https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Yaroshenko.Nataliia 2026-06-05T00:10:05Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=58640 2025-11-10T08:43:39Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div><br /> ==Нормативна база==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> == Детальний план території ==<br /> '''Містобудівна документація''' – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 7 статті 1 Закону України &quot;Про регулювання містобудівної діяльності&quot; (далі - Закон)).] <br /> <br /> До її складу входить безліч окремих документів. Серед них є і '''детальний план території''' - це найперший документ для процедури проектування. Причому, проектуватися може що завгодно – і цілі житлові масиви, квартали, окремі будівлі житлового та нежитлового призначення, інженерні конструкції, і об'єкти інфраструктури. Він знадобиться також у разі вирішення земельних питань, наприклад, відведення конкретної ділянки. За допомогою детального плану території можна визначити розвиток конкретної місцевості і її планувальну організацію. Детальний план повинен бути виконаний в досить великому масштабі, щоб чітко були видні всі деталі.<br /> <br /> '''Детальний план території''' – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 3 статті 1 Закону)].<br /> <br /> Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.<br /> <br /> Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n205 частини 2 статті 19 Закону] детальний план території може передбачати також формування ''земельних ділянок комунальної власності'' територіальної громади, на території якої вони розташовані. <br /> <br /> '''Формування''' таких земельних ділянок '''є''' '''обов’язковим''', якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається '''спорудження''': <br /> <br /> 1. '''''за кошти державного або місцевого бюджету:''''' <br /> <br /> * об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства);<br /> * об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; <br /> * об’єктів, для розміщення яких відповідно до цього Закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; <br /> <br /> 2. '''''інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.'''''<br /> <br /> Формування земельних ділянок для розміщення об’єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.<br /> <br /> Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об’єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.<br /> <br /> Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.<br /> <br /> Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад та зміст детального плану території встановлюється &quot;ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території&quot;, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0107858-12#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012  № 107].<br /> <br /> Доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot; шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.<br /> <br /> У разі наявності в детальному плані території інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили детальний план території.<br /> === Детальним планом території визначаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n205 частина 4 статті 19 Закону]): ===<br /> * принципи планувально-просторової організації забудови;<br /> * червоні лінії та лінії регулювання забудови;<br /> * функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;<br /> * містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;<br /> * потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;<br /> * доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;<br /> * черговість та обсяги інженерної підготовки території;<br /> * систему інженерних мереж;<br /> * порядок організації транспортного і пішохідного руху;<br /> * порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;<br /> * межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).<br /> Як і інша містобудівна документація, детальний план території містить у своєму складі як графічні, так і текстові матеріали, які не підлягають експертизі. <br /> <br /> За умови відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території можливе внесення змін до детального плану території.<br /> == Детальний план території дає можливість: ==<br /> * передачі (надання) земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або користування фізичним і юридичним особам для містобудівних потреб;<br /> * зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідного детальному плану території;<br /> * дає визначення зонування населених пунктів (визначення вільних ділянок);<br /> * дає можливість відведення землі, проведення землевпорядних робіт, деталізації тереторії, ділянок, вулиць і планування забудови;<br /> * для визначення прибудинкової території власників ОСББ, для розподілу територій, щоб визначити хто є власником;<br /> * для забудовників детальний план території показує потенційні площі для будівництва.<br /> В межах населеного пункту детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.<br /> В такому випадку детальний план розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.<br /> <br /> Детальний план може бути розроблений і на територію за межами населеного пункту. У такому разі план розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією в аналогічний строк.<br /> <br /> Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території. Детальний план території не підлягає експертизі.<br /> <br /> На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.<br /> <br /> Відсутність відповідно затвердженого детального плану території чи плану зонування забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.<br /> <br /> Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.<br /> <br /> <br /> [Https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ За безоплатною правничою допомогою можна звернутись до бюро правничої допомоги.]<br /> [[index.php?title=Категорія:Житлове право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=58638 2025-11-10T08:21:36Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div><br /> ==Нормативна база==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br /> == Детальний план території ==<br /> '''Містобудівна документація''' – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 7 статті 1 Закону).] <br /> <br /> До її складу входить безліч окремих документів. Серед них є і '''детальний план території''' - це найперший документ для процедури проектування. Причому, проектуватися може що завгодно – і цілі житлові масиви, квартали, окремі будівлі житлового та нежитлового призначення, інженерні конструкції, і об'єкти інфраструктури. Він знадобиться також у разі вирішення земельних питань, наприклад, відведення конкретної ділянки. За допомогою детального плану території можна визначити розвиток конкретної місцевості і її планувальну організацію. Детальний план повинен бути виконаний в досить великому масштабі, щоб чітко були видні всі деталі.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначено поняття '''детальний план території''' – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 (пункт 3 статті 1 Закону)].<br /> <br /> Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.<br /> <br /> Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n205 частини 2 статті 19 Закону] детальний план території може передбачати також формування ''земельних ділянок комунальної власності'' територіальної громади, на території якої вони розташовані. '''Формування''' таких земельних ділянок '''є''' '''обов’язковим''', якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається '''спорудження''': <br /> <br /> 1. '''''за кошти державного або місцевого бюджету:''''' <br /> <br /> * об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства);<br /> * об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; <br /> * об’єктів, для розміщення яких відповідно до цього Закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; <br /> <br /> 2. '''''інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.'''''<br /> <br /> Формування земельних ділянок для розміщення об’єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.<br /> <br /> Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об’єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.<br /> <br /> Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.<br /> <br /> Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад та зміст детального плану території встановлюється &quot;ДБН Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території&quot;, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0107858-12#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012  № 107].<br /> <br /> Доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України &quot;Про доступ до публічної інформації&quot; шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.<br /> <br /> У разі наявності в детальному плані території інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили детальний план території.<br /> === Детальним планом території визначаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n205 частина 4 статті 19 Закону України &quot;Про регулювання містобудівної діяльності&quot;]): ===<br /> * принципи планувально-просторової організації забудови;<br /> * червоні лінії та лінії регулювання забудови;<br /> * функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;<br /> * містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;<br /> * потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;<br /> * доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;<br /> * черговість та обсяги інженерної підготовки території;<br /> * систему інженерних мереж;<br /> * порядок організації транспортного і пішохідного руху;<br /> * порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;<br /> * межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).<br /> Як і інша містобудівна документація, детальний план території містить у своєму складі як графічні, так і текстові матеріали, які не підлягають експертизі. <br /> <br /> За умови відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території можливе внесення змін до детального плану території.<br /> == Детальний план території дає можливість: ==<br /> * передачі (надання) земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або користування фізичним і юридичним особам для містобудівних потреб;<br /> * зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідного детальному плану території;<br /> * дає визначення зонування населених пунктів (визначення вільних ділянок);<br /> * дає можливість відведення землі, проведення землевпорядних робіт, деталізації тереторії, ділянок, вулиць і планування забудови;<br /> * для визначення прибудинкової території власників ОСББ, для розподілу територій, щоб визначити хто є власником;<br /> * для забудовників детальний план території показує потенційні площі для будівництва.<br /> В межах населеного пункту детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.<br /> В такому випадку детальний план розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.<br /> <br /> Детальний план може бути розроблений і на територію за межами населеного пункту. У такому разі план розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією в аналогічний строк.<br /> <br /> Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території. Детальний план території не підлягає експертизі.<br /> <br /> На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.<br /> <br /> Відсутність відповідно затвердженого детального плану території чи плану зонування забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.<br /> <br /> Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.<br /> <br /> <br /> [Https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ За безоплатною правничою допомогою можна звернутись до бюро правничої допомоги.]<br /> [[index.php?title=Категорія:Житлове право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C&diff=57703 2025-10-08T10:40:57Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України &quot;Про землеустрій&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України &quot;Про Державний земельний кадастр&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №476 &quot;Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України]&quot;<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1776-15#Text Угода про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікована Законом України від 15 червня 2004 р. № 1776-IV]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2021-%D0%BF#n12 Постанова КМУ від 20 жовтня 2021 р. № 1098 &quot;Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України&quot;]<br /> == Поняття інвентаризації землі, об’єкти та принципи її проведення ==<br /> Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.<br /> <br /> Стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n297 Закону України «Про землеустрій»] дає більш точне визначення: інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування земельних ділянок, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.<br /> <br /> Державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів: плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення.<br /> <br /> Об’єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки, в тому числі ті, на яких розміщені меліоративні мережі або їх складова частина (складові частини). <br /> <br /> Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок.<br /> <br /> Таким чином, в результаті проведення інвентаризації землі:<br /> * створюється повноцінна база даних про всі земельні ділянки в межах населеного пункту на паперових та електронних носіях; завдяки цьому підвищується його інвестиційна привабливість, спрощується пошук потенційних земельних ділянок для інвестора та містобудівних потреб; <br /> * влада отримує можливість організації постійного контролю за використанням земель в населеному пункті; <br /> * виявлення всіх землекористувачів, власників землі зі встановленням меж їх ділянок; <br /> * виявлення земельних ділянок, що не використовуються або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням; <br /> * значно скорочуються витрати жителів села, селища, міста при виготовленні кадастрового номеру земельної ділянки, приватизації землі та ін.<br /> <br /> == Порядок проведення інвентарізації земель ==<br /> Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації, судові рішення.<br /> === ''Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:'' ===<br /> * для земель державної власності — рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;<br /> * в інших випадках — рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.<br /> === ''При проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:'' ===<br /> * внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;<br /> * формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;<br /> * формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;<br /> * формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.<br /> * при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:<br /> * внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;<br /> * формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;<br /> * формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;<br /> * формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву;<br /> * виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж земельних ділянок та інших відомостей про земельні ділянки.<br /> Інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення, не менш як 75 відсотків земель якого належить одній або декільком особам на праві власності або користування, може проводитися за відсутності рішення органів, зазначених у пункті а) частини четвертої статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n297 Закону України «Про землеустрій»]<br /> <br /> Проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель. Замовниками технічної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.<br /> <br /> '''''Виконавцями є:'''''<br /> * юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;<br /> * фізичні особи — підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.<br /> Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації.<br /> Строк складення технічної документації не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.<br /> <br /> '''''Вихідними даними для проведення інвентаризації земель є:'''''<br /> * матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;<br /> * відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою;<br /> * містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;<br /> * планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1776-15#Text Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 р. № 1776-IV;]<br /> * відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;<br /> * копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку.<br /> Під час проведення інвентаризації земель можуть використовуватися матеріали дистанційного зондування землі, лісовпорядкування, проекти створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.<br /> <br /> '''''Роботи з інвентаризації земель включають:'''''<br /> # Обстежувальні роботи. <br /> Обстежувальні роботи включають збір та аналіз виконавцем вихідних даних для проведення інвентаризації земель, складення робочого інвентаризаційного плану.<br /> Робочий інвентаризаційний план складається у разі, коли об’єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення. Робочий інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки (окремих земельних ділянок).<br /> Робочий інвентаризаційний план складається на основі чергового кадастрового плану або інших планово-картографічних матеріалів у межах міст та селищ у масштабі не менш як 1:5000, у межах сіл та масивів земель сільськогосподарського призначення у масштабі не менш як 1:2000, у межах територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад, у масштабі не менш як 1:10000, у межах районів у масштабі 1:25000 із зазначенням меж:<br /> * об’єкта інвентаризації;<br /> * адміністративно-територіальних одиниць, які ввійшли до складу об’єкта інвентаризації;<br /> * територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад;<br /> * земель незалежно від форми власності;<br /> * земельних ділянок, які внесено до Державного земельного кадастру;<br /> * обмежень у використанні земельних ділянок;<br /> * обтяжень прав на земельні ділянки;<br /> * угідь.<br /> # 2. Топографо-геодезичні та проектно-вишукувальні роботи.<br /> Топографо-геодезичні роботи виконуються в єдиній державній системі координат з метою визначення або уточнення меж земельних ділянок, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та угідь, які потребують уточнення або за якими неможливо визначити такі межі під час виконання обстежувальних робіт.<br /> Під час виконання топографо-геодезичних робіт також здійснюється обстеження земельних ділянок щодо наявності та/або відсутності електромереж напругою 0,4 кВ і більше, магістральних трубопроводів та інших об’єктів, навколо яких встановлюється обмежене використання земельних ділянок.<br /> Проектно-вишукувальні роботи передбачають оброблення даних, отриманих у результаті виконання топографо-геодезичних робіт.<br /> Під час виконання проектно-вишукувальних робіт на робочому інвентаризаційному плані зазначаються межі земельних ділянок, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та угідь, отримані за результатами виконання топографо-геодезичних робіт, складаються поконтурні відомості з експлікацією, в яких зазначаються номери контурів, площа земельних ділянок, їх кадастрові номери (у разі наявності), площа угідь, що фактично використовуються на момент проведення інвентаризації, площа обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки, а також зведений інвентаризаційний план.<br /> Зведений інвентаризаційний план складається з дотриманням умовних позначень.<br /> Зведений інвентаризаційний план складається у разі, коли об’єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення.<br /> Зведений інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки (окремих земельних ділянок).<br /> <br /> '''Окремо складаються переліки земельних ділянок (земель):'''<br /> * наданих у власність (користування) з присвоєнням кадастрових номерів;<br /> * наданих у власність (користування) без присвоєння кадастрових номерів;<br /> * не наданих у власність та користування у розрізі угідь;<br /> * що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них;<br /> * що використовуються не за цільовим призначенням;<br /> * нерозподілених, невитребуваних земельних часток (паїв);<br /> * відумерлої спадщини.<br /> '''На зведеному інвентаризаційному плані зазначаються межі: '''<br /> * об’єкта інвентаризації;<br /> * адміністративно-територіальних одиниць, які ввійшли до складу об’єкта інвентаризації;<br /> * територій, визначених проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад;<br /> * земельних ділянок, наданих у власність (користування);<br /> * земель і земельних ділянок, не наданих у власність (користування);<br /> * земельних ділянок, що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них, або не за цільовим призначенням;<br /> * обмежень у використанні земельних ділянок;<br /> * обтяжень прав на земельні ділянки;<br /> * нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних земельних часток (паїв);<br /> * земельних ділянок (земель) відумерлої спадщини;<br /> * угідь;<br /> * водних об’єктів і гідротехнічних споруд, дорожньої мережі, електромереж напругою 0,4 кВ і більше, продуктопроводів та інших об’єктів, навколо яких встановлюється обмежене використання земельних ділянок;<br /> * зрошуваних та осушуваних земель.<br /> # 3. Складення і оформлення технічної документації в паперовій та електронній (цифровій) формі.<br /> За результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n679 Закону України “Про землеустрій]Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1732 Земельного кодексу України].<br /> Виконавці подають копії матеріалів, отриманих за результатами проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою в паперовій та електронній (цифровій) формі.<br /> Відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, вносяться до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ За безоплатною правничою допомогою можна звернутись до центрів з надання безоплатної правничої допомоги.]<br /> [[index.php?title=Категорія:Земельне право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=57702 2025-10-08T09:47:28Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI &quot;Перехідні положення&quot; Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651]  на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.<br /> |}<br /> == Загальна інформація ==<br /> Судова влада не може зупиняти свою діяльність навіть в умовах карантину. Однак і працювати так, як раніше, не може. Тому відбулись деякі зміни в чинному процесуальному законодавстві.<br /> <br /> 23 квітня 2020 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI &quot;Перехідні положення&quot; Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)] (далі-Закон).<br /> <br /> Положення Закону згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 абз. 1 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України] мають тимчасовий характер, '''діють виключно на період дії карантину''', встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), '''та передбачають особливості лише щодо:'''<br /> * '''здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях слідчим суддею суду першої інстанції''';<br /> * '''розгляду судом окремих питань під час судового провадження'''.<br /> == Відкритість і гласність судового процесу ==<br /> Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n536 ч. 2 ст. 27 КПК України] кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.<br /> <br /> Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:<br /> # якщо обвинуваченим є неповнолітній; <br /> # розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; <br /> # необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; <br /> # якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; <br /> # необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні&quot;.<br /> Суд ( або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України &quot;Про захист населення від інфекційних хвороб&quot;], якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).<br /> <br /> Наприклад, це означає можливі обмеження для журналістів у висвітлюванні судових процесів, для судових спостерігачів/моніторів у перевірці дотримання права на справедливий суд через відсутність можливості бути присутніми під час засідань та слідкувати за всіма його деталями.<br /> == Тимчасові особливості під час судового провадження. ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 абз. 3 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України] у редакції Закону у разі неможливості визначити слідчого суддю у суді першої інстанції (наприклад, у випадку задоволення відводу (самовідводу) слідчому судді та неможливості передання клопотання на розгляд іншому слідчому судді чи в інших випадках неможливості здійснення повноважень щодо судового контролю слідчим суддею цього суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання (тобто із зазначенням конкретних підстав для передання відповідного клопотання) про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.<br /> <br /> У такому випадку, за поданням місцевого суду, питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду залежно від розташування останнього відносно першого (в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції чи в межах юрисдикції різних апеляційних судів) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, розглядається головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів), про що постановляється відповідна ухвала.<br /> <br /> Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.<br /> <br /> У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n606 ч. 3 ст. 35 КПК України], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 Абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ &quot;Перехідні положення&quot; КПК України] передбачено, що у разі неможливості у визначений Кодексом строк суддею (якщо провадження розглядається суддею одноособово) або колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути: <br /> * передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n606 ч. 3 ст. 35 КПК України]; або<br /> * розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально; або<br /> * може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів у порядку, передбаченому абз. 6 цього Закону.<br /> В інших випадках, не пов’язаних з розглядом клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміна підсудності вирішується у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n594 ст. 34 КПК України].<br /> <br /> Питання про передачу клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке має розглядатися судом під час судового провадження, для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду) за вмотивованим поданням місцевого суду чи суду апеляційної інстанції (наприклад, під час вирішення питання, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3323 п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України]) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала.<br /> <br /> Законом встановлена можливість за рішенням слідчого судді, суду, прийнятим із власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, під час здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, а також судом під час судового провадження '''проведення судових засідань у режимі відеоконференції'''. Про прийняття такого рішення мають бути повідомлені сторони у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1408 ст. 135 КПК України], а саме судове засідання у режимі відеоконференції має бути проведено з дотриманням правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2880 ч. 3–9 ст. 336 КПК України], які регламентують порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.<br /> <br /> Винятком є випадки розгляду клопотання слідчим суддею, судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про продовження строку тримання під вартою. Такі клопотання може бути розглянуто слідчим суддею (судом) у режимі відеоконференції '''виключно''' якщо підозрюваний (обвинувачений) проти цього не заперечуватиме.<br /> <br /> Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 абз. 10 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України] в редакції Закону за своїм змістом мають імперативний характер та зобов’язує прокурора/слідчого за погодженням із прокурором під час досудового розслідування та під час судового розгляду подавати клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Зокрема, якщо таке клопотання розглядається в загальному порядку, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1930 ч. 1 ст. 199 КПК України] подається не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.<br /> [[index.php?title=Категорія:Суди]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=57700 2025-10-08T09:26:45Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI &quot;Перехідні положення&quot; Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651]  на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.<br /> |}<br /> == Загальна інформація ==<br /> Судова влада не може зупиняти свою діяльність навіть в умовах карантину. Однак і працювати так, як раніше, не може. Тому відбулись деякі зміни в чинному процесуальному законодавстві.<br /> <br /> 23 квітня 2020 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI &quot;Перехідні положення&quot; Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)] (далі-Закон).<br /> <br /> Положення Закону згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 абз. 1 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України] мають тимчасовий характер, '''діють виключно на період дії карантину''', встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), '''та передбачають особливості лише щодо:'''<br /> * '''здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях слідчим суддею суду першої інстанції''';<br /> * '''розгляду судом окремих питань під час судового провадження'''.<br /> == Відкритість і гласність судового процесу ==<br /> Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n536 ч. 2 ст. 27 КПК України] кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.<br /> <br /> Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:<br /> # якщо обвинуваченим є неповнолітній; <br /> # розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; <br /> # необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; <br /> # якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; <br /> # необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні&quot;.<br /> Суд ( або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України &quot;Про захист населення від інфекційних хвороб&quot;], якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).<br /> <br /> Наприклад, це означає можливі обмеження для журналістів у висвітлюванні судових процесів, для судових спостерігачів/моніторів у перевірці дотримання права на справедливий суд через відсутність можливості бути присутніми під час засідань та слідкувати за всіма його деталями.<br /> == Тимчасові особливості під час судового провадження. ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 абз. 3 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України] у редакції Закону у разі неможливості визначити слідчого суддю у суді першої інстанції (наприклад, у випадку задоволення відводу (самовідводу) слідчому судді та неможливості передання клопотання на розгляд іншому слідчому судді чи в інших випадках неможливості здійснення повноважень щодо судового контролю слідчим суддею цього суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання (тобто із зазначенням конкретних підстав для передання відповідного клопотання) про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.<br /> <br /> У такому випадку, за поданням місцевого суду, питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду залежно від розташування останнього відносно першого (в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції чи в межах юрисдикції різних апеляційних судів) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, розглядається головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів), про що постановляється відповідна ухвала.<br /> <br /> Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.<br /> <br /> У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n606 ч. 3 ст. 35 КПК України], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 Абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ &quot;Перехідні положення&quot; КПК України] передбачено, що у разі неможливості у визначений Кодексом строк суддею (якщо провадження розглядається суддею одноособово) або колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути: <br /> * передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n606 ч. 3 ст. 35 КПК України]; або<br /> * розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально; або<br /> * може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів у порядку, передбаченому абз. 6 цього Закону.<br /> В інших випадках, не пов’язаних з розглядом клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміна підсудності вирішується у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n594 ст. 34 КПК України].<br /> <br /> Питання про передачу клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке має розглядатися судом під час судового провадження, для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду) за вмотивованим поданням місцевого суду чи суду апеляційної інстанції (наприклад, під час вирішення питання, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3323 п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України]) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала.<br /> <br /> Законом встановлена можливість за рішенням слідчого судді, суду, прийнятим із власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, під час здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, а також судом під час судового провадження '''проведення судових засідань у режимі відеоконференції'''. Про прийняття такого рішення мають бути повідомлені сторони у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1408 ст. 135 КПК України], а саме судове засідання у режимі відеоконференції має бути проведено з дотриманням правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2880 ч. 3–9 ст. 336 КПК України], які регламентують порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.<br /> <br /> Винятком є випадки розгляду клопотання слідчим суддею, судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про продовження строку тримання під вартою. Такі клопотання може бути розглянуто слідчим суддею (судом) у режимі відеоконференції '''виключно''' якщо підозрюваний (обвинувачений) проти цього не заперечуватиме.<br /> <br /> Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4162 абз. 10 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України] в редакції Закону за своїм змістом мають імперативний характер та зобов’язує прокурора/слідчого за погодженням із прокурором під час досудового розслідування та під час судового розгляду подавати клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Зокрема, якщо таке клопотання розглядається в загальному порядку, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1930 ч. 1 ст. 199 КПК України] подається не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.<br /> [[index.php?title=Категорія:Суди]]<br /> [[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=56364 2025-08-07T10:06:00Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div>== Нормативні акти ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]<br /> == Право оренди земельної ділянки ==<br /> Чинним законодавством України, а саме ст. 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Також згідно зі ст. 1 Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.<br /> == Орендарі земельних ділянок ==<br /> Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Статтею 5 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.<br /> <br /> Орендарями земельних ділянок можуть бути:<br /> <br /> а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;<br /> <br /> б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;<br /> <br /> в) громадяни і юридичні особи, іноземці та особи без громадянства, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.<br /> == Договір оренди землі ==<br /> Поняття договору оренди землі має своє відображення у статті 13 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]». Так договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.<br /> <br /> Отже, з огляду на наведене, юридичні особи, які використовують земельні ділянки на підставі договору оренди землі – є орендарями земельних ділянок. <br /> == Реорганізація юридичної особи ==<br /> Під час здійснення господарської діяльності юридичні особи можуть бути реорганізовані. Реорганізація юридичної особи може відбуватися декількома шляхами. <br /> <br /> Так, статтею 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.<br /> <br /> Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.<br /> == Особливості переукладання договору оренди землі у разі реорганізації юридичної особи-орендаря ==<br /> Законодавством України, що регулює земельні відносини, передбачені певні особливості переукладання договору оренди землі у разі реорганізації юридичної особи-орендаря. Так, статтею 16 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» встановлено, що зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.<br /> <br /> Дане правило має своє відображення і у ст. 32. Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]», де зазначено, що реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.<br /> <br /> Однак стаття 31 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» передбачає, що договір оренди землі припиняється у разі ліквідації юридичної особи - орендаря.<br /> <br /> Отже, за таких обставин, у разі коли юридична особа - орендар приєднується до іншої юридичної особи договір оренди землі припиняється та може бути укладено з іншою юридичною особою.<br /> <br /> У випадку приєднання до юридичної особи – орендаря іншої юридичної особи, або зміни найменування юридичної особи - орендаря, або зміни типу акціонерного товариства, підстави для припинення договору оренди землі відсутні.<br /> == Що робити коли орендар відмовляється в розірванні чи переукладенні договору ==<br /> Після ліквідації юридичної особи, колишні власники такої юридичної особи іноді не дають згоди щодо припинення договору та продовжують використовувати земельну ділянку у власних цілях. В таких випадках орендодавцю (власнику земельної ділянки) необхідно звернутися до орендаря з письмовою заявою щодо розірвання такого договору. На даний лист орендодавець (власник земельної ділянки) може отримати відмову або не отримати відповідь взагалі. Наступним кроком у такому разі є звернення до суду з позовом про визнання договору оренди землі припиненим. Після рішення суду договір оренди землі договір оренди припиняється, а земельна ділянка - повертається орендодавцю. <br /> <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[ Договір оренди земельної ділянки]]<br /> * [[Припинення договору оренди землі]]<br /> * [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]<br /> * [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]<br /> * [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]<br /> [[Категорія:Земельне право]]<br /> [[Категорія: Право користування землями]]<br /> [[Категорія: Договір оренди]]<br /> [[Категорія:Господарське право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=56363 2025-08-07T10:03:23Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div>== Нормативні акти ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]<br /> == Право оренди земельної ділянки ==<br /> Чинним законодавством України, а саме ст. 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Також згідно зі ст. 1 Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.<br /> == Орендарі земельних ділянок ==<br /> Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Статтею 5 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.<br /> <br /> Орендарями земельних ділянок можуть бути:<br /> <br /> а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;<br /> <br /> б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;<br /> <br /> в) громадяни і юридичні особи, іноземці та особи без громадянства, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.<br /> == Договір оренди землі ==<br /> Поняття договору оренди землі має своє відображення у статті 13 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]». Так договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.<br /> <br /> Отже, з огляду на наведене, юридичні особи, які використовують земельні ділянки на підставі договору оренди землі – є орендарями земельних ділянок. <br /> == Реорганізація юридичної особи ==<br /> Під час здійснення господарської діяльності юридичні особи можуть бути реорганізовані. Реорганізація юридичної особи може відбуватися декількома шляхами. <br /> <br /> Так, статтею 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.<br /> <br /> Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.<br /> == Особливості переукладання договору оренди землі у разі реорганізації юридичної особи-орендаря ==<br /> Законодавством України, що регулює земельні відносини, передбачені певні особливості переукладання договору оренди землі у разі реорганізації юридичної особи-орендаря. Так, статтею 16 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» встановлено, що зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.<br /> <br /> Дане правило має своє відображення і у ст. 32. Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]», де зазначено, що реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.<br /> <br /> Однак стаття 31 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]» передбачає, що договір оренди землі припиняється у разі ліквідації юридичної особи - орендаря.<br /> <br /> Отже, за таких обставин, у разі коли юридична особа - орендар приєднується до іншої юридичної особи договір оренди землі припиняється та може бути укладено з іншою юридичною особою.<br /> <br /> У випадку приєднання до юридичної особи – орендаря іншої юридичної особи, або зміни найменування юридичної особи - орендаря, або зміни типу акціонерного товариства, підстави для припинення договору оренди землі відсутні.<br /> == Що робити коли орендар відмовляється в розірванні чи переукладенні договору ==<br /> Після ліквідації юридичної особи, колишні власники такої юридичної особи іноді не дають згоди щодо припинення договору та продовжують використовувати земельну ділянку у власних цілях. В таких випадках орендодавцю (власнику земельної ділянки) необхідно звернутися до орендаря з письмовою заявою щодо розірвання такого договору. На даний лист орендодавець (власник земельної ділянки) може отримати відмову або не отримати відповідь взагалі. Наступним кроком є звернення до суду з позовом про визнання договору оренди землі припиненим. Після рішення суду договір оренди землі договір оренди припиняється, а земельна ділянка - повертається орендодавцю. буде повернена Вам у власність. <br /> <br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[ Договір оренди земельної ділянки]]<br /> * [[Припинення договору оренди землі]]<br /> * [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]<br /> * [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]<br /> * [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]<br /> [[Категорія:Земельне право]]<br /> [[Категорія: Право користування землями]]<br /> [[Категорія: Договір оренди]]<br /> [[Категорія:Господарське право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83&diff=54801 2025-05-12T13:16:51Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України &quot;Про банки і банківську діяльність]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України &quot;Про захист прав споживачів&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України &quot;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг&quot;]<br /> == Поняття банківського вкладу ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n14 Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність]» передбачається що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.<br /> <br /> Отже, за змістом наведеної норми вклад має бути розміщений на договірних засадах. <br /> <br /> Регулювання правовідносини щодо банківського вкладу має своє відображення в т.ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4966 в статті 1058 Цивільного кодексу України], де зазначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4974 Статтею 1060 Цивільного кодексу України] передбачені певні види банківських вкладів, а саме:<br /> <br /> * договір банківського вкладу на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу);<br /> <br /> * договір банківського вкладу на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).<br /> <br /> Так, ''за договором банківського вкладу на вимогу'' банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, а ''за договором банківського строкового вкладу'' банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. <br /> <br /> Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.<br /> <br /> Таким чином, гроші передані клієнтом банку, на умовах договору банківського вкладу мають бути повернуті банком.<br /> == Відповідальність за несвоєчасне повернення банківського вкладу ==<br /> У разі несвоєчасного повернення банком банківського вкладу, законодавством передбачена певна відповідальність банку. <br /> <br /> Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n141 частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів]» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня ''у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги)'', якщо інше не передбачено законодавством. <br /> <br /> У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку ''в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення''.<br /> <br /> Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#n14 пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг]», '''фінансова послуга''' - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n13 У статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»] подано такі визначення: <br /> <br /> * '''споживач''' - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); <br /> * '''продукція''' - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); <br /> * '''послугою''' є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); <br /> * '''виконавець''' - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).<br /> <br /> Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частиною третьою статті 549 ЦК України] '''пенею''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.<br /> <br /> Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов’язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов’язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов’язання.<br /> <br /> Крім того, до моменту вчинення порушення пеня виконує забезпечувальну функцію, і, навпаки, з моменту порушення – вважається мірою відповідальності. <br /> <br /> Отже, закінчення строку дії договору і невиконання зобов’язань не припиняє зобов’язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні, що містять обов’язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.<br /> <br /> Аналіз наведених норм свідчить про те, що вкладник за договором банківського вкладу (депозиту) є '''споживачем фінансових послуг''', а '''банк''' - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n141 частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»], а саме сплату пені в розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення.<br /> <br /> Велика Палата Верховного Суду у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110367954 № 199/3152/20] зауважила, що дійсний зміст приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n141 частини п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»]слід трактувати так, що пеня має бути виплачена виконавцем та має рахуватися від суми, що складає грошовий вимір відплатності відповідного договору. У такому разі базою нарахування пені слід вважати розмір процентів на суму вкладу або дохід в іншій формі, що є платою фінансової установи за використання коштів споживача.<br /> <br /> Сама сума вкладу не може бути врахована в базі нарахування пені відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n141 частини п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»].  <br /> <br /> == Додатково дивись також: ==<br /> * [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)]]<br /> * [[Збільшення банком розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку]]<br /> [[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83&diff=54800 2025-05-12T13:10:38Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: Додано посилання на постанову Великої палати Верховного суду по справі № 199/3152/20 щодо визначення бази нарахування пені</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України &quot;Про банки і банківську діяльність]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України &quot;Про захист прав споживачів&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України &quot;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг&quot;]<br /> == Поняття банківського вкладу ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n14 Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність]» передбачається що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.<br /> <br /> Отже, за змістом наведеної норми вклад має бути розміщений на договірних засадах. <br /> <br /> Регулювання правовідносини щодо банківського вкладу має своє відображення в т.ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4966 в статті 1058 Цивільного кодексу України], де зазначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4974 Статтею 1060 Цивільного кодексу України] передбачені певні види банківських вкладів, а саме:<br /> <br /> * договір банківського вкладу на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу);<br /> <br /> * договір банківського вкладу на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).<br /> <br /> Так, ''за договором банківського вкладу на вимогу'' банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, а ''за договором банківського строкового вкладу'' банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. <br /> <br /> Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.<br /> <br /> Таким чином, гроші передані клієнтом банку, на умовах договору банківського вкладу мають бути повернуті банком.<br /> == Відповідальність за несвоєчасне повернення банківського вкладу ==<br /> У разі несвоєчасного повернення банком банківського вкладу, законодавством передбачена певна відповідальність банку. <br /> <br /> Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n141 частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів]» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня ''у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги)'', якщо інше не передбачено законодавством. <br /> <br /> У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку ''в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення''.<br /> <br /> Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#n14 пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг]», '''фінансова послуга''' - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n13 У статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»] подано такі визначення: <br /> <br /> * '''споживач''' - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); <br /> * '''продукція''' - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); <br /> * '''послугою''' є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); <br /> * '''виконавець''' - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).<br /> <br /> Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 частиною третьою статті 549 ЦК України] '''пенею''' є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.<br /> <br /> Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов’язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов’язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов’язання.<br /> <br /> Крім того, до моменту вчинення порушення пеня виконує забезпечувальну функцію, і, навпаки, з моменту порушення – вважається мірою відповідальності. <br /> <br /> Отже, закінчення строку дії договору і невиконання зобов’язань не припиняє зобов’язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні, що містять обов’язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.<br /> <br /> Аналіз наведених норм свідчить про те, що вкладник за договором банківського вкладу (депозиту) є '''споживачем фінансових послуг''', а '''банк''' - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n141 частиною п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»], а саме сплату пені в розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення.<br /> <br /> Велика Палата Верховного Суду у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110367954 № 199/3152/20] зауважила, що дійсний зміст приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n141 частини п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»]слід трактувати так, що пеня має бути виплачена виконавцем та має рахуватися від суми, що складає грошовий вимір відплатності відповідного договору. У такому разі базою нарахування пені слід вважати розмір процентів на суму вкладу або дохід в іншій формі, що є платою фінансової установи за використання коштів споживача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 (статті 1058, 1061 ЦУ України]).<br /> <br /> Сама сума вкладу не може бути врахована в базі нарахування пені відповідно до приписів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n141 частини п’ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»].  <br /> <br /> == Додатково дивись також: ==<br /> * [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)]]<br /> * [[Збільшення банком розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку]]<br /> [[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA&diff=51938 2024-12-10T15:33:00Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: слово &quot;Власник&quot; замінено словами &quot;Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем&quot; відповідно до змін до ст. 14 Закону України &quot;Про оренду землі&quot;, прийнятих Законом України № 3272-IX від 27.07.2023</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 Земельний кодекс України] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України &quot;Про оренду землі&quot;]<br /> == Визначення термінів ==<br /> Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі]» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.<br /> <br /> Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі]» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.<br /> == Форма договору оренди землі ==<br /> Договір оренди землі, як зазначено у статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі]», укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br /> == Способи переукладення договору оренди землі ==<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:<br /> <br /> Укладення, виконання, зміна, '''поновлення''' і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] &quot;Перехідні положення&quot; Земельного кодексу України&quot;.<br /> |}<br /> Так,'' вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін'' відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування та приватної власності.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі]» у разі закінчення строку дії договору оренди землі передбачає два способи переукладення такого договору:<br /> # Поновлення договору оренди землі (стаття 32&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі]», ст. 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 Земельного кодексу України]);<br /> # Укладення договору оренди землі на новий строк (стаття 33 Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Про оренду землі]»).<br /> Наведені способи переукладення договору оренди землі мають певні відмінності, а саме:<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |'''Укладення договору оренди землі на новий строк (ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»])'''<br /> |'''Поновлення договору оренди землі (ст. 32&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»], ст. 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344 Земельного кодексу України])'''<br /> |-<br /> |&lt;nowiki&gt;- орендар, має належно виконувати обов’язки за умовами договору;&lt;/nowiki&gt;<br /> - тільки у разі належного виконання обов’язків за умовами договору орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк;<br /> <br /> - орендар зобов’язаний повідомити  орендодавця про бажання укладення договору оренди землі на новий строк у строк, встановлений договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі;<br /> <br /> - до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору оренди;<br /> <br /> - умови договору можуть бути змінені за згодою сторін;<br /> <br /> - у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється;<br /> <br /> - укладається новий договір оренди;<br /> <br /> - право оренди підлягає державній реєстрації.<br /> |&lt;nowiki&gt;- умова щодо поновлення договору має бути передбачена договором оренди землі.&lt;/nowiki&gt;<br /> - договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах;<br /> <br /> - поновлення договору не вимагає вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення;<br /> <br /> - вчинення будь-яких дій сторонами договору для його поновлення не вимагається;<br /> <br /> - умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою;<br /> <br /> - поновлення договору оренди землі відбувається за умови не надання однієї із сторін заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору;<br /> <br /> - відмова від поновлення договору здійснюється не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, шляхом подання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідної заяви;<br /> <br /> - новий договір не укладається, натомість продовжується державна реєстрація речового права на той самий строк.<br /> |}<br /> Отже, наведені способи переукладення договору оренди землі значно різняться.  <br /> <br /> Процедура укладення договору оренди землі на новий строк є дещо складнішою порівняно з процедурою поновлення договору оренди землі. Однак на поновлення договору оренди землі є певні обмеження: визначення умови щодо поновлення договору у договорі оренди землі та заборона щодо поновлення договору земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності орендатора.<br /> [[Категорія:Право користування землями]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8&diff=50731 2024-10-10T18:41:51Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: /* Права батьків здобувачів освіти */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]<br /> <br /> == Права батьків здобувачів освіти ==<br /> * захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти; <br /> * звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти; <br /> * обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти; <br /> * брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти; <br /> * завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини; <br /> * брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану; <br /> * отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності; <br /> * подавати керівнику закладу освіти (у разі вчинення жорстокого поводження з дитиною керівником закладу освіти - засновнику закладу освіти та/або уповноваженому ним органу (особі) усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною, а також стосовно інших учасників освітнього процесу, вимагати невідкладного (протягом однієї доби з моменту надходження) реагування на такі випадки.<br /> <br /> == Обов’язки батьків здобувачів освіти == <br /> * виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;<br /> * сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;<br /> * поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;<br /> * дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;<br /> * формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;<br /> * настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;<br /> * формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;<br /> * виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;<br /> * дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).<br /> <br /> == Роль держави == <br /> Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).<br /> <br /> == Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини == <br /> Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною п’ятою статті 157 Сімейного Кодексу України].<br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні, то порядок визначається органом опіки та піклування. У випадку, якщо батьки не підкоряються рішенню органу опіки, то кожен з батьків має право звернутися в суд для вирішення суперечки.<br /> <br /> == Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей == <br /> '''За невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП)], а саме:''' <br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> * Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - <br /> - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> * Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - <br /> - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> * Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП,] крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], <br /> - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> &lt;br&gt;<br /> <br /> * Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, <br /> - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> &lt;br&gt;<br /> * Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br /> <br /> * Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - <br /> - тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі. <br /> &lt;br&gt;<br /> * Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, <br /> - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br /> <br /> == Освіта осіб з особливими освітніми потребами ==<br /> Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку. <br /> &lt;br&gt;Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості. <br /> &lt;br&gt;Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення розумного пристосування та універсального дизайну. <br /> &lt;br&gt;Навчання та виховання осіб з особливими освітніми потребами, зокрема тими, що спричинені порушенням розвитку та інвалідністю, у закладах дошкільної, позашкільної та середньої освіти здійснюються за рахунок коштів освітніх субвенцій, державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку. <br /> &lt;br&gt;Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. <br /> Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінету Міністрів України].<br /> <br /> [[Категорія: Центральні органи виконавчої влади]]<br /> [[Категорія:Право на освіту]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C&diff=50730 2024-10-10T18:15:58Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України « Про землеустрій»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України &quot;Про Державний земельний кадастр&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»]<br /> * У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1776-15#Text года про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікована Законом України від 15 червня 2004 р. № 1776-IV]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2021-%D0%BF#n12 Постанова КМУ від 20 жовтня 2021 р. № 1098 &quot;Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України&quot;]<br /> == Поняття інвентаризації землі, об’єкти та принципи її проведення. ==<br /> Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.<br /> <br /> Стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] дає більш точне визначення: інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування земельних ділянок, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.<br /> <br /> Державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.<br /> <br /> Інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів: плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення.<br /> <br /> Об’єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки, в тому числі ті, на яких розміщені меліоративні мережі або їх складова частина (складові частини). <br /> <br /> Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок.<br /> <br /> == Таким чином, в результаті проведення інвентаризації землі: ==<br /> <br /> * створюється повноцінна база даних про всі земельні ділянки в межах населеного пункту на паперових та електронних носіях; завдяки цьому підвищується його інвестиційна привабливість, спрощується пошук потенційних земельних ділянок для інвестора та містобудівних потреб; <br /> * влада отримує можливість організації постійного контролю за використанням земель в населеному пункті; <br /> * виявлення всіх землекористувачів, власників землі зі встановленням меж їх ділянок; <br /> * виявлення земельних ділянок, що не використовуються або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням; <br /> * значно скорочуються витрати жителів села, селища, міста при виготовленні кадастрового номеру земельної ділянки, приватизації землі та ін.<br /> <br /> == Порядок проведення інвентарізації земель. ==<br /> Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації, судові рішення.<br /> === ''Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:'' ===<br /> * для земель державної власності — рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;<br /> * в інших випадках — рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.<br /> === ''При проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:'' ===<br /> * внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;<br /> * формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;<br /> * формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;<br /> * формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.<br /> * при проведенні інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи щодо:<br /> * внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовані земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;<br /> * формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;<br /> * формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами;<br /> * формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву;<br /> * виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж земельних ділянок та інших відомостей про земельні ділянки.<br /> Інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення. не менш як 75 відсотків земель якого належить одній або декільком особам на праві власності або користування, може проводитися за відсутності рішення органів, зазначених у пункті а частини четвертої статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]<br /> <br /> Проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель. Замовниками технічної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.<br /> <br /> '''''Виконавцями є:'''''<br /> * юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;<br /> * фізичні особи — підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.<br /> Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації.<br /> Строк складення технічної документації не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.<br /> <br /> '''''Вихідними даними для проведення інвентаризації земель є:'''''<br /> * матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;<br /> * відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою;<br /> * містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;<br /> * планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1776-15#Text Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 р. № 1776-IV;]<br /> * відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;<br /> * копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку.<br /> Під час проведення інвентаризації земель можуть використовуватися матеріали дистанційного зондування землі, лісовпорядкування, проекти створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.<br /> <br /> '''''Роботи з інвентаризації земель включають:'''''<br /> # Обстежувальні роботи. <br /> Обстежувальні роботи включають збір та аналіз виконавцем вихідних даних для проведення інвентаризації земель, складення робочого інвентаризаційного плану.<br /> Робочий інвентаризаційний план складається у разі, коли об’єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення. Робочий інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки (окремих земельних ділянок).<br /> Робочий інвентаризаційний план складається на основі чергового кадастрового плану або інших планово-картографічних матеріалів у межах міст та селищ у масштабі не менш як 1:5000, у межах сіл та масивів земель сільськогосподарського призначення у масштабі не менш як 1:2000, у межах територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад, у масштабі не менш як 1:10000, у межах районів у масштабі 1:25000 із зазначенням меж:<br /> * об’єкта інвентаризації;<br /> * адміністративно-територіальних одиниць, які ввійшли до складу об’єкта інвентаризації;<br /> * територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад;<br /> * земель незалежно від форми власності;<br /> * земельних ділянок, які внесено до Державного земельного кадастру;<br /> * обмежень у використанні земельних ділянок;<br /> * обтяжень прав на земельні ділянки;<br /> * угідь.<br /> # 2. Топографо-геодезичні та проектно-вишукувальні роботи.<br /> Топографо-геодезичні роботи виконуються в єдиній державній системі координат з метою визначення або уточнення меж земельних ділянок, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та угідь, які потребують уточнення або за якими неможливо визначити такі межі під час виконання обстежувальних робіт.<br /> Під час виконання топографо-геодезичних робіт також здійснюється обстеження земельних ділянок щодо наявності та/або відсутності електромереж напругою 0,4 кВ і більше, магістральних трубопроводів та інших об’єктів, навколо яких встановлюється обмежене використання земельних ділянок.<br /> Проектно-вишукувальні роботи передбачають оброблення даних, отриманих у результаті виконання топографо-геодезичних робіт.<br /> Під час виконання проектно-вишукувальних робіт на робочому інвентаризаційному плані зазначаються межі земельних ділянок, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та угідь, отримані за результатами виконання топографо-геодезичних робіт, складаються поконтурні відомості з експлікацією, в яких зазначаються номери контурів, площа земельних ділянок, їх кадастрові номери (у разі наявності), площа угідь, що фактично використовуються на момент проведення інвентаризації, площа обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки, а також зведений інвентаризаційний план.<br /> Зведений інвентаризаційний план складається з дотриманням умовних позначень.<br /> Зведений інвентаризаційний план складається у разі, коли об’єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення.<br /> Зведений інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки (окремих земельних ділянок).<br /> <br /> '''Окремо складаються переліки земельних ділянок (земель):'''<br /> * наданих у власність (користування) з присвоєнням кадастрових номерів;<br /> * наданих у власність (користування) без присвоєння кадастрових номерів;<br /> * не наданих у власність та користування у розрізі угідь;<br /> * що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них;<br /> * що використовуються не за цільовим призначенням;<br /> * нерозподілених, невитребуваних земельних часток (паїв);<br /> * відумерлої спадщини.<br /> '''На зведеному інвентаризаційному плані зазначаються межі: '''<br /> * об’єкта інвентаризації;<br /> * адміністративно-територіальних одиниць, які ввійшли до складу об’єкта інвентаризації;<br /> * територій, визначених проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад;<br /> * земельних ділянок, наданих у власність (користування);<br /> * земель і земельних ділянок, не наданих у власність (користування);<br /> * земельних ділянок, що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них, або не за цільовим призначенням;<br /> * обмежень у використанні земельних ділянок;<br /> * обтяжень прав на земельні ділянки;<br /> * нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних земельних часток (паїв);<br /> * земельних ділянок (земель) відумерлої спадщини;<br /> * угідь;<br /> * водних об’єктів і гідротехнічних споруд, дорожньої мережі, електромереж напругою 0,4 кВ і більше, продуктопроводів та інших об’єктів, навколо яких встановлюється обмежене використання земельних ділянок;<br /> * зрошуваних та осушуваних земель.<br /> # 3. Складення і оформлення технічної документації в паперовій та електронній (цифровій) формі.<br /> За результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України “Про землеустрій]”.<br /> Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 [https://www.google.com/search?client=firefox-b-d&amp;q=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Земельного кодексу України].<br /> Виконавці подають копії матеріалів, отриманих за результатами проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою в паперовій та електронній (цифровій) формі.<br /> Відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, вносяться до Державного земельного кадастру.<br /> <br /> [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ За безоплатною правовою допомогою можна звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги.]<br /> [[Категорія:Земельне право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F:_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D1%87%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=49928 2024-09-06T13:20:53Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: зміни стосувались пунктуації в тексті</p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2022-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1145 &quot;Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів&quot;] <br /> == Загальні положення ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3244 статтею 655 Цивільного кодексу України], за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. <br /> <br /> При придбанні вживаного автомобіля, надійним способом є укладення договору купівлі-продажу у нотаріуса. Нотаріус перевіряє достовірність наданих документів і відсутність обтяжень (арешту, заборони, наявність кредиту) на транспортний засіб. Перед підписанням договору купівлі-продажу необхідно уважно ознайомитися з його змістом.<br /> <br /> В даний час все більшою популярністю починає користуватися спосіб купівлі-продажу автомобіля по, так званій, «генеральній довіреності». Все більша кількість людей намагається уникнути довгої процедури виснажливого складання договору купівлі-продажу, сплати податків по ньому, і декларування доходу, отриманого в результаті даної угоди.<br /> <br /> Слід звернути увагу на той факт, що чинне цивільне законодавство визначає поняття довіреності тільки як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва інтересів довірителя перед третіми особами. <br /> <br /> Продавець повинен правильно розуміти, що передаючи автомобіль за дорученням він не передає своє право власності і де-юре залишається його власником. У зв'язку з цим його можуть надалі переслідувати такі неприємності як звернення страхової компанії до власника з регресною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП третій особі, так само, продавець не може знати чи в законних цілях використовуватимуть відчужене їм авто.<br /> <br /> '''Зверніть увагу!''' З грудня 2023 року продати чи придбати автівку можна завдяки [https://diia.gov.ua/ Єдиному державному вебпорталу електронних послуг] (далі – Дія).<br /> <br /> ''&lt;u&gt;Якщо ви продаєте авто:&lt;/u&gt;''<br /> <br /> # виберіть послугу Продати транспортний засіб або натисніть Продати автомобіль у меню техпаспорта;<br /> # погодьтеся з умовами продажу та надайте гарантії (що авто не в розшуку абощо) через Дію, а також підтвердьте, що це перший продаж авто в поточному році;<br /> # вкажіть договірну вартість автівки;<br /> # внесіть дані про себе та ознайомтеся з проектом договору;<br /> # поділіться проектом договору з Покупцем через QR-код або посилання.<br /> <br /> ''&lt;u&gt;Якщо ви купуєте авто:&lt;/u&gt;''<br /> <br /> # відскануйте QR або перейдіть за посиланням, яке надасть продавець авто.<br /> # ознайомтеся та погодьтеся з умовами продажу через Дію.<br /> # виберіть номерний знак: залиште старий, змініть на новий чи замовте індивідуальний.<br /> # зазначте, що ви ознайомилися з технічним станом, якісними характеристиками авто та погоджується із ціною.<br /> # надайте згоду на перереєстрацію авто.<br /> # виберіть версію техпаспорта: пластик та електронне свідоцтво в Дії / тільки електронне свідоцтво в Дії; <br /> # якщо вибрали пластик або новий номерний знак, надайте дані для доставки Укрпоштою.<br /> # оплатіть.<br /> # ознайомтеся з проектом договору та відправте на перевірку. Вона відбудеться автоматично засобами Єдиного державного реєстру транспортних засобів.<br /> <br /> Після успішної перевірки зможете засвідчити договір Дія.Підписом, а потім обмінятися грошима та авто. Підписані документи надійдуть до адміністратора сервісного центру МВС, який закріпить вибрані номери та роздрукує свідоцтво про реєстрацію авто. Готовий пакет документів надійде новому власнику у вибране відділення Укрпошти. А електронні документи на автівку підтягнуться в Дії.<br /> <br /> == Купівля автомобіля за довіреністю ==<br /> Отримання в руки техпаспорту або нотаріально посвідченої довіреності, не створює права власності щодо автомобіля і за своєю суттю не є дією, пов'язаною з придбанням. <br /> <br /> При посвідченні довіреності на автомобіль в класичних випадках передається право користування, але в деяких випадках це право може бути доповнено правом розпорядження (продаж, дарування, рента і т.д.), користування (оренда, застава, позика тощо), знищення або фізична відмова від майна.<br /> <br /> Довіреність має бути посвідчена нотаріусом, не може бути видана в простій письмовій формі.<br /> <br /> Якщо ви все ж таки придбали автомобіль, лише отримавши на руки технічний паспорт або нотаріально посвідчену довіреність, то повинні розуміти, що право власності на цей транспортний засіб залишається у попереднього володільця. Така угода в собі може нести безліч прихованих нюансів, які «продавець» умисно не озвучує.<br /> === '''Ризики купівлі автомобіля за довіреністю'''===<br /> Неприємності в результаті видачі генеральної довіреності на продаж автомобіля можуть бути, як і для власника, так і для потенційного покупця. <br /> <br /> '''''Основними ризиками при купівлі транспортного засобу за довіреністю є:'''''<br /> <br /> '''1.''' Довіреність може бути відкликана в будь-який час. Зробити це після отримання грошей власнику не складе особливих труднощів, для цього йому необхідно буде лише відвідати нотаріуса і відкликати довіреність;<br /> <br /> '''2.''' Дія довіреності припиняється після закінчення терміну на який вона була видана. Тобто після закінчення строку її дії покупець фактично не можете користуватися зазначеним транспортним засобом ;<br /> <br /> '''3.''' Дія довіреності припиняється в разі смерті або визнання недієздатним або померлим продавця. Цей момент є дійсно проблемним, оскільки окрім того, що з моменту смерті покупець не має ніякого права на автомобіль, не слід забувати і про спадкоємців з боку продавця, які в будь-який момент можуть пред'явити свої вимоги стосовно транспортного засобу;<br /> <br /> '''4.''' Купуючи автомобіль за довіреністю, покупець стає «заручником» сімейної ситуації та відносин продавця. Якщо чоловік / дружина продавця вирішать розірвати шлюб і зажадати половину від спільно нажитого майна, і звичайно ж включити в перелік майна, що підлягає поділу цей автомобіль, то покупець буде в абсолютно програшній ситуації;<br /> <br /> '''5.''' У випадку, якщо покупець вирішить продати автомобіль власник має право зажадати від нього суму грошей, отриману за продаж автомобілю, і юридично він правий. Оскільки угоди, скоєні по довіреності фактично укладаються від імені власника, тобто довіреністю він надав право підписати договір від його імені, але не отримати грошові кошти за купівлю-продаж;<br /> <br /> '''6.''' Власник-продавець в будь-який момент може самостійно здійснити відчуження транспортного засобу. В цьому випадку новий власник має повне право зажадати своє законно придбане майно;<br /> <br /> '''7.''' Згідно з положеннями ч.4 ст. 250 ЦК України довірена особа (тобто покупець) несе відповідальність за збитки завдані довірителю (продавцю). Виходячи з положень чинного законодавства, продавець може звернутися до суду з метою отримати від покупця додаткові грошові кошти за якусь надуману шкоду його майну;<br /> <br /> '''8.''' Штрафи за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, накладаються на власників або користувачів транспортного засобу (стаття 14-2 КУпАП). Для того, щоб штрафи накладалися на &quot;покупця по довіреності&quot; потрібно внести інформацію про нього як належного користувача в Єдиний реєстр транспортних засобів. Це можна зробити шляхом особистого відвідування сервісного центру МВС, через електронний кабінет водія чи Портал Дія. Також власник транспортного засобу буде звільнений від штрафу, якщо його користувач протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили звернувся особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надав документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.<br /> <br /> '''''Нюанси, які попередній власник може приховати:'''''<br /> *застава - наприклад колишній власник міг взяти іпотеку на нерухомість (оформити будь-який інший договір) і в якості гарантії виконання своїх зобов'язань перед банком (іншою особою) передав в заставу автомобіль, який щойно нібито продав. У разі неплатоспроможності продавця за договором, в якому автомобіль є заставою, на автомобіль буде накладено арешт з подальшим відчуженням.<br /> * арешт - коли починається даний етап, то значить, що стадія із заставою пройшла і в даному випадку не успішно для «покупця».<br /> *кредит - автомобіль, який щойно придбали, може бути придбано в кредит. На день придбання кредитний договір може бути чинним та мати прострочені платежі. Такий автомобіль не можна купити / продати без узгодження з банком, а також не можна буде в разі потреби на себе перереєструвати до погашення всіх зобов'язань перед банком (крім випадків, коли банк не проти зміни власника і дав на це письмовий дозвіл).<br /> *викрадення (угон) - автомобіль може продавати не його власник, а документи, які пред'являють можут бути підробленими. При відсутності спеціальних знань і доступу до баз даних, в яких міститься така інформація, виявлення даного нюансу зводиться до нулю.<br /> *двійник - автомобіль може бути раніше викрадений, або привезений з-за кордону і щоб не проходити процедуру розмитнення і ухилитися від сплати податків і зборів, знаходять аналогічний по марці, моделі і кольору автомобіль, роблять дублікат комплекту номерного знаку та підроблюють техпаспорт. Відрізнити автомобіль двійник від справжнього, без перевірки по базах даних неможливо.<br /> ==='''Договір купівлі-продажу'''===<br /> Відповідно до частини першої статті 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.<br /> <br /> Стаття 317 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], встановлює, що власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.<br /> <br /> Правом володіння є право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно). Право володіння притаманне тим речам, які знаходяться у власності.<br /> <br /> Правом користування є можливість власника та / або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, принесених річчю для задоволення своїх потреб.<br /> <br /> Правом розпорядження є можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна, а саме: відчуження (продаж, дарування, рента і т.д.), передача іншим особам у володіння та / або користування (оренда, застава, позика тощо) , знищення або фізична відмови від майна.<br /> <br /> Єдиний спосіб придбання права власності на автомобіль - це оформлення договору купівлі-продажу.<br /> <br /> '''''У бланку угоди повинні бути такі положення:''''' <br /> *дата і місце оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, потрібні відомості про обидві сторони відповідно підтверджуючих особи документів;<br /> *інформація про транспортний засіб як предмет угоди на підставі технічної документації;<br /> *деталі вартості та варіантів оплати;<br /> *підписи, що підтверджують згоду сторін і приводять договір в дію.<br /> Також, не варто забувати і про акт прийому-передачі, який відображає фактичну передачу транспортного засобу із зазначеним станом на момент придбання. Повністю завершеною угода може вважатися тільки після внесення відповідних даних про нового власника в технічні документи на транспортний засіб. Також, переоформити право власності на автомобіль можна, оформивши договір купівлі-продажу з наступною реєстрацією автомобіля на нового власника в сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно до частини першої статті 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.<br /> <br /> Також при купівлі-продажу автотранспортного засобу необхідно пам'ятати і про сплату податків.<br /> <br /> '''''Які податки потрібно сплатити при купівлі-продажу авто'''<br /> <br /> Оподаткування продажу авто: якщо протягом року власник перший раз продає машину, податок платити не потрібно, в інших випадках розмір податку складе 5% від вартості, зазначеної в договорі, але не нижче його середньоринкової або оціночної вартості. Оподаткування купівлі авто: податок потрібно платити при купівлі нової машини. Збір до Пенсійного Фонду складає 3-5% в залежності від вартості автомобіля та розміру прожиткового мінімуму:<br /> * 3% - якщо вартість машини не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року;<br /> * 4% - якщо вартість транспорту від 165 до 290 розмірів прожиткового мінімуму;<br /> * 5% - якщо вартість авто перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму.<br /> == Купівля автомобіля з автосалону==<br /> При купівлі нового транспортного засобу в автосалоні, майбутній автовласник набуває не тільки відмінну і бажану модель, але і надійний і безпечний спосіб реєстрації авто, яким займається дилер.<br /> <br /> Процедура купівлі транспортного засобу в автосалоні обов'язково супроводжується складанням договору купівлі-продажу автомобіля та його подальшим підписанням.<br /> <br /> '''''Тут варто уважно все переглянути і прочитати, а особливо звернути увагу на такі пункти:'''''<br /> *термін поставки транспортного засобу;<br /> *подробиці, пов'язані з авансовою виплатою;<br /> *точна модифікація і комплектація автомобіля.<br /> Придбати автомобіль недостатньо, потрібно бути вкрай уважним і при його отриманні.<br /> <br /> Основною порадою для безпечної покупки є - не потрібно нічого підписувати, не переконавшись у відсутності якихось недоліків і дефектів.<br /> <br /> '''''Після підписання договору всі наступні претензії і обурення буде складно довести, тому, коли автомобіль отриманий потрібно ретельно перевірити:'''''<br /> *відповідність комплектації;<br /> *стан лакофарбового покриття;<br /> *роботу і справність всіх систем автомобіля і світлових приладів;<br /> *роботу двигуна і рівні рідин всіх бачків.<br /> Після з'ясування всіх деталей та питань, що цікавлять, можна переходити від процедури оформлення до реєстрації транспортного засобу.<br /> [[Категорія:Договір купівлі- продажу]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=48409 2024-06-13T12:12:24Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: /* Куди звертатися */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України &quot;Про судовий збір&quot;] <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3] <br /> == Підстави звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів ==<br /> З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (стаття 197 Сімейного кодексу України).<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8120 частини 4 статті 273 Цивільного процесуального кодексу України], якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.<br /> == Судовий порядок врегулювання ==<br /> У разі наявності однієї із істотних підстав, особа з якої стягуються аліменти на дитину/дітей, має право звернутися до суду у рамках позовного провадження з позовною заявою про звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів.<br /> == Куди звертатися ==<br /> Для подачі позовної заяви потрібно звертатися в міський чи районний суд, за місцем проживання або перебування відповідача.<br /> == Вартість ==<br /> За подання позовної заяви немайнового характеру, в порядку позовного провадження фізична особа повинна сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України &quot;Про судовий збір&quot;]), а саме: в 2024 році розмір судового збору за подачу позовної заяви про звільнення від сплати заборгованості за аліментами становить 1211,20 грн, крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br /> == Письмові докази ==<br /> '''Крім самої заяви необхідно надати письмові докази, які б підтверджували викладені позовні вимоги.'''<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України], належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.<br /> <br /> Такими доказами можуть бути, наступні документи:<br /> * копія свідоцтва про народження дитини/дітей;<br /> * копія свідоцтва про укладення шлюбу/копія свідоцтва про розірвання шлюбу/ копія рішення про розірвання шлюбу;<br /> * розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні;<br /> * копії паспорту та РНОКПП (ідентифікаційних кодів) сторін;<br /> * довідка з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію;<br /> * пояснення свідків;<br /> * довідка про доходи з місця роботи/навчання;<br /> * інформація про наявність чи відсутність житла;<br /> *рішення суду про призначення опікуном/піклувальником;<br /> *посвідчення особи з інвалідністю;<br /> * інформація про стан здоров’я, протипоказання до роботи;<br /> * довідка про проходження лікування; <br /> * чеки на витрати на лікування, медикаменти, тощо.<br /> == Див. також: ==<br /> * [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини]]<br /> * [[Аліменти: право на утримання одного з подружжя]]<br /> * [[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна]]<br /> [[Категорія:Стягнення аліментів]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&diff=47793 2024-05-14T11:17:10Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19 Закон України &quot;Про валюту і валютні операції&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 &quot;Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 &quot;Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3 (далі - Положення)]<br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> '''Готівкова валюта''' - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу (підпункт 1 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> == Ввезення та вивезення готівки фізичною особою ==<br /> Якщо фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що '''не перевищує в еквіваленті 10000 євро''', &lt;u&gt;без письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу, '''дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро''', - за умови її &lt;u&gt;письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі (пункти 5-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Для декларування фізичній особі потрібно заповнити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей], що може виготовлятися шляхом роздрукування із застосуванням засобів комп’ютерної техніки або їх копіювання на папері формату А4 (210 х 296 міліметрів).<br /> == Ввезення та вивезення готівки/банківських металів юридичною особою ==<br /> Юридична особа ввозить в Україну або вивозить за межі України готівкову валюту/банківські метали &lt;u&gt;через повноважного представника&lt;/u&gt; (особа, що має необхідні повноваження згідно із законодавством щодо здійснення конкретних дій) '''без обмеження суми''' на умовах &lt;u&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 письмового декларування]&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі за умови, що таке ввезення/вивезення &lt;u&gt;зумовлене господарською діяльністю&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну/вивезення за межі України банківських металів є '''договір із контрагентом''' або документ, що його замінює.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну банківських металів, &lt;u&gt;афінаж&lt;/u&gt; (металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок) яких здійснено з дорогоцінних металів, вивезених за межі митної території України, є договір із контрагентом або документ, що його замінює, та '''договір на поставку банківських металів''' Національному банку (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Юридичні особи здійснюють вивезення банківських металів, виготовлених українськими виробниками, за наявності '''письмової відмови''' [https://bank.gov.ua/ Національного банку] від купівлі банківських металів (виготовлених українськими виробниками), що вивозяться.<br /> == Пересилання готівки ==<br /> Пересилання в Україну/з України готівкової валюти і банківських металів у міжнародних поштових відправленнях здійснюється виключно з '''оголошеною їх вартістю та''' на умовах та в порядку, визначених для ввезення/вивезення готівкової валюти і банківських металів фізичними/юридичними особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення].&lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Банківське право]]<br /> [[Категорія:Митне право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&diff=47790 2024-05-14T11:06:39Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19 Закон України &quot;Про валюту і валютні операції&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 &quot;Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 &quot;Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3 (далі - Положення)]<br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> '''Готівкова валюта''' - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу (підпункт 1 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> == Ввезення та вивезення готівки фізичною особою ==<br /> Якщо фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що '''не перевищує в еквіваленті 10000 євро''', &lt;u&gt;без письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу, '''дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро''', - за умови її &lt;u&gt;письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі (пункти 5-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Для декларування фізичній особі потрібно заповнити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей], що може виготовлятися шляхом роздрукування із застосуванням засобів комп’ютерної техніки або їх копіювання на папері формату А4 (210 х 296 міліметрів).<br /> == Ввезення та вивезення готівки/банківських металів юридичною особою ==<br /> Юридична особа ввозить в Україну або вивозить за межі України готівкову валюту/банківські метали &lt;u&gt;через повноважного представника&lt;/u&gt; (особа, що має необхідні повноваження згідно із законодавством щодо здійснення конкретних дій) '''без обмеження суми''' на умовах &lt;u&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 письмового декларування]&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі за умови, що таке ввезення/вивезення &lt;u&gt;зумовлене господарською діяльністю&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну/вивезення за межі України банківських металів є '''договір із контрагентом''' або документ, що його замінює.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну банківських металів, &lt;u&gt;афінаж&lt;/u&gt; (металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок) яких здійснено з дорогоцінних металів, вивезених за межі митної території України, є договір із контрагентом або документ, що його замінює, та '''договір на поставку банківських металів''' Національному банку (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Юридичні особи здійснюють вивезення банківських металів, виготовлених українськими виробниками, за наявності '''письмової відмови''' [https://bank.gov.ua/ Національного банку] від купівлі банківських металів (виготовлених українськими виробниками), що вивозяться.<br /> == Пересилання готівки ==<br /> Пересилання в Україну/з України готівкової валюти і банківських металів у міжнародних поштових відправленнях здійснюється виключно з '''оголошеною їх вартістю та''' на умовах та в порядку, визначених для ввезення/вивезення готівкової валюти і банківських металів фізиними/юридичними особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення].&lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Банківське право]]<br /> [[Категорія:Митне право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&diff=47789 2024-05-14T11:06:21Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19 Закон України &quot;Про валюту і валютні операції&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 &quot;Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 &quot;Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3 (далі - Положення)]<br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> '''Готівкова валюта''' - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу (підпункт 1 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> == Ввезення та вивезення готівки фізичною особою ==<br /> Якщо фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що '''не перевищує в еквіваленті 10000 євро''', &lt;u&gt;без письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу, '''дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро''', - за умови її &lt;u&gt;письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі (пункти 5-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Для декларування фізичній особі потрібно заповнити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей], що може виготовлятися шляхом роздрукування із застосуванням засобів комп’ютерної техніки або їх копіювання на папері формату А4 (210 х 296 міліметрів).<br /> == Ввезення та вивезення готівки/банківських металів юридичною особою ==<br /> Юридична особа ввозить в Україну або вивозить за межі України готівкову валюту/банківські метали &lt;u&gt;через повноважного представника&lt;/u&gt; (особа, що має необхідні повноваження згідно із законодавством щодо здійснення конкретних дій) '''без обмеження суми''' на умовах &lt;u&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 письмового декларування]&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі за умови, що таке ввезення/вивезення &lt;u&gt;зумовлене господарською діяльністю&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну/вивезення за межі України банківських металів є '''договір із контрагентом''' або документ, що його замінює.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну банківських металів, &lt;u&gt;афінаж&lt;/u&gt; (металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок) яких здійснено з дорогоцінних металів, вивезених за межі митної території України, є договір із контрагентом або документ, що його замінює, та '''договір на поставку банківських металів''' Національному банку (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Юридичні особи здійснюють вивезення банківських металів, виготовлених українськими виробниками, за наявності '''письмової відмови''' [https://bank.gov.ua/ Національного банку] від купівлі банківських металів (виготовлених українськими виробниками), що вивозяться.<br /> == Пересилання готівки ==<br /> Пересилання в Україну/з України готівкової валюти і банківських металів у міжнародних поштових відправленнях здійснюється виключно з '''оголошеною їх вартістю та''' на умовах та в порядку, визначених для ввезення/вивезення готівкової валюти і банківських металів фізиними/юридичними особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення].&lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Банківське право]]<br /> [[Категорія:Митне право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&diff=47788 2024-05-14T11:04:25Z

<p>Yaroshenko.Nataliia: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19 Закон України &quot;Про валюту і валютні операції&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 &quot;Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 203 &quot;Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 3 (далі - Положення)]<br /> <br /> == Загальні положення ==<br /> '''Готівкова валюта''' - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу (підпункт 1 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> == Ввезення та вивезення готівки фізичною особою ==<br /> Якщо фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що '''не перевищує в еквіваленті 10000 євро''', &lt;u&gt;без письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу, '''дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро''', - за умови її &lt;u&gt;письмового декларування&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі (пункти 6-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Для декларування фізичній особі потрібно заповнити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 Декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей], що може виготовлятися шляхом роздрукування із застосуванням засобів комп’ютерної техніки або їх копіювання на папері формату А4 (210 х 296 міліметрів).<br /> == Ввезення та вивезення готівки/банківських металів юридичною особою ==<br /> Юридична особа ввозить в Україну або вивозить за межі України готівкову валюту/банківські метали &lt;u&gt;через повноважного представника&lt;/u&gt; (особа, що має необхідні повноваження згідно із законодавством щодо здійснення конкретних дій) '''без обмеження суми''' на умовах &lt;u&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#n14 письмового декларування]&lt;/u&gt; митному органу в повному обсязі за умови, що таке ввезення/вивезення &lt;u&gt;зумовлене господарською діяльністю&lt;/u&gt;.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну/вивезення за межі України банківських металів є '''договір із контрагентом''' або документ, що його замінює.<br /> <br /> Підставою для ввезення юридичною особою в Україну банківських металів, &lt;u&gt;афінаж&lt;/u&gt; (металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок) яких здійснено з дорогоцінних металів, вивезених за межі митної території України, є договір із контрагентом або документ, що його замінює, та '''договір на поставку банківських металів''' Національному банку (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення]).<br /> <br /> Юридичні особи здійснюють вивезення банківських металів, виготовлених українськими виробниками, за наявності '''письмової відмови''' [https://bank.gov.ua/ Національного банку] від купівлі банківських металів (виготовлених українськими виробниками), що вивозяться.<br /> == Пересилання готівки ==<br /> Пересилання в Україну/з України готівкової валюти і банківських металів у міжнародних поштових відправленнях здійснюється виключно з '''оголошеною їх вартістю та''' на умовах та в порядку, визначених для ввезення/вивезення готівкової валюти і банківських металів фізиними/юридичними особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19 Положення].&lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Банківське право]]<br /> [[Категорія:Митне право]]</div>

Yaroshenko.Nataliia