WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Припинення приватної нотаріальної діяльності

2023-06-20T11:17:28Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2020 № 3253/5 "Про затвердження Правил веденення нотаріального діловодства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.03.2011 № 871/5 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей (заборон), визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"].

'''На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 року № 1760/5 затверджено [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''

[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни.]
|}

== Припинення та поновлення нотаріальної діяльності ==
Приватний нотаріус для припинення нотаріальної діяльності з власної ініціативи повинен звернутися з письмовою заявою до відповідного територіального управління юстиції, що не перешкоджає в подальшому поновлення приватної нотаріальної діяльності, оскільки в нього залишається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.
== Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==
Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин (стаття 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"]):
# якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця (контори) або це приміщення не відповідає встановленим умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення;
# якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір страхової суми не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"] (далі - Закон), - до усунення цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього порушення;
# якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів);
# у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання Міністерству юстиції України, його територіальному органу в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 правил нотаріального діловодства] - до усунення цієї обставини;
# у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"], - на строк такого заміщення;
# у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], - до усунення цієї обставини;
# у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
# у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.
Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо) подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну '''заяву'''.

Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України із зазначенням причин та строку, протягом якого він не здійснюватиме нотаріальну діяльність, не пізніше ніж за один робочий день до дати зупинення.

== Порядок зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у вищезазначених випадках приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України (стаття 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону]).

Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня видання '''наказу''' про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.

Приватний нотаріус зобов’язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.

При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов’язаний, укласти '''договір про його заміщення''' з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, '''має право''':

* видавати з депозиту гроші та цінні папери,
* документи,
* прийняті на зберігання,
* дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса, а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.
== Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==
Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є (ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"]):
# подання приватним нотаріусом письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності;
# анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
# неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону];
# смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;
# [[припинення громадянства України]] або [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|виїзд за межі України на постійне проживання]];
# призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
# невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юстиції України або його територіального органу про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;
# набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за умисне кримінальне правопорушення;
# набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text "Про запобігання корупції"];
# набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатним]], [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмежено дієздатним]] або про застосування до нього [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусових заходів медичного характеру]];
# набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім]].

== Порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України, шляхом видання '''наказу''' про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса (стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n309 Закону]).

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону], відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов’язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду.]] Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, стосовно передачі до відповідного державного нотаріального архіву всіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5], приватний нотаріус, нотаріальна діяльність якого припинена (у тому числі у зв'язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю), зобов'язаний протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до державного нотаріального архіву усі документи діловодства та архіву приватного нотаріуса. Якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений за рішенням територіального органу Міністерства юстиції, але не більше ніж на один місяць.

У разі неможливості або відмови приватного нотаріуса особисто здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов’язок покладається на відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України, яке в разі необхідності залучає до цього поліцейських.

Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженими органами з питань дозвільної системи.

'''Увага!''' Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.

Про аналювання або припинення дії реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції протягом п'яти робочих днів повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного нотаріуса відповідно до пункту 1.15 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#Text Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 № 871/5].

== Дивись також: ==

* [[Порядок та підстави оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні]]
* [[Особливості об'єднання декількох нотаріальних проваджень у єдиний процес або їх роз'єднання]]
* [[Зупинення вчинення нотаріальних дій]]

[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Припинення приватної нотаріальної діяльності

2023-06-20T11:17:09Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2020 № 3253/5 "Про затвердження Правил веденення нотаріального діловодства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.03.2011 № 871/5 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса"]
== Припинення та поновлення нотаріальної діяльності ==
Приватний нотаріус для припинення нотаріальної діяльності з власної ініціативи повинен звернутися з письмовою заявою до відповідного територіального управління юстиції, що не перешкоджає в подальшому поновлення приватної нотаріальної діяльності, оскільки в нього залишається свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.
== Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==
Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин (стаття 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"]):
# якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця (контори) або це приміщення не відповідає встановленим умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення;
# якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса або розмір страхової суми не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"] (далі - Закон), - до усунення цих недоліків, але не більше 30 днів з дня виявлення цього порушення;
# якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів);
# у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання Міністерству юстиції України, його територіальному органу в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 правил нотаріального діловодства] - до усунення цієї обставини;
# у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"], - на строк такого заміщення;
# у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], - до усунення цієї обставини;
# у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
# у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.
Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо) подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну '''заяву'''.

Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України із зазначенням причин та строку, протягом якого він не здійснюватиме нотаріальну діяльність, не пізніше ніж за один робочий день до дати зупинення.

== Порядок зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у вищезазначених випадках приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України (стаття 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону]).

Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня видання '''наказу''' про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.

Приватний нотаріус зобов’язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.

При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов’язаний, укласти '''договір про його заміщення''' з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, '''має право''':

* видавати з депозиту гроші та цінні папери,
* документи,
* прийняті на зберігання,
* дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса, а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.
== Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==
Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є (ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"]):
# подання приватним нотаріусом письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності;
# анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
# неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону];
# смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;
# [[припинення громадянства України]] або [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|виїзд за межі України на постійне проживання]];
# призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
# невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юстиції України або його територіального органу про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;
# набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за умисне кримінальне правопорушення;
# набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text "Про запобігання корупції"];
# набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатним]], [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмежено дієздатним]] або про застосування до нього [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусових заходів медичного характеру]];
# набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім]].

== Порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України, шляхом видання '''наказу''' про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса (стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n309 Закону]).

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону], відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов’язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду.]] Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, стосовно передачі до відповідного державного нотаріального архіву всіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5], приватний нотаріус, нотаріальна діяльність якого припинена (у тому числі у зв'язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю), зобов'язаний протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до державного нотаріального архіву усі документи діловодства та архіву приватного нотаріуса. Якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений за рішенням територіального органу Міністерства юстиції, але не більше ніж на один місяць.

У разі неможливості або відмови приватного нотаріуса особисто здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов’язок покладається на відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України, яке в разі необхідності залучає до цього поліцейських.

Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженими органами з питань дозвільної системи.

'''Увага!''' Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.

Про аналювання або припинення дії реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції протягом п'яти робочих днів повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного нотаріуса відповідно до пункту 1.15 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#Text Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 № 871/5].

== Дивись також: ==

* [[Порядок та підстави оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні]]
* [[Особливості об'єднання декількох нотаріальних проваджень у єдиний процес або їх роз'єднання]]
* [[Зупинення вчинення нотаріальних дій]]

[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Поліцейське піклування

2023-06-20T11:07:08Z

Yana.kravets: /* Порядок застосування заходів поліцейського піклування */

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Наказ Міністверства внутрішніх справ України від 12.10.2020 № 724 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування]"

== Суб’єкти поліцейського піклування ==
[[Файл:Застосування поліцейського піклування відносно дитини.jpg|міні|Застосування поліцейського піклування відносно дитини]]
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 з статтею 41 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейське піклування може здійснюватися щодо:'''
# неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду;
# особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення;
# особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі;
# особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі.
== Наслідки поліцейського піклування ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 | Поліцейське піклування має наслідком щодо:
|-
| 1. || неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду || передання батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки та піклування
|-
| 2. || особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення або особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання відповідному закладу
|-
| 3. || особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання у спеціальний лікувальний заклад чи до місця проживання
|}
== Обов’язки поліцейського при застосуванні поліцейського заходу ==

* Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.
* Повідомлення про права і їх роз’яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.
* Поліцейський уповноважений вилучити у особи зброю чи інші предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу.
* Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування.
* Про кожне застосування поліцейського заходу поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції.
* У разі наявності достатніх підстав вважати, що передання особи тривало довше, ніж це необхідно, відповідальний поліцейський в підрозділі поліції зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
* Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.
* Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи.

== Порядок застосування заходів поліцейського піклування ==
Поліцейські негайно повідомляють особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’ясняють право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.

За потреби особа має право скористатися послугами перекладача.

Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи.

Застосування поліцейського піклування (за наявності технічної можливості) фіксується спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, про що зазначається у протоколі.

У разі якщо є достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб, поліцейський проводить поверхневу перевірку і огляд з додержанням вимог, передбачених статтею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n271 Закону].

Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування.

Поліцейський уповноважений вилучити в особи зброю чи інші предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу, з дотриманням вимог, передбачених статтею 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n271 Закону].

Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю особи, а також зобов’язаний скласти протокол про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та вручити його копію цій особі.

У протоколі зазначається інформація про складення протоколу про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю.

Про кожне застосування поліцейського піклування поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції, на території обслуговування якого застосовується поліцейське піклування.

== Протоколювання поліцейського піклування ==
'''Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.10.2020 № 724], зазначаються: '''
* місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського піклування;
* посада, прізвище, ім’я, по батькові поліцейського, який склав протокол;
* відомості про особу, щодо якої здійснюється поліцейське піклування (прізвище, ім’я, по батькові особи (за наявності), рік та місце її народження; місце проживання (перебування). У разі неможливості встановити особу, щодо якої застосовується поліцейське піклування, поліцейський описує особу за ознаками зовнішності;
* назва, серія та номер документа (за наявності), що посвідчує особу;
* дата і точний час (година і хвилини), найменування (назва) органу (підрозділу) поліції, посада, прізвище, ім’я, по батькові відповідального поліцейського, якого повідомлено про застосування поліцейського піклування;
* підстави застосування поліцейського піклування;
* підпис особи про роз’яснення їй прав та підстави застосування поліцейського піклування (у разі такого роз’яснення);
* відомості про спосіб та осіб (прізвище, ім’я, по батькові), яких повідомлено про застосування поліцейського піклування (у разі повідомлення);
* опис вилученої зброї чи інших предметів, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу;
* наявність або відсутність видимих тілесних ушкоджень, виявлених під час поверхневої перевірки та огляду;
* відомості про осіб та/або орган (заклад), до якого передано особу;
* клопотання, заяви чи скарги особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, якщо такі надходили.

== Порядок заповнення протоколу поліцейського піклування ==
Протокол підписується поліцейським і особою. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі.

Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія - вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

У такому випадку протокол надається особі чи органу, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 абзацом другим частини першої статті 41 Закону України "Про Національну поліцію".] У разі відмови особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, підписати протокол, у ньому робиться відповідний запис про це.

Записи в протоколі робляться світлостійким чорнилом або пастою державною мовою розбірливим почерком.

У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.

== Облік протоколів поліцейського піклування ==
Автоматизований облік протоколів здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) з метою забезпечення контролю за дотриманням прав і свобод людини, формування статистичної звітності про застосування превентивних поліцейських заходів.

Відомості про застосування поліцейського піклування, що містяться у протоколі, уносяться до системи ІПНП уповноваженим працівником органу (підрозділу) поліції, на якого покладено обов’язок ведення обліку цих протоколів, упродовж доби із часу застосування такого заходу.

Контроль за складанням протоколів та унесенням інформації про застосування поліцейського піклування до системи ІПНП здійснює керівник відповідного органу (підрозділу) поліції.

== Дивись також: ==
* [[Поліцейські заходи примусу]]
* [[Поліцейські превентивні заходи: умови та особливості застосування]]
* [[Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі]]

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]

Поліцейське піклування

2023-06-20T11:06:05Z

Yana.kravets: /* Порядок заповнення протоколу поліцейського піклування */

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Наказ Міністверства внутрішніх справ України від 12.10.2020 № 724 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування]"

== Суб’єкти поліцейського піклування ==
[[Файл:Застосування поліцейського піклування відносно дитини.jpg|міні|Застосування поліцейського піклування відносно дитини]]
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 з статтею 41 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейське піклування може здійснюватися щодо:'''
# неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду;
# особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення;
# особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі;
# особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі.
== Наслідки поліцейського піклування ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 | Поліцейське піклування має наслідком щодо:
|-
| 1. || неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду || передання батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки та піклування
|-
| 2. || особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення або особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання відповідному закладу
|-
| 3. || особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання у спеціальний лікувальний заклад чи до місця проживання
|}
== Обов’язки поліцейського при застосуванні поліцейського заходу ==

* Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.
* Повідомлення про права і їх роз’яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.
* Поліцейський уповноважений вилучити у особи зброю чи інші предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу.
* Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування.
* Про кожне застосування поліцейського заходу поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції.
* У разі наявності достатніх підстав вважати, що передання особи тривало довше, ніж це необхідно, відповідальний поліцейський в підрозділі поліції зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
* Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.
* Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи.

== Порядок застосування заходів поліцейського піклування ==
Поліцейські негайно повідомляють особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’ясняють право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.

За потреби особа має право скористатися послугами перекладача.

Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи.

Застосування поліцейського піклування (за наявності технічної можливості) фіксується спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, про що зазначається у протоколі.

У разі якщо є достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб, поліцейський проводить поверхневу перевірку і огляд з додержанням вимог, передбачених статтею 34 Закону.

Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування.

Поліцейський уповноважений вилучити в особи зброю чи інші предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу, з дотриманням вимог, передбачених статтею 37 Закону.

Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю особи, а також зобов’язаний скласти протокол про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та вручити його копію цій особі.

У протоколі зазначається інформація про складення протоколу про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю.

Про кожне застосування поліцейського піклування поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції, на території обслуговування якого застосовується поліцейське піклування.

== Протоколювання поліцейського піклування ==
'''Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.10.2020 № 724], зазначаються: '''
* місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського піклування;
* посада, прізвище, ім’я, по батькові поліцейського, який склав протокол;
* відомості про особу, щодо якої здійснюється поліцейське піклування (прізвище, ім’я, по батькові особи (за наявності), рік та місце її народження; місце проживання (перебування). У разі неможливості встановити особу, щодо якої застосовується поліцейське піклування, поліцейський описує особу за ознаками зовнішності;
* назва, серія та номер документа (за наявності), що посвідчує особу;
* дата і точний час (година і хвилини), найменування (назва) органу (підрозділу) поліції, посада, прізвище, ім’я, по батькові відповідального поліцейського, якого повідомлено про застосування поліцейського піклування;
* підстави застосування поліцейського піклування;
* підпис особи про роз’яснення їй прав та підстави застосування поліцейського піклування (у разі такого роз’яснення);
* відомості про спосіб та осіб (прізвище, ім’я, по батькові), яких повідомлено про застосування поліцейського піклування (у разі повідомлення);
* опис вилученої зброї чи інших предметів, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу;
* наявність або відсутність видимих тілесних ушкоджень, виявлених під час поверхневої перевірки та огляду;
* відомості про осіб та/або орган (заклад), до якого передано особу;
* клопотання, заяви чи скарги особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, якщо такі надходили.

== Порядок заповнення протоколу поліцейського піклування ==
Протокол підписується поліцейським і особою. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі.

Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія - вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

У такому випадку протокол надається особі чи органу, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 абзацом другим частини першої статті 41 Закону України "Про Національну поліцію".] У разі відмови особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, підписати протокол, у ньому робиться відповідний запис про це.

Записи в протоколі робляться світлостійким чорнилом або пастою державною мовою розбірливим почерком.

У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.

== Облік протоколів поліцейського піклування ==
Автоматизований облік протоколів здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) з метою забезпечення контролю за дотриманням прав і свобод людини, формування статистичної звітності про застосування превентивних поліцейських заходів.

Відомості про застосування поліцейського піклування, що містяться у протоколі, уносяться до системи ІПНП уповноваженим працівником органу (підрозділу) поліції, на якого покладено обов’язок ведення обліку цих протоколів, упродовж доби із часу застосування такого заходу.

Контроль за складанням протоколів та унесенням інформації про застосування поліцейського піклування до системи ІПНП здійснює керівник відповідного органу (підрозділу) поліції.

== Дивись також: ==
* [[Поліцейські заходи примусу]]
* [[Поліцейські превентивні заходи: умови та особливості застосування]]
* [[Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі]]

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]

Поліцейське піклування

2023-06-20T11:02:11Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Наказ Міністверства внутрішніх справ України від 12.10.2020 № 724 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування]"

== Суб’єкти поліцейського піклування ==
[[Файл:Застосування поліцейського піклування відносно дитини.jpg|міні|Застосування поліцейського піклування відносно дитини]]
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 з статтею 41 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейське піклування може здійснюватися щодо:'''
# неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду;
# особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення;
# особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі;
# особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі.
== Наслідки поліцейського піклування ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 | Поліцейське піклування має наслідком щодо:
|-
| 1. || неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду || передання батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки та піклування
|-
| 2. || особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення або особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання відповідному закладу
|-
| 3. || особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання у спеціальний лікувальний заклад чи до місця проживання
|}
== Обов’язки поліцейського при застосуванні поліцейського заходу ==

* Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.
* Повідомлення про права і їх роз’яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.
* Поліцейський уповноважений вилучити у особи зброю чи інші предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу.
* Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування.
* Про кожне застосування поліцейського заходу поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції.
* У разі наявності достатніх підстав вважати, що передання особи тривало довше, ніж це необхідно, відповідальний поліцейський в підрозділі поліції зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
* Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.
* Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи.

== Протоколювання поліцейського піклування==
'''Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.10.2020 № 724], зазначаються: '''
* місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського піклування;
* посада, прізвище, ім’я, по батькові поліцейського, який склав протокол;
* відомості про особу, щодо якої здійснюється поліцейське піклування (прізвище, ім’я, по батькові особи (за наявності), рік та місце її народження; місце проживання (перебування). У разі неможливості встановити особу, щодо якої застосовується поліцейське піклування, поліцейський описує особу за ознаками зовнішності;
* назва, серія та номер документа (за наявності), що посвідчує особу;
* дата і точний час (година і хвилини), найменування (назва) органу (підрозділу) поліції, посада, прізвище, ім’я, по батькові відповідального поліцейського, якого повідомлено про застосування поліцейського піклування;
* підстави застосування поліцейського піклування;
* підпис особи про роз’яснення їй прав та підстави застосування поліцейського піклування (у разі такого роз’яснення);
* відомості про спосіб та осіб (прізвище, ім’я, по батькові), яких повідомлено про застосування поліцейського піклування (у разі повідомлення);
* опис вилученої зброї чи інших предметів, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу;
* наявність або відсутність видимих тілесних ушкоджень, виявлених під час поверхневої перевірки та огляду;
* відомості про осіб та/або орган (заклад), до якого передано особу;
* клопотання, заяви чи скарги особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, якщо такі надходили.

== Порядок заповнення протоколу поліцейського піклування ==
Протокол підписується поліцейським і особою. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі.

Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія - вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

У такому випадку протокол надається особі чи органу, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 абзацом другим частини першої статті 41 Закону України "Про Національну поліцію".] У разі відмови особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, підписати протокол, у ньому робиться відповідний запис про це.

Записи в протоколі робляться світлостійким чорнилом або пастою державною мовою розбірливим почерком.

У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.

== Облік протоколів поліцейського піклування ==
Автоматизований облік протоколів здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) з метою забезпечення контролю за дотриманням прав і свобод людини, формування статистичної звітності про застосування превентивних поліцейських заходів.

Відомості про застосування поліцейського піклування, що містяться у протоколі, уносяться до системи ІПНП уповноваженим працівником органу (підрозділу) поліції, на якого покладено обов’язок ведення обліку цих протоколів, упродовж доби із часу застосування такого заходу.

Контроль за складанням протоколів та унесенням інформації про застосування поліцейського піклування до системи ІПНП здійснює керівник відповідного органу (підрозділу) поліції.

== Дивись також: ==
* [[Поліцейські заходи примусу]]
* [[Поліцейські превентивні заходи: умови та особливості застосування]]
* [[Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі]]

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]

Поліцейське піклування

2023-06-20T10:50:32Z

Yana.kravets: /* Порядок заповнення протоколу */

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Наказ Міністверства внутрішніх справ України від 12.10.2020 № 724 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування]"

== Суб’єкти поліцейського піклування ==
[[Файл:Застосування поліцейського піклування відносно дитини.jpg|міні|Застосування поліцейського піклування відносно дитини]]
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 з статтею 41 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейське піклування може здійснюватися щодо:'''
# неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду;
# особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення;
# особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі;
# особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі.
== Наслідки поліцейського піклування ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 | Поліцейське піклування має наслідком щодо:
|-
| 1. || неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду || передання батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки та піклування
|-
| 2. || особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення або особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання відповідному закладу
|-
| 3. || особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання у спеціальний лікувальний заклад чи до місця проживання
|}
== Обов’язки поліцейського при застосуванні поліцейського заходу ==
Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.

Повідомлення про права і їх роз’яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Поліцейський уповноважений вилучити у особи зброю чи інші предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу.

Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування.

Про кожне застосування поліцейського заходу поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції.

У разі наявності достатніх підстав вважати, що передання особи тривало довше, ніж це необхідно, відповідальний поліцейський в підрозділі поліції зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.

Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи.

== Протоколювання поліцейського піклування==
'''Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.10.2020 № 724], зазначаються: '''
* місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського піклування;
* посада, прізвище, ім’я, по батькові поліцейського, який склав протокол;
* відомості про особу, щодо якої здійснюється поліцейське піклування (прізвище, ім’я, по батькові особи (за наявності), рік та місце її народження; місце проживання (перебування). У разі неможливості встановити особу, щодо якої застосовується поліцейське піклування, поліцейський описує особу за ознаками зовнішності;
* назва, серія та номер документа (за наявності), що посвідчує особу;
* дата і точний час (година і хвилини), найменування (назва) органу (підрозділу) поліції, посада, прізвище, ім’я, по батькові відповідального поліцейського, якого повідомлено про застосування поліцейського піклування;
* підстави застосування поліцейського піклування;
* підпис особи про роз’яснення їй прав та підстави застосування поліцейського піклування (у разі такого роз’яснення);
* відомості про спосіб та осіб (прізвище, ім’я, по батькові), яких повідомлено про застосування поліцейського піклування (у разі повідомлення);
* опис вилученої зброї чи інших предметів, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу;
* наявність або відсутність видимих тілесних ушкоджень, виявлених під час поверхневої перевірки та огляду;
* відомості про осіб та/або орган (заклад), до якого передано особу;
* клопотання, заяви чи скарги особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, якщо такі надходили.

== Порядок заповнення протоколу поліцейського піклування ==
Протокол підписується поліцейським і особою. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі.

Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія - вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

У такому випадку протокол надається особі чи органу, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 абзацом другим частини першої статті 41 Закону України "Про Національну поліцію".] У разі відмови особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, підписати протокол, у ньому робиться відповідний запис про це.

Записи в протоколі робляться світлостійким чорнилом або пастою державною мовою розбірливим почерком.

У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.

== Облік протоколів поліцейського піклування ==
Автоматизований облік протоколів здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) з метою забезпечення контролю за дотриманням прав і свобод людини, формування статистичної звітності про застосування превентивних поліцейських заходів.

Відомості про застосування поліцейського піклування, що містяться у протоколі, уносяться до системи ІПНП уповноваженим працівником органу (підрозділу) поліції, на якого покладено обов’язок ведення обліку цих протоколів, упродовж доби із часу застосування такого заходу.

Контроль за складанням протоколів та унесенням інформації про застосування поліцейського піклування до системи ІПНП здійснює керівник відповідного органу (підрозділу) поліції.

== Дивись також: ==
* [[Поліцейські заходи примусу]]
* [[Поліцейські превентивні заходи: умови та особливості застосування]]
* [[Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі]]

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]

Поліцейське піклування

2023-06-20T10:46:12Z

Yana.kravets: /* Протоколювання поліцейського піклування */

Поліцейське піклування

2023-06-20T10:38:51Z

Yana.kravets:

Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях

2023-06-20T10:27:58Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 250 "Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 651 "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 9 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"]
== Загальні положення ==
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України "Про охорону дитинства]").

== Куди звертатися==
Призначення і виплата допомоги здійснюється '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення''' районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі — органи соціального захисту населення) '''за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка претендує на призначення допомоги''' (далі ― заявник).

'''Допомога за місцем фактичного проживання''' призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 250] (далі - Порядок).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.

== Кому надається допомога ==
Допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF Порядку]).

== Перелік необхідних документів ==
Для призначення допомоги '''за умови пред’явлення паспорта громадянина України''' (паспортного документа іноземця) або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, '''подається заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина,''' що складається за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text формою], затвердженою Міністерством соціальної політики України, '''та копії таких документів''':
* посвідчення батьків багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу). У разі досягнення дитиною з багатодітної сім’ї шестирічного віку подається посвідчення дитини з багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу);
* свідоцтв про народження всіх дітей (з пред’явленням оригіналів).

'''У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи''', орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані '''не пізніше ніж протягом одного місяця''' з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

У разі неможливості подання посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї подається довідка багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, видана структурним підрозділом районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради.

Якщо заявник виявив бажання отримати послугу з призначення допомоги під час надання комплексної послуги “єМалятко”, орган соціального захисту населення призначає допомогу на підставі відомостей, отриманих у порядку інформаційної взаємодії, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF#Text Порядку надання комплексної послуги “єМалятко”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини”].

'''Детальніше див.:''' [["єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених]]

У такому разі орган соціального захисту населення призначає допомогу без подання заявником посвідчення батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї або довідки багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, а також інших документів, передбачених цим пунктом
{| class="wikitable"
|-
| '''''Документи, необхідні для призначення допомоги, подаються заявником особисто.'''''
|}

== Строк розгляду документів ==
Документи, необхідні для призначення допомоги, розглядаються органом соціального захисту населення '''протягом десяти днів з дня подання заяви''' з усіма необхідними документами.

Про призначення допомоги чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення '''протягом п'яти днів''' після прийняття відповідного рішення (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF Порядку]).

== Розмір та порядок виплати допомоги ==
Допомога призначається на третю і кожну наступну дитину '''з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно.'''

Згідно з пунктом 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF Порядку] у разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину.

{| class="wikitable"
|-
| '''''Допомога призначається у розмірі 2100 гривень.'''''
|}

'''Важливо!''' Сума цієї допомоги буде включатися у розрахунок доходів родини для призначення інших видів соціальних допомог (це може мати вплив на статус малозабезпеченості та при призначенні субсидії, також ця сума враховуватиметься при визначення права на пільги на комунальні послуги для багатьодітних).

Виплата допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок отримувача допомоги, відкритий у банківській установі, чи виплачується йому готівкою через виплатні об’єкти національного оператора поштового зв’язку.

'''У разі зміни місця проживання отримувача допомоги''' виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання.

== Відмова у наданні допомоги ==
'''Підстави для відмови у надані послуг:'''
# подання документів до заяви не в повному обсязі;
# заява подана особою, яка не має права на призначення державної допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
# виявлення в поданих документах недостовірної інформації.
Для оскарження відмови у наданні допомоги потрібно звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]].

== Підстави для припинення виплати допомоги ==
'''Виплата допомоги припиняється у разі:'''
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
* нецільового використання коштів і незабезпечення створення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
* влаштування дитини на повне державне утримання;
* зарахування дитини на цілодобове перебування (від чотирьох ночівель на тиждень) до інтернату (пансіону) закладу загальної середньої освіти (за винятком спеціальних закладів освіти, закладів освіти III ступеня, ліцеїв, що забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти, та випадків, коли батьки сплачують повну вартість утримання дитини в закладі);
* перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
* втрати статусу багатодітної сім’ї;
* подання отримувачем допомоги заяви про припинення виплати допомоги;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF Порядку]).

== Порядок припинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги '''припиняється з місяця''', що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу.

Отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов’язаний у '''десятиденний строк''' повідомити про це органам соціального захисту населення.

Для підтвердження даних про смерть отримувача допомоги або дитини використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Міністерства соціальної політики України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Міністерства юстиції України та Міністерства соціальної політики України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF Порядку]).

== Порядок поновлення допомоги ==
Виплата допомоги поновлюється багатодітній сім’ї у разі продовження строку дії посвідчень або довідки багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї (якщо діти або особи віком від 18 до 23 років навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти) за умови, що період між припиненням виплати допомоги та зверненням за продовженням її виплати не перевищує чотирьох місяців.

Виплата допомоги проводиться шляхом перерахування коштів через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання отримувача або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання отримувача допомоги виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання.

На кожного отримувача допомоги органом соціального захисту населення ведеться особова справа, в якій зберігаються документи, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.

Отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов’язаний у десятиденний строк повідомити про це органам соціального захисту населення.

== Повернення коштів у разі надання недостовірних відомостей ==
'''''Якщо багатодітною сім’єю приховано відомості або подано недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на призначення допомоги, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення:'''''

# визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану багатодітної сім’ї;
# повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.

'''''Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються:'''''
* отримувачем допомоги самостійно;
* за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги;
* за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок наступних виплат допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
'''''У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.'''''

== Дивись також: ==
* [[Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги]]
* [[Кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника поліції

2023-06-20T08:23:12Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 січгя 2016 року № 4 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-17#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-20#Text Рішення Конституційного суду від 22 жовтня 2020 року № 12-р/2020 у справі за конституційними скаргами Давимоки Олександра Григоровича, Бойка Миколи Вікторовича, Крюка Володимира Миколайовича, Токаренка Віталія Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України „Про Національну поліцію“ (Справа № 3-76/2019(1635/19, 2339/19, 3616/19, 4133/19)]

== Загальні положення ==
'''Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського''' є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України “Про Національну поліцію”] (далі - Закон) мають право на її отримання.

== Момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги ==
'''''Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) є:'''''
# '''у разі загибелі (смерті) поліцейського''' - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
# '''у разі встановлення поліцейському інвалідності''' - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
# '''у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності''' - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 11 січгя 2016 року № 4] (далі - Порядок та умови).
''Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров’я відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Закону] та інших нормативно-правових актів.''

Перелік захворювань і фізичних вад, що перешкоджають службі в поліції, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-17#n14 Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 3 квітня 2017 року № 285].

== Розміри одноразової грошової допомоги ==
Розміри ОГД поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблих (померлих) поліцейських, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 статтею 99 Закону].

''Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Законом] мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:''

▶ Загибелі (смерті) поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин - '''750 розмірів''' '''прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ Смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції - '''250 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ Визначення поліцейському внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених вище, інвалідності:
* I групи - '''400 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* II групи - '''300 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* III групи - '''250 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
▶ визначення поліцейському внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених вище , інвалідності:

* I групи - '''120 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* II групи - '''90 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* III групи - '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності - у розмірі '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

== Порядок оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги ==
Формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці органів поліції та закладів освіти, а також працівниками медичних (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України.

Формування документів для призначення та виплати ОГД поліцейським, які були відряджені до органів державної влади, здійснюється органом поліції, в якому особа займала посаду до відрядження, або органом поліції, наказом якого особа була звільнена зі служби в поліції.

'''[[:Файл:F453502n495 (1).doc#filelinks|Заява (рапорт)]]''' про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського '''подається керівнику органу поліції''', закладу освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text Порядку та умов]).

''У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.''

== Перелік необхідних документів ==
{| class="wikitable mw-collapsible"
|+
!У випадку загибелі (смерті) поліцейського:
!У разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності:
|-
|

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text заява] кожного члена сім’ї (повнолітнього), батьків та утриманців загиблого (померлого), а в разі наявності малолітніх, неповнолітніх дітей - іншого з батьків, опікунів чи піклувальників інших законних представників цих дітей про виплату грошової допомоги (особами, які мають право на цю виплату);
# витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) поліцейського із списків особового складу (кадровим підрозділом); витяг з особової справи про склад сім’ї загиблого (померлого) поліцейського (кадровим підрозділом);
# копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) поліцейського, за встановленим формами, визначеними Міністерством внутрішніх справ України, зокрема про те, що цей випадок не пов’язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. У разі смерті від захворювання акти розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та акти, що свідчать про причини та обставини смерті поліцейського не подаються;
# копію постанови відповідної військово-лікарської комісії про визначення причинного зв’язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), що спричинило смерть поліцейського;
# копію свідоцтва про смерть поліцейського;
# копію посвідчення члена сім’ї померлого (загиблого) ветерана війни (за наявності);
# копію свідоцтва про народження поліцейського - для виплати грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
# копію свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
# копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
# копії свідоцтва про народження дитини, паспорта дитини, у разі його наявності - для виплати грошової допомоги дитині;
# копії документів членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), що підтверджують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті);
# копію рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської, районної в місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування у разі здійснення опіки або піклування над дітьми поліцейського, влаштування у [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомну сім’ю]], [[дитячий будинок сімейного типу]];
# копію рішення суду, нотаріально посвідченого правочину або довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого) або перебували на його утриманні).
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text заява (рапорт)] про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;
# довідка медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
# довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);
# копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# копія постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
# копія акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними Міністерством внутрішніх справ України, зокрема про те, що цей випадок не пов’язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
# копія посвідчення інваліда війни (за наявності);
# копія сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
# копія документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
|}

== Порядок призначення і виплата ОГД ==
'''У місячний строк з дня реєстрації документів''', необхідних для виплати ОПД, фінансові підрозділи готують '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/94/f511403n75.doc висновок]''' про призначення ОГД, за встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text формою].

''У разі надсилання запитів до органів поліції, інших підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.''

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу (пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text Порядку та умов]).

'''''Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:'''''
# по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - '''Голова Національної поліції України''' або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
# у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - '''керівник відповідного органу, закладу, установи''' або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
# у навчальних закладах - '''керівник відповідного органу, закладу''' або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
У разі затвердження висновку про призначення ОГД керівником органу поліції або закладу освіти, в якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п’ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається '''наказ''' про виплату ОГД.

У разі відмови у призначенні ОГД чи повернення документів на доопрацювання (документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) заявника письмово інформують про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання (пункт 3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#n29 Порядку та умов]).

У разі коли одержувачі ОГД одночасно мають право на отримання ОГД, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Законом], та одноразової грошової допомоги відповідно до інших актів законодавства України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав, '''за вибором одержувача одноразової грошової допомоги''' (пункт 9 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#n29 Порядку та умов]).

ОГД призначається і виплачується рівними частинами членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) поліцейського.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання ОГД, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання ОГД має бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної Законом, можуть реалізувати його '''протягом трьох років''' з дня виникнення в них такого права (частина шоста статті 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Закону]).

== Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється ==
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги '''не здійснюються, якщо''' загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
# учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
# учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
# навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
# подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги (стаття 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1002 Закону]).

== Дивись також : ==

* [[Соціальний захист осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Файл:F453502n495 (1).doc

2023-06-20T08:16:15Z

Yana.kravets:

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника поліції

2023-06-20T08:06:57Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 січгя 2016 року № 4 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-17#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-20#Text Рішення Конституційного суду від 22 жовтня 2020 року № 12-р/2020 у справі за конституційними скаргами Давимоки Олександра Григоровича, Бойка Миколи Вікторовича, Крюка Володимира Миколайовича, Токаренка Віталія Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України „Про Національну поліцію“ (Справа № 3-76/2019(1635/19, 2339/19, 3616/19, 4133/19)]

== Загальні положення ==
'''Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського''' є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України “Про Національну поліцію”] (далі - Закон) мають право на її отримання.

== Момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги ==
'''''Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) є:'''''
# '''у разі загибелі (смерті) поліцейського''' - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
# '''у разі встановлення поліцейському інвалідності''' - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
# '''у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності''' - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 11 січгя 2016 року № 4] (далі - Порядок та умови).
''Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров’я відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Закону] та інших нормативно-правових актів.''

Перелік захворювань і фізичних вад, що перешкоджають службі в поліції, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-17#n14 Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 3 квітня 2017 року № 285].

== Розміри одноразової грошової допомоги ==
Розміри ОГД поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблих (померлих) поліцейських, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 статтею 99 Закону].

''Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Законом] мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:''

▶ Загибелі (смерті) поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин - '''750 розмірів''' '''прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ Смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції - '''250 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ Визначення поліцейському внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених вище, інвалідності:
* I групи - '''400 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* II групи - '''300 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* III групи - '''250 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
▶ визначення поліцейському внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених вище , інвалідності:

* I групи - '''120 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* II групи - '''90 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* III групи - '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності - у розмірі '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

== Порядок оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги ==
Формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці органів поліції та закладів освіти, а також працівниками медичних (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України.

Формування документів для призначення та виплати ОГД поліцейським, які були відряджені до органів державної влади, здійснюється органом поліції, в якому особа займала посаду до відрядження, або органом поліції, наказом якого особа була звільнена зі служби в поліції.

'''Заява (рапорт)''' про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського '''подається керівнику органу поліції''', закладу освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (пункт 3 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text Порядку та умов]).

''У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи.''

== Перелік необхідних документів ==
{| class="wikitable mw-collapsible"
|+
!У випадку загибелі (смерті) поліцейського:
!У разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності:
|-
|

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text заява] кожного члена сім’ї (повнолітнього), батьків та утриманців загиблого (померлого), а в разі наявності малолітніх, неповнолітніх дітей - іншого з батьків, опікунів чи піклувальників інших законних представників цих дітей про виплату грошової допомоги (особами, які мають право на цю виплату);
# витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) поліцейського із списків особового складу (кадровим підрозділом); витяг з особової справи про склад сім’ї загиблого (померлого) поліцейського (кадровим підрозділом);
# копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) поліцейського, за встановленим формами, визначеними Міністерством внутрішніх справ України, зокрема про те, що цей випадок не пов’язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. У разі смерті від захворювання акти розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) та акти, що свідчать про причини та обставини смерті поліцейського не подаються;
# копію постанови відповідної військово-лікарської комісії про визначення причинного зв’язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), що спричинило смерть поліцейського;
# копію свідоцтва про смерть поліцейського;
# копію посвідчення члена сім’ї померлого (загиблого) ветерана війни (за наявності);
# копію свідоцтва про народження поліцейського - для виплати грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
# копію свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
# копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
# копії свідоцтва про народження дитини, паспорта дитини, у разі його наявності - для виплати грошової допомоги дитині;
# копії документів членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), що підтверджують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті);
# копію рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської, районної в місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування у разі здійснення опіки або піклування над дітьми поліцейського, влаштування у [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомну сім’ю]], [[дитячий будинок сімейного типу]];
# копію рішення суду, нотаріально посвідченого правочину або довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого) або перебували на його утриманні).
|
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text заява (рапорт)] про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;
# довідка медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
# довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);
# копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# копія постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
# копія акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними Міністерством внутрішніх справ України, зокрема про те, що цей випадок не пов’язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
# копія посвідчення інваліда війни (за наявності);
# копія сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
# копія документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
|}

== Порядок призначення і виплата ОГД ==
'''У місячний строк з дня реєстрації документів''', необхідних для виплати ОПД, фінансові підрозділи готують '''висновок''' про призначення ОГД, за встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text формою].

''У разі надсилання запитів до органів поліції, інших підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.''

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу (пункту 1 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#Text Порядку та умов]).

'''''Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:'''''
# по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - '''Голова Національної поліції України''' або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
# у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - '''керівник відповідного органу, закладу, установи''' або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
# у навчальних закладах - '''керівник відповідного органу, закладу''' або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
У разі затвердження висновку про призначення ОГД керівником органу поліції або закладу освіти, в якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п’ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається '''наказ''' про виплату ОГД.

У разі відмови у призначенні ОГД чи повернення документів на доопрацювання (документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) заявника письмово інформують про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання (пункт 3 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#n29 Порядку та умов]).

У разі коли одержувачі ОГД одночасно мають право на отримання ОГД, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Законом], та одноразової грошової допомоги відповідно до інших актів законодавства України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав, '''за вибором одержувача одноразової грошової допомоги''' (пункт 9 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0163-16#n29 Порядку та умов]).

ОГД призначається і виплачується рівними частинами членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) поліцейського.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання ОГД, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання ОГД має бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної Законом, можуть реалізувати його '''протягом трьох років''' з дня виникнення в них такого права (частина шоста статті 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Закону]).

== Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється ==
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги '''не здійснюються, якщо''' загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
# учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
# учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
# навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
# подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги (стаття 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1002 Закону]).

== Дивись також : ==

* [[Соціальний захист осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Поділ спадщини між спадкоємцями

2023-06-19T09:12:14Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільник кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}

== Загальні положення ==
Спадкоємець за [[Спадкування за заповітом|заповітом]] чи за [[Спадкування за законом|законом]] має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом '''шести місяців''' після смерті спадкодавця він не заявив про відмову від неї.

Якщо декілька спадкоємців приймають спадщину, то така спадщина підлягає поділу.

== Розмір часток ==
Відповідно до статті 1267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] частки у спадщині кожного із спадкоємців '''за законом''' є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до статті 1278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] частки кожного спадкоємця у спадщині '''за заповітом''' є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

== Договір про поділ спадщини ==
Якщо спадкоємці дійшли згоди про поділ спадщини, вони мають право укласти відповідний договір.

''Предметом'' договору є спадкове майно. До нього входять всі речі, права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Щодо форми, то такий договір має бути укладено письмово і нотаріально посвідчено.

Сторонами в договорі будуть виступати спадкоємці. Відповідно до статті 1222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

== Переважне право окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі ==

Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення відповідно до статті 1279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].

== Перерозділ спадщини ==
Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

== Поділ спадщини в судовому порядку ==

У випадку якщо спадкоємці не згодні в добровільному порядку вирішити питання про поділ спадщини, то таке питання може бути вирішене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"] при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.

У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановк та вжитку суд повинен враховувати використання цього майна одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають істотні значення.
=== Судовий збір ===
За подання до суду позову майнового характеру справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]]:

* '''юридичною особою''' - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* '''фізичною особою'''- 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
=== Підсудність ===
Відповідно до статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Якщо ж питання стосується розподілу рухомого майна, то такі справи розглядаються за загальним правилом. Позови до фізичної особи пред’являються в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суд]] за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86505245 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 638/2267/14-ц] (Спадкоємець може звернутися з позовом про виділення частки майна в натурі. Така позовна вимога може містити умову про передачу позивачу певного об’єкта. Суд в такому випадку повинен ухвалити рішення про стягнення грошової компенсації на користь іншого спадкоємця. Розмір компенсації повинен дорівнювати вартості частки іншого спадкоємця).

== Дивись також: ==

* [[Спадкування за заповітом]]
* [[Спадкування за законом]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Поділ спадщини між спадкоємцями]]
* [[Право на обов'язкову частку у спадщині]]
* [[Відмова від прийняття спадщини]]

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Поділ спадщини між спадкоємцями

2023-06-19T09:09:56Z

Yana.kravets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільник кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]

== Загальні положення ==
Спадкоємець за [[Спадкування за заповітом|заповітом]] чи за [[Спадкування за законом|законом]] має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом '''шести місяців''' після смерті спадкодавця він не заявив про відмову від неї.

Якщо декілька спадкоємців приймають спадщину, то така спадщина підлягає поділу.

== Розмір часток ==
Відповідно до статті 1267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] частки у спадщині кожного із спадкоємців '''за законом''' є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до статті 1278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] частки кожного спадкоємця у спадщині '''за заповітом''' є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

== Договір про поділ спадщини ==
Якщо спадкоємці дійшли згоди про поділ спадщини, вони мають право укласти відповідний договір.

''Предметом'' договору є спадкове майно. До нього входять всі речі, права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Щодо форми, то такий договір має бути укладено письмово і нотаріально посвідчено.

Сторонами в договорі будуть виступати спадкоємці. Відповідно до статті 1222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

== Переважне право окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі ==

Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення відповідно до статті 1279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України].

== Перерозділ спадщини ==
Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

== Поділ спадщини в судовому порядку ==

У випадку якщо спадкоємці не згодні в добровільному порядку вирішити питання про поділ спадщини, то таке питання може бути вирішене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"] при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.

У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановк та вжитку суд повинен враховувати використання цього майна одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають істотні значення.
=== Судовий збір ===
За подання до суду позову майнового характеру справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]]:

* '''юридичною особою''' - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* '''фізичною особою'''- 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
=== Підсудність ===
Відповідно до статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Якщо ж питання стосується розподілу рухомого майна, то такі справи розглядаються за загальним правилом. Позови до фізичної особи пред’являються в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суд]] за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86505245 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 638/2267/14-ц] (Спадкоємець може звернутися з позовом про виділення частки майна в натурі. Така позовна вимога може містити умову про передачу позивачу певного об’єкта. Суд в такому випадку повинен ухвалити рішення про стягнення грошової компенсації на користь іншого спадкоємця. Розмір компенсації повинен дорівнювати вартості частки іншого спадкоємця).

== Дивись також: ==

* [[Спадкування за заповітом]]
* [[Спадкування за законом]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Поділ спадщини між спадкоємцями]]
* [[Право на обов'язкову частку у спадщині]]
* [[Відмова від прийняття спадщини]]

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Залишення особи в небезпеці

2023-06-08T14:00:59Z

Yana.kravets: Виправлення описки, додано посилання на нпа

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 Закон України «Про освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
== Поняття залишення в небезпеці ==
'''Залишення в небезпеці''' - це завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частина перша статті 135 КК України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єктивна сторона ===
''З об'єктивної сторони'' злочин полягає у суспільно небезпечній бездіяльності, що виражається у залишенні без допомоги вказаної особи.

Залишення без допомоги передбачає невжиття особою заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого.

Злочин вважається закінченим з моменту ухилення від надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, незалежно від того, наскільки ефективною могла бути така допомога. Настання суспільне небезпечних наслідків певного характеру є підставою для кваліфікації діяння за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною третьою статті 135 КК України].
=== Об'єкт злочину ===
Об'єктом злочину є життя і здоров'я особи.
=== Потерпіла особа ===
Потерпілим від цього злочину є особа, яка характеризується сукупністю двох ознак:
*перебуває в небезпечному для життя стані;
*позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану.
Небезпечний для життя стан може означати, наприклад, ситуацію, коли особа під час пожежі не може вийти із приміщення, альпініст упав у провалину і повиснув на страховому шнурі, рибалка опинився на крижині або у воді, людина, збита автомобілем, залишилась на проїзній частині дороги. Причини, через які особа потрапила в небезпечний для життя стан (її власна необережна чи умисна поведінка або причини об'єктивного характеру), не мають значення для кваліфікації злочину.

Малолітнім визнається особа, яка не досягла 14-річного віку, старим - особа, яка досягла 75-річного віку (але на можливість усвідомлення винним цього вікового стану особи суттєво впливають не тільки фактичний вік останньої, а й зовнішній вигляд, ріст, стан здоров'я, наявність інвалідності та інші фактичні обставини), а хворим - особа з інвалідністю, вагітна жінка, особа, яка отримала серйозні травми чи отруєна, інша особа, хворобливий стан, якої встановлено відповідними документами (медичним висновком, рішенням суду про визнання особи недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства тощо) або через інші причини він є явним для винного.

Іншим безпорадним станом можуть бути визнані втрата особою свідомості, перебування її у стані наркотичного, токсичного чи тяжкого алкогольного сп'яніння, у стані паніки, викликаної, скажімо, пожежею, повінню, зсувом, іншою стихією, або у стані, коли людина фізично не в змозі виправити ситуацію, в якій вона опинилась (наприклад, беззбройна людина, яка знаходиться під охороною, опинилась наодинці з озброєним нападником).
=== Суб'єкт злочину ===
'''''Суб'єкт злочину''''' спеціальний, ним можуть бути лише дві категорії осіб, а саме ті, які:
# первісно зобов'язані були піклуватися про потерпілого і мали можливість надати йому допомогу;
# самі поставили потерпілого в небезпечний для життя стан.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Частиною другою статті 135 КК України] передбачено вчинення даного кримінального правопорушення спеціальним суб'єктом - матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані.

Правовий обов'язок піклуватися про осіб, які знаходяться в небезпечному для життя стані, може бути обумовлений законом чи іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором (договором довічного утримання, перевезення, морського круїзу, на надання туристичних послуг або послуг із забезпечення особистої безпеки особи тощо).

Законодавство України покладає відповідні обов'язки на:
*батьків, усиновителів, прийомних батьків - піклуватися про здоров'я рідних, усиновлених чи прийомних дітей;
*дітей - піклуватися про батьків;
*опікунів і піклувальників - піклуватися про осіб, які перебувають під їх опікою чи піклуванням, доглядати за ними;
*співробітників пожежної охорони, аварійних служб та працівників деяких інших професій - здійснювати рятувальні роботи і подавати першу невідкладну допомогу;
*працівників спеціалізованих бригад постійної готовності служби екстреної медичної допомоги - надавати допомогу громадянам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо);
*працівників поліції - незалежно від займаних посад, місцезнаходження і часу в разі звернення до них громадян із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці - вживати заходів для рятування людей, надавати їм допомогу;
*членів екіпажу повітряного судна - рятувати пасажирів та надавати їм допомогу;
*водіїв - надавати транспортний засіб для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, надавати першу медичну допомогу потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних подій;
*капітанів морських суден - йти в найближчий порт, якщо особа, що перебуває на борту судна, потребує невідкладної медичної допомоги, яку неможливо подати в морі;
*працівників пошуково-рятувальних служб, створюваних у сфері туристичної діяльності, - надавати допомогу туристам і захищати їх в екстремальних ситуаціях;
*педагогічних та науково-педагогічних працівників - захищати Дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства тощо.
''Проте, слід враховувати, що зазначене діяння тягне відповідальність за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n860 КК України], якщо залишення без допомоги вчинене:''
*капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном стосовно екіпажу та пасажирів останнього, а також зустрінутих у морі або на іншому водному шляху осіб, які зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 284 КК України)];
*медичними працівниками хворим ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 139 КК України)];
*службовими особами, якщо відповідний правовий обов'язок лежить на них ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 364 або 426 КК України)].
Основні відмінності залишення в небезпеці ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 135 КК України]) від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 136 КК Україи]): за ознаками об'єктивної сторони складу злочину, за конструкцією основного складу злочину, за формою вини і саме головне - за суб'єктом. Обов'язок подавати невідкладну допомогу особам, які перебувають у загрозливому для їх життя і здоров'я стані, закон загалом покладає на всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Тож за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 136 КК України] несуть відповідальність будь-які фізичні, осудні особи з 16-річного віку, крім: 1) медичних працівників; 2) службових осіб, на яких законом чи іншим нормативним актом покладено обов'язок надавати допомогу особам, що перебувають у небезпечному для життя стані; 3) інших осіб, які зобов'язані за законом чи іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором надавати допомогу вказаним особам.
=== Суб'єктивна сторона ===
'''З суб'єктивної сторони''' злочин характеризується прямим умислом: винний усвідомлює суспільне небезпечний характер своєї бездіяльності, а саме те, що він залишає без допомоги особу, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, те, що він зобов'язаний піклуватися про особу і має реальну можливість надати їй допомогу, або що він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і бажає чинити саме так.

Ставлення винної особи до наслідків, передбачених частиною третьою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 135 КК України], може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. При цьому для випадків, коли винною є особа, яка зобов'язана була піклуватися про потерпілого, може бути характерним як непрямий умисел (наприклад, пожежник, усвідомлюючи, що внаслідок його бездіяльності особа може загинути, не рятує її із боягузтва), так і необережність (набувач майна за договором довічного утримання протягом тижня не відвідує хворого відчужувача, сподіваючись на те, що хвороба не є тяжкою), а для випадків, коли винною є особа, що сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, - тільки необережність.

Якщо ж особа, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, бажає настання смерті останнього чи інших тяжких наслідків або свідомо допускає можливість їх настання, її бездіяльність має кваліфікуватися за статтями, що передбачають відповідальність за умисні вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень, залежно від конкретних наслідків.

Якщо особа, яка зобов'язана була піклуватися про іншу особу, умисно створює ситуацію, небезпечну для життя останньої (скажімо, інструктор з мотивів помсти залишає групу альпіністів в горах, звідки вони завідомо для нього не можуть вибратись), внаслідок чого настає смерть потерпілого, діяння кваліфікується за відповідними частиною і пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 115 КК України]. Якщо мати одразу ж після пологів не годує новонароджену дитину або виносить й на мороз тощо з умислом на заподіяння їй смерті, вона несе відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 117 ККУ].

Залишення неповнолітнього без допомоги особою, на яку покладені професійні чи службові обов'язки щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх, внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до цих обов'язків, якщо це спричинило шкоду здоров'ю потерпілого, тягне відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 137 КК України].
== Відповідальність ==
* Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, -
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
* Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
* Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
== Судова практика ==
* №128/5462/14-к (Для кваліфікації дій винного не має значення і те, що хтось надав або намагався надати допомогу, а також тяжкість отриманих тілесних ушкоджень. Зважаючи на викладене і встановлені судом першої інстанції фактичні обставини, Верховний Суд визнав доведеним факт, що водій відразу після наїзду на пішохода, не зупиняючи автомобіль, не надавши йому допомоги, самовільно залишив місце події, залишивши потерпілого в небезпеці. При цьому ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень згідно із статтею 135 КК до уваги не береться).
*№566/606/15-к (ВС тяжкими наслідками є обставини безпосередньо пов’язані із самим злочином, але такі які виходять за межі його складу. Єдиною обставиною в даній справі, яка обтяжує покарання злочинця є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.Судом призначене найменше покарання передбачене частиною 2, ст. 286 КК Україні, то не зрозуміло як це враховано).
*№351/749/16-к [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92602246] (ВС зазначив, що з об`єктивної сторони даний злочин полягає у суспільно небезпечній бездіяльності, що виражається у залишенні без допомоги зазначеної особи. При цьому при залишенні без допомоги обов’язки щодо порятунку життя і здоров’я особи не виконуються в умовах безпосередньої загрози завдання шкоди цим правоохоронюваним цінностям. Злочин вважається закінченим з моменту ухилення від надання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, незалежно від того, наскільки ефективно могла бути така допомога. Також ВС підкреслив, що з суб`єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом, тобто, винний усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, а саме те, що він залишає без допомоги особу, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, те, що він зобов`язаний піклуватися про особу і має реальну можливість надати їй допомогу, або що він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і бажає чинити саме так.)
*№263/15874/17 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92602248] (визнав обставинами, що обтяжують покарання - рецедив злочину та вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, а також зважив на відсутність обставин, що його пом`якшують. Вірно зауважено, що у даній справі позиція потерпілого, який в місцевому суді не наполягав на суворому покаранні, не може бути вирішальною та повинна враховуватись на ряду із іншими обставинами.)
* №711/798/18 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95616559] (ВС зазначив, що навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, має нести відповідальність за ст.135 КК).
* №742/1479/19 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95533147] (ВС зазначив, що за змістом статті 135 КК поставлення в небезпеку виступає як основа для виникнення спеціального обов’язку надати допомогу особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
Об`єктивна сторона залишення в небезпеці характеризується двома видами злочинної бездіяльності:
1) бездіяльність-невтручання, що полягає у невиконанні особою обов`язку щодо надання необхідної допомоги потерпілому, який перебуває у небезпечному для життя стані й позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, коли небезпека виникла незалежно від суб`єкта цього злочину;

2) змішана бездіяльність - бездіяльність щодо надання допомоги потерпілому особою, яка сама поставила його в небезпечний для життя стан.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), яку вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність за своїми соціальними та юридичними властивостями тотожна діянню, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

ВС наголосив, що кримінальна відповідальність за злочинну бездіяльність настає лише за таких умов:

а) на особу було покладено спеціальний обов`язок вчинити активні дії, якими було б відвернене настання суспільно небезпечного наслідку;

б) у особи була реальна можливість у даній конкретній ситуації вчинити відповідні активні дії і запобігти настанню суспільно небезпечних наслідків.

Обов`язок вчинити певні дії (діяти певним чином) може випливати з різних підстав: із закону або з іншого нормативного акта; із професійних або службових функцій особи; із договору; із родинних відносин; із попередньої поведінки особи, якщо вона своїми діями створює небезпеку для іншої особи і внаслідок цього зобов`язана надати їй допомогу.

Також ВС зазначив, що суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 135 КК, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб`єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).

Вольовий момент вчинення злочину, передбаченого статтею 135 КК, полягає у небажанні суб`єкта злочину надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними (прагнення уникнути кримінальної відповідальності, небажання обтяжувати себе, байдуже ставлення до долі іншої людини, егоїзм, небажання допомогти через брак часу, неприязнь до потерпілого, легкодухість, ревнощі, помста тощо), але на кваліфікацію вони не впливають.

Моментом закінчення злочину є ухилення від надання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Варто зазначити, що для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула би надана винною особа допомога завдання шкоди життю або здоров’ю особи. Навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, несе відповідальність за статтею 135 КК. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці).
== Корисні посилання ==
* [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/ Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Порядок організації голосування виборців за місцем перебування

2023-05-22T12:20:11Z

Yana.kravets: /* Голосування виборців у випадку перебування за межами України */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закон України "Про Про Державний реєстр виборців"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134359-20#top Постанова Центральної виборчої комісії від 8 липня 2020 року № 134 "Про Порядок перевірки факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно для організації його голосування на місцевих виборах за місцем перебування"]
== Право голосування виборців за місцем перебування ==
Виборцю, який внесений до списку виборців на звичайній чи на спеціальній виборчій дільниці, але внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування такого виборця (частина перша статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?start '''Держаний реєстр виборців''']
|}
== Перелік необхідних документів ==
При включенні виборця до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування '''члени дільничної виборчої комісії зобов’язані перевірити факт тимчасової нездатності виборця самостійно пересуватися.''' У разі непідтвердження факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно дільнична виборча комісія приймає рішення щодо відмови у наданні цьому виборцю можливості голосувати за місцем перебування.

Виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостійно, поштою або через інших осіб подає власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця. Така заява разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця повинна бути подана до дільничної виборчої комісії '''не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем виборів.'''

Заява, є зобов’язанням виборця забезпечити умови для дотримання вимог щодо порядку голосування, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчим кодексом України].
{| class="wikitable"
|-
|[[Файл:Приклад заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку із станом здоров’я.docx|міні|Приклад заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку із станом здоров’я]]
|}
На спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних закладах охорони здоров’я, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму.
{| class="wikitable"
|-
|[[Файл:Зразок заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму.docx|міні|Зразок заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму]]
|}
Заява виборця про бажання голосувати за місцем його перебування реєструється дільничною виборчою комісією в окремому журналі, де зазначаються день і час її надходження, прізвище, ім’я, по батькові та адреса місця проживання (місця перебування) виборця.
[[Файл:Voting-03.jpg|міні|Голосування за місцем перебування]]
== Організація голосування виборців ==
Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія '''в останній день перед днем виборів''' на своєму засіданні виготовляє витяг із списку виборців за формою, встановленою [http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією].

Такий витяг невідкладно після його складення надається для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

'''До витягу із списку виборців включаються:'''
* '''''без рішення комісії''''' - виборець, постійно не здатний самостійно пересуватися, щодо якого у списку виборців зазначена відповідна відмітка, якщо такий виборець до 12 години останньої суботи перед днем виборів письмово або особисто не повідомив відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;
* '''''за рішенням дільничної виборчої комісії''''' - виборець, який тимчасово не здатний самостійно пересуватися, на підставі його заяви та довідки медичної установи про стан його здоров’я.
При включенні виборця до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування у списку виборців на виборчій дільниці у графі "підпис виборця" секретар дільничної виборчої комісії робить запис "голосує за місцем перебування".

Голосування виборців за місцем їх перебування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням виборчої комісії.

Голосування виборців за місцем перебування організовується з таким розрахунком, щоб члени дільничної виборчої комісії, які організовують таке голосування, повернулися у приміщення для голосування '''не пізніш як за годину до закінчення голосування.'''
== Порядок проведення виборів ==
Голова дільничної виборчої комісії оголошує про те, що члени дільничної виборчої комісії відбувають для організації голосування виборців за місцем перебування.

Голова дільничної виборчої комісії видає визначеним членам виборчої комісії витяг із списку виборців та опломбовану або опечатану переносну виборчу скриньку, в яку при цьому опускає контрольний лист.

У контрольному листі зазначаються: 
* номер виборчої скриньки,
* час виходу (година та хвилини) членів виборчої комісії для проведення голосування виборців за місцем перебування,
* кількість отриманих ними виборчих бюлетенів,
* прізвища членів дільничної виборчої комісії, яким видані виборчі бюлетені.
Контрольний лист підписується присутніми членами виборчої комісії, підписи яких скріплюються печаткою виборчої комісії, та, за бажанням, кандидатами, їх довіреними особами, офіційними спостерігачами.

Під час проведення голосування виборців за місцем перебування мають право бути присутні кандидати на пост Президента України, їх довірені особи, офіційні спостерігачі.
{| class="wikitable"
|-
| '''Виборець чи члени його сім’ї не можуть відмовити''' у присутності при проведенні голосування членів комісії, які проводять голосування, а також офіційних спостерігачів, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, які мають право бути присутніми при проведенні голосування. '''У разі відмови''' допустити зазначених осіб у приміщення, де перебуває виборець, '''йому відмовляється у проведенні голосування за місцем його перебування'''.
|}
При організації голосування виборця за місцем перебування член дільничної виборчої комісії на підставі витягу із списку виборців за умови надання виборцем одного з документів, зазначених у частині першій статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України], видає виборцю виборчий бюлетень для голосування.

При цьому член дільничної виборчої комісії у позначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня вписує своє прізвище, ініціали, розписується та проставляє номер виборця у списку виборців.

Виборець розписується у контрольному талоні виборчого бюлетеня та у витягу із списку виборців, особисто, в режимі таємного голосування, без присутності будь-кого, у тому числі кандидата на пост Президента України, офіційних спостерігачів, членів виборчої комісії, заповнює виборчий бюлетень та опускає виборчий бюлетень до виборчої скриньки.

Член сім’ї виборця або особа, яка здійснює за ним догляд, '''має право бути присутнім при голосуванні''' виборця, допомогти йому заповнити виборчий бюлетень та вкинути його у виборчу скриньку, якщо виборець внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно виконати ці дії.

'''У разі якщо виборець, включений до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування, прибув до приміщення для голосування після того, як члени дільничної виборчої комісії відбули для організації голосування виборців за місцем перебування''', такому виборцю не може бути видано виборчий бюлетень для голосування до повернення членів комісії, які організовують голосування виборців за місцем перебування, та з’ясування питання, чи не проголосував цей виборець за місцем перебування.

Після проведення голосування виборців за місцем перебування член дільничної виборчої комісії, який видав виборцю виборчий бюлетень, у списку виборців навпроти прізвища виборця робить позначку "голосував за місцем перебування", зазначає своє прізвище і розписується.

Витяг із списку виборців, за яким організовувалося голосування виборців за місцем перебування, додається до списку виборців і є його невід’ємною складовою частиною. До списку виборців додаються письмові заяви виборців, довідки медичних установ, копії відповідних рішень дільничної виборчої комісії.
== Голосування виборців у випадку перебування за межами України ==
Відповідно до статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про Про Державний реєстр виборців"] виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування). Функції органу ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) стосовно виборців, які проживають або перебувають за межами України, здійснює відповідний структурний підрозділ Міністерства закордонних справ України.

Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, звертається із '''заявою''' до відповідної закордонної дипломатичної установи України, яка невідкладно передає заяву разом з документами (їх копіями), що додаються до неї, до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. До заяви про включення до Реєстру додається копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта, службового паспорта або тимчасового посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України).

Така заява з копіями відповідних документів може бути надіслана особою до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в електронній формі за підписом, прирівняним до власноручного підпису з використанням мережі Інтернет (частина третя статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про Про Державний реєстр виборців"]).

== Дивись також: ==

* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Тимчасова зміна місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси]]
* [[Порядок включення до списку виборців]]
* [[Включення у списки виборців на закордонних дільницях]]
* [[Виборчі права внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Виборчі права громадян вразливих категорій]]
* [[Повторне голосування на місцевих виборах]]

[[Категорія:Виборче право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок організації голосування виборців за місцем перебування

2023-05-22T12:16:15Z

Yana.kravets: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закон України "Про Про Державний реєстр виборців"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0134359-20#top Постанова Центральної виборчої комісії від 8 липня 2020 року № 134 "Про Порядок перевірки факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно для організації його голосування на місцевих виборах за місцем перебування"]
== Право голосування виборців за місцем перебування ==
Виборцю, який внесений до списку виборців на звичайній чи на спеціальній виборчій дільниці, але внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування такого виборця (частина перша статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]).
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?start '''Держаний реєстр виборців''']
|}
== Перелік необхідних документів ==
При включенні виборця до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування '''члени дільничної виборчої комісії зобов’язані перевірити факт тимчасової нездатності виборця самостійно пересуватися.''' У разі непідтвердження факту тимчасової нездатності виборця пересуватися самостійно дільнична виборча комісія приймає рішення щодо відмови у наданні цьому виборцю можливості голосувати за місцем перебування.

Виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостійно, поштою або через інших осіб подає власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця. Така заява разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця повинна бути подана до дільничної виборчої комісії '''не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем виборів.'''

Заява, є зобов’язанням виборця забезпечити умови для дотримання вимог щодо порядку голосування, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчим кодексом України].

{| class="wikitable"
|-
|[[Файл:Приклад заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку із станом здоров’я.docx|міні|Приклад заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку із станом здоров’я]]
|}
На спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних закладах охорони здоров’я, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму.
{| class="wikitable"
|-
|[[Файл:Зразок заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму.docx|міні|Зразок заяви про голосування виборця за місцем перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму]]
|}
Заява виборця про бажання голосувати за місцем його перебування реєструється дільничною виборчою комісією в окремому журналі, де зазначаються день і час її надходження, прізвище, ім’я, по батькові та адреса місця проживання (місця перебування) виборця.
[[Файл:Voting-03.jpg|міні|Голосування за місцем перебування]]
== Організація голосування виборців ==
Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія '''в останній день перед днем виборів''' на своєму засіданні виготовляє витяг із списку виборців за формою, встановленою [http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією].

Такий витяг невідкладно після його складення надається для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

'''До витягу із списку виборців включаються:'''
* '''''без рішення комісії''''' - виборець, постійно не здатний самостійно пересуватися, щодо якого у списку виборців зазначена відповідна відмітка, якщо такий виборець до 12 години останньої суботи перед днем виборів письмово або особисто не повідомив відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;
* '''''за рішенням дільничної виборчої комісії''''' - виборець, який тимчасово не здатний самостійно пересуватися, на підставі його заяви та довідки медичної установи про стан його здоров’я.
При включенні виборця до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування у списку виборців на виборчій дільниці у графі "підпис виборця" секретар дільничної виборчої комісії робить запис "голосує за місцем перебування".

Голосування виборців за місцем їх перебування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені рішенням виборчої комісії.

Голосування виборців за місцем перебування організовується з таким розрахунком, щоб члени дільничної виборчої комісії, які організовують таке голосування, повернулися у приміщення для голосування '''не пізніш як за годину до закінчення голосування.'''
== Порядок проведення виборів ==
Голова дільничної виборчої комісії оголошує про те, що члени дільничної виборчої комісії відбувають для організації голосування виборців за місцем перебування.

Голова дільничної виборчої комісії видає визначеним членам виборчої комісії витяг із списку виборців та опломбовану або опечатану переносну виборчу скриньку, в яку при цьому опускає контрольний лист.

У контрольному листі зазначаються: 
* номер виборчої скриньки,
* час виходу (година та хвилини) членів виборчої комісії для проведення голосування виборців за місцем перебування,
* кількість отриманих ними виборчих бюлетенів,
* прізвища членів дільничної виборчої комісії, яким видані виборчі бюлетені.
Контрольний лист підписується присутніми членами виборчої комісії, підписи яких скріплюються печаткою виборчої комісії, та, за бажанням, кандидатами, їх довіреними особами, офіційними спостерігачами.

Під час проведення голосування виборців за місцем перебування мають право бути присутні кандидати на пост Президента України, їх довірені особи, офіційні спостерігачі.
{| class="wikitable"
|-
| '''Виборець чи члени його сім’ї не можуть відмовити''' у присутності при проведенні голосування членів комісії, які проводять голосування, а також офіційних спостерігачів, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, які мають право бути присутніми при проведенні голосування. '''У разі відмови''' допустити зазначених осіб у приміщення, де перебуває виборець, '''йому відмовляється у проведенні голосування за місцем його перебування'''.
|}
При організації голосування виборця за місцем перебування член дільничної виборчої комісії на підставі витягу із списку виборців за умови надання виборцем одного з документів, зазначених у частині першій статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України], видає виборцю виборчий бюлетень для голосування.

При цьому член дільничної виборчої комісії у позначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня вписує своє прізвище, ініціали, розписується та проставляє номер виборця у списку виборців.

Виборець розписується у контрольному талоні виборчого бюлетеня та у витягу із списку виборців, особисто, в режимі таємного голосування, без присутності будь-кого, у тому числі кандидата на пост Президента України, офіційних спостерігачів, членів виборчої комісії, заповнює виборчий бюлетень та опускає виборчий бюлетень до виборчої скриньки.

Член сім’ї виборця або особа, яка здійснює за ним догляд, '''має право бути присутнім при голосуванні''' виборця, допомогти йому заповнити виборчий бюлетень та вкинути його у виборчу скриньку, якщо виборець внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно виконати ці дії.

'''У разі якщо виборець, включений до витягу із списку виборців для голосування за місцем перебування, прибув до приміщення для голосування після того, як члени дільничної виборчої комісії відбули для організації голосування виборців за місцем перебування''', такому виборцю не може бути видано виборчий бюлетень для голосування до повернення членів комісії, які організовують голосування виборців за місцем перебування, та з’ясування питання, чи не проголосував цей виборець за місцем перебування.

Після проведення голосування виборців за місцем перебування член дільничної виборчої комісії, який видав виборцю виборчий бюлетень, у списку виборців навпроти прізвища виборця робить позначку "голосував за місцем перебування", зазначає своє прізвище і розписується.

Витяг із списку виборців, за яким організовувалося голосування виборців за місцем перебування, додається до списку виборців і є його невід’ємною складовою частиною. До списку виборців додаються письмові заяви виборців, довідки медичних установ, копії відповідних рішень дільничної виборчої комісії.
== Голосування виборців у випадку перебування за межами України ==
Відповідно до статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про Про Державний реєстр виборців"] виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування). Функції органу ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) стосовно виборців, які проживають або перебувають за межами України, здійснює відповідний структурний підрозділ Міністерства закордонних справ України.

Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, звертається із '''заявою''' до відповідної закордонної дипломатичної установи України, яка невідкладно передає заяву разом з документами (їх копіями), що додаються до неї, до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. До заяви про включення до Реєстру додається копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта, службового паспорта або тимчасового посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України).

Така заява з копіями відповідних документів може бути надіслана особою до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в електронній формі за підписом, прирівняним до власноручного підпису з використанням мережі Інтернет (частина третя статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про Про Державний реєстр виборців"]).
[[Категорія:Виборче право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві

2023-05-22T11:57:17Z

Yana.kravets: /* Органи, які забезпечують безпеку */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»]
== Поняття забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві ==
Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
== Особи, які мають право на забезпечення безпеки==
Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (далі - Закон)] право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, за наявності відповідних підстав мають:
# особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень;
# потерпілий та його представник у кримінальному провадженні;
# підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;
# цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
# представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
# персонал органу пробації;
# свідок;
# викривач;
# експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;
# члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1 - 8 цього розділу, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.
Заходи забезпечення безпеки можуть бути застосовані до осіб, зазначених у проханні Міжнародного кримінального суду.
== Органи, які забезпечують безпеку ==
До органів, які забезпечують безпеку осіб, належать державні органи, які:
* приймають рішення про застосування заходів безпеки;
* здійснюють заходи безпеки.
Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачаем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню кримінальних правопорушень.

Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України.]

Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки, Державного бюро розслідувань, органи внутрішніх справ, органи Національної поліції або Національне антикорупційне бюро України, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпеку осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні Бюро економічної безпеки України або суду, забезпечує за їх рішенням відповідно орган служби безпеки, Державного бюро розслідувань, орган внутрішніх справ, орган Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України або орган чи установа виконання покарань, слідчий ізолятор. Безпеку особи, взятої під захист, якщо її тримають в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, забезпечує відповідний підрозділ такої установи чи слідчого ізолятора незалежно від того, у провадженні якого органу знаходиться кримінальне провадження.
== Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюються заходи забезпечення безпеки ==
'''Особи, взяті під захист, мають право:'''
# подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування;
# знати про застосування щодо них заходів безпеки;
# вимагати від слідчого, дізнавача, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів;
# оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурору або до суду.
'''Особи, взяті під захист, зобов'язані:'''
# виконувати умови здійснення заходів безпеки і законні вимоги органів, які забезпечують безпеку;
# негайно інформувати названі органи про кожен випадок погрози або протиправних дій щодо них;
# поводитися з майном та документами, виданими їм у тимчасове користування органом, який забезпечує безпеку, згідно з установленими законодавством правилами.
== Права і обов'язки органів, які забезпечують безпеку ==
'''Орган, який приймає рішення про застосування заходів безпеки, має право: '''
# витребувати необхідні матеріали та одержувати пояснення без провадження слідчих дій за заявами і повідомленнями про загрозу безпеці осіб, щодо яких приймається рішення про застосування заходів безпеки;
# вимагати від органів, які здійснюють заходи безпеки, вжиття додаткових заходів;
# скасовувати здійснювані заходи повністю або частково.
'''Органи, які здійснюють заходи безпеки, мають право: '''
# визначати заходи безпеки, засоби та методи їх застосування, в разі необхідності змінювати і доповнювати ці заходи;
# вимагати від осіб, взятих під захист, додержання умов здійснення заходів безпеки, а також виконання законних розпоряджень, пов'язаних із застосуванням цих заходів;
# звертатися до слідчого, дізнавача, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів.
'''Органи, які забезпечують безпеку, зобов'язані: '''
# негайно реагувати на кожен випадок протиправних дій, що став їм відомим, стосовно осіб, зазначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 у статті 2 Закону], вчинених у зв'язку з їх сприянням судочинству;
# забезпечувати захист життя, здоров'я, житла і майна відповідно до характеру загрози;
# своєчасно повідомляти осіб, взятих під захист, про зміну або скасування заходів щодо їх безпеки.
Органи, які забезпечують безпеку, повинні дотримувати законності і ставитися з повагою до прав та свобод громадян.

Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом.
== Заходи забезпечення безпеки ==
Заходами забезпечення безпеки є:
* особиста охорона, охорона житла і майна;
* видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;
* заміна документів та зміна зовнішності;
* зміна місця роботи або навчання;
* переселення в інше місце проживання;
* поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;
* забезпечення конфіденційності відомостей про особу;
* закритий судовий розгляд.
З урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров'я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.
=== Особиста охорона, охорона житла і майна ===
У разі необхідності органами, які забезпечують безпеку, здійснюються особиста охорона, охорона житла і майна осіб, взятих під захист.

Житло і майно цих осіб можуть бути обладнані засобами протипожежної та охоронної сигналізації, можуть бути замінені номери їх квартирних телефонів і державні номерні знаки транспортних засобів, що їм належать.
=== Видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку ===
В разі наявності небезпеки для життя і здоров'я осіб, взятих під захист, їм можуть видаватися з додержанням вимог чинного законодавства спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку.
=== Використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів ===
В разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою цих осіб або за їх письмовою згодою може проводитися прослуховування телефонних та інших переговорів. У ході прослуховування цих переговорів може застосовуватися звукозапис.
=== Заміна документів та зміна зовнішності ===
У разі необхідності можуть бути проведені заміна документів, що посвідчують особу, інших документів особи, взятої під захист, а також зміна її зовнішності.
=== Зміна місця роботи або навчання ===
Якщо усунення загрози безпеці особи, взятої під захист, вимагає залишення старого місця роботи або навчання, цій особі за її клопотанням чи її згодою допомагають влаштуватися на нове місце роботи або навчання.

Час вимушеного прогулу особи, взятої під захист, включається до трудового стажу, а за вказаний період виплачується компенсація, при більш низькому заробітку на новому місці роботи виплачується різниця у заробітній платі відповідно до чинного законодавства і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
=== Переселення в інше місце проживання ===
Особи, взяті під захист, з метою забезпечення їх безпеки можуть бути тимчасово або постійно переселені в інше місце проживання.

Вирішення питань переселення в інше місце проживання особи, надання жилої площі, матеріальної допомоги в розмірі мінімальної заробітної плати та працевлаштування забезпечується органом, який прийняв рішення про застосування заходів безпеки, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В разі тимчасового переселення в інше місце проживання жила площа за постійним місцем проживання підлягає бронюванню.

Заміна документів, зміна зовнішності та переселення в інше місце проживання можуть бути проведені лише за клопотанням або за згодою особи, взятої під захист, а також за санкцією прокурора або ухвалою суду і тільки у виняткових випадках за наявності обставин, коли загроза життю та безпеці особи, взятої під захист, не може бути усунута іншими заходами.
=== Поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення ===
Для забезпечення безпеки неповнолітніх за письмовою згодою батьків або інших законних представників вони можуть бути тимчасово поміщені до дошкільних виховних установ, а повнолітні непрацездатні особи - до установ органів соціального захисту населення.
=== Забезпечення конфіденційності даних про особу ===
Нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом:
* обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
* проведення упізнання особи поза візуальним та аудіоспостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства;
* неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання;
* виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;
* накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковими службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами.
=== Закрите судове засідання ===
У випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання.

У випадках та в порядку, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1974 Кримінальним процесуальним кодексом України], для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийняти рішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.
== Наслідки відмови особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, від захисту==
У разі відмови особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, від захисту заходи безпеки щодо такої особи, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 статтями 9, 11-16 Закону], '''не проводяться.'''

За наявності загрози настання тяжких наслідків за санкцією прокурора або за ухвалою суду стосовно цих осіб можуть здійснюватися заходи щодо особистої охорони, охорони житла і майна, використовуватися технічні засоби контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів.

'''''Про застосування заходів, а також про право їх оскарження повідомляється особа, яка відмовилася від захисту.'''''
== Забезпечення безпеки військовослужбовців ==
Безпека військовослужбовців забезпечується шляхом вжиття заходів, передбачених статтею 8 цього Закону (Особиста охорона, охорона житла і майна), які застосовуються з урахуванням перебування цих осіб на військовій службі. '''''Для захисту військовослужбовців можуть застосовуватися також такі заходи:'''''
# відрядження до іншої військової частини або військової установи;
# переведення на нове місце служби.
== Забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання==
Безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 у статтях 8, 11, 15, 16 Закону] (особиста охорона, охорона житла і майна; заміна документів та зміна зовнішності; забезпечення конфіденційності даних про особу; закрите судове засідання) за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. '''''Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи:'''''
# переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання;
# окреме тримання.
Зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи режиму відбування покарання здійснюється з додержанням вимог, передбачених чинним кримінальним, кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.
== Підстави і приводи для вжиття заходів забезпечення безпеки ==
Підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну.

'''''Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути:'''''
# заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича;
# звернення керівника відповідного державного органу;
# отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб;
#отримання прохання Міжнародного кримінального суду про вжиття заходів забезпечення безпеки.
== Підстави і приводи для скасування заходів безпеки ==
'''''Підставою для скасування заходів безпеки, що здійснюються може бути:'''''
# закінчення строку конкретного заходу безпеки;
# усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист;
# систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.
'''''Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути:'''''
# заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки;
# отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
== Порядок прийняття рішення про застосування і скасування заходів безпеки ==
'''''Заходи щодо безпеки осіб, взятих під захист, застосовуються тільки за наявності підстав.'''''

Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк '''не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно''' прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання вказаними органами.

У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд направляє заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування.
'''Про прийняте рішення терміново в письмовій формі повідомляється заявник. '''

Орган, якому доручено здійснення заходів безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами справи і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист.

Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, дізнавача прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки.

Орган, який здійснює заходи безпеки, і особа, яка береться під захист, можуть укласти договір про умови застосування цих заходів та відповідальність сторін.

За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею, судом виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування, яка письмово доводиться до відома особи.

Це рішення може бути оскаржено заінтересованою особою прокурору, до відповідного вищого органу, що забезпечує безпеку, а також у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, до суду.
== Відповідальність за невжиття заходів безпеки ==
Неприйняття, несвоєчасне прийняття рішення, невжиття, несвоєчасне вжиття або невжиття достатніх заходів щодо безпеки осіб, працівниками суду і правоохоронних органів тягне за собою дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
== Відповідальність за розголошення відомостей про заходи безпеки ==
Розголошення відомостей про заходи безпеки особами, які прийняли рішення про ці заходи, або особами, які їх здійснюють, тягне за собою дисциплінарну відповідальність, а у випадках, коли розголошення таких відомостей спричинило тяжкі наслідки, - '''кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.'''

Розголошення таких відомостей особою, взятою під захист, тягне за собою адміністративну, а якщо це призвело чи могло призвести до тяжких наслідків, - '''кримінальну відповідальність.'''

=== Майнова відповідальність особи, взятої під захист, за втрату майна, виданого для забезпечення безпеки ===
Продаж, застава чи передача іншим особам майна, виданого в особисте користування особі, взятій під захист, для забезпечення її безпеки, а також втрата чи пошкодження цього майна тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
== Фінансування і матеріально-технічне забезпечення заходів безпеки ==
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення заходів безпеки, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Законом], здійснюються на основі законодавства України і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також за рахунок осіб, взятих під захист, якщо на це є їх письмова згода.
== Контроль за забезпеченням безпеки ==
Контроль за забезпеченням безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів здійснюють відповідно Національна поліція, Служба безпеки України чи центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]

Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві

2023-05-22T11:43:24Z

Yana.kravets: /* Особи, які мають право на забезпечення безпеки */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»]
== Поняття забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві ==
Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
== Особи, які мають право на забезпечення безпеки==
Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (далі - Закон)] право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, за наявності відповідних підстав мають:
# особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень;
# потерпілий та його представник у кримінальному провадженні;
# підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;
# цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
# представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
# персонал органу пробації;
# свідок;
# викривач;
# експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;
# члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1 - 8 цього розділу, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.
Заходи забезпечення безпеки можуть бути застосовані до осіб, зазначених у проханні Міжнародного кримінального суду.

== Органи, які забезпечують безпеку ==
До органів, які забезпечують безпеку осіб, належать державні органи, які:
* приймають рішення про застосування заходів безпеки;
* здійснюють заходи безпеки.
Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачаем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню кримінальних правопорушень.

Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України.]

Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки, Державного бюро розслідувань, органи внутрішніх справ, органи Національної поліції або Національне антикорупційне бюро України, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпеку осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні Бюро економічної безпеки України або суду, забезпечує за їх рішенням відповідно орган служби безпеки, Державного бюро розслідувань, орган внутрішніх справ, орган Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України або орган чи установа виконання покарань, слідчий ізолятор. Безпеку особи, взятої під захист, якщо її тримають в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, забезпечує відповідний підрозділ такої установи чи слідчого ізолятора незалежно від того, у провадженні якого органу знаходиться кримінальне провадження.
== Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюються заходи забезпечення безпеки ==
'''Особи, взяті під захист, мають право:'''
# подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування;
# знати про застосування щодо них заходів безпеки;
# вимагати від слідчого, дізнавача, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів;
# оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурору або до суду.
'''Особи, взяті під захист, зобов'язані:'''
# виконувати умови здійснення заходів безпеки і законні вимоги органів, які забезпечують безпеку;
# негайно інформувати названі органи про кожен випадок погрози або протиправних дій щодо них;
# поводитися з майном та документами, виданими їм у тимчасове користування органом, який забезпечує безпеку, згідно з установленими законодавством правилами.
== Права і обов'язки органів, які забезпечують безпеку ==
'''Орган, який приймає рішення про застосування заходів безпеки, має право: '''
# витребувати необхідні матеріали та одержувати пояснення без провадження слідчих дій за заявами і повідомленнями про загрозу безпеці осіб, щодо яких приймається рішення про застосування заходів безпеки;
# вимагати від органів, які здійснюють заходи безпеки, вжиття додаткових заходів;
# скасовувати здійснювані заходи повністю або частково.
'''Органи, які здійснюють заходи безпеки, мають право: '''
# визначати заходи безпеки, засоби та методи їх застосування, в разі необхідності змінювати і доповнювати ці заходи;
# вимагати від осіб, взятих під захист, додержання умов здійснення заходів безпеки, а також виконання законних розпоряджень, пов'язаних із застосуванням цих заходів;
# звертатися до слідчого, дізнавача, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів.
'''Органи, які забезпечують безпеку, зобов'язані: '''
# негайно реагувати на кожен випадок протиправних дій, що став їм відомим, стосовно осіб, зазначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 у статті 2 Закону], вчинених у зв'язку з їх сприянням судочинству;
# забезпечувати захист життя, здоров'я, житла і майна відповідно до характеру загрози;
# своєчасно повідомляти осіб, взятих під захист, про зміну або скасування заходів щодо їх безпеки.
Органи, які забезпечують безпеку, повинні дотримувати законності і ставитися з повагою до прав та свобод громадян.
Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом.
== Заходи забезпечення безпеки ==
Заходами забезпечення безпеки є:
* особиста охорона, охорона житла і майна;
* видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;
* заміна документів та зміна зовнішності;
* зміна місця роботи або навчання;
* переселення в інше місце проживання;
* поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;
* забезпечення конфіденційності відомостей про особу;
* закритий судовий розгляд.
З урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров'я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.
=== Особиста охорона, охорона житла і майна ===
У разі необхідності органами, які забезпечують безпеку, здійснюються особиста охорона, охорона житла і майна осіб, взятих під захист.

Житло і майно цих осіб можуть бути обладнані засобами протипожежної та охоронної сигналізації, можуть бути замінені номери їх квартирних телефонів і державні номерні знаки транспортних засобів, що їм належать.
=== Видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку ===
В разі наявності небезпеки для життя і здоров'я осіб, взятих під захист, їм можуть видаватися з додержанням вимог чинного законодавства спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку.
=== Використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів ===
В разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою цих осіб або за їх письмовою згодою може проводитися прослуховування телефонних та інших переговорів. У ході прослуховування цих переговорів може застосовуватися звукозапис.
=== Заміна документів та зміна зовнішності ===
У разі необхідності можуть бути проведені заміна документів, що посвідчують особу, інших документів особи, взятої під захист, а також зміна її зовнішності.
=== Зміна місця роботи або навчання ===
Якщо усунення загрози безпеці особи, взятої під захист, вимагає залишення старого місця роботи або навчання, цій особі за її клопотанням чи її згодою допомагають влаштуватися на нове місце роботи або навчання.

Час вимушеного прогулу особи, взятої під захист, включається до трудового стажу, а за вказаний період виплачується компенсація, при більш низькому заробітку на новому місці роботи виплачується різниця у заробітній платі відповідно до чинного
законодавства і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
=== Переселення в інше місце проживання ===
Особи, взяті під захист, з метою забезпечення їх безпеки можуть бути тимчасово або постійно переселені в інше місце проживання.

Вирішення питань переселення в інше місце проживання особи, надання жилої площі, матеріальної допомоги в розмірі мінімальної заробітної плати та працевлаштування забезпечується органом, який прийняв рішення про застосування заходів безпеки, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В разі тимчасового переселення в інше місце проживання жила площа за постійним місцем проживання підлягає бронюванню.

Заміна документів, зміна зовнішності та переселення в інше місце проживання можуть бути проведені лише за клопотанням або за згодою особи, взятої під захист, а також за санкцією прокурора або ухвалою суду і тільки у виняткових випадках за наявності обставин, коли загроза життю та безпеці особи, взятої під захист, не може бути усунута іншими заходами.
=== Поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення ===
Для забезпечення безпеки неповнолітніх за письмовою згодою батьків або інших законних представників вони можуть бути тимчасово поміщені до дошкільних виховних установ, а повнолітні непрацездатні особи - до установ органів соціального захисту населення.
=== Забезпечення конфіденційності даних про особу ===
Нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом:
* обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
* проведення упізнання особи поза візуальним та аудіоспостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства;
* неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання;
* виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;
* накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковими службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами.
=== Закрите судове засідання ===
У випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання.

У випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийнятирішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.
== Наслідки відмови особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, від захисту==
У разі відмови особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, від захисту заходи безпеки щодо такої особи, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 статтями 9, 11-16 Закону], '''не проводяться.'''

За наявності загрози настання тяжких наслідків за санкцією прокурора або за ухвалою суду стосовно цих осіб можуть здійснюватися заходи щодо особистої охорони, охорони житла і майна, використовуватися технічні засоби контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів.

Про застосування заходів, а також про право їх оскарження повідомляється особа, яка відмовилася від захисту.
== Забезпечення безпеки військовослужбовців ==
Безпека військовослужбовців забезпечується шляхом вжиття заходів, передбачених статтею 8 цього Закону (Особиста охорона, охорона житла і майна), які застосовуються з урахуванням перебування цих осіб на військовій службі. Для захисту військовослужбовців можуть застосовуватися також такі заходи:
# відрядження до іншої військової частини або військової установи;
# переведення на нове місце служби.
== Забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання==
Безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 у статтях 8, 11, 15, 16 Закону] (особиста охорона, охорона житла і майна; заміна документів та зміна зовнішності; забезпечення конфіденційності даних про особу; закрите судове засідання) за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи:
# переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання;
# окреме тримання.
Зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи режиму відбування покарання здійснюється з додержанням вимог, передбачених чинним кримінальним, кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.
== Підстави і приводи для вжиття заходів забезпечення безпеки ==
Підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну.
Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути:
# заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича;
# звернення керівника відповідного державного органу;
# отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
== Підстави і приводи для скасування заходів безпеки ==
Підставою для скасування заходів безпеки, що здійснюються може бути:
# закінчення строку конкретного заходу безпеки;
# усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист;
# систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.
Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути:
# заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки;
# отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
== Порядок прийняття рішення про застосування і скасування заходів безпеки ==
Заходи щодо безпеки осіб, взятих під захист, застосовуються тільки за наявності підстав.

Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк '''не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно''' прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання вказаними органами.

У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд направляє заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування.
'''Про прийняте рішення терміново в письмовій формі повідомляється заявник. '''
Орган, якому доручено здійснення заходів безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами справи і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист.

Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, дізнавача прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в
разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки.

Орган, який здійснює заходи безпеки, і особа, яка береться під захист, можуть укласти договір про умови застосування цих заходів та відповідальність сторін.

За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею, судом виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування, яка письмово доводиться до відома особи.

Це рішення може бути оскаржено заінтересованою особою прокурору, до відповідного вищого органу, що забезпечує безпеку, а також у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, до суду.
== Відповідальність за невжиття заходів безпеки ==
Неприйняття, несвоєчасне прийняття рішення, невжиття, несвоєчасне вжиття або невжиття достатніх заходів щодо безпеки осіб, працівниками суду і правоохоронних органів тягне за собою дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
== Відповідальність за розголошення відомостей про заходи безпеки ==
Розголошення відомостей про заходи безпеки особами, які прийняли рішення про ці заходи, або особами, які їх здійснюють, тягне за собою дисциплінарну відповідальність, а у випадках, коли розголошення таких відомостей спричинило тяжкі наслідки, - '''кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.'''

Розголошення таких відомостей особою, взятою під захист, тягне за собою адміністративну, а якщо це призвело чи могло призвести до тяжких наслідків, - '''кримінальну відповідальність.'''

Майнова відповідальність особи, взятої під захист, за втрату майна, виданого для забезпечення безпеки
Продаж, застава чи передача іншим особам майна, виданого в особисте користування особі, взятій під захист, для забезпечення її безпеки, а також втрата чи пошкодження цього майна тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
== Фінансування і матеріально-технічне забезпечення заходів безпеки ==
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення заходів безпеки, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Законом], здійснюються на основі законодавства України і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також за рахунок осіб, взятих під захист, якщо на це є їх письмова згода.
== Контроль за забезпеченням безпеки ==
Контроль за забезпеченням безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів здійснюють відповідно Національна поліція, Служба безпеки України чи центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]

Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві

2023-05-22T11:38:55Z

Yana.kravets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»]
== Поняття забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві ==
Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
== Особи, які мають право на забезпечення безпеки==
Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (далі - Закон)] право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, за наявності відповідних підстав мають:
# особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень;
# потерпілий та його представник у кримінальному провадженні;
# підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;
# цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
# представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
# персонал органу пробації;
# свідок;
# викривач;
# експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;
# члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1 - 8 цього розділу, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.
== Органи, які забезпечують безпеку ==
До органів, які забезпечують безпеку осіб, належать державні органи, які:
* приймають рішення про застосування заходів безпеки;
* здійснюють заходи безпеки.
Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачаем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню кримінальних правопорушень.

Рішення про застосування заходів безпеки може бути прийнято слідчим суддею у випадках, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України.]

Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки, Державного бюро розслідувань, органи внутрішніх справ, органи Національної поліції або Національне антикорупційне бюро України, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Безпеку осіб, яких беруть під захист, якщо кримінальні провадження знаходяться у провадженні Бюро економічної безпеки України або суду, забезпечує за їх рішенням відповідно орган служби безпеки, Державного бюро розслідувань, орган внутрішніх справ, орган Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України або орган чи установа виконання покарань, слідчий ізолятор. Безпеку особи, взятої під захист, якщо її тримають в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, забезпечує відповідний підрозділ такої установи чи слідчого ізолятора незалежно від того, у провадженні якого органу знаходиться кримінальне провадження.
== Права і обов'язки осіб, щодо яких здійснюються заходи забезпечення безпеки ==
'''Особи, взяті під захист, мають право:'''
# подавати клопотання про вжиття заходів безпеки або про їх скасування;
# знати про застосування щодо них заходів безпеки;
# вимагати від слідчого, дізнавача, прокурора, суду застосування додаткових заходів безпеки або скасування здійснюваних заходів;
# оскаржити незаконні рішення чи дії органів, які забезпечують безпеку, до відповідного органу вищого рівня, прокурору або до суду.
'''Особи, взяті під захист, зобов'язані:'''
# виконувати умови здійснення заходів безпеки і законні вимоги органів, які забезпечують безпеку;
# негайно інформувати названі органи про кожен випадок погрози або протиправних дій щодо них;
# поводитися з майном та документами, виданими їм у тимчасове користування органом, який забезпечує безпеку, згідно з установленими законодавством правилами.
== Права і обов'язки органів, які забезпечують безпеку ==
'''Орган, який приймає рішення про застосування заходів безпеки, має право: '''
# витребувати необхідні матеріали та одержувати пояснення без провадження слідчих дій за заявами і повідомленнями про загрозу безпеці осіб, щодо яких приймається рішення про застосування заходів безпеки;
# вимагати від органів, які здійснюють заходи безпеки, вжиття додаткових заходів;
# скасовувати здійснювані заходи повністю або частково.
'''Органи, які здійснюють заходи безпеки, мають право: '''
# визначати заходи безпеки, засоби та методи їх застосування, в разі необхідності змінювати і доповнювати ці заходи;
# вимагати від осіб, взятих під захист, додержання умов здійснення заходів безпеки, а також виконання законних розпоряджень, пов'язаних із застосуванням цих заходів;
# звертатися до слідчого, дізнавача, прокурора, суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, з клопотанням щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки при провадженні процесуальних дій або про скасування здійснюваних заходів.
'''Органи, які забезпечують безпеку, зобов'язані: '''
# негайно реагувати на кожен випадок протиправних дій, що став їм відомим, стосовно осіб, зазначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 у статті 2 Закону], вчинених у зв'язку з їх сприянням судочинству;
# забезпечувати захист життя, здоров'я, житла і майна відповідно до характеру загрози;
# своєчасно повідомляти осіб, взятих під захист, про зміну або скасування заходів щодо їх безпеки.
Органи, які забезпечують безпеку, повинні дотримувати законності і ставитися з повагою до прав та свобод громадян.
Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом.
== Заходи забезпечення безпеки ==
Заходами забезпечення безпеки є:
* особиста охорона, охорона житла і майна;
* видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;
* заміна документів та зміна зовнішності;
* зміна місця роботи або навчання;
* переселення в інше місце проживання;
* поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;
* забезпечення конфіденційності відомостей про особу;
* закритий судовий розгляд.
З урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров'я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.
=== Особиста охорона, охорона житла і майна ===
У разі необхідності органами, які забезпечують безпеку, здійснюються особиста охорона, охорона житла і майна осіб, взятих під захист.

Житло і майно цих осіб можуть бути обладнані засобами протипожежної та охоронної сигналізації, можуть бути замінені номери їх квартирних телефонів і державні номерні знаки транспортних засобів, що їм належать.
=== Видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку ===
В разі наявності небезпеки для життя і здоров'я осіб, взятих під захист, їм можуть видаватися з додержанням вимог чинного законодавства спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку.
=== Використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів ===
В разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою цих осіб або за їх письмовою згодою може проводитися прослуховування телефонних та інших переговорів. У ході прослуховування цих переговорів може застосовуватися звукозапис.
=== Заміна документів та зміна зовнішності ===
У разі необхідності можуть бути проведені заміна документів, що посвідчують особу, інших документів особи, взятої під захист, а також зміна її зовнішності.
=== Зміна місця роботи або навчання ===
Якщо усунення загрози безпеці особи, взятої під захист, вимагає залишення старого місця роботи або навчання, цій особі за її клопотанням чи її згодою допомагають влаштуватися на нове місце роботи або навчання.

Час вимушеного прогулу особи, взятої під захист, включається до трудового стажу, а за вказаний період виплачується компенсація, при більш низькому заробітку на новому місці роботи виплачується різниця у заробітній платі відповідно до чинного
законодавства і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
=== Переселення в інше місце проживання ===
Особи, взяті під захист, з метою забезпечення їх безпеки можуть бути тимчасово або постійно переселені в інше місце проживання.

Вирішення питань переселення в інше місце проживання особи, надання жилої площі, матеріальної допомоги в розмірі мінімальної заробітної плати та працевлаштування забезпечується органом, який прийняв рішення про застосування заходів безпеки, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В разі тимчасового переселення в інше місце проживання жила площа за постійним місцем проживання підлягає бронюванню.

Заміна документів, зміна зовнішності та переселення в інше місце проживання можуть бути проведені лише за клопотанням або за згодою особи, взятої під захист, а також за санкцією прокурора або ухвалою суду і тільки у виняткових випадках за наявності обставин, коли загроза життю та безпеці особи, взятої під захист, не може бути усунута іншими заходами.
=== Поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення ===
Для забезпечення безпеки неповнолітніх за письмовою згодою батьків або інших законних представників вони можуть бути тимчасово поміщені до дошкільних виховних установ, а повнолітні непрацездатні особи - до установ органів соціального захисту населення.
=== Забезпечення конфіденційності даних про особу ===
Нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом:
* обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
* проведення упізнання особи поза візуальним та аудіоспостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства;
* неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання;
* виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;
* накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковими службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами.
=== Закрите судове засідання ===
У випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання.

У випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийнятирішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.
== Наслідки відмови особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, від захисту==
У разі відмови особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, від захисту заходи безпеки щодо такої особи, передбачені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 статтями 9, 11-16 Закону], '''не проводяться.'''

За наявності загрози настання тяжких наслідків за санкцією прокурора або за ухвалою суду стосовно цих осіб можуть здійснюватися заходи щодо особистої охорони, охорони житла і майна, використовуватися технічні засоби контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів.

Про застосування заходів, а також про право їх оскарження повідомляється особа, яка відмовилася від захисту.
== Забезпечення безпеки військовослужбовців ==
Безпека військовослужбовців забезпечується шляхом вжиття заходів, передбачених статтею 8 цього Закону (Особиста охорона, охорона житла і майна), які застосовуються з урахуванням перебування цих осіб на військовій службі. Для захисту військовослужбовців можуть застосовуватися також такі заходи:
# відрядження до іншої військової частини або військової установи;
# переведення на нове місце служби.
== Забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання==
Безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 у статтях 8, 11, 15, 16 Закону] (особиста охорона, охорона житла і майна; заміна документів та зміна зовнішності; забезпечення конфіденційності даних про особу; закрите судове засідання) за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи:
# переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання;
# окреме тримання.
Зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи режиму відбування покарання здійснюється з додержанням вимог, передбачених чинним кримінальним, кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.
== Підстави і приводи для вжиття заходів забезпечення безпеки ==
Підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну.
Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути:
# заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича;
# звернення керівника відповідного державного органу;
# отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
== Підстави і приводи для скасування заходів безпеки ==
Підставою для скасування заходів безпеки, що здійснюються може бути:
# закінчення строку конкретного заходу безпеки;
# усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист;
# систематичне невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що забезпечують безпеку, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість такого скасування.
Приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути:
# заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки;
# отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
== Порядок прийняття рішення про застосування і скасування заходів безпеки ==
Заходи щодо безпеки осіб, взятих під захист, застосовуються тільки за наявності підстав.

Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк '''не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно''' прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання вказаними органами.

У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці особи, відомостей про кримінальне правопорушення слідчий, прокурор у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, починає досудове розслідування, а орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий суддя, суд направляє заяву (повідомлення) відповідному органу досудового розслідування для початку досудового розслідування.
'''Про прийняте рішення терміново в письмовій формі повідомляється заявник. '''
Орган, якому доручено здійснення заходів безпеки, встановлює перелік необхідних заходів і способів їх реалізації, керуючись при цьому конкретними обставинами справи і необхідністю усунення існуючої загрози. Про заходи безпеки, умови їх здійснення та правила користування майном або документами, виданими з метою забезпечення безпеки, повідомляється особа, взята під захист.

Про вжиті заходи безпеки та їх результати орган, який здійснює заходи, інформує слідчого, дізнавача прокурора, суд, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, а також слідчого суддю, якщо рішення про застосування заходів безпеки приймалося ним, а в
разі усунення загрози подає відповідному органу за місцем перебування особи, взятої під захист, клопотання про скасування заходів безпеки.

Орган, який здійснює заходи безпеки, і особа, яка береться під захист, можуть укласти договір про умови застосування цих заходів та відповідальність сторін.

За наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею, судом виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування, яка письмово доводиться до відома особи.

Це рішення може бути оскаржено заінтересованою особою прокурору, до відповідного вищого органу, що забезпечує безпеку, а також у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, до суду.
== Відповідальність за невжиття заходів безпеки ==
Неприйняття, несвоєчасне прийняття рішення, невжиття, несвоєчасне вжиття або невжиття достатніх заходів щодо безпеки осіб, працівниками суду і правоохоронних органів тягне за собою дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
== Відповідальність за розголошення відомостей про заходи безпеки ==
Розголошення відомостей про заходи безпеки особами, які прийняли рішення про ці заходи, або особами, які їх здійснюють, тягне за собою дисциплінарну відповідальність, а у випадках, коли розголошення таких відомостей спричинило тяжкі наслідки, - '''кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.'''

Розголошення таких відомостей особою, взятою під захист, тягне за собою адміністративну, а якщо це призвело чи могло призвести до тяжких наслідків, - '''кримінальну відповідальність.'''

Майнова відповідальність особи, взятої під захист, за втрату майна, виданого для забезпечення безпеки
Продаж, застава чи передача іншим особам майна, виданого в особисте користування особі, взятій під захист, для забезпечення її безпеки, а також втрата чи пошкодження цього майна тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
== Фінансування і матеріально-технічне забезпечення заходів безпеки ==
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення заходів безпеки, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Законом], здійснюються на основі законодавства України і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також за рахунок осіб, взятих під захист, якщо на це є їх письмова згода.
== Контроль за забезпеченням безпеки ==
Контроль за забезпеченням безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів здійснюють відповідно Національна поліція, Служба безпеки України чи центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]

Повідомлення про підозру

2023-05-22T11:32:51Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України Про судоустрій і статус суддів]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закон України Про статус депутатів місцевих рад]
== Загальні положення ==
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (частина перша статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]

'''Повідомлення особи про підозру''' – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа набуває статусу підозрюваного.

'''''Письмове повідомлення особи про підозру особи складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором''' (частина перша статті 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України])'''.'''''
== Відомості, які має містити повідомлення про підозру: ==
* прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
* анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
* найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
* зміст підозри;
* кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
* права підозрюваного;
* підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (стаття 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
== Порядок вручення повідомлення про підозру ==
Письмове повідомлення про підозру ''вручається в день його складення слідчим або прокурором'', а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру затриманій особі ''вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання''.

У разі ''якщо особі не вручено'' повідомлення про підозру ''після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання'', така особа ''підлягає негайному звільненню''.

Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність ''невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (стаття 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).''
== Випадки повідомлення про підозру ==
1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], у випадках:
* затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
* обрання до особи одного з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] запобіжних заходів;
* наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
'''''Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 главою 37 КПК України].'''''

2. У випадках, передбачених частиною першою статті 276 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, '''''передбачені статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].'''''

3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.
== Зміна повідомлення про підозру ==
Під час досудового розслідування після повідомлення особи про підозру можуть бути отримані нові докази, які тягнуть необхідність зміни повідомлення особи про підозру.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії щодо вручення письмового повідомлення особі про підозру, передбачені статті 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

'''''Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.'''''

'''Такими підставами є:'''
* непідтвердження будь-якої події кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному;
* відсутність в діяннях особи складу кримінального правопорушення;
* недоведеність участі підозрюваного у вчиненні одного або декількох кримінальних правопорушень з числа тих, що ставляться йому в вину у повідомленні про підозру;
* непідтвердження обставин, що обтяжують відповідальність;
* встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію вчинку (замах, закінчене кримінальне правопорушення, повторність, продовжуваний кримінальне правопорушення);
* встановлення обставин, що тягнуть зміну оцінки ступеню співучасті підозрюваного в кримінальному правопорушенні (або деяких з них), в тому числі закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав відносно інших осіб;
* встановлення обставин, що пом'якшують відповідальність;
* наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що не інкримінувався йому раніше.
== Оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру ==
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу '''одного місяця''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або '''двох місяців''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
== Винесення підозри окремим категоріям осіб ==
'''''Винесення підозри окремим категоріям осіб ,зокрема:'''''
* '''''судді - п.4. ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закону України “Про судоустрій і статус суддів”]: Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником'''''
Суддя, затриманий за підозрою у виненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;

2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.

Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду, за винятком випадків, зазначених у частині другій цієї статті.

Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.

Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

У разі повідомлення судді (кандидатові на посаду судді) про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді (кандидата на посаду судді) до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
* '''''адвокати - п. 13 ч. 1 ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”]: Повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя'''''
- забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

- не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у медіа, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката;
* '''''депутати - ч. 1 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”:] Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури'''''
Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.

Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.

== Судова практика: ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/72996467 Ухвала слідчого судді Зарічного райсуду м. Суми Мальованої-Когер В.В. по справі № 592/2880/17 від 09.08.2017]

* [https://verdictum.ligazakon.net/document/55139205 Ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівенської області Ореховської К.Е. по справі № 569/81/16-к від 11.01.2016]

== Див. також ==
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
* [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]
* [[Процедура оголошення підозрюваного в розшук]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Повідомлення про підозру

2023-05-22T11:17:36Z

Yana.kravets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України Про судоустрій і статус суддів]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закон України Про статус депутатів місцевих рад]
== Загальні положення ==
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (частина перша статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]

'''Повідомлення особи про підозру''' – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа набуває статусу підозрюваного.

'''''Письмове повідомлення особи про підозру особи складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором''' (частина перша статті 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України])'''.'''''
== Відомості, які має містити повідомлення про підозру: ==
* прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
* анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
* найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
* зміст підозри;
* кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
* права підозрюваного;
* підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (стаття 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
== Порядок вручення повідомлення про підозру ==
Письмове повідомлення про підозру ''вручається в день його складення слідчим або прокурором'', а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру затриманій особі ''вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання''.

У разі ''якщо особі не вручено'' повідомлення про підозру ''після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання'', така особа ''підлягає негайному звільненню''.

Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність ''невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (стаття 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).''
== Випадки повідомлення про підозру ==
1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], у випадках:
* затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
* обрання до особи одного з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] запобіжних заходів;
* наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
'''''Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 главою 37 КПК України].'''''

2. У випадках, передбачених частиною першою статті 276 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, '''''передбачені статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].'''''

3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.
== Зміна повідомлення про підозру ==
Під час досудового розслідування після повідомлення особи про підозру можуть бути отримані нові докази, які тягнуть необхідність зміни повідомлення особи про підозру.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії щодо вручення письмового повідомлення особі про підозру, передбачені статті 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

'''''Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.'''''

'''Такими підставами є:'''
* непідтвердження будь-якої події кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному;
* відсутність в діяннях особи складу кримінального правопорушення;
* недоведеність участі підозрюваного у вчиненні одного або декількох кримінальних правопорушень з числа тих, що ставляться йому в вину у повідомленні про підозру;
* непідтвердження обставин, що обтяжують відповідальність;
* встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію вчинку (замах, закінчене кримінальне правопорушення, повторність, продовжуваний кримінальне правопорушення);
* встановлення обставин, що тягнуть зміну оцінки ступеню співучасті підозрюваного в кримінальному правопорушенні (або деяких з них), в тому числі закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав відносно інших осіб;
* встановлення обставин, що пом'якшують відповідальність;
* наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що не інкримінувався йому раніше.
== Оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру ==
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу '''одного місяця''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або '''двох місяців''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
== Винесення підозри окремим категоріям осіб ==
'''''Винесення підозри окремим категоріям осіб ,зокрема:'''''
* '''''судді - п.4. ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закону України “Про судоустрій і статус суддів”]: Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником'''''
Суддя, затриманий за підозрою у виненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;

2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.

Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду, за винятком випадків, зазначених у частині другій цієї статті.

Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.

Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

У разі повідомлення судді (кандидатові на посаду судді) про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді (кандидата на посаду судді) до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.
* '''''адвокати - п. 13 ч. 1 ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”]: Повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя'''''
- забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

- не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у медіа, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката;
* '''''депутати - ч. 1 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”:] Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури'''''
Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.

Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.
== Див. також ==
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
* [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]
* [[Процедура оголошення підозрюваного в розшук]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Повідомлення про підозру

2023-05-22T11:14:33Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
== Загальні положення ==
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (частина перша статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

'''Детальніше див.:''' [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]

'''Повідомлення особи про підозру''' – це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа набуває статусу підозрюваного.

'''''Письмове повідомлення особи про підозру особи складає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором''' (частина перша статті 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України])'''.'''''
== Відомості, які має містити повідомлення про підозру: ==
* прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
* анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
* найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
* зміст підозри;
* кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
* права підозрюваного;
* підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (стаття 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
== Порядок вручення повідомлення про підозру ==
Письмове повідомлення про підозру ''вручається в день його складення слідчим або прокурором'', а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] для вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру затриманій особі ''вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання''.

У разі ''якщо особі не вручено'' повідомлення про підозру ''після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання'', така особа ''підлягає негайному звільненню''.

Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність ''невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (стаття 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).''
== Випадки повідомлення про підозру ==
1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], у випадках:
* затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
* обрання до особи одного з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] запобіжних заходів;
* наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
'''''Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 главою 37 КПК України].'''''

2. У випадках, передбачених частиною першою статті 276 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, '''''передбачені статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].'''''

3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.
== Зміна повідомлення про підозру ==
Під час досудового розслідування після повідомлення особи про підозру можуть бути отримані нові докази, які тягнуть необхідність зміни повідомлення особи про підозру.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії щодо вручення письмового повідомлення особі про підозру, передбачені статті 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

'''''Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.'''''

'''Такими підставами є:'''
* непідтвердження будь-якої події кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному;
* відсутність в діяннях особи складу кримінального правопорушення;
* недоведеність участі підозрюваного у вчиненні одного або декількох кримінальних правопорушень з числа тих, що ставляться йому в вину у повідомленні про підозру;
* непідтвердження обставин, що обтяжують відповідальність;
* встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію вчинку (замах, закінчене кримінальне правопорушення, повторність, продовжуваний кримінальне правопорушення);
* встановлення обставин, що тягнуть зміну оцінки ступеню співучасті підозрюваного в кримінальному правопорушенні (або деяких з них), в тому числі закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав відносно інших осіб;
* встановлення обставин, що пом'якшують відповідальність;
* наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що не інкримінувався йому раніше.
== Оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру ==
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу '''одного місяця''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або '''двох місяців''' з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

== Винесення підозри окремим категоріям осіб ==
'''''Винесення підозри окремим категоріям осіб ,зокрема:'''''

* '''''судді - п.4. ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закону України “Про судоустрій і статус суддів”]: Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником'''''

Суддя, затриманий за підозрою у виненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;

2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.

Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду, за винятком випадків, зазначених у частині другій цієї статті.

Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.

Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

Продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

У разі повідомлення судді (кандидатові на посаду судді) про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді (кандидата на посаду судді) до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

* '''''адвокати - п. 13 ч. 1 ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”]: Повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя'''''

- забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

- не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у медіа, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката;

* '''''депутати - ч. 1 ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”:] Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури'''''

Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.

Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.

== Див. також ==
* [[Підстави оскарження повідомлення про підозру]]
* [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]
* [[Процедура оголошення підозрюваного в розшук]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Підстави оскарження повідомлення про підозру

2023-05-22T10:50:03Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (КПК України)
== Загальні положення ==
'''''Підозра''''' – це процесуальне рішення прокурора або слідчого за погодженням із прокурором, яке приймається на стадії досудового провадження та ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, яке засноване на припущенні про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення та сформоване на неостаточних результатах розслідування.

Частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text четвертою статті 278 КПК України] передбачено, що дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа, невідкладно вносяться уповноваженою особою (слідчим, прокурором) до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підозрюваним відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] є особа, якій у порядку, передбаченому статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 276-279 КПК України], повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] для вручення повідомлень.
== Підстави, які характеризують обґрунтованість підозри ==
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] визначає чотири підстави, які характеризують обґрунтованість підозри:'''''

1) повідомлення про підозру, складене письмово та вручене особі, яка після вручення набуває статусу підозрюваного, з обов’язковим посиланням на докази вчинення зазначеною особою кримінального правопорушення;

2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення;

3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення;

4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення.
== Оскарження повідомлення про підозру ==
'''''Оскарження повідомлення про підозру - це право підозрюваного, яке закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].'''''

Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 16 частини третьої статті 42 КПК України] надано право підозрюваному оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Пунктом 10 частини першої статті 303 КПК України] передбачено, що в досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, в тому числі повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником

Оскаржити повідомлення про підозру можливо не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом. Тобто, повідомлення про підозру можливо оскаржити тільки в межах досудового розслідування.
== Підстави для скасування повідомлення про підозру ==
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру.

З аналізу положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статей 276–278 КПК України] можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру:

▶ Неналежний суб’єкт складення та вручення повідомлення про підозру

''Наприклад:''

''- повідомлення про підозру складено слідчим, однак немає відмітки про погодження прокурором (дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення);''

''- зміст повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, або в повідомленні не зазначені права підозрюваного;''

''- підозра вручена не уповноваженою особою (підозру має право вручити тільки прокурор, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 481 КПК України]).''

▶ Порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру

'' Наприклад:''

- ''підставою для скасування повідомлення про підозру також є порушення порядку його вручення, (зокрема факт, що на момент вручення підозри, по кримінальному провадженню закінчився строк досудового розслідування);''

- ''підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру (процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення уповноваженою особою).''

▶ Необґрунтованість підозри

''Наприклад:''

- ''повідомлення про підозру не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 277 КПК України], не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] є грубим порушенням права на захист;''

- ''аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення;''

- ''матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння шкоди, на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.''

Після скасування письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний внести відомості щодо скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України].

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні

2023-05-22T09:50:02Z

Yana.kravets: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правову допомогу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1363 "Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4363 статті 59 Конституції України] кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

'''Захисник''' – адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n742 cтаття 45 Кримінального процесуального кодексу України)] (далі - КПК України).
== Право на захист у кримінальному провадженні ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n763 cтатті 48 КПК України] право залучити захисника до участі у кримінальному провадженні мають:'''
* підозрюваний;
* обвинувачений;
* законний представник підозрюваного або обвинуваченого;
* інших осіб за проханням чи згодою підозрюваного або обвинуваченого.
При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено обов'язок слідчого, прокурора, слідчого судді, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. У окремих випадках зазначені особи зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
== Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням ==
'''Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:'''
* участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
* підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
* слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
У зазначених випадках слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, яку негайно направляє до відповідного [https://legalaid.gov.ua/tsentry/ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] і доручає призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Законом України «Про безоплатну правову допомогу»].
== Підстави обов'язкового залучення захисника у кримінальному провадженні ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено випадки обов’язкової участі захисника у кримінальному процесі, а також чітко визначено початковий момент, з якого в кожному з них захисник повинен бути залучений до провадження, зокрема:'''
* щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
* щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
* щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
* щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
* щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
* щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;
* щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення;
* у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.
'''''Участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.''''' У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного (стаття 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Якими документами підтверджуються повноваження захисника у кримінальному провадженні ==
'''Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:'''
# Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.
# Ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
'''Не допускається''' в'''становлення''' будь-яких '''додаткових вимог''', крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або '''умов''' для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні .
== Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої процесуальної дії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n790 cтатті 53 КПК України] слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе, залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії.

'''''Підозрюваний або обвинувачений мають право самі залучити захисника''''' у таких випадках. При цьому, якщо потреби у проведенні невідкладних процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника.

Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права й обов’язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.

Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.

Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов’язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.
== Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні ==
=== Процесуальні права захисника ===
Згідно зі статтею 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.
Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов’язковою.

Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

'''Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.'''

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним зустріч без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - мати такі зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні.
'''Такі зустрічі є конфіденційними.'''
Присутність на зустрічах інших осіб можлива за письмовою заявою захисника (захисників) або письмовою заявою підозрюваного, обвинуваченого, якщо таку заяву складено ним у присутності особи (осіб), яка (які) прибула (прибули) до нього.
Аудіофіксація такої зустрічі забороняється.

Відеофіксація такої зустрічі здійснюється відкрито. Підозрюваний, обвинувачений та особи, які до нього прибули, мають бути повідомлені про місце встановлення камери. Відеофіксація зустрічі камерою, про яку не повідомлено її учасників, забороняється.

Відеофіксація зустрічі здійснюється у спосіб, що унеможливлює фіксацію змісту документів, якими користується підозрюваний, обвинувачений та/або особа (особи), яка (які) до нього прибула (прибули), та змісту розмови підозрюваного, обвинуваченого з особою (особами), яка (які) до нього прибула (прибули).

Захисник (захисники) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого має (мають) право на зустріч із ним за власною ініціативою та/або клопотанням особи, стосовно якої він (вони) здійснює (здійснюють) захист, за місцем перебування такої особи.

Захисник (захисники) має (мають) право на зустріч з одним підозрюваним, обвинуваченим. '''Зустріч захисника (захисників) з двома і більше підозрюваними, обвинуваченими одночасно не допускається.'''

Підозрюваний, обвинувачений має право на таку зустріч не більш як з двома захисниками одночасно.

Якщо ініціатором зустрічі є захисник, але підозрюваний, обвинувачений, засуджений відмовляється від такої зустрічі, адміністрація установи зобов’язана організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим.

У разі якщо підозрюваний, обвинувачений, засуджений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання продовжувати зустріч, така зустріч припиняється.

Не є підставою для відмови адміністрацією установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником наявність письмової заяви про відмову підозрюваного, обвинуваченого, засудженого від зустрічі. Відмова адміністрації установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Особа, яка прийняла рішення про зміну місця перебування підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, зміну його правового та/або процесуального статусу, не пізніш як ''за 24 години'' інформує письмово або шляхом надсилання листа на електронну поштову скриньку захисника, близьких родичів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого про його місце перебування, дату зміни місця перебування, правового та/або процесуального статусу з обґрунтуванням підстав для прийняття такого рішення та із зазначенням суб’єкта, який його прийняв. Відповідний інформаційний лист вручається адміністрацією установи також захисникам, близьким родичам невідкладно після їх фактичного прибуття до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.

'''Документи, пов’язані з виконанням захисником його обов’язків, без його згоди <big>не підлягають</big> огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.'''

'''Важливо!''' Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов’язані виконувати законні вимоги захисника.
== Обов’язки захисника ==
Статтею 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачені обов'язки захисника, відповідно до яких:

1. Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

2. Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

3. Захисник '''без згоди''' підозрюваного, обвинуваченого '''не має права розголошувати''' відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:

1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;

2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;

3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.
== Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (порядок призначення безоплатного адвоката) ==
'''''Загальні вимоги та механізм інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги''''' про випадки затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, застосування адміністративного затримання чи адміністративного арешту або обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі - затримання) відповідно органами (посадовими особами), уповноваженими здійснювати адміністративне затримання, органами досудового розслідування, слідчими, дізнавачами, прокурорами, службовими особами, відповідальними за перебування затриманих, іншими уповноваженими службовими особами (далі - суб’єкти подання інформації), а також особами, затриманими за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, затриманими на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, особами, до яких застосовано адміністративне затримання, адміністративний арешт або обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, близькими родичами та членами їх сімей, перелік яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] (далі - заявники), Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, його представниками чи регіональними представництвами (далі - уповноважений з прав людини) встановлені відповідно до '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою].'''''

'''''Негайно з моменту затримання особи суб’єкт подання інформації повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги''''' (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) '''''та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги''''' (далі - система) відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - регіональний центр), крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Повідомлення про затримання особи відповідному регіональному центру заявники можуть подати письмово або за допомогою телефонного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги).

'''''Уповноважений з прав людини у разі''''' виявлення під час відвідування місць, в яких примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону особи, про затримання яких суб’єктом подання інформації не було здійснено повідомлення згідно з вимогами цього Порядку, може повідомити про таке затримання відповідному регіональному центру за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) та інші телефонні номери, електронної пошти або через систему.

'''''Повідомлення суб’єктів подання інформації, які надходять до регіонального центру''''', реєструються в момент їх надходження в системі. Повідомленню присвоюється відповідний реєстраційний номер, який за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку, електронної пошти або через систему повідомляється суб’єкту подання інформації.

'''''Протягом години з моменту реєстрації''''' повідомлення заявника або уповноваженого з прав людини уповноважена службова особа регіонального центру проводить перевірку інформації про затримання особи шляхом підготовки і надсилання від імені такого центру запиту факсимільним зв’язком або електронною поштою на адресу відповідного центрального, регіонального або міжрегіонального органу. Протягом години після надходження запиту відповідний центральний, регіональний або міжрегіональний орган шляхом надсилання факсограми або листа електронною поштою у відповідь спростовує інформацію про затримання особи або підтверджує таку інформацію з повідомленням адреси місця для конфіденційного побачення адвоката з такою особою у порядку, встановленому для суб’єктів подання інформації.

'''''Протягом години з моменту реєстрації повідомлення''''' суб’єкта подання інформації про затримання особи або відповіді відповідного центрального, регіонального або міжрегіонального органу на запит, що підтверджує інформацію про затримання особи, уповноважена службова особа регіонального центру в установленому порядку призначає адвоката шляхом видачі доручення для надання такій особі безоплатної вторинної правової допомоги, копія якого із зазначенням реєстраційного номера повідомлення за допомогою факсимільного зв’язку, електронної пошти або через систему передається суб’єкту подання інформації та реєструється ним.

'''''Уповноважена службова особа регіонального центру негайно перед передачею копії доручення суб’єкту подання інформації повідомляє призначеному адвокату реквізити виданого доручення, на підставі якого таким адвокатом може бути видано ордер.'''''

'''''Час прибуття адвоката''''' до затриманої особи для конфіденційного побачення та/або участі в процесуальних діях фіксується уповноваженою службовою особою суб’єкта подання інформації, органа (установи), де перебувають затримані особи, в системі та/або відповідному журналі реєстрації.

Після призначення адвоката для надання затриманій особі безоплатної вторинної правової допомоги в результаті подання повідомлення заявника або уповноваженого з прав людини уповноважена службова особа регіонального центру невідкладно інформує про це телефоном заявника або уповноваженого з прав людини із зазначенням номера доручення центру, прізвища, імені та по батькові адвоката і його номера телефону.
Призначений регіональним центром адвокат повинен прибути за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою '''''протягом години з моменту видачі йому доручення''''' для надання безоплатної вторинної правової допомоги, а у виняткових випадках, крім видання доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання, - н'''''е пізніше ніж протягом шести годин з моменту видачі йому доручення.'''''
'''''У разі коли призначений адвокат на підставах, визначених законом, або з інших незалежних від нього причин не може надати безоплатної вторинної правової допомоги, він негайно повідомляє про це регіональному центру, який протягом однієї години з моменту надходження повідомлення призначає іншого адвоката.'''''

'''''Якщо призначений регіональним центром адвокат не прибув у встановлений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядком]''''' строк за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою, с'''''уб’єкт подання інформації негайно повідомляє про це такому центру''''' відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку].

'''''Відмова затриманої особи від адвоката, призначеного регіональним центром''''', повинна бути здійснена такою особою в присутності цього адвоката у формі письмової заяви, копія якої подається адвокатом до відповідного регіонального центру.
== Див. також ==
* [[Відмова від захисника або його заміна]]
*[[Право на захист в кримінальному процесі]]
*[[Здійснення захисту при продовженні строку досудового розслідування]]
*[[Відводи у кримінальному процесі]]
*[[Участь захисника у процесі видачі особи (екстрадиції)]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні

2023-05-22T09:44:58Z

Yana.kravets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правову допомогу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1363 "Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4363 статті 59 Конституції України] кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

'''Захисник''' – адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n742 cтаття 45 Кримінального процесуального кодексу України)] (далі - КПК України).
== Право на захист у кримінальному провадженні ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n763 cтатті 48 КПК України] право залучити захисника до участі у кримінальному провадженні мають:'''
* підозрюваний;
* обвинувачений;
* законний представник підозрюваного або обвинуваченого;
* інших осіб за проханням чи згодою підозрюваного або обвинуваченого.
При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено обов'язок слідчого, прокурора, слідчого судді, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. У окремих випадках зазначені особи зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
== Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням ==
'''Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:'''
* участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
* підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
* слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
У зазначених випадках слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, яку негайно направляє до відповідного [https://legalaid.gov.ua/tsentry/ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] і доручає призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Законом України «Про безоплатну правову допомогу»].
== Підстави обов'язкового залучення захисника у кримінальному провадженні ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено випадки обов’язкової участі захисника у кримінальному процесі, а також чітко визначено початковий момент, з якого в кожному з них захисник повинен бути залучений до провадження, зокрема:'''
* щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
* щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
* щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
* щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
* щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
* щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;
* щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення;
* у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.
'''''Участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.''''' У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного (стаття 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Якими документами підтверджуються повноваження захисника у кримінальному провадженні ==
'''Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:'''
# Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.
# Ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
'''Не допускається''' в'''становлення''' будь-яких '''додаткових вимог''', крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або '''умов''' для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні .
== Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої процесуальної дії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n790 cтатті 53 КПК України] слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе, залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії.

'''''Підозрюваний або обвинувачений мають право самі залучити захисника''''' у таких випадках. При цьому, якщо потреби у проведенні невідкладних процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника.

Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права й обов’язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.

Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.

Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов’язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.
== Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні ==

=== Процесуальні права захисника ===
Згідно зі статтею 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.
Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов’язковою.

Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

'''Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.'''

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним зустріч без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - мати такі зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні.
'''Такі зустрічі є конфіденційними.'''
Присутність на зустрічах інших осіб можлива за письмовою заявою захисника (захисників) або письмовою заявою підозрюваного, обвинуваченого, якщо таку заяву складено ним у присутності особи (осіб), яка (які) прибула (прибули) до нього.
Аудіофіксація такої зустрічі забороняється.

Відеофіксація такої зустрічі здійснюється відкрито. Підозрюваний, обвинувачений та особи, які до нього прибули, мають бути повідомлені про місце встановлення камери. Відеофіксація зустрічі камерою, про яку не повідомлено її учасників, забороняється.

Відеофіксація зустрічі здійснюється у спосіб, що унеможливлює фіксацію змісту документів, якими користується підозрюваний, обвинувачений та/або особа (особи), яка (які) до нього прибула (прибули), та змісту розмови підозрюваного, обвинуваченого з особою (особами), яка (які) до нього прибула (прибули).

Захисник (захисники) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого має (мають) право на зустріч із ним за власною ініціативою та/або клопотанням особи, стосовно якої він (вони) здійснює (здійснюють) захист, за місцем перебування такої особи.

Захисник (захисники) має (мають) право на зустріч з одним підозрюваним, обвинуваченим. '''Зустріч захисника (захисників) з двома і більше підозрюваними, обвинуваченими одночасно не допускається.'''

Підозрюваний, обвинувачений має право на таку зустріч не більш як з двома захисниками одночасно.

Якщо ініціатором зустрічі є захисник, але підозрюваний, обвинувачений, засуджений відмовляється від такої зустрічі, адміністрація установи зобов’язана організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим.

У разі якщо підозрюваний, обвинувачений, засуджений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання продовжувати зустріч, така зустріч припиняється.

Не є підставою для відмови адміністрацією установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником наявність письмової заяви про відмову підозрюваного, обвинуваченого, засудженого від зустрічі. Відмова адміністрації установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Особа, яка прийняла рішення про зміну місця перебування підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, зміну його правового та/або процесуального статусу, не пізніш як ''за 24 години'' інформує письмово або шляхом надсилання листа на електронну поштову скриньку захисника, близьких родичів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого про його місце перебування, дату зміни місця перебування, правового та/або процесуального статусу з обґрунтуванням підстав для прийняття такого рішення та із зазначенням суб’єкта, який його прийняв. Відповідний інформаційний лист вручається адміністрацією установи також захисникам, близьким родичам невідкладно після їх фактичного прибуття до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.

'''Документи, пов’язані з виконанням захисником його обов’язків, без його згоди <big>не підлягають</big> огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.'''

'''Важливо!''' Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов’язані виконувати законні вимоги захисника.
== Обов’язки захисника ==
Статтею 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачені обов'язки захисника, відповідно до яких:

1. Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

2. Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

3. Захисник '''без згоди''' підозрюваного, обвинуваченого '''не має права розголошувати''' відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:

1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;

2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;

3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

== Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (порядок призначення безоплатного адвоката) ==
'''''Загальні вимоги та механізм інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги''''' про випадки затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, застосування адміністративного затримання чи адміністративного арешту або обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі - затримання) відповідно органами (посадовими особами), уповноваженими здійснювати адміністративне затримання, органами досудового розслідування, слідчими, дізнавачами, прокурорами, службовими особами, відповідальними за перебування затриманих, іншими уповноваженими службовими особами (далі - суб’єкти подання інформації), а також особами, затриманими за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, затриманими на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, особами, до яких застосовано адміністративне затримання, адміністративний арешт або обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, близькими родичами та членами їх сімей, перелік яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] (далі - заявники), Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, його представниками чи регіональними представництвами (далі - уповноважений з прав людини) встановлені відповідно до '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою].'''''

'''''Негайно з моменту затримання особи суб’єкт подання інформації повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги''''' (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) '''''та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги''''' (далі - система) відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - регіональний центр), крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Повідомлення про затримання особи відповідному регіональному центру заявники можуть подати письмово або за допомогою телефонного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги).

'''''Уповноважений з прав людини у разі''''' виявлення під час відвідування місць, в яких примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону особи, про затримання яких суб’єктом подання інформації не було здійснено повідомлення згідно з вимогами цього Порядку, може повідомити про таке затримання відповідному регіональному центру за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) та інші телефонні номери, електронної пошти або через систему.

'''''Повідомлення суб’єктів подання інформації, які надходять до регіонального центру''''', реєструються в момент їх надходження в системі. Повідомленню присвоюється відповідний реєстраційний номер, який за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку, електронної пошти або через систему повідомляється суб’єкту подання інформації.

'''''Протягом години з моменту реєстрації''''' повідомлення заявника або уповноваженого з прав людини уповноважена службова особа регіонального центру проводить перевірку інформації про затримання особи шляхом підготовки і надсилання від імені такого центру запиту факсимільним зв’язком або електронною поштою на адресу відповідного центрального, регіонального або міжрегіонального органу. Протягом години після надходження запиту відповідний центральний, регіональний або міжрегіональний орган шляхом надсилання факсограми або листа електронною поштою у відповідь спростовує інформацію про затримання особи або підтверджує таку інформацію з повідомленням адреси місця для конфіденційного побачення адвоката з такою особою у порядку, встановленому для суб’єктів подання інформації.

'''''Протягом години з моменту реєстрації повідомлення''''' суб’єкта подання інформації про затримання особи або відповіді відповідного центрального, регіонального або міжрегіонального органу на запит, що підтверджує інформацію про затримання особи, уповноважена службова особа регіонального центру в установленому порядку призначає адвоката шляхом видачі доручення для надання такій особі безоплатної вторинної правової допомоги, копія якого із зазначенням реєстраційного номера повідомлення за допомогою факсимільного зв’язку, електронної пошти або через систему передається суб’єкту подання інформації та реєструється ним.

'''''Уповноважена службова особа регіонального центру негайно перед передачею копії доручення суб’єкту подання інформації повідомляє призначеному адвокату реквізити виданого доручення, на підставі якого таким адвокатом може бути видано ордер.'''''

'''''Час прибуття адвоката''''' до затриманої особи для конфіденційного побачення та/або участі в процесуальних діях фіксується уповноваженою службовою особою суб’єкта подання інформації, органа (установи), де перебувають затримані особи, в системі та/або відповідному журналі реєстрації.

Після призначення адвоката для надання затриманій особі безоплатної вторинної правової допомоги в результаті подання повідомлення заявника або уповноваженого з прав людини уповноважена службова особа регіонального центру невідкладно інформує про це телефоном заявника або уповноваженого з прав людини із зазначенням номера доручення центру, прізвища, імені та по батькові адвоката і його номера телефону.
Призначений регіональним центром адвокат повинен прибути за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою '''''протягом години з моменту видачі йому доручення''''' для надання безоплатної вторинної правової допомоги, а у виняткових випадках, крім видання доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання, - н'''''е пізніше ніж протягом шести годин з моменту видачі йому доручення.'''''
'''''У разі коли призначений адвокат на підставах, визначених законом, або з інших незалежних від нього причин не може надати безоплатної вторинної правової допомоги, він негайно повідомляє про це регіональному центру, який протягом однієї години з моменту надходження повідомлення призначає іншого адвоката.'''''

'''''Якщо призначений регіональним центром адвокат не прибув у встановлений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядком]''''' строк за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою, с'''''уб’єкт подання інформації негайно повідомляє про це такому центру''''' відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку].

'''''Відмова затриманої особи від адвоката, призначеного регіональним центром''''', повинна бути здійснена такою особою в присутності цього адвоката у формі письмової заяви, копія якої подається адвокатом до відповідного регіонального центру.

== Див. також ==
* [[Відмова від захисника або його заміна]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення анатомічних матеріалів

2023-05-22T09:13:37Z

Yana.kravets: /* Єдина державна інформаційна система трансплантації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закон України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1211 "Деякі питання реалізації Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1366 "Про затвердження Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин"]
== Основні поняття ==
* '''''Анатомічні матеріали''''' - органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини.
* '''''Близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник, рідна племінниця, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
* '''''Вилучення анатомічних матеріалів''''' - хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Гемопоетичні стовбурові клітини''''' - анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
* '''''Діяльність, пов’язана з трансплантацією,''''' - медичні послуги з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, що здійснюються закладами охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб’єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати таку діяльність, та/або послуги із зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа для виготовлення біоімплантатів, зберігання і перевезення таких матеріалів, трансплант-координації, а також діяльність із забезпечення функціонування інформаційних систем і реєстрів у сфері трансплантації.
* '''''Донор анатомічних матеріалів людини''''' - живий донор чи донор-труп, у якого в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донорство анатомічних матеріалів''''' - надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донор-труп''''' - померла особа, щодо якої в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Єдина державна інформаційна система трансплантації''''' - електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.
* '''''Живий донор''''' - повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації, та у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] випадку особа віком до 18 років, згоду на вилучення у якої гемопоетичних стовбурових клітин надано відповідно нею особисто та (або) її батьками або іншими законними представниками.
* '''''Трансплант-координатор''''' - працівник закладу охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи, спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації.
== Хто може бути донором ==
'''Живим донором''' анатомічних матеріалів може бути лише '''повнолітня дієздатна фізична особа''' (частина перша статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закону]).

Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також особа віком '''до 18 років''' за таких умов:
* відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань;
* реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора;
* трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта;
* наявності добровільної та усвідомленої згоди донора на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді;
* надання дозволу спеціалізованою державною установою у сфері трансплантації органів, тканин та клітин на вилучення ([https://utcc.gov.ua/ державна установа "Український центр трансплант-координації"]).
Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.

Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

'''''Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:'''''
* утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
* є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
* страждають на тяжкі психічні розлади;
* мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
* надали раніше орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
* є вагітними.
== Надання письмової згоди донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів==
'''''Кожна повнолітня дієздатна фізична особа має право у будь-який час:'''''
* надати письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - згода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 1];
* надати письмову незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - незгода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 2];
* відкликати надану раніше письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 3];
* подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (далі - заява про призначення повноважного представника), за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 4];
* відкликати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 5];
* відмовитися бути повноважним представником для надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 6];
* надати письмову згоду живого донора на донорство анатомічних матеріалів шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7];
* подати письмову заяву про відмову від раніше наданої згоди живого донора на донорство анатомічних матеріалів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 8] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#Text Порядку надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, письмової згоди або незгоди чи відкликання раніше наданої згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть, а також подання письмової заяви про призначення, зміну чи відкликання повноважного представника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1211] (далі - Порядок).
{| class="wikitable"
|-
| '''Кількість заяв, які може подати фізична особа протягом свого життя, не обмежено.'''
|}
=== В яких випадках можна бути донором? ===
'''У повнолітньої дієздатної фізичної особи може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7].
'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа, яка не досягла 14 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається у письмовому вигляді її батьками або іншими законними представниками цієї особи.

'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком від 14 до 18 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається нею, а також її батьками або іншими законними представниками цієї особи у письмовому вигляді.
=== Згода на вилучення анатомічних матеріалів ===
Згода на вилучення анатомічних матеріалів надається після надання особі лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством. У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком до 18 років, інформація про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством також надається батькам цієї особи або її іншим законним представникам.
У письмовій згоді живий донор зазначає про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. У разі донорства гемопоетичних стовбурових клітин особою віком до 18 років інформація про поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин також зазначається у письмовій згоді батьків цієї особи або інших законних представників.

У заяві щодо надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у живого донора обов’язково зазначається вид донорства (родинне донорство, донорство особи, яка не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта), а також вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення.
=== Куди звертатися? ===
{| class="wikitable"
|-
! Види заяв !! Куди звертатися
|-
| Всі види заяв || подаються фізичною особою у письмовій формі трансплант-координатору будь-якого закладу охорони здоров’я або посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією (далі - уповноважений орган з питань трансплантації), чи шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви, розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, з проставленням кваліфікованого електронного підпису особи або електронного цифрового підпису особи ('''протягом двох років''' з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Законом України "Про електронні довірчі послуги"]).
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у разі родинного донорства || може подаватися лікуючому лікарю, який здійснюватиме їх вилучення.
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта || може подаватися до уповноваженої особи установи, в якій здійснюється взяття донорської крові, або сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, які зобов’язані '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, передати її посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
| Заяви, щодо згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів || можуть подаватися сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, який зобов’язаний '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання заяви, передати її трансплант-координатору відповідного закладу охорони здоров’я, а в разі відсутності в такому закладі охорони здоров’я трансплант-координатора - посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
|}
=== Порядок подання заяв ===
'''У разі подання фізичною особою заяви шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви''', розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації зобов’язана '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем надходження такої заяви, перевірити дані, внесені фізичною особою в електронному вигляді, та внести інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

'''Під час особистого подання фізичною особою будь-якої заяви''', трансплант-координатору, посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації чи іншим особам, встановлення особи, яка подає заяву, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства. Встановлення особи, яка призначається повноважним представником, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства.

Заклад охорони здоров’я, трансплант-координатору якого подано одну із заяв, '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, надсилає її до уповноваженого органу з питань трансплантації.
{| class="wikitable"
|-
| Трансплант-координатори, посадові особи уповноваженого органу з питань трансплантації, інші особи, які можуть отримувати заяви, мають право відмовити у прийнятті заяви в разі подання заяви невідповідною особою та/або зазначення в заяві недостовірних даних. '''Не допускається відмова у прийнятті від фізичної особи заяв щодо відмови від будь-якої наданої згоди.'''
|}
Трансплант-координатор, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації, що отримали заяву про призначення, зміну або відкликання повноважного представника, зобов’язані повідомити про це заінтересованим особам '''протягом трьох календарних днів''' з дня подання відповідної заяви.
=== Єдина державна інформаційна система трансплантації ===
'''''Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ)''''' – це сучасна автоматизована інформаційна система

Функціонал ЄДІСТ побудований таким чином, щоб уникнути будь яких маніпуляцій та мінімізувати людський чинник під час підбору пар «донор-реципієнт».

Функціонування '''''ЄДІСТ''''' здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин].

Пошук пар здійснюється автоматично за чітко визначеними критеріями на основі сумісності за медичними показниками, екстреності випадку трансплантації, наближеності лікарень, де знаходяться донор та реципієнт, та за іншими показниками.

Задля оптимізації роботи трансплант-координаторів та забезпечення максимально ефективного повного циклу трансплантації ЄДІСТ має 8 спеціальних реєстрів та охоплює відомості про донорів та пацієнтів, управління запитами, записами про проведені трансплантації тощо.

Система містить окремий реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом, що дозволяє фахівцям відслідковувати стан здоров’я таких пацієнтів та контролювати призначення спеціальних медичних препаратів – імуносупресантів.

== Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб==
=== Право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів===
Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).

'''''Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:'''''
* подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
* надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
=== Надання згоди на посмертне донорство членами сім'ї ===
'''У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство,''' що встановлено трансплант-координатором, '''згода на вилучення анатомічних матеріалів''' для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону '''запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).'''

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.

Згода вищезазначених осіб, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів '''надається нею особисто та письмово''' на усний запит трансплант-координатора закладу охорони здоров’я. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи.

Зазначені вище дії, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
== Дивись також: ==
* [[Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів]]
* [[Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення анатомічних матеріалів

2023-05-22T08:58:49Z

Yana.kravets: /* Куди звертатися? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закон України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1211 "Деякі питання реалізації Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1366 "Про затвердження Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин"]
== Основні поняття ==
* '''''Анатомічні матеріали''''' - органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини.
* '''''Близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник, рідна племінниця, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
* '''''Вилучення анатомічних матеріалів''''' - хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Гемопоетичні стовбурові клітини''''' - анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
* '''''Діяльність, пов’язана з трансплантацією,''''' - медичні послуги з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, що здійснюються закладами охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб’єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати таку діяльність, та/або послуги із зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа для виготовлення біоімплантатів, зберігання і перевезення таких матеріалів, трансплант-координації, а також діяльність із забезпечення функціонування інформаційних систем і реєстрів у сфері трансплантації.
* '''''Донор анатомічних матеріалів людини''''' - живий донор чи донор-труп, у якого в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донорство анатомічних матеріалів''''' - надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донор-труп''''' - померла особа, щодо якої в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Єдина державна інформаційна система трансплантації''''' - електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.
* '''''Живий донор''''' - повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації, та у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] випадку особа віком до 18 років, згоду на вилучення у якої гемопоетичних стовбурових клітин надано відповідно нею особисто та (або) її батьками або іншими законними представниками.
* '''''Трансплант-координатор''''' - працівник закладу охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи, спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації.
== Хто може бути донором ==
'''Живим донором''' анатомічних матеріалів може бути лише '''повнолітня дієздатна фізична особа''' (частина перша статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закону]).

Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також особа віком '''до 18 років''' за таких умов:
* відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань;
* реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора;
* трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта;
* наявності добровільної та усвідомленої згоди донора на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді;
* надання дозволу спеціалізованою державною установою у сфері трансплантації органів, тканин та клітин на вилучення ([https://utcc.gov.ua/ державна установа "Український центр трансплант-координації"]).
Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.

Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

'''''Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:'''''
* утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
* є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
* страждають на тяжкі психічні розлади;
* мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
* надали раніше орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
* є вагітними.
== Надання письмової згоди донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів==
'''''Кожна повнолітня дієздатна фізична особа має право у будь-який час:'''''
* надати письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - згода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 1];
* надати письмову незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - незгода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 2];
* відкликати надану раніше письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 3];
* подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (далі - заява про призначення повноважного представника), за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 4];
* відкликати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 5];
* відмовитися бути повноважним представником для надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 6];
* надати письмову згоду живого донора на донорство анатомічних матеріалів шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7];
* подати письмову заяву про відмову від раніше наданої згоди живого донора на донорство анатомічних матеріалів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 8] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#Text Порядку надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, письмової згоди або незгоди чи відкликання раніше наданої згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть, а також подання письмової заяви про призначення, зміну чи відкликання повноважного представника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1211] (далі - Порядок).
{| class="wikitable"
|-
| '''Кількість заяв, які може подати фізична особа протягом свого життя, не обмежено.'''
|}
=== В яких випадках можна бути донором? ===
'''У повнолітньої дієздатної фізичної особи може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7].
'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа, яка не досягла 14 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається у письмовому вигляді її батьками або іншими законними представниками цієї особи.

'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком від 14 до 18 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається нею, а також її батьками або іншими законними представниками цієї особи у письмовому вигляді.
=== Згода на вилучення анатомічних матеріалів ===
Згода на вилучення анатомічних матеріалів надається після надання особі лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством. У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком до 18 років, інформація про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством також надається батькам цієї особи або її іншим законним представникам.
У письмовій згоді живий донор зазначає про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. У разі донорства гемопоетичних стовбурових клітин особою віком до 18 років інформація про поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин також зазначається у письмовій згоді батьків цієї особи або інших законних представників.

У заяві щодо надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у живого донора обов’язково зазначається вид донорства (родинне донорство, донорство особи, яка не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта), а також вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення.
=== Куди звертатися? ===
{| class="wikitable"
|-
! Види заяв !! Куди звертатися
|-
| Всі види заяв || подаються фізичною особою у письмовій формі трансплант-координатору будь-якого закладу охорони здоров’я або посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією (далі - уповноважений орган з питань трансплантації), чи шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви, розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, з проставленням кваліфікованого електронного підпису особи або електронного цифрового підпису особи ('''протягом двох років''' з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Законом України "Про електронні довірчі послуги"]).
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у разі родинного донорства || може подаватися лікуючому лікарю, який здійснюватиме їх вилучення.
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта || може подаватися до уповноваженої особи установи, в якій здійснюється взяття донорської крові, або сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, які зобов’язані '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, передати її посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
| Заяви, щодо згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів || можуть подаватися сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, який зобов’язаний '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання заяви, передати її трансплант-координатору відповідного закладу охорони здоров’я, а в разі відсутності в такому закладі охорони здоров’я трансплант-координатора - посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
|}
=== Порядок подання заяв ===
'''У разі подання фізичною особою заяви шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви''', розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації зобов’язана '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем надходження такої заяви, перевірити дані, внесені фізичною особою в електронному вигляді, та внести інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

'''Під час особистого подання фізичною особою будь-якої заяви''', трансплант-координатору, посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації чи іншим особам, встановлення особи, яка подає заяву, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства. Встановлення особи, яка призначається повноважним представником, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства.

Заклад охорони здоров’я, трансплант-координатору якого подано одну із заяв, '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, надсилає її до уповноваженого органу з питань трансплантації.
{| class="wikitable"
|-
| Трансплант-координатори, посадові особи уповноваженого органу з питань трансплантації, інші особи, які можуть отримувати заяви, мають право відмовити у прийнятті заяви в разі подання заяви невідповідною особою та/або зазначення в заяві недостовірних даних. '''Не допускається відмова у прийнятті від фізичної особи заяв щодо відмови від будь-якої наданої згоди.'''
|}
Трансплант-координатор, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації, що отримали заяву про призначення, зміну або відкликання повноважного представника, зобов’язані повідомити про це заінтересованим особам '''протягом трьох календарних днів''' з дня подання відповідної заяви.

=== Єдина державна інформаційна система трансплантації ===
'''''Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ)''''' – це сучасна автоматизована інформаційна система

Функціонал ЄДІСТ побудований таким чином, щоб уникнути будь яких маніпуляцій та мінімізувати людський чинник під час підбору пар «донор-реципієнт».

Пошук пар здійснюється автоматично за чітко визначеними критеріями на основі сумісності за медичними показниками, екстреності випадку трансплантації, наближеності лікарень, де знаходяться донор та реципієнт, та за іншими показниками.

Задля оптимізації роботи трансплант-координаторів та забезпечення максимально ефективного повного циклу трансплантації ЄДІСТ має 8 спеціальних реєстрів та охоплює відомості про донорів та пацієнтів, управління запитами, записами про проведені трансплантації тощо.

Система містить окремий реєстр осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом, що дозволяє фахівцям відслідковувати стан здоров’я таких пацієнтів та контролювати призначення спеціальних медичних препаратів – імуносупресантів.

Функціонування '''''ЄДІСТ''''' здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин]

== Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб==
=== Право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів===
Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).

'''''Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:'''''
* подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
* надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
=== Надання згоди на посмертне донорство членами сім'ї ===
'''У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство,''' що встановлено трансплант-координатором, '''згода на вилучення анатомічних матеріалів''' для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону '''запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).'''

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.

Згода вищезазначених осіб, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів '''надається нею особисто та письмово''' на усний запит трансплант-координатора закладу охорони здоров’я. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи.

Зазначені вище дії, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
== Дивись також: ==
* [[Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів]]
* [[Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення анатомічних матеріалів

2023-05-22T08:36:20Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закон України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1211 "Деякі питання реалізації Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1366 "Про затвердження Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин"]
== Основні поняття ==
* '''''Анатомічні матеріали''''' - органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини.
* '''''Близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник, рідна племінниця, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
* '''''Вилучення анатомічних матеріалів''''' - хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Гемопоетичні стовбурові клітини''''' - анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
* '''''Діяльність, пов’язана з трансплантацією,''''' - медичні послуги з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, що здійснюються закладами охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб’єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати таку діяльність, та/або послуги із зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа для виготовлення біоімплантатів, зберігання і перевезення таких матеріалів, трансплант-координації, а також діяльність із забезпечення функціонування інформаційних систем і реєстрів у сфері трансплантації.
* '''''Донор анатомічних матеріалів людини''''' - живий донор чи донор-труп, у якого в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донорство анатомічних матеріалів''''' - надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донор-труп''''' - померла особа, щодо якої в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Єдина державна інформаційна система трансплантації''''' - електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.
* '''''Живий донор''''' - повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації, та у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] випадку особа віком до 18 років, згоду на вилучення у якої гемопоетичних стовбурових клітин надано відповідно нею особисто та (або) її батьками або іншими законними представниками.
* '''''Трансплант-координатор''''' - працівник закладу охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи, спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації.
== Хто може бути донором ==
'''Живим донором''' анатомічних матеріалів може бути лише '''повнолітня дієздатна фізична особа''' (частина перша статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закону]).

Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також особа віком '''до 18 років''' за таких умов:
* відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань;
* реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора;
* трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта;
* наявності добровільної та усвідомленої згоди донора на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді;
* надання дозволу спеціалізованою державною установою у сфері трансплантації органів, тканин та клітин на вилучення ([https://utcc.gov.ua/ державна установа "Український центр трансплант-координації"]).
Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.

Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

'''''Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:'''''
* утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
* є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
* страждають на тяжкі психічні розлади;
* мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
* надали раніше орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
* є вагітними.
== Надання письмової згоди донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів==
'''''Кожна повнолітня дієздатна фізична особа має право у будь-який час:'''''
* надати письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - згода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 1];
* надати письмову незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - незгода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 2];
* відкликати надану раніше письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 3];
* подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (далі - заява про призначення повноважного представника), за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 4];
* відкликати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 5];
* відмовитися бути повноважним представником для надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 6];
* надати письмову згоду живого донора на донорство анатомічних матеріалів шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7];
* подати письмову заяву про відмову від раніше наданої згоди живого донора на донорство анатомічних матеріалів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 8] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#Text Порядку надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, письмової згоди або незгоди чи відкликання раніше наданої згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть, а також подання письмової заяви про призначення, зміну чи відкликання повноважного представника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1211] (далі - Порядок).
{| class="wikitable"
|-
| '''Кількість заяв, які може подати фізична особа протягом свого життя, не обмежено.'''
|}
=== В яких випадках можна бути донором? ===
'''У повнолітньої дієздатної фізичної особи може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7].
'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа, яка не досягла 14 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається у письмовому вигляді її батьками або іншими законними представниками цієї особи.

'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком від 14 до 18 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається нею, а також її батьками або іншими законними представниками цієї особи у письмовому вигляді.
=== Згода на вилучення анатомічних матеріалів ===
Згода на вилучення анатомічних матеріалів надається після надання особі лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством. У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком до 18 років, інформація про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством також надається батькам цієї особи або її іншим законним представникам.
У письмовій згоді живий донор зазначає про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. У разі донорства гемопоетичних стовбурових клітин особою віком до 18 років інформація про поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин також зазначається у письмовій згоді батьків цієї особи або інших законних представників.

У заяві щодо надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у живого донора обов’язково зазначається вид донорства (родинне донорство, донорство особи, яка не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта), а також вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення.
=== Куди звертатися? ===
{| class="wikitable"
|-
! Види заяв !! Куди звертатися
|-
| Всі види заяв || подаються фізичною особою у письмовій формі трансплант-координатору будь-якого закладу охорони здоров’я або посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією (далі - уповноважений орган з питань трансплантації), чи шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви, розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, з проставленням кваліфікованого електронного підпису особи або електронного цифрового підпису особи ('''протягом двох років''' з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Законом України "Про електронні довірчі послуги"]).
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у разі родинного донорства || може подаватися лікуючому лікарю, який здійснюватиме їх вилучення.
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта || може подаватися до уповноваженої особи установи, в якій здійснюється взяття донорської крові, або сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, які зобов’язані '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, передати її посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
| Заяви, щодо згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів || можуть подаватися сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, який зобов’язаний '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання заяви, передати її трансплант-координатору відповідного закладу охорони здоров’я, а в разі відсутності в такому закладі охорони здоров’я трансплант-координатора - посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
|}
=== Порядок подання заяв ===
'''У разі подання фізичною особою заяви шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви''', розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації зобов’язана '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем надходження такої заяви, перевірити дані, внесені фізичною особою в електронному вигляді, та внести інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

'''Під час особистого подання фізичною особою будь-якої заяви''', трансплант-координатору, посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації чи іншим особам, встановлення особи, яка подає заяву, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства. Встановлення особи, яка призначається повноважним представником, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства.

Заклад охорони здоров’я, трансплант-координатору якого подано одну із заяв, '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, надсилає її до уповноваженого органу з питань трансплантації.
{| class="wikitable"
|-
| Трансплант-координатори, посадові особи уповноваженого органу з питань трансплантації, інші особи, які можуть отримувати заяви, мають право відмовити у прийнятті заяви в разі подання заяви невідповідною особою та/або зазначення в заяві недостовірних даних. '''Не допускається відмова у прийнятті від фізичної особи заяв щодо відмови від будь-якої наданої згоди.'''
|}
Трансплант-координатор, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації, що отримали заяву про призначення, зміну або відкликання повноважного представника, зобов’язані повідомити про це заінтересованим особам '''протягом трьох календарних днів''' з дня подання відповідної заяви.
== Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб==
=== Право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів===
Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).

'''''Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:'''''
* подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
* надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
=== Надання згоди на посмертне донорство членами сім'ї ===
'''У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство,''' що встановлено трансплант-координатором, '''згода на вилучення анатомічних матеріалів''' для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону '''запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).'''

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.

Згода вищезазначених осіб, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів '''надається нею особисто та письмово''' на усний запит трансплант-координатора закладу охорони здоров’я. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи.

Зазначені вище дії, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.

== Дивись також: ==

* [[Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів]]
* [[Кримінальна відповідальність за насильницьке донорство]]

[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок надання письмової згоди живого донора на вилучення анатомічних матеріалів

2023-05-22T08:32:09Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закон України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"] (далі - Закон)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1211 "Деякі питання реалізації Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1366-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1366 "Про затвердження Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин"]
== Основні поняття ==
* '''''Анатомічні матеріали''''' - органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини.
* '''''Близькі родичі та члени сім’ї''''' - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник, рідна племінниця, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
* '''''Вилучення анатомічних матеріалів''''' - хірургічна операція, інше медичне втручання, в результаті якого отримуються анатомічні матеріали людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Гемопоетичні стовбурові клітини''''' - анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації;
* '''''Діяльність, пов’язана з трансплантацією,''''' - медичні послуги з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, що здійснюються закладами охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб’єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати таку діяльність, та/або послуги із зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа для виготовлення біоімплантатів, зберігання і перевезення таких матеріалів, трансплант-координації, а також діяльність із забезпечення функціонування інформаційних систем і реєстрів у сфері трансплантації.
* '''''Донор анатомічних матеріалів людини''''' - живий донор чи донор-труп, у якого в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] порядку вилучаються анатомічні матеріали для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донорство анатомічних матеріалів''''' - надання донором анатомічних матеріалів іншій людині за життя (прижиттєве донорство) або вилучення анатомічних матеріалів людини у донора-трупа (посмертне донорство) для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Донор-труп''''' - померла особа, щодо якої в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] порядку отримано згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
* '''''Єдина державна інформаційна система трансплантації''''' - електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології і технічні засоби), призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] інформації та здійснення автоматизованого об’єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.
* '''''Живий донор''''' - повнолітня дієздатна фізична особа, яка добровільно надала згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації, та у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Законом] випадку особа віком до 18 років, згоду на вилучення у якої гемопоетичних стовбурових клітин надано відповідно нею особисто та (або) її батьками або іншими законними представниками.
* '''''Трансплант-координатор''''' - працівник закладу охорони здоров’я, бюро судово-медичної експертизи, спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність, пов’язану з трансплантацією, до посадових обов’язків якого належить здійснення трансплант-координації.
== Хто може бути донором ==
'''Живим донором''' анатомічних матеріалів може бути лише '''повнолітня дієздатна фізична особа''' (частина перша статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#n306 Закону]).

Живим донором гемопоетичних стовбурових клітин може бути також особа віком '''до 18 років''' за таких умов:
* відсутній повнолітній дієздатний сумісний донор за результатами медичних показань;
* реципієнт є повнорідним братом або повнорідною сестрою донора;
* трансплантація здійснюється для збереження життя реципієнта;
* наявності добровільної та усвідомленої згоди донора на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді;
* надання дозволу спеціалізованою державною установою у сфері трансплантації органів, тканин та клітин на вилучення ([https://utcc.gov.ua/ державна установа "Український центр трансплант-координації"]).
Вилучення анатомічних матеріалів у живого донора можливе у разі родинного донорства або перехресного донорства.

Вилучення анатомічних матеріалів, здатних до регенерації (самовідтворення), у тому числі гемопоетичних стовбурових клітин, може здійснюватися також у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта.

'''''Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:'''''
* утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;
* є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
* страждають на тяжкі психічні розлади;
* мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
* надали раніше орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних стовбурових клітин);
* є вагітними.
== Надання письмової згоди донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів==
'''''Кожна повнолітня дієздатна фізична особа має право у будь-який час:'''''
* надати письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - згода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 1];
* надати письмову незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) (далі - незгода на посмертне донорство) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 2];
* відкликати надану раніше письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення стану як незворотня смерть (смерть мозку або біологічна смерть) шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 3];
* подати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів (далі - заява про призначення повноважного представника), за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 4];
* відкликати письмову заяву про призначення повноважного представника, який після смерті особи надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 5];
* відмовитися бути повноважним представником для надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотня смерть шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 6];
* надати письмову згоду живого донора на донорство анатомічних матеріалів шляхом подання заяви за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7];
* подати письмову заяву про відмову від раніше наданої згоди живого донора на донорство анатомічних матеріалів за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 8] (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#Text Порядку надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, письмової згоди або незгоди чи відкликання раніше наданої згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть, а також подання письмової заяви про призначення, зміну чи відкликання повноважного представника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1211] (далі - Порядок).
{| class="wikitable"
|-
| '''Кількість заяв, які може подати фізична особа протягом свого життя, не обмежено.'''
|}

=== В яких випадках можна бути донором? ===
'''У повнолітньої дієздатної фізичної особи може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF додатком 7].
'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа, яка не досягла 14 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається у письмовому вигляді її батьками або іншими законними представниками цієї особи.

'''У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком від 14 до 18 років''', згода на вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин надається нею, а також її батьками або іншими законними представниками цієї особи у письмовому вигляді.

=== Згода на вилучення анатомічних матеріалів ===
Згода на вилучення анатомічних матеріалів надається після надання особі лікарем об’єктивної та доступної інформації про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством. У разі якщо донором гемопоетичних стовбурових клітин є особа віком до 18 років, інформація про можливість виникнення ускладнень для її здоров’я, а також про її права у зв’язку з донорством також надається батькам цієї особи або її іншим законним представникам.
У письмовій згоді живий донор зазначає про свою поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у нього анатомічних матеріалів. У разі донорства гемопоетичних стовбурових клітин особою віком до 18 років інформація про поінформованість щодо можливих наслідків вилучення у неї гемопоетичних стовбурових клітин також зазначається у письмовій згоді батьків цієї особи або інших законних представників.

У заяві щодо надання згоди на вилучення анатомічних матеріалів у живого донора обов’язково зазначається вид донорства (родинне донорство, донорство особи, яка не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта), а також вид анатомічного матеріалу, що пропонується для вилучення.
=== Куди звертатися? ===
{| class="wikitable"
|-
! Види заяв !! Куди звертатися
|-
| Всі види заяв || подаються фізичною особою у письмовій формі трансплант-координатору будь-якого закладу охорони здоров’я або посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та провадження діяльності, пов’язаної з трансплантацією (далі - уповноважений орган з питань трансплантації), чи шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви, розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, з проставленням кваліфікованого електронного підпису особи або електронного цифрового підпису особи ('''протягом двох років''' з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Законом України "Про електронні довірчі послуги"]).
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у разі родинного донорства || може подаватися лікуючому лікарю, який здійснюватиме їх вилучення.
|-
| Передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n57 додатком 7] заява, якою надається згода на вилучення лише гемопоетичних стовбурових клітин у живого донора, який не є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта || може подаватися до уповноваженої особи установи, в якій здійснюється взяття донорської крові, або сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, які зобов’язані '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, передати її посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
| Заяви, щодо згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів || можуть подаватися сімейному лікарю закладу охорони здоров’я, який зобов’язаний '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання заяви, передати її трансплант-координатору відповідного закладу охорони здоров’я, а в разі відсутності в такому закладі охорони здоров’я трансплант-координатора - посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації або внести відповідні відомості до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації у випадках, передбачених законом.
|-
|}
=== Порядок подання заяв ===
'''У разі подання фізичною особою заяви шляхом заповнення електронної форми відповідної заяви''', розміщеної на офіційному веб-сайті уповноваженого органу з питань трансплантації, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації зобов’язана '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем надходження такої заяви, перевірити дані, внесені фізичною особою в електронному вигляді, та внести інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації.

'''Під час особистого подання фізичною особою будь-якої заяви''', трансплант-координатору, посадовій особі уповноваженого органу з питань трансплантації чи іншим особам, встановлення особи, яка подає заяву, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства. Встановлення особи, яка призначається повноважним представником, здійснюється шляхом пред’явлення такою фізичною особою документа, що посвідчує особу відповідно до законодавства.

Заклад охорони здоров’я, трансплант-координатору якого подано одну із заяв, '''не пізніше робочого дня''', що настає за днем подання такої заяви, надсилає її до уповноваженого органу з питань трансплантації.
{| class="wikitable"
|-
| Трансплант-координатори, посадові особи уповноваженого органу з питань трансплантації, інші особи, які можуть отримувати заяви, мають право відмовити у прийнятті заяви в разі подання заяви невідповідною особою та/або зазначення в заяві недостовірних даних. '''Не допускається відмова у прийнятті від фізичної особи заяв щодо відмови від будь-якої наданої згоди.'''
|}
Трансплант-координатор, посадова особа уповноваженого органу з питань трансплантації, що отримали заяву про призначення, зміну або відкликання повноважного представника, зобов’язані повідомити про це заінтересованим особам '''протягом трьох календарних днів''' з дня подання відповідної заяви.
== Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих осіб==
=== Право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів===
Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне донорство).

'''''Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час:'''''
* подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
* надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
Кожна наступна письмова заява особи щодо згоди або незгоди на посмертне донорство або письмова заява про відкликання наданої раніше письмової згоди або незгоди на посмертне донорство скасовує надану раніше таку згоду або незгоду.
=== Надання згоди на посмертне донорство членами сім'ї ===
'''У разі якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство,''' що встановлено трансплант-координатором, '''згода на вилучення анатомічних матеріалів''' для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла такої особи після визначення її стану як незворотна смерть відповідно до закону '''запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри).'''

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов’язалася поховати померлу особу.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками цієї особи.

Згода вищезазначених осіб, на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів '''надається нею особисто та письмово''' на усний запит трансплант-координатора закладу охорони здоров’я. Відомості про отриману письмову згоду вносяться трансплант-координатором до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, а письмова згода долучається ним до медичної документації померлої особи.

Зазначені вище дії, відображаються записом у відповідній медичній документації померлої особи із зазначенням дати і часу їх здійснення, прізвищ, імен, по батькові трансплант-координатора та особи, яка надала згоду на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Право на отримання дозволу на зброю

2023-05-10T11:18:05Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF#Text Постанова від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379 "Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
01.03.2022 виданий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ МВС України № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"], який регламентує порядок надання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану.

'''''Цей порядок стосується лише мисливської зброї.'''''

Травматичну зброю відповідно до цього порядку отримати не вийде, для цієї категорії зброї зберігаються вимоги щодо необхідної наявності спеціального статусу.

'''''НАГОЛОШУЄМО!''''' Що процедура отримання дозволу за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом № 170] є тимчасовим заходом, а відповідно діє лише на період воєнного стану та є альтернативою загальному порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказом № 622].
|}
== Хто має право на отримання дозволу на різного виду зброї ==
Дозвіл на придбання пристроїв травматичної дії отримують особи з '''21-річного віку''' - працівники суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#Text Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів"]), а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]), народними депутатами України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закону України "Про статус народного депутата України"]), членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#Text Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]), військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Tex Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]), державними службовцями (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#Text Закону України "Про державну службу"]) та журналістами (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Тимчасовою інструкцією про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379].

Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли '''21-річного віку,''' мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - '''25-річного віку''', холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - '''18-річного віку'''. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність (пункт 12.1 глави 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція)].
== Право підприємст, установ та організацій на зброю ==
'''Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:'''
* озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
*науково-дослідних потреб;
* навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
* спортивних потреб;
* промислового та любительського полювання;
* захисту життя, здоров'я та майна громадян;
* використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
* експонування в музеях та виставках;
* колекціонування;
* нагородження (пункт 9.1 глави 9 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Види зброї, якою можуть володіти громадяни України ==
За відсутності будь-яких дозволів, особи, які досягли '''18 років''', можуть володіти пневматичною зброєю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду, револьверами та пістолетами під патрон Флобера, ножами побутового призначення, а також газовими балончиками (крім тих, які використовуються співробітниками правоохоронних органів). Обіг вказаної категорії засобів самооборони не регулюється законодавством України.

Разом з цим, громадяни України також можуть законно бути власниками вогнепальної, травматичної, холодної та газової зброї за умови попереднього отримання відповідного дозволу.
== Хто не має права на отримання дозволу ==
Органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:
* наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, неусунення виявлених раніше порушень вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції] щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;
* наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* надходження від уповноваженого органу до уповноваженого підрозділу із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією, уповноваженого підрозділу з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи [[Судимість. Правові наслідки судимості|судимості]] за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв (пункт 5.1 глави 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Документи, які необхідні для отримання дозволу ==
Для отримання в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадяни подають відповідну '''заяву''' ''(на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника)''.

До заяви подаються наступні документи:
* заповнена картка-заява (додаток 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання) (пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
*документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо) (якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті).
Крім того, для оформлення документів потрібні 4 фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності''' власника зброї, крім охолощеної зброї.

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.
== Куди звернутися ==
Видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють органи поліції.
== Строк дії дозволів: ==
* на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - '''3 роки''';
* на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';
* на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців''' (пункт 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Порядок отримання дозволу на зброю ==
⇒ Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити [[Отримання довідки про відсутність або наявність судимості|довідку про відсутність судимості]]. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею.

⇒ Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна '''довідка'''. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником.

⇒ Отримати в наркологічному диспансері '''сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду,''' а в психоневрологічному диспансері – '''медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів'''.

⇒ В лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати '''медичну довідку''' для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см.

⇒ Укласти в будь-якій страховій компанії '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальност'''і для власників зброї.

⇒ Придбати '''металевий ящик або сейф''', які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

⇒ Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора поліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання.

⇒ За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний '''рапорт''', який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину.

⇒ Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну '''квитанцію'''.

⇒ З'явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.

⇒ Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з'явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання.

'''''Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], необхідно подати відповідну заяву, до якої додаються:'''''
# фотокартки;
# дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
# платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
# копія договору страхування цивільної відповідальності.
== Порядок отримання дозволу на зброю в умовах воєнного стану ==
'''''Видача уповноваженими підрозділами Національної поліції України громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї (далі - мисливська зброя) та набоїв до неї здійснюється за поданою на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) заявника письмовою заявою про видачу дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї (далі - заява) за наявності документу, що посвідчує особу.'''''

До заяви додаються:
* копії сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
за наявності
* копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу,
* копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України,
* або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю.
Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються, переоформляються після проведення за можливості органами поліції у встановленому порядку перевірок, '''''тривалість''''' яких '''''не повинна перевищувати двох днів''''', щодо '''''відсутності таких обставин:'''''
* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП);
* систематичне порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077] , щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтями 174, 190, 191, 193, 194, 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
* керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою, третьою статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
* незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності два чи більше разів за статтею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
* вчинення домашнього насильства (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
* наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через не встановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду, про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї.
Дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї уповноваженими підрозділами Національної поліції України видається на '''''строк дії правового режиму воєнного стану.''''' Уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється анулювання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї у разі встановлення обставин, зазначених в підпункті 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказу].

Уповноваженими підрозділами Національної поліції України здійснюється прийняття та облік вогнепальної зброї, які громадяни зобов’язані здати до органів поліції '''''не пізніше 10 днів''''' після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Отримана у визначеному цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказом] порядку вогнепальна зброя '''''не пізніше 10 днів''''' після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією], або реалізована у встановленому порядку.

== Дивись також: ==
* [[Видача дозволу на зберігання та носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів]]
* [[Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї]]
* [[Вогнепальна зброя, як об'єкт спільної сумісної власності подружжя]]
* [[Участь цивільних осіб у захисті України]]
* [[Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Право на отримання дозволу на зброю

2023-05-10T11:07:15Z

Yana.kravets: /* Порядок отримання дозволу на зброю */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF#Text Постанова від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379 "Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
01.03.2022 виданий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ МВС України № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"], який регламентує порядок надання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану.

'''''Цей порядок стосується лише мисливської зброї.'''''

Травматичну зброю відповідно до цього порядку отримати не вийде, для цієї категорії зброї зберігаються вимоги щодо необхідної наявності спеціального статусу.

'''''НАГОЛОШУЄМО!''''' Що процедура отримання дозволу за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом № 170] є тимчасовим заходом, а відповідно діє лише на період воєнного стану та є альтернативою загальному порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказом № 622].
|}
== Хто має право на отримання дозволу на різного виду зброї ==
Дозвіл на придбання пристроїв травматичної дії отримують особи з '''21-річного віку''' - працівники суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#Text Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів"]), а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]), народними депутатами України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закону України "Про статус народного депутата України"]), членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#Text Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]), військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Tex Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]), державними службовцями (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#Text Закону України "Про державну службу"]) та журналістами (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Тимчасовою інструкцією про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379].

Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли '''21-річного віку,''' мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - '''25-річного віку''', холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - '''18-річного віку'''. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність (пункт 12.1 глави 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція)].
== Право підприємст, установ та організацій на зброю ==
'''Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:'''
* озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
*науково-дослідних потреб;
* навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
* спортивних потреб;
* промислового та любительського полювання;
* захисту життя, здоров'я та майна громадян;
* використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
* експонування в музеях та виставках;
* колекціонування;
* нагородження (пункт 9.1 глави 9 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Види зброї, якою можуть володіти громадяни України ==
За відсутності будь-яких дозволів, особи, які досягли '''18 років''', можуть володіти пневматичною зброєю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду, револьверами та пістолетами під патрон Флобера, ножами побутового призначення, а також газовими балончиками (крім тих, які використовуються співробітниками правоохоронних органів). Обіг вказаної категорії засобів самооборони не регулюється законодавством України.

Разом з цим, громадяни України також можуть законно бути власниками вогнепальної, травматичної, холодної та газової зброї за умови попереднього отримання відповідного дозволу.
== Хто не має права на отримання дозволу ==
Органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:
* наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, неусунення виявлених раніше порушень вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції] щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;
* наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* надходження від уповноваженого органу до уповноваженого підрозділу із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією, уповноваженого підрозділу з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи [[Судимість. Правові наслідки судимості|судимості]] за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв (пункт 5.1 глави 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Документи, які необхідні для отримання дозволу ==
Для отримання в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадяни подають відповідну '''заяву''' ''(на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника)''.

До заяви подаються наступні документи:
* заповнена картка-заява (додаток 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання) (пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
*документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо) (якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті).
Крім того, для оформлення документів потрібні 4 фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності''' власника зброї, крім охолощеної зброї.

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.
== Куди звернутися ==
Видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють органи поліції.
== Строк дії дозволів: ==
* на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - '''3 роки''';
* на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';
* на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців''' (пункт 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Порядок отримання дозволу на зброю ==
⇒ Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити [[Отримання довідки про відсутність або наявність судимості|довідку про відсутність судимості]]. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею.

⇒ Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна '''довідка'''. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником.

⇒ Отримати в наркологічному диспансері '''сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду,''' а в психоневрологічному диспансері – '''медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів'''.

⇒ В лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати '''медичну довідку''' для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см.

⇒ Укласти в будь-якій страховій компанії '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальност'''і для власників зброї.

⇒ Придбати '''металевий ящик або сейф''', які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

⇒ Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора поліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання.

⇒ За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний '''рапорт''', який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину.

⇒ Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну '''квитанцію'''.

⇒ З'явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.

⇒ Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з'явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання.

'''''Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], необхідно подати відповідну заяву, до якої додаються:'''''
# фотокартки;
# дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
# платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
# копія договору страхування цивільної відповідальності.

== Порядок отримання дозволу на зброю в умовах воєнного стану ==
'''''Видача уповноваженими підрозділами Національної поліції України громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї (далі - мисливська зброя) та набоїв до неї здійснюється за поданою на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) заявника письмовою заявою про видачу дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї (далі - заява) за наявності документу, що посвідчує особу.'''''

До заяви додаються:

* копії сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);

за наявності

* копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу,
* копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України,
* або копія посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, або копія дозволу на зброю.

Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються, переоформляються після проведення за можливості органами поліції у встановленому порядку перевірок, '''''тривалість''''' яких '''''не повинна перевищувати двох днів''''', щодо '''''відсутності таких обставин:'''''

* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП);
* систематичне порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 637/3077] , щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв (притягнення два чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за статтями 174, 190, 191, 193, 194, 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
* керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за частинами другою, третьою статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
* незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності два чи більше разів за статтею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
* вчинення домашнього насильства (притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1859 КУпАП]);
* наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через не встановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду, про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї.

== Дивись також: ==
* [[Видача дозволу на зберігання та носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів]]
* [[Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї]]
* [[Вогнепальна зброя, як об'єкт спільної сумісної власності подружжя]]
* [[Участь цивільних осіб у захисті України]]
* [[Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Право на отримання дозволу на зброю

2023-05-10T10:20:42Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF#Text Постанова від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379 "Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
01.03.2022 виданий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ МВС України № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"], який регламентує порядок надання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану.

'''''Цей порядок стосується лише мисливської зброї.'''''

Травматичну зброю відповідно до цього порядку отримати не вийде, для цієї категорії зброї зберігаються вимоги щодо необхідної наявності спеціального статусу.

'''''НАГОЛОШУЄМО!''''' Що процедура отримання дозволу за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом № 170] є тимчасовим заходом, а відповідно діє лише на період воєнного стану та є альтернативою загальному порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказом № 622].
|}
== Хто має право на отримання дозволу на різного виду зброї ==
Дозвіл на придбання пристроїв травматичної дії отримують особи з '''21-річного віку''' - працівники суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#Text Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів"]), а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]), народними депутатами України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закону України "Про статус народного депутата України"]), членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#Text Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]), військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Tex Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]), державними службовцями (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#Text Закону України "Про державну службу"]) та журналістами (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Тимчасовою інструкцією про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379].

Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли '''21-річного віку,''' мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - '''25-річного віку''', холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - '''18-річного віку'''. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність (пункт 12.1 глави 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція)].
== Право підприємст, установ та організацій на зброю ==
'''Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:'''
* озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
*науково-дослідних потреб;
* навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
* спортивних потреб;
* промислового та любительського полювання;
* захисту життя, здоров'я та майна громадян;
* використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
* експонування в музеях та виставках;
* колекціонування;
* нагородження (пункт 9.1 глави 9 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Види зброї, якою можуть володіти громадяни України ==
За відсутності будь-яких дозволів, особи, які досягли '''18 років''', можуть володіти пневматичною зброєю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду, револьверами та пістолетами під патрон Флобера, ножами побутового призначення, а також газовими балончиками (крім тих, які використовуються співробітниками правоохоронних органів). Обіг вказаної категорії засобів самооборони не регулюється законодавством України.

Разом з цим, громадяни України також можуть законно бути власниками вогнепальної, травматичної, холодної та газової зброї за умови попереднього отримання відповідного дозволу.
== Хто не має права на отримання дозволу ==
Органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:
* наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, неусунення виявлених раніше порушень вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції] щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;
* наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* надходження від уповноваженого органу до уповноваженого підрозділу із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією, уповноваженого підрозділу з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи [[Судимість. Правові наслідки судимості|судимості]] за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв (пункт 5.1 глави 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Документи, які необхідні для отримання дозволу ==
Для отримання в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадяни подають відповідну '''заяву''' ''(на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника)''.

До заяви подаються наступні документи:
* заповнена картка-заява (додаток 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання) (пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
*документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо) (якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті).
Крім того, для оформлення документів потрібні 4 фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності''' власника зброї, крім охолощеної зброї.

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.
== Куди звернутися ==
Видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють органи поліції.
== Строк дії дозволів: ==
* на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - '''3 роки''';
* на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';
* на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців''' (пункт 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Порядок отримання дозволу на зброю ==
⇒ Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити [[Отримання довідки про відсутність або наявність судимості|довідку про відсутність судимості]]. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею.

⇒ Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна '''довідка'''. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником.

⇒ Отримати в наркологічному диспансері '''сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду,''' а в психоневрологічному диспансері – '''медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів'''.

⇒ В лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати '''медичну довідку''' для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см.

⇒ Укласти в будь-якій страховій компанії '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальност'''і для власників зброї.

⇒ Придбати '''металевий ящик або сейф''', які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

⇒ Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора поліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання.

⇒ За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний '''рапорт''', який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину.

⇒ Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну '''квитанцію'''.

⇒ З'явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.

⇒ Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з'явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання.

Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], необхідно подати відповідну '''заяву''', до якої додаються:
# фотокартки;
# дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
# платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
# копія договору страхування цивільної відповідальності.
== Дивись також: ==
* [[Видача дозволу на зберігання та носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів]]
* [[Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї]]
* [[Вогнепальна зброя, як об'єкт спільної сумісної власності подружжя]]
* [[Участь цивільних осіб у захисті України]]
* [[Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Право на отримання дозволу на зброю

2023-05-10T10:20:15Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF#Text Постанова від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379 "Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
01.03.2022 виданий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказ МВС України № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану"], який регламентує порядок надання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану.

'''''Цей порядок стосується лише мисливської зброї.'''''

Травматичну зброю відповідно до цього порядку отримати не вийде, для цієї категорії зброї зберігаються вимоги щодо необхідної наявності спеціального статусу.
НАГОЛОШУЄМО! Що процедура отримання дозволу за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text Наказом № 170] є тимчасовим заходом, а відповідно діє лише на період воєнного стану та є альтернативою загальному порядку визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Наказом № 622].
|}
== Хто має право на отримання дозволу на різного виду зброї ==
Дозвіл на придбання пристроїв травматичної дії отримують особи з '''21-річного віку''' - працівники суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#Text Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів"]), а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]), народними депутатами України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закону України "Про статус народного депутата України"]), членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#Text Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]), військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Tex Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]), державними службовцями (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#Text Закону України "Про державну службу"]) та журналістами (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Тимчасовою інструкцією про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379].

Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли '''21-річного віку,''' мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - '''25-річного віку''', холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - '''18-річного віку'''. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність (пункт 12.1 глави 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція)].
== Право підприємст, установ та організацій на зброю ==
'''Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:'''
* озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
*науково-дослідних потреб;
* навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
* спортивних потреб;
* промислового та любительського полювання;
* захисту життя, здоров'я та майна громадян;
* використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
* експонування в музеях та виставках;
* колекціонування;
* нагородження (пункт 9.1 глави 9 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Види зброї, якою можуть володіти громадяни України ==
За відсутності будь-яких дозволів, особи, які досягли '''18 років''', можуть володіти пневматичною зброєю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду, револьверами та пістолетами під патрон Флобера, ножами побутового призначення, а також газовими балончиками (крім тих, які використовуються співробітниками правоохоронних органів). Обіг вказаної категорії засобів самооборони не регулюється законодавством України.

Разом з цим, громадяни України також можуть законно бути власниками вогнепальної, травматичної, холодної та газової зброї за умови попереднього отримання відповідного дозволу.
== Хто не має права на отримання дозволу ==
Органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:
* наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, неусунення виявлених раніше порушень вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції] щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;
* наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* надходження від уповноваженого органу до уповноваженого підрозділу із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією, уповноваженого підрозділу з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи [[Судимість. Правові наслідки судимості|судимості]] за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв (пункт 5.1 глави 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Документи, які необхідні для отримання дозволу ==
Для отримання в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадяни подають відповідну '''заяву''' ''(на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника)''.

До заяви подаються наступні документи:
* заповнена картка-заява (додаток 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання) (пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
*документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо) (якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті).
Крім того, для оформлення документів потрібні 4 фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності''' власника зброї, крім охолощеної зброї.

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.
== Куди звернутися ==
Видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють органи поліції.
== Строк дії дозволів: ==
* на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - '''3 роки''';
* на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';
* на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців''' (пункт 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).
== Порядок отримання дозволу на зброю ==
⇒ Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити [[Отримання довідки про відсутність або наявність судимості|довідку про відсутність судимості]]. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею.

⇒ Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна '''довідка'''. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником.

⇒ Отримати в наркологічному диспансері '''сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду,''' а в психоневрологічному диспансері – '''медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів'''.

⇒ В лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати '''медичну довідку''' для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см.

⇒ Укласти в будь-якій страховій компанії '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальност'''і для власників зброї.

⇒ Придбати '''металевий ящик або сейф''', які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

⇒ Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора поліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання.

⇒ За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний '''рапорт''', який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину.

⇒ Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну '''квитанцію'''.

⇒ З'явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.

⇒ Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з'явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання.

Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], необхідно подати відповідну '''заяву''', до якої додаються:
# фотокартки;
# дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
# платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
# копія договору страхування цивільної відповідальності.
== Дивись також: ==
* [[Видача дозволу на зберігання та носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів]]
* [[Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї]]
* [[Вогнепальна зброя, як об'єкт спільної сумісної власності подружжя]]
* [[Участь цивільних осіб у захисті України]]
* [[Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Право на отримання дозволу на зброю

2023-05-10T08:59:31Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 "Про затвердженя Положення про дозвільну систему"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-93-%D0%BF#Text Постанова від 7 вересня 1993 року № 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379 "Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, народними депутатами України, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу, державними службовцями та журналістами"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
01.03.2022 виданий Наказ № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану", який регламентує порядок надання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану. Цей порядок стосується '''лише''' мисливської зброї.
Травматичну зброю відповідно до цього порядку отримати не вийде, для цієї категорії зброї зберігаються вимоги щодо необхідної наявності спеціального статусу.
НАГОЛОШУЄМО! Що процедура отримання дозволу за Наказом № 170 є тимчасовим заходом, а відповідно діє лише на період воєнного стану та є альтернативою загальному порядку визначеному Наказом № 622.
|}

== Хто має право на отримання дозволу на різного виду зброї ==
Дозвіл на придбання пристроїв травматичної дії отримують особи з '''21-річного віку''' - працівники суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#Text Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів"]), а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"]), народними депутатами України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закону України "Про статус народного депутата України"]), членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14#Text Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону"]), військовослужбовцями, крім тих, які проходять строкову військову службу (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Tex Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]), державними службовцями (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#Text Закону України "Про державну службу"]) та журналістами (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]) згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-00#Text Тимчасовою інструкцією про порядок придбання, зберігання, обліку, використання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів працівниками суду, правоохоронних органів та їх близькими родичами, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2000 року № 379].

Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли '''21-річного віку,''' мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - '''25-річного віку''', холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - '''18-річного віку'''. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність (пункт 12.1 глави 12 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (далі - Інструкція)].

== Право підприємст, установ та організацій на зброю ==
'''Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:'''
* озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;
*науково-дослідних потреб;
* навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);
* спортивних потреб;
* промислового та любительського полювання;
* захисту життя, здоров'я та майна громадян;
* використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;
* експонування в музеях та виставках;
* колекціонування;
* нагородження (пункт 9.1 глави 9 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).

== Види зброї, якою можуть володіти громадяни України ==
За відсутності будь-яких дозволів, особи, які досягли '''18 років''', можуть володіти пневматичною зброєю калібром менше 4,5 міліметрів і швидкістю польоту кулі нижче 100 метрів в секунду, револьверами та пістолетами під патрон Флобера, ножами побутового призначення, а також газовими балончиками (крім тих, які використовуються співробітниками правоохоронних органів). Обіг вказаної категорії засобів самооборони не регулюється законодавством України.

Разом з цим, громадяни України також можуть законно бути власниками вогнепальної, травматичної, холодної та газової зброї за умови попереднього отримання відповідного дозволу.

== Хто не має права на отримання дозволу ==
Органи поліції не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:
* наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;
* наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, неусунення виявлених раніше порушень вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції] щодо зберігання, перевезення, використання раніше придбаної зброї, пристроїв, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;
* наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* надходження від уповноваженого органу до уповноваженого підрозділу із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією, уповноваженого підрозділу з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;
* наявності в особи [[Судимість. Правові наслідки судимості|судимості]] за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;
* відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;
* відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв (пункт 5.1 глави 5 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).

== Документи, які необхідні для отримання дозволу ==
Для отримання в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадяни подають відповідну '''заяву''' ''(на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника)''.

До заяви подаються наступні документи:
* заповнена картка-заява (додаток 14 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
* медична довідка (крім охолощеної зброї);
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм,- копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання) (пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]);
*документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо) (якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті).

Крім того, для оформлення документів потрібні 4 фотокартки розміром 3Х4 см, а для отримання дозволу на носіння та зберігання зброї - '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності''' власника зброї, крім охолощеної зброї.

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.

== Куди звернутися ==
Видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють органи поліції.

== Строк дії дозволів: ==
* на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам - '''3 роки''';
* на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';
* на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців''' (пункт 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції]).

== Порядок отримання дозволу на зброю ==
⇒ Звернутись до працівників дозвільної системи відповідного органу поліції та замовити [[Отримання довідки про відсутність або наявність судимості|довідку про відсутність судимості]]. При цьому, з`ясувати перелік та контакти організацій які проводять курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею.

⇒ Записатись на курси з вивчення матеріальної частини зброї і правил поводження з нею. За результатами проходження курсів та здачі іспиту видається відповідна '''довідка'''. Для підготовки до іспиту варто ознайомитись з методичним посібником.

⇒ Отримати в наркологічному диспансері '''сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду,''' а в психоневрологічному диспансері – '''медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів'''.

⇒ В лікарні за місцем проживання або у платному медичному закладі пройти медичний огляд та отримати '''медичну довідку''' для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи. При цьому, для отримання такої довідки необхідно надати дві фотокартки розміром 3Х4 см.

⇒ Укласти в будь-якій страховій компанії '''договір обов'язкового страхування цивільної відповідальност'''і для власників зброї.

⇒ Придбати '''металевий ящик або сейф''', які встановити за місцем проживання. Металевий ящик краще надійно прикріпити до підлоги або стіни (для працівників правоохоронних органів, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], кріпити металевий ящик для зберігання зброї до стіни або підлоги – обов'язково).

⇒ Для прискорення отримання дозволу на придбання зброї, звернутись до дільничного інспектора поліції за місцем проживання і попросити провести спеціальну перевірку за місцем проживання. В ході перевірки інспектор перевіряє наявність металевого ящика для зберігання зброї та його відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], збирає дані про поведінку особи в побуті та за місцем проживання.

⇒ За результатами перевірки дільничний інспектор складає відповідний '''рапорт''', який направляє до відповідної дозвільної системи або видає на руки громадянину.

⇒ Через банківську установу оплатити вартість послуг дозвільної системи з надання відповідного дозволу та зберегти відповідну '''квитанцію'''.

⇒ З'явитись з усіма зібраними документами, їх копіями та двома фотокартками до дозвільної системи у часи прийому та подати заяву про надання дозволу на придбання зброї.

⇒ Отримати дозвіл на придбання зброї, придбати на підставі дозволу зброю та протягом десяти днів з'явитись до дозвільної системи для реєстрації зброї і отримання дозволу на її носіння і зберігання.

Для отримання дозволу на носіння і зберігання зброї, відповідно до пункт 12.2 глави 12 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98 Інструкції], необхідно подати відповідну '''заяву''', до якої додаються:

# фотокартки;
# дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї;
# платіжний документ про оплату відповідної послуги дозвільної системи;
# копія договору страхування цивільної відповідальності.

== Дивись також: ==

* [[Видача дозволу на зберігання та носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів]]
* [[Придбання, зберігання, носіння та перевезення мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї та бойових припасів до неї]]
* [[Вогнепальна зброя, як об'єкт спільної сумісної власності подружжя]]
* [[Участь цивільних осіб у захисті України]]
* [[Кримінальна відповідальність за злочини, пов'язані з незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Порядок електронного декларування місця проживання

2023-04-18T11:21:52Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-п#Text Порядком встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450] передбачено, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб, яке негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

У рішенні зазначаються обставини, що склалися в Україні або в окремих її місцевостях, і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам.

'''У рішенні також зазначаються:'''*обґрунтування необхідності запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
*строки запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
*перелік осіб, яким забороняється або обмежується вибір місця перебування чи місця проживання;
*населені пункти, в яких запроваджується заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
*інші заходи, що полягають у забезпеченні виконання указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
|}
== Загальні положення ==
'''Декларування місця проживання особи''' - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням [https://guide.diia.gov.ua/view/deklaruvannia-mistsia-prozhyvannia-osoby Єдиного державного веб-порталу електронних послуг] (далі - Портал Дія) з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади (пункт 4 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] (далі - Закон).

Мета декларування місця проживання:
# створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
# ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
# використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
'''Особа одночасно може мати лише одне задеклароване місце проживання.''' У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування місця проживання за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"] (далі - Порядок).

На період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону] не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Така особа може задекларувати місце свого проживання без [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання|зняття з реєстрації місця]] свого попереднього проживання.
== Хто може звернутися ==
▶ Повнолітня особа декларує місце свого проживання самостійно.

▶ Декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"], або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|зареєстровано]]/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

'''Увага!''' За бажанням батьків чи одного з них відомості для декларування місця проживання новонародженої дитини можуть бути подані до органу державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення [[Отримання свідоцтва про народження дитини|державної реєстрації народження дитини]].

▶ Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання:
* за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами;
* за адресою іншого житла, ніж задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, коли дитина є здобувачем освіти і проживає в гуртожитку (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
Під час подання декларації про місце проживання в гуртожитку закладу освіти згода уповноваженої особи житла засвідчується її електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"].
== Порядок декларування місця проживання ==
Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання (далі - декларація), поданою такою особою в електронній формі засобами [https://guide.diia.gov.ua/view/deklaruvannia-mistsia-prozhyvannia-osoby Порталу Дія], здійснюється щодо особи, яка:

⇒ пройшла автентифікацію з використанням інтегрованої системи автентифікації, [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника;

⇒ декларує місце проживання:
* у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про таке житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
* у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
Декларування місця проживання особи за декларацією такої особи, поданою в електронній формі, може здійснюватися в '''автоматичному режимі''' (частина восьма статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).

У декларації зазначаються такі відомості про особу:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# стать;
# дата народження;
# місце народження (країна, область, район, населений пункт (за наявності);
# відомості про громадянство;
# адреса житла, в якому декларується місце проживання;
# попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи задекларовано/зареєстровано);
# контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);
# реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі паспорта громадянина України, найменування уповноваженого суб’єкта, що видав, строк дії (за наявності); для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, - серія та номер свідоцтва про народження або реквізити документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, за умови підтвердження таких відомостей засобами електронної інформаційної взаємодії;
# реквізити паспортного документа іноземця чи особи без громадянства (за наявності) - для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання, оформленої засобами Єдиного державного демографічного реєстру;
# унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
# окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (за наявності) або відомості військово-облікового документа (тип військово-облікового документа, найменування районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), в якому особа перебуває та/або перебувала на військовому обліку; для військовозобов’язаних та резервістів - також серія та/або номер військово-облікового документа (за наявності);
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) батьків або інших законних представників чи одного з них, за адресою якого (яких) здійснюється декларування місця проживання дитини;
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) та найменування посади уповноваженої особи житла, яка надала згоду на декларування місця проживання особи у випадках, встановлених законодавством;
# відомості про сплату адміністративного збору;
# дата формування декларації (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
Відповідальність за повноту та достовірність відомостей, зазначених у декларації, несе особа, що її подає.

У разі коли особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання та відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у декларації про місце проживання додатково до вищезазначеної інформації зазначаються відомості про власника (співвласників) житла окремо стосовно кожного власника (співвласника) житла, а саме:
# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі, найменування уповноваженого суб’єкта, що видав, строк дії (за наявності) паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця чи особи без громадянства);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків;
# відомості про документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна (назва, номер та дата документа, що підтверджує право власності);
# контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності).
Згода власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та відображається в декларації під час її формування. Згода власника (співвласників) житла не вимагається у разі декларування місця проживання дітей віком до 18 років за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання їх батьків або інших законних представників чи одного з них.
== Строк надання послуги==
Орган реєстрації у день надходження декларації або на наступний робочий день у разі коли декларація надійшла у неробочий час, здійснює декларування місця проживання особи або приймає рішення про відмову у декларуванні місця проживання в установленому законодавством порядку (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Орган реєстрації''' - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи (пункт 7 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону].
== Вартість послуги ==
Сплата адміністративного збору здійснюється за допомогою засобів Порталу Дія під час формування декларації перед її поданням. При цьому документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, до декларації не додається.

За декларування місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:
* 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2022 році адміністративний збір складає 37,22 грн.), - за декларування місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого Законом строку;
* 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2022 році адміністративний збір складає 62,03 грн.), - за декларування місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого Законом строку, тобто після спливу 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або 3 місяців з дня реєстрації народження дитини (пункт 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
За декларування/реєстрацію місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір справляється лише за одну адміністративну послугу (декларування/реєстрація місця проживання).
== Підстави для відмови у наданні послуги: ==
*у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує як місце проживання, що стосуються заборони декларування місця проживання у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування місця проживання);
*відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;
*особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;
*у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
*звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
*житлу, в якому особа декларує своє місце проживання, не присвоєна адреса у встановленому порядку;
*за адресою житла, в якому особа декларує своє місце проживання, наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
*відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого місця проживання батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;
*дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого місця проживання батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною (пункт 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
'''Увага!''' Не може бути підставою для відмови у декларуванні місця проживання за декларацією (заявою), поданою в електронній формі, відсутність в особи окремого номера запису у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Рішення про відмову в декларуванні місця проживання приймається '''в день звернення особи''', законного представника (представника), уповноваженої особи житла, про що орган реєстрації інформує таких осіб із зазначенням підстав для відмови засобами поштового, телефонного або електронного зв’язку, в тому числі засобами Порталу Дія.
== Скасування відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) особи==
Відомості про задеклароване місце проживання особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
== Див. також ==
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
* [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання]]
*[[Порядок реєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди батька]]
*[[Встановлення факту постійного проживання на території України]]
*[[Витяг про місце проживання з реєстру територіальної громади]]
*[[Декларування та реєстрація місця проживання та перебування біженців, осіб, які потребують додаткового захисту та шукачів притулку]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб

2023-04-18T11:16:37Z

Yana.kravets: /* Дивись також: */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n173 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 495 «Про затвердження Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27.10.2014 № 778 "Про затвердження переліку рідкісних (орфанних) захворювань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 14.05.2004 № 98 "Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання"]
== Порядок взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання==
=== Кому безоплатно надається житлове приміщення? ===
Внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фонду за місцем фактичного проживання/перебування в межах території відповідної сільської, селищної, міської ради.

Фонд житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, формується сільськими, селищними, міськими радами або уповноваженими ними органами (далі - уповноважені органи) шляхом:
* викупу (придбання) житла;
* будівництва нового житла;
* реконструкції наявних будинків і гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень на житлові;
* передачі житла в комунальну або державну власність;
* капітального ремонту об’єктів житлового фонду, зокрема об’єктів соціального призначення.
До фонду можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення. Житлові приміщення з фонду не підлягають приватизації, обміну та поділу, передачі їх у піднайм, використанню для вселення до них інших осіб.

Потреба в житлових приміщеннях з фонду визначається в розмірі не менш як 6 кв. метрів на одну особу.

Житлові приміщення з фонду надаються з урахуванням потреби різних соціальних груп з метою забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.
{| class="wikitable"
|Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фонду мають багатодітні сім’ї; сім’ї з дітьми; вагітні жінки; особи, які втратили працездатність; особи пенсійного віку з числа тих, житло яких було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
|}
Перебування на обліку не є підставою для відмови внутрішньо переміщеній особі в подальшому взятті такої особи на:
* соціальний квартирний облік;
* облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством;
* інші види обліку для отримання житла.
=== Куди звертатися? ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, подається заява до уповноваженого органу (відповідної сільської, селищної, міської ради або її уповноважених органів), у межах території якого вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі.
=== Перелік необхідних документів ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, подається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n162:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%20%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 заява] (за формою згідно з додатком 1 із підписами всіх повнолітніх членів сім’ї).

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім'ї має одинока особа.

До заяви додаються:

1) копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;

2) копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);

3) копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);

4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);

5) копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї. У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності.
У разі подання документів, що містять недостовірні відомості, внутрішньо переміщена особа несе відповідальність згідно із законом.
Особі, яка подала заяву про взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, уповноваженим органом, що здійснює взяття на облік, видається опис документів, в якому зазначається інформація про дату подання та реєстрації заяви, реєстраційний номер заяви та перелік документів, доданих до заяви, за підписом посадової особи, яка їх прийняла.
=== Строк прийняття рішення ===
Відповідно до п.17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n10 Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб] рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, або про відмову у взятті на такий облік приймається уповноваженим органом '''протягом одного робочого''' дня після подання відповідної заяви.
=== Підстави для відмови '''чи зняття з обліку''' ===
Підставами для відмови у взятті внутрішньо переміщених осіб на облік є:
* неподання необхідного пакета документів, (крім випадків, коли такі документи були знищені або пошкоджені, що підтверджується відповідною заявою громадянина);
* подання документів, що містять недостовірні відомості.
Підставами для зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку є:
* заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку;
* зміна особою місця проживання;
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
* неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їй можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
* подання завідомо недостовірних відомостей, що є підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання.
== Порядок надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання ==
У разі надходження до фонду житлових приміщень, придатних для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей, відповідний уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дня надходження такого житла зобов’язаний прийняти рішення про надання житла внутрішньо переміщеним особам. Визначення осіб, яким будуть надані житлові приміщення з фонду, здійснюється уповноваженим органом за результатами нарахування балів за бальною системою оцінювання потреби в житлі для внутрішньо переміщених осіб, визначеною цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n10 Порядком].
==== Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень====
Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду визначається за кількістю балів, що набере внутрішньо переміщена особа/сім’я, за такою системою нарахування балів:
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 |Система нарахування балів
|-
| rowspan=6 |Пріоритетні критерії (нараховуються на сім’ю за найвищим показником) || сім’ї з трьома і більше неповнолітніми дітьми || 27 балів
|-
| сім’ї з двома неповнолітніми дітьми || 26 балів
|-
| сім’ї з однією неповнолітньою дитиною || 25 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є вагітні жінки || 24 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність || 23 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку || 22 балів
|-
| rowspan=15 |Загальні критерії (нараховуються за наявності підстав) || сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії Російської Федерації || 3 бали на сім’ю
|-
| сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, визначені абзацом першим пункту 1 статті 10, та сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України, визначені статтею 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є внутрішньо переміщені особи || 2 бали на сім’ю
|-
| внутрішньо переміщені особи з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11-15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей || 1 бал на особу
|-
| наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту || 2 бали на кожну дитину
|-
| сім’ї з дітьми з інвалідністю || 3 бали на кожну дитину
|-
| багатодітні сім’ї || 2 бали на сім’ю
|-
| неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно || 2 бали сім’ю
|-
| сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи || 2 бали на сім’ю
|-
| наявність у складі сім’ї осіб, які хворіють на рідкісні (орфанні) захворювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14#n14 переліком рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затверджені наказом МОЗ від 27 жовтня 2014 р. № 778] || 2 бали на сім’ю
|-
| особи з інвалідністю I та II групи з числа внутрішньо переміщених осіб || 2 бали на особу
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2|| 2 бали на сім’ю
|-
| сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла
(див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20(%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги)]
| 3 бали на сім’ю
|-
| особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації || 1 бал за одну нагороду
|-
| сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні тимчасовим житлом від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа внутрішньо переміщених осіб, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі || 2 бали на сім’ю
|-
| особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб || 3 бали на особу
|-
|}
Рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.

'''У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб має особа, заява якої була зареєстрована раніше за часом.'''
{| class="wikitable"
|-
| У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік та/або отримання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, внутрішньо переміщена особа зобов’язана '''протягом семи робочих днів''' повідомити уповноважений орган про такі зміни.
|}
=== Видача ордеру на вселення ===
На підставі рішення про надання внутрішньо переміщеним особам і членам їх сімей житлових приміщень з фонду уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n164:~:text=%D0%9E%D0%A0%D0%94%D0%95%D0%A0%20%0A%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 додатком 2].

Ордер вручається внутрішньо переміщеній особі, на ім’я якої він виданий, або уповноваженому нею представнику на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

У разі коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали п'''''ротягом 30 календарних днів''''' без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа - на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік.

Поважними визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.

Після вселення в житлове приміщення з фонду внутрішньо переміщена особа здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).

Рішення про надання внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей житлових приміщень із фонду може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, що не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення.
=== Строк користування житловим приміщенням ===
Житлові приміщення з фондів безоплатно надаються внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей у тимчасове користування на строк '''до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.'''

Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з фондів внутрішньо переміщені особи зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.

Уповноважений орган '''за 14 робочих днів''' до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає внутрішньо переміщену особу про необхідність звільнення такого житла.
=== Договір користування житловими приміщеннями===
Користування житловими приміщеннями з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється на підставі договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 формою, встановленою наказом Держжитлокомунгоспу від 14 травня 2004 р. № 98] (далі - договір користування).

Договір користування укладається після видачі ордера на житлове приміщення з фонду між уповноваженим органом або уповноваженою ним особою та внутрішньо переміщеною особою, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.

Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і користування таким житловим приміщенням на договірних умовах. Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.

У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із внутрішньо переміщеною особою. Такі особи набувають рівних із внутрішньо переміщеною особою прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями.
=== Правила користування житловими приміщеннями ===
Внутрішньо переміщені особи, яким надане житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, '''не мають права''' приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування.

Внутрішньо переміщена особа та члени її сім’ї зобов’язані дотримуватись умов договору користування, а також правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Внутрішньо переміщена особа зобов’язана своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку уповноваженими органами тарифами.

Обов’язок внесення плати за житлово-комунальні та інші послуги виникає з дня підписання внутрішньо переміщеною особою та уповноваженим органом або уповноваженою ним особою договору користування. Встановлені законодавством пільги та субсидії надаються користувачам житлових приміщень на загальних підставах.
=== Продовження договору користування на наступний строк ===
Внутрішньо переміщена особа в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання '''не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування подає заяву''' уповноваженому органу про продовження строку надання житлового приміщення з фонду.

Продовження строку проживання у житлових приміщеннях з фонду здійснюється відповідно до умов, передбачених цим Порядком.

До заяви про продовження строку надання житлового приміщення з фонду додаються документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n70:~:text=12.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пунктом 12 цього Порядку.]

Уповноважений орган зобов’язаний розглянути зазначену заяву '''не пізніше ніж за 50 календарних днів''' до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявнику про прийняте рішення.

У разі коли внутрішньо переміщена особа не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору користування.
== Дострокове припинення надання житлового приміщення ==
Підставами для прийняття рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду є:
* отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання внутрішньо переміщеній особі житлового приміщення з фонду ;
* систематичне порушення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду ;
* приведення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду у непридатний для його використання стан;
* порушення умов договору користування після застосування до внутрішньо переміщеної особи заходу впливу, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n155:~:text=38.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%3A п. 38 цього Порядку];

* не проживання внутрішньо переміщеною особою в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування;
* зміна обставин непереборної сили, які унеможливлюють повернення громадянином до місця свого постійного проживання;

* інші підстави, встановлені законом.
== Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування ==
Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування тягне за собою:
* письмове попередження про порушення умов договору користування;
* розгляд питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду;
* подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.
Примусове виселення внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї із житлових приміщень фонду здійснюється '''лише на підставі рішення суду.'''

Внутрішньо переміщена особа, яка за договором користування не виконує обов’язки, передбачені законодавством і договором користування, несе відповідальність, передбачену законом.
== Дивись також: ==

* [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи]]
* [[Роль Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО)]]
* [[Компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам]]

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб

2023-04-18T11:07:11Z

Yana.kravets: /* Кому безоплатно надається житлове приміщення? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n25 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n172 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n173 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 495 «Про затвердження Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 27.10.2014 № 778 "Про затвердження переліку рідкісних (орфанних) захворювань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 14.05.2004 № 98 "Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання"]
== Порядок взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання==
=== Кому безоплатно надається житлове приміщення? ===
Внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фонду за місцем фактичного проживання/перебування в межах території відповідної сільської, селищної, міської ради.

Фонд житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, формується сільськими, селищними, міськими радами або уповноваженими ними органами (далі - уповноважені органи) шляхом:
* викупу (придбання) житла;
* будівництва нового житла;
* реконструкції наявних будинків і гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень на житлові;
* передачі житла в комунальну або державну власність;
* капітального ремонту об’єктів житлового фонду, зокрема об’єктів соціального призначення.
До фонду можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення. Житлові приміщення з фонду не підлягають приватизації, обміну та поділу, передачі їх у піднайм, використанню для вселення до них інших осіб.

Потреба в житлових приміщеннях з фонду визначається в розмірі не менш як 6 кв. метрів на одну особу.

Житлові приміщення з фонду надаються з урахуванням потреби різних соціальних груп з метою забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.
{| class="wikitable"
|Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фонду мають багатодітні сім’ї; сім’ї з дітьми; вагітні жінки; особи, які втратили працездатність; особи пенсійного віку з числа тих, житло яких було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
|}
Перебування на обліку не є підставою для відмови внутрішньо переміщеній особі в подальшому взятті такої особи на:
* соціальний квартирний облік;
* облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством;
* інші види обліку для отримання житла.
=== Куди звертатися? ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, подається заява до уповноваженого органу (відповідної сільської, селищної, міської ради або її уповноважених органів), у межах території якого вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі.
=== Перелік необхідних документів ===
Внутрішньо переміщеною особою для взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, подається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n162:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%20%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 заява] (за формою згідно з додатком 1 із підписами всіх повнолітніх членів сім’ї).

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім'ї має одинока особа.

До заяви додаються:

1) копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;

2) копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);

3) копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);

4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);

5) копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї. У разі подання заяви уповноваженим представником внутрішньо переміщеної особи пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності.
У разі подання документів, що містять недостовірні відомості, внутрішньо переміщена особа несе відповідальність згідно із законом.
Особі, яка подала заяву про взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, уповноваженим органом, що здійснює взяття на облік, видається опис документів, в якому зазначається інформація про дату подання та реєстрації заяви, реєстраційний номер заяви та перелік документів, доданих до заяви, за підписом посадової особи, яка їх прийняла.
=== Строк прийняття рішення ===
Відповідно до п.17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n10 Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб] рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, або про відмову у взятті на такий облік приймається уповноваженим органом '''протягом одного робочого''' дня після подання відповідної заяви.
=== Підстави для відмови '''чи зняття з обліку''' ===
Підставами для відмови у взятті внутрішньо переміщених осіб на облік є:
* неподання необхідного пакета документів, (крім випадків, коли такі документи були знищені або пошкоджені, що підтверджується відповідною заявою громадянина);
* подання документів, що містять недостовірні відомості.
Підставами для зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку є:
* заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку;
* зміна особою місця проживання;
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
* неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їй можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
* подання завідомо недостовірних відомостей, що є підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання.
== Порядок надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам з фондів житла для тимчасового проживання ==
У разі надходження до фонду житлових приміщень, придатних для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей, відповідний уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дня надходження такого житла зобов’язаний прийняти рішення про надання житла внутрішньо переміщеним особам. Визначення осіб, яким будуть надані житлові приміщення з фонду, здійснюється уповноваженим органом за результатами нарахування балів за бальною системою оцінювання потреби в житлі для внутрішньо переміщених осіб, визначеною цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n10 Порядком].
==== Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень====
Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду визначається за кількістю балів, що набере внутрішньо переміщена особа/сім’я, за такою системою нарахування балів:
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 |Система нарахування балів
|-
| rowspan=6 |Пріоритетні критерії (нараховуються на сім’ю за найвищим показником) || сім’ї з трьома і більше неповнолітніми дітьми || 27 балів
|-
| сім’ї з двома неповнолітніми дітьми || 26 балів
|-
| сім’ї з однією неповнолітньою дитиною || 25 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є вагітні жінки || 24 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність || 23 балів
|-
| сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку || 22 балів
|-
| rowspan=15 |Загальні критерії (нараховуються за наявності підстав) || сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії Російської Федерації || 3 бали на сім’ю
|-
| сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, визначені абзацом першим пункту 1 статті 10, та сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України, визначені статтею 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є внутрішньо переміщені особи || 2 бали на сім’ю
|-
| внутрішньо переміщені особи з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11-15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей || 1 бал на особу
|-
| наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту || 2 бали на кожну дитину
|-
| сім’ї з дітьми з інвалідністю || 3 бали на кожну дитину
|-
| багатодітні сім’ї || 2 бали на сім’ю
|-
| неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно || 2 бали сім’ю
|-
| сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи || 2 бали на сім’ю
|-
| наявність у складі сім’ї осіб, які хворіють на рідкісні (орфанні) захворювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1439-14#n14 переліком рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затверджені наказом МОЗ від 27 жовтня 2014 р. № 778] || 2 бали на сім’ю
|-
| особи з інвалідністю I та II групи з числа внутрішньо переміщених осіб || 2 бали на особу
|-
| сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2|| 2 бали на сім’ю
|-
| сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла
(див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D0%BE%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20(%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги)]
| 3 бали на сім’ю
|-
| особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації || 1 бал за одну нагороду
|-
| сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні тимчасовим житлом від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа внутрішньо переміщених осіб, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі || 2 бали на сім’ю
|-
| особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб || 3 бали на особу
|-
|}
Рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.

'''У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб має особа, заява якої була зареєстрована раніше за часом.'''
{| class="wikitable"
|-
| У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік та/або отримання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, внутрішньо переміщена особа зобов’язана '''протягом семи робочих днів''' повідомити уповноважений орган про такі зміни.
|}
=== Видача ордеру на вселення ===
На підставі рішення про надання внутрішньо переміщеним особам і членам їх сімей житлових приміщень з фонду уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n164:~:text=%D0%9E%D0%A0%D0%94%D0%95%D0%A0%20%0A%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 додатком 2].

Ордер вручається внутрішньо переміщеній особі, на ім’я якої він виданий, або уповноваженому нею представнику на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

У разі коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали п'''''ротягом 30 календарних днів''''' без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього самого строку про поважні причини, що не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа - на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік.

Поважними визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.

Після вселення в житлове приміщення з фонду внутрішньо переміщена особа здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).

Рішення про надання внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей житлових приміщень із фонду може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, що не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення.
=== Строк користування житловим приміщенням ===
Житлові приміщення з фондів безоплатно надаються внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей у тимчасове користування на строк '''до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.'''

Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з фондів внутрішньо переміщені особи зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.

Уповноважений орган '''за 14 робочих днів''' до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає внутрішньо переміщену особу про необхідність звільнення такого житла.
=== Договір користування житловими приміщеннями===
Користування житловими приміщеннями з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється на підставі договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04 формою, встановленою наказом Держжитлокомунгоспу від 14 травня 2004 р. № 98] (далі - договір користування).

Договір користування укладається після видачі ордера на житлове приміщення з фонду між уповноваженим органом або уповноваженою ним особою та внутрішньо переміщеною особою, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.

Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і користування таким житловим приміщенням на договірних умовах. Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.

У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із внутрішньо переміщеною особою. Такі особи набувають рівних із внутрішньо переміщеною особою прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями.
=== Правила користування житловими приміщеннями ===
Внутрішньо переміщені особи, яким надане житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, '''не мають права''' приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування.

Внутрішньо переміщена особа та члени її сім’ї зобов’язані дотримуватись умов договору користування, а також правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території.

Внутрішньо переміщена особа зобов’язана своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку уповноваженими органами тарифами.

Обов’язок внесення плати за житлово-комунальні та інші послуги виникає з дня підписання внутрішньо переміщеною особою та уповноваженим органом або уповноваженою ним особою договору користування. Встановлені законодавством пільги та субсидії надаються користувачам житлових приміщень на загальних підставах.
=== Продовження договору користування на наступний строк ===
Внутрішньо переміщена особа в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання '''не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування подає заяву''' уповноваженому органу про продовження строку надання житлового приміщення з фонду.

Продовження строку проживання у житлових приміщеннях з фонду здійснюється відповідно до умов, передбачених цим Порядком.

До заяви про продовження строку надання житлового приміщення з фонду додаються документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n70:~:text=12.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пунктом 12 цього Порядку.]

Уповноважений орган зобов’язаний розглянути зазначену заяву '''не пізніше ніж за 50 календарних днів''' до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявнику про прийняте рішення.

У разі коли внутрішньо переміщена особа не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору користування.
== Дострокове припинення надання житлового приміщення ==
Підставами для прийняття рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду є:
* отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
* скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
* подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання внутрішньо переміщеній особі житлового приміщення з фонду ;
* систематичне порушення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду ;
* приведення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду у непридатний для його використання стан;
* порушення умов договору користування після застосування до внутрішньо переміщеної особи заходу впливу, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n155:~:text=38.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%3A п. 38 цього Порядку];

* не проживання внутрішньо переміщеною особою в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування;
* зміна обставин непереборної сили, які унеможливлюють повернення громадянином до місця свого постійного проживання;

* інші підстави, встановлені законом.
== Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування ==
Порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору користування тягне за собою:
* письмове попередження про порушення умов договору користування;
* розгляд питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фонду;
* подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.
Примусове виселення внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї із житлових приміщень фонду здійснюється '''лише на підставі рішення суду.'''

Внутрішньо переміщена особа, яка за договором користування не виконує обов’язки, передбачені законодавством і договором користування, несе відповідальність, передбачену законом.

== Дивись також: ==
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Соціальне таксі

2023-04-18T10:34:15Z

Yana.kravets: /* Що таке соціальне таксі? */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 189 "Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для придбання транспортних засобів спеціалізованого призначення для перевезення осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, та інших маломобільних груп населення]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України14 лютого 2007 року № 228 "Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування"]
* [https://smr.gov.ua/images/documents/Rishennia/Sesii/2016/2016-01-28/420-mr-polozhennya-bereginya.doc Рішення Сумської міської ради від 24 лютого 2016 року № 420 - МР «Про організацію діяльності комунальної установи «Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «Берегиня»]
*
== Що таке соціальне таксі?==

=== '''''«Соціальне таксі»''''' - спеціально облаштований транспорт, призначений для людей з інвалідністю. ===
Транспортні соціальні послуги з перевезення особам із інвалідністю І групи та/або одиноких непрацездатних громадян, які самостійно не пересуваються або пересуваються за допомогою милиць, палиць, візків та інших технічних засобів реабілітації, до соціально значимих об’єктів.
Розвиток послуги «Соціальне таксі» є вкрай важливим для усунення бар’єрів у життєдіяльності людей з інвалідністю, особливо людей на візках.

Особи з інвалідністю та маломобільні громадяни можуть скористатися даною послугою для вирішення своїх соціальних питань.

=== Отже, куди можна дістатися за допомогою соціального таксі? ===
• органи соціального захисту населення , ЦНАП,

• органи виконавчої влади,

• банківські установи,

• лікарні, лікувально-профілактичні, санітарно-оздоровчі чи реабілітаційні установи, протезно-ортопедичні підприємства,

• центри правової допомоги та інше.

=== Хто може скористатися послугою «Соціальне таксі»? ===
Скористатися послугою «Соціальне таксі» мають право люди з інвалідністю та маломобільні групи населення, які за станом здоров’я не можуть користуватися громадським транспортом.

'''''Послуга «Соціальне таксі» надається:'''''

• насамперед, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, та іншим маломобільним групам населення, до яких належать особи похилого віку та інші особи, які не можуть пересуватися самостійно,

• особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю з порушеннями зору, інтелектуальними та психічними порушеннями.

== В яких випадках може бути надано послугу " Соціальне таксі"?==
Транспортні послуги надаються згідно із замовленнями у понеділок – четвер з 800 до 1715, п’ятницю з 800 до 1600, крім святкових та неробочих днів.

Транспортні послуги надаються безоплатно особам із інвалідністю І групи та/або одиноких непрацездатних громадян, які самостійно не пересуваються або пересуваються за допомогою милиць, палиць, візків та інших технічних засобів реабілітації за умови, '''''якщо розмір їх пенсії перед місяцем звернення не перевищує трьох прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність. У разі надання транспортних послуг на постійній основі (щомісяця) право замовника на отримання послуг переглядається кожні півроку шляхом перевірки розміру його пенсії перед місяцем його повторного звернення шляхом оновлення заяви, довідки про встановлення групи інвалідності''''' (за виключенням випадку, коли група інвалідності встановлена довічно), довідки медичної установи про нездатність самостійно пересуватися.

Особа, що має право на отримання транспортної послуги може використати її '''''не більше, як 8 разів на місяць''''', за виключенням випадку, коли замовлення понад встановлену кількість разів зумовлене необхідністю відвідування медичних закладів.

'''''Транспортні послуги з перевезення, які надаються особам, що мають право на їх отримання, здійснюються до:'''''

- лікувальних і лікувально-профілактичних закладів;

- закладів медико-соціальної експертизи;

- протезно-ортопедичного закладу;

- закладів соціального захисту;

- до органів Пенсійного фонду України;

- для взяття участі в культурно-масових, святкових заходах.
== Порядок надання соціальної послуги ==
'''''Як можна скористатися послугою?'''''

'''Крок 1'''

Необхідно стати на облік у виконавчому органі/комунальному закладі/установі, на базі якого/якої створена відповідна служба з перевезення вищезазначених категорій населення та надати документи, які передбачені положенням про службу з перевезення для надання цієї послуги.

Послугу «Соціальне таксі» можуть надавати заклади/установи, що надають послуги особам з інвалідністю :

• соціальні,

• медичні,

• реабілітаційні та інші.

'''''Крок 2'''''

Щоб подати заявку, отримувачу послуги необхідно зателефонувати до органу/закладу/установи, на базі якого/якої створено службу з перевезення або відправити заявку електронною поштою.

Під час бронювання поїздки обов’язково потрібно вказати день, час, адресу маршруту, а також орієнтовний термін перебування у пункті призначення. У разі відмови від поїздки, потрібно повідомити про це диспетчера.

Інформацію щодо доступності даної послуги у вашому населеному пункті можна отримати в органі з питань соціального захисту населення за місцем проживання.

Замовлення транспортної послуги може прийматися також за телефоном та реєструється у журналі реєстрації замовлень на транспортні соціальні послуги служби «Соціальне таксі». В якому вказується:
* прізвище, ім’я по батькові замовника транспортної послуги,
* номер телефону (за наявності),
* зареєстроване місце проживання,
* дата та час подачі автотранспорту,
* мета,
* адреса,
* розрахунковий час поїздки.
За надану транспортну послугу замовник транспортної послуги розписується в путівці, де вказано маршрут, кілометраж, дату (час) прибуття в обидві адреси, яку водій повертає фахівцю територіального центру.
Надання безоплатних транспортних послуг здійснюється відповідно до дати та часу звернення у порядку черговості.

Послуга «Соціальне таксі» безкоштовна.
=== Супроводжуючі особи під час надання соціальної послуги із транспортування ===
Під час надання транспортних послуг особу можуть супроводжувати члени сім’ї, законний представник, працівник територіального центру, співробітник підприємства, установи та організації, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням даної категорії осіб та/або наданням їй соціальних послуг (не більше одного).

'''''Супроводжуючі особи перевозяться безоплатно.'''''

При посадці в автотранспорт замовник повинен пред’явити водію документ, що посвідчує особу.
== Умови отримання даної соціальної послуги==
1) письмова заява;

2) копія паспорта громадянина України (стор. 1,2, 11-12) або довідка про тимчасове посвідчення громадянина України;

3) роздруківка про розмір пенсії за місяць, що передує місяцю звернення;

4) довідка про встановлення групи інвалідності;

5) довідка медичної установи про нездатність самостійно пересуватися;

6) запрошення (лист) для участі у культурно-масових, святкових заходах.
== Використання автотранспорту у разі відсутності замовлень==
У разі відсутності замовлень автотранспорт використовується територіальним центром відповідно до власних функцій в частині: підвезення громадян, які обслуговуються територіальним центром до його відділень; доставки адресної допомоги громадянам, які мають часткову втрату рухової активності за місцем їх проживання та отримання гуманітарної та благодійної допомоги.
== Винятки! ==
'''''У виняткових випадках, враховуючи життєві обставини замовника, комісія з питань надання соціальних послуг комунальною установою може приймати рішення про надання транспортних послуг без урахування розміру його пенсії.'''''
==Підстави для відмови==
'''''Транспортні послуги не надаються:'''''

- для перевезення родичів замовника послуги, у випадку супроводження останнього соціальним робітником;

- якщо замовник у поточному році перебуває на обліку на отримання грошових компенсацій відповідно до п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2007-%D0%BF#Text останови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування»] (зі змінами);

- якщо замовник перебуває у стані алкогольного (токсичного, наркотичного) сп’яніння;

- якщо замовник потребує транспортування санітарним автотранспортом;

- у випадку невідповідності документу, що наданий особою відповідно до абзацу третього пункту 52 цього розділу [https://smr.gov.ua/images/documents/Rishennia/Sesii/2016/2016-01-28/420-mr-polozhennya-bereginya.doc Рішення Сумської міської ради від 24 лютого 2016 року № 420 - МР «Про організацію діяльності комунальної установи «Сумський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) «Берегиня»] з даними про замовника транспортної послуги, що містяться в матеріалах його особової справи;

- якщо замовник відмовляється пред’явити документ, що посвідчує особу, при посадці в автотранспорт.
== Оскарження відмови у наданні соціальної послуги ==
Оскаржити відмову - [[Оскарження рішень, дій та бездіяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування]], або у судовому порядку - [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|Звернення до суду: провадження в адміністративній справі.]]
==Дивись також==
* [[Пільги та гарантії осіб з інвалідністю]]
* [[Право на пільговий проїзд у громадському транспорті]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Порядок націоналізації майна громадян російської федерації в Україні

2023-03-29T13:58:45Z

Yana.kravets:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326/2022#n5 Указ Президента України від 11 травня 2022 року № 326 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 травня 2022 року "Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0006525-22#Text Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 травня 2022 року "Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
==Загальна інформація==
'''Націоналізація майна '''- процес переходу приватної власності до державної.

'''Резиденти''' - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі;

'''Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів''' - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам.

'''Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів''' - примусове вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і в порядку, встановлених цим Законом;

'''Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів''' - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам.

==Принципи примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів==
Проведення примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) та ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті, стратегічної важливості та ефективності. Примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв'язала і веде проти України та Українського народу.
Може бути вилучено будь-яке без виключення майно Російської Федерації або її резидентів на території України. Зокрема, грошові кошти, валютні цінності, вклади у банках, рухоме та нерухоме майно, майнові права, корпоративні права,цінні папери, криптовалюта.
==Підстави та порядок примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів==
Рішення про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Проект рішення про примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів до Ради національної безпеки і оборони України вноситься Кабінетом Міністрів України.
Проект рішення повинен містити:
*Перелік об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, що підлягають примусовому вилученню;
*ідентифікацію (місцезнаходження, реєстрацію тощо) об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів;
*найменування осіб, об'єкти права власності яких підлягають примусовому вилученню;
*строки проведення примусового вилучення кожного об'єкта;
Інші положення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]

'''''Не пізніше як у шестимісячний строк''''' після скасування чи завершення воєнного стану в Україні указ Президента України, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, підлягає затвердженню Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону.
==Правовий режим примусово вилучених в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів==
Примусово вилучені об'єкти права власності Російської Федерації та її резидентів передаються у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству, яке у разі необхідності створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на базі вилучених об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (цілісних майнових комплексів). Примусово вилучені земельні ділянки, що є об'єктами права власності Російської Федерації та її резидентів, передаються зазначеному спеціалізованому державному підприємству у постійне користування.

'''''Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів (крім коштів та корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що перебувають у процедурі ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також державних облігацій України та державних деривативів) за рішенням Кабінету Міністрів України передаються:'''''

1) у господарське відання на тимчасовій основі спеціалізованим державним підприємствам, установам, організаціям та/або господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

2) в управління суб’єктам господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, шляхом укладення договору управління майном у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді коштів зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді державних облігацій України та державних деривативів підлягають переказу/зарахуванню на рахунок у цінних паперах Міністерства фінансів України для подальшого погашення та анулювання. Кошти від погашених та анульованих державних облігацій України та державних деривативів, а також нараховані як дохід за державними облігаціями України та державними деривативами до моменту їх погашення та анулювання, перераховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Ухвалення судових рішень про забезпечення позову не зупиняє дії рішення органу державної влади, пов’язаного з примусовим вилученням в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, та не є підставою для зупинення процесу реєстрації речових прав.

Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, реєстрація права власності на які не вимагається відповідно до закону, переходять у власність держави з дня введення в дію указом Президента України рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

Борги державних підприємств, установ та організацій України та/або господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, права вимоги яких були примусово вилучені відповідно до цього Закону як об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, вважаються погашеними з дня набрання чинності законом України, яким затверджено указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

Кошти, отримані від такого продажу, зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Землі енергетичної системи

2023-03-29T13:55:07Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 року № 49 «Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії»]
== Загальна інформація ==
'''Землі енергетичної системи''' - землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених законом випадків розміщення таких об’єктів на землях іншого цільового призначення.

'''Енергетична інфраструктура''' - сукупність об’єктів, призначених для виробництва, передачі і розподілу електричної енергії, у тому числі їх технологічна інфраструктура.

Основними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text принципами регулювання відносин] на землях енергетики та землях спеціальних зон об'єктів енергетики є:
* комплексність заходів, спрямованих на забезпечення дотримання технологічних режимів виробництва і передачі електричної і теплової енергії та безаварійного функціонування і розвитку енергетичної галузі;
* поєднання інтересів забезпечення енергетичної безпеки держави та захисту навколишнього природного середовища;
* пріоритет безпеки життя і здоров'я населення над економічною вигодою від діяльності об'єктів енергетики;
* визнання пріоритету потреб суспільної необхідності на землі енергетики над потребами приватної власності на землю інших осіб;
* гарантування відшкодування розміру втрат і збитків, які можуть бути заподіяні при будівництві та експлуатації об'єктів енергетики власникам і користувачам земельних ділянок (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"] (далі - Закон).
== Землі енергетики ==
До [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text земель енергетики] відносяться землі, надані в установленому законом порядку у власність та користування для розміщення, будівництва і експлуатації об'єктів з виробництва і передачі електричної та теплової енергії, об'єктів альтернативної енергетики, об'єктів технологічної інфраструктури об'єктів енергетики, в тому числі адміністративних та виробничих будівель підприємств, що здійснюють таку діяльність.
* Землі енергогенеруючих підприємств
До земель енергогенеруючих підприємств відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів з виробництва електричної та теплової енергії - ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, теплових електростанцій, теплоелектроцентралей, гідроелектростанцій, гідроакумулюючих електростанцій, вітроелектростанцій, електростанцій з використанням енергії сонця, геотермальних електростанцій, біоелектростанцій та електростанцій з використанням інших відновлювальних джерел отримання електроенергії (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі під виробничими об'єктами енергетики
До земель під виробничими об'єктами енергетики відносяться земельні ділянки підприємств, установ і організацій, надані для розміщення, будівництва та експлуатації підприємств з виробництва електротехнічного обладнання, пристроїв, матеріалів, будівельних конструкцій, дільниць з ремонту електротехнічного обладнання, промислових і ремонтних баз, службових, адміністративних та виробничих будівель суб'єктів енергетики та інших підприємств, що забезпечують експлуатацію об'єктів енергетики (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі міждержавної та магістральної електричної мережі
До земель міждержавної та магістральної електричної мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії між державами, а також від електрогенеруючих підприємств до об'єктів місцевої (локальної) електричної мережі: земельні ділянки під міждержавними і магістральними лініями електропередачі високої напруги; земельні ділянки під електричними підстанціями та розподільними пунктами різних типів високої напруги; земельні ділянки під струмопроводами, пристроями і спорудами, які належать до цих електричних мереж (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі місцевої (локальної) електричної мережі
До земель місцевої (локальної) електричної мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживачів електричної енергії: повітряні і кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції та розподільні пункти, струмопроводи, пристрої і споруди диспетчерсько-технологічного управління процесом електропередачі, повітряні або кабельні вводи до житлових або нежитлових споруд (стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
* Землі під об'єктами магістральної теплової мережі
До земель під об'єктами магістральної теплової мережі відносяться земельні ділянки, надані для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів теплоенергетики: котелень, підключених до теплової мережі, наземних, надземних та підземних трубопроводів, павільйонів і теплових камер з відповідним обладнанням, насосних станцій, центральних теплових пунктів, комунікаційних тунелів, пристроїв та обладнання, необхідних для управління централізованим теплозабезпеченням (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
== Порядок надання та використання земельних ділянок для розміщення об'єктів енергетики ==
Земельні ділянки державної та комунальної власності надаються у власність і користування (у тому числі в оренду або користування на умовах сервітуту) для потреб енергетики, у тому числі для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, за '''рішенням''' органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] (частина перша стаття 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).

Лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури розміщуються на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення. На землях, віднесених до категорії земель, визначених пунктом "ж" частини першої статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу Україн]и, можуть розміщуватися об’єкти альтернативної енергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (енергія сонячна, вітрова, аеротермальна, геотермальна, гідротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів), незалежно від цільового призначення таких земельних ділянок.

Для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури земельні ділянки всіх форм власності, за договором з власником чи користувачем земельної ділянки, можуть використовуватися також шляхом встановлення постійних або строкових земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відчуження земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, для будівництва об'єктів енергетики може здійснюватися в порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

'''''Не потребують відведення у користування земельні ділянки для розміщення та будівництва оператором системи розподілу кабельних ліній електропередачі напругою до 150 кВ включно, що знаходяться на глибині нижче 0,5 метра від поверхні ґрунту.'''''

Будівництво кабельних ліній електропередачі напругою '''''до 150 кВ включно''''', що здійснюється оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу та/або третіми особами на підставі відповідного договору з оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу на землях державної або комунальної власності, може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, за умови отримання дозволу (дозвіл розпорядника земель державної або комунальної власності для використання цих земель на період виконання будівельно-монтажних робіт).

У разі якщо у '''''45-денний строк''''' з дня реєстрації клопотання про надання дозволу на використання земель державної або комунальної власності в період виконання будівельно-монтажних робіт відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не надав такого дозволу або вмотивовану відмову в його наданні, особа, яка подала відповідне клопотання, з наступного дня після закінчення зазначеного строку має право проводити будівельно-монтажні роботи без такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

== Визначення розмірів і конфігурації земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів енергетики ==
Розмір площі, що надається у власність чи користування для розміщення енергогенеруючих об'єктів, визначається за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Конфігурація і розміри площ, що надаються для розміщення трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, струмопроводів, пристроїв і споруд, що належать до електричних мереж, визначаються за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Конфігурація і розміри площ, що відводяться для розміщення опор повітряних ліній електропередачі, а також прокладання кабельних ліній електропередачі, визначаються за проектами їх будівництва відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок залежно від конструкції опор та напруги електричної лінії. Для окремих конструкцій опор розміри площ встановлюються державними будівельними нормами на підставі документації із землеустрою (стаття 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за '''договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки''' або за '''рішенням суду для розміщення об’єктів''' на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, пристроїв і споруд. Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:
* будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
* проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
* розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;
* проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.

У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються:
* зміст земельного сервітуту;
* кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
* площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
*місце розташування земельної ділянки;
*кадастровий номер;
*розмір плати за встановлення сервітуту;
*строк дії сервітуту (частина восьма стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"].

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації. Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для [[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб|суспільних потреб]] чи з [[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану|мотивів суспільної необхідності]], а орендар такої ділянки має право вимагати [[Дострокове розірвання договору оренди землі|розірвання договору оренди земельної ділянки]].

Дія сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються. Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 року № 49 «Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії»] затверджено типову форму договору, що надасть можливість підприємствам, які будують експлуатувати чи експлуатують об’єкти енергетики та передачі електричної енергії, укладати за типовою формою договори про встановлення постійних або строкових земельних сервітутів з власниками чи користувачами земельних ділянок або за рішенням суду для будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури; проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури; розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури; проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.
== Правовий режим спеціальних зон об’єктів енергетики ==
Для забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об'єктів і об'єктів передачі електричної та теплової енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища встановлюються спеціальні зони об'єктів енергетики:
* санітарно-захисні зони атомних електростанцій;
* зони спостереження атомних електростанцій;
* охоронні зони об'єктів енергетики;
* санітарно-захисні зони об'єктів енергетики;
* охоронні зони магістральних теплових мереж.
Земельні ділянки в межах спеціальних зон об'єктів енергетики не вилучаються (викупляються) у власників чи користувачів земельних ділянок, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням).

У разі якщо встановлення спеціальних зон об'єктів енергетики призводить до неможливості раціонального використання земельної ділянки за цільовим призначенням, власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) всієї земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої земельної ділянки має право вимагати в односторонньому порядку розірвання договору оренди земельної ділянки та відшкодування завданих цим збитків (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закону]).

=== ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПІДПРИЄМСТВ ЕНЕРГЕТИКИ, ВЛАСНИКІВ І КОРИСТУВАЧІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК У СПЕЦІАЛЬНИХ ЗОНАХ ОБ'ЄКТІВ ЕНЕРГЕТИКИ ===

==== '''''Система заходів щодо дотримання правового режиму земель енергетики та спеціальних зон об'єктів енергетики включає:''''' ====

* визначення та встановлення в натурі (на місцевості), у разі необхідності, спеціальних зон земель енергетичної системи;
* встановлення обмежень та обтяжень для власників і користувачів земельних ділянок у межах спеціальних зон земель енергетичної системи;
* державний контроль за дотриманням правового режиму використання земель спеціальних зон.

==== '''''Підприємства енергетики в межах земель охоронних зон об'єктів енергетики у випадках аварій або загрози їх виникнення (аварійної ситуації) для негайної їх локалізації, ліквідації можливих наслідків або відвернення їх загрози без погодження з власниками або користувачами земельних ділянок мають право:''''' ====

* безперешкодного проїзду до місця аварії (аварійної ситуації) та виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт;
* здійснювати рубку та обрізування гілок дерев у разі аварій (аварійних ситуацій) у межах охоронних зон об'єктів енергетики, які проходять через земельні лісові ділянки, сади і парки, без наступного відшкодування вартості цих дерев і насаджень.

===== '''''Підприємства, які здійснюють експлуатацію об'єктів енергетики, в охоронних зонах цих об'єктів зобов'язані:''''' =====

* для цілей, пов'язаних з безпечною експлуатацією об'єктів енергетики, запобіганням негативним діям шкідливих факторів та захистом лісів, садів, парків, без попереднього узгодження та отримання дозволів здійснювати періодичну технологічну розчистку просік від чагарників, дерев та обрізування гілок;
* утримувати у стані пожежної безпеки просіки та обладнання повітряних ліній електропередачі, які проходять через лісові ділянки та інші багаторічні насадження;
* передбачати у кошторисах планових робіт кошти на відшкодування власникам або користувачам земельних ділянок збитків, завданих при виконані зазначених робіт, та на приведення земельних ділянок, на яких вони проводилися, у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням;
* проводити планові ремонтні роботи після збору врожаю сільськогосподарських культур;
* після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт відшкодовувати власникам або користувачам земельних ділянок усі фактичні збитки, завдані при виконані зазначених робіт, та за свій рахунок приводити земельні ділянки, на яких вони виконувалися, у стан, придатний для подальшого використання за цільовим призначенням;
* висувати обґрунтовані, обов'язкові до виконання вимоги власникам та користувачам земельних ділянок щодо забезпечення дотримання обмежень та обтяжень в охоронних і санітарно-захисних зонах об'єктів енергетики та передачі електричної енергії.

===== '''''Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об'єктів енергетики мають право:''''' =====

* самостійно господарювати на земельних ділянках з дотриманням установлених обмежень та обтяжень;
* на відшкодування збитків, завданих внаслідок виконання планових та аварійно-відновлювальних робіт.
* Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об'єктів енергетики зобов'язані здійснювати господарську та інші види діяльності на зазначених земельних ділянках з дотриманням вимог цього Закону.

=== ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ, ОБМЕЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СПЕЦІАЛЬНИХ ЗОНАХ ОБ'ЄКТІВ ЕНЕРГЕТИКИ ===

===== '''''У межах санітарно-захисних зон атомних електростанцій забороняється розміщення:''''' =====

* житлових будинків,
* громадських будівель,
* дитячих лікувально-оздоровчих закладів,
* об'єктів господарсько-питного водопостачання,
* промислових і підсобних (допоміжних) споруд, що не належать до атомних електростанцій.

===== ''У межах санітарно-захисних зон електричних мереж забороняється:'' =====

* розташовувати житлові і громадські будівлі, майданчики для стоянки і зупинки всіх видів транспорту, підприємства, на яких використовуються легкозаймисті рідини і гази, підприємства з обслуговування автомобілів, сховища нафти, нафтопродуктів та інших пожежонебезпечних речовин;
* вирощування сільськогосподарських культур, що потребують ручного обробітку ґрунту та збирання урожаю;
* проведення сільськогосподарських та інших робіт особами у віці до 18 років у межах санітарно-захисних зон повітряних ліній електропередачі напругою 750 кВ і вище.

===== '''''У межах охоронних зон об'єктів енергетики забороняється:''''' =====

* будувати житлові будинки, будинки громадського призначення;
* розміщати споруди іншого призначення на меншій відстані від елементів електричних мереж, ніж встановлена нормами;
* складати будь-які матеріали, розпалювати вогнища, влаштовувати звалища;
* саджати дерева, крім кущів та саджанців з висотою перспективного росту не більше двох метрів;
* розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів;
* влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт;
* запускати спортивні моделі літальних апаратів та повітряні змії;
* відсипати ґрунт, влаштовувати водосховища, ставки та інші водні споруди;
* влаштовувати зупинки та стоянки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище.

===== '''''В охоронних зонах кабельних ліній електропередачі власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним і юридичним особам забороняється:''''' =====

* саджати дерева та кущі;
* зводити будинки, споруди будь-якого призначення;
* виконувати роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад п'ять тонн;
* зливати їдкі і такі, що спричиняють корозію, речовини, пально-мастильні матеріали;
* кидати якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

Власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним та юридичним особам у межах спеціальних зон об'єктів енергетики без письмової згоди підприємств енергетики, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи, що можуть призвести до порушення безаварійного функціонування об'єктів електричних мереж.

Фізичні та юридичні особи, власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності (вчиненні дій) на землях охоронних зон об'єктів енергетики зобов'язані дотримуватися спеціального режиму їх використання, обмежень та обтяжень, встановлених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Можливість використання земель і водойм, розташованих у санітарно-захисних зонах атомних електростанцій, з народногосподарською метою визначається за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та підприємством, що експлуатує відповідну атомну електростанцію, за умови обов’язкового проведення радіологічного контролю продукції, що виробляється.

=== ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ЗЕМЛІ ЕНЕРГЕТИКИ ===
'''''Власники і користувачі земельних ділянок мають право на відшкодування обґрунтованого розміру збитків''''', завданих їм внаслідок встановлення обмежень на використання належних їм земельних ділянок у межах спеціальних зон об'єктів енергетики.

До осіб, які мають право на зазначене відшкодування, належать особи, які набули право власності або користування (для земель державної та комунальної власності) земельними ділянками до надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта енергетики.

'''''При переході права власності чи користування цими земельними ділянками до інших осіб право на зазначене відшкодування''''' (в частині суми, не виплаченої попередньому власнику або користувачу земельної ділянки) зберігається за її новим власником або користувачем земельної ділянки.

У разі якщо встановлення спеціальної зони об'єкта енергетики спричинить неможливість використання земельної ділянки, повністю або частково розташованої в межах цієї зони, за цільовим призначенням, зазначена земельна ділянка підлягає відчуженню для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Підприємства, що здійснюють експлуатацію об'єктів енергетики, мають право на відшкодування збитків, завданих їм власниками або користувачами земельних ділянок, розташованих у межах спеціальних зон об'єктів енергетики, а також іншими особами внаслідок недотримання встановлених цим Законом обмежень на використання земель у межах таких зон.

'''''Відповідальність за порушення законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об'єктів енергетики'''''

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об'єктів енергетики, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.

'''''Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон об'єктів енергетики, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законодавством.'''''

Державний контроль за дотриманням правового режиму спеціальних зон здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, а за використанням та охороною земель - органами, що здійснюють такий контроль відповідно до закону.

== Дивись також: ==
* [[Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності]]
[[ Категорія:Земельне право ]]

Охорона спадкового майна

2023-03-29T13:43:45Z

Yana.kravets: /* Припинення заходів щодо охорони спадкового майна */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені Рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29.01.2009 (далі - Методичні рекомендації)]
== Загальні положення ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є однією із найважливіших нотаріальних дій, що гарантує захист майнових прав громадян.

Ця нотаріальна дія вчиняється після її оплати у день подачі всіх необхідних документів.

Заходи щодо охорони спадкового майна мають бути проведені у максимально стислі строки.

Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1283 ЦК України])
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |'''Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється поетапно:''' 
|-
| 1. || прийняття заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
|-
| 2. || здійснення підготовчих дій (витребування та отримання всіх необхідних документів, вирішення питання щодо залучення свідків, необхідності залучення експерта чи оцінювача тощо)
|-
| 3. || опис спадкового майна
|-
| 4. || охорона та зберігання описаного спадкового майна
|}
== Хто може вживати заходи щодо охорони спадкового майна?==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 стаття 60 Закону України "Про нотаріат"]).
== Підстави вжиття заходів щодо охорони спадкового майна==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням фізичних та юридичних осіб, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави.

Ці заходи вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення нотаріусам чи посадовим особам органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням майна.
== Підготовчі дії нотаріуса перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна==
Заява про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 1 Методичних рекомендацій]) після надходження відразу реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 2 Методичних рекомендацій]).
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |Перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме:
|-
| 1. || визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження
|-
| 2. || перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру. Якщо спадкова справа не заведена, нотаріус реєструє заяву про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також і в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу і реєструє її у Спадковому реєстрі
|-
| 3. || з'ясовує, чи були вжиті попередні заходи щодо збереження спадкового майна. Якщо такі заходи були вжиті - то ким, коли і як (чи було приміщення опечатано, де знаходяться ключі від цього приміщення тощо)
|-
| 4. || повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі про проведення опису майна спадкодавця нотаріус повідомляє житлово-експлуатаційні органи, а в разі необхідності - органи внутрішніх справ та інших заінтересованих осіб (кредитора якщо є підстави вважати, що спадщина може бути визнана відумерлою, нотаріус повинен повідомити відповідний орган місцевого самоврядування
|-
| 5. || вживає заходів для залучення до участі в проведенні опису майна свідків (не менше двох). Свідками можуть бути будь-які незаінтересовані особи з повною цивільною дієздатністю
|}
== Строк вжиття заходів ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється нотаріусом після отримання документів, що підтверджують факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, але '''''не пізніше наступного дня з дати надходження таких документів.'''''

'''На підтвердження факту смерті''' нотаріусу надається свідоцтво про смерть, з якого виготовляється копія та проставляється відмітка "згідно з оригіналом". Зазначена копія долучається до спадкової справи. У разі відсутності свідоцтва про смерть нотаріус робить запит до органу реєстрації актів цивільного стану для отримання копії актового запису про реєстрацію смерті та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

'''На підтвердження місця відкриття спадщини''' нотаріусу подається довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування, будинкова книга з записом про місце проживання спадкодавця тощо. Якщо надати такі документи неможливо, нотаріус робить запит до адресного довідкового бюро.
== Опис спадкового майна ==
Для охорони спадкового майна нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування '''провадять опис майна і передають його на зберігання спадкоємцям або іншим особам'''.

'''Якщо у складі спадщини є майно, що потребує управління, а також у разі подання позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями нотаріус призначає хранителя майна.''' У місцевості, де немає нотаріуса, посадова особа органу місцевого самоврядування призначає у цих випадках над спадковим майном опікуна. Опис спадкового майна проводиться за участю заінтересованих осіб (за бажанням) і не менше ніж двох свідків.

Присутність виконавця заповіту при здійсненні опису спадкового майна є обов'язковою.
=== Порядок проведення опису майна===
Після одержання заяви та вжиття всіх необхідних попередніх заходів нотаріус зобов'язаний прибути за місцезнаходженням майна для складання акта опису спадкового майна ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 4 Методичних рекомендацій]).

'''В акті опису мають бути зазначені:'''
# дата та час складання акта опису, а також прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який проводить опис;
# найменування державної нотаріальної контори або нотаріального округу, в якому зареєстрований приватний нотаріус;
# дата одержання заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (повідомлення про орієнтовний склад спадкового майна) або доручення нотаріуса, яким заведено спадкову справу, про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
# прізвище, ім'я, по батькові, адреса, а в необхідних випадках - місце роботи та посади осіб, які беруть участь в описі;
# прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця, дата його смерті, місце відкриття спадщини та місцезнаходження спадкового майна;
# відомості про спадкоємців;
# відомості про те, чи було опечатано приміщення до прибуття нотаріуса і ким, стан пломб та печаток, якщо приміщення опечатано;
# опис спадкового майна з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного банку України тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу.
На кожній сторінці акта опису підводиться підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису - загальний підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості.

Нотаріус зобов'язаний включити до акта опису все майно, що знаходиться в житловому будинку (квартирі, кімнаті, іншому приміщенні тощо), який належав померлому. Опису підлягає все майно спадкодавця, у тому числі особисті речі, а також предмети його професійної діяльності (наприклад, музичні інструменти музиканта, медичні інструменти лікаря тощо).

Заяви щодо належності цих речей іншим особам заносяться до акта опису. У таких випадках нотаріус повинен роз'яснити заінтересованим особам порядок звернення до суду з позовом про виключення майна з акта опису. До акта опису необхідно заносити й інші зауваження та заяви осіб, які присутні при проведенні опису (наприклад, про відсутність деяких речей, які до останнього часу були, а на час проведення опису їх немає тощо).

Якщо опис майна провадиться протягом декількох днів, нотаріус повинен кожен раз опечатувати приміщення, де проводиться опис, якщо воно вільне, а в акті опису робити відмітку про причини та час припинення опису, його поновлення, час поновлення, стан пломб та печаток при наступному розпечатуванні приміщення.

У кінці акта опису зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.

Акт опису складається не менше ніж у трьох примірниках.

Усі примірники підписуються нотаріусом, заінтересованими особами, свідками та охоронцем, якому передано на зберігання спадкове майно.
Один примірник акта опису видається охоронцю спадкового майна.
=== Виключення спадкового майна з акта опису ===
У разі одержання нотаріусом рішення суду про виключення майна з акта опису спадкового майна на цьому акті робиться спеціальний напис, у якому зазначаються реквізити цього рішення, на підставі якого майно вилучено з акта опису, перелік вилучених предметів. Напис скріплюється підписом та печаткою нотаріуса. Копія рішення суду додається до матеріалів спадкової справи.
{| class="wikitable"
|-
| Додатково
При проведенні опису спадкового майна у нотаріусів виникають труднощі з визначенням того, яке майно вважати предметами звичайної домашньої обстановки та вжитку, а яке вважати цінним.

На практиці до цінних предметів відносять вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння, предмети антикваріату, цінні колекції, цінні рукописи тощо.
Спір між спадкоємцями щодо визнання речей цінними вирішується в судовому порядку.
|}
=== Оцінка майна ===
Встановлення вартості описаних речей (з урахуванням зносу) провадиться спільно нотаріусом та особами, які беруть участь в описі спадкового майна, за діючими цінами.

Нерухоме майно оцінюється виходячи з ринкової вартості такого майна.

Забороняється визначати лише загальну вартість майна без оцінки та детальної характеристики кожної речі окремо.

Якщо визначити вартість окремої речі неможливо або спадкоємці заперечують проти визначеної нотаріусом та особами, які беруть участь в описі, вартості, спадкоємці мають право запросити спеціаліста-експерта або оцінювача. Оплата праці спеціалістів (експертів, оцінювачів) здійснюється спадкоємцями.
== Випадки, коли вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо==
Якщо вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо у зв'язку з тим, що спадкоємці або інші особи, які проживали разом із спадкодавцем, заперечують проти проведення опису, майно відсутнє або не надається для опису,або вивезене, нотаріус складає акт і повідомляє про це тих спадкоємців, які звертались за вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, а в необхідних випадках - фінансовий орган або прокурора. Нотаріус не вправі вимагати пред'явлення йому майна для опису.

Якщо під час проведення опису нотаріус встановить, що майно, яке підлягає опису, відсутнє або вивезене іншими спадкоємцями, він складає про це акт. Нотаріус зобов'язаний роз'яснити спадкоємцям порядок звернення до суду з відповідним позовом.
== Призначення охоронця спадкового майна ==
Охоронцем спадкового майна може бути призначено осіб з числа спадкоємців, опікунів над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місцеперебування яких невідоме, або інших осіб, визначених спадкоємцями.

За наявності виконавця заповіту він призначається охоронцем усього спадкового майна, як заповіданого, так і не заповіданого.

За бажанням спадкоємців за законом у разі наявності виконавця заповіту нотаріус може призначити охоронцем майна, що спадкується за законом, із числа інших осіб.

Нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким передано на зберігання спадкове майно, про кримінальну відповідальність у разі розтрати або його приховування ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 197 КК України]), а також про матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.
=== Винагорода за зберігання спадкового майна ===
Хранителі, опікуни та інші особи, яким передано на зберігання спадкове майно, якщо вони не є спадкоємцями, мають право одержати від спадкоємців винагороду за зберігання спадкового майна в розмірі, передбаченому чинним законодавством України.

Вказані особи також мають право на відшкодування необхідних витрат по зберіганню і управлінню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди від використання цього майна.
=== Відповідальність за порушення обов'язку щодо охорони спадкового майна ===
Після закінчення опису спадкового майна нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким спадкове майно передано на зберігання, про кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 197 Кримінального кодексу України]).
== Укладання договору на управління спадщиною ==
Якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна з'ясується, що у складі спадщини є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, на підставі заяви заінтересованої особи, укладає договір на управління спадщиною з цією особою ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 5 Методичних рекомендацій]).

Договір на управління спадщиною укладається нотаріусом з дотриманням вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 212 ЦК України].

Текст договору викладається без застосування спеціальних бланків нотаріальних документів згідно з актом опису спадкового майна, який є невід'ємною частиною договору (перелік цього майна може викладатися в тексті договору). Договір на управління спадщиною не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

'''За укладання договору на управління спадщиною державне мито (плата) не стягується.'''

Інформація про укладення договору на управління спадщиною заноситься до Книги обліку договорів на управління спадщиною ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 6 Методичних рекомендацій]).

При укладанні зазначеного договору нотаріус зобов'язаний пересвідчитись у тому, що це майно було власністю спадкодавця на момент відкриття спадщини, про що зазначається в тексті договору з посиланням на реквізити відповідного документа (за наявності).
=== Строк дії договору ===
Строк дії договору визначено до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 1285 ЦК України]).
=== Припинення дії договору на управління спадщиною ===
Договір припиняє свою дію лише з появою спадкоємців або прийняттям спадщини.

Відмова від прийняття спадщини не припиняє дії договору. У разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.

У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття, укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
== Строк, протягом якого триває охорона спадкового майна ==
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, установленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини.

Охорона спадкового майна може тривати після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо до нотаріуса надійде заява про згоду на прийняття спадщини від осіб, для яких право спадкування виникає у разі неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини третьої статті 1270 ЦК України] і якщо до спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини залишилось менше трьох місяців.

У випадку, зазначеному вище, охорона спадкового майна продовжується до прийняття спадщини всіма особами, а якщо вона ними не прийнята - до спливу трьох місяців з дня надходження від будь-якої з цих осіб заяви про згоду прийняти спадщину, якщо частина шестимісячного строку, що залишилась для прийняття спадщини, менше трьох місяців.

== Передача на зберігання окремих видів спадкового майна ==
'''Виявлені під час опису вибухові речовини і вибухові засоби, боєприпаси, зброя (холодна, вогнепальна, пневматична), спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії передаються нотаріусом за окремим описом до органу внутрішніх справ.'''

'''''Якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна нотаріусом виявлені грошові суми''''' (цінні папери), що залишилися після померлого, вони вносяться на відповідні рахунки для обліку депозитних сум нотаріуса чи до банківської установи, про що виписується відповідна квитанція. Квитанція підшивається до спадкової справи.

Зберігання спадкового майна в депозиті нотаріуса чи банківської установи здійснюється за рахунок спадкоємців.

'''''Якщо під час опису виявлені золото, платина, срібло, метали іридієво-платинової групи''''' у будь-якому вигляді, іноземна валюта і виражені в іноземній валюті або монетарних металах платіжні документи, вироби із срібла, монетарних металів, дорогоцінного каміння, а також дорогоцінне каміння і перли, вони здаються до банківської установи на зберігання за окремим описом.

Перед тим як передати зазначені цінності на зберігання до установи банку, нотаріус реєструє їх у Книзі обліку цінностей при вжитті заходів щодо охорони спадкового майна.

'''''Ордени, медалі, нагрудні знаки, а також документи''''' про нагородження за наявності спадкоємців залишаються у сім'ї спадкодавця.

За згодою спадкоємців державні нагороди можуть бути передані на тимчасове або постійне зберігання до музеїв. Державні нагороди передаються музеям на підставі рішення Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України за наявності відповідного клопотання музейного закладу.

Передані до музеїв на постійне зберігання державні нагороди спадкоємцям померлого не повертаються.

У разі відсутності спадкоємців державні нагороди і документи про нагородження передаються на зберігання державі (стаття 18 Закону України "Про державні нагороди України").

'''''Цінні рукописи, літературні твори, листи тощо, що мають історичне та наукове значення,''''' включаються до акта опису та передаються на зберігання спадкоємцям. Якщо спадкоємців немає, нотаріус передає документи на зберігання за окремим описом до відповідних організацій (інститут, музей тощо) у порядку, передбаченому чинним законодавством.

'''''При виявленні у складі спадкового майна об'єктів, які перебувають на державному обліку''''' як пам'ятки історії і культури, нотаріус повідомляє про це відповідні органи охорони пам'яток історії та культури.

'''''Ощадні книжки, заставні на речі спадкодавця, що знаходяться в ломбарді''''' тощо, передаються на зберігання спадкоємцям, а якщо спадкоємців немає - зберігаються у нотаріуса.

== Передача речей, що не мають цінності у зв`язку зі зносом ==
Якщо під час опису спадкового майна виявляться '''''речі, які у зв'язку зі зносом не мають ніякої цінності, нотаріус''''' за згодою спадкоємців або фінансового органу, якщо опис проводиться без участі спадкоємців, не включає до акта опису такі речі, а за окремим описом передає їх для знищення або на заготівельну базу утильсировини.

Передача на зберігання продуктів харчування

'''''Якщо серед спадкового майна виявляться продукти харчування''''', нотаріус передає їх спадкоємцям.

Якщо опис проводиться без участі спадкоємців, продукти харчування довгострокового терміну зберігання передаються відповідним організаціям для реалізації.

Передавання проводиться за окремим актом, який підписує, крім нотаріуса та свідків, спадкоємець або представник організації, яким передані продукти харчування.

== Припинення заходів щодо охорони спадкового майна==
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 частина перша статті 65 Закону України "Про нотаріат"]).

Заходи щодо охорони спадкового майна припиняє нотаріус, який їх вживав.

Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Про припинення охорони спадкового майна нотаріус за місцем відкриття спадщини попередньо повідомляє спадкоємців та виконавця заповіту.

З припиненням заходів до охорони спадкового майна повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена в заповіті.
== Дивись також: ==
* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
* [[Позбавлення права на спадкування]]
* [[Відумерлість спадщини]]
* [[Поділ спадщини між спадкоємцями]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Охорона спадкового майна

2023-03-29T13:38:17Z

Yana.kravets: /* Припинення заходів щодо охорони спадкового майна */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені Рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29.01.2009 (далі - Методичні рекомендації)]
== Загальні положення ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є однією із найважливіших нотаріальних дій, що гарантує захист майнових прав громадян.

Ця нотаріальна дія вчиняється після її оплати у день подачі всіх необхідних документів.

Заходи щодо охорони спадкового майна мають бути проведені у максимально стислі строки.

Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1283 ЦК України])
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |'''Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється поетапно:''' 
|-
| 1. || прийняття заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
|-
| 2. || здійснення підготовчих дій (витребування та отримання всіх необхідних документів, вирішення питання щодо залучення свідків, необхідності залучення експерта чи оцінювача тощо)
|-
| 3. || опис спадкового майна
|-
| 4. || охорона та зберігання описаного спадкового майна
|}
== Хто може вживати заходи щодо охорони спадкового майна?==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 стаття 60 Закону України "Про нотаріат"]).
== Підстави вжиття заходів щодо охорони спадкового майна==
Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням фізичних та юридичних осіб, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави.

Ці заходи вживаються ними безпосередньо або шляхом доручення нотаріусам чи посадовим особам органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням майна.
== Підготовчі дії нотаріуса перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна==
Заява про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 1 Методичних рекомендацій]) після надходження відразу реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 2 Методичних рекомендацій]).
{| class="wikitable"
|-
! colspan= 2 |Перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме:
|-
| 1. || визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження
|-
| 2. || перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру. Якщо спадкова справа не заведена, нотаріус реєструє заяву про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також і в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу і реєструє її у Спадковому реєстрі
|-
| 3. || з'ясовує, чи були вжиті попередні заходи щодо збереження спадкового майна. Якщо такі заходи були вжиті - то ким, коли і як (чи було приміщення опечатано, де знаходяться ключі від цього приміщення тощо)
|-
| 4. || повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі про проведення опису майна спадкодавця нотаріус повідомляє житлово-експлуатаційні органи, а в разі необхідності - органи внутрішніх справ та інших заінтересованих осіб (кредитора якщо є підстави вважати, що спадщина може бути визнана відумерлою, нотаріус повинен повідомити відповідний орган місцевого самоврядування
|-
| 5. || вживає заходів для залучення до участі в проведенні опису майна свідків (не менше двох). Свідками можуть бути будь-які незаінтересовані особи з повною цивільною дієздатністю
|}
== Строк вжиття заходів ==
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснюється нотаріусом після отримання документів, що підтверджують факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, але '''''не пізніше наступного дня з дати надходження таких документів.'''''

'''На підтвердження факту смерті''' нотаріусу надається свідоцтво про смерть, з якого виготовляється копія та проставляється відмітка "згідно з оригіналом". Зазначена копія долучається до спадкової справи. У разі відсутності свідоцтва про смерть нотаріус робить запит до органу реєстрації актів цивільного стану для отримання копії актового запису про реєстрацію смерті та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

'''На підтвердження місця відкриття спадщини''' нотаріусу подається довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування, будинкова книга з записом про місце проживання спадкодавця тощо. Якщо надати такі документи неможливо, нотаріус робить запит до адресного довідкового бюро.
== Опис спадкового майна ==
Для охорони спадкового майна нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування '''провадять опис майна і передають його на зберігання спадкоємцям або іншим особам'''.

'''Якщо у складі спадщини є майно, що потребує управління, а також у разі подання позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями нотаріус призначає хранителя майна.''' У місцевості, де немає нотаріуса, посадова особа органу місцевого самоврядування призначає у цих випадках над спадковим майном опікуна. Опис спадкового майна проводиться за участю заінтересованих осіб (за бажанням) і не менше ніж двох свідків.

Присутність виконавця заповіту при здійсненні опису спадкового майна є обов'язковою.
=== Порядок проведення опису майна===
Після одержання заяви та вжиття всіх необхідних попередніх заходів нотаріус зобов'язаний прибути за місцезнаходженням майна для складання акта опису спадкового майна ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 4 Методичних рекомендацій]).

'''В акті опису мають бути зазначені:'''
# дата та час складання акта опису, а також прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який проводить опис;
# найменування державної нотаріальної контори або нотаріального округу, в якому зареєстрований приватний нотаріус;
# дата одержання заяви про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (повідомлення про орієнтовний склад спадкового майна) або доручення нотаріуса, яким заведено спадкову справу, про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна;
# прізвище, ім'я, по батькові, адреса, а в необхідних випадках - місце роботи та посади осіб, які беруть участь в описі;
# прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця, дата його смерті, місце відкриття спадщини та місцезнаходження спадкового майна;
# відомості про спадкоємців;
# відомості про те, чи було опечатано приміщення до прибуття нотаріуса і ким, стан пломб та печаток, якщо приміщення опечатано;
# опис спадкового майна з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного банку України тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу.
На кожній сторінці акта опису підводиться підсумок кількості речей (предметів) та їх вартості, а після закінчення опису - загальний підсумок кількості речей (предметів) і їх вартості.

Нотаріус зобов'язаний включити до акта опису все майно, що знаходиться в житловому будинку (квартирі, кімнаті, іншому приміщенні тощо), який належав померлому. Опису підлягає все майно спадкодавця, у тому числі особисті речі, а також предмети його професійної діяльності (наприклад, музичні інструменти музиканта, медичні інструменти лікаря тощо).

Заяви щодо належності цих речей іншим особам заносяться до акта опису. У таких випадках нотаріус повинен роз'яснити заінтересованим особам порядок звернення до суду з позовом про виключення майна з акта опису. До акта опису необхідно заносити й інші зауваження та заяви осіб, які присутні при проведенні опису (наприклад, про відсутність деяких речей, які до останнього часу були, а на час проведення опису їх немає тощо).

Якщо опис майна провадиться протягом декількох днів, нотаріус повинен кожен раз опечатувати приміщення, де проводиться опис, якщо воно вільне, а в акті опису робити відмітку про причини та час припинення опису, його поновлення, час поновлення, стан пломб та печаток при наступному розпечатуванні приміщення.

У кінці акта опису зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.

Акт опису складається не менше ніж у трьох примірниках.

Усі примірники підписуються нотаріусом, заінтересованими особами, свідками та охоронцем, якому передано на зберігання спадкове майно.
Один примірник акта опису видається охоронцю спадкового майна.
=== Виключення спадкового майна з акта опису ===
У разі одержання нотаріусом рішення суду про виключення майна з акта опису спадкового майна на цьому акті робиться спеціальний напис, у якому зазначаються реквізити цього рішення, на підставі якого майно вилучено з акта опису, перелік вилучених предметів. Напис скріплюється підписом та печаткою нотаріуса. Копія рішення суду додається до матеріалів спадкової справи.
{| class="wikitable"
|-
| Додатково
При проведенні опису спадкового майна у нотаріусів виникають труднощі з визначенням того, яке майно вважати предметами звичайної домашньої обстановки та вжитку, а яке вважати цінним.

На практиці до цінних предметів відносять вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінне каміння, предмети антикваріату, цінні колекції, цінні рукописи тощо.
Спір між спадкоємцями щодо визнання речей цінними вирішується в судовому порядку.
|}
=== Оцінка майна ===
Встановлення вартості описаних речей (з урахуванням зносу) провадиться спільно нотаріусом та особами, які беруть участь в описі спадкового майна, за діючими цінами.

Нерухоме майно оцінюється виходячи з ринкової вартості такого майна.

Забороняється визначати лише загальну вартість майна без оцінки та детальної характеристики кожної речі окремо.

Якщо визначити вартість окремої речі неможливо або спадкоємці заперечують проти визначеної нотаріусом та особами, які беруть участь в описі, вартості, спадкоємці мають право запросити спеціаліста-експерта або оцінювача. Оплата праці спеціалістів (експертів, оцінювачів) здійснюється спадкоємцями.
== Випадки, коли вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо==
Якщо вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо у зв'язку з тим, що спадкоємці або інші особи, які проживали разом із спадкодавцем, заперечують проти проведення опису, майно відсутнє або не надається для опису,або вивезене, нотаріус складає акт і повідомляє про це тих спадкоємців, які звертались за вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, а в необхідних випадках - фінансовий орган або прокурора. Нотаріус не вправі вимагати пред'явлення йому майна для опису.

Якщо під час проведення опису нотаріус встановить, що майно, яке підлягає опису, відсутнє або вивезене іншими спадкоємцями, він складає про це акт. Нотаріус зобов'язаний роз'яснити спадкоємцям порядок звернення до суду з відповідним позовом.
== Призначення охоронця спадкового майна ==
Охоронцем спадкового майна може бути призначено осіб з числа спадкоємців, опікунів над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місцеперебування яких невідоме, або інших осіб, визначених спадкоємцями.

За наявності виконавця заповіту він призначається охоронцем усього спадкового майна, як заповіданого, так і не заповіданого.

За бажанням спадкоємців за законом у разі наявності виконавця заповіту нотаріус може призначити охоронцем майна, що спадкується за законом, із числа інших осіб.

Нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким передано на зберігання спадкове майно, про кримінальну відповідальність у разі розтрати або його приховування ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 197 КК України]), а також про матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.
=== Винагорода за зберігання спадкового майна ===
Хранителі, опікуни та інші особи, яким передано на зберігання спадкове майно, якщо вони не є спадкоємцями, мають право одержати від спадкоємців винагороду за зберігання спадкового майна в розмірі, передбаченому чинним законодавством України.

Вказані особи також мають право на відшкодування необхідних витрат по зберіганню і управлінню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди від використання цього майна.
=== Відповідальність за порушення обов'язку щодо охорони спадкового майна ===
Після закінчення опису спадкового майна нотаріус попереджає охоронця та інших осіб, яким спадкове майно передано на зберігання, про кримінальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 197 Кримінального кодексу України]).
== Укладання договору на управління спадщиною ==
Якщо під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна з'ясується, що у складі спадщини є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних та юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту, на підставі заяви заінтересованої особи, укладає договір на управління спадщиною з цією особою ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 5 Методичних рекомендацій]).

Договір на управління спадщиною укладається нотаріусом з дотриманням вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 212 ЦК України].

Текст договору викладається без застосування спеціальних бланків нотаріальних документів згідно з актом опису спадкового майна, який є невід'ємною частиною договору (перелік цього майна може викладатися в тексті договору). Договір на управління спадщиною не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

'''За укладання договору на управління спадщиною державне мито (плата) не стягується.'''

Інформація про укладення договору на управління спадщиною заноситься до Книги обліку договорів на управління спадщиною ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09 додаток № 6 Методичних рекомендацій]).

При укладанні зазначеного договору нотаріус зобов'язаний пересвідчитись у тому, що це майно було власністю спадкодавця на момент відкриття спадщини, про що зазначається в тексті договору з посиланням на реквізити відповідного документа (за наявності).
=== Строк дії договору ===
Строк дії договору визначено до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 1285 ЦК України]).
=== Припинення дії договору на управління спадщиною ===
Договір припиняє свою дію лише з появою спадкоємців або прийняттям спадщини.

Відмова від прийняття спадщини не припиняє дії договору. У разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.

У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття, укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
== Строк, протягом якого триває охорона спадкового майна ==
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, установленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини.

Охорона спадкового майна може тривати після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо до нотаріуса надійде заява про згоду на прийняття спадщини від осіб, для яких право спадкування виникає у разі неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини третьої статті 1270 ЦК України] і якщо до спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини залишилось менше трьох місяців.

У випадку, зазначеному вище, охорона спадкового майна продовжується до прийняття спадщини всіма особами, а якщо вона ними не прийнята - до спливу трьох місяців з дня надходження від будь-якої з цих осіб заяви про згоду прийняти спадщину, якщо частина шестимісячного строку, що залишилась для прийняття спадщини, менше трьох місяців.
== Припинення заходів щодо охорони спадкового майна==
Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято - до закінчення строку, встановленого цивільним законодавством України для прийняття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 частина перша статті 65 Закону України "Про нотаріат"]).

Заходи щодо охорони спадкового майна припиняє нотаріус, який їх вживав.

Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Про припинення охорони спадкового майна нотаріус за місцем відкриття спадщини попередньо повідомляє спадкоємців та виконавця заповіту.

З припиненням заходів до охорони спадкового майна повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена в заповіті.

== Дивись також: ==

* [[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
* [[Позбавлення права на спадкування]]
* [[Відумерлість спадщини]]
* [[Поділ спадщини між спадкоємцями]]

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Процедура виконання рішення суду де боржником є держава

2023-03-29T13:34:15Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013760-16#Text Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 13 "Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з виконанням рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація"]
== Основні поняття ==
* '''безспірне списання''' - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
* '''боржники''' - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
* '''виконавчі документи''' - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"];
* '''коди класифікації видатків бюджету''' - коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, коди типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, коди економічної класифікації видатків бюджету;
* '''стягувачі''' - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
== Які судові рішення підпадають під дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"] ==
'''''Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:'''''
* державний орган;
* державні підприємство, установа, організація;
* юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Мається на увазі підприємства ,що належать державі (або в них держава володіє значною часткою) примусова реалізація майна яких забороняється.
'''''Особлива процедура виконання не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.'''''
== Куди звертатися? ==
Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів '''виключно органами Казначейства у порядку черговості''' надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
== Перелік необхідних документів ==
'''У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:'''
# заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв’язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім’я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
# оригінал виконавчого документа;
# судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
# оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
'''До заяви можуть додаватися інші документи,''' які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

'''У разі коли боржник або стягувач змінив найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи),''' за наявності підтвердних документів (змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу) орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів з рахунків такого боржника або перерахування їх на рахунок стягувача з урахуванням зміни його найменування (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові (для фізичної особи).
== Строки пред'явлення рішень до виконання==
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців'''.

Строки пред’явлення виконавчих документів перериваються в разі пред’явлення їх до виконання, надання органом (посадовою особою), який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів.

'''Пропущені строки пред’явлення виконавчих документів''' суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - '''не поновлюються.'''
== Підстави повернення виконавчого документу стягувачу ==
'''Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:'''
* виконавчий документ:
# не підлягає виконанню органом Казначейства;
# подано особою, що не має відповідних повноважень;
# пред’явлено до виконання з пропущенням установленого строку;
# не відповідає вимогам, передбаченим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження";]
* судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;
* боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#Text Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"];
* суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов’язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;
* стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість;
* стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
* суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу;
* відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;
* протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства;
* рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою;
* наявні інші передбачені законом випадки.
== Підстави повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав==
'''Орган Казначейства повертає виконавчий документ до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, у разі:'''
# поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню);
# скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання в установленому порядку виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
# припинення боржника шляхом ліквідації без правонаступництва, крім випадків, коли боржником є особа, визначена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"], а стягувач не відноситься до осіб, визначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 частині другій статті 2 зазначеного Закону];
# повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
# якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини.
== Відкладення безспірного списання коштів==
'''Відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі:'''
# призначення до розгляду органом, який видав виконавчий документ, заяви про роз’яснення рішення про стягнення коштів, встановлення або зміну порядку і способу, розстрочку та/або відстрочку його виконання чи виправлення помилки або про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
# необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
# звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011201-11 кодів бюджетної класифікації] тощо;
# у випадках, передбачених пунктами 39, 44 і 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржникі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845].
На час відкладення безспірного списання коштів перебіг строку виконання рішення про стягнення коштів зупиняється.

Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.

У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснює відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.
== Зупинення безспірного списання коштів==
'''Зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:'''
* зупинення судом виконання:
# виконавчого документа;
# рішення про стягнення коштів;
* звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;
* наявності інших передбачених законом обставин.
Після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.

== Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету ==
'''Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:'''

* для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;
* для компенсації судового збору за рахунок держави у разі звільнення від його сплати у визначених законом випадках;
* що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;
* що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;
* що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;
* що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;
* з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

'''Під час виконання виконавчого документа''' суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п’яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.

'''У разі потреби''' орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.

Компенсація судового збору за рахунок держави у разі звільнення від його сплати у визначених законом випадках, здійснюється органами Казначейства на підставі виконавчих документів з відповідного рахунка спеціального фонду державного бюджету, на який такий судовий збір зарахований.

''Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, здійснюється органом Казначейства, на рахунки якого зараховані зазначені кошти, у межах суми, що надійшла від реалізації.''

== Безспірне списання коштів з рахунків боржника ==
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

'''На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:'''

* за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;
* із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;
* поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат);
* за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
* з рахунків із спеціальним режимом використання;
* за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;
* у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

'''У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.'''

== Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам ==
'''Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):'''

1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;

2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;

4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;

5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

== Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам ==
'''Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:'''

* фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;
* органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

* Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів

'''Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих'''

1) органом Казначейства:

* документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;
* інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#Text Порядку] документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#Text Порядку] в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у '''тримісячний строк''' з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

'''У разі відсутності''' таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

'''У рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються:'''

* назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав;
* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника;
* дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу;
* строк прострочення платежу;
* реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання;
* спосіб перерахування коштів стягувачу;
* сума нарахованої компенсації.

''Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.''

== Відповідальність за невиконання рішення суду ==
У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''протягом трьох місяців''' не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується '''компенсація в розмірі трьох відсотків річних''' від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів '''з державного органу''' нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів '''з державного підприємства або юридичної особи''' нараховується державним виконавцем протягом п’яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88815215 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 804/5950/17 (адміністративне провадження № К/9901/68261/18)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133481 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 916/1227/16 (провадження № 12-105гс18)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78112030 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 916/376/15-г (провадження № 12-179гс18)]
== Дивись також: ==
* [[Фінансування виконавчого провадження]]
* [[Заміна сторони у виконавчому провадженні]]
* [[Повернення виконавчого документу стягувачу]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

2023-03-29T13:26:52Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1102-15#Text Закон України "Про поховання та похоронну справу"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1102-15/ed20190101#n23 Закону України "Про поховання та похоронну справу"] поняття '''"наруга над могилою, іншим місцем поховання"''' включає в себе:
* самовільне утворення надписів, малюнків, символів або інших зображень на кладовищенських спорудах, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних спорудах, склепах, урнах з прахом, могилах чи інших місцях поховання;
* самовільне пошкодження, розкопування, руйнування або в інший спосіб знищення кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, огорож, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання;
* використання з метою, не передбаченою чинним законодавством, чи самовільне використання кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій в цій сфері.
Під '''наругою над тілом (останками, прахом)''' померлого мається на увазі:
* вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого;
* самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого;
* переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого;
* здійснення акту некрофілії;
* використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством цілями;
* вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері.
Відповідальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого передбачена статті 297 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Об'єктом''' даного злочину виступають моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання. Цей злочин заподіює моральну шкоду насамперед рідним і близьким померлих, порушує громадський спокій, може викликати міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, негативно впливає на виховання підлітків.
=== Предмет ===
'''Предметами''' даного злочину ''(речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчиняється злочин)'' являються:
* могила (яма для поховання тіла померлого, а також насип, споруди (хрест, стела, камінь) над місцем поховання);
* інше місце поховання (мавзолей, склеп, корабель чи літак з тілами загиблих тощо);
* труп (тіло померлого як ціле, так і розчленоване, чи його окремі частини);
* урна з прахом (посудина для зберігання праху померлого, який піддано спаленню);
* предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі (будь-які речі, які перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання).
=== Об'єктивна сторона ===
Обєктивна сторона даного злочину проявляється у:
# нарузі над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного (осквернення, у тому числі шляхом вчинення непристойних надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування надмогильних споруд; розкопування місця поховання, розчленування трупа чи його знищення, зривання одягу);
# викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі;
#осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті.
Також, не виключається вчинення даного злочину через бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку свійських тварин, які, наприклад, розривають могилу, справляють на ній природні потреби.
=== Суб'єкт ===
'''Субєкт''' злочину є загальним (особа, яка досягла 16-річного віку).
=== Суб'єктивна сторона ===
'''Суб'єктивна сторона''' цього злочину характеризується '''прямим умислом'''. При нарузі винний усвідомлює характер своїх дій і бажає їх вчинити, а при викраденні предметів він бажає вилучення цих предметів. Мотиви вчинення діянь можуть бути різними, але на кваліфікацію злочину вони не впливають.
== Кваліфікуючі ознаки ==
Кваліфікуючими ознаками даного виду злочину є діяння, вчинені:
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб;
* з корисливих чи хуліганських мотивів;
* щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців;
* поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування.
== Особливо кваліфікуючі ознаки ==
Особливо кваліфікуючою ознакою даного виду злочину є вчинення діяння, яке спричинило тяжкі наслідки.
== Санкція (покарання) ==
1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -

караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
== Дивись також: ==
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]
* [[Досудове розслідування: загальні положення]]
* [[Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

2023-03-29T09:25:41Z

Yana.kravets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1102-15#Text Закон України "Про поховання та похоронну справу"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1102-15/ed20190101#n23 Закону України "Про поховання та похоронну справу"] поняття '''"наруга над могилою, іншим місцем поховання"''' включає в себе:
* самовільне утворення надписів, малюнків, символів або інших зображень на кладовищенських спорудах, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних спорудах, склепах, урнах з прахом, могилах чи інших місцях поховання;
* самовільне пошкодження, розкопування, руйнування або в інший спосіб знищення кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, огорож, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання;
* використання з метою, не передбаченою чинним законодавством, чи самовільне використання кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій в цій сфері.
Під '''наругою над тілом (останками, прахом)''' померлого мається на увазі:
* вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого;
* самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого;
* переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого;
* здійснення акту некрофілії;
* використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством цілями;
* вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері.
Відповідальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого передбачена статті 297 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Об'єктом''' даного злочину виступають моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання. Цей злочин заподіює моральну шкоду насамперед рідним і близьким померлих, порушує громадський спокій, може викликати міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, негативно впливає на виховання підлітків.
=== Предмет ===
'''Предметами''' даного злочину ''(речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчиняється злочин)'' являються:
* могила (яма для поховання тіла померлого, а також насип, споруди (хрест, стела, камінь) над місцем поховання);
* інше місце поховання (мавзолей, склеп, корабель чи літак з тілами загиблих тощо);
* труп (тіло померлого як ціле, так і розчленоване, чи його окремі частини);
* урна з прахом (посудина для зберігання праху померлого, який піддано спаленню);
* предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі (будь-які речі, які перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання).
=== Об'єктивна сторона ===
Обєктивна сторона даного злочину проявляється у:
# нарузі над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного (осквернення, у тому числі шляхом вчинення непристойних надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування надмогильних споруд; розкопування місця поховання, розчленування трупа чи його знищення, зривання одягу);
# викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі;
#осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті.
Також, не виключається вчинення даного злочину через бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку свійських тварин, які, наприклад, розривають могилу, справляють на ній природні потреби.
=== Суб'єкт ===
'''Субєкт''' злочину є загальним (особа, яка досягла 16-річного віку).
=== Суб'єктивна сторона ===
'''Суб'єктивна сторона''' цього злочину характеризується '''прямим умислом'''. При нарузі винний усвідомлює характер своїх дій і бажає їх вчинити, а при викраденні предметів він бажає вилучення цих предметів. Мотиви вчинення діянь можуть бути різними, але на кваліфікацію злочину вони не впливають.
== Кваліфікуючі ознаки ==
Кваліфікуючими ознаками даного виду злочину є діяння, вчинені:
* повторно;
* за попередньою змовою групою осіб;
* з корисливих чи хуліганських мотивів;
* щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців;
* поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування.
== Особливо кваліфікуючі ознаки ==
Особливо кваліфікуючою ознакою даного виду злочину є вчинення діяння, яке спричинило тяжкі наслідки.
== Санкція (покарання) ==
1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, -

караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -

караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

== Дивись також: ==

* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]
* [[Досудове розслідування: загальні положення]]
* [[Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту]]

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

2023-03-28T06:05:52Z

Yana.kravets:

[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану",] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»], яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»] доповнено положеннями.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця".
|}
== Загальні положення ==
[[Файл:Img012.jpg|міні]]'''''Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів''''' (посадових осіб) (далі - рішення) являє собою сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Законі України "Про виконавче провадження"] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон).
== Рішення, що підлягають примусовому виконанню ==
Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону] примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких '''виконавчих документів''':
# виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень [[Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів|третейського суду]], рішень [[Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу|міжнародного комерційного арбітражу]], рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# [[Звернення до суду: наказне провадження|судових наказів]];
# ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів нотаріусів]];
# посвідчень [[Комісія по трудових спорах|комісій по трудових спорах]], що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
#рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами.
== Хто здійснює примусове виконання ==
[[Файл:52743162 742446016140989 6603154528428621824 n-530x750.jpg|міні|463x463пкс]]
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] випадках на [[Інститут приватних виконавців|приватних виконавців]], правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються '''податковими органами''', а рішення щодо стягнення коштів - '''банками та іншими фінансовими установами'''.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються '''органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів'''.

'''Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, що наведені вище, крім:'''
# рішень про [[Примусове виконання рішення про відібрання дитини|відібрання]] і передання дитини, [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з нею]] або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# [[Процедура виконання рішення суду де боржником є держава|рішень, за якими боржником є держава]], державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України);
# рішень адміністративних судів та [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]];
# рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# рішень про [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення|виселення]] та [[Вселення в житлове приміщення|вселення]] фізичних осіб;
# рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнані недієздатними]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|цивільна дієздатність яких обмежена]];
# рішень про [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскацію майна]];
# рішень, виконання яких віднесено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# інших випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"];
# рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text акону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
'''Заходи примусового виконання рішень:'''
* звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
* звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
* вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
* заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем(стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).

Про права та обов'язки державного (приватного) виконавця '''детальніше див.:''' [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
== Початок примусового виконання рішення ==
[[Файл:Img013.jpg|міні]]
⇒ Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа:
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
'''Важливо!''' ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-368/2018(5259/18)] за конституційною скаргою Хліпальської В.В. щодо відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (конституційності) положень частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 Закону] (щодо забезпечення державою виконання судового рішення в частині сплати авансового внеску) від 15.05.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).''

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.[[Файл:MYAMP buklet pamyatka-dlya-borzhnyka A4-2.jpg|міні]]⇒ Виконавець '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження до нього виконавчого документа виносить '''постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону.]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок сплати виконавчого збору]]

У постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про необхідність виконання боржником рішення:
* протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) - за рішенням немайнового характеру виконавець;
* шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням - за рішенням про [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з дитиною]].
⇒ У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець '''негайно''' після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До [[закінчення виконавчого провадження]] виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, '''не пізніше наступного дня''' з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

'''Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі''' (частина перша статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
== Особливості примусового виконання деяких рішень ==
За рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (стаття 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
== Виконання судових рішень у період воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закону України Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"]
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

'''Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:'''
* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
'''Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.'''

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця

10 червня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України № 2297/5, яким передбачено особливості роботи державної виконавчої служби по провадженнях на тимчасово окупованій території або на території, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі ведення активних бойових дій або, які перебувають в оточені. Вказаним наказом, зокрема передбачені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. '''Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням (пропозиціями) Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України при цьому адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечується доступ до виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби. '''
== Судова практика ==
Щодо відмови або повернення заявнику його документів (виконавчого листа) через те, що у відповідача відсутній розрахунковий рахунок для списання коштів
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39318956
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо зобов’язання Державної казначейської служби України прийняти до виконання виконавчий лист
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо відмови судів в зміні способу виконання рішення
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38094275
Щодо обов'язку державного виконавця не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й пересвідчитись у отримані боржником цього документу
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83482473 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі 554/13475/15-ц]
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/m/departament-derjavnoi-vikonavchoi-slujbi ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ]

* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]

* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]

* [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизована система виконавчого провадження]

* [https://setam.net.ua/ Система електронних торгів арештованим майном]
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
*[[Судовий контроль за виконанням рішень суду у цивільному судочинстві]]
* [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення]]
*[[Зупинення виконавчих дій]]
*[[Закриття виконавчого провадження за строком давності та у зв'язку зі смертю боржника]]
*[[Заміна сторони у виконавчому провадженні]]
*[[Захист прав стягувача у виконавчому провадженні]]
*[[Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення]]
* [[Вселення в житлове приміщення]]
[[Категорія:Виконання судових рішень. Виконавче провадження]]

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

2023-03-28T06:01:39Z

Yana.kravets:

[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану",] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»], яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»] доповнено положеннями.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця".
|}
== Загальні положення ==
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) являє собою сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Законі України "Про виконавче провадження"] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон).
== Рішення, що підлягають примусовому виконанню ==
Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону] примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких '''виконавчих документів''':
# [[Файл:Img012.jpg|міні]]виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень [[Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів|третейського суду]], рішень [[Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу|міжнародного комерційного арбітражу]], рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# [[Звернення до суду: наказне провадження|судових наказів]];
# ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів нотаріусів]];
# посвідчень [[Комісія по трудових спорах|комісій по трудових спорах]], що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
#рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами.
== Хто здійснює примусове виконання ==
[[Файл:52743162 742446016140989 6603154528428621824 n-530x750.jpg|міні|463x463пкс]]
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] випадках на [[Інститут приватних виконавців|приватних виконавців]], правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються '''податковими органами''', а рішення щодо стягнення коштів - '''банками та іншими фінансовими установами'''.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються '''органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів'''.

'''Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, що наведені вище, крім:'''
# рішень про [[Примусове виконання рішення про відібрання дитини|відібрання]] і передання дитини, [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з нею]] або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# [[Процедура виконання рішення суду де боржником є держава|рішень, за якими боржником є держава]], державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України);
# рішень адміністративних судів та [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]];
# рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# рішень про [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення|виселення]] та [[Вселення в житлове приміщення|вселення]] фізичних осіб;
# рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнані недієздатними]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|цивільна дієздатність яких обмежена]];
# рішень про [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскацію майна]];
# рішень, виконання яких віднесено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# інших випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"];
# рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text акону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
'''Заходи примусового виконання рішень:'''
* звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
* звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
* вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
* заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем(стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).

Про права та обов'язки державного (приватного) виконавця '''детальніше див.:''' [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
== Початок примусового виконання рішення ==
[[Файл:Img013.jpg|міні]]
⇒ Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа:
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
'''Важливо!''' ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-368/2018(5259/18)] за конституційною скаргою Хліпальської В.В. щодо відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (конституційності) положень частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 Закону] (щодо забезпечення державою виконання судового рішення в частині сплати авансового внеску) від 15.05.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).''

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.[[Файл:MYAMP buklet pamyatka-dlya-borzhnyka A4-2.jpg|міні]]⇒ Виконавець '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження до нього виконавчого документа виносить '''постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону.]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок сплати виконавчого збору]]

У постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про необхідність виконання боржником рішення:
* протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) - за рішенням немайнового характеру виконавець;
* шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням - за рішенням про [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з дитиною]].
⇒ У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець '''негайно''' після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До [[закінчення виконавчого провадження]] виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, '''не пізніше наступного дня''' з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

'''Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі''' (частина перша статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
== Особливості примусового виконання деяких рішень ==
За рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (стаття 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
== Виконання судових рішень у період воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закону України Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"]
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

'''Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:'''
* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
'''Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.'''

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця

10 червня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України № 2297/5, яким передбачено особливості роботи державної виконавчої служби по провадженнях на тимчасово окупованій території або на території, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі ведення активних бойових дій або, які перебувають в оточені. Вказаним наказом, зокрема передбачені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. '''Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням (пропозиціями) Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України при цьому адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечується доступ до виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби. '''
== Судова практика ==
Щодо відмови або повернення заявнику його документів (виконавчого листа) через те, що у відповідача відсутній розрахунковий рахунок для списання коштів
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39318956
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо зобов’язання Державної казначейської служби України прийняти до виконання виконавчий лист
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо відмови судів в зміні способу виконання рішення
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38094275
Щодо обов'язку державного виконавця не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й пересвідчитись у отримані боржником цього документу
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83482473 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі 554/13475/15-ц]
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/m/departament-derjavnoi-vikonavchoi-slujbi ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ]

* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]

* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]

* [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизована система виконавчого провадження]

* [https://setam.net.ua/ Система електронних торгів арештованим майном]
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
*[[Судовий контроль за виконанням рішень суду у цивільному судочинстві]]
* [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення]]
*[[Зупинення виконавчих дій]]
*[[Закриття виконавчого провадження за строком давності та у зв'язку зі смертю боржника]]
*[[Заміна сторони у виконавчому провадженні]]
*[[Захист прав стягувача у виконавчому провадженні]]
*[[Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення]]
* [[Вселення в житлове приміщення]]
[[Категорія:Виконання судових рішень. Виконавче провадження]]

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

2023-03-28T05:53:19Z

Yana.kravets: /* Див. також */

[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Файл:52743162 742446016140989 6603154528428621824 n-530x750.jpg|міні]]
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення», яким Закон України «Про виконавче провадження» доповнено положеннями.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;

юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця".
|}

== Загальні положення ==
[[Файл:Img012.jpg|міні]]
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) являє собою сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Законі України "Про виконавче провадження"] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон).
== Рішення, що підлягають примусовому виконанню ==
Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону] примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких '''виконавчих документів''':
# виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень [[Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів|третейського суду]], рішень [[Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу|міжнародного комерційного арбітражу]], рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# [[Звернення до суду: наказне провадження|судових наказів]];
# ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів нотаріусів]];
# посвідчень [[Комісія по трудових спорах|комісій по трудових спорах]], що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
#рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами.
== Хто здійснює примусове виконання ==
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] випадках на [[Інститут приватних виконавців|приватних виконавців]], правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються '''податковими органами''', а рішення щодо стягнення коштів - '''банками та іншими фінансовими установами'''.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються '''органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів'''.

'''Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, що наведені вище, крім:'''
# рішень про [[Примусове виконання рішення про відібрання дитини|відібрання]] і передання дитини, [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з нею]] або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# [[Процедура виконання рішення суду де боржником є держава|рішень, за якими боржником є держава]], державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України);
# рішень адміністративних судів та [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]];
# рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# рішень про [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення|виселення]] та [[Вселення в житлове приміщення|вселення]] фізичних осіб;
# рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнані недієздатними]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|цивільна дієздатність яких обмежена]];
# рішень про [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскацію майна]];
# рішень, виконання яких віднесено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# інших випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"];
# рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text акону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
'''Заходи примусового виконання рішень:'''
* звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
* звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
* вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
* заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем (стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).

Про права та обов'язки державного (приватного) виконавця '''детальніше див.:''' [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
== Початок примусового виконання рішення ==
[[Файл:Img013.jpg|міні]]
⇒ Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа:
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
'''Важливо!''' ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-368/2018(5259/18)] за конституційною скаргою Хліпальської В.В. щодо відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (конституційності) положень частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 Закону] (щодо забезпечення державою виконання судового рішення в частині сплати авансового внеску) від 15.05.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).''

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.[[Файл:MYAMP buklet pamyatka-dlya-borzhnyka A4-2.jpg|міні]]⇒ Виконавець '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження до нього виконавчого документа виносить '''постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону.]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок сплати виконавчого збору]]

У постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про необхідність виконання боржником рішення:
* протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) - за рішенням немайнового характеру виконавець;
* шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням - за рішенням про [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з дитиною]].
⇒ У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець '''негайно''' після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До [[закінчення виконавчого провадження]] виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, '''не пізніше наступного дня''' з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

'''Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі''' (частина перша статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
== Особливості примусового виконання деяких рішень ==
За рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (стаття 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
== Виконання судових рішень у період воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закону України Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"]
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

'''Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:'''
* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
'''Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.'''

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця

10 червня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України № 2297/5, яким передбачено особливості роботи державної виконавчої служби по провадженнях на тимчасово окупованій території або на території, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі ведення активних бойових дій або, які перебувають в оточені. Вказаним наказом, зокрема передбачені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. '''Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням (пропозиціями) Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України при цьому адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечується доступ до виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби. '''
== Судова практика ==
Щодо відмови або повернення заявнику його документів (виконавчого листа) через те, що у відповідача відсутній розрахунковий рахунок для списання коштів
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39318956
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо зобов’язання Державної казначейської служби України прийняти до виконання виконавчий лист
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо відмови судів в зміні способу виконання рішення
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38094275
Щодо обов'язку державного виконавця не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й пересвідчитись у отримані боржником цього документу
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83482473 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі 554/13475/15-ц]
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/m/departament-derjavnoi-vikonavchoi-slujbi ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ]

* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]

* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]

* [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизована система виконавчого провадження]

* [https://setam.net.ua/ Система електронних торгів арештованим майном]
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
*[[Судовий контроль за виконанням рішень суду у цивільному судочинстві]]
* [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення]]
*[[Зупинення виконавчих дій]]
*[[Закриття виконавчого провадження за строком давності та у зв'язку зі смертю боржника]]
*[[Заміна сторони у виконавчому провадженні]]
*[[Захист прав стягувача у виконавчому провадженні]]
*[[Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення]]
* [[Вселення в житлове приміщення]]
[[Категорія:Виконання судових рішень. Виконавче провадження]]

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

2023-03-27T13:26:07Z

Yana.kravets:

[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Файл:52743162 742446016140989 6603154528428621824 n-530x750.jpg|міні]]
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1126-16 Наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 "Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]
== Загальні положення ==
[[Файл:Img012.jpg|міні]]
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) являє собою сукупність дій визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Законі України "Про виконавче провадження"] органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон).
== Рішення, що підлягають примусовому виконанню ==
Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону] примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких '''виконавчих документів''':
# виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень [[Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів|третейського суду]], рішень [[Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу|міжнародного комерційного арбітражу]], рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# [[Звернення до суду: наказне провадження|судових наказів]];
# ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів нотаріусів]];
# посвідчень [[Комісія по трудових спорах|комісій по трудових спорах]], що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
#рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами.
== Хто здійснює примусове виконання ==
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] випадках на [[Інститут приватних виконавців|приватних виконавців]], правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються '''податковими органами''', а рішення щодо стягнення коштів - '''банками та іншими фінансовими установами'''.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються '''органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів'''.

'''Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, що наведені вище, крім:'''
# рішень про [[Примусове виконання рішення про відібрання дитини|відібрання]] і передання дитини, [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з нею]] або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
# [[Процедура виконання рішення суду де боржником є держава|рішень, за якими боржником є держава]], державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
# рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
# рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України);
# рішень адміністративних судів та [[Виконання рішень Європейського суду з прав людини|рішень Європейського суду з прав людини]];
# рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
# рішень про [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення|виселення]] та [[Вселення в житлове приміщення|вселення]] фізичних осіб;
# рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнані недієздатними]] чи [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|цивільна дієздатність яких обмежена]];
# рішень про [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскацію майна]];
# рішень, виконання яких віднесено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
# інших випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#top Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"];
# рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text акону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
'''Заходи примусового виконання рішень:'''
* звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
* звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
* вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
* заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем (стаття 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання '''протягом трьох місяців''' (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n13 Закону]).

Про права та обов'язки державного (приватного) виконавця '''детальніше див.:''' [[Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність]]
== Початок примусового виконання рішення ==
[[Файл:Img013.jpg|міні]]
⇒ Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа:
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
'''Важливо!''' ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-368/2018(5259/18)] за конституційною скаргою Хліпальської В.В. щодо відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (конституційності) положень частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 Закону] (щодо забезпечення державою виконання судового рішення в частині сплати авансового внеску) від 15.05.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).''

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.[[Файл:MYAMP buklet pamyatka-dlya-borzhnyka A4-2.jpg|міні]]⇒ Виконавець '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня надходження до нього виконавчого документа виносить '''постанову про відкриття виконавчого провадження''', в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону.]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок сплати виконавчого збору]]

У постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про необхідність виконання боржником рішення:
* протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) - за рішенням немайнового характеру виконавець;
* шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням - за рішенням про [[Встановлення порядку побачення з дитиною|встановлення побачення з дитиною]].
⇒ У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець '''негайно''' після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До [[закінчення виконавчого провадження]] виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, '''не пізніше наступного дня''' з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

'''Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі''' (частина перша статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам '''не пізніше наступного робочого дня''' з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження державним органам, органам місцевого самоврядування, банкам, іншим фінансовим установам, підприємствам, установам, організаціям, посадовим чи службовим особам можуть надсилатися у формі електронних документів.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
== Особливості примусового виконання деяких рішень ==
За рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (стаття 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Закону]).
== Виконання судових рішень у період воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text Закону України Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"]
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

'''Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:'''
* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
'''Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.'''

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця

10 червня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України № 2297/5, яким передбачено особливості роботи державної виконавчої служби по провадженнях на тимчасово окупованій території або на території, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі ведення активних бойових дій або, які перебувають в оточені. Вказаним наказом, зокрема передбачені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. '''Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням (пропозиціями) Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України при цьому адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечується доступ до виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби. '''
== Судова практика ==
Щодо відмови або повернення заявнику його документів (виконавчого листа) через те, що у відповідача відсутній розрахунковий рахунок для списання коштів
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39318956
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо зобов’язання Державної казначейської служби України прийняти до виконання виконавчий лист
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
Щодо відмови судів в зміні способу виконання рішення
* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38094275
Щодо обов'язку державного виконавця не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й пересвідчитись у отримані боржником цього документу
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83482473 Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі 554/13475/15-ц]
== Корисні посилання ==
* [https://minjust.gov.ua/m/departament-derjavnoi-vikonavchoi-slujbi ДЕПАРТАМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ]

* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]

* [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиний реєстр боржників]

* [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизована система виконавчого провадження]

* [https://setam.net.ua/ Система електронних торгів арештованим майном]
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Виселення з житлового приміщення, на яке звернуто стягнення]]
* [[Вселення в житлове приміщення]]