WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Судові витрати:поняття, види, порядок оплати

2026-04-16T08:41:50Z

Yurii.сhupryn: перевірена на актуальність; без змін

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]
== Що таке судові витрати? ==
Поняття судових витрат міститься в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20-%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8)%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"], де '''судові витрати''' - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи
== Які є види судових витрат? ==
[[Файл:Вид, склад та розмір судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Вид, склад та розмір судових витрат]]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8. ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text далі - ЦПК України]), судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#:~:text=3.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%82%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%3A ч. 3. ст. 133 ЦПК України], до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 
1) на професійну правничу допомогу; 
2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 
3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 
4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
== Що таке судовий збір? ==
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України "Про судовий збір" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20-%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%20%D0%B4%D0%BE ст. 1 Закону України “Про судовий збір”]).

Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 2, 3, 4 Закону України “Про судовий збір”].

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”]).

Станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#n26 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”])

Також законодавством чітко визначено питання щодо:
# порядку сплати судового збору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%206.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”]). Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти на сайті “[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова влада України]”;
# [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядку та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].
# встановлених пільг щодо сплати судового збору (категорії учасників справи та осіб, які звільняються від сплати судового збору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%205.%20%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83 ст. 5 Закону України “Про судовий збір“])
== Що таке витрати, пов'язані з розглядом справи? ==
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

# витрати на професійну правничу допомогу;
# витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;
# витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз;
# витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

=== Витрати на професійну правничу допомогу ===
[[Файл:35972435 448269385618496 1986770533038948352 n.jpg|міні|Витрати на професійну правничу допомогу]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20137.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83 ст. 137 ЦПК України], витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
=== Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду ===
Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=1.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%85 ч. 1 ст. 138 ЦПК України]).

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=2.%20%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F ч. 2 ст. 138 ЦПК України]).

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF#:~:text=2018%20%D1%80.%20%E2%84%96%20155)-,%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%86%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%9C%D0%86%D0%A0%D0%98,-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"].

=== Витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20139.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20(%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC)%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7 ст. 139 ЦПК України], свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.

Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] для забезпечення позову.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.
=== Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20140.%20%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8 ст. 140 ЦПК України], особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених ЦПК України.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF#:~:text=2018%20%D1%80.%20%E2%84%96%20155)-,%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%86%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%9C%D0%86%D0%A0%D0%98,-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"].

== [[Порядок здійснення попереднього розрахунку судових витрат|Попереднє визначення суми судових витрат]] ==
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20134.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%94%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82 ст. 134 ЦПК України]).

== Забезпечення та попередня оплата судових витрат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20135.%20%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82 ст. 135 ЦПК України], суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
== Як забезпечується оплата судових витрат? ==
[[Файл:Забезпечення та попередня оплата судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Забезпечення та попередня оплата судових витрат]]]
Забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A2%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%3A ч. 4 ст. 135 ЦПК України]).

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=4.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%96%D0%B7%3A ч. 4 ст. 137 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=7.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%2C%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0 ч. 7 ст. 139 ЦПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%3A ч. 3 ст. 141 ЦПК України], а також їх документального обґрунтування.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п’яти днів з дня вирішення вище зазначених питань, про що суд постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=6.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0 ч. 6, 7 ст. 135 ЦПК України]).
== Чи можливо змінити строк оплати судових витрат, їх розмір? ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20136.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%2C%20%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 ст. 136 ЦПК України], суд, враховуючи майновий стан сторони, '''може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на визначений строк у порядку, передбаченому законом, '''але не більше як до ухвалення судового рішення у справі'''.

'''Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20257.%20%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 ст. 257 ЦПК України] '''залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі''', коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених вище, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=4.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83 ч. 4 ст. 136 ЦПКУкраїни]).
== Як розподіляються судові витрати між сторонами? ==
[[Файл:Розподіл судових витрат між сторонами.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Розподіл судових витрат між сторонами]]]
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

'''Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:''' 
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 
2) у разі відмови в позові - на позивача; 
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=1.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80,%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України]). 
'''При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:'''
* чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;
* чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
* поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
* дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%3A ч. 3 ст. 141 ЦПК України]).
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=7.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F ч. 4-7 ст. 141 ЦПК України]).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=10.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%2C%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B4%D0%B2%D1%96 ч. 8-10 ст. 141 ЦПК України]).

Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] для забезпечення позову.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=13.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%87%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%2C ч. 11-13 ст. 141 ЦПК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20142.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 Статтею 142 ЦПК України] визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5 ч. 3-5 ст. 142 ЦПК України], суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=9.%20%D0%A3%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%87%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE ч. 9 ст. 141 ЦПК України].
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81436516 Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі № 522/21326/16-ц]
|-
| Дії ,направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
При цьому, не має значення за чиєю ініціативою залишено позов без розгляду: суду чи позивача.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296925 Постанова Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18]
|-
| У разі закриття справи за відсутності предмета спору судові витрати не стягуються. У справі позивач звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідачка направила їй засобами поштового зв`язку правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких вона змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказала відсутність предмета спору.
Натомість суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5 ч. 3 ст. 142 ЦПК України] у поєднанні із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20255.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 ст. 255 ЦПК України] не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=2)%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%3B п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України] є відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#:~:text=3.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC%20%D0%BD%D0%B5 ч. 3 ст. 142 ЦПК України] підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96631509 Постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц]
|}
[[:Категорія:Цивільне процесуальне право]]

[[:Категорія:Суди]]

Позбавлення права на спадкування

2026-04-16T07:10:47Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України](далі – ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Поняття спадкування та право на спадкування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 Стаття 1216 ЦК України] визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, становить підгалузь цивільного законодавства, яка іменується "спадковим правом" або "правом спадкування".
Термін "право на спадкування" може вживатися в кількох значеннях.

Право на спадкування може розглядатися як суб'єктивне право, яке виникає за наявності певних юридичних фактів: смерті особи або оголошення її померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 стаття 1220 ЦК України]).
== Підстави усунення від спадкування ==
Законодавець передбачає усунення спадкоємця від права на спадкування, підстави якого визначаються не згідно з волею спадкодавця-заповідача, а чітко вказуються в законі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 стаття 1224 ЦК України]).

==== Особи, які не мають права на спадкування ====

* особи,які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (''не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом'');
* особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
* батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини (н''е мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом'');
* одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду (''якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу'');
* за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 статтею 1235 ЦК України] спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині]].
Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 статтею 1224 ЦК України] передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.
== Усунення від спадкування за рішенням суду ==
На відміну від випадків, коли особа не має права на спадкування, закон передбачає випадки, коли за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, а саме: якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Вказана підстава стосується всіх спадкоємців, у тому числі й тих, які відповідно до закону мають право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальну відмову.

'''''Безпорадним''''' слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Вказана позиція підтверджується також пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Вирішальним при цьому є '''медична документація'''.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.

Таким чином, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ч.астини п'ятої статті 1224 ЦК України] '''має значення сукупність обставин:'''
* ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання (''ухилення полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій'');
* перебування спадкодавця в безпорадному стані (''безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування'');
* потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

== Судова практика ==

* Усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/79806136 постанови ВС від 11 лютого 2019 р. у справі № 756/11676/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80783119 від 25 березня 2019 р. у справі № 766/810/17])
* Обов’язково підлягає з’ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/75099549 постанови ВС від 04 липня 2018 р. у справі № 404/2163/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82857686 від 19 червня 2019 р. у справі № 491/1111/15-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88048067 від 02 березня 2020 р. у справі № 133/1625/18])
* Ухилення від допомоги спадкодавцеві повинно виражатись в умисних діях чи бездіяльності. Важливим аспектом при цьому є наявність вини. (постанови ВС від 21 березня 2018 р. у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 р. у справі № 404/2163/16-ц)
* Безпорадним станом спадкодавця є таким, якщо він неспроможний самостійно задовольняти свої потреби (постанова ВС від 17 жовтня 2018 р. у справі № 200/21452/15-ц)

Отже, ВС КЦС у справі № 386/967/18 від 29.06.2021 року наголосив, що лише в разі '''одночасного існування таких обставин''', як перебування спадкодавця у безпорадному стані, умисне ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві та існування потреби спадкодавця саме у допомозі спадкоємця, за умови '''доведеності зазначених фактів у сукупності''', спадкоємець '''підлягає усуненню від спадкування'''.

'''Посилання на практику'''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73469356 Постанова Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 233/6868/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74687758 Постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 753/21722/13-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90169009 Постанова Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 521/19609/16-ц]

== Підсудність та вартість подання позову про усунення від права на спадкування ==
Спір з приводу усунення спадкоємця від набуття права власності на нерухомість (її частку) '''розглядається за місцезнаходженням майна'''. Такий висновок зробив ВС в постанові № 489/2055/19.

Під час подання позовної заяви про усунення від права спадкування до суду сплачується '''судовий збір у розмірі 0,4 %''' від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року подання заяви (у 2026 році — '''1331,20 грн''').

Судовий збір не сплачується, якщо ви звільнені з його сплати на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України про «Судовий збір»] (наприклад, інваліди 1–2 групи).
[[index.php?title=Категорія:Спадкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Підйомна допомога військовослужбовцям

2026-03-11T10:55:52Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0247-18#Text Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затверджений наказом Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 року № 45]
== Що таке підйомна допомога? ==
'''Підйомна допомога''' '''-''' це допомога, яка виплачується військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, та тим, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), у разі переїзду на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв’язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина).
== Розмір підйомної допомоги та її обчислення ==
Підйомна допомога виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім’ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.

Обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов’язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім’ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім’ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
== Строки звернення за підйомною допомогою ==
Виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
== Що виплачується одночасно з підйомною допомогою? ==
Добові, які встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, що перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім’ї, який переїхав разом з ним.
== Коли виникає право на отримання підйомної допомоги? ==
# на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв’язку з призначенням на посаду;
# на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;
# на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.
# на членів сім’ї - на дату подання рапорту на виплату підйомної допомоги.
== Ким виплачується підйомна допомога? ==
Виплата здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.
=== Відповіді на найчастіші запитання: ===
Чи виплачується підйомна допомога після прийому військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за контрактом: ТАК.

Чи виплачується підйомна допомога у разі призначення військовослужбовців після закінчення військових навчальних закладів на посади у військові частини в населеному пункті за місцем дислокації цього військового навчального закладу, якщо члени сім’ї не переїжджали до військовослужбовця в період його навчання у цьому військовому навчальному закладі: ТАК.

Якщо багато переїздів, чи виплачується підйомні за всі переїзди: підйомна допомога військовослужбовцям, у тому числі на членів сім’ї, виплачується якщо члени сім’ї переїхали у зв’язку зі службовими переміщеннями військовослужбовців не безпосередньо на нове місце їх служби, а до інших розташованих поблизу місця служби населених пунктів. У разі переїзду членів сім’ї із зазначених пунктів безпосередньо до місця служби військовослужбовців підйомна допомога вдруге не виплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0247-18#n12 пункт 7 Порядку]).

== Див. також ==
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Одноразова грошова допомога у разі загибелі, інвалідності під час проходження служби у військовому резерві (навчання)]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Одноразова грошова допомога]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Міністерства]]

Розірвання договору дарування

2026-03-11T10:40:06Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”]
== Поняття договору дарування ==
Відносини, що виникають при безоплатному переданні майна у власність іншій особі, опосередковуються, зокрема, <big>договором дарування</big>. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 717 ЦК України] визначає, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
[[Файл:Vozroslo-chislo-sdelok-po-dareniyu-nedvizhimosti.jpg|міні|дарування]]

За договором дарування <big>'''дарувальник'''</big> передає або зобов’язується передати в майбутньому <big>'''обдаровуваному'''</big> безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи. Таким чином, договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій. 
Чинне законодавство ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст.717 ЦК України]) чітко обумовлює, що '''''договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування'''''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] договір дарування можливий як односторонній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний.
'''Основна кваліфікуюча ознака,''' за якою договір дарування відрізняється від договорів про передачу майна у власність, це його '''безоплатність'''.
''Безоплатність дарування – це відсутність зустрічної еквівалентної вимоги.''
Як і будь-який договір, договір дарування може припинитися.
Звичайно, загальних положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] в цьому питанні ніхто не скасовував. Але оскільки передача чогось у дар — процес специфічний, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює деякі особливості для припинення.

'''Так, договір дарування може припинятися у випадку:'''
* його розірвання;
* односторонньої відмови від договору однієї зі сторін.
[[Файл:20170315 415 280x280.jpg|міні|розірвання договору дарування]]

Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов’язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Правовим наслідком одностороннього розірвання договору є припинення зобов’язань сторін ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст.653 ЦК України]).

== Підстави для розірвання договору дарування ==
Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 724 ЦК України] та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин.
Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 726, 727 ЦК України]:
* '''умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.'''
Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.
* '''створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність''' (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.
Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.
* '''недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.'''
Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

Слід врахувати, що якщо зазначеної загрози (знищення або пошкодження) дарунку не існує, а дарувальник невдоволений лише тим, що обдаровувана особа поводиться з дарунком іншим чином, ніж бажає того дарувальник, то правові підстави для розірвання договору за даною нормою відсутні. При визначенні правового режиму речей, що становлять історичну, наукову або культурну цінність необхідно враховувати положення законодавства про охорону пам'яток історії та культури.

== Обов'язкова умова розірвання договору дарування==
Розірвати договір дарування дарувальник вправі лише за умови наявності дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника.

'''При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору'''. '''Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред'являтись не можуть.''' 

Таким чином, розірвання договору дарування допускається у виключних випадках, зазначених статтею, або у випадках визнання правочину недійсним за загальними підставами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

== Строки реалізації права дарувальника на розірвання договору дарування ==
З метою реалізації права дарувальника (або його спадкоємців) щодо розірвання договору дарування законом встановлений спеціальний '''строк позовної давності терміном 1 рік''' (такий виняток ґрунтується на вимогах [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 258 ЦК України]). 

Таким чином, обчислення строку позовної давності починається від дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 727 ЦК України]. 
Тобто, слід враховувати, що у випадках, встановлених статтею, право на розірвання договору виникає з певних моментів:
* з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
* з моменту вчинення дій обдаровуваного, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка;
* з моменту вчинення дій чи допущення бездіяльності обдаровуваним, які свідчать про недбале ставлення до дарунка, що становить історичну, наукову або культурну цінність.

Проте право є строковим, адже воно існує доти, поки існує річ, яка є предметом договору. Проте за наявності вини (доказаної) обдаровуваного щодо відчуження або знищення дарунка з метою уникнення його повернення дарувальнику, можливими є вимоги за зобов'язанням із завдання шкоди, шляхом подання відповідного позову. Якщо дарунок повернуто дарувальнику за взаємною згодою сторін, таку обставину слід розглядати як новий договір дарування.

== Наслідки розірвання договору дарування ==
Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на дарунок у обдаровуваного. Наслідком такого розірвання є застосування реституції, тобто повернення сторін у первинний стан, у зв'язку з чим, обдаровуваний зобов'язаний повернути дарувальнику річ, що є предметом договору, у натурі з урахуванням можливого природного зносу за період її перебування в обдаровуваного. Це означає, що обдаровуваний не може запропонувати дарувальникові грошову компенсацію замість дарунка або відшкодувати вартість дарунка, залишаючи його у себе.

Таким чином ''подарована річ підлягає поверненню, незалежно від того, в якому стані вона перебуває.'' При цьому дарувальник не має права відмовитись від прийняття такої речі з мотивів втрати нею цільового призначення або істотного погіршення. Крім того, дарувальник не вправі вимагати відшкодування завданих збитків або моральної шкоди.

Законом також не передбачено можливості відшкодування витрат обдаровуваному на утримання дарунка, на його поліпшення, у зв'язку із розірванням договору дарування із зазначених вище підстав.

==Визнання договору недійсним==
Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:
* волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
* правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
* правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.
У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом.
Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування.

[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Договір дарування]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Адресна матеріальна допомога киянам житло яких постраждало внаслідок збройної агресії Російської Федерації

2026-02-13T08:41:06Z

Yurii.сhupryn: перевірена на актуальність; без змін

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14#Text Закон України «Про місцеві державні адміністрації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України»]
* [https://drive.google.com/file/d/1QWT6N6mTuQM1ElEP6ielp2WP_TApbG9x/view?usp=sharing Наказ Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2025 року № 263 «Про затвердження Порядку надання одноразової адресної матеріальної допомоги киянам, які опинилися в складних життєвих обставинах в результаті пошкодження чи руйнування житлового будинку (квартири) в місті Києві, спричиненого збройною агресією Російської Федерації проти України»]
* [https://drive.google.com/drive/recent Наказ Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2025 року № 265 «Про затвердження Порядку надання одноразової адресної матеріальної допомоги киянам, які опинилися в складних життєвих обставинах в результаті пошкодження чи руйнування житлового будинку (квартири) в місті Києві, спричиненого збройною агресією Російської Федерації проти України, що зумовило необхідність їх тимчасового відселення»]
* [https://drive.google.com/drive/recent Наказ Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2025 року № 264 «Про затвердження Порядку надання щомісячної адресної матеріальної допомоги киянам, які опинилися в складних життєвих обставинах в результаті пошкодження чи руйнування житлового будинку (квартири) в місті Києві, спричиненого збройною агресією Російської Федерації проти України, що зумовило необхідність їх тимчасового відселення»]
* [https://minio.kyivcity.gov.ua/kyivcity/sites/26/2024/08/09/1651-9617.pdf Рішення Київської міської ради від 04 липня 2024 року №1651/9617 «Про затвердження міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2025-2027 роки»]

== Загальна інформація ==
Адресна матеріальна допомога надається в рамках міської цільової «Турбота. Назустріч киянам» на 2025-2027 роки» затвердженої рішенням Київської міської ради від 04 липня 2024 року №1651/9617, громадянам, житло яких постраждало внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України на території міста Києва.

Надання адресної матеріальної допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цю мету у бюджеті міста Києва на відповідний рік для виконання міської цільової програми. Виплата здійснюється після надходження відповідного фінансування.

Види допомоги:

▶ одноразова адресна матеріальна допомога – 10 000 грн;

▶ одноразова адресна матеріальна допомога у зв’язку з тимчасовим відселенням – 40 000грн;

▶ щомісячна адресна матеріальна допомога – 20 000грн/міс.

== Як отримати одноразову допомогу у розмірі 10 тисяч гривень? ==
Порядок надання одноразової матеріальної допомоги киянам затверджений наказом Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2025 року № 263 (далі – Порядок надання одноразової допомоги).

'''Хто може звернутися за допомогою?'''

Власник, один із співласників (за їх згодою) пошкодженого чи зруйнованого будинку (квартири)

Законний представних/уповноважена особа власника/співвлвсників.

'''Куди звернитуся для отримання допомоги?'''

До [https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/struktura_150/vikonavchiy_organ_kivsko_misko_radi_kivska_miska_derzhavna_administratsiya/departamenti_ta_upravlinnya/departament_sotsialnoi_polityky/ управління соціальної та ветеранської політики районної в місті Києві державної адміністрації] особисто або засобами поштового зв’язку з письмовою заявою.

'''Які потрібні документи для звернення?'''

* копія паспорта громадянина України або посвідки на тимчасове проживання;
* копія документа, що підтверджує повноваження законного представника (для законних представників);
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, внесені до паспорта громадянина України, або копію паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* копія документа або інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджує статус власника або співвласника пошкодженого чи зруйнованого будинку(квартири), або, як виняток, ордеру, виданого виконавчим органом місцевої ради на підставі рішення про надання житлового приміщення у будинках громадського чи державного житлового фонду;
* письмова згода співвласників будинку (квартири) щодо визначення отримувача одноразової матеріальної допомоги;
* копія довідки організації з обслуговування житлового фонду (ОСББ, ЖБК тощо) про пошкодження чи руйнування квартири;
* відомості про номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) – у разі відсутності багатофункціональної електронної картки «Муніципальна картка «Картка киянина» (пункт 4 Порядку надання одноразової допомоги).

'''Розмір допомоги:''' 10 000 грн (пункт 2 Порядку надання одноразової допомоги).
{| class="wikitable"
|+
!'''''Зверніть увагу!'''''
|-
|У разі смерті особи, щодо якої було ухвалено рішення про надання одноразової матеріальної допомоги, її виплата членам сім’ї такої особи або громадянам, які зобов’язались її поховати – не проводиться. У такому випадку за допомогою може звернутися інших співвласник (пункт 11 Порядку надання одноразової допомоги).
|}

== Як отримати одноразову допомогу у розмірі 40 тисяч гривень? ==
Порядок надання щомісячної матеріальної допомоги киянам затверджений наказом Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2025 року № 265 (далі – Порядок надання одноразової допомоги з тимчасовим відселенням).

'''Хто може звернутися за допомогою?'''

Власник, один із співласників (за їх згодою) пошкодженого чи зруйнованого будинку (квартири), що зумовило складні життєві обставини та необхідність відселення із такого житла;

Законний представних/уповноважена особа власника/співвлвсників (пункт 3 Порядоку надання щомісячної допомоги).

'''Куди звернитуся для отримання допомоги?'''

До управління соціальної та ветеранської політики [https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/struktura_150/vikonavchiy_organ_kivsko_misko_radi_kivska_miska_derzhavna_administratsiya/departamenti_ta_upravlinnya/departament_sotsialnoi_polityky/ районної в місті Києві державної адміністрації] особисто або засобами поштового зв’язку з письмовою заявою.

'''Які потрібні документи для звернення?'''

* копія паспорта громадянина України або посвідки на тимчасове проживання;
* копія документа, що посвідчує повноваження законного представника (для законних представників;
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, внесені до паспорта громадянина України, або копію паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* копія акта або витягу комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій районної в місті Києві державної адміністрації щодо ситуації у житловому фонді, що зазнав пошкодження чи руйнування та що зумовило тимчасове відселення мешканців, та проведення заходів з ліквідації цих наслідків;
* копія довідки організації з обслуговування житлового фонду (ОСББ,ЖБК тощо) про необхідність тимчасового відселення мешканців квартири);
* письмова згода співвласників пошкодженого зруйнованого будинку (квартири) в місті Києві щодо визначення отримувача одноразової матеріальної допомоги у зв’язку з тимчасовим відселенням;
* відомості про номер банківського рахунка (за стандартом IBAN)- у разі відсутності багатофункціональної електронної картки «Муніципальна картка «Картка киянина» (пункт 4 Порядку надання одноразової допомоги з тимчасовим відселенням).

'''Розмір допомоги:''' 40 000 грн (пункт 2 Порядку надання одноразової допомоги з тимчасовим відселенням).

== Як отримати щомісячну адресну матеріальну допомогу киянам? ==
Порядок надання щомісячної матеріальної допомоги киянам затверджений наказом Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради від 24 червня 2025 року № 264 (далі – Порядок надання щомісячної допомоги).

'''Хто може звернутися за допомогою?'''

Власник, один із співласників (за їх згодою) пошкодженого чи зруйнованого будинку (квартири), що зумовило складні життєві обставини та необхідність відселення із такого житла;

Законний представних/уповноважена особа власника/співвласників (пункт 3 Порядоку надання щомісячної допомоги).

'''Куди звернитуся для отримання допомоги?'''

До Центру надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради.

До центрів надання адміністративних послуг районних в місті Києві державних адміністрацій.

'''Які потрібні документи для звернення?'''

Заява подається особисто або засобами поштового зв’язку на ім’я директора Департаменту соціальної і ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради( адміністрації) з одночасним наданням:

* копія паспорта громадянина України або посвідки на тимчасове проживання;
* копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого чи законного представника (для законних представників);
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, внесені до паспорта громадянина України, або копію паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* копія документа або інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджує статус власника або співвласника пошкодженого чи зруйнованого будинку (квартири);
* копія акта або витягу комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій районної в місті Києві державної адміністрації щодо ситуації у житловому фонді, що зазнав пошкодження чи руйнування та що зумовило тимчасове відселення мешканців, та проведення заходів з ліквідації цих наслідків, або копія довідки організації з обслуговування житлового фонду (ОСББ,ЖБК тощо) про неможливість проживання в квартирі;
* відомості про номер банківського рахунка (за стандартом IBAN)- у разі відсутності багатофункціональної електронної картки «Муніципальна картка «Картка киянина».

У разі подання заяви та необхідних копій документів про надання щомісячної адресної матеріальної допомоги до ЦНАП районної в місті Києві державної адміністрації, адміністратор здійснює їх реєстрацію та не пізніше наступного робочого дня передає їх до Департаменту соціальної і ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (пункт 4 Порядку надання щомісячної допомоги).

'''Строк розгляду заяви'''

Заява та докуменнти розглядаються у 30-денний термін пісял їх надходження до Департаменту соціальної і ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради. Про прийняте рішення заявника повідомляють у 5-денний строк пісял прийняття рішення про надання чи відмову у наданні допомоги (пункт 5 Порядку надання щомісячної допомоги).

'''Розмір допомоги та виплата'''

Розмір допомоги становить 20 000 гривень на місяць та надається терміном не більше 12 місяців.

Призначається з місяця звернення про надання такої допомоги.

Допомога може надаватися якщо будинок (квартира) в м. Києві були пошкоджені чи зруйновані раніше починаючи з 24 лютого 2022 року, якщо на дату звернення житло не відновлено (пункт 2 Порядку надання щомісячної допомоги).

'''Умови не надання чи припинення надання допомоги'''

'''Не надається:''' якщо власник або співвласники мають у своєму володінні інше житлове приміщення на території міста Києва придатне для проживання (пункт 4 Порядку надання щомісячної допомоги).

'''Виплата припиняється якщо''':

# встановлено невідповідність у документах поданих для отримання допомоги;
# особа, щодо якої було прийнято рішення про надання допомоги померла;
# будинок (квартира) відновлені і придатні для проживання;
# особа отримала сертифікат «єВідновленя»;
# особа придбала житло;
# особа скористалася правом на отримання соціального житла;
# особа виїхала за межі України;
# особа поставлена на повне державне утримання;
# бюджетні кошти виділені на цю мету на поточний рік використані у повному обсязі (пункт 11 Порядку надання щомісячної допомоги).

== Див. також ==
[[Адресна допомога громадянам, житло яких постраждало внаслідок збройної агресії на території міста Одеси]]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Порядок і процедура медичного освідування на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння

2026-02-13T08:27:10Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "про затвердження Правил дорожнього руху"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1103-2008-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 17.12.008 року № 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"]
== Загальні положення==
Огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

'''Ознаками алкогольного сп’яніння є:'''
* запах алкоголю з порожнини рота;
* порушення координації рухів;
* порушення мови;
* виражене тремтіння пальців рук;
* різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
* поведінка, що не відповідає обстановці.

'''Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:'''
* наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
* звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
* сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
* почервоніння обличчя або неприродна блідість.

'''Огляд на стан сп’яніння проводиться:'''
* поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
* лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

'''У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки''' транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі – заклад охорони здоров’я).

'''У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди''' (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп’яніння учасників цієї пригоди є обов’язковим у закладі охорони здоров’я.

== Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів==
За наявності ознак, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в '''присутності двох свідків.'''

{| class="wikitable"
|-
| '''Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.'''
|}
Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції] поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я '''не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.'''

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.
== Цифровий показник стану алкогольного сп’яніння ==
В Україні вже кілька років існує фіксована норма алкоголю в крові, яка становить 0,20 проміле. Встановлено, що 0,20 проміле рівноцінні 200 гр. вина для чоловіків і 100 гр. сухого вина для жінок, 200 гр. і 100 гр. шампанського, 50гр. і 30 гр. горілки, 50 гр. і 30 гр. коньяку, а також 500 гр. і 330 гр. пива відповідно. Дози алкоголю відповідають допустимій нормі через 30 хвилин після вживання і можуть відрізнятися для кожної конкретної людини.
== Спеціальні прилади для проведення медичного освідування ==
Наказ МВС України повідомляє, що поліціянти мають право перевіряти вміст алкоголю в крові виключно сучасними і сертифікованими приладами.
Сьогодні в їх арсеналі знаходяться такі тестери і газоаналізатори, як: AlcoQuant 6020; Alcotest 6510; Alcotest 6810; Alcotest 7410 Plus com; Алконт 01; Драгер.
== Акт огляду на стан алкогольного сп’яніння==
Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 2]) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп’яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається '''у двох примірниках''', один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп’яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

== Проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я і оформлення його результатів ==
=== Місце проведення огляду ===
Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду на стан сп’яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

=== Хто уповноважений проводити огляд? ===
Огляд водія транспортного засобу на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов’язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

=== Порядок проведення огляду ===
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров’я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов’язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум’яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

'''Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп’яніння.''' У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 3]) (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.

'''Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов’язкове.'''

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.

'''Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров’я''', яким надається право проведення огляду на стан сп’яніння водіїв.

Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові.

Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові.
{| class="wikitable"
|-
| Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов’язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я, куди він доставлений.
|}
=== Результати огляду ===
За результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 4]), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається '''в одному примірнику''', який залишається в закладі охорони здоров’я.

'''Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається''' у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи '''у трьох примірниках:''' перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я.

Кожний випадок огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 5]).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції], вважаються недійсними.
== Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ==
1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування -

караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, -

караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років (стаття 286-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]).

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій

2026-01-06T15:39:40Z

Yurii.сhupryn: незначні зміни, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України 02 жовтня 2015 року № 859]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 09 вересня 2013 року № 787]
== Загальна інформація ==
'''Податкова знижка на оплату репродуктивних технологій''' – це можливість зменшити річний загальний оподаткований дохід, отриманий особою у вигляді заробітної плати, на суму коштів, витрачених на допоміжні репродуктивні технології та повернути зайво утриманий податок.

'''Допоміжні репродуктивні технологі'''ї - методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах іn vitro;

'''іn vitro''' - техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затверджений Наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 09.09.2013р. №787).] До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обовʼязково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України]).
== Хто має право на податкову знижку ==
* громадянин України – платник податку (будь-якої статі);
* отримує дохід у вигляді заробітної плати. 
Фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку на оподатковувані доходи, отримані нею від здійснення підприємницької діяльності! Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n379 ст.48 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/435-15#Text ч.7 ст. 281 Цивільного кодексу України] повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787], стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n23 ст. 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Платник податку будь-якої статі (у тому числі чоловічої) має право на отримання податкової знижки згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України] на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком). Тобто чоловік – член подружжя, яке замовляло відповідну медичну послугу, дружина якого звітного року не працювала, має право '''скористатись правом''' '''на''' '''податкову''' '''знижку, якщо він оплатив застосування''' '''допоміжних репродуктивних технологій''' '''та його ПІБ зазначено у платіжних/розрахункових документах на оплату.'''
== Термін звернення ==
За наданням податкової знижки платник податку може звернутись протягом року, що є наступним за звітним податковим роком. 
Також необхідно пам'ятати, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п. 166.4.3 Податкового кодексу України] якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. 
Для того, щоб отримати податкову знижку за звітний 2024 рік, документи потрібно подати до податкової служби до 31 грудня 2025 року.
== Документи, необхідні для отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій ==
Для отримання податкової знижки необхідно подати до органу державної фіскальної служби наступні '''документи:'''
# Копію паспорта платника податків;
# Копію довідки про присвоєння ідентифікаційного податкового номера (крім фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# Довідку про доходи за формою №3;
# Документи, що підтверджують право на знижку (договір на надання допоміжних репродуктивних технологій) та документи, що підтверджують оплату послуг (у документах повинні бути зазначені реквізити медичного закладу, отримана процедура штучного запліднення, вартість і дата оплати послуг);
# Податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Порядок заповнення та подання податкової декларації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (у редакції наказу Міністерства фінансів України 25.04.2019 № 177)]. Декларацію необхідно подати до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації до 31 грудня року, наступного за звітним (тобто декларація про доходи за 2025 рік подається до 31 грудня 2026 року). При цьому, за вибором платника декларація може бути подана в один із таких способів:
*особисто або уповноваженою на це особою;
*надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
*засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до Податкового кодексу України та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України] копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 162.2 ст. 166 документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

== Складу податкової знижки ==
Проте до складу податкової знижки можна включити:
* тільки вартість процедур, передбачених Міністерством охорони здоров'я України, а саме:
# ЗIB – запліднення ін вітро (IVF);
# IKCI – ін'єкція одного сперматозоїда до цитоплазми ооліту (IKSI);
# ICЧ – інсемінація спермою чоловіка;
# ІСД – інсемінація спермою донора;
# ЕТ – ембріотрансфер;
# сурогатне материнство ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0215225-06#Text лист Державної податкової адміністрації України від 15 травня 2008 року № 9704/7/17-0717 "Щодо включення до податкового кредиту витрат із штучного запліднення"])
{| class="wikitable sortable"
|-
|
'''Зверніть увагу!!!''' Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text п.п. 166.3.6. Податкового кодексу України] суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, '''але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік'''.
|}
== Алгоритм розрахунку податкової знижки ==
Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
# визначається база оподаткування шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу, у вигляді заробітної плати, суми утриманого за рік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та суми податкової соціальної пільги за її наявності.
При цьому інформацію щодо нарахованої заробітної плати за рік, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб платники податку отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
# на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
# розраховується чиста база оподаткування податком на доходи фізичних осіб з врахуванням суми податкової знижки. Тобто, від бази оподаткування, яка вже розрахована, віднімаємо суму витрат, яку дозволено включити до податкової знижки;
# визначається середньомісячний оподатковуваний дохід шляхом ділення чистої бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб на кількість календарних місяців;
# якщо розмір середньомісячного оподатковуваного доходу перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, то частина оподатковуваного доходу в межах десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковується за ставкою 15%, а інша частина доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, - за ставкою 20%;
# виходячи із визначеної середньомісячної бази оподаткування проводиться розрахунок суми податку за ставкою 15% (20%);
# розраховується загальна річна сума податку як добуток розрахункової місячної суми податку та кількості календарних місяців;
# здійснюється порівняння розрахункової річної суми податку із сумою податку, фактично утриманою за рік.
Якщо внаслідок перерахунку виникає переплата податку, то сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п. 179.8 ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]). 
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. 
'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1295-20#Text Пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783] «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) у редакції цього наказу подається '''з 01 січня 2022 року'''. З декларацією та інструкцією щодо її заповнення можете ознайомитись на [https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/76864.html сайті Державної податкової служби України]. 
== Порядок отримання коштів ==
Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку у випадку оформлення податкової знижки, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації протягом 60 календарних днів від дати отримання такої декларації.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]

Права пацієнта

2025-12-15T12:12:55Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [https://phc.org.ua/sites/default/files/uploads/files/hartia.pdf Європейська хартія прав пацієнтів]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України "Про екстрену медичну допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0285-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016 № 69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-02 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно"]

== Визначення поняття ==
Конституція України гарантує кожному '''право на охорону здоров’я'''. Тобто, кожний громадянин України, так само, як і іноземець або особа без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на охорону її здоров’я. Охорона здоров’я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією та законами України. 
Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я це право є об’єктивним, і лише при зверненні особи до закладу охорони здоров’я це право стає суб’єктивним і таку особу можна називати пацієнтом. 
'''Пацієнт''' – це особа, яка, незалежно від стану здоров’я, звернулася до закладу охорони здоров’я або медичного працівника за наданням медичної допомоги.
Права та обов’язки пацієнта виникають при взаємодії між пацієнтом та лікарем (закладом охорони здоров’я) щодо медичного обстеження особи, встановлення діагнозу, здійснення лікувального процесу як такого.
== Види прав пацієнтів ==
Слід розмежовувати права громадян в сфері охорони здоров’я та права пацієнта. 
Так, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 стаття 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"] передбачає '''право громадян на охорону здоров'я,''' що передбачає
* життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;
* безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
* санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;
* безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
* кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я;
* достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;
* участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я;
* участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;
* можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;
* правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;
* відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;
* оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
* можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина;
* право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду.
* інформування про доступні медичні та реабілітаційні послуги із застосуванням телемедицини і телереабілітації;
* проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується право на охорону здоров'я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
'''''Основні види прав пацієнтів:'''''
* право на медичні профілактичні заходи;
* право на доступність у галузі охорони здоров'я;
* право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання;
* право на свободу вибору в галузі охорони здоров'я, а саме:
# право на вільний вибір лікаря;
# право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;
# право на вибір закладу охорони здоров'я;
# право на заміну лікаря;
# право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров'я України;
* право на медичну таємницю;
* право на якісну медичну допомогу;
* право на безпечну медичну допомогу;
* право на інновації, а саме:
# право на медико-біологічний експеримент;
# право на репродуктивні технології;
# право на донорство;
# право на терапевтичне клонування;
# право на корекцію (зміну) статі;
* право на попередження за можливістю страждань і болю;
* право на індивідуальний підхід до лікування;
* право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;
* право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю;
* право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги;
* право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних зі станом здоров'я.
=== Право на вільний вибір лікаря та вибір методів лікування ===
Положення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"] визначає, що кожний пацієнт, який досяг '''чотирнадцяти років''' і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на '''вільний вибір лікаря''', якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. 
Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути ''прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором,'' якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування. 
Також, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 ч. 1 ст. 38 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я"] лікуючий лікар може обиратися '''безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров’я''' чи його підрозділу. 
Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. '''Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.''' 
Зазначене право є важливим для пацієнта, оскільки надає йому можливість лікуватися у спеціаліста, якого обрав та довіряє цей пацієнт або у такому закладі, який має сучасне та ефективне обладнання, методи діагностики та найбільш кваліфікованих медичних працівників. 
Разом з цим, необхідно зазначити, що право на вибір лікаря кореспондується ще з одним правом пацієнта, а саме: '''правом пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників'''. 
У цьому разі пацієнт отримує змогу розвіяти сумніви щодо правильності обраних методів лікування у закладі охорони здоров’я. 
=== Право на якісну і безпечну допомогу ===
Права на якісну медичну допомогу і безпеку закріплено в [https://phc.org.ua/uploads/files/hartia.pdf Європейській хартії прав пацієнтів (ст. 8, 9)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України (ст. 49, ч. 1)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основах законодавства України про охорону здоров’я (статті 6 (п. "д"), 14-1, 33 (ч. 2), 34, 35—35-5, 42, 44, 78 (п. "а")], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України (стаття 284, ч. 1)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальному кодексі України (ст. 139, 140)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Законі "Про захист прав споживачів" (ст. 4 (п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 1), 6.]

Права на якісну і безпечну медичну допомогу реалізується лише за умови, що медики працюють у точній відповідності до стандартів.

'''''Дотримання лікарем стандартів''''' - це своєчасне призначення у повному обсязі доцільних діагностичних процедур, правильність і точність постановки діагнозу, адекватність вибору і призначення лікувальних чи реабілітаційних процедур. Саме ці аспекти передусім забезпечують безпеку пацієнта і впевненість, що він отримав якісну допомогу.

Медичне втручання допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров’ю пацієнта. Якщо існує ризик для здоров’я при медичному втручанні, пацієнт має знати про це.

'''''Втручання, що несуть ризики для життя і здоров’я пацієнта, дозволені лише у випадках:'''''
# відсутності інших методів лікування.
# коли ризик відсутності лікування перевищує ризики самого лікування.
# методи лікування відповідають сучасним науково обгрунтованим вимогам та спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта. 
=== Право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я ===
Право пацієнта на отримання інформації про стан здоров’я регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 285 Цивільного кодексу України], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Законом України "Про інформацію"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 ст. 39 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я"]. 
Так, '''пацієнт, який досяг повноліття,''' має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я. 
Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного. 
Медичний працівник '''зобов’язаний''' надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я. 
Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. 
У разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи '''мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті''' та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду. 
Таким чином, право на інформацію кореспондується з правом на інформовану згоду щодо застосування методів діагностики, профілактики та лікування та правом відмовитись від лікування. 
Для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна '''інформована згода пацієнта.''' 
'''У невідкладних випадках, коли реальна загроза життю хворого є наявною, згода хворого або його законних представників на медичне втручання не потрібна'''. 
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, '''лікар зобов’язаний''' йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього ''письмове підтвердження'', а при неможливості його одержання - ''засвідчити відмову'' відповідним актом у присутності свідків. 
Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, ''має право відмовитися від лікування.'' 
''Інформована згода в контексті чинного законодавства'' – це усвідомлене пацієнтом рішення щодо методів лікування, прийняте на основі обґрунтованої інформації щодо таких методів, а також їх наслідків, наданої лікарем. 
=== Право на таємницю про стан свого здоров’я ===
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 286Цивільного кодексу України] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 39-1 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я"] фізична особа (пацієнт) має '''право на таємницю про стан свого здоров’я''', факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. 
Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. 
Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел. 
Таємниця про стан здоров’я відноситься до персональних даних (інформація про особу), які охороняються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 статтею 23 Закону України "Про інформацію"]). 
У контексті медичної таємниці одразу є три важливих моменти: 
#Пацієнт повинен мати повну інформацію про стан свого здоров’я — діагноз, способи лікування, можливі наслідки, прогноз розвитку хвороби. Навіть якщо йдеться про онкозахворювання, психічний розлад тощо;
#Уся медична і немедична інформація про стан здоров’я пацієнта є медичною таємницею. Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник чи інші особи, яким у зв’язку з виконанням їх професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, не мають права розголошувати будь-які відомості про пацієнта, крім передбачених законодавчими актами випадків. У кожному конкретному випадку лікар чи будь-який інший медпрацівник мусить чітко знати законодавчу норму, на підставі якої він надає медичну інформацію і розголошує медичну таємницю. Найчастіше підставою для надання медичної інформації є запит, оформлений в установленому законом порядку;
#Медики мають забезпечити анонімність пацієнта, якщо інформація, що становить лікарську таємницю, використовується в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі.
Таким чином, пацієнт може бути впевнений у конфіденційності не лише діагнозу, але й самого факту звернення до лікаря, що певною мірою є гарантією особи на приватне життя. 
Існує буквально кілька випадків, коли '''лікар може порушити медичну таємницю'''. А саме: 
* інформацію про стан здоров’я неповнолітніх дітей медик має повідомляти батькам (усиновлювачам), опікунам, піклувальникам;
* якщо пацієнт надає згоду на поширення такої інформації ;
* наречені мають право бути взаємно обізнані про стан здоров’я;
* повідомляти про вчинене насильство в сім’ї уповноважені підрозділи органів Національної поліції і надавати інформацію з питань попередження насильства в сім’ї на запит уповноважених органів;
* допускається передача відомостей про стан психічного здоров’я людини та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для: 1) організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги; 2) провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації;
* надання інформації про результати тестування на ВІЛ, про наявність або відсутність в людини ВІЛ-інфекції дозволяється лише: особі, стосовно якої було проведено тестування, батькам чи іншим законним представникам такої особи; іншим медичним працівникам та закладам охорони здоров’я – винятково у зв’язку з лікуванням цієї особи; іншим третім особам – лише за рішенням суду в установлених законом випадках;
* відомості про лікування людини в наркологічному закладі можна надавати лише правоохоронним органам у разі притягнення цієї людини до кримінальної або адміністративної відповідальності;
* у разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті, ознайомлюватись з висновками щодо причин смерті. Крім того, при підготовці відповіді на запити, в тому числі адвокатські, у законодавчо встановлених випадках допускається розголошення медичної таємниці. Таким випадком може бути те, що надання інформації слугуватиме інтересам рідних, близьких, спадкоємців померлого, наприклад, для відшкодування шкоди, заподіяної смертю особи;
* під час судових розглядів, коли для реалізації своїх прав (забезпечення прав клієнтів — для юристів) необхідна інформація, яка становить об’єкт медичної таємниці та не підлягає розголошенню.
Це ті випадки, коли збереження медичної таємниці шкодить суспільству або може мати серйозні наслідки для оточення пацієнта. Наприклад, медики зобов'язані інформувати відповідні державні органи про народження, мертвонароджених, смерть, поширення інфекційних хвороб, випадки жорстокого поводження з дітьми тощо.
== Права пацієнтів під час воєнного стану ==
Міністерством охорони здоров’я України (МОЗ) були прийняті необхідні заходи, які на час дії воєнного стану спростили доступ всіх потребуючих до медичної допомоги на всій території України, де є можливість повноцінного функціонування медичних закладів та лікарів, незалежно від місця реєстрації та наявної декларації щодо отримання медичних послуг.

'''Згідно з наказами МОЗ та уряду України, на час дії воєнного стану передбачені наступні можливості для безперешкодної реалізації громадянами свого права на медичну допомогу:'''
* медзаклади надаватимуть екстрену медичну допомогу '''цілодобово''' всім, хто її потребує,
* без жодних умов щодо наявності/відсутності заключеної громадянами декларації,
* наявності чи відсутності документів, на підтвердження своєї особи,
* незалежно від місця реєстрації чи проживання того, хто звернувся за медичною допомогою або був доставлений до найближчого медичного закладу.
===== '''РЕЦЕПТИ:''' =====
* Якщо лікар не має технічної можливості виписати електронний рецепт на лікарські засоби категорії «Доступні ліки», він може виписувати рецепт у паперовій формі.
* Відпуск лікарських засобів, даної категорії, здійснюється відповідно до виду предʼявленого рецепта. Якщо пацієнт прийшов із паперовим рецептом, аптечний заклад обліковує його в паперовій формі.
* '''Лікарі первинної медичної допомоги виписують рецепти на лікарські засоби незалежно від наявності декларації з пацієнтом. Рецепти на «доступні ліки» — не виняток.'''
===== '''НАПРАВЛЕННЯ:''' =====
За умов відсутності у лікаря чи в цій місцевості технічної можливості виписувати електронні направлення пацієнтові, вони будуть видані у паперовій формі і матимуть таку ж дію, як і електронні.

Виписувати направлення можуть всі лікарі в медичній системі, від сімейних до високоспеціалізованих, коли вважають за потрібне залучення до лікування фахівця іншої спеціалізації, додаткові обстеження, процедури, госпіталізацію.

''В свою чергу,'' необхідно звернути увагу, що термін дії направлення – рік. Проте пацієнту краще дотримуватись рекомендацій лікаря щодо термінів проходження обстеження чи отримання консультації спеціаліста, на які направлено пацієнта.

''Єдиним тимчасовим обмеженням'' у реалізації свого права на медичну допомогу, яке зумовлено необхідністю спрямування зусиль всіх медичних закладів та їх спеціалістів на оперативне забезпечення можливостей рятування життя постраждалих та поранених від протиправних дій агресора, '''є тимчасове припинення планової госпіталізації та операцій до окремого розпорядження уряду та Міністерства охорони здоров’я.''' 
== Порядок захисту прав пацієнтів==
Відповідальність за дотримання стандартів якості і безпеки несе адміністрація і медичні працівники цих установ або медичний працівник індивідуальної практики за місцем провадження своєї діяльності.

Для того, щоб його якість стала гарантованою, '''працюють клініко-експертні комісії (КЕК) на всіх рівнях''' - в міських, районних, обласних департаментах охорони здоров’я, а також КЕК МОЗ України. Такі комісії контролюють якість надання допомоги і розглядають усі випадки, в яких може йтися про неналежну допомогу пацієнту
* летальні випадки;
* випадки ускладнень;
* випадки первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку;
* випадки повторної госпіталізації з приводу того самого захворювання протягом року;
* випадки захворювань з подовженими чи скороченими термінами лікування (чи тимчасової непрацездатності);
* випадки з розбіжністю діагнозів;
* випадки, що супроводжувалися скаргами пацієнтів чи їх родичів.
Усі звернення (складаються в довільній формі з викладенням обставин лікування), що надійшли до КЕК, комісія повинна розглянути '''впродовж 30 днів'''. Якщо це неможливо через серйозні причини, цей термін може бути продовжений - '''максимум на 15 днів'''.

В разі підозри про злочин ви зобов’язані звернутися '''до поліції.'''

В разі незадоволення наданням медичної допомоги ви маєте право '''звернутися до суду'''.
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок отримання кадастрового номеру

2025-12-15T11:23:06Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Кадастровий номер – що це таке? ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування . 
В кадастровому номері «зберігається» інформація щодо розташування земельної ділянки, цільового призначення, меж та інших важливих даних. 
Унікальний цифровий код присвоюється земельній ділянці під час реєстрації в Державному земельному кадастрі та не повторюється на всій території України. 
Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою, та '''має таке тлумачення: '''
* Перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт);
* Наступні 2 – номер кадастрової зони відносно адміністративної області;
* Наступні 3 – номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони;
* Останні 4 – інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.
== Навіщо потрібен кадастровий номер? ==
Відповідно до законодаства, '''наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов’язкова.''' 
Стаття 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] передбачає, що угоди про відчуження земельних ділянок можливі лише за наявності у кожної ділянки унікального кадастрового номера. На сьогодні, без кадастрового номера неможливо здійснити будь-яку юридичну операцію з земельною ділянкою:
* продаж;
* дарування;
* спадщина;
* застава;
* обмін;
* поділ чи об’єднання;
* оренда;
* внесення в статутний фонд підприємства;
* продаж будинку чи будівлі, розташованій на ділянці.
'''Важливо!''' Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці/земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери. При цьому, скасований кадастровий номер отримує статус архівного та більше не використовується.

Однак, форма Державного акту із зазначенням кадастрового номера була затверджена 02.04.2002 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-2002-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України №449], що ''втратила чинність 23.07.2013''), у зв’язку з чим Державні акти старого зразка не містять кадастрового номеру. Звісно, вони є дійсними і без нього, але відповідно до ст.132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], неможливо здійснити будь-яку угоду без присвоєного кадастрового номеру. 
== Як отримати кадастровий номер? ==
'''Перший крок''', що потрібно зробити власникам земельних ділянок, право власності на які посвідчено Державним актом без зазначення кадастрового номера, це звернутися до землевпорядної організації, яка має в штаті сертифікованого інженера-землевпорядника. ''Знайти відповідну організацію можна на сайті Держгеокадастру або безпосередньо в територіальному органі Держгеокадастру. Важливо, що строк виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.''

'''Другий крок''' - замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка є основою для отримання кадастрового номера. Саме на підставі даної документації відбувається державна реєстрація земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051]).

Для укладення договору потрібно звернутися з:
* заявою за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документацією із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
'''Третій крок''' - зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Для цього потрібно звернутися до центру надання адміністративних послуг та замовити послугу «Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру. Строк рєстрації не більше 14 днів.

До ЦНАПу потрібно подати:
* заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документацію із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
'''При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.''' На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Для можливості розпорядження земельною ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для цього необхідно звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку до державного реєстратора відділу ЦНАП або нотаріуса. Ви вправі звернутись до будь якого відділу ЦНАП в межах області за місцезнаходженням земельної ділянки, або до нотаріуса в межах нотаріального округу. '''''Знайти територіально наближений відділ ЦНАП можливо перейшовши за посиланням https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.'''''

'''''Дізнатися адресу потрібного нотаріуса можна перейшовши за посиланням http://Єдиний реєстр нотаріусів'''''

Поряд з цим на період воєнного стану закритий доступ до Публічної кадастрової карти, а тому перевірити інформацію щодо кадастрового номеру можна в ЦНАП та в державних реєстраторів - нотаріусів.

[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи

2025-11-18T10:18:59Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0367-12 Наказ Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року № 368/5 "Про затвердження Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб (далі — перелік), яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі — реєстри). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

Посадові особи мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів в паперовій формі. Електронні копії документів в паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] заявника. Державний реєстратор, посадова особа проводить перевірку такого підпису через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу та завантажує результати такої перевірки до реєстру, крім випадків відсутності доступу до зазначеного веб-сайту.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців чи громадських формувань,''' якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію благодійних організацій, громадських об’єднань, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії.
|}
== Що таке громадське об’єднання ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закону України «Про громадські об’єднання»] (далі - Закон) '''громадське об'єднання''' - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

'''Громадська організація''' - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

'''Громадська спілка''' - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
== Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи: переваги та недоліки ==
Під час створення громадського об'єднання засновники повинні визначитись, чи вони бажають створити громадське об'єднання зі статусом юридичної особи чи без.

'''Створення громадського об'єднання зі статусом юридичної особи має свої переваги та недоліки'''.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має такі '''переваги''':
* може мати власне відокремлене майно;
* бути учасником цивільних правовідносин;
* мати власну печатку, розрахунковий рахунок у банку;
* мати зареєстровану у встановленому порядку символіку;
* засновувати засоби масової інформації;
* створювати свої відокремлені підрозділи;
* бути позивачем та відповідачем у суді;
* здійснювати господарську діяльність.

Тож громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має змогу орендувати приміщення, укладати інші цивільно-правові договори, брати на роботу працівників тощо.

Створення громадського об'єднання без статусу юридичної особи не надає зазначених вище можливостей.

'''Проте поряд з перевагами є ряд недоліків, а саме:'''
* дещо складніша процедура реєстрації, порівняно з реєстрацією громадського об'єднання без статусу юридичної особи;
* обов'язок вести податкову та фінансову звітність, а це означає, що необхідно наймати бухгалтера громадського об'єднання.
Отже, якщо метою громадського об'єднання є діяльність, пов'язана зі здійсненням господарської діяльності, якщо мета громадського об'єднання не може бути реалізована без найму працівників, якщо засновники бажають створювати в окремих регіонах відокремлені підрозділи, осередки громадського об'єднання, засновувати газети чи періодичні видання, брати участь у різноманітних проектах та грантах, що передбачають фінансування певних цілей, на які спрямована діяльність громадського об'єднання, то неодмінно слід обирати шлях створення громадського об'єднання зі статусом юридичної особи.
== Утворення громадського об'єднання ==
Утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється '''протоколом'''. Установчі збори засновників є правомочними, якщо на них присутні не менше двох осіб.

'''Засновниками''' громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи. Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

Засновниками громадської спілки не можуть бути:

* політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення;
* юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа;
* юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

Учасниками громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.

Учасниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).
=== Протокол громадського об'єднання ===
Протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості про:

# дату та місце проведення установчих зборів;
# осіб, які брали участь в установчих зборах;
# рішення про утворення громадського об'єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;
# рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об'єднання;
# рішення про затвердження статуту громадського об'єднання;
# рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту;
# рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання;
# рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та діяльності громадського об'єднання. Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів. Громадські об'єднання реєструються або повідомляють про своє утворення у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"], '''протягом 60 днів''' з дня проведення установчих зборів.

У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 пункт 8 статті 9 Закону]).

З зразком протоколу можна ознайомитись за наступним [https://drive.google.com/file/d/1AFggx6dLNmJ4XCdpf7-WicG39yCAe3GH/view посиланням]

'''Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості:'''

* ''щодо фізичних осіб'' - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;
* ''щодо юридичних осіб'' - повне найменування, код ЄДРПОУ, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.
=== Найменування громадського об'єднання ===
Найменування громадського об'єднання визначається рішенням установчих зборів під час її утворення.

Найменування громадського об'єднання складається з двох частин – ''загальної та власної назв''.

Найменування громадського об'єднання викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

У загальній назві зазначається організаційно-правова форма «громадська організація».

Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань або громадських об'єднань, повідомлення яких прийнято в установленому законом порядку.

'''Важливо відмітити, що власна назва громадського об'єднання не може містити:'''

* найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд);
* власну назву громадського об'єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили);
* інші позначення, використання яких обмежено законом.

Власна назва громадського об'єднання не може містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них.

'''Забороняється використання у власній назві''' громадського об'єднання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479-2016-%D1%80#Text історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України].

Власна назва громадського об'єднання має містити інформацію про статус громадського об'єднання («дитяча», «молодіжна», «всеукраїнська») та може містити інформацію про її вид («екологічна», «правозахисна» тощо).

Крім того, власна назва громадського об'єднання може містити ім'я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом (стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).
=== Статут громадського об'єднання ===
Статут громадського об'єднання має містити відомості про:
# Найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування;
# Мету (цілі) та напрями її діяльності;
# Порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки її членів (учасників);
# Повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни;
# Періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;
# Порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед її членами (учасниками);
# Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;
# Джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;
# Порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання;
# Порядок внесення змін до статуту;
# Порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання її коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 Закону]).

У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать вказаному закону. З типовим статутом можна ознайомитись за наступним [https://drive.google.com/file/d/1HoE93nQfwNBnaLnMsUPrhMVw4256cgtg/view?fbclid=IwAR3v5hT3l5jZ9O5tdY5DLN9f5KhPgfxXqgJnLeIQZqhZ_AklF8StKOVlvE0 посиланням]
== Реєстрація громадського об'єднання ==
Для реєстрації громадського об'єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, '''протягом 60 днів''' з дня проведення установчих зборів подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання певні документи.

Для реєстрації необхідно підготувати наступні документи:

* протокол установчих зборів засновників (Протокол установчих зборів засновників громадського об'єднання;
* реєстр осіб, які брали участь у таких зборах (у додатку разом з протоколом);
* відомості про керівні органи (Відомості про керівні органи) ;
* статут організації (Типовий статут громадської організації) (підписаний засновниками, у прошитому та пронумерованому вигляді)
* заяву про державну реєстрацію ([https://minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan Форма 4] )
* структуру власності (Зразки складання схематичного зображення структури власності) .

Державна реєстрація громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, здійснюється шляхом повідомлення територіального органу Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про утворення такого громадського об’єднання.
{| class="wikitable"
|+
!Документи, що подаються для реєстрації громадського об'єднання зі статусу юридичної особи
!Документи, що подаються для реєстрації громадського об'єднання без статусу юридичної особи
|-
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заява про державну реєстрацію створення юридичної особи];
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників;
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах);
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
# нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента (частина перша статті 17 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 заява про державну реєстрацію громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи];
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення про утворення громадського об’єднання;
# відомості про засновників громадського об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи; її найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код - для юридичної особи);
# відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) (стаття 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).
|}
Заява подається (надсилається поштовим відправленням) керівником або особою, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій. Справжність підписів зазначених осіб підлягає нотаріальному засвідченню, якщо заява надсилається поштовим відправленням.

Зверніть увагу, що подається заява щодо державної реєстрації юридичної особи - громадського формування (Форма 4) згідно Н[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n57 аказу Міністерства юстиції Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань] також із зразком заповнення даної заяви можна ознайомитись за [https://drive.google.com/file/d/1W3XSOvJHamNGCv1TaEYJzWbZUEFKqyDM/view посиланням]

'''Зверніть увагу!'''

з 11 липня 2021 року ОБОВ'ЯЗКОВЕ подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) та структури власності як при первинній реєстрації громадського об'єднання так і для тих ГО, що були зареєстровані раніше.

Всі документи подаються (надсилаються) в 1 примірнику (за виключенням надсилання поштою).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи здійснюється '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] - щодо громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, - '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації.

Законом передбачено, що даний термін може бути продовжений суб'єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

Реєстрація громадської організації здійснюється '''безоплатно'''.

== Корисні посилання ==
* [https://kyivobljust.gov.ua/derg_reestracia_zmi_ta_gf/grom_formuvannya Державна реєстрація громадських формувань]
== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації змін до установчих документів громадської організації, яка має статус юридичної особи]]
* [[Порядок державної реєстрації громадської організації, яка діє на підставі модельного статуту]]
* [[Порядок державної реєстрації символіки громадської організації]]
* [[Порядок створення та діяльність громадського об'єднання без статусу юридичної особи]]
* [[Порядок реєстрації відокремлених підрозділів та набуття статусу Всеукраїнської громадської організації]]
* [[Статус неприбутковості громадського об’єднання]]
* [[Порядок припинення громадської організації]]
* [[Відокремлені підрозділи громадських об’єднань зі статусом юридичної особи: поняття, ознаки, види]]
* [[Розробка статутів громадських об'єднань]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Громадський сектор]]

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)

2025-11-18T10:04:08Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*
==Особи, які мають право на земельну частку (пай)==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], право на земельну частку (пай) мають:'''
# колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
# громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
# громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
# громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
'''Крім цього, [[Визнання права власності на земельну частку (пай)|право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.]]'''
==Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай)==
Згідно зі '''ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай)''', виданий районною (міською) державною адміністрацією.

'''Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:'''
* свідоцтво про право на спадщину;
* посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для громадян України, які евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних чи інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з-поміж них, які проживають у сільській місцевості.
== Що потрібно знати особам, які мають право на земельну частку (пай)? ==
З 1 січня 2019 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#n5 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»], який вносить ряд важливих змін до законодавчих актів України, зокрема і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»].

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] передбачено наступне: "'''якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки".'''

'''Невитребуваною''' є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Тобто, земельна частка (пай) яка не була виділена в натурі (на місцевості) або на яку не отримано документа, що посвідчує таке право є невитребуваною.

Невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради '''на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади''', на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власника невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємця '''у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення.'''

'''Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність''' (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Крім цього цією ж статтею, визначено, що '''нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

'''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку,''' про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки закінчився, у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Невитребувана земельна частка (пай), нерозподілена земельна ділянка може бути примусово відчужена в порядку, визначеному статтею 14'''-1''' Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". У разі якщо така земельна ділянка не сформована, її формування здійснюється за рішенням Закарпатської обласної державної адміністрації на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. У разі якщо власник такої земельної ділянки (земельної частки (паю), за рахунок якої сформована земельна ділянка) невідомий, Закарпатська обласна державна адміністрація з дня прийняття рішення про затвердження такої документації може передати таку земельну ділянку в оренду для забезпечення потреб, визначених частиною першою статті 14'''-1''' Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", із зміною її цільового призначення. За зверненням власника такої земельної ділянки (земельної частки (паю), за рахунок якої сформована земельна ділянка) земельна ділянка примусово відчужується з мотивів суспільної необхідності для забезпечення потреб, визначених частиною першою статті 14'''-1''' Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Примусове відчуження земельної ділянки не припиняє дію договору оренди, передбаченого цією частиною.

== Підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)==
[[Файл:Зразок звернення на виділення земельної частки паю 2021 територіальна громада.docx|альт=Зразок звернення|міні|Зразок звернення]]
'''Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.''' ''Особи, власники сертифікатів'' на право на земельну частку (пай), ''які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву'' про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) '''виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою'''. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) '''(ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»])'''.
==Особливості виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок єдиним масивом у спільну власність власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''' передбачено, що особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв) із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом.

Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради спільну заяву, підписану кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.

==Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):'''
# розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;
# приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
# уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);
# укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
# сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
# надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;
# оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
==Процедура виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості)==
Виходячи з перерахованих повноважень сільських, селищних, міських рад, можна говорити про те, що виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) відбувається шляхом вчинення наступних кроків.
# '''Власники земельних часток (паїв) звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради із заявою про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).'''
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).'''

2. Після цього '''із землевпорядними організаціями укладаються договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою.''' В залежності від того, за чий рахунок виготовляється документація, такі договори укладаються сільською, селищною, міською радою або ж безпосередньо особою, яка має право на земельну частку (пай).

''Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:''
* ''проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);''
* ''технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).''
Вибірково, близько <big>20 відсотків</big> документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), підлягає Державній землевпорядній експертизі. Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк, що не перевищує <big>'''20 днів'''</big>.

'''Готові проекти землеустрою розглядаються та погоджуються сільськими, селищними, міськими радами.'''

Наступним кроком виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) є '''проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).'''

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
=== Порядок проведення зборів власників земельних часток (паїв) та вимоги до їх оформлення ===
Організацією зборів власників земельних часток (паїв) займається сільська, селищна, міська ради. Зокрема, для забезпечення гласності в межах своїх повноважень '''вони зобов'язані:'''
* забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);
* оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.
'''''Чому це важливо?''''' Тому що, розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), і лише за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До цього протоколу додаються:
* проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв),
* список осіб, які взяли участь у їх розподілі.
'''''Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власниками земельних часток (паїв).'''''

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Після отримання власником земельної частки (паю) рішення сільської, селищної, міської ради щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється '''встановлення меж цих ділянок на місцевості.''' Підставою для цього є проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
==Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки==
'''Після отримання в сільській, селищній, міській раді рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) наступним кроком є розробка проекту землеустрою.'''

'''Частиною 1 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] передбачено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути:'''
* органи державної влади;
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
* органи місцевого самоврядування;
* землевласники і землекористувачі;
*інші юридичні та фізичні особи.
'''Розробниками документації із землеустрою згідно ч. 2 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України "Про землеустрій"] є:'''
* '''юридичні особи''', що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* '''фізичні особи''' - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Держгеокадастр веде державні реєстри сертифікованих інженерів-землевпорядників, то ж знайти відповідного інженера-землеупорядника, який відповідає усім вимогам можна на сайті Держгеокадастру, перейшовши за посиланням:
{| class="wikitable"
|-
| [http://Реєстр%20сертифікованих%20інженерів-землевпорядників Реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників]
|}
9 червня 2022 року набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2247-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану». Відповідно до цього закону на період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

'''ВАЖЛИВО!'''

Відповідно до Наказу Держгеокадастру від 02.06.2022 № 127 «Деякі питання ведення та функціонування державного земельного кадастру в умовах воєнного стану» затверджений Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру у зв’язку з веденням воєнних дій. Тобто виконання землевпорядних робіт та реєстрація земельних ділянок там тимчасово не проводиться.

'''Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником (ч.2 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).'''

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

До документації із землеустрою, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, додається копія документа, на підставі якого набуто право власності, користування такою земельною ділянкою (за наявності).

== Присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст. 791 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''

'''Ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''
# заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
# документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

'''Державний кадастровий реєстратор,''' який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''протягом 14 днів з дня реєстрації заяви (ч.5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]):'''
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
'''Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки відповідно до ч.6 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] є:'''
# подання заявником документів, не в повному обсязі;
# невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
# знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
'''На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 8, 9 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Кадастровий номер земельній ділянці присвоюється незалежно від форми власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі об'єднання земельній ділянці та у разі поділу земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
'''Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса''' ( п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Важливим '''є те, що зареєструвати право на земельну ділянку можна тільки в ЦНАПі чи у нотаріуса, які працюють в тій же області, що і земельна ділянка.

'''Перелік документів для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку:'''
* витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
* оригінал паспорту заявника;
* оригінал ідентифікаційного номеру;
* підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2022 р. - це 250 грн.);
* документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
* довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена);
* оригінал паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.

Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

'''За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення''' щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

'''Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор''' за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, '''формує витяг''' з нього про державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника з метою перегляду, завантаження і друку (п.22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів (не календарних!). Зі спливом вказаного строку можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру речових прав.

Слід також зазначити, що Закон надає можливість скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, 24х та 2х годин, проте збір за реєстрацію права в таких випадках буде значно більшим. Проте, перед тим, як сплачувати за скорочені терміни виготовлення документа, варто уточнити щодо наявності технічної можливості виконня роботи в скорочені терміни. Проте в період воєнного стану така процедура в деяких ЦНАП не є доступною.

'''Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.'''

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг) ( ч. 1 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Рішення державного реєстратора, витяг''' з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, '''отримані в електронній чи паперовій формі''' за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, '''мають однакову юридичну силу''' та використовуються відповідно до законодавства ( ч. 2 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). Проте в період воєнного стану не на всій території можна отримати в електронному вигляді.

'''Нагадаємо''', що до 2016 р., за результатами реєстрації права можливо було отримати один з таких документів:
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
* свідоцтво з Державного реєстру прав (тільки для новосформованих земельних ділянок, які надавались на підставі рішення місцевої ради/розпорядження держадміністрації/наказу обласного управління Держгеокадастру або заяви власника, в разі зміни цільового призначення чи поділу земельної ділянки).
Зараз можна отримати тільки витяг про проведену державну реєстрацію прав. Крім того, ви маєте можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через Кабінет електронних сервісів Мінюсту.

Увага! З введенням воєнного стану в Україні Публічна кадастрова карта не працює. Сертифіковані інженери - землевпорядники та сертифіковані інженери-геодезисти в своїй роботі користуються електронними сервісами Державного земельного кадастру через особисті електронні кабінети.
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]

Правила проїзду у громадському транспорті. Відповідальність за безквитковий проїзд

2025-10-08T07:41:41Z

Yurii.сhupryn: незначні зміни, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1914-15 Закон України "Про міський електричний транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2310-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1735-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1735 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом"]
== Загальні положення ==
Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях (частина перша статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про транспорт"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1914-15#n33 частини восьмої статті 4 Закону України "Про міський електричний транспорт"] правила користування '''міським електричним транспортом''' затверджуються відповідним '''органом місцевого самоврядування.''' Вони визначають порядок проїзду і його оплати, права та обов’язки пасажирів, а також взаємовідносини перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Так, наприклад, [https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zatverdzhennya_pravil_koristuvannya_miskim_nazemnim_pasazhirskim_transportom_mista_kiyeva/ Правила користування міським наземним пасажирським транспортом міста Києва затверджені рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2019 року № 164/6820] ('''далі - Правила'''), а [https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/6EEF03E231FAEBD6C2258267003E191A?OpenDocument Правила користування міським електричним транспортом у м. Львові затверджені рішенням Львівської міської ради від 04 квітня 2018 року № 361].

Відповідно до частини сімнадцятої статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закону України "Про автомобільний транспорт"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#n15 правила] надання послуг '''пасажирського автомобільного транспорту''' затверджує '''Кабінет Міністрів України.'''
== Правовий статус контролера ==
Так, відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Правил '''контролер''' - це особа, що здійснює контроль оплати проїзду і перевезення багажу.

Під час виконання своїх обов’язків '''контролер зобов'язаний''':
# мати службове посвідчення, нагрудний знак (жетон, картку тощо) з особистим номером контролера, прикріплений на лицьовому боці верхнього одягу, квитанції встановленого зразка, а також діючий транспортний термінал;
# починати здійснення контролю після повідомлення про це пасажирів;
# при стягненні штрафу за проїзд без реєстрації електронного квитка або за порушення [https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zatverdzhennya_pravil_koristuvannya_miskim_nazemnim_pasazhirskim_transportom_mista_kiyeva/ Правил] видати порушнику квитанцію встановленого зразку;
# на першу вимогу пасажира пред'явити своє службове посвідчення, повідомити про місце роботи, телефон та місцезнаходження перевізника.
Контроль оплати проїзду здійснюється контролерами на шляху прямування під час руху транспортного засобу. Контроль оплати проїзду здійснюється шляхом піднесення електронного квитка до транспортного терміналу контролера, який підтверджує або спростовує реєстрацію електронного квитка у відповідному транспортному засобі під час виконання відповідного рейсу ([https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zatverdzhennya_pravil_koristuvannya_miskim_nazemnim_pasazhirskim_transportom_mista_kiyeva/ пункт 6.1 розділу 6 Правил]).

Контролер має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n963 статті 309 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) стягувати штрафи за адміністративні порушення, передбачені частиною третьою статті 119, частиною другою статті 134, абзацами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1144 четвертим та восьмим статті 135 КУпАП].

'''''Зверніть увагу!''''' Водію автобуса забороняється відтворювати в салоні автобуса музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (''передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон - лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n538 стаття 40 ЗУ "Про автомобільний транспорт"])
== Правовий статус пасажира ==
'''Пасажир''' - особа, якій надається послуга з перевезення транспортним засобом та яка не бере участь у керуванні ним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#n15 підпункт 12пункту 2 розділу І Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176]).

Реєстрація електронного квитка здійснюється пасажирами самостійно, після входу до транспортного засобу, не чекаючи наступної зупинки, через транспортні термінали шляхом піднесення носія електронного квитка до нього. Після реєстрації електронного квитка на екрані транспортного терміналу з'явиться інформація про оплату проїзду у вигляді текстового, звукового, графічного чи іншого повідомлення та про залишок транспортного ресурсу (пункт 3.2 розділу 3 [http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/05D0A2E1EDEE9CFBC22583CC006E0419?OpenDocument Правил]).

Якщо на екрані транспортного терміналу з'являється повідомлення про неможливість реєстрації електронного квитка, поїздка вважається '''неоплаченою'''.

У разі виходу рухомого складу з ладу під час роботи на маршруті (лінії) пасажири, що оплатили вартість транспортної послуги, при пересадці на іншу одиницю рухомого складу повторно вартість проїзду '''не сплачують''' (пункт 3.9 розділу 3 [http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/05D0A2E1EDEE9CFBC22583CC006E0419?OpenDocument Правил]).

'''Пасажир має право:'''

* безоплатно провозити з собою дітей '''віком до 6 років''' включно без надання їм окремого місця для сидіння;

* на безпечний, своєчасний і якісний проїзд до місця призначення;

* одержувати від перевізника, водія, на зупинках інформацію про послуги міського наземного пасажирського транспорту міста Києва;

* безплатно провозити з собою:

-ручну поклажу;

- одну пару лиж;

- дитячий візок, санки;

- велосипед у розібраному вигляді;

- дрібний садовий інвентар у відповідній упаковці;

- дрібних тварин у кошиках, сумках із суцільним дном, птахів у клітках, собак у намордниках за наявності паводка з пред'явленням відповідних документів на них та за умови, що тварини не забруднюють салон транспортного засобу та речі пасажирів й розташовуються на підлозі;

* на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про умови і порядок руху та надання транспортних послуг, відшкодування завданої йому шкоди;

* на вирішення спірних питань щодо надання транспортних послуг у судовому порядку (пункт 5.7 розділу 5 [http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/05D0A2E1EDEE9CFBC22583CC006E0419?OpenDocument Правил]).
== Відповідальність за безквитковий проїзд ==
Громадянин може бути позбавлений права на поїздку в громадському транспорті, адже водії мають право не допускати до поїздки пасажирів, які не мають квитків або не пред'являють посвідчення встановленого зразка, що підтверджує право на пільги щодо оплати проїзду, перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, порушують громадський порядок, мають при собі небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів.

У разі, коли пасажир все ж потрапив до транспортного засобу без проїзного документа або посвідчення встановленого зразка, що дає право на відповідну пільгу, і це виявив контролер, особа повинна сплатити штраф у порядку та спосіб, передбачений законодавством України.

Так, відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років, тягне за собою в залежності від виду транспорту та сполучення накладення штрафу в розмірі від десяти- до двадцятикратного розміру від вартості проїзду.

Якщо пасажир не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього накладається, то уповноважена особа, наприклад, контролер відразу виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, один екземпляр якої вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У випадку сплати штрафу на місці, контролер зобов’язаний видати квитанцію про оплату встановленого зразка. Для продовження поїздки пасажир, крім сплати штрафу, повинен сплатити вартість проїзду.

Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, то відповідно до статті 285 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] складається протокол про адміністративне правопорушення.
== Корисні посилання ==
* [http://umdpl.info/news/borotba-z-zajtsyamy-v-gromadskomu-transporti-do-chogo-tut-politsiya-ta-prava-gromadyan/ Боротьба з "зайцями" в громадському транспорті. До чого тут поліція та права громадян]
== Див. також ==
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Відкриття виконавчого провадження

2025-10-08T07:15:05Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 у справі за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''забороняється відкриття виконавчих проваджень''' та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

Визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

Зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

'''[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].'''
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''' (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).
=== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ===
'''Примусове виконання судових рішень''' і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) '''покладається на органи державної виконавчої служби''' '''та''' у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] випадках - '''на приватних виконавців''' (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ).]
== Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Перелік виконавчих документів на підставі рішень,
що підлягають примусовому виконанню (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] )
|-
|1)
|виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
|-
|11)
|судові накази
|-
|2)
|ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом
|-
|3)
|виконавчих написів нотаріусів
|-
|4)
|посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій
|-
|5)
|постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди
|-
|6)
|постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
|-
|7)
|рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|8)
|рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України
|-
|9)
|рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень
|-
|10)
|рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|11)
|рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу
|}
== Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець ==
Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], крім:
# Рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# Рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# Рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# Рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
# Рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
# Рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# Рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
# Рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
# Рішень про конфіскацію майна;
# Рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# Інших випадків, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".]
#Рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#n7 частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
== Вимоги до виконавчого документа ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] у виконавчому документі зазначаються:
* назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
* дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
* ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
* резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
* дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
* строк пред’явлення рішення до виконання.
Також додатково у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

'''Якщо''' '''рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів''', а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, '''у виконавчому документі зазначаються''' '''один боржник та один стягувач''', а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ '''підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою'''. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

'''Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа''' відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text "Про електронні документи та електронний документообіг"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги".] Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання.'''
|}
== У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання? ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |'''Виконавчий документ повертається стягувачу виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:'''
|-
|1)
|рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
|-
|2)
|пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
|-
|3)
|боржника визнано банкрутом;
|-
|4)
|Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
|-
|5)
|юридичну особу - боржника припинено;
|-
|6)
|виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження";]
|-
|7)
|виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
|-
|8)
|стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
|-
|9)
|виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
|-
|10)
|виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
|-
|11)
|Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
|-
|12)
|відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
|}
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею''', стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.'''
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! Відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89217726 Постанова Верховного суду від 14.05.2020 у справі № 804/8020/16])'''
|}
== Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки '''пред’явлення виконавчих документів до виконання'''
|-
|Протягом трьох років
|загальний строк пред’явлення виконавчих документів
|-
|Протягом трьох місяців
|посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
|-
|Протягом усього періоду, на який присуджені платежі
|виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо
|}
=== Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання ===
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
* пред’явлення виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
=== Поновлення пропущеного строку ===
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання ==
Стягувач '''після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішен'''ня, виконавцю '''за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.''' '''Право вибору місця відкриття виконавчого провадження''' між кількома органами державної виконавчої служби, '''належить стягувачу.''' Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]). Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням''' боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території''', на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]).

'''У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості,''' '''що ідентифікують боржника''' чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а '''також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.3 ст. 26 Закону України (Про виконавче провадження).]

'''Пред’явлення виконавчого документа до виконання може бути шляхом безпосереднього звернення до органу державної виконавчої служби''' чи '''приватного виконавця''' або даний виконавчий документ разом із заявою '''може бути направлений для примусового виконання поштою''' з метою гарантії доставки - '''рекомендованим поштовим відправленням.'''

'''Адреси відділів державної виконавчої служби України''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini

'''Адреси приватних виконавців''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv

'''Зразки заяв про примусове виконання рішення''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv

Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, '''потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання,''' це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з '''відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця''' '''про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.'''

Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

'''Не зазначення стягувачем додаткових відомостей,''' що ідентифікують боржника '''не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу''' органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Положення ''частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], де зазначено, що д''о заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, ''визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019]''
|}
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»].

Згідно '''рішення немайнового характеру''' виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає '''про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів''' (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За '''рішенням про встановлення побачення з дитиною''' державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про '''необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням'''.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

'''Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників''' (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) '''одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження''' (ч.5 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"].
== Порядок направлення сторонам постанови про відкриття ==
Відповідно до частини 1 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням'''. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
== Див. також ==
* [https://ukrogis.com/ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ]
* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]
* [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Підстави повернення обвинувального акта прокурору

2025-09-16T09:40:26Z

Yurii.сhupryn: Перевірена на актуальність

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
== Поняття обвинувального акту ==
'''Обвинувальний акт''' - це кримінальний процесуальний акт, в якому відображається рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового розслідування і переведення обвинувачення до суду.
В обвинувальному акті:
* викладаються юридично значимі обставини кримінального правопорушення;
* надається юридична кваліфікація кримінального правопорушення.
== Підстави складання обвинувального акту ==
'''Підставами складання обвинувального акту є:'''
# повідомлення особи про підозру;
# обґрунтованість підозри достатньою сукупністю доказів;
# відсутність підстав закриття кримінального провадження.
== Значення рішення про складання обвинувального акту ==
# це рішення обумовлює розвиток кримінального провадження, перехід його із стадії досудового розслідування в судові стадії;
# обвинувальним актом визначаються межі судового розгляду справи;
# після спрямування обвинувального акту прокурором до суду підозрюваний набуває процесуального статусу "обвинувачений".
== Нормативні вимоги до обвинувального акту ==
'''1 -''' '''Обвинувальний акт має містити такі відомості:'''
* найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
* анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
* анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
* анкетні відомості викривача (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
* прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
* виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову квалифікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
* обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
* розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
* підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
* розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
* дату та місце його складання та затвердження.
'''2-''' '''Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно'''

'''3 -''' '''До обвинувального акта додається:'''
* реєстр матеріалів досудового розслідування;
* цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
* розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5119 статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України])(далі - КПК України);
* розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цтвільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного4
* довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
'''4 -''' '''Надання суду інших документів до подачі судового розгляду забороняється.'''
 
Зміст обвинувального акту регламентований у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 ч. 2 ст. 291 КПК України].
== Підстави повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання ==
 
'''Процесуальні порушення, які служать у правозастосовній діяльності підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання:'''
 
'''1. щодо неналежного надання копії обвинувального акту'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2629 ч. 1 ст. 293 КПК України] визначено, що одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов’язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного або виховного характеру.
Вказана норма є імперативною та має вказівку категоричного характеру й обов’язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб’єкта, який має виключне право та обов’язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику.
Слідство досить часто не дотримується вимоги закону в цій частині та не оформлює це відповідними документами
'''2. щодо невідповідності обвинувального акту статусу офіційного документу'''
Згідно з ч. 1 ст. 291 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Затвердження прокурором обвинувального акту щодо обвинувачених та не скріплення його печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Оскільки в контексті примітки до ст. 358 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] під офіційним документом слід розуміти документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднання громадян, юридичних осіб, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Саме підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням.
'''3. щодо порушень конкретизації злочину та невідповідності обвинувального акту вимогам [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]'''
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1261 ст. 110 КПК України], обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Так, у ч. 1 ст. 91 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Як вбачається з п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8], суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред’явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому. Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.
'''4. обставини, які вказують на те, що обвинувальний акт підписаний особою, яка не наділена повноваженнями'''
Прокурор, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт або зазначені клопотання. Бувають випадки, коли прокурор, який представляє державне обвинувачення у суді, не включений до групи прокурорів або замінений в порушення процедури, встановленої кримінальним процесуальним кодексом України. Така обставина є безперечною вимогою повернення обвинувального акту.
'''5. щодо невідповідності реєстру матеріалів досудового слідства'''
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1255 п. 2 ч. 2 ст. 109 КПК України] зазначено, що реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування. Ця норма є імперативною, а тому не передбачає можливості внесення інших даних або даних з обмеженою інформацією. Більшість порушень зустрічається саме у складанні реєстру матеріалів досудового слідства, де слідчий не зазначає або зазначає не в повному обсязі про прийняті процесуальні рішення, номера й дати проваджень, осіб, які приймали рішення тощо.
== Групи підстав повернення обвинувального акту прокурору ==
 
'''Дивлячись на ухвали районних та апеляційних судів, у наукових джерелах з підстав повернення обвинувальних актів прокурору, можемо виділити такі їх групи:'''
# організаційно-формального характеру;
# невідповідність нормам [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] (ст.ст. 291, 293, 109, 110);
# неузгодженість між собою рівних за значенням законодавчих актів;
# різне праворозуміння та правозастосування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 норм КПК України];
# усунення перешкод для оперативної, якісної та ефективної підготовки справи до судового розгляду.
До найбільш поширених підстав повернення обвинувального акта належать, зокрема, недотримання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України], коли в обвинувальному акті не повністю викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, а також відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення. Замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру, що є недопустимим. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак. Досить часто (навіть у вироках), судді пишуть: «…скоїв злочин, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 ч.1 ст.191 Кримінальний кодекс України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ( далі - КК України)], а саме — привласнив чи розтратив чуже майно, яке було йому ввірене чи перебувало в його віданні». Це є наслідком або неконкретного формулювання обвинувачення, або, як правило, відсутності такого формулювання. Нерідко в обвинувальному акті викладені лише зміст підозри, а також частина тих фактичних обставин правопорушення, у вчиненні якого підозрювалася особа, і правова кваліфікація. За таким «обвинувальним актом» особа має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, оскільки відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2492 ст.277 КПК України] це становить зміст повідомлення про підозру.
Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Договір найму (оренди)

2025-09-16T09:30:02Z

Yurii.сhupryn: внесені зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
== Поняття договір найму (оренди) ==
'''Договір найму (оренда)''' - це домовленість двох сторін, за якою наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму (оренди) ''вважається [[Укладення, зміна, розірвання договору|укладеним]]'' з моменту передання укладення договору, за яким майно передається у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
== Сторони договору ==
Наймодавець — фізична або юридична особа (власник майна або особа, яка має право передавати майно у найм, наприклад, довірчий управитель).

Наймач - фізичні або юридичні особи.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ); майнові права.

'''Строк користування майном:''' на строк, встановлений договором. Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці (якщо інший строк для такого попередження не встановлений договором).

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця , договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

'''Плата за користування майном:''' встановлюється за певний період за домовленістю між сторонами (як правило, за один місяць) у грошовій або натуральній формі за вибором сторін. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
== Орендна плата ==
Відповідно до статті 762 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Що стосується оренди житлових приміщень, то відповідно до статті 820 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України розмір] плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця. Орендні платежі за договором оренди житла з викупом - періодичні платежі, які особа-орендар сплачує підприємству-орендодавцю відповідно до умов договору оренди житла з викупом протягом усього строку дії договору. Орендні платежі включають платежі на викуп обраного особою-орендарем житла, винагороду (дохід) орендодавця. Особа-орендар також зобов'язана компенсувати підприємству-орендодавцю витрати, визначені законом.

Таким чином, підсумовуючи викладене варто зазначити, що зважаючи на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], розмір орендної плати встановлюється сторонами шляхом переговорів, під час яких досягається згода щодо будь-якого розміру орендної плати, на який погодилися обидві сторони договору.

'''Звільнення від орендної плати'''

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

До того ж у деяких випадках зобов'язання може бути припинено неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ч. 1 ст. 607 ЦКУ). Як зазначають коментатори ЦКУ, неможливість виконання зобов'язання може бути спричинена загибеллю майна, що є предметом зобов'язання, унаслідок дії непереборної сили (зокрема загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов'язання, які виникли в результаті дії непереборної сили, та іншими обставинами, за яких у разі виявлення належної дбайливості боржник не в змозі виконати зобов'язання через дію непереборної сили.

З огляду на це, якщо орендар зможе підтвердити, що використання майна є неможливим, його буде звільнено від сплати орендної плати.

== Форма договору ==
'''''Усна:''''' між фізичними особами щодо речей побутового призначення.

'''''Письмова форма:''''' між юридичними особами, між юридичною та фізичною особою, а також щодо найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини)автотранспорту, житла.

'''''Письмова нотаріальна та підлягає державній реєстрації:''''' щодо найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком не менше 3 року).
== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов'язки
|-
| Наймодавець||
* вимагати від наймача сплати встановленої договором суми за користування майном;
* вимагати здійснення поточного ремонту наймача (якщо інше не встановлено договором);
* вимагати від наймача виконання інших обов'язків, встановлених договором законом
||
* передати наймачеві майно в користування негайно або в строк, встановлений договором найму (оренди);
* передати наймачеві річ у комплекті і в стані, що відповідають умовам договору найму (оренди) та її призначенню;
* попередити наймача про відомі наймодавцю недоліки майна;
* повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається в найм (оренду).
|-
| Наймач ||
* у випадку, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:
# вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;
# відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
* вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за яких наймач не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилась;
* вимагати здійснення капітального ремонту речі наймодавцем (крім випадку, коли обов'язок проводити капітальний ремонт покладений договором на наймодавця);
* вимагати від наймодавця виконання інших обов'язків, встановлених договором законом;
* передати річ у користування іншій особі ''(піднайм) лише за згодою особи'' (строк договору піднайму не може перевищувати строк договору найму)
||
* користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору найму (оренди);
* вчасно сплачувати плату за користування майном;
* усунути погіршення речі, які сталися з його вини (при цьому наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця
|}
== Припинення та розірвання договору ==
'''Підстави припинення договору найму:''' у разі смерті фізичної особи (наймача) або ліквідації юридичної особи (наймача або наймодавця).

'''Підстави [[Укладення, зміна, розірвання договору|розірвання]] договору:'''

на вимогу наймодавця:
# наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3 місяців підряд;
# наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
# наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
# наймач не розпочав проведення капітального ремонту речі, у випадку коли обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на нього.
на вимогу наймача:
# наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;
# наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту.
== Позовна давність ==
До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність '''в один рік'''. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту [[Укладення, зміна, розірвання договору|припинення]] договору найму.
== Види договору ==
# ''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9).docx договір прокату]'' (наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк);
# [[Оренда земельних ділянок|''договір найму земельної ділянки'']] (наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату);
# ''договір найму будівлі або іншої капітальної споруди'' (одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму);
# [[Договір найму (оренди) транспортних засобів|''договір найму (оренди) транспортного засобу'']] (предметом можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо);
# ''договір лізингу'' (одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі);
# ''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F договір найму (оренди) житла]'' (одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату).
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Заборгованість за кредитним договором перед банком, що ліквідується

2025-08-15T07:13:14Z

Yurii.сhupryn: перевірена на актуальність; без змін

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-18 Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.02.2018 № 372 "Про затвердження Положення про порядок проведення реструктуризації кредитної заборгованості фізичних осіб (крім фізичних осіб - підприємців) за кредитними договорами, виконання зобов’язань за якими забезпечене іпотекою, перед банками, процедура ліквідації яких здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та Змін до деяких нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1581-12 Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку"]

== Загальні положення ==
'''''Кредитний договір''''' - це договір, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити процент.

За рішення власників банку або у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) банк може бути ліквідований.

Якщо банк, який ліквідується віднесено Національним банком України до категорії проблемних, НБУ та Фонд вживають, щодо нього заходи, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Законом України "Про банки і банківську діяльність"] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"].

В даному випадку фактично управління банком переходить до Фонду.
{| class="wikitable"
!З переліком банків, що є проблемними Ви може ознайомитись на сайті [https://www.fg.gov.ua/banki-v-upravlinni-fondu/banki-shcho-likviduyutsya Фонду гарантування вкладів фізичних осіб], а також на [https://minfin.com.ua/ua/banks/problem/ сайті]
|}

== Наслідки для позичальників за кредитним договором у випадку ліквідації банку ==
'''Віднесення банку до категорії неплатоспроможних, запровадження процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку не припиняють дію кредитних договорів.'''

Позичальник зобов'язаний '''повернути банку основну суму боргу та сплатити проценти''' у розмірі і у строках встановлені умовами кредитного договору ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1049 Цивільного кодексу України]). Така вимога стосується також заборгованості '''за платіжними картками.'''

== Порядок сплати коштів за кредитним договором ==
Якщо в банку запроваджено процедуру тимчасової адміністрації, '''позичальник здійснює платежі для погашення на реквізити банку, вказані у кредитному договорі''' (''додатково можна письмово звернутися в банк, щоб підтвердити актуальність таких реквізитів'').

'''У випадку відкликання банківської ліцензії''' на початку процедури ліквідації Фонд відкриває '''накопичувальний рахунок в Національному банку України''', на який позичальнику необхідно в подальшому сплачувати кошти за кредитним договором.

Відомості про ліквідацію банку та реквізити накопичувального рахунку розміщуються на офіційних сайтах банку та [https://www.fg.gov.ua/ Фонду].
[[Файл:Заборгованість за кредитним договором 1.png|міні]]
[[Файл:Заборгованість за кредитним договором 2.png|міні]]

'''Переказ коштів на відповідний рахунок можна здійснювати у будь-який зручний для особи спосіб:'''
* через відділення будь-якого діючого (платоспроможного) банку згідно з його тарифами;
* за допомогою дистанційних каналів діючих (платоспроможних) банків (веб-банкінг, мобільні додатки);
* готівкою за допомогою платіжних терміналів;
* готівкою через каси діючих (працюючих) відділень неплатоспроможного банку.
== Порядок погашення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті==
Позичальники, які мають заборгованість за кредитами в іноземній валюті, можуть вносити (перераховувати) грошові кошти на погашення такого кредиту як у валюті кредиту, так і у гривневому еквіваленті.

'''Сплатити валютну заборгованість у гривневому еквіваленті можливо: '''
* у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок неплатоспроможного банку через установи інших банків. При цьому зарахування коштів на відповідні рахунки здійснюється на наступний робочий день за [https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily офіційним курсом Національного банку України], що діє на цей день;
* шляхом внесення готівки у касу діючого (працюючого) відділення неплатоспроможного банку. При цьому зарахування коштів на відповідні рахунки здійснюється одночасно із внесенням готівки в касу такого банку за [https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily офіційним курсом Національного банку України], що діє на момент здійснення операції внесення готівки в касу.
== Дострокова виплата заборгованості за кредитним договором==
Позичальники мають право погасити свою заборгованість перед банком, що ліквідується, достроково, у тому числі, шляхом перекредитування (рефінансування) в іншому банку.

'''''Перекредитування''''' - надання позичальникові нового кредиту з метою погашення ним попереднього кредитного договору.
== Реструктуризація заборгованості за кредитним договором==
Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку має право здійснювати реструктуризацію кредитної заборгованості перед банком, що ліквідується.

Умови реструктуризації кредитної заборгованості, що пропонуються позичальникам, затверджуються рішенням виконавчої дирекції Фонду стосовно індивідуально визначених банків, певних категорій заборгованості та/або категорій позичальників і можуть передбачати:
* зміну графіка погашення заборгованості (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів /комісій);
* зміну процентної ставки;
* зміну розміру комісії;
* не застосування/скасування (повністю або частково) нарахованих фінансових санкцій (штрафів, пені, неустойки) за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором;
* зміну черговості погашення боргу.

== Відступлення права грошової вимоги іншому банку ==
Фонд '''має право передати право грошової вимоги''' до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлення права вимоги. При цьому '''згода відповідного боржника''' (позичальника) на укладення такого договору '''не вимагається.'''

Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника) вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги разом із правами за договором забезпечення таких вимог.

У разі продажу кредиту '''новий кредитор (банк) має письмово повідомити позичальника''' про заміну кредитора за кредитним договором та вказати нові реквізити на які слід сплачувати кошти. Факт продажу кредиту не змінює умови кредитного договору.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82499475 Постанова Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 336/2638/15-ц]

== Див. додатково ==
* [[Заміна кредитора у зобов'язанні]]
* [[Договір факторингу]]

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]
[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Фінансове право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Реалізація предмета іпотеки в позасудовому порядку

2025-08-15T06:48:42Z

Yurii.сhupryn: перевірена на актуальність; без змін

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n436 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку"]:

у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n299 статті 37] (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n308 статті 38] (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n347 статті 40] (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n347 статей 41], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n397 47] (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

ЦІ положення не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], або за договорами, до яких після дня набрання чинності вказаного Закону за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій" (п.5-2).
|}
==Способи задоволення вимог кредитора==
'''Якщо вимоги кредитора забезпечені іпотекою, чинним законодавством України передбачено наступні способи задоволення його вимог:'''
#судовий (на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки)
#позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса; на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя).
На сьогоднішній день банки найчастіше використовують договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застосування відповідного застереження в іпотечному договорі.

Даний спосіб може бути реалізований або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, або надання іпотекодержателю права від власного імені продати предмет іпотеки третій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Відмінності між застереження в іпотечному договорі та договір про задоволення вимог іпотекодержателя
==Необхідно розрізняти застереження в іпотечному договорі та договір про задоволення вимог іпотекодержателя.==
Застереження в іпотечному договорі встановлюється у момент укладення договору або шляхом внесення змін до нього.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя є самостійним договором, необхідність в укладенні якого виникає з моменту, коли постає питання про належне виконання зобов’язань боржником.

Основною перевагою такого позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки є те, що іпотекодержатель може отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки без звернення до суду, що значно скорочує строки та витрати, пов’язані з реалізацією предмета іпотеки на підставі рішення суду.
Так, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Однак іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір.

Таке повідомлення має на меті надати цим особам переважне право на придбання предмета іпотеки або погасити наявну кредитну заборгованість. Якщо ж особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловлять наміру його придбати, іпотекодержатель буде вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюватиметься за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчому, ніж звичайні ціни на цей вид майна.

Порядок посвідчення такого правочину встановлений [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Законом України «Про іпотеку»] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказом Міністерства Юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».]

Законодавством встановлено, що нотаріус має право посвідчити договір купівлі-продажу предмета іпотеки іншій особі за наявності відомостей про те, що інші особи, які мають зареєстровані в установленому законодавством порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відмовилися отримати надіслані на їхню адресу повідомлення про намір продати предмет іпотеки.

Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу зв’язку.
Договір купівлі-продажу предмета іпотеки сторонній особі може бути посвідчений також у випадку, якщо адреси інших осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, не були відомі.

На підтвердження цього факту повинен бути поданий документ відповідного компетентного органу (довідкової служби, адресного бюро тощо).
Іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Таким чином, є обов’язковим одержання витягу з Держаного реєстру іпотек для з’ясування кола інших можливих кредиторів щодо предмета іпотеки при нотаріальному посвідченні такого роду договорів.
==Наслідки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання==
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 37 Закону України «Про іпотеку»] не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. '''Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі,''' яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Статтею 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"] передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

За змістом вказаних вище норм Закону України «Про іпотеку» для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38,39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»] можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

З огляду на зазначене, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36,37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»] є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

З урахуванням вимог статей 328,335,392 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/435-15 ЦК України] у контексті статей 36,37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»] суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Іпотекодавці, як правило, намагаються оскаржити в судовому порядку укладені іпотекодержателем договори купівлі-продажу та визнати їх недійсними. Однак у випадку, якщо банком під час реалізації предмета іпотеки буде дотримано всіх вимог, такі позови залишаються без задоволення.
Особливої уваги заслуговує ч. 6 ст. 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»], яка встановлює, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Отже, під час вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки банкам необхідно виходити з того, що реалізувавши позасудовий спосіб стягнення, доведеться пробачити кредитору частину заборгованості, яка не буде погашена за рахунок такого майна.

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до даної процедури, є правовою підставою для державної реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, а якщо предметом іпотеки є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення - для державної реєстрації відповідного права за покупцем (ст. 38 Закону України "Про іпотеку")
[[Категорія:Банківське право]]

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу

2025-07-16T14:34:23Z

Yurii.сhupryn: перевірена на актуальність; без змін

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п Постанова Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192 "Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 <nowiki>''Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги''</nowiki>]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31 липня 2013 року № 667 "Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*Установити, що строк виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, '''щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу,''' яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які було призначено раніше, продовжується на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування і така виплата здійснюється за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
*Установити, що '''структурні підрозділи з питань соціального захисту населення''' районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад '''інформують:''' одержувачів державної соціальної допомоги, '''строк виплати допомоги яким припиняється з 1 січня 2023 р'''.; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку із завершенням на відповідній території бойових дій, припиненням можливості бойових дій або завершенням тимчасової окупації; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку з виявленням відомостей та/або отриманням інформації, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, '''шляхом надсилання повідомлення поштою/електронною поштою/засобами мобільного зв’язку''' про необхідність оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Кому надається допомога ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-%D0%BF#n13 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192 щомісячна грошова допомога (далі - допомога на догляд) надається '''особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу''', яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#n39 статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу"] у грошовій формі.
== Куди звернутися ==
'''З 1 березня 2024 року''' набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-%D0%BF#n13 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею], згідно з якими допомога на догляд буде здійснюватися структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад '''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).'''

Призначення і виплата допомоги на догляд здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.

З '''1 січня 2021 року''' заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.
== Розмір допомоги ==
'''''Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.'''''

При цьому до розрахунку розміру допомоги на догляд беруться:

* відповідні розміри прожиткового мінімуму щодо кожного члена сім’ї, визначені Законом України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;
* середньомісячний сукупний дохід сім’ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців;
* шість місяців, які становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на догляд. У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму допомога на догляд перераховується без звернення одержувача допомоги. Органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної допомоги на догляд з місяця затвердження нового розміру прожиткового мінімуму.
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд ==
Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632.]

'''До складу сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються''' чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім’ї незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування).

До складу сім’ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім’ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Склад сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням допомоги на догляд.

== Перелік документів, необхідних для призначення допомоги на догляд ==
* заява, форма якої затверджена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг»];
* документ, що посвідчує особу;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0888-19 декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України 17 липня 2019 року № 1106 «Про внесення Змін до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2019 року за № 888/33859;]
* висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 липня 2013 року № 667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання»];
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд.

* довідка про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою про доходи до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів;

Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації.

Якщо заявник проживає за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), органи соціального захисту населення з використанням інформаційних систем перевіряють відомості про неотримання заявником допомоги на догляд за його задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування).

Якщо особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу проживає за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника, але має інше задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), органи соціального захисту населення з використанням інформаційних систем перевіряють відомості про неотримання заявником допомоги на догляд за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи з інвалідністю.

== Строк призначення допомоги ==
Допомога на догляд '''призначається з місяця звернення''' за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи. 
'''Рішення''' про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні '''приймається''' органом соціального захисту населення '''протягом 10 днів''' з дня подання всіх необхідних документів. 
Допомога на догляд призначається '''на шість місяців''' і виплачується щомісяця. 
У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд '''на 12 місяців''' на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги. 
'''''Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк''''' подаються документи, зазначені вище у переліку, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі, коли строк, на який видано висновок, не зазначено.
== Умови припинення ==
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
* сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд;
* закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
* особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату.
'''Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.'''
У разі переїзду сім'ї, у складі якої є особа, якій надано допомогу на догляд, в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання припиняється. 
За новим місцем проживання допомога на догляд призначається на підставі документів, зазначених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п у пункті 7 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею]. 
'''Рішення органу соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на догляд може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.'''
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Влаштування кладовищ на землях сільськогосподарського призначення

2025-07-16T14:18:38Z

Yurii.сhupryn: перевірена на актуальність; без змін

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закон України «Про поховання та похоронну справу»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04#Text Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text Державні санітарні правила та норми "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-99]
== Що таке кладовище? ==
'''Кладовище''' — відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань. 
Враховуючи специфіку такого об'єкта, як кладовища, при відведенні земельної ділянки для розміщення місць поховання слід мати на увазі не тільки загальні норми земельного законодавства, а й спеціальні норми, які встановлюють вимоги до таких об'єктів, порядку їх розміщення та утримання. 

== Розміщення місця поховання (кладовища) ==

Так, відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закону України «Про поховання та похоронну справу»] для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
Відповідно до статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закону України «Про поховання та похоронну справу»] землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду. 
Як зазначається у статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закону України «Про поховання та похоронну справу»] органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання. 
Відповідно до пункту 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04#Text Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 (зі змінами)], для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text ДСанПіН 2.2.2.028.99]) надається земельна ділянка. Наявність місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту з урахуванням подальшого розширення його території. 

== Визначення розміру земельної ділянки ==
Площа ділянки, відведеної під місця традиційного поховання, визначається з розрахунку 0,24 га (за ДБН Б. 2.2-12:2018 може збільшуватись до 0,35 ) на 1000 осіб, що проживають у міській, та 0,1 га на 1000 осіб у сільській місцевостях. Для організації поховання урн з прахом померлого ця норма становить 0,02 га на 1000 осіб.
Розміри земельних ділянок, що відводяться для поховання, допускається уточнювати залежно від співвідношення місць традиційного поховання і місць для поховання урни з прахом, з урахуванням місцевих умов. 
Мінімальна територія місць поховань складає 0,5 га. 
Кладовище як місце для організації поховання зонально має розташовуватись у межах комунальної зони. 
Крім того, відповідно до пункту 3.2 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України», ДСанПіН 2.2.2.028-99], місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри передбачаються генеральним планом розвитку населеного пункту; відведення земельної ділянки під кладовище, проекти улаштування нових кладовищ, розширення і реконструкції діючих підлягають погодженню з місцевими установами державної санітарно-епідеміологічної служби. 
При організації кладовища також необхідно звертати увагу на вимоги ДБН Б.2.2-1- 2008 «Кладовища, крематорії та колумбарії. Норми проектування», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 26.01.2008 № 44. Частина 3 статті 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачає, що земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність. 

== Процедура виділення земельної ділянки для розміщення місця поховання (кладовища) ==

До об'єднаної територіальної громади за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення місця поховання (кладовища) повинно звертатися спеціалізоване комунальне підприємство відповідно до вимог частини 2 статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. 

У подальшому необхідно слідувати загальній процедурі виділення земельної ділянки з урахуванням особливостей, установлених статтею 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. 

Після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки землеустрою для розміщення місця поховання (а у разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку державної експертизи), державної реєстрації земельної ділянки (внесення інформації до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера), такий проект подається до ради об'єднаної територіальної громади, яка відповідно до частини 10 статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] приймає рішення про:
* затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; 
* вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); 
* надання земельної ділянки спеціалізованому комунальному підприємству у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. 
Разом з тим зауважуємо, що відповідно до частини 1 статті 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва звільняються юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва кладовищ. 

Земельні ділянки для влаштування кладовища надаються виключно спеціалізованим комунальним підприємствам на праві постійного користування землею.

Згідно з п.п. 22-1) пункту 27 розділу X Земельного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89#w1_6], - для розміщення Національного військового меморіального кладовища передача у постійне користування, зміна цільового призначення земельних ділянок державної, комунальної власності здійснюється з такими особливостями:

зміна цільового призначення земельних ділянок, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру, які передаються у постійне користування державній установі або державному підприємству, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, для розміщення Національного військового меморіального кладовища, не потребує розроблення документації із землеустрою, крім випадків необхідності поділу, об’єднання земельних ділянок. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення такої земельної ділянки здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки. 

[[Категорія:Земельне право]]

Соціальний захист бездомних осіб та безпритульних дітей

2025-06-23T13:58:59Z

Yurii.сhupryn: консультація перевірена на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1031-11 Наказ Міністерства соціальної політики від 12 серпня 2011 року № 312 "Про затвердження Порядку влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду)"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0419-09 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету України у справах національностей та релігій, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19 лютого 2009 року № 70/411/101/65/19/32 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що надають соціальні послуги бездомним особам"]
== Правовий статус бездомних осіб ==
♦ '''Бездомність''' - соціальне становище людини, зумовлене відсутністю в неї будь-якого житла, призначеного та придатного для проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15#n15 стаття 2 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей"]). До бездомних осіб належать безпритульні особи та особи, які мають притулок: 
♦ '''безпритульна особа''' - повнолітня особа, яка проживає на вулиці, в парках, підвалах, під'їздах будинків, на горищах, об'єктах незавершеного будівництва, в інших місцях, непризначених та непридатних для проживання, у тому числі жилих приміщеннях, що перебувають в аварійному стані; 
♦ '''безпритульні діти''' - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають певного місця проживання.
== Куди звернутися ==
Облік бездомних осіб ведеться за місцем їх проживання або місцем перебування у '''центрах обліку бездомних осіб (далі - центр)''' (дітей - '''службами у справах дітей''' місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) на підставі особистого звернення або їх виявлення. Як правило, інформація щодо місцезнаходження таких центрів розміщується на офіційних веб-сайтах місцевих органів влади (наприклад, [https://dsp.kyivcity.gov.ua/content/nadannya-poslug-osobam-bez-vyznachenogo-miscya-prozhyvannya.html надання послуг бездомним особам у м.Київ]). Облік безпритульних дітей ведеться відповідно до законів України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"].
== Облік бездомних осіб ==
Центр надає послуги на підставі '''письмової заяви бездомним особам, які досягли 18-річного віку''', у тому числі бездомним особам з дітьми. На кожну бездомну особу в центрі оформлюється облікова картка клієнта та посвідчення про взяття на облік (дійсне протягом строку перебування на обліку) за встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0084-12#n16 формою] ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0084-12 наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних осіб"]). За наявності посвідчення бездомна особа може звернутися до уповноважених органів для поновлення документів, що посвідчують особу, та реєстрації місця проживання/місця перебування за адресою центру обліку або іншого закладу для бездомних осіб (дод. див. консультацію "[[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України]]"). 
'''Підстави зняття з обліку бездомної особи:'''
* відсутність протягом 6 місяців інформації про неї (не з'являється до центру обліку, і тому відсутні відомості щодо бездомної особи) автоматично, про що бездомна особа попереджається при взятті на облік під розписку;
* надання нею недостовірної інформації щодо наявності у неї житла та іншої інформації, спрямованої на розв'язання її життєвих проблем;
* подання особою або її законним представником заяви про зняття з обліку;
* припинення підстав для проживання або перебування у закладі для бездомних осіб, центрі соціальної адаптації звільнених осіб.
== Заклади соціального захисту для бездомних осіб і безпритульних дітей ==
Закладами соціального захисту для '''бездомних осіб''' є:
* '''''будинок нічного перебування''''' - заклад соціального захисту для ночівлі (розміщення на ніч) бездомних осіб, прийом до якого не потребує попереднього медичного обстеження;
* '''''центр реінтеграції бездомних осіб''''' - заклад соціального захисту, діяльність якого спрямована на поступове повернення бездомної особи до самостійного повноцінного життя шляхом надання їй комплексу соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб;
* '''''соціальний готель''''' - приймаються бездомні особи, які працюють або мають інше постійне легальне джерело доходу, недостатнє для оренди (наймання), купівлі житла;
* інші заклади, що надають послуги бездомним особам. 
Закладами соціального захисту для '''безпритульних дітей''' є:
* '''''притулок для дітей служби у справах дітей''''' - створений для тимчасового перебування в ньому дітей віком від 3 до 18 років;
* '''''центр соціально-психологічної реабілітації дітей''''' - створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної
соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги;
* '''''соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко)''''' - для проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, безпритульних дітей віком від 3 до 18 років, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги і подальшого влаштування дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15#n15 статті 19-35 Закон України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей"]).
== Перелік соціальних послуг бездомним особам ==
# Медична допомога, обслуговування, обстеження бездомних осіб.
# Встановлення групи інвалідності (поновлення відповідних документів).
# Працевлаштування бездомних осіб.
# Організація роботи із сім'ями з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0419-09 наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету України у справах національностей та релігій, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19 лютого 2009 року № 70/411/101/65/19/32 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що надають соціальні послуги бездомним особам"]).
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Діти]]

Отримання картки киянина

2025-06-16T06:56:33Z

Yurii.сhupryn: консультація перевірена на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://kmr.ligazakon.net/document/mr182250$2020_07_02 Рішення Київської міської ради від 18 грудня 2018 року № 459/6510 "Про затвердження міської цільової програми "Турбота. Назустріч киянам" на 2019 - 2021 роки"]
* [https://kmr.ligazakon.net/document/mr182236$2023_07_13 Рішення Київської міської ради від 20 грудня 2018 року № 549/6600 "Про запровадження в місті Києві багатофункціональної електронної картки "Муніципальна картка "Картка киянина"]
== Що таке Картка киянина та для чого вона потрібна? ==
'''Багатофункціональна електронна картка "Муніципальна картка "Картка киянина" (далі - Картка киянина)''' - це матеріальний або віртуальний багатофункціональний електронний засіб, у тому числі у формі електронного платіжного засобу, на будь-якому носії, за допомогою якого надаються пільги, доплати, допомоги, компенсації, цільові адресні допомоги та інші заходи підтримки, сервіси, послуги, знижки її утримувачам на території міста Києва ([https://kmr.ligazakon.net/document/mr182236$2023_07_13 пункт 1.3. розділ 1 Положення про багатофункціональна електронна картка "Муніципальна картка "Картка киянина"])

Метою запровадження проекту Картки киянина є:
* підвищення якості та ефективності надання соціальних послуг населенню міста Києва;
* створення та реалізація прозорого й ефективного механізму надання мешканцям міста Києва пільг, доплат, допомоги, компенсації, сервісів, послуг та знижок, цільової адресної допомоги тощо;
* персоніфікований облік наданих заходів підтримки;
* оптимізація витрат та централізований контроль над цільовим використанням бюджетних коштів, що виділяються на соціальні цілі;
* розвиток безготівкових форм розрахунків.
Основні завдання проекту Картки киянина:
* упорядкування та облік надання утримувачам Картки киянина пільг, доплат, допомоги, компенсацій, сервісів, послуг та знижок, цільової адресної допомоги та інших заходів підтримки;
* надання утримувачам Картки киянина пільг, доплат, допомоги, компенсацій, сервісів, послуг та знижок, цільової адресної допомоги та інших заходів підтримки відповідно до законодавства України та актів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
== Можливості, які надає Картка киянина ==
Використання Картки киянина надає можливість:
* отримати пільги, доплати, допомоги, компенсації, сервіси, послуги та знижки, цільову адресну допомогу та інші заходи підтримки;
* ідентифікувати утримувача Картки киянина;
* забезпечити облік проїзду утримувачів Картки киянина в міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, міській електричці, який працює у звичайному режимі руху;
* отримати послуги з медичного обслуговування в закладах охорони здоров'я.;
* здійснити оплату житлово-комунальних послуг;
* здійснити зарахування на банківський / картковий рахунок особи, відкритий в банку - учаснику проєкту "Муніципальна картка "Картка киянина", доплат, допомог, компенсацій, цільової адресної допомоги та інших заходів підтримки, дотацій, пенсій та інших грошових виплат, зняття готівки з банківських / карткових рахунків, реалізацію безготівкової оплати за товари і послуги, зокрема із забезпеченням функції контролю адресності витрачання цільових соціальних дотацій, та інших операцій, доступних для виконання (за бажанням утримувача муніципальної картки "Картка киянина").
== Зміст Картки киянина ==
'''Картка киянина має містити такі обов'язкові додатки:'''
* Ідентифікаційний додаток, що включає:

# ідентифікаційні дані муніципальної картки "Картка киянина" (номер картки, в тому числі у закодованому вигляді, код установи, яка видала картку, номер розрахункового рахунку (за наявності);
# персональні дані утримувача муніципальної картки "Картка киянина": прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, реквізити паспортного документа особи (паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання) (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб'єкт, що видав документ, строк дії документа (за наявності)), реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
# згода особи на обробку персональних даних.
* Соціальний додаток, що включає:
# інформацію про перелік пільг, доплат, допомог, компенсацій відповідно до законодавства України та додаткових пільг, доплат, допомог, компенсацій відповідно до актів Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
# інформація про категорію утримувача муніципальної картки "Картка киянина".
* Транспортний додаток, що включає:
# електронний ресурс, що зберігається в автоматизованій системі обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності та містить інформацію про наявну в утримувача Картки киянина кількість поїздок, проїзні квитки та/або баланс грошових коштів.
* Платіжний додаток, що включає:
# можливість зарахування дотацій, пенсій, допомоги, адресних, цільових, компенсаційних та інших соціальних виплат на картковий рахунок, відкритий в банку - учаснику проекту Картка киянина та який прив'язаний до конкретної Картки киянина (за бажанням утримувача Картки киянина);
#можливість здійснювати безготівкові платежі та зняття готівки;
#інші банківські послуги.
Картка киянина передбачає підключення інших додатків за результатами їх реалізації (за бажанням утримувача Картки киянина):
* Комунальний додаток - надання та облік пільг та субсидій при оплаті житлово-комунальних послуг. 
* Медичний додаток - надання та облік повного спектра медичних послуг, в тому числі медичного страхування.
* Торговий додаток - надання та облік знижок в роздрібних торгово-сервісних підприємствах, аптеках, медичних установах, закладах культури тощо.
* Освітній додаток - надання та облік послуг та сервісів учням закладів освіти міста Києва.
* Інші додатки.
== Хто може отримати Картку киянина? ==
"Картка киянина" видається ([https://kmr.ligazakon.net/document/mr182236$2023_07_13 пункт 2 Рішення Київської міської ради від 20 грудня 2018 року № 549/6600]):

* особам, місце проживання яких зареєстровано в місті Києві та які мають право на пільги, доплати, допомоги, компенсації відповідно до законодавства України, на додаткові пільги, доплати, допомоги, компенсації, цільові адресні допомоги та інші заходи підтримки відповідно до актів Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

* особам, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи у місті Києві;

* курсантам вищих військових навчальних закладів міста Києва;

* особам, місце проживання яких зареєстровано в місті Києві;
* особам, які здійснюють трудову діяльність в місті Києві відповідно до законодавства України.

== Куди звернутися? ==
Для отримання Картки киянина заявники подають заяву до банку - учасника проекту Картки киянина або іншого пункту оформлення та видачі Карток киянина. 
На даний час реєстрацію та видачу зазначених карток здійснює учасник проекту - [https://www.oschadbank.ua/ua/private/paycards/Kiev-Card ПАТ «Державний ощадний банк України»]. Для оформлення «Муніципальної картки «Картка киянина» необхідно звертатися до найближчого відділення зазначеного банку.
== Перелік необхідних документів ==
Для отримання Картки киянина заявники подають заяву.

У разі подачі заяви '''у паперовому вигляді''' до заяви додаються такі документи:

* паспортний документ особи (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання);
* довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* фотокартка (3 х 4 або 4 х 6);
* документи, що підтверджують право особи на отримання муніципальної картки "Картка киянина" (довідка з місця роботи, довідка, що підтверджує статус курсанта вищого військового навчального закладу, інші підтверджуючі документи);
* посвідчення, що дає право на пільги, доплати, допомоги, компенсації (у разі наявності);
* довідка, видана за формою, визначеною законодавством України з відміткою про фактичне місце проживання в місті Києві (для внутрішньо переміщених осіб).

У разі подачі заяви '''в електронному вигляді''', після проходження особою електронної ідентифікації та автентифікації, у тому числі з використанням відповідної інтегрованої системи електронної ідентифікації, яка дає змогу однозначно встановити особу, така особа додає до заяви фотокартку в електронному вигляді та скановану копію документа, що підтверджує особу.

Громадяни, які з об'єктивних причин не можуть самостійно прийти до банку - учасника проекту Картки киянина або іншого пункту оформлення та видачі Картки киянина, подають документи через свого уповноваженого представника. 
Уповноважений представник пред'являє свій паспорт громадянина України, паспорт громадянина України, що бажає оформити Картку киянина, або документ, який його замінює, та документ, що підтверджує його повноваження як представника. 
== Строк оформлення та вартість Картки киянина ==
Видача Карток киянина здійснюється банком - учасником проекту Картки киянина або іншим пунктом оформлення та видачі Картки киянина протягом:

'''30 календарних днів''' з дня подання документів '''у паперовому вигляді;'''

'''14 календарних днів з''' дня подання особами документів в '''електронному вигляді.'''

'''Безкоштовно''' отримують Картку киянина:

* особи, місце проживання яких зареєстровано в місті Києві та які мають право на пільги, доплати, допомоги, компенсації відповідно до законодавства України, на додаткові пільги, доплати, допомоги, компенсації, цільові адресні допомоги та інші заходи підтримки відповідно до актів Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
* особи, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи у місті Києві;

== Термін дії Картки киянина ==
Термін дії Картки киянина зазначається на картці. 
Після закінчення терміну дії Картки киянина її утримувач може звернутись із заявою про виготовлення нової картки.
== Підстави для відмови у видачі Картки киянина ==
Надання неповного пакету документів є підставою для відмови у видачі Картки киянина, або якщо особа не підпадає під категорію осіб,які мають право на її отримання.
== Порядок користування Карткою киянина ==
Картка киянина повинна зберігатися її утримувачем і не може бути передана іншим особам для використання. 
У разі якщо утримувач Картки киянина є особою з інвалідністю, обмежено дієздатним або недієздатною особою та не може скористатися своїм правом на отримання пільг, доплат, допомоги, компенсації, сервісів, послуг та знижок, цільової адресної допомоги та інших заходів соціальної допомоги з використанням Картки киянина, то в його інтересах і від його імені можуть діяти законні представники або інші особи на підставі довіреності, оформленої відповідно до законодавства України.

'''При цьому довіреність не дає права на пільговий проїзд у міському пасажирському транспорті.'''

У разі виявлення фактів використання Картки киянина громадянами, які не є її утримувачами, картка вилучається, про що уповноважені особи учасників проекту Картки киянина складають відповідний акт, а додатки картки блокуються.
== Зміна персональних даних, зареєстрованого місця проживання чи звільнення з роботи працівника, якому видана Картка киянина ==
При зміні персональних даних утримувача Картки киянина, які не відображаються на картці, утримувачу картки необхідно подати заяву до банку - учасника проекту Картки киянина або в інший пункт оформлення та видачі Картки киянина, в якому було видано картку, для внесення відповідних змін. Виготовлення нової Картки киянина в такому випадку є необов'язковим.

У разі зміни зареєстрованого місця проживання в місті Києві та відповідно реєстрації поза межами міста Києва громадянин зобов'язаний повідомити про це управлінню праці та соціального захисту населення районних в місті Києві державних адміністрацій або Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі звільнення з роботи працівника, якому видана Картка киянина для забезпечення його права безоплатного проїзду в міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері, міській електричці, який працює у звичайному режимі руху, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, керівник відповідного підприємства, установи, організації зобов'язаний протягом одного робочого дня повідомити про це листом відповідному управлінню праці та соціального захисту населення районної в місті Києві державної адміністрації або Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з наданням в додатку до листа копії наказу про звільнення такого працівника. 
== Припинення дії Картки киянина ==
Дія Картки киянина припиняється у випадках:
* втрати картки її утримувачем;
* механічного пошкодження картки;
* закінчення терміну дії картки;
* зміни персональних даних утримувача картки, що відображені на картці;
* за бажанням утримувача картки;
* смерті утримувача картки.
== Втрата, крадіжка або пошкодження Картки киянина ==
У випадку втрати, крадіжки, механічного пошкодження Картка киянина її утримувач може звернутися із заявою на виготовлення нової картки до банку - учасника проекту Картки киянина або в інший пункт оформлення та видачі Карток киянина, в якому було видано картку.

У випадку втрати або крадіжки Картки киянина її утримувач повинен здійснити блокування цієї картки за телефоном, вказаним на картці, або безпосередньо в банку - учаснику проекту "Муніципальна картка "Картка киянина" або в іншому пункті оформлення та видачі муніципальних карток "Картка киянина", в якому було видано картку.

У разі блокування Картки киянина у зв'язку з втратою або викраденням така картка не підлягає розблокуванню. У такому випадку здійснюється виготовлення та видача нової картки.

При блокуванні Картки киянина управлінням праці та соціального захисту населення районної в місті Києві державної адміністрації або Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) одночасно здійснюється блокування всіх додатків картки, крім платіжного додатка.
При блокуванні Картки киянина одночасно здійснюється блокування всіх додатків.
{| class="wikitable"
| [[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію перевірено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Див. також ==
* [https://kyivcity.gov.ua/pilhy_dovidky_ta_sotsialnyi_zakhyst/kartka_kyianyna/ Картка киянина]
[[Категорія: законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля

2025-05-16T09:16:28Z

Yurii.сhupryn: Незначна зміна

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України "Про дорожній рух"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#top Закон України "Про автомобільний транспорт"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п Постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 889 "Про утворення територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/738-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання"];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/MVS1026 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 05 грудня 2021 року № 913 "Про затвердження типових інформаційних карток адміністративних послуг, які надаються територіальними органами з надання сервісних послуг МВС"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0123-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ від 11 серпня 2010 року № 379 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби '''протягом 90 днів'''.
|}
== Загальні положення ==
На території України встановлена єдина процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків (пункт 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388] (далі - Порядок).

Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державної автомобільної інспекції України до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Законом України "Про дорожній рух"].

!!! У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022 64/2022], затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20 2102-IX], а також протягом 90 днів з дня його припинення чи скасування '''транспортні засоби з правим розташуванням керма''', що надходять у військові частини та підрозділи Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту як гуманітарна допомога, благодійна допомога, міжнародна технічна допомога та/або за міждержавними угодами на інших умовах:

* підлягають відомчій реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n388 статті 34] Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
* не підпадають під обмеження щодо участі у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n354 частиною п’ятою статті 29] Закону.

== Куди звернутися ==
Для державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортного засобу необхідно звернутися до:
* [https://www.hscmvs.com/ сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України (МВС)];
* мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого транспортного засобу) за окремим графіком роботи (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]*);
* суб’єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС та здійснюють продаж нових транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]*);
* [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центри надання адміністративних послуг] (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]*);
* центрами МВС через державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, на підставі узгоджених між ними рішень у порядку, установленому МВС (крім транспортних засобів, що були в експлуатації за кордоном).
----* транспортних засобів дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членів сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку.
Організація роботи, пов'язаної з реєстрацією (перереєстрацією), зняттям з обліку транспортних засобів, оформленням та видачею реєстраційних документів і номерних знаків, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) на території України фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи в порядку, визначеному МВС.

При цьому в реєстраційних документах зазначається задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України '''фізичної особи''' (''для внутрішньо переміщених осіб - місце проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання, або її відображення в електронній формі засобами Порталу Дія чи витягу з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) або його відображення в електронній формі засобами Порталу Дія'') або місце реєстрації '''юридичної особи''', за якою реєструється транспортний засіб (пункт 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

== Хто може звернутися для отримання послуги ==
Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви, справжність підпису якого засвідчується нотаріально (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

Транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
== Строк, протягом якого власник зобов'язаний зареєструвати транспортний засіб ==
Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби '''протягом 10 діб''' після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

'''Увага'''! Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби '''протягом 90 днів'''.

Транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для особистого користування більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації в сервісних центрах МВС на строк, визначений відповідним митним органом. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
== Перелік необхідних документів: ==
* заява - подана особисто або уповноваженим представником;
*реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* документ, що посвідчує особу та/або підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність; для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність);
* документ, що підтверджує правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортного засобу;
*документ щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху;
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт);
* документ, де зазначена вартість транспортного засобу (для первинної реєстрації транспортного засобу);
*реєстраційний або прирівняний до нього документ, що підтверджує реєстрацію транспортного засобу у відповідних органах іншої держави (для реєстрації транспортного засобу, який перебував в експлуатації за межами України і був зареєстрований у відповідних органах іншої держави);
*документ, що підтверджує реєстрацію транспортного засобу за межами України (крім транспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні, їх персоналу та членам сімей персоналу, акредитованих в установленому порядку в МЗС, а також міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України), (для реєстрація тимчасово ввезеного на митну територію України транспортного засобу);
* платіжні документи (квитанції), які засвідчують оплату адміністративної послуги (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).
Слід зауважити, що документ щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху, так званий сертифікат відповідності, згідно з підпунктом 3 пункту 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання"] видається:

* виробником або його уповноваженим представником – резидентом України (далі -виробник) на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів (Правил Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй, що є додатками до Угоди), що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу;

* уповноваженими органами або визначеними Міністерством розвитку громад та територій органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів (Правил Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй, що є додатками до Угоди), але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні;

=== Які документи підтверджують право власності на транспортний засіб===
Документами, що підтверджують правомірність отримання транспортного засобу, можуть бути:
# договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;
# укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС/центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких органів/центрів договори [[Договір купівлі – продажу|купівлі-продажу]] ([[Договір міни|міни]], [[Договір поставки|поставки]]), [[Договір дарування|дарування]] транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
#договір [[Договір купівлі – продажу|купівлі-продажу]] транспортного засобу, укладений між покупцем та суб’єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб’єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності);
#укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
#[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріально посвідчені]] договори [[Договір купівлі – продажу|купівлі-продажу]] ([[Договір міни|міни]], [[Договір поставки|поставки]]), [[Договір дарування|дарування]] транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
# договори [[Договір купівлі – продажу|купівлі-продажу]] транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб’єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб’єктів уповноваженою особою;
#[[договір комісії]] між власником транспортного засобу і суб’єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]] транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб’єкт господарювання, які підписані від імені суб’єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб’єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;
# свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;
# рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;
# рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;
# копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
# довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
# акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#n392 додатком 6], виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n218 митна декларація] на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
# [[договір фінансового лізингу]] та договір купівлі-продажу предмета лізингу;
#акт про проведений електронний аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем;
#рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно до пункту 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985];
#акт про придбання майна на аукціоні з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність);
#договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
# акт про придбання товару на електронному аукціоні, виданий митним органом у разі продажу транспортних засобів у випадках, передбачених статтею 243 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2013 Митного кодексу України];
#договір купівлі-продажу, оформлений в електронній формі засобами електронного кабінету водія або Порталу Дія.
#документи, що підтверджують придбання транспортного засобу для необхідності використання його під час проведення оперативно-розшукових, контррозвідувальних, розвідувальних заходів та негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до законодавства (крім транспортних засобів, не зареєстрованих у сервісних центрах МВС);
== Огляд транспортних засобів ==
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться:

* в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів;
* в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* державному Реєстрі атестованих судових експертів;
* автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби;
* банку даних Генерального секретаріату Інтерполу;
* у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
* про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;
* в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування),
* в Єдиному реєстрі боржників;
* відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку;
* в Єдиному реєстрі довіреностей щодо перевірки дійсності довіреності;
* дійсності сертифіката відповідності за Державним реєстром сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстром виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів (пункт 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія).

'''Експертне дослідження'''

За бажанням власника транспортного засобу працівниками Експертної служби МВС або інших державних спеціалізованих установ, що провадять судово-експертну діяльність, які мають присвоєну в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом України "Про судову експертизу"] порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними, проводиться експертне дослідження транспортного засобу, яке передує державній реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку транспортного засобу, з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів (виявлення фактів знищення, підроблення або зміни номерів вузлів та агрегатів транспортних засобів, підроблення реєстраційних документів, що їх супроводжують) і включає огляд транспортного засобу та звірку інформації щодо транспортного засобу, внесеної до реєстраційних документів.

За результатами проведеного експертного дослідження транспортного засобу фахівці, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, невідкладно складають відповідний висновок. Відомості, що містяться в такому висновку, вносяться в день проведення експертного дослідження до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Перша державна реєстрація транспортних засобів, '''що були в експлуатації за кордоном, здійснюється виключно після проведення експертного дослідження.'''

Реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу '''не здійснюється:'''

♦ у разі наявності відомостей про розшук транспортного засобу його реєстрація, перереєстрація (крім випадків, визначених абзацом одинадцятим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top пункту 40 цього Порядку]);

♦ у разі звернення до сервісного центру МВС особи, що перебуває в розшуку, або особи, уповноваженої діяти від її імені;

♦ у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, крім випадків:

- перереєстрація транспортного засобу не пов'язана з його відчуженням;

- транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження";

- транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження";

- транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";

- транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top пункту 14 Порядку] розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N 985;

♦ без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель або частину панелі) ідентифікаційними номерами складових частин (крім випадків вибракування (списання) їх у цілому), а також ввезених на митну територію України, що розшукуються органами інших держав;

♦ номери двигунів яких мають ознаки навмисного знищення або підробки (крім випадків повернення транспортного засобу законному власнику із знищеним або підробленим ідентифікаційним номером двигуна після незаконного заволодіння таким засобом).

Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

'''Важливо!'''

Транспортним засобам, у реєстраційних документах яких відсутня інформація щодо ідентифікаційних номерів кузова, шасі (рами), зареєстрованим до 18 жовтня 2006 р., протягом двох років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1019-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. N 1019] "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації транспортних засобів, допуску громадян до керування транспортними засобами, а зареєстрованим на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, - протягом двох років з дня припинення або скасування воєнного стану на відповідній території ''присвоюються та наносяться на них спеціальні індивідуальні номери на підставі заяви особи'', за якою такий транспортний засіб був зареєстрований, з подальшою перереєстрацією такого транспортного засобу в порядку, установленому цим Порядком.

У разі коли протягом зазначених строків таким транспортним засобам не буде присвоєно, не нанесено на них спеціальні індивідуальні номери та не здійснено їх перереєстрацію, '''такі транспортні засоби вважаються незареєстрованими на території України.'''

== Документи, що видають після реєстрації==
На зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються:
# свідоцтво про реєстрацію;
# два номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування) – на автотранспорт: один номерний знак – на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп; дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв.
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається. Вивезення (пересилання) за межі України номерних знаків, виданих на території України, окремо від транспортних засобів не дозволяється.

'''Увага!''' Свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), технічний талон та номерні знаки старого зразка діють до їх заміни на нові.
== Строк надання послуги ==
Протягом робочого дня з моменту одержання заяви.
== Підстави для відмови у наданні послуги: ==
* подання до суб’єкта надання адміністративної послуги неповного пакета документів;
* невідповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу із зазначеними в поданих документах;
* в результаті перевірки за Єдиним державним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби встановлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом;
* у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n388 частина п'ята статті 34 Закону України "Про дорожній рух"]).
В окремих випадках наявність обтяжень відносно транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та відсутність або наявність відповідної інформації про фізичну особу в Єдиному державному демографічному реєстру, [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиному реєстрі боржників].
== Вартість послуги ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"] затверджено перелік платних послуг і розмір плати за їх надання, згідно з яким реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів з видачею свідоцтва про реєстрацію або його дубліката та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок, проведення експертного дослідження транспортних засобів і супровідних документів з видачею експертного висновку коштує:
* реєстрація, перереєстрація колісних транспортних засобів усіх категорій з видачею свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків, зняття з обліку транспортного засобу з видачею облікової картки та номерних знаків для разових поїздок- 350 гривень;
* виготовлення макетів індивідуальних номерних знаків транспортних засобів, які виготовляються на замовлення власників транспортних засобів, з видачею номерних знаків (за один комплект): три символи – 300 гривень, кожний наступний (до восьми символів) – 90 гривень, графічний елемент – 500 гривень;
* видача свідоцтва про реєстрацію колісних транспортних засобів у зв'язку з його пошкодженням або непридатністю, внесенням змін до реєстраційного документа або для виїзду за кордон автомобілів, автобусів - 26 гривень;
* вартість номерних знаків – 135 гривень;
* вартість бланку свідоцтва про реєстрацію автомобіля – 201 гривень;
* податок на доходи фізичних осіб – 5% від суми автомобіля (у випадках встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6410 статтею 173 Податкового кодексу України]).
Також власнику транпортного засобу доведеться сплачувати 25 000 грн на рік, якщо транспортний засіб, потрапляє в категорію розкоші, тобто:
* з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та;
* середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (станом на 2024 рік - 7100 гривень) (стаття 267 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6410 Податкового кодексу України]).
Після прийняття заяви посадовою особою сервісного центру проводяться огляд транспортного засобу, перевірка документів транспортного засобу за наявними базами даних автоматизованої інформаційної системи та в разі прийняття рішення щодо реєстрації після сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Розмір плати за видачу бланка або номерного знака визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' На [http://hsc.gov.ua/index/poslugi/nomerni-znaki-vigotovlennya-ta-zberigannya/ вебсорінці Головного сервісного сентру МВС України] можна перевірити вартість номерних знаків та наявність платних номерних знаків.
|}
== Зняття з обліку транспортного засобу==
Зняття з обліку транспортних засобів (крім вибракування транспортного засобу в цілому) проводиться в сервісному центрі МВС або в центрі надання адміністративних послуг на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця чи рішення суду та за умови проведення експертного дослідження фахівцями, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів і внесення відповідних відомостей, що містяться у висновку експертного дослідження, до Єдиного державного реєстру транспортних засобів з урахуванням вимог пункту 15 цього Порядку(пункт 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#top Порядку]).

Вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян - за заявами їх власників.

Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС.

Забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.
== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/reiestratsiia-novykh-kolisnykh-transportnykh-zasobiv-usikh-katehorii-inozemnoho-vyrobnytstva-abo-ikh-perereiestratsiia-z-vydache Реєстрація, перереєстрація транспортних засобів/реєстрація авто/реєстрація автомобіля (машини)]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Відпустка на період карантину

2025-04-18T07:12:35Z

Yurii.сhupryn: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19''')'''"]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/vidpustki/list-ministerstva-socialnoi-politiki-ukraini-vid-29-kvitnya-2016-r-no-24313116-16 Лист Міністерства соціальної політики України від 29 квітня 2016 року № 243/13/116-16]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
==Чи передбачена відпустка на період карантину==
Передбачено '''відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника із двох підстав:'''
*Пунктом 3-1 частини першої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] (далі - Закон) передбачено, що '''відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку''' матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону], для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.
*Крім того, відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону] '''будь-який працівник''' може отримати '''за згодою власника або уповноваженого ним органу''' відпустку без збереження заробітної плати.
При цьому, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-IX] було внесено зміни до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] , де зазначено, що '''термін перебування у відпустці без збереження''' заробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населеня від інфекційних хвороб"], '''не включається у загальний термін '''''(не більше 15 календарних днів на рік)'', встановлений частиною першою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону] та частиною другою статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України].

Відпустка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text статті 26 Закону України «Про відпустки»] надається виключно за згодою сторін. Примусове відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати – це грубе порушення законодавства про працю. відповідальність за яке передбачається ст. 172 Кримінального кодексу України.
[[Файл:89722184 2648809338550047 6223140039736426496 o.png|міні]]
==Коло осіб, що мають право на отримання відпустки в обов'язковому порядку==
Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону]право на відпустку мають:
*матір
* батько
*баба
*дід
*інші родичі, які фактично доглядають за дитиною
*особа, яка усиновила дитину
*особа, яка взяла під опіку дитину
*один із прийомних батьків
*один із батьків-вихователів
===Підстави для надання відпустки===
Якщо працівник бажає отримати відпустку відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону], він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника (заява працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину).
== Термін, на який надається відпустка==
Пунктом 3-1 частини першої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону] передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону від 17.03.2020 р. № 530] внесено зміни до ст. 84 КЗпП, ст. 26 Закону "Про відпустки". У відповідності до якого термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний 15-денний ліміт для таких відпусток, які надаються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 26 Закону "Про відпустки".] Міністерство соціальної політики України у [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/vidpustki/list-ministerstva-socialnoi-politiki-ukraini-vid-29-kvitnya-2016-r-no-24313116-16 листі від 29 квітня 2016 року № 243/13/116-16] роз’яснює, що роботодавці за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для працівників, зокрема, інші види оплачуваних відпусток або відпусток більшої тривалості, ніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі.
==Альтернативні варіанти для працівника і роботодавця==
Крім відпустки батьки дітей до 14 років на період оголошення карантину можуть скористатися іншими правами і гарантіями, а саме:
*використати щорічну відпустку, а також додаткову соціальну відпустку;
*оформити листок непрацездатності в разі, якщо дитина захворіла в період карантину;
*оформити відпустку без збереження заробітної плати, що надається за угодою сторін тривалістю до 15 календарних днів;
*працювати на умовах неповного робочого часу відповідно до статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України];
*перевестись на дистанційну роботу.
[[Категорія:Відпустка]]

Позбавлення права на спадкування

2025-04-18T07:03:36Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Поняття спадкування та право на спадкування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 Стаття 1216 ЦК України] (далі – ЦК України) визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, становить підгалузь цивільного законодавства, яка іменується "спадковим правом" або "правом спадкування".
Термін "право на спадкування" може вживатися в кількох значеннях.

Право на спадкування може розглядатися як суб'єктивне право, яке виникає за наявності певних юридичних фактів: смерті особи або оголошення її померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 ст. 1220 ЦК України]).
== Підстави усунення від спадкування ==
Законодавець передбачає усунення спадкоємця від права на спадкування, підстави якого визначаються не згідно з волею спадкодавця-заповідача, а чітко вказуються в законі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ст.1224 ЦК України]).

==== Особи, які не мають права на спадкування ====

* особи,які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (''не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом'');
* особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
* батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини (н''е мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом'');
* одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду (''якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу'');
* за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст. 1235 ЦК України] спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині]].
Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ст. 1224 ЦК України] передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.
== Усунення від спадкування за рішенням суду ==
На відміну від випадків, коли особа не має права на спадкування, закон передбачає випадки, коли за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, а саме: якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Вказана підстава стосується всіх спадкоємців, у тому числі й тих, які відповідно до закону мають право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальну відмову.

'''''Безпорадним''''' слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Вказана позиція підтверджується також пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Вирішальним при цьому є '''медична документація'''.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.

Таким чином, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ч. 5 ст. 1224 ЦК України] '''має значення сукупність обставин:'''
* ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання (''ухилення полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій'');
* перебування спадкодавця в безпорадному стані (''безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування'');
* потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

== Судова практика ==

* Усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи (постанови ВС від 11 лютого 2019 р. у справі № 756/11676/16-ц, від 25 березня 2019 р. у справі № 766/810/17)
* Обов’язково підлягає з’ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу (постанови ВС від 04 липня 2018 р. у справі № 404/2163/16-ц, від 19 червня 2019 р. у справі № 491/1111/15-ц, від 02 березня 2020 р. у справі № 133/1625/18)
* Ухилення від допомоги спадкодавцеві повинно виражатись в умисних діях чи бездіяльності. Важливим аспектом при цьому є наявність вини. (постанови ВС від 21 березня 2018 р. у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 р. у справі № 404/2163/16-ц)
* Безпорадним станом спадкодавця є таким, якщо він неспроможний самостійно задовольняти свої потреби (постанова ВС від 17 жовтня 2018 р. у справі № 200/21452/15-ц)

Отже, ВС КЦС у справі № 386/967/18 від 29.06.2021 року наголосив, що лише в разі '''одночасного існування таких обставин''', як перебування спадкодавця у безпорадному стані, умисне ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві та існування потреби спадкодавця саме у допомозі спадкоємця, за умови '''доведеності зазначених фактів у сукупності''', спадкоємець '''підлягає усуненню від спадкування'''.

== Посилання на практику ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73469356 Постанова Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 233/6868/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74687758 Постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 753/21722/13-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90169009 Постанова Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 521/19609/16-ц]

== Підсудність та вартість подання позову про усунення від права на спадкування ==
Спір з приводу усунення спадкоємця від набуття права власності на нерухомість (її частку) '''розглядається за місцезнаходженням майна'''. Такий висновок зробив ВС в постанові №489/2055/19.

Під час подання позовної заяви про усунення від права спадкування до суду сплачується '''судовий збір у розмірі 0,4 відсотка''' від встановленого на 1 січня календарного року подання заяви (у 2024 році — '''1211,20 грн''').

Судовий збір не сплачується, якщо ви звільнені з його сплати на підставі Закону про «Судовий збір» (наприклад, інваліди 1–2 групи).
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок проходження медико-соціальної експертизи

2025-03-11T09:37:34Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!'''
з '''1 січня 2025 року''' експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб '''[[Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Експертні команди)|проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи]]''', до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338].

Повноваження, права і обов'язки '''МСЕК''' щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я '''припиняються 31 грудня 2024 року.'''

'''Документи, рішення, прийняті, видані МСЕК в період їх роботи, є чинними''' та продовжують бути підставами для продовження надання особам і дітям статусів, прав, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, якщо такі статуси, права, виплати та соціальні гарантії були оформлені (призначені) до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338] (''26.11.2024''), якщо інше не буде встановлено за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, проведеної в установленому законодавством порядку, або в судовому порядку, або до проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
|}

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1387-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 червня 2012 року № 420 "Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n41 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577 "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико- соціальних експертних комісіях"]

==Загальна інформація==
'''Медико-соціальна експертиза''' - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи (абзац восьмий статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Медико-соціальна експертиза проводиться''' особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять '''медико-соціальні експертні комісії''' (далі - МСЕК, комісія), що утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні (пункт 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).

Медико-соціальна експертиза потерпілим від [[Нещасний випадок на виробництві|нещасного випадку на виробництві]] та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві]", висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України] від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

==Проходження медико-соціальної експертизи==
'''Медико-соціальна експертиза''' проводиться ''після повного медичного обстеження'', проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

МСЕК приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності '''не пізніше ніж через чотири місяці''' з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням '''протягом п'яти місяців''' з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (пункт 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"] (далі - Положення).

===Строк розгляду===
МСЕК проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, '''протягом п'яти робочих днів''' з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text Положення]).

За наявності підстав для ''заочного проведення'' медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу протягом '''трьох робочих днів''' з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії.

===Перелік необхідних документів===
Для проведення медико-соціальної експертизи необхідно пред'явити:
* паспорт або інший документ, який засвідчує особу (наприклад, посвідчення про належність до певної категорії осіб);
*довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
*направлення лікувально-профілактичного закладу на проходження МСЕК за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n41 формою № 088/о];
* медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров'я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії;
*в окремих випадках також може подаватися:
#трудова книжка та її копія, завірену нотаріально;
#витяги з історій хвороб та амбулаторної картки;
#свідоцтво про хворобу (постанова військово-лікарської комісії), експертний висновок міжрегіональної відомчої експертної комісії про зв'язок з наслідками аварії на ЧАЕС, акт про нещасний випадок на виробництві тощо (для військовослужбовців, працівників Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, воїнів-інтернаціоналістів, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, постраждалих на виробництві тощо);
#документів, що підтверджують участь в антитерористичній операції;
#інші документи.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#n113 Порядоку та умови встановлення інвалідності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 3 грудня 2009 р. № 1317] :
{| class="wikitable"
|+
!Умова встановлення інвалідності
!Документи, які є підставою для прийняття рішення
|-
|''Внаслідок нещасного випадку на виробництві''
|Результати огляду потерпілого членами комісії та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF#n528 за формою, від 17 квітня 2019 р. № 337]), або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві.
|-
| ''Внаслідок професійного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1662-2000-%D0%BF#n9 Перелік професійних захворювань, затверджений постановою КМу від 8 листопада 2000 р. № 1662])''
|Розслідування хронічного професійного захворювання та висновку спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань.
|-
|''Втрата професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров'я яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків''
|Огляд потерпілого проводиться за участю представника Пенсійного фонду України після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання.
|-
| ''Втрата працездатності військовослужбовців і військовозобов'язаних у період проходження ними служби (зборів)''
|1) Копії свідоцтва про хворобу, виданого за затвердженою Міноборони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2880 формою] військово-лікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у разі визнання ВЛК військовослужбовця або військовозобов'язаного в період проходження служби (зборів) не придатним за станом здоров'я для подальшого проходження служби (зборів) унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.)
2) Довідки про придатність військовослужбовця або військовозобов'язаного до військової служби, що видана військоволікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
|-
|''Внаслідок хвороб, перенесених у дитинстві''
|Документи лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до 18-річного віку.
|-
|''Настала в осіб до 18-річного віку внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з бойовими діями у період Другої світової війни чи з їх наслідками''
|Медичниі документи, які підтверджують факт поранення чи захворювання, або рішення суду щодо зазначених подій та висновків лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я.
|-
|''Внаслідок Чорнобильської катастрофи''
| - Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії, експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв’язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС про причинний зв’язок захворювання з Чорнобильською катастрофою або постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювання з Чорнобильською катастрофою;
- Посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії та експертного висновку міжвідомчої експертної комісії;

- Посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії “Д”, вкладки до нього та експертного висновку міжвідомчої експертної комісії.
|-
|''Внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності)''
|Рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту участі осіб у Революції Гідності та одержання ними під час участі у Революції Гідності ушкоджень здоров'я і висновків лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я.
|-
|''Внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''
|Медичних документів про звернення за медичною допомогою із зазначенням обставин одержання поранення, контузії, каліцтва, захворювання;
- довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою КМУвід 20 серпня 2014 р. № 413 ;

- документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, про залучення до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) для участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України;

- направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони а також документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ і організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;

- довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

- довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції, або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО
|-
|''Внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО''
|Рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО
|-
|''Внаслідок використання лікарських засобів або вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2''
|Протокол розслідування, що надається групою оперативного реагування на несприятливі події після імунізації, за формою, затвердженою МОЗ.
|-
|''Внаслідок пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я, одержаними від вибухонебезпечних предметів''
|Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань
|}

===Проведення огляду===
МСЕК проводить своєчасно огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності:

♦ за місцем проживання або лікування особи, у тому числі за місцем її проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

♦ заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії (у разі подання письмової заяви особою, що звертається для встановлення інвалідності (її законним представником), у якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, за яких група інвалідності встановлюється '''безстроково''').

Встановлення інвалідності заочно '''не проводиться''' за п'ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується Міністерством охорони здоров'я, а також у разі, коли вона спричинена:
*нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я);
*професійним захворюванням;
*захворюванням, одержаним під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
*захворюванням, пов'язаним з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
*захворюванням, одержаним в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв'язку (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text Положення]). (на період дії воєнного стану пункт 5 Положення не застосовується.)
У разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, комісія може за заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, приймати рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в державі перебування.

==Прийняття рішення==
Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text Положення]).

МСЕК видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, '''довідку та індивідуальну програму реабілітації.'''

'''МСЕК надсилає:'''

→ органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги - виписку з акта огляду комісії (надсилається у триденний срок) ;

→ органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування - індивідуальну програму реабілітації та виписка з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності;

→ лікувально-профілактичному закладові та органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання - копію індивідуальної програми реабілітації;

→ за місцем роботи - повідомлення щодо групи інвалідності (у випадку встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акту комісії (пункт 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).

Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.

Видача особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється.

===Щодо отримання дублікату довідки МСЕК===
''Законодавством '''не передбачено виготовлення та видача МСЕК дублікатів''' відповідних довідок.''

Відповідно до п. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#n109 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ № 1317], визначено, що повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.

На період дії воєнного стану на території України значно спрощена процедура проведення медико-соціальної експертизи. Наразі МСЕК здійснює свої функції за принципом екстериторіальності (постанова КМУ № 225 від 08 березня 2022 р., постанова КМУ № 390 від 30 березня 2022 р.).

Тобто, якщо особа звертається для встановлення інвалідності та не може прибути на огляд, – МСЕК може приймати таке рішення заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.

Враховуючи вищезазначене, відсутній механізм отримання саме дублікату довідки МСЕК. Однак, особа з інвалідністю має право подати заяву про повторний огляд МСЕК та отримання нової довідки МСЕК.

Задля відновлення медичної документації (результатів обстеження, лікування, проведених стаціонарних й оперативних втручань, а також реабілітаційних рекомендацій) необхідно звернутись до сімейного або будь-якого іншого лікаря первинної ланки за місцем перебування. Лікар може відновити медичні документи через Електронну систему охорони здоров’я та/або проведе додаткові обстеження для продовження лікування.

Задля відновлення документів, які належать особі з інвалідністю, остання може звернутись до органу соціального захисту. Цей орган має доступ до Централізованого банку даних осіб з інвалідністю і може надати інформацію про групу і причину раніше встановленої інвалідності.

У разі необхідності особа з інвалідністю може звернутися до органів МСЕК для отримання копій медичних документів, на підставі яких особі було встановлена інвалідність. Це спростить процедуру відновлення втрачених документів.

У випадку виявлення помилок і описок у довідці МСЕК, варто звернутись до того уповноваженого органу, що видавав довідку, з метою внесення відповідних змін. Проте, у випадку неможливості виправлення помилок, включаючи відсутність медико-експертної справи, акту огляду МСЕК та протоколу засідань МСЕК, існує можливість вирішення питання в судовому порядку.

==[[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)|Оскарження рішення]]==
У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до [https://moz.gov.ua/ Міністерства охорони здоров'я України].

Рішення МСЕК може бути [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|оскаржене до суду]] в установленому законодавством порядку.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]"

==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977522 Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц] (спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87882125 Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 26.02.2020 року № 942/52/20] (встановлення факту належності виписки із акту огляду МСЕК у зв’язку з виявленням розбіжностей у прізвищі)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101208530 Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19.11.2021 року №299/5388/21] (встановлення факту належності виписки із акту огляду МСЕК у зв’язку з виявленням розбіжностей в імені)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104295317 Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12.05.2022 №674/1698/21] (встановлення факту належності виписки із акту огляду МСЕК у зв’язку з невідповідністю дати народження у паспорті даті вказаній у виписці з акту огляду МСЕК)

==Див. також ==
*[[Інвалідність та порядок її встановлення]]
*[[Встановлення факту каліцтва]]
*[[Допомога по тимчасовій непрацездатності]]
*[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями]]
*[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
*[[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Охорона праці]]

Розірвання договору дарування

2025-03-11T09:32:40Z

Yurii.сhupryn:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану.
|}
== Поняття договору дарування ==
Відносини, що виникають при безоплатному переданні майна у власність іншій особі, опосередковуються, зокрема, <big>договором дарування</big>. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 717 ЦК України] визначає, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
[[Файл:Vozroslo-chislo-sdelok-po-dareniyu-nedvizhimosti.jpg|міні|дарування]]

За договором дарування <big>'''дарувальник'''</big> передає або зобов’язується передати в майбутньому <big>'''обдаровуваному'''</big> безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи. Таким чином, договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій. 
Чинне законодавство ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст.717 ЦК України]) чітко обумовлює, що '''''договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування'''''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] договір дарування можливий як односторонній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний.
'''Основна кваліфікуюча ознака,''' за якою договір дарування відрізняється від договорів про передачу майна у власність, це його '''безоплатність'''.
''Безоплатність дарування – це відсутність зустрічної еквівалентної вимоги.''
Як і будь-який договір, договір дарування може припинитися.
Звичайно, загальних положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] в цьому питанні ніхто не скасовував. Але оскільки передача чогось у дар — процес специфічний, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює деякі особливості для припинення.

'''Так, договір дарування може припинятися у випадку:'''
* його розірвання;
* односторонньої відмови від договору однієї зі сторін.
[[Файл:20170315 415 280x280.jpg|міні|розірвання договору дарування]]

Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов’язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Правовим наслідком одностороннього розірвання договору є припинення зобов’язань сторін ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст.653 ЦК України]).

== Підстави для розірвання договору дарування ==
Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 724 ЦК України] та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин.
Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 726, 727 ЦК України]:
* '''умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.'''
Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.
* '''створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність''' (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.
Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.
* '''недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.'''
Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

Слід врахувати, що якщо зазначеної загрози (знищення або пошкодження) дарунку не існує, а дарувальник невдоволений лише тим, що обдаровувана особа поводиться з дарунком іншим чином, ніж бажає того дарувальник, то правові підстави для розірвання договору за даною нормою відсутні. При визначенні правового режиму речей, що становлять історичну, наукову або культурну цінність необхідно враховувати положення законодавства про охорону пам'яток історії та культури.

== Обов'язкова умова розірвання договору дарування==
Розірвати договір дарування дарувальник вправі лише за умови наявності дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника.

'''При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору'''. '''Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред'являтись не можуть.''' 

Таким чином, розірвання договору дарування допускається у виключних випадках, зазначених статтею, або у випадках визнання правочину недійсним за загальними підставами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

== Строки реалізації права дарувальника на розірвання договору дарування ==
З метою реалізації права дарувальника (або його спадкоємців) щодо розірвання договору дарування законом встановлений спеціальний '''строк позовної давності терміном 1 рік''' (такий виняток ґрунтується на вимогах [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 258 ЦК України]). 

Таким чином, обчислення строку позовної давності починається від дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 727 ЦК України]. 
Тобто, слід враховувати, що у випадках, встановлених статтею, право на розірвання договору виникає з певних моментів:
* з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
* з моменту вчинення дій обдаровуваного, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка;
* з моменту вчинення дій чи допущення бездіяльності обдаровуваним, які свідчать про недбале ставлення до дарунка, що становить історичну, наукову або культурну цінність.

Проте право є строковим, адже воно існує доти, поки існує річ, яка є предметом договору. Проте за наявності вини (доказаної) обдаровуваного щодо відчуження або знищення дарунка з метою уникнення його повернення дарувальнику, можливими є вимоги за зобов'язанням із завдання шкоди, шляхом подання відповідного позову. Якщо дарунок повернуто дарувальнику за взаємною згодою сторін, таку обставину слід розглядати як новий договір дарування.

== Наслідки розірвання договору дарування ==
Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на дарунок у обдаровуваного. Наслідком такого розірвання є застосування реституції, тобто повернення сторін у первинний стан, у зв'язку з чим, обдаровуваний зобов'язаний повернути дарувальнику річ, що є предметом договору, у натурі з урахуванням можливого природного зносу за період її перебування в обдаровуваного. Це означає, що обдаровуваний не може запропонувати дарувальникові грошову компенсацію замість дарунка або відшкодувати вартість дарунка, залишаючи його у себе.

Таким чином ''подарована річ підлягає поверненню, незалежно від того, в якому стані вона перебуває.'' При цьому дарувальник не має права відмовитись від прийняття такої речі з мотивів втрати нею цільового призначення або істотного погіршення. Крім того, дарувальник не вправі вимагати відшкодування завданих збитків або моральної шкоди.

Законом також не передбачено можливості відшкодування витрат обдаровуваному на утримання дарунка, на його поліпшення, у зв'язку із розірванням договору дарування із зазначених вище підстав.

==Визнання договору недійсним==
Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:
* волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
* правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
* правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.
У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом.
Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування.

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договір дарування]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок і процедура медичного освідування на предмет керування транспортним засобом в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння

2025-02-14T11:26:56Z

Yurii.сhupryn: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "про затвердження Правил дорожнього руху"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1103-2008-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 17.12.008 року № 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції"]
== Загальні положення==
Огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

'''Ознаками алкогольного сп’яніння є:'''
* запах алкоголю з порожнини рота;
* порушення координації рухів;
* порушення мови;
* виражене тремтіння пальців рук;
* різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
* поведінка, що не відповідає обстановці.

'''Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:'''
* наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
* звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
* сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
* почервоніння обличчя або неприродна блідість.

'''Огляд на стан сп’яніння проводиться:'''
* поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);
* лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

'''У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки''' транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі – заклад охорони здоров’я).

'''У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди''' (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп’яніння учасників цієї пригоди є обов’язковим у закладі охорони здоров’я.

== Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів==
За наявності ознак, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в '''присутності двох свідків.'''

{| class="wikitable"
|-
| '''Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.'''
|}
Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції] поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я '''не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.'''

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.
== Цифровий показник стану алкогольного сп’яніння ==
В Україні вже кілька років існує фіксована норма алкоголю в крові, яка становить 0,20 проміле. Встановлено, що 0,20 проміле рівноцінні 200 гр. вина для чоловіків і 100 гр. сухого вина для жінок, 200 гр. і 100 гр. шампанського, 50гр. і 30 гр. горілки, 50 гр. і 30 гр. коньяку, а також 500 гр. і 330 гр. пива відповідно. Дози алкоголю відповідають допустимій нормі через 30 хвилин після вживання і можуть відрізнятися для кожної конкретної людини.
== Спеціальні прилади для проведення медичного освідування ==
Наказ МВС України повідомляє, що поліціянти мають право перевіряти вміст алкоголю в крові виключно сучасними і сертифікованими приладами.
Сьогодні в їх арсеналі знаходяться такі тестери і газоаналізатори, як: AlcoQuant 6020; Alcotest 6510; Alcotest 6810; Alcotest 7410 Plus com; Алконт 01; Драгер.
== Акт огляду на стан алкогольного сп’яніння==
Результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 2]) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп’яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається '''у двох примірниках''', один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп’яніння.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

== Проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я і оформлення його результатів ==
=== Місце проведення огляду ===
Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду на стан сп’яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров’я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
=== Хто уповноважений проводити огляд? ===
Огляд у закладах охорони здоров’я щодо виявлення стану сп’яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

=== Порядок проведення огляду ===
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров’я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).

'''Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп’яніння.''' У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 3]) (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.

'''Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов’язкове.'''

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності '''зберігається протягом 90 днів.'''

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище.

{| class="wikitable"
|-
| Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов’язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я, куди він доставлений.
|}
=== Результати огляду ===
За результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 4]), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Акт медичного огляду особи складається '''в одному примірнику''', який залишається в закладі охорони здоров’я.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп’яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у '''трьох примірниках:''' перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров’я.

Кожний випадок огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 додаток 5]).

Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15 Інструкції], вважаються недійсними.
== Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ==
1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування -

караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, -

караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років (стаття 286-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]).

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Форс-мажор

2025-02-14T11:17:17Z

Yurii.сhupryn: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року №44(5) (із змінами та доповненнями)]
*[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України]
== Загальні поняття: форс-мажор та випадок (казус) ==
'''Форс-мажорними обставинами''' (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 частина друга ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"]).
 Цивільний кодекс України не містить поняття "форс-мажор", але ст. 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання визначає випадок або непереборну силу.

Ч.2 ст. 218 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України] передбачено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим '''внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин''' за даних умов здійснення господарської діяльності.

'''«Випадок»''' (казус), під яким на практиці розуміється подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута. За таких умов особа звільняється від відповідальності якщо доведе, що вчинила усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов’язань.
== Категорії форс-мажорних обставин ==
'''Форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:'''
* повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;
* пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;
* страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;
* оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;
* законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України тощо).
'''За терміном дії форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:'''
* тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;
* короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.
== Наслідки настання форс-мажорних обставин: ==
* строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини, відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;
* виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.
== Документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили ==
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. 
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

'''Граничний строк дії форс-мажору''', після якого партнери мають право анулювати взаємні зобов'язання. 
Його тривалість встановлюється з урахуванням строку виконання контракту, характеру товару, способу продажу, торгових звичаїв. Наприклад, для продуктів, що швидко псуються, він приймається рівним 15-30 днів, у контрактах на обладнання - 3—12 місяців, на інші товари - 1-4 місяці. При цьому обумовлюється, що жодна із сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною валютних збитків. Як виняток, покупець може вимагати повернення виплаченого авансу. Але це може виявитися безрезультатним, оскільки складно довести, що продавець не витратив одержані суми до виникнення форс-мажору (на проектні роботи, виготовлення оснащення, придбання матеріалів тощо).

== На що звернути увагу під час дії воєнного стану ==
1. Відрізняйте об‘єктивну неможливість виконати договір та економічну недоцільність подальшого виконання договору

У випадку погіршення матеріального стану підприємства, проте за технічної можливості виконати умови договору, захистити себе від господарських санкцій форс-мажором не вдасться. Через запровадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22/ed20220308#Text постановою Правління НБУ від 24.02.2022 року № 18] заборони на виконання платежів у іноземній валюті за межі України, неможливість вчасно здійснити платіж – буде визнана форс-мажором та буде підставою для звільнення зобов’язаної сторони від відповідальності (пені). А от збільшення витрат через організацію постачання товару за контрактом, та, як наслідок, нерентабельність угоди не буде форс-мажором, навіть якщо зайві витрати стали наслідком військових дій.

2. Форс-мажор–договірний засіб захисту для зобов’язаної сторони

Управнена сторона посилатися на форс-мажорне застереження права не має. Наприклад, покупець не може через війну відмовитися від прийняття товарів від продавця. А от продавець, який позбавлений можливості організувати передачу товару покупцю через порушення логістичного ланцюга, чи через зупинення виробництва, може посилатися на форс-мажор.

3. Форс-мажор має бути підтвердженим

Зазвичай, для цього існує сертифікат ТТП. Наразі порядок отримання сертифікату максимально спрощений. Проте, управнена сторона може заперечувати проти посилання на форс-мажор навіть за наявності сертифікату. Тож документальні докази неможливості виконати договір через військові дії рекомендую збирати незважаючи ані на наявність сертифікату ТТП, ані на загальну обізнаність про факт російської агресії проти України

Джерело: https://pravo.ua/iak-pravylno-zastosovuvaty-fors-mazhor-do-nevykonanykh-zobov-iazan-cherez-viinu-v-ukraini/
== Див. також ==
* [[Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій

2025-01-13T15:07:13Z

Yurii.сhupryn: незначні зміни, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України 02 жовтня 2015 року № 859]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 09 вересня 2013 року № 787]
== Загальна інформація ==
'''Податкова знижка на оплату репродуктивних технологій''' – це можливість зменшити річний загальний оподаткований дохід, отриманий особою у вигляді заробітної плати, на суму коштів, витрачених на допоміжні репродуктивні технології та повернути зайво утриманий податок.

'''Допоміжні репродуктивні технологі'''ї - методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах іnvitro;

'''іnvitro''' - техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затверджений Наказом Міністерства охорони здоровʼя України від 09.09.2013р. №787).] 
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обовʼязково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] в редакції Закону №466-ІХ від 16.01.2020р.).
== Хто має право на податкову знижку ==
* громадянин України – платник податку (будь-якої статі);
* отримує дохід у вигляді заробітної плати. 
Фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку на оподатковувані доходи, отримані нею від здійснення підприємницької діяльності! 
Згідно із ст.48 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.92 № 2801-X]II застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, за медичними показаннями повнолітньої жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/435-15#Text ч.7 ст. 281 Цивільного кодексу України] повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787], стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ] послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Зверніть увагу, що попереднє роз’яснення ДФС, за яким право на податкову знижку мала виключно жінка: «Враховуючи те, що дії із допоміжних репродуктивних технологій проводяться із жінкою, то скористатися правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій може платник податку – жінка», з 6 вересня 2018 року переведено до не чинних.

Таким чином, платник податку будь-якої статі (у тому числі чоловічої) має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком). Тобто чоловік – член подружжя, яке замовляло відповідну медичну послугу, дружина якого звітного року не працювала, має право '''скористатись правом''' '''на''' '''податкову''' '''знижку, якщо він оплатив застосування''' '''допоміжних репродуктивних технологій''' '''та його ПІБ зазначено у платіжних/розрахункових документах на оплату.'''
== Термін звернення ==
За наданням податкової знижки платник податку може звернутись протягом року, що є наступним за звітним податковим роком. 
Також необхідно пам'ятати, що відповідно до п. 166.4.3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. 
Для того, щоб отримати податкову знижку за звітний 2024 рік, документи потрібно подати до податкової служби до 31 грудня 2025 року.
== Документи, необхідні для отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій ==
Для отримання податкової знижки необхідно подати до органу державної фіскальної служби наступні '''документи:'''
# Копію паспорта платника податків;
# Копію довідки про присвоєння ідентифікаційного податкового номера (крім фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# Довідку про доходи за формою №3;
# Документи, що підтверджують право на знижку (договір на надання допоміжних репродуктивних технологій) та документи, що підтверджують оплату послуг (у документах повинні бути зазначені реквізити медичного закладу, отримана процедура штучного запліднення, вартість і дата оплати послуг);
# Податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Порядок заповнення та подання податкової декларації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15 Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (у редакції наказу Міністерства фінансів України 25.04.2019 № 177)]. Декларацію необхідно подати до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації до 31 грудня року, наступного за звітним (тобто декларація про доходи за 2019 рік подається до 31 грудня 2020 року). Слід зазначити, що у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. При цьому, за вибором платника декларація може бути подана в один із таких способів:
*особисто або уповноваженою на це особою;
*надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
*засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 162.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

== Складу податкової знижки ==
Проте до складу податкової знижки можна включити:
* тільки вартість процедур, передбачених МОЗ:а саме:
# ЗIB – запліднення інвітро (IVF);
# IKCI – ін'єкція одного сперматозоїда до цитоплазми ооліту (IKSI);
# ICЧ – інсемінація спермою чоловіка;
# ІСД – інсемінація спермою донора;
# ЕТ – ембріотрансфер;
# сурогатне материнство ([http://sfs.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/baza-podatkovih-rozyasnen/zagalnoderjavni-podatki/podatok-z-dohodiv-fizichnih-osib/60738.html лист Державної податкової адміністрації України від 15 травня 2008 року № 9704/7/17-0717 "Щодо включення до податкового кредиту витрат із штучного запліднення]");
{| class="wikitable sortable"
|-
|
Зверніть увагу!!!!
Згідно п.п. 166.3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, '''але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік'''.
|}
== Алгоритм розрахунку податкової знижки ==
Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:
# визначається база оподаткування шляхом віднімання від загального річного оподатковуваного доходу, у вигляді заробітної плати, суми утриманого за рік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та суми податкової соціальної пільги за її наявності.
При цьому інформацію щодо нарахованої заробітної плати за рік, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб платники податку отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
# на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
# розраховується чиста база оподаткування податком на доходи фізичних осіб з врахуванням суми податкової знижки. Тобто, від бази оподаткування, яка вже розрахована, віднімаємо суму витрат, яку дозволено включити до податкової знижки;
# визначається середньомісячний оподатковуваний дохід шляхом ділення чистої бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб на кількість календарних місяців;
# якщо розмір середньомісячного оподатковуваного доходу перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, то частина оподатковуваного доходу в межах десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, оподатковується за ставкою 15%, а інша частина доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, - за ставкою 20%;
# виходячи із визначеної середньомісячної бази оподаткування проводиться розрахунок суми податку за ставкою 15% (20%);
# розраховується загальна річна сума податку як добуток розрахункової місячної суми податку та кількості календарних місяців;
# здійснюється порівняння розрахункової річної суми податку із сумою податку, фактично утриманою за рік.
Якщо внаслідок перерахунку виникає переплата податку, то сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації (п. 179.8 ст. 179 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]). 
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації. 
'''Зверніть увагу!''' Пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», встановлено, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) у редакції цього наказу подається з 01 січня 2022 року. 
Отже, за результатами 2021 року платники податків – фізичні особи подають податкову декларацію за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті України 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783), що передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також порядок декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії. 
З декларацією та інструкцією щодо її заповнення можете ознайомитись на сайті Д[https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/76864.html ержавної податкової служби України] 
== Порядок отримання коштів ==
Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку у випадку оформлення податкової знижки, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації протягом 60 календарних днів від дати отримання такої декларації.
[[Категорія:Податкове право]]

Статус неприбутковості громадського об’єднання

2025-01-13T14:31:27Z

Yurii.сhupryn: незначні зміни, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/paran10610#n10610 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-п/paran14#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
== Норма неприбутковості ==
Нова редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#Text Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій], включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі – Порядок), зобов’язують всі неприбуткові організації привести свої статути до зазначених в них норм щодо неприбутковості організації.
Всі неприбуткові організації, статути яких не відповідають п.133.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] та п.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF#Text Порядку] можуть втратити ознаку неприбутковості та почати платити податок на прибуток.
Для збереження ознаки неприбутковості у статутах громадських організацій мають з’явитися наступні норми:
* заборона розподілу отриманих отриманих доходів(прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України, членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
* у разі припинення громадського об"єднання (у результаті його ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) активи такого громадського об"єднання мають бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховуються до доходу бюджету;
* доходи (прибутки) громадського об"єднання або їх частини використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами;
* громадське об"єднання внесено контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
* утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації
Громадські організації, статути яких передбачають безпосереднє здійснення підприємницької діяльності, без розподілу доходів (прибутку), мають право на отримання ознаки неприбутковості.
== Як привести статут вашої організації у відповідність до Податкового кодексу України ==
Якщо Статут вашої організації не містить норми щодо неприбутковості, необхідно затвердити нову редакцію Статуту на зборах вищого органу управління.
Для державної реєстрації нової редакції статуту згідно зі статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»], необхідно надати наступний пакет документів:
* заява про державну реєстрацію змін – Форма 3 (затверджено Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»
* статут (прошитий пронумерований, підписаний засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів);
* рішення уповноваженого органу управління юридичної особи (прошивається, пронумерується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів);
* реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи;
* документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування;
Зареєстровані громадські об'єднання які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Для включення до Реєстру громадське об'єднання (неприбуткова організація) повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”

Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації.

Ознака неприбутковості— громадські об’єднання (0032).

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених пунктом 133.4.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.
== Сплата адміністративного збору ==
Згідно зі статтею 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»] якщо статут громадської організації приводиться у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами, у нашому випадку - вимог Податкового кодексу України, адміністративний збір не справляється.
Якщо вносяться інші зміни до статуту, необхідно сплатити 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2025 року це 302,80 грн) і до пакету документів необхідно додати документ про сплату адміністративного збору.
== Розміщення нової редакції статуту громадської організації ==
Державний реєстратор (співробітник центру адміністративних послуг) має розмістити відсканований статут у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16#Text Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи,] затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5).
За кодом, який розміщено у правому верхньому куті опису документів, що видається під час реєстрації, заявник перевіряє наявність статуту в електронному вигляді за посиланням: '''https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/''' на сайті Міністерства юстиції України у розділі Електронні сервіси онлайн.
== Куди звернутися ==
Для державної реєстрації нової редакції статуту необхідний перелік документів подається до:
* Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
== Строк надання послуги ==
Для громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у строки не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації, цей строк може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів (згідно зі статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).
[[Категорія: Господарське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Громадський сектор]]

Строковий трудовий договір

2024-12-26T13:12:51Z

Yurii.сhupryn: перевірена на актуальність; без змін

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]

== Що таке строковий трудовий договір ==
Відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

При цьому роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

== В яких випадках укладається строковий трудовий договір ==
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням наступних умов:
# з урахуванням характеру роботи,
# умов її виконання,
# інтересів працівника,
# інших випадках, передбачених законодавчими актами.

== Прийняття за строковим трудовим договором ==
Оформлення працівника на роботу за строковим трудовим договором можна розділити наступним чином:

=== Перевірка, чи є підстава для укладання строкового трудового договору; ===
Ураховуючи вимоги статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], '''прийняти працівника за строковим трудовим договором можна у таких випадках: '''
* якщо робота за своїм характером є такою, що не виконується постійно;
* якщо у зв’язку з конкретними умовами виконання роботи трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Загалом робота має постійний характер, але у зв’язку з певними умовами, виникає необхідність в укладенні строкового трудового договору
* у випадку зацікавленості самого працівника в укладені строкового договору.
* ''Інші випадки, передбачені законодавством, зокрема: ''
# наукові (науково-педагогічні) працівники після призначення пенсії відповідно до пункту 10 статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»]працюють за строковим трудовим договором (контрактом);
# іноземці, особи без громадянства працевлаштовуються на строк дії дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України «Про зайнятість населення»]);
# працівники, яких призначають, обирають на певний термін (народні депутати, судді та ін.). 
Поряд з цим необхідно зазначити, що законодавство не містить вичерпного переліку випадків, в яких укладення строкового трудового договору буде правомірним.

Роз'яснення понять «характер наступної роботи», «умови її виконання» міститься в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 3.02.2003р. № 06/2-4/13.

Характер майбутньої роботи в цьому випадку означає, що робота не може бути постійною, а є такою, що виконується протягом певного строку ( сезонні роботи тощо).

Під умовами виконання роботи розуміються такі обставини, за яких трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін, навіть коли сама робота за характером є постійною. Зокрема, мова йде прийняття на роботу особи для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким відповідно до закону зберігається це робоче місце. Укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених вище умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Тобто, якщо з працівником за його згодою все ж таки було укладено строковий трудовий договір, хоча для цього не було підстав, у разі звернення працівника до суду такий договір може бути визнано безстроковим. 

=== Визначення строку трудового договору; ===
'''''При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюють:'''''
* за погодженням сторін;
* сторонами з урахуванням часу, необхідного для виконання певної роботи (або може бути обумовлений виконанням певного обсягу робіт);
* законодавством (для певних категорій працівників). 
'''''При укладенні трудового договору на певний строк цей строк встановлюється угодою сторін і може визначатися не тільки конкретним періодом, а й настанням певної події, наприклад:'''''
* поверненням на роботу працівниці з відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* поверненням працівника, який звільнився з роботи у зв’язку з призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу,
* повернення працівника, звільненого у зв’язку з обранням народним депутатом чи виборну посаду.

=== Оформлення строкових трудових відносин. ===
Запис про прийняття на роботу на умовах строкового трудового договору вносять до трудової книжки працівника, але про строковість трудового договору при цьому не зазначають. 
Про строковість трудового договору свідчитиме запис про звільнення: «Звільнено у зв’язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 частини першої ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]». 

== Встановлення випробувального терміну за строковим договором ==
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (ч.1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). 
Частина 3 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] передбачає, що випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців. 

== Розірвання та припинення строкового трудового договору ==
Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю]. 
По закінченню строку трудовий договір підлягає припиненню за пунктом 2 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] . 
'''Зверніть увагу! ''' День звільнення відповідно до частини 2 статті 241-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] — ''останній день, визначений строковим трудовим договором. ''

Закінчення строку трудового договору може бути підставою для його припинення (працівника звільняють за п. 2 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП]), окрім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не висунула вимоги про їх припинення. Тобто звільнити працівника на підставі п. 2 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП] можна в останній день строку трудового договору. Якщо ж наступного дня працівник вийшов на роботу (і це документально підтверджено), звільнити його на зазначеній підставі не можна, оскільки згідно із ч. 1 ст. 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП] у такому випадку дія строкового договору вважається подовженою на невизначений строк. У подальшому розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця можливо лише на загальних підставах, передбачених трудовим законодавством. 
Роботодавець має видати трудову книжку із записом про звільнення та розрахуватися останнього робочого дня.

Припинення трудового договору по закінченні його строку не потребує подання заяви чи якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору працівник уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він погодився і на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який його було укладено. Роботодавець також не зобов’язаний повідомляти працівника про наступне звільнення. 

Проте повинні бути певні дії зі сторони роботодавця спрямовані на припинення строкового трудового договору. 
Якщо наказу не буде і працівник у день, наступний за останнім днем дії строкового трудового договору, вийде на роботу, запрацюють положення ст. 39 КЗпП. І строковий трудовий договір автоматично буде продовжено '''на невизначений строк'''. 

Аби уникнути трансформації строкового трудового договору у безстроковий, роботодавець має попередити працівника про дату припинення з ним трудових відносин. Необхідно видати наказ про звільнення та ознайомити з ним працівника. 

Таким чином, наказ про звільнення і буде попередженням про бажання роботодавця розірвати трудові відносини із працівником у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору. 

До речі, видати такий наказ можна як в останній день дії строкового трудового договору, так і напередодні. Головне — не забудьте зазначити в ньому дату звільнення, обумовлену строком дії договору. 
'''ВАЖЛИВО!'''

Днем звільнення вважають останній день дії трудового договору. 

З 10 червня 2021 року ст. 47 КЗпП зобов’язує будь-якого роботодавця у день звільнення видати працівникові '''копію наказу про звільнення'''. Не є винятком і випадки звільнення після закінчення строкового трудового договору. 

'''Варто пам’ятати''', що згідно з частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»] працівники, які працюють за строковими договорами, перед звільненням мають право використати належні їм щорічні (основну та додаткову) відпустки, а також додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. 

== Переведення зі строкового трудового договору на безстроковий ==
Необхідно пам'ятати, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Виняток — коли трудові відносини не можна встановити на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання, інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ч. 2 ст. 23 КЗпП, вважаються такими, що укладені на невизначений строк (ч. 2 ст. 39-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 

[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Оплата/нарахування коштів за використання доріг/автошляхів загальнодержавного значення

2024-12-26T13:02:21Z

Yurii.сhupryn: Незначна зміна

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закону України "Про автомобільні дороги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/439-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №439 "Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних доріг України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ru/879-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 "Про заходи зі збереження автомобільних доріг загального користування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0215-14 Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10 жовтня 2013 року № 1007/1207]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/z1171-16#n3 Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 28 липня 2016 року № 255]
== Загальна інформація ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Законом України «Про автомобільні дороги»] передбачено, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яка є центральним органом виконавчої влади.
Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення контролю за ваговими та габаритними параметрами транспортних засобів на автомобільних дорогах та реалізує свої повноваження безпосередньо та через органи управління на місцях.
== Габаритно-ваговий контроль та умови його проходження ==
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

'''Габаритно-ваговий контроль''' – контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів транспортних засобів встановленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні ТЗ – транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) і загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, зазначених у Правилах дорожнього руху України: <blockquote>'''Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху,''' з''а спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 18,75 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.'' ''Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.''

''У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення, а також вимоги підпунктів “б” та “в” абзацу першого цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціалізованого та/або спеціального призначення, які виконують функції ремонту залізничних колій (комплекси зварювальні мобільні марки КСМ-005).''</blockquote>При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його характеристики не перевищують нормативи більш ніж на 2 відсотки (похибка вимірювань).
Рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів може бути тимчасово обмежено або заборонено у разі настання погодно-кліматичних умов, за яких експлуатація таких транспортних засобів може призвести до значного пошкодження автомобільних доріг або негативно позначитися на безпеці руху. Можуть також встановлюватися сезонні обмеження на рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів за певними маршрутами чи на окремих ділянках автомобільних доріг за такими маршрутами, про що Укравтодор повинен своєчасно інформувати перевізників через засоби масової інформації або шляхом розміщення відповідної інформації на визначеній веб-сторінці в Інтернет.

Обмеження або заборона руху в денну пору доби за температури повітря вище +28 С° поширюється на транспортні засоби фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь 7 тонн, крім транспортних засобів, що здійснюють перевезення небезпечних, швидкопсувних вантажів, живих тварин і птиці, а також перевезення, пов’язані із запобіганням або ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.

Співробітники поліції, так само як і працівники пункту контролю, НЕ МАЮТЬ права проводити перевірку габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, що не відносяться до великовагових, таких як, наприклад, Газель, Mercedes Sprinter, ЗІЛ «Бичок» і т. п. (тобто ті, які не підпадають під визначення великовагових і великогабаритних ТЗ згідно з критеріями, наведеними вище) У разі виявлення факту перевищення хоча б одного параметра більш ніж на 2 відсотки, подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, який рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту територією України. Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з, зокрема, вагових параметрів, протяжності маршруту, кількості перевезень протягом 30 днів з моменту визначення плати в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день проведення розрахунку та спрямовується до державного бюджету.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

'''Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години''' (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі пред’явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З 1 жовтня 2021 року, на автошляхах України запрацювала автоматична фіксація порушень габаритно-вагового контролю (ГВК) з допомогою майданчиків Зважування-в-русі (WiM).

Система WiM (Weigh-in-Motion) передбачає цілодобовий моніторинг навантаження транспорту на дорогу. Спеціальне обладнання монтується у дорожнє покриття та над дорогою на спеціальній фермі. Датчики фіксують параметри транспортного засобу — вагу, габарити, швидкість, номерні знаки. Завдяки тому, що система повністю перекриває проїзну частину, обійти її неможливо. Наразі в Україні дані збираються з 52 майданчиків WiM.

== Вимоги до пунктів та обладнання для габаритно-вагового контролю ==
1. Пункти вагового контролю бувають стаціонарними та пересувними. Пам'ятайте, що експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби заборонена, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків. Вимоги до пересувних пунктів ГВК, затверджені Технологічним регламентом:
* пункт повинен бути розміщений не ближче 500 м від житлової забудови;
* пункт повинен бути позначений відповідними тимчасовими дорожніми знаками;
* пункт повинен мати рівну поверхню з поздовжнім та поперечним ухилом не більше 3 проміле;
* на місці розташування пункту повинно бути тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без вибоїн та тріщин;
* пункт повинен мати ширину не менше 7 метрів.
Роботу пересувного пункту повинен забезпечувати персонал з трьох працівників – начальника пункту, оператора та водія.
При невідповідності пункту контролю хоча б одному з перерахованих вище параметрів водій має право відмовитись від проведення ГВК, а в разі його проведення – оскаржити його правомірність в суді (детальніше – у розділі «Звернення до суду»).
 
2. Вимірювальне та зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно зберігатися у робочому стані; періодично повинна проводитись повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим тавруванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Перед проведенням перевірки необхідно, щоб вам надали відповідні документи на обладнання. Якщо такі документи відсутні або прострочені, ви маєте право відмовитись від проходження габаритно-вагового контролю.
== Коли можуть бути пред’явлені вимоги щодо стягнення ==
У разі якщо який-небудь параметр транспортного засобу перевищує встановлену [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF «Правил дорожнього руху України»] норму більш ніж на 2%, транспортний засіб буде визнано великоваговим або великогабаритним. Тільки в цьому випадку до власника даного транспортного засобу можуть бути пред'явлені вимоги щодо сплати збору за пересування дорогами країни.
За законом фіксація факту виявлення перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу повинна здійснюватись таким чином:
- оператор пункту габаритно-вагового контролю видає довідку про результати проведення контролю;
- на підставі цієї довідки начальник пункту складає акт про перевищення нормативних параметрів.
Акт повинен бути складений у двох примірниках і підписаний начальником та оператором пункту габаритно-вагового контролю, а також водієм транспортного засобу. Якщо водій відмовиться підписувати акт, про це буде зроблено відмітку в акті.
Сума оплати за проїзд визначається начальником стаціонарного пункту за формулою розрахунків та ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.
== Що необхідно зробити, аби продовжити поїздку ==
1. Якщо габаритно-вагові параметри транспортного засобу не перевищують норму, він може продовжити рух '''негайно.'''
 
2 Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
 
3. Після усунення перевантаження транспортного засобу та/або внесення плати за проїзд, водій транспортного засобу отримає дозвіл на рух.
== Що робити у випадку незаконних дій та фальсифікації результатів ==
1. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних пунктах порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів, такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 265-2 КУпАП] Тимчасове затримання транспортних засобів Відповідальність за цілість транспортних засобів, рух яких заборонено, несе перевізник, а у разі перевезення вантажу – вантажовідправник.
 2. У поясненнях до протоколу про затримання транспортного засобу зазначте наступне:
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки мій ТЗ не підпадає під поняття великовагового або великогабаритного.
* Проведення габаритно-вагового контролю вважаю неправомірним, оскільки не були порушені надані / були прострочені відповідні документи на обладнання / були наступні вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю (вкажіть, які саме).
3. Зафіксуйте все, що відбувається на фото- або відеокамеру, зберіть дані свідків, якщо такі є. Всі ці дані вам знадобляться, аби довести у суді неправомірність дій посадових осіб або порушень при перевірці вашого транспортного засобу.
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок отримання кадастрового номеру

2024-12-26T12:47:49Z

Yurii.сhupryn: Незначна зміна

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Кадастровий номер – що це таке? ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування . 
В кадастровому номері «зберігається» інформація щодо розташування земельної ділянки, цільового призначення, меж та інших важливих даних. 
Унікальний цифровий код присвоюється земельній ділянці під час реєстрації в Державному земельному кадастрі та не повторюється на всій території України. 
Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою, та '''має таке тлумачення: '''
* Перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт);
* Наступні 2 – номер кадастрової зони відносно адміністративної області;
* Наступні 3 – номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони;
* Останні 4 – інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.
== Навіщо потрібен кадастровий номер? ==
Відповідно до законодаства, '''наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов’язкова.''' 
Стаття 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] передбачає, що угоди про відчуження земельних ділянок можливі лише за наявності у кожної ділянки унікального кадастрового номера. На сьогодні, без кадастрового номера неможливо здійснити будь-яку юридичну операцію з земельною ділянкою:
* продаж;
* дарування;
* спадщина;
* застава;
* обмін;
* поділ чи об’єднання;
* оренда;
* внесення в статутний фонд підприємства;
* продаж будинку чи будівлі, розташованій на ділянці.
'''Важливо!''' Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці/земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери. При цьому, скасований кадастровий номер отримує статус архівного та більше не використовується.

Однак, форма Державного акту із зазначенням кадастрового номера була затверджена 02.04.2002 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-2002-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України №449], що ''втратила чинність 23.07.2013''), у зв’язку з чим Державні акти старого зразка не містять кадастрового номеру. Звісно, вони є дійсними і без нього, але відповідно до ст.132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], неможливо здійснити будь-яку угоду без присвоєного кадастрового номеру. 
== Як отримати кадастровий номер? ==
'''Перший крок''', що потрібно зробити власникам земельних ділянок, право власності на які посвідчено Державним актом без зазначення кадастрового номера, це звернутися до землевпорядної організації, яка має в штаті сертифікованого інженера-землевпорядника. ''Знайти відповідну організацію можна на сайті Держгеокадастру або безпосередньо в територіальному органі Держгеокадастру. Важливо, що строк виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.''

'''Другий крок''' - замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка є основою для отримання кадастрового номера. Саме на підставі даної документації відбувається державна реєстрація земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051]).

Для укладення договору потрібно звернутися з:
* заявою за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документацією із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
'''Третій крок''' - зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Для цього потрібно звернутися до центру надання адміністративних послуг та замовити послугу «Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру. Строк рєстрації не більше 14 днів.

До ЦНАПу потрібно подати:
* заяву за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* документацію із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
'''При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.''' На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Для можливості розпорядження земельною ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для цього необхідно звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку до державного реєстратора відділу ЦНАП або нотаріуса. Ви вправі звернутись до будь якого відділу ЦНАП в межах області за місцезнаходженням земельної ділянки, або до нотаріуса в межах нотаріального округу. '''''Знайти територіально наближений відділ ЦНАП можливо перейшовши за посиланням https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.'''''

'''''Дізнатися адресу потрібного нотаріуса можна перейшовши за посиланням http://Єдиний реєстр нотаріусів'''''

Поряд з цим на період воєнного стану закритий доступ до Публічної кадастрової карти, а тому перевірити інформацію щодо кадастрового номеру можна в ЦНАП та в державних реєстраторів - нотаріусів.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)

2024-12-26T12:38:08Z

Yurii.сhupryn: Незначна зміна

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2734-IX#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення механізму участі у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні» від 4 листопада 2022 року № 2734-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0382-23#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 01 лютого 2023 року № 6-1 "Про затвердження Типового договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядку його укладення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04#Text Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1]
== Наявність страхового стажу ==
'''Страховий стаж''' – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] (далі - Закон) за який сплачено страхові внески (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону]).

Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу від 15 до 21 років по 31 грудня 2024 року; віком 63 роки – за наявності страхового стажу від 21 до 31 років; особи віком 60 років – за наявності страхового стажу не менше 31 рокe. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення вищезазначеного віку пенсію за віком може бути призначено після набуття особою відповідного страхового стажу на дату досягнення відповідного віку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Статтею 12 Закону] встановлено, що особи у яких відсутній необхідний страховий стаж можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування] (далі - Закон про збір та облік).
== Хто має право укладати договір про добровільну сплату страхових внесків ==
Платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:

* члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню;

* особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

* домашні працівники.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n284 стаття 10 Закону про збір та облік]).

Договір укладається особою, яка пройшла електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Договір може бути укладено ''на користь третьої особи''.

Особа, на користь якої укладено договір про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, '''може відмовитися''' від права, наданого їй на підставі договору, у будь-який час, але н'''е пізніше трьох років з дати сплати страхових внесків.''' Про таку відмову особа повідомляє Пенсійний фонд через особистий кабінет застрахованої особи на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

== Порядок укладення типового договору про добровільну сплату страхових внесків ==
Договір про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування укладається з '''Пенсійним фондом.'''

Механізм укладення типового договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – Договір) визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0383-23#n4 Порядком укладення типового договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 01 лютого 2023 року № 6-1.]

'''Способи укладення Договору в електронній формі:'''
* через [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду] ;
* мобільного додаток "Пенсійний фонд" на електронному носії, критерії якого підтримують його використання;
* засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія), у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Для укладення Договору особі, що виявила намір його укласти, '''необхідно подати запит,''' який містить такі дані про особу, яка укладає (у разі укладення Договору на користь третьої особи - також про особу, на користь якої укладається Договір):
* прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);
* дата народження;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
У разі відсутності в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку інформації про особу, на користь якої подається заява про приєднання до Договору, програмними засобами формується повідомлення про це.
Після підтвердження наявності в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку інформації про особу, на користь якої подається заява про приєднання до Договору, та підписання в електронній формі заяви про приєднання до Договору засобами програмного забезпечення формується '''повідомлення про укладання Договору та реквізити рахунку Пенсійного фонду, відкритого в АТ "Ощадбанк"''', уповноваженому на провадження розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду, для добровільної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
{| class="wikitable"
|'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0382-23#n15 Форма Договору]'''
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0383-23#n4 Заява про приєднання до Договору]'''
|}
== Розмір страхових внесків та їх зарахування ==
Розмір страхових внесків, періодичність і строки їх сплати '''самостійно визначаються особою''', яка укладає договір ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n213 пункт дев'ятий статті 12 Закону]).

Суми сплачених страхових внесків зараховуються за місяць, у якому кошти надійшли на рахунок Пенсійного фонду, а в разі якщо з урахуванням фактично сплаченого за особу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідний місяць обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n606 частини четвертої статті 40 цього Закону] сума заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески, перевищуватиме максимальну величину заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, відповідна частина коштів зараховується в рахунок наступного місяця.

Інформація про сплату страхових внесків до системи персоніфікованого обліку вноситься Пенсійним фондом ''автоматично за фактом зарахування коштів'', про що формується повідомлення в особистий кабінет застрахованої особи на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Суми коштів за договором про добровільну сплату страхових внесків '''не підлягають поверненню''', крім випадків помилкового перерахування коштів на рахунок Пенсійного фонду.

Суми сплачених страхових внесків за договором '''на користь третьої особи''' зараховуються до бюджету Пенсійного фонду '''у разі відмови такої особи''' від права наданого їй цим договором.
{| class="wikitable"
!Для використання! [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoPencCalc "Пенсійний калькулятор"] – електронний сервіс за допомогою якого може бути розрахований очікуваний вплив добровільної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на страховий стаж та заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії '''(''сервіс надається для громадян, які увійшли на ВЕБ-портал за КЕП'')'''
|}

== Підстави для відмови в укладенні договору про добровільну участь ==
Податковий орган відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:
* підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
* не відповідає вимогам встановлених для осіб, які мають право на укладення такого договору (див. розділ 3 цієї консультації);
* надала неповні або недостовірні відомості;
* раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;
* бажає укласти договір на строк менше одного року (частина сьома статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17/ed20211121#Text Закону про збір та облік]).
'''В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається'''.
== Наслідки дострокового розірвання договору ==
сплачені суми єдиного внеску в разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звітності, що містить відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь (підпункт 3 пункту 3 розділу V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Інструкції]).
== Див. також ==
* [[Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника]]
* [[Сплата єдиного внеску за осіб районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення]]
* [[Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оскарження_вимоги_про_сплату_боргу_(недоїмки)_зі_сплати_єдиного_внеску_на_загальнообов%27язкове_державне_соціальне_страхування Оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Заборгованість за кредитним договором перед банком, що ліквідується

2024-10-25T12:22:37Z

Yurii.сhupryn: перевірено на актуальність

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)

2024-10-25T12:09:03Z

Yurii.сhupryn: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
*
==Особи, які мають право на земельну частку (пай)==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], право на земельну частку (пай) мають:'''
# колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
# громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
# громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
# громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
'''Крім цього, [[Визнання права власності на земельну частку (пай)|право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.]]'''
==Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай)==
Згідно зі '''ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай)''', виданий районною (міською) державною адміністрацією.

'''Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:'''
* свідоцтво про право на спадщину;
* посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для громадян України, які евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, та які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних чи інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з-поміж них, які проживають у сільській місцевості.
== Що потрібно знати особам, які мають право на земельну частку (пай)? ==
З 1 січня 2019 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#n5 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»], який вносить ряд важливих змін до законодавчих актів України, зокрема і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»].

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] передбачено наступне: "'''якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки".'''

'''Невитребуваною''' є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Тобто, земельна частка (пай) яка не була виділена в натурі (на місцевості) або на яку не отримано документа, що посвідчує таке право є невитребуваною.

Невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради '''на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади''', на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власника невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємця '''у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення.'''

'''Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність''' (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

Крім цього цією ж статтею, визначено, що '''нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

'''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку,''' про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки закінчився, у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
== Підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)==
[[Файл:Зразок звернення на виділення земельної частки паю 2021 територіальна громада.docx|альт=Зразок звернення|міні|Зразок звернення]]
'''Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.''' ''Особи, власники сертифікатів'' на право на земельну частку (пай), ''які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву'' про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) '''виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою'''. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) '''(ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»])'''.
==Особливості виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок єдиним масивом у спільну власність власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''' передбачено, що '''особам, які мають право на виділення їм у натурі (на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв''') із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, '''земельні ділянки за їх бажанням виділяються єдиним масивом.'''

Громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної сільської, селищної, міської ради спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.
==Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)==
'''Ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):'''
# розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;
# приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
# уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);
# укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
# сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
# надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
# розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
# організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;
# оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
==Процедура виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості)==
Виходячи з перерахованих повноважень сільських, селищних, міських рад, можна говорити про те, що виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) відбувається шляхом вчинення наступних кроків.
# '''Власники земельних часток (паїв) звертаються до відповідної сільської, селищної, міської ради із заявою про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).'''
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).'''

2. Після цього '''із землевпорядними організаціями укладаються договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою.''' В залежності від того, за чий рахунок виготовляється документація, такі договори укладаються сільською, селищною, міською радою або ж безпосередньо особою, яка має право на земельну частку (пай).

''Документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:''
* ''проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);''
* ''технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).''
Вибірково, близько <big>20 відсотків</big> документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), підлягає Державній землевпорядній експертизі. Державна землевпорядна експертиза документації із землеустрою здійснюється до моменту розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у строк, що не перевищує <big>'''20 днів'''</big>.

'''Готові проекти землеустрою розглядаються та погоджуються сільськими, селищними, міськими радами.'''

Наступним кроком виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) є '''проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).'''

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
=== Порядок проведення зборів власників земельних часток (паїв) та вимоги до їх оформлення ===
Організацією зборів власників земельних часток (паїв) займається сільська, селищна, міська ради. Зокрема, для забезпечення гласності в межах своїх повноважень '''вони зобов'язані:'''
* забезпечити розміщення в загальнодоступних місцях населених пунктів, у яких проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) з питання розподілу земельних ділянок за два тижні до їх проведення. В оголошенні має міститися інформація про дату, місце і час проведення зборів власників земельних часток (паїв) та їх місце роботи, прізвище, номер службового телефону посадової особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв);
* оприлюднити список осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.
'''''Чому це важливо?''''' Тому що, розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), і лише за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До цього протоколу додаються:
* проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв),
* список осіб, які взяли участь у їх розподілі.
'''''Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власниками земельних часток (паїв).'''''

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Після отримання власником земельної частки (паю) рішення сільської, селищної, міської ради щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється '''встановлення меж цих ділянок на місцевості.''' Підставою для цього є проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
==Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки==
'''Після отримання в сільській, селищній, міській раді рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) наступним кроком є розробка проекту землеустрою.'''

'''Частиною 1 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] передбачено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути:'''
* органи державної влади;
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
* органи місцевого самоврядування;
* землевласники і землекористувачі;
*інші юридичні та фізичні особи.
'''Розробниками документації із землеустрою згідно ч. 2 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України "Про землеустрій"] є:'''
* '''юридичні особи''', що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* '''фізичні особи''' - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Держгеокадастр веде державні реєстри сертифікованих інженерів-землевпорядників, то ж знайти відповідного інженера-землеупорядника, який відповідає усім вимогам можна на сайті Держгеокадастру, перейшовши за посиланням:
{| class="wikitable"
|-
| [http://Реєстр%20сертифікованих%20інженерів-землевпорядників Реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників]
|}
9 червня 2022 року набрав чинності Закон України від 12.05.2022 № 2247-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану». Відповідно до цього закону на період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

'''ВАЖЛИВО!'''

Відповідно до Наказу Держгеокадастру від 02.06.2022 № 127 «Деякі питання ведення та функціонування державного земельного кадастру в умовах воєнного стану» затверджений Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру у зв’язку з веденням воєнних дій. Тобто виконання землевпорядних робіт та реєстрація земельних ділянок там тимчасово не проводиться.

'''Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником (ч.2 ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).'''

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
== Присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці ==
'''Кадастровий номер земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст. 791 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''

'''Ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''
# заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
# документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

'''Державний кадастровий реєстратор,''' який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''протягом 14 днів з дня реєстрації заяви (ч.5 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]):'''
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
'''Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки відповідно до ч.6 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] є:'''
# подання заявником документів, не в повному обсязі;
# невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
# знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
'''На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч. 8, 9 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Кадастровий номер земельній ділянці присвоюється незалежно від форми власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі об'єднання земельній ділянці та у разі поділу земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
'''Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса''' ( п. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав ( п. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Важливим '''є те, що зареєструвати право на земельну ділянку можна тільки в ЦНАПі чи у нотаріуса, які працюють в тій же області, що і земельна ділянка.

'''Перелік документів для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку:'''
* витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
* оригінал паспорту заявника;
* оригінал ідентифікаційного номеру;
* підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2022 р. - це 250 грн.);
* документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
* довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена);
* оригінал паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
Заява про реєстрацію права друкується держреєстратором або нотаріусом та підписується заявником на місці.

Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

'''За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення''' щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

'''Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор''' за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, '''формує витяг''' з нього про державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника з метою перегляду, завантаження і друку (п.22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів (не календарних!). Зі спливом вказаного строку можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру речових прав.

Слід також зазначити, що Закон надає можливість скоротити п'ятиденний строк до 2 днів, 24х та 2х годин, проте збір за реєстрацію права в таких випадках буде значно більшим. Проте, перед тим, як сплачувати за скорочені терміни виготовлення документа, варто уточнити щодо наявності технічної можливості виконня роботи в скорочені терміни. Проте в період воєнного стану така процедура в деяких ЦНАП не є доступною.

'''Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.'''

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг) ( ч. 1 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

'''Рішення державного реєстратора, витяг''' з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, '''отримані в електронній чи паперовій формі''' за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, '''мають однакову юридичну силу''' та використовуються відповідно до законодавства ( ч. 2 ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). Проте в період воєнного стану не на всій території можна отримати в електронному вигляді.

'''Нагадаємо''', що до 2016 р., за результатами реєстрації права можливо було отримати один з таких документів:
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
* свідоцтво з Державного реєстру прав (тільки для новосформованих земельних ділянок, які надавались на підставі рішення місцевої ради/розпорядження держадміністрації/наказу обласного управління Держгеокадастру або заяви власника, в разі зміни цільового призначення чи поділу земельної ділянки).
Зараз можна отримати тільки витяг про проведену державну реєстрацію прав. Крім того, ви маєте можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через Кабінет електронних сервісів Мінюсту.

Увага! З введенням воєнного стану в Україні Публічна кадастрова карта не працює. Сертифіковані інженери - землевпорядники та сертифіковані інженери-геодезисти в своїй роботі користуються електронними сервісами Державного земельного кадастру через особисті електронні кабінети.
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Правила проїзду у громадському транспорті. Відповідальність за безквитковий проїзд

2024-10-25T11:51:32Z

Yurii.сhupryn: перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1914-15 Закон України "Про міський електричний транспорт"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України "Про систему громадського здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2310-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1735-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1735 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом"]
== Загальні положення ==
Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях (частина перша статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про транспорт"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1914-15#n33 частини восьмої статті 4 Закону України "Про міський електричний транспорт"] правила користування '''міським електричним транспортом''' затверджуються відповідним '''органом місцевого самоврядування.''' Вони визначають порядок проїзду і його оплати, права та обов’язки пасажирів, а також взаємовідносини перевізників і пасажирів під час надання транспортних послуг, враховуючи особливості транспортної інфраструктури та наявність автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Так, наприклад, [https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zatverdzhennya_pravil_koristuvannya_miskim_nazemnim_pasazhirskim_transportom_mista_kiyeva/ Правила користування міським наземним пасажирським транспортом міста Києва затверджені рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2019 року № 164/6820] ('''далі - Правила'''), а [https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/6EEF03E231FAEBD6C2258267003E191A?OpenDocument Правила користування міським електричним транспортом у м. Львові затверджені рішенням Львівської міської ради від 04 квітня 2018 року № 361].

Відповідно до частини сімнадцятої статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text Закону України "Про автомобільний транспорт"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#n15 правила] надання послуг '''пасажирського автомобільного транспорту''' затверджує '''Кабінет Міністрів України.'''
== Правовий статус контролера ==
Так, відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Правил '''контролер''' - це особа, що здійснює контроль оплати проїзду і перевезення багажу.

Під час виконання своїх обов’язків '''контролер зобов'язаний''':
# мати службове посвідчення, нагрудний знак (жетон, картку тощо) з особистим номером контролера, прикріплений на лицьовому боці верхнього одягу, квитанції встановленого зразка, а також діючий транспортний термінал;
# починати здійснення контролю після повідомлення про це пасажирів;
# при стягненні штрафу за проїзд без реєстрації електронного квитка або за порушення [https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zatverdzhennya_pravil_koristuvannya_miskim_nazemnim_pasazhirskim_transportom_mista_kiyeva/ Правил] видати порушнику квитанцію встановленого зразку;
# на першу вимогу пасажира пред'явити своє службове посвідчення, повідомити про місце роботи, телефон та місцезнаходження перевізника.
Контроль оплати проїзду здійснюється контролерами на шляху прямування під час руху транспортного засобу. Контроль оплати проїзду здійснюється шляхом піднесення електронного квитка до транспортного терміналу контролера, який підтверджує або спростовує реєстрацію електронного квитка у відповідному транспортному засобі під час виконання відповідного рейсу ([https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zatverdzhennya_pravil_koristuvannya_miskim_nazemnim_pasazhirskim_transportom_mista_kiyeva/ пункт 6.1 розділу 6 Правил]).

Контролер має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n963 статті 309 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) стягувати штрафи за адміністративні порушення, передбачені частиною третьою статті 119, частиною другою статті 134, абзацами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1144 четвертим та восьмим статті 135 КУпАП].

'''''Зверніть увагу!''''' Водію автобуса забороняється відтворювати в салоні автобуса музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (''передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон - лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів'') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n538 стаття 40 ЗУ "Про автомобільний транспорт"])
== Правовий статус пасажира ==
'''Пасажир''' - особа, якій надається послуга з перевезення транспортним засобом та яка не бере участь у керуванні ним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#n15 підпункт 12пункту 2 розділу І Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176]).

Реєстрація електронного квитка здійснюється пасажирами самостійно, після входу до транспортного засобу, не чекаючи наступної зупинки, через транспортні термінали шляхом піднесення носія електронного квитка до нього. Після реєстрації електронного квитка на екрані транспортного терміналу з'явиться інформація про оплату проїзду у вигляді текстового, звукового, графічного чи іншого повідомлення та про залишок транспортного ресурсу (пункт 3.2 розділу 3 [http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/05D0A2E1EDEE9CFBC22583CC006E0419?OpenDocument Правил]).

Якщо на екрані транспортного терміналу з'являється повідомлення про неможливість реєстрації електронного квитка, поїздка вважається '''неоплаченою'''.

У разі виходу рухомого складу з ладу під час роботи на маршруті (лінії) пасажири, що оплатили вартість транспортної послуги, при пересадці на іншу одиницю рухомого складу повторно вартість проїзду '''не сплачують''' (пункт 3.9 розділу 3 [http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/05D0A2E1EDEE9CFBC22583CC006E0419?OpenDocument Правил]).

'''Пасажир має право:'''

* безоплатно провозити з собою дітей '''віком до 6 років''' включно без надання їм окремого місця для сидіння;

* на безпечний, своєчасний і якісний проїзд до місця призначення;

* одержувати від перевізника, водія, на зупинках інформацію про послуги міського наземного пасажирського транспорту міста Києва;

* безплатно провозити з собою:

-ручну поклажу;

- одну пару лиж;

- дитячий візок, санки;

- велосипед у розібраному вигляді;

- дрібний садовий інвентар у відповідній упаковці;

- дрібних тварин у кошиках, сумках із суцільним дном, птахів у клітках, собак у намордниках за наявності паводка з пред'явленням відповідних документів на них та за умови, що тварини не забруднюють салон транспортного засобу та речі пасажирів й розташовуються на підлозі;

* на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про умови і порядок руху та надання транспортних послуг, відшкодування завданої йому шкоди;

* на вирішення спірних питань щодо надання транспортних послуг у судовому порядку (пункт 5.7 розділу 5 [http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/05D0A2E1EDEE9CFBC22583CC006E0419?OpenDocument Правил]).
== Відповідальність за безквитковий проїзд ==
Громадянин може бути позбавлений права на поїздку в громадському транспорті, адже водії мають право не допускати до поїздки пасажирів, які не мають квитків або не пред'являють посвідчення встановленого зразка, що підтверджує право на пільги щодо оплати проїзду, перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, порушують громадський порядок, мають при собі небезпечні вантажі, зокрема легкозаймисті, вибухонебезпечні і такі, що можуть забруднити транспортний засіб чи одяг пасажирів.

У разі, коли пасажир все ж потрапив до транспортного засобу без проїзного документа або посвідчення встановленого зразка, що дає право на відповідну пільгу, і це виявив контролер, особа повинна сплатити штраф у порядку та спосіб, передбачений законодавством України.

Так, відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років, тягне за собою в залежності від виду транспорту та сполучення накладення штрафу в розмірі від десяти- до двадцятикратного розміру від вартості проїзду.

Якщо пасажир не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього накладається, то уповноважена особа, наприклад, контролер відразу виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, один екземпляр якої вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У випадку сплати штрафу на місці, контролер зобов’язаний видати квитанцію про оплату встановленого зразка. Для продовження поїздки пасажир, крім сплати штрафу, повинен сплатити вартість проїзду.

Якщо порушник оспорює стягнення, що на нього накладається за вчинення правопорушення, то відповідно до статті 285 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КУпАП] складається протокол про адміністративне правопорушення.
== Корисні посилання ==
* [http://umdpl.info/news/borotba-z-zajtsyamy-v-gromadskomu-transporti-do-chogo-tut-politsiya-ta-prava-gromadyan/ Боротьба з "зайцями" в громадському транспорті. До чого тут поліція та права громадян]
== Див. також ==
* [[Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину]]
* [[Порядок отримання ліцензії на перевезення пасажирів]]
* [[Правила перевезення дітей]]
* [[Договір перевезення пасажира та багажу]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Відкриття виконавчого провадження

2024-10-25T11:43:52Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 у справі за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України '''забороняється відкриття виконавчих проваджень''' та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

Визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

Зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

'''[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].'''
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''' (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).
=== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ===
'''Примусове виконання судових рішень''' і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) '''покладається на органи державної виконавчої служби''' '''та''' у визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] випадках - '''на приватних виконавців''' (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ).]
== Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Перелік виконавчих документів на підставі рішень,
що підлягають примусовому виконанню (ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] )
|-
|1)
|виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
|-
|11)
|судові накази
|-
|2)
|ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом
|-
|3)
|виконавчих написів нотаріусів
|-
|4)
|посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій
|-
|5)
|постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди
|-
|6)
|постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
|-
|7)
|рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|8)
|рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України
|-
|9)
|рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень
|-
|10)
|рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами
|-
|11)
|рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу
|}
== Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець ==
Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], крім:
# Рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# Рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# Рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# Рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
# Рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
# Рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# Рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
# Рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
# Рішень про конфіскацію майна;
# Рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# Інших випадків, передбачених цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".]
#Рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#n7 частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
== Вимоги до виконавчого документа ==
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] у виконавчому документі зазначаються:
* назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
* дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
* ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
* резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
* дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
* строк пред’явлення рішення до виконання.
Також додатково у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

'''Якщо''' '''рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів''', а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, '''у виконавчому документі зазначаються''' '''один боржник та один стягувач''', а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ '''підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою'''. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

'''Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа''' відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text "Про електронні документи та електронний документообіг"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги".] Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання.'''
|}
== У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання? ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |'''Виконавчий документ повертається стягувачу виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:'''
|-
|1)
|рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
|-
|2)
|пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
|-
|3)
|боржника визнано банкрутом;
|-
|4)
|Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
|-
|5)
|юридичну особу - боржника припинено;
|-
|6)
|виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження";]
|-
|7)
|виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
|-
|8)
|стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
|-
|9)
|виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
|-
|10)
|виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
|-
|11)
|Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
|-
|12)
|відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
|}
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею''', стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.'''
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! Відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89217726 Постанова Верховного суду від 14.05.2020 у справі № 804/8020/16])'''
|}
== Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Строки '''пред’явлення виконавчих документів до виконання'''
|-
|Протягом трьох років
|загальний строк пред’явлення виконавчих документів
|-
|Протягом трьох місяців
|посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
|-
|Протягом усього періоду, на який присуджені платежі
|виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо
|}
=== Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання ===
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
* пред’явлення виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
=== Поновлення пропущеного строку ===
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
== Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання ==
Стягувач '''після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішен'''ня, виконавцю '''за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.''' '''Право вибору місця відкриття виконавчого провадження''' між кількома органами державної виконавчої служби, '''належить стягувачу.''' Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]). Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням''' боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця '''за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території''', на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]).

'''У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості,''' '''що ідентифікують боржника''' чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а '''також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (ч.3 ст. 26 Закону України (Про виконавче провадження).]

'''Пред’явлення виконавчого документа до виконання може бути шляхом безпосереднього звернення до органу державної виконавчої служби''' чи '''приватного виконавця''' або даний виконавчий документ разом із заявою '''може бути направлений для примусового виконання поштою''' з метою гарантії доставки - '''рекомендованим поштовим відправленням.'''

'''Адреси відділів державної виконавчої служби України''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini

'''Адреси приватних виконавців''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv

'''Зразки заяв про примусове виконання рішення''' можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv

Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, '''потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання,''' це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з '''відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця''' '''про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.'''

Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

'''Не зазначення стягувачем додаткових відомостей,''' що ідентифікують боржника '''не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу''' органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Положення ''частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], де зазначено, що д''о заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, ''визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019]''
|}
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]).
== Відкриття виконавчого провадження ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»].

Згідно '''рішення немайнового характеру''' виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає '''про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів''' (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За '''рішенням про встановлення побачення з дитиною''' державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про '''необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням'''.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

'''Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників''' (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) '''одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження''' (ч.5 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"].
== Порядок направлення сторонам постанови про відкриття ==
Відповідно до частини 1 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням'''. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
== Див. також ==
* [https://ukrogis.com/ ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ]
* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]
* [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]
* [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Договір найму (оренди)

2024-09-26T09:58:19Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна, перевірено на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту:
*У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 257-259], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 362], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2833 559], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3357 681], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3587 728], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3814 '''786'''], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6039 1293] цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";
|}
== Поняття договір найму (оренди) ==
'''Договір найму (оренда)''' - це домовленість двох сторін, за якою наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму (оренди) ''вважається [[Укладення, зміна, розірвання договору|укладеним]]'' з моменту передання укладення договору, за яким майно передається у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

''Додатково'' - [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
== Сторони договору ==
Наймодавець — фізична або юридична особа (власник майна або особа, яка має право передавати майно у найм, наприклад, довірчий управитель).

Наймач - фізичні або юридичні особи.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ); майнові права.

'''Строк користування майном:''' на строк, встановлений договором. Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці (якщо інший строк для такого попередження не встановлений договором).

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця , договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

'''Плата за користування майном:''' встановлюється за певний період за домовленістю між сторонами (як правило, за один місяць) у грошовій або натуральній формі за вибором сторін. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
== Орендна плата ==
Відповідно до статті 762 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Що стосується оренди житлових приміщень, то відповідно до статті 820 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України розмір] плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця. Орендні платежі за договором оренди житла з викупом - періодичні платежі, які особа-орендар сплачує підприємству-орендодавцю відповідно до умов договору оренди житла з викупом протягом усього строку дії договору. Орендні платежі включають платежі на викуп обраного особою-орендарем житла, винагороду (дохід) орендодавця. Особа-орендар також зобов'язана компенсувати підприємству-орендодавцю витрати, визначені законом.

Таким чином, підсумовуючи викладене варто зазначити, що зважаючи на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], розмір орендної плати встановлюється сторонами шляхом переговорів, під час яких досягається згода щодо будь-якого розміру орендної плати, на який погодилися обидві сторони договору.

'''Звільнення від орендної плати'''

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

До того ж у деяких випадках зобов'язання може бути припинено неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ч. 1 ст. 607 ЦКУ). Як зазначають коментатори ЦКУ, неможливість виконання зобов'язання може бути спричинена загибеллю майна, що є предметом зобов'язання, унаслідок дії непереборної сили (зокрема загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов'язання, які виникли в результаті дії непереборної сили, та іншими обставинами, за яких у разі виявлення належної дбайливості боржник не в змозі виконати зобов'язання через дію непереборної сили.

З огляду на це, якщо орендар зможе підтвердити, що використання майна є неможливим, його буде звільнено від сплати орендної плати.

== Форма договору ==
'''''Усна:''''' між фізичними особами щодо речей побутового призначення.

'''''Письмова форма:''''' між юридичними особами, між юридичною та фізичною особою, а також щодо найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини)автотранспорту, житла.

'''''Письмова нотаріальна та підлягає державній реєстрації:''''' щодо найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком не менше 3 року).
== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|-
! Сторони !! Права !! Обов'язки
|-
| Наймодавець||
* вимагати від наймача сплати встановленої договором суми за користування майном;
* вимагати здійснення поточного ремонту наймача (якщо інше не встановлено договором);
* вимагати від наймача виконання інших обов'язків, встановлених договором законом
||
* передати наймачеві майно в користування негайно або в строк, встановлений договором найму (оренди);
* передати наймачеві річ у комплекті і в стані, що відповідають умовам договору найму (оренди) та її призначенню;
* попередити наймача про відомі наймодавцю недоліки майна;
* повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається в найм (оренду).
|-
| Наймач ||
* у випадку, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:
# вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;
# відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
* вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за яких наймач не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилась;
* вимагати здійснення капітального ремонту речі наймодавцем (крім випадку, коли обов'язок проводити капітальний ремонт покладений договором на наймодавця);
* вимагати від наймодавця виконання інших обов'язків, встановлених договором законом;
* передати річ у користування іншій особі ''(піднайм) лише за згодою особи'' (строк договору піднайму не може перевищувати строк договору найму)
||
* користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору найму (оренди);
* вчасно сплачувати плату за користування майном;
* усунути погіршення речі, які сталися з його вини (при цьому наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця
|}
== Припинення та розірвання договору ==
'''Підстави припинення договору найму:''' у разі смерті фізичної особи (наймача) або ліквідації юридичної особи (наймача або наймодавця).

'''Підстави [[Укладення, зміна, розірвання договору|розірвання]] договору:'''

на вимогу наймодавця:
# наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3 місяців підряд;
# наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
# наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
# наймач не розпочав проведення капітального ремонту речі, у випадку коли обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на нього.
на вимогу наймача:
# наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;
# наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту.
== Позовна давність ==
До вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність '''в один рік'''. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту [[Укладення, зміна, розірвання договору|припинення]] договору найму.
== Види договору ==
# ''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9).docx договір прокату]'' (наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк);
# [[Оренда земельних ділянок|''договір найму земельної ділянки'']] (наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату);
# ''договір найму будівлі або іншої капітальної споруди'' (одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму);
# [[Договір найму (оренди) транспортних засобів|''договір найму (оренди) транспортного засобу'']] (предметом можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо);
# ''договір лізингу'' (одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі);
# ''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F договір найму (оренди) житла]'' (одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату).
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Підстави повернення обвинувального акта прокурору

2024-09-26T09:52:40Z

Yurii.сhupryn: незначні зміни, перевірено на актуальність

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
== Поняття обвинувального акту ==
'''Обвинувальний акт''' - це кримінальний процесуальний акт, в якому відображається рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового розслідування і переведення обвинувачення до суду.
В обвинувальному акті:
* викладаються юридично значимі обставини кримінального правопорушення;
* надається юридична кваліфікація кримінального правопорушення.
== Підстави складання обвинувального акту ==
'''Підставами складання обвинувального акту є:'''
# повідомлення особи про підозру;
# обґрунтованість підозри достатньою сукупністю доказів;
# відсутність підстав закриття кримінального провадження.
== Значення рішення про складання обвинувального акту ==
# це рішення обумовлює розвиток кримінального провадження, перехід його із стадії досудового розслідування в судові стадії;
# обвинувальним актом визначаються межі судового розгляду справи;
# після спрямування обвинувального акту прокурором до суду підозрюваний набуває процесуального статусу "обвинувачений".
== Нормативні вимоги до обвинувального акту ==
'''1 -''' '''Обвинувальний акт має містити такі відомості:'''
* найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
* анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
* анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
* анкетні відомості викривача (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
* прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
* виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову квалифікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
* обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
* розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
* підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
* розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
* дату та місце його складання та затвердження.
'''2-''' '''Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно'''

'''3 -''' '''До обвинувального акта додається:'''
* реєстр матеріалів досудового розслідування;
* цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
* розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5119 статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України])(далі - КПК України);
* розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цтвільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного4
* довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
'''4 -''' '''Надання суду інших документів до подачі судового розгляду забороняється.'''
 
Зміст обвинувального акту регламентований у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 ч. 2 ст. 291 КПК України].
== Підстави повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання ==
 
'''Процесуальні порушення, які служать у правозастосовній діяльності підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання:'''
 
'''1. щодо неналежного надання копії обвинувального акту'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2629 ч. 1 ст. 293 КПК України] визначено, що одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов’язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного або виховного характеру.
Вказана норма є імперативною та має вказівку категоричного характеру й обов’язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб’єкта, який має виключне право та обов’язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику.
Слідство досить часто не дотримується вимоги закону в цій частині та не оформлює це відповідними документами
'''2. щодо невідповідності обвинувального акту статусу офіційного документу'''
Згідно з ч. 1 ст. 291 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Затвердження прокурором обвинувального акту щодо обвинувачених та не скріплення його печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Оскільки в контексті примітки до ст. 358 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] під офіційним документом слід розуміти документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднання громадян, юридичних осіб, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Саме підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням.
'''3. щодо порушень конкретизації злочину та невідповідності обвинувального акту вимогам [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]'''
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1261 ст. 110 КПК України], обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Так, у ч. 1 ст. 91 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Як вбачається з п. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8], суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред’явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому. Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.
'''4. обставини, які вказують на те, що обвинувальний акт підписаний особою, яка не наділена повноваженнями'''
Прокурор, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акту, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акту чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт або зазначені клопотання. Бувають випадки, коли прокурор, який представляє державне обвинувачення у суді, не включений до групи прокурорів або замінений в порушення процедури, встановленої кримінальним процесуальним кодексом України. Така обставина є безперечною вимогою повернення обвинувального акту.
'''5. щодо невідповідності реєстру матеріалів досудового слідства'''
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1255 п. 2 ч. 2 ст. 109 КПК України] зазначено, що реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування. Ця норма є імперативною, а тому не передбачає можливості внесення інших даних або даних з обмеженою інформацією. Більшість порушень зустрічається саме у складанні реєстру матеріалів досудового слідства, де слідчий не зазначає або зазначає не в повному обсязі про прийняті процесуальні рішення, номера й дати проваджень, осіб, які приймали рішення тощо.
== Групи підстав повернення обвинувального акту прокурору ==
 
'''Дивлячись на ухвали районних та апеляційних судів, у наукових джерелах з підстав повернення обвинувальних актів прокурору, можемо виділити такі їх групи:'''
# організаційно-формального характеру;
# невідповідність нормам [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] (ст.ст. 291, 293, 109, 110);
# неузгодженість між собою рівних за значенням законодавчих актів;
# різне праворозуміння та правозастосування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 норм КПК України];
# усунення перешкод для оперативної, якісної та ефективної підготовки справи до судового розгляду.
До найбільш поширених підстав повернення обвинувального акта належать, зокрема, недотримання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України], коли в обвинувальному акті не повністю викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, а також відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення. Замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру, що є недопустимим. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак. Досить часто (навіть у вироках), судді пишуть: «…скоїв злочин, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 ч.1 ст.191 Кримінальний кодекс України] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ( далі - КК України)], а саме — привласнив чи розтратив чуже майно, яке було йому ввірене чи перебувало в його віданні». Це є наслідком або неконкретного формулювання обвинувачення, або, як правило, відсутності такого формулювання. Нерідко в обвинувальному акті викладені лише зміст підозри, а також частина тих фактичних обставин правопорушення, у вчиненні якого підозрювалася особа, і правова кваліфікація. За таким «обвинувальним актом» особа має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, оскільки відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2492 ст.277 КПК України] це становить зміст повідомлення про підозру.
Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відпустка на період карантину

2024-09-26T09:44:03Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна

Поняття кінцевий бенефіціарний власник (контролер)

2024-09-26T09:20:47Z

Yurii.сhupryn: незначні зміни ККУ

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/475-19 Закон України від 21 травня 2015 року № 475-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2571-20#Text Закон України від 06 вересня 2022 року № 2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2115-20#Text Закон України від 03 березня 2022 року № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0768-21#Text Наказ Міністерства юстиції України від 19 березня 2021 року № 163 "Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності"]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2_27323-15 Лист Міністерства юстиції України від 14 травня 2015 року № 19.3-32/27]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/01/13/20220113150651-49.pdf Лист Міністерства юстиції України від 12 січня 2022 року № 3738/8.4.3/32-22 «Щодо щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи»]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/02/17/20220217144531-77.pdf Лист Міністерства юстиції України від 15 лютого 2022 року № 19247/17278-33-22/8.4.3 «Щодо деяких питань, пов’язаних із щорічним підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи»]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/06/10/20220610173054-58.pdf Лист Міністерства юстиції України від 09 червня 2022 року № 44816/55964-26-22/8.4.3 «Щодо порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевих бенефіціарних власників в умовах воєнного стану»]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/07/27/20220727142101-56.pdf Лист Міністерства юстиції України від 26 липня 2022 року № № 60780/8.4.3/32-22 «Щодо здійснення оновлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника без справляння адміністративного збору в межах перенесеного строку»]
*[https://minjust.gov.ua/files/general/2022/09/07/20220907120415-85.pdf Лист Міністерства юстиції України від 5 вересня 2022 року № 75872/8.4.3/32-22 «Щодо подання документів, що посвідчують особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи»]
== Загальні положення ==
'''Кінцевий бенефіціарний власник''' - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

'''Кінцевим бенефіціарним власником є:'''
* для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
* для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
* для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі '''не менше 25 відсотків''' статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є:

▷ принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі '''не менше 25 відсотків''' статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення;

▷ здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління;

▷ вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння (пункт 30 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]).
== Хто не може бути кінцевим бенефіціарним власником ==
Кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
== Випадки у яких відомості про кінцевого бенефіціарного власника не подаються ==
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа не подають: політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання, адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).

У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.

У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.

У випадках, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-IX#Text Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"], до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи;
== Особливості встановлення кінцевого бенефіціарного власника ==
Програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиного державного реєстру) повинно забезпечувати пошук взаємозв’язків між юридичними особами та їхніми засновниками (учасниками), кінцевими бенефіціарними власниками, у тому числі кінцевими бенефіціарними власниками засновника, керівниками юридичних осіб, візуалізацію всіх прямих та непрямих зв’язків.

'''Інформація, яку потрібно зазначити про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа:'''
# прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# країна громадянства;
# серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця;
# місце проживання;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
# повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
У випадку здійснення управління однією юридичної особою через іншу необхідно вказати додатково наступні відомості:
# повне найменування юридичної особи, через яку здійснюється управління;
# ідентифікаційний код юридичної особи, через яку здійснюється управління;
# характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Подання/зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника як окремі дії, здійснюються шляхом заповнення відповідних заяв, сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації, підготовки і подання необхідного пакету документів до суб’єкта державної реєстрації. Відповідні зміни можна побачити в Єдиному державному реєстрі, шляхом здійснення безкоштовного або платного запиту.

Вказувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника та подавати документи з інформацією про нього необхідно при здійсненні будь-яких реєстраційних дій, окрім виділу та дій, пов’язаних з ліквідацією.

'''У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.'''

== Порядок подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ==
Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи здійснюється при проведенні державної реєстрації створення юридичної особи, державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

''З цією метою заявник подає суб’єкту державної реєстрації пакет документів, зазначених в частинах 1, 3 ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»], до якого, зокрема, входять наступні документи, на підставі яких суб’єкт державної реєстрації встановлює дані про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи:''

* структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
* витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
* копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України;

<nowiki>*</nowiki> В разі якщо особа кінцевого бенефіціарного власника посвідчується за допомогою паспорта громадянина України у вигляді ID-картки або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що видані за допомогою Єдиного державного демографічного реєстру, подання нотаріально засвідченої копії такого документа не вимагається.

У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридична особа зобов’язана повідомити про це суб’єкта державної реєстрації під час проведення державної реєстрації створення юридичної особи, державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В такому випадку вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини відсутності кінцевого бенефіціарного власника.

Повідомлення про зміну інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи подається у паперовій або електронній формі.

<nowiki>*</nowiki> В зв’язку з набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2571-20#Text Законом України від 06 вересня 2022 року № 2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб»] '''скасовано обов’язок щодо щорічного підтвердження поданих відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та запроваджено новий строк для оновлення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.'''

Зокрема, встановлено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності нормативно-правовими актами, якими затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (крім осіб, від яких не вимагається подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників та юридичних осіб, які вже подали відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності), '''подають інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності''' в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань",] '''протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.'''

== Вимоги до форми та змісту структури власності юридичної особи ==
'''Структура власності за формою є офіційним документом''', що являє собою схематичне зображення структури власності юридичної особи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють цією особою самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Зразки складання схематичного зображення структури власності доступні для ознайомлення на офіційному вебсайті Мінфіну за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/samples_of_drawing_up_a_schematic_representation_of_the_ownership_structure-517

У разі наявності у структурі власності юридичної особи іноземних юридичних осіб та/або осіб, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав, трастів, інших подібних правових утворень до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), що підтверджують належність цим особам, трасту та/або іншим подібним правовим утворенням корпоративних прав у юридичній особі, крім випадків, коли відомості про відповідних суб’єктів наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі наявності у структурі власності юридичної особи бенефіціарного власника, відомості щодо можливості здійснення яким вирішального впливу на управління або діяльність такої юридичної особи чітко не відслідковується за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань чи за документами, які подаються для проведення реєстраційної дії у пакеті документів '''разом із структурою власності, до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи''' (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), '''що підтверджують можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння), зокрема:'''

* договір купівлі-продажу або дарування корпоративних прав (частки в статутному капіталі); рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) юридичної особи про визначення розміру статутного (складеного) капіталу та розмірів часток учасників;
* акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи;
* виписка з рахунка в цінних паперах депонента;
* виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача;
* договір управління майном;
* договір про створення трасту;
* трастова декларація та/або угода;
* свідоцтво про шлюб;
* витяг, виписка чи інший документ з офіційного джерела, в тому числі торговельного, банківського, судового реєстру;
* інші документи, що підтверджують здійснення вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи.

Структура власності підписується керівником юридичної особи.

Структура власності в електронній формі формується програмними засобами у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису керівника юридичної особи відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Документи можуть підписуватись іншою уповноваженою особою (крім керівника), яка має право підпису від імені юридичної особи, зокрема представником засновника (учасника) юридичної особи відповідно до прийнятого рішення уповноваженим органом управління цієї юридичної особи. У такому разі до схематичного зображення структури власності також додається оригінал або завірена в установленому порядку копія документа, який підтверджує повноваження підписанта (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього підписанта містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Структура власності, яка подається у пакеті документів для державної реєстрації створення юридичної особи, '''підписується одним із засновників такої юридичної особи чи іншою уповноваженою зборами особою.'''

'''На схематичному зображенні структури власності зазначаються:'''

* всі особи, які прямо або опосередковано володіють однією юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами (всі учасники юридичної особи та кожної особи у кожному ланцюгу володіння корпоративними правами юридичної особи);
* всі особи, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
* розмір участі (відсоток корпоративних прав), який належить кожній фізичній та/або юридичній особі, кожному трасту та/або іншому подібному правовому утворенню в іншій юридичній особі, трасті або іншому подібному правовому утворенні.

'''На схематичному зображенні структури власності вказуються щодо кожної:'''

* фізичної особи - громадянина України - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду закордон (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
* фізичної особи - іноземця та особи без громадянства - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) англійською мовою та його транслітерація українською мовою, країна громадянства (підданства), а у разі, якщо особа є громадянином (підданим) декількох країн, - всі країни її громадянства (підданства), дата народження. Якщо особа у звітному році була податковим резидентом країни, відмінної від країни свого громадянства (підданства), або якщо особа є громадянином (підданим) декількох країн, додатково зазначається країна, податковим резидентом якої була особа у звітному році;
* юридичної особи України - повне найменування відповідно до установчих документів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
* іноземної юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення - повне найменування англійською мовою та його транслітерація українською мовою, країна заснування (утворення), країна реєстрації довірчого власника (за наявності), місцезнаходження, ідентифікаційний номер (у разі наявності), що нерезидент використовує під час подання податкових декларацій та інших податкових документів до податкових органів у країні, резидентом якої він є.

Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені.

На схематичному зображенні структури власності щодо кожного кінцевого бенефіціарного власника (за наявності) зазначається опис '''здійснення вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи (прямий та/або непрямий).'''

'''У разі здійснення прямого вирішального впливу''' зазначається відсоток частки в статутному (складеному) капіталі юридичної особи або відсоток права голосу в юридичній особі (дані надаються у відсотках).

'''У разі здійснення непрямого вирішального впливу''' зазначається характер бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

'''Застереження:''' В зв’язку з набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2571-20#Text Законом України від 06 вересня 2022 року № 2571-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб»] передбачається оновлення положення про форму та зміст структури власності, а також прийняття нормативно-правового акту, яким затверджуватиметься методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.

== Відповідальність за неподання інформації про кінцевого бенефеціарного власника ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення] передбачено, що неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 2051 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] кримінальна відповідальність полягає у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої державної реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості та караються караються штрафом від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, караються караються штрафом від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія: Суди]]

Позбавлення права на спадкування

2024-09-26T09:04:24Z

Yurii.сhupryn: Перевірена на актуальність

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
== Поняття спадкування та право на спадкування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 Стаття 1216 ЦК України] (далі – ЦК України) визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, становить підгалузь цивільного законодавства, яка іменується "спадковим правом" або "правом спадкування".
Термін "право на спадкування" може вживатися в кількох значеннях.

Право на спадкування може розглядатися як суб'єктивне право, яке виникає за наявності певних юридичних фактів: смерті особи або оголошення її померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 ст. 1220 ЦК України]).
== Підстави усунення від спадкування ==
Законодавець передбачає усунення спадкоємця від права на спадкування, підстави якого визначаються не згідно з волею спадкодавця-заповідача, а чітко вказуються в законі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ст.1224 ЦК України]).

==== Особи, які не мають права на спадкування ====

* особи,які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (''не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом'');
* особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
* батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини (н''е мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом'');
* одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду (''якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу'');
* за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5767 ст. 1235 ЦК України] спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають [[Право на обов'язкову частку у спадщині]].
Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ст. 1224 ЦК України] передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.
== Усунення від спадкування за рішенням суду ==
На відміну від випадків, коли особа не має права на спадкування, закон передбачає випадки, коли за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, а саме: якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Вказана підстава стосується всіх спадкоємців, у тому числі й тих, які відповідно до закону мають право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальну відмову.

'''''Безпорадним''''' слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.

Таким чином, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 ч. 5 ст. 1224 ЦК України] '''має значення сукупність обставин:'''
* ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання (''ухилення полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій'');
* перебування спадкодавця в безпорадному стані (''безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування'');
* потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73469356 Постанова Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 233/6868/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74687758 Постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 753/21722/13-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90169009 Постанова Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 521/19609/16-ц]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Суди]]

Реалізація предмета іпотеки в позасудовому порядку

2024-08-20T15:01:18Z

Yurii.сhupryn: доповнено змістом ст. 38 Закону України "Про іпотеку"

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!'''
'''Відповідно до п.п.8 п.3 розділу II. "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX доповнено Розділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313) пунктом 5-2 такого змісту:'''

'''"5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.'''

'''Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій".[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#n205]'''
|}
== Способи задоволення вимог кредитора==
'''Якщо вимоги кредитора забезпечені іпотекою, чинним законодавством України передбачено наступні способи задоволення його вимог:'''
#судовий (на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки)
#позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса; на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя).
На сьогоднішній день банки найчастіше використовують договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застосування відповідного застереження в іпотечному договорі.

Даний спосіб може бути реалізований або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, або надання іпотекодержателю права від власного імені продати предмет іпотеки третій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Відмінності між застереження в іпотечному договорі та договір про задоволення вимог іпотекодержателя
==Необхідно розрізняти застереження в іпотечному договорі та договір про задоволення вимог іпотекодержателя.==
Застереження в іпотечному договорі встановлюється у момент укладення договору або шляхом внесення змін до нього.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя є самостійним договором, необхідність в укладенні якого виникає з моменту, коли постає питання про належне виконання зобов’язань боржником.

Основною перевагою такого позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки є те, що іпотекодержатель може отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки без звернення до суду, що значно скорочує строки та витрати, пов’язані з реалізацією предмета іпотеки на підставі рішення суду.
Так, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Однак іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір.

Таке повідомлення має на меті надати цим особам переважне право на придбання предмета іпотеки або погасити наявну кредитну заборгованість. Якщо ж особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловлять наміру його придбати, іпотекодержатель буде вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюватиметься за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчому, ніж звичайні ціни на цей вид майна.

Порядок посвідчення такого правочину встановлений [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Законом України «Про іпотеку»] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказом Міністерства Юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».]

Законодавством встановлено, що нотаріус має право посвідчити договір купівлі-продажу предмета іпотеки іншій особі за наявності відомостей про те, що інші особи, які мають зареєстровані в установленому законодавством порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відмовилися отримати надіслані на їхню адресу повідомлення про намір продати предмет іпотеки.

Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу зв’язку.
Договір купівлі-продажу предмета іпотеки сторонній особі може бути посвідчений також у випадку, якщо адреси інших осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, не були відомі.

На підтвердження цього факту повинен бути поданий документ відповідного компетентного органу (довідкової служби, адресного бюро тощо).
Іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Таким чином, є обов’язковим одержання витягу з Держаного реєстру іпотек для з’ясування кола інших можливих кредиторів щодо предмета іпотеки при нотаріальному посвідченні такого роду договорів.
==Наслідки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання==
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 37 Закону України «Про іпотеку»] не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. '''Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі,''' яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Статтею 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"] передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

За змістом вказаних вище норм Закону України «Про іпотеку» для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38,39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»] можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

З огляду на зазначене, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36,37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»] є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

З урахуванням вимог статей 328,335,392 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/435-15 ЦК України] у контексті статей 36,37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»] суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Іпотекодавці, як правило, намагаються оскаржити в судовому порядку укладені іпотекодержателем договори купівлі-продажу та визнати їх недійсними. Однак у випадку, якщо банком під час реалізації предмета іпотеки буде дотримано всіх вимог, такі позови залишаються без задоволення.
Особливої уваги заслуговує ч. 6 ст. 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»], яка встановлює, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Отже, під час вибору способу звернення стягнення на предмет іпотеки банкам необхідно виходити з того, що реалізувавши позасудовий спосіб стягнення, доведеться пробачити кредитору частину заборгованості, яка не буде погашена за рахунок такого майна.

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до даної процедури, є правовою підставою для державної реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, а якщо предметом іпотеки є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення - для державної реєстрації відповідного права за покупцем (ст. 38 Закону України "Про іпотеку")
[[Категорія:Банківське право]]

Обов'язки громадян в сфері охорони здоров'я

2024-08-20T14:22:15Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України "Про екстрену медичну допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1239-14#Text Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 р. № 595]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказу Міністерства охорони здоров'я України від 04 жовтня 2021 р. № 2153] "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням" зупинена до завершення воєнного стану в Україні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-22#Text наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25 лютого 2022 року № 380].
|}
== Обов'язки громадян в сфері охорони здоров'я ==
Сучасною тенденцією конституційного нормотворення зарубіжних держав є використання ідеї єдності конституційних прав і обов'язків та законодавчого формулювання того чи іншого конституційного права одразу у поєднанні з відповідним йому конституційним обов'язком.

Проте аналіз основних законодавчих джерел медичного та фармацевтичного права вказує на те, що подібні нормопроектувальні підходи на даний не застосовуються при законодавчому закріпленні прав та обов’язків громадян Україні в сфері охорони здоров’я.

Так, стаття 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] передбачає 14 основних прав громадян України у вказаній сфері, а стаття 10 цього Закону передбачає перелік лише з чотирьох основних видів обов'язків громадян у сфері охорони здоров'я.

'''Громадяни України зобов'язані:'''

'''а)''' піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

'''б)''' у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%89%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96 щеплення];

Відповідно до статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Таким чином, при визначенні професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим щепленням, закон передбачає необхідність встановлення зв’язку між певним видом робіт (посад, професій) і можливістю зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Міністерством охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я України своїм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1306-21#Text наказом від 04 жовтня 2021 р. № 2153, зареєстрованим в Мін’юсті 07 жовтня 2021 р. за № 1306/36928], затвердило Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 (далі – Перелік).

''Згідно із Переліком обов’язковій вакцинації підлягають працівники:''
# Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
# Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів.
# Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
При цьому працівники, які мають абсолютні протипоказання до проведення щеплень, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1239-14#Text Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 р. № 595] (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 жовтня 2019 р. № 2070), не підлягають обов’язковій вакцинації.

'''в)''' вживати передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17/print Законом України "Про екстрену медичну допомогу"], заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані;

Медичні працівники відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги зобов’язані надати екстрену медичну допомогу пацієнту, який її потребує, з моменту прибуття такого пацієнта до цього відділення незалежно від того, чи супроводжує його бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги або інші особи. Відмова у прийнятті пацієнта, який потребує екстреної медичної допомоги, або несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребує, не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом.

Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, є: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.

'''г)''' виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.
== Юридична відповідальність за порушення обов’язків в сфері охорони здоров’я ==
На особливості правової природи вище наведених обов’язків громадян вказує те, що їх реалізація у практиці правовідносин мало забезпечується механізмами притягнення за їх порушення до тих чи інших видів юридичної відповідальності. Іншими словами, за невиконання чи неналежне виконання обов’язків громадян України у сфері охорони здоров’я прямої юридичної відповідальності у багатьох випадках ані у адміністративно-деліктному, ані у кримінальному, ані у іншому законодавстві України на даний час прямо не передбачено. Натомість, існуючі правові механізми носять або частковий, або опосередкований характер.

Виключенням можна вважати обов’язок не шкодити здоров'ю інших громадян, за невиконання якого, тобто за нанесення шкоди здоров’ю інших осіб передбачені різні види юридичної відповідальності, наприклад відповідні види злочинів закріплені у розділі ІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''«Злочини проти життя та здоров'я особи»'''.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачено окремі види адміністративних деліктів в сфері охорони здоров’я.

''Серед адміністративних правопорушень, які перелічені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], мають найбільше значення в контексті обов’язків громадян в сфері охорони здоров’я наступні:''
* Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження (ст. 441);
* Ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу (ст. 45);
* Порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (ст. 451);
* Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою (ст. 46) тощо.
З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, з березня місяця 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Відповідно до ст.44-3[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, -тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

'''Особи, винні у порушенні положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17#Text Закону України "Про екстрену медичну допомогу"], у порядку, встановленому законом, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну або цивільно-правову відповідальність''' за:
* ненадання без поважних причин на місці події домедичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;
* ненадання без поважних причин на місці події необхідної медичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;
* ненадання без поважних причин наявного транспортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або необґрунтовану відмову у здійсненні такого перевезення;
* несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги або створення перешкод у її наданні;
* невиконання без поважних причин розпоряджень оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф або бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги щодо надання необхідної невідкладної медичної допомоги пацієнту, який перебуває у невідкладному стані, що загрожує життю такого пацієнта;
* необґрунтовану відмову у передачі та прийнятті викликів екстреної медичної допомоги.
== Див. також ==
* [[Нормативне врегулювання питань проведення щеплень в Україні]]
* [[Адміністративна відповідальність за порушення карантину]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎]]

Порядок проходження медико-соціальної експертизи

2024-08-20T14:05:39Z

Yurii.сhupryn: незначні зміни

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1387-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 червня 2012 року № 420 "Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n41 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577 "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико- соціальних експертних комісіях"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України"] на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

*у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності '''заочно''' на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;
*Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням '''принципу екстериторіальності''' та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

На період дії воєнного стану на території України:

*пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#n109 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"], '''не застосовується''';
*у разі неможливості направлення лікарем або лікарсько-консультативною комісією, в тому числі заочно, осіб з тимчасовою непрацездатністю на медико-соціальну експертизу в строки, визначені абзацом другим пункту 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#n109 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”]:

#рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності за її наявності приймається без направлення на медико-соціальну експертизу лікуючим лікарем або лікарсько-консультативною комісією;
#направлення лікарем чи лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу здійснюється не пізніше ніж через місяць після припинення або скасування воєнного стану.

*Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:

#осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-п#Text Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;]
#дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-п#Text Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917].

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько-консультативну комісію закладу охорони здоров’я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації.
|}
==Загальна інформація==
'''Медико-соціальна експертиза''' - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи (абзац восьмий статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Медико-соціальна експертиза проводиться''' особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять '''медико-соціальні експертні комісії''' (далі - МСЕК, комісія), що утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні (пункт 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).

Медико-соціальна експертиза потерпілим від [[Нещасний випадок на виробництві|нещасного випадку на виробництві]] та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві]", висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України] від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

==Проходження медико-соціальної експертизи==
'''Медико-соціальна експертиза''' проводиться ''після повного медичного обстеження'', проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

МСЕК приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності '''не пізніше ніж через чотири місяці''' з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням '''протягом п'яти місяців''' з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (пункт 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"] (далі - Положення).

===Строк розгляду===
МСЕК проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, '''протягом п'яти робочих днів''' з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text Положення]).

За наявності підстав для ''заочного проведення'' медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу протягом '''трьох робочих днів''' з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії.

===Перелік необхідних документів===
Для проведення медико-соціальної експертизи необхідно пред'явити:
*паспорт або інший документ, який засвідчує особу (наприклад, посвідчення про належність до певної категорії осіб);
*довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
*направлення лікувально-профілактичного закладу на проходження МСЕК за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#n41 формою № 088/о];
*медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров'я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії;
* в окремих випадках також може подаватися:
#трудова книжка та її копія, завірену нотаріально;
#витяги з історій хвороб та амбулаторної картки;
#свідоцтво про хворобу (постанова військово-лікарської комісії), експертний висновок міжрегіональної відомчої експертної комісії про зв'язок з наслідками аварії на ЧАЕС, акт про нещасний випадок на виробництві тощо (для військовослужбовців, працівників Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, воїнів-інтернаціоналістів, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, постраждалих на виробництві тощо);
#документів, що підтверджують участь в антитерористичній операції;
#інші документи.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#n113 Порядоку та умови встановлення інвалідності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від від 3 грудня 2009 р. № 1317] :
{| class="wikitable"
|+
!Умова встановлення інвалідності
!Документи, які є підставою для прийняття рішення
|-
|''Внаслідок нещасного випадку на виробництві''
|Результати огляду потерпілого членами комісії та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF#n528 за формою, від 17 квітня 2019 р. № 337]), або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві.
|-
|''Внаслідок професійного захворювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1662-2000-%D0%BF#n9 Перелік професійних захворювань, затверджений постановою КМу від 8 листопада 2000 р. № 1662])''
|Розслідування хронічного професійного захворювання та висновку спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань.
|-
|''Втрата професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров'я яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків''
|Огляд потерпілого проводиться за участю представника Пенсійного фонду України після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання.
|-
|''Втрата працездатності військовослужбовців і військовозобов'язаних у період проходження ними служби (зборів)''
|1) Копії свідоцтва про хворобу, виданого за затвердженою Міноборони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2880 формою] військово-лікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у разі визнання ВЛК військовослужбовця або військовозобов'язаного в період проходження служби (зборів) не придатним за станом здоров'я для подальшого проходження служби (зборів) унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.)
2) Довідки про придатність військовослужбовця або військовозобов'язаного до військової служби, що видана військоволікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
|-
|''Внаслідок хвороб, перенесених у дитинстві''
|Документи лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до 18-річного віку.
|-
|''Настала в осіб до 18-річного віку внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з бойовими діями у період Другої світової війни чи з їх наслідками''
|Медичниі документи, які підтверджують факт поранення чи захворювання, або рішення суду щодо зазначених подій та висновків лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я.
|-
|''Внаслідок Чорнобильської катастрофи''
| - Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії, експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв’язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС про причинний зв’язок захворювання з Чорнобильською катастрофою або постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювання з Чорнобильською катастрофою;
- Посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії та експертного висновку міжвідомчої експертної комісії;

- Посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії “Д”, вкладки до нього та експертного висновку міжвідомчої експертної комісії.
|-
|''Внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності)''
|Рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту участі осіб у Революції Гідності та одержання ними під час участі у Революції Гідності ушкоджень здоров'я і висновків лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я.
|-
|''Внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''
|Медичних документів про звернення за медичною допомогою із зазначенням обставин одержання поранення, контузії, каліцтва, захворювання;
- довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою КМУвід 20 серпня 2014 р. № 413 ;

- документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, про залучення до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) для участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України;

- направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони а також документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ і організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;

- довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

- довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення особи до забезпечення проведення антитерористичної операції, або рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення особи до забезпечення проведення АТО
|-
|''Внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО''
|Рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО
|-
|''Внаслідок використання лікарських засобів або вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2''
|Протокол розслідування, що надається групою оперативного реагування на несприятливі події після імунізації, за формою, затвердженою МОЗ.
|-
|''Внаслідок пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я, одержаними від вибухонебезпечних предметів''
|Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань
|}

===Проведення огляду===
МСЕК проводить своєчасно огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності:

♦ за місцем проживання або лікування особи, у тому числі за місцем її проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

♦ заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії (у разі подання письмової заяви особою, що звертається для встановлення інвалідності (її законним представником), у якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, за яких група інвалідності встановлюється '''безстроково''').

Встановлення інвалідності заочно '''не проводиться''' за п'ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується Міністерством охорони здоров'я, а також у разі, коли вона спричинена:
*нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров'я);
*професійним захворюванням;
*захворюванням, одержаним під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
*захворюванням, пов'язаним з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
*захворюванням, одержаним в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв'язку (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text Положення]). (на період дії воєнного стану пункт 5 Положення не застосовується.)
У разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, комісія може за заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, приймати рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в державі перебування.

==Прийняття рішення==
Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text Положення]).

МСЕК видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, '''довідку та індивідуальну програму реабілітації.'''

'''МСЕК надсилає:'''

→ органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги - виписку з акта огляду комісії (надсилається у триденний срок) ;

→ органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування - індивідуальну програму реабілітації та виписка з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності;

→ лікувально-профілактичному закладові та органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання - копію індивідуальної програми реабілітації;

→ за місцем роботи - повідомлення щодо групи інвалідності (у випадку встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акту комісії (пункт 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).

Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.

Видача особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється.

===Щодо отримання дублікату довідки МСЕК===
''Законодавством '''не передбачено виготовлення та видача МСЕК дублікатів''' відповідних довідок.''

Відповідно до п. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#n109 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ № 1317], визначено, що повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.

На період дії воєнного стану на території України значно спрощена процедура проведення медико-соціальної експертизи. Наразі МСЕК здійснює свої функції за принципом екстериторіальності (постанова КМУ № 225 від 08 березня 2022 р., постанова КМУ № 390 від 30 березня 2022 р.).

Тобто, якщо особа звертається для встановлення інвалідності та не може прибути на огляд, – МСЕК може приймати таке рішення заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.

Враховуючи вищезазначене, відсутній механізм отримання саме дублікату довідки МСЕК. Однак, особа з інвалідністю має право подати заяву про повторний огляд МСЕК та отримання нової довідки МСЕК.

Задля відновлення медичної документації (результатів обстеження, лікування, проведених стаціонарних й оперативних втручань, а також реабілітаційних рекомендацій) необхідно звернутись до сімейного або будь-якого іншого лікаря первинної ланки за місцем перебування. Лікар може відновити медичні документи через Електронну систему охорони здоров’я та/або проведе додаткові обстеження для продовження лікування.

Задля відновлення документів, які належать особі з інвалідністю, остання може звернутись до органу соціального захисту. Цей орган має доступ до Централізованого банку даних осіб з інвалідністю і може надати інформацію про групу і причину раніше встановленої інвалідності.

У разі необхідності особа з інвалідністю може звернутися до органів МСЕК для отримання копій медичних документів, на підставі яких особі було встановлена інвалідність. Це спростить процедуру відновлення втрачених документів.

У випадку виявлення помилок і описок у довідці МСЕК, варто звернутись до того уповноваженого органу, що видавав довідку, з метою внесення відповідних змін. Проте, у випадку неможливості виправлення помилок, включаючи відсутність медико-експертної справи, акту огляду МСЕК та протоколу засідань МСЕК, існує можливість вирішення питання в судовому порядку.

==[[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)|Оскарження рішення]]==
У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до [https://moz.gov.ua/ Міністерства охорони здоров'я України].

Рішення МСЕК може бути [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|оскаржене до суду]] в установленому законодавством порядку.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]"

==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977522 Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц] (спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87882125 Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 26.02.2020 року № 942/52/20] (встановлення факту належності виписки із акту огляду МСЕК у зв’язку з виявленням розбіжностей у прізвищі)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101208530 Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19.11.2021 року №299/5388/21] (встановлення факту належності виписки із акту огляду МСЕК у зв’язку з виявленням розбіжностей в імені)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104295317 Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12.05.2022 №674/1698/21] (встановлення факту належності виписки із акту огляду МСЕК у зв’язку з невідповідністю дати народження у паспорті даті вказаній у виписці з акту огляду МСЕК)

==Див. також==
*[[Інвалідність та порядок її встановлення]]
*[[Встановлення факту каліцтва]]
*[[Допомога по тимчасовій непрацездатності]]
*[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями]]
*[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
*[[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Охорона праці]]

Розірвання договору дарування

2024-08-20T12:31:06Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту:
*У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 257-259], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 362], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2833 559], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3357 681], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3587 '''728'''], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3814 786], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6039 1293] цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";
|}
== Поняття договору дарування ==
Відносини, що виникають при безоплатному переданні майна у власність іншій особі, опосередковуються, зокрема, <big>договором дарування</big>. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 717 ЦК України] визначає, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
[[Файл:Vozroslo-chislo-sdelok-po-dareniyu-nedvizhimosti.jpg|міні|дарування]]

За договором дарування <big>'''дарувальник'''</big> передає або зобов’язується передати в майбутньому <big>'''обдаровуваному'''</big> безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи. Таким чином, договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій. 
Чинне законодавство ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст.717 ЦК України]) чітко обумовлює, що '''''договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування'''''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] договір дарування можливий як односторонній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний.
'''Основна кваліфікуюча ознака,''' за якою договір дарування відрізняється від договорів про передачу майна у власність, це його '''безоплатність'''.
''Безоплатність дарування – це відсутність зустрічної еквівалентної вимоги.''
Як і будь-який договір, договір дарування може припинитися.
Звичайно, загальних положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] в цьому питанні ніхто не скасовував. Але оскільки передача чогось у дар — процес специфічний, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює деякі особливості для припинення.

'''Так, договір дарування може припинятися у випадку:'''
* його розірвання;
* односторонньої відмови від договору однієї зі сторін.
[[Файл:20170315 415 280x280.jpg|міні|розірвання договору дарування]]

Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов’язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Правовим наслідком одностороннього розірвання договору є припинення зобов’язань сторін ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст.653 ЦК України]).

== Підстави для розірвання договору дарування ==
Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 724 ЦК України] та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин.
Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 726, 727 ЦК України]:
* '''умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.'''
Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.

У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.
* '''створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність''' (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок.
Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.
* '''недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.'''
Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність.

При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка.

Слід врахувати, що якщо зазначеної загрози (знищення або пошкодження) дарунку не існує, а дарувальник невдоволений лише тим, що обдаровувана особа поводиться з дарунком іншим чином, ніж бажає того дарувальник, то правові підстави для розірвання договору за даною нормою відсутні. При визначенні правового режиму речей, що становлять історичну, наукову або культурну цінність необхідно враховувати положення законодавства про охорону пам'яток історії та культури.

== Обов'язкова умова розірвання договору дарування==
Розірвати договір дарування дарувальник вправі лише за умови наявності дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника.

'''При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору'''. '''Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред'являтись не можуть.''' 

Таким чином, розірвання договору дарування допускається у виключних випадках, зазначених статтею, або у випадках визнання правочину недійсним за загальними підставами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

== Строки реалізації права дарувальника на розірвання договору дарування ==
З метою реалізації права дарувальника (або його спадкоємців) щодо розірвання договору дарування законом встановлений спеціальний '''строк позовної давності терміном 1 рік''' (такий виняток ґрунтується на вимогах [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 258 ЦК України]). 

Таким чином, обчислення строку позовної давності починається від дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 727 ЦК України]. 
Тобто, слід враховувати, що у випадках, встановлених статтею, право на розірвання договору виникає з певних моментів:
* з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
* з моменту вчинення дій обдаровуваного, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка;
* з моменту вчинення дій чи допущення бездіяльності обдаровуваним, які свідчать про недбале ставлення до дарунка, що становить історичну, наукову або культурну цінність.

Проте право є строковим, адже воно існує доти, поки існує річ, яка є предметом договору. Проте за наявності вини (доказаної) обдаровуваного щодо відчуження або знищення дарунка з метою уникнення його повернення дарувальнику, можливими є вимоги за зобов'язанням із завдання шкоди, шляхом подання відповідного позову. Якщо дарунок повернуто дарувальнику за взаємною згодою сторін, таку обставину слід розглядати як новий договір дарування.

== Наслідки розірвання договору дарування ==
Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на дарунок у обдаровуваного. Наслідком такого розірвання є застосування реституції, тобто повернення сторін у первинний стан, у зв'язку з чим, обдаровуваний зобов'язаний повернути дарувальнику річ, що є предметом договору, у натурі з урахуванням можливого природного зносу за період її перебування в обдаровуваного. Це означає, що обдаровуваний не може запропонувати дарувальникові грошову компенсацію замість дарунка або відшкодувати вартість дарунка, залишаючи його у себе.

Таким чином ''подарована річ підлягає поверненню, незалежно від того, в якому стані вона перебуває.'' При цьому дарувальник не має права відмовитись від прийняття такої речі з мотивів втрати нею цільового призначення або істотного погіршення. Крім того, дарувальник не вправі вимагати відшкодування завданих збитків або моральної шкоди.

Законом також не передбачено можливості відшкодування витрат обдаровуваному на утримання дарунка, на його поліпшення, у зв'язку із розірванням договору дарування із зазначених вище підстав.

==Визнання договору недійсним==
Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:
* волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
* правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
* правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.
У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом.
Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування.

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договір дарування]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу

2024-08-20T11:13:30Z

Yurii.сhupryn: перевірено на актуальність

Влаштування кладовищ на землях сільськогосподарського призначення

2024-08-20T11:00:55Z

Yurii.сhupryn: доповнення щодо Національного військового кладовища

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закон України «Про поховання та похоронну справу»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04#Text Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text Державні санітарні правила та норми "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-99]
== Що таке кладовище? ==
'''Кладовище''' — відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань. 
Враховуючи специфіку такого об'єкта, як кладовища, при відведенні земельної ділянки для розміщення місць поховання слід мати на увазі не тільки загальні норми земельного законодавства, а й спеціальні норми, які встановлюють вимоги до таких об'єктів, порядку їх розміщення та утримання. 

== Розміщення місця поховання (кладовища) ==

Так, відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закону України «Про поховання та похоронну справу»] для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.
Відповідно до статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закону України «Про поховання та похоронну справу»] землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду. 
Як зазначається у статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закону України «Про поховання та похоронну справу»] органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання. 
Відповідно до пункту 1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04#Text Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 № 193 (зі змінами)], для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text ДСанПіН 2.2.2.028.99]) надається земельна ділянка. Наявність місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту з урахуванням подальшого розширення його території. 

== Визначення розміру земельної ділянки ==
Площа ділянки, відведеної під місця традиційного поховання, визначається з розрахунку 0,24 га (за ДБН Б. 2.2-12:2018 може збільшуватись до 0,35 ) на 1000 осіб, що проживають у міській, та 0,1 га на 1000 осіб у сільській місцевостях. Для організації поховання урн з прахом померлого ця норма становить 0,02 га на 1000 осіб.
Розміри земельних ділянок, що відводяться для поховання, допускається уточнювати залежно від співвідношення місць традиційного поховання і місць для поховання урни з прахом, з урахуванням місцевих умов. 
Мінімальна територія місць поховань складає 0,5 га. 
Кладовище як місце для організації поховання зонально має розташовуватись у межах комунальної зони. 
Крім того, відповідно до пункту 3.2 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України», ДСанПіН 2.2.2.028-99], місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри передбачаються генеральним планом розвитку населеного пункту; відведення земельної ділянки під кладовище, проекти улаштування нових кладовищ, розширення і реконструкції діючих підлягають погодженню з місцевими установами державної санітарно-епідеміологічної служби. 
При організації кладовища також необхідно звертати увагу на вимоги ДБН Б.2.2-1- 2008 «Кладовища, крематорії та колумбарії. Норми проектування», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 26.01.2008 № 44. Частина 3 статті 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачає, що земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність. 

== Процедура виділення земельної ділянки для розміщення місця поховання (кладовища) ==

До об'єднаної територіальної громади за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення місця поховання (кладовища) повинно звертатися спеціалізоване комунальне підприємство відповідно до вимог частини 2 статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. 

У подальшому необхідно слідувати загальній процедурі виділення земельної ділянки з урахуванням особливостей, установлених статтею 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. 

Після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки землеустрою для розміщення місця поховання (а у разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку державної експертизи), державної реєстрації земельної ділянки (внесення інформації до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера), такий проект подається до ради об'єднаної територіальної громади, яка відповідно до частини 10 статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] приймає рішення про:
* затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; 
* вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); 
* надання земельної ділянки спеціалізованому комунальному підприємству у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. 
Разом з тим зауважуємо, що відповідно до частини 1 статті 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва звільняються юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва кладовищ. 

Земельні ділянки для влаштування кладовища надаються виключно спеціалізованим комунальним підприємствам на праві постійного користування землею.

Згідно з п.п. 22-1) пункту 27 розділу X Земельного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89#w1_6], - для розміщення Національного військового меморіального кладовища передача у постійне користування, зміна цільового призначення земельних ділянок державної, комунальної власності здійснюється з такими особливостями:

зміна цільового призначення земельних ділянок, відомості про які внесені до Державного земельного кадастру, які передаються у постійне користування державній установі або державному підприємству, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, для розміщення Національного військового меморіального кладовища, не потребує розроблення документації із землеустрою, крім випадків необхідності поділу, об’єднання земельних ділянок. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення такої земельної ділянки здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки. 

[[Категорія:Земельне право]]

Соціальний захист бездомних осіб та безпритульних дітей

2024-08-20T10:41:02Z

Yurii.сhupryn: незначна зміна