WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

2025-04-16T07:40:03Z

Zhuk.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 Наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1015-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 "Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-15#Text Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08#top Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]
== Загальні положення щодо порушень митних правил ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 458 Митного кодексу України] (далі - МКУ) '''порушення митних правил''' є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ], настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

'''Суб’єктами''' адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення '''досягли 16-річного віку''', а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств (частина друга статті 459 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
== Види адміністративних стягнень за порушення митних правил ==
За порушення митних правил можуть бути накладенні адміністративні стягнення, а саме:
* '''попередження''' – передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 463 МКУ], представляє собою офіційне попередження правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення;
* '''штраф''' – передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 464 МКУ], являє собою покладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ] залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення;
* '''конфіскація''' - передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 465 МКУ], полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 у пункті 3 статті 461 МКУ], і безоплатній передачі їх у власність держави.
{| class="wikitable"
|-
| '''Дуже важливо!''' Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
|}
Конфіскація товарів, транспортних засобів, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
== Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил ==
Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до:
* Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Місцевого загального суду як [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України] (частина перша статті 529 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, припиняється.
|}
Подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4064 ст. 533 Митного кодексу України])

=== Оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику ===
Особливістю оскарження постанов про порушення митних правил до центрального органу виконавчої влади, а саме до [https://mof.gov.ua/uk/state-customs-service Державної митної служби України], є те що процес їх оскарження регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексом про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

Строк на оскарження постанов про порушення митних правил складає '''10 днів з моменту винесення рішення митним органом''' (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Вказаний строк може бути поновлений органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.

За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме:
* про залишення постанови без змін, а скарги без задоволення;
* про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
* про скасування постанови та закриття справи;
* про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).
Копія рішення по скарзі на постанову '''протягом 3х днів''' з дня його винесення надсилається особі, щодо якої її винесено поштовим відправленням з повідомленням про вручення (стаття 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4070 ч. 4 ст. 530 Митного кодексу України]).

У разі скасування постанови суми штрафів повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності (стаття 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 531 МКУ] підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правила або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
* відсутність у діях особи, яка притягуються до відповідальності, ознак порушення митних правил;
* необ’єктивність або неповнота провадження провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
* невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
* винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі і розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження по справі про порушення митних правил та її розгляду;
* неправильна або неповна класифікація вчиненого правопорушення;
* накладення стягнення, не передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
Цей перелік не є вичерпним.

=== Оскарження в порядку адміністративного судочинства ===
'''Скарга (адміністративний позов)''' на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 КУпАП]. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений. Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає '''10 днів''' та обчислюється з ухвалення відповідної постанови (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 25 Кодекса адміністративного судочинства України] (далі - КАСУ), адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом .

Вимоги до оформлення адміністративної позовної заяви, а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 статтях 160, 161 КАСУ]. У випадку невідповідності адміністративної позовної заяви цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали (стаття 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 КАСУ]).

=== Оскарження постанови суду в апеляційному порядку. ===
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі до апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

У випадку, якщо встановлений строк був пропущений з поважних причин, його може бути поновлено.

'''Апеляційна скарга подається у письмовій формі та повинна містити ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11910 ст. 296 КАС України])''':

* найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
* найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
* вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
* обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
* у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
* дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
* перелік матеріалів, що додаються.

'''Підставами для скасування постанови''' у справі про адміністративне правопорушення можуть бути:

* неповне встановлення необхідних для вирішення справи обставин;
* недоведеність встановлених обставин;
* невідповідність висновків обставинам справи;
* порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n800 ст. 294 КУпАП] постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103332004 Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2022 року у справі № 304/178/22]
* П[https://opendatabot.ua/court/111764495-b4dec2b0e9b436895a230ec9a62b6afc останова Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.06.2023 по справі 725/917/23]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/117220408 Постанова Сумського апеляційного суду від 23.02.2024 по справі № 592/6203/23]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

2025-04-16T07:10:39Z

Zhuk.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 Наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1015-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 "Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-15#Text Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08#top Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]
== Загальні положення щодо порушень митних правил ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 458 Митного кодексу України] (далі - МКУ) '''порушення митних правил''' є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ], настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

'''Суб’єктами''' адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення '''досягли 16-річного віку''', а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств (частина друга статті 459 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
== Види адміністративних стягнень за порушення митних правил ==
За порушення митних правил можуть бути накладенні адміністративні стягнення, а саме:
* '''попередження''' – передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 463 МКУ], представляє собою офіційне попередження правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення;
* '''штраф''' – передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 464 МКУ], являє собою покладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ] залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення;
* '''конфіскація''' - передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 465 МКУ], полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 у пункті 3 статті 461 МКУ], і безоплатній передачі їх у власність держави.
{| class="wikitable"
|-
| '''Дуже важливо!''' Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
|}
Конфіскація товарів, транспортних засобів, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
== Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил ==
Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до:
* Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Місцевого загального суду як [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України] (частина перша статті 529 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, припиняється.
|}
Подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4064 ст. 533 Митного кодексу України])

=== Оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику ===
Особливістю оскарження постанов про порушення митних правил до центрального органу виконавчої влади, а саме до [https://mof.gov.ua/uk/state-customs-service Державної митної служби України], є те що процес їх оскарження регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексом про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

Строк на оскарження постанов про порушення митних правил складає '''10 днів з моменту винесення рішення митним органом''' (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Вказаний строк може бути поновлений органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.

За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме:
* про залишення постанови без змін, а скарги без задоволення;
* про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
* про скасування постанови та закриття справи;
* про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).
Копія рішення по скарзі на постанову '''протягом 3х днів''' з дня його винесення надсилається особі, щодо якої її винесено поштовим відправленням з повідомленням про вручення (стаття 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4070 ч. 4 ст. 530 Митного кодексу України]).

У разі скасування постанови суми штрафів повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності (стаття 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 531 МКУ] підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правила або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
* відсутність у діях особи, яка притягуються до відповідальності, ознак порушення митних правил;
* необ’єктивність або неповнота провадження провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
* невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
* винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі і розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження по справі про порушення митних правил та її розгляду;
* неправильна або неповна класифікація вчиненого правопорушення;
* накладення стягнення, не передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
Цей перелік не є вичерпним.

=== Оскарження в порядку адміністративного судочинства ===
'''Скарга (адміністративний позов)''' на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 КУпАП]. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений. Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає '''10 днів''' та обчислюється з ухвалення відповідної постанови (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 25 Кодекса адміністративного судочинства України] (далі - КАСУ), адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом .

Вимоги до оформлення адміністративної позовної заяви, а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 статтях 160, 161 КАСУ]. У випадку невідповідності адміністративної позовної заяви цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали (стаття 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 КАСУ]).

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103332004 Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2022 року у справі № 304/178/22]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

2025-04-16T07:06:59Z

Zhuk.Yuliia: /* Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 Наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1015-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 "Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-15#Text Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08#top Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]
== Загальні положення щодо порушень митних правил ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 458 Митного кодексу України] (далі - МКУ) '''порушення митних правил''' є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ], настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

'''Суб’єктами''' адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення '''досягли 16-річного віку''', а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств (частина друга статті 459 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
== Види адміністративних стягнень за порушення митних правил ==
За порушення митних правил можуть бути накладенні адміністративні стягнення, а саме:
* '''попередження''' – передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 463 МКУ], представляє собою офіційне попередження правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення;
* '''штраф''' – передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 464 МКУ], являє собою покладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ] залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення;
* '''конфіскація''' - передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 465 МКУ], полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 у пункті 3 статті 461 МКУ], і безоплатній передачі їх у власність держави.
{| class="wikitable"
|-
| '''Дуже важливо!''' Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
|}
Конфіскація товарів, транспортних засобів, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
== Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил ==
Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до:
* Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Місцевого загального суду як [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України] (частина перша статті 529 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, припиняється.
|}
Подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4064 ст. 533 Митного кодексу України])

=== Оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику ===
Особливістю оскарження постанов про порушення митних правил до центрального органу виконавчої влади, а саме до [https://mof.gov.ua/uk/state-customs-service Державної митної служби України], є те що процес їх оскарження регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексом про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

Строк на оскарження постанов про порушення митних правил складає '''10 днів з моменту винесення рішення митним органом''' (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Вказаний строк може бути поновлений органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.

За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме:
* про залишення постанови без змін, а скарги без задоволення;
* про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
* про скасування постанови та закриття справи;
* про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).
Копія рішення по скарзі на постанову '''протягом 3х днів''' з дня його винесення надсилається особі, щодо якої її винесено поштовим відправленням з повідомленням про вручення (стаття 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4070 ч. 4 ст. 530 Митного кодексу України]).

У разі скасування постанови суми штрафів повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності (стаття 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 531 МКУ] підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правила або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
* відсутність у діях особи, яка притягуються до відповідальності, ознак порушення митних правил;
* необ’єктивність або неповнота провадження провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
* невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
* винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі і розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження по справі про порушення митних правил та її розгляду;
* неправильна або неповна класифікація вчиненого правопорушення;
* накладення стягнення, не передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
Цей перелік не є вичерпним.

=== Оскарження в порядку адміністративного судочинства ===
'''Скарга (адміністративний позов)''' на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 КУпАП]. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений. Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає '''10 днів''' та обчислюється з ухвалення відповідної постанови (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 25 Кодекса адміністративного судочинства України] (далі - КАСУ), адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом .

Вимоги до оформлення адміністративної позовної заяви, а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 статтях 160, 161 КАСУ]. У випадку невідповідності адміністративної позовної заяви цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали (стаття 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 КАСУ]).

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103332004 Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2022 року у справі № 304/178/22]
*

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки

2025-03-19T08:14:22Z

Zhuk.Yuliia: /* Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки ==

Статтею 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України) передбачено, що особу, яка вперше вчинила [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінальний проступок]] або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім '''клопотанням''' за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до примітки до статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] кримінальні правопорушення, передбачені статтями [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|191]], 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов:
* особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
* діяння належить до кримінальних проступків або нетяжкого злочину;
* особа, яка вчинила кримінальне право, щиро покаялася;
* колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи;
* особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не заперечує проти закриття кримінальної справи за даною нереабілітуючою підставою.
Закон дозволяє звільняти особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки лише за наявності клопотання колективу підприємства, установи чи організації.

Передача особи на поруки підприємству, установі чи організації, з якими особа не перебуває у трудових відносинах або на навчанні, та, відповідно, не перебуває під їх постійним контролем, є неможливою ([https://opendatabot.ua/court/124808995-5f582227b0d7b5e4cf41bfcb327d3da9 Постанова Касаційного Кримінального Суду Вехровного Суду від 28.01.2025 по справі 442/685/24]).

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/92902878 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду розглянув справу № 495/5499/18 та встановив, '''що особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину та не розкаялася, передавати на поруки не можна'''.]

За своїм змістом дане клопотання включає:
# вмотивоване прохання відповідного колективу звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передати її йому на поруки;
# зобов'язання колективу здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення особою, взятою на поруки, нових кримінальних правопорушень, а також своєчасно повідомляти про обставини, які перешкоджають виконанню виховної функції.
На відміну від звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого статтями 45, 46, 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], розглядуваний вид звільнення від кримінальної відповідальності не є імперативним: застосування статті 47 - це право, а не обов'язок суду. Відмова суду у задоволенні клопотання колективу має бути вмотивованою. Застосування статті 47 є виправданим лише тоді, коли суд зробить висновок про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, є можливим без фактичного застосування щодо неї заходів кримінально-правової репресії.

Також, звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки для її виправлення без фактичного застосування щодо неї заходів кримінально-правової репресії є правом, а не обов’язком суду і є виправданим '''лише за належної перевірки судом факту справжності щирого каяття, як обов’язкової умови застосування ст. 47 КК'''. Сам факт звернення із клопотанням про передачу особи на поруки імперативного значення для судів не має. Про це зазначила у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119331810 постанові від 25 травня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі №443/1255/23], скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки є умовним. Особа звільняється від відповідальності на підставі статті 47 під умовою протягом року з дня передачі її на поруки: виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру і не порушувати громадського порядку. Остаточне, повне відпадіння загрози бути притягненим до кримінальної відповідальності за раніше вчинене кримінальне правопорушення відбувається автоматично, але лише після спливу однорічного терміну дії поручительства колективу. Цей строк починає спливати з 0 годин тієї доби, яка настає після набрання законної сили винесеною судом '''постановою''' про передачу особи на поруки.

== Відновлення провадження при відмові від поручительства ==

Статтею 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] передбачено, якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти '''рішення''' про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду.

== Див. також ==

* [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави]]
* [[Умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим]]
* [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності]]

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Стягнення моральної шкоди, спричиненої кримінальним або адміністративним правопорушенням

2025-03-19T07:53:10Z

Zhuk.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП України)]
== Поняття моральної шкоди ==
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру ([https://zakononline.com.ua/court-practice/show/14786 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц]).

'''Моральна шкода полягає''':
# у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
# у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
# у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
# у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n138 стаття 23 ЦК України]).
Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5471 частини першої статті 1167 ЦК України] моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, окрім:
# якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
# якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
== Моральна шкода в кримінальному процесі ==
Право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення має потерпілий та цивільний позивач.

'''[[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]]''' у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n801 стаття 55 КПК України]). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

'''Цивільним позивачем''' у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила (пред’явив) [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільний позов]].

Відповідно '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n138 частини першої та другої статті 23''' ЦК України'''] особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.'''

Цивільний позов у кримінальному провадженні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1363 статті 128 КПК України] може бути пред’явлений до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Якщо така особа є неповнолітньою або визнана у встановленому законом порядку [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|недієздатною чи обмежено дієздатною]], цивільний позов може бути пред’явлений її законним представником. Цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Цивільний позов має відповідати вимогам, які застосовуються до позовів, що розглядаються у порядку цивільного судочинства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 стаття 175 ЦПК України]).

Також, передбачені підстави коли особа позбавлена можливості пред’явити позов у кримінальному проваджені, а саме: у разі коли такій особі відмовлено у задоволенні цього ж позову в порядку іншого судочинства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1363 частина шоста статті 128 КПК України]).

Проте, особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина сьома статті 128 КПК України]).

Відповідно до статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n866 КПК України] права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позов повинен бути поданий під час кримінального провадження до початку судового розгляду, та може бути пред’явлений як при розгляді кримінального правопорушення, так і у провадженнях щодо застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності|виховного]] характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1363 статті 128,129 КПК України]).

'''Розмір нанесеної моральної шкоди визначається судом залежно від багатьох чинників, до прикладу:'''

* характеру правопорушення;
* глибини фізичних та душевних страждань;
* погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;
* ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення;
* з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Варто пам’ятати, що цивільний позивач має зазначити в позовній зяві у чому саме полягає нанесена моральна шкода та надати належні докази.

Остаточно розмір моральної шкоди, яка була заподіяна визначає винятково суд.

Як приклад наступна судова практика: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87985298 Постанова ВСУ у ''Справі № 594/996/18''] '', [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90254186 Постанова ВСУ у справі № 570/1531/17], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88749718 Постанова ВСУ у справі № 572/3209/17].''

Важливо зауважити, що суд може зменшити розмір відшкодування моральної шкоди не лише через необґрунтованість вимог, а й в окремих випадках через неналежну поведінку потерпілого.

Так, у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495662 постанові ВС від 02.06.2021 у справі № 175/4256/18] з урахуванням норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5571 частини другої статті 1193 ЦК України] суд вказав, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування підлягає зменшенню.

== Моральна шкода в справах про адміністративне правопорушення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП України] не передбачає стягнення моральної (немайнової) шкоди. Для того щоб стягнути моральну шкоду, завдану винними діями осіб необхідно дочекатись рішення суду про винність особи у скоєнні адміністративного правопорушення. Дане рішення буде підставою для [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернення до суду з цивільним позовом]] про відшкодування завданої моральної шкоди на загальних підставах. В даному зверненні (позовній заяві) необхідно обгрунтувати причиново-наслідковий зв'язок між протиправними діями правопорушника та отриманою шкодою потерпілої сторони.
== Суд, до якого звертаються з позовом про відшкодування шкоди ==
Позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення, можуть пред'являтися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його перебування або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210 статті 27, 28 ЦПК України]).

При цьому, відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75395400 постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 липгя 2018 році у справі № 713/1275/16-к], судом установлено, що згідно з пунктом 6 частини 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому (залежно від доведеності підстав та розміру позову) при ухваленні обвинувального вироку. Якщо суд встановив відсутність події кримінального правопорушення, він відмовляє у позові. Якщо обвинуваченого виправдано за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду. Так само у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2834 частиною 1 статті 326 КПК України].
== Див. також ==
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов]]

'''[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]'''

Порядок та умови призначення пільгової пенсії для учасників бойових дій

2025-02-19T14:50:05Z

Zhuk.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Закон України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n42 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.(Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 Стаття 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] вказує категорії осіб, що належать до [[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій|учасників бойових дій]].

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»] (далі – Закон № 1058) військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних '''мають право на призначення дострокової пенсії за віком''' '''після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.'''

'''Зверніть увагу! '''Наявність страхового стажу можна перевірити:
* на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України];
* замовивши довідку ОК-5, яка формується за будь-який період, ''' починаючи з 2000 року,''' та містить відомості про суми заробітку для нарахування соціальних виплат . На підставі цієї довідки можна проаналізувати свій страховий стаж та зарплату '''після 01.07.2000 року,''' яка в майбутньому буде використана при призначенні пенсії.

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми (добровільний, позасудовий та судовий порядок) ==
Пенсії учасникам бойових дій розраховують згідно зі ст. 27, 28 [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] і залежить їх розмір від тривалості страхового (трудового) стажу та заробітної плати (доходу).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"] установлено, що:

у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни:

* I групи - 15347 гривень,

* II групи - 12396 гривень,

* III групи - 8500 гривень,

* в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 4958 гривень,

таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності '''виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів''';

щомісячна державна адресна допомога до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни II і III груп із числа учасників бойових дій у період Другої світової війни та учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, виплачується в розмірі, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

Згідно з [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»] передбачена '''щомісячна виплата цільової грошової допомоги''':

* особам з інвалідністю внаслідок війни 1 групи в розмірі 70 грн,

* особам з інвалідністю внаслідок війни 2 і 3 груп — 50 грн,

* учасникам бойових дій — 40 грн, незалежно від розміру пенсій, надбавок, підвищень, додаткової пенсії та ін.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ].

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом] вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років..

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Порядку № 393], до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в цій постанові, зараховується на пільгових умовах о'''дин місяць служби за три місяці''', зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення. Важливо знати, що в більшості випадків органи пенсійного фонду відмовляють у зарахуванні страхового стажу на пільговоих умовах з підстав, що страховий стаж в розрахунку о'''дин місяць служби за три місяці''' зараховується виключно при виході військовослужбовців на песію'''. Така позиція є хибною!!!'''

Таку правову позицію нещодавно висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 185/7049/16-а.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів Верховного Суду посилалася на статтю 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з якою військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги щодо обчислення стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1294-14#Text 2.3 розділу 2 Положення № 530] передбачено, що час проходження служби, упродовж якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах — один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм матеріального права дав підстави Верховному Суду для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах — один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17).

== Порядок звернення для призначення пенсії ==
'''Куди звернутися''' У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"], '''заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом ( 2262-12 )]''', та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами '''в електронній або паперовій формі''' до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.

При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Заява про призначення пенсії учаснику бойових дій подається засобами [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України] portal.pfu.gov.ua або особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду.

Інструкцію, як подати заяву на призначення пенсії онлайн, дивіться за [https://www.facebook.com/dn.pfy/posts/pfbid02wphAECCoG7xpDwbkhTCUeZUJjtcQbCqBBLZnZpfPc91z7JHa5qEDF9PQn5puNF1dl посиланням] та [https://www.youtube.com/watch?v=oGK04xplhXA&t=7s відеоінструкцію].

'''Вартість''' 
Даний порядок є безоплатним та не потребує жодних коштів.

'''Перелік та зразки необхідних документів'''

Для призначення дострокової пенсії необхідно подати до відповідного управління Пенсійного фонду такий пакет документів:

* заява про призначення пенсії;
* паспорт;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* фото (для видачі пенсійного посвідчення);

* документи, які підтверджують страховий стаж;
Документами, які підтверджують трудовий стаж, можуть бути трудова книжка, диплом (в разі навчання за денною формою), військовий квиток, довідки, видані за місцем роботи, служби, навчання; свідоцтва про народження дітей для жінок, які не працювали і здійснювали догляд за дітьми до 3-річного віку; документи, що підтверджують догляд за особою з інвалідністю 1 групи, дитиною з інвалідністю або пристарілим; документи, що підтверджують періоди здійснення особою підприємницької діяльності.
* посвідчення учасника бойових дій/довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції;
* довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Порядку № 3-1] для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:
* заява про призначення пенсії (додаток 1);
* грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
* військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
* документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону ( 2262-12 )];
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю;
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
* довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк";
* копія паспорта.

'''Перелік та зразки документів є індивідуальними та потребують уточнення в органах ПФУ. '''

'''Строки розгляду питання''' 
Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії не пізніше 10 днів з дня їх надходження, що відповідає вимогам ст. 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення».]

Відповідно до Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені цим Порядком.

'''Підстави для відмови''' 
Підставою відмови може бути лише відсутність усіх необхідних документів, які підтверджують правовий статус, вік та стаж роботи. 

'''Порядок оскарження''' 
Відмова у призначенні пільгової пенсії може бути оскаржена в судовому порядку.

'''Особливі випадки''' 
Особливим випадком у даній ситуації може бути ліквідація чи реорганізація підприємства, установи, організації, яка може підтвердити стаж роботи заявника. При цьому необхідно звернутись із запитом до державного архіву за місцем реєстрації даної організації.

== Позасудовий порядок оскарження ==
Позасудовий порядок врегулювання спору при призначенні пільгової пенсії може включати в себе звернення зі скаргою до вищестоящої організації, наприклад УПФУ обласного значення.

== Судовий порядок оскарження ==
В разі неправомірної відмови учаснику бойових дій у призначенні пільгової пенсії, останній вправі звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства із позовом про визнання дій ПФУ протиправними та зобов’язанням призначити та виплатити пенсію.

'''Куди звернутися''' 
Відповідно до правил адміністративного судочинства з даним позовом позивач звертається до місцевого адміністративного суду за місцем знаходження відповідача.

'''Вартість''' 
При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] в залежності від кількості позовних вимог. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. Так учасники бойових дій мають пільги визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] і в даному випадку звільнені від сплати судового збору.

'''Перелік та зразки необхідних документів'''

* [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluVjJOazZxUTFGQ2s/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-Pvscq9j_Y24vopmB8_BD5g&rtpof=true&sd=true Зразок адміністративного позову про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України]
* [https://docs.google.com/document/d/15m0uW7_sAMJeHUqZtY7Wg0nPbFbSUuod/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Зразок адміністративний позов про визнання дій неправомірними] 

'''Строки розгляду питання''' 
Згідно вимог ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України], адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 ст. 193 КАС України] Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. ''При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.''

'''Підстави для відмови''' 
Підставою для відмови у даному позові може бути недосягнення позивачем віку чи відсутність стажу роботи визначених законом.

'''Порядок оскарження''' 
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11903 (ст. 295 КАС України)].

'''Особливі випадки''' 
Особливими випадками в даному випадку є оспорення відповідачем наявності спеціального стажу чи статусу учасника бойових дій.

== Доплати за особливі заслуги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-14#Text Закону «Про особливі заслуги перед Україною»,] громадяни, нагороджені, наприклад, орденами, мають право на доплату до пенсії. [[Пенсія за особливі заслуги перед Україною|Пенсія за особливі заслуги]] встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом. Розмір доплат становить від 23 до 40% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
[[Категорія:Призначення пенсії‏‎]]

Функціонування Реєстру пацієнтів

2025-02-19T13:14:32Z

Zhuk.Yuliia: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-VIII#top Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80 Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 386-р]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411 "Деякі питання електронної системи охорони здоров’я"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#top Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 лютого 2020 року № 587 "Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 Наказ Міністерства охорони здоров’я 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30.11.2020 року № 2755 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я"]
== Загальні положення ==
Принципово новим для України підходом до реформування медичної галузі є створення єдиної (інтегрованої) інформаційно-аналітичної системи обліку стану здоров’я громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, на основі електронної ідентифікації пацієнтів у закладах охорони здоров’я, збору даних профілактичних обстежень з метою подальшого використання в аналітичних, експертних і статистичних системах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80 Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 386-р]).

'''Електронна система охорони здоров'я''' - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI) (частина перша стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]).

Завданням електронної системи охорони здоров'я є забезпечення створення можливостей використання пацієнтами електронних сервісів для реалізації їх прав, зокрема за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (далі - програма медичних гарантій), автоматизація ведення обліку медичних послуг і управління медичною інформацією (зокрема про обов’язкові медичні огляди, які проводяться відповідно до законодавства), запровадження електронного документообігу у сфері медичного обслуговування населення, забезпечення даними, необхідними для розроблення програми медичних гарантій, управління охороною здоров’я та формування статистичної інформації у сфері охорони здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n288 (пункт 7 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411)] (далі - Порядок).

До складу електронної системи охорони здоров’я входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматизований обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n268 (пункт 3 Порядку]).

Документообіг в електронній системі охорони здоров’я здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На електронні документи та інформацію, що вносяться до електронної системи охорони здоров’я, накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” з урахуванням вимог, передбачених порядками ведення відповідних реєстрів, що ведуться у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n321 (пункт 16 Порядку)].
{| class="wikitable"
|'''[https://ehealth.gov.ua/ Електронна система охорони здоров'я]'''
|}
В свою чергу у центральній базі даних, зокрема ведеться '''Реєстр пацієнтів''', що містить інформацію про фізичних осіб, які мають право на гарантії згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-VIII#n6 Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"], а також Реєстр декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я (медичних закладів) тощо.

Крім того [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD#n247 Порядком опублікування відомостей з електронної системи охорони здоров’я] Національною службою здоров’я визначено відомості, які зобов’язана опублікувати Національна служба здоров’я України на офіційному веб-сайті:

1) договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та договір про реімбурсацію за програмою медичних гарантій разом з усіма додатками, які не містять персональних даних, - протягом п’яти робочих днів з дати їх укладення;

2) знеособлену інформацію про перелік та обсяг наданих пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій - щокварталу;

3) іншу знеособлену інформацію з електронної системи охорони здоров’я.

'''УВАГА:''' на період дії воєнного стану вимоги вищезазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD#n247 Порядку], не застосовуються. [[Файл:Функціонування електронної сиситеми охорони здоров'я в схемі.png|міні]]
== Реєстр пацієнтів ==
''Відомості, які містяться в Реєстрі про пацієнта:''

1) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі наявності);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП):

* для осіб, які досягли 14 років і є громадянами України (окрім фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, електронна копія сторінки паспорту з такою відміткою завантажується в систему);
* для інших осіб, у тому числі тих, які не досягли 14 років - у разі наявності;

3) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

4) дата та місце народження;

5) стать;

6) адреса фактичного місця проживання або перебування;

7) реквізити (серія (у разі наявності), номер, дата видачі, строк дії, орган, що видав документ) одного (або кількох) з таких документів, що посвідчують особу:

* паспорт громадянина України;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 14-річного віку) або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, легалізований у встановленому порядку;
* посвідка на постійне проживання в Україні;
* посвідчення біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

8) інформація про законного представника особи (у разі наявності):

* прізвище, ім’я, по батькові (за наявності),
* РНОКПП (за наявності),
* реквізити документів, що посвідчують його особу та повноваження законного представника відповідно до законодавства.
* Електронні копії оригіналів документів, що посвідчують повноваження законного представника завантажуються до Реєстру із дотриманням вимог закону щодо забезпечення таємниці усиновлення;

9) номер телефону, адреса електронної пошти (далі - контактні дані) (у разі надання);

10) інформацію про довірену особу для повідомлення в разі настання екстреного випадку з пацієнтом (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані);

11) інформація про обраний метод(и) автентифікації, а саме:

* за номером мобільного телефону пацієнта;
* за електронними копіями оригіналів документів шляхом їх завантаження до системи;
* за унікальним ідентифікатором іншого пацієнта в Реєстрі;

12) статус запису про пацієнта в Реєстрі:

* «активний» («active»);
* «неактивний» («inactive»);

13) статус верифікації запису про пацієнта в Реєстрі:

* «потребує верифікації» («VERIFICATION_NEEDED»);
* «на верифікації» («IN_REVIEW»);
* «успішна верифікація» («VERIFIED»);
* «неуспішна верифікація» («NOT_VERIFIED»);

14) інформація щодо підтвердження підстави верифікації запису про пацієнта в Реєстрі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 п.10 Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я])

Інформація до Реєстру вноситься українською мовою, за винятком даних, що потребують використання літер латинської абетки та спеціальних символів (серія документу, адреса електронної пошти тощо).

Документи, складені іноземною мовою, подаються разом із їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, електронні копії оригіналів яких завантажуються до Реєстру.

У разі зміни документів, що посвідчують особу пацієнта, інформація про які внесена до Реєстру, у тому числі отримання неповнолітньою особою паспорту громадянина України, при першому наступному зверненні до суб’єкта господарювання, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний внести оновлені відомості до Реєстру при отриманні таких відомостей від пацієнта.

Пацієнт може змінити інформацію про себе, що міститься в Реєстрі:

– самостійно, через електронний кабінет пацієнта, окрім відомостей про РНОКПП, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, методи автентифікації;

– шляхом звернення, у тому числі через законного представника, до суб’єкта господарювання (п.16-17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' В Україні також функціонують '''Інформаційна система "Моніторинг соціально значущих хвороб"''' відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25 липня 2022 року № 1317 "Про функціонування інформаційної системи "Моніторинг соціально значущих хвороб" та '''Реєстр хворих на цукровий діабет''' відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2009 року № 365 "Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет"].
|}
=== Реєстрація пацієнта в Реєстрі пацієнтів ===
Реєстрація пацієнтів ними самостійно (через законного представника) або шляхом звернення до суб'єкта господарювання у сфері охорони здоров'я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n410 (пункт 33 Порядку]).

У разі самостійної реєстрації здійснюється електронна ідентифікація користувача відповідно до законодавства. Пацієнт має право використовувати для електронної ідентифікації Bank ID та інші засоби електронної ідентифікації відповідно до законодавства.

Під час реєстрації шляхом звернення до суб’єкта господарювання у сфері охорони здоров’я встановлення особи користувача здійснюється шляхом пред’явлення документа, що посвідчує особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"].

Після внесення інформації пацієнт (його законний представник), за допомогою обраного методу автентифікації підтверджує достовірність внесених даних, запит на реєстрацію пацієнта в Реєстрі та факт ознайомлення з повідомленням про обробку персональних даних, у такому порядку:

1) для пацієнтів, що обрали метод автентифікації за допомогою номеру мобільного телефону або пацієнтів, реєстрація яких здійснюється законним представником, для якого методом автентифікації є автентифікація за допомогою номеру мобільного телефону - шляхом надання медичному представнику або уповноваженій особі суб’єкта господарювання, що вносить інформацію про пацієнта, одноразового чотиризначного коду отриманого від системи в текстовому повідомленні на номер мобільного телефону пацієнта або його законного представника;

2) для пацієнтів, що обрали метод автентифікації за допомогою документів або для пацієнтів, реєстрація яких здійснюється законним представником, для якого методом автентифікації є автентифікація за допомогою документів - інформація про пацієнта роздруковується. Пацієнт (його законний представник) підтверджує достовірність внесених даних та факт ознайомлення з повідомленням про обробку персональних даних особистим підписом. Підтвердження реєстрації пацієнта в Реєстрі відбувається шляхом завантаження до системи електронних копій оригіналів документів, наданих пацієнтом або його законним представником.

У разі реєстрації пацієнта в Реєстрі через суб’єкта господарювання інформація про пацієнта, внесена до Реєстру, роздруковується в двох примірниках та підписується пацієнтом та особою, яка внесла цю інформацію до Реєстру. Один примірник надається пацієнту (його законному представнику), інший залишається у відповідного суб’єкта господарювання та зберігається три роки (п. 14. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я]).

Після реєстрації користувача автоматично формується запис у центральній базі даних і вхід до електронного кабінету користувачем здійснюється шляхом автентифікації відповідно до законодавства.

Використання веб-сайтів, веб-порталів або мобільних додатків для доступу до електронного кабінету пацієнта здійснюється під час надання згоди особою на обробку персональних даних у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Законом України "Про захист персональних даних"]. Водночас, заява пацієнта (його законного представника) про відкликання заяви про надання згоди на обробку персональних даних або про надання доступу третім особам до інформації, що міститься у центральній базі даних, повинна бути опрацьована протягом '''трьох робочих днів'''.

== Реєстрація неідентифікованого пацієнта ==
При надходженні (або при самозверненні) пацієнта до закладу охорони здоров’я, у разі відсутності можливості реєстрації особи в Реєстрі (пацієнт без свідомості, новонароджені, особа без документів, що посвідчують особу, пацієнт, з причин, обумовлених його станом, не надав відомостей щодо себе, своїх персональних даних тощо) у Реєстрі може бути зареєстрований як неідентифікований пацієнт.

Про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі, у тому числі зі слів пацієнта або іншої особи, зазначається (за можливості) така інформація:

1) загальна інформація:

* прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
* дата та місце народження;
* адреса фактичного місця проживання або перебування;
* контактні дані;

2) інформація про довірену особу для повідомлення в разі настання екстреного випадку з пацієнтом (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані);

3) ознаки зовнішності:

* колір очей;
* колір волосся;
* орієнтовний зріст;
* орієнтовний вік;
* статура;
* стать;
* особливі прикмети або сукупність ознак, за якими особа може бути ідентифікована;

4) причина реєстрації пацієнта як неідентифікованого.

Кожний запис про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі вноситься під унікальним внутрішнім номером, який є унікальним ідентифікатором неідентифікованого пацієнта у суб’єкта господарювання, який надає медичну допомогу цьому пацієнту.

Кожному запису про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі присвоюється унікальний ідентифікатор у Реєстрі, який за можливості повідомляється такому пацієнту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 Порядок ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я])

=== Права пацієнта ===
Пацієнт (його законний представник) має право:
# реєструвати себе (пацієнта, законним представником якого є така особа) у центральній базі даних, подавати заяви про внесення змін та доповнень до відповідних відомостей у Реєстрі пацієнтів;
# вносити та переглядати інформацію про себе (пацієнта, законним представником якого є така особа);
# подавати заяви про відкликання заяви про надання згоди на обробку персональних даних, що міститься у центральній базі даних;
# подавати декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, через електронну систему охорони здоров’я відповідно до встановленого Міністерством охорони здоров'я України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text порядку];
# надавати доступ медичним працівникам та іншим користувачам до інформації про себе (інформації про пацієнта, законним представником якого є така особа), що міститься у центральній базі даних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n420 (пункт 41 Порядку]).
Користувачі зобов’язані забезпечити внесення актуальних та достовірних даних про себе до центральної бази даних.

Доступ до персональних даних можливий у разі наявності згоди суб’єкта персональних даних, крім випадків, передбачених законом.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84597575 Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2019 року у справі № 127/2999/19] (щодо видалення з електронної бази персональних даних пацієнта).
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]

Порушення правил безпеки дорожнього руху

2025-01-15T14:24:06Z

Zhuk.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"]
== Правила дорожнього руху ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306] (далі - Правила) регулюють порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки (частина третя статті 41 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закону України "Про дорожній рух"]).

За порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page#Text Правил] передбачена адміністративна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність.
== Адміністративна відповідальність ==
'''[[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|Адміністративна відповідальність]]''' - застосовуються відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з дорожнім рухом у межах санкцій, передбачених Кодексом за їх вчинення.

Суб'єктами адміністративних правопорушень є фізичні деліктоздатні особи (громадяни України, іноземці і особи без громадянства), які досягли 16-річного віку.

У більшості випадків порушення правил дорожнього руху, за які настає адміністративна відповідальність, мають формальний склад, і для накладення санкції достатньо встановлення факту порушення правил, норм і стандартів щодо безпеки руху та експлуатації транспорту. Як і для інших правопорушень з формальним складом, установлення причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням та настанням чи можливим настанням шкідливих наслідків є необов'язковим.

Санкції за порушення правил дорожнього руху накладаються органами внутрішніх справ (у тому числі працівники підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху), а у разі, якщо передбачено оплатне вилучення ТЗ, громадські роботи, позбавлення прав керування ТЗ, адміністративний арешт, санкції накладаються судом.
{| class="wikitable"
|-
! Правопорушення !! Санкція !! Відповідальна особа !! Стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]
|-
|Керування транспортним засобом, який має такі несправності, експлуатація ТЗ за яких заборонена; керування ТЗ, який підлягає технічному контролю, але своєчасно його не пройшов ||штраф 340 грн.|| водій||ч. 1
ст. 121
|-
|Вказані дії у ч.1, які стосуються ТЗ, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, а також ТЗ, технічний стан якого не відповідає вимогам відповідних правил і стандартів||штраф 680 грн.||водій||ч. 2 ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 1 - 3 ст. 121||штрав 850-1700 грн. з позбавленням права керування ТЗ на строк 3-6 місяців або адміністративний арешт 5-10 діб||водій||ч. 4 ст. 121
|-
|Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами|| штраф штраф 510 грн.||водій||ч. 5 ст. 121
|-
|Керування ТЗ з порушенням правил реєстрації, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим||штраф 850 грн.||водій||ч. 6 ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 6 ст. 121 || штраф 1700 грн. або громадські роботи 30-40 годин з оплатним вилученням ТЗ чи без такого||водій|| ч. 7 ст. 121
|-
|Керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України]
|штраф 8 500 грн.
|водій
|ч. 8 ст. 121
|-
|Порушення правил перевезення дітей
|штраф 510 грн.
|водій
|ч. 10. ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 11 ст. 121
|штраф 850 грн.
|водій
|
ч. 11 ст. 121
|-
|Експлуатація ТЗ, ідентифікаційні номери яких не відповідають записам у реєстраційних документах|| штраф 255 грн.||водій||ст. 1211
|-
|Перевезення водієм маршрутного таксі кількість пасажирів більшу, ніж дозволено технічними характеристиками, або більшу за кількість місць для сидіння||штраф 170 грн. ||водій маршрутного таксі||ч. 1 ст. 1212
|-
|Порушення правил зупинки маршрутних таксі||штраф 255 грн.||водій маршрутного таксі||ч. 2 ст. 1212
|-
|Перевезення пасажирів на автобусному маршруті понад 500 км одним водієм||штраф 170 грн.||водій автобуса||ч. 3 ст. 1212
|-
|Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками||штраф 340 грн.|| водій||ч. 1 ст. 122
|-
|Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди
|штраф 510 грн.||водій||ч. 2 ст. 122
|-
| Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху
|штраф 680 грн
|водій
|ч. 3 ст. 122
|-
|Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину
|штраф 1700 грн.||водій||ч. 4 ст. 122
|-
|Порушення, передбачені ч. 1-4 ст. 122, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян
|штраф 1445 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року||водій||ч. 5 ст. 122
|-
|Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю"
| штраф 1020 - 1700 грн.
|водій
|ч. 6 ст 122
|-
|Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці
|штраф 340 - 510 грн.
|водій
|ч. 7 ст 122
|-
|Невиконання вимог про зупинку||Штраф 153 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 3 до 6 місяців||водій|| ст. 1222
|-
|Залишення місця ДТП||штраф 3400 грн. або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років, або адмін. арешт від 10 до 15 діб||водій||ст. 1224
|-
|Порушення правил встановлення і використання спеціальних сигнальних пристроїв||штраф 8500 грн. з конфіскацією цих пристроїв||водій||ст. 1225
|-
|В'їзд на залізничний переїзд особою, яка керує ТЗ, у випадках, коли рух через переїзд заборонений||штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року, або адмін. арешт від 7 до 10 діб з оплатним вилученням ТЗ (у його власника) чи без такого||особа, визнана винною||ч. 2 ст. 123
|-
|Порушення, передбачене ч.2 ст. 123, вчинене водієм ТЗ під час надання послуг з перевезення пасажирів або небезпечних вантажів||позбавлення права керування ТЗ від 1 до 3 років або адмін. арешт від 10 до 15 діб з оплатним вилученням ТЗ чи без такого ||особа, визнана винною||ч. 3 ст. 123
|-
|Інші порушення правил руху через залізничні переїзди||штраф 340 грн.||водій ||ч. 1 ст. 123
|-
|Порушення правил дорожнього руху, яке призвело до пошкодження ТЗ, вантажів, дорожніх споруд чи іншого майна||штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року||водій||ст. 124
|-
|Ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України||тягне за собою накладення штрафу в розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.||водій||ст. 1241
|-
|Керування ТЗ особою, яка не має або не пред'явила для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа та ліцензійної картки (за необхідності), поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (крім осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу)|| штраф 425 грн.
|правопорушник||ч. 1 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, яка не має права керування ТЗ, передача керування ТЗ особі, яка не має такого права (крім осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу)||штраф 3400 грн.
|правопорушник||ч. 2 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
|позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців
|правопорушник
|ч. 3 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, яка позбавлена права керування ТЗ||штраф 20400 грн. ||водій||ч. 4 ст. 126
|-
|Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126
|штраф 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
|водій/правопорушник
|ч. 5 ст. 126
|-
|Порушення ПДР пішоходами (непокора сигналам регулювання, перехід у невстановлених місцях тощо)|| штраф 255 грн.||пішохід||ч. 1 ст. 127
|-
|Порушення ПДР особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин||штраф 340 грн.||
водії вказаних ТЗ||ч. 2 ст. 127
|-
|Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, вчинені особами у стані сп'яніння ||штраф 680 грн. || водії вказаних ТЗ/пішоходи||ч. 3 ст.127
|-
| Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, що призвели до створення аварійної обстановки||штраф 850 грн. або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин||ті самі особи||ч. 4 ст. 127
|-
|Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів||штраф 1360-1700 грн.||посадові особи||ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 1271
|-
|Випуск на лінію ТЗ, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, направлення в рейс одного водія на маршрут протяжністю понад 500 км||штраф 680 грн.||посадові особи, підприємці||ч. 1 ст. 128
|-
|Вказане у ч.1 ст. 128 діяння, вчинене повторно протягом року||штраф 850 грн.||посадові особи, СГД||ч. 2 ст. 128
|-
|Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху||штраф 1700 грн.||відповідальні особи посадові особи СГД||ч. 1 ст. 1281
|-
|Порушення, передбачені частиною першою ст.1281, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна||штраф 2550 грн.||особи, відповідальні за будівництво, ремонт чи утримання доріг; посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання чи експлуатацію ТЗ; СГД||ч. 2 ст. 1281
|-
|Допуск до керування ТЗ водіїв, які перебувають у стані сп'яніння, у хворобливому стані, під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду||штраф 425 грн.||посадові особи, СГД|| ч. 1. ст. 129
|-
|Допуск до керування ТЗ водіїв, які не мають права керування ТЗ||штраф 340 грн.||посадові особи, СГД||ч. 2 ст. 129
|-
|Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції,||штраф 1020 грн.||посадові особи||ч. 3 ст. 129
|-
|Керування ТЗ особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції,а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи пройти огляд на стан сп'яніння чи наявність зазначених лікарських засобів||штраф 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік|| водій, інші особи||ч. 1 ст. 130
|-
|Повторне протягом року правопорушення, визначене в ч.1 ст. 130||штраф 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;||водій, інші особи||ч. 2 ст. 130
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 130, вчинене особою, яка двічі протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130|| штраф 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника||водій, інші особи||ч. 3 ст. 130
|-
|Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду||штраф 34000 грн. або адміністративний арешт на строк 15 діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.||водій||ч. 4 ст. 130
|-
|Керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
|17000 грн. штраф або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адміністративний арешт на 10десять діб, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від 1 до 3 років.||водій судна||ч. 5 ст. 130
|-
|Дії, передбачені ч.5 ст. 130, вчинені особою, яка не має права керування суднами||штраф 25550 грн. або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб
|правопорушник||ч. 6 ст. 130
|-
|Вживання особою, яка керувала річковим, морським, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, після аварійної події за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду
|20400 грн. штрафу на осіб, які мають право керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк 3 роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі 20400 грн.
|водій, інші особи
|ч. 7 ст. 130
|-
|Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами||штраф 510 грн. (водії), штраф 680 грн. (посадовці, СГД)||водії, посадові особи, СГД|| ч.1 ст. 1321
|-
|Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами
|штраф 8500 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; штраф 1700 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; штраф 34000 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; штраф 51000 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%
|водії
|ч.2 ст. 1321
|-
|Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121, в зоні габаритно-вагового контролю
|штраф 51000
|водії
|ч.3 ст. 1321
|-
|Решта порушень правил дорожнього руху||
Попередження||водій|| ст. 125
|-
|Внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні
|штраф 8500 грн.
|водій, фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника
|ч.1 ст.132²
|-
|Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно
|штраф 17000 грн.
|водій, фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника
|ч.2 ст.132²
|-
|Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно
|штраф 34000 грн.
|водій, фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника
|ч.3 ст.132²
|-
|Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків
|штраф 51000 грн.
|водій, фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника
|ч.4 ст.132²
|}
==Кримінальна відповідальність==
Якщо порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page#Text Правил] призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, під час якої загинули або були травмовані люди, або вчинено інші кримінальні правопорушення на дорозі, особи, винні в цьому, притягаються до відповідальності згідно [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК).
{| class="wikitable"
|-
|Кримінальні правопорушення||Санкція||Відповідальна особа||Стаття КК
|-
|Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості тілесне ушкодження]]||штраф 51000-85000 грн. або виправні роботи до 2 років, або арешт до 6 місяців, або обмеження волі до 3 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років або без такого||водій||ч. 1 ст. 286
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до заподіяння [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] або смерті потерпілого||позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років або без такого||водій||ч. 2 ст. 286
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до загибелі кількох осіб||позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років||водій|| ч. 3 ст. 286
|-
|Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження
|позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 5 років
|водій
|ч. 1 ст. 2861
|-
|Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження
|позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 8 років
| водій
|ч. 2 ст. 2861
|-
|Діяння, передбачені ч. 1. ст. 2861, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого
|позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років
|водій
|ч. 3 ст. 2861
|-
|Діяння, передбачені ч. 1. ст. 2861, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб
|позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 7 до 10 років
|водій
|ч. 4 ст. 2861
|-
|Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних ТЗ, допуск до керування ТЗ особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування ТЗ, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію ТЗ, якщо це спричинило потерпілому [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості тілесне ушкодження]], [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжке тілесне ушкодження]] або його смерть||штраф 17000-51000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію ТЗ, або без такого||відповідальний за технічний стан або експлуатацію ТЗ||ст. 287
|-
|Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, якщо це спричинило [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості]], [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжке тілесне ушкодження]] або смерть||штраф 34000-51000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років||відповідальний за стан доріг та інших автодорожніх споруд; особа, яка виконує роботи по забезпеченню належного стану доріг та інших автодорожніх споруд||ст. 288
|-
|Незаконне заволодіння транспортним засобом ||обмеження чи позбавлення волі 3-5 роки||особа, визнана винною ||ч. 1 ст. 289
|-
|Дії, визначені в ч.1 ст. 289, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або поєднані з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди||позбавлення волі 5-8 років з конфіскацією майна чи без такої|| особа, визнана винною||ч. 2 ст. 289
|-
|Дії, визначені в ч.1 або ч.2 ст. 289, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди||позбавлення волі 8-12 років з конфіскацією майна чи без такої||особа, визнана винною||ч. 3 ст. 289
|-
|Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу||штраф 2550-4250 грн. або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк||особа, визнана винною || ст. 290
|-
|Порушення чинних на транспорті правил, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки||штраф 3400-8500 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років||особа, визнана винною||ст. 291
|}
==Цивільно-правова відповідальність==
Цивільне законодавство передбачає, що з особи, дії якої призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залежно від характеру і обставин порушення, може бути стягнута повна або часткова сума завданої матеріальної та моральної шкоди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глава 82 Цивільного кодексу України]). Транспортний засіб належить до джерела підвищеної небезпеки, тому власник (водій) транспортного засобу може [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди|нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду цим транспортним засобом]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1187 Цивільного кодексу України]).
==Корисні посилання==
=== Сучасні інструменти з отримання інформації про штрафи за порушення дорожнього руху ===
Як можна дізнатися про порушення ПДР?

Дізнатися про факт фіксації порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксований в автоматичному режимі можливо:
* через розміщений на сайті МВС [https://bdr.mvs.gov.ua/ Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі];
* у застосунку «Штрафи ПДР» (є в AppStore та GooglePlay) і телеграм-боті [https://t.me/ShtrafyPDRbot «Штрафи ПДР»];
* на вебпорталі електронних послуг [https://diia.gov.ua/ «ДІЯ»];
* [https://e-driver.mvs.gov.ua/login у кабінеті водія].

Мобільний застосунок дозволяє не тільки сплатити штрафи, які вже винесені, а й оперативно отримувати повідомлення про нові постанови або зміни їх статусу. Також в застосунку є інформація про розміщення камер автоматичної фіксації порушень ПДР

За допомогою застосунку можна легко виконати пошук постанов, оформлених на транспортний засіб, а також оформити підписку на отримання повідомлень про винесення нових постанов. Не треба чекати поки постанова надійде до вашої поштової скриньки, а відразу сплатити її онлайн.

Якщо оплата здійснена у період з дня винесення постанови до спливу 10 днів з моменту її вручення, надається знижка 50% при сплаті штрафу.
=== Див. також ===
*[[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
*[[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Автофіксація порушень правил дорожнього руху]]
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за шкоду, отриману внаслідок падіння до каналізаційного колодязя (люка)

2025-01-15T14:07:42Z

Zhuk.Yuliia: /* Умови настання відповідальності */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17/#Text Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року № 310]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13 Постанова Пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0231-95#Text Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 року №30 затверджено Правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.07.1995 року за № 231/767]

== Загальні положення ==
'''Каналізаційний колодязь''' - це елемент (частина) об’єкту благоустрою.

До об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору, а також інші території в межах населеного пункту.

'''Балансоутримувач''' - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно.

'''Кришки люків та решітки на люках''' - це кришки або решітки, які закривають люки, перешкоджають потраплянню сторонніх предметів до колодязів та оглядових камер теплопостачання, водопостачання чи водовідведення, а також служать для запобігання нещасним випадкам.

== Особи, які зобов'язані відшкодувати шкоду ==
Здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (пункт 5 частини другої статті 10 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"]).

Утримання об'єктів благоустрою проводиться балансоутримувачем або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір.

Ремонт, експлуатацію, обслуговування та реконструкцію здійснює те підприємство, у якого ці об'єкти перебувають на балансі.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду''' є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє об'єктом, порушення правил використання, зберігання або утримання якого завдало шкоди.'''

Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об’єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об’єкта благоустрою. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об’єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

== Відповідальність споживача ==
Колодязі, які встановлені на місці врізки відповідних інженерних комунікацій споживача до мережі виконавця (балансоутримувача), є власністю споживача і саме споживач несе відповідальність за утримання в належному стані своїх інженерних комунікацій.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08#Text пункту 1 розділу II Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року № 190] (далі - Правила), виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування зі споживачем.

Виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та споживачі зобов’язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08#Text пункту 2 розділу XI Правил]).

== Умови настання відповідальності ==
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягають:

- факт спричинення шкоди,

- протиправність дій заподіювача (протиправна поведінка може полягати у неправомірній поведінці (бездіяльності)) і його вина,

- причинний зв`язок між протиправною дією і негативними наслідками.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»] зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Кожна особа має право звернутися до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду]] за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print частина перша статті 16 ЦК України]).

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5466 частини 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України] майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5579 ч. 1 ст. 1195 Цивільного кодексу України], фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print статті 23 ЦК України] особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:
#у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
#у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

'''Детальніше див.:''' [[Відшкодування моральної шкоди]]

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print статті 1167 ЦК України] моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

==Алгоритм відшкодування завданої шкоди==
⇒ Необхідно зібрати докази невдалого падіння. Такими доказами можуть бути:

# показання свідків;
# фото і відеозапис падіння або місця падіння;
#листок непрацездатності;
#квитанції, платіжні документи, що підтверджують витрати на лікування.

⇒ Отримати в травмпункті довідку, в якій зазначено час і місце звернення і вид отриманої травми. Більш того, слід мати на увазі і необхідність в подальшому надати в суд листок непрацездатності із зазначенням діагнозу і часу (періоду) втрати працездатності.

⇒ Подати заяву в письмовому вигляді до комунального підприємства (споживача, виконавця послуги), що обслуговує цей каналізаційний колодязь.
[[Файл:Заява про нещасний випадок.doc|міні|Заява про нещасний випадок]]

''Щоб уникнути ситуацій типу "до нас ніхто не звертався, нічого не знаємо", необхідно вимагати фіксації отриманого підприємства, винного в падінні, документа у присутності особи і присвоєння йому відповідного номера (вхідна документація)''.

⇒ Отримати відповідь на заяву про падіння та зібрати докази для підготовки позовної заяви до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров’ю.

== Судова практика ==

* [https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/97856427/ Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 червня 2021 року у справі № 415/5381/12]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/118650881 Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 квітня 2024 року у справі № 303/2723/24]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/91218682 Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 серпня 2020 року у справі № 207/3667/19]

==Див. також==

*[[Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки]]
*[[Відшкодування моральної шкоди]]
*[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]

[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Суди]]

Надання права власності на знахідку

2024-12-19T13:52:36Z

Zhuk.Yuliia: /* Відшкодування витрат, пов'язаних зі знахідкою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Поняття знахідки ==
'''Знахідка''' - майно, втрачене власником (володільцем) поза його волею і знайдене іншою особою ''(з практики застосування в юриспруденції)''.

== Куди звернутися ==
Особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її втратила, або власнику речі і повернути знайдену річ цій особі.

Якщо річ знайдена в приміщенні або в транспортному засобі, особа, яка знайшла її, зобов'язана передати річ особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов'язків особи, яка знайшла загублену річ.

Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку органу поліції або органу місцевого самоврядування.

Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання органу поліції або органу місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, вказаній ними (стаття 337 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Зберігання знахідки ==
Річ, що швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю, може бути продано особою, що знайшла її, з одержанням письмових доказів, що підтверджують виручену суму. Сума грошей, одержана від продажу знайденої речі, підлягає поверненню особі, яка має право вимагати її повернення.

Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності.

== Перелік та зразки необхідних документів ==
Зразок заяви про знахідку надається в органі поліції або в органах місцевого самоврядування.

== Підстави набуття права власності на знахідку ==
Право власності на загублену річ може виникати у ''особи, яка знайшла її,'' або у ''територіальної громади''.

Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після закінчення шести місяців з моменту заявлення про знахідку органу поліції або органу місцевого самоврядування за умови, що:
* не встановлений власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі;
* власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявили про своє право на річ тому, хто її знайшов, органу поліції або органу місцевого самоврядування.

До територіальної громади право власності на знахідку переходить у разі подання особою, яка її знайшла, письмової заяви про відмову від набуття права власності на знахідку до органу місцевого самоврядування (стаття 338 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Відшкодування витрат, пов'язаних зі знахідкою ==
Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї:

→ відшкодування необхідних витрат, пов'язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо);

→ винагороду за знахідку в розмірі до 20 % вартості речі (якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.

Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1834 ч. 3 ст. 339 Цивільного кодексу України]).

Право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її (стаття 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Особливі випадки ==
У разі знахідки ''боєприпасів або речей заборонених в обігу законом'' (наркотичні речовини, зброя) потрібно звернутись до органів поліції або [http://www.dsns.gov.ua/ Державної служби України з надзвичайних ситуацій] за телефонами 101 та 102 відповідно.

Право власності на знайдені транспортні засоби виникає в спеціальному порядку. Знайдені ''транспортні засоби'' передаються на зберігання органу поліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації.

Якщо '''''протягом шести місяців''''' з дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, що мають право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявлять про свої права на транспортний засіб, поліція має право продати його, а виручену суму внести на спеціальний рахунок у банку.

Якщо '''''протягом трьох років''''' колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому вирученої суми, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб.

== Див. також ==

* [[Бездоглядна домашня тварина]]
* [[Публічна обіцянка винагороди]]

[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порушення правил безпеки дорожнього руху

2024-10-15T12:28:05Z

Zhuk.Yuliia: /* Адміністративна відповідальність */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"]
== Правила дорожнього руху ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306] (далі - Правила) регулюють порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки (частина третя статті 41 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закону України "Про дорожній рух"]).

За порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page#Text Правил] передбачена адміністративна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність.
== Адміністративна відповідальність ==
'''[[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|Адміністративна відповідальність]]''' - застосовуються відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з дорожнім рухом у межах санкцій, передбачених Кодексом за їх вчинення.

Суб'єктами адміністративних правопорушень є фізичні деліктоздатні особи (громадяни України, іноземці і особи без громадянства), які досягли 16-річного віку.

У більшості випадків порушення правил дорожнього руху, за які настає адміністративна відповідальність, мають формальний склад, і для накладення санкції достатньо встановлення факту порушення правил, норм і стандартів щодо безпеки руху та експлуатації транспорту. Як і для інших правопорушень з формальним складом, установлення причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням та настанням чи можливим настанням шкідливих наслідків є необов'язковим.

Санкції за порушення правил дорожнього руху накладаються органами внутрішніх справ (у тому числі працівники підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху), а у разі, якщо передбачено оплатне вилучення ТЗ, громадські роботи, позбавлення прав керування ТЗ, адміністративний арешт, санкції накладаються судом.
{| class="wikitable"
|-
! Правопорушення !! Санкція !! Відповідальна особа !! Стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]
|-
|Керування транспортним засобом, який має такі несправності, експлуатація ТЗ за яких заборонена; керування ТЗ, який підлягає технічному контролю, але своєчасно його не пройшов ||штраф 340 грн.|| водій||ч. 1
ст. 121
|-
|Вказані дії у ч.1, які стосуються ТЗ, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, а також ТЗ, технічний стан якого не відповідає вимогам відповідних правил і стандартів||штраф 680 грн.||водій||ч. 2 ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 1 - 3 ст. 121||штрав 850-1700 грн. з позбавленням права керування ТЗ на строк 3-6 місяців або адміністративний арешт 5-10 діб||водій||ч. 4 ст. 121
|-
|Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами|| штраф штраф 510 грн.||водій||ч. 5 ст. 121
|-
|Керування ТЗ з порушенням правил реєстрації, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим||штраф 850 грн.||водій||ч. 6 ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 6 ст. 121 || штраф 1700 грн. або громадські роботи 30-40 годин з оплатним вилученням ТЗ чи без такого||водій|| ч. 7 ст. 121
|-
|Керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України]
|штраф 8 500 грн.
|водій
|ч. 8 ст. 121
|-
|Порушення правил перевезення дітей
|штраф 510 грн.
|водій
|ч. 10. ст. 121
|-
|Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч. 11 ст. 121
|штраф 850 грн.
|водій
|
ч. 11 ст. 121
|-
|Експлуатація ТЗ, ідентифікаційні номери яких не відповідають записам у реєстраційних документах|| штраф 255 грн.||водій||ст. 1211
|-
|Перевезення водієм маршрутного таксі кількість пасажирів більшу, ніж дозволено технічними характеристиками, або більшу за кількість місць для сидіння||штраф 170 грн. ||водій маршрутного таксі||ч. 1 ст. 1212
|-
|Порушення правил зупинки маршрутних таксі||штраф 255 грн.||водій маршрутного таксі||ч. 2 ст. 1212
|-
|Перевезення пасажирів на автобусному маршруті понад 500 км одним водієм||штраф 170 грн.||водій автобуса||ч. 3 ст. 1212
|-
|Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками||штраф 340 грн.|| водій||ч. 1 ст. 122
|-
|Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди
|штраф 510 грн.||водій||ч. 2 ст. 122
|-
| Ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху
|штраф 680 грн
|водій
|ч. 3 ст. 122
|-
|Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину
|штраф 1700 грн.||водій||ч. 4 ст. 122
|-
|Порушення, передбачені ч. 1-4 ст. 122, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян
|штраф 1445 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року||водій||ч. 5 ст. 122
|-
|Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю"
| штраф 1020 - 1700 грн.
|водій
|ч. 6 ст 122
|-
|Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), а так само створення перешкод водіям транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), у зупинці або стоянці
|штраф 340 - 510 грн.
|водій
|ч. 7 ст 122
|-
|Невиконання вимог про зупинку||Штраф 153 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 3 до 6 місяців||водій|| ст. 1222
|-
|Залишення місця ДТП||штраф 3400 грн. або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років, або адмін. арешт від 10 до 15 діб||водій||ст. 1224
|-
|Порушення правил встановлення і використання спеціальних сигнальних пристроїв||штраф 8500 грн. з конфіскацією цих пристроїв||водій||ст. 1225
|-
|В'їзд на залізничний переїзд особою, яка керує ТЗ, у випадках, коли рух через переїзд заборонений||штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року, або адмін. арешт від 7 до 10 діб з оплатним вилученням ТЗ (у його власника) чи без такого||особа, визнана винною||ч. 2 ст. 123
|-
|Порушення, передбачене ч.2 ст. 123, вчинене водієм ТЗ під час надання послуг з перевезення пасажирів або небезпечних вантажів||позбавлення права керування ТЗ від 1 до 3 років або адмін. арешт від 10 до 15 діб з оплатним вилученням ТЗ чи без такого ||особа, визнана винною||ч. 3 ст. 123
|-
|Інші порушення правил руху через залізничні переїзди||штраф 340 грн.||водій ||ч. 1 ст. 123
|-
|Порушення правил дорожнього руху, яке призвело до пошкодження ТЗ, вантажів, дорожніх споруд чи іншого майна||штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від 6 місяців до 1 року||водій||ст. 124
|-
|Ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України||тягне за собою накладення штрафу в розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.||водій||ст. 1241
|-
|Керування ТЗ особою, яка не має або не пред'явила для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа та ліцензійної картки (за необхідності), поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (крім осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу)|| штраф 425 грн.
|правопорушник||ч. 1 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, яка не має права керування ТЗ, передача керування ТЗ особі, яка не має такого права (крім осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу)||штраф 3400 грн.
|правопорушник||ч. 2 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
|позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців
|правопорушник
|ч. 3 ст. 126
|-
|Керування ТЗ особою, яка позбавлена права керування ТЗ||штраф 20400 грн. ||водій||ч. 4 ст. 126
|-
|Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126
|штраф 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від 5 до 7 років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
|водій/правопорушник
|ч. 5 ст. 126
|-
|Порушення ПДР пішоходами (непокора сигналам регулювання, перехід у невстановлених місцях тощо)|| штраф 255 грн.||пішохід||ч. 1 ст. 127
|-
|Порушення ПДР особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин||штраф 340 грн.||
водії вказаних ТЗ||ч. 2 ст. 127
|-
|Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, вчинені особами у стані сп'яніння ||штраф 680 грн. || водії вказаних ТЗ/пішоходи||ч. 3 ст.127
|-
| Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, що призвели до створення аварійної обстановки||штраф 850 грн. або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин||ті самі особи||ч. 4 ст. 127
|-
|Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів||штраф 1360-1700 грн.||посадові особи||ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 1271
|-
|Випуск на лінію ТЗ, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, направлення в рейс одного водія на маршрут протяжністю понад 500 км||штраф 680 грн.||посадові особи, підприємці||ч. 1 ст. 128
|-
|Вказане у ч.1 ст. 128 діяння, вчинене повторно протягом року||штраф 850 грн.||посадові особи, СГД||ч. 2 ст. 128
|-
|Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху||штраф 1700 грн.||відповідальні особи посадові особи СГД||ч. 1 ст. 1281
|-
|Порушення, передбачені частиною першою ст.1281, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна||штраф 2550 грн.||особи, відповідальні за будівництво, ремонт чи утримання доріг; посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання чи експлуатацію ТЗ; СГД||ч. 2 ст. 1281
|-
|Допуск до керування ТЗ водіїв, які перебувають у стані сп'яніння, у хворобливому стані, під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду||штраф 425 грн.||посадові особи, СГД|| ч. 1. ст. 129
|-
|Допуск до керування ТЗ водіїв, які не мають права керування ТЗ||штраф 340 грн.||посадові особи, СГД||ч. 2 ст. 129
|-
|Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції,||штраф 1020 грн.||посадові особи||ч. 3 ст. 129
|-
|Керування ТЗ особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції,а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи пройти огляд на стан сп'яніння чи наявність зазначених лікарських засобів||штраф 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік|| водій, інші особи||ч. 1 ст. 130
|-
|Повторне протягом року правопорушення, визначене в ч.1 ст. 130||штраф 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;||водій, інші особи||ч. 2 ст. 130
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 130, вчинене особою, яка двічі протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130|| штраф 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника||водій, інші особи||ч. 3 ст. 130
|-
|Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду||штраф 34000 грн. або адміністративний арешт на строк 15 діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.||водій||ч. 4 ст. 130
|-
|Керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
|17000 грн. штраф або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адміністративний арешт на 10десять діб, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від 1 до 3 років.||водій судна||ч. 5 ст. 130
|-
|Дії, передбачені ч.5 ст. 130, вчинені особою, яка не має права керування суднами||штраф 25550 грн. або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб
|правопорушник||ч. 6 ст. 130
|-
|Вживання особою, яка керувала річковим, морським, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, після аварійної події за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду
|20400 грн. штрафу на осіб, які мають право керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк 3 роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі 20400 грн.
|водій, інші особи
|ч. 7 ст. 130
|-
|Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами||штраф 510 грн. (водії), штраф 680 грн. (посадовці, СГД)||водії, посадові особи, СГД|| ч.1 ст. 1321
|-
|Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами
|штраф 8500 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; штраф 1700 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; штраф 34000 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; штраф 51000 - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%
|водії
|ч.2 ст. 1321
|-
|Ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121, в зоні габаритно-вагового контролю
|штраф 51000
|водії
|ч.3 ст. 1321
|-
|Решта порушень правил дорожнього руху||
Попередження||водій|| ст. 125
|-
|Внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні
|штраф 8500 грн.
|водій, фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника
|ч.1 ст.132²
|-
|Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно
|штраф 17000 грн.
|водій, фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника
|ч.2 ст.132²
|-
|Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно
|штраф 34000 грн.
|водій, фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника
|ч.3 ст.132²
|-
|Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків
|штраф 51000 грн.
|водій, фізична особа - підприємець або уповноважена посадова особа вантажовідправника
|ч.4 ст.132²
|}
==Кримінальна відповідальність==
Якщо порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page#Text Правил] призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, під час якої загинули або були травмовані люди, або вчинено інші кримінальні правопорушення на дорозі, особи, винні в цьому, притягаються до відповідальності згідно [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК).
{| class="wikitable"
|-
|Кримінальні правопорушення||Санкція||Відповідальна особа||Стаття КК
|-
|Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості тілесне ушкодження]]||штраф 51000-85000 грн. або виправні роботи до 2 років, або арешт до 6 місяців, або обмеження волі до 3 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років або без такого||водій||ч. 1 ст. 286
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до заподіяння [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжкого тілесного ушкодження]] або смерті потерпілого||позбавлення волі від 3 до 8 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років або без такого||водій||ч. 2 ст. 286
|-
|Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до загибелі кількох осіб||позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права керування ТЗ до 3 років||водій|| ч. 3 ст. 286
|-
|Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження
|позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 3 до 5 років
|водій
|ч. 1 ст. 2861
|-
|Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження
|позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 8 років
| водій
|ч. 2 ст. 2861
|-
|Діяння, передбачені ч. 1. ст. 2861, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого
|позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років
|водій
|ч. 3 ст. 2861
|-
|Діяння, передбачені ч. 1. ст. 2861, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб
|позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 7 до 10 років
|водій
|ч. 4 ст. 2861
|-
|Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних ТЗ, допуск до керування ТЗ особи, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, або не має права на керування ТЗ, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію ТЗ, якщо це спричинило потерпілому [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості тілесне ушкодження]], [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжке тілесне ушкодження]] або його смерть||штраф 17000-51000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію ТЗ, або без такого||відповідальний за технічний стан або експлуатацію ТЗ||ст. 287
|-
|Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, якщо це спричинило [[Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження|середньої тяжкості]], [[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|тяжке тілесне ушкодження]] або смерть||штраф 34000-51000 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років||відповідальний за стан доріг та інших автодорожніх споруд; особа, яка виконує роботи по забезпеченню належного стану доріг та інших автодорожніх споруд||ст. 288
|-
|Незаконне заволодіння транспортним засобом ||обмеження чи позбавлення волі 3-5 роки||особа, визнана винною ||ч. 1 ст. 289
|-
|Дії, визначені в ч.1 ст. 289, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або поєднані з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди||позбавлення волі 5-8 років з конфіскацією майна чи без такої|| особа, визнана винною||ч. 2 ст. 289
|-
|Дії, визначені в ч.1 або ч.2 ст. 289, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди||позбавлення волі 8-12 років з конфіскацією майна чи без такої||особа, визнана винною||ч. 3 ст. 289
|-
|Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу||штраф 2550-4250 грн. або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк||особа, визнана винною || ст. 290
|-
|Порушення чинних на транспорті правил, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки||штраф 3400-8500 грн. або виправні роботи до 2 років, або обмеження чи позбавлення волі до 5 років||особа, визнана винною||ст. 291
|}
==Цивільно-правова відповідальність==
Цивільне законодавство передбачає, що з особи, дії якої призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залежно від характеру і обставин порушення, може бути стягнута повна або часткова сума завданої матеріальної та моральної шкоди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глава 82 Цивільного кодексу України]). Транспортний засіб належить до джерела підвищеної небезпеки, тому власник (водій) транспортного засобу може [[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди|нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду цим транспортним засобом]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1187 Цивільного кодексу України]).
==Корисні посилання==
=== Сучасні інструменти з отримання інформації про штрафи за порушення дорожнього руху ===
Як можна дізнатися про порушення ПДР?

Дізнатися про факт фіксації порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксований в автоматичному режимі можливо:
* через розміщений на сайті МВС [https://bdr.mvs.gov.ua/ Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі];
* у застосунку «Штрафи ПДР» (є в AppStore та GooglePlay) і телеграм-боті [https://t.me/ShtrafyPDRbot «Штрафи ПДР»];
* на вебпорталі електронних послуг [https://diia.gov.ua/ «ДІЯ»];
* [https://e-driver.mvs.gov.ua/login у кабінеті водія].

Мобільний застосунок дозволяє не тільки сплатити штрафи, які вже винесені, а й оперативно отримувати повідомлення про нові постанови або зміни їх статусу. Також в застосунку є інформація про розміщення камер автоматичної фіксації порушень ПДР

За допомогою застосунку можна легко виконати пошук постанов, оформлених на транспортний засіб, а також оформити підписку на отримання повідомлень про винесення нових постанов. Не треба чекати поки постанова надійде до вашої поштової скриньки, а відразу сплатити її онлайн.

Якщо оплата здійснена у період з дня винесення постанови до спливу 10 днів з моменту її вручення, надається знижка 50% при сплаті штрафу.
=== Див. також ===
*[[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
*[[Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди]]
* [[Автофіксація порушень правил дорожнього руху]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за шкоду, отриману внаслідок падіння до каналізаційного колодязя (люка)

2024-10-15T12:02:44Z

Zhuk.Yuliia: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17/#Text Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року № 310]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-13 Постанова Пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки"]

== Загальні положення ==
'''Каналізаційний колодязь''' - це елемент (частина) об’єкту благоустрою.

До об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору, а також інші території в межах населеного пункту.

'''Балансоутримувач''' - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно.

'''Кришки люків та решітки на люках''' - це кришки або решітки, які закривають люки, перешкоджають потраплянню сторонніх предметів до колодязів та оглядових камер теплопостачання, водопостачання чи водовідведення, а також служать для запобігання нещасним випадкам.

== Особи, які зобов'язані відшкодувати шкоду ==
Здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (пункт 5 частини другої статті 10 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"]).

Утримання об'єктів благоустрою проводиться балансоутримувачем або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір.

Ремонт, експлуатацію, обслуговування та реконструкцію здійснює те підприємство, у якого ці об'єкти перебувають на балансі.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду''' є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє об'єктом, порушення правил використання, зберігання або утримання якого завдало шкоди.'''

Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об’єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об’єкта благоустрою. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об’єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

== Відповідальність споживача ==
Колодязі, які встановлені на місці врізки відповідних інженерних комунікацій споживача до мережі виконавця (балансоутримувача), є власністю споживача і саме споживач несе відповідальність за утримання в належному стані своїх інженерних комунікацій.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08#Text пункту 1 розділу II Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27 червня 2008 року № 190] (далі - Правила), виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування зі споживачем.

Виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та споживачі зобов’язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08#Text пункту 2 розділу XI Правил]).

== Умови настання відповідальності ==
Відповідно до частини першої статті 1187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для осіб, які цю діяльність здійснюють, та інших осіб.

Кожна особа має право звернутися до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду]] за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print частина перша статті 16 ЦК України]).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print статті 23 ЦК України] особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:
#у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
#у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

'''Детальніше див.:''' [[Відшкодування моральної шкоди]]

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print статті 1167 ЦК України] моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

==Алгоритм відшкодування завданої шкоди==
⇒ Необхідно зібрати докази невдалого падіння. Такими доказами можуть бути:

# показання свідків;
# фото і відеозапис падіння або місця падіння;
#листок непрацездатності;
#квитанції, платіжні документи, що підтверджують витрати на лікування.

⇒ Отримати в травмпункті довідку, в якій зазначено час і місце звернення і вид отриманої травми. Більш того, слід мати на увазі і необхідність в подальшому надати в суд листок непрацездатності із зазначенням діагнозу і часу (періоду) втрати працездатності.

⇒ Подати заяву в письмовому вигляді до комунального підприємства (споживача, виконавця послуги), що обслуговує цей каналізаційний колодязь.
[[Файл:Заява про нещасний випадок.doc|міні|Заява про нещасний випадок]]

''Щоб уникнути ситуацій типу "до нас ніхто не звертався, нічого не знаємо", необхідно вимагати фіксації отриманого підприємства, винного в падінні, документа у присутності особи і присвоєння йому відповідного номера (вхідна документація)''.

⇒ Отримати відповідь на заяву про падіння та зібрати докази для підготовки позовної заяви до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров’ю.

== Судова практика ==

* [https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/97856427/ Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 червня 2021 року у справі № 415/5381/12]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/118650881 Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 квітня 2024 року у справі № 303/2723/24]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/91218682 Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 серпня 2020 року у справі № 207/3667/19]

==Див. також==

*[[Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки]]
*[[Відшкодування моральної шкоди]]
*[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]

[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Суди]]

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки

2024-09-13T14:54:34Z

Zhuk.Yuliia: доповнено умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (з посиланням на судову практику)

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки ==

Статтею 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України) передбачено, що особу, яка вперше вчинила [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінальний проступок]] або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім '''клопотанням''' за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до примітки до статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] кримінальні правопорушення, передбачені статтями [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|191]], 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов:
* особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
* діяння належить до кримінальних проступків або нетяжкого злочину;
* особа, яка вчинила кримінальне право, щиро покаялася;
* колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи;
* особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не заперечує проти закриття кримінальної справи за даною нереабілітуючою підставою.
Закон дозволяє звільняти особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки лише за наявності клопотання колективу підприємства, установи чи організації.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/92902878 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду розглянув справу № 495/5499/18 та встановив, '''що особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину та не розкаялася, передавати на поруки не можна'''.]

За своїм змістом дане клопотання включає:
# вмотивоване прохання відповідного колективу звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передати її йому на поруки;
# зобов'язання колективу здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення особою, взятою на поруки, нових кримінальних правопорушень, а також своєчасно повідомляти про обставини, які перешкоджають виконанню виховної функції.
На відміну від звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого статтями 45, 46, 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], розглядуваний вид звільнення від кримінальної відповідальності не є імперативним: застосування статті 47 - це право, а не обов'язок суду. Відмова суду у задоволенні клопотання колективу має бути вмотивованою. Застосування статті 47 є виправданим лише тоді, коли суд зробить висновок про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, є можливим без фактичного застосування щодо неї заходів кримінально-правової репресії.

Також, звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки для її виправлення без фактичного застосування щодо неї заходів кримінально-правової репресії є правом, а не обов’язком суду і є виправданим '''лише за належної перевірки судом факту справжності щирого каяття, як обов’язкової умови застосування ст. 47 КК'''. Сам факт звернення із клопотанням про передачу особи на поруки імперативного значення для судів не має. Про це зазначила у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119331810 постанові від 25 травня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі №443/1255/23], скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки є умовним. Особа звільняється від відповідальності на підставі статті 47 під умовою протягом року з дня передачі її на поруки: виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру і не порушувати громадського порядку. Остаточне, повне відпадіння загрози бути притягненим до кримінальної відповідальності за раніше вчинене кримінальне правопорушення відбувається автоматично, але лише після спливу однорічного терміну дії поручительства колективу. Цей строк починає спливати з 0 годин тієї доби, яка настає після набрання законної сили винесеною судом '''постановою''' про передачу особи на поруки.

== Відновлення провадження при відмові від поручительства ==

Статтею 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] передбачено, якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти '''рішення''' про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду.

== Див. також ==

* [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави]]
* [[Умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим]]
* [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності]]

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Військова експертиза

2024-09-13T14:10:53Z

Zhuk.Yuliia:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n14 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n17 Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5]

== Загальні положення ==
'''Військова експертиза''' – це, по-перше, різновид судових експертиз, по-друге, процесуальна форма використання спеціальних знань у кримінальному провадженні задля з’ясування: обставин застосування та дій військових формувань, обставин, що призвели до настання тяжких наслідків, і відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб вимогам керівних документів (покладених обов’язків)

'''Військова експертиза –''' відноситься до основного виду експертизи та проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5].

Призначається судовим [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність|експертам]] державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарським процесуальним] кодексами України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України], Законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text "Про судову експертизу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text "Про виконавче провадження"], іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

'''Детальніше див.:''' [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]

Предметом судової військової експертизи є встановлення судовим військовим експертом фактів (суджень про факти) по визначених слідчим або судом питаннях щодо порядку роботи (дій або бездіяльності) органів військового управління (командирів та начальників) Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення сектору безпеки і оборони, які виконують згідно чинного законодавства покладені на них службові обов'язки (посадові інструкції).

Об'єктом є матеріальні носії доказової інформації, які зібрані й надані слідчим або судом на судову військову експертизу.

'''Увага!''' [https://minjust.gov.ua/legal_expertise Реєстр атестованих судових експертів]

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - '''висновку експерта'''.

== Основні завдання військової експертизи: ==
* встановлення обставин застосування та дій військових формувань;
* встановлення обставин, що призвели до настання тяжких наслідків, загибелі людей (військовослужбовців, працівників Служби безпеки України, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших представників міністерств і відомств, цивільного населення), втрати озброєння, військової техніки, об’єктів державної влади та інфраструктури, особистого майна громадян під час застосування військових формувань;
* встановлення відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб вимогам керівних документів (покладених обов’язків).

== Орієнтовний перелік питань, що вирішуються військовою експертизою: ==
* Чи мали (могли мати) негативні наслідки для обороноздатності держави та боєздатності Збройних Сил України рішення про ліквідацію (розформування, скорочення) окремих родів військ, з’єднань, військових частин та підрозділів?
* Яким чином було організовано керівником (командиром, начальником) отримання інформації (її джерел) від міжвідомчих органів щодо обстановки у районі ведення бойових (спеціальних) дій?
* На яких посадових осіб (командирів, начальників) було покладено підготовку підрозділів, що залучалися до виконання бойових завдань, та здійснення контролю за їх готовністю та відповідність їх покладання вимогам керівних документів?
* Яким чином здійснювалося забезпечення бойових дій за видами забезпечення? Чи були складені плани забезпечення військ (сил) за видами забезпечення для угрупувань, що були задіяні до виконання поставленого завдання?
* Яким чином здійснювалося забезпечення підрозділів, які були визначені для виконання бойових завдань?
* Які нормативні (керівні) документи застосовувались при плануванні та організації бойових дій?
* Чи відповідали вимогам нормативних (керівних) документів, а також обстановці бойові документи (плани) за видами забезпечення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання?
* Чи перебувають виявлені порушення у причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків, які призвели до загибелі військовослужбовців (працівників) та інших осіб, втрати озброєння та військової техніки? Якщо так, то які саме та чиїми діями (бездіяльністю) вони спричинені?
* Які дії (бездіяльність) керівництва (командирів, начальників) призвели до потрапляння в оточення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання у районі ведення бойових дій?
* Яким чином та ким саме (керівниками, командирами, начальниками) визначалася можлива загроза оточення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання у районі ведення бойових дій?
* Які заходи вживалися з метою запобігання оточенню та виведенню з оточення частин та підрозділів, які були задіяні до виконання бойових завдань та потрапили в оточення?
* Яким чином була організована взаємодія у районі ведення бойових дій між підрозділами Служби безпеки України, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та іншими військовими формуваннями та державними органами влади?
* Яким чином було організовано вихід (прорив, відхід) частин підрозділів з оточення, хто саме здійснював забезпечення виходу (прориву, відходу) зазначених частин та підрозділів?
* Чи був виконаний передбачений нормативними актами порядок опрацювання, коригування та виконання бойових завдань?
* Чи відповідають нанесені графічні зображення на робочих картах командирів усіх рівнів поставленим завданням з ведення бойових дій (виконання бойових завдань)?
* Яким чином проводились фіксація участі у бойових діях (на усіх рівнях) та відображення щоденної звітності військових формувань перед керівництвом антитерористичної операції?
* Чи відповідали фактичні дії відповідних посадових осіб оперативній обстановці, що склалась на момент виконання бойового завдання?
* Дії (бездіяльність) яких посадових осіб, що здійснювали планування та проведення операції щодо розгрому незаконних збройних формувань (противника), перебувають у причинному зв’язку з настанням тяжких наслідків, що призвели до загибелі військовослужбовців (працівників) та інших осіб, втрати озброєння та військової техніки?
==Терміни проведення експертизи==
Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати '''90 календарних днів'''.

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад 10 експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за '''письмовою домовленістю''' з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів (пункт 1.13 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98/ed20210820#Text Інстукції]).
== Установи, які проводять дослідження ==
Військова експертиза проводиться експертними установами, зокрема:

# [https://minjust.gov.ua/m/dnipropetrovskiy-naukovo-doslidniy-institut-sudovih-ekspertiz Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз]
# [http://kndise.gov.ua/ Київський науково-дослідний інститут судових експертиз]
# [https://minjust.gov.ua/m/lvivskiy-naukovo-doslidniy-institut-sudovih-ekspertiz Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз]
# [https://minjust.gov.ua/m/natsionalniy-naukoviy-tsentr-institut-sudovih-ekspertiz-ekspertiz-im-zasl-prof-ms-bokariusa-139 Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса]

== Корисні посилання ==

* [https://digest.kndise.gov.ua/wp-content/uploads/2019/03/a2fc25cb69-466-473.pdf Розробка методики "Комплексне дослідження ракетно-артилерійського озброєння"]

== Див. також ==

* [[Експертиза зброї та слідів її використання]]
* [[Трасологічна експертиза]]

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Стягнення моральної шкоди, спричиненої кримінальним або адміністративним правопорушенням

2024-08-19T12:57:07Z

Zhuk.Yuliia: /* Суд, до якого звертаються з позовом про відшкодування шкоди */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП України)]
== Поняття моральної шкоди ==
'''Моральна шкода полягає''':
# у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
# у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
# у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
# у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n130 ЦК України]).
Згідно з положеннями частини [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 першої статті 1167 ЦК] України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, окрім:
# якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
# якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
== Моральна шкода в кримінальному процесі ==
Право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення має потерпілий та цивільний позивач.

'''[[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]]''' у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. (стаття 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

'''Цивільним позивачем''' у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила (пред’явив) [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільний позов]].

Відповідно до статті '''частини [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 першої та другої статті 23''' ЦК України'''] особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.'''

Цивільний позов у кримінальному провадженні відповідно до статті 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1363 КПК України] може бути пред’явлений до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Якщо така особа є неповнолітньою або визнана у встановленому законом порядку [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|недієздатною чи обмежено дієздатною]], цивільний позов може бути пред’явлений її законним представником. Цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Цивільний позов має відповідати вимогам, які застосовуються до позовів, що розглядаються у порядку цивільного судочинства (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 175 ЦПК України]).

Також, передбачені підстави коли особа позбавлена можливості пред’явити позов у кримінальному проваджені, а саме: у разі коли такій особі відмовлено у задоволенні цього ж позову в порядку іншого судочинства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина шоста статті 128 КПК України]).

Проте, особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина сьома статті 128 КПК України]).

Відповідно до статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n866 КПК України] права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позов повинен бути поданий під час кримінального провадження до початку судового розгляду, та може бути пред’явлений як при розгляді кримінального правопорушення, так і у провадженнях щодо застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності|виховного]] характеру. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 128,129 КПК України]).

'''Розмір нанесеної моральної шкоди визначається судом залежно від багатьох чинників, до прикладу:'''

* характеру правопорушення;
* глибини фізичних та душевних страждань;
* погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації;
* ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення;
* з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Варто пам’ятати, що цивільний позивач має зазначити в позовній зяві у чому саме полягає нанесена моральна шкода та надати належні докази.

Остаточно розмір моральної шкоди, яка була заподіяна визначає винятково суд.

Як приклад наступна судова практика: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87985298 Постанова ВСУ у ''Справі № 594/996/18''] '', [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90254186 Постанова ВСУ у справі № 570/1531/17], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88749718 Постанова ВСУ у справі № 572/3209/17].''

Важливо зауважити, що суд може зменшити розмір відшкодування моральної шкоди не лише через необґрунтованість вимог, а й в окремих випадках через неналежну поведінку потерпілого.

Так, у постанові ВС від 02.06.2021 у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495662 175/4256/18] з урахуванням норми ч. 2 ст. 1193 ЦК України суд вказав, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування підлягає зменшенню.

== Моральна шкода в справах про адміністративне правопорушення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП України] не передбачає стягнення моральної (немайнової) шкоди. Для того щоб стягнути моральну шкоду, завдану винними діями осіб необхідно дочекатись рішення суду про винність особи у скоєнні адміністративного правопорушення. Дане рішення буде підставою для [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернення до суду з цивільним позовом]] про відшкодування завданої моральної шкоди на загальних підставах. В даному зверненні (позовній заяві) необхідно обгрунтувати причиново-наслідковий зв'язок між протиправними діями правопорушника та отриманою шкодою потерпілої сторони.
== Суд, до якого звертаються з позовом про відшкодування шкоди ==
Позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення, можуть пред'являтися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його перебування або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди (статті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 27, 28 ЦПК України]).

При цьому, відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.07.2018 у справі № 713/1275/16-к, судом установлено, що згідно з пунктом 6 частини 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому (залежно від доведеності підстав та розміру позову) при ухваленні обвинувального вироку. Якщо суд встановив відсутність події кримінального правопорушення, він відмовляє у позові. Якщо обвинуваченого виправдано за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду. Так само у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2834 частиною 1 статті 326 КПК України].
== Див. також ==
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов]]
'''[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]'''

Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

2024-08-06T08:37:48Z

Zhuk.Yuliia: /* Судовий порядок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України „Про нотаріат”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України „Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
== Виникнення права на утримання ==
Умовами виникнення права на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, є:
# проживання однією сім'єю протягом тривалого часу;
# настання непрацездатності під час спільного проживання. Наявність сукупності даних обставин має встановити суд.
Проживання однією сім'єю передбачає факт спільного проживання жінки та чоловіка, ведення ними спільного господарства, вияв сторонами подружніх стосунків перед третіми особами, наявність взаємної матеріальної підтримки, спільне виховання дітей тощо. Суд в кожному конкретному випадку з врахуванням особливостей життєвої ситуації має визначити, чи мало місце проживання двох осіб однією сім'єю.

Закон не визначає такого поняття, як тривалість проживання однією сім'єю жінки та чоловіка. Тому у разі виникнення спору, з врахуванням усіх обставин справи, суд кожного разу має вирішувати питання про існування факту тривалого проживання фактичного подружжя або його відсутності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 91 Сімейного кодексу України (далі - СК України)] якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], тобто на тих самих засадах, якими визначається право на утримання після розірвання шлюбу.

З [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 91 СК України] випливає, що якщо непрацездатність однієї із сторін виникла після припинення спільного проживання, то вона не може звертатися до суду з вимогою про стягнення аліментів.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І,ІІ чи ІІІ групи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини третя статті 75 СК України]). Воно застосовується також і до відносин фактичного подружжя.

Кожен з фактичного подружжя має також право на аліменти у разі проживання з ним спільної дитини. До відносин сторін застосовуються правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частин другої-четвертої ст. 84, ст. 86 СК України].

Умовами надання утримання у цьому випадку є:
# проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років або шести років, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку;
# походження дитини від жінки, чоловіка, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення).
# можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу. Для виникнення права на утримання потрібна сукупність вказаних вище фактів.
Право на аліменти виникає також у разі проживання особи з дитиною з інвалідністю. За таких умов право на утримання виникає на підставі наступного складу юридичних фактів:
# проживання одного з фактичного подружжя з дитиною з інвалідністю та опікування нею;
# нездатність дитини обходитися без постійного стороннього догляду;
# походження дитини від жінки, чоловіка, з якою особа перебуває у фактичних шлюбних відносинах;
# можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.
== Позасудовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
Необхідно звернутись до нотаріуса для укладення договору про надання утримання (аліменти).
=== Вартість ===
Послуги нотаріуса за вчинення нотаріальних дій:
* державне мито; за надання нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру;
* за користування Єдиними Державними реєстрами;
* за спеціальний бланк нотаріальних документів.
=== Перелік необхідних документів ===
Паспорт; ідентифікаційний номер.
{| class="wikitable"
|-
| При посвідченні договору нотаріус відповідно до статті 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], перевіряє факт непрацездатності того з подружжя, на користь якого укладається договір. Непрацездатною (за віком або за станом здоров’я) визнається особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II, III групи, про що зазначається в тексті договору. На утримання також матиме право той з подружжя, заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна та інші доходи якого не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
|}
=== Порядок оскарження ===
Звернення до суду.
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
В разі відмови одного з подружжя добровільно надавати матеріальну допомогу тому з подружжя хто її потребує, інша сторона може звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів за наявності підстав, вказаних в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 91 СК України]. Однак у даному випадку для виникнення права звернення до суду з даним позовом необхідно також підтвердити факт проживання однією сім’єю у незареєстрованому шлюбі, що також викликає необхідність звернення до суду із відповідною заявою.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 109 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 110] цього ж кодексу визначає, що позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (підсудність за вибором позивача).

Заява про встановлення факту проживання однією сім’ю без реєстрації шлюбу подається до місцевого загального суду за місцем проживання заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 257 ЦПК України]).
=== Вартість ===
При зверненні до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»] за заяву в порядку окремого провадження, сума судового збору складає 605,60 грн. (станом на 01.01.2024). При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"]).

Від сплати судового збору звільнені позивачі при звернення з позовом про стягнення аліментів.
=== Перелік необхідних документів ===
Позовна заява про стягнення аліментів (доказами що обґрунтовують позовні вимоги можуть бути: довідка про вагітність (за необхідності); довідка медико-соціально експертної комісії про непрацездатність (за необхідності); свідоцтва про народження дітей (за необхідності); документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідки з місця роботи, довідка з управління Пенсійного фонду тощо), документи, що підтверджують перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трьох років (за необіхдністю)). Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу (Доказами, які підтверджують наявність факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо).
=== Строки розгляду питання ===
Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 157 ЦПК України], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
=== Підстави для відмови ===
Підставою для відмови у даній заяві та позові може бути відсутність доказів, які б підтверджували факт проживання однією сім’єю сторін, та відсутність підстав, які визначені для надання одному з подружжя матеріальної допомоги іншому.
=== Порядок оскарження ===
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 294 ЦПК України]). Такі вимоги передбачені як для рішень прийнятих в порядку позовного провадження так і для рішень суду, ухвалених в порядку окремого провадження.
=== Особливі випадки ===
Особливими випадками в даному випадку є те, що факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу можливий лише в судовому порядку, що випливає з аналізу норм чинного законодавства України, а тому без такого рішення суду звернення в подальшому з позовом про стягнення аліментів на утримання того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги не є можливим. 
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

2024-07-18T08:18:57Z

Zhuk.Yuliia: /* Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 Наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1015-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 "Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил"]
* [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_2_23-01-2015/ Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08#top Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]
== Загальні положення щодо порушень митних правил ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 458 Митного кодексу України] (далі - МКУ) '''порушення митних правил''' є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ], настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

'''Суб’єктами''' адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення '''досягли 16-річного віку''', а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств (частина друга статті 459 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
== Види адміністративних стягнень за порушення митних правил ==
За порушення митних правил можуть бути накладенні адміністративні стягнення, а саме:
* '''попередження''' – передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 463 МКУ], представляє собою офіційне попередження правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення;
* '''штраф''' – передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 464 МКУ], являє собою покладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ] залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення;
* '''конфіскація''' - передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 465 МКУ], полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 у пункті 3 статті 461 МКУ], і безоплатній передачі їх у власність держави.
{| class="wikitable"
|-
| '''Дуже важливо!''' Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
|}
Конфіскація товарів, транспортних засобів, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
== Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил ==
Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до:
* Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Місцевого загального суду як [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України] (частина перша статті 529 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, припиняється.
|}
=== Оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику ===
Особливістю оскарження постанов про порушення митних правил до центрального органу виконавчої влади, а саме до [https://mof.gov.ua/uk/state-customs-service Державної митної служби України], є те що процес їх оскарження регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексом про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

Строк на оскарження постанов про порушення митних правил складає '''10 днів з моменту винесення рішення митним органом''' (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Вказаний строк може бути поновлений органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.

За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме:
* про залишення постанови без змін, а скарги без задоволення;
* про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
* про скасування постанови та закриття справи;
* про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).
Копія рішення по скарзі на постанову '''протягом 3х днів''' з дня його винесення надсилається особі, щодо якої її винесено (стаття 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

У разі скасування постанови суми штрафів повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності (стаття 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 531 МКУ] підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правила або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
* відсутність у діях особи, яка притягуються до відповідальності, ознак порушення митних правил;
* необ’єктивність або неповнота провадження провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
* невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
* винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі і розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження по справі про порушення митних правил та її розгляду;
* неправильна або неповна класифікація вчиненого правопорушення;
* накладення стягнення, не передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
Цей перелік не є вичерпним.
=== Оскарження в порядку адміністративного судочинства ===
'''Скарга (адміністративний позов)''' на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 КУпАП]. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений. Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає '''10 днів''' та обчислюється з ухвалення відповідної постанови (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 25 Кодекса адміністративного судочинства України] (далі - КАСУ), адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Вимоги до оформлення позовної заяви, а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 статтях 160, 161 КАСУ]. У випадку невідповідності позовної заяви цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали (стаття 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 КАСУ]).

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103332004 Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2022 року у справі № 304/178/22]

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок атестації педагогічних працівників

2024-07-09T09:32:52Z

Zhuk.Yuliia: /* Порядок атестації педагогічних працівників у сфері культури

== Нормативна база ==
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#Text Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1109 "Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури, затверджене наказом Міністерства культури України від 12 липня 2018 року № 628]

== Атестація педагогічних працівників ==
'''Атестація педагогічних працівників''' — це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text частина перша статті 50 Закону України "Про освіту"]).

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію '''не менше одного разу на п’ять років''', крім випадків, передбачених законодавством, наприклад, у разі тимчасової непрацездатності педагогічного працівника, який атестується, або настання інших обставин, що не залежать від його волі та перешкоджають проходженню ним атестації, проведення атестації або окремих засідань атестаційної комісії має бути перенесено за рішенням відповідної атестаційної комісії до припинення таких обставин, але не більше ніж на один рік. У такому випадку за педагогічним працівником зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) до проходження ним атестації у порядку, визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#n150 Положенням].

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, перелік яких затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2015-п постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109 "Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників"].

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

== Порядок атестації педагогічних працівників ==
Порядок атестації педагогічних працівників регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#Text Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805] (далі - Положення).

=== Послідовність дій проведення атестації ===
'''І.''' Щороку не пізніше 20 вересня для атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів.
{| class="wikitable"
|+
!Рівень атестаційної комісії
!Де створюється
!Рішення про результати атестації
!Оскарження прийнятого ріщення
|-
|Атестаційна комісія I рівня
|У закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах, у яких працює більше 15 педагогічних працівників
|Не пізніше 01 квітня
|До атестаційних комісій ІІ та ІІІ рівнів, або до суду
|-
|Атестаційна комісіїя II рівня
|В органах управління у сфері освіти сільських, селищних, міських рад, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти, які мають відокремлені структурні підрозділи
|Не пізніше 25 квітня
|До атестаційної комісії ІІІ рівня або до суду
|-
|Атестаційна комісія III рівня
|У Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органах управління у сфері освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
|Не пізніше 25 квітня
|До суду
|}
'''Важливо!''' Центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади освіти, можуть створювати власні атестаційні комісії II-III рівнів.

У разі відсутності таких атестаційних комісій їхні функції, визначені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#n150 Положенням], виконують атестаційні комісії II-III рівнів органів управління у сфері освіти за місцезнаходженням суб’єктів освітньої діяльності.

До повноважень атестаційних комісій, зокрема належить:
* відповідність (невідповідність) педагогічних працівників закладу освіти, структурного підрозділу займаним посадам;
* присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні);
* розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій нижчих рівнів;
* розглядати документи, подані педагогічними працівниками ті ін., в залежності від обсягу повноважень кожної з комісій, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби).
[[Файл:Підсумки атестації педагогічних працівників.jpg|міні|https://www.pedrada.com.ua/article/ru/225-pdbivamo-pdsumki-atestats-pedagogchnih-pratsvnikv]]

'''ІІ.''' До 10 жовтня атестаційні комісії повинні:

* скласти і затвердити список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в наступному календарному році, строки проведення їх атестації та графік проведення засідань атестаційної комісії;
* визначити строк та адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів (у разі подання в електронній формі).

У випадку відсутності педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації у списку, за його заявою, поданою не пізніше 20 грудня поточного календарного року, атестаційна комісія включає його до списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації.

'''ІІІ.''' До 20 грудня '''для проведення позачергової атестації''' до атестаційної комісії подається заява за формою, наведеною в додатку 1 до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#n150 Положення].

Атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів та у разі потреби може внести зміни до графіка своїх засідань.

'''ІV.''' Інформація, вказана вище, а саме в '''ІІ та''' '''ІІІ пункті''', оприлюднюється на вебсайті закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття рішення відповідною атестаційною комісією.

Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення інформації педагогічний працівник, який атестується, може подати до атестаційної комісії документи, що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та/або професійні досягнення.

Документи, які зберігаються в особовій справі педагогічного працівника, не подаються до атестаційної комісії, яка створена в суб’єкті освітньої діяльності, відокремленому структурному підрозділі, органі управління у сфері освіти, у якому зберігається особова справа..

'''V.''' Педагогічний працівник, який атестується, може подати до відповідної атестаційної комісії документи в паперовій або електронній формі. Електронний варіант документів (формат PDF, кожен документ в окремому файлі) надсилається на адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів в електронній формі з підтвердженням про отримання.

Документи, подані до атестаційної комісії, реєструються секретарем атестаційної комісії. '''Забороняється безпідставно відмовляти педагогічному працівнику в прийнятті документів''', які відповідають вимогам, зазначеним у цьому пункті.

Характеристика повинна містити оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов'язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об'єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо.

'''VІ.''' Атестаційна комісія розглядає документи педагогічних працівників, які атестуються, за потреби перевіряє їхню достовірність, встановлює дотримання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#n150 пунктів 8, 9 розділу I Положення], а також оцінює професійні компетентності педагогічного працівника з урахуванням його посадових обов’язків і вимог професійного стандарту (за наявності).

Для належного оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника атестаційна комісія може прийняти рішення про вивчення практичного досвіду його роботи. У такому випадку атестаційна комісія має визначити зі складу членів атестаційної комісії членів, які аналізуватимуть практичний досвід роботи педагогічного працівника, а також затвердити графік заходів з його проведення.

Атестаційна комісія може запросити педагогічного працівника на своє засідання у разі виникнення до нього питань, зокрема пов’язаних з поданими ним документами.

Педагогічний працівник може бути присутнім на засіданні атестаційної комісії під час розгляду питань, що стосуються його атестації, в тому числі в режимі відеоконференцзв’язку.

Засідання атестаційної комісії оформлюються протоколом.

На підставі рішення атестаційної комісії секретар оформляє атестаційний лист, у якому фіксується результат атестації педагогічного працівника. У випадку проведення одночасної (в межах однієї процедури) атестації педагогічного працівника з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін), які ним викладаються, видається один атестаційний лист, що має містити інформацію про результати атестації за кожним із таких навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін).

Педагогічний працівник з власної ініціативи може особисто отримати свій примірник атестаційного листа у секретаря відповідної атестаційної комісії під підпис. За заявою педагогічного працівника оригінал атестаційного листа може бути відправлено поштою з повідомленням про вручення.

Атестаційні листи та копії документів про підвищення кваліфікації педагогічного працівника зберігаються в особовій справі педагогічного працівника.

Рішення атестаційної комісії є підставою для видання ('''не пізніше трьох робочих днів з дня отриманім документів''', зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#n150 пункті 12 розділу ІІІ Положення]) відповідного наказу керівником закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу. Педагогічні працівники повинні бути ознайомлені з наказом упродовж '''трьох робочих днів''' із дати його видання під підпис.

Наказ за результатами атестації упродовж '''трьох робочих днів''' із дня його прийняття має бути поданий до бухгалтерії закладу освіти, де працює педагогічний працівник, чи до централізованої бухгалтерії, що здійснює бухгалтерський облік відповідного закладу освіти, для нарахування заробітної плати та проведення відповідного Перерахунку. Оплата праці з урахуванням результатів атестації проводиться з дати видання наказу за результатами атестації.

За наявності обставин, що унеможливлюють діяльність атестаційної комісії або педагогічних працівників, які атестуються, та перешкоджають проведенню атестації, перебіг строків проведення атестації, встановлених цим Положенням, припиняється і відновлюється після усунення обставин, що стали перешкодою для проведення атестації.
=== Порядок атестації педагогічних працівників у сфері культури ===
Порядок атестації педагогічних працівників у сфері культури регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положенням про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури.]

Це Положення поширюється на викладачів, концертмейстерів, майстрів виробничого навчання мистецьких шкіл, студій з підготовки акторських кадрів при національних творчих колективах, мистецьких ліцеїв, фахових мистецьких коледжів та прирівняних до них закладів освіти сфери культури, а також на керівників та заступників керівників таких закладів (установ) у частині виконання ними педагогічної, викладацької та/або концертмейстерської роботи у передбаченому законодавством обсязі, методистів закладів, методичних, навчально-методичних та науково-методичних підрозділів, установ, на яких поширюються умови оплати праці педагогічних працівників.

'''Для організації та проведення атестації педагогічних працівників щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії:''' у закладах (установах), у штаті яких працює десять і більше педагогічних працівників; '''в органах управління:''' Міністерстві культури Автономної Республіки Крим, структурних підрозділах з питань культури обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій) (далі - органи управління), яким підпорядковані заклади (установи); в структурних підрозділах з питань культури міських рад у містах, яким підпорядковані 20 і більше мистецьких шкіл; в Держмистецтв.

Атестація педагогічних працівників закладів (установ) зі статусом юридичної особи, у штаті яких працює менше десяти педагогічних працівників, може проводитися безпосередньо атестаційною комісією органу управління або у визначеному нею іншому закладі відповідного рівня.

Атестація педагогічних працівників методичних (науково-методичних) установ проводиться атестаційними комісіями органів управління.

Атестація педагогічних працівників Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти здійснюється атестаційною комісією Держмистецтв.

'''''Атестаційна комісія:'''''
* на першому засіданні обирає заступника голови і секретаря атестаційної комісії та схвалює графік проведення засідань;
* визначає адресу електронної пошти для подання атестаційних документів у електронному вигляді (за необхідності);
* оприлюднює інформацію, визначену в абзацах другому - третьому цього пункту, шляхом розміщення її на офіційному веб-сайті суб’єкта утворення атестаційної комісії, а також у закладах (установах);
* приймає рішення про перенесення строку атестації педагогічного працівника на один рік у випадках, передбачених пунктом 7 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положення].

'''Зверніть увагу!''' Рішення, прийняті на першому засіданні атестаційної комісії, оформлюються протоколом за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положення].

'''''Атестаційна комісія закладу (установи):'''''
* вивчає на підставі поданих педагогічними працівниками атестаційних документів їх педагогічні досягнення, встановлює їх відповідність вимогам, установленим законодавством та цим Положенням, за необхідності перевіряє їх достовірність;
* приймає вмотивовані рішення про відповідність (невідповідність) педагогічних працівників займаним посадам, присвоєння (підтвердження) їм тарифних розрядів, кваліфікаційних категорій «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні);
* порушує клопотання перед атестаційною комісією органу управління, Держмистецтв про позбавлення звання «Старший викладач» у разі встановлення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) нижчої (нижчого), ніж необхідна (необхідний) для присвоєння (підтвердження) педагогічного звання;
* надає за необхідності рекомендації щодо підвищення якості роботи педагогічним працівникам, які атестуються.

'''''Атестаційна комісія органу управління:'''''
* вивчає на підставі поданих педагогічними працівниками атестаційних документів їх педагогічні та/або методичні досягнення, встановлює їх відповідність вимогам, установленим законодавством та цим Положенням, за необхідності перевіряє їх достовірність;
* приймає вмотивовані рішення про відповідність (невідповідність) педагогічних працівників займаним посадам, присвоєння (підтвердження) їм кваліфікаційних категорій «спеціаліст вищої категорії», педагогічних звань «Старший викладач», «Викладач-методист», тарифних розрядів та кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, зазначеним у пункті 2 цього розділу, або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні);
* розглядає апеляції на рішення атестаційних комісій підпорядкованих закладів (установ). Атестаційні комісії, зазначені у абзаці четвертому пункту 1 цього розділу, розглядають апеляції на рішення атестаційних комісій, зазначених у абзаці п’ятому пункту 1 цього розділу. За результатами розгляду атестаційні комісії приймають вмотивовані рішення щодо задоволення чи відмови у задоволенні апеляцій, у тритижневий строк від дати їх надходження.
* розглядає клопотання атестаційної комісії закладу (установи) та приймає відповідне вмотивоване рішення щодо позбавлення звання «Старший викладач» у разі присвоєння кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) нижчої (нижчого), ніж необхідна (необхідний) для присвоєння (підтвердження) педагогічного звання;
* здійснює контроль за обґрунтованістю та вмотивованістю рішень відповідних атестаційних комісій закладів (установ), надає рекомендації щодо поліпшення їхньої роботи.

'''''Атестаційна комісія Держмистецтв:'''''
* вивчає на підставі поданих педагогічними працівниками атестаційних документів їх педагогічні та/або методичні досягнення, встановлює їх відповідність вимогам, установленим законодавством та цим Положенням, за необхідності перевіряє їх достовірність;
* приймає вмотивовані рішення про відповідність педагогічних працівників займаним посадам, присвоєння (підтвердження) їм тарифних розрядів, кваліфікаційних категорій «спеціаліст вищої категорії», педагогічних звань «Старший викладач», «Викладач-методист» або про відмову у такому присвоєнні (підтвердженні);
* розглядає апеляції на рішення атестаційних комісій нижчого рівня та приймає вмотивовані рішення щодо задоволення чи відмови у задоволенні апеляцій у двотижневий строк від дати їх надходження;
* розглядає клопотання атестаційної комісії закладу (установи) та приймає відповідне вмотивоване рішення щодо позбавлення звання «Старший викладач» у разі присвоєння кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) нижчої (нижчого), ніж необхідна (необхідний) для присвоєння (підтвердження) педагогічного звання;
* здійснює контроль за обґрунтованістю та вмотивованістю рішень відповідних атестаційних комісій нижчого рівня та надає рекомендації щодо поліпшення їхньої роботи.
'''
'''Зверніть увагу!'''''' Не пізніше 10 червня керівник закладу (установи) своїм наказом затверджує список педагогічних працівників, які підлягають атестації в поточному календарному році. Із зазначеним наказом педагогічні працівники, які підлягають атестації, повинні бути ознайомлені під підпис не пізніше останнього робочого дня перед виходом у щорічну відпустку.

Педагогічні працівники, які підлягають атестації відповідно до цього Положення або які виявили бажання пройти позачергову атестацію на відповідність займаній посаді та для присвоєння (підтвердження) вищого тарифного розряду, кваліфікаційної категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», не пізніше 10 жовтня подають заяву про проходження атестації за формою згідно з додатком 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положення], до якої '''додаються атестаційні документи:'''
* лист самоаналізу педагогічного працівника з показниками професійної діяльності, педагогічних та/або методичних досягнень, отриманих педагогічним працівником у результаті педагогічної або методичної діяльності в мiжатестацiйний період відповідно до розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положення], за формою згідно з додатком 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положення];
* документи, що підтверджують зазначені в листі самоаналізу результати роботи на посаді, педагогічні та/або методичні досягнення у тому числі для атестації педагогічного працівника на відповідність посаді та присвоєння кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) - характеристику за підписом керівника, яка має обов’язково містити інформацію щодо досягнення педагогічним працівником результативних показників, передбачених підпунктами 1, 2, 5 та 6 пункту 2 підрозділу 2 та підпунктом 2 підрозділу 3 (для відповідної категорії педагогічних працівників) розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положення];
* документи, що підтверджують проходження педагогічним працівником підвищення кваліфікації включно з витягами з протоколів про визнання результатів підвищення кваліфікації у випадках та порядку, визначеному пунктами 24-30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800];
* письмова згода на обробку персональних даних;
* інші документи, визначені законодавством, та/або документи, які педагогічний працівник вважає необхідним надати, зокрема для підтвердження його педагогічних та/або методичних досягнень.
Для присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», педагогічних звань «Старший викладач», «Викладач-методист» заяви про проходження атестації та атестаційні документи, зазначені у пункті 4 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text розділу], подаються педагогічними працівниками до атестаційної комісії органу управління, Держмистецтв не пізніше 15 жовтня.

'''Зверніть увагу!''' Якщо кінцевий строк розгляду атестаційних документів та прийняття рішення атестаційними комісіями припадає на вихідний або святковий день, він продовжується до наступного робочого дня.

Педагогічний працівник, який підлягає атестації та який не надав атестаційні документи у визначений цим Положенням строк (крім випадків, передбачених пунктом 7 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положення]), вважається таким, який не пройшов атестацію на відповідність займаній посаді.

Заяви педагогічних працівників про проходження атестації з доданими до них атестаційними документами реєструються секретарем атестаційної комісії та зберігаються в нього до розгляду на засіданнях атестаційної комісії.

'''''Атестаційна комісія вивчає подані документи на предмет повноти пакета документів і відповідності вимогам законодавства та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положення], у разі необхідності перевіряє їх достовірність та виносить вмотивоване рішення про результати атестації педагогічних працівників:'''''
* атестаційна комісія закладу (установи) - не пізніше 05 листопада;
* атестаційна комісія органу управління, Держмистецтв - не пізніше 20 листопада.

У разі виникнення в атестаційної комісії сумнівів щодо достовірності атестаційних документів або інших питань до педагогічного працівника, пов’язаних з його атестаційними документами, атестаційна комісія письмово запрошує такого педагогічного працівника на засідання для надання пояснень.

Письмове запрошення на засідання атестаційної комісії підписується її головою та не пізніше ніж за три робочі дні до проведення засідання вручається секретарем атестаційної комісії педагогічному працівнику під підпис.

У разі запрошення педагогічного працівника на засідання атестаційної комісії органу управління письмове запрошення надсилається на електронну адресу відповідного закладу (установи) у сканованому вигляді та поштовим відправленням з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п’ять робочих днів до проведення засідання відповідної атестаційної комісії.

Педагогічний працівник за бажанням може бути присутнім на засіданні атестаційної комісії під час розгляду його атестаційних документів. Атестаційна комісія не має права відмовити педагогічному працівнику у задоволенні його бажання бути присутнім на засіданні атестаційної комісії під час його атестації.

Керівник або інший представник закладу, педагогічні працівники якого атестуються атестаційною комісією іншого закладу, атестаційною комісією органу управління або атестаційною комісією Держмистецтв, може представляти у зазначених комісіях інтереси педагогічних працівників, які атестуються, та оригінали поданих ними документів виключно за їх дорученням.

'''Зверніть увагу!''' Проведення чергової атестації педагогічних працівників, проходження якої припадає на період дії воєнного стану та наступні три місяці після його припинення або скасування, переноситься на наступний рік після завершення зазначеного періоду. ''Період дії воєнного стану, а також наступні три місяці після його припинення або скасування не входить до міжатестаційного періоду''. При цьому за педагогічними працівниками зберігаються раніше присвоєні (підтверджені) кваліфікаційна категорія (тарифний розряд), педагогічне звання до проходження чергової або позачергової атестації, а також враховуються педагогічні та/або методичні досягнення педагогічного працівника закладу (установи) освіти сфери культури, здобуті у період дії воєнного стану.

У період дії воєнного стану та наступні три місяці після його припинення або скасування:

педагогічний працівник може подати заяву про проходження атестації за власним бажанням. Така атестація відбувається за процедурою позачергової атестації. У разі подання заяви про проходження атестації педагогічний працівник виконує всі умови, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0926-18#Text Положенням про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури], для відповідної посади, категорії, звання;

педагогічний працівник, який за основним місцем роботи перебуває на простої у зв’язку з припиненням роботи закладу (установи) освіти сфери культури, може пройти атестацію в закладі (установі), де він працює на аналогічній посаді на умовах сумісництва. Результати такої атестації визнаються за основним місцем роботи після відновлення його функціонування.

== Рішення атестаційної комісії ==
Види рішень атестаційної комісії:

♦ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань: керівник закладу або органу управління освітою протягом п'яти днів після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ, який у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (перерахунок заробітньої плати здійснюється з дня прийняття відповідного рішення);

♦ про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків: атестаційна комісія у встановлений нею строк, але не більше одного року, проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді;

♦ про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді: керівником навчального чи іншого закладу або органу управління освітою може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору з додержанням вимог законодавства про працю.

== Оскарження рішення атестаційної комісії ==
У разі незгоди педагогічного працівника з рішеннями атестаційних комісій I чи II рівнів він має право оскаржити таке рішення шляхом подання апеляції до відповідної атестаційної комісії вищого рівня упродовж '''семи робочих днів''' з дати отримання педагогічним працівником атестаційного листа (особисто або на електронну адресу).

Апеляція подається шляхом направлення апеляційної заяви, оформленої згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#n190 додатком 4 до Положення].

До апеляційної заяви додаються копія атестаційного листа, виданого атестаційною комісією, рішення якої оскаржується, копії документів, що подавалися педагогічним працівником до атестаційної комісії, рішення якої оскаржується (у разі їхнього подання).

Апеляційна заява з додатками подається у паперовій та/або електронній формі на визначену атестаційною комісією адресу електронної пошти (з підтвердженням отримання) у сканованому вигляді (формат PDF, кожен документ - окремим файлом). Документи, подані до атестаційної комісії, реєструються та зберігаються секретарем атестаційної комісії.

Атестаційна комісія має розглянути апеляційну заяву та '''прийняти рішення протягом 15 робочих днів''' з дати її надходження. Під час розгляду апеляційної заяви педагогічного працівника у роботі атестаційної комісії не може брати участь особа, яка брала участь у прийнятті рішення, що оскаржується.

Атестаційна комісія за результатами розгляду апеляції приймає рішення про:
# відповідність педагогічного працівника займаній посаді, підтвердження раніше присвоєної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;
# присвоєння педагогічному працівнику наступної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;
# залишення рішення атестаційної комісії нижчого рівня без змін, а апеляцію без задоволення.
У разі незгоди педагогічного працівника з рішенням атестаційної комісії вищого рівня щодо розгляду апеляційної заяви, він має право '''оскаржити таке рішення до суду''' в установленому законодавством порядку.

== Присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційній категорії ==
Кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів присвоюють лише за результатами атестації. При цьому враховують вимоги, які встановлені до рівня професійної підготовки та кваліфікації цих працівників.

'''Кваліфікаційні категорії:'''
* "спеціаліст" присвоюється присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень фаховий молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), молодший бакалавр, бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст);
* "спеціаліст другої категорії" педагогічному працівникові, який має освітній рівень молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж '''три роки''';
* "спеціаліст першої категорії" присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень бакалавр, магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр або ступінь вищої освіти молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж '''п’ять років''';
* "спеціаліст вищої категорії" присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж '''сім років'''. Педагогічному працівнику, який має освітньо-науковий / освітньо-творчий, науковий ступінь, за результатами атестації без дотримання послідовності на присвоєння може бути присвоєна кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», за умови наявності в нього стажу роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж '''один рік'''.
Особи, які не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки (крім освітньої) та працюють на посадах педагогічних працівників, атестуються як педагогічні працівники без дотримання послідовності на присвоєння кваліфікаційної категорії: «спеціаліст другої категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи; «спеціаліст першої категорії» - не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» - не менше семи років.

Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, як правило, присвоюють послідовно.

== Присвоєння педагогічного звання працівникові загальноосвітнього навчального закладу ==
За результатами атестації педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів присвоюють педагогічні звання, зокрема: "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "педагог-організатор-методист", "старший викладач", "старший учитель", "старший вихователь".

Перелік педагогічних звань визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1109-2015-п постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109 «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#Text Положенням].

Педагогічні звання "старший викладач", "старший учитель", "старший вихователь" можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії "спеціаліст вищої категорії" або "спеціаліст першої категорії" та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам (пункт 5.3 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#Text Положення]).

Педагогічні звання присвоюють атестаційні комісії відповідних органів управління освітою. На відміну від кваліфікаційних категорій, педагогічні звання присвоюють фактично за особисті досягнення та заслуги працівника. Водночас, неприпустимі будь-яка дискримінація та упереджене ставлення до осіб, яких атестують. Критеріями для присвоєння педагогічних звань є відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 5.2–5.6 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1649-22#Text Положення].

== Див. також ==
* [[Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльністі|Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльності]]

[[Категорія: Атестація]]
[[Категорія: Оплата праці]]
[[Категорія: Працевлаштування окремих категорій працівників]]

Доплата за вислугу років працівникам державних і комунальних закладів культури

2024-07-04T08:34:26Z

Zhuk.Yuliia: /* Суб'єкт права на отримання доплати */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України "Про культуру"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1026-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1026 "Про питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1285-05 Наказ Міністерства культури і туризму України від 18 жовтня 2005 року № 745 "Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки"]

== Суб'єкт права на отримання доплати ==
Заробітна плата працівника у сфері культури, педагогічного працівника закладу освіти сфери культури складається з посадового окладу (тарифної ставки), надбавки за почесне звання, доплат за науковий ступінь, вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури, інших надбавок та доплат, премій, винагород за творчу діяльність, передбачених законодавством (п.2 ч. 1 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text Закону України "Про культуру"]).

Працівники у сфері культури, які працюють у державних і комунальних закладах культури, мають право на допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та доплату за вислугу років у розмірах і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text Закону України "Про культуру"]).

'''Працівник культури (працівник у сфері культури)''' - професійний творчий працівник або працівник закладу культури чи інша фізична особа, яка провадить діяльність у сфері культури.

{| class="wikitable"
|-
! Перелік посад працівників культури, які мають право на виплату доплати за вислугу років
|-
|
* Директор (завідувач) клубного закладу, парку культури та відпочинку, центру (будинку) народної творчості, центру культури та дозвілля, іншого культурно-освітнього центру, його заступники; завідувач філіалу (центру), атракціону, театру (літнього), його заступники; начальник (завідувач) відділу (сектору) з основних видів діяльності ''(крім підрозділів з фінансового, бухгалтерського, юридичного, господарського, матеріально-технічного забезпечення, режимно-секретного підрозділу, підрозділу з охорони праці та інших підрозділів, діяльність яких не належить до основних видів)'', його заступники.
* Головний режисер, балетмейстер, художник, хормейстер, диригент; керівник художній, диригент, хормейстер, балетмейстер, режисер, режисер-постановник.
* Керівник студії, творчого колективу (за видами мистецтва та народної творчості), музичної частини дискотеки, гуртка, самодіяльного об’єднання, клубу за інтересами, творчої майстерні (лабораторії), методичної служби; методист, акомпаніатор, концертмейстер, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності, художник усіх категорій.
|}

== Розмір доплати за вислугу років ==
Доплата за вислугу років залежно від стажу роботи на посадах, передбачених зазначеним переліком, у такому розмірі:
* 10 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад три роки;
* 20 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад 10 років;
* 30 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи понад 20 років.

Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1026-2015-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів від 9 грудня 2015 року №1026 " Про питання виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів(будинків) народної творчості,центрів культури та дозвілля, інших культорно-освітніх центрів доплати за вислугу років, допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань"] доплата за вислугу років працівникам державних і комунальних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів виплачується у межах фонду оплати праці працівників, затвердженого на відповідний рік.

== Порядок виплати працівникам культури доплати за вислугу років ==
Доплата працівникам культури обчислюється виходячи '''''з посадового окладу без урахування інших надбавок і доплат''''' та виплачується щомісячно з дати прийняття на роботу за наявності стажу роботи, який дає право на її одержання.

До відповідного стажу роботи ''зараховується'':
* час роботи в клубних закладах, парках культури та відпочинку, центрах (будинках) народної творчості, центрах культури та дозвілля, центрах дозвілля України, колишнього СРСР на посадах, зазначених у переліку;
* час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, — період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;
* час, відведений на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і після підвищення кваліфікації працював на посаді, зазначеній у переліку;
* час строкової військової служби, якщо працівник до призову на військову службу працював на посадах, що наведені в переліку, та протягом трьох місяців після звільнення з військової служби (без урахування часу переїзду на постійне місце проживання) був прийнятий на роботу на одну із зазначених посад;
* час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, у тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу.

''Керівникам'' державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів зазначені види допомоги надаються за погодженням із органом, до сфери управління якого належить відповідний заклад.

Особам, які працюють '''за сумісництвом''', доплата '''не виплачується'''. У разі коли працівник тимчасово заміщує відсутнього працівника, доплата обчислюється виходячи з посадового окладу за основною посадою (місцем роботи).

Працівникам, у яких право на одержання або підвищення розміру доплати виникло протягом календарного місяця, доплата встановлюється '''з початку наступного місяця'''.

== Як підтвердити наявність стажу роботи? ==
Стаж, який дає право на одержання доплати за вислугу років, визначається на підставі трудової книжки (у разі наявності) або відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

== Оскарження відмови у виплати доплати за вислугу років ==
=== Добровільний порядок ===
'''Куди звернутися.''' У разі виявлення невиплаченої доплати за вислугу років потрібно звернутися до керівника закладу з письмовою заявою та документом для підтвердження стажу, який дає право на одержання доплати.

'''Підстави для відмови:''' відсутній стаж.

'''Порядок оскарження:''' у разі незаконних дій (бездіяльності) закладу культури, працівник має право подати скаргу до комісії по трудовим спорам.

=== Позасудовий порядок ===
'''Куди звернутися:''' до [[Комісія по трудових спорах|комісії по трудовим спорам]]. Комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях.

'''Строки звернення до комісії по трудових спорах та порядок прийняття заяв працівника.''' Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити.

=== Судовий порядок ===
'''Куди звернутися:''' позови, що виникають з трудових правовідносин розглядаються за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|в порядку цивільного судочинства]].

'''Вартість:''' Позивачі у справах про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"]). 

[[Категорія: Оплата праці]]

Участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону

2024-06-19T07:01:25Z

Zhuk.Yuliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14 Закон України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]

== Загальні положення ==
Громадяни України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] '''мають право створювати''' в установленому порядку громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин (далі - громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#n8 ст. 1 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]).

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння Національній поліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формувань тощо.

Правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#Text Закон України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"], інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку і державного кордону, боротьби із злочинністю і адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути) цих формувань.

'''Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з:'''
* правоохоронними органами,
* Державною прикордонною службою України,
* органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування,
* додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.

Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України.

'''Важливо!''' Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону '''не мають права займатися підприємницькою або іншою діяльністю з метою одержання прибутку'''.

== Порядок створення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону ==
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян.

Рішення про створення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону приймається на ''зборах (конференціях) громадян.'' На збори можуть бути запрошені представники трудових колективів, навчальних закладів, правоохоронних органів, підрозділів Державної прикордонної служби України та громадськості. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються ''у складі не менше ніж 10 осіб.''

Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону діє на основі '''положення (статуту)''' про нього.

Положення (статут) узгоджується з керівництвом відповідного територіального органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, а також виконавчого органу ради, на території якої діятиме це громадське формування.

Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону набуває статусу юридичної особи з дати його державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

'''Для реєстрації громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону подаються:'''
* рішення про його створення, підтримане відповідним органом Національної поліції чи підрозділом Державної прикордонної служби України,
* положення (статут), що узгоджується з відповідним органом Національної поліції чи підрозділом Державної прикордонної служби України,
* інформація про склад керівного органу,
* список членів формування.

== Основні завдання громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону ==
Відповідно до ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#Text Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"] '''основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:'''

1) у сфері охорони громадського порядку:
* надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним і кримінальним правопорушенням;
* інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця концентрації злочинних угруповань;
* сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від кримінально протиправних посягань;
* участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх.
2) у сфері охорони державного кордону:
* надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні;
* сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи;
* надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення;
* участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами;
* участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;
3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій:
* надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень;
* участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

== Права громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону ==
Для виконання завдань, визначених у Законі, громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону та їх члени '''мають право:'''

1) брати участь у забезпеченні охорони громадського порядку і державного кордону разом з поліцейськими, військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, а в сільській місцевості - самостійно шляхом виконання конкретних доручень керівника відповідного органу Національної поліції чи підрозділу Державної прикордонної служби України;

2) вживати спільно з поліцейськими заходів до припинення адміністративних і кримінальних правопорушень;

3) представляти і захищати інтереси своїх членів у державних органах та підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах;

4) взаємодіяти з іншими органами громадської самодіяльності, що беруть участь у заходах, спрямованих на:
* ведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, схильними до вчинення адміністративних і кримінальних правопорушень;
* надання допомоги у боротьбі з кримінальними правопорушеннями у сфері економіки, податкового законодавства, а також пияцтвом, наркоманією, порушеннями правил торгівлі та у сфері благоустрою території міст, інших населених пунктів;
* охорону природи і пам’яток історії та культури;
* забезпечення безпеки дорожнього руху;

5) вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності пропозиції щодо запобігання адміністративним і кримінальниим правопорушенням, виникненню причин і умов, що сприяють їх вчиненню;

6) підтримувати зв’язки з відповідними громадськими організаціями інших країн з метою обміну досвідом роботи.

== Форми і методи роботи громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону ==
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону '''проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом''':
# спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;
# проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;
# участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.

== Обов’язки і права членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону ==

Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону '''зобов’язані''':
# брати активну участь в охороні громадського порядку і державного кордону, припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень та запобіганні їм;
# під час виконання обов’язків з охорони громадського порядку і державного кордону мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов’язку;
# доставляти до органів Національної поліції, в підрозділи Державної прикордонної служби України, штаб громадського формування з охорони громадського порядку або громадський пункт охорони порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, з метою його припинення, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місті вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
# надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, представникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників.

Крім того, члени громадських формувань, які беруть участь в охороні державного кордону, '''зобов’язані знати''':
# місцевість, точне проходження кордонів, номери і місце розміщення прикордонних знаків на дільниці застави;
# режим державного кордону і прикордонний режим, чинне законодавство з цих питань;
# зразки документів на право в’їзду та перебування громадян України та інших осіб у районах, що контролюються Державною прикордонною службою України, у прикордонній смузі.

Члени громадських формувань під час виконання своїх обов’язків з охорони громадського порядку і державного кордону після обов’язкового пред’явлення посвідчення члена громадського формування '''мають право:'''
# вимагати від громадян додержання правопорядку, припинення адміністративних і кримінальних правопорушень, додержання режиму державного кордону, в тому числі на територіях, що межують з державним кордоном, де прикордонну смугу не визначено;
# у разі підозри у вчиненні адміністративних і кримінальних правопорушень перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу;
# спільно з поліцейськими та військовослужбовцями Державної прикордонної служби України затримувати і доставляти до органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку або громадського пункту охорони порядку осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону і не виконують вимог щодо припинення адміністративного правопорушення;
# '''складати протоколи про адміністративні правопорушення;'''
# входити до клубів, кінотеатрів, стадіонів, інших громадських місць і приміщень за згодою власника чи уповноваженого ним органу для переслідування правопорушника, який переховується, або припинення адміністративних чи кримінальних правопорушень;
# у разі участі спільно з прикордонниками у пошуку порушників кордону за згодою громадян або власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу та в присутності їх представників входити у будь-який час доби до житлових приміщень, на територію і в приміщення підприємств, установ, організацій та оглядати транспортні засоби;
# у невідкладних випадках використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям або громадянам (за їх згодою), крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення, для доставлення до лікувальних закладів осіб, що перебувають у безпорадному стані, а також осіб, які потерпіли від нещасних випадків або правопорушень і потребують термінової медичної допомоги;
# у разі порушення водіями Правил дорожнього руху, створення реальної загрози життю або здоров’ю громадян вживати заходів до припинення цього правопорушення, здійснювати перевірку документів у водіїв на право користування та керування транспортними засобами, а також не допускати осіб, які не мають документів або перебувають у стані сп’яніння, до подальшого керування транспортними засобами;
# під час виконання обов’язків члена громадського формування використовувати за власним бажанням свій або інший приватний автомототранспорт за згодою власника або особи, у володінні якої він перебуває. Відшкодування витрат за його використання у таких випадках може провадитися за рахунок коштів громадського формування у порядку, визначеному його положенням (статутом);
# вести роботу серед населення щодо роз’яснення чинного законодавства про державний кордон України, систему режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі;
# застосовувати в установленому порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони.

== Правомірність складання протоколу про адміністративні правопорушення членами громадських формувань під час виконання своїх обов’язків з охорони громадського порядку і державного кордону ==

Згідно із статтею 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушенн]я (далі КупАП), про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або '''представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.'''

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається ''не пізніше двадцяти чотирьох годин'' з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

'''Відповідно до змісту статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП],''' член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може складати протокол у випадках, передбачених статтями 92, 148, 152, 154, 160, 175—1, 179, 185—7, 186—2, 186—4, 202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Визнання права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця

2024-06-12T12:20:15Z

Zhuk.Yuliia: Оновлено ставки адміністративного збору за реєстраційні послуги у 2024 році

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах спадкування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України].
|}
== Загальні положення ==
'''Набуття права власності на земельну ділянку'''

Громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною першою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20121220 статті 126 Земельного кодексу України] в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є '''''державний акт на право власності'''''.

'''Що таке державний акт на право власності?'''

'''''Державний акт на право приватної власності на землю''''' - документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності громадянина на земельну ділянку. Містить інформацію про власника земельної ділянки та підстави набуття права власності на земельну ділянку.

Державний акт, виданий '''''після смерті спадкодавця''''' при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про '''''набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку'''''.

'''З якого моменту виникає право власності на земельну ділянку?'''

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20180401 Стаття 125 Земельного Кодексу України] визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127] (далі - Порядок),подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі '''заяви''' спадкоємця. Такими документами є:
* що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
* витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
* документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу;
== Добровільний порядок ==
'''Куди звернутися''' Необхідно звернутись до державного реєстратора для реєстрації права власності на земельну ділянку.

'''Вартість''' За державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань) справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у строк 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви, крім випадків, коли відповідно до законодавства заявник звільняється від сплати адміністративного збору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). У 2024 році - 302 грн. 80 коп.

'''За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж 5 робочих днів, справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк 2 робочі дні;
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк 1 робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
'''Перелік та зразки необхідних документів'''

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, передбачений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 Порядком].

'''''До них належать:'''''
* документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
* витяг із [http://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx Спадкового реєстру] про наявність заведеної спадкової справи;
* документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
'''Підставою для державної реєстрації права власності відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, ''видані до 1 січня 2013 року''.'''

'''Строки розгляду питання''' Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина друга статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру.

'''Підстави для відмови''' Підстави для відмови в державній реєстрації прав:
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
# документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
# заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
'''Порядок оскарження''' Відмова державного реєстратора у реєстрації права власності на земельну ділянку може бути оскаржена в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]].

'''Особливі випадки''' Як правило, реєстрація права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця - державними реєстраторами не здійснюється. Практика вирішення даного питання говорить про переважність судового вирішення спору.
== Особливості отримання доступу до Єдиних та Державних реєстрів в умовах воєнного стану ==
27 березня 2022 року набрали чинності зміни до постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/364-2022-%D0%BF#Text «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», передбачені постановою КМУ від 24.03.2022 № 364.]

Доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів забезпечується в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого наказом Мін’юсту від 01.04.2022 № 1307/5, та у відповідності до пункту Постанови.

Зважаючи на норми Постанови:

- для відновлення доступу до реєстрів, що був тимчасово припинений у зв’язку із введенням на території України воєнного стану, користувачам необхідно направити повідомлення до відповідної регіональної філії ДП «НАІС»;

При цьому, оскільки Постанова передбачає певні особливості доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР) для нотаріусів, останнім необхідно направити до відповідної регіональної філії ДП «НАІС» належним чином оформлене Замовлення щодо надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів (Додаток 2 до Договору про надання послуг приватним нотаріусам). Додатково звертаємо увагу на те, що відповідно до підпункту 13 пункту 1 Постанови, доступ користувачів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для отримання інформації з нього надається технічним адміністратором цього Реєстру тільки за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Позасудовий порядок ==
Пріоритетним є [[Оформлення права на спадщину|нотаріальний порядок оформлення спадщини]], тому в першу чергу слід вчинити дії, спрямовані на прийняття спадщини та подати документи після спливу '''шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця''' для видачі свідоцтва про право на спадщину.

'''Куди звернутися''' Звертатись слід до нотаріуса, за місцем відкриття спадщини.

'''Вартість''' Вартість включає вартість за послуги нотаріуса та сплата державного мита, що визначається індивідуально в кожному випадку.

'''Перелік та зразки необхідних документів''' Зразки документів надає нотаріус (заява про прийняття спадщини), оскільки вони подаються або особисто до нотаріуса, або поштою, однак підлягають нотаріальному посвідченню (органи нотаріату за місцем проживання (перебування) нотаріуса).

'''Строки розгляду питання''' Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса слід звернутись у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця (відкриття спадщини). Іншим способом прийняття спадщини може бути фактичне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не потребує додаткового звернення до нотаріуса. Щодо звернення за видачею свідоцтва про право на спадщину, то законодавством даний строк не обумовлено.

'''Підстави для відмови''' Підстав відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину може бути багато, найбільш поширеними є спір між спадкоємцями та відсутність правовстановлюючого документу. Якщо нотаріус відмовить з тих підстав, що Державний акт на право на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця, то у постанові повинно бути обґрунтування такої відмови.

'''Порядок оскарження''' Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину може бути оскаржена в судовому порядку, або ж навпаки бути підставою для звернення до суду із позовом про визнання права (права власності) на спадкове майно.

'''Особливі випадки''' Особливим випадком у даній ситуації може бути те, що за життя спадкодавець отримав рішення органів місцевого самоврядування, однак Державний акт був виданий уже після його смерті, або він отримував сертифікат про право на земельну частку (пай). Крім того, поширеними є випадки втрати оригіналу правовстановлюючого документу.
== Особливості роботи нотаріусів у період воєнного стану ==
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанову № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»], якою було встановлено мораторій на вчинення нотаріальних дій за зверненням громадян Російської Федерації або юридичних осіб, у яких власником істотної частки чи кінцевим бенефіціаром є громадяни Російської Федерації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» , скасовано вимогу щодо використання нотаріальних бланків також при посвідченні довіреностей та заповітів, засвідчення справжності підпису на документах. Наразі, замість бланку, нотаріуси можуть використовувати звичайні аркуші паперу з нанесеними на них за допомогою комп'ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

Постановою № 209 на період дії воєнного стану було також обмежено повноваження нотаріусів щодо здійснення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та щодо нерухомості. Наразі, реєстраційні дії здійснюються виключно державними реєстраторами Переліку суб'єктів, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація юридичних осіб та ФОП.

Також, цією постановою передбачено обмеження доступу нотаріусів до державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції в адміністративно-територіальних одиницях, перелік яких затверджується Міністерством юстиції.

Перелік таких адміністративно-територіальних одиниць було затверджено наказом Міністерства юстиції від 01 квітня 2022 року № 1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України»,

19 квітня 2022 року Міністерством юстиції України була прийнята Постанова № 480, на підставі якої відновлюється функціонування Єдиних та Державних реєстрів в умовах воєнного стану. Постанова регламентує порядок роботи реєстрів під час війни й вчинення нотаріальних дій щодо цінного майна нотаріусами. Згідно з цією Постановою роботу реєстрів відновлено на територіях, де не ведуться бойові дії і які не входять до затвердженого Міністерством юстиції переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів в умовах воєнного стану.
== Судовий порядок ==
В разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що спадкодавець надав правовстановлюючий документ, виданий після смерті спадкодавця, спадкоємець має право [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернутись до суду]] з позовом про визнання права (права власності) на земельну ділянку.

'''Куди звернутися''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем знаходження майна (земельної ділянки).

'''Вартість''' При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»] в залежності від вартості земельної ділянки. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж Закону.

Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість земельної ділянки. При цьому сплаті підлягає 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2024 та відповідно до кінця календарного року розмір судового збору у справах даної категорії складає не менше '''1211,20 грн.'''

'''Перелік та зразки необхідних документів''' [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E Позовна заява] (додаток 1).

'''Строки розгляду питання''' Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 210 ЦПК України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.

'''Підстави для відмови''' Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які свідчать про те, що спадкодавець взагалі не міг бути власником земельної ділянки, або ж позивач не є спадкоємцем (наявність інших спадкоємців наприклад тих, які мають право на обов’язкову частку у спадщині).

'''Порядок оскарження''' Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 зі статтею 354 ЦПК України] [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційна скарга]] на рішення суду подається протягом '''тридцяти днів''', а на ухвалу суду - '''протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.''' Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

'''Особливі випадки''' Особливими випадками в даному випадку є те, що передувало видачі Державного акта. Зокрема, якщо за життя спадкодавець був включений у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) та додаються до Державного акту на колективне право на земельну ділянку та отримав сертифікат, який не скасований, то спадкоємець має право звернутись до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) належну спадкодавцеві за сертифікатом та завершити приватизацію на своє ім’я.

Іншим випадком є те, що вищевказаний сертифікат скасовано та органами місцевого самоврядування (в залежності від місця знаходження земельної ділянки) було прийнято рішення про оформлення права власності на земельну ділянку та видачу Державного акту, однак за життя спадкодавець даного Державного акту не отримував, тоді спадкоємець звертаючись до суду повинен обґрунтовувати право власності спадкодавця даним рішенням.
== Див. також ==
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Функціонування Реєстру пацієнтів

2024-06-05T13:57:39Z

Zhuk.Yuliia: Оновлено Нормативна база, а саме додано Наказ МОЗ "Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я" Оновлено інформацію в Розділі Реєстр пацієнтів. Додано розділ Реєстрація неідентифікованого пацієнта. Оновлена інформація в розділі Реєстрація пацієнта.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-VIII#top Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80 Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 386-р]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411 "Деякі питання електронної системи охорони здоров’я"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#top Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 лютого 2020 року № 587 "Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12 Наказ Міністерства охорони здоров’я 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 30.11.2020 року № 2755 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я"]
== Загальні положення ==
Принципово новим для України підходом до реформування медичної галузі є створення єдиної (інтегрованої) інформаційно-аналітичної системи обліку стану здоров’я громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, на основі електронної ідентифікації пацієнтів у закладах охорони здоров’я, збору даних профілактичних обстежень з метою подальшого використання в аналітичних, експертних і статистичних системах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/386-2013-%D1%80 Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 386-р]).

'''Електронна система охорони здоров'я''' - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI) (частина перша стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]).

Завданням електронної системи охорони здоров'я є забезпечення створення можливостей використання пацієнтами електронних сервісів для реалізації їх прав, зокрема за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (далі - програма медичних гарантій), автоматизація ведення обліку медичних послуг і управління медичною інформацією (зокрема про обов’язкові медичні огляди, які проводяться відповідно до законодавства), запровадження електронного документообігу у сфері медичного обслуговування населення, забезпечення даними, необхідними для розроблення програми медичних гарантій, управління охороною здоров’я та формування статистичної інформації у сфері охорони здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n288 (пункт 7 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411)] (далі - Порядок).

До складу електронної системи охорони здоров’я входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматизований обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n268 (пункт 3 Порядку]).

Документообіг в електронній системі охорони здоров’я здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На електронні документи та інформацію, що вносяться до електронної системи охорони здоров’я, накладається [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] автора відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронні довірчі послуги"] з урахуванням вимог, передбачених порядками ведення відповідних реєстрів, що ведуться у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n321 (пункт 16 Порядку)].
{| class="wikitable"
|'''[https://ehealth.gov.ua/ Електронна система охорони здоров'я]'''
|}
В свою чергу у центральній базі даних, зокрема ведеться '''Реєстр пацієнтів''', що містить інформацію про фізичних осіб, які мають право на гарантії згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-VIII#n6 Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"], а також Реєстр декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я (медичних закладів) тощо.

Крім того [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD#n247 Порядком опублікування відомостей з електронної системи охорони здоров’я] Національною службою здоров’я визначено відомості, які зобов’язана опублікувати Національна служба здоров’я України на офіційному веб-сайті:

1) договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та договір про реімбурсацію за програмою медичних гарантій разом з усіма додатками, які не містять персональних даних, - протягом п’яти робочих днів з дати їх укладення;

2) знеособлену інформацію про перелік та обсяг наданих пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій - щокварталу;

3) іншу знеособлену інформацію з електронної системи охорони здоров’я.

'''УВАГА:''' на період дії воєнного стану вимоги вищезазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD#n247 Порядку], не застосовуються. [[Файл:Функціонування електронної сиситеми охорони здоров'я в схемі.png|міні]]
== Реєстр пацієнтів ==
''Відомості, які містяться в Реєстрі про пацієнта:''

1) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі наявності);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП):

* для осіб, які досягли 14 років і є громадянами України (окрім фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, електронна копія сторінки паспорту з такою відміткою завантажується в систему);
* для інших осіб, у тому числі тих, які не досягли 14 років - у разі наявності;

3) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);

4) дата та місце народження;

5) стать;

6) адреса фактичного місця проживання або перебування;

7) реквізити (серія (у разі наявності), номер, дата видачі, строк дії, орган, що видав документ) одного (або кількох) з таких документів, що посвідчують особу:

* паспорт громадянина України;
* тимчасове посвідчення громадянина України;
* свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 14-річного віку) або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, легалізований у встановленому порядку;
* посвідка на постійне проживання в Україні;
* посвідчення біженця;
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

8) інформація про законного представника особи (у разі наявності):

* прізвище, ім’я, по батькові (за наявності),
* РНОКПП (за наявності),
* реквізити документів, що посвідчують його особу та повноваження законного представника відповідно до законодавства.
* Електронні копії оригіналів документів, що посвідчують повноваження законного представника завантажуються до Реєстру із дотриманням вимог закону щодо забезпечення таємниці усиновлення;

9) номер телефону, адреса електронної пошти (далі - контактні дані) (у разі надання);

10) інформацію про довірену особу для повідомлення в разі настання екстреного випадку з пацієнтом (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані);

11) інформація про обраний метод(и) автентифікації, а саме:

* за номером мобільного телефону пацієнта;
* за електронними копіями оригіналів документів шляхом їх завантаження до системи;
* за унікальним ідентифікатором іншого пацієнта в Реєстрі;

12) статус запису про пацієнта в Реєстрі:

* «активний» («active»);
* «неактивний» («inactive»);

13) статус верифікації запису про пацієнта в Реєстрі:

* «потребує верифікації» («VERIFICATION_NEEDED»);
* «на верифікації» («IN_REVIEW»);
* «успішна верифікація» («VERIFIED»);
* «неуспішна верифікація» («NOT_VERIFIED»);

14) інформація щодо підтвердження підстави верифікації запису про пацієнта в Реєстрі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 п.10 Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я])

Інформація до Реєстру вноситься українською мовою, за винятком даних, що потребують використання літер латинської абетки та спеціальних символів (серія документу, адреса електронної пошти тощо).

Документи, складені іноземною мовою, подаються разом із їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, електронні копії оригіналів яких завантажуються до Реєстру.

У разі зміни документів, що посвідчують особу пацієнта, інформація про які внесена до Реєстру, у тому числі отримання неповнолітньою особою паспорту громадянина України, при першому наступному зверненні до суб’єкта господарювання, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний внести оновлені відомості до Реєстру при отриманні таких відомостей від пацієнта.

Пацієнт може змінити інформацію про себе, що міститься в Реєстрі:

– самостійно, через електронний кабінет пацієнта, окрім відомостей про РНОКПП, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, методи автентифікації;

– шляхом звернення, у тому числі через законного представника, до суб’єкта господарювання (п.16-17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' В Україні також функціонують '''Інформаційна система "Моніторинг соціально значущих хвороб"''' відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25 липня 2022 року № 1317 "Про функціонування інформаційної системи "Моніторинг соціально значущих хвороб" та '''Реєстр хворих на цукровий діабет''' відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2009 року № 365 "Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет"].
|}
=== Реєстрація пацієнта в Реєстрі пацієнтів ===
Реєстрація пацієнтів ними самостійно (через законного представника) або шляхом звернення до суб'єкта господарювання у сфері охорони здоров'я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n410 (пункт 33 Порядку]).

У разі самостійної реєстрації здійснюється електронна ідентифікація користувача відповідно до законодавства. Пацієнт має право використовувати для електронної ідентифікації Bank ID та інші засоби електронної ідентифікації відповідно до законодавства.

Під час реєстрації шляхом звернення до суб’єкта господарювання у сфері охорони здоров’я встановлення особи користувача здійснюється шляхом пред’явлення документа, що посвідчує особу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"].

Після внесення інформації пацієнт (його законний представник), за допомогою обраного методу автентифікації підтверджує достовірність внесених даних, запит на реєстрацію пацієнта в Реєстрі та факт ознайомлення з повідомленням про обробку персональних даних, у такому порядку:

1) для пацієнтів, що обрали метод автентифікації за допомогою номеру мобільного телефону або пацієнтів, реєстрація яких здійснюється законним представником, для якого методом автентифікації є автентифікація за допомогою номеру мобільного телефону - шляхом надання медичному представнику або уповноваженій особі суб’єкта господарювання, що вносить інформацію про пацієнта, одноразового чотиризначного коду отриманого від системи в текстовому повідомленні на номер мобільного телефону пацієнта або його законного представника;

2) для пацієнтів, що обрали метод автентифікації за допомогою документів або для пацієнтів, реєстрація яких здійснюється законним представником, для якого методом автентифікації є автентифікація за допомогою документів - інформація про пацієнта роздруковується. Пацієнт (його законний представник) підтверджує достовірність внесених даних та факт ознайомлення з повідомленням про обробку персональних даних особистим підписом. Підтвердження реєстрації пацієнта в Реєстрі відбувається шляхом завантаження до системи електронних копій оригіналів документів, наданих пацієнтом або його законним представником.

У разі реєстрації пацієнта в Реєстрі через суб’єкта господарювання інформація про пацієнта, внесена до Реєстру, роздруковується в двох примірниках та підписується пацієнтом та особою, яка внесла цю інформацію до Реєстру. Один примірник надається пацієнту (його законному представнику), інший залишається у відповідного суб’єкта господарювання та зберігається три роки (п. 14. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я]).

Після реєстрації користувача автоматично формується запис у центральній базі даних і вхід до електронного кабінету користувачем здійснюється шляхом автентифікації відповідно до законодавства.

Використання веб-сайтів, веб-порталів або мобільних додатків для доступу до електронного кабінету пацієнта здійснюється під час надання згоди особою на обробку персональних даних у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Законом України "Про захист персональних даних"]. Водночас, заява пацієнта (його законного представника) про відкликання заяви про надання згоди на обробку персональних даних або про надання доступу третім особам до інформації, що міститься у центральній базі даних, повинна бути опрацьована протягом '''трьох робочих днів'''.

== Реєстрація неідентифікованого пацієнта ==
При надходженні (або при самозверненні) пацієнта до закладу охорони здоров’я, у разі відсутності можливості реєстрації особи в Реєстрі (пацієнт без свідомості, новонароджені, особа без документів, що посвідчують особу, пацієнт, з причин, обумовлених його станом, не надав відомостей щодо себе, своїх персональних даних тощо) у Реєстрі може бути зареєстрований як неідентифікований пацієнт.

Про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі, у тому числі зі слів пацієнта або іншої особи, зазначається (за можливості) така інформація:

1) загальна інформація:

* прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
* дата та місце народження;
* адреса фактичного місця проживання або перебування;
* контактні дані;

2) інформація про довірену особу для повідомлення в разі настання екстреного випадку з пацієнтом (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані);

3) ознаки зовнішності:

* колір очей;
* колір волосся;
* орієнтовний зріст;
* орієнтовний вік;
* статура;
* стать;
* особливі прикмети або сукупність ознак, за якими особа може бути ідентифікована;

4) причина реєстрації пацієнта як неідентифікованого.

Кожний запис про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі вноситься під унікальним внутрішнім номером, який є унікальним ідентифікатором неідентифікованого пацієнта у суб’єкта господарювання, який надає медичну допомогу цьому пацієнту.

Кожному запису про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі присвоюється унікальний ідентифікатор у Реєстрі, який за можливості повідомляється такому пацієнту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0044-21#n4 Порядок ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я])

=== Права пацієнта ===
Пацієнт (його законний представник) має право:
# реєструвати себе (пацієнта, законним представником якого є така особа) у центральній базі даних, подавати заяви про внесення змін та доповнень до відповідних відомостей у Реєстрі пацієнтів;
# вносити та переглядати інформацію про себе (пацієнта, законним представником якого є така особа);
# подавати заяви про відкликання заяви про надання згоди на обробку персональних даних, що міститься у центральній базі даних;
# подавати декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, через електронну систему охорони здоров’я відповідно до встановленого Міністерством охорони здоров'я України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text порядку];
# надавати доступ медичним працівникам та іншим користувачам до інформації про себе (інформації про пацієнта, законним представником якого є така особа), що міститься у центральній базі даних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#n420 (пункт 41 Порядку]).
Користувачі зобов’язані забезпечити внесення актуальних та достовірних даних про себе до центральної бази даних.

Доступ до персональних даних можливий у разі наявності згоди суб’єкта персональних даних, крім випадків, передбачених законом.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84597575 Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2019 року у справі № 127/2999/19] (щодо видалення з електронної бази персональних даних пацієнта).
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]

Порядок та умови призначення пільгової пенсії для учасників бойових дій

2024-06-04T09:54:25Z

Zhuk.Yuliia: Доповнено загальні положення, вказано актуальний розмір щомісячного розміру пенсійних виплат, відредаговано розділ судовий порядок оскарження, відредаговано розділ Доплати за особливі заслуги. Перевірено на актуальність НПА.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Закон України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n42 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.(Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 Стаття 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] вказує категорії осіб, що належать до [[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій|учасників бойових дій]].

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»] (далі – Закон № 1058) військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, '''мають''' '''право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.'''

'''Зверніть увагу! '''Наявність страхового стажу можна перевірити:
* на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України];
* замовивши довідку ОК-5, яка формується за будь-який період, ''' починаючи з 2000 року,''' та містить відомості про суми заробітку для нарахування соціальних виплат . На підставі цієї довідки можна проаналізувати свій страховий стаж та зарплату '''після 01.07.2000 року,''' яка в майбутньому буде використана при призначенні пенсії.

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми (добровільний, позасудовий та судовий порядок) ==
Пенсії учасникам бойових дій розраховують згідно зі ст. 27, 28 [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] і залежить їх розмір від тривалості страхового (трудового) стажу та заробітної плати (доходу).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"] установлено, що:

у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни:

* I групи - 15347 гривень,

* II групи - 12396 гривень,

* III групи - 8500 гривень,

* в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 4958 гривень,

таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності '''виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів''';

щомісячна державна адресна допомога до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни II і III груп із числа учасників бойових дій у період Другої світової війни та учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, виплачується в розмірі, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

Згідно з [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»] передбачена '''щомісячна виплата цільової грошової допомоги''':

* особам з інвалідністю внаслідок війни 1 групи в розмірі 70 грн,

* особам з інвалідністю внаслідок війни 2 і 3 груп — 50 грн,

* учасникам бойових дій — 40 грн, незалежно від розміру пенсій, надбавок, підвищень, додаткової пенсії та ін.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ].

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом] при наявності встановленої цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом] вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років, що нараховується з наступного дня після звільнення зі служби.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Порядку № 393], до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в цій постанові, зараховується на пільгових умовах о'''дин місяць служби за три місяці''', зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення. Важливо знати, що в більшості випадків органи пенсійного фонду відмовляють у зарахуванні страхового стажу на пільговоих умовах з підстав, що страховий стаж в розрахунку о'''дин місяць служби за три місяці''' зараховується виключно при виході військовослужбовців на песію'''. Така позиція є хибною!!!'''

Таку правову позицію нещодавно висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 185/7049/16-а.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів Верховного Суду посилалася на статтю 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з якою військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги щодо обчислення стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1294-14#Text 2.3 розділу 2 Положення № 530] передбачено, що час проходження служби, упродовж якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах — один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм матеріального права дав підстави Верховному Суду для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах — один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17).

== Порядок звернення для призначення пенсії ==
'''Куди звернутися''' 
Необхідно звернутись до органів пенсійного фонду за місцем проживання із письмовою заявою про призначення дострокової пільгової пенсії.

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"], '''заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом ( 2262-12 )]''', та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) '''через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України), за останнім місцем служби.'''

'''Вартість''' 
Даний порядок є безоплатним та не потребує жодних коштів.

'''Перелік та зразки необхідних документів''' 
Для призначення дострокової пенсії необхідно подати до відповідного управління Пенсійного фонду такий пакет документів: 
* паспорт (інший документ, що засвідчує особу, її місце проживання (реєстрації та вік) та ідентифікаційний номер;
* письмова заява про призначення дострокової пенсії [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E (додаток 1.1)];
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* документи, які підтверджують страховий стаж;
Документами, які підтверджують трудовий стаж, можуть бути трудова книжка, диплом (в разі навчання за денною формою), військовий квиток, довідки, видані за місцем роботи, служби, навчання; свідоцтва про народження дітей для жінок, які не працювали і здійснювали догляд за дітьми до 3-річного віку; документи, що підтверджують догляд за особою з інвалідністю 1 групи, дитиною з інвалідністю або пристарілим; документи, що підтверджують періоди здійснення особою підприємницької діяльності.
* посвідчення учасника бойових дій/довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції;
* довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E (додаток 1.2)]. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Порядку № 3-1] для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:
* заява про призначення пенсії (додаток 1);
* грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
* військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
* документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону ( 2262-12 )];
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю;
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
* довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк";
* копія паспорта.

'''Перелік та зразки документів є індивідуальними та потребують уточнення в органах ПФУ. '''

'''Строки розгляду питання''' 
Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії не пізніше 10 днів з дня їх надходження, що відповідає вимогам ст. 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення».]

Відповідно до Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені цим Порядком.

'''Підстави для відмови''' 
Підставою відмови може бути лише відсутність усіх необхідних документів, які підтверджують правовий статус, вік та стаж роботи. 

'''Порядок оскарження''' 
Відмова у призначенні пільгової пенсії може бути оскаржена в судовому порядку.

'''Особливі випадки''' 
Особливим випадком у даній ситуації може бути ліквідація чи реорганізація підприємства, установи, організації, яка може підтвердити стаж роботи заявника. При цьому необхідно звернутись із запитом до державного архіву за місцем реєстрації даної організації.

== Позасудовий порядок оскарження ==
Позасудовий порядок врегулювання спору при призначенні пільгової пенсії може включати в себе звернення зі скаргою до вищестоящої організації, наприклад УПФУ обласного значення.

== Судовий порядок оскарження ==
В разі неправомірної відмови учаснику бойових дій у призначенні пільгової пенсії, останній вправі звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства із позовом про визнання дій ПФУ протиправними та зобов’язанням призначити та виплатити пенсію.

'''Куди звернутися''' 
Відповідно до правил адміністративного судочинства з даним позовом позивач звертається до місцевого адміністративного суду за місцем знаходження відповідача.

'''Вартість''' 
При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] в залежності від кількості позовних вимог. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. Так учасники бойових дій мають пільги визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] і в даному випадку звільнені від сплати судового збору.

'''Перелік та зразки необхідних документів'''

* [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluVjJOazZxUTFGQ2s/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-Pvscq9j_Y24vopmB8_BD5g&rtpof=true&sd=true Зразок адміністративного позову про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України]
* [https://docs.google.com/document/d/15m0uW7_sAMJeHUqZtY7Wg0nPbFbSUuod/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Зразок адміністративний позов про визнання дій неправомірними] 

'''Строки розгляду питання''' 
Згідно вимог ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України], адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 ст. 193 КАС України] Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. ''При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.''

'''Підстави для відмови''' 
Підставою для відмови у даному позові може бути недосягнення позивачем віку чи відсутність стажу роботи визначених законом.

'''Порядок оскарження''' 
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11903 (ст. 295 КАС України)].

'''Особливі випадки''' 
Особливими випадками в даному випадку є оспорення відповідачем наявності спеціального стажу чи статусу учасника бойових дій.

== '''Доплати за особливі заслуги''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-14#Text Закону «Про особливі заслуги перед Україною»,] громадяни, нагороджені, наприклад, орденами, мають право на доплату до пенсії. [[Пенсія за особливі заслуги перед Україною|Пенсія за особливі заслуги]] встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом. Розмір доплат становить від 23 до 40% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
[[Категорія:Призначення пенсії‏‎]]