WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Заявник як учасник кримінального провадження

2025-12-08T10:16:47Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
== Загальні провадження ==
'''Учасники кримінального провадження''' - це сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n389 стаття 3 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України).

'''Заявником''' є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (частина перша статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n860 КПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n153 статті 24 Цивільного кодексу України] '''фізична особа''' - це людина як учасник цивільних відносин. '''Юридична особа''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n437 статті 80 Цивільного кодексу України] - це організація, яка створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

'''Тобто заявником є особа ( фізична або юридична)''', яка має інформацію про вчинене кримінальне правопорушення, але вчинене не відносно неї, а скоєне відносно інших осіб.

== Права заявника ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n860 статті 60 КПК України] заявник має право:
# отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
# отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
# подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;
# отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Якщо заявник є викравачем, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"] він має право отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням.

Інформація надається слідчим або прокурором у строк '''не більше п’яти днів''' з моменту подання заяви.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 статті 214 КПК України] Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, '''але не пізніше 24 годин''' після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати '''заявнику''' витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань обовязково вносяться відомості про прізвище, ім’я, по батькові заявника та короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"] заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо). У випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.

В разі закриття кримінального провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2537 статті 284 КПК України] копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, якщо така скарга подана '''протягом десяти днів''' з моменту отримання заявником копії постанови. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику також. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи надсилається заявнику.

== Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора заявником ==
На досудовому провадженні відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 статті 303 КПК України] заявником у кримінальному провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
* бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
* рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;
* рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого дізнавача чи прокурора можуть бути подані заявником протягом '''десяти днів''' з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
== Див. також ==
* [[Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]

Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

2025-12-08T10:04:39Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердження Положення про дозвільну систему"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-02 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 3 "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 15 "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 стаття 263)] та за незаконне виготовлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікацію, незаконне видалення чи зміну її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 2631]).
== Склад злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 статті 263 КК України] ==
=== Об'єкт злочину ===
Об'єктом даного злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил обороту вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв.

'''Предметом''' злочину є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої, холодна зброя (кинжали, фінські ножі, кастети).

Вогнепальною зброєю ствольна зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами (крім гумових чи аналогічних за своїми властивостями снарядів несмертельної дії), що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані. Достатньою для ураження цілі є питома кінетична енергія снаряда, величина якої на відстані одного метра від дульного зрізу зброї повинна бути рівна чи більша за 0,5 Дж/мм-2 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 пункт 8.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622] (далі - Інструкція).

До вогнепальної зброї належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухових речовин (пороху або інших спеаціальних горючих сумішей) ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-02 абзац перший пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду від 26 квітня 2002 року № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами»] (далі - постанова № 3).

'''Холодна зброя''' – предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м'язової сили людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n231 пункт 8.11 Інструкції]).

Кинджали – це колючо-рубаюча і колючо-ріжуча зброя; фінські ножі – колючо-ріжуча зброя, а кастети – ударно-роздроблююча зброя.

На відміну від вогнепальної зброї застосування холодної зброї і її дія не пов’язані з використанням вибухових речовин і ураження цілей досягається безпосереднім впливом спеціально пристосованої поверхні зброї.

Зброя, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої як предмет злочину мають бути придатними до використання за цільовим призначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-02#Text пункт 10 постанови № 3).]
=== Об’єктивна сторона злочину ===
Об’єктивна сторона злочину полягає у:

▷ '''носіння''' - це дія з переміщення зазначених предметів, їх транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо);

▷ '''зберігання''' - це володіння будь-яким із зазначених предметів, що перебувають не при особі, а в обраному нею місці;

▷ '''придбання''' - це дії, пов’язані з набуттям цих предметів (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) у результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання в подарунок, на відшкодування боргу тощо;

▷ '''виготовлення''' - це дії зі створення чи переробки будь-яких предметів, внаслідок чого вони набувають відповідних характерних властивостей холодної зброї;

▷ '''ремонт''' - це таке відновлення характерних властивостей зазначених предметів шляхом заміни або реставрації зношених чи не придатних з інших причин частин, механізмів, усунення дефектів, поломок чи пошкоджень, налагодження нормального функціонування різних частин і механізмів, унаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням;

▷ '''передача''' - це надання цих предметів іншій особі у володіння, для тимчасового зберігання чи використання за цільовим призначенням;

▷ '''збут''' - це передача їх іншій особі шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо.

Злочин має місце лише за умови, що зазначені дії вчинюються без передбаченого законом дозволу, тобто є '''незаконними'''.

При вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, суди керуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF#Text Положенням про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкцією] та іншими нормативно-правовими актами.

У разі застосування службовою особою при перевищенні влади або службових повноважень зброї, якою вона володіла незаконно, її дії необхідно додатково кваліфікувати за статтею 262 або 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1773 КК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03#Text (абзац третій пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 № 15 " Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень").]
=== Суб’єктивна сторона злочину ===
Із суб’єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені тільки з прямим умислом.

Цілі і мотиви цих злочинів можуть бути різними. Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями з метою вчинення з їх допомогою іншого злочину є ідеальною сукупністю злочинів і повинне тягти відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 статтею 263 КК України] і за готування до іншого відповідного злочину ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-02 пункт 26 постанови № 3]).
=== Суб’єкт злочину ===
Суб’єктом злочинів може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.
=== Санкція (покарання) ===
1. Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або пробаційним наглядом на строк від двох до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.

'''Важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1780 частини третьої статті 263 КК України] '''особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої не підлягає кримінальній відповідальності за вчинення дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті.'''
== Склад злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1787 статтею 2631 КК України] ==
=== Об'єкт злочину ===
Об'єктом даного злочину є громадська безпека в частині убезпечення від порушення правил виготовлення, переробки чи ремонту вогнепальної і холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв, а також їх фальсифікації та зміни маркування.
=== Предмет злочину ===
Предметом злочину злочину є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої, холодна зброя (кинжали, фінські ножі, кастети).
=== Об’єктивна сторона злочину ===
Об’єктивна сторона злочину полягає в:

▷ '''виготовлення''' - вчинені без передбаченого законодавством дозволу дії по створенню вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв; ▷ '''переробка''' - це перероблення тих чи інших предметів шляхом надання їм властивостей вогнепальної зброї. Таким діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового, будівельного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосованих для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у зброю, придатну до стрільби тощо ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-02 пункт 13 постанови № 3]).

Злочин є закінченим, якщо виготовлений предмет може бути використаний як зброя, боєприпаси, вибухові речовини або вибуховий пристрій незалежно від незавершеності тих чи інших частин або оздоблювальних (оброблюваних) робіт. Це положення стосується і переробки вогнепальної зброї;

▷ '''''ремонт''''' - це таке відновлення характерних властивостей зазначеного предмета шляхом заміни або реставрації зношених чи непридатних з інших причин частин, механізмів, усунення дефектів, поломок чи пошкоджень, налагодження нормального функціонування різних частин і механізмів, внаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-02 пункт 14 постанови № 3]);

▷ '''фальсифікація''';

▷ '''зміна маркування'''.

Виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв повинно бути '''незаконним''', тобто здійснюватися без передбаченого законодавством відповідного дозволу.
=== Суб’єктивна сторона злочину ===
Із суб’єктивної сторони злочин можуть бути вчинені тільки з прямим умислом. Цілі і мотиви цих злочинів можуть бути різними.
=== Суб’єкт злочину ===
Суб’єктом злочинів може бути будь-яка особа, якій виповнилось 16 років.
===Кваліфікуючі ознаки===
Кваліфікуючими ознаками за 2631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1787 КК України] є вчинення злочину:
*повторно;
*за попередньою змовою групою осіб або організованою групою.
=== Санкція (покарання) ===
1. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Безоплатна передача нереалізованого конфіскованого майна

2025-10-13T15:04:49Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 "Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1043-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 р. № 1043 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі майна для задоволення потреб функціонування держави в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0362-18#Text Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 892/5/379 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митниць Державної фіскальної служби під час передавання майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядження ним"]
== Хто може безоплатно отримати конфісковане майно ==
Відповідно до пункту 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#o12 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985] (далі - Порядок), якщо майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовано у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"], '''державний виконавець вносить на розгляд комісії, що утворюється у складі представників відповідного органу державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу, пропозицію щодо безоплатної передачі майна:'''
* органам державної влади;
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема, закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям, будинкам дитини при установах виконання покарань;
* установам виконання покарань;
* слідчим ізоляторам;
* військовим формуванням;
* на благодійні цілі.
== Алгоритм звернення щодо передачі нереалізованого конфіскованого майна ==
1. Обрати відповідне майно за посиланням: [https://setam.net.ua/ www.om.gov.ua].

Переглянути повідомлення про безоплатну передачу майна можна за посиланням: https://setam.net.ua/freetransfers.

2. Подати заявку протягом 30 днів з моменту публікації оголошення.

3. Обґрунтувати потребу на отримання такої допомоги.
{| class="wikitable"
|+
|Відео-роз'яснення як можна звернутися щодо передачі нереалізованого конфіскованого майна: https://minjust.gov.ua/watch/videokomentar-direktora-dp-setam-viktora-vishnova-pro-bezoplatnu-peredachu-konfiskovanogo-nerealizovanogo-mayna .
|}
== Порядок прийняття рішення комісії, щодо передачі нереалізованого конфіскованого майна ==
З метою забезпечення розпорядження конфіскованим майном у способи, відмінні від реалізації, керівник органу державної виконавчої служби утворює комісію, яка складається з представників відповідного органу державної виконавчої служби, державної податкової інспекції у районі, місті (крім м. Києва), районної у місті, об’єднаної та спеціалізованої державної податкової інспекції головного управління ДПС, а якщо майно вилучено митницею - представників відповідної митниці. До складу комісії можуть бути включені представники благодійних організацій. Головою комісії є керівник органу державної виконавчої служби. Рішення комісії приймаються простою більшістю голосів, підписуються присутніми на засіданні членами комісії та затверджуються керівником відповідного органу державної виконавчої служби. У разі коли голоси розділилися порівну, вирішальним є голос голови комісії (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF/ed20210402#Text Порядку]).

У разі прийняття комісією рішення про можливість безоплатної передачі майна орган державної виконавчої служби розміщує інформацію щодо цього майна на веб-сайті з питань реалізації арештованого державними виконавцями майна.

Протягом місяця з моменту розміщення повідомлення про безоплатну передачу майна особи, яким надано право на безоплатне отримання майна, можуть звернутися до органу державної виконавчої служби із '''заявою про отримання майна'''.

Інформація про рішення щодо безоплатної передачі майна оприлюднюється на [https://setam.net.ua/freetransfers веб-сайті з питань реалізації арештованого державними виконавцями майна] у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення із зазначенням безпосереднього отримувача майна. У повідомленні про безоплатну передачу майна зазначається інформація про оподаткування операцій з безоплатної передачі майна, у тому числі підакцизних товарів, з посиланням на норми законодавства.

Якщо протягом місяця з моменту розміщення повідомлення жодна з осіб, яким надано право безоплатного отримання майна, не звернулася до державного виконавця щодо його отримання, державний виконавець виносить на розгляд комісії питання щодо знищення (утилізації) майна.

Рішення щодо знищення (утилізації) майна приймається також у випадку, якщо за рішенням комісії майно не було безоплатно передано жодній з осіб, які виявили бажання його отримати (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF/ed20210402#Text Порядку]).
== Умови відчуження переданого безоплатно майна ==
Передане безоплатно майно, що підлягало оподаткуванню митними платежами, якщо вони не були сплачені, може бути відчужене виключно за умови сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством під час його ввезення на територію України (пункт 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF/ed20210402#Text Порядку]).
== Передача окремих видів майна ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Порядком] '''окремі види майна можуть бути передані лише окремим суб'єктам:'''

◇Товарно-матеріальні цінності, які були в користуванні і мають ступінь зносу понад 50 відсотків, можуть передаватися безоплатно:
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення;
* установам виконання покарань, слідчим ізоляторам;
* на благодійні цілі.
◇ Товари і вироби для дітей, м'який інвентар, а саме: одяг (у тому числі спортивний), білизна, постільні речі, шкарпетки, панчохи, взуття (у тому числі спортивне), шкільне приладдя, книги для дітей дошкільного та шкільного віку, штори та занавіски, килими та килимові доріжки, матраци, іграшки для дітей віком до 7 років, за наявності супровідної документації, в якій є відомості про походження товару та підтверджено його безпеку для здоров'я, транспортні та інші засоби, затримані митними органами і конфісковані в установленому порядку, можуть передаватися безоплатно:
* закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
*дитячим будинкам сімейного типу;
* прийомним сім'ям;
* будинкам дитини при установах виконання покарань у кількості, що не перевищує необхідної річної потреби відповідного закладу або сім'ї, за зверненням служби у справах неповнолітніх після проведення належної експертизи.
◇ Водонепроникні лабораторні костюми, рукавички медичні нестерильні нетальковані нітрилові, рукавички неопудрені з нітрилу, рукавички з інших полімерних матеріалів, халати ізоляційні медичні одноразові, маски медичні, окуляри захисні, щитки захисні, респіратори класу захисту не нижче FFP2, конфісковані в установленому порядку, безоплатно передаються до закладів охорони здоров’я.

◇ Продукти харчування за наявності супровідної документації, в якій є відомості про походження товару та підтверджено його безпеку для здоров'я, насамперед такі, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи та з дотриманням термінів придатності до споживання можуть безоплатно передаватися:
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення;
* військовим формуванням;
* установам виконання покарань, слідчим ізоляторам;
* на благодійні цілі.
◇ Незаконно добуті природні ресурси та виготовлена з них продукція, а також знаряддя незаконного добування природних ресурсів підлягають реалізації, а ті, що є продуктами харчування, безоплатно передаються:
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення;
* військовим формуванням;
* установам виконання покарань;
* слідчим ізоляторам;
* на благодійні цілі.
◇ Дикі тварини безоплатно передаються притулкам для тварин, зоологічним паркам, іншим установам для утримання тварин.

У разі реалізації, знищення, утилізації, переробки або безоплатного передання конфіскованого майна державний виконавець виносить відповідну '''постанову про закінчення виконавчого провадження''' на підставі пункту 9 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 статті 39 Закон України "Про виконавче провадження"], копію якої додатково направляє до митного органу.
== Особливості передачі нереалізованого конфіскованого майна в період воєнного стану ==
=== Кому може передаватися: ===
* Збройним Силам,
*Національній гвардії
* СБУ
* Службі зовнішньої розвідки
* Держприкордонслужбі
* МВС
* Національній поліції
*ДСНС
* Управлінню державної охорони
* Держспецзв’язку
* Іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам,підрозділам, державним органам, установам (організаціям), які утримуються за рахунок бюджетних коштів
=== Для яких цілей ===
Для потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, забезпечення енергетичної безпеки держави, продовольчої безпеки населення
=== Порядок безоплатної передачі конфіскованого майна ===
Передача здійснюється за рішенням керівника обласної військової адміністрації. Для цього органи державної виконавчої служби, яким конфісковане майно за рішенням суду до 5 числа кожного місяця надсилають інформацію про наявність майна. інформація повинна містити відомості про найменування, первинний документ, статус (підстава переходу у власність держави), кількість, одиниці виміру, облікову вартість майна, за якою здійснюватиметься його передача.
Обласні військові адміністрації щомісяця до 10 числа оприлюднюють на власному веб-сайті зведену інформацію про наявне майно яке може бути безоплатно передано. Протягом 15 календарних днів з моменту оприлюднення зазначеної інформації суб’єкти можуть звернутися до відповідної обласної військової адміністрації із заявою про отримання майна. Якщо на одне і теж майно претендує більше ніж один суб’єкт, рішення щодо його отримувача приймається обласною військовою адміністрацією за результатами узгоджувальної наради з уповноваженими представниками таких суб’єктів. Рішення щодо переліку та отримувачів майна, яке необхідне для потреб оборони та національної безпеки, приймається обласною військовою адміністрацією до кінця поточного місяця, у якому здійснювалося оприлюднення інформації про наявність відповідного майна, про що невідкладно інформується орган (суб’єкт господарювання), від якого таку інформацію було отримано.
Передача майна оформлюється актом приймання-передачі, складеним представниками органу державної виконавчої служби та представниками суб’єкта, якому передається майно. При цьому представник суб’єкта, якому передається майно, отримує майно на підставі відповідної довіреності.
=== Майно яке не передається в період воєнного стану на військові потреби: ===

* спирт\ етиловий, алкогольні напої,
* наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, лікарські засоби та медичних вироби без державної реєстрації та/або дозвільних документів,
* фальсифікована продукція,
* культурні цінності, а також майно, яке невластиве для потреб оборони та національної безпеки, а саме:

# вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріат,
# марковані парфуми та декоративна косметика,
# тканини та килими ручної роботи, вироби з натурального хутра, дизайнерський одяг, взуття, сумки та аксесуари провідних світових брендів,
# годинники, канцелярське приладдя та інші вироби з дорогоцінних металів або плакованих чи дубльованих дорогоцінними металами,
# легкові автомобілі з типом кузова купе, кабріолет, родстер, спортивні автомобілі.

Продукти харчування та інше майно, що може зашкодити здоров’ю і життю людини, може бути безоплатно передано за умови, що вони не справляють шкідливого впливу на здоров’я людини та придатні для споживання, що підтверджується наявними товаросупровідними документами на це майно або за відсутності таких документів - висновком (протоколом) уповноваженої лабораторії, акредитованої компетентним органом проводити для цілей державного контролю лабораторні дослідження (випробування), проведення яких забезпечує суб’єкт, якому передається майно.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Конфіскація_земельної_ділянки Конфіскація земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Спеціальна_конфіскація Спеціальна конфіскація]

[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Найменування та ознаки належності до Національної поліції та відповідальність за їх незаконне використання

2025-10-13T14:28:56Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20353.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.04.2011%7D Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указ Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317 "Про заохочення в Національній поліції України]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317]
== Символіка поліції ==
'''''Ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1224 статті 51 Закону України "Про Національну поліцію України"].'''''
* Емблема Національної поліції України - це срібна (біла) восьмикутна промениста зірка, у центрі якої розміщено зображення малого Державного Герба України.
* Прапор Національної поліції України – це прямокутне полотнище темно-синього кольору зі співвідношенням ширини до довжини 2x3, у центрі якого розміщено емблему Національної поліції України. Висота емблеми становить 7/9 ширини полотнища.
* Службовим прапором територіального органу, науково-дослідної установи Національної поліції України - це квадратне полотнище темно-синього кольору розміром 130x130 см з рукавом для прикріплення до древка.
* Штандарт керівника Національної поліції України - це темно-синє квадратне полотнище розміром 90 х 90 см із зображенням у центрі емблеми Національної поліції України. Висота емблеми становить 2/3 висоти штандарта.
Описи та малюнки символіки Національної поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указі Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"].

Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках - за рішенням керівника поліції.

Використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та громадськими об’єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
== Однострій поліцейських ==
'''Однострій поліцейських''' - це формений одяг працівників поліції. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 статтею 20 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейські мають єдиний однострій. Приклади і малюнки форменого одягу працівників поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"].

На однострої поліцейського розміщується спеціальний жетон. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів. Поліцейський, який виконує службові обов’язки в цивільному одязі, зобов’язаний завжди мати при собі спеціальний жетон, крім випадків, коли його наявність перешкоджає проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, виконанню завдань в умовах режиму секретності, або здійсненню заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також спеціальних заходів із забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, або під час здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.

У разі виконання поліцейським службових обов’язків із використанням засобів індивідуального захисту на них розмішується ідентифікаційний номер або спеціальний жетон, крім здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.
== Спеціальні звання ==
'''''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n844 статтею 80 Закону України "Про Національну поліцію"] передбачені такі види спеціальних звань поліцейських:'''''
# Спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції, капрал поліції, сержант поліції, старший сержант поліції;
# Спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції, лейтенант поліції, старший лейтенант поліції, капітан поліції, майор поліції, підполковник поліції, полковник поліції;
# Спеціальні звання вищого складу поліції: генерал поліції третього рангу, генерал поліції другого рангу, генерал поліції першого рангу.
Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції. Граничні спеціальні звання поліції вищого складу поліції за штатними посадами встановлюються Президентом України. Порядок присвоєння, позбавлення спеціальних звань та строки вислуги передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"].

Поліцейські можуть бути позбавлені спеціального звання за вчинення кримінального правопорушення на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Позбавлення спеціального звання здійснюється за наказом керівника органу поліції, який присвоїв відповідне спеціальне звання. Кадрові підрозділи органів та підрозділів поліції протягом десяти діб з моменту отримання належним чином завіреної копії вироку суду, що набрав законної сили, про позбавлення спеціального звання осіб молодшого складу готують відповідний наказ по особовому складу.
== Відомчі відзнаки ==
* Подяка Національної поліції України
* Грамота Національної поліції України
* Почесна грамота Національної поліції України
* Нагрудний знак «Знак Пошани»;
* Медаль «10 років сумлінної служби»;
* Медаль «15 років сумлінної служби»;
* Медаль «20 років сумлінної служби»;
* Медаль «Ветеран служби».
Вищою відзнакою Національної поліції України є нагрудний знак «Знак Пошани». Підстави для нагородження, порядок вручення, носіння, зберігання, опис і зразки передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положенням про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317].
== Спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського ==
'''''Згідно з статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон.''''' Спеціальні жетони видаються особам, які призначаються на службу в поліцію на посади молодшого, середнього, вищого складу Національної поліції України, а також курсантам, слухачам, ад’юнктам, докторантам денної форми навчання та працівникам вищого навчального закладу МВС, які набули статусу поліцейських, відряджених до таких навчальних закладів із залишенням на службі в Національній поліції України, і проходять службу в Національній поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"].

'''''Спеціальні жетони з індивідуальними номерами''''' закріплюються за поліцейськими наказами Національної поліції України, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, закладів, установ Національної поліції України та вищих навчальних закладів МВС одночасно з призначенням на службу на посади молодшого, середнього, вищого складу поліції та зберігаються за ними протягом усього періоду їх служби.

'''''Спеціальний жетон розміщується на однострої поліцейських.''''' Зразки та опис спеціального жетона поліцейського передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"].
== Відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України ==
'''''За незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України за відсутності ознак кримінального злочину передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.'''''

'''''Стаття 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4171 Кодексу України про адміністративні правопорушення].'''''

Незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України], або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України чи похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, - '''''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

Незаконне використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, а також громадськими об’єднаннями ознак належності, найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України або похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] - '''тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Дії, передбачені частиною першою або другою статті 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4171 КУпАП], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення '''''тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб - від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2430 Стаття 353 Кримінального кодексу України. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.]'''''

Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

'''Те саме діяння, пов'язане з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу, -'''

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

Найменування та ознаки належності до Національної поліції та відповідальність за їх незаконне використання

2025-10-13T14:26:42Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20353.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.04.2011%7D Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указ Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317 "Про заохочення в Національній поліції України]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317]
== Символіка поліції ==
'''''Ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1224 статті 51 Закону України "Про Національну поліцію України"].'''''
* Емблема Національної поліції України - це срібна (біла) восьмикутна промениста зірка, у центрі якої розміщено зображення малого Державного Герба України.
* Прапор Національної поліції України – це прямокутне полотнище темно-синього кольору зі співвідношенням ширини до довжини 2x3, у центрі якого розміщено емблему Національної поліції України. Висота емблеми становить 7/9 ширини полотнища.
* Службовим прапором територіального органу, науково-дослідної установи Національної поліції України - це квадратне полотнище темно-синього кольору розміром 130x130 см з рукавом для прикріплення до древка.
* Штандарт керівника Національної поліції України - це темно-синє квадратне полотнище розміром 90 х 90 см із зображенням у центрі емблеми Національної поліції України. Висота емблеми становить 2/3 висоти штандарта.
Описи та малюнки символіки Національної поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указі Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"].

Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках - за рішенням керівника поліції.

Використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та громадськими об’єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
== Однострій поліцейських ==
'''Однострій поліцейських''' - це формений одяг працівників поліції. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 статтею 20 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейські мають єдиний однострій. Приклади і малюнки форменого одягу працівників поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"].

На однострої поліцейського розміщується спеціальний жетон. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів. Поліцейський, який виконує службові обов’язки в цивільному одязі, зобов’язаний завжди мати при собі спеціальний жетон, крім випадків, коли його наявність перешкоджає проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, виконанню завдань в умовах режиму секретності, або здійсненню заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також спеціальних заходів із забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, або під час здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.

У разі виконання поліцейським службових обов’язків із використанням засобів індивідуального захисту на них розмішується ідентифікаційний номер або спеціальний жетон, крім здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.
== Спеціальні звання ==
'''''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n844 статтею 80 Закону України "Про Національну поліцію"] передбачені такі види спеціальних звань поліцейських:'''''
# Спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції, капрал поліції, сержант поліції, старший сержант поліції;
# Спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції, лейтенант поліції, старший лейтенант поліції, капітан поліції, майор поліції, підполковник поліції, полковник поліції;
# Спеціальні звання вищого складу поліції: генерал поліції третього рангу, генерал поліції другого рангу, генерал поліції першого рангу.
Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції. Граничні спеціальні звання поліції вищого складу поліції за штатними посадами встановлюються Президентом України. Порядок присвоєння, позбавлення спеціальних звань та строки вислуги передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"].

Поліцейські можуть бути позбавлені спеціального звання за вчинення кримінального правопорушення на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Позбавлення спеціального звання здійснюється за наказом керівника органу поліції, який присвоїв відповідне спеціальне звання. Кадрові підрозділи органів та підрозділів поліції протягом десяти діб з моменту отримання належним чином завіреної копії вироку суду, що набрав законної сили, про позбавлення спеціального звання осіб молодшого складу готують відповідний наказ по особовому складу.
== Відомчі відзнаки ==
* Подяка Національної поліції України
* Грамота Національної поліції України
* Почесна грамота Національної поліції України
* Нагрудний знак «Знак Пошани»;
* Медаль «10 років сумлінної служби»;
* Медаль «15 років сумлінної служби»;
* Медаль «20 років сумлінної служби»;
* Медаль «Ветеран служби».
Вищою відзнакою Національної поліції України є нагрудний знак «Знак Пошани». Підстави для нагородження, порядок вручення, носіння, зберігання, опис і зразки передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положенням про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317].
== Спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського ==
'''''Згідно з статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон.''''' Спеціальні жетони видаються особам, які призначаються на службу в поліцію на посади молодшого, середнього, вищого складу Національної поліції України, а також курсантам, слухачам, ад’юнктам, докторантам денної форми навчання та працівникам вищого навчального закладу МВС, які набули статусу поліцейських, відряджених до таких навчальних закладів із залишенням на службі в Національній поліції України, і проходять службу в Національній поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"].

'''''Спеціальні жетони з індивідуальними номерами''''' закріплюються за поліцейськими наказами Національної поліції України, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, закладів, установ Національної поліції України та вищих навчальних закладів МВС одночасно з призначенням на службу на посади молодшого, середнього, вищого складу поліції та зберігаються за ними протягом усього періоду їх служби.

'''''Спеціальний жетон розміщується на однострої поліцейських.''''' Зразки та опис спеціального жетона поліцейського передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"].
== Відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України ==
'''''За незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України за відсутності ознак кримінального злочину передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.'''''

'''''Стаття 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4171 Кодексу України про адміністративні правопорушення].'''''

Незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України], або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України чи похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, - '''''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

Незаконне використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, а також громадськими об’єднаннями ознак належності, найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України або похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] - '''тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Дії, передбачені частиною першою або другою статті 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення '''''тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб - від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2430 Стаття 353 Кримінального кодексу України. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.]'''''

Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

'''Те саме діяння, пов'язане з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу, -'''

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства

2025-09-12T11:02:07Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу»]
* [https://minagro.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovogo-proektu-modulnoyi-teplici Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.07.2022 № 428 «Про затвердження типового проекту модульної теплиці»]
* [https://minagro.gov.ua/npa/deyaki-pitannya-realizaciyi-poryadku-nadannya-grantiv-dlya-stvorennya-abo-rozvitku-teplichnogo-gospodarstva-zatverdzhenogo-postanovoyu-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-21-chervnya-2022-roku-73?_ga=2.141578802.1299557579.1678721485-1966752012.1660667917 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2022 № 449 "Деякі питання реалізації Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738"]

== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n347 Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року № 738] передбачено, що з 1 липня 2022 року держава започаткувала систему мікрогрантів для українських підприємців “єРобота”.

Грантові програми єРобота — це дієва допомога від держави для відновлення, створення власної справи з нуля, реалізації амбітних проєктів, генерування нових робочих місць та здобуття потрібних на ринку праці спеціальностей. Одним з видів програми є грант для створення тепличного господарства.

== Суб’єкти, що мають право на отримання гранту ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку надання мікрогрантів на створенняабо розвиток власного бізнесу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України,] отримати фінансування можуть суб’єкти господарювання – '''юридичні особи''', '''фізичні особи-підприємці''', основною діяльністю яких є вирощування сільськогосподарських культур на власних або орендованих землях.

Зазначені вимоги до отримувачів гранту:

*які не перебувають і не провадять господарську діяльність на тимчасово окупованій території України;

*які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;

*які не перебувають під санкціями;

*щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або які не перебувають на стадії ліквідації;

*щодо яких відсутнє рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності за корупцію;
*які не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв (крім виробництва (без додавання спирту) та/або реалізації вин виноградних, зокрема ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюнових виробів, обмін валют;
*які не мають заборгованості перед бюджетом.
Подати заявку на отримання гранту можна на порталі diia.gov.ua.

==== Онлайн оформлення заявки відбувається наступним шляхом: ====
1. Зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного підпису. Обов’язково необхідно скористатися ключем ФОП або керівника юридичної особи з ЄДРПОУ підприємства.

2. Заповнити [https://diia.gov.ua/services/grant-na-teplicyu онлайн-заявку].

3. Додайте до заяви скановану копію проєкту будівництва модульної теплиці разом з кошторисною документацією. Заява має бути підписана розробником проєкту. Без такої копії заяву '''не розглянуть'''.

'''''Проєкт має містити такі розділи:'''''
[[Файл:Завантаження.jpg|міні|612x612пкс]]
- пояснювальна записка

- архітектурні рішення

- конструкції металеві

- конструкції залізобетонні (враховуючи фундамент)

- водозабір та системи поливу

- електропостачання

- кошторисна документація

4. Підписати електронним підписом та відправити.

Типовий модульний проєкт можна адаптувати під свою (власну або орендовану) земельну ділянку, підписати і подати.

Після цього заявка з проєктною документацією через портал Дія надходить на верифікацію до уповноваженого банку. Верифікація триває '''5 робочих'''

'''днів'''. Банк перевіряє базові речі: чи є заборгованість, чи не є в банкрутстві, чи немає ніяких обмежень, чи немає кримінальних проваджень, санкційні списки, прозорість заявника за відповідними параметрами.

Якщо з точки зору доброчесності і прозорості все гаразд — дана заявка з проєктом передається на розгляд до Міністерства аграрної політики, яке протягом '''10 робочих днів''' розглядає заявку: в першу чергу проєкт теплиці, та приймає рішення.

'''''У випадку наявності недоліків''''' в наданій документації, про це сповіщається заявник з коментарями до документа. Отримувач гранту має можливість повторно подати виправлені документи.

Якщо проєкт не відповідає — видається наказ, що грант не надається із зазначенням причини невідповідності. Якщо є заявка, але немає проєкту — про це листом повідомляється заявнику. В будь-якому разі повинен бути зворотній зв'язок до заявника від МінАгро через портал Дія і контакт, який заявник лишив там.

Всі учасники процесу: Міністерство, банк та заявник отримують рішення.

Якщо відповідає всім вимогам — підписується відповідно наказ про надання гранту.В цьому випадку, отримувач повинен протягом '''5 робочих днів''' укласти договір про надання гранту та відкрити спеціальний рахунок, куди будуть перераховані грантові кошти в уповноваженому банку. Проєкт цього договору також є в затвердженому наказі міністерства, краще вивчити його завчасно — вносити зміни в цей договір не є можливим, а подаючи заявку, заявник погоджується, що в разі отримання ним погодження заявки, він повинен підписати договір саме в такій редакції.

Після відкриття рахунку та підписання договору, отримувач протягом 30 календарних днів має внести свою частку гранту на цей рахунок відповідно (мається на увазі 30% або 50% від вартості проекту).

Після внесення грантоотримувачем коштів Мінекономіки здійснює переказ коштів на вищезгаданий відкритий рахунок. Після цього відбувається реалізація гранту.

Максимальний розмір допомоги складає:

* для 0,4 - 0,6 гектара - 2 млн. гривень;

* для 0,8 - 1,2 гектара - 3,5 млн. гривень;

* для 1,6 - 2,4 гектара - 7 млн. гривень.

Грант надається на будівництво модульної плівкової теплиці і може становити до 70% вартості будівництва, але не більше 7 млн. грн. Не стаціонарні, не скляні теплиці в межах бюджету до 7 млн. грн. на 2 га — неможливі. Наприклад, якщо вартість будівництва становить 20 млн. грн., а частка держави не може перевищувати 7 млн. грн. — це складе 35% вартості проєкту відповідно.

Певних критичних обмежень щодо культур, які можна вирощувати немає. Це можуть бути плодово-ягідні культури, овочеві, саджанці, розсада, квіти і т.ін. Головне, щоб саджанці рослин, які будуть вирощуватись в теплиці, були внесені до [https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin реєстру сортів рослин.]

== Обов’язки після отримання гранту є ==

* Обов’язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам є створення протягом '''6 місяців''' з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту та працевлаштування на них осіб на строк не менш як '''24 місяці''' протягом трирічного строку реалізації проекту. Для виконання обов’язкової умови не може бути працевлаштована особа, яка перебувала у трудових відносинах з отримувачем мікрогранту протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування відповідно до вимог цього Порядку.

У разі невиконання обов’язкової умови договору мікрогранту, зокрема ''нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців'' з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, ''сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі'' уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

* При виконанні умови договору мікрогранту щодо працевлаштування осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту '''отримувач зобов’язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування із заробітної''' плати осіб, з якими трудові договори було укладено протягом зазначеного трирічного строку, у розмірі, не меншому, ніж розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розрахований за 24 місяці з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому отримано мікрогрант, за кожне робоче місце.

У разі невиконання такої умови отримувач зобов’язаний не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту, ''повернути уповноваженому банку на рахунок,'' з якого здійснюється перерахування мікрогранту, ''різницю між зазначеними розмірами.''

* Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

У разі неможливості встановлення факту '''цільового використання''' мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, ''використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок'', відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

== Діяльність після реалізації гранту ==
Обов’язково буде здійснюватися моніторинг за ресурсом уповноваженого банку, який ви обираєте подаючи заявку (Ощадбанк чи Укрексімбанк). Представник уповноваженого банку буде робити фото та відео фіксацію, виїжджаючи на об’єкт — місце будівництво теплиці. По теплицях моніторинг здійснюється протягом 3 років: оцінюється раз на квартал в рамках процесу будівництва — перші 12 місяців, наступні 2 роки — раз на півроку. Окрім фото і відео фіксації, також фіксується наявність мінімум 14 працюючих на 1 га теплиці.

У разі встановлення органами, уповноваженими здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів, факту нецільового використання грантів і порушення вимог Постанови надання отримувачу будь-якої державної фінансової підтримки припиняється з моменту встановлення такого факту та протягом поточного і десятьох наступних бюджетних періодів, а гранти повертаються до державного бюджету.

У разі продажу бізнесу вищезазначені зобов’язання переходять до нового власника.

У разі порушення грантоотримувачем вимог для отримання, він зобов’язується повернути різницю між фактично використаними бюджетними коштами та фактично сплаченими податками та зборами внаслідок реалізації проекту будівництва модульної теплиці до державного бюджету не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому спливає три роки з дати початку реалізації проекту будівництва модульної теплиці.

У разі коли отримувач коштів фактично сплатив податки та збори на суму використаних бюджетних коштів раніше трирічного строку, проект будівництва модульної теплиці підлягає зняттю з контролю, а відповідний договір вважається припиненим.

Під час провадження діяльності після завершення будівництва модульної теплиці отримувач має право застрахувати своє виробництво (продукцію) від настання ризиків природного характеру та свою частку вкладених у будівництво коштів на випадок впливу воєнних дій на території України.

== Див. також ==

* [[Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу]]

[[Категорія:Господарське право]]

Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства

2025-09-12T10:32:04Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу»]
* [https://minagro.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovogo-proektu-modulnoyi-teplici Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.07.2022 № 428 «Про затвердження типового проекту модульної теплиці»]
* [https://minagro.gov.ua/npa/deyaki-pitannya-realizaciyi-poryadku-nadannya-grantiv-dlya-stvorennya-abo-rozvitku-teplichnogo-gospodarstva-zatverdzhenogo-postanovoyu-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-21-chervnya-2022-roku-73?_ga=2.141578802.1299557579.1678721485-1966752012.1660667917 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2022 № 449 "Деякі питання реалізації Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738"]

== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n347 Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року № 738] передбачено, що з 1 липня 2022 року держава започаткувала систему мікрогрантів для українських підприємців “єРобота”.

Грантові програми єРобота — це дієва допомога від держави для відновлення, створення власної справи з нуля, реалізації амбітних проєктів, генерування нових робочих місць та здобуття потрібних на ринку праці спеціальностей. Одним з видів програми є грант для створення тепличного господарства.

== Суб’єкти, що мають право на отримання гранту ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку надання мікрогрантів на створенняабо розвиток власного бізнесу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України,] отримати фінансування можуть суб’єкти господарювання – '''юридичні особи''', '''фізичні особи-підприємці''', основною діяльністю яких є вирощування сільськогосподарських культур на власних або орендованих землях.

Зазначені вимоги до отримувачів гранту:

*які не перебувають і не провадять господарську діяльність на тимчасово окупованій території України;

*які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;

*які не перебувають під санкціями;

*щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або які не перебувають на стадії ліквідації;

*щодо яких відсутнє рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності за корупцію;
*які не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв (крім виробництва (без додавання спирту) та/або реалізації вин виноградних, зокрема ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюнових виробів, обмін валют;
*які не мають заборгованості перед бюджетом.
Подати заявку на отримання гранту можна на порталі diia.gov.ua.

==== Онлайн оформлення заявки відбувається наступним шляхом: ====
1. Зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного підпису. Обов’язково необхідно скористатися ключем ФОП або керівника юридичної особи з ЄДРПОУ підприємства.

2. Заповнити [https://diia.gov.ua/services/grant-na-teplicyu онлайн-заявку].

3. Додайте до заяви скановану копію проєкту будівництва модульної теплиці разом з кошторисною документацією. Заява має бути підписана розробником проєкту. Без такої копії заяву '''не розглянуть'''.

'''''Проєкт має містити такі розділи:'''''
[[Файл:Завантаження.jpg|міні|612x612пкс]]
- пояснювальна записка

- архітектурні рішення

- конструкції металеві

- конструкції залізобетонні (враховуючи фундамент)

- водозабір та системи поливу

- електропостачання

- кошторисна документація

4. Підписати електронним підписом та відправити.

Типовий модульний проєкт можна адаптувати під свою (власну або орендовану) земельну ділянку, підписати і подати.

Після цього заявка з проєктною документацією через портал Дія надходить на верифікацію до уповноваженого банку. Верифікація триває '''5 робочих'''

'''днів'''. Банк перевіряє базові речі: чи є заборгованість, чи не є в банкрутстві, чи немає ніяких обмежень, чи немає кримінальних проваджень, санкційні списки, прозорість заявника за відповідними параметрами.

Якщо з точки зору доброчесності і прозорості все гаразд — дана заявка з проєктом передається на розгляд до Міністерства аграрної політики, яке протягом '''10 робочих днів''' розглядає заявку: в першу чергу проєкт теплиці, та приймає рішення.

'''''У випадку наявності недоліків''''' в наданій документації, про це сповіщається заявник з коментарями до документа. Отримувач гранту має можливість повторно подати виправлені документи.

Якщо проєкт не відповідає — видається наказ, що грант не надається із зазначенням причини невідповідності. Якщо є заявка, але немає проєкту — про це листом повідомляється заявнику. В будь-якому разі повинен бути зворотній зв'язок до заявника від МінАгро через портал Дія і контакт, який заявник лишив там.

Всі учасники процесу: Міністерство, банк та заявник отримують рішення.

Якщо відповідає всім вимогам — підписується відповідно наказ про надання гранту.В цьому випадку, отримувач повинен протягом '''5 робочих днів''' укласти договір про надання гранту та відкрити спеціальний рахунок, куди будуть перераховані грантові кошти в уповноваженому банку. Проєкт цього договору також є в затвердженому наказі міністерства, краще вивчити його завчасно — вносити зміни в цей договір не є можливим, а подаючи заявку, заявник погоджується, що в разі отримання ним погодження заявки, він повинен підписати договір саме в такій редакції.

Після відкриття рахунку та підписання договору, отримувач протягом 30 календарних днів має внести свою частку гранту на цей рахунок відповідно (мається на увазі 30% або 50% від вартості проекту).

Після внесення грантоотримувачем коштів Мінекономіки здійснює переказ коштів на вищезгаданий відкритий рахунок. Після цього відбувається реалізація гранту.

Максимальний розмір допомоги складає:

* для 0,4 - 0,6 гектара - 2 млн. гривень;

* для 0,8 - 1,2 гектара - 3,5 млн. гривень;

* для 1,6 - 2,4 гектара - 7 млн. гривень.

Грант надається на будівництво модульної плівкової теплиці і може становити до 70% вартості будівництва, але не більше 7 млн. грн. Не стаціонарні, не скляні теплиці в межах бюджету до 7 млн. грн. на 2 га — неможливі. Наприклад, якщо вартість будівництва становить 20 млн. грн., а частка держави не може перевищувати 7 млн. грн. — це складе 35% вартості проєкту відповідно.

Певних критичних обмежень щодо культур, які можна вирощувати немає. Це можуть бути плодово-ягідні культури, овочеві, саджанці, розсада, квіти і т.ін. Головне, щоб саджанці рослин, які будуть вирощуватись в теплиці, були внесені до [https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin реєстру сортів рослин.]

== Обов’язки після отримання гранту є ==
1.Створення робочих місць: не менше 14 робочих місць на 1 га модульних теплиць. Наприклад, якщо 0,5 га відповідно повинно бути створено 7 нових робочих місць;

2.Строк будівництва модульної теплиці не повинен перевищувати 12 місяців з моменту отримання коштів. Тому потрібно розраховувати можливості і планувати свою діяльність, а ще краще мати бізнес план, тому що через 12 місяців теплиця повинна стати функціональною і там повинні розпочатись відповідні виробничі процеси. У випадку, якщо кошти в межах 70% або 50% (грант), не були реалізовані протягом вищезазначеного періоду, залишок повертається в Держбюджет. Залишок від 30% або 50% (власні кошти грантоотримувача) повертаються грантоотримувачу.

3.Провадження підприємницької діяльності після закінчення будівництва протягом не менше 3 років;

4.Сплачувати до бюджету податки та збори протягом не менше 3 років.

Зауважимо, що за грантові кошти не можна купити землю! Земля — обов’язкова передумова успішності реалізації гранту і важливий елемент, який має бути (у власності чи в оренді не менше, ніж на 7 років) на момент подання заяви на грант. Це є підтвердженням довгостроковості цього проєкту, тому що якщо власність — вона безстрокова, а оренда короткострокова 2-3 роки є великим ризиком для підприємця, який починає справу, і для держави, яка співфінансує бізнес ініціативу.

== Діяльність після реалізації гранту ==
Обов’язково буде здійснюватися моніторинг за ресурсом уповноваженого банку, який ви обираєте подаючи заявку (Ощадбанк чи Укрексімбанк). Представник уповноваженого банку буде робити фото та відео фіксацію, виїжджаючи на об’єкт — місце будівництво теплиці. По теплицях моніторинг здійснюється протягом 3 років: оцінюється раз на квартал в рамках процесу будівництва — перші 12 місяців, наступні 2 роки — раз на півроку. Окрім фото і відео фіксації, також фіксується наявність мінімум 14 працюючих на 1 га теплиці.

У разі встановлення органами, уповноваженими здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів, факту нецільового використання грантів і порушення вимог Постанови надання отримувачу будь-якої державної фінансової підтримки припиняється з моменту встановлення такого факту та протягом поточного і десятьох наступних бюджетних періодів, а гранти повертаються до державного бюджету.

У разі продажу бізнесу вищезазначені зобов’язання переходять до нового власника.

У разі порушення грантоотримувачем вимог для отримання, він зобов’язується повернути різницю між фактично використаними бюджетними коштами та фактично сплаченими податками та зборами внаслідок реалізації проекту будівництва модульної теплиці до державного бюджету не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому спливає три роки з дати початку реалізації проекту будівництва модульної теплиці.

У разі коли отримувач коштів фактично сплатив податки та збори на суму використаних бюджетних коштів раніше трирічного строку, проект будівництва модульної теплиці підлягає зняттю з контролю, а відповідний договір вважається припиненим.

Під час провадження діяльності після завершення будівництва модульної теплиці отримувач має право застрахувати своє виробництво (продукцію) від настання ризиків природного характеру та свою частку вкладених у будівництво коштів на випадок впливу воєнних дій на території України.

== Див. також ==

* [[Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу]]

[[Категорія:Господарське право]]

Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей

2025-07-28T09:48:35Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_166 Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці № 182]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013 Конвенція про скасування примусової праці № 105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларація прав дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
== Загальні положення ==
Згідно із принципом 6 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларацією прав дитини]''' дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості потрібно любов та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі – в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. На суспільство та органи публічної влади має бути покладений обов’язок щодо здійснення особливого піклування про дітей, які не мають сім’ї, та про дітей, які не мають достатніх засобів існування.

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України «Про охорону дитинства»] всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Держава гарантує всім дітям рівний доступ до [[Правнича допомога|безоплатної правничої допомоги]], необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Дитина не може прийматися на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй у жодному разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які є шкідливими для її здоров’я або перешкоджають її освіті, фізичному, розумовому чи моральному розвитку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text принцип 9 Декларації прав дитини]).

Тому, відповідно до законодавства, слід зазначити, що '''порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text стаття 188 Кодексу законів про працю України]). Вік, з якого допускається прийняття дитини на роботу, становить 16 років. Діти, які досягли 15-річного віку, можуть прийматися на роботу, що не завдає шкоди їх здоров’ю і навчанню, за згодою одного з батьків або особи, яка замінює батьків, а також допускається прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Законодавство '''забороняє залучати дітей''' до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час.

'''До найгірших форм дитячої праці належать:'''
* усі форми рабства або практика, подібна до рабства, зокрема, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
* використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав;
* використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності;
* робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини] держава-учасниця повинна вжити всі необхідні законодавчі, адміністративні, соціальні і просвітницькі заходи, щодо захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину. Вона не повинна бути об’єктом торгівлі в будь-якій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text принцип 9 Декларації прав дитини]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text Кримінальний кодекс України] (далі - КК України) передбачає кримінальну відповідальність за експлуатацію дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (частина перша статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України]).
==Об'єкт кримінального правопорушення==
'''''Безпосереднім об’єктом''''' кримінального правопорушення є суспільні відносини, що забезпечують особисту волю дитини, її фізичне і психічне здоров’я.

''Потерпілою особою'' є дитина, яка досягла віку, з якого законодавством про працю дозволяється працевлаштування. Умови залучення неповнолітніх до праці викладені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1035 статті188 Кодексу законів про працю України.]
==Об'єктивна сторона кримінального правопорушення==
З '''''об’єктивної сторони''''' це кримінальне правопорушення полягає в експлуатації дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці. Це, наприклад, використання праці підлітка підприємцем у своїй майстерні без належної оплати або використання підлітка для миття автомашин, що знаходяться на стоянці, з вилученням у нього повністю або в більшій частині отриманої від клієнтів винагороди.

Під '''''експлуатацією''''' слід розуміти використання примусової праці дитини або добровільної праці, але безоплатно чи з оплатою, яка зовсім не відповідає кількості або якості виконуваної нею роботи. Також у контексті статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК Україні] під експлуатацією слід розуміти використання праці дитини, яке суперечить приписам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України], а саме:

а) використання приватною особою праці особи, якій не виповнилось 16 років;

б) використання приватною особою праці особи, якій виповнилось 15 років, без згоди батьків.

'''Склад кримінального правопорушення''' – ''формальний.'' Кримінальне правопорушення є ''закінченим'' з моменту вчинення діяння.
==Суб’єкт кримінального правопорушення==
'''''Суб’єкт''''' '''''кримінального правопорушення''''' – будь-яка особа, яка досягла 16-ти років. Якщо зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 статті 150 КК України] діяння вчинить службова особа, то її дії кваліфікуються за сукупністю статті 150 та відповідно за статтями 364, 3641, 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України], якщо діяння, передбачені останніми статтями, містять всі ознаки складу кримінального правопорушення.
==Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення==
Вина – прямий умисел.

Особа усвідомлює, що експлуатує дитину і бажає цього.
==Кваліфікуючі ознаки==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 У частині другій статті 150 КК України] зазначені такі обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність: вчинення кримінального правопорушення щодо кількох дітей або якщо була спричинена істотна шкода для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або якщо дії, зазначені в частині першій статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України], були поєднані з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Експлуатація ''кількох дітей'' означає, що винна особа використовує одночасно або в різний час працю двох або більше підлітків, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування.

''Істотна шкода для здоров’я'' дитини. Це випадки спричинення з необережності потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження під час або внаслідок експлуатації його праці. Умисне спричинення тілесних ушкоджень дитині, наприклад, з метою примусити працювати або як покарання за недоброякісно виконану роботу потребує кваліфікації за сукупністю частини другої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України] та відповідно за статтями 121, 122 або 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України].

''Істотною шкодою для фізичного розвитку'' дитини визнаються випадки суттєвого гальмування або припинення взагалі її фізичного розвитку.

''Істотною шкодою для освітнього рівня'' дитини слід визнавати випадки тривалого припинення навчання дитини у школі, що призвело до суттєвого відставання її освітнього рівня від однолітків.

Для з’ясування показників, що свідчать про настання зазначених видів шкоди, необхідно призначити відповідну судову експертизу.

''Шкідливе виробництво'' – це певні роботи або види виробничої діяльності, які у фізичному або моральному відношенні є шкідливими для неповнолітніх. До таких відносять не тільки безпосередньо шкідливі, а й важкі роботи або роботи з небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0176-94#Text Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 46]). Визнання виробництва шкідливим для дитини, праця якої використовується, встановлюється на підставі законодавства про працю.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 Частиною третьою статті 150 КК України] передбачена особливо обтяжуюча кримінальну відповідальність обставина – вчинення дій, зазначених у частині першій або другій організованою групою - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під '''''експлуатацією дітей, вчиненою організованою групою,''''' слід розуміти експлуатацію однієї дитини або кількох дітей, а також експлуатацію дітей, поєднану з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві, якщо в її готуванні або вчиненні брали участь три і більше осіб, які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього й іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи.
{| class="wikitable"
|-
|Корисно!
Кримінальний кодекс України. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.
|}
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Діти]]

Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства

2025-07-25T09:25:45Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу»]
* [https://minagro.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovogo-proektu-modulnoyi-teplici Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.07.2022 № 428 «Про затвердження типового проекту модульної теплиці»]
* [https://minagro.gov.ua/npa/deyaki-pitannya-realizaciyi-poryadku-nadannya-grantiv-dlya-stvorennya-abo-rozvitku-teplichnogo-gospodarstva-zatverdzhenogo-postanovoyu-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-21-chervnya-2022-roku-73?_ga=2.141578802.1299557579.1678721485-1966752012.1660667917 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2022 № 449 "Деякі питання реалізації Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738"]

== Загальна інформація ==
З 1 липня 2022 року держава започаткувала систему мікрогрантів для українських підприємців “єРобота”.

Грантові програми єРобота — це дієва допомога від держави для відновлення, створення власної справи з нуля, реалізації амбітних проєктів, генерування нових робочих місць та здобуття потрібних на ринку праці спеціальностей. Одним з видів програми є грант для створення тепличного господарства.

== Суб’єкти, що мають право на отримання гранту ==
Отримати фінансування можуть суб’єкти господарювання – '''юридичні особи''', '''фізичні особи-підприємці''', основною діяльністю яких є вирощування сільськогосподарських культур на власних або орендованих землях.

Зазначені вимоги до отримувачів гранту:

*які не перебувають і не провадять господарську діяльність на тимчасово окупованій території України;

*які не провадять господарську діяльність на території росії;

*які не перебувають під санкціями;

*щодо яких не порушено справи про банкрутство;

*щодо яких відсутнє рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності за корупцію;
*які не мають заборгованості перед бюджетом.
Подати заявку на отримання гранту можна на порталі diia.gov.ua.

==== Онлайн оформлення заявки відбувається наступним шляхом: ====
1. Зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного підпису. Обов’язково необхідно скористатися ключем ФОП або керівника юридичної особи з ЄДРПОУ підприємства.

2. Заповнити [https://diia.gov.ua/services/grant-na-teplicyu онлайн-заявку].

3. Додайте до заяви скановану копію проєкту будівництва модульної теплиці разом з кошторисною документацією. Заява має бути підписана розробником проєкту. Без такої копії заяву '''не розглянуть'''.

'''''Проєкт має містити такі розділи:'''''
[[Файл:Завантаження.jpg|міні|612x612пкс]]
- пояснювальна записка

- архітектурні рішення

- конструкції металеві

- конструкції залізобетонні (враховуючи фундамент)

- водозабір та системи поливу

- електропостачання

- кошторисна документація

4. Підписати електронним підписом та відправити.

Типовий модульний проєкт можна адаптувати під свою (власну або орендовану) земельну ділянку, підписати і подати.

Після цього заявка з проєктною документацією через портал Дія надходить на верифікацію до уповноваженого банку. Верифікація триває '''5 робочих'''

'''днів'''. Банк перевіряє базові речі: чи є заборгованість, чи не є в банкрутстві, чи немає ніяких обмежень, чи немає кримінальних проваджень, санкційні списки, прозорість заявника за відповідними параметрами.

Якщо з точки зору доброчесності і прозорості все гаразд — дана заявка з проєктом передається на розгляд до Міністерства аграрної політики, яке протягом '''10 робочих днів''' розглядає заявку: в першу чергу проєкт теплиці, та приймає рішення.

'''''У випадку наявності недоліків''''' в наданій документації, про це сповіщається заявник з коментарями до документа. Отримувач гранту має можливість повторно подати виправлені документи.

Якщо проєкт не відповідає — видається наказ, що грант не надається із зазначенням причини невідповідності. Якщо є заявка, але немає проєкту — про це листом повідомляється заявнику. В будь-якому разі повинен бути зворотній зв'язок до заявника від МінАгро через портал Дія і контакт, який заявник лишив там.

Всі учасники процесу: Міністерство, банк та заявник отримують рішення.

Якщо відповідає всім вимогам — підписується відповідно наказ про надання гранту.В цьому випадку, отримувач повинен протягом '''5 робочих днів''' укласти договір про надання гранту та відкрити спеціальний рахунок, куди будуть перераховані грантові кошти в уповноваженому банку. Проєкт цього договору також є в затвердженому наказі міністерства, краще вивчити його завчасно — вносити зміни в цей договір не є можливим, а подаючи заявку, заявник погоджується, що в разі отримання ним погодження заявки, він повинен підписати договір саме в такій редакції.

Після відкриття рахунку та підписання договору, отримувач протягом 30 календарних днів має внести свою частку гранту на цей рахунок відповідно (мається на увазі 30% або 50% від вартості проекту).

Після внесення грантоотримувачем коштів Мінекономіки здійснює переказ коштів на вищезгаданий відкритий рахунок. Після цього відбувається реалізація гранту.

Максимальний розмір допомоги складає:

* для 0,4 - 0,6 гектара - 2 млн. гривень;

* для 0,8 - 1,2 гектара - 3,5 млн. гривень;

* для 1,6 - 2,4 гектара - 7 млн. гривень.

Грант надається на будівництво модульної плівкової теплиці і може становити до 70% вартості будівництва, але не більше 7 млн. грн. Не стаціонарні, не скляні теплиці в межах бюджету до 7 млн. грн. на 2 га — неможливі. Наприклад, якщо вартість будівництва становить 20 млн. грн., а частка держави не може перевищувати 7 млн. грн. — це складе 35% вартості проєкту відповідно.

Певних критичних обмежень щодо культур, які можна вирощувати немає. Це можуть бути плодово-ягідні культури, овочеві, саджанці, розсада, квіти і т.ін. Головне, щоб саджанці рослин, які будуть вирощуватись в теплиці, були внесені до [https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin реєстру сортів рослин.]

== Обов’язки після отримання гранту є ==
1.Створення робочих місць: не менше 14 робочих місць на 1 га модульних теплиць. Наприклад, якщо 0,5 га відповідно повинно бути створено 7 нових робочих місць;

2.Строк будівництва модульної теплиці не повинен перевищувати 12 місяців з моменту отримання коштів. Тому потрібно розраховувати можливості і планувати свою діяльність, а ще краще мати бізнес план, тому що через 12 місяців теплиця повинна стати функціональною і там повинні розпочатись відповідні виробничі процеси. У випадку, якщо кошти в межах 70% або 50% (грант), не були реалізовані протягом вищезазначеного періоду, залишок повертається в Держбюджет. Залишок від 30% або 50% (власні кошти грантоотримувача) повертаються грантоотримувачу.

3.Провадження підприємницької діяльності після закінчення будівництва протягом не менше 3 років;

4.Сплачувати до бюджету податки та збори протягом не менше 3 років.

Зауважимо, що за грантові кошти не можна купити землю! Земля — обов’язкова передумова успішності реалізації гранту і важливий елемент, який має бути (у власності чи в оренді не менше, ніж на 7 років) на момент подання заяви на грант. Це є підтвердженням довгостроковості цього проєкту, тому що якщо власність — вона безстрокова, а оренда короткострокова 2-3 роки є великим ризиком для підприємця, який починає справу, і для держави, яка співфінансує бізнес ініціативу.

== Діяльність після реалізації гранту ==
Обов’язково буде здійснюватися моніторинг за ресурсом уповноваженого банку, який ви обираєте подаючи заявку (Ощадбанк чи Укрексімбанк). Представник уповноваженого банку буде робити фото та відео фіксацію, виїжджаючи на об’єкт — місце будівництво теплиці. По теплицях моніторинг здійснюється протягом 3 років: оцінюється раз на квартал в рамках процесу будівництва — перші 12 місяців, наступні 2 роки — раз на півроку. Окрім фото і відео фіксації, також фіксується наявність мінімум 14 працюючих на 1 га теплиці.

У разі встановлення органами, уповноваженими здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів, факту нецільового використання грантів і порушення вимог Постанови надання отримувачу будь-якої державної фінансової підтримки припиняється з моменту встановлення такого факту та протягом поточного і десятьох наступних бюджетних періодів, а гранти повертаються до державного бюджету.

У разі продажу бізнесу вищезазначені зобов’язання переходять до нового власника.

У разі порушення грантоотримувачем вимог для отримання, він зобов’язується повернути різницю між фактично використаними бюджетними коштами та фактично сплаченими податками та зборами внаслідок реалізації проекту будівництва модульної теплиці до державного бюджету не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому спливає три роки з дати початку реалізації проекту будівництва модульної теплиці.

У разі коли отримувач коштів фактично сплатив податки та збори на суму використаних бюджетних коштів раніше трирічного строку, проект будівництва модульної теплиці підлягає зняттю з контролю, а відповідний договір вважається припиненим.

Під час провадження діяльності після завершення будівництва модульної теплиці отримувач має право застрахувати своє виробництво (продукцію) від настання ризиків природного характеру та свою частку вкладених у будівництво коштів на випадок впливу воєнних дій на території України.

== Див. також ==

* [[Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу]]

[[Категорія:Господарське право]]

Привід у кримінальному провадженні

2025-07-07T08:46:31Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14#Text Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014]
== Загальне законодавче визначення поняття та юридичних складові правопорушення ==
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2484 статтями 276-279 КПК України], повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5253 КПК України] для вручення повідомлень.

'''Обвинуваченим''' (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 статтею 291 КПК України].

'''Свідком''' є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Привід - це примусове супроводження особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
== Загальні положення ==
Привід у кримінальному провадженні є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Привід може бути застосовано виключно до:
* підозрюваного,
* обвинуваченого,
* свідка.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1448 статті 140 КПК України] привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Рішення про здійснення приводу приймається:

♦ під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи;

♦ під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи.

Рішення про здійснення приводу приймається у формі '''ухвали'''.

Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, осіб з інвалідністю першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю, а також осіб, які згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] не можуть бути допитані як свідки. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.
== Вимоги, яким повинно відповідати клопотання про здійснення приводу під час досудового розслідування ==
Статтею 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1452 КПК України] передбачені вимоги, яким повинно відповідати клопотання про здійснення приводу під час досудового розслідування:
*найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
*процесуальний статус особи, про здійснення приводу якої заявлено клопотання, її прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання;
*процесуальна дія, учасником якої повинна бути особа, про здійснення приводу якої заявлено клопотання;
*положення цього Кодексу, яким встановлено обов’язок особи з’явитися за викликом, та обставини невиконання особою цього обов’язку;
*відомості, які підтверджують факти здійснення виклику особи у встановленому цим Кодексом порядку та отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом;
*прізвище, ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора;
*дата та місце складення клопотання.
До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

У разі, якщо привід здіснюється не у відповідності до закону, дії таких осіб, можуть кваліфікуватися, як кримінальне правопорушення передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2656 статтею 371 Кримінального кодексу України.]
== Розгляд клопотання про здійснення приводу ==
Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про здійснення приводу розглядається слідчим суддею у день його надходження до суду. У разі необхідності слідчий суддя може заслухати доводи особи, яка подала клопотання.
Під час судового провадження клопотання про здійснення приводу розглядається негайно після його ініціювання.

Слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов’язана з’явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

Копія ухвали про здійснення приводу, завірена печаткою суду, негайно надсилається органу, на який покладено її виконання.

Приклад рішень:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109239984 Привід підозюваного];
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109240133 Привід обвинуваченого;]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109269634 Привід свідків]
== Виконання ухвали про здійснення приводу ==
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1467 143 КПК України] передбачено, що виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів Національної поліції, органів безпеки, органів Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань..

Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу. Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов’язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.

У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу.

Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров’ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
== Отримання правничої допомоги ==
У разі потреби в отриманні консультації або безоплатної вторинної правничої допомоги можна звернутися до найближчого до [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги] або зателефонувати 0800213103.
== Див. також ==

* [[Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні]]
* [[Правовий статус свідка, його права, обов’язки та відповідальність]]
* [[Участь неповнолітньої особи в кримінальному провадженні]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]

Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

2025-07-07T07:51:38Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закон України "Про поховання та похоронну справу"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n16 Закону України "Про поховання та похоронну справу"] поняття '''"наруга над могилою, іншим місцем поховання"''' включає в себе:
* самовільне утворення надписів, малюнків, символів або інших зображень на кладовищенських спорудах, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних спорудах, склепах, урнах з прахом, могилах чи інших місцях поховання;
* самовільне пошкодження, розкопування, руйнування або в інший спосіб знищення кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, огорож, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання;
* використання з метою, не передбаченою чинним законодавством, чи самовільне використання кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій в цій сфері.
Під '''наругою над тілом (останками, прахом)''' померлого мається на увазі:
* вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого;
* самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого;
* переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого;
* здійснення акту некрофілії;
* використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством цілями;
* вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері.
Відповідальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого передбачена статті 297 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2033 Кримінального кодексу України].
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Об'єктом''' даного злочину виступають моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання. Цей злочин заподіює моральну шкоду насамперед рідним і близьким померлих, порушує громадський спокій, може викликати міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, негативно впливає на виховання підлітків.
=== Предмет ===
'''Предметами''' даного злочину ''(речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчиняється злочин)'' являються:
* могила (яма для поховання тіла померлого, а також насип, споруди (хрест, стела, камінь) над місцем поховання);
* інше місце поховання (мавзолей, склеп, корабель чи літак з тілами загиблих тощо);
* труп (тіло померлого як ціле, так і розчленоване, чи його окремі частини);
* урна з прахом (посудина для зберігання праху померлого, який піддано спаленню);
* предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі (будь-які речі, які перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання).
=== Об'єктивна сторона ===
Обєктивна сторона даного злочину проявляється у:
# Нарузі над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного (осквернення, у тому числі шляхом вчинення непристойних надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування надмогильних споруд; розкопування місця поховання, розчленування трупа чи його знищення, зривання одягу);
# Викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі;
#Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті.
Також, не виключається вчинення даного злочину через бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку свійських тварин, які, наприклад, розривають могилу, справляють на ній природні потреби.
=== Суб'єкт ===
'''Субєкт''' злочину є загальним (особа, яка досягла 16-річного віку).
=== Суб'єктивна сторона ===
'''Суб'єктивна сторона''' цього злочину характеризується '''прямим умислом'''. При нарузі винний усвідомлює характер своїх дій і бажає їх вчинити, а при викраденні предметів він бажає вилучення цих предметів. Мотиви вчинення діянь можуть бути різними, але на кваліфікацію злочину вони не впливають.
== Кваліфікуючі ознаки ==
Кваліфікуючими ознаками даного виду злочину є діяння, вчинені:
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб;
* з корисливих чи хуліганських мотивів;
* щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців;
* поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування.
== Особливо кваліфікуючі ознаки ==
Особливо кваліфікуючою ознакою даного виду злочину є вчинення діяння, яке спричинило тяжкі наслідки.
== Санкція (покарання) ==
1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого,урною з прахом померлого,предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання,на тілі (останках, прахові) померлого, -

'''караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.'''

2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті, -

'''караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.'''

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -

'''караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.'''

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

'''караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.'''
== Дивись також: ==
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]
* [[Досудове розслідування: загальні положення]]
* [[Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Вчинення насильства в сім'ї

2025-06-09T11:44:43Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14#Text Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
== Основні поняття ==
* '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
[[Файл:Види домашнього насильства.jpg|міні]]
* '''фізичне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

* '''сексуальне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
* '''психологічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
* '''економічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
* '''кривдник''' - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
* '''обмежувальний припис стосовно кривдника''' - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
* '''терміновий заборонний припис стосовно кривдника''' - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;
== Куди звернутися ==
'''Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:'''
*спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;

*громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
'''Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:'''
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
'''До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:'''
*служби у справах дітей;

*уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

*органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

*органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

*центри з надання вторинної правничої допомоги;

*суди;

*прокуратура;

*уповноважені органи з питань пробації.
'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:'''
*центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

*притулки для дітей;

*центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

*соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

*центри соціально-психологічної допомоги;

*територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

*інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.
== Дії особи, якщо вона зазнала домашнього насильства ==
'''Крок 1.''' Негайно зателефонувати за номером «102».
[[Файл:Якщо ви постраждали від домашнього насильства.jpg|міні|525x525пкс]]
Виклик поліції саме за номером «102» в подальшому допоможе встановити факт здійснення такого виклику у разі, якщо поліція не приїхала або не вжила належних заходів.

За фактом виклику має прибути екіпаж патрульної поліції, зафіксувати прояв домашнього насильства у будь-якій формі та вжити такі заходи:
* скласти протокол про адміністративне правопорушення (що передбачене статтею 1732 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1867 Кодексу України про адміністративні правопорушення] – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).
Далі складений протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що зібрані працівниками поліції на підтвердження факту домашнього насильства, надсилається до суду. І вже суд вирішує, чи притягнути кривдника до відповідальності, чи ні.
* за наявності для цього підстав, затримати кривдника максимум на 3 години;

* застосувати [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис]] стосовно кривдника (виноситься строком до 10 діб у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи).
'''Корисно!''' У разі, якщо з будь-яких причин особа не викликала поліцію та не зафіксувала факт насильства в сім’ї в момент вчинення, необхідно звернутися до [https://www.npu.gov.ua/pro-policiyu/struktura-nacionalnoyi-policiyi територіального відділення поліції] та написати [[:Файл:Заява про адміністративне правопорушення за ст. 173-2.docx|заяву про притягнення кривдника до відповідальності]].

Якщо не можливо залишатися вдома, необхідно продумати, де перечекати небезпеку, взяти із собою всі необхідні документи та речі.

'''Крок 2.''' У разі, якщо особа стала жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть, якщо немає видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), потрібно негайно звернутися до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості. Надалі це допоможе притягнути кривдника до кримінальної відповідальності.

Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до бюро судово-медичної експертизи у відповідній області. В подальшому висновок експерта буде вагомим доказом у суді.

'''Крок 3.''' У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано негайно звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта. У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.

'''Важливо!''' В районному відділенні поліції також можна зібрати дані, необхідні для кроку № 4, у випадку, якщо насильство в сім’ї було систематичним ([[:Файл:Запит на інформацію щодо вчинення домашнього насильства.docx|зразок запиту на інформацію щодо вчинення насильства в сім’ї]]).

'''Крок 4.''' Скористайтесь правом на встановлення [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]].
== Права постраждалої особи==
'''Постраждала особа має право на:'''
* дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
* особа має право на особисте або через свого представника звернення до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* отримувати повну та вичерпну інформацію від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
* безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
* [[Правнича допомога|безоплатну правничу допомогу]] у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України "Про безоплатну правничу допомогу"];
* повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
* вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
* відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
* звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
* своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
* інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
1 листопада 2022 року набула чинності для України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11#Text Стамбульська конвенція], щодо ліквідації гендерно зумовленого насильства, насильства стосовно жінок і домашнього насильства.
[[Файл:1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція.jpg|міні|1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція]]
Норми Конвенції захищають не тільки жінок, а застосовуються до всіх постраждалих від насильства (чоловіків і дітей будь-якої статі) в мирний час і в під час збройних конфліктів. А також захищають права українських громадян, які постраждали від насильства за кордоном.
{| class="wikitable"
|[https://nssu.gov.ua/storage/app/sites/22/uploaded-files/nasilstvo-pamyatka.pdf '''Інформаційна пам'ятка щодо запобігання та протидії домашньому насильству''']

[https://nssu.gov.ua/storage/app/sites/22/uploaded-files/yatka-spetsializovani-sluzhbi.pdf '''Спеціалізовані служби підтримки постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі''']
|}
=== Право на безоплатну правничу допомогу для осіб, які постраждали від домашнього насильства ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text:~:text=22)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%96%20%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%22%3B Згідно з п. 22 ч. статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"];
* ''Безоплатна первинна правнича допомога (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону])''

# Надання правової інформації;
# Надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
# Складання заяв не процесуального характеру;
# Надання допомоги в доступу до безоплатної вторинної правничої допомоги та медіації.
* ''Безоплатна вторинна правнича допомога''

# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (пункт 2 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону])
# складення документів процесуального характеру (пункт 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону]).

== Види відповідальності ==

==== [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|Кримінальна відповідальність до кривдника]] ====
Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, -

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%2C%20%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%82%D0%BE,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. стаття 126-1 Кримінального кодексу України)]

==== [[Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї|Адміністративна відповідальність до кривдника]] ====
Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, -

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1867 стаття 173-2 КУпАП])

== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, що можуть застосовуватися до кривдника==
'''До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:'''
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
* взяття на профілактичний облік кривдника та [[Проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство|проведення з ним профілактичної роботи]];
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].
{| class="wikitable"
!Інформація підготовлена Координаційним центром з надання правничої допомоги за підтримки Національної соціальної сервісної служби України
|}

== Судова практика ==
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85407744 Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року у справі № 756/14384/19] (фізичне та психологічне домашнє насильство стосовно цивільної дружини).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80863064 Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 квітня 2019 року у справі № 473/888/19] (фізичне насильство відносно матері).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89345674 Постанова Верховного Суду України від 19 травня 2020 року у справі №404/5203/19] (визнано, що дружина та малолітня дитина потребують захисту).
== Див. додатково ==
* [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* [[Захист прав дітей від насильства в сім'ї]]
* [[Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Заборона салютів в Україні

2025-06-09T11:17:47Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів" від 11.04.2023 №3039-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 2021 р. № 8 "Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів"]

== Поняття та класифікація піротехніки ==
В Україні 06 листопада 2023 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text Закон України № 3039-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів»], що забороняє продаж, передачу та використання феєрверків, салютів і петард, та проведення будь-яких заходів із використанням піротехнічних виробів та вибухових речовин. До початку повномасштабної війни запуск салютів додавав святкового настрою та новорічної атмосфери. Проте сьогодні використання піротехнічних виробів вважається недоречним. Більше того, використання більшості феєрверків, салютів та різноманітних петард '''заборонено під час воєнного стану.'''

'''Піротехнічні вироби''' – це засоби, які створюють шумові, світові та звукові ефекти. До них відносяться хлопавки, феєрверки, бенгальські вогні, петарди, салюти і так звані свічки-феєрверки.

=== '''Згідно технічного регламенту піротехнічних виробів, піротехнічні вироби кваліфікуються таким чином:''' ===
а) феєрверки:

клас F1: феєрверки, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму та призначені для використання в умовах обмеженого простору, у тому числі феєрверки, які можуть використовуватися в житлових будівлях;

клас F2: феєрверки, що мають низький рівень небезпеки та шуму та призначені для використання на відкритому повітрі в умовах обмеженого простору;

клас F3: феєрверки, що мають середній рівень небезпеки, призначені для використання на відкритому просторі на великих відкритих площах, рівень шуму яких не є шкідливими для здоров’я людини;

клас F4:феєрверки, що мають високий рівень небезпеки, призначені для використання виключно особами із спеціальною підготовкою (широко відомі як « феєрверки для професійного використання»), рівень шуму яких не є шкідливим для здоров’я людини.

б) сценічні піротехнічні вироби:

клас Т1: піротехнічні вироби для сценічного використання, що мають низький рівень небезпеки;

клас Т2: піротехнічні вироби для сценічного використання, які призначені для використання виключно особами зі спеціальною підготовкою;

в) інші піротехнічні вироби:

клас Р1: піротехнічні вироби. За винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, що мають низький низький рівень небезпеки;

клас Р2:піротехнічні вироби, за винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, які призначені для використання або застосування виключно особами із спеціальною підготовкою.
[[Файл:Zaborona-salyutiv-pid-chas-vijny-scaled.jpg|праворуч|безрамки|565x565пкс]]

==== Законом заборонено: ====
- використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин;

- при поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель, у тому числі внаслідок використання піротехнічних виробів;

- використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 (у тому числі петард або шутих та салютів);

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класів F2, F3, F4;

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класу F1, особам, які не досягли 16 років.

'''Заборона не поширюється на:'''

- використання та продаж сценічних (класи Т1 і Т2) та інших піротехнічних виробів (класи Р1 і Р2). Питання їх використання та обігу і надалі регулюється Технічним регламентом піротехнічних виробів;

- піротехнічні вироби, призначені для використання Збройними Силами України, Національною поліцією або аварійно-рятувальними службами з некомерційною метою, відповідно до законодавства України;

- використання феєрверків класу F1, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму;

- проведення спортивних змагань з ракетомоделювання чи навчань з використанням учбових гранат та інших піротехнічних засобів.

Також зазначається, що Законом передбачено відтермінування поширення норм щодо заборони на експорт піротехнічних виробів класів F2, F3, F4 на один рік, що дасть можливість реалізувати бізнесу наявну у них продукцію.

== Відповідальність, що передбачена за порушення заборони ==
Осіб, які ігноруватимуть обмеження, будуть притягувати як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. У чинному законодавстві є кілька статей, які передбачають покарання за використання чи продаж піротехнічних виробів.

Порушників притягуватимуть до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

=== Адміністративна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1469 стаття 164 КУпАП]''' (порушення порядку провадження господарської діяльності) – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Тобто штраф у розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''. Також у порушників забиратимуть продукцію та гроші, одержані внаслідок вчинення цього правопорушення;

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1938 стаття 182 КУпАП]''' (порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях) - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, карається штрафом '''від 85 грн до 255 грн''', для посадових осіб та суб’єктів господарської діяльності – '''від 255 грн до 510 грн;'''

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2352 стаття 195-6 КУпАП]''' (порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

=== Кримінальна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 стаття 296 КК України]''' (хуліганство) карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Карається штрафом в розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''., або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

Заборона салютів в Україні

2025-06-09T11:15:41Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів" від 11.04.2023 №3039-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 2021 р. № 8 "Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів"]

== Поняття та класифікація піротехніки ==
В Україні 06 листопада 2023 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text Закон України № 3039-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів»], що забороняє продаж, передачу та використання феєрверків, салютів і петард, та проведення будь-яких заходів із використанням піротехнічних виробів та вибухових речовин. До початку повномасштабної війни запуск салютів додавав святкового настрою та новорічної атмосфери. Проте сьогодні використання піротехнічних виробів вважається недоречним. Більше того, використання більшості феєрверків, салютів та різноманітних петард '''заборонено під час воєнного стану.'''

'''Піротехнічні вироби''' – це засоби, які створюють шумові, світові та звукові ефекти. До них відносяться хлопавки, феєрверки, бенгальські вогні, петарди, салюти і так звані свічки-феєрверки.

=== '''Згідно технічного регламенту піротехнічних виробів, піротехнічні вироби кваліфікуються таким чином:''' ===
а) феєрверки:

клас F1: феєрверки, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму та призначені для використання в умовах обмеженого простору, у тому числі феєрверки, які можуть використовуватися в житлових будівлях;

клас F2: феєрверки, що мають низький рівень небезпеки та шуму та призначені для використання на відкритому повітрі в умовах обмеженого простору;

клас F3: феєрверки, що мають середній рівень небезпеки, призначені для використання на відкритому просторі на великих відкритих площах, рівень шуму яких не є шкідливими для здоров’я людини;

клас F4:феєрверки, що мають високий рівень небезпеки, призначені для використання виключно особами із спеціальною підготовкою (широко відомі як « феєрверки для професійного використання»), рівень шуму яких не є шкідливим для здоров’я людини.

б) сценічні піротехнічні вироби:

клас Т1: піротехнічні вироби для сценічного використання, що мають низький рівень небезпеки;

клас Т2: піротехнічні вироби для сценічного використання, які призначені для використання виключно особами зі спеціальною підготовкою;

в) інші піротехнічні вироби:

клас Р1: піротехнічні вироби. За винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, що мають низький низький рівень небезпеки;

клас Р2:піротехнічні вироби, за винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, які призначені для використання або застосування виключно особами із спеціальною підготовкою.
[[Файл:Zaborona-salyutiv-pid-chas-vijny-scaled.jpg|праворуч|безрамки|565x565пкс]]

==== Законом заборонено: ====
- використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин;

- при поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель, у тому числі внаслідок використання піротехнічних виробів;

- використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 (у тому числі петард або шутих та салютів);

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класів F2, F3, F4;

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класу F1, особам, які не досягли 16 років.

'''Заборона не поширюється на:'''

- використання та продаж сценічних (класи Т1 і Т2) та інших піротехнічних виробів (класи Р1 і Р2). Питання їх використання та обігу і надалі регулюється Технічним регламентом піротехнічних виробів;

- піротехнічні вироби, призначені для використання Збройними Силами України, Національною поліцією або аварійно-рятувальними службами з некомерційною метою, відповідно до законодавства України;

- використання феєрверків класу F1, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму;

- проведення спортивних змагань з ракетомоделювання чи навчань з використанням учбових гранат та інших піротехнічних засобів.

Також зазначається, що Законом передбачено відтермінування поширення норм щодо заборони на експорт піротехнічних виробів класів F2, F3, F4 на один рік, що дасть можливість реалізувати бізнесу наявну у них продукцію.

== Відповідальність, що передбачена за порушення заборони ==
Осіб, які ігноруватимуть обмеження, будуть притягувати як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. У чинному законодавстві є кілька статей, які передбачають покарання за використання чи продаж піротехнічних виробів.

Порушників притягуватимуть до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

=== Адміністративна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1469 стаття 164 КУпАП]''' (порушення порядку провадження господарської діяльності) – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Тобто штраф у розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''. Також у порушників забиратимуть продукцію та гроші, одержані внаслідок вчинення цього правопорушення;

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 182 КУпА]П''' (порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях) - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, карається штрафом '''від 85 грн до 255 грн''', для посадових осіб та суб’єктів господарської діяльності – '''від 255 грн до 510 грн;'''

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2352 стаття 195-6 КУпАП]''' (порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

=== Кримінальна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 стаття 296 КК України]''' (хуліганство) карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Карається штрафом в розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''., або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

Правовий статус та правила поведінки ув’язнених та засуджених, які тримаються у слідчих ізоляторах

2025-05-07T08:34:13Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК України)]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 Закон України "Про попереднє ув’язнення]"
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text Закон України "Про пробацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19#Text Наказ Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України" (далі-Правила)]
== Загальні положення ==
Тримання ув’язнених і засуджених відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України], вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text Загальної декларації прав людини], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_032#Text Європейських в’язничних правил], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_212#Text Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в’язнями] (Правил Мандели), інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув’язненими і не може поєднуватися з діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність. Усі ув’язнені (засуджені) повинні бути захищені від таких дій та жодні обставини не можуть бути виправданням для їх застосування.
== Терміни щодо кола осіб, які тримаються в умовах слідчого ізолятора ==
'''Засуджені''' - особи, стосовно яких постановлений судом обвинувальний вирок набрав чинності і яким цим вироком призначено покарання, що передбачено кримінальним законом, які вперше засуджені до позбавлення волі за нетяжкі чи тяжкі кримінальні правопорушення, які на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n582 статті 89 КВК] залишені у слідчому ізоляторі (далі-СІЗО) для роботи з господарського обслуговування; особи, засуджені до обмеження волі, які на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n367 статті 57 КВК] підлягають направленню до місця відбування покарання; особи, засуджені до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n570 статті 87 КВК] підлягають відправленню до установ виконання покарань; засуджені, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n588 статті 90 КВК] тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії; особи, вироки щодо яких набрали законної сили, які відповідно до статті 88 КВК переміщуються під вартою з однієї установи до іншої.

'''Ув’язнені''' - особи, які тримаються під вартою відповідно до вмотивованого рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК], та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, а також постанови прокурора, прийнятої у випадках та порядку, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 статтею 615 КПК]; особи, щодо яких вироком суду передбачено тримання під вартою до набрання ним законної сили.
== Правове становище ув’язнених та засуджених, які тримаються у слідчих ізоляторах ==
Ув’язнені та засуджені, яких тримають у СІЗО, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду (для засуджених). Обмеження прав, які застосовуються до ув’язнених та засуджених, мають бути мінімально необхідними для досягнення обґрунтованих цілей. Такі обмеження не можуть застосовуватись, якщо для ефективного досягнення поставлених цілей існує менше альтернативне обмеження.

Правове становище іноземних громадян та осіб без громадянства, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення, визначається законодавством України, що передбачає права й обов’язки цих осіб під час перебування їх на території України, з обмеженнями, встановленими Законом України «Про попереднє ув’язнення» та іншими нормативно-правовими актами.

Забороняється будь-яка дискримінація, зокрема пряме або непряме обмеження прав ув’язнених (засуджених) залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД чи іншу хворобу, сімейного чи майнового стану, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання допомоги іншим ув’язненим або засудженим у захисті їхніх прав.

Ув’язнених тримають у СІЗО в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19#Text Правилами] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text Законом України «Про попереднє ув’язнення»].

Засуджених, яких залишено в слідчому ізоляторі або направлено у виправну колонію максимального рівня безпеки та які засуджені до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування, тримають відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19#Text Правил], вони користуються правами та мають обов’язки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК].

Осіб, засуджених до обмеження волі, які на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n367 статті 57 КВК] підлягають направленню до місця відбування покарання, осіб, засуджених до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n367 статті 87 КВК] підлягають відправленню до установ виконання покарань, тримають відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК] та цих Правил.

Засуджених в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв’язку з іншим кримінальним провадженням або в разі прийняття рішення про тимчасову видачу іншій державі тримають відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text Закону України «Про попереднє ув’язнення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19#Text Правил]. Одержання цими особами посилок і передач, а також купівля ними продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснюються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК] для призначеного їм рівня безпеки виправної колонії та ц [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19#Text Правилами].

Засуджених, вироки щодо яких набрали законної сили, яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n573 статті 88 КВК] переміщують під вартою з однієї установи виконання покарань (СІЗО) до іншої (далі - особи, які прямують транзитом), тримають відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text Закону України «Про попереднє ув’язнення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19#Text Правил], вони користуються правами та мають обов’язки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text Законом України «Про попереднє ув’язнення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК].

Засуджених, вироки щодо яких набрали законної сили, яких на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n588 статті 90 КВК] тимчасово залишено в СІЗО або переведено до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв’язку з іншим кримінальним провадженням, тримають відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19#Text Правил], вони користуються правами та мають обов’язки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК].

Засуджені до позбавлення волі, передані в Україну для відбування покарання, а також підозрювані, обвинувачені, засуджені до позбавлення волі, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, тримаються в СІЗО, перелік яких визначається Міністерством юстиції України.

Правовий статус засуджених, переданих в Україну для відбування покарання, а також засуджених, стосовно яких компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про їх видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, визначається законами України та Кримінально-виконавчим кодексом України з урахуванням умов їх утримання, визначених чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

'''Засуджені мають право:'''
* на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання. Адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов'язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань;

* на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню. Заходи впливу можуть застосовуватися до засуджених виключно на підставі закону; засуджені не можуть бути піддані медичним або іншим подібним дослідженням незалежно від їх згоди;

* звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до [http://www.ombudsman.gov.ua Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини], [https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/ukr&c= Європейського суду з прав людини], а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань. Відповідні звернення (кореспонденція) подаються до адміністрації установи виконання покарань. Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому видається талон-підтвердження. Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату;

* давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою з перекладом відповіді на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань;

* на охорону здоров'я в обсязі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основами законодавства України про охорону здоров'я], за винятком обмежень, передбачених законом. Охорона здоров'я забезпечується системою медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних заходів, а також поєднанням безоплатних і платних форм медичної допомоги. Засудженому гарантується право на вільний вибір і допуск лікаря для отримання медичної допомоги, у тому числі за власні кошти. Засуджені, які мають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів, можуть за їх письмовою згодою пройти курс лікування від зазначених захворювань;

* на соціальне забезпечення, у тому числі й на оформлення пенсій, відповідно до законів України;

* [[Порядок одержання та відправлення грошових переказів та передач в слідчий ізолятор|отримувати у встановленому законом порядку передачі (окрім речей, що засудженим заборонено мати при собі законом, зокрема зброї, наркотичних або психотропних речовин, прекурсорів)]];

* на оплачувану працю згідно із законодавством про працю. Законодавство про працю поширюється на засуджених у частині, що стосується умов праці;

* на здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії, у тому числі на вільний вибір і допуск священнослужителя для відправлення релігійних таїнств і обрядів, за винятком обмежень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК України];

* на належне матеріально-побутове забезпечення у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України;

* на отримання копій документів з їхніх особових справ та інших, пов’язаних з реалізацією їхніх прав, документів у порядку, встановленому Міністерством юстиції України;

* гарантується право на правничу допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Таке право поширюється і на засуджених осіб, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров'я;

* іноземці мають право підтримувати зв'язок з дипломатичними представництвами і консульськими установами своїх держав, особи без громадянства, а також громадяни держав, що не мають дипломатичних представництв або консульських установ в Україні, - з дипломатичними представництвами держави, яка взяла на себе охорону їхніх інтересів, або міжнародними органами чи організаціями, які здійснюють їх захист;

* гарантується право на побачення у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК України]. У разі перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я засуджений має право на короткострокові побачення в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК України];

* забороняється примусове переривання сну засуджених у нічний час, крім вчинення засудженими втечі, масових заворушень, виникнення пожежі, аварії, стихійного лиха, безпосередньої загрози життю засуджених;

* право на особисту безпеку.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Важливо!!!'''
# Саме керівник адміністрації установи виконання покарань несе персональну відповідальність за розміщення засуджених, що прибули до установи. При цьому забороняється розміщення таких осіб у приміщеннях разом із особами, що мають дві або більше судимостей, а також особами, які можуть негативно на них вплинути за своїми психологічними якостями.
# Засуджені, до яких судом застосовано пробацію, користуються правами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text Законом України "Про пробацію"].
|}
'''Засуджені зобов’язані:'''
* виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;
*виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації;
*ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених;
*з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації (частина перша статті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 КВК України]).
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Звертаємо увагу!!!'''
# Невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
# Обов’язки засуджених, до яких судом застосовано пробацію, визначаються КВК Україн та Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text "Про пробацію"].
# Засуджені користуються правами та мають обов’язки, визначені КВК України. До моменту відправлення таких засуджених до визначеного місця відбування покарання їм надається короткострокове побачення з близькими родичами.
|}
== Правила поведінки ув’язнених та засуджених, які тримаються у слідчих ізоляторах ==
'''Ув’язнені і засуджені мають право:'''
* на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або тримання під вартою, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів тримання під вартою, оскаржувати їх у суді, за особистою письмовою заявою отримати в друкованому вигляді роз’яснення положень статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4250 28], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4253 29], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4348 55], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4355 56], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4363 59], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4373 62] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4378 63] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та інших прав затриманих або осіб, які тримаються під вартою, встановлених законом, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (тримання під вартою) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

* бути ознайомленими з правилами внутрішнього розпорядку СІЗО персоналом СІЗО;

* на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім, а також хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки може бути збільшена до двох годин;

* звертатися по психологічну допомогу;

* отримувати психолого-педагогічну допомогу;

* зустрічатися з родичами та іншими особами;

* на охорону здоров’я в обсязі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»], за винятком обмежень, передбачених законодавством;;

* за висновком лікуючого лікаря отримувати від родичів або інших осіб (у фабричній закритій непошкодженій упаковці) лікарські засоби або їх аналоги, призначені для проходження курсу лікування, та медичні вироби, а також купувати їх за безготівковим розрахунком;;

* [[Порядок одержання та відправлення грошових переказів та передач в слідчий ізолятор|одержувати передачі або посилки та грошові перекази і передачі]];

* за висновком лікаря отримувати від родичів (у фабричній, закритій, не пошкодженій упаковці) аналоги медичних препаратів, призначених для проходження курсу лікування;

* купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;

* користуватися власним одягом і взуттям, мати при собі документи і записи, що стосуються кримінального провадження. Мати при собі документи та записи, що стосуються кримінального провадження, захисту прав та інтересів, а також квитанції про здані на зберігання гроші, цінності та речі, публікації, записи та фотографії (крім тих, що містять інформацію про територію, об’єкти та споруди СІЗО, виготовлення зброї, а також інформацію порнографічного змісту, яка визнається такою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1296-15 Закону України «Про захист суспільної моралі»]);

* користуватися телевізорами, одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами і книгами з бібліотеки місця попереднього ув’язнення та придбаними через торговельну мережу;
* залежно від площі камери або жилої секції користуватися холодильниками із загальним об'ємом до 280 літрів (не більше одного на камеру або жилу секцію), у тому числі одержаними від родичів або інших осіб, придбаними через торговельну мережу;

* на душпастирську опіку, що здійснюється священнослужителями (капеланами);

* відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, що виготовлені промисловим способом з некоштовних матеріалів, якщо при цьому не порушується встановлений у СІЗО порядок, а також не обмежуються права інших осіб;

* на восьмигодинний сон у нічний час, під час якого не допускається залучення до участі у кримінальному провадженні та інших діях, за винятком невідкладних випадків. Забороняється примусове переривання сну ув’язнених і засуджених у нічний час, крім вчинення ними втечі, масових заворушень, виникнення пожежі, аварії, стихійного лиха, безпосередньої загрози життю ув’язнених і засуджених;

* звертатися зі скаргами, заявами та листами до [https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/ukr&c= Європейського суду з прав людини], а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, державних органів і посадових осіб у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#n130 статтею 13 Закону України «Про попереднє ув’язнення»] та статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n41 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n100 113] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК України];

* Ув’язнені жінки мають право мати при собі своїх дітей віком до трьох років.

* Ув’язнені молоді громадяни (віком від 14 до 35 років) мають право на отримування психолого-педагогічної допомоги від спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Важливо!!!'''
Осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням або в разі прийняття рішення про тимчасову видачу іншій державі, тримають відповідно до цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19#n13 Правил]. Одержання цими особами посилок і передач, а також купівля ними продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснюються в порядку, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 встановленому КВК України] для рівня безпеки виправної колонії, призначеного їм центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.
|}
'''Ув’язнені і засуджені зобов’язані:'''
* додержуватися розпорядку дня, встановленого в СІЗО, і виконувати законні вимоги адміністрації СІЗО. Не здійснювати умисних дій, що загрожують життю і здоров’ю інших осіб, а також принижують їх гідність;

* дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері. Після підйому заправляти свої ліжка за єдиним зразком, встановленим адміністрацією СІЗО, і здійснювати вологе прибирання приміщення;

* бути ввічливими між собою, а також з персоналом СІЗО, вставати з ліжок, шикуватися в шеренгу та вітатися при вході в камеру персоналу СІЗО;

* не вступати в суперечки з персоналом СІЗО, не принижувати його гідність, не протидіяти виконанню ним своїх обов’язків. На вимогу персоналу СІЗО повідомляти своє прізвище, ім’я та по батькові, давати письмові пояснення;

* дотримуватися тиші, встановлених правил поведінки і чистоти у дворах для прогулянок;

* під час пересування за межами камери в приміщеннях і по території СІЗО тримати руки за спиною;

* дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна СІЗО, дотримуватися правил пожежної безпеки;

* за призначенням персоналу СІЗО чергувати в камері (пункт 2 глави 4 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19#n48 Правил]).
'''Ув’язненим і засудженим забороняється:'''
* порушувати правила поведінки та правила тримання під вартою;

* без дозволу персоналу СІЗО виходити з камер та інших приміщень режимних корпусів;

* порушувати лінію охорони та встановлені межі СІЗО;

* чинити опір законним діям персоналу СІЗО, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов’язків, підбурювати до цього інших ув’язнених і засуджених;

* продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб, які тримаються в СІЗО, предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

* відбирати речі та предмети в інших осіб;

* перегукуватися і перестукуватися, а також встановлювати в будь-який інший спосіб зв’язок з особами, які перебувають в інших камерах, а під час прогулянки - з особами, які перебувають у сусідніх двориках;

* викидати будь-які предмети з вікон, перебувати на підвіконні, закривати наглядові вічка у дверях і стінах камер;

* порушувати цілісність підлоги, стелі, стін, дверей, решіток, робити на них будь-які написи і помітки, псувати книги та інші предмети і речі, що видаються для користування у СІЗО, а також наклеювати, вивішувати будь-що на стіни, вікна, інвентар, що належить СІЗО;

* завішувати спальні місця та мінятися ними без дозволу персоналу СІЗО;

* тримати та розводити тварин (засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, можуть тримати тварин з дозволу адміністрації СІЗО);

* користуватися будь-якими саморобними електроприладами, без дозволу персоналу СІЗО самостійно проводити будь-які ремонтні роботи в камері;

* виготовляти, зберігати і користуватися предметами, речами, напоями та речовинами, забороненими для передавання ув’язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі;

* грати в карти, а також інші азартні ігри з метою одержання матеріальної вигоди, а також організовувати їх;

* заподіювати собі або іншим особам тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, а також завдавати умисної шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від виконання встановлених обов’язків;

* порушувати встановлений порядок проведення побачень, надсилання листів, скарг і заяв;

* заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, а також завдавати умисної шкоди своєму здоров’ю;

* порушувати встановлений порядок проведення побачень, відправлення листів, скарг і заяв;

* курити у не відведених для цього адміністрацією СІЗО місцях;

* вживати у присутності адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та інших осіб, які відвідують СІЗО, нецензурні та жаргонні слова;

* наносити собі або іншим ув’язненим чи засудженим, які перебувають у СІЗО, татуювання.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Важливо!!!'''
Неповнолітнім особам забороняється курити й отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі тютюнові вироби.
|}
'''Черговий у камері зобов’язаний:'''
* доповідати про кількість осіб, яких тримають у камері, і називати своє прізвище, коли до камери входить адміністрація СІЗО або персонал СІЗО;

* стежити за збереженням камерного інвентарю, обладнання та іншого майна;

* забезпечувати додержання чистоти в камері;

* після приймання їжі збирати та здавати харчові відходи;

* підмітати і мити підлогу в камері, прибирати санвузол і підтримувати чистоту у дворику для прогулянок.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Важливо!!!'''
Чергового по камері призначає на добу персонал СІЗО у порядку черговості під час кількісної перевірки ув’язнених і засуджених. Призначений черговим ув’язнений або засуджений ставить свій підпис у відповідному журналі.
|}
'''Перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув’язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі:'''
* продукти харчування у скляній або металевій тарі, з простроченим терміном реалізації, консервовані продукти із м’яса, риби, овочів, фруктів, виготовлені в домашніх умовах, готові страви, продукти, що потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки, продукти, які швидко псуються і потребують зберігання у спеціальних умовах, зіпсовані продукти харчування, а також дріжджі, спиртні, слабоалкогольні напої і пиво, одеколон та інші вироби на спиртовій основі, а також напої енергетичної дії (перелік продуктів харчування може бути обмежений за приписом санітарно-епідеміологічної служби);

* предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу;

* будь-яка зброя, набої, вибухові речовини, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони;

* гроші, цінні речі, цінні папери;

* оптичні прилади (крім окулярів);

* будь-які вироби з дорогоцінних металів;

* наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, медичні вироби (за винятком лікарських засобів або їх аналогів, протезів, інвалідних візків або інших пристосувань, необхідних для підтримання життєдіяльності організму (за умови дозволу лікаря), стерильних шприців, голок та контрацептивів у герметичній упаковці (не більше 5 одиниць кожного найменування));

* будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура (за винятком телевізора, DVD-плеєра - по одному на камеру або жиле приміщення);

* радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв’язку, пейджери, роутери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади та гарнітура до них;

* комп’ютерна техніка (за винятком комп’ютерної техніки, що встановлена у класах та використовується у навчальному процесі або для реалізації права на користування мережею Інтернет у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n2 КВК України]);

* подовжувачі, гірлянди, проводи, дроти, мотузки тощо;

* будь-які меблі та предмети побуту, крім установлених у камері, а також різного роду статуетки та сувеніри тощо;

* будь-яка побутова техніка, крім електрочайника потужністю не більше 2 кВт, електрокип’ятильника промислового виготовлення потужністю не більше 0,5 кВт;

* електричні спіралі, татуювальні пристрої тощо;

* вироби та посуд з фарфору, скла, кераміки, металу та нержавіючої сталі, у тому числі каструлі, сковорідки, казанки, ложки, виделки, тарілки тощо (крім поліетиленового посуду, металевого кухля та миски);

* продукція порнографічного характеру, яка визнається такою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1296-15#Text Закону України «Про захист суспільної моралі»];

* бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною головкою) та інші гострорізальні і колючі предмети;

* будь-які колючо-ріжучі предмети, ножі, сокири, молотки, ножівкові полотна та будь-які інші будівельні інструменти та матеріали;

* гральні карти заводського та кустарного виготовлення;

* фотоапарати, фотоматеріали, хімікати;

* лакофарбові речовини, розчинники тощо (за винятком фарб і речовин, призначених для малювання);

* будь-які документи (крім документів та записів, що стосуються кримінального провадження, захисту прав та інтересів, а також квитанцій на здані на зберігання гроші, цінності, речі);

* топографічні карти, компаси;

* формений одяг і знаки розрізнення військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, а також поясні ремені, підтяжки, краватки;

* кольорові ручки та олівці, фарби, копіювальний папір (за винятком простих олівців та ручок чорного, синього або фіолетового кольорів);

* музичні інструменти;

* будь-яке спортивне знаряддя, у тому числі для заняття бойовими мистецтвами, а також виготовлене власноруч (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари, гирі, гантелі, штанги тощо).
'''Передік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які ув’язнені і засуджені можуть отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі:'''
* Продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення не в скляній або металевій тарі з діючим терміном реалізації, які не потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та можуть зберігатися за кімнатної температури; свіжі фрукти та овочі (огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква, зелень - до 1 кг кожного найменування); сухі кондитерські вироби, продукти швидкого приготування (крупи, у тому числі гречана, що не потребують термічної обробки, каша, локшина, вермішель, суп, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці тощо), чай, цукор та кава - до 1 кг кожного найменування; тютюнові вироби - не більше 30 пачок цигарок або махорки, сірники - не більше 10 коробок або одна запальничка разового використання;

* одяг за сезоном - не більше двох комплектів;

* взуття за сезоном - не більше однієї пари;

* труси, панчохи (шкарпетки), носові хустинки;

* діловий костюм, спортивний костюм - по одному комплекту;

* спортивне взуття, кімнатні або спортивні тапочки - по одній парі; для жінок - халати та сукні, хустки, рейтузи, пояси, бюстгальтери, марля, гігієнічні пакети, защіпки, вата, косметика не на спиртовій основі, крем для обличчя та рук;

* годинники ручні або кишенькові з некоштовних металів, які не виконують функції фото- та відеокамери, мобільного телефону, GPS навігатора, плеєра, не мають доступу до мережі Інтернет - 1 штука;

* постільні речі, рушник - 1 комплект;

* засоби особистої гігієни (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка, гребінець, креми до та після гоління, шампунь, манікюрні ножиці) - не більше одного комплекту;

* лікарські засоби або їх аналоги, медичні вироби - лише за призначенням лікуючого лікаря за потреби цілодобового невідкладного приймання та підтримання життєдіяльності організму;

* художня література - до 10 примірників, газети та журнали, у тому числі релігійного змісту, - без обмежень;

* підручники для тих, хто навчається, - у необхідній для навчання кількості;

* щітки для одягу та взуття;

* поліетиленовий посуд, металевий кухоль та миска, пластмасові футляри для окулярів, мила та зубних щіток;

* шашки, шахи, доміно, нарди - по одному комплекту;

* ігрові приставки, портативні ігрові консолі та зарядні пристрої до них - 1 штука;

* натільні хрестики та інші предмети культу, виготовлені з некоштовних матеріалів;

* електрочайники потужністю не більше 2 кВт, - один на камеру або на 10 осіб;

* побутові електровентилятори промислового виробництва - один на камеру (видаються у літній період);

* телевізори, DVD-плеєри - по одному на камеру або жилу секцію, USB флеш-накопичувачі - 1 штука (без можливості виходу в мережу Інтернет), CD-, DVD-диски - не більше 10 одиниць на камеру або жилу секцію;

* електрокип’ятильники промислового виготовлення потужністю не більше 0,5 кВт - один на 5 осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Увага!!!'''
Продукти харчування, предмети першої необхідності, інші речі та предмети, які не заборонені для передачі ув’язненим та засудженим, а також для користування та зберігання, але які перебувають в ув’язнених чи засуджених понад визначену пунктом 6 глави 4 розділу I цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-19/ed20210924#top Правил] кількість або вагу, вилучаються та здаються на склад для зберігання, про що посадові особи СІЗО складають акт, який підписує ув’язнений або засуджений, у якого було вилучено продукти харчування, речі і предмети, та посадова особа СІЗО, яка прийняла ці речі на склад для зберігання.
|}
== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
[[Файл:Заявa.jpg|міні]]
Для отримання такої допомоги, Ви можете звернутися з письмовою заявою до [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ наближчого Центру], а у разі потреби онлайн консультації, у Вас є змога скористатися пунктом доступу до безоплатної правничої допомоги. Як це працює? Для отримання доступу до пункту доступу до безоплатної правничої допомоги, Вам необхідно на ім'я керівника установи, у якій Ви перебуваєте, підготувати заяву, щодо потреби отримати доступ до вищевказаного пункту та зазначити питання, яке потребує надання консультації.

Крім того, між [https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi-ta-resursy/chynne-zakonodavstvo/ugody-pro-spivrobitnytstvo/ Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Координаційним центром з надання правничої допомоги підписаний меморандум про співпрацю від 17.08.2021]. Відповідно до меморандуму у приміщеннях установ виконання покарань та слідчих ізоляторах відкриті консультаційні пункти доступу до безоплатної вторинної правничої допомоги, де здійснюється консультування осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі, тримаються під вартою в місцях попереднього ув’язнення, з кримінальних, цивільних, адміністративних питань.
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі‎]]
[[Категорія:Суди]]

Допомога засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні

2025-05-07T08:17:53Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-13 Наказ Міністерства юстиції України від 07 березня 2013 року № 396/5 "Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-18 Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0408-18 Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2018 року № 974/5/467/609/280 "Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань, уповноважених органів з питань пробації та суб'єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0116-23#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року № 294/5 "Про визначення ступеня виправлення засудженого"]
== Надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні ==
Уповноважений орган з питань пробації спільно з адміністрацією установи виконання покарань '''''не пізніше ніж за три місяці''''' до закінчення строку покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк організовує здійснення заходів щодо сприяння засудженим, які готуються до звільнення, у:
* визначенні намірів щодо місця проживання після звільнення;
* працевлаштуванні після звільнення працевлаштуванні працездатних осіб працездатного віку;
* отриманні соціальних послуг;

* влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених;

* госпіталізації до закладів охорони здоров’я (за потреби).
В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до звільнення.

Особи з інвалідністю першої та другої груп, а також особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], у разі потреби, за їхньою згодою направляються у будинки осіб з інвалідністю і престарілих.

Неповнолітні, які позбавлені батьківського піклування, у необхідних випадках направляються службами у справах дітей до шкіл-інтернатів або над ними встановлюється опіка чи піклування.

Заходи щодо соціального патронажу осіб, звільнених від покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3160-17#Text Законом України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"], а порядок взаємодії суб’єктів соціального патронажу - Міністерством соціальної політики України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством юстиції України.
== Надання допомоги особам, звільненим із місць відбування покарання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1239 статті 157 Кримінально-виконавчого кодексу України]:
* Особи, '''які звільнені від відбування покарання''', забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи в межах України.
* У разі відсутності необхідного '''за сезоном''' одягу, взуття і коштів на їх придбання особи, звільнені від відбування покарання, забезпечуються одягом і взуттям '''безоплатно'''.
'''Зверніть увагу!''' Одноразова грошова допомога надається за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Міністерством юстиції України
* Особи, які звільнені від відбування покарання і потребують за станом здоров'я постійного догляду, а також неповнолітні направляються до місця проживання в супроводі родичів або працівника колонії.
== Праця засуджених ==
Засуджені до позбавлення волі мають право працювати:
* на добровільній основі;
* на підставі договору цивільно-правового характеру;
* трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг. 
'''Трудові договори''' та '''договори цивільно - процесуального характеру''' погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов’язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами. Укладення трудових договорів та договорів цивільно-правового характеру здійснюється відповідно до положень Кодексу законів про працю України та Цивільного кодексу України, із особливостями, визначеними Кримінально-виконавчим кодексом України. Трудові договори та договори цивільно-правового характеру укладаються в письмовій формі. Трудові договори повинні містити умови, визначені абзацами 6-26 пункту 3.1 розділу ІІІ наказу Міністерства юстиції України від 07 березня 2013 року № 396/5 "Про затвердження інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеженні волі або позбавлення волі". Невід’ємною частиною договору цивільно-правового характеру можуть бути: графік виконання робіт; акт виконаних робіт; інша документація, що є підставою підписання договору чи його невід’ємною складовою. Примірник укладеного засудженим трудового договору або договору цивільно-правового характеру зберігається в особовій справі засудженого. 
Засуджені до позбавлення волі, '''які мають заборгованість за виконавчими документами''', зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості. 
{| class="wikitable"
|-
! Категорія засуджених !! Особливі умови
|-
| Засуджені, які мають заборгованість за виконавчими документами || До погашення заборгованості в місцях і на роботах,які визначаються адміністрацією
|-
| Засуджені, які досягли пенсійного віку || За їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії
|-
| Інваліди І та ІІ груп ||
|-
| Хворі на активну форму туберкульозу ||
|-
| Жінки з вагітністю понад чотири місяці ||
|-
| Жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях ||
|-
|}
Засуджені можуть залучатися '''без оплати праці''' лише до робіт: 
→ з благоустрою колоній і прилеглих до них територій; 
→ поліпшення житлово-побутових умов засуджених; 
→ до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n876 частини п’ятої статті 118 Кримінально-виконавчого кодексу України]. 
=== Умови праці ===
# Робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 законодавством про працю.]
# Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються адміністрацією колонії.
# Засуджені звільняються від роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством про працю.
# Порядок поведінки засуджених на виробничих об’єктах, який передбачає прибуття їх до місця роботи тільки строєм, наявність на об’єктах, проведення їм інструктажу начальниками цехів або майстрами, порядок приймання та здавання робочих місць, підбиття підсумків роботи, інші питання встановлюються начальником установи виконання покарань та особисто виробничим персоналом з урахуванням місцевих умов.
# На виробничих об’єктах установи виконання покарань засудженим '''забороняється''' тримати продукти харчування, посуд, настільні ігри, спортивний одяг, телевізійні приймачі та радіоприймачі (за винятком випадків, якщо робота пов’язана з їх ремонтом), споруджувати різні будови (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення тощо), користуватися точильним обладнанням та інструментом для власних потреб.
=== Залучення до суспільно корисної праці ===
У виправних колоніях '''мінімального рівня безпеки''' з полегшеними умовами тримання, '''виправних центрах''' та '''дільницях соціальної реабілітації (адаптації)''' засуджені відповідно до частини першої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n876 Кримінально-виконавчого кодексу України] залучаються до праці:
* на власному виробництві;
* на договірній основі - на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності, у тому числі за межами адміністративного району установи виконання покарань, '''з письмового дозволу''' начальника міжрегіонального управління за умови забезпечення '''постійного нагляду''' за ними та '''щоденного повернення''' до житлової зони. 
У '''виняткових випадках''' з метою працевлаштування осіб, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та виправних центрах, за неможливості щоденного повернення засуджених до установи виконання покарань або якщо тривалість дороги до місця роботи перевищує одну годину, з дозволу начальника міжрегіонального управління '''допускається проживання цих засуджених у місцях їх роботи''' у спеціально обладнаних гуртожитках поза територією житлових зон установ виконання покарань за умови забезпечення надійного нагляду за ними та створення належних комунально-побутових умов. 
=== Заборона використання праці засуджених ===
'''Забороняється''' використовувати працю засуджених:
* на всіх роботах і посадах у міжрегіональних управліннях, адміністративних будівлях, у яких розміщується персонал з охорони установ виконання покарань, у розплідниках службових собак;
* у приміщеннях, де розміщені зброя, спеціальні засоби, система сигналізації для попередження втеч, система контролю доступом, службова документація;
* на роботах, пов’язаних з устаткуванням для розмноження документів, радіотелеграфною та телефонною технікою (за винятком лінійних монтерів у присутності представників адміністрації установи виконання покарань);
* на посадах продавців, бухгалтерів-операціоністів, касирів, завідувачів продовольчих та речових складів, комірників;
* на роботах, пов’язаних з обліком, зберіганням та видачею медикаментів, а також вибухових та отруйних речовин;
* як фотографів (крім засуджених до обмеження волі), зубопротезистів, водіїв легкових та оперативних автомобілів i мотоциклістів;
* на посадах з підпорядкуванням їм вільнонайманих працівників;
* на роботах, пов’язаних з обслуговуванням та ремонтом технічних засобів охорони і нагляду;
* на роботах, пов’язаних з наданням медичної допомоги.
=== Оплата праці засуджених ===
Праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. 
Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-13 нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України]. 
У виправних колоніях '''на особовий рахунок''' засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань '''не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку'''. 
Засудженим, '''які мають заборгованість за виконавчими документами''', незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати '''не менш як двадцять п’ять відсотків загальної суми заробітку'''. 
Особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, '''відшкодовують витрати на їх утримання''', крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу. 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80-2017-%D0%BF Порядок відшкодування вартості витрат на утримання засуджених у виправних колоніях] встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
Відшкодування засудженими витрат, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів. 
Відрахування '''за виконавчими листами та іншими виконавчими документами''' здійснюється у порядку, встановленому законом.
== Матеріально-побутове забезпечення засуджених ==
У холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань підтримується на рівні '''не нижче плюс 18 °C'''. 
Засуджені '''забезпечуються''':
* триразовим гарячим харчуванням;
* одягом встановленого законодавством зразка (у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації засуджені можуть носити одяг цивільного зразка);
* натільною білизною та взуттям;
* постільними речами.
Верхній одяг засуджених до довічного позбавлення волі відрізняється за кольором від одягу інших засуджених. 
У разі відсутності в установі одягу встановленого законодавством зразка засудженому тимчасово дозволяється користуватися власним одягом, придбаним у крамниці установи виконання покарань або отриманим від родичів. 
Ремонт одягу та взуття засуджених проводиться в майстернях установ виконання покарань. 
'''Комунально-побутові послуги надаються безоплатно:'''
* особам з інвалідністю першої та другої групи;
* жінкам з вагітністю понад чотири місяці;
* непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях;
* непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії);
* особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу.
Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються '''безоплатно'''. 
В установах виконання покарань, у яких тримаються '''особи з інвалідністю та похилого віку''', адміністрацією цих установ створюються умови для задоволення особливих потреб таких засуджених. У разі необхідності будівлі та приміщення установ виконання покарань обладнуються відповідними конструкційними елементами (поручні, пандуси, сходові підйомники тощо). 
В установах виконання покарань засудженим надаються '''платні послуги''':
* фотографування;
* прокат кіно- та відеофільмів;
* додаткові медичні послуги;
* ремонт годинників, електробритв та інший дрібний ремонт предметів і речей, які дозволені до використання;
* лазне-пральні;
* інші послуги.
'''Забезпечення осіб у виправних центрах''' 
Засуджені, які тримаються у виправних центрах, продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої потреби придбавають '''за власні кошти'''. 
'''Комунально-побутові та інші послуги''' оплачуються ними на загальних підставах. 
Особам, які '''не працюють у зв’язку із захворюванням''', а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за рахунок виправного центру. 
=== Порядок придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої потреби та надання їм додаткових послуг ===
Засудженим дозволяється придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби без обмеження їх обсягу. 
Для придбання засудженими продуктів харчування i предметів першої потреби в установах організовуються крамниці, які працюють щодня, крім вихідних та святкових днів. При цьому адміністрація установи виконання покарань забезпечує, щоб кожний засуджений мав змогу відвідати крамницю '''не менше трьох разів на місяць''' згідно з графіком у час, відведений розпорядком дня. 
Асортимент продуктів харчування та предметів першої потреби, що дозволені для придбання засудженим, визначений переліком. 
Осіб, які тримаються у ПКТ виправних колоній (секторів) '''максимального рівня безпеки''', '''дільницях посиленого контролю та слідчих ізоляторах''', засуджених до довічного позбавлення волі та арешту, виводити для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби '''забороняється.''' 
Для таких осіб придбання продуктів харчування і предметів першої потреби здійснює начальник відділення або особа, яка виконує його обов’язки, '''за заявою засудженого'''. З цією метою кожному засудженому, який має право на придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, видається для заповнення бланк заяви за формою. 
Придбаний товар видається засудженому під його підпис на заяві. 
'''При вибутті до іншої установи''' виконання покарань засудженому дозволяється брати з собою речі, продукти харчування та предмети першої потреби, придбані ним у законному порядку. Загальна вага предметів і речей, які перевозить засуджений, не повинна перевищувати 50 кг. Зайві речі здаються на склад установи виконання покарань і за письмовим дорученням засудженого видаються його близьким родичам, іншим особам або йому особисто після звільнення з установи. 
Засуджені, які тримаються у виправному центрі, виправній колонії '''мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації''', можуть придбавати товари як у крамниці установи виконання покарань, так і в цивільній мережі роздрібної торгівлі в межах населеного пункту розташування установи за умови забезпечення нагляду за їх поведінкою. 
Засуджені за бажанням '''можуть за рахунок власних коштів''' користуватися послугами установ та підприємств комунально-побутового обслуговування за місцем розташування установи виконання покарань, зокрема:
* пошиття одягу та взуття цивільного зразка, їх ремонт, чищення одягу;
* ремонт побутової техніки та годинників, що належать засудженим;
* фото-, відеозйомка (під контролем адміністрації установи виконання покарань);
* інші послуги з дозволу адміністрації установи виконання покарань.
Засуджені можуть сплачувати за своє '''заочне (дистанційне) навчання'''. 
Додаткові послуги сплачуються засудженим за рахунок власних коштів та надаються на підставі його заяви на ім’я начальника установи виконання покарань. 
Для надання додаткових послуг адміністрація установи виконання покарань може запрошувати відповідних фахівців. 
'''Оплата додаткових послуг''' здійснюється шляхом переказу грошей з особового рахунку засудженого відповідному підприємству, установі, організації або спеціалісту, які їх надали, у сумі, зазначеній у заяві засудженого. 
При надходженні до засудженого '''листа з Європейського суду з прав людини''' про необхідність надання копій документів, що містяться в особовій справі засудженого або є в розпорядженні адміністрації установи виконання покарань, такі копії надаються адміністрацією установи виконання покарань засудженому безкоштовно і ''не пізніше п’яти робочих днів'' з дня подання ним письмової заяви начальнику установи виконання покарань.
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Оплата праці]]

Крадіжка

2025-04-10T04:56:05Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - ККУ)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2025 рік"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1116-24#n3 Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора України від 22 липня 2024 року № 2176/5/501/176 Про реалізацію пілотного проєкту «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення»]
== Поняття крадіжки. Суб'єкт кримінального правопорушення ==
Закон визначає '''крадіжку''' як таємне викрадення чужого майна. '''Таємним''' визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що '''робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб'''. Крадіжкою визнається також '''протиправне''' вилучення чужого майна і тоді, коли воно '''здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб''' (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і '''вважа'''в, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп'яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Важливо!''''' Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).
|}
Суб'єктом кримінального правопорушення може бути осудна особа, яка досягла '''14-річного''' віку. Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

'''Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її''':
* повторно;

* за попередньою змовою групою осіб;

* у великих розмірах;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану;

* в особливо великих розмірах;

* організованою групою;

* поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;

* що завдала значної шкоди потерпілому.
== Покарання за таємне викрадення майна ==
{| class="wikitable"
|-
! Стаття !! Покарання !! Примітка
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 частина перша статті 185 ККУ] '''"Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)"''' || карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк ||
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 частина друга статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб"''' || карається пробаційним наглядом на строк від трьох до п’яти років або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185, 186 та 189-191 ККУ] повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 187, 262 ККУ].
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина третя статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому"''' || карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185, 186, 189 та 190 ККУ] значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 частина четверта статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану"''' || карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185-191, 194 ККУ] у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 частина п'ята статті 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою"''' || карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185-187 та 189-191, 194 ККУ] в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
|}
Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 169.1.1 Податкового кодексу України], а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2024 р. 50% прожиткового мінімуму становить 1514 грн.
== Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання ==
'''Обставини, які пом'якшують покарання''':
*з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
*добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
*надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;
*вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім;
*вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності;
*вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
*вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
*вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого;
*вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності;
*виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 ККУ].
Перелік передбачених законом обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним.

'''Обставини, які обтяжують покарання:'''
*вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;
*вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n125 частина друга або третя статті 28 ККУ]);
*вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності;
*вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;
*тяжкі наслідки, завдані злочином;
*вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини;
*вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах;
*вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
*вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;
*вчинення кримінального правопорушення з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
*вчинення злочину з особливою жорстокістю;
*вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;
*вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
*вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
'''Неприпустимим є визнання судом обтяжуючими обставинами невизнання підсудним своєї вини, відмова давати показання, відсутність щирого каяття у вчиненому злочині, тощо.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4378 статтею 63 Конституції України] особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

'''Детальніше див.:''' "[[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]"
== Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності ==
[[Файл:Вільнення від кримінальної відповідальності.jpg|міні|https://zib.com.ua/ua/print/102155-suddi_obgovorili_analiz_praktiki_zvilnennya_vid_kriminalnoi_.html]]
'''Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.'''

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:
*у зв'язку з дійовим каяттям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n198 стаття 45 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93023425 приклад судової практики];
*у зв'язку з [[Умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим|примиренням винного з потерпілим]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n201 стаття 46 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90469352 приклад судової практики];
*у зв'язку з [[Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки|передачею особи на поруки]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n204 стаття 47 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90110812 приклад судової практики];
*у зв'язку із [[Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки|зміною обстановки]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 стаття 48 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104118795 приклад судової практики];
*у зв'язку із [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|закінченням строків давності]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 стаття 49 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101929822 приклад судової практики];
*[[Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування|на підставі закону про амністію або акта помилування]];
*у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n606 стаття 97 ККУ]) - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103099402 приклад судової практики];
*спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n721 частиною третьою статті 111], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n733 частиною другою статті 114], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1447 частиною четвертою статті 212 ККУ]).
Виправдання — основне завдання якого полягає у поновленні порушених прав (в значенні відновлення справедливості та визнання невинуватості особи).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4373 статтею 62 Конституції України] особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

'''Детальніше див.:''' [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави]]"
== Розмежування крадіжки і дрібного викрадення чужого майна ==
Потрібно розмежовувати кримінальне провопорушення "Крадіжка" та "Дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки" (стаття 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n301 Кодексу України про адміністративні правопорушення]), оскільки існує різниця між вартістю викраденого майна та санкціями, які можуть застосувати до винної особи.

Дрібне викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 пп. 169.1.1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3610 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України] для відповідного року, яка дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (1514 грн), установленого законом станом на 1 січня.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n301 статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення], а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (3028 грн- у 2024 році).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/121159033 Постанова Верховного суду України Касаційного кримінального суду] від 22 серпня 2024 року у справі №567/507/23 - щодо декриміналізації дрібних крадіжок.

== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - [[правнича допомога]], що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або захисник для надання безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки Вас підозрюють, обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, притягують до адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, або саме Ваше майно було викрадено, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ центру правової допомоги] або зателефонувати на єдиний телефонний номер '''<big>0 800 213 103 </big>'''
== Див. також ==
* [[Крадіжка]]
* [[Грабіж]]
* [[Умисне знищення або пошкодження майна]]
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]
[[Категорія:Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні

2025-04-09T20:12:55Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#Text Закон України "Про держаний бюджет України на 2025 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014]
== Загальні положення про накладення грошового стягнення ==
Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1473 главою 12 (статтями 144-147) Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) та як заходи примусового характеру застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України], за невиконання процесуальних обов’язків.

Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - '''ухвалою''' слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - '''ухвалою''' суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
== Коло осіб на кого може бути накладено грошове стягнення у кримінальному процесі ==
''Накладення грошового стягнення на учасника провадження передбачається у таких випадках:''

1) '''Підозрюваному, обвинуваченому''' письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1744 частина друга статті 179 КПК України)] з 1 січня 2024 року це сумма від 757 грн. до 6056 грн..

2) У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань при застосуванні до '''підозрюваного, обвинуваченого''' запобіжного заходу у виді особистої поруки на нього накладається грошове стягнення в розмірі:
* у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м’яке покарання, - від двох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ( з 1 січня 2024 року від 6056 грн. до 15140 грн.)
*у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, - від п’яти до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ( з 1 січня 2024 року від 15140 грн. до 30280 грн..)
*у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, - від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ( з 1 січня 2024 року від 30280 грн. до 60560 грн.)
*у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, - від двадцяти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1748 частина п'ята статті 180 КПК України]). ( з 1 січня 2024 року від 60560 грн. до 151400 грн.)
3) Якщо '''обвинувачений''', до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n2825 главами 11 та 12 КПК України (частина перша статті 323 КПК України).]

4) При відібранні зобов’язання про взяття під нагляд '''батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи''' попереджаються про характер підозри чи обвинувачення неповнолітнього і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов’язання. При порушенні цього зобов’язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення від двох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n3915 частина п'ята статті 493 КПК України]). ( з 1 січня 2024 року від 6056 грн. до 15140 грн)

5) Якщо '''підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи''', щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України] порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
*від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора ( з 1 січня 2024 року від 757 грн. до 1514 грн.);
*від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1442 частина перша статті139 КПК України]) ( з 1 січня 2024 року від 1514 грн. до 6056 грн.);
6) Якщо в судове засідання не прибув за викликом '''[[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|потерпілий]]''', який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n2832 главою 12 КПК України (стаття 325 КПК України)].

7) Якщо в судове засідання не прибув за викликом '''цивільний відповідач''', який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1473 главою 12 КПК України].

Якщо в судове засідання не прибув за викликом '''представник юридичної особи''', щодо якої здійснюється провадження, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати обставини, що стосуються застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, вирішує питання про проведення судового розгляду без нього або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n2834 главою 12 КПК України (частини друга-третя статті 326 КПК України)].

8) Якщо в судове засідання не прибув за викликом '''свідок, спеціаліст, перекладач або експерт''', заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n2838 главами 11 та 12 КПК України (частина перша статті 327 КПК України)].

Неприбуття вказаних осіб не перешкоджає у певних випадках розгляду питання, але дозволяє особі, на яку може бути накладено грошове стягнення, подати клопотання про його скасування.
== Хто має право звернутися з клопотанням про накладення грошового стягнення та його зміст ==
Під час судового провадження з клопотанням про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні до суду може звернутися прокурор, котрий підтримує держане обвинувачення у цьому провадженні.

Слідчий суддя чи суд з власної ініціативи можуть застосувати грошове стягнення, наприклад, під час надання дозволу про взяття під варту обвинуваченого, котрий не виконував умов особистої поруки, особистого зобов’язання чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження або не з’явився до них за викликом без поважних причин. Інші учасники провадження безпосереднього права на звернення з таким клопотанням до слідчого судді чи суду не мають. Однак це не позбавляє їх права звертати увагу названих суб’єктів про можливість застосування грошового стягнення з метою забезпечення кримінального провадження.

''Накладення грошового стягнення є правом слідчого судді чи суду, але в окремих випадках їх обов’язком. Так, слідчий суддя чи суд зобов’язаний накласти грошове стягнення:''

- на поручителя за невиконання взятих на себе зобов’язань при обранні запобіжного заходу особистої поруки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1748 ( частина п'ята статті 180 КПК України)];

- на батьків, опікунів і піклувальників при відібранні у них зобов’язання про взяття під нагляд неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого у випадку порушення цього зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n3915 (частина п'ята статті 493 КПК України)].

У решті випадків накладення грошового стягнення є правом для слідчого судді чи суду, яким вони можуть скористатися або утриматися, враховуючи певні обставини, наприклад скрутне матеріальне становище відповідного учасника процесу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1477 статті 145 КПК України] у клопотанні про накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування зазначаються:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку заявлено клопотання, її прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання;
# обов’язок, який покладено на особу цим Кодексом чи ухвалою слідчого судді;
# обставини, за яких особа не виконала обов’язок;
# відомості, які підтверджують невиконання особою обов’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора;
# дата та місце складення клопотання.
До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

[[Файл: Зразок Клопотання про накладення грошового стягнення.docx]]'''Сторона захисту, якщо приймає участь у засіданні може висловити свою думку.'''
== Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу ==
Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу, визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1487 статтею 146 КПК України].

Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду. Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов’язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Клопотання про накладення грошового стягнення на учасника провадження слідчий чи прокурор направляє до місцевого районного суду, у мажах територіальної компетенції якого знаходиться орган досудового розслідування, котрий здійснює кримінальне провадження.

Найбільш поширеною підставою для накладення грошового стягнення на учасників кримінального судочинства є неявка їх без поважної причини в судове засідання. Законодавець у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1432 статті 138 КПК України] визначив перелік поважних причин неприбуття осіб на виклик.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20210317#n1432 КПК України] не передбачено право оскарження ухвали слідчого судді, суду про накладення грошового стягнення. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n4089 частиною п'ятою стаття 532 КПК України] ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.
== Порядок оскарження ухвали про накладення грошового стягнення ==
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня при розгляді цього питання слідчим суддею, судом, має право подати '''клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення''' слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1492 (стаття 147 КПК України)].

Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може:

- самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення;

- призначити судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76344718 Ухвала Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2018 року у справі № 589/3007/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/57735398 Ухвала Великобачаганського районного суду Полтавської області від 17 травня 2016 року у справі № 525/847/15-к]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93424114 Ухвала Суворовського районного суду міста Одеси від 07 грудня 2020 року у справі № 523/5126/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93929240 Ухвала Старовижівського районного суду Волинської області від 28 грудня 2020 року у справі № 168/44/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91964965 Ухвала Вищого антикорупційного суду 30 вересня 2020 року у справі № 362/4895/16-к]
== Безоплатна правнича допомога ==
'''Безоплатна правнича допомога''' - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України "Про безоплатну правничу допомогу"].

За детальною інформацією, щодо отримання консультації і вторинної правничої допомоги, ВИ можете звернутися за номером гарячої лінії 0800-213-103, або обрати найближчий до Вас [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ центр для отримання правничої допомоги].
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]

Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні

2025-04-09T19:47:07Z

Yuliia.tumashenko: /* Загальні положення про накладення грошового стягнення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про держаний бюджет України на 2024 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014]
== Загальні положення про накладення грошового стягнення ==
Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1473 главою 12 (статтями 144-147) Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) та як заходи примусового характеру застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України], за невиконання процесуальних обов’язків.

Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - '''ухвалою''' слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - '''ухвалою''' суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
== Коло осіб на кого може бути накладено грошове стягнення у кримінальному процесі ==
''Накладення грошового стягнення на учасника провадження передбачається у таких випадках:''

1) '''Підозрюваному, обвинуваченому''' письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1744 частина друга статті 179 КПК України)] з 1 січня 2024 року це сумма від 757 грн. до 6056 грн..

2) У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань при застосуванні до '''підозрюваного, обвинуваченого''' запобіжного заходу у виді особистої поруки на нього накладається грошове стягнення в розмірі:
* у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м’яке покарання, - від двох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ( з 1 січня 2024 року від 6056 грн. до 15140 грн.)
*у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, - від п’яти до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ( з 1 січня 2024 року від 15140 грн. до 30280 грн..)
*у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, - від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ( з 1 січня 2024 року від 30280 грн. до 60560 грн.)
*у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, - від двадцяти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1748 частина п'ята статті 180 КПК України]). ( з 1 січня 2024 року від 60560 грн. до 151400 грн.)
3) Якщо '''обвинувачений''', до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n2825 главами 11 та 12 КПК України (частина перша статті 323 КПК України).]

4) При відібранні зобов’язання про взяття під нагляд '''батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи''' попереджаються про характер підозри чи обвинувачення неповнолітнього і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов’язання. При порушенні цього зобов’язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення від двох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n3915 частина п'ята статті 493 КПК України]). ( з 1 січня 2024 року від 6056 грн. до 15140 грн)

5) Якщо '''підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи''', щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page КПК України] порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
*від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора ( з 1 січня 2024 року від 757 грн. до 1514 грн.);
*від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1442 частина перша статті139 КПК України]) ( з 1 січня 2024 року від 1514 грн. до 6056 грн.);
6) Якщо в судове засідання не прибув за викликом '''[[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|потерпілий]]''', який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n2832 главою 12 КПК України (стаття 325 КПК України)].

7) Якщо в судове засідання не прибув за викликом '''цивільний відповідач''', який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1473 главою 12 КПК України].

Якщо в судове засідання не прибув за викликом '''представник юридичної особи''', щодо якої здійснюється провадження, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати обставини, що стосуються застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, вирішує питання про проведення судового розгляду без нього або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n2834 главою 12 КПК України (частини друга-третя статті 326 КПК України)].

8) Якщо в судове засідання не прибув за викликом '''свідок, спеціаліст, перекладач або експерт''', заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n2838 главами 11 та 12 КПК України (частина перша статті 327 КПК України)].

Неприбуття вказаних осіб не перешкоджає у певних випадках розгляду питання, але дозволяє особі, на яку може бути накладено грошове стягнення, подати клопотання про його скасування.
== Хто має право звернутися з клопотанням про накладення грошового стягнення та його зміст ==
Під час судового провадження з клопотанням про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні до суду може звернутися прокурор, котрий підтримує держане обвинувачення у цьому провадженні.

Слідчий суддя чи суд з власної ініціативи можуть застосувати грошове стягнення, наприклад, під час надання дозволу про взяття під варту обвинуваченого, котрий не виконував умов особистої поруки, особистого зобов’язання чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження або не з’явився до них за викликом без поважних причин. Інші учасники провадження безпосереднього права на звернення з таким клопотанням до слідчого судді чи суду не мають. Однак це не позбавляє їх права звертати увагу названих суб’єктів про можливість застосування грошового стягнення з метою забезпечення кримінального провадження.

''Накладення грошового стягнення є правом слідчого судді чи суду, але в окремих випадках їх обов’язком. Так, слідчий суддя чи суд зобов’язаний накласти грошове стягнення:''

- на поручителя за невиконання взятих на себе зобов’язань при обранні запобіжного заходу особистої поруки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1748 ( частина п'ята статті 180 КПК України)];

- на батьків, опікунів і піклувальників при відібранні у них зобов’язання про взяття під нагляд неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого у випадку порушення цього зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n3915 (частина п'ята статті 493 КПК України)].

У решті випадків накладення грошового стягнення є правом для слідчого судді чи суду, яким вони можуть скористатися або утриматися, враховуючи певні обставини, наприклад скрутне матеріальне становище відповідного учасника процесу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1477 статті 145 КПК України] у клопотанні про накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування зазначаються:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку заявлено клопотання, її прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання;
# обов’язок, який покладено на особу цим Кодексом чи ухвалою слідчого судді;
# обставини, за яких особа не виконала обов’язок;
# відомості, які підтверджують невиконання особою обов’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора;
# дата та місце складення клопотання.
До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

[[Файл: Зразок Клопотання про накладення грошового стягнення.docx]]'''Сторона захисту, якщо приймає участь у засіданні може висловити свою думку.'''
== Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу ==
Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу, визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1487 статтею 146 КПК України].

Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду. Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов’язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Клопотання про накладення грошового стягнення на учасника провадження слідчий чи прокурор направляє до місцевого районного суду, у мажах територіальної компетенції якого знаходиться орган досудового розслідування, котрий здійснює кримінальне провадження.

Найбільш поширеною підставою для накладення грошового стягнення на учасників кримінального судочинства є неявка їх без поважної причини в судове засідання. Законодавець у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1432 статті 138 КПК України] визначив перелік поважних причин неприбуття осіб на виклик.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20210317#n1432 КПК України] не передбачено право оскарження ухвали слідчого судді, суду про накладення грошового стягнення. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n4089 частиною п'ятою стаття 532 КПК України] ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.
== Порядок оскарження ухвали про накладення грошового стягнення ==
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня при розгляді цього питання слідчим суддею, судом, має право подати '''клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення''' слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#n1492 (стаття 147 КПК України)].

Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може:

- самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення;

- призначити судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76344718 Ухвала Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2018 року у справі № 589/3007/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/57735398 Ухвала Великобачаганського районного суду Полтавської області від 17 травня 2016 року у справі № 525/847/15-к]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93424114 Ухвала Суворовського районного суду міста Одеси від 07 грудня 2020 року у справі № 523/5126/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93929240 Ухвала Старовижівського районного суду Волинської області від 28 грудня 2020 року у справі № 168/44/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91964965 Ухвала Вищого антикорупційного суду 30 вересня 2020 року у справі № 362/4895/16-к]
== Безоплатна правнича допомога ==
'''Безоплатна правнича допомога''' - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України "Про безоплатну правничу допомогу"].

За детальною інформацією, щодо отримання консультації і вторинної правничої допомоги, ВИ можете звернутися за номером гарячої лінії 0800-213-103, або обрати найближчий до Вас [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ центр для отримання правничої допомоги].
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2025-03-14T09:04:13Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17#Text Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0840-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття рішень щодо надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств, форми бізнес-плану, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми грантів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року № 1969 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів"]

== Що таке грантова допомога ==
Грант (від англ. grant – безоплатна позичка) – це різновид цільового фінансування, тобто певна сума коштів, що надається на чітко окреслених умовах.

Урядовий проект “єРобота” передбачає надання українцям грантів для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Він спрямований на активізацію підприємницької діяльності та стимулювання створення робочих місць. Проект включає 6 грантових програм, зокрема, українці зможуть отримати:

* мікрогранти для створення власного бізнесу;
* гранти для розвитку переробного підприємства;
* державне фінансування закладки саду;
* кошти для розвитку тепличного господарства;
* грант на реалізацію стартапу, у тому числі в сфері ІТ;
* кошти на навчання ІТ-спеціальностям.

Програма «Грант на власну справу» розпочалася з 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу у розмірі від 50 до 250 тисяч гривень. Гроші можна витратити на придбання чи лізинг обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщень. Обов’язковою умовою є створення нових робочих місць протягом 6 місяців з дня отримання коштів, бо метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує:

75000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем;

150000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком;

250000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

== Хто може подати заявку на отримання гранту ==
Отримати фінансування можуть громадяни, суб’єкти мікропідприємництва чи малого бізнесу, фізичні особи, які:

* громадяни України віком від 18 до 65 років;
* юридичні особи, засновниками яких є тільки фізичні особи – громадяни України;
* які станом на дату подання заяви фактично не перебувають та не провадять свою господарську діяльність на на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих рф територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* які не провадять господарську діяльність на території рф та білорусі;
* не знаходяться під санкціями;
* не є банкрутами;
* не мають заборгованості перед бюджетом;
* не були притягнуті до кримінальної відповідальності за корупційне правопорушення;
* не працюють на інших підприємствах;
* отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов’язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.

== Порядок оформлення ==
Для участі підприємцям необхідно підготувати бізнес-план за типовою формою, затверджену Міністерством економіки України. У бізнес-плані має бути прописана сума гранту, а не сума проекту. Далі - чітка структура всіх витрат і надходжень на період гранту, а це 12 кварталів, тобто 36 місяців. Якщо отримувач плануєте залучати власні надходження, їх треба прописати не тільки в заяві, а й в бізнес-плані.

[https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu Бізнес-план разом із заявкою можливо подати через Портал Дія]. Заявка у термін до 10 днів оцінюється експертами АТ “Ощадбанк”. Експерти оцінюють кредитну історію та реєстраційні документи підприємця. Уповноважений банк проводить співбесіду з отримувачем для аналізу бізнесу, досвіду ведення бізнесової діяльності, бізнес-плану, отримання пакета документів, необхідних для здійснення оцінки поточного стану бізнесу, та уточнення інших деталей згідно з договором про взаємодію між Мінекономіки та уповноваженим банком.

Протягом періоду оцінювання уповноважений банк має право отримувати від отримувача інформацію щодо деталей проекту, фото та/або відео місць ведення бізнесу, підтвердження наявності в отримувача коштів для здійснення власного внеску.

[[Файл:Картинка.jpg|міні|690x690пкс|межа]]Також учасники проходять перевірку Державною службою зайнятості, а також співбесіду у місцевому центрі зайнятості. Порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.

Служба на підставі оцінки банку, а також оцінки співбесіди, ухвалює рішення про надання мікрогрантів тим, хто набрав найбільшу сукупну кількість балів.

Розмір мікрогранту визначається відповідно до запиту отримувача, але не менше 50 000 гривень та з урахуванням кількості робочих місць, які зобов’язується створити підприємець: 150 тисяч гривень, якщо підприємець створює одне робоче місце та 250 тисяч гривень – за два.

Після ухвалення рішення про надання мікрогранту укладається договір, виключно суб’єктом господарювання, щодо якого Державна служба зайнятості прийняв рішення про надання мікрогранту та який відповідно може набути прав та обов’язків отримувача, передбачених цим договором. Інформацію про суб’єктів господарювання, щодо яких прийняте зазначене рішення, Державна служба зайнятості надає Уповноваженому банку. Умови цього договору доводяться до відома отримувачів шляхом оприлюднення його на сайті його тексту у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи Державної служби зайнятості.

Кошти спрямовуються на банківський рахунок отримувача. Підприємець може використовувати грант на:

1) придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, що не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання гранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього АТ “Ощадбанк” відповідно до договору застави);

2) закупівля ліцензійного програмного забезпечення (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);

3) закупівля свійських тварин, птиці та бджіл, молодняка тварин та птиці, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов’язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 70 відсотків розміру гранту);

4) послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);

5) орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);

6) плата за орендну обладнання (такі витрати повинні становити не більше 30 відсотків розміру мікрогранту);

7) лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);

8) використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія).

Обов’язковою умовою договору мікрогранту є створення і '''збереження протягом 3 років робочих місць''' залежно від розміру мікрогранту, а також сплата '''суми мікрогранту у формі податків, зборів та ЄСВ'''.

У разі невиконання цих умов отримувач зобов’язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими платежами.

Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов’язкової умови договору мікрогранту.

== Причини відмови в наданні мікрогранту ==
Державний центр зайнятості має право відмовити отримувачу у наданні мікрогранту. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-п#n19 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу] такими підставами є:

* невідповідність отримувача вимогам пунктів 3 та/або 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* набрання за результатами перевірки ділової репутації та відомостей, зазначених у заяві, проведеної уповноваженим банком, 98 та менше балів;
* набрання підсумкового балу менше 130;
* непрозорі або сумнівні очікувані результати реалізації бізнес-плану;
* негативна ділова репутація хоча б за одним із критеріїв перевірки ділової репутації;
* подання заяви отримувачем, який вже отримав грант відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* отримання з відкритих джерел та реєстрів додаткових фактів/інформації щодо негативної ділової репутації отримувача, зокрема фактів приховування інформації;
* відмова від співбесіди, зокрема непогодження отримувачем запланованої дати та часу проведення співбесіди протягом двох днів після повідомлення регіональним центром зайнятості про таку дату та час;
* відсутність та/або невідповідність у бізнес-плані напрямів витрат, передбачених пунктом 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку], видатків на виплату заробітної плати найманим працівникам та сплату податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі отриманого гранту;
* ненадання доопрацьованого бізнес-плану протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення регіонального центру зайнятості, надісланого в кабінет отримувача на Порталі Дія;
* невідповідність поданих документів нормам законодавства України;
* керівник та/або засновник, та/або кінцевий бенефіціарний власник є особою, яка є керівником та/або засновником, та/або кінцевим бенефіціарним власником більше ніж у п’яти платників податків;
* отримувач не надав документальне підтвердження відсутності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів), дані щодо яких отримані з автоматизованих систем інформації, та відсутності податкового боргу станом на 1 число місяця, в якому подається заява;
* надходження від отримувача заяви про відкликання заяви на отримання мікрогранту до ухвалення Державним центром зайнятості рішення про надання або відмову в наданні мікрогранту;
* отримувач отримав грант відповідно до Порядку надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей.

== Див. також ==

* [[Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства]]

[[Категорія:Господарське право]]

Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу

2025-03-14T09:00:53Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4618-17#Text Закон України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0840-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 15 липня 2022 року № 2109 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття рішень щодо надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств, форми бізнес-плану, форми договору про надання гранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми грантів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 06 липня 2022 року № 1969 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів"]

== Що таке грантова допомога ==
Грант (від англ. grant – безоплатна позичка) – це різновид цільового фінансування, тобто певна сума коштів, що надається на чітко окреслених умовах.

Урядовий проект “єРобота” передбачає надання українцям грантів для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Він спрямований на активізацію підприємницької діяльності та стимулювання створення робочих місць. Проект включає 6 грантових програм, зокрема, українці зможуть отримати:

* мікрогранти для створення власного бізнесу;
* гранти для розвитку переробного підприємства;
* державне фінансування закладки саду;
* кошти для розвитку тепличного господарства;
* грант на реалізацію стартапу, у тому числі в сфері ІТ;
* кошти на навчання ІТ-спеціальностям.

Програма «Грант на власну справу» розпочалася з 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу у розмірі від 50 до 250 тисяч гривень. Гроші можна витратити на придбання чи лізинг обладнання, закупівлю сировини та матеріалів, оренду приміщень. Обов’язковою умовою є створення нових робочих місць протягом 6 місяців з дня отримання коштів, бо метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує:
75000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем;
150000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком;
250000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.

== Хто може подати заявку на отримання гранту ==
Отримати фінансування можуть громадяни, суб’єкти мікропідприємництва чи малого бізнесу, фізичні особи, які:

* громадяни України віком від 18 до 65 років;
* юридичні особи, засновниками яких є тільки фізичні особи – громадяни України;
* які станом на дату подання заяви фактично не перебувають та не провадять свою господарську діяльність на на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих рф територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* які не провадять господарську діяльність на території рф та білорусі;
* не знаходяться під санкціями;
* не є банкрутами;
* не мають заборгованості перед бюджетом;
* не були притягнуті до кримінальної відповідальності за корупційне правопорушення;
* не працюють на інших підприємствах;
* отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов’язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.

== Порядок оформлення ==
Для участі підприємцям необхідно підготувати бізнес-план за типовою формою, затверджену Міністерством економіки України. У бізнес-плані має бути прописана сума гранту, а не сума проекту. Далі - чітка структура всіх витрат і надходжень на період гранту, а це 12 кварталів, тобто 36 місяців. Якщо отримувач плануєте залучати власні надходження, їх треба прописати не тільки в заяві, а й в бізнес-плані.

[https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu Бізнес-план разом із заявкою можливо подати через Портал Дія]. Заявка у термін до 10 днів оцінюється експертами АТ “Ощадбанк”. Експерти оцінюють кредитну історію та реєстраційні документи підприємця. Уповноважений банк проводить співбесіду з отримувачем для аналізу бізнесу, досвіду ведення бізнесової діяльності, бізнес-плану, отримання пакета документів, необхідних для здійснення оцінки поточного стану бізнесу, та уточнення інших деталей згідно з договором про взаємодію між Мінекономіки та уповноваженим банком.

Протягом періоду оцінювання уповноважений банк має право отримувати від отримувача інформацію щодо деталей проекту, фото та/або відео місць ведення бізнесу, підтвердження наявності в отримувача коштів для здійснення власного внеску.

[[Файл:Картинка.jpg|міні|690x690пкс|межа]]Також учасники проходять перевірку Державною службою зайнятості, а також співбесіду у місцевому центрі зайнятості. Порядок проведення оцінювання заяв, критерії оцінювання та необхідна кількість балів (оцінка) для прийняття рішень Державним центром зайнятості визначаються Мінекономіки.

Служба на підставі оцінки банку, а також оцінки співбесіди, ухвалює рішення про надання мікрогрантів тим, хто набрав найбільшу сукупну кількість балів.

Розмір мікрогранту визначається відповідно до запиту отримувача, але не менше 50 000 гривень та з урахуванням кількості робочих місць, які зобов’язується створити підприємець: 150 тисяч гривень, якщо підприємець створює одне робоче місце та 250 тисяч гривень – за два.

Після ухвалення рішення про надання мікрогранту укладається договір, виключно суб’єктом господарювання, щодо якого Державна служба зайнятості прийняв рішення про надання мікрогранту та який відповідно може набути прав та обов’язків отримувача, передбачених цим договором. Інформацію про суб’єктів господарювання, щодо яких прийняте зазначене рішення, Державна служба зайнятості надає Уповноваженому банку. Умови цього договору доводяться до відома отримувачів шляхом оприлюднення його на сайті його тексту у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи Державної служби зайнятості.

Кошти спрямовуються на банківський рахунок отримувача. Підприємець може використовувати грант на:

1) придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, що не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання гранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього АТ “Ощадбанк” відповідно до договору застави);

2) закупівля ліцензійного програмного забезпечення (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранту);

3) закупівля свійських тварин, птиці та бджіл, молодняка тварин та птиці, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов’язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 70 відсотків розміру гранту);

4) послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);

5) орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);

6) плата за орендну обладнання (такі витрати повинні становити не більше 30 відсотків розміру мікрогранту);

7) лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранту);

8) використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія).

Обов’язковою умовою договору мікрогранту є створення і '''збереження протягом 3 років робочих місць''' залежно від розміру мікрогранту, а також сплата '''суми мікрогранту у формі податків, зборів та ЄСВ'''.

У разі невиконання цих умов отримувач зобов’язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими платежами.

Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов’язкової умови договору мікрогранту.

== Причини відмови в наданні мікрогранту ==
Державний центр зайнятості має право відмовити отримувачу у наданні мікрогранту. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-п#n19 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу] такими підставами є:

* невідповідність отримувача вимогам пунктів 3 та/або 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* набрання за результатами перевірки ділової репутації та відомостей, зазначених у заяві, проведеної уповноваженим банком, 98 та менше балів;
* набрання підсумкового балу менше 130;
* непрозорі або сумнівні очікувані результати реалізації бізнес-плану;
* негативна ділова репутація хоча б за одним із критеріїв перевірки ділової репутації;
* подання заяви отримувачем, який вже отримав грант відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку];
* отримання з відкритих джерел та реєстрів додаткових фактів/інформації щодо негативної ділової репутації отримувача, зокрема фактів приховування інформації;
* відмова від співбесіди, зокрема непогодження отримувачем запланованої дати та часу проведення співбесіди протягом двох днів після повідомлення регіональним центром зайнятості про таку дату та час;
* відсутність та/або невідповідність у бізнес-плані напрямів витрат, передбачених пунктом 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n19 Порядку], видатків на виплату заробітної плати найманим працівникам та сплату податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі отриманого гранту;
* ненадання доопрацьованого бізнес-плану протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення регіонального центру зайнятості, надісланого в кабінет отримувача на Порталі Дія;
* невідповідність поданих документів нормам законодавства України;
* керівник та/або засновник, та/або кінцевий бенефіціарний власник є особою, яка є керівником та/або засновником, та/або кінцевим бенефіціарним власником більше ніж у п’яти платників податків;
* отримувач не надав документальне підтвердження відсутності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів), дані щодо яких отримані з автоматизованих систем інформації, та відсутності податкового боргу станом на 1 число місяця, в якому подається заява;
* надходження від отримувача заяви про відкликання заяви на отримання мікрогранту до ухвалення Державним центром зайнятості рішення про надання або відмову в наданні мікрогранту;
* отримувач отримав грант відповідно до Порядку надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей.

== Див. також ==

* [[Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства]]

[[Категорія:Господарське право]]

Виконання покарання у виді арешту

2025-02-10T09:40:19Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3342-20#Text Закон України № 3342-ХІ від 23.08.2023 року Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0038-21#Text Наказ Міноборони від 03.11.2020 № 394 «Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців»]
== Загальні положення ==
До 2024 року '''арешт''' призначався всім особам (з окремими винятками) і означав тримання засудженого в умовах ізоляції в арештних домах. Особливістю цього покарання була сувора ізоляція від зовнішнього світу (зокрема, заборонялись побачення, крім фахівців у галузі права), однак після умови відбування були значно пом'якшені та змінені.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3342-20#Text закону України № 3342-ХІ від 23.08.2023 року Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n284 статтю 60 КК України] викладено в новій редакції та визначено, що '''покарання у виді арешту''' застосовується лише до '''військовослужбовців'''.

- '''Покарання''' є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

- Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

- Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n223 стаття 50 Кримінального кодексу України].

До осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовано такий види покарань як '''арешт''' ,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n227 стаття 51 Кримінального кодексу України.]

'''Арешт -''' кримінальне покарання, що полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Арешт є лише основним покаранням, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n284 стаття 60 Кримінального кодексу України.]

Арешт не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років.

'''Гауптвахта''' - спеціальне приміщення, обладнане в будівлі органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) для виконання покарання щодо військовослужбовців, засуджених до арешту, військовослужбовців, на яких накладено адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, тримання узятих під варту та затриманих військовослужбовців, або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах виконання Збройними Силами України завдань за призначенням; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0038-21#Text Наказ Міноборони від 03.11.2020 № 394 «Про затвердження Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців»]
== Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до військовослужбовців засуджених до арешту ==
Заходи заохочення:
* подяка;
* дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
* зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково.
Заходи стягнення:
* догана;
* переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.
Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і начальник гарнізону.

Порядок застосування заходів заохочення та стягнення щодо осіб, засуджених до арешту, регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n346 статтею 55 Кримінально-виконавчим кодексом України]

== Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями ==
* військовослужбовці, засуджені до арешту, направляються на гауптвахту для відбування арешту в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку;
* час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім випадків, передбачених чинним законодавством;
* під час відбування арешту засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров'я;
* засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту виплачується оклад за військове звання.
{| class="wikitable"
|-
| '''На гауптвахті роздільно тримаються:'''
# засуджені військовослужбовці з числа офіцерського складу окремо від інших категорій військовослужбовців;
# засуджені військовослужбовці, які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин, окремо від військовослужбовців рядового складу;
# засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, окремо від засуджених військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.
|}
Військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я звільняються від покарання, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n467 частина третя стаття 84 Кримінального кодексу України.]

== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - [[правнича допомога]], що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або захисник для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оскільки є необхідність оскаржити рішення суду або неправомірних дій службових осіб, Ви вправі звернутися до [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?fbclid=IwAR06alS204sAGz_wY2fej7sDbiDgFrH4546qlkXWXIpIlwyeg6_8dCtjpfE&mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=47.36830624380779%2C30.44494545097743&z=8 найближчого для Вас центру правничої допомоги] або зателефонувати на єдиний телефонний номер '''0800 213 103'''
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 Кримінального кодексу України

2025-02-10T09:20:20Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів"]
== Загальні положення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту]'''

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -

караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, -

караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
== Склад кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 статтею 309 КК України] ==
=== Предмет кримінального правопорушення ===
'''Предметом кримінального правопорушення''', передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України] є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

Поняття та ознаки названих предметів наводяться в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80/page Законі України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»]. При цьому всі ці предмети (крім аналогів) передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF#Text Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770] (далі - Перелік).

Перелік складається з чотирьох таблиць ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Таблиці І, II, ІІІ і IV]), кожна з яких включає [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Список № 1 і Список № 2, а Таблиця І - ще й Список № 3]. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений (наприклад, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Списки № 1 і 2 Таблиці І]), або обмежений, але щодо якого встановлюються заходи контролю різного ступеня суворості.

'''''Наркотичні засоби''''' - це включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку] речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини. Наркотичні засоби рослинного походження - похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетичні наркотики - це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (часто кустарних) з різних хімічних речовин (наприклад, перветин, метадон, фентаніл, фенамін, мело-квалон тощо).

'''''Психотропні речовини''''' - це включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку] речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали. До психотропних речовин відносять мескалін, амфетамін, барбітал, діазепам, феназепам, ЛСД тощо.

'''Прекурсори наркотичних засобів та психотропних речовин (далі - прекурсори)''' - це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку]. До прекурсорів відносять ацетон, етиловий ефір, соляну кислоту, сірчану кислоту, толуол тощо.

'''Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин''' - це заборонені для обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку], хімічна структура і властивості яких подібні хімічній структурі та властивостям наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Зазвичай виготовлення наркотиків-аналогів має місце при створенні нового фармацевтичного препарату, в ході якого визначається і вивчається низка речовин, які мають порівняні властивості, але дещо відрізняються своєю молекулярною структурою.

Назви (міжнародні незареєстровані і хімічні) особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин подані відповідно в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF списках № 1 і 2 Таблиці І Переліку]. Так, до особливо небезпечних наркотичних засобів віднесені, наприклад, героїн, кокаїновий кущ, кока лист, макова соломка (концентрат з макової соломки), ефедрин, опій. У свою чергу, особливо небезпечними психотропними речовинами визнані, наприклад, катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА тощо.
=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
'''Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 статтею 309 КК України]''' виявляється в таких альтернативних діях, а саме незаконних:

# виробництві;
# виготовленні;
# придбанні;
# зберіганні;
# перевезенні;
# пересиланні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів.

'''Незаконне виробництво''' наркотичних засобів, психотропних речовин - усі дії, пов'язані з серійним одержанням наркотичних засобів, психотропних речовин з хімічних речовин та (або) рослин, включаючи відокремлення частин рослин або наркотичних засобів, психотропних речовин від рослин, з яких їх одержують, здійснені всупереч установленому законом порядку.

'''Незаконне виготовлення''' наркотичних засобів, психотропних речовин - це всі дії, включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів, психотропних речовин, чи їх переробку, здійсненні всупереч встановленого законом порядку, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин, або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини. Незаконне виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин утворює закінчений склад кримінального правопорушення з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації.

'''Незаконним придбанням''' наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів слід вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого тощо. Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків нарковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях. Не визнається незаконним придбання наркотичних засобів або психотропних речовин за виданим на законних підставах рецептом лікаря, а також під час оперативної закупівлі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80#n47 статті 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]. У таких випадках у діях осіб, які придбали ці засоби й речовини, складу кримінального правопорушення немає ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 пункт З постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів "] (далі - постанова Пленуму). Незаконне придбання слід відрізняти від викрадення (шляхом крадіжки чи грабежу), привласнення та інших дій, за які відповідальність настає згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 статтею 308 КК України]. Придбання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту фактичного заволодіння ними особою.

Під '''незаконним зберіганням''' потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів у володінні винного (він може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі чи в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів настає незалежно від його тривалості. Зберігання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту, коли такі засоби фактично почали перебувати у володінні винного.

'''Незаконне перевезення''' наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту з однієї території на іншу в межах України з порушенням порядку і правил, встановлених чинним законодавством. Для визнання перевезення незаконним не має значення, чи є особа власником цих засобів або речовин. Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів потрібно відрізняти їх перенесення з одного місця в інше, при якому транспорт не використовується. Такі дії мають розглядатись як зберігання цих засобів чи речовин ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 пункт З постанови Пленуму]). Судова практика також виходить з того, що зберігання особою під час поїздки наркотичного засобу у невеликому розмірі, придбаного для особистого використання, не може кваліфікуватись як незаконне перевезення наркотичних засобів. Перевезення наркотичних засобів визнається закінченим з моменту початку їх переміщення будь-яким видом транспорту.

'''Незаконне пересилання''' наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів - це незаконне переміщення їх у просторі шляхом відправлення поштою, багажем, посильним або в інший спосіб з одного місця в інше в межах території України. При цьому кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту оформлення і відправлення посилки, багажу, листа, бандеролі з цими засобами або речовинами незалежно від того, отримав їх адресат чи ні.

Для констатації об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення достатньо вчинити хоча б одну із зазначених дій.
=== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
'''Суб'єктивна сторона''' характеризується прямим умислом та '''обов'язково відсутністю мети збуту наркотичних засобів чи речовин'''. Іншими словами, мета зазначених вище дій може бути будь-якою, за виключенням збуту (наприклад, особисте споживання наркотичних засобів чи речовин). Саме відсутність мети збуту є обставинною, за якою розмежовуються кримінальні правопорушення, передбачені [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статтями 307 та 309 КК України]. При цьому в кожному випадку слід уважно досліджувати обставини справи, які стосуються характеристики мотивів, намірів особи при здійсненні нею виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів, щоб не допускати помилок при кваліфікації.
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===
'''Суб'єкт''' - загальний; особа, що досягла 16-річного віку, а за частиною третьою, до вчинення незаконних дій має бути залучено неповнолітню особу (особу, яка не досягла 18 років).

Якщо зазначені діяння вчиняє службова особа з використанням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статтями 307 та 364 КК України].

=== Кваліфікуючі ознаки ===
Кваліфікуючими ознаками даного кримінального правопорушення за частиною другою статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 КК України] є вчинення зазначених вище дій:

* за попередньою змовою групою осіб;
* протягом року після засудження за цією статтею;
* предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.

Особливо кваліфікуючими ознаками даного кримінального правопорушення за частиною третьою статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 КК України] є вчинення дій, передбачених частинами першою або другою цієї статті:

* із залученням неповнолітнього;
* якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах.

У випадках, коли наркотичний засіб або психотропну речовину було одночасно виготовлено і для власного вживання, і для збуту, дії винного необхідно кваліфікувати за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14.#Text 307 і 309 КК України].
== Звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 309 КК України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Частина четверта статті 307 КК України] передбачає спеціальний вид обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України]. Так, особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу). Передумовою такого звільнення є вчинення даною особою однієї чи кількох дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України], незалежно від того, закінченими чи незакінченими вони були, проте перелік дій є вичерпним. У випадку, якщо особа вчинила згадані вище дії за наявності кваліфікуючих обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частинами другою або третьою статті 309 КК України], передумова такого звільнення відсутня.

Поряд з цим, частиною четвертою статті 309 Кримінального кодексу України передбачено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті. Тобто, підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України], складається з двох елементів, а саме: добровільного звернення цієї особи до лікувального закладу і початку її лікування від наркоманії.

Згадана вище норма права заохочує особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України] і захворіла на наркоманію, добровільно пройти лікування від наркотичної залежності.

Особою, хворою на наркоманію, визнається така особа, якій у встановленому порядку медичним закладом встановлено діагноз '''«наркоманія» -''' хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенціями ООН чи Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України і який характеризується психічною або фізичною залежністю від них ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 стаття 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]).

Особа за власним вибором має право на звернення до лікувального закладу, зареєстрованого у встановленому законом порядку, яким може бути як державна лікарня, диспансер, поліклініка, так і установи недержавної форми власності, зареєстровані у встановленому законом порядку (наприклад, клініки, медичні центри, кабінети тощо). Звернення і початок лікування повинні мати місце після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України], але до закінчення трирічного строку давності.

Звернення визнається добровільним, якщо особа за своєю волею (необов'язково за своєю ініціативою) звертається до лікувального закладу, усвідомлюючи, що має можливість безперешкодно вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України]. Якщо особа звертається до лікувального закладу у зв'язку із викриттям її участі у цьому кримінальному правопорушенні, таке звернення вважається не добровільним, а вимушеним.

Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на цій підставі, слід з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 пункт 23 постанови Пленуму]).

Особа визнається такою, що розпочала лікування від наркоманії, якщо вона почала виконувати призначення лікаря. Про це може свідчити початок амбулаторного лікування, поміщення до стаціонару тощо. Якщо особа добровільно звернулася до лікувального закладу з проханням про лікування від наркоманії, але з будь-яких причин (наприклад через відсутність вільних ліжко-місць у лікарні, ліків чи належних спеціалістів тощо) все ж таки не розпочала таке лікування, то підстава для звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України], відсутня.
== Корисні посилання ==
* [https://shron1.chtyvo.org.ua/Tatsii_Vasyl/Kryminalnyi_kodeks_Ukrainy_Naukovo-praktychnyi_komentar_u_dvokh_tomakh_Tom_2_Osoblyva_chastyna.pdf?PHPSESSID=umlb1b4018970qt9rts2nkj4s1 Кримінальний кодекс України. Особлива частина. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 Кримінального кодексу України

2025-02-10T09:13:21Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів"]
== Загальні положення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту]'''

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -

караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, -

караються штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
== Склад кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 статтею 309 КК України] ==
=== Предмет кримінального правопорушення ===
'''Предметом кримінального правопорушення''', передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України] є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

Поняття та ознаки названих предметів наводяться в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80/page Законі України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»]. При цьому всі ці предмети (крім аналогів) передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF#Text Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770] (далі - Перелік).

Перелік складається з чотирьох таблиць ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Таблиці І, II, ІІІ і IV]), кожна з яких включає [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Список № 1 і Список № 2, а Таблиця І - ще й Список № 3]. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений (наприклад, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Списки № 1 і 2 Таблиці І]), або обмежений, але щодо якого встановлюються заходи контролю різного ступеня суворості.

'''''Наркотичні засоби''''' - це включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку] речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини. Наркотичні засоби рослинного походження - похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетичні наркотики - це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (часто кустарних) з різних хімічних речовин (наприклад, перветин, метадон, фентаніл, фенамін, мело-квалон тощо).

'''''Психотропні речовини''''' - це включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку] речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали. До психотропних речовин відносять мескалін, амфетамін, барбітал, діазепам, феназепам, ЛСД тощо.

'''Прекурсори наркотичних засобів та психотропних речовин (далі - прекурсори)''' - це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку]. До прекурсорів відносять ацетон, етиловий ефір, соляну кислоту, сірчану кислоту, толуол тощо.

'''Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин''' - це заборонені для обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку], хімічна структура і властивості яких подібні хімічній структурі та властивостям наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Зазвичай виготовлення наркотиків-аналогів має місце при створенні нового фармацевтичного препарату, в ході якого визначається і вивчається низка речовин, які мають порівняні властивості, але дещо відрізняються своєю молекулярною структурою.

Назви (міжнародні незареєстровані і хімічні) особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин подані відповідно в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF списках № 1 і 2 Таблиці І Переліку]. Так, до особливо небезпечних наркотичних засобів віднесені, наприклад, героїн, кокаїновий кущ, кока лист, макова соломка (концентрат з макової соломки), ефедрин, опій. У свою чергу, особливо небезпечними психотропними речовинами визнані, наприклад, катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА тощо.
=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
'''Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 статтею 309 КК України]''' виявляється в таких альтернативних діях, а саме незаконних:

# виробництві;
# виготовленні;
# придбанні;
# зберіганні;
# перевезенні;
# пересиланні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів.

'''Незаконне виробництво''' наркотичних засобів, психотропних речовин - усі дії, пов'язані з серійним одержанням наркотичних засобів, психотропних речовин з хімічних речовин та (або) рослин, включаючи відокремлення частин рослин або наркотичних засобів, психотропних речовин від рослин, з яких їх одержують, здійснені всупереч установленому законом порядку.

'''Незаконне виготовлення''' наркотичних засобів, психотропних речовин - це всі дії, включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів, психотропних речовин, чи їх переробку, здійсненні всупереч встановленого законом порядку, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин, або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини. Незаконне виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин утворює закінчений склад кримінального правопорушення з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації.

'''Незаконним придбанням''' наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів слід вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого тощо. Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків нарковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях. Не визнається незаконним придбання наркотичних засобів або психотропних речовин за виданим на законних підставах рецептом лікаря, а також під час оперативної закупівлі відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 статті 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]. У таких випадках у діях осіб, які придбали ці засоби й речовини, складу кримінального правопорушення немає ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 пункт З постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів "] (далі - постанова Пленуму). Незаконне придбання слід відрізняти від викрадення (шляхом крадіжки чи грабежу), привласнення та інших дій, за які відповідальність настає згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2140 статтею 308 КК України]. Придбання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту фактичного заволодіння ними особою.

Під '''незаконним зберіганням''' потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів у володінні винного (він може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі чи в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів настає незалежно від його тривалості. Зберігання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту, коли такі засоби фактично почали перебувати у володінні винного.

'''Незаконне перевезення''' наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту з однієї території на іншу в межах України з порушенням порядку і правил, встановлених чинним законодавством. Для визнання перевезення незаконним не має значення, чи є особа власником цих засобів або речовин. Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів потрібно відрізняти їх перенесення з одного місця в інше, при якому транспорт не використовується. Такі дії мають розглядатись як зберігання цих засобів чи речовин ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 пункт З постанови Пленуму]). Судова практика також виходить з того, що зберігання особою під час поїздки наркотичного засобу у невеликому розмірі, придбаного для особистого використання, не може кваліфікуватись як незаконне перевезення наркотичних засобів. Перевезення наркотичних засобів визнається закінченим з моменту початку їх переміщення будь-яким видом транспорту.

'''Незаконне пересилання''' наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів - це незаконне переміщення їх у просторі шляхом відправлення поштою, багажем, посильним або в інший спосіб з одного місця в інше в межах території України. При цьому кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту оформлення і відправлення посилки, багажу, листа, бандеролі з цими засобами або речовинами незалежно від того, отримав їх адресат чи ні.

Для констатації об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення достатньо вчинити хоча б одну із зазначених дій.
=== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
'''Суб'єктивна сторона''' характеризується прямим умислом та '''обов'язково відсутністю мети збуту наркотичних засобів чи речовин'''. Іншими словами, мета зазначених вище дій може бути будь-якою, за виключенням збуту (наприклад, особисте споживання наркотичних засобів чи речовин). Саме відсутність мети збуту є обставинною, за якою розмежовуються кримінальні правопорушення, передбачені [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статтями 307 та 309 КК України]. При цьому в кожному випадку слід уважно досліджувати обставини справи, які стосуються характеристики мотивів, намірів особи при здійсненні нею виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів, щоб не допускати помилок при кваліфікації.
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===
'''Суб'єкт''' - загальний; особа, що досягла 16-річного віку, а за частиною третьою, до вчинення незаконних дій має бути залучено неповнолітню особу (особу, яка не досягла 18 років).

Якщо зазначені діяння вчиняє службова особа з використанням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статтями 307 та 364 КК України].

=== Кваліфікуючі ознаки ===
Кваліфікуючими ознаками даного кримінального правопорушення за частиною другою статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 КК України] є вчинення зазначених вище дій:

* за попередньою змовою групою осіб;
* протягом року після засудження за цією статтею;
* предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.

Особливо кваліфікуючими ознаками даного кримінального правопорушення за частиною третьою статті 309 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 КК України] є вчинення дій, передбачених частинами першою або другою цієї статті:

* із залученням неповнолітнього;
* якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах.

У випадках, коли наркотичний засіб або психотропну речовину було одночасно виготовлено і для власного вживання, і для збуту, дії винного необхідно кваліфікувати за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14.#Text 307 і 309 КК України].
== Звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 309 КК України ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Частина четверта статті 307 КК України] передбачає спеціальний вид обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України]. Так, особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу). Передумовою такого звільнення є вчинення даною особою однієї чи кількох дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України], незалежно від того, закінченими чи незакінченими вони були, проте перелік дій є вичерпним. У випадку, якщо особа вчинила згадані вище дії за наявності кваліфікуючих обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частинами другою або третьою статті 309 КК України], передумова такого звільнення відсутня.

Поряд з цим, частиною четвертою статті 309 Кримінального кодексу України передбачено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті. Тобто, підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України], складається з двох елементів, а саме: добровільного звернення цієї особи до лікувального закладу і початку її лікування від наркоманії.

Згадана вище норма права заохочує особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України] і захворіла на наркоманію, добровільно пройти лікування від наркотичної залежності.

Особою, хворою на наркоманію, визнається така особа, якій у встановленому порядку медичним закладом встановлено діагноз '''«наркоманія» -''' хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенціями ООН чи Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України і який характеризується психічною або фізичною залежністю від них ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 стаття 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]).

Особа за власним вибором має право на звернення до лікувального закладу, зареєстрованого у встановленому законом порядку, яким може бути як державна лікарня, диспансер, поліклініка, так і установи недержавної форми власності, зареєстровані у встановленому законом порядку (наприклад, клініки, медичні центри, кабінети тощо). Звернення і початок лікування повинні мати місце після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України], але до закінчення трирічного строку давності.

Звернення визнається добровільним, якщо особа за своєю волею (необов'язково за своєю ініціативою) звертається до лікувального закладу, усвідомлюючи, що має можливість безперешкодно вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України]. Якщо особа звертається до лікувального закладу у зв'язку із викриттям її участі у цьому кримінальному правопорушенні, таке звернення вважається не добровільним, а вимушеним.

Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на цій підставі, слід з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 пункт 23 постанови Пленуму]).

Особа визнається такою, що розпочала лікування від наркоманії, якщо вона почала виконувати призначення лікаря. Про це може свідчити початок амбулаторного лікування, поміщення до стаціонару тощо. Якщо особа добровільно звернулася до лікувального закладу з проханням про лікування від наркоманії, але з будь-яких причин (наприклад через відсутність вільних ліжко-місць у лікарні, ліків чи належних спеціалістів тощо) все ж таки не розпочала таке лікування, то підстава для звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2147 частиною першою статті 309 КК України], відсутня.
== Корисні посилання ==
* [https://shron1.chtyvo.org.ua/Tatsii_Vasyl/Kryminalnyi_kodeks_Ukrainy_Naukovo-praktychnyi_komentar_u_dvokh_tomakh_Tom_2_Osoblyva_chastyna.pdf?PHPSESSID=umlb1b4018970qt9rts2nkj4s1 Кримінальний кодекс України. Особлива частина. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення анатомічних матеріалів

2025-01-13T18:46:38Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закон України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1211 "Деякі питання реалізації Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1366 "Про затвердження Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин"]
== Основні поняття ==
* '''''Анатомічні матеріали''''' - органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини.
* '''''Близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник, рідна племінниця, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
* '''''Вилучення анатомічних матеріалів''''' - хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Гемопоетичні стовбурові клітини''''' - анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
* '''''Діяльність, пов’язана з трансплантацією,''''' - медичні послуги з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, що здійснюються закладами охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб’єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати таку діяльність, та/або послуги із зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа для виготовлення біоімплантатів, зберігання і перевезення таких матеріалів, трансплант-координації, а також діяльність із забезпечення функціонування інформаційних систем і реєстрів у сфері трансплантації.
* '''''Донор анатомічних матеріалів людини''''' - живий донор чи донор-труп, у якого в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n2 Законом] порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донорство анатомічних матеріалів''''' - надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донор-труп''''' - померла особа, щодо якої в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n2 Законом] порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Єдина державна інформаційна система трансплантації''''' - електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n2 Законом] інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.
* '''''Живий донор''''' - повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації, та у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] випадку особа віком до 18 років, згоду на вилучення у якої гемопоетичних стовбурових клітин надано відповідно нею особисто та (або) її батьками або іншими законними представниками.
* '''''Трансплант-координатор''''' - працівник закладу охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи, спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації.
== Хто може бути донором ==
'''Живим донором''' анатомічних матеріалів може бути лише '''повнолітня дієздатна фізична особа''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n294 частина перша статті 14 Закону)].

Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також особа віком '''до 18 років''' за таких умов:
* відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань;
* реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора;
* трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта;
* наявності добровільної та усвідомленої згоди донора на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді;
* надання дозволу спеціалізованою державною установою у сфері трансплантації органів, тканин та клітин на вилучення ([https://utcc.gov.ua/ державна установа "Український центр трансплант-координації"]).
Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.

Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

'''''Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:'''''
* утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
* є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
* страждають на тяжкі психічні розлади;
* мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
* надали раніше орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
* є вагітними.
== Надання письмової згоди донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів==
'''''Кожна повнолітня дієздатна фізична особа має право у будь-який час:'''''
* надати письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - згода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n44 додатком 1];
* надати письмову незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - незгода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n46 додатком 2];
* відкликати надану раніше письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n48 додатком 3];
* подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (далі - заява про призначення повноважного представника), за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n50 додатком 4];
* відкликати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n52 додатком 5];
* відмовитися бути повноважним представником для надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n54 додатком 6];
* надати письмову згоду живого донора на донорство анатомічних матеріалів шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n56 додатком 7;]
* подати письмову заяву про відмову від раніше наданої згоди живого донора на донорство анатомічних матеріалів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n58 додатком 8] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#Text Порядку надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, письмової згоди або незгоди чи відкликання раніше наданої згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть, а також подання письмової заяви про призначення, зміну чи відкликання повноважного представника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1211] (далі - Порядок).
{| class="wikitable"
|-
| '''Кількість заяв, які може подати фізична особа протягом свого життя, не обмежено.'''
|}
=== В яких випадках можна бути донором? ===
'''У повнолітньої дієздатної фізичної особи може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7].
'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа, яка не досягла 14 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається у письмовому вигляді її батьками або іншими законними представниками цієї особи.

'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком від 14 до 18 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається нею, а також її батьками або іншими законними представниками цієї особи у письмовому вигляді.
=== Згода на вилучення анатомічних матеріалів ===
Згода на вилучення анатомічних матеріалів надається після надання особі лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством. У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком до 18 років, інформація про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством також надається батькам цієї особи або її іншим законним представникам.
У письмовій згоді живий донор зазначає про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. У разі донорства гемопоетичних стовбурових клітин особою віком до 18 років інформація про поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин також зазначається у письмовій згоді батьків цієї особи або інших законних представників.

У заяві щодо надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у живого донора обов’язково зазначається вид донорства (родинне донорство, донорство особи, яка не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта), а також вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення.
=== Куди звертатися? ===
{| class="wikitable"
|-
! Види заяв !! Куди звертатися
|-
| Всі види заяв || подаються фізичною особою у письмовій формі трансплант-координатору будь-якого закладу охорони здоров’я або посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією (далі - уповноважений орган з питань трансплантації), чи шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви, розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, з проставленням кваліфікованого електронного підпису особи або електронного цифрового підпису особи ('''протягом двох років''' з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Законом України "Про електронні довірчі послуги"]).
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у разі родинного донорства || може подаватися лікуючому лікарю, який здійснюватиме їх вилучення.
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта || може подаватися до уповноваженої особи установи, в якій здійснюється взяття донорської крові, або сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, які зобов’язані '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, передати її посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
| Заяви, щодо згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів || можуть подаватися сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, який зобов’язаний '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання заяви, передати її трансплант-координатору відповідного закладу охорони здоров’я, а в разі відсутності в такому закладі охорони здоров’я трансплант-координатора - посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
|}
=== Порядок подання заяв ===
'''У разі подання фізичною особою заяви шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви''', розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації зобов’язана '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем надходження такої заяви, перевірити дані, внесені фізичною особою в електронному вигляді, та внести інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

'''Під час особистого подання фізичною особою будь-якої заяви''', трансплант-координатору, посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації чи іншим особам, встановлення особи, яка подає заяву, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства. Встановлення особи, яка призначається повноважним представником, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства.

Заклад охорони здоров’я, трансплант-координатору якого подано одну із заяв, '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, надсилає її до уповноваженого органу з питань трансплантації.
{| class="wikitable"
|-
| Трансплант-координатори, посадові особи уповноваженого органу з питань трансплантації, інші особи, які можуть отримувати заяви, мають право відмовити у прийнятті заяви в разі подання заяви невідповідною особою та/або зазначення в заяві недостовірних даних. '''Не допускається відмова у прийнятті від фізичної особи заяв щодо відмови від будь-якої наданої згоди.'''
|}
Трансплант-координатор, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації, що отримали заяву про призначення, зміну або відкликання повноважного представника, зобов’язані повідомити про це заінтересованим особам '''протягом трьох календарних днів''' з дня подання відповідної заяви.
=== Єдина державна інформаційна система трансплантації ===
'''''Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ)''''' – це сучасна автоматизована інформаційна система

Функціонал ЄДІСТ побудований таким чином, щоб уникнути будь яких маніпуляцій та мінімізувати людський чинник під час підбору пар «донор-реципієнт».

Функціонування '''''ЄДІСТ''''' здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин].

Пошук пар здійснюється автоматично за чітко визначеними критеріями на основі сумісності за медичними показниками, екстреності випадку трансплантації, наближеності лікарень, де знаходяться донор та реципієнт, та за іншими показниками.

Задля оптимізації роботи трансплант-координаторів та забезпечення максимально ефективного повного циклу трансплантації ЄДІСТ має 8 спеціальних реєстрів та охоплює відомості про донорів та пацієнтів, управління запитами, записами про проведені трансплантації тощо.

Система містить окремий реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом, що дозволяє фахівцям відслідковувати стан здоров’я таких пацієнтів та контролювати призначення спеціальних медичних препаратів – імуносупресантів.

== Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб==
=== Право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів===
Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).

'''''Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:'''''
* подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
* надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
=== Надання згоди на посмертне донорство членами сім'ї ===
'''У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство,''' що встановлено трансплант-координатором, '''згода на вилучення анатомічних матеріалів''' для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону '''запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).'''

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.

Згода вищезазначених осіб, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів '''надається нею особисто та письмово''' на усний запит трансплант-координатора закладу охорони здоров’я. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи.

Зазначені вище дії, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
== Дивись також: ==
* [[Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів]]
* [[Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення анатомічних матеріалів

2025-01-13T18:42:32Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закон України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1211 "Деякі питання реалізації Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1366 "Про затвердження Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин"]
== Основні поняття ==
* '''''Анатомічні матеріали''''' - органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини.
* '''''Близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник, рідна племінниця, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
* '''''Вилучення анатомічних матеріалів''''' - хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Гемопоетичні стовбурові клітини''''' - анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
* '''''Діяльність, пов’язана з трансплантацією,''''' - медичні послуги з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, що здійснюються закладами охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб’єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати таку діяльність, та/або послуги із зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа для виготовлення біоімплантатів, зберігання і перевезення таких матеріалів, трансплант-координації, а також діяльність із забезпечення функціонування інформаційних систем і реєстрів у сфері трансплантації.
* '''''Донор анатомічних матеріалів людини''''' - живий донор чи донор-труп, у якого в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n2 Законом] порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донорство анатомічних матеріалів''''' - надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донор-труп''''' - померла особа, щодо якої в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n2 Законом] порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Єдина державна інформаційна система трансплантації''''' - електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n2 Законом] інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.
* '''''Живий донор''''' - повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації, та у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] випадку особа віком до 18 років, згоду на вилучення у якої гемопоетичних стовбурових клітин надано відповідно нею особисто та (або) її батьками або іншими законними представниками.
* '''''Трансплант-координатор''''' - працівник закладу охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи, спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації.
== Хто може бути донором ==
'''Живим донором''' анатомічних матеріалів може бути лише '''повнолітня дієздатна фізична особа''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n294 частина перша статті 14 Закону)].

Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також особа віком '''до 18 років''' за таких умов:
* відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань;
* реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора;
* трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта;
* наявності добровільної та усвідомленої згоди донора на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді;
* надання дозволу спеціалізованою державною установою у сфері трансплантації органів, тканин та клітин на вилучення ([https://utcc.gov.ua/ державна установа "Український центр трансплант-координації"]).
Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.

Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

'''''Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:'''''
* утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
* є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
* страждають на тяжкі психічні розлади;
* мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
* надали раніше орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
* є вагітними.
== Надання письмової згоди донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів==
'''''Кожна повнолітня дієздатна фізична особа має право у будь-який час:'''''
* надати письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - згода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 1];
* надати письмову незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - незгода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 2];
* відкликати надану раніше письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 3];
* подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (далі - заява про призначення повноважного представника), за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 4];
* відкликати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 5];
* відмовитися бути повноважним представником для надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 6];
* надати письмову згоду живого донора на донорство анатомічних матеріалів шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7];
* подати письмову заяву про відмову від раніше наданої згоди живого донора на донорство анатомічних матеріалів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 8] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#Text Порядку надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, письмової згоди або незгоди чи відкликання раніше наданої згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть, а також подання письмової заяви про призначення, зміну чи відкликання повноважного представника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1211] (далі - Порядок).
{| class="wikitable"
|-
| '''Кількість заяв, які може подати фізична особа протягом свого життя, не обмежено.'''
|}
=== В яких випадках можна бути донором? ===
'''У повнолітньої дієздатної фізичної особи може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7].
'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа, яка не досягла 14 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається у письмовому вигляді її батьками або іншими законними представниками цієї особи.

'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком від 14 до 18 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається нею, а також її батьками або іншими законними представниками цієї особи у письмовому вигляді.
=== Згода на вилучення анатомічних матеріалів ===
Згода на вилучення анатомічних матеріалів надається після надання особі лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством. У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком до 18 років, інформація про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством також надається батькам цієї особи або її іншим законним представникам.
У письмовій згоді живий донор зазначає про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. У разі донорства гемопоетичних стовбурових клітин особою віком до 18 років інформація про поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин також зазначається у письмовій згоді батьків цієї особи або інших законних представників.

У заяві щодо надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у живого донора обов’язково зазначається вид донорства (родинне донорство, донорство особи, яка не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта), а також вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення.
=== Куди звертатися? ===
{| class="wikitable"
|-
! Види заяв !! Куди звертатися
|-
| Всі види заяв || подаються фізичною особою у письмовій формі трансплант-координатору будь-якого закладу охорони здоров’я або посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією (далі - уповноважений орган з питань трансплантації), чи шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви, розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, з проставленням кваліфікованого електронного підпису особи або електронного цифрового підпису особи ('''протягом двох років''' з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Законом України "Про електронні довірчі послуги"]).
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у разі родинного донорства || може подаватися лікуючому лікарю, який здійснюватиме їх вилучення.
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта || може подаватися до уповноваженої особи установи, в якій здійснюється взяття донорської крові, або сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, які зобов’язані '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, передати її посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
| Заяви, щодо згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів || можуть подаватися сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, який зобов’язаний '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання заяви, передати її трансплант-координатору відповідного закладу охорони здоров’я, а в разі відсутності в такому закладі охорони здоров’я трансплант-координатора - посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
|}
=== Порядок подання заяв ===
'''У разі подання фізичною особою заяви шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви''', розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації зобов’язана '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем надходження такої заяви, перевірити дані, внесені фізичною особою в електронному вигляді, та внести інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

'''Під час особистого подання фізичною особою будь-якої заяви''', трансплант-координатору, посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації чи іншим особам, встановлення особи, яка подає заяву, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства. Встановлення особи, яка призначається повноважним представником, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства.

Заклад охорони здоров’я, трансплант-координатору якого подано одну із заяв, '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, надсилає її до уповноваженого органу з питань трансплантації.
{| class="wikitable"
|-
| Трансплант-координатори, посадові особи уповноваженого органу з питань трансплантації, інші особи, які можуть отримувати заяви, мають право відмовити у прийнятті заяви в разі подання заяви невідповідною особою та/або зазначення в заяві недостовірних даних. '''Не допускається відмова у прийнятті від фізичної особи заяв щодо відмови від будь-якої наданої згоди.'''
|}
Трансплант-координатор, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації, що отримали заяву про призначення, зміну або відкликання повноважного представника, зобов’язані повідомити про це заінтересованим особам '''протягом трьох календарних днів''' з дня подання відповідної заяви.
=== Єдина державна інформаційна система трансплантації ===
'''''Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ)''''' – це сучасна автоматизована інформаційна система

Функціонал ЄДІСТ побудований таким чином, щоб уникнути будь яких маніпуляцій та мінімізувати людський чинник під час підбору пар «донор-реципієнт».

Функціонування '''''ЄДІСТ''''' здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин].

Пошук пар здійснюється автоматично за чітко визначеними критеріями на основі сумісності за медичними показниками, екстреності випадку трансплантації, наближеності лікарень, де знаходяться донор та реципієнт, та за іншими показниками.

Задля оптимізації роботи трансплант-координаторів та забезпечення максимально ефективного повного циклу трансплантації ЄДІСТ має 8 спеціальних реєстрів та охоплює відомості про донорів та пацієнтів, управління запитами, записами про проведені трансплантації тощо.

Система містить окремий реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом, що дозволяє фахівцям відслідковувати стан здоров’я таких пацієнтів та контролювати призначення спеціальних медичних препаратів – імуносупресантів.

== Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб==
=== Право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів===
Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).

'''''Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:'''''
* подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
* надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
=== Надання згоди на посмертне донорство членами сім'ї ===
'''У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство,''' що встановлено трансплант-координатором, '''згода на вилучення анатомічних матеріалів''' для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону '''запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).'''

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.

Згода вищезазначених осіб, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів '''надається нею особисто та письмово''' на усний запит трансплант-координатора закладу охорони здоров’я. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи.

Зазначені вище дії, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
== Дивись також: ==
* [[Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів]]
* [[Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення анатомічних матеріалів

2025-01-13T18:40:21Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закон України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1211 "Деякі питання реалізації Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1366 "Про затвердження Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин"]
== Основні поняття ==
* '''''Анатомічні матеріали''''' - органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини.
* '''''Близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник, рідна племінниця, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
* '''''Вилучення анатомічних матеріалів''''' - хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Гемопоетичні стовбурові клітини''''' - анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
* '''''Діяльність, пов’язана з трансплантацією,''''' - медичні послуги з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, що здійснюються закладами охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб’єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати таку діяльність, та/або послуги із зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа для виготовлення біоімплантатів, зберігання і перевезення таких матеріалів, трансплант-координації, а також діяльність із забезпечення функціонування інформаційних систем і реєстрів у сфері трансплантації.
* '''''Донор анатомічних матеріалів людини''''' - живий донор чи донор-труп, у якого в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n2 Законом] порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донорство анатомічних матеріалів''''' - надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донор-труп''''' - померла особа, щодо якої в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n2 Законом] порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Єдина державна інформаційна система трансплантації''''' - електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n2 Законом] інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.
* '''''Живий донор''''' - повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації, та у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] випадку особа віком до 18 років, згоду на вилучення у якої гемопоетичних стовбурових клітин надано відповідно нею особисто та (або) її батьками або іншими законними представниками.
* '''''Трансплант-координатор''''' - працівник закладу охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи, спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації.
== Хто може бути донором ==
'''Живим донором''' анатомічних матеріалів може бути лише '''повнолітня дієздатна фізична особа''' (частина перша статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закону]).

Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також особа віком '''до 18 років''' за таких умов:
* відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань;
* реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора;
* трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта;
* наявності добровільної та усвідомленої згоди донора на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді;
* надання дозволу спеціалізованою державною установою у сфері трансплантації органів, тканин та клітин на вилучення ([https://utcc.gov.ua/ державна установа "Український центр трансплант-координації"]).
Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.

Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

'''''Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:'''''
* утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
* є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
* страждають на тяжкі психічні розлади;
* мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
* надали раніше орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
* є вагітними.
== Надання письмової згоди донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів==
'''''Кожна повнолітня дієздатна фізична особа має право у будь-який час:'''''
* надати письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - згода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 1];
* надати письмову незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - незгода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 2];
* відкликати надану раніше письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 3];
* подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (далі - заява про призначення повноважного представника), за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 4];
* відкликати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 5];
* відмовитися бути повноважним представником для надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 6];
* надати письмову згоду живого донора на донорство анатомічних матеріалів шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7];
* подати письмову заяву про відмову від раніше наданої згоди живого донора на донорство анатомічних матеріалів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 8] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#Text Порядку надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, письмової згоди або незгоди чи відкликання раніше наданої згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть, а також подання письмової заяви про призначення, зміну чи відкликання повноважного представника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1211] (далі - Порядок).
{| class="wikitable"
|-
| '''Кількість заяв, які може подати фізична особа протягом свого життя, не обмежено.'''
|}
=== В яких випадках можна бути донором? ===
'''У повнолітньої дієздатної фізичної особи може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7].
'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа, яка не досягла 14 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається у письмовому вигляді її батьками або іншими законними представниками цієї особи.

'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком від 14 до 18 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається нею, а також її батьками або іншими законними представниками цієї особи у письмовому вигляді.
=== Згода на вилучення анатомічних матеріалів ===
Згода на вилучення анатомічних матеріалів надається після надання особі лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством. У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком до 18 років, інформація про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством також надається батькам цієї особи або її іншим законним представникам.
У письмовій згоді живий донор зазначає про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. У разі донорства гемопоетичних стовбурових клітин особою віком до 18 років інформація про поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин також зазначається у письмовій згоді батьків цієї особи або інших законних представників.

У заяві щодо надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у живого донора обов’язково зазначається вид донорства (родинне донорство, донорство особи, яка не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта), а також вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення.
=== Куди звертатися? ===
{| class="wikitable"
|-
! Види заяв !! Куди звертатися
|-
| Всі види заяв || подаються фізичною особою у письмовій формі трансплант-координатору будь-якого закладу охорони здоров’я або посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією (далі - уповноважений орган з питань трансплантації), чи шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви, розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, з проставленням кваліфікованого електронного підпису особи або електронного цифрового підпису особи ('''протягом двох років''' з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Законом України "Про електронні довірчі послуги"]).
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у разі родинного донорства || може подаватися лікуючому лікарю, який здійснюватиме їх вилучення.
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта || може подаватися до уповноваженої особи установи, в якій здійснюється взяття донорської крові, або сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, які зобов’язані '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, передати її посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
| Заяви, щодо згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів || можуть подаватися сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, який зобов’язаний '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання заяви, передати її трансплант-координатору відповідного закладу охорони здоров’я, а в разі відсутності в такому закладі охорони здоров’я трансплант-координатора - посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
|}
=== Порядок подання заяв ===
'''У разі подання фізичною особою заяви шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви''', розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації зобов’язана '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем надходження такої заяви, перевірити дані, внесені фізичною особою в електронному вигляді, та внести інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

'''Під час особистого подання фізичною особою будь-якої заяви''', трансплант-координатору, посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації чи іншим особам, встановлення особи, яка подає заяву, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства. Встановлення особи, яка призначається повноважним представником, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства.

Заклад охорони здоров’я, трансплант-координатору якого подано одну із заяв, '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, надсилає її до уповноваженого органу з питань трансплантації.
{| class="wikitable"
|-
| Трансплант-координатори, посадові особи уповноваженого органу з питань трансплантації, інші особи, які можуть отримувати заяви, мають право відмовити у прийнятті заяви в разі подання заяви невідповідною особою та/або зазначення в заяві недостовірних даних. '''Не допускається відмова у прийнятті від фізичної особи заяв щодо відмови від будь-якої наданої згоди.'''
|}
Трансплант-координатор, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації, що отримали заяву про призначення, зміну або відкликання повноважного представника, зобов’язані повідомити про це заінтересованим особам '''протягом трьох календарних днів''' з дня подання відповідної заяви.
=== Єдина державна інформаційна система трансплантації ===
'''''Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ)''''' – це сучасна автоматизована інформаційна система

Функціонал ЄДІСТ побудований таким чином, щоб уникнути будь яких маніпуляцій та мінімізувати людський чинник під час підбору пар «донор-реципієнт».

Функціонування '''''ЄДІСТ''''' здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин].

Пошук пар здійснюється автоматично за чітко визначеними критеріями на основі сумісності за медичними показниками, екстреності випадку трансплантації, наближеності лікарень, де знаходяться донор та реципієнт, та за іншими показниками.

Задля оптимізації роботи трансплант-координаторів та забезпечення максимально ефективного повного циклу трансплантації ЄДІСТ має 8 спеціальних реєстрів та охоплює відомості про донорів та пацієнтів, управління запитами, записами про проведені трансплантації тощо.

Система містить окремий реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом, що дозволяє фахівцям відслідковувати стан здоров’я таких пацієнтів та контролювати призначення спеціальних медичних препаратів – імуносупресантів.

== Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб==
=== Право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів===
Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).

'''''Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:'''''
* подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
* надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
=== Надання згоди на посмертне донорство членами сім'ї ===
'''У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство,''' що встановлено трансплант-координатором, '''згода на вилучення анатомічних матеріалів''' для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону '''запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).'''

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.

Згода вищезазначених осіб, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів '''надається нею особисто та письмово''' на усний запит трансплант-координатора закладу охорони здоров’я. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи.

Зазначені вище дії, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
== Дивись також: ==
* [[Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів]]
* [[Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення анатомічних матеріалів

2025-01-13T18:38:47Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закон України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1211 "Деякі питання реалізації Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1366 "Про затвердження Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин"]
== Основні поняття ==
* '''''Анатомічні матеріали''''' - органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини.
* '''''Близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник, рідна племінниця, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
* '''''Вилучення анатомічних матеріалів''''' - хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Гемопоетичні стовбурові клітини''''' - анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
* '''''Діяльність, пов’язана з трансплантацією,''''' - медичні послуги з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, що здійснюються закладами охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб’єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати таку діяльність, та/або послуги із зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа для виготовлення біоімплантатів, зберігання і перевезення таких матеріалів, трансплант-координації, а також діяльність із забезпечення функціонування інформаційних систем і реєстрів у сфері трансплантації.
* '''''Донор анатомічних матеріалів людини''''' - живий донор чи донор-труп, у якого в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n4 Законом] порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донорство анатомічних матеріалів''''' - надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донор-труп''''' - померла особа, щодо якої в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n4 Законом] порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Єдина державна інформаційна система трансплантації''''' - електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.
* '''''Живий донор''''' - повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації, та у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] випадку особа віком до 18 років, згоду на вилучення у якої гемопоетичних стовбурових клітин надано відповідно нею особисто та (або) її батьками або іншими законними представниками.
* '''''Трансплант-координатор''''' - працівник закладу охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи, спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації.
== Хто може бути донором ==
'''Живим донором''' анатомічних матеріалів може бути лише '''повнолітня дієздатна фізична особа''' (частина перша статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закону]).

Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також особа віком '''до 18 років''' за таких умов:
* відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань;
* реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора;
* трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта;
* наявності добровільної та усвідомленої згоди донора на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді;
* надання дозволу спеціалізованою державною установою у сфері трансплантації органів, тканин та клітин на вилучення ([https://utcc.gov.ua/ державна установа "Український центр трансплант-координації"]).
Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.

Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

'''''Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:'''''
* утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
* є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
* страждають на тяжкі психічні розлади;
* мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
* надали раніше орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
* є вагітними.
== Надання письмової згоди донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів==
'''''Кожна повнолітня дієздатна фізична особа має право у будь-який час:'''''
* надати письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - згода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 1];
* надати письмову незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - незгода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 2];
* відкликати надану раніше письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 3];
* подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (далі - заява про призначення повноважного представника), за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 4];
* відкликати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 5];
* відмовитися бути повноважним представником для надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 6];
* надати письмову згоду живого донора на донорство анатомічних матеріалів шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7];
* подати письмову заяву про відмову від раніше наданої згоди живого донора на донорство анатомічних матеріалів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 8] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#Text Порядку надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, письмової згоди або незгоди чи відкликання раніше наданої згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть, а також подання письмової заяви про призначення, зміну чи відкликання повноважного представника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1211] (далі - Порядок).
{| class="wikitable"
|-
| '''Кількість заяв, які може подати фізична особа протягом свого життя, не обмежено.'''
|}
=== В яких випадках можна бути донором? ===
'''У повнолітньої дієздатної фізичної особи може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7].
'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа, яка не досягла 14 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається у письмовому вигляді її батьками або іншими законними представниками цієї особи.

'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком від 14 до 18 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається нею, а також її батьками або іншими законними представниками цієї особи у письмовому вигляді.
=== Згода на вилучення анатомічних матеріалів ===
Згода на вилучення анатомічних матеріалів надається після надання особі лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством. У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком до 18 років, інформація про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством також надається батькам цієї особи або її іншим законним представникам.
У письмовій згоді живий донор зазначає про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. У разі донорства гемопоетичних стовбурових клітин особою віком до 18 років інформація про поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин також зазначається у письмовій згоді батьків цієї особи або інших законних представників.

У заяві щодо надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у живого донора обов’язково зазначається вид донорства (родинне донорство, донорство особи, яка не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта), а також вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення.
=== Куди звертатися? ===
{| class="wikitable"
|-
! Види заяв !! Куди звертатися
|-
| Всі види заяв || подаються фізичною особою у письмовій формі трансплант-координатору будь-якого закладу охорони здоров’я або посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією (далі - уповноважений орган з питань трансплантації), чи шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви, розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, з проставленням кваліфікованого електронного підпису особи або електронного цифрового підпису особи ('''протягом двох років''' з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Законом України "Про електронні довірчі послуги"]).
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у разі родинного донорства || може подаватися лікуючому лікарю, який здійснюватиме їх вилучення.
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта || може подаватися до уповноваженої особи установи, в якій здійснюється взяття донорської крові, або сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, які зобов’язані '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, передати її посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
| Заяви, щодо згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів || можуть подаватися сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, який зобов’язаний '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання заяви, передати її трансплант-координатору відповідного закладу охорони здоров’я, а в разі відсутності в такому закладі охорони здоров’я трансплант-координатора - посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
|}
=== Порядок подання заяв ===
'''У разі подання фізичною особою заяви шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви''', розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації зобов’язана '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем надходження такої заяви, перевірити дані, внесені фізичною особою в електронному вигляді, та внести інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

'''Під час особистого подання фізичною особою будь-якої заяви''', трансплант-координатору, посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації чи іншим особам, встановлення особи, яка подає заяву, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства. Встановлення особи, яка призначається повноважним представником, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства.

Заклад охорони здоров’я, трансплант-координатору якого подано одну із заяв, '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, надсилає її до уповноваженого органу з питань трансплантації.
{| class="wikitable"
|-
| Трансплант-координатори, посадові особи уповноваженого органу з питань трансплантації, інші особи, які можуть отримувати заяви, мають право відмовити у прийнятті заяви в разі подання заяви невідповідною особою та/або зазначення в заяві недостовірних даних. '''Не допускається відмова у прийнятті від фізичної особи заяв щодо відмови від будь-якої наданої згоди.'''
|}
Трансплант-координатор, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації, що отримали заяву про призначення, зміну або відкликання повноважного представника, зобов’язані повідомити про це заінтересованим особам '''протягом трьох календарних днів''' з дня подання відповідної заяви.
=== Єдина державна інформаційна система трансплантації ===
'''''Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ)''''' – це сучасна автоматизована інформаційна система

Функціонал ЄДІСТ побудований таким чином, щоб уникнути будь яких маніпуляцій та мінімізувати людський чинник під час підбору пар «донор-реципієнт».

Функціонування '''''ЄДІСТ''''' здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин].

Пошук пар здійснюється автоматично за чітко визначеними критеріями на основі сумісності за медичними показниками, екстреності випадку трансплантації, наближеності лікарень, де знаходяться донор та реципієнт, та за іншими показниками.

Задля оптимізації роботи трансплант-координаторів та забезпечення максимально ефективного повного циклу трансплантації ЄДІСТ має 8 спеціальних реєстрів та охоплює відомості про донорів та пацієнтів, управління запитами, записами про проведені трансплантації тощо.

Система містить окремий реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом, що дозволяє фахівцям відслідковувати стан здоров’я таких пацієнтів та контролювати призначення спеціальних медичних препаратів – імуносупресантів.

== Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб==
=== Право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів===
Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).

'''''Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:'''''
* подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
* надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
=== Надання згоди на посмертне донорство членами сім'ї ===
'''У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство,''' що встановлено трансплант-координатором, '''згода на вилучення анатомічних матеріалів''' для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону '''запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).'''

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.

Згода вищезазначених осіб, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів '''надається нею особисто та письмово''' на усний запит трансплант-координатора закладу охорони здоров’я. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи.

Зазначені вище дії, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
== Дивись також: ==
* [[Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів]]
* [[Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Витяг про місце проживання з реєстру територіальної громади

2025-01-13T18:27:57Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 №1364 "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі"]

== Загальні положення ==
У зв’язку з прийняттям Урядом 7 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text постанови № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад]», втратила чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».] Так, зокрема, довідка про реєстрацію місця проживання особи, а також довідка про зняття з реєстрації місця проживання, форми яких були наведені у додатках 13, 16, відповідно, до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#Text Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207,] також втратили чинність.

На теперішній час, документом, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час його формування, є витяг із реєстру територіальної громади. Згідно абзацу 2 пункту 1 статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] '''витяг з''' '''реєстру територіальної громади''' - документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу.
== Хто має звернутися ==
Фізична особа, а саме:
* власник/співвласник;
* особа, яка декларує або реєструє місце проживання (перебування);
* законний представник власника або співвласника житла;
* уповноважена особа житла;
* іпотекодержатель;
* довірчий власник органу реєстрації.
== Документи, що необхідно надати для отримання послуги ==
* Заява про видачу Витягу
* Паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні
* Документ, що підтверджує право власності на житло (у разі звернення за витягом власника житла)
* Документ, що підтверджує повноваження представника (у разі подання заяви законним представником)
== Суб’єкти послуги ==
* Виконавчі комітети сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад
* Центр надання адміністративних послуг
== Порядок отримання послуги ==
За заявою особи, яка декларує або реєструє місце проживання (перебування), власника (співвласника) житла, представників, законних представників особи або власника (співвласника) житла, уповноваженої особи житла, іпотекодержателя або довірчого власника орган реєстрації видає витяг із реєстру територіальної громади, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, виключення інформації з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) особи.

Заява подається суб’єктом звернення в один із таких способів:
* в електронній формі - засобами [https://diia.gov.ua/services/vityag-z-reyestru-teritorialnoyi-gromadi Єдиного державного веб-порталу електронних послуг];
* у паперовій формі - під час особистого відвідування органу реєстрації.
За запитом суб’єкта звернення витяг може містити інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або про скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) на підставі відомостей, що містяться у відомчій інформаційній системі ДМС, які надійшли від органів реєстрації на дату формування такого витягу.

Для посвідчення особи суб’єкта звернення під час особистого відвідування органу реєстрації пред’являється паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні. У разі звернення законним представником (представником) додатково подається документ, що посвідчує його особу та підтверджує повноваження. У разі звернення за отриманням витягу власником житла додатково подається документ, що підтверджує право власності на житло.

Витяг у паперовій формі видається працівником органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг особі або її законному представнику (представнику), що подали паспортний документ та документ, що підтверджує право власності на житло (у разі звернення за витягом власника житла), повноваження законного представника (представника), після перевірки їх належності та дійсності.

За зверненням особи, законного представника (представника) витяг із реєстру територіальної громади також може містити інформацію про попередні періоди задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи в адміністративно-територіальній одиниці за місцем звернення особи.

Особа має право на отримання інформації про суб’єктів, які отримали або запитували відомості про неї. Порядок надання такої інформації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обробка інформації про особу (у тому числі персональних даних), що міститься в реєстрі територіальної громади, та обмін інформацією (даними) між органами реєстрації та органами державної влади, органами місцевого самоврядування здійснюються з повідомленням особи про склад такої інформації (даних) та мету обробки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Закону України "Про захист персональних даних"].

Витяги з реєстру територіальної громади, отримані в електронній або паперовій формі, мають однакову юридичну силу. Витяг в електронній формі формується у вигляді PDF-файлу з QR-кодом, який можна самостійно друкувувати та відразу подавати за місцем вимоги, так як додаткового затвердження підписом або печаткою він не потребує.
== Строк ==
Один календарний день
== Вартість ==
Безоплатно
== Підстави для відмови у наданні послуги ==
Відсутність згоди особи про надання інформації стосовно неї.

Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача.

Органи, до яких оскаржується: Окружний адміністративний суд.
== Результат надання адміністративної послуги ==
Витяг з реєстру територіальної громади в паперовій/електронній формі, або відмова у наданні витягу
[[ Категорія: Адміністративне право |Органи ОМС| Територіальні органи| ]]

Порядок та умови надання короткочасних виїздів засудженим за межі виправних і виховних колоній

2025-01-13T18:07:20Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/page Кримінально-виконавчий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11 Інструкція про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установи виконання покарань, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2011 № 3361/5] (далі - Інструкція)
== Засуджені, які мають право на короткочасний виїзд ==
Відповідно до чинного законодавства передбачено виїзд за межі установ виконання покарань:
* Засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з такими винятковими особистими обставинами:
** смерть бо тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого;
** стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї;
** одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана установою виконання покарань, за наявності відповідного висновку лікаря.

* Засудженим до обмеження волі може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру також з таких причин:
** за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
** для складання іспитів у навчальному закладі;
** за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;
** для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
** у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
** у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого (народження у засудженого дитини за наявності свідоцтва про її народження тощо).

* Крім того, за сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Заява засудженого про терміновий виїзд у зв'язку з винятковими обставинами має бути розглянута протягом доби.
|}
* Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволено короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше як десять діб без урахування часу перебування в дорозі (не більше як три доби);
* Виїзд засудженого віком до 16 років може бути дозволений тільки за умови супроводження його у дорозі (в обидва кінці) родичами або, з дозволу начальника установи, опікунами;
* Засуджені, які працюють та перебувають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, мають право на щорічний короткочасний виїзд за межі колонії тривалістю 14 календарних днів.
== Порядок отримання короткочасного виїзду за межі установи виконання покарань ==
Дозвіл на короткочасний виїзд дається начальником установи з урахуванням особи і поведінки засудженого під час відбування покарання. Про необхідність короткочасного виїзду засуджений подає на ім'я начальника установи письмову заяву, до якої додається документ, що підтверджує наявність особистих обставин (абзац третій пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції]).

Тривалість короткочасного виїзду встановлюється начальником установи з урахуванням підстав, відповідно до яких надається короткочасний виїзд, та віддаленості установи від населеного пункту, до якого виїжджає засуджений.

Рішення про надання засудженому дозволу на короткочасний виїзд приймається начальником установи (особою, яка виконує його обов'язки) не пізніше доби з часу одержання документів (висновку або довідки закладу охорони здоров'я про тяжку хворобу близького родича, яка загрожує життю хворого, довідки місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про стихійне лихо, довідки або відповідної оформленої телеграми про смерть близького родича).

За результатами розгляду питання про надання засудженому короткочасного виїзду персоналом відділу по контролю за виконанням судових рішень установи складається '''висновок про короткочасний виїзд засудженого''', який підписується начальником установи (особою, яка виконує його обов'язки) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#o72 пункт 10 Інструкції]).

При позитивному вирішенні адміністрацією установи питання про надання засудженому короткочасного виїзду видається відповідний '''наказ'''. При відмові засудженому у короткочасному виїзді у висновку зазначаються причини відмови.

Висновок доводиться під підпис засудженому і долучається до його особової справи.

Згідно з наказом начальника установи (особи, яка виконує його обов'язки) засудженому, якому було надано дозвіл на короткочасний виїзд, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#o90 посвідчення встановленого зразка], яке завіряється гербовою печаткою установи. [[Файл:Додаток № 2.pdf|міні|Додаток № 2]]

Начальник установи (особа, яка виконує його обов'язки) проводить із засудженим бесіду про правила поведінки під час його перебування поза установою та попереджає про відповідальність за неповернення до установи у встановлений строк, про що бере від нього розписку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#o111 додаток 3 до Інструкції]), яка долучається до особової справи засудженого.

При виїзді з установи засудженому видається необхідна сума грошей з тих, що є на його особовому рахунку. Проїзд засудженого здійснюється за кошти, які є на його особовому рахунку, або за кошти його родичів. Проїзні квитки засуджений купує сам.

На час короткочасного виїзду засудженому видається цивільний одяг, який йому належить. Якщо цей одяг старий або має неохайний вигляд, то він за бажанням засудженого замінюється за його рахунок.
==Безоплатна правнича допомога==
Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Для отримання такої допомоги, Ви можете звернутися з письмовою заявою до наближчого [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги], або отримати онлайн консультацію, а саме скористатися консультативним пунктом доступу до безоплатної прававово допомоги. Як це працює? Відповідно до меморандум про співпрацю між Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Координаційним центром з надання правничої допомоги на базі кожної установи виконання покарань створений консультативним пунктом доступу до безоплатної прававово допомоги. Для отримання доступу до консультативного пункту безоплатної правничої допомоги, Вам необхідно на ім'я керівника установи, у якій Ви перебуваєте, підготувати заяву, щодо потреби отримати доступ до вищевказаного пункту та зазначити питання, яке потребує надання консультації.
[[Файл:Заявa.jpg|міні]]
==Див. також ==
*[[Таємниця кореспонденції засуджених]]
*[[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]
*[[Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови]]
*[[Особливості відбування покарання в колоніях різних видів]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Порядок та умови надання короткочасних виїздів засудженим за межі виправних і виховних колоній

2025-01-13T18:05:10Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/page Кримінально-виконавчий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11 Інструкція про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установи виконання покарань, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2011 № 3361/5] (далі - Інструкція)
== Засуджені, які мають право на короткочасний виїзд ==
Відповідно до чинного законодавства передбачено виїзд за межі установ виконання покарань:
* Засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з такими винятковими особистими обставинами:
** смерть бо тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого;
** стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї;
** одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана установою виконання покарань, за наявності відповідного висновку лікаря.

* Засудженим до обмеження волі може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру також з таких причин:
** за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
** для складання іспитів у навчальному закладі;
** за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;
** для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
** у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
** у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого (народження у засудженого дитини за наявності свідоцтва про її народження тощо).

* Крім того, за сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Заява засудженого про терміновий виїзд у зв'язку з винятковими обставинами має бути розглянута протягом доби.
|}
* Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволено короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше як десять діб без урахування часу перебування в дорозі (не більше як три доби);
* Виїзд засудженого віком до 16 років може бути дозволений тільки за умови супроводження його у дорозі (в обидва кінці) родичами або, з дозволу начальника установи, опікунами;
* Засуджені, які працюють та перебувають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, мають право на щорічний короткочасний виїзд за межі колонії тривалістю 14 календарних днів.
== Порядок отримання короткочасного виїзду за межі установи виконання покарань ==
Дозвіл на короткочасний виїзд дається начальником установи з урахуванням особи і поведінки засудженого під час відбування покарання. Про необхідність короткочасного виїзду засуджений подає на ім'я начальника установи письмову заяву, до якої додається документ, що підтверджує наявність особистих обставин (абзац третій пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції]).

Тривалість короткочасного виїзду встановлюється начальником установи з урахуванням підстав, відповідно до яких надається короткочасний виїзд, та віддаленості установи від населеного пункту, до якого виїжджає засуджений.

Рішення про надання засудженому дозволу на короткочасний виїзд приймається начальником установи (особою, яка виконує його обов'язки) не пізніше доби з часу одержання документів (висновку або довідки закладу охорони здоров'я про тяжку хворобу близького родича, яка загрожує життю хворого, довідки місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про стихійне лихо, довідки або відповідної оформленої телеграми про смерть близького родича).

За результатами розгляду питання про надання засудженому короткочасного виїзду персоналом відділу по контролю за виконанням судових рішень установи складається '''висновок про короткочасний виїзд засудженого''', який підписується начальником установи (особою, яка виконує його обов'язки) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#o72 пункт 10 Інструкції]).

При позитивному вирішенні адміністрацією установи питання про надання засудженому короткочасного виїзду видається відповідний '''наказ'''. При відмові засудженому у короткочасному виїзді у висновку зазначаються причини відмови.

Висновок доводиться під підпис засудженому і долучається до його особової справи.

Згідно з наказом начальника установи (особи, яка виконує його обов'язки) засудженому, якому було надано дозвіл на короткочасний виїзд, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#o90 посвідчення встановленого зразка], яке завіряється гербовою печаткою установи. [[Файл:Додаток № 2.pdf|міні|Додаток № 2]]

Начальник установи (особа, яка виконує його обов'язки) проводить із засудженим бесіду про правила поведінки під час його перебування поза установою та попереджає про відповідальність за неповернення до установи у встановлений строк, про що бере від нього розписку (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції]), яка долучається до особової справи засудженого.

При виїзді з установи засудженому видається необхідна сума грошей з тих, що є на його особовому рахунку. Проїзд засудженого здійснюється за кошти, які є на його особовому рахунку, або за кошти його родичів. Проїзні квитки засуджений купує сам.

На час короткочасного виїзду засудженому видається цивільний одяг, який йому належить. Якщо цей одяг старий або має неохайний вигляд, то він за бажанням засудженого замінюється за його рахунок.
==Безоплатна правнича допомога==
Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Для отримання такої допомоги, Ви можете звернутися з письмовою заявою до наближчого [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги], або отримати онлайн консультацію, а саме скористатися консультативним пунктом доступу до безоплатної прававово допомоги. Як це працює? Відповідно до меморандум про співпрацю між Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Координаційним центром з надання правничої допомоги на базі кожної установи виконання покарань створений консультативним пунктом доступу до безоплатної прававово допомоги. Для отримання доступу до консультативного пункту безоплатної правничої допомоги, Вам необхідно на ім'я керівника установи, у якій Ви перебуваєте, підготувати заяву, щодо потреби отримати доступ до вищевказаного пункту та зазначити питання, яке потребує надання консультації.
[[Файл:Заявa.jpg|міні]]
==Див. також ==
*[[Таємниця кореспонденції засуджених]]
*[[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]
*[[Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови]]
*[[Особливості відбування покарання в колоніях різних видів]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Порядок та умови надання короткочасних виїздів засудженим за межі виправних і виховних колоній

2025-01-13T18:02:46Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/page Кримінально-виконавчий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11 Інструкція про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установи виконання покарань, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2011 № 3361/5] (далі - Інструкція)
== Засуджені, які мають право на короткочасний виїзд ==
Відповідно до чинного законодавства передбачено виїзд за межі установ виконання покарань:
* Засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з такими винятковими особистими обставинами:
** смерть бо тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого;
** стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї;
** одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана установою виконання покарань, за наявності відповідного висновку лікаря.

* Засудженим до обмеження волі може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру також з таких причин:
** за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
** для складання іспитів у навчальному закладі;
** за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;
** для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
** у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
** у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого (народження у засудженого дитини за наявності свідоцтва про її народження тощо).

* Крім того, за сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Заява засудженого про терміновий виїзд у зв'язку з винятковими обставинами має бути розглянута протягом доби.
|}
* Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволено короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше як десять діб без урахування часу перебування в дорозі (не більше як три доби);
* Виїзд засудженого віком до 16 років може бути дозволений тільки за умови супроводження його у дорозі (в обидва кінці) родичами або, з дозволу начальника установи, опікунами;
* Засуджені, які працюють та перебувають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, мають право на щорічний короткочасний виїзд за межі колонії тривалістю 14 календарних днів.
== Порядок отримання короткочасного виїзду за межі установи виконання покарань ==
Дозвіл на короткочасний виїзд дається начальником установи з урахуванням особи і поведінки засудженого під час відбування покарання. Про необхідність короткочасного виїзду засуджений подає на ім'я начальника установи письмову заяву, до якої додається документ, що підтверджує наявність особистих обставин (абзац третій пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції]).

Тривалість короткочасного виїзду встановлюється начальником установи з урахуванням підстав, відповідно до яких надається короткочасний виїзд, та віддаленості установи від населеного пункту, до якого виїжджає засуджений.

Рішення про надання засудженому дозволу на короткочасний виїзд приймається начальником установи (особою, яка виконує його обов'язки) не пізніше доби з часу одержання документів (висновку або довідки закладу охорони здоров'я про тяжку хворобу близького родича, яка загрожує життю хворого, довідки місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про стихійне лихо, довідки або відповідної оформленої телеграми про смерть близького родича).

За результатами розгляду питання про надання засудженому короткочасного виїзду персоналом відділу по контролю за виконанням судових рішень установи складається '''висновок про короткочасний виїзд засудженого''', який підписується начальником установи (особою, яка виконує його обов'язки) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#o72 пункт 10 Інструкції]).

При позитивному вирішенні адміністрацією установи питання про надання засудженому короткочасного виїзду видається відповідний '''наказ'''. При відмові засудженому у короткочасному виїзді у висновку зазначаються причини відмови.

Висновок доводиться під підпис засудженому і долучається до його особової справи.

Згідно з наказом начальника установи (особи, яка виконує його обов'язки) засудженому, якому було надано дозвіл на короткочасний виїзд, видається посвідчення встановленого зразка, яке завіряється гербовою печаткою установи. [[Файл:Додаток № 2.pdf|міні|Додаток № 2]]

Начальник установи (особа, яка виконує його обов'язки) проводить із засудженим бесіду про правила поведінки під час його перебування поза установою та попереджає про відповідальність за неповернення до установи у встановлений строк, про що бере від нього розписку (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції]), яка долучається до особової справи засудженого.

При виїзді з установи засудженому видається необхідна сума грошей з тих, що є на його особовому рахунку. Проїзд засудженого здійснюється за кошти, які є на його особовому рахунку, або за кошти його родичів. Проїзні квитки засуджений купує сам.

На час короткочасного виїзду засудженому видається цивільний одяг, який йому належить. Якщо цей одяг старий або має неохайний вигляд, то він за бажанням засудженого замінюється за його рахунок.
==Безоплатна правнича допомога==
Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Для отримання такої допомоги, Ви можете звернутися з письмовою заявою до наближчого [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги], або отримати онлайн консультацію, а саме скористатися консультативним пунктом доступу до безоплатної прававово допомоги. Як це працює? Відповідно до меморандум про співпрацю між Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Координаційним центром з надання правничої допомоги на базі кожної установи виконання покарань створений консультативним пунктом доступу до безоплатної прававово допомоги. Для отримання доступу до консультативного пункту безоплатної правничої допомоги, Вам необхідно на ім'я керівника установи, у якій Ви перебуваєте, підготувати заяву, щодо потреби отримати доступ до вищевказаного пункту та зазначити питання, яке потребує надання консультації.
[[Файл:Заявa.jpg|міні]]
==Див. також ==
*[[Таємниця кореспонденції засуджених]]
*[[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]
*[[Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови]]
*[[Особливості відбування покарання в колоніях різних видів]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Порядок та умови надання короткочасних виїздів засудженим за межі виправних і виховних колоній

2025-01-13T18:01:27Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/page Кримінально-виконавчий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11 Інструкція про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установи виконання покарань, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2011 № 3361/5] (далі - Інструкція)
== Засуджені, які мають право на короткочасний виїзд ==
Відповідно до чинного законодавства передбачено виїзд за межі установ виконання покарань:
* Засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з такими винятковими особистими обставинами:
** смерть бо тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого;
** стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї;
** одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана установою виконання покарань, за наявності відповідного висновку лікаря.

* Засудженим до обмеження волі може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру також з таких причин:
** за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;
** для складання іспитів у навчальному закладі;
** за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду - на період здійснення кримінального провадження;
** для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;
** у разі необхідності оформлення документів для призначення та виплати пенсії;
** у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого (народження у засудженого дитини за наявності свідоцтва про її народження тощо).

* Крім того, за сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим до обмеження волі як заохочення може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Заява засудженого про терміновий виїзд у зв'язку з винятковими обставинами має бути розглянута протягом доби.
|}
* Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволено короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше як десять діб без урахування часу перебування в дорозі (не більше як три доби);
* Виїзд засудженого віком до 16 років може бути дозволений тільки за умови супроводження його у дорозі (в обидва кінці) родичами або, з дозволу начальника установи, опікунами;
* Засуджені, які працюють та перебувають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, мають право на щорічний короткочасний виїзд за межі колонії тривалістю 14 календарних днів.
== Порядок отримання короткочасного виїзду за межі установи виконання покарань ==
Дозвіл на короткочасний виїзд дається начальником установи з урахуванням особи і поведінки засудженого під час відбування покарання. Про необхідність короткочасного виїзду засуджений подає на ім'я начальника установи письмову заяву, до якої додається документ, що підтверджує наявність особистих обставин (абзац третій пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції]).

Тривалість короткочасного виїзду встановлюється начальником установи з урахуванням підстав, відповідно до яких надається короткочасний виїзд, та віддаленості установи від населеного пункту, до якого виїжджає засуджений.

Рішення про надання засудженому дозволу на короткочасний виїзд приймається начальником установи (особою, яка виконує його обов'язки) не пізніше доби з часу одержання документів (висновку або довідки закладу охорони здоров'я про тяжку хворобу близького родича, яка загрожує життю хворого, довідки місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про стихійне лихо, довідки або відповідної оформленої телеграми про смерть близького родича).

За результатами розгляду питання про надання засудженому короткочасного виїзду персоналом відділу по контролю за виконанням судових рішень установи складається '''висновок про короткочасний виїзд засудженого''', який підписується начальником установи (особою, яка виконує його обов'язки) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#o72 пункт 10 Інструкції]). [[Файл:Висновок.doc|міні|Висновок про короткостроковий виїзд засудженого]]

При позитивному вирішенні адміністрацією установи питання про надання засудженому короткочасного виїзду видається відповідний '''наказ'''. При відмові засудженому у короткочасному виїзді у висновку зазначаються причини відмови.

Висновок доводиться під підпис засудженому і долучається до його особової справи.

Згідно з наказом начальника установи (особи, яка виконує його обов'язки) засудженому, якому було надано дозвіл на короткочасний виїзд, видається посвідчення встановленого зразка, яке завіряється гербовою печаткою установи. [[Файл:Додаток № 2.pdf|міні|Додаток № 2]]

Начальник установи (особа, яка виконує його обов'язки) проводить із засудженим бесіду про правила поведінки під час його перебування поза установою та попереджає про відповідальність за неповернення до установи у встановлений строк, про що бере від нього розписку (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11#Text Інструкції]), яка долучається до особової справи засудженого.

При виїзді з установи засудженому видається необхідна сума грошей з тих, що є на його особовому рахунку. Проїзд засудженого здійснюється за кошти, які є на його особовому рахунку, або за кошти його родичів. Проїзні квитки засуджений купує сам.

На час короткочасного виїзду засудженому видається цивільний одяг, який йому належить. Якщо цей одяг старий або має неохайний вигляд, то він за бажанням засудженого замінюється за його рахунок.
==Безоплатна правнича допомога==
Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Для отримання такої допомоги, Ви можете звернутися з письмовою заявою до наближчого [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ Центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги], або отримати онлайн консультацію, а саме скористатися консультативним пунктом доступу до безоплатної прававово допомоги. Як це працює? Відповідно до меморандум про співпрацю між Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та Координаційним центром з надання правничої допомоги на базі кожної установи виконання покарань створений консультативним пунктом доступу до безоплатної прававово допомоги. Для отримання доступу до консультативного пункту безоплатної правничої допомоги, Вам необхідно на ім'я керівника установи, у якій Ви перебуваєте, підготувати заяву, щодо потреби отримати доступ до вищевказаного пункту та зазначити питання, яке потребує надання консультації.
[[Файл:Заявa.jpg|міні]]
==Див. також ==
*[[Таємниця кореспонденції засуджених]]
*[[Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі]]
*[[Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови]]
*[[Особливості відбування покарання в колоніях різних видів]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Виконання покарань у виді позбавлення волі]]
[[Категорія:Засуджені]]

Вчинення насильства в сім'ї

2024-11-14T15:54:13Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14#Text Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
== Основні поняття ==
* '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
[[Файл:Види домашнього насильства.jpg|міні]]
* '''фізичне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

* '''сексуальне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
* '''психологічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
* '''економічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
* '''кривдник''' - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;
* '''обмежувальний припис стосовно кривдника''' - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;
* '''терміновий заборонний припис стосовно кривдника''' - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;
== Куди звернутися ==
'''Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:'''
*спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;

*громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
'''Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:'''
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

*сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
'''До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:'''
*служби у справах дітей;

*уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

*органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

*органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

*центри з надання вторинної правничої допомоги;

*суди;

*прокуратура;

*уповноважені органи з питань пробації.
'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:'''
*центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

*притулки для дітей;

*центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

*соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

*центри соціально-психологічної допомоги;

*територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

*інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.
== Дії особи, якщо вона зазнала домашнього насильства ==
'''Крок 1.''' Негайно зателефонувати за номером «102». Під час виклику екіпажу патрульної поліції слід зазначити, що потрібен саме екіпаж “ПОЛІНА” (поліція проти домашнього насильства), які реагують виключно на виклики, що пов'язані із домашнім насильством.
[[Файл:Якщо ви постраждали від домашнього насильства.jpg|міні|525x525пкс]]
Виклик поліції саме за номером «102» в подальшому допоможе встановити факт здійснення такого виклику у разі, якщо поліція не приїхала або не вжила належних заходів.

За фактом виклику має прибути екіпаж патрульної поліції, зафіксувати прояв домашнього насильства у будь-якій формі та вжити такі заходи:
* скласти протокол про адміністративне правопорушення (що передбачене статтею 1732 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1867 Кодексу України про адміністративні правопорушення] – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).
Далі складений протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що зібрані працівниками поліції на підтвердження факту домашнього насильства, надсилається до суду. І вже суд вирішує, чи притягнути кривдника до відповідальності, чи ні.
* за наявності для цього підстав, затримати кривдника максимум на 3 години;

* застосувати [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис]] стосовно кривдника (виноситься строком до 10 діб у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи).
'''Корисно!''' У разі, якщо з будь-яких причин особа не викликала поліцію та не зафіксувала факт насильства в сім’ї в момент вчинення, необхідно звернутися до [https://www.npu.gov.ua/pro-policiyu/struktura-nacionalnoyi-policiyi територіального відділення поліції] та написати [[:Файл:Заява про адміністративне правопорушення за ст. 173-2.docx|заяву про притягнення кривдника до відповідальності]].

Якщо не можливо залишатися вдома, необхідно продумати, де перечекати небезпеку, взяти із собою всі необхідні документи та речі.

'''Крок 2.''' У разі, якщо особа стала жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть, якщо немає видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), потрібно негайно звернутися до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості. Надалі це допоможе притягнути кривдника до кримінальної відповідальності.

Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до бюро судово-медичної експертизи у відповідній області. В подальшому висновок експерта буде вагомим доказом у суді.

'''Крок 3.''' У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано негайно звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта. У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.

'''Важливо!''' В районному відділенні поліції також можна зібрати дані, необхідні для кроку № 4, у випадку, якщо насильство в сім’ї було систематичним ([[:Файл:Запит на інформацію щодо вчинення домашнього насильства.docx|зразок запиту на інформацію щодо вчинення насильства в сім’ї]]).

'''Крок 4.''' Скористайтесь правом на встановлення [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]].
== Права постраждалої особи==
'''Постраждала особа має право на:'''
* дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
* особа має право на особисте або через свого представника звернення до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* отримувати повну та вичерпну інформацію від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
* безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
* [[Правнича допомога|безоплатну правничу допомогу]] у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України "Про безоплатну правничу допомогу"];
* повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
* вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
* відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
* звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
* своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
* інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція, щодо ліквідації гендерно зумовленого насильства, насильства стосовно жінок і домашнього насильства.
[[Файл:1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція.jpg|міні|1 листопада набула чинності для України Стамбульська конвенція]]
Норми Конвенції захищають не тільки жінок, а застосовуються до всіх постраждалих від насильства (чоловіків і дітей будь-якої статі) в мирний час і в під час збройних конфліктів. А також захищають права українських громадян, які постраждали від насильства за кордоном.
=== Право на безоплатну правничу допомогу для осіб, які постраждали від домашнього насильства ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text:~:text=22)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%96%20%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2%22%3B Згідно з п. 22 ч. статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу»] особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону], з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"];
* ''Безоплатна первинна правнича допомога (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону])''

# Надання правової інформації;
# Надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
# Складання заяв не процесуального характеру;
# Надання допомоги в доступу до безоплатної вторинної правничої допомоги та медіації.
* ''Безоплатна вторинна правнича допомога''

# здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (пункт 2 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону])
# складення документів процесуального характеру (пункт 3 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/ed20230803#Text Закону]).

== Види відповідальності ==

==== [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|Кримінальна відповідальність до кривдника]] ====
Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, -

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%2C%20%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%82%D0%BE,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%85%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. стаття 126-1 Кримінального кодексу України)]

==== [[Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї|Адміністративна відповідальність до кривдника]] ====
Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, -

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1867 стаття 173-2 КУпАП])

== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, що можуть застосовуватися до кривдника==
'''До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:'''
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
* взяття на профілактичний облік кривдника та [[Проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство|проведення з ним профілактичної роботи]];
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].
== Судова практика ==
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85407744 Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року у справі № 756/14384/19] (фізичне та психологічне домашнє насильство стосовно цивільної дружини).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80863064 Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 квітня 2019 року у справі № 473/888/19] (фізичне насильство відносно матері).
# [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89345674 Постанова Верховного Суду України від 19 травня 2020 року у справі №404/5203/19] (визнано, що дружина та малолітня дитина потребують захисту).
== Див. додатково ==
* [[Запобігання та протидія домашньому насильству]]
* [[Захист прав дітей від насильства в сім'ї]]
* [[Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина]]
* [[Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі

2024-11-14T15:18:00Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0046-04 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.11.2003 № 1303/203 "Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі"]
== Поняття адміністративного нагляду ==
'''''Адміністративний нагляд''''' - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n8 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі (далі - Закон)]".

Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
== Підстави для встановлення адмiнiстративного нагляду. Категорії осіб, щодо яких він встановлюється ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Особи, щодо яких встановлюється адміністративний нагляд !! Підстави для встановлення адміністративного нагляду
|-
| пункт б) статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/264/94-вр#Text Закону]|| засуджені до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства || матеріали установ виконання покарань
|-
| пункт в) статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/264/94-вр#Text Закону]|| засуджені до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення || матеріали органів Національної поліції
|-
| пункт г) статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/264/94-вр#Text Закону]|| засуджені до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів || вирок суду, що набрав законної сили
|-
|пункт ґ) статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/264/94-вр#Text Закону]
|засуджені до позбавлення волі за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи
|вирок суду, що набрав законної сили
|-
|пункт д)
статті 3

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#Text Закону]
|засуджених до довічного позбавлення волі
|матеріали установ виконання покарань
|}
== Порядок встановлення, здійснення та припинення адмiнiстративного нагляду ==
=== Порядок встановлення адміністративного нагляду ===
Адміністративний нагляд встановлюється:
* щодо осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n13 пунктах "б", "г" і "ґ" статті 3 Закону], - в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцезнаходженням установи виконання покарань за поданням начальника установи виконання покарань;
* щодо осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n13 пункті "в" статті 3 Закону], - в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням начальника органу Національної поліції.
У поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n86 статті 10 Закону] відповідно начальник установи виконання покарань чи начальник органу Національної поліції щодо поведінки піднаглядного, та обгрунтування доцільності таких заходів.

Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою.

У судове засідання викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням - і захисник, а також представник органу, начальник якого вніс подання. Розгляд питання починається доповіддю про зміст подання та матеріалів, що надійшли разом з ним, після чого заслуховуються пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання. Після розгляду справи суддя виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після чого повертається в зал засідань і оголошує постанову про встановлення адміністративного нагляду та обмежень, які встановлюються щодо поведінки піднаглядного.

Постанова судді може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Постанова судді надсилається для виконання начальнику органу Національної поліції України за місцем проживання особи, щодо якої встановлено нагляд, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n13 пунктами "б", "г" і "ґ" статті 3 Закону], - начальнику установи виконання покарань.

Адміністрація установи виконання покарань постанову судді надсилає для виконання органу Національної поліції за вибраним піднаглядним місцем проживання в день його звільнення.
=== Термін адміністративного нагляду ===
Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n33 статтею 5 Закону] порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. Для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n13 пункті "ґ" , "д" статті 3 Закону], '''адміністративний нагляд встановлюється на строк до погашення судимості.'''

У разі, коли є підстава вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, '''адміністративний нагляд''' за поданням відповідного органу Національної поліції '''може бути продовжено''' у визначеному [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80 Законом] порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості.

Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.
=== Здійснення адміністративного нагляду ===
Адміністративний нагляд здійснюється Національною Поліцією. Осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а у разі необхідності у них беруть відбитки пальців. Працівники поліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду.
=== Припинення адміністративного нагляду ===
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу Національної поліції:
* у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом ('''піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду''');
* достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.
В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється: 
* після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом Національної поліції не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;
*у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання;
*у разі смерті піднаглядного.
Порядок розгляду в суді питання про припинення адміністративного нагляду здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-вр#Text частини четвертої статті 5 Закону].
== Обов'язки піднаглядних ==
Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані вести законопослушний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил: 
* прибути у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі Національної поліції;
* з'являтися за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
* повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
* в разі від'їзду в особистих справах з дозволу поліцейського в інший населений пункт та '''перебування там більше доби''' зареєструватися у відповідному органі Національної поліції.
Після припинення адміністративного нагляду особи, зазначені у пункті "ґ" статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n13 Закону] , зобов’язані повідомляти органи Національної поліції України про зміну свого місця проживання чи перебування. За заявою прокурора на підставі рішення суду такий обов’язок також може бути встановлений щодо осіб, які відбули покарання за тяжкі або особливо тяжкі злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи та до яких не було застосовано адміністративного нагляду. Цей обов’язок встановлюється строком на три роки та може бути подовжений на такий самий строк на підставі судового рішення за заявою прокурора, поданою за місцем проживання особи, на яку покладається такий обов’язок.
== Обмеження до осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд ==
До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження: 
* заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
*заборона перебування у визначених місцях району (міста);
* заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста);
* реєстрація в поліції від одного до чотирьох разів на місяць.
Під час здійснення адміністративного нагляду суд за поданням начальника органу Національної поліції з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки може змінювати (зменшувати або збільшувати) обсяг обмежень.

 '''Підстави для зміни обсягу обмежень дій піднаглядних, продовження чи припинення адміністративного нагляду.'''

Начальник міськ-, райвідділу внутрішніх справ під час здійснення адміністративного нагляду з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки направляє до суду подання щодо:
* продовження терміну адміністративного нагляду;
* збільшення або зменшення обсягу обмежень дій піднаглядних;
* припинення адміністративного нагляду. До подання додаються матеріали, що готуються відповідно до пунктів 4.3 та 4.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0046-04#Text Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі][http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0046-04 , затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.11.2003 № 1303/203)] (крім випадків, передбачених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n60 статті 8 Закону] ).
Якщо піднаглядному призначено покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, адміністративний нагляд не припиняється. Після припинення адміністративного нагляду дільничний інспектор міліції продовжує здійснювати індивідуально-профілактичну роботу до закінчення передбаченого законом строку погашення судимості або її зняття.
== Відповідальність за порушення законодавства про адміністративний нагляд та контроль за його здійсненням ==
У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n74 статтями 9] і 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264/94-%D0%B2%D1%80#n86 Закону], особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

Посадові особи, винні у порушенні законодавства України про адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Контроль за здійсненням адміністративного нагляду покладається на органи Національної поліції.
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]
[[Категорія:Засуджені]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Найменування та ознаки належності до Національної поліції та відповідальність за їх незаконне використання

2024-10-09T09:48:41Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20353.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.04.2011%7D Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указ Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317 "Про заохочення в Національній поліції України]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317]
== Символіка поліції ==
'''''Ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1224 статті 51 Закону України "Про Національну поліцію України"].'''''
* Емблема Національної поліції України - це срібна (біла) восьмикутна промениста зірка, у центрі якої розміщено зображення малого Державного Герба України.
* Прапор Національної поліції України – це прямокутне полотнище темно-синього кольору зі співвідношенням ширини до довжини 2x3, у центрі якого розміщено емблему Національної поліції України. Висота емблеми становить 7/9 ширини полотнища.
* Службовим прапором територіального органу, науково-дослідної установи Національної поліції України - це квадратне полотнище темно-синього кольору розміром 130x130 см з рукавом для прикріплення до древка.
* Штандарт керівника Національної поліції України - це темно-синє квадратне полотнище розміром 90 х 90 см із зображенням у центрі емблеми Національної поліції України. Висота емблеми становить 2/3 висоти штандарта.
Описи та малюнки символіки Національної поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указі Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"].

Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках - за рішенням керівника поліції.

Використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та громадськими об’єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
== Однострій поліцейських ==
'''Однострій поліцейських''' - це формений одяг працівників поліції. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 статтею 20 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейські мають єдиний однострій. Приклади і малюнки форменого одягу працівників поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"].

На однострої поліцейського розміщується спеціальний жетон. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів. Поліцейський, який виконує службові обов’язки в цивільному одязі, зобов’язаний завжди мати при собі спеціальний жетон, крім випадків, коли його наявність перешкоджає проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, виконанню завдань в умовах режиму секретності, або здійсненню заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також спеціальних заходів із забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, або під час здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.

У разі виконання поліцейським службових обов’язків із використанням засобів індивідуального захисту на них розмішується ідентифікаційний номер або спеціальний жетон, крім здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.
== Спеціальні звання ==
'''''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n844 статтею 80 Закону України "Про Національну поліцію"] передбачені такі види спеціальних звань поліцейських:'''''
# Спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції, капрал поліції, сержант поліції, старший сержант поліції;
# Спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції, лейтенант поліції, старший лейтенант поліції, капітан поліції, майор поліції, підполковник поліції, полковник поліції;
# Спеціальні звання вищого складу поліції: генерал поліції третього рангу, генерал поліції другого рангу, генерал поліції першого рангу.
Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції. Граничні спеціальні звання поліції вищого складу поліції за штатними посадами встановлюються Президентом України. Порядок присвоєння, позбавлення спеціальних звань та строки вислуги передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"].

Поліцейські можуть бути позбавлені спеціального звання за вчинення кримінального правопорушення на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Позбавлення спеціального звання здійснюється за наказом керівника органу поліції, який присвоїв відповідне спеціальне звання. Кадрові підрозділи органів та підрозділів поліції протягом десяти діб з моменту отримання належним чином завіреної копії вироку суду, що набрав законної сили, про позбавлення спеціального звання осіб молодшого складу готують відповідний наказ по особовому складу.
== Відомчі відзнаки ==
* Подяка Національної поліції України
* Грамота Національної поліції України
* Почесна грамота Національної поліції України
* Нагрудний знак «Знак Пошани»;
* Медаль «10 років сумлінної служби»;
* Медаль «15 років сумлінної служби»;
* Медаль «20 років сумлінної служби»;
* Медаль «Ветеран служби».
Вищою відзнакою Національної поліції України є нагрудний знак «Знак Пошани». Підстави для нагородження, порядок вручення, носіння, зберігання, опис і зразки передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положенням про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317].
== Спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського ==
'''''Згідно з статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон.''''' Спеціальні жетони видаються особам, які призначаються на службу в поліцію на посади молодшого, середнього, вищого складу Національної поліції України, а також курсантам, слухачам, ад’юнктам, докторантам денної форми навчання та працівникам вищого навчального закладу МВС, які набули статусу поліцейських, відряджених до таких навчальних закладів із залишенням на службі в Національній поліції України, і проходять службу в Національній поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"].

'''''Спеціальні жетони з індивідуальними номерами''''' закріплюються за поліцейськими наказами Національної поліції України, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, закладів, установ Національної поліції України та вищих навчальних закладів МВС одночасно з призначенням на службу на посади молодшого, середнього, вищого складу поліції та зберігаються за ними протягом усього періоду їх служби.

'''''Спеціальний жетон розміщується на однострої поліцейських.''''' Зразки та опис спеціального жетона поліцейського передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"].
== Відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України ==
'''''За незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України за відсутності ознак кримінального злочину передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.'''''

'''''Стаття 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення].'''''

Незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України], або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України чи похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, - '''''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

Незаконне використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, а також громадськими об’єднаннями ознак належності, найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України або похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] - '''тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Дії, передбачені частиною першою або другою статті 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення '''''тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб - від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20353.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.04.2011%7D Стаття 353 Кримінального кодексу України. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.]'''''

Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

'''Те саме діяння, пов'язане з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу, -'''

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
[[Категорія:Адміністративне право‏‎]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Найменування та ознаки належності до Національної поліції та відповідальність за їх незаконне використання

2024-10-09T09:45:44Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20353.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.04.2011%7D Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указ Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317 "Про заохочення в Національній поліції України]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положення про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317]
== Символіка поліції ==
'''''Ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1224 статті 51 Закону України "Про Національну поліцію України"].'''''
* Емблема Національної поліції України - це срібна (біла) восьмикутна промениста зірка, у центрі якої розміщено зображення малого Державного Герба України.
* Прапор Національної поліції України – це прямокутне полотнище темно-синього кольору зі співвідношенням ширини до довжини 2x3, у центрі якого розміщено емблему Національної поліції України. Висота емблеми становить 7/9 ширини полотнища.
* Службовим прапором територіального органу, науково-дослідної установи Національної поліції України - це квадратне полотнище темно-синього кольору розміром 130x130 см з рукавом для прикріплення до древка.
* Штандарт керівника Національної поліції України - це темно-синє квадратне полотнище розміром 90 х 90 см із зображенням у центрі емблеми Національної поліції України. Висота емблеми становить 2/3 висоти штандарта.
Описи та малюнки символіки Національної поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692/2015 Указі Президента України від 09 грудня 2015 року № 692 "Про символіку Національної поліції України"].

Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках - за рішенням керівника поліції.

Використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та громадськими об’єднаннями, а так само фізичними особами ознак належності, найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні з порушенням вимог частини другої цієї статті забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
== Однострій поліцейських ==
'''Однострій поліцейських''' - це формений одяг працівників поліції. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 статтею 20 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейські мають єдиний однострій. Приклади і малюнки форменого одягу працівників поліції зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2015-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 "Про однострій поліцейських"].

На однострої поліцейського розміщується спеціальний жетон. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати спеціальний жетон, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів. Поліцейський, який виконує службові обов’язки в цивільному одязі, зобов’язаний завжди мати при собі спеціальний жетон, крім випадків, коли його наявність перешкоджає проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, виконанню завдань в умовах режиму секретності, або здійсненню заходів із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також спеціальних заходів із забезпечення безпеки працівників суду і правоохоронних органів та їх близьких родичів, або під час здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.

У разі виконання поліцейським службових обов’язків із використанням засобів індивідуального захисту на них розмішується ідентифікаційний номер або спеціальний жетон, крім здійснення повноважень поліції під час дії воєнного стану.
== Спеціальні звання ==
'''''Згідно з статтею 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] передбачені такі види спеціальних звань поліцейських:'''''
# Спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції, капрал поліції, сержант поліції, старший сержант поліції;
# Спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції, лейтенант поліції, старший лейтенант поліції, капітан поліції, майор поліції, підполковник поліції, полковник поліції;
# Спеціальні звання вищого складу поліції: генерал поліції третього рангу, генерал поліції другого рангу, генерал поліції першого рангу.
Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції. Граничні спеціальні звання поліції вищого складу поліції за штатними посадами встановлюються Президентом України. Порядок присвоєння, позбавлення спеціальних звань та строки вислуги передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0498-16 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177 "Про затвердження Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань"].

Поліцейські можуть бути позбавлені спеціального звання за вчинення кримінального правопорушення на підставі вироку суду, що набрав законної сили. Позбавлення спеціального звання здійснюється за наказом керівника органу поліції, який присвоїв відповідне спеціальне звання. Кадрові підрозділи органів та підрозділів поліції протягом десяти діб з моменту отримання належним чином завіреної копії вироку суду, що набрав законної сили, про позбавлення спеціального звання осіб молодшого складу готують відповідний наказ по особовому складу.
== Відомчі відзнаки ==
* Подяка Національної поліції України
* Грамота Національної поліції України
* Почесна грамота Національної поліції України
* Нагрудний знак «Знак Пошани»;
* Медаль «10 років сумлінної служби»;
* Медаль «15 років сумлінної служби»;
* Медаль «20 років сумлінної служби»;
* Медаль «Ветеран служби».
Вищою відзнакою Національної поліції України є нагрудний знак «Знак Пошани». Підстави для нагородження, порядок вручення, носіння, зберігання, опис і зразки передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0536-19 Положенням про відомчі заохочувальні відзнаки Національної поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 квітня 2019 року № 317].
== Спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського ==
'''''Згідно з статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон.''''' Спеціальні жетони видаються особам, які призначаються на службу в поліцію на посади молодшого, середнього, вищого складу Національної поліції України, а також курсантам, слухачам, ад’юнктам, докторантам денної форми навчання та працівникам вищого навчального закладу МВС, які набули статусу поліцейських, відряджених до таких навчальних закладів із залишенням на службі в Національній поліції України, і проходять службу в Національній поліції України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України "Про Національну поліцію"].

'''''Спеціальні жетони з індивідуальними номерами''''' закріплюються за поліцейськими наказами Національної поліції України, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, закладів, установ Національної поліції України та вищих навчальних закладів МВС одночасно з призначенням на службу на посади молодшого, середнього, вищого складу поліції та зберігаються за ними протягом усього періоду їх служби.

'''''Спеціальний жетон розміщується на однострої поліцейських.''''' Зразки та опис спеціального жетона поліцейського передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0092-16 Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2015 року № 1614 "Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським"].
== Відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України ==
'''''За незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України за відсутності ознак кримінального злочину передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.'''''

'''''Стаття 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення].'''''

Незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України], або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України чи похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, - '''''тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

Незаконне використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, а також громадськими об’єднаннями ознак належності, найменування Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України або похідних від них, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні за відсутності ознак діяння, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] - '''тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

Дії, передбачені частиною першою або другою статті 1843 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення '''''тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб - від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20353.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.04.2011%7D Стаття 353 Кримінального кодексу України. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.]'''''

Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

'''Те саме діяння, пов'язане з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу, -'''

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
[[Категорія:Адміністративне право‏‎]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Умисне знищення або пошкодження майна

2024-10-09T09:32:14Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]
== Загальна інформація==
Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1295 194 КК України] злочином визначається умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
== Склад злочину ==
=== Об'єкт злочину ===
Безпосереднім об'єктом злочину є право власності.

Додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.

Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме будь-якої форми власності, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.
=== Об'єктивна сторона ===
Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні, або пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

'''Знищення чужого майна''' – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати споживчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування ( у разі виливання бензину у каналізацію).

'''Пошкодження чужого майна''' – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за призначенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набути повністю або частково втрачених корисних якостей для використання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу. Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).

Суспільно небезпечні наслідки, як ознака об’єктивної сторони злочину полягають у спричиненні знищенням чи пошкодженням чужого майна шкоди '''у великих розмірах''' (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в '''двісті п'ятдесят''' і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення).

Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частиною другою статті 194 КК України]. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.
=== Суб'єкт злочину ===
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина перша статті 194 КК України]) або 14-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина друга статті 194 КК України]) віку.

Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
== Кваліфікуючі ознаки умисного знищення або пошкодження майна ==
Кваліфікуючі ознаки:
* заподіяння шкоди в особливо великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення)
Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги''', визначеної підпунктом 169.1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2024 року 50% прожиткового мінімуму становить 1514 грн. Таким чином станом на січень 2024 року 1514х600 = 908 400 грн.);
*вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
* спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком особам або тілесного пошкодження середньої тяжкості двом чи більше особам). Форма вини у даному випадку стосовно наслідків необережна.
== Мотив і мета злочину ==
Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як [[Диверсія: поняття та форми|диверсія]] (стаття 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 189 КК України]), [[Тероризм: поняття, ознаки та відповідальність|терористичний акт]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 258 КК України]), масові заворушення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 294 КК України]).
== Санкція (покарання) ==
# '''Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах -''' карається [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафом]] від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до трьох років, або [[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавленням волі]] на той самий строк.
# '''Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки''' - карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92765517 Постанова Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 536/621/16-к] (обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах).
== Див. також ==
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Безоплатна передача нереалізованого конфіскованого майна

2024-10-09T08:43:55Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985 "Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1043-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 р. № 1043 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі майна для задоволення потреб функціонування держави в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0362-18#Text Наказ Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 892/5/379 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митниць Державної фіскальної служби під час передавання майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядження ним"]
== Хто може безоплатно отримати конфісковане майно ==
Відповідно до пункту 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985] (далі - Порядок), якщо майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовано у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"], '''державний виконавець вносить на розгляд комісії, що утворюється у складі представників відповідного органу державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу, пропозицію щодо безоплатної передачі майна:'''
* органам державної влади;
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема, закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям, будинкам дитини при установах виконання покарань;
* установам виконання покарань;
* слідчим ізоляторам;
* військовим формуванням;
* на благодійні цілі.
== Алгоритм звернення щодо передачі нереалізованого конфіскованого майна ==
1. Обрати відповідне майно за посиланням: [https://setam.net.ua/ www.om.gov.ua].

Переглянути повідомлення про безоплатну передачу майна можна за посиланням: https://setam.net.ua/freetransfers.

2. Подати заявку протягом 30 днів з моменту публікації оголошення.

3. Обґрунтувати потребу на отримання такої допомоги.
{| class="wikitable"
|+
|Відео-роз'яснення як можна звернутися щодо передачі нереалізованого конфіскованого майна: https://minjust.gov.ua/watch/videokomentar-direktora-dp-setam-viktora-vishnova-pro-bezoplatnu-peredachu-konfiskovanogo-nerealizovanogo-mayna .
|}
== Порядок прийняття рішення комісії, щодо передачі нереалізованого конфіскованого майна ==
З метою забезпечення розпорядження конфіскованим майном у способи, відмінні від реалізації, керівник органу державної виконавчої служби утворює комісію, яка складається з представників відповідного органу державної виконавчої служби, державної податкової інспекції у районі, місті (крім м. Києва), районної у місті, об’єднаної та спеціалізованої державної податкової інспекції головного управління ДПС, а якщо майно вилучено митницею - представників відповідної митниці. До складу комісії можуть бути включені представники благодійних організацій. Головою комісії є керівник органу державної виконавчої служби. Рішення комісії приймаються простою більшістю голосів, підписуються присутніми на засіданні членами комісії та затверджуються керівником відповідного органу державної виконавчої служби. У разі коли голоси розділилися порівну, вирішальним є голос голови комісії (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF/ed20210402#Text Порядку]).

У разі прийняття комісією рішення про можливість безоплатної передачі майна орган державної виконавчої служби розміщує інформацію щодо цього майна на веб-сайті з питань реалізації арештованого державними виконавцями майна.

Протягом місяця з моменту розміщення повідомлення про безоплатну передачу майна особи, яким надано право на безоплатне отримання майна, можуть звернутися до органу державної виконавчої служби із '''заявою про отримання майна'''.

Інформація про рішення щодо безоплатної передачі майна оприлюднюється на [https://setam.net.ua/freetransfers веб-сайті з питань реалізації арештованого державними виконавцями майна] у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення із зазначенням безпосереднього отримувача майна. У повідомленні про безоплатну передачу майна зазначається інформація про оподаткування операцій з безоплатної передачі майна, у тому числі підакцизних товарів, з посиланням на норми законодавства.

Якщо протягом місяця з моменту розміщення повідомлення жодна з осіб, яким надано право безоплатного отримання майна, не звернулася до державного виконавця щодо його отримання, державний виконавець виносить на розгляд комісії питання щодо знищення (утилізації) майна.

Рішення щодо знищення (утилізації) майна приймається також у випадку, якщо за рішенням комісії майно не було безоплатно передано жодній з осіб, які виявили бажання його отримати (пункт 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF/ed20210402#Text Порядку]).
== Умови відчуження переданого безоплатно майна ==
Передане безоплатно майно, що підлягало оподаткуванню митними платежами, якщо вони не були сплачені, може бути відчужене виключно за умови сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством під час його ввезення на територію України (пункт 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF/ed20210402#Text Порядку]).
== Передача окремих видів майна ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-2002-%D0%BF#Text Порядком] '''окремі види майна можуть бути передані лише окремим суб'єктам:'''

◇Товарно-матеріальні цінності, які були в користуванні і мають ступінь зносу понад 50 відсотків, можуть передаватися безоплатно:
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення;
* установам виконання покарань, слідчим ізоляторам;
* на благодійні цілі.
◇ Товари і вироби для дітей, м'який інвентар, а саме: одяг (у тому числі спортивний), білизна, постільні речі, шкарпетки, панчохи, взуття (у тому числі спортивне), шкільне приладдя, книги для дітей дошкільного та шкільного віку, штори та занавіски, килими та килимові доріжки, матраци, іграшки для дітей віком до 7 років, за наявності супровідної документації, в якій є відомості про походження товару та підтверджено його безпеку для здоров'я, транспортні та інші засоби, затримані митними органами і конфісковані в установленому порядку, можуть передаватися безоплатно:
* закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
*дитячим будинкам сімейного типу;
* прийомним сім'ям;
* будинкам дитини при установах виконання покарань у кількості, що не перевищує необхідної річної потреби відповідного закладу або сім'ї, за зверненням служби у справах неповнолітніх після проведення належної експертизи.
◇ Водонепроникні лабораторні костюми, рукавички медичні нестерильні нетальковані нітрилові, рукавички неопудрені з нітрилу, рукавички з інших полімерних матеріалів, халати ізоляційні медичні одноразові, маски медичні, окуляри захисні, щитки захисні, респіратори класу захисту не нижче FFP2, конфісковані в установленому порядку, безоплатно передаються до закладів охорони здоров’я.

◇ Продукти харчування за наявності супровідної документації, в якій є відомості про походження товару та підтверджено його безпеку для здоров'я, насамперед такі, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи та з дотриманням термінів придатності до споживання можуть безоплатно передаватися:
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення;
* військовим формуванням;
* установам виконання покарань, слідчим ізоляторам;
* на благодійні цілі.
◇ Незаконно добуті природні ресурси та виготовлена з них продукція, а також знаряддя незаконного добування природних ресурсів підлягають реалізації, а ті, що є продуктами харчування, безоплатно передаються:
* закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення;
* військовим формуванням;
* установам виконання покарань;
* слідчим ізоляторам;
* на благодійні цілі.
◇ Дикі тварини безоплатно передаються притулкам для тварин, зоологічним паркам, іншим установам для утримання тварин.

У разі реалізації, знищення, утилізації, переробки або безоплатного передання конфіскованого майна державний виконавець виносить відповідну '''постанову про закінчення виконавчого провадження''' на підставі пункту 9 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 статті 39 Закон України "Про виконавче провадження"], копію якої додатково направляє до митного органу.
== Особливості передачі нереалізованого конфіскованого майна в період воєнного стану ==
=== Кому може передаватися: ===
* Збройним Силам,
*Національній гвардії
* СБУ
* Службі зовнішньої розвідки
* Держприкордонслужбі
* МВС
* Національній поліції
*ДСНС
* Управлінню державної охорони
* Держспецзв’язку
* Іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам,підрозділам, державним органам, установам (організаціям), які утримуються за рахунок бюджетних коштів
=== Для яких цілей ===
Для потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, забезпечення енергетичної безпеки держави, продовольчої безпеки населення
=== Порядок безоплатної передачі конфіскованого майна ===
Передача здійснюється за рішенням керівника обласної військової адміністрації. Для цього органи державної виконавчої служби, яким конфісковане майно за рішенням суду до 5 числа кожного місяця надсилають інформацію про наявність майна. інформація повинна містити відомості про найменування, первинний документ, статус (підстава переходу у власність держави), кількість, одиниці виміру, облікову вартість майна, за якою здійснюватиметься його передача.
Обласні військові адміністрації щомісяця до 10 числа оприлюднюють на власному веб-сайті зведену інформацію про наявне майно яке може бути безоплатно передано. Протягом 15 календарних днів з моменту оприлюднення зазначеної інформації суб’єкти можуть звернутися до відповідної обласної військової адміністрації із заявою про отримання майна. Якщо на одне і теж майно претендує більше ніж один суб’єкт, рішення щодо його отримувача приймається обласною військовою адміністрацією за результатами узгоджувальної наради з уповноваженими представниками таких суб’єктів. Рішення щодо переліку та отримувачів майна, яке необхідне для потреб оборони та національної безпеки, приймається обласною військовою адміністрацією до кінця поточного місяця, у якому здійснювалося оприлюднення інформації про наявність відповідного майна, про що невідкладно інформується орган (суб’єкт господарювання), від якого таку інформацію було отримано.
Передача майна оформлюється актом приймання-передачі, складеним представниками органу державної виконавчої служби та представниками суб’єкта, якому передається майно. При цьому представник суб’єкта, якому передається майно, отримує майно на підставі відповідної довіреності.
=== Майно яке не передається в період воєнного стану на військові потреби: ===

* спирт\ етиловий, алкогольні напої,
* наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, лікарські засоби та медичних вироби без державної реєстрації та/або дозвільних документів,
* фальсифікована продукція,
* культурні цінності, а також майно, яке невластиве для потреб оборони та національної безпеки, а саме:

# вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріат,
# марковані парфуми та декоративна косметика,
# тканини та килими ручної роботи, вироби з натурального хутра, дизайнерський одяг, взуття, сумки та аксесуари провідних світових брендів,
# годинники, канцелярське приладдя та інші вироби з дорогоцінних металів або плакованих чи дубльованих дорогоцінними металами,
# легкові автомобілі з типом кузова купе, кабріолет, родстер, спортивні автомобілі.

Продукти харчування та інше майно, що може зашкодити здоров’ю і життю людини, може бути безоплатно передано за умови, що вони не справляють шкідливого впливу на здоров’я людини та придатні для споживання, що підтверджується наявними товаросупровідними документами на це майно або за відсутності таких документів - висновком (протоколом) уповноваженої лабораторії, акредитованої компетентним органом проводити для цілей державного контролю лабораторні дослідження (випробування), проведення яких забезпечує суб’єкт, якому передається майно.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Конфіскація_земельної_ділянки Конфіскація земельної ділянки]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Спеціальна_конфіскація Спеціальна конфіскація]

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей

2024-08-13T18:00:29Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_166 Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці № 182]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013 Конвенція про скасування примусової праці № 105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларація прав дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
== Загальні положення ==
Згідно із принципом 6 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларацією прав дитини]''' дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості потрібно любов та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі – в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. На суспільство та органи публічної влади має бути покладений обов’язок щодо здійснення особливого піклування про дітей, які не мають сім’ї, та про дітей, які не мають достатніх засобів існування.

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України «Про охорону дитинства»] всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Держава гарантує всім дітям рівний доступ до [[Правнича допомога|безоплатної правничої допомоги]], необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Дитина не може прийматися на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй у жодному разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які є шкідливими для її здоров’я або перешкоджають її освіті, фізичному, розумовому чи моральному розвитку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text принцип 9 Декларації прав дитини]).

Тому, відповідно до законодавства, слід зазначити, що '''порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text стаття 188 Кодексу законів про працю України]). Вік, з якого допускається прийняття дитини на роботу, становить 16 років. Діти, які досягли 15-річного віку, можуть прийматися на роботу, що не завдає шкоди їх здоров’ю і навчанню, за згодою одного з батьків або особи, яка замінює батьків, а також допускається прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Законодавство '''забороняє залучати дітей''' до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час.

'''До найгірших форм дитячої праці належать:'''
* усі форми рабства або практика, подібна до рабства, зокрема, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
* використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав;
* використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності;
* робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини] держава-учасниця повинна вжити всі необхідні законодавчі, адміністративні, соціальні і просвітницькі заходи, щодо захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину. Вона не повинна бути об’єктом торгівлі в будь-якій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text принцип 9 Декларації прав дитини]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text Кримінальний кодекс України] (далі - КК України) передбачає кримінальну відповідальність за експлуатацію дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (частина перша статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України]).
==Об'єкт кримінального правопорушення==
'''''Безпосереднім об’єктом''''' кримінального правопорушення є суспільні відносини, що забезпечують особисту волю дитини, її фізичне і психічне здоров’я.

''Потерпілою особою'' є дитина, яка досягла віку, з якого законодавством про працю дозволяється працевлаштування. Умови залучення неповнолітніх до праці викладені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті188 Кодексу законів про працю України.]
==Об'єктивна сторона кримінального правопорушення==
З '''''об’єктивної сторони''''' це кримінальне правопорушення полягає в експлуатації дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці. Це, наприклад, використання праці підлітка підприємцем у своїй майстерні без належної оплати або використання підлітка для миття автомашин, що знаходяться на стоянці, з вилученням у нього повністю або в більшій частині отриманої від клієнтів винагороди.

Під '''''експлуатацією''''' слід розуміти використання примусової праці дитини або добровільної праці, але безоплатно чи з оплатою, яка зовсім не відповідає кількості або якості виконуваної нею роботи. Також у контексті статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК Україні] під експлуатацією слід розуміти використання праці дитини, яке суперечить приписам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України], а саме:

а) використання приватною особою праці особи, якій не виповнилось 16 років;

б) використання приватною особою праці особи, якій виповнилось 15 років, без згоди батьків.

'''Склад кримінального правопорушення''' – ''формальний.'' Кримінальне правопорушення є ''закінченим'' з моменту вчинення діяння.
==Суб’єкт кримінального правопорушення==
'''''Суб’єкт''''' '''''кримінального правопорушення''''' – будь-яка особа, яка досягла 16-ти років. Якщо зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text статті 150 КК України] діяння вчинить службова особа, то її дії кваліфікуються за сукупністю статті 150 та відповідно за статтями 364, 3641, 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України], якщо діяння, передбачені останніми статтями, містять всі ознаки складу кримінального правопорушення.
==Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення==
Вина – прямий умисел.

Особа усвідомлює, що експлуатує дитину і бажає цього.
==Кваліфікуючі ознаки==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text У частині другій статті 150 КК України] зазначені такі обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність: вчинення кримінального правопорушення щодо кількох дітей або якщо була спричинена істотна шкода для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або якщо дії, зазначені в частині першій статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України], були поєднані з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Експлуатація ''кількох дітей'' означає, що винна особа використовує одночасно або в різний час працю двох або більше підлітків, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування.

''Істотна шкода для здоров’я'' дитини. Це випадки спричинення з необережності потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження під час або внаслідок експлуатації його праці. Умисне спричинення тілесних ушкоджень дитині, наприклад, з метою примусити працювати або як покарання за недоброякісно виконану роботу потребує кваліфікації за сукупністю частини другої статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України] та відповідно за статтями 121, 122 або 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#n953 КК України].

''Істотною шкодою для фізичного розвитку'' дитини визнаються випадки суттєвого гальмування або припинення взагалі її фізичного розвитку.

''Істотною шкодою для освітнього рівня'' дитини слід визнавати випадки тривалого припинення навчання дитини у школі, що призвело до суттєвого відставання її освітнього рівня від однолітків.

Для з’ясування показників, що свідчать про настання зазначених видів шкоди, необхідно призначити відповідну судову експертизу.

''Шкідливе виробництво'' – це певні роботи або види виробничої діяльності, які у фізичному або моральному відношенні є шкідливими для неповнолітніх. До таких відносять не тільки безпосередньо шкідливі, а й важкі роботи або роботи з небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0176-94#Text Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 46]). Визнання виробництва шкідливим для дитини, праця якої використовується, встановлюється на підставі законодавства про працю.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text Частиною третьою статті 150 КК України] передбачена особливо обтяжуюча кримінальну відповідальність обставина – вчинення дій, зазначених у частині першій або другій організованою групою - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під '''''експлуатацією дітей, вчиненою організованою групою,''''' слід розуміти експлуатацію однієї дитини або кількох дітей, а також експлуатацію дітей, поєднану з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві, якщо в її готуванні або вчиненні брали участь три і більше осіб, які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього й іншого (інших) кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи.
{| class="wikitable"
|-
|Корисно!
Кримінальний кодекс України. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.
|}
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Діти]]

Отримання гранту для створення або розвитку тепличного господарства

2024-08-13T17:16:36Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу»]
* [https://minagro.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovogo-proektu-modulnoyi-teplici Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.07.2022 № 428 «Про затвердження типового проекту модульної теплиці»]
* [https://minagro.gov.ua/npa/deyaki-pitannya-realizaciyi-poryadku-nadannya-grantiv-dlya-stvorennya-abo-rozvitku-teplichnogo-gospodarstva-zatverdzhenogo-postanovoyu-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-21-chervnya-2022-roku-73?_ga=2.141578802.1299557579.1678721485-1966752012.1660667917 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.07.2022 № 449 "Деякі питання реалізації Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738"]

== Загальна інформація ==
З 1 липня 2022 року держава започаткувала систему мікрогрантів для українських підприємців “єРобота”.

Грантові програми єРобота — це дієва допомога від держави для відновлення, створення власної справи з нуля, реалізації амбітних проєктів, генерування нових робочих місць та здобуття потрібних на ринку праці спеціальностей. Одним з видів програми є грант для створення тепличного господарства.

== Суб’єкти, що мають право на отримання гранту ==
Отримати фінансування можуть суб’єкти господарювання – '''юридичні особи''', '''фізичні особи-підприємці''', основною діяльністю яких є вирощування сільськогосподарських культур на власних або орендованих землях.

Зазначені вимоги до отримувачів гранту:

*які не перебувають і не провадять господарську діяльність на тимчасово окупованій території України;

*які не провадять господарську діяльність на території росії;

*які не перебувають під санкціями;

*щодо яких не порушено справи про банкрутство;

*щодо яких відсутнє рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності за корупцію;
*які не мають заборгованості перед бюджетом.
Подати заявку на отримання гранту можна на порталі diia.gov.ua.

==== Онлайн оформлення заявки відбувається наступним шляхом: ====
1. Зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного підпису. Обов’язково необхідно скористатися ключем ФОП або керівника юридичної особи з ЄДРПОУ підприємства.

2. Заповнити [https://diia.gov.ua/services/grant-na-teplicyu онлайн-заявку].

3. Додайте до заяви скановану копію проєкту будівництва модульної теплиці разом з кошторисною документацією. Заява має бути підписана розробником проєкту. Без такої копії заяву '''не розглянуть'''.

'''''Проєкт має містити такі розділи:'''''
[[Файл:Завантаження.jpg|міні|612x612пкс]]
- пояснювальна записка

- архітектурні рішення

- конструкції металеві

- конструкції залізобетонні (враховуючи фундамент)

- водозабір та системи поливу

- електропостачання

- кошторисна документація

4. Підписати електронним підписом та відправити.

Типовий модульний проєкт можна адаптувати під свою (власну або орендовану) земельну ділянку, підписати і подати.

Після цього заявка з проєктною документацією через портал Дія надходить на верифікацію до уповноваженого банку. Верифікація триває '''5 робочих'''

'''днів'''. Банк перевіряє базові речі: чи є заборгованість, чи не є в банкрутстві, чи немає ніяких обмежень, чи немає кримінальних проваджень, санкційні списки, прозорість заявника за відповідними параметрами.

Якщо з точки зору доброчесності і прозорості все гаразд — дана заявка з проєктом передається на розгляд до Міністерства аграрної політики, яке протягом '''10 робочих днів''' розглядає заявку: в першу чергу проєкт теплиці, та приймає рішення.

'''''У випадку наявності недоліків''''' в наданій документації, про це сповіщається заявник з коментарями до документа. Отримувач гранту має можливість повторно подати виправлені документи.

,Якщо проєктне відповідає — видається наказ, що грант не надається із зазначенням причини невідповідності. Якщо є заявка, але немає проєкту — про

це листом повідомляється заявнику. В будь-якому разі повинен бути зворотній зв'язок до заявника від МінАгро через портал Дія і контакт, який заявник лишив там.

Всі учасники процесу: Міністерство, банк та заявник отримують рішення.

Якщо відповідає всім вимогам — підписується відповідно наказ про надання гранту.В цьому випадку, отримувач повинен протягом '''5 робочих днів''' укласти договір про надання гранту та відкрити спеціальний рахунок, куди будуть перераховані грантові кошти в уповноваженому банку. Проєкт цього договору також є в затвердженому наказі міністерства, краще вивчити його завчасно — вносити зміни в цей договір не є можливим, а подаючи заявку, заявник погоджується, що в разі отримання ним погодження заявки, він повинен підписати договір саме в такій редакції.

Після відкриття рахунку та підписання договору, отримувач протягом 30 календарних днів має внести свою частку гранту на цей рахунок відповідно (мається на увазі 30% або 50% від вартості проекту).

Після внесення грантоотримувачем коштів Мінекономіки здійснює переказ коштів на вищезгаданий відкритий рахунок. Після цього відбувається реалізація гранту.

Максимальний розмір допомоги складає:

* для 0,4 - 0,6 гектара - 2 млн. гривень;

* для 0,8 - 1,2 гектара - 3,5 млн. гривень;

* для 1,6 - 2,4 гектара - 7 млн. гривень.

Грант надається на будівництво модульної плівкової теплиці і може становити до 70% вартості будівництва, але не більше 7 млн. грн. Не стаціонарні, не скляні теплиці в межах бюджету до 7 млн. грн. на 2 га — неможливі. Наприклад, якщо вартість будівництва становить 20 млн. грн., а частка держави не може перевищувати 7 млн. грн. — це складе 35% вартості проєкту відповідно.

Певних критичних обмежень щодо культур, які можна вирощувати немає. Це можуть бути плодово-ягідні культури, овочеві, саджанці, розсада, квіти і т.ін. Головне, щоб саджанці рослин, які будуть вирощуватись в теплиці, були внесені до [https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin реєстру сортів рослин.]

== Обов’язки після отримання гранту є ==
1.Створення робочих місць: не менше 14 робочих місць на 1 га модульних теплиць. Наприклад, якщо 0,5 га відповідно повинно бути створено 7 нових робочих місць;

2.Строк будівництва модульної теплиці не повинен перевищувати 12 місяців з моменту отримання коштів. Тому потрібно розраховувати можливості і планувати свою діяльність, а ще краще мати бізнес план, тому що через 12 місяців теплиця повинна стати функціональною і там повинні розпочатись відповідні виробничі процеси. У випадку, якщо кошти в межах 70% або 50% (грант), не були реалізовані протягом вищезазначеного періоду, залишок повертається в Держбюджет. Залишок від 30% або 50% (власні кошти грантоотримувача) повертаються грантоотримувачу.

3.Провадження підприємницької діяльності після закінчення будівництва протягом не менше 3 років;

4.Сплачувати до бюджету податки та збори протягом не менше 3 років.

Зауважимо, що за грантові кошти не можна купити землю! Земля — обов’язкова передумова успішності реалізації гранту і важливий елемент, який має бути (у власності чи в оренді не менше, ніж на 7 років) на момент подання заяви на грант. Це є підтвердженням довгостроковості цього проєкту, тому що якщо власність — вона безстрокова, а оренда короткострокова 2-3 роки є великим ризиком для підприємця, який починає справу, і для держави, яка співфінансує бізнес ініціативу.

== Діяльність після реалізації гранту ==
Обов’язково буде здійснюватися моніторинг за ресурсом уповноваженого банку, який ви обираєте подаючи заявку (Ощадбанк чи Укрексімбанк). Представник уповноваженого банку буде робити фото та відео фіксацію, виїжджаючи на об’єкт — місце будівництво теплиці. По теплицях моніторинг здійснюється протягом 3 років: оцінюється раз на квартал в рамках процесу будівництва — перші 12 місяців, наступні 2 роки — раз на півроку. Окрім фото і відео фіксації, також фіксується наявність мінімум 14 працюючих на 1 га теплиці.

У разі встановлення органами, уповноваженими здійснювати контроль за використанням бюджетних коштів, факту нецільового використання грантів і порушення вимог Постанови надання отримувачу будь-якої державної фінансової підтримки припиняється з моменту встановлення такого факту та протягом поточного і десятьох наступних бюджетних періодів, а гранти повертаються до державного бюджету.

У разі продажу бізнесу вищезазначені зобов’язання переходять до нового власника.

У разі порушення грантоотримувачем вимог для отримання, він зобов’язується повернути різницю між фактично використаними бюджетними коштами та фактично сплаченими податками та зборами внаслідок реалізації проекту будівництва модульної теплиці до державного бюджету не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому спливає три роки з дати початку реалізації проекту будівництва модульної теплиці.

У разі коли отримувач коштів фактично сплатив податки та збори на суму використаних бюджетних коштів раніше трирічного строку, проект будівництва модульної теплиці підлягає зняттю з контролю, а відповідний договір вважається припиненим.

Під час провадження діяльності після завершення будівництва модульної теплиці отримувач має право застрахувати своє виробництво (продукцію) від настання ризиків природного характеру та свою частку вкладених у будівництво коштів на випадок впливу воєнних дій на території України.

== Див. також ==

* [[Мікрогрант від держави для створення власного бізнесу]]

[[Категорія:Господарське право]]

Заборона салютів в Україні

2024-05-29T14:50:54Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативно - правова база ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text '''Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів" від 11.04.2023 №3039-IX''']

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 2021 р. № 8 Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів]'''

== Поняття та класифікація піротехніки ==
В Україні від 06.11.2023 року набрав чинності Закон № 3039-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів», що забороняє продаж, передачу та використання феєрверків, салютів і петард, та проведення будь-яких заходів із використанням піротехнічних виробів та вибухових речовин. До початку повномасштабної війни запуск салютів додавав святкового настрою та новорічної атмосфери. Проте сьогодні використання піротехнічних виробів вважається недоречним. Більше того, використання більшості феєрверків, салютів та різноманітних петард '''заборонено під час воєнного стану.'''

'''Піротехнічні вироби''' – це засоби, які створюють шумові, світові та звукові ефекти. До них відносяться хлопавки, феєрверки, бенгальські вогні, петарди, салюти і так звані свічки-феєрверки.

=== '''Згідно технічного регламенту піротехнічних виробів, піротехнічні вироби кваліфікуються таким чином:''' ===
а) феєрверки:

клас F1: феєрверки, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму та призначені для використання в умовах обмеженого простору, у тому числі феєрверки, які можуть використовуватися в житлових будівлях;

клас F2: феєрверки, що мають низький рівень небезпеки та шуму та призначені для використання на відкритому повітрі в умовах обмеженого простору;

клас F3: феєрверки, що мають середній рівень небезпеки, призначені для використання на відкритому просторі на великих відкритих площах, рівень шуму яких не є шкідливими для здоров’я людини;

клас F4:феєрверки, що мають високий рівень небезпеки, призначені для використання виключно особами із спеціальною підготовкою (широко відомі як « феєрверки для професійного використання»), рівень шуму яких не є шкідливим для здоров’я людини.

б) сценічні піротехнічні вироби:

клас Т1: піротехнічні вироби для сценічного використання, що мають низький рівень небезпеки;

клас Т2: піротехнічні вироби для сценічного використання, які призначені для використання виключно особами зі спеціальною підготовкою;

в) інші піротехнічні вироби:

клас Р1: піротехнічні вироби. За винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, що мають низький низький рівень небезпеки;

клас Р2:піротехнічні вироби, за винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, які призначені для використання або застосування виключно особами із спеціальною підготовкою.
[[Файл:Zaborona-salyutiv-pid-chas-vijny-scaled.jpg|праворуч|безрамки|565x565пкс]]

==== Законом заборонено: ====
- використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин;

- при поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель, у тому числі внаслідок використання піротехнічних виробів;

- використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 (у тому числі петард або шутих та салютів);

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класів F2, F3, F4;

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класу F1, особам, які не досягли 16 років.

'''Заборона не поширюється на:'''

- використання та продаж сценічних (класи Т1 і Т2) та інших піротехнічних виробів (класи Р1 і Р2). Питання їх використання та обігу і надалі регулюється Технічним регламентом піротехнічних виробів;

- піротехнічні вироби, призначені для використання Збройними Силами України, Національною поліцією або аварійно-рятувальними службами з некомерційною метою, відповідно до законодавства України;

- використання феєрверків класу F1, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму;

- проведення спортивних змагань з ракетомоделювання чи навчань з використанням учбових гранат та інших піротехнічних засобів.

Також зазначається, що Законом передбачено відтермінування поширення норм щодо заборони на експорт піротехнічних виробів класів F2, F3, F4 на один рік, що дасть можливість реалізувати бізнесу наявну у них продукцію.

== Відповідальність, що передбачена за порушення заборони ==
Осіб, які ігноруватимуть обмеження, будуть притягувати як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. У чинному законодавстві є кілька статей, які передбачають покарання за використання чи продаж піротехнічних виробів.

Порушників притягуватимуть до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

=== Адміністративна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 164 КУпАП]''' (порушення порядку провадження господарської діяльності) – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Тобто штраф у розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''. Також у порушників забиратимуть продукцію та гроші, одержані внаслідок вчинення цього правопорушення;

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 182 КУпА]П''' (порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях) - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, карається штрафом '''від 85 грн до 255 грн''', для посадових осіб та суб’єктів господарської діяльності – '''від 255 грн до 510 грн;'''

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 195-6 КУпАП]''' (порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

=== Кримінальна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 296 КК України]''' (хуліганство) карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Карається штрафом в розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''., або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

Заборона салютів в Україні

2024-05-29T14:32:56Z

Yuliia.tumashenko: /* Законом заборонено: */

== Нормативно правова база ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text '''Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів" від 11.04.2023 №3039-IX''']

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 2021 р. № 8 Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів]'''

== Поняття та класифікація піротехніки ==
В Україні від 06.11.2023 року набрав чинності закон , що забороняє продаж, передачу та використання феєрверків, салютів і петард, та проведення будь-яких заходів із використанням піротехнічних виробів та вибухових речовин. До початку повномасштабної війни запуск салютів додавав святкового настрою та новорічної атмосфери. Проте сьогодні використання піротехнічних виробів вважається недоречним. Більше того, використання більшості феєрверків, салютів та різноманітних петард '''заборонено під час воєнного стану.'''

'''Піротехнічні вироби''' – це засоби, які створюють шумові, світові та звукові ефекти. До них відносяться хлопавки, феєрверки, бенгальські вогні, петарди, салюти і так звані свічки-феєрверки.

=== '''Згідно технічного регламенту піротехнічних виробів, піротехнічні вироби кваліфікуються таким чином:''' ===
а) феєрверки:

клас F1: феєрверки, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму та призначені для використання в умовах обмеженого простору, у тому числі феєрверки, які можуть використовуватися в житлових будівлях;

клас F2: феєрверки, що мають низький рівень небезпеки та шуму та призначені для використання на відкритому повітрі в умовах обмеженого простору;

клас F3: феєрверки, що мають середній рівень небезпеки, призначені для використання на відкритому просторі на великих відкритих площах, рівень шуму яких не є шкідливими для здоров’я людини;

клас F4:феєрверки, що мають високий рівень небезпеки, призначені для використання виключно особами із спеціальною підготовкою (широко відомі як « феєрверки для професійного використання»), рівень шуму яких не є шкідливим для здоров’я людини.

б) сценічні піротехнічні вироби:

клас Т1: піротехнічні вироби для сценічного використання, що мають низький рівень небезпеки;

клас Т2: піротехнічні вироби для сценічного використання, які призначені для використання виключно особами зі спеціальною підготовкою;

в) інші піротехнічні вироби:

клас Р1: піротехнічні вироби. За винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, що мають низький низький рівень небезпеки;

клас Р2:піротехнічні вироби, за винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, які призначені для використання або застосування виключно особами із спеціальною підготовкою.
[[Файл:Zaborona-salyutiv-pid-chas-vijny-scaled.jpg|праворуч|безрамки|565x565пкс]]

==== Законом заборонено: ====
- використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин;

- при поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель, у тому числі внаслідок використання піротехнічних виробів;

- використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 (у тому числі петард або шутих та салютів);

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класів F2, F3, F4;

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класу F1, особам, які не досягли 16 років.

'''Заборона не поширюється на:'''

- використання та продаж сценічних (класи Т1 і Т2) та інших піротехнічних виробів (класи Р1 і Р2). Питання їх використання та обігу і надалі регулюється Технічним регламентом піротехнічних виробів;

- піротехнічні вироби, призначені для використання Збройними Силами України, Національною поліцією або аварійно-рятувальними службами з некомерційною метою, відповідно до законодавства України;

- використання феєрверків класу F1, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму;

- проведення спортивних змагань з ракетомоделювання чи навчань з використанням учбових гранат та інших піротехнічних засобів.

Також зазначається, що Законом передбачено відтермінування поширення норм щодо заборони на експорт піротехнічних виробів класів F2, F3, F4 на один рік, що дасть можливість реалізувати бізнесу наявну у них продукцію.

== Відповідальність, що передбачена за порушення заборони ==
Осіб, які ігноруватимуть обмеження, будуть притягувати як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. У чинному законодавстві є кілька статей, які передбачають покарання за використання чи продаж піротехнічних виробів.

Порушників притягуватимуть до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

=== Адміністративна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 164 КУпАП]''' (порушення порядку провадження господарської діяльності) – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Тобто штраф у розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''. Також у порушників забиратимуть продукцію та гроші, одержані внаслідок вчинення цього правопорушення;

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 182 КУпА]П''' (порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях) - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, карається штрафом '''від 85 грн до 255 грн''', для посадових осіб та суб’єктів господарської діяльності – '''від 255 грн до 510 грн;'''

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 195-6 КУпАП]''' (порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

=== Кримінальна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 296 КК України]''' (хуліганство) карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Карається штрафом в розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''., або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

Заборона салютів в Україні

2024-05-29T14:17:40Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативно правова база ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text '''Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів" від 11.04.2023 №3039-IX''']

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 2021 р. № 8 Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів]'''

== Поняття та класифікація піротехніки ==
В Україні від 06.11.2023 року набрав чинності закон , що забороняє продаж, передачу та використання феєрверків, салютів і петард, та проведення будь-яких заходів із використанням піротехнічних виробів та вибухових речовин. До початку повномасштабної війни запуск салютів додавав святкового настрою та новорічної атмосфери. Проте сьогодні використання піротехнічних виробів вважається недоречним. Більше того, використання більшості феєрверків, салютів та різноманітних петард '''заборонено під час воєнного стану.'''

'''Піротехнічні вироби''' – це засоби, які створюють шумові, світові та звукові ефекти. До них відносяться хлопавки, феєрверки, бенгальські вогні, петарди, салюти і так звані свічки-феєрверки.

=== '''Згідно технічного регламенту піротехнічних виробів, піротехнічні вироби кваліфікуються таким чином:''' ===
а) феєрверки:

клас F1: феєрверки, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму та призначені для використання в умовах обмеженого простору, у тому числі феєрверки, які можуть використовуватися в житлових будівлях;

клас F2: феєрверки, що мають низький рівень небезпеки та шуму та призначені для використання на відкритому повітрі в умовах обмеженого простору;

клас F3: феєрверки, що мають середній рівень небезпеки, призначені для використання на відкритому просторі на великих відкритих площах, рівень шуму яких не є шкідливими для здоров’я людини;

клас F4:феєрверки, що мають високий рівень небезпеки, призначені для використання виключно особами із спеціальною підготовкою (широко відомі як « феєрверки для професійного використання»), рівень шуму яких не є шкідливим для здоров’я людини.

б) сценічні піротехнічні вироби:

клас Т1: піротехнічні вироби для сценічного використання, що мають низький рівень небезпеки;

клас Т2: піротехнічні вироби для сценічного використання, які призначені для використання виключно особами зі спеціальною підготовкою;

в) інші піротехнічні вироби:

клас Р1: піротехнічні вироби. За винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, що мають низький низький рівень небезпеки;

клас Р2:піротехнічні вироби, за винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, які призначені для використання або застосування виключно особами із спеціальною підготовкою.
[[Файл:Zaborona-salyutiv-pid-chas-vijny-scaled.jpg|праворуч|безрамки|565x565пкс]]

==== Законом заборонено: ====
- використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин;

- при поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель, у тому числі внаслідок використання піротехнічних виробів;

- використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 (у тому числі петард або шутих та салютів);

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класів F2, F3, F4;

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класу F1, особам, які не досягли 16 років.

Заборона не поширюється на:

- використання та продаж сценічних (класи Т1 і Т2) та інших піротехнічних виробів (класи Р1 і Р2). Питання їх використання та обігу і надалі регулюється Технічним регламентом піротехнічних виробів;

- піротехнічні вироби, призначені для використання Збройними Силами України, Національною поліцією або аварійно-рятувальними службами з некомерційною метою, відповідно до законодавства України;

- використання феєрверків класу F1, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму;

- проведення спортивних змагань з ракетомоделювання чи навчань з використанням учбових гранат та інших піротехнічних засобів.

Також зазначається, що Законом передбачено відтермінування поширення норм щодо заборони на експорт піротехнічних виробів класів F2, F3, F4 на один рік, що дасть можливість реалізувати бізнесу наявну у них продукцію.

== Відповідальність, що передбачена за порушення заборони ==
Осіб, які ігноруватимуть обмеження, будуть притягувати як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. У чинному законодавстві є кілька статей, які передбачають покарання за використання чи продаж піротехнічних виробів.

Порушників притягуватимуть до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

=== Адміністративна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 164 КУпАП]''' (порушення порядку провадження господарської діяльності) – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Тобто штраф у розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''. Також у порушників забиратимуть продукцію та гроші, одержані внаслідок вчинення цього правопорушення;

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 182 КУпА]П''' (порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях) - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, карається штрафом '''від 85 грн до 255 грн''', для посадових осіб та суб’єктів господарської діяльності – '''від 255 грн до 510 грн;'''

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 195-6 КУпАП]''' (порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

=== Кримінальна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 296 КК України]''' (хуліганство) карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Карається штрафом в розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''., або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

Порядок отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража

2024-03-18T21:09:24Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print1401668101701298#Text Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1446123755461306#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv/print1401668101701298#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%25D0%25BF/conv/print1401668101701298#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%25D0%25BF/print1475935595013934#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%25D0%25BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 «Порядок розроблення містобудівної документації»]
== Загальні поняття ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється'''.
|}Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 статтею 14 Конституції України] право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n27 частини першої статті 3 Земельного кодексу України] (далі- ЗК України) земельні відносини регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n395 40 ЗК України] передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися громадянам України безоплатно у власність або надаватися в оренду в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
== Способи реалізації ==
* безоплатна передача із земель державної і комунальної власності у власність громадян;
* право оренди земельної ділянки;
* на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок:
*# державної та комунальної власності або прав на них;
*# приватної власності.
== Безоплатна передача земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража із земель державної і комунальної власності у власність громадян ==
=== Хто може звернутися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України] саме громадяни України можуть набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частини четвертої статті 116 ЗК України] передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться один раз по кожному виду використання, у нашому випадку для будівництва індивідуальних гаражів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
|}
=== Яка норма безоплатної передачі земельної ділянки громадянам? ===
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів площею, яка складає не більше 0,01 гектара або 100 М2.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!!!''' Якщо Ви отримаєте земельну ділянку 0.007 Га, то вже не зможете отримати залишок 0.003, бо передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться '''один раз''' по кожному виду використання.
|}
=== Обрати вільну земельну ділянку ===
Для знаходження вільної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] та скористатися [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічною кадастровою картою України], щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку. Ви можете ознайомитися з порядком користування Публічною кадастровою картою в консультації "[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]".

Крім того, можна звернутися із [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом про надання публічної інформації]] до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва індивідуального гаражу.
{| class="wikitable"
|-
| Обравши вільну земельну ділянку, Ви можете звернутися до територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри плати та види послуг, які надаються [https://land.gov.ua/ Держгеокадастром], встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»]
|}
=== Куди звертатися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статті 122 ЗК України] громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до:
* до місцевої ради (земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад);
* до районної, обласної ради (земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад ).
=== Вимоги до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу ===
Громадяни України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають '''клопотання,''' відповідно до частини шостої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для будівництва індивідуального гаражу) та її орієнтовні розміри, крім того, до клопотання додаються:
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 118 ЗК України].
|-
| '''Увага!!!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі]
|}
[http://myrogoshanska.gromada.org.ua/docs/117167/ Приклад надання дозволу на розробку проекту землеустрою].

[https://khm.gov.ua/uk/content/pro-rozglyad-zayavy-gromadyanky-kydysyuk-oksany-volodymyrivny-pro-nadannya-dozvolu-na-0 Приклад відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою]
{| class="wikitable"
|-
| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85999950 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 826/6225/16] (касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі зобов'язати відповідача розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 Га для індивідуального гаражного будівництва в межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 ЗК України, з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання).
|}
=== Строк розгляду заяви ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання '''у місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу Увагу!!!''' Якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
|}
=== Підстави відмови ===
Законодавцем визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).

'''Судова практика:'''
# Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84923636 813/1922/14] зазначив що, якщо особа, яка звернулася до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. Крім того, в зазначеному рішенні суд звертає увагу що, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі.
# Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 826/5737/16] зазначає що, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
# Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83647630 0640/4434/18] роз'яснює що виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
=== Оскарження відмови ===
Відмову в надані дозволу на розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можливо [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити у адміністративному суді]], подавши адміністративний позов, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України] юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Розмір судового збору]:'''
* суд першої інстанції 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд апеляційної касаційної інстанції 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд касаційної інстанції 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
{| class="wikitable"
|-
| з 1 січня 2023 року - 3028 гривні || ||
|}
[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ або можливо розрахувати автоматично, обравши суд, до якого будите подавати позов].

Стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] передбачає певний перелік пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»] Ви можете отримати консультацію щодо Вашого питання або у разі, якщо Ви суб'єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, то й отримати таку допомогу у найближчому до Вас [https://www.legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/ місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правничої допомоги] або [https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ бюро правничої допомоги].
=== Розробка проекту ===
У разі, коли Вам надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража, Вам потрібно звернутися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] до розробників документації із землеустрою а саме:
* юридичних осіб, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичних осіб - підприємців, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Звертаємо Вашу увагу,''' що у разі відсутності сертифікату у виконавця робіт щодо розробки проекту землеустрою, такий проект буде визнаним недійсним та неможливе буде здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.
|}
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру]: «Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності».

Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору.

Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами підписує договір і повертає один примірник договору другій стороні.

Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством '''не може перевищувати 6 місяців''' відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статті 28 Закону України "Про землеустрій"]<big>.</big>

Детально з приводу розробки проекту землеустрою Ви можете ознайомитись у правовій консультації [[Розроблення документації землеустрою|"Розроблення документації землеустрою"]].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF#Text Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки].

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність зобов’язані '''протягом десяти робочих днів''' з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (абзац четвертий частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).
=== Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ===
'''Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, '''подаються:'''
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n749 заява]''' за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* '''оригінал документації із землеустрою,''' яка є підставою для формування земельної ділянки;
* '''документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.'''
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку'''. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються '''безоплатно.''' За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, крім випадків, встановлених цим Законом.
=== Затвердження проекту землеустрою ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.
=== Реєстрація права власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно ===
Після присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою, з метою підтвердження права власності на земельну ділянку необхідно внести відповідні дані до '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно'''.

Заяву для проведення державної реєстрації права власності подається до центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви додаються:
* копія Вашого паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Див. також ==
* [[Оренда земельної ділянки комунальної власності]]
* [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна]]
* [[Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража

2024-03-18T20:46:48Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print1401668101701298#Text Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1446123755461306#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України «Про доступ до публічної інформації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv/print1401668101701298#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%25D0%25BF/conv/print1401668101701298#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%25D0%25BF/print1475935595013934#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%25D0%25BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 «Порядок розроблення містобудівної документації»]
== Загальні поняття ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється'''.
|}Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 статтею 14 Конституції України] право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n27 частини першої статті 3 Земельного кодексу України] (далі- ЗК України) земельні відносини регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n395 40 ЗК України] передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися громадянам України безоплатно у власність або надаватися в оренду в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
== Способи реалізації ==
* безоплатна передача із земель державної і комунальної власності у власність громадян;
* право оренди земельної ділянки;
* на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок:
*# державної та комунальної власності або прав на них;
*# приватної власності.
== Безоплатна передача земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража із земель державної і комунальної власності у власність громадян ==
=== Хто може звернутися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України] саме громадяни України можуть набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частини четвертої статті 116 ЗК України] передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться один раз по кожному виду використання, у нашому випадку для будівництва індивідуальних гаражів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
|}
=== Яка норма безоплатної передачі земельної ділянки громадянам? ===
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів площею, яка складає не більше 0,01 гектара або 100 М2.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!!!''' Якщо Ви отримаєте земельну ділянку 0.007 Га, то вже не зможете отримати залишок 0.003, бо передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться '''один раз''' по кожному виду використання.
|}
=== Обрати вільну земельну ділянку ===
Для знаходження вільної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] та скористатися [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічною кадастровою картою України], щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку. Ви можете ознайомитися з порядком користування Публічною кадастровою картою в консультації "[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]".

Крім того, можна звернутися із [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом про надання публічної інформації]] до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва індивідуального гаражу.
{| class="wikitable"
|-
| Обравши вільну земельну ділянку, Ви можете звернутися до територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри плати та види послуг, які надаються [https://land.gov.ua/ Держгеокадастром], встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»]
|}
=== Куди звертатися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статті 122 ЗК України] громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до:
* до місцевої ради (земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад);
* до районної, обласної ради (земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад ).
=== Вимоги до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу ===
Громадяни України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають '''клопотання,''' відповідно до частини шостої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для будівництва індивідуального гаражу) та її орієнтовні розміри, крім того, до клопотання додаються:
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 118 ЗК України].
|-
| '''Увага!!!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі]
|}
[http://myrogoshanska.gromada.org.ua/docs/117167/ Приклад надання дозволу на розробку проекту землеустрою].

[https://khm.gov.ua/uk/content/pro-rozglyad-zayavy-gromadyanky-kydysyuk-oksany-volodymyrivny-pro-nadannya-dozvolu-na-0 Приклад відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою]
{| class="wikitable"
|-
| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85999950 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 826/6225/16] (касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі зобов'язати відповідача розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 Га для індивідуального гаражного будівництва в межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 ЗК України, з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання).
|}
=== Строк розгляду заяви ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання '''у місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу Увагу!!!''' Якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
|}
=== Підстави відмови ===
Законодавцем встановлено визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).

'''Судова практика:'''
# Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84923636 813/1922/14] зазначив що, якщо особа, яка звернулася до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. Крім того, в зазначеному рішенні суд звертає увагу що, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі.
# Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 826/5737/16] зазначає що, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
# Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83647630 0640/4434/18] роз'яснює що виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
=== Оскарження відмови ===
Відмову в надані дозволу на розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можливо [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити у адміністративному суді]], подавши адміністративний позов, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України] юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Розмір судового збору]:'''
* суд першої інстанції 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд апеляційної касаційної інстанції 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд касаційної інстанції 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
{| class="wikitable"
|-
| з 1 січня 2023 року - 3028 гривні || ||
|}
[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ або можливо розрахувати автоматично, обравши суд, до якого будите подавати позов].

Стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] передбачає певний перелік пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»] Ви можете отримати консультацію щодо Вашого питання або у разі, якщо Ви суб'єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу, то й отримати таку допомогу у найближчому до Вас [https://www.legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/ місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги] або [https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ бюро правової допомоги].
=== Розробка проекту ===
У разі, коли Вам надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража, Вам потрібно звернутися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] до розробників документації із землеустрою а саме:
* юридичних осіб, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичних осіб - підприємців, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Звертаємо Вашу увагу,''' що у разі відсутності сертифікату у виконавця робіт щодо розробки проекту землеустрою, такий проект буде визнаним недійсним та неможливе буде здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.
|}
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру]: «Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності».

Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору.

Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами підписує договір і повертає один примірник договору другій стороні.

Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством '''не може перевищувати 6 місяців''' відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статті 28 Закону України "Про землеустрій"]<big>.</big>

Детально з приводу розробки проекту землеустрою Ви можете ознайомитись у правовій консультації [[Розроблення документації землеустрою|"Розроблення документації землеустрою"]].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF#Text Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки].

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність зобов’язані '''протягом десяти робочих днів''' з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (абзац четвертий частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).
=== Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ===
'''Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, '''подаються:'''
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n749 заява]''' за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* '''оригінал документації із землеустрою,''' яка є підставою для формування земельної ділянки;
* '''документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.'''
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку'''. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються '''безоплатно.''' За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, крім випадків, встановлених цим Законом.
=== Затвердження проекту землеустрою ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.
=== Реєстрація права власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно ===
Після присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою, з метою підтвердження права власності на земельну ділянку необхідно внести відповідні дані до '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно'''.

Заяву для проведення державної реєстрації права власності подається до центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви додаються:
* копія Вашого паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Див. також ==
* [[Оренда земельної ділянки комунальної власності]]
* [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна]]
* [[Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Обмеження прав на землю

2024-02-22T08:17:27Z

Yuliia.tumashenko: /* Вартість послуг */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051б-2012-п#Text Додатки (2-57) до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051]
== Загальні положення ==
Законодавством закріплено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n244 (частина перша статті 18 Земельного кодексу України] (далі - ЗК України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Тобто кожній категорії земель притаманні свої особливості щодо її користування, що у свою чергу обмежує право на користування нею виключно тільки до її цільового призначення.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n244 (стаття 19 Земельного кодексу України)]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини четвертої статті 41 Конституції України] зазначено, що право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений його, а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 частині третій статті 13 Конституції України] зазначено, що власність зобов'язує і що вона не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству. А також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 частини сьомої статті 41 Конституції України] використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

Поняття обтяження закріплюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n5 Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]" (далі - Закон) у якому йдеться, що '''обтяження''' - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n928 статті 110 ЗК України] :

● '''обмеження''' прав на землю може бути встановлено на використання власником земельної ділянки або її частини;

● '''обтяжено''' правами інших осіб може бути право власності на земельну ділянку.

Під обмеженням прав на земельну ділянку слід розуміти покладений обов’язок на власника чи землекористувача земельної ділянки утримуватись від певних дій щодо даної земельної ділянки, а обтяження земельної ділянки – це обов’язок вчинити певні дії.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.
|-
| '''Важливо!!!''' Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
|}
== Обмеження у користувані ==
Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель:

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків;

б) заборона на провадження окремих видів діяльності;

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту;

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги;

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт;

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку;

е) обов’язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Містобудівною документацією на місцевому рівні також встановлюються гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд, максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України (обмеження у використанні земель у сфері забудови). Обмеження у використанні земель у сфері забудови, що встановлюються певним видом містобудівної документації на місцевому рівні, визначаються Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 частина друга статті 111 ЗК України]).
== Державна реєстрація обмеження у використанні земель, набрання чинності ==
Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Державному земельному кадастрі] у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), містобудівній документації, робочому проекті землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 стаття 111 ЗК України]).
== Порядок реєстрації обмежень на землю ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051] (далі – Порядок) визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=101#w1_1 пункту 101 Порядку] для державної реєстрації обмеження у використанні земель (змін до нього) Державному кадастровому реєстраторові подаються:
* заява про державну реєстрацію обмеження у використанні земель за формою заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 додатком 12 Порядку];
* документація із землеустрою, інші документи, які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] є підставою для виникнення, зміни та припинення обмеження у використанні земель;
* електронний документ.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=102#w1_1 пунктом 102 Порядку] до Державного земельного кадастру вносяться відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=23.+%D0%94%D0%BE#w1_5 пункті 23 Порядку], на підставі:
* схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
* комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій;
* проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
* проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
* проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* іншої документації із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n203 статті 25 Закону України "Про землеустрій"];
* договору;
* рішення суду;
* матеріалів, за якими відповідно до законодавства, що діяло на момент їх розроблення, здійснювалося встановлення обмежень у використанні земель, визначених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закону України “Про охорону культурної спадщини”] і встановлених частиною сьомою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n413 статті 47 Закону України “Про землеустрій”] до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#Text Законом України від 28 квітня 2021 р. № 1423-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”].
* у разі коли з таких матеріалів неможливо встановити дійсні межі зазначених обмежень, такі відомості вносяться до Державного земельного кадастру на підставі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Законом України “Про охорону культурної спадщини”], а до її розроблення - технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=104#w1_1 Пунктом 104 Порядку] визначено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, здійснюється:
* у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них відповідно до пунктів 107-134 Порядку;
* на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з додатком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 12 до Порядку], до якої додаються:
*# документи, які згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF/ed20230704#Text пунктом 102 цього Порядку] є підставою для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі обмеження;
*# електронний документ.
Відомості про обмеження у використанні земель у сфері забудови, передбачені Класифікацією обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 року № 654], що встановлені до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Законом України від 17 червня 2020 року № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"] у затвердженій містобудівній документації на місцевому рівні, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі такої документації.

'''''Звернення стягнення або накладення арешту приватним (державним) виконавцем на право оренди земельної ділянки орендаря є незаконним, за виключенням випадків, передбачених законом або договором.''''''
=== Інформація про обмеження у використанні земель, які вносяться до державного земельного кадастру ===
До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про обмеження у використанні земель:
* назва та код, обліковий номер обмеження (в цілому і за окремими контурами) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0+%D1%82%D0%B0+%D0%BA%D0%BE%D0%B4%2C+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80#w1_1 додатками 2 і 6 та пунктами 28 і 30-1] Порядку;
* контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною;
* площа обмеження (в цілому і за окремими контурами);
* перелік заборонених видів діяльності та обов'язків щодо вчинення певних дій з посиланням на нормативно-правові акти, згідно з якими встановлено обмеження, строк дії обмеження;
* опис режимоутворюючого об'єкта (за його наявності):
** найменування;
** контури меж режимоутворюючого об'єкта з координатами поворотних точок та довжиною;
** контур межі режимоутворюючого об’єкта, від якого встановлюється обмеження у використанні земель;
** відстань від контуру режимоутворюючого об’єкта, на яку встановлюється обмеження у використанні земель;
** площа (в цілому і за окремими контурами);
** характеристики, що обумовлюють встановлення обмеження;
* інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження (назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, за якою встановлено обмеження, найменування органу, що його прийняв, дата, з якої діє обмеження), електронні копії таких документів (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n18 Порядку]).
== Обтяження прав на землю ==
Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Наприклад: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB+%D0%A5#w1_18 у розділі Х "Перехідні положення" ЗК України] до 1 січня 2024 року встановлено, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до встановлення такого обмеження.
=== Державна реєстрація та набрання чиності ===
Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]] у порядку, встановленому законом.
== Обтяження, що підлягають державній реєстрації ==
Державній реєстрації прав підлягають:
* право власності та [[право довірчої власності]] як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
* речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:
** [[Право земельного сервітуту|право користування (сервітут)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)]];
** [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|право забудови земельної ділянки (суперфіцій)]];
** право господарського відання;
** право оперативного управління;
** право постійного користування та [[Договір оренди земельної ділянки|право оренди (суборенди) земельної ділянки]];
** право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
** право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
** інші речові права відповідно до закону;
* обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва:
** заборона відчуження та/або користування;
** [[Порядок накладення арешту на землі сільськогосподарського призначення|арешт]];
** [[Договір іпотеки|іпотека]];
** вимога [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріального посвідчення договору]], предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;
** [[Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування|податкова застава]], предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
** інші обтяження відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n64 (стаття 4 Закону]).
У разі визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, а також зміни обтяжувача, особи, в інтересах якої встановлено обтяження речових прав, чи зміни умов обтяження проводиться державна реєстрація таких змін, при цьому дата та час державної реєстрації речових прав, обтяжень речових прав залишаються незмінними.
== Отримання довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку ==
[[Файл:Dovidka.jpg|міні|довідка]]
Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку - документ, який видається територіальним управлінням Держземагентства для здійснення різних операцій із земельною ділянкою (наприклад, для продажу, дарування, застави або прийняття спадщини).

Довідка про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку є обов’язковою для укладення нотаріальних договорів, і нотаріус без даної довідки не зможе провести відповідну угоду.
=== Строк дії ===
Строк дії довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку становить 1 рік. Цей документ необхідний для здійснення будь-яких операцій з земельною ділянкою. Крім того, ще буде потрібен витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
=== Порядок отримання послуг ===
Подати електронну заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру особисто через електронний кабінет "Е-сервіси"- https://e.land.gov.ua/services.

Замовлення на отримання витягу відправляється на виконання після оплати адміністративних послуг через платіжний сервіс.

Після опрацювання сформованого замовлення на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист з детальною інформацією щодо дати та часу надходження документів до обраного Центру надання адміністративних послуг.
==== Строки надання послуги ====
Протягом 10 робочих днів з дати реєстрації заяви.
==== Вартість послуг ====
0,055 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"] на 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата становить 7100 гривень. Тобто вартість буде становить 7100 × 0,055=390,5 гривень.

За зверненням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - послуга безоплатна.
==== Результат послуги ====
Витяг з Державного земельного кадастру або повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру.
==== Відповідальний орган ====
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88952168 Постанова Велика Палата Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 904/968/18] (застосування виконавцем такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на право оренди земельної ділянки, можливе у двох випадках:

1) стосовно власника земельної ділянки (орендодавця);

2) у випадку, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи передбачене законом або договором (емфітевзис, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо).

Під час виконання рішення суду арештованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику, та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, мають бути спрямовані на погашення вимог стягувача до боржника у виконавчому провадженні).

== Безоплатна правнича допомога ==
Безоплатна правнича допомога - [[правнича допомога]], що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або є необхідність отримання безоплатної вторинної правничої допомоги під час оскарження неправомірних дій службових осіб, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас центру правничої допомоги або зателефонувати на єдиний телефонний номер '''0800 213 103'''

== Див. також ==
* [[Добросусідство]]
* [[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]
* [[Землі водного фонду]]
* [[Землі енергетичної системи]]
* [[Землі запасу]]
* [[Землі лісогосподарського призначення]]
* [[Землі промисловості|Землі оборони]]
* [[Землі транспорту]]
* [[Право земельного сервітуту]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]

Заборона салютів в Україні

2023-12-26T12:53:29Z

Yuliia.tumashenko:

== Нормативно правова база ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text '''Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів" від 11.04.2023 №3039-IX''']

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 2021 р. № 8 Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів]'''

== Поняття та класифікація піротехніки ==
В Україні від 06.11.2023 року набрав чинності закон про даний закон забороняє продаж, передачу та використання феєрверків, салютів і петард, та проведення будь-яких заходів із використанням піротехнічних виробів та вибухових речовин. До початку повномасштабної війни запуск салютів додавав святкового настрою та новорічної атмосфери. Проте сьогодні використання піротехнічних виробів вважається недоречним. Більше того, використання більшості феєрверків, салютів та різноманітних петард '''заборонено під час воєнного стану.'''

'''Піротехнічні вироби''' – це засоби, які створюють шумові, світові та звукові ефекти. До них відносяться хлопавки, феєрверки, бенгальські вогні, петарди, салюти і так звані свічки-феєрверки.

=== '''Згідно технічного регламенту піротехнічних виробів, піротехнічні вироби кваліфікуються таким чином:''' ===
а) феєрверки:

клас F1: феєрверки, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму та призначені для використання в умовах обмеженого простору, у тому числі феєрверки, які можуть використовуватися в житлових будівлях;

клас F2: феєрверки, що мають низький рівень небезпеки та шуму та призначені для використання на відкритому повітрі в умовах обмеженого простору;

клас F3: феєрверки, що мають середній рівень небезпеки, призначені для використання на відкритому просторі на великих відкритих площах, рівень шуму яких не є шкідливими для здоров’я людини;

клас F4:феєрверки, що мають високий рівень небезпеки, призначені для використання виключно особами із спеціальною підготовкою (широко відомі як « феєрверки для професійного використання»), рівень шуму яких не є шкідливим для здоров’я людини.

б) сценічні піротехнічні вироби:

клас Т1: піротехнічні вироби для сценічного використання, що мають низький рівень небезпеки;

клас Т2: піротехнічні вироби для сценічного використання, які призначені для використання виключно особами зі спеціальною підготовкою;

в) інші піротехнічні вироби:

клас Р1: піротехнічні вироби. За винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, що мають низький низький рівень небезпеки;

клас Р2:піротехнічні вироби, за винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, які призначені для використання або застосування виключно особами із спеціальною підготовкою.
[[Файл:Zaborona-salyutiv-pid-chas-vijny-scaled.jpg|праворуч|безрамки|565x565пкс]]

==== Законом заборонено: ====
- використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин;

- при поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель, у тому числі внаслідок використання піротехнічних виробів;

- використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 (у тому числі петард або шутих та салютів);

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класів F2, F3, F4;

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класу F1, особам, які не досягли 16 років.

Заборона не поширюється на:

- використання та продаж сценічних (класи Т1 і Т2) та інших піротехнічних виробів (класи Р1 і Р2). Питання їх використання та обігу і надалі регулюється Технічним регламентом піротехнічних виробів;

- піротехнічні вироби, призначені для використання Збройними Силами України, Національною поліцією або аварійно-рятувальними службами з некомерційною метою, відповідно до законодавства України;

- використання феєрверків класу F1, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму;

- проведення спортивних змагань з ракетомоделювання чи навчань з використанням учбових гранат та інших піротехнічних засобів.

Також зазначається, що Законом передбачено відтермінування поширення норм щодо заборони на експорт піротехнічних виробів класів F2, F3, F4 на один рік, що дасть можливість реалізувати бізнесу наявну у них продукцію.

== Відповідальність, що передбачена за порушення заборони ==
Осіб, які ігноруватимуть обмеження, будуть притягувати як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. У чинному законодавстві є кілька статей, які передбачають покарання за використання чи продаж піротехнічних виробів.

Порушників притягуватимуть до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

=== Адміністративна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 164 КУпАП]''' (порушення порядку провадження господарської діяльності) – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Тобто штраф у розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''. Також у порушників забиратимуть продукцію та гроші, одержані внаслідок вчинення цього правопорушення;

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 182 КУпА]П''' (порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях) - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, карається штрафом '''від 85 грн до 255 грн''', для посадових осіб та суб’єктів господарської діяльності – '''від 255 грн до 510 грн;'''

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 195-6 КУпАП]''' (порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

=== Кримінальна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 296 КК України]''' (хуліганство) карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Карається штрафом в розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''., або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

Заборона салютів в Україні

2023-12-26T12:52:22Z

Yuliia.tumashenko: Створена сторінка: == Нормативно правова база == '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]''' '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text '''Закон України "Про внесення змін до деяких законі...

== Нормативно правова база ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3039-20#Text '''Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів" від 11.04.2023 №3039-IX''']

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 2021 р. № 8 Про затвердження Технічного регламенту піротехнічних виробів]'''

== Поняття та класифікація піротехніки ==
В Україні від 06.11.2023 року набрав чинності закон про даний закон забороняє продаж, передачу та використання феєрверків, салютів і петард, та проведення будь-яких заходів із використанням піротехнічних виробів та вибухових речовин. До початку повномасштабної війни запуск салютів додавав святкового настрою та новорічної атмосфери. Проте сьогодні використання піротехнічних виробів вважається недоречним. Більше того, використання більшості феєрверків, салютів та різноманітних петард '''заборонено під час воєнного стану.'''

'''Піротехнічні вироби''' – це засоби, які створюють шумові, світові та звукові ефекти. До них відносяться хлопавки, феєрверки, бенгальські вогні, петарди, салюти і так звані свічки-феєрверки.

=== '''Згідно технічного регламенту піротехнічних виробів, піротехнічні вироби кваліфікуються таким чином:''' ===
а) феєрверки:

клас F1: феєрверки, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму та призначені для використання в умовах обмеженого простору, у тому числі феєрверки, які можуть використовуватися в житлових будівлях;

клас F2: феєрверки, що мають низький рівень небезпеки та шуму та призначені для використання на відкритому повітрі в умовах обмеженого простору;

клас F3: феєрверки, що мають середній рівень небезпеки, призначені для використання на відкритому просторі на великих відкритих площах, рівень шуму яких не є шкідливими для здоров’я людини;

клас F4:феєрверки, що мають високий рівень небезпеки, призначені для використання виключно особами із спеціальною підготовкою (широко відомі як « феєрверки для професійного використання»), рівень шуму яких не є шкідливим для здоров’я людини.

б) сценічні піротехнічні вироби:

клас Т1: піротехнічні вироби для сценічного використання, що мають низький рівень небезпеки;

клас Т2: піротехнічні вироби для сценічного використання, які призначені для використання виключно особами зі спеціальною підготовкою;

в) інші піротехнічні вироби:

клас Р1: піротехнічні вироби. За винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, що мають низький низький рівень небезпеки;

клас Р2:піротехнічні вироби, за винятком феєрверків та сценічних піротехнічних виробів, які призначені для використання або застосування виключно особами із спеціальною підготовкою.
[[Файл:Zaborona-salyutiv-pid-chas-vijny-scaled.jpg|праворуч|безрамки|565x565пкс]]

==== Цим законом заборонено: ====
- використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин;

- при поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель, у тому числі внаслідок використання піротехнічних виробів;

- використання феєрверків (піротехнічних виробів, призначених для використання під час розважальних заходів) класів F2, F3, F4 (у тому числі петард або шутих та салютів);

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класів F2, F3, F4;

- продаж та/або передача будь-яким способом феєрверків класу F1, особам, які не досягли 16 років.

Заборона не поширюється на:

- використання та продаж сценічних (класи Т1 і Т2) та інших піротехнічних виробів (класи Р1 і Р2). Питання їх використання та обігу і надалі регулюється Технічним регламентом піротехнічних виробів;

- піротехнічні вироби, призначені для використання Збройними Силами України, Національною поліцією або аварійно-рятувальними службами з некомерційною метою, відповідно до законодавства України;

- використання феєрверків класу F1, що мають дуже низький рівень небезпеки і незначний рівень шуму;

- проведення спортивних змагань з ракетомоделювання чи навчань з використанням учбових гранат та інших піротехнічних засобів.

Також зазначається, що Законом передбачено відтермінування поширення норм щодо заборони на експорт піротехнічних виробів класів F2, F3, F4 на один рік, що дасть можливість реалізувати бізнесу наявну у них продукцію.

== Відповідальність, що передбачена за порушення заборони ==
Осіб, які ігноруватимуть обмеження, будуть притягувати як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності. У чинному законодавстві є кілька статей, які передбачають покарання за використання чи продаж піротехнічних виробів.

Порушників притягуватимуть до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

=== Адміністративна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 164 КУпАП]''' (порушення порядку провадження господарської діяльності) – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Тобто штраф у розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''. Також у порушників забиратимуть продукцію та гроші, одержані внаслідок вчинення цього правопорушення;

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 182 КУпА]П''' (порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях) - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, карається штрафом '''від 85 грн до 255 грн''', для посадових осіб та суб’єктів господарської діяльності – '''від 255 грн до 510 грн;'''

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text стаття 195-6 КУпАП]''' (порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п'яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

=== Кримінальна відповідальність ===

* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 296 КК України]''' (хуліганство) карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Карається штрафом в розмірі '''від 17 тис. до 34 тис. грн'''., або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

Файл:Zaborona-salyutiv-pid-chas-vijny-scaled.jpg

2023-12-26T12:17:19Z

Yuliia.tumashenko:

Заборона