WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Державний контроль за використанням та охороною земель

2026-04-15T13:26:02Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Уповноважені органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/342-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 342 "Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1787-23#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 вересня 2023 року № 1625 «Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, та інших форм розпорядчих документів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_805600-12#Text Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11 червня 2012 року № 01-06/805/2012 "Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних зі здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В Україні або в окремих її місцевостях, в яких введено воєнний стан, Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" застосовується з урахуванням пунктів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2022-%D0%BF#Text:~:text=1.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20(%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E)%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%A3%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2024%20%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%202022%20%D1%80.%20%E2%84%96%2064%20%E2%80%9C%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%E2%80%9D. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»] припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану
.
|}

== Загальні положення ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, направлених на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованого виключення земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15/conv#n8:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%2D%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. стаття 1 Закону України "Про охорону земель"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text:~:text=%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%2D%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0,%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%2D%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]).

'''Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.'''

== Завдання державного контролю за використанням та охороною земель ==

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n1769:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20187.,%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. стаття 187 Земельного кодексу України]).

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C статтею 2 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* забезпечення дотримання земельного законодавства України;
* реалізація державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;
* запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;
* забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

== Основні принципи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель ==
'''''Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є:'''''
* забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави;
* пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами;
* повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України;
* поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.

== Фінансування заходів здійснення державного контролю за використанням та охороною земель ==

Фінансування і матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель здійснюються ''за рахунок коштів Державного бюджету України''. Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15/conv#n28:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012.,%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статтею 12 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"].

При цьому фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок, як Державного бюджету України, так і місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.

== Уповноважені органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель ==

* Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (''[https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)]'').
* Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (''[https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля)]'', зокрема ''[https://www.dei.gov.ua/post/42 Державна екологічна інспекція України]'').
* [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C:_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення] та [[Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення|агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення]] проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики (''[https://minagro.gov.ua/ Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики)]'').

* Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, відповідно до наданих їм законодавством повноважень і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15/conv#n40:~:text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7,%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"].

=== Повноваження державних інспекторів ===
'''Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:'''
* безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
* давати обов'язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
* складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
* у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;
* викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
* передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;
* проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;
* звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

=== Громадський контроль за використанням та охороною земель ===

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n1777:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20190.,%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E. статті 190 Земельного кодексу України] '''громадський контроль за використанням та охороною земель''' здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), Державною екологічною інспекцією України (Держекоінспекція), відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положень, затверджених зазначеними органами.

== Шляхи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель ==
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
* проведення перевірок;
* розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
* участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
* розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
* [[Моніторинг земель: призначення та завдання|проведення моніторингу ґрунтів]] та [[Агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення|агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення]].

== Відповідальність за порушення земельного законодавства ==
Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну [[відповідальність за порушення земельного законодавства]].

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності ''не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.''

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель,''' підлягає відшкодуванню в повному обсязі '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15/conv#n451:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2056.,%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B7%D1%96. стаття 56 Закону України "Про охорону земель"]).

 
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Охорона земель]]
[[index.php?title=Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]

Порядок відрядження в межах України

2026-03-12T11:53:26Z

Zahraichuk.Khrystyna: Для бюджетних установ (державні службовці та працівники бюджетних організацій): За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 (сума добових витрат в межах України становить 300 гривень). Для приватних/небюджетних підприєм

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2022 р. № 345 "Деякі питання відшкодування витрат на відрядження в межах України державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, в умовах воєнного стану"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Наказ Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |На період дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”], відшкодування фактичних витрат, що перевищують граничну суму витрат на найм житлового приміщення за добу, визначену для України додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”, здійснюється з дозволу керівника згідно з підтвердними документами та не може перевищувати 1800 гривень (без урахування витрат на оплату податку на додану вартість).
|}

==Службове відрядження==
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12 (пункт 1 розділу I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон).]

Відрядження працівника в межах України здійснює керівник підприємства або його заступник за наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання, пункт призначення, строк, оплата, а також у разі потреби інші ключові моменти пов’язані з відрядженням.

Не допускається направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років.

Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n973 (стаття 177 Кодексу законів про працю України)]

Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n53 (стаття 8 Закон України «Про охорону праці»)]
==Оплата відрядження==
Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний '''до закінчення ''п'ятого'' банківського дня''', наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами як аванс для здійснення поточних витрат .

Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (у тому числі на оплату вартості послуг із здійснення Інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби). Вказані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства. Документально підтверджені витрати та добові витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) відрядженого працівника у разі, якщо він має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження, що регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів]" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98) та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон]. 
У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів '''до закінчення ''третього'' банківського дня''' після завершення відрядження (банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи). 
У разі якщо працівник застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору).

У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищив '''10 банківських днів''', за наявності поважних причин керівник може продовжити такий строк '''до 20 банківських днів''' (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами). 
Разом із звітом подаються документи в оригіналі, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат. 
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен '''протягом ''трьох'' банківських днів''' з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти. 
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здійснюватися '''до закінчення ''третього'' банківського дня''' після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження. 
Заробітна плата переказується поштою відрядженому працівникові на його прохання за рахунок підприємства, що його відрядило, або перераховується у безготівковій формі на відповідний рахунок із застосуванням платіжних карток. 
'''Для бюджетних установ (державні службовці та працівники бюджетних організацій):''' За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові '''в межах сум, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]''' (сума добових витрат в межах України становить '''300 гривень''').

'''Для приватних/небюджетних підприємств (фізичні особи-підприємці та працівники приватних організацій):''' За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові '''у межах 0,1 мінімальної заробітної плати на 1 січня 2026 року''' (що становить '''864,70 грн на день''') відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]. 
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні. 
При відрядженні працівника ''строком на один день'' або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. 
Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. 
За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати включаються виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо).

Відповідно до підпункту «а» підпункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 170.9.1 ПКУ] не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
==Витрати при відрядженні та їх відшкодування==
Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 (стаття 121 Кодексу законів про працю України)].

Державним службовцям, а також іншим особам, що направляються у відрядження, перебувають за кордоном тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, у разі відрядження в межах держави перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави. У разі відрядження у межах держави перебування строком на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 40 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац четвертий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]).

Витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності підтвердних документів (далі - підтвердні документи) [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац другий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]). Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівникам за рахунок добових витрат. Сума надміру витрачених коштів (залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі - звіт про використання коштів, виданих на відрядження), підлягає поверненню працівником на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видали (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс), а особам, зазначеним в абзацах другому і третьому цього пункту, які отримали аванс готівкою, - до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]).

Під час складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджені документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти - виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним валютним курсом, що встановлений Національним банком України на день затвердження такого звіту.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження, разом із підтвердними документами працівник зобов’язаний подати до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної роботи. У зазначений строк також повертається сума надміру витрачених коштів. 
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

У разі коли під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, керівник підприємства, установи чи організації за наявності поважних причин може продовжити строк подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, до 20 банківських днів.

Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів, поданих у паперовій або електронній формі, відшкодовуються:

1) витрати:

на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до цієї постанови, за всі дні проживання;

на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

на оформлення закордонних паспортів;

на оформлення дозволів на в'їзд (віз);

на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності документального підтвердження про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;

на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;

на оплату службових телефонних розмов;

2) комісійні витрати у разі обміну валюти, комісійні винагороди за надані банком послуги.

Відшкодування зазначених та добових витрат здійснюється також супроводжуючому (не більше ніж одному) особи, визначеної в абзаці першому цього пункту, в разі, коли вона має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Крім того, особам, що забезпечують урядовим зв’язком Президента України та Прем’єр-міністра України під час здійснення ними офіційних і робочих візитів за кордон, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати, які пов’язані з виконанням службової діяльності:

на наймання приміщень (кімнат) для урядового зв’язку;

на оплату прокладання ресурсу телекомунікаційних мереж;

на оплату підключення та інсталяції виділених ліній Інтернету і їх тарифікації;

на придбання карток мобільного зв’язку місцевих мобільних операторів з доступом до Інтернету;

на придбання додаткових квитків для перевезення обладнання урядового зв’язку.

Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

==Строк відрядження==
Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження. 
'''Строк відрядження не може перевищувати 30 календарних днів''', за винятком випадків, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]. Строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством.

Строк відрядження, пов’язаного із забезпеченням діяльності державних органів влади в особливому режимі в умовах воєнного стану, працівників державних органів, а також підприємств, установ та організацій, які здійснюють функції з обслуговування державних органів влади та утримуються (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, виключно в межах коштів, передбачених у відповідних кошторисах,не може перевищувати 180 днів.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи. 
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження. 
Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]. 
За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).

З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі.
Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
==Робочий час та час відпочинку при відрядженні==
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|робочого часу]] того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. 
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. 
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. 
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин. 
Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада)протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.
Працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Державному службовцю, який направлений у службове відрядження, заробітна плата за весь період відрядження виплачується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»].[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12 (пункти 8 -13 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон).]
==Куди звернутися, строки звернення==
Для вирішення спірних питань щодо відшкодування витрат на відрядження можна звернутися до комісії по трудових спорах або безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

'''Строки звернення до комісії по трудових спорах та порядок прийняття заяв'''

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах ''у тримісячний строк'' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 (стаття 225 Кодексу законів про працю України)].

'''Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів'''

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду ''в тримісячний строк'' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 (стаття 233 Кодексу законів про працю України)].

'''Судовий збір'''

При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір, окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору. Розмір судового збору складає один відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»)].

== Див. також ==
[[Гарантії та компенсації при службових відрядженнях|· Гарантії та компенсації при службових відрядженнях]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Порядок відрядження в межах України

2026-03-12T11:46:58Z

Zahraichuk.Khrystyna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2022 р. № 345 "Деякі питання відшкодування витрат на відрядження в межах України державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, в умовах воєнного стану"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Наказ Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |На період дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”], відшкодування фактичних витрат, що перевищують граничну суму витрат на найм житлового приміщення за добу, визначену для України додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”, здійснюється з дозволу керівника згідно з підтвердними документами та не може перевищувати 1800 гривень (без урахування витрат на оплату податку на додану вартість).
|}

==Службове відрядження==
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12 (пункт 1 розділу I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон).]

Відрядження працівника в межах України здійснює керівник підприємства або його заступник за наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання, пункт призначення, строк, оплата, а також у разі потреби інші ключові моменти пов’язані з відрядженням.

Не допускається направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років.

Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n973 (стаття 177 Кодексу законів про працю України)]

Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n53 (стаття 8 Закон України «Про охорону праці»)]
==Оплата відрядження==
Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний '''до закінчення ''п'ятого'' банківського дня''', наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами як аванс для здійснення поточних витрат .

Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (у тому числі на оплату вартості послуг із здійснення Інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби). Вказані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства. Документально підтверджені витрати та добові витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) відрядженого працівника у разі, якщо він має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження, що регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів]" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98) та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон]. 
У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів '''до закінчення ''третього'' банківського дня''' після завершення відрядження (банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи). 
У разі якщо працівник застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору).

У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищив '''10 банківських днів''', за наявності поважних причин керівник може продовжити такий строк '''до 20 банківських днів''' (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами). 
Разом із звітом подаються документи в оригіналі, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат. 
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен '''протягом ''трьох'' банківських днів''' з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти. 
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здійснюватися '''до закінчення ''третього'' банківського дня''' після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження. 
Заробітна плата переказується поштою відрядженому працівникові на його прохання за рахунок підприємства, що його відрядило, або перераховується у безготівковій формі на відповідний рахунок із застосуванням платіжних карток. 
За кожний день перебування працівника у відрядженні в межах України, включаючи день вибуття та день прибуття, вихідні, святкові й неробочі дні та час у дорозі, відшкодовуються добові витрати '''у межах 0,1 мінімальної заробітної плати на 1 січня 2026 року''', що становить 864,70 грн за день. 
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні. 
При відрядженні працівника ''строком на один день'' або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. 
Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. 
За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати включаються виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо).

Відповідно до підпункту «а» підпункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 170.9.1 ПКУ] не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
==Витрати при відрядженні та їх відшкодування==
Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 (стаття 121 Кодексу законів про працю України)].

Державним службовцям, а також іншим особам, що направляються у відрядження, перебувають за кордоном тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, у разі відрядження в межах держави перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави. У разі відрядження у межах держави перебування строком на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 40 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац четвертий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]).

Витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності підтвердних документів (далі - підтвердні документи) [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац другий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]). Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівникам за рахунок добових витрат. Сума надміру витрачених коштів (залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі - звіт про використання коштів, виданих на відрядження), підлягає поверненню працівником на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видали (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс), а особам, зазначеним в абзацах другому і третьому цього пункту, які отримали аванс готівкою, - до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]).

Під час складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджені документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти - виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним валютним курсом, що встановлений Національним банком України на день затвердження такого звіту.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження, разом із підтвердними документами працівник зобов’язаний подати до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної роботи. У зазначений строк також повертається сума надміру витрачених коштів. 
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

У разі коли під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, керівник підприємства, установи чи організації за наявності поважних причин може продовжити строк подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, до 20 банківських днів.

Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів, поданих у паперовій або електронній формі, відшкодовуються:

1) витрати:

на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до цієї постанови, за всі дні проживання;

на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

на оформлення закордонних паспортів;

на оформлення дозволів на в'їзд (віз);

на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності документального підтвердження про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;

на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;

на оплату службових телефонних розмов;

2) комісійні витрати у разі обміну валюти, комісійні винагороди за надані банком послуги.

Відшкодування зазначених та добових витрат здійснюється також супроводжуючому (не більше ніж одному) особи, визначеної в абзаці першому цього пункту, в разі, коли вона має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Крім того, особам, що забезпечують урядовим зв’язком Президента України та Прем’єр-міністра України під час здійснення ними офіційних і робочих візитів за кордон, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати, які пов’язані з виконанням службової діяльності:

на наймання приміщень (кімнат) для урядового зв’язку;

на оплату прокладання ресурсу телекомунікаційних мереж;

на оплату підключення та інсталяції виділених ліній Інтернету і їх тарифікації;

на придбання карток мобільного зв’язку місцевих мобільних операторів з доступом до Інтернету;

на придбання додаткових квитків для перевезення обладнання урядового зв’язку.

Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

==Строк відрядження==
Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження. 
'''Строк відрядження не може перевищувати 30 календарних днів''', за винятком випадків, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]. Строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством.

Строк відрядження, пов’язаного із забезпеченням діяльності державних органів влади в особливому режимі в умовах воєнного стану, працівників державних органів, а також підприємств, установ та організацій, які здійснюють функції з обслуговування державних органів влади та утримуються (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, виключно в межах коштів, передбачених у відповідних кошторисах,не може перевищувати 180 днів.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи. 
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження. 
Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]. 
За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).

З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі.
Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
==Робочий час та час відпочинку при відрядженні==
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|робочого часу]] того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. 
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. 
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. 
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин. 
Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада)протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.
Працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Державному службовцю, який направлений у службове відрядження, заробітна плата за весь період відрядження виплачується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»].[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12 (пункти 8 -13 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон).]
==Куди звернутися, строки звернення==
Для вирішення спірних питань щодо відшкодування витрат на відрядження можна звернутися до комісії по трудових спорах або безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

'''Строки звернення до комісії по трудових спорах та порядок прийняття заяв'''

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах ''у тримісячний строк'' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 (стаття 225 Кодексу законів про працю України)].

'''Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів'''

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду ''в тримісячний строк'' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 (стаття 233 Кодексу законів про працю України)].

'''Судовий збір'''

При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір, окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору. Розмір судового збору складає один відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»)].

== Див. також ==
[[Гарантії та компенсації при службових відрядженнях|· Гарантії та компенсації при службових відрядженнях]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]

Судові витрати:поняття, види, порядок оплати

2026-02-17T20:12:12Z

Zahraichuk.Khrystyna: Актуалізація

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]
== Що таке судові витрати? ==
Поняття судових витрат міститься в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20-%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8)%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"], де '''судові витрати''' - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи
== Які є види судових витрат? ==
[[Файл:Вид, склад та розмір судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Вид, склад та розмір судових витрат]]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8. ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text далі - ЦПК України]), судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#:~:text=3.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%3A ч. 3. ст. 133 ЦПК України], до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 
1) на професійну правничу допомогу; 
2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 
3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 
4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
== Що таке судовий збір? ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України "Про судовий збір" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20-%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%20%D0%B4%D0%BE ст. 1 Закону України “Про судовий збір”]).

Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 2, 3, 4 Закону України “Про судовий збір”].

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”]).

Станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#n26 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”])

Також законодавством чітко визначено питання щодо:
# порядку сплати судового збору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%206.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”]). Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти на сайті “[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]”;
# [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядку та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].
# встановлених пільг щодо сплати судового збору (категорії учасників справи та осіб, які звільняються від сплати судового збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%205.%20%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83 ст. 5 Закону України “Про судовий збір“])
== Що таке витрати, пов'язані з розглядом справи? ==
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

# витрати на професійну правничу допомогу;
# витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;
# витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз;
# витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

=== Витрати на професійну правничу допомогу ===
[[Файл:35972435 448269385618496 1986770533038948352 n.jpg|міні|Витрати на професійну правничу допомогу]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20137.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83 ст. 137 ЦПК України], витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
=== Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду ===
Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=1.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%85 ч. 1 ст. 138 ЦПК України]).

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=2.%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F ч. 2 ст. 138 ЦПК України]).

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF#:~:text=2018%20%D1%80.%20%E2%84%96%20155)-,%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%86%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%9C%D0%86%D0%A0%D0%98,-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"].

=== Витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20139.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20(%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7 ст. 139 ЦПК України], свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.

Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] для забезпечення позову.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.
=== Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20140.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8 ст. 140 ЦПК України], особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених ЦПК України.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF#:~:text=2018%20%D1%80.%20%E2%84%96%20155)-,%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%86%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%9C%D0%86%D0%A0%D0%98,-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"].

== [[Порядок здійснення попереднього розрахунку судових витрат|Попереднє визначення суми судових витрат]] ==
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20134.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82 ст. 134 ЦПК України]).

== Забезпечення та попередня оплата судових витрат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20135.%20%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82 ст. 135 ЦПК України], суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
== Як забезпечується оплата судових витрат? ==
[[Файл:Забезпечення та попередня оплата судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Забезпечення та попередня оплата судових витрат]]]
Забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A2%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%3A ч. 4 ст. 135 ЦПК України]).

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=4.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%D0%B7%3A ч. 4 ст. 137 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=7.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0 ч. 7 ст. 139 ЦПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%3A ч. 3 ст. 141 ЦПК України], а також їх документального обґрунтування.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п’яти днів з дня вирішення вище зазначених питань, про що суд постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=6.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0 ч. 6, 7 ст. 135 ЦПК України]).
== Чи можливо змінити строк оплати судових витрат, їх розмір? ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20136.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 ст. 136 ЦПК України], суд, враховуючи майновий стан сторони, '''може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на визначений строк у порядку, передбаченому законом, '''але не більше як до ухвалення судового рішення у справі'''.

'''Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 ст. 257 ЦПК України] '''залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі''', коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених вище, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=4.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83 ч. 4 ст. 136 ЦПКУкраїни]).
== Як розподіляються судові витрати між сторонами? ==
[[Файл:Розподіл судових витрат між сторонами.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Розподіл судових витрат між сторонами]]]
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

'''Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:''' 
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 
2) у разі відмови в позові - на позивача; 
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80,%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України]). 
'''При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:'''
* чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;
* чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
* поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
* дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%3A ч. 3 ст. 141 ЦПК України]).
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=7.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F ч. 4-7 ст. 141 ЦПК України]).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=10.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%2C%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B4%D0%B2%D1%96 ч. 8-10 ст. 141 ЦПК України]).

Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] для забезпечення позову.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=13.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%2C ч. 11-13 ст. 141 ЦПК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20142.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 Статтею 142 ЦПК України] визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5 ч. 3-5 ст. 142 ЦПК України], суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=9.%20%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%87%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE ч. 9 ст. 141 ЦПК України].
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81436516 Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі № 522/21326/16-ц]
|-
| Дії ,направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
При цьому, не має значення за чиєю ініціативою залишено позов без розгляду: суду чи позивача.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296925 Постанова Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18]
|-
| У разі закриття справи за відсутності предмета спору судові витрати не стягуються. У справі позивач звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідачка направила їй засобами поштового зв`язку правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких вона змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказала відсутність предмета спору.
Натомість суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5 ч. 3 ст. 142 ЦПК України] у поєднанні із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20255.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 ст. 255 ЦПК України] не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=2)%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%3B п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України] є відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5 ч. 3 ст. 142 ЦПК України] підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96631509 Постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц]
|}
[[:Категорія:Цивільне процесуальне право]]

[[:Категорія:Суди]]

Особливості оподаткування подарунків

2026-01-09T07:57:22Z

Zahraichuk.Khrystyna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"]
== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 Пунктом 174.2.1. ст. 174 Податкового кодесу України] визначено що ж оподатковується за нульовою ставкою:

а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

'''Декларацію слід було подати до 01 травня 2025 року, а зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід сплатити у строк до 01 серпня 2025 року.'''

Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

<nowiki>== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу ==</nowiki>

'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Неоподатковувана вартість подарунків у 2026 році - 2161,75 грн.(25% від МЗП 8647 грн)

Неоподатковувана вартість навчання у 2026 році - 25941 грн на місяць ( трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожен місяць навчання)

Тобто, в 2026 році вартість подарунка у розмірі 2161,75 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ.

У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається.

'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''.

Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 5% від суми договору'''.

'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 5%'''.

23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України.

За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м.
== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18 % (+5 % військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.
== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==
'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2026 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 2161,75 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України.

'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126».

'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу).

''Приклад 1'' У 2024 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1775 грн.).

Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо.

''Приклад 2'' У 2023 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (1675 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160».

Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства.
=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки.

'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік».'''

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2026 дорівнює 3328 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2026 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 266,24 грн. (3328 грн. х 8%).

'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 266,24 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 266,24грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Громадський сектор]]

Електронна трудова книжка або порядок обліку трудової діяльності працівника в електронній формі

2025-12-02T13:49:43Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Продовження ведення паперової трудової книжки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закон України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1084-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1084 "Про запровадження обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі"]
== Загальна інформація ==
10 червня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закон України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі"] (далі - Закон), яким започатковано ведення електронної трудової книжки, як цифрового аналога паперової.

З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону] '''облік трудової діяльності працівника здійснюватиметься в електронній формі''' в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр) у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".]
== Електронна трудова книжка ==
В електронній трудовій книжці відображається уся наявна інформація про стаж, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
[[Файл:Оцифровування документів.jpg|міні]]
Прикінцевими та перехідними положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#top Закону] встановлено, що відсутні відомості про трудову діяльність працівників включаються Пенсійним фондом України до Реєстру з паперових трудових книжок на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою, '''протягом п'яти років'''.

Відомості про трудову діяльність працівника (зокрема, з паперових трудових книжок, довідок тощо) включаються до Реєстру на підставі сканованих або оцифрованих копій документів, засвідчених [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованим електронним підписом]], поданих роботодавцем або працівником через [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України].
{| class="wikitable"
|+
|'''Для врахування!''' Скановані копії трудової книжки, інших документів про стаж мають містити всі сторінки та поля відповідних документів, бути придатні для сприйняття їх змісту, зокрема дані про серію та номер бланків документів.
|}
Після заповнення роботодавцем або громадянином анкети та прикріплення сканкопій документів фахівці територіальних органів Пенсійного фонду України переводять їх у цифровий формат; здійснюють звірку записів трудової книжки із даними, що вже містяться в персональній картці Реєстру.

Відомості про трудову діяльність застрахованої особи в електронній формі подаються в будь-який період протягом п’яти років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону України від 05 лютого 2021 року No 1217-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”] (10 червня 2021 року) з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] залишилося два і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 01 липня 2000 року.
== Продовження ведення паперової трудової книжки ==
З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону] та після закінчення перехідного періоду, '''паперова трудова книжка фактично втратить статус обов'язкового документу''', але працівники, які хочуть отримувати відомості про трудову діяльність саме в паперовій формі зможуть користуватися й надалі такою можливістю. Основним документом, що підтверджує стаж, є Витяг з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду .

Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статті 24 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) при укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки, яка оформляється роботодавцем в обов'язковому порядку '''не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу'''. До неї вноситимуться усі записи про трудову діяльність особи (прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі). Однак, якщо працівник не забажає заповнювати паперовий варіант трудової книжки, то при працевлаштуванні будуть подаватися лише відомості про трудову діяльність з Реєстру, а всі зміни вноситимуться безпосередньо до електронної версії трудової книжки.

'''Якщо раніше трудова книжка зберігалась у роботодавця, то зараз вона буде знаходитись у працівника.''' Тому працівник, що має намір продовжувати користуватися паперовою трудовою книжкою, з власної ініціативи повинен надавати таку трудову книжку роботодавцю для її заповнення.

Крім того, якщо раніше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 стаття 47 КЗпП України] передбачала обов'язок роботодавця видати у день звільнення працівнику належно оформлену трудову книжку, а порушення такого обов'язку мало суттєві матеріальні наслідки для роботодавця, то зараз, після звершення усіх процедур внесення даних до Реєстру, у роботодавця зникає обов'язок видавати працівнику трудову книжку, оскільки вона буде зберігатися саме у працівника. Тому, '''невнесення будь-яких відомостей про звільнення працівника у паперову трудову книжку та її невидача,''' у разі, якщо працівник не заявить таку вимогу та не надасть трудову книжку для заповнення, '''не нестиме будь-яких наслідків для роботодавця.''' Тепер власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 статті 116 КЗпП України].

При цьому слід врахувати, що '''до завершення процедури включення до Реєстру відомостей про трудову діяльність, роботодавці продовжують зберігати та заповнювати трудові книжки,''' та трудова книжка повинна бути видана працівнику у день звільнення. Лише після того, як всі дані про трудову діяльність працівників будуть внесені до Реєстру, паперова трудова книжка повертається працівнику під розписку.
== ФОП та трудова книжка ==
Фізична особа - підприємець не є найманим працівником, тому запис щодо підприємницької діяльності в своїй трудовій книжці він '''не робить'''.

Для того, щоб оцифрувати підприємницьку діяльність через персональний кабінет на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України] необхідно надати скан-копії:
* витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрація як ФОП;
* або довідки з Державної податкової служби про облік як суб'єкта підприємницької діяльності.
== Корисні посилання ==
* [https://pravokator.club/news/elektronna-trudova-knyzhka-yak-tse-pratsyuye/ Вебінар: електронна трудова книжка: як це працює?]
== Див. також ==
* [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність]]
* [[Порядок ведення трудової книжки фізичною особою-підприємцем]]
* [[Внесення виправлень до трудової книжки. Видача дубліката у разі втрати трудової книжки]]
* [[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]]
* [[Особливості внесення записів до трудової книжки мобілізованого]]
[[index.php?title=Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]

Оформлення листка непрацездатності (лікарняного) під час перебування у відпустці

2025-11-14T14:28:17Z

Zahraichuk.Khrystyna: сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) у розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не має перевищувати розмір заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/328-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328 "Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234 "Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN29912.html Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 17.11.2006 № 415/13/116-06]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030739-12#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 31.01.2012 № 30/13/133-12 "Щодо закінчення строкового трудового договору"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FN034271 Лист Міністерства соціальної політики України від 17.07.2017 № 1922/0/101-17/284 "Щодо продовження чи перенесення на інший період щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності"]
* [https://dp.dsp.gov.ua/novyny/chy-oplachuietsia-lystok-nepratsezdatnosti-iakshcho-pratsivnyk-zakhvoriv-pid-chas-perebuvannia-u-shchorichnii-vidpusttsi/ Інформація Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 25.10.2023]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закон України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до внесених змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n3 Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність], установити, '''що на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування''':

'''у разі відсутності у закладі охорони здоров’я бланків листків непрацездатності та неможливості їх отримання''' дозволяється за рішенням керівника закладу охорони здоров’я видача листків непрацездатності, роздрукованих на білому аркуші паперу за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1454-04#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406], зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1454/10053. При цьому у рядку, де вказується серія бланка, зазначається ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я, а де номер бланка - порядковий номер запису у Журналі реєстрації листків непрацездатності.

листок непрацездатності, виданий відповідно до абзацу другого цього пункту, вважається документом, що підтверджує факт тимчасової непрацездатності та прирівнюється до листка непрацездатності, виданого на бланку.

Окрім цього, 01 січня 2023 року набрала чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»], яким передбачено, що саме '''Пенсійний фонд України є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування'''.
|}

== Кому видається листок непрацездатності ==
В разі хвороби працівника під час виконання свої трудових обов’язків , він повинен звернутись до медичного закладу та отримати листок непрацездатності для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю, а також отримати матеріальне забезпечення застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності. Така ж процедура застосовується ''для працівників, які хворіють, перебуваючи у відпустці.''

'''Зверніть увагу!''' '''''Заклади охорони здоров'я України перейшли на оформлення електронного листка непрацездатності з 1 жовтня 2021 року .'''''

'''Листок непрацездатності '''- сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати ''перших п’яти днів'' тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/328-2019-%D0%BF#Text п. 2 частини 2 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 328 ).] Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text п. 2 розділу II Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності], листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі медичного висновку (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - РЗО).

Ідентифікованою вважається особа щодо якої інформація, яка надійшла з електронної системи охорони здоров'я, співпадає з відомостями РЗО за критеріями:

реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номеру паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) - 100 % символів;

прізвища, імені та по батькові (за наявності) особи - понад 90,0 % символів.

Під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.]

Після формування медичного висновку про тимчасову працездатність пацієнту на телефон має прийти смс-повідомлення (на номер, визначений як контактний в електронній системі охорони здоров’я). Медичний висновок про тимчасову непрацездатність, з моменту накладання на нього КЕП лікаря, автоматично передається з електронної системи охорони здоров’я до Електронного реєстру листків непрацездатності, адміністратором, якого є Пенсійний фонд України.

На підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність формується електронний листок непрацездатності.

'''Листок непрацездатності видається:'''
* Громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.
* Особам, обраним на виборні посади до органів державної влади, місцевого самоврядування та інших органів, у тому числі громадських організацій.
* Членам колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
* Особам, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок).
* Громадянам України, які постійно проживають на території України та працюють на умовах трудового договору (контракту) за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають.

== Які відпустки підлягають перенесенню або продовженню на час хвороби та підлягають оплаті лікарняного ==
Якщо у період відпустки настала непрацездатність, вона підлягає продовженню на кількість календарних днів, протягом яких працівник відповідно до листка непрацездатності хворів.

Однак відпустки не усіх видів можна перенести чи продовжити на час хвороби.

'''''Підлягають перенесенню на інший період або продовженню:'''''
* щорічна основна відпустка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 80 КЗпП України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text ст. 11 Закону України "Про відпустки"]);
* щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;
* щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, у тому числі за роботу із комп’ютером, за ненормований робочий день;
* додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text ч. 7 ст. 20 Закону України "Про відпустки"]);
* інші додаткові відпустки, передбачені законодавством ( щорічна додаткова відпустка за стаж державної служби, за стаж служби в ОМС).

'''Важливо!''' ''За вищезазначених підстав оплачується лікарняний, оформлений належним чином.''

'''''Не підлягають перенесенню на інший період або продовженню''''' ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN29912.html лист Мінпраці від 17.11.2006 № 415/13/116-06]):
* додаткові відпустки у зв’язку з навчанням; творча відпустка;
* відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
* додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни;
* відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
* відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* відпустка без збереження заробітної плати;
* додаткові відпустки, що не належать до щорічних, зокрема, відпустки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text пунктом 22 статті 20 та пунктом 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»].

''Лікарняний в такому випадку не оплачується .''

'''Зверніть увагу!''' Лікарняний '''''по догляду''''' за дні хвороби, що припадають на період відпустки, оплаті не підлягає, а відпустку не продовжують і не переносять. Продовжувати або переносити відпустку на дні лікарняного по догляду за дитиною (іншим членом сім’ї) не можна. Тому якщо працівник у період щорічної відпустки доглядає за хворою дитиною, то відпустка на дні хвороби дитини не продовжується. Пояснюється це тим, що у трудовому законодавстві йдеться про хворобу в період відпустки саме працівника. Та й листок непрацездатності по догляду в період відпустки працівнику не видадуть (пп. 3.11 і 3.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкції № 455]). Отже, документально підтвердити цей факт не вийде. Однак, якщо листок непрацездатності по догляду був помилково виданий, дні тимчасової непрацездатності, що припадають на період відпустки, оплаті не підлягають (ч. 6 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону № 1105]).

== Оформлення листка непрацездатності під час щорічної відпустки ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статтею 78 Кодексу законів про працю України] дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, а також відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами до щорічних відпусток не включаються.

Якщо працівник під час перебування щорічної відпустки захворів і відкрив листок непрацездатності, то кількість днів хвороби, яка збіглася з такою відпусткою, повинна бути продовжена на ту ж саму кількість днів відпусткою або перенесена на інший період в межах 12 місяців після закінчення робочого року за згодою працівника і роботодавця.

'''Дії кадровика при відкритті лікарняного працівника, який перебуває у щорічній відпустці і отримав відпускні:'''

* Наказ, який був раніше виданий на щорічну відпустку, не скасовується.
* Дочекайтеся одужання працівника і закриття лікарняного.
* Працівник подає письмову заяву на продовження щорічної відпустки чи перенесення на інший період.
* Видається новий наказ на підставі заяви працівника про продовження відпустки чи перенесення на інший період.
* В особову карту форми П-2 вносяться зміни щодо продовження чи перенесення відпустки.
Отже, у разі відкриття працівником листка непрацездатності під час щорічної відпустки, йому повинні бути надані дні цієї невикористаної відпустки, що припали на період хвороби, шляхом продовження чи перенесення на інший період. Таким правом працівник зобов'язаний скористатися до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка, надавши письмову заяву. І лише після письмової згоди видається наказ про продовження чи перенесення щорічної відпустки.
З вищевикладеного робимо висновок, що '''''підставою для видання наказу про продовження чи перенесення щорічної відпустки є листок непрацездатності і письмова заява працівника''''', тобто ''рішення про продовження або перенесення відпустки приймається за згодою між працівником та роботодавцем.''

Працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє рішення продовжити або перенести відпустку на бажаний термін та про причини продовження або перенесення відпустки. У свою чергу роботодавець має видати наказ про продовження або перенесення відпустки. Підставами для такого наказу є листок непрацездатності та заява працівника. Відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки.

== Оплата періоду тимчасової непрацездатності ==
Період тимчасової непрацездатності під час перебування працівника у щорічній відпустці оплачують у звичайному порядку:

— '''перші 5 днів''' — за рахунок роботодавця;

—''' решта днів''' — за рахунок Пенсійного фонду України (ПФУ).

При цьому тимчасову непрацездатність оплачують за всі календарні дні хвороби (включаючи робочі, вихідні, неробочі або святкові дні). Розрахунок лікарняних здійснюють за нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р.№ 1266].

Розмір лікарняних залежить від страхового стажу та наявності пільгового статусу в застрахованої особи.

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності:

1. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі:

1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;

2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;

3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, яка їх замінює, які доглядають хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]; донорам, які мають право на пільгу, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text статтею 20 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]; особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) у розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не має перевищувати розмір заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески .
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Відпустка]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]

Особливості отримання субсидії на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб

2025-10-15T07:56:12Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Компенсація частини податку на доходи фізичних осіб та військового збору наймодавців */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1225 "Про реалізацію експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку та військового збору"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n7 Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]

== Загальні положення ==
Механізм реалізації '''''експериментального проекту''''' щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#n27 Порядком реалізації експериментального проекту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку та військового збору] , затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#n2 Постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1225] (далі - Порядок).

Експериментальний проект буде реалізовуватись протягом 2-х років на території України, крім територій активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n2 переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.]

== Хто має право на отримання субсидії на оренду житла? ==
Право на отримання субсидії на оренду житла мають внутрішньо переміщені особи:

* які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (далі - території, з яких перемістилися внутрішньо переміщені особи), і не мають власного житлового приміщення загальною площею більше ніж 13,65 кв. метра на кожну особу із складу домогосподарства, розташованого на території України, крім територій, з яких перемістилися внутрішньо переміщені особи;
* в яких житлове приміщення незалежно від розміру загальної площі знищено або пошкоджено (до ступеня, непридатного для проживання) і відомості про таке приміщення внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, або щодо такого приміщення наявні акт комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, та/або звіт з технічного обстеження, складені відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#n27 підпункт 1 пункт 2 Порядку]).

== Умови за яких внутрішньо переміщені особи не можуть отримати субсидію на оренду житла ==
Внутрішньо переміщені особи '''не можуть отримати субсидію''' на оренду житла за наступних умов:

# внутрішньо переміщені особи одержують допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"];
# протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання наймачем або особою із складу домогосподарства наймача придбано транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менше ніж п’ять років (''крім мопеда та причепа'');
# протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання наймачем або особою із складу домогосподарства наймача здійснено на суму, що '''перевищує 100 тис. гривень купівлю земельної ділянки, квартири''' (будинку) (''крім купівлі протягом трьох місяців перед місяцем зверненням житла (земельної ділянки), розташованого (розташованої) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 зазначених у переліку] територій, якщо купівля здійснена до дати включення до переліку територій активних бойових дій, можливих бойових дій або тимчасової окупації, або житла, яке зруйновано''), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (''у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"''), '''оплату (одноразову) інших товарів довгострокового вжитку''' (''крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло''), '''оплату будь-яких робіт чи послуг''' (''крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла''), '''платіж (платежі), що випливає (випливають) з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми)''' (''крім об’єктів спадщини та дарування''); внесок до статутного (складеного) капіталу юридичної особи; надання благодійної допомоги (виключно у вигляді сплати коштів); надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики;
# органом Пенсійного фонду України отримано інформацію від наймача чи наймодавця про розірвання договору найму;
# наймач або особа із складу домогосподарства наймача є особою, яка, за даними Єдиного реєстру боржників, має заборгованість понад три місяці за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів (ці вимоги не поширюються на: - осіб, заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів з яких погашається частинами за рішенням суду; - одиноких непрацездатних осіб, з яких аліменти стягуються з мінімального розміру пенсії у максимально можливому розмірі - 50 відсотків; - осіб, до яких застосовуються заходи щодо забезпечення кримінального провадження як відсторонення від роботи (посади), запобіжні заходи як домашній арешт або тримання під вартою (крім тих, щодо яких триває слідство або яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України);
# наймач має власне житлове приміщення загальною площею більше ніж 13,65 кв. метра на кожну особу із складу домогосподарства, або більше ніж 35,22 кв. метра на домогосподарство, розташованого на території, не включений до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій];
# наймач або особа із складу домогосподарства наймача на 1 число місяця, з якого призначається субсидія на найм житла, або на 1 число кожного місяця, в якому така субсидія отримується наймачем, має на вкладному депозитному рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, що зазначається в заяві;
# протягом трьох місяців перед зверненням за призначенням субсидії на найм житла або під час її отримання наймачем або особою із складу домогосподарства наймача здійснено операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;
# адреса найманого житлового приміщення, зазначена у заяві або договорі найму, збігається з адресою житлового приміщення (будинку), власник якого в період призначення субсидії на найм житла отримав компенсацію витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, нараховану за місяць, в якому надійшла заява;
# наймане житлове приміщення, зазначене у заяві або договорі найму, розташоване на території населеного пункту, включеного до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій];
# адреса найманого житлового приміщення, зданого в найм, зазначена у заяві або договорі найму, збігається з адресою житлового приміщення, яке надане в безоплатне користування (за даними, наданими органам Пенсійного фонду України органами місцевого самоврядування або уповноваженими ними органами);
# установлено факт родинних зв’язків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#n27 пунктом 4 цього Порядку], між наймачем або особою із складу домогосподарства наймача та наймодавцем;
# у складі домогосподарства наймача з урахуванням наймача є дві і більше працездатних осіб, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи згідно з цим Порядком для призначення субсидії на найм житла (далі - працездатні особи із складу домогосподарства наймача), і в цьому періоді, за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них відсутні доходи, які враховуються під час призначення субсидії на найм житла, або ними чи за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний розмір, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення субсидії на найм житла (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування);
# Пенсійним фондом України отримано від Нацсоцслужби інформацію про непроживання понад місяць наймача та/або осіб із складу домогосподарства наймача в найманому житловому приміщенні;
# закінчилося два шестимісячних періоди отримання субсидії на найм житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#Text пункт 14 Порядку]).

== Порядок отримання субсидії на оренду житла ==
Наймодавець та наймач, подають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#n276 заяву] та одночасно підписують [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#n274 договір найму] (типова форма заяви та договору найму зазначені у Порядку), інформація про який вноситься до бази даних договорів найму житлового приміщення, у разі прийняття рішення органом Пенсійного фонду України про призначення субсидії на найм житла наймачу та компенсації наймодавцю.

До заяви додаються скановані копії документів, які підтверджують особу наймача та наймодавця.

Заява та договір найму '''можуть бути підписані особисто''' наймачем та наймодавцем (''їх законними представниками (для недієздатних осіб або малолітніх дітей) або особою, яка діє на підставі довіреності, оформленої за формою, передбаченою законодавством''), '''у паперовій формі''' або за наявності технічної можливості '''в електронній формі з накладанням наймачем та наймодавцем кваліфікованих електронних підписів''' або удосконалених електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або підтверджені іншими засобами електронної ідентифікації, які дають змогу встановити особу (далі - електронний підпис).

Протягом строку реалізації експериментального проекту заяви, договори найму та копії (скановані копії) інших документів подаються особисто наймачем та наймодавцем за їх вибором:

* до органів Пенсійного фонду України, зокрема в разі надсилання їх в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України з накладеними наймачем та наймодавцем електронними підписами);
* до центрів надання адміністративних послуг;
* до уповноважених банків, визначених відповідно до Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1231-2001-%D0%BF#n12 постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231] (далі - уповноважені банки), або
* за технічної можливості в електронній формі за допомогою засобів Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#n27 пунк 5 Порядку]).

'''Субсидія на найм житла призначається на шість місяців, але не більше двох шестимісячних строків підряд до закінчення строку реалізації експериментального проекту.'''

Субсидія на найм житла '''виплачується наймачу''', підпис якого наявний у заяві та договорі найму, або особі, від імені якої їх підписано.

'''''Важливо!''''' Якщо житлове приміщення наймається не з 1 числа місяця, субсидія на найм житла виплачується за перший місяць пропорційно кількості днів найму в такому календарному місяці.

== Особливості розрахунку розміру субсидії на оренду житла ==
Для розрахунку розміру субсидії на найм житла застосовується:

▶ показник середньої вартості найму (оренди) однокімнатної квартири загальною площею 35,22 кв. метра, який визначено на рівні 193,6 гривні (на підставі відомостей Держстату про середню споживчу ціну за січень 2024 р. на оплату послуги з найму (оренди) однокімнатної квартири в розрахунку на 1 кв. метр найманого житлового приміщення);

▶ соціальна норма житла, яка становить 13,65 кв. метра загальної площі на наймача та кожну особу із складу домогосподарства наймача, але не менше ніж 35,22 кв. метра на домогосподарство та не більше ніж загальна площа житлового приміщення, яке здається в найм.

При цьому незалежно від кількості осіб у складі домогосподарства наймача (з урахуванням наймача) загальна площа житлового приміщення не може перевищувати 130 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку, 230 кв. метрів для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, в яких на початок місяця, з якого призначається субсидія на найм житла, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення, на найм (оренду) якого призначається субсидія на найм житла, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету або коштів благодійних організацій осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які переміщуються в кріслах колісних).

Субсидія на найм житла призначається за наявності різниці між розміром граничної вартості найму (оренди) житлового приміщення протягом одного місяця у відповідному населеному пункту та розміром обов’язкового платежу, встановленого для наймача.

Обов’язковий платіж для наймача визначається як добуток середньомісячного сукупного доходу домогосподарства наймача та обов’язкового відсотка платежу.
{| class="wikitable"
|+
| '''''Обов’язковий відсоток платежу розраховується за такою формулою:'''''
Ро = Кд/Кг × Рг,

де Ро - обов’язковий відсоток платежу (частка доходу), який округлюється до двох знаків після коми;

Кд - коефіцієнт доходу домогосподарства - співвідношення розміру середньомісячного сукупного доходу домогосподарства в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого на 1 число місяця, з якого призначається субсидія на найм житла наймачу;

Кг - базовий коефіцієнт доходу домогосподарства наймача, що становить два розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (Кг = 2);

Рг - базова норма плати за найм житлового приміщення, що становить 30 відсотків середньомісячного сукупного доходу домогосподарства наймача (Рг = 30);

Кд/Кг - коригувальний коефіцієнт базової норми плати за найм житлового приміщення, що зменшує або збільшує таку норму залежно від фінансової спроможності домогосподарства наймача.
|}

== Компенсація частини податку на доходи фізичних осіб та військового збору наймодавців ==
Наймодавець зобов’язаний щокварталу самостійно сплачувати до бюджету в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із фактично отриманої протягом звітного кварталу від наймача суми доходу від здавання житлового приміщення в найм.

Податкова служба щокварталу до 10 числа наступного місяця на запит Пенсійного фонду України подає в порядку електронної інформаційної взаємодії відомості про суми сплаченого у звітному періоді станом на 1 число місяця, що настає за останнім календарним днем звітного періоду, з наростаючим підсумком з початку року наймодавцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору від усіх видів доходів (у тому числі за результатами річного декларування доходів громадян) для проведення моніторингу сплати наймодавцем суми компенсації, виплаченої Пенсійним фондом України.

Орган Пенсійного фонду України на підставі отриманих відомостей від ДПС протягом п’яти робочих днів приймає рішення про виплату наймодавцю компенсації в наступному кварталі або припинення її виплати до підтвердження наймодавцем сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Крім того, виплата не здійснюється, якщо наймодавець має податковий борг по сплаті податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, про що ДПС інформує Пенсійний фонд України.

Розмір компенсації розраховується щокварталу виходячи з розміру субсидії на найм житла, визначеного органом Пенсійного фонду України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1225-2024-%D0%BF#n78 пункту 9 Порядку], із застосуванням ставки податку на доходи фізичних осіб, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3851 пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України], та розміру військового збору за ставкою, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.]

Про розмір податку на доходи фізичних осіб з отриманого доходу від здавання житлового приміщення в найм, розмір військового збору, що повинен бути сплачений наймодавцем, орган Пенсійного фонду України після прийняття рішення про призначення субсидії на найм житла та компенсації інформує наймодавця в порядку, встановленому абзацами п’ятим і восьмим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462 пункту 19 Порядку].

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Адміністративні правопорушення в сфері громадської безпеки

2025-09-15T09:26:05Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Поняття правопорушення в сфері громадської безпеки */

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15#Text Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376]
== Поняття правопорушення в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки''' посягають на суспільні відносини у сфері громадського порядку та громадської безпеки і суспільної моралі.

'''Об'єктом''' даних правопорушень є відносини з приводу завдання шкоди здоров'ю лидини, посягання на матеріальні цінності і довкілля, захист гідності та прав осіб.

== Види адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки ==
'''Правопорушення в сфері громадської безпеки передбачені такими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]:''' 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1859 Стаття 173 - Дрібне хуліганство] може бути вчинено такими способами:
** нецензурна лайка в громадських місцях;
** образливе чіпляння до громадян;
** інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. 

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 Стаття 173-1 - Поширювання неправдивих чуток.Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку,];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1867 Стаття 173-2 Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування] - умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3995 Стаття 173-3 Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки] - полягає в публічному використанні, демонстрації або носіннї георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення. ''Положення цієї статті не застосовуються у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#n46:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5,%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D1%85. частиною третьою статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"]'';
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4217 Стаття 173-4 Булінг (цькування) учасника освітнього процесу] - діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4217 Стаття 173-5 Мобінг (цькування) працівника] - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність;

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1873 Стаття 174 Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1877 Стаття 175 Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки Порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1881 Стаття 175-1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях] . (див. [[Куріння тютюнових виробів в заборонених місцях]]);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3269 Стаття 175-2. Здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1889 Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення]. Відповідальність настає за виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1893 Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1898 Стаття 177-2. Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1904 Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді]. Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв заборонено на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1912 Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві] або перебування на роботі в нетверезому стані;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1918 Стаття 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння] батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 180-1. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1922 Стаття 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях] полягає в участі в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, "наперсток" та інші) на гроші, речі та інші цінності та заборонгі ворожіння в громадських місцях;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n3361 Стаття 181-1. Заняття проституцією];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1938 Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях] (див. [[Забезпечення права громадян на захист від шкідливого шуму]]);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1944 Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб] (пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4071 Стаття 183-1. Несплата аліментів] на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості ( див. [[Відповідальність за несплату аліментів#:~:text%3D%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20183-1%2C%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%22)|Відповідальність за несплату аліментів]]);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n4127 Стаття 183-2. Ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт]Під ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n1948 Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей]( див. [[Відповідальність батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків]])
== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==
По справі '''про адміністративне правопорушення працівник поліції''' (уповноважена на те особа) може виносити однин з таких '''протоколів''':
* про адміністративне правопорушення;
* про адміністративні затримання (вразі неможливості скласти такий протокол на місці);
* про вилучення речей і документів;
* про огляд речей та особистий огляд;
* а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;
Відповідний орган при розгляді справ про адміністративні правопорушення, може накладати адміністративні стягнення у вигляді:
* громадських робіт;
* виправних робіт;
* відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
* адміністративного арешту;
* накладення штрафу.
'''Притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків'''.

'''Розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n33 Глави 17 КУпАП].''' Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 статтею 38 Кодексу];

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника'''.
== Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення ==
Справа про адміністративне правопорушення '''розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення''' та інших матеріалів справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n654 ст. 277 КУпАП]).

'''Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності'''

'''Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право''':
* знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
'''Справа про адміністративне правопорушення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n607 частини першої статті 268 КУпАП] розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.''' За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n677 статтями 279-1]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n1218 279-8 цього Кодексу]. 
== Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення ==
'''Уповноважені посадові особи, суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішують такі питання:'''
* чи належить до їх компетенції розгляд даної справи;
* чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
* чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
* чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
* чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. 
'''Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення або суд зобов’язані з’ясувати:'''
* чи було вчинено адміністративне правопорушення
* чи винна дана особа в його вчиненні
* чи підлягає вона адміністративній відповідальності
* чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність
* чи заподіяно майнову шкоду
* чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу
* з’ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. 
'''Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа або суд виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення''' . 
в разі складання Постанови по справі про адміністративне правопорушення '''Уповноваженою посадовою особою, Постанова''' '''складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію і номер.'''
 
'''За наявності технічної можливості постанова''' по справі про адміністративне правопорушення '''складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою''' із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера.

Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим. 
== Строки накладення адміністративного стягнення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n195 до частин першої та другої статті 38 КУпАП] адміністративне стягнення може бути накладено '''не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення''', а '''при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення''', за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення,

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n327 статтею 247 КУпАП]. 
'''Постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.''' 
Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення '''протягом трьох днів''' вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання (у ній зазначається дата її вручення і ставиться підпис особи, яка її отримала). 
'''Особа, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, може її оскаржити в установленому законом порядку. Ознайомитися з порядком оскарження можливо у консультації за посиланням [[Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення]] .''' 
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n792 до статті 293 КУпАП] Орган (посадова особа), уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість її винесення і приймає одне з таких рішень:
# залишає постанову по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скаргу без задоволення та виносить рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд;
# скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи;
# змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але без посилення стягнення, та виносить рішення щодо зміни заходу стягнення.
Копія рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, у той самий строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.
== Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень ==
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] або іншими законами України.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу. У разі оскарження постанови — не пізніше ніж через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Якщо штраф не сплачено у встановлений строк, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням майна, у порядку, встановленому законом.

Постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text ст. 303 КУпАП]).

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Суди]]

Надання грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів міжнародних організацій

2025-08-14T11:52:56Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Проект Всесвітньої продовольчої програми ООН */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/445-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 року № 445 "Про реалізацію спільного з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців проекту щодо додаткових заходів із соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 року № 446 "Про реалізацію спільного з Всесвітньою продовольчою програмою ООН проекту щодо додаткових заходів із соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/487-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2021 року № 487 “Про реалізацію спільного з Місією Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні та Товариством Червоного Хреста України проекту щодо додаткових заходів із соціальної підтримки окремих категорій населення”]
== Загальна інформація ==
Уряд України спільно з низкою міжнародних організацій запустив декілька програм щодо додаткових заходів із соціальної підтримки для внутрішньо переміщених і постраждалих осіб.

Програми спрямовані на підтримку людей, які були змушені змінити місце проживання або постраждали через російську агресію, щоб вони змогли задовольнити свої основні потреби, включаючи оренду житла, придбання їжі та предметів гігієни. Ці види допомоги надаються додатково до допомоги держави.

'''[https://aid.edopomoga.gov.ua/terms Докладніше про види допомоги та організації, які її надають.]'''

Грошова допомога надається міжнародними організаціями відповідній соціальній категорії населення, згідно з умовами меморандумів про співпрацю/співробітництво, укладених Міністерством соціальної політики України та відповідною міжнародною організацією.
[[Файл:Допомога ВПО за рахунок коштів міжнародних організацій.jpg|міні]]
== Хто має право на допомогу ==
Право на допомогу за рахунок коштів зазначених міжнародних організацій мають [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|внутрішньо переміщені особи]] відомості про яких мають бути включені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
== Порядок отримання допомоги ==
Виплата допомоги в рамках реалізації проектів здійснюється додатково без подання окремого звернення внутрішньо переміщеною особою на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, незалежно від отримання особою інших видів допомоги, зокрема виплати [[Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам|допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам]].

'''Увага!''' Заявку на допомогу можна подати через [https://aid.edopomoga.gov.ua/ соціальну платформу "єДопомога"].
Отримати фінансову допомогу можна тільки від однієї з організацій, яка реалізує програму ООН. Це один і той самий вид допомоги, який здійснюють різні міжнародні організації.
Для додаткової інформації можна звертатися за номером: 0 800 307 711.

Для отримання допомоги Міністерство соціальної політики формує і передає міжнародним організаціям, що надають допомогу, перелік внутрішньо переміщених осіб взаємоузгоджених вразливих категорій, відомості про яких включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

До переліку вноситься така інформація про внутрішньо переміщену особу:

* прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);

* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

* останнє задеклароване/зареєстроване місце проживання (область та район);

* місце, куди перемістилася особа (область та район);

* кількість переміщених членів домогосподарства;

* номер банківського рахунка (за стандартом IBAN);

* контактний номер мобільного телефону.

== Розмір допомоги деяких організацій ==

==== Проект Управління Верховного комісара ООН ... (УВКБ ООН) ====
Виплата допомоги здійснюється в розмірі 2220 гривень на кожного члена сім’ї на місяць. Виплата допомоги здійснюється щомісяця протягом не менше ніж трьох місяців шляхом зарахування коштів на банківський рахунок внутрішньо переміщеної особи або уповноваженої особи, якщо це передбачено умовами програми.

=== Проект Управління Верховного комісара ООН у справах біженців внутрішньо переміщених осіб (УВКБ ООН) ===
Виплата допомоги здійснюється в розмірі '''2220 гривень''' на кожного члена сім’ї на місяць. Виплата допомоги здійснюється щомісяця протягом не менше ніж трьох місяців шляхом зарахування коштів на банківський рахунок внутрішньо переміщеної особи.
=== Проект Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні ===
За результатами розгляду інформації про отримувачів Місія Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні або Товариство Червоного Хреста України на підставі проведеної внутрішньої перевірки на контактний номер мобільного телефону отримувача надсилають повідомлення про прийняте рішення щодо виплати допомоги. Виплата допомоги здійснюється в розмірі '''2500 гривень''' на кожного отримувача на місяць. Мінімальний строк надання допомоги становить один місяць з можливістю подальшого збільшення тривалості надання допомоги та перегляду критеріїв з огляду на потреби та наявність необхідного фінансування.

'''Увага!''' Розмір отриманої допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу домогосподарства для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства, та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
=== [https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers Програма грошової допомоги від ЮНІСЕФ Спільно] – додаткова підтримка багатодітних українських сімей, які постраждали від війни ===
Багатодітним сім’ям виплачувалась допомога у розмірі 2 200 грн раз на місяць, але не більше як на п’ятьох осіб.
{| class="wikitable"
|У разі виникнення додаткових питань варто звернутися за номером гарячої лінії [https://www.unicef.org/ukraine/spilno-cash-transfers Програми грошової допомоги від ЮНІСЕФ "Спільно"] - '''0 800 600 017''' (з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 20:00, у суботу з 9:00 до 18:00, неділя вихідний, дзвінки безкоштовні).
|}
=== Багатоцільова грошова допомога від ООН ===
Багатоцільова грошова допомога від ООН запроваджена в усіх областях, які приймають велику кількість переміщених осіб. А саме у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській та Полтавській.
Грошова допомога надається УВКБ ООН ВПО, допомагає вирішити їхні основні потреби, як-от необхідність платити оренду, купувати їжу та предмети гігієни.
Сума допомоги становить 2 220 грн на кожного члена родини. Допомога надаватиметься протягом трьох місяців. Тобто, в цілому за три місяці – 6 660 грн на одного члена сім’ї.
== Див. також ==
* [[Додаткова грошова допомога за рахунок коштів ЮНІСЕФ]]
* [[Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам]]
* [[Грошова допомога особам, які проживають на деокупованих територіях, або евакуювалися з населених пунктів, де ведуться бойові дії]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти

2025-07-11T11:56:22Z

Zahraichuk.Khrystyna: 27.11.2024 № 1671

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України «Про дошкільну освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/221-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 221 "Про затвердження Положення про спеціальну школу та Положення про навчально-реабілітаційний центр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2018 року № 831 "Про затвердження Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України № 64] на всій території України було введено воєєний стан, в зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ.
У Порядок організації інклюзивного навчання (постанова КМУ № 957) внесено зміни Постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/979-2023-%D0%BF#Text КМУ № 979] від 30 серпня 2022 р. Вона скасувала граничну наповнюваність інклюзивних класів під час воєнного стану. Також передбачено обов’язкову розробку індивідуальних програм розвитку для учнів з ООП.
У звʼязку з цим, 26.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2022-%D0%BF#Text постанову № 483 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 і від 15 вересня 2021 р. № 957».]

На період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах/класах не застосовується.

Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивної групи/класу.

У закладах загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами можливе застосування дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти.

Для організації інклюзивного навчання вихованців/учнів з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності), та висновку інклюзивно-ресурсного центру.

У закладах загальної середньої освіти змінено граничну кількість учнів, які можуть навчатися у інклюзивних міжкласних групах.

Якщо раніше повинно було бути не менше шести та не більше дванадцяти, то зараз – не більше дванадцяти. А на період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можуть формуватися тимчасові інклюзивні міжкласні групи тощо.
|}
==Загальні положення==
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими освітніми потребами на всіх рівнях освіти.

Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють особам з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти нарівні з іншими особами шляхом належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

Навчання, виховання та розвиток осіб з особливими освітніми потребами у закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.

Зарахування осіб до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Спеціальні заклади загальної середньої освіти (далі - спеціальні заклади освіти) забезпечують здобуття початкової, базової або повної загальної середньої освіти особам з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення, порушеннями інтелектуального розвитку, розладами спектру аутизму та особам з іншими складними порушеннями розвитку (пункт 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2018 року № 831] (далі - Порядок).

До спеціальних закладів освіти належать:
*'''спеціальна школа''' - заклад загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття певного рівня загальної середньої освіти особам з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями розвитку.
*'''навчально-реабілітаційний центр''' - заклад освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку.
==Куди звернутися==
Зарахування до спеціального закладу освіти здійснюється відповідно до '''наказу''' його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування одного з батьків дитини або її законних представників (далі - батьки) чи повнолітньої особи, поданої особисто (пункт 6 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).

ІРЦ є основною точкою звернення — саме він видає висновок про рівень підтримки (зокрема категорію ООП). Батьки мають право обирати форму навчання (спеціальна, інклюзивна, дистанційна) відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text до ст. 55 Закону «Про освіту»], без адміністративного скерування.

== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для зарахування до спеціального закладу освіти особа подає:
#заяву про зарахування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top встановленої форми];
#копію свідоцтва про народження дитини;
#довідку за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0794-10#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682];
#карту профілактичних щеплень, заповнена за формою первинної облікової документації № 063/о «Карта профілактичних щеплень», затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0686-06#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1] (надається за умови відсутності медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень);
#довідку від лікаря-педіатра або сімейного лікаря закладу охорони здоров’я, у якому спостерігається дитина, для дітей дошкільного віку;
#[[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)|висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини]];
#[[Інвалідність та порядок її встановлення|висновок лікарсько-консультативної комісії про встановлення дитині інвалідності]] (за наявності);
#індивідуальна програма реабілітації особи (дитини) з інвалідністю (за наявності);
#оригінал або копія відповідного документа про освіту (крім учнів першого і другого класів) за відповідний клас, документ, що підтверджує здобуття освіти;
#висновок сурдолога або отоларинголога (для дітей з порушенням мовлення);
#висновок психіатра (для осіб з порушеннями інтелектуального розвитку);
#[[Опіка і піклування над дітьми|рішення органу опіки та піклування]] (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) (пункт 6 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]). Забороняється вимагати надання будь-яких інших документів, не передбачених цим Порядком.
== Особливості навчання в спеціальному закладі освіти==
До 1 класу спеціальних закладів освіти зараховуються, як правило, діти не молодші ніж 6 років, які потребують постійної додаткової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення їх права на освіту.

Відповідно до особливостей розвитку та стану здоров’я особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0048-25#Text Наказом МОН № 1671] від 27.11.2024 (чинний з 6 лютого 2025 р.) оновлено типовий перелік допоміжних засобів навчання: він охоплює асистивні технології, сенсорні пристрої для дітей з ЗПР, РАС та іншими потребами.

У спеціальних класах рекомендується не більше 6–8 учнів, навчальний процес супроводжується міждисциплінарною командою (дефектолог, психолог, логопед, асистент учителя).

Залежно від фізіологічних порушень порушень діти зараховуються до спеціальних закладів освіти з порушеннями:
*опорно-рухового апарату (особи, які самостійно пересуваються, не потребують індивідуального догляду та захворюваннями, зокрема церебрального паралічу, наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах; інші вроджені і набуті деформації опорно-рухового апарату важкого ступеню);
*інтелектуального розвитку (особи, які мають легкі та помірні порушення інтелектуального розвитку, в тому числі діти з синдромом Дауна, розладами спектра аутизму);
*слуху (особи глухі та зі зниженим слухом);
*тяжкими порушеннями мовлення (особи зі збереженим слухом та первинно збереженим інтелектом, які мають тяжкі системні мовленнєві порушення (алалія, дизартрія, ринолалія, афазія, заїкуватість, загальне недорозвинення мовлення І та ІІ рівня);
*зору (особи сліпі та особи зі зниженим зором).
Особи, у яких відсутні навички самообслуговування та які відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи (дитини) з інвалідністю потребують індивідуального догляду та супроводу, мають комплексні порушення розвитку, пов’язані з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату у поєднанні з відхиленнями у психічному та інтелектуальному розвитку, зараховуються до спеціальних закладів освіти та забезпечуються [[Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти|педагогічним патронажем]] (пункт 9 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).

Якщо особа не може навчатися в колективі, про що повинно бути засвідчено висновком лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я за місцем спостереження особи, вона може здобувати загальну середню освіту за іншою формою навчання в цьому ж закладі або закладі загальної середньої освіти за місцем проживання, або забезпечуватися [[Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти|педагогічним патронажем.]]
==Алгоритм переведення до іншого спеціального закладу освіти==
⇒ Учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) звертається до обраного ним закладу освіти щодо можливості зарахування з відповідним '''письмовим зверненням (запитом)''' в довільній формі, у тому числі шляхом надсилання його сканованої копії електронною поштою.

⇒ Керівник закладу освіти упродовж 3 робочих днів з дати надходження такого звернення (запиту) надає заявнику '''письмову відповідь''' (у тому числі шляхом надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та, відповідно, можливість (вказується кінцевий строк для подання заяви про переведення та подання особової справи учня) чи неможливість зарахування учня до цього класу.

⇒ Учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) особисто подає до спеціального закладу освіти, з якого переводиться учень:
#заяву учня чи одного з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття);
#письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.
⇒ Керівник закладу освіти протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідних документів видає '''наказ''' про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та особову справу учня.

⇒ Учень чи один з його батьків або законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) протягом 5 робочих днів з дня отримання від спеціального закладу освіти зазначених документів подає до спеціального закладу освіти, до якого переводиться учень:
#заяву про зарахування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top вствноленої форми];
#особову справу учня (у випадку, якщо дитина прибуває у спеціальний заклад посеред навчального року, до особової справи додається витяг поточного оцінювання за місцем попереднього навчання на момент відрахування дитини).
⇒ Керівник спеціального закладу освіти протягом 1 робочого дня з дня отримання документів видає '''наказ''' про зарахування учня.
==Відрахування зі спеціального закладу освіти==
'''Підстави для відрахування зі спеціального закладу освіти:'''
#здобуття учнем повної загальної середньої освіти та отримання відповідного документа про освіту;
#зараховання до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;
#переведення до іншого закладу освіти відповідно до розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку];
#вибуття на постійне місце проживання за межі України (пункт 7 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).
Відрахування не може відбутися без урахування оновленого висновку ІРЦ та не повинно порушувати право дитини на освіту. Батьки можуть ініціювати зміну форми навчання (інклюзивна, дистанційна, сімейна), і рішення має бути добровільним та документально обґрунтованим.Відрахування з таких підстав здійснюється шляхом видачі відповідного '''наказу''' керівником закладу освіти.

Відрахування із спеціального закладу загальної середньої освіти учнів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (крім тих, які здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту), здійснюється за наявності '''письмової згоди''' відповідного органу опіки та піклування.
==Див. також==
*[[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
*[[Право особи на освіту]]
*[[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах]]
*[[Екстернатна форма навчання]]
*[[Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]

Вселення в житлове приміщення

2025-06-16T08:43:16Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Вселення в неприватизовану квартиру */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
== Вселення в неприватизовану квартиру ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 частини 1 статті 64 Житлового кодексу України] члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Право наймача на вселення інших осіб у житлове приміщення регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 405 Цивільного кодексу України], відповідно до якої члени сім’ї власника (або наймача) мають право користування житлом, якщо інше не передбачено договором або не суперечить інтересам власника/наймодавця. Стаття 65 Житлового кодексу УРСР втратила чинність.

'''''На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей вищевказаної згоди не потрібно''''' .

Особи, яких вселили в житлове приміщення як членів сім’ї наймача, набувають таких же прав на користування житловим приміщенням, як і інші члени сім’ї, якщо не було письмової домовленості про інше.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 92 Житлового кодексу України] договором піднайму може бути передбачено, що '''разом з піднаймачем''' у надаване йому жиле приміщення '''вселяються і члени його сім'ї.''' Подальше вселення піднаймачем членів сім'ї допускається лише за згодою наймодавця, наймача та інших осіб, зазначених у частинах 1 і 3 статті 91 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу України], а саме потрібна згода членів сім’ї, які проживають разом із наймачем, або у разі, якщо у жилому приміщенні проживають два або більше наймачів, то потрібна також згода таких наймачів та згода членів їхніх сімей, за винятком випадків здачі жилого приміщення в піднайом у зв’язку з тимчасовим виїздом всієї сім’ї.
== Вселення у квартиру, яка належить співмешканцям на праві власності ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 1 статті 369 Цивільного кодексу України], співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 405 Цивільного кодексу України] передбачено, що члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Частина 2 статті 3 Сімейного кодексу України] визначає, що до складу сім’ї входять особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Частина друга статті 64 Житлового кодексу України до членів сім’ї відносить дружину власника/наймача жилого приміщення, його/її дітей та батьків. Також цим кодексом зазначено, що членами сім’ї власника/наймача жилого приміщення можуть бути і інші особи, якщо вони постійно проживають разом з власником/наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] члени сім’ї власника житлового приміщення, які проживають разом з ним у приміщенні, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником такого приміщення, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Таким чином, якщо частина квартири (будинку) належить співмешканцю на праві власності він може без згоди інших співмешканців вселити до даної квартири (будинку) батьків, своїх дітей та дружину.

Згідно зі статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб за письмовою згодою власника будинку (квартири) і всіх членів сім'ї, які проживають з наймачем. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення відповідно до цієї статті як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування приміщенням, якщо при їх вселенні між цими особами, наймодавцем, наймачем та членами його сім'ї, які проживають разом з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
== Виконання рішення про вселення стягувача ==
'''У разі невиконання''' боржником рішення суду про вселення стягувача самостійно '''державний виконавець виконує його примусово.'''

Вселення стягувача є виконанням рішення немайнового характеру. Стягувач – це сторона виконавчого провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення (особа, яка, відповідно до рішення суду, повинна вселити стягувача).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/ статті 67 Закону України "Про виконавче провадження"] '''державний виконавець''' наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/ Закону України "Про виконавче провадження"], а саме 10 робочих днів (крім рішень, які підлягають негайному виконанню), '''перевіряє виконання боржником рішення суду про вселення стягувача'''.

'''Примусове вселення полягає''' у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

Державний виконавець зобов’язаний письмово повідомити боржника і стягувача '''про день і час''' примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

'''Відсутність боржника''', належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення суду про вселення '''не є перешкодою для вселення стягувача.'''

У разі якщо '''боржник перешкоджає виконанню рішення''' про вселення стягувача, державний виконавець накладає на нього '''штраф''' та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].

Примусове вселення стягувача здійснюється у присутності '''понятих за участю працівників поліції.'''

Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає '''акт''', що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.

У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою '''про відновлення виконавчого провадження'''. У такому разі державний виконавець має право '''повторно здійснити примусове вселення''' стягувача та накласти на боржника '''штраф у подвійному розмірі''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження"].

Виконавче провадження не відновлюється і повторне '''примусове вселення стягувача не здійснюється,''' якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), '''не є боржником.''' Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в '''судовому порядку.'''
== Зразок позовної заяви ==
* [[Файл:Зразок позовної заяви про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.docx|міні]]
* [[Файл:26.11.2018 Усунення перешкод у користуванні власністю, вселення та виселення наймачів.docx]]

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виконання_рішення_суду_про_виселення_особи Виконання рішення суду про виселення особи]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2025-05-14T14:30:24Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Об'єкти авторського права */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_051 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855 Закон України "Про авторське право і суміжні права"]
== Об'єкти авторського права ==
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_051 ст. 2 Бернської конвенції "Про охорону літературних і художніх творів"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-IX#n183 п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] '''фотографічні твори, створені з використанням аналогових або цифрових технологій, охороняються як об’єкти авторського права лише за умови їхньої оригінальності (тобто творчого характеру)'''

За змістом статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 420, 433, 435 Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n163 статей 6 і 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] вбачається, чи є конкретний результат '''об'єктом авторського права''', а саме:
* доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею і таким, що охороняється авторським правом;
* правовій охороні як об'єкт авторського права підлягає твір, виражений в об'єктивній формі, а не його зміст;
* фотографічні твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
'''''Авторське право поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20 ст. 4 Закону № 2811-IX], охороні не підлягають ідеї, методи, процеси, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані або пояснені в авторському творі.'''''

Охороні підлягають всі фотографічні твори, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети.
== Порядок виникнення авторського права ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n200 ст. 9 Закону України «Про авторське право та суміжні права»], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 435 Цивільного кодексу України] '''авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення, первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору.''' За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Ця презумпція захищає Вас як автора фотографічного твору, покладаючи обов'язок доказування авторства та правомірності використання спірного фото на опонента. Для виникнення і здійснення авторського права '''НЕ вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення,''' а також виконання будь-яких інших формальностей. При цьому для об'єкта авторського права немає значення, опублікована світлина, чи ні. Теоретично фотограф стає автором фотографії з моменту натискання на кнопку. Однак, з точки зору практики цього замало для реального захисту цінних знімків. Адже, по суті, фотографу ще треба довести право свого авторства. Для цього публікуйте свою фотографію не в повному розмірі, а обрізавши її частину. Оригінал цифрової фотографії і її подальші копії неможливо відрізнити один від одного, але такий спосіб допоможе внести «відмінність», а фото-оригінал слугуватиме Вашим доказом.

Щодо майнових та особисто немайнових права на фотографічні твори у тому числі на твори, виконані способами, подібними до фотографії описано далі.

'''Майновими правами автора є''' ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.440 Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n226 ст. 12 Закону України «Про авторське право та суміжні права») :]
# Виключне право на використання твору;
# Виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, що дає право дозволяти або забороняти:
* відтворення творів;
* публічне виконання і публічне сповіщення творів;
* публічну демонстрацію і публічний показ;
* будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
* переклади творів;
* переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
* включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
* розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
* подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
*здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп’ютер;
* імпорт примірників творів.
''Цей перелік НЕ є вичерпним.''
{| class="wikitable"
!''Важливо! Майнові авторські права самостійно може здійснювати фізична особа, яка досягла 14 років. Також вони є відчужуваними та можуть бути передані (відчужені) іншій особі, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. Крім цього, слід відзначити, що майнові авторські права можуть переходити до інших осіб в порядку правонаступництва, в т. ч. спадкування.''
|}
'''Особистими немайновими правами''' інтелектуальної власності є ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 423 та ст. 438 Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n217 ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права»]):
* право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

* право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;
* вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
* забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
* вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
* вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора. ''Особисті немайнові права автора не відчужувані іншим особам.''
== Межі користування об'єктами авторського права ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 443 Цивільного кодексу України], '''використання твору здійснюється лише за згодою автора''', крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Правомірне використання без згоди автора встановлено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 444 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n309 статтями 22-28 Закону України «Про авторське право та суміжні права»], але особа, яка використовує твір, з'''обов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.'''

Тобто, допускається:
* відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
* відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;
* відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;
* відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення у обсязі, виправданому поставленою метою;
* використання правомірно оприлюднених творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі пародії, попурі або карикатури;
* адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом застосування аудіодискрипції (тифлокоментування).
* відтворення аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;
* відтворення навчальними закладами для аудиторних занять творів з ілюстраціями за умови, коли:
# обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;
# відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;
* використання в особистих цілях або для кола сім’ї попередньо правомірно оприлюднені твори;
''Цей перелік вільного використання фотографічних творів є вичерпним.''

У п. 31 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав"] зазначено, що розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n7 ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] відтворенням є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер.

Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n226 статтею 12 Закону України "Про авторське право і суміжні права",] то це дає підстави для судового захисту авторського права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n703 стаття 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права"]).
== Досудовий захист порушеного авторського права ==
У разі порушення будь-якою особою авторського права та (або) суміжних прав, вчиненого з використанням мережі Інтернет, особа, права якої були порушені, має право звернутися до власника вебсайту або вебсторінки, на яких розміщена або в інший спосіб використана відповідна електронна інформація, '''із заявою про припинення порушення.'''

''Досудове врегулювання спору полягає в тому, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n833 статті 57 Закону Уукраїни "Про авторське право та суміжні права"] , суб’єкт авторського права (далі - заявник) при порушенні будь-якою особою авторського права, вчиненому з використанням мережі Інтернет'' ''має право звернутися до власника веб-сайту та (або) веб-сторінки, на якому (якій) розміщена або в інший спосіб використана відповідна електронна (цифрова) інформація, із заявою про припинення порушення.''

'''Заява про припинення порушення повинна містити:'''
* відомості про заявника, необхідні для його ідентифікації: ім’я (найменування); місце проживання (перебування) або місцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку власник веб-сайту має направляти інформацію; для заявників - юридичних осіб - ідентифікаційні дані про реєстрацію юридичної особи у країні місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському, судовому або державному реєстрі, у тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер;
* вид і назву об’єкта (об’єктів) авторського права і (або) суміжних прав, про порушення права на який (які) йдеться у заяві;
* вмотивоване твердження про наявність у заявника майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт авторського права і (або) суміжних прав, зазначених у відповідній заяві, з посиланням на підстави виникнення таких прав та строк їх дії;
* гіперпосилання на електронну інформацію, розміщену або в інший спосіб використану на веб-сайті;
* вимогу про унеможливлення доступу до електронної (цифрової) інформації на веб-сайті;
* відомості про постачальника послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту, а саме: найменування; адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку власник веб-сайту або інші особи мають надсилати інформацію;
* твердження заявника, що наведена в заяві інформація є достовірною, а наявність у заявника прав, про порушення яких заявлено, перевірена адвокатом, за представництвом (посередництвом) якого подається заява.
Власник веб-сайту з моменту отримання заяви про припинення порушення, невідкладно, '''НЕ пізніше 48 годин''' зобов’язаний унеможливити доступ до електронної (цифрової) інформації, щодо якої подано заяву, та надати заявнику і постачальнику послуг хостингу інформацію про вжиті заходи.

''Вимагати від порушника можна вчинення наступних дій:''
* визнання та поновлення своїх прав,
* забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їхнього порушення;
* припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав;
* вимагати публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
* вимагати від осіб, які порушують авторське право, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та про канали їхнього розповсюдження.
* виплати авторської винагороди за використання творів.
''Власник веб-сайту та/або веб-сторінки, який отримав заяву про припинення порушення авторського права та/або суміжних прав'', ''відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n755 ч. 4 ст. 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] може відмовити в її задоволенні у разі, якщо:''
# він має право на використання цифрового контенту, зазначеного в заяві, і надав документальне підтвердження (крім випадку, якщо він є первинним суб’єктом відповідних майнових прав) наявності у нього відповідних майнових прав чи повноважень;
# заяву про припинення порушення оформлено з порушенням вимог, визначених цією статтею.
''Повідомлення про відмову повинно містити таку інформацію:''
# відомості про власника веб-сайту: ім’я (найменування) власника веб-сайту; місце проживання (перебування) або місцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса; якщо власник сайту є юридичною особою - ідентифікаційні дані про реєстрацію юридичної особи у країні місцезнаходження;
# зазначення електронної (цифрової) інформації, щодо унеможливлення доступу до якої відмовлено;
# зазначення відповідного положення на підставі якого власник веб-сайту відмовив у задоволенні заяви про припинення порушення.
Але є випадок коли власник веб-сайту, який отримав заяву про припинення порушення, не є власником веб-сторінки, на якій розміщена електронна (цифрова) інформація. В такому випадку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n755 ч. 6 ст. 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] власник веб-сайту '''впродовж 24 годин''' '''з моменту отримання заяви про припинення порушення''' зобов’язаний направити її копію засобами електронної пошти власнику веб-сторінки. Власник веб-сайту одночасно з направленням заяви про припинення порушення власнику веб-сторінки надсилає заявнику повідомлення, в якому інформує, що він не є власником веб-сторінки, зазначає час відправлення копії заяви власнику веб-сторінки та надає гіперпосилання на умови публічного правочину, який визначає правила користування веб-сайтом третіми особами.
{| class="wikitable"
!'''''Важливо ! [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n755 Частиною 15 ст. 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] встановлено виключення щодо відповідальності, адже власник веб-сайту, веб-сторінки НЕ несе відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав, вчинені з використанням мережі Інтернет, якщо він вчасно вчинив вищеперераховані дії щодо відвернення порушення авторського права.'''''
!
|}
''Але ж власник веб-сайту, веб-сторінки буде підлягати відповідальності , якщо:''
* впродовж трьох місяців, незважаючи на отримані та задоволені ним заяви про припинення порушень, допустив не менше двох випадків використання на одній чи декількох веб-сторінках, власником яких він є, одного й того самого об’єкта авторського права і (або) суміжних прав на одному й тому самому веб-сайті;
* власник веб-сторінки, який не є власником веб-сайту, впродовж трьох місяців, незважаючи на отримані та задоволені ним заяви про припинення порушень, допустив не менше двох випадків використання одного й того самого об’єкта авторського права і (або) суміжних прав на одному й тому самому веб-сайті.
Що стосується доказування авторства, то перший момент полягає у наявності у автора оригіналу фотографічного твору (первинний, без використання програм для його обробки). Підійдуть також і зразки об'єкта, що відображений на спірному фото з інших ракурсів. Також вагоме значення матиме дата здійснення чи опублікування фото, адже вважається, що хто опублікував фото раніше- є його автором. Також доказуванням може бути факт відображення у електронному форматі спірного фото в налаштуваннях моделі фотоапарату, яким виконано фотографічний твір. Опоненти не будуть готові у суді дати відповідь щодо марки та моделі техніки, якою здійснювалось фото.
== Судовий захист порушеного авторського права ==
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n702 стаття 53 Закону України "Про авторське право і суміжні права"]).

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України], кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09#Text п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1], належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є власник вебсайту. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n4 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»], власником вебсайту вважається особа, яка є володільцем облікового запису, встановлює порядок та умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого, власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, та (або) отримувач послуг хостингу. Інформація про реєстраторів доменного імені у відкритому доступі міститься на інформаційному ресурсі Whois.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n725 статті 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 53 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об’єктів суміжних прав, використанні творів і об’єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:
* вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
* звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
* подавати позови до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
* подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
* вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;
* брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов’язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
* вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об’єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
* вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав;
* здійснювати захист авторського права і (або) суміжних прав у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статтею 52-1 цього Закону України "Про авторське право і суміжні права"].
'''''При цьому, відповідно до положень абзацу третього [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] від 4 червня 2010 року №5, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.'''''

У разу порушення авторського права на фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, а також у разі доведеності у судовому порядку цього факту, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n725 ч. 3 ст. 55 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] <big>суд має право постановити рішення чи ухвалу, зокрема, про:</big>
* відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
* відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
* стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
* виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
* заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
* вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об’єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката.

Відповідно статті 55 Закону суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Крім того, Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту.

'''Отже, щоб уникнути виплати компенсації, судового процесу та в майбутньому негативної репутації, краще за все:'''
# НЕ використовувати зображення та фото без законних на те підстав, особливо в комерційних цілях;
# використовувати зображення й фото з вільних і безкоштовних бібліотек;
# пам’ятати (або дослідити питання) про авторське право та вільні публічні ліцензії;
# посилатися на автора й джерело запозичення, якщо використання підпадає під вільне;
# творити власні об’єкти авторського права.
== Див. також ==
* [[Авторське право]]
* [[Суміжні права]]
* [[Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації

2025-04-18T13:00:56Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Вибір санаторно-курортного закладу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/110-2017-%D0%BF Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортними путівками, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядок виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n178 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»], на 2025 рік зупинено фінансування санаторно-курортного лікування для пільгових категорій громадян. Це означає, що державні кошти на ці цілі тимчасово не виділяються.
|}
== Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками та перелік категорій осіб, які мають право на отримання даної послуги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункту 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад] (далі - Порядок):

Органи соціального захисту населення забезпечують осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n70 “Про жертви нацистських переслідувань”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n299 “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та виплати компенсації.

За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Соціальний захист осіб з інвалідністю”, здійснюється забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплата компенсації:

* особам з інвалідністю усіх категорій, у тому числі особам, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням (далі - особи з інвалідністю), - за напрямом забезпечення санаторно-курортними путівками осіб з інвалідністю;
* особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n49 статтею 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”] (далі - постраждалі особи), - за напрямом забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплати компенсації.

За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється забезпечення путівками осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, учасників війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - ветерани війни), осіб, зазначених у статтях 6-1-6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - жертви нацистських переслідувань), та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Особи, зазначені в абзацах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n11 третьому і четвертому пункту 2 Порядку], мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, правовий режим на якій визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

== Суб’єкт надання послуги та перелік документів, необхідних для надання (отримання) послуги ==

Забезпечення осіб з інвалідністю санаторно-курортним лікуванням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських, районних у містах державних адміністрацій та виконавчих органів рад (крім м. Києва, де діє Департамент соцзахисту населення КМДА).

Право на отримання послуги мають:

* особи з інвалідністю I, II, III групи;
* діти з інвалідністю;
* ветерани війни та особи з інвалідністю внаслідок війни;
* особи, інвалідність яких настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.Для взяття на облік з метою отримання санаторно-курортної путівки подаються такі документи:

* Заява про забезпечення санаторно-курортною путівкою (у довільній формі або за зразком, затвердженим органом соцзахисту).
* Паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу.
* Реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН).
* Копія посвідчення особи з інвалідністю або довідка МСЕК / ЛКК про встановлення інвалідності (для дітей — висновок ЛКК).
* Медичний висновок (форма № 070/о), виданий лікувально-профілактичним закладом, у якому зазначено необхідність санаторно-курортного лікування.
* Для осіб, постраждалих внаслідок нещасного випадку на виробництві — довідка Фонду соцстраху про відсутність компенсацій за останні три роки (у разі подання заяви на компенсацію).Важливо:

Заява та документи подаються особисто або через уповноважену особу, а також можуть бути надіслані поштою чи через електронні сервіси (за наявності технічної можливості в органі соцзахисту).

== Терміни проходження санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю ==
'''Термін проходження санаторно-курортного лікування''' у санаторно-курортних закладах для осіб з інвалідністю: для усіх категорій осіб з інвалідністю, які мають медичні показання до санаторно-курортного лікування, тривалість перебування в санаторно-курортному закладі визначається на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (форма № 070/о) та відповідно до умов договору між органом соціального захисту населення та санаторієм.

Стандартний термін лікування становить 21 день, але він може бути скоригований за медичними показаннями (скорочено або подовжено).

Після проходження курсу лікування повторне направлення до санаторію можливе не частіше ніж один раз на три календарні роки, якщо інше не передбачено висновком ЛКК, наприклад, для осіб з особливо тяжкими формами захворювань або у випадках комплексної реабілітації. 

== Супровід осіб з інвалідністю до санаторно-курортного закладу ==
Особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I та II групи до санаторіїв (відділень) спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд (двічі до санаторію і двічі в зворотньому напрямку) у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками. У випадку проїзду залізничним транспортом відшкодовують вартість квитка у плацкартному вагоні. 
Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи забезпечуються путівками без лікування. 
Якщо особа з інвалідністю I групи здатна обслуговувати себе самостійно, їй видається довідка про це закладу охорони здоров’я. 
Особу з інвалідністю I групи не можуть супроводжувати особи з інвалідністю I групи та особи, які не досягли 18-річного віку. 
Після закінчення санаторно-курортного лікування відповідно до умов договору органу соціального захисту населення особи з інвалідністю загального захворювання та особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, подають зворотний талон від путівки або інший документ, що підтверджує проходження лікування в санаторно-курортному закладі, завірений підписом керівника та скріплений печаткою (за наявності) такого санаторно-курортного закладу, а санаторно-курортний заклад - акт наданих послуг і документ щодо проведення розрахунків за результатами надання зазначених послуг за відповідний період згідно з умовами договору.

Акт наданих послуг може оформлятися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису в разі його наявності в кожної із сторін з дотриманням вимог закону.

У разі дострокового вибуття особи з інвалідністю загального захворювання чи особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, із санаторно-курортного закладу орган соціального захисту населення здійснює відшкодування вартості використаної частини путівки (використаних ліжко-днів).

Вартість невикористаної частини путівки (невикористаних ліжко-днів) санаторно-курортному закладу не відшкодовується.

Відповідальність за недостовірність інформації про кількість невикористаних ліжко-днів несе санаторно-курортний заклад відповідно до закону.

'''Для того, щоб отримати відшкодування необхідно надати до управління соціального захисту населення наступні документи:'''
* заява про виплату компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
* проїздні квитки, що засвідчують проїзд до санаторно-курортного закладу і назад;
* документ, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування;
* посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує належність до даної категорії осіб;
* паспорт громадянина України. 
== Вибір санаторно-курортного закладу ==

Особа з інвалідністю має право самостійно обрати санаторно-курортний заклад із переліку закладів, з якими укладено договори органами соціального захисту населення. Такий перелік формується відповідно до чинного законодавства на підставі конкурсних процедур або публічних закупівель згідно із законодавством.

У разі, якщо особа відмовляється від запропонованих варіантів закладів або не з'являється для оформлення путівки у визначений строк, її може бути тимчасово виключено з черги на отримання послуги.

Важливо:

Забезпечення санаторно-курортним лікуванням здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у відповідному році, та відповідно до черговості.

== Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text статтею 13 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"], особам з інвалідністю, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортними путівками, надається право на отримання грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування. Розмір компенсації визначається відповідно до Порядку, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 р. № 150 (зі змінами):]

-Особи з інвалідністю І та ІІ груп — отримують компенсацію в розмірі 75% середньої вартості путівки.

-Особи з інвалідністю ІІІ групи — отримують компенсацію в розмірі 50% середньої вартості путівки.

Середня вартість путівки розраховується як 35% розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.

Грошова компенсація виплачується особі з інвалідністю за умови, що вона не отримувала безкоштовної санаторно-курортної путівки протягом попередніх трьох календарних років. У разі працевлаштування або навчання така особа повинна надати довідку з місця роботи (навчання), яка підтверджує відсутність отримання путівки.

У разі смерті особи з інвалідністю, яка мала право на компенсацію, але не встигла її отримати, грошова виплата не проводиться.

Для отримання компенсації необхідно подати такі документи:

* заяву особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
* медичну довідку за формою 070/о щодо необхідності санаторно-курортного лікування;
* документ про оплату повної вартості санаторно-курортного лікування не менше ніж за 18 днів;
* посвідчення особи з інвалідністю;
* довідку про неотримання безкоштовної путівки протягом останніх трьох років.

Заяви з документами приймаються від осіб з інвалідністю структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій або органів місцевого самоврядування (крім м. Києва та м. Севастополя).

'''З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації''' за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (''через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг''). 
Особи з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, мають право на грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки за умови, що протягом попередніх трьох календарних років вони не отримували безоплатної путівки та не отримували грошової компенсації за цей період.

Компенсація виплачується один раз на три календарні роки, якщо особа перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

Виплата здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерством соціальної політики на відповідний рік
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Соціальне право]]

Пенсійне забезпечення військовослужбовців

2025-04-15T13:21:10Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Розмір грошового забезпечення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1088-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1381-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"]
== Розмір грошового забезпечення ==
Статтею 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] передбачено '''такі розміри грошового забезпечення:'''
{| class="wikitable"
|-
! № !! Категорія військовослужбовців !! Розмір грошового забезпечення
|-
| 1|| Військовослужбовцям, звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я|| у розмірі 55% сум грошового забезпечення + 3% грошового забезпечення за кожний рік понад 20 років вислуги
|-
| 2|| Військовослужбовці (крім строкової служби), які мають вислугу 20 і більше років|| у розмірі 50% сум грошового забезпечення
|-
| 3|| Особи з 25 роками страхового стажу, з яких не менше 12 років та 6 місяців становить служба у силових структурах|| у розмірі 50% сум грошового забезпечення за страховий стаж 25 років та додатково 1% за кожний рік страхового стажу понад 25 років
|-
| 4|| Військовослужбовці, звільнені у зв'язку з реформуванням Збройних сил України|| у розмірі 50% сум грошового забезпечення за 20 років вислуги та додатково 3% сум грошового забезпечення за кожний повний рік понад 20 років, але не більше ніж 65% сум грошового забезпечення
|-
|5
|Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесені до категорії 1
|100% грошового забезпечення ( відповідно до умов пунктів 1-4)
|-
|6
|Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесені до категорії 2
|95% грошового забезпечення ( відповідно до умов пунктів 1-4)
|-
|}
Максимальний розмір пенсії за вислугу років '''не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення''', а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені до категорії 1, - 1'''00% сум грошового забезпечення,''' до категорії 2''', - 95% сум грошового забезпечення.'''

'''Примітка'''. 3 січня 2025 року вийшла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів Украївни №1 від 03.01.2025], яка діє на весь період воєнного стану у 2025 році. Її суть — в затвердженні нових правил виплати пенсій для чорнобильців та колишніх військовослужбовців. Постанова базується на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text статті 46 Закону України про держбюджет на 2025 рік]. Документ встановлює, що пенсії, які перевищують десять прожиткових мінімумів (тобто 23 610 грн), підлягають обмеженню.

Сума перевищення буде виплачуватись частково — з використанням понижуючих коефіцієнтів:

* Якщо сума пенсійної виплати від 10 до 11 прожиткових мінімумів — виплачують 50% від суми перевищення.
* Від 11 до 13 — 40%.
* Від 13 до 17 — 30%.
* Від 17 до 21 — 20%.
* Від 21 прожиткового мінімума — 10%.
У період воєнного стану у 2025 році вищезазначені коефіцієнти, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім’ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

'''Примітка.''' З 1 січня 2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"], '''здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018р.'''

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ з 1 січня 2020 р. виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 р. перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 р., та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016р. по 31 грудня 2017 р., до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
== Мінімальні пенсійні виплати ветеранам війни ==
'''''Мінімальні пенсійні виплати ветеранам війни''''' (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною):
* Учасники бойових дій: 165% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* Особи з інвалідністю внаслідок війни: I групи 285 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; II групи - 255 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; III групи - 225 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пенсії військовослужбовцям призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

'''''Виплата пенсії не припиняється''''' у випадку призову на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період до Збройних сил України, інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту.

При наступному звільненні зі служби цих осіб здійснюється перерахунок пенсії з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення. За бажанням осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за Законом, та членів їх сімей їм може призначатися пенсія на умовах, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]('''''дострокова пенсія за віком при досягненні чоловіками 55 років та наявності страхового стажу не менше 25 років і при досягненні жінками 50 років та наявності у них не менше 20 років страхового стажу''''').

При цьому для обчислення пенсій враховуються '''''усі види грошового забезпечення''''', що отримували зазначені особи перед звільненням зі служби.

Розмір грошового забезпечення, який враховується при обрахунку пенсії складається з нарахувань залежно від посади, звання, вислугу років.
== Надбавки ==
'''''Пенсії за вислугу років підвищуються''''' відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]:
* учасникам бойових дій - на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю внаслідок війни: I групи - на 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* учасникам війни - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* членам сімей загиблих військовослужбовців - на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - членам сімей військовослужбовців, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва під час захисту Батьківщини або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби: - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
== Перелік документів для призначення пенсії за вислугу років ==
'''''Перелік документів для призначення пенсії за вислугу років:'''''
* заява про призначення пенсії;
* паспорт та його копія;
* грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, якщо період служби становить менше 24 місяців, то рахується фактично прослужений період;
* документи про необхідний страховий стаж ( при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"];
* копія ідентифікаційного номера платника податків;
* довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк".
== Пенсія по інвалідності ==
'''''Пенсія по інвалідності призначається, якщо''''':
# інвалідність настала в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби;
# інвалідність настала пізніше трьохмісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»], перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
'''''Залежно від причини інвалідності особи, які мають право на пенсію поділяються на такі категорії:'''''
* особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків). Розмір пенсії - I група - 100% грошового забезпечення, II група - 80% грошового забезпечення, III група - 60% грошового забезпечення.
*інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, непов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби. Розмір пенсії - I група - 70% грошового забезпечення, II група - 60% грошового забезпечення, III група - 40% грошового забезпечення.
'''''Мінімальний розмір пенсії по інвалідності:'''''
* особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби: I групи - 120%, II групи 110%, III групи 105% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* іншим особам з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби: I групи - 110%, II групи 105%, III групи 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
*особам з інвалідністю з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, державної пожежної охорони - 120 відсотків, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби і державної пожежної охорони - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для осіб з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби.
[[Категорія: Призначення пенсії]]

Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації

2025-04-15T07:15:22Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/110-2017-%D0%BF Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортними путівками, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядок виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150]
== Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками та перелік категорій осіб, які мають право на отримання даної послуги ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік]», на 2025 рік зупинено фінансування санаторно-курортного лікування для пільгових категорій громадян. Це означає, що державні кошти на ці цілі тимчасово не виділяються.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункту 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад] (далі - Порядок):

Органи соціального захисту населення забезпечують осіб відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та виплати компенсації.

За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Соціальний захист осіб з інвалідністю”, здійснюється забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплата компенсації:

* особам з інвалідністю усіх категорій, у тому числі особам, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням (далі - особи з інвалідністю), - за напрямом забезпечення санаторно-курортними путівками осіб з інвалідністю;
* особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, визначеним статтею 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (далі - постраждалі особи), - за напрямом забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплати компенсації.

За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється забезпечення путівками осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, учасників війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - ветерани війни), осіб, зазначених у статтях 6-1-6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - жертви нацистських переслідувань), та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Особи, зазначені в абзацах третьому і четвертому пункту 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, правовий режим на якій визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

== Суб’єкт надання послуги та перелік документів, необхідних для надання (отримання) послуги ==
Зазначені '''особи повинні перебувати на обліку''' для забезпечення санаторно-курортним лікуванням '''в органах соціального захисту населення за місцем їх реєстрації.''' 
'''Працюючі особи та особи, що не досягли встановленого законодавством пенсійного віку''', забезпечуються путівками за місцем основної роботи або за місцем обліку в органах соціального захисту населення на підставі довідки з місця роботи про те, що їм не видавалася безоплатна путівка протягом попереднього року (для осіб, що забезпечуються путівками один раз на два роки, - протягом двох попередніх років). 
'''Осіб, що проживають в інтернатних установах системи соціального захисту населення, осіб з інвалідністю, які навчаються за очною (денною)''' формою навчання у закладах освіти, путівками '''забезпечують органи соціального захисту населення'''.br>
'''Осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', забезпечує путівками Фонд соціального страхування на підставі висновку МСЕК про необхідність лікування за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання. 
Особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n160 пункті 2 Порядку] , які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, повинні перебувати на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення за місцем фактичного проживання. 
Путівки видаються відповідно '''до медичних рекомендацій з урахуванням пільг''', передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості. Для одержання путівки подається '''заява та медична довідка закладу охорони здоров’я за формою № 070/о.''' 
'''Після закінчення строку дії зазначеної медичної довідки''', але не рідше ніж один раз на три роки, '''подається нова медична довідка.''' У разі неподання такої довідки особа, яка понад три роки перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою, знімається з обліку. 
'''Осіб, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, можуть забезпечувати путівками органи соціального захисту населення на загальних підставах у порядку черговості. 
Взяття на облік для забезпечення путівкою проводиться на підставі довідки, виданої Фондом соціального страхування про те, що особа з інвалідністю не одержувала у ньому санаторно-курортної путівки, та документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункті 5 Порядку]. 
'''Забезпечення путівками осіб з інвалідністю загального захворювання, з дитинства та з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку та осіб, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи''' (за винятком осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю”, шляхом відшкодування вартості путівки санаторно-курортним закладам. 
Зазначене відшкодування здійснюється органами соціального захисту населення шляхом безготівкового перерахування коштів санаторно-курортним закладам за надані послуги відповідно до укладених договорів щодо забезпечення путівкою шляхом відшкодування її вартості. 
Про відмову від санаторно-курортного лікування особа повинна повідомити санаторно-курортний заклад та орган соціального захисту населення не менше ніж за десять днів до дати заїзду.
== Термін проходження санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю ==
'''Термін проходження санаторно-курортного лікування''' у санаторно-курортних закладах для осіб з інвалідністю: 
{| class="wikitable"
|-
| особи з інвалідністю загального захворювання
|colspan=2 rowspan=2| забезпечуються путівками строком на 18-21 день в порядку черговості
|-
||особи з інвалідністю з дитинства |
|-
| rowspan=3 | особи з інвалідністю із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) || I та II групи || до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|-
|| III групи || до санаторіїв неврологічного профілю строком на 18-21 день (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|}
== Супровід осіб з інвалідністю до санаторно-курортного закладу ==
Особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I та II групи до санаторіїв (відділень) спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд (двічі до санаторію і двічі в зворотньому напрямку) у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками. У випадку проїзду залізничним транспортом відшкодовують вартість квитка у плацкартному вагоні. 
Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи забезпечуються путівками без лікування. 
Якщо особа з інвалідністю I групи здатна обслуговувати себе самостійно, їй видається довідка про це закладу охорони здоров’я. 
Особу з інвалідністю I групи не можуть супроводжувати особи з інвалідністю I групи та особи, які не досягли 18-річного віку. 
Після закінчення санаторно-курортного лікування відповідно до умов договору органу соціального захисту населення особи з інвалідністю загального захворювання та особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, подають зворотний талон від путівки або інший документ, що підтверджує проходження лікування в санаторно-курортному закладі, завірений підписом керівника та скріплений печаткою (за наявності) такого санаторно-курортного закладу, а санаторно-курортний заклад - акт наданих послуг і документ щодо проведення розрахунків за результатами надання зазначених послуг за відповідний період згідно з умовами договору.

Акт наданих послуг може оформлятися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису в разі його наявності в кожної із сторін з дотриманням вимог закону.

У разі дострокового вибуття особи з інвалідністю загального захворювання чи особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, із санаторно-курортного закладу орган соціального захисту населення здійснює відшкодування вартості використаної частини путівки (використаних ліжко-днів).

Вартість невикористаної частини путівки (невикористаних ліжко-днів) санаторно-курортному закладу не відшкодовується.

Відповідальність за недостовірність інформації про кількість невикористаних ліжко-днів несе санаторно-курортний заклад відповідно до закону.

'''Для того, щоб отримати відшкодування необхідно надати до управління соціального захисту населення наступні документи:'''
* заява про виплату компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
* проїздні квитки, що засвідчують проїзд до санаторно-курортного закладу і назад;
* документ, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування;
* посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує належність до даної категорії осіб;
* паспорт громадянина України. 
== Вибір санаторно-курортного закладу ==
Особи зазначених категорій мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі), відповідного профілю лікування, безоплатними путівками до якого вони забезпечуються. 
Перелік базових санаторно-курортних послуг, що надаються особам з інвалідністю затверджується Мінсоцполітики. 
За бажанням осіб з інвалідністю їм можуть надаватися додаткові послуги за умови оплати санаторно-курортному закладу вартості наданих послуг за рахунок власних коштів чи інших джерел, не заборонених законодавством. 
== Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text статтею 13 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"], особам з інвалідністю, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортними путівками, надається право на отримання грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування. Розмір компенсації визначається відповідно до Порядку, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 р. № 150 (зі змінами):]

-Особи з інвалідністю І та ІІ груп — отримують компенсацію в розмірі 75% середньої вартості путівки.

-Особи з інвалідністю ІІІ групи — отримують компенсацію в розмірі 50% середньої вартості путівки.

Середня вартість путівки розраховується як 35% розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.

Грошова компенсація виплачується особі з інвалідністю за умови, що вона не отримувала безкоштовної санаторно-курортної путівки протягом попередніх трьох календарних років. У разі працевлаштування або навчання така особа повинна надати довідку з місця роботи (навчання), яка підтверджує відсутність отримання путівки.

У разі смерті особи з інвалідністю, яка мала право на компенсацію, але не встигла її отримати, грошова виплата не проводиться.

Для отримання компенсації необхідно подати такі документи:

* заяву особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
* медичну довідку за формою 070/о щодо необхідності санаторно-курортного лікування;
* документ про оплату повної вартості санаторно-курортного лікування не менше ніж за 18 днів;
* посвідчення особи з інвалідністю;
* довідку про неотримання безкоштовної путівки протягом останніх трьох років.

Заяви з документами приймаються від осіб з інвалідністю структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій або органів місцевого самоврядування (крім м. Києва та м. Севастополя).

'''З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації''' за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (''через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг''). 
Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася за це грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Соціальне право]]

Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації

2025-04-15T07:09:28Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/110-2017-%D0%BF Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортними путівками, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядок виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150]
== Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками та перелік категорій осіб, які мають право на отримання даної послуги ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік]», на 2025 рік зупинено фінансування санаторно-курортного лікування для пільгових категорій громадян. Це означає, що державні кошти на ці цілі тимчасово не виділяються.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункту 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад] (далі - Порядок):

Органи соціального захисту населення забезпечують осіб відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та виплати компенсації.

За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Соціальний захист осіб з інвалідністю”, здійснюється забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплата компенсації:

* особам з інвалідністю усіх категорій, у тому числі особам, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням (далі - особи з інвалідністю), - за напрямом забезпечення санаторно-курортними путівками осіб з інвалідністю;
* особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, визначеним статтею 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (далі - постраждалі особи), - за напрямом забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплати компенсації.

За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється забезпечення путівками осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, учасників війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - ветерани війни), осіб, зазначених у статтях 6-1-6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - жертви нацистських переслідувань), та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Особи, зазначені в абзацах третьому і четвертому пункту 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, правовий режим на якій визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

== Суб’єкт надання послуги та перелік документів, необхідних для надання (отримання) послуги ==
Зазначені '''особи повинні перебувати на обліку''' для забезпечення санаторно-курортним лікуванням '''в органах соціального захисту населення за місцем їх реєстрації.''' 
'''Працюючі особи та особи, що не досягли встановленого законодавством пенсійного віку''', забезпечуються путівками за місцем основної роботи або за місцем обліку в органах соціального захисту населення на підставі довідки з місця роботи про те, що їм не видавалася безоплатна путівка протягом попереднього року (для осіб, що забезпечуються путівками один раз на два роки, - протягом двох попередніх років). 
'''Осіб, що проживають в інтернатних установах системи соціального захисту населення, осіб з інвалідністю, які навчаються за очною (денною)''' формою навчання у закладах освіти, путівками '''забезпечують органи соціального захисту населення'''.br>
'''Осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', забезпечує путівками Фонд соціального страхування на підставі висновку МСЕК про необхідність лікування за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання. 
Особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n160 пункті 2 Порядку] , які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, повинні перебувати на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення за місцем фактичного проживання. 
Путівки видаються відповідно '''до медичних рекомендацій з урахуванням пільг''', передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості. Для одержання путівки подається '''заява та медична довідка закладу охорони здоров’я за формою № 070/о.''' 
'''Після закінчення строку дії зазначеної медичної довідки''', але не рідше ніж один раз на три роки, '''подається нова медична довідка.''' У разі неподання такої довідки особа, яка понад три роки перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою, знімається з обліку. 
'''Осіб, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, можуть забезпечувати путівками органи соціального захисту населення на загальних підставах у порядку черговості. 
Взяття на облік для забезпечення путівкою проводиться на підставі довідки, виданої Фондом соціального страхування про те, що особа з інвалідністю не одержувала у ньому санаторно-курортної путівки, та документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункті 5 Порядку]. 
'''Забезпечення путівками осіб з інвалідністю загального захворювання, з дитинства та з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку та осіб, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи''' (за винятком осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю”, шляхом відшкодування вартості путівки санаторно-курортним закладам. 
Зазначене відшкодування здійснюється органами соціального захисту населення шляхом безготівкового перерахування коштів санаторно-курортним закладам за надані послуги відповідно до укладених договорів щодо забезпечення путівкою шляхом відшкодування її вартості. 
Про відмову від санаторно-курортного лікування особа повинна повідомити санаторно-курортний заклад та орган соціального захисту населення не менше ніж за десять днів до дати заїзду.
== Термін проходження санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю ==
'''Термін проходження санаторно-курортного лікування''' у санаторно-курортних закладах для осіб з інвалідністю: 
{| class="wikitable"
|-
| особи з інвалідністю загального захворювання
|colspan=2 rowspan=2| забезпечуються путівками строком на 18-21 день в порядку черговості
|-
||особи з інвалідністю з дитинства |
|-
| rowspan=3 | особи з інвалідністю із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) || I та II групи || до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|-
|| III групи || до санаторіїв неврологічного профілю строком на 18-21 день (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|}
== Супровід осіб з інвалідністю до санаторно-курортного закладу ==
Особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I та II групи до санаторіїв (відділень) спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд (двічі до санаторію і двічі в зворотньому напрямку) у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками. У випадку проїзду залізничним транспортом відшкодовують вартість квитка у плацкартному вагоні. 
Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи забезпечуються путівками без лікування. 
Якщо особа з інвалідністю I групи здатна обслуговувати себе самостійно, їй видається довідка про це закладу охорони здоров’я. 
Особу з інвалідністю I групи не можуть супроводжувати особи з інвалідністю I групи та особи, які не досягли 18-річного віку. 
Після закінчення санаторно-курортного лікування відповідно до умов договору органу соціального захисту населення особи з інвалідністю загального захворювання та особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, подають зворотний талон від путівки або інший документ, що підтверджує проходження лікування в санаторно-курортному закладі, завірений підписом керівника та скріплений печаткою (за наявності) такого санаторно-курортного закладу, а санаторно-курортний заклад - акт наданих послуг і документ щодо проведення розрахунків за результатами надання зазначених послуг за відповідний період згідно з умовами договору.

Акт наданих послуг може оформлятися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису в разі його наявності в кожної із сторін з дотриманням вимог закону.

У разі дострокового вибуття особи з інвалідністю загального захворювання чи особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, із санаторно-курортного закладу орган соціального захисту населення здійснює відшкодування вартості використаної частини путівки (використаних ліжко-днів).

Вартість невикористаної частини путівки (невикористаних ліжко-днів) санаторно-курортному закладу не відшкодовується.

Відповідальність за недостовірність інформації про кількість невикористаних ліжко-днів несе санаторно-курортний заклад відповідно до закону.

'''Для того, щоб отримати відшкодування необхідно надати до управління соціального захисту населення наступні документи:'''
* заява про виплату компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
* проїздні квитки, що засвідчують проїзд до санаторно-курортного закладу і назад;
* документ, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування;
* посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує належність до даної категорії осіб;
* паспорт громадянина України. 
== Вибір санаторно-курортного закладу ==
Особи зазначених категорій мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі), відповідного профілю лікування, безоплатними путівками до якого вони забезпечуються. 
Перелік базових санаторно-курортних послуг, що надаються особам з інвалідністю затверджується Мінсоцполітики. 
За бажанням осіб з інвалідністю їм можуть надаватися додаткові послуги за умови оплати санаторно-курортному закладу вартості наданих послуг за рахунок власних коштів чи інших джерел, не заборонених законодавством. 
== Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки ==
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", особам з інвалідністю, які перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортними путівками, надається право на отримання грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування. Розмір компенсації визначається відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 р. № 150 (зі змінами):

-Особи з інвалідністю І та ІІ груп — отримують компенсацію в розмірі 75% середньої вартості путівки.

-Особи з інвалідністю ІІІ групи — отримують компенсацію в розмірі 50% середньої вартості путівки.

Середня вартість путівки розраховується як 35% розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.

Грошова компенсація виплачується особі з інвалідністю за умови, що вона не отримувала безкоштовної санаторно-курортної путівки протягом попередніх трьох календарних років. У разі працевлаштування або навчання така особа повинна надати довідку з місця роботи (навчання), яка підтверджує відсутність отримання путівки.

У разі смерті особи з інвалідністю, яка мала право на компенсацію, але не встигла її отримати, грошова виплата не проводиться.

Для отримання компенсації необхідно подати такі документи:

* заяву особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
* медичну довідку за формою 070/о щодо необхідності санаторно-курортного лікування;
* документ про оплату повної вартості санаторно-курортного лікування не менше ніж за 18 днів;
* посвідчення особи з інвалідністю;
* довідку про неотримання безкоштовної путівки протягом останніх трьох років.

Заяви з документами приймаються від осіб з інвалідністю структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій або органів місцевого самоврядування (крім м. Києва та м. Севастополя).

'''З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації''' за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (''через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг''). 
Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася за це грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Соціальне право]]

Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації

2025-04-07T13:18:05Z

Zahraichuk.Khrystyna: Призупинення фінансування санаторно-курортного лікування: Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на 2025 рік зупинено фінансування санаторно-курортного лікування для пільгових категорій громадян. Це означає, що державні кошти на ці цілі тимчасово не виділяються.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/110-2017-%D0%BF Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортними путівками, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядок виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150]
== Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками та перелік категорій осіб, які мають право на отримання даної послуги ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік]», на 2025 рік зупинено фінансування санаторно-курортного лікування для пільгових категорій громадян. Це означає, що державні кошти на ці цілі тимчасово не виділяються.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункту 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад] (далі - Порядок):

Органи соціального захисту населення забезпечують осіб відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та виплати компенсації.

За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Соціальний захист осіб з інвалідністю”, здійснюється забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплата компенсації:

* особам з інвалідністю усіх категорій, у тому числі особам, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням (далі - особи з інвалідністю), - за напрямом забезпечення санаторно-курортними путівками осіб з інвалідністю;
* особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, визначеним статтею 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (далі - постраждалі особи), - за напрямом забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплати компенсації.

За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється забезпечення путівками осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, учасників війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - ветерани війни), осіб, зазначених у статтях 6-1-6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - жертви нацистських переслідувань), та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Особи, зазначені в абзацах третьому і четвертому пункту 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, правовий режим на якій визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

== Суб’єкт надання послуги та перелік документів, необхідних для надання (отримання) послуги ==
Зазначені '''особи повинні перебувати на обліку''' для забезпечення санаторно-курортним лікуванням '''в органах соціального захисту населення за місцем їх реєстрації.''' 
'''Працюючі особи та особи, що не досягли встановленого законодавством пенсійного віку''', забезпечуються путівками за місцем основної роботи або за місцем обліку в органах соціального захисту населення на підставі довідки з місця роботи про те, що їм не видавалася безоплатна путівка протягом попереднього року (для осіб, що забезпечуються путівками один раз на два роки, - протягом двох попередніх років). 
'''Осіб, що проживають в інтернатних установах системи соціального захисту населення, осіб з інвалідністю, які навчаються за очною (денною)''' формою навчання у закладах освіти, путівками '''забезпечують органи соціального захисту населення'''.br>
'''Осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', забезпечує путівками Фонд соціального страхування на підставі висновку МСЕК про необхідність лікування за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання. 
Особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#n160 пункті 2 Порядку] , які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, повинні перебувати на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення за місцем фактичного проживання. 
Путівки видаються відповідно '''до медичних рекомендацій з урахуванням пільг''', передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості. Для одержання путівки подається '''заява та медична довідка закладу охорони здоров’я за формою № 070/о.''' 
'''Після закінчення строку дії зазначеної медичної довідки''', але не рідше ніж один раз на три роки, '''подається нова медична довідка.''' У разі неподання такої довідки особа, яка понад три роки перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою, знімається з обліку. 
'''Осіб, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, можуть забезпечувати путівками органи соціального захисту населення на загальних підставах у порядку черговості. 
Взяття на облік для забезпечення путівкою проводиться на підставі довідки, виданої Фондом соціального страхування про те, що особа з інвалідністю не одержувала у ньому санаторно-курортної путівки, та документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункті 5 Порядку]. 
'''Забезпечення путівками осіб з інвалідністю загального захворювання, з дитинства та з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку та осіб, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи''' (за винятком осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю”, шляхом відшкодування вартості путівки санаторно-курортним закладам. 
Зазначене відшкодування здійснюється органами соціального захисту населення шляхом безготівкового перерахування коштів санаторно-курортним закладам за надані послуги відповідно до укладених договорів щодо забезпечення путівкою шляхом відшкодування її вартості. 
Про відмову від санаторно-курортного лікування особа повинна повідомити санаторно-курортний заклад та орган соціального захисту населення не менше ніж за десять днів до дати заїзду.
== Термін проходження санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю ==
'''Термін проходження санаторно-курортного лікування''' у санаторно-курортних закладах для осіб з інвалідністю: 
{| class="wikitable"
|-
| особи з інвалідністю загального захворювання
|colspan=2 rowspan=2| забезпечуються путівками строком на 18-21 день в порядку черговості
|-
||особи з інвалідністю з дитинства |
|-
| rowspan=3 | особи з інвалідністю із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) || I та II групи || до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|-
|| III групи || до санаторіїв неврологічного профілю строком на 18-21 день (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|}
== Супровід осіб з інвалідністю до санаторно-курортного закладу ==
Особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I та II групи до санаторіїв (відділень) спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд (двічі до санаторію і двічі в зворотньому напрямку) у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками. У випадку проїзду залізничним транспортом відшкодовують вартість квитка у плацкартному вагоні. 
Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи забезпечуються путівками без лікування. 
Якщо особа з інвалідністю I групи здатна обслуговувати себе самостійно, їй видається довідка про це закладу охорони здоров’я. 
Особу з інвалідністю I групи не можуть супроводжувати особи з інвалідністю I групи та особи, які не досягли 18-річного віку. 
Після закінчення санаторно-курортного лікування відповідно до умов договору органу соціального захисту населення особи з інвалідністю загального захворювання та особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, подають зворотний талон від путівки або інший документ, що підтверджує проходження лікування в санаторно-курортному закладі, завірений підписом керівника та скріплений печаткою (за наявності) такого санаторно-курортного закладу, а санаторно-курортний заклад - акт наданих послуг і документ щодо проведення розрахунків за результатами надання зазначених послуг за відповідний період згідно з умовами договору.

Акт наданих послуг може оформлятися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису в разі його наявності в кожної із сторін з дотриманням вимог закону.

У разі дострокового вибуття особи з інвалідністю загального захворювання чи особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, із санаторно-курортного закладу орган соціального захисту населення здійснює відшкодування вартості використаної частини путівки (використаних ліжко-днів).

Вартість невикористаної частини путівки (невикористаних ліжко-днів) санаторно-курортному закладу не відшкодовується.

Відповідальність за недостовірність інформації про кількість невикористаних ліжко-днів несе санаторно-курортний заклад відповідно до закону.

'''Для того, щоб отримати відшкодування необхідно надати до управління соціального захисту населення наступні документи:'''
* заява про виплату компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
* проїздні квитки, що засвідчують проїзд до санаторно-курортного закладу і назад;
* документ, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування;
* посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує належність до даної категорії осіб;
* паспорт громадянина України. 
== Вибір санаторно-курортного закладу ==
Особи зазначених категорій мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі), відповідного профілю лікування, безоплатними путівками до якого вони забезпечуються. 
Перелік базових санаторно-курортних послуг, що надаються особам з інвалідністю затверджується Мінсоцполітики. 
За бажанням осіб з інвалідністю їм можуть надаватися додаткові послуги за умови оплати санаторно-курортному закладу вартості наданих послуг за рахунок власних коштів чи інших джерел, не заборонених законодавством. 
== Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки ==
Згідно з пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядку виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150] (зі змінами) грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки особам з інвалідністю нараховується і виплачується в таких розмірах: 
І та ІІ групи - 75 відсотків; 
ІІІ групи - 50 відсотків 
розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність. 
Грошова компенсація за путівку виплачується особі з інвалідністю, якщо вона протягом попередніх трьох календарних років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки. 
Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування особі з інвалідністю, яка працює (навчається), виплачується на підставі довідки з місця роботи (навчання) про те, що вона протягом трьох років не одержувала безоплатну санаторно-курортну путівку. 
Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування, не одержана особою з інвалідністю з вини органу виконавчої влади, виплачується без обмеження будь-яким строком. 
У разі смерті особи з інвалідністю, яка мала право на таку компенсацію, не одержана нею сума не виплачується.
Підставою для виплати грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування є такі документи: 
* заява особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
* медична довідка за формою 070-О щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
* документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування (тільки для виплати грошової компенсації за самостійне лікування);
* посвідчення особи з інвалідністю;
Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах у разі їх утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад.''' 
'''З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації''' за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (''через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг''). 
Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася за це грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Соціальне право]]

Пенсійне забезпечення військовослужбовців

2025-03-17T11:03:15Z

Zahraichuk.Khrystyna: 3 січня 2025 року вийшла Постанова Кабінету Міністрів Украївни №1 від 03.01.2025, яка діє на весь період воєнного стану у 2025 році. Її суть — в затвердженні нових правил виплати пенсій для чорнобильців та колишніх військовослужбовців. Постанова базується на статті 46 Закону України про держбюджет на 2025 рік. Документ встановлює, що пенсії, які перевищують десять прожиткових мінімумів (тобто 23 610 грн), підлягають обмеженню. Сума перевищення буде виплачуватись частково — з використанням пониж

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1088-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1381-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"]
== Розмір грошового забезпечення ==
Статтею 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] передбачено '''такі розміри грошового забезпечення:'''
{| class="wikitable"
|-
! № !! Категорія військовослужбовців !! Розмір грошового забезпечення
|-
| 1|| Військовослужбовцям, звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я|| у розмірі 55% сум грошового забезпечення + 3% грошового забезпечення за кожний рік понад 20 років вислуги
|-
| 2|| Кадровим військовослужбовцям та військовослужбовцям за контрактом, які мають вислугу років 20 і більше років|| у розмірі 50% сум грошового забезпечення
|-
| 3|| Військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають страховий стаж 25 років та більше, з яких не менше 12 років та 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі|| у розмірі 50% сум грошового забезпечення за страховий стаж 25 років та додатково 1% за кожний рік страхового стажу понад 25 років
|-
| 4|| Військовослужбовцямм надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних сил України|| у розмірі 50% сум грошового забезпечення за 20 років вислуги та додатково 3% сум грошового забезпечення за кожний повний рік понад 20 років, але не більше ніж 65% сум грошового забезпечення
|-
|}
Максимальний розмір пенсії за вислугу років '''не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення''', а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені до категорії 1, - 1'''00% сум грошового забезпечення,''' до категорії 2''', - 95% сум грошового забезпечення.'''

'''Примітка'''. 3 січня 2025 року вийшла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів Украївни №1 від 03.01.2025], яка діє на весь період воєнного стану у 2025 році. Її суть — в затвердженні нових правил виплати пенсій для чорнобильців та колишніх військовослужбовців. Постанова базується на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text статті 46 Закону України про держбюджет на 2025 рік]. Документ встановлює, що пенсії, які перевищують десять прожиткових мінімумів (тобто 23 610 грн), підлягають обмеженню.

Сума перевищення буде виплачуватись частково — з використанням понижуючих коефіцієнтів:

* Якщо сума пенсійної виплати від 10 до 11 прожиткових мінімумів — виплачують 50% від суми перевищення.
* Від 11 до 13 — 40%.
* Від 13 до 17 — 30%.
* Від 17 до 21 — 20%.
* Від 21 прожиткового мінімума — 10%.

'''Примітка.''' З 1 січня 2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"], '''здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018р.'''

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ з 1 січня 2020 р. виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 р. перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 р., та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016р. по 31 грудня 2017 р., до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
== Мінімальні пенсійні виплати ветеранам війни ==
'''''Мінімальні пенсійні виплати ветеранам війни''''' (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною):
* Учасники бойових дій: 165% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* Особи з інвалідністю внаслідок війни: I групи 285 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; II групи - 255 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; III групи - 225 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пенсії військовослужбовцям призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

'''''Виплата пенсії не припиняється''''' у випадку призову на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період до Збройних сил України, інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту.

При наступному звільненні зі служби цих осіб здійснюється перерахунок пенсії з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення. За бажанням осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за Законом, та членів їх сімей їм може призначатися пенсія на умовах, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]('''''дострокова пенсія за віком при досягненні чоловіками 55 років та наявності страхового стажу не менше 25 років і при досягненні жінками 50 років та наявності у них не менше 20 років страхового стажу''''').

При цьому для обчислення пенсій враховуються '''''усі види грошового забезпечення''''', що отримували зазначені особи перед звільненням зі служби.

Розмір грошового забезпечення, який враховується при обрахунку пенсії складається з нарахувань залежно від посади, звання, вислугу років.
== Надбавки ==
'''''Пенсії за вислугу років підвищуються''''' відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]:
* учасникам бойових дій - на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю внаслідок війни: I групи - на 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* учасникам війни - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* членам сімей загиблих військовослужбовців - на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - членам сімей військовослужбовців, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва під час захисту Батьківщини або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби: - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
== Перелік документів для призначення пенсії за вислугу років ==
'''''Перелік документів для призначення пенсії за вислугу років:'''''
* заява про призначення пенсії;
* паспорт та його копія;
* грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, якщо період служби становить менше 24 місяців, то рахується фактично прослужений період;
* документи про необхідний страховий стаж ( при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"];
* копія ідентифікаційного номера платника податків;
* довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк".
== Пенсія по інвалідності ==
'''''Пенсія по інвалідності призначається, якщо''''':
# інвалідність настала в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби;
# інвалідність настала пізніше трьохмісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»], перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
'''''Залежно від причини інвалідності особи, які мають право на пенсію поділяються на такі категорії:'''''
* особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків). Розмір пенсії - I група - 100% грошового забезпечення, II група - 80% грошового забезпечення, III група - 60% грошового забезпечення.
*інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, непов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби. Розмір пенсії - I група - 70% грошового забезпечення, II група - 60% грошового забезпечення, III група - 40% грошового забезпечення.
'''''Мінімальний розмір пенсії по інвалідності:'''''
* особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби: I групи - 120%, II групи 110%, III групи 105% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* іншим особам з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби: I групи - 110%, II групи 105%, III групи 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
*особам з інвалідністю з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, державної пожежної охорони - 120 відсотків, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби і державної пожежної охорони - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для осіб з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби.
[[Категорія: Призначення пенсії]]

Підйомна допомога військовослужбовцям

2025-02-17T06:49:00Z

Zahraichuk.Khrystyna: 4. на членів сім’ї - на дату подання рапорту на виплату підйомної допомоги.

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0247-18#Text Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затверджений наказом Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 року № 45]
== Що таке підйомна допомога? ==
'''Підйомна допомога''' '''-''' це допомога, яка виплачується військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, та тим, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), у разі переїзду на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв’язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина).
== Розмір підйомної допомоги та її обчислення ==
Підйомна допомога виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім’ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.

Обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов’язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім’ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім’ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
== Строки звернення за підйомною допомогою ==
виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
== Що виплачується одночасно з підйомною допомогою? ==
Добові, які встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, що перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім’ї, який переїхав разом з ним.
== Коли виникає право на отримання підйомної допомоги? ==
# на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв’язку з призначенням на посаду;
# на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;
# на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.
# на членів сім’ї - на дату подання рапорту на виплату підйомної допомоги.
== Ким виплачується підйомна допомога? ==
Виплата здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.
=== '''Відповіді на найчастіші запитання:''' ===
Чи виплачується підйомна допомога після прийому військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за контрактом: ТАК.

Чи виплачується підйомна допомога у разі призначення військовослужбовців після закінчення військових навчальних закладів на посади у військові частини в населеному пункті за місцем дислокації цього військового навчального закладу, якщо члени сім’ї не переїжджали до військовослужбовця в період його навчання у цьому військовому навчальному закладі: ТАК.

Якщо багато переїздів, чи виплачується підйомні за всі переїзди: підйомна допомога військовослужбовцям, у тому числі на членів сім’ї, виплачується не більш як за два переїзди військовослужбовця протягом календарного року, пов’язані з призначенням на посади чи передислокацією військової частини (підрозділу).
== Див. також ==
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Одноразова грошова допомога у разі загибелі, інвалідності, часткової втрати працездатності військовослужбовців, військовозобов’язаних]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Міністерства]]

Особливості оподаткування подарунків

2025-01-16T09:16:57Z

Zahraichuk.Khrystyna:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2024 рік"]
== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 Пунктом 174.2.1. ст. 174 Податкового кодесу України] визначено що ж оподатковується за нульовою ставкою:

а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

'''Декларацію слід було подати до 01 травня 2025 року, а зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід сплатити у строк до 01 серпня 2025 року.'''

Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

<nowiki>== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу ==</nowiki>

'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Неоподатковувана вартість подарунків у 2025 році - 2000 грн.

Неоподатковувана вартість навчання у 2025 році - 24000 грн на місяць ( трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожен місяць навчання)

Тобто, в 2025 році вартість подарунка у розмірі 2000 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ.

У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається.

'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''.

Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 5% від суми договору'''.

'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 5%'''.

23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України.

За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м.
== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18 % (+5 % військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.
== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==
'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2025 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 2000 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України.

'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126».

'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу).

''Приклад 1'' У 2024 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1775 грн.).

Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо.

''Приклад 2'' У 2023 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (1675 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160».

Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства.
=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки.

'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік».'''

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2025 дорівнює 3028 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2025 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 242,24 грн. (3028 грн. х 8%).

'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 242,24 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 242,24 грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Державний аграрний реєстр

2024-11-15T15:32:47Z

Zahraichuk.Khrystyna: Виробники сільськогосподарської продукції будь-якого розміру діяльності та фізичні особи, ФОП або юридичні особи будь-якої форми власності

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-20#Text Закон України від 5 листопада 2020 року № 985-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/837/2019 Указ Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2019-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 260 "Питання реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку системного" проекту "Програма "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"]
== Поняття "Державного аграрного реєстру" ==
'''Державний аграрний реєстр''' - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#n698 п.2.27 ч.2 ст. 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"]).

'''Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету''' з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.

'''Державний аграрний реєстр''' ведеться''' шляхом добровільного внесення виробниками''' сільськогосподарської продукції '''достовірних відомостей про себе''' та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної '''взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами'''.

Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.

Державний аграрний реєстр є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.

Майнові права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму, що забезпечує діяльність Державного аграрного реєстру, та компіляцію даних Державного аграрного реєстру належать державі.

Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист персональних даних"] та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.

'''Державний аграрний реєстр функціонує на принципах:'''

єдності методології ведення Державного аграрного реєстру;

об’єктивності, достовірності, актуальності та повноти відомостей у Державному аграрному реєстрі;

відкритості та доступності відомостей Державного аграрного реєстру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

відсутності дублювання відомостей інших реєстрів, кадастрів та інформаційних систем;

надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, інформації з Державного аграрного реєстру з метою використання у статистичних цілях;

обов’язковості електронної інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, що містять відомості про виробників сільськогосподарської продукції, за допомогою прикладного програмного інтерфейсу та/або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів шляхом забезпечення технологічної сумісності технічних рішень Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами;

документування всіх відомостей Державного аграрного реєстру;

захищеності інформації Державного аграрного реєстру від несанкціонованого доступу, порушення цілісності відомостей Державного аграрного реєстру, його апаратного чи програмного забезпечення.

== Порядок ведення державного аграрного реєстру ==
'''Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:'''
* внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;
* ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції;
* внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;
* використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;
* відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;
* адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру.
Аграрний реєстр покликаний спростити комунікацію між владою та агровиробниками та мінімізувати необхідність безпосереднього контакту з чиновниками. Через особистий кабінет агровиробник може ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією.

Ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Вивчаючи кожного суб'єкта господарювання, фінансова установа, користуючись цим реєстром, буде розуміти, з ким має справу. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується тощо.

'''Лише зареєстрований виробник Аграрного реєстру має доступ до інформації про себе. При наданні доступу до Реєстру здійснюється перевірка за допомогою цифрового електронного підпису, яка виключає будь-яку можливість доступу сторонніх осіб до даних про агровиробника, які містяться в реєстрі.'''
== Порядок реєстрації в аграрному реєстрі ==
Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.

Виробники сільськогосподарської продукції будь-якого розміру діяльності та фізичні особи, ФОП або юридичні особи будь-якої форми власності мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем. Електронна реєстрація користувачів Реєстру здійснюється на безоплатній основі.

'''Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:'''

- внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;

- подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;

- управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;

- користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.

'''Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:'''

-на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;

-на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;

-на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;

-на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;

-на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.

'''Для реєстрації необхідно''' перевірити наявність актуального [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (КЕП).

Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні. Зареєструватися в Державному аграрному реєстрі онлайн, користуючись наведеними нижче інструкціями, можна за [https://www.dar.gov.ua/about-dar посиланням]
# Вибираємо Центр сертифікації ключів в якому був отриманий КЕП
# Вибираємо ключ на носії
# Вводимо пароль до ключа
Після цього зчитуємо електронний ключ. В результаті з’являється вікно з інформацією зашифрованою в ключі.

Після цих дій система дозволить перейти на наступний крок. Якщо ж не зчитувати ключ, то система заборонить переходити на наступний крок і покаже відповідне повідомлення.

Після цього будуть відображені дані, що зашифровані в ключі. Перевіряємо їх, якщо відсутні електронна пошта чи не зазначено телефон- вводимо їх вручну і підтверджуємо дані.

Під час переходу система автоматично направить на Вашу електронну пошту та телефон коди підтвердження, які треба ввести у відповідні поля.

Також потрібно погодитись з умовами використання даних та підтвердити реєстрацію.

В результаті з’являється вікно з повідомленням про те, що Ваш обліковий запис активовано і Ви можете користуватись цим записом для подальшої роботи з системою та подальшої реєстрації профілю.

Переходимо до наступного етапу
===== Інструкція зі створення профілю користувача в Реєстрі сільгоспвиробників =====
Відкривши домашню сторінку системи потрібно вибрати "'''Вхід в кабінет сільгоспвиробника".'''

В результаті з’явиться сторінка входу. Для того щоб зайти до системи необхідно вибрати центр сертифікації ключів, вибрати шлях до носія ключа, ввести пароль до ключа та натиснути кнопку '''Вхід'''.

Після цього автоматично з’явиться початок реєстрації профілю сільгоспвиробника.
Реєстрація профілю складається з 11 кроків.
# На першому кроці необхідно визначити чи процес реєстрації проходить з оператором чи без нього. Якщо з оператором, то він зазначає свої дані та тисне кнопку '''Далі''', якщо без нього, то просто тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На другому кроці система автоматично заповнить поле ЄДРПОУ з даними зашифрованими в КЕП. Також система автоматично визначить тип особи. Система Реєстру інтегрується з чотирма реєстрами, і після натискання кнопки '''Далі''' починається вичитування даних.
#
# Після цих дій, з’являється прогрес-індекатор по вичитуванні даних з реєстрів. Після закінчення вичитування даних система вибиває крок три. В ньому потрібно перевірити коректність інформації та натиснути кнопку '''Далі'''.
#
# На четвертому кроці користувачеві необхідно внести додаткову інформацію про себе та сільгоспвиробника- його стать, дату реєстрації, основні види сільгоспвиробництва та основні види не сільгоспвиробництва. Після зазначення запитуваної інформації тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На п’ятому кроці присутній опитувальник, який необхідно заповити. Він складається з ряду питань відповідаючи на які можуть з’явитись додаткові поля для заповнення. Після заповнення тиснемо кнопку '''Далі.'''
#
# На шостому кроці заповняється інформація про сільгоспвиробника. Його фактична адреса, інформація для листування. Після заповнення всіх даних кнопкою '''Далі''' переходимо на наступний крок.
#
# На сьомому кроці відбувається робота з земельними ділянками. Перейшовши на цей крок Ви вже бачите, що ряд ділянок автоматично додані до системи. Ці дані були вичитані з реєстрів. Якщо якась земельна ділянка не була включена до списку, то її можна додати вручну. Після перевірки та доповнення даних тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# На восьмому кроці Користувач може зберегти відскановані документи в систему. Наприклад, паспорт чи договір оренди. Ряд документів додається до системи автоматично. Додавання документів у папку не є обов’язковим. Після цього тиснемо кнопку '''Далі'''.
#
# Дев’ятий крок не обов’язковий, але по можливості намагайтесь його заповнити.
#
# На десятому кроці система відображає тварини, які є у сільгоспвиробника. Дану інформацію перевіряємо та якщо вона актуальна тиснемо кнопку '''Далі'''. Якщо ні- у верхньому полі вікна тиснемо кнопку '''Ні'''. А вже потім кнопку '''Далі.'''
#
# Одинатцятий крок є завершальним в реєстрації профілю сільгоспвиробника. На цьому кроці відображається загальна інформація, яка була введена на минулих кроках. Також на цьому кроці користувач повинен погодитись із достовірністю введених даних. Якщо вся інформація корректна ми підтверджуємо реєстрацію натиснувши кнопку '''Зареєструватися'''. Через деякий час з’явиться повідомлення про реєстрацію, також це повідомлення буде надіслано на вказану електронну пошту.
{| class="wikitable"
!Якщо у Вас виникають труднощі при реєстрації до Аграрного реєстру, Ви можете звернутися до: [https://www.dar.gov.ua/about-dar контакт-центру ДАР] за телефоном '''044 339 92 15'''; '''e-mail''': support@dar.gov.ua; до консультантів вашого регіонального відділення [https://udf.gov.ua/index.php/pro-fond/rehionalni-viddilennia Українського державного фонду підтримки фермерських господарств]
|}
== Див. також ==
* [[Як отримати дотацію за утримання корів через Державний агарний реєстр]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Аграрне право]]

Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників

2024-10-21T11:42:15Z

Zahraichuk.Khrystyna: /* Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років */

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n1235 Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 Закон України «Про позашкільну освіту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закон України «Про наукову-та науково-технічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1130-05 Наказ Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2009 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
= Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років =
Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (зі змінами)].
До стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, визначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»].
Основним документом для визначення стажу педагогічної роботи є трудова книжка (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інші документи (витяги з наказів, відомостей про виплату заробітної плати тощо), що відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідальність за обчислення стажу покладається на роботодавця.
Розміри надбавки у відсотках та періоди роботи, що зараховуються до відповідного спеціального стажу для працівників освітянської галузі: до 3 років – 0%; від 3 до 10 років – 10%; від 10 до 20 років – 20%; більше 20 років – 30%.
Розмір надбавки за вислугу років у зв'язку зі збільшенням спеціального стажу підвищується:
* з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право, якщо документи, необхідні для обчислення стажу, знаходяться в цьому закладі (установі);
* з дня подання працівником відповідних документів про стаж, що дають право на таке підвищення.
Отже, якщо вказані документи знаходяться в установі, закладі, організації, то контроль за зміною тривалості спеціального стажу роботи покладається на адміністрацію цих закладів, тобто на роботодавця.

Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963].
Виплачується надбавка за вислугу років на підставі наказу чи іншого розпорядчого документа, виданого керівником відповідного закладу, установи.

До стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, зараховується не лише стаж, набутий на посадах, визначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку № 963], а також й періоди, передбачені пунктом 2 Порядку № 78, іншими нормативними актами України. До таких періодів слід віднести:
* час перебування громадян на військовій службі (ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]);
* військова служба в Службі безпеки (абз. 2 ст. 27 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України «Про Службу безпеки України»]);
* Відповідно до Порядку № 78 до стажу педагогічної роботи зараховується час перебування громадянина України на військовій службі (незалежно від того, коли працівник проходив службу).
З 01.01.2009 відповідно до змін, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2008-%D0%BF#Text постановою Кабміну «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78], до стажу педроботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ), зараховується час роботи за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг.
Особливістю обчислення стажу роботи для вказаної категорії працівників є те, що час роботи за робітничою професією зараховується за умови, що кваліфікаційний розряд, клас, категорія, група, за якою вони працювали (і це все документально підтверджено), є вищим від планового кваліфікаційного розряду, класу, категорії, групи, які присвоюються випускникам ПТНЗ.
Щодо зарахування до стажу педагогічної роботи часу навчання в аспірантурі зауважимо, що період навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою та перебування в докторантурі (п. 5, ч. 1, ст. 35 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»]) зараховується до стажу наукової роботи, що дає право встановлювати науковим працівникам надбавки за цей стаж (п. 2 Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженого постановою Кабміну від 14.04.2004 № 494). До такого стажу також включається і час роботи на посадах наукових працівників, визначених у статті 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»], у т. ч. докторантів. Порядок № 78 не передбачає зарахування до педагогічного, науково-педагогічного стажу роботи часу служби в органах надзвичайних ситуацій.
Отже, час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі) та перебування в докторантурі, а також час служби в органах надзвичайних ситуацій до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років не зараховується.
Надбавка за вислугу років педагогічним працівникам виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Працівникам, які обіймають посади, зазначені у Переліку № 963, і одночасно займаються викладацькою роботою, надбавка нараховується на посадовий оклад, установлений за основною посадою, і за години навчального навантаження.

Час роботи на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України зараховується до стажу педагогічної роботи, якщо міжнародними угодами (договорами) передбачено зарахування роботи до стажу, необхідного для призначення пенсій.

До стажу педагогічної роботи зараховується час роботи в період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України (крім держави-агресора та держав, щодо яких Україною застосовано секторальні санкції відповідно до Закону України “Про санкції”) на підставі договору (контракту), підписаного між працівником і роботодавцем, та інших документів, що підтверджують стаж такої роботи за межами України.

== Пенсійний вік, право на пенсію за вислугу років для працівників бюджетної сфери ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

Відповідно до змін внесених до пункту «е» статті 55 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], працівники освіти після досягнення 55 років (для деяких інший вік) і за наявності необхідної кількості спеціального стажу роботи мають право на пенсію за вислугу років. Раніше педагогічні працівники виходили на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Зверніть увагу, що збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 01.01.2016 вже мали спеціальний стаж на відповідних посадах станом на 01.04.2015 — 25 р.; на 31.12.2015 — 25 р. 6 міс.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:
# які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
# 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
* 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
* 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
* 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
* 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
* 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
* 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
* 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
* 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
* 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
* 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
* 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
== Позасудовий порядок призначення пенсії ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України шляхом подання відповідної заяви. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок призначення та виплати пенсії]].
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення], затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6;
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Оплата праці‎]]
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія:Призначення пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення‎]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]