WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

2026-04-17T10:48:30Z

Zeleniuk.Liudmyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 Наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/z1015-12#Text Наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 652 "Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-15#Text Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08#top Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]
== Загальні положення щодо порушень митних правил ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 458 Митного кодексу України] (далі - МКУ) '''порушення митних правил''' є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ], настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

'''Суб’єктами''' адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення '''досягли 16-річного віку''', а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств (частина друга статті 459 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
== Види адміністративних стягнень за порушення митних правил ==
За порушення митних правил можуть бути накладенні адміністративні стягнення, а саме:
* '''попередження''' – передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 463 МКУ], представляє собою офіційне попередження правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення;
* '''штраф''' – передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 464 МКУ], являє собою покладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ] залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення;
* '''конфіскація''' - передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статтею 465 МКУ], полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 у пункті 3 статті 461 МКУ], і безоплатній передачі їх у власність держави.
{| class="wikitable"
|-
| '''Дуже важливо!''' Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
|}
Конфіскація товарів, транспортних засобів, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Конфіскація може застосовуватися як основне або додаткове стягнення.

Адміністративне стягнення за порушення митних правил (ПМП) накладається не пізніше ніж через 6 місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючих порушень — 6 місяців з дня їх виявлення. Якщо в порушенні митних правил є ознаки кримінального правопорушення, але кримінальну справу закрито, стягнення накладається протягом 3 місяців з дня прийняття рішення про закриття/відмову.

== Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил ==
Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до:
* Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
* Місцевого загального суду як [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України] (частина перша статті 529 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, припиняється.
|}
Подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4064 ст. 533 Митного кодексу України])

=== Оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику ===
Особливістю оскарження постанов про порушення митних правил до центрального органу виконавчої влади, а саме до [https://mof.gov.ua/uk/state-customs-service Державної митної служби України], є те що процес їх оскарження регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексом про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

Строк на оскарження постанов про порушення митних правил складає '''10 днів з моменту винесення рішення митним органом''' (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Вказаний строк може бути поновлений органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.

За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме:
* про залишення постанови без змін, а скарги без задоволення;
* про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
* про скасування постанови та закриття справи;
* про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).
Копія рішення по скарзі на постанову '''протягом 3х днів''' з дня його винесення надсилається особі, щодо якої її винесено поштовим відправленням з повідомленням про вручення (стаття 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4070 ч. 4 ст. 530 Митного кодексу України]).

У разі скасування постанови суми штрафів повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності (стаття 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 статті 531 МКУ] підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правила або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
* відсутність у діях особи, яка притягуються до відповідальності, ознак порушення митних правил;
* необ’єктивність або неповнота провадження провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
* невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
* винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі і розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження по справі про порушення митних правил та її розгляду;
* неправильна або неповна класифікація вчиненого правопорушення;
* накладення стягнення, не передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 МКУ].
Цей перелік не є вичерпним.

=== Оскарження в порядку адміністративного судочинства ===
'''Скарга (адміністративний позов)''' на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 КУпАП]. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений. Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає '''10 днів''' та обчислюється з ухвалення відповідної постанови (стаття 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП]).

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 статтею 25 Кодекса адміністративного судочинства України] (далі - КАСУ), адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом .

Вимоги до оформлення адміністративної позовної заяви, а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 статтях 160, 161 КАСУ]. У випадку невідповідності адміністративної позовної заяви цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали (стаття 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 КАСУ]).

=== Оскарження постанови суду в апеляційному порядку. ===
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, прокурором або митним органом, який здійснював провадження у цій справі до апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

У випадку, якщо встановлений строк був пропущений з поважних причин, його може бути поновлено.

'''Апеляційна скарга подається у письмовій формі та повинна містити ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11910 ст. 296 КАС України])''':

* найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
* найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
* вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
* обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
* у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
* дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
* перелік матеріалів, що додаються.

'''Підставами для скасування постанови''' у справі про адміністративне правопорушення можуть бути:

* неповне встановлення необхідних для вирішення справи обставин;
* недоведеність встановлених обставин;
* невідповідність висновків обставинам справи;
* порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n800 ст. 294 КУпАП] постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103332004 Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2022 року у справі № 304/178/22]
* П[https://opendatabot.ua/court/111764495-b4dec2b0e9b436895a230ec9a62b6afc останова Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.06.2023 по справі 725/917/23]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/117220408 Постанова Сумського апеляційного суду від 23.02.2024 по справі № 592/6203/23]

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Зміна істотних умов праці

2026-02-16T11:14:08Z

Zeleniuk.Liudmyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/121246574 Постанова Пленуму Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі № 521/1892/22 (провадження № 61-1538св24)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12 частини другої статті 3 цього Закону] у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
|}
== Загальні положення ==
'''Зміна істотних умов праці''' - зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#n188 частина третя статті 32 КЗпП України]).

Перелік істотних умов праці, передбачений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#n188 частині третій статті 32 КЗпП України], не є вичерпним і може доповнюватися стосовно кожного конкретного випадку. До істотних умов праці, крім перелічених, з урахуванням інтересів конкретних працівників можна віднести також встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється, відбуваються збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, ступеня шкідливості роботи, перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки та створюються інші умови, що характеризують трудовий процес.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] навів приклади можливих змін. Це раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, зокрема, перехід на бригадну форму організації праці і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо. Під змінами в організації виробництва і праці варто розуміти об’єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов. Змінами в організації виробництва і праці слід вважати також удосконалення систем заробітної праці, нормування праці, ліквідацію шкідливих робіт, раціоналізацію робочих місць після їх атестації тощо.
Будь-які зміни умов трудового договору повинні відбуватися з дотриманням норм трудового законодавства та не порушувати прав працівників. У зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

'''ВАЖЛИВО''', якщо процедура зміни істотних умов праці відбулася без змін в організації виробництва та праці, таку зміну можуть визнати '''незаконною'''. Зміна істотних умов праці допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці, і що про ці зміни працівник був повідомлений. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, то така зміна, з урахуванням конкретних обставин, може бути визнана судом неправомірною

[[Файл:Зміна істотних умов праці.png|міні]]
== Строки повідомлення працівника у разі змін істотних умов праці ==
Про зміну істотних умов праці (системи та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення чи скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів та найменування посад тощо) працівник має бути повідомлений у мирний час '''не пізніше ніж за 2 місяці до їх введення'''. Під час '''воєнного стану''' діє спеціальний Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» , який передбачає, що норми ч. 3 ст. 32 КЗпП щодо двомісячного терміну попередження працівника про зміну істотних умов праці під час воєнного '''не застосовуються'''. Під час дії воєнного стану працівника про зміну істотних умов праці та її оплати слід повідомити не пізніше, як до запровадження таких умов. Краще зробити це хоча б за день до змін.

При цьому законом не передбачено форму повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та форму згоди працівника чи його відмови (незгоди) продовжувати роботу в нових умовах. Вручати працівнику повідомлення про зміну істотних умов праці доцільно під підпис, а також забезпечити наявність письмового підтвердження працівника про отримання такого повідомлення.

Якщо працівник відмовився працювати в нових умовах та повідомив про це роботодавця письмово, роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір після закінчення двох місяців з моменту попередження на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#n204 пункту 6 статті 36 КЗпП України], що передбачає одну з підстав припинення трудового договору - відмову працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці, тобто власник чи уповноважений ним орган має право звільнити працівника, який не може через будь-які причини виконувати роботу в нових умовах. Законодавство не передбачає необхідності вжиття заходів щодо працевлаштування працівників у таких випадках.

Також може виникнути ситуація, коли працівник не бажає продовжувати роботу за нових умовах й письмово просить звільнити його до спливу двомісячного терміну з дати попередження. У такому випадку роботодавець також має право звільнити працівника за підставою, викладеною пунктом 6 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України].

У разі, коли протягом встановленого двомісячного строку з дня повідомлення працівник не надасть свою згоду на продовження роботи в нових умовах або переведення разом з підприємством в іншу місцевість (наприклад, шляхом відповідної заяви), то приймається рішення про його звільнення також за пунктом 6 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
== Дії роботодавця при зміні істотних умов праці ==
Якщо працівник не бажає працювати в нових умовах праці, роботодавець для звільнення через це повинен виконати ряд дій, а саме:
* отримати від працівника письмову заяву про те, що він дійсно не бажає продовжувати трудову діяльність після зміни істотних умов праці;
* видати наказ про припинення трудового договору, де вказати причину звільнення та дату звільнення. Серед підстав для звільнення бажано вказати вищезгадану письмову заяву працівника;
* внести запис до трудової книжки працівника: «Звільнений у зв’язку з відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці, п. 6 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]»;
* провести остаточний розрахунок із працівником, а також виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
При цьому варто взяти до уваги, що звільнення з мотивів відмови працівника від продовження роботи у зв’язку із змінами істотних умов праці може відбутися лише тоді, коли можливість продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією або посадою зберігається, але працівник не бажає продовжувати роботу. Коли ж змінилася спеціальність, кваліфікація або посада, звільнення повинно проводитись за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#n231 пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України].

Відмова від виконання роботи при зміні істотних умов праці не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а тим більш для звільнення з роботи за порушення трудової дисципліни.

У разі, коли на підприємстві, в установі або організації не відбулося змін в організації виробництва і праці, власник чи уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку змінити істотні умови праці працівників. Якщо ж це сталося, а працівники не погоджуються з такими змінами, власник зобов’язаний поновити працюючим попередні умови праці.
== Див. також ==
* [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці]]
* [[Підстави та порядок припинення трудового договору]]
[[index.php?title=Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Порядок та умови призначення пільгової пенсії для учасників бойових дій

2026-02-13T11:40:29Z

Zeleniuk.Liudmyla: 1.Змінено перелік документів,які подаються з заявою до ПФУ. 2. Змінено щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Закон України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n42 статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.(Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 Стаття 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] вказує категорії осіб, що належать до [[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій|учасників бойових дій]].

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»] (далі – Закон № 1058) військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних '''мають право на призначення дострокової пенсії за віком''' '''після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.'''

'''Зверніть увагу! '''Наявність страхового стажу можна перевірити:
* на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України];
* замовивши довідку ОК-5, яка формується за будь-який період, ''' починаючи з 2000 року,''' та містить відомості про суми заробітку для нарахування соціальних виплат . На підставі цієї довідки можна проаналізувати свій страховий стаж та зарплату '''після 01.07.2000 року,''' яка в майбутньому буде використана при призначенні пенсії.

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми (добровільний, позасудовий та судовий порядок) ==
Пенсії учасникам бойових дій розраховують згідно зі ст. 27, 28 [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] і залежить їх розмір від тривалості страхового (трудового) стажу та заробітної плати (доходу).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"] установлено, що:

у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни:

* I групи - 16847 гривень,

* II групи - 13822 гривень,

* III групи - 9478 гривень,

* в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 5528 гривень,

таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності '''виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів''';

щомісячна державна адресна допомога до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни II і III груп із числа учасників бойових дій у період Другої світової війни та учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, виплачується в розмірі, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

Згідно з [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»] передбачена '''щомісячна виплата цільової грошової допомоги''':

* особам з інвалідністю внаслідок війни 1 групи в розмірі 70 грн,

* особам з інвалідністю внаслідок війни 2 і 3 груп — 50 грн,

* учасникам бойових дій — 40 грн, незалежно від розміру пенсій, надбавок, підвищень, додаткової пенсії та ін.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ].

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом] вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років..

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Порядку № 393], до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в цій постанові, зараховується на пільгових умовах о'''дин місяць служби за три місяці''', зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

У разі наявності двох і більше підстав для зарахування на пільгових умовах до вислуги років, з якої визначається розмір пенсії, одного і того ж періоду служби вислуга років обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги.

Особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8C+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8+%D0%B7%D0%B0+%D1%82%D1%80%D0%B8+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96#Text постанови], яким відповідно до пункту 3 цієї постанови в редакції, що діяла до 17 травня 2024 р. включно, зарахування періодів служби було передбачено на пільгових умовах для визначення розміру пенсії, під час призначення пенсії за вислугу років такі періоди зараховуються до вислуги років відповідно до законодавства, що діяло до 17 травня 2024 р. включно, для визначення розміру пенсії.

До вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану з 24 лютого 2022 р. до 3 травня 2024 р. включно.

Період участі у бойових діях під час воєнного стану з 4 травня 2024 р. до 17 травня 2024 р. включно, а також час проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України у зазначений період, зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії - один місяць служби за три місяці.

Вислуга років, що була обчислена під час призначення пенсії за вислугу років особам, зазначеним у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-%D0%BF?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8C+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8+%D0%B7%D0%B0+%D1%82%D1%80%D0%B8+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96#Text постанови від 17 липня 1992 р. № 393,] до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1508-2024-%D0%BF#Text № 1508] “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393”, не переглядається.

== Порядок звернення для призначення пенсії ==
'''Куди звернутися''' У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"], '''заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом ( 2262-12 )]''', та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами '''в електронній або паперовій формі''' до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.

При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Заява про призначення пенсії учаснику бойових дій подається засобами [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України] portal.pfu.gov.ua або особисто до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду.

Інструкцію, як подати заяву на призначення пенсії онлайн, дивіться за [https://www.facebook.com/dn.pfy/posts/pfbid02wphAECCoG7xpDwbkhTCUeZUJjtcQbCqBBLZnZpfPc91z7JHa5qEDF9PQn5puNF1dl посиланням] та [https://www.youtube.com/watch?v=oGK04xplhXA&t=7s відеоінструкцію].

'''Вартість''' 
Даний порядок є безоплатним та не потребує жодних коштів.

'''Перелік та зразки необхідних документів'''

Для призначення дострокової пенсії необхідно подати до відповідного управління Пенсійного фонду такий пакет документів:

* заява про призначення пенсії;
* паспорт;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* фото (для видачі пенсійного посвідчення);

* документи, які підтверджують страховий стаж;
Документами, які підтверджують трудовий стаж, можуть бути трудова книжка, диплом (в разі навчання за денною формою), військовий квиток, довідки, видані за місцем роботи, служби, навчання; свідоцтва про народження дітей для жінок, які не працювали і здійснювали догляд за дітьми до 3-річного віку; документи, що підтверджують догляд за особою з інвалідністю 1 групи, дитиною з інвалідністю або пристарілим; документи, що підтверджують періоди здійснення особою підприємницької діяльності.
* посвідчення учасника бойових дій/довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції;
* довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Порядку № 3-1] для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:
* подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом);
* витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії;
* розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню);
* грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
* документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1);
* військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
* документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності);
* заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
* довідка з банку або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку;
* копія паспорта.

'''Перелік та зразки документів є індивідуальними та потребують уточнення в органах ПФУ. '''

'''Строки розгляду питання''' 
Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії не пізніше 10 днів з дня їх надходження, що відповідає вимогам ст. 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення».]

Відповідно до Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені цим Порядком.

'''Підстави для відмови''' 
Підставою відмови може бути лише відсутність усіх необхідних документів, які підтверджують правовий статус, вік та стаж роботи. 

'''Порядок оскарження''' 
Відмова у призначенні пільгової пенсії може бути оскаржена в судовому порядку.

'''Особливі випадки''' 
Особливим випадком у даній ситуації може бути ліквідація чи реорганізація підприємства, установи, організації, яка може підтвердити стаж роботи заявника. При цьому необхідно звернутись із запитом до державного архіву за місцем реєстрації даної організації.

== Позасудовий порядок оскарження ==
Позасудовий порядок врегулювання спору при призначенні пільгової пенсії може включати в себе звернення зі скаргою до вищестоящої організації, наприклад УПФУ обласного значення.

== Судовий порядок оскарження ==
В разі неправомірної відмови учаснику бойових дій у призначенні пільгової пенсії, останній вправі звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства із позовом про визнання дій ПФУ протиправними та зобов’язанням призначити та виплатити пенсію.

'''Куди звернутися''' 
Відповідно до правил адміністративного судочинства з даним позовом позивач звертається до місцевого адміністративного суду за місцем знаходження відповідача.

'''Вартість''' 
При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] в залежності від кількості позовних вимог. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. Так учасники бойових дій мають пільги визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] і в даному випадку звільнені від сплати судового збору.

'''Перелік та зразки необхідних документів'''

* [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluVjJOazZxUTFGQ2s/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-Pvscq9j_Y24vopmB8_BD5g&rtpof=true&sd=true Зразок адміністративного позову про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України]
* [https://docs.google.com/document/d/15m0uW7_sAMJeHUqZtY7Wg0nPbFbSUuod/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Зразок адміністративний позов про визнання дій неправомірними] 

'''Строки розгляду питання''' 
Згідно вимог ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України], адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 ст. 193 КАС України] Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. ''При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.''

'''Підстави для відмови''' 
Підставою для відмови у даному позові може бути недосягнення позивачем віку чи відсутність стажу роботи визначених законом.

'''Порядок оскарження''' 
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11903 (ст. 295 КАС України)].

'''Особливі випадки''' 
Особливими випадками в даному випадку є оспорення відповідачем наявності спеціального стажу чи статусу учасника бойових дій.

== Доплати за особливі заслуги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-14#Text Закону «Про особливі заслуги перед Україною»,] громадяни, нагороджені, наприклад, орденами, мають право на доплату до пенсії. [[Пенсія за особливі заслуги перед Україною|Пенсія за особливі заслуги]] встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом. Розмір доплат становить від 23 до 40% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]

Надання права власності на знахідку

2025-12-12T13:40:02Z

Zeleniuk.Liudmyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Поняття знахідки ==
'''Знахідка''' - майно, втрачене власником (володільцем) поза його волею і знайдене іншою особою ''(з практики застосування в юриспруденції)''. Розглядаючи поняття «знахідка» потрібно керуватись статтями 337—339 Цивільного Кодексу України.

== Куди звернутися ==
Особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її втратила, або власнику речі і повернути знайдену річ цій особі.

Якщо річ знайдена в приміщенні або в транспортному засобі, особа, яка знайшла її, зобов'язана передати річ особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов'язків особи, яка знайшла загублену річ.

Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку органу поліції або органу місцевого самоврядування.

Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання органу поліції або органу місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, вказаній ними (стаття 337 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Зберігання знахідки ==
Річ, що швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю, може бути продано особою, що знайшла її, з одержанням письмових доказів, що підтверджують виручену суму. Сума грошей, одержана від продажу знайденої речі, підлягає поверненню особі, яка має право вимагати її повернення.

Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності.

== Перелік та зразки необхідних документів ==
Зразок заяви про знахідку надається в органі поліції або в органах місцевого самоврядування.

== Підстави набуття права власності на знахідку ==
Право власності на загублену річ може виникати у ''особи, яка знайшла її,'' або у ''територіальної громади''.

Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після закінчення шести місяців з моменту заявлення про знахідку органу поліції або органу місцевого самоврядування за умови, що:
* не встановлений власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі;
* власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявили про своє право на річ тому, хто її знайшов, органу поліції або органу місцевого самоврядування.

До територіальної громади право власності на знахідку переходить у разі подання особою, яка її знайшла, письмової заяви про відмову від набуття права власності на знахідку до органу місцевого самоврядування (стаття 338 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Відшкодування витрат, пов'язаних зі знахідкою ==
Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї:

→ відшкодування необхідних витрат, пов'язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо);

→ винагороду за знахідку в розмірі до 20 % вартості речі (якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1834 ч. 3 ст. 339 Цивільного кодексу України]) та саме в тому розмірі, який був зазначений в оголошенні.

Право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її (стаття 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Особливі випадки ==
У разі знахідки ''боєприпасів або речей заборонених в обігу законом'' (наркотичні речовини, зброя) потрібно звернутись до органів поліції або [http://www.dsns.gov.ua/ Державної служби України з надзвичайних ситуацій] за телефонами 101 та 102 відповідно.

Право власності на знайдені транспортні засоби виникає в спеціальному порядку. Знайдені ''транспортні засоби'' передаються на зберігання органу поліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації.

Якщо '''''протягом шести місяців''''' з дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, що мають право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявлять про свої права на транспортний засіб, поліція має право продати його, а виручену суму внести на спеціальний рахунок у банку.

Якщо '''''протягом трьох років''''' колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому вирученої суми, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб.

== Див. також ==

* [[Бездоглядна домашня тварина]]
* [[Публічна обіцянка винагороди]]

[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Невитребувані паї

2025-11-18T10:21:26Z

Zeleniuk.Liudmyla: Додано визначення нерозподілена земельна ділянка, змінено термін оформлення невитребуваних земельних паїв, додано інфомацію щодо поняття невитребуваний пай

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119 "Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0101-00 Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 "Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю)"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України № 2498-VIII від 01.січня 2019 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні."]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України №2247-IX від 12 травня 2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Закон України №3993-IX від 08.11.2024 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20?find=1&text=%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%B0%D1%97#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-IX] розділ X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] доповнено пунктами 27 і 28.

Так, пунктом 27 визначено, що п'''ід час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей''':

1) вважаються '''поновленими на один рік''' без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, '''невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок,''' а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і '''були передані в оренду органами місцевого самоврядування.'''

б) приватної власності;

2) у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України, передача в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності (крім тих, що перебувають у постійному користуванні осіб, які не належать до державних, комунальних підприємств, установ, організацій), а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, '''нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв)''' здійснюється з урахуванням певних умов.
|}
== Загальні положення ==
'''''Земельна ділянка''''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами.Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частини перші статей 79 та 79-1 Земельного кодексу України відповідно]).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

'''''Земельна частка (пай)''''' – це умовна частка землі, яку колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств отримали після розпаювання земель, а не фактична земельна ділянка. Це право на певну частку землі, виражене в умовних кадастрових гектарах, яке посвідчується сертифікатом. Щоб отримати реальну земельну ділянку, цей пай потрібно виділити в натурі (на місцевості).

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарcьким кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах.

Земельна частка (пай) ''не відноситься'' до об’єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»].

'''Невитребуваною земельною ділянкою''' є земельна частка (пай)''', на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).'''

'''Що таке невитребувана земельна ділянка (пай):'''

* '''Це земельна частка (пай), на яку не отримано правовстановлюючий документ (наприклад, сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про спадщину).'''
* '''Або це пай, право на який посвідчено, але який не був виділений в натурі (на місцевості).'''
* '''Ідеться про земельні частки, що належали членам колективних або інших сільськогосподарських підприємств.'''

'''Нерозподілена земельна ділянка —''' це земля, яка була виділена для розподілу між власниками земельних часток (паїв), але досі не була оформлена на конкретного власника.

До нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) відносяться:
* земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку;
* земельні частки, на які вже сертифікат отриманий, але власник сертифікату не розпорядився ним належним чином (не подана заява про виділення в натурі для передачі в оренду чи для сумісного обробітку);
* земельні частки, власники яких померли, їх спадкоємці не прийняли спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений.
{| class="wikitable"
|-
| До невитребуваних паїв не відносяться земельні частки, власники яких померли, але термін договору оренди ще не закінчився. За такими договорами мають право отримувати орендну плату спадкоємці. За умови якщо договір закінчився, а спадкоємці не прийняли спадщини, зазначені земельні частки набудуть статусу невитребуваних.
|}
== Використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) ==
''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї)'' після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text стаття 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]).

Власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю.

Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради ''на підставі рішення суду'' передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку ''визнання майна безхазяйним.''

'''ВАЖЛИВО: Термін оформлення невитребуваних земельних паїв продовжено до 1 січня 2028 року. Це означає, що власники паїв мають час до цієї дати, щоб оформити право власності на свою земельну ділянку, інакше вона буде вважатися відмовою від неї та перейде у комунальну власність.'''

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
На період дії воєнного стану, формування ділянок з невитребуваних паїв заборонено. Але якщо формування відбулося до 07.04.2022 (дата набрання чинності пунктом 27 Перехідних положень), то таке формування не є недійсним. Таким чином, за умови, якщо невитребувані паї були сформовані в земельні ділянки і зареєстровані в ДЗК до війни, місцева рада вправі затвердити таку документацію і надати в оренду відповідні земельні ділянки на стандартних умовах для невитребуваних паїв. Це рішення місцевої ради є підставою реєстрації речових прав оренди, а договір не підлягає державній реєстрації в Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань
'''Зверніть увагу!''' Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
== Оренда невитребуваних паїв ==
==== Хто передає в оренду невитребувані паї? ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)»] передавати в оренду нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї мають право виключно сільські, селищні, міські ради, на території яких розташована така земля. До 01.01.2019 р. повноваження передавати в оренду нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї за межами населених пунктів мали районні державні адміністраціїстрації. Відповідно, з 01.01.2019 р. райдержадміністрації втратили такі повноваження та на даний час не має значення розташування такої земельної ділянки в межах чи поза межами населеного пункту.
==== Умови договору оренди ====
Оскільки нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї передаються в оренду лише після формування їх у земельні ділянки, то до таких договорів оренди застосовуються загальні положення, які регулюють оренду сільськогосподарської землі.
'''''Детальніше див.:''''' [[Договір оренди земельної ділянки]]
==== Строк дії договору оренди ====
Строк дії договору оренди нерозподіленої земельної ділянки/невитребуваного паю обмежується днем реєстрації державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Тобто такий договір оренди припиняється в день державної реєстрації права власності на земельну ділянку. При цьому будь яких договорів (додаткових угод) про його припинення складати непотрібно. Державна реєстрація припинення права оренди проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією права власності на відповідну земельну ділянку.
==== Форма договору оренди ====
Оскільки наразі нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї передаються в оренду лише після формування їх у земельні ділянки, то до договору оренди таких земель висуваються такі ж вимоги, як і стосовно інших земельних ділянок. 
До 01.01.2016 р. реєстрація договорів оренди невитребуваних паїв проводилася виконавчими комітетами сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119] 
З початку 2016 року реєстрація права оренди невитребуваних земельних ділянок здійснюється у [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]] і при укладанні договору оренди нерозподіленої земельної ділянки/невитребуваного паю право оренди реєструється в Державному реєстрі прав без реєстрації права власності на такі земельні ділянки згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ч. 1 ст. 30 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]

'''Зверніть увагу! Якщо договір оренди укладено після 01.01.2016, а право оренди не зареєстровано, то у орендаря його просто немає. Для того щоб уникнути негативних наслідків орендарю потрібно невідкладно зареєструвати своє право оренди. У випадку, коли договір оренди укладено до 01.01.2016 і право оренди зареєстровано у відповідній раді, то можна ще додатково зареєструвати своє право оренди в Держреєстрі, хоча це не обов'язково.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Пунктом 9 Порядку] визначено, що реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) проводиться ''безоплатно''.

У разі виявлення власника він може скористатися належним йому правом на земельну частку (пай), тобто вимагати виділення земельної частки в натурі (на місцевості), або переукласти договір оренди, укладений радою від свого імені, чи припинити його дію.

Якщо власник з`являться заздалегідь до збирання урожаю — орендар має виплатити відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки.

Увага! [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3993-20#Text Законом України №3993-IX від 08.11.2024 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин]продовжено строк оформлення невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок (з 2025 року до 2028 року).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87760353 Постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №647/195/18] нерозподілені земельні ділянки/невитребувані паї після формування їх у земельні ділянки передаються в оренду без проведення земельних торгів.
== Див. також ==
* [[Виділення майнового паю в натурі та визнання права власності на таке майно]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)

2025-10-16T14:17:29Z

Zeleniuk.Liudmyla: Додано умови подання віндикаційного позову

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]
== Поняття віндикаційного позову ==
'''''Віндикаційний позов''''' - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.
== Сторони у віндикаційному позові ==
'''Позивачем''' за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Зрозуміло, що позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо). У випадку, коли власник (титульний володілець) не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_225800-94#Text Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 2 квітня 1994 р.] // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1996. - N 1. - С. 158 - 164.), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності. Однак факт перебування майна на балансі підприємства (організації) суди можуть розглядати як один із доказових засобів з урахуванням правової підстави зарахування його на баланс, особливостей майна та інших обставин.

'''Відповідачем''' за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.
== Предмет позову ==
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин, що однак не завжди враховується у судовій практиці.

'''Умови подання віндикаційного позову.'''

''Наявність права власності'': Позивач повинен довести, що він є власником майна, яке витребується.

''Незаконне володіння:'' Майно знаходиться у володінні відповідача без правових підстав.

''Індивідуалізованість майна:'' Майно, яке витребується, повинно бути індивідуально визначеним.
*[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluQTZ4NzhoMnBIQnc/view?usp=sharing&resourcekey=0-oZYFrIfe6dZYuenHsP1G3w Зразок позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння]
*[https://drive.google.com/file/d/1Zl4axBnSR9JQ3tgLsRKJg9ke_qUDkxiR/view?usp=sharing Зразок позовної заяви № 2]

==Судовий порядок==
В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
*Відповідно до ч .1 ст. 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.
* Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно вимог ст.210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
*Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.
*Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном.
==Судова практика==
Застосовуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n2082 статті 387 ЦК], суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6255 статті 51 ЦПК] за клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.

У разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було відчужено відповідачем іншій особі та передано їй у володіння, суд відповідно до статті 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print ЦПК України] за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужувач залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Велика Палата Верховного Суду в '''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296538 постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц]''' указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов'язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82095857 постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц]''').
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Проведення реконструкцій повітряних ліній електропередач

2025-09-16T10:43:25Z

Zeleniuk.Liudmyla: Зміни зроблені на підставі Постанови КМУ від 27.12.2022 року №1455 Про затвердження Правил охорони електричних мереж

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2480-17 Закон України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455 "Про затвердження Правил охорони електричних мереж"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 853 "Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури об’єкта електроенергетики"]
* [http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245088195&cat_id=222219 Наказ Міністерства палива та енергетики України від 03 лютого 2005 року № 60 "Про затвердження та введення в дію нормативного документа "Методичні вказівки з обліку та аналізу в енергосистемах технічного стану розподільних мереж напругою 0,38 - 20 кВ з повітряними лініями електропередачі" (СОУ-Н МПЕ 40.1.20.576:2005)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0093-98 Наказ Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4 "Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1121-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 року №1121 "Про внесення змін у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1010]

== Поняття повітряної лінії електропередачі та оцінки впливу на довкілля ==
'''Повітряна лінія електропередачі''' (ПЛ) - електроустановка, призначена для передавання електричної енергії по проводах, розташованих просто неба і прикріплених за допомогою ізоляторів та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо).

'''Оці́нка впли́ву на довкі́лля''' проводиться перед початком будь-якого будівництва, реконструкції, розширення, демонтажу повітряних ліній електропередачі.

'''Оці́нка впли́ву на довкі́лля''' '''(ОВД)''', або '''оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)''' призначена для виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки впливу будь-якого виду планованої господарської діяльності на стан довкілля і здоров'я населення.

На час воєнного стану скасувана вимога проведення оцінки впливу на довкілля щодо таких об’єктів при будівництві та реконструкціях повітряних ліній електропередач і підстанцій. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1121-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 року №1121 "Про внесення змін у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1010]

== Реконструкція ПЛ ==
До реконструкції ПЛ відносяться такі роботи:
# підвищення їх пропускної здатності за рахунок збільшення перерізу проводів;
# підвищення другого кола або переходу на більш високий клас напруги;
# підвищення її механічної міцності (за рахунок установлення додаткових опор задля зменшення довжини польотів тощо);
# оснащення лінії пристроями автоматики, телемеханіки і дистанційних визначень до місць пошкоджень;
# вимірювання натягу проводів, їхнього перерізу та перевірка на наявність ознак корозії.

ПЛ підлягає реконструкції (знаходиться в незадовільному стані) при:
* перевищенні обсягів робіт з усунення виявлених дефектів номенклатури обсягів робіт капітального ремонту, визначеної згідно з "Методичні вказівки з обліку та аналізу в енергосистемах техічного стану розподільчих мереж напругою 0,38-20 КВ з повітряними лініями електропередачі", що провадяться за рахунок амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт;
* необхідності істотного поліпшення основних техніко-економічних характеристик об'єкта при проведенні різних типів робіт.

=== Хто проводить реконструкцію? ===
'''Спеціалізовані компанії та енергетичні підприємства, які мають відповідну ліцензію та кваліфікованих спеціалістів, таких як електромонтери з ремонту та обслуговування електрообладнання або електромонтери з ремонту повітряних ліній електропередачі.'''

'''Планові''' роботи з ремонту та реконструкції ліній електропередачі, ''що проходять через сільськогосподарські угіддя'', виконуються за погодженням з власниками землі і землекористувачами, як правило, в період, коли угіддя не зайняті сільськогосподарськими культурами або якщо можливо забезпечити збереження цих культур.
Умови виконання зазначених робіт повинні бути погоджені ''не пізніше як за три доби до їх початку''.

== Виконання робіт у межах охоронних зон ПЛ ==
'''Охоронні зони об'єктів енергетики''' - зона вздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля (детально охоронні зони ПЛ визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-%D0%BF#Text постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455 "Про затвердження правил охорони електричних мереж"]).

Забороняється в охоронних зонах ПЛ будувати житлові, громадські та дачні будинки; влаштовувати будь-які звалища; складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали; розпалювати вогнища; саджати дерева та інші багаторічні насадження, здійснення усіх видів гірничих, землечерпальних, підривних робіт; проїзд машин, механізмів загальною висотою від поверхні дороги понад 4,5 метра.

Фізичні/фізичні особи - підприємці або юридичні особи, які мають намір планово виконувати земляні, будівельні та інші роботи, виконання яких може становити загрозу надійності електричних мереж та/або безпеку електротравматизму, в межах охоронних зон електричних мереж, '''повинні за десять діб повідомити''' про це власника електричних мереж, який експлуатує такі електричні мережі.

'''Власник електричних мереж за три дні до початку робіт повинен надати дозвіл на виконання робіт''' в охоронних зонах електричних мереж або вмотивовану відмову, визначивши заходи, необхідні для безпечного виконання робіт (у тому числі необхідність присутності представника власника електричних мереж під час виконання робіт),

Керівники енергопідприємств зобов'язані забезпечувати своєчасне прибуття своїх представників на місце виконання робіт для здійснення технічного нагляду за дотриманням заходів щодо забезпечення збереження електромереж. У разі неприбуття на місце виконання робіт представника енергопідприємства замовник зобов'язаний повторно протягом доби
повідомити про це телефонограмою керівника цього підприємства.

Підприємства, які виконують зазначені роботи, повинні влаштовувати об'їзди, огороджувати місця виконання робіт і встановлювати відповідні дорожні знаки.

Після завершення робіт в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, виконавець робіт повинен забезпечувати прибирання місця проведення робіт (розрівнювання ґрунту, вивезення сміття, яке накопичувалося під час проведення робіт).

'''У разі виявлення обірваних або провислих проводів''' повітряних ліній електропередачі, повалених або наближених до проводів дерев, пошкоджених кабелів та інших пошкоджених елементів електричних мереж '''необхідно не пізніше однієї години з моменту виявлення''' повідомити про це власника електричних мереж або місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, Національну поліцію.

{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-491558-08 Лист Міністерства палива та енергетики України від 27 березня 2008 року № 2-01/5-491 "Щодо демонтажу повітряної лінії електропередач і трансформаторної підстанції"]
|}

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

2025-08-14T08:30:55Z

Zeleniuk.Liudmyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України „Про нотаріат”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України „Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
== Виникнення права на утримання ==
'''Право на утримання виникає за умови, що жінка та чоловік:'''

* Проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі.
* Один з них став непрацездатним під час спільного проживання.
* Або, вони проживають разом з дитиною, яка потребує утримання

Проживання однією сім'єю передбачає факт спільного проживання жінки та чоловіка, ведення ними спільного господарства, вияв сторонами подружніх стосунків перед третіми особами, наявність взаємної матеріальної підтримки, спільне виховання дітей тощо. Суд в кожному конкретному випадку з врахуванням особливостей життєвої ситуації має визначити, чи мало місце проживання двох осіб однією сім'єю.

Закон не визначає такого поняття, як тривалість проживання однією сім'єю жінки та чоловіка. Тому у разі виникнення спору, з врахуванням усіх обставин справи, суд кожного разу має вирішувати питання про існування факту тривалого проживання фактичного подружжя або його відсутності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 91 Сімейного кодексу України (далі - СК України)] якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], тобто на тих самих засадах, якими визначається право на утримання після розірвання шлюбу.

З [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 91 СК України] випливає, що якщо непрацездатність однієї із сторін виникла після припинення спільного проживання, то вона не може звертатися до суду з вимогою про стягнення аліментів.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І,ІІ чи ІІІ групи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини третя статті 75 СК України]). Воно застосовується також і до відносин фактичного подружжя.

Жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n459 частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 СК України].

Умовами надання утримання у цьому випадку є:
# проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років або шести років, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку;
# походження дитини від жінки, чоловіка, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення).
# можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу. Для виникнення права на утримання потрібна сукупність вказаних вище фактів.
Право на аліменти виникає також у разі проживання особи з дитиною з інвалідністю. За таких умов право на утримання виникає на підставі наступного складу юридичних фактів:
# проживання одного з фактичного подружжя з дитиною з інвалідністю та опікування нею;
# нездатність дитини обходитися без постійного стороннього догляду;
# походження дитини від жінки, чоловіка, з якою особа перебуває у фактичних шлюбних відносинах;
# можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.
== Позасудовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
Необхідно звернутись до нотаріуса для укладення договору про надання утримання (аліменти) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n459 стаття 78 СК України.]
=== Вартість ===
Послуги нотаріуса за вчинення нотаріальних дій:
* державне мито; за надання нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру;
* за користування Єдиними Державними реєстрами;
* за спеціальний бланк нотаріальних документів.
=== Перелік необхідних документів ===
Паспорт; ідентифікаційний номер.
{| class="wikitable"
|-
| При посвідченні договору нотаріус відповідно до статті 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], перевіряє факт непрацездатності того з подружжя, на користь якого укладається договір. Непрацездатною (за віком або за станом здоров’я) визнається особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II, III групи, про що зазначається в тексті договору. На утримання також матиме право той з подружжя, заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна та інші доходи якого не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
|}
=== Порядок оскарження ===
Звернення до суду.
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
В разі відмови одного з подружжя добровільно надавати матеріальну допомогу тому з подружжя хто її потребує, інша сторона може звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів за наявності підстав, вказаних в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 91 СК України]. Однак у даному випадку для виникнення права звернення до суду з даним позовом необхідно також підтвердити [[Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу|факт проживання однією сім’єю у незареєстрованому шлюбі,]] що також викликає необхідність звернення до суду із відповідною заявою.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 109 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 110] цього ж кодексу визначає, що позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (підсудність за вибором позивача).

Заява про встановлення факту проживання однією сім’ю без реєстрації шлюбу подається до місцевого загального суду за місцем проживання заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 257 ЦПК України]).
=== Вартість ===
При зверненні до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»] за заяву в порядку окремого провадження, сума судового збору складає 605,60 грн. (станом на 01.01.2025). При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"]).

Від сплати судового збору звільнені позивачі при звернення з позовом про стягнення аліментів.
=== Перелік необхідних документів ===
Позовна заява про стягнення аліментів (доказами що обґрунтовують позовні вимоги можуть бути: довідка про вагітність (за необхідності); довідка медико-соціально експертної комісії про непрацездатність (за необхідності); свідоцтва про народження дітей (за необхідності); документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідки з місця роботи, довідка з управління Пенсійного фонду тощо), документи, що підтверджують перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трьох років (за необіхдністю)). Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу (Доказами, які підтверджують наявність факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо).
=== Строки розгляду питання ===
Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 157 ЦПК України], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
=== Підстави для відмови ===
Підставою для відмови у даній заяві та позові може бути відсутність доказів, які б підтверджували факт проживання однією сім’єю сторін, та відсутність підстав, які визначені для надання одному з подружжя матеріальної допомоги іншому.
=== Порядок оскарження ===
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 294 ЦПК України]). Такі вимоги передбачені як для рішень прийнятих в порядку позовного провадження так і для рішень суду, ухвалених в порядку окремого провадження.
=== Особливі випадки ===
Особливими випадками в даному випадку є те, що факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу можливий лише в судовому порядку, що випливає з аналізу норм чинного законодавства України, а тому без такого рішення суду звернення в подальшому з позовом про стягнення аліментів на утримання того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги не є можливим. 
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Визнання права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця

2025-06-05T10:05:47Z

Zeleniuk.Liudmyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах спадкування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України].
|}
== Загальні положення ==
'''Набуття права власності на земельну ділянку'''

Громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частиною першою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20121220 статті 126 Земельного кодексу України] в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є '''''державний акт на право власності'''''.

'''Що таке державний акт на право власності?'''

'''''Державний акт на право приватної власності на землю''''' - документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності громадянина на земельну ділянку. Містить інформацію про власника земельної ділянки та підстави набуття права власності на земельну ділянку.

Державний акт, виданий '''''після смерті спадкодавця''''' при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про '''''набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку'''''.

'''З якого моменту виникає право власності на земельну ділянку?'''

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20180401 Стаття 125 Земельного Кодексу України] визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127] (далі - Порядок),подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі '''заяви''' спадкоємця. Такими документами є:
* що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
* витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
* документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу;
== Добровільний порядок ==
'''Куди звернутися''' Необхідно звернутись до державного реєстратора для реєстрації права власності на земельну ділянку.

'''Вартість''' За державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань) справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у строк 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви, крім випадків, коли відповідно до законодавства заявник звільняється від сплати адміністративного збору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). У 2025 році - 302 грн. 80 коп.

'''За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж 5 робочих днів, справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк 2 робочі дні;
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб - у строк 1 робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
'''Перелік та зразки необхідних документів'''

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, передбачений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 Порядком].

'''''До них належать:'''''
* документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
* витяг із [http://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx Спадкового реєстру] про наявність заведеної спадкової справи;
* документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
'''Підставою для державної реєстрації права власності відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, ''видані до 1 січня 2013 року''.'''

'''Строки розгляду питання''' Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина друга статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру.

'''Підстави для відмови''' Підстави для відмови в державній реєстрації прав:
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
# документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
# заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
'''Порядок оскарження''' Відмова державного реєстратора у реєстрації права власності на земельну ділянку може бути оскаржена в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]].

'''Особливі випадки''' Як правило, реєстрація права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця - державними реєстраторами не здійснюється. Практика вирішення даного питання говорить про переважність судового вирішення спору.
== Особливості отримання доступу до Єдиних та Державних реєстрів в умовах воєнного стану ==
27 березня 2022 року набрали чинності зміни до постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/364-2022-%D0%BF#Text «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», передбачені постановою КМУ від 24.03.2022 № 364.]

Доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів забезпечується в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого наказом Мін’юсту від 01.04.2022 № 1307/5, та у відповідності до пункту Постанови.

Зважаючи на норми Постанови:

- для відновлення доступу до реєстрів, що був тимчасово припинений у зв’язку із введенням на території України воєнного стану, користувачам необхідно направити повідомлення до відповідної регіональної філії ДП «НАІС»;

При цьому, оскільки Постанова передбачає певні особливості доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР) для нотаріусів, останнім необхідно направити до відповідної регіональної філії ДП «НАІС» належним чином оформлене Замовлення щодо надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів (Додаток 2 до Договору про надання послуг приватним нотаріусам). Додатково звертаємо увагу на те, що відповідно до підпункту 13 пункту 1 Постанови, доступ користувачів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для отримання інформації з нього надається технічним адміністратором цього Реєстру тільки за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Позасудовий порядок ==
Пріоритетним є [[Оформлення права на спадщину|нотаріальний порядок оформлення спадщини]], тому в першу чергу слід вчинити дії, спрямовані на прийняття спадщини та подати документи після спливу '''шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця''' для видачі свідоцтва про право на спадщину.

'''Куди звернутися''' Звертатись слід до нотаріуса, за місцем відкриття спадщини.

'''Вартість''' Вартість включає вартість за послуги нотаріуса та сплата державного мита, що визначається індивідуально в кожному випадку.

'''Перелік та зразки необхідних документів''' Зразки документів надає нотаріус (заява про прийняття спадщини), оскільки вони подаються або особисто до нотаріуса, або поштою, однак підлягають нотаріальному посвідченню (органи нотаріату за місцем проживання (перебування) нотаріуса).

'''Строки розгляду питання''' Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса слід звернутись у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця (відкриття спадщини). Іншим способом прийняття спадщини може бути фактичне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не потребує додаткового звернення до нотаріуса. Щодо звернення за видачею свідоцтва про право на спадщину, то законодавством даний строк не обумовлено.

'''Підстави для відмови''' Підстав відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину може бути багато, найбільш поширеними є спір між спадкоємцями та відсутність правовстановлюючого документу. Якщо нотаріус відмовить з тих підстав, що Державний акт на право на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця, то у постанові повинно бути обґрунтування такої відмови.

'''Порядок оскарження''' Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину може бути оскаржена в судовому порядку, або ж навпаки бути підставою для звернення до суду із позовом про визнання права (права власності) на спадкове майно.

'''Особливі випадки''' Особливим випадком у даній ситуації може бути те, що за життя спадкодавець отримав рішення органів місцевого самоврядування, однак Державний акт був виданий уже після його смерті, або він отримував сертифікат про право на земельну частку (пай). Крім того, поширеними є випадки втрати оригіналу правовстановлюючого документу.
== Особливості роботи нотаріусів у період воєнного стану ==
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанову № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»], якою було встановлено мораторій на вчинення нотаріальних дій за зверненням громадян Російської Федерації або юридичних осіб, у яких власником істотної частки чи кінцевим бенефіціаром є громадяни Російської Федерації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» , скасовано вимогу щодо використання нотаріальних бланків також при посвідченні довіреностей та заповітів, засвідчення справжності підпису на документах. Наразі, замість бланку, нотаріуси можуть використовувати звичайні аркуші паперу з нанесеними на них за допомогою комп'ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

Постановою № 209 на період дії воєнного стану було також обмежено повноваження нотаріусів щодо здійснення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та щодо нерухомості. Наразі, реєстраційні дії здійснюються виключно державними реєстраторами Переліку суб'єктів, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація юридичних осіб та ФОП.

Також, цією постановою передбачено обмеження доступу нотаріусів до державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції в адміністративно-територіальних одиницях, перелік яких затверджується Міністерством юстиції.

Перелік таких адміністративно-територіальних одиниць було затверджено наказом Міністерства юстиції від 01 квітня 2022 року № 1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України»,

19 квітня 2022 року Міністерством юстиції України була прийнята Постанова № 480, на підставі якої відновлюється функціонування Єдиних та Державних реєстрів в умовах воєнного стану. Постанова регламентує порядок роботи реєстрів під час війни й вчинення нотаріальних дій щодо цінного майна нотаріусами. Згідно з цією Постановою роботу реєстрів відновлено на територіях, де не ведуться бойові дії і які не входять до затвердженого Міністерством юстиції переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів в умовах воєнного стану.
== Судовий порядок ==
В разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що спадкодавець надав правовстановлюючий документ, виданий після смерті спадкодавця, спадкоємець має право [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернутись до суду]] з позовом про визнання права (права власності) на земельну ділянку.

'''Куди звернутися''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем знаходження майна (земельної ділянки).

'''Вартість''' При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»] в залежності від вартості земельної ділянки. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж Закону.

Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість земельної ділянки. При цьому сплаті підлягає 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2025 та відповідно до кінця календарного року розмір судового збору у справах даної категорії складає не менше '''1211,20 грн.'''

'''Перелік та зразки необхідних документів''' [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E Позовна заява] (додаток 1).

'''Строки розгляду питання''' Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 210 ЦПК України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.

'''Підстави для відмови''' Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які свідчать про те, що спадкодавець взагалі не міг бути власником земельної ділянки, або ж позивач не є спадкоємцем (наявність інших спадкоємців наприклад тих, які мають право на обов’язкову частку у спадщині).

'''Порядок оскарження''' Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 зі статтею 354 ЦПК України] [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційна скарга]] на рішення суду подається протягом '''тридцяти днів''', а на ухвалу суду - '''протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.''' Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

'''Особливі випадки''' Особливими випадками в даному випадку є те, що передувало видачі Державного акта. Зокрема, якщо за життя спадкодавець був включений у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) та додаються до Державного акту на колективне право на земельну ділянку та отримав сертифікат, який не скасований, то спадкоємець має право звернутись до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) належну спадкодавцеві за сертифікатом та завершити приватизацію на своє ім’я.

Іншим випадком є те, що вищевказаний сертифікат скасовано та органами місцевого самоврядування (в залежності від місця знаходження земельної ділянки) було прийнято рішення про оформлення права власності на земельну ділянку та видачу Державного акту, однак за життя спадкодавець даного Державного акту не отримував, тоді спадкоємець звертаючись до суду повинен обґрунтовувати право власності спадкодавця даним рішенням.
== Див. також ==
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Спадкове право]]