WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів

2026-03-04T08:36:27Z

Zahorodnii.Andrii: Виправлення орфографії та пунктуацію, перевірено на відповідність діючому законодавству

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»]
== Загальна інформація ==
Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем - визнається кримінальним правопорушенням відповідальність за яке передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20191.,%D0%B7%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0. статтею 191 Кримінального кодексу України.]
== Склад кримінального правопорушення ==
=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
Родовим об’єктом кримінального правопорушення є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом, як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо.
=== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України], може бути вчинене у трьох формах, а саме:

'''1. Привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні'''

'''Привласнення''' - це протиправне і безоплатне вилучення (утримання, неповернення) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.

В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним.

'''2. Розтрати такого майна зазначеною особою'''

'''Розтрата''' - це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатна передача, обмін, передача в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.

В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Розтрата вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення, при розтраті на момент пред’явлення вимоги про повернення ввірене майно у винного відсутнє.

Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод [[Договір підряду|підряду]], [[Договір найму (оренди)|оренди]], [[Договір комісії|комісії]], [[Договір прокату: поняття, характеристика та особливості правового регулювання|прокату]], [[Договір перевезення вантажу|перевезення]], [[Договір зберігання|схову]], майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна.

'''3. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем''' (за умови, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває в його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт кримінального правопорушення має право оперативного управління цим майном).

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Наприклад, службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно отримує премії, надбавки до зарплати. Закінченим це кримінальне правопорушення визнається з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам.

На відміну від привласнення і розтрати, для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом кримінального правопорушення, а використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.

Якщо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем було пов'язане з внесенням такою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншим підробленням документів або складанням і видачею завідомо неправдивих документів, дії винного потребують кваліфікації за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених відповідними частинами статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 191], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 366] КК України.
===Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення===
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

'''Прямим є умисел''', якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

'''Корисливий мотив''' – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.
===Суб’єкти кримінального правопорушення===
Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статті 191 КК України], може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього кримінального правопорушення, було ввірене чи перебувало в її віданні.

Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статті 191 КК України]) може бути лише службова особа.

Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0.%201.%20%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2. (примітки 1 та 2 до статті 364 КК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535:~:text=3.%20%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2. частини 3 та 4 статті 18 КК України).]
==Кваліфікуючі ознаки ==
Кваліфікуючими ознаками привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення їх:

* повторно (вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 185-187], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 189-191] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1773 262] КК України) або за попередньою змовою групою осіб;
* у великих розмірах (вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення) чи в умовах воєнного або надзвичайного стану;
* в особливо великих розмірах (вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення) або організованою групою.
==Санкція (покарання) - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 стаття 191 КК України] ==
1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, -

карається [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафом]] від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до чотирьох років, або [[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавленням волі]] на строк до чотирьох років, з [[Позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. Порядок виконання|позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю]] на строк до трьох років або без такого.

2. Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

5. Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
==Відмежування від інших кримінальних правопорушень ==
Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна, а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як [[крадіжка]] за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 статтею 185 КК України]. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статтею 191 КК України]. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 185], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225 186] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 187] КК України.

Тимчасове запозичення майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні, для тимчасового його використання з подальшим поверненням його або його еквівалента власнику, не може бути визнано протиправним його привласненням. За наявності підстав такі дії можуть бути розцінені як самоправство ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2459 стаття 356 КК України]), а при вчиненні їх службовою особою - як зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 стаття 364 КК України]).

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 статтею 364 КК України]. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статті 191 КК України], виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. При корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 статтею 364 КК України], службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду з свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду. При цьому така шкода може полягати у так званій упущеній вигоді. На відміну від кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 статті 191 КК України], зловживання владою або службовим становищем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 стаття 364 КК України]) може супроводжуватись сплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент, - інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним тощо.

Якщо службова особа спочатку звертає на свою користь чуже майно шляхом зловживання своїм службовим становищем, а потім з метою приховати вчинене нею кримінальне правопорушення зловживає своїм службовим становищем, її дії потребують кваліфікації за правилами реальної сукупності кримінальних правопорушень - за відповідними частинами статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 191] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2535 364] КК України.
==Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/89564210 Постанова Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 761/29684/15-к (провадження № 51-21км20)]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/76207261 Ухвала Верховного Суду від 23 серпня 2018 року у справі № 0912/1638/12 (провадження № 51-2735км18)]
==Див. також ==
*[[Крадіжка]]
*[[Грабіж]]
*[[Шахрайство]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Орендна плата за користування земельною ділянкою

2025-12-08T07:24:02Z

Zahorodnii.Andrii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/92/2002 Указ Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

* розмір орендної плати за земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва не може перевищувати 8% нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативно-грошової оцінки площі ріллі по області;
* укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Право оренди земельної ділянки''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913:~:text=1.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. частина перша статті 93 Земельного кодексу України]).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913:~:text=4.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D1%96%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BC. частина четверта статті 124 Земельний кодекс України]).

'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.,%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 стаття 13 Закону України "Про оренду землі"]). Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2014.,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. частина перша статті 14 Закону України "Про оренду землі"]). Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%A2%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. частина друга статті 14 Закону України "Про оренду землі"]). Орендна плата є '''істотною умовою''' договору оренди землі. У договорі обов'язково зазначаються її '''розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строки, порядок внесення і перегляду та відповідальність за несплату''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.,%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8 стаття 15 Закону України "Про оренду землі"]). 

== Орендна плата за землю ==
'''Орендна плата за землю''' – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%9E%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%20%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96. частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі"]).

=== Порядок визначення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
Зважаючи, на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%206.,%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2. статтею 6 Цивільного кодексу України], сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі та шляхом переговорів можуть дійти згоди про встановлення будь-якого розміру орендної плати, однак не нижчого ніж мінімальний розмір орендної плати, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002 Указом Президента від 02 лютого 2002 року № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)"] - '''не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).'''

=== '''Форма орендної плати''' ===
Орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2022.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0,%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D1%83%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. стаття 22 Закону України "Про оренду землі"]).

=== Зміна орендної плати ===
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення (крім випадків консервації таких земельних ділянок, а також визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.,%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8)%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8). стаття 23 Закону України "Про оренду землі"]).
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Таким чином, обов’язок орендаря земельної ділянки щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації права оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати земельних торгів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%206.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. стаття 6 Закону України "Про оренду землі"]).
|}
=== Принципи обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку ===
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%9E%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8. частина третя статті 21 Закону України "Про оренду землі"]). Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%2C%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%96%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8). друга статті 21 Закону України "Про оренду землі"]).

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

'''1) не може бути меншою''' за розмір земельного податку:

♦ для земельних ділянок, [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|'''''нормативну грошову оцінку яких проведено''''']], - у розмірі '''не більше 3 відсотків''' їх нормативної грошової оцінки, для земель ''загального користування'' - '''не більше 1 відсотка''' їх нормативної грошової оцінки, ''для сільськогосподарських угідь'' - '''не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка''' їх нормативної грошової оцінки;

♦ для земельних ділянок, '''''нормативну грошову оцінку яких не проведено''''', - у розмірі '''не більше 5 відсотків''' нормативної грошової оцінки '''одиниці площі ріллі''' по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - '''не менше 0,3 відсотка''' та '''не більше 5 відсоткі'''в нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

'''2) не може перевищувати''' 12 відсотків нормативної грошової оцінки (за винятком випадку визначення орендаря на конкурентних засадах);

'''3)''' '''не може перевищувати''' розміру земельного податку для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус '''гірських''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ''пункт 288.5 статті 288'' Податкового кодексу України]).

Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюють на коефіцієнт індексації, який визначають відповідно до законодавства.

Інформацію про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки, що розташована у конкретно взятій місцевості та коефіцієнт індексації можна дізнатись на сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастpу].

'''Розмір орендної плати за земельну ділянку розраховується наступним шляхом:'''
{| class="wikitable"
|-
! № п/п !! Умови договору !! Формула
|-
| 1. || врахування індексу інфляції передбачено || ''Нормативна грошова оцінка × % орендної плати × індекс інфляції''
|-
| 2. || врахування індексу інфляції не передбачено || ''Нормативна грошова оцінка × % орендної плати''
|}
== Приклад розрахунку орендної плати за землю ==
Наведемо приклад розрахунку плати за оренду земельної ділянки розміром 3,6 га. Договір оренди був укладений у 2014 році, на момент укладення у п.5 Договору було зазначено що нормативно-грошова оцінка паю складає 110920 грн. За умовами Договору орендна плата складає 5% відсотків від оцінки, отже: 110920 х 5% =5546 грн – така сума орендної плати за пай у 2014 році. У 2015 році коефіцієнт індексації становить 1,2, та у Договорі зазначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, тому: 110920х1,2х5% = 6622, 2- сума орендної плати за пай у 2015 році.
== Вирішення спорів, пов’язаних із орендною платою за земельну ділянку ==
Спори, пов’язані з орендою землі, у тому числі, ті що стосуються орендної плати за земельну ділянку вирішуються у судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2035.,%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. стаття 35 Закону України "Про оренду землі"]).

На вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2. статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі"] та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельним кодексом України] та іншими законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146:~:text=%D0%9D%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96,%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. частина перша статті 32 Закону України "Про оренду землі"]).

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення '''за шість місяців''', а на землях несільськогосподарського призначення - '''за рік''', якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань, а також випадків розірвання договору оренди землі у зв’язку із забрудненням (потенційним забрудненням) орендованої земельної ділянки вибухонебезпечними предметами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частина друга статті 32 Закону України "Про оренду землі"]).

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця (крім випадків розірвання договору у зв’язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов’язків) орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, здійснених за згодою орендодавця, та збитків, завданих розірванням договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F,%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 частина третя статті 32 Закону України "Про оренду землі"]).

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. частина четверта статті 32 Закону України "Про оренду землі"]).

Серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913:~:text=%D0%B4)%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%3B пункт «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України] )

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83. частина друга статті 651 Цивільного кодексу України])
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 Постанова Верховного суду від 29 вересня 2020 року у справі 14-28цс20] (подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь-яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81263995 Постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17] (дії позивача, який уклав додаткову угоду до договору оренди землі, а згодом пред'являє позов про визнання договору оренди землі неукладеним, суперечить його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди та отриманню плати за користування земельною ділянкою є недобросовісним).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57515160 Постанова Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15] (після закінчення строку договору оренди та відсутності з боку відповідача письмових заперечень орендар продовжував відкрито та безперешкодно користуватися земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату. За таких умов орендар не мав права на продовження договору оренди землі, оскільки таким договором оренди було передбачено, що орендар повинен не пізніше 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити, однак цього не зробив, що суперечить нормам законодавства України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2033.,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. статтю 33 Закону України «Про оренду землі»]).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81287135 Постанова Верховного Суд від 18 квітня 2019 року у справі №625/166/18] (зазначено, що переважне права орендаря на продовження договору оренди землі не є абсолютним. Незважаючи на те, що орендар скористався своїм правом та направив своєчасно листи-повідомлення про поновлення договору на новий строк, останній отримав відмову від орендодавців, а відтак, втратив своє переважне право на укладення договорів оренди земельних ділянок)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88674065 Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19] "судова палата вважає, що розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі".

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97076586?fbclid=IwAR3-7yL90EWFPI1OuSmPpD6H2HYtY_6bb7RMNdHtA27Am1K8cYnE5MMuE_A Постанова Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 192/149/17] (систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20526.,%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD. статтею 526 ЦК України] зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу).
== Див. також ==
* [[ Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Договір оренди]]

Договір позички

2025-12-05T08:33:19Z

Zahorodnii.Andrii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Поняття договору позички ==
'''Договір позички''' - це домовленість, за якою одна сторона ('''позичкодавець''') '''безоплатно''' передає або зобов'язується передати другій стороні ('''користувачеві''') річ для користування протягом встановленого строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20827.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. частина перша статті 827 ЦК України]).

Договір позички ''вважається укладеним'' з моменту передання майна у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
== Сторони договору ==
Сторонами є '''позичкодавець''' та '''користувач'''.

Позичкодавець — фізична або юридична особа (власник переданої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування, наприклад, особа, яка здійснює управління майном).

Юридична особа, яка здійснює '''підприємницьку діяльність''', не може передавати майно у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%94%20%D1%97%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E. частина друга статті 829 ЦК України]).

Користувач - фізичні або юридичні особи, які приймають річ для безоплатного користування.

== Істотні умови договору ==
'''Предмет договору'''

Предметом договору позички є '''індивідуально визначена неспоживана річ''' (рухома або нерухома), яка не вилучена з цивільного обороту. Річ має бути чітко ідентифікована, оскільки користувач зобов'язаний повернути саме її. До них належать речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди (їх окремі частини), транспортні засоби. За договором позички позичкодавець може передавати користувачеві не одну річ, а декілька, в тому числі різного призначення, хоча конкретною нормою закону таке положення не закріплено.

'''Строк користування'''

Строк користування майном '''встановлюється договором'''. Якщо строк не встановлено, він визначається відповідно до '''мети користування''' річчю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20831.,%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E. стаття 831 ЦК України]).

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8E%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%83%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частина друга статті 827 ЦК України]). До договору позички застосовуються ті ж самі положення, що і до [[Договір найму (оренди)|договору найму(оренди)]].
== Форма договору ==

* '''Усна форма:''' допускається між '''фізичними особами''' щодо речей '''побутового призначення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE. частина перша статті 828 ЦК України]).
* '''Проста письмова форма:''' обов'язкова між '''юридичними особами''', а також між '''юридичною та фізичною особою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина друга статті 828 ЦК України]).
* '''Письмова форма (з вимогами до найму):''' договір позички '''будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини)''' якщо строк '''менше трьох років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3842:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.,%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ст. 793 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина третя статті 828 ЦК України]).
* '''Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація:''' вимагається, якщо предметом є '''будівля, інша капітальна споруда (їх окрема частина)''', і договір укладено на '''три роки і більше''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3842:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.,%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ст. 793 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина третя статті 828 ЦК України]).
* '''Нотаріальне посвідчення:''' обов'язкове для договору позички '''транспортного засобу''', (крім наземних самохідних транспортних засобів) в якому хоча б однією стороною є '''фізична особа''' (''[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluam5qaU5pVnJJZE0/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-SXcFwxD95nTLajOsRiDvCA&rtpof=true&sd=true зразок договору позички]'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2)%2C%20%D0%B2%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%85%D0%BE%D1%87%D0%B0%20%D0%B1%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%94%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E. частина четверта статті 828 ЦК України]).

== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов'язки
|-
| Позичкодавець ||
* вимагати від користувача використання речі відповідно до призначення або мети, встановленої у договорі; 
* вимагати повернення речі після закінчення договору від користувача у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; 
* вимагати від користувача виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом
||
* передати майно користувачеві негайно або в строк, встановлений договором; 
* попередити користувача про відомі позичкодавцю недоліки майна; 
* повідомити користувача про права третіх осіб на майно
|-
| Користувач ||
* вимагати передачі майна позичкодавцем у стані, обумовленому призначенням майна або умовами договору; 
* вимагати від позичкодавця виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом
||
* користуватися річчю відповідно до її призначення або до мети, встановленої у договорі; 
* користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; 
* повернути річ після закінчення договору у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі
|}
== Припинення та розірвання договору ==
'''Підстави припинення'''

Договір позички припиняється у разі '''смерті фізичної особи-користувача''' або '''ліквідації юридичної особи-користувача''', якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20835.,%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. стаття 835 ЦК України]).

'''Підстави розірвання договору:'''

на вимогу позичкодавця:

* у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;
* користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;
* річ самочинно передана у користування іншій особі;
* внаслідок недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94,%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0. частина друга статті 834 ЦК України]).

Особа, яка стала '''власником''' речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який '''укладено без визначення строку.''' Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%8C%2C%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8. частина третя статті 834 ЦК України]).

на вимогу користувача:

користувач має право відмовитися від договору позички, '''укладеного без визначення строку''', '''в будь-який час'''. Якщо річ потребує особливого догляду, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову '''не пізніш як за сім днів''' до повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D1%96%D1%87%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%87%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8)%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96. частина перша статті 834 ЦК України]).

'''Наслідки неповернення'''

Якщо користувач не повертає річ після припинення договору, позичкодавець має право вимагати її '''примусового повернення''', а також '''відшкодування завданих збитків''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20836.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2. стаття 836 ЦК України]). Збитки (реальні втрати та упущена вигода) відшкодовуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20623.,%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. статті 623 Цивільного кодексу України]. Крім цього, предмет договору позички повертається позичкодавцеві.

Договір позички

2025-12-05T08:30:46Z

Zahorodnii.Andrii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Поняття договору позички ==
'''Договір позички''' - це домовленість, за якою одна сторона ('''позичкодавець''') '''безоплатно''' передає або зобов'язується передати другій стороні ('''користувачеві''') річ для користування протягом встановленого строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20827.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. частина перша статті 827 ЦК України]).

Договір позички ''вважається укладеним'' з моменту передання майна у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
== Сторони договору ==
Сторонами є '''позичкодавець''' та '''користувач'''.

Позичкодавець — фізична або юридична особа (власник переданої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування, наприклад, особа, яка здійснює управління майном).

Юридична особа, яка здійснює '''підприємницьку діяльність''', не може передавати майно у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%94%20%D1%97%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E. частина друга статті 829 ЦК України]).

Користувач - фізичні або юридичні особи, які приймають річ для безоплатного користування.

== Істотні умови договору ==
'''Предмет договору'''

Предметом договору позички є '''індивідуально визначена неспоживана річ''' (рухома або нерухома), яка не вилучена з цивільного обороту. Річ має бути чітко ідентифікована, оскільки користувач зобов'язаний повернути саме її. До них належать речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди (їх окремі частини), транспортні засоби. За договором позички позичкодавець може передавати користувачеві не одну річ, а декілька, в тому числі різного призначення, хоча конкретною нормою закону таке положення не закріплено.

'''Строк користування'''

Строк користування майном '''встановлюється договором'''. Якщо строк не встановлено, він визначається відповідно до '''мети користування''' річчю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20831.,%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E. стаття 831 ЦК України]).

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8E%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%83%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частина друга статті 827 ЦК України]). До договору позички застосовуються ті ж самі положення, що і до [[Договір найму (оренди)|договору найму(оренди)]].
== Форма договору ==

* '''Усна форма:''' допускається між '''фізичними особами''' щодо речей '''побутового призначення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE. частина перша статті 828 ЦК України]).
* '''Проста письмова форма:''' обов'язкова між '''юридичними особами''', а також між '''юридичною та фізичною особою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина друга статті 828 ЦК України]).
* '''Письмова форма (з вимогами до найму):''' договір позички '''будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини)''' якщо строк '''менше трьох років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3842:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.,%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ст. 793 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина третя статті 828 ЦК України]).
* '''Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація:''' Вимагається, якщо предметом є '''будівля, інша капітальна споруда (їх окрема частина)''', і договір укладено на '''три роки і більше''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3842:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.,%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ст. 793 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина третя статті 828 ЦК України]).
* '''Нотаріальне посвідчення:''' Обов'язкове для договору позички '''транспортного засобу''', (крім наземних самохідних транспортних засобів) в якому хоча б однією стороною є '''фізична особа''' (''[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluam5qaU5pVnJJZE0/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-SXcFwxD95nTLajOsRiDvCA&rtpof=true&sd=true зразок договору позички]'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2)%2C%20%D0%B2%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%85%D0%BE%D1%87%D0%B0%20%D0%B1%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%94%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E. частина четверта статті 828 ЦК України]).

== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов'язки
|-
| Позичкодавець ||
* вимагати від користувача використання речі відповідно до призначення або мети, встановленої у договорі; 
* вимагати повернення речі після закінчення договору від користувача у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; 
* вимагати від користувача виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом
||
* передати майно користувачеві негайно або в строк, встановлений договором; 
* попередити користувача про відомі позичкодавцю недоліки майна; 
* повідомити користувача про права третіх осіб на майно
|-
| Користувач ||
* вимагати передачі майна позичкодавцем у стані, обумовленому призначенням майна або умовами договору; 
* вимагати від позичкодавця виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом
||
* користуватися річчю відповідно до її призначення або до мети, встановленої у договорі; 
* користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; 
* повернути річ після закінчення договору у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі
|}
== Припинення та розірвання договору ==
'''Підстави припинення'''

Договір позички припиняється у разі '''смерті фізичної особи-користувача''' або '''ліквідації юридичної особи-користувача''', якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20835.,%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. стаття 835 ЦК України]).

'''Підстави розірвання договору:'''

на вимогу позичкодавця:

* у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;
* користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;
* річ самочинно передана у користування іншій особі;
* внаслідок недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94,%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0. частина друга статті 834 ЦК України]).

Особа, яка стала '''власником''' речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який '''укладено без визначення строку.''' Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%8C%2C%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8. частина третя статті 834 ЦК України]).

на вимогу користувача:

Користувач має право відмовитися від договору позички, '''укладеного без визначення строку''', '''в будь-який час'''. Якщо річ потребує особливого догляду, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову '''не пізніш як за сім днів''' до повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D1%96%D1%87%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%87%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8)%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96. частина перша статті 834 ЦК України]).

'''Наслідки неповернення'''

Якщо користувач не повертає річ після припинення договору, позичкодавець має право вимагати її '''примусового повернення''', а також '''відшкодування завданих збитків''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20836.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2. стаття 836 ЦК України]). Збитки (реальні втрати та упущена вигода) відшкодовуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20623.,%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. статті 623 Цивільного кодексу України]. Крім цього, предмет договору позички повертається позичкодавцеві.

Договір позички

2025-12-05T08:28:59Z

Zahorodnii.Andrii: зміни стосуються посилання на законодавство

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Поняття договору позички ==
'''Договір позички''' - це домовленість, за якою одна сторона ('''позичкодавець''') '''безоплатно''' передає або зобов'язується передати другій стороні ('''користувачеві''') річ для користування протягом встановленого строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20827.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83. частина перша статті 827 ЦК України]).

Договір позички ''вважається укладеним'' з моменту передання майна у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
== Сторони договору ==
Сторонами є '''позичкодавець''' та '''користувач'''.

Позичкодавець — фізична або юридична особа (власник переданої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування, наприклад, особа, яка здійснює управління майном).

Юридична особа, яка здійснює '''підприємницьку діяльність''', не може передавати майно у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%94%20%D1%97%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D1%97%D1%97%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E. частина друга статті 829 ЦК України]).

Користувач - фізичні або юридичні особи, які приймають річ для безоплатного користування.

== Істотні умови договору ==
'''Предмет договору'''

Предметом договору позички є '''індивідуально визначена неспоживана річ''' (рухома або нерухома), яка не вилучена з цивільного обороту. Річ має бути чітко ідентифікована, оскільки користувач зобов'язаний повернути саме її. До них належать речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди (їх окремі частини), транспортні засоби. За договором позички позичкодавець може передавати користувачеві не одну річ, а декілька, в тому числі різного призначення, хоча конкретною нормою закону таке положення не закріплено.

'''Строк користування'''

Строк користування майном '''встановлюється договором'''. Якщо строк не встановлено, він визначається відповідно до '''мети користування''' річчю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20831.,%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E. стаття 831 ЦК України]).

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8E%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BC%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%83%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частина друга статті 827 ЦК України]). До договору позички застосовуються ті ж самі положення, що і до [[Договір найму (оренди)|договору найму(оренди)]].
== Форма договору ==

* '''Усна форма:''' допускається між '''фізичними особами''' щодо речей '''побутового призначення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%BE. частина перша статті 828 ЦК України]).
* '''Проста письмова форма:''' обов'язкова між '''юридичними особами''', а також між '''юридичною та фізичною особою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина друга статті 828 ЦК України]).
* '''Письмова форма (з вимогами до найму):''' договір позички '''будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини)''' якщо строк '''менше трьох років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3842:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.,%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ст. 793 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина третя статті 828 ЦК України]).
* '''Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація:''' Вимагається, якщо предметом є '''будівля, інша капітальна споруда (їх окрема частина)''', і договір укладено на '''три роки і більше''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3842:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.,%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. ст. 793 ЦК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. частина третя статті 828 ЦК України]).
* '''Нотаріальне посвідчення:''' Обов'язкове для договору позички '''транспортного засобу''', (крім наземних самохідних транспортних засобів) в якому хоча б однією стороною є '''фізична особа''' (''[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluam5qaU5pVnJJZE0/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-SXcFwxD95nTLajOsRiDvCA&rtpof=true&sd=true зразок договору позички]'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=4.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20(%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2)%2C%20%D0%B2%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%85%D0%BE%D1%87%D0%B0%20%D0%B1%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%94%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%20%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E. частина четверта статті 828 ЦК України]).

== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов'язки
|-
| Позичкодавець ||
* вимагати від користувача використання речі відповідно до призначення або мети, встановленої у договорі; 
* вимагати повернення речі після закінчення договору від користувача у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; 
* вимагати від користувача виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом
||
* передати майно користувачеві негайно або в строк, встановлений договором; 
* попередити користувача про відомі позичкодавцю недоліки майна; 
* повідомити користувача про права третіх осіб на майно
|-
| Користувач ||
* вимагати передачі майна позичкодавцем у стані, обумовленому призначенням майна або умовами договору; 
* вимагати від позичкодавця виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом
||
* користуватися річчю відповідно до її призначення або до мети, встановленої у договорі; 
* користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; 
* повернути річ після закінчення договору у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі
|}
== Припинення та розірвання договору ==
'''Підстави припинення'''

Договір позички припиняється у разі '''смерті фізичної особи-користувача''' або '''ліквідації юридичної особи-користувача''', якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20835.,%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. стаття 835 ЦК України]).

'''Підстави розірвання договору:'''

на вимогу позичкодавця:

* у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;
* користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;
* річ самочинно передана у користування іншій особі;
* внаслідок недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94,%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0. частина друга статті 834 ЦК України]).

Особа, яка стала '''власником''' речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який '''укладено без визначення строку.''' Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=3.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%8C%2C%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8. частина третя статті 834 ЦК України]).

на вимогу користувача:

Користувач має право відмовитися від договору позички, '''укладеного без визначення строку''', '''в будь-який час'''. Якщо річ потребує особливого догляду, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову '''не пізніш як за сім днів''' до повернення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=1.%20%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D1%96%D1%87%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B2%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%87%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8)%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D1%96%D0%BC%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96. частина перша статті 834 ЦК України]).

'''Наслідки неповернення'''

Якщо користувач не повертає річ після припинення договору, позичкодавець має право вимагати її '''примусового повернення''', а також '''відшкодування завданих збитків''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20836.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2. стаття 836 ЦК України]). Збитки (реальні втрати та упущена вигода) відшкодовуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20623.,%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. статті 623 Цивільного кодексу України]. Крім цього, предмет договору позички повертається позичкодавцеві.
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2025-10-24T10:14:54Z

Zahorodnii.Andrii: додано посилання на законодавство

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]

== Для чого потрібно обчислювати середню заробітну плату ==
Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Кабінетом Міністрів України].

Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію статистичних даних про середню заробітну плату і середню тривалість робочого часу по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2027.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 (ст. 27 Закону України «Про оплату праці»])

'''Обчислення середньої заробітної плати потрібне для розрахунку низки різноманітних виплат у випадках:'''
* надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) (далі - відпустка), або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
* виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий час;
* переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров'я;
* переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;
* надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
* виплати вихідної допомоги;
* службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);
* вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
* направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
* звільнення працівників-донорів від роботи;
* залучення працівників до виконання військових обов'язків;
* тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
* інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#n19 п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі - Порядок]).

== Період, за яким обчислюється середня заробітна плата ==
* Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
* Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
* Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
* У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю,в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.
* Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи.
* Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.
* Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
* Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#n92:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%96%20%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)%20%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83. абзаців третього - п’ятого пункту 4 Порядку].
* Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%9E%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%94%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83. пункт 2 Порядку])
== Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених''' у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку].

Суми нарахованої заробітної плати (крім премій та заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період) враховуються '''у тому місяці, за який вони нараховані''', та '''у розмірах, в яких вони нараховані''' (без виключення сум податків, аліментів тощо, крім відрахувань із заробітної плати засуджених до виправних робіт) (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82. абзац другий пункту 3 Порядку]'').

При обчисленні середньої заробітної плати '''для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки''' до фактичного заробітку '''включаються''':

* Виплати за час, протягом якого '''працівнику зберігався середній заробіток''' (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо).
* '''Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю''' (лікарняні) (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F,%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E абзац четвертий пункту 3 Порядку]'') .

== Премії ==
Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97%20(%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83,%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. абзац третій пункту 3 Порядку]'') ..

== Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати ==
'''При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:'''
* виплати за виконання окремих доручень(одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
* одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
* компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
* премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
* грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
* пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
* літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
* вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
* дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
* виплати, пов'язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
* вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
* заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
* суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
* доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
* компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
* заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
* винагороди державним виконавцям;
*грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=4.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2 абзац перший пункту 4 Порядку])'' .

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E. абзац другий пункту 4 Порядку]'' ).

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%96%20%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20(%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)%20%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83 абзац третій пункту 4 Порядку]'' ).

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83. абзац четвертий пункту 4 Порядку]'' ).

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83. абзац п'ятий пункту 4 Порядку]'' ).

Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п#Text Порядку]. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати,яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B8,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8. абзац шостий пункту 4 Порядку]'' ).

== Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати ==
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=5.%20%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97)%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8. пункт 5 Порядку]'' ).

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=7.%20%D0%9E%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97,%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8. абзац перший пункту 7 Порядку]'' ).

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D1%96%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%20(%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2073%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8)%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. абзац другий пункту 7 Порядку]'' ).

'''Важливо!''' В період дії '''воєнного стану''' в Україні норми '''статті 73 КЗпП''' (про святкові та неробочі дні) '''не застосовуються''' ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text:~:text=6.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2053%2C%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2065%2C%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%20%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%2D%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2067%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9%2071%2C%2073%2C%2078%2D1%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%205%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%22. частина шоста ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]'''). Отже, під час воєнного стану святкові та неробочі дні '''не виключаються''' з розрахункового періоду та '''враховуються''' при оплаті відпустки.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97)%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%96. абзац третій пункту 7 Порядку]'' ).

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Порядку], на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. абзац четвертий пункту 7 Порядку]'' ).

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%2012%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%2012%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. абзац п'ятий пункту 7 Порядку]'' ).

Нарахування виплат, що обчислюються зі середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE,%D0%B7%D0%B0%20%D1%86%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4. абзац перший пункту 8 Порядку]'' ).

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці,виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#n96:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%87%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83. абзацу п’ятого пункту 4 Порядку],на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0,%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. абзац другий пункту 8 Порядку]'' ).

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2009.12.2020%7D-,%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0,%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%BC%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%96.,-%7B%D0%9F%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%208%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BE абзац третій пункту 8 Порядку]'' ).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text:~:text=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%202%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%20%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. абзац четвертий пункту 8 Порядку]'' ).

[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]

Правові засади планування використання та охорони земель в Україні

2025-10-01T13:34:37Z

Zahorodnii.Andrii: /* Поняття планування та використання охорони земель */

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== Поняття планування та використання охорони земель ==

'''''Земля є головним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави''"'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст.14 Конституції України]).

Планування використання та охорони земель в Україні є найважливішою функцією державного управління у галузі земельних відносин, що визначає перспективи раціонального землекористування і являє собою діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, яка полягає у створенні та впровадженні перспективних програм (схем) використання й охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також у прийнятті на їх основі відповідних рішень.

'''''Об'єктами планування''''' є, з одного боку, територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин чи окремі земельні ділянки, а з другого — діяльність фізичних і юридичних осіб, органів місцевого самоврядування та державних органів щодо використання й охорони земель.

Планування поширюється на всі землі нашої країни незалежно від їх цільового призначення і форм власності та здійснюється на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

'''Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.19 Земельний кодекс України])''':'''

* землі сільськогосподарського призначення;

* землі житлової та громадської забудови;

* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

* землі оздоровчого призначення;

* землі рекреаційного призначення;

* землі історико-культурного призначення;

* землі лісогосподарського призначення;

* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

== Планування використання земель ==
Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання і охорони.

'''Використання земель''' – це вдосконалення розподілу земель відповідно до перспектив розвитку економіки, поліпшення організації території і визначення інших напрямів раціонального використання земель та їх охорони в цілому по державі, регіонах та інших адміністративних утвореннях.

'''''Планування використання та охорони земель як функція державного управління землями''''' — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання використання територій, яка полягає у розробленні та затвердженні містобудівної документації, відповідно до якої здійснюється забудова та використання земель населених пунктів і прилеглих до них земель.
== Форми планування використання земель ==

'''Формами планування використання земель є:'''
* '''розробка та затвердження програм використання земель (загальнодержавні, регіональні).''' Загальнодержавні програми використання та охорони земель розробляються відповідно до програм економічного, науково-технічного і соціального розвитку України. Загальнодержавні програми використання та охорони земель затверджуються Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20177.,%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8. ст.177,178 Земельного кодексу України]). Правовою основою складання та затвердження загальнодержавних та регіональних програм використанняземел є норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2085.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%8C%3A ст. 85] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20116.%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3A ст.116 Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%206.,%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC. ст.6 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища]", [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1621-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC. ст. 16-17 Закону України "Про державні цільові програми]"
* '''природно-сільськогосподарське районування земель.''' Природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур. Воно є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.179 Земельний кодекс України]).
* '''зонування земель'''. Зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1683 ст.180 Земельний кодекс України]).

== Поняття охорони земель ==
'''Охорона земель''' - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text ст.1 Закон України "Про охорону земель"]).

'''''Охорона земель включає''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.,%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ст.164 Земельного кодексу України]):''
* обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;
* захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
* захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;
* збереження природних водно-болотних угідь;
* попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
* консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.
'''''Порядок охорони земель встановлюється законом'''.''

[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок обчислення середньої заробітної плати

2025-10-01T08:04:17Z

Zahorodnii.Andrii: /* Нормативна база */

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям

2025-06-02T13:48:28Z

Zahorodnii.Andrii: приведено у відповідність до змін внесених до Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189, зокрема постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 18.03.2025 та постановою Кабінету Міністрів України № 371 від 25.03.2025

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 "Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 "Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги"]
== Підстави призначення допомоги ==
'''Тимчасова допомога призначається у разі, коли:'''
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
* місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
'''Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.'''

''Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні''.
== Куди звернутися ==
Призначення і виплата тимчасової допомоги здійснюються '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад''' (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”.

Ця допомога призначається та виплачується '''за місцем проживання''' у разі її неотримання за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги проводиться органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

У разі '''зміни задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування)''' одержувача виплата тимчасової допомоги '''продовжується''' органом соціального захисту населення за '''новим задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)''' з місяця звернення одержувача.

Заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій '''лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються '''уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади''' та '''посадовими особами центру надання адміністративних послуг''', які передають їх протягом '''трьох робочих днів''' з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.

З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.

Якщо заявник вже отримує будь-який з видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються такими органами без її декларування.
== Перелiк необхiдних документів ==
'''Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:'''
* заява за [https://zakon.rada.gov.ua/go/z0145-23 формою];
* копія свідоцтва про народження дитини;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#n275 декларація] про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги;
*довідка про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів.
'''Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:'''
* заява, викладена у довільній формі, що містить відомості, які дають змогу ідентифікувати одного з батьків платника аліментів), а також відомості про єдиний унікальний номер судової справи або дату ухвалення судового рішення;
*копія рішення суду (виконавчого листа) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень);
* довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
* повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
'''Орган соціального захисту населення з використанням інформаційних систем самостійно отримує інформацію з автоматизованої системи виконавчого провадження, зокрема з Єдиного реєстру боржників. В автоматизованій системі виконавчого провадження орган соціального захисту населення проводить пошук виконавчого провадження за реквізитами одержувача (стягувача). У Єдиному реєстрі боржників за реквізитами боржника із зазначенням у параметрах пошуку відповідної категорії стягнення перевіряється наявність відомостей про одного з батьків платника аліментів) у такому Реєстрі у зв’язку з несплатою ним аліментів.'''

'''У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги.'''
Для призначення тимчасової допомоги на запит органу соціального захисту населення '''у п’ятиденний строк''' з дня його отримання подаються:

* відомості про доходи осіб з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування - Пенсійним фондом України (у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики);
* відомості про доходи осіб із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - ДПС (у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном).

Органи соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати від підприємств, установ, організацій '''у строк до 10 календарних днів''' з дня отримання ними відповідного запиту, інформацію, необхідну для проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги, та для її призначення.

Для призначення тимчасової допомоги на запит органу соціального захисту населення '''у п’ятиденний строк''' з дня його надходження здійснюється верифікація шляхом автоматизованого порівняння поданої заявником інформації про реквізити документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, з інформацією, внесеною до Єдиного державного демографічного реєстру, у порядку, встановленому Мінсоцполітики та МВС.

== Строк призначення допомоги ==
Тимчасова допомога призначається '''кожні шість місяців''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

'''Рішення про призначення або відмову в призначенні''' тимчасової допомоги '''приймається''' органом соціального захисту населення протягом '''10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.

Орган соціального захисту населення у '''строк до п’яти календарних днів повідомляє органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю''' про призначення тимчасової допомоги та дані одного з батьків, що ухиляється від сплати аліментів, які зазначені у виконавчому документі (прізвище, ім’я, по батькові; серію (за наявності) та номер паспорта; реєстраційний номер облікової картки платника податків).
== Розмір допомоги ==
Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що '''дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.'''

Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, отриманий ними протягом попередніх шести місяців, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.

'''Перерахування розміру''' тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку '''розмір тимчасової допомоги перераховується''' без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

Покриття витрат, пов'язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення тимчасової допомоги ==
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги".

'''До складу сім’ї особи''', що звертається за призначенням зазначеної допомоги, '''включаються''' (пункт 8-1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме]):
* чоловік (дружина);
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей незалежно від їх задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування);
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею;
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.
'''До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.'''
== Підстави відмови у призначенні тимчасової допомоги ==
'''Тимчасова допомога не призначається, якщо:'''
# Дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.
# Відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників.
#Заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви.
#На дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 орядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”].
== Підстави припинення виплати тимчасової допомоги ==
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:'''
# Встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду.
# Виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину.
# Досягнення дитиною 18-річного віку.
# Виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.
# Влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.
# Скасування або визнання усиновлення недійсним.
# Усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька).
# Відмови від стягнення аліментів.
# Добровільне виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти.
# Скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів.
# Смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога.
# Смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.
# Позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав.
# Відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав.
# Встановлення над дитиною опіки чи піклування.
# Сплати аліментів одним з батьків.
Про виникнення зазначених обставин одержувач зобов’язаний повідомити у '''десятиденний строк''' орган соціального захисту населення.
'''Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.'''
'''''У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).'''''

'''У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків''' і припинення його розшуку орган Національної поліції '''у строк до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу соціального захисту населення, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.

Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець '''у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків''' інформує одержувача та орган соціального захисту населення за місцем одержання допомоги.

Орган соціального захисту населення '''у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.'''
== Стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню ==
Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення:
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок органу соціального захисту населення, протягом 10 календарних днів зараховуються на рахунок органу Казначейства.

== Див.також ==
* [[Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей]]
* [[Відповідальність за прострочення сплати аліментів]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Сімейне право]]

Права та обов'язки орендодавця та орендаря житлового приміщення

2025-06-02T08:11:09Z

Zahorodnii.Andrii: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
== Загальні положення ==
'''Хто має право здавати в оренду приміщення:'''

Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.

'''Орендар (наймач)''' — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це - сторона, якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона - '''орендодавець''' (власник, суб'єкт господарювання, організація), який передає в оренду майно для орендаря.

Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3972:~:text=2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. (частина друга статті 813 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)]. Правовою підставою для цього може бути договір суборенди (піднайму) житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3972 стаття 823 ЦК України]).

За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3898 (статтею 810 ЦК України)].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України] встановлює низку прав і обов'язків сторін договору оренди приватного житла, які ніяким чином не можуть бути змінені ними в договірному порядку.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3972:~:text=3.%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%83%D0%B4. частина третя статті 6 ЦК України]).

== Права орендодавця (наймодавця) ==
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла за рішенням суду у разі:
* невнесення орендарем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази;
* руйнування або псування житла орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 (частина друга статті 825 ЦК України)].
За рішенням суду орендареві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, орендар не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом орендодавця постановляє рішення про розірвання договору оренди житла. На прохання орендаря суд може відстрочити виконання рішення не більше, ніж на один рік.

Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) в разі необхідності використання житла для проживання самого орендодавця та членів його сім'ї. Орендодавець повинен попередити орендаря про розірвання договору не пізніше, ніж за два місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3972:~:text=3.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83,%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%B2%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96. частина третя статті 825 ЦК України]).

Якщо орендар житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, орендодавець може попередити орендаря про необхідність усунення цих порушень.

Якщо орендар або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3972:~:text=4.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87,%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0. частина четверта статті 825 ЦК України]).

Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення житла, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3972:~:text=2.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8%20%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (частина друга статті 785 ЦК України]).
== Обов'язки орендодавця (наймодавця) ==
Орендодавець при укладенні договору оренди зобов'язаний повідомити орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за найм речі або розірвання договору та відшкодування збитків (за аналогією закону застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3747 частина друга статті 769 ЦК України]).

Орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про особливі властивості та недоліки житла, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або призвести до пошкодження самого житла під час під час володіння та/або користування нею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 частина друга статті 767 ЦК України]).

Капітальний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний здійснювати наймодавець, якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3972:~:text=%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC частина друга статті 819 ЦК України]).

Дохід від надання майна в оренду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи-орендодавця та оподатковується ПДФО за ставкою 18% ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text пп. 164.2.5 та п. 167.1 ПК]). Податковим агентом орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду офісного приміщення є орендар.
== Права орендаря (наймача) ==
Якщо орендодавець не передає орендареві житло негайно (в день укладення договору) або в інший строк, якщо такий строк встановлений в договорі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3730 частина перша статті 765 ЦК України]), орендар має право за своїм вибором:
# вимагати від орендодавця передання житла і відшкодування збитків, завданих затримкою;
# відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3732 частина перша статті 766 ЦК України]).
Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого житло не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3713 частина шоста статті 762 ЦК України]).

Орендар та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 статті 817 ЦК України)].

Особи, які вселилися у житло для постійного проживання, набувають рівних з іншими особами прав володіння та користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні.

Орендар має право за згодою з особами, які проживають разом з ним, і з попереднім повідомленням орендодавця дозволити тимчасове проживання в помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3948 частина перша статті 818 ЦК України]).

Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом. Вони можуть користуватися лише тими приміщеннями, якими їм дозволили орендар та інші мешканці, і не можуть дозволити проживання в помешканні інших осіб. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або '''не пізніше семи днів''' від дня пред'явлення до них орендарем або орендодавцем вимоги про звільнення помешкання.

Таке право надається законом орендарю, якщо договір укладений на строк від одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3964 частина друга статті 821 ЦК України]).

Орендар має право користуватися в багатоквартирному житловому будинку майном, що обслуговує будинок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3927 частина третя статті 812 ЦК України]).

Орендар має право на вилучення зроблених ним поліпшення житла, якщо вони можуть бути відокремлені без пошкодження житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781 частина друга статті 778 ЦК України]) незалежно від того, чи давав орендодавець згоду на такі поліпшення.

Якщо поліпшення житла зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати.

Орендар набуває право спільної з орендодавцем власності на нову річ, створену в результаті поліпшення житла, зробленого за згодою орендодавця.

Орендар має переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди житла на новий строк у разі спливу строку договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3967 частина перша статті 822 ЦК України]) - за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3964 частина друга статті 821 ЦК України]).

'''Не пізніше ніж за три місяці''' до спливу строку договору оренди житла орендодавець може запропонувати орендареві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити орендаря про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо орендодавець не попередив орендаря, а орендар не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

Якщо орендодавець відмовився від укладення договору на новий строк, але протягом одного року уклав договір оренди житла з іншою особою, орендар має право вимагати переведення на нього прав орендаря та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою укласти з ним договір на новий строк.

Орендар має переважне перед іншими особами право на придбання житла, яке було предметом договору оренди, у разі його продажу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3972:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (частина друга статті 822 ЦК України]) за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року.

Таким чином, орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря про намір продати житло, вказавши ціну та інші умови, на яких він його продає.

Якщо орендар відмовився від здійснення переважного права купівлі чи не здійснив цього права '''протягом одного місяця''', орендодавець має право продати житло іншій особі (за аналогією закону до даних правовідносин може застосовуватися стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ЦК України]).

Якщо в якості орендаря виступає кілька осіб, які виявили бажання придбати житло, орендодавець має право вибору серед таких осіб.

У разі продажу житла з порушенням переважного права купівлі орендар може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав і обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Передання орендарем свого переважного права придбання житла іншій особі не допускається.

Орендар має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору оренди, письмово попередивши про це орендодавця за три місяці (частина перша статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 ЦК України]).

Якщо орендар звільнив помешкання без попередження, орендодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо орендодавець доведе, що він не міг укласти договір оренди житла на таких самих умовах з іншою особою.

Орендар має право відмовитися від договору оренди житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання в ньому.

Якщо договір оренди житла укладено на строк більше 1 року, то орендар за згодою орендодавця має право передати на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування суборендареві. Суборендар не набуває самостійного права володіння та самостійного права користування житлом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 стаття 823 ЦК України).]

Договір суборенди житла є оплатним. Розмір плати за суборенду житла встановлюється договором суборенди. Строк договору суборенди не може перевищувати строку договору оренди житла. У разі дострокового припинення договору оренди житла одночасно з ним припиняється договір суборенди. До договору суборенди не застосовується положення про переважне право на укладення договору на новий строк.

Якщо договір оренди житла укладено на строк більше 1 року, то на вимогу орендаря та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою орендодавця орендар у договорі оренди житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 статті 824 ЦК України)].
== Обов'язки орендаря (наймача) ==
При прийнятті житла в своє володіння орендар зобов'язаний перевірити належний стан житла. Якщо орендар у момент передання житла в його володіння не переконається в його належному стані, житло вважається таким, що передане в належному стані (частина третя статті 767 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 ЦК України]).

Орендар зобов'язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані (частина перша статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло та самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму (частина третя статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди орендодавця (частина друга статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар несе відповідальність перед орендодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним (частина друга статті 816 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Орендар зобов'язаний усунути погіршення житла, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення житла орендодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (стаття 779 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).

Поточний ремонт житла, переданого у найм, зобов'язаний здійснювати наймач, якщо інше не встановлено договором [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3945 (частина 1 статті 819 ЦК України)].

Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту покладений на орендаря (стаття 819 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3952 ЦК України]), орендар зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк».

У разі розірвання договору оренди житла орендар та інші особи, які проживали в помешканні, підлягають [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення|виселенню з житла на підставі рішення суду без надання їм іншого житла]](частина перша статті 826 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3996 ЦК України]).

Орендар, який затримав повернення житла орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або пошкодження.
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]
[[Категорія:Житлове право]]
== Див. також ==
* [[Договір найму (оренди)]]
* [[Договір найму (оренди) транспортних засобів]]
* [[Оренда земельних ділянок]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2025-04-04T05:13:11Z

Zahorodnii.Andrii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.
== Які є види угідь? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051] визначено перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) та надано визначення цих угідь.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#n9 додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]:

'''Група Рілля -''' Група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви

'''Рослинний покрив земель і ґрунти''' - Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства

'''Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' - Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю

'''Чагарникова рослинність природного походження''' - Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин

'''Ліси та інші лісовкриті землі''' - Група включає земельні лісові ділянки та інші лісовкриті землі незалежно від того, на яких землях за основним цільовим призначенням вони розміщені Група не включає зелені насадження у межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів та інших лісовкритих земель; господарські будівлі і двори, господарські шляхи і прогони на сільськогосподарських угіддях, болота, води, а також сільськогосподарські угіддя, які розміщені у таких лісах

'''Води''' - Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя

'''Землі під житловою забудовою''' - Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток

'''Землі під громадською забудовою''' - Група включає землі, які використовуються для державного управління (включаючи оборонні потреби), освіти, охорони здоров'я, релігійних організацій, спорту та соціальної допомоги, колективних, громадських та особистих послуг, діяльності екстериторіальних організацій і органів, а також землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, банками, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами тощо та будівлями органів управління ними

'''Землі, які використовуються для транспорту''' - Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно-будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи

'''Землі, які використовуються для технічної інфраструктури''' - Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, гідроспоруд, будівель та споруд зв’язку та об’єктів альтернативної енергетики, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги)

'''Землі під промисловою забудовою''' - Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури

'''Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочато)'''

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами''' - Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів

'''Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення''' - Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно-курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення''' - Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів
== Як змінити вид угідь?==
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою (а''бзац четвертий частини другої статті 20'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України])

Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0. частина восьма статті 20 Земельного кодексу України]).

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:

* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], - з Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=7.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%3A частина сьома статті 20 Земельного кодексу України] ).

Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі:

* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості, енергетики (у тому числі технологічної інфраструктури об’єктів енергетики) на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення;
* віднесення земельних ділянок до земель оборони і використання їх для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства оборони України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, а також для розміщення військових частин, військових навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління зазначених органів та/або входять до структури Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
* реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=9.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8. частина дев'ята статті 20 Земельного кодексу України]).

Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w2_3:~:text=11.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. частина одинадцята статті 20 Земельного кодексу України]).

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної власності, які після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму забезпечення землями сил оборони" були віднесені до земель оборони внаслідок зміни цільового призначення земельних ділянок особливо цінних земель, земельних лісових ділянок, забороняється. Відомості про зазначену заборону вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель одночасно із внесенням відомостей про віднесення відповідної земельної ділянки до земель оборони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w2_3:~:text=12.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8 частина дванадцята статті 20 Земельного кодексу України].

Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

* на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
* на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель
* на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=4.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97 частина четверта статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр»]).

== Хто має право бути замовником документації із землеустрою? ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026.%20%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E стаття 26 Закону України «Про землеустрій»]).

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру (http://land.gov.ua/) знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розроблення проєкту землеустрою здійснюється на підставі договору між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності).
== Затвердження проекту землеустрою ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними у статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:

# законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
# документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), статтею 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (стаття 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] , безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (стаття 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(стаття 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]).
[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2025-04-03T13:11:27Z

Zahorodnii.Andrii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.
== Які є види угідь? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051] визначено перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) та надано визначення цих угідь.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#n9 додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]:

'''Група Рілля -''' Група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви

'''Рослинний покрив земель і ґрунти''' - Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства

'''Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' - Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю

'''Чагарникова рослинність природного походження''' - Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин

'''Ліси та інші лісовкриті землі''' - Група включає земельні лісові ділянки та інші лісовкриті землі незалежно від того, на яких землях за основним цільовим призначенням вони розміщені Група не включає зелені насадження у межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів та інших лісовкритих земель; господарські будівлі і двори, господарські шляхи і прогони на сільськогосподарських угіддях, болота, води, а також сільськогосподарські угіддя, які розміщені у таких лісах

'''Води''' - Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя

'''Землі під житловою забудовою''' - Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток

'''Землі під громадською забудовою''' - Група включає землі, які використовуються для державного управління (включаючи оборонні потреби), освіти, охорони здоров'я, релігійних організацій, спорту та соціальної допомоги, колективних, громадських та особистих послуг, діяльності екстериторіальних організацій і органів, а також землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, банками, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами тощо та будівлями органів управління ними

'''Землі, які використовуються для транспорту''' - Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно-будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи

'''Землі, які використовуються для технічної інфраструктури''' - Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, гідроспоруд, будівель та споруд зв’язку та об’єктів альтернативної енергетики, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги)

'''Землі під промисловою забудовою''' - Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури

'''Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочато)'''

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами''' - Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів

'''Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення''' - Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно-курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення''' - Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів
== Як змінити вид угідь?==
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою (а''бзац четвертий частини другої статті 20'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України])

Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч''астина восьма статті 20'' Земельного кодексу України]).

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:

* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], - з Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=7.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%3A частина сьома статті 20 Земельного кодексу України] ).

Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі:

* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості, енергетики (у тому числі технологічної інфраструктури об’єктів енергетики) на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення;
* віднесення земельних ділянок до земель оборони і використання їх для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства оборони України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, а також для розміщення військових частин, військових навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління зазначених органів та/або входять до структури Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
* реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=9.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8. частина дев'ята статті 20 Земельного кодексу України]).

Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w2_3:~:text=11.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. частина одинадцята статті 20 Земельного кодексу України]).

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної власності, які після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму забезпечення землями сил оборони" були віднесені до земель оборони внаслідок зміни цільового призначення земельних ділянок особливо цінних земель, земельних лісових ділянок, забороняється. Відомості про зазначену заборону вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель одночасно із внесенням відомостей про віднесення відповідної земельної ділянки до земель оборони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w2_3:~:text=12.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8 частина дванадцята статті 20 Земельного кодексу України].

Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

* на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
* на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель
* на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=4.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97 частина четверта статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр»]).

== Хто має право бути замовником документації із землеустрою? ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026.%20%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E стаття 26 Закону України «Про землеустрій»]).

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру (http://land.gov.ua/) знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розроблення проєкту землеустрою здійснюється на підставі договору між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності).
== Затвердження проекту землеустрою ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними у статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:

# законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
# документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), статтею 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (стаття 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] , безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (стаття 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(стаття 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]).
[[Категорія:Охорона земель]]

Зміна складу угідь в межах одного виду цільового призначення земельної ділянки

2025-04-03T13:08:05Z

Zahorodnii.Andrii: /* Які є види угідь? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Що таке угіддя? ==
Під земельними угіддями слід розуміти ділянки землі, що систематично використовуються або придатні до використання для конкретних господарських цілей і які відрізняються за природно-історичними ознаками. Головною ознакою, що покладена в основну розділення окремих видів угідь є характер їх використання. При цьому класифікація угідь проводиться з урахуванням основного призначення і систематичного використання окремих ділянок землі для певних виробничих цілей.
== Які є види угідь? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051] визначено перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) та надано визначення цих угідь.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#n9 додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]:

'''Група Рілля -''' Група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви

'''Рослинний покрив земель і ґрунти''' - Група включає землі, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, обслуговування сільського господарства

'''Землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом''' - Група включає незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю

'''Чагарникова рослинність природного походження''' - Група включає земельні ділянки, вкриті заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин

'''Ліси та інші лісовкриті землі''' - Група включає земельні лісові ділянки та інші лісовкриті землі незалежно від того, на яких землях за основним цільовим призначенням вони розміщені Група не включає зелені насадження у межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів та інших лісовкритих земель; господарські будівлі і двори, господарські шляхи і прогони на сільськогосподарських угіддях, болота, води, а також сільськогосподарські угіддя, які розміщені у таких лісах

'''Води''' - Група включає частину національної території, покриту поверхневими водами (природні і штучні водойми), що входять до складу природних ланок кругообігу води, яка обмежена лінією узбережжя

'''Землі під житловою забудовою''' - Група включає землі під житловими будинками з прибудинковими територіями, господарськими будівлями і спорудами; земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, під гуртожитками Група не включає готелі та інші заклади для короткострокового проживання (будинки для приїжджих тощо); землі, які зайняті будинками відпочинку, кемпінгами, пансіонатами тощо, тобто ті, які призначені для відпочинку або проведення відпусток

'''Землі під громадською забудовою''' - Група включає землі, які використовуються для державного управління (включаючи оборонні потреби), освіти, охорони здоров'я, релігійних організацій, спорту та соціальної допомоги, колективних, громадських та особистих послуг, діяльності екстериторіальних організацій і органів, а також землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, банками, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами тощо та будівлями органів управління ними

'''Землі, які використовуються для транспорту''' - Група включає землі державних залізниць, автомобільних шляхів, наземних споруд трубопроводів; території річкових, морських портів та аеропортів; землі, на яких розміщені залізничні станції та автостанції, склади для обладнання і ремонтні майстерні та інші території, потрібні для забезпечення розміщення відповідної інфраструктури, а також земельні ділянки гаражно-будівельних кооперативів, некомерційні автостоянки. Лісосмуги вздовж доріг та інші вкриті лісовою рослинністю землі потрібно зараховувати до категорії земель за видами земельних угідь "ліси та інші вкриті лісовою рослинністю землі", водні акваторії портів - до категорії земель "води" Група не включає водні шляхи

'''Землі, які використовуються для технічної інфраструктури''' - Підгрупа включає землі, які використовуються для технічних споруд, що призначені для виробництва та розподілу палива, електроенергії, водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, очищення та ліквідації відходів, очищення стічних вод і відповідних видів діяльності; розміщення газоналивних станцій, гідроспоруд, будівель та споруд зв’язку та об’єктів альтернативної енергетики, а також землі, які використовуються для відповідних установ, інших будівель і споруд обслуговування; території, необхідні для функціонування такої технічної інфраструктури, призначеної для виробництва електроенергії виключно для мереж електропередачі високої напруги (атомні та теплові електростанції, гідроелектростанції, електропідстанції лінії електропередач високої напруги)

'''Землі під промисловою забудовою''' - Група включає землі, на яких провадяться головним чином промислові види діяльності, з усіма допоміжними територіями, зокрема очисні споруди, стоянки, складські площадки, території закладів управління тощо Включаються також землі будівельних організацій та підприємств, землі з господарськими дворами та будівлями, окремо розташованими, які не входять в межі населених пунктів, а також під господарськими дворами держлісгоспів (склади лісоматеріалів, пилорами тощо) Група не включає території портів і їх складських приміщень, навіть якщо вони є частинами промислових об'єктів, а також землі, які використовуються для відкритих розробок, шахт, кар'єрів і відповідних споруд та інфраструктури

'''Землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво (будівництво на яких не розпочато)'''

'''Землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами''' - Підгрупа включає землі, зайняті тваринницькими фермами, тракторними станціями, літніми таборами, землі, забудовані іншими будівлями і дворами сільськогосподарського призначення. Також включаються землі під будівлями і дворами загального користування садівничих, дачних кооперативів

'''Землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення''' - Група включає (крім спортивних споруд) землі під санаторно-курортними організаціями, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками відпочинку, таборами відпочинку тощо

'''Землі під об'єктами та спорудами спеціального призначення''' - Група включає землі під військовими базами, об'єктами, фортецями, фортами укріплення, кладовищами, меморіальними комплексами та пам'ятниками, крематоріями, скотомогильниками, землі, які перебувають у стадії меліоративного освоєння та відновлення родючості ґрунтів
== Як змінити вид угідь?==
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою (а''бзац четвертий частини другої статті 20'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України])

Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0. ч''астина восьма статті 20'' Земельного Кодексу України]).

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:

* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], - з Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=7.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%3A частина сьома статті 20 Земельного кодексу України] ).

Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі:

* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості, енергетики (у тому числі технологічної інфраструктури об’єктів енергетики) на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення;
* віднесення земельних ділянок до земель оборони і використання їх для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства оборони України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, а також для розміщення військових частин, військових навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління зазначених органів та/або входять до структури Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
* реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=9.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8. частина дев'ята статті 20 Земельного кодексу України]).

Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w2_3:~:text=11.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. частина одинадцята статті 20 Земельного кодексу України]).

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної власності, які після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму забезпечення землями сил оборони" були віднесені до земель оборони внаслідок зміни цільового призначення земельних ділянок особливо цінних земель, земельних лісових ділянок, забороняється. Відомості про зазначену заборону вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель одночасно із внесенням відомостей про віднесення відповідної земельної ділянки до земель оборони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8+%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w2_3:~:text=12.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8 частина дванадцята статті 20 Земельного кодексу України].

Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

* на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;
* на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель
* на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text:~:text=4.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97 частина четверта статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр»]).

== Хто має право бути замовником документації із землеустрою? ==
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026.%20%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E стаття 26 Закону України «Про землеустрій»]).

== Хто може бути розробником? ==
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Обрати розробника документації із землеустрою можна з переліку, розміщеного на офіційному сайті Держгеокадастру (http://land.gov.ua/) знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

Розроблення проєкту землеустрою здійснюється на підставі договору між юридичними чи фізичними особами (землевласниками та землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

== Які документи подавати розробнику? ==
* документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
* копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
* матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності).
== Затвердження проекту землеустрою ==
Затвердження проекту землеустрою здійснюється органами, визначеними у статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. Відбувається воно шляхом прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. При зміні цільового призначення земельної ділянки повинні вноситись зміни до Державного земельного кадастру /Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:

# законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
# документації із землеустрою або містобудівної документації.

== Відповідальність за порушення процедури зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Щодо інших форм відповідальності, то адміністративна може настати за статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)] (порушення правил використання земель, що включає, в тому числі, використання земель не за цільовим призначенням), статтею 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] (порушення правил землеустрою), іншими статтями глави VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], якщо порушення порядку використання земель за цільовим призначенням буде поєднане із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема, природних об’єктів – лісів, пасовищ, сіножатей тощо). Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (стаття 239 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] , безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (стаття 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(стаття 298 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]).
[[Категорія:Охорона земель]]

Стан сп'яніння як обставина, що обтяжує покарання

2025-04-03T08:38:23Z

Zahorodnii.Andrii: /* Види сп'яніння та їх характеристика */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-85#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 жовтня 1985 року № 7 "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання"]
== Загальна інформація ==
Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягає кримінальній відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021.,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. стаття 21 Кримінального кодексу України] (далі - КК України).

Вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, належить до переліку [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі|обставин, що обтяжують покарання]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=13)%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%94%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%27%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2. пункт 13 частини першої статті 67 КК України]).
== Види сп'яніння та їх характеристика ==
Відповідно до медичного критерію виділяють такі види сп’яніння: '''фізіологічне та патологічне'''.

При '''фізіологічному сп'янінні''' (алкогольному, наркотичному, токсичному) в особи послаблюється функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю. Звичайне фізіологічне сп'яніння настає поступово. Особа усвідомлює, що алкоголь, наркотик чи інша речовина одурманює його, порушує нормальний стан психіки, швидкість реакції, координацію рухів тощо. Продовжуючи вживати такі речовини та засоби, особа приводить себе у стан сильного сп'яніння, що, хоча і порушує психічні процеси, але не є хворобливим станом.

'''Патологічне сп'яніння''' може настати для особи раптово, навіть при вживанні невеликих доз алкоголю, наркотику тощо. Патологічне сп'яніння є хворобливим станом, що належить до короткочасних психічних розладів і якісно відрізняється від тяжкого ступеня звичайного побутового сп'яніння. За патологічного сп'яніння присутні психологічний і медичний критерії неосудності.

Патологічне сп'яніння виявляється в основному в '''формах''':
# епілептоїдна: в особи виникає спотворене сприйняття навколишнього середовища, сутінковий стан свідомості, що призводить до неправомірної поведінки;
# параноїчна: виникають галюцинації, маревні ідеї. У особи, яка перебуває у такому стані, виникає неадекватне сприйняття реальної дійсності, у неї виникає почуття страху, тривоги, що породжує прагнення рятуватися, захищатися, нападати на «ворогів» тощо.
Характерною ознакою патологічного сп'яніння у таких випадках може бути відсутність фізичних ознак сп'яніння. Поведінка особи відзначається точними рухами, впевненою ходою, чіткою мовою. Стан патологічного сп'яніння має короткочасний характер і звичайно закінчується глибоким сном з повною втратою спогадів про здійснене (амнезія).

♦ Залежно від речовини, вживанням якої викликається сп'яніння:
* алкогольне - психічний стан людини, який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів;
* наркотичне - це психічний стан людини, викликаний вживанням наркотичних засобів;
* токсичне - це психічний стан людини, викликаний вживанням психотропних та інших одурманюючих речовин (окрім алкогольних напоїв і наркотичних засобів).
♦ Залежно від ступеня деформації психічної діяльності людини, яка перебуває у стані сп’яніння:
* легкий;
* середній;
* тяжкий.
♦ Залежно від обставин, за яких особа опинилася у стані сп'яніння, а також психічного ставлення особи до факту приведення себе у такий стан:
* вимушене: особу привели до такого стану проти її волі;
* випадкове: особа привела себе у такий стан без мети вчинити в такому стані злочин. Таке сп’яніння матиме значення пом’якшуючої обставини лише в тих випадках, коли особа по молодості та недосвідченості або в силу інших обставин не знала і не могла знати про можливі наслідки сп’яніння;
* умисне: особа привела себе в такий стан без спеціальної мети вчинити в такому стані злочин, але за таких обставин, коли вона могла і повинна була усвідомлювати, що в такому стані вона може його вчинити;
* свідоме або намірене: особа привела себе у такий стан для того, щоб в такому стані вчинити злочин, або ж в подальшому послатися на такий стан як на обставину, що його виправдовуватиме.
== Стан сп'яніння під час призначення покарання ==
Залежно від характеру кримінального правопорушення суд може не визнати дану обставину як таку, що обтяжує відповідальність, лише у випадках, коли вчинення кримінального правопорушення особою в стані сп'яніння не вплинуло на ступінь суспільної небезпечності вчиненого або не пов'язано з наслідками, що настали, а також з врахуванням особливих умов, за яких винний опинився в такому стані (наприклад, при доведенні неповнолітнього дорослою особою до стану сп'яніння) (абзац другий пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-85#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 жовтня 1985 року № 7 "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння"]).

Суд має право, залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, '''не визнати''' стан сп'яніння таким, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14#n328 статті 67 КК України]).

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106454404 постанові від 20.09.2022 у справі № 711/2189/21 (провадження № 51-1704км22)] Верховний Суд України висловив свою позицію щодо достовірності акту, який підтверджує або спростовує стан сп’яніння. ''«Вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння може бути підтверджено висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, долученим до матеріалів провадження в оригіналі. На достовірність і допустимість як доказу '''не впливає''' відсутність підпису на одному з трьох примірників висновку, складеного в закладі охорони здоров’я, що відповідно до законодавства мав бути виданий під підпис поліцейському, який доставив обвинуваченого на огляд, оскільки цей документ містить всю необхідну інформацію про освідування обвинуваченого на стан сп’яніння, підписаний лікарем, скріплений його особистою печаткою та штампом медичної установи. Недолучення до матеріалів кримінального провадження копії сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку технічного засобу, який використовувався в медичному закладі під час медичного огляду обвинуваченого з метою виявлення в нього стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, '''не тягне визнання акта''' медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів '''недопустимим доказом.»'''''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74551477 Постанова Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 484/3291/16-к]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/106454404 Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2022 року у справі № 711/2189/21]
== Корисні посилання ==
* [http://vakp.nlu.edu.ua/article/view/166706 Сп'яніння: значення для кримінальної відповідальності]
== Див. також ==
* [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Порядок виконання вироку

2025-04-03T08:05:28Z

Zahorodnii.Andrii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-19#Text Наказ Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 29 січня 2019 року № 270/5/94 "Про інформаційну взаємодію між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і Єдиним державним реєстром судових рішень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-90 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних з виконанням вироків»]
== Загальні поняття ==
'''Виконання вироку''' — завершальна стадія кримінального процесу, в якій вирок суду, що одержав законну силу, звертається до виконання і безпосередньо реалізуються рішення суду про покарання, про відшкодування шкоди, про оправдання і звільнення з під варти тощо та вирішуються питання, що виникають у зв’язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням.

Обов’язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що знайшов закріплення в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4801 статті 129 Конституції України]. Умисне невиконання рішення, вироку, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили, або здійснення перешкод для їх виконання тягне кримінальну відповідальність, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2729 статтею 382 КК України.]

== Коли вирок суду підлягає виконанню ==
'''Вирок суду підлягає обов’язковому виконанню лише після набрання ним законної сили.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4089 Стаття 532 КПК України] зазначає, що вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом], набирає законної сили після закінчення строку [[Оскарження вироку в суді апеляційної інстанції|подання апеляційної скарги]], встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Строк подання апеляційної скарги на вирок суду складає 30 (тридцять) днів з дня проголошення вироку (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3279 статті 395 КПК України]).

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду '''не набрав законної сили'''.

Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили '''з моменту їх проголошення'''.

Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4095 стаття 533 КПК України]).
== Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні ==
У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати '''негайно''', підлягає безумовному виконанню. Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4097 стаття 534 КПК України]).

Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4089 КПК України], звертається до виконання '''не пізніш як через три дні''' з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення.

Підставою для виконання суб’єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб’єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0118-19#Text порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України].

У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державного казначейства, таке виконання здійснюється за [[Процедура виконання рішення суду де боржником є держава|процедурою безспірного списання]].

У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в [[Відкриття виконавчого провадження|порядку, передбаченому законом про виконавче провадження]].

Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4103 стаття 535 КПК України)].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4109 Стаття 536 КПК] України встановлює випадки коли виконання вироку про засудження особи до [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправних робіт]], пробаційного нагляду, [[Виконання покарання у виді арешту|арешту]], [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]], [[Порядок відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців|тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців]], [[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавлення волі]] може бути відстрочено:
# тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;
# вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінальний проступок]] або злочин, що не є особливо тяжким;
# якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4109 статті 536 КПК України]) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.

'''Під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4115 стаття 537 КПК України]):
# про відстрочку виконання вироку;
# про [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|умовно-дострокове звільнення від відбування покарання]];
# про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби;
# про [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м’яким]], тобто покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п’ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п’ятнадцяти років призначеного судом покарання;
# про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
# про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;
# про [[звільнення від покарання за хворобою]];
# про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;
#про застосування до засуджених примусового годування;
# про направлення звільненого від [[Звільнення від відбування покарання з випробуванням|покарання з випробуванням для відбування покарання]], призначеного вироком;
# про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;
# про заміну покарання відповідно до частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 статті 53], частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n272 статті 57], частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n277 статті 58], частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n292 статті 62] КК України;
# про застосування покарання за наявності кількох вироків;
# про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді;
# про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n393 статті 74 КК України];
# про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;
# про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);
# про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;
# про звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого;
#інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
== Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку ==
Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за '''клопотанням (поданням)''' прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов’язків чи законних інтересів.

Питання щодо звільнення від відбування покарання у зв’язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого вирішується судом за клопотанням прокурора.

Питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку, подається:

→ '''до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання,''' - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 71, 131, 134, 14 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4115 статті 537 КПК України];

→ '''до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок,''' - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n272 статті 57], частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n277 статті 58], частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n292 статті 62] КК України), 11, 13, 132 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4115 статті 537 КПК України];

→ '''до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений,''' - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 133 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4115 статті 537 КПК України];

→ '''до суду, який ухвалив вирок,''' - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n248 статті 53 КК України]), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв’язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4115 статті 537], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4131 статті 538] КПК України.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку, розглядається '''протягом десяти днів''' з дня його надходження до суду суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2797 статтями 318-380 КПК України], з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4088 розділу VIII "Виконання судових рішень" КПК України].

Клопотання про звільнення від відбування покарання у зв’язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого розглядається судом '''у день його надходження''' до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2797 статтями 318-380 КПК України], з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4088 розділу VIII "Виконання судових рішень" КПК України].

Клопотання (подання) про застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) та про примусове годування засудженого розглядаються '''протягом 24 годин''' з моменту надходження відповідного клопотання (подання) до суду суддею одноособово.

Судове засідання щодо розгляду клопотання про звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого проводиться за участі прокурора.

Судове засідання щодо розгляду клопотання (подання) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби проводиться за участю прокурора, засудженого та представника установи виконання покарань.

За наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження прокурором ухвали суду щодо [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|умовно-дострокового звільнення від відбування покарання]], умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби або [[Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким|заміни невідбутої частини покарання більш м’яким]] зупиняє її виконання.

Строк дії ухвали про примусове годування засудженого не може перевищувати '''30 днів.''' У разі необхідності строк примусового годування може бути продовжений судом за клопотанням прокурора та за наявності обставин, передбачених частиною 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7431 статті 2061 КПК України]. Подання апеляційної скарги на ухвалу про примусове годування засудженого зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, а також щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п’яти років, може мати місце '''не раніше як через рік''' з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - '''не раніше як через шість місяців.'''

У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання (подання) про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання для проходження військової служби розгляд повторного клопотання (подання) органу або установи виконання покарань з цього самого питання та стосовно тієї самої засудженої особи може мати місце '''не раніш як через три місяці''' з дня винесення ухвали суду про відмову.

У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо [[Судимість. Правові наслідки судимості|зняття судимості]] розгляд повторного клопотання з цього ж питання може мати місце '''не раніше як через рік''' з дня винесення ухвали суду про відмову.

У разі задоволення клопотання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженим, який захворів на психічну хворобу під час відбування покарання, суддя вправі застосувати [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусові заходи медичного характеру]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 статей 92-95 КК України.]

Розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 131 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4115#n4115 статті 537 КПК України], здійснюється в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|порядку адміністративного судочинства]].
== Питання, які вирішуються судом після виконання вироку ==
Після відбуття покарання у виді [[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавлення волі]] або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеження волі]] суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про [[Судимість. Правові наслідки судимості|зняття судимості]] з цієї особи за її клопотанням.
== Див. також ==
* [[Призначення покарання за сукупністю вироків]]
* [[Порядок розгляду судом питання про виконання вироку суду іноземної держави]]
* [[Оскарження вироку в суді апеляційної інстанції]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Засуджені]]

Договір про навчання у закладі вищої освіти

2024-09-19T07:39:51Z

Zahorodnii.Andrii: оновлено нормативно-правову базу

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту»] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 19 серпня 2020 року № 735 "Про затвердження Типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0379-24#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2024 року № 266 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році"]
== Загальна інформація ==
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного часу», в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану було засвідчено '''форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України , ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України '''форс-мажорні обставини''' дають право не виконувати їх на період дії форс-мажорних обставин, та звільняють від відповідальності за невиконання таких зобов’язань у визначений Договором строк (не нараховуються штрафні санкції).

Підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0379-24#n14 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2024 року № 266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2024 року за № 379/41724], правил прийому та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників - для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов’язки сторін відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року № 735] (частина шістнадцята статті 44 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].

Цим договором не можуть обмежуватися права чи встановлюватися додаткові обов’язки здобувачів освіти, не передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Законом] чи іншими актами законодавства. У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

До договору про навчання у закладі вищої освіти застосовуються положення щодо [[Договір про надання послуг|договору про надання послуг]], викладених в главі 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. 
'''Договір про надання послуг''' - це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

За змістом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 902 Цивільного кодексу України] виконання договору про надання послуг, зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. Втім у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 629 Цивільного кодексу України]).
== Предмет договору ==
Виконавець (заклад вищої освіти) бере на себе зобов’язання за рахунок коштів замовника (здобувача освіти) здійснити надання одержувачу освітньої послуги.

В договорі про навчання у закладі вищої освіти зазначається така інформація:
# тип навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації тощо);
# форма навчання (денна, вечірня, заочна, дистанційна);
# освітньо-кваліфікаційний рівень, присвоєння якого буде результатом навчання (бакалавр, спеціаліст чи магістр);
# назву спеціальності, за якою проводитимуть навчання;
# місце та строк навчання.
== Плата за надання освітніх послуг та порядок розрахунків ==
Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Розмір плати за надання освітньої послуги у повному обсязі встановлюється в національній валюті, при цьому виконавець має право змінювати розмір плати за навчання не частіше одного разу на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік з обов’язковим інформуванням про це (статті 73 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].
== Права та обов'язки сторін договору ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторона договору !! Права !! Обов’язки
|-
|'''Заклад вищої освіти'''
||
* вимагати від здобувача виконання освітньої програми;
* прийняти рішення про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою за умови володіння усіма здобувачами, які вивчають відповідні дисципліни, англійською мовою;
* встановлювати форми організації освітнього процесу та види навчальних занять;
* надавати здобувачу додаткові освітні послуги та інші послуги відповідно до законодавства на підставі окремих договорів..
||
* створити умови для ознайомлення вступника та законного представника з ліцензією на провадження освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію освітньої програми, правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах;
* здійснювати навчання здобувача на рівні стандартів вищої освіти відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності та інших вимог законодавства;
* оприлюднювати на офіційному веб-сайті закладу, інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав і виконання зобов’язань та необхідність дотримання здобувачем вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу;
* видати здобувачу документ про вищу освіту за умови виконання ним освітньої програми в обсязі, необхідному для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, та наявності акредитації освітньої програми на момент завершення навчання здобувача.
[[Категорія:Право на освіту]]
|-
|'''Здобувач вищої освіти'''
|Права, визначені законом та установчими документами закладу.
|
* дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу академічної доброчесності закладу;
* виконувати освітню програму, індивідуальний навчальний план та досягати визначених освітньою програмою результатів навчання;
* виконувати вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені законодавством;
* дбайливо ставитися до майна закладу;
* у разі зміни персональних даних інформувати про це заклад.
|}
== Припинення договору ==
'''Підстави припинення договору про навчання у закладі вищої освіти''':
# у разі завершення виконання сторонами своїх зобов’язань;
# за згодою сторін;
# у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов’язань у зв’язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
# у разі ліквідації закладу, якщо не визначений правонаступник;
# у разі відрахування здобувача;
# за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
== Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов’язань ==
За невиконання або неналежне виконання зобов’язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Здобувач може бути відрахований із закладу з підстав, визначених статтею 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n805 Закону], в тому числі за порушення умов договору.
== Див. також ==
* [[Вступ до закладу вищої освіти]]
* [[Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
* [[Право на зарахування до закладів вищої освіти за квотами]]

Договір про навчання у закладі вищої освіти

2024-09-16T10:14:33Z

Zahorodnii.Andrii: Преведено у відповідність до внесених змін у законодавство України

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту»] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від від 19 серпня 2020 року № 735 "Про затвердження Типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1225-20#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392 "Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році"]
== Загальна інформація ==
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного часу», в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану було засвідчено '''форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України , ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України '''форс-мажорні обставини''' дають право не виконувати їх на період дії форс-мажорних обставин, та звільняють від відповідальності за невиконання таких зобов’язань у визначений Договором строк (не нараховуються штрафні санкції).

Підставою для зарахування особи на навчання є виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0379-24#n14 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2024 року № 266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2024 року за № 379/41724], правил прийому та укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником (за участі батьків або законних представників - для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов’язки сторін відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/735-2020-%D0%BF#Text типової форми договору про навчання у закладі вищої освіти, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 року № 735] (частина шістнадцята статті 44 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].

Цим договором не можуть обмежуватися права чи встановлюватися додаткові обов’язки здобувачів освіти, не передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Законом] чи іншими актами законодавства. У разі зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб додатково укладається договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

До договору про навчання у закладі вищої освіти застосовуються положення щодо [[Договір про надання послуг|договору про надання послуг]], викладених в главі 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. 
'''Договір про надання послуг''' - це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

За змістом [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 902 Цивільного кодексу України] виконання договору про надання послуг, зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. Втім у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 629 Цивільного кодексу України]).
== Предмет договору ==
Виконавець (заклад вищої освіти) бере на себе зобов’язання за рахунок коштів замовника (здобувача освіти) здійснити надання одержувачу освітньої послуги.

В договорі про навчання у закладі вищої освіти зазначається така інформація:
# тип навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації тощо);
# форма навчання (денна, вечірня, заочна, дистанційна);
# освітньо-кваліфікаційний рівень, присвоєння якого буде результатом навчання (бакалавр, спеціаліст чи магістр);
# назву спеціальності, за якою проводитимуть навчання;
# місце та строк навчання.
== Плата за надання освітніх послуг та порядок розрахунків ==
Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Розмір плати за надання освітньої послуги у повному обсязі встановлюється в національній валюті, при цьому виконавець має право змінювати розмір плати за навчання не частіше одного разу на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік з обов’язковим інформуванням про це (статті 73 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону)].
== Права та обов'язки сторін договору ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторона договору !! Права !! Обов’язки
|-
|'''Заклад вищої освіти'''
||
* вимагати від здобувача виконання освітньої програми;
* прийняти рішення про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою за умови володіння усіма здобувачами, які вивчають відповідні дисципліни, англійською мовою;
* встановлювати форми організації освітнього процесу та види навчальних занять;
* надавати здобувачу додаткові освітні послуги та інші послуги відповідно до законодавства на підставі окремих договорів..
||
* створити умови для ознайомлення вступника та законного представника з ліцензією на провадження освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію освітньої програми, правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах;
* здійснювати навчання здобувача на рівні стандартів вищої освіти відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності та інших вимог законодавства;
* оприлюднювати на офіційному веб-сайті закладу, інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав і виконання зобов’язань та необхідність дотримання здобувачем вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу;
* видати здобувачу документ про вищу освіту за умови виконання ним освітньої програми в обсязі, необхідному для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, та наявності акредитації освітньої програми на момент завершення навчання здобувача.
[[Категорія:Право на освіту]]
|-
|'''Здобувач вищої освіти'''
|Права, визначені законом та установчими документами закладу.
|
* дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього розпорядку та кодексу академічної доброчесності закладу;
* виконувати освітню програму, індивідуальний навчальний план та досягати визначених освітньою програмою результатів навчання;
* виконувати вимоги щодо охорони праці, техніки безпеки та безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені законодавством;
* дбайливо ставитися до майна закладу;
* у разі зміни персональних даних інформувати про це заклад.
|}
== Припинення договору ==
'''Підстави припинення договору про навчання у закладі вищої освіти''':
# у разі завершення виконання сторонами своїх зобов’язань;
# за згодою сторін;
# у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов’язань у зв’язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
# у разі ліквідації закладу, якщо не визначений правонаступник;
# у разі відрахування здобувача;
# за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
== Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов’язань ==
За невиконання або неналежне виконання зобов’язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом.

Здобувач може бути відрахований із закладу з підстав, визначених статтею 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n805 Закону], в тому числі за порушення умов договору.
== Див. також ==
* [[Вступ до закладу вищої освіти]]
* [[Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти]]
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
* [[Право на зарахування до закладів вищої освіти за квотами]]

Звернення стягнення на доходи боржника

2024-08-06T10:07:53Z

Zahorodnii.Andrii:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
26 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"], у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) визначені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Законом] строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Однак за рішеннями про стягнення аліментів вказаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закон] не діє, так, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
|}
==Загальні відомості==
'''Законодавством України передбачено, що заходами примусового виконання рішень є''':
*звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
*звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
*вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
*заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
*інші заходи примусового характеру, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
==Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника==
Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146]) боржника '''звертається у разі відсутності в боржника''' '''коштів/електронних грошей''', що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, '''відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум,''' а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 (ч. 1 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження").]

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - '''за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами''', сума стягнення за якими не перевищує п’яти мінімальних розмірів заробітної плати. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження"]).
==Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника==
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 69 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 69 Закону України "Про виконавче провадження"]).
==Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника==
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження"]).

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
*у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - '''50 відсотків;'''
*за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - '''20 відсотків.'''
'''З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків''' її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано '''не більш як 20 відсотків пенсії.'''

'''Загальний розмір усіх відрахувань''' під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника '''не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати''', що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати '''не може перевищувати 70 відсотків.'''

''Порядок стягнення аліментів визначається законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження"]).''
#за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів '''за три місяці,''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
#у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
#після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.
''Згідно з новими змінами до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» будуть підлягати призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, що мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (пункт 3 частини першої статті 23).''

Див. додатково : [[Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину|Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину.]]

Див. додатково : [[Відповідальність за несплату аліментів]].
==Стягнення аліментів з доходів військовослужбовців==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 122 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146»] встановлено, '''що з військовослужбовців Збройних Сил України,''' інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони '''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом'''.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF#Text Постановою КМУ від 26 лютого 1993 р. N146] затверджено Перелік видiв доходiв, якi враховуються при визначеннi розмiру алiментiв на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, де в п. 8 визначено з чого саме мають утримуватися аліменти з військовослужбовців на утримання дитини.

Звертаємо увагу, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1263-2022-%D0%BF#Text Постановою КМУ від 11.11.2022 р. №1263], яка набрала чинності 16.11.2022 року, було внесено ЗМІНИ до пунку 8 і на сьогодні він має наступну редакцію:

"З військовослужбовців... утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема ДОДАТКОВОЇ ВИНАГОРОДИ, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168] "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" установлено, що на період ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ виплачується ДОДАТКОВА ВИНАГОРОДА в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Враховуючи викладене вище , з 16.11.2022 року ДОДАТКОВУ ВИНАГОРОДУ ("бойові" виплати) включено до переліку доходів, з якого мають утримуватися аліменти на утримання дітей з військовослужбовців.
==Звернення стягнення на допомогу з державного соціального страхування та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства==
На допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.
==Кошти, на які не може бути звернено стягнення==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 73 Закону України "Про виконавче провадження"] стягнення не може бути звернено на такі виплати:'''
#Вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
#Компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
#Польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
# Матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
# Допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
#Одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
#Допомогу при усиновленні дитини;
#Допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
#Допомогу на дітей одиноким матерям;
#Допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
#Допомогу на лікування;
#Допомогу на поховання;
# Щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
#Дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
'''Стягнення не здійснюється також із сум:'''
#Неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
# Грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
#Вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
#Одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
#Грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Лікарняний по догляду за дитиною під час карантину. Право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину

2024-08-05T13:39:09Z

Zahorodnii.Andrii:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0359203-06?lang=uk Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 04.10.2006 N 359 «Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 '''"'''Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Що таке карантин? ==
Карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Кабінет Міністрів України запроваджує обмежувальні заходи на всій території України. Серед обмежувальних заходів: закриті садочки, школи, навчальні заклади.
Для працюючих батьків, яким нема з ким залишити вдома на цей час дитину, карантин — складна проблема.
Виникають питання: Чи можуть батьки взяли лікарняний по догляду за дитиною під час карантину? Чи мають батьки право перейти на особливий режим роботи в умовах карантину? Що для цього потрібно зробити? (також див. [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]).
== Чи відкривають лікарняний матері, якщо дитина перебуває вдома під час карантину в дитячому садку? ==
У випадку '''якщо дитина захворіла''', одному із працюючих членів сім'ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд за нею, '''лікуючим лікарем видається листок непрацездатності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 п.3.1. Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян]).

'''Однак, якщо дитина здорова, лікарняний батькам з метою догляду за дитиною у зв’язку із запровадженням карантину''' в дошкільному закладі '''не відкривається,''' '''листок непрацездатності не видається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 пп. в) п.3.15. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян).]

У такому випадку батьки можуть скористатися правом щодо оформлення відпустки на період карантину або перейти на особливий режим роботи на час карантину.
== Особливий режим роботи на час карантину ==
Перехід на особливий режим роботи передбачає організацію праці в умовах:
* '''неповного робочого часу;'''
* '''гнучкого режиму робочого часу;'''
* '''дистанційну (надомну) роботу'''.
=== '''Поняття неповного робочого часу''' ===
'''Неповний робочий час''' відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n373 до статті 56 Кодексу законів про працю України] '''встановлюється за угодою між працівником і роботодавцем, як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.'''

'''Тому, якщо працівник хоче працювати під час карантину, однак не має можливості протягом усього робочого дня перебувати на робочому місці,''' йому може бути встановлено режим роботи на умовах неповного робочого часу. Для цього необхідно звернутися до роботодавця і написати відповідну заяву.

На прохання '''вагітної жінки або жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку та тих, роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень.'''

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
=== '''Особливості переходу на гнучкий режим робочого часу ''' ===
'''Гнучкий режим робочого часу''' встановлюється '''за погодженням між працівником і роботодавцем''' для працівника на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 (стаття 60 Кодексу законів про працю України).]
{| class="wikitable"
|'''Гнучкий режим робочого часу''' - це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості '''робочого часу'''.
|}
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця.

'''З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу.'''

'''Гнучкий режим робочого часу може передбачати:'''
* фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
* змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
* час перерви для відпочинку і харчування.
Облік робочого часу забезпечується роботодавцем.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, '''не застосовується''' на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань роботодавець може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації '''графік роботи.'''

'''Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.'''
=== '''Поняття дистанційна (надомна) робота''' ===
{| class="wikitable"
|'''Дистанційна (надомна) робота''' - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2060%2D,%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F.]
|}
'''При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку,''' якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому '''загальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.'''

Виконання дистанційної (надомної) роботи '''не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.'''

При цьому, '''якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше,''' дистанційна (надомна) робота '''передбачає оплату праці в повному обсязі''' та в строки, визначені діючим трудовим договором.
== Див. також ==
* [[Відпустка на період карантину]]
* [[Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину]]
* [[Особливості отримання та оплати «лікарняних» на період карантину]]
* [[Карантин: які права обмежуються та чи виникають додаткові обов’язки]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Робочий час]]