WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Пенсія по інвалідності

2025-09-16T07:01:33Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !

Слід зазначити що з 1 липня 2025 року процедура призначення пенсії по інвалідності в Україні зазнала змін, пов'язаних із реформуванням медико-соціальної експертизи. Інвалідизацію тепер встановлюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а не . Пенсійний фонд України ( далі - ПФУ) став відповідальним за призначення всіх соціальних виплат для осіб з інвалідністю.
Ключових зміни з 01.07.2025 року це:* '''Новий орган встановлення інвалідності:''' Замість МСЕК тепер функціонує система оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться експертними командами.
* '''Передача повноважень ПФУ:''' Пенсійний фонд України отримав повноваження щодо всіх соціальних виплат для людей з інвалідністю, включно з призначенням пенсій.

===== Продовження виплат пенсій по інвалідності які були призначені раніше =====
Із 1 січня 2025 року в Україні набув чинності Закон № 4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціювання особи». Закон передбачає нові підходи до встановлення інвалідності та призначення пенсій по інвалідності, що особливо важливо в умовах воєнного стану.
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю, яким уже призначено пенсію, але строк її виплати припадає на період дії воєнного або надзвичайного стану, мають право на подовження таких виплат. У разі неможливості пройти повторний огляд чи оцінювання повсякденного функціонування з поважних причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до моменту проходження повторного огляду або щонайменше на шість місяців після завершення воєнного стану.
Для військовослужбовців, мобілізованих чи контрактників, виплати триватимуть на весь період служби.
У разі, якщо внаслідок повторного оцінювання особі з інвалідністю встановлено іншу групу (або підгрупу), розмір пенсії переглядається з місяця, що настає після надходження відповідного повідомлення до Пенсійного фонду.

Для осіб, яким було призначено повторний огляд у період з 1 січня по 30 червня 2025 року, але вони не пройшли його вчасно, інвалідність продовжується до дати ухвалення рішення за результатами оцінювання, але не пізніше 1 липня 2025 року. Виплату пенсій відповідно також продовжено до цієї дати.
Згідно з Постановою КМУ №1338, оцінювання не можуть пройти:
- особи, що мешкають на територіях, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані РФ;
- особи з тяжкими порушеннями здоров’я: неможливість пересування, самообслуговування, глухота, втрата зору, відсутність кінцівок, онкологічні хвороби, психічні розлади, інвалідність з дитинства тощо.
Для військовослужбовців ЗСУ, правоохоронців, представників спецслужб та служби цивільного захисту інвалідність і ступінь втрати працездатності автоматично продовжуються на весь час служби та ще протягом 60 днів після звільнення. Виплата пенсій для цієї категорії також продовжується на цей період.

Громадяни, яким інвалідність раніше встановлено без зазначення строку повторного огляду, можуть пройти оцінювання повсякденного функціювання добровільно. Для цієї категорії жодних змін у виплаті пенсій не передбачено — пенсії виплачуються на загальних умовах.
'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються Експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) .

'''Експертна команда лікарів''', або Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), це спеціальні групи лікарів, які замінили Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) з 1 січня 2025 року, для оцінки стану здоров'я та функціональних можливостей людини. Ці команди проводять комплексний аналіз документів, можуть призначати додаткові обстеження та ухвалюють рішення щодо встановлення чи продовження інвалідності, ступеня втрати працездатності, а також розробляють рекомендації для реабілітації.

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
З 1 липня 2025 року умови та процедура оформлення пенсії по інвалідності в Україні не змінилися кардинально, але процедура встановлення інвалідності була передана від МСЕК до експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування, які видають витяг з акта огляду, а не довідку МСЕК. Процедура оформлення пенсії включає подання заяви з необхідними документами (паспорт, РНОКПП, медичні документи) до територіального відділення Пенсійного фонду України, яке призначає пенсію на підставі витягу про встановлену інвалідність.
Далі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років.
Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися вже не до органів соціального захисту населення, а до того ж Пенсійного фонду України на який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Нарахування пенсій інвалідам-чорнобильцям у 2025 році регулює Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ним, суми виплат наступні:
* мінімальний Нарахування пенсій інвалідам-чорнобильцям у 2025 році регулює Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з ним, суми виплат наступні:
мінімальний розмір пенсії чорнобильцям з першою групою інвалідності — 10 мін. пенсій за віком;
чорнобильська пенсія за 2 групу інвалідності — від 8 мін.пенсій;
чорнобильська пенсія по інвалідності 3 групи — від 6 мін. пенсій.
Це означає, що пенсія по інвалідності, пов'язана з Чорнобилем, залежить від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Однак, починаючи з липня 2021 року, були встановлені нові, значно нижчі розміри пенсій (наприклад, 6000 грн для І групи). І попри наявність судових рішень про те, що такі виплати не можна зменшувати, у 2025 році справедливість досі не відновлена.

Так як станом на 2025 рік розмір мінімальної пенсії за віком становить 2361 гривню. то розмір, мінімальні пенсії для чорнобильців з інвалідністю мають бути наступним:
# Для I групи інвалідності: 10 * 2361 грн = 23610 грн.
# Для II групи: — 18888 грн.
# Для III групи: — 14166 грн.
На практиці воно виглядає не так, і станом на 1 березня 2025 року для чорнобильців, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, мінімальні розміри пенсій по інвалідності, розраховані за спеціальними коефіцієнтами, становлять: для I групи інвалідності – 17486,60 грн, для II групи – 13989,28 грн, а для III групи – 10491,96 грн.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
З 01.07.2025 року пенсія по інвалідності військовим призначається в залежності від причини інвалідності та групи інвалідності. Якщо інвалідність пов'язана з бойовими діями, розмір пенсії становить від 60% до 100% грошового забезпечення. У разі, якщо інвалідність не пов'язана з виконанням обов'язків, розмір пенсії становить від 40% до 70% грошового забезпечення. Загальні правила її призначення та виплати залишаються в силі, зокрема, щодо необхідності встановлення інвалідності під час служби або протягом трьох місяців після її завершення.

Як призначається пенсія

* '''Внаслідок бойових дій''': військовослужбовцям, яким встановлено інвалідність внаслідок війни, пенсія призначається у таких розмірах від суми їхнього грошового забезпечення:
** І група інвалідності: 100%.
** ІІ група інвалідності: 80%.
** ІІІ група інвалідності: 60%.
* '''Інші випадки''': якщо інвалідність не пов'язана з військовими обов'язками, то відсотки від грошового забезпечення зменшуються:
** І група інвалідності: 70%.
** ІІ група інвалідності: 60%.
** ІІІ група інвалідності: 40%.

Умови отримання

* Пенсія призначається, якщо інвалідність настала:
** Під час проходження служби в армії.
** Протягом трьох місяців після звільнення зі служби.
** Пізніше трьох місяців після звільнення, але внаслідок захворювань, які виникли в період проходження військової служби.

Важливо зазначити, що держава встановлює мінімальні гарантовані розміри пенсійних виплат для осіб з інвалідністю внаслідок війни, незалежно від розрахункового відсотка від їхнього грошового забезпечення. Згідно з даними, станом на вересень 2025 року ці мінімальні суми з урахуванням надбавок становлять:
I група інвалідності внаслідок війни: не менше 16 847 грн
II група інвалідності внаслідок війни: не менше 13 822 грн
III група інвалідності внаслідок війни: не менше 9478 грн

Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби
I групи – у розмірі 5025 гривень,
II групи – 4610 гривень,
III групи – 4396 гривень;
іншим особам з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи – у розмірі 4605 гривень, II групи – 4396 гривень, III групи – 4186 гривень;

Важливі моменти

* Для військовослужбовців страховий стаж не має значення для отримання пенсії по інвалідності, важлива лише причина інвалідності.
* У разі виходу на пенсію по інвалідності, військовий має право на отримання одноразової грошової допомоги, розмір якої залежить від групи інвалідності..

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
Для призначення пенсії по інвалідності після 01.07.2025 року вам знадобиться заява, паспорт, ідентифікаційний код, документи про страховий стаж (трудова книжка, витяги з реєстру), а також довідка про інвалідність, яка підтверджує статус після проходження оцінювання повсякденного функціонування експертною командою замість МСЕК. Необхідно також надати відомість про заробітну плату та фотографію для пенсійного посвідчення.

Тобто основними документи, які потрібно подати до Пенсійного фонду є:

# '''Заява про призначення пенсії''' .
# '''Паспорт громадянина України''' .
# '''Ідентифікаційний код''': (реєстраційний номер облікової картки платника податків).
# '''Документи, що підтверджують страховий стаж:'''
#* '''Трудова книжка''': або інші документи (наприклад, військовий квиток, диплом про денне навчання), що підтверджують стаж до 01 січня 2004 року.
#* Дані про стаж після 2004 року є в реєстрі застрахованих осіб, який пов'язаний з вашим ідентифікаційним кодом.
# '''Документи про заробітну плату''' .
# '''Документи, що підтверджують інвалідність:'''
#* '''Витяг з рішення експертної команди''', який видається після 01.07.2025 року замість довідки МСЕК.
#* Якщо довідка МСЕК була видана до 01.01.2025 року і є чинною, її також можна використовувати до закінчення терміну дії, але для продовження виплат після 01.07.2025 року може знадобитися звернення до експертної команди.
# '''Свідоцтва про народження дітей''': (за наявності).
# '''Фотографія''': (для оформлення пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. 

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо особу за цей період визнають особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-16T06:46:07Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !

Слід зазначити що з 1 липня 2025 року процедура призначення пенсії по інвалідності в Україні зазнала змін, пов'язаних із реформуванням медико-соціальної експертизи. Інвалідизацію тепер встановлюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а не . Пенсійний фонд України ( далі - ПФУ) став відповідальним за призначення всіх соціальних виплат для осіб з інвалідністю.
Ключових зміни з 01.07.2025 року це:* '''Новий орган встановлення інвалідності:''' Замість МСЕК тепер функціонує система оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться експертними командами.
* '''Передача повноважень ПФУ:''' Пенсійний фонд України отримав повноваження щодо всіх соціальних виплат для людей з інвалідністю, включно з призначенням пенсій.

===== Продовження виплат пенсій по інвалідності які були призначені раніше =====
Із 1 січня 2025 року в Україні набув чинності Закон № 4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціювання особи». Закон передбачає нові підходи до встановлення інвалідності та призначення пенсій по інвалідності, що особливо важливо в умовах воєнного стану.
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю, яким уже призначено пенсію, але строк її виплати припадає на період дії воєнного або надзвичайного стану, мають право на подовження таких виплат. У разі неможливості пройти повторний огляд чи оцінювання повсякденного функціонування з поважних причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до моменту проходження повторного огляду або щонайменше на шість місяців після завершення воєнного стану.
Для військовослужбовців, мобілізованих чи контрактників, виплати триватимуть на весь період служби.
У разі, якщо внаслідок повторного оцінювання особі з інвалідністю встановлено іншу групу (або підгрупу), розмір пенсії переглядається з місяця, що настає після надходження відповідного повідомлення до Пенсійного фонду.

Для осіб, яким було призначено повторний огляд у період з 1 січня по 30 червня 2025 року, але вони не пройшли його вчасно, інвалідність продовжується до дати ухвалення рішення за результатами оцінювання, але не пізніше 1 липня 2025 року. Виплату пенсій відповідно також продовжено до цієї дати.
Згідно з Постановою КМУ №1338, оцінювання не можуть пройти:
- особи, що мешкають на територіях, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані РФ;
- особи з тяжкими порушеннями здоров’я: неможливість пересування, самообслуговування, глухота, втрата зору, відсутність кінцівок, онкологічні хвороби, психічні розлади, інвалідність з дитинства тощо.
Для військовослужбовців ЗСУ, правоохоронців, представників спецслужб та служби цивільного захисту інвалідність і ступінь втрати працездатності автоматично продовжуються на весь час служби та ще протягом 60 днів після звільнення. Виплата пенсій для цієї категорії також продовжується на цей період.

Громадяни, яким інвалідність раніше встановлено без зазначення строку повторного огляду, можуть пройти оцінювання повсякденного функціювання добровільно. Для цієї категорії жодних змін у виплаті пенсій не передбачено — пенсії виплачуються на загальних умовах.
'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються Експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) .

'''Експертна команда лікарів''', або Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), це спеціальні групи лікарів, які замінили Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) з 1 січня 2025 року, для оцінки стану здоров'я та функціональних можливостей людини. Ці команди проводять комплексний аналіз документів, можуть призначати додаткові обстеження та ухвалюють рішення щодо встановлення чи продовження інвалідності, ступеня втрати працездатності, а також розробляють рекомендації для реабілітації.

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
З 1 липня 2025 року умови та процедура оформлення пенсії по інвалідності в Україні не змінилися кардинально, але процедура встановлення інвалідності була передана від МСЕК до експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування, які видають витяг з акта огляду, а не довідку МСЕК. Процедура оформлення пенсії включає подання заяви з необхідними документами (паспорт, РНОКПП, медичні документи) до територіального відділення Пенсійного фонду України, яке призначає пенсію на підставі витягу про встановлену інвалідність.
Далі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років.
Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися вже не до органів соціального захисту населення, а до того ж Пенсійного фонду України на який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Нарахування пенсій інвалідам-чорнобильцям у 2025 році регулює Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ним, суми виплат наступні:
* мінімальний Нарахування пенсій інвалідам-чорнобильцям у 2025 році регулює Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з ним, суми виплат наступні:
мінімальний розмір пенсії чорнобильцям з першою групою інвалідності — 10 мін. пенсій за віком;
чорнобильська пенсія за 2 групу інвалідності — від 8 мін.пенсій;
чорнобильська пенсія по інвалідності 3 групи — від 6 мін. пенсій.
Це означає, що пенсія по інвалідності, пов'язана з Чорнобилем, залежить від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Однак, починаючи з липня 2021 року, були встановлені нові, значно нижчі розміри пенсій (наприклад, 6000 грн для І групи). І попри наявність судових рішень про те, що такі виплати не можна зменшувати, у 2025 році справедливість досі не відновлена.

Так як станом на 2025 рік розмір мінімальної пенсії за віком становить 2361 гривню. то розмір, мінімальні пенсії для чорнобильців з інвалідністю мають бути наступним:
# Для I групи інвалідності: 10 * 2361 грн = 23610 грн.
# Для II групи: — 18888 грн.
# Для III групи: — 14166 грн.
На практиці воно виглядає не так, і станом на 1 березня 2025 року для чорнобильців, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, мінімальні розміри пенсій по інвалідності, розраховані за спеціальними коефіцієнтами, становлять: для I групи інвалідності – 17486,60 грн, для II групи – 13989,28 грн, а для III групи – 10491,96 грн.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
З 01.07.2025 року пенсія по інвалідності військовим призначається в залежності від причини інвалідності та групи інвалідності. Якщо інвалідність пов'язана з бойовими діями, розмір пенсії становить від 60% до 100% грошового забезпечення. У разі, якщо інвалідність не пов'язана з виконанням обов'язків, розмір пенсії становить від 40% до 70% грошового забезпечення. Загальні правила її призначення та виплати залишаються в силі, зокрема, щодо необхідності встановлення інвалідності під час служби або протягом трьох місяців після її завершення.

Як призначається пенсія

* '''Внаслідок бойових дій''': військовослужбовцям, яким встановлено інвалідність внаслідок війни, пенсія призначається у таких розмірах від суми їхнього грошового забезпечення:
** І група інвалідності: 100%.
** ІІ група інвалідності: 80%.
** ІІІ група інвалідності: 60%.
* '''Інші випадки''': якщо інвалідність не пов'язана з військовими обов'язками, то відсотки від грошового забезпечення зменшуються:
** І група інвалідності: 70%.
** ІІ група інвалідності: 60%.
** ІІІ група інвалідності: 40%.

Умови отримання

* Пенсія призначається, якщо інвалідність настала:
** Під час проходження служби в армії.
** Протягом трьох місяців після звільнення зі служби.
** Пізніше трьох місяців після звільнення, але внаслідок захворювань, які виникли в період проходження військової служби.

Важливо зазначити, що держава встановлює мінімальні гарантовані розміри пенсійних виплат для осіб з інвалідністю внаслідок війни, незалежно від розрахункового відсотка від їхнього грошового забезпечення. Згідно з даними, станом на вересень 2025 року ці мінімальні суми з урахуванням надбавок становлять:
I група інвалідності внаслідок війни: не менше 16 847 грн
II група інвалідності внаслідок війни: не менше 13 822 грн
III група інвалідності внаслідок війни: не менше 9478 грн

Важливі моменти

* Для військовослужбовців страховий стаж не має значення для отримання пенсії по інвалідності, важлива лише причина інвалідності.
* У разі виходу на пенсію по інвалідності, військовий має право на отримання одноразової грошової допомоги, розмір якої залежить від групи інвалідності..

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
Для призначення пенсії по інвалідності після 01.07.2025 року вам знадобиться заява, паспорт, ідентифікаційний код, документи про страховий стаж (трудова книжка, витяги з реєстру), а також довідка про інвалідність, яка підтверджує статус після проходження оцінювання повсякденного функціонування експертною командою замість МСЕК. Необхідно також надати відомість про заробітну плату та фотографію для пенсійного посвідчення.

Тобто основними документи, які потрібно подати до Пенсійного фонду є:

# '''Заява про призначення пенсії''' .
# '''Паспорт громадянина України''' .
# '''Ідентифікаційний код''': (реєстраційний номер облікової картки платника податків).
# '''Документи, що підтверджують страховий стаж:'''
#* '''Трудова книжка''': або інші документи (наприклад, військовий квиток, диплом про денне навчання), що підтверджують стаж до 01 січня 2004 року.
#* Дані про стаж після 2004 року є в реєстрі застрахованих осіб, який пов'язаний з вашим ідентифікаційним кодом.
# '''Документи про заробітну плату''' .
# '''Документи, що підтверджують інвалідність:'''
#* '''Витяг з рішення експертної команди''', який видається після 01.07.2025 року замість довідки МСЕК.
#* Якщо довідка МСЕК була видана до 01.01.2025 року і є чинною, її також можна використовувати до закінчення терміну дії, але для продовження виплат після 01.07.2025 року може знадобитися звернення до експертної команди.
# '''Свідоцтва про народження дітей''': (за наявності).
# '''Фотографія''': (для оформлення пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. 

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо особу за цей період визнають особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-16T06:32:47Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !

Слід зазначити що з 1 липня 2025 року процедура призначення пенсії по інвалідності в Україні зазнала змін, пов'язаних із реформуванням медико-соціальної експертизи. Інвалідизацію тепер встановлюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а не . Пенсійний фонд України ( далі - ПФУ) став відповідальним за призначення всіх соціальних виплат для осіб з інвалідністю.
Ключових зміни з 01.07.2025 року це:* '''Новий орган встановлення інвалідності:''' Замість МСЕК тепер функціонує система оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться експертними командами.
* '''Передача повноважень ПФУ:''' Пенсійний фонд України отримав повноваження щодо всіх соціальних виплат для людей з інвалідністю, включно з призначенням пенсій.

===== Продовження виплат пенсій по інвалідності які були призначені раніше =====
Із 1 січня 2025 року в Україні набув чинності Закон № 4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціювання особи». Закон передбачає нові підходи до встановлення інвалідності та призначення пенсій по інвалідності, що особливо важливо в умовах воєнного стану.
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю, яким уже призначено пенсію, але строк її виплати припадає на період дії воєнного або надзвичайного стану, мають право на подовження таких виплат. У разі неможливості пройти повторний огляд чи оцінювання повсякденного функціонування з поважних причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до моменту проходження повторного огляду або щонайменше на шість місяців після завершення воєнного стану.
Для військовослужбовців, мобілізованих чи контрактників, виплати триватимуть на весь період служби.
У разі, якщо внаслідок повторного оцінювання особі з інвалідністю встановлено іншу групу (або підгрупу), розмір пенсії переглядається з місяця, що настає після надходження відповідного повідомлення до Пенсійного фонду.

Для осіб, яким було призначено повторний огляд у період з 1 січня по 30 червня 2025 року, але вони не пройшли його вчасно, інвалідність продовжується до дати ухвалення рішення за результатами оцінювання, але не пізніше 1 липня 2025 року. Виплату пенсій відповідно також продовжено до цієї дати.
Згідно з Постановою КМУ №1338, оцінювання не можуть пройти:
- особи, що мешкають на територіях, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані РФ;
- особи з тяжкими порушеннями здоров’я: неможливість пересування, самообслуговування, глухота, втрата зору, відсутність кінцівок, онкологічні хвороби, психічні розлади, інвалідність з дитинства тощо.
Для військовослужбовців ЗСУ, правоохоронців, представників спецслужб та служби цивільного захисту інвалідність і ступінь втрати працездатності автоматично продовжуються на весь час служби та ще протягом 60 днів після звільнення. Виплата пенсій для цієї категорії також продовжується на цей період.

Громадяни, яким інвалідність раніше встановлено без зазначення строку повторного огляду, можуть пройти оцінювання повсякденного функціювання добровільно. Для цієї категорії жодних змін у виплаті пенсій не передбачено — пенсії виплачуються на загальних умовах.
'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються Експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) .

'''Експертна команда лікарів''', або Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), це спеціальні групи лікарів, які замінили Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) з 1 січня 2025 року, для оцінки стану здоров'я та функціональних можливостей людини. Ці команди проводять комплексний аналіз документів, можуть призначати додаткові обстеження та ухвалюють рішення щодо встановлення чи продовження інвалідності, ступеня втрати працездатності, а також розробляють рекомендації для реабілітації.

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
З 1 липня 2025 року умови та процедура оформлення пенсії по інвалідності в Україні не змінилися кардинально, але процедура встановлення інвалідності була передана від МСЕК до експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування, які видають витяг з акта огляду, а не довідку МСЕК. Процедура оформлення пенсії включає подання заяви з необхідними документами (паспорт, РНОКПП, медичні документи) до територіального відділення Пенсійного фонду України, яке призначає пенсію на підставі витягу про встановлену інвалідність.
Далі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років.
Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися вже не до органів соціального захисту населення, а до того ж Пенсійного фонду України на який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Нарахування пенсій інвалідам-чорнобильцям у 2025 році регулює Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ним, суми виплат наступні:
* мінімальний Нарахування пенсій інвалідам-чорнобильцям у 2025 році регулює Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з ним, суми виплат наступні:
мінімальний розмір пенсії чорнобильцям з першою групою інвалідності — 10 мін. пенсій за віком;
чорнобильська пенсія за 2 групу інвалідності — від 8 мін.пенсій;
чорнобильська пенсія по інвалідності 3 групи — від 6 мін. пенсій.
Це означає, що пенсія по інвалідності, пов'язана з Чорнобилем, залежить від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Однак, починаючи з липня 2021 року, були встановлені нові, значно нижчі розміри пенсій (наприклад, 6000 грн для І групи). І попри наявність судових рішень про те, що такі виплати не можна зменшувати, у 2025 році справедливість досі не відновлена.

Так як станом на 2025 рік розмір мінімальної пенсії за віком становить 2361 гривню. то розмір, мінімальні пенсії для чорнобильців з інвалідністю мають бути наступним:
# Для I групи інвалідності: 10 * 2361 грн = 23610 грн.
# Для II групи: — 18888 грн.
# Для III групи: — 14166 грн.
На практиці воно виглядає не так, і станом на 1 березня 2025 року для чорнобильців, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, мінімальні розміри пенсій по інвалідності, розраховані за спеціальними коефіцієнтами, становлять: для I групи інвалідності – 17486,60 грн, для II групи – 13989,28 грн, а для III групи – 10491,96 грн.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
Для призначення пенсії по інвалідності після 01.07.2025 року вам знадобиться заява, паспорт, ідентифікаційний код, документи про страховий стаж (трудова книжка, витяги з реєстру), а також довідка про інвалідність, яка підтверджує статус після проходження оцінювання повсякденного функціонування експертною командою замість МСЕК. Необхідно також надати відомість про заробітну плату та фотографію для пенсійного посвідчення.

Тобто основними документи, які потрібно подати до Пенсійного фонду є:

# '''Заява про призначення пенсії''' .
# '''Паспорт громадянина України''' .
# '''Ідентифікаційний код''': (реєстраційний номер облікової картки платника податків).
# '''Документи, що підтверджують страховий стаж:'''
#* '''Трудова книжка''': або інші документи (наприклад, військовий квиток, диплом про денне навчання), що підтверджують стаж до 01 січня 2004 року.
#* Дані про стаж після 2004 року є в реєстрі застрахованих осіб, який пов'язаний з вашим ідентифікаційним кодом.
# '''Документи про заробітну плату''' .
# '''Документи, що підтверджують інвалідність:'''
#* '''Витяг з рішення експертної команди''', який видається після 01.07.2025 року замість довідки МСЕК.
#* Якщо довідка МСЕК була видана до 01.01.2025 року і є чинною, її також можна використовувати до закінчення терміну дії, але для продовження виплат після 01.07.2025 року може знадобитися звернення до експертної команди.
# '''Свідоцтва про народження дітей''': (за наявності).
# '''Фотографія''': (для оформлення пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-16T06:24:32Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !

Слід зазначити що з 1 липня 2025 року процедура призначення пенсії по інвалідності в Україні зазнала змін, пов'язаних із реформуванням медико-соціальної експертизи. Інвалідизацію тепер встановлюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а не . Пенсійний фонд України ( далі - ПФУ) став відповідальним за призначення всіх соціальних виплат для осіб з інвалідністю.
Ключових зміни з 01.07.2025 року це:* '''Новий орган встановлення інвалідності:''' Замість МСЕК тепер функціонує система оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться експертними командами.
* '''Передача повноважень ПФУ:''' Пенсійний фонд України отримав повноваження щодо всіх соціальних виплат для людей з інвалідністю, включно з призначенням пенсій.

===== Продовження виплат пенсій по інвалідності які були призначені раніше =====
Із 1 січня 2025 року в Україні набув чинності Закон № 4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціювання особи». Закон передбачає нові підходи до встановлення інвалідності та призначення пенсій по інвалідності, що особливо важливо в умовах воєнного стану.
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю, яким уже призначено пенсію, але строк її виплати припадає на період дії воєнного або надзвичайного стану, мають право на подовження таких виплат. У разі неможливості пройти повторний огляд чи оцінювання повсякденного функціонування з поважних причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до моменту проходження повторного огляду або щонайменше на шість місяців після завершення воєнного стану.
Для військовослужбовців, мобілізованих чи контрактників, виплати триватимуть на весь період служби.
У разі, якщо внаслідок повторного оцінювання особі з інвалідністю встановлено іншу групу (або підгрупу), розмір пенсії переглядається з місяця, що настає після надходження відповідного повідомлення до Пенсійного фонду.

Для осіб, яким було призначено повторний огляд у період з 1 січня по 30 червня 2025 року, але вони не пройшли його вчасно, інвалідність продовжується до дати ухвалення рішення за результатами оцінювання, але не пізніше 1 липня 2025 року. Виплату пенсій відповідно також продовжено до цієї дати.
Згідно з Постановою КМУ №1338, оцінювання не можуть пройти:
- особи, що мешкають на територіях, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані РФ;
- особи з тяжкими порушеннями здоров’я: неможливість пересування, самообслуговування, глухота, втрата зору, відсутність кінцівок, онкологічні хвороби, психічні розлади, інвалідність з дитинства тощо.
Для військовослужбовців ЗСУ, правоохоронців, представників спецслужб та служби цивільного захисту інвалідність і ступінь втрати працездатності автоматично продовжуються на весь час служби та ще протягом 60 днів після звільнення. Виплата пенсій для цієї категорії також продовжується на цей період.

Громадяни, яким інвалідність раніше встановлено без зазначення строку повторного огляду, можуть пройти оцінювання повсякденного функціювання добровільно. Для цієї категорії жодних змін у виплаті пенсій не передбачено — пенсії виплачуються на загальних умовах.
'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються Експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) .

'''Експертна команда лікарів''', або Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), це спеціальні групи лікарів, які замінили Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) з 1 січня 2025 року, для оцінки стану здоров'я та функціональних можливостей людини. Ці команди проводять комплексний аналіз документів, можуть призначати додаткові обстеження та ухвалюють рішення щодо встановлення чи продовження інвалідності, ступеня втрати працездатності, а також розробляють рекомендації для реабілітації.

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
З 1 липня 2025 року умови та процедура оформлення пенсії по інвалідності в Україні не змінилися кардинально, але процедура встановлення інвалідності була передана від МСЕК до експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування, які видають витяг з акта огляду, а не довідку МСЕК. Процедура оформлення пенсії включає подання заяви з необхідними документами (паспорт, РНОКПП, медичні документи) до територіального відділення Пенсійного фонду України, яке призначає пенсію на підставі витягу про встановлену інвалідність.
Далі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років.
Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися вже не до органів соціального захисту населення, а до того ж Пенсійного фонду України на який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Нарахування пенсій інвалідам-чорнобильцям у 2025 році регулює Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ним, суми виплат наступні:
* мінімальний Нарахування пенсій інвалідам-чорнобильцям у 2025 році регулює Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з ним, суми виплат наступні:
мінімальний розмір пенсії чорнобильцям з першою групою інвалідності — 10 мін. пенсій за віком;
чорнобильська пенсія за 2 групу інвалідності — від 8 мін.пенсій;
чорнобильська пенсія по інвалідності 3 групи — від 6 мін. пенсій.
Це означає, що пенсія по інвалідності, пов'язана з Чорнобилем, залежить від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Однак, починаючи з липня 2021 року, були встановлені нові, значно нижчі розміри пенсій (наприклад, 6000 грн для І групи). І попри наявність судових рішень про те, що такі виплати не можна зменшувати, у 2025 році справедливість досі не відновлена.

Так як станом на 2025 рік розмір мінімальної пенсії за віком становить 2361 гривню. то розмір, мінімальні пенсії для чорнобильців з інвалідністю мають бути наступним:
# Для I групи інвалідності: 10 * 2361 грн = 23610 грн.
# Для II групи: — 18888 грн.
# Для III групи: — 14166 грн.
На практиці воно виглядає не так, і станом на 1 березня 2025 року для чорнобильців, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, мінімальні розміри пенсій по інвалідності, розраховані за спеціальними коефіцієнтами, становлять: для I групи інвалідності – 17486,60 грн, для II групи – 13989,28 грн, а для III групи – 10491,96 грн.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
* заява на пенсію по інвалідності;
* паспорт + ідентифікаційний код;
* виписка з акта огляду МСЕК;
* документи про стаж роботи і заробітну плату;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-16T06:09:56Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !

Слід зазначити що з 1 липня 2025 року процедура призначення пенсії по інвалідності в Україні зазнала змін, пов'язаних із реформуванням медико-соціальної експертизи. Інвалідизацію тепер встановлюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а не . Пенсійний фонд України ( далі - ПФУ) став відповідальним за призначення всіх соціальних виплат для осіб з інвалідністю.
Ключових зміни з 01.07.2025 року це:* '''Новий орган встановлення інвалідності:''' Замість МСЕК тепер функціонує система оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться експертними командами.
* '''Передача повноважень ПФУ:''' Пенсійний фонд України отримав повноваження щодо всіх соціальних виплат для людей з інвалідністю, включно з призначенням пенсій.

===== Продовження виплат пенсій по інвалідності які були призначені раніше =====
Із 1 січня 2025 року в Україні набув чинності Закон № 4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціювання особи». Закон передбачає нові підходи до встановлення інвалідності та призначення пенсій по інвалідності, що особливо важливо в умовах воєнного стану.
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю, яким уже призначено пенсію, але строк її виплати припадає на період дії воєнного або надзвичайного стану, мають право на подовження таких виплат. У разі неможливості пройти повторний огляд чи оцінювання повсякденного функціонування з поважних причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до моменту проходження повторного огляду або щонайменше на шість місяців після завершення воєнного стану.
Для військовослужбовців, мобілізованих чи контрактників, виплати триватимуть на весь період служби.
У разі, якщо внаслідок повторного оцінювання особі з інвалідністю встановлено іншу групу (або підгрупу), розмір пенсії переглядається з місяця, що настає після надходження відповідного повідомлення до Пенсійного фонду.

Для осіб, яким було призначено повторний огляд у період з 1 січня по 30 червня 2025 року, але вони не пройшли його вчасно, інвалідність продовжується до дати ухвалення рішення за результатами оцінювання, але не пізніше 1 липня 2025 року. Виплату пенсій відповідно також продовжено до цієї дати.
Згідно з Постановою КМУ №1338, оцінювання не можуть пройти:
- особи, що мешкають на територіях, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані РФ;
- особи з тяжкими порушеннями здоров’я: неможливість пересування, самообслуговування, глухота, втрата зору, відсутність кінцівок, онкологічні хвороби, психічні розлади, інвалідність з дитинства тощо.
Для військовослужбовців ЗСУ, правоохоронців, представників спецслужб та служби цивільного захисту інвалідність і ступінь втрати працездатності автоматично продовжуються на весь час служби та ще протягом 60 днів після звільнення. Виплата пенсій для цієї категорії також продовжується на цей період.

Громадяни, яким інвалідність раніше встановлено без зазначення строку повторного огляду, можуть пройти оцінювання повсякденного функціювання добровільно. Для цієї категорії жодних змін у виплаті пенсій не передбачено — пенсії виплачуються на загальних умовах.
'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються Експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) .

'''Експертна команда лікарів''', або Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), це спеціальні групи лікарів, які замінили Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) з 1 січня 2025 року, для оцінки стану здоров'я та функціональних можливостей людини. Ці команди проводять комплексний аналіз документів, можуть призначати додаткові обстеження та ухвалюють рішення щодо встановлення чи продовження інвалідності, ступеня втрати працездатності, а також розробляють рекомендації для реабілітації.

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
З 1 липня 2025 року умови та процедура оформлення пенсії по інвалідності в Україні не змінилися кардинально, але процедура встановлення інвалідності була передана від МСЕК до експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування, які видають витяг з акта огляду, а не довідку МСЕК. Процедура оформлення пенсії включає подання заяви з необхідними документами (паспорт, РНОКПП, медичні документи) до територіального відділення Пенсійного фонду України, яке призначає пенсію на підставі витягу про встановлену інвалідність.
Далі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років.
Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися вже не до органів соціального захисту населення, а до того ж Пенсійного фонду України на який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Порядок призначення пенсій за інвалідністю для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС регулює спеціальний закон. З 2022 року "чорнобильцям", які мають право на пенсію у зв’язку з інвалідністю, виплати можуть нараховувати в п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня відповідного року (1 січня 2024 року – 7,1 тис грн).
За бажанням пенсію можуть виплачувати в розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із середньої зарплати, одержаної людиною в зоні відчуження у 1986-1990 роках (але не більше 3 тис крб).
Розмір пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання через чорнобильську катастрофу, не може бути нижчим 6 тис грн для першої групи, 4,8 тис грн – для другої, 3,7 тис грн – для третьої і для дітей з інвалідністю. Ці цифри встановлені з 2021 року і з 2022 року мають індексуватися урядом.
Мінімальний розмір пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок чорнобильської катастрофи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС залежить від розміру середньої зарплати в країні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
* заява на пенсію по інвалідності;
* паспорт + ідентифікаційний код;
* виписка з акта огляду МСЕК;
* документи про стаж роботи і заробітну плату;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-16T06:03:17Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !

Слід зазначити що з 1 липня 2025 року процедура призначення пенсії по інвалідності в Україні зазнала змін, пов'язаних із реформуванням медико-соціальної експертизи. Інвалідизацію тепер встановлюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а не . Пенсійний фонд України ( далі - ПФУ) став відповідальним за призначення всіх соціальних виплат для осіб з інвалідністю.
Ключових зміни з 01.07.2025 року це:* '''Новий орган встановлення інвалідності:''' Замість МСЕК тепер функціонує система оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться експертними командами.
* '''Передача повноважень ПФУ:''' Пенсійний фонд України отримав повноваження щодо всіх соціальних виплат для людей з інвалідністю, включно з призначенням пенсій.

===== Продовження виплат пенсій по інвалідності які були призначені раніше =====
Із 1 січня 2025 року в Україні набув чинності Закон № 4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціювання особи». Закон передбачає нові підходи до встановлення інвалідності та призначення пенсій по інвалідності, що особливо важливо в умовах воєнного стану.
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю, яким уже призначено пенсію, але строк її виплати припадає на період дії воєнного або надзвичайного стану, мають право на подовження таких виплат. У разі неможливості пройти повторний огляд чи оцінювання повсякденного функціонування з поважних причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до моменту проходження повторного огляду або щонайменше на шість місяців після завершення воєнного стану.
Для військовослужбовців, мобілізованих чи контрактників, виплати триватимуть на весь період служби.
У разі, якщо внаслідок повторного оцінювання особі з інвалідністю встановлено іншу групу (або підгрупу), розмір пенсії переглядається з місяця, що настає після надходження відповідного повідомлення до Пенсійного фонду.

Для осіб, яким було призначено повторний огляд у період з 1 січня по 30 червня 2025 року, але вони не пройшли його вчасно, інвалідність продовжується до дати ухвалення рішення за результатами оцінювання, але не пізніше 1 липня 2025 року. Виплату пенсій відповідно також продовжено до цієї дати.
Згідно з Постановою КМУ №1338, оцінювання не можуть пройти:
- особи, що мешкають на територіях, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані РФ;
- особи з тяжкими порушеннями здоров’я: неможливість пересування, самообслуговування, глухота, втрата зору, відсутність кінцівок, онкологічні хвороби, психічні розлади, інвалідність з дитинства тощо.
Для військовослужбовців ЗСУ, правоохоронців, представників спецслужб та служби цивільного захисту інвалідність і ступінь втрати працездатності автоматично продовжуються на весь час служби та ще протягом 60 днів після звільнення. Виплата пенсій для цієї категорії також продовжується на цей період.

Громадяни, яким інвалідність раніше встановлено без зазначення строку повторного огляду, можуть пройти оцінювання повсякденного функціювання добровільно. Для цієї категорії жодних змін у виплаті пенсій не передбачено — пенсії виплачуються на загальних умовах.
'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються Експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) .

'''Експертна команда лікарів''', або Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), це спеціальні групи лікарів, які замінили Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) з 1 січня 2025 року, для оцінки стану здоров'я та функціональних можливостей людини. Ці команди проводять комплексний аналіз документів, можуть призначати додаткові обстеження та ухвалюють рішення щодо встановлення чи продовження інвалідності, ступеня втрати працездатності, а також розробляють рекомендації для реабілітації.

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років. Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися до того ж Пенсійного фонду України так як відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Порядок призначення пенсій за інвалідністю для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС регулює спеціальний закон. З 2022 року "чорнобильцям", які мають право на пенсію у зв’язку з інвалідністю, виплати можуть нараховувати в п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня відповідного року (1 січня 2024 року – 7,1 тис грн).
За бажанням пенсію можуть виплачувати в розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із середньої зарплати, одержаної людиною в зоні відчуження у 1986-1990 роках (але не більше 3 тис крб).
Розмір пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання через чорнобильську катастрофу, не може бути нижчим 6 тис грн для першої групи, 4,8 тис грн – для другої, 3,7 тис грн – для третьої і для дітей з інвалідністю. Ці цифри встановлені з 2021 року і з 2022 року мають індексуватися урядом.
Мінімальний розмір пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок чорнобильської катастрофи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС залежить від розміру середньої зарплати в країні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
* заява на пенсію по інвалідності;
* паспорт + ідентифікаційний код;
* виписка з акта огляду МСЕК;
* документи про стаж роботи і заробітну плату;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-16T06:00:14Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !

Слід зазначити що з 1 липня 2025 року процедура призначення пенсії по інвалідності в Україні зазнала змін, пов'язаних із реформуванням медико-соціальної експертизи. Інвалідизацію тепер встановлюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а не . Пенсійний фонд України ( далі - ПФУ) став відповідальним за призначення всіх соціальних виплат для осіб з інвалідністю.
Ключових зміни з 01.07.2025 року це:* '''Новий орган встановлення інвалідності:''' Замість МСЕК тепер функціонує система оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться експертними командами.
* '''Передача повноважень ПФУ:''' Пенсійний фонд України отримав повноваження щодо всіх соціальних виплат для людей з інвалідністю, включно з призначенням пенсій.

===== Продовження виплат пенсій по інвалідності які були призначені раніше =====
Із 1 січня 2025 року в Україні набув чинності Закон № 4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціювання особи». Закон передбачає нові підходи до встановлення інвалідності та призначення пенсій по інвалідності, що особливо важливо в умовах воєнного стану.
Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю, яким уже призначено пенсію, але строк її виплати припадає на період дії воєнного або надзвичайного стану, мають право на подовження таких виплат. У разі неможливості пройти повторний огляд чи оцінювання повсякденного функціонування з поважних причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до моменту проходження повторного огляду або щонайменше на шість місяців після завершення воєнного стану.
Для військовослужбовців, мобілізованих чи контрактників, виплати триватимуть на весь період служби.
У разі, якщо внаслідок повторного оцінювання особі з інвалідністю встановлено іншу групу (або підгрупу), розмір пенсії переглядається з місяця, що настає після надходження відповідного повідомлення до Пенсійного фонду.

Для осіб, яким було призначено повторний огляд у період з 1 січня по 30 червня 2025 року, але вони не пройшли його вчасно, інвалідність продовжується до дати ухвалення рішення за результатами оцінювання, але не пізніше 1 липня 2025 року. Виплату пенсій відповідно також продовжено до цієї дати.
Згідно з Постановою КМУ №1338, оцінювання не можуть пройти:
- особи, що мешкають на територіях, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані РФ;
- особи з тяжкими порушеннями здоров’я: неможливість пересування, самообслуговування, глухота, втрата зору, відсутність кінцівок, онкологічні хвороби, психічні розлади, інвалідність з дитинства тощо.
Для військовослужбовців ЗСУ, правоохоронців, представників спецслужб та служби цивільного захисту інвалідність і ступінь втрати працездатності автоматично продовжуються на весь час служби та ще протягом 60 днів після звільнення. Виплата пенсій для цієї категорії також продовжується на цей період.

Громадяни, яким інвалідність раніше встановлено без зазначення строку повторного огляду, можуть пройти оцінювання повсякденного функціювання добровільно. Для цієї категорії жодних змін у виплаті пенсій не передбачено — пенсії виплачуються на загальних умовах.
'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи .

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років. Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися до того ж Пенсійного фонду України так як відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Порядок призначення пенсій за інвалідністю для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС регулює спеціальний закон. З 2022 року "чорнобильцям", які мають право на пенсію у зв’язку з інвалідністю, виплати можуть нараховувати в п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня відповідного року (1 січня 2024 року – 7,1 тис грн).
За бажанням пенсію можуть виплачувати в розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із середньої зарплати, одержаної людиною в зоні відчуження у 1986-1990 роках (але не більше 3 тис крб).
Розмір пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання через чорнобильську катастрофу, не може бути нижчим 6 тис грн для першої групи, 4,8 тис грн – для другої, 3,7 тис грн – для третьої і для дітей з інвалідністю. Ці цифри встановлені з 2021 року і з 2022 року мають індексуватися урядом.
Мінімальний розмір пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок чорнобильської катастрофи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС залежить від розміру середньої зарплати в країні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
* заява на пенсію по інвалідності;
* паспорт + ідентифікаційний код;
* виписка з акта огляду МСЕК;
* документи про стаж роботи і заробітну плату;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-16T05:56:12Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !

Слід зазначити що з 1 липня 2025 року процедура призначення пенсії по інвалідності в Україні зазнала змін, пов'язаних із реформуванням медико-соціальної експертизи. Інвалідизацію тепер встановлюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а не . Пенсійний фонд України ( далі - ПФУ) став відповідальним за призначення всіх соціальних виплат для осіб з інвалідністю.
Ключових зміни з 01.07.2025 року це:* '''Новий орган встановлення інвалідності:''' Замість МСЕК тепер функціонує система оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться експертними командами.
* '''Передача повноважень ПФУ:''' Пенсійний фонд України отримав повноваження щодо всіх соціальних виплат для людей з інвалідністю, включно з призначенням пенсій.

'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи .

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років. Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися до того ж Пенсійного фонду України так як відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Порядок призначення пенсій за інвалідністю для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС регулює спеціальний закон. З 2022 року "чорнобильцям", які мають право на пенсію у зв’язку з інвалідністю, виплати можуть нараховувати в п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня відповідного року (1 січня 2024 року – 7,1 тис грн).
За бажанням пенсію можуть виплачувати в розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із середньої зарплати, одержаної людиною в зоні відчуження у 1986-1990 роках (але не більше 3 тис крб).
Розмір пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання через чорнобильську катастрофу, не може бути нижчим 6 тис грн для першої групи, 4,8 тис грн – для другої, 3,7 тис грн – для третьої і для дітей з інвалідністю. Ці цифри встановлені з 2021 року і з 2022 року мають індексуватися урядом.
Мінімальний розмір пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок чорнобильської катастрофи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС залежить від розміру середньої зарплати в країні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
* заява на пенсію по інвалідності;
* паспорт + ідентифікаційний код;
* виписка з акта огляду МСЕК;
* документи про стаж роботи і заробітну плату;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-16T05:53:47Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !

Слід зазначити що з 1 липня 2025 року процедура призначення пенсії по інвалідності в Україні зазнала змін, пов'язаних із реформуванням медико-соціальної експертизи. Інвалідизацію тепер встановлюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а не . Пенсійний фонд України ( далі - ПФУ) став відповідальним за призначення всіх соціальних виплат для осіб з інвалідністю.

2. Тимчасово, '''у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування''', для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, '''пенсія по інвалідності призначається - з дня встановлення інвалідності.'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи .

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років. Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися до того ж Пенсійного фонду України так як відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Порядок призначення пенсій за інвалідністю для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС регулює спеціальний закон. З 2022 року "чорнобильцям", які мають право на пенсію у зв’язку з інвалідністю, виплати можуть нараховувати в п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня відповідного року (1 січня 2024 року – 7,1 тис грн).
За бажанням пенсію можуть виплачувати в розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із середньої зарплати, одержаної людиною в зоні відчуження у 1986-1990 роках (але не більше 3 тис крб).
Розмір пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання через чорнобильську катастрофу, не може бути нижчим 6 тис грн для першої групи, 4,8 тис грн – для другої, 3,7 тис грн – для третьої і для дітей з інвалідністю. Ці цифри встановлені з 2021 року і з 2022 року мають індексуватися урядом.
Мінімальний розмір пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок чорнобильської катастрофи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС залежить від розміру середньої зарплати в країні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
* заява на пенсію по інвалідності;
* паспорт + ідентифікаційний код;
* виписка з акта огляду МСЕК;
* документи про стаж роботи і заробітну плату;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-15T14:23:52Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !
Пунктом 14'''-6''' розділу XV "Прикінцеві положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] передбачено:

1. Для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв’язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає '''на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні''', у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період воєнного стану - не менш як на весь строк їх військової служби). Якщо при повторному огляді особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, продовженої відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи до територіального органу Пенсійного фонду.

2. Тимчасово, '''у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування''', для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, '''пенсія по інвалідності призначається - з дня встановлення інвалідності.'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи .

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років. Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися до того ж Пенсійного фонду України так як відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Порядок призначення пенсій за інвалідністю для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС регулює спеціальний закон. З 2022 року "чорнобильцям", які мають право на пенсію у зв’язку з інвалідністю, виплати можуть нараховувати в п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня відповідного року (1 січня 2024 року – 7,1 тис грн).
За бажанням пенсію можуть виплачувати в розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із середньої зарплати, одержаної людиною в зоні відчуження у 1986-1990 роках (але не більше 3 тис крб).
Розмір пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання через чорнобильську катастрофу, не може бути нижчим 6 тис грн для першої групи, 4,8 тис грн – для другої, 3,7 тис грн – для третьої і для дітей з інвалідністю. Ці цифри встановлені з 2021 року і з 2022 року мають індексуватися урядом.
Мінімальний розмір пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок чорнобильської катастрофи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС залежить від розміру середньої зарплати в країні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
* заява на пенсію по інвалідності;
* паспорт + ідентифікаційний код;
* виписка з акта огляду МСЕК;
* документи про стаж роботи і заробітну плату;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''''''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Після проведення оцінювання експертною командою всі рішення щодо встановлення або перегляду статусу інвалідності формуються в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування. Ця система забезпечує '''автоматичну передачу інформації до систем Мінсоцполітики і далі до Пенсійного фонду''' для подальшого нарахування виплат.

Далі після звернення людини — офлайн чи онлайн — заявка одразу надходить у систему та обробляється без зайвих затримок. Звернутися за виплатами можна як через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, так і до одного з понад 500 сервісних центрів Фонду. Також, як і раніше, за оформленням виплат можна звертатись до ЦНАПів чи сільських/селищних/міських рад. Після звернення людини до будь-якої доступної точки заявка потраплятиме одразу в опрацювання працівнику Пенсійного фонду. Після розгляду призначення виплати на картку людини в тому банку, де вона обслуговується.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-15T13:59:40Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !
Пунктом 14'''-6''' розділу XV "Прикінцеві положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] передбачено:

1. Для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв’язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає '''на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні''', у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період воєнного стану - не менш як на весь строк їх військової служби). Якщо при повторному огляді особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, продовженої відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи до територіального органу Пенсійного фонду.

2. Тимчасово, '''у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування''', для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, '''пенсія по інвалідності призначається - з дня встановлення інвалідності.'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи .

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років. Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися до того ж Пенсійного фонду України так як відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. No 695 «Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України" призначення та виплата цього виду допомоги з 01.07.2025 року покладена на Пенсійний фонд України.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Порядок призначення пенсій за інвалідністю для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС регулює спеціальний закон. З 2022 року "чорнобильцям", які мають право на пенсію у зв’язку з інвалідністю, виплати можуть нараховувати в п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня відповідного року (1 січня 2024 року – 7,1 тис грн).
За бажанням пенсію можуть виплачувати в розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із середньої зарплати, одержаної людиною в зоні відчуження у 1986-1990 роках (але не більше 3 тис крб).
Розмір пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання через чорнобильську катастрофу, не може бути нижчим 6 тис грн для першої групи, 4,8 тис грн – для другої, 3,7 тис грн – для третьої і для дітей з інвалідністю. Ці цифри встановлені з 2021 року і з 2022 року мають індексуватися урядом.
Мінімальний розмір пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок чорнобильської катастрофи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС залежить від розміру середньої зарплати в країні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
* заява на пенсію по інвалідності;
* паспорт + ідентифікаційний код;
* виписка з акта огляду МСЕК;
* документи про стаж роботи і заробітну плату;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''' медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю '''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Органи медико-соціальної експертизи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд.
== Правове регулювання ==

Порядок призначення пенсії по інвалідності та відносини, що виникають з цього приводу регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.09.2011 N 561], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317]

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Пенсія по інвалідності

2025-09-15T13:44:14Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 Постанова Кабінету Міністрів УКраїни від 15.11.2024 року "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]

{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану''' !
Пунктом 14'''-6''' розділу XV "Прикінцеві положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] передбачено:

1. Для осіб з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв’язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає '''на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні''', у разі неможливості проходження повторного огляду виплата пенсії продовжується до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період воєнного стану - не менш як на весь строк їх військової служби). Якщо при повторному огляді особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, продовженої відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи до територіального органу Пенсійного фонду.

2. Тимчасово, '''у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування''', для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, '''пенсія по інвалідності призначається - з дня встановлення інвалідності.'''
|}

== Загальні положення ==
'''Пенсія''' - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»].

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон) пенсії по інвалідності призначаються внаслідок:
* загального захворювання;
* каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства.
Залежно від ступеня втрати працездатності визначено '''три групи інвалідності'''.

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи .

'''Пенсія по інвалідності''' призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page страхового стажу], передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

== Умови для оформлення пенсійних виплат ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статті 32 Закону], особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, тобто умова отримання пенсії у зв'язку з інвалідністю – наявність відповідного страхового стажу. Залежно від віку особи та групи інвалідності він становить 1-15 років. Якщо людина не має достатньої кількості років страхового стажу, то вона може звернутися до управління праці та соціального захисту населення за призначенням соціальної допомоги.

'''Для осіб з інвалідністю I групи:'''
* до досягнення особою 25 років 1 рік;
* від 26 років до досягнення особою 28 років включно 2 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 3 роки;
* від 32 років до досягнення особою 34 років включно 4 роки;
* від 35 років до досягнення особою 37 років включно 5 років;

* від 38 років до досягнення особою 40 років включно 6 років;
* від 41 років до досягнення особою 43 років включно 7 років;
* від 44 років до досягнення особою 48 років включно 8 років;
* від 49 років до досягнення особою 53 років включно 9 років;
* від 54 років до досягнення особою 59 років включно 10 років.

'''Для осіб з інвалідністю II та III груп:'''
* до досягнення особою 23 років включно 1 рік
* від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки;
* від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки;
* від 29 років до досягнення особою 31 років включно 4 роки;
* від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років;
* від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років;
* від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років;
* від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років;
* від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років;
* від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років;
* від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років;
* від 49 років до досягнення особою 51 років включно 12років;
* від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років;
* від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років.
'''Згідно з частиною 2 ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності такого страхового стажу:'''
* У жінок – 20, у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;
* У жінок – 21, у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;
* У жінок – 22, у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;
* У жінок – 23, у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;
* У жінок – 24, у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;
* У жінок – 25, у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно;

'''Важливо!''' Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, визнані особами з інвалідністю після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] та особами з інвалідністю III групи за їхнім вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу в чоловіків – 35, у жінок – 30 років.

== Розміри пенсій по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

# особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком;
# особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] .

'''Важливо!''' Якщо у осіб з інвалідністю є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

До пенсії по інвалідності '''встановлюються надбавки (на догляд, на утриманців), підвищення, додаткові пенсії, пенсія за особливі заслуги перед Україною,''' якщо особа з інвалідністю має на них право відповідно до чинного законодавства.
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654]: – непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії по інвалідності виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину; – особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю “) виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265], у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат особам з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб з інвалідністю (у тому числі дітей з інвалідністю) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

'''Важливо!''' Пенсії особам з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання обчислюються із середнього заробітку на підприємстві для даної професії та призначаються відповідно до ''[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_1999_09_23/an/73/T991105.html Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності]"''. Щоб пенсія по інвалідності була призначена від дня встановлення інвалідності, '''заяву''' на її призначення слід '''подати до управління Пенсійного фонду не пізніше трьох місяців із дня встановлення інвалідності'''. Для призначення пенсії по інвалідності надається [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page пакет документів], необхідних для призначення пенсії за віком і витяг з акту огляду [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF МСЕК.]
===== Пенсії з інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС =====
Порядок призначення пенсій за інвалідністю для постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС регулює спеціальний закон. З 2022 року "чорнобильцям", які мають право на пенсію у зв’язку з інвалідністю, виплати можуть нараховувати в п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня відповідного року (1 січня 2024 року – 7,1 тис грн).
За бажанням пенсію можуть виплачувати в розмірі відшкодування фактичних збитків, виходячи із середньої зарплати, одержаної людиною в зоні відчуження у 1986-1990 роках (але не більше 3 тис крб).
Розмір пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання через чорнобильську катастрофу, не може бути нижчим 6 тис грн для першої групи, 4,8 тис грн – для другої, 3,7 тис грн – для третьої і для дітей з інвалідністю. Ці цифри встановлені з 2021 року і з 2022 року мають індексуватися урядом.
Мінімальний розмір пенсій для осіб з інвалідністю внаслідок чорнобильської катастрофи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС залежить від розміру середньої зарплати в країні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік.
===== Пенсія у зв’язку з інвалідністю для військових =====
Пенсія за інвалідністю для військовослужбовців призначається в разі виникнення проблем із здоров'ям в період проходження служби або до трьох місяців після звільнення з неї. Цю пенсію можуть призначити і після завершення тримісячного терміну з дати звільнення зі служби, якщо виявиться, що захворювання, наслідком яких стало отримання інвалідності, виникли в період проходження служби (травми, поранення, контузії).
Розмір пенсії з інвалідності військовослужбовцям визначається у відсотках до їх грошового забезпечення (ставка та надбавки): перша група – 100% від суми грошового забезпечення, друга – 80%, третя – 60%.
Відповідно до закону, право на пенсію мають і військовослужбовці, у яких інвалідність настала внаслідок каліцтва чи нещасного випадку не під час виконання службових обов’язків. У такому випадку її розмір буде нижчим: для першої групи – 70% від грошового забезпечення, другої – 60%, третьої – 40%.
Мінімальна пенсійна виплата для осіб з інвалідністю внаслідок війни залежить від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 січня 2024 року – 2 361 грн): для першої групи – 650% прожиткового мінімуму (15 346 грн), другої – 525% (12 395 грн), третьої – 360% (8 499 грн).

== Документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності ==
* заява на пенсію по інвалідності;
* паспорт + ідентифікаційний код;
* виписка з акта огляду МСЕК;
* документи про стаж роботи і заробітну плату;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* фотокартка (для видачі пенсійного посвідчення).
'''Зверніть увагу!''' В 2016 році [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page ст.32 Закону] було доповнено частиною другою, яка передбачає також призначення пенсії особі '''''незалежно від наявності страхового стажу''''', в разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року. У випадку, коли у особи з інвалідністю '''відсутня достатня кількість страхового стажу''', він може звернутися до управління праці і соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення йому допомоги за нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 ''Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»''.]

== Період, на який призначається пенсія по інвалідності ==
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page статею 26 цього Закону], пенсії по інвалідності призначаються ''довічно''. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

== Строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності ==
У разі '''зміни групи інвалідності''' пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі '''встановлено інвалідність нижчої групи''', пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

'''У разі визнання особи''', яка пройшла повторний огляд, '''здоровою''' пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі '''якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд''' у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності ''зупиняється'' з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд.

У разі якщо '''строк повторного огляду''' медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю '''пропущено з поважних причин''' або в разі '''визнання її знову особою з інвалідністю''' виплата пенсії по інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня повторного огляду, але ''не більш як за три роки'', якщо орган медико-соціальної експертизи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я або якщо вона не отримувала пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд '''без поважних причин''', то в разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності знову за умови, що після припинення виплати пенсії минуло ''не більше п'яти років.'' Якщо минуло більше п'яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Органи медико-соціальної експертизи зобов'язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез'явлення цих осіб на зазначений огляд.
== Правове регулювання ==

Порядок призначення пенсії по інвалідності та відносини, що виникають з цього приводу регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.09.2011 N 561], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317]

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії Збройних Сил України

2025-09-15T08:54:35Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n885 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 зі змінами(далі - Положення)]
== Загальна інформація ==
'''Військово-лікарська експертиза''' визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п. 1.1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення]). 
'''Військово-лікарська експертиза - це:'''
* медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
* визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
* установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). 
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають '''постанови'''. 
Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (пункт 2.1 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page#Text Положення]). 
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов’язкові до виконання (п.2.1 глави 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення]). 
Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. 
ЦВЛК Міністерства оборони України розташована у ''м Київ, вул. Госпітальна, 16''. 
Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються голові ЦВЛК (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page#Text Положення]).
== Порядок оскарження постанов (висновку) ВЛК ==
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у '''ЦВЛК''' або у '''судовому порядку''' (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page#Text Положення]). 
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (п.п. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення]).
=== Досудовий порядок оскарження ===
Законодавством передбачено можливість оскарження постанов ВЛК у досудовому порядку. Зокрема, відповідно до абзацу 3 пункту 2.12 наказу Міноборони № 402, у спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів, за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності:
* - Скарги на постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК Київського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП;
* - постанови, прийняті ВЛК обласними (Київського міського) ТЦК та СП, оскаржуються в штатних ВЛК (Центральній військово-лікарській комісії (далі - ЦВЛК), ВЛК регіону);
* - постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку;
* - постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені тільки в судовому порядку.

Для оскарження постанови ВЛК у досудовому порядку необхідно підготувати відповідну заяву про перегляд такої постанови та додати всі необхідні документи, видані військово-лікарською комісією. У заяві важливо чітко викласти підстави для оскарження, наприклад, помилку ВЛК у встановленні причинного зв'язку захворювання тощо

За наслідками розгляду заяви вища інстанція ВЛК може прийняти рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного вирішення питання щодо придатності до військової служби.
Для оскарження постанови ВЛК у досудовому порядку необхідно підготувати відповідну заяву про перегляд такої постанови та додати всі необхідні документи, видані військово-лікарською комісією. У заяві важливо чітко викласти підстави для оскарження, наприклад, непомічену хворобу, помилку ВЛК у встановленні причинного зв'язку захворювання тощо.

{| class="wikitable"
|[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/vlk_oskarzhennya_de66098626/vlk_oskarzhennya_de66098626.pdf Шаблон скарги на висновок ВЛК (підготовлено Правозахисним центром для військовослужбовців "Принцип")]
|}
=== Судовий порядок оскарження ===
Крім досудового порядку, постанови ВЛК можуть бути оскаржені й у судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

''Строки для оскарження регулюються статтею 122 КАСУ:''
# Три місяці з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови.
# Шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2025 році це складає 1211,20 грн.

Вимоги до позовної заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статей 160 і 161 КАСУ.
''Зокрема, позовна заява має містити:''
* найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
* повне найменування сторін та їх місцезнаходження (місце проживання);
* зміст оспорюваного рішення (постанови ВЛК);
* виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги;
* вимоги позивача і їх обґрунтування;
* перелік документів, що додаються до заяви.
* До заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).

'''''Важливо! Звернення з позовною заявою до суду щодо оскарження постанови ВЛК, не зупиняє її виконання'''''

== Судова практика ==
Верховний Суд у своїй практиці виробив низку важливих позицій щодо оскарження постанов військово-лікарських комісій. Зокрема, у [https://verdictum.ligazakon.net/document/89793141 постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 Верховний Суд] висловив такі ключові положення:

1. судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів. Суд не може підміняти собою ВЛК та самостійно визначати ступінь придатності до військової служби, однак має право оцінити повноту й об'єктивність проведеного медичного огляду та встановлення причинного зв'язку захворювання.

2. суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.

3. у випадку встановлення судом недоліків у процедурі проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК, постанова ВЛК може бути визнана незаконною та скасована із зобов'язанням провести повторний медичний огляд.

4. суд не має права самостійно встановлювати причинний зв'язок хвороби з проходженням військової служби або визначати ступінь втрати працездатності. Це належить до компетенції ВЛК.
Необхідно підкреслити, що й судова практика щодо оскарження постанов ВЛК є досить суперечливою.
Наприклад, корисним для з'ясування правових підходів до оскарження рішень ВЛК є аналіз двох судових рішень у справах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110521618 № 420/5300/23] та № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 480/6410/23].

== Корисні посилання ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=Z_UPY7ppL7s Відеоролик системи надання безоплатної правничої допомоги: Оскарження рішення ВЛК: алгоритм дій військовослужбовців]

== Див. також ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Міністерства]]

Порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії Збройних Сил України

2025-09-15T08:52:38Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n885 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 зі змінами(далі - Положення)]
== Загальна інформація ==
'''Військово-лікарська експертиза''' визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п. 1.1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення]). 
'''Військово-лікарська експертиза - це:'''
* медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
* визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
* установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). 
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають '''постанови'''. 
Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (пункт 2.1 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page#Text Положення]). 
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов’язкові до виконання (п.2.1 глави 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення]). 
Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. 
ЦВЛК Міністерства оборони України розташована у ''м Київ, вул. Госпітальна, 16''. 
Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються голові ЦВЛК (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page#Text Положення]).
== Порядок оскарження постанов (висновку) ВЛК ==
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у '''ЦВЛК''' або у '''судовому порядку''' (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/page#Text Положення]). 
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (п.п. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення]).
=== Досудовий порядок оскарження ===
Законодавством передбачено можливість оскарження постанов ВЛК у досудовому порядку. Зокрема, відповідно до абзацу 3 пункту 2.12 наказу Міноборони № 402, у спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів, за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.
Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності:
* - Скарги на постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК Київського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП;
* - постанови, прийняті ВЛК обласними (Київського міського) ТЦК та СП, оскаржуються в штатних ВЛК (Центральній військово-лікарській комісії (далі - ЦВЛК), ВЛК регіону);
* - постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку;
* - постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Для оскарження постанови ВЛК у досудовому порядку необхідно підготувати відповідну заяву про перегляд такої постанови та додати всі необхідні документи, видані військово-лікарською комісією. У заяві важливо чітко викласти підстави для оскарження, наприклад, помилку ВЛК у встановленні причинного зв'язку захворювання тощо

За наслідками розгляду заяви вища інстанція ВЛК може прийняти рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного вирішення питання щодо придатності до військової служби.
Для оскарження постанови ВЛК у досудовому порядку необхідно підготувати відповідну заяву про перегляд такої постанови та додати всі необхідні документи, видані військово-лікарською комісією. У заяві важливо чітко викласти підстави для оскарження, наприклад, непомічену хворобу, помилку ВЛК у встановленні причинного зв'язку захворювання тощо.

{| class="wikitable"
|[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/vlk_oskarzhennya_de66098626/vlk_oskarzhennya_de66098626.pdf Шаблон скарги на висновок ВЛК (підготовлено Правозахисним центром для військовослужбовців "Принцип")]
|}
=== Судовий порядок оскарження ===
Крім досудового порядку, постанови ВЛК можуть бути оскаржені й у судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

''Строки для оскарження регулюються статтею 122 КАСУ:''
# Три місяці з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови.
# Шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2025 році це складає 1211,20 грн.

Вимоги до позовної заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статей 160 і 161 КАСУ.
''Зокрема, позовна заява має містити:''
* найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
* повне найменування сторін та їх місцезнаходження (місце проживання);
* зміст оспорюваного рішення (постанови ВЛК);
* виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги;
* вимоги позивача і їх обґрунтування;
* перелік документів, що додаються до заяви.
* До заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).

'''''Важливо! Звернення з позовною заявою до суду щодо оскарження постанови ВЛК, не зупиняє її виконання'''''

== Судова практика ==
Верховний Суд у своїй практиці виробив низку важливих позицій щодо оскарження постанов військово-лікарських комісій. Зокрема, у [https://verdictum.ligazakon.net/document/89793141 постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 Верховний Суд] висловив такі ключові положення:

1. судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів. Суд не може підміняти собою ВЛК та самостійно визначати ступінь придатності до військової служби, однак має право оцінити повноту й об'єктивність проведеного медичного огляду та встановлення причинного зв'язку захворювання.

2. суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.

3. у випадку встановлення судом недоліків у процедурі проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК, постанова ВЛК може бути визнана незаконною та скасована із зобов'язанням провести повторний медичний огляд.

4. суд не має права самостійно встановлювати причинний зв'язок хвороби з проходженням військової служби або визначати ступінь втрати працездатності. Це належить до компетенції ВЛК.
Необхідно підкреслити, що й судова практика щодо оскарження постанов ВЛК є досить суперечливою.
Наприклад, корисним для з'ясування правових підходів до оскарження рішень ВЛК є аналіз двох судових рішень у справах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110521618 № 420/5300/23] та № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/115380708 480/6410/23].

== Корисні посилання ==

* [https://www.youtube.com/watch?v=Z_UPY7ppL7s Відеоролик системи надання безоплатної правничої допомоги: Оскарження рішення ВЛК: алгоритм дій військовослужбовців]

== Див. також ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Міністерства]]

Порядок визнання жилої будівлі аварійною (непридатною для проживання)

2025-09-15T08:43:43Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затверджене постановою Ради Міністрів Української РСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0021662-09#Text СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009 Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків, затверджений наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2009 року № 21 (далі - Стандарт)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-213662-10 Лист Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 26 лютого 2010 року № 12/20-11-213]

== Загальна інформація ==

'''Аварійна будівля''' - житловий будинок, у якого надземні конструктивні елементи, фундамент (або будинок загалом) не відповідають вимогам безпечної експлуатації або частково зруйновані та фізичне зношування (у грошовому розрахунку) будинку становить 81 – 100%.

''Фізичний знос'' визначається за СОУ ЖКГ 2009 р.Відповідно до цього стандарту, фізичний знос - це втрата вартості будинку в порівнянні з вартістю нового будинку зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей його елементів. Під фізичним зносом конструкцій, технічних пристроїв та будівель загалом мається на увазі втрата ними початкових техніко-експлуатаційних показників (міцності, стійкості, надійності тощо) внаслідок дії природно-кліматичних, технічних факторів та життєдіяльності людини. Величина фізичного зношування елементів будинку визначається візуальним обстеженням з використанням деяких механізмів. В окремих випадках допускається можливість розкриття окремих конструктивних елементів – силами власника чи експлуатаційної організації. У СОУ ЖКГ 2009 надано низку таблиць, у яких чітко прописано, у яких випадках фізичне зношування дорівнює 0-20%, у яких 21-40%, при яких 41-60%, 61-80%, ну а при яких і зовсім - непридатний – 81-100%. Є окремі таблиці для різних елементів житла - фундаментів, для печей, стін, дахів, перегородок, сходів тощо, і кожен елемент має свою питому вагу, для кінцевого висновку про аварійність будинку

'''Порядок визнання будинку аварійним'''
Постанова №189 регулює порядок проведення огляду житлових будинків, щодо їхньої аварійності (непридатності для проживання). Під час огляду перевіряється:
# двір будинку та елементи його благоустрою;
# фундаменти, підвали;
# стіни та елементи фасадів (балкони, еркери, карнизи тощо);
# стикові з'єднання у великопанельних житлових будинках;
# дах будинку та обладнання на ньому (димові та вентиляційні канали тощо);
# ліфти та їхнє обладнання;
# поверхи житлового будинку, включаючи їхні конструкції;
# інженерне обладнання (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).
Так, згідно з пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text Положення] обстеження стану житлових будинків провадиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі потреби залучаються спеціалісти проектних та науково-дослідних організацій, органів СЕС тощо - для експертизи про визнання будинку аварійним.

Після обстеження, відповідна житлово-експлуатаційна організація (далі ЖЕО) визначає чи відповідає вимогам будинок, чи не відповідає. Про це складається відповідний акт, який затверджується керівником зазначеної організації.
Якщо при обстеженні стану житлових будинків буде виявлено невідповідність санітарним та технічним вимогам, яку можна або доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, ЖЕО вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту. У разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту ЖЕО вносить до виконавчого органу місцевої ради пропозицію про визнання житлового будинку (житлового приміщення) таким, що не відповідає зазначеним вимогам та непридатним для проживання. Разом із пропозицією подаються:

* акт обстеження стану житлового будинку із відповідним висновком;
* техпаспорт житлового будинку з даними про його фізичне зношування;
* (при необхідності) висновок проектної або науково-дослідної організації щодо аварійного тех. стану житлового будинку;
* висновок органу або установи СЕС щодо відповідності житлового будинку санітарним вимогам

Якщо експлуатація будинків відомчого або громадського житлового фонду здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією, то обстеження цих будинків за клопотанням такого підприємства, установи, організації здійснюється житлово-експлуатаційною організацією, визначеною виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/280/97-%D0%B2%D1%80 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] питання щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

== Фізичний знос житлових будинків ==

'''Фізичний знос''' - втрата вартості будинку порівняно з вартістю нового будинку, зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей його елементів ([https://docs.google.com/document/d/173p9oQ9KiM7fwFeQPMMfoJQb8oq1_ntA/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true пункт 3.3. розділу 3 Стандарту]).

Під фізичним зносом конструкцій, технічних пристроїв і будинків у цілому мається на увазі втрата ними первісних техніко-експлуатаційних показників (міцності, стійкості, надійності і т. ін.) внаслідок дії природно - кліматичних, технічних факторів та життєдіяльності людини ([https://docs.google.com/document/d/173p9oQ9KiM7fwFeQPMMfoJQb8oq1_ntA/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true пункт 4.5. розділу 4 Стандарту]).
{| class="wikitable"
! colspan="3" |<big>Приблизна шкала оцінки зносу елементів будинку</big>
|-
! фізичний знос % !! Оцінка технічного стану !! Загальна характеристика технічного стану
|-
| 0-20 || добрий || Пошкоджень і деформацій немає. Є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту
|-
| 21-40 || задовільний || Елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії
|-
| 41-60 || незадовільний || Експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту
|-
| 61-80 || ветхий || Стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих – дуже ветхий. Обмежене виконання елементами будинку своїх функцій
|-
| 81-100 || непридатний || Елементи будинку знаходяться у зруйнованому стані. При зносі 100% залишки елемента повністю ліквідовані
|}

== Порядок визнання житлового будинку непридатним для проживання або аварійним==
Визнання будинку аварійним – це складна технічна процедура, яка незмінно призводить до розселення мешканців.

Визнання жилого будинку непридатним для проживання врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n51 статтею 7 Житлового кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text Положенням].

Щоб будинок був визнаний непридатним для проживання в ньому має бути виявлено наявність шкідливих факторів навколишнього середовища, які впливають на здоров'я людини або його життя.

'''Підстави для визнання житлового будинку аварійним:'''
# Погіршення стану несучих і другорядних конструкцій, пов'язане з техногенними або природними катаклізмами, якщо, звичайно, руйнування не можуть бути усунені, а цілісність споруди відновлена;
# Зміни у мікрокліматі житлового приміщення;
# Руйнування будівлі через фізичне зношування;
# Відсутність інженерних комунікаційбез яких неможлива нормальна життєдіяльність;
# Сильне осідання багатоквартирного будинку: половина першого поверху знаходиться нижче за рівень землі;
# Перевищення допустимого рівня шуму у приміщенні;
# Спорудження розташовується в районі постійних затоплень, які не можуть бути усунені та запобігані жодним діям спеціальних комунальних служб.

Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнено в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

=== Алгоритм дій: ===
→ Мешканці житлового будинку мають звернутися із заявою про обстеження будинку (бажано колективно) до власника (балансоутримувача) будинку.

→ Власник (балансоутримувач) будинку звертається до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з проханням щодо обстеження стану житлового будинку.

→ Для обстеження стану жилих будинків, виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів призначає комісію в такому складі: заступник голови виконавчого комітету місцевої Ради (голова комісії), начальник управління (відділу) житлового (комунального) господарства виконавчого комітету місцевої Ради (заступник голови комісії), представник органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби, представник відділу (управління) у справах будівництва і архітектури виконавчого комітету місцевої Ради або районний архітектор, представник органу державного пожежного нагляду, депутат місцевої Ради, інженер житлово-експлуатаційної організації (секретар комісії), представник громадського будинкового комітету. При обстеженні стану жилих будинків відомчого або громадського житлового фонду до складу комісії включається також представник органу, який здійснює управління відповідним фондом. Також до складу комісії можуть бути залучені в установленому порядку фахівці проектних, науково-дослідних та інших організацій.

→ Обстеження стану жилих будинків провадиться інженерно-технічними працівниками '''житлово-експлуатаційних організацій''' за участю представників громадськості.

Якщо під час планових або позапланових обстежень цих будинків виявиться їхня невідповідність санітарним і технічним вимогам, які можна й доцільно ліквідувати шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація, у віданні якої перебуває житловий фонд, повинна позитивно вирішити питання про проведення такого ремонту (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).

→ У разі неможливості й недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до уповноваженого органу '''пропозицію''' про визнання жилого будинку таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання та додаються документи:
# акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком;
# технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність;
# висновок проектної або науково-дослідної організації (у разі необхідності) щодо технічного стану жилого будинку та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку;
# висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку санітарним нормам.
→ Для обстеження стану житлових будинків виконавчий комітет відповідної місцевої ради призначає спеціальну міжвідомчу комісію, яка:
* розглядає подані житлово-експлуатаційною організацією документи;
* обстежує стан жилого будинку (жилого приміщення) та складає акт обстеження технічного стану будинку;
* перевіряє обгрунтованість висновків про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення). У випадках, коли за висновком комісії виявлені під час обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) негативні фактори можуть бути усунені шляхом проведення капітального ремонту будинку (приміщення), матеріали обстеження передаються житлово-експлуатаційній організації для проведення в установленому порядку необхідного ремонту;
* встановлює причини незадовільного стану жилого будинку (жилого приміщення) і при наявності вини в цьому службових осіб ставить питання про притягнення їх до відповідальності;
* при визнанні жилого будинку (жилого приміщення) непридатним для проживання (аварійним) вносить виконавчому комітетові місцевої ради пропозицію з проектом відповідного рішення (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).
→ Виконавчий комітет відповідної місцевої ради розглядає подані комісією матеріали і приймає '''рішення щодо придатності жилого будинку''' (жилого приміщення) для проживання (пункт 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF Положення]).

→''' Якщо будинок визнано аварійним'''
Розрізняють різні типи житлового фонду. РК, у статті 4, розрізняє:
* державний житловий фонд: житлові будинки та житлові приміщення у будинках, що належать державі;
* громадський житловий фонд: житлові будинки та житлові приміщення у будинках, що належать кооперативним організаціям, їхнім об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям;
* фонд житлово-будівельних кооперативів: житлові будинки, що належать до житлово-будівельних кооперативів;
''приватний житловий фонд'': житлові будинки (частини будинків); квартири, що належать громадянам на праві приватної власності;

''житловий фонд соціального призначення'': квартири у багатоквартирних житлових будинках, садибні (одноквартирні) житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях усіх форм власності, які надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту.
Від того, до якого саме житлового фонду віднесено будинок і залежить, хто відповідальний за нормальний технічний стан будинку, та хто зобов'язаний проводити аналіз його придатності, ремонт та благоустрій.

Так, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text Постановою №189], житлові будинки державного та громадського фонду мають обстежуватися не менше ніж 1 раз на 5 років. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n51 статті 7 Житлового кодексу України] - непридатні для життя житлові будинки та приміщення можуть бути переобладнані для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради. Власне, сьогодні ці функції покладаються на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n518 статей 110] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n527 112 Житлового кодексу України] визначено, що громадяни виселяються з житлових будинків державного та громадського житлового фонду з наданням іншого упорядкованого житлового приміщення, якщо:

* будівля, в якій знаходиться житлове приміщення, підлягає знесенню;
* будинок (житлове приміщення) загрожує обвалом;
* будинок (житлове приміщення) підлягає переобладнанню на нежитловий.

Виселеним надається інше упорядковане житлове приміщення залежно від належності будинку або виконавчим комітетом (органом) місцевої ради або державною, кооперативною чи іншою громадською організацією, а у разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією – виконавчим комітетом (органом) місцевої ради.
Потрібно розуміти, яке житло вважається упорядкованим.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n303 статті 50 Житлового кодексу України] дається визначення, що житло, що надається громадянам для проживання, має бути упорядкованим щодо умов даного населеного пункту та відповідати санітарним та технічним вимогам. Як бачимо з актуальних стандартів - потрібно розрізняти поняття "старе житло" (яке вимагає ремонту), "непридатне (аварійне) житло" (яке практично неможливо або недоцільно відновлювати). І те, й інше навряд чи можна назвати упорядкованим, проте якщо перше підлягає ремонту, то друге – лише заміні.

Гарним прикладом судової практики щодо житла комунальної власності (фактично державний житловий фонд) є [https://verdictum.ligazakon.net/document/90872536 Постанова Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного цивільного суду у справі № 438/887/16-ц від 05.08.2020 р]., в якій особи з інвалідністю змушені були шукати житло, оскільки проживати у квартирі 3,2 кв.м. після пожежі - вони не могли: там взагалі були відсутні газ, світло, вода тощо. Зрозуміло, після пожежі квартира була в аварійному стані. Але місцева рада так і не надала тимчасового житла. А на прохання привести квартиру у належний стан – не діяла. У результаті - суд апеляційної інстанції зобов'язав виконавчий комітет Бориславської міської ради Львівської області привести квартиру у стан, що відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n303 статті 50 Житлового кодексу України], та зобов'язав - доки спірна квартира ремонтуватиметься - надати сім'ї житлове приміщення з фонду житла для тимчасового проживання, що відповідає санітарним та технічним вимогам.

Щодо приватного житлового фонду. Насамперед визнання приватного будинку непридатним для проживання дає право, згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n621 статті 132-1 Житлового кодексу України] – отримати тимчасове житло. До фондів житла для тимчасового проживання відносяться житлові приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання. Такі приміщення надаються - у тому числі - громадянам, які змушені залишити житлове приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, що загрожують стану та безпеці відповідного житла. Нове житло має відповідати санітарним та технічним вимогам. Житлова площа у житлових приміщеннях із фондів житла для тимчасового проживання надається за нормами, встановленими для проживання громадян у гуртожитках.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n621 статті 132-1 Житлового кодексу України] житлові приміщення із фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам:
* за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання та їхній сукупний дохід є недостатнім для придбання або оренди іншого житлового приміщення;
першочергове право на забезпечення житловим приміщенням із фондів житла для тимчасового проживання мають сім'ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність та особи пенсійного віку;

громадяни, яким надано житлове приміщення із фондів житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ цього житлового приміщення, здавати його у найм або вселяти у нього інших мешканців;

житлові приміщення із фондів житла для тимчасового проживання надаються строком до 1 року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності мешканця цього приміщення придбати альтернативне місце проживання;

детальний порядок надання такого житла передбачено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/422-2004-%D0%BF#Text постанові Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. №422 “Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання та користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання”]

== Судова практика ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d93 Рішення Європейського суду з прав людини від 06 червня 2019 року у справі "Брайловська проти України"]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86173771 Постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 760/6275/19] (щодо відселення мешканців гуртожитку під час проведення капітального ремонту жилої будівлі)

== Див. також ==
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]
* [[Виселення з квартири наймача]]
* [[Порядок надання жилої площі в гуртожитках. Виселення з гуртожитків]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

Отримання витягу про відсутність або наявність судимості

2025-09-12T07:50:13Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0425-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 № 207 "Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0425-22#Text Наказу МВС України від 30.03.2022 № 207 "Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості"], довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, '''видаються у формі витягів з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості'''"

'''Витяг з ІАС - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням ІАС та містить відомості з неї, які є актуальні на дату та час його формування.'''
Кожному Витягу присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах ІАС.

Існує два види витягів про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України — так званий «скорочений» та «повний» витяг. «Скорочений» включатиме відомості про відсутність/наявність судимості, «повний» має — відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність/наявність судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

== Хто має право звернутися, підстави та строк отримання Витягу/відомостей ==
{| class="wikitable"
|+
!№
!Суб'єкт звернення
!Документ, що подається
!Підстава звернення
!Строк надання витягу
|-
|1.
|Державні органи, які здійснюють правоохоронні функції, органи прокуратури, суди всіх рівнів
|вимога
|проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у межах досудового розслідування та проведення оперативно-розшукових заходів за оперативно-розшуковими справами в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством та законодавством про оперативно-розшукову діяльність, нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, підтримання державного обвинувачення в суді, судовий розгляд справ у порядку кримінального або цивільного судочинства, виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, або складання досудової доповіді, здійснення контррозвідувальної діяльності, перевірка осіб у зв’язку з оформленням допуску до державної таємниці, перевірка осіб відповідно до Законів України «Про очищення влади», «Про запобігання корупції», необхідність отримання інформації з ІАС у зв’язку з реалізацією інших повноважень, передбачених законодавством
|до 10 робочих днів (у виняткових випадках, коли підготовка відповіді потребує додаткової перевірки інформації, відповіді на вимоги надаються у строк до 30 календарних днів)
|-
|2.
|Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи та організації, у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законодавством
|у вигляді листа довільної форми, зміст якого повинен відповідати вимогам, що встановлені статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних», що реєструється відповідно до встановлених правил діловодства та подається на розгляд до служби ЄІС МВС
|отримання інформації про наявність чи відсутність в особи судимості та притягнення її до кримінальної відповідальності
| протягом 30 календарних днів, якщо інше не передбачено законодавством
|-
|3.
|Фізична особа, яка досягла 14-річного віку
| Запит подається в паперовій або електронній форм
| Має право на отримання з ІАС відомостей про себе в паперовій або електронній формі (здійснення всиновлення; оформлення документів в органах соціального забезпечення; оформлення віз для виїзду за кордон та надання до установ іноземних держав; оформлення на роботу; для участі в процедурі закупівель тощо.
|Результати перевірки за ІАС за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення '''невідкладно''' надаються ініціатору запиту у вигляді Витягу.
Відповіді на запити, подані в паперовій формі, надаються у строк '''до 10 робочих днів'''.
У виняткових випадках, коли підготовка Витягу потребує додаткової перевірки інформації, відповіді на вимоги надаються у строк '''до 30 календарних днів'''.
Строк вмотивованої відмови в наданні Витягу не може перевищувати 10 робочих днів із дня надходження запиту.
|}
==Отримання Витягу за зверненнями фізичних осіб==
[[Файл:Як отримати витяг про відсутність судимості.jpg|міні|351x351пкс]]
'''Відомості з ІАС надаються Заявнику у формі Витягу з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання Витягу'''

♦ '''Запит у паперовій формі''' подається особисто Заявником або уповноваженою ним у встановленому порядку особою (далі - Представник) до служби ЄІС МВС, регіонального сервісного центру МВС (далі - РСЦ МВС) або віддаленого пункту реєстрації акредитованого центру сертифікації ключів МВС (далі - ВПР АЦСК МВС) незалежно від реєстрації місця проживання Заявника.

Заявник під час подання запиту особисто пред’являє посадовій особі служби ЄІС МВС, РСЦ МВС або ВПР АЦСК МВС документ, що посвідчує його особу, та надає його копію.

Представник під час подання запиту пред’являє посадовій особі служби ЄІС МВС, РСЦ МВС або ВПР АЦСК МВС документ, що посвідчує його особу, надає його копію, копію документа, що посвідчує особу Заявника, та копію документа, який уповноважує його представляти інтереси Заявника.
Запит друкується або заповнюється письмово від руки розбірливими літерами без виправлень.

Запит обов’язково підписується Заявником або Представником.

♦ '''Запит в електронній формі''' подається за умови ідентифікації Заявника з використанням електронного підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, що відповідає вимогам законодавства України, через офіційний вебсайт МВС [https://vytiah.mvs.gov.ua/app/landing vytiah.mvs.gov.ua] або з використанням сервісної послуги єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ у формі прикладного програмного інтерфейсу, Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або електронного кабінету громадянина.

Витяг виготовляється в електронній формі. У випадках, передбачених законодавством, та за бажанням Заявника Витяг може бути надано в паперовій формі.
Сформований в електронній формі Витяг засвідчується електронною печаткою служби ЄІС МВС та надсилається до робочого місця віддаленого доступу, з якого надійшов запит.

Посадова особа служби ЄІС МВС, РСЦ МВС або ВПР АЦСК МВС на робочому місці віддаленого доступу роздруковує Витяг на аркушах паперу формату А4 (210 × 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків.

Легітимність Витягу може бути перевірена через офіційний вебсайт МВС або з використанням сервісної послуги єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, у формі прикладного програмного інтерфейсу, Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або електронного кабінету громадянина.
'''

'''Підстави для відмови у наданні відомостей:
запит подано особою, яку неможливо ідентифікувати або яка не підтвердила повноваження щодо його подання, або установчі дані в запиті зазначені не в повному обсязі чи некоректно;
# у запиті не вказано мету отримання відомостей;
# у запиті не вказано вид запитуваної інформації (відомості про відсутність (наявність) судимості, притягнення до кримінальної відповідальності або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України);
# відомості про фізичну особу, зазначені в запиті в електронній формі, не відповідають реквізитам підписувача, що зазначені в посиленому сертифікаті відкритого ключа електронного цифрового підпису .

Отримання довідки за кордоном
У разі тимчасового або постійного перебування фізичної особи за межами держави відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України можна отримати в посольствах або консульських установах України.

Для цього необхідно надати:
* заяву встановленої форми (як правило зразок можна знайти на веб-сайті відповідного посольства чи консульської установи або отримати безпосередньо у приміщенні такої установи);
* оригінал і копію першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
* оригінал і копію першої та другої сторінки з дійсним місцем реєстрації паспорту громадянина України (за наявності).
{| class="wikitable"
|'''Отримати Витяг про відсутність судимості в електронному вигляді можна через застосунок «Дія». Для цього достатньо перейти за [https://diia.gov.ua/services/vityag-pro-nesudimist посиланням]'''
'''Щоб отримати витяг про несудимість у Дії, потрібно:'''
* перейти у застосунку в розділ «Сервіси»;
* вибрати «Довідки та витяги» — «Витяг про несудимість»;
* вибрати тип та мету запиту;
* заповнити дані про себе;
* надіслати запит.
Якщо інформація про вас є в центральній базі даних та не потребує додаткової перевірки, дані підтягнуться з реєстрів і витяг сформується автоматично.
Як оформити довідку про несудимість на сайті «Електронні інформаційні послуги» (https://vytiah.mvs.gov.ua/app/landing):
Натисніть «Отримати витяг».
Виберіть спосіб ідентифікації (за допомогою кваліфікованого електронного підпису або Bank ID)
Введіть свій номер телефону та пароль від інтернет-банкінгу, підтвердіть ідентифікацію
Звірте правильність переданих даних та натисніть «Надіслати запит».
За допомогою згенерованого номера можна відстежити статус заявки на цьому ж сайті.

''Зверніть увагу!'' У цих випадках Ви отримаєте витяг про відсутність судимості в електронному форматі. У паперовому вигляді вона видається Міністерством внутрішніх справ за адресою: м.Київ, вул.Богомольця, 10, і друкується на спеціальному бланку встановленої форми.

====== Скільки дійсний витяг про несудимість? ======
Термін дії витягу про несудимість українським законодавством не встановлено, проте на нього можуть зважати ті установи чи організації, куди подається документ. Наведемо кілька прикладів:
Виїзд за кордон, оформлення візи — не більше 90 днів.
Працевлаштування в державних установах — 1–3 місяці.
Участь у тендерах, держзакупівлях — 30–60 днів.
Надання в банки, страхові компанії — до 3 місяців.
Оформлення документів на ПМП / громадянство (витяг про несудимість з апостилем) — 90 днів.
Тому перед отриманням витягу краще уточнити вимоги тієї установи, куди ви його подаєте. Оптимальне рішення — замовити документ якомога ближче до дати його подання, так ви гарантовано уникнете непотрібних проблем.

|}

== Вартість ==
'''Довідка надається безоплатно.''' У випадку звернення до посольства або консульської установи України для отримання довідки справляється консульський збір у розмірі 28 євро ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-18#n78 розділ ІІІ додатку 2 до Положення про консульський збір України, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 23 квітня 2018 року № 182]).

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]

Добровільне припинення товариства з обмеженою відповідальністю

2025-08-05T13:30:59Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/215681___703846 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/105494___105494 Лист Міністерства праці і соціальної політики України від 25 травня 2010 року № 107/06/186-10]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 Лист Міністерства соціальної політики України від 15 лютого 2012 року № 18/06/186-12]

== Прийняття рішення про ліквідацію ==
'''Важливо!''' Слід розуміти що наразі чинним законодавством не передбачено ніяких спрощень процедури припинення(ліквідації) підприємства, тобто процедура ліквідації однакова як і в мирний час так і під час дії воєнного стану. Тому при припиненні(ліквідації) підприємства під час дії воєнного стану треба враховувати що доступ до держреєстрів обмежений, а також є мораторій на документальні перевірки ЄСВ, що може значно затягнутися в зв'язку з вищезазначеними причинами і фактично може бути завершена вже після закінчення воєнного стану.
Порядок ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю регламентує Закон № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Зокрема, ч. 1 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] передбачено, що '''ТОВ припиняється''' в результаті передання всього свого майна, усіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або '''в результаті ліквідації'''.

Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] добровільне припинення ТОВ здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, визначених законодавством. Отже, на загальних зборах засновників приймають рішення про ліквідацію ТОВ, яке оформлюють протоколом (п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text].

'''Рішення про ліквідацію ТОВ''', яке викладається українською мовою, а за бажанням – ще й іншою мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]), '''повинно містити такі відомості''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]):
# персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії),
# реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 105 ЦКУ]).
''Далі учасники ТОВ зобов'язані '''протягом трьох робочих днів''' з дати прийняття рішення про ліквідацію ТОВ у письмовій формі повідомити про прийняте рішення орган, що здійснює державну реєстрацію відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 105 ЦКУ].''

'''Процес прийняття рішення про ліквідацію ТОВ та проведення його державної реєстрації'''
Ліквідація юридичної особи у добровільному порядку розпочинається з прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників ТОВ або одноосібним рішенням єдиного учасника у порядку, передбаченому установчими документами такого ТОВ, та призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора).
При цьому вимоги до змісту такого рішення визначаються ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про держреєстрацію), та повинно містити наступні відомості:
* склад ліквідаційної комісії (ліквідатора) та реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
* порядок та строки пред’явлення вимог кредиторами ТОВ, державної реєстрації рішення про припинення ТОВ шляхом його ліквідації.
До того ж, учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, (або їх уповноважений представник) зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити державного реєстратора. Після чого державний реєстратор протягом 24 годин вносить інформацію про прийняте рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), включаючи строк пред’явлення кредиторами своїх вимог та у той же день забезпечує повідомлення (передачу до інформаційних систем) Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) тощо.
Окремо зазначаємо, що чинним законодавством України не встановлено вимог до членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), тому ними можуть бути будь-які особи. Однак на практиці найчастіше зустрічаються випадки, коли ліквідатором призначають саме керівника компанії.
Крім того, до дня прийняття рішення про припинення ТОВ, її відокремлені підрозділи (філії, представництва) та/або дочірні компанії повинні бути закриті (припинені), у разі наявності таких.
'''''Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками, подаються такі документи зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 10 ст. 17 Закону № 755], а саме:'''''
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про припинення юридичної особи;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії), реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи про припинення ТОВ. 

Прийняте рішення про ліквідацію ТОВ потім можна скасувати. Для цього держреєстратору подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про скасування рішення про припинення юридичної особи згідно вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 11 ст. 17 Закону № 755].
== Ліквідаційна комісія та її робота ==
'''''Персональний склад комісії''''' з припинення юридичної особи зазначається в рішенні про припинення юридичної особи. Утім, надалі склад ліквідаційної комісії можна змінити, але відомості про такі зміни слід подати держреєстратору. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 12 ст. 17 Закону № 755] для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голові комісії необхідно подати примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про зміни. 

У нормативних актах немає встановлених вимог до складу ліквідаційної комісії, що підтверджує й Мін'юст. Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 105 ЦКУ] виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи. Органами управління ТОВ є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 97 ЦКУ]. Виконавчий орган у ТОВ може бути колегіальним, тобто дирекція на чолі з генеральним директором або одноосібним – один директор, що встановлено нормами ст.39 Закону №[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Відомості про орган управління ТОВ має бути зазначено в установчих документах ТОВ. Тож на підставі цієї інформації загальні збори ТОВ приймають рішення щодо складу ліквідаційної комісії. 

Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 105 ЦКУ] ліквідаційній комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах із третіми особами й виступають у суді від імені юридичної особи що припиняється.
'''Зокрема, ліквідаційна комісія здійснює такі дії:'''
* вживає всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості ТОВ і в письмовій формі повідомляє кожного з боржників про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 111 ЦКУ]);З моменту внесення відмітки до держреєстру стартує період, коли кредитори можуть направляти юрособі, яка ліквідується, свої вимоги і претензії по заборгованостях (цей період не може бути менше 2 місяців, і не більше 6). Про початок цього етапу контрагентів потрібно повідомити письмово. На розгляд кожної вимоги у ліквідованої особи є 30 днів з моменту отримання. За цей час необхідно провести повний розрахунок по заборгованостях з кредиторами і дебіторами.
* вживає заходів щодо інвентаризації майна ТОВ і проводить таку інвентаризацію в суцільному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text п. 12 Порядку № 419], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text п. 7 розд. I Положення № 879]);
* за потреби забезпечує проведення незалежної оцінки майна ТОВ відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ]. Обов'язкова оцінка проводиться тільки при ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна). В інших випадках таку оцінку проводять за бажанням власників ТОВ;
* під час здійснення заходів щодо ліквідації ТОВ до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунку, що використовується для розрахунків із кредиторами під час ліквідації. Перелік рахунків, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття, за зверненням ліквідаційної комісії надає контролюючий орган.
* вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів
* звільняє працівників ТОВ. У загальному випадку працівників звільняють за ініціативою роботодавця на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП]. При цьому працівників про наступне вивільнення має бути попереджено не пізніше ніж за 2 місяці згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 492 КЗпП]. Протягом двомісячного строку з дати попередження до дати звільнення працівник продовжує працювати та роботодавець за власною ініціативою не має права його звільнити ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN56433.html лист Мінпраці від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10]). При цьому за наявності письмового прохання працівника про скорочення строку попередження про наступне вивільнення працівника може бути звільнено до його закінчення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП] ([https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 лист Мінсоцполітики від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12]);
* повертає органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки й штампи, також печатки та штампи можуть не повертатись органам держаної влади, а знищуватися самостійно органом, який забезпечує їх знищення, про що потрібно скласти відповідний акт у довільній формі;
* до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає до відповідних офіційних органів звітність, первинні документи для проведення перевірки, проміжний ліквідаційний баланс і ліквідаційний баланс , анулює реєстрацію платника ПДВ.
* розраховується з кредиторами в порядку черговості, установленої згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 112 ЦКУ і ч. 9 ст. 111 ЦКУ];, а саме:
відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
* 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
* 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
* 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
* 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
* Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії (ліквідатора) у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (ліквідатора). Вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
* передає майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, учасникам ТОВ, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
* передає документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, відповідним архівним установам.
* складає акт ліквідаційної комісії, у якому вказується: дата складення; перелік членів комісії; усі дії, проведені в процедурі ліквідації у хронологічному порядку; документи, отримані в результаті цих дій. Акт підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується власниками ТОВ;
* Також на ліквідаційну комісію (ліквідатора) ТОВ покладається обов’язок щодо передачі документів, що підлягають довготривалому зберіганню відповідно до Переліку документів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, до архівної установи за місцезнаходженням такого ТОВ та отримання відповідної довідки (п. 2 ч. 13 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Цей крок необхідно вчиняти після проведення всіх вищезазначених дій з чітким розумінням, що у кредиторів, у тому числі державних органів, відсутні будь-які грошові вимоги і ТОВ готова до фінального етапу припинення.
* забезпечує подання державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації припинення ТОВ .
== Необхідні реєстраційні дії для припинення ==
'''''Для державної реєстрації припинення юридичної особи після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:'''''
# заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 р. № 15/5;
# довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. 

Інформацію про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП податковий орган самостійно передає держреєстратору до закінчення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день одержання відповідного запиту від держреєстратора. 

'''Важливо!''' Держреєстратор розглядає подані документи протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних і святкових днів і за результатами такого розгляду вноситься запис про припинення юрособи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, дата внесення запису вважається датою ліквідації ТОВ. 

'''''Технічний адміністратор Єдиного держреєстру в день проведення реєстраційної дії про припинення юридичної особи забезпечує передання до інформаційних систем , а саме до:'''''
* <big>центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування</big>, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії;
* <big>Пенсійного фонду України</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* <big>Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії з держреєстрації рішення про припинення юридичної особи. 

Відомості з Єдиного держреєстру про державну реєстрацію припинення ТОВ є підставою для зняття з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та здійснення інших дій відповідно до законодавства. 

Вітаємо! Всі основні і найскладніші кроки, яких вимагає ліквідація ТОВ, пройдені. Тепер залишилося зібрати всі документи, які підтверджують проходження цих етапів, і передати їх державному реєстратору разом із заявою про закриття підприємства. Подаємо такі документи:
* Заповнена форма заяви про припинення діяльності ТОВ;
* Довідки з податкової та пенсійного фонду про відсутність заборгованостей;
* Довідка з національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність нескасованих випусків цінних паперів;
* Довідка з архівної установи, яка підтверджує прийняття документів на зберігання.
Держреєстратор знайомиться з усім пакетом документів і, якщо не виявить будь-яких причин для відмови у закритті підприємства, вносить до Єдиного державного реєстру позначку про те, що діяльність юрособи припинена. З цього моменту підприємство вважається повністю ліквідованим.Тобто кінцевим етапом в процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до ЄДР даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації, на підставі поданої заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n66 форма 7]). Урезультаті таких дій, державний реєстратор видає ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
[[Категорія:Господарське право]]

Добровільне припинення товариства з обмеженою відповідальністю

2025-08-05T12:00:22Z

Volodymyr.markovskyi: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/215681___703846 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/105494___105494 Лист Міністерства праці і соціальної політики України від 25 травня 2010 року № 107/06/186-10]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 Лист Міністерства соціальної політики України від 15 лютого 2012 року № 18/06/186-12]

== Прийняття рішення про ліквідацію ==
Порядок ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю регламентує Закон № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Зокрема, ч. 1 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] передбачено, що '''ТОВ припиняється''' в результаті передання всього свого майна, усіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або '''в результаті ліквідації'''.

Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] добровільне припинення ТОВ здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, визначених законодавством. Отже, на загальних зборах засновників приймають рішення про ліквідацію ТОВ, яке оформлюють протоколом (п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text].

'''Рішення про ліквідацію ТОВ''', яке викладається українською мовою, а за бажанням – ще й іншою мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]), '''повинно містити такі відомості''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]):
# персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії),
# реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 105 ЦКУ]).
''Далі учасники ТОВ зобов'язані '''протягом трьох робочих днів''' з дати прийняття рішення про ліквідацію ТОВ у письмовій формі повідомити про прийняте рішення орган, що здійснює державну реєстрацію відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 105 ЦКУ].''

'''Процес прийняття рішення про ліквідацію ТОВ та проведення його державної реєстрації'''
Ліквідація юридичної особи у добровільному порядку розпочинається з прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників ТОВ або одноосібним рішенням єдиного учасника у порядку, передбаченому установчими документами такого ТОВ, та призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора).
При цьому вимоги до змісту такого рішення визначаються ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про держреєстрацію), та повинно містити наступні відомості:
* склад ліквідаційної комісії (ліквідатора) та реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
* порядок та строки пред’явлення вимог кредиторами ТОВ, державної реєстрації рішення про припинення ТОВ шляхом його ліквідації.
До того ж, учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, (або їх уповноважений представник) зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити державного реєстратора. Після чого державний реєстратор протягом 24 годин вносить інформацію про прийняте рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), включаючи строк пред’явлення кредиторами своїх вимог та у той же день забезпечує повідомлення (передачу до інформаційних систем) Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) тощо.
Окремо зазначаємо, що чинним законодавством України не встановлено вимог до членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), тому ними можуть бути будь-які особи. Однак на практиці найчастіше зустрічаються випадки, коли ліквідатором призначають саме керівника компанії.
Крім того, до дня прийняття рішення про припинення ТОВ, її відокремлені підрозділи (філії, представництва) та/або дочірні компанії повинні бути закриті (припинені), у разі наявності таких.
'''''Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками, подаються такі документи зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 10 ст. 17 Закону № 755], а саме:'''''
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про припинення юридичної особи;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії), реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи про припинення ТОВ. 

Прийняте рішення про ліквідацію ТОВ потім можна скасувати. Для цього держреєстратору подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про скасування рішення про припинення юридичної особи згідно вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 11 ст. 17 Закону № 755].
== Ліквідаційна комісія та її робота ==
'''''Персональний склад комісії''''' з припинення юридичної особи зазначається в рішенні про припинення юридичної особи. Утім, надалі склад ліквідаційної комісії можна змінити, але відомості про такі зміни слід подати держреєстратору. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 12 ст. 17 Закону № 755] для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голові комісії необхідно подати примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про зміни. 

У нормативних актах немає встановлених вимог до складу ліквідаційної комісії, що підтверджує й Мін'юст. Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 105 ЦКУ] виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи. Органами управління ТОВ є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 97 ЦКУ]. Виконавчий орган у ТОВ може бути колегіальним, тобто дирекція на чолі з генеральним директором або одноосібним – один директор, що встановлено нормами ст.39 Закону №[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Відомості про орган управління ТОВ має бути зазначено в установчих документах ТОВ. Тож на підставі цієї інформації загальні збори ТОВ приймають рішення щодо складу ліквідаційної комісії. 

Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 105 ЦКУ] ліквідаційній комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах із третіми особами й виступають у суді від імені юридичної особи що припиняється.
'''Зокрема, ліквідаційна комісія здійснює такі дії:'''
* вживає всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості ТОВ і в письмовій формі повідомляє кожного з боржників про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 111 ЦКУ]);З моменту внесення відмітки до держреєстру стартує період, коли кредитори можуть направляти юрособі, яка ліквідується, свої вимоги і претензії по заборгованостях (цей період не може бути менше 2 місяців, і не більше 6). Про початок цього етапу контрагентів потрібно повідомити письмово. На розгляд кожної вимоги у ліквідованої особи є 30 днів з моменту отримання. За цей час необхідно провести повний розрахунок по заборгованостях з кредиторами і дебіторами.
* вживає заходів щодо інвентаризації майна ТОВ і проводить таку інвентаризацію в суцільному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text п. 12 Порядку № 419], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text п. 7 розд. I Положення № 879]);
* за потреби забезпечує проведення незалежної оцінки майна ТОВ відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ]. Обов'язкова оцінка проводиться тільки при ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна). В інших випадках таку оцінку проводять за бажанням власників ТОВ;
* під час здійснення заходів щодо ліквідації ТОВ до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунку, що використовується для розрахунків із кредиторами під час ліквідації. Перелік рахунків, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття, за зверненням ліквідаційної комісії надає контролюючий орган.
* вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів
* звільняє працівників ТОВ. У загальному випадку працівників звільняють за ініціативою роботодавця на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП]. При цьому працівників про наступне вивільнення має бути попереджено не пізніше ніж за 2 місяці згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 492 КЗпП]. Протягом двомісячного строку з дати попередження до дати звільнення працівник продовжує працювати та роботодавець за власною ініціативою не має права його звільнити ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN56433.html лист Мінпраці від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10]). При цьому за наявності письмового прохання працівника про скорочення строку попередження про наступне вивільнення працівника може бути звільнено до його закінчення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП] ([https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 лист Мінсоцполітики від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12]);
* повертає органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки й штампи, також печатки та штампи можуть не повертатись органам держаної влади, а знищуватися самостійно органом, який забезпечує їх знищення, про що потрібно скласти відповідний акт у довільній формі;
* до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає до відповідних офіційних органів звітність, первинні документи для проведення перевірки, проміжний ліквідаційний баланс і ліквідаційний баланс , анулює реєстрацію платника ПДВ.
* розраховується з кредиторами в порядку черговості, установленої згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 112 ЦКУ і ч. 9 ст. 111 ЦКУ];, а саме:
відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
* 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
* 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
* 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
* 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
* Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії (ліквідатора) у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (ліквідатора). Вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
* передає майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, учасникам ТОВ, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
* передає документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, відповідним архівним установам.
* складає акт ліквідаційної комісії, у якому вказується: дата складення; перелік членів комісії; усі дії, проведені в процедурі ліквідації у хронологічному порядку; документи, отримані в результаті цих дій. Акт підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується власниками ТОВ;
* Також на ліквідаційну комісію (ліквідатора) ТОВ покладається обов’язок щодо передачі документів, що підлягають довготривалому зберіганню відповідно до Переліку документів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, до архівної установи за місцезнаходженням такого ТОВ та отримання відповідної довідки (п. 2 ч. 13 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Цей крок необхідно вчиняти після проведення всіх вищезазначених дій з чітким розумінням, що у кредиторів, у тому числі державних органів, відсутні будь-які грошові вимоги і ТОВ готова до фінального етапу припинення.
* забезпечує подання державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації припинення ТОВ .
== Необхідні реєстраційні дії для припинення ==
'''''Для державної реєстрації припинення юридичної особи після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:'''''
# заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 р. № 15/5;
# довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. 

Інформацію про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП податковий орган самостійно передає держреєстратору до закінчення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день одержання відповідного запиту від держреєстратора. 

'''Важливо!''' Держреєстратор розглядає подані документи протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних і святкових днів і за результатами такого розгляду вноситься запис про припинення юрособи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, дата внесення запису вважається датою ліквідації ТОВ. 

'''''Технічний адміністратор Єдиного держреєстру в день проведення реєстраційної дії про припинення юридичної особи забезпечує передання до інформаційних систем , а саме до:'''''
* <big>центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування</big>, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії;
* <big>Пенсійного фонду України</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* <big>Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії з держреєстрації рішення про припинення юридичної особи. 

Відомості з Єдиного держреєстру про державну реєстрацію припинення ТОВ є підставою для зняття з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та здійснення інших дій відповідно до законодавства. 

Вітаємо! Всі основні і найскладніші кроки, яких вимагає ліквідація ТОВ, пройдені. Тепер залишилося зібрати всі документи, які підтверджують проходження цих етапів, і передати їх державному реєстратору разом із заявою про закриття підприємства. Подаємо такі документи:
* Заповнена форма заяви про припинення діяльності ТОВ;
* Довідки з податкової та пенсійного фонду про відсутність заборгованостей;
* Довідка з національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність нескасованих випусків цінних паперів;
* Довідка з архівної установи, яка підтверджує прийняття документів на зберігання.
Держреєстратор знайомиться з усім пакетом документів і, якщо не виявить будь-яких причин для відмови у закритті підприємства, вносить до Єдиного державного реєстру позначку про те, що діяльність юрособи припинена. З цього моменту підприємство вважається повністю ліквідованим.Тобто кінцевим етапом в процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до ЄДР даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації, на підставі поданої заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n66 форма 7]). Урезультаті таких дій, державний реєстратор видає ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
[[Категорія:Господарське право]]

Добровільне припинення товариства з обмеженою відповідальністю

2025-08-05T11:54:27Z

Volodymyr.markovskyi: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/105494___105494 Лист Міністерства праці і соціальної політики України від 25 травня 2010 року № 107/06/186-10]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 Лист Міністерства соціальної політики України від 15 лютого 2012 року № 18/06/186-12]

== Прийняття рішення про ліквідацію ==
Порядок ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю регламентує Закон № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Зокрема, ч. 1 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] передбачено, що '''ТОВ припиняється''' в результаті передання всього свого майна, усіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або '''в результаті ліквідації'''.

Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] добровільне припинення ТОВ здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, визначених законодавством. Отже, на загальних зборах засновників приймають рішення про ліквідацію ТОВ, яке оформлюють протоколом (п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text].

'''Рішення про ліквідацію ТОВ''', яке викладається українською мовою, а за бажанням – ще й іншою мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]), '''повинно містити такі відомості''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]):
# персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії),
# реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 105 ЦКУ]).
''Далі учасники ТОВ зобов'язані '''протягом трьох робочих днів''' з дати прийняття рішення про ліквідацію ТОВ у письмовій формі повідомити про прийняте рішення орган, що здійснює державну реєстрацію відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 105 ЦКУ].''

'''Процес прийняття рішення про ліквідацію ТОВ та проведення його державної реєстрації'''
Ліквідація юридичної особи у добровільному порядку розпочинається з прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників ТОВ або одноосібним рішенням єдиного учасника у порядку, передбаченому установчими документами такого ТОВ, та призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора).
При цьому вимоги до змісту такого рішення визначаються ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про держреєстрацію), та повинно містити наступні відомості:
* склад ліквідаційної комісії (ліквідатора) та реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
* порядок та строки пред’явлення вимог кредиторами ТОВ, державної реєстрації рішення про припинення ТОВ шляхом його ліквідації.
До того ж, учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, (або їх уповноважений представник) зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити державного реєстратора. Після чого державний реєстратор протягом 24 годин вносить інформацію про прийняте рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), включаючи строк пред’явлення кредиторами своїх вимог та у той же день забезпечує повідомлення (передачу до інформаційних систем) Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) тощо.
Окремо зазначаємо, що чинним законодавством України не встановлено вимог до членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), тому ними можуть бути будь-які особи. Однак на практиці найчастіше зустрічаються випадки, коли ліквідатором призначають саме керівника компанії.
Крім того, до дня прийняття рішення про припинення ТОВ, її відокремлені підрозділи (філії, представництва) та/або дочірні компанії повинні бути закриті (припинені), у разі наявності таких.
'''''Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками, подаються такі документи зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 10 ст. 17 Закону № 755], а саме:'''''
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про припинення юридичної особи;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії), реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи про припинення ТОВ. 

Прийняте рішення про ліквідацію ТОВ потім можна скасувати. Для цього держреєстратору подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про скасування рішення про припинення юридичної особи згідно вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 11 ст. 17 Закону № 755].
== Ліквідаційна комісія та її робота ==
'''''Персональний склад комісії''''' з припинення юридичної особи зазначається в рішенні про припинення юридичної особи. Утім, надалі склад ліквідаційної комісії можна змінити, але відомості про такі зміни слід подати держреєстратору. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 12 ст. 17 Закону № 755] для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голові комісії необхідно подати примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про зміни. 

У нормативних актах немає встановлених вимог до складу ліквідаційної комісії, що підтверджує й Мін'юст. Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 105 ЦКУ] виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи. Органами управління ТОВ є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 97 ЦКУ]. Виконавчий орган у ТОВ може бути колегіальним, тобто дирекція на чолі з генеральним директором або одноосібним – один директор, що встановлено нормами ст.39 Закону №[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Відомості про орган управління ТОВ має бути зазначено в установчих документах ТОВ. Тож на підставі цієї інформації загальні збори ТОВ приймають рішення щодо складу ліквідаційної комісії. 

Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 105 ЦКУ] ліквідаційній комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах із третіми особами й виступають у суді від імені юридичної особи що припиняється.
'''Зокрема, ліквідаційна комісія здійснює такі дії:'''
* вживає всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості ТОВ і в письмовій формі повідомляє кожного з боржників про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 111 ЦКУ]);З моменту внесення відмітки до держреєстру стартує період, коли кредитори можуть направляти юрособі, яка ліквідується, свої вимоги і претензії по заборгованостях (цей період не може бути менше 2 місяців, і не більше 6). Про початок цього етапу контрагентів потрібно повідомити письмово. На розгляд кожної вимоги у ліквідованої особи є 30 днів з моменту отримання. За цей час необхідно провести повний розрахунок по заборгованостях з кредиторами і дебіторами.
* вживає заходів щодо інвентаризації майна ТОВ і проводить таку інвентаризацію в суцільному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text п. 12 Порядку № 419], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text п. 7 розд. I Положення № 879]);
* за потреби забезпечує проведення незалежної оцінки майна ТОВ відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ]. Обов'язкова оцінка проводиться тільки при ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна). В інших випадках таку оцінку проводять за бажанням власників ТОВ;
* під час здійснення заходів щодо ліквідації ТОВ до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунку, що використовується для розрахунків із кредиторами під час ліквідації. Перелік рахунків, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття, за зверненням ліквідаційної комісії надає контролюючий орган.
* вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів
* звільняє працівників ТОВ. У загальному випадку працівників звільняють за ініціативою роботодавця на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП]. При цьому працівників про наступне вивільнення має бути попереджено не пізніше ніж за 2 місяці згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 492 КЗпП]. Протягом двомісячного строку з дати попередження до дати звільнення працівник продовжує працювати та роботодавець за власною ініціативою не має права його звільнити ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN56433.html лист Мінпраці від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10]). При цьому за наявності письмового прохання працівника про скорочення строку попередження про наступне вивільнення працівника може бути звільнено до його закінчення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП] ([https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 лист Мінсоцполітики від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12]);
* повертає органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки й штампи, також печатки та штампи можуть не повертатись органам держаної влади, а знищуватися самостійно органом, який забезпечує їх знищення, про що потрібно скласти відповідний акт у довільній формі;
* до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає до відповідних офіційних органів звітність, первинні документи для проведення перевірки, проміжний ліквідаційний баланс і ліквідаційний баланс , анулює реєстрацію платника ПДВ.
* розраховується з кредиторами в порядку черговості, установленої згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 112 ЦКУ і ч. 9 ст. 111 ЦКУ];, а саме:
відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
* 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
* 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
* 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
* 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
* Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії (ліквідатора) у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (ліквідатора). Вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
* передає майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, учасникам ТОВ, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
* передає документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, відповідним архівним установам.
* складає акт ліквідаційної комісії, у якому вказується: дата складення; перелік членів комісії; усі дії, проведені в процедурі ліквідації у хронологічному порядку; документи, отримані в результаті цих дій. Акт підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується власниками ТОВ;
* Також на ліквідаційну комісію (ліквідатора) ТОВ покладається обов’язок щодо передачі документів, що підлягають довготривалому зберіганню відповідно до Переліку документів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, до архівної установи за місцезнаходженням такого ТОВ та отримання відповідної довідки (п. 2 ч. 13 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Цей крок необхідно вчиняти після проведення всіх вищезазначених дій з чітким розумінням, що у кредиторів, у тому числі державних органів, відсутні будь-які грошові вимоги і ТОВ готова до фінального етапу припинення.
* забезпечує подання державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації припинення ТОВ .
== Необхідні реєстраційні дії для припинення ==
'''''Для державної реєстрації припинення юридичної особи після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:'''''
# заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 р. № 15/5;
# довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. 

Інформацію про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП податковий орган самостійно передає держреєстратору до закінчення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день одержання відповідного запиту від держреєстратора. 

'''Важливо!''' Держреєстратор розглядає подані документи протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних і святкових днів і за результатами такого розгляду вноситься запис про припинення юрособи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, дата внесення запису вважається датою ліквідації ТОВ. 

'''''Технічний адміністратор Єдиного держреєстру в день проведення реєстраційної дії про припинення юридичної особи забезпечує передання до інформаційних систем , а саме до:'''''
* <big>центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування</big>, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії;
* <big>Пенсійного фонду України</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* <big>Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії з держреєстрації рішення про припинення юридичної особи. 

Відомості з Єдиного держреєстру про державну реєстрацію припинення ТОВ є підставою для зняття з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та здійснення інших дій відповідно до законодавства. 

Вітаємо! Всі основні і найскладніші кроки, яких вимагає ліквідація ТОВ, пройдені. Тепер залишилося зібрати всі документи, які підтверджують проходження цих етапів, і передати їх державному реєстратору разом із заявою про закриття підприємства. Подаємо такі документи:
* Заповнена форма заяви про припинення діяльності ТОВ;
* Довідки з податкової та пенсійного фонду про відсутність заборгованостей;
* Довідка з національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність нескасованих випусків цінних паперів;
* Довідка з архівної установи, яка підтверджує прийняття документів на зберігання.
Держреєстратор знайомиться з усім пакетом документів і, якщо не виявить будь-яких причин для відмови у закритті підприємства, вносить до Єдиного державного реєстру позначку про те, що діяльність юрособи припинена. З цього моменту підприємство вважається повністю ліквідованим.Тобто кінцевим етапом в процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до ЄДР даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації, на підставі поданої заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n66 форма 7]). Урезультаті таких дій, державний реєстратор видає ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
[[Категорія:Господарське право]]

Добровільне припинення товариства з обмеженою відповідальністю

2025-08-05T11:51:44Z

Volodymyr.markovskyi: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/105494___105494 Лист Міністерства праці і соціальної політики України від 25 травня 2010 року № 107/06/186-10]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 Лист Міністерства соціальної політики України від 15 лютого 2012 року № 18/06/186-12]

== Прийняття рішення про ліквідацію ==
Порядок ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю регламентує Закон № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Зокрема, ч. 1 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] передбачено, що '''ТОВ припиняється''' в результаті передання всього свого майна, усіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або '''в результаті ліквідації'''.

Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] добровільне припинення ТОВ здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, визначених законодавством. Отже, на загальних зборах засновників приймають рішення про ліквідацію ТОВ, яке оформлюють протоколом (п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text].

'''Рішення про ліквідацію ТОВ''', яке викладається українською мовою, а за бажанням – ще й іншою мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]), '''повинно містити такі відомості''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]):
# персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії),
# реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 105 ЦКУ]).
''Далі учасники ТОВ зобов'язані '''протягом трьох робочих днів''' з дати прийняття рішення про ліквідацію ТОВ у письмовій формі повідомити про прийняте рішення орган, що здійснює державну реєстрацію відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 105 ЦКУ].''

'''Процес прийняття рішення про ліквідацію ТОВ та проведення його державної реєстрації'''
Ліквідація юридичної особи у добровільному порядку розпочинається з прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників ТОВ або одноосібним рішенням єдиного учасника у порядку, передбаченому установчими документами такого ТОВ, та призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора).
При цьому вимоги до змісту такого рішення визначаються ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про держреєстрацію), та повинно містити наступні відомості:
* склад ліквідаційної комісії (ліквідатора) та реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
* порядок та строки пред’явлення вимог кредиторами ТОВ, державної реєстрації рішення про припинення ТОВ шляхом його ліквідації.
До того ж, учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, (або їх уповноважений представник) зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити державного реєстратора. Після чого державний реєстратор протягом 24 годин вносить інформацію про прийняте рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), включаючи строк пред’явлення кредиторами своїх вимог та у той же день забезпечує повідомлення (передачу до інформаційних систем) Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) тощо.
Окремо зазначаємо, що чинним законодавством України не встановлено вимог до членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), тому ними можуть бути будь-які особи. Однак на практиці найчастіше зустрічаються випадки, коли ліквідатором призначають саме керівника компанії.
Крім того, до дня прийняття рішення про припинення ТОВ, її відокремлені підрозділи (філії, представництва) та/або дочірні компанії повинні бути закриті (припинені), у разі наявності таких.
'''''Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками, подаються такі документи зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 10 ст. 17 Закону № 755], а саме:'''''
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про припинення юридичної особи;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії), реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи про припинення ТОВ. 

Прийняте рішення про ліквідацію ТОВ потім можна скасувати. Для цього держреєстратору подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про скасування рішення про припинення юридичної особи згідно вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 11 ст. 17 Закону № 755].
== Ліквідаційна комісія та її робота ==
'''''Персональний склад комісії''''' з припинення юридичної особи зазначається в рішенні про припинення юридичної особи. Утім, надалі склад ліквідаційної комісії можна змінити, але відомості про такі зміни слід подати держреєстратору. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 12 ст. 17 Закону № 755] для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голові комісії необхідно подати примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про зміни. 

У нормативних актах немає встановлених вимог до складу ліквідаційної комісії, що підтверджує й Мін'юст. Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 105 ЦКУ] виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи. Органами управління ТОВ є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 97 ЦКУ]. Виконавчий орган у ТОВ може бути колегіальним, тобто дирекція на чолі з генеральним директором або одноосібним – один директор, що встановлено нормами ст.39 Закону №[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Відомості про орган управління ТОВ має бути зазначено в установчих документах ТОВ. Тож на підставі цієї інформації загальні збори ТОВ приймають рішення щодо складу ліквідаційної комісії. 

Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 105 ЦКУ] ліквідаційній комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах із третіми особами й виступають у суді від імені юридичної особи що припиняється.
'''Зокрема, ліквідаційна комісія здійснює такі дії:'''
* вживає всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості ТОВ і в письмовій формі повідомляє кожного з боржників про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 111 ЦКУ]);З моменту внесення відмітки до держреєстру стартує період, коли кредитори можуть направляти юрособі, яка ліквідується, свої вимоги і претензії по заборгованостях (цей період не може бути менше 2 місяців, і не більше 6). Про початок цього етапу контрагентів потрібно повідомити письмово. На розгляд кожної вимоги у ліквідованої особи є 30 днів з моменту отримання. За цей час необхідно провести повний розрахунок по заборгованостях з кредиторами і дебіторами.
* вживає заходів щодо інвентаризації майна ТОВ і проводить таку інвентаризацію в суцільному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text п. 12 Порядку № 419], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text п. 7 розд. I Положення № 879]);
* за потреби забезпечує проведення незалежної оцінки майна ТОВ відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ]. Обов'язкова оцінка проводиться тільки при ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна). В інших випадках таку оцінку проводять за бажанням власників ТОВ;
* під час здійснення заходів щодо ліквідації ТОВ до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунку, що використовується для розрахунків із кредиторами під час ліквідації. Перелік рахунків, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття, за зверненням ліквідаційної комісії надає контролюючий орган.
* вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів
* звільняє працівників ТОВ. У загальному випадку працівників звільняють за ініціативою роботодавця на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП]. При цьому працівників про наступне вивільнення має бути попереджено не пізніше ніж за 2 місяці згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 492 КЗпП]. Протягом двомісячного строку з дати попередження до дати звільнення працівник продовжує працювати та роботодавець за власною ініціативою не має права його звільнити ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN56433.html лист Мінпраці від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10]). При цьому за наявності письмового прохання працівника про скорочення строку попередження про наступне вивільнення працівника може бути звільнено до його закінчення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП] ([https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 лист Мінсоцполітики від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12]);
* повертає органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки й штампи, також печатки та штампи можуть не повертатись органам держаної влади, а знищуватися самостійно органом, який забезпечує їх знищення, про що потрібно скласти відповідний акт у довільній формі;
* до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає до відповідних офіційних органів звітність, первинні документи для проведення перевірки, проміжний ліквідаційний баланс і ліквідаційний баланс , анулює реєстрацію платника ПДВ.
* розраховується з кредиторами в порядку черговості, установленої згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 112 ЦКУ і ч. 9 ст. 111 ЦКУ];, а саме:
відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
* 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
* 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
* 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
* 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
* Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії (ліквідатора) у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (ліквідатора). Вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
* передає майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, учасникам ТОВ, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
* передає документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, відповідним архівним установам.
* складає акт ліквідаційної комісії, у якому вказується: дата складення; перелік членів комісії; усі дії, проведені в процедурі ліквідації у хронологічному порядку; документи, отримані в результаті цих дій. Акт підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується власниками ТОВ;
* Також на ліквідаційну комісію (ліквідатора) ТОВ покладається обов’язок щодо передачі документів, що підлягають довготривалому зберіганню відповідно до Переліку документів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, до архівної установи за місцезнаходженням такого ТОВ та отримання відповідної довідки (п. 2 ч. 13 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Цей крок необхідно вчиняти після проведення всіх вищезазначених дій з чітким розумінням, що у кредиторів, у тому числі державних органів, відсутні будь-які грошові вимоги і ТОВ готова до фінального етапу припинення.
* забезпечує подання державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації припинення ТОВ .
== Необхідні реєстраційні дії для припинення ==
'''''Для державної реєстрації припинення юридичної особи після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:'''''
# заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 р. № 15/5;
# довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. 

Інформацію про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП податковий орган самостійно передає держреєстратору до закінчення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день одержання відповідного запиту від держреєстратора. 

'''Важливо!''' Держреєстратор розглядає подані документи протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних і святкових днів і за результатами такого розгляду вноситься запис про припинення юрособи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, дата внесення запису вважається датою ліквідації ТОВ. 

'''''Технічний адміністратор Єдиного держреєстру в день проведення реєстраційної дії про припинення юридичної особи забезпечує передання до інформаційних систем , а саме до:'''''
* <big>центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування</big>, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії;
* <big>Пенсійного фонду України</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* <big>Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії з держреєстрації рішення про припинення юридичної особи. 

Відомості з Єдиного держреєстру про державну реєстрацію припинення ТОВ є підставою для зняття з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та здійснення інших дій відповідно до законодавства. 

Вітаємо! Всі основні і найскладніші кроки, яких вимагає ліквідація ТОВ, пройдені. Тепер залишилося зібрати всі документи, які підтверджують проходження цих етапів, і передати їх державному реєстратору разом із заявою про закриття підприємства. Подаємо такі документи:
* Заповнена форма заяви про припинення діяльності ТОВ;
* Довідки з податкової та пенсійного фонду про відсутність заборгованостей;
* Довідка з національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність нескасованих випусків цінних паперів;
* Довідка з архівної установи, яка підтверджує прийняття документів на зберігання.
Держреєстратор знайомиться з усім пакетом документів і, якщо не виявить будь-яких причин для відмови у закритті підприємства, вносить до Єдиного державного реєстру позначку про те, що діяльність юрособи припинена. З цього моменту підприємство вважається повністю ліквідованим.Тобто кінцевим етапом в процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до ЄДР даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації, на підставі поданої заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n66 форма 7]). Урезультаті таких дій, державний реєстратор видає ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
[[Категорія:Господарське право]]

Добровільне припинення товариства з обмеженою відповідальністю

2025-08-05T11:50:07Z

Volodymyr.markovskyi: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань"]
* [[Лист Міністерства праці і соціальної політики України від 25 травня 2010 року № 107/06/186-10]]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 Лист Міністерства соціальної політики України від 15 лютого 2012 року № 18/06/186-12]

== Прийняття рішення про ліквідацію ==
Порядок ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю регламентує Закон № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Зокрема, ч. 1 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] передбачено, що '''ТОВ припиняється''' в результаті передання всього свого майна, усіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або '''в результаті ліквідації'''.

Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] добровільне припинення ТОВ здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, визначених законодавством. Отже, на загальних зборах засновників приймають рішення про ліквідацію ТОВ, яке оформлюють протоколом (п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text].

'''Рішення про ліквідацію ТОВ''', яке викладається українською мовою, а за бажанням – ще й іншою мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]), '''повинно містити такі відомості''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]):
# персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії),
# реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 105 ЦКУ]).
''Далі учасники ТОВ зобов'язані '''протягом трьох робочих днів''' з дати прийняття рішення про ліквідацію ТОВ у письмовій формі повідомити про прийняте рішення орган, що здійснює державну реєстрацію відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 105 ЦКУ].''

'''Процес прийняття рішення про ліквідацію ТОВ та проведення його державної реєстрації'''
Ліквідація юридичної особи у добровільному порядку розпочинається з прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників ТОВ або одноосібним рішенням єдиного учасника у порядку, передбаченому установчими документами такого ТОВ, та призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора).
При цьому вимоги до змісту такого рішення визначаються ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про держреєстрацію), та повинно містити наступні відомості:
* склад ліквідаційної комісії (ліквідатора) та реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
* порядок та строки пред’явлення вимог кредиторами ТОВ, державної реєстрації рішення про припинення ТОВ шляхом його ліквідації.
До того ж, учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, (або їх уповноважений представник) зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити державного реєстратора. Після чого державний реєстратор протягом 24 годин вносить інформацію про прийняте рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), включаючи строк пред’явлення кредиторами своїх вимог та у той же день забезпечує повідомлення (передачу до інформаційних систем) Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) тощо.
Окремо зазначаємо, що чинним законодавством України не встановлено вимог до членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), тому ними можуть бути будь-які особи. Однак на практиці найчастіше зустрічаються випадки, коли ліквідатором призначають саме керівника компанії.
Крім того, до дня прийняття рішення про припинення ТОВ, її відокремлені підрозділи (філії, представництва) та/або дочірні компанії повинні бути закриті (припинені), у разі наявності таких.
'''''Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками, подаються такі документи зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 10 ст. 17 Закону № 755], а саме:'''''
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про припинення юридичної особи;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії), реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи про припинення ТОВ. 

Прийняте рішення про ліквідацію ТОВ потім можна скасувати. Для цього держреєстратору подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про скасування рішення про припинення юридичної особи згідно вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 11 ст. 17 Закону № 755].
== Ліквідаційна комісія та її робота ==
'''''Персональний склад комісії''''' з припинення юридичної особи зазначається в рішенні про припинення юридичної особи. Утім, надалі склад ліквідаційної комісії можна змінити, але відомості про такі зміни слід подати держреєстратору. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 12 ст. 17 Закону № 755] для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голові комісії необхідно подати примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про зміни. 

У нормативних актах немає встановлених вимог до складу ліквідаційної комісії, що підтверджує й Мін'юст. Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 105 ЦКУ] виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи. Органами управління ТОВ є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 97 ЦКУ]. Виконавчий орган у ТОВ може бути колегіальним, тобто дирекція на чолі з генеральним директором або одноосібним – один директор, що встановлено нормами ст.39 Закону №[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Відомості про орган управління ТОВ має бути зазначено в установчих документах ТОВ. Тож на підставі цієї інформації загальні збори ТОВ приймають рішення щодо складу ліквідаційної комісії. 

Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 105 ЦКУ] ліквідаційній комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах із третіми особами й виступають у суді від імені юридичної особи що припиняється.
'''Зокрема, ліквідаційна комісія здійснює такі дії:'''
* вживає всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості ТОВ і в письмовій формі повідомляє кожного з боржників про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 111 ЦКУ]);З моменту внесення відмітки до держреєстру стартує період, коли кредитори можуть направляти юрособі, яка ліквідується, свої вимоги і претензії по заборгованостях (цей період не може бути менше 2 місяців, і не більше 6). Про початок цього етапу контрагентів потрібно повідомити письмово. На розгляд кожної вимоги у ліквідованої особи є 30 днів з моменту отримання. За цей час необхідно провести повний розрахунок по заборгованостях з кредиторами і дебіторами.
* вживає заходів щодо інвентаризації майна ТОВ і проводить таку інвентаризацію в суцільному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text п. 12 Порядку № 419], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text п. 7 розд. I Положення № 879]);
* за потреби забезпечує проведення незалежної оцінки майна ТОВ відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ]. Обов'язкова оцінка проводиться тільки при ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна). В інших випадках таку оцінку проводять за бажанням власників ТОВ;
* під час здійснення заходів щодо ліквідації ТОВ до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунку, що використовується для розрахунків із кредиторами під час ліквідації. Перелік рахунків, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття, за зверненням ліквідаційної комісії надає контролюючий орган.
* вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів
* звільняє працівників ТОВ. У загальному випадку працівників звільняють за ініціативою роботодавця на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП]. При цьому працівників про наступне вивільнення має бути попереджено не пізніше ніж за 2 місяці згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 492 КЗпП]. Протягом двомісячного строку з дати попередження до дати звільнення працівник продовжує працювати та роботодавець за власною ініціативою не має права його звільнити ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN56433.html лист Мінпраці від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10]). При цьому за наявності письмового прохання працівника про скорочення строку попередження про наступне вивільнення працівника може бути звільнено до його закінчення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП] ([https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 лист Мінсоцполітики від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12]);
* повертає органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки й штампи, також печатки та штампи можуть не повертатись органам держаної влади, а знищуватися самостійно органом, який забезпечує їх знищення, про що потрібно скласти відповідний акт у довільній формі;
* до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає до відповідних офіційних органів звітність, первинні документи для проведення перевірки, проміжний ліквідаційний баланс і ліквідаційний баланс , анулює реєстрацію платника ПДВ.
* розраховується з кредиторами в порядку черговості, установленої згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 112 ЦКУ і ч. 9 ст. 111 ЦКУ];, а саме:
відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
* 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
* 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
* 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
* 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
* Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії (ліквідатора) у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (ліквідатора). Вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
* передає майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, учасникам ТОВ, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
* передає документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, відповідним архівним установам.
* складає акт ліквідаційної комісії, у якому вказується: дата складення; перелік членів комісії; усі дії, проведені в процедурі ліквідації у хронологічному порядку; документи, отримані в результаті цих дій. Акт підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується власниками ТОВ;
* Також на ліквідаційну комісію (ліквідатора) ТОВ покладається обов’язок щодо передачі документів, що підлягають довготривалому зберіганню відповідно до Переліку документів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, до архівної установи за місцезнаходженням такого ТОВ та отримання відповідної довідки (п. 2 ч. 13 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Цей крок необхідно вчиняти після проведення всіх вищезазначених дій з чітким розумінням, що у кредиторів, у тому числі державних органів, відсутні будь-які грошові вимоги і ТОВ готова до фінального етапу припинення.
* забезпечує подання державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації припинення ТОВ .
== Необхідні реєстраційні дії для припинення ==
'''''Для державної реєстрації припинення юридичної особи після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:'''''
# заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 р. № 15/5;
# довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. 

Інформацію про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП податковий орган самостійно передає держреєстратору до закінчення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день одержання відповідного запиту від держреєстратора. 

'''Важливо!''' Держреєстратор розглядає подані документи протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних і святкових днів і за результатами такого розгляду вноситься запис про припинення юрособи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, дата внесення запису вважається датою ліквідації ТОВ. 

'''''Технічний адміністратор Єдиного держреєстру в день проведення реєстраційної дії про припинення юридичної особи забезпечує передання до інформаційних систем , а саме до:'''''
* <big>центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування</big>, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії;
* <big>Пенсійного фонду України</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* <big>Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії з держреєстрації рішення про припинення юридичної особи. 

Відомості з Єдиного держреєстру про державну реєстрацію припинення ТОВ є підставою для зняття з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та здійснення інших дій відповідно до законодавства. 

Вітаємо! Всі основні і найскладніші кроки, яких вимагає ліквідація ТОВ, пройдені. Тепер залишилося зібрати всі документи, які підтверджують проходження цих етапів, і передати їх державному реєстратору разом із заявою про закриття підприємства. Подаємо такі документи:
* Заповнена форма заяви про припинення діяльності ТОВ;
* Довідки з податкової та пенсійного фонду про відсутність заборгованостей;
* Довідка з національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність нескасованих випусків цінних паперів;
* Довідка з архівної установи, яка підтверджує прийняття документів на зберігання.
Держреєстратор знайомиться з усім пакетом документів і, якщо не виявить будь-яких причин для відмови у закритті підприємства, вносить до Єдиного державного реєстру позначку про те, що діяльність юрособи припинена. З цього моменту підприємство вважається повністю ліквідованим.Тобто кінцевим етапом в процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до ЄДР даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації, на підставі поданої заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n66 форма 7]). Урезультаті таких дій, державний реєстратор видає ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
[[Категорія:Господарське право]]

Добровільне припинення товариства з обмеженою відповідальністю

2025-08-05T11:48:32Z

Volodymyr.markovskyi: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/105494___105494 [] https://zakononline.com.ua/documents/show/105494___105494 Лист Міністерства праці і соціальної політики України від 25 травня 2010 року № 107/06/186-10]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 Лист Міністерства соціальної політики України від 15 лютого 2012 року № 18/06/186-12]

== Прийняття рішення про ліквідацію ==
Порядок ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю регламентує Закон № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Зокрема, ч. 1 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] передбачено, що '''ТОВ припиняється''' в результаті передання всього свого майна, усіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або '''в результаті ліквідації'''.

Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] добровільне припинення ТОВ здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, визначених законодавством. Отже, на загальних зборах засновників приймають рішення про ліквідацію ТОВ, яке оформлюють протоколом (п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text].

'''Рішення про ліквідацію ТОВ''', яке викладається українською мовою, а за бажанням – ще й іншою мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]), '''повинно містити такі відомості''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]):
# персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії),
# реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 105 ЦКУ]).
''Далі учасники ТОВ зобов'язані '''протягом трьох робочих днів''' з дати прийняття рішення про ліквідацію ТОВ у письмовій формі повідомити про прийняте рішення орган, що здійснює державну реєстрацію відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 105 ЦКУ].''

'''Процес прийняття рішення про ліквідацію ТОВ та проведення його державної реєстрації'''
Ліквідація юридичної особи у добровільному порядку розпочинається з прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників ТОВ або одноосібним рішенням єдиного учасника у порядку, передбаченому установчими документами такого ТОВ, та призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора).
При цьому вимоги до змісту такого рішення визначаються ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про держреєстрацію), та повинно містити наступні відомості:
* склад ліквідаційної комісії (ліквідатора) та реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
* порядок та строки пред’явлення вимог кредиторами ТОВ, державної реєстрації рішення про припинення ТОВ шляхом його ліквідації.
До того ж, учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, (або їх уповноважений представник) зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити державного реєстратора. Після чого державний реєстратор протягом 24 годин вносить інформацію про прийняте рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), включаючи строк пред’явлення кредиторами своїх вимог та у той же день забезпечує повідомлення (передачу до інформаційних систем) Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) тощо.
Окремо зазначаємо, що чинним законодавством України не встановлено вимог до членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), тому ними можуть бути будь-які особи. Однак на практиці найчастіше зустрічаються випадки, коли ліквідатором призначають саме керівника компанії.
Крім того, до дня прийняття рішення про припинення ТОВ, її відокремлені підрозділи (філії, представництва) та/або дочірні компанії повинні бути закриті (припинені), у разі наявності таких.
'''''Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками, подаються такі документи зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 10 ст. 17 Закону № 755], а саме:'''''
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про припинення юридичної особи;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії), реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи про припинення ТОВ. 

Прийняте рішення про ліквідацію ТОВ потім можна скасувати. Для цього держреєстратору подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про скасування рішення про припинення юридичної особи згідно вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 11 ст. 17 Закону № 755].
== Ліквідаційна комісія та її робота ==
'''''Персональний склад комісії''''' з припинення юридичної особи зазначається в рішенні про припинення юридичної особи. Утім, надалі склад ліквідаційної комісії можна змінити, але відомості про такі зміни слід подати держреєстратору. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 12 ст. 17 Закону № 755] для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голові комісії необхідно подати примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про зміни. 

У нормативних актах немає встановлених вимог до складу ліквідаційної комісії, що підтверджує й Мін'юст. Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 105 ЦКУ] виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи. Органами управління ТОВ є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 97 ЦКУ]. Виконавчий орган у ТОВ може бути колегіальним, тобто дирекція на чолі з генеральним директором або одноосібним – один директор, що встановлено нормами ст.39 Закону №[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Відомості про орган управління ТОВ має бути зазначено в установчих документах ТОВ. Тож на підставі цієї інформації загальні збори ТОВ приймають рішення щодо складу ліквідаційної комісії. 

Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 105 ЦКУ] ліквідаційній комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах із третіми особами й виступають у суді від імені юридичної особи що припиняється.
'''Зокрема, ліквідаційна комісія здійснює такі дії:'''
* вживає всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості ТОВ і в письмовій формі повідомляє кожного з боржників про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 111 ЦКУ]);З моменту внесення відмітки до держреєстру стартує період, коли кредитори можуть направляти юрособі, яка ліквідується, свої вимоги і претензії по заборгованостях (цей період не може бути менше 2 місяців, і не більше 6). Про початок цього етапу контрагентів потрібно повідомити письмово. На розгляд кожної вимоги у ліквідованої особи є 30 днів з моменту отримання. За цей час необхідно провести повний розрахунок по заборгованостях з кредиторами і дебіторами.
* вживає заходів щодо інвентаризації майна ТОВ і проводить таку інвентаризацію в суцільному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text п. 12 Порядку № 419], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text п. 7 розд. I Положення № 879]);
* за потреби забезпечує проведення незалежної оцінки майна ТОВ відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ]. Обов'язкова оцінка проводиться тільки при ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна). В інших випадках таку оцінку проводять за бажанням власників ТОВ;
* під час здійснення заходів щодо ліквідації ТОВ до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунку, що використовується для розрахунків із кредиторами під час ліквідації. Перелік рахунків, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття, за зверненням ліквідаційної комісії надає контролюючий орган.
* вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів
* звільняє працівників ТОВ. У загальному випадку працівників звільняють за ініціативою роботодавця на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП]. При цьому працівників про наступне вивільнення має бути попереджено не пізніше ніж за 2 місяці згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 492 КЗпП]. Протягом двомісячного строку з дати попередження до дати звільнення працівник продовжує працювати та роботодавець за власною ініціативою не має права його звільнити ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN56433.html лист Мінпраці від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10]). При цьому за наявності письмового прохання працівника про скорочення строку попередження про наступне вивільнення працівника може бути звільнено до його закінчення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП] ([https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 лист Мінсоцполітики від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12]);
* повертає органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки й штампи, також печатки та штампи можуть не повертатись органам держаної влади, а знищуватися самостійно органом, який забезпечує їх знищення, про що потрібно скласти відповідний акт у довільній формі;
* до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає до відповідних офіційних органів звітність, первинні документи для проведення перевірки, проміжний ліквідаційний баланс і ліквідаційний баланс , анулює реєстрацію платника ПДВ.
* розраховується з кредиторами в порядку черговості, установленої згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 112 ЦКУ і ч. 9 ст. 111 ЦКУ];, а саме:
відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
* 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
* 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
* 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
* 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
* Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії (ліквідатора) у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (ліквідатора). Вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
* передає майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, учасникам ТОВ, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
* передає документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, відповідним архівним установам.
* складає акт ліквідаційної комісії, у якому вказується: дата складення; перелік членів комісії; усі дії, проведені в процедурі ліквідації у хронологічному порядку; документи, отримані в результаті цих дій. Акт підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується власниками ТОВ;
* Також на ліквідаційну комісію (ліквідатора) ТОВ покладається обов’язок щодо передачі документів, що підлягають довготривалому зберіганню відповідно до Переліку документів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, до архівної установи за місцезнаходженням такого ТОВ та отримання відповідної довідки (п. 2 ч. 13 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Цей крок необхідно вчиняти після проведення всіх вищезазначених дій з чітким розумінням, що у кредиторів, у тому числі державних органів, відсутні будь-які грошові вимоги і ТОВ готова до фінального етапу припинення.
* забезпечує подання державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації припинення ТОВ .
== Необхідні реєстраційні дії для припинення ==
'''''Для державної реєстрації припинення юридичної особи після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:'''''
# заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 р. № 15/5;
# довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. 

Інформацію про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП податковий орган самостійно передає держреєстратору до закінчення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день одержання відповідного запиту від держреєстратора. 

'''Важливо!''' Держреєстратор розглядає подані документи протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних і святкових днів і за результатами такого розгляду вноситься запис про припинення юрособи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, дата внесення запису вважається датою ліквідації ТОВ. 

'''''Технічний адміністратор Єдиного держреєстру в день проведення реєстраційної дії про припинення юридичної особи забезпечує передання до інформаційних систем , а саме до:'''''
* <big>центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування</big>, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії;
* <big>Пенсійного фонду України</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* <big>Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії з держреєстрації рішення про припинення юридичної особи. 

Відомості з Єдиного держреєстру про державну реєстрацію припинення ТОВ є підставою для зняття з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та здійснення інших дій відповідно до законодавства. 

Вітаємо! Всі основні і найскладніші кроки, яких вимагає ліквідація ТОВ, пройдені. Тепер залишилося зібрати всі документи, які підтверджують проходження цих етапів, і передати їх державному реєстратору разом із заявою про закриття підприємства. Подаємо такі документи:
* Заповнена форма заяви про припинення діяльності ТОВ;
* Довідки з податкової та пенсійного фонду про відсутність заборгованостей;
* Довідка з національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність нескасованих випусків цінних паперів;
* Довідка з архівної установи, яка підтверджує прийняття документів на зберігання.
Держреєстратор знайомиться з усім пакетом документів і, якщо не виявить будь-яких причин для відмови у закритті підприємства, вносить до Єдиного державного реєстру позначку про те, що діяльність юрособи припинена. З цього моменту підприємство вважається повністю ліквідованим.Тобто кінцевим етапом в процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до ЄДР даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації, на підставі поданої заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n66 форма 7]). Урезультаті таких дій, державний реєстратор видає ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
[[Категорія:Господарське право]]

Добровільне припинення товариства з обмеженою відповідальністю

2025-08-05T11:46:56Z

Volodymyr.markovskyi: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань"]
* [ https://zakononline.com.ua/documents/show/105494___105494 Лист Міністерства праці і соціальної політики України від 25 травня 2010 року № 107/06/186-10]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 Лист Міністерства соціальної політики України від 15 лютого 2012 року № 18/06/186-12]

== Прийняття рішення про ліквідацію ==
Порядок ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю регламентує Закон № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Зокрема, ч. 1 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] передбачено, що '''ТОВ припиняється''' в результаті передання всього свого майна, усіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або '''в результаті ліквідації'''.

Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275] добровільне припинення ТОВ здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, визначених законодавством. Отже, на загальних зборах засновників приймають рішення про ліквідацію ТОВ, яке оформлюють протоколом (п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text].

'''Рішення про ліквідацію ТОВ''', яке викладається українською мовою, а за бажанням – ще й іншою мовою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]), '''повинно містити такі відомості''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text пп. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 755]):
# персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії),
# реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
# порядок і строки заявлення кредиторами своїх вимог. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, яка припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 105 ЦКУ]).
''Далі учасники ТОВ зобов'язані '''протягом трьох робочих днів''' з дати прийняття рішення про ліквідацію ТОВ у письмовій формі повідомити про прийняте рішення орган, що здійснює державну реєстрацію відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 105 ЦКУ].''

'''Процес прийняття рішення про ліквідацію ТОВ та проведення його державної реєстрації'''
Ліквідація юридичної особи у добровільному порядку розпочинається з прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників ТОВ або одноосібним рішенням єдиного учасника у порядку, передбаченому установчими документами такого ТОВ, та призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора).
При цьому вимоги до змісту такого рішення визначаються ч. 10 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про держреєстрацію), та повинно містити наступні відомості:
* склад ліквідаційної комісії (ліквідатора) та реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
* порядок та строки пред’явлення вимог кредиторами ТОВ, державної реєстрації рішення про припинення ТОВ шляхом його ліквідації.
До того ж, учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, (або їх уповноважений представник) зобов’язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити державного реєстратора. Після чого державний реєстратор протягом 24 годин вносить інформацію про прийняте рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), включаючи строк пред’явлення кредиторами своїх вимог та у той же день забезпечує повідомлення (передачу до інформаційних систем) Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) тощо.
Окремо зазначаємо, що чинним законодавством України не встановлено вимог до членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), тому ними можуть бути будь-які особи. Однак на практиці найчастіше зустрічаються випадки, коли ліквідатором призначають саме керівника компанії.
Крім того, до дня прийняття рішення про припинення ТОВ, її відокремлені підрозділи (філії, представництва) та/або дочірні компанії повинні бути закриті (припинені), у разі наявності таких.
'''''Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками, подаються такі документи зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 10 ст. 17 Закону № 755], а саме:'''''
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про припинення юридичної особи;
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії), реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомили про це відповідний контролюючий орган, і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог – у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи про припинення ТОВ. 

Прийняте рішення про ліквідацію ТОВ потім можна скасувати. Для цього держреєстратору подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про скасування рішення про припинення юридичної особи згідно вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 11 ст. 17 Закону № 755].
== Ліквідаційна комісія та її робота ==
'''''Персональний склад комісії''''' з припинення юридичної особи зазначається в рішенні про припинення юридичної особи. Утім, надалі склад ліквідаційної комісії можна змінити, але відомості про такі зміни слід подати держреєстратору. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text ч. 12 ст. 17 Закону № 755] для державної реєстрації зміни складу ліквідаційної комісії, голові комісії необхідно подати примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи про зміни. 

У нормативних актах немає встановлених вимог до складу ліквідаційної комісії, що підтверджує й Мін'юст. Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 105 ЦКУ] виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи. Органами управління ТОВ є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 97 ЦКУ]. Виконавчий орган у ТОВ може бути колегіальним, тобто дирекція на чолі з генеральним директором або одноосібним – один директор, що встановлено нормами ст.39 Закону №[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text 2275]. Відомості про орган управління ТОВ має бути зазначено в установчих документах ТОВ. Тож на підставі цієї інформації загальні збори ТОВ приймають рішення щодо складу ліквідаційної комісії. 

Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 105 ЦКУ] ліквідаційній комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах із третіми особами й виступають у суді від імені юридичної особи що припиняється.
'''Зокрема, ліквідаційна комісія здійснює такі дії:'''
* вживає всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості ТОВ і в письмовій формі повідомляє кожного з боржників про припинення юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 111 ЦКУ]);З моменту внесення відмітки до держреєстру стартує період, коли кредитори можуть направляти юрособі, яка ліквідується, свої вимоги і претензії по заборгованостях (цей період не може бути менше 2 місяців, і не більше 6). Про початок цього етапу контрагентів потрібно повідомити письмово. На розгляд кожної вимоги у ліквідованої особи є 30 днів з моменту отримання. За цей час необхідно провести повний розрахунок по заборгованостях з кредиторами і дебіторами.
* вживає заходів щодо інвентаризації майна ТОВ і проводить таку інвентаризацію в суцільному порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-%D0%BF?fbclid=IwAR0V7YU1NZMS2A8QKkHGADO6WCbncBvageMCNaXN1XEg8lfXO94Jmeyj8CU#Text п. 12 Порядку № 419], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?fbclid=IwAR0W1gwk7dJMpLgAV3bflAreGnf87F9rJp3PZvOW4VtsUxo9e7Km86XTCXQ#Text п. 7 розд. I Положення № 879]);
* за потреби забезпечує проведення незалежної оцінки майна ТОВ відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 111 ЦКУ]. Обов'язкова оцінка проводиться тільки при ліквідації державних, комунальних підприємств і підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна). В інших випадках таку оцінку проводять за бажанням власників ТОВ;
* під час здійснення заходів щодо ліквідації ТОВ до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунку, що використовується для розрахунків із кредиторами під час ліквідації. Перелік рахунків, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття, за зверненням ліквідаційної комісії надає контролюючий орган.
* вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів
* звільняє працівників ТОВ. У загальному випадку працівників звільняють за ініціативою роботодавця на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП]. При цьому працівників про наступне вивільнення має бути попереджено не пізніше ніж за 2 місяці згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 492 КЗпП]. Протягом двомісячного строку з дати попередження до дати звільнення працівник продовжує працювати та роботодавець за власною ініціативою не має права його звільнити ([http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN56433.html лист Мінпраці від 25.05.2010 р. № 107/06/186-10]). При цьому за наявності письмового прохання працівника про скорочення строку попередження про наступне вивільнення працівника може бути звільнено до його закінчення на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text п. 1 ст. 40 КЗпП] ([https://zakononline.com.ua/documents/show/98733___98733 лист Мінсоцполітики від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12]);
* повертає органам державної влади, органам місцевого самоврядування ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки й штампи, також печатки та штампи можуть не повертатись органам держаної влади, а знищуватися самостійно органом, який забезпечує їх знищення, про що потрібно скласти відповідний акт у довільній формі;
* до моменту затвердження ліквідаційного балансу складає та подає до відповідних офіційних органів звітність, первинні документи для проведення перевірки, проміжний ліквідаційний баланс і ліквідаційний баланс , анулює реєстрацію платника ПДВ.
* розраховується з кредиторами в порядку черговості, установленої згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 112 ЦКУ і ч. 9 ст. 111 ЦКУ];, а саме:
відповідно до ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
* 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
* 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
* 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
* 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
* Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії (ліквідатора) у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (ліквідатора). Вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
* передає майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, учасникам ТОВ, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
* передає документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, відповідним архівним установам.
* складає акт ліквідаційної комісії, у якому вказується: дата складення; перелік членів комісії; усі дії, проведені в процедурі ліквідації у хронологічному порядку; документи, отримані в результаті цих дій. Акт підписується членами ліквідаційної комісії та затверджується власниками ТОВ;
* Також на ліквідаційну комісію (ліквідатора) ТОВ покладається обов’язок щодо передачі документів, що підлягають довготривалому зберіганню відповідно до Переліку документів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, до архівної установи за місцезнаходженням такого ТОВ та отримання відповідної довідки (п. 2 ч. 13 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Цей крок необхідно вчиняти після проведення всіх вищезазначених дій з чітким розумінням, що у кредиторів, у тому числі державних органів, відсутні будь-які грошові вимоги і ТОВ готова до фінального етапу припинення.
* забезпечує подання державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації припинення ТОВ .
== Необхідні реєстраційні дії для припинення ==
'''''Для державної реєстрації припинення юридичної особи після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:'''''
# заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 06.01.2016 р. № 15/5;
# довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. 

Інформацію про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП податковий орган самостійно передає держреєстратору до закінчення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день одержання відповідного запиту від держреєстратора. 

'''Важливо!''' Держреєстратор розглядає подані документи протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних і святкових днів і за результатами такого розгляду вноситься запис про припинення юрособи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, дата внесення запису вважається датою ліквідації ТОВ. 

'''''Технічний адміністратор Єдиного держреєстру в день проведення реєстраційної дії про припинення юридичної особи забезпечує передання до інформаційних систем , а саме до:'''''
* <big>центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування</big>, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії;
* <big>Пенсійного фонду України</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
* <big>Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку</big> – відомостей про проведення реєстраційної дії з держреєстрації рішення про припинення юридичної особи. 

Відомості з Єдиного держреєстру про державну реєстрацію припинення ТОВ є підставою для зняття з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та здійснення інших дій відповідно до законодавства. 

Вітаємо! Всі основні і найскладніші кроки, яких вимагає ліквідація ТОВ, пройдені. Тепер залишилося зібрати всі документи, які підтверджують проходження цих етапів, і передати їх державному реєстратору разом із заявою про закриття підприємства. Подаємо такі документи:
* Заповнена форма заяви про припинення діяльності ТОВ;
* Довідки з податкової та пенсійного фонду про відсутність заборгованостей;
* Довідка з національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність нескасованих випусків цінних паперів;
* Довідка з архівної установи, яка підтверджує прийняття документів на зберігання.
Держреєстратор знайомиться з усім пакетом документів і, якщо не виявить будь-яких причин для відмови у закритті підприємства, вносить до Єдиного державного реєстру позначку про те, що діяльність юрособи припинена. З цього моменту підприємство вважається повністю ліквідованим.Тобто кінцевим етапом в процедурі ліквідації підприємства є внесення державним реєстратором до ЄДР даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації, на підставі поданої заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#n66 форма 7]). Урезультаті таких дій, державний реєстратор видає ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
[[Категорія:Господарське право]]

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)

2025-08-05T10:12:42Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні »]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
== Загальні відомості ==

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та для забудови (суперфіцій) регулюються земельним законодавством України. Емфітевзис надає право користування землею для сільськогосподарських потреб, а суперфіцій - для забудови. Обидва права виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та землекористувачем і можуть бути відчужені або успадковані.

'''Емфітевзис''' — ''''' це є довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення.

'''Суб'єктами емфітевзису''' є власник земельної ділянки та особа, яка виявила бажання користуватися останньою для сільськогосподарських потреб (землекористувач, емфітевта).

'''Об'єктом емфітевтичного права''' є користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що знаходиться у приватній, комунальній або державній власності. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя — рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги, а також несільськогосподарські угіддя (ст.22 ЗК).

Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис). За договором про емфітевзис власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Водночас реалізувати це право раніше, ніж будуть встановлені межі ділянки на місцевості, неможливо, оскільки до цього приступати до використання земельної ділянки забороняється законом (ст. 125 ЗК).
Емфітевзис за своєю правовою суттю є видом речових прав на чуже майно, а саме – ''правом володіти та користуватися чужою землею для сільськогосподарських потреб''. Він вигідний і зручний тим, що коли власник землі не бажає втрачати право власності на землю, але й сам не має можливості обробляти її, то в такому разі він може передати її в довгострокове користування іншим особам на підставі речового права. 
Право емфітевзису є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності, яке підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
Сторонами Договору є Власник земельної ділянки з одного боку та Землекористувач, а саме фізична або юридична особа з іншого боку. Саме одна із цих сторін і буде заявником під час проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення даного виду іншого речового права. 
Під час підписання договору державний реєстратор повинен перевірити підписантів вказаного договору на наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності та правоздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 
Об’єкт емфітевтичного права є земельна ділянка, а якщо бути точнішим її кадастровий номер, площа та місце розташування з обов’язковою вказівкою цільового призначення, бо саме земельна ділянка сільськогосподарського призначення може передаватися в користування за договором. 
'''Суперфіцій - це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).'''
== Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою ==
=== для сільськогосподарських потреб (стаття 407 емфітевзис) ===
# Встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
# Може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування
# Не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років (ч.1 ст.408 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!''' Всі договори емфітевзису укладені після набрання чинності 01.01.2019 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закону України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні »] '''обмежені терміном - 50 років , у тому числі і на земельні ділянки приватної форми власності.'''
==== <big>для забудови (стаття 413 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України])</big> ====
# Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
# Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування.
# Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.
# Право може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.
# Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.
== Права та обов'язки власника земельної ділянки ==
'''Власник земельної ділянки має право:'''
* - вимагати від землекористувача використання ділянки за призначенням, встановленим у договорі. При цьому в самому договорі має бути враховане цільове призначення ділянки (ст.409 ЦК);
* - на одержання плати за користування ділянкою. Плата за кокетування, що підлягає сплаті землекористувачем власникові землі не охоплює інших обов'язкових платежів, які встановлюються окремим законом (ч.2 ст.410 ЦК). ЦК не встановлює розмірів плати за користування, її форми, умови, порядок та строки виплати ці питання вирішуються на розсуд сторін і мають бути закріплені у договорі про емфітевзис,
* - на переважне перед іншими особами набуття права користування земельною ділянкою у разі продажу цього права іншій особі (ч.2 ст.411 ЦК);
* - на одержання відсотків від ціни продажу емфітевзису іншій особі — лаудемії (ч.5 ст.4 ЦК)

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
Емфітевзисом є довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення.
Суб'єктами емфітевзису є власник земельної ділянки та особа, яка виявила бажання користуватися останньою для сільськогосподарських потреб (землекористувач, емфітевта).
Об'єктом емфітевтичного права є користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що знаходиться у приватній, комунальній або державній власності. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя — рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги, а також несільськогосподарські угіддя (ст.22 ЗК
Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис). За договором про емфітевзис власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Водночас реалізувати це право раніше, ніж будуть встановлені межі ділянки на місцевості, неможливо, оскільки до цього приступати до використання земельної ділянки забороняється законом (ст. 125 ЗК).
Емфітевзис може бути переданим іншій особі на підставі договору між попереднім та наступним землекористувачами або на підставі спадкування (ч.2 ст.407 ЦК). Зокрема емфітевтичне право може бути предметом договору купівлі-продажу, дарування, міни, в тому числі предметом застави, а також може передаватися будь-яким іншим, не забороненим законом, способом іншій фізичній або юридичній особі. При відчуженні емфітевзису йдеться не про передачу права власності на земельну ділянку, а виключно про відчуження права користування нею.
Строк договору про емфітевзис встановлюється за домовленістю його сторін. При цьому власник ділянки та емфітевта можуть укласти такий договір на визначений або на невизначений строк.
Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону не менш як за один рік (ст.408 ЦК). Попередження про відмову від договору є правочином, тому його зміст та форма визначаються загальними правилами про здійснення правочинів, встановленими гл.16 ЦК.
Власник земельної ділянки має право:
- вимагати від землекористувача використання ділянки за призначенням, встановленим у договорі. При цьому в самому договорі має бути враховане цільове призначення ділянки (ст.409 ЦК);
- на одержання плати за користування ділянкою. Плата за кокетування, що підлягає сплаті землекористувачем власникові землі не охоплює інших обов'язкових платежів, які встановлюються окремим законом (ч.2 ст.410 ЦК). ЦК не встановлює розмірів плати за користування, її форми, умови, порядок та строки виплати ці питання вирішуються на розсуд сторін і мають бути закріплені у договорі про емфітевзис,
- на переважне перед іншими особами набуття права користування земельною ділянкою у разі продажу цього права іншій особі (ч.2 ст.411 ЦК);
- на одержання відсотків від ціни продажу емфітевзису іншій особі — лаудемії (ч.5 ст.4И ЦК).

'''Власник земельної ділянки зобов'язаний:'''
* - надати земельну ділянку в користування;
* - не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.
* Навіть у разі порушення емфітевтою умов здійснення права користування власник не має права самочинно перешкоджати йому у вчиненні таких дій, а повинен звернутися до суду. Проти порушення власником його прав землекористувач захищений усіма тими засобами захисту, що й власник майна (ст.396 ЦК).
=== Наданої для забудови ===
1. Має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.

2. Має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.

Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис). За цим договором власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Реалізувати це право можливо з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]). Отже, виникає ситуація, подібна до тієї, що має місце при переході права власності за договором: момент укладення договору і перехід речового права може не збігатися в часі (стаття 334 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''''Слід підкреслити, що відчужується не земля (емфітевт не має права розпоряджатися землею), а саме право користування землею.'''''

При продажу права користування землею користувач зобов’язаний своєчасно сповістити про це власника землі. Якщо продаж права користування буде здійснено без сповіщення про це власника земельної ділянки, останній має право вимагати через суд визнання продажу недійсним.
При відчуженні емфітевзису емфітевтом третім особам власник землі має право на визначену договором частину від ціни продажу (процент). Власнику землі належить переважне перед іншими право викупу права користування.
Він має право вимагати від емфітевта використання землі за призначенням, обумовленим у договорі.
Власнику належить також право на винагороду за використання землі. Розмір винагороди, її форма, умови, порядок та строки виплати визначаються договором.
=== Суперфіцій ===
це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Тобто власник земельної ділянки передає ділянку чи її частину в користування фізичній чи юридичній особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд чи будівель безплатно або за обумовлену плату.

Суперфіцій може бути встановлено законом, договором або заповітом на визначений або невизначений строк.

Земельна ділянка, передана у суперфіцій, може бути використана лише для забудови (ст. 413 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Власник землі переданої для забудови, має право на плату за користування нею. Якщо земля забудована промисловими об’єктами, договором може бути передбачене право власника землі на частині доходу землекористувача.
== Права та обов’язки сторін ==
Користувач земельної ділянки зобов’язаний виплачувати її власнику обумовлену винагороду за користування нею, а також здійснювати інші платежі, пов’язані з користуванням землею, та справляти встановлені щодо неї повинності (стаття 415 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Має право:
* користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.
* власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
* користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
Він зобов’язаний:
*використовувати землю відповідно до її цільового призначення,
* підвищувати її родючість,
* застосовувати природоохоронні технології виробництва,
* утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.
'''Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови визначені''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 статтею 102-1 Земельного кодексу України]

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Земельна ділянка, що перебуває в оренді, не може бути передана її власником іншій особі на праві емфітевзису, суперфіцію.

Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору.

Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, може передавати її в оренду на строк, що не перевищує строк договору емфітевзису.

Договором емфітевзису може бути встановлено заборону про передачу емфітевтом такої земельної ділянки в оренду. Така заборона є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом.

Право користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій) не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім випадків переходу права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок, інші будівлі та споруди) або у разі, коли право емфітевзису, суперфіцію було набуто землекористувачем на земельних торгах.

Строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій) не може перевищувати 50 років.

Плата за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності, визначена в договорах про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), укладених на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору, а також у разі його поновлення.

Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

За домовленістю сторін договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови можуть бути посвідчені нотаріально.
Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій) та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:
# поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
# спливу строку, на який було надано право користування;
# відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
# прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб;
# невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років;
# припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства);
# за згодою сторін договору емфітевзису, суперфіцію.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), що перебуває у заставі (іпотеці), може бути припинено з підстави, визначеної пунктом 6 цієї частини, лише за згодою заставодержателя (іпотекодержателя).

Припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки державної чи комунальної власності з підстав, визначених у пункті 3-1 частини дев'ятої цієї статті, здійснюється за правилами, встановленими статтею 32-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"].
== Підстави припинення ==
''' Відповідно до статті 412 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], емфітевзис припиняється у разі''':
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
* закінчення строку, на який було надано право користування;
* викупу земельної ділянки з метою суспільної необхідності; рішення суду.
'''Стаття 416 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачає, що суперфіцій може бути припинений:'''
* поєднанням в одній особі власника землі та землекористувача;
* закінченням строку договору, яким встановлено суперфіцій;
* судовим рішенням;
* невикористанням суперфіція протягом трьох років підряд.
'''''Перехід права власності на земельну ділянку до інших осіб не припиняє суперфіція.'''''

Водночас право власності на побудовані на чужій землі будівлі та споруди належить суперфіціарію. При переході права власності на нерухомі майно від суперфіціарія до інших осіб, останні набувають також права користування відповідною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник нерухомого майна – колишній суперфіціарій.

У разі припинення суперфіція право на нерухоме майно, що залишилося на земельній ділянці, визначається домовленістю між власником ділянки і власником нерухомого майна. За відсутності такої угоди наслідки припинення права користування ділянкою визначає суд.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника нерухомого майна його знесення та приведення ділянки до стану, в якому вона перебувала до встановлення суперфіція (частина перша статті 417 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Коли знесення будівлі або споруди, що знаходиться на земельній ділянці, забороняється законом (житлові будинки, пам’ятки історії та культури тощо) або є нераціональним у зв’язку з явним перевищенням вартості будівлі чи споруди порівняно з вартістю відведеної під них землі, <big>суд може з урахуванням підстав припинення користування земельною ділянкою та за наявності відповідної вимоги сторін:</big>
* визнати право власника нерухомого майна на придбання права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, або право власника землі на придбання нерухомого майна, що залишилось на земельній
* ділянці;
* визначити власнику нерухомого майна умови користування земельною ділянкою на новий строк.
Емфітевзис і суперфіцій захищаються тими ж цивільно-правовими засобами, що і право власності. Вони можуть захищатися також від власника землі, на яку встановлено
емфітевзис і суперфіцій.

'''''Зверніть увагу!'''''
Відповідно до статті 182 Кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 Кодексу). Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), статтею 4 якого встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить, зокрема на праві користування (сервітут), праві користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), праві забудови земельної ділянки (суперфіцій). Вказані речові права на нерухоме майно є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Після оголошення воєнного стану в Україні 24.03.2022 року було прийнято Закон України «Про в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text несення змін до деяких законодавчих актів щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану]» № 2145-ІX який набув чинності 7 квітня 2022 року, яким було внесено зміни до П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ерехідних положень Земельного кодексу України]. Так, зокрема, вказаним нормативно-правовим актом передбачено, що строк договору емфітевзису або уперфіцію чинність якого закінчилася після введення воєнного стану (24.02.2022) автоматично поновлюється на 1 рік без волевиявлення сторін договору.

Поновлення договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення строком на 1 рік відбувається без внесення відомостей про поновлення такого договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 (пп. 1, п. 27 «Перехідних положень» Земельного кодексу України).]
== Зразки правочинів ==
* [[Файл:Договір ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС).docx|міні|ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС)]] 
* [[Файл:Договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).odt|міні]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439658 Постанова Великої палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)]. До відносин щодо права постійного користування землею, наданою для забудови, за аналогією закону слід застосовувати норми глави 34 "Право користування чужою земельною ділянкою для забудови" ЦК України, тобто правила про супфецій.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106164504 Постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 128/3569/20 (провадження № 61-4160св22)] . Несплата відповідачем земельного податку не свідчить про істотні порушення такого договору емфітевзису, оскільки зазначене порушення не призвело до того, що позивач позбавився того, на що розраховував при укладенні договору емфітевзису, оскільки своєчасно отримав плату за користування земельною ділянкою, а обов’язок сплати земельного податку, відповідно до Податкового Кодексу України, лежить саме на ньому, як власнику, а не на емфітевту
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97315430 Постанова Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 153/19/19 (провадження № 61-13259св20)]. Відповідачем не надано суду доказів сплати фіксованої одноразової виплати за користування земельною ділянкою, передбаченої договором, а це є істотним порушенням умов договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), тому такий договір підлягає розірванню та скасуванню його державної реєстрації.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)

2025-08-05T10:00:35Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні »]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
== Загальні відомості ==

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та для забудови (суперфіцій) регулюються земельним законодавством України. Емфітевзис надає право користування землею для сільськогосподарських потреб, а суперфіцій - для забудови. Обидва права виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та землекористувачем і можуть бути відчужені або успадковані.

'''Емфітевзис''' — ''''' це є довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення.

'''Суб'єктами емфітевзису''' є власник земельної ділянки та особа, яка виявила бажання користуватися останньою для сільськогосподарських потреб (землекористувач, емфітевта).

'''Об'єктом емфітевтичного права''' є користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що знаходиться у приватній, комунальній або державній власності. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя — рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги, а також несільськогосподарські угіддя (ст.22 ЗК).

Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис). За договором про емфітевзис власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Водночас реалізувати це право раніше, ніж будуть встановлені межі ділянки на місцевості, неможливо, оскільки до цього приступати до використання земельної ділянки забороняється законом (ст. 125 ЗК).
Емфітевзис за своєю правовою суттю є видом речових прав на чуже майно, а саме – ''правом володіти та користуватися чужою землею для сільськогосподарських потреб''. Він вигідний і зручний тим, що коли власник землі не бажає втрачати право власності на землю, але й сам не має можливості обробляти її, то в такому разі він може передати її в довгострокове користування іншим особам на підставі речового права. 
Право емфітевзису є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності, яке підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
Сторонами Договору є Власник земельної ділянки з одного боку та Землекористувач, а саме фізична або юридична особа з іншого боку. Саме одна із цих сторін і буде заявником під час проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення даного виду іншого речового права. 
Під час підписання договору державний реєстратор повинен перевірити підписантів вказаного договору на наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності та правоздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 
Об’єкт емфітевтичного права є земельна ділянка, а якщо бути точнішим її кадастровий номер, площа та місце розташування з обов’язковою вказівкою цільового призначення, бо саме земельна ділянка сільськогосподарського призначення може передаватися в користування за договором. 
'''Суперфіцій - це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).'''
== Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою ==
=== для сільськогосподарських потреб (стаття 407 емфітевзис) ===
# Встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
# Може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування
# Не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років (ч.1 ст.408 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!''' Всі договори емфітевзису укладені після набрання чинності 01.01.2019 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закону України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні »] '''обмежені терміном - 50 років , у тому числі і на земельні ділянки приватної форми власності.'''
==== <big>для забудови (стаття 413 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України])</big> ====
# Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
# Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування.
# Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.
# Право може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.
# Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.
== Права та обов'язки власника земельної ділянки ==
'''Власник земельної ділянки має право:'''
* - вимагати від землекористувача використання ділянки за призначенням, встановленим у договорі. При цьому в самому договорі має бути враховане цільове призначення ділянки (ст.409 ЦК);
* - на одержання плати за користування ділянкою. Плата за кокетування, що підлягає сплаті землекористувачем власникові землі не охоплює інших обов'язкових платежів, які встановлюються окремим законом (ч.2 ст.410 ЦК). ЦК не встановлює розмірів плати за користування, її форми, умови, порядок та строки виплати ці питання вирішуються на розсуд сторін і мають бути закріплені у договорі про емфітевзис,
* - на переважне перед іншими особами набуття права користування земельною ділянкою у разі продажу цього права іншій особі (ч.2 ст.411 ЦК);
* - на одержання відсотків від ціни продажу емфітевзису іншій особі — лаудемії (ч.5 ст.4 ЦК)

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
Час прочитання: 6 хв.
Емфітевзисом є довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення.
Суб'єктами емфітевзису є власник земельної ділянки та особа, яка виявила бажання користуватися останньою для сільськогосподарських потреб (землекористувач, емфітевта).
Об'єктом емфітевтичного права є користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що знаходиться у приватній, комунальній або державній власності. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя — рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги, а також несільськогосподарські угіддя (ст.22 ЗК
Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис). За договором про емфітевзис власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Водночас реалізувати це право раніше, ніж будуть встановлені межі ділянки на місцевості, неможливо, оскільки до цього приступати до використання земельної ділянки забороняється законом (ст. 125 ЗК).
Емфітевзис може бути переданим іншій особі на підставі договору між попереднім та наступним землекористувачами або на підставі спадкування (ч.2 ст.407 ЦК). Зокрема емфітевтичне право може бути предметом договору купівлі-продажу, дарування, міни, в тому числі предметом застави, а також може передаватися будь-яким іншим, не забороненим законом, способом іншій фізичній або юридичній особі. При відчуженні емфітевзису йдеться не про передачу права власності на земельну ділянку, а виключно про відчуження права користування нею.
Строк договору про емфітевзис встановлюється за домовленістю його сторін. При цьому власник ділянки та емфітевта можуть укласти такий договір на визначений або на невизначений строк.
Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону не менш як за один рік (ст.408 ЦК). Попередження про відмову від договору є правочином, тому його зміст та форма визначаються загальними правилами про здійснення правочинів, встановленими гл.16 ЦК.
Власник земельної ділянки має право:
- вимагати від землекористувача використання ділянки за призначенням, встановленим у договорі. При цьому в самому договорі має бути враховане цільове призначення ділянки (ст.409 ЦК);
- на одержання плати за користування ділянкою. Плата за кокетування, що підлягає сплаті землекористувачем власникові землі не охоплює інших обов'язкових платежів, які встановлюються окремим законом (ч.2 ст.410 ЦК). ЦК не встановлює розмірів плати за користування, її форми, умови, порядок та строки виплати ці питання вирішуються на розсуд сторін і мають бути закріплені у договорі про емфітевзис,
- на переважне перед іншими особами набуття права користування земельною ділянкою у разі продажу цього права іншій особі (ч.2 ст.411 ЦК);
- на одержання відсотків від ціни продажу емфітевзису іншій особі — лаудемії (ч.5 ст.4И ЦК).

'''Власник земельної ділянки зобов'язаний:'''
* - надати земельну ділянку в користування;
* - не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.
* Навіть у разі порушення емфітевтою умов здійснення права користування власник не має права самочинно перешкоджати йому у вчиненні таких дій, а повинен звернутися до суду. Проти порушення власником його прав землекористувач захищений усіма тими засобами захисту, що й власник майна (ст.396 ЦК).
=== Наданої для забудови ===
1. Має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.

2. Має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.

Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис). За цим договором власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Реалізувати це право можливо з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]). Отже, виникає ситуація, подібна до тієї, що має місце при переході права власності за договором: момент укладення договору і перехід речового права може не збігатися в часі (стаття 334 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''''Слід підкреслити, що відчужується не земля (емфітевт не має права розпоряджатися землею), а саме право користування землею.'''''

При продажу права користування землею користувач зобов’язаний своєчасно сповістити про це власника землі. Якщо продаж права користування буде здійснено без сповіщення про це власника земельної ділянки, останній має право вимагати через суд визнання продажу недійсним.
При відчуженні емфітевзису емфітевтом третім особам власник землі має право на визначену договором частину від ціни продажу (процент). Власнику землі належить переважне перед іншими право викупу права користування.
Він має право вимагати від емфітевта використання землі за призначенням, обумовленим у договорі.
Власнику належить також право на винагороду за використання землі. Розмір винагороди, її форма, умови, порядок та строки виплати визначаються договором.
=== Суперфіцій ===
це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Тобто власник земельної ділянки передає ділянку чи її частину в користування фізичній чи юридичній особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд чи будівель безплатно або за обумовлену плату.

Суперфіцій може бути встановлено законом, договором або заповітом на визначений або невизначений строк.

Земельна ділянка, передана у суперфіцій, може бути використана лише для забудови (ст. 413 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Власник землі переданої для забудови, має право на плату за користування нею. Якщо земля забудована промисловими об’єктами, договором може бути передбачене право власника землі на частині доходу землекористувача.
== Права та обов’язки сторін ==
Користувач земельної ділянки зобов’язаний виплачувати її власнику обумовлену винагороду за користування нею, а також здійснювати інші платежі, пов’язані з користуванням землею, та справляти встановлені щодо неї повинності (стаття 415 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Має право:
* користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.
* власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
* користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
Він зобов’язаний:
*використовувати землю відповідно до її цільового призначення,
* підвищувати її родючість,
* застосовувати природоохоронні технології виробництва,
* утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.
'''Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови визначені''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 статтею 102-1 Земельного кодексу України]

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Земельна ділянка, що перебуває в оренді, не може бути передана її власником іншій особі на праві емфітевзису, суперфіцію.

Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору.

Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, може передавати її в оренду на строк, що не перевищує строк договору емфітевзису.

Договором емфітевзису може бути встановлено заборону про передачу емфітевтом такої земельної ділянки в оренду. Така заборона є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному законом.

Право користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій) не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім випадків переходу права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок, інші будівлі та споруди) або у разі, коли право емфітевзису, суперфіцію було набуто землекористувачем на земельних торгах.

Строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій) не може перевищувати 50 років.

Плата за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності, визначена в договорах про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), укладених на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору, а також у разі його поновлення.

Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

За домовленістю сторін договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови можуть бути посвідчені нотаріально.
Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій) та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:
# поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
# спливу строку, на який було надано право користування;
# відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
# прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб;
# невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років;
# припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства);
# за згодою сторін договору емфітевзису, суперфіцію.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), що перебуває у заставі (іпотеці), може бути припинено з підстави, визначеної пунктом 6 цієї частини, лише за згодою заставодержателя (іпотекодержателя).

Припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки державної чи комунальної власності з підстав, визначених у пункті 3-1 частини дев'ятої цієї статті, здійснюється за правилами, встановленими статтею 32-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"].
== Підстави припинення ==
''' Відповідно до статті 412 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], емфітевзис припиняється у разі''':
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
* закінчення строку, на який було надано право користування;
* викупу земельної ділянки з метою суспільної необхідності; рішення суду.
'''Стаття 416 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачає, що суперфіцій може бути припинений:'''
* поєднанням в одній особі власника землі та землекористувача;
* закінченням строку договору, яким встановлено суперфіцій;
* судовим рішенням;
* невикористанням суперфіція протягом трьох років підряд.
'''''Перехід права власності на земельну ділянку до інших осіб не припиняє суперфіція.'''''

Водночас право власності на побудовані на чужій землі будівлі та споруди належить суперфіціарію. При переході права власності на нерухомі майно від суперфіціарія до інших осіб, останні набувають також права користування відповідною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник нерухомого майна – колишній суперфіціарій.

У разі припинення суперфіція право на нерухоме майно, що залишилося на земельній ділянці, визначається домовленістю між власником ділянки і власником нерухомого майна. За відсутності такої угоди наслідки припинення права користування ділянкою визначає суд.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника нерухомого майна його знесення та приведення ділянки до стану, в якому вона перебувала до встановлення суперфіція (частина перша статті 417 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Коли знесення будівлі або споруди, що знаходиться на земельній ділянці, забороняється законом (житлові будинки, пам’ятки історії та культури тощо) або є нераціональним у зв’язку з явним перевищенням вартості будівлі чи споруди порівняно з вартістю відведеної під них землі, <big>суд може з урахуванням підстав припинення користування земельною ділянкою та за наявності відповідної вимоги сторін:</big>
* визнати право власника нерухомого майна на придбання права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, або право власника землі на придбання нерухомого майна, що залишилось на земельній
* ділянці;
* визначити власнику нерухомого майна умови користування земельною ділянкою на новий строк.
Емфітевзис і суперфіцій захищаються тими ж цивільно-правовими засобами, що і право власності. Вони можуть захищатися також від власника землі, на яку встановлено
емфітевзис і суперфіцій.

'''''Зверніть увагу!'''''

Після оголошення воєнного стану в Україні 24.03.2022 року було прийнято Закон України «Про в[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text несення змін до деяких законодавчих актів щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану]» № 2145-ІX який набув чинності 7 квітня 2022 року, яким було внесено зміни до П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ерехідних положень Земельного кодексу України]. Так, зокрема, вказаним нормативно-правовим актом передбачено, що строк договору емфітевзису або уперфіцію чинність якого закінчилася після введення воєнного стану (24.02.2022) автоматично поновлюється на 1 рік без волевиявлення сторін договору.

Поновлення договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення строком на 1 рік відбувається без внесення відомостей про поновлення такого договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 (пп. 1, п. 27 «Перехідних положень» Земельного кодексу України).]
== Зразки правочинів ==
* [[Файл:Договір ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС).docx|міні|ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС)]] 
* [[Файл:Договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).odt|міні]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439658 Постанова Великої палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19)]. До відносин щодо права постійного користування землею, наданою для забудови, за аналогією закону слід застосовувати норми глави 34 "Право користування чужою земельною ділянкою для забудови" ЦК України, тобто правила про супфецій.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106164504 Постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 128/3569/20 (провадження № 61-4160св22)] . Несплата відповідачем земельного податку не свідчить про істотні порушення такого договору емфітевзису, оскільки зазначене порушення не призвело до того, що позивач позбавився того, на що розраховував при укладенні договору емфітевзису, оскільки своєчасно отримав плату за користування земельною ділянкою, а обов’язок сплати земельного податку, відповідно до Податкового Кодексу України, лежить саме на ньому, як власнику, а не на емфітевту
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97315430 Постанова Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 153/19/19 (провадження № 61-13259св20)]. Відповідачем не надано суду доказів сплати фіксованої одноразової виплати за користування земельною ділянкою, передбаченої договором, а це є істотним порушенням умов договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), тому такий договір підлягає розірванню та скасуванню його державної реєстрації.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Дострокове розірвання договору оренди землі

2025-08-05T09:52:29Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]

== Загальна інформація ==

'''УВАГА!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!

'''24 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану]"'''

'''Відповідно до підпункту 2 пункту 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану], право оренди земельної ділянки, переданої в оренду не підлягає державній реєстрації. Договір оренди землі, а також зміни до нього, договір про розірвання такого договору оренди підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договору оренди землі здійснюється районною військовою адміністрацією в порядку, визначеному підпунктом 10 цього пункту. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки'''

'<nowiki/>''У період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені пунктом 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text '''Закону України № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану'''], діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан<nowiki>''''</nowiki>'''''.'''

'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (землекористування, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#Text Законом України "Про оренду державного та комунального майна".]

Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220].

'''Детальніше див.''' "[[Оренда земельних ділянок]]".
== Шляхи дострокового розірвання договору оренди землі ==
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом України або безпосередньо умовами самого договору.
Законодавством України визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі:
# за згодою сторін;
# за рішенням суду
'''ВАЖЛИВО!!!''' Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності ''може бути розірвано у разі необхідності надання її для таких суспільних потреб'', визначених частиною першою статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”]:

забезпечення національної безпеки і оборони;

будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

розміщення та обслуговування об'єктів і санітарно-захисних зон, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;

будівництво захисних гідротехнічних споруд;

будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;

створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;

створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

ведення лісового господарства.

== Дострокове розірвання договору оренди землі за згодою сторін ==
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статті 651 Цивільного кодексу України] зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n197 Частиною третьою статті 31 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором, але всеж таки , законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами самого договору. Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статті 651 Цивільного кодексу України] у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за '''шість місяців''', а на землях несільськогосподарського призначення - '''за рік''', якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

'''Невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору:'''

* невиплата орендної плати;
* використання землі не за цільовим призначенням;
* передача в суборенду без дозволу орендодавця (якщо такий вимагається) тощо.

Випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Такий спосіб розірвання договору оренди реалізується шляхом подання відповідного позову до суду із аргументацією підстав для визначення договору оренди недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України] сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Додатком до пропозиції повинна бути додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди, якою визначатимуться усі істотні умови повного припинення господарських зобов’язань між сторонами. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України]). У разі прийняття пропозиції договір вважається розірваним за згодою сторін (про що інша сторона повідомляється письмово або сторонами складається єдиний документ).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.

[[Файл:Позовна заява про стягнення невиплаченої плати за аренду земельної ділянки.odt|міні]]
== Дострокове розірвання договору оренди землі за рішенням суду ==

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору, також аналогічна норма передбачена ст. 32 Закону України «Про оренду землі» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n215 статтею 32 Закону України «Про оренду землі»] де вказано що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі"] та умов договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] та іншими законами України.

Договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі"] та умов договору з таких підстав:

'''1) невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146 24] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n161 25 Закону України "Про оренду землі"]'''

* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт;
* передання в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* невчинення дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодування орендарю капітальних витрат, пов’язаних з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередження орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди;
* початок використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконання встановлених щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надання копію договору відповідному податковому органу.
'''2) невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;'''

* невиплата орендної плати;
* використання землі не за цільовим призначенням;
* передача в суборенду без дозволу орендодавця (якщо такий вимагається) тощо.
'''3) випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;'''

'''4) виникнення підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] та іншими законами України щодо:'''
* забезпечення використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приведення її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
* додержання вимог законодавства про охорону довкілля;
* своєчасної сплати земельного податку або орендної плати;
* непорушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
* підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі;
* своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
* дотримання правил [[Добросусідство|добросусідства]] та обмежень, пов'язаних з встановленням [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] та охоронних зон;
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Такий спосіб розірвання договору оренди реалізується шляхом подання відповідного [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позову до суду]] із аргументацією підстав для визначення договору оренди недійсним.

Договір вважатиметься достроково розірваним з дати, визначеної у тексті підписаної сторонами додаткової угоди або з дати набрання законної сили судового рішення.

== Реєстрація розірвання договору оренди землі ==
Факт розірвання договору оренди землі необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.

За державною реєстрацією розірвання договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг, до нотаріуса.

'''Важливо! '''Якщо не зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, то орендодавець не зможе вчиняти будь-яких правочинів з земельною ділянкою, а в орендаря буде формальна підстава продовжувати користуватися земельною ділянкою.

==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:

* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;
* угода про дострокове припинення договору оренди землі (за згодою сторін) або рішення суду, яке набрало законної сили (за рішенням суду).
'''Важливо!''' Зареєструвати новий договір оренди землі до реєстрації припинення попереднього неможливо.

== Строки та адміністративний збір ==
Державна реєстрація припинення права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб - в 2024 році це 151 грн. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

'''''За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі в 2024 році:'''''
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1514 грн. - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн. - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 7570 грн.- у строк 2 години.
Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

Адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.

За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг. Саме витяг і підтверджує реєстрацію припинення права оренди.

'''Варто наголосити''', що у разі припинення договору, в тому числі його розірвання, потрібно звернутися до державного реєстратора для припинення права оренди.

== Судова практика ==
Спори, пов'язані з орендою землі, ''вирішуються у судовому порядку''.
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77870570 Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18] (систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. При цьому відсутність письмового погодження орендодавцем та орендарем форми розрахунку виплати орендної плати за договором не заслуговує на увагу, оскільки указане не звільняє відповідача від обов’язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати).
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86205820 Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №183/1749/17] (підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору).
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/92093052 Постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 313/780/19] (два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди землі).
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86241066 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 272/872/17] (доводи відповідача про те, що він направляв позивачу пропозицію отримати орендну плату за землю, проте позивач за її отриманням не з'явився, не можуть бути підставою для висновку про належне виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/84031636 Постанова Верховного Суду від 02 вересня 2019 року № 623/2421/16-ц] (можливість одностороннього розірвання договорів, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких підстав та передумов, у тому числі невиконанням орендарем умов договору, може бути реалізовано в разі наявності відповідного волевиявлення однієї зі сторін).
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/74188327 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц] (договорами оренди землі може бути передбачене положення, в якому сторони встановили можливість одностороннього розірвання договору без настання будь-яких умов. За таких умов при розірванні договору однією із сторін доводи іншої сторони про відсутні причини для його розірвання в односторонньому порядку суд залишив без уваги).
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/91786723?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.239945860.682542061.1610961996-1229726292.1600757538 Постанова Верховного Суду від 14.09.2020 року у справі № 291/1009/18] (припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої в орендодавця земельної ділянки та передача права оренди на неї за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця свідчить про невиконання орендарем обов'язків, передбачених статтею 25 Закону «Про оренду землі», та умов договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82599591 Постанова Верховного Суду від 14.09.2019 року у справі №904/7071/17] (земельне законодавство розрізняє поняття "категорія земельної ділянки за цільовим призначенням" та "вид використання земельної ділянки в межах певної категорії".Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Саме тому, Суд приходить до висновку, що самовільне розташування тимчасової споруди на земельній ділянці, що була передана в оренду під розміщення об'єктів комерційного призначення - будівель і споруд в межах категорії земельної ділянки "землі житлової та громадської забудови", не є зміною цільового призначення земельної ділянки).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115407 Постанова Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі №468/1498/17-ц] (рішення суду про розірвання договору оренди базується на тому, що орендована земельна ділянка використовувалася не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби вирощувався на земельній ділянці ячмінь, чим істотно було порушено умови договору). 
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95654245?fbclid=IwAR0wWq6CLrBVSPsH6YlPJ8GO3sxAkDrzoJh1AALlBfGQyo_MuZYS2uvyuqo Постанова Верховного Суду від 19.03.2021 року у справі № 198/1022/19] ( Системний аналіз умов договору оренди свідчить, що його умовами не передбачено можливості розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця. При цьому заперечення зі сторони орендаря свідчить, що останній не погоджується на розірвання, тобто відсутня взаємна згода сторін на розірвання договору. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що абзац другий пункту 7 договору оренди земельної ділянки, на який посилається позивач як на можливість розірвання договору в односторонньому порядку, не містить чіткого визначення можливості розірвання договору в односторонньому порядку та механізму (процедури) такого розірвання. Натомість, зі змісту вказаного пункту очевидно, що для розірвання договору потрібна згода орендаря (відповідача у справі), яку останній має надати, що виключає можливість розірвання договору в односторонньому порядку. Крім того, пункт 28 договору містить імперативне положення про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку. Судами обґрунтовано вказано, що бажання позивача самостійно обробляти земельну ділянку НЕ є окремою підставою, визначеною законом або договором, для розірвання спірного договору оренди землі. Інших окремих підстав як в сукупності, так і окремо, необхідних і достатніх для розірвання договору оренди землі, в тому числі наявність істотних порушень договору орендарем, позивачем не наведено.)

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]
* [[Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]

Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки

2025-07-09T12:21:12Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08 Узагальнення судової практики Верховного Суду від 24.11.2008 «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]

== Поняття фіктивного правочину ==

'''Фіктивний правочин''' – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 234 ЦК України])

Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, тобто такий правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його зазделегіть знають, що він не буде виконаним.
''Основними ознаками фіктивного правочину є:''
* введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
* свідомий намір невиконання зобов'язань договору;
* приховування справжніх намірів учасників правочину.
Тобто, укладаючи договір, його сторони не бажають виникнення, зміни, припинення цивільних прав та обов`язків, волевиявлення обох сторін такого правочину не збігається з їх внутрішньою волею.
== Загальна характеристика фіктивного правочину ==

Конструкція фіктивного правочину дозволяє поширювати її на будь-які правочини (односторонні, дво- чи багатосторонні), хоча, зазвичай, застосовується щодо договорів.

Фіктивний правочин належить до оспорюваних правочинів, і, визначаючи суб'єктів, які вправі його оспорювати, слід враховувати положення ч. З ст. 215 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], відповідно до якої це може бути сторона правочину або інша заінтересована особа. Наприклад, дружина звертається з позовом про визнання недійсним договору дарування автомобіля чоловіком, який начебто укладено. Насправді ж чоловік намагається вилучити автомобіль із сукупності спільного майна подружжя, щоб залишити його собі.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. ''Такий правочин завжди укладається умисно''.

В абзаці 1 п. 24 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"] передбачається, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Воля сторін правочину не адекватна волевиявленню (зовнішньому виразу), яке є лише прикриттям дійсної мети сторін. Намір уникнути наслідків правочину, який вони укладають, має бути у всіх учасників правочину. В противному разі (наприклад, якщо одна сторона створювала лише вигляд правочину, а друга вважала, що насправді настануть ті наслідки, яких вона прагне) стверджувати про фіктивність правочину не можна.

Як правило, фіктивний правочин не служить поштовхом для дій із здійснення його сторонами своїх прав та виконання обов'язків. Натомість саме по собі невиконання правочину сторонами ще не означає, що укладено фіктивний правочин.

У абзаці 2 п. 24 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"] вказується, що необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Зокрема, якщо особа не оплатила грошові кошти за договором, які мала сплатити, або майно набувачеві не передавалося, не доводить факту фіктивності правочину. Головне, що властиве цьому правочину, це відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки на момент його вчинення, що є однією із найважливіших ознак фіктивного правочину.

Мета його учасників, що, як правило, має протиправний характер ('''наприклад''', '''''приховання майна від конфіскації, або від поділу, або від звернення стягнення'''''), для кваліфікації правочину як фіктивного не має значення.

Окрім того, застосування такого правового наслідку, як заміна покупця (зокрема визнання правочину в частині покупця недійсною, визнання договору фіктивним у частині покупця), унеможливлюється конструкцією фіктивного правочину, оскільки на підставі нього виключається можливість передачі коштів та майна. У випадку, якщо буде встановлено таку передачу, неможливо вести мову про застосування положень ст. 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Фіктивні правочини укладаються з метою ухилитися від майнової відповідальності, передбаченої законом, і в деяких випадках це обумовлено в договорі. Наприклад, відбувається фіктивний поділ, дарування або продаж майна подружжя, яке має незаконну мету приховати його від конфіскації. Фіктивними можуть бути не лише договори. а й інші юридичні дії: фіктивний акт отримання товару, технічного огляду, обміру приміщення або оцінки вартості майна тощо. Фіктивний правочин характеризується недобросовісністю його учасників.

Фіктивний правочин є нікчемним. Він не породжує жодних правових наслідків. Разом із тим сторони все ж роблять деякі фактичні дії, які створюють видимість його виконання: передачу майна, складання необхідних документів тощо. До них дій застосовуються загальні положення про наслідки недійсності правочину. Під час укладення фіктивного правочину сторони мають протиправну мету. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину, тобто , якщо наміру обох сторін договору не виконувати договір не встановлено, то правові підстави для визнання такого договору фіктивним відсутні.

'''''Фіктивні правочини на ринку нерухомості'''''
# оформлення нерухомості на підставну особу, що досить поширено за умови придбання дорогих об'єктів (елітних квартир, котеджів) особами, які за певних обставин (наприклад, державна служба) не можуть оформити їх у власність «на себе». Сюди ж належать випадки можливого невиконання сімейних зобов’язань, а також боязнь конфіскації майна, нажитого злочинним шляхом. Лише в останньому випадку є реальна можливість визнати відповідну схему фіктивною, і то за сукупністю з результатом залучення справжнього власника нерухомості до кримінальної відповідальності;
# переоформлення об’єкта на підставну особу, що відрізняється від попереднього випадку тим, шо справжній власник спочатку зареєстрував своє право власності, але потім, найчастіше під час настання (або боязні настання) деяких надзвичайних обставин, переоформив об'єкт на третю особу. Такі випадки легко виявити й довести, особливо якщо переклад прав власності на підставну особу був виконані їй «за фактом» (наприклад, після порушення проти власника кримінальної справи або заподіяння останнім великої майнової шкоди третій особі);
# дарування замість купівлі-продажу або, навпаки, безоплатні правочини замість відплатних (дарування замість купівлі-продажу) найчастіше застосовуються для обходження права переважної купівлі й порушення режиму спільної сумісної власності подружжя.

== Ознаки фіктивного правочину ==
'''Ознаки фіктивного правочину:'''
# введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
# учинення правочину особою, що не має права це робити (через фіктивне підприємство, неіснуючу організацію, підставну особу тощо);
# свідомий намір невиконання зобов’язань договору;
# приховування справжніх намірів учасників правочину.
Більше того, ознака вчинення фіктивного правочину лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. '''Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.''' Разом з цим чинний закон не передбачає обмежень звертатися до суду з позовами про визнання правочинів фіктивними для інших заінтересованих осіб. Оскільки сторони не вчиняли жодних дій для здійснення фіктивного правочину, суди приймали рішення про визнання такого правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
== Право звернення до суду ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] не передбачено коло осіб, які мають право звергатися з позовом про визнання фіктивного правочину недійсним. Це може зробити сторона фіктивного правочину або інші заінтересовані особи.

Отже при звернені до суду для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Власне невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин; якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний

== Правові наслідки вчинення фіктивного правочину ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print1509833221316000#Text чч.2,3 ст.234 ЦК] України, фіктивний правочин визнається судом недійсним, а правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

При фіктивному правочині має бути відсутнім намір створити юридичні наслідки на момент його вчинення, є неможливим виникнення будь-яких майнових наслідків і відповідно застосування двосторонньої реституції, оскільки такий правочин не може породжувати юридичних наслідків. Однак це не виключає можливості покладення на сторону так званих "побічних" наслідків, зокрема пов'язаних із реєстрацією права власності.

Необхідно враховувати, що саме по собі невиконання сторонами правочину не означає, що укладено фіктивний правочин. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, '''тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.'''

Необхідно оцінювати докази та враховувати те, чи обговорювали сторони істотні умови, чи здійснювались нотаріальне посвідчення та державна реєстрація правочину тощо.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 215 цього Кодексу] є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].
====== Фраудаторний правочин ======
В останні роки в українській судовій практиці почастішали договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору,тобто фраудаторний правочин. Цей термін походить від англ. fraud — шахрайство, підробка, афера. Даний вид правочину дуже схожий на фіктивний правочин, але має відміності:
'''Межа між фіктивними та фраудаторними правочинами'''

Судова палата вважає за необхідне розмежувати кваліфікацію фіктивних та фраудаторних правочинів.

Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, у свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається самою його юридичною конструкцією. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, тому норма ст. 234 ЦК України не підлягає застосуванню, адже фіктивний правочин de jure не породжує будь-яких правових наслідків. У свою чергу, правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (ч. 3 ст. 234 ЦК України).

Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм. Фраудаторні угоди — це угоди, що завдали шкоди боржнику. Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов’язання, спрямованого на ухилення від виконання обов’язку.

'''Ознаки фраудаторного правочину'''

Судді ВС виділили такі критерії:

* момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період — протягом 3 років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засідання у справі);
* контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов’язані або афілійовані юридичні особи);
* щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова).

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83482786 Постанова Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц] (фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою [[Договір дарування нерухомого майна|договору дарування]] майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним).

== Див. також ==
* [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Суди]]

Формальні помилки у тендерах

2025-07-09T12:04:02Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України «Про публічні закупівлі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0715-20#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 «Про затвердження Переліку формальних помилок»]

== Поняття "формальні помилки" у тендерних закупівлях ==
З метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, Верховною радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закон України «Про публічні закупівлі»], який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Одним з ключових термінів при здійснені закупівель є термін «тендерна документація».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#n741 п.31 частини першої статті 1 Закон України «Про публічні закупівлі»] '''<big>тендерна документація</big>''' - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#n1398 частині другій статті 22 Закон України «Про публічні закупівлі»] визначено які відомості повинні бути зазначені у тендерній документації.

'''Зверніть увагу!''' Ч.3 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»] встановлено, що '''Тендерна документація''' може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text п.19 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»] тендерна документація повинна містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

'''<big>Формальними (несуттєвими)</big> вважаються помилки, ''що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.'''''

== Перелік формальних помилок ==
Відповідно до абзацу дванадцятого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#n1005 пункту 11 частини першої статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі"] Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийнято наказ від 15.04.2020 № 710 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0715-20#Text «Про затвердження Переліку формальних помилок»] визначено наступний перелік формальних помилок:

1. Інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині:
* уживання великої літери;
* уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні;
* використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови;
* зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах;
* застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок;
* написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс;
* нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).
2. Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп'ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі. 

3. Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації. 

4. Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання). 

5. У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації. 

6. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис. 

7. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера. 

8. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа. 

9. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо). 

10. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв'язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані). 

11. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною. 

12. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.

'''Цей перелік фомальних (несуттєвих) помилок є вичерпним, він повинен бути зазначений в тендерній документації, та їх допущення учасниками закупівель не повинно призвести до відхилення їх тендерних пропозицій.'''''<big></big>'' 
'''Важливо!''' Ознайомитися з усіма державними публічними закупівлями України, взяти участь у закупівлях, запропонувати державі товари або послуги, скористатися всіма супутніми сервісами можна на онлайн-платформі Електронної системи публічних закупівель [https://www.prozorro.gov.ua/ Prozorro].
== Є 24 години на виправлення помилок ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#n1005 частини девʼятої статті 26 Закону України “Про публічні закупівлі”] державні замовники можуть надати можливість постачальникам виправити помилки в тендерній пропозиції. При проведення відкритих торгів з особливостями, п.43 Постанови № 1178 від 12.10.2022 р.(далі-Постанови) передбачено: якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж 2 р. д. до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
'''на що саме замовник може дати 24 години на виправлення''', і що таке ці невідповідності.

Відповідно до Постанови, під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо
У разі, якщо держзамовник виявив помилку у вашій тендерній пропозиції та надіслав вам запит, ви отримуєте повідомлення у відповідному розділі.
<blockquote>'''Важливо!''' Учасник має протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, виправити невідповідності в інформації та документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції. Якщо до кінця розгляду тендерної пропозиції залишилось менше ніж 2 р.д., замовник може продовжити термін розгляду і надати 24 години..

Для цього зробіть наступне.

# Перейдіть на сторінку закупівлі, до якої ви подавали тендерну пропозицію. Натисніть на посилання у повідомленні.

'''2.''' На сторінці закупівлі у блоці “Кваліфікація учасників” (чи “Прекваліфікація учасників”) натисніть на вимогу про усунення порушення, щоб ознайомитися, у чому саме полягає помилка.

'''3.''' Виправте помилку.

'''4.''' На сторінці закупівлі у блоці “Ваша пропозиція” натисніть кнопку “Додати документи” та завантажте документ з виправленою помилкою.

Ще раз зауважимо, що це необхідно зробити протягом 24 години з моменту, як держзамовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Після цього строку кнопка “Додати документи” стане неактивно.

= Як налаштувати SMS-сповіщення щодо необхідності виправлення помилки протягом 24 годин =

# Перейдіть у розділ “Налаштування”.

'''2.''' Прокрутіть трохи нижче та знайдіть “Повідомлення на мобільний телефон”. Натисніть “Увімкнути”.

'''3.''' Напишіть у полі свій номер мобільного телефону та натисніть “Підтвердити”.

Протягом 2-3 хвилин на вказаний номер прийде SMS з кодом. Введіть код та натисніть “Підтвердити телефон”.

'''5.''' Поставте відмітку навпроти “Необхідно довантажити документи на кваліфікації” та натисніть “Зберегти”.

Відтепер, якщо державний замовник надішле вам запит про необхідність виправити помилку в тендерній пропозиції, ви отримаєте SMS-повідомлення такого змісту: “''Протягом 24 годин треба виправити свою пропозицію.''” Воно також буде містити посилання на закупівлю.

Крім того, ви також будете отримувати SMS-повідомлення у разі, якщо система визначить ціну вашої пропозиції як аномально низьку.

== Корисні посилання ==
* [[Спрощені закупівлі при проведенні електронного аукціону]]
* [[Порядок придбання нерухомого майна з аукціону]]
* [[Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах та конкурсах]]

[[Категорія:Господарське право]]

Порядок придбання нерухомого майна з аукціону

2025-07-09T11:46:01Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/stru2#Stru Кодекс України з процедур банкрутства]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України “Про виконавче провадження”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закон України "Про заставу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України “Про іпотеку”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/865-2019-%D0%BF#Text Порядок організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджений постановою Кабінету Міністрів україни від 02.10.2019 р. № 865]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 “Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Дектер Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито”]
{| class="wikitable"
|+
!Увага!Кабінет Міністрів України постановою від 19.04.2022 р. № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 480) вніс зміни до низки постанов та установив, що доступ до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, надається користувачам за їх зверненнями до технічного адміністратора таких реєстрів у порядку, визначеному законодавством.
Так, установили, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей (заборон). Зокрема, нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, визначення розміру часток у праві спільної власності, договорів поділу спільного майна подружжя (виділу з нього), позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки, відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа, засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, а також видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися, здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.
|}

== Порядок проведення продажу майна на аукціоні ==
Відповідно до ст. 657 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Виходячи з цього необхідно розуміти, що будь-який '''договір купівлі-продажу предметом якого є нерухоме майно підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню'''. 

Порядком реалізації майна прилюдних торгів передбачено процедуру здійснення продажу майна через електронні торги з аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт: власником майна стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну, та торгів за фіксованою ціною (спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час торгів, покупцем під час якого стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно ('''не пізніше ніж протягом 15 хвилин''') сплатила на рахунок Організатора суму, визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5]). 

'''Організатором електронних торгів, торгів за фіксованою ціною''' є державне підприємство ([https://setam.net.ua/ ДП «СЕТАМ»]), яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком]. 

'''Електронні торги розпочинаються''' у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Інформація про перебіг електронних торгів оновлюється одразу після внесення одним із учасників наступної цінової пропозиції або подання учасником особливої ставки купівлі лота. 

'''Переможцем електронних торгів визнається''' учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною. 

'''Після закінчення електронних торгів''' на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. 

'''Протокол електронних торгів''' підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця). 

'''На сьогоднішній день існує значна кількість відмінних одна від одної процедур проведення торгів залежно від сфери їх застосування:'''
# торги у виконавчому провадженні;
# приватизаційні торги (при продажу державного і комунального майна);
# земельні торги;
# торги при реалізації предмета іпотеки;
# торги при реалізації майна неплатоспроможних банків;
# комерційні торги (продаж власного майна приватних компаній);
# торги у процедурі банкрутства тощо.

=== Торги у виконавчому провадженні ===
Торги у виконавчому провадженні регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України “Про виконавче провадження”]. Реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною. 
====== Порядок реалізації: ======
* Виконавець передає інформацію про майно оператору майданчика.
* Оголошується аукціон на платформі електронних торгів.
* Учасники подають заявки, а торги відбуваються онлайн.
* Переможець сплачує кошти, після чого оформлюється акт про придбання.
* Майно передається новому власнику.
====== Розподіл коштів ======
Виручені кошти розподіляються згідно з черговістю, визначеною статтею 46 Закону «Про виконавче провадження». Якщо після повного задоволення вимог залишаються кошти, вони повертаються боржнику.

Варто зазначити, що не завжди торги проходять успішно з першого разу. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні торги за ціною, що становить 85 %, а рухоме майно – 75 % від початково визначеної вартості. Якщо й друге коло торгів не дало потрібного результату, то на третій електронний аукціон майно виставляється за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно – 50 відсотків від початково визначеної вартості.
Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною не меншою, ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при операціях з реалізації такого майна. За наявності згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки за наявності згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя) третій електронний аукціон може відбутися з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 відсотків від раніше визначеної вартості для нерухомого майна та 30 відсотків – для рухомого майна та з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій. Нереалізоване майна на третьому електронному аукціоні, виконавець пропонує стягувачу залишити собі, окрім того, що конфісковане за рішенням суду. Якщо ж стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання пропозиції письмово не заявив про своє бажання, то арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. А випадку, коли стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.

Коштом перерахованих стягувачем грошей оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною

=== Торги при реалізації предмета іпотеки ===
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закону України «Про заставу»], '''предметом застави є майно''', яке відповідно до законодавства України, може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення: майно та майнові права, цінні папери, майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, у тому числі продукція, плоди та інші прибутки, товари в обороті або у переробці, сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо, якщо це передбачено договором. 

Продаж заставленого майна забезпечує захист інтересів кредитора, виконання зобов’язання. 

'''Важливо!''' Підставою для проведення прилюдних торгів (аукціонів) з продажу заставленого майна є виконавчі документи (виконавчий напис нотаріуса або рішення суду). 

'''Реалізація''' заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законами України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text «Про заставу»] шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором. 

Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України «Про іпотеку»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку реалізації арештованого майна]. 

'''Строк підготовки до електронних торгів''' під час реалізації предмета іпотеки складає '''не менше 30 календарних днів'''. 

Організатор '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. 

=== Торги у процедурі банкрутства ===
Продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства], Порядком організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/865-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів україни від 02.10.2019 р. № 865]. 

Відповідно до ст. 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства] '''продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі'''. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України. 

'''Замовником аукціону''' є арбітражний керуючий, призначений господарським судом. 

'''Важливо!''' Замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону '''протягом 20 днів''' з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом. 

Перелік авторизованих електронних майданчиків із зазначенням їх веб-адрес та операторів міститься в електронній торговій системі. Замовник аукціону має право скасувати аукціон лише у разі порушення встановленого порядку його підготовки до моменту початку торгів. У такому разі замовник аукціону протягом 10 робочих днів зобов’язаний оголосити про проведення нового аукціону. 

'''Скасування аукціону''' здійснюється шляхом внесення інформації про це в електронну торгову систему через авторизований електронний майданчик, через який було подано оголошення про проведення аукціону. В інформації про скасування аукціону зазначаються причини його скасування. 

'''У разі скасування аукціону''' оператори авторизованих електронних майданчиків повертають учасникам сплачені ними гарантійні внески '''не пізніше трьох банківських днів'''. 

'''У разі якщо порушення порядку''' підготовки та/або проведення аукціону перешкодило особі взяти участь або перемогти на аукціоні, порушник зобов’язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску або у розмірі '''10 відсотків ціни''', за якою майно було продане на аукціоні, залежно від того, яка з цих сум є більшою. 

'''Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути розміщено також на відповідному нерухомому майні'''. Оголошення має містити фотографічні зображення майна, що продається.
Переможцем аукціону є учасник, який запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону. 

'''У разі закінчення''' аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом одного місяця зобов’язаний оголосити про проведення повторного аукціону. 

Початковою ціною повторного аукціону є зменшена на '''20 відсотків''' початкова ціна першого аукціону. 

'''У разі закінчення''' першого повторного аукціону без визначення переможця замовник аукціону '''протягом одного місяця''' (а якщо продається заставлене майно - '''протягом 45 дні'''в) зобов’язаний оголосити про проведення другого повторного аукціону. 

'''Зверніть увагу!''' Початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на '''25 відсотків''' початкова ціна першого повторного аукціону. Негайно після завершення аукціону електронною торговою системою формується протокол про проведення аукціону, який надсилається всім учасникам та замовнику аукціону. 

'''Важливо!''' Гарантійні внески учасників аукціону підлягають поверненню '''протягом трьох робочих днів''' з дня закінчення аукціону. 

Покупець зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну (з урахуванням різниці між розміром сплаченого гарантійного внеску і розміром винагороди оператора авторизованого електронного майданчика) на ліквідаційний рахунок боржника протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону. 

Придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. 

=== '''Видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство''' ===

Придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва.

Свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону.

В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно має бути зазначено:

ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону;

відомості про продане нерухоме майно;

електронну адресу веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.

В протоколі про проведення аукціону має бути зазначено:

* майно, що запропоноване для продажу, його склад;
* кількість учасників аукціону;
* початкову вартість;
* ціну, запропоновану переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця;
* ціну або частину ціни, сплачену переможцем;
* найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів;
* електронну адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону;
* номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно;
* інші відомості, передбачені законодавством України.

До протоколу обов’язково має бути доданий засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

'''Акт''' про придбання майна на аукціоні складається у простій письмовій формі та '''не потребує нотаріального посвідчення'''. Такий акт підписується продавцем та покупцем не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни. За несвоєчасне підписання продавцем акта чи несвоєчасне надання його покупцю продавець сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення. 

'''В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно має бути зазначено:'''
* ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону;
* відомості про продане нерухоме майно;
* електронну адресу веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.

Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю.

== Порядок видачі свідоцтва про придбання майна з публічних торгів (аукціонів) ==
'''Документом''', що підтверджує виникнення права власності на придбане нерухоме майно, '''є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів''', яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги. Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ним документів, які безспірно встановлюють факт набуття права власності на нерухоме майно внаслідок проведення аукціону(ст.72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України Про нотаріат]) 

Видача свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - нотаріальна дія, яка встановлює факти, що мають юридичне значення. 
'''Видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки)'''

Придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням цього нерухомого майна шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання нерухомого майна.

Підстава для видачі свідоцтва про придбання арештованого або заставленого майна з прилюдних торгів (аукціонів)

Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

В акті про проведені прилюдні торги має бути зазначено:

* ким, коли і де проводилися прилюдні торги;
* коротка характеристика реалізованого майна;
* прізвище, ім’я, по батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця;
* сума, внесена переможцем торгів за придбане майно;
* прізвище, ім’я, по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;
* дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правостановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім’я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата і номер реєстрації.Свідоцтво про придбання заставленого майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта (копії затвердженого суддею акта) про проведений аукціон. Складений організатором аукціону акт про проведений аукціон подається на затвердження нотаріусу, який вчинив виконавчий напис про необхідність звернення стягнення на заставлене майно або який прийняв рішення.

Акт про проведення аукціону, що подається нотаріусу на затвердження, має містити таку інформацію:

* ким, коли і де проводився аукціон;
* перелік і коротку характеристику реалізованого майна;
* початкову й остаточну ціну реалізації майна;
* прізвище, ім'я, по батькові (назву юридичної особи) боржника, його адресу;
* прізвище, ім'я, по батькові (назву юридичної особи), адресу покупця;
* суму, внесену переможцем аукціону за придбане майно.До акта додається список учасників аукціону.

При реалізації на аукціоні майна, що підлягає реєстрації, в акті зазначаються дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім'я, по батькові, назву нотаріальної контори, нотаріального округу), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата і номер реєстрації.

Свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, видається нотаріусом на підставі копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби.

В акті про реалізацію предмета іпотеки має бути зазначено:

* що реалізація предмета іпотеки відбулась із дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку”;
* назва організатора прилюдних торгів, дата і місце їх проведення;
* стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки;
* прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця;
* початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу;
* сума коштів, внесена за придбане нерухоме майно;
* прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;
* відомості про документ, на підставі якого право власності на предмет іпотеки належало іпотекодавцю.
=== Перелік документів для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), які відбулися: ===
* Документи, що ідентифікують Власника (покупця).
* Документи, що підтверджують проведення торгів (аукціону):
* В разі придбання заарештованої нерухомості з публічних торгів – Акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відповідного відділу державної виконавчої служби;
* В разі придбання закладеного майна на аукціоні – Акт про проведення аукціону та Список учасників аукціону;
* В разі придбання нерухомого майна, яке було предметом іпотеки – Акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником (заступником) органу державної виконавчої служби.
* Додатково може знадобитися Протокол проведення прилюдних торгів.

=== Вартість отримання свідоцтва ===
За видачу свідоцтв у державній нотаріальній конторі стягується '''держмито у розмірі 0,03''' неоподаткованого мінімуму доходів громадян (п.п. с, п.3 ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”]). 

Останнім етапом буде реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Нотаріус самостійно в день видачі свідоцтва реєструє право власності на придбане майно.

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок придбання нерухомого майна з аукціону

2025-07-09T11:43:24Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/stru2#Stru Кодекс України з процедур банкрутства]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України “Про виконавче провадження”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закон України "Про заставу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України “Про іпотеку”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/865-2019-%D0%BF#Text Порядок організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджений постановою Кабінету Міністрів україни від 02.10.2019 р. № 865]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 “Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Дектер Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито”]
{| class="wikitable"
|+
!Увага!Кабінет Міністрів України постановою від 19.04.2022 р. № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 480) вніс зміни до низки постанов та установив, що доступ до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, надається користувачам за їх зверненнями до технічного адміністратора таких реєстрів у порядку, визначеному законодавством.
Так, установили, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей (заборон). Зокрема, нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, визначення розміру часток у праві спільної власності, договорів поділу спільного майна подружжя (виділу з нього), позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки, відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа, засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, а також видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися, здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.
|}

== Порядок проведення продажу майна на аукціоні ==
Відповідно до ст. 657 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Виходячи з цього необхідно розуміти, що будь-який '''договір купівлі-продажу предметом якого є нерухоме майно підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню'''. 

Порядком реалізації майна прилюдних торгів передбачено процедуру здійснення продажу майна через електронні торги з аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт: власником майна стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну, та торгів за фіксованою ціною (спосіб реалізації арештованого майна за ціною, що фіксується на період реалізації, який не передбачає її підвищення під час торгів, покупцем під час якого стає особа, яка перша за інших надіслала заявку в електронній формі через особистий кабінет та негайно ('''не пізніше ніж протягом 15 хвилин''') сплатила на рахунок Організатора суму, визначену в інформаційному повідомленні, в безготівковій формі з використанням електронних платіжних систем (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5]). 

'''Організатором електронних торгів, торгів за фіксованою ціною''' є державне підприємство ([https://setam.net.ua/ ДП «СЕТАМ»]), яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком]. 

'''Електронні торги розпочинаються''' у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Інформація про перебіг електронних торгів оновлюється одразу після внесення одним із учасників наступної цінової пропозиції або подання учасником особливої ставки купівлі лота. 

'''Переможцем електронних торгів визнається''' учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною. 

'''Після закінчення електронних торгів''' на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. 

'''Протокол електронних торгів''' підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця). 

'''На сьогоднішній день існує значна кількість відмінних одна від одної процедур проведення торгів залежно від сфери їх застосування:'''
# торги у виконавчому провадженні;
# приватизаційні торги (при продажу державного і комунального майна);
# земельні торги;
# торги при реалізації предмета іпотеки;
# торги при реалізації майна неплатоспроможних банків;
# комерційні торги (продаж власного майна приватних компаній);
# торги у процедурі банкрутства тощо.

=== Торги у виконавчому провадженні ===
Торги у виконавчому провадженні регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України “Про виконавче провадження”]. Реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною. 
====== Порядок реалізації: ======
* Виконавець передає інформацію про майно оператору майданчика.
* Оголошується аукціон на платформі електронних торгів.
* Учасники подають заявки, а торги відбуваються онлайн.
* Переможець сплачує кошти, після чого оформлюється акт про придбання.
* Майно передається новому власнику.
====== Розподіл коштів ======
Виручені кошти розподіляються згідно з черговістю, визначеною статтею 46 Закону «Про виконавче провадження». Якщо після повного задоволення вимог залишаються кошти, вони повертаються боржнику.
Варто зазначити, що не завжди торги проходять успішно з першого разу. Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні торги за ціною, що становить 85 %, а рухоме майно – 75 % від початково визначеної вартості.
Якщо й друге коло торгів не дало потрібного результату, то на третій електронний аукціон майно виставляється за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно – 50 відсотків від початково визначеної вартості.
Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною не меншою, ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при операціях з реалізації такого майна.
За наявності згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки за наявності згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя) третій електронний аукціон може відбутися з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 відсотків від раніше визначеної вартості для нерухомого майна та 30 відсотків – для рухомого майна та з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.
Нереалізоване майна на третьому електронному аукціоні, виконавець пропонує стягувачу залишити собі, окрім того, що конфісковане за рішенням суду. Якщо ж стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання пропозиції письмово не заявив про своє бажання, то арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. А випадку, коли стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.
Коштом перерахованих стягувачем грошей оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною

=== Торги при реалізації предмета іпотеки ===
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закону України «Про заставу»], '''предметом застави є майно''', яке відповідно до законодавства України, може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення: майно та майнові права, цінні папери, майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, у тому числі продукція, плоди та інші прибутки, товари в обороті або у переробці, сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо, якщо це передбачено договором. 

Продаж заставленого майна забезпечує захист інтересів кредитора, виконання зобов’язання. 

'''Важливо!''' Підставою для проведення прилюдних торгів (аукціонів) з продажу заставленого майна є виконавчі документи (виконавчий напис нотаріуса або рішення суду). 

'''Реалізація''' заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законами України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text «Про заставу»] шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором. 

Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України «Про іпотеку»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядку реалізації арештованого майна]. 

'''Строк підготовки до електронних торгів''' під час реалізації предмета іпотеки складає '''не менше 30 календарних днів'''. 

Організатор '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. 

=== Торги у процедурі банкрутства ===
Продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства], Порядком організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/865-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів україни від 02.10.2019 р. № 865]. 

Відповідно до ст. 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства] '''продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі'''. Порядок функціонування електронної торгової системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів електронних майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України. 

'''Замовником аукціону''' є арбітражний керуючий, призначений господарським судом. 

'''Важливо!''' Замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону '''протягом 20 днів''' з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом. 

Перелік авторизованих електронних майданчиків із зазначенням їх веб-адрес та операторів міститься в електронній торговій системі. Замовник аукціону має право скасувати аукціон лише у разі порушення встановленого порядку його підготовки до моменту початку торгів. У такому разі замовник аукціону протягом 10 робочих днів зобов’язаний оголосити про проведення нового аукціону. 

'''Скасування аукціону''' здійснюється шляхом внесення інформації про це в електронну торгову систему через авторизований електронний майданчик, через який було подано оголошення про проведення аукціону. В інформації про скасування аукціону зазначаються причини його скасування. 

'''У разі скасування аукціону''' оператори авторизованих електронних майданчиків повертають учасникам сплачені ними гарантійні внески '''не пізніше трьох банківських днів'''. 

'''У разі якщо порушення порядку''' підготовки та/або проведення аукціону перешкодило особі взяти участь або перемогти на аукціоні, порушник зобов’язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску або у розмірі '''10 відсотків ціни''', за якою майно було продане на аукціоні, залежно від того, яка з цих сум є більшою. 

'''Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути розміщено також на відповідному нерухомому майні'''. Оголошення має містити фотографічні зображення майна, що продається.
Переможцем аукціону є учасник, який запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону. 

'''У разі закінчення''' аукціону без визначення переможця замовник аукціону протягом одного місяця зобов’язаний оголосити про проведення повторного аукціону. 

Початковою ціною повторного аукціону є зменшена на '''20 відсотків''' початкова ціна першого аукціону. 

'''У разі закінчення''' першого повторного аукціону без визначення переможця замовник аукціону '''протягом одного місяця''' (а якщо продається заставлене майно - '''протягом 45 дні'''в) зобов’язаний оголосити про проведення другого повторного аукціону. 

'''Зверніть увагу!''' Початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на '''25 відсотків''' початкова ціна першого повторного аукціону. Негайно після завершення аукціону електронною торговою системою формується протокол про проведення аукціону, який надсилається всім учасникам та замовнику аукціону. 

'''Важливо!''' Гарантійні внески учасників аукціону підлягають поверненню '''протягом трьох робочих днів''' з дня закінчення аукціону. 

Покупець зобов’язаний сплатити запропоновану ним ціну (з урахуванням різниці між розміром сплаченого гарантійного внеску і розміром винагороди оператора авторизованого електронного майданчика) на ліквідаційний рахунок боржника протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення в електронній торговій системі інформації про результати аукціону. 

Придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. 

=== '''Видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство''' ===

Придбання нерухомого майна на аукціоні при його продажі в провадженні у справі про банкрутство оформлюється нотаріусом відповідно до статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва.

Свідоцтво про придбання майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта про передання права власності на придбане майно, що підписується сторонами, та протоколу про проведення аукціону, складеного організатором аукціону.

В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно має бути зазначено:

ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону;

відомості про продане нерухоме майно;

електронну адресу веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.

В протоколі про проведення аукціону має бути зазначено:

* майно, що запропоноване для продажу, його склад;
* кількість учасників аукціону;
* початкову вартість;
* ціну, запропоновану переможцем аукціону, або відомості про те, що аукціон закінчився без визначення переможця;
* ціну або частину ціни, сплачену переможцем;
* найменування і місцезнаходження (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання (для фізичної особи) переможця торгів;
* електронну адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону;
* номер банківського рахунку, на який мають бути перераховані кошти за придбане майно;
* інші відомості, передбачені законодавством України.

До протоколу обов’язково має бути доданий засвідчений організатором текст договору, вказаний в оголошенні про проведення аукціону.

'''Акт''' про придбання майна на аукціоні складається у простій письмовій формі та '''не потребує нотаріального посвідчення'''. Такий акт підписується продавцем та покупцем не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни. За несвоєчасне підписання продавцем акта чи несвоєчасне надання його покупцю продавець сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення. 

'''В акті про передання права власності на куплене нерухоме майно має бути зазначено:'''
* ім’я (назва) та місце проживання (місцезнаходження) продавця та покупця, а також організатора аукціону;
* відомості про продане нерухоме майно;
* електронну адресу веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.

Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акта не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю.

== Порядок видачі свідоцтва про придбання майна з публічних торгів (аукціонів) ==
'''Документом''', що підтверджує виникнення права власності на придбане нерухоме майно, '''є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів''', яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги. Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ним документів, які безспірно встановлюють факт набуття права власності на нерухоме майно внаслідок проведення аукціону(ст.72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України Про нотаріат]) 

Видача свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - нотаріальна дія, яка встановлює факти, що мають юридичне значення. 
'''Видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки)'''

Придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням цього нерухомого майна шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання нерухомого майна.

Підстава для видачі свідоцтва про придбання арештованого або заставленого майна з прилюдних торгів (аукціонів)

Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

В акті про проведені прилюдні торги має бути зазначено:

* ким, коли і де проводилися прилюдні торги;
* коротка характеристика реалізованого майна;
* прізвище, ім’я, по батькові (назва юридичної особи), адреса кожного покупця;
* сума, внесена переможцем торгів за придбане майно;
* прізвище, ім’я, по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;
* дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правостановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім’я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата і номер реєстрації.Свідоцтво про придбання заставленого майна на аукціоні видається нотаріусом на підставі акта (копії затвердженого суддею акта) про проведений аукціон. Складений організатором аукціону акт про проведений аукціон подається на затвердження нотаріусу, який вчинив виконавчий напис про необхідність звернення стягнення на заставлене майно або який прийняв рішення.

Акт про проведення аукціону, що подається нотаріусу на затвердження, має містити таку інформацію:

* ким, коли і де проводився аукціон;
* перелік і коротку характеристику реалізованого майна;
* початкову й остаточну ціну реалізації майна;
* прізвище, ім'я, по батькові (назву юридичної особи) боржника, його адресу;
* прізвище, ім'я, по батькові (назву юридичної особи), адресу покупця;
* суму, внесену переможцем аукціону за придбане майно.До акта додається список учасників аукціону.

При реалізації на аукціоні майна, що підлягає реєстрації, в акті зазначаються дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів указувати прізвище, ім'я, по батькові, назву нотаріальної контори, нотаріального округу), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата і номер реєстрації.

Свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, видається нотаріусом на підставі копії складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби.

В акті про реалізацію предмета іпотеки має бути зазначено:

* що реалізація предмета іпотеки відбулась із дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку”;
* назва організатора прилюдних торгів, дата і місце їх проведення;
* стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки;
* прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи), адреса покупця;
* початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу;
* сума коштів, внесена за придбане нерухоме майно;
* прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;
* відомості про документ, на підставі якого право власності на предмет іпотеки належало іпотекодавцю.
=== Перелік документів для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), які відбулися: ===
* Документи, що ідентифікують Власника (покупця).
* Документи, що підтверджують проведення торгів (аукціону):
* В разі придбання заарештованої нерухомості з публічних торгів – Акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відповідного відділу державної виконавчої служби;
* В разі придбання закладеного майна на аукціоні – Акт про проведення аукціону та Список учасників аукціону;
* В разі придбання нерухомого майна, яке було предметом іпотеки – Акт про реалізацію предмета іпотеки, затверджений начальником (заступником) органу державної виконавчої служби.
* Додатково може знадобитися Протокол проведення прилюдних торгів.

=== Вартість отримання свідоцтва ===
За видачу свідоцтв у державній нотаріальній конторі стягується '''держмито у розмірі 0,03''' неоподаткованого мінімуму доходів громадян (п.п. с, п.3 ст.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”]). 

Останнім етапом буде реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Нотаріус самостійно в день видачі свідоцтва реєструє право власності на придбане майно.

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Додаткові відпустки військовослужбовцям у зв'язку з навчанням

2025-06-12T10:50:31Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]

'''Увага! На підставі Закону України від 01.12.2022 № 2822-IX''' '''відбулось внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.'''

'''В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється

== Загальний порядок надання військовослужбовцям додаткових відпусток у зв'язку з навчанням ==
В 2025 році військовослужбовці, які навчаються у закладах вищої освіти та фахової передвищої освіти, мають право на додаткові відпустки, залежно від форми навчання. Додаткові відпустки надаються військовослужбовцям, які навчаються у вечірній формі, а тривалість їх залежить від типу закладу освіти. Також, військовослужбовці, які навчаються заочно, мають право на триваліші додаткові відпустки.

Право на додаткову відпустку військовослужбувцям у зв'язку з навчанням закріплене у п.2) абзацу другого п. 180 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указу Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"] (далі - Указ) та (ст. 216 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про відпустки») — і надається за умови успішного навчання, а її тривалість, залежно від конкретних обставин, складає від 10 календарних днів до чотирьох місяців.Такі відпустки надаються усім військовослужбовцям крім військовослужбовців строкової служби. Для отримання даного виду відпустки військовослужбовцю потрібно навчатися вечірньою формою або заочно в університеті або інституті і він не повинен мати ніяких недоліків у виконанні своїх обов'язків тоді військовослужбовець має право оформити відпустку у зв'язку з навчанням під час сесії, але для отримання цієї відпустки важливо мати відповідну довідку від навчального закладу, яка підтверджує проведення сесії, та подати її військовій частині разом з рапортом.

Щорічні додаткові відпустки можуть бути використані одночасно зі щорічною основною відпусткою або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовців та інтересів військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 п. 180 Указу]). Їх тривалість не впливає на тривалість щорічної основної відпустки. У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби.

Статтею 10-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]. Така відпустка є оплачуваною і становить:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

* '''Вечірня форма навчання:'''
** У закладах фахової передвищої освіти - 20 календарних днів.
** У закладах вищої освіти - 30 календарних днів.
* '''Заочна форма навчання:'''
** У закладах фахової передвищої та вищої освіти - 40 календарних днів.
* '''Аспірантура:'''
** Військовослужбовці, які успішно навчаються без відриву від служби в аспірантурі, мають право на 30 календарних днів відпустки.

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

* першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',
*
* третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - '''30 календарних днів''',
*
* незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - '''40 календарних днів''';
*
3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - '''30 календарних днів''';

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - '''чотири місяці'''.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток військовослужбовцям, які здобувають '''другу (наступну) вищу освіту''' за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Військовослужбовцям, допущеним до складання вступних іспитів в '''аспірантуру''' для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Військовослужбовцям, які '''навчаються без відриву від проходження служби в '''аспірантурі''' та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.

== Як отримати ==
Для отримання додаткової відпустки у зв'язку з навчанням військовослужбовцям необхідно підготувати рапорт на ім'я командира частини та прикласти документ з навчального закладу щодо виду навчальних заходів та їх періоду( виклик на навчання, іспити тощо).

'''Важливо!''' <big>Відмова в наданні додаткової відпустки у зв'язку з проходженням навчання в межах строків, передбачених законодавством не допускається.</big>

Облік відпусток, що надаються військовослужбовцям, та постійний контроль за наданням відпусток згідно із затвердженими графіками відпусток здійснюються штабами військових частин.

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
== Відповідальність за порушення військової дисципліни під час перебування у відпустці ==
У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування у відпустці начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар має право вжити до нього заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарним статутом Збройних Сил України].

Про вжиті заходи та про вчинене правопорушення, якщо його вчинено за межами гарнізону, командира (начальника) військової частини повідомляють відповідно начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар.
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Військова служба‎]]

Додаткові відпустки військовослужбовцям у зв'язку з навчанням

2025-06-12T10:48:35Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]

'''Увага! На підставі Закону України від 01.12.2022 № 2822-IX''' '''відбулось внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.'''

'''В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану''' надання припиняється

== Загальний порядок надання військовослужбовцям додаткових відпусток у зв'язку з навчанням ==
В 2025 році військовослужбовці, які навчаються у закладах вищої освіти та фахової передвищої освіти, мають право на додаткові відпустки, залежно від форми навчання. Додаткові відпустки надаються військовослужбовцям, які навчаються у вечірній формі, а тривалість їх залежить від типу закладу освіти. Також, військовослужбовці, які навчаються заочно, мають право на триваліші додаткові відпустки.

Право на додаткову відпустку військовослужбувцям у зв'язку з навчанням закріплене у п.2) абзацу другого п. 180 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указу Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"] (далі - Указ) та (ст. 216 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про відпустки») — і надається за умови успішного навчання, а її тривалість, залежно від конкретних обставин, складає від 10 календарних днів до чотирьох місяців.Такі відпустки надаються усім військовослужбовцям крім військовослужбовців строкової служби. Для отримання даного виду відпустки військовослужбовцю потрібно навчатися вечірньою формою або заочно в університеті або інституті і він не повинен мати ніяких недоліків у виконанні своїх обов'язків тоді військовослужбовець має право оформити відпустку у зв'язку з навчанням під час сесії, але для отримання цієї відпустки важливо мати відповідну довідку від навчального закладу, яка підтверджує проведення сесії, та подати її військовій частині разом з рапортом.

Щорічні додаткові відпустки можуть бути використані одночасно зі щорічною основною відпусткою або в інший строк з урахуванням побажання військовослужбовців та інтересів військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 п. 180 Указу]). Їх тривалість не впливає на тривалість щорічної основної відпустки. У разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби.

Важливо:
Додаткові відпустки не переносяться на інший період і згорають, якщо не використані в установлені строки.
У особливий період (мобілізація, воєнний стан) надання додаткових відпусток може бути припинено.

Статтею 10-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]. Така відпустка є оплачуваною і становить:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

* '''Вечірня форма навчання:'''
** У закладах фахової передвищої освіти - 20 календарних днів.
** У закладах вищої освіти - 30 календарних днів.
* '''Заочна форма навчання:'''
** У закладах фахової передвищої та вищої освіти - 40 календарних днів.
* '''Аспірантура:'''
** Військовослужбовці, які успішно навчаються без відриву від служби в аспірантурі, мають право на 30 календарних днів відпустки.

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

* першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',
*
* третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - '''30 календарних днів''',
*
* незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - '''40 календарних днів''';
*
3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - '''30 календарних днів''';

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - '''чотири місяці'''.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток військовослужбовцям, які здобувають '''другу (наступну) вищу освіту''' за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Військовослужбовцям, допущеним до складання вступних іспитів в '''аспірантуру''' для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Військовослужбовцям, які '''навчаються без відриву від проходження служби в '''аспірантурі''' та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.

== Як отримати ==
Для отримання додаткової відпустки у зв'язку з навчанням військовослужбовцям необхідно підготувати рапорт на ім'я командира частини та прикласти документ з навчального закладу щодо виду навчальних заходів та їх періоду( виклик на навчання, іспити тощо).

'''Важливо!''' <big>Відмова в наданні додаткової відпустки у зв'язку з проходженням навчання в межах строків, передбачених законодавством не допускається.</big>

Облік відпусток, що надаються військовослужбовцям, та постійний контроль за наданням відпусток згідно із затвердженими графіками відпусток здійснюються штабами військових частин.

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов'язані стати на облік, а в разі вибуття - знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
== Відповідальність за порушення військової дисципліни під час перебування у відпустці ==
У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування у відпустці начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар має право вжити до нього заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарним статутом Збройних Сил України].

Про вжиті заходи та про вчинене правопорушення, якщо його вчинено за межами гарнізону, командира (начальника) військової частини повідомляють відповідно начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військовий комісар.
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Військова служба‎]]

Договір купівлі-продажу нерухомого майна

2025-06-12T09:52:28Z

Volodymyr.markovskyi: /* Податки ікі необхідно сплатити за продаж нерухомості та іх розрахунок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (далі - постанова)] визначає особливості з урахуванням яких в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування проводиться/забезпечується державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови] '''забороняється державна реєстрація, вчинення інших реєстраційних дій:'''

* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ''що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням яких є територія активних бойових дій'' (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та ''тимчасово окупованих Російською Федерацією територій'', включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Переліку];

* нотаріусами, робоче місце (контору) ''яких розташовано в межах територій активних бойових дій'' (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) ''та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій'', включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Переліку].

* державними та приватними виконавцями, ''що не включені до переліку'', про який Міністерство юстиції повідомляє технічному адміністратору Державного реєстру прав.

Сплата адміністративного збору/плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

'''Додатково забороняється:'''

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договорів, які у період з 25 лютого 2022 р. до 31 грудня 2023 р. включно посвідчено нотаріусом, що не був включений до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі - перелік нотаріусів), або був включений до нього з відповідним застереженням.
|}
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n3244 статті 655 Цивільного кодексу України], за договором купівлі-продажу '''одна сторона (продавець)''' передає або зобов'язується передати '''майно (товар)''' у власність '''другій стороні (покупцеві)''', а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
== Види договорів купівлі-продажу ==
Загалом виокремлюють основний та попередній договори купівлі-продажу нерухомого майна, які відрізняються статусом та характером зобов’язань.
=== Попередній договір купівлі-продажу: ===
Це попередній етап укладення угоди, який фіксує загальні умови майбутнього договору та забезпечує його виконання.
Може містити такі умови, як вартість майна, терміни оплати, умови передачі власності тощо, але не завжди є остаточним документом.
Використовується для закріплення сторонніх обов’язків та забезпечення виконання майбутнього договору купівлі-продажу.
=== Основний договір купівлі-продажу: ===
Це остаточний і офіційний документ, що закріплює усі умови та зобов’язання щодо передачі права власності на нерухоме майно.
Створюється та підписується після виконання всіх умов попереднього договору.
Містить повні та чіткі умови, включаючи вартість майна, терміни платежів, умови передачі власності, відповідальність сторін та інші деталі угоди.
У всіх випадках договір купівлі-продажу оформляють у письмовій формі, його завіряє нотаріус який є учасником даного провочину разом з продавцем та продавце та покупцем .Нотаріус виступає ключовою фігурою в підписанні угоди, оскільки він узгоджує всі документи та своїм підписом затверджує здійснення передачі прав власності на нерухоме майно.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n1050 Стаття 181 Цивільного кодексу України] встановлює, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
==== Вимоги до договору ====
'''Така угода має відповідати нижченаведеним вимогам:'''
* укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;
* посвідчується нотаріусом за місцем знаходження майна або за юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї зі сторін договору;
* посвідчується за умови подання документів, що підтверджують право власності, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* коли квартира є спільним майном подружжя, а документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена;
* якщо подані документи не містять усіх передбачених законодавством відомостей або в таких документах міститься суперечлива інформація, нотаріус може запитувати від відповідних суб'єктів (органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які видавали такі документи) інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для вчинення нотаріальної дії;
* у разі виявлення з поданих документів, що право власності або право користування відчужуваною квартирою або її частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у продавця дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину;
* посвідчується за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна;
* посвідчується за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної в договорі, але не нижче вартості такого нерухомого майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - у випадку продажу об'єкта нерухомості, що перебуває у власності менше трьох років (крім майна, отриманого у спадщину), або продажу протягом податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості;
* перед посвідченням договору нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна.
'''Предметом договору купівлі-продажу''' нерухомого майна можуть бути:
* земельні ділянки,
* єдині майнові комплекси,
* житлові будинки (квартири) або інше нерухоме майно.
== Право продажу майна ==
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n3255 статтею 658 Цивільного кодексу України] <big>право продажу майна</big>, крім випадків примусового продажу, належить ''власникові''.

Іншими словами, це положення законодавтсва означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його правову долю) має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього. Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Продавець не може передати покупцеві те, на що він сам не має права.
== Перелік документів для вчинення правочину ==
'''Для продавця''':
Власник житла ( продавець) має підготувати наступний пакет документів на продаж нерухомості:

* Паспорт та ідентифікаційний код продавця (чи уповноваженого представника),
*# якщо в шлюбі – свідоцтво про шлюб та заява-згода на продаж нерухомості від іншого подружжя, завірена нотаріально; свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть чоловіка/дружини (за відповідних обставин);
*# шлюбний контракт, якщо є;
*# свідоцтва про народження дітей, паспорт з 14 років, ідентифікаційний код (з народження), якщо діти виступають стороною у договорі;
*# також важливо, щоб в паспорті старого зразка були вклеєні всі фотографії.
* '''Витяг з реєстру''' територіальної громади/раніше Довідка про реєстрацію місця проживання (довідка необхідна для перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною).
* '''Технічний паспорт на об’єкт'''.
* Документ, що підтверджує право власності (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, міни, дарування, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину тощо).
* '''Витяг''' з державного '''реєстру прав''' на нерухомість.
* '''Звіт про оцінку майна''', можна замовити онлайн або замовити в оцінювача, він діє 6 місяців.
* Довідку про зареєстрованих у помешканні (довідка про склад сім'ї станом на відповідну дату), яку оформлюють в '''ЦНАПі''' або у '''нотаріуса'''.
* Виписка про відсутність боргів за комунальні послуги (безпосередньо звернутись до виконавця комунальних послуг, за всіма наявними особовими рахунками).
* Документи на землю, в разі продажу приватного будинку (акт на землю із зазначенням кадастрового номера).
8.2. Особа віком від 14 до 18 років:
* Паспорт.
* Довідка про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки).
* Письмова згода батьків на здійснення угоди.
* Дозвіл органу опіки та піклування (витяг з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації).
Для законного представника:
# Довіреність, яка дає право представляти інтереси фізичної особи;
# Паспорт чи інший документ посвідчення особистості;
# Довідка про реєстрацію (у випадку ID-картки).;
# Ідентифікаційний код.
'''Для покупця''':
# Паспорт та ідентифікаційний номер (документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки);
# Паспорт та ідентифікаційний номер дружини/чоловіка покупця (якщо таке має місце);
# Свідоцтво про шлюб (якщо квартира набувається у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на купівлю даної квартири);
# Свідоцтво про зміну прізвища, ім’я, по-батькові (якщо таке має місце).
# У разі продажу земельної ділянки Витяг ДЗК.
== Місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна ==
[[Файл:Угода щодо нерухомості.jpg|міні]]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 частини 4 статті 55 Закону України "Про нотаріат"] місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна:
* за місце знаходженням такого майна;
* за місце знаходженням юридичної особи;
* за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.
== Перелік документів що посвідчують право власності на нерухоме майно ==
Відповідно до підпункт 1.2 пункту 1 глави 2 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5] документами що посвідчують право власності: 
'''на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів:'''
* нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором;
* свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах);
* свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя;
* договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно;
* договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;
* договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;
* рішенням суду;
* договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.
'''на земельну ділянку''' посвідчується державним актом, а на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без змін її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину; витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення державної реєстрації права власності без видачі відповідного документа); витяг з Державного земельного кадастру; звіт про оцінку майна, зареєстрований у єдиній базі даних, з присвоєнням унікального номера.

== Податки які необхідно сплатити за продаж нерухомості та іх розрахунок ==
Залежно від терміну володіння нерухомістю та кількості продажів на рік, податок при продажі нерухомості розраховується за різними ставками:
{| class="wikitable"
|Умова
|Термін володіння нерухомістю
|Податок
|-
| rowspan="2" |Перший продаж у році
|Якщо понад 3 роки
|ПДФО 0%
|-
|Якщо менше ніж 3 роки
|ПДФО 5% + військовий збір 5%
|-
|Другий та наступні продажі у році
|Не залежить від терміну володіння
|ПДФО 18% + військовий збір 5%
|}

Важливо! У разі підтвердження первісної вартості придбання нерухомості, податок сплачується лише з різниці між купівлею та продажем.

''Приклад розрахунку: Наприклад, якщо ви продаєте квартиру, яку придбали за 1 000 000 грн, а продаєте за 1 500 000 грн, то ПДФО (18%) та військовий збір (5%) будуть нараховані лише на різницю в 500 000 грн, а не на всю суму продажу. Проте, якщо ви не зможете підтвердити первісну вартість, податок буде нараховано на всю суму продажу.''

== Військовий збір при продажі квартири ==
Найбільш помітна зміна – це підвищення податків на нерухомість у 2025 році, а саме військового збору до 5%. Це означає, що продавці нерухомості тепер повинні сплачувати на 3,5% більше податків від вартості проданого майна.

''Приклад розрахунку: Наприклад, якщо ви продаєте квартиру вартістю 1 000 000 грн, то військовий збір становитиме 50 000 грн замість 15 000 грн, як було раніше.

Він стягується лише у випадках, коли сплачується податок на продаж нерухомості. Тобто, якщо продаж нерухомості звільнений від ПДФО, то військовий збір також не сплачується.

Щодо оподаткування доходу юридичних осіб від продажу нерухомості у 2025 році – дохід, отриманий юридичною особою від продажу нерухомості, розташованої на території України, оподатковується за базовою ставкою податку на прибуток у розмірі 18% на загальних підставах.

На відміну від фізичних осіб, закон про податок на нерухомість не зобов'язує юридичних осіб проводити незалежну оцінку майна перед продажем. Податок на прибуток розраховується від суми продажу об'єкта, без врахування оціночної вартості. Основним документальним підтвердженням вартості нерухомого майна для юридичної особи є балансова вартість активу.

Випадки звільнення від податку та військового збору:

* Перший продаж у році після 3 років володіння майном.
* Продаж успадкованої нерухомості, незалежно від строку володіння.

Отже, підвищення військового збору на 3,5% може суттєво збільшити витрати продавця нерухомості, особливо при продажу дорогого майна. Таким чином, нові ставки податків на продаж нерухомості зробили військовий збір значним фактором у фінансовому плануванні операцій з нерухомістю.

=== Додаткові платежі при купівлі-продажу нерухомості ===
Окрім податку з продажу нерухомості та військового збору, при оформленні угод необхідно враховувати додаткові витрати:

1. Державне мито – 1% від вартості нерухомості, сплачується продавцем при нотаріальному посвідченні договору.

2. Пенсійний збір – 1% від вартості нерухомості, сплачується покупцем при купівлі нерухомості.

3. Витрати на нотаріальні послуги.

* У середньому 0,5–1% від ціни об'єкта.
* Додатково оплачується використання державних реєстрів та виготовлення документів.

4. Оцінка нерухомості.

* Обов’язкова процедура перед укладанням угоди.
* Вартість оцінки – залежить від нерухомості.

5. Комісія рієлтора.

* В середньому 3–5% від вартості нерухомості.
* Не є обов’язковим платежем, але часто додається до витрат покупця або продавця.

Необхідно враховувати, що більшість цих витрат є обов'язковими і можуть суттєво змінити бюджет угоди.

=== '''Пільги''' ===
Національне законодавство встановлює певний перелік осіб, для яких існують пільги при сплаті державних податків під час укладання угоди купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, від сплати звільняються такі особи:

* інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти;
* інваліди, що належать до 1 або 2 групи;
* учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Від сплати державного податку, що становить 1% від загальної вартості нерухомості та сплачується до Пенсійного фонду, звільняються такі особи:

* особи, які вперше укладають угоду;
* особи, які перебувають на квартирному обліку.
І тому виходить що Хто за що платить при укладенні договору – це «внутрішня» домовленість сторін. Але здійснюються такі оплати все одно від вищевказаних платників, визначених законом.
'''Важливо!''' Сума, від якої сплачується податок – це сума доходу, отриманого від продажу. Дохід визначається з огляду на ціну, яка зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно, але не нижче оціночної вартості.
Оціночну вартість визначає експерт. Тобто, ще одна стаття витрат – це послуги експерта.
Увага! Не обкладається податком сума, якщо протягом року особа здійснює лише одну угоду з об’єктом нерухомості, яким володіє понад три роки.
Якщо особа отримала об’єкт нерухомості у спадок, умова щодо перебування майна у власності понад три роки в такому випадку не поширюється, тобто можна сміливо продавати одразу: податок при продажу нерухомості не сплачується.
 
Те ж саме стосується і оподаткування при продажу будинку.
 
Є ще один об’єкт для здійснення угод – це земельна ділянка.

'''Податок при продажу земельної ділянки сплачується у такому ж розмірі, як і при продажу іншого нерухомого майна.'''
Винятком в даному випадку є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, а також та, яка не перевищує норми приватизації (безоплатної передачі), передбаченої ст.121 Земельного кодексу України. Для звільнення від оподаткування також необхідна умова володіння ділянкою понад три роки, виключаючи ситуацію отримання ділянки у спадок.
Якщо продавець-нерезидент, в такому випадку розмір податку при продажу нерухомості буде іншим – ставка ПДФО становить 18%.
Вищевказані винятки також відносяться і до продавця-нерезидента.
Податок сплачується до нотаріального посвідчення угоди. Укласти договір можна за місцезнаходженням майна або за місцем реєстрації однієї зі сторін договору.
== Процедура оформлення договору купівлі-продажу ==
Для успішного офрмлення договору повинен бути присутній нотаріус. Він перевіряє наявність всіх обов'язкових документів та завіряє їх, чим затвердить законність угоди. Перш за все, нотаріус готує договір купівлі-продажу будинку, після чого передає його для ознайомлення продавцю та покупцю нерухомості.

Кожна із сторін повинна звернути особливу увагу на правильність даних своїх паспортів, ідентифікаційних кодів та ПІБ. В договорі містяться всі дані, які стосуються нерухомості, включаючи адресу, технічні особливості та ціну. Крім того, обов'язковим атрибутом будь-якого договору має бути точна дата укладення.

Якщо якась із сторін перебуває у шлюбі, в процесі підписання договору повинні бути присутні чоловік/дружина. Вони повинні дати свою письмову згоду на здійснення угоди.

У разі узгодження всіх умов договору та перевірки правильності даних обома сторонами та сплати всіх вищезазначених податків, продавець та покупець підписують його. В свою чергу, нотаріус повинен посвідчити договір, після чого угода може вважатися здійсненою.

Останнім етапом є внесення даних про нового власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На цьому угода купівлі-продажу нерухомого майна може вважатися успішно завершеною.
== Зразок договору купівлі-продажу (типовий) ==
[[Файл:Договір купівлі-продажу (типовий).docx|міні|Договір купівлі-продажу (типовий)]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Договір купівлі-продажу нерухомого майна

2025-06-12T09:51:44Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (далі - постанова)] визначає особливості з урахуванням яких в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування проводиться/забезпечується державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови] '''забороняється державна реєстрація, вчинення інших реєстраційних дій:'''

* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ''що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням яких є територія активних бойових дій'' (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та ''тимчасово окупованих Російською Федерацією територій'', включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Переліку];

* нотаріусами, робоче місце (контору) ''яких розташовано в межах територій активних бойових дій'' (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) ''та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій'', включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Переліку].

* державними та приватними виконавцями, ''що не включені до переліку'', про який Міністерство юстиції повідомляє технічному адміністратору Державного реєстру прав.

Сплата адміністративного збору/плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

'''Додатково забороняється:'''

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договорів, які у період з 25 лютого 2022 р. до 31 грудня 2023 р. включно посвідчено нотаріусом, що не був включений до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі - перелік нотаріусів), або був включений до нього з відповідним застереженням.
|}
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n3244 статті 655 Цивільного кодексу України], за договором купівлі-продажу '''одна сторона (продавець)''' передає або зобов'язується передати '''майно (товар)''' у власність '''другій стороні (покупцеві)''', а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
== Види договорів купівлі-продажу ==
Загалом виокремлюють основний та попередній договори купівлі-продажу нерухомого майна, які відрізняються статусом та характером зобов’язань.
=== Попередній договір купівлі-продажу: ===
Це попередній етап укладення угоди, який фіксує загальні умови майбутнього договору та забезпечує його виконання.
Може містити такі умови, як вартість майна, терміни оплати, умови передачі власності тощо, але не завжди є остаточним документом.
Використовується для закріплення сторонніх обов’язків та забезпечення виконання майбутнього договору купівлі-продажу.
=== Основний договір купівлі-продажу: ===
Це остаточний і офіційний документ, що закріплює усі умови та зобов’язання щодо передачі права власності на нерухоме майно.
Створюється та підписується після виконання всіх умов попереднього договору.
Містить повні та чіткі умови, включаючи вартість майна, терміни платежів, умови передачі власності, відповідальність сторін та інші деталі угоди.
У всіх випадках договір купівлі-продажу оформляють у письмовій формі, його завіряє нотаріус який є учасником даного провочину разом з продавцем та продавце та покупцем .Нотаріус виступає ключовою фігурою в підписанні угоди, оскільки він узгоджує всі документи та своїм підписом затверджує здійснення передачі прав власності на нерухоме майно.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n1050 Стаття 181 Цивільного кодексу України] встановлює, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
==== Вимоги до договору ====
'''Така угода має відповідати нижченаведеним вимогам:'''
* укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;
* посвідчується нотаріусом за місцем знаходження майна або за юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї зі сторін договору;
* посвідчується за умови подання документів, що підтверджують право власності, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* коли квартира є спільним майном подружжя, а документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена;
* якщо подані документи не містять усіх передбачених законодавством відомостей або в таких документах міститься суперечлива інформація, нотаріус може запитувати від відповідних суб'єктів (органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які видавали такі документи) інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для вчинення нотаріальної дії;
* у разі виявлення з поданих документів, що право власності або право користування відчужуваною квартирою або її частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у продавця дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину;
* посвідчується за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна;
* посвідчується за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної в договорі, але не нижче вартості такого нерухомого майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - у випадку продажу об'єкта нерухомості, що перебуває у власності менше трьох років (крім майна, отриманого у спадщину), або продажу протягом податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості;
* перед посвідченням договору нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна.
'''Предметом договору купівлі-продажу''' нерухомого майна можуть бути:
* земельні ділянки,
* єдині майнові комплекси,
* житлові будинки (квартири) або інше нерухоме майно.
== Право продажу майна ==
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n3255 статтею 658 Цивільного кодексу України] <big>право продажу майна</big>, крім випадків примусового продажу, належить ''власникові''.

Іншими словами, це положення законодавтсва означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його правову долю) має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього. Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Продавець не може передати покупцеві те, на що він сам не має права.
== Перелік документів для вчинення правочину ==
'''Для продавця''':
Власник житла ( продавець) має підготувати наступний пакет документів на продаж нерухомості:

* Паспорт та ідентифікаційний код продавця (чи уповноваженого представника),
*# якщо в шлюбі – свідоцтво про шлюб та заява-згода на продаж нерухомості від іншого подружжя, завірена нотаріально; свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть чоловіка/дружини (за відповідних обставин);
*# шлюбний контракт, якщо є;
*# свідоцтва про народження дітей, паспорт з 14 років, ідентифікаційний код (з народження), якщо діти виступають стороною у договорі;
*# також важливо, щоб в паспорті старого зразка були вклеєні всі фотографії.
* '''Витяг з реєстру''' територіальної громади/раніше Довідка про реєстрацію місця проживання (довідка необхідна для перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною).
* '''Технічний паспорт на об’єкт'''.
* Документ, що підтверджує право власності (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, міни, дарування, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину тощо).
* '''Витяг''' з державного '''реєстру прав''' на нерухомість.
* '''Звіт про оцінку майна''', можна замовити онлайн або замовити в оцінювача, він діє 6 місяців.
* Довідку про зареєстрованих у помешканні (довідка про склад сім'ї станом на відповідну дату), яку оформлюють в '''ЦНАПі''' або у '''нотаріуса'''.
* Виписка про відсутність боргів за комунальні послуги (безпосередньо звернутись до виконавця комунальних послуг, за всіма наявними особовими рахунками).
* Документи на землю, в разі продажу приватного будинку (акт на землю із зазначенням кадастрового номера).
8.2. Особа віком від 14 до 18 років:
* Паспорт.
* Довідка про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки).
* Письмова згода батьків на здійснення угоди.
* Дозвіл органу опіки та піклування (витяг з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації).
Для законного представника:
# Довіреність, яка дає право представляти інтереси фізичної особи;
# Паспорт чи інший документ посвідчення особистості;
# Довідка про реєстрацію (у випадку ID-картки).;
# Ідентифікаційний код.
'''Для покупця''':
# Паспорт та ідентифікаційний номер (документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки);
# Паспорт та ідентифікаційний номер дружини/чоловіка покупця (якщо таке має місце);
# Свідоцтво про шлюб (якщо квартира набувається у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на купівлю даної квартири);
# Свідоцтво про зміну прізвища, ім’я, по-батькові (якщо таке має місце).
# У разі продажу земельної ділянки Витяг ДЗК.
== Місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна ==
[[Файл:Угода щодо нерухомості.jpg|міні]]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 частини 4 статті 55 Закону України "Про нотаріат"] місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна:
* за місце знаходженням такого майна;
* за місце знаходженням юридичної особи;
* за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.
== Перелік документів що посвідчують право власності на нерухоме майно ==
Відповідно до підпункт 1.2 пункту 1 глави 2 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5] документами що посвідчують право власності: 
'''на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів:'''
* нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором;
* свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах);
* свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя;
* договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно;
* договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;
* договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;
* рішенням суду;
* договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.
'''на земельну ділянку''' посвідчується державним актом, а на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без змін її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину; витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення державної реєстрації права власності без видачі відповідного документа); витяг з Державного земельного кадастру; звіт про оцінку майна, зареєстрований у єдиній базі даних, з присвоєнням унікального номера.

== Податки ікі необхідно сплатити за продаж нерухомості та іх розрахунок ==
Залежно від терміну володіння нерухомістю та кількості продажів на рік, податок при продажі нерухомості розраховується за різними ставками:
{| class="wikitable"
|Умова
|Термін володіння нерухомістю
|Податок
|-
| rowspan="2" |Перший продаж у році
|Якщо понад 3 роки
|ПДФО 0%
|-
|Якщо менше ніж 3 роки
|ПДФО 5% + військовий збір 5%
|-
|Другий та наступні продажі у році
|Не залежить від терміну володіння
|ПДФО 18% + військовий збір 5%
|}

Важливо! У разі підтвердження первісної вартості придбання нерухомості, податок сплачується лише з різниці між купівлею та продажем.

''Приклад розрахунку: Наприклад, якщо ви продаєте квартиру, яку придбали за 1 000 000 грн, а продаєте за 1 500 000 грн, то ПДФО (18%) та військовий збір (5%) будуть нараховані лише на різницю в 500 000 грн, а не на всю суму продажу. Проте, якщо ви не зможете підтвердити первісну вартість, податок буде нараховано на всю суму продажу.''

== Військовий збір при продажі квартири ==
Найбільш помітна зміна – це підвищення податків на нерухомість у 2025 році, а саме військового збору до 5%. Це означає, що продавці нерухомості тепер повинні сплачувати на 3,5% більше податків від вартості проданого майна.

''Приклад розрахунку: Наприклад, якщо ви продаєте квартиру вартістю 1 000 000 грн, то військовий збір становитиме 50 000 грн замість 15 000 грн, як було раніше.

Він стягується лише у випадках, коли сплачується податок на продаж нерухомості. Тобто, якщо продаж нерухомості звільнений від ПДФО, то військовий збір також не сплачується.

Щодо оподаткування доходу юридичних осіб від продажу нерухомості у 2025 році – дохід, отриманий юридичною особою від продажу нерухомості, розташованої на території України, оподатковується за базовою ставкою податку на прибуток у розмірі 18% на загальних підставах.

На відміну від фізичних осіб, закон про податок на нерухомість не зобов'язує юридичних осіб проводити незалежну оцінку майна перед продажем. Податок на прибуток розраховується від суми продажу об'єкта, без врахування оціночної вартості. Основним документальним підтвердженням вартості нерухомого майна для юридичної особи є балансова вартість активу.

Випадки звільнення від податку та військового збору:

* Перший продаж у році після 3 років володіння майном.
* Продаж успадкованої нерухомості, незалежно від строку володіння.

Отже, підвищення військового збору на 3,5% може суттєво збільшити витрати продавця нерухомості, особливо при продажу дорогого майна. Таким чином, нові ставки податків на продаж нерухомості зробили військовий збір значним фактором у фінансовому плануванні операцій з нерухомістю.

=== Додаткові платежі при купівлі-продажу нерухомості ===
Окрім податку з продажу нерухомості та військового збору, при оформленні угод необхідно враховувати додаткові витрати:

1. Державне мито – 1% від вартості нерухомості, сплачується продавцем при нотаріальному посвідченні договору.

2. Пенсійний збір – 1% від вартості нерухомості, сплачується покупцем при купівлі нерухомості.

3. Витрати на нотаріальні послуги.

* У середньому 0,5–1% від ціни об'єкта.
* Додатково оплачується використання державних реєстрів та виготовлення документів.

4. Оцінка нерухомості.

* Обов’язкова процедура перед укладанням угоди.
* Вартість оцінки – залежить від нерухомості.

5. Комісія рієлтора.

* В середньому 3–5% від вартості нерухомості.
* Не є обов’язковим платежем, але часто додається до витрат покупця або продавця.

Необхідно враховувати, що більшість цих витрат є обов'язковими і можуть суттєво змінити бюджет угоди.

=== '''Пільги''' ===
Національне законодавство встановлює певний перелік осіб, для яких існують пільги при сплаті державних податків під час укладання угоди купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, від сплати звільняються такі особи:

* інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти;
* інваліди, що належать до 1 або 2 групи;
* учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Від сплати державного податку, що становить 1% від загальної вартості нерухомості та сплачується до Пенсійного фонду, звільняються такі особи:

* особи, які вперше укладають угоду;
* особи, які перебувають на квартирному обліку.
І тому виходить що Хто за що платить при укладенні договору – це «внутрішня» домовленість сторін. Але здійснюються такі оплати все одно від вищевказаних платників, визначених законом.
'''Важливо!''' Сума, від якої сплачується податок – це сума доходу, отриманого від продажу. Дохід визначається з огляду на ціну, яка зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно, але не нижче оціночної вартості.
Оціночну вартість визначає експерт. Тобто, ще одна стаття витрат – це послуги експерта.
Увага! Не обкладається податком сума, якщо протягом року особа здійснює лише одну угоду з об’єктом нерухомості, яким володіє понад три роки.
Якщо особа отримала об’єкт нерухомості у спадок, умова щодо перебування майна у власності понад три роки в такому випадку не поширюється, тобто можна сміливо продавати одразу: податок при продажу нерухомості не сплачується.
 
Те ж саме стосується і оподаткування при продажу будинку.
 
Є ще один об’єкт для здійснення угод – це земельна ділянка.

'''Податок при продажу земельної ділянки сплачується у такому ж розмірі, як і при продажу іншого нерухомого майна.'''
Винятком в даному випадку є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, а також та, яка не перевищує норми приватизації (безоплатної передачі), передбаченої ст.121 Земельного кодексу України. Для звільнення від оподаткування також необхідна умова володіння ділянкою понад три роки, виключаючи ситуацію отримання ділянки у спадок.
Якщо продавець-нерезидент, в такому випадку розмір податку при продажу нерухомості буде іншим – ставка ПДФО становить 18%.
Вищевказані винятки також відносяться і до продавця-нерезидента.
Податок сплачується до нотаріального посвідчення угоди. Укласти договір можна за місцезнаходженням майна або за місцем реєстрації однієї зі сторін договору.
== Процедура оформлення договору купівлі-продажу ==
Для успішного офрмлення договору повинен бути присутній нотаріус. Він перевіряє наявність всіх обов'язкових документів та завіряє їх, чим затвердить законність угоди. Перш за все, нотаріус готує договір купівлі-продажу будинку, після чого передає його для ознайомлення продавцю та покупцю нерухомості.

Кожна із сторін повинна звернути особливу увагу на правильність даних своїх паспортів, ідентифікаційних кодів та ПІБ. В договорі містяться всі дані, які стосуються нерухомості, включаючи адресу, технічні особливості та ціну. Крім того, обов'язковим атрибутом будь-якого договору має бути точна дата укладення.

Якщо якась із сторін перебуває у шлюбі, в процесі підписання договору повинні бути присутні чоловік/дружина. Вони повинні дати свою письмову згоду на здійснення угоди.

У разі узгодження всіх умов договору та перевірки правильності даних обома сторонами та сплати всіх вищезазначених податків, продавець та покупець підписують його. В свою чергу, нотаріус повинен посвідчити договір, після чого угода може вважатися здійсненою.

Останнім етапом є внесення даних про нового власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На цьому угода купівлі-продажу нерухомого майна може вважатися успішно завершеною.
== Зразок договору купівлі-продажу (типовий) ==
[[Файл:Договір купівлі-продажу (типовий).docx|міні|Договір купівлі-продажу (типовий)]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Договір купівлі-продажу нерухомого майна

2025-06-12T09:49:19Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (далі - постанова)] визначає особливості з урахуванням яких в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування проводиться/забезпечується державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація), надання/отримання відомостей/інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови] '''забороняється державна реєстрація, вчинення інших реєстраційних дій:'''

* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ''що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням яких є територія активних бойових дій'' (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та ''тимчасово окупованих Російською Федерацією територій'', включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Переліку];

* нотаріусами, робоче місце (контору) ''яких розташовано в межах територій активних бойових дій'' (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) ''та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій'', включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Переліку].

* державними та приватними виконавцями, ''що не включені до переліку'', про який Міністерство юстиції повідомляє технічному адміністратору Державного реєстру прав.

Сплата адміністративного збору/плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.

'''Додатково забороняється:'''

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договорів, які у період з 25 лютого 2022 р. до 31 грудня 2023 р. включно посвідчено нотаріусом, що не був включений до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі - перелік нотаріусів), або був включений до нього з відповідним застереженням.
|}
== Загальні відомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n3244 статті 655 Цивільного кодексу України], за договором купівлі-продажу '''одна сторона (продавець)''' передає або зобов'язується передати '''майно (товар)''' у власність '''другій стороні (покупцеві)''', а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
== Види договорів купівлі-продажу ==
Загалом виокремлюють основний та попередній договори купівлі-продажу нерухомого майна, які відрізняються статусом та характером зобов’язань.
=== Попередній договір купівлі-продажу: ===
Це попередній етап укладення угоди, який фіксує загальні умови майбутнього договору та забезпечує його виконання.
Може містити такі умови, як вартість майна, терміни оплати, умови передачі власності тощо, але не завжди є остаточним документом.
Використовується для закріплення сторонніх обов’язків та забезпечення виконання майбутнього договору купівлі-продажу.
=== Основний договір купівлі-продажу: ===
Це остаточний і офіційний документ, що закріплює усі умови та зобов’язання щодо передачі права власності на нерухоме майно.
Створюється та підписується після виконання всіх умов попереднього договору.
Містить повні та чіткі умови, включаючи вартість майна, терміни платежів, умови передачі власності, відповідальність сторін та інші деталі угоди.
У всіх випадках договір купівлі-продажу оформляють у письмовій формі, його завіряє нотаріус який є учасником даного провочину разом з продавцем та продавце та покупцем .Нотаріус виступає ключовою фігурою в підписанні угоди, оскільки він узгоджує всі документи та своїм підписом затверджує здійснення передачі прав власності на нерухоме майно.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n1050 Стаття 181 Цивільного кодексу України] встановлює, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
==== Вимоги до договору ====
'''Така угода має відповідати нижченаведеним вимогам:'''
* укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;
* посвідчується нотаріусом за місцем знаходження майна або за юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї зі сторін договору;
* посвідчується за умови подання документів, що підтверджують право власності, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
* коли квартира є спільним майном подружжя, а документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена;
* якщо подані документи не містять усіх передбачених законодавством відомостей або в таких документах міститься суперечлива інформація, нотаріус може запитувати від відповідних суб'єктів (органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які видавали такі документи) інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для вчинення нотаріальної дії;
* у разі виявлення з поданих документів, що право власності або право користування відчужуваною квартирою або її частиною мають малолітні або неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у продавця дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину;
* посвідчується за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна;
* посвідчується за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної в договорі, але не нижче вартості такого нерухомого майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - у випадку продажу об'єкта нерухомості, що перебуває у власності менше трьох років (крім майна, отриманого у спадщину), або продажу протягом податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості;
* перед посвідченням договору нотаріусом перевіряється відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту майна.
'''Предметом договору купівлі-продажу''' нерухомого майна можуть бути:
* земельні ділянки,
* єдині майнові комплекси,
* житлові будинки (квартири) або інше нерухоме майно.
== Право продажу майна ==
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n3255 статтею 658 Цивільного кодексу України] <big>право продажу майна</big>, крім випадків примусового продажу, належить ''власникові''.

Іншими словами, це положення законодавтсва означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його правову долю) має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього. Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Продавець не може передати покупцеві те, на що він сам не має права.
== Перелік документів для вчинення правочину ==
'''Для продавця''':
Власник житла ( продавець) має підготувати наступний пакет документів на продаж нерухомості:

* Паспорт та ідентифікаційний код продавця (чи уповноваженого представника),
*# якщо в шлюбі – свідоцтво про шлюб та заява-згода на продаж нерухомості від іншого подружжя, завірена нотаріально; свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть чоловіка/дружини (за відповідних обставин);
*# шлюбний контракт, якщо є;
*# свідоцтва про народження дітей, паспорт з 14 років, ідентифікаційний код (з народження), якщо діти виступають стороною у договорі;
*# також важливо, щоб в паспорті старого зразка були вклеєні всі фотографії.
* '''Витяг з реєстру''' територіальної громади/раніше Довідка про реєстрацію місця проживання (довідка необхідна для перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною).
* '''Технічний паспорт на об’єкт'''.
* Документ, що підтверджує право власності (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, міни, дарування, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину тощо).
* '''Витяг''' з державного '''реєстру прав''' на нерухомість.
* '''Звіт про оцінку майна''', можна замовити онлайн або замовити в оцінювача, він діє 6 місяців.
* Довідку про зареєстрованих у помешканні (довідка про склад сім'ї станом на відповідну дату), яку оформлюють в '''ЦНАПі''' або у '''нотаріуса'''.
* Виписка про відсутність боргів за комунальні послуги (безпосередньо звернутись до виконавця комунальних послуг, за всіма наявними особовими рахунками).
* Документи на землю, в разі продажу приватного будинку (акт на землю із зазначенням кадастрового номера).
8.2. Особа віком від 14 до 18 років:
* Паспорт.
* Довідка про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки).
* Письмова згода батьків на здійснення угоди.
* Дозвіл органу опіки та піклування (витяг з рішення відповідної міської, районної чи сільської адміністрації).
Для законного представника:
# Довіреність, яка дає право представляти інтереси фізичної особи;
# Паспорт чи інший документ посвідчення особистості;
# Довідка про реєстрацію (у випадку ID-картки).;
# Ідентифікаційний код.
'''Для покупця''':
# Паспорт та ідентифікаційний номер (документ про реєстрацію місця проживання (у випадку ID-картки);
# Паспорт та ідентифікаційний номер дружини/чоловіка покупця (якщо таке має місце);
# Свідоцтво про шлюб (якщо квартира набувається у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає нотаріально засвідчену згоду на купівлю даної квартири);
# Свідоцтво про зміну прізвища, ім’я, по-батькові (якщо таке має місце).
# У разі продажу земельної ділянки Витяг ДЗК.
== Місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна ==
[[Файл:Угода щодо нерухомості.jpg|міні]]
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 частини 4 статті 55 Закону України "Про нотаріат"] місце реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна:
* за місце знаходженням такого майна;
* за місце знаходженням юридичної особи;
* за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін відповідного договору.
== Перелік документів що посвідчують право власності на нерухоме майно ==
Відповідно до підпункт 1.2 пункту 1 глави 2 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5] документами що посвідчують право власності: 
'''на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів:'''
* нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором;
* свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах);
* свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя;
* договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно;
* договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;
* договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;
* рішенням суду;
* договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.
'''на земельну ділянку''' посвідчується державним актом, а на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без змін її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину; витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення державної реєстрації права власності без видачі відповідного документа); витяг з Державного земельного кадастру; звіт про оцінку майна, зареєстрований у єдиній базі даних, з присвоєнням унікального номера.
.
==== Податки які необхідно сплатити при заключені договору купівлі - продажу нерухомого майна. ====
== Розрахунок податків при продажу нерухомості ==
Залежно від терміну володіння нерухомістю та кількості продажів на рік, податок при продажі нерухомості розраховується за різними ставками:
{| class="wikitable"
|Умова
|Термін володіння нерухомістю
|Податок
|-
| rowspan="2" |Перший продаж у році
|Якщо понад 3 роки
|ПДФО 0%
|-
|Якщо менше ніж 3 роки
|ПДФО 5% + військовий збір 5%
|-
|Другий та наступні продажі у році
|Не залежить від терміну володіння
|ПДФО 18% + військовий збір 5%
|}

Важливо! У разі підтвердження первісної вартості придбання нерухомості, податок сплачується лише з різниці між купівлею та продажем.

''Приклад розрахунку: Наприклад, якщо ви продаєте квартиру, яку придбали за 1 000 000 грн, а продаєте за 1 500 000 грн, то ПДФО (18%) та військовий збір (5%) будуть нараховані лише на різницю в 500 000 грн, а не на всю суму продажу. Проте, якщо ви не зможете підтвердити первісну вартість, податок буде нараховано на всю суму продажу.''

== Військовий збір при продажі квартири ==
Найбільш помітна зміна – це підвищення податків на нерухомість у 2025 році, а саме військового збору до 5%. Це означає, що продавці нерухомості тепер повинні сплачувати на 3,5% більше податків від вартості проданого майна.

''Приклад розрахунку: Наприклад, якщо ви продаєте квартиру вартістю 1 000 000 грн, то військовий збір становитиме 50 000 грн замість 15 000 грн, як було раніше.

Він стягується лише у випадках, коли сплачується податок на продаж нерухомості. Тобто, якщо продаж нерухомості звільнений від ПДФО, то військовий збір також не сплачується.

Щодо оподаткування доходу юридичних осіб від продажу нерухомості у 2025 році – дохід, отриманий юридичною особою від продажу нерухомості, розташованої на території України, оподатковується за базовою ставкою податку на прибуток у розмірі 18% на загальних підставах.

На відміну від фізичних осіб, закон про податок на нерухомість не зобов'язує юридичних осіб проводити незалежну оцінку майна перед продажем. Податок на прибуток розраховується від суми продажу об'єкта, без врахування оціночної вартості. Основним документальним підтвердженням вартості нерухомого майна для юридичної особи є балансова вартість активу.

Випадки звільнення від податку та військового збору:

* Перший продаж у році після 3 років володіння майном.
* Продаж успадкованої нерухомості, незалежно від строку володіння.

Отже, підвищення військового збору на 3,5% може суттєво збільшити витрати продавця нерухомості, особливо при продажу дорогого майна. Таким чином, нові ставки податків на продаж нерухомості зробили військовий збір значним фактором у фінансовому плануванні операцій з нерухомістю.

=== Додаткові платежі при купівлі-продажу нерухомості ===
Окрім податку з продажу нерухомості та військового збору, при оформленні угод необхідно враховувати додаткові витрати:

1. Державне мито – 1% від вартості нерухомості, сплачується продавцем при нотаріальному посвідченні договору.

2. Пенсійний збір – 1% від вартості нерухомості, сплачується покупцем при купівлі нерухомості.

3. Витрати на нотаріальні послуги.

* У середньому 0,5–1% від ціни об'єкта.
* Додатково оплачується використання державних реєстрів та виготовлення документів.

4. Оцінка нерухомості.

* Обов’язкова процедура перед укладанням угоди.
* Вартість оцінки – залежить від нерухомості.

5. Комісія рієлтора.

* В середньому 3–5% від вартості нерухомості.
* Не є обов’язковим платежем, але часто додається до витрат покупця або продавця.

Необхідно враховувати, що більшість цих витрат є обов'язковими і можуть суттєво змінити бюджет угоди.

=== '''Пільги''' ===
Національне законодавство встановлює певний перелік осіб, для яких існують пільги при сплаті державних податків під час укладання угоди купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, від сплати звільняються такі особи:

* інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї військових, які вважаються зниклими безвісти;
* інваліди, що належать до 1 або 2 групи;
* учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Від сплати державного податку, що становить 1% від загальної вартості нерухомості та сплачується до Пенсійного фонду, звільняються такі особи:

* особи, які вперше укладають угоду;
* особи, які перебувають на квартирному обліку.
І тому виходить що Хто за що платить при укладенні договору – це «внутрішня» домовленість сторін. Але здійснюються такі оплати все одно від вищевказаних платників, визначених законом.
'''Важливо!''' Сума, від якої сплачується податок – це сума доходу, отриманого від продажу. Дохід визначається з огляду на ціну, яка зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно, але не нижче оціночної вартості.
Оціночну вартість визначає експерт. Тобто, ще одна стаття витрат – це послуги експерта.
Увага! Не обкладається податком сума, якщо протягом року особа здійснює лише одну угоду з об’єктом нерухомості, яким володіє понад три роки.
Якщо особа отримала об’єкт нерухомості у спадок, умова щодо перебування майна у власності понад три роки в такому випадку не поширюється, тобто можна сміливо продавати одразу: податок при продажу нерухомості не сплачується.
 
Те ж саме стосується і оподаткування при продажу будинку.
 
Є ще один об’єкт для здійснення угод – це земельна ділянка.

'''Податок при продажу земельної ділянки сплачується у такому ж розмірі, як і при продажу іншого нерухомого майна.'''
Винятком в даному випадку є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, а також та, яка не перевищує норми приватизації (безоплатної передачі), передбаченої ст.121 Земельного кодексу України. Для звільнення від оподаткування також необхідна умова володіння ділянкою понад три роки, виключаючи ситуацію отримання ділянки у спадок.
Якщо продавець-нерезидент, в такому випадку розмір податку при продажу нерухомості буде іншим – ставка ПДФО становить 18%.
Вищевказані винятки також відносяться і до продавця-нерезидента.
Податок сплачується до нотаріального посвідчення угоди. Укласти договір можна за місцезнаходженням майна або за місцем реєстрації однієї зі сторін договору.
== Процедура оформлення договору купівлі-продажу ==
Для успішного офрмлення договору повинен бути присутній нотаріус. Він перевіряє наявність всіх обов'язкових документів та завіряє їх, чим затвердить законність угоди. Перш за все, нотаріус готує договір купівлі-продажу будинку, після чого передає його для ознайомлення продавцю та покупцю нерухомості.

Кожна із сторін повинна звернути особливу увагу на правильність даних своїх паспортів, ідентифікаційних кодів та ПІБ. В договорі містяться всі дані, які стосуються нерухомості, включаючи адресу, технічні особливості та ціну. Крім того, обов'язковим атрибутом будь-якого договору має бути точна дата укладення.

Якщо якась із сторін перебуває у шлюбі, в процесі підписання договору повинні бути присутні чоловік/дружина. Вони повинні дати свою письмову згоду на здійснення угоди.

У разі узгодження всіх умов договору та перевірки правильності даних обома сторонами та сплати всіх вищезазначених податків, продавець та покупець підписують його. В свою чергу, нотаріус повинен посвідчити договір, після чого угода може вважатися здійсненою.

Останнім етапом є внесення даних про нового власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На цьому угода купівлі-продажу нерухомого майна може вважатися успішно завершеною.
== Зразок договору купівлі-продажу (типовий) ==
[[Файл:Договір купівлі-продажу (типовий).docx|міні|Договір купівлі-продажу (типовий)]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Визнання права власності на земельну частку (пай)

2025-06-09T14:23:46Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/666/94 Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/720/95 Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/122-2004-п Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 "Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/801-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 "Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Законом України від 03.03.2022 року № 2112-IX "Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ"] '''змінено територіальну юрисдикцію судів на час воєнного стану'''.

Додатково див.:

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00824?an=2 Розпорядження Верховного суду від 08.03.2022 р. N 2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"];

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00825 Розпорядження Верховного суду від 10.03.2022 р. N 4/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану"]

|}

== Загальні відомості ==
Відповідно до ч. 2 ст. 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України] та ч. 2 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України], право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону. 

Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективним сільськогосподарським підприємствам (далі – КСП), сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі '''державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб ( членів підприємства)''', які мали право на одержання своєї частки землі. 

== Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай) ==

Відповідно до ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] '''документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), є''':

* сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією ( основний документ); ''''' Слід зазначити що сам Сертифікат на земельну частку (пай) не являється правовстановчим документом на земельну діляку, а засвідчує лише право власника сертифікату отримати земельну ділянку та містить інформацію про вартість та площу в умовних кадастрових гектарах, тото сам по собі сертифікат не підтверджує право власності на саму ділянку та не визначає її межі.
'<nowiki/>''Стосовно сертифікату '''УВАГА!'''''' У разі, якщо до '''1 січня 2028 року''' власник '''сертифікату на земельну частку (пай)''' або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «невитребуваною», відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Після 1 січня 2028 року незатребувані ділянки будуть визнані [[Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі|безхазяйними]]. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані.

'''Що необхідно зробити, щоб оформити право власності й отримати витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо у вас є сертифікат?'''

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності.

Для оформлення права власності на земельну ділянку (пай), громадянам необхідно здійснити такі дії:

- звернутися до відповідної сільської, селищної, міської ради із письмовим клопотанням про передачу у власність відповідної земельної ділянки та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою. До заяви необхідно додати: копію сертифікату на земельну частку (пай), зокрема свідоцтво про право на спадщину за заповітом, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);

- після отримання рішення сільської, селищної, міської ради необхідно звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на розробку технічної документації із землеустрою, з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- за результатами розробки вказаної технічної документації потрібно зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру. За результатами реєстрації видається Витяг з Державного земельного кадастру;

- після того, як отримали Витяг з Державного земельного кадастру, необхідно звернутися до відповідної сільської, селищної, міської ради для затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення земельної ділянки у власність;

- із рішенням про затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки у власність, необхідно звернутись до державного реєстратора та здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку. За результатами реєстрації отримується Витяг про державну реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку (пай).

'''Що буде якщо у Вас сертифікат і Ви не зробите вищевказані кроки?'''

Якщо у Вас є сертифікат на земельну частку (пай), але Ви не встигнете оформити право власності на земельну ділянку до 1 січня 2028 року, або межі земельної частки (паю) не будуть виділені в натурі (на місцевості), ваші частки (паї) будуть вважатися невитребуваними.

Невитребувана земельна частка (пай) за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування й на підставі рішення суду буде передана у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована.

Крім того, норма Закону визначає, у разі якщо до 1 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Варто зауважити, що сертифікат на земельну частку (пай) не є підтвердженням права власності на саму ділянку й не встановлює її меж.

Саме оформлення у власність земельної частки (паю) передбачає заміну сертифіката про право на таку земельну частку на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку

Така земельна ділянка після оформлення вказаних документів матиме чітко визначені межі в натурі (на місцевості), а власник матиме повне право на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

'''''Отже, якщо Ви є власником земельного паю, рекомендуємо вчасно звернутися за оформленням документів для здійснення реєстрації права власності на земельний пай. Таким чином, Ви зможете зберегти своє право на земельний пай після 1 січня 2028 року.'''''

* Державний акт - якщо в державному акті (рожевого кольору – які видавалися з 1991 по 2003 роки), відсутній кадастровий номер земельної ділянки, необхідно звернутися до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). І вже після присвоєння кадастрового номеру зареєструвати право власності в ДРРП на нерухоме майно.

* свідоцтво про право на спадщину;

* посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);

* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності), або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування - ''для громадян України, евакуйованих із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадян України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості'' ( частина 3 статті 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»].

== Хто має право на земельну частку (пай) ==
# Колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю;
# Громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом ( ''див. консультацію "[[Оформлення спадщини на земельний пай]]"'');
# Громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
# Громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
Право на земельну частку безпосередньо не залежить від стажу роботи громадянина, його виробничих показників, особистих заслуг, місця проживання тощо. Навіть якщо після отримання сертифіката працівник перестав працювати в КСП або переїхав до іншої місцевості, він не втрачає право на земельний пай. Це право йому гарантує законодавство України і ніхто не може позбавити його цього права як за рішенням суду. 
Для того, щоб набути право на земельну частку (пай), згідно Указу Президента України [http://Про%20порядок%20паювання%20земель,%20переданих%20у%20колективну%20власність%20сільськогосподарським%20підприємствам%20та%20організаціям" Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям"], необхідна наявність таких обставин:
* щоб особа була '''членом''' колективного сільськогосподарського підприємства;
* була '''внесена до списку''' осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю;
* колективне сільськогосподарське підприємство '''отримало державний акт''' про право колективної власності на землю.
'''Зверніть увагу!''' У разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами статті 14ˡ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

З метою інформування осіб, зазначених у частині першій цієї статті, про проведення розподілу земель, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях відповідних населених пунктів, публікує у друкованих медіа районної державної адміністрації або районної ради та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті (за наявності) оголошення про проведення зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

== Предмет спору, пов’язаного з паюванням земель ==
Відповідно до ч. 3 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону] є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав ( п. а ч. 3 ст. 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).

Згідно роз`яснень викладених в п. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»], член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»] має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо. 
'''ВАЖЛИВО!''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95345003?fbclid=IwAR1MLZo6nakV9BegO99qoivV4Oqon1yrG80uLuShFRZX0wgtz5c7U7x3bjc Постанова Верховного Суду від 05.03.2021 року у справі № 7171/641/18] - право власності на земельну частку (пай) виникає НЕ з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

== Куди звертатися ==

Позовна заява про визнання права власності на земельну ділянку (пай) подається в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного судочинства]] до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням позивача або перебуванням відповідача.

Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань].

Власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності (стаття 392 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Позовна давність ==
'''''Зверніть увагу!''''' Відповідно до статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] загальна позовна давність встановлюється тривалістю у '''три роки'''.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише '''за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення'''. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

'''Детальніше див.''' "[[Позовна давність]]"

== Вартість ==
За подання позовної заяви у справах про визнання права власності на земельну ділянку (пай) позивач сплачує судовий збір у розмірі ставок судового збору для позовних заяв майнового характеру (стаття 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).

== Строки розгляду питання ==
Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження справі.

== Порядок оформлення права власності на земельну ділянку (пай) ==

Для того, щоб оформити право власності на земельну ділянку, особі необхідно здійснити наступні дії: 
* звернутися до відповідної сільської, селищної міської ради (якщо земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту) або до відділу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] ї (якщо земельна ділянка розташована за межами населених пунктів) із письмовим клопотанням про передачу у власність відповідної земельної ділянки та надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 
До заяви необхідно додати: копію сертифікату за земельну частку (пай), копію свідоцтва про вступ у спадщину або нотаріально посвідчений договір про набуття права власності на земельну частку (пай) або рішення суду про визнання права власності на земельну частку (пай); 

* після отримання рішення відповідного органу місцевого самоврядування чи наказу органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] , власнику земельної частки (паю) необхідно звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 
За результатами розробки даної проектної документації власнику видають Витяг з Державного земельного кадастру. 

* отримавши Витяг з Державного земельного кадастру, власнику земельної ділянки необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування для затвердження проектної документації .
* отримавши рішення про затвердження проектної документації необхідно звернутись до державного реєстратора та здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку. 
За результатами реєстрації особа отримує ''Витяг на право власності на нерухоме майно''.

'''Важливо!'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n101 ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], у разі, якщо до '''1 січня 2028 року''' цього не буде здійснено то такі власники сертифікату вважатимуться, що такі власники ділянок автоматично відмовилися від землі. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку ''з поважної причини'' суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

== Зразки заяв, клопотань ==
[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/c/c5/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B6_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE.docx Зразок заяви про внесення змін в сертифікат на підставі рішення суду]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/c/c5/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B6_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE.docx Зразок клопотання для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельно]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/a/a7/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E.docx Зразок клопотання про затвердження технічної документації із землеустрою]

== Зразок позовної заяви ==
[[Файл:ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО визнання права власності на земельну частку (пай).pdf|міні|Позовна заява про визнання права власності на земельну частку (пай)]]

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Суди]]

Призов на військову службу офіцерів запасу у мирний час

2025-05-15T11:19:12Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
|}
==Загальне поняття військової служби і виконання військового обов'язку ==
'''Військова служба''' - ''це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.''

Виконання військового обов’язку в запасі – це дотримання військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період.

''Хто такий офіцер запасу?''

Офіцер запасу — це особа, яка має офіцерське звання, але не перебуває у складі діючих збройних сил. До цієї категорії належать:
* Випускники військових кафедр при цивільних вищих навчальних закладах, які після закінчення навчання отримали первинне офіцерське звання.
* Особи, які проходили службу у збройних силах України на офіцерських посадах та були звільнені у запас.
* Військовослужбовці, які закінчили службу, але не досягли граничного віку перебування у запасі.

Військовий облік офіцерів запасу ведуть територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. '''Виконання військового обов’язку в запасі''' - ''дотримання військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період''.

Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час, проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.
==Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу==
Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу ''на добровільних засадах проходять громадяни України'', ''які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.''

Порядок проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.

'''Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу.'''

У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу. Громадяни України, які не атестовані для присвоєння військового звання офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу і не пройшли строкової військової служби, підлягають призову на строкову військову службу з урахуванням, за можливості, фаху, який вони здобули у вищому навчальному закладі, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.

Перелік військово-облікових спеціальностей, за якими ведеться військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, та обсяги підготовки за такими спеціальностями визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Перелік вищих навчальних закладів, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з відповідними центральними органами виконавчої влади. Військові навчальні підрозділи є структурними підрозділами таких вищих навчальних закладів. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію військових навчальних підрозділів приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим із центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади.

Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.

Під час навчальних зборів (стажування), передбачених програмами підготовки офіцерів запасу, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов'язки, встановлені актами законодавства для військовозобов'язаних, призваних на збори.

Контроль за організацією військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу здійснює Міністерство оборони України.
==Порядок призову на військову службу осіб офіцерського складу ==
''Порядок призову і проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року № 170 “Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”].''

Громадяни України віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити, мають вищу освіту за освітнім ступенем не нижче бакалавра та яким присвоєно первинне військове звання офіцера запасу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"] у разі потреби наказом Міністерства оборони України підлягають призову на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Строк військової служби для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, становить до 18 місяців.

Особи офіцерського складу призиваються із запасу наказами Міністра оборони України по особовому складу і направляються, як правило, у розпорядження посадових осіб, які мають право призначити їх на посади.

Міністр оборони України одночасно з призовом на військову службу осіб офіцерського складу може призначати їх на відповідні посади.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують:

* відбір кандидатів;

* медичний огляд кандидатів;

* вивчення особистих якостей кандидатів.

Відбір кандидатів серед офіцерів запасу проводиться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки згідно з визначеними для них завданнями. Офіцери запасу відбираються за прямими ВОС або за ВОС, за якими допускається призначення офіцера без додаткової підготовки та з додатковою підготовкою, за умови направлення на підготовку після призову згідно з Переліком військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, а також за ступенем вищої освіти «магістр» за спеціальністю, спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю та Переліком військово-облікових спеціальностей, за якими може бути присвоєно первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0355-22#Text наказом Міністерства оборони України від 20 червня 2012 року № 412/ДСК, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 16 липня 2012 року за № 1190/21502].

Результати медичного огляду та аркуш вивчення особистих якостей кандидата долучаються до особової справи офіцера запасу.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки робить висновок про відповідність громадянина вимогам, установленим для осіб, які призиваються на військову службу осіб офіцерського складу, який відображається в аркуші вивчення особистих якостей (підписується керівником та завіряється гербовою печаткою), та приймає одне з таких рішень:

* про звільнення від призову на військову службу осіб офіцерського складу (не підлягає призову);

* про направлення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо надання відстрочки;

* про направлення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо проведення поглибленого медичного огляду або професійного відбору;

* про направлення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову на військову службу осіб офіцерського складу.

Термін направлення до комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян зазначається в повістці, яка видається під особистий підпис.

Організація відправлення офіцерів запасу та їх особових справ до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Остаточне рішення щодо висновку керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки приймається комісією з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Громадянин, який відповідає вимогам щодо призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу, є кандидатом для проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

За результатами роботи комісія з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки може прийняти щодо офіцера запасу одне з таких рішень:

* визнати кандидатом для проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу;

* має право на відстрочку до (число, місяць, рік);

* від призову звільняється.

За результатами роботи комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки складається протокол, що подається на затвердження керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Висновок комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відображається в аркуші вивчення особистих якостей.

Витяги з протоколу засідання комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки доводяться до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ''у семиденний термін''. Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки доводиться до громадянина рішення щодо призову на військову службу та робиться відповідний запис у військовому квитку офіцера запасу.

За якість відбору громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, своєчасність подання необхідних документів та виконання завдань щодо обсягів призову на військову службу осіб офіцерського складу відповідають керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

На підставі списків кандидатів на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, послужних карток, копій паспортів і реєстраційних номерів облікової картки платника податків, що подаються з обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до Генерального штабу Збройних Сил України, готується проєкт наказу Міністра оборони України по особовому складу про призов громадян України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Після видання наказу по особовому складу про призов громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надсилається витяг із відповідного наказу по особовому складу. Обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки доводить цей наказ до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який забезпечує направлення офіцерів запасу до місця проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

=== Хто і як може бути призваний на військову службу осіб офіцерського складу===
За рішенням Міністра оборони України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу можуть бути призвані особи:
*віком до 43 років,
*які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу (закінчили військові кафедри),
*мають вищу освіту (не нижче бакалавра),
*яким присвоєне первинне офіцерське звання.
Призов відбувається на рівних засадах як для чоловіків, так і для жінок.

Після видання наказу Міністерства оборони України щодо призову на військову службу осіб офіцерського складу запасу громадяни України, яким надійшла повістка територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зобов’язані прибути в пункт і в термін, зазначені в повістці. Офіцери запасу після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в ''п’ятиденний строк'' стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Керівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки забезпечують своєчасне прибуття громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Після вручення повістки територіального центру комплектування та соціальної підтримки зміна місця військового обліку кандидатам до військової служби за призовом не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, які передбачають:
*переведення на роботу в іншу місцевість;

*переїзд на нове місце проживання;

*прийняття до навчального закладу і вибуття в іншу місцевість для продовження навчання;

*направлення за розподілом на роботу в іншу місцевість після закінчення навчального закладу.
'''Важливо!''' У разі неявки офіцера запасу '''без поважних причин''' за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки він несе відповідальність у порядку, встановленому законом.

Поважними причинами неприбуття офіцера запасу до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в установлений строк, які підтверджені відповідними документами, є:
*перешкода стихійного характеру, хвороба офіцера запасу або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

*смерть його близького родича або близького родича його дружини.
===Строк, на який можуть бути призвані офіцери запасу===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказу Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"] строк військової служби за призовом для осіб офіцерського складу складає '''18 місяців.'''

Початком проходження громадянами військової служби за призовом осіб офіцерського складу є день відправлення у військову частину з територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Призов на військову службу офіцерів запасу здійснюється після обов’язкового проходження медичного огляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 року № 402)]. За результатами медичного огляду призову на військову службу підлягають особи, які придатні до військової служби за станом здоров’я.
===Які існують підстави для відстрочки від призову на військову службу офіцерів запасу===
За рішенням комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відстрочка від призову на військову службу осіб офіцерського складу надається на таких підставах:
*за сімейними обставинами
*за станом здоров'я
*для здобуття освіти
*для продовження професійної діяльності.

Офіцери запасу, яким надано відстрочку від призову на військову службу, зобов'язані щороку ''до 1 жовтня'' подавати у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Офіцери запасу, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на військову службу осіб офіцерського складу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення, передбачених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і не призвані з різних причин на військову службу у встановлені строки, можуть бути призвані на військову службу осіб офіцерського складу під час здійснення наступного призову.

====Відстрочка від призову на військову службу офіцерам запасу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:====
*вагітну дружину;
*дружину з інвалідністю;
* двох і більше дітей;
* дитину з інвалідністю;
*дитину віком до 3-х років або дитину старшу 3-х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;
*непрацездатних батьків (чи одного з них), непрацездатних рідних або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати;
*одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;
Крім того, відстрочка від призову за сімейними обставинами, у разі бажання, може надаватися офіцерам запасу, які є особами з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
====Відстрочка від призову офіцерів запасу за станом здоров’я====
Відстрочка від призову офіцерів запасу за станом здоров'я надається на підставі рішення (тимчасово непридатний до військової служби), прийнятого за результатами медичного огляду. На підставі зазначеної причини''' відстрочка надається на строк до 1 року'''. Після спливу цього терміну офіцер запасу повторно проходить медичний огляд.
====Відстрочка від призову офіцерів запасу для здобуття освіти====
Відстрочка від призову офіцерів запасу на військову службу для здобуття освіти '''надається один раз за весь період навчання''' особам, які навчаються у:
*ВНЗ з денною формою навчання (також під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня);
* середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;
*інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.
Крім того, право на відстрочку від призову на військову службу для здобуття освіти також мають офіцери запасу, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.

Відстрочка від призову для здобуття освіти надається один раз за період навчання, тобто:
*офіцери запасу, які відраховані з навчальних закладів за власним бажанням,невиконання навчального плану,порушення умов контракту недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову незалежно від їх повторного зарахування/поновлення.
*офіцери запасу, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами право на надану відстрочку від призову не втрачають.
====Відстрочка від призову офіцерів запасу для продовження професійної діяльності====
''Відстрочка від призову надається офіцерам запасу'', які є:
*педагогічними працівниками з повною вищою освітою, - на весь період їх роботи за спеціальністю;
*медичними працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;
*священнослужителями, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, - на час виконання обов’язків священнослужителя;
*сільськими, селищними, міськими головам - на строк виконання ними цих повноважень;
*особами, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;
*резервістами - на весь період служби у військовому резерві;
*поліцейськими - на весь період їх служби.
Крім того, офіцерам запасу, яким оголошено підозру у вчиненні злочину або відносно яких справа розглядається судом, надається відстрочка від призову до прийняття відповідного рішення.

===Підстави для звільнення від призову на військову службу офіцерів запасу===
''Від призову на військову службу в мирний час звільняються офіцери запасу'', які:
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
*до дня початку військової служби досягли 43-річного віку;
*виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом двох контрактів;
* мали батька або мати, рідного брата або сестру, які загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних;
*до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
*були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання.
==Права офіцерів за призовом==
Під час проходження військової служби за призовом офіцери запасу '''виконують обов̓язки і користуються правами, пільгами та видами забезпечення, передбаченими для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом''' (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"])'' .
{| class="wikitable"
!За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення <big>зберігаються місце роботи і посада</big> на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (''ч. 3 ст. 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]'').
|}
Призвані із запасу особи офіцерського складу, які позитивно оцінюються, після шести місяців проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу за їх бажанням можуть продовжити військову службу за контрактом.

Особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, звільняються з військової служби за підставами, передбаченими частиною третьою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав '''''особливий період'''''.
{| class="wikitable"
| colspan="4" |'''Вищий адміністративний суд України у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)],''' проаналізував норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], та відповідно прийшов до висновку, що з 17 березня 2014 року діє особливий період.
Верховний Суд України, на звернення начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, підтримав позицію щодо дії наразі особливого періоду, відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18.
|}
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією

2025-05-15T11:04:41Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"]
== Протокол про адміністративне правопорушення ==
'''''Протокол про адміністративне правопорушення''' – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП].''

Саме '''складання протоколу''' - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

== Зміст протоколу ==
'''Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначають:'''
# Дату й місце його складення.
# Посаду особи, яка склала протокол.
# Прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол.
# Відомості про особу, яку притягують до адміністративної відповідальності.
# Місце, час учинення й суть адміністративного правопорушення.
# Нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення.
# Прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є.
# Пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.
# Інші відомості, необхідні для вирішення справи.

== Особливості адміністративного та судового оскарження протоколу про адміністративне правопорушення ==
Перш за все, варто зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не підлягає оскарженню в порядку адміністративного оскарження чи в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю природою та змістом не являється рішенням суб'єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов'язків особи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 251 КУпАП], є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов'язків.

Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення тощо, належить розглядати в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення]. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top статті 277 КУпАП] :

* Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
* Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
* Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top ст.2772 КУпАП]).

Також слід зауважити що правовою підставою повернення протоколів для належного оформлення є закріплений у пунктах 2, 4 ст. 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] обов’язок органу (посадової особи) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішити питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали. Також слід зазначити що на сьогодні існує практика повернення судами протоколів про адміністративні правопорушення для їх доопрацювання особам, які їх склали . дсилання) копії протоколу про адміністративне правопорушення. На сьогодні існує практика повернення судами протоколів про адміністративні правопорушення для їх доопрацювання особам, які їх склали, водночас слід зауважити, що КУпАП України не містить вичерпного переліку підстав, порядку такого повернення, строків та порядку доопрацювання протоколів .

Таким чином, направити протокол для належного оформлення суддя може лише до початку розгляду справи по суті. Якщо ж під час судового розгляду адміністративної справи буде встановлено, що протокол не відповідає вимогам закону (складений неуповноваженою посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]) чи відсутні матеріали, необхідні для правильного вирішення справи (не з’ясовано службове становище правопорушника, розмір отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом тощо), суддя зобов’язаний своєю постановою закрити справу в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Звільнення працівника у разі смерті фізичної особи-підприємця

2025-05-15T10:52:49Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 1172 "Про затвердження Порядку припинення трудового договору у разі смерті роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою"]

== Загальні положення ==
Відповідно до статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] '''кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.'''

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

'''Важливо!''' Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

'''Статус фізичної особи - підприємця''' - це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] '''трудовим договором є''' угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

== Підстави припинення трудового договору ==
'''Відповідно до частини 1 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] підставами припинення трудового договору є:'''

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу];

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"], встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;

7-2) з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Законом України "Про очищення влади"];

7-3) набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України випадках];

8) підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом;

'''8-1) смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;'''

8-2) смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;

8-3) відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;

9) підстави, передбачені іншими законами.

== Припинення трудового договору працівника в разі смерті фізичної особи-підприємця ==

Для припинення трудового договору працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого центру зайнятості:

* заяву про припинення трудового договору (далі - заява) з викладенням відповідної інформації про смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;

* копії документів, що підтверджують смерть роботодавця або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (за наявності);

* копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України);

* інформацію про роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця - фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи - підприємця) (за наявності такого у роботодавця);

* копію примірника трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, а у випадку їх відсутності - відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

* копію трудової книжки (за наявності).

'''Зверніть увагу!''' Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви.

== Дії центрів зайнятості у разі припинення трудового договору працівника в разі смерті фізичної особи-підприємця ==

У день подання від працівника заяви центр зайнятості повідомляє про припинення трудового договору Пенсійному фонду України та ДПС і надсилає відповідну інформацію в електронній формі, яка має містити відомості про:

* працівника: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) працівника, його дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

* роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця - фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи - підприємця) (за наявності такого у роботодавця);

* дату припинення трудового договору.

Протягом ''трьох робочих днів'' з дня надходження інформації про припинення трудового договору Пенсійним фондом України вноситься відповідна інформація до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

'''Зверніть увагу! '''Центр зайнятості на вимогу працівника на підставі відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування вносить запис про припинення трудового договору до трудової книжки, яку надав працівник, із зазначенням причини звільнення відповідно до п. 8-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, але не раніше ніж через три робочих дні з дня подання заяви.

Якщо ж працівник не має потрібних документів і центр зайнятості через це не може припиняти трудовий договір, працівник може подати позов до суду. У такий спосіб він зможе встановити юридичний факт припинення трудових відносин.

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією

2025-05-14T13:15:07Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"]
== Протокол про адміністративне правопорушення ==
'''''Протокол про адміністративне правопорушення''' – це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП].''

Саме '''складання протоколу''' - це процесуальна дія суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

== Зміст протоколу ==
'''Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначають:'''
# Дату й місце його складення.
# Посаду особи, яка склала протокол.
# Прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол.
# Відомості про особу, яку притягують до адміністративної відповідальності.
# Місце, час учинення й суть адміністративного правопорушення.
# Нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення.
# Прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є.
# Пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності.
# Інші відомості, необхідні для вирішення справи.

== Особливості адміністративного та судового оскарження протоколу про адміністративне правопорушення ==
Перш за все, варто зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не підлягає оскарженню в порядку адміністративного оскарження чи в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю природою та змістом не являється рішенням суб'єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов'язків особи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статті 251 КУпАП], є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов'язків.

Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення тощо, належить розглядати в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення]. Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top статті 277 КУпАП] :

* Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
* Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
* Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top ст.2772 КУпАП]).

Також слід зауважити що правовою підставою повернення протоколів для належного оформлення є закріплений у пунктах 2, 4 ст. 278 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] обов’язок органу (посадової особи) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішити питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали. Також слід зазначити що на сьогодні існує практика повернення судами протоколів про адміністративні правопорушення для їх доопрацювання особам, які їх склали . Водночас слід зауважити, що КУпАП України не містить вичерпного переліку підстав, порядку такого повернення, строків та порядку доопрацювання протоколів.

Таким чином, направити протокол для належного оформлення суддя може лише до початку розгляду справи по суті. Якщо ж під час судового розгляду адміністративної справи буде встановлено, що протокол не відповідає вимогам закону (складений неуповноваженою посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП]) чи відсутні матеріали, необхідні для правильного вирішення справи (не з’ясовано службове становище правопорушника, розмір отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом тощо), суддя зобов’язаний своєю постановою закрити справу в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Діяльність бізнесу в умовах карантину

2025-04-04T09:41:37Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20#Text Закон України № 533-IX від 17.03.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MOZ32110.html Розпорядження Міністерства охорони здоров'я України від 04 травня 2020 року № 31 "Про проведення громадського обговорення деяких вимог до протиепідемічних заходів при послабленні карантину"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}
== Загальні рекомендації для роботи бізнесу ==

'''Загальними майже для всіх є такі вимоги:'''

# Проведення температурного скринінгу всіх працівників перед початком робочої зміни з подальшим недопуском до виконання обов’язків працівників, в яких виявлено температуру тіла понад 37,2 градуси за Цельсієм або в яких було виявлено ознаки респіраторних захворювань. Подальша дезінфекція засобу вимірювання після кожного використання.
# Прийом клієнтів з створенням очікування черги ззовні приміщення з дотриманням дистанціювання в 1,5 м.
# Заборона на перебування сторонніх осіб та очікування послуги клієнтами у закладі.
# Обладнання на вході до приміщення місця для обробки рук антисептиками спиртовмісними з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропилових спиртів та понад 70% для етилових спиртів.
# Допуск клієнтів у заклад та перебування у приміщенні лише у засобах індивідуального захисту, зокрема, респіраторі або масці, з прикритими носом та ртом.
# Обов’язкове використання працівниками медичних масок або респіраторів (без клапану) та одноразових рукавичок.
# Дезінфекція і поточне прибирання поверхонь, до яких торкаються клієнти, та дезінфекції інструментів багаторазового використання після кожного клієнта

== Протиепідемічні вимоги для роботи сфер бізнесу ==
=== Для надання послуг перукарнями та салонами краси потрібно організувати протиепідемічні заходи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va022282-99#Text Державних санітарних правил для перукарень різних типів, затверджених постановою від 25 березня 1999 р. № 22], та з урахуванням наступних тимчасових рекомендацій: ===
* проведення температурного скринінгу всіх працівників та недопуск до роботи у разі виявлення температури понад 37,2° C або ознак респіраторних захворювань.
* прийом клієнтів здійснюється виключно за попереднім записом з дотриманням часового інтервалу не менше 15 хвилин для виключення контакту між ними. Очікування черги ззовні приміщення з дотриманням принципів соціального дистанціювання (1,5 м).
* перебування сторонніх осіб та очікування послуги клієнтами в закладі забороняється, за винятком не більше одного з батьків, які супроводжують малолітніх дітей та/або осіб, що супроводжують осіб з інвалідністю.
* організація на вході до закладу місць для обробки рук антисептиками спиртовмісними з концентрацією активнодіючої речовини понад 60 % для ізопропилових спиртів та понад 70 % для етилових спиртів.
* одночасне перебування клієнтів у закладі з розрахунку не більше однієї особи на 10 квадратних метрів площі зали обслуговування. Допуск клієнтів у заклад та перебування у закладі до початку надання послуги дозволяється лише у засобах індивідуального захисту, зокрема респіраторі або захисній масці (у тому числі саморобних), так, щоб були покриті ніс та рот.
* між місцями надання послуг потрібно забезпечити дистанцію не менше двох метрів.
* персонал повинен обов'язково використовувати медичні маски або респіратор (без клапану) та одноразові рукавички.
* після кожного клієнта проводиться дезінфекція і поточне прибирання поверхонь, до яких торкаються клієнти, та дезінфекції інструментів багаторазового використання.
=== Суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити: ===
* працівників п'ятиденним запасом засобів індивідуального захисту та дезінфікуючих засобів і організувати контроль за їх використанням;
* інформування клієнтів щодо встановлених обмежень та умов обслуговування при вході до закладу, при проведенні телефонних записів та на офіційних сторінках в Інтернеті та соціальних мережах;
* нанесення відповідного тимчасового маркування, в тому числі і поза межами закладу, для дотримання дистанції між клієнтами не менше 1,5 м;
* вологе прибирання з використанням миючих та дезінфекційних (в кінці зміни) засобів і провітрювання не рідше ніж кожні 2 години та після закінчення робочого дня/зміни;
* тимчасове відсторонення від роботи осіб з групи ризику (особи, які досягли 60-річного віку, особи, які мають хронічні захворювання, що пригнічують імунітет).
Правила розповсюджуються на всі перукарні незалежно від форми їхньої власності. Відповідальним за виконання Правил є директор перукарень.

=== Для роботи закладів громадського харчування: ===
* передбачено проведення температурного скринінгу, антисептики на вході, а також:
* обслуговування виключно на виніс за попереднім замовленням та/або на літніх майданчиках під відкритим небом при умові забезпечення дотримання відстані не менше 1,5 метра стіл від стола та одно- двомісного розміщення клієнтів за одним столом.
* вхід відвідувачів до приміщень закладів громадського харчування забороняється.
* замовлення здійснюється дистанційно (телефоном, з використанням засобів телекомунікацій) або через спеціально облаштоване вікно (вхідні двері) закладу. Видача замовлень та розрахунок здійснюється через спеціально облаштоване вікно або через вхідні двері закладу.
'''Місце видачі замовлень та розрахунку повинно:'''
* унеможливлювати вхід відвідувачів до приміщень закладу;
* мати можливості безготівкового (безконтактного) розрахунку;
* бути обладнане столиком/поличкою для передачі замовлення без особистого контакту з клієнтом.
* адміністрація/персонал самостійно забезпечує та контролює виконання умов з недопущення черг та скупчень навколо місць видачі замовлень. Біля місць потенційного скупчення людей повинно бути нанесено відповідне тимчасове маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менше 1,5 м.
* працівники, що видають замовлення та здійснюють розрахунок, повинні бути одягнені в медичні маски або респіратор та одноразові рукавички.
* меню повинні бути розміщені для ознайомлення поруч з місцем видачі замовлень. Видача клієнтам меню заборонена.
* видача замовлень здійснюється виключно в одноразовому посуді та в закритій тарі.
=== Щодо організації протиепідемічних заходів при наданні послуг нотаріусами, адвокатами, аудиторами. ===
* Надання послуг повинно відбуватись з урахуванням аналогічних рекомендацій щодо проведення температурного скринінгу, соціального дистанціювання (1,5 м), використання антисептиків та респіраторів.
* Прийом клієнтів виключно за попереднім записом з дотримання часового інтервалу не менше 15 хвилин між відвідувачами для виключення контакту між ними. Очікування черги повинно здійснюватися ззовні приміщення з дотриманням принципів
* Двері закладу мають бути закриті для входу без запису. Біля дверей має бути можливість повідомити про прихід відвідувача (дзвінок, домофон тощо) та розміщена інформація про способи запису.
* Після кожного клієнта проводиться дезінфекція і поточне прибирання поверхонь, до яких торкаються клієнти, та дезінфекції інструментів багаторазового використання.
* Суб'єкт господарської діяльності також повинен забезпечити працівників п'ятиденним запасом засобів індивідуального захисту, інформувати клієнтів щодо встановлених обмежень, нанесення відповідного тимчасового маркування для дотримання дистанції 1,5 м.
=== Користування деякими зонами відпочинку (парки, сквери, сади, оранжереї під відкритим небом, музеї під відкритим небом, лісопаркові та прибережні зони, відкриті спортивні майданчики) ===
'''Адміністрація зон відпочинку повинна:'''
* розмістити на території зон та при вході до них правила та обмеження щодо їх використання;
* оцінити місця потенційного скупчення відвідувачів (пам'ятки, зони відпочинку тощо) та розмістити поруч з ними додаткову інформацію щодо індивідуальних заходів профілактики та важливості соціального дистанціювання;
* забезпечити функціонування туалетів на території зон, наявність рідкого мила, антисептиків при вході до них та їх регулярне прибирання та дезінфекцію;
* не допускати проведення організованих заходів та подій на територій зон відпочинку, функціонування атракціонів та розважальних заходів тощо;
* не допускати функціонування окремих зон, користування якими на період карантину заборонено, та обмежити доступ до них.
'''Відвідувачі мають право:'''
* користуватись зонами відпочинку з дотриманням індивідуальних заходів профілактики та в групах не більше 3 осіб;
* використовувати рекреаційні зони для індивідуальних пробіжок та занять спортом при дотриманні належного соціального дистанціювання та правил, встановлених адміністрацією.
== Пільги для бізнесу на період карантину ==
На час проведення карантину здійснюються не лише обмежувальні заходи, але і надаються пільги для деякого бізнесового сегменту. 

'''Тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:'''
* фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
* особи, які провадять незалежну професійну діяльність (до цієї категорії відноситься: наукова, літературна, артистична, художня, освітня або викладацька, а також медична, юридична практика, в тому числі адвокатська, нотаріальна діяльність, тощо)
* члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
'''Крім того, штрафні санкції до платника ЄСВ тимчасово не застосовуються за наступні порушення:'''
* несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску
* неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
* несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. 

Протягом періодів '''з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року''' платникам єдиного внеску не буде нараховуватись пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню, а також встановлено мораторій на проведення документальних перевірок щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 18 травня 2020 року. 

Також, не нараховується та не сплачується у період '''з 1 березня року по 30 квітня 2020 року''' плата за землю та відтермінована «фіскалізація» (РРО для бізнесу). Для окремих груп підприємців, застосування РРО буде обов'язковим не з 1 жовтня 2020 року, а з 1 січня 2021. Для всіх підприємців не з 1 січня 2020 року, а з 1 квітня 2021 року. 

Тимчасові пільги введені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-20#Text Законом України № 533-IX від 17.03.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».] 

===== Також розроблено та затверджено декілька Програм підтримки бізнесу. =====

На виконання Закону України ,,Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів,
запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 30.03.2021 № 1358-ІХ, затверджено Порядок надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів.Окрім допомоги з Держбюджету, підприємці та наймані працівники можуть отримати допомогу з місцевого бюджету регіону, в якому вони працюють. Рішення про призначення цієї допомоги та її розмір приймають органи місцевого самоврядування. Детальну інформацію про таке рішення можна дізнатись безпосередньо у органів місцевого самоврядування регіону, в якому здійснюється діяльність. 

'''Кредитні канікули'''
Національний банк України рекомендував банкам ввести особливий пільговий період обслуговування кредитів в період дії карантину для населення та бізнесу.
Банки мають декілька варіантів реструктуризації кредитів:
Повне або часткове звільнення від сплати тіла кредиту на час карантину з відповідним подовженням позики.
Капіталізація відсоткових платежів.
Конкретний варіант обирається в індивідуальному порядку після звернення позичальника до банку. Діятиме планова зміна плаваючої відсоткової ставки за договором. Ця заборона розповсюджується на всі кредити фізичних осіб. Також у цей період заборонено застосовувати штрафи, пені за прострочення виконання. 

'''Податкові преференції'''
Для підтримки бізнесу та зниження податкового навантаження на час дії карантину в законодавство внесено наступні зміни:

Звільнення від нарахування та сплати плати за землю, яка використовується в господарській діяльності, податку на нерухомість за житлові приміщення за березень
Обмеження застосування більшості штрафів за порушення податкового законодавства
Мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (виключення – перевірки щодо відшкодування ПДВ)
Дозвіл фізичним особам-підприємцям тимчасово не заповнювати книгу обліку доходів
Відтермінування введення РРО для всіх категорій платників податків за спрощеною системою
Збільшення лімітів річного доходу для ФОП 1, 2 та 3 груп
Звільнення від сплати ПДВ при ввезенні товарів, необхідних для боротьби з коронавірусом
Спрощення системи обліку продукції та впровадження нульової ставки акцизного податку для державних підприємств, які виробляють дезінфектори на основі спирту
Припинення оскаржень рішень контролюючих органів
Врахування без обмежень витрат платників ПДВ на передачу, в якості внеску в боротьбу з коронавірусом, установам охорони здоров’я медикаментів, ліків, обладнання тощо
Надання органам місцевого самоврядування права приймати рішення про зміну ставок єдиного податку. 

'''Підтримка роботодавців і працівників сфери малого та середнього бізнесу'''
Законом № 3275 введено поняття часткового безробіття на період дії карантину. Власникам малого і середнього бізнесу, які мають найманих працівників, надаватиметься допомога по частковому безробіттю. Щоб отримати допомогу, необхідно звернутись до Центру зайнятості, за місцем реєстрації підприємця як платника ЄСВ, та подати необхідні документи. 

'''Підтримка агробізнесу'''
Кабінет Міністрів України у державному бюджеті на 2021 рік передбачив 4,7 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу. Надання державної допомоги передбачено за програмами: здешевлення придбання сільськогосподарської техніки та обладнання; здешевлення кредитів; розвиток фермерських господарств; розвиток тваринництва; розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства; продовження підтримки за рахунок програми 5-7-9% (близько 60% кредитів у межах програми); підтримка та розвиток приватних меліоративних систем, а також надання державних грантів для розвитку державних меліоративних систем. Очікується, що за цими програмами допомогу отримають близько 9 тис. аграрних підприємств. 

'''Інформаційна підтримка бізнесу'''
Щоб вести справи в умовах карантину, бізнесу пропонується користуватися державними послугами та інформаційними ресурсами online:

Згідно Прикінцевих положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):

* роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку;
* власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів;
* з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення;
* для суб’єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення;
* суб’єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.

'''Тобто відбулося багато змін, які слід розуміти, виконувати та правильно використовувати у власній діяльності. Середи них є і пільги і відстрочення по сплаті податків, взаємовідносини з працівниками та обмеження у діяльності. Є також і санкції за недотримання затверджених правил.'''

Довідково повідомляємо, що з метою оперативного інформування підприємців про умови ведення господарської діяльності під час карантину, Офісом розвитку малого та середнього підприємництва (SMEDO) спільно з Мінекономіки запущено відповідний онлайн ресурс - http://sme.gov.ua/covid19/.

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок повернення депозиту по договору банківського вкладу

2025-04-03T08:19:41Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03 Постанова Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
01 квітня 2022 року [http://www.golos.com.ua/documents/z-2180-ix.pdf Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX], яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.

* Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page#Text Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].

Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
*Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.

* Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}
== Загальні відомості ==
'''Вклад (депозит)''' – це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

'''вклад (депозит) на вимогу''' - грошові кошти або банківські метали, залучені банком від вкладника або які надійшли для вкладника на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника;

'''вклад (депозит) строковий''' - грошові кошти або банківські метали, залучені банком від вкладника або які надійшли для вкладника на умовах повернення вкладу зі спливом установленого договором строку;

'''вкладна (депозитна) операція''' - операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладника або для вкладника на вкладний (депозитний) рахунок вкладника в банку на договірних засадах, уключаючи видачу йому ощадного сертифіката

'''Договір банківського вкладу (депозит)''' – це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]) (див. додатково: [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків]]).

== Порядок дій, які необхідно вчинити для повернення депозиту ==
Як правило, чинність укладеного договору припиняється зі спливом встановленого строку його дії та виконанням сторонами зобов'язань. Однак, через об'єктивні або суб'єктивні причини вкладник може виступити ініціатором дострокового припинення дії договору банківського вкладу, пред'явивши банку вимогу про дострокове повернення вкладу. Порядок реалізації такого права вкладника передбачається законодавством України та умовами укладеного ним договору з банком.

Повернення фізичною особою строкового банківського вкладу (депозиту), вимагає певних дій, які мають здійснюватися вчасно у письмовій формі та у відповідності до умов договору банківського вкладу.

1. У строк передбачений договором банківського вкладу необхідно письмово звернутися до банку з вимогою повернути вклад та відсотки відповідно до умов договору у зв’язку із закінченням його строку.

2. Банк зобов'язаний за договором банківського вкладу на вимогу видати вклад (депозит) або його частину та нараховані проценти на першу вимогу вкладника.

Банк зобов'язаний за договором банківського строкового вкладу видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом зі спливом строку, визначеного в договорі банківського вкладу.

Повернення вкладнику банківського строкового вкладу (депозиту) та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, передбачених умовами договору банківського строкового вкладу.

Договір банківського вкладу вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) зі спливом строку, установленого договором, або повернення суми вкладу (депозиту), унесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, якщо інше не встановлено договором.

Дострокове розірвання вкладів фізичних осіб відбувається згідно з умовами відповідного договору з банком.
На сьогоднішній день є банки, які дозволяють дострокове розірвання вкладів фізичних осіб без перерахунку процентів, але за умови подальшого безготівкового перерахування всієї суми вкладу на спеціальний рахунок для збору коштів на допомогу ЗСУ, на інші рахунки для збору коштів, спрямованих на допомогу структурам та формуванням, які задіяні в обороні країни, зокрема і на кориcть підрозділів територіальної оборони. Про ці деталі варто дізнатися безпосередньо в банку, в якому ви маєте депозит.

'''Для отримання депозиту вкладнику потрібно:'''
1. У строк передбачений договором банківського вкладу необхідно письмово звернутися до банку з вимогою повернути вклад та відсотки відповідно до умов договору у зв’язку із закінченням його строку.
2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором .
3. Якщо на письмові звернення фізичної особи, банк не реагує та не повертає кошти, необхідно звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Банк у разі невиконання (неналежного виконання) вимог договору банківського вкладу про повернення вкладу (депозиту) або його частини зобов'язаний:

1) прийняти від вкладника заяву на повернення коштів (далі - заява);

2) письмово повідомити вкладника у спосіб, установлений договором або внутрішніми документами банку, про дату взяття заяви на облік банком та причини невиконання (неналежного виконання) вимог договору банківського вкладу;

3) взяти заяву на облік за відповідним позабалансовим рахунком.

Банк зобов'язаний виконати вимогу договору банківського вкладу та після повернення вкладу (депозиту) зняти з обліку заяву з відповідного позабалансового рахунку.

'''Примітка.''' ''Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.''

3. Якщо на письмові звернення фізичної особи, банк не реагує та не повертає кошти, необхідно звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

== Повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо повернення коштів ==
Якщо Національний банк України прийняв рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, то він не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорій неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»].

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої статті 39 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»], тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»], строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п’ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (п. 5 статті 34 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).

=== 1. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: ===
# задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
# примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);
# накладення нових обтяжень чи обмежень на майно (активи) (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій);
# нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку;
# зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
# нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед вкладниками та кредиторами;
# заміна кредитора у зобов’язанні банку на договірній основі, крім випадків передачі всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов’язань приймаючому або перехідному банку (п. 5 статті 36 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).

=== 2. Гарантії за вкладом ===
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень (п. 1 статті 26 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).

За наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, підтверджених відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності, адміністративна рада Фонду на підставі рекомендацій Ради з фінансової стабільності має право прийняти рішення про:

тимчасове, на певний період, встановлення підвищеної суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами;

поступове, протягом певного періоду, зниження підвищеної суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами до розміру, встановленого адміністративною радою Фонду до дня прийняття рішення про тимчасове встановлення підвищеної суми.

Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами в інших випадках, ніж визначені цією частиною.

Виконання зобов’язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов’язань банку приймаючому або перехідному банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

'''<big>Фонд не відшкодовує кошти:</big>'''
# передані банку в довірче управління;
# за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
# розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 «Про банки і банківську діяльність»], - протягом року до дня прийняття такого рішення);
# розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 «Про банки і банківську діяльність»], - один рік до дня прийняття такого рішення);
# розміщені на вклад власником істотної участі банку;
# за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 «Про банки і банківську діяльність»], або мають інші фінансові привілеї від банку;
# за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань;
# за вкладами у філіях іноземних банків;
# за вкладами у банківських металах;
# розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду;
# за вкладом, задоволення вимог за яким зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" ( п. 4 статті 26 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).
'''Примітка.''' ''Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону (п. 5 статті 26 Закону України "[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"])''.

== Порядок розрахунку із вкладниками ==
Відповідно до статті 28 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»], Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Фонд зобов’язаний у 60-денний строк з дня початку процедури ліквідації банку надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам. (п. 7 статті 49 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/paran591#n591 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).

'''Примітка.''' ''Отримати депозит в іноземній валюті можливо до введення Фондом тимчасової адміністрації банку, у разі якщо банк перебуває у стані тимчасової адміністрації, повернення коштів з депозитного рахунку здійснюється в національній валюті України з часу прийняття рішення Фондом про ліквідацію банку''.

== Порядок повернення депозиту у судовому порядку ==
У випадку відмови банком у виплаті грошових коштів даний спір вирішується в судовому порядку. Існує два основних порядки, в яких може бути розглянуто справу про стягнення заборгованості: ''позовне провадження і наказне провадження''.

=== 1. Наказне провадження ===
'''Наказне провадження''' – це спрощений процес розгляду справи, по якому можуть стягуватися безперечні заборгованості. Наприклад, якщо фізична особа позичила якусь суму грошей, а йому у встановлений термін ці гроші не повернули, то така справа може бути вирішена саме у наказному порядку.
Але якщо необхідно стягнути відсотки, пеню, неустойку, тобто виникає предмет спору про суму боргу, у даному випадку не може розглядатися в наказовому провадженні. Отже, у наказному порядку можна стягнути тільки суму основного боргу.

Основною перевагою наказного провадження є його швидкість, оскільки в ньому навіть судові засідання не проводяться: необхідно звернутися до суду видати наказ, і суд, самостійно вивчивши документи, його видає. Але для того, щоб скасувати такий наказ достатньо, щоб банк протягом 10 днів з дати отримання наказу написав формальний лист до суду про свою незгоду з наказом.

=== 2. Позовне провадження ===
При подачі до суду позовної заяви про стягнення коштів за договором банківського вкладу, призначається слухання з викликом сторін, які дають пояснення з приводу даного спору, суддя вивчає всі аспекти справи і виносить рішення.

'''До позовної заяви необхідно додати: '''
# договір банківського вкладу (депозитний договір) – це документ, на підставі якого вносилися гроші на депозит. У ньому, як правило, зазначені: сума депозиту, відсоток, під який вносилися гроші, умови дострокового повернення депозиту та порядок вирішення спорів;
# квитанції про внесення грошей за договором банківського вкладу – підтвердженням того, що за договором банківського вкладу дійсно вносилися гроші, квитанції з відміткою банку про прийняття грошей. У квитанції у графі «призначення платежу» обов'язково має бути посилання на договір банківського вкладу;
# лист (заяву) про видачу депозиту з обов'язковим підтвердженням отримання листа банком (відправлення рекомендованим листом);
# відповідь банку на лист про дострокове повернення депозиту (якщо така була);
# квитанція про сплату судового збору;
# копія позовної заяви з додатками.
За загальним правилом, позови пред'являються за місцезнаходженням відповідача. Позовна заява про стягнення депозиту повинна подаватися в той районний суд, на території якого знаходиться головний офіс (юридична адреса) банку, в якому знаходиться депозит. Однак, відповідно до частини 7 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

'''Примітка.''' ''Якщо договір банківського вкладу укладено з філією або регіональним представництвом банку (про це зазначається в самому договорі, а також у квитанції про прийняття грошей, на якій міститься найменування відділення), і саме ця філія або представництво відмовилися повернути вклад, то такий спір може бути розглянуто за місцезнаходженням філії. Адреса філії вказується в розділі підписів.''

=== 3. Сплата судового збору. ===
Для фізичної особи та фізичної особи-підприємця розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для юридичної особи розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відповідно до ч.2 ст. 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).

[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Суди‎]]

Дуальна форма здобуття професійної (професійно-технічної) освіти

2025-04-03T08:07:39Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 660 «Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2019 № 1551 «Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти»]
* [https://osvita.ua/doc/files/news/826/82601/60a6495089a9f787028466.pdf Методичні рекомендації щодо укладання договору про здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за дуальною формою (Лист МОН № 1/9-260 від 18.05.21 року)]
== Загальні положення ==

'''Дуальна форма здобуття професійної освіти''' (далі - дуальна форма здобуття освіти) - спосіб здобуття професійної освіти, що передбачає поєднання навчання осіб (далі - здобувачі освіти) у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях (далі - суб’єкти господарювання) для набуття відповідної кваліфікації на основі договору про здобуття професійної освіти за дуальною формою.
Тобто дуальна форма здобуття професійної освіта – це такий спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується в закладі з педагогом, а практичне навчання проходить на виробництві і такий підхід суттєво відрізняється від «практичних відпрацювань», оскільки в його основі не тільки закріплення теорії на практиці, а саме навчання в умовах виробництва, а саме це спосіб здобуття освіти здобувачами денної форми, що передбачає навчання на робочих місцях на підприємствах/установах/в організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 до 60 відсотків загального обсягу освітньої програми на основі договору.

'''В дуальній формі навчання є:'''

'''Координатор від закладу освіти працівник закладу освіти''', що відповідає за організацію дуальної форми здобуття освіти та призначається керівником закладу освіти.

'''Координатор від роботодавця працівник''', що відповідає за методично-організаційний супровід навчання за дуальною формою здобуття освіти, якого призначає керівник підприємства/установи/організації.

'''Куратор педагогічний/науково-педагогічний працівник закладу освіти''', який контролює виконання індивідуального навчального плану і програми практичного навчання на робочому місці за дуальною формою здобуття освіти, якого призначає керівник закладу освіти.

''' Наставник – працівник''', призначений керівником підприємства/установи/організації, який контролює виконання індивідуального навчального плану здобувача освіти на робочому місці відповідно до програми практичного навчання на робочому місці, якого призначає керівник підприємства/установи/організації.

Завданням дуальної форми здобуття освіти є забезпечення відповідності якості професійної освіти вимогам ринку праці з урахуванням поточних і перспективних потреб суб’єктів господарювання усіх організаційно-правових форм і форм власності, а також розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної освіти.

== Організація освітнього процесу за дуальною формою здобуття професійної (професійно-технічної) освіти ==

Дуальна форма здобуття освіти у закладі освіти організовується відповідно до освітніх програм/стандартів професійної освіти з конкретних професій/кваліфікацій та робочих навчальних планів, які розробляються спільно із суб’єктом господарювання та затверджуються у встановленому законодавством порядку за погодженням із суб’єктом господарювання.

За умови здобуття професійної освіти за дуальною формою за рахунок коштів державного або місцевого бюджету групи з числа здобувачів освіти за дуальною формою у державних і комунальних закладах освіти створюються за наявності ''не менше ніж 15 та не більше ніж 30 осіб.'' Наповнюваність груп за умови здобуття професійної освіти за дуальною формою за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб регулюється рішенням керівника закладу освіти. У приватних закладах освіти мінімальна наповнюваність груп визначається засновником.

Надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження здобувачами освіти професійно-практичної підготовки здійснюється суб’єктом господарювання з урахуванням вимог законодавства у сфері праці та професійної освіти і відповідно до укладених із закладом освіти договорів.

Керівник суб’єкта господарювання або заступник керівника суб’єкта господарювання призначає координатора/координаторів суб’єкта господарювання (за потреби), наставників для здобувачів освіти.

Керівник закладу освіти своїм наказом покладає обов’язки координатора закладу освіти на педагогічного працівника закладу освіти.

Професійно-теоретична підготовка за дуальною формою здобуття освіти здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0711-06#Text Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року за № 419, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за № 711/12585], та цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Положення]. Професійно-практична підготовка здійснюється відповідно до освітньої програми та цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Положення].

Державна кваліфікаційна атестація здобувачів освіти за дуальною формою здобуття освіти здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-99#Text Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31 грудня 1998 року № 201/469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 1999 року за № 124/3417].

=== Порядок укладення договорів щодо провадження професійної освіти за дуальною формою ===

Заклад освіти і суб’єкт господарювання укладають договори щодо провадження професійної освіти за дуальною формою.

Заклад освіти на підставі укладених із суб’єктами господарювання договорів щодо провадження професійної освіти за дуальною формою формує перелік суб’єктів господарювання, що надають здобувачам освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження професійно-практичної підготовки.

У переліку зазначаються:

* найменування суб’єктів господарювання,

* кількість робочих місць та/або навчально-виробничих ділянок, що надаються кожним суб’єктом господарювання для професійно-практичної підготовки.

Дуальна форма здобуття освіти у закладі освіти запроваджується відповідно до наказу керівника закладу освіти.

Здобувач освіти може обирати місце для проходження професійно-практичної підготовки відповідно до переліку суб’єктів господарювання, які уклали договори щодо провадження професійної освіти за дуальною формою із закладом освіти.

Договір про здобуття професійної освіти за дуальною формою укладають:

* здобувач освіти (у разі досягнення ним повноліття) або його батьки, інші законні представники,

* заклад освіти

* суб’єкт господарювання.

Листом МОН № 1/9-260 від 18.05.21 року надано Методичні рекомендації щодо укладання договору про здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за дуальною формою

Суб’єкт господарювання розподіляє здобувачів освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів відповідно до укладених договорів про здобуття професійної освіти за дуальною формою, та вимог і потреб освітньої програми/стандарту професійної освіти.

Заклад освіти видає накази про направлення здобувачів освіти на професійно-практичну підготовку до суб’єкта господарювання, закріплює за здобувачами освіти майстрів виробничого навчання (асистентів майстрів виробничого навчання).

Здобувачі освіти можуть включатися до штатного розпису працівників суб’єктів господарювання під час здобуття професійної освіти за дуальною формою у разі укладання трудових договорів.

Суб’єкт господарювання забезпечує облік виконаних здобувачем освіти робіт та оплату праці за фактично виконаний обсяг робіт згідно з установленими системами оплати праці та укладеними договорами про здобуття професійної освіти за дуальною формою.

Здобувачі освіти отримують заробітну плату або іншу грошову винагороду, інші види матеріального заохочення під час професійно-практичної підготовки на робочому місці суб’єкта господарювання відповідно до договорів про здобуття професійної освіти за дуальною формою.

=== Оцінювання результатів навчання здобувача освіти ===

Заклад освіти спільно із суб’єктом господарювання оцінює результати навчання здобувача освіти.

Здобувач освіти веде щоденник, до якого вносяться:

* поточні записи здобувача освіти, майстра виробничого навчання, наставника, координаторів дуальної форми здобуття освіти (за потреби) щодо виконання графіка освітнього процесу,

* набуття здобувачем освіти професійних і ключових компетентностей, визначених освітньою програмою/стандартом професійної освіти,

* результати поточного оцінювання результатів навчання.

Форма щоденника затверджується керівником закладу освіти за погодженням із суб’єктом господарювання.

Заклад освіти видає здобувачу освіти документ про здобуті освітню та/або професійну кваліфікацію за результатами державної кваліфікаційної атестації.

Заклад освіти та суб’єкт господарювання беруть участь у моніторингу результатів здобуття професійної освіти здобувачами освіти за дуальною формою.

Заклад освіти надає (за потреби) наставникам, координаторам дуальної форми здобуття освіти та іншим працівникам суб’єкта господарювання психолого-педагогічну, методичну допомогу.

Засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити здобувачу освіти можливість продовжити здобуття професійної освіти за дуальною формою у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти.

Питання щодо умов праці, запровадження і визначення розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших видів матеріального і морального заохочення для наставників, створення умов для підвищення їхнього професійного рівня може передбачати своїм рішенням суб’єкт господарювання.

'''Зверніть увагу!''' Дуальна форма здобуття професійної освіти базується на денній формі здобуття професійної освіти та може поєднуватися з іншими видами інституційної форми здобуття професійної освіти.

'''Важливо!''' Особи, які проживали на тимчасово окупованій території України, мають право на визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованій території України, відповідно до процедури, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text статтею 40'''-1''' Закону України "Про освіту"].

=== Які переваги дуальної освіти ===
Як стверджує МОН, дуальна форма навчання має низку позитивних аспектів а саме:

* організація співпраці політиків, бізнесу, соціальних партнерів;
* розробка законодавчого підґрунтя для визнання нацстандартів якості професійної освіти;
* навчання учнів під час трудової діяльності;
* залучення кваліфікованого персоналу з виробництва до педагогічної діяльності;
* здійснення інституційних досліджень та консультування;
* врахування конкретних запитів підприємств до змісту та якості професійної освіти.

Вона покликана не лише налагодити ефективну співпрацю навчальних закладів з ринком праці, а й створити для учнів реальні умови для вивчення теоретичного матеріалу на практиці.

До речі, робота учнів за дуальною формою оплачується. Це обов’язкова умова. Тобто студент ходить на справжню оплачувану роботу. Заробіток звичайно залежить від договору та домовленостей працівника й роботодавця.

Водночас студент не просто отримує гроші, а здобуває максимально концентровані та корисні знання, які стосуються безпосередньо його фаху.

До головних переваг такого навчання варто віднести все ж – '''практичний досвід.''' Адже теоретичні знання, не підкріплені практикою, швидко забуваються.

Фінансування здобуття професійної освіти за дуальною формою може забезпечуватися за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фізичних, юридичних осіб, інших додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.

[[Категорія:Право на освіту]]

Дуальна форма здобуття професійної (професійно-технічної) освіти

2025-04-03T07:59:01Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 660 «Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2019 № 1551 «Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти»]
* [https://osvita.ua/doc/files/news/826/82601/60a6495089a9f787028466.pdf Методичні рекомендації щодо укладання договору про здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за дуальною формою (Лист МОН № 1/9-260 від 18.05.21 року)]
== Загальні положення ==

'''Дуальна форма здобуття професійної освіти''' (далі - дуальна форма здобуття освіти) - спосіб здобуття професійної освіти, що передбачає поєднання навчання осіб (далі - здобувачі освіти) у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях (далі - суб’єкти господарювання) для набуття відповідної кваліфікації на основі договору про здобуття професійної освіти за дуальною формою.
Тобто дуальна форма здобуття професійної освіта – це такий спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується в закладі з педагогом, а практичне навчання проходить на виробництві і такий підхід суттєво відрізняється від «практичних відпрацювань», оскільки в його основі не тільки закріплення теорії на практиці, а саме навчання в умовах виробництва, а саме це спосіб здобуття освіти здобувачами денної форми, що передбачає навчання на робочих місцях на підприємствах/установах/в організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 до 60 відсотків загального обсягу освітньої програми на основі договору.

'''В дуальній формі навчання є:'''

'''Координатор від закладу освіти працівник закладу освіти''', що відповідає за організацію дуальної форми здобуття освіти та призначається керівником закладу освіти.

'''Координатор від роботодавця працівник''', що відповідає за методично-організаційний супровід навчання за дуальною формою здобуття освіти, якого призначає керівник підприємства/установи/організації.

'''Куратор педагогічний/науково-педагогічний працівник закладу освіти''', який контролює виконання індивідуального навчального плану і програми практичного навчання на робочому місці за дуальною формою здобуття освіти, якого призначає керівник закладу освіти.

''' Наставник – працівник''', призначений керівником підприємства/установи/організації, який контролює виконання індивідуального навчального плану здобувача освіти на робочому місці відповідно до програми практичного навчання на робочому місці, якого призначає керівник підприємства/установи/організації.

Завданням дуальної форми здобуття освіти є забезпечення відповідності якості професійної освіти вимогам ринку праці з урахуванням поточних і перспективних потреб суб’єктів господарювання усіх організаційно-правових форм і форм власності, а також розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної освіти.

== Організація освітнього процесу за дуальною формою здобуття професійної (професійно-технічної) освіти ==

Дуальна форма здобуття освіти у закладі освіти організовується відповідно до освітніх програм/стандартів професійної освіти з конкретних професій/кваліфікацій та робочих навчальних планів, які розробляються спільно із суб’єктом господарювання та затверджуються у встановленому законодавством порядку за погодженням із суб’єктом господарювання.

За умови здобуття професійної освіти за дуальною формою за рахунок коштів державного або місцевого бюджету групи з числа здобувачів освіти за дуальною формою у державних і комунальних закладах освіти створюються за наявності ''не менше ніж 15 та не більше ніж 30 осіб.'' Наповнюваність груп за умови здобуття професійної освіти за дуальною формою за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб регулюється рішенням керівника закладу освіти. У приватних закладах освіти мінімальна наповнюваність груп визначається засновником.

Надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження здобувачами освіти професійно-практичної підготовки здійснюється суб’єктом господарювання з урахуванням вимог законодавства у сфері праці та професійної освіти і відповідно до укладених із закладом освіти договорів.

Керівник суб’єкта господарювання або заступник керівника суб’єкта господарювання призначає координатора/координаторів суб’єкта господарювання (за потреби), наставників для здобувачів освіти.

Керівник закладу освіти своїм наказом покладає обов’язки координатора закладу освіти на педагогічного працівника закладу освіти.

Професійно-теоретична підготовка за дуальною формою здобуття освіти здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0711-06#Text Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року за № 419, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за № 711/12585], та цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Положення]. Професійно-практична підготовка здійснюється відповідно до освітньої програми та цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Положення].

Державна кваліфікаційна атестація здобувачів освіти за дуальною формою здобуття освіти здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-99#Text Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31 грудня 1998 року № 201/469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 1999 року за № 124/3417].

=== Порядок укладення договорів щодо провадження професійної освіти за дуальною формою ===

Заклад освіти і суб’єкт господарювання укладають договори щодо провадження професійної освіти за дуальною формою.

Заклад освіти на підставі укладених із суб’єктами господарювання договорів щодо провадження професійної освіти за дуальною формою формує перелік суб’єктів господарювання, що надають здобувачам освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження професійно-практичної підготовки.

У переліку зазначаються:

* найменування суб’єктів господарювання,

* кількість робочих місць та/або навчально-виробничих ділянок, що надаються кожним суб’єктом господарювання для професійно-практичної підготовки.

Дуальна форма здобуття освіти у закладі освіти запроваджується відповідно до наказу керівника закладу освіти.

Здобувач освіти може обирати місце для проходження професійно-практичної підготовки відповідно до переліку суб’єктів господарювання, які уклали договори щодо провадження професійної освіти за дуальною формою із закладом освіти.

Договір про здобуття професійної освіти за дуальною формою укладають:

* здобувач освіти (у разі досягнення ним повноліття) або його батьки, інші законні представники,

* заклад освіти

* суб’єкт господарювання.

[https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/60a/649/508/60a6495089a9f787028466.pdf Листом МОН № 1/9-260 від 18.05.21 року надано Методичні рекомендації щодо укладання договору про здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за дуальною формою]

Суб’єкт господарювання розподіляє здобувачів освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів відповідно до укладених договорів про здобуття професійної освіти за дуальною формою, та вимог і потреб освітньої програми/стандарту професійної освіти.

Заклад освіти видає накази про направлення здобувачів освіти на професійно-практичну підготовку до суб’єкта господарювання, закріплює за здобувачами освіти майстрів виробничого навчання (асистентів майстрів виробничого навчання).

Здобувачі освіти можуть включатися до штатного розпису працівників суб’єктів господарювання під час здобуття професійної освіти за дуальною формою у разі укладання трудових договорів.

Суб’єкт господарювання забезпечує облік виконаних здобувачем освіти робіт та оплату праці за фактично виконаний обсяг робіт згідно з установленими системами оплати праці та укладеними договорами про здобуття професійної освіти за дуальною формою.

Здобувачі освіти отримують заробітну плату або іншу грошову винагороду, інші види матеріального заохочення під час професійно-практичної підготовки на робочому місці суб’єкта господарювання відповідно до договорів про здобуття професійної освіти за дуальною формою.

=== Оцінювання результатів навчання здобувача освіти ===

Заклад освіти спільно із суб’єктом господарювання оцінює результати навчання здобувача освіти.

Здобувач освіти веде щоденник, до якого вносяться:

* поточні записи здобувача освіти, майстра виробничого навчання, наставника, координаторів дуальної форми здобуття освіти (за потреби) щодо виконання графіка освітнього процесу,

* набуття здобувачем освіти професійних і ключових компетентностей, визначених освітньою програмою/стандартом професійної освіти,

* результати поточного оцінювання результатів навчання.

Форма щоденника затверджується керівником закладу освіти за погодженням із суб’єктом господарювання.

Заклад освіти видає здобувачу освіти документ про здобуті освітню та/або професійну кваліфікацію за результатами державної кваліфікаційної атестації.

Заклад освіти та суб’єкт господарювання беруть участь у моніторингу результатів здобуття професійної освіти здобувачами освіти за дуальною формою.

Заклад освіти надає (за потреби) наставникам, координаторам дуальної форми здобуття освіти та іншим працівникам суб’єкта господарювання психолого-педагогічну, методичну допомогу.

Засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити здобувачу освіти можливість продовжити здобуття професійної освіти за дуальною формою у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти.

Питання щодо умов праці, запровадження і визначення розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших видів матеріального і морального заохочення для наставників, створення умов для підвищення їхнього професійного рівня може передбачати своїм рішенням суб’єкт господарювання.

'''Зверніть увагу!''' Дуальна форма здобуття професійної освіти базується на денній формі здобуття професійної освіти та може поєднуватися з іншими видами інституційної форми здобуття професійної освіти.

'''Важливо!''' Особи, які проживали на тимчасово окупованій території України, мають право на визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованій території України, відповідно до процедури, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text статтею 40'''-1''' Закону України "Про освіту"].

=== Які переваги дуальної освіти ===
Як стверджує МОН, дуальна форма навчання має низку позитивних аспектів а саме:

* організація співпраці політиків, бізнесу, соціальних партнерів;
* розробка законодавчого підґрунтя для визнання нацстандартів якості професійної освіти;
* навчання учнів під час трудової діяльності;
* залучення кваліфікованого персоналу з виробництва до педагогічної діяльності;
* здійснення інституційних досліджень та консультування;
* врахування конкретних запитів підприємств до змісту та якості професійної освіти.

Вона покликана не лише налагодити ефективну співпрацю навчальних закладів з ринком праці, а й створити для учнів реальні умови для вивчення теоретичного матеріалу на практиці.

До речі, робота учнів за дуальною формою оплачується. Це обов’язкова умова. Тобто студент ходить на справжню оплачувану роботу. Заробіток звичайно залежить від договору та домовленостей працівника й роботодавця.

Водночас студент не просто отримує гроші, а здобуває максимально концентровані та корисні знання, які стосуються безпосередньо його фаху.

До головних переваг такого навчання варто віднести все ж – '''практичний досвід.''' Адже теоретичні знання, не підкріплені практикою, швидко забуваються.

Фінансування здобуття професійної освіти за дуальною формою може забезпечуватися за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фізичних, юридичних осіб, інших додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.

[[Категорія:Право на освіту]]

Дуальна форма здобуття професійної (професійно-технічної) освіти

2025-04-03T07:57:46Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2018-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 660 «Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2019 № 1551 «Про затвердження Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти»]
* [https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/60a/649/508/60a6495089a9f787028466.pdf][https://osvita.ua/doc/files/news/826/82601/60a6495089a9f787028466.pdf Методичні рекомендації щодо укладання договору про здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за дуальною формою (Лист МОН № 1/9-260 від 18.05.21 року)]
== Загальні положення ==

'''Дуальна форма здобуття професійної освіти''' (далі - дуальна форма здобуття освіти) - спосіб здобуття професійної освіти, що передбачає поєднання навчання осіб (далі - здобувачі освіти) у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях (далі - суб’єкти господарювання) для набуття відповідної кваліфікації на основі договору про здобуття професійної освіти за дуальною формою.
Тобто дуальна форма здобуття професійної освіта – це такий спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується в закладі з педагогом, а практичне навчання проходить на виробництві і такий підхід суттєво відрізняється від «практичних відпрацювань», оскільки в його основі не тільки закріплення теорії на практиці, а саме навчання в умовах виробництва, а саме це спосіб здобуття освіти здобувачами денної форми, що передбачає навчання на робочих місцях на підприємствах/установах/в організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 до 60 відсотків загального обсягу освітньої програми на основі договору.

'''В дуальній формі навчання є:'''

'''Координатор від закладу освіти працівник закладу освіти''', що відповідає за організацію дуальної форми здобуття освіти та призначається керівником закладу освіти.

'''Координатор від роботодавця працівник''', що відповідає за методично-організаційний супровід навчання за дуальною формою здобуття освіти, якого призначає керівник підприємства/установи/організації.

'''Куратор педагогічний/науково-педагогічний працівник закладу освіти''', який контролює виконання індивідуального навчального плану і програми практичного навчання на робочому місці за дуальною формою здобуття освіти, якого призначає керівник закладу освіти.

''' Наставник – працівник''', призначений керівником підприємства/установи/організації, який контролює виконання індивідуального навчального плану здобувача освіти на робочому місці відповідно до програми практичного навчання на робочому місці, якого призначає керівник підприємства/установи/організації.

Завданням дуальної форми здобуття освіти є забезпечення відповідності якості професійної освіти вимогам ринку праці з урахуванням поточних і перспективних потреб суб’єктів господарювання усіх організаційно-правових форм і форм власності, а також розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної освіти.

== Організація освітнього процесу за дуальною формою здобуття професійної (професійно-технічної) освіти ==

Дуальна форма здобуття освіти у закладі освіти організовується відповідно до освітніх програм/стандартів професійної освіти з конкретних професій/кваліфікацій та робочих навчальних планів, які розробляються спільно із суб’єктом господарювання та затверджуються у встановленому законодавством порядку за погодженням із суб’єктом господарювання.

За умови здобуття професійної освіти за дуальною формою за рахунок коштів державного або місцевого бюджету групи з числа здобувачів освіти за дуальною формою у державних і комунальних закладах освіти створюються за наявності ''не менше ніж 15 та не більше ніж 30 осіб.'' Наповнюваність груп за умови здобуття професійної освіти за дуальною формою за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб регулюється рішенням керівника закладу освіти. У приватних закладах освіти мінімальна наповнюваність груп визначається засновником.

Надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження здобувачами освіти професійно-практичної підготовки здійснюється суб’єктом господарювання з урахуванням вимог законодавства у сфері праці та професійної освіти і відповідно до укладених із закладом освіти договорів.

Керівник суб’єкта господарювання або заступник керівника суб’єкта господарювання призначає координатора/координаторів суб’єкта господарювання (за потреби), наставників для здобувачів освіти.

Керівник закладу освіти своїм наказом покладає обов’язки координатора закладу освіти на педагогічного працівника закладу освіти.

Професійно-теоретична підготовка за дуальною формою здобуття освіти здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0711-06#Text Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року за № 419, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за № 711/12585], та цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Положення]. Професійно-практична підготовка здійснюється відповідно до освітньої програми та цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0193-20#Text Положення].

Державна кваліфікаційна атестація здобувачів освіти за дуальною формою здобуття освіти здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0124-99#Text Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31 грудня 1998 року № 201/469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 березня 1999 року за № 124/3417].

=== Порядок укладення договорів щодо провадження професійної освіти за дуальною формою ===

Заклад освіти і суб’єкт господарювання укладають договори щодо провадження професійної освіти за дуальною формою.

Заклад освіти на підставі укладених із суб’єктами господарювання договорів щодо провадження професійної освіти за дуальною формою формує перелік суб’єктів господарювання, що надають здобувачам освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження професійно-практичної підготовки.

У переліку зазначаються:

* найменування суб’єктів господарювання,

* кількість робочих місць та/або навчально-виробничих ділянок, що надаються кожним суб’єктом господарювання для професійно-практичної підготовки.

Дуальна форма здобуття освіти у закладі освіти запроваджується відповідно до наказу керівника закладу освіти.

Здобувач освіти може обирати місце для проходження професійно-практичної підготовки відповідно до переліку суб’єктів господарювання, які уклали договори щодо провадження професійної освіти за дуальною формою із закладом освіти.

Договір про здобуття професійної освіти за дуальною формою укладають:

* здобувач освіти (у разі досягнення ним повноліття) або його батьки, інші законні представники,

* заклад освіти

* суб’єкт господарювання.

[https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/60a/649/508/60a6495089a9f787028466.pdf Листом МОН № 1/9-260 від 18.05.21 року надано Методичні рекомендації щодо укладання договору про здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за дуальною формою]

Суб’єкт господарювання розподіляє здобувачів освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів відповідно до укладених договорів про здобуття професійної освіти за дуальною формою, та вимог і потреб освітньої програми/стандарту професійної освіти.

Заклад освіти видає накази про направлення здобувачів освіти на професійно-практичну підготовку до суб’єкта господарювання, закріплює за здобувачами освіти майстрів виробничого навчання (асистентів майстрів виробничого навчання).

Здобувачі освіти можуть включатися до штатного розпису працівників суб’єктів господарювання під час здобуття професійної освіти за дуальною формою у разі укладання трудових договорів.

Суб’єкт господарювання забезпечує облік виконаних здобувачем освіти робіт та оплату праці за фактично виконаний обсяг робіт згідно з установленими системами оплати праці та укладеними договорами про здобуття професійної освіти за дуальною формою.

Здобувачі освіти отримують заробітну плату або іншу грошову винагороду, інші види матеріального заохочення під час професійно-практичної підготовки на робочому місці суб’єкта господарювання відповідно до договорів про здобуття професійної освіти за дуальною формою.

=== Оцінювання результатів навчання здобувача освіти ===

Заклад освіти спільно із суб’єктом господарювання оцінює результати навчання здобувача освіти.

Здобувач освіти веде щоденник, до якого вносяться:

* поточні записи здобувача освіти, майстра виробничого навчання, наставника, координаторів дуальної форми здобуття освіти (за потреби) щодо виконання графіка освітнього процесу,

* набуття здобувачем освіти професійних і ключових компетентностей, визначених освітньою програмою/стандартом професійної освіти,

* результати поточного оцінювання результатів навчання.

Форма щоденника затверджується керівником закладу освіти за погодженням із суб’єктом господарювання.

Заклад освіти видає здобувачу освіти документ про здобуті освітню та/або професійну кваліфікацію за результатами державної кваліфікаційної атестації.

Заклад освіти та суб’єкт господарювання беруть участь у моніторингу результатів здобуття професійної освіти здобувачами освіти за дуальною формою.

Заклад освіти надає (за потреби) наставникам, координаторам дуальної форми здобуття освіти та іншим працівникам суб’єкта господарювання психолого-педагогічну, методичну допомогу.

Засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити здобувачу освіти можливість продовжити здобуття професійної освіти за дуальною формою у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти.

Питання щодо умов праці, запровадження і визначення розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших видів матеріального і морального заохочення для наставників, створення умов для підвищення їхнього професійного рівня може передбачати своїм рішенням суб’єкт господарювання.

'''Зверніть увагу!''' Дуальна форма здобуття професійної освіти базується на денній формі здобуття професійної освіти та може поєднуватися з іншими видами інституційної форми здобуття професійної освіти.

'''Важливо!''' Особи, які проживали на тимчасово окупованій території України, мають право на визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованій території України, відповідно до процедури, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text статтею 40'''-1''' Закону України "Про освіту"].

=== Які переваги дуальної освіти ===
Як стверджує МОН, дуальна форма навчання має низку позитивних аспектів а саме:

* організація співпраці політиків, бізнесу, соціальних партнерів;
* розробка законодавчого підґрунтя для визнання нацстандартів якості професійної освіти;
* навчання учнів під час трудової діяльності;
* залучення кваліфікованого персоналу з виробництва до педагогічної діяльності;
* здійснення інституційних досліджень та консультування;
* врахування конкретних запитів підприємств до змісту та якості професійної освіти.

Вона покликана не лише налагодити ефективну співпрацю навчальних закладів з ринком праці, а й створити для учнів реальні умови для вивчення теоретичного матеріалу на практиці.

До речі, робота учнів за дуальною формою оплачується. Це обов’язкова умова. Тобто студент ходить на справжню оплачувану роботу. Заробіток звичайно залежить від договору та домовленостей працівника й роботодавця.

Водночас студент не просто отримує гроші, а здобуває максимально концентровані та корисні знання, які стосуються безпосередньо його фаху.

До головних переваг такого навчання варто віднести все ж – '''практичний досвід.''' Адже теоретичні знання, не підкріплені практикою, швидко забуваються.

Фінансування здобуття професійної освіти за дуальною формою може забезпечуватися за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фізичних, юридичних осіб, інших додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.

[[Категорія:Право на освіту]]

Академічна мобільність учасників освітнього процесу в закладах вищої освіти

2025-04-03T07:30:11Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 р. № 579 "Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 р. № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. № 1050 "Деякі питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287-96-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 р. № 287 "Про затвердження Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчаннята стажування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_525#Text Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" вчиненої у м. Болоньї 19 червня 1999 р. (Болонська декларація)]

== Загальні положення ==
'''Академічна мобільність''' - можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому закладі вищої освіти (науковій установі) на території України чи поза її межами (п.2 ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закону України "Про вищу освіту"]).

Загальний порядок організації програм академічної мобільності на території України та за кордоном регламентовано «Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність», затвердженим постановою КМУ від 12 серпня 2015 р. № 579.

Ключовими аспектами академічної мобільності є надання права на участь у програмах академічної мобільності усім учасникам освітнього процесу; чітке визначення видів та форм академічної мобільності; закріплення принципу перезарахування отриманих кредитів на основі Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС), зокрема шляхом порівняння змісту навчальних програм, а не назв курсів; збереження місця навчання та стипендії для студентів та місця роботи для працівників ВНЗ, котрі беруть участь у програмах академічної мобільності.

'''Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС)''' - система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС (п.9 ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закону України "Про вищу освіту"]).

'''Здобувачі вищої освіти''' - особи, які навчаються у закладі вищої освіти на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації (п.11 ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закону України "Про вищу освіту"]).

=== Цілі та звадання академічної мобільності ===

Цілі, завдання та загальні правила реалізації права на академічну мобільність повинні відповідати основним принципам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_525#Text Спільної декларації міністрів освіти Європи “Європейський простір у сфері вищої освіти”, вчиненої у м. Болоньї 19 червня 1999 р. (Болонська декларація)].

'''''Основними цілями академічної мобільності є:'''''
* інтеграція України в Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір;
* обмін передовими практиками та досвідом у сферах освіти і науки;
* модернізація системи освіти;
* цифровізація навчання та управління;
* підвищення якості освіти та ефективності наукових досліджень;
* підвищення конкурентоспроможності освітньо-наукової спільноти України;
* розвиток професійних навичок та особистісних якостей учасників академічної мобільності;
* поглиблення співробітництва з міжнародними партнерами у сферах освіти і науки;
* підтримка соціальних, економічних, культурних взаємовідносин та зв’язків з іншими країнами.

=== Учасники академічної мобільності ===
'''''Учасниками академічної мобільності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядку реалізації права на академічну мобільність] є:'''''
* громадяни України, іноземці та особи без громадянства, особи, яким надано статус закордонного українця, особи, яких визнано біженцями, та особи, які потребують додаткового захисту, які здобувають фахову передвищу, вищу освіту певного освітнього, освітньо-наукового/освітньо-творчого рівня, науковий ступінь за денною (очною) формою здобуття освіти (з відривом від виробництва) або працюють за основним місцем роботи в певному українському закладі фахової передвищої, вищої освіти (науковій установі) і які на умовах і в порядку, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядком], беруть участь у програмі академічної мобільності в іноземному або іншому українському закладі освіти (науковій установі);
* іноземці, особи без громадянства, які здобувають вищу освіту, освіту рівня, аналогічного фаховій передвищій освіті, науковий ступінь або працюють в іноземному закладі освіти або науковій установі і які на умовах і в порядку, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядком], беруть участь у програмі академічної мобільності в певному українському закладі освіти (науковій установі).
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядок реалізації права на академічну мобільність]''''' не поширюється на:

* осіб, тимчасово допущених до занять;
* слухачів;
* здобувачів освіти, які в установленому законодавством порядку оформили перерву в навчанні та перебувають в академічній відпустці;
* здобувачів освіти (наукового ступеня) військових закладів фахової передвищої, вищої освіти (закладів фахової передвищої, вищої освіти із специфічними умовами навчання), а також на працівників таких закладів;
* здобувачів освіти (наукового ступеня), працівників закладу освіти (наукової установи), які направлені МОН за кордон на навчання, стажування, педагогічну, науково-педагогічну та наукову роботу на виконання міжнародних міжурядових та міжвідомчих договорів про співробітництво в галузі освіти та/або науки, міжнародних програм, проектів.

'''''Важливо!''''' Не можуть брати участь у програмі академічної мобільності громадяни держави, визнаної в установленому порядку державою-агресором або державою-окупантом, або держави, що не визнає тимчасово окуповані території такими, що належать Україні.

=== Підстави академічної мобільності ===
'''''Право на академічну мобільність може бути реалізоване на підставі:'''''
* міжнародних урядових договорів про співробітництво в галузі освіти і науки;
* договорів між закладом вищої освіти та іноземними організаціями-партнерами чи їхніми структурним підрозділами;
* договорів між закладом вищої освіти та українськими організаціми-партнерами чи їхніми структурними підрозділами;
* міжнародних грантів, проектів і програм, запрошення, які надійшли від закордонних організацій-партнерів;
* з власної ініціативи учасника освітнього процесу, підтриманої керівництвом закладу вищої освіти, на основі індивідуальних запрошень.

=== Види академічної мобільності ===
'''Виміри та види академічної мобільності'''

''Розрізняють такі види академічної мобільності:''

* пряма мобільність — переміщення студентів, аспірантів, викладачів зі своєї країни за кордон;
* зворотна мобільність — переміщення іноземних громадян для навчання або проведення досліджень у їхні країни;
* експортна мобільність, або зовнішня мобільність — з погляду країни-постачальника студента;
* імпортована мобільність, або вхідна мобільність — з погляду країни-донора.
У межах Болонського процесу академічна мобільність має два виміри:
# вертикальний — навчання студента в іншому виші, після закінчення якого він отримує ступінь;
# горизонтальний — навчання в іншому виші протягом певного періоду (семестру, навчального року), після чого студент повертається до університету та продовжує навчання.
Відповідно до принципів Болонського процесу, розрізняють поняття «ступенева мобільність» (diploma / degreemobility) як навчання, яке закінчується отриманням ступеня, та «кредитна мобільність» (сredit / temporarymobility) як навчання з накопиченням кредитів.
Забезпечують академічну мобільність основні інструменти Болонського процесу: Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система, Рамка кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, Додаток до диплома, а також європейська та національна системи забезпечення якості вищої освіти.

'''''Основними видами академічної мобільності є:'''''

* ступенева мобільність — навчання у закладі вищої освіти (науковій установі), відмінному від постійного місця проживання/навчання учасника освітнього процесу, з метою здобуття ступеня вищої освіти, що підтверджується документом (документами) про вищу освіту або про здобуття ступеня вищої освіти від двох або більше закладів вищої освіти (наукових установ) (у межах спільних чи узгоджених програм або договорів або за власною ініціативою);
* кредитна мобільність — навчання у закладі вищої освіти (науковій установі), відмінному від постійного місця навчання українського чи іноземного учасника освітнього процесу, з метою здобуття кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи або відповідних компетентностей / результатів навчання (без здобуття кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи), що будуть визнані у закладі вищої освіти (науковій установі) постійного місця навчання українського чи іноземного учасника освітнього процесу. При цьому загальний період навчання для учасників програм кредитної мобільності у закладі вищої освіти (науковій установі), що направляє за програмою мобільності, залишається незмінним.

''Для учасників академічної мобільності, які здобувають освітній ступінь фахового молодшого бакалавра, бакалавра, магістра:''

* навчання за освітніми (освітньо-професійними) програмами кредитної або ступеневої академічної мобільності;
* мовне стажування (удосконалення рівня практичного володіння іноземною мовою в певній професійній діяльності або галузі знань);
* навчально-наукове стажування (діяльність, спрямована на набуття практичного досвіду на основі досліджень та формування нових професійних компетентностей у психолого-педагогічній, науково-дослідній, організаційно-управлінській діяльності в межах певної спеціальності/галузі знань);
* наукове стажування;
* практика (отримання досвіду професійної діяльності в галузі майбутньої, наявної, суміжної спеціальності під керівництвом працівників закладу освіти (наукової установи) з метою формування фахових компетентностей та навичок у реальних, у тому числі виробничих, умовах для прийняття самостійних рішень у практичній діяльності, оволодіння методами, формами організації та засобами праці в певній професійній діяльності або галузі знань);
* інші форми (участь у семінарах, конференціях, виступи та публікації в межах певної спеціальності/галузі знань тощо), що не суперечать законодавству та відповідають вимогам, встановленим пунктом 10 '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядку реалізації права на академічну мобільність].'''''

''Для учасників академічної мобільності, які здобувають освітньо-науковий ступінь доктора філософії/доктора мистецтва, науковий ступінь доктора наук або є педагогічними, науково-педагогічними, науковими, іншими працівниками закладу освіти (наукової установи):''

* участь у програмах кредитної академічної мобільності учасників академічної мобільності, які здобувають освітньо-науковий ступінь доктора філософії/доктора мистецтва;
* участь у спільних освітніх та/або наукових проектах (діяльність у складі тимчасової проектної групи, утвореної на певний строк для реалізації мети та виконання завдань певного освітнього або наукового проекту за рахунок ґранту, наданого закладам-партнерам);
* викладання;
* стажування;
* наукове дослідження;
* наукове стажування;
* мовне стажування;
* підвищення кваліфікації;
* інші форми (участь у семінарах, конференціях, виступи та публікації в межах певної спеціальності/галузі знань тощо), що не суперечать законодавству.

'''Внутрішня академічна мобільність'''
Міністерство освіти і науки затвердило правила внутрішньої академічної мобільності учнів закладів професійної освіти під час воєнного стану, відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0437-22#Text наказ] застовано 20 квітня 2022 року за №437/37773.
Відтепер учні можуть продовжити навчання в інших профтехах, водночас отримавши документ про професійну освіту того закладу, де вони навчалися. Для цього потрібно укласти угоду про співробітництво між закладами.
«Раніше ми не мали чіткого механізму для завершення навчання учнів, заклади яких не змогли продовжувати освітній процес через бойові дії. Нині ми узаконили процедуру продовження навчання. Завдяки внутрішній академічній мобільності учні зможуть безперешкодно продовжити навчання в інших профтехах, зберігаючи місце, стипендію та соціальні виплати», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Внутрішня академічна мобільність учнів відбувається між базовими закладами професійної освіти та закладами-партнерами. Після завершення навчання учні отримують академічну довідку від закладу-партнера, у якій зазначаються результати навчання.
Учні не відраховуються з базового профтеха та отримують документ про професійну освіту. Положення також визначає обов’язки базового закладу професійної освіти та закладу-партнера, які мають бути визначені в угоді про співробітництво.

'''Міжнародна академічна мобільність''' — це можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами.

Цілями організації міжнародної академічної мобільності є :
* - поліпшення якості освіти;
* - підвищення ефективності наукових досліджень;
* - вдосконалення системи управління;
* - підвищення конкурентоспроможності випускників на українському та міжнародному ринках освітніх послуг і праці; - встановлення зовнішніх і внутрішніх інтеграційних зв’язків

== Організаційне забезпечення реалізації права на академічну мобільність ==

Здобувачі вищої освіти в межах програм внутрішньої академічної мобільності тимчасово допускаються до освітнього процесу у закладі вищої освіти (науковій установі) – партнері і мають права та обов’язки здобувачів вищої освіти українського закладу вищої освіти (наукової установи) на період реалізації права на академічну мобільність.

Учасники освітнього процесу, які реалізують своє право на міжнародну академічну мобільність в закордонній організації-партнері, слідують правилам організаційного оформлення згідно з законодавством країни перебування.

Здобувачі вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, не відраховуються зі складу здобувачів вищої освіти на період реалізації права на академічну мобільність та обліковуються в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Іноземні учасники академічної мобільності, які залучені до провадження освітньої та наукової діяльності мають одинакові права та обов’язки на рівні з учасниками освітнього процесу щодо користування матеріально-технічними та інформаційними ресурсами.

'''''Іноземні учасники, що реалізують право на академічну мобільність в рамках договорів про співпрацю між закладом вищої освіти та іноземними організаціями-партнерами, можуть бути зараховані на навчання до ЗВО: '''''
* відповідно до міжнародних договорів України;
* за рахунок коштів міжнародних програм та організацій;
* за рахунок коштів Університету;
* за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб;
* на умовах безоплатного навчання у разі взаємного рівноцінного міжнародного обміну здобувачами вищої освіти, в тому числі за угодами про спільні освітні програми та/або спільні (подвійні) дипломи, відповідно до укладених між Університетом і організаціями-партнерами, договорів про міжнародну академічну мобільність.

=== Як скористатись правом на академічну мобільність? ===
Насамперед студентові слід звернутися до відповідного відділу або центру у своєму закладів вищої освіти (Наприклад, відділу академічної мобільності, відділу міжнародних зв’язків, центру міжнародної освіти тощо). Там він зможе ознайомитись з програмами академічної мобільності, у яких навчальний заклад бере участь, з’ясувати умови на яких він може взяти участь у такій програмі, які документи для цього потрібні та ін.

=== Умови участі у програмах академічної мобільності ===

Відбір учасників програм академічної мобільності проводиться, як правило, за конкурсом з урахуванням результатів їх навчання чи професійної діяльності, наукових (творчих) здобутків, знання іноземної мови, додаткових вимог, передбачених договорами, угодами, контрактами, грантами, проектами тощо.

=== Які документи потрібні для участі в програмі академічної мобільності? ===
'''''Для участі у програмі академічної мобільності можуть бути потрібні:'''''
* заява на ім’я ректора про участь в програмі академічної мобільності;
* копія запрошення та його переклад;
* договір про академічну мобільність між навчальним закладом та студентом;
* договір про навчання між університетом, учасником програми та вищим навчальним закладом/науковою установою – партнером;
* індивідуальний навчальний план академічної мобільності;
* академічна довідка.

'''Зверніть увагу!''' Перелік документів залежить від того, у якій саме програмі хоче взяти участь студент та вимог внутрішніх правових актів навчального закладу.

=== Які терміни програми академічної мобільності? ===
Академічна мобільність студентів не впливає на загальний термін навчання, тому студент може навчатися/стажуватися в іншому закладі вищої освіти як в Україні, так і закордоном під час навчального року або під час канікул. Для цього йому встановлюється індивідуальний графік навчання, який дозволяє не відвідувати аудиторні заняття у своєму закладі вищої освіти та виконувати навчальний план дистанційно. Якщо дисципліни у навчальних планах обох ЗВО збігаються, то вони можуть бути взаємозараховані.

У разі участі в інших формах академічної мобільності встановлення індивідуального графіка необхідне лише у випадках, якщо термін мобільності охоплює період семестрового контролю.

'''Зверніть увагу!''' Терміни участі у програмах академічної мобільності зазвичай обмежуються навчальним закладом.

'''Важливо!''' Строк навчання та наукового стажування здобувачів вищої освіти не може перевищувати двох років.

=== Результат участі у програмах академічної мобільності ===
'''Після повернення до навчального закладу учасник освітнього процесу надає''' документ з переліком та результатами вивчення навчальних дисциплін, кількістю кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи та інформацією про систему оцінювання навчальних здобутків, сертифікат або звіт щодо виконання програми викладання, проходження практики, стажування, проведення наукових досліджень, завірений в установленому порядку у вищому навчальному закладі, на базі якого здійснюється академічна мобільність.

== Фінансове забезпечення ==

За здобувачами вищої освіти на період реалізації права на академічну мобільність в іншому закладі вищої освіти (науковій установі) – партнері на території України чи поза її межами зберігаються відповідно до укладеного договору про академічну мобільність місце навчання та виплата стипендії у разі, коли регулярна безповоротна фіксована фінансова підтримка у грошовій формі протягом всього строку навчання за програмою академічної мобільності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) не передбачена або передбачена у розмірі, що у перерахунку на національну грошову одиницю на дату укладення договору про академічну мобільність є меншою за розмір стипендії, призначеної особі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України «Питання стипендіального забезпечення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання стипендіального забезпечення»].

Працівникам, які реалізують право на академічну мобільність, зберігається оплата праці за основним місцем роботи на термін '''до шести місяців''', у разі якщо оплата праці не передбачена програмою академічної мобільності.

'''''Для здобувачів вищої освіти, які отримували стипендію, на період академічної мобільності зберігається її виплата, якщо:'''''
* здобувач вищої освіти взагалі не отримує фінансування за програмою мобільності;
* здобувач вищої освіти отримує часткове фінансування (на оплату проживання, проїзд тощо), але не отримує стипендії;
* здобувач вищої освіти має інші законні підстави на збереження стипендії, що регулюються законами і урядовими постановами України.

Здобувачі вищої освіти, які реалізували право на академічну мобільність на підставі договору про академічну мобільність, вчасно повернулися в навчальний заклад, і не склали семестровий контроль у термін, визначений індивідуальним начальним планом, мають право на призначення стипендії у випадку відсутності академічної заборгованості, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#Text Положення про стипендійне забезпечення]. Рішенням керівника закладу вищої освіти таким особам встановлюється строк ліквідації академічної заборгованості на термін '''не більше як 1 місяць''' з дня повернення з академічної мобільності, після чого питання призначення академічної стипендії таким особам вирішується на загальних підставах. У разі, коли особам призначена академічна стипендія, її виплата здійснюється починаючи з наступного місяця після повернення до вищого навчального закладу.

[[Категорія:Право на освіту]]

Академічна мобільність учасників освітнього процесу в закладах вищої освіти

2025-04-03T07:05:03Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 р. № 579 "Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 р. № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. № 1050 "Деякі питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287-96-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 р. № 287 "Про затвердження Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчаннята стажування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_525#Text Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" вчиненої у м. Болоньї 19 червня 1999 р. (Болонська декларація)]

== Загальні положення ==
'''Академічна мобільність''' - можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому закладі вищої освіти (науковій установі) на території України чи поза її межами (п.2 ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закону України "Про вищу освіту"]).

Загальний порядок організації програм академічної мобільності на території України та за кордоном регламентовано «Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність», затвердженим постановою КМУ від 12 серпня 2015 р. № 579.

Ключовими аспектами академічної мобільності є надання права на участь у програмах академічної мобільності усім учасникам освітнього процесу; чітке визначення видів та форм академічної мобільності; закріплення принципу перезарахування отриманих кредитів на основі Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС), зокрема шляхом порівняння змісту навчальних програм, а не назв курсів; збереження місця навчання та стипендії для студентів та місця роботи для працівників ВНЗ, котрі беруть участь у програмах академічної мобільності.

'''Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС)''' - система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС (п.9 ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закону України "Про вищу освіту"]).

'''Здобувачі вищої освіти''' - особи, які навчаються у закладі вищої освіти на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації (п.11 ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закону України "Про вищу освіту"]).

=== Цілі та звадання академічної мобільності ===

Цілі, завдання та загальні правила реалізації права на академічну мобільність повинні відповідати основним принципам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_525#Text Спільної декларації міністрів освіти Європи “Європейський простір у сфері вищої освіти”, вчиненої у м. Болоньї 19 червня 1999 р. (Болонська декларація)].

'''''Основними цілями академічної мобільності є:'''''
* інтеграція України в Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір;
* обмін передовими практиками та досвідом у сферах освіти і науки;
* модернізація системи освіти;
* цифровізація навчання та управління;
* підвищення якості освіти та ефективності наукових досліджень;
* підвищення конкурентоспроможності освітньо-наукової спільноти України;
* розвиток професійних навичок та особистісних якостей учасників академічної мобільності;
* поглиблення співробітництва з міжнародними партнерами у сферах освіти і науки;
* підтримка соціальних, економічних, культурних взаємовідносин та зв’язків з іншими країнами.

=== Учасники академічної мобільності ===
'''''Учасниками академічної мобільності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядку реалізації права на академічну мобільність] є:'''''
* громадяни України, іноземці та особи без громадянства, особи, яким надано статус закордонного українця, особи, яких визнано біженцями, та особи, які потребують додаткового захисту, які здобувають фахову передвищу, вищу освіту певного освітнього, освітньо-наукового/освітньо-творчого рівня, науковий ступінь за денною (очною) формою здобуття освіти (з відривом від виробництва) або працюють за основним місцем роботи в певному українському закладі фахової передвищої, вищої освіти (науковій установі) і які на умовах і в порядку, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядком], беруть участь у програмі академічної мобільності в іноземному або іншому українському закладі освіти (науковій установі);
* іноземці, особи без громадянства, які здобувають вищу освіту, освіту рівня, аналогічного фаховій передвищій освіті, науковий ступінь або працюють в іноземному закладі освіти або науковій установі і які на умовах і в порядку, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядком], беруть участь у програмі академічної мобільності в певному українському закладі освіти (науковій установі).
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядок реалізації права на академічну мобільність]''''' не поширюється на:

* осіб, тимчасово допущених до занять;
* слухачів;
* здобувачів освіти, які в установленому законодавством порядку оформили перерву в навчанні та перебувають в академічній відпустці;
* здобувачів освіти (наукового ступеня) військових закладів фахової передвищої, вищої освіти (закладів фахової передвищої, вищої освіти із специфічними умовами навчання), а також на працівників таких закладів;
* здобувачів освіти (наукового ступеня), працівників закладу освіти (наукової установи), які направлені МОН за кордон на навчання, стажування, педагогічну, науково-педагогічну та наукову роботу на виконання міжнародних міжурядових та міжвідомчих договорів про співробітництво в галузі освіти та/або науки, міжнародних програм, проектів.

'''''Важливо!''''' Не можуть брати участь у програмі академічної мобільності громадяни держави, визнаної в установленому порядку державою-агресором або державою-окупантом, або держави, що не визнає тимчасово окуповані території такими, що належать Україні.

=== Підстави академічної мобільності ===
'''''Право на академічну мобільність може бути реалізоване на підставі:'''''
* міжнародних урядових договорів про співробітництво в галузі освіти і науки;
* договорів між закладом вищої освіти та іноземними організаціями-партнерами чи їхніми структурним підрозділами;
* договорів між закладом вищої освіти та українськими організаціми-партнерами чи їхніми структурними підрозділами;
* міжнародних грантів, проектів і програм, запрошення, які надійшли від закордонних організацій-партнерів;
* з власної ініціативи учасника освітнього процесу, підтриманої керівництвом закладу вищої освіти, на основі індивідуальних запрошень.

=== Види академічної мобільності ===
'''Виміри та види академічної мобільності'''

''Розрізняють такі види академічної мобільності:''

* пряма мобільність — переміщення студентів, аспірантів, викладачів зі своєї країни за кордон;
* зворотна мобільність — переміщення іноземних громадян для навчання або проведення досліджень у їхні країни;
* експортна мобільність, або зовнішня мобільність — з погляду країни-постачальника студента;
* імпортована мобільність, або вхідна мобільність — з погляду країни-донора.
У межах Болонського процесу академічна мобільність має два виміри:
# вертикальний — навчання студента в іншому виші, після закінчення якого він отримує ступінь;
# горизонтальний — навчання в іншому виші протягом певного періоду (семестру, навчального року), після чого студент повертається до університету та продовжує навчання.
Відповідно до принципів Болонського процесу, розрізняють поняття «ступенева мобільність» (diploma / degreemobility) як навчання, яке закінчується отриманням ступеня, та «кредитна мобільність» (сredit / temporarymobility) як навчання з накопиченням кредитів.
Забезпечують академічну мобільність основні інструменти Болонського процесу: Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система, Рамка кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, Додаток до диплома, а також європейська та національна системи забезпечення якості вищої освіти.

'''''Основними видами академічної мобільності є:'''''

* ступенева мобільність — навчання у закладі вищої освіти (науковій установі), відмінному від постійного місця проживання/навчання учасника освітнього процесу, з метою здобуття ступеня вищої освіти, що підтверджується документом (документами) про вищу освіту або про здобуття ступеня вищої освіти від двох або більше закладів вищої освіти (наукових установ) (у межах спільних чи узгоджених програм або договорів або за власною ініціативою);
* кредитна мобільність — навчання у закладі вищої освіти (науковій установі), відмінному від постійного місця навчання українського чи іноземного учасника освітнього процесу, з метою здобуття кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи або відповідних компетентностей / результатів навчання (без здобуття кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи), що будуть визнані у закладі вищої освіти (науковій установі) постійного місця навчання українського чи іноземного учасника освітнього процесу. При цьому загальний період навчання для учасників програм кредитної мобільності у закладі вищої освіти (науковій установі), що направляє за програмою мобільності, залишається незмінним.

''Для учасників академічної мобільності, які здобувають освітній ступінь фахового молодшого бакалавра, бакалавра, магістра:''

* навчання за освітніми (освітньо-професійними) програмами кредитної або ступеневої академічної мобільності;
* мовне стажування (удосконалення рівня практичного володіння іноземною мовою в певній професійній діяльності або галузі знань);
* навчально-наукове стажування (діяльність, спрямована на набуття практичного досвіду на основі досліджень та формування нових професійних компетентностей у психолого-педагогічній, науково-дослідній, організаційно-управлінській діяльності в межах певної спеціальності/галузі знань);
* наукове стажування;
* практика (отримання досвіду професійної діяльності в галузі майбутньої, наявної, суміжної спеціальності під керівництвом працівників закладу освіти (наукової установи) з метою формування фахових компетентностей та навичок у реальних, у тому числі виробничих, умовах для прийняття самостійних рішень у практичній діяльності, оволодіння методами, формами організації та засобами праці в певній професійній діяльності або галузі знань);
* інші форми (участь у семінарах, конференціях, виступи та публікації в межах певної спеціальності/галузі знань тощо), що не суперечать законодавству та відповідають вимогам, встановленим пунктом 10 '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text Порядку реалізації права на академічну мобільність].'''''

''Для учасників академічної мобільності, які здобувають освітньо-науковий ступінь доктора філософії/доктора мистецтва, науковий ступінь доктора наук або є педагогічними, науково-педагогічними, науковими, іншими працівниками закладу освіти (наукової установи):''

* участь у програмах кредитної академічної мобільності учасників академічної мобільності, які здобувають освітньо-науковий ступінь доктора філософії/доктора мистецтва;
* участь у спільних освітніх та/або наукових проектах (діяльність у складі тимчасової проектної групи, утвореної на певний строк для реалізації мети та виконання завдань певного освітнього або наукового проекту за рахунок ґранту, наданого закладам-партнерам);
* викладання;
* стажування;
* наукове дослідження;
* наукове стажування;
* мовне стажування;
* підвищення кваліфікації;
* інші форми (участь у семінарах, конференціях, виступи та публікації в межах певної спеціальності/галузі знань тощо), що не суперечать законодавству.

'''Внутрішня академічна мобільність'''
Міністерство освіти і науки затвердило правила внутрішньої академічної мобільності учнів закладів професійної освіти під час воєнного стану, відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0437-22#Text наказ] застовано 20 квітня 2022 року за №437/37773.
Відтепер учні можуть продовжити навчання в інших профтехах, водночас отримавши документ про професійну освіту того закладу, де вони навчалися. Для цього потрібно укласти угоду про співробітництво між закладами.
«Раніше ми не мали чіткого механізму для завершення навчання учнів, заклади яких не змогли продовжувати освітній процес через бойові дії. Нині ми узаконили процедуру продовження навчання. Завдяки внутрішній академічній мобільності учні зможуть безперешкодно продовжити навчання в інших профтехах, зберігаючи місце, стипендію та соціальні виплати», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Внутрішня академічна мобільність учнів відбувається між базовими закладами професійної освіти та закладами-партнерами. Після завершення навчання учні отримують академічну довідку від закладу-партнера, у якій зазначаються результати навчання.
Учні не відраховуються з базового профтеха та отримують документ про професійну освіту. Положення також визначає обов’язки базового закладу професійної освіти та закладу-партнера, які мають бути визначені в угоді про співробітництво.

'''Міжнародна академічна мобільність''' — це можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами.

== Організаційне забезпечення реалізації права на академічну мобільність ==

Здобувачі вищої освіти в межах програм внутрішньої академічної мобільності тимчасово допускаються до освітнього процесу у закладі вищої освіти (науковій установі) – партнері і мають права та обов’язки здобувачів вищої освіти українського закладу вищої освіти (наукової установи) на період реалізації права на академічну мобільність.

Учасники освітнього процесу, які реалізують своє право на міжнародну академічну мобільність в закордонній організації-партнері, слідують правилам організаційного оформлення згідно з законодавством країни перебування.

Здобувачі вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, не відраховуються зі складу здобувачів вищої освіти на період реалізації права на академічну мобільність та обліковуються в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Іноземні учасники академічної мобільності, які залучені до провадження освітньої та наукової діяльності мають одинакові права та обов’язки на рівні з учасниками освітнього процесу щодо користування матеріально-технічними та інформаційними ресурсами.

'''''Іноземні учасники, що реалізують право на академічну мобільність в рамках договорів про співпрацю між закладом вищої освіти та іноземними організаціями-партнерами, можуть бути зараховані на навчання до ЗВО: '''''
* відповідно до міжнародних договорів України;
* за рахунок коштів міжнародних програм та організацій;
* за рахунок коштів Університету;
* за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб;
* на умовах безоплатного навчання у разі взаємного рівноцінного міжнародного обміну здобувачами вищої освіти, в тому числі за угодами про спільні освітні програми та/або спільні (подвійні) дипломи, відповідно до укладених між Університетом і організаціями-партнерами, договорів про міжнародну академічну мобільність.

=== Як скористатись правом на академічну мобільність? ===
Насамперед студентові слід звернутися до відповідного відділу або центру у своєму закладів вищої освіти (Наприклад, відділу академічної мобільності, відділу міжнародних зв’язків, центру міжнародної освіти тощо). Там він зможе ознайомитись з програмами академічної мобільності, у яких навчальний заклад бере участь, з’ясувати умови на яких він може взяти участь у такій програмі, які документи для цього потрібні та ін.

=== Умови участі у програмах академічної мобільності ===

Відбір учасників програм академічної мобільності проводиться, як правило, за конкурсом з урахуванням результатів їх навчання чи професійної діяльності, наукових (творчих) здобутків, знання іноземної мови, додаткових вимог, передбачених договорами, угодами, контрактами, грантами, проектами тощо.

=== Які документи потрібні для участі в програмі академічної мобільності? ===
'''''Для участі у програмі академічної мобільності можуть бути потрібні:'''''
* заява на ім’я ректора про участь в програмі академічної мобільності;
* копія запрошення та його переклад;
* договір про академічну мобільність між навчальним закладом та студентом;
* договір про навчання між університетом, учасником програми та вищим навчальним закладом/науковою установою – партнером;
* індивідуальний навчальний план академічної мобільності;
* академічна довідка.

'''Зверніть увагу!''' Перелік документів залежить від того, у якій саме програмі хоче взяти участь студент та вимог внутрішніх правових актів навчального закладу.

=== Які терміни програми академічної мобільності? ===
Академічна мобільність студентів не впливає на загальний термін навчання, тому студент може навчатися/стажуватися в іншому закладі вищої освіти як в Україні, так і закордоном під час навчального року або під час канікул. Для цього йому встановлюється індивідуальний графік навчання, який дозволяє не відвідувати аудиторні заняття у своєму закладі вищої освіти та виконувати навчальний план дистанційно. Якщо дисципліни у навчальних планах обох ЗВО збігаються, то вони можуть бути взаємозараховані.

У разі участі в інших формах академічної мобільності встановлення індивідуального графіка необхідне лише у випадках, якщо термін мобільності охоплює період семестрового контролю.

'''Зверніть увагу!''' Терміни участі у програмах академічної мобільності зазвичай обмежуються навчальним закладом.

'''Важливо!''' Строк навчання та наукового стажування здобувачів вищої освіти не може перевищувати двох років.

=== Результат участі у програмах академічної мобільності ===
'''Після повернення до навчального закладу учасник освітнього процесу надає''' документ з переліком та результатами вивчення навчальних дисциплін, кількістю кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи та інформацією про систему оцінювання навчальних здобутків, сертифікат або звіт щодо виконання програми викладання, проходження практики, стажування, проведення наукових досліджень, завірений в установленому порядку у вищому навчальному закладі, на базі якого здійснюється академічна мобільність.

== Фінансове забезпечення ==

За здобувачами вищої освіти на період реалізації права на академічну мобільність в іншому закладі вищої освіти (науковій установі) – партнері на території України чи поза її межами зберігаються відповідно до укладеного договору про академічну мобільність місце навчання та виплата стипендії у разі, коли регулярна безповоротна фіксована фінансова підтримка у грошовій формі протягом всього строку навчання за програмою академічної мобільності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) не передбачена або передбачена у розмірі, що у перерахунку на національну грошову одиницю на дату укладення договору про академічну мобільність є меншою за розмір стипендії, призначеної особі відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України «Питання стипендіального забезпечення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання стипендіального забезпечення»].

Працівникам, які реалізують право на академічну мобільність, зберігається оплата праці за основним місцем роботи на термін '''до шести місяців''', у разі якщо оплата праці не передбачена програмою академічної мобільності.

'''''Для здобувачів вищої освіти, які отримували стипендію, на період академічної мобільності зберігається її виплата, якщо:'''''
* здобувач вищої освіти взагалі не отримує фінансування за програмою мобільності;
* здобувач вищої освіти отримує часткове фінансування (на оплату проживання, проїзд тощо), але не отримує стипендії;
* здобувач вищої освіти має інші законні підстави на збереження стипендії, що регулюються законами і урядовими постановами України.

Здобувачі вищої освіти, які реалізували право на академічну мобільність на підставі договору про академічну мобільність, вчасно повернулися в навчальний заклад, і не склали семестровий контроль у термін, визначений індивідуальним начальним планом, мають право на призначення стипендії у випадку відсутності академічної заборгованості, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1050-2016-%D0%BF#Text Положення про стипендійне забезпечення]. Рішенням керівника закладу вищої освіти таким особам встановлюється строк ліквідації академічної заборгованості на термін '''не більше як 1 місяць''' з дня повернення з академічної мобільності, після чого питання призначення академічної стипендії таким особам вирішується на загальних підставах. У разі, коли особам призначена академічна стипендія, її виплата здійснюється починаючи з наступного місяця після повернення до вищого навчального закладу.

[[Категорія:Право на освіту]]

Заміна сторони у адміністративній справі

2025-03-13T11:35:04Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 №512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України*]

== Правове регулювання виконання судових рішень на території України ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5253 ст. 1291 Конституції України] «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України». Однією з основних засад судочинства в Україні за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4801 п.9 ч.3 ст.129 Конституції України] , є «обов’язковість рішень суду». Тобто, в Конституції України закріплено конституційний принцип обов’язковості рішень судів, за ознакою територіальності – на всій території нашої держави.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9649 ч. 2, 3 ст. 14 КАС України] судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6163 ст.18 ЦПК України]: судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

== Сторони адміністративної справи ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9921 ст. 46 КАС України] сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач:

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:
# про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання;
# про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання;
# про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
# про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
# в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.

== Порядок та судовий розгляд заміни сторони у адміністративній справі ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9940 ст. 48 КАС України]: суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

'''''Зверніть увагу!''''' '''''Заміна відповідача на належного може відбутися за клопотанням будь-якої особи, яка бере участь у справі, або навіть за ініціативою суду.'''''

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом. Тобто но набрання судовим рішенням законної сили'''

Якщо судове рішення ще не набрало чинності (тобто апеляційний суд не виніс постанову, яким залишив його в силі, або не закінчився строк для апеляційного оскарження.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9961 ст.52 КАС України], у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов’язкові для особи, яку він замінив.

Тому позивач має право подати до суду клопотання або заяву про заміну неналежного відповідача.

'''Важливо!''' Якщо справа знаходиться в суді апеляційної інстанції, Ви все одно маєте право подати заяву про заміну неналежного відповідача. У такому випадку в заяві необхідно зазначити назву та адресу суду апеляційної інстанції та вказати прізвище та ініціали судді-доповідача.
Більше того, якщо заміна сторони не відбудеться своєчасно, судове провадження буде зупинено на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11238 ст. 236 КАС України] — до момента встановлення правонаступника.

Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Процесуальне законодавство не дає суду можливості допускати заміну сторони в адміністративній справі в порядку процесуального правонаступництва після завершення розгляду справи по суті, оскільки після прийняття рішення у справі заміна сторони правонаступником можлива лише в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12523 ст. 379 КАС України].

'''Розподіл судових витрат.''' Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача, і питання про розподіл судових витрат зазначаються судом в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

== Судова практика ==
[https://verdictum.ligazakon.net/document/96896960 Ухвала Закарпатського Окружного Адміністративного Суду від 14.05.2021 справа № 260/1021/21 "Про заміну сторони її правонаступником".]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Суди]]

Договір контрактації сільськогосподарської продукції

2025-03-13T11:32:24Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
== Загальні положення ==
Державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.

'''Договір контрактації''' — це тип договору купівлі-продажу, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобовʼязується у певний термін передати контрактанту (заготівельнику) виготовлену продукцію. Водночас контрактант має оплатити її за цінами, що зазначені в документі. Предметом договору контрактації є сільськогосподарська продукція, яка ще тільки виготовляється (вирощується). Таким чином, контрактація дозволяє укласти договір на закупівлю продукції наперед, даючи гарантії її поставки.
Тобто за '''''договором контрактації''''' виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

'''Основні етапи оформлення договору:'''
# Договір укладається шляхом пропозиції однієї зі сторін і прийняття пропозиції укласти договір іншою стороною.
# Виробник і контрактант проводять переговори щодо визначення особливостей продукції, зобовʼязань і відповідальності сторін.
# Після досягнення згоди, складається договір, в якому зазначаються: реквізити обох сторін, вимоги до виду, якості та способу передачі продукції від виробника до контрактанта.
# Сторони укладають і підписують договір. Якщо одна зі сторін є юридичною особою, право підпису мають уповноважені підписанти за наявності підтверджуючих документів.
# Виробник готує продукцію до поставки та надає тару для її доставки контрактанту.
# Контрактант має прийняти всю продукцію, якщо не відбулося порушення умов договору, та оплатити її.
До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом, але є особливості.
=== Особливості договору контрактації сільськогосподарської продукції ===
Договір контрактації поєднує в собі ознаки договорів підряду, поставки та купівлі-продажу. Розглянемо особливості, які відрізняють цей тип договору від інших.

''Сторони''

Є дві сторони договору:
виробник;
контрактант (заготівельник).
Контрактантом може бути юридична чи фізична особа. В разі поставки продукції державі, контрактантом виступає державний орган місцевого самоврядування, державне або комунальне підприємство.
Договір контрактації також може бути й тристороннім. Так, якщо платником є одна особа, а отримувачем інша, третьою стороною виступає банк або страхова компанія. Однак специфіка таких договорів дожним кодексом не визначена.

''Предмет''

Предметом договору контрактації є сільськогосподарська продукція, яку вирощуватиме аграрій для поставки контрактанту, і яка відповідає наступним ознакам, а саме:

* це вирощена в конкретному господарстві:
* продукція рослинництва — зернові культури, овочі, фрукти;
* продукція тваринництва — жива худоба, птиця та продукти тваринництва.

Предметом договору не може бути результат обробки чи переробки продукції (масло, ковбаса, сир).

''Умови''

Основні умови, які передбачені в договорі — це:
* тип і асортимент сільськогосподарської продукції;
* порядок і терміни постачання;
* кількість товару, який поставляється контрактанту;
* якість (вміст шкідливих речовин, відповідність стандартам якості);
* вартість продукції та умови її зміни;
* обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;
* обовʼязки та відповідальність сторін.
Всі інші умови є аналогічними умовам договорів купівлі-продажу та поставки продукції. Законом можуть бути передбачені і інші особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.
== Сторони договору контрактації сільськогосподарської продукції ==
'''Сторони договору:'''
* '''сільськогосподарський товаровиробник''' - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 14.1.235. Податкового Кодексу України]).
* '''сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари)''' - продукція/товари, що підпадають під визначення груп [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B0-20#n2 1-24 УКТ ЗЕД], якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 14.1.234. Податкового Кодексу України]).

== Особливості виконання договорів контрактації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1795 ст.273 ГКУ]) ==
Виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.

Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі. Нестандартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені договором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що погоджені сторонами.

У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника.

Забезпечення виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції здійснюється у кількості, порядку та строки, передбачені договором.

Інші особливості виконання договорів контрактації встановлюються Положенням про контрактацію сільськогосподарської продукції, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Відповідальність за договором контрактації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1801 ст.274 ГКУ]) ==
За невиконання договору за кількістю, асортиментом і строками здачі сільгосппродукції виробники сплачують заготівельникам неустойку, розмір якої встановлюється у договорі у відсотковому відношенні до вартості недопоставленої продукції за цінами, обумовленими у договорі, з урахуванням їх індексації у зв'язку з інфляцією.

За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість.

У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.

У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України].

== Зразок договору контрактації сільськогосподарської продукції ==
[[Файл:Договір контрактації сільськогосподарської продукції.docx|міні]]
== Див.також ==
* [[Аграрні розписки]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Митне право]]

Договір контрактації сільськогосподарської продукції

2025-03-13T11:30:58Z

Volodymyr.markovskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/435-15#Text][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України "Про Митний тариф України"]
== Загальні положення ==
Державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.

'''Договір контрактації''' — це тип договору купівлі-продажу, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобовʼязується у певний термін передати контрактанту (заготівельнику) виготовлену продукцію. Водночас контрактант має оплатити її за цінами, що зазначені в документі. Предметом договору контрактації є сільськогосподарська продукція, яка ще тільки виготовляється (вирощується). Таким чином, контрактація дозволяє укласти договір на закупівлю продукції наперед, даючи гарантії її поставки.
Тобто за '''''договором контрактації''''' виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

'''Основні етапи оформлення договору:'''
# Договір укладається шляхом пропозиції однієї зі сторін і прийняття пропозиції укласти договір іншою стороною.
# Виробник і контрактант проводять переговори щодо визначення особливостей продукції, зобовʼязань і відповідальності сторін.
# Після досягнення згоди, складається договір, в якому зазначаються: реквізити обох сторін, вимоги до виду, якості та способу передачі продукції від виробника до контрактанта.
# Сторони укладають і підписують договір. Якщо одна зі сторін є юридичною особою, право підпису мають уповноважені підписанти за наявності підтверджуючих документів.
# Виробник готує продукцію до поставки та надає тару для її доставки контрактанту.
# Контрактант має прийняти всю продукцію, якщо не відбулося порушення умов договору, та оплатити її.
До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом, але є особливості.
=== Особливості договору контрактації сільськогосподарської продукції ===
Договір контрактації поєднує в собі ознаки договорів підряду, поставки та купівлі-продажу. Розглянемо особливості, які відрізняють цей тип договору від інших.

''Сторони''

Є дві сторони договору:
виробник;
контрактант (заготівельник).
Контрактантом може бути юридична чи фізична особа. В разі поставки продукції державі, контрактантом виступає державний орган місцевого самоврядування, державне або комунальне підприємство.
Договір контрактації також може бути й тристороннім. Так, якщо платником є одна особа, а отримувачем інша, третьою стороною виступає банк або страхова компанія. Однак специфіка таких договорів дожним кодексом не визначена.

''Предмет''

Предметом договору контрактації є сільськогосподарська продукція, яку вирощуватиме аграрій для поставки контрактанту, і яка відповідає наступним ознакам, а саме:

* це вирощена в конкретному господарстві:
* продукція рослинництва — зернові культури, овочі, фрукти;
* продукція тваринництва — жива худоба, птиця та продукти тваринництва.

Предметом договору не може бути результат обробки чи переробки продукції (масло, ковбаса, сир).

''Умови''

Основні умови, які передбачені в договорі — це:
* тип і асортимент сільськогосподарської продукції;
* порядок і терміни постачання;
* кількість товару, який поставляється контрактанту;
* якість (вміст шкідливих речовин, відповідність стандартам якості);
* вартість продукції та умови її зміни;
* обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;
* обовʼязки та відповідальність сторін.
Всі інші умови є аналогічними умовам договорів купівлі-продажу та поставки продукції. Законом можуть бути передбачені і інші особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.
== Сторони договору контрактації сільськогосподарської продукції ==
'''Сторони договору:'''
* '''сільськогосподарський товаровиробник''' - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 14.1.235. Податкового Кодексу України]).
* '''сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари)''' - продукція/товари, що підпадають під визначення груп [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B0-20#n2 1-24 УКТ ЗЕД], якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 14.1.234. Податкового Кодексу України]).

== Особливості виконання договорів контрактації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1795 ст.273 ГКУ]) ==
Виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.

Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі. Нестандартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені договором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що погоджені сторонами.

У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника.

Забезпечення виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції здійснюється у кількості, порядку та строки, передбачені договором.

Інші особливості виконання договорів контрактації встановлюються Положенням про контрактацію сільськогосподарської продукції, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Відповідальність за договором контрактації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1801 ст.274 ГКУ]) ==
За невиконання договору за кількістю, асортиментом і строками здачі сільгосппродукції виробники сплачують заготівельникам неустойку, розмір якої встановлюється у договорі у відсотковому відношенні до вартості недопоставленої продукції за цінами, обумовленими у договорі, з урахуванням їх індексації у зв'язку з інфляцією.

За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість.

У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.

У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України].

== Зразок договору контрактації сільськогосподарської продукції ==
[[Файл:Договір контрактації сільськогосподарської продукції.docx|міні]]
== Див.також ==
* [[Аграрні розписки]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Митне право]]