WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук

2022-06-01T13:36:56Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]

== Загальні положення ==
'''''О́бшук — це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об’єктів, які перебувають у віданні певних осіб, з метою знайдення та вилучення предметів і документів, що можуть мати значення у справі, або знайдення осіб, що розшукуються, проваджуваному за наявності ймовірних даних про те, що вони приховані в певному місці чи в певної особи.'''''

'''За своїм об’єктом обшук поділяється на п'ять видів:'''
* обшук житлових приміщень (житлових будинків, котеджів, квартир, замків, кімнат у гуртожитку, постійних чи тимчасових житлових помешкань, у тому числі і в готелі чи іншому місці, включаючи туристичний намет на лоні природи);
* обшук іншого володіння особи (дачної будівлі, гаража, яхти, літака, автомобіля, магазину, кав’ярні, кіоску, саду, городу, подвір’я, ферми, земельної ділянки чи угіддя тощо);
* обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
* обшук території (земельної ділянки, саду, городу тощо);
* обшук особи (особистий обшук).
'''Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.'''

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням.

'''Детально див.:''' "[[Порядок проведення обшуку]]"
== Порядок розгляду клопотання на надання дозволу на проведення обшуку ==
'''''Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)] визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].'''''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] основними засадами судочинства, з-поміж іншого, є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Як визначено частиною п'ятою статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], під час судового розгляду та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України], '''під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим.''' Проте, це не означає повне фіксування судового процесу.'''Важливо!''' '''Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].'''

Таким чином, зазначені вище норми, у своїй сукупності, є свідченням того, що судове засідання, на якому слідчим суддею вирішується питання про надання дозволу на обшук, повинно проходити із забезпеченням повного фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. І якщо цього не було забезпечено, то докази, отримання під час виконання такої ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, будуть визнанні недопустимими. Оскільки, як передбачено пунктом 4 частини 3 статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Отже, '''клопотання про надання дозволу на проведення обшуку повинно містити:''' найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

'''Звертаємо увагу!''' Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав згідно пунктів 1-5 частини 5 статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 КПК України.]

'''У разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.'''

== Особливості відеофіксації під час обшуку ==
'''''Відповідно до частини першої статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов'язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.'''''

Втім, потрібно зважити на те, що '''обшук не завжди проводиться на виконання ухвали слідчого судді.''' До прикладу, стаття 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] дозволяє слідчому, прокурору увійти до житла чи іншого володіння особи та провести обшук у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Однак, у такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кодексу], перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 КПК України.]

Положення частини десятої статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] також вказують на те, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Таким чином, двічі акцентовано увагу, що в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису тільки той обшук, який проводиться на підставі та на виконання ухвали слідчого судді. Тому, з цього слідує, що обшук, який проводиться після проникнення до житла та іншого володіння особи в порядку статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], не фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в обов’язковому порядку. Проте, це зовсім не означає того, що учасникам обшуку щось заважає заявити клопотання про проведення технічної фіксації обшуку за допомогою аудіо- та відеозапису в порядку передбаченому частиною 1 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. І в цьому випадку слідчий, прокурор вже будуть зобов’язані здійснювати таку фіксацію. Оскільки, згідно цієї статті, за клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.

'''До уваги!''' '''Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні захисту.''' Згідно пункту 19 частини 1 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] до сторони захисту належать: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Тобто, на адвоката, який надає правову допомогу під час обшуку в порядку статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] та не є захисником у кримінальному провадженні, не розповсюджується право безперешкодного фіксування проведення обшуку, передбачене статтею 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Водночас, стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»] надає право адвокату застосовувати технічні засоби та фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь.

'''Відповідно до частини 2 статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу.''' Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Як визначено положеннями частини 3 статті 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. При цьому, згідно частини 3 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. А це означає, що до протоколу обшуку повинні бути долучені саме оригінали технічних носіїв інформації, а не їх копії. Якщо під час судового розгляду прокурор надає до суду протокол обшуку із відеозаписом обшуку, який був скопійований на інший технічний носій, адвокату можна впевнено заявляти про відсутність такого відеозапису і, як слід, недійсність процесуальної дії – обшуку. Окрім того, не зазначенні в протоколі обшуку технічних характеристик носіїв інформації дає адвокату підстави також заявити про недопустимість доказів, отриманих в ході обшуку.

== Наслідки незастосування технічних засобів під час проведення обшуку ==
Відповідно до частини 6 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''''незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.'''''

'''Важливо!''' Поняття «недійсність процесуальної дії» не передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Якщо взяти до уваги положення цивільного законодавства, то під поняттям «недійсність правочину» розуміють правочин, який не створює юридичних наслідків (стаття 216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Таким чином, логічно можна припустити, що не буде помилковим трактування «недійсності процесуальної дії» як такої, що не створює юридичних наслідків.

Згідно з частиною 3 статті 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кодексу.]

Як передбачено статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до частини 2 статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Можна прийти до висновку, що докази, які були зібрані, отримані в результаті недійсної процесуальної дії (такої, що не створює юридичних наслідків), не є такими, що отримані в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].Такі докази не відповідають критеріям допустимості доказів, а отже на них не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

== Див. також ==
* [[Порядок проведення обшуку]]
* [[Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів]]
'''[[Категорія:Слідчі дії]]'''

Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук

2022-06-01T13:24:30Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]

== Загальні положення ==
'''''О́бшук — це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об’єктів, які перебувають у віданні певних осіб, з метою знайдення та вилучення предметів і документів, що можуть мати значення у справі, або знайдення осіб, що розшукуються, проваджуваному за наявності ймовірних даних про те, що вони приховані в певному місці чи в певної особи.'''''

'''За своїм об’єктом обшук поділяється на п'ять видів:'''
* обшук житлових приміщень (житлових будинків, котеджів, квартир, замків, кімнат у гуртожитку, постійних чи тимчасових житлових помешкань, у тому числі і в готелі чи іншому місці, включаючи туристичний намет на лоні природи);
* обшук іншого володіння особи (дачної будівлі, гаража, яхти, літака, автомобіля, магазину, кав’ярні, кіоску, саду, городу, подвір’я, ферми, земельної ділянки чи угіддя тощо);
* обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
* обшук території (земельної ділянки, саду, городу тощо);
* обшук особи (особистий обшук).
'''Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.'''

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням.

'''Детально див.:''' "[[Порядок проведення обшуку]]"
== Порядок розгляду клопотання на надання дозволу на проведення обшуку ==
Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)] визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] основними засадами судочинства, з-поміж іншого, є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Як визначено частиною п'ятою статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], під час судового розгляду та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України], під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

'''Важливо!''' '''Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].'''

''Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим.'' Проте, це не означає повне фіксування судового процесу.

Таким чином, зазначені вище норми, у своїй сукупності, є свідченням того, що судове засідання, на якому слідчим суддею вирішується питання про надання дозволу на обшук, повинно проходити із забезпеченням повного фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

І якщо цього не було забезпечено, то докази, отримання під час виконання такої ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, будуть визнанні недопустимими.

Оскільки, як передбачено пунктом 4 частини третьої статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

== Особливості відеофіксації під час обшуку ==
'''''Відповідно до частини першої статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов'язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.'''''

Втім, потрібно зважити на те, що '''обшук не завжди проводиться на виконання ухвали слідчого судді.''' До прикладу, стаття 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] дозволяє слідчому, прокурору увійти до житла чи іншого володіння особи та провести обшук у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Однак, у такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кодексу], перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 КПК України.]

Положення частини десятої статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] також вказують на те, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Таким чином, двічі акцентовано увагу, що в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису тільки той обшук, який проводиться на підставі та на виконання ухвали слідчого судді. Тому, з цього слідує, що обшук, який проводиться після проникнення до житла та іншого володіння особи в порядку статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], не фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в обов’язковому порядку. Проте, це зовсім не означає того, що учасникам обшуку щось заважає заявити клопотання про проведення технічної фіксації обшуку за допомогою аудіо- та відеозапису в порядку передбаченому частиною 1 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. І в цьому випадку слідчий, прокурор вже будуть зобов’язані здійснювати таку фіксацію. Оскільки, згідно цієї статті, за клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.

'''До уваги!''' '''Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні захисту.''' Згідно пункту 19 частини 1 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] до сторони захисту належать: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Тобто, на адвоката, який надає правову допомогу під час обшуку в порядку статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] та не є захисником у кримінальному провадженні, не розповсюджується право безперешкодного фіксування проведення обшуку, передбачене статтею 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Водночас, стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»] надає право адвокату застосовувати технічні засоби та фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь.

'''Відповідно до частини 2 статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу.''' Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Як визначено положеннями частини 3 статті 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. При цьому, згідно частини 3 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. А це означає, що до протоколу обшуку повинні бути долучені саме оригінали технічних носіїв інформації, а не їх копії. Якщо під час судового розгляду прокурор надає до суду протокол обшуку із відеозаписом обшуку, який був скопійований на інший технічний носій, адвокату можна впевнено заявляти про відсутність такого відеозапису і, як слід, недійсність процесуальної дії – обшуку. Окрім того, не зазначенні в протоколі обшуку технічних характеристик носіїв інформації дає адвокату підстави також заявити про недопустимість доказів, отриманих в ході обшуку.

== Наслідки незастосування технічних засобів під час проведення обшуку ==
Відповідно до частини 6 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''''незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.'''''

'''Важливо!''' Поняття «недійсність процесуальної дії» не передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Якщо взяти до уваги положення цивільного законодавства, то під поняттям «недійсність правочину» розуміють правочин, який не створює юридичних наслідків (стаття 216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Таким чином, логічно можна припустити, що не буде помилковим трактування «недійсності процесуальної дії» як такої, що не створює юридичних наслідків.

Згідно з частиною 3 статті 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кодексу.]

Як передбачено статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до частини 2 статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Можна прийти до висновку, що докази, які були зібрані, отримані в результаті недійсної процесуальної дії (такої, що не створює юридичних наслідків), не є такими, що отримані в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].Такі докази не відповідають критеріям допустимості доказів, а отже на них не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

== Див. також ==
* [[Порядок проведення обшуку]]
* [[Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів]]
'''[[Категорія:Слідчі дії]]'''

Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук

2022-06-01T13:22:50Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]

== Загальні положення ==
'''О́бшук''' — це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об’єктів, які перебувають у віданні певних осіб, з метою знайдення та вилучення предметів і документів, що можуть мати значення у справі, або знайдення осіб, що розшукуються, проваджуваному за наявності ймовірних даних про те, що вони приховані в певному місці чи в певної особи.

За своїм об’єктом обшук поділяється на п'ять видів:
* обшук житлових приміщень (житлових будинків, котеджів, квартир, замків, кімнат у гуртожитку, постійних чи тимчасових житлових помешкань, у тому числі і в готелі чи іншому місці, включаючи туристичний намет на лоні природи);
* обшук іншого володіння особи (дачної будівлі, гаража, яхти, літака, автомобіля, магазину, кав’ярні, кіоску, саду, городу, подвір’я, ферми, земельної ділянки чи угіддя тощо);
* обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
* обшук території (земельної ділянки, саду, городу тощо);
* обшук особи (особистий обшук).
Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням.

'''Детально див.:''' "[[Порядок проведення обшуку]]"
== Порядок розгляду клопотання на надання дозволу на проведення обшуку ==
Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)] визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] основними засадами судочинства, з-поміж іншого, є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Як визначено частиною п'ятою статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], під час судового розгляду та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України], під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

'''Важливо!''' '''Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].'''

''Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим.'' Проте, це не означає повне фіксування судового процесу.

Таким чином, зазначені вище норми, у своїй сукупності, є свідченням того, що судове засідання, на якому слідчим суддею вирішується питання про надання дозволу на обшук, повинно проходити із забезпеченням повного фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

І якщо цього не було забезпечено, то докази, отримання під час виконання такої ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, будуть визнанні недопустимими.

Оскільки, як передбачено пунктом 4 частини третьої статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

== Особливості відеофіксації під час обшуку ==
'''''Відповідно до частини першої статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов'язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.'''''

Втім, потрібно зважити на те, що '''обшук не завжди проводиться на виконання ухвали слідчого судді.''' До прикладу, стаття 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] дозволяє слідчому, прокурору увійти до житла чи іншого володіння особи та провести обшук у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Однак, у такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кодексу], перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 КПК України.]

Положення частини десятої статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] також вказують на те, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Таким чином, двічі акцентовано увагу, що в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису тільки той обшук, який проводиться на підставі та на виконання ухвали слідчого судді. Тому, з цього слідує, що обшук, який проводиться після проникнення до житла та іншого володіння особи в порядку статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], не фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в обов’язковому порядку. Проте, це зовсім не означає того, що учасникам обшуку щось заважає заявити клопотання про проведення технічної фіксації обшуку за допомогою аудіо- та відеозапису в порядку передбаченому частиною 1 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. І в цьому випадку слідчий, прокурор вже будуть зобов’язані здійснювати таку фіксацію. Оскільки, згідно цієї статті, за клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.

'''До уваги!''' '''Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні захисту.''' Згідно пункту 19 частини 1 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] до сторони захисту належать: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Тобто, на адвоката, який надає правову допомогу під час обшуку в порядку статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] та не є захисником у кримінальному провадженні, не розповсюджується право безперешкодного фіксування проведення обшуку, передбачене статтею 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Водночас, стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»] надає право адвокату застосовувати технічні засоби та фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь.

'''Відповідно до частини 2 статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу.''' Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Як визначено положеннями частини 3 статті 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. При цьому, згідно частини 3 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. А це означає, що до протоколу обшуку повинні бути долучені саме оригінали технічних носіїв інформації, а не їх копії. Якщо під час судового розгляду прокурор надає до суду протокол обшуку із відеозаписом обшуку, який був скопійований на інший технічний носій, адвокату можна впевнено заявляти про відсутність такого відеозапису і, як слід, недійсність процесуальної дії – обшуку. Окрім того, не зазначенні в протоколі обшуку технічних характеристик носіїв інформації дає адвокату підстави також заявити про недопустимість доказів, отриманих в ході обшуку.

== Наслідки незастосування технічних засобів під час проведення обшуку ==
Відповідно до частини 6 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''''незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.'''''

'''Важливо!''' Поняття «недійсність процесуальної дії» не передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Якщо взяти до уваги положення цивільного законодавства, то під поняттям «недійсність правочину» розуміють правочин, який не створює юридичних наслідків (стаття 216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Таким чином, логічно можна припустити, що не буде помилковим трактування «недійсності процесуальної дії» як такої, що не створює юридичних наслідків.

Згідно з частиною 3 статті 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кодексу.]

Як передбачено статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до частини 2 статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Можна прийти до висновку, що докази, які були зібрані, отримані в результаті недійсної процесуальної дії (такої, що не створює юридичних наслідків), не є такими, що отримані в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].Такі докази не відповідають критеріям допустимості доказів, а отже на них не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

== Див. також ==
* [[Порядок проведення обшуку]]
* [[Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів]]
'''[[Категорія:Слідчі дії]]'''

Відеофіксація під час винесення та виконання ухвали про обшук

2022-06-01T13:17:56Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]

== Загальні положення ==
'''О́бшук''' — це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об’єктів, які перебувають у віданні певних осіб, з метою знайдення та вилучення предметів і документів, що можуть мати значення у справі, або знайдення осіб, що розшукуються, проваджуваному за наявності ймовірних даних про те, що вони приховані в певному місці чи в певної особи.

За своїм об’єктом обшук поділяється на п'ять видів:
* обшук житлових приміщень (житлових будинків, котеджів, квартир, замків, кімнат у гуртожитку, постійних чи тимчасових житлових помешкань, у тому числі і в готелі чи іншому місці, включаючи туристичний намет на лоні природи);
* обшук іншого володіння особи (дачної будівлі, гаража, яхти, літака, автомобіля, магазину, кав’ярні, кіоску, саду, городу, подвір’я, ферми, земельної ділянки чи угіддя тощо);
* обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
* обшук території (земельної ділянки, саду, городу тощо);
* обшук особи (особистий обшук).
Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням.

'''Детально див.:''' "[[Порядок проведення обшуку]]"
== Порядок розгляду клопотання на надання дозволу на проведення обшуку ==
Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)] визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України] основними засадами судочинства, з-поміж іншого, є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Як визначено частиною п'ятою статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], під час судового розгляду та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України], під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

'''Важливо!''' '''Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n478 КПК України].'''

''Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим.'' Проте, це не означає повне фіксування судового процесу.

Таким чином, зазначені вище норми, у своїй сукупності, є свідченням того, що судове засідання, на якому слідчим суддею вирішується питання про надання дозволу на обшук, повинно проходити із забезпеченням повного фіксування за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

І якщо цього не було забезпечено, то докази, отримання під час виконання такої ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, будуть визнанні недопустимими.

Оскільки, як передбачено пунктом 4 частини третьої статті 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

== Особливості відеофіксації під час обшуку ==
'''''Відповідно до частини першої статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов'язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.'''''

Втім, потрібно зважити на те, що '''обшук не завжди проводиться на виконання ухвали слідчого судді.''' До прикладу, стаття 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] дозволяє слідчому, прокурору увійти до житла чи іншого володіння особи та провести обшук у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. Однак, у такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кодексу], перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 КПК України.]

Положення частини десятої статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] також вказують на те, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Таким чином, двічі акцентовано увагу, що в обов'язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису тільки той обшук, який проводиться на підставі та на виконання ухвали слідчого судді. Тому, з цього слідує, що обшук, який проводиться після проникнення до житла та іншого володіння особи в порядку статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], не фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в обов’язковому порядку. Проте, це зовсім не означає того, що учасникам обшуку щось заважає заявити клопотання про проведення технічної фіксації обшуку за допомогою аудіо- та відеозапису в порядку передбаченому частиною 1 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. І в цьому випадку слідчий, прокурор вже будуть зобов’язані здійснювати таку фіксацію. Оскільки, згідно цієї статті, за клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим.

'''До уваги!''' '''Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні захисту.''' Згідно пункту 19 частини 1 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] до сторони захисту належать: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Тобто, на адвоката, який надає правову допомогу під час обшуку в порядку статті 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] та не є захисником у кримінальному провадженні, не розповсюджується право безперешкодного фіксування проведення обшуку, передбачене статтею 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Водночас, стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»] надає право адвокату застосовувати технічні засоби та фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь.

'''Відповідно до частини 2 статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід'ємним додатком до протоколу.''' Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Як визначено положеннями частини 3 статті 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. При цьому, згідно частини 3 статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. А це означає, що до протоколу обшуку повинні бути долучені саме оригінали технічних носіїв інформації, а не їх копії. Якщо під час судового розгляду прокурор надає до суду протокол обшуку із відеозаписом обшуку, який був скопійований на інший технічний носій, адвокату можна впевнено заявляти про відсутність такого відеозапису і, як слід, недійсність процесуальної дії – обшуку. Окрім того, не зазначенні в протоколі обшуку технічних характеристик носіїв інформації дає адвокату підстави також заявити про недопустимість доказів, отриманих в ході обшуку.

== Наслідки незастосування технічних засобів під час проведення обшуку ==
Відповідно до частини шостої статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

'''Важливо!''' П'''оняття «недійсність процесуальної дії» не передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Якщо взяти до уваги положення цивільного законодавства, то під поняттям «недійсність правочину» розуміють правочин, який не створює юридичних наслідків (стаття 216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). '''

Таким чином, логічно можна припустити, що не буде помилковим трактування «недійсності процесуальної дії» як такої, що не створює юридичних наслідків.

Згідно з частиною третьою статті 370 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до частини другої статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Можна прийти до висновку, що докази, які були зібрані, отримані в результаті недійсної процесуальної дії (такої, що не створює юридичних наслідків), не є такими, що отримані в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Такі докази не відповідають критеріям допустимості доказів, а отже на них не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

== Див. також ==
* [[Порядок проведення обшуку]]
* [[Застосування працівниками поліції технічних засобів для відеофіксації та порядок отримання доступу до відеофайлів]]
'''[[Категорія:Слідчі дії]]'''

Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження

2022-06-01T12:44:25Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Загальні положення ==
Положеннями статті 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що '''''матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою)''''' є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Так, після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

При цьому, учасники судового провадження під час такого ознайомлення мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Варто зазначити, що матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

Під '''''втратою матеріалів кримінального провадження''''' слід розуміти виключення можливості отримувати з таких матеріалів інформацію, що відображає хід досудового розслідування та результати судового розгляду внаслідок процесів фізичного впливу на систему процесуальних документів.

'''Матеріали кримінального провадження можуть бути втрачені:'''
* '''''повністю''''' (це коли знищені або втрачені всі матеріали);
* '''''частково''''' (це коли втрачено деякі матеріали).
'''Причини втрати матеріалів кримінального провадження можуть бути:'''
* '''''об'єктивні''''' - це стихійне лихо, пожежа, повінь, тощо;
* '''''суб'єктивні''''' - це втрата внаслідок неправомірних дій осіб, тобто умисне пошкодження, викрадення тощо.
'''Звертаємо увагу!''' Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.

Відповідно до статті 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3066 Кримінального процесуального кодексу України] '''''вирок (виправдувальний/обвинувальний)''''' - судове рішення у якому суд вирішує обвинувачення по суті.

Питання щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження регулюються положеннями статей 524-531 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

== Порядок підготовки та подання заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження ==
'''''Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження''''' (сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснюється судове провадження

Близькі родичі обвинуваченого, який помер, мають право подати відповідну заяву, якщо це необхідно для його реабілітації (має на меті відновлення честі і репутації особи). Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кримінального процесуального кодексу України] '''''близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

'''Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.'''

'''У заяві повинно бути зазначена наступна інформація:'''
* про відновлення яких саме матеріалів просить заявник;
* чи був ухвалений вирок;
* в якому процесуальному статусі перебував заявник;
*хто конкретно і в якості кого брав участь у судовому розгляді, а також місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;
* що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження та про місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
* поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;
* мета поновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.

Заяву підписує особа, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.

== Розгляд заяви про відновлення матеріалів кримінального провадження та прийняття рішення ==

'''''Звертаємо увагу, що наслідком недодержання вимог до змісту заяви про відновлення матеріалів кримінального провадження може бути відмова у відкритті провадження або залишення такої заяви без розгляду.''''' Зокрема:

- якщо у заяві не зазначено мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомості, необхідні для їх відновлення, '''''суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху''''', якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.

'''Звертаємо увагу!'''

Мета відновлення матеріалів кримінального провадження за заявою близьких родичів для реабілітації померлого обвинуваченого конкретизована у статті 525 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кримінального процесуального кодексу України].

Інші особи, зобов'язані у заяві вказувати не лише мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, а й зазначати, яким чином постановлений вирок щодо втрачених матеріалів кримінального провадження зачіпає їхні права та інтереси. Зазначимо також, що права учасників кримінального провадження регламентовано положеннями глави 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n5531 Кримінального процесуального кодексу України].

- якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, '''''суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишає заяву без розгляду''''', якщо провадження було відкрито.

Одержавши заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суддя вживає заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів.

Під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.

Суд має право допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.

'''На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.'''

У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.

'''За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.'''

Строк зберігання матеріалів кримінального провадження не має значення для вирішення заяви про їх відновлення.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Суди‎ ‎]]

Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження

2022-06-01T12:28:16Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Загальні положення ==
Положеннями статті 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що '''''матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою)''''' є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Так, після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

При цьому, учасники судового провадження під час такого ознайомлення мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Варто зазначити, що матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

Під '''''втратою матеріалів кримінального провадження''''' слід розуміти виключення можливості отримувати з таких матеріалів інформацію, що відображає хід досудового розслідування та результати судового розгляду внаслідок процесів фізичного впливу на систему процесуальних документів.

'''Матеріали кримінального провадження можуть бути втрачені:'''
* '''''повністю''''' (це коли знищені або втрачені всі матеріали);
* '''''частково''''' (це коли втрачено деякі матеріали).
'''Причини втрати матеріалів кримінального провадження можуть бути:'''
* '''''об'єктивні''''' - це стихійне лихо, пожежа, повінь, тощо;
* '''''суб'єктивні''''' - це втрата внаслідок неправомірних дій осіб, тобто умисне пошкодження, викрадення тощо.
'''Звертаємо увагу!''' Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.

Відповідно до статті 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3066 Кримінального процесуального кодексу України] '''''вирок (виправдувальний/обвинувальний)''''' - судове рішення у якому суд вирішує обвинувачення по суті.

Питання щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження регулюються положеннями статей 524-531 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

== Порядок підготовки та подання заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження ==
'''''Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження''''' (сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснюється судове провадження

Близькі родичі обвинуваченого, який помер, мають право подати відповідну заяву, якщо це необхідно для його реабілітації (має на меті відновлення честі і репутації особи). Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України '''''близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

'''Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.'''

'''У заяві повинно бути зазначена наступна інформація:'''
* про відновлення яких саме матеріалів просить заявник;
* чи був ухвалений вирок;
* в якому процесуальному статусі перебував заявник;
*хто конкретно і в якості кого брав участь у судовому розгляді, а також місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;
* що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження та про місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
* поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;
* мета поновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.

Заяву підписує особа, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України.

== Розгляд заяви про відновлення матеріалів кримінального провадження та прийняття рішення ==

Якщо у заяві не зазначено мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомості, необхідні для їх відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.

Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.

Одержавши заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суддя вживає заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів.

Під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.

Суд має право допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.

За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Строк зберігання матеріалів кримінального провадження не має значення для вирішення заяви про їх відновлення.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Суди‎ ‎]]

Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження

2022-06-01T11:58:57Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Загальні положення ==
Положеннями статті 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що '''матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою)''' є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Так, після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

При цьому, учасники судового провадження під час такого ознайомлення мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Варто зазначити, що матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

Під '''втратою матеріалів кримінального провадження''' слід розуміти виключення можливості отримувати з таких матеріалів інформацію, що відображає хід досудового розслідування та результати судового розгляду внаслідок процесів фізичного впливу на систему процесуальних документів.

Матеріали кримінального провадження можуть бути втрачені:
* '''повністю (це коли знищені або втрачені всі матеріали);'''
* '''частково (це коли втрачено деякі матеріали).'''
Причини втрати матеріалів кримінального провадження можуть бути:
* '''об'єктивні - це стихійне лихо, пожежа, повінь, тощо;'''
* '''суб'єктивні - це втрата внаслідок неправомірних дій осіб, тобто умисне пошкодження, викрадення тощо.'''
'''Звертаємо увагу!''' Відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду.

Відповідно до статті 369 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3066 Кримінального процесуального кодексу України] '''вирок (виправдувальний/обвинувальний)''' - судове рішення у якому суд вирішує обвинувачення по суті.

Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження. Близькі родичі обвинуваченого, який помер, мають право подати відповідну заяву, якщо це необхідно для його реабілітації.

Питання щодо відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження регулюються положеннями статей 524-531 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

== Порядок підготовки та подання заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження ==
Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.

У заяві повинно бути зазначена наступна інформація:
* '''про відновлення яких саме матеріалів просить заявник;'''
* '''чи був ухвалений вирок;'''
* '''в якому процесуальному статусі перебував заявник, хто конкретно і в якості кого брав участь у судовому розгляді;'''
* '''місце проживання чи місцезнаходження цих осіб;'''
* '''що відомо заявнику про обставини втрати матеріалів кримінального провадження та про місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;'''
* '''поновлення яких саме документів заявник вважає необхідним;'''
* '''мета поновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.'''
До заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника.

== Розгляд заяви про відновлення матеріалів кримінального провадження та прийняття рішення ==

Якщо у заяві не зазначено мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомості, необхідні для їх відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.

Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.

Одержавши заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суддя вживає заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів.

Під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.

Суд має право допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.

За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Строк зберігання матеріалів кримінального провадження не має значення для вирішення заяви про їх відновлення.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Суди‎ ‎]]

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності

2022-04-18T14:21:56Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vb001700-05#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 1 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"]

== Поняття, види та порядок обчислення строків давності ==
У загальноприйнятому розумінні '''давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності. '''

Загалом законом передбачено два '''види строків давності:'''
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
* загальний для всіх кримінальних правопорушень 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.

'''До уваги!''' Тривалість строків давності за кримінальним законодавством залежить від класифікації кримінальних правопорушень, передбачених статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

Отже, згідно з положеннями частини 1 статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
'''Додатково зауважимо!''' Згідно статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 Кримінального кодексу України]:
* '''''кримінальним проступком''''' є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
* '''''нетяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
* '''''тяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
* '''''особливо тяжким''''' '''''злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Початковим моментом обчислення строку давності є день вчинення кримінального правопорушення та кінцевим - набрання вироком законної сили.

При цьому, строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.

'''Зверніть увагу!''' Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.

'''У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 151-2-156-1, 301-1-303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України], стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами першою і другою цієї статті, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття.'''

== Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності==
'''Перебіг давності зупиняється''', якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.

'''Перебіг давності переривається''', якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

'''Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин''', за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

'''Давність не застосовується''' у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 114-2, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Особливості звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ==
'''Особа звільняється від відбування покарання''', якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
* два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
* п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
*
'''До уваги!''' Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3, що вищенаведені, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

'''Зверніть увагу!''' так само як при звільненні від відповідальності, так і при звільненні від покарання давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених статтями 437-439 та частиною першою статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності неповнолітніх==
'''Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''

Щодо неповнолітніх осіб встановлюються такі '''строки давності''':
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
* сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, для неповнолітніх встановлюються '''строки виконання обвинувального вироку''':
* два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання за кримінальний проступок;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності

2022-04-18T14:01:45Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vb001700-05#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 1 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"]

== Поняття, види та порядок обчислення строків давності ==
У загальноприйнятому розумінні '''давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності. '''

Загалом законом передбачено два '''види строків давності:'''
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
* загальний для всіх кримінальних правопорушень 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.

'''До уваги!''' Тривалість строків давності за кримінальним законодавством залежить від класифікації кримінальних правопорушень, передбачених статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

Отже, згідно з положеннями частини 1 статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
'''Додатково зауважимо!''' Згідно статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 Кримінального кодексу України]:
* '''''кримінальним проступком''''' є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
* '''''нетяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
* '''''тяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
* '''''особливо тяжким''''' '''''злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Початковим моментом обчислення строку давності є день вчинення кримінального правопорушення та кінцевим - набрання вироком законної сили.

При цьому, строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.

'''Зверніть увагу!''' Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.

== Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності==
'''Перебіг давності зупиняється''', якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.

'''Перебіг давності переривається''', якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

'''Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин''', за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

'''Давність не застосовується''' у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 114-2, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Особливості звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ==
'''Особа звільняється від відбування покарання''', якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
* два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
* п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
*
'''До уваги!''' Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3, що вищенаведені, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

'''Зверніть увагу!''' Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 та частиною першою статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності неповнолітніх==
'''Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''

Щодо неповнолітніх осіб встановлюються такі '''строки давності''':
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
* сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, для неповнолітніх встановлюються '''строки виконання обвинувального вироку''':
* два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання за кримінальний проступок;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності

2022-04-18T13:57:46Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vb001700-05#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 1 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"]

== Поняття, види та порядок обчислення строків давності ==
У загальноприйнятому розумінні '''давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності. '''

Загалом законом передбачено два '''види строків давності:'''
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
* загальний для всіх кримінальних правопорушень 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.

'''До уваги!''' Тривалість строків давності за кримінальним законодавством залежить від класифікації кримінальних правопорушень, передбачених статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

Отже, згідно з положеннями частини 1 статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
'''Додатково зауважимо!''' Згідно статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 Кримінального кодексу України]:
* '''''кримінальним проступком''''' є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
* '''''нетяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
* '''''тяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
* '''''особливо тяжким''''' '''''злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Початковим моментом обчислення строку давності є день вчинення кримінального правопорушення та кінцевим - набрання вироком законної сили.

При цьому, строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.

'''Зверніть увагу!''' Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.

== Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності==
'''Перебіг давності зупиняється''', якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.

'''Перебіг давності переривається''', якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

'''Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин''', за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

'''Давність не застосовується''' у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Особливості звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ==
'''Особа звільняється від відбування покарання''', якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
* два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
* п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
*
'''До уваги!''' Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3, що вищенаведені, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

'''Зверніть увагу!''' Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 та частиною першою статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності неповнолітніх==
'''Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''

Щодо неповнолітніх осіб встановлюються такі '''строки давності''':
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
* сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, для неповнолітніх встановлюються '''строки виконання обвинувального вироку''':
* два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання за кримінальний проступок;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності

2022-04-18T13:57:10Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vb001700-05#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 1 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"]

== Поняття, види та порядок обчислення строків давності ==
У загальноприйнятому розумінні '''давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності. '''

Загалом законом передбачено два '''види строків давності:'''
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
* загальний для всіх кримінальних правопорушень 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.

'''До уваги!''' Тривалість строків давності за кримінальним законодавством залежить від класифікації кримінальних правопорушень, передбачених статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

Отже, згідно з положеннями частини 1 статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. '''Додатково зауважимо!''' Згідно статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 Кримінального кодексу України]:
** '''''кримінальним проступком''''' є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
** '''''нетяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
** '''''тяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
** '''''особливо тяжким''''' '''''злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Початковим моментом обчислення строку давності є день вчинення кримінального правопорушення та кінцевим - набрання вироком законної сили.

При цьому, строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.

'''Зверніть увагу!''' Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.

== Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності==
'''Перебіг давності зупиняється''', якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.

'''Перебіг давності переривається''', якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

'''Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин''', за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

'''Давність не застосовується''' у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Особливості звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ==
'''Особа звільняється від відбування покарання''', якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
* два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
* п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
*
'''До уваги!''' Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3, що вищенаведені, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

'''Зверніть увагу!''' Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 та частиною першою статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності неповнолітніх==
'''Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''

Щодо неповнолітніх осіб встановлюються такі '''строки давності''':
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
* сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, для неповнолітніх встановлюються '''строки виконання обвинувального вироку''':
* два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання за кримінальний проступок;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності

2022-04-18T13:54:01Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vb001700-05#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 1 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"]

== Поняття, види та порядок обчислення строків давності ==
У загальноприйнятому розумінні '''давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності. '''

Загалом законом передбачено два '''види строків давності:'''
* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
* загальний для всіх кримінальних правопорушень 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.

'''До уваги!''' Тривалість строків давності за кримінальним законодавством залежить від класифікації кримінальних правопорушень, передбачених статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

Отже, згідно з положеннями частини 1 статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. '''Додатково зауважимо!''' Згідно статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 Кримінального кодексу України]:
** '''''кримінальним проступком''''' є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;
** '''''нетяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років;
** '''''тяжким злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років;
** '''''особливо тяжким''''' '''''злочином''''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n210 КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Обчислення строку давності починається з дня вчинення кримінального правопорушення та закінчується набранням вироком законної сили.

'''Зверніть увагу!''' Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.

Строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.

Слід врахувати, строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

== Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності==
'''Перебіг давності зупиняється''', якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п’ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.

'''Перебіг давності переривається''', якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

'''Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин''', за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

'''Давність не застосовується''' у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Особливості звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ==
'''Особа звільняється від відбування покарання''', якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
* два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
* п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
*
'''До уваги!''' Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3, що вищенаведені, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

'''Зверніть увагу!''' Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 та частиною першою статті 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності неповнолітніх==
'''Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''

Щодо неповнолітніх осіб встановлюються такі '''строки давності''':
* два роки - у разі вчинення кримінального проступку;
* п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
* сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, для неповнолітніх встановлюються '''строки виконання обвинувального вироку''':
* два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання за кримінальний проступок;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню

2022-03-03T10:32:29Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_009 Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердження наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]
== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==
Відповідно до статті 81 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/ Про міжнародне приватне право]» '''в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.'''

Відповідно до статті 462 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)], рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

'''У''' '''разі відсутності відповідного міжнародного договору України, визнання та виконання іноземних судових рішень на території України відбувається за принципом взаємності''' (вважається, що цей принцип існує, якщо не доведено інше). Згідно з цим принципом, держава, що його дотримується, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання щодо визнання та виконання судових рішень.
== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==
Відповідно до статті 463 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили,''' за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Відповідно до статті 464 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.'''

'''Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.'''
== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником)''' або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.
== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Вимоги до клопотання передбачені статтею 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], відповідно до якої, '''клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''подається у письмовій формі і повинно містити:'''
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
# мотиви подання клопотання.
'''Суд за заявою особи,''' яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, '''може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.'''

'''Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.'''

== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 3 статті 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, '''до клопотання додаються такі документи:'''
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
'''Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених главою 1 розділу ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n9348 ЦПК України], або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.'''

'''У випадку''' '''подання клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''в електронній формі''' документи, зазначені в пунктах 1-4, що перелічено вище, можуть подаватися у копіях, проте '''заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаного клопотання.'''

'''У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.'''
== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
'''Про надходження клопотання''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду '''суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника''' '''і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення''' проти цього клопотання.

Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.

'''Важливо!''' '''За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.'''

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

'''Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу''' про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

'''Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк''' з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, '''у задоволенні клопотання може бути відмовлено:'''
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
#якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
# в інших випадках, встановлених законами України.
== Оскарження ухвали суду ==
'''Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].'''
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду ==
'''На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.'''

Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів в порядку, встановленому Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів.
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Звільнення від покарання за хворобою

2022-03-03T09:24:31Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»]
== Загальні положення про звільнення від відбування покарання за хворобою ==
'''Одним із конституційних прав громадян є право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. '''

Не становлять виключення і засуджені особи, яким таке право гарантується також статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України].

Складовою частиною забезпечення права засудженої особи на охорону здоров’я є звільнення такої особи за хворобою, оскільки передбачає можливість дострокового звільнення з метою створення більш сприятливих умов для лікування та одужання.

Згідно положень статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''від відбування покарання за хворобою звільняються такі особи:'''
* особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
* особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покаранню.
* військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я.
'''Звертаємо увагу!''' У разі одужання вищезазначених осіб, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п'ятій статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру.
== Особливості звільнення від покарання особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу==
'''Умови звільнення від покарання''' особи, яка під час виконання покарання захворіла на психічну хворобу:
* відбування особою покарання;
* захворювання її на психічну хворобу;
* позбавлення її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
'''Підставою для звільнення''' таких осіб є неможливість їх виправлення.

'''Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.'''

Особі, яка під час відбуття покарання захворіла на психічну хворобу, властиві всі ознаки юридичного і медичного критеріїв неосудності. Але вона не може бути визнана неосудною, оскільки неосудність особи кримінальний закон пов'язує з моментом вчинення суспільно небезпечного діяння.

У цьому випадку йдеться про особу, яка вчинила злочин у стані осудності, але потім, під час відбування покарання за вчинений злочин, захворіла на психічну хворобу. Відповідно, таке звільнення є обов'язковим.

Так, суддя у такому випадку, враховуючи висновок лікарської комісії про захворювання особи, що відбуває покарання, на психічну хворобу, виносить на підставі частини 1 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] постанову про звільнення такої особи від подальшого відбування покарання.

'''Варто зауважити!''' Такі особи звільняються від покарання незалежно від тяжкості вчиненого ними злочину, тривалості невідбутої частини покарання, наявності порушень режиму та інших обставин. Крім того, Закон передбачає можливість застосування до них примусових заходів медичного характеру відповідно до статей 92-95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
== Підстави звільнення від покарання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу ==
'''Умови звільнення від покарання''' особи яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу:
* особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної;
* це сталося після вчинення злочину або постановлення вироку.
*
'''Зверніть увагу!''' У таких випадках суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

'''Тяжкість вчиненого злочину''' визначається згідно зі статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

'''Особу засудженого характеризують''' поведінка під час відбування покарання, дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення, ухилення від призначеного лікування тощо.

'''До інших обставин, які суд може врахувати''' при вирішенні цього питання, можна віднести: тривалість відбутого покарання; обставини, які при звільненні від покарання або від подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи близьких тощо), а також той факт, що засуджений захворів на тяжку хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання.

На підставі аналізу усіх цих обставин суд виносить постанову про звільнення особи від покарання за хворобою або про відмову від такого звільнення. При звільненні від покарання особи, яка має тяжке захворювання, суд може на підставі статті 96 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] застосувати до такої особи примусове лікування.

'''До уваги!''' Відбування покарання такими особами є недоцільним через неможливість їх виправлення в умовах відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу. Однак, захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує її життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
== Умови звільнення від покарання за станом здоров’я військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні ==
Згідно частини 3 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.

Отже, даний вид звільнення від покарання можливо застосувати '''за таких умов:'''
* суб’єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні;
* він визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я.
'''Зверніть увагу!''' Захворювання засудженого військовослужбовця може і не бути тяжким. Важливим є те, що воно робить його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатним до військової служби на мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Цей різновид звільнення від покарання є обов'язковим. Суд за наявності висновку лікарської комісії про непридатність зазначених військовослужбовців до військової служби за станом здоров'я зобов'язаний звільнити їх від покарання.

Так, непридатність, наприклад, для військовослужбовців ЗСУ визначається на підставі Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, що є додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402].

'''Важливо!''' Військовослужбовці можуть бути визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби тільки після стаціонарного обстеження і лікування. Звільнення військовослужбовців без огляду військово-лікарською комісією забороняється.
== Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою==
'''Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають''' засуджені, які захворіли в установах виконання покарань, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572].

'''Медичний огляд засуджених осіб проводиться''' лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (надалі за текстом - ДКВС), а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров’я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності після обов’язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров’я ДКВС або закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text Порядку].

Після медичного огляду голова комісії доводить висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого. Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це у медичній карті № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.

Висновок комісії негайно передається до установи виконання покарань, за якою значиться такий хворий засуджений на дату огляду комісією.

'''На підставі висновку комісії начальник установи виконання покарань, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії.'''

Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення.

'''У разі прийняття судом рішення про звільнення''' засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров’я ДКВС або закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності.

У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку із психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

'''Якщо судом прийнято рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою''' такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності або повертається до установи виконання покарань, з якої він прибув.

'''У разі погіршення стану здоров’я''' засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою, на підставі повторного висновку комісії подання про звільнення від відбування покарання повторно подається до суду.
== Оскарження рішення суду щодо звільнення від покарання за хворобою ==
'''Ухвала суду першої інстанції,''' постановлена за наслідками розгляду клопотання (подання) щодо звільнення від покарання за хворобою '''може бути оскаржена протягом семи днів''' до суду апеляційної інстанції, з дня її проголошення.

'''Апеляційну скаргу мають право подати''' прокурор, засуджений, його захисник, законний представник, а потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи - лише у випадках, коли питання, пов'язане із виконанням вироку, вирішувалося судом за їх клопотанням.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Суди]]

Звільнення від покарання за хворобою

2022-03-03T09:14:59Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»]
== Загальні положення про звільнення від відбування покарання за хворобою ==
'''Одним із конституційних прав громадян є право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. '''

Не становлять виключення і засуджені особи, яким таке право гарантується також статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України].

Складовою частиною забезпечення права засудженої особи на охорону здоров’я є звільнення такої особи за хворобою, оскільки передбачає можливість дострокового звільнення з метою створення більш сприятливих умов для лікування та одужання.

Згідно положень статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''від відбування покарання за хворобою звільняються такі особи:'''
* особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
* особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покаранню.
* військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я.
'''Звертаємо увагу!''' У разі одужання вищезазначених осіб, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п'ятій статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру.
== Особливості звільнення від покарання особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу==
'''Умови звільнення від покарання''' особи, яка під час виконання покарання захворіла на психічну хворобу:
* відбування особою покарання;
* захворювання її на психічну хворобу;
* позбавлення її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
'''Підставою для звільнення''' таких осіб є неможливість їх виправлення.

'''Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.'''

Особі, яка під час відбуття покарання захворіла на психічну хворобу, властиві всі ознаки юридичного і медичного критеріїв неосудності. Але вона не може бути визнана неосудною, оскільки неосудність особи кримінальний закон пов'язує з моментом вчинення суспільно небезпечного діяння.

У цьому випадку йдеться про особу, яка вчинила злочин у стані осудності, але потім, під час відбування покарання за вчинений злочин, захворіла на психічну хворобу. Відповідно, таке звільнення є обов'язковим.

Так, суддя у такому випадку, враховуючи висновок лікарської комісії про захворювання особи, що відбуває покарання, на психічну хворобу, виносить на підставі частини 1 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] постанову про звільнення такої особи від подальшого відбування покарання.

'''Варто зауважити!''' Такі особи звільняються від покарання незалежно від тяжкості вчиненого ними злочину, тривалості невідбутої частини покарання, наявності порушень режиму та інших обставин. Крім того, Закон передбачає можливість застосування до них примусових заходів медичного характеру відповідно до статей 92-95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
== Підстави звільнення від покарання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу ==
'''Умови звільнення від покарання''' особи яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу:
* особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної;
* це сталося після вчинення злочину або постановлення вироку.
*
'''Зверніть увагу!''' У таких випадках суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

'''Тяжкість вчиненого злочину''' визначається згідно зі статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

'''Особу засудженого характеризують''' поведінка під час відбування покарання, дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення, ухилення від призначеного лікування тощо.

'''До інших обставин, які суд може врахувати''' при вирішенні цього питання, можна віднести: тривалість відбутого покарання; обставини, які при звільненні від покарання або від подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи близьких тощо), а також той факт, що засуджений захворів на тяжку хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання.

На підставі аналізу усіх цих обставин суд виносить постанову про звільнення особи від покарання за хворобою або про відмову від такого звільнення. При звільненні від покарання особи, яка має тяжке захворювання, суд може на підставі статті 96 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] застосувати до такої особи примусове лікування.

'''До уваги!''' Відбування покарання такими особами є недоцільним через неможливість їх виправлення в умовах відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу. Однак, захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує її життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
== Умови звільнення від покарання за станом здоров’я військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні ==
Згідно частини 3 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.

Отже, даний вид звільнення від покарання можливо застосувати '''за таких умов:'''
* суб’єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні;
* він визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я.

'''Зверніть увагу!''' Захворювання засудженого військовослужбовця може і не бути тяжким. Важливим є те, що воно робить його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатним до військової служби на мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Цей різновид звільнення від покарання є обов'язковим. Суд за наявності висновку лікарської комісії про непридатність зазначених військовослужбовців до військової служби за станом здоров'я зобов'язаний звільнити їх від покарання.

Так, непридатність, наприклад, для військовослужбовців ЗСУ визначається на підставі Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, що є додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402].

'''Важливо!''' Військовослужбовці можуть бути визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби тільки після стаціонарного обстеження і лікування. Звільнення військовослужбовців без огляду військово-лікарською комісією забороняється.

== Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою==
'''Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають''' засуджені, які захворіли в установах виконання покарань, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572].

'''Медичний огляд засуджених осіб проводиться''' лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (надалі за текстом - ДКВС), а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров’я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності після обов’язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров’я ДКВС або закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text Порядку].

Після медичного огляду голова комісії доводить висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого. Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це у медичній карті № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.

Висновок комісії негайно передається до установи виконання покарань, за якою значиться такий хворий засуджений на дату огляду комісією.

'''На підставі висновку комісії начальник установи виконання покарань, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії.'''

Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення.

'''У разі прийняття судом рішення про звільнення''' засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров’я ДКВС або закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності.

У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку із психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

'''Якщо судом прийнято рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою''' такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності або повертається до установи виконання покарань, з якої він прибув.

'''У разі погіршення стану здоров’я''' засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою, на підставі повторного висновку комісії подання про звільнення від відбування покарання повторно подається до суду.
== Оскарження рішення суду щодо звільнення від покарання за хворобою ==
Ухвала суду першої інстанції, постановлена за наслідками розгляду клопотання (подання) щодо звільнення від покарання за хворобою може бути оскаржена протягом семи днів до суду апеляційної інстанції, з дня її проголошення.

Апеляційну скаргу мають право подати прокурор, засуджений, його захисник, законний представник, а потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи - лише у випадках, коли питання, пов'язане із виконанням вироку, вирішувалося судом за їх клопотанням.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Суди]]

Звільнення від покарання за хворобою

2022-03-03T09:10:01Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»]
== Загальні положення про звільнення від відбування покарання за хворобою ==
'''Одним із конституційних прав громадян є право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. '''

Не становлять виключення і засуджені особи, яким таке право гарантується також статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України].

Складовою частиною забезпечення права засудженої особи на охорону здоров’я є звільнення такої особи за хворобою, оскільки передбачає можливість дострокового звільнення з метою створення більш сприятливих умов для лікування та одужання.

Згідно положень статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''від відбування покарання за хворобою звільняються такі особи:'''
* особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
* особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покаранню.
* військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я.
'''Звертаємо увагу!''' У разі одужання вищезазначених осіб, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п'ятій статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру.
== Особливості звільнення від покарання особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу==
'''Умови звільнення від покарання''' особи, яка під час виконання покарання захворіла на психічну хворобу:
* відбування особою покарання;
* захворювання її на психічну хворобу;
* позбавлення її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
'''Підставою для звільнення''' таких осіб є неможливість їх виправлення.

'''Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.'''

Особі, яка під час відбуття покарання захворіла на психічну хворобу, властиві всі ознаки юридичного і медичного критеріїв неосудності. Але вона не може бути визнана неосудною, оскільки неосудність особи кримінальний закон пов'язує з моментом вчинення суспільно небезпечного діяння.

У цьому випадку йдеться про особу, яка вчинила злочин у стані осудності, але потім, під час відбування покарання за вчинений злочин, захворіла на психічну хворобу. Відповідно, таке звільнення є обов'язковим.

Так, суддя у такому випадку, враховуючи висновок лікарської комісії про захворювання особи, що відбуває покарання, на психічну хворобу, виносить на підставі частини 1 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] постанову про звільнення такої особи від подальшого відбування покарання.

'''Варто зауважити!''' Такі особи звільняються від покарання незалежно від тяжкості вчиненого ними злочину, тривалості невідбутої частини покарання, наявності порушень режиму та інших обставин. Крім того, Закон передбачає можливість застосування до них примусових заходів медичного характеру відповідно до статей 92-95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
== Підстави звільнення від покарання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу ==
'''Умови звільнення від покарання''' особи яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу:
* особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної;
* це сталося після вчинення злочину або постановлення вироку.
*
'''Зверніть увагу!''' У таких випадках суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

'''Тяжкість вчиненого злочину''' визначається згідно зі статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

'''Особу засудженого характеризують''' поведінка під час відбування покарання, дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення, ухилення від призначеного лікування тощо.

'''До інших обставин, які суд може врахувати''' при вирішенні цього питання, можна віднести: тривалість відбутого покарання; обставини, які при звільненні від покарання або від подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи близьких тощо), а також той факт, що засуджений захворів на тяжку хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання.

На підставі аналізу усіх цих обставин суд виносить постанову про звільнення особи від покарання за хворобою або про відмову від такого звільнення. При звільненні від покарання особи, яка має тяжке захворювання, суд може на підставі статті 96 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] застосувати до такої особи примусове лікування.

'''До уваги!''' Відбування покарання такими особами є недоцільним через неможливість їх виправлення в умовах відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу. Однак, захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує її життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
== Умови звільнення від покарання за станом здоров’я військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні ==
Згідно частини 3 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.

Отже, даний вид звільнення від покарання можливо застосувати '''за таких умов:'''
* суб’єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні;
* він визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я.

'''Зверніть увагу!''' Захворювання засудженого військовослужбовця може і не бути тяжким. Важливим є те, що воно робить його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатним до військової служби на мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Така непридатність, наприклад, для військовослужбовців ЗС визначається на підставі Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, що є додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402].

Військовослужбовці можуть бути визнані ВЛК непридатними до військової служби тільки після стаціонарного обстеження і лікування. Звільнення військовослужбовців без огляду ВЛК забороняється.
== Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою==
'''Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають''' засуджені, які захворіли в установах виконання покарань, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572].

'''Медичний огляд засуджених осіб проводиться''' лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (надалі за текстом - ДКВС), а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров’я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності після обов’язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров’я ДКВС або закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text Порядку].

Після медичного огляду голова комісії доводить висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого. Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це у медичній карті № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.

Висновок комісії негайно передається до установи виконання покарань, за якою значиться такий хворий засуджений на дату огляду комісією.

'''На підставі висновку комісії начальник установи виконання покарань, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії.'''

Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення.

'''У разі прийняття судом рішення про звільнення''' засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров’я ДКВС або закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності.

У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку із психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

'''Якщо судом прийнято рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою''' такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності або повертається до установи виконання покарань, з якої він прибув.

'''У разі погіршення стану здоров’я''' засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою, на підставі повторного висновку комісії подання про звільнення від відбування покарання повторно подається до суду.
== Оскарження рішення суду щодо звільнення від покарання за хворобою ==
Ухвала суду першої інстанції, постановлена за наслідками розгляду клопотання (подання) щодо звільнення від покарання за хворобою може бути оскаржена протягом семи днів до суду апеляційної інстанції, з дня її проголошення.

Апеляційну скаргу мають право подати прокурор, засуджений, його захисник, законний представник, а потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи - лише у випадках, коли питання, пов'язане із виконанням вироку, вирішувалося судом за їх клопотанням.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Суди]]

Звільнення від покарання за хворобою

2022-03-03T09:00:09Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»]
== Загальні положення про звільнення від відбування покарання за хворобою ==
'''Одним із конституційних прав громадян є право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. '''

Не становлять виключення і засуджені особи, яким таке право гарантується також статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України].

Складовою частиною забезпечення права засудженої особи на охорону здоров’я є звільнення такої особи за хворобою, оскільки передбачає можливість дострокового звільнення з метою створення більш сприятливих умов для лікування та одужання.

Згідно положень статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''від відбування покарання за хворобою звільняються такі особи:'''
* особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
* особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покаранню.
* військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я.
'''Звертаємо увагу!''' У разі одужання вищезазначених осіб, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п'ятій статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру.
== Особливості звільнення від покарання особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу==
'''Умови звільнення від покарання''' особи, яка під час виконання покарання захворіла на психічну хворобу:
* відбування особою покарання;
* захворювання її на психічну хворобу;
* позбавлення її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
'''Підставою для звільнення''' таких осіб є неможливість їх виправлення.

'''Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.'''

Особі, яка під час відбуття покарання захворіла на психічну хворобу, властиві всі ознаки юридичного і медичного критеріїв неосудності. Але вона не може бути визнана неосудною, оскільки неосудність особи кримінальний закон пов'язує з моментом вчинення суспільно небезпечного діяння.

У цьому випадку йдеться про особу, яка вчинила злочин у стані осудності, але потім, під час відбування покарання за вчинений злочин, захворіла на психічну хворобу. Відповідно, таке звільнення є обов'язковим.

Так, суддя у такому випадку, враховуючи висновок лікарської комісії про захворювання особи, що відбуває покарання, на психічну хворобу, виносить на підставі частини 1 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] постанову про звільнення такої особи від подальшого відбування покарання.

'''Варто зауважити!''' Такі особи звільняються від покарання незалежно від тяжкості вчиненого ними злочину, тривалості невідбутої частини покарання, наявності порушень режиму та інших обставин. Крім того, Закон передбачає можливість застосування до них примусових заходів медичного характеру відповідно до статей 92-95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
== Підстави звільнення від покарання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу ==
'''Умови звільнення від покарання''' особи яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу:
* особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної;
* це сталося після вчинення злочину або постановлення вироку.
*
'''Зверніть увагу!''' У таких випадках суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

'''Тяжкість вчиненого злочину''' визначається згідно зі статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

'''Особу засудженого характеризують''' поведінка під час відбування покарання, дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення, ухилення від призначеного лікування тощо.

'''До інших обставин, які суд може врахувати''' при вирішенні цього питання, можна віднести: тривалість відбутого покарання; обставини, які при звільненні від покарання або від подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи близьких тощо), а також той факт, що засуджений захворів на тяжку хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання.

'''До уваги!''' Відбування покарання такими особами є недоцільним через неможливість їх виправлення в умовах відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу. Однак, захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує її життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
== Умови звільнення від покарання за станом здоров’я військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні ==
Згідно частини 3 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.

Отже, даний вид звільнення від покарання можливо застосувати '''за таких умов:'''
* суб’єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні;
* він визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я.

'''Зверніть увагу!''' Захворювання засудженого військовослужбовця може і не бути тяжким. Важливим є те, що воно робить його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатним до військової служби на мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Така непридатність, наприклад, для військовослужбовців ЗС визначається на підставі Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, що є додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402].

Військовослужбовці можуть бути визнані ВЛК непридатними до військової служби тільки після стаціонарного обстеження і лікування. Звільнення військовослужбовців без огляду ВЛК забороняється.
== Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою==
'''Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають''' засуджені, які захворіли в установах виконання покарань, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572].

'''Медичний огляд засуджених осіб проводиться''' лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (надалі за текстом - ДКВС), а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров’я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності після обов’язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров’я ДКВС або закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text Порядку].

Після медичного огляду голова комісії доводить висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого. Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це у медичній карті № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.

Висновок комісії негайно передається до установи виконання покарань, за якою значиться такий хворий засуджений на дату огляду комісією.

'''На підставі висновку комісії начальник установи виконання покарань, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії.'''

Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення.

'''У разі прийняття судом рішення про звільнення''' засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров’я ДКВС або закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності.

У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку із психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

'''Якщо судом прийнято рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою''' такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності або повертається до установи виконання покарань, з якої він прибув.

'''У разі погіршення стану здоров’я''' засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою, на підставі повторного висновку комісії подання про звільнення від відбування покарання повторно подається до суду.
== Оскарження рішення суду щодо звільнення від покарання за хворобою ==
Ухвала суду першої інстанції, постановлена за наслідками розгляду клопотання (подання) щодо звільнення від покарання за хворобою може бути оскаржена протягом семи днів до суду апеляційної інстанції, з дня її проголошення.

Апеляційну скаргу мають право подати прокурор, засуджений, його захисник, законний представник, а потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи - лише у випадках, коли питання, пов'язане із виконанням вироку, вирішувалося судом за їх клопотанням.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Суди]]

Звільнення від покарання за хворобою

2022-03-03T08:00:51Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»]
== Загальні положення про звільнення від відбування покарання за хворобою ==
'''Одним із конституційних прав громадян є право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. '''

Не становлять виключення і засуджені особи, яким таке право гарантується також статтею 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України].

Складовою частиною забезпечення права засудженої особи на охорону здоров’я є звільнення такої особи за хворобою, оскільки передбачає можливість дострокового звільнення з метою створення більш сприятливих умов для лікування та одужання.

Згідно положень статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''від відбування покарання за хворобою звільняються такі особи:'''
* особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
* особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покаранню.
* військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я.
'''Звертаємо увагу!''' У разі одужання вищезазначених осіб, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п'ятій статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру.

== Особливості звільнення від покарання особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу==
'''Умови звільнення від покарання''' особи, яка під час виконання покарання захворіла на психічну хворобу:
* відбування особою покарання;
* захворювання її на психічну хворобу;
* позбавлення її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
'''Підставою для звільнення''' таких осіб є неможливість їх виправлення.

'''Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.'''

Такі особи звільняються від покарання незалежно від тяжкості вчиненого ними злочину, тривалості невідбутої частини покарання, наявності порушень режиму та інших обставин. Закон передбачає можливість застосування до них примусових заходів медичного характеру відповідно до статей 92-95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
== Підстави звільнення від покарання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу ==
'''Умови звільнення від покарання''' особи яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу:
* особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної;
* це сталося після вчинення злочину або постановлення вироку.
*
'''Зверніть увагу!''' У таких випадках суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

'''Тяжкість вчиненого злочину''' визначається згідно зі статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

'''Особу засудженого характеризують''' поведінка під час відбування покарання, дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення, ухилення від призначеного лікування тощо.

'''До інших обставин, які суд може врахувати''' при вирішенні цього питання, можна віднести: тривалість відбутого покарання; обставини, які при звільненні від покарання або від подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи близьких тощо), а також той факт, що засуджений захворів на тяжку хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання.

'''До уваги!''' Відбування покарання такими особами є недоцільним через неможливість їх виправлення в умовах відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу. Однак, захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує її життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
== Умови звільнення від покарання за станом здоров’я військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні ==
Згідно частини 3 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.

Отже, даний вид звільнення від покарання можливо застосувати '''за таких умов:'''
* суб’єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні;
* він визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я.

'''Зверніть увагу!''' Захворювання засудженого військовослужбовця може і не бути тяжким. Важливим є те, що воно робить його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатним до військової служби на мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Така непридатність, наприклад, для військовослужбовців ЗС визначається на підставі Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, що є додатком до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402].

Військовослужбовці можуть бути визнані ВЛК непридатними до військової служби тільки після стаціонарного обстеження і лікування. Звільнення військовослужбовців без огляду ВЛК забороняється.
== Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою==
'''Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають''' засуджені, які захворіли в установах виконання покарань, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572].

'''Медичний огляд засуджених осіб проводиться''' лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби (надалі за текстом - ДКВС), а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров’я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності після обов’язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров’я ДКВС або закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0990-14#Text Порядку].

Після медичного огляду голова комісії доводить висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого. Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це у медичній карті № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.

Висновок комісії негайно передається до установи виконання покарань, за якою значиться такий хворий засуджений на дату огляду комісією.

'''На підставі висновку комісії начальник установи виконання покарань, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії.'''

Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення.

'''У разі прийняття судом рішення про звільнення''' засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров’я ДКВС або закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності.

У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку із психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

'''Якщо судом прийнято рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою''' такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності або повертається до установи виконання покарань, з якої він прибув.

'''У разі погіршення стану здоров’я''' засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою, на підставі повторного висновку комісії подання про звільнення від відбування покарання повторно подається до суду.
== Оскарження рішення суду щодо звільнення від покарання за хворобою ==
Ухвала суду першої інстанції, постановлена за наслідками розгляду клопотання (подання) щодо звільнення від покарання за хворобою може бути оскаржена протягом семи днів до суду апеляційної інстанції, з дня її проголошення.

Апеляційну скаргу мають право подати прокурор, засуджений, його захисник, законний представник, а потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи - лише у випадках, коли питання, пов'язане із виконанням вироку, вирішувалося судом за їх клопотанням.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Суди]]

Примусове повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, оскарження таких рішень

2022-03-01T09:12:53Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенція про статус біженців]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України “Про Державну прикордонну службу України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про Імміграцію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12 Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v_001760-09 Постанова Пленуму Вищого Адміністративного суду України № 1 від 25.06.2009 року «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженців та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземців чи особи без громадянства з України та спорів, пов’язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні»]
== Рішення про примусове повернення: підстави прийняття, порядок та строки виконання==
'''Нормативно визначені процедури «примусове повернення» та «примусове видворення» належать до системи адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців та осіб без громадянства покинути територію України.'''

'''Примусове повернення''' іноземців до країни походження чи третьої країни здійснюється на підставі рішення органу Державної міграційної служби України (далі - ДМС України), органу Служби безпеки України (далі - СБ України) або органу охорони державного кордону про примусове повернення чи примусове видворення на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n240 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] - далі Закону, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12#n239 п. 4 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців і осіб без громадянства]).

'''''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n241 ч. 1 ст. 26 Закону] підставами для прийняття рішення про примусове повернення''' '''іноземців до країни походження або третьої країни є:'''''
* дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
* дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;
* якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
* затримання іноземців та осіб без громадянства органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.
*
Рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства готується у двох примірниках, один з яких видається іноземцю, стосовно якого воно прийнято, а інший залишається в органі, який його прийняв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12#n277 п. 1 параграфу ІІ '''Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства'''] '''–''' далі Інструкції).

'''У такому рішенні обов’язково зазначається''' підстави його прийняття, строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України, який не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення, порядок оскарження та наслідки невиконання.

Про підстави прийняття такого рішення '''протягом 24 годин інформують прокурора''' за територіальністю.

'''''Важливо!''' '''Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення, а у паспортному документі іноземця проставляється відмітка про заборону в’їзду.'''''

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. При цьому в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні та проставляється відповідний штамп.

Окрім цього, начальником територіального органу, територіального підрозділу ДМС України та органу СБ України, яким прийнято рішення, надсилається відповідний запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України (далі - ДПСУ). Інформація на виконання такого запиту, про перетинання іноземцем державного кордону на виїзд з України, надається у місячний строк після його отримання.

'''Звертаємо увагу!''' '''''Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»].'''''

'''Невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове повернення у встановлений строк може бути підставою для звернення до суду з позовом про примусове видворення.'''

Зауважимо також, що Законом '''передбачена можливість оскарження до суду рішення про примусове повернення.'''
== Особливості примусового видворення: підстави прийняття рішення, виконання постанови про примусове видворення==
'''Примусове видворення іноземців до країни походження чи третьої країни здійснюється''' '''лише на підставі рішення суду про примусове видворення з України іноземця та особи без громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 ст. 30 Закону]), винесеної за позовом органу ДМС України, органу СБ України або органу охорони державного кордону.'''

'''''Підставами для подання позову про примусове видворення іноземців або осіб без громадянства є:'''''
* невиконання іноземцем або особою без громадянства в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n264 ч. 1 ст. 30 Закону]);
* наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n264 ч. 1 ст. 30 Закону]);
* якщо іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, не мають законних підстав для перебування на території України та якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких осіб відсутній договір про реадмісію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 ч. 3 ст. 29 Закону]);
* якщо іноземець або особа без громадянства, стосовно якого прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не виїхав з України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення, за винятком випадків, коли особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду,- до набрання рішенням суду законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#n144 ст. 13 Закону України «Про Імміграцію»]).
'''''Важливо!''' '''Адміністративні справи щодо примусового видворення суд розглядає за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви. Апеляційні скарги можуть бути подані в суд апеляційної інстанції у десятиденний строк з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи. За подання до суду позовних заяв та апеляційних скарг в таких справах судовий збір не сплачується.'''''

'''Примусове видворення передбачає''':

- виявлення порушника;

- можливість поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі - ПТПІ);

- документальне оформлення примусового видворення;

- подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

'''''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 1 ст. 289 КАС України] у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, місцевий загальний суду як адміністративний суд за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень:'''''
* взяти особу на поруки підприємства, установи чи організації;
* зобов’язати особу внести заставу;
* затримати особу з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
* затримати особу з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
'''Варто зауважити!''' Вищезазначені заходи також застосовуються адміністративним судом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11800 ч. 1 ст. 289 КАС України,] за позовом уповноважених органів (підрозділів) до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

'''Законодавством передбачені наступні особливості застосування процедур взяття на поруки та внесення застави стосовно іноземців або осіб без громадянства:'''

- '''процедури не застосовуються до осіб''', до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11806 ч. 3 ст. 289 КАС України]);

- під час застосування процедур суд письмово '''роз’яснює особі покладені на неї обов’язки''', а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому особа тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи;

3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11807 ч. 4 ст. 289 КАС України]);

- '''уповноважені особи підприємств, установ чи організацій, які беруть особу на поруки''' і яких суд вважає такими, що заслуговують на особливу довіру (поручителі), '''надають письмове зобов’язання''' про те, що вони поручаються за виконання іноземцем або особою без громадянства покладених на нього вищезазначених обов’язків і зобов’язуються за потреби доставити особу до суду чи органу (підрозділу), який подав позов([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11811 ч. 5 ст. 289 КАС України]);

- іноземець, особа без громадянства або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) вносить кошти у національній валюті України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. '''Заставодавцем не може бути''' юридична особа державної або комунальної власності чи така, що фінансується з державного чи місцевих бюджетів, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11812 ч. 6 ст. 289 КАС України]);

- '''розмір застави''' визначається судом з урахуванням майнового та сімейного стану особи '''у межах від 100 до 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' та вноситься на рахунок протягом п’яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До цього моменту за рішенням суду особа утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу ДПС України чи СБ України, який її затримав, або в Пункті тимчасового поміщення іноземців (далі - ПТПІ), та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11813 ч. 7 ст. 289 КАС України]). У разі невнесення застави у визначені строки, адміністративний суд невідкладно ухвалює без участі особи рішення про його затримання з поміщенням до ПТПІ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 8 ст. 289 КАС України]);

'''''Важливо! Невиконання особою обов’язків, покладених судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11807 ч. 4 ст. 289 КАС України], чи вчинення нею порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, тягне за собою:'''''

1) звернення судом суми внесеної застави у дохід держави;

2) звернення уповноваженого органу до адміністративного суду з позовною заявою про затримання цієї особи з поміщенням до ПТПІ;

3) відповідальність поручителя, визначену чинним законодавством.

'''Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в ПТПІ, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.''' У разі наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей '''строк може бути продовжений, але не більш як на''' '''вісімнадцять місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11819 ч. 11 ст. 289 КАС України]).

За необхідності продовження строку затримання особи в ПТПІ, уповноважений орган, не пізніш як за п’ять днів до закінчення строку, подає адміністративний позов. Такий позов має подаватись кожні шість місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11819 ч. 11 ст. 289 КАС України]).

Розгляд справ про продовження строку затримання особи здійснюється за обов’язкової участі сторін і може проводитися у режимі відеоконференції, у тому числі з трансляцією з іншого приміщення, що знаходиться поза межами приміщення суду, в порядку, визначеному КАС України.

'''''До уваги! Адміністративні справи з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви. Апеляційні скарги на судові рішення у відповідних адміністративних справах подаються в десятиденний строк із дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.'''''

'''Примусове видворення не може бути забезпечено за таких умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11821 ч. 13 ст. 289 КАС України]):'''
* відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

* неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n275 ст. 31 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] заборонені''':

'''1. примусове повернення чи примусове видворення або видача чи передача іноземця та особи без громадянства до країн:'''

- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

- де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

'''2. колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.'''

'''Рішення суду про примусове видворення іноземця виконується органом або підрозділом, який його ініціював.''' Для здійснення контролю та охорони іноземців, стосовно яких прийнято рішення про примусове видворення за межі України, наказом відповідного органу призначається супровід, який супроводжує іноземця територією України до пункту пропуску через державний кордон, через який заплановано виїзд або до країни походження, чи третьої країни.

'''Виконання рішень адміністративного суду про примусове видворення''' іноземця за позовом органу СБ України здійснюють органи ДМС України за місцезнаходженням органу СБ України.

Так, орган, який здійснює примусове видворення іноземця або особи, без громадянства не пізніше ніж за дві доби до видворення іноземця повідомляє ДМС України або Департаменту аналізу та оцінки інформації Адміністрації ДПС України про таке видворення.

Супроводження осіб, яких примусово видворяють залізничним транспортом, здійснюється у взаємодії з Національною поліцією України.

Акт приймання-передавання іноземця складається окремо на кожну особу у двох примірниках та підписується сторонами після вильоту/виїзду іноземця за межі України.

Перші примірники згаданих документів після вильоту/виїзду іноземця до країни походження залишаються в представника органу ДМС України, органу охорони державного кордону, який ініціював таке рішення, та долучаються до особової справи затриманого.

Інші примірники акта надаються органу (підрозділу) охорони державного кордону, через пункт пропуску державного кордону якого здійснювалося видворення.
== [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування|Оскарження рішень]] про примусове повернення чи примусове видворення ==
=== Порядок оскарження рішень про примусове повернення та примусове видворення ===
'''Рішення органів ДМС України, ДПС України та СБ України про примусове повернення може бути оскаржено до суду.'''
Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення, посадові особи з’ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. '''У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення, невідкладно інформується Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.'''

'''Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію''', якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11793 ст. 288 КАС України], незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб’єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.

'''''Важливо! Рішення про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем знаходженням органу, що його прийняв, та розглядаються за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.'''''

Рішення суду першої інстанції про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну та примусове видворення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в десятиденний строк з дня їх проголошення.

Зазначені судові рішення набирають законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі їх оскарження - з моменту повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11490 ст. 255 КАС України]''').

Судові рішення (постанови, ухвали) першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, прийняті за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені в касаційному порядку ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 328 КАС України]''').

'''''Варто зауважити! Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n10119 ч. 2 ст. 77 КАС України] в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тобто на суб’єкта владних повноважень (зокрема, органи ДМС України, СБ України або ДПС України).'''''

'''''За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах щодо оскарження рішень про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну та примусове видворення судовий збір не сплачується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11798 (ч. 5 ст. 288,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11829 ч. 19 ст. 289 КАС України]).'''''

Справи, що стосуються питань примусового повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, а також оскарження таких рішень розглядаються у порядку адміністративного судочинства.

'''''Відповідно до вимог ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11793 288], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11799 289] КАС України справи за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України, а також з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням уповноважених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ.'''''

=== Приклади судової практики щодо оскарження рішень про примусове повернення та примусове видворення ===

'''Затримання здійснене з порушенням процедури, передбаченої законодавством України'''. Якщо затримання не може бути визнано судом законним, іноземець або особа без громадянства не підлягає розміщенню в ПТПІ ДМС України та, у відповідності до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text ч. 4 ст. 5 Конвенції з прав людини], підлягає звільненню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26.05.2017 року на клопотання (щодо забезпечення примусового видворення) про затримання іноземця або особи без громадянства з поміщенням до ПТПІ у справах про примусове видворення чотирьох громадян Бангладеш]).
'''Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було оповіщено Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та запропоновано відповідачу безоплатну правову допомогу, чим порушені права відповідача на гарантовану правову допомогу.''' Вимогами п. 9 Інструкції № 353/271/150 визначено, що у кожному випадку затримання іноземця більше ніж на три години щодо його примусового повернення або з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення невідкладно інформується регіональний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84988408 Постанова КАС/ВС від 15.10.2019 року у справі № 363/1103/19] ).

'''Наявні обставини, за яких особа не підлягає видворенню'''. Якщо підпадає під захист [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text ст. 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"], зокрема через те, що у країні, з якої прибув відповідач його життю та свободі загрожує небезпека ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/54429636 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року у справі про примусове видворення громадянина Сирії]).

'''Недотримання встановленого порядку видворення'''. Після затримання іноземця або особи без громадянства, ДПС України не приймалося рішення про його примусове повернення із наданням строку добровільного виконання цього рішення в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]. Таким чином, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обов'язкові обставини, а саме прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення та ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення. При цьому слід зазначити, що обов'язковість попереднього прийняття уповноваженим органом державної влади України рішення про примусове повернення має на меті, зокрема, надання особі, щодо якої таке прийнято, строку та можливості добровільно покинути територію України. А факт ухилення від виїзду після прийняття цього рішення може бути встановлено та підтверджено лише після закінчення строку, наданого іноземцю чи особі без громадянства. Отже, ДПС України не дотримано встановленого законодавством порядку видворення іноземців і осіб без громадянства з території України ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65759449 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2017 року по справі про примусове видворення громадянина Іраку]).

'''Матеріали щодо примусового видворення іноземця сформовані не в повній мірі.''' ДПС України не було підтверджено особу відповідача та країну його походження будь-якими документами, окрім усних показів відповідача ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56554115 Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 року у справі про примусове видворення громадянина Сомалі]. [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56125286 Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2016 року у справі про примусове видворення громадянина Шрі-Ланки]).

'''Відсутність доказів, які б свідчили про ухилення іноземця або особи без громадянства від виїзду за межі території України'''. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 71 КАС України] кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 72 КАС України] ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58415374 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.06.2016 року по справі про примусове видворення громадянина Еритреї]).

'''Іноземцю або особі без громадянства не було надано достатньо часу для виконання рішення про примусове повернення, яке має передувати рішенню про примусове видворення''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58384639 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2016 року по справі про примусове видворення громадянина Судану]).

'''Порушення норм процесуального права при вирішенні питання допуску до участі у справі перекладача або відсутність в матеріалах справи підтвердження належної кваліфікації перекладача, присутнього у судовому засіданні ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/54429636 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року у справі про примусове видворення громадянина Сирії]; [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Неповнолітньому іноземцю або особі без громадянства не було призначено законного представника''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Рішенню про примусове видворення повинно передувати рішення про примусове повернення.''' В даному випадку щодо іноземця не приймалось і не могло бути застосоване взагалі примусове повернення, оскільки іноземець був неповнолітньою особою ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Позивачем не було надано доказів того, що відповідними владними органами була розглянута вся належна інформація, яка їм доступна, та вони переконалися в тому, що примусове видворення не буде означати для відповідача реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському або принизливому поводженню чи покаранню, або наражатиметься на небезпеку внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''В матеріалах адміністративної справи немає даних про те, що іноземець або особа без громадянства отримав належне роз'яснення правових наслідків невиконання рішення про примусове повернення і мав можливість отримати правову допомогу та оскаржити дане рішення до суду''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41904499 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Афганістану]).

'''Обов’язок доказування лежить на суб’єкті владних повноважень'''. При прийнятті рішення про заборону в`їзду на територію України іноземця або особи без громадянства, щодо яких приймається рішення про примусове повернення в країну походження, суб`єкт владних повноважень повинен керуватися передбаченими законом підставами для заборони в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, які визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text ст. 13 Закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84954291 Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 року у справі № 686/10436/19]).
{| class="wikitable"
|-
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|-
|
|}
[[ Категорія:Адміністративне право ]]
[[ Категорія:Центральні органи виконавчої влади ]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Примусове повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, оскарження таких рішень

2022-03-01T09:10:54Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенція про статус біженців]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України “Про Державну прикордонну службу України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про Імміграцію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12 Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v_001760-09 Постанова Пленуму Вищого Адміністративного суду України № 1 від 25.06.2009 року «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженців та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземців чи особи без громадянства з України та спорів, пов’язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні»]
== Рішення про примусове повернення: підстави прийняття, порядок та строки виконання==
'''Нормативно визначені процедури «примусове повернення» та «примусове видворення» належать до системи адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців та осіб без громадянства покинути територію України.'''

'''Примусове повернення''' іноземців до країни походження чи третьої країни здійснюється на підставі рішення органу Державної міграційної служби України (далі - ДМС України), органу Служби безпеки України (далі - СБ України) або органу охорони державного кордону про примусове повернення чи примусове видворення на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n240 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] - далі Закону, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12#n239 п. 4 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців і осіб без громадянства]).

'''''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n241 ч. 1 ст. 26 Закону] підставами для прийняття рішення про примусове повернення''' '''іноземців до країни походження або третьої країни є:'''''
* дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
* дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;
* якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
* затримання іноземців та осіб без громадянства органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.
*
Рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства готується у двох примірниках, один з яких видається іноземцю, стосовно якого воно прийнято, а інший залишається в органі, який його прийняв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12#n277 п. 1 параграфу ІІ '''Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства'''] '''–''' далі Інструкції).

'''У такому рішенні обов’язково зазначається''' підстави його прийняття, строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України, який не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення, порядок оскарження та наслідки невиконання.

Про підстави прийняття такого рішення '''протягом 24 годин інформують прокурора''' за територіальністю.

'''''Важливо!''' '''Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення, а у паспортному документі іноземця проставляється відмітка про заборону в’їзду.'''''

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. При цьому в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні та проставляється відповідний штамп.

Окрім цього, начальником територіального органу, територіального підрозділу ДМС України та органу СБ України, яким прийнято рішення, надсилається відповідний запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України (далі - ДПСУ). Інформація на виконання такого запиту, про перетинання іноземцем державного кордону на виїзд з України, надається у місячний строк після його отримання.

'''Звертаємо увагу!''' '''''Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»].'''''

'''Невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове повернення у встановлений строк може бути підставою для звернення до суду з позовом про примусове видворення.'''

Зауважимо також, що Законом '''передбачена можливість оскарження до суду рішення про примусове повернення.'''
== Особливості примусового видворення: підстави прийняття рішення, виконання постанови про примусове видворення==
'''Примусове видворення іноземців до країни походження чи третьої країни здійснюється''' '''лише на підставі рішення суду про примусове видворення з України іноземця та особи без громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 ст. 30 Закону]), винесеної за позовом органу ДМС України, органу СБ України або органу охорони державного кордону.'''

'''''Підставами для подання позову про примусове видворення іноземців або осіб без громадянства є:'''''
* невиконання іноземцем або особою без громадянства в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n264 ч. 1 ст. 30 Закону]);
* наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n264 ч. 1 ст. 30 Закону]);
* якщо іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, не мають законних підстав для перебування на території України та якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких осіб відсутній договір про реадмісію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 ч. 3 ст. 29 Закону]);
* якщо іноземець або особа без громадянства, стосовно якого прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не виїхав з України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення, за винятком випадків, коли особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду,- до набрання рішенням суду законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#n144 ст. 13 Закону України «Про Імміграцію»]).
'''''Важливо!''' '''Адміністративні справи щодо примусового видворення суд розглядає за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви. Апеляційні скарги можуть бути подані в суд апеляційної інстанції у десятиденний строк з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи. За подання до суду позовних заяв та апеляційних скарг в таких справах судовий збір не сплачується.'''''

'''Примусове видворення передбачає''':

- виявлення порушника;

- можливість поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі - ПТПІ);

- документальне оформлення примусового видворення;

- подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

'''''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 1 ст. 289 КАС України] у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, місцевий загальний суду як адміністративний суд за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень:'''''
* взяти особу на поруки підприємства, установи чи організації;
* зобов’язати особу внести заставу;
* затримати особу з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
* затримати особу з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
'''Варто зауважити!''' Вищезазначені заходи також застосовуються адміністративним судом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11800 ч. 1 ст. 289 КАС України,] за позовом уповноважених органів (підрозділів) до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

'''Законодавством передбачені наступні особливості застосування процедур взяття на поруки та внесення застави стосовно іноземців або осіб без громадянства:'''

- '''процедури не застосовуються до осіб''', до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11806 ч. 3 ст. 289 КАС України]);

- під час застосування процедур суд письмово '''роз’яснює особі покладені на неї обов’язки''', а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому особа тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи;

3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11807 ч. 4 ст. 289 КАС України]);

- '''уповноважені особи підприємств, установ чи організацій, які беруть особу на поруки''' і яких суд вважає такими, що заслуговують на особливу довіру (поручителі), '''надають письмове зобов’язання''' про те, що вони поручаються за виконання іноземцем або особою без громадянства покладених на нього вищезазначених обов’язків і зобов’язуються за потреби доставити особу до суду чи органу (підрозділу), який подав позов([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11811 ч. 5 ст. 289 КАС України]);

- іноземець, особа без громадянства або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) вносить кошти у національній валюті України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. '''Заставодавцем не може бути''' юридична особа державної або комунальної власності чи така, що фінансується з державного чи місцевих бюджетів, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11812 ч. 6 ст. 289 КАС України]);

- '''розмір застави''' визначається судом з урахуванням майнового та сімейного стану особи '''у межах від 100 до 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' та вноситься на рахунок протягом п’яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До цього моменту за рішенням суду особа утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу ДПС України чи СБ України, який її затримав, або в Пункті тимчасового поміщення іноземців (далі - ПТПІ), та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11813 ч. 7 ст. 289 КАС України]). У разі невнесення застави у визначені строки, адміністративний суд невідкладно ухвалює без участі особи рішення про його затримання з поміщенням до ПТПІ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 8 ст. 289 КАС України]);

'''''Важливо! Невиконання особою обов’язків, покладених судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11807 ч. 4 ст. 289 КАС України], чи вчинення нею порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, тягне за собою:'''''

1) звернення судом суми внесеної застави у дохід держави;

2) звернення уповноваженого органу до адміністративного суду з позовною заявою про затримання цієї особи з поміщенням до ПТПІ;

3) відповідальність поручителя, визначену чинним законодавством.

'''Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в ПТПІ, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.''' У разі наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей '''строк може бути продовжений, але не більш як на''' '''вісімнадцять місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11819 ч. 11 ст. 289 КАС України]).

За необхідності продовження строку затримання особи в ПТПІ, уповноважений орган, не пізніш як за п’ять днів до закінчення строку, подає адміністративний позов. Такий позов має подаватись кожні шість місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11819 ч. 11 ст. 289 КАС України]).

Розгляд справ про продовження строку затримання особи здійснюється за обов’язкової участі сторін і може проводитися у режимі відеоконференції, у тому числі з трансляцією з іншого приміщення, що знаходиться поза межами приміщення суду, в порядку, визначеному КАС України.

'''''До уваги! Адміністративні справи з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви. Апеляційні скарги на судові рішення у відповідних адміністративних справах подаються в десятиденний строк із дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.'''''

'''Примусове видворення не може бути забезпечено за таких умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11821 ч. 13 ст. 289 КАС України]):'''
* відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

* неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n275 ст. 31 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] заборонені''':

'''1. примусове повернення чи примусове видворення або видача чи передача іноземця та особи без громадянства до країн:'''

- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

- де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

'''2. колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.'''

'''Рішення суду про примусове видворення іноземця виконується органом або підрозділом, який його ініціював.''' Для здійснення контролю та охорони іноземців, стосовно яких прийнято рішення про примусове видворення за межі України, наказом відповідного органу призначається супровід, який супроводжує іноземця територією України до пункту пропуску через державний кордон, через який заплановано виїзд або до країни походження, чи третьої країни.

'''Виконання рішень адміністративного суду про примусове видворення''' іноземця за позовом органу СБ України здійснюють органи ДМС України за місцезнаходженням органу СБ України.

Так, орган, який здійснює примусове видворення іноземця або особи, без громадянства не пізніше ніж за дві доби до видворення іноземця повідомляє ДМС України або Департаменту аналізу та оцінки інформації Адміністрації ДПС України про таке видворення.

Супроводження осіб, яких примусово видворяють залізничним транспортом, здійснюється у взаємодії з Національною поліцією України.

Акт приймання-передавання іноземця складається окремо на кожну особу у двох примірниках та підписується сторонами після вильоту/виїзду іноземця за межі України.

Перші примірники згаданих документів після вильоту/виїзду іноземця до країни походження залишаються в представника органу ДМС України, органу охорони державного кордону, який ініціював таке рішення, та долучаються до особової справи затриманого.

Інші примірники акта надаються органу (підрозділу) охорони державного кордону, через пункт пропуску державного кордону якого здійснювалося видворення.
== [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування|Оскарження рішень]] про примусове повернення чи примусове видворення ==
=== Порядок оскарження рішень про примусове повернення та примусове видворення ===
'''Рішення органів ДМС України, ДПС України та СБ України про примусове повернення може бути оскаржено до суду.'''

Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення, посадові особи з’ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. '''У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення, невідкладно інформується Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.'''

'''Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію''', якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11793 ст. 288 КАС України], незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб’єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.

'''''Важливо! Рішення про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем знаходженням органу, що його прийняв, та розглядаються за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.'''''

Рішення суду першої інстанції про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну та примусове видворення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в десятиденний строк з дня їх проголошення.

Зазначені судові рішення набирають законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі їх оскарження - з моменту повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11490 ст. 255 КАС України]''').

Судові рішення (постанови, ухвали) першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, прийняті за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені в касаційному порядку ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 328 КАС України]''').

'''''Варто зауважити! Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n10119 ч. 2 ст. 77 КАС України] в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тобто на суб’єкта владних повноважень (зокрема, органи ДМС України, СБ України або ДПС України).'''''

'''''За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах щодо оскарження рішень про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну та примусове видворення судовий збір не сплачується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11798 (ч. 5 ст. 288,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11829 ч. 19 ст. 289 КАС України]).'''''

Справи, що стосуються питань примусового повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, а також оскарження таких рішень розглядаються у порядку адміністративного судочинства.

'''''Відповідно до вимог ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11793 288], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11799 289] КАС України справи за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України, а також з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням уповноважених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ.'''''

=== Приклади судової практики щодо оскарження рішень про примусове повернення та примусове видворення ===

'''Затримання здійснене з порушенням процедури, передбаченої законодавством України'''. Якщо затримання не може бути визнано судом законним, іноземець або особа без громадянства не підлягає розміщенню в ПТПІ ДМС України та, у відповідності до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text ч. 4 ст. 5 Конвенції з прав людини], підлягає звільненню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26.05.2017 року на клопотання (щодо забезпечення примусового видворення) про затримання іноземця або особи без громадянства з поміщенням до ПТПІ у справах про примусове видворення чотирьох громадян Бангладеш]).

'''Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було оповіщено Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та запропоновано відповідачу безоплатну правову допомогу, чим порушені права відповідача на гарантовану правову допомогу.''' Вимогами п. 9 Інструкції № 353/271/150 визначено, що у кожному випадку затримання іноземця більше ніж на три години щодо його примусового повернення або з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення невідкладно інформується регіональний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84988408 Постанова КАС/ВС від 15.10.2019 року у справі № 363/1103/19] ).

'''Наявні обставини, за яких особа не підлягає видворенню'''. Якщо підпадає під захист [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text ст. 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"], зокрема через те, що у країні, з якої прибув відповідач його життю та свободі загрожує небезпека ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/54429636 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року у справі про примусове видворення громадянина Сирії]).

'''Недотримання встановленого порядку видворення'''. Після затримання іноземця або особи без громадянства, ДПС України не приймалося рішення про його примусове повернення із наданням строку добровільного виконання цього рішення в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]. Таким чином, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обов'язкові обставини, а саме прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення та ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення. При цьому слід зазначити, що обов'язковість попереднього прийняття уповноваженим органом державної влади України рішення про примусове повернення має на меті, зокрема, надання особі, щодо якої таке прийнято, строку та можливості добровільно покинути територію України. А факт ухилення від виїзду після прийняття цього рішення може бути встановлено та підтверджено лише після закінчення строку, наданого іноземцю чи особі без громадянства. Отже, ДПС України не дотримано встановленого законодавством порядку видворення іноземців і осіб без громадянства з території України ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65759449 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2017 року по справі про примусове видворення громадянина Іраку]).

'''Матеріали щодо примусового видворення іноземця сформовані не в повній мірі.''' ДПС України не було підтверджено особу відповідача та країну його походження будь-якими документами, окрім усних показів відповідача ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56554115 Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 року у справі про примусове видворення громадянина Сомалі]. [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56125286 Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2016 року у справі про примусове видворення громадянина Шрі-Ланки]).

'''Відсутність доказів, які б свідчили про ухилення іноземця або особи без громадянства від виїзду за межі території України'''. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 71 КАС України] кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 72 КАС України] ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58415374 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.06.2016 року по справі про примусове видворення громадянина Еритреї]).

'''Іноземцю або особі без громадянства не було надано достатньо часу для виконання рішення про примусове повернення, яке має передувати рішенню про примусове видворення''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58384639 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2016 року по справі про примусове видворення громадянина Судану]).

'''Порушення норм процесуального права при вирішенні питання допуску до участі у справі перекладача або відсутність в матеріалах справи підтвердження належної кваліфікації перекладача, присутнього у судовому засіданні ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/54429636 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року у справі про примусове видворення громадянина Сирії]; [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Неповнолітньому іноземцю або особі без громадянства не було призначено законного представника''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Рішенню про примусове видворення повинно передувати рішення про примусове повернення.''' В даному випадку щодо іноземця не приймалось і не могло бути застосоване взагалі примусове повернення, оскільки іноземець був неповнолітньою особою ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Позивачем не було надано доказів того, що відповідними владними органами була розглянута вся належна інформація, яка їм доступна, та вони переконалися в тому, що примусове видворення не буде означати для відповідача реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському або принизливому поводженню чи покаранню, або наражатиметься на небезпеку внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''В матеріалах адміністративної справи немає даних про те, що іноземець або особа без громадянства отримав належне роз'яснення правових наслідків невиконання рішення про примусове повернення і мав можливість отримати правову допомогу та оскаржити дане рішення до суду''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41904499 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Афганістану]).

'''Обов’язок доказування лежить на суб’єкті владних повноважень'''. При прийнятті рішення про заборону в`їзду на територію України іноземця або особи без громадянства, щодо яких приймається рішення про примусове повернення в країну походження, суб`єкт владних повноважень повинен керуватися передбаченими законом підставами для заборони в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, які визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text ст. 13 Закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84954291 Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 року у справі № 686/10436/19]).
{| class="wikitable"
|-
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|-
|
|}
[[ Категорія:Адміністративне право ]]
[[ Категорія:Центральні органи виконавчої влади ]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Примусове повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, оскарження таких рішень

2022-03-01T08:55:02Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенція про статус біженців]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України “Про Державну прикордонну службу України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про Імміграцію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12 Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v_001760-09 Постанова Пленуму Вищого Адміністративного суду України № 1 від 25.06.2009 року «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженців та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземців чи особи без громадянства з України та спорів, пов’язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні»]
== Рішення про примусове повернення: підстави прийняття, порядок та строки виконання==
'''Нормативно визначені процедури «примусове повернення» та «примусове видворення» належать до системи адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців та осіб без громадянства покинути територію України.'''

'''Примусове повернення''' іноземців до країни походження чи третьої країни здійснюється на підставі рішення органу Державної міграційної служби України (далі - ДМС України), органу Служби безпеки України (далі - СБ України) або органу охорони державного кордону про примусове повернення чи примусове видворення на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n240 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] - далі Закону, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12#n239 п. 4 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців і осіб без громадянства]).

'''''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n241 ч. 1 ст. 26 Закону] підставами для прийняття рішення про примусове повернення''' '''іноземців до країни походження або третьої країни є:'''''
* дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
* дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;
* якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
* затримання іноземців та осіб без громадянства органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.
*
Рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства готується у двох примірниках, один з яких видається іноземцю, стосовно якого воно прийнято, а інший залишається в органі, який його прийняв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12#n277 п. 1 параграфу ІІ '''Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства'''] '''–''' далі Інструкції).

'''У такому рішенні обов’язково зазначається''' підстави його прийняття, строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України, який не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення, порядок оскарження та наслідки невиконання.

Про підстави прийняття такого рішення '''протягом 24 годин інформують прокурора''' за територіальністю.

'''''Важливо!''' '''Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення, а у паспортному документі іноземця проставляється відмітка про заборону в’їзду.'''''

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. При цьому в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні та проставляється відповідний штамп.

Окрім цього, начальником територіального органу, територіального підрозділу ДМС України та органу СБ України, яким прийнято рішення, надсилається відповідний запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України (далі - ДПСУ). Інформація на виконання такого запиту, про перетинання іноземцем державного кордону на виїзд з України, надається у місячний строк після його отримання.

'''Звертаємо увагу!''' '''''Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»].'''''

'''Невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове повернення у встановлений строк може бути підставою для звернення до суду з позовом про примусове видворення.'''

Зауважимо також, що Законом '''передбачена можливість оскарження до суду рішення про примусове повернення.'''
== Особливості примусового видворення: підстави прийняття рішення, виконання постанови про примусове видворення==
'''Примусове видворення іноземців до країни походження чи третьої країни здійснюється''' '''лише на підставі рішення суду про примусове видворення з України іноземця та особи без громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 ст. 30 Закону]), винесеної за позовом органу ДМС України, органу СБ України або органу охорони державного кордону.'''

'''''Підставами для подання позову про примусове видворення іноземців або осіб без громадянства є:'''''
* невиконання іноземцем або особою без громадянства в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n264 ч. 1 ст. 30 Закону]);
* наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n264 ч. 1 ст. 30 Закону]);
* якщо іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, не мають законних підстав для перебування на території України та якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких осіб відсутній договір про реадмісію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 ч. 3 ст. 29 Закону]);
* якщо іноземець або особа без громадянства, стосовно якого прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не виїхав з України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення, за винятком випадків, коли особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду,- до набрання рішенням суду законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#n144 ст. 13 Закону України «Про Імміграцію»]).
'''''Важливо!''' '''Адміністративні справи щодо примусового видворення суд розглядає за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви. Апеляційні скарги можуть бути подані в суд апеляційної інстанції у десятиденний строк з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи. За подання до суду позовних заяв та апеляційних скарг в таких справах судовий збір не сплачується.'''''

'''Примусове видворення передбачає''':

- виявлення порушника;

- можливість поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі - ПТПІ);

- документальне оформлення примусового видворення;

- подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

В'''''ідповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 1 ст. 289 КАС України] у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, місцевий загальний суду як адміністративний суд за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень:'''''
* взяти особу на поруки підприємства, установи чи організації;
* зобов’язати особу внести заставу;
* затримати особу з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
* затримати особу з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
'''Варто зауважити!''' Вищезазначені заходи також застосовуються адміністративним судом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11800 ч. 1 ст. 289 КАС України,] за позовом уповноважених органів (підрозділів) до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.
'''Законодавством передбачені наступні особливості застосування процедур взяття на поруки та внесення застави стосовно іноземців або осіб без громадянства:'''

- '''процедури не застосовуються до осіб''', до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11806 ч. 3 ст. 289 КАС України]);

- під час застосування процедур суд письмово '''роз’яснює особі покладені на неї обов’язки''', а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому особа тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи;

3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11807 ч. 4 ст. 289 КАС України]);

- '''уповноважені особи підприємств, установ чи організацій, які беруть особу на поруки''' і яких суд вважає такими, що заслуговують на особливу довіру (поручителі), '''надають письмове зобов’язання''' про те, що вони поручаються за виконання іноземцем або особою без громадянства покладених на нього вищезазначених обов’язків і зобов’язуються за потреби доставити особу до суду чи органу (підрозділу), який подав позов([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11811 ч. 5 ст. 289 КАС України]);

- іноземець, особа без громадянства або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) вносить кошти у національній валюті України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. '''Заставодавцем не може бути''' юридична особа державної або комунальної власності чи така, що фінансується з державного чи місцевих бюджетів, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11812 ч. 6 ст. 289 КАС України]);

- '''розмір застави''' визначається судом з урахуванням майнового та сімейного стану особи '''у межах від 100 до 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' та вноситься на рахунок протягом п’яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До цього моменту за рішенням суду особа утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу ДПС України чи СБ України, який її затримав, або в Пункті тимчасового поміщення іноземців (далі - ПТПІ), та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11813 ч. 7 ст. 289 КАС України]). У разі невнесення застави у визначені строки, адміністративний суд невідкладно ухвалює без участі особи рішення про його затримання з поміщенням до ПТПІ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 8 ст. 289 КАС України]);

'''''Важливо! Невиконання особою обов’язків, покладених судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11807 ч. 4 ст. 289 КАС України], чи вчинення нею порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, тягне за собою:'''''

1) звернення судом суми внесеної застави у дохід держави;

2) звернення уповноваженого органу до адміністративного суду з позовною заявою про затримання цієї особи з поміщенням до ПТПІ;

3) відповідальність поручителя, визначену чинним законодавством.

'''Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в ПТПІ, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.''' У разі наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей '''строк може бути продовжений, але не більш як на''' '''вісімнадцять місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11819 ч. 11 ст. 289 КАС України]).

За необхідності продовження строку затримання особи в ПТПІ, уповноважений орган, не пізніш як за п’ять днів до закінчення строку, подає адміністративний позов. Такий позов має подаватись кожні шість місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11819 ч. 11 ст. 289 КАС України]).

Розгляд справ про продовження строку затримання особи здійснюється за обов’язкової участі сторін і може проводитися у режимі відеоконференції, у тому числі з трансляцією з іншого приміщення, що знаходиться поза межами приміщення суду, в порядку, визначеному КАС України.

'''''До уваги! Адміністративні справи з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви. Апеляційні скарги на судові рішення у відповідних адміністративних справах подаються в десятиденний строк із дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.'''''

'''Примусове видворення не може бути забезпечено за таких умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11821 ч. 13 ст. 289 КАС України]):'''
* відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

* неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n275 ст. 31 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] заборонені''':

'''1. примусове повернення чи примусове видворення або видача чи передача іноземця та особи без громадянства до країн:'''

- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

- де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

'''2. колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.'''

'''Рішення суду про примусове видворення іноземця виконується органом або підрозділом, який його ініціював.''' Для здійснення контролю та охорони іноземців, стосовно яких прийнято рішення про примусове видворення за межі України, наказом відповідного органу призначається супровід, який супроводжує іноземця територією України до пункту пропуску через державний кордон, через який заплановано виїзд або до країни походження, чи третьої країни.

'''Виконання рішень адміністративного суду про примусове видворення''' іноземця за позовом органу СБ України здійснюють органи ДМС України за місцезнаходженням органу СБ України.

Так, орган, який здійснює примусове видворення іноземця або особи, без громадянства не пізніше ніж за дві доби до видворення іноземця повідомляє ДМС України або Департаменту аналізу та оцінки інформації Адміністрації ДПС України про таке видворення.

Супроводження осіб, яких примусово видворяють залізничним транспортом, здійснюється у взаємодії з Національною поліцією України.

Акт приймання-передавання іноземця складається окремо на кожну особу у двох примірниках та підписується сторонами після вильоту/виїзду іноземця за межі України.

Перші примірники згаданих документів після вильоту/виїзду іноземця до країни походження залишаються в представника органу ДМС України, органу охорони державного кордону, який ініціював таке рішення, та долучаються до особової справи затриманого.

Інші примірники акта надаються органу (підрозділу) охорони державного кордону, через пункт пропуску державного кордону якого здійснювалося видворення.
== [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування|Оскарження рішень]] про примусове повернення чи примусове видворення ==
=== Порядок оскарження рішень про примусове повернення та примусове видворення ===
'''Рішення органів ДМС України, ДПС України та СБ України про примусове повернення може бути оскаржено до суду.'''

Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення, посадові особи з’ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. '''У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення, невідкладно інформується Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.'''

'''Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію''', якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11793 ст. 288 КАС України], незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб’єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.

'''''Важливо! Рішення про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем знаходженням органу, що його прийняв, та розглядаються за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.'''''

Рішення суду першої інстанції про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну та примусове видворення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в десятиденний строк з дня їх проголошення.

Зазначені судові рішення набирають законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі їх оскарження - з моменту повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11490 ст. 255 КАС України]''').

Судові рішення (постанови, ухвали) першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, прийняті за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені в касаційному порядку ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст. 328 КАС України]''').

'''''Варто зауважити! Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n10119 ч. 2 ст. 77 КАС України] в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тобто на суб’єкта владних повноважень (зокрема, органи ДМС України, СБ України або ДПС України).'''''

'''''За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах щодо оскарження рішень про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну та примусове видворення судовий збір не сплачується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11798 (ч. 5 ст. 288,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11829 ч. 19 ст. 289 КАС України]).'''''

Справи, що стосуються питань примусового повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, а також оскарження таких рішень розглядаються у порядку адміністративного судочинства.

'''''Відповідно до вимог ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11793 288], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11799 289] КАС України справи за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України, а також з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням уповноважених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ.'''''
=== Приклади судової практики щодо оскарження рішень про примусове повернення та примусове видворення ===
'''Затримання здійснене з порушенням процедури, передбаченої законодавством України'''. Якщо затримання не може бути визнано судом законним, іноземець або особа без громадянства не підлягає розміщенню в ПТПІ ДМС України та, у відповідності до положень ч. 4 ст. 5 Конвенції з прав людини, підлягає звільненню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області, від 26.05.2017 року, на клопотання (щодо забезпечення примусового видворення) про затримання іноземця або особи без громадянства з поміщенням до ПТПІ у справах про примусове видворення чотирьох громадян Бангладеш]).

'''Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було оповіщено Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та запропоновано відповідачу безоплатну правову допомогу, чим порушені права відповідача на гарантовану правову допомогу.''' Вимогами пункту 9 Інструкції № 353/271/150 визначено, що у кожному випадку затримання іноземця більше ніж на три години щодо його примусового повернення або з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення невідкладно інформується регіональний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84988408 Постанова КАС/ВС від 15.10.2019 року у справі № 363/1103/19] ).

'''Наявні обставини, за яких особа не підлягає видворенню'''. Якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", зокрема через те, що у країні, з якої прибув відповідач його життю та свободі загрожує небезпека ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/54429636 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року у справі про примусове видворення громадянина Сирії]).

'''Недотримання встановленого порядку видворення'''. Після затримання іноземця або особи без громадянства, ДПСУ не приймалося рішення про його примусове повернення із наданням строку добровільного виконання цього рішення в порядку ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Таким чином, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обов'язкові обставини, а саме прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення та ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення. При цьому слід зазначити, що обов'язковість попереднього прийняття уповноваженим органом державної влади України рішення про примусове повернення має на меті, зокрема, надання особі, щодо якої таке прийнято, строку та можливості добровільно покинути територію України. А факт ухилення від виїзду після прийняття цього рішення може бути встановлено та підтверджено лише після закінчення строку, наданого іноземцю чи особі без громадянства. Отже, ДПС України не дотримано встановленого законодавством порядку видворення іноземців і осіб без громадянства з території України ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65759449 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2017 року по справі про примусове видворення громадянина Іраку]).

'''Матеріали щодо примусового видворення іноземця сформовані не в повній мірі.''' ДПС України не було підтверджено особу відповідача та країну його походження будь-якими документами, окрім усних показів відповідача ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56554115 Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 року у справі про примусове видворення громадянина Сомалі]. [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56125286 Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2016 року у справі про примусове видворення громадянина Шрі-Ланки]).

'''Відсутність доказів, які б свідчили про ухилення іноземця або особи без громадянства від виїзду за межі території України'''. Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58415374 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.06.2016 року по справі про примусове видворення громадянина Еритреї]).

'''Іноземцю або особі без громадянства не було надано достатньо часу для виконання рішення про примусове повернення, яке має передувати рішенню про примусове видворення''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58384639 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2016 року по справі про примусове видворення громадянина Судану]).

'''Порушення норм процесуального права при вирішенні питання допуску до участі у справі перекладача або відсутність в матеріалах справи підтвердження належної кваліфікації перекладача, присутнього у судовому засіданні ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/54429636 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року у справі про примусове видворення громадянина Сирії]; [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Неповнолітньому іноземцю або особі без громадянства не було призначено законного представника''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Рішенню про примусове видворення повинно передувати рішення про примусове повернення.''' В даному випадкущодо іноземця не приймалось і не могло бути застосоване взагалі примусове повернення, оскільки іноземець був неповнолітньою особою ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Позивачем не було надано доказів того, що відповідними владними органами була розглянута вся належна інформація, яка їм доступна, та вони переконалися в тому, що примусове видворення не буде означати для відповідача реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському або принизливому поводженню чи покаранню, або наражатиметься на небезпеку внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''В матеріалах адміністративної справи немає даних про те, що іноземець або особа без громадянства отримав належне роз'яснення правових наслідків невиконання рішення про примусове повернення і мав можливість отримати правову допомогу та оскаржити дане рішення до суду''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41904499 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Афганістану]).

'''Обов’язок доказування лежить на суб’єкті владних повноважень'''. При прийнятті рішення про заборону в`їзду на територію України іноземця або особи без громадянства, щодо яких приймається рішення про примусове повернення в країну походження, суб`єкт владних повноважень повинен керуватися передбаченими законом підставами для заборони в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, які визначені в ст.13 Закону №3773-VI. ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84954291 Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 р. у справі № 686/10436/19]).
{| class="wikitable"
|-
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|-
|
|}
[[ Категорія:Адміністративне право ]]
[[ Категорія:Центральні органи виконавчої влади ]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Примусове повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, оскарження таких рішень

2022-03-01T08:33:09Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенція про статус біженців]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України “Про Державну прикордонну службу України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про Імміграцію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12 Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 № 353/271/150]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v_001760-09 Постанова Пленуму Вищого Адміністративного суду України № 1 від 25.06.2009 року «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженців та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземців чи особи без громадянства з України та спорів, пов’язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні»]
== Рішення про примусове повернення: підстави прийняття, порядок та строки виконання==
'''Нормативно визначені процедури «примусове повернення» та «примусове видворення» належать до системи адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців та осіб без громадянства покинути територію України.'''

'''Примусове повернення''' іноземців до країни походження чи третьої країни здійснюється на підставі рішення органу Державної міграційної служби України (далі - ДМС України), органу Служби безпеки України (далі - СБ України) або органу охорони державного кордону про примусове повернення чи примусове видворення на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n240 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] - далі Закону, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12#n239 п. 4 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців і осіб без громадянства]).

'''''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n241 ч. 1 ст. 26 Закону] підставами для прийняття рішення про примусове повернення''' '''іноземців до країни походження або третьої країни є:'''''
* дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
* дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку;
* якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
* затримання іноземців та осіб без громадянства органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.
*
Рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства готується у двох примірниках, один з яких видається іноземцю, стосовно якого воно прийнято, а інший залишається в органі, який його прийняв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0806-12#n277 п. 1 параграфу ІІ '''Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства'''] '''–''' далі Інструкції).

'''У такому рішенні обов’язково зазначається''' підстави його прийняття, строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України, який не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення, порядок оскарження та наслідки невиконання.

Про підстави прийняття такого рішення '''протягом 24 годин інформують прокурора''' за територіальністю.

'''''Важливо!''' '''Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення, а у паспортному документі іноземця проставляється відмітка про заборону в’їзду.'''''

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. При цьому в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні та проставляється відповідний штамп.

Окрім цього, начальником територіального органу, територіального підрозділу ДМС України та органу СБ України, яким прийнято рішення, надсилається відповідний запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби України (далі - ДПСУ). Інформація на виконання такого запиту, про перетинання іноземцем державного кордону на виїзд з України, надається у місячний строк після його отримання.

'''Звертаємо увагу!''' '''''Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»].'''''

'''Невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове повернення у встановлений строк може бути підставою для звернення до суду з позовом про примусове видворення.'''

Зауважимо також, що Законом '''передбачена можливість оскарження до суду рішення про примусове повернення.'''
== Особливості примусового видворення: підстави прийняття рішення, виконання постанови про примусове видворення==
'''Примусове видворення''' іноземців до країни походження чи третьої країни здійснюється '''лише на підставі рішення суду''' про примусове видворення з України іноземця та особи без громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 ст. 30 Закону]), винесеної за позовом органу ДМС України, органу СБ України або органу охорони державного кордону.

'''Підставами для подання позову про примусове видворення іноземців або осіб без громадянства є:'''
* невиконання іноземцем або особою без громадянствав установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n264 ч. 1 ст. 30 Закону]);
* наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та його передачі прикордонним органам суміжної держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n264 ч. 1 ст. 30 Закону]);
* якщо іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, не мають законних підстав для перебування на території України та якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких осіб відсутній договір про реадмісію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n263 ч. 3 ст. 29 Закону]);
* якщо іноземець або особа без громадянства, стосовно якого прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не виїхав з України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення, за винятком випадків, коли особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду,- до набрання рішенням суду законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14#n144 ст.13 Закону України «Про імміграцію»]).
'''Важливо!''' Адміністративні справи щодо примусового видворення суд розглядає за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви. Апеляційні скарги можуть бути подані а суд апеляційної інстанції у десятиденний строк з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи. За подання до суду позовних заяв та апеляційних скарг в таких справах судовий збір не сплачується.

'''Примусове видворення передбачає''':

- виявлення порушника;

- можливість поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі - ПТПІ);

- документальне оформлення примусового видворення;

- подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

Відповідно до ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11800 1 ст. 289 КАС] у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, місцевий загальний суду як адміністративний суд за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень:
* взяти особу на поруки підприємства, установи чи організації;
* зобов’язати особу внести заставу;
* затримати особу з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
* затримати особу з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.'''Важливо!''' Вищезазначені заходи також застосовуються адміністративним судом, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11800 ч. 1 ст. 289 КАС,] за позовом уповноважених органів (підрозділів) до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.
'''Законодавством передбачені наступні особливості застосування процедур взяття на поруки та внесення застави стосовно іноземців або осіб без громадянства:'''

- процедури не застосовуються до осіб, до яких раніше застосовувалися такі заходи, а також стосовно яких є достатні дані про їх причетність до готування та (або) вчинення терористичної діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11806 ч. 3 ст. 289 КАС]);

- під час застосування процедур суд письмово роз’яснює особі покладені на неї обов’язки: 1) прибувати до визначеної службової особи з установленою судом періодичністю; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому особа тимчасово перебуває, без дозволу визначеної службової особи; 3) невідкладно повідомляти визначену службову особу про зміну свого місця проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11807 ч. 4 ст. 289 КАС]);

- уповноважені особи підприємств, установ чи організацій, які беруть особу на поруки і яких суд вважає такими, що заслуговують на особливу довіру (поручителі), надають письмове зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання іноземцем або особою без громадянства покладених на нього вищезазначених обов’язків і зобов’язуються за потреби доставити особу до суду чи органу (підрозділу), який подав позов([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11811 ч. 5 ст. 289 КАС]);

- іноземець, особа без громадянства або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) вносить кошти у національній валюті України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності чи така, що фінансується з державного чи місцевих бюджетів, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11812 ч. 6 ст. 289 КАС]);

- розмір застави визначається судом з урахуванням майнового та сімейного стану особи у межах від 100 до 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та вноситься на рахунок протягом п’яти робочих днів з дня прийняття судом рішення про внесення застави. До цього моменту за рішенням суду особа утримується у спеціально обладнаному для цих цілей приміщенні органу ДПС України чи СБ України, який її затримав, або в Пункті тимчасового поміщення іноземців (далі - ПТПІ), та звільняється з нього у день надання позивачу підтвердних документів про внесення застави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11813 ч. 7 ст. 289 КАС]). У разі невнесення застави у визначені строки, адміністративний суд невідкладно ухвалює без участі особи рішення про його затримання з поміщенням до ПТПІ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11814 ч. 8 ст. 289 КАС]);

'''Важливо!''' Невиконання особою обов’язків, покладених судом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11807 ч. 4 ст. 289 КАС], чи вчинення нею порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, тягне за собою: 1) звернення судом суми внесеної застави у дохід держави; 2) звернення уповноваженого органу до адміністративного суду з позовною заявою про затримання цієї особи з поміщенням до ПТПІ; 3) відповідальність поручителя, визначену чинним законодавством.

Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в ПТПІ, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на '''вісімнадцять місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11819 ч. 11 ст. 289 КАС]).

За необхідності продовження строку затримання особи в ПТПІ, уповноважений орган, не пізніш як за п’ять днів до закінчення строку, подає адміністративний позов. Такий позов має подаватись кожні шість місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11819 ч. 11 ст. 289 КАС]).

Розгляд справ про продовження строку затримання особи здійснюється за обов’язкової участі сторін і може проводитися у режимі відеоконференції, у тому числі з трансляцією з іншого приміщення, що знаходиться поза межами приміщення суду, в порядку, визначеному КАС України.

'''Важливо!''' Адміністративні справи з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства розглядаються судом у день подання відповідної позовної заяви. Апеляційні скарги на судові рішення у відповідних адміністративних справах подаються в десятиденний строк із дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

'''Примусове видворення не може бути забезпечено за таких умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11821 ч. 13 ст. 289 КАС України]):'''
* відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

* неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n275 ст. 31 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] заборонені''':

1. примусове повернення чи примусове видворення або видача чи передача іноземця та особи без громадянства до країн''':'''

- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

- де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

2. колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.

'''Рішення суду про примусове видворення іноземця виконується органом або підрозділом, який його ініціював.''' Для здійснення контролю та охорони іноземців, стосовно яких прийнято рішення про примусове видворення за межі України, наказом відповідного органу призначається супровід, який супроводжує іноземця територією України до пункту пропуску через державний кордон, через який заплановано виїзд або до країни походження, чи третьої країни.

'''Виконання рішень адміністративного суду про примусове видворення''' іноземця за позовом органу СБ України здійснюютьоргани ДМС України за місцезнаходженням органу СБ України.

Так, орган, який здійснює примусове видворення іноземця або особи, без громадянства не пізніше ніж за дві доби до видворення іноземця повідомляє ДМС України або Департаменту аналізу та оцінки інформації Адміністрації ДПС України про таке видворення.

Супроводження осіб, яких примусово видворяють залізничним транспортом, здійснюється у взаємодії з Національною поліцією України.

Акт приймання-передавання іноземця складається окремо на кожну особу у двох примірниках та підписується сторонами після вильоту/виїзду іноземця за межі України.

Перші примірники згаданих документів після вильоту/виїзду іноземця до країни походження залишаються в представника органу ДМС України, органу охорони державного кордону, який ініціював таке рішення, та долучаються до особової справи затриманого.

Інші примірники акта надаються органу (підрозділу) охорони державного кордону, через пункт пропуску державного кордону якого здійснювалося видворення.
== [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування|Оскарження рішень]] про примусове повернення чи примусове видворення ==
=== Порядок оскарження рішень про примусове повернення та примусове видворення ===
'''Рішення органів ДМС України, ДПС України та СБ України про примусове повернення може бути оскаржено до суду.'''

Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення, посадові особи з’ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення, невідкладно інформується Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.

Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11793 ст. 288 КАС України], незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб’єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.

'''Важливо!''' Отже, рішення про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем знаходженням органу, що його прийняв, та розглядаються за обов’язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

Рішення суду першої інстанції про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну та примусове видворення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в десятиденний строк з дня їх проголошення.

Зазначені судові рішення набирають законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі їх оскарження - з моменту повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11490 ст. 255 КАС]''').

Судові рішення (постанови, ухвали) першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та судові рішення апеляційної інстанції, прийняті за результатами розгляду апеляційної скарги, можуть бути оскаржені в касаційному порядку ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n12128 ст. 328 КАС]''').

'''Важливо!''' Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n10119 ч. 2 ст. 77 КАС] України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тобто на суб’єкта владних повноважень (зокрема, органи ДМС України, СБ України або ДПС України)

'''Важливо!''' За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах щодо оскарження рішень про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну та примусове видворення судовий збір не сплачується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11798 ('''ч. 5 ст. 288,ч'''] '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11829 ч. 19 ст. 289 КАС]''').

Справи, що стосуються питань примусового повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, а також оскарження таких рішень розглядаються у порядку адміністративного судочинства.

'''Відповідно до вимог ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11793 288], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215#n11799 289] КАС справи за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України, а також з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням уповноважених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ.'''
=== Приклади судової практики щодо оскарження рішень про примусове повернення та примусове видворення ===
'''Затримання здійснене з порушенням процедури, передбаченої законодавством України'''. Якщо затримання не може бути визнано судом законним, іноземець або особа без громадянства не підлягає розміщенню в ПТПІ ДМС України та, у відповідності до положень ч. 4 ст. 5 Конвенції з прав людини, підлягає звільненню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Постанова Ріпкинського районного суду Чернігівської області, від 26.05.2017 року, на клопотання (щодо забезпечення примусового видворення) про затримання іноземця або особи без громадянства з поміщенням до ПТПІ у справах про примусове видворення чотирьох громадян Бангладеш]).

'''Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було оповіщено Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та запропоновано відповідачу безоплатну правову допомогу, чим порушені права відповідача на гарантовану правову допомогу.''' Вимогами пункту 9 Інструкції № 353/271/150 визначено, що у кожному випадку затримання іноземця більше ніж на три години щодо його примусового повернення або з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення невідкладно інформується регіональний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84988408 Постанова КАС/ВС від 15.10.2019 року у справі № 363/1103/19] ).

'''Наявні обставини, за яких особа не підлягає видворенню'''. Якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", зокрема через те, що у країні, з якої прибув відповідач його життю та свободі загрожує небезпека ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/54429636 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року у справі про примусове видворення громадянина Сирії]).

'''Недотримання встановленого порядку видворення'''. Після затримання іноземця або особи без громадянства, ДПСУ не приймалося рішення про його примусове повернення із наданням строку добровільного виконання цього рішення в порядку ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Таким чином, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обов'язкові обставини, а саме прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення та ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення. При цьому слід зазначити, що обов'язковість попереднього прийняття уповноваженим органом державної влади України рішення про примусове повернення має на меті, зокрема, надання особі, щодо якої таке прийнято, строку та можливості добровільно покинути територію України. А факт ухилення від виїзду після прийняття цього рішення може бути встановлено та підтверджено лише після закінчення строку, наданого іноземцю чи особі без громадянства. Отже, ДПС України не дотримано встановленого законодавством порядку видворення іноземців і осіб без громадянства з території України ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65759449 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2017 року по справі про примусове видворення громадянина Іраку]).

'''Матеріали щодо примусового видворення іноземця сформовані не в повній мірі.''' ДПС України не було підтверджено особу відповідача та країну його походження будь-якими документами, окрім усних показів відповідача ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56554115 Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 року у справі про примусове видворення громадянина Сомалі]. [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56125286 Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2016 року у справі про примусове видворення громадянина Шрі-Ланки]).

'''Відсутність доказів, які б свідчили про ухилення іноземця або особи без громадянства від виїзду за межі території України'''. Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58415374 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.06.2016 року по справі про примусове видворення громадянина Еритреї]).

'''Іноземцю або особі без громадянства не було надано достатньо часу для виконання рішення про примусове повернення, яке має передувати рішенню про примусове видворення''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58384639 Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2016 року по справі про примусове видворення громадянина Судану]).

'''Порушення норм процесуального права при вирішенні питання допуску до участі у справі перекладача або відсутність в матеріалах справи підтвердження належної кваліфікації перекладача, присутнього у судовому засіданні ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/54429636 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 року у справі про примусове видворення громадянина Сирії]; [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Неповнолітньому іноземцю або особі без громадянства не було призначено законного представника''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Рішенню про примусове видворення повинно передувати рішення про примусове повернення.''' В даному випадкущодо іноземця не приймалось і не могло бути застосоване взагалі примусове повернення, оскільки іноземець був неповнолітньою особою ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''Позивачем не було надано доказів того, що відповідними владними органами була розглянута вся належна інформація, яка їм доступна, та вони переконалися в тому, що примусове видворення не буде означати для відповідача реальної загрози бути страченим або підданим катуванню, нелюдському або принизливому поводженню чи покаранню, або наражатиметься на небезпеку внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47849356 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Сомалі]).

'''В матеріалах адміністративної справи немає даних про те, що іноземець або особа без громадянства отримав належне роз'яснення правових наслідків невиконання рішення про примусове повернення і мав можливість отримати правову допомогу та оскаржити дане рішення до суду''' ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41904499 Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 року у справі про примусове видворення неповнолітнього громадянина Афганістану]).

'''Обов’язок доказування лежить на суб’єкті владних повноважень'''. При прийнятті рішення про заборону в`їзду на територію України іноземця або особи без громадянства, щодо яких приймається рішення про примусове повернення в країну походження, суб`єкт владних повноважень повинен керуватися передбаченими законом підставами для заборони в`їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, які визначені в ст.13 Закону №3773-VI. ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84954291 Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 р. у справі № 686/10436/19]).
{| class="wikitable"
|-
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|-
|
|}
[[ Категорія:Адміністративне право ]]
[[ Категорія:Центральні органи виконавчої влади ]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Порядок видачі (надсилання) справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення та копій судових документів

2022-02-09T13:47:57Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкція з діловодства у місцевих та апеляційних судах, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (далі - Інструкція)]

== Хто має право ознайомлюватися з матеріалами справи ==
'''Суд надає можливість особам, які беруть участь у справі, знайомитись з матеріалами справи (матеріалів кримінального провадження).''' 

Справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією голови суду, судді (судді-доповідача), секретаря відповідної судової палати '''на підставі письмової вимоги (заяви)''' ([https://kia.court.gov.ua/sud2690/info/11/ зразок заяви]) '''таким особам:'''
# прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, – після пред’явлення службового посвідчення;
# адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред'явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги);
# іншим учасникам кримінального провадження, адміністративного або цивільного процесу, а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (після пред'явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках – доручення представника) (розділ Х [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]).

Особам, які мають право витребування справ за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов'язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред'явлення службового посвідчення.

== Права та обов’язки особи, яка одержує справу для ознайомлення ==
'''Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.'''

Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) та протоколом (журналом) судового засідання особи, яка перебуває під вартою (підозрюваної, обвинуваченої або засудженої), відбувається у спеціально відведеному місці приміщення суду, визначеному головою суду.

'''Особи під час ознайомлення з матеріалами судових справ можуть робити з них виписки та копії відповідно до вимог законодавства.'''

Після ознайомлення з матеріалами судової справи така особа робить відповідний запис на своїй заяві про надання судової справи для ознайомлення (із обов'язковим зазначенням підпису, ініціалів та прізвища, дати ознайомлення), після чого заява долучається до матеріалів судової справи.

== Обов’язки працівника суду ==
'''Факт ознайомлення із матеріалами справи (кримінального провадження) фіксується працівником апарату суду в журналі видачі судових справ (додаток 9) шляхом вчинення запису про те, хто і коли ознайомлювався зі справою (матеріалами кримінального провадження).'''

У порядку підготовки судової справи для ознайомлення відповідальний працівник суду після отримання заяви з резолюцією та судової справи забезпечує (перевіряє) її формування згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції] (зокрема, перевіряються наявність томів, повнота підшивання матеріалів справи, наявність опису, відповідність змісту опису фактичній наявності документів, наявність та цілісність технічних носіїв з аудіозаписом (відеозаписом) судового засідання).

'''Судова справа видається для ознайомлення після перевірки документів, що посвідчують особу та її повноваження відповідно до чинного законодавства.'''

При поверненні судової справи після ознайомлення відповідальний працівник, який видавав судову справу, повинен ретельно перевірити наявність у судовій справі всіх документів у присутності особи, якій справа надавалась для ознайомлення.

'''У разі виявлення нестачі документів, аркушів, їх пошкодження складається акт у двох примірниках, один з яких за резолюцією судді долучається до судової справи, другий - передається для вжиття відповідних заходів керівнику апарату суду.'''

== Надсилання судової справи (матеріалів кримінального провадження) за межі суду ==
'''Направлення справи за межі суду,''' у тому числі до апеляційної чи касаційної інстанції, до іншого місцевого суду, до експертних установ для проведення експертизи, до слідчих органів тощо, а також повернення справи за належністю до місцевого чи апеляційного суду '''здійснюється на підставі відповідного процесуального документа.'''

У кожному випадку справа надсилається за межі суду із супровідним листом, підписаним керівником апарату або особою, яка виконує його обов'язки. У супровідному листі зазначаються підстави направлення (повернення) справи та її реквізити.

'''Судові справи надсилаються поштою або передаються відповідальним працівником апарату суду. Передавання справ через сторонніх осіб категорично заборонено.'''

На кожну справу, що направляється за межі суду, складається окремий супровідний лист. Примірник супровідного листа прикріплюється до лицьової сторінки обкладинки справи, що направляється за межі суду, а його копія долучається до відповідної номенклатурної справи суду, що направляє справу. У випадках, не передбачених процесуальним законодавством, судові справи надсилаються поштою або розсильним (кур'єром) лише на письмову вимогу органів, яким законом надано право витребування судових справ і лише на підставі резолюції голови чи заступника голови суду. '''Забороняється надсилати судові справи, провадження в яких не закінчено, крім випадків передбачених законодавством.'''

При направленні за межі суду справа повинна містити документи, пронумеровані та підшиті в порядку, вказаному в описі. Забороняється направлення за межі суду справ з наявністю неповного опису справи та непідшитих документів, крім випадків, коли вона є речовим доказом. Використання будь-якого механічного способу скріплення документів, окрім їх підшивання до справи, не допускається.

'''На всі судові справи, що направляються за межі суду''' (направлення справи до експертних установ, слідчих органів тощо, крім випадків апеляційного/касаційного оскарження, направлення справи на узагальнення судової практики), '''заводиться справа-замінник за тим же номером''' (додаток 8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]) , яка формується за правилами розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]. Копії судових рішень, які містяться в справі-заміннику, засвідчуються в установленому порядку підписом судді (головуючого судді), а за його відсутності - одним із заступників голови суду або головою суду. Відповідальна особа здійснює перевірку стану справи, яка направляється за межі суду.

'''При поверненні справи до суду перевіряється наявність документів та їх відповідність опису.''' У випадку виявлення факту відсутності, пошкодження, заміни документів або перепідшивання справи працівники канцелярії складають про це акт (додаток 1 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції]) у двох примірниках та доповідають керівнику апарату суду. Один примірник вказаного акта підшивається до справи, другий надсилається до органу, від якого надійшла справа. Після повернення судової справи до суду документи, які надійшли після її відправлення за межі суду (крім копій або тих що вже наявні у справі), вилучаються з справи-замінника та приєднуються до судової справи. Справа-замінник (у разі наявності в ньому документів після повернення матеріалів справи та вилучення з нього документів для приєднання до матеріалів судової справи) передається на зберіганні до архіву суду разом зі справою.

== Порядок видачі копій документів в суді ==
'''Копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.'''

Учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення вручаються негайно після проголошення такого рішення, під розписку безпосередньо в суді.

'''Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому або виправданому та прокурору під розписку безпосередньо в суді.'''

'''Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні,''' або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, '''копія судового рішення''', засвідчена відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції], '''надсилається у порядку, визначеному законом.''' Копія судового рішення, засвідчена відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкції], ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження, не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

'''Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.'''

У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається.

На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов'язки.

'''Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.'''

Копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.

Копії виготовляються апаратом суду лише після внесення встановленої законодавством суми судового збору за виготовлення копії судового рішення.

'''Копія судового рішення повинна відповідати оригіналу та може бути виготовлена шляхом:'''
* виготовлення ксерокопії з оригіналу судового рішення, яке знаходиться в матеріалах справи;
* роздруківки електронного примірника судового рішення, оригінал якого збережений в АСДС, який містить електронні підписи відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

'''Копії документів, долучених до судової справи, можуть видаватися за письмовою заявою відповідальними працівниками суду,''' відповідно до резолюції судді в провадженні якого знаходиться справа, або голови суду, у разі зберігання справи в архіві. Копія такого документа засвідчується як така, що відповідає матеріалам справи, та скріплюється печаткою суду.

Копія документа, долученого до судової справи, виготовляється шляхом виготовлення фотокопії (сканованої копії, ксерокопії) з документа.

Копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою "Згідно з оригіналом". Крім того, на копії судового рішення (документу) може зазначатися інформація про те, що оригінал судового рішення (документу) знаходиться в матеріалах справи (кримінального провадження). У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка "Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду". На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис". Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.

Якщо копія складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою "Всього в копії _____ арк.", посади та П. І. Б. відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно. До копії судового рішення, в яке внесено зміни, також додається копія судового рішення, яким судове рішення змінено.

'''У разі, якщо судова справа знаходиться поза межами суду, суд може виготовити лише завірену належним чином копію судового рішення, виготовленого цим судом.''' Перед виготовленням копії судового рішення відповідальний працівник суду перевіряє відомості щодо набрання судовим рішенням законної сили. Особа, яка одержала копію судового рішення, іншого документа, повинна розписатись в її отриманні. Після повернення судових справ із судів апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів, а також інші матеріали справи видаються судом першої інстанції. Заява про повторну видачу копій судових рішень з відміткою заявника про їх отримання та документ, який підтверджує сплату судового збору за надання копій судових рішень, підшивається до матеріалів судової справи.

'''У суді можуть засвідчуватися копії документів, що створюються в ньому, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.'''

'''Копії документів інших осіб, організацій та установ з їх оригіналів можуть виготовлятися і засвідчуватися у таких випадках:'''
* на вимогу судових та правоохоронних органів відповідно до законодавства;
* під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання тощо, а також під час формування особових справ працівників суду (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо).
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок видачі (надсилання) справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення та копій судових документів

2022-02-09T13:43:21Z

Zhanna.tsuryk:

Відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого

2022-02-09T13:02:38Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-89 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 роки № 13 "Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів"]

== Хто і коли відшкодовує шкоду, завдану кримінальним правопорушенням ==
[[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|Підозрюваний, обвинувачений]], а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа '''має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому.'''

У випадку, коли шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням не відшкодована в добровільному порядку, вона м'''оже бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільного позову в кримінальному провадженні]].'''

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, або така особа є неплатоспроможною, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1359 стаття 127 Кримінального процесуального кодексу України]).

== Хто має право на відшкодування шкоди (компенсацію) ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5605 статті 1200 Цивільного кодексу України] в разі смерті потерпілого '''право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.'''

'''Шкода відшкодовується:'''
# дитині - до досягнення нею 18 років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років);
# чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;
# особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;
# одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними 14 років;
# іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом 5 років після його смерті.

== Розмір шкоди (компенсації) ==
Зазначеним особам шкода відшкодовується у розмірі '''середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого''' з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. '''До складу доходів потерпілого також включаються''' пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується '''в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.'''

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, '''не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків:'''
* народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника;
* призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.
Потерпілий має '''право на збільшення розміру відшкодування шкоди,''' якщо його працездатність знизилася порівняно з тією, яка була у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5624 стаття 1203 Цивільного кодексу України]).

За заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої смертю, підлягає [[Індексація грошових доходів населення та відповідальність за її невиплату|індексації]] на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5640 частина перша статті 1208 Цивільного кодексу України]).

Так само, за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, здійснюється '''щомісячними платежами'''.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена '''одноразово, але не більш як за 3 роки наперед'''.

Звертаємо увагу, '''моральна шкода''''','' завдана смертю фізичної особи, відшкодовується лише її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю

== Цивільний позов та порядок його подання ==
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, '''має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду (тобто на стадії досудового слідства або під час підготовчого судового засідання) пред’явити [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільний позов]]''' до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками.

'''Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства.'''

'''Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні.'''

'''Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.'''

== Витрати на поховання ==
У випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, '''зобов'язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати.''' Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред'являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати (пункт 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

При цьому, як зазначено в статті 1201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5605 Цивільного кодексу України], '''допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.'''

Важливо! Витрати на виготовлення пам'ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників і огорож у цій місцевості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#Text пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]).

Потрібно звернути увагу й на те, що у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та відшкодування витрат на поховання '''вина потерпілого не враховується.'''

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73598555 Постанова Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84089214 Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року у справі № 759/15415/18]

== Див. також ==
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов]]
* [[Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення]]
* [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи]]
* [[Стягнення моральної шкоди, спричиненої кримінальним або адміністративним правопорушенням]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні]]

Військові адміністративні правопорушення

2022-01-25T11:06:38Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV (зі змінами)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Закон України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05 березня 2009 року № 1068-VI (зі змінами)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Закон України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0038-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 03 листопада 2020 року № 394 "Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1622-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 "Про затвердження Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення"]

== Загальні положення ==
'''Військове правопорушення''' - правопорушення, вчинене військовослужбовцем, що тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3792 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення] (надалі за текстом - КУпАП).

'''Військовослужбовець''' - особа, яка проходить військову службу.

== Розгляд справ про адміністративні правопорушення ==
'''Протокол про військове адміністративне правопорушення складається протягом 3-х діб з моменту встановлення даних, які підтверджують факт вчинення військовослужбовцем такого правопорушення. При цьому, необхідно дотримуватися вимог щодо форми та змісту, установлених статтею 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП].'''

''Складати протокол мають право:''
* командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів);
* уповноважена посадова особа органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків).
Уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов’язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов’язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.

У разі відмови військовослужбовця (військовозобов’язаного), який притягується до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис.

'''''Важливо, уповноважена посадова особа, яка складає Протокол, зобов’язана роз’яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], про що робиться відмітка в Протоколі та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про ознайомлення. Крім цього, особі пропонується надати письмові пояснення по суті вчиненого правопорушення та зауваження щодо змісту Протоколу, які засвідчуються її підписом та додаються до Протоколу.'''''

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Складений Протокол та інші матеріали, протягом 3-х робочих днів формуються у справу, а наступного робочого дня справа про військове адміністративне правопорушення разом із супровідним листом надсилається до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] законодавець визначив шість обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. Втім, для військового адміністративного правопорушення обтяжуючими обставинами є: вчинення протиправних дій під час несення прикордонної служби та виконання інших військово-службових завдань.

''За результатами розгляду справи судом, протягом 1-єї доби з дня надходження копії судового рішення до органу управління Служби правопорядку, зміст цього рішення повинен бути донесений до відповідного командира (начальника) військової частини.''

== Адміністративні стягнення ==
'''За військові адміністративні правопорушення до військовослужбовців можуть застосовуватися такі види стягнень:'''
# ''Попередження (зауваження).''
# ''Штраф.''
# ''Утримання на гауптвахті (гауптвахта - спеціальне приміщення, яке обладнано в органах управління Служби правопорядку (підрозділах Служби правопорядку) з метою виконання покарання заарештованих в адміністративному порядку та затриманих військовослужбовців і військовозобов’язаних, або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах.'' Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами). Особливості цього виду стягнення те, що воно '''''не може застосовуватися до військовослужбовців-жінок''''' (ст. 321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page КУпАП]). 

За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

До зазначених осіб '''''не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт, а до військовослужбовців строкової служби – водіїв транспортних засобів Збройних сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань у разі порушення правил дорожнього руху, крім того - штраф''''' (ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page КУпАП]).

У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.

Також, ці особи несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Дисциплінарний статут Збройних Сил України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Дисциплінарний статут служби цивільного захисту], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України]).

Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає загальні види адміністративних стягнень за військові адміністративні правопорушення, але в умовах особливого періоду законодавчо закріплено більш суворішу відповідальність.

'''''Особливий період''''' – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

== Особливості відповідальності за військові адміністративні правопорушення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] виділяє наступні військові адміністративні правопорушення:''' 
=== Відмова від виконання законних вимог командира (начальника) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3793 ст. 17210 КУпАП] ===
''Відмова від виконання законних вимог командира (начальника)'' передбачає накладення штрафу від 70 до 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб.

=== Самовільне залишення військової частини або місця служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3796 ст. 17211 КУпАП] ===
''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 3-х діб '' передбачає арешт з утриманням на гауптвахті до 5 діб.

''Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення,'' - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов’язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 10-ти діб'' передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Вищезазначені діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Необережне знищення або пошкодження військового майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3801 ст. 17212 КУпАП] ===
Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

=== Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3804 ст. 17213 КУпАП] ===
''Незаконне використання військовою службовою особою (військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування) транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, використання військовослужбовця для виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, які вчинені в умовах особливого періоду'', - передбачають штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або утримання на гауптвахті від 7 до 10 діб.

Важливо! Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

=== Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3808 ст. 17214 КУпАП] ===
''Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень'' передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Недбале ставлення до військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3811 ст. 17215 КУпАП] ===
''Недбале ставлення військової службової особи до військової служби'' - тягне за собою накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті ж діяння, вчинене в умовах особливого періоду'', - передбачає накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Бездіяльність військової влади [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3814 ст. 17216 КУпАП] ===
''Умисне невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов’язків'' передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Порушення правил несення бойового чергування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3817 ст. 17217 КУпАП] ===
''Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України'' передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб.

=== Порушення правил несення прикордонної служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3820 ст. 17218 КУпАП] ===
П''орушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України'' передбачають штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або утримання на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3823 ст. 17219 КУпАП] ===
''Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами'' передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 7 діб.

''Діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 285 н.м.д.г., або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

=== Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3826 ст. 17220 КУпАП] ===
''Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння'' передбачають штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 5 діб.

''Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов’язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов’язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 5 до 7 діб.

''Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду'', - передбачають накладення штрафу від 215 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб. 

[[Категорія: Адміністративне право]]

Військові адміністративні правопорушення

2022-01-25T10:54:16Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV (зі змінами)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Закон України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05 березня 2009 року № 1068-VI (зі змінами)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Закон України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0038-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 03 листопада 2020 року № 394 "Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1622-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 "Про затвердження Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення"]

== Загальні положення ==
'''Військове правопорушення''' - правопорушення, вчинене військовослужбовцем, що тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3792 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення] (надалі за текстом - КУпАП).

'''Військовослужбовець''' - особа, яка проходить військову службу.

== Розгляд справ про адміністративні правопорушення ==
Протокол про військове адміністративне правопорушення складається протягом 3-х діб з моменту встановлення даних, які підтверджують факт вчинення військовослужбовцем такого правопорушення. При цьому, необхідно дотримуватися вимог щодо форми та змісту, установлених статтею 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП].

Складати протокол мають право:
* командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів);
* уповноважена посадова особа органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків).
Уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов’язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов’язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.

У разі відмови військовослужбовця (військовозобов’язаного), який притягується до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис.

Важливо, уповноважена посадова особа, яка складає Протокол, зобов’язана роз’яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], про що робиться відмітка в Протоколі та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про ознайомлення. Крім цього, особі пропонується надати письмові пояснення по суті вчиненого правопорушення та зауваження щодо змісту Протоколу, які засвідчуються її підписом та додаються до Протоколу.

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Складений Протокол та інші матеріали, протягом 3-х робочих днів формуються у справу, а наступного робочого дня справа про військове адміністративне правопорушення разом із супровідним листом надсилається до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] законодавець визначив шість обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. Втім, для військового адміністративного правопорушення обтяжуючими обставинами є: вчинення протиправних дій під час несення прикордонної служби та виконання інших військово-службових завдань.

За результатами розгляду справи судом, протягом 1-єї доби з дня надходження копії судового рішення до органу управління Служби правопорядку, зміст цього рішення повинен бути донесений до відповідного командира (начальника) військової частини.

== Адміністративні стягнення ==
За військові адміністративні правопорушення до військовослужбовців можуть застосовуватися такі види стягнень: :
# Попередження (зауваження).
# Штраф.
# Утримання на гауптвахті (гауптвахта - спеціальне приміщення, яке обладнано в органах управління Служби правопорядку (підрозділах Служби правопорядку) з метою виконання покарання заарештованих в адміністративному порядку та затриманих військовослужбовців і військовозобов’язаних, або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах. Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами). Особливості цього виду стягнення те, що воно '''не може застосовуватися до військовослужбовців-жінок''' (ст. 321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page КУпАП]). 

За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

До зазначених осіб '''''не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт, а до військовослужбовців строкової служби – водіїв транспортних засобів Збройних сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань у разі порушення правил дорожнього руху, крім того - штраф''''' (ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page КУпАП]).

Також, ці особи несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Дисциплінарний статут Збройних Сил України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Дисциплінарний статут служби цивільного захисту], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України]).

Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає загальні види адміністративних стягнень за військові адміністративні правопорушення, але в умовах особливого періоду законодавчо закріплено більш суворішу відповідальність.

'''''Особливий період''''' – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

== Особливості відповідальності за військові адміністративні правопорушення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] виділяє наступні військові адміністративні правопорушення: 
=== Відмова від виконання законних вимог командира (начальника) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3793 ст. 17210 КУпАП] ===
''Відмова від виконання законних вимог командира (начальника)'' передбачає накладення штрафу від 70 до 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб.

=== Самовільне залишення військової частини або місця служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3796 ст. 17211 КУпАП] ===
''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 3-х діб '' передбачає арешт з утриманням на гауптвахті до 5 діб.

''Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення,'' - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов’язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 10-ти діб'' передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Вищезазначені діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Необережне знищення або пошкодження військового майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3801 ст. 17212 КУпАП] ===
Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

=== Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3804 ст. 17213 КУпАП] ===
''Незаконне використання військовою службовою особою (військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування) транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, використання військовослужбовця для виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, які вчинені в умовах особливого періоду'', - передбачають штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або утримання на гауптвахті від 7 до 10 діб.

Важливо! Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

=== Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3808 ст. 17214 КУпАП] ===
''Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень'' передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Недбале ставлення до військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3811 ст. 17215 КУпАП] ===
''Недбале ставлення військової службової особи до військової служби'' - тягне за собою накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті ж діяння, вчинене в умовах особливого періоду'', - передбачає накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Бездіяльність військової влади [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3814 ст. 17216 КУпАП] ===
''Умисне невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов’язків'' передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Порушення правил несення бойового чергування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3817 ст. 17217 КУпАП] ===
''Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України'' передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб.

=== Порушення правил несення прикордонної служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3820 ст. 17218 КУпАП] ===
П''орушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України'' передбачають штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або утримання на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3823 ст. 17219 КУпАП] ===
''Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами'' передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 7 діб.

''Діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 285 н.м.д.г., або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

=== Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3826 ст. 17220 КУпАП] ===
''Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння'' передбачають штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 5 діб.

''Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов’язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов’язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 5 до 7 діб.

''Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду'', - передбачають накладення штрафу від 215 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб. 

[[Категорія: Адміністративне право]]

Військові адміністративні правопорушення

2022-01-25T10:47:04Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Закон України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Закон України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0038-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 03 листопада 2020 року № 394 "Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1622-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 "Про затвердження Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення"]

== Загальні положення ==
'''Військове правопорушення''' - правопорушення, вчинене військовослужбовцем, що тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3792 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення] (надалі за текстом - КУпАП).

'''Військовослужбовець''' - особа, яка проходить військову службу.

== Розгляд справ про адміністративні правопорушення ==
Протокол про військове адміністративне правопорушення складається протягом 3-х діб з моменту встановлення даних, які підтверджують факт вчинення військовослужбовцем такого правопорушення. При цьому, необхідно дотримуватися вимог щодо форми та змісту, установлених статтею 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП].

Складати протокол мають право:
* командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів);
* уповноважена посадова особа органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків).
Уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов’язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов’язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.

У разі відмови військовослужбовця (військовозобов’язаного), який притягується до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис.

Важливо, уповноважена посадова особа, яка складає Протокол, зобов’язана роз’яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], про що робиться відмітка в Протоколі та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про ознайомлення. Крім цього, особі пропонується надати письмові пояснення по суті вчиненого правопорушення та зауваження щодо змісту Протоколу, які засвідчуються її підписом та додаються до Протоколу.

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Складений Протокол та інші матеріали, протягом 3-х робочих днів формуються у справу, а наступного робочого дня справа про військове адміністративне правопорушення разом із супровідним листом надсилається до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] законодавець визначив шість обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. Втім, для військового адміністративного правопорушення обтяжуючими обставинами є: вчинення протиправних дій під час несення прикордонної служби та виконання інших військово-службових завдань.

За результатами розгляду справи судом, протягом 1-єї доби з дня надходження копії судового рішення до органу управління Служби правопорядку, зміст цього рішення повинен бути донесений до відповідного командира (начальника) військової частини.

== Адміністративні стягнення ==
За військові адміністративні правопорушення до військовослужбовців можуть застосовуватися такі види стягнень: :
# Попередження (зауваження).
# Штраф.
# Утримання на гауптвахті (гауптвахта - спеціальне приміщення, яке обладнано в органах управління Служби правопорядку (підрозділах Служби правопорядку) з метою виконання покарання заарештованих в адміністративному порядку та затриманих військовослужбовців і військовозобов’язаних, або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах. Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами). Особливості цього виду стягнення те, що воно '''не може застосовуватися до військовослужбовців-жінок''' (ст. 321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page КУпАП]). 

За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

До зазначених осіб '''''не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт, а до військовослужбовців строкової служби – водіїв транспортних засобів Збройних сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань у разі порушення правил дорожнього руху, крім того - штраф''''' (ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page КУпАП]).

Також, ці особи несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Дисциплінарний статут Збройних Сил України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Дисциплінарний статут служби цивільного захисту], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України]).

Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає загальні види адміністративних стягнень за військові адміністративні правопорушення, але в умовах особливого періоду законодавчо закріплено більш суворішу відповідальність.

'''''Особливий період''''' – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

== Особливості відповідальності за військові адміністративні правопорушення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] виділяє наступні військові адміністративні правопорушення: 
=== Відмова від виконання законних вимог командира (начальника) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3793 ст. 17210 КУпАП] ===
''Відмова від виконання законних вимог командира (начальника)'' передбачає накладення штрафу від 70 до 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб.

=== Самовільне залишення військової частини або місця служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3796 ст. 17211 КУпАП] ===
''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 3-х діб '' передбачає арешт з утриманням на гауптвахті до 5 діб.

''Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення,'' - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов’язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 10-ти діб'' передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Вищезазначені діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Необережне знищення або пошкодження військового майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3801 ст. 17212 КУпАП] ===
Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

=== Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3804 ст. 17213 КУпАП] ===
''Незаконне використання військовою службовою особою (військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування) транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, використання військовослужбовця для виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, які вчинені в умовах особливого періоду'', - передбачають штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або утримання на гауптвахті від 7 до 10 діб.

Важливо! Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

=== Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3808 ст. 17214 КУпАП] ===
''Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень'' передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Недбале ставлення до військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3811 ст. 17215 КУпАП] ===
''Недбале ставлення військової службової особи до військової служби'' - тягне за собою накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті ж діяння, вчинене в умовах особливого періоду'', - передбачає накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Бездіяльність військової влади [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3814 ст. 17216 КУпАП] ===
''Умисне невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов’язків'' передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Порушення правил несення бойового чергування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3817 ст. 17217 КУпАП] ===
''Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України'' передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб.

=== Порушення правил несення прикордонної служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3820 ст. 17218 КУпАП] ===
П''орушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України'' передбачають штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або утримання на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3823 ст. 17219 КУпАП] ===
''Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами'' передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 7 діб.

''Діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 285 н.м.д.г., або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

=== Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3826 ст. 17220 КУпАП] ===
''Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння'' передбачають штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 5 діб.

''Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов’язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов’язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 5 до 7 діб.

''Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду'', - передбачають накладення штрафу від 215 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб. 

[[Категорія: Адміністративне право]]

Військові адміністративні правопорушення

2022-01-25T10:19:10Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Закон України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Закон України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0038-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 03 листопада 2020 року № 394 "Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1622-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 "Про затвердження Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення"]

== Загальні положення ==
'''Військове правопорушення''' - правопорушення, вчинене військовослужбовцем, що тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3792 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення] (надалі за текстом - КУпАП).

'''Військовослужбовець''' - особа, яка проходить військову службу.

== Розгляд справ про адміністративні правопорушення ==
Протокол про військове адміністративне правопорушення складається протягом 3-х діб з моменту встановлення даних, які підтверджують факт вчинення військовослужбовцем такого правопорушення. При цьому, необхідно дотримуватися вимог щодо форми та змісту, установлених статтею 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 КУпАП].

Складати протокол мають право:
* командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів);
* уповноважена посадова особа органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків).
Уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов’язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов’язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.

У разі відмови військовослужбовця (військовозобов’язаного), який притягується до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис.

Важливо, уповноважена посадова особа, яка складає Протокол, зобов’язана роз’яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], про що робиться відмітка в Протоколі та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про ознайомлення. Крім цього, особі пропонується надати письмові пояснення по суті вчиненого правопорушення та зауваження щодо змісту Протоколу, які засвідчуються її підписом та додаються до Протоколу.

Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Складений Протокол та інші матеріали, протягом 3-х робочих днів формуються у справу, а наступного робочого дня справа про військове адміністративне правопорушення разом із супровідним листом надсилається до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] законодавець визначив шість обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. Втім, для військового адміністративного правопорушення обтяжуючими обставинами є: вчинення протиправних дій під час несення прикордонної служби та виконання інших військово-службових завдань.

За результатами розгляду справи судом, протягом 1-єї доби з дня надходження копії судового рішення до органу управління Служби правопорядку, зміст цього рішення повинен бути донесений до відповідного командира (начальника) військової частини.

== Адміністративні стягнення ==
За військові адміністративні правопорушення до військовослужбовців можуть застосовуватися такі види стягнень: :
# Попередження (зауваження).
# Штраф.
# Утримання на гауптвахті (гауптвахта - спеціальне приміщення, яке обладнано в органах управління Служби правопорядку (підрозділах Служби правопорядку) з метою виконання покарання заарештованих в адміністративному порядку та затриманих військовослужбовців і військовозобов’язаних, або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах. Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами). Особливості цього виду стягнення те, що воно '''не може застосовуватися до військовослужбовців-жінок''' (ст. 321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page КУпАП]). 

За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

До зазначених осіб '''''не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт, а до військовослужбовців строкової служби – водіїв транспортних засобів Збройних сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань у разі порушення правил дорожнього руху, крім того - штраф''''' (ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page КУпАП]).

Також, ці особи несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Дисциплінарний статут Збройних Сил України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-17 Дисциплінарний статут служби цивільного захисту], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3460-15 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України]).

Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає загальні види адміністративних стягнень за військові адміністративні правопорушення, але в умовах особливого періоду законодавчо закріплено більш суворішу відповідальність.

'''''Особливий період''''' – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

== Особливості відповідальності за військові адміністративні правопорушення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] виділяє наступні військові адміністративні правопорушення: 
=== Відмова від виконання законних вимог командира (начальника) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3793 ст.17210 КУпАП] ===
''Відмова від виконання законних вимог командира (начальника)''- передбачає накладення штрафу від 70 до 145 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'' - тягнуть за собою штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб.

=== Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3796 ст.17211 КУпАП] ===
''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 3-х діб '' - передбачає арешт з утриманням на гауптвахті до 5 діб.

''Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення'' - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

''Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов’язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб'' - передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Вище зазначені діяння, вчинені в умовах особливого періоду'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3801 ст. 17212 КУпАП] ===
Передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою штраф від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

=== Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3804 ст. 17213 КУпАП] ===
''Незаконне використання військовою службовою особою (військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування) транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, використання військовослужбовця для виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Діяння, які вчинені в умовах особливого періоду'', - передбачають штраф від 145 до 285 н.м.д.г. утримання на гауптвахті від 7 до 10 діб.

=== Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3808 ст.17214 КУпАП] ===
''Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень'', - передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду,'' - тягнуть за собою штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Недбале ставлення військової службової [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3811 ст.17215 КУпАП] ===
''Недбале ставлення військової службової особи до військової служби'' - тягне за собою накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Діяння, вчинене в умовах особливого періоду'', - передбачає накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Бездіяльність військової влади [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3814 ст.17216 КУпАП] ===
''Умисне невжиття заходів щодо припинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов’язків'' - передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння вчинені в умовах особливого періоду'', - накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Порушення правил несення бойового чергування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3817 ст.17217 КУпАП] ===
''Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України'', - передбачає накладення штрафу від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб.

=== Порушення правил несення прикордонної служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3820 ст.17218 КУпАП] ===
П''орушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України'', - передбачають штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 7 діб.

''Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або утримання на гауптвахті від 7 до 10 діб. 

=== Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3823 ст. 17219 КУпАП] ===
''Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами'' – передбачає штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті до 7 діб.

''Діяння, вчинені в умовах особливого періоду'', - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 285 н.м.д.г., або арешт з утриманням на гауптвахті від 7 до 10 діб.

=== Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3826 ст. 17220 КУпАП] ===
''Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння'' – передбачають штраф від 70 до 145 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 5 діб.

''Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов’язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов’язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів'' - тягнуть за собою накладення штрафу від 145 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 5 до 7 діб.

''Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду'', - передбачають накладення штрафу від 215 до 285 н.м.д.г. або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 7 до 10 діб. 

[[Категорія: Адміністративне право]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T12:38:55Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства].'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 '''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства] , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

 Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, з числа арбітражних керуючих.

 Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''

* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

 З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''

* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==

'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

 '''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; '''у другу чергу задовольняються:'''

* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text одексом України з процедур банкрутства].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.''' 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T12:34:59Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства].'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства].

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 '''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 

Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства].

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства] , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства] .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства];
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''

 Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, з числа арбітражних керуючих.

 Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''

* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства];
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства];
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства] позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

 З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''

* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==

'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

 '''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства]. Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексу України з процедур банкрутства]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; '''у другу чергу задовольняються:'''

* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''

'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text одексом України з процедур банкрутства].

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства];
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.''' 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодексом України з процедур банкрутства] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T10:59:12Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''
Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, з числа арбітражних керуючих.

 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''

* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить Кодексу України з процедур банкрутства;
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог Кодекс України з процедур банкрутства;
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

 З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''
Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''

* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''
У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==

'''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

 
'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. 
Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''

'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; '''у другу чергу задовольняються:'''

* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;

'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; '''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.''' 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T10:51:41Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''
Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 
'''Важливо!'''

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, з числа арбітражних керуючих.

 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''

* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить Кодексу України з процедур банкрутства;
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог Кодекс України з процедур банкрутства;
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

 З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''
Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''

* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''
У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==

'''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

 
'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. 
Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово. Так,''' 
'''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 

'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 
'''у третю чергу задовольняються:'''

'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; '''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.''' 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T10:46:01Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''
Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, з числа арбітражних керуючих.

 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''

* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить Кодексу України з процедур банкрутства;
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог Кодекс України з процедур банкрутства;
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

 З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''
Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''

* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==

'''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

 
'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. 
Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово. Так,''' 
'''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 

'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.''' 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T10:45:24Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''
Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, з числа арбітражних керуючих.

 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''

* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить Кодексу України з процедур банкрутства;
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог Кодекс України з процедур банкрутства;
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

 З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''
Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''

* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==

'''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

 
'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. 
Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово. Так,''' 
'''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 

'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.''' 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T10:44:33Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''
Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, з числа арбітражних керуючих.

 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''

* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить Кодексу України з процедур банкрутства;
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог Кодекс України з процедур банкрутства;
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

 З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''
Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''

* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==

'''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

 
'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. 
Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово. Так,''' 
'''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 

'''у другу чергу задовольняються:'''
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 
'''у третю чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.

'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.''' 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.''' 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T08:58:20Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''
Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, з числа арбітражних керуючих.

 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''

* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить Кодексу України з процедур банкрутства;
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог Кодекс України з процедур банкрутства;
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

 З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''

* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==

'''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

 
'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. 
Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. 
Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово''' 
'''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 

'''у другу чергу задовольняються:''' 
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 
'''у третю чергу задовольняються:''' 
* имоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 ч - лише після визнання боржника банкрутом. 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T08:48:44Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''
Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, з числа арбітражних керуючих.

 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.''' 

'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''

У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''

* реструктуризація підприємства;
* перепрофілювання виробництва;
* закриття нерентабельних виробництв;
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить Кодексу України з процедур банкрутства;
* ліквідація дебіторської заборгованості;
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог Кодекс України з процедур банкрутства;
* продаж частини майна боржника;
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства позачергово за рахунок продажу майна боржника;
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

 З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.

Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів.

Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.

Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.

Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.

Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.

'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів. '''

Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.

'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''

* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .

При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури'''

За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''

У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

== Ліквідаційна процедура ==

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати. 
З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України. 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. 
Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово''' 
'''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 

'''у другу чергу задовольняються:''' 
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 
'''у третю чергу задовольняються:''' 
* имоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 ч - лише після визнання боржника банкрутом. 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-02T08:03:42Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.

 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації. 

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих. 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення. 
'''З моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:''' 
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
* Органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.
* Арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, за умови що вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.
* Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, якщо такі арешт чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
* Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України. 
У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника. 

План санації може бути змінений у порядку, встановленому для його затвердження. План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. 

'''План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.''' 

'''План санації обов’язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.''' 

== Ліквідаційна процедура ==

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати. 
З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України. 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. 
Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово''' 
'''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 

'''у другу чергу задовольняються:''' 
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 
'''у третю чергу задовольняються:''' 
* имоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 ч - лише після визнання боржника банкрутом. 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-01T10:20:56Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

'''''Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.'''''

'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника. 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''

Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''

 
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 

'''Важливо!'''

'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''

Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 

Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''

Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства , у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства .

За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.

Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.

'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!'''

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації. 

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих. 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення. 
'''З моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:''' 
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
* Органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.
* Арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, за умови що вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.
* Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, якщо такі арешт чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
* Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України. 
У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника. 

План санації може бути змінений у порядку, встановленому для його затвердження. План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. 

'''План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.''' 

'''План санації обов’язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.''' 

== Ліквідаційна процедура ==

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати. 
З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України. 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. 
Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово''' 
'''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 

'''у другу чергу задовольняються:''' 
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 
'''у третю чергу задовольняються:''' 
* имоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 ч - лише після визнання боржника банкрутом. 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2021-12-01T08:56:38Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекст України з процедур банкрутства]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]

== Банкрутство, основні поняття ==

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює Кодекс України з процедур банкрутства.

'''Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.'''

'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав.

Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.

'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном

'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

'''Зверніть увагу!'''

Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.

Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника. 
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;
*
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази загрози неплатоспроможності;
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;
* установчі документи боржника - юридичної особи;
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника. 

'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.''' 

'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

== Процедура розпорядження майном боржника ==

Під '''розпорядженням майном розуміється''' система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

''Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.''''' 
''Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.''''' 

'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
* вести реєстр вимог кредиторів;
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
* вживати заходів для захисту майна боржника;
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; 

'''Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''

* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;
* створення філій та представництв;
* виплату дивідендів;
* проведення боржником емісії цінних паперів;
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. 

'''Закінчення процедури розпорядження майном:''' 

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. 
До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''

'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 
Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. 
З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються. 

== Процедури санації боржника ==

Господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації. 

Під '''санацією розуміється''' система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. 
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих. 
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення. 
'''З моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:''' 
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
* Органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.
* Арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, за умови що вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.
* Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, якщо такі арешт чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
* Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України. 
У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника. 

План санації може бути змінений у порядку, встановленому для його затвердження. План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. 

'''План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.''' 

'''План санації обов’язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.''' 

== Ліквідаційна процедура ==

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодексом України з процедур банкрутства], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. 

'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. 
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати. 
З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України. 

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. 
Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. 
У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. 
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. 
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають. 

'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово''' 
'''у першу чергу задовольняються:'''
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
* вимоги кредиторів за договорами страхування;
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 

'''у другу чергу задовольняються:''' 
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 
'''у третю чергу задовольняються:''' 
* имоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою; 
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.

== Закриття провадження у справі про банкрутство ==
'''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
# в інших випадках, передбачених законом. 

Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 ч - лише після визнання боржника банкрутом. 

У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. 

[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Господарський процес]]

Продовження строку досудового розслідування

2021-11-01T13:53:42Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України].
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод].
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України].
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України].

== Загальні положення ==
Статтею 28 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (КПК України) передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконанні або прийняті в розумні строки. 

'''''Розумними вважаються строки''''', що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Розумні строки не можуть перевищувати строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, що передбачені КПК України.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

'''''Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:'''''
* '''cкладність кримінального провадження''', яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
* '''поведінка учасників кримінального провадження''';
* '''спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень'''.

'''''Строк досудового розслідування обчислюється''''' з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

'''''Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:'''''

дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

'''''З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:'''''
* протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 КПК України;
* протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
* протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 КПК України;
* протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.

При цьому '''''загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:'''''
* одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 КПК України;
* шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
* дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
'''ВАЖЛИВО!'''

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки, передбачені статтею 219 КПК України.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.

'''''Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 КПК України, визначається:'''''
* ''у'' провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
* у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою статті 219 КПК України.
Обрахований відповідно до частини четвертої статті 219 КПК України загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 КПК України, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження.

Якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 КПК України, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 КПК України.

Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 КПК України, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 КПК України.

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 КПК України, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 КПК України:

* '''до трьох місяців''' - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
* '''до шести місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
* '''до дванадцяти місяців''' - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
*
== Порядок продовження строку досудового розслідування прокурором ==
'''Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення''', у випадку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 294 КПК України, '''здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора''', який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаю''ться:'''
* прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
* найменування (номер) кримінального провадження;
* суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
* посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
* процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
* строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
* обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.

Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику '''не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурор'''у, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов’язаний розглянути клопотання '''не пізніше трьох днів з дня його отримання''', але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі '''постанови'''.

=== Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування ===
Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин.

Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора, він визначає новий строк досудового розслідування.

Прокурор зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.

=== Відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування ===
Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотанням, не доведе наявність підстав, передбачених частиною шостою цієї статті, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, '''зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій,''' передбачених частиною другою статті 283 КПК України, зокрема, '''закрити кримінальне провадження або звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

== Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею ==
У випадках, передбачених статтею 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого. 

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
* найменування (номер) кримінального провадження;
* всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведені під час кримінального провадження;
* обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше;
* строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
* інші відомості, що обґрунтовують необхідність продовження строку досудового розслідування. 

'''''У клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються:'''''
* прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
* найменування (номер) кримінального провадження;
* суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну
відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
* посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
* процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
* значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
* строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
* обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше. 
'''До клопотання також мають бути додані''' оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. При цьому слідчий, прокурор зобов’язані зазначити у відповідному клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування. 

'''Зверніть увагу!''' Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 2951 КПК України, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
=== Відмова у задоволенні клопотання ===
 Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.

Крім підстав, передбачених частиною четвертою статті 2951 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення. 

'''Про відмову''' у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування '''слідчим суддею постановляється вмотивована ухвала'''.

У разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України. 

Ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також містити новий визначений строк досудового розслідування. 

'''Важливо!''' Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, '''оскарженню не підлягає.'''
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні в кримінальному провадженні

2021-11-01T10:44:44Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод]

== Обов’язки сторони обвинувачення та сторони захисту при відкритті матеріалів кримінального провадження ==

Відповідно до пункту b частини 3 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод] кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення вправі мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Як визначено статтею 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20140202/conv#n2593 Кримінального процесуального кодексу України] слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Особливості відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні врегульовано положеннями статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20140202/conv#n2593 Кримінального процесуального кодексу України].

Так, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як очевидно зі змісту зазначеної статті, саме прокурор або слідчий за дорученням прокурора першими повідомляють про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування.

При цьому, '''''прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний''':''

* надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.
* надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

'''Звертаємо увагу!''' Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

'''''Сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана''':''

* надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них;
* надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

'''Слід зауважити!''' Захист має право прийняти рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів після закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Таким чином, момент відкриття матеріалів стороною захисту доцільно визначати моментом завершення ознайомлення із матеріалами слідства. Після цього необхідно вирішити, що саме із зібраних матеріалів захист використає під час судового розгляду і відповідно зобов’язаний надати прокурору. Захист не повинен ознайомлювати із матеріалами слідчого, адже мова йде про використання доказів вже під час судового розгляду, тобто слідчий із процесу виключається.

'''Важливо!''' Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

== Відкриття матеріалів досудового розслідування потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження==

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

Окрім цього, повідомляється цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник.

При цьому, '''''потерпілому надається право ознайомитися з всіма матеріалами''''', відкритими як прокурором або слідчим за його дорученням, так і стороною захисту, '''''а цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику – у тій частині, що стосується цивільного позову.'''''

== Порядок ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ ==

Згідно частини 9 статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], '''''сторони зобов’язані підтвердити факт надання доступу до матеріалів''''' із зазначенням найменування таких матеріалів. Так, це означає, що замість «ознайомитися з усіма матеріалами» сторона має описати кожен документ, що, у свою чергу, унеможливить зловживання із перенумерацією сторінок провадження, їх заміною та долученням нових доказів після ознайомлення.

'''Звертаємо увагу''', що таке підтвердження здійснюється у письмовій формі.

Слід зазначити, що '''ч''ас, який надається для ознайомлення з матеріалами, до яких сторонам надано доступ повинен бути достатнім'''''<nowiki/>''.''

'''''При визначенні достатності часу для ознайомлення враховується''':''
* обсяг матеріалів;
* особові дані учасника кримінального провадження (зокрема, стосовно підозрюваного та потерпілого – його вік, освіта) та стан здоров’я;
* кількість інших учасників кримінального провадження, які підлягають ознайомленню з матеріалами, і послідовність надання їм матеріалів
*

'''''У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами''','' до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. При цьому, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

'''Зверніть увагу,''' що документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

І навпаки, під час ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами, які були відкриті, сторонами можуть бути одержані додаткові матеріали, які також мають бути відкриті сторонам.

'''Також необхідно зауважити,''' якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Так, не відкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, у свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні в кримінальному провадженні

2021-11-01T10:42:24Z

Zhanna.tsuryk: Додано окремі положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та КПК України

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод]

== Обов’язки сторони обвинувачення та сторони захисту при відкритті матеріалів кримінального провадження ==

Відповідно до пункту b частини 3 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод] кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення вправі мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Як визначено статтею 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20140202/conv#n2593 Кримінального процесуального кодексу України] слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Особливості відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні врегульовано положеннями статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20140202/conv#n2593 Кримінального процесуального кодексу України].

Так, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як очевидно зі змісту зазначеної статті, саме прокурор або слідчий за дорученням прокурора першими повідомляють про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування.

При цьому, '''''прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний''':''

* надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.
* надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

'''Звертаємо увагу!''' Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

'''''Сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана''':''

* надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них;
* надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

'''Слід зауважити!''' Захист має право прийняти рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів після закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Таким чином, момент відкриття матеріалів стороною захисту доцільно визначати моментом завершення ознайомлення із матеріалами слідства. Після цього необхідно вирішити, що саме із зібраних матеріалів захист використає під час судового розгляду і відповідно зобов’язаний надати прокурору. Захист не повинен ознайомлювати із матеріалами слідчого, адже мова йде про використання доказів вже під час судового розгляду, тобто слідчий із процесу виключається.

'''Важливо!''' Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

== Відкриття матеріалів досудового розслідування потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження==

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

Окрім цього, повідомляється цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник.

При цьому, '''потерпілому надається право ознайомитися з всіма матеріалами''', відкритими як прокурором або слідчим за його дорученням, так і стороною захисту, '''а цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику – у тій частині, що стосується цивільного позову.'''

== Порядок ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ ==

Згідно частини 9 статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], '''сторони зобов’язані підтвердити факт надання доступу до матеріалів''' із зазначенням найменування таких матеріалів. Так, це означає, що замість «ознайомитися з усіма матеріалами» сторона має описати кожен документ, що, у свою чергу, унеможливить зловживання із перенумерацією сторінок провадження, їх заміною та долученням нових доказів після ознайомлення.

'''Звертаємо увагу''', що таке підтвердження здійснюється у письмовій формі.

Слід зазначити, що '''час, який надається для ознайомлення з матеріалами, до яких сторонам надано доступ повинен бути достатнім'''.

'''При визначенні достатності часу для ознайомлення враховується''':
* обсяг матеріалів;
* особові дані учасника кримінального провадження (зокрема, стосовно підозрюваного та потерпілого – його вік, освіта) та стан здоров’я;
* кількість інших учасників кримінального провадження, які підлягають ознайомленню з матеріалами, і послідовність надання їм матеріалів
*

'''У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами''', до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. При цьому, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

'''Зверніть увагу,''' що документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

І навпаки, під час ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами, які були відкриті, сторонами можуть бути одержані додаткові матеріали, які також мають бути відкриті сторонам.

'''Також необхідно зауважити, я'''кщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Так, не відкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, у свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів

2019-05-08T11:28:28Z

Zhanna.tsuryk:

==Нормативна база==

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/239/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про донорство крові та її компонентів" ]

[http://Порядок%20медичного%20обстеження%20донорів%20крові%20та%20(або)%20її%20компонентів Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів]

[http://Кодекс%20законів%20про%20працю%20України Кодекс законів про працю України]

[http://Кодекс%20України%20про%20адміністративні%20правопорушення Кодекс України про адміністративні правопорушення]

== Пільги, що надаються донорам ==
Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров'я, а також надає йому пільги. Посадові особи установ та закладів охорони здоров'я зобов'язані поінформувати донора про його права і обов'язки та порядок здійснення донорської функції. Медичне обстеження донора перед здаванням крові та її компонентів і видача довідок про стан його здоров'я здійснюються безплатно. Донору в порядку, встановленому законодавством, відшкодовується шкода, заподіяна йому ушкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.

[[Файл:35206729 1596240803806911 5484105356416122880 n.png|міні|Пільги, що надаються донорам]]

В день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять. 

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів. 

У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.
У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. 

Виплата середнього заробітку, зазначеного у частинах першій, другій та третій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або уповноваженого ним органу. Зазначені кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність.
Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів. Форми цих довідок та порядок їх видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. 

В день давання крові та (або) її компонентів донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров'я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров'я має відшкодувати
донору готівкову вартість відповідних наборів харчування. 

Норми харчування донорів та рекомендації щодо складання відповідних наборів продуктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Вартість наборів продуктів для харчування донорів встановлюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

== Додаткові пільги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів==

Додаткові пільги надаються лише в тому разі, якщо кров та/або її компоненти даються донором:

* безоплатно;
* протягом року у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам.
*
Максимально допустимі дози визначено пунктом 3.1 [http://Порядку%20медичного%20обстеження%20донорів%20крові%20та%20(або)%20її%20компонентів Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів].

До прикладу, стандартний об’єм заготовленої крові (максимально допустима доза) — 450 мл без урахування крові, взятої для аналізів (до 40 мл).

Таким чином, дві разові максимально допустимі дози для крові — 900 мл (450 мл × 2).

Отже, якщо вимоги виконуються, то протягом року після давання крові та (або) її компонентів донору передбачена допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з захворюванням, яка виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи.

Учням професійних навчально-виховних, студентам вищих навчальних закладів, які виконали вищезазначені вимоги надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у навчальному закладі стипендії протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора.

Крім того, протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у відповідній кількості донори мають право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання та першочергового лікування в закладах охорони здоров'я, що перебувають у державній власності.

== Пільги, що надаються донорам - військовослужбовцям та курсантам військових навчальних закладів ==
Донори крові та її компонентів з числа офіцерів, прапорщиків, мічманів та інших військовослужбовців мають право на пільги, передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/239/95-%D0%B2%D1%80/parao56#o56 статтями 9 та 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів".] 

Військовослужбовці строкової служби та курсанти військових навчальних закладів, які є або виявили бажання стати донорами, в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження увільняються від несення нарядів, вахт та інших форм служби. 

У разі давання донорами - військовослужбовцями строкової служби або курсантами військових навчальних закладів крові та (або) її компонентів у період відпустки, у вихідний чи святковий день їм за бажанням надається інший день відпочинку, який може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після здачі крові та (або) її компонентів. 

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів донорам - військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів надається додатковий день відпочинку. За бажанням донора та за погодженням з командуванням військової частини цей день може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів. 

Військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кількості двох разових максимально допустимих доз, надається право на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків до призначеного їм грошового забезпечення протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової надбавки проводиться
за місцем проходження служби або навчання цих донорів відповідно до законодавства.

== Пільги для осіб, які мають статус Почесного донора України ==

Підставою для надання зазначених пільг є довідка за формою № 435/о.

Донори, які безоплатно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх давання набувають статусу Почесного донора України.

Таким особам видається відповідне посвідчення та вручається нагрудний знак «Почесний донор України».

Посвідчення є документом, що підтверджує статус Почесного донора України, на підставі якого надаються відповідні пільги згідно із Законом про донорство.

Отже, почесні донори України мають право на:

* безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
* пільгове придбання ліків (із знижкою 50 відсотків їх вартості) за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
* безплатне забезпечення донорською кров'ю та її препаратами, необхідними для їх особистого лікування, за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
* першочергове придбання за місцем роботи або навчання путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
* позачергове забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, протезами та іншими протезно-ортопедичними виробами;
* використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час;
* отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;
* отримання пільгових позик для будівництва індивідуального житла відповідно до законодавства.
*
== Відповідальність роботодавця за ненадання пільг ==

Згідно зі статтею 20 [http://Закону%20України%20«Про%20донорство%20крові%20та%20її%20компонентів» Закону України «Про донорство крові та її компонентів»] особи, винні у порушенні встановлених цим Законом прав донорів, несуть встановлену законодавством дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність.

Фактично ненадання донором пільг є порушенням трудового законодавства, за яке передбачено відповідальність:

* дисциплінарну — згідно зі статтями 147 — 152 [http://Кодексу%20законів%20про%20працю%20України Кодексу законів про працю України] (догана або звільнення), яка застосовується до відповідних працівників, що порушили норми законодавства щодо ненадання пільг;
* адміністративну — згідно з частиною першою статті 41 [http://Кодексу%20України%20про%20адміністративні%20правовпорушення Кодексу України про адміністративні правовпорушення] за порушення вимог законодавства про працю накладається штраф на посадових осіб роботодавця в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).
*

[[Категорія: Інші питання цивільного права‎]]

Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні в кримінальному провадженні

2019-05-07T13:38:45Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

[http://Кримінальний%20процесуальний%20кодекс%20України Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Обов’язки сторони обвинувачення та сторони захисту при відкритті матеріалів кримінального провадження ==

'''Порядок відкриття матеріалів іншій стороні регулюється сатею 290 [http://Кримінального%20процесуального%20кодексу%20України Кримінального процесуального кодексу України].
'''
Так, згідно частини першої цієї статті, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, за змістом даної статті очевидно, що саме прокурор або слідчий за дорученням прокурора першими повідомляють про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування.

При цьому, '''прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний''':
* надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.
* надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
*

'''Зверніть увагу!''' Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

'''Сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана''':
* надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них;
* надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
*

'''Слід зауважити!''' Захист має право прийняти рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів після закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Таким чином, момент відкриття матеріалів стороною захисту доцільно визначати моментом завершення ознайомлення із матеріалами слідства. Після цього необхідно вирішити, що саме із зібраних матеріалів захист використає під час судового розгляду і відповідно зобов’язаний надати прокурору. Захист не повинен ознайомлювати із матеріалами слідчого, адже мова йде про використання доказів вже під час судового розгляду, тобто слідчий із процесу виключається.

'''Важливо!''' Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

== Відкриття матеріалів досудового розслідування потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження==

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в статті 290 [http://Кримінального%20процесуального%20кодексу%20України Кримінального процесуального кодексу України].

Окрім цього, повідомляється цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник.

При цьому, '''потерпілому надається право ознайомитися з всіма матеріалами''', відкритими як прокурором або слідчим за його дорученням, так і стороною захисту, '''а цивільному позивачу, його представнику та законному представнику, цивільному відповідачу, його представнику – у тій частині, що стосується цивільного позову.
'''
== Порядок ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ ==

Згідно частини 9 статті 290 [http://Кримінального%20процесуального%20кодексу%20України Кримінального процесуального кодексу України], '''сторони зобов’язані підтвердити факт надання доступу до матеріалів''' із зазначенням найменування таких матеріалів. Так, це означає, що замість «ознайомитися з усіма матеріалами» сторона має описати кожен документ, що, у свою чергу, унеможливить зловживання із перенумерацією сторінок провадження, їх заміною та долученням нових доказів після ознайомлення.

Слід зазначити, що '''час, який надається для ознайомлення з матеріалами, до яких сторонам надано доступ повинен бути достатнім'''.

'''При визначенні достатності часу для ознайомлення враховується''':
* обсяг матеріалів;
* особові дані учасника кримінального провадження (зокрема, стосовно підозрюваного та потерпілого – його вік, освіта) та стан здоров’я;
* кількість інших учасників кримінального провадження, які підлягають ознайомленню з матеріалами, і послідовність надання їм матеріалів
*

'''У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами''', до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. При цьому, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

'''Зверніть увагу!''' У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.

І навпаки, під час ознайомлення учасників кримінального провадження з матеріалами, які були відкриті, сторонами можуть бути одержані додаткові матеріали, які також мають бути відкриті сторонам.

'''До уваги!''' Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень статті 290 [http://Кримінального%20процесуального%20кодексу%20України Кримінального процесуального кодексу України], суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Так, не відкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, у свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Примусове повернення та видворення іноземців та осіб без громадянства, оскарження таких рішень

2019-05-07T12:24:38Z

Zhanna.tsuryk:

Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності

2019-05-07T11:22:33Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база==

[http://Конституція%20України Конституція України]

[http://Конвенція%20про%20захист%20прав%20людини%20і%20основоположних%20свобод Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]

[http://Кримінальний%20кодекс%20України Кримінальний кодекс України]

[http://Кримінальний%20процесуальний%20кодекс%20України Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Поняття, види та порядок обчислення строків давності ==

У загальноприйнятому розумінні '''давність притягнення до кримінальної відповідальності - це закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення злочину, внаслідок чого особа, що його вчинила, звільняється від кримінальної відповідальності.
'''

Загалом законом передбачено два '''види строків давності:'''

* диференційований, тривалість якого залежить від тяжкості вчиненого злочину;
* загальний для всіх злочинів 15-річний строк для осіб, які переховуються від слідства чи суду.

'''До уваги!''' Тривалість строків давності за чинним кримінальним законодавством залежить від класифікації злочинів, передбачених статтею 12 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].

Отже, згідно положень статті 49 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України] особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
* п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
* десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Обчислення строку давності починається з дня вчинення злочину та закінчується набранням вироком законної сили.

'''Зверніть увагу!''' Будь-які процесуальні дії щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності не припиняють сплив строків давності, оскільки обчислення цих строків проводиться аж до набрання вироком суду законної сили.

Строк давності обчислюється календарними роками (при зупиненні строку - також місяцями та днями) і закінчується через передбачену статтею 49 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України] кількість років у 00:00 годин останнього дня відповідного року.

== Умови зупинення та переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності==

'''Перебіг давності зупиняється''', якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

'''Перебіг давності переривається''', якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України] строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

'''Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин''', за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

'''Давність не застосовується''' у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].

== Особливості звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ==

'''Особа звільняється від відбування покарання''', якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
* два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
* три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
* п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
*
'''До уваги!''' Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3,що вищенаведені, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених строків засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

'''Зверніть увагу!''' Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти миру та безпеки людства, передбачені статтями 437-439 та частиною першою статті 442 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].

== Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності неповнолітніх==

'''Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49, 80 та з урахуванням положень статті 106 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].'''

Щодо неповнолітніх осіб встановлюються такі '''строки давності''':
* два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
* п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
* сім років - у разі вчинення тяжкого злочину;
* десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Окрім цього, для неповнолітніх встановлюються '''строки виконання обвинувального вироку''':
* два роки - у разі засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
* п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
* сім років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкий злочин;
* десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин.
*
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Звільнення від покарання за хворобою

2019-05-07T09:27:44Z

Zhanna.tsuryk:

== Нормативна база ==

[http://Конституція%20України Конституція України]

[http://Конвенції%20про%20захист%20прав%20людини%20і%20основоположних%20свобод Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]

[http://Кримінальний%20кодекс%20України Кримінальний кодекс України]

[http://Кримінальний%20процесуальний%20кодекс%20України Кримінальний процесуальний кодекс України]

[http://Кримінально-виконавчий%20кодекс%20України Кримінально-виконавчий кодекс України]

[http://Закон%20України%20«Основи%20законодавства%20України%20про%20охорону%20здоров’я» Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]

[http://Наказ%20Міністерства%20юстиції%20України%20та%20Міністерства%20охорони%20здоров’я%20України%20від%2015.08.2014%20року%20№%201348/5/572%20«Про%20затвердження%20Порядку%20організації%20надання%20медичної%20допомоги%20засудженим%20до%20позбавлення%20волі» Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2014 року № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі»]

[http://Наказ%20Міністерства%20оборони%20України%20від%2014.08.2008%20№%20402%20«Про%20затвердження%20Положення%20про%20військово-лікарську%20експертизу%20в%20Збройних%20Силах%20України» Наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України»]

== Загальні положення про звільнення від відбування покарання за хворобою ==

'''Одним із конституційних прав громадян є право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Не становлять виключення і засуджені особи, яким таке право гарантується також статтею 8 [http://Кримінально-виконавчого%20кодексу%20України Кримінально-виконавчого кодексу України].

Складовою частиною забезпечення права засудженої особи на охорону здоров’я є звільнення такої особи за хворобою, оскільки передбачає можливість дострокового звільнення з метою створення більш сприятливих умов для лікування та одужання.
'''

Згідно положень статті 84 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України] '''від відбування покарання за хворобою звільняються такі особи:
'''
* особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
* особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покаранню.
* військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я.
*
== Особливості звільнення від покарання особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу==

'''Умови звільнення від покарання''' особи, яка під час виконання покарання захворіла на психічну хворобу:

* відбування особою покарання;
* захворювання її на психічну хворобу;
* позбавлення її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

'''Підставою для звільнення''' таких осіб є неможливість їх виправлення.

'''Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.'''

Такі особи звільняються від покарання незалежно від тяжкості вчиненого ними злочину, тривалості невідбутої частини покарання, наявності порушень режиму та інших обставин. Закон передбачає можливість застосування до них примусових заходів медичного характеру відповідно до статей 92-95 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].

== Підстави звільнення від покарання особи, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу ==

'''Умови звільнення від покарання''' особи яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу:
* особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної;
* це сталося після вчинення злочину або постановлення вироку.
*
'''Зверніть увагу!''' У таких випадках суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

'''Тяжкість вчиненого злочину''' визначається згідно зі статтею 12 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України].

'''Особу засудженого характеризують''' поведінка під час відбування покарання, дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення, ухилення від призначеного лікування тощо.

'''До інших обставин, які суд може врахувати''' при вирішенні цього питання, можна віднести: тривалість відбутого покарання; обставини, які при звільненні від покарання або від подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи близьких тощо), а також той факт, що засуджений захворів на тяжку хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання.

'''До уваги!''' Відбування покарання такими особами є недоцільним через неможливість їх виправлення в умовах відбування покарання і застосування заходів виправно-трудового впливу. Однак, захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадку, якщо ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує її життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.

== Умови звільнення від покарання за станом здоров’я військовослужбовців, засуджених до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні ==

Згідно частини 3 статті 84 [http://Кримінального%20кодексу%20України Кримінального кодексу України] військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання.

Отже, даний вид звільнення від покарання можливо застосувати '''за таких умов:'''

* суб’єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні;
* він визнаний непридатним до військової служби за станом здоров’я.
*

'''Зверніть увагу!''' Захворювання засудженого військовослужбовця може і не бути тяжким. Важливим є те, що воно робить його непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатним до військової служби на мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Така непридатність, наприклад, для військовослужбовців ЗС визначається на підставі Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, що є додатком до [http://Положення%20про%20військово-лікарську%20експертизу%20та%20медичний%20огляд%20у%20Збройних%20Силах%20України Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України].

Військовослужбовці можуть бути визнані ВЛК непридатними до військової служби тільки після стаціонарного обстеження і лікування. Звільнення військовослужбовців без огляду ВЛК забороняється.

== Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою==

'''Медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають''' засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 12 до [http://Порядку%20організації%20надання%20медичної%20допомоги%20засудженим%20до%20позбавлення%20волі Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі].

'''Медичний огляд засуджених осіб проводиться''' лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я ДКВС, а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров’я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності після обов’язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров’я ДКВС або закладів охорони здоров’я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.

З урахуванням результатів медичного огляду засудженого лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за встановленою формою.

Після медичного огляду голова комісії доводить висновок засудженому, про що у медичній карті № 003/о робиться відмітка та ставиться особистий підпис засудженого. Якщо засуджений за станом здоров’я не може власноруч поставити особистий підпис, про це у медичній карті № 003/о робиться відмітка із зазначенням причини.

Висновок комісії негайно передається до УВП, за якою значиться такий хворий засуджений на дату огляду комісією.

'''На підставі висновку комісії начальник УВП, за якою значиться засуджений, протягом доби після отримання висновку комісії готує подання до суду про вирішення питання для звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою. До подання додаються особова справа засудженого і висновок комісії.

'''
Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності до прийняття судом остаточного рішення.

'''У разі прийняття судом рішення про звільнення''' засуджений звільняється безпосередньо із закладу охорони здоров’я ДКВС або закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності.

У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку із психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

'''Якщо судом прийнято рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою''' такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у закладі охорони здоров’я ДКВС або закладі охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності або повертається до УВП, з якої він прибув.

'''У разі погіршення стану здоров’я''' засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою, на підставі повторного висновку комісії подання про звільнення від відбування покарання повторно подається до суду.
== Оскарження рішення суду щодо звільнення від покарання за хворобою ==

Ухвала суду першої інстанції, постановлена за наслідками розгляду клопотання (подання) щодо звільнення від покарання за хворобою може бути оскаржена протягом семи днів до суду апеляційної інстанції, з дня її проголошення.

Апеляційну скаргу мають право подати прокурор, засуджений, його захисник, законний представник, а потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи - лише у випадках, коли питання, пов'язане із виконанням вироку, вирішувалося судом за їх клопотанням.

[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Суди]]

Процедура банкрутства юридичної особи

2019-04-01T09:03:52Z

Zhanna.tsuryk: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://Господарський%20кодекс%20України Господарський кодекс Україн...

== Нормативна база ==

# [http://Господарський%20кодекс%20України Господарський кодекс України]
#
# [http://Господарський%20процесуальний%20кодекс%20України Господарський процесуальний кодекс України]
#
# [http://Цивільний%20кодекс%20України Цивільний кодекс України]
#
# [http://Закон%20України%20«Про%20відновлення%20платоспроможності%20боржника%20або%20визнання%20його%20банкрутом Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом]»
#

== Судові процедури, які можуть застосовуватися до боржника ==

'''Банкрутство - нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури ([http://стаття%20209%20Господарського%20кодексу%20України стаття 209 Господарського кодексу України]).
'''

'''Відносно кого може бути порушено справу про банкрутство?'''

'''Важливо! Суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.
'''

Згідно положень [http://статті%2053%20Цивільного%20кодексу%20України статті 53 Цивільного кодексу України] банкрутом може бути визнана фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності (у порядку встановленому законом).

Відповідно до [http://статті%207%20Закону%20України%20«Про%20відновлення%20платоспроможності%20боржника%20або%20визнання%20його%20банкрутом» статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»] щодо боржника можуть застосовуватися такі процедури банкрутства:
* розпорядження майном боржника;
Під '''розпорядженням майном''' розуміють систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
* мирова угода;
Під '''мировою угодою''' у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.
* санація (відновлення платоспроможності) боржника;
Під '''санацією''' розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
* ліквідація банкрута

У випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає '''постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру''' строком на 12 місяців.

'''Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.
'''

'''Зверніть увагу!''' Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди.

== Порядок розгляду справ про банкрутство ==

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом.

'''До уваги!''' Така категорія справ розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання боржника - фізичної особи.

'''Хто може бути ініціатором порушення справи про банкрутство?'''

Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

'''Боржник''' - юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом 3-х місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження.

'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Кредиторі можуть бути конкурсні, поточні та забезпечені.

'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

'''Заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити:
'''

* найменування господарського суду, до якого подається заява;
* ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
* перелік документів, що додаються до заяви.

'''До заяви про порушення справи про банкрутство додаються:
'''

* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
* докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
* рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;
* відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;
* докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

'''За наявності яких обставин боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство?'''

* задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);
* під час ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
* в інших випадках, передбачених цим Законом.

У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду та призначає підготовче засідання.
Підготовче засідання проводиться не пізніше 14-го дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов’язань кредиторам тощо) - не пізніше 30-го дня.

'''Важливо!''' До дати проведення підготовчого засідання боржник повинен надати до господарського суду та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов’язані з розглядом справи.

Якщо '''справа порушується за заявою кредитора''', господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

У разі звернення до господарського суду '''боржника із заявою про порушення справи про банкрутство''' у підготовчому засіданні з’ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Отже, за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про:
* відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство;
* відмову у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

'''Зверніть увагу!''' З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Таке оголошення містить повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

== Ліквідаційна процедура щодо боржника ==

'''Які наслідки визнання боржника банкрутом?'''

'''З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
'''

* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
* скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.
* Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
* вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом 2-х місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
* Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в 6-у чергу в ліквідаційній процедурі;
* виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених Законом.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури '''господарський суд призначає ліквідатора банкрута''' з урахуванням вимог, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено Законом.

'''Важливо!''' Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури.

До складу ліквідаційної комісії банкрута включаються представники кредиторів, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, фінансових органів та профспілки, а в разі необхідності - також представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, органу, уповноваженого управляти державним майном, та представник органів місцевого самоврядування.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

'''Які способи впливу на ліквідатора можна використовувати?'''

На вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства ліквідатор зобов’язаний надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
Окрім того, учасники справи про банкрутство можуть оскаржити дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) до господарського суду, у разі якщо їх права були порушені такими діями (бездіяльністю).
У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов’язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора.

'''Що таке ліквідаційна маса і яке майно входить до її складу?'''

До складу ліквідаційної маси включаються '''усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.
'''

'''Не може бути включено до ліквідаційної маси''' грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання банкрута, об’єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об’єкти комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Для задоволення вимог кредиторів ліквідатор здійснює продаж майна банкрута. Черговість задоволення вимог кредиторів визначена положеннями [http://статті%2045%20Закону%20України%20«Про%20відновлення%20платоспроможності%20боржника%20або%20визнання%20його%20банкрутом» статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»].

'''До уваги!''' Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор (ліквідаційна комісія) не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''

== Особливості здійснення продажу майна в провадженні у справі про банкрутство ==

Продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов’язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Суб’єктами аукціону є його '''замовник, організатор та учасники.'''

'''Замовником''' є ліквідатор, призначений господарським судом.

'''Організатором''' аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

'''Учасниками''' аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Організатор аукціону повинен провести аукціон протягом 2-х місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором.

'''Коли проводиться аукціон та як взяти у ньому участь?'''

Аукціон (крім електронних торгів) проводиться у робочий день та у робочий час. Граничний строк подання пропозицій щодо ціни на електронних торгах визначається у робочий день та у робочий час.
'''Заява на участь в аукціоні складається в довільній формі державною мовою і повинна містити зазначені в повідомленні про проведення аукціону такі відомості:
'''
* найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження, поштова адреса заявника (для юридичної особи);
* прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, відомості про місце проживання заявника (для фізичної особи);
* номер контактного телефону, адреса електронної пошти заявника.

Крім цього, заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.

'''До заяви на участь в аукціоні повинні додаватися копії таких документів:
'''

* документа, що підтверджує повноваження особи на здійснення дій від імені заявника;
* документа про сплату гарантійного внеску.

'''Фіксація!''' Організатор аукціону зобов’язаний забезпечити його фіксацію технічними засобами, тобто ведення його відеозапису, крім проведення електронних торгів.

'''Як відбувається передача рухомих речей, майнових прав та відступлення права вимоги?'''

Придбана на аукціоні рухома річ, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни.
Організатор аукціону, який не передав покупцю на його вимогу рухому річ, майнове право або не відступив право вимоги після повної сплати ціни, сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення.
Передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства.

'''Відповідальність!''' Особа, у власності якої перебувало майно до продажу на аукціоні, замовник та організатор аукціону не відповідають за недоліки майна, крім випадків їх навмисного приховування.

== Мирова угода: умови укладення та наслідки невиконання ==

'''Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
'''
У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів.
Від імені кредиторів рішення про укладення мирової угоди приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Від імені боржника рішення про укладення мирової угоди приймається керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

'''Важливо!''' З прийняттям рішення про укладення мирової угоди припиняється дія процедур розпорядження майном боржника, санації та ліквідації.
Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство.
З дня затвердження мирової угоди господарським судом вона набирає чинності і є обов’язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

'''Зверніть увагу!''' Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

'''Зміст мирової угоди! Мирова угода повинна містити положення про:'''

* розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника;
* відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.

'''Крім того, мирова угода може містити умови щодо:'''

* виконання зобов’язань боржника третіми особами;
* задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Протягом 5-ти днів з дня укладення мирової угоди, сторони повинні подати до господарського суду заяву про її затвердження.

'''Господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі:'''

* порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;
* якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

'''До уваги!''' Мирова угода може бути розірвана в разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів в межах провадження справи про банкрутство.
Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.
У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та/або розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.
У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред’явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.
У разі відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
[[Категорія:Господарське право‎]]
[[Категорія:Господарський процес‎‎]]