WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Поділ та об'єднання земельних ділянок

2022-02-10T12:08:58Z

Yuliia.barsuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]

== Загальні поняття ==
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 ст. 79 Земельного кодексу України]).

За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 статті 79-1 Земельного кодексу України] формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

'''Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється: '''
*у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
*шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
*шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
*шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
*за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.'''

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

==Поділ та об’єднання земельних ділянок==
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей.

У більшості випадків він необхідний, наприклад, коли:

- необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;

- потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку;

- коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.

Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.

===Варто розуміти, що:===
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
# Поділ чи об’єднння земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
# Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
#Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.
'''Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:'''
*усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
*у земельних ділянок спільна межа;
*всі об’єднувані землі мають однакове цільове призначення.
===Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки===
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

'''Розробниками документації із землеустрою є:'''
*юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
*фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Одним із рідновидів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Дана документація розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок

''' Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки необхідно надати землевпорядній організації : '''
*нотаріально засвідчену заяву власника ( співвласників) на поділ земельної ділянки;
*засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
* копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).
Якщо є декілька власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.

У випадку, якщо ділянка ділиться особливим чином, а не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то необхідно також кадастрова зйомка земельної ділянки.

За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.

'''Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:'''

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Ст. 50 Закону України "Про землеустрій"] також містить положення про те, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

===Державна реєстрація земельних ділянок державним кадастровим реєстратором===
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
*заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
*документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
*У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.
Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру.

'''Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж'''

1. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n299 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр."]

===Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу===
'''У разі поділу або об’єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав,''' а її державна реєстрація скасовується. Тому, неохідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності на новостворенні земельні ділянки.

'''Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись''' до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса '''з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену''' в результаті поділу чи або об’єднання '''земельну ділянку.''' Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

У разі, коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051] (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

У разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера. Одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо земельних ділянок, закінчених будівництвом об’єктів, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з таких об’єктів.

''Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).''

Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію. За нормою пункту 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051], відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
'''Обмеження прав на землю'''

Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

[[Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів

2022-01-27T13:19:28Z

Yuliia.barsuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 105]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#n1324 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]

==Загальні положення==
Статтею 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що '''Державний земельний кадастр''' - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

На практиці громадяни або юридичні особи найчастіше звертаються для оформлення витягу з Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) під час вчинення дій (правочинів) із земельною ділянкою.

'''Витяг з кадастру (ДЗК)''' – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку та підтверджує внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку, на сьогодні, є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом та надаються у формі витягів з Державного земельного кадастру, відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ч.1 ст. 38 Закону -№ 3613-VI]. Витяг з ДЗК є важливим документом для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продажу, дарування, міни, оренди, спадкування, тощо). Також він є необхідним при реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

==Форма та порядок отримання витягу з ДЗК==
Отримати відомості (витяг) з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі.

'''Для того щоб отримати витяг з ДЗК у письмовій формі необхідно:'''

Подати Державному кадастровому реєстраторові або адміністраторові центру надання адміністративних послуг чи уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування:

1) заяву (у паперовій або електронній формі) за встановленою формою;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n775 пунктом 165] цього Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру у паперовій формі з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомлення про вручення або в електронній формі надсилається через Публічну кадастрову карту або Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.

'''Для оформлення витягу у електронній формі заявнику необхідно зайти на сайт Держгеокадастру''' https://e.land.gov.ua/services

Оформлення витягу через сайт Держгеокадастру можливе, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"], справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ''(у 2022 році адміністративний збір за вказану послугу становить 124 грн. 05 коп.)''

Державний кадастровий реєстратор або адміністратор центру надання адміністративних послуг чи уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування надає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - у день її надходження) витяг, або мотивовану відмову в наданні такого документа.

Витяг з Державного земельного кадастру підтверджує наявність кадастрового номера земельної ділянки, а також містить інші відомості про земельну ділянку (обмеження/обтяження, нормативну оцінку та ін.), що внесені до Поземельної книги.

Існує дві форми витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку:

1) '''з відомостями про речові права на земельну ділянку''', їх обтяження, одержання в порядку інформаційної взаємодії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2) з усіма відомостями, внесеними до Поземельної книги, '''крім відомостей про речові права на земельну ділянку''', що виникли після 1 січня 2013 року.

==Строк дії витягу із Державного земельного кадастру.==
За загальним правилом, строк дії витягу з кадастру - 3 місяці. Виключення встановлено для витягів, які видаються спадкоємцям та при реєстрації земельної ділянки в кадастрі - вони є безстроковими. Проте, речове право (право власності) на земельну ділянку має бути зареєстроване протягом одного року, з дня отримання витягу з кадастру про реєстрацію земельної ділянки в кадастрі.
==Підстави для відмови у наданні витягу із Державного земельного кадастру==
1) у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

2) із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа;

3) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

==Порядок оскарження==
У [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

== Див. також==

*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Оскарження_дій_Державного_кадастрового_реєстратора Оскарження дій Державного кадастрового реєстратора]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Електронні_сервіси_Держгеокадастру Електронні сервіси Держгеокадастру]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_викопіювань_з_картографічної_основи_Державного_земельного_кадастру,_кадастрової_карти_(плану) Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей

2021-11-24T09:07:49Z

Yuliia.barsuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_166 Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці № 182]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_013 Конвенція про скасування примусової праці № 105]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларація прав дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]

== Загальні положення ==
'''Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларацією прав дитини]''', слід зазначити, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості потрібно любов та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі – в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. На суспільство та органи публічної влади має бути покладений обов’язок щодо здійснення особливого піклування про дітей, які не мають сім’ї, та про дітей, які не мають достатніх засобів існування. (принцип 6).

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України «Про охорону дитин'''ства»'''] всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.'''

'''Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги,''' необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Дитина не може прийматися на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй у жодному разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які є шкідливими для її здоров’я або перешкоджають її освіті, фізичному, розумовому чи моральному розвитку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларація прав дитини, принцип 9]).

Тому, відповідно до чинного законодавства, слід зазначити, що '''порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст.188 КЗпПУ]). Вік, з якого допускається прийняття дитини на роботу, становить 16 років. Діти, які досягли 15-річного віку, можуть прийматися на роботу, що не завдає шкоди їх здоров’ю і навчанню, за згодою одного з батьків або особи, яка замінює батьків, а також допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

'''Законодавство забороняє залучати дітей''' до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час.

'''До найгірших форм дитячої праці належать:'''

- усі форми рабства або практика, подібна до рабства, зокрема, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, а також примусова чи - обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;

- використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав;

- використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності;

- робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини,] держава-учасниця повинна вжити всі необхідні законодавчі, адміністративні, соціальні і просвітницькі заходи, щодо захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину (ст.19). Вона не повинна бути об’єктом торгівлі в будь-якій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларація прав дитини, принцип 9]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text Кримінальний кодекс України] (далі - ККУ) передбачає кримінальну відповідальність за експлуатацію дитини (ч.1 ст.150 ККУ), яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

==Об'єкт злочину==
'''''Безпосереднім об’єктом''''' злочину, передбаченого цією статтею, є суспільні відносини, що забезпечують особисту волю дитини, її фізичне і психічне здоров’я. ''Потерпілою особою'' є дитина, яка досягла віку, з якого законодавством про працю дозволяється працевлаштування. Умови залучення неповнолітніх до праці викладені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст.188 КЗпПУ.]
==Об'єктивна сторона злочину==
З '''''об’єктивної сторони''''' цей злочин полягає в експлуатації дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці. Це, наприклад, використання праці підлітка підприємцем у своїй майстерні без належної оплати або використання підлітка для миття автомашин, що знаходяться на стоянці, з вилученням у нього повністю або в більшій частині отриманої від клієнтів винагороди.

Під '''''експлуатацією''''' слід розуміти використання примусової праці дитини або добровільної праці, але безоплатно чи з оплатою, яка зовсім не відповідає кількості або якості виконуваної нею роботи. Також у контексті ст. 150 КК під експлуатацією слід розуміти використання праці дитини, яке суперечить приписам КЗпП, а саме; а) використання приватною особою праці особи, якій не виповнилось 16 років; б) використання приватною особою праці особи, якій виповнилось 15 років, без згоди батьків.

'''Склад злочину''' – ''формальний.'' Злочин є ''закінченим'' з моменту вчинення діяння.

==Суб’єкт злочину==
'''''Суб’єкт''''' злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-ти років. Якщо зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text ст.150 КК] діяння вчинить службова особа, то її дії кваліфікуються за сукупністю ст.150 та відповідно за статтями 364, 364-1, 365 або 365-1 КК, якщо діяння, передбачені останніми статтями, містять всі ознаки складу злочину.

==Суб'єктивна сторона злочину==
'''''Суб’єктивна сторона''''' злочину. ''Вина – прямий умисел''. Особа усвідомлює, що експлуатує дитину і бажає цього.

==Кваліфікуючі ознаки==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text У '''''частині 2 ст. 150 КК'<nowiki/>''''']'''' зазначені такі '''''обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність:''''' вчинення злочину щодо кількох дітей або якщо була спричинена істотна шкода для здоров’я, фізичного розвитку чи освітнього рівня дитини, або якщо дії, зазначені в ч.1 ст.150 КК, були поєднані з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві.'''

Експлуатація ''кількох дітей'' означає, що винна особа використовує одночасно або в різний час працю двох або більше підлітків, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування.

''Істотна шкода для здоров’я'' дитини. Це випадки спричинення з необережності потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження під час або внаслідок експлуатації його праці. Умисне спричинення тілесних ушкоджень дитині, наприклад, з метою примусити працювати або як покарання за недоброякісно виконану роботу потребує кваліфікації за сукупністю ч.2 ст.150 КК та відповідно за статтями 121, 122 або 125 КК.

''Істотною шкодою для фізичного розвитку'' дитини визнаються випадки суттєвого гальмування або припинення взагалі її фізичного розвитку.

''Істотною шкодою для освітнього рівня'' дитини слід визнавати випадки тривалого припинення навчання дитини у школі, що призвело до суттєвого відставання її освітнього рівня від однолітків.

Для з’ясування показників, що свідчать про настання зазначених видів шкоди, необхідно призначити відповідну судову експертизу.

''Шкідливе виробництво'' – це певні роботи або види виробничої діяльності, які у фізичному або моральному відношенні є шкідливими для неповнолітніх. До таких відносять не тільки безпосередньо шкідливі, а й важкі роботи або роботи з небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх (''Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. №46'' ). Визнання виробництва шкідливим для дитини, праця якої використовується, встановлюється на підставі законодавства про працю.

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text Частиною 3 ст.150 КК']<nowiki>''''</nowiki>''''' передбачена '''''особливо обтяжуюча кримінальну відповідальність обставина''''' – вчинення дій, зазначених у ч.1 або ч.2 організованою групою.

Під '''''експлуатацією дітей, вчиненою організованою групою,''''' слід розуміти експлуатацію однієї дитини або кількох дітей, а також експлуатацію дітей, поєднану з використанням дитячої праці на шкідливому виробництві, якщо в її готуванні або вчиненні брали участь три і більше осіб, які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього й іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи.

{| class="wikitable"
|-
|Корисно!

Кримінальний кодекс України. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013.
|}

[[Категорія: Кримінальне право]]