WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Протидія булінгу в дитячому середовищі

2026-04-03T12:05:43Z

Yablunovska.Nataliia: технічна помилка

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n3 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Наказ Міністерства освіти і науки України "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти" від 28 грудня 2019 року № 1646]
== Загальні положення ==
Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 (частина 1 статті 16 Конвенції про права дитини] ).

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 52 Конституції України]).
[[Файл:Ознаки булінгу.png|міні|Ознаки булінгу]]
'''Булінг (цькування)''' - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства")].

'''''Кривдник (булер)''''' - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.

'''''Потерпілий (жертва булінгу)''''' - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).

'''''Спостерігачі''''' - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).

'''''Сторони булінгу (цькування)''''' - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).[[Файл:Поняття та види булінгу. Алгоритм дій.jpg|міні|Поняття та види булінгу. Алгоритм дій]]
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
* систематичність (повторюваність) діяння;
* наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
* дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".
'''Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:'''
* замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
* неврівноважена поведінка;
* агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
* різка зміна звичної для дитини поведінки;
* уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
* відлюдкуватість, уникнення спілкування;
* ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
* занижена самооцінка, наявність почуття провини;
* поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
* демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
* схильність до пропуску навчальних занять;
* відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
* депресивні стани;
* аутоагресія (самоушкодження);
* суїцидальні прояви;
* явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
* намагання приховати травми та обставини їх отримання;
* скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
* наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
* наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20#Text Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)]).

== Форми та види булінгу ==
'''Найпоширенішими формами булінгу є:'''
* словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
* образливі жести або дії, наприклад, плювки;
* залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
* ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
* вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви;
* фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
* приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.
До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

'''Ознаками булінгу (цькування) є''' систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
* умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
* словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
* будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
* будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
* інші правопорушення насильницького характеру.
Особливостями булінгу також є:

а) регулярна повторюваність протягом певного часу;

б) суб’єкти взаємодії («кривдник» і «жертва») зазвичай є представниками однієї і тієї самої соціальної групи.

Різниця між булінгом і випадковою бійкою або сваркою виражається в тому, що булінг характеризується специфічними особливостями:

1) прояв насильницьких, агресивних дій;

2) дії мають тривалий контекст;

3) дії спрямовані на людину, не здатну захиститися;

4) дії булінгу є цілком усвідомленими. [[Файл:Чим конфлікт відрізняється від булінгу?.png|міні|Чим конфлікт відрізняється від булінгу?]]
== Види булінгу ==
Види булінгу можна об’єднати в групи вербального, фізичного та емоційного (соціального) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу. 70% знущання відбувається вербально: принизливі обзивання, дошкуляння, жорстока критика, плямування репутації, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток.
[[Файл:Особливості різниці конфлікту та булінгу?.png|міні|Особливості різниці конфлікту та булінгу?]]
* '''Фізичне насильство''' найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).
* '''Економічний булінг''' – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
* '''Психологічний булінг''' – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
* '''Сексуальний булінг''' – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.
* '''Кібербулінг''' – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

== Суб’єкти реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти ==
'''Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:'''
* служба освітнього омбудсмена;
* служби у справах дітей;
* центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
* органи місцевого самоврядування;
* керівники та інші працівники закладів освіти;
* засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
* територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
Працівники закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми, '''повинні бути ознайомлені з інформацією про захист дітей від усіх форм насильства''', у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною. Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, до штатів яких входять особи, які в своїй роботі контактують з дітьми, зобов’язана проводити їх періодичне інформування про захист дітей від усіх форм та видів насильства та експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n97 стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядком реагування на випадки булінгу (цькування)].

Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти:

* '''затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми''' в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;
* '''розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною''' в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
* '''сприяє проходженню''' особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, '''відповідної програми''' для таких осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n459 стаття 10-1 Закону України "Про охорону дитинства")].

'''''Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:'''''
* вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
* за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
* звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
* повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

== Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти ==
Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n459 стаття 10-1 Закону України "Про охорону дитинства")].

Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

'''Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):'''
* невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
* за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
* повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
* повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
* скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) '''не пізніше, ніж упродовж трьох робочих днів''' з дня отримання заяви або повідомлення.

== Відповідальність за вчинення булінгу ==
Відповідно до абзацу дванадцятого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 частини другої статті 54 Закону України "Про освіту"] педагогічні працівники зобов`язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
=== Адміністративна відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4217 стаття 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення])===
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку".
=== Кримінальна відповідальність ===
З настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20120.%20%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 ( стаття 120 Кимінального кодексу України).]

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86252897 Постанова Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 11 грудня 2019 року у справі № 206/5854/19] (Існують різні підходи до визначення поняття «булінг», зокрема, визначають булінг як довготривалий процес усвідомленого жорстокого поводження, фізичного або психічного, з боку індивіда або групи по відношенню до іншого індивіда, який не здатен себе захистити в даній ситуації, або умисну, систематично повторювану та агресивну поведінку, що включає нерівність соціальної влади або фізичної сили, або як соціальну систему, яка включає переслідувача, жертву, а також сторонніх спостерігачів. Основною характеристикою булінгу є емоційне приниження, образа почуттів людини, висловлювання принизливих оцінок щодо іншої людини, що призводить до виключення її з групи. Ознаки булінгу, зокрема, це - емоційне приниження, що включає вербальні і невербальні способи вираження; продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду; непривітна і недовірлива поведінка; втручання у приватне життя людини; погіршення психологічного і фізичного стану людини, на яку спрямована агресія; намір завдати шкоду іншій людині, що дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючі події, та інше. Всі дії, які утворюють булінг, попри їх різноманіття, мають спільні риси: 1) дисбаланс влади, тобто кривдник та жертва обов`язково різні за соціальним статусом, фізичною чи психологічною адаптованістю до середовища, тощо; 2) намір нашкодити, тобто кривдник навмисно викликає емоційний або фізичний біль у потерпілого, насолоджується спостерігаючи; 3) погроза подальшої агресії, тобто кривдник і жертва розуміють, що це не перший і не останній випадок знущання. Тобто, істотними ознаками булінгу є системність такого цькування та чітке розмежування ролей.).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81658787 Постанова Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у справі № 759/5671/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82198121 Постанова Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2019 року у справі № 483/440/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84789248 Постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 жовтня 2019 року у справі № 279/2947/19]
* Європейський суд з прав людини у справі «[https://hudoc.echr.coe.int/fre#{"itemid":["001-209331"]} F.O. V. CROATIA» (№ 29555/13 від 22 квітня 2021 р.)] вказав, що національні органи повинні забезпечити «нульову терпимість» до будь-якого насильства чи жорстокого поводження в закладах освіти, включаючи відповідні кримінально-правові, цивільні, адміністративні та професійні заходи. У зв’язку з еволюцією соціальних установок та правових стандартів щодо застосування заходів дисципліни щодо дітей визнано необхідність захисту дітей від будь-яких форм насильства та жорстокого поводження.

[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]

Протидія булінгу в дитячому середовищі

2026-04-03T11:55:10Z

Yablunovska.Nataliia: актуалізовано інформацію

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n3 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Наказ Міністерства освіти і науки України "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти" від 28 грудня 2019 року № 1646]
== Загальні положення ==
Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 (частина 1 статті 16 Конвенції про права дитини] ).

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 52 Конституції України]).
[[Файл:Ознаки булінгу.png|міні|Ознаки булінгу]]
'''Булінг (цькування)''' - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства")].

'''''Кривдник (булер)''''' - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.

'''''Потерпілий (жертва булінгу)''''' - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).

'''''Спостерігачі''''' - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).

'''''Сторони булінгу (цькування)''''' - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).[[Файл:Поняття та види булінгу. Алгоритм дій.jpg|міні|Поняття та види булінгу. Алгоритм дій]]
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
* систематичність (повторюваність) діяння;
* наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
* дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".
'''Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:'''
* замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
* неврівноважена поведінка;
* агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
* різка зміна звичної для дитини поведінки;
* уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
* відлюдкуватість, уникнення спілкування;
* ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
* занижена самооцінка, наявність почуття провини;
* поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
* демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
* схильність до пропуску навчальних занять;
* відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
* депресивні стани;
* аутоагресія (самоушкодження);
* суїцидальні прояви;
* явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
* намагання приховати травми та обставини їх отримання;
* скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
* наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
* наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20#Text Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)]).

== Форми та види булінгу ==
'''Найпоширенішими формами булінгу є:'''
* словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
* образливі жести або дії, наприклад, плювки;
* залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
* ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
* вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви;
* фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
* приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.
До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

'''Ознаками булінгу (цькування) є''' систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
* умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
* словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
* будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
* будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
* інші правопорушення насильницького характеру.
Особливостями булінгу також є:

а) регулярна повторюваність протягом певного часу;

б) суб’єкти взаємодії («кривдник» і «жертва») зазвичай є представниками однієї і тієї самої соціальної групи.

Різниця між булінгом і випадковою бійкою або сваркою виражається в тому, що булінг характеризується специфічними особливостями:

1) прояв насильницьких, агресивних дій;

2) дії мають тривалий контекст;

3) дії спрямовані на людину, не здатну захиститися;

4) дії булінгу є цілком усвідомленими. [[Файл:Чим конфлікт відрізняється від булінгу?.png|міні|Чим конфлікт відрізняється від булінгу?]]
== Види булінгу ==
Види булінгу можна об’єднати в групи вербального, фізичного та емоційного (соціального) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу. 70% знущання відбувається вербально: принизливі обзивання, дошкуляння, жорстока критика, плямування репутації, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток.
[[Файл:Особливості різниці конфлікту та булінгу?.png|міні|Особливості різниці конфлікту та булінгу?]]
* '''Фізичне насильство''' найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).
* '''Економічний булінг''' – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
* '''Психологічний булінг''' – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
* '''Сексуальний булінг''' – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.
* '''Кібербулінг''' – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

== Суб’єкти реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти ==
'''Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб’єкти реагування) є:'''
* служба освітнього омбудсмена;
* служби у справах дітей;
* центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
* органи місцевого самоврядування;
* керівники та інші працівники закладів освіти;
* засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
* територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
Працівники закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, які контактують з дітьми, '''повинні бути ознайомлені з інформацією про захист дітей від усіх форм насильства''', у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною. Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, до штатів яких входять особи, які в своїй роботі контактують з дітьми, зобов’язана проводити їх періодичне інформування про захист дітей від усіх форм та видів насильства та експлуатації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n97 стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20 Порядком реагування на випадки булінгу (цькування)].

Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти:

* '''затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми''' в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;
* '''розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною''' в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
* '''сприяє проходженню''' особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, '''відповідної програми''' для таких осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n459 стаття 10-1 Закону України "Про охорону дитинства")].

'''''Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:'''''
* вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
* за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
* звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
* повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

== Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти ==
Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n459 стаття 10-1 Закону України "Про охорону дитинства")].

Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

'''Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):'''
* невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
* за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
* повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
* повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
* скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) '''не пізніше, ніж упродовж трьох робочих днів''' з дня отримання заяви або повідомлення.

== Відповідальність за вчинення булінгу ==
Відповідно до абзацу дванадцятого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 частини другої статті 54 Закону України "Про освіту"] педагогічні працівники зобов`язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
=== Адміністративна відповідальність ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4217 стаття 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення])'''===
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку".
=== Кримінальна відповідальність ===
З настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], якщо в його діях є ознаки складу кримінального правопорушення. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою, кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20120.%20%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 ( стаття 120 Кимінального кодексу України).]

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86252897 Постанова Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 11 грудня 2019 року у справі № 206/5854/19] (Існують різні підходи до визначення поняття «булінг», зокрема, визначають булінг як довготривалий процес усвідомленого жорстокого поводження, фізичного або психічного, з боку індивіда або групи по відношенню до іншого індивіда, який не здатен себе захистити в даній ситуації, або умисну, систематично повторювану та агресивну поведінку, що включає нерівність соціальної влади або фізичної сили, або як соціальну систему, яка включає переслідувача, жертву, а також сторонніх спостерігачів. Основною характеристикою булінгу є емоційне приниження, образа почуттів людини, висловлювання принизливих оцінок щодо іншої людини, що призводить до виключення її з групи. Ознаки булінгу, зокрема, це - емоційне приниження, що включає вербальні і невербальні способи вираження; продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду; непривітна і недовірлива поведінка; втручання у приватне життя людини; погіршення психологічного і фізичного стану людини, на яку спрямована агресія; намір завдати шкоду іншій людині, що дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючі події, та інше. Всі дії, які утворюють булінг, попри їх різноманіття, мають спільні риси: 1) дисбаланс влади, тобто кривдник та жертва обов`язково різні за соціальним статусом, фізичною чи психологічною адаптованістю до середовища, тощо; 2) намір нашкодити, тобто кривдник навмисно викликає емоційний або фізичний біль у потерпілого, насолоджується спостерігаючи; 3) погроза подальшої агресії, тобто кривдник і жертва розуміють, що це не перший і не останній випадок знущання. Тобто, істотними ознаками булінгу є системність такого цькування та чітке розмежування ролей.).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81658787 Постанова Святошинського районного суду міста Києва від 07 травня 2019 року у справі № 759/5671/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82198121 Постанова Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2019 року у справі № 483/440/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84789248 Постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 жовтня 2019 року у справі № 279/2947/19]
* Європейський суд з прав людини у справі «[https://hudoc.echr.coe.int/fre#{"itemid":["001-209331"]} F.O. V. CROATIA» (№ 29555/13 від 22 квітня 2021 р.)] вказав, що національні органи повинні забезпечити «нульову терпимість» до будь-якого насильства чи жорстокого поводження в закладах освіти, включаючи відповідні кримінально-правові, цивільні, адміністративні та професійні заходи. У зв’язку з еволюцією соціальних установок та правових стандартів щодо застосування заходів дисципліни щодо дітей визнано необхідність захисту дітей від будь-яких форм насильства та жорстокого поводження.

[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]

Отримання житла військовослужбовцями

2026-03-17T08:29:00Z

Yablunovska.Nataliia: актуалізація даних, згідно змін в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий Кодекс України( ''втратив чинність крім'' статей 31-42''''',''''' 43-46''''',''''' 47-49''''',''''' 51-53''''',''''' 57-60''''',''''' 71''''',''''' 72''''',''''' 127-132-2 ''на підставі Закону'' № 4751-IX від 13.01.2026)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закон України «Про основні засади житлової політики»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1081-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/715-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 «Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 № 1597 " Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/728-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей »]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18 Наказ Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1478-21#Text Наказ Міністерства оборони від 06.09.2021 № 271 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту та членів їх сімей жилими приміщеннями»]
== Право на житло ==
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4320 стаття 47 Конституції України] ).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловим Кодексом України], іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
=== Військовослужбовці, які мають право на забезпечення житлом ===
Військовослужбовці '''строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період''', розміщуються '''в казармах (на кораблях)''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України]. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які '''мають вислугу на військовій службі 20 років і більше''', та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм '''один раз''' протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці '''рядового, сержантського і старшинського складу''', які проходять військову службу за ''контрактом'' і '''не перебувають у шлюбі,''' розміщуються безплатно в спеціально пристосованих '''казармах''' у розташуванні військової частини, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках'''. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред’являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян.

У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина '''зобов’язана орендувати''' для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
Для військовослужбовців '''офіцерського складу''' у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text:~:text=1.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%83%D1%94%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BC%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D1%97%D0%BC%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

'''Курсантам''' вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.

За військовослужбовцями, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби (пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом осіб офіцерського складу,'' та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства, якщо вони не займали жилих приміщень за місцем проходження служби.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб '''офіцерського складу і не перебувають у шлюбі''', розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання '''одиноких''' громадян, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках.'''

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов’язана '''орендувати житло''' для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та члени їх сімей зобов’язані '''вивільнити''' займане ними службове жиле приміщення '''не пізніше дня виключення із списків особового складу військової частини''' у разі звільнення з військової служби, направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого або переміщення по військовій службі, пов’язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), крім осіб, які не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла, та осіб, які набули право на отримання житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.

Військовослужбовцям та членам їх сімей, особам, звільненим з військової служби, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, може бути надано соціальне житло відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закону України "Про основні засади житлової політики"] з урахуванням пільг і субсидій для оплати оренди соціального житла та житлово-комунальних послуг, встановлених відповідно до законодавства. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text:~:text=2.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%20%D1%82%D0%B0,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0. пункт 2 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особам, звільненим з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, особам, які на час звільнення мали вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше або набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, житло надається позачергово у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text:~:text=4.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 4 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

За військовослужбовцями, які мають '''вислугу на військовій службі 20 років і більше,''' особами, звільненими з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла або за наявності підстав, передбачених цим Законом, - житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE. пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

=== Особи, які мають право на отримання житла ===
Такими особами є:
# учасники бойових дій;
# особи з інвалідністю внаслідок війни;
# члени сімей загиблих (зниклих безвісти) військових;
# учасники бойових дій зі статусом внутрішньо переміщена особа;
# військові з вислугою 20 років і більше.

'''Даним особам надаються такі пільги:'''

* '''першочергове''' забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* '''першочергове''' відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;
* '''першочерговий''' ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
* одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків.

Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у '''першочерговому''' порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пункти 14, 15 статті 12], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=18)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B пункти 18, 19 статті 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=15)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B пункти 15, 16, 17 статті 15] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] ).

Учасники бойових дій, які дістали '''поранення, контузію або каліцтво''' під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - '''протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.'''

Учасники бойових дій можуть претендувати на отримання житла за наявності наступних підстав:
* проживання у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічних вимогам (це встановлюється інженерно-технічними працівниками ЖЕО, за участю представників громадськості та підтверджується актом обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком, технічним паспортом жилого будинку з даними про його фізичну зношеність, висновком проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану будинку (приміщення) та про неможливість (недоцільність) проведення капремонту, висновком органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам;
* забезпечення жилою площею, розмір якої є меншим встановленого законодавством рівня (визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок);
* наявність тяжких форм деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим військовослужбовець не може проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї (перелік захворювань визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0736-24#Text Наказом Міністерства охорони здоров' України № 478 від 20.03.2024 "Про затвердження Переліку хронічних захворювань, за наявності яких особи не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї"] );
* проживання у гуртожитку;
* проживання за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках;
* проживання в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або проживання осіб різної статі, старших одне одного на дев'ять років, крім подружжя;
* проживання протягом тривалого часу (не менше п'яти років) за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.
== Підстави отримання житла у позачерговому порядку ==
У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов жилі приміщення '''надаються:'''
* особам, звільненим з військової служби і визнаним '''особами з інвалідністю''' внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D1)%20%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC,%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B підпункт 5-1 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР"]).
* '''сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби''', за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D2)%20%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%0A%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B підпункт 5-2 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР]
* військовослужбовцям, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, '''при звільненні з військової служби в запас або у відставку''' за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів;
* у разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, яка відповідно до законодавства мала право на позачергове одержання житла, '''її сім'ї''' в тому самому порядку (частина 9 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] ).
== Квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов ==
З підставами для поліпшення житлових умов, порядком постановки на облік та необхідних документах більш детально можна ознайомитися в статті: «[[Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі та її розподіл]]».
== Грошова компенсація за неотримане житло ==
Члени сімей загиблих та особи з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ групи мають право на грошову компенсацію в разі неотримання житла. Детальну інформацію можна отримати у статті: [[Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей|«Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей»]].
== Порядок відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, про що детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

Військовослужбовці, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, мають право на одержання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку, встановленому законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12?find=1&text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C+%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%B7+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8+%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E+%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C+%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B7#w2_1:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві:
* військовослужбовцям;
* членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
* звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
Детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

== Отримання довгострокових кредитів для індивідуальних забудовників на селі ==
=== Хто може отримати довгостроковий кредит? ===
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.

Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть '''бути громадяни України, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання), будують об'єкти кредитування в сільській місцевості і працюють''' в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, в особистих селянських господарствах, інших господарських формуваннях, що функціонують '''у сільській місцевості, соціальній сфері села''', а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району, а також особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=19)%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20(%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8,%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пунктів 19] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=20)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. 20 частини 1 статті 6] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%93%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. абзацу 4 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], та громадяни України, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб (далі - індивідуальні забудовники).

Тобто, учасники бойових дій, члени сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання) в сільську місцевість та працюють на підприємствах, установах, що функціонують в сільській місцевості мають право на '''першочергове отримання кредиту.'''

Право одержання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, надається індивідуальному забудовникові '''тільки один раз''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83,%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8. (пункт 4 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі).]

Визначені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правилах надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]( далі Правил) умови надання кредиту не поширюються на громадян України, які отримали на будівництво індивідуального житла позики, в тому числі банківські кредити, з пільгами за рахунок коштів бюджетів відповідно до інших нормативно-правових актів.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%83%20%D1%86%D0%B8%D1%85,%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2. абзац 4 пункту 4 Правил )]

=== Які суми кредитування? ===
Сума кредиту визначається фондом з урахуванням рівня платоспроможності позичальника і не може перевищувати кошторисної вартості об’єкта кредитування та '''граничного розміру кредиту в сумі 600 тис. гривень для спорудження нового житлового будинку, 350 тис. гривень для реконструкції, капітального ремонту,''' в тому числі '''здійснення енергоефективних заходів та термомодернізації житлового будинку або добудови незавершеного будівництвом житла, 500 тис. гривень для придбання житла та 150 тис. гривень для спорудження інженерних мереж та підключення їх до наявних комунікацій.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B0+%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83+%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BC+%D0%B7+%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC+%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0#w1_1:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9. пункт 9 Правил )].

=== Які умови надання кредиту? ===
Відсотки та пеня за користування кредитом не нараховуються таким позичальникам (за умови звернення їх або повнолітніх членів їх сімей з відповідною заявою):
* військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, - з початку і до закінчення особливого періоду;
* резервістам та військовозобов’язаним, подружжю, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військової частини про перебування на військовій службі, - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період. Звільнення від сплати відсотків за користування кредитом у випадках, передбачених цим пунктом, застосовується виключно за умови компенсації фондам відсоткової ставки за рахунок коштів місцевих бюджетів у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування (обласними військовими адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями).
* Кредит індивідуальному забудовникові надається на строк до 20 років, але не більш як до досягнення позичальником пенсійного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]), а молодим сім’ям (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) - до 30 років, з внесенням за користування ним плати у розмірі 3 відсотки річних.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96,3%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85. пункт 6 Правил )].

=== Куди і які документи подаються для отримання кредиту? ===
Особа, яка виявила бажання отримати довгостроковий кредит, подає до відповідного [https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-dlia-vpo-ta-ato-oos фонду підтримки індивідуального житлового будівництва] на селі такі '''документи:'''
* заяву на ім’я керівника виконавчого органу фонду про надання кредиту;
* клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України індивідуального забудовника;
* витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) особи;
* документи, необхідні для визначення рівня платоспроможності позичальника (довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї, одержані за попередні шість місяців, та/або довідку, видану органом місцевого самоврядування, про ведення особистого селянського господарства);
* інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
* копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);
* проектно-кошторисну документацію або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім випадків придбання житла);
* документи, що підтверджують працевлаштування;
* заяву власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених з позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (в разі придбання житла);
* документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=19)%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20(%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8,%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пунктів 19] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=20)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. 20 частини 1 статті 6] та а[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96,%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%A0%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%93%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. бзацу 4 пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] (у разі наявності) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=11)%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%2019%20%D1%96%2020%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%206%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%83%20%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%83%201%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2010%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%E2%80%9C%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D1%97%D1%85%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%E2%80%9D%20(%D1%83%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96)%3B пункт 11 Правил і]);
* відомості відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”], внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2016-%D0%BF#n8 постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 646 "Про затвердження Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб"] ;
* акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#Text Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473)] , та/або відомості з [https://rpm.renovation.gov.ua/officer/login Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України], - за наявності у заявника та членів його сім’ї, які не ставали на облік внутрішньо переміщених осіб, житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розташованого на підконтрольній Україні території.

=== Який строк для прийняття рішення про надання кредиту? ===
Рішення про надання або про відмову у наданні індивідуальному забудовникові кредиту приймає виконавчий орган фонду на підставі поданих документів у термін '''не пізніше 30 днів з дати реєстрації''' заяви забудовника.

У разі прийняття '''рішення про відмову''' у наданні кредиту виконавчий орган або відділення фонду '''в місячний термін у письмовій формі повідомляє''' про це індивідуального забудовника з обґрунтуванням причин відмови.

У разі прийняття виконавчим органом фонду '''позитивного рішення''' щодо надання кредиту на придбання житла зазначений орган надсилає на ім’я власника такого житла '''гарантійний лист''' про перерахування на його особистий рахунок, відкритий фондом у банку, суми кредиту, отриманої позичальником до оформлення в установленому порядку договору купівлі-продажу житла. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=12.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE,%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83. пункт 12 Правил]).

=== Які способи забезпечення кредитного договору? ===
Зобов'язання позичальника за кредитним договором мають забезпечуватися такими '''способами:'''
* '''договором поруки''', оформленим в установленому порядку;
* '''договором про встановлення довірчої власності''', оформленим в установленому порядку;
* '''договором про іпотеку будівель''', що споруджуються за рахунок кредиту, а у разі коли житло будується на земельній ділянці, яка належить позичальнику за правом приватної власності, - також про іпотеку земельної ділянки;
* '''договором застави іншого майна та майнових прав''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=14.%20%D0%97%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0,%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2. пункт 14 Правил] ).

=== Який порядок погашення кредиту? ===
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним здійснюється згідно з умовами кредитного договору( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=20.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83. пункт 20 Правил)].

За бажанням позичальника може передбачатися дострокове погашення кредиту та/або внесення плати за користування ним. Фонди, в тому числі їх відділення, не мають права чинити перешкод позичальникам у реалізації цього права.

Забудовник може щороку вносити плату за користування кредитом починаючи з першого року його одержання, якщо це обумовлено кредитним договором([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=22.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B1%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC. пункт 22 Правил]).

За несвоєчасне погашення кредиту застосовуються '''штрафні санкції''' відповідно до укладеного кредитного договору.

Так, '''у разі порушення умов кредитних договорів, в тому числі у разі використання кредиту не за призначенням''', фонди мають право вимагати дострокового погашення кредиту та дострокового внесення позичальниками інших платежів, передбачених цими договорами. '''За прострочення платежу''' нараховується пеня з розрахунку подвійної річної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення боргу( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=23.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%83. пункт 23 Правил)].

За прострочення платежу '''пеня не нараховується таким позичальникам''' (за умови звернення їх або повнолітніх членів їх сімей з відповідною заявою):
* військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, - з початку і до закінчення особливого періоду;
* резервістам та військовозобов’язаним, подружжю, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8E%2C+%D0%B2+%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%87%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%94+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC%2C+%D1%89%D0%BE+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_2:~:text=23.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D1%96%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%83. (пункт 23 Правил ).]

[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Отримання житла військовослужбовцями

2026-03-16T19:11:09Z

Yablunovska.Nataliia: /* Хто може отримати довгостроковий кредит? */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий Кодекс України( ''втратив чинність крім'' статей 31-42''''',''''' 43-46''''',''''' 47-49''''',''''' 51-53''''',''''' 57-60''''',''''' 71''''',''''' 72''''',''''' 127-132-2 ''на підставі Закону'' № 4751-IX від 13.01.2026)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закон України «Про основні засади житлової політики»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1081-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/715-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 «Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 № 1597 " Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/728-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей »]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18 Наказ Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1478-21#Text Наказ Міністерства оборони від 06.09.2021 № 271 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту та членів їх сімей жилими приміщеннями»]
== Право на житло ==
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4320 стаття 47 Конституції України] ).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловим Кодексом України], іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
=== Військовослужбовці, які мають право на забезпечення житлом ===
Військовослужбовці '''строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період''', розміщуються '''в казармах (на кораблях)''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України]. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які '''мають вислугу на військовій службі 20 років і більше''', та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм '''один раз''' протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці '''рядового, сержантського і старшинського складу''', які проходять військову службу за ''контрактом'' і '''не перебувають у шлюбі,''' розміщуються безплатно в спеціально пристосованих '''казармах''' у розташуванні військової частини, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках'''. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред’являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян.

У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина '''зобов’язана орендувати''' для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
Для військовослужбовців '''офіцерського складу''' у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

'''Курсантам''' вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.

За військовослужбовцями, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби (пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом осіб офіцерського складу,'' та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства, якщо вони не займали жилих приміщень за місцем проходження служби.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб '''офіцерського складу і не перебувають у шлюбі''', розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання '''одиноких''' громадян, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках.'''

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов’язана '''орендувати житло''' для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та члени їх сімей зобов’язані '''вивільнити''' займане ними службове жиле приміщення '''не пізніше дня виключення із списків особового складу військової частини''' у разі звільнення з військової служби, направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого або переміщення по військовій службі, пов’язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), крім осіб, які не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла, та осіб, які набули право на отримання житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.

Військовослужбовцям та членам їх сімей, особам, звільненим з військової служби, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, може бути надано соціальне житло відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закону України "Про основні засади житлової політики"] з урахуванням пільг і субсидій для оплати оренди соціального житла та житлово-комунальних послуг, встановлених відповідно до законодавства. (пункт 2 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особам, звільненим з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, особам, які на час звільнення мали вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше або набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, житло надається позачергово у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (пункт 4 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

За військовослужбовцями, які мають '''вислугу на військовій службі 20 років і більше,''' особами, звільненими з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла або за наявності підстав, передбачених цим Законом, - житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.(пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

=== Особи, які мають право на отримання житла ===
Такими особами є:
# учасники бойових дій;
# особи з інвалідністю внаслідок війни;
# члени сімей загиблих (зниклих безвісти) військових;
# учасники бойових дій зі статусом внутрішньо переміщена особа;
# військові з вислугою 20 років і більше.

'''Даним особам надаються такі пільги:'''

* '''першочергове''' забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* '''першочергове''' відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;
* '''першочерговий''' ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
* одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків.

Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у '''першочерговому''' порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пункти 14, 15 статті 12], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=18)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B пункти 18, 19 статті 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=15)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B пункти 15, 16, 17 статті 15] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] ).

Учасники бойових дій, які дістали '''поранення, контузію або каліцтво''' під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - '''протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.'''

Учасники бойових дій можуть претендувати на отримання житла за наявності наступних підстав:
* проживання у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічних вимогам (це встановлюється інженерно-технічними працівниками ЖЕО, за участю представників громадськості та підтверджується актом обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком, технічним паспортом жилого будинку з даними про його фізичну зношеність, висновком проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану будинку (приміщення) та про неможливість (недоцільність) проведення капремонту, висновком органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам;
* забезпечення жилою площею, розмір якої є меншим встановленого законодавством рівня (визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок);
* наявність тяжких форм деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим військовослужбовець не може проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї (перелік захворювань визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0736-24#Text Наказом Міністерства охорони здоров' України № 478 від 20.03.2024 "Про затвердження Переліку хронічних захворювань, за наявності яких особи не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї"] );
* проживання у гуртожитку;
* проживання за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках;
* проживання в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або проживання осіб різної статі, старших одне одного на дев'ять років, крім подружжя;
* проживання протягом тривалого часу (не менше п'яти років) за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.
== Підстави отримання житла у позачерговому порядку ==
У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов жилі приміщення '''надаються:'''
* особам, звільненим з військової служби і визнаним '''особами з інвалідністю''' внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D1)%20%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC,%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B підпункт 5-1 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР"]).
* '''сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби''', за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D2)%20%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%0A%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B підпункт 5-2 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР]
* військовослужбовцям, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, '''при звільненні з військової служби в запас або у відставку''' за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів;
* у разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, яка відповідно до законодавства мала право на позачергове одержання житла, '''її сім'ї''' в тому самому порядку (частина 9 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] ).
== Квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов ==
З підставами для поліпшення житлових умов, порядком постановки на облік та необхідних документах більш детально можна ознайомитися в статті: «[[Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі та її розподіл]]».
== Грошова компенсація за неотримане житло ==
Члени сімей загиблих та особи з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ групи мають право на грошову компенсацію в разі неотримання житла. Детальну інформацію можна отримати у статті: [[Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей|«Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей»]].
== Порядок відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, про що детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

Військовослужбовці, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, мають право на одержання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку, встановленому законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12?find=1&text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C+%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%B7+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8+%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E+%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C+%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B7#w2_1:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві:
* військовослужбовцям;
* членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
* звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
Детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

== Отримання довгострокових кредитів для індивідуальних забудовників на селі ==
=== Хто може отримати довгостроковий кредит? ===
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.

Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть '''бути громадяни України, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання), будують об'єкти кредитування в сільській місцевості і працюють''' в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, в особистих селянських господарствах, інших господарських формуваннях, що функціонують '''у сільській місцевості, соціальній сфері села''', а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району, а також особи, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини 1 статті 6 та абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], та громадяни України, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб (далі - індивідуальні забудовники).

Тобто, учасники бойових дій, члени сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання) в сільську місцевість та працюють на підприємствах, установах, що функціонують в сільській місцевості мають право на '''першочергове отримання кредиту.'''

Право одержання кредиту відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі (далі - Правил), надається індивідуальному забудовникові '''тільки один раз''' (пункт 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

Визначені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правилах надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]) умови надання кредиту не поширюються на громадян України, які отримали на будівництво індивідуального житла позики, в тому числі банківські кредити, з пільгами за рахунок коштів бюджетів відповідно до інших нормативно-правових актів.

=== Які суми кредитування? ===
Сума кредиту визначається фондом з урахуванням рівня платоспроможності позичальника і не може перевищувати кошторисної вартості об’єкта кредитування та '''граничного розміру кредиту в сумі 300 тис. гривень для спорудження нового житлового будинку, 150 тис. гривень для реконструкції житлового будинку або добудови незавершеного будівництвом житла, 200 тис. гривень для придбання житла та 50 тис. гривень для спорудження інженерних мереж та підключення їх до існуючих комунікацій.'''

Сума кредиту може змінюватися відповідно до змін вартості будівництва, що виникли за період будівництва. У зв'язку з цим виконуються додаткові розрахунки та в установленому порядку вносяться зміни до кредитного договору (пункт 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Які умови надання кредиту? ===
* Пільгова відсоткова ставка – '''3% річних''', для багатодітних сімей (троє та більше дітей), у тому числі усиновлених та/або таких, що перебувають під його опікою/піклуванням) – '''0%''' протягом дії кредитного договору починаючи з дати подання копії підтвердних документів (свідоцтва про народження дітей, документів про усиновлення, встановлення опіки чи піклування);
* Військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, – з початку і до закінчення особливого періоду відсотки за користування кредитом не нараховуються;
* Резервістам та військовозобов’язаним, подружжю,в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період відсотки за користування кредитом '''не нараховуються''';
* Довгостроковий термін кредиту – '''до 20 років''', а для молодих сімей (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) – '''до 30 років''', з внесенням за користування ним плати у розмірі трьох відсотків річних;
* '''Відсутність''' початкового внеску;
* Можливість вибору '''періодичності погашення кредиту щоквартальними платежами або до 30 листопада''' поточного року;
* Розрахунок максимальної суми кредиту і терміну погашення провадиться '''з урахуванням сукупного доходу сім’ї''';
* Дострокове погашення кредиту здійснюється без застосування штрафних санкцій;
* Обмежень за віком немає – подати заявку на кредит можуть дієздатні громадяни України від 18 років і старші (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Куди і які документи подаються для отримання кредиту? ===
Особа, яка виявила бажання отримати довгостроковий кредит, подає до відповідного [https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-dlia-vpo-ta-ato-oos фонду підтримки індивідуального житлового будівництва] на селі такі '''документи:'''
* заяву на ім’я керівника виконавчого органу фонду про надання кредиту;
* клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;
* паспорт громадянина України;
* довідку про склад сім’ї;
* довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї,одержані за попередні шість місяців, та/або довідку,видану органом місцевого самоврядування, проведення особистого селянського господарства;
* довідку, видану органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про наявність(або відсутність) приватного житла;
* копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);
* проектно-кошторисну документацію або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім випадків придбання житла);
* довідку про працевлаштування на підприємстві, в установі та організації, що функціонує в сільській місцевості;
* заяву власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених із позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (в разі придбання житла);
* документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Який строк для прийняття рішення про надання кредиту? ===
Рішення про надання або про відмову у наданні індивідуальному забудовникові кредиту приймає виконавчий орган фонду на підставі поданих документів у термін '''не пізніше 30 днів з дати реєстрації''' заяви забудовника.

У разі прийняття '''рішення про відмову''' у наданні кредиту виконавчий орган або відділення фонду '''в місячний термін у письмовій формі повідомляє''' про це індивідуального забудовника з обґрунтуванням причин відмови.

У разі прийняття виконавчим органом фонду '''позитивного рішення''' щодо надання кредиту на придбання житла зазначений орган надсилає на ім’я власника такого житла '''гарантійний лист''' про перерахування на його особистий рахунок, відкритий фондом у банку, суми кредиту, отриманої позичальником до оформлення в установленому порядку договору купівлі-продажу житла.

Власник письмово повідомляє фонд про надходження гарантійного листа. Остаточні розрахунки за придбане позичальником житло проводяться фондом після оформлення договору купівлі-продажу житла і подання фонду засвідченої в установленому порядку копії зазначеного договору (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Які способи забезпечення кредитного договору? ===
Зобов'язання позичальника за кредитним договором мають забезпечуватися такими '''способами:'''
* '''договором поруки''', оформленим в установленому порядку;
* '''договором про іпотеку будівель''', що споруджуються за рахунок кредиту, а у разі коли житло будується на земельній ділянці, яка належить позичальнику за правом приватної власності, - також про іпотеку земельної ділянки;
* '''договором застави іншого майна та майнових прав''' (пункт 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Який порядок погашення кредиту? ===
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним розпочинається позичальником '''через два місяці після завершення терміну''' використання кредиту, встановленого в пункті 18 цих [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил].
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним може проводитися '''коштами та/або частково чи повністю сільськогосподарською продукцією власного виробництва за цінами та на умовах, визначених кредитним договором''', рівними частинами '''щоквартально, до 15 числа місяця''', що настає за звітним періодом, або '''до 30 листопада''' поточного року. Погашення позики в останній рік повинно бути проведено до закінчення терміну кінцевого погашення кредиту (пункти 20, 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил])

За '''еквівалент розрахунків''' при визначенні обсягу коштів або сільськогосподарської продукції, що підлягають сплаті в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування ним, береться 1 кг живої маси великої рогатої худоби за орієнтовними цінами на час укладення кредитного договору з уточненням у подальшому на час видачі та погашення кожної частини кредиту.

За бажанням позичальника може передбачатися '''дострокове погашення кредиту''' та/або внесення плати за користування ним. Фонди, в тому числі їх відділення, не мають права чинити перешкод позичальникам у реалізації цього права.

Забудовник може '''щороку вносити плату''' за користування кредитом починаючи з першого року його одержання, якщо це обумовлено кредитним договором (пункт 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил]).

За несвоєчасне погашення кредиту застосовуються '''штрафні санкції''' відповідно до укладеного кредитного договору.

Так, '''у разі порушення умов кредитних договорів, в тому числі у разі використання кредиту не за призначенням''', фонди мають право вимагати дострокового погашення кредиту та дострокового внесення позичальниками інших платежів, передбачених цими договорами. '''За прострочення платежу''' нараховується пеня з розрахунку подвійної річної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення боргу.
За прострочення платежу '''пеня не нараховується таким позичальникам''' (за умови звернення їх або повнолітніх членів їх сімей з відповідною заявою):
* військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, - з початку і до закінчення особливого періоду;
* резервістам та військовозобов’язаним, подружжю, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період (пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Отримання житла військовослужбовцями

2026-03-16T19:05:05Z

Yablunovska.Nataliia:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий Кодекс України( ''втратив чинність крім'' статей 31-42''''',''''' 43-46''''',''''' 47-49''''',''''' 51-53''''',''''' 57-60''''',''''' 71''''',''''' 72''''',''''' 127-132-2 ''на підставі Закону'' № 4751-IX від 13.01.2026)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закон України «Про основні засади житлової політики»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1081-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/715-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 «Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 № 1597 " Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/728-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей »]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18 Наказ Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1478-21#Text Наказ Міністерства оборони від 06.09.2021 № 271 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту та членів їх сімей жилими приміщеннями»]
== Право на житло ==
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4320 стаття 47 Конституції України] ).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловим Кодексом України], іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
=== Військовослужбовці, які мають право на забезпечення житлом ===
Військовослужбовці '''строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період''', розміщуються '''в казармах (на кораблях)''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України]. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які '''мають вислугу на військовій службі 20 років і більше''', та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм '''один раз''' протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці '''рядового, сержантського і старшинського складу''', які проходять військову службу за ''контрактом'' і '''не перебувають у шлюбі,''' розміщуються безплатно в спеціально пристосованих '''казармах''' у розташуванні військової частини, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках'''. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред’являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян.

У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина '''зобов’язана орендувати''' для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
Для військовослужбовців '''офіцерського складу''' у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

'''Курсантам''' вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.

За військовослужбовцями, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби (пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом осіб офіцерського складу,'' та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства, якщо вони не займали жилих приміщень за місцем проходження служби.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб '''офіцерського складу і не перебувають у шлюбі''', розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання '''одиноких''' громадян, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках.'''

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов’язана '''орендувати житло''' для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та члени їх сімей зобов’язані '''вивільнити''' займане ними службове жиле приміщення '''не пізніше дня виключення із списків особового складу військової частини''' у разі звільнення з військової служби, направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого або переміщення по військовій службі, пов’язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), крім осіб, які не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла, та осіб, які набули право на отримання житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.

Військовослужбовцям та членам їх сімей, особам, звільненим з військової служби, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, може бути надано соціальне житло відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закону України "Про основні засади житлової політики"] з урахуванням пільг і субсидій для оплати оренди соціального житла та житлово-комунальних послуг, встановлених відповідно до законодавства. (пункт 2 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особам, звільненим з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, особам, які на час звільнення мали вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше або набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, житло надається позачергово у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (пункт 4 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

За військовослужбовцями, які мають '''вислугу на військовій службі 20 років і більше,''' особами, звільненими з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла або за наявності підстав, передбачених цим Законом, - житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.(пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

=== Особи, які мають право на отримання житла ===
Такими особами є:
# учасники бойових дій;
# особи з інвалідністю внаслідок війни;
# члени сімей загиблих (зниклих безвісти) військових;
# учасники бойових дій зі статусом внутрішньо переміщена особа;
# військові з вислугою 20 років і більше.

'''Даним особам надаються такі пільги:'''

* '''першочергове''' забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* '''першочергове''' відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;
* '''першочерговий''' ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
* одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків.

Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у '''першочерговому''' порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пункти 14, 15 статті 12], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=18)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B пункти 18, 19 статті 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=15)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B пункти 15, 16, 17 статті 15] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] ).

Учасники бойових дій, які дістали '''поранення, контузію або каліцтво''' під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - '''протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.'''

Учасники бойових дій можуть претендувати на отримання житла за наявності наступних підстав:
* проживання у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічних вимогам (це встановлюється інженерно-технічними працівниками ЖЕО, за участю представників громадськості та підтверджується актом обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком, технічним паспортом жилого будинку з даними про його фізичну зношеність, висновком проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану будинку (приміщення) та про неможливість (недоцільність) проведення капремонту, висновком органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам;
* забезпечення жилою площею, розмір якої є меншим встановленого законодавством рівня (визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок);
* наявність тяжких форм деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим військовослужбовець не може проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї (перелік захворювань визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0736-24#Text Наказом Міністерства охорони здоров' України № 478 від 20.03.2024 "Про затвердження Переліку хронічних захворювань, за наявності яких особи не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї"] );
* проживання у гуртожитку;
* проживання за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках;
* проживання в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або проживання осіб різної статі, старших одне одного на дев'ять років, крім подружжя;
* проживання протягом тривалого часу (не менше п'яти років) за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.
== Підстави отримання житла у позачерговому порядку ==
У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов жилі приміщення '''надаються:'''
* особам, звільненим з військової служби і визнаним '''особами з інвалідністю''' внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D1)%20%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC,%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B підпункт 5-1 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР"]).
* '''сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби''', за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D2)%20%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%0A%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B підпункт 5-2 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР]
* військовослужбовцям, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, '''при звільненні з військової служби в запас або у відставку''' за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів;
* у разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, яка відповідно до законодавства мала право на позачергове одержання житла, '''її сім'ї''' в тому самому порядку (частина 9 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] ).
== Квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов ==
З підставами для поліпшення житлових умов, порядком постановки на облік та необхідних документах більш детально можна ознайомитися в статті: «[[Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі та її розподіл]]».
== Грошова компенсація за неотримане житло ==
Члени сімей загиблих та особи з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ групи мають право на грошову компенсацію в разі неотримання житла. Детальну інформацію можна отримати у статті: [[Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей|«Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей»]].
== Порядок відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, про що детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

Військовослужбовці, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, мають право на одержання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку, встановленому законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12?find=1&text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C+%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%B7+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8+%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E+%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C+%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B7#w2_1:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві:
* військовослужбовцям;
* членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
* звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
Детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

== Отримання довгострокових кредитів для індивідуальних забудовників на селі ==
=== Хто може отримати довгостроковий кредит? ===
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.

Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть '''бути громадяни України, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання), будують об'єкти кредитування в сільській місцевості і працюють''' в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, в особистих селянських господарствах, інших господарських формуваннях, що функціонують '''у сільській місцевості, соціальній сфері села''', а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району, а також особи, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини 1 статті 6| та абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], та громадяни України, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб (далі - індивідуальні забудовники).

Тобто, учасники бойових дій, члени сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання) в сільську місцевість та працюють на підприємствах, установах, що функціонують в сільській місцевості мають право на '''першочергове отримання кредиту.'''

Право одержання кредиту відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі (далі - Правил), надається індивідуальному забудовникові '''тільки один раз''' (пункт 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

Визначені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правилах надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]) умови надання кредиту не поширюються на громадян України, які отримали на будівництво індивідуального житла позики, в тому числі банківські кредити, з пільгами за рахунок коштів бюджетів відповідно до інших нормативно-правових актів.

=== Які суми кредитування? ===
Сума кредиту визначається фондом з урахуванням рівня платоспроможності позичальника і не може перевищувати кошторисної вартості об’єкта кредитування та '''граничного розміру кредиту в сумі 300 тис. гривень для спорудження нового житлового будинку, 150 тис. гривень для реконструкції житлового будинку або добудови незавершеного будівництвом житла, 200 тис. гривень для придбання житла та 50 тис. гривень для спорудження інженерних мереж та підключення їх до існуючих комунікацій.'''

Сума кредиту може змінюватися відповідно до змін вартості будівництва, що виникли за період будівництва. У зв'язку з цим виконуються додаткові розрахунки та в установленому порядку вносяться зміни до кредитного договору (пункт 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Які умови надання кредиту? ===
* Пільгова відсоткова ставка – '''3% річних''', для багатодітних сімей (троє та більше дітей), у тому числі усиновлених та/або таких, що перебувають під його опікою/піклуванням) – '''0%''' протягом дії кредитного договору починаючи з дати подання копії підтвердних документів (свідоцтва про народження дітей, документів про усиновлення, встановлення опіки чи піклування);
* Військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, – з початку і до закінчення особливого періоду відсотки за користування кредитом не нараховуються;
* Резервістам та військовозобов’язаним, подружжю,в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період відсотки за користування кредитом '''не нараховуються''';
* Довгостроковий термін кредиту – '''до 20 років''', а для молодих сімей (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) – '''до 30 років''', з внесенням за користування ним плати у розмірі трьох відсотків річних;
* '''Відсутність''' початкового внеску;
* Можливість вибору '''періодичності погашення кредиту щоквартальними платежами або до 30 листопада''' поточного року;
* Розрахунок максимальної суми кредиту і терміну погашення провадиться '''з урахуванням сукупного доходу сім’ї''';
* Дострокове погашення кредиту здійснюється без застосування штрафних санкцій;
* Обмежень за віком немає – подати заявку на кредит можуть дієздатні громадяни України від 18 років і старші (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Куди і які документи подаються для отримання кредиту? ===
Особа, яка виявила бажання отримати довгостроковий кредит, подає до відповідного [https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-dlia-vpo-ta-ato-oos фонду підтримки індивідуального житлового будівництва] на селі такі '''документи:'''
* заяву на ім’я керівника виконавчого органу фонду про надання кредиту;
* клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;
* паспорт громадянина України;
* довідку про склад сім’ї;
* довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї,одержані за попередні шість місяців, та/або довідку,видану органом місцевого самоврядування, проведення особистого селянського господарства;
* довідку, видану органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про наявність(або відсутність) приватного житла;
* копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);
* проектно-кошторисну документацію або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім випадків придбання житла);
* довідку про працевлаштування на підприємстві, в установі та організації, що функціонує в сільській місцевості;
* заяву власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених із позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (в разі придбання житла);
* документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Який строк для прийняття рішення про надання кредиту? ===
Рішення про надання або про відмову у наданні індивідуальному забудовникові кредиту приймає виконавчий орган фонду на підставі поданих документів у термін '''не пізніше 30 днів з дати реєстрації''' заяви забудовника.

У разі прийняття '''рішення про відмову''' у наданні кредиту виконавчий орган або відділення фонду '''в місячний термін у письмовій формі повідомляє''' про це індивідуального забудовника з обґрунтуванням причин відмови.

У разі прийняття виконавчим органом фонду '''позитивного рішення''' щодо надання кредиту на придбання житла зазначений орган надсилає на ім’я власника такого житла '''гарантійний лист''' про перерахування на його особистий рахунок, відкритий фондом у банку, суми кредиту, отриманої позичальником до оформлення в установленому порядку договору купівлі-продажу житла.

Власник письмово повідомляє фонд про надходження гарантійного листа. Остаточні розрахунки за придбане позичальником житло проводяться фондом після оформлення договору купівлі-продажу житла і подання фонду засвідченої в установленому порядку копії зазначеного договору (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Які способи забезпечення кредитного договору? ===
Зобов'язання позичальника за кредитним договором мають забезпечуватися такими '''способами:'''
* '''договором поруки''', оформленим в установленому порядку;
* '''договором про іпотеку будівель''', що споруджуються за рахунок кредиту, а у разі коли житло будується на земельній ділянці, яка належить позичальнику за правом приватної власності, - також про іпотеку земельної ділянки;
* '''договором застави іншого майна та майнових прав''' (пункт 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Який порядок погашення кредиту? ===
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним розпочинається позичальником '''через два місяці після завершення терміну''' використання кредиту, встановленого в пункті 18 цих [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил].
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним може проводитися '''коштами та/або частково чи повністю сільськогосподарською продукцією власного виробництва за цінами та на умовах, визначених кредитним договором''', рівними частинами '''щоквартально, до 15 числа місяця''', що настає за звітним періодом, або '''до 30 листопада''' поточного року. Погашення позики в останній рік повинно бути проведено до закінчення терміну кінцевого погашення кредиту (пункти 20, 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил])

За '''еквівалент розрахунків''' при визначенні обсягу коштів або сільськогосподарської продукції, що підлягають сплаті в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування ним, береться 1 кг живої маси великої рогатої худоби за орієнтовними цінами на час укладення кредитного договору з уточненням у подальшому на час видачі та погашення кожної частини кредиту.

За бажанням позичальника може передбачатися '''дострокове погашення кредиту''' та/або внесення плати за користування ним. Фонди, в тому числі їх відділення, не мають права чинити перешкод позичальникам у реалізації цього права.

Забудовник може '''щороку вносити плату''' за користування кредитом починаючи з першого року його одержання, якщо це обумовлено кредитним договором (пункт 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил]).

За несвоєчасне погашення кредиту застосовуються '''штрафні санкції''' відповідно до укладеного кредитного договору.

Так, '''у разі порушення умов кредитних договорів, в тому числі у разі використання кредиту не за призначенням''', фонди мають право вимагати дострокового погашення кредиту та дострокового внесення позичальниками інших платежів, передбачених цими договорами. '''За прострочення платежу''' нараховується пеня з розрахунку подвійної річної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення боргу.
За прострочення платежу '''пеня не нараховується таким позичальникам''' (за умови звернення їх або повнолітніх членів їх сімей з відповідною заявою):
* військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, - з початку і до закінчення особливого періоду;
* резервістам та військовозобов’язаним, подружжю, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період (пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Отримання житла військовослужбовцями

2026-03-15T23:09:45Z

Yablunovska.Nataliia: актуальна іінформація

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий Кодекс України( ''втратив чинність крім'' статей 31-42''''',''''' 43-46''''',''''' 47-49''''',''''' 51-53''''',''''' 57-60''''',''''' 71''''',''''' 72''''',''''' 127-132-2 ''на підставі Закону'' № 4751-IX від 13.01.2026)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закон України «Про основні засади житлової політики»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1081-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/715-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 «Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 № 1597 " Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/728-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей »]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18 Наказ Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1478-21#Text Наказ Міністерства оборони від 06.09.2021 № 271 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту та членів їх сімей жилими приміщеннями"]
== Право на житло ==
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4320 стаття 47 Конституції України] ).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловим Кодексом України], іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 1[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
=== Військовослужбовці, які мають право на забезпечення житлом ===
Військовослужбовці '''строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період''', розміщуються '''в казармах (на кораблях)''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України]. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які '''мають вислугу на військовій службі 20 років і більше''', та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм '''один раз''' протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 пункт 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці '''рядового, сержантського і старшинського складу''', які проходять військову службу за ''контрактом'' і '''не перебувають у шлюбі,''' розміщуються безплатно в спеціально пристосованих '''казармах''' у розташуванні військової частини, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках'''. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред’являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян.

У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина '''зобов’язана орендувати''' для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
Для військовослужбовців '''офіцерського складу''' у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

'''Курсантам''' вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.

За військовослужбовцями, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби (пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом осіб офіцерського складу,'' та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства, якщо вони не займали жилих приміщень за місцем проходження служби.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб '''офіцерського складу і не перебувають у шлюбі''', розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання '''одиноких''' громадян, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках.'''

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов’язана '''орендувати житло''' для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та члени їх сімей зобов’язані '''вивільнити''' займане ними службове жиле приміщення '''не пізніше дня виключення із списків особового складу військової частини''' у разі звільнення з військової служби, направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого або переміщення по військовій службі, пов’язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), крім осіб, які не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла, та осіб, які набули право на отримання житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.

Військовослужбовцям та членам їх сімей, особам, звільненим з військової служби, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, може бути надано соціальне житло відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закону України "Про основні засади житлової політики"] з урахуванням пільг і субсидій для оплати оренди соціального житла та житлово-комунальних послуг, встановлених відповідно до законодавства. (пункт 2 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особам, звільненим з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, особам, які на час звільнення мали вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше або набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, житло надається позачергово у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (пункт 4 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

За військовослужбовцями, які мають '''вислугу на військовій службі 20 років і більше,''' особами, звільненими з військової служби за станом здоров’я, за віком, у зв’язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла або за наявності підстав, передбачених цим Законом, - житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.(пункт 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

=== Особи, які мають право на отримання житла ===
Такими особами є:
# учасники бойових дій;
# особи з інвалідністю внаслідок війни;
# члени сімей загиблих (зниклих безвісти) військових;
# учасники бойових дій зі статусом внутрішньо переміщена особа;
# військові з вислугою 20 років і більше.

'''Даним особам надаються такі пільги:'''

* '''першочергове''' забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* '''першочергове''' відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;
* '''першочерговий''' ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
* одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків.

Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у '''першочерговому''' порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 пункти 14, 15 статті 12], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=18)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B пункти 18, 19 статті 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text:~:text=15)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B пункти 15, 16, 17 статті 15] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] ).

Учасники бойових дій, які дістали '''поранення, контузію або каліцтво''' під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - '''протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.'''

Учасники бойових дій можуть претендувати на отримання житла за наявності наступних підстав:
* проживання у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічних вимогам (це встановлюється інженерно-технічними працівниками ЖЕО, за участю представників громадськості та підтверджується актом обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком, технічним паспортом жилого будинку з даними про його фізичну зношеність, висновком проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану будинку (приміщення) та про неможливість (недоцільність) проведення капремонту, висновком органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам;
* забезпечення жилою площею, розмір якої є меншим встановленого законодавством рівня (визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок);
* наявність тяжких форм деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим військовослужбовець не може проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї (перелік захворювань визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0736-24#Text Наказом Міністерства охорони здоров' України № 478 від 20.03.2024 "Про затвердження Переліку хронічних захворювань, за наявності яких особи не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї"] );
* проживання у гуртожитку;
* проживання за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках;
* проживання в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або проживання осіб різної статі, старших одне одного на дев'ять років, крім подружжя;
* проживання протягом тривалого часу (не менше п'яти років) за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.
== Підстави отримання житла у позачерговому порядку ==
У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов жилі приміщення '''надаються:'''
* особам, звільненим з військової служби і визнаним '''особами з інвалідністю''' внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D1)%20%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC,%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%20%2D%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%3B підпункт 5-1 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР"]).
* '''сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби''', за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF#Text:~:text=5%2D2)%20%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%20%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%0A%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BC%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%85%20(%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%85)%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%3B підпункт 5-2 п.46 Постанови ради міністрів УРСР Української республіканської ради професійних спілок N 470 від 11 грудня 1984 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР]
* військовослужбовцям, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, '''при звільненні з військової служби в запас або у відставку''' за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів;
* у разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, яка відповідно до законодавства мала право на позачергове одержання житла, '''її сім'ї''' в тому самому порядку (частина 9 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] ).
== Квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов ==
З підставами для поліпшення житлових умов, порядком постановки на облік та необхідних документах більш детально можна ознайомитися в статті: «[[Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі та її розподіл]]».
== Грошова компенсація за неотримане житло ==
Члени сімей загиблих та особи з інвалідністю внаслідок війни І та ІІ групи мають право на грошову компенсацію в разі неотримання житла. Детальну інформацію можна отримати у статті: [[Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей|«Грошова компенсація на житло особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей»]].
== Порядок відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, про що детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

Військовослужбовці, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, мають право на одержання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку в порядку, встановленому законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12?find=1&text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C+%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%B7+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8+%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E+%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C+%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B7#w2_1:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%2C%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9,%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC. частина 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).]

Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві:
* військовослужбовцям;
* членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
* звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
Детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

== Отримання довгострокових кредитів для індивідуальних забудовників на селі ==
=== Хто може отримати довгостроковий кредит? ===
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.

Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть '''бути громадяни України, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання), будують об'єкти кредитування в сільській місцевості і працюють''' в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, в особистих селянських господарствах, інших господарських формуваннях, що функціонують '''у сільській місцевості, соціальній сфері села''', а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району, а також особи, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], та громадяни України, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб (далі - індивідуальні забудовники).

Тобто, учасники бойових дій, члени сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання) в сільську місцевість та працюють на підприємствах, установах, що функціонують в сільській місцевості мають право на '''першочергове отримання кредиту.'''

Право одержання кредиту відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі (далі - Правил), надається індивідуальному забудовникові '''тільки один раз''' (пункт 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

Визначені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правилах надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]) умови надання кредиту не поширюються на громадян України, які отримали на будівництво індивідуального житла позики, в тому числі банківські кредити, з пільгами за рахунок коштів бюджетів відповідно до інших нормативно-правових актів.

=== Які суми кредитування? ===
Сума кредиту визначається фондом з урахуванням рівня платоспроможності позичальника і не може перевищувати кошторисної вартості об’єкта кредитування та '''граничного розміру кредиту в сумі 300 тис. гривень для спорудження нового житлового будинку, 150 тис. гривень для реконструкції житлового будинку або добудови незавершеного будівництвом житла, 200 тис. гривень для придбання житла та 50 тис. гривень для спорудження інженерних мереж та підключення їх до існуючих комунікацій.'''

Сума кредиту може змінюватися відповідно до змін вартості будівництва, що виникли за період будівництва. У зв'язку з цим виконуються додаткові розрахунки та в установленому порядку вносяться зміни до кредитного договору (пункт 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Які умови надання кредиту? ===
* Пільгова відсоткова ставка – '''3% річних''', для багатодітних сімей (троє та більше дітей), у тому числі усиновлених та/або таких, що перебувають під його опікою/піклуванням) – '''0%''' протягом дії кредитного договору починаючи з дати подання копії підтвердних документів (свідоцтва про народження дітей, документів про усиновлення, встановлення опіки чи піклування);
* Військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, – з початку і до закінчення особливого періоду відсотки за користування кредитом не нараховуються;
* Резервістам та військовозобов’язаним, подружжю,в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період відсотки за користування кредитом '''не нараховуються''';
* Довгостроковий термін кредиту – '''до 20 років''', а для молодих сімей (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) – '''до 30 років''', з внесенням за користування ним плати у розмірі трьох відсотків річних;
* '''Відсутність''' початкового внеску;
* Можливість вибору '''періодичності погашення кредиту щоквартальними платежами або до 30 листопада''' поточного року;
* Розрахунок максимальної суми кредиту і терміну погашення провадиться '''з урахуванням сукупного доходу сім’ї''';
* Дострокове погашення кредиту здійснюється без застосування штрафних санкцій;
* Обмежень за віком немає – подати заявку на кредит можуть дієздатні громадяни України від 18 років і старші (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Куди і які документи подаються для отримання кредиту? ===
Особа, яка виявила бажання отримати довгостроковий кредит, подає до відповідного [https://www.molod-kredit.gov.ua/zhytlovi-prohramy/kredyt-dlia-vpo-ta-ato-oos фонду підтримки індивідуального житлового будівництва] на селі такі '''документи:'''
* заяву на ім’я керівника виконавчого органу фонду про надання кредиту;
* клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;
* паспорт громадянина України;
* довідку про склад сім’ї;
* довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї,одержані за попередні шість місяців, та/або довідку,видану органом місцевого самоврядування, проведення особистого селянського господарства;
* довідку, видану органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про наявність(або відсутність) приватного житла;
* копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);
* проектно-кошторисну документацію або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім випадків придбання житла);
* довідку про працевлаштування на підприємстві, в установі та організації, що функціонує в сільській місцевості;
* заяву власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених із позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (в разі придбання житла);
* документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Який строк для прийняття рішення про надання кредиту? ===
Рішення про надання або про відмову у наданні індивідуальному забудовникові кредиту приймає виконавчий орган фонду на підставі поданих документів у термін '''не пізніше 30 днів з дати реєстрації''' заяви забудовника.

У разі прийняття '''рішення про відмову''' у наданні кредиту виконавчий орган або відділення фонду '''в місячний термін у письмовій формі повідомляє''' про це індивідуального забудовника з обґрунтуванням причин відмови.

У разі прийняття виконавчим органом фонду '''позитивного рішення''' щодо надання кредиту на придбання житла зазначений орган надсилає на ім’я власника такого житла '''гарантійний лист''' про перерахування на його особистий рахунок, відкритий фондом у банку, суми кредиту, отриманої позичальником до оформлення в установленому порядку договору купівлі-продажу житла.

Власник письмово повідомляє фонд про надходження гарантійного листа. Остаточні розрахунки за придбане позичальником житло проводяться фондом після оформлення договору купівлі-продажу житла і подання фонду засвідченої в установленому порядку копії зазначеного договору (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Які способи забезпечення кредитного договору? ===
Зобов'язання позичальника за кредитним договором мають забезпечуватися такими '''способами:'''
* '''договором поруки''', оформленим в установленому порядку;
* '''договором про іпотеку будівель''', що споруджуються за рахунок кредиту, а у разі коли житло будується на земельній ділянці, яка належить позичальнику за правом приватної власності, - також про іпотеку земельної ділянки;
* '''договором застави іншого майна та майнових прав''' (пункт 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Який порядок погашення кредиту? ===
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним розпочинається позичальником '''через два місяці після завершення терміну''' використання кредиту, встановленого в пункті 18 цих [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил].
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним може проводитися '''коштами та/або частково чи повністю сільськогосподарською продукцією власного виробництва за цінами та на умовах, визначених кредитним договором''', рівними частинами '''щоквартально, до 15 числа місяця''', що настає за звітним періодом, або '''до 30 листопада''' поточного року. Погашення позики в останній рік повинно бути проведено до закінчення терміну кінцевого погашення кредиту (пункти 20, 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил])

За '''еквівалент розрахунків''' при визначенні обсягу коштів або сільськогосподарської продукції, що підлягають сплаті в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування ним, береться 1 кг живої маси великої рогатої худоби за орієнтовними цінами на час укладення кредитного договору з уточненням у подальшому на час видачі та погашення кожної частини кредиту.

За бажанням позичальника може передбачатися '''дострокове погашення кредиту''' та/або внесення плати за користування ним. Фонди, в тому числі їх відділення, не мають права чинити перешкод позичальникам у реалізації цього права.

Забудовник може '''щороку вносити плату''' за користування кредитом починаючи з першого року його одержання, якщо це обумовлено кредитним договором (пункт 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил]).

За несвоєчасне погашення кредиту застосовуються '''штрафні санкції''' відповідно до укладеного кредитного договору.

Так, '''у разі порушення умов кредитних договорів, в тому числі у разі використання кредиту не за призначенням''', фонди мають право вимагати дострокового погашення кредиту та дострокового внесення позичальниками інших платежів, передбачених цими договорами. '''За прострочення платежу''' нараховується пеня з розрахунку подвійної річної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення боргу.
За прострочення платежу '''пеня не нараховується таким позичальникам''' (за умови звернення їх або повнолітніх членів їх сімей з відповідною заявою):
* військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, - з початку і до закінчення особливого періоду;
* резервістам та військовозобов’язаним, подружжю, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період (пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

[[index.php?title=Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Оскарження рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту

2026-03-14T19:50:50Z

Yablunovska.Nataliia: актуалізовано інформацію

== Нормативна база ==
=== Законодавство України ===
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року № 649 " Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1212-16/conv?lang=en Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 серпня 2016 року № 772 "Про затвердження Інструкції про порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та взаємодії з територіальними органами Державної міграційної служби України під час звернення іноземців чи осіб без громадянства із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту"]
=== Норми міжнародного права ===
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенція про статус біженців]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/print Європейська конвенція з прав людини]
* [https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=53844fb44 Керівництво з критеріїв та процедур визначення статусу біженця УВКБ ООН]
=== Практика Європейського суду з прав людини ===
* [https://www.refworld.org.ru/docid/535f6da94.html Суфі та Елмі проти Сполученого Королівства]
* [https://www.refworld.org.ru/pdfid/529348df4.pdf Сааді проти Італії]
* [https://www.refworld.org/cases,ECHR,5898aa734.html Кебе та Інші проти України]
* [https://www.refworld.org/cases,ECHR,4f2932442.html І.М. проти Франції]
* [http://europeancourt.ru/resheniya-evropejskogo-suda-na-russkom-yazyke/imbroshhia-protiv-shvejcarii-postanovlenie-evropejskogo-suda/ Імбріощія проти Швейцарії]
* [https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-148095 Арас проти Туреччини]
* [http://hudoc.echr.coe.int/webservices/content/pdf/001-58154?TID=thkbhnilzk Дауд проти Португалії]
* [https://precedent.in.ua/2016/04/08/chahal-protyv-soedynennogo-korolevst/ Чахал проти Сполученого Королівства]
* [https://www.refworld.org.ru/type,CASELAW,,,57ebc9c44,0.html Ф.Г. проти Швеції]
== Загальні положення щодо оскарження рішень Державної міграційної служби щодо статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту ==
''Біженцем є особа,'' яка не громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни, або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n11 п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"])

Особа, яка потребує додаткового захисту – це особа, яка не підпадає під ознаки біженця, однак потребує захисту, оскільки змушена прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок таких побоювань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n24 п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту]").

Для всіх рішень Державної міграційної служби щодо статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, передбачається дві процедури оскарження: '''адміністративна та судова.'''

'''''Адміністративна процедура.''''' Рішення територіальних підрозділів Державної міграційної служби України( далі ДМС Украни) щодо статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, протягом п’яти днів з дня отримання повідомлення про рішення, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку до Державної міграційної служби України. В такому випадку, територіальний орган ДМС реєструє скаргу та продовжує строк дії довідки про звернення на захистом в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n199 ч. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового, або тимчасового захисту»]). Довідка видається строком на три місяці з подальшим тримісячним продовженням строку її дії на весь час розгляду скарги. Підставою для продовження строку дії довідки є копія скарги на рішення територіального органу ДМС з підтверджуючими документами її відправлення (п. 2.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів,необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту] ).(далі Правил розгляду заяв та оформлення документів).

'''''Судова процедура''.''' Рішення територіальних підрозділів Державної міграційної служби України щодо статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, незалежно від адміністративного оскарження, можуть бути оскаржені до окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

В разі оскарження рішення в судовому порядку, територіальний орган ДМС продовжує строк дії довідки за захистом в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n205 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»]).

До територіального органу ДМС слід подати копію позовною заяви з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, чи належним чином оформленої судової повістки. Продовження довідки на кожний наступний тримісячний термін здійснюється після отримання територіальним органом ДМС інформації про стан розгляду справи в суді від юридичної служби територіального органу ДМС (п. 2.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів] ).

Якщо не було досягнуто успіху в адміністратвиному порядку оскарження, подальшому судовому оскарженню підлягає остаточне рішення, що було прийняте за адміністративною скаргою. Термін оскарження починається в день отримання остаточного рішення чи повідомлення про таке рішення.
== Рішення, які можуть оскаржуватися ==
''В рамках процедури розгляду заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, територіальний орган Державної міграційної служби послідовно приймає три рішення:''
* Про прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту чи про відмову в такому прийнятті;
* Про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту або про відмову в оформленні таких документів;
* Про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ці три типи рішень стосуються різних питань, приймаються на різних етапах розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту. Вони приймаються за різною процедурою та потребують дій з боку різних посадових осіб територіального органу Державної міграційної служби України. Для кожного з цих рішень існують особливості оскарження. Правильне визначення типу рішення, що оскаржується, має вирішальне значення для успіху оскарження.

При підготовці оскарження слід точно визначити яке саме рішення буде оскаржуватись.

В практиці відомі випадки, коли суди при розгляді позовів щодо відмови в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, фактично розглядають питання про те, чи є особа біженцем. При такому помилковому розгляді, суди фактично перевіряють не те, чи дотримана '''процедура''' прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, а дають відповідь на питання '''матеріального''' права про те, чи потрапляє особа під визначення біженця. Однак, відмова в оформленні документів можлива лише з конкретно встановлених '''процедурних''' підстав, зокрема якщо особа '''очевидно''' не є біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Якщо неможна стверджувати, що особа '''очевидно''' не є біженцем, та відсутнє зловживання правом на звернення (див. нижче) звернення особи за захистом має бути розглянуте '''по суті.''' На це неодноразово вказував Верховний Суд України. Наприклад, в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99521638 постанові від 10 вересня 2021 р. у справі № 120/192/20-а], Верховний Суд вказав: "рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту прийнято відповідачем в порушення ст. 8-10 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та встановленої процедури, так як УДМС України у Вінницькій області, фактично здійснило передчасний розгляд заяви по суті на стадії її попереднього розгляду та передчасно прийняло рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту".
=== Оскарження рішень про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n73 ч. 6 ст. 5 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], Державна міграційна служба України може прийняти рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в разі, якщо:
* заявник видає себе за іншу особу
* заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо раніше рішенням державної міграційної служби було встановлено відсутність умов, за яких заявник може вважатися біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо такі умови не змінилися.
Про відмову в прийнятті заяви територіальний орган ДМС ухвалює рішення, яке оформлюється наказом. Уповноважена особа територіального органу ДМС:
* видає заявнику письмове повідомлення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням підстав для відмови;
* під підпис ознайомлює заявника з порядком оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* вносить відповідні відомості до журналу реєстрації осіб (п. 2.4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів] ).
Підставами для оскарження рішень про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, є:
* Неправильність висновку <ins>територіального </ins>органу Державної міграційної служби про те, що заявник видає себе за іншу особу.
* Неправильність висновку про те, що раніше щодо заявника було встановлено відсутність умов, за яких він може вважатися біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
* Неврахування того, що умови, за яких заявник може вважатися біженцем, змінилися для конкретного заявника.
Слід враховувати, що на даному етапі відбувається виключно оскарження процедурного рішення. Слід демонструвати відсутність формальних підстав для відмови в прийнятті заяви, або неправильність їх застосування. Звернення до фактичних матеріальних підстав відмови можливе у випадках, коли необхідно продемонструвати неправильність застосування формальних підстав. На приклад, звернення до інформації про країну походження може бути необхідним для доведення неправильності висновку територіального органу ДМС про незмінність ситуації заявника. Також слід брати до уваги, що рішення органу ДМС не повинно концентруватися на матеріальних підставах. На цій стадії розгляд заяви відбувається протягом доби prima facie, тобто на перший погляд. В прийнятті заяви може бути відмовлено лише в разі повної очевидності того, що заява не може бути прийнята (на приклад, коли вона повністю текстуально повторює попередню заяву), або якщо недвозначно та очевидно встановлено (наприклад, з відбитків пальців), що заявник видає себе за іншу особу.
=== Оскарження рішень про відмову в оформленні документів для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n107 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], в разі, коли відсутні умови для відмови в прийнятті заяви, та заява прийнята до розгляду, ДМС (її територіальний орган) протягом '''п’ятнадцяти робочих днів''' з дня реєстрації заяви проводить співбесіду з заявником, розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи, вимагає додаткові відомості та приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання. В цьому полягає процедура попереднього розгляду заяви. Попередній розгляд стосується виключно питання прийнятності заяви і не стосується суті фактів та обставин, на які посилається заявник.

Ключовим елементом попередньої процедури є співбесіда заявника з працівником територіального органу Державної міграційної служби України, який (яка) веде його справу. Ця співбесіда є конфіденційною, однак за необхідності може залучатися перекладач. За бажанням особи, до участі в співбесіді може залучатися адвокат. Результати співбесіди оформлюються протоколом співбесіди, який приєднується до справи заявника.

При підготовці висновку щодо оформлення чи відмови в оформленні документів для визнання біженцем або особою, як потребує додаткового захисту, працівник Державної міграційної служби України використовує інформацію, наведену в заяві, а також дані, отримані під час співбесіди. У висновку також робиться посилання на інформацію по країні походження, в тому числі, сторінки використаних інформаційних звітів, роки та найменування установ чи організацій, що його підготували, посилання на електронну адресу, якщо звіти було опубліковано в Інтернеті та роз’яснюється співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди. Висновок обов’язково повинен включати точну та актуальну інформацію з декількох джерел (п.п. 4.1 – 4.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів] ).

Працівник територіального органу ДМС, який веде справу заявника, готує письмовий висновок про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту або відмову в оформленні. Висновок затверджується наказом уповноваженої особи територіального органу ДМС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n112 ч. 4 ст. 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається за заявами:
* Які є '''очевидно''' необґрунтованими, тобто в заявника відсутні умови, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n10 п. 1 чи п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]);
* Які носять характер '''зловживання''', коли заявник з метою визнання його біженцем або особою, ка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, ким було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо обставини, на які посилається особа, не змінилися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n115 (ч. 6 ст. 8 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»]).
В разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС '''протягом трьох робочих днів''' з дня прийняття рішення надсилає заявнику або його законному представнику письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз’ясненням порядку оскарження рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n116 ч. 7 ст. 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]). Територіальний орган ДМС України '''протягом трьох робочих днів''' надсилає або видає під підпис заявнику чи законному представнику письмове повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з викладенням причин відмови і роз’ясненням порядку оскарження, про що робиться запис в журналі реєстрації повідомлень (п. 4.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

При оскарженні рішень про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту слід виходити з процесуального характеру таких рішень. '''Мова йде про рішення про прийнятність заяви, а не про розгляд заяви по суті.''' Розгляд питання про можливість оформлення документів є другим процедурним фільтром, за допомого якого відсікаються від подальшої процедури неприйнятні заяви. При розгляді питання про прийняття заяви заява може бути не прийнята через її очевидну неприйнятність prima facie, тобто таку, яка не залишає в неупередженого спостерігача сумнівів щодо необґрунтованості з першого погляду. При розгляді питання про оформлення документів відбувається більш глибокий аналіз прийнятності заяви, що дозволяє виявити неочевидні з першого разу причини, з яких заява може бути визнана неприйнятною.
* Першою підставою для відмови в оформленні документів може бути '''очевидна''' відсутність в заявника умов, за яких він може вважатися біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту. Ця очевидність має бути такою, що не потребує глибокого аналізу.
* Другою підставою є зловживання з боку заявника, коли заявник видає себе за іншу особу, або під час попереднього розгляду заяви було встановлено, що заявник вже звертався за статусом біженця чи додатковим захистом з тих самих підстав і отримав відмову.
Так само як і при оскарженні рішень про відмову в прийнятті заяви, при оскарженні рішень про відмову в оформленні документів слід концентруватися на процедурному аспекті проблеми. На цьому етапі не визначається чи є особа біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту. Встановлюється виключно коректність процедури. Вирішальне значення має визначення порушень при дотриманні процедури, зокрема щодо встановлення факту очевидної відсутності в особи підстав претендувати на статус біженця чи додатковий захист, або факту звернення за захистом раніше та зловживання.

На відміну від ситуації з відмовою у прийнятті заяви, в ситуації з відмовою в оформленні документів присутня певна міра суб’єктивної оцінки. Слід звертати увагу на коректність такої оцінки. Особливо це стосується використання працівником територіального органу ДМС інформації по країні походження, повноти та точності такої інформації, достовірності джерел, наявності посилань на джерела та обґрунтованості висновків, що робляться на підставі дослідженої інформації по країні походження.
=== Підстави відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
Заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, які визнані прийнятними, розглядаються по суті. Рішення по суті приймається Державною міграційною службою України протягом місяця з моменту отримання з територіального органу ДМС особової справи заявника та висновку працівника, який веде справу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n139 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).

За результатами всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба приймає рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n147 ч. 5 ст. 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]). В разі незгоди з мотивувальною частиною висновку територіального органу ДМС, який розглядав справу, або з його пропозиціями, Державна міграційна служба може підготувати власний письмовий висновок щодо визнання або відмови у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (п. 6.4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

В разі прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особі, стосовно якої прийнято таке рішення направляється письмове повідомлення з викладенням причин та порядку оскарження такого рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n159 ч. 13 ст. 10 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту]").

'''Умовами, за яких особа не визнається біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту є:'''
* Вчинення особою злочину проти миру, воєнного злочину або злочину проти людства і людяності;
* Вчинення поза межами України до прибуття в Україну злочину неполітичного характеру, якщо таке діяння відповідно до Кримінального кодексу України належить до тяжких або особливо тяжких злочинів;
* Особа винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам ООН;
* Стосовно особи встановлено відсутність умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту;
* Особа до прибуття в Україну була визнана в іншій країні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* Особа до прибуття в Україну з наміром бути визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, перебувала в третій безпечній країні. Дія цього положення не поширюється на дітей, розлучених з сім’ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживали в Україні, а також їхніх дітей та онуків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n75 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]).
== Адміністративний порядок оскарження рішення про відмову в статусі біженця або особи, яка потребує додаткового захисту ==
=== Загальні положення ===
Біженець або особа, яка потребує додаткового захисту має право звернутися до [https://dmsu.gov.ua/ ДМС України]
зі скаргою про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи зі скаргою про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. В такому випадку ДМС продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні ([http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 розділ VIII Правил розгляду заяв та оформлення документів] ). Особа має право брати участь в розгляді її справи, а також залучити адвоката для представлення своїх інтересів, у тому числі через [https://legalaid.gov.ua/tsentry/ центри з надання безоплатної правничої допомоги].

=== Строк розгляду ===
Протягом '''місяця''' з дня отримання особової справи (може бути продовжено, але не більше ніж на 3 місяці).
=== Види рішень за результатами розгляду скарги ===
* про задоволення скарги та скасування рішення територіального органу ДМС про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту '''<big>→</big>''' рішення направляється територіальному органу ДМС, який відмовив у вчиненні оскаржуваних дій, та протягом 7 робочих днів з дня отримання територіальний орган приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* про відхилення скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* про залишення скарги без розгляду.
=== Підстави залишення скарги без розгляду ===
* скаргу подано особою, яка не має права подавати таку скаргу;
* на розгляді в ДМС знаходиться (знаходилась) скарга на те саме рішення територіального органу ДМС;
* надійшло клопотання про відкликання скарги від особи, що подала скаргу або в інтересах якої подано скаргу іншою особою (крім випадків, якщо рішення оскаржено в інтересах дитини, розлученої із сім'єю);
* скаргу подано після закінчення встановлених строків (5 робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову).
== Особливості судового оскарження рішення про відмову в статусі біженця або особи, яка потребує додаткового захисту ==
=== Матеріальні аспекти ===
В разі задоволення відповідного позову, суд може прийняти рішення або про зобов’язання повторно розглянути заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про зобов’язання прийняти рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Відповідно, формулювання позовних вимог залежить від допущених порушень.

Формулювати позовні вимоги так аби суд зобов’язав Державну міграційну службу повторно розглянути заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, доцільно тоді, коли має місце порушення процедури, яке призвело до неякісного розгляду заяви по суті. Наприклад, це можуть бути серйозні процесуальні порушення (ненадання матеріалів особової справи, прийняття рішення особою, яка не була вповноважена приймати таке рішення, очевидно помилковий висновок про наявність обставин, які не дозволяють надати особі статус біженця або додатковий захист, таких як скоєння злочину).

Формулювати позовні вимоги так, аби суд зобов’язав Державну міграційну службу прийняти рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, доцільно у випадках, коли заява особи невірно розглянута по суті, тобто були зроблені невірні висновки.

Найбільше значення при розгляді питання про оформлення документів чи прийняття рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового, або тимчасового захисту, має встановлення факту наявності обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n9 ч. 1 та ч. 13 ст. 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]. Мова йде про два різних набори обставин.

==== '''Щодо біженців''' ====
При підготовці позовної заяви слід мати на увазі, що загроза переслідування характеризується як через об’єктивну можливість такого переслідування чи вже наявний факт переслідування, так і через наявність суб’єктивного побоювання стати жертвою переслідування за певною ознакою. І суб’єктивна і об’єктивна сторони побоювань заявника в їх сукупності повинні належним чином бути проаналізовані міграційним органом під час прийняття рішення за заявою. Наприклад, тільки факт відсутності переслідування особи в минулому чи відсутність документальних підтверджень факту переслідування не може слугувати підставою для висновку, що відсутні об’єктивні підстави вважати, що особа є біженцем.

Слід мати на увазі, що об’єктивні обставини в абсолютній більшості випадків не можуть бути підтверджені самою особою. Ненадання особою документального підтвердження можливості переслідування чи вже наявного переслідування в жодному випадку не може бути підставою для відмови в статусі біженця. Як вказує Агентство ООН у справах біженців, «випадки коли заявник може надати підтвердження своєї заяви – це скоріше виключення, ніж правило. В більшості випадків особа, яка рятується від переслідування, прибуває до країни в скрутному становищі, і часто навіть без особистих документів. Таким чином, хоча обов’язок надати докази лежить на заявнику, завдання встановлення та опрацювання відповідних фактів розв’язується разом з особою, що перевіряє …у випадках, коли викладене заявником уявляється правдоподібним, посадова особа має тлумачити сумніви на користь заявника» ( [https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=53844fb44 п. 196 Керівницта з критеріїв та процедур визначення статусу біженця] ).

Аналогічно, Пленум Вищого адміністративного суду України у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001760-09/conv?lang=en#o98 постанові від 25 червня 2009 року № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні"] вказав, що ненадання документального доказу усних тверджень не повинно бути перешкодою в прийнятті заяви чи прийнятті об'єктивного рішення щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, з урахуванням принципу офіційності, якщо такі твердження збігаються з відомими фактами та загальна правдоподібність яких є достатньою.

Оскільки сама ситуація біженства означає, що особа не може надати документальні підтвердження певних фактів (наприклад, факту протиправних дій щодо себе з боку держави чи недержавних груп), об’єктивні обставини встановлюються через визначення загальної ситуації в країні походження за допомогою інформації по країні походження. Основною вимогою до заявника є явна демонстрація суб’єктивних побоювань. Так, наприклад, особа може прямо заявляти, що відносно неї відбувається переслідування, та існує ризик для її життя, здоров’я чи свободи за ознакою належності до певної групи. В такому випадку, слід перевіряти чи підтверджуються ці суб’єктивні побоювання об’єктивними даними, відомими з ІКП (інформація по країні походження).

Слід мати на увазі, що належність особи до певної групи може бути неочевидною та не усвідомлюватись самою особою. Заявник може характеризувати свою ситуацію як особисту, хоча ця ситуація є типовою для багатьох осіб, які належать до певної групи. Наприклад, жінки шлюбного віку (слід мати на увазі, що в деяких спільнотах шлюбним віком вважається вік в 12 років чи навіть менше). Сам по собі факт того, що жінка має шлюбний вік, не є підставою для надання ній статусу біженця. Однак, якщо жінка чи дівчина походить з країни, регіону чи спільноти, де вона може бути примушена до вступу в шлюб, таке походження може означати, що така жінка чи дівчина належить до соціальної групи жінок, яким загрожує примусовий шлюб, і саме ця ознака може бути підставою для переслідування.

При визначення того, чи належить особа до національної соціальної, релігійної чи політичної групи є складним питанням рекомендується використовувати [https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=53844fb44 рекомендації Агентства ООН у справах біженці]в та іншу інформацію по країні походження з метою повного встановлення всіх обставин особи, які дозволяли б відносити особу до групи, яка піддається переслідуванням. Слід звертати увагу як на показання особи про її особистий досвід, так і на об’єктивні данні, відомі про особу, оскільки заявник може не усвідомлювати, що піддається переслідуванням за ознакою належності до певної групи та характеризувати свою ситуацію як загальну небезпеку чи загрозу. Необхідно звертати увагу на характер загрози, яку описує особа, на те, чи має ця загроза загальний характер (на приклад, чи походить вона від ситуації конфлікту), або створює особливий ризик саме для цієї особи, а також чи характеризує особа себе в певних термінах (на приклад, як представника певної національної чи соціальної групи), і чи існує специфічна загроза переслідувань для цієї групи, що підтверджувалася б інформацією по країні походження.

Водночас, твердження особи про те, що вона піддається переслідуванням за певною ознакою, слід перевіряти відповідно до актуальної інформації по країні походження.

Відносно деяких осіб, які звернулися за статусом біженця в Україні, відмова обґрунтовується тим, що вони виїхали з країни походження з підстав, не пов’язаних з біженством, і таких підстав на момент виїзду не існувало. Слід мати на увазі, що такі обставини характеризують особу як біженця ''sur place'', тобто такого біженця, який став біженцем вже під час перебування в країні, в якій він чи вона шукає притулку. Той факт, що особа виїхала не через можливість переслідування, і ці обставини виникли після виїзду особи, не може слугувати підставою для відмови особі в статусі біженця ([https://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=53844fb44 п. 94-96 Керівництва з критеріїв та процедур визначення статусу біженця] ).

==== '''Щодо осіб, які потребують додаткового захисту''' ====
Поняття додаткового захисту випливає з міжнародно-правових зобов’язань України в галузі прав людини, зокрема, відповідно до яких нікого не може бути позбавлено життя, а також піддано катуванню, нелюдському чи такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню. ( ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n14 2 та ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод])Держава несе відповідальність, зокрема, за те, щоб жодна особа, яка знаходиться на її території, під її контролем чи, в деяких випадках, звернулася до неї, не була видана в ситуацію, де вона може бути позбавлена життя чи піддана неналежному поводженню.

При оскарженні рішень про відмову в додатковому захисті по суті слід відштовхуватись від підстав, які обумовили звернення за захистом. В деяких випадках, мова йде про особисту загрозу особі. Наприклад, особі може загрожувати смертна кара чи ув’язнення в умовах, які дорівнюють нелюдському і такому що принижує гідність поводженню. Зазвичай, факт загрози може бути підтверджений документально, хоча може бути необхідним додаткове дослідження інформації по країні походження з метою визначення реальності загрози (наприклад, умов ув’язнення осіб в країні походження).

Однак, значно більш поширеною є ситуація, коли особа посилається на загальну ситуацію конфлікту та насильства в країні походження, яка не дозволяє ній вести нормальне життя, і повернення особи в обставини війни саме по собі становитиме нелюдське поводження. Так, Європейський суд з прав людини зазначив у справі "Суфі та Елмі проти Сполученого Королівства", що повернення особи у ситуацію громадянської війни може складати загрозу тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. При цьому, критеріями для оцінки інтенсивності та напруженості насильства в країні є використання сторонами методів або тактики війни, що збільшують ризик втрат серед цивільного населення або безпосередньо спрямованих проти цивільного населення, те чи є конфлікт локалізованим або всеохоплюючим, а також кількість осіб, які втратили життя чи були піддані катуванням чи нелюдському поводженню внаслідок конфлікту ([https://www.refworld.org.ru/docid/535f6da94.html Суфі та Елмі проти Сполученого Королівства, No 8319/07 та 11449/07, рішення від 28 червня 2011 р., § 217-241]).

Питання про те, чи становить ситуація в країні походження заявника такий конфлікт, повернення в який саме по собі призведе до загрози порушення фундаментальних прав заявника визначається залежно від конкретного випадку. При оскарженні таких рішень слід звертати увагу чи повно та всесторонньо було досліджено інформацію по країні походження, неврахування останніх подій, неврахування позицій Європейського суду з прав людини щодо повернення. Можна посилатися також на позиції УВКБ щодо повернення до конкретної країни, однак слід мати на увазі, що ці позиції не носять юридично обов’язкового характеру та є лише закликом до країн, які взяли на себе міжнародні зобов’язання щодо надання захисту, вести певну політику по відношенню до шукачів притулку з певного регіону.
=== Процедурні аспекти ===
Правильність процедури розгляду заяв про звернення за статусом біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, має не менше значення, ніж вірне вирішення справи по суті. В силу особливостей такого роду адміністративних проваджень, справа в принципі не може бути вірно розглянута по суті, якщо припущено значних порушень процедури розгляду. Оскарження процедурних порушень має таке саме значення, як і оскарження порушень при розгляді суті справи.

Процедура розгляду заяв про звернення за статусом біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, повинна відповідати національним і міжнародним стандартам, викладеним в праві України, міжнародному праві, рекомендаціях УВКБ ООН, органів Ради Європи, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Однак, основні вимоги, слідування яким достатнє для процесуально вірного розгляду органами ДМС заяв про звернення за статусом біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, містяться в Законі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 "Про біженців та осіб, які потребують додаткового, або тимчасового захисту"] і в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правилах розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту]

'''При підготовці позовної заяви слід звернути увагу на такі можливі порушення:'''

''Ненадання особі, яка висловлює бажання звернутися за статусом біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, можливості скласти відповідну заяву чи відмова прийняти таку заяву, що не оформлюється відповідним обґрунтованим рішенням''

Будь-яка посадова особа держави (співробітник міграційної служби, поліції, офіцер прикордонної служби, військовий, тощо), до якого звернувся іноземець або особа без громадянства, висловлюючи бажання отримати притулок в країні, зобов’язана негайно повідомити відповідну державну службу, яка розглядає заяви про звернення за захистом, про таку особу, та, за необхідності, надати такій особі умови для складання заяви, а також пересвідчитись, що особа перебуває в безпеці. Так, в справах [https://www.refworld.org.ru/pdfid/529348df4.pdf Сааді проти Італії (№ 37201/06, рішення від 28 лютого 2008 р.)] та [https://www.refworld.org/cases,ECHR,5898aa734.html Кебе та Інші проти України (№ 12552/12, рішення від 12 січня 2017 р.)] Європейський суд з прав людини зазначив, що навіть у випадку, коли особа ще не ступила на державну територію, але звертається до офіцера прикордонної служби, явно висловлюючи бажання отримати притулок, відмова такій особі в можливості звернутися за притулком становитиме порушення зобов’язань держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

В Україні обов’язок державних органів допомагати особам в зверненні за статусом біженця встановлюється як законом, так і окремими підзаконними актами. Розроблено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1212-16/conv?lang=en Інструкцію про порядок дій посадових осіб Державної прикордонної служби України та взаємодії з територіальними органами Державної міграційної служби України під час звернення іноземців чи осіб без громадянства із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують додаткового захисту](далі Інструкція).

Дії працівників Державної міграційної служби при зверненні до них особи, яка висловлює бажання звернутися за статусом біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту, або при отриманні ними інформації про таку особу, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правилами розгляду заяв та оформлення документів] . Уповноважена посадова особа територіального органу ДМС, до якої особисто звернулася особа, яка має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, або її законний представник, зобов’язана зареєструвати це звернення, проінформувати заявника мовою, яку він/вона розуміє про умови, за яких в Україні особа може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про її права та обов’язку, за необхідності – забезпечити надання заявнику послуг перекладача, роз’яснює порядок звернення за безоплатною правничою допомогою мовою, яку розуміє заявник. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=2.1.%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%94%D0%9C%D0%A1%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%80%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%2C%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%3A (п. 2.1 Правил розгляду заяв та оформлення документів)]

Нездійснення цих заходів та ненадання особі, яка висловила бажання звернутися за статусом біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, слід оскаржувати до окружного адміністративного суду як бездіяльність суб’єкта владних повноважень. В разі, якщо така бездіяльність супроводжувалася накладанням на заявника адміністративних штрафів, прийняттям рішення про примусове повернення чи зверненням до суду з позовною заявою про примусове видворення чи про затримання з метою ідентифікації і забезпечення примусового видворення, оскарження таких рішень не заважає зверненню до суду з позовом щодо бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

''Ненадання заявнику перекладача''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n111 ч. 3 ст. 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], заявнику, який не володіє українською або російською мовами, ДМС забезпечує перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися. Заявник за власним бажанням також може залучити перекладача за свій рахунок, або за рахунок інших осіб.

Неможна презюмувати знання особою мови. В справі [https://www.echr.com.ua/translation/sprava-vizgirda-proti-sloveni%D1%97-rishennya/ Візгірда проти Словенії (№ 59868/08, рішення від 02 грудня 2008 р.)], Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що навіть у випадках, коли існують підстави вважати, що особа має певні знання якоїсь мови, цій особі все одно слід надавати перекладача з такої мови, про яку особа заявляє, що вона володіє нею достатньо. В разі, якщо особа за власним бажанням письмово повідомляє, що не потребує перекладача, та не оскаржує в подальшому цю відмову (на приклад, через те, що особа не розуміла, що підписує відмову від перекладача), то такій особі перекладач може не надаватися. Однак, якщо особа не заявляє про відсутність потреби у перекладачі, перекладач має надаватися. Це стосується і випадків, коли особа має певні знання української чи російської мови, однак ця мова не є рідною для особи.

''Ненадання заявнику правничої допомоги''

Право на безоплатну первинну правничою допомогу поширюється на іноземців та осіб без громадянства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n17 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] ). Особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] мають право на всі види вторинної правничою допомоги з моменту подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 п.11 ч.1 ст. 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"]).

Співробітник Державної міграційної служби, до якого звернулася особа, яка заявляє про бажання бути визнаною біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, зобов’язаний роз’яснити такій особі порядок звернення про надання безоплатної правничою допомоги (п. 2.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

Надана особі правнича допомога повинна бути якісною. В разі, якщо допомога обмежується присутністю адвоката при здійсненні необхідних дій з заявою, і адвокат не прикладає активних зусиль для допомоги клієнту, право на правничу допомогу вважається порушеним. Так, Європейський суд з прав людини у справі [https://www.refworld.org/cases,ECHR,4f2932442.html І.М. проти Франції (№. 9152/09, рішення від 02 лютого 2012 р.]) щодо надання особі правової допомоги у справі про видворення зазначив, що надмірно короткий термін розгляду справи, з урахуванням перебування заявника під вартою та відсутності правової та лінгвістичної допомоги становить порушення Статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 151 рішення). Суд вказав, що коли заявник має допомогу адвоката тільки в суді, до того маючи лише коротку зустріч з ним, і не маючи можливості надати будь-які додаткові докази, це є порушенням конвенційних стандартів, особливо з урахуванням того, що особа намагалася подати заяву про притулок, однак не могла цього зробити, оскільки була затримана. В справі [http://europeancourt.ru/uploads/ECHR_Imbrioscia_v_Switzerland_24_11_1993.pdf Імбріощія проти Швейцарії (№. 13972/88, рішення від 24 листопада 1993 р.)], Європейський суд вказав, що коротка тривалість та складність процедури, до якої залучений адвокат, порушує право особи на правову допомогу, особливо коли органи влади не роблять нічого, аби відкласти цю процедуру. Той факт, що особа чи її адвокат не заперечують проти короткої тривалості дій, не знімає з держави відповідальності за порушення права особи на правову допомогу. У справі [https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-148095 Арас проти Туреччини (No 2) (№. 15065/07, рішення від 18 лютого 2015 р.)], Європейський суд зазначив, що проста присутність адвоката при здійсненні процесуальних дій не створює ефективного права на правову допомогу. Пасивність адвоката не відповідає конвенційним стандартам (§ 40 рішення). У справі [http://hudoc.echr.coe.int/webservices/content/pdf/001-58154?TID=thkbhnilzk Дауд проти Португалії (№. 11/1997/795/997, рішення від 21 квітня 1993 р.)], ЄСПЛ зазначив, що «Конвенція створена аби гарантувати не права, що є теоретичними чи ілюзорними, а права, що є практичними та ефективними, і що призначення правового радника саме по собі не гарантує ефективності допомоги, яку він може надати….Від компетентних органів державної влади вимагається втручання…якщо бездіяльність з боку правового радника у наданні ефективного представництва є очевидною» (§ 38 рішення).

Таким чином, особі, яка висловлює бажання звернутися з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи вже перебуває в процедурі, має надаватися правова допомога належної якості. Якщо така допомога не надається, то будь-які дії відносно заяви особи, здійснені за відсутності належної правової допомоги, можуть бути оскаржені.

''Нероз'яснення можливості оскарження''

При прийнятті будь-якого негативного рішення за заявою особи (про відмову в прийнятті, відмову в оформленні документів, відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту), особі має письмово роз’яснюватись право на оскарження та порядок такого оскарження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n199 ч. 7 ст. 8, ч. 13 ст. 10, ч. 9 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту")]. З порядком оскарження особа ознайомлюється під підпис ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%20%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%3B п. 2.4], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=4.6.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2016). п. 4.6] Правил розгляду заяв та оформлення документів), або такий порядок зазначається у відповідних рішеннях та направляється особі на пошту.

Відсутність роз’яснення можливості оскарження рішення, або очевидна неможливість для особи ознайомитися з таким роз’ясненням (на приклад, коли особа не володіє українською мовою, а повідомлення з роз’ясненням можливості оскарження надіслано ній на пошту українською мовою) може слугувати підставою для поновлення в суді строків судового оскарження рішень щодо статусу біженців або осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
== Використання інформації по країні походження ==
'''Інформація про країну походження''' – інформаційні звіти про становище в країнах походження біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, підготовлені Міністерством закордонних справ України, Державною міграційною службою України, Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, національними та міжнародними організаціями, що спеціалізуються на зборі та виданні інформації або звітів (п. 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

Актуальна інформація про країну походження повинна використовуватися на всіх стадіях розгляду звернень за статусом біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту (п. 2.1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів] ).

В усіх висновках, що приймаються по заяві (при оформленні документів або при вирішенні питання по суті), обов’язково робиться посилання на використану інформацію про країну походження заявника, включаючи сторінки, назви інформаційних звітів, роки та найменування установ чи організацій, що його підготували, посилання на електронну адресу, якщо звіти було опубліковано в Інтернеті, та її співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди із заявником або його законним представником. Цей висновок повинен включати посилання на точну, актуальну інформацію з декількох джерел (п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=4.3.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96,%D0%B7%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C 4.3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=5.1.%20%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%94%D0%9C%D0%A1%20(%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83)%3A 5.1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%94%D0%9C%D0%A1%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%2C%20%D0%94%D0%9C%D0%A1%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A 7.6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів]).

Пленум Вищого адміністративного суду України у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001760-09/conv?lang=en Постанові № 1] вказав, що підтвердження обґрунтованості побоювань переслідування (через інформацію про можливість таких переслідувань у країні походження біженця) можуть отримуватися від особи, яка шукає статусу біженця, та незалежно від неї - з різних достовірних джерел інформації, наприклад, із резолюцій Ради Безпеки ООН, документів і повідомлень Міністерства закордонних справ України, інформації, зібраної та проаналізованої Державною міграційною службою України, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text Правил розгляду заяв та оформлення документів], інших міжнародних, державних та неурядових організацій, із публікацій у засобах масової інформації. Для повноти встановлення обставин у таких справах, як правило, слід використовувати більш ніж одне джерело інформації про країну походження. Суди можуть використовувати інформацію про країни походження, розміщену на офіційних сайтах [https://dmsu.gov.ua/diyalnist/coi.html Державної міграційної служби України], [https://www.unhcr.org/ua/ Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців], а також на інформаційних носіях, які розповсюджуються Регіональним представництвом Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців у Білорусі, Молдові, Україні, та інших носіях. При розгляді справ щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту, примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, необхідно враховувати, що інформація про країну походження належить до загальновідомої інформації.

З точки зору міжнародного права біженства та міжнародного права прав людини, використання повної, достовірної та актуальної інформації по країні походження, яка набувається з декількох надійних та неупереджених джерел, є необхідною передумовою правильної оцінки ризику, яка передує прийняттю будь-якого рішення по заяві особи, яка висловлює бажання отримати статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту. У справі [https://precedent.in.ua/2016/04/08/chahal-protyv-soedynennogo-korolevst/ Чахал проти Сполученого Королівства (№ 22414/93, рішення від 15 листопада 1996 р.)], ЄСПЛ відзначив, що органи державної влади при розгляді справ шукачів притулку повинні проводити оцінку індивідуального ризику, який спіткає особу в разі повернення до країни походження (§ 83-86). У справі [https://www.refworld.org.ru/type,CASELAW,,,57ebc9c44,0.html Ф.Г. проти Швеції (№ 43611/11, рішення від 23 березня 2016 р.)], Суд зазначив, що така оцінка має відбуватися ''ex nunc'', тобто станом на момент прийняття кожного рішення (§ 115).

З практичної точки зору, це означає, що при оцінці ризику слід використовувати найбільш актуальну інформацію, що найбільш «наближена» до фактів про які зазначив заявник. Неприпустиме використання інформації загального характеру з малодостовірних чи недостовірних джерел. Наприклад, інформація про надання державі, де відбувається конфлікт, гуманітарної допомоги, ніяк не вказує на зменшення ризику загибелі через бойові дії. Неприпустиме використання заангажованої інформації, на приклад, повідомлень від однієї зі сторін в конфлікті про відсутність загрози для представників іншої сторони.

Інформацію найбільш загального характеру можна отримати від [https://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/travel-advice Міністерства Зовнішніх Справ України]. Інформацію про ситуацію з правами людини в країні, а особливо щодо переслідувань чи загроз для окремих осіб чи груп, доцільно отримувати від [https://www.unhcr.org/country-reports.html Агентства ООН у справах біженців], яке готує періодичні доповіді по країнам походження біженців. Також доцільне використання інформації від моніторингових місій ООН (на приклад, [https://unama.unmissions.org/ Моніторингової місії ООН в Афганістані]) та інших міжнародних організацій в регіоні. Велику вагу може мати інформація від поважних міжнародних неурядових організацій в галузі прав людини, таких як [https://www.amnesty.org.ua/ Міжнародна амністія] та [https://www.hrw.org/ru Хьюман Райтс Вотч].

Для встановлення найбільш актуальної та конкретної інформації (на приклад, про те, під чиїм контролем на даний момент перебуває місто, з якого походить заявник) можна використовувати новинні ресурси, такі як [https://news.un.org/ru/ Центр новин ООН], сайти міжнародних інформаційних агентств, таких як [https://www.bbc.com/ukrainian BBC] та [https://www.aljazeera.com/ Al-Jazeera]. Однак, слід мати на увазі, що новинні ресурси можуть лише повідомляти окремі факти, однак них неможна використовувати для оцінки потреб в міжнародному захисті.

Невикористання інформації по країні походження, або використання інформації неналежної якості, при розгляді заяв про звернення за статусом біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, є підставою для оскарження прийнятих на підставі такої недостовірної інформації рішень.

'''''Посилання на рекомендовані джерела інформації про країни походження:'''''
* [https://www.refworld.org/ Refworld] – сайт, на якому розміщуються всі документи УВКБ ООН. Зручний пошук по країні походження
* [https://www.ecoi.net/ ECOI] – Європейська мережа інформації по країні походження. Містить документи ЄС, Ради Європи та окремих країн
* [https://www.unhcr.org/ УВКБ ООН]
* [https://www.amnesty.org/en/ Організація Міжнародна Амністія]
* [https://www.hrw.org/ru Хьюман Райтс Вотч]
* [https://news.un.org/ru/ Центр новин ООН]
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' Узагальнення судової практики розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту (2008-2019 рік), підготовлено [https://www.unhcr.org/ua/ Представництвом Агентства ООН у справах біженців в Україні] -
[[Файл:Судова практика розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту.doc|міні|Судова практика розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту]] 
Детально див.: https://www.unhcr.org/ua/resources
|}
== Див. також ==
* [[Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту]]
----
{| class="wikitable"
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|}
----
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Порядок поновлення актових записів цивільного стану

2026-02-03T12:22:33Z

Yablunovska.Nataliia: актуалізація даних, згідно змін в законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії»]
== Загальні відомості ==
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n288 стаття 49 Цивільного кодексу України] та статті 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі – Закон №2398-VI)) 
Реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83 стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану")] 
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану – це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації актів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відомості про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, безоплатно надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
== Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом. 
У зв’язку з тимчасовою окупацією території України, існують непоодинокі випадки коли громадяни не мають можливості повторно отримати документи на підтвердження фактів народження особи, реєстрацій шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті з причини відсутності доступу до паперових носіїв актових записів, які знаходять на тимчасовій території України, та відсутністю відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 
Окрім того, у громадян, по всяк час, виникає потреба у внесені змін до актових записів цивільного стану у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей. 
В таких випадках законодавством України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Законом №2398-VI] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії] (далі – Правила) передбачено поновлення актових записів цивільного стану. 
Заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред'явленні паспорта або паспортного документа. 
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. 
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір. 
Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України. 
Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

Заява про поновлення актового запису цивільного стану, що приймається відділами державної реєстрації актів цивільного стану формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред’явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником. Якщо заявником є людина з фізичними порушеннями, що унеможливлює власноручне підписання ним заяви, у такому випадку подання заяви відбувається у присутності свідка, залученого заявником.

'''В умовах воєнного стану''' закордонні дипломатичні установи України, визначені Міністерством закордонних справ, проводять державну реєстрацію актів цивільного стану, вносять зміни до актових записів цивільного стану, ''поновлюють та анулюють'' їх, повторно видають свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та видають витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з використанням зазначеного Реєстру як органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють його ведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»])
== Перелік осіб, за заявою яких поновлюються актові записи цивільного стану ==
У пункті 3.3 Правил міститься перелік осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, а саме:
* особи, щодо якої було складено актовий запис;
* одного з батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього;
* опікуна недієздатної особи;
* спадкоємців померлого;
* представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
== Документи, необхідні для поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві або Севастополі (пункт 3.4 Правил). 
Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються:
* архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи;
* документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану;
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо);
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 
Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#w1_1:~:text=3.5.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. пункт 3.5 Правил)]. 
Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України. 
Рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
При потребі заявник зазначає в заяві про поновлення актового запису про народження додаткові дані (відомості про місце народження, про батьків), необхідні для складання актового запису, які мають бути підтверджені відповідними документами. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.
== Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку ==
Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення. 
Питання про '''поновлення актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#Text:~:text=1.10.%20%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83. абзац перший пункту 1.10 Порядку]). 
У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки. 
Питання про внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника у випадку, якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави є неможливим. 
У разі виникнення ситуації при якій втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави. 
Якщо заява про державну реєстрацію народження надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, державна реєстрація народження проводиться відділом ДРАЦС за місцем проживання дитини на загальних підставах без складання висновку. У цих випадках пред’являються довідка про народження закладу охорони здоров’я, довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини; за відсутності такої довідки місце проживання дитини може бути підтверджене паспортом або паспортним документом одного з батьків або законних представників дитини. 
Державна реєстрація народження дитини, яка досягла 16 років, але актовий запис про народження не був своєчасно складений, може бути проведена за її письмовою заявою з пред’явленням паспорта при складанні висновку. 
Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: «Державна реєстрація з пропуском строку» – включається до книги поновлених актових записів про народження. 
Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. 
Вік особи в поновленому актовому записі про народження зазначається на підставі поданих заявником документів, якщо вони не мають суперечностей. 
На підтвердження достовірності поданих заявником документів про реєстрацію актів цивільного стану відділ реєстрації актів цивільного стану додає до матеріалів справи копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 
У разі зберігання відповідного актового запису цивільного стану в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, '''у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня її отримання, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей''' у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті. 
Перевірка відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану не проводиться, якщо достовірність актового запису перевірено автоматизованим способом адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян або відділом державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка здійснювала таку перевірку.

На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. 
Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку.
Якщо актовий запис, який поновлюється, було складено в іншому органі реєстрації актів цивільного стану України, то висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про поновлення актового запису цивільного стану разом з матеріалами надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану, де був складений втрачений актовий запис, для складання поновленого актового запису( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#Text:~:text=3.13.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83 пункт 3.13 Порядку).] 
Окремо слід зазначити, що актові записи цивільного стану, складені за межами України, у виняткових випадках можуть бути поновлені на території України, за наявності документа, що підтверджує неможливість його затребування або отримання. 
У такому разі, реєстрація поновлення актового запису проводиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. При цьому, до справи додається дозвіл відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на поновлення та витяг з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян про відсутність актового запису, що поновлюється, за місцем проживання заявника. 
На підставі поновленого актового запису виписується свідоцтво, яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання для вручення заявнику. На свідоцтві проставляються штампи «Запис поновлено» та «Повторно»([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#Text:~:text=3.16.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96,%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%22%20%D1%82%D0%B0%20%22%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%22. пункт 3.16 Порядку).] 
Якщо поновлюється актовий запис про особу, яка померла (для вирішення спадкової справи), у свідоцтві зазначається дата смерті особи, щодо якої поновлюється актовий запис. У таких випадках замість свідоцтва може бути видано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановленого зразка. 
У разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу реєстрації актів цивільного стану вказується про можливість оскарження відмови в судовому порядку.

== Судовий порядок вирішення питання щодо поновлення актових записів цивільного стану ==
При відсутності документального підтвердження факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством передбачено судовий порядок поновлення актового запису цивільного стану. 
Суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20315.%20%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] (далі – ЦПК України) ) 
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 ЦПК України). 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20319.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина друга статті 319 ЦПК України]). 
Рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#Text:~:text=3.17.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 3.17 Порядку )] 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

Якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.

У разі ухвалення рішення суду до запровадження Єдиного державного реєстру судових рішень примірник рішення суду не пізніше наступного робочого дня з дня подання відповідної заяви запитується відділом державної реєстрації актів цивільного стану у відповідного суду.

У разі якщо рішення суду, яке є підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень або його примірник неможливо отримати у зв’язку з ухваленням на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні.

== Судова практика ==

* Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2019 року у справі № 483/2121/19 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86697589] (встановлення факту народження)

* Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року у справі № 720/957/23 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110276135] (встановлення факту неправильності запису в актовому записі про шлюб)

[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Контроль за виконанням судового рішення в адміністративному процесі

2025-11-12T08:08:58Z

Yablunovska.Nataliia: оновлено дані згідно нових вимог

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
== Визначення процесуальних форм контролю за виконанням судового рішення в адміністративному судочинстві ==
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%B4. ст. 129¹ Конституції України] )Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15?find=1&text=+%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8+%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E#Text Кодесом адміністративного судочинства України( далі КАС України)]

Формою контролю адміністративного суду за виконанням рішень в адміністративних справах є зобов’язання судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C#w1_1:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%20%D1%81%D1%83%D0%B4%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83%20%D1%8F%D0%BA%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97. ст..'''381-1''' КАС України)]

== Зобов’язання суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення ==
'''Суд, який ухвалив судове рішення''' в адміністративній справі, '''може зобов’язати суб’єкта владних повноважень''', не на користь якого ухвалене судове рішення, '''подати у встановлений судом строк звіт''' про виконання судового рішення( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12552 ст. 382 КАС України)] 
Такий '''контроль здійснюється судом першої інстанції''' шляхом '''зобов’язання надати звіт про виконання судового рішення''', розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а у разі неподання такого звіту – шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Позивачеві необхідно подавати клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суб’єктом владних повноважень до винесення постанови у справі.

== Накладення на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу ==
Щодо накладення судом штрафу слід зазначити, що це доволі дієвий стимул для ефективного виконання рішення суб’єктом владних повноважень. Адже штраф накладається не на весь державний орган, а персонально на його керівника. 
За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. 
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. 
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. 
Сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов’язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
== Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця ==
Однією з процесуальних форм судового контролю в адміністративному процесі є розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11783 ст. 287 КАС України)]. Це надає право учаснику виконавчого провадження (крім державного та приватного виконавця) звернутися до суду з позовною заявою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. 
Позовну заяву може бути подано до суду: 
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. 
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець. 
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. 
Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист. 
Апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. 
Суд апеляційної інстанції повинен розглянути справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
== Судова практика ==
'''Верховний Суд у своїх постановах приходив до висновку про можливість установлення судового контролю вже після ухвалення рішення у справі, оскільки підставою є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача ('''постанови КАС/ВС: у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79973614 № 806/2143/15 від 20.02.2019 р]., у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80980007 № 820/4261/18 від 03.04.2019 р.]; у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86717439 580/988/19 від 27.12.2019 р]. ''(у якій суд зазначив, що '''в разі невиконання судового рішення''' позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача – суб'єкта владних повноважень, а невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, що свідчить про активну роль суду в реалізації сторонами прав і законних інтересів, із приводу захисту яких він ухвалив судове рішення).''
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Право постійного користування земельною ділянкою

2025-10-06T07:40:01Z

Yablunovska.Nataliia: додано зміни з Земельного кодексу

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»]
== Поняття права постійного користування земельною ділянкою ==
'''Право постійного користування земельною ділянкою''' - це право '''володіння і користування земельною ділянкою''', яка перебуває у '''державній або комунальній власності''', '''без встановлення строку(''' ст. 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] (далі - ЗК)).

'''Право постійного користування земельними ділянками''' може вноситися державою до статутного капіталу господарського товариства, утвореного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17#Text Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування",] а також господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201.,%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE). частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".]

Право постійного користування земельними ділянками характеризується обмеженим суб’єктно-об’єктним складом: '''об’єктом''' права власності можуть бути лише '''земельні ділянки державної або комунальної власності'''; '''суб’єктами''' можуть бути лише юридичні особи, а саме: '''підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.'''

При цьому слід звернути увагу, що '''громадяни не можуть''' набувати права постійного користування земельними ділянками.
== Суб’єкти права постійного користування земельною ділянкою ==
'''Права постійного користування земельною ділянкою''' із земель державної та комунальної власності '''набувають('''ч.2 ст. 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%3A Земельного кодексу України]) :
* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, державні та комунальні некомерційні товариства;
* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
* господарське товариство, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 ;]
* акціонерне товариство, утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2896-20#Text Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";]
* господарське товариство, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій (часток) належать державі, утворене шляхом перетворення Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України";
* заклади освіти незалежно від форми власності;
* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".]
* акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18#Text Закону України "Про суспільні медіа України".];
* господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі та функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі яких здійснює Міністерство оборони України.
== Порядок набуття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно із статтями 125 та 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''право постійного користування земельної ділянки''' виникає '''з моменту державної реєстрації цих прав''' та оформлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV] (далі – Закон № 1952-IV).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2028.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Статтею 28 Закону № 1952-IV,] відповідно до якої '''рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у постійне користування''' можуть прийматися '''за відсутності державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на таку земельну ділянку в Державному реєстрі''' речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2028.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 28 Закону № 1952-IV] визначає, що '''під час проведення державної реєстрації право постійного користування''' земельними ділянками державної чи комунальної власності, '''право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі''' прав, '''державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності''' на такі земельні ділянки '''без подання відповідної заяви органами''', які передають земельні ділянки у власність або у користування, '''оскільки, рішення органу виконавчої влади''' чи органу місцевого самоврядування '''про передачу земельної ділянки у користування''' і буде вважатися '''заявою про здійснення державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на зазначену земельну ділянку'''.

Таким чином, згідно вищезазначених норм законодавства, '''реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки''' державної та комунальної власності право постійного користування, '''можна проводити не після державної реєстрації права власності''' держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, '''а одночасно з реєстрацією похідного речового права''' на земельну ділянку.

Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''юридичні особи набувають права користування''' земельними ділянками із земель державної або комунальної власності '''за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування''' в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом '''або за результатами аукціону'''.

Також, згідно пункту 81² [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127], передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

'''Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передбачено повноваження органів виконавчої влади,''' органів місцевого самоврядування '''щодо передачі земельних ділянок''' у власність або у користування.

Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Передача земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності у постійне користування дозволяється лише для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомого майна (будівлі, споруди), а також у випадках передачі у постійне користування державному, комунальному підприємству, установі, організації земельної ділянки, вилученої із постійного користування іншого державного, комунального підприємства, установи, організації( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. ч.4 ст.92 Земельного кодексу України)].

== Перехід права постійного користування земельною ділянкою (судова практика) ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації?;
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку?
З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:

♦ право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Відповідно до частини другої статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86075356 останова Верховного Суду від 21 листопада 2020 року у справі № 918/194/19] приписи підпункту «в» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України], яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.
♦ право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Згідно з частиною першою статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.

Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/45597923 ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14] (в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво);

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/38289171 постанова Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12] (новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася).
До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені частиною другою статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05#Text Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005] (поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Положення статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85838039 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18] (Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою).
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова від 15.11.2021 № 906/620/19 Верховний Суд]
== Корисні посилання ==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова Верхоного Суду України № 906/709/19,] від 15.02.2022, в даній постанові верховного суду йдеться про те, чи переходить право постійного користування землею в порядку правонаступництва від державного підприємства, яке набуло його на підставі закону, до відповідача, який не входить в перелік осіб, що на підставі статті 92 Земельного кодексу України можуть отримати земельні ділянки в порядку постійного користування.
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]

Об'єднання підприємств та його види

2025-09-05T05:25:39Z

Yablunovska.Nataliia: додано нову інформацію

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
== Поняття об'єднання юридичних осіб ==
'''Об’єднання юридичних осіб''' - це організація, створена у складі двох або більше юридичних осіб з метою координації їхньої виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top ( ст.4 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб"] далі Закон) Об’єднання юридичних осіб створюються на невизначений строк або як тимчасові об’єднання.

Об’єднання юридичних осіб є юридичною особою.

Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=+%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2#w1_1:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2081.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 ( ст.81 Цивільного кодексу України).]

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=+%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2#w1_1:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2087.%20%D0%A1%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 (ст. 87 Цивільного кодексу України).] Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

== Види об'єднань юридичних осіб ==
Залежно від порядку заснування об’єднання юридичних осіб може створюватися як:

- господарське об’єднання;

- державне чи комунальне господарське об’єднання.

'''Господарське об’єднання''' - це об’єднання юридичних осіб, створене за ініціативою юридичних осіб незалежно від їхнього виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=2.%20%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. п.2 ст.5 Закону)]

Господарські об’єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, що затверджується їхніми засновниками.

'''Державне або комунальне господарське об’єднання''' - це об’єднання юридичних осіб, створене юридичними особами, єдиним учасником (засновником) яких є держава або територіальна громада, та/або юридичними особами, у статутному капіталі яких частка держави або територіальної громади перевищує 50 відсотків, за рішенням Кабінету Міністрів України, а у визначених законом випадках - за рішенням міністерства (іншого органу, до сфери управління якого належать юридичні особи, що створюють об’єднання), або за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (п.4 ст.5 Закону)]

Державне або комунальне господарське об’єднання діє на основі рішення про його створення та статуту, що затверджується органом, що прийняв рішення про створення такого об’єднання.

== Організаційно-правові форми об'єднань юридичних осіб ==
Господарські об’єднання класифікуються за певними матеріальними та юридичними критеріями. Матеріальним критерієм є основа їх створення: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів, координація їх діяльності, централізоване виконання виробничих та інших функцій тощо. Юридичним критерієм класифікацій на види є правовий режим членства учасників об’єднання. Відповідно за ознакою обов’язкового установчого документа розрізняють договірні та статутні об’єднання.

Договірними є асоціації та корпорації, статутними – концерни та консорціуми.

Об’єднання юридичних осіб створюються та діють у формі асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, іншого об’єднання юридичних осіб, передбаченого законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%206.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 (ст.6 Закону])

'''Асоціація''' - це договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності юридичних осіб, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність юридичних осіб - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їхні інтереси у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами.

'''Корпорація''' - це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів юридичних осіб, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

'''Консорціум''' - це тимчасове статутне об’єднання юридичних осіб для досягнення його учасниками спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, у порядку, визначеному його статутом. Консорціум припиняє свою діяльність після досягнення мети його створення.

'''Концерн''' - це статутне об’єднання юридичних осіб на основі їхньої фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їхні інтереси у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами. Учасник концерну не може одночасно бути учасником іншого концерну.

Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється у порядку, визначеному законом.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15?find=1&text=%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2#Text (Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань")]

Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

== Статус юридичної особи - учасника об’єднання юридичних осіб ==
Юридичні особи - учасники об’єднання юридичних осіб зберігають статус юридичної особи незалежно від виду і форми об’єднання, на них поширюється дія законів України щодо регулювання діяльності юридичних осіб.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%2D%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83%20%D1%96%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. п.1 ст.7 Закону)] 
Юридична особа- учасник господарського об'єднання має право:
* добровільно вийти з об’єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором чи статутом об’єднання;
* бути членом інших об’єднань юридичних осіб, якщо законом, засновницьким договором чи статутом об’єднання не встановлено інше;
* одержувати від об’єднання у встановленому порядку інформацію, пов’язану з інтересами юридичної особи;
* одержувати частину прибутку від діяльності об’єднання відповідно до його статуту. Юридична особа може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом об’єднання відповідно до законодавства. Юридична особа, що входить до складу державного (комунального) господарського об’єднання, не має права без згоди об’єднання виходити з його складу, а також об’єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими юридичними особами. 
== Управління об’єднанням юридичних осіб ==
Вищий орган управління об’єднання юридичних осіб - це загальні збори учасників або інший орган, визначений статутом об’єднання. Він утворює виконавчі органи, передбачені установчим документом об’єднання.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.%20%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 ( ст.8 Закону)]

Вищий орган об’єднання юридичних осіб:

- затверджує статут об’єднання юридичних осіб та вносить зміни до нього;

- вирішує питання про прийняття до складу господарського об’єднання нових учасників та про припинення участі в об’єднанні юридичних осіб;

- утворює виконавчий орган об’єднання юридичних осіб відповідно до його статуту чи договору;

вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів об’єднання юридичних осіб.

Виконавчий орган об’єднання юридичних осіб може бути:

- колегіальний;

- одноособовий.

Питання поточної діяльності належать до його компетенціїя( відповідно до статуту або договору) .

Управління державним або комунальним господарським об’єднанням здійснює виконавчий орган об’єднання, склад якого визначається установчим документом об’єднання.

Одноосібний виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу призначаються на посаду та звільняються з посади органом, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Порядок управління державним або комунальним господарським об’єднанням визначається установчим документом об’єднання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top Закону.]

Здійснення управління поточною діяльністю об’єднання юридичних осіб може бути доручено адміністрації однієї з юридичних осіб (головної юридичної особи об’єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного господарського об’єднання.

Спори, що виникають між учасниками об’єднання юридичних осіб, вирішуються в порядку, передбаченому установчим документом господарського об’єднання, в судовому порядку або можуть бути передані на розгляд постійно діючого третейського суду, утвореного при такому господарському об’єднанні, за наявності між учасниками такого об’єднання третейської угоди, яка відповідає вимогам закону.

== Припинення участі в об’єднанні. Припинення об’єднання юридичних осіб ==
Юридичні особи - учасники об’єднання можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов’язань та укладених договорів з іншими юридичними та фізичними особами.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 (ст.10 Закону)]

Вихід юридичної особи із складу державного або комунального господарського об’єднання здійснюється за рішенням органу, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Юридичні особи - учасники об’єднання можуть бути виключені із складу об’єднання з підстав і в порядку, передбачених установчим документом об’єднання.

Припинення об’єднання юридичних осіб здійснюється в результаті його перетворення в інший вид об’єднання юридичних осіб або ліквідації.

Перетворення господарського об’єднання здійснюється за рішенням юридичних осіб - учасників, а перетворення державного або комунального господарського об’єднання - за рішенням органу, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Ліквідація господарського об’єднання здійснюється за рішенням юридичних осіб - учасників, а ліквідація державного або комунального об’єднання - за рішенням органу, що прийняв рішення про створення об’єднання. Майно, що залишилося після ліквідації об’єднання, розподіляється між учасниками згідно з установчим документом об’єднання юридичних осіб.
[[Категорія:Господарське право]]

Об'єднання підприємств та його види

2025-09-04T12:19:46Z

Yablunovska.Nataliia: зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
== Поняття об'єднання юридичних осіб ==
'''Об’єднання юридичних осіб''' - це організація, створена у складі двох або більше юридичних осіб з метою координації їхньої виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top ( ст.4 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб"] далі Закон) Об’єднання юридичних осіб створюються на невизначений строк або як тимчасові об’єднання.

Об’єднання юридичних осіб є юридичною особою.
== Види об'єднань юридичних осіб ==
Залежно від порядку заснування об’єднання юридичних осіб може створюватися як:

- господарське об’єднання;

- державне чи комунальне господарське об’єднання.

'''Господарське об’єднання''' - це об’єднання юридичних осіб, створене за ініціативою юридичних осіб незалежно від їхнього виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=2.%20%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%85%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. п.2 ст.5 Закону)]

Господарські об’єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, що затверджується їхніми засновниками.

'''Державне або комунальне господарське об’єднання''' - це об’єднання юридичних осіб, створене юридичними особами, єдиним учасником (засновником) яких є держава або територіальна громада, та/або юридичними особами, у статутному капіталі яких частка держави або територіальної громади перевищує 50 відсотків, за рішенням Кабінету Міністрів України, а у визначених законом випадках - за рішенням міністерства (іншого органу, до сфери управління якого належать юридичні особи, що створюють об’єднання), або за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. (п.4 ст.5 Закону)]

Державне або комунальне господарське об’єднання діє на основі рішення про його створення та статуту, що затверджується органом, що прийняв рішення про створення такого об’єднання.

== Організаційно-правові форми об'єднань юридичних осіб ==
Господарські об’єднання класифікуються за певними матеріальними та юридичними критеріями. Матеріальним критерієм є основа їх створення: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів, координація їх діяльності, централізоване виконання виробничих та інших функцій тощо. Юридичним критерієм класифікацій на види є правовий режим членства учасників об’єднання. Відповідно за ознакою обов’язкового установчого документа розрізняють договірні та статутні об’єднання.

Договірними є асоціації та корпорації, статутними – концерни та консорціуми.

Об’єднання юридичних осіб створюються та діють у формі асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, іншого об’єднання юридичних осіб, передбаченого законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%206.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 (ст.6 Закону])

'''Асоціація''' - це договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності юридичних осіб, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність юридичних осіб - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їхні інтереси у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами.

'''Корпорація''' - це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів юридичних осіб, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

'''Консорціум''' - це тимчасове статутне об’єднання юридичних осіб для досягнення його учасниками спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, у порядку, визначеному його статутом. Консорціум припиняє свою діяльність після досягнення мети його створення.

'''Концерн''' - це статутне об’єднання юридичних осіб на основі їхньої фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їхні інтереси у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами. Учасник концерну не може одночасно бути учасником іншого концерну.

Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється у порядку, визначеному законом.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15?find=1&text=%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2#Text (Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань")]

Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

== Статус юридичної особи - учасника об’єднання юридичних осіб ==
Юридичні особи - учасники об’єднання юридичних осіб зберігають статус юридичної особи незалежно від виду і форми об’єднання, на них поширюється дія законів України щодо регулювання діяльності юридичних осіб.( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%2D%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%83%20%D1%96%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1. п.1 ст.7 Закону)] 
Юридична особа- учасник господарського об'єднання має право:
* добровільно вийти з об’єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором чи статутом об’єднання;
* бути членом інших об’єднань юридичних осіб, якщо законом, засновницьким договором чи статутом об’єднання не встановлено інше;
* одержувати від об’єднання у встановленому порядку інформацію, пов’язану з інтересами юридичної особи;
* одержувати частину прибутку від діяльності об’єднання відповідно до його статуту. Юридична особа може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом об’єднання відповідно до законодавства. Юридична особа, що входить до складу державного (комунального) господарського об’єднання, не має права без згоди об’єднання виходити з його складу, а також об’єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими юридичними особами. 
== Управління об’єднанням юридичних осіб ==
Вищий орган управління об’єднання юридичних осіб - це загальні збори учасників або інший орган, визначений статутом об’єднання. Він утворює виконавчі органи, передбачені установчим документом об’єднання.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.%20%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 ( ст.8 Закону)]

Вищий орган об’єднання юридичних осіб:

- затверджує статут об’єднання юридичних осіб та вносить зміни до нього;

- вирішує питання про прийняття до складу господарського об’єднання нових учасників та про припинення участі в об’єднанні юридичних осіб;

- утворює виконавчий орган об’єднання юридичних осіб відповідно до його статуту чи договору;

вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів об’єднання юридичних осіб.

Виконавчий орган об’єднання юридичних осіб може бути:

- колегіальний;

- одноособовий.

Питання поточної діяльності належать до його компетенціїя( відповідно до статуту або договору) .

Управління державним або комунальним господарським об’єднанням здійснює виконавчий орган об’єднання, склад якого визначається установчим документом об’єднання.

Одноосібний виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу призначаються на посаду та звільняються з посади органом, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Порядок управління державним або комунальним господарським об’єднанням визначається установчим документом об’єднання відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top Закону.]

Здійснення управління поточною діяльністю об’єднання юридичних осіб може бути доручено адміністрації однієї з юридичних осіб (головної юридичної особи об’єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного господарського об’єднання.

Спори, що виникають між учасниками об’єднання юридичних осіб, вирішуються в порядку, передбаченому установчим документом господарського об’єднання, в судовому порядку або можуть бути передані на розгляд постійно діючого третейського суду, утвореного при такому господарському об’єднанні, за наявності між учасниками такого об’єднання третейської угоди, яка відповідає вимогам закону.

== Припинення участі в об’єднанні. Припинення об’єднання юридичних осіб ==
Юридичні особи - учасники об’єднання можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов’язань та укладених договорів з іншими юридичними та фізичними особами.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#top:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2010.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 (ст.10 Закону)]

Вихід юридичної особи із складу державного або комунального господарського об’єднання здійснюється за рішенням органу, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Юридичні особи - учасники об’єднання можуть бути виключені із складу об’єднання з підстав і в порядку, передбачених установчим документом об’єднання.

Припинення об’єднання юридичних осіб здійснюється в результаті його перетворення в інший вид об’єднання юридичних осіб або ліквідації.

Перетворення господарського об’єднання здійснюється за рішенням юридичних осіб - учасників, а перетворення державного або комунального господарського об’єднання - за рішенням органу, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Ліквідація господарського об’єднання здійснюється за рішенням юридичних осіб - учасників, а ліквідація державного або комунального об’єднання - за рішенням органу, що прийняв рішення про створення об’єднання. Майно, що залишилося після ліквідації об’єднання, розподіляється між учасниками згідно з установчим документом об’єднання юридичних осіб.
[[Категорія:Господарське право]]

Об'єднання підприємств та його види

2025-09-04T12:13:41Z

Yablunovska.Nataliia: Yablunovska.Nataliia перейменував сторінку з Об'єднання підприємств та його види на Об'єднання юридичних осіб та його види

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Об'єднання юридичних осіб та його види]]

Об'єднання юридичних осіб та його види

2025-09-04T12:13:41Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
== Поняття об'єднання підприємств ==
'''Об'єднання підприємств''' є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. 
Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджують їх засновники чи власники. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав. 
Об’єднання підприємств має статус юридичної особи, може мати самостійний і завершений баланс, розрахунковий та інші рахунки в балансах, печатку зі своїм найменуванням. 
Майно об’єднань підприємств класифікується на товaри, вироблену (готову) продукцію, виконaні роботи (роботи), послуги та цінні пaпери.
== Види об'єднання підприємств ==
Об'єднання підприємств можуть утворюватися, ''як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 119 ГК України]). 
'''Господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. 
'''Державне (комунальне) господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.
== Організаційно-правові форми об'єднань підприємств ==
Господарські об’єднання класифікуються за певними матеріальними та юридичними критеріями. Матеріальним критерієм є основа їх створення: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів, координація їх діяльності, централізоване виконання виробничих та інших функцій тощо. Юридичним критерієм класифікацій на види є правовий режим членства учасників об’єднання. Відповідно за ознакою обов’язкового установчого документа розрізняють договірні та статутні об’єднання.

Договірними є асоціації та корпорації, статутними – концерни та консорціуми. Законом передбачено, що підприємства можуть об’єднуватись і в інші структури за галузевим чи територіальним принципом.

За галузевою ознакою – галузеві, тобто господарські об’єднання підприємств певної галузі, та міжгалузеві, до складу яких входять господарські організації різних галузей економіки.

Господарські об'єднання утворюються як ''асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 120 ГК України]). 
'''Асоціація''' - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. 
'''Господарські асоціації''' - договірні об'єднання підприємств і організацій, які створюються для спільного виконання однорідних функцій та координації загальної діяльності. Асоціації належать до м'яких форм об'єднання, мінімально обмежуючи дії членів асоціації, які входять до них. Учасники асоціації володіють правом входити до будь-яких інших асоціацій. 
'''Корпорація''' - це акціонерне товариство, що поєднує діяльність декількох фірм для досягнення спільних цілей. Як юридична особа, корпорація несе відповідальність за боргами і податками за всі підприємства, які входять до її складу, і є самостійним суб'єктом підприємницької діяльності 
'''Консорціум''' - форма тимчасового об'єднання підприємств з метою вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних, соціальних, екологічних проектів. Підприємства, які входять до консорціуму, зберігають повну самостійність, підпорядковуючись спільному керівництву лише в частині діяльності, що стосується цілей консорціуму. Консорціум - це потенційно ефективний організаційно-структурний спосіб тимчасової інтеграції кадрів, потужностей, матеріальних та фінансових ресурсів. 
'''Трест''' - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки діяльності. 
'''Концерн''' - багатогалузевий комплекс підприємств, в якому структурні одиниці зберігають свою виробничу і господарську самостійність, але підпорядковуються єдиному керівництву шляхом контролю. В Україні концерни створюються на базі великих державних підприємств і об'єднань. 
'''Фінансово-промислова група (ФПГ)''' - це комплекс різногалузевих виробничих підприємств (промислових, транспортних, будівельних, наукових) і фінансових інститутів (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів), які об'єднані спільністю економічних і фінансових інтересів і здійснюють скоординовану господарську та інвестиційну діяльність з метою збереження домінуючих позицій на ринку. 
'''Синдикат''' - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників об'єднання. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції (об'єднує однорідні підприємства, централізуючи збут і постачання продукції).. 
'''Картель''' -договірне об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції. 
'''Холдінг''' - специфічна організаційна форма об'єднання капіталів; державне інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об'єднання. Об'єднані у холдінгу суб'єкти мають юридичну і господарську самостійність. 
В Україні поряд із добровільними створюються й функціонують інституціональні об'єднання, діяльність яких започатковується в директивному порядку міністерствами (відомствами) чи безпосередньо Кабінетом Міністрів України. До таких належать виробничі, науково-виробничі (науково-технічні), виробничо-торговельні та інші подібні об'єднання (комплекси, центри), що інтегрують стадії створення (проектування), продукування, реалізації та після продажного сервісного обслуговування виробів тривалого використання.
Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інтересів підприємств (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо), не передбачені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text статті 120 ГК України].

Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

== Статус підприємства - учасника об'єднання підприємств ==
Підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання, і на них поширюються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Кодексу] та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств. 
Підприємство - учасник господарського об'єднання має право: 
* • добровільно вийти з об'єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об'єднання;
* • бути членом інших об'єднань підприємств, якщо законом, засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання не встановлено інше;
* • одержувати від господарського об'єднання в установленому порядку інформацію, пов'язану з інтересами підприємства;
* • одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'єднання відповідно до його статуту. Підприємство може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання відповідно до законодавства. 
Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об'єднання, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про своє припинення. 
Рішення про утворення об'єднання підприємств (установчий договір) та статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.
Учасники об’єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об’єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об’єднання. Вартість майна об’єднання відображається у його балансі. 
Господарське об’єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об’єднанням підприємства діють відповідно до положень ГК України, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об’єднанням. 
Об’єднання підприємств не відповідає за зобов’язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об’єднання.
== Органи управління об’єднань підприємств ==
Господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Вищий орган господарського об'єднання: 
* затверджує статут господарського об'єднання та вносить зміни до нього; 
* вирішує питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та виключення учасників з його складу; 
* утворює виконавчий орган господарського об'єднання відповідно до його статуту чи договору; 
* вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів господарського об'єднання. 
Виконавчий орган господарського об'єднання (колегіальний чи одноособовий) вирішує питання поточної діяльності, які відповідно до статуту або договору віднесені до його компетенції.

Управління державним (комунальним) господарським об'єднанням здійснюють правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Склад правління визначається статутом об'єднання.

Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання.

Спори, що виникають між учасниками об'єднання, вирішуються в порядку, передбаченому статутом об'єднання, або в судовому порядку відповідно до закону.
[[Категорія:Господарське право]]

Договір комерційної концесії

2025-07-07T11:11:22Z

Yablunovska.Nataliia: актуалізовано інформацію, згідно наявних вимог

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України «Про захист економічної конкуренції»]
== Загальна інформація ==

'''''Комерційна концесія (франчайзинг, франшиза)''''' є відносно новим інститутом українського цивільного права, ''її мета'' – сприяти просуванню на ринку товарів, зокрема, високотехнологічного устаткування, яке, як правило, є засобом виробництва інших товарів, виконання робіт чи надання послуг, а також створення нових комплексів по збуту товарів та наданню послуг.

За договором комерційної концесії ''одна сторона (правоволоділець)'' зобов'язується надати ''другій стороні (користувачеві)'' за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг (стаття 1115 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

На підставі договору здійснюється платна передача виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності, комерційну інформацію (ноу-хау), знаки для товарів і послуг, фірмове найменування для використання іншим суб'єктом в його підприємницькій діяльності.

У залежності від сфери, де використовується договір комерційної концесії, виділяють такі його види: виробничий, збутовий, в сфері обслуговування, торговий.

Договір комерційної концесії є '''консенсуальним''' (є укладеним з моменту з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору), '''взаємним і сплатним.''' Він регулює зобов'язальні відносини, предметом яких є комплекс виключних прав, які використовують у підприємницькій діяльності (стаття 1116 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Цей договір належить до поіменованих, тобто чітко названих у цивільному законодавстві України. Водночас він не може бути віднесений до таких, які безпосередньо спрямовані на розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, оскільки такі майнові права не є його єдиним предметом. Таким чином, договір комерційної концесії є на даний момент єдиним договором, який належить до поіменованих договорів, за допомогою яких непрямо реалізуються майнові права інтелектуальної власності. Договір франчайзингу є самостійним цивільно-правовим договором, який належить до категорії вертикальних договорів та чітко відмежовується від дистриб’юторських (дилерських) договорів, договорів про передання ноу-хау та інших договорів, пов’язаних із переданням прав на використання об’єктів інтелектуальної власності

=== '''Особливості договорів комерційної концесії:''' ===

* Даний договір надає ряд можливостей для розвитку підприємництва як одній, так і іншій стороні.
* В якості предмета договору виступають об’єти інтелектуальної власності(торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційний досвід та ділова репутація правоволодільця.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ( ст. 1116 Цивільного кодексу України)]
* У разі укладення договору, правоволоділець отримуватиме дієву мережу підприємницької діяльності для збуту товару та майданчик для рекламування об’єкту інтелектуальної власності, а користувач матиме змогу вести свій бізнес на основі прав, досвіду та репутації, що вже сформована його контрагентом.
* Вигідні умови встановлюються і для кінцевих споживачів товарів чи послуг, адже договір комерційної концесії дозволяє швидко забезпечувати нагальні проблеми шляхом наповнення ринку актуальними товарами, або ж пропонувати необідні послуги.
* Договір укладається виключно у письмовій формі з обов’язковим зазначенням його істотних умов, а саме: предмет, тобто те, що підлягатиме передачі, ціну (винагороду) та строк дії договору.
* Поряд з істотними умовами також варто визначити обсяг прав та обов’язків сторін, перелік форс-мажорних обставин та умови про відповідальність за невиконання договірних забов’язань.
== Предмет договору комерційної концесії ==

'''Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності''' (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації, тобто на відміну від дистриб’юторських договорів, договір франчайзингу може передбачати передання права на використання бізнес-формату, права на виробництво товарів, а також надання послуг; продаж тільки тих товарів, які надаються франчайзером, або ж виробництво певної продукції за технологією франчайзера, що фактично забороняє франчайзі продавати продукцію інших торговельних марок, ніж ті, що надаються франчайзером. Крім того, договір франчайзингу завжди передбачає подальшу підтримку, допомогу франчайзера, консультування, можливість навчання працівників франчайзі тощо.

Отже, '''предмет договору комерційної концесії''' – виключні права, що належать правоволодільцю. До цих прав законом віднесені, зокрема, право на використання торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, право на фірмове найменування та ін. Тобто, мова йде про виключні права на результати інтелектуальної діяльності і, насамперед, про ті з них, що спрямовані на індивідуалізацію продукції (робіт, послуг). Перелік прав, передбачений частиною першою статті 1116 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], не є вичерпним, однак загальною рисою їх є майновий характер та можливість відчуження. ''Комерційний досвід та ділова репутація виступають в якості доповнення до предмета договору'' і враховуються при визначенні вартості прав, які передаються за договором.

'''Комерційне (фірмове) найменування''' – це найменування, яке може мати юридична особа, що є підприємницьким товариством (стаття 90 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Комерційна інформація і комерційний досвід включають документацію по веденню бізнесу, а також професійне навчання персоналу, інструктаж під час дії договору. Комерційною інформацією за домовленістю сторін можуть бути визнані відомості економічного, технологічного, технічного характеру та ін., які стосуються різних сторін діяльності правоволодільця.

Таким чином, '''предмет договору комерційної концесії складає:'''

* комплекс виключних прав, закріплених за правоволодільцем, і індивідуалізують його (право на комерційне (фірмове) найменування) або вироблені ним товари, роботи, які виконуються, або послуги, що надаються (право на товарну марку або знак обслуговування);
* предметом договору є можливість використання комерційною інформацією (ноу-хау), яка належить правоволодільцю і не підлягає спеціальній державній реєстрації, а також його ділової репутації і комерційного досвіду, у т.ч. у виді різної документації по організації і веденню підприємницької діяльності;
* договір припускає технічне і консультаційне сприяння користувачу з боку правоволодільця з метою забезпечення необхідної якості вироблених (наданих) за договором товарів, робіт, послуг.
Оскільки мова йде про підприємницьку діяльність договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору у певній сфері цивільного обігу, із зазначенням або без зазначення певної території використання. Внесення до тексту договору таких обмежень дозволяє правоволодільцю за межами обумовленої договором сфери діяльності (території) користувача використовувати комплекс виключних прав самостійно або за допомогою укладених з іншими суб'єктами договорів концесії.

За юридичною метою договір комерційної концесії спрямований на передання права користування комплексом прав, що належать правоволодільцеві. Йдеться, в першу чергу, про права на об’єкти інтелектуальної власності. Тому в структурі Цивільного кодексу України положення про договір комерційної концесії розміщені поряд із нормами про договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. За наявністю зустрічного майнового задоволення аналізований договір є відплатним, оскільки передбачає обов’язок користувача сплачувати правоволодільцеві відповідну плату за користування комплексом прав. Франчайзингові платежі, які сплачує франчайзеру франчайзі, поділяються на початкові та регулярні.

'''Роялті''' — регулярний внесок, який франчайзі сплачує франчайзеру для утримання, управління франчайзингової системи, надання основних послуг, розвитку і вдосконалення елементів концепції бренду.

'''Маркетинговий збір''', у свою чергу, сплачується для проведення централізованої реклами. Залежно від умов компанія — франчайзер може відмовитись від будьяких із цих внесків. За розподілом прав та обов’язків у зобов’язанні, що виникає за цим договором, він є двостороннім — права та обов’язки мають обидві сторони.
== Сторони в договорі комерційної концесії ==

''Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності''.

Договір комерційної концесії розрахований на застосування в сфері зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності у встановленому законом порядку – правоволоділець і користувач. Саме тому учасниками комерційної концесії не можуть бути некомерційні організації і держава.

'''Правоволоділець''' – це фізична або юридична особа, якій належать виключні права підприємницької діяльності, тому сторонами в договорі комерційної концесії можуть виступати тільки комерційні організації і фізичні особи, права, використання яких вона дозволяє користувачу.

Правоволоділець, повинний бути суб'єктом підприємницької діяльності. Це означає, що він використовує свої виключні права в процесі підприємницької діяльності. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] не вимагає, щоб правоволоділець придбав ці права, маючи статус суб'єкта підприємницької діяльності. Необхідно, щоб він був зареєстрований до моменту укладення договору концесії і був належним чином легітимований як власник виключних прав.

'''Користувач''' – фізична або юридична особа, суб'єкт підприємницької діяльності, яка одержує можливість використовувати виключні права. Він також повинний бути підприємцем у момент укладення договору комерційної концесії.

'''Обов'язки правоволодільця'''
* Правоволоділець зобов'язаний передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов'язаних із здійсненням цих прав.
* Правоволоділець зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором комерційної концесії:
# надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;
# контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії (стаття 1120 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
'''Обов'язки користувача'''

З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії, користувач зобов'язаний:
# використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;
# забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем;
# дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;
# надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволодільця;
# інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;
# не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію (ст. 1121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Належне виконання покладених на правоволодільця і користувача обов'язків, передбачених законом і договором, є основою успішної реалізації мети, яка була поставлена сторонами при укладанні договору.

Передача правоволодільцем користувачу документації, професійного досвіду і таке інше, необхідно йому для належного здійснення своєї діяльності, а ''одержання ліцензій'' — для реалізації наданих йому прав на використання об'єктів інтелектуальної власності. Обсяг зобов'язань правоволодільця залежить від домовленості сторін( частина друга статті 1120 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України])

Правила, передбачені законодавцем у Цивільному кодексі України, зобов'язують користувача реалізовувати в повному обсязі отримані права.( ст. 1121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Він повинний здійснювати свою діяльність на обумовленому договором рівні. Вироблені товари, послуги, що надаються, повинні цілком відповідати по якості аналогічним товарам, послугам правоволодільця, включаючи вимоги відповідності зовнішнього вигляду, комфорту та ін. Однак, закон покладає на користувача обов'язок інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії з метою захисту інтересів споживачів.

== Особливі умови договору комерційної концесії ==

'''В договорі комерційної концесії можуть бути передбачені особливі умови, ''зокрема:'''''
# обов'язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;
# обов'язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору, щодо підприємницької діяльності, яку здійснює користувач з використанням наданих правоволодільцем прав;
# обов'язок користувача не одержувати аналогічні права від конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;
# обов'язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування приміщень для продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), передбачених договором, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення.
Умова договору, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, є нікчемною.

Умова договору, відповідно до якої користувач має право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі.

Отже, такі умови встановлюють правові підстави для включення в договір комерційної концесії окремих зобов'язань, що обмежують свободу дій тієї або іншої сторони в рамках договірних відносин. Наведений, в частині першій статті 1122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], перелік особливих умов носить приблизний характер. Однак в усіх випадках договірні умови спрямовані на обмеження конкуренції не порушувати вимоги [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закону України «Про захист економічної конкуренції»] та повинні відповідати вимогам антимонопольного законодавства України.

Передбачені в частині першій статті 1122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] зобов'язання правоволодільця не видавати концесію іншим користувачам на тій же території і зобов'язання користувача не конкурувати з правоволодільцем на території дії договору обумовлені необхідністю чіткого визначення обсягу наданих за договором виключних прав (частина друга статті 1116 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]) та умов їх використання на певній території і в певній сфері цивільного обігу.

Зобов'язання користувача погоджувати з правоволодільцем питання про місце розташування приміщень для продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), передбачених договором, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення випливають з його обов'язку дотримуватися інструкцій і вказівок правоволодільця (частина третя стаття 1121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Умови частин другої та третьої статті 1122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] мають обов'язковий характер і містять заборону на включення в договір умови, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, або користувач має право продавати товари (виконувати роботи, надавати послуги) виключно певній категорії покупців (замовників) або виключно покупцям (замовникам), які мають місцезнаходження (місце проживання) на території, визначеній у договорі. Такі умови у разі включення їх в угоду є нікчемними.
=== '''Процедура укладення договору комерційної концесії:''' ===

# Першим кроком в укладенні будь-якого договору, є перевірка контрагента на предмет наявності у нього заборгованостей, судових рішень в яких він виступав однією із сторін, відповідності реєстраційних даних (розмір статутного капіталу, найменування, дату реєстрації, а також вид форми власності, що закріплена за юридичною особою). Перевіряти також слід доступну фінансову інформацію та якщо суб’єкт господарювання займається діяльністю, що підлягає ліцензуванню - наявність ліцензії.
# Наступною стадією є підготовка змісту договору. Як вже зазначалося, договори комерційної концесії повинні укладатися виключно у письмовій формі, у випадку недотримання даної вимоги, договір вважатиметься нікчемним. Необхідно зазначити всі істотні умови та інші з переліку вищезазначених. Варто досить детально прописувати кожну з умов та не допускати пунктів які можуть трактуватися двозначно. Важливою деталлю є те, що договір укладається у формі єдиного документа, тобто спрощений спосіб в даному випадку не застосовується. Оскільки договір комерційної концесії є концесійним, то він вважатиметься укладеним, коли сторони дійшли згоди щодо всіх його істотних умов. Для третіх осіб, договір буде вважатися укладеним з моменту його реєстрації.
# Заключною стадією є державна реєстрація договору. Отже, необхідно звернутися до ЦНАПу, із заявою та необхідними документами. Якщо ж правоволоділець зареєстрований за кордоном, то звертатися необхідно саме до іноземних установ. Важливість реєстрації зумовлена тим, що у випадку реалізації користувачем неякісних товарів, правоволоділець за відсутності реєстрації, не зможе посилатися на укладений договір та забов’язуватиметься відшкодувати завдану шкоду та задовольнити вимоги кінцевих споживачів.
== Припинення договору комерційної концесії ==

Кожна із сторін у договорі комерційної концесії, строк якого не встановлений, має право ''у будь-який час відмовитися від договору'', повідомивши про це другу сторону не менш як за шість місяців, якщо більш тривалий строк не встановлений договором.

'''''Договір комерційної концесії припиняється у разі:'''''
# припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом;
# оголошення правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом) (ст. 1126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
'''''Спеціальні підстави дострокового припинення договору:'''''
# припинення права правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, передбачене в договорі, без його заміни аналогічним правом;
# оголошення правоволодільця або користувача неплатоспроможним (банкрутом).
Виключне право на комерційне (фірмове) найменування не обмежене яким-небудь терміном. Воно припиняється ліквідацією самої юридичної особи, а також у випадку смерті фізичної особи-підприємця, якщо його права на підприємницьку діяльність не переходять до спадкоємця (стаття 1127 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Право на комерційне (фірмове) найменування може бути припинено судовим рішенням, яке встановило, що правоволоділець зареєстрував його в порушення встановлених законом вимог. Таке судове рішення може бути винесене, наприклад, за позовом особи, яка здійснює аналогічну діяльність, і представила докази, що найменування, яке оспорюється, тотожне або подібне з його раніше зареєстрованим комерційним (фірмовим) найменуванням.

== Наслідки припинення права, користування яким надано за договором комерційної концесії ==

Якщо в період дії договору комерційної концесії '''припинилося право, користування яким надано за цим договором''', ''дія договору не припиняється'', крім тих його положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві плати, якщо інше не встановлено договором (стаття 1129 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

У разі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права на використання яких входять до комплексу прав, наданих користувачеві за договором комерційної концесії, цей ''договір зберігає чинність щодо нового позначення правоволодільця'', якщо користувач не вимагає розірвання договору і відшкодування збитків (стаття 1128 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). У разі продовження чинності договору користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві плати.
== Зразок договору комерційної концесії (франчайзинг) ==
[[Файл:Договір комерційної концесії (франчайзинг).docx|міні|Договір комерційної концесії (франчайзинг)]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Агентський договір: укладання, припинення та відповідальність за порушення агентського договору

2025-06-09T11:33:25Z

Yablunovska.Nataliia: доповнено актуальною інформацією

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]( Втрата чинності відбудеться 28.08.2025, підстава - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#Text 4196-IX.])
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
== Загальна інформація ==
* '''комерційне посередництво (агентська діяльність)''' є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом (далі – агент) послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України]).
* комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.
* не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
* комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.
* '''Важливо!''' Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

За агентським договором одна сторона (агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (принципалу) в укладанні угод чи сприяти їх укладанню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта та за його рахунок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1961 ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України]).
Отже, агентський договір належить до посередницьких договорів на надання послуг. Суть агентського договору полягає в тому, що діяльність, яку здійснює агент за дорученням і в інтересах принципала, породжує майнові наслідки для принципала, а не агента.
На відміну від договорів доручення та комісії, у межах виконання агентського договору може бути вчинено не лише юридичні, а й фактичні дії, причому різноманітні (набір дій). Зокрема, агент може рекламувати реалізований від імені принципала товар, готувати його до продажу тощо.

== Підстави виникнення агентських відносин ==
'''Агентські відносини виникають у разі:'''
* надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;
* схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

== Укладання (предмет) агентського договору ==
За агентським договором '''одна сторона (комерційний агент)''' зобов'язується надати послуги '''другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент)''' в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України])

'''Агентський договір''' повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

'''Зверніть увагу! ''' Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.

''Агентський договір укладається в письмовій формі''. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.
====== ''Види агентських відносин'' ======
У межах агентського договору можна використовувати два види агентських відносин.

1. Немонопольні агентські відносини. У цьому випадку принципал має право довірити комерційне посередництво також іншим суб'єктам, повідомивши про це агента. Своєю чергою агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших принципалів, якщо інтереси принципалів не є суперечливими в питаннях, для вирішення яких запрошено цього агента ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 1 ст. 299 Господарського кодексу України]).

2. Монопольні агентські відносини. У разі використання цього варіанта агент, який представляє принципала, не має права здійснювати комерційне посередництво для інших суб'єктів у межах, передбачених агентським договором.

За загальним правилом, агент зобов'язаний особисто виконати дії, на які його уповноважив принципал ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 1 ст. 300 Господарського кодексу України]). Причому, якщо агентським договором не передбачено іншого, агент не може передавати на свій розсуд іншим особам прав, якими він володіє в інтересах принципала ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 2 ст. 300 Господарського кодексу України]). Отже, агент може залучити для виконання обов'язків за договором субагента лише в тому випадку, якщо це буде прямо передбачено в договорі.

'''Важливо!''' Повноваження комерційного представника може бути підтверджено письмовим договором між ним і особою, яку він представляє, або довіреністю ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 243 Цивільного кодексу України] )(далі - ЦКУ) . Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за дорученням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України]). Виходячи з цього, крім договору, повноваження агента може підтверджувати [[Представництво: види, підстави виникнення та припинення|довіреність]].

==== Взаєморозрахунки в агентських відносинах ====
'''Агентська винагорода''' виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.
''
Розрахунки за агентським договором''

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 1 ст. 301 Господарського кодексу України]).
Агентську винагороду виплачують агентові після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 2 ст. 301 Господарського кодексу України]). Тому якщо сторони бажають передбачити інший порядок розрахунків, зокрема виплату винагороди агентові до моменту одержання оплати від третьої сторони, такий порядок потрібно встановити в договорі.
У договорі може бути передбачено умову про виплату агентові додаткової винагороди в разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах принципала (делькредере). Якщо ж такої умови в договорі немає, за загальним правилом агент не гарантує принципалові виконання третіми особами зобов'язань за угодами, укладеними за його посередництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 2 ст. 303 Господарського кодексу України]).
Розрахунок агентської винагороди виконує принципал. Зазвичай у цьому випадку оформлюють агентську розрахункову відомість. Причому агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг (виписку) щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 5 ст. 301 Господарського кодексу України]).
Умови виплати винагороди агентові за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 6 ст. 301 Господарського кодексу України]).

== Припинення агентського договору ==
'''агентський договір припиняється (ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГКУ]):'''

* за угодою сторін;

* відкликання повноважень комерційного агента суб'єктом, якого він представляє;
* відмови комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії;
* вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті;
* виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє.

'''Важливо!''' У разі відкликання повноважень комерційного агента '''суб'єкт''', якого представляє комерційний агент, '''повинен сповістити його про припинення договору не менш як за один місяць''', якщо більш тривалий строк не передбачений договором.

'''Зверніть увагу!''' У разі усунення (закінчення) обставин, що призвели до припинення повноважень комерційного агента, ці повноваження за згодою сторін можуть бути поновлені.

== Відповідальність за порушення агентського договору ==
'''Комерційний агент несе відповідальність''' у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб'єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, якщо інше не передбачено агентським договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч.1 ст. 303 Господарського кодексу України]).

'''Зверніть увагу!''' Якщо інше не передбачено договором, комерційний агент не гарантує суб'єкту, якого він представляє, виконання третіми особами зобов'язань за угодами, укладеними за його посередництва.

'''Важливо!''' У разі порушення агентського договору суб'єктом, якого представляє комерційний агент, останній має право на одержання винагороди у розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, понесених ним внаслідок невиконання або неналежного виконання договору другою стороною. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч.3 ст. 303 Господарського кодексу України])

== Зразок агентського договору ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%90%D0%93%D0%95%D0%9D%D0%A2%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99_%D0%94%D0%9E%D0%93%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%A0_%D0%B7_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%86%D0%B5%D0%BC_(%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA).docx АГЕНТСЬКИЙ ДОГОВІР з фізичною особою-підриємцем]
== Див. додатково ==
[[Поняття та умови договору в цивільному праві]]

[[Представництво: види, підстави виникнення та припинення]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Надання повної цивільної дієздатності неповнолітнім

2025-04-25T12:04:03Z

Yablunovska.Nataliia: додано зразок заяви

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
== Що таке повна цивільна дієздатність? ==
Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Тобто, це здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n183 (стаття 30 Цивільного кодексу України).]

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n214 ч. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України]). 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35], передбачена можливість надання повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття (емансипація) чи до одруження у разіякщо неповнолітня особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини.

Надання повної цивільної дієздатності здійснюється на підставі рішення органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Тільки у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Крім того, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця. 
Тобто, набуття неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності відбувається:
*на підставі зазначених в законі юридичних фактів;
*на підставі рішення уповноваженого органу у випадках, передбачених законом.
== Набуття повної цивільної дієздатності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n215 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України] визначено, що у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності.
Момент набуття повної цивільної дієздатності — реєстрація шлюбу. Шлюбний вік для чоловіків і жінок встановлений у вісімнадцять років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n128 ч. 1 ст. 22 Сімейного кодексу України]).

Однак за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n133 ч. 2 ст. 23 Сімейного кодексу України]). Надання права на укладення шлюбу відоме під назвою "диспенсація".
== Підстави надання повної цивільної дієздатності ==
*'''Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини'''. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.
*'''Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю'''. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця
'''При цьому слід звернути увагу, що відповідність неповнолітньої особи зазначеним вимогам ще не означає, що повна цивільна дієздатність буде надана даній особі. Повна цивільна дієздатність виникає з моменту прийняття рішення уповноваженими на те законом органами'''.
== Чи зберігається повна цивільна дієздатність у разі припинення обставин, які були підставами для її набуття? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n215 п. 2,3 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України] зазначає, що у разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття або визнання його недійсним (''лише у разі якщо це не пов'язано з протиправною поведінкою неповнолітньої особи''), набута неповнолітньою особою повна цивільна дієздатність зберігається. 
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n224 ч. 5 ст. 35 Цивільного кодексу України] зазначено, що у разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.
== Порядок надання повної цивільної дієздатності ==
=== Куди звертатись? ===
* Для надання повної цивільної дієздатності '''неповнолітній звертається із заявою до органу опіки та піклування''' за місцем свого проживання. Саме по собі укладення трудового договору чи реєстрація підприємницької діяльності не надає повної цивільної дієздатності. Це є підставою для звернення у відповідні органи.
Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування лише у разі наявності письмової згоди обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n220 ч. 2 ст. 35 Цивільного кодексу України]).
* Відсутність письмової згоди хоча б одного з батьків (усиновлювачів) створює для неповнолітнього можливість надання повної цивільної дієздатності лише в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n220 ч. 2 ст. 35 Цивільного кодексу України]).
=== Судовий порядок надання повної цивільної дієздатності ===
Питання про надання неповнолітньому повної цивільної дієздатності розглядаються в безспірному порядку, тобто [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8307 ст.301-304 Цивільного процесуального кодексу України]).

У заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа працює за трудовим договором або є матір'ю чи батьком дитини відповідно до актового запису цивільного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8311 стаття 302 Цивільного процесуального кодексу України]).

[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluc2NSQ18yR21aOWs/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-Nu5qHKKYkpdrsMNGHRNc9g&rtpof=true&sd=true Зразок заяви про надання повної цивільної дієздатності.]

[https://sr.od.court.gov.ua/sud1525/inshe/zrazkipozovnihzayav/zayavapronadannianepovnolitniosobipovnoitsivilnoidiezdatnosti Зразок заяви про надання повної цивільної дієздатності для неповнолітньої матері]

Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності суд розглядає за участю заявника, одного або обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а також представників органів опіки та піклування. Участь представників органів опіки та піклування у розгляді справи є обов’язковою. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8313 стаття 303 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, розглянувши заяву про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності по суті, ухвалює рішення, яким задовольняє або відмовляє у задоволенні вимоги заявника.

'''<big>Моментом надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності є момент набрання рішенням суду законної сили.</big>'''

'''Після набрання законної сили рішення суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності надсилається органу опіки та піклування'''. Це рішення є підставою для зняття піклування органами опіки і піклування. Повна цивільна дієздатність, надана неповнолітній фізичній особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, поширюється на усі цивільні права і обов'язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України]).

''Водночас слід звернути увагу на те, що в окремих, виключних випадках, закон пов'язує набуття деяких цивільних прав та обов'язків з досягненням певного віку, тому навіть надання повної цивільної дієздатності для їх реалізації недостатньо. Наприклад, право на створення фермерського господарства має громадянин, який досяг 18 років'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n39 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про фермерське господарство"]).

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/106442680 Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2022 року у справі № 301/2624/22]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/78281104 Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 04 грудня 2018 року у справі № 229/5387/18]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85770643 Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 686/19464/19]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження‎]]
[[Категорія:Суди]]

Надання повної цивільної дієздатності неповнолітнім

2025-04-25T10:26:24Z

Yablunovska.Nataliia: додано судову практику

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
== Що таке повна цивільна дієздатність? ==
Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Тобто, це здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n183 (стаття 30 Цивільного кодексу України).]

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n214 ч. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України]). 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України], а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35], передбачена можливість надання повної цивільної дієздатності до досягнення повноліття (емансипація) чи до одруження у разіякщо неповнолітня особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини.

Надання повної цивільної дієздатності здійснюється на підставі рішення органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Тільки у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.

Крім того, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця. 
Тобто, набуття неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності відбувається:
*на підставі зазначених в законі юридичних фактів;
*на підставі рішення уповноваженого органу у випадках, передбачених законом.
== Набуття повної цивільної дієздатності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n215 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України] визначено, що у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності.
Момент набуття повної цивільної дієздатності — реєстрація шлюбу. Шлюбний вік для чоловіків і жінок встановлений у вісімнадцять років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n128 ч. 1 ст. 22 Сімейного кодексу України]).

Однак за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n133 ч. 2 ст. 23 Сімейного кодексу України]). Надання права на укладення шлюбу відоме під назвою "диспенсація".
== Підстави надання повної цивільної дієздатності ==
*'''Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини'''. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.
*'''Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю'''. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця
'''При цьому слід звернути увагу, що відповідність неповнолітньої особи зазначеним вимогам ще не означає, що повна цивільна дієздатність буде надана даній особі. Повна цивільна дієздатність виникає з моменту прийняття рішення уповноваженими на те законом органами'''.
== Чи зберігається повна цивільна дієздатність у разі припинення обставин, які були підставами для її набуття? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n215 п. 2,3 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України] зазначає, що у разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття або визнання його недійсним (''лише у разі якщо це не пов'язано з протиправною поведінкою неповнолітньої особи''), набута неповнолітньою особою повна цивільна дієздатність зберігається. 
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n224 ч. 5 ст. 35 Цивільного кодексу України] зазначено, що у разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.
== Порядок надання повної цивільної дієздатності ==
=== Куди звертатись? ===
* Для надання повної цивільної дієздатності '''неповнолітній звертається із заявою до органу опіки та піклування''' за місцем свого проживання. Саме по собі укладення трудового договору чи реєстрація підприємницької діяльності не надає повної цивільної дієздатності. Це є підставою для звернення у відповідні органи.
Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування лише у разі наявності письмової згоди обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n220 ч. 2 ст. 35 Цивільного кодексу України]).
* Відсутність письмової згоди хоча б одного з батьків (усиновлювачів) створює для неповнолітнього можливість надання повної цивільної дієздатності лише в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n220 ч. 2 ст. 35 Цивільного кодексу України]).
=== Судовий порядок надання повної цивільної дієздатності ===
Питання про надання неповнолітньому повної цивільної дієздатності розглядаються в безспірному порядку, тобто [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8307 ст.301-304 Цивільного процесуального кодексу України]).

У заяві про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності повинні бути викладені дані про те, що неповнолітня особа працює за трудовим договором або є матір'ю чи батьком дитини відповідно до актового запису цивільного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8311 стаття 302 Цивільного процесуального кодексу України]).

[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluc2NSQ18yR21aOWs/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-Nu5qHKKYkpdrsMNGHRNc9g&rtpof=true&sd=true Зразок заяви про надання повної цивільної дієздатності.]

Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності суд розглядає за участю заявника, одного або обох батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а також представників органів опіки та піклування. Участь представників органів опіки та піклування у розгляді справи є обов’язковою. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8313 стаття 303 Цивільного процесуального кодексу України]).

Суд, розглянувши заяву про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності по суті, ухвалює рішення, яким задовольняє або відмовляє у задоволенні вимоги заявника.

'''<big>Моментом надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності є момент набрання рішенням суду законної сили.</big>'''

'''Після набрання законної сили рішення суду про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності надсилається органу опіки та піклування'''. Це рішення є підставою для зняття піклування органами опіки і піклування. Повна цивільна дієздатність, надана неповнолітній фізичній особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, поширюється на усі цивільні права і обов'язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України]).

''Водночас слід звернути увагу на те, що в окремих, виключних випадках, закон пов'язує набуття деяких цивільних прав та обов'язків з досягненням певного віку, тому навіть надання повної цивільної дієздатності для їх реалізації недостатньо. Наприклад, право на створення фермерського господарства має громадянин, який досяг 18 років'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n39 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про фермерське господарство"]).

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/106442680 Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2022 року у справі № 301/2624/22]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/78281104 Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 04 грудня 2018 року у справі № 229/5387/18]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85770643 Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 листопада 2019 року у справі № 686/19464/19]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження‎]]
[[Категорія:Суди]]

Право неповнолітніх осіб на звернення до суду

2025-04-25T10:12:37Z

Yablunovska.Nataliia: додано судову практику

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України “Про охорону дитинства”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]

== Процесуальна дієздатність — що це? ==
'''<big>Цивільна дієздатність</big>''' - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n183 ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України]).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді — '''<big>цивільна процесуальна дієздатність</big>''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6396 ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Хто має цивільну процесуальну дієздатність? ==
За загальним правилом цивільну процесуальну дієздатність мають '''<big>фізичні особи, які досягли повноліття (18 років)</big>''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n214 ч. 1 ст.34 Цивільного кодексу України]), а також юридичні особи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2047.,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8. (ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України)]. Разом з тим, законодавство надає можливість кожному захищати свої права і свободи:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4354 частина п'ята ст. 55 Конституції України] визначає, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6397 частина друга ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] надає можливість неповнолітнім особам віком від 14 до 18 років особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n96 частиною першою ст. 18 Сімейного кодексу України] визначено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n729 частиною четвертою ст. 152 Сімейного кодексу України] визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n105 частиною четвертою ст. 10 Закону України “Про охорону дитинства”] визначено, що дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
Робимо висновок, що процесуальну дієздатність (здатність звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів) мають також особи, які досягли віку 14 років.

== Набуття цивільної процесуальної дієздатності ==
У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона '''набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6398 ч. 3 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).

У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n215 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України]).

Також цивільної процесуальної дієздатності набуває неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому Цивільним кодексом, надано повну цивільну дієздатність. Матеріальні підстави надання повної цивільної дієздатності передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 ст. 35 Цивільного кодексу України]:
# фізична особа, яка '''<big>досягла 16 років і працює за трудовим договором</big>''';
# неповнолітня особа, яка '''<big>записана матір'ю або батьком дитини</big>''';
# фізичній особі, яка '''<big>досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю</big>'''.
== Випадки, у яких неповнолітня особа має право безпосередньо звертатись до суду (без участі представника) ==
Особа може сама звернутись до суду із заявою про:
* надання повної цивільної дієздатності (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n218 стаття 35 Цивільного кодексу України]);
* надання їй права на шлюб (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n131:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B0%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D1%97%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D1%97%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BC. частина друга стаття 23 Сімейного кодексу України]);
* розірвання шлюбу (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n539 стаття 110 Сімейного кодексу України]);
* визнання шлюбу недійсним (з 16 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n229 стаття 42 Сімейного кодексу України]);
* визнання батьківства (з 14 років - статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n609 126], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n616 128], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n742:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BB%D0%B8%20%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D1%97%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. частина друга статті 156 Сімейного кодексу України]);
* скасування усиновлення чи визнання усиновлення недійсним (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1254 стаття 240 Сімейного кодексу України]);
* захист прав та інтересів у зв'язку з неналежним батьківським вихованням (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n725 стаття 152 Сімейного кодексу України]);
* неповнолітні батьки, які досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n742 частина друга статті 156 Сімейного кодексу України]);
* позбавлення батьківських прав (з 14 років - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n803 стаття 165 Сімейного кодексу України]). 
Цивільна процесуальна дієздатність тісно пов'язана із цивільною дієздатністю. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n194 ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України] особи у віці від 14 до 18 років володіють неповною цивільною дієздатністю, а саме мають право:
# Самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
# Самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
# Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.
# Самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
# Самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6397 ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] визначає, що неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Тобто це ті відносини, які перераховані вище. Отже, щодо досить широкого кола відносин дана вікова категорія може самостійно виступати в суді. Хоча це не позбавляє суд можливості залучати до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи.
== Особливості участі неповнолітніх осіб у цивільному процесі ==
Неповнолітні особи є повноправними учасниками цивільного процесу і наділяються в ньому загальними правами і обов'язками, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6352 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України]. Але враховуючи вікові особливості таких осіб та недостатній життєвий досвід, вони наділяються ще й “спеціальними” процесуальними правами, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6386 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України]. Окремо слід зупинитися на обов'язках осіб, які беруть участь у справі, та на можливості їх виконання неповнолітніми особами. Зокрема обов'язком, який слід проаналізувати щодо можливості його виконання неповнолітніми, є '''<big>сплата судових витрат</big>'''.

Природно, що особа, яка не досягла повноліття, має обмежену фінансову спроможність і повністю або частково залежна від матеріальних можливостей своїх батьків. При цьому слід враховувати, що така особа може звертатися до суду саме з метою вирішення правового конфлікту, який виник між нею та одним із батьків (батьками). Тому сплата необхідних коштів може стати для неї проблематичною. Закон не містить будь-яких пільг щодо оплати судових витрат неповнолітніми особами, але в даному випадку можуть застосовуватися загальні положення цивільного процесуального законодавства, якими передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судових витрат, зменшити їх розмір чи звільнити від їх оплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6974 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України]). Суд повинен роз'яснити неповнолітній особі, що вона може скористатися таким правом і в разі необхідності має подати суду відповідну заяву.

'''<big>Судовий збір</big>''' при поданні позовної заяви в суд неповнолітніми стягується в загальному порядку відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”].

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/54528322 Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2015 року у справі №: 400/1431/15-ц]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/6891307 Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 01 жовтня 2009р. у справі № 2-о-8/09]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/106442680 Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 26 вересня 2022 року у справі № 301/2624/22]

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Цивільне право‎]]

Реєстрація права власності за договорами купівлі-продажу нерухомого майна з відчуженням або розстроченням платежу

2025-04-18T12:30:47Z

Yablunovska.Nataliia: естетичні зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2255-20#Text Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
{| class="wikitable sortable"
|-
|
|
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
|}

== Правове обгрунтування ==
Частиною першою статті 694 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що договором купівлі - продажу може бути передбачений продаж товару в кредит '''з відстроченням або з розстроченням платежу.'''

'''Важливо!''' Право власності у покупця на нерухоме майно виникає з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та одночасної державної реєстрації цього права.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 182 ЦК України]).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина четверта статті 334 ЦК України]).

Державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] , з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому".]

=== Державна реєстрація права власності при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна в кредит ===
1. Системний аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» надає можливість виокремити правила, яких потрібно дотримуватися при державній реєстрації права власності на основі договору купівлі-продажу нерухомого майна в кредит. До таких відноситься те, що:

* по-перше, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п.1 ст. '''31-2''' Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»);]
* по-друге, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#w1_1 п.2'''-1''' ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]);
* по-третє, при здійсненні державної реєстрації права встановлюється відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#w1_1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).

2. Тлумачення перелічених норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підтверджує, що:

* в законі встановлюється загальне правило про необхідність здійснення державної реєстрації права одночасно при вчиненні нотаріальної дії. Тобто після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості в кредит відбувається державна реєстрація права власності;
* наявність загального правила не виключає закріплення винятків із нього. Під винятками варто розуміти ті випадки, коли проведення державної реєстрації права пов’язується з фактом виконання умов правочину. Як наслідок, після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості в кредит може не відбуватися державна реєстрація права власності. Вона буде здійснюватися тоді, коли відбудеться виконання умов договору купівлі-продажу нерухомості в кредит, а саме повне проведення повного розрахунку за нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи викладене вище, цілком допустимо стверджувати, що нотаріус може при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна, умовами якого передбачено відстрочення (розстрочення) платежу, не проводити одночасно державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно переходу права власності до покупця, а здійснення державної реєстрації права власності буде відбуватися після проведення повного розрахунку за нерухоме майно, тобто у разі, якщо сторони договору купівлі-продажу нерухомості з відстроченням (розстроченням) платежу домовилися про збереження права власності за продавцем ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 697 ЦК України]) допустима ситуація, коли момент проведення державної реєстрації права пов’язується з фактом виконання умов договору купівлі-продажу нерухомості з відстроченням (розстроченням) платежу, а саме — оплати повної ціни об’єкта нерухомості.

== Строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав ==

* Реєстраційні дії здійснюються в день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадків, передбачених статтею 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].
* Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує ''п’яти робочих дні''в з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 312 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].

'''Зверніть увагу!''' Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється в режимі реального часу.

'''Важливо!''' ''Строк'', зазначений у частині другій статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], ''обраховується з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.''

У разі наявності зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно ''строк'' державної реєстрації прав ''обраховується з дня прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви'', зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2255-20#Text Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству.] У разі виявлення державним реєстратором факту використання його ідентифікаторів доступу до ДРП або ЄДР іншими особами (наприклад, у разі постійних, але безуспішних кібератак, які наші реєстри зазнають з 24 лютого). реєстратор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Мін‘юсту про зазначений факт, а також про усі відомі йому рішення (дії) у відповідному державному реєстрі, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

== Відмова у проведенні державної реєстрації ==
Відповідно до ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] існують '''''підстави для відмови в державній реєстрації прав:'''''

# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом];
# встановлення факту застосування санкцій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції"], які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху;
# документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі прав];
# заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до [https://minjust.gov.ua/ddvs/reiestr_borzhnykiv Єдиного реєстру боржників], у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;
# відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);
# у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості;
# у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об’єкт незавершеного будівництва (крім об’єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об’єкт нерухомості;
# заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об’єкти нерухомості у складі подільного об’єкта незавершеного будівництва;
# не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості, які є частинами подільного об’єкта незавершеного будівництва;
# наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об’єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об’єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";]
# у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою);
# не дотримано вимоги, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#n1225 статтею 27-2 Закону];
# відсутність дозволу кредитора за аграрною нотою на проведення державної реєстрації прав у результаті відчуження боржником за відповідною аграрною нотою належної земельної ділянки (крім звернення стягнення на предмет іпотеки), права оренди, права емфітевзису або права суперфіцію, укладення договору суборенди, розірвання договору оренди, емфітевзису або суперфіцію, внесення змін до такого договору або відмову від нього - у разі якщо земельна ділянка зазначена в [https://ran-public.csd.ua/ Реєстрі аграрних нот] як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції. '''''Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не застосовується у разі:'''''

1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);

2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);

3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;

4) зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство;

5) звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке було придбане у процесі приватизації у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, яке на момент проведення такої реєстрації внесено до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників;]

6)звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке відчужено боржником, внесеним до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), згідно із затвердженим господарським судом планом санації (планом реструктуризації боргів боржника), у процедурі ліквідації (погашення вимог боргів боржника) або згідно із затвердженим господарським судом планом превентивної реструктуризації.

'''''Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не застосовується у разі:'''''

# державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно або витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, стосовно якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав чи в невід’ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав;
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" або продажу майна боржника відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства;
# державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава. Згода контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, не вимагається у випадку, передбаченому пунктом 92.4 статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку",] за умови що інші обтяження на передане в іпотеку майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки;
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна.
# державної реєстрації прав на підставі документа, відмінного від договору, щодо якого власником нерухомого майна встановлено вимогу нотаріального посвідчення, - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна;
# державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення - у разі якщо обтяженням є намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу;
# державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім державної реєстрації права власності на таку ділянку в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, - у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
# державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення за наявності згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення - у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
# державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, - у разі якщо обтяженням є заборона передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду;
# виправлення технічної помилки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#w1_1 статті 26 цього Закону]
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке було придбане у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації;
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке входить до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, щодо якого прийнято рішення про приватизацію;
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження;
# державної реєстрації припинення речового права на нерухоме майно, похідного від права власності, - у разі закінчення строку дії договору, на підставі якого набуто таке право, або настання іншої обставини, що відповідно до закону має наслідком припинення такого права.

'''Важливо!''' Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], заборонена.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає '''''рішення про відмову''''' в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Реєстрація права власності за договорами купівлі-продажу нерухомого майна з відчуженням або розстроченням платежу

2025-04-18T12:13:13Z

Yablunovska.Nataliia: актуальна іінформація

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2255-20#Text Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

== Правове обгрунтування ==
Частиною першою статті 694 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що договором купівлі - продажу може бути передбачений продаж товару в кредит '''з відстроченням або з розстроченням платежу.'''

'''Важливо!''' Право власності у покупця на нерухоме майно виникає з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та одночасної державної реєстрації цього права.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 182 ЦК України]).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина четверта статті 334 ЦК України]).

Державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] , з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому".]

=== Державна реєстрація права власності при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна в кредит ===
1. Системний аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» надає можливість виокремити правила, яких потрібно дотримуватися при державній реєстрації права власності на основі договору купівлі-продажу нерухомого майна в кредит.
До таких відноситься те, що:
* по-перше, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п.1 ст. '''31-2''' Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»);]
* по-друге, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#w1_1 п.2'''-1''' ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]);
* по-третє, при здійсненні державної реєстрації права встановлюється відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#w1_1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
2. Тлумачення перелічених норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підтверджує, що:
* в законі встановлюється загальне правило про необхідність здійснення державної реєстрації права одночасно при вчиненні нотаріальної дії. Тобто після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості в кредит відбувається державна реєстрація права власності;
* наявність загального правила не виключає закріплення винятків із нього. Під винятками варто розуміти ті випадки, коли проведення державної реєстрації права пов’язується з фактом виконання умов правочину. Як наслідок, після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості в кредит може не відбуватися державна реєстрація права власності. Вона буде здійснюватися тоді, коли відбудеться виконання умов договору купівлі-продажу нерухомості в кредит, а саме повне проведення повного розрахунку за нерухоме майно.
Таким чином, враховуючи викладене вище, цілком допустимо стверджувати, що нотаріус може при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна, умовами якого передбачено відстрочення (розстрочення) платежу, не проводити одночасно державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно переходу права власності до покупця, а здійснення державної реєстрації права власності буде відбуватися після проведення повного розрахунку за нерухоме майно, тобто у разі, якщо сторони договору купівлі-продажу нерухомості з відстроченням (розстроченням) платежу домовилися про збереження права власності за продавцем ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 697 ЦК України]) допустима ситуація, коли момент проведення державної реєстрації права пов’язується з фактом виконання умов договору купівлі-продажу нерухомості з відстроченням (розстроченням) платежу, а саме — оплати повної ціни об’єкта нерухомості.
== Строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав ==
* Реєстраційні дії здійснюються в день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадків, передбачених статтею 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].
* Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує ''п’яти робочих дні''в з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 312 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].
'''Зверніть увагу!''' Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється в режимі реального часу.

'''Важливо!''' ''Строк'', зазначений у частині другій статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], ''обраховується з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.''

У разі наявності зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно ''строк'' державної реєстрації прав ''обраховується з дня прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви'', зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2255-20#Text Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству.] У разі виявлення державним реєстратором факту використання його ідентифікаторів доступу до ДРП або ЄДР іншими особами (наприклад, у разі постійних, але безуспішних кібератак, які наші реєстри зазнають з 24 лютого). реєстратор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Мін‘юсту про зазначений факт, а також про усі відомі йому рішення (дії) у відповідному державному реєстрі, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

== Відмова у проведенні державної реєстрації ==
Відповідно до ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] існують '''''підстави для відмови в державній реєстрації прав:'''''

# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом];
# встановлення факту застосування санкцій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції"], які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху;
# документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі прав];
# заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до [https://minjust.gov.ua/ddvs/reiestr_borzhnykiv Єдиного реєстру боржників], у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;
# відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);
# у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості;
# у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об’єкт незавершеного будівництва (крім об’єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об’єкт нерухомості;
# заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об’єкти нерухомості у складі подільного об’єкта незавершеного будівництва;
# не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості, які є частинами подільного об’єкта незавершеного будівництва;
# наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об’єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об’єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";]
# у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою);
# не дотримано вимоги, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#n1225 статтею 27-2 Закону];
# відсутність дозволу кредитора за аграрною нотою на проведення державної реєстрації прав у результаті відчуження боржником за відповідною аграрною нотою належної земельної ділянки (крім звернення стягнення на предмет іпотеки), права оренди, права емфітевзису або права суперфіцію, укладення договору суборенди, розірвання договору оренди, емфітевзису або суперфіцію, внесення змін до такого договору або відмову від нього - у разі якщо земельна ділянка зазначена в [https://ran-public.csd.ua/ Реєстрі аграрних нот] як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції. '''''Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не застосовується у разі:'''''
1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);

2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);

3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;

4) зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство;

5) звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке було придбане у процесі приватизації у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, яке на момент проведення такої реєстрації внесено до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників;]

6)звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке відчужено боржником, внесеним до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), згідно із затвердженим господарським судом планом санації (планом реструктуризації боргів боржника), у процедурі ліквідації (погашення вимог боргів боржника) або згідно із затвердженим господарським судом планом превентивної реструктуризації.

'''''Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не застосовується у разі:'''''
# державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно або витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, стосовно якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав чи в невід’ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав;
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" або продажу майна боржника відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства;
# державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава. Згода контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, не вимагається у випадку, передбаченому пунктом 92.4 статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку",] за умови що інші обтяження на передане в іпотеку майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки;
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна.
# державної реєстрації прав на підставі документа, відмінного від договору, щодо якого власником нерухомого майна встановлено вимогу нотаріального посвідчення, - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна;
# державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення - у разі якщо обтяженням є намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу;
# державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім державної реєстрації права власності на таку ділянку в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, - у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
# державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення за наявності згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення - у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
# державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, - у разі якщо обтяженням є заборона передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду;
# виправлення технічної помилки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#w1_1 статті 26 цього Закону]
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке було придбане у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації;
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке входить до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, щодо якого прийнято рішення про приватизацію;
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження;
# державної реєстрації припинення речового права на нерухоме майно, похідного від права власності, - у разі закінчення строку дії договору, на підставі якого набуто таке право, або настання іншої обставини, що відповідно до закону має наслідком припинення такого права.
'''Важливо!''' Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], заборонена.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає '''''рішення про відмову''''' в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Реєстрація права власності за договорами купівлі-продажу нерухомого майна з відчуженням або розстроченням платежу

2025-04-14T09:36:35Z

Yablunovska.Nataliia: доповнено пунктами, що набули чинності в 2024 році та змінено статті Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно чинного закону

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2255-20#Text Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закон України "Про санкції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]

Надіслані заявником електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документи для державної реєстрації в електронній формі, '''які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються''', а заявнику ''протягом трьох робочих днів'' повідомляється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження нерухомого майна''', якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.
|}
== Правове обгрунтування ==
Частиною першою статті 694 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що договором купівлі - продажу може бути передбачений продаж товару в кредит '''з відстроченням або з розстроченням платежу.'''

'''Важливо!''' Право власності у покупця на нерухоме майно виникає з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та одночасної державної реєстрації цього права.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 182 ЦК України]).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина четверта статті 334 ЦК України]).

Державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] , з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому".]

=== Державна реєстрація права власності при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна в кредит ===
1. Системний аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» надає можливість виокремити правила, яких потрібно дотримуватися при державній реєстрації права власності на основі договору купівлі-продажу нерухомого майна в кредит.
До таких відноситься те, що:
* по-перше, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п.1 ст. '''31-2''' Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»);]
* по-друге, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#w1_1 п.2'''-1''' ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]);
* по-третє, при здійсненні державної реєстрації права встановлюється відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#w1_1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).
2. Тлумачення перелічених норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підтверджує, що:
* в законі встановлюється загальне правило про необхідність здійснення державної реєстрації права одночасно при вчиненні нотаріальної дії. Тобто після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості в кредит відбувається державна реєстрація права власності;
* наявність загального правила не виключає закріплення винятків із нього. Під винятками варто розуміти ті випадки, коли проведення державної реєстрації права пов’язується з фактом виконання умов правочину. Як наслідок, після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості в кредит може не відбуватися державна реєстрація права власності. Вона буде здійснюватися тоді, коли відбудеться виконання умов договору купівлі-продажу нерухомості в кредит, а саме повне проведення повного розрахунку за нерухоме майно.
Таким чином, враховуючи викладене вище, цілком допустимо стверджувати, що нотаріус може при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна, умовами якого передбачено відстрочення (розстрочення) платежу, не проводити одночасно державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно переходу права власності до покупця, а здійснення державної реєстрації права власності буде відбуватися після проведення повного розрахунку за нерухоме майно, тобто у разі, якщо сторони договору купівлі-продажу нерухомості з відстроченням (розстроченням) платежу домовилися про збереження права власності за продавцем ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 697 ЦК України]) допустима ситуація, коли момент проведення державної реєстрації права пов’язується з фактом виконання умов договору купівлі-продажу нерухомості з відстроченням (розстроченням) платежу, а саме — оплати повної ціни об’єкта нерухомості.
== Строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав ==
* Реєстраційні дії здійснюються в день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадків, передбачених статтею 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].
* Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує ''п’яти робочих дні''в з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 312 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].
'''Зверніть увагу!''' Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється в режимі реального часу.

'''Важливо!''' ''Строк'', зазначений у частині другій статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], ''обраховується з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.''

У разі наявності зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно ''строк'' державної реєстрації прав ''обраховується з дня прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви'', зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2255-20#Text Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству.] У разі виявлення державним реєстратором факту використання його ідентифікаторів доступу до ДРП або ЄДР іншими особами (наприклад, у разі постійних, але безуспішних кібератак, які наші реєстри зазнають з 24 лютого). реєстратор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомити Мін‘юсту про зазначений факт, а також про усі відомі йому рішення (дії) у відповідному державному реєстрі, прийняті (виконані) з неправомірним використанням таких ідентифікаторів.

== Відмова у проведенні державної реєстрації ==
Відповідно до ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] існують '''''підстави для відмови в державній реєстрації прав:'''''

# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законом];
# встановлення факту застосування санкцій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції"], які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху;
# документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі прав];
# заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до [https://minjust.gov.ua/ddvs/reiestr_borzhnykiv Єдиного реєстру боржників], у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;
# відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);
# у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості;
# у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об’єкт незавершеного будівництва (крім об’єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об’єкт нерухомості;
# заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об’єкти нерухомості у складі подільного об’єкта незавершеного будівництва;
# не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості, які є частинами подільного об’єкта незавершеного будівництва;
# наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об’єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об’єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";]
# у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою);
# не дотримано вимоги, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#n1225 статтею 27-2 Закону];
# відсутність дозволу кредитора за аграрною нотою на проведення державної реєстрації прав у результаті відчуження боржником за відповідною аграрною нотою належної земельної ділянки (крім звернення стягнення на предмет іпотеки), права оренди, права емфітевзису або права суперфіцію, укладення договору суборенди, розірвання договору оренди, емфітевзису або суперфіцію, внесення змін до такого договору або відмову від нього - у разі якщо земельна ділянка зазначена в [https://ran-public.csd.ua/ Реєстрі аграрних нот] як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції. '''''Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не застосовується у разі:'''''
1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);

2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);

3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;

4) зміни найменування акціонерного товариства у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство;

5) звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке було придбане у процесі приватизації у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, яке на момент проведення такої реєстрації внесено до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників;]

6)звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке відчужено боржником, внесеним до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), згідно із затвердженим господарським судом планом санації (планом реструктуризації боргів боржника), у процедурі ліквідації (погашення вимог боргів боржника) або згідно із затвердженим господарським судом планом превентивної реструктуризації.

'''''Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не застосовується у разі:'''''
# державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно або витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, стосовно якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав чи в невід’ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав;
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" або продажу майна боржника відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства;
# державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава. Згода контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, не вимагається у випадку, передбаченому пунктом 92.4 статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України];
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;
# державної реєстрації права власності на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку",] за умови що інші обтяження на передане в іпотеку майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки;
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна.
# державної реєстрації прав на підставі документа, відмінного від договору, щодо якого власником нерухомого майна встановлено вимогу нотаріального посвідчення, - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна;
# державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення - у разі якщо обтяженням є намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу;
# державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім державної реєстрації права власності на таку ділянку в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, - у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
# державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення за наявності згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення - у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
# державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, - у разі якщо обтяженням є заборона передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду;
# виправлення технічної помилки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82#w1_1 статті 26 цього Закону]
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке було придбане у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації;
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке входить до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, щодо якого прийнято рішення про приватизацію;
# державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження;
# державної реєстрації припинення речового права на нерухоме майно, похідного від права власності, - у разі закінчення строку дії договору, на підставі якого набуто таке право, або настання іншої обставини, що відповідно до закону має наслідком припинення такого права.
'''Важливо!''' Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], заборонена.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає '''''рішення про відмову''''' в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини

2025-03-14T12:48:38Z

Yablunovska.Nataliia: позитивна судова практика

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1364 "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-п#Text Порядком встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450] передбачено, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб, яке негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

У рішенні зазначаються обставини, що склалися в Україні або в окремих її місцевостях, і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам.

'''У рішенні також зазначаються:'''
* обґрунтування необхідності запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* строки запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* перелік осіб, яким забороняється або обмежується вибір місця перебування чи місця проживання;
* населені пункти, в яких запроваджується заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* інші заходи, що полягають у забезпеченні виконання указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
|}
== Загальні положення ==
'''Місце перебування''' - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n13 (абзац четвертий частини першої статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні]".

'''Місце проживання''' - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

'''Реєстрація місця проживання (перебування) особи''' - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n10 пункт 12 частини першої статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] (далі - Закон). 
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
# створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
# ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
# використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Зазначене не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) '''''яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях''''', включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Т''ака особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання'' (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"] (далі - Порядок).

== Куди звернутися ==
Декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (у тому числі [https://guide.diia.gov.ua/asc/ через центр надання адміністративних послуг]) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Орган реєстрації''' - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n10 пункт 7 частини першої статті 2 Закону]).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n15 пункт 27 Порядку]).
== Хто може звернутися ==
Особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування). Однак, до досягнення особою 18-річного віку, реєстрація її місця проживання (перебування) здійснюється за '''згодою''' батьків або інших законних представників такої особи, крім випадків коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти (пункт 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за '''згодою''' іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Така згода може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Особливості реєстрації місця проживання (перебування) деяких категорій осіб ===
▷ Спеціалізована соціальна установа, інший надавач соціальних послуг з проживанням подає заяву про реєстрацію місця проживання '''''бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання'''''. Такі особи реєструються за адресою відповідного закладу.

▷ Орган опіки та піклування подає заяву про реєстрацію місця проживання або зміну місця проживання '''дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування'''. Такі особи реєструються за адресою закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї.

'''Увага!''' Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Відповідно до надання комплексної послуги "єМалятко", затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2023-%D0%BF#n11 постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 року № 853 "Деякі питання надання комплексної електронної публічної послуги “єМалятко",] задекларувати місце проживання новонародженої дитини можна скориставшись [["єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених|послугою "єМалятко"]].

Також є можливість зареєструвати місце проживання новонародженої одночасно з подачею заяви на державну допомогу при народженні дитини.

Якщо батьки є внутрішньо переміщеними особами, вони можуть задекларувати своє нове місце проживання без зняття з реєстрації попереднього. І вже після цього прописати новонароджену дитину. Отримати таку послугу можна в електронному вигляді через портал «Дія»

== Перелік необхідних документів ==
Для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:
* заяву за формою згідно з додатками 2, 3 і 8 до Порядку;
* паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);
* свідоцтво про [[Отримання свідоцтва про народження дитини|народження]] (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
* довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства);
* документи, що підтверджують:
# право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім’ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;
# право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах);
* відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування);
* військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
* письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника (у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законним представником малолітньої дитини (пункт 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Строк надання послуги ==
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється в день отримання органом реєстрації документів (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Вартість послуги ==
За реєстрацію місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:
* 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2024 році адміністративний збір складає 45,42 грн.), - за реєстрацію місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Законом] строку;
* 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2024 році адміністративний збір складає 75,70 грн.), - за реєстрацію місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Законом] строку, тобто після спливу 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або 3 місяців з дня реєстрації народження дитини (пункт 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
За декларування/реєстрацію місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір справляється лише за одну адміністративну послугу (декларування/реєстрація місця проживання).

'''Адміністративний збір не справляється:'''
# за реєстрацію місця проживання/зміну місця проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї;
# за реєстрацію місця перебування/зміну зареєстрованого місця перебування.
== Підстави для відмови у наданні послуги: ==
* у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на реєстрацію місця проживання);
* відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;
* особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;
* у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
* звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
* житлу, в якому особа реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;
* за адресою житла, в якому особа реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
* відомості реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;
* дані реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною (пункт 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
Не може бути підставою для відмови у реєстрації місця проживання (перебування) відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про житло, в якому реєструється місце проживання (перебування) особи.

Рішення про відмову в реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи, законного представника (представника), уповноваженої особи житла або уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, іншого надавача соціальних послуг з проживанням, в яких зазначеним особам надаються соціальні послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону України "Про соціальні послуги"], про що орган реєстрації інформує таких осіб із зазначенням підстав для відмови засобами поштового, телефонного або електронного зв’язку, в тому числі засобами Порталу Дія.
== Скасування відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) особи ==
Відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
== Відповідальність ==
Якщо під час подання документів встановлено, що особа, яка є громадянином України, звернулася для реєстрації нового місця проживання після закінчення 30 календарних днів після зняття з реєстрації з попереднього місця проживання або подала для реєстрації місця проживання недійсний паспорт громадянина України, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг складає протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88933237 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 642/5375/17] (відсутність будь-якого місця проживання дитини не виключає необхідності отримання згоди батька на реєстрацію).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119935485 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року по справі №520/34257/23] ( про скасування відмови та зобов`язання вчинити певні дії органу реєстрації)

== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/reiestratsiia-mistsia-prozhyvannia-c17772e7-17df-43b8-9b6f-dcfa0766b513 Реєстрація місця проживання/Зміна реєстрації місця проживання (раніше прописка)]
== Див. також ==
* [[Реєстрація місця проживання на тимчасово окупованій території]]
* [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання]]
* [[Порядок електронного декларування місця проживання]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації

2025-02-13T13:01:12Z

Yablunovska.Nataliia: додано інформацію про зміни трудових відносин під час воєнного стану з мобілізованими особами

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про світу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України «Про боротьбу з тероризмом»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закон України "Про основи національного спротиву"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
|}
== Загальні положення ==
Статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
== Гарантії трудових прав: ==
◆ '''Збереження місця роботи (посади)'''

Відповідно до статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється '''виплата грошового забезпечення''' за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"].

Гарантії, зазначені вище, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Дані гарантії не поширюються на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади - також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився і також на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.

Призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу. Враховуючи перераховані гарантії, такі працівники під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення '''не підлягають звільненню''' на підставі пункту 3 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Підставою для збереження місця роботи і посади на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини тощо ) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Гарантії в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' У зв'язку з набранням чинності 19 липня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX?fbclid=IwAR2HFfdgGgnfRCdvibwVT60PAGN3NBC73kGoAaQdlvdujm63LXEoVtqho3c#Text Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"], внесено зміни до частини третьої статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], відповідно до яких скасована вимога до роботодавців в частині '''збереження середнього заробітку''' за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
'''УВАГА!''' За працівникам закладів освіти, які призвані на військову службу під час мобілізації, зберігається середній заробіток. відповідно до частини другої статті 57 закону «Про освіту».

На сьогодні будь-яких змін до Закону України «Про освіту» щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку мобілізованим педагогам не внесено ( законпроект лише планується прийняти).

Таким чином позиція Міністерства економіки, викладена у листі-відповіді на звернення МОН, також свідчить про те, що норма закону «Про освіту» наразі є чинною і має реалізовуватися в повному обсязі.
|}
Виплата мобілізованим працівникам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».]

Середній заробіток мобілізованому працівнику не зберігається з 19 липня 2022 року відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#Text акону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.95 р. № 100”] при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються:

- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).

◆ '''Переважне право залишення на роботі'''

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби (частина дев'ята статті 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/print1480582431468208 КЗпП Україні]).

◆ '''Право на щорічну відпустку'''

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (пункт 2 частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 Закону України "Про відпустки"]).
{| class="wikitable"
|-
|Щорічні відпустки||Повна тривалість до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (пункт 5 частини сьомої статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"])
|-
|Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни||
Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю '''14 календарних днів на рік''' (стаття 162 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]).
|-
|Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку||Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
|-
|}◆ '''Право отримати грошову компенсацію за всі не використані відпустки'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 статті 83 Кодексу законів про працю України], працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. ''Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу''.

◆ '''Безперервність стажу роботу'''

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).

Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

'''''Важливо!''''' ''Трудові гарантії'' зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнані безвісно відсутніми]], на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Відповідно до статті 119-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] за особою, стосовно якої згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

◆ '''Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації'''

Категорії громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначаються статтею 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
== Порядок звернення до суду за захистом порушених справ ==
У разі недотримання роботадавцем вимог законодавства та звільнення, працівник має право звернутись до суду у порядку цивільного судочинства з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про поновлення на роботі та за необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

'''Детальніше див.:''' [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
== Корисні посилання ==
* [https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10d196f4-2218-45bd-a6df-34048ce35032&title=VidpovidiNaPoshireniPitanniaZiSferiTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoChasu Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного стану (Міністерство економіки України)]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку‎]]

Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій

2025-02-12T13:28:29Z

Yablunovska.Nataliia: доповнено актуальною інформацією, щодо передачі земель у власність під час воєнного стану, а саме підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:
# '''для ведення садівництва''' — не більше 0,12 га;
# '''для ведення особистого селянського господарства''' — не більше 2,0 га;
# '''для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах''' — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
# '''для індивідуального дачного будівництва''' — не більше 0,10 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''](у зв'язку з дією воєнного стану на території України доступ до сервісу обмежений(карта відключена для загального доступу) .

'''УВАГА! Безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним Кодексом України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (підп. 5 п. 27 розд. Х Земельного кодексу України)]'''
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Учасникам бойових дій, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з '''клопотанням''' до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
* обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
* районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
* обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена;
* [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності);
* Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративно-територіальних одиниць, передає у постійне користування земельні ділянки, примусово вилучені у державну власність відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", а також передає у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання (заяви)==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [http://odeska.land.gov.ua/info/zrazky-zaiav-shchodo-realizatsii-povnovazhen-z-peredachi-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-dlia-vsikh-potreb-holovnym-upravlinniam-derzhheokadastru-v-odeskii-oblasti/ (зразки клопотання (заяви)].

До клопотання додаються:
#графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
#погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
#документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
#копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
#документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у [https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/ Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників], або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Погодження проекту землеустрою ==
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
#[http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;'']
#[http://www.dabi.gov.ua/pro-dabi/strukturni-pidrozdily-dabi/ ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''] (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта);
#іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Проект землеустрою включає:
# завдання на розроблення проекту землеустрою;
# пояснювальну записку;
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
# кадастровий план земельної ділянки;
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
# матеріали погодження проекту землеустрою (стаття 50 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15/page Закону України "Про землеустрій"]).
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради, місцевої державної адміністрації або територіального органу Держгеокадастру '''клопотання про затвердження проекту землеустрою'''.

До клопотання додаються: → екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; → витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
#документ, що посвідчує особу;
#засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
#витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
#документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.

Див. також
*[[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
*[[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
*[[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
*[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
*[[Розроблення документації землеустрою]]
*[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману

2025-01-10T11:25:14Z

Yablunovska.Nataliia: Додано зміни передбачені в ст.175 ЦПК України та відредактовано механічні помилки

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Вступ ==
'''Визнання судом недійними правочинів укладених в силу обману регулюється ст. 230''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України). Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

'''Обман''' — це навмисне введення в оману сторони правочину іншою стороною або особою, в інтересах якої вчиняється правочин.

Омана так само сприяє перекрученому формуванню волі учасника правочину, однак, на відміну від обману не є результатом навмисних, цілеспрямованих дій іншого учасника правочину. Виникненню омани може сприяти відсутність належної обачності, часом самовпевненість учасника угоди або дії третіх осіб.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

'''Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.'''

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. '''Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел:''' особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, ''що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення.'' '''Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину,''' яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, '''що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин.''' '''Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України),''' тобто істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

'''Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману.''' Отже, '''стороні,''' яка '''діяла під впливом обману,''' необхідно '''довести''': по-перше, '''обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину;''' по-друге, '''що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином;''' по-третє, '''що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.'''

Тобто, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, '''ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину'''.
== Судовий порядок ==
Право звернутися до суду з позовом має кожен, хто вважає, що його права, свободи чи інтереси було порушено (ч. 1 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 257, ч. 1 ст. 261 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]).
Для того, щоб передати спір на розгляд суду, слід вчинити такі дії:
# З’ясувати суд, до якого слід подавати позов, відповідно до правил підсудності.
# Визначити ціну позову, якщо у позові заявляються майнові вимоги. Ціна позову – це виражена в грошових одиницях вартість майна або сума грошей, стосовно яких позивач пред’являє вимоги до відповідача.
# Оплатити судовий збір. Ставки судового збору визначені статтею 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від 08.07.2011 № 3674-VI. У випадку, коли позивач підпадає під категорію осіб, які звільнені від сплати судового збору відповідно до ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] у позові зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
# Оформити позовну заяву відповідно до вимог встановлених статтею 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (стаття 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
=== Порядок подачі позовної заяви до суду ===
Нормативно-правовим актом, що регулює питання звернення до місцевого загального суду є [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (надалі – ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду здійснюється у більшості випадків шляхом пред’явлення позову. Позов, в свою чергу, пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді(ч. 1 ст. 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Позивач вправі об’єднати в позовній заяві декілька позовних вимог, які пов’язані між собою. Вимоги вважаються такими, що пов’язані між собою, якщо вони випливають із одного правовідношення та мають спільні підстави.

Разом з тим недоцільним є об’єднання позовів, які перешкоджають розгляду справи. Питання про можливість прийняття заяви, яка містить об’єднані вимоги, вирішує суддя.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], згідно із якою позовна заява подається до суду в письмовій формі. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимог до формату паперу не передбачено, однак традиційним є використання формату А4. Норми ЦПК України не визначають способів і технічних засобів, за допомогою яких допускається виготовлення позовної заяви. Однак у судовій практиці склався звичай, згідно з яким позовна заява виготовляється на паперовому носії за допомогою друкарської чи комп’ютерної техніки. Не заперечується й виготовлення позовної заяви рукописним способом.

Процесуальне законодавство не передбачає обов’язкової форми (шаблону) позовної заяви. Проте закон встановлює необхідні її реквізити. Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] позовна заява повинна містити:
#найменування суду першої інстанції, до якого подається заява
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище,ім'я та по батькові-для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс,ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) а також реєстраційний номер облікової картки платника податків(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України( якщо такі відомості позвачу відомі),відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
#зазначення ціни позову,якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум,що стягуються чи оспорюються;
#зміст позовних вимог: спосіб(способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором,або інший спосіб (способи)захисту прав та інтересів,який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
#виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
#відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі,якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
#відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви,якщо такі здійснювалися;
#перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою(за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9. попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи;

10. підтвердження позивача про те,що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( ч. 4 ст.175 ЦПК України)]

Відповідно до ч. 2 ст. 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 4 ст. 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповілно до закону..

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження (ч. 7 ст. 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

Частина 1 статті 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлює також обов’язок позивача додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 
Копія позовної заяви може бути виготовлена шляхом копіювання оригіналу, підписаного позивачем. Замість такої копії суду може бути подано необхідну кількість позовних заяв, особисто підписаних позивачем (або його уповноважених представником). При цьому усі примірники повинні бути ідентичними між собою.

Ті документи, які надаються в копіях для відповідачів та третіх осіб, доцільно подавати суду зшитими (з’єднаними) окремо, оскільки вони у справі не залишаються.

Подання копій позовної заяви необхідно для того, щоб вручити їх відповідачам і третім особам ще до початку розгляду справи по суті. Одержавши своєчасно копію позовної заяви, відповідач зможе підготуватися до захисту проти вимог позивача, зібрати необхідні докази, представити заперечення проти позову.

При цьому правила ст. 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів,що здійснюють оперативно-розшукову діяльність,досудові розслідування, прокуратури або суду.

В цих випадках законодавець встановлює пільговий режим для позивачів з метою створення їм максимального доступу до правосуддя.
===Судовий збір===
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір ставок судового збору визначається [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI] і залежить від об’єктивних ознак позову: з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги по його сплаті передбачені статтею 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

Якщо позивач звільнений від сплати судового збору, то в позовній заяві доцільно вказати про це з посиланням на конкретну норму закону, яка надає йому такі пільги.

Документи про сплату судового збору подаються суду в оригіналі.
===Розгляд судом позовної заяви===
Після надіслання до суду позовної заяви з додатками можливі чотири варіанти реагування суду.
*По-перше, суд може залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків відповідно до ч. 1,2 ст. 185 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
*По-друге, суд може повернути позовну заяву і додані до неї документи на підставі ч. 4 ст. 185 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
*По-третє, суд може відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 186 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення. яка надсилається сторонам. До ухвали про відмову у відкритті провадження, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.
*По-четверте, суд може відкрити провадження у справі, про що також виносить ухвалу. Винесення такої ухвали свідчить про те, що всі вимоги процесуального законодавства можна вважати належно виконаними.
==Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману (ст. 230 ЦК України) ==
Правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалася невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями інших осіб.

Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки або повідомлення про будь-які обставини, яких насправді немає (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підробних документів про право власності на продавану річ, про право на вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, які можуть перешкодити укладенню правочину. Не можуть визнаватися недійсними за коментованою статтею правочини сторін, одна з яких обіцяла другій стороні допомогти у працевлаштуванні, навчанні, будівництві тощо, але таких обіцянок не виконала. Суб'єктом введення в оману може бути як сторона правочину, так і третя особа, яка діяла з відома або на прохання сторони правочину. Якщо ж обман здійснений третьою особою за власною ініціативою, підстав для визнання правочину недійсним немає.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. 
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
==Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/44332699 Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2015 року у справі № 496/1226/15-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/59633427 Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2016 року у справі № 185/6039/16-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80633515 Постанова Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №755/3903/17 , в якій ВС вказав що необхідно довести стороні, яка діяла під впливом обману, для визнання недійсним договору.]
*Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 лютого 2020 року у справі № 431/6416/19 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87689315]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок проведення топографо-геодезичних робіт

2024-11-05T13:00:00Z

Yablunovska.Nataliia: додано абзац про заборону під час використання матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#n133 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0395-14#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 лютого 2014 року № 65 «Про затвердження Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1344-99-%D0%BF#Text Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1999 року № 1344]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/938-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку топографо-геодезичних і картографічних робіт» від 1 вересня 2023 р. № 938]
== Поняття топографо-геодезичних робіт ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text ст. 1 ЗУ] '''топографо-геодезичні та картографічні роботи''' - процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції. 
Топографо-геодезичні процеси '''проводяться для дослідження поверхні ділянки та за результатами їх проведення розробляються графічні матеріали'''. 
Топографічна зйомка може виконуватись в різних масштабах, однак '''найбільш поширеним є зйомка у масштабі 1:500'''. Саме в такому масштабі є можливим визначення інженерних комунікацій та погодження їх з відповідними експлуатуючими організаціями. 
Топозйомки, проведені фахівцями, дають достовірну та повну інформацію, яка може використовуватись для проектування житлових, промислових чи інфраструктурних об’єктів, капітального будівництва та реконструкції, прокладання доріг і комунікацій чи інших потреб.
== Об’єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності є: ==
територія України, в тому числі водні об’єкти, міста та інші населені пункти, системи промислових, гідротехнічних та інших інженерних споруд і комунікацій, континентальний шельф і виключна (морська) економічна зона України.
Територія земної кулі, включаючи Антарктиду, Світовий океан, космічний простір, небесні тіла

Обов’язковому державному обліку підлягають астрономо-геодезичні, нівелірні, гравіметричні, картографічні, топографічні, аерозйомочні та інші роботи у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, крім робіт, які виконуються Міноборони та його спеціальними підрозділами або юридичними чи фізичними особами для потреб Міноборони чи його спеціальних підрозділів.
== Особи, які мають право займатись топографо-геодезичною і картографічною діяльністю ==
Професійною топографо-геодезичною і картографічною діяльністю за відповідними напрямами можуть займатися особи, які мають вищу освіту у сфері геодезії та/або землеустрою. 
Сертифіковані інженери-геодезисти несуть відповідальність за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. 
Виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт може здійснюватися за такими напрямами:
а) основні геодезичні роботи;
б) загальнодержавні топографічні знімання;
в) інженерні вишукування для будівництва та великомасштабні топографічні знімання.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, веде '''Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів''', які отримали кваліфікаційний сертифікат.
Інформація з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів у формі витягу надається фізичним і юридичним особам за їхнім письмовим зверненням на безоплатній основі.

Виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт зобов’язані повідомляти Держгеокадастр через національний геопортал національної інфраструктури геопросторових даних про:

- початок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт до початку їх виконання;

- завершення виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт після їх виконання.

== Види і умови здійснення топографо-геодизичної і картографічної діяльності ==
'''Під час здійснення топографо-геодезичних, картографічних робіт повинні забезпечуватися:'''
* додержання вимог нормативно-технічної документації;
* впровадження прогресивних технологій і методів організації топографо-геодезичного і картографічного виробництва;
* розроблення, впровадження та організація програмного, технологічного і технічного забезпечення ефективного використання цифрових карт і геоінформаційних систем;
* виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і здоров’я людей, стану довкілля та об’єктів, що мають історико-культурну цінність;
* графічне зображення на картах державних кордонів України та меж адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних держав та інших політико-адміністративних і географічних елементів;
* зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних, аерозйомочних і космічних матеріалів;
* систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на території України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану місцевості;
* виконання топографічних, картографічних, кадастрових зйомок та оновлення карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об’єктів в єдиній системі координат і висот.
'''Види топографо-геодезичних робіт'''
- загальнодержавного призначення;
- спеціального призначення.

'''До загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт належать:'''
* вивчення і визначення параметрів фігури Землі та гравітаційного поля для цієї мети;
* створення та оновлення державних топографічних карт і планів у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах, точність і зміст яких забезпечують вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань, видання цих карт і планів;
* створення, розвиток і підтримка в робочому стані державної геодезичної і висотної геодезичної мереж, у тому числі гравіметричної фундаментальної і першого класу, щільність і точність яких забезпечують створення державних топографічних карт і планів, вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань;
* створення та оновлення кадастрових карт (планів), надання їх, а також необхідної топографо-геодезичної інформації користувачам для ведення Державної реєстраційної системи землі та іншого нерухомого майна, ведення банку даних;
* визначення сталих географічних об’єктів на території України;
* дистанційне зондування Землі повітряними та наземними засобами, а також використання даних дистанційного зондування Землі із космосу з метою використання в топографо-геодезичній і картографічній діяльності, геодинамічні дослідження на основі результатів геодезичних вимірювань;
* формування і ведення державного та регіональних картографо-геодезичних фондів;
* створення і розвиток національної інфраструктури геопросторових даних;
* створення геоінформаційних систем;
* проектування, складання і видання загальногеографічних, політико-адміністративних, науково-довідкових та інших тематичних карт і атласів міжвідомчого значення, навчальних картографічних посібників;
* топографо-геодезичне, картографічне та гідрографічне забезпечення делімітації, демаркації і перевірки державного кордону України;
* картографування, включаючи створення топографічних карт Антарктиди, континентального шельфу, Світового океану і зарубіжних країн;
* здійснення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері геодезії, картографії, дистанційного зондування Землі та інших планет, метрологічне та нормативне забезпечення топографо-геодезичних і картографічних робіт;
* організація серійного виробництва геодезичної і картографічної техніки.
'''До топографо-геодезичних і картографічних робіт спеціального призначення належать:'''
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення кадастрової діяльності - створення, розвиток і підтримка в робочому стані геодезичних мереж спеціального призначення, створення і оновлення картографічної основи державного кадастру, створення місцевих систем координат, порядок ведення яких встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності - створення геодезичних та картографічних матеріалів і даних для планування території, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів капітального будівництва, створення інженерної та транспортної інфраструктури, а також проведення необхідних для цього інженерних вишукувань;
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності не потребують отримання замовниками та/або виконавцями таких робіт дозволу органів виконавчої влади та/або місцевого самоврядування на їх проведення;
* матеріали, складені за результатами виконання робіт із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності, не підлягають погодженню органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, затверджуються замовниками таких робіт та включаються до складу геопросторових даних містобудівного кадастру;
* створення географічних інформаційних систем спеціального (тематичного) призначення;
* створення тематичних карт, планів і атласів спеціального призначення в графічній, цифровій та іншій формах, видання таких карт, планів і атласів;
* геодезичні, топографічні, аерозйомочні та інші спеціальні роботи під час інших вишукувань і спеціальних робіт;
* виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у напрямах, зазначених у цій статті.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» від 12 травня 2022 р. № 2247-IX] передбачено створення правових передумов для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закону] на період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.
== Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт ==
Технічне забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності базується на використанні засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних засобів для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.
* супутникові геодезичні ГНСС-приймачі, високоточні і точні електронні тахеометри, теодоліти та нівеліри, гравіметри, комп’ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання робіт зі створення Державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, геодезичних мереж спеціального призначення, інженерно-геодезичних вишукувань;
* цифрові аерокамери, аерофотоапарати, прилади для обробки аерофільмів та друку фотографій, сканери високої роздільної здатності, аналітичні та цифрові фотограмметричні прилади, точні та технічної точності тахеометри (електронні), теодоліти та нівеліри, комп’ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання аерофототопографічних робіт, топографічних зйомок, кадастрових зйомок, топографічних робіт для забезпечення основи різних кадастрів;
* сканери високої роздільної здатності, обладнання для підготовки карт до видання, комп’ютери та спеціалізоване ліцензоване програмне забезпечення (геоінформаційні системи, система управління банком даних тощо) для виконання робіт зі створення (укладання, поновлення, підготовка до видання) карт (планів) у графічному, цифровому та електронному видах, робіт зі створення та ведення геоінформаційних систем, баз та банків даних.
Геодезичні інструменти та обладнання, комп’ютерна, обчислювальна, інформаційна техніка і програмне забезпечення, які застосовуються для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, повинні забезпечувати необхідну точність вимірювань, автоматизацію процесів обробки даних, отримання геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів та даних у паперовому та електронному вигляді.

Технологічне забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності базується на використанні сучасних інформаційних технологій і систем для створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, збору, ведення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі даних.

Основою інформаційного забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності є автоматизовані системи, призначені для обробки даних кадастрових, топографічних та інших зйомок і дистанційного зондування, ведення банків (баз) геопросторових даних, прогнозування, планування, проектування, картографування, організаційного управління.

Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

== Порядок користування топографо-геодезичними і картографічними матеріалами та даними ==
Юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами '''Державного картографо-геодезичного фонду України'''.
Користування геодезичними та картографічними даними в електронному вигляді здійснюється через геопортали:
[https://dgm.gki.com.ua/ Державної геодезичної мережі];
бази топографічних даних;
національної інфраструктури геопросторових даних.

На національному геопорталі національної інфраструктури геопросторових даних оприлюднюються геопросторові дані та метадані про прийняті на державний облік топографо-геодезичні і картографічні роботи та відомості, що містяться у повідомленнях про початок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт та повідомленнях про завершення виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

'''Під час користування матеріалами Державного картографо-геодезичного фонду України забороняється:'''

* несанкціоноване копіювання топографічних, картографічних, аерозйомочних матеріалів і гравіметричних даних;
* передача вихідних матеріалів (їх копій) іншим особам без спеціального дозволу, якщо це не передбачається умовами користування відповідними матеріалами;
* передача матеріалів аерозйомок, а також матеріалів, що є носіями відомостей, які становлять державну таємницю, організаціям, що не мають належних умов для забезпечення зберігання таких матеріалів.

У разі втрати топографо-геодезичних, картографічних матеріалів, що становлять державну таємницю, користувачі зобов’язані терміново повідомити про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або Міністерство оборони України (якщо воно є володільцем матеріалів) та інші державні органи відповідно до законодавства.
[[Категорія:Земельне право]]

Право постійного користування земельною ділянкою

2024-10-01T11:43:37Z

Yablunovska.Nataliia: суб'єкти права постійного користування доповнено згідно змін в кодексі статті 92 на вимогу Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»]
== Поняття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] (далі - ЗК), '''право постійного користування земельною ділянкою''' - це право '''володіння і користування земельною ділянкою''', яка перебуває у '''державній або комунальній власності''', '''без встановлення строку'''.

'''Право постійного користування земельними ділянками''' може вноситися державою до статутного капіталу господарського товариства, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Право постійного користування земельними ділянками характеризується обмеженим суб’єктно-об’єктним складом: '''об’єктом''' права власності можуть бути лише '''земельні ділянки державної або комунальної власності'''; '''суб’єктами''' можуть бути лише юридичні особи, а саме: '''підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.'''

При цьому слід звернути увагу, що '''громадяни не можуть''' набувати права постійного користування земельними ділянками.
== Суб’єкти права постійного користування земельною ділянкою ==
Відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] '''права постійного користування земельною ділянкою''' із земель державної та комунальної власності '''набувають''':
* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
* громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
* господарське товариство, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 ;]
* публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";
* заклади освіти незалежно від форми власності;
* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".]
* акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України", утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18#Text Закону України "Про суспільні медіа України".]
== Порядок набуття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно із статтями 125 та 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''право постійного користування земельної ділянки''' виникає '''з моменту державної реєстрації цих пра'''в та оформлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV] (далі – Закон № 1952-IV).

Статтею 28 Закону № 1952-IV, відповідно до якої '''рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у постійне користування''' можуть прийматися '''за відсутності державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на таку земельну ділянку в Державному реєстрі''' речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Також, стаття 28 Закону № 1952-IV визначає, що '''під час проведення державної реєстрації право постійного користування''' земельними ділянками державної чи комунальної власності, '''право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі''' прав, '''державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності''' на такі земельні ділянки '''без подання відповідної заяви органами''', які передають земельні ділянки у власність або у користування, '''оскільки, рішення органу виконавчої влади''' чи органу місцевого самоврядування '''про передачу земельної ділянки у користування''' і буде вважатися '''заявою про здійснення державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на зазначену земельну ділянку'''.

Таким чином, згідно вищезазначених норм законодавства, '''реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки''' державної та комунальної власності право постійного користування, '''можна проводити не після державної реєстрації права власності''' держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, '''а одночасно з реєстрацією похідного речового права''' на земельну ділянку.

Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''юридичні особи набувають права користування''' земельними ділянками із земель державної або комунальної власності '''за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування''' в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом '''або за результатами аукціону'''.

Також, згідно пункту 81² [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127], передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

'''Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передбачено повноваження органів виконавчої влади,''' органів місцевого самоврядування '''щодо передачі земельних ділянок''' у власність або у користування.

Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
== Перехід права постійного користування земельною ділянкою (судова практика) ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації?;
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку?
З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:

♦ право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Відповідно до частини другої статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86075356 останова Верховного Суду від 21 листопада 2020 року у справі № 918/194/19] приписи підпункту «в» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України], яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.
♦ право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Згідно з частиною першою статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.

Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/45597923 ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14] (в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво);

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/38289171 постанова Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12] (новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася).
До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені частиною другою статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05#Text Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005] (поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Положення статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85838039 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18] (Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою).
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова від 15.11.2021 № 906/620/19 Верховний Суд]
== Корисні посилання ==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова Верхоного Суду України № 906/709/19,] від 15.02.2022, в даній постанові верховного суду йдеться про те, чи переходить право постійного користування землею в порядку правонаступництва від державного підприємства, яке набуло його на підставі закону, до відповідача, який не входить в перелік осіб, що на підставі статті 92 Земельного кодексу України можуть отримати земельні ділянки в порядку постійного користування.
[[Категорія:Право користування землями]]

Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти

2024-07-15T08:47:26Z

Yablunovska.Nataliia: додано застереження щодо документів

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України «Про дошкільну освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/221-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 221 "Про затвердження Положення про спеціальну школу та Положення про навчально-реабілітаційний центр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2018 року № 831 "Про затвердження Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України № 64] на всій території України було введено воєєний стан, в зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ.
У звʼязку з цим, 26.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2022-%D0%BF#Text постанову № 483 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 і від 15 вересня 2021 р. № 957».]

На період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах/класах не застосовується.

Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивної групи/класу.

У закладах загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами можливе застосування дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти.

Для організації інклюзивного навчання вихованців/учнів з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності), та висновку інклюзивно-ресурсного центру.

У закладах загальної середньої освіти змінено граничну кількість учнів, які можуть навчатися у інклюзивних міжкласних групах.

Якщо раніше повинно було бути не менше шести та не більше дванадцяти, то зараз – не більше дванадцяти. А на період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можуть формуватися тимчасові інклюзивні міжкласні групи тощо.
|}
==Загальні положення==
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Держава забезпечує підготовку фахівців для роботи з особами з особливими освітніми потребами на всіх рівнях освіти.

Для навчання, професійної підготовки або перепідготовки осіб з особливими освітніми потребами застосовуються види та форми здобуття освіти, що враховують їхні потреби та індивідуальні можливості.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють особам з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти нарівні з іншими особами шляхом належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку.

Навчання, виховання та розвиток осіб з особливими освітніми потребами у закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.

Зарахування осіб до спеціальних закладів освіти, переведення з одного типу закладу до іншого та відрахування таких осіб здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Спеціальні заклади загальної середньої освіти (далі - спеціальні заклади освіти) забезпечують здобуття початкової, базової або повної загальної середньої освіти особам з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення, порушеннями інтелектуального розвитку, розладами спектру аутизму та особам з іншими складними порушеннями розвитку (пункт 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2018 року № 831] (далі - Порядок).

До спеціальних закладів освіти належать:
*'''спеціальна школа''' - заклад загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття певного рівня загальної середньої освіти особам з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями розвитку.
*'''навчально-реабілітаційний центр''' - заклад освіти для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку.
==Куди звернутися==
Зарахування до спеціального закладу освіти здійснюється відповідно до '''наказу''' його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування одного з батьків дитини або її законних представників (далі - батьки) чи повнолітньої особи, поданої особисто (пункт 6 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для зарахування до спеціального закладу освіти особа подає:
#заяву про зарахування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top встановленої форми];
#копію свідоцтва про народження дитини;
#довідку за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0794-10#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682];
#карту профілактичних щеплень, заповнена за формою первинної облікової документації № 063/о «Карта профілактичних щеплень», затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0686-06#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1] (надається за умови відсутності медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень);
#довідку від лікаря-педіатра або сімейного лікаря закладу охорони здоров’я, у якому спостерігається дитина, для дітей дошкільного віку;
#[[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)|висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини]];
#[[Інвалідність та порядок її встановлення|висновок лікарсько-консультативної комісії про встановлення дитині інвалідності]] (за наявності);
#індивідуальна програма реабілітації особи (дитини) з інвалідністю (за наявності);
#оригінал або копія відповідного документа про освіту (крім учнів першого і другого класів) за відповідний клас, документ, що підтверджує здобуття освіти;
#висновок сурдолога або отоларинголога (для дітей з порушенням мовлення);
#висновок психіатра (для осіб з порушеннями інтелектуального розвитку);
#[[Опіка і піклування над дітьми|рішення органу опіки та піклування]] (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) (пункт 6 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]). Забороняється вимагати надання будь-яких інших документів, не передбачених цим Порядком.
== Особливості навчання в спеціальному закладі освіти==
До 1 класу спеціальних закладів освіти зараховуються, як правило, діти не молодші ніж 6 років, які потребують постійної додаткової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення їх права на освіту.

Відповідно до особливостей розвитку та стану здоров’я особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).

Залежно від фізіологічних порушень порушень діти зараховуються до спеціальних закладів освіти з порушеннями:
*опорно-рухового апарату (особи, які самостійно пересуваються, не потребують індивідуального догляду та захворюваннями, зокрема церебрального паралічу, наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах; інші вроджені і набуті деформації опорно-рухового апарату важкого ступеню);
*інтелектуального розвитку (особи, які мають легкі та помірні порушення інтелектуального розвитку, в тому числі діти з синдромом Дауна, розладами спектра аутизму);
*слуху (особи глухі та зі зниженим слухом);
*тяжкими порушеннями мовлення (особи зі збереженим слухом та первинно збереженим інтелектом, які мають тяжкі системні мовленнєві порушення (алалія, дизартрія, ринолалія, афазія, заїкуватість, загальне недорозвинення мовлення І та ІІ рівня);
*зору (особи сліпі та особи зі зниженим зором).
Особи, у яких відсутні навички самообслуговування та які відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи (дитини) з інвалідністю потребують індивідуального догляду та супроводу, мають комплексні порушення розвитку, пов’язані з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату у поєднанні з відхиленнями у психічному та інтелектуальному розвитку, зараховуються до спеціальних закладів освіти та забезпечуються [[Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти|педагогічним патронажем]] (пункт 9 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).

Якщо особа не може навчатися в колективі, про що повинно бути засвідчено висновком лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я за місцем спостереження особи, вона може здобувати загальну середню освіту за іншою формою навчання в цьому ж закладі або закладі загальної середньої освіти за місцем проживання, або забезпечуватися [[Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти|педагогічним патронажем.]]
==Алгоритм переведення до іншого спеціального закладу освіти==
⇒ Учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) звертається до обраного ним закладу освіти щодо можливості зарахування з відповідним '''письмовим зверненням (запитом)''' в довільній формі, у тому числі шляхом надсилання його сканованої копії електронною поштою.

⇒ Керівник закладу освіти упродовж 3 робочих днів з дати надходження такого звернення (запиту) надає заявнику '''письмову відповідь''' (у тому числі шляхом надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та, відповідно, можливість (вказується кінцевий строк для подання заяви про переведення та подання особової справи учня) чи неможливість зарахування учня до цього класу.

⇒ Учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) особисто подає до спеціального закладу освіти, з якого переводиться учень:
#заяву учня чи одного з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття);
#письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.
⇒ Керівник закладу освіти протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідних документів видає '''наказ''' про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та особову справу учня.

⇒ Учень чи один з його батьків або законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) протягом 5 робочих днів з дня отримання від спеціального закладу освіти зазначених документів подає до спеціального закладу освіти, до якого переводиться учень:
#заяву про зарахування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top вствноленої форми];
#особову справу учня (у випадку, якщо дитина прибуває у спеціальний заклад посеред навчального року, до особової справи додається витяг поточного оцінювання за місцем попереднього навчання на момент відрахування дитини).
⇒ Керівник спеціального закладу освіти протягом 1 робочого дня з дня отримання документів видає '''наказ''' про зарахування учня.
==Відрахування зі спеціального закладу освіти==
'''Підстави для відрахування зі спеціального закладу освіти:'''
#здобуття учнем повної загальної середньої освіти та отримання відповідного документа про освіту;
#зараховання до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;
#переведення до іншого закладу освіти відповідно до розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку];
#вибуття на постійне місце проживання за межі України (пункт 7 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).
Відрахування з таких підстав здійснюється шляхом видачі відповідного '''наказу''' керівником закладу освіти.

Відрахування із спеціального закладу загальної середньої освіти учнів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (крім тих, які здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту), здійснюється за наявності '''письмової згоди''' відповідного органу опіки та піклування.
==Див. також==
*[[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
*[[Право особи на освіту]]
*[[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах]]
*[[Екстернатна форма навчання]]
*[[Організація педагогічного патронажу для здобувачів освіти]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]

Порядок поновлення актових записів цивільного стану

2024-06-13T10:44:32Z

Yablunovska.Nataliia: додано судову практику

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n288 статті 49 Цивільного кодексу України] та статей 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі – Закон №2398-VI), актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. 
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. 
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану – це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації актів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відомості про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, безоплатно надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
== Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом. 
У зв’язку з тимчасовою окупацією території України, існують непоодинокі випадки коли громадяни не мають можливості повторно отримати документи на підтвердження фактів народження особи, реєстрацій шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті з причини відсутності доступу до паперових носіїв актових записів, які знаходять на тимчасовій території України, та відсутністю відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 
Окрім того, у громадян, по всяк час, виникає потреба у внесені змін до актових записів цивільного стану у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей. 
В таких випадках законодавством України, зокрема Законом №2398-VI та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання] (далі – Правила) передбачено поновлення актових записів цивільного стану. 
Заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред'явленні паспорта або паспортного документа. 
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. 
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір. 
Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України. 
Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

'''В умовах воєнного стану''' закордонні дипломатичні установи України, визначені Міністерством закордонних справ, проводять державну реєстрацію актів цивільного стану, вносять зміни до актових записів цивільного стану, ''поновлюють та анулюють'' їх, повторно видають свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та видають витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з використанням зазначеного Реєстру як органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють його ведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»])
== Перелік осіб, за заявою яких поновлюються актові записи цивільного стану ==
У пункті 3.3 Правил міститься перелік осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, а саме:
* особи, щодо якої було складено актовий запис;
* одного з батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього;
* опікуна недієздатної особи;
* спадкоємців померлого;
* представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
== Документи, необхідні для поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві або Севастополі (пункт 3.4 Правил). 
Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються:
* архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи;
* документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану;
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо);
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 
Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду (пункт 3.5 Правил). 
Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України. 
Рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
При потребі заявник зазначає в заяві про поновлення актового запису про народження додаткові дані (відомості про місце народження, про батьків), необхідні для складання актового запису, які мають бути підтверджені відповідними документами. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.
== Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку ==
Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення. 
Питання про '''поновлення актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (абзац перший пункту 1.10 Порядку). 
У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки. 
Питання про внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника у випадку, якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави є неможливим. 
У разі виникнення ситуації при якій втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави. 
Якщо заява про державну реєстрацію народження надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, державна реєстрація народження проводиться відділом ДРАЦС за місцем проживання дитини на загальних підставах без складання висновку. У цих випадках пред’являються довідка про народження закладу охорони здоров’я, довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини; за відсутності такої довідки місце проживання дитини може бути підтверджене паспортом або паспортним документом одного з батьків або законних представників дитини. 
Державна реєстрація народження дитини, яка досягла 16 років, але актовий запис про народження не був своєчасно складений, може бути проведена за її письмовою заявою з пред’явленням паспорта при складанні висновку. 
Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: «Державна реєстрація з пропуском строку» – включається до книги поновлених актових записів про народження. 
Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. 
Вік особи в поновленому актовому записі про народження зазначається на підставі поданих заявником документів, якщо вони не мають суперечностей. 
На підтвердження достовірності поданих заявником документів про реєстрацію актів цивільного стану відділ реєстрації актів цивільного стану додає до матеріалів справи копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 
У разі зберігання відповідного актового запису цивільного стану в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, '''у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня її отримання, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей''' у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті. 
Перевірка відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану не проводиться, якщо достовірність актового запису перевірено автоматизованим способом адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян або відділом державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка здійснювала таку перевірку.

На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. 
Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.13 Положення, якщо актовий запис, який поновлюється, було складено в іншому органі реєстрації актів цивільного стану України, то висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про поновлення актового запису цивільного стану разом з матеріалами надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану, де був складений втрачений актовий запис, для складання поновленого актового запису. 
Окремо слід зазначити, що актові записи цивільного стану, складені за межами України, у виняткових випадках можуть бути поновлені на території України, за наявності документа, що підтверджує неможливість його затребування або отримання. 
У такому разі, реєстрація поновлення актового запису проводиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. При цьому, до справи додається дозвіл відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на поновлення та витяг з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян про відсутність актового запису, що поновлюється, за місцем проживання заявника. 
Згідно з пунктом 3.16 Положення на підставі поновленого актового запису виписується свідоцтво, яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання для вручення заявнику. На свідоцтві проставляються штампи «Запис поновлено» та «Повторно». 
Якщо поновлюється актовий запис про особу, яка померла (для вирішення спадкової справи), у свідоцтві зазначається дата смерті особи, щодо якої поновлюється актовий запис. У таких випадках замість свідоцтва може бути видано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановленого зразка. 
У разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу реєстрації актів цивільного стану вказується про можливість оскарження відмови в судовому порядку.
== Судовий порядок вирішення питання щодо поновлення актових записів цивільного стану ==
При відсутності документального підтвердження факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством передбачено судовий порядок поновлення актового запису цивільного стану. 
Так, відповідно до статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі – ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. 
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 ЦПК України). 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (частина друга статті 319 ЦПК України). 
Пунктом 3.17 Положення передбачено, що рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

Якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.

У разі ухвалення рішення суду до запровадження Єдиного державного реєстру судових рішень примірник рішення суду не пізніше наступного робочого дня з дня подання відповідної заяви запитується відділом державної реєстрації актів цивільного стану у відповідного суду.

У разі якщо рішення суду, яке є підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень або його примірник неможливо отримати у зв’язку з ухваленням на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні.

== Судова практика ==

* Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2019 року у справі № 483/2121/19 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86697589] (встановлення факту народження)

* Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року у справі № 720/957/23 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110276135] (встановлення факту неправильності запису в актовому записі про шлюб)

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману

2024-05-14T10:36:22Z

Yablunovska.Nataliia: Виправлення орфографічних помилок+ додано судове рішення

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Вступ ==
'''Визнання судом недійними правочинів укладених в силу обману регулюється ст. 230''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України). Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

'''Обман''' — це навмисне введення в оману сторони правочину іншою стороною або особою, в інтересах якої вчиняється правочин.

Омана так само сприяє перекрученому формуванню волі учасника правочину, однак, на відміну від обману не є результатом навмисних, цілеспрямованих дій іншого учасника правочину. Виникненню омани може сприяти відсутність належної обачності, часом самовпевненість учасника угоди або дії третіх осіб.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

'''Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.'''

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. '''Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел:''' особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, ''що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення.'' '''Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину,''' яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, '''що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин.''' '''Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України),''' тобто істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

'''Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману.''' Отже, '''стороні,''' яка '''діяла під впливом обману,''' необхідно '''довести''': по-перше, '''обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину;''' по-друге, '''що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином;''' по-третє, '''що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.'''

Тобто, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, '''ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину'''.
== Судовий порядок ==
Право звернутися до суду з позовом має кожен, хто вважає, що його права, свободи чи інтереси було порушено (ч. 1 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 257, ч. 1 ст. 261 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]).
Для того, щоб передати спір на розгляд суду, слід вчинити такі дії:
# З’ясувати суд, до якого слід подавати позов, відповідно до правил підсудності.
# Визначити ціну позову, якщо у позові заявляються майнові вимоги. Ціна позову – це виражена в грошових одиницях вартість майна або сума грошей, стосовно яких позивач пред’являє вимоги до відповідача.
# Оплатити судовий збір. Ставки судового збору визначені статтею 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від 08.07.2011 № 3674-VI. У випадку, коли позивач підпадає під категорію осіб, які звільнені від сплати судового збору відповідно до ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] у позові зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
# Оформити позовну заяву відповідно до вимог встановлених статтею 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (стаття 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
=== Порядок подачі позовної заяви до суду ===
Нормативно-правовим актом, що регулює питання звернення до місцевого загального суду є [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (надалі – ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду здійснюється у більшості випадків шляхом пред’явлення позову. Позов, в свою чергу, пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді(ч. 1 ст. 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Позивач вправі об’єднати в позовній заяві декілька позовних вимог, які пов’язані між собою. Вимоги вважаються такими, що пов’язані між собою, якщо вони випливають із одного правовідношення та мають спільні підстави.

Разом з тим недоцільним є об’єднання позовів, які перешкоджають розгляду справи. Питання про можливість прийняття заяви, яка містить об’єднані вимоги, вирішує суддя.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], згідно із якою позовна заява подається до суду в письмовій формі. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимог до формату паперу не передбачено, однак традиційним є використання формату А4. Норми ЦПК України не визначають способів і технічних засобів, за допомогою яких допускається виготовлення позовної заяви. Однак у судовій практиці склався звичай, згідно з яким позовна заява виготовляється на паперовому носії за допомогою друкарської чи комп’ютерної техніки. Не заперечується й виготовлення позовної заяви рукописним способом.

Процесуальне законодавство не передбачає обов’язкової форми (шаблону) позовної заяви. Проте закон встановлює необхідні її реквізити. Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] позовна заява повинна містити:
#найменування суду першої інстанції, до якого подається заява
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище,ім'я та по батькові-для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс,ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) а також реєстраційний номер облікової картки платника податків(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України( якщо такі відомості позвачу відомі),відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
#зазначення ціни позову,якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум,що стягуються чи оспорюються;
#зміст позовних вимог: спосіб(способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором,або інший спосіб (способи)захисту прав та інтересів,який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
#виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
#відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі,якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
#відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви,якщо такі здійснювалися;
#перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою(за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи:
#підтвердження позивача про те,що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 4 ст. 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповілно до закону..

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження (ч. 7 ст. 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

Частина 1 статті 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлює також обов’язок позивача додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 
Копія позовної заяви може бути виготовлена шляхом копіювання оригіналу, підписаного позивачем. Замість такої копії суду може бути подано необхідну кількість позовних заяв, особисто підписаних позивачем (або його уповноважених представником). При цьому усі примірники повинні бути ідентичними між собою.

Ті документи, які надаються в копіях для відповідачів та третіх осіб, доцільно подавати суду зшитими (з’єднаними) окремо, оскільки вони у справі не залишаються.

Подання копій позовної заяви необхідно для того, щоб вручити їх відповідачам і третім особам ще до початку розгляду справи по суті. Одержавши своєчасно копію позовної заяви, відповідач зможе підготуватися до захисту проти вимог позивача, зібрати необхідні докази, представити заперечення проти позову.

При цьому правила ст. 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів,що здійснюють оперативно-розшукову діяльність,досудові розслідування, прокуратури або суду.

В цих випадках законодавець встановлює пільговий режим для позивачів з метою створення їм максимального доступу до правосуддя.
===Судовий збір===
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір ставок судового збору визначається [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI] і залежить від об’єктивних ознак позову: з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги по його сплаті передбачені статтею 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

Якщо позивач звільнений від сплати судового збору, то в позовній заяві доцільно вказати про це з посиланням на конкретну норму закону, яка надає йому такі пільги.

Документи про сплату судового збору подаються суду в оригіналі.
===Розгляд судом позовної заяви===
Після надіслання до суду позовної заяви з додатками можливі чотири варіанти реагування суду.
*По-перше, суд може залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків відповідно до ч. 1,2 ст. 185 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
*По-друге, суд може повернути позовну заяву і додані до неї документи на підставі ч. 4 ст. 185 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
*По-третє, суд може відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 186 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення. яка надсилається сторонам. До ухвали про відмову у відкритті провадження, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.
*По-четверте, суд може відкрити провадження у справі, про що також виносить ухвалу. Винесення такої ухвали свідчить про те, що всі вимоги процесуального законодавства можна вважати належно виконаними.
==Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману (ст. 230 ЦК України) ==
Правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалася невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями інших осіб.

Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки або повідомлення про будь-які обставини, яких насправді немає (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підробних документів про право власності на продавану річ, про право на вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, які можуть перешкодити укладенню правочину. Не можуть визнаватися недійсними за коментованою статтею правочини сторін, одна з яких обіцяла другій стороні допомогти у працевлаштуванні, навчанні, будівництві тощо, але таких обіцянок не виконала. Суб'єктом введення в оману може бути як сторона правочину, так і третя особа, яка діяла з відома або на прохання сторони правочину. Якщо ж обман здійснений третьою особою за власною ініціативою, підстав для визнання правочину недійсним немає.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. 
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
==Судова практика ==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/44332699 Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2015 року у справі № 496/1226/15-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/59633427 Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2016 року у справі № 185/6039/16-ц]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80633515 Постанова Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №755/3903/17 , в якій ВС вказав що необхідно довести стороні, яка діяла під впливом обману, для визнання недійсним договору.]
*Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 лютого 2020 року у справі № 431/6416/19 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87689315]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]