WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій

2025-01-19T11:07:07Z

Volodymyr.popovych: Доповнив посилання на п.6 та п.10 Порядку надання компенсації

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”]
== Загальні положення ==
'''Знищені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, '''''відновлення яких є неможливим''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:
# квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
# об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n6 стаття 1 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Закон''')).
Більш розширений перелік зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 в пункті 3 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Порядок''').

'''Пошкоджені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та '''''можуть бути відновлені''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним:

''До таких об'єктів нерухомого майна належать:''
# будівлі, споруди (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
# складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку)].
Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно створюється Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Наведений перелік нерухомого майна, щодо якого може подаватися інформаційне повідомлення, є однаковим і для фізичних, і для юридичних осіб.

'''Зверніть увагу'''! Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n285 статті 15] Закону '''інформаційне повідомлення,''' подане відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку], прирівнюється до заяви про надання компенсації''' за знищені об’єкти нерухомого майна подання якої визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n65 статті 4 Закону.]
== Хто може подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
[[Файл:Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій.png|міні]]
Фізичні та юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з '''19 лютого 2014 року''', що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n261 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], а саме:

▶ фізичні особи, які є:
* власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
* членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* спадкоємцями вищезазначених осіб; (підпункт перший пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
▶ юридичні особи, які є:
* власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* [[Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)|об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків]], управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;
* спадкоємцями зазначених вище фізичних осіб;
* правонаступниками осіб, зазначених юридичних осіб (підпункт другий пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
'''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''

# особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 частина третя статті 2 Закону]).

== Компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом ==
1) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або '''в''иконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти''''' ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

4) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім’я отримувача компенсації;

5) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката;

6) передачі у власність отримувачу компенсації об’єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об’єкта нерухомого майна. (Частину першу статті 8 вищезазначеного закону доповнено даним пунктом 18.09.2024).

== Способи подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Згідно пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]інформаційне повідомлення може бути подане:
* '''самостійно особою''':
# [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія);
# з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;
Для подання інформаційного повідомлення самостійно особою необхідно:

- встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованих електронних підпису]] та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

- заповнити [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno інформаційне повідомлення], яке формується засобами Порталу Дія. Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.
* '''через адміністратора центру надання адміністративних послуг''' (далі - ЦНАП) '''або нотаріуса'''.
Для подання інформаційного повідомлення через адміністратора ЦНАП або нотаріуса необхідно звернутися до адміністратора ЦНАП або нотаріуса, який у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
# встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
# заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
# роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
'''Зверніть увагу!''' Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим ''у день його подання'' і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Інформація, яку містить повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) для фізичних осіб - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;

2) для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:
* тип нерухомого майна;
* загальну площу нерухомого майна (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
* адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
* інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
* інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
* форму власності нерухомого майна;
* наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;
'''Важливо!''' Відомості про нерухоме майно отримуються/підтверджуються з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності) (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Надання державної допомоги на ремонт пошкодженого житла з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» ==
[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-dlia-vidnovlennia-okremykh-katehorii-s381-210423 Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації] (далі – Порядок надання компенсації), з використанням електронної публічної '''послуги “єВідновлення”'''.
Електронна публічна послуга “єВідновлення» - послуга щодо надання компенсації на відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомого майна, яка надається на підставі '''заяви, поданої в електронній формі''' до Реєстру пошкодженого та знищеного майна засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія.

'''Отримувачем''' такої компенсації є фізична особа:

- яка досягла 18-річного віку;

- громадянин України;

- є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено;

''-'' у разі коли власником об’єкта нерухомого майна є недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, отримувачем компенсації є один з її законних представників;

- У разі коли недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, є співвласником об’єкта нерухомого майна, отримувачем компенсації є один із дієздатних співвласників (за наявності), який досяг 18-річного віку. Згоду співвласника об’єкта нерухомого майна, який є недієздатною/обмежено дієздатною особою або особою, яка не досягла 18-річного віку, на отримання компенсації надає один із законних представників такої особи.

Подання заяви у випадках, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, здійснюється виключно в паперовій формі у порядку, передбаченому пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text 13-1 цього Порядку.] (п. 3 Порядку надання компенсації)

'''Пріоритетне право на отримання компенсації має: (п. 5 Порядку надання компенсації)'''

* учасник бойових дій;
* особа з інвалідністю внаслідок війни;
* особа визначена частиною першою статті 10, частиною першою статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n3 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65 “Про загальну мобілізацію”] та якій не надано статус учасника бойових дій;
* особа з інвалідністю I та II групи;
* багатодітна сім’я;
* батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
* прийомні батьки;
* патронатні вихователі;
* особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
* опікуни/піклувальники.

== Умови надання компенсації ==
Компенсація має цільове призначення та надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт і має бути '''використана протягом 12 місяців з дня отримання, ''за умови'',''' що:
* об’єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”];
* об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
* відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

=== Компенсація надається в одній із таких форм: ===
# Компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна (далі - компенсація для проведення ремонту);
# Компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об’єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі - компенсація за виконаний ремонт).
# У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 (пункт 6 Порядку надання компенсації)].

'''Залежно від розрахованої в чек-листі суми компенсації ремонтні роботи, необхідні для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна, поділяються на:'''

- '''ремонт категорії А''' - розрахована сума компенсації не перевищує '''200 тис. гривень''';

- '''ремонт категорії Б''' - розрахована сума компенсації становить: - '''від 200 тис. гривень до 350 тис'''. гривень - для квартир (житлових приміщень) у багатоквартирному будинку (у разі, коли місця загального користування не пошкоджені); або

- '''від 200 тис. гривень до 500 тис. гривень''' - для одноквартирних будинків, зокрема відокремлених житлових будинків садибного типу, зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, котеджів та будинків одноквартирних підвищеної комфортності, будинків садибного типу, дачних та садових. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 (пункт 10 Порядку надання компенсації)]

Перелік груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачені ''додатком 1'' до Порядку надання компенсації.]

''Компенсація отримувачам надається через АТ “Ощадбанк”'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 (пункт 19 Порядку надання компенсації)]. За [https://minre.gov.ua/2023/05/20/yak-oformyty-bankivsku-kartku-yevidnovlennya/ інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України] до програми підключені 5 банків: monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ. Список банків-партнерів поповнюватиметься в міру їх підключення до "єВідновлення".

'''''п.17 порядку надання компенсації, забороняє:'''''

- Перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги “єВідновлення”;

- Зняття готівки із спеціального рахунка;

- У разі повернення товару, відмови від виконання відповідних послуг та робіт забороняється повернення коштів готівкою або на інший рахунок отримувача компенсації, крім як на спеціальний рахунок для зарахування компенсації за електронною публічною послугою “єВідновлення”, з якого здійснювалась оплата товару, послуг чи робіт.

Спеціальний рахунок не підлягає поповненню, крім випадків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачених цим Порядком] надання компенсації.

Закриття спеціального рахунка може здійснюватися за ініціативою отримувача компенсації. У разі наявності на спеціальному рахунку коштів на момент закриття рахунка за ініціативою отримувача компенсації такі кошти вважаються невикористаними отримувачем компенсації і протягом встановленого строку повертаються відповідно до пункту 21 цього Порядку.

Спеціальний рахунок закривається банком (без заяви отримувача компенсації) через 12 місяців з дня зарахування компенсації у разі проведення ремонту категорії А та 18 місяців з дня зарахування компенсації - у разі проведення ремонту категорії Б або через 12 місяців з дати відкриття спеціального рахунка у разі, коли на рахунок не зараховувалася компенсація.

== Порядок дій для отримання компенсації: ==
* установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
* подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;
* переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
* відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі — спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії, та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія;
* обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення”;
* формувати заяву, яка повинна містити такі дані:
- прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

- дата народження;

- контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);

- адресу (місцезнаходження) одного пошкодженого об’єкта;

- відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно;
* надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:
- в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;

- у паперовій формі, нотаріально посвідченій, — комісії;
* вказати про відсутність обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text пунктом 4 Порядку] надання компенсації;

* отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

* у разі отримання засобами Порталу Дія відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитаної у них інформації.
Строк розгляду заяви '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня її подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 абзац другий пункту 14 Порядку надання компенсації).] Після цього громадянин, який подав заяву на компенсацію, отримає підтвердження та кошти на спеціалізовану картку «єВідновлення».
== Корисні посилання ==
* [[Порядок документування пошкодження/знищення житла для оформлення компенсації]]
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
* [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Житлове право]]

Інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій

2025-01-19T09:58:55Z

Volodymyr.popovych: Доповнив п.4 та додав п.6 до розділу "Компенсація за пошкоджений об'єкт нерухомого майна надається шляхом: відповідно до змін.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”]
== Загальні положення ==
'''Знищені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, '''''відновлення яких є неможливим''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:
# квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
# об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n6 стаття 1 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Закон''')).
Більш розширений перелік зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 в пункті 3 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Порядок''').

'''Пошкоджені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та '''''можуть бути відновлені''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним:

''До таких об'єктів нерухомого майна належать:''
# будівлі, споруди (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
# складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку)].
Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно створюється Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Наведений перелік нерухомого майна, щодо якого може подаватися інформаційне повідомлення, є однаковим і для фізичних, і для юридичних осіб.

'''Зверніть увагу'''! Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n285 статті 15] Закону '''інформаційне повідомлення,''' подане відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку], прирівнюється до заяви про надання компенсації''' за знищені об’єкти нерухомого майна подання якої визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n65 статті 4 Закону.]
== Хто може подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
[[Файл:Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій.png|міні]]
Фізичні та юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з '''19 лютого 2014 року''', що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n261 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], а саме:

▶ фізичні особи, які є:
* власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
* членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* спадкоємцями вищезазначених осіб; (підпункт перший пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
▶ юридичні особи, які є:
* власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* [[Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)|об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків]], управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;
* спадкоємцями зазначених вище фізичних осіб;
* правонаступниками осіб, зазначених юридичних осіб (підпункт другий пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
'''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''

# особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 частина третя статті 2 Закону]).

== Компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом ==
1) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або '''в''иконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти''''' ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

4) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім’я отримувача компенсації;

5) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката;

6) передачі у власність отримувачу компенсації об’єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об’єкта нерухомого майна. (Частину першу статті 8 вищезазначеного закону доповнено даним пунктом 18.09.2024).

== Способи подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Згідно пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]інформаційне повідомлення може бути подане:
* '''самостійно особою''':
# [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія);
# з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;
Для подання інформаційного повідомлення самостійно особою необхідно:

- встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованих електронних підпису]] та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

- заповнити [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno інформаційне повідомлення], яке формується засобами Порталу Дія. Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.
* '''через адміністратора центру надання адміністративних послуг''' (далі - ЦНАП) '''або нотаріуса'''.
Для подання інформаційного повідомлення через адміністратора ЦНАП або нотаріуса необхідно звернутися до адміністратора ЦНАП або нотаріуса, який у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
# встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
# заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
# роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
'''Зверніть увагу!''' Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим ''у день його подання'' і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Інформація, яку містить повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) для фізичних осіб - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;

2) для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:
* тип нерухомого майна;
* загальну площу нерухомого майна (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
* адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
* інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
* інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
* форму власності нерухомого майна;
* наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;
'''Важливо!''' Відомості про нерухоме майно отримуються/підтверджуються з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності) (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Надання державної допомоги на ремонт пошкодженого житла з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» ==
[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-dlia-vidnovlennia-okremykh-katehorii-s381-210423 Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації] (далі – Порядок надання компенсації), з використанням електронної публічної '''послуги “єВідновлення”'''.
Електронна публічна послуга “єВідновлення» - послуга щодо надання компенсації на відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомого майна, яка надається на підставі '''заяви, поданої в електронній формі''' до Реєстру пошкодженого та знищеного майна засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія.

'''Отримувачем''' такої компенсації є фізична особа:

- яка досягла 18-річного віку;

- громадянин України;

- є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено;

''-'' у разі коли власником об’єкта нерухомого майна є недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, отримувачем компенсації є один з її законних представників;

- У разі коли недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, є співвласником об’єкта нерухомого майна, отримувачем компенсації є один із дієздатних співвласників (за наявності), який досяг 18-річного віку. Згоду співвласника об’єкта нерухомого майна, який є недієздатною/обмежено дієздатною особою або особою, яка не досягла 18-річного віку, на отримання компенсації надає один із законних представників такої особи.

Подання заяви у випадках, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, здійснюється виключно в паперовій формі у порядку, передбаченому пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text 13-1 цього Порядку.] (п. 3 Порядку надання компенсації)

'''Пріоритетне право на отримання компенсації має: (п. 5 Порядку надання компенсації)'''

* учасник бойових дій;
* особа з інвалідністю внаслідок війни;
* особа визначена частиною першою статті 10, частиною першою статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n3 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65 “Про загальну мобілізацію”] та якій не надано статус учасника бойових дій;
* особа з інвалідністю I та II групи;
* багатодітна сім’я;
* батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
* прийомні батьки;
* патронатні вихователі;
* особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
* опікуни/піклувальники.

== Умови надання компенсації ==
Компенсація має цільове призначення та надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт і має бути '''використана протягом 12 місяців з дня отримання, ''за умови'',''' що:
* об’єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”];
* об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
* відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

=== Компенсація надається в одній із таких форм: ===
# Компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна (далі - компенсація для проведення ремонту);
# Компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об’єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі - компенсація за виконаний ремонт).
# У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви.

'''Залежно від розрахованої в чек-листі суми компенсації ремонтні роботи, необхідні для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна, поділяються на:'''

- '''ремонт категорії А''' - розрахована сума компенсації не перевищує '''200 тис. гривень''';

- '''ремонт категорії Б''' - розрахована сума компенсації становить: - '''від 200 тис. гривень до 350 тис'''. гривень - для квартир (житлових приміщень) у багатоквартирному будинку (у разі, коли місця загального користування не пошкоджені); або

- '''від 200 тис. гривень до 500 тис. гривень''' - для одноквартирних будинків, зокрема відокремлених житлових будинків садибного типу, зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, котеджів та будинків одноквартирних підвищеної комфортності, будинків садибного типу, дачних та садових.

Перелік груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачені ''додатком 1'' до Порядку надання компенсації.]

''Компенсація отримувачам надається через АТ “Ощадбанк”'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 (пункт 19 Порядку надання компенсації)]. За [https://minre.gov.ua/2023/05/20/yak-oformyty-bankivsku-kartku-yevidnovlennya/ інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України] до програми підключені 5 банків: monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ. Список банків-партнерів поповнюватиметься в міру їх підключення до "єВідновлення".

'''''п.17 порядку надання компенсації, забороняє:'''''

- Перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги “єВідновлення”;

- Зняття готівки із спеціального рахунка;

- У разі повернення товару, відмови від виконання відповідних послуг та робіт забороняється повернення коштів готівкою або на інший рахунок отримувача компенсації, крім як на спеціальний рахунок для зарахування компенсації за електронною публічною послугою “єВідновлення”, з якого здійснювалась оплата товару, послуг чи робіт.

Спеціальний рахунок не підлягає поповненню, крім випадків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачених цим Порядком] надання компенсації.

Закриття спеціального рахунка може здійснюватися за ініціативою отримувача компенсації. У разі наявності на спеціальному рахунку коштів на момент закриття рахунка за ініціативою отримувача компенсації такі кошти вважаються невикористаними отримувачем компенсації і протягом встановленого строку повертаються відповідно до пункту 21 цього Порядку.

Спеціальний рахунок закривається банком (без заяви отримувача компенсації) через 12 місяців з дня зарахування компенсації у разі проведення ремонту категорії А та 18 місяців з дня зарахування компенсації - у разі проведення ремонту категорії Б або через 12 місяців з дати відкриття спеціального рахунка у разі, коли на рахунок не зараховувалася компенсація.

== Порядок дій для отримання компенсації: ==
* установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
* подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;
* переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
* відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі — спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії, та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія;
* обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення”;
* формувати заяву, яка повинна містити такі дані:
- прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

- дата народження;

- контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);

- адресу (місцезнаходження) одного пошкодженого об’єкта;

- відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно;
* надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:
- в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;

- у паперовій формі, нотаріально посвідченій, — комісії;
* вказати про відсутність обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text пунктом 4 Порядку] надання компенсації;

* отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

* у разі отримання засобами Порталу Дія відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитаної у них інформації.
Строк розгляду заяви '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня її подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 абзац другий пункту 14 Порядку надання компенсації).] Після цього громадянин, який подав заяву на компенсацію, отримає підтвердження та кошти на спеціалізовану картку «єВідновлення».
== Корисні посилання ==
* [[Порядок документування пошкодження/знищення житла для оформлення компенсації]]
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
* [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Житлове право]]

Правовий режим земель природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного значення

2024-12-19T12:54:11Z

Volodymyr.popovych: У розділі "Поняття земель природно-заповідного фонду" уточнив посилання на відповідні частини статті.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text Закон України "Про екологічну мережу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затверджене наказом Міністерства навколишнього природнього середовища України від 29 березня 1994 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»]
== Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ==
Правовий режим земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) та іншого природоохоронного призначення - це встановлений правовими нормами порядок охорони земель, передбачає збереження і відтворення, а також використання за цільовим призначенням земель різних форм власності, забезпечення охорони прав всіх суб'єктів на ці землі, здійснення управління землями і забезпечення контролю за дотриманням законодавства та застосування відповідальності за його порушення.

Поняття та правовий статус земель природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, визначає Глава 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]. Правовий статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду регулюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] (статтями 13, 14), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text «Про природно-заповідний фонд України»]. Об'єктам природно-заповідного фонду присвячена також Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177/94-%D0%B2%D1%80#Text постановою Верховної Ради України від 22.09.1994 № 177/94-ВР], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.2000 № 1989-III].

До земель природо-заповідного фонду включаються території та об’єкти, визначені ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], а також ч. 2 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Обмеження щодо передачі деяких об’єктів у приватну власність передбачено статтями 83, 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Порядок створення та оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Законом України «Про природно-заповідний фонд України»].

Зазначеним Законом визначено категорії об'єктів природно-заповідного фонду, кожна з яких має особливості правового статусу, порядку організації і функціонування, режиму використання земель природних територій та об'єктів.

Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається статтями 20, 122, 123, 125, 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

Зміна меж, категорії, скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до норм глави 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] та ст.ст. 51-53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]. Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється ст. 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

Контроль за забезпеченням режиму земель природно-заповідного фонду здійснюється органами та особами, визначеними Главою 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду може наступати кримінальна, адміністративна та цивільна відповідальність.
== Поняття земель природно-заповідного фонду ==
Згідно ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], ч. 1 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»] та ч. 1 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. (ч. 4 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. (ч. 5 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])
== Склад земель природно-заповідного фонду ==
Відповідно до ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], «До складу земель природно-заповідного фонду входять природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об´єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва)».

Також, аналогічний за обсягом перелік наведений у ч. 2 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»].

Класифікація об´єктів природно-заповідного фонду (а отже, і земель фонду) наведена у ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»], де передбачений поділ об´єктів не лише на природні та штучні, а і на об´єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також поділ залежно від походження та інших особливостей (ч. ч. 2-4 статті):

«Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
* заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

* пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Правовий режим кожного із об´єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо їх зонування тощо, визначаються розділом III (ст. ст.. 14-38) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»]. Положення Закону деталізуються у положеннях про конкретні об´єкти природно-заповідного фонду та охоронних зобов´язаннях на них.
== Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду ==
Особливість правового режиму земель природно-заповідного фонду полягає в:

Забороні здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об'єктів природно-заповідного фонду; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (ст.ст. 7,9 та ін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Встановленні особливого порядку оголошення територій об'єктами природно-заповідного фонду (ст.ст. 51-55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону "Про природно-заповідний фонд України"]).

Створення об'єктів природно-заповідного фонду регламентується також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]

Здійснюється внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення (наприклад, відповідно до ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] територія біосферного заповідника поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів). Зонування здійснюється відповідно до положень про конкретні об'єкти природно-заповідного фонду.

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду встановлена посилена відповідальність: у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] передбачена кримінальна відповідальність за ст. 252 "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду", вчинення злочину на території природно-заповідного фонду є кваліфікуючою ознакою складу злочину "Порушення правил охорони або використання надр" (ст. 240) та конститутивною ознакою складів злочину "Незаконна порубка лісу" (ст. 246) та "Незаконне полювання" (ст. 248), Встановлена також адміністративна відповідальність за порушення режиму об'єктів природно-заповідного фонду - ст. 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] "Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду" Вчинення правопорушення на території об'єкта природно-заповідного фонду є підставою для застосування адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 77-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] "Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків." Ст. 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] встановлює особливості застосування цивільної відповідальності - шкода стягується на основі кадастрово-екологічної оцінки та спеціальних такс.
== Права власності на землі природно-заповідного фонду ==
Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту.

Стаття 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 83 та ч. 4 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Таким законом, який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів, на сьогодні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р.]

Із змісту частини 1 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу та можуть перебувати лише у державній власності, що фактично і передбачено статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

Землі, на яких знаходяться регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі, включені до складу, але не надані національним природним паркам, землі, на яких знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу (державній власності), так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (комунальній чи приватній).

Землі, на яких знаходяться ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], не підлягають приватизації, тобто можуть перебувати або у державній, або у комунальній власності.

Землі, на яких знаходяться штучно створені об‘єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва) можуть перебувати у приватній власності, якщо ці об‘єкти були створені на приватизованих у встановленому порядку землях.

Отже, чинне земельне законодавство не передбачає можливості і не встановлює порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду. Положення статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], яка передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати, зокрема, у приватній власності, ми розуміємо таким чином, що громадяни у встановленому законодавством порядку можуть створити на належних їм на праві власності земельних ділянках ряд об‘єктів природно-заповідного фонду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], і тоді земельні ділянки, на яких вони розміщені, перебуватимуть у приватній власності (при цьому зміниться і цільове призначення земельної ділянки (чи її частини) і вона буде відноситись до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення).

Частина 2 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які, зокрема, приймають рішення про створення об‘єктів природоохоронного призначення.

Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо створення чи оголошення територій та об‘єктів природно-заповідного фонду передбачена статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”].

Проте, і за цих умов слід пам’ятати, що відповідно до п. 1 ст. 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням є обов‘язком власників земельних ділянок.

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, законодавство допускає додаткові види використання земель природно-заповідного фонду: для заготівлі деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливства, рибальства та інші види використання, однак усі види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об‘єктів природно-заповідного фонду та встановленому для них правовому режиму. Цим, відповідно, і визначено межі права власності та права користування такими земельними ділянками.
== Порядок створення територій та об’єктів ПЗФ ==
Рішення про створення об'єктів ПЗФ України, зміну меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів ПЗФ України є юридично значущими рішеннями, які визначають правовий режим охорони та фінансування таких об'єктів, впливають на форму їх власності, можуть бути предметом судового оскарження.

Створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України складається з таких етапів:

1. Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 51. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

2. Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

3. Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон (ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України можуть здійснюватися підрозділами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими зацікавленими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкта ПЗФ України певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об'єктів ПЗФ України.

Вказане клопотання із додатками подається до державних органів, уповноважених проводити їхній попередній розгляд: щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення - Мінприроди; щодо територій та об'єктів місцевого значення - органи Мінприроди на місцях.

Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється Мінприроди або його територіальним органами у місячний строк.

У разі схвалення клопотань Мінприроди та його органами на місцях проводиться їхнє погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На підставі результатів погодження клопотань Мінприроди забезпечує розробку спеціалізованими проєктними та науковими установами проєктів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проєктів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами Мінприроди на місцях.

Забезпечення розробки проєктів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручене зацікавленим державним органам чи установам. Розроблені проєкти створення територій та об'єктів ПЗФ України передаються Мінприроди чи його органами на місцях органам, уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України.

Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон здійснюється:
* Президентом України стосовно створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами стосовно організації чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів ПЗФ.
Цього порядку повинні неухильно дотримуватися усі суб'єкти, а його недотримання може стати підставою для скасування рішення про створення таких об'єктів.

Отже, територія з визначеними межами отримує статус природно-заповідного фонду після прийняття рішення про створення певного виду ПЗФ. Після цього залежно від виду ПЗФ вся територія ПЗФ може стати ділянкою, що винесена в натуру, внесена у Земельний кадастр та отримала окрему категорію земель — землі ПЗФ та іншого природоохоронного призначення.

Слід зазначити, що на місцевості землі ПЗФ ніяк не визначаються, а ось щодо територій ПЗФ, то є вимоги до їхнього відзначення та інформування.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 березня 1994 р. № 30 затверджене Положення «Про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України]. Також було внесено зміни до вищезазначеного наказу, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-18#Text Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 205 від 13.06.2018 року «Про внесення змін до наказу Мінприроди України від 29 березня 1994 року № 30»]

Відповідно до цього Положення, а саме змін до нього встановлюються державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об’єктів), що направлена на інформування населення та природокористувачів про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони цих територій (об’єктів) природно-заповідного фонду. Головним завданням встановлення інформаційних та охоронних знаків є забезпечення інформованості та природоохоронне виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій. До числа основних вимог, що ставляться перед системою інформаційних та охоронних знаків, відносяться: інформативність, наочність, одноманітність, естетичність та логічність розміщення.

Інформативність знаків дозволяє попередити природокористувача про наявність, категорію та межі природно-заповідних об'єктів, про їх підпорядкування. Найбільше інформативне навантаження несуть інформаційні щити, на яких в картографічній та текстовій формі подається максимум відомостей про об'єкт. Інформативність знаків забезпечується також правильним вибором місця їх установлення. Наочність - обов'язкова умова охоронних знаків. Вони повинні розміщуватись в місцях найбільш можливої появи відвідувачів, бути помітними на місцевості. Одноманітність інформаційних та охоронних знаків дозволяє виділити їх і розуміти зміст в різних регіонах країни. Естетичність знаків передбачає, що вони мають бути художньо виконані і органічно вписуватись в природний ландшафт. Логічність розміщення на місцевості має на увазі розстановку знаків там, де вони принесуть найбільше користі. До числа основних вимог відносяться також: технологічність, яка досягається простотою виготовлення та установлення на місцевості, доцільність та економічність.

Таким чином, законодавець зазначає, що, не зважаючи на те у чиїй власності чи користуванні перебуває земельна ділянка під територією чи об’єктом ПЗФ, усі повинні дотримуватися правового режиму використання ПЗФ; про що інформується населення, а також юридичні особи.
== Обмеження та обтяження щодо використання земель ПЗФ ==
Закон зазначає, що оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їхніх власників або користувачів. Однак, на території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни їхнього первісного стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їхньої охорони та збереження.

В свою чергу положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2512 ч.2 статті 46-1] ЗК України зазначає, що особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій, об’єктів землі, земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення. Тому необхідно взяти до уваги, що обмеження поширюються не тільки на самі землі ПЗФ, але й на особливе використання об'єктів, які не входять до природно заповідного фонду, але розташовані на його території.

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення належать до особливо цінних земель, що передбачає ряд обмежень. Так, відповідно до ст. 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, поділ чи об’єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Відповідно до ст. 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором.

Під час створення пам’ятки природи визначається територія, що необхідна для її охорони. Проєкт створення пам’ятки природи є підставою для нанесення на кадастрову карту обмежень та обтяжень щодо користування територією, необхідною для охорони пам’ятки. Додатково для охорони власник та користувач цієї території, яка необхідна для охорони пам’ятки природи, отримує охоронне зобов’язання (відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказу Міністрерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 р. № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»])

Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і проєктах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Витрати, пов’язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення для розміщення Національного військового меморіального кладовища.

У разі необхідності проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду зазначених категорій, можуть виділятися кошти:
* державного бюджету — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Викуп земельних ділянок, що перебувають у приватній та комунальній власності, для суспільних потреб під території та об’єкти природно-заповідного фонду здійснюється в порядку, визначеному законом, за рахунок:
* державного бюджету України — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Таким чином, власник чи користувач земельної ділянки, на території якої знаходиться пам’ятка природи, повинен враховувати охоронні зобов’язання, дотримуватись встановленого режиму для території (об’єкта) ПЗФ, не здійснювати у межах території (об’єкта) ПЗФ забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об’єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об’єкта) ПЗФ, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об’єкта) ПЗФ.

== Землі іншого природоохоронного призначення ==
Якщо склад земель «природно-заповідного фонду», їх правовий режим детально визначається чинним законодавством, то з землями «іншого природоохоронного призначення» зовсім протилежна ситуація.

Згідно ч. 1 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Отже, законодавство визначає землі "іншого природоохоронного призначення" дуже нечітко, у законодавстві відсутня конкретизація цих земель і не визначено порядок віднесення земель до цієї категорії. Крім того, відсутній закон, до якого відсилає ч. 3 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], який, за задумом законодавця, повинен визначати правовий режим саме цих земель. На жаль, законом також не встановлено правових ознак, яким повинен відповідати об’єкт, що має особливу наукову цінність.

Аналізуючи чинне законодавство на предмет виявлення земель, що через свій природоохоронний режим можна було б віднести до земель "іншого природоохоронного призначення", до таких земель слід віднести охоронні зони, що встановлюються навколо об´єктів природно-заповідного фонду (п. "а" ч. 1 ст. 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Території цих зон не належать до земель природно-заповідного фонду, проте мають особливий природоохоронний режим (ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Також ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"] передбачає можливість резервування цінних природних територій для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму. Ці території не можна віднести до земель природно-заповідного фонду, проте вони мають специфічний природоохоронний режим, що дозволяє віднести їх до земель іншого природоохоронного призначення.

До земель іншого природоохоронного призначення також можна віднести водно-болотні угіддя, визначені відповідно до Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів.

В перспективі велике значення для виконання природоохоронних завдань матиме створювана в Україні екологічна мережа (екомережа). Відповідно, включені до її складу землі, що не належать до земель природно-заповідного фонду, можна розглядати як землі іншого природо-охоронного призначення.

Правовою основою для формування екологічної мережі в Україні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text ЗУ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" від 21.09.2000 р.]

Закон передбачає проєктування екомережі шляхом розроблення зведеної схеми планування екомережі України, регіональних та місцевих схем планування екомережі (ст.ст. 14, 15 Закону). Об´єкти екомережі включаються до переліків (1) ключових територій, (2) буферних зон, (3) сполучних територій, (4) відновлюваних територій екомережі
(ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text ЗУ "Про екологічну мережу"]). Порядок включення територій до переліків об´єктів екомережі повинен визначити KM України
(ч. 2 ст. 17 Закону). Поки що цього не відбулося.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону, включення територій та об´єктів до переліку територій та об´єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника чи користувача".

Варто наголосити, що на даний час положення законодавства про екологічну мережу практично не реалізуються, незважаючи на їхній надзвичайно великий потенціал для справи охорони природних комплексів та екологічних систем.

На даний час форм або зразків спеціальних "межових або інформаційних" знаків для позначення земель "іншого природоохоронного призначення" законодавством не встановлено, тому поки що інформаційні знаки можуть встановлюватися у довільній формі, а при встановленні меж використовуються "звичайні" межові знаки.

== Землі природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3536 статті 46-2] Земельного кодексу України землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України у розмірах, передбачених цим Кодексом, у встановленому законом порядку виводяться із складу природно-заповідного фонду та передаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для здійснення будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2024-11-19T19:52:35Z

Volodymyr.popovych: більше посилань на (постанову правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3) та на статтю 376 Митного кодексу.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29.05.2023 № 3124-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження.'''

Особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України або пересилаються в несупроводжуваному багажі декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства.

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
1) особисті речі згідно з переліком, визначеним статтею 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]:товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина 
2) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України. ч.1 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]

Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

3) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; 4) культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому; (п. 2 ч. 10 статті 374 ).

5) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні,

6) товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України;

7) товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів; 8) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами/

9) пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом. ( стаття 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]). 

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
ч.32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- спеціальних засобів індивідуального захисту

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

- товарів оборонного призначення

- тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення

- броньованих автомобілів

'''Крім того, звільняються від оподаткування ввізним митом:'''

4-1. На період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:

'''·''' спеціальні засоби індивідуального захисту

'''·''' лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України

'''·''' безпілотні літальні апарати без озброєння та їх частини

'''·''' тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення

'''·''' броньовані автомобілі, що класифікуються за кодами

(пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України).

'''·''' матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби безпілотних систем, що класифікуються за кодами визначеними у п. 9-27 розділу XXI "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], та ввозяться на митну територію України підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

== лікарських засобів ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
# у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
# у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я. Печатка закладу охорони здоров’я на зазначених документах проставляється за її наявності; (постанова КМУ від 23 травня 2012 р. № 458).

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
# 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
# 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв. (підпункт 1 пункту 2 статті 376 Митного кодексу України).

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівку:
# в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
# в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі (фізична особа-резидент також надає документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках).
''(постанова правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3)''

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян.

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2024-11-19T19:45:37Z

Volodymyr.popovych: посилання на (постанову КМУ від 23 травня 2012 р. № 458).

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29.05.2023 № 3124-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження.'''

Особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України або пересилаються в несупроводжуваному багажі декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства.

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
1) особисті речі згідно з переліком, визначеним статтею 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]:товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина 
2) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України. ч.1 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]

Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

3) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; 4) культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому; (п. 2 ч. 10 статті 374 ).

5) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні,

6) товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України;

7) товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів; 8) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами/

9) пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом. ( стаття 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]). 

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
ч.32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- спеціальних засобів індивідуального захисту

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

- товарів оборонного призначення

- тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення

- броньованих автомобілів

'''Крім того, звільняються від оподаткування ввізним митом:'''

4-1. На період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:

'''·''' спеціальні засоби індивідуального захисту

'''·''' лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України

'''·''' безпілотні літальні апарати без озброєння та їх частини

'''·''' тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення

'''·''' броньовані автомобілі, що класифікуються за кодами

(пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України).

'''·''' матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби безпілотних систем, що класифікуються за кодами визначеними у п. 9-27 розділу XXI "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], та ввозяться на митну територію України підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

== лікарських засобів ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
# у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
# у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я. Печатка закладу охорони здоров’я на зазначених документах проставляється за її наявності; (постанова КМУ від 23 травня 2012 р. № 458).

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
# 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
# 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівку:
# в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
# в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі (фізична особа-резидент також надає документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках).

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян.

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2024-11-19T19:41:55Z

Volodymyr.popovych: Звільнення оподаткуванням ввізним митом відповідно до чинного законодавства, видалив не актуальну інформацію.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29.05.2023 № 3124-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження.'''

Особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України або пересилаються в несупроводжуваному багажі декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства.

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
1) особисті речі згідно з переліком, визначеним статтею 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]:товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина 
2) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України. ч.1 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]

Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

3) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; 4) культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому; (п. 2 ч. 10 статті 374 ).

5) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні,

6) товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України;

7) товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів; 8) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами/

9) пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом. ( стаття 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]). 

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
ч.32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- спеціальних засобів індивідуального захисту

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

- товарів оборонного призначення

- тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення

- броньованих автомобілів

'''Крім того, звільняються від оподаткування ввізним митом:'''

4-1. На період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом:

'''·''' спеціальні засоби індивідуального захисту

'''·''' лікарські засоби та медичні вироби відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України

'''·''' безпілотні літальні апарати без озброєння та їх частини

'''·''' тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення

'''·''' броньовані автомобілі, що класифікуються за кодами

(пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України).

'''·''' матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби безпілотних систем, що класифікуються за кодами визначеними у п. 9-27 розділу XXI "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], та ввозяться на митну територію України підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

== лікарських засобів ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
# у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
# у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
# 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
# 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівку:
# в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
# в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі (фізична особа-резидент також надає документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках).

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян.

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2024-11-19T19:17:22Z

Volodymyr.popovych: Змінив порядок ввезення у дії воєнного стану згідно до вимог податкового кодексу.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29.05.2023 № 3124-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження.'''

Особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України або пересилаються в несупроводжуваному багажі декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства.

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
1) особисті речі згідно з переліком, визначеним статтею 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]:товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина 
2) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України. ч.1 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]

Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

3) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; 4) культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому; (п. 2 ч. 10 статті 374 ).

5) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні,

6) товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України;

7) товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів; 8) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами/

9) пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом. ( стаття 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]). 

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
32. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- спеціальних засобів індивідуального захисту

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

- товарів оборонного призначення

- тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення

- броньованих автомобілів

Крім того, звільняються від оподаткування ввізним митом:

'''·''' товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

'''·''' автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу;

'''·''' матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби безпілотних систем, що класифікуються за кодами визначеними у п. 9-27 розділу XXI "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], та ввозяться на митну територію України підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

== лікарських засобів ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
# у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
# у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
# 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
# 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівку:
# в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
# в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі (фізична особа-резидент також надає документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках).

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян.

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2024-11-19T18:57:01Z

Volodymyr.popovych: Більше посилань на статтю 374 митного кодексу

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29.05.2023 № 3124-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження.'''

Особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України або пересилаються в несупроводжуваному багажі декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства.

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
1) особисті речі згідно з переліком, визначеним статтею 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]:товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина 
2) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України. ч.1 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]

Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

3) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; 4) культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому; (п. 2 ч. 10 статті 374 ).

5) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні,

6) товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України;

7) товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів; 8) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами/

9) пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом. ( стаття 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]). 

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
На період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб'єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 1 пункту 293.3 статті 293 ПК.]

На період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

Вказане звільнення від оподаткування не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Крім того, звільняються від оподаткування ввізним митом:

'''·''' товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

'''·''' автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу;

'''·''' матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби безпілотних систем, що класифікуються за кодами визначеними у п. 9-27 розділу XXI "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], та ввозяться на митну територію України підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

== лікарських засобів ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
# у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
# у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
# 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
# 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівку:
# в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
# в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі (фізична особа-резидент також надає документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках).

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян.

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2024-11-19T18:41:56Z

Volodymyr.popovych: Уточнення до розділу систематизування ст. 374 Митного кодексу.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29.05.2023 № 3124-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження.'''

Особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України або пересилаються в несупроводжуваному багажі декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства.

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
1) особисті речі згідно з переліком, визначеним статтею 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]:товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина 
2) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України. ч.1 ст. 374 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]

Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

3) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; 
4) культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому; (ч. 5 статті 374 ). 
5) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, а також пальне, що міститься у звичайних баках таких транспортних засобів, встановлених заводом-виробником.
Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. 

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
На період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб'єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 1 пункту 293.3 статті 293 ПК.]

На період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

Вказане звільнення від оподаткування не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Крім того, звільняються від оподаткування ввізним митом:

'''·''' товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

'''·''' автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу;

'''·''' матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби безпілотних систем, що класифікуються за кодами визначеними у п. 9-27 розділу XXI "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], та ввозяться на митну територію України підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

== лікарських засобів ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
# у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
# у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
# 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
# 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівку:
# в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
# в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі (фізична особа-резидент також надає документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках).

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян.

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Вибракування транспортного засобу, у тому числі під час воєнного стану

2024-10-20T18:30:09Z

Volodymyr.popovych: доповнив п.45 постанови КМУ України 1388 від 7 вересня 1998 року текстом чітко до даного пункту.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України "Про адімінстративні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF?fbclid=IwAR0_yQwEDJ5zuMwd2pi8eCWKqQNlor7zYH6CWzL1XDulqv_dshxXAVadHMU#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1921 "Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок"]
== Хто може звернутись ==
Скористатись послугою може як фізична особа так і юридична особа.
== Хто надає послугу ==
Вибракування транспортного засобу здійснюється у [https://hsc.gov.ua/ сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України].

У випадку коли транспортний засіб згорів або залишився на окупованій території, або був пошкоджений і не придатний до подальшого використання, власник авто може звернутися до найближчого сервісного центру МВС і замовити послугу вибракування транспортного засобу.
== Умови надання послуги ==
Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру".

Центри надання адміністративних послуг та суб’єкти надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законодавством, а також на вимогу суб’єкта звернення забезпечують складання заяви в електронній формі, її друкування та надання суб’єкту звернення для перевірки та підписання.

3. Забороняється вимагати від суб’єкта звернення для надання адміністративної послуги документи або інформацію, не передбачені законом. ( ст.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закону України "Про адміністративні послуги"]).

Вибракувані (списані) транспортні засоби (у тому числі ті, що перебувають на тимчасовому державному обліку) юридичних осіб знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а фізичних осіб - за заявами їх власників.

Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку з їх вибракуванням (списанням) складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

(п.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF?fbclid=IwAR0_yQwEDJ5zuMwd2pi8eCWKqQNlor7zYH6CWzL1XDulqv_dshxXAVadHMU#Text Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів)].
== Документи для отримання послуги ==
'''Для проведення процедури потрібно підготувати такий пакет документів:'''
* заява встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ);
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (за наявності);
* номерні знаки (за наявності);
* документ, що посвідчує особу уповноваженого представника (для фізичних осіб — нотаріально посвідчена довіреність);
* Для фізичної особи: у разі відсутності номерних знаків чи свідоцтва про реєстрацію ТЗ — пояснення.
* Для юридичної особи: у разі відсутності номерних знаків чи свідоцтва про реєстрацію ТЗ акт службового розслідування, довіреність, оформлена у встановленому порядку, копія рішення власника, засвідчена у встановленому порядку (для організацій з державною формою власності — згода або дозвіл відповідних суб’єктів управління майном), наказ на призначення відповідальної особи'','' акт на вибракування.
* При викраденні номерних знаків або свідоцтва про реєстрацію ТЗ – постанова (довідка) органу внутрішніх справ про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення номерних знаків (знака), свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта), або постанова (довідка) про порушення кримінальної справи.
== Вартість послуги ==
Послуга вибракування транспортного засобу надається безкоштовно.
== Строк надання послуги ==
Протягом робочого дня з моменту подання документів.
== Підстави для відмови в наданні послуги ==
'''Підстави для відмови в наданні послуги:'''
* Подання до суб’єкта надання адміністративної послуги неповного пакета документів;
* невідповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу із зазначеними в поданих документах;
* в результаті перевірки за Єдиним державним реєстром транспортних засобів та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби встановлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом.
'''Зверніть увагу!''' Для оскарження відмови в наданні послуги потрібно звернутись до Окружного адміністративного суду.Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача

'''Після вибракування транспортного засобу відновлення реєстрації буде неможливе.'''
== Корисні посилання ==
* [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/poslugi-pov-yazani-z-avto/vibrakuvannya-transportnogo-zasobu/ Вибракування транспортного засобу]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Вибракування транспортного засобу, у тому числі під час воєнного стану

2024-10-20T18:23:38Z

Volodymyr.popovych: змінив текст ч.9 ЗУ "Про адмін послуги" згідно чинного законодавства, доповнив п.45 постанови КМУ України 1388 від 7 вересня 1998 року текстом чітко до даного пункту.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України "Про адімінстративні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF?fbclid=IwAR0_yQwEDJ5zuMwd2pi8eCWKqQNlor7zYH6CWzL1XDulqv_dshxXAVadHMU#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1921 "Про затвердження Положення про військово-транспортний обов'язок"]
== Хто може звернутись ==
Скористатись послугою може як фізична особа так і юридична особа.
== Хто надає послугу ==
Вибракування транспортного засобу здійснюється у [https://hsc.gov.ua/ сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України].

У випадку коли транспортний засіб згорів або залишився на окупованій території, або був пошкоджений і не придатний до подальшого використання, власник авто може звернутися до найближчого сервісного центру МВС і замовити послугу вибракування транспортного засобу.
== Умови надання послуги ==
Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру".

Центри надання адміністративних послуг та суб’єкти надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законодавством, а також на вимогу суб’єкта звернення забезпечують складання заяви в електронній формі, її друкування та надання суб’єкту звернення для перевірки та підписання.

3. Забороняється вимагати від суб’єкта звернення для надання адміністративної послуги документи або інформацію, не передбачені законом. ( ст.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закону України "Про адміністративні послуги"]).

Вибракувані (списані) транспортні засоби (у тому числі ті, що перебувають на тимчасовому державному обліку) юридичних осіб знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а фізичних осіб - за заявами їх власників.

У таких випадках зняття з обліку проводиться без огляду транспортного засобу. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС (п.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF?fbclid=IwAR0_yQwEDJ5zuMwd2pi8eCWKqQNlor7zYH6CWzL1XDulqv_dshxXAVadHMU#Text Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів)].
== Документи для отримання послуги ==
'''Для проведення процедури потрібно підготувати такий пакет документів:'''
* заява встановленого зразка (заповнюється в ТСЦ);
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (за наявності);
* номерні знаки (за наявності);
* документ, що посвідчує особу уповноваженого представника (для фізичних осіб — нотаріально посвідчена довіреність);
* Для фізичної особи: у разі відсутності номерних знаків чи свідоцтва про реєстрацію ТЗ — пояснення.
* Для юридичної особи: у разі відсутності номерних знаків чи свідоцтва про реєстрацію ТЗ акт службового розслідування, довіреність, оформлена у встановленому порядку, копія рішення власника, засвідчена у встановленому порядку (для організацій з державною формою власності — згода або дозвіл відповідних суб’єктів управління майном), наказ на призначення відповідальної особи'','' акт на вибракування.
* При викраденні номерних знаків або свідоцтва про реєстрацію ТЗ – постанова (довідка) органу внутрішніх справ про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення номерних знаків (знака), свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта), або постанова (довідка) про порушення кримінальної справи.
== Вартість послуги ==
Послуга вибракування транспортного засобу надається безкоштовно.
== Строк надання послуги ==
Протягом робочого дня з моменту подання документів.
== Підстави для відмови в наданні послуги ==
'''Підстави для відмови в наданні послуги:'''
* Подання до суб’єкта надання адміністративної послуги неповного пакета документів;
* невідповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу із зазначеними в поданих документах;
* в результаті перевірки за Єдиним державним реєстром транспортних засобів та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби встановлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом.
'''Зверніть увагу!''' Для оскарження відмови в наданні послуги потрібно звернутись до Окружного адміністративного суду.Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача

'''Після вибракування транспортного засобу відновлення реєстрації буде неможливе.'''
== Корисні посилання ==
* [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/poslugi-pov-yazani-z-avto/vibrakuvannya-transportnogo-zasobu/ Вибракування транспортного засобу]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження

2024-10-17T20:21:30Z

Volodymyr.popovych: добавив частину статті. Консультація повна, відповідає чинному законодавству.

==Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
== Виконання працівниками трудових обов’язків ==
Відповідно до частини першої статті 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно з статтею 139 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''працівники зобов'язані''':
* працювати чесно і сумлінно;
* своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця;
* додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
* дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
'''У разі невиконання трудових обов’язків''', що визначаються статутами, положеннями або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом підприємств, установ, організацій, в тому числі за порушення режиму трудового часу, '''до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності''', а також інші заходи впливу щодо забезпечення дисципліни праці — позбавлення працівника премії повністю чи частково, передбаченої системою оплати праці, винагороди за підсумками роботи за рік, одноразової винагороди за вислугу років тощо.
== Види дисциплінарних стягнень ==
Згідно зі статтею 147 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як:'''
* догана;
* звільнення.
'''Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.''' Це може бути зауваження, сувора догана тощо.

Наприклад, до державних службовців може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (''стаття 66 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»]'').

До суддів відповідно до статті 109 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:
# попередження;
# догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;
# суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
# подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
# подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
# подання про звільнення судді з посади.
=== Догана ===
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

'''Вина як необхідна умова накладення стягнення'''

При визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов'язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин.

Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв'язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу (не забезпечив виконання), зокрема, внаслідок захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. В разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника, встановлює орган, що розглядає спір.
=== Звільнення ===
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в пункті 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»], накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним у разі:
* систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (''пункт 3 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (''пункт 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (''пункт 4 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (''пункт 7 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (''пункт 8 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
Роботодавець вправі розірвати трудовий договір з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] незалежно від того, чи застосовувались до працівника раніше заходи дисциплінарного або громадського стягнення, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання (''пункт 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (''пункт 1 статті 41 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення ==
Відповідно до статті 147-1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника'''.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
== Порядок застосування дисциплінарних стягнень ==
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець '''повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення''' (''стаття 149 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''). Проте відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо роботодавець має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.'''

'''При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати:'''
* ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду;
* обставини, за яких вчинено проступок;
* попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до інших видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, матеріальної. Так, відповідно до частини третьої статті 130 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
== Випадки, коли працівник не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності ==
Порушення працівником трудової дисципліни через незалежні від нього обставини (недостатня кваліфікація, незадовільний стан здоров'я тощо) не тягне за собою дисциплінарної відповідальності.

Крім того, працівник '''не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності''':
* за відмову виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором (''стаття 31 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''), за винятком випадків тимчасового переведення працівника на іншу роботу, передбачених статтею 33 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України];
* за відмову від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища (''частина п’ята статті 153 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* за відмову від роботи, яку відповідно до законодавства роботодавець не вправі вимагати від певних категорій працівників (наприклад, залучення до роботи у нічний час та надурочних робіт вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, осіб, молодших вісімнадцяти років (''статті 55, 63 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Строки застосування дисциплінарних стягнень ==
Відповідно до статті 148 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення застосовується''' роботодавцем безпосередньо '''за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення''', не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

'''Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. (ч.2 ст.148 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])'''

== Зняття дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до статті 151 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] якщо '''протягом року''' з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника '''не буде піддано новому дисциплінарному стягненню''', то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення '''може бути зняте достроково''' (до закінчення одного року) якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того проявив себе як сумлінний працівник. Для дострокового зняття дисциплінарного стягнення орган або особа, яка його застосувала, видає відповідний наказ або розпорядження.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
== Внесення відомостей про стягнення до трудової книжки працівника ==
Відповідно до пункту 2.2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110], '''відомості про стягнення''' до трудової книжки працівника '''не заносяться''', '''окрім випадків''' застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі '''звільнення'''.
== Оскарження дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до статті 150 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення може бути оскаржене''' працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Статтею 221 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] визначено, що трудові спори розглядаються:
* комісіями по трудових спорах;
* місцевими загальними судами.
'''Строки оскарження'''

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах '''у тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 стаття 225 КЗпП України]).

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду '''в десятиденний строк''' з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України])

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду '''в тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 стаття 233 КЗпП України])

У разі пропуску з поважних причин встановлених строків суд може поновити ці строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 стаття 234 КЗпП України])

Отже, '''за загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах.'''

Водночас '''безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами, зокрема працівників [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|про поновлення на роботі]]''' незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (''пункт 2 частини першої статті 232 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Відповідно до пункту 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, суди з'ясовують, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 статті 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], чи додержані роботодавцем передбачені статтями 147(1), 148, 149 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
== Спеціальна дисциплінарна відповідальність ==
Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється, окрім трудового законодавства, статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1540-2000-%D0%BF Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1540], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/55-93-%D0%BF Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 № 55]) та спеціальними Законами України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 «Про державну службу»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 «Про судоустрій і статус суддів»], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 «Про прокуратуру»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України»] та інші), дія яких поширюється на працівників окремих категорій: суддів, прокурорів, державних службовців, працівників залізничного транспорту тощо.
[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Суди]]

Розшук військовослужбовців зниклих безвісти

2024-09-19T08:41:40Z

Volodymyr.popovych: Доповнив загальну інформацію моментом набуття правового статусу особи, зниклої безвісти.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/511-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 511 Деякі питання виконання Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257 "Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Функціонує '''«гаряча лінія» з розшуку осіб зниклих безвісти:'''
* 0 800 339 247 (з понеділка по п’ятницю з 9:00-18:00);
* 095 896 0421 (у вихідні через повідомлення вайбер та телеграм);
* для зв’язку з працівниками кол-центру можна скористатися e-mail: war2022people@gmail.com
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - Олег Котенко (тел. 099-792-0126).

'''Зверніть увагу!''' [https://nib.gov.ua/missing/uk.pdf '''Інформація''' '''Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції:''']
* [https://nib.gov.ua/missing/uk.pdf '''Що робити у разі, коли Ви не маєте зв’язку з близькою людиною понад три дні і ця людина знаходилася в зоні бойових дій або на тимчасово окупованій території''']?
* '''[https://nib.gov.ua/pow/uk.pdf Що робити у разі, коли Ваша близька людина потрапила до полону держави-агресора?]'''
|}
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»] (далі – Закон) визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

'''Особливими обставинами''' вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

'''Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''' - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 (абзац 4 частина перша статті 1 Закону]).

'''Інформація, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин''' - будь-які відомості та/або дані про особу, зниклу безвісти, що можуть сприяти визначенню її місцеперебування, ідентифікації невпізнаних останків, визначенню місця поховання або місцезнаходження останків померлої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 абзац 7 частина перша статті 1 Закону]).

'''Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин''' - особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n6 частина перша статті 4 Закону]).
== Алгоритм розшуку ==
У випадку тривалої втрати зв'язку із військовослужбовцем, варто зв'язатися з '''військовою частиною''' (гаряча лінія, безпосередній командир, командир частини), або з Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та дізнатися причину відсутності зв’язку.

♦ '''Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки''' надсилає письмовий запит на адресу командування військової частини, де проходив службу військовослужбовець на момент зникнення, щодо визначення його статусу за результатами проведеного службового розслідування у військовій частині.

♦ Окрім цього можна звернутися до територіального підрозділу '''Національної поліції України''', яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#n179 частини 1 статті 18 Закону] приймає заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

''Заяву про розшук особи можуть подати'':

- родичі такої особи;

- представник військового формування;

- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, громадське об’єднання;

- будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення;

У заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.

''Способи звернення:''
# на телефон 102 (цілодобово);
# на телефон гарячої лінії 089 420 18 67 (цілодобово);
# направлення інформації поштою;
# безпосередньо звернувшись до територіального підрозділу Національної поліції України.
Разом із наданням заяви (повідомлення) про розшук особи, зниклої безвісти, рідні військовослужбовця мають право погодитись на відібрання у них біологічних зразків для молекулярно-генетичної експертизи в рамках кримінального провадження.

Національна поліція України, зі свого боку, зобов’язана інформувати '''Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''', протягом ''трьох днів'' з моменту отримання такої інформації або заяви. Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Реєстру в порядку, передбаченому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом], ''протягом 24 годин'' після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.

'''Важливо!''' ''Розшук відбувається із застосуванням усіх можливих законних методів та триває до встановлення місця перебування зниклої особи, місця поховання чи знаходження її останків. Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.'' Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

'''Якщо ж під час розшуку було встановлено''' '''факт смерті зниклого''', Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, направляє родичам інформацію про обставин, що свідчать про смерть. Достовірною інформацією про смерть є результати аналізу й зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про зниклого.

'''Важливо!''' ''Наразі відсутній порядок ідентифікації останків за ДНК.''

♦ '''Якщо ж під час розшуку було встановлено''' '''факт перебування в полоні''' військовослужбовця, необхідно звернутися до '''Національного інформаційного бюро''' (далі - НІБ), дані про зниклу людину після цього потрапляють до Реєстру НІБ.

Функції НІБ покладені на Державне підприємство "Український Національний центр розбудови миру", яке знаходиться під управлінням Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій УКраїни.

''Способи звернення''
# Сайт: [https://nib.gov.ua/ nib.gov.ua] .
# Зателефонувати на гарячу лінію 1648; +38 044 287 8165 (цілодобово);
# Скористатися Телеграм-чатботом t.me/nib_uncp_bot;
# направлення інформації електронною поштою:nib.uncp.info@gmail.com.
НІБ діє відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та консолідує всю інформацію стосовно кожної людини, яка зникла внаслідок воєнних дій.

Якщо на момент вашого звернення НІБ володіє інформацією про місцезнаходження особи, яку ви розшукуєте, або її перебування у полоні/заручниках - вас про це повідомлять. Для того, щоб розшукати особу, НІБ передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (у разі наявності інформації про її перебуванні у полоні).

♦ '''Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими''' є тимчасовим допоміжним органом Кабінету Міністрів України і утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань поводження з військовополоненими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2022-%D0%BF#n27 Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 257.]

Також Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими здійснює '''''повноваження щодо забезпечення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України''''', які перебували у полоні держави-агресора, відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 р. № 441 (для службового користування).

''Звернутися до Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими можна шляхом'':
# заповнення [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSevfKFWHPJ7dyE-ob5Zk5fA4QyejSJeo4YBbPCkax27UyzLeg/viewform «Анкети Оборонця»] у розділі «Корисні посилання», яка розміщена на сайті https://koordshtab.gov.ua/
# електронною поштою: koord.shtab@gmail.com (для м. Києва)
# зателефонувавши за номером: 0 800 300 176 (для м. Харків), 0 800 300 529 (для м. Києва), 0 800 200 202 (для м. Миколаїв),0 800 200 606 (для м. Вінниці);
# скористатися Телеграм-чатботом: t.me/Koord_shtab
♦ Також при Службі безпеки України функціонує '''Об'єднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії РФ''' (далі – Об’єднаний центр), який створює та веде облік осіб, які незаконно позбавлені волі, захоплені та утримуються незаконними збройними формуваннями у районі збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечує ведення переговорного процесу щодо пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб та розглядає заяви, звернення, повідомлення з питань, віднесених до компетенції.

Інформаційний центр (call-центр) Об’єднаного центру:

- приймає та розглядає заяви, звернення та повідомлення (у тому числі в електронному вигляді) з питань пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, а також з інших питань, віднесених до його компетенції;

- організовує та бере безпосередню участь у спілкуванні з членами сімей, близькими родичами, іншими законними представниками постраждалих осіб (у тому числі у режимі телефонного зв’язку), надає їм відповідну консультативну допомогу з питань, віднесених до його компетенції;

- реєструє, накопичує, зберігає, змінює, поновлює інформацію про незаконно позбавлених волі осіб, забезпечує ведення автоматизованого обліку такої інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0413-19#n16 пункт 11 Положення про Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях]).

''Способи звернення:''
# зателефонувавши за номером: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01;
# електронною поштою: united.centre.ssu@gmail.com
# сайт: nib.gov.ua;
# зателефонувати на гарячу лінію 1648; +380442878165 ( цілодобово);
# скористатися телеграм-чатботом t.me/nib_uncp_bot;
{| class="wikitable"
|'''[https://www.youtube.com/watch?v=_EKYulxznec Відеоролик системи надання безоплатної правової допомоги: Алгоритм дій з розшуку зниклого безвісті військовослужбовця: що потрібно зробити?]'''
|}

== Відомості, які необхідні при зверненні до уповноважених органів ==
* Прізвище, ім’я та по-батькові, дата народження, особистий номер мобільного зв'язку;
* Копія паспорту, військового квитка;
* Посада/звання, військово-облікову спеціальність (якщо відомо);
* Військова частина, де проходив службу/Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, де призивався;
* Дата зникнення;
* Дата, час, спосіб останнього зв'язку;
* Місце зникнення, обставини зникнення;
* Прізвища, ім'я, по батькові та контакти колег по службі;
* Фотографії, опис особливих прикмет (шрами, татуювання, родимі плями, імпланти, переломи, тощо);
* Фотоматеріали, які підтверджують факт перебування особи в полоні, загибель, тощо.

== Зразки документів ==
* [https://pravo-ua.com/project/collier-throughway-south-santinaborough-in/ Зразки заяв про розшук зниклої безвісти особи, отримання інформації про полоненого, включення в списки на обмін та ін.] (волонтерський рух "Адвокати ЗСУ").
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Встановлення меж земельної ділянки

2024-09-18T19:17:06Z

Volodymyr.popovych: Доповнив ст. 55 ЗУ "Про землеустрій" елементами технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

'''а)''' завдання на складання технічної документації із землеустрою;

'''б)''' пояснювальну записку;

'''в)''' матеріали топографо-геодезичних робіт;

'''г)''' кадастровий план земельної ділянки;

'''ґ)''' перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

'''д)''' відомості про встановлені межові знаки.

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
=== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ===
== Відповідно до Постанови ВАКС по справі №619/1415/19 від 01.09.2022 року(щодо не підписання акту погодження меж сусіднім власником земельної ділянки, як підстава для скасування прийнятих органом місцевого самоврядування рішень). ==
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 580/168/16-ц.

Установивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права користування земельною ділянкою внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно врахувавши, що саме по собі не підписання позивачем як суміжним землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання цього рішення недійсним, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505221</nowiki>
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно зі статтею 158-1 є можливість врегулювання земельних спорів шляхом медіації

1. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

2. Органи, передбачені статтею 158 цього Кодексу, сприяють примиренню сторін земельного спору.

3. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

4. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2024-09-18T19:10:29Z

Volodymyr.popovych: Доповнив статтю 106 ЗК частиною 2-ю.

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
=== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ===
== Відповідно до Постанови ВАКС по справі №619/1415/19 від 01.09.2022 року(щодо не підписання акту погодження меж сусіднім власником земельної ділянки, як підстава для скасування прийнятих органом місцевого самоврядування рішень). ==
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 580/168/16-ц.

Установивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права користування земельною ділянкою внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно врахувавши, що саме по собі не підписання позивачем як суміжним землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання цього рішення недійсним, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505221</nowiki>
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно зі статтею 158-1 є можливість врегулювання земельних спорів шляхом медіації

1. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

2. Органи, передбачені статтею 158 цього Кодексу, сприяють примиренню сторін земельного спору.

3. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

4. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2024-09-18T19:06:22Z

Volodymyr.popovych: Видалив інформацію яка взята з Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, що втратила чинність.

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
=== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ===
== Відповідно до Постанови ВАКС по справі №619/1415/19 від 01.09.2022 року(щодо не підписання акту погодження меж сусіднім власником земельної ділянки, як підстава для скасування прийнятих органом місцевого самоврядування рішень). ==
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 580/168/16-ц.

Установивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права користування земельною ділянкою внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно врахувавши, що саме по собі не підписання позивачем як суміжним землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання цього рішення недійсним, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505221</nowiki>
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно зі статтею 158-1 є можливість врегулювання земельних спорів шляхом медіації

1. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

2. Органи, передбачені статтею 158 цього Кодексу, сприяють примиренню сторін земельного спору.

3. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

4. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2024-09-18T18:56:11Z

Volodymyr.popovych: Вмдалив застарілу інформацію згідно інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, та доповнив статтю статтею 158-1 Врегулювання земельних спорів шляхом медіації

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

Згідно з статтею 158-1 є можливість врегулювання земельних спорів шляхом медіації

1. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

2. Органи, передбачені статтею 158 цього Кодексу, сприяють примиренню сторін земельного спору.

3. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

4. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''
== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендаря даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку, надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
=== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ===
== Відповідно до Постанови ВАКС по справі №619/1415/19 від 01.09.2022 року(щодо не підписання акту погодження меж сусіднім власником земельної ділянки, як підстава для скасування прийнятих органом місцевого самоврядування рішень). ==
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 580/168/16-ц.

Установивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права користування земельною ділянкою внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно врахувавши, що саме по собі не підписання позивачем як суміжним землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання цього рішення недійсним, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505221</nowiki>
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Порядок повернення сплаченого до Пенсійного фонду України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлі квартири

2024-08-18T21:36:07Z

Volodymyr.popovych: Добавив підпункт пункту 15-3 порядку, та змінив вартість послуги з реєстру станом на 2024 рік.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-13 Наказ Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"]
== Загальні відомості ==
'''Громадян, які придбають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбають житло вперше, звільненні від сплати 1 % збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна до Пенсійного фонду України (пункт 9 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"] та пункт 151 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740] (далі - Порядок).

При купівлі нерухомого майна покупець, під час оформлення договору купівлі-продажу у нотаріуса, сплачує збір до Пенсійного фонду України у розмірі 1 % від вартості житла, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"]. 
'''ВАЖЛИВО!''' Без сплати збору до Пенсійного фонду України нотаріуси не посвідчать договір купівлі-продажу нерухомого майна! 
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"], нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням.
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! ''' Проте згідно з підпунктом 4 пункту 153 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку] нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
|}
Відповідно до аналізу пункту 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку] '''існує такий перелік документів для підтвердження придбання житла вперше:'''
* заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
* відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав). Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можна отримати онлайн на [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія] та самостійно роздрукувати чи в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центрі надання адміністративних послуг] (ЦНАП) ''(додатково рекомендується отримати інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна - довідки з усіх цих реєстрів в вигляді одного документа формуються на запит в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ ЦНАП] чи [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія]. Запит слід робити щодо особи, ввівши прізвище, ім'я, по-батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Вартість послуги станом на 2024 рік - 40 грн.)''
* документи що підтверджують невикористання житлових чеків (довідки з місць проживання з 1992 року). Отримати таку довідку можна у відділенні АТ "Ощадбанку" чи в деяких ЦНАП (послуга ще не внесена у всі ЦНАП, тому рекомендується звертатись в АТ "Ощадбанк").
'''Таким чином в особи, яка бажає повернути 1 % сплачених до Пенсійного фонду України, наступний почерговий порядок дій:'''
# '''Нотаріус''' може звільнити від сплати 1 % ще при укладенні договору. Нотаріус не мав би вимагати квитанції про оплату 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та посвідчити укладення договору на основі наданих клієнтом документів згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку], проте часта ситуація коли нотаріуси бояться брати на себе відповідальність.
# '''Пенсійний фонд України -''' у випадку відмови нотаріуса посвідчити договір купівлі-продажу, в результаті чого сплачено 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, особі слід звернутись за заявою про повернення сплачених грошових коштів з долученням документів згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку].
# '''Суд''' - у випадку відмови Пенсійного фонду України повернути 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, можна звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] щодо оскарження такої відмови.
== Дії, необхідні для повернення збору від Пенсійного фонду України ==
'''Порядок дій щодо повернення сплаченого до Пенсійного фонду України 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлю квартири:'''
# Звернутись до Пенсійного фонду України з заявою про повернення сплачених грошових коштів з посиланням на норму [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідно до якої особа звільняється від сплати збору ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Файл:Заява_до_пенсійного_фонду_про_повернення.docx Зразок заяви до пенсійного фонду]);
# Отримавши відмову від Пенсійного фонду України або ж взагалі у разі відсутності відповіді, потрібно звертатися до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] з позовом щодо повернення сплаченого збору.
# При задоволенні позову Пенсійний фонд України формує та подає до управління Державної казначейської служби України подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
'''ВАЖЛИВО!''' При зверненні до Пенсійного фонду України слід подати документи згідно з пунктом 152 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Порядку], а саме заяву, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документ, що підтверджує невикористання житлових чеків, документ що підтверджує сплату 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Навіть в випадку відмови Пенсійного фонду України, дотримання порядку подачі документів є важливим для подальшого імовірного оскарження відмови Пенсійного фонду України до суду, оскільки в випадку подачі неповного пакету документів зменшуються шанси оскарження. Рекомендується також додати копію договору купівлі-продажу.
== Порядок звернення до суду ==
=== Підсудність справи ===
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
=== Строк звернення до суду ===
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
=== Перелік необхідних документів ===
'''До позовної заяви необхідно додати наступні документи:'''
* паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* квитанцію про сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
* інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна);
*документ, що підтверджує невикористання житлових чеків ''(за наявності)'';
* відмову Пенсійного фонду України про повернення сплачених грошових коштів;
*документ, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (зазвичай це виконавчі комітети районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради) про те, що особа, перебуває у черзі на одержання житла ''(за наявності)'';
*копія договору купівлі-продажу житла;
* квитанцію про сплату судового збору.
=== Вартість ===
За подачу позовної заяви сплачується [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_сплати_судового_збору#:~:text=судовий%20збір%20сплачується%20на%20загальних%20підставах.&text=судовий%20збір%20справляється%20на%20загальних%20підставах.&text=судовий%20збір%20сплачується%20його%20правонаступником,повертається%20і%20перерахунок%20не%20здійснюється. судовий збір] у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4 розміру у 2024 році - 1211.20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Розрахунки_фізичних_осіб_між_собою_за_договорами_купівлі-продажу,_які_підлягають_нотаріальному_посвідченню Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Збір_на_обов%27язкове_державне_пенсійне_страхування_при_купівлі_автомобіля_та_нерухомого_майна Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон

2024-08-18T17:42:44Z

Volodymyr.popovych: Добавив посилання на п.8 порядку. Відповідає чинному законодавству.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 411 «Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0773282-20#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03 квітня 2020 року № 773 "Про затвердження Таблиці співставлення медичних послуг з кодами національного класифікатора НК 025:2021 "Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я" та/або національного класифікатора НК 026:2021 "Класифікатор медичних інтервенцій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-22#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 квітня 2022 року № 574 "Про затвердження Критеріїв направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та визначення закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану"]
== Хто має право/підлягає направленню на лікування за кордон ==
Направленню для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги підлягають особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалі у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - захисники України), '''''за умови наявності висновку про необхідність направлення на лікування за кордон''' '''та повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій''''' (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування,

Висновок про необхідність направлення на лікування за кордон готується закладом охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, і підписується керівником закладу охорони здоров’я та лікуючим лікарем, або уповноваженою на прийняття відповідних рішень особою після чого відповідним '''''закладом охорони здоров’я ініціюється направлення захисників України на лікування за кордон.'''''

== Порядок направлення на лікування за кордон ==
Процедура направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#Text Порядком направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року №411] (далі – Порядок):

♦ '''заклади охорони здоров'я''', у яких захисники України перебувають на лікуванні та/або реабілітації, з метою організації направлення на лікування готують:

# згоду захисника України або його законного представника на лікування за кордоном з наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації;
# згоду на обробку та передачу персональних даних іноземним закладам охорони здоров’я відповідно до законодавства у довільній формі;
# виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
# висновок про необхідність направлення на лікування за кордон із зазначенням діагнозу/діагнозів та ускладнень відповідно до НК 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я” згідно з додатком до Порядку.

Далі зазначені документи заклад охорони надсилає до державного органу, що входить до складу сектору безпеки і оборони, в якому проходять службу захисник України разом із переліком захисників України, щодо яких наявні висновки про необхідність направлення на лікування за кордон.

♦ '''державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони в якому проходять службу захисник України''' (ДПС, СБУ, ДСНС, Нацгвардія тощо), після узагальнення інформації, отриманої від закладу охорони здоров’я, протягом трьох календарних днів надсилає на розгляд Міністерству охорони здоров’я України (далі – МОЗ) в електронній формі лист-направлення з копіями документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n18 пункті 4 Порядку], та готує дозволи на виїзд за кордон для захисників України.

♦ '''МОЗ''' листом інформує Командування Медичних сил Збройних Сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, який надав інформацію про захисників України, Адміністрацію Держприкордонслужби та Міністерство закордонних справ України (далі – МЗС) про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких іноземні заклади охорони здоров’я можуть прийняти на лікування за кордоном.

Інформування здійснюється '''''протягом семи календарних днів з дня отримання повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій''''' (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування.

У разі коли у МОЗ відсутні повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій про готовність конкретної країни - члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або пропозиції іноземних закладів охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування конкретного захисника України з надісланого переліку, МОЗ та МЗС вживають заходів до пошуку відповідних закладів охорони здоров’я іноземних держав.

==== Транспортування захисників України ====
Транспортування захисників України згідно з переліком захисників України, яких іноземні заклади охорони здоров’я можуть прийняти на лікування за кордоном, до державного кордону організовує МОЗ за сприяння Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби. Після перетину державного кордону транспортування до іноземних закладів охорони здоров’я здійснюється за сприяння МЗС та МОЗ. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2022-%D0%BF#n18 пункт 8 Порядку],

=== Час перебування захисника України на лікуванні за кордоном ===
Загальний час перебування захисника України на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати 12 місяців підряд.

== Хто має право супроводжувати військовослужбовців за кордоном ==
Супровід захисників України під час лікування у закладі охорони здоров’я відповідної держави перебування та повернення захисників України після завершення лікування здійснює МЗС через закордонні дипломатичні установи України за сприяння МОЗ, Міноборони, представників Європейського Союзу, волонтерських організацій і громад закордонних українців.

''Витрати'', пов’язані з направленням захисників України на лікування за кордон, здійснюються за рахунок джерел, не заборонених законодавством.

== Корисні посилання ==
* [https://mva.gov.ua/ua/news/algoritm-napravlennya-zahisnikiv-na-likuvannya-za-kordon Алгоритм направлення Захисників на лікування за кордон (Міністерство у справах ветеранів України)]
== Див. також ==
* [[Направлення громадян України на лікування за кордон за рахунок коштів Державного бюджету України]]
* [[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації]]
* [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Особливості нотаріального посвідчення довіреності

2024-08-15T21:58:18Z

Volodymyr.popovych: Змінив п. 5 у заголовку " Довіреності які прирівнюються до нотаріально посвідчених", відповідно до норм чинного законодавства.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. N 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена '''без використання спеціальних бланків''' нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом ''двох робочих днів'' '''видати довідку про підтвердження''' або спростування посвідчення ним такої довіреності.

В умовах воєнного стану довіреності, ''крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами,'' та заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть '''посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів''') або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів, довіреностей через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі. Начальник табору (установи, де створено дільницю) для військовополонених може посвідчувати заповіт військовополоненого.
|}
== Звернення до нотаріуса за посвідченням довіреності ==
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім'я однієї особи або кількох осіб за усним зверненням довірителя [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran410#n410 ( глава 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 )]

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина 1 статті 245 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1345#n1345 Цивільного кодексу України)].
== Вимоги до змісту довіреності ==
[[Файл:Довіреність.jpeg|міні]]
У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети.
Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.
У довіреності на укладання договору дарування обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною.
У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).
== Визначення строку дії довіреності ==
* Строк, на який може бути видана довіреність, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 статті 247 Цивільного кодексу України]. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
* Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події.
* Довіреність, у якій не зазначена дата її вчинення, є нікчемною.
== Посвідчення довіреності, виданої в порядку передоручення ==
Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.
При посвідченні довіреності в порядку передоручення нотаріус роз'яснює представнику довірителя вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1325 статті 240 Цивільного кодексу України].

У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення.
Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю.
Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.
У довіреності, виданій у порядку передоручення, мають бути вказані дата і місце посвідчення основної довіреності, та реєстровий номер, найменування нотаріального округу, прізвище, ім’я та по батькові нотаріуса, який її посвідчив, прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження.

На основній довіреності робиться відмітка про передоручення.
Копія основної довіреності додається до примірника довіреності, що залишається у матеріалах нотаріальної справи.
При наступному посвідченні довіреності, виданої за передорученням тим самим нотаріусом, копія основної довіреності не залишається.
На примірнику такої довіреності, що залишається у справах нотаріуса, робиться відмітка із зазначенням реквізитів довіреності, виданої у порядку передоручення, до якої прикріплено копію основної довіреності.
== Порядок скасування довіреності ==
Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної, може у будь-який час скасувати довіреність або довіреність, видану в порядку передоручення.
Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві.
Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності може бути оформлено нотаріусом згідно з цим Порядком шляхом передавання відповідної заяви.

Посвідчені нотаріусами довіреності, а також передоручення за ними, припинення їх дії підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252].
== Довіреності які прирівнюються до нотаріально посвідчених ==
До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
* довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;
* довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів;
* довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;
* довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.
* Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. (стаття про документи, що підтверджують повноваження представників у процесуальних кодексах).
== Оплата вчинюваних нотаріальних дій ==
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених законодавством ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пункт 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Приватні нотаріуси за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, справляють плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.
== Звільнення від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами ==
Стаття 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] регламентує звільнення від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами:
* громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - '''не менше трьох років''';
* громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні '''не менше чотирьох років;'''
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* інваліди I та II груп;
* всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації
* особи з інвалідністю, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - '''за вчинення всіх нотаріальних дій;'''
* Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;
* Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,
* Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Матеріальна відповідальність військовослужбовців

2024-08-12T20:00:52Z

Volodymyr.popovych: доповнив посилання на закон, а саме на статтю 14 закону. Все згідно законодавства.

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі - Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 604 "Про затвердження переліку озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text Законом України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах воєнного стану " від 15 березня 2022 року № 2124-IX] встановлено правовий захист військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" шляхом закріпленя поняття "бойового імунутету" за закріплення в загальній частині Кримінального кодексу інституту звільнення від кримінальної відповідальності за втрати '''бойової техніки чи іншого військового майна'''.

'''Бойовий імунітет''' - '''звільнення військового командування, військовослужбовців,''' добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України", '''від відповідальності, у тому числі кримінальної''', '''за втрати''' особового складу, '''бойової техніки чи іншого військового майна,''' наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), '''настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком''', крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

* [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E?resourcekey=0-pYMHmGGw2Sx6OSCx2oFo4w Зразок рапорту про втрату майна під час поранення військовослужбовця] [https://www.pryncyp.com/ (ГО"Принцип")]

|}

== Загальні положення ==
'''''Матеріальна відповідальність''''' - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов’язків військової служби або службових обов’язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text пункт 4 частини першої статті 1 Закону]).

== Підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності ==
'''Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності''' є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов’язків військової служби або службових обов’язків, крім обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n60 статтею 9 Закону], які виключають матеріальну відповідальність. 

'''Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:'''
* наявність шкоди;
* протиправна поведінка особи у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов’язків військової служби або службових обов’язків;
* причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
* вина особи в завданні шкоди.
'''Зверніть увагу!''' Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України. 

'''Зверніть увагу!''' Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом. 

'''Зверніть увагу!''' Особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text Законом] та іншими законами України. 

'''Важливо!''' Завдана особою шкода, не пов’язана з виконанням нею обов’язків військової служби або службових обов’язків, відшкодовується в порядку, передбаченому законами України.

== Строки притягнення до матеріальної відповідальності ==
Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності '''протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди'''.
== Види матеріальної відповідальності ==
'''<big>Обмежена матеріальна відповідальність</big>''' 

Особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але '''не більше п’ятнадцяти прожиткових мінімумів''', установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text Законом] передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. 

'''Командир (начальник)''', який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, '''несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п’ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб'''. 

'''Зверніть увагу!''' Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.

'''<big>Повна матеріальна відповідальність</big>''' 

'''''Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:'''''
# виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
# виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
# завдання шкоди у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
# вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
# якщо особою надано письмове зобов’язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

'''Зверніть увагу!''' Посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв’язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку.

'''<big>Підвищена матеріальна відповідальність</big>''' 

Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2020-%D0%BF#n9 Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 604.]
== Відшкодування шкоди ==
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) '''протягом трьох діб''' після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування повинно бути завершено '''протягом одного місяця''' з дня його призначення. За результатами проведення розслідування складається '''акт (висновок)''', який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб’єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) '''не пізніше ніж у п’ятнадцятиденний строк''' із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
* '''Відшкодування шкоди''', завданої особою, '''здійснюється''' на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n71 статті 10] та частиною першою с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n83 татті 12 Закону].
'''Зверніть увагу!''' Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
* '''Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника)''' може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
* '''Відшкодування шкоди, завданої військовозобов’язаним чи резервістом під час проходження ним зборів''', здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов’язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.
* '''Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n35 статті 6]''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n35 Закону], здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
'''Зверніть увагу!''' Відшкодування такої шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування. 

'''Важливо!''' У разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред’явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом.

=== Відшкодування шкоди в разі переведення особи до іншого місця служби чи перебування в розпорядженні відповідного командира (начальника) ===
* У разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.
* Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у '''п’ятиденний строк із дня закінчення розслідування''', аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

'''Важливо!''' Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи '''видає у п’ятнадцятиденний строк''' із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди '''наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності'''. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n71 статтею 10 Закону.]

=== Відшкодування шкоди в разі звільнення особи зі служби ===
У разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, '''відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку''' в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

== Обставини, що виключають матеріальну відповідальність ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text статті 9 Закону], '''''завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок:'''''

* дії непереборної сили;
* необхідної оборони;
* крайньої необхідності;
* виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження;
* виправданого службового ризику;
* затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус;
* виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

'''Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.'''

'''Важливо!''' Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.

== Оскарження рішення про притягнення до матеріальної відповідальності ==
'''Наказ''' командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності '''може бути оскаржено''' старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством. 

'''Зверніть увагу!''' Старший за службовим становищем командир (начальник) не рідше одного разу на квартал перевіряє законність і обґрунтованість притягнення осіб до матеріальної відповідальності та розмір сум, які підлягають стягненню. 

'''Важливо!''' У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.(с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n83 таття 14 Закону].)

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108218654 Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року у справі № 280/4302/22] (визнати протиправним і скасувати наказ про притягнення до матеріальної відповідальності)

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Випробувальний термін при прийнятті на роботу

2024-08-12T18:12:31Z

Volodymyr.popovych: Добавив уточнення ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", змінив статтю випробування з 36 на 26 КЗпП України. Виділив абзацом ч. 4 ст. 24 КЗпП, інше відповідає законодавству.

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (ст. ст. 21, 24, 26, 27, 28, 40, 221-238, 241-1)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України "Про прокуратуру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України "Про судоустрій та статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-19#n7 Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. ( ч.2 ст.2 Закону[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"])

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
|}
==Встановлення випробувального терміну==
При укладеннi трудового договору угодою сторiн може бути обумовлене випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручається (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

'''Випробувальний термін (строк)''' — це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи.

Умова про випробування працівника під час прийняття на роботу відноситься до додаткових умов трудового договору. Таку умову сторони можуть ввести незалежно від кваліфікації та досвіду особи, яка приймається на роботу.

Відповідно до частини 2 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], у період випробування на працівника поширюються всі вимоги і гарантії законодавства про працю, у тому числі й щодо оплати праці. Встановлення під час прийняття на роботу випробувального терміну для перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, за вимогами законодавства про працю, не є підставою для не нарахування та невиплати заробітної плати за виконану ним роботу.

Уклавши трудовий договір з найманим працівником, роботодавець зобов’язаний виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. А працівник своєю чергою зобов’язаний виконувати роботу, визначену цією угодою, та всі правила внутрішнього трудового розпорядку (ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
Встановлення випробування є виключно правом, а не обов’язком для роботодавця.

'''Важливо!''' В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
==Чи потрібно в письмовій формі (заява, наказ) зазначати, що працівнику встановлено випробувальний термін? ==
Трудове законодавство дозволяє встановлення випробувального терміну для працівника під час укладення трудового договору.
Випробування працівнику встановлюється лише при прийнятті на роботу, воно не може бути передбачене як умова до укладення трудового договору.

Згідно з ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Умова щодо встановлення випробування при прийнятті на роботу має бути зафіксована у заяві працівника, трудовому договорі (при укладенні його в письмовій формі), а також у наказі про прийняття на роботу. Відсутність відповідної умови у зазначених документах дає підстави вважати, що працівника прийнято на роботу без випробування.
==Кому випробувальний термін не встановлюється? ==
Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] випробувальний термін не встановлюється у разі прийняття на роботу:
* осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
* молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
* молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
* осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
* осіб, обраних на посаду;
* переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
* осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
* вагітних жінок;
* одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
* осіб на тимчасові та сезонні роботи;
* внутрішньо переміщених осіб.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

'''Важливо!''' При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану").]

Строк випробування і його умови необхідно прописати у наказі про прийняття працівника на роботу. Працівник своїм підписом підтверджує факт ознайомлення з цим документом.
==Який випробувальний строк можна встановити робітникові? ==
Умова про випробувальний термін встановлюється за угодою сторін у трудовому договорі. Тривалість випробувального терміну визначає роботодавець у межах максимальних строків, наведених у законодавстві.

Відповідно до ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], строк випробування у разі прийняття на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати '''трьох місяців''', а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — '''шести місяців''', у разі прийняття на роботу робітників — '''одного місяця'''. У спеціальному законодавстві може бути передбачено більш тривалий період випробування. Строк початку випробування відлічується з першого дня роботи працівника.

Якщо працiвника в перiод випробування не було на роботi через тимчасову непрацездатнiсть або з iнших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на вiдповiдну кiлькiсть днiв, протягом яких вiн був вiдсутнiй (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Продовження строку випробування в такому разі є правом роботодавця, а не його обов’язком. Воно має оформлюватися наказом роботодавця, і про це треба повідомити працівника. Порядок обчислення строків визначено в ст. 241-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].

До ст. 27 КЗпП України внесено зміни на підставі Закону України від 17 травня 2016 р. № 1367-VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-19#n7 Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу] та визначено, що до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Отже, обчислюючи випробувальний термін, треба виходити з реально відпрацьованого часу і не враховувати дні, коли працівник був відсутній на роботі з поважних причин.
Однак загальна тривалість випробування не має перевищувати строку, визначеного у трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу.
==Результат випробування==
Протягом випробувального терміну роботодавець повинен прийняти рішення щодо працівника. Якщо під час випробування встановлено невiдповiднiсть працiвника роботi, на яку його прийнято, роботодавець протягом цього строку має право розiрвати трудовий договiр (ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Розiрвання трудового договору з цих пiдстав працiвник може оскаржити в порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв з питань звiльнення.

Аби уникнути спірних питань при звільненні за ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], підприємство має належно оформити документи, які підтверджують невідповідність працівника посаді. Втім, у законодавстві не визначено, які саме документи мають бути у цьому разі. Радимо самостійно розробити для свого підприємства форми документів для внутрішнього користування, які б показували, чи пройшов випробування новий працівник. Це, наприклад, може бути завдання на період випробування, з яким під підпис ознайомлюється працівник, прийнятий з випробувальним терміном, а також висновок керівника щодо результатів випробування. Якщо результати незадовільні, наприкінці випробувального строку безпосередній керівник працівника має направити керівнику підприємства відповідну заяву, додавши до неї підтверджувальні документи. Щоб уникнути суб’єктивізму з боку керівника, остаточне рішення про невідповідність працівника дорученій роботі краще ухвалювати колегіально, спеціальною комісією. Після чого видається наказ про звільнення працівника.

У разі необхідності провести документальне оформлення звільнення працівника за непроходження випробувального терміну (підготовки наказу про звільнення працівника, а також внесення запису в трудову книжку), необхідно посилатися на п. 11 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. При цьому, роботодавець зобов'язаний письмово попереджати працівників про звільнення протягом іспитового строку — не пізніше, ніж за 3 дні до дати звільнення.

У разі відсутності у роботодавця письмових доказів щодо не проходження випробувального терміну, а також порушення ним строків повідомлення, працівник має право оскаржити своє звільнення в судовому порядку. І якщо суд прийме сторону працівника, останній буде поновлено на роботі з виплатою всіх належних компенсацій за незаконне звільнення.

Якщо строк випробування закінчився, а працiвник і далі працює, вiн вважається таким, що витримав випробування. У такому разі розірвання трудового договору допускається лише на загальних пiдставах.

Видавати спеціальний наказ про остаточне прийняття особи, що пройшла випробування, не потрібно.

Не варто забувати, що строк випробування — це час, коли не лише роботодавець придивляється до нового працівника, а й сам працівник оцінює нове місце роботи. Отже, роботодавець має створити такі умови, за яких адаптація нового працівника пройде успішно, і він матиме можливість реалізувати свої професійні та особисті якості.
==Порядок оскарження==
Будь-які спори щодо проходження чи непроходження строку випробування вирішуються як і будь-який інший трудовий спір. Згідно із ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], трудові спори розглядаються:
# комісіями по трудових спорах;
# районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Згідно із ст. 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Таким чином існує два варіанти вирішення спору, жоден із яких не виключає іншого.

'''Варіант 1.'''
=== Вирішення спору комісією по трудових спорах ===
'''Комісія по трудових спорах''' є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України]. Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом(ст. 224 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

'''Працівник''' може звернутися до комісії по трудових спорах у '''тримісячний''' строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації(ст 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у '''десятиденний строк з дня подання заяви'''(ст. 226 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.

На підставі ст. 227 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Рішення повинно містити мотивування. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

Оскарження рішення комісії по трудових спорах передбачено ст. 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Таке право мають працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в '''десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії'''. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Рішення комісії по трудових спорах, згідно із ст. ст. 229, 230 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] виконується власником або уповноваженим ним органом у '''триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження''' (стаття 228), за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою статті 235 цього Кодексу.У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся у встановлений статтею 228 строк із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

'''Варіант 2.'''
=== Вирішення трудових спорів в суді ===
У районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначені у ст. 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], це:

# працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
# працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України];
# працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.
# працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Строки звернення з позовом до суду передбачені ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], та становлять '''три місяці''', а спори щодо звільнення з роботи – '''один місяць''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Строки можуть бути поновлені судом в разі пропуску їх з поважної причини, в порядку ст. 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].

Порядок вирішення трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини встановлюється спеціальним законодавством ( законом щодо діяльності відповідної категорії працівників ). Рішення відповідних органів по справі можуть бути оскаржені у окружних адміністративних судів, в порядку ст. ст. 17-18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України.]
== Див. додатково ==
* [[Відмова у прийнятті на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей]]
* [[Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]]
* [[Працевлаштування випускників закладів вищої освіти]]
* [[Працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Працевлаштування осіб з інвалідністю]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Суди]]

Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка не набула права на пенсійні виплати

2024-07-17T06:06:04Z

Volodymyr.popovych: Перевірив на актуальність чинному законодавству, один абзац виділив курсивом. Гарна консультація. Станом на сьогодні не дуже актуальна.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 "Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1098 "Про затвердження Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156 та постанова правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1 "Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, '''тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату''' (далі - державна соціальна допомога), та пільг, які було призначено раніше, '''продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території). Особам, які не проживають на відповідних територіях, строк виплати державної соціальної допомоги та пільг, строк виплати яких закінчився в період воєнного стану, продовжується до 31 грудня 2022 р. (включно). Державна соціальна допомога та пільги продовжують виплачуватися до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно);
*у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню. У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію;
*структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад інформують одержувачів державної соціальної допомоги, строк виплати допомоги яким припиняється з 1 січня 2023 р.; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку із завершенням на відповідній території бойових дій, припиненням можливості бойових дій або завершенням тимчасової окупації; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку з виявленням відомостей та/або отриманням інформації, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, шляхом надсилання повідомлення поштою/електронною поштою/засобами мобільного зв’язку про необхідність оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Призначення тимчасової допомоги ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF#Text Порядок від 27 грудня 2017 року № 1098] визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.'''

'''Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату''' призначається непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу.

Призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.

Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.

'''Під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], особа звертається до органів [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.'''

'''Довідка про наявний страховий стаж''' за формою згідно з додатком видається органами [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] за заявою особи, до якої додаються:
* копія трудової книжки;
* у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#n9 Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 .
Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”].

Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам’ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але '''не пізніше ніж через п’ять робочих днів.'''

Копія трудової книжки, документи, що підтверджують трудовий стаж, подані особою органу Пенсійного фонду України, ''зберігаються в особовій справі до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває права на пенсійну виплату.''

'''Для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення::'''
* заяву;
* під час подання заяви пред’являються паспорт громадянина України та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* довідку про наявний страховий стаж, видану органами [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України];
* декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;
* копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).
Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.

'''Форми заяви та декларації про доходи та майновий стан затверджуються Мінсоцполітики в установленому порядку.'''

Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги не за зареєстрованим місцем проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання нею такої допомоги за її зареєстрованим місцем проживання з використанням інформаційних систем.

Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.

'''Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку''', встановленого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося '''не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку'''.

Якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося '''пізніше ніж через три місяці після досягнення віку''', встановленого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], '''тимчасова допомога призначається з дня звернення за нею'''. Днем звернення за призначенням тимчасової допомоги вважається день реєстрації органом соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.
'''''Одиноким особам, які не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 61, ст. 1981), крім доходів від особистого селянського господарства), тимчасова допомога призначається до досягнення віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.'''''
У разі зміни обставин, які можуть вплинути на розмір або порядок отримання тимчасової допомоги, особа зобов’язана '''не пізніше ніж через десять днів''' повідомити про це органу соціального захисту населення, який призначив таку тимчасову допомогу.

Рішення про призначення тимчасової допомоги або про відмову у призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення '''протягом десяти календарних днів''' з дня звернення за призначенням такої допомоги.

Про відмову у призначенні тимчасової допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє особі, яка звернулася за її призначенням, у '''п’ятиденний строк''' з дня прийняття рішення.

На кожну особу, якій призначено тимчасову допомогу, органом соціального захисту населення формується особова справа, у якій зберігаються документи, необхідні для призначення тимчасової допомоги, а також розрахунок її розміру.

Строк зберігання особової справи особи, якій призначено тимчасову допомогу, становить '''п’ять років після припинення її виплати.'''

'''Тимчасова допомога не призначається у разі, коли:'''
* середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”];
* особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;
* особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;
* за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);
* у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).
Рішення про призначення тимчасової допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов особи, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Рішення органу соціального захисту населення про призначення тимчасової допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржене до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.<span id=".D0.92.D0.B8.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.80.D0.BE.D0.B7.D0.BC.D1.96.D1.80.D1.83_.D1.82.D0.B8.D0.BC.D1.87.D0.B0.D1.81.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.97_.D0.B4.D0.BE.D0.BF.D0.BE.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D0.B8">
== Визначення розміру тимчасової допомоги ==
Розмір тимчасової допомоги визначається як '''різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців''', ''але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.'' У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної тимчасової допомоги з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, '''без звернення особи, якій призначено тимчасову допомогу'''.

'''Середньомісячний сукупний дохід, визначений особі для призначення тимчасової допомоги, обчислюється згідно з пунктами 2-13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги”.'''
'''До складу сім’ї включаються:'''
* чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені, віком до 18 років, які перебувають на їх утриманні;
* діти - студенти закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації та закладів професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом із батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);
* особи, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
'''До складу сім’ї не включаються:'''
* батьки, дід, баба, брати, сестри;
* батьки, позбавлені батьківських прав;
*опікуни, піклувальники та члени їх сімей;
* діти, які перебувають на повному державному утриманні;
* діти, які перебувають під опікою чи піклуванням.
== Виплата тимчасової допомоги ==
Тимчасова допомога виплачується у грошовій формі щомісяця за поточний місяць за зареєстрованим місцем проживання (місцем фактичного проживання) особи відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596], та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку, затвердженої наказом Мінтрансзв’язку, Мінпраці від 28 квітня 2009 р. № 464/156 та постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 р. № 14-1.]

Виплата призначеної тимчасової допомоги припиняється:
* якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти;
* у разі працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю - з місяця, в якому особа працевлаштувалася або зайнялася підприємницькою діяльністю;
* у разі призначення пенсії - з дати її призначення;
* у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон - з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду;
* у разі смерті особи - з місяця, що настає за тим, у якому особа померла.
У разі неодержання тимчасової допомоги протягом шести місяців підряд її виплата тимчасово припиняється.

'''Для відновлення виплати тимчасової допомоги подається заява із зазначенням причини її неодержання.

Відновлення виплати тимчасової допомоги проводиться з дня її тимчасового припинення, якщо за відповідний період особа мала право на її одержання, та за умови відсутності обставин для її припинення.

В усіх випадках сума тимчасової допомоги, не витребувана своєчасно особою, яка мала право на її одержання, виплачується за минулий період, але не більш як за шість місяців, що передують місяцю звернення за її одержанням.

У разі зміни особою, що одержує тимчасову допомогу, зареєстрованого або фактичного місця проживання допомога виплачується відповідним органом, що призначає тимчасову допомогу, за новим зареєстрованим або фактичним місцем проживання з часу припинення її виплати за попереднім місцем проживання.

Засуджені (особи, які тримаються під вартою) мають право на призначення тимчасової допомоги, яка призначається органами соціального захисту населення за місцем відбування особою покарання (тримання під вартою).

У разі смерті особи, яка одержує тимчасову допомогу, допомога на поховання виплачується особам, які провели її поховання, в розмірі двомісячної суми тимчасової допомоги, призначеної на день смерті особи, яка одержувала таку допомогу.

У разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні, або особи, поховання якої проводиться за рахунок коштів державного бюджету, допомога на поховання не виплачується (крім випадків, коли поховання проводиться членами сім’ї або іншими особами).

Для оформлення допомоги на поховання осіб, зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF#Text Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1098], органам соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана державними органами реєстрації актів цивільного стану.

На звороті довідки про смерть працівником органу соціального захисту населення робиться запис про призначення допомоги на поховання із зазначенням дати і суми до виплати, який скріплюється підписом керівника зазначеного органу.

Допомога на поховання, не витребувана своєчасно без поважних причин (перебування на лікуванні або у відрядженні), виплачується не пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову допомогу.

Витрати на виплату допомоги на поховання проводяться за рахунок джерел, з яких виплачувалася тимчасова допомога.

Сума коштів тимчасової допомоги, що призначена особі, яка залишилася недоодержаною у зв’язку з її смертю, включається до складу спадщини та виплачується по місяць смерті включно непрацездатним членам сім’ї, зазначеним у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], які перебували на її утриманні. Батькам, чоловіку (дружині), а також членам сім’ї, які проживали разом з особою, яка одержувала тимчасову допомогу, на день її смерті, сума недоодержаної відповідної допомоги виплачується незалежно від того, чи належать вони до числа непрацездатних членів сім’ї, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], та від перебування на її утриманні.

У разі звернення кількох членів сім’ї померлої особи, яка одержувала тимчасову допомогу, належна їм сума тимчасової допомоги ділиться між ними порівну. Зазначена сума виплачується, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову допомогу.
== Повторне звернення за призначенням пенсії за віком ==
'''У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:'''
* по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;
* з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;
* з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;
* з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;
* з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;
* з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;
* з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;
* з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;
* з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;
* з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;
* починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
'''У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:'''
* з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;
* з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;
* з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;
* з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;
* з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;
* з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;
* з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;
* з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;
* з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;
* починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Службовий твір

2024-07-15T17:48:05Z

Volodymyr.popovych: Доповнив деякі статті, уточнив посилання на закон, а саме на частину статті.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n7 Закон України «Про авторське право і суміжні права»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF/print Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"]
== Поняття службового твору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n7 статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] '''службовий твір''' - ''твір, створений працівником у зв’язку з виконанням обов’язків за трудовим договором (контрактом).'' Виходячи з визначення, службовий твір повинен бути створений в ''результаті виконання службового завдання або на умовах передбачених трудовим договором (контрактом)''. Твір не буде вважатись службовим, якщо виходить за межі трудових функцій автора або при відсутності поставленого завдання.

Для того, щоб результат інтелектуальної творчої діяльності вважався «службовим об’єктом», він має бути '''наділений наступними властивостями:'''
* '''об’єкт повинен бути створений працівником у зв’язку із виконанням обов’язків за трудовим договором (часовий фактор)'''. Тобто потрібно, щоб службовий об’єкт був створений протягом певного періоду часу, в межах терміну дії належним чином оформленого трудового договору (контракту) між працівником та роботодавцем;
* '''результат інтелектуальної, творчої діяльності повинен бути пов’язаний із виконанням трудових обов’язків працівника'''. У законодавстві щодо правового регулювання службових об’єктів права інтелектуальної власності чітко не визначено поняття та зміст службових обов’язків. Єдине згадування про них є в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»] (стаття 1), де під службовими обов’язками розуміються зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі). Зазвичай службові обов’язки обумовлені кваліфікацією, професією та конкретною займаною посадою працівника. Обов’язки, пов’язані із творчою діяльністю, крім трудового договору (контракту), можуть встановлюватися у відповідних посадових, службових інструкціях чи інших локальних документах підприємства;
* '''створення об’єкта права інтелектуальної власності працівником за окремим дорученням роботодавця'''. Окреме доручення роботодавця може зобов’язати працівника до діяльності, що може призвести до створення об’єкта права інтелектуальної власності, тільки у разі, якщо виконання такого доручення буде в межах трудових обов’язків та відповідно до трудового договору (контракту) між роботодавцем і працівником. Якщо ж окреме доручення надається роботодавцем поза межами трудових обов’язків працівника, створений працівником об’єкт права інтелектуальної власності не може вважатися службовим;
* '''створення працівником об’єкта права інтелектуальної власності з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця'''. Тобто об’єкт права інтелектуальної власності було створено працівником поза межами трудових обов’язків або після припинення трудових відносини з роботодавцем чи у вільний від роботи час, визнання за таким об’єктом статусу службового повинно відбуватися з урахуванням того, чи був такий об’єкт створено з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва роботодавця і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця.
== Авторське право. Момент виникнення та складові ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2346 частини першої статті 437 Цивільного кодексу України] '''авторське право виникає у його автора в момент створення твору.'''

Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми).

''Авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать одне від одного.'' '''Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.'''

Незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проявляється через зміст особистих немайнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права і права власності на матеріальний об'єкт, який полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним.

Автор має право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, включаючи супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2346 частина 1 статті 439 Цивільного кодексу України]

Тобто, '''авторське право складають:''' ''особисті немайнові права та майнові права.''
==== Особисті немайнові права автора: ====

* право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;
* право забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитися анонімом;
* право обирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору;
* право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора;
* право надати назву твору або залишити його без назви;
* право присвятити твір особі (особам), події або даті.

'''Приналежність:'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2291 частини першої статті 429 Цивільного кодексу України] ''особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт.'' У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. Проте в жодному законодавчому акті не деталізується, які саме немайнові права можуть належати юридичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник.

Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n256 статті 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] ''авторське особисте немайнове право на службовий твір належать працівникові, творчою працею якого створено такий твір.''

Відповідно до пункту 24 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] якщо твір створено у порядку виконання працівником трудового договору (контракту) і в межах строку його дії, тобто при виконанні службових обов'язків і за службовим завданням роботодавця, то ''особисті немайнові права автора твору належать працівникові; вони є невідчужуваними.''

Відповідно до п. 35, 37 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»] особисті немайнові права не відчужуються і залишаються за авторами і виконавцями - фізичними особами. '''Закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір не означає припинення особистих немайнових прав, які діють безстроково.'''
==== Майнові права інтелектуальної власності на твір: ====
* право на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Використанням твору є його опублікування (випуск у світ);відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо; Використанням твору є також інші дії, встановлені законом;
* виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
'''Приналежність:'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2358 частини другої статті 440 Цивільного кодексу України] майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), переходять до юридичної або фізичної особи, де або у якої працює автор, з моменту створення службового твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором чи законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2358 частина третя статті 440 Цивільного кодексу України]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2291 частини другої статті 429 Цивільного кодексу України] ''майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.''

Відповідно до пункту 24 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] ''майнові права на об'єкт авторського права і (або) суміжних прав, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Якщо в трудовому або цивільно-правовому договорі між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, де або в якої він працює) не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений вказаний об'єкт, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого об'єкта.'' Порядок здійснення майнових прав на такий об'єкт може бути врегульований цивільно-правовим договором ([http://sips.gov.ua/ua/zrazkydogap.html Зразки]). У разі передання (відчуження) працівником роботодавцю всіх майнових прав на твір, створений ним у порядку виконання трудового договору, працівник втрачає ці права, залишаючись носієм особистих немайнових прав.

Відповідно до п. 35 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»] ''якщо твір та/або об'єкт суміжного права створено (здійснено, вироблено) за службовим завданням роботодавця та за його рахунок або в порядку виконання службових обов'язків, передбачених трудовим договором (контрактом) або за замовленням, то виключні майнові права на цей об'єкт інтелектуальної власності належать сторонам такого договору спільно, якщо інше не встановлено договором.''
== Винагорода ==
Якщо майнові права на твір переходять до роботодавця, працівник, який є автором службового твору, має право на винагороду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n256 п. 2, ч.2 статті 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права»]).

За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Зазначені договори виступають як засоби доказування. При цьому трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об'єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов'язок працівника щодо сповіщення про створення такого об'єкта.

''Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору'', оскільки '''заробітна плата -''' це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а '''авторська винагорода -''' це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом. У разі, коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди та справа розглядається в суді,то суди при обчисленні такої винагороди зазвичай керуються положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав"].
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]
[[Категорія:Суди]]

Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України

2024-07-14T14:18:38Z

Volodymyr.popovych: Видалив інформацію що повторюється. Доповнив посилання на статті Сімейного кодексу.

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2018 Указ Президента України від 12 січня 2018 року № 5 "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3265-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам"]

== Зміст майнового права дитини ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Згідно статті 31 ЦК України] фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 32 ЦК України] визначає обсяг цивільних майнових прав.
Крім правочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 31 Кодексу], '''фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право''':
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
<big>Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.</big>

'''На вчинення''' неповнолітньою особою '''правочину''' щодо транспортних засобів або нерухомого майна '''повинна бути''' '''письмова нотаріально посвідчена згода''' батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

'''Важливо!''' Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

'''Згода''' на вчинення неповнолітньою особою правочину '''має бути одержана''' від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Глава 14 СК України] визначає порядок здійснення майнових прав дітей ними особисто та через законних представників.

=== Роздільність майна батьків і дітей ===
'''Батьки і діти''', зокрема ті, які спільно проживають, '''можуть бути''' самостійними власниками майна.

'''Важливо!''' При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 (стаття 173 Сімейного Кодексу України])

=== Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання ===
'''Майно''', придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), '''є власністю дитини'''.

=== Спільна сумісна власність ===
<big>Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на '''праві спільної сумісної власності.'''</big>

Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

'''Важливо!''' У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

'''Якщо''' '''виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 183 Цивільного кодексу України]), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, '''мають право''' на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 175 Сімейного Кодексу України])
=== Права батьків та дітей щодо користування майном ===
'''Батьки зобов'язані''' передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

'''Важливо!''' Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом.
=== Управління майном дитини ===
'''Батьки управляють майном''', належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

'''Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:'''
* відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
* видавати письмові зобов'язання від імені малолітньої дитини;
* вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина; відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина".
'''Батьки мають''' '''право дати згоду на вчинення''' неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною другою статті 177 СКУ], лише з дозволу органу опіки та піклування.

'''Важливо!''' Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться ''протягом одного місяця'', і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

'''Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:'''

# мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;
# судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;
# до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;
# особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
# між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
# між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
# вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

'''Важливо!''' Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

'''Важливо!''' Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 177 Сімейного Кодексу України])
=== Використання доходу від майна дитини ===
Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
=== Право власності на аліменти, одержані на дитину ===
'''Важливо!''' Аліменти, одержані на дитину, '''є власністю дитини'''.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. ( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 179 Сімейного Кодексу України])

== Захист майнових прав дітей ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/print статті 154 СК України] '''на батьків покладається обов’язок із захисту майнових прав їхній дітей.'''

* Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
* Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
* Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

'''Важливо!''' Крім батьків захист майнових прав дітей здійснюється компетентними державними органами, органами місцевого самоврядування.

== Перелік установ, які здійснюють захист майнових прав дітей: ==

# органи опіки та піклування в особі районних державних адміністрацій;
# служби з питань захисту прав дітей, що створюються при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
# комунальні та державні спеціалізовані установи, діяльність яких прямо або опосередковано спрямована на захист прав дітей (наприклад: Центр сім’ї, дітей та молоді; Центри з надання безоплатної правової допомоги та ін..);
# органи поліції;
# суди;
# громадські організації.

== Повноваження органу опіки та піклування у сфері захисту майнових прав дітей: ==
# вирішують згідно з чинним законодавством питання щодо грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням);
# вирішують питання щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла;
# вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
# беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
# установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках;
# оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка;
# охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми;
# провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.
'''Увага!''' Згідно закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам ст. 177 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):

"2. Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина";

== Див. також ==
* [[Опіка і піклування над дітьми]]
* [[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна]]
* [[Перевірка цільового використання аліментів на дитину]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія:Сімейне право]]

Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану

2024-06-14T08:35:59Z

Volodymyr.popovych: Доповнив розліли порядку взаємодії, у яких висвітлено надану інформацію.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офіс Генерального Прокурора від 09.03.2022 № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України з 24 лютого 2022 року] , відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], '''в Україні введено режим воєнного стану'''!

Для кращого функціонування та взаємодії спеціалізованих структур щодо встановлення факту смерті людини під час воєнного стану Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України та Офісом Генерального прокурора 09 березня 2022 року прийнято наказ № 177/450/46, яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України] (далі - Порядок).

'''''Важливо!''''' Під час отримання інформації щодо смерті людини, '''огляд трупа працівниками закладів охорони здоров’я проводиться лише за умови відсутності загроз життю та здоров’ю таких працівників.'''

Заклади охорони здоров’я, у разі надходження повідомлення про смерть людини, негайно повідомляють органи та підрозділи Національної поліції України за телефоном екстреного виклику (102) про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання.

'''Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути:'''

* письмові докази;
* речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи;
* висновки експертів;
* копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть;
* пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник;
* довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців);
* заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Частинами другою, третьою статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

== Дії органів Національної поліції України в разі повідомлені про факт смерті людини ==
Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України:

1) здійснюють реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена у додатку 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (пункт 4 розділу II), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 223/33194], повідомлень про факт смерті людини, у тому числі повідомлень, що надійшли від закладів охорони здоров’я;

2) виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання;

3) за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

4) невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.

== Встановлення факту смерті за відсутності ознак насильницької смерті ==
'''''У разі смерті особи за місцем свого проживання родичам, близьким або іншим особам необхідно:'''''
* повідомити сімейного лікаря, з яким померлою особою при житті було укладено декларацію, про настання смерті такої особи;
* при неможливості огляду тіла померлої особи сімейним лікарем, необхідно звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги.
'''''У разі смерті особи за межами свого місця проживання, особам, які виявили померлого необхідно:'''''
* звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги;
* звернутися до органів Національної поліції України за телефоном 102 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття екіпажу.
'''Важливо!''' Під час воєнного стану телефони екстрених служб можуть працювати з похибками. Для цього органи місцевого самоврядування інформують громадян, за якими телефонами можна звертатися до цих служб.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

Працiвникам закладiв охорони здоров’я дозволяється видавати лiкарськi свiдоцтва про смерть та проводити видачу/захоронення тiл без направлення на судово-медичну експертизу за умови огляду трупа працiвником закладу охорони здоров’я на мiсцi перебування трупа зi встановленням факту вiдсутностi ознак насильницької cмepтi або на пiдставi наявної медичної документацiї iз закладiв охорони здоров’я (без уточнення) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку]).

Невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та інших уповноважених органів.

'''Зверніть увагу!''' Заклади охорони здоров’я видають лікарські свідоцтва про смерть за територіальним принципом.
== Встановлення факту смерті при встановленні ознак насильницької смерті ==
'''Насильницька смерть''' - смерть від механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо

'''Підозра на насильницьку смерть''' - сукупність обставин, які дають підстави вважати, що смерть людини могла настати внаслідок механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо, зокрема раптова смерть, за нез’ясованих обставин, за наявності тілесних ушкоджень тощо.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] ,у випадку встановлення ознак насильницької смерті, до приїзду працівників поліції на місце події працівникам закладів охорони здоров’я '''забороняється''' порушувати обстановку за місцезнаходженням трупа, переміщати його, та необхідно рекомендувати не виконувати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання та невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини. (розліл IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])

Відомості, які містяться в повідомленнях про факти насильницької смерті людини, підозри на таку, підлягають унесенню до ''Єдиного реєстру досудових розслідувань'' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

У разі надходження повідомлення про факт насильницької смерті людини, підозри на смерть людини або встановлення такого факту під час огляду трупа (частини трупа) людини, що померла раптово, на місце події виїжджає судово-медичний експерта або лікар, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

'''''Працівники бюро судово-медичної експертизи:'''''
# на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військова адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;
# до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;
# за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;
# при проведенні експертизи неідентифікованих трупів осіб, що загинули внаслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].
# за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.
# проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;
# надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;
# надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;
# видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;
# видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;
# здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів. (розліл ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])
'''''У випадках визначення ознак насильницької смерті у закладі охорони здоров’я (пункт 7 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])''''':
# за умов перебування хворого або пораненого перед смертю на лікуванні, лікарське свідоцтво про смерть видається без розтину на підставі огляду трупа та наявної медичної документації;
# при настанні смерті в приймальному відділенні закладу охорони здоров’я за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я на підставі зовнішнього огляду;
# невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України або інших уповноважених органів.
У разі смерті людини поза межами закладів охорони здоров’я лікарське свідоцтво про смерть видається закладом охорони здоров’я за територіальним принципом з наданням інформації про видачу такого свідоцтва до органу та підрозділу Національної поліції України, на території обслуговування якого знаходиться заклад охорони здоров’я.

'''''Також, для проведення судово-медичної експертизи (розтину) або судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) направляються трупи (частини трупів) людей:'''''
# з ознаками насильницької смерті або достатньо обґрунтованої підозри на таку смерть;
# особу яких не встановлено.
При направленні трупа (частини трупа) людини, особу якої не встановлено, для проведення судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) або судово-медичної експертизи (розтину) трупа проводиться дактилоскопіювання.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану

2024-06-14T08:24:02Z

Volodymyr.popovych: Здійснено більше посилання розділи та частини порядку взаємодії між органами, по наданій інформації.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офіс Генерального Прокурора від 09.03.2022 № 177/450/46 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події"]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України з 24 лютого 2022 року] , відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], '''в Україні введено режим воєнного стану'''!

Для кращого функціонування та взаємодії спеціалізованих структур щодо встановлення факту смерті людини під час воєнного стану Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України та Офісом Генерального прокурора 09 березня 2022 року прийнято наказ № 177/450/46, яким затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України] (далі - Порядок).

'''''Важливо!''''' Під час отримання інформації щодо смерті людини, '''огляд трупа працівниками закладів охорони здоров’я проводиться лише за умови відсутності загроз життю та здоров’ю таких працівників.'''

Заклади охорони здоров’я, у разі надходження повідомлення про смерть людини, негайно повідомляють органи та підрозділи Національної поліції України за телефоном екстреного виклику (102) про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання.

'''Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути:'''

* письмові докази;
* речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи;
* висновки експертів;
* копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть;
* пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник;
* довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців);
* заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Частинами другою, третьою статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

== Дії органів Національної поліції України в разі повідомлені про факт смерті людини ==
Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України:

1) здійснюють реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена у додатку 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (пункт 4 розділу II), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 223/33194], повідомлень про факт смерті людини, у тому числі повідомлень, що надійшли від закладів охорони здоров’я;

2) виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання;

3) за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

4) невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.

== Встановлення факту смерті за відсутності ознак насильницької смерті ==
'''''У разі смерті особи за місцем свого проживання родичам, близьким або іншим особам необхідно:'''''
* повідомити сімейного лікаря, з яким померлою особою при житті було укладено декларацію, про настання смерті такої особи;
* при неможливості огляду тіла померлої особи сімейним лікарем, необхідно звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги.
'''''У разі смерті особи за межами свого місця проживання, особам, які виявили померлого необхідно:'''''
* звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги;
* звернутися до органів Національної поліції України за телефоном 102 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття екіпажу.
'''Важливо!''' Під час воєнного стану телефони екстрених служб можуть працювати з похибками. Для цього органи місцевого самоврядування інформують громадян, за якими телефонами можна звертатися до цих служб.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.

Працiвникам закладiв охорони здоров’я дозволяється видавати лiкарськi свiдоцтва про смерть та проводити видачу/захоронення тiл без направлення на судово-медичну експертизу за умови огляду трупа працiвником закладу охорони здоров’я на мiсцi перебування трупа зi встановленням факту вiдсутностi ознак насильницької cмepтi або на пiдставi наявної медичної документацiї iз закладiв охорони здоров’я (без уточнення) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку]).

Невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та інших уповноважених органів.

'''Зверніть увагу!''' Заклади охорони здоров’я видають лікарські свідоцтва про смерть за територіальним принципом.
== Встановлення факту смерті при встановленні ознак насильницької смерті ==
'''Насильницька смерть''' - смерть від механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо

'''Підозра на насильницьку смерть''' - сукупність обставин, які дають підстави вважати, що смерть людини могла настати внаслідок механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо, зокрема раптова смерть, за нез’ясованих обставин, за наявності тілесних ушкоджень тощо.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] ,у випадку встановлення ознак насильницької смерті, до приїзду працівників поліції на місце події працівникам закладів охорони здоров’я '''забороняється''' порушувати обстановку за місцезнаходженням трупа, переміщати його, та необхідно рекомендувати не виконувати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих.

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання та невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини. (розліл IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])

Відомості, які містяться в повідомленнях про факти насильницької смерті людини, підозри на таку, підлягають унесенню до ''Єдиного реєстру досудових розслідувань'' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].

У разі надходження повідомлення про факт насильницької смерті людини, підозри на смерть людини або встановлення такого факту під час огляду трупа (частини трупа) людини, що померла раптово, на місце події виїжджає судово-медичний експерта або лікар, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

'''''Працівники бюро судово-медичної експертизи:'''''
# на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військова адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;
# до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;
# за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;
# при проведенні експертизи неідентифікованих трупів осіб, що загинули внаслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України].
# за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.
# проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;
# надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;
# надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;
# видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;
# видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;
# здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
'''''У випадках визначення ознак насильницької смерті у закладі охорони здоров’я (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку])''''':
# за умов перебування хворого або пораненого перед смертю на лікуванні, лікарське свідоцтво про смерть видається без розтину на підставі огляду трупа та наявної медичної документації;
# при настанні смерті в приймальному відділенні закладу охорони здоров’я за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я на підставі зовнішнього огляду;
# невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#Text Порядку] може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України або інших уповноважених органів.
У разі смерті людини поза межами закладів охорони здоров’я лікарське свідоцтво про смерть видається закладом охорони здоров’я за територіальним принципом з наданням інформації про видачу такого свідоцтва до органу та підрозділу Національної поліції України, на території обслуговування якого знаходиться заклад охорони здоров’я.

'''''Також, для проведення судово-медичної експертизи (розтину) або судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) направляються трупи (частини трупів) людей:'''''
# з ознаками насильницької смерті або достатньо обґрунтованої підозри на таку смерть;
# особу яких не встановлено.
При направленні трупа (частини трупа) людини, особу якої не встановлено, для проведення судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду) або судово-медичної експертизи (розтину) трупа проводиться дактилоскопіювання.

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Переважне право орендаря на купівлю земель сільськогосподарського призначення

2024-06-13T22:56:42Z

Volodymyr.popovych: Видалив інформацію що повторюється.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Визначення земель сільськогосподарського призначення ==
'''Землями сільськогосподарського призначення визнаються''' землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо), відповідно до пунктів 1-2 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III].
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності ==
Відповідно до ''пункту 2 статті 131'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання'''. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

У свою чергу, згідно зі ''статтею 9'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закону України «Про оренду землі»], '''орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається'''. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України від 25.10.2001р. № 2768-III].

Так, відповідно до ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:'''

а) ''у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення'' (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у ''другу чергу - орендар земельної ділянки,'' який може реалізувати таке право у разі відсутності суб’єкта першої черги або відмови суб’єкта першої черги від реалізації такого права.

Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.

У разі якщо відповідно до закону зазначені особи не можуть набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вони можуть в порядку, визначеному частиною п’ятою статті 130-1 Земельного кодексу України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем.

'''''За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору.'''''

'''Нотаріус зобов’язаний''' протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення першої черги встановлюються шляхом отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' У разі якщо в такому витягу відсутня інформація про наданий відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами, вважається, що власник такого дозволу не має переважного права купівлі такої земельної ділянки.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

'''Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.''' Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомлення про вручення.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб’єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, такий суб’єкт не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з’явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб’єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб’єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

'''У разі зміни власником земельної ділянки ціни та інших умов договору купівлі-продажу зазначена процедура здійснюється повторно.'''

Зазначені вимоги ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III] '''не поширюються на випадки продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення:'''
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки першої черги;
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки другої черги, за умови відсутності суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки першої черги або у разі надання ним письмової відмови від реалізації свого переважного права.
У разі якщо протягом місяця з дня спливу строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, процедура здійснюється повторно.

'''У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб’єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець. (ч. ''4'' ст. ''130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''

Також, відповідно до ''пункту 6-1'' ''розділу'' ''X'' "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III]. Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів..
== Земельні торги (аукціон), переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності на аукціоні ==
'''Земельні торги (аукціони)''' — спосіб продажу землі, при якому покупцем стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Так, відповідно ''до ч.2 ст.135'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція). Тобто покупцем стає особа яка запропонувала:
* найвищу ціну за земельну ділянку;
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);
* найвищу орендну плату за земельну ділянку
Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки.

'''Організатор земельних торгів з продажу земельної ділянки зобов’язаний письмово повідомити про проведення таких торгів суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки не пізніш як за 30 календарних днів до дня проведення відповідних торгів.''' Справжність підпису на повідомленні засвідчується нотаріально. (ч.3 ст. 135 Земельного Кодексу України).

'''Організатором земельних торгів є''':
* '''у разі продажу земельної ділянки''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;
* '''у разі продажу емфітевзису, суперфіцію''' - особа, якій належить право емфітевзису, суперфіцію;
* '''у разі укладення на аукціоні договору оренди земельної ділянки''' - особа, яка відповідно до закону може виступати її орендодавцем;
* '''у разі укладення на аукціоні договору суперфіцію або емфітевзису''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень,
* '''у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження"''', - державний виконавець.
Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та оператором електронного майданчика.

Розмір, порядок сплати та повернення винагороди, що сплачується переможцем земельних торгів оператору електронного майданчика, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Витрати (видатки), здійснені на підготовку лота для продажу на земельних торгах (крім випадків продажу на земельних торгах земельних ділянок приватної власності), відшкодовуються переможцем земельних торгів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності ==
Відповідно до ч''.7 ст.130'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності '''забороняється'''.
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Переважне право орендаря на купівлю земель сільськогосподарського призначення

2024-06-13T22:51:30Z

Volodymyr.popovych: Видалив застарілу інформацію, п.7 ст.130 змінив на ч.7 ст. 130 ЗУ України.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Визначення земель сільськогосподарського призначення ==
'''Землями сільськогосподарського призначення визнаються''' землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо), відповідно до пунктів 1-2 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III].
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності ==
Відповідно до ''пункту 2 статті 131'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання'''. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

У свою чергу, згідно зі ''статтею 9'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закону України «Про оренду землі»], '''орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається'''. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України від 25.10.2001р. № 2768-III].

Так, відповідно до ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:'''

а) ''у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення'' (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у ''другу чергу - орендар земельної ділянки,'' який може реалізувати таке право у разі відсутності суб’єкта першої черги або відмови суб’єкта першої черги від реалізації такого права.

Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.

У разі якщо відповідно до закону зазначені особи не можуть набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вони можуть в порядку, визначеному частиною п’ятою статті 130-1 Земельного кодексу України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем.

'''''За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору.'''''

'''Нотаріус зобов’язаний''' протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення першої черги встановлюються шляхом отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' У разі якщо в такому витягу відсутня інформація про наданий відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами, вважається, що власник такого дозволу не має переважного права купівлі такої земельної ділянки.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

'''Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.''' Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомлення про вручення.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб’єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, такий суб’єкт не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з’явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб’єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб’єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

'''У разі зміни власником земельної ділянки ціни та інших умов договору купівлі-продажу зазначена процедура здійснюється повторно.'''

Зазначені вимоги ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III] '''не поширюються на випадки продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення:'''
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки першої черги;
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки другої черги, за умови відсутності суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки першої черги або у разі надання ним письмової відмови від реалізації свого переважного права.
У разі якщо протягом місяця з дня спливу строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, процедура здійснюється повторно.

'''У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб’єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець. (ч. ''4'' ст. ''130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''

Також, відповідно до ''пункту 6-1'' ''розділу'' ''X'' "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III]. Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів..
== Земельні торги (аукціон), переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності на аукціоні ==
'''Земельні торги (аукціони)''' — спосіб продажу землі, при якому покупцем стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Так, відповідно ''до ч.2 ст.135'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція). Тобто покупцем стає особа яка запропонувала:
* найвищу ціну за земельну ділянку;
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);
* найвищу орендну плату за земельну ділянку
Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки.

'''Організатор земельних торгів з продажу земельної ділянки зобов’язаний письмово повідомити про проведення таких торгів суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки не пізніш як за 30 календарних днів до дня проведення відповідних торгів.''' Справжність підпису на повідомленні засвідчується нотаріально. (ч.3 ст. 135 Земельного Кодексу України).

'''Організатором земельних торгів є''':
* '''у разі продажу земельної ділянки''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;
* '''у разі продажу емфітевзису, суперфіцію''' - особа, якій належить право емфітевзису, суперфіцію;
* '''у разі укладення на аукціоні договору оренди земельної ділянки''' - особа, яка відповідно до закону може виступати її орендодавцем;
* '''у разі укладення на аукціоні договору суперфіцію або емфітевзису''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень,
* '''у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження"''', - державний виконавець.
Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та оператором електронного майданчика.

Розмір, порядок сплати та повернення винагороди, що сплачується переможцем земельних торгів оператору електронного майданчика, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Витрати (видатки), здійснені на підготовку лота для продажу на земельних торгах (крім випадків продажу на земельних торгах земельних ділянок приватної власності), відшкодовуються переможцем земельних торгів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закону України «Про оренду землі»]).
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності ==
Відповідно до ч''.7 ст.130'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності '''забороняється'''.
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Переважне право орендаря на купівлю земель сільськогосподарського призначення

2024-06-13T22:18:11Z

Volodymyr.popovych: доповнив ст. 9 ЗУ "Про Оренду землі", п.6-1 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу виклав у відповідності до чинного законодавства.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Визначення земель сільськогосподарського призначення ==
'''Землями сільськогосподарського призначення визнаються''' землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо), відповідно до пунктів 1-2 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III].
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності ==
Відповідно до ''пункту 2 статті 131'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання'''. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

У свою чергу, згідно зі ''статтею 9'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закону України «Про оренду землі»], '''орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається'''. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України від 25.10.2001р. № 2768-III].

Так, відповідно до ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:'''

а) ''у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення'' (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у ''другу чергу - орендар земельної ділянки,'' який може реалізувати таке право у разі відсутності суб’єкта першої черги або відмови суб’єкта першої черги від реалізації такого права.

Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.

У разі якщо відповідно до закону зазначені особи не можуть набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вони можуть в порядку, визначеному частиною п’ятою статті 130-1 Земельного кодексу України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем.

'''''За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору.'''''

'''Нотаріус зобов’язаний''' протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення першої черги встановлюються шляхом отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' У разі якщо в такому витягу відсутня інформація про наданий відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами, вважається, що власник такого дозволу не має переважного права купівлі такої земельної ділянки.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

'''Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.''' Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомлення про вручення.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб’єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, такий суб’єкт не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з’явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб’єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб’єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

'''У разі зміни власником земельної ділянки ціни та інших умов договору купівлі-продажу зазначена процедура здійснюється повторно.'''

Зазначені вимоги ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III] '''не поширюються на випадки продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення:'''
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки першої черги;
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки другої черги, за умови відсутності суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки першої черги або у разі надання ним письмової відмови від реалізації свого переважного права.
У разі якщо протягом місяця з дня спливу строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, процедура здійснюється повторно.

'''У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб’єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець. (ч. ''4'' ст. ''130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).'''

Також, відповідно до ''пункту 6-1'' ''розділу'' ''X'' "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III]. Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів..
== Земельні торги (аукціон), переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності на аукціоні ==
'''Земельні торги (аукціони)''' — спосіб продажу землі, при якому покупцем стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Так, відповідно ''до ч.2 ст.135'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція). Тобто покупцем стає особа яка запропонувала:
* найвищу ціну за земельну ділянку;
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);
* найвищу орендну плату за земельну ділянку
Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки.

'''Організатор земельних торгів з продажу земельної ділянки зобов’язаний письмово повідомити про проведення таких торгів суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки не пізніш як за 30 календарних днів до дня проведення відповідних торгів.''' Справжність підпису на повідомленні засвідчується нотаріально. (ч.3 ст. 135 Земельного Кодексу України).

'''Організатором земельних торгів є''':
* '''у разі продажу земельної ділянки''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;
* '''у разі продажу емфітевзису, суперфіцію''' - особа, якій належить право емфітевзису, суперфіцію;
* '''у разі укладення на аукціоні договору оренди земельної ділянки''' - особа, яка відповідно до закону може виступати її орендодавцем;
* '''у разі укладення на аукціоні договору суперфіцію або емфітевзису''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень,
* '''у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження"''', - державний виконавець.
'''Виконавцем земельних торгів є''' суб'єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

'''Учасником земельних торгів є''' фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в ''частині 7 статті 137'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів.

'''Витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.'''

Після опублікування оголошення про проведення земельних торгів виконавець може відмовитися від договору лише у випадках, якщо проведення земельних торгів стало неможливим з незалежних від нього причин.

У свою чергу, орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закону України «Про оренду землі»]).
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності ==
Відповідно до ''п.7 ст.130'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності '''забороняється'''.
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Військовий облік жінок

2024-05-19T19:10:05Z

Volodymyr.popovych: вніс зміни про обов'язок уточнити облікові дані протягом 60 діб усім іншим військовозобов'язаним.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11.10.2021 №313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 Наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#Text Закон України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
== Загальні положення ==
Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів] (далі - Порядок), затвердженим [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.]

Відповідно до пункту 21 Порядку взяттю на військовий облік підлягають жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.
== Хто підлягає військовому обліку ==
Відповідно до частини одинадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] передбачено, що обов'язковому військовому обліку підлягають жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, окрім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''
== Перелік спеціальностей та професій ==
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]

* '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть);'''
* щороку до 01 березня здійснення Генеральним штабом Збройних Сил України заходів щодо внесення (за необхідності) змін до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з урахуванням першочергових потреб у мобілізаційних ресурсах та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями.

== Уточнення облікових даних ==
Абзац 6 ч. 3 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#Text Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] передбачає , що інші військовозобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов’язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. (зміни до закону діють з 18.05.2024 року).

== Постановка на військовий облік ==
◆ Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку ''жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю'', '''за два місяці''' до завершення навчання подають список щодо таких жінок до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам '''тимчасового посвідчення військовозобов’язаного''' (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов’язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень — 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного '''повинні в семиденний строк''' '''з дня отримання таких посвідчень''' прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа. (п.50 Порядку)

◆ Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки '''про жінок, які працюють у зазначених органах''', на підприємствах, в установах та організаціях '''та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку''' у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

◆ Непрацевлаштовані жінки '''прибувають самостійно''' до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.

Для постановки на військовий облік жінкам, які мають спеціальність та /або професію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхіно надати документи:
# заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);
# паспорт або ID-картка;
# ідентифікаційний номер;
# документ про здобуття спеціальності/професії;
# довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;
# свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);
# свідоцтво про шлюб;
# фотокартки 3х4.
'''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.

Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.
== Військова служба жінок ==
Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ж'''інки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.'''

У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

== Винятки щодо постановки на військовий облік жінок ==
Винятком із загального правила є вагітні жінки та ті, які перебувають у декретній відпустці.

За статтею 73 розкладу хвороб згідно з Положенням про ВЛК, вагітні жінки визнаються непридатними до військової служби, незалежно від терміну й перебігу вагітності.

Вже призвані під час мобілізації жінки-військовослужбовиці мають право на звільнення зі служби у зв'язку з вагітністю (незалежно від перебігу й терміну) та у зв'язку із перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення нею шестирічного віку.

Медики-матері отримують право на відстрочку, якщо виховують дітей самостійно, мають 3 і більше неповнолітніх дітей або виховують дитину з інвалідністю, а також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ.

Для цього необхідно відвідати свій ТЦК та СП та надати усі підтверджуючі документи.

== Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.

'''<big>Адміністративна відповідальність</big>'''

За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн). ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 5100 до 8500 грн).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 17000 до 25500 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].

''Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.''

'''<big>Кримінальна відповідальність </big>'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 Частина 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військова служба]]

Військовий облік жінок

2024-05-19T17:25:42Z

Volodymyr.popovych: Зміни до розміру адміністративного покарання відповідно до нового закону та зміни у п. 12 ст. 1 ЗУ "Про ВО та ВС".

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11.10.2021 №313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 Наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]
== Загальні положення ==
Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів] (далі - Порядок), затвердженим [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.]

Відповідно до пункту 21 Порядку взяттю на військовий облік підлягають жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.
== Хто підлягає військовому обліку ==
Відповідно до частини одинадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] передбачено, що обов'язковому військовому обліку підлягають жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, окрім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''
== Перелік спеціальностей та професій ==
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]

* '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть);'''
* щороку до 01 березня здійснення Генеральним штабом Збройних Сил України заходів щодо внесення (за необхідності) змін до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з урахуванням першочергових потреб у мобілізаційних ресурсах та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями.

== Постановка на військовий облік ==
◆ Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку ''жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю'', '''за два місяці''' до завершення навчання подають список щодо таких жінок до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам '''тимчасового посвідчення військовозобов’язаного''' (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов’язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень — 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного '''повинні в семиденний строк''' '''з дня отримання таких посвідчень''' прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа. (п.50 Порядку)

◆ Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки '''про жінок, які працюють у зазначених органах''', на підприємствах, в установах та організаціях '''та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку''' у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

◆ Непрацевлаштовані жінки '''прибувають самостійно''' до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.

Для постановки на військовий облік жінкам, які мають спеціальність та /або професію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхіно надати документи:
# заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);
# паспорт або ID-картка;
# ідентифікаційний номер;
# документ про здобуття спеціальності/професії;
# довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;
# свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);
# свідоцтво про шлюб;
# фотокартки 3х4.
'''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.

Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.
== Військова служба жінок ==
Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ж'''інки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.'''

У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

== Винятки щодо постановки на військовий облік жінок ==
Винятком із загального правила є вагітні жінки та ті, які перебувають у декретній відпустці.

За статтею 73 розкладу хвороб згідно з Положенням про ВЛК, вагітні жінки визнаються непридатними до військової служби, незалежно від терміну й перебігу вагітності.

Вже призвані під час мобілізації жінки-військовослужбовиці мають право на звільнення зі служби у зв'язку з вагітністю (незалежно від перебігу й терміну) та у зв'язку із перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення нею шестирічного віку.

Медики-матері отримують право на відстрочку, якщо виховують дітей самостійно, мають 3 і більше неповнолітніх дітей або виховують дитину з інвалідністю, а також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ.

Для цього необхідно відвідати свій ТЦК та СП та надати усі підтверджуючі документи.

== Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.

'''<big>Адміністративна відповідальність</big>'''

За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн). ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 5100 до 8500 грн).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 17000 до 25500 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].

''Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.''

'''<big>Кримінальна відповідальність </big>'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 Частина 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військова служба]]

Військовий облік жінок

2024-05-16T20:12:06Z

Volodymyr.popovych: добавив п.50 порядку до відповідного тексту.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11.10.2021 №313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 Наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]
== Загальні положення ==
Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів] (далі - Порядок), затвердженим [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.]

Відповідно до пункту 21 Порядку взяттю на військовий облік підлягають жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.
== Хто підлягає військовому обліку ==
Відповідно до частини одинадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] передбачено, що обов'язковому військовому обліку підлягають жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, окрім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''
== Перелік спеціальностей та професій ==
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]

* '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть);'''
* щороку до 01 березня здійснення Генеральним штабом Збройних Сил України заходів щодо внесення (за необхідності) змін до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з урахуванням першочергових потреб у мобілізаційних ресурсах та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями.

== Постановка на військовий облік ==
◆ Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку ''жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю'', '''за два місяці''' до завершення навчання подають список щодо таких жінок до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам '''тимчасового посвідчення військовозобов’язаного''' (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов’язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень — 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного '''повинні в семиденний строк''' '''з дня отримання таких посвідчень''' прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа. (п.50 Порядку)

◆ Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки '''про жінок, які працюють у зазначених органах''', на підприємствах, в установах та організаціях '''та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку''' у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

◆ Непрацевлаштовані жінки '''прибувають самостійно''' до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.

Для постановки на військовий облік жінкам, які мають спеціальність та /або професію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхіно надати документи:
# заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);
# паспорт або ID-картка;
# ідентифікаційний номер;
# документ про здобуття спеціальності/професії;
# довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;
# свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);
# свідоцтво про шлюб;
# фотокартки 3х4.
'''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.

Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.
== Військова служба жінок ==
Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] '''жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час.'''

'''У мирний час''' жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві '''тільки в добровільному порядку (за контрактом)'''.

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

== Винятки щодо постановки на військовий облік жінок ==
Винятком із загального правила є вагітні жінки та ті, які перебувають у декретній відпустці.

За статтею 73 розкладу хвороб згідно з Положенням про ВЛК, вагітні жінки визнаються непридатними до військової служби, незалежно від терміну й перебігу вагітності.

Вже призвані під час мобілізації жінки-військовослужбовиці мають право на звільнення зі служби у зв'язку з вагітністю (незалежно від перебігу й терміну) та у зв'язку із перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення нею шестирічного віку.

Медики-матері отримують право на відстрочку, якщо виховують дітей самостійно, мають 3 і більше неповнолітніх дітей або виховують дитину з інвалідністю, а також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ.

Для цього необхідно відвідати свій ТЦК та СП та надати усі підтверджуючі документи.

== Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.

'''<big>Адміністративна відповідальність</big>'''

За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено штраф від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 грн). ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].

'''<big>Кримінальна відповідальність </big>'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 Частина 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військова служба]]

Інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій

2024-05-16T06:08:25Z

Volodymyr.popovych: Змінив курсив, та виправив незначний одрук.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”]
== Загальні положення ==
'''Знищені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, '''''відновлення яких є неможливим''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:
# квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
# об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n6 стаття 1 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Закон''')).
Більш розширений перелік зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 в пункті 3 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Порядок''').

'''Пошкоджені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та '''''можуть бути відновлені''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним:

''До таких об'єктів нерухомого майна належать:''
# будівлі, споруди (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
# складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку)].
Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно створюється Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Наведений перелік нерухомого майна, щодо якого може подаватися інформаційне повідомлення, є однаковим і для фізичних, і для юридичних осіб.

'''Зверніть увагу'''! Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n285 статті 15] Закону '''інформаційне повідомлення,''' подане відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку], прирівнюється до заяви про надання компенсації''' за знищені об’єкти нерухомого майна подання якої визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n65 статті 4 Закону.]
== Хто може подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
[[Файл:Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій.png|міні]]
Фізичні та юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з '''19 лютого 2014 року''', що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n261 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], а саме:

▶ фізичні особи, які є:
* власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
* членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* спадкоємцями вищезазначених осіб; (підпункт перший пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
▶ юридичні особи, які є:
* власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* [[Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)|об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків]], управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;
* спадкоємцями зазначених вище фізичних осіб;
* правонаступниками осіб, зазначених юридичних осіб (підпункт другий пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
'''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''

# особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 частина третя статті 2 Закону]).

== Компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом ==
1) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або '''в''иконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти''''' ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

4) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;

5) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката;

== Способи подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Згідно пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]інформаційне повідомлення може бути подане:
* '''самостійно особою''':
# [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія);
# з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;
Для подання інформаційного повідомлення самостійно особою необхідно:

- встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованих електронних підпису]] та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

- заповнити [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno інформаційне повідомлення], яке формується засобами Порталу Дія. Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.
* '''через адміністратора центру надання адміністративних послуг''' (далі - ЦНАП) '''або нотаріуса'''.
Для подання інформаційного повідомлення через адміністратора ЦНАП або нотаріуса необхідно звернутися до адміністратора ЦНАП або нотаріуса, який у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
# встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
# заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
# роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
'''Зверніть увагу!''' Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим ''у день його подання'' і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Інформація, яку містить повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) для фізичних осіб - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;

2) для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:
* тип нерухомого майна;
* загальну площу нерухомого майна (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
* адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
* інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
* інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
* форму власності нерухомого майна;
* наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;
'''Важливо!''' Відомості про нерухоме майно отримуються/підтверджуються з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності) (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Надання державної допомоги на ремонт пошкодженого житла з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» ==
[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-dlia-vidnovlennia-okremykh-katehorii-s381-210423 Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації] (далі – Порядок надання компенсації), з використанням електронної публічної '''послуги “єВідновлення”'''.
Електронна публічна послуга “єВідновлення» - послуга щодо надання компенсації на відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомого майна, яка надається на підставі '''заяви, поданої в електронній формі''' до Реєстру пошкодженого та знищеного майна засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія.

'''Отримувачем''' такої компенсації є фізична особа:

- яка досягла 18-річного віку;

- громадянин України;

- є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено;

''-'' у разі коли власником об’єкта нерухомого майна є недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, отримувачем компенсації є один з її законних представників;

- У разі коли недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, є співвласником об’єкта нерухомого майна, отримувачем компенсації є один із дієздатних співвласників (за наявності), який досяг 18-річного віку. Згоду співвласника об’єкта нерухомого майна, який є недієздатною/обмежено дієздатною особою або особою, яка не досягла 18-річного віку, на отримання компенсації надає один із законних представників такої особи.

Подання заяви у випадках, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, здійснюється виключно в паперовій формі у порядку, передбаченому пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text 13-1 цього Порядку.] (п. 3 Порядку надання компенсації)

'''Пріоритетне право на отримання компенсації має: (п. 5 Порядку надання компенсації)'''

* учасник бойових дій;
* особа з інвалідністю внаслідок війни;
* особа визначена частиною першою статті 10, частиною першою статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n3 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65 “Про загальну мобілізацію”] та якій не надано статус учасника бойових дій;
* особа з інвалідністю I та II групи;
* багатодітна сім’я;
* батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
* прийомні батьки;
* патронатні вихователі;
* особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
* опікуни/піклувальники.

== Умови надання компенсації ==
Компенсація має цільове призначення та надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт і має бути '''використана протягом 12 місяців з дня отримання, ''за умови'',''' що:
* об’єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”];
* об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
* відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

=== Компенсація надається в одній із таких форм: ===
# Компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна (далі - компенсація для проведення ремонту);
# Компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об’єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі - компенсація за виконаний ремонт).
# У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви.

'''Залежно від розрахованої в чек-листі суми компенсації ремонтні роботи, необхідні для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна, поділяються на:'''

- '''ремонт категорії А''' - розрахована сума компенсації не перевищує '''200 тис. гривень''';

- '''ремонт категорії Б''' - розрахована сума компенсації становить: - '''від 200 тис. гривень до 350 тис'''. гривень - для квартир (житлових приміщень) у багатоквартирному будинку (у разі, коли місця загального користування не пошкоджені); або

- '''від 200 тис. гривень до 500 тис. гривень''' - для одноквартирних будинків, зокрема відокремлених житлових будинків садибного типу, зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, котеджів та будинків одноквартирних підвищеної комфортності, будинків садибного типу, дачних та садових.

Перелік груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачені ''додатком 1'' до Порядку надання компенсації.]

''Компенсація отримувачам надається через АТ “Ощадбанк”'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 (пункт 19 Порядку надання компенсації)]. За [https://minre.gov.ua/2023/05/20/yak-oformyty-bankivsku-kartku-yevidnovlennya/ інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України] до програми підключені 5 банків: monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ. Список банків-партнерів поповнюватиметься в міру їх підключення до "єВідновлення".

'''''п.17 порядку надання компенсації, забороняє:'''''

- Перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги “єВідновлення”;

- Зняття готівки із спеціального рахунка;

- У разі повернення товару, відмови від виконання відповідних послуг та робіт забороняється повернення коштів готівкою або на інший рахунок отримувача компенсації, крім як на спеціальний рахунок для зарахування компенсації за електронною публічною послугою “єВідновлення”, з якого здійснювалась оплата товару, послуг чи робіт.

Спеціальний рахунок не підлягає поповненню, крім випадків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачених цим Порядком] надання компенсації.

Закриття спеціального рахунка може здійснюватися за ініціативою отримувача компенсації. У разі наявності на спеціальному рахунку коштів на момент закриття рахунка за ініціативою отримувача компенсації такі кошти вважаються невикористаними отримувачем компенсації і протягом встановленого строку повертаються відповідно до пункту 21 цього Порядку.

Спеціальний рахунок закривається банком (без заяви отримувача компенсації) через 12 місяців з дня зарахування компенсації у разі проведення ремонту категорії А та 18 місяців з дня зарахування компенсації - у разі проведення ремонту категорії Б або через 12 місяців з дати відкриття спеціального рахунка у разі, коли на рахунок не зараховувалася компенсація.

== Порядок дій для отримання компенсації: ==
* установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
* подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;
* переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
* відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі — спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії, та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія;
* обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення”;
* формувати заяву, яка повинна містити такі дані:
- прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

- дата народження;

- контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);

- адресу (місцезнаходження) одного пошкодженого об’єкта;

- відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно;
* надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:
- в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;

- у паперовій формі, нотаріально посвідченій, — комісії;
* вказати про відсутність обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text пунктом 4 Порядку] надання компенсації;

* отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

* у разі отримання засобами Порталу Дія відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитаної у них інформації.
Строк розгляду заяви '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня її подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 абзац другий пункту 14 Порядку надання компенсації).] Після цього громадянин, який подав заяву на компенсацію, отримає підтвердження та кошти на спеціалізовану картку «єВідновлення».
== Корисні посилання ==
* [[Порядок документування пошкодження/знищення житла для оформлення компенсації]]
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
* [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Житлове право]]

Інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій

2024-05-16T06:01:35Z

Volodymyr.popovych: Доповнив інформацію про види та вартість ремонту, доопрацював редагування у відповідності до чинного законодавства.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”]
== Загальні положення ==
'''Знищені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, '''''відновлення яких є неможливим''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:
# квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
# об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n6 стаття 1 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Закон''')).
Більш розширений перелік зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 в пункті 3 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Порядок''').

'''Пошкоджені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та '''''можуть бути відновлені''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним:

''До таких об'єктів нерухомого майна належать:''
# будівлі, споруди (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
# складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку)].
Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно створюється Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Наведений перелік нерухомого майна, щодо якого може подаватися інформаційне повідомлення, є однаковим і для фізичних, і для юридичних осіб.

'''Зверніть увагу'''! Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n285 статті 15] Закону '''інформаційне повідомлення,''' подане відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку], прирівнюється до заяви про надання компенсації''' за знищені об’єкти нерухомого майна подання якої визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n65 статті 4 Закону.]
== Хто може подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
[[Файл:Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій.png|міні]]
Фізичні та юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з '''19 лютого 2014 року''', що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n261 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], а саме:

▶ фізичні особи, які є:
* власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
* членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* спадкоємцями вищезазначених осіб; (підпункт перший пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
▶ юридичні особи, які є:
* власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* [[Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)|об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків]], управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;
* спадкоємцями зазначених вище фізичних осіб;
* правонаступниками осіб, зазначених юридичних осіб (підпункт другий пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
'''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''

# особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 частина третя статті 2 Закону]).

== Компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом ==
1) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або '''в''иконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти''''' ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

4) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;

5) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката;

== Способи подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Згідно пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]інформаційне повідомлення може бути подане:
* '''самостійно особою''':
# [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія);
# з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;
Для подання інформаційного повідомлення самостійно особою необхідно:

- встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованих електронних підпису]] та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

- заповнити [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno інформаційне повідомлення], яке формується засобами Порталу Дія. Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.
* '''через адміністратора центру надання адміністративних послуг''' (далі - ЦНАП) '''або нотаріуса'''.
Для подання інформаційного повідомлення через адміністратора ЦНАП або нотаріуса необхідно звернутися до адміністратора ЦНАП або нотаріуса, який у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
# встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
# заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
# роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
'''Зверніть увагу!''' Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим ''у день його подання'' і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Інформація, яку містить повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) для фізичних осіб - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;

2) для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:
* тип нерухомого майна;
* загальну площу нерухомого майна (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
* адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
* інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
* інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
* форму власності нерухомого майна;
* наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;
'''Важливо!''' Відомості про нерухоме майно отримуються/підтверджуються з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності) (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Надання державної допомоги на ремонт пошкодженого житла з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» ==
[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-dlia-vidnovlennia-okremykh-katehorii-s381-210423 Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації] (далі – Порядок надання компенсації), з використанням електронної публічної '''послуги “єВідновлення”'''.
Електронна публічна послуга “єВідновлення» - послуга щодо надання компенсації на відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомого майна, яка надається на підставі '''заяви, поданої в електронній формі''' до Реєстру пошкодженого та знищеного майна засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія.

'''Отримувачем''' такої компенсації є фізична особа:

- яка досягла 18-річного віку;

- громадянин України;

- є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено; (ч. 3 Порядоку надання компенсації)

''- у разі коли власником об’єкта нерухомого майна є недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, отримувачем компенсації є один з її законних представників;''

''- У разі коли недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, є співвласником об’єкта нерухомого майна, отримувачем компенсації є один із дієздатних співвласників (за наявності), який досяг 18-річного віку. Згоду співвласника об’єкта нерухомого майна, який є недієздатною/обмежено дієздатною особою або особою, яка не досягла 18-річного віку, на отримання компенсації надає один із законних представників такої особи.''

''Подання заяви у випадках, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, здійснюється виключно в паперовій формі у порядку, передбаченому пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text 13-1 цього Порядку.]''

'''Пріоритетне право на отримання компенсації має: (п. 5 Порядоку надання компенсації)'''

* учасник бойових дій;
* особа з інвалідністю внаслідок війни;
* особа визначена частиною першою статті 10, частиною першою статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n3 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65 “Про загальну мобілізацію”] та якій не надано статус учасника бойових дій;
* особа з інвалідністю I та II групи;
* багатодітна сім’я;
* батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
* прийомні батьки;
* патронатні вихователі;
* особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
* опікуни/піклувальники.

== Умови надання компенсації ==
Компенсація має цільове призначення та надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт і має бути '''використана протягом 12 місяців з дня отримання, ''за умови'',''' що:
* об’єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”];
* об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
* відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

=== Компенсація надається в одній із таких форм: ===
# Компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна (далі - компенсація для проведення ремонту);
# Компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об’єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі - компенсація за виконаний ремонт).
# У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви.

'''Залежно від розрахованої в чек-листі суми компенсації ремонтні роботи, необхідні для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна, поділяються на:'''

- '''ремонт категорії А''' - розрахована сума компенсації не перевищує '''200 тис. гривень''';

- '''ремонт категорії Б''' - розрахована сума компенсації становить: - '''від 200 тис. гривень до 350 тис'''. гривень - для квартир (житлових приміщень) у багатоквартирному будинку (у разі, коли місця загального користування не пошкоджені); або

- '''від 200 тис. гривень до 500 тис. гривень''' - для одноквартирних будинків, зокрема відокремлених житлових будинків садибного типу, зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, котеджів та будинків одноквартирних підвищеної комфортності, будинків садибного типу, дачних та садових.

Перелік груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачені ''додатком 1'' до Порядку надання компенсації.]

''Компенсація отримувачам надається через АТ “Ощадбанк”'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 (пункт 19 Порядку надання компенсації)]. За [https://minre.gov.ua/2023/05/20/yak-oformyty-bankivsku-kartku-yevidnovlennya/ інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України] до програми підключені 5 банків: monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ. Список банків-партнерів поповнюватиметься в міру їх підключення до "єВідновлення".

'''''п.17 порядку надання компенсації, забороняє:'''''

- Перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги “єВідновлення”;

- Зняття готівки із спеціального рахунка;

- У разі повернення товару, відмови від виконання відповідних послуг та робіт забороняється повернення коштів готівкою або на інший рахунок отримувача компенсації, крім як на спеціальний рахунок для зарахування компенсації за електронною публічною послугою “єВідновлення”, з якого здійснювалась оплата товару, послуг чи робіт.

Спеціальний рахунок не підлягає поповненню, крім випадків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачених цим Порядком] надання компенсації.

Закриття спеціального рахунка може здійснюватися за ініціативою отримувача компенсації. У разі наявності на спеціальному рахунку коштів на момент закриття рахунка за ініціативою отримувача компенсації такі кошти вважаються невикористаними отримувачем компенсації і протягом встановленого строку повертаються відповідно до пункту 21 цього Порядку.

Спеціальний рахунок закривається банком (без заяви отримувача компенсації) через 12 місяців з дня зарахування компенсації у разі проведення ремонту категорії А та 18 місяців з дня зарахування компенсації - у разі проведення ремонту категорії Б або через 12 місяців з дати відкриття спеціального рахунка у разі, коли на рахунок не зараховувалася компенсація.

== Порядок дій для отримання компенсації: ==
* установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
* подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;
* переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
* відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі — спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії, та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія;
* обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення”;
* формувати заяву, яка повинна містити такі дані:
- прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

- дата народження;

- контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);

- адресу (місцезнаходження) одного пошкодженого об’єкта;

- відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно;
* надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:
- в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;

- у паперовій формі, нотаріально посвідченій, — комісії;
* вказати про відсутність обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text пунктом 4 Порядку] надання компенсації;

* отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

* у разі отримання засобами Порталу Дія відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитаної у них інформації.
Строк розгляду заяви '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня її подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 абзац другий пункту 14 Порядку надання компенсації).] Після цього громадянин, який подав заяву на компенсацію, отримає підтвердження та кошти на спеціалізовану картку «єВідновлення».
== Корисні посилання ==
* [[Порядок документування пошкодження/знищення житла для оформлення компенсації]]
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
* [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Житлове право]]

Інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій

2024-05-15T21:16:51Z

Volodymyr.popovych: /* Хто може подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно */ доповнив декілька пунктів, виправив помилкові посилання, видалив інформацію якої немає в жодному НПА.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”]
== Загальні положення ==
'''Знищені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, '''''відновлення яких є неможливим''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:
# квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
# об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n6 стаття 1 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Закон''')).
Більш розширений перелік зазначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 в пункті 3 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі - '''Порядок''').

'''Пошкоджені об’єкти нерухомого майна''' - об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та '''''можуть бути відновлені''''' шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним:

''До таких об'єктів нерухомого майна належать:''
# будівлі, споруди (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
# складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# складові частини об’єктів (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
# лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку)].
Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно створюється Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Наведений перелік нерухомого майна, щодо якого може подаватися інформаційне повідомлення, є однаковим і для фізичних, і для юридичних осіб.

'''Зверніть увагу'''! Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n285 статті 15] Закону '''інформаційне повідомлення,''' подане відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку], прирівнюється до заяви про надання компенсації''' за знищені об’єкти нерухомого майна подання якої визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n65 статті 4 Закону.]
== Хто може подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
[[Файл:Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій.png|міні]]
Фізичні та юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з '''19 лютого 2014 року''', що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n261 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], а саме:

▶ фізичні особи, які є:
* власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
* членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* спадкоємцями вищезазначених осіб; (підпункт перший пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
▶ юридичні особи, які є:
* власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* [[Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)|об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків]], управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;
* спадкоємцями зазначених вище фізичних осіб;
* правонаступниками осіб, зазначених юридичних осіб (підпункт другий пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
'''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''

# особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 частина третя статті 2 Закону]).

== Компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом ==
1) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або '''в''иконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти''''' ''згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закону України № 2923-ІХ зі змінами від 05.10.2023]''

4) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;

5) фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката;

== Способи подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Згідно пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]інформаційне повідомлення може бути подане:
* '''самостійно особою''':
# [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія);
# з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;
Для подання інформаційного повідомлення самостійно особою необхідно:

- встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованих електронних підпису]] та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

- заповнити [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno інформаційне повідомлення], яке формується засобами Порталу Дія. Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.
* '''через адміністратора центру надання адміністративних послуг''' (далі - ЦНАП) '''або нотаріуса'''.
Для подання інформаційного повідомлення через адміністратора ЦНАП або нотаріуса необхідно звернутися до адміністратора ЦНАП або нотаріуса, який у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
# встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
# заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
# роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
'''Зверніть увагу!''' Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим ''у день його подання'' і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Інформація, яку містить повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) для фізичних осіб - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;

2) для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:
* тип нерухомого майна;
* загальну площу нерухомого майна (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
* адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
* інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
* інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
* форму власності нерухомого майна;
* наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;
'''Важливо!''' Відомості про нерухоме майно отримуються/підтверджуються з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності) (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Надання державної допомоги на ремонт пошкодженого житла з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» ==
[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-dlia-vidnovlennia-okremykh-katehorii-s381-210423 Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації] (далі – Порядок надання компенсації), з використанням електронної публічної '''послуги “єВідновлення”'''.
Електронна публічна послуга “єВідновлення» - послуга щодо надання компенсації на відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомого майна, яка надається на підставі '''заяви, поданої в електронній формі''' до Реєстру пошкодженого та знищеного майна засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія.

'''Отримувачем''' такої компенсації є фізична особа:

- яка досягла 18-річного віку;

- громадянин України;

- є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено; (ч. 3 Порядоку надання компенсації)

''- у разі коли власником об’єкта нерухомого майна є недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, отримувачем компенсації є один з її законних представників;''

''- У разі коли недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, є співвласником об’єкта нерухомого майна, отримувачем компенсації є один із дієздатних співвласників (за наявності), який досяг 18-річного віку. Згоду співвласника об’єкта нерухомого майна, який є недієздатною/обмежено дієздатною особою або особою, яка не досягла 18-річного віку, на отримання компенсації надає один із законних представників такої особи.''

''Подання заяви у випадках, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, здійснюється виключно в паперовій формі у порядку, передбаченому пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text 13-1 цього Порядку.]''

'''Пріоритетне право на отримання компенсації має: (п. 5 Порядоку надання компенсації)'''

* учасник бойових дій;
* особа з інвалідністю внаслідок війни;
* особа визначена частиною першою статті 10, частиною першою статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n3 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 65 “Про загальну мобілізацію”] та якій не надано статус учасника бойових дій;
* особа з інвалідністю I та II групи;
* багатодітна сім’я;
* батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
* прийомні батьки;
* патронатні вихователі;
* особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
* опікуни/піклувальники.

== Умови надання компенсації ==
Компенсація має цільове призначення та надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт і має бути '''використана протягом 12 місяців з дня отримання, ''за умови'',''' що:
* об’єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”];
* об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
* відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
* на пошкодженому об'єкті не проведено ремонтні роботи

=== Компенсація надається в одній із таких форм: ===
# ''Компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна (далі - компенсація для проведення ремонту);''
# ''Компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об’єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі - компенсація за виконаний ремонт).''
# ''У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви.''

Розмір компенсації за один пошкоджений об’єкт '''не може бути більший, ніж 500 тис. гривень'''.

Перелік груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачені ''додатком 1'' до Порядку надання компенсації.]

''Компенсація отримувачам надається через АТ “Ощадбанк”'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 (пункт 19 Порядку надання компенсації)]. За [https://minre.gov.ua/2023/05/20/yak-oformyty-bankivsku-kartku-yevidnovlennya/ інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України] до програми підключені 5 банків: monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ. Список банків-партнерів поповнюватиметься в міру їх підключення до "єВідновлення".

'''''Згідно пункту 17 порядку надання компенсації, забороняється:'''''

- Перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги “єВідновлення”;

- Зняття готівки із спеціального рахунка;

- У разі повернення товару, відмови від виконання відповідних послуг та робіт забороняється повернення коштів готівкою або на інший рахунок отримувача компенсації, крім як на спеціальний рахунок для зарахування компенсації за електронною публічною послугою “єВідновлення”, з якого здійснювалась оплата товару, послуг чи робіт.

Спеціальний рахунок не підлягає поповненню, крім випадків, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 передбачених цим Порядком] надання компенсації.

Закриття спеціального рахунка може здійснюватися за ініціативою отримувача компенсації. У разі наявності на спеціальному рахунку коштів на момент закриття рахунка за ініціативою отримувача компенсації такі кошти вважаються невикористаними отримувачем компенсації і протягом встановленого строку повертаються відповідно до пункту 21 цього Порядку.

Спеціальний рахунок закривається банком (без заяви отримувача компенсації) через 12 місяців з дня зарахування компенсації у разі проведення ремонту категорії А та 18 місяців з дня зарахування компенсації - у разі проведення ремонту категорії Б або через 12 місяців з дати відкриття спеціального рахунка у разі, коли на рахунок не зараховувалася компенсація.

== Порядок дій для отримання компенсації: ==
* установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
* подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;
* переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
* відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі — спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії, та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія;
* обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення”;
* формувати заяву, яка повинна містити такі дані:
- прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

- дата народження;

- контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);

- адресу (місцезнаходження) одного пошкодженого об’єкта;

- відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно;
* надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:
- в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;

- у паперовій формі, нотаріально посвідченій, — комісії;
* вказати про відсутність обмежень, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text пунктом 4 Порядку] надання компенсації;

* отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

* у разі отримання засобами Порталу Дія відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитаної у них інформації.
Строк розгляду заяви '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня її подання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n8 абзац другий пункту 14 Порядку надання компенсації).] Після цього громадянин, який подав заяву на компенсацію, отримає підтвердження та кошти на спеціалізовану картку «єВідновлення».
== Корисні посилання ==
* [[Порядок документування пошкодження/знищення житла для оформлення компенсації]]
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
* [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Житлове право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2023-11-24T12:47:45Z

Volodymyr.popovych: В розділі 3. Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану, виділив пунктирні точки жирним шрифтом, для більш чіткого бачення умов розділу.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29.05.2023 № 3124-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження.'''

Особисті речі, що безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту на митну територію України або пересилаються в несупроводжуваному багажі декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства.

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за формою згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
1) особисті речі згідно з переліком, визначеним статтею 370 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]:товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; 
2) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України (якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби); 
3) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; 
4) культурні цінності, виготовлені 50 і більше років тому; 
5) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, а також пальне, що міститься у звичайних баках таких транспортних засобів, встановлених заводом-виробником.
Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. 
Якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України].

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
На період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб'єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 1 пункту 293.3 статті 293 ПК.]

На період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

Вказане звільнення від оподаткування не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Крім того, звільняються від оподаткування ввізним митом:

'''·''' товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

'''·''' автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу;

'''·''' матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби безпілотних систем, що класифікуються за кодами визначеними у п. 9-27 розділу XXI "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України], та ввозяться на митну територію України підприємствами для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

== лікарських засобів ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
# у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
# у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:
в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
# без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
# 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
# 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівку:
# в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
# в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі (фізична особа-резидент також надає документи, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках).

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян.

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження

2023-10-26T08:14:51Z

Volodymyr.popovych: Незначне доповнення ч. 1 ст. 21 КЗпП України.

==Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
== Виконання працівниками трудових обов’язків ==
Відповідно до частини першої статті 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно з статтею 139 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''працівники зобов'язані''':
* працювати чесно і сумлінно;
* своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу;
* додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
* дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
'''У разі невиконання трудових обов’язків''', що визначаються статутами, положеннями або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом підприємств, установ, організацій, в тому числі за порушення режиму трудового часу, '''до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності''', а також інші заходи впливу щодо забезпечення дисципліни праці — позбавлення працівника премії повністю чи частково, передбаченої системою оплати праці, винагороди за підсумками роботи за рік, одноразової винагороди за вислугу років тощо.
== Види дисциплінарних стягнень ==
Згідно зі статтею 147 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як:'''
* догана;
* звільнення.
'''Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.''' Це може бути зауваження, сувора догана тощо.

Наприклад, до державних службовців може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (''стаття 66 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»]'').

До суддів відповідно до статті 109 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:
# попередження;
# догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;
# суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
# подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
# подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
# подання про звільнення судді з посади.
=== Догана ===
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

'''Вина як необхідна умова накладення стягнення'''

При визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов'язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин.

Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв'язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу (не забезпечив виконання), зокрема, внаслідок захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. В разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника, встановлює орган, що розглядає спір.
=== Звільнення ===
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в пункті 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»], накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним у разі:
* систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (''пункт 3 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (''пункт 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (''пункт 4 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (''пункт 7 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (''пункт 8 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
Власник або уповноважений ним орган вправі розірвати трудовий договір з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] незалежно від того, чи застосовувались до працівника раніше заходи дисциплінарного або громадського стягнення, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання (''пункт 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (''пункт 1 статті 41 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення ==
Відповідно до статті 147-1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника'''.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
== Порядок застосування дисциплінарних стягнень ==
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган '''повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення''' (''стаття 149 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''). Проте відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.'''

'''При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати:'''
* ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду;
* обставини, за яких вчинено проступок;
* попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до інших видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, матеріальної. Так, відповідно до частини третьої статті 130 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
== Випадки, коли працівник не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності ==
Порушення працівником трудової дисципліни через незалежні від нього обставини (недостатня кваліфікація, незадовільний стан здоров'я тощо) не тягне за собою дисциплінарної відповідальності.

Крім того, працівник '''не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності''':
* за відмову виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором (''стаття 31 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''), за винятком випадків тимчасового переведення працівника на іншу роботу, передбачених статтею 33 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України];
* за відмову від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища (''частина п’ята статті 153 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* за відмову від роботи, яку відповідно до законодавства роботодавець не вправі вимагати від певних категорій працівників (наприклад, залучення до роботи у нічний час та надурочних робіт вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, осіб, молодших вісімнадцяти років (''статті 55, 63 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Строки застосування дисциплінарних стягнень ==
Відповідно до статті 148 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення застосовується''' власником або уповноваженим ним органом безпосередньо '''за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення''', не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

'''Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.'''
== Зняття дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до статті 151 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] якщо '''протягом року''' з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника '''не буде піддано новому дисциплінарному стягненню''', то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення '''може бути зняте достроково''' (до закінчення одного року) якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того проявив себе як сумлінний працівник. Для дострокового зняття дисциплінарного стягнення орган або особа, яка його застосувала, видає відповідний наказ або розпорядження.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
== Внесення відомостей про стягнення до трудової книжки працівника ==
Відповідно до пункту 2.2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110], '''відомості про стягнення''' до трудової книжки працівника '''не заносяться''', '''окрім випадків''' застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі '''звільнення'''.
== Оскарження дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до статті 150 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення може бути оскаржене''' працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Статтею 221 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] визначено, що трудові спори розглядаються:
* комісіями по трудових спорах;
* місцевими загальними судами.
'''Строки оскарження'''

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах '''у тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 стаття 225 КЗпП України]).

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду '''в десятиденний строк''' з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України])

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду '''в тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 стаття 233 КЗпП України])

У разі пропуску з поважних причин встановлених строків суд може поновити ці строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 стаття 234 КЗпП України])

Отже, '''за загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах.'''

Водночас '''безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами, зокрема працівників [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|про поновлення на роботі]]''' незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (''пункт 2 частини першої статті 232 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Відповідно до пункту 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, суди з'ясовують, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 статті 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
== Спеціальна дисциплінарна відповідальність ==
Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється, окрім трудового законодавства, статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1540-2000-%D0%BF Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1540], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/55-93-%D0%BF Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 № 55]) та спеціальними Законами України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 «Про державну службу»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 «Про судоустрій і статус суддів»], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 «Про прокуратуру»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України»] та інші), дія яких поширюється на працівників окремих категорій: суддів, прокурорів, державних службовців, працівників залізничного транспорту тощо.
[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Суди]]