WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок стягнення надміру виплачених коштів отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2026-04-13T17:25:18Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено текст у підпункті 2 у піддтемі «Припинення виплати раніше призначеної соціальної допомоги» відповідно до п.16 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям Змінено текст підпункту з «Заходи органів соціального захисту населення» на «Заходи уповноважених органів» Змінено текст у абзаці 1 у піддтемі «Заходи уповноважених органів» відповідно до п.25 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям Змінено текст у пункт

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1035-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1035 <abbr>"Деякі питання здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей"</abbr>]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]

== Загальні положення ==
Якщо малозабезпеченою сім’єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або уповноваженим органом отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, уповноважені органи мають право вимагати повернення таких коштів, в тому числі і в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20260304#n9 п.25 Порядку]).

== Повернення бюджетних коштів ==
'''Повернення бюджетних коштів проводиться у випадку:'''
* виявлення подання громадянами свідомо неправдивими відомостями у документах або приховання достовірних даних про доходи, майновий стан та інші обставини, що впливають на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру;
* виявлення помилки у розрахунку розміру призначеної соціальної допомоги;
* у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний період допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

== Припинення виплати раніше призначеної соціальної допомоги ==

'''Виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:'''

* якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості,''' що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, або '''встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід ('''винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
* '''у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості''' або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни. Виплата державної соціальної допомоги продовжується уповноваженим органом за новим місцем проживання з місяця звернення до уповноваженого органу за новим місцем проживання на підставі електронної особової справи отримувача такої допомоги, а для отримувачів державної соціальної допомоги, які зверталися за її призначенням раніше та на яких не сформовано електронної особової справи, - на підставі особової справи в електронному вигляді, зокрема сформованої з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
* '''за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї''' - з місяця, що настає за місяцем її подання;
* '''якщо реєстрацію особи (включеної до складу малозабезпеченої сім’ї) як безробітної припинено''' з причин, передбачених абзацами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим - двадцять першим, двадцять четвертим і двадцять п’ятим підпункту 1, підпунктами 2-4 пункту 32 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446] , - з місяця, що настає за місяцем, в якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
* якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 16 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям)].

== Заходи уповноважених органів ==
Якщо малозабезпеченою сім’єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або уповноваженим органом отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, уповноважені органи:

# визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім’ї;
# повідомляють уповноваженому представнику малозабезпеченої сім’ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.

Суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги повертаються:

# отримувачем державної соціальної допомоги самостійно;
# за згодою отримувача державної соціальної допомоги у повному обсязі за рахунок її наступних виплат;
# за рішенням уповноваженого органу за рахунок суми наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених сум державної соціальної допомоги такі суми стягуються в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 25 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям)].

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Малозабезпечені особи]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Порядок стягнення надміру виплачених коштів отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2026-04-13T11:41:15Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено текст у абзаці 1 та додано посилання у піддтемі «Загальні положення» на п.25 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1035-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1035 <abbr>"Деякі питання здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей"</abbr>]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]

== Загальні положення ==
Якщо малозабезпеченою сім’єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або уповноваженим органом отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, уповноважені органи мають право вимагати повернення таких коштів, в тому числі і в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20260304#n9 п.25 Порядку]).

== Повернення бюджетних коштів ==
'''Повернення бюджетних коштів проводиться у випадку:'''
* виявлення подання громадянами свідомо неправдивими відомостями у документах або приховання достовірних даних про доходи, майновий стан та інші обставини, що впливають на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру;
* виявлення помилки у розрахунку розміру призначеної соціальної допомоги;
* у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний період допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

== Припинення виплати раніше призначеної соціальної допомоги ==

'''Виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:'''

* якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості,''' що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, або '''встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід ('''винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
* '''у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості''' або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни. Виплата державної соціальної допомоги продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання на підставі електронної особової справи отримувача такої допомоги, а для отримувачів державної соціальної допомоги, які зверталися за її призначенням раніше та на яких не сформовано електронної особової справи, - на підставі особової справи в електронному вигляді, зокрема сформованої з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
* '''за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї''' - з місяця, що настає за місяцем її подання;
* '''якщо реєстрацію особи (включеної до складу малозабезпеченої сім’ї) як безробітної припинено''' з причин, передбачених абзацами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим - двадцять першим, двадцять четвертим і двадцять п’ятим підпункту 1, підпунктами 2-4 пункту 32 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446] , - з місяця, що настає за місяцем, в якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
* якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 16 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям)].

== Заходи органів соціального захисту населення ==
Якщо малозабезпеченою сім’єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення:

# визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім’ї;
# повідомляють уповноваженому представнику малозабезпеченої сім’ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.

Суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги повертаються:

# отримувачем державної соціальної допомоги самостійно;
# за згодою отримувача державної соціальної допомоги у повному обсязі за рахунок її наступних виплат;
# за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок суми наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених сум державної соціальної допомоги такі суми стягуються в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 25 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям)].

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Малозабезпечені особи]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2026-03-17T17:51:13Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Громадянам забороняється ввозити в Україну» на Закон України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин"

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29 травня 2023 року № 3124-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку.

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч.1 ст.365 Митного кодексу України])'''.'''

Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3180 ч.1 ст.369 Митного кодексу України]).

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником — громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація за формою єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n20 п.8 Постанови]).

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації за формою єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A#n166 формою] згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює.

'''Митна декларація''' за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими;
* товари незалежно від їх митної вартості за бажанням декларанта.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
♦ особисті речі згідно з переліком, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3182 статтею 370 Митного кодексу України]: товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи на період поїздки; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина

♦ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 частина перша статті 374 Митного кодексу України]).

''Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;''

♦товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; ♦культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.2 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);

♦товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.3 ч.10 ст. 374 Митного кодексу України]);

♦товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.4 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);;

♦товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів;

♦транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами;

♦пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 стаття 374 Митного кодексу України]).

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 п.32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України]):

- спеціальних засобів індивідуального захисту;

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9669 підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України] , що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- товарів оборонного призначення визначених такими згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-20#n8 з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі"];

- товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, інші суб’єкти, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 (частина 32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4365 пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України]).

За рішенням Кабінету Міністрів України дозволяється пропуск через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети окремих товарів, щодо яких відповідними законами встановлені обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, без надання відповідних дозвільних документів та/або за відсутності відомостей про включення (виключення) таких товарів до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України - ''не застосовуються до товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, товарів військового призначення або товарів подвійного використання, радіоактивних матеріалів, небезпечних відходів.''

== Лікарські засоби ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
* у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті або інформаційній довідці на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та обов’язково засвідчених підписом та особистою печаткою лікаря. Печатка закладу охорони здоров’я на зазначених документах проставляється за її наявності; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 458]).

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

* в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.
Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 434]).

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3265 підпункт 1 пункту 2 статті 376 Митного кодексу України]).

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівкову валюту і банківські метали

* в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
* в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19#Text Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверждене постановою правління Національного банку України 02 січня 2019 року № 3])

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян. Порядок ввезення в Україну товарів гуманітарної допомоги встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text Законом України "Про гуманітарну допомогу"].

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1206-20#Text Законом України "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2026-03-17T17:10:53Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування)» на п.3 ч.10 ст. 374 Митного кодексу України

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29 травня 2023 року № 3124-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку.

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч.1 ст.365 Митного кодексу України])'''.'''

Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3180 ч.1 ст.369 Митного кодексу України]).

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником — громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація за формою єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n20 п.8 Постанови]).

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації за формою єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A#n166 формою] згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює.

'''Митна декларація''' за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими;
* товари незалежно від їх митної вартості за бажанням декларанта.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
♦ особисті речі згідно з переліком, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3182 статтею 370 Митного кодексу України]: товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи на період поїздки; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина

♦ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 частина перша статті 374 Митного кодексу України]).

''Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;''

♦товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; ♦культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.2 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);

♦товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.3 ч.10 ст. 374 Митного кодексу України]);

♦товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.4 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);;

♦товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів;

♦транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами;

♦пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 стаття 374 Митного кодексу України]).

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 п.32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України]):

- спеціальних засобів індивідуального захисту;

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9669 підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України] , що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- товарів оборонного призначення визначених такими згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-20#n8 з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі"];

- товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, інші суб’єкти, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 (частина 32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4365 пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України]).

За рішенням Кабінету Міністрів України дозволяється пропуск через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети окремих товарів, щодо яких відповідними законами встановлені обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, без надання відповідних дозвільних документів та/або за відсутності відомостей про включення (виключення) таких товарів до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України - ''не застосовуються до товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, товарів військового призначення або товарів подвійного використання, радіоактивних матеріалів, небезпечних відходів.''

== Лікарські засоби ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
* у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті або інформаційній довідці на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та обов’язково засвідчених підписом та особистою печаткою лікаря. Печатка закладу охорони здоров’я на зазначених документах проставляється за її наявності; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 458]).

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

* в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.
Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 434]).

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3265 підпункт 1 пункту 2 статті 376 Митного кодексу України]).

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівкову валюту і банківські метали

* в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
* в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19#Text Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверждене постановою правління Національного банку України 02 січня 2019 року № 3])

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян. Порядок ввезення в Україну товарів гуманітарної допомоги встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text Законом України "Про гуманітарну допомогу"].

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2026-03-17T16:32:27Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено текст у абзаці 3 відповідно до п.1 постанови № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану» Додано посилання у піддтемі «Порядок ввезення товарів» на ч.1 ст.365 Митного кодексу України Змінено текст у абзаці 1 піддтеми «Порядок ввезення товарів» відповідно до ч.1 ст.365 Митного кодексу України Додано посилання у піддтемі «Порядок ввезення товарів» на ч.1 ст.369 Митного кодексу України Змінено посилання у піддт

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29 травня 2023 року № 3124-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку.

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3156 ч.1 ст.365 Митного кодексу України])'''.'''

Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3180 ч.1 ст.369 Митного кодексу України]).

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником — громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація за формою єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#n20 п.8 Постанови]).

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації за формою єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A#n166 формою] згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації або її замінює.

'''Митна декларація''' за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими;
* товари незалежно від їх митної вартості за бажанням декларанта.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
♦ особисті речі згідно з переліком, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3182 статтею 370 Митного кодексу України]: товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи на період поїздки; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина

♦ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 частина перша статті 374 Митного кодексу України]).

''Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;''

♦товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; ♦культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.2 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);

♦товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.3] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч.10 ст.] 374 Митного кодексу України);

♦товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.4 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);;

♦товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів;

♦транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами;

♦пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 стаття 374 Митного кодексу України]).

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 п.32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України]):

- спеціальних засобів індивідуального захисту;

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9669 підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України] , що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- товарів оборонного призначення визначених такими згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-20#n8 з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі"];

- товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, інші суб’єкти, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 (частина 32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4365 пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України]).

За рішенням Кабінету Міністрів України дозволяється пропуск через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети окремих товарів, щодо яких відповідними законами встановлені обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, без надання відповідних дозвільних документів та/або за відсутності відомостей про включення (виключення) таких товарів до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України - ''не застосовуються до товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, товарів військового призначення або товарів подвійного використання, радіоактивних матеріалів, небезпечних відходів.''

== Лікарські засоби ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
* у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті або інформаційній довідці на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та обов’язково засвідчених підписом та особистою печаткою лікаря. Печатка закладу охорони здоров’я на зазначених документах проставляється за її наявності; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 458]).

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

* в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.
Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 434]).

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3265 підпункт 1 пункту 2 статті 376 Митного кодексу України]).

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівкову валюту і банківські метали

* в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
* в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19#Text Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверждене постановою правління Національного банку України 02 січня 2019 року № 3])

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян. Порядок ввезення в Україну товарів гуманітарної допомоги встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text Законом України "Про гуманітарну допомогу"].

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій

2026-01-13T09:39:33Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Способи подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно» на Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Змінено посилання у піддтемі «Способи подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно» на Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
== Загальні положення ==
'''У березні 2022 року''' Уряд запровадив збір та облік інформації про пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, нерухоме майно громадян України ''з метою подальшого застосування механізмів для поновлення порушених майнових прав осіб''.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380] було затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядок подання '''інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно''' внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України] (далі – '''Порядок''').

'''У лютому 2023 році''' прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"], який визначив порядок подання '''заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна'''.

Таким чином, після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Законом України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] до заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення об’єктів нерухомого майна визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядком].

== Хто може подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Фізичні та юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з '''19 лютого 2014 року''', що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n261 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], а саме:

▶ фізичні особи, які є:
* власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
* членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* спадкоємцями вищезазначених осіб; (підпункт перший пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку]).
▶ юридичні особи, які є:
* власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2_(%D0%9E%D0%A1%D0%91%D0%91) об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків], управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;
* спадкоємцями зазначених вище фізичних осіб;
* правонаступниками осіб, зазначених юридичних осіб (підпункт другий пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку]).
'''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''

# особи, до яких застосовано санкції відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції"];
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n689 розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України"] Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 частина третя статті 2 Закону]).

== Способи подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Згідно пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку] інформаційне повідомлення може бути подане:

● '''самостійно фізичною особою чи представником юридичної особи''':
# [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія);
# з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;
▶ Для подання інформаційного повідомлення '''фізичній особі''' необхідно:

- встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83 кваліфікованих електронних підпису] та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

- заповнити [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno інформаційне повідомлення], яке формується засобами Порталу Дія. Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.

▶ Для подання інформаційного повідомлення '''юридичною особою''' представнику юридичної особи необхідно:

- створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;

- заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія, та накласти кваліфікований електронний підпис представника юридичної особи.

Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.

● '''через адміністратора центру надання адміністративних послуг''' (далі - ЦНАП) '''або нотаріуса'''.
Для подання інформаційного повідомлення через адміністратора ЦНАП або нотаріуса необхідно звернутися до адміністратора ЦНАП або нотаріуса, який у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
# встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
# заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
# роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
'''Зверніть увагу!''' Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим ''у день його подання'' і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку]).
== Інформація, яку містить повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) для фізичних осіб - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;

2) для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:

* тип нерухомого майна;
* опис або назва об’єкта нерухомого майна;
* загальна площа нерухомого майна, площа забудови (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури), кількість поверхів. У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
* адреса (місцезнаходження) нерухомого майна та геопросторові координати (за наявності);
* номер документа, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт для об’єкта незавершеного будівництва;
* реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності);
* інформація про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
* інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
* форма власності нерухомого майна;
* стан пошкодженого майна (пошкоджено частково, придатно до експлуатації; непридатно до експлуатації; знищено повністю);

'''Важливо!''' Відомості про нерухоме майно отримуються/підтверджуються з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності) (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Перелік об’єктів нерухомого майна]''' щодо якого може бути подано інформаційне повідомлення визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 пунктом 3 Порядку].

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine проєкту Ради Європи]''''' [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine '''''«Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні»''''']</center>
|}

== Див. також ==
* [[Дистанційне обстеження знищених об’єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій]]
* [[Порядок документування пошкодження/знищення житла для оформлення компенсації]]
* [[Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
* [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]

Інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій

2026-01-13T09:05:14Z

Vladyslav.Yavirskyi: Додано посилання у піддтемі «Загальні положення» на Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Змінено посилання у піддтемі «Хто може подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно» на Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних акті

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
== Загальні положення ==
'''У березні 2022 року''' Уряд запровадив збір та облік інформації про пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, нерухоме майно громадян України ''з метою подальшого застосування механізмів для поновлення порушених майнових прав осіб''.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380] було затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядок подання '''інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно''' внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України] (далі – '''Порядок''').

'''У лютому 2023 році''' прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"], який визначив порядок подання '''заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна'''.

Таким чином, після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n2 Законом України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] до заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення об’єктів нерухомого майна визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядком].

== Хто може подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Фізичні та юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з '''19 лютого 2014 року''', що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n261 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], а саме:

▶ фізичні особи, які є:
* власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
* членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* спадкоємцями вищезазначених осіб; (підпункт перший пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку]).
▶ юридичні особи, які є:
* власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
* особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
* [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2_(%D0%9E%D0%A1%D0%91%D0%91) об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків], управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;
* спадкоємцями зазначених вище фізичних осіб;
* правонаступниками осіб, зазначених юридичних осіб (підпункт другий пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку]).
'''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''

# особи, до яких застосовано санкції відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції"];
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n689 розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України"] Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 частина третя статті 2 Закону]).

== Способи подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Згідно пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]інформаційне повідомлення може бути подане:

● '''самостійно фізичною особою чи представником юридичної особи''':
# [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія);
# з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;
▶ Для подання інформаційного повідомлення '''фізичній особі''' необхідно:

- встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованих електронних підпису]] та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

- заповнити [https://diia.gov.ua/services/poshkodzhene-majno інформаційне повідомлення], яке формується засобами Порталу Дія. Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.

▶ Для подання інформаційного повідомлення '''юридичною особою''' представнику юридичної особи необхідно:

- створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;

- заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія, та накласти кваліфікований електронний підпис представника юридичної особи.

Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.

● '''через адміністратора центру надання адміністративних послуг''' (далі - ЦНАП) '''або нотаріуса'''.
Для подання інформаційного повідомлення через адміністратора ЦНАП або нотаріуса необхідно звернутися до адміністратора ЦНАП або нотаріуса, який у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
# встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
# заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
# роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
'''Зверніть увагу!''' Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим ''у день його подання'' і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).
== Інформація, яку містить повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно ==
Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) для фізичних осіб - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;

2) для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:

* тип нерухомого майна;
* опис або назва об’єкта нерухомого майна;
* загальна площа нерухомого майна, площа забудови (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури), кількість поверхів. У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
* адреса (місцезнаходження) нерухомого майна та геопросторові координати (за наявності);
* номер документа, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт для об’єкта незавершеного будівництва;
* реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності);
* інформація про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
* інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
* форма власності нерухомого майна;
* стан пошкодженого майна (пошкоджено частково, придатно до експлуатації; непридатно до експлуатації; знищено повністю);

'''Важливо!''' Відомості про нерухоме майно отримуються/підтверджуються з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності) (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#top Порядку]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Перелік об’єктів нерухомого майна]''' щодо якого може бути подано інформаційне повідомлення визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 пунктом 3 Порядку].

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine проєкту Ради Європи]''''' [https://www.coe.int/uk/web/kyiv/facilitating-housing-solutions-for-the-war-affected-people-in-ukraine '''''«Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні»''''']</center>
|}

== Див. також ==
* [[Дистанційне обстеження знищених об’єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій]]
* [[Порядок документування пошкодження/знищення житла для оформлення компенсації]]
* [[Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
* [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]

Правовий режим земель природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного значення

2025-12-08T19:14:10Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Порядок створення територій та об’єктів ПЗФ» на ст. 51, 52, 53 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. Змінено посилання у піддтемі «Обмеження та обтяження щодо використання земель ПЗФ» на ст. 110 ЗК України. Змінено посилання у піддтемі «Землі іншого природоохоронного призначення» на ст. 46, 112 ЗК України. Змінено посилання у піддтемі «Землі іншого природоохоронного призначення» на розділ IV, ст. 40, 55 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" Дод

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text Закон України "Про екологічну мережу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затверджене наказом Міністерства навколишнього природнього середовища України від 29 березня 1994 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»]
== Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ==
Правовий режим земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) та іншого природоохоронного призначення - це встановлений правовими нормами порядок охорони земель, передбачає збереження і відтворення, а також використання за цільовим призначенням земель різних форм власності, забезпечення охорони прав всіх суб'єктів на ці землі, здійснення управління землями і забезпечення контролю за дотриманням законодавства та застосування відповідальності за його порушення.

Поняття та правовий статус земель природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 Глава 7 Земельного кодексу України]. Правовий статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду регулюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 статтями 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 14]), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text «Про природно-заповідний фонд України»]. Об'єктам природно-заповідного фонду присвячена також Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177/94-%D0%B2%D1%80#Text постановою Верховної Ради України від 22.09.1994 № 177/94-ВР], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.2000 № 1989-III].

До земель природо-заповідного фонду включаються території та об’єкти, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 ст. 44 ЗК України], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Обмеження щодо передачі деяких об’єктів у приватну власність передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 статтями 83], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 84 ЗК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n28 ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Порядок створення та оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Законом України «Про природно-заповідний фонд України»].

Зазначеним Законом визначено категорії об'єктів природно-заповідного фонду, кожна з яких має особливості правового статусу, порядку організації і функціонування, режиму використання земель природних територій та об'єктів.

Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 20], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 125], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 126 ЗК України].

Зміна меж, категорії, скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1409 глави 22 ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n417 ст.ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]. Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 ст. 150 ЗК України].

Контроль за забезпеченням режиму земель природно-заповідного фонду здійснюється органами та особами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1768 Главою 32 ЗК України].

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду може наступати кримінальна, адміністративна та цивільна відповідальність.
== Поняття земель природно-заповідного фонду ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n407 ст. 43 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 1 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

== Склад земель природно-заповідного фонду ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 ст. 44 ЗК України], «До складу земель природно-заповідного фонду входять природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об´єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва)».

Також, аналогічний за обсягом перелік наведений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 2 ст. 61 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»].

Класифікація об´єктів природно-заповідного фонду (а отже, і земель фонду) наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»], де передбачений поділ об´єктів не лише на природні та штучні, а і на об´єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також поділ залежно від походження та інших особливостей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ч. ч. 2-4 статті]):

«Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
* заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

* пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Правовий режим кожного із об´єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо їх зонування тощо, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n138 розділом III] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n139 ст. ст.. 14-38]) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n138 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»]. Положення Закону деталізуються у положеннях про конкретні об´єкти природно-заповідного фонду та охоронних зобов´язаннях на них.
== Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду ==
Особливість правового режиму земель природно-заповідного фонду полягає в:

Забороні здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об'єктів природно-заповідного фонду; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 7], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n76 9] та ін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Встановленні особливого порядку оголошення територій об'єктами природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n417 ст.ст. 51-55 Закону "Про природно-заповідний фонд України"]).

Створення об'єктів природно-заповідного фонду регламентується також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]

Здійснюється внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення (наприклад, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n173 ст. 18 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] територія біосферного заповідника поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів). Зонування здійснюється відповідно до положень про конкретні об'єкти природно-заповідного фонду.

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду встановлена посилена відповідальність: у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] передбачена кримінальна відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1680 ст. 252] "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду", вчинення злочину на території природно-заповідного фонду є кваліфікуючою ознакою складу злочину "Порушення правил охорони або використання надр" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1616 ст. 240]) та конститутивною ознакою складів злочину "Незаконна порубка лісу" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246]) та "Незаконне полювання" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1661 ст. 248]), Встановлена також адміністративна відповідальність за порушення режиму об'єктів природно-заповідного фонду - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n620 ст. 91 КУпАП] "Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду" Вчинення правопорушення на території об'єкта природно-заповідного фонду є підставою для застосування адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n478 ч. 2 ст. 77-1 КУпАП] "Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків." [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n537 Ст. 65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] встановлює особливості застосування цивільної відповідальності - шкода стягується на основі кадастрово-екологічної оцінки та спеціальних такс.
== Права власності на землі природно-заповідного фонду ==
Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n411 Стаття 45 Земельного кодексу України] передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ч. 3 ст. 83] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 ч. 4 статті 84 ЗК України] до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n411 частини 2 статті 45 ЗК України] порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Таким законом, який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів, на сьогодні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р.]

Із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n28 частини 1 статті 4 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу та можуть перебувати лише у державній власності, що фактично і передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 статтею 84 ЗК України].

Землі, на яких знаходяться регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі, включені до складу, але не надані національним природним паркам, землі, на яких знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу (державній власності), так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (комунальній чи приватній).

Землі, на яких знаходяться ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], не підлягають приватизації, тобто можуть перебувати або у державній, або у комунальній власності.

Землі, на яких знаходяться штучно створені об‘єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва) можуть перебувати у приватній власності, якщо ці об‘єкти були створені на приватизованих у встановленому порядку землях.

Отже, чинне земельне законодавство не передбачає можливості і не встановлює порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n411 статті 45 ЗК України], яка передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати, зокрема, у приватній власності, ми розуміємо таким чином, що громадяни у встановленому законодавством порядку можуть створити на належних їм на праві власності земельних ділянках ряд об‘єктів природно-заповідного фонду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], і тоді земельні ділянки, на яких вони розміщені, перебуватимуть у приватній власності (при цьому зміниться і цільове призначення земельної ділянки (чи її частини) і вона буде відноситись до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Частина 2 статті 20 ЗК України] передбачає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які, зокрема, приймають рішення про створення об‘єктів природоохоронного призначення.

Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо створення чи оголошення територій та об‘єктів природно-заповідного фонду передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 статтею 53 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”].

Проте, і за цих умов слід пам’ятати, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n766 п. 1 ст. 91 ЗК України] забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням є обов‘язком власників земельних ділянок.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n76 статті 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, законодавство допускає додаткові види використання земель природно-заповідного фонду: для заготівлі деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливства, рибальства та інші види використання, однак усі види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об‘єктів природно-заповідного фонду та встановленому для них правовому режиму. Цим, відповідно, і визначено межі права власності та права користування такими земельними ділянками.
== Порядок створення територій та об’єктів ПЗФ ==
Рішення про створення об'єктів ПЗФ України, зміну меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів ПЗФ України є юридично значущими рішеннями, які визначають правовий режим охорони та фінансування таких об'єктів, впливають на форму їх власності, можуть бути предметом судового оскарження.

Створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України складається з таких етапів:

1. Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n417 ст. 51. ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

2. Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n422 ст. 52 ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

3. Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 ст. 53 ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України можуть здійснюватися підрозділами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими зацікавленими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкта ПЗФ України певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об'єктів ПЗФ України.

Вказане клопотання із додатками подається до державних органів, уповноважених проводити їхній попередній розгляд: щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення - Мінприроди; щодо територій та об'єктів місцевого значення - органи Мінприроди на місцях.

Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється Мінприроди або його територіальним органами у місячний строк.

У разі схвалення клопотань Мінприроди та його органами на місцях проводиться їхнє погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На підставі результатів погодження клопотань Мінприроди забезпечує розробку спеціалізованими проєктними та науковими установами проєктів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проєктів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами Мінприроди на місцях.

Забезпечення розробки проєктів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручене зацікавленим державним органам чи установам. Розроблені проєкти створення територій та об'єктів ПЗФ України передаються Мінприроди чи його органами на місцях органам, уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України.

Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон здійснюється:
* Президентом України стосовно створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами стосовно організації чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів ПЗФ.
Цього порядку повинні неухильно дотримуватися усі суб'єкти, а його недотримання може стати підставою для скасування рішення про створення таких об'єктів.

Отже, територія з визначеними межами отримує статус природно-заповідного фонду після прийняття рішення про створення певного виду ПЗФ. Після цього залежно від виду ПЗФ вся територія ПЗФ може стати ділянкою, що винесена в натуру, внесена у Земельний кадастр та отримала окрему категорію земель — землі ПЗФ та іншого природоохоронного призначення.

Слід зазначити, що на місцевості землі ПЗФ ніяк не визначаються, а ось щодо територій ПЗФ, то є вимоги до їхнього відзначення та інформування.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 березня 1994 р. № 30 затверджене Положення «Про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України]. Також було внесено зміни до вищезазначеного наказу, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-18#Text Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 205 від 13.06.2018 року «Про внесення змін до наказу Мінприроди України від 29 березня 1994 року № 30»]

Відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Положення], а саме змін до нього встановлюються державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об’єктів), що направлена на інформування населення та природокористувачів про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони цих територій (об’єктів) природно-заповідного фонду. Головним завданням встановлення інформаційних та охоронних знаків є забезпечення інформованості та природоохоронне виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій. До числа основних вимог, що ставляться перед системою інформаційних та охоронних знаків, відносяться: інформативність, наочність, одноманітність, естетичність та логічність розміщення.

Інформативність знаків дозволяє попередити природокористувача про наявність, категорію та межі природно-заповідних об'єктів, про їх підпорядкування. Найбільше інформативне навантаження несуть інформаційні щити, на яких в картографічній та текстовій формі подається максимум відомостей про об'єкт. Інформативність знаків забезпечується також правильним вибором місця їх установлення. Наочність - обов'язкова умова охоронних знаків. Вони повинні розміщуватись в місцях найбільш можливої появи відвідувачів, бути помітними на місцевості. Одноманітність інформаційних та охоронних знаків дозволяє виділити їх і розуміти зміст в різних регіонах країни. Естетичність знаків передбачає, що вони мають бути художньо виконані і органічно вписуватись в природний ландшафт. Логічність розміщення на місцевості має на увазі розстановку знаків там, де вони принесуть найбільше користі. До числа основних вимог відносяться також: технологічність, яка досягається простотою виготовлення та установлення на місцевості, доцільність та економічність.

Таким чином, законодавець зазначає, що, не зважаючи на те у чиїй власності чи користуванні перебуває земельна ділянка під територією чи об’єктом ПЗФ, усі повинні дотримуватися правового режиму використання ПЗФ; про що інформується населення, а також юридичні особи.
== Обмеження та обтяження щодо використання земель ПЗФ ==
Закон зазначає, що оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їхніх власників або користувачів. Однак, на території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни їхнього первісного стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їхньої охорони та збереження.

В свою чергу положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2512 ч.2 статті 46-1 ЗК України] зазначає, що особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій, об’єктів землі, земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення. Тому необхідно взяти до уваги, що обмеження поширюються не тільки на самі землі ПЗФ, але й на особливе використання об'єктів, які не входять до природно заповідного фонду, але розташовані на його території.

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення належать до особливо цінних земель, що передбачає ряд обмежень. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n928 ст. 110 ЗК України] на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, поділ чи об’єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n937 ст. 111 ЗК України], обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором.

Під час створення пам’ятки природи визначається територія, що необхідна для її охорони. Проєкт створення пам’ятки природи є підставою для нанесення на кадастрову карту обмежень та обтяжень щодо користування територією, необхідною для охорони пам’ятки. Додатково для охорони власник та користувач цієї території, яка необхідна для охорони пам’ятки природи, отримує охоронне зобов’язання (відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказу Міністрерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 р. № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»])

Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і проєктах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Витрати, пов’язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення для розміщення Національного військового меморіального кладовища.

У разі необхідності проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду зазначених категорій, можуть виділятися кошти:
* державного бюджету — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Викуп земельних ділянок, що перебувають у приватній та комунальній власності, для суспільних потреб під території та об’єкти природно-заповідного фонду здійснюється в порядку, визначеному законом, за рахунок:
* державного бюджету України — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Таким чином, власник чи користувач земельної ділянки, на території якої знаходиться пам’ятка природи, повинен враховувати охоронні зобов’язання, дотримуватись встановленого режиму для території (об’єкта) ПЗФ, не здійснювати у межах території (об’єкта) ПЗФ забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об’єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об’єкта) ПЗФ, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об’єкта) ПЗФ.

== Землі іншого природоохоронного призначення ==
Якщо склад земель «природно-заповідного фонду», їх правовий режим детально визначається чинним законодавством, то з землями «іншого природоохоронного призначення» зовсім протилежна ситуація.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n414 ч. 1 ст. 46 Земельного кодексу України], до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Отже, законодавство визначає землі "іншого природоохоронного призначення" дуже нечітко, у законодавстві відсутня конкретизація цих земель і не визначено порядок віднесення земель до цієї категорії. Крім того, відсутній закон, до якого відсилає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n414 ч. 3 ст. 46 ЗК України], який, за задумом законодавця, повинен визначати правовий режим саме цих земель. На жаль, законом також не встановлено правових ознак, яким повинен відповідати об’єкт, що має особливу наукову цінність.

Аналізуючи чинне законодавство на предмет виявлення земель, що через свій природоохоронний режим можна було б віднести до земель "іншого природоохоронного призначення", до таких земель слід віднести охоронні зони, що встановлюються навколо об´єктів природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n951 п. "а" ч. 1 ст. 112 ЗК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n328 розділ IV ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Території цих зон не належать до земель природно-заповідного фонду, проте мають особливий природоохоронний режим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n333 ст. 40 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n453 ст. 55 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"] передбачає можливість резервування цінних природних територій для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму. Ці території не можна віднести до земель природно-заповідного фонду, проте вони мають специфічний природоохоронний режим, що дозволяє віднести їх до земель іншого природоохоронного призначення.

До земель іншого природоохоронного призначення також можна віднести водно-болотні угіддя, визначені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_031#Text Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів].

В перспективі велике значення для виконання природоохоронних завдань матиме створювана в Україні екологічна мережа (екомережа). Відповідно, включені до її складу землі, що не належать до земель природно-заповідного фонду, можна розглядати як землі іншого природо-охоронного призначення.

Правовою основою для формування екологічної мережі в Україні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text ЗУ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" від 21.09.2000 р.]

Закон передбачає проєктування екомережі шляхом розроблення зведеної схеми планування екомережі України, регіональних та місцевих схем планування екомережі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#n87 ст.ст. 14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#n94 15 ЗУ "Про екологічну мережу України"]). Об´єкти екомережі включаються до переліків (1) ключових територій, (2) буферних зон, (3) сполучних територій, (4) відновлюваних територій екомережі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#n100 ст. 16 ЗУ "Про екологічну мережу України"]). Порядок включення територій до переліків об´єктів екомережі повинен визначити KM України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#n107 ч. 2 ст. 17 Закону]). Поки що цього не відбулося.

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#n43 ч. 1 ст. 6 Закону], включення територій та об´єктів до переліку територій та об´єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника чи користувача".

Варто наголосити, що на даний час положення законодавства про екологічну мережу практично не реалізуються, незважаючи на їхній надзвичайно великий потенціал для справи охорони природних комплексів та екологічних систем.

На даний час форм або зразків спеціальних "межових або інформаційних" знаків для позначення земель "іншого природоохоронного призначення" законодавством не встановлено, тому поки що інформаційні знаки можуть встановлюватися у довільній формі, а при встановленні меж використовуються "звичайні" межові знаки.

== Землі природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3536 статті 46-2 Земельного кодексу України], землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України у розмірах, передбачених цим Кодексом, у встановленому законом порядку виводяться із складу природно-заповідного фонду та передаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для здійснення будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Правовий режим земель природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного значення

2025-12-08T17:52:40Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Права власності на землі природно-заповідного фонду» на статтю 45, 83, 84, 91 Земельного кодексу України. Змінено посилання у піддтемі «Права власності на землі природно-заповідного фонду» на частину 1 статті 4, 53, 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. Змінено посилання у піддтемі «Права власності на землі природно-заповідного фонду» на частину 2 статті 20 ЗК України.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text Закон України "Про екологічну мережу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затверджене наказом Міністерства навколишнього природнього середовища України від 29 березня 1994 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»]
== Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ==
Правовий режим земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) та іншого природоохоронного призначення - це встановлений правовими нормами порядок охорони земель, передбачає збереження і відтворення, а також використання за цільовим призначенням земель різних форм власності, забезпечення охорони прав всіх суб'єктів на ці землі, здійснення управління землями і забезпечення контролю за дотриманням законодавства та застосування відповідальності за його порушення.

Поняття та правовий статус земель природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 Глава 7 Земельного кодексу України]. Правовий статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду регулюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 статтями 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 14]), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text «Про природно-заповідний фонд України»]. Об'єктам природно-заповідного фонду присвячена також Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177/94-%D0%B2%D1%80#Text постановою Верховної Ради України від 22.09.1994 № 177/94-ВР], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.2000 № 1989-III].

До земель природо-заповідного фонду включаються території та об’єкти, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 ст. 44 ЗК України], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Обмеження щодо передачі деяких об’єктів у приватну власність передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 статтями 83], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 84 ЗК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n28 ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Порядок створення та оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Законом України «Про природно-заповідний фонд України»].

Зазначеним Законом визначено категорії об'єктів природно-заповідного фонду, кожна з яких має особливості правового статусу, порядку організації і функціонування, режиму використання земель природних територій та об'єктів.

Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 20], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 125], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 126 ЗК України].

Зміна меж, категорії, скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1409 глави 22 ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n417 ст.ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]. Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 ст. 150 ЗК України].

Контроль за забезпеченням режиму земель природно-заповідного фонду здійснюється органами та особами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1768 Главою 32 ЗК України].

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду може наступати кримінальна, адміністративна та цивільна відповідальність.
== Поняття земель природно-заповідного фонду ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n407 ст. 43 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 1 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

== Склад земель природно-заповідного фонду ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 ст. 44 ЗК України], «До складу земель природно-заповідного фонду входять природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об´єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва)».

Також, аналогічний за обсягом перелік наведений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 2 ст. 61 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»].

Класифікація об´єктів природно-заповідного фонду (а отже, і земель фонду) наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»], де передбачений поділ об´єктів не лише на природні та штучні, а і на об´єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також поділ залежно від походження та інших особливостей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ч. ч. 2-4 статті]):

«Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
* заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

* пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Правовий режим кожного із об´єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо їх зонування тощо, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n138 розділом III] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n139 ст. ст.. 14-38]) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n138 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»]. Положення Закону деталізуються у положеннях про конкретні об´єкти природно-заповідного фонду та охоронних зобов´язаннях на них.
== Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду ==
Особливість правового режиму земель природно-заповідного фонду полягає в:

Забороні здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об'єктів природно-заповідного фонду; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 7], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n76 9] та ін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Встановленні особливого порядку оголошення територій об'єктами природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n417 ст.ст. 51-55 Закону "Про природно-заповідний фонд України"]).

Створення об'єктів природно-заповідного фонду регламентується також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]

Здійснюється внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення (наприклад, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n173 ст. 18 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] територія біосферного заповідника поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів). Зонування здійснюється відповідно до положень про конкретні об'єкти природно-заповідного фонду.

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду встановлена посилена відповідальність: у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] передбачена кримінальна відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1680 ст. 252] "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду", вчинення злочину на території природно-заповідного фонду є кваліфікуючою ознакою складу злочину "Порушення правил охорони або використання надр" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1616 ст. 240]) та конститутивною ознакою складів злочину "Незаконна порубка лісу" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246]) та "Незаконне полювання" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1661 ст. 248]), Встановлена також адміністративна відповідальність за порушення режиму об'єктів природно-заповідного фонду - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n620 ст. 91 КУпАП] "Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду" Вчинення правопорушення на території об'єкта природно-заповідного фонду є підставою для застосування адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n478 ч. 2 ст. 77-1 КУпАП] "Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків." [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n537 Ст. 65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] встановлює особливості застосування цивільної відповідальності - шкода стягується на основі кадастрово-екологічної оцінки та спеціальних такс.
== Права власності на землі природно-заповідного фонду ==
Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n411 Стаття 45 Земельного кодексу України] передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ч. 3 ст. 83] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 ч. 4 статті 84 ЗК України] до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n411 частини 2 статті 45 ЗК України] порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Таким законом, який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів, на сьогодні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р.]

Із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n28 частини 1 статті 4 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу та можуть перебувати лише у державній власності, що фактично і передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 статтею 84 ЗК України].

Землі, на яких знаходяться регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі, включені до складу, але не надані національним природним паркам, землі, на яких знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу (державній власності), так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (комунальній чи приватній).

Землі, на яких знаходяться ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], не підлягають приватизації, тобто можуть перебувати або у державній, або у комунальній власності.

Землі, на яких знаходяться штучно створені об‘єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва) можуть перебувати у приватній власності, якщо ці об‘єкти були створені на приватизованих у встановленому порядку землях.

Отже, чинне земельне законодавство не передбачає можливості і не встановлює порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n411 статті 45 ЗК України], яка передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати, зокрема, у приватній власності, ми розуміємо таким чином, що громадяни у встановленому законодавством порядку можуть створити на належних їм на праві власності земельних ділянках ряд об‘єктів природно-заповідного фонду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], і тоді земельні ділянки, на яких вони розміщені, перебуватимуть у приватній власності (при цьому зміниться і цільове призначення земельної ділянки (чи її частини) і вона буде відноситись до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 Частина 2 статті 20 ЗК України] передбачає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які, зокрема, приймають рішення про створення об‘єктів природоохоронного призначення.

Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо створення чи оголошення територій та об‘єктів природно-заповідного фонду передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n439 статтею 53 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”].

Проте, і за цих умов слід пам’ятати, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n766 п. 1 ст. 91 ЗК України] забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням є обов‘язком власників земельних ділянок.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n76 статті 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, законодавство допускає додаткові види використання земель природно-заповідного фонду: для заготівлі деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливства, рибальства та інші види використання, однак усі види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об‘єктів природно-заповідного фонду та встановленому для них правовому режиму. Цим, відповідно, і визначено межі права власності та права користування такими земельними ділянками.
== Порядок створення територій та об’єктів ПЗФ ==
Рішення про створення об'єктів ПЗФ України, зміну меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів ПЗФ України є юридично значущими рішеннями, які визначають правовий режим охорони та фінансування таких об'єктів, впливають на форму їх власності, можуть бути предметом судового оскарження.

Створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України складається з таких етапів:

1. Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 51. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

2. Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

3. Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон (ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України можуть здійснюватися підрозділами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими зацікавленими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкта ПЗФ України певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об'єктів ПЗФ України.

Вказане клопотання із додатками подається до державних органів, уповноважених проводити їхній попередній розгляд: щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення - Мінприроди; щодо територій та об'єктів місцевого значення - органи Мінприроди на місцях.

Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється Мінприроди або його територіальним органами у місячний строк.

У разі схвалення клопотань Мінприроди та його органами на місцях проводиться їхнє погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На підставі результатів погодження клопотань Мінприроди забезпечує розробку спеціалізованими проєктними та науковими установами проєктів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проєктів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами Мінприроди на місцях.

Забезпечення розробки проєктів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручене зацікавленим державним органам чи установам. Розроблені проєкти створення територій та об'єктів ПЗФ України передаються Мінприроди чи його органами на місцях органам, уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України.

Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон здійснюється:
* Президентом України стосовно створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами стосовно організації чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів ПЗФ.
Цього порядку повинні неухильно дотримуватися усі суб'єкти, а його недотримання може стати підставою для скасування рішення про створення таких об'єктів.

Отже, територія з визначеними межами отримує статус природно-заповідного фонду після прийняття рішення про створення певного виду ПЗФ. Після цього залежно від виду ПЗФ вся територія ПЗФ може стати ділянкою, що винесена в натуру, внесена у Земельний кадастр та отримала окрему категорію земель — землі ПЗФ та іншого природоохоронного призначення.

Слід зазначити, що на місцевості землі ПЗФ ніяк не визначаються, а ось щодо територій ПЗФ, то є вимоги до їхнього відзначення та інформування.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 березня 1994 р. № 30 затверджене Положення «Про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України]. Також було внесено зміни до вищезазначеного наказу, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-18#Text Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 205 від 13.06.2018 року «Про внесення змін до наказу Мінприроди України від 29 березня 1994 року № 30»]

Відповідно до цього Положення, а саме змін до нього встановлюються державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об’єктів), що направлена на інформування населення та природокористувачів про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони цих територій (об’єктів) природно-заповідного фонду. Головним завданням встановлення інформаційних та охоронних знаків є забезпечення інформованості та природоохоронне виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій. До числа основних вимог, що ставляться перед системою інформаційних та охоронних знаків, відносяться: інформативність, наочність, одноманітність, естетичність та логічність розміщення.

Інформативність знаків дозволяє попередити природокористувача про наявність, категорію та межі природно-заповідних об'єктів, про їх підпорядкування. Найбільше інформативне навантаження несуть інформаційні щити, на яких в картографічній та текстовій формі подається максимум відомостей про об'єкт. Інформативність знаків забезпечується також правильним вибором місця їх установлення. Наочність - обов'язкова умова охоронних знаків. Вони повинні розміщуватись в місцях найбільш можливої появи відвідувачів, бути помітними на місцевості. Одноманітність інформаційних та охоронних знаків дозволяє виділити їх і розуміти зміст в різних регіонах країни. Естетичність знаків передбачає, що вони мають бути художньо виконані і органічно вписуватись в природний ландшафт. Логічність розміщення на місцевості має на увазі розстановку знаків там, де вони принесуть найбільше користі. До числа основних вимог відносяться також: технологічність, яка досягається простотою виготовлення та установлення на місцевості, доцільність та економічність.

Таким чином, законодавець зазначає, що, не зважаючи на те у чиїй власності чи користуванні перебуває земельна ділянка під територією чи об’єктом ПЗФ, усі повинні дотримуватися правового режиму використання ПЗФ; про що інформується населення, а також юридичні особи.
== Обмеження та обтяження щодо використання земель ПЗФ ==
Закон зазначає, що оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їхніх власників або користувачів. Однак, на території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни їхнього первісного стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їхньої охорони та збереження.

В свою чергу положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2512 ч.2 статті 46-1] ЗК України зазначає, що особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій, об’єктів землі, земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення. Тому необхідно взяти до уваги, що обмеження поширюються не тільки на самі землі ПЗФ, але й на особливе використання об'єктів, які не входять до природно заповідного фонду, але розташовані на його території.

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення належать до особливо цінних земель, що передбачає ряд обмежень. Так, відповідно до ст. 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, поділ чи об’єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Відповідно до ст. 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором.

Під час створення пам’ятки природи визначається територія, що необхідна для її охорони. Проєкт створення пам’ятки природи є підставою для нанесення на кадастрову карту обмежень та обтяжень щодо користування територією, необхідною для охорони пам’ятки. Додатково для охорони власник та користувач цієї території, яка необхідна для охорони пам’ятки природи, отримує охоронне зобов’язання (відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказу Міністрерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 р. № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»])

Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і проєктах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Витрати, пов’язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення для розміщення Національного військового меморіального кладовища.

У разі необхідності проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду зазначених категорій, можуть виділятися кошти:
* державного бюджету — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Викуп земельних ділянок, що перебувають у приватній та комунальній власності, для суспільних потреб під території та об’єкти природно-заповідного фонду здійснюється в порядку, визначеному законом, за рахунок:
* державного бюджету України — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Таким чином, власник чи користувач земельної ділянки, на території якої знаходиться пам’ятка природи, повинен враховувати охоронні зобов’язання, дотримуватись встановленого режиму для території (об’єкта) ПЗФ, не здійснювати у межах території (об’єкта) ПЗФ забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об’єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об’єкта) ПЗФ, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об’єкта) ПЗФ.

== Землі іншого природоохоронного призначення ==
Якщо склад земель «природно-заповідного фонду», їх правовий режим детально визначається чинним законодавством, то з землями «іншого природоохоронного призначення» зовсім протилежна ситуація.

Згідно ч. 1 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Отже, законодавство визначає землі "іншого природоохоронного призначення" дуже нечітко, у законодавстві відсутня конкретизація цих земель і не визначено порядок віднесення земель до цієї категорії. Крім того, відсутній закон, до якого відсилає ч. 3 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], який, за задумом законодавця, повинен визначати правовий режим саме цих земель. На жаль, законом також не встановлено правових ознак, яким повинен відповідати об’єкт, що має особливу наукову цінність.

Аналізуючи чинне законодавство на предмет виявлення земель, що через свій природоохоронний режим можна було б віднести до земель "іншого природоохоронного призначення", до таких земель слід віднести охоронні зони, що встановлюються навколо об´єктів природно-заповідного фонду (п. "а" ч. 1 ст. 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Території цих зон не належать до земель природно-заповідного фонду, проте мають особливий природоохоронний режим (ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Також ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"] передбачає можливість резервування цінних природних територій для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму. Ці території не можна віднести до земель природно-заповідного фонду, проте вони мають специфічний природоохоронний режим, що дозволяє віднести їх до земель іншого природоохоронного призначення.

До земель іншого природоохоронного призначення також можна віднести водно-болотні угіддя, визначені відповідно до Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів.

В перспективі велике значення для виконання природоохоронних завдань матиме створювана в Україні екологічна мережа (екомережа). Відповідно, включені до її складу землі, що не належать до земель природно-заповідного фонду, можна розглядати як землі іншого природо-охоронного призначення.

Правовою основою для формування екологічної мережі в Україні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text ЗУ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" від 21.09.2000 р.]

Закон передбачає проєктування екомережі шляхом розроблення зведеної схеми планування екомережі України, регіональних та місцевих схем планування екомережі (ст.ст. 14, 15 Закону). Об´єкти екомережі включаються до переліків (1) ключових територій, (2) буферних зон, (3) сполучних територій, (4) відновлюваних територій екомережі
(ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text ЗУ "Про екологічну мережу"]). Порядок включення територій до переліків об´єктів екомережі повинен визначити KM України
(ч. 2 ст. 17 Закону). Поки що цього не відбулося.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону, включення територій та об´єктів до переліку територій та об´єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника чи користувача".

Варто наголосити, що на даний час положення законодавства про екологічну мережу практично не реалізуються, незважаючи на їхній надзвичайно великий потенціал для справи охорони природних комплексів та екологічних систем.

На даний час форм або зразків спеціальних "межових або інформаційних" знаків для позначення земель "іншого природоохоронного призначення" законодавством не встановлено, тому поки що інформаційні знаки можуть встановлюватися у довільній формі, а при встановленні меж використовуються "звичайні" межові знаки.

== Землі природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3536 статті 46-2] Земельного кодексу України землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України у розмірах, передбачених цим Кодексом, у встановленому законом порядку виводяться із складу природно-заповідного фонду та передаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для здійснення будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Правовий режим земель природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного значення

2025-12-08T17:01:27Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду» на статті 7, 9 та ін ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" Змінено посилання у піддтемі «Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду» на статті 51-55 Закону "Про природно-заповідний фонд України". Змінено посилання у піддтемі «Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду» на статтю 18 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Додано посилання у підд

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text Закон України "Про екологічну мережу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затверджене наказом Міністерства навколишнього природнього середовища України від 29 березня 1994 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»]
== Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ==
Правовий режим земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) та іншого природоохоронного призначення - це встановлений правовими нормами порядок охорони земель, передбачає збереження і відтворення, а також використання за цільовим призначенням земель різних форм власності, забезпечення охорони прав всіх суб'єктів на ці землі, здійснення управління землями і забезпечення контролю за дотриманням законодавства та застосування відповідальності за його порушення.

Поняття та правовий статус земель природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 Глава 7 Земельного кодексу України]. Правовий статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду регулюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 статтями 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 14]), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text «Про природно-заповідний фонд України»]. Об'єктам природно-заповідного фонду присвячена також Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177/94-%D0%B2%D1%80#Text постановою Верховної Ради України від 22.09.1994 № 177/94-ВР], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.2000 № 1989-III].

До земель природо-заповідного фонду включаються території та об’єкти, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 ст. 44 ЗК України], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Обмеження щодо передачі деяких об’єктів у приватну власність передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 статтями 83], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 84 ЗК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n28 ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Порядок створення та оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Законом України «Про природно-заповідний фонд України»].

Зазначеним Законом визначено категорії об'єктів природно-заповідного фонду, кожна з яких має особливості правового статусу, порядку організації і функціонування, режиму використання земель природних територій та об'єктів.

Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 20], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 125], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 126 ЗК України].

Зміна меж, категорії, скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1409 глави 22 ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n417 ст.ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]. Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 ст. 150 ЗК України].

Контроль за забезпеченням режиму земель природно-заповідного фонду здійснюється органами та особами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1768 Главою 32 ЗК України].

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду може наступати кримінальна, адміністративна та цивільна відповідальність.
== Поняття земель природно-заповідного фонду ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n407 ст. 43 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 1 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

== Склад земель природно-заповідного фонду ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 ст. 44 ЗК України], «До складу земель природно-заповідного фонду входять природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об´єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва)».

Також, аналогічний за обсягом перелік наведений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 2 ст. 61 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»].

Класифікація об´єктів природно-заповідного фонду (а отже, і земель фонду) наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»], де передбачений поділ об´єктів не лише на природні та штучні, а і на об´єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також поділ залежно від походження та інших особливостей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ч. ч. 2-4 статті]):

«Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
* заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

* пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Правовий режим кожного із об´єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо їх зонування тощо, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n138 розділом III] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n139 ст. ст.. 14-38]) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n138 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»]. Положення Закону деталізуються у положеннях про конкретні об´єкти природно-заповідного фонду та охоронних зобов´язаннях на них.
== Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду ==
Особливість правового режиму земель природно-заповідного фонду полягає в:

Забороні здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об'єктів природно-заповідного фонду; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (ст.ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 7], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n76 9] та ін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Встановленні особливого порядку оголошення територій об'єктами природно-заповідного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n417 ст.ст. 51-55 Закону "Про природно-заповідний фонд України"]).

Створення об'єктів природно-заповідного фонду регламентується також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]

Здійснюється внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення (наприклад, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n173 ст. 18 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] територія біосферного заповідника поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів). Зонування здійснюється відповідно до положень про конкретні об'єкти природно-заповідного фонду.

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду встановлена посилена відповідальність: у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] передбачена кримінальна відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1680 ст. 252] "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду", вчинення злочину на території природно-заповідного фонду є кваліфікуючою ознакою складу злочину "Порушення правил охорони або використання надр" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1616 ст. 240]) та конститутивною ознакою складів злочину "Незаконна порубка лісу" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246]) та "Незаконне полювання" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1661 ст. 248]), Встановлена також адміністративна відповідальність за порушення режиму об'єктів природно-заповідного фонду - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n620 ст. 91 КУпАП] "Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду" Вчинення правопорушення на території об'єкта природно-заповідного фонду є підставою для застосування адміністративної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n478 ч. 2 ст. 77-1 КУпАП] "Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків." [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n537 Ст. 65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] встановлює особливості застосування цивільної відповідальності - шкода стягується на основі кадастрово-екологічної оцінки та спеціальних такс.
== Права власності на землі природно-заповідного фонду ==
Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту.

Стаття 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 83 та ч. 4 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Таким законом, який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів, на сьогодні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р.]

Із змісту частини 1 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу та можуть перебувати лише у державній власності, що фактично і передбачено статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

Землі, на яких знаходяться регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі, включені до складу, але не надані національним природним паркам, землі, на яких знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу (державній власності), так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (комунальній чи приватній).

Землі, на яких знаходяться ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], не підлягають приватизації, тобто можуть перебувати або у державній, або у комунальній власності.

Землі, на яких знаходяться штучно створені об‘єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва) можуть перебувати у приватній власності, якщо ці об‘єкти були створені на приватизованих у встановленому порядку землях.

Отже, чинне земельне законодавство не передбачає можливості і не встановлює порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду. Положення статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], яка передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати, зокрема, у приватній власності, ми розуміємо таким чином, що громадяни у встановленому законодавством порядку можуть створити на належних їм на праві власності земельних ділянках ряд об‘єктів природно-заповідного фонду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], і тоді земельні ділянки, на яких вони розміщені, перебуватимуть у приватній власності (при цьому зміниться і цільове призначення земельної ділянки (чи її частини) і вона буде відноситись до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення).

Частина 2 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які, зокрема, приймають рішення про створення об‘єктів природоохоронного призначення.

Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо створення чи оголошення територій та об‘єктів природно-заповідного фонду передбачена статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”].

Проте, і за цих умов слід пам’ятати, що відповідно до п. 1 ст. 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням є обов‘язком власників земельних ділянок.

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, законодавство допускає додаткові види використання земель природно-заповідного фонду: для заготівлі деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливства, рибальства та інші види використання, однак усі види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об‘єктів природно-заповідного фонду та встановленому для них правовому режиму. Цим, відповідно, і визначено межі права власності та права користування такими земельними ділянками.
== Порядок створення територій та об’єктів ПЗФ ==
Рішення про створення об'єктів ПЗФ України, зміну меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів ПЗФ України є юридично значущими рішеннями, які визначають правовий режим охорони та фінансування таких об'єктів, впливають на форму їх власності, можуть бути предметом судового оскарження.

Створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України складається з таких етапів:

1. Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 51. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

2. Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

3. Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон (ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України можуть здійснюватися підрозділами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими зацікавленими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкта ПЗФ України певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об'єктів ПЗФ України.

Вказане клопотання із додатками подається до державних органів, уповноважених проводити їхній попередній розгляд: щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення - Мінприроди; щодо територій та об'єктів місцевого значення - органи Мінприроди на місцях.

Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється Мінприроди або його територіальним органами у місячний строк.

У разі схвалення клопотань Мінприроди та його органами на місцях проводиться їхнє погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На підставі результатів погодження клопотань Мінприроди забезпечує розробку спеціалізованими проєктними та науковими установами проєктів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проєктів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами Мінприроди на місцях.

Забезпечення розробки проєктів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручене зацікавленим державним органам чи установам. Розроблені проєкти створення територій та об'єктів ПЗФ України передаються Мінприроди чи його органами на місцях органам, уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України.

Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон здійснюється:
* Президентом України стосовно створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами стосовно організації чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів ПЗФ.
Цього порядку повинні неухильно дотримуватися усі суб'єкти, а його недотримання може стати підставою для скасування рішення про створення таких об'єктів.

Отже, територія з визначеними межами отримує статус природно-заповідного фонду після прийняття рішення про створення певного виду ПЗФ. Після цього залежно від виду ПЗФ вся територія ПЗФ може стати ділянкою, що винесена в натуру, внесена у Земельний кадастр та отримала окрему категорію земель — землі ПЗФ та іншого природоохоронного призначення.

Слід зазначити, що на місцевості землі ПЗФ ніяк не визначаються, а ось щодо територій ПЗФ, то є вимоги до їхнього відзначення та інформування.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 березня 1994 р. № 30 затверджене Положення «Про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України]. Також було внесено зміни до вищезазначеного наказу, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-18#Text Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 205 від 13.06.2018 року «Про внесення змін до наказу Мінприроди України від 29 березня 1994 року № 30»]

Відповідно до цього Положення, а саме змін до нього встановлюються державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об’єктів), що направлена на інформування населення та природокористувачів про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони цих територій (об’єктів) природно-заповідного фонду. Головним завданням встановлення інформаційних та охоронних знаків є забезпечення інформованості та природоохоронне виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій. До числа основних вимог, що ставляться перед системою інформаційних та охоронних знаків, відносяться: інформативність, наочність, одноманітність, естетичність та логічність розміщення.

Інформативність знаків дозволяє попередити природокористувача про наявність, категорію та межі природно-заповідних об'єктів, про їх підпорядкування. Найбільше інформативне навантаження несуть інформаційні щити, на яких в картографічній та текстовій формі подається максимум відомостей про об'єкт. Інформативність знаків забезпечується також правильним вибором місця їх установлення. Наочність - обов'язкова умова охоронних знаків. Вони повинні розміщуватись в місцях найбільш можливої появи відвідувачів, бути помітними на місцевості. Одноманітність інформаційних та охоронних знаків дозволяє виділити їх і розуміти зміст в різних регіонах країни. Естетичність знаків передбачає, що вони мають бути художньо виконані і органічно вписуватись в природний ландшафт. Логічність розміщення на місцевості має на увазі розстановку знаків там, де вони принесуть найбільше користі. До числа основних вимог відносяться також: технологічність, яка досягається простотою виготовлення та установлення на місцевості, доцільність та економічність.

Таким чином, законодавець зазначає, що, не зважаючи на те у чиїй власності чи користуванні перебуває земельна ділянка під територією чи об’єктом ПЗФ, усі повинні дотримуватися правового режиму використання ПЗФ; про що інформується населення, а також юридичні особи.
== Обмеження та обтяження щодо використання земель ПЗФ ==
Закон зазначає, що оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їхніх власників або користувачів. Однак, на території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни їхнього первісного стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їхньої охорони та збереження.

В свою чергу положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2512 ч.2 статті 46-1] ЗК України зазначає, що особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій, об’єктів землі, земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення. Тому необхідно взяти до уваги, що обмеження поширюються не тільки на самі землі ПЗФ, але й на особливе використання об'єктів, які не входять до природно заповідного фонду, але розташовані на його території.

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення належать до особливо цінних земель, що передбачає ряд обмежень. Так, відповідно до ст. 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, поділ чи об’єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Відповідно до ст. 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором.

Під час створення пам’ятки природи визначається територія, що необхідна для її охорони. Проєкт створення пам’ятки природи є підставою для нанесення на кадастрову карту обмежень та обтяжень щодо користування територією, необхідною для охорони пам’ятки. Додатково для охорони власник та користувач цієї території, яка необхідна для охорони пам’ятки природи, отримує охоронне зобов’язання (відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказу Міністрерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 р. № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»])

Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і проєктах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Витрати, пов’язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення для розміщення Національного військового меморіального кладовища.

У разі необхідності проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду зазначених категорій, можуть виділятися кошти:
* державного бюджету — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Викуп земельних ділянок, що перебувають у приватній та комунальній власності, для суспільних потреб під території та об’єкти природно-заповідного фонду здійснюється в порядку, визначеному законом, за рахунок:
* державного бюджету України — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Таким чином, власник чи користувач земельної ділянки, на території якої знаходиться пам’ятка природи, повинен враховувати охоронні зобов’язання, дотримуватись встановленого режиму для території (об’єкта) ПЗФ, не здійснювати у межах території (об’єкта) ПЗФ забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об’єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об’єкта) ПЗФ, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об’єкта) ПЗФ.

== Землі іншого природоохоронного призначення ==
Якщо склад земель «природно-заповідного фонду», їх правовий режим детально визначається чинним законодавством, то з землями «іншого природоохоронного призначення» зовсім протилежна ситуація.

Згідно ч. 1 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Отже, законодавство визначає землі "іншого природоохоронного призначення" дуже нечітко, у законодавстві відсутня конкретизація цих земель і не визначено порядок віднесення земель до цієї категорії. Крім того, відсутній закон, до якого відсилає ч. 3 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], який, за задумом законодавця, повинен визначати правовий режим саме цих земель. На жаль, законом також не встановлено правових ознак, яким повинен відповідати об’єкт, що має особливу наукову цінність.

Аналізуючи чинне законодавство на предмет виявлення земель, що через свій природоохоронний режим можна було б віднести до земель "іншого природоохоронного призначення", до таких земель слід віднести охоронні зони, що встановлюються навколо об´єктів природно-заповідного фонду (п. "а" ч. 1 ст. 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Території цих зон не належать до земель природно-заповідного фонду, проте мають особливий природоохоронний режим (ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Також ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"] передбачає можливість резервування цінних природних територій для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму. Ці території не можна віднести до земель природно-заповідного фонду, проте вони мають специфічний природоохоронний режим, що дозволяє віднести їх до земель іншого природоохоронного призначення.

До земель іншого природоохоронного призначення також можна віднести водно-болотні угіддя, визначені відповідно до Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів.

В перспективі велике значення для виконання природоохоронних завдань матиме створювана в Україні екологічна мережа (екомережа). Відповідно, включені до її складу землі, що не належать до земель природно-заповідного фонду, можна розглядати як землі іншого природо-охоронного призначення.

Правовою основою для формування екологічної мережі в Україні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text ЗУ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" від 21.09.2000 р.]

Закон передбачає проєктування екомережі шляхом розроблення зведеної схеми планування екомережі України, регіональних та місцевих схем планування екомережі (ст.ст. 14, 15 Закону). Об´єкти екомережі включаються до переліків (1) ключових територій, (2) буферних зон, (3) сполучних територій, (4) відновлюваних територій екомережі
(ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text ЗУ "Про екологічну мережу"]). Порядок включення територій до переліків об´єктів екомережі повинен визначити KM України
(ч. 2 ст. 17 Закону). Поки що цього не відбулося.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону, включення територій та об´єктів до переліку територій та об´єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника чи користувача".

Варто наголосити, що на даний час положення законодавства про екологічну мережу практично не реалізуються, незважаючи на їхній надзвичайно великий потенціал для справи охорони природних комплексів та екологічних систем.

На даний час форм або зразків спеціальних "межових або інформаційних" знаків для позначення земель "іншого природоохоронного призначення" законодавством не встановлено, тому поки що інформаційні знаки можуть встановлюватися у довільній формі, а при встановленні меж використовуються "звичайні" межові знаки.

== Землі природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3536 статті 46-2] Земельного кодексу України землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України у розмірах, передбачених цим Кодексом, у встановленому законом порядку виводяться із складу природно-заповідного фонду та передаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для здійснення будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Правовий режим земель природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного значення

2025-12-08T16:15:35Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Поняття земель природно-заповідного фонду» на ст. 43 Земельного кодексу України. Змінено посилання у піддтемі «Поняття земель природно-заповідного фонду» на ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Змінено посилання у піддтемі «Поняття земель природно-заповідного фонду» на ч. 1 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Змінено посилання у піддтемі «Поняття земель природно-заповідного фонду» на ч. 4, 5 ст. 7 Зак

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text Закон України "Про екологічну мережу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затверджене наказом Міністерства навколишнього природнього середовища України від 29 березня 1994 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»]
== Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ==
Правовий режим земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) та іншого природоохоронного призначення - це встановлений правовими нормами порядок охорони земель, передбачає збереження і відтворення, а також використання за цільовим призначенням земель різних форм власності, забезпечення охорони прав всіх суб'єктів на ці землі, здійснення управління землями і забезпечення контролю за дотриманням законодавства та застосування відповідальності за його порушення.

Поняття та правовий статус земель природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 Глава 7 Земельного кодексу України]. Правовий статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду регулюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 статтями 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 14]), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text «Про природно-заповідний фонд України»]. Об'єктам природно-заповідного фонду присвячена також Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177/94-%D0%B2%D1%80#Text постановою Верховної Ради України від 22.09.1994 № 177/94-ВР], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.2000 № 1989-III].

До земель природо-заповідного фонду включаються території та об’єкти, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 ст. 44 ЗК України], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Обмеження щодо передачі деяких об’єктів у приватну власність передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 статтями 83], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 84 ЗК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n28 ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Порядок створення та оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Законом України «Про природно-заповідний фонд України»].

Зазначеним Законом визначено категорії об'єктів природно-заповідного фонду, кожна з яких має особливості правового статусу, порядку організації і функціонування, режиму використання земель природних територій та об'єктів.

Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 20], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 125], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 126 ЗК України].

Зміна меж, категорії, скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1409 глави 22 ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n417 ст.ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]. Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 ст. 150 ЗК України].

Контроль за забезпеченням режиму земель природно-заповідного фонду здійснюється органами та особами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1768 Главою 32 ЗК України].

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду може наступати кримінальна, адміністративна та цивільна відповідальність.
== Поняття земель природно-заповідного фонду ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n407 ст. 43 Земельного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 1 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n51 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

== Склад земель природно-заповідного фонду ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 ст. 44 ЗК України], «До складу земель природно-заповідного фонду входять природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об´єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва)».

Також, аналогічний за обсягом перелік наведений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 2 ст. 61 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»].

Класифікація об´єктів природно-заповідного фонду (а отже, і земель фонду) наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»], де передбачений поділ об´єктів не лише на природні та штучні, а і на об´єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також поділ залежно від походження та інших особливостей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ч. ч. 2-4 статті]):

«Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
* заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

* пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Правовий режим кожного із об´єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо їх зонування тощо, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n138 розділом III] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n139 ст. ст.. 14-38]) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n138 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»]. Положення Закону деталізуються у положеннях про конкретні об´єкти природно-заповідного фонду та охоронних зобов´язаннях на них.
== Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду ==
Особливість правового режиму земель природно-заповідного фонду полягає в:

Забороні здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об'єктів природно-заповідного фонду; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (ст.ст. 7,9 та ін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Встановленні особливого порядку оголошення територій об'єктами природно-заповідного фонду (ст.ст. 51-55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону "Про природно-заповідний фонд України"]).

Створення об'єктів природно-заповідного фонду регламентується також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]

Здійснюється внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення (наприклад, відповідно до ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] територія біосферного заповідника поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів). Зонування здійснюється відповідно до положень про конкретні об'єкти природно-заповідного фонду.

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду встановлена посилена відповідальність: у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] передбачена кримінальна відповідальність за ст. 252 "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду", вчинення злочину на території природно-заповідного фонду є кваліфікуючою ознакою складу злочину "Порушення правил охорони або використання надр" (ст. 240) та конститутивною ознакою складів злочину "Незаконна порубка лісу" (ст. 246) та "Незаконне полювання" (ст. 248), Встановлена також адміністративна відповідальність за порушення режиму об'єктів природно-заповідного фонду - ст. 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] "Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду" Вчинення правопорушення на території об'єкта природно-заповідного фонду є підставою для застосування адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 77-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] "Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків." Ст. 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] встановлює особливості застосування цивільної відповідальності - шкода стягується на основі кадастрово-екологічної оцінки та спеціальних такс.
== Права власності на землі природно-заповідного фонду ==
Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту.

Стаття 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 83 та ч. 4 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Таким законом, який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів, на сьогодні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р.]

Із змісту частини 1 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу та можуть перебувати лише у державній власності, що фактично і передбачено статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

Землі, на яких знаходяться регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі, включені до складу, але не надані національним природним паркам, землі, на яких знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу (державній власності), так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (комунальній чи приватній).

Землі, на яких знаходяться ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], не підлягають приватизації, тобто можуть перебувати або у державній, або у комунальній власності.

Землі, на яких знаходяться штучно створені об‘єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва) можуть перебувати у приватній власності, якщо ці об‘єкти були створені на приватизованих у встановленому порядку землях.

Отже, чинне земельне законодавство не передбачає можливості і не встановлює порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду. Положення статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], яка передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати, зокрема, у приватній власності, ми розуміємо таким чином, що громадяни у встановленому законодавством порядку можуть створити на належних їм на праві власності земельних ділянках ряд об‘єктів природно-заповідного фонду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], і тоді земельні ділянки, на яких вони розміщені, перебуватимуть у приватній власності (при цьому зміниться і цільове призначення земельної ділянки (чи її частини) і вона буде відноситись до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення).

Частина 2 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які, зокрема, приймають рішення про створення об‘єктів природоохоронного призначення.

Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо створення чи оголошення територій та об‘єктів природно-заповідного фонду передбачена статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”].

Проте, і за цих умов слід пам’ятати, що відповідно до п. 1 ст. 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням є обов‘язком власників земельних ділянок.

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, законодавство допускає додаткові види використання земель природно-заповідного фонду: для заготівлі деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливства, рибальства та інші види використання, однак усі види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об‘єктів природно-заповідного фонду та встановленому для них правовому режиму. Цим, відповідно, і визначено межі права власності та права користування такими земельними ділянками.
== Порядок створення територій та об’єктів ПЗФ ==
Рішення про створення об'єктів ПЗФ України, зміну меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів ПЗФ України є юридично значущими рішеннями, які визначають правовий режим охорони та фінансування таких об'єктів, впливають на форму їх власності, можуть бути предметом судового оскарження.

Створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України складається з таких етапів:

1. Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 51. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

2. Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

3. Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон (ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України можуть здійснюватися підрозділами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими зацікавленими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкта ПЗФ України певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об'єктів ПЗФ України.

Вказане клопотання із додатками подається до державних органів, уповноважених проводити їхній попередній розгляд: щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення - Мінприроди; щодо територій та об'єктів місцевого значення - органи Мінприроди на місцях.

Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється Мінприроди або його територіальним органами у місячний строк.

У разі схвалення клопотань Мінприроди та його органами на місцях проводиться їхнє погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На підставі результатів погодження клопотань Мінприроди забезпечує розробку спеціалізованими проєктними та науковими установами проєктів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проєктів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами Мінприроди на місцях.

Забезпечення розробки проєктів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручене зацікавленим державним органам чи установам. Розроблені проєкти створення територій та об'єктів ПЗФ України передаються Мінприроди чи його органами на місцях органам, уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України.

Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон здійснюється:
* Президентом України стосовно створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами стосовно організації чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів ПЗФ.
Цього порядку повинні неухильно дотримуватися усі суб'єкти, а його недотримання може стати підставою для скасування рішення про створення таких об'єктів.

Отже, територія з визначеними межами отримує статус природно-заповідного фонду після прийняття рішення про створення певного виду ПЗФ. Після цього залежно від виду ПЗФ вся територія ПЗФ може стати ділянкою, що винесена в натуру, внесена у Земельний кадастр та отримала окрему категорію земель — землі ПЗФ та іншого природоохоронного призначення.

Слід зазначити, що на місцевості землі ПЗФ ніяк не визначаються, а ось щодо територій ПЗФ, то є вимоги до їхнього відзначення та інформування.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 березня 1994 р. № 30 затверджене Положення «Про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України]. Також було внесено зміни до вищезазначеного наказу, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-18#Text Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 205 від 13.06.2018 року «Про внесення змін до наказу Мінприроди України від 29 березня 1994 року № 30»]

Відповідно до цього Положення, а саме змін до нього встановлюються державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об’єктів), що направлена на інформування населення та природокористувачів про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони цих територій (об’єктів) природно-заповідного фонду. Головним завданням встановлення інформаційних та охоронних знаків є забезпечення інформованості та природоохоронне виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій. До числа основних вимог, що ставляться перед системою інформаційних та охоронних знаків, відносяться: інформативність, наочність, одноманітність, естетичність та логічність розміщення.

Інформативність знаків дозволяє попередити природокористувача про наявність, категорію та межі природно-заповідних об'єктів, про їх підпорядкування. Найбільше інформативне навантаження несуть інформаційні щити, на яких в картографічній та текстовій формі подається максимум відомостей про об'єкт. Інформативність знаків забезпечується також правильним вибором місця їх установлення. Наочність - обов'язкова умова охоронних знаків. Вони повинні розміщуватись в місцях найбільш можливої появи відвідувачів, бути помітними на місцевості. Одноманітність інформаційних та охоронних знаків дозволяє виділити їх і розуміти зміст в різних регіонах країни. Естетичність знаків передбачає, що вони мають бути художньо виконані і органічно вписуватись в природний ландшафт. Логічність розміщення на місцевості має на увазі розстановку знаків там, де вони принесуть найбільше користі. До числа основних вимог відносяться також: технологічність, яка досягається простотою виготовлення та установлення на місцевості, доцільність та економічність.

Таким чином, законодавець зазначає, що, не зважаючи на те у чиїй власності чи користуванні перебуває земельна ділянка під територією чи об’єктом ПЗФ, усі повинні дотримуватися правового режиму використання ПЗФ; про що інформується населення, а також юридичні особи.
== Обмеження та обтяження щодо використання земель ПЗФ ==
Закон зазначає, що оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їхніх власників або користувачів. Однак, на території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни їхнього первісного стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їхньої охорони та збереження.

В свою чергу положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2512 ч.2 статті 46-1] ЗК України зазначає, що особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій, об’єктів землі, земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення. Тому необхідно взяти до уваги, що обмеження поширюються не тільки на самі землі ПЗФ, але й на особливе використання об'єктів, які не входять до природно заповідного фонду, але розташовані на його території.

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення належать до особливо цінних земель, що передбачає ряд обмежень. Так, відповідно до ст. 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, поділ чи об’єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Відповідно до ст. 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором.

Під час створення пам’ятки природи визначається територія, що необхідна для її охорони. Проєкт створення пам’ятки природи є підставою для нанесення на кадастрову карту обмежень та обтяжень щодо користування територією, необхідною для охорони пам’ятки. Додатково для охорони власник та користувач цієї території, яка необхідна для охорони пам’ятки природи, отримує охоронне зобов’язання (відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказу Міністрерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 р. № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»])

Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і проєктах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Витрати, пов’язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення для розміщення Національного військового меморіального кладовища.

У разі необхідності проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду зазначених категорій, можуть виділятися кошти:
* державного бюджету — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Викуп земельних ділянок, що перебувають у приватній та комунальній власності, для суспільних потреб під території та об’єкти природно-заповідного фонду здійснюється в порядку, визначеному законом, за рахунок:
* державного бюджету України — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Таким чином, власник чи користувач земельної ділянки, на території якої знаходиться пам’ятка природи, повинен враховувати охоронні зобов’язання, дотримуватись встановленого режиму для території (об’єкта) ПЗФ, не здійснювати у межах території (об’єкта) ПЗФ забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об’єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об’єкта) ПЗФ, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об’єкта) ПЗФ.

== Землі іншого природоохоронного призначення ==
Якщо склад земель «природно-заповідного фонду», їх правовий режим детально визначається чинним законодавством, то з землями «іншого природоохоронного призначення» зовсім протилежна ситуація.

Згідно ч. 1 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Отже, законодавство визначає землі "іншого природоохоронного призначення" дуже нечітко, у законодавстві відсутня конкретизація цих земель і не визначено порядок віднесення земель до цієї категорії. Крім того, відсутній закон, до якого відсилає ч. 3 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], який, за задумом законодавця, повинен визначати правовий режим саме цих земель. На жаль, законом також не встановлено правових ознак, яким повинен відповідати об’єкт, що має особливу наукову цінність.

Аналізуючи чинне законодавство на предмет виявлення земель, що через свій природоохоронний режим можна було б віднести до земель "іншого природоохоронного призначення", до таких земель слід віднести охоронні зони, що встановлюються навколо об´єктів природно-заповідного фонду (п. "а" ч. 1 ст. 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Території цих зон не належать до земель природно-заповідного фонду, проте мають особливий природоохоронний режим (ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Також ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"] передбачає можливість резервування цінних природних територій для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму. Ці території не можна віднести до земель природно-заповідного фонду, проте вони мають специфічний природоохоронний режим, що дозволяє віднести їх до земель іншого природоохоронного призначення.

До земель іншого природоохоронного призначення також можна віднести водно-болотні угіддя, визначені відповідно до Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів.

В перспективі велике значення для виконання природоохоронних завдань матиме створювана в Україні екологічна мережа (екомережа). Відповідно, включені до її складу землі, що не належать до земель природно-заповідного фонду, можна розглядати як землі іншого природо-охоронного призначення.

Правовою основою для формування екологічної мережі в Україні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text ЗУ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" від 21.09.2000 р.]

Закон передбачає проєктування екомережі шляхом розроблення зведеної схеми планування екомережі України, регіональних та місцевих схем планування екомережі (ст.ст. 14, 15 Закону). Об´єкти екомережі включаються до переліків (1) ключових територій, (2) буферних зон, (3) сполучних територій, (4) відновлюваних територій екомережі
(ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text ЗУ "Про екологічну мережу"]). Порядок включення територій до переліків об´єктів екомережі повинен визначити KM України
(ч. 2 ст. 17 Закону). Поки що цього не відбулося.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону, включення територій та об´єктів до переліку територій та об´єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника чи користувача".

Варто наголосити, що на даний час положення законодавства про екологічну мережу практично не реалізуються, незважаючи на їхній надзвичайно великий потенціал для справи охорони природних комплексів та екологічних систем.

На даний час форм або зразків спеціальних "межових або інформаційних" знаків для позначення земель "іншого природоохоронного призначення" законодавством не встановлено, тому поки що інформаційні знаки можуть встановлюватися у довільній формі, а при встановленні меж використовуються "звичайні" межові знаки.

== Землі природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3536 статті 46-2] Земельного кодексу України землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України у розмірах, передбачених цим Кодексом, у встановленому законом порядку виводяться із складу природно-заповідного фонду та передаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для здійснення будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Правовий режим земель природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного значення

2025-12-08T15:28:03Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення» на Главу 7, 22, 32 Земельного кодексу України. Додано посилання у піддтемі «Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення» на статті 13, 14 Конституції України. Змінено посилання у піддтемі «Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення» на статті 44, 83, 84, 20, 122, 123, 125, 126, 150 Земел

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України «Про природно-заповідний фонд України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text Закон України "Про екологічну мережу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затверджене наказом Міністерства навколишнього природнього середовища України від 29 березня 1994 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»]
== Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ==
Правовий режим земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) та іншого природоохоронного призначення - це встановлений правовими нормами порядок охорони земель, передбачає збереження і відтворення, а також використання за цільовим призначенням земель різних форм власності, забезпечення охорони прав всіх суб'єктів на ці землі, здійснення управління землями і забезпечення контролю за дотриманням законодавства та застосування відповідальності за його порушення.

Поняття та правовий статус земель природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 Глава 7 Земельного кодексу України]. Правовий статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду регулюється також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 статтями 13], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 14]), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text «Про природно-заповідний фонд України»]. Об'єктам природно-заповідного фонду присвячена також Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177/94-%D0%B2%D1%80#Text постановою Верховної Ради України від 22.09.1994 № 177/94-ВР], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затверджена Законом України від 21.09.2000 № 1989-III].

До земель природо-заповідного фонду включаються території та об’єкти, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n409 ст. 44 ЗК України], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n667 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n16 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Обмеження щодо передачі деяких об’єктів у приватну власність передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 статтями 83], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 84 ЗК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n28 ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»].

Порядок створення та оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Законом України «Про природно-заповідний фонд України»].

Зазначеним Законом визначено категорії об'єктів природно-заповідного фонду, кожна з яких має особливості правового статусу, порядку організації і функціонування, режиму використання земель природних територій та об'єктів.

Порядок надання земельних ділянок і видачі документів на право володіння, користування і розпорядження землями природно-заповідного фонду визначається статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 20], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 125], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 126 ЗК України].

Зміна меж, категорії, скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1409 глави 22 ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#n417 ст.ст. 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»]. Вилучення земель природно-заповідного фонду регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501 ст. 150 ЗК України].

Контроль за забезпеченням режиму земель природно-заповідного фонду здійснюється органами та особами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1768 Главою 32 ЗК України].

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду може наступати кримінальна, адміністративна та цивільна відповідальність.
== Поняття земель природно-заповідного фонду ==
Згідно ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], ч. 1 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»] та ч. 1 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. (ч. 4 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. (ч. 5 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»])
== Склад земель природно-заповідного фонду ==
Відповідно до ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], «До складу земель природно-заповідного фонду входять природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об´єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва)».

Також, аналогічний за обсягом перелік наведений у ч. 2 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»].

Класифікація об´єктів природно-заповідного фонду (а отже, і земель фонду) наведена у ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України «Про природно-заповідний фонд України»], де передбачений поділ об´єктів не лише на природні та штучні, а і на об´єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також поділ залежно від походження та інших особливостей (ч. ч. 2-4 статті):

«Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:
* заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загально-геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

* пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Правовий режим кожного із об´єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо їх зонування тощо, визначаються розділом III (ст. ст.. 14-38) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»]. Положення Закону деталізуються у положеннях про конкретні об´єкти природно-заповідного фонду та охоронних зобов´язаннях на них.
== Особливості правового режиму земель природно-заповідного фонду ==
Особливість правового режиму земель природно-заповідного фонду полягає в:

Забороні здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об'єктів природно-заповідного фонду; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (ст.ст. 7,9 та ін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Встановленні особливого порядку оголошення територій об'єктами природно-заповідного фонду (ст.ст. 51-55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону "Про природно-заповідний фонд України"]).

Створення об'єктів природно-заповідного фонду регламентується також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки"]

Здійснюється внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення (наприклад, відповідно до ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] територія біосферного заповідника поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів). Зонування здійснюється відповідно до положень про конкретні об'єкти природно-заповідного фонду.

За порушення правового режиму земель природно-заповідного фонду встановлена посилена відповідальність: у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] передбачена кримінальна відповідальність за ст. 252 "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду", вчинення злочину на території природно-заповідного фонду є кваліфікуючою ознакою складу злочину "Порушення правил охорони або використання надр" (ст. 240) та конститутивною ознакою складів злочину "Незаконна порубка лісу" (ст. 246) та "Незаконне полювання" (ст. 248), Встановлена також адміністративна відповідальність за порушення режиму об'єктів природно-заповідного фонду - ст. 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] "Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду" Вчинення правопорушення на території об'єкта природно-заповідного фонду є підставою для застосування адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 77-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] "Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків." Ст. 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України "Про природно-заповідний фонд України"] встановлює особливості застосування цивільної відповідальності - шкода стягується на основі кадастрово-екологічної оцінки та спеціальних такс.
== Права власності на землі природно-заповідного фонду ==
Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту.

Стаття 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 83 та ч. 4 статті 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 2 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Таким законом, який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів, на сьогодні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України “Про природно-заповідний фонд України” від 16 червня 1992 р.]

Із змісту частини 1 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу та можуть перебувати лише у державній власності, що фактично і передбачено статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].

Землі, на яких знаходяться регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі, включені до складу, але не надані національним природним паркам, землі, на яких знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу (державній власності), так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (комунальній чи приватній).

Землі, на яких знаходяться ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], не підлягають приватизації, тобто можуть перебувати або у державній, або у комунальній власності.

Землі, на яких знаходяться штучно створені об‘єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва) можуть перебувати у приватній власності, якщо ці об‘єкти були створені на приватизованих у встановленому порядку землях.

Отже, чинне земельне законодавство не передбачає можливості і не встановлює порядку безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок, які відносяться до земель природно-заповідного фонду. Положення статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], яка передбачає, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати, зокрема, у приватній власності, ми розуміємо таким чином, що громадяни у встановленому законодавством порядку можуть створити на належних їм на праві власності земельних ділянках ряд об‘єктів природно-заповідного фонду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”], і тоді земельні ділянки, на яких вони розміщені, перебуватимуть у приватній власності (при цьому зміниться і цільове призначення земельної ділянки (чи її частини) і вона буде відноситись до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення).

Частина 2 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] передбачає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які, зокрема, приймають рішення про створення об‘єктів природоохоронного призначення.

Компетенція органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо створення чи оголошення територій та об‘єктів природно-заповідного фонду передбачена статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”].

Проте, і за цих умов слід пам’ятати, що відповідно до п. 1 ст. 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням є обов‘язком власників земельних ділянок.

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закону України “Про природно-заповідний фонд України”] території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, законодавство допускає додаткові види використання земель природно-заповідного фонду: для заготівлі деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливства, рибальства та інші види використання, однак усі види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об‘єктів природно-заповідного фонду та встановленому для них правовому режиму. Цим, відповідно, і визначено межі права власності та права користування такими земельними ділянками.
== Порядок створення територій та об’єктів ПЗФ ==
Рішення про створення об'єктів ПЗФ України, зміну меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів ПЗФ України є юридично значущими рішеннями, які визначають правовий режим охорони та фінансування таких об'єктів, впливають на форму їх власності, можуть бути предметом судового оскарження.

Створення й оголошення територій та об'єктів ПЗФ України складається з таких етапів:

1. Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 51. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

2. Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України (ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

3. Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон (ст. 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ «Про природно-заповідний фонд»]).

Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України можуть здійснюватися підрозділами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими зацікавленими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкта ПЗФ України певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об'єктів ПЗФ України.

Вказане клопотання із додатками подається до державних органів, уповноважених проводити їхній попередній розгляд: щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення - Мінприроди; щодо територій та об'єктів місцевого значення - органи Мінприроди на місцях.

Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється Мінприроди або його територіальним органами у місячний строк.

У разі схвалення клопотань Мінприроди та його органами на місцях проводиться їхнє погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На підставі результатів погодження клопотань Мінприроди забезпечує розробку спеціалізованими проєктними та науковими установами проєктів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проєктів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами Мінприроди на місцях.

Забезпечення розробки проєктів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручене зацікавленим державним органам чи установам. Розроблені проєкти створення територій та об'єктів ПЗФ України передаються Мінприроди чи його органами на місцях органам, уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ України.

Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів ПЗФ України та їхніх охоронних зон здійснюється:
* Президентом України стосовно створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами стосовно організації чи оголошення територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів ПЗФ.
Цього порядку повинні неухильно дотримуватися усі суб'єкти, а його недотримання може стати підставою для скасування рішення про створення таких об'єктів.

Отже, територія з визначеними межами отримує статус природно-заповідного фонду після прийняття рішення про створення певного виду ПЗФ. Після цього залежно від виду ПЗФ вся територія ПЗФ може стати ділянкою, що винесена в натуру, внесена у Земельний кадастр та отримала окрему категорію земель — землі ПЗФ та іншого природоохоронного призначення.

Слід зазначити, що на місцевості землі ПЗФ ніяк не визначаються, а ось щодо територій ПЗФ, то є вимоги до їхнього відзначення та інформування.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0072-94#Text Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 березня 1994 р. № 30 затверджене Положення «Про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України]. Також було внесено зміни до вищезазначеного наказу, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0967-18#Text Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 205 від 13.06.2018 року «Про внесення змін до наказу Мінприроди України від 29 березня 1994 року № 30»]

Відповідно до цього Положення, а саме змін до нього встановлюються державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду складають систему інформаційних та охоронних знаків цих територій (об’єктів), що направлена на інформування населення та природокористувачів про найменування, межі, правовий статус та основні вимоги щодо охорони цих територій (об’єктів) природно-заповідного фонду. Головним завданням встановлення інформаційних та охоронних знаків є забезпечення інформованості та природоохоронне виховання населення, підвищення ефективності роботи природоохоронних установ та організацій. До числа основних вимог, що ставляться перед системою інформаційних та охоронних знаків, відносяться: інформативність, наочність, одноманітність, естетичність та логічність розміщення.

Інформативність знаків дозволяє попередити природокористувача про наявність, категорію та межі природно-заповідних об'єктів, про їх підпорядкування. Найбільше інформативне навантаження несуть інформаційні щити, на яких в картографічній та текстовій формі подається максимум відомостей про об'єкт. Інформативність знаків забезпечується також правильним вибором місця їх установлення. Наочність - обов'язкова умова охоронних знаків. Вони повинні розміщуватись в місцях найбільш можливої появи відвідувачів, бути помітними на місцевості. Одноманітність інформаційних та охоронних знаків дозволяє виділити їх і розуміти зміст в різних регіонах країни. Естетичність знаків передбачає, що вони мають бути художньо виконані і органічно вписуватись в природний ландшафт. Логічність розміщення на місцевості має на увазі розстановку знаків там, де вони принесуть найбільше користі. До числа основних вимог відносяться також: технологічність, яка досягається простотою виготовлення та установлення на місцевості, доцільність та економічність.

Таким чином, законодавець зазначає, що, не зважаючи на те у чиїй власності чи користуванні перебуває земельна ділянка під територією чи об’єктом ПЗФ, усі повинні дотримуватися правового режиму використання ПЗФ; про що інформується населення, а також юридичні особи.
== Обмеження та обтяження щодо використання земель ПЗФ ==
Закон зазначає, що оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їхніх власників або користувачів. Однак, на території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни їхнього первісного стану. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їхньої охорони та збереження.

В свою чергу положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2512 ч.2 статті 46-1] ЗК України зазначає, що особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій, об’єктів землі, земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення. Тому необхідно взяти до уваги, що обмеження поширюються не тільки на самі землі ПЗФ, але й на особливе використання об'єктів, які не входять до природно заповідного фонду, але розташовані на його території.

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення належать до особливо цінних земель, що передбачає ряд обмежень. Так, відповідно до ст. 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, поділ чи об’єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Відповідно до ст. 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором.

Під час створення пам’ятки природи визначається територія, що необхідна для її охорони. Проєкт створення пам’ятки природи є підставою для нанесення на кадастрову карту обмежень та обтяжень щодо користування територією, необхідною для охорони пам’ятки. Додатково для охорони власник та користувач цієї території, яка необхідна для охорони пам’ятки природи, отримує охоронне зобов’язання (відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0404-13#Text Наказу Міністрерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 р. № 64 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду»])

Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і проєктах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру. Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Витрати, пов’язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення для розміщення Національного військового меморіального кладовища.

У разі необхідності проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду зазначених категорій, можуть виділятися кошти:
* державного бюджету — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Викуп земельних ділянок, що перебувають у приватній та комунальній власності, для суспільних потреб під території та об’єкти природно-заповідного фонду здійснюється в порядку, визначеному законом, за рахунок:
* державного бюджету України — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

* місцевих бюджетів — для територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Таким чином, власник чи користувач земельної ділянки, на території якої знаходиться пам’ятка природи, повинен враховувати охоронні зобов’язання, дотримуватись встановленого режиму для території (об’єкта) ПЗФ, не здійснювати у межах території (об’єкта) ПЗФ забороненої господарської діяльності, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об’єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об’єкта) ПЗФ, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об’єкта) ПЗФ.

== Землі іншого природоохоронного призначення ==
Якщо склад земель «природно-заповідного фонду», їх правовий режим детально визначається чинним законодавством, то з землями «іншого природоохоронного призначення» зовсім протилежна ситуація.

Згідно ч. 1 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність.

Отже, законодавство визначає землі "іншого природоохоронного призначення" дуже нечітко, у законодавстві відсутня конкретизація цих земель і не визначено порядок віднесення земель до цієї категорії. Крім того, відсутній закон, до якого відсилає ч. 3 ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], який, за задумом законодавця, повинен визначати правовий режим саме цих земель. На жаль, законом також не встановлено правових ознак, яким повинен відповідати об’єкт, що має особливу наукову цінність.

Аналізуючи чинне законодавство на предмет виявлення земель, що через свій природоохоронний режим можна було б віднести до земель "іншого природоохоронного призначення", до таких земель слід віднести охоронні зони, що встановлюються навколо об´єктів природно-заповідного фонду (п. "а" ч. 1 ст. 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Території цих зон не належать до земель природно-заповідного фонду, проте мають особливий природоохоронний режим (ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"]).

Також ст. 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text ЗУ "Про природно-заповідний фонд України"] передбачає можливість резервування цінних природних територій для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму. Ці території не можна віднести до земель природно-заповідного фонду, проте вони мають специфічний природоохоронний режим, що дозволяє віднести їх до земель іншого природоохоронного призначення.

До земель іншого природоохоронного призначення також можна віднести водно-болотні угіддя, визначені відповідно до Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів.

В перспективі велике значення для виконання природоохоронних завдань матиме створювана в Україні екологічна мережа (екомережа). Відповідно, включені до її складу землі, що не належать до земель природно-заповідного фонду, можна розглядати як землі іншого природо-охоронного призначення.

Правовою основою для формування екологічної мережі в Україні є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text ЗУ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" від 21.09.2000 р.]

Закон передбачає проєктування екомережі шляхом розроблення зведеної схеми планування екомережі України, регіональних та місцевих схем планування екомережі (ст.ст. 14, 15 Закону). Об´єкти екомережі включаються до переліків (1) ключових територій, (2) буферних зон, (3) сполучних територій, (4) відновлюваних територій екомережі
(ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1864-15#Text ЗУ "Про екологічну мережу"]). Порядок включення територій до переліків об´єктів екомережі повинен визначити KM України
(ч. 2 ст. 17 Закону). Поки що цього не відбулося.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону, включення територій та об´єктів до переліку територій та об´єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника чи користувача".

Варто наголосити, що на даний час положення законодавства про екологічну мережу практично не реалізуються, незважаючи на їхній надзвичайно великий потенціал для справи охорони природних комплексів та екологічних систем.

На даний час форм або зразків спеціальних "межових або інформаційних" знаків для позначення земель "іншого природоохоронного призначення" законодавством не встановлено, тому поки що інформаційні знаки можуть встановлюватися у довільній формі, а при встановленні меж використовуються "звичайні" межові знаки.

== Землі природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3536 статті 46-2] Земельного кодексу України землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону України у розмірах, передбачених цим Кодексом, у встановленому законом порядку виводяться із складу природно-заповідного фонду та передаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для здійснення будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Пенсія в разі втрати годувальника

2025-11-17T16:00:15Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника» на ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У піддтемі «Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника» змінено назву з МСЕК на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування Змінено посилання у піддтемі «Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника» на ст. 40 ЗУ «Про загальнообов’язков

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]установлено, що '''під час дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення''' дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, пенсія в разі втрати годувальника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”], “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text Про прокуратуру]”, “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” призначається, а виплата раніше призначеної пенсії продовжується '''без надання довідки закладу освіти на підставі даних про навчання за денною формою навчання у 2022 році, отриманих Пенсійним фондом України з Єдиної державної електронної бази з питань освіти'''.
|}
== Умови призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника та особи, які мають право на призначення цієї пенсії ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які '''не були на його утриманні''', мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти"], які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

'''Непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються:'''

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

'''''До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться''''' особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 частині другій статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.[[Файл:Пенсії по втраті годувальника.png|міні|Пенсії по втраті годувальника]]
== Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника ==
Для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника необхідно обчислити розмір пенсії за віком померлого годувальника, враховуючи його стаж та заробіток.

Так, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі:
* на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
* на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Оскільки мінімальна пенсія за віком в Україні становить 2 361 грн (прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність), то пенсія по втраті годувальника має становити щонайменше 1 180,5 грн.

Дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

== Строки призначення пенсії по втраті годувальника ==
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло '''протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.'''

Непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника така пенсія призначається '''на весь період, протягом якого вони вважаються непрацездатними.'''

Членам сім’ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]), така пенсія '''призначається довічно.'''

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється '''з першого числа місяця''', що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

== Призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї. Виділення частки пенсії ==
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
 
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Куди звертатися за призначенням пенсії у разі втраті годувальника ==
Для призначення пенсії у разі втрати годувальника потрібно звернутися до '''[http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index управління Пенсійного фонду України]''' у районі, місті, районі у місті, за місцем реєстрації.
== Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника==
'''''Документи померлого годувальника''''', перелічені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n35 підпунктах 2, 3 пункту 2.1 Порядку], а саме:
* за періоди до 01.01.2004 – документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637], а також підтверджуючі документи про стаж за періоди роботи за кордоном, за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген.
* за період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, використовується інформація, наявна в структурному підрозділі Пенсійного фонду, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі – відділ персоніфікованого обліку).
* для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року.
{| class="wikitable"
|-
| Довідково: відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n606 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
|}
'''''Також надаються такі документи:'''''
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);
* свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
* довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону], навчаються за денною формою навчання;
* довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
* документи про місце проживання (реєстрації);
* документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
* експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
* документи про стаж, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#n35 підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку], особи, якій призначається пенсія, (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 пункті 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування виписки з актів огляду в експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

'''''До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби''''' додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та експертний висновок про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Довідково:'''''
'''За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні''' непрацездатних членів сім’ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n13 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".]

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

'''За документ, що засвідчує родинні стосунки,''' приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї, а також рішення суду.

'''За документ, який засвідчує,''' що чоловік (дружина), а у разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності зайняті '''доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років, приймаються:'''
* довідки відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. За відсутності зазначеного документа й неможливості його одержання факт здійснення догляду може встановлюватись у судовому порядку;
* довідка органу, що призначає допомогу, про вид отриманої допомоги та період її одержання.
|}
== Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї які досягли 18 років ==
При досягненні дитиною 18 років, виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника припиняється з першого числа місяця, що настає за місцем, в якому вона досягла 18-річчя.
Отже, у разі, якщо дитині виповнилося 18 років, проводити виплату пенсії їй слід особисто, крім випадків, коли над нею встановлено опіку (піклування). Пенсійна справа буде переоформлена на ім’я дитини та виплата пенсії буде провадиться особисто, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
=== Куди звертатися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===

* '''заява встановленої форми'''

[[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|Бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії]]

* паспорт;

* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;

Надано можливість одержувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника дітям померлого годувальника в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців.
== Порядок виділення частки пенсії на повнолітню особу ==
Якщо пенсія у зв’язку з втратою годувальника виплачується на двох та більше непрацездатних членів сім’ї, та одному з непрацездатних членів сім’ї виповнилося 18 років, то виплата пенсії припиняється у зв’язку з необхідністю подальшого виділення частки пенсії на повнолітнього одержувача (за умови його навчання за денною формою). Виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших утриманців продовжується після з’яснування підстави для виплати на повнолітнього утриманця.
=== Куди звернутися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
* заява про виділення частки пенсії;
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Якщо член сім’ї, якому виповнилось 18 років, не продовжує навчання за денною формою, то він повинен повідомити про цей факт управління Пенсійного фонду України для продовження виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших дітей в повному обсязі.

Якщо протягом місяця після припинення виплати пенсії повнолітній член сім’ї, що одержував пенсію із іншими дітьми померлого годувальника, не звернувся до управління Пенсійного фонду України в районі, то виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника продовжується на молодших дітей.

'''Оскарження дій [https://www.legalaid.gov.ua/novyny/sud-zobov-yazav-pryznachyty-pensiyu-u-zv-yazku-iz-vtratoyu-goduvalnyka/ ПФУ]'''
[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Пенсія в разі втрати годувальника

2025-11-17T14:39:30Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Умови призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника та особи, які мають право на призначення цієї пенсії» на ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]установлено, що '''під час дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення''' дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, пенсія в разі втрати годувальника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”], “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text Про прокуратуру]”, “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” призначається, а виплата раніше призначеної пенсії продовжується '''без надання довідки закладу освіти на підставі даних про навчання за денною формою навчання у 2022 році, отриманих Пенсійним фондом України з Єдиної державної електронної бази з питань освіти'''.
|}
== Умови призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника та особи, які мають право на призначення цієї пенсії ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які '''не були на його утриманні''', мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти"], які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

'''Непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються:'''

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

'''''До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться''''' особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 частині другій статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.[[Файл:Пенсії по втраті годувальника.png|міні|Пенсії по втраті годувальника]]
== Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника ==
Для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника необхідно обчислити розмір пенсії за віком померлого годувальника, враховуючи його стаж та заробіток.

Так, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі:
* на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
* на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Оскільки мінімальна пенсія за віком в Україні становить 2 361 грн (прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність), то пенсія по втраті годувальника має становити щонайменше 1 180,5 грн.

Дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
== Строки призначення пенсії по втраті годувальника ==
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло '''протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.'''

Непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника така пенсія призначається '''на весь період, протягом якого вони вважаються непрацездатними.'''

Членам сім’ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]), така пенсія '''призначається довічно.'''

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється '''з першого числа місяця''', що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
== Призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї. Виділення частки пенсії ==
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
 
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Куди звертатися за призначенням пенсії у разі втраті годувальника ==
Для призначення пенсії у разі втрати годувальника потрібно звернутися до '''[http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index управління Пенсійного фонду України]''' у районі, місті, районі у місті, за місцем реєстрації.
== Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника==
'''''Документи померлого годувальника''''', перелічені в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктах 2, 3 пункту 2.1 Порядку], а саме:
* за періоди до 01.01.2004 – документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637], а також підтверджуючі документи про стаж за періоди роботи за кордоном, за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген.
* за період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, використовується інформація, наявна в структурному підрозділі Пенсійного фонду, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі – відділ персоніфікованого обліку).
* для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року.
{| class="wikitable"
|-
| Довідково: відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
|}
'''''Також надаються такі документи:'''''
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);
* свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
* довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону], навчаються за денною формою навчання;
* довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
* документи про місце проживання (реєстрації);
* документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
* експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
* документи про стаж, визначені [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку], особи, якій призначається пенсія, (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 пункті 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

'''''До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби''''' додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Довідково:'''''
'''За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні''' непрацездатних членів сім’ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".]

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

'''За документ, що засвідчує родинні стосунки,''' приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї, а також рішення суду.

'''За документ, який засвідчує,''' що чоловік (дружина), а у разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності зайняті '''доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років, приймаються:'''
* довідки відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. За відсутності зазначеного документа й неможливості його одержання факт здійснення догляду може встановлюватись у судовому порядку;
* довідка органу, що призначає допомогу, про вид отриманої допомоги та період її одержання.
|}
== Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї які досягли 18 років ==
При досягненні дитиною 18 років, виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника припиняється з першого числа місяця, що настає за місцем, в якому вона досягла 18-річчя.
Отже, у разі, якщо дитині виповнилося 18 років, проводити виплату пенсії їй слід особисто, крім випадків, коли над нею встановлено опіку (піклування). Пенсійна справа буде переоформлена на ім’я дитини та виплата пенсії буде провадиться особисто, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
=== Куди звертатися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===

* '''заява встановленої форми'''

[[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|Бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії]]

* паспорт;

* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;

Надано можливість одержувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника дітям померлого годувальника в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців.
== Порядок виділення частки пенсії на повнолітню особу ==
Якщо пенсія у зв’язку з втратою годувальника виплачується на двох та більше непрацездатних членів сім’ї, та одному з непрацездатних членів сім’ї виповнилося 18 років, то виплата пенсії припиняється у зв’язку з необхідністю подальшого виділення частки пенсії на повнолітнього одержувача (за умови його навчання за денною формою). Виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших утриманців продовжується після з’яснування підстави для виплати на повнолітнього утриманця.
=== Куди звернутися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
* заява про виділення частки пенсії;
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Якщо член сім’ї, якому виповнилось 18 років, не продовжує навчання за денною формою, то він повинен повідомити про цей факт управління Пенсійного фонду України для продовження виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших дітей в повному обсязі.

Якщо протягом місяця після припинення виплати пенсії повнолітній член сім’ї, що одержував пенсію із іншими дітьми померлого годувальника, не звернувся до управління Пенсійного фонду України в районі, то виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника продовжується на молодших дітей.

'''Оскарження дій [https://www.legalaid.gov.ua/novyny/sud-zobov-yazav-pryznachyty-pensiyu-u-zv-yazku-iz-vtratoyu-goduvalnyka/ ПФУ]'''
[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Пенсія в разі втрати годувальника

2025-11-17T14:22:30Z

Vladyslav.Yavirskyi: Видалено неактивне посилання на сайт Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України Змінено посилання у піддтемі «Умови призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника та особи, які мають право на призначення цієї пенсії» на ст. 36 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]установлено, що '''під час дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення''' дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, пенсія в разі втрати годувальника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”], “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text Про прокуратуру]”, “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” призначається, а виплата раніше призначеної пенсії продовжується '''без надання довідки закладу освіти на підставі даних про навчання за денною формою навчання у 2022 році, отриманих Пенсійним фондом України з Єдиної державної електронної бази з питань освіти'''.
|}
== Умови призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника та особи, які мають право на призначення цієї пенсії ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які '''не були на його утриманні''', мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти"], які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

'''Непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються:'''

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

'''''До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться''''' особи, зазначені в частині другій статті 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
[[Файл:Пенсії по втраті годувальника.png|міні|Пенсії по втраті годувальника]]
== Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника ==
Для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника необхідно обчислити розмір пенсії за віком померлого годувальника, враховуючи його стаж та заробіток.

Так, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі:
* на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
* на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Оскільки мінімальна пенсія за віком в Україні становить 2 361 грн (прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність), то пенсія по втраті годувальника має становити щонайменше 1 180,5 грн.

Дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
== Строки призначення пенсії по втраті годувальника ==
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло '''протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.'''

Непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника така пенсія призначається '''на весь період, протягом якого вони вважаються непрацездатними.'''

Членам сім’ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]), така пенсія '''призначається довічно.'''

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється '''з першого числа місяця''', що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
== Призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї. Виділення частки пенсії ==
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
 
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Куди звертатися за призначенням пенсії у разі втраті годувальника ==
Для призначення пенсії у разі втрати годувальника потрібно звернутися до '''[http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index управління Пенсійного фонду України]''' у районі, місті, районі у місті, за місцем реєстрації.
== Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника==
'''''Документи померлого годувальника''''', перелічені в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктах 2, 3 пункту 2.1 Порядку], а саме:
* за періоди до 01.01.2004 – документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637], а також підтверджуючі документи про стаж за періоди роботи за кордоном, за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген.
* за період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, використовується інформація, наявна в структурному підрозділі Пенсійного фонду, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі – відділ персоніфікованого обліку).
* для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року.
{| class="wikitable"
|-
| Довідково: відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
|}
'''''Також надаються такі документи:'''''
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);
* свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
* довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону], навчаються за денною формою навчання;
* довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
* документи про місце проживання (реєстрації);
* документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
* експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
* документи про стаж, визначені [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку], особи, якій призначається пенсія, (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 пункті 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

'''''До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби''''' додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Довідково:'''''
'''За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні''' непрацездатних членів сім’ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".]

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

'''За документ, що засвідчує родинні стосунки,''' приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї, а також рішення суду.

'''За документ, який засвідчує,''' що чоловік (дружина), а у разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності зайняті '''доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років, приймаються:'''
* довідки відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. За відсутності зазначеного документа й неможливості його одержання факт здійснення догляду може встановлюватись у судовому порядку;
* довідка органу, що призначає допомогу, про вид отриманої допомоги та період її одержання.
|}
== Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї які досягли 18 років ==
При досягненні дитиною 18 років, виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника припиняється з першого числа місяця, що настає за місцем, в якому вона досягла 18-річчя.
Отже, у разі, якщо дитині виповнилося 18 років, проводити виплату пенсії їй слід особисто, крім випадків, коли над нею встановлено опіку (піклування). Пенсійна справа буде переоформлена на ім’я дитини та виплата пенсії буде провадиться особисто, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
=== Куди звертатися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===

* '''заява встановленої форми'''

[[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|Бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії]]

* паспорт;

* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;

Надано можливість одержувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника дітям померлого годувальника в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців.
== Порядок виділення частки пенсії на повнолітню особу ==
Якщо пенсія у зв’язку з втратою годувальника виплачується на двох та більше непрацездатних членів сім’ї, та одному з непрацездатних членів сім’ї виповнилося 18 років, то виплата пенсії припиняється у зв’язку з необхідністю подальшого виділення частки пенсії на повнолітнього одержувача (за умови його навчання за денною формою). Виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших утриманців продовжується після з’яснування підстави для виплати на повнолітнього утриманця.
=== Куди звернутися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
* заява про виділення частки пенсії;
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Якщо член сім’ї, якому виповнилось 18 років, не продовжує навчання за денною формою, то він повинен повідомити про цей факт управління Пенсійного фонду України для продовження виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших дітей в повному обсязі.

Якщо протягом місяця після припинення виплати пенсії повнолітній член сім’ї, що одержував пенсію із іншими дітьми померлого годувальника, не звернувся до управління Пенсійного фонду України в районі, то виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника продовжується на молодших дітей.

'''Оскарження дій [https://www.legalaid.gov.ua/novyny/sud-zobov-yazav-pryznachyty-pensiyu-u-zv-yazku-iz-vtratoyu-goduvalnyka/ ПФУ]'''
[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження

2025-10-13T13:34:15Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Внесення відомостей про стягнення до трудової книжки працівника» на пункт 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110. Змінено посилання у піддтемі «Оскарження дисциплінарного стягнення» на ст. 150 КЗпП України. Змінено посилання у

==Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
== Виконання працівниками трудових обов’язків ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 частини першої статті 21 КЗпП України] трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n817 статтею 139 КЗпП України] '''працівники зобов'язані''':
* працювати чесно і сумлінно;
* своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця;
* додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
* дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
'''У разі невиконання трудових обов’язків''', що визначаються статутами, положеннями або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом підприємств, установ, організацій, в тому числі за порушення режиму трудового часу, '''до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності''', а також інші заходи впливу щодо забезпечення дисципліни праці — позбавлення працівника премії повністю чи частково, передбаченої системою оплати праці, винагороди за підсумками роботи за рік, одноразової винагороди за вислугу років тощо.

== Види дисциплінарних стягнень ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n841 статтею 147 КЗпП України], '''за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як:'''
* догана;
* звільнення.
'''Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.''' Це може бути зауваження, сувора догана тощо.

Наприклад, до державних службовців може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n718 стаття 66 Закону України «Про державну службу»]'').

До суддів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1181 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:
# попередження;
# догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;
# суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
# подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
# подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
# подання про звільнення судді з посади.
=== Догана ===
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

'''Вина як необхідна умова накладення стягнення'''

При визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов'язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин.

Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв'язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу (не забезпечив виконання), зокрема, внаслідок захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. В разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника, встановлює орган, що розглядає спір.
=== Звільнення ===
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в пункті 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»], накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним у разі:
* систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
За передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України] підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (''пункт 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
* появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 7 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
* вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 8 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
Роботодавець вправі розірвати трудовий договір з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пунктом 8 частини першої статті 40 КЗпП України] незалежно від того, чи застосовувались до працівника раніше заходи дисциплінарного або громадського стягнення, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання (''пункт 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пункт 1 статті 41 КЗпП України]'').
== Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n847 статті 147-1 КЗпП України] '''дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника'''.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

== Порядок застосування дисциплінарних стягнень ==
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець '''повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення''' (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855 стаття 149 КЗпП України]''). Проте відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо роботодавець має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.'''

'''При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати:'''
* ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду;
* обставини, за яких вчинено проступок;
* попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до інших видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, матеріальної. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n754 частини третьої статті 130 КЗпП України], матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
== Випадки, коли працівник не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності ==
Порушення працівником трудової дисципліни через незалежні від нього обставини (недостатня кваліфікація, незадовільний стан здоров'я тощо) не тягне за собою дисциплінарної відповідальності.

Крім того, працівник '''не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності''':
* за відмову виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n185 стаття 31 КЗпП України]''), за винятком випадків тимчасового переведення працівника на іншу роботу, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n194 статтею 33 КЗпП України];
* за відмову від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n871 частина п’ята статті 153 КЗпП України]'');
* за відмову від роботи, яку відповідно до законодавства роботодавець не вправі вимагати від певних категорій працівників (наприклад, залучення до роботи у нічний час та надурочних робіт вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, осіб, молодших вісімнадцяти років (''статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n367 55], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n403 63 КЗпП України]'').
== Строки застосування дисциплінарних стягнень ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статті 148 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення застосовується''' роботодавцем безпосередньо '''за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення''', не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

'''Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 ч.2 ст.148 КЗпП України])'''

== Зняття дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n862 статті 151 КЗпП України] якщо '''протягом року''' з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника '''не буде піддано новому дисциплінарному стягненню''', то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення '''може бути зняте достроково''' (до закінчення одного року) якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того проявив себе як сумлінний працівник. Для дострокового зняття дисциплінарного стягнення орган або особа, яка його застосувала, видає відповідний наказ або розпорядження.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

== Внесення відомостей про стягнення до трудової книжки працівника ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#o15 пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110], '''відомості про стягнення''' до трудової книжки працівника '''не заносяться''', '''окрім випадків''' застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі '''звільнення'''.
== Оскарження дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n860 статті 150 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення може бути оскаржене''' працівником у порядку, встановленому чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1170 глава XV КЗпП України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 Статтею 221 КЗпП України] визначено, що трудові спори розглядаються:
* комісіями по трудових спорах;
* місцевими загальними судами.
'''Строки оскарження'''

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах '''у тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 стаття 225 КЗпП України]).

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду '''в десятиденний строк''' з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України])

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду '''в тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 стаття 233 КЗпП України])

У разі пропуску з поважних причин встановлених строків суд може поновити ці строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 стаття 234 КЗпП України])

Отже, '''за загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах.'''

Водночас '''безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами, зокрема працівників [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|про поновлення на роботі]]''' незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 частині третій статті 221] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1179 статті 222 КЗпП України] (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1231 пункт 2 частини першої статті 232 КЗпП України]'').

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#o4 пункту 22 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, суди з'ясовують, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 статті 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], чи додержані роботодавцем передбачені статтями 147(1), 148, 149 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

== Спеціальна дисциплінарна відповідальність ==
Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється, окрім трудового законодавства, статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1540-2000-%D0%BF Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1540], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/55-93-%D0%BF Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 № 55]) та спеціальними Законами України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 «Про державну службу»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 «Про судоустрій і статус суддів»], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 «Про прокуратуру»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України»] та інші), дія яких поширюється на працівників окремих категорій: суддів, прокурорів, державних службовців, працівників залізничного транспорту тощо.
[[index.php?title=Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження

2025-10-13T12:54:48Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення» на ст. 147-1 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Порядок застосування дисциплінарних стягнень» на ст. ст. 149, 130 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Випадки, коли працівник не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності» на ст. ст. 31, 33, 153, 55, 63 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Строки застосування дисциплінарних стягнень» на ст. 148 КЗпП України. Змінено посилан

==Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
== Виконання працівниками трудових обов’язків ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 частини першої статті 21 КЗпП України] трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n817 статтею 139 КЗпП України] '''працівники зобов'язані''':
* працювати чесно і сумлінно;
* своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця;
* додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
* дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
'''У разі невиконання трудових обов’язків''', що визначаються статутами, положеннями або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом підприємств, установ, організацій, в тому числі за порушення режиму трудового часу, '''до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності''', а також інші заходи впливу щодо забезпечення дисципліни праці — позбавлення працівника премії повністю чи частково, передбаченої системою оплати праці, винагороди за підсумками роботи за рік, одноразової винагороди за вислугу років тощо.

== Види дисциплінарних стягнень ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n841 статтею 147 КЗпП України], '''за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як:'''
* догана;
* звільнення.
'''Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.''' Це може бути зауваження, сувора догана тощо.

Наприклад, до державних службовців може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n718 стаття 66 Закону України «Про державну службу»]'').

До суддів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1181 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:
# попередження;
# догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;
# суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
# подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
# подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
# подання про звільнення судді з посади.
=== Догана ===
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

'''Вина як необхідна умова накладення стягнення'''

При визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов'язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин.

Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв'язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу (не забезпечив виконання), зокрема, внаслідок захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. В разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника, встановлює орган, що розглядає спір.
=== Звільнення ===
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в пункті 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»], накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним у разі:
* систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
За передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України] підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (''пункт 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
* появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 7 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
* вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 8 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
Роботодавець вправі розірвати трудовий договір з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пунктом 8 частини першої статті 40 КЗпП України] незалежно від того, чи застосовувались до працівника раніше заходи дисциплінарного або громадського стягнення, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання (''пункт 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пункт 1 статті 41 КЗпП України]'').
== Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n847 статті 147-1 КЗпП України] '''дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника'''.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

== Порядок застосування дисциплінарних стягнень ==
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець '''повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення''' (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855 стаття 149 КЗпП України]''). Проте відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо роботодавець має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.'''

'''При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати:'''
* ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду;
* обставини, за яких вчинено проступок;
* попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до інших видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, матеріальної. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n754 частини третьої статті 130 КЗпП України], матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
== Випадки, коли працівник не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності ==
Порушення працівником трудової дисципліни через незалежні від нього обставини (недостатня кваліфікація, незадовільний стан здоров'я тощо) не тягне за собою дисциплінарної відповідальності.

Крім того, працівник '''не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності''':
* за відмову виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n185 стаття 31 КЗпП України]''), за винятком випадків тимчасового переведення працівника на іншу роботу, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n194 статтею 33 КЗпП України];
* за відмову від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n871 частина п’ята статті 153 КЗпП України]'');
* за відмову від роботи, яку відповідно до законодавства роботодавець не вправі вимагати від певних категорій працівників (наприклад, залучення до роботи у нічний час та надурочних робіт вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, осіб, молодших вісімнадцяти років (''статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n367 55], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n403 63 КЗпП України]'').
== Строки застосування дисциплінарних стягнень ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статті 148 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення застосовується''' роботодавцем безпосередньо '''за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення''', не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

'''Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 ч.2 ст.148 КЗпП України])'''

== Зняття дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n862 статті 151 КЗпП України] якщо '''протягом року''' з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника '''не буде піддано новому дисциплінарному стягненню''', то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення '''може бути зняте достроково''' (до закінчення одного року) якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того проявив себе як сумлінний працівник. Для дострокового зняття дисциплінарного стягнення орган або особа, яка його застосувала, видає відповідний наказ або розпорядження.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

== Внесення відомостей про стягнення до трудової книжки працівника ==
Відповідно до пункту 2.2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110], '''відомості про стягнення''' до трудової книжки працівника '''не заносяться''', '''окрім випадків''' застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі '''звільнення'''.
== Оскарження дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до статті 150 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення може бути оскаржене''' працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Статтею 221 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] визначено, що трудові спори розглядаються:
* комісіями по трудових спорах;
* місцевими загальними судами.
'''Строки оскарження'''

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах '''у тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 стаття 225 КЗпП України]).

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду '''в десятиденний строк''' з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України])

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду '''в тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 стаття 233 КЗпП України])

У разі пропуску з поважних причин встановлених строків суд може поновити ці строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 стаття 234 КЗпП України])

Отже, '''за загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах.'''

Водночас '''безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами, зокрема працівників [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|про поновлення на роботі]]''' незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (''пункт 2 частини першої статті 232 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Відповідно до пункту 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, суди з'ясовують, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 статті 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], чи додержані роботодавцем передбачені статтями 147(1), 148, 149 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
== Спеціальна дисциплінарна відповідальність ==
Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється, окрім трудового законодавства, статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1540-2000-%D0%BF Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1540], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/55-93-%D0%BF Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 № 55]) та спеціальними Законами України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 «Про державну службу»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 «Про судоустрій і статус суддів»], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 «Про прокуратуру»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України»] та інші), дія яких поширюється на працівників окремих категорій: суддів, прокурорів, державних службовців, працівників залізничного транспорту тощо.
[[index.php?title=Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження

2025-10-13T09:59:21Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Звільнення» на п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Змінено текст у підтемі «Звільнення», відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Звільнення» на п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Звільнення» на п.7 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Звільнення» на п.8 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Змінено текст у підтемі «Звільнення», відповідно до п.8 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Звільнення»

==Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
== Виконання працівниками трудових обов’язків ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 частини першої статті 21 КЗпП України] трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n817 статтею 139 КЗпП України] '''працівники зобов'язані''':
* працювати чесно і сумлінно;
* своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця;
* додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
* дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
'''У разі невиконання трудових обов’язків''', що визначаються статутами, положеннями або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом підприємств, установ, організацій, в тому числі за порушення режиму трудового часу, '''до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності''', а також інші заходи впливу щодо забезпечення дисципліни праці — позбавлення працівника премії повністю чи частково, передбаченої системою оплати праці, винагороди за підсумками роботи за рік, одноразової винагороди за вислугу років тощо.

== Види дисциплінарних стягнень ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n841 статтею 147 КЗпП України], '''за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як:'''
* догана;
* звільнення.
'''Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.''' Це може бути зауваження, сувора догана тощо.

Наприклад, до державних службовців може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n718 стаття 66 Закону України «Про державну службу»]'').

До суддів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1181 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:
# попередження;
# догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;
# суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
# подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
# подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
# подання про звільнення судді з посади.
=== Догана ===
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

'''Вина як необхідна умова накладення стягнення'''

При визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов'язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин.

Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв'язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу (не забезпечив виконання), зокрема, внаслідок захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. В разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника, встановлює орган, що розглядає спір.
=== Звільнення ===
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в пункті 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»], накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним у разі:
* систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
За передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України] підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (''пункт 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
* появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 7 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
* вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункт 8 частини першої статті 40 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
Роботодавець вправі розірвати трудовий договір з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пунктом 8 частини першої статті 40 КЗпП України] незалежно від того, чи застосовувались до працівника раніше заходи дисциплінарного або громадського стягнення, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання (''пункт 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пункт 1 статті 41 КЗпП України]'').
== Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення ==
Відповідно до статті 147-1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника'''.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
== Порядок застосування дисциплінарних стягнень ==
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець '''повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення''' (''стаття 149 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''). Проте відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо роботодавець має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.'''

'''При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати:'''
* ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду;
* обставини, за яких вчинено проступок;
* попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до інших видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, матеріальної. Так, відповідно до частини третьої статті 130 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
== Випадки, коли працівник не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності ==
Порушення працівником трудової дисципліни через незалежні від нього обставини (недостатня кваліфікація, незадовільний стан здоров'я тощо) не тягне за собою дисциплінарної відповідальності.

Крім того, працівник '''не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності''':
* за відмову виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором (''стаття 31 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''), за винятком випадків тимчасового переведення працівника на іншу роботу, передбачених статтею 33 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України];
* за відмову від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища (''частина п’ята статті 153 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* за відмову від роботи, яку відповідно до законодавства роботодавець не вправі вимагати від певних категорій працівників (наприклад, залучення до роботи у нічний час та надурочних робіт вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, осіб, молодших вісімнадцяти років (''статті 55, 63 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Строки застосування дисциплінарних стягнень ==
Відповідно до статті 148 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення застосовується''' роботодавцем безпосередньо '''за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення''', не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

'''Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. (ч.2 ст.148 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])'''

== Зняття дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до статті 151 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] якщо '''протягом року''' з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника '''не буде піддано новому дисциплінарному стягненню''', то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення '''може бути зняте достроково''' (до закінчення одного року) якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того проявив себе як сумлінний працівник. Для дострокового зняття дисциплінарного стягнення орган або особа, яка його застосувала, видає відповідний наказ або розпорядження.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
== Внесення відомостей про стягнення до трудової книжки працівника ==
Відповідно до пункту 2.2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110], '''відомості про стягнення''' до трудової книжки працівника '''не заносяться''', '''окрім випадків''' застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі '''звільнення'''.
== Оскарження дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до статті 150 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення може бути оскаржене''' працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Статтею 221 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] визначено, що трудові спори розглядаються:
* комісіями по трудових спорах;
* місцевими загальними судами.
'''Строки оскарження'''

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах '''у тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 стаття 225 КЗпП України]).

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду '''в десятиденний строк''' з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України])

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду '''в тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 стаття 233 КЗпП України])

У разі пропуску з поважних причин встановлених строків суд може поновити ці строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 стаття 234 КЗпП України])

Отже, '''за загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах.'''

Водночас '''безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами, зокрема працівників [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|про поновлення на роботі]]''' незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (''пункт 2 частини першої статті 232 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Відповідно до пункту 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, суди з'ясовують, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 статті 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], чи додержані роботодавцем передбачені статтями 147(1), 148, 149 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
== Спеціальна дисциплінарна відповідальність ==
Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється, окрім трудового законодавства, статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1540-2000-%D0%BF Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1540], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/55-93-%D0%BF Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 № 55]) та спеціальними Законами України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 «Про державну службу»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 «Про судоустрій і статус суддів»], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 «Про прокуратуру»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України»] та інші), дія яких поширюється на працівників окремих категорій: суддів, прокурорів, державних службовців, працівників залізничного транспорту тощо.
[[index.php?title=Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження

2025-10-13T09:20:12Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Виконання працівниками трудових обов’язків» на статтю 21 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Виконання працівниками трудових обов’язків» на статтю 139 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Види дисциплінарних стягнень» на статтю 147 КЗпП України. Змінено посилання у піддтемі «Види дисциплінарних стягнень» на статтю 66 ЗУ «Про державну службу». Змінено посилання у піддтемі «Види дисциплінарних стягнень» на статтю 109 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

==Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
== Виконання працівниками трудових обов’язків ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 частини першої статті 21 КЗпП України] трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n817 статтею 139 КЗпП України] '''працівники зобов'язані''':
* працювати чесно і сумлінно;
* своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця;
* додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
* дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
'''У разі невиконання трудових обов’язків''', що визначаються статутами, положеннями або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом підприємств, установ, організацій, в тому числі за порушення режиму трудового часу, '''до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності''', а також інші заходи впливу щодо забезпечення дисципліни праці — позбавлення працівника премії повністю чи частково, передбаченої системою оплати праці, винагороди за підсумками роботи за рік, одноразової винагороди за вислугу років тощо.

== Види дисциплінарних стягнень ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n841 статтею 147 КЗпП України], '''за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як:'''
* догана;
* звільнення.
'''Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.''' Це може бути зауваження, сувора догана тощо.

Наприклад, до державних службовців може бути застосовано один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n718 стаття 66 Закону України «Про державну службу»]'').

До суддів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1181 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:
# попередження;
# догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця;
# суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;
# подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді;
# подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
# подання про звільнення судді з посади.
=== Догана ===
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як-от: [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

'''Вина як необхідна умова накладення стягнення'''

При визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов'язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин.

Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв'язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу (не забезпечив виконання), зокрема, внаслідок захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. В разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника, встановлює орган, що розглядає спір.
=== Звільнення ===
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] та враховуючи позицію Верховного Суду України, викладену в пункті 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»], накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним у разі:
* систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (''пункт 3 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
За передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (''пункт 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (''пункт 4 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (''пункт 7 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (''пункт 8 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
{| class="wikitable"
|-
| Увага!
Роботодавець вправі розірвати трудовий договір з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 40 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] незалежно від того, чи застосовувались до працівника раніше заходи дисциплінарного або громадського стягнення, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання (''пункт 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]).''
|}
* одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (''пункт 1 статті 41 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення ==
Відповідно до статті 147-1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника'''.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
== Порядок застосування дисциплінарних стягнень ==
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець '''повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення''' (''стаття 149 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''). Проте відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо роботодавець має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.'''

'''При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати:'''
* ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду;
* обставини, за яких вчинено проступок;
* попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до інших видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, матеріальної. Так, відповідно до частини третьої статті 130 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
== Випадки, коли працівник не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності ==
Порушення працівником трудової дисципліни через незалежні від нього обставини (недостатня кваліфікація, незадовільний стан здоров'я тощо) не тягне за собою дисциплінарної відповідальності.

Крім того, працівник '''не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності''':
* за відмову виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором (''стаття 31 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]''), за винятком випадків тимчасового переведення працівника на іншу роботу, передбачених статтею 33 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України];
* за відмову від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища (''частина п’ята статті 153 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'');
* за відмову від роботи, яку відповідно до законодавства роботодавець не вправі вимагати від певних категорій працівників (наприклад, залучення до роботи у нічний час та надурочних робіт вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трьох років, осіб, молодших вісімнадцяти років (''статті 55, 63 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').
== Строки застосування дисциплінарних стягнень ==
Відповідно до статті 148 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення застосовується''' роботодавцем безпосередньо '''за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення''', не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

'''Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. (ч.2 ст.148 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])'''

== Зняття дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до статті 151 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] якщо '''протягом року''' з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника '''не буде піддано новому дисциплінарному стягненню''', то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення '''може бути зняте достроково''' (до закінчення одного року) якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того проявив себе як сумлінний працівник. Для дострокового зняття дисциплінарного стягнення орган або особа, яка його застосувала, видає відповідний наказ або розпорядження.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
== Внесення відомостей про стягнення до трудової книжки працівника ==
Відповідно до пункту 2.2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110], '''відомості про стягнення''' до трудової книжки працівника '''не заносяться''', '''окрім випадків''' застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі '''звільнення'''.
== Оскарження дисциплінарного стягнення ==
Відповідно до статті 150 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дисциплінарне стягнення може бути оскаржене''' працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Статтею 221 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] визначено, що трудові спори розглядаються:
* комісіями по трудових спорах;
* місцевими загальними судами.
'''Строки оскарження'''

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах '''у тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 стаття 225 КЗпП України]).

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду '''в десятиденний строк''' з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України])

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду '''в тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 стаття 233 КЗпП України])

У разі пропуску з поважних причин встановлених строків суд може поновити ці строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 стаття 234 КЗпП України])

Отже, '''за загальним правилом індивідуальні трудові спори вирішуються судами безпосередньо або після їх попереднього розгляду комісією по трудових спорах.'''

Водночас '''безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами, зокрема працівників [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника|про поновлення на роботі]]''' незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (''пункт 2 частини першої статті 232 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]'').

Відповідно до пункту 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, суди з'ясовують, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 статті 41 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], чи додержані роботодавцем передбачені статтями 147(1), 148, 149 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
== Спеціальна дисциплінарна відповідальність ==
Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється, окрім трудового законодавства, статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1540-2000-%D0%BF Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1540], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/55-93-%D0%BF Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993 № 55]) та спеціальними Законами України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 «Про державну службу»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 «Про судоустрій і статус суддів»], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 «Про прокуратуру»], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/551-14 «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України»] та інші), дія яких поширюється на працівників окремих категорій: суддів, прокурорів, державних службовців, працівників залізничного транспорту тощо.
[[index.php?title=Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]
[[index.php?title=Категорія:Трудові спори]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2025-09-12T08:56:57Z

Vladyslav.Yavirskyi: Додано посилання у піддтемі «Вартість» на справу №619/1415/19 від 01.09.2022 року. Змінено посилання у піддтемі «Вартість» на статтю 158 Земельного кодексу України. Додано посилання у піддтемі «Вартість» на статтю 158-1 Земельного кодексу України. Додано посилання у піддтемі «Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки» на Постанову Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358ск21).

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n628 ст. 55 Закону України «Про землеустрій»]).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

'''а)''' завдання на складання технічної документації із землеустрою;

'''б)''' пояснювальну записку;

'''в)''' матеріали топографо-геодезичних робіт;

'''г)''' кадастровий план земельної ділянки;

'''ґ)''' перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

'''д)''' відомості про встановлені межові знаки.

== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n413 п.5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [https://land.gov.ua/terorhany/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
=== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ===
== Відповідно до Постанови ВАКС по справі №619/1415/19 від 01.09.2022 року (щодо не підписання акту погодження меж сусіднім власником земельної ділянки, як підстава для скасування прийнятих органом місцевого самоврядування рішень). ==
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 580/168/16-ц.

Установивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права користування земельною ділянкою внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно врахувавши, що саме по собі не підписання позивачем як суміжним землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання цього рішення недійсним, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505221
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3133 статтею 158-1] є можливість врегулювання земельних спорів шляхом медіації

1. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

2. Органи, передбачені статтею 158 цього Кодексу, сприяють примиренню сторін земельного спору.

3. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

4. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

За [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833 Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358ск21)] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2025-09-12T08:19:02Z

Vladyslav.Yavirskyi: У підтемі «Необхідні документи» видалено інформацію про Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої, через втрату чинності. Видалено абзаци 3, 4, 5 підтемі «Необхідні документи», через втрату чинності.

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n628 ст. 55 Закону України «Про землеустрій»]).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

'''а)''' завдання на складання технічної документації із землеустрою;

'''б)''' пояснювальну записку;

'''в)''' матеріали топографо-геодезичних робіт;

'''г)''' кадастровий план земельної ділянки;

'''ґ)''' перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

'''д)''' відомості про встановлені межові знаки.

== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n413 п.5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [https://land.gov.ua/terorhany/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
=== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ===
== Відповідно до Постанови ВАКС по справі №619/1415/19 від 01.09.2022 року(щодо не підписання акту погодження меж сусіднім власником земельної ділянки, як підстава для скасування прийнятих органом місцевого самоврядування рішень). ==
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 580/168/16-ц.

Установивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права користування земельною ділянкою внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно врахувавши, що саме по собі не підписання позивачем як суміжним землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання цього рішення недійсним, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505221</nowiki>
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно зі статтею 158-1 є можливість врегулювання земельних спорів шляхом медіації

1. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

2. Органи, передбачені статтею 158 цього Кодексу, сприяють примиренню сторін земельного спору.

3. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

4. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2025-09-10T14:45:37Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у піддтемі «Куди звертатись» на територіальні управління Держгеокадастру. Змінено посилання у піддтемі «Куди звертатись» на п.5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». У підтемі «Порядок встановлення меж» видалено інформацію про встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів, через втрату чинності. Змінено посилання у піддтемі «Порядок встановлення меж земельної ділянки» на ст. 55 Закону України «Про землеустрій».

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n628 ст. 55 Закону України «Про землеустрій»]).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

'''а)''' завдання на складання технічної документації із землеустрою;

'''б)''' пояснювальну записку;

'''в)''' матеріали топографо-геодезичних робіт;

'''г)''' кадастровий план земельної ділянки;

'''ґ)''' перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

'''д)''' відомості про встановлені межові знаки.

== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n413 п.5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [https://land.gov.ua/terorhany/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
=== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ===
== Відповідно до Постанови ВАКС по справі №619/1415/19 від 01.09.2022 року(щодо не підписання акту погодження меж сусіднім власником земельної ділянки, як підстава для скасування прийнятих органом місцевого самоврядування рішень). ==
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 580/168/16-ц.

Установивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права користування земельною ділянкою внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно врахувавши, що саме по собі не підписання позивачем як суміжним землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання цього рішення недійсним, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505221</nowiki>
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно зі статтею 158-1 є можливість врегулювання земельних спорів шляхом медіації

1. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

2. Органи, передбачені статтею 158 цього Кодексу, сприяють примиренню сторін земельного спору.

3. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

4. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2025-09-10T13:58:02Z

Vladyslav.Yavirskyi: Видалено посилання на Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)" який втратив чинність У підтемі «Загальні положення» видалено інформацію про види межових знаків через втрату чинністі

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов’язані дотримуватися меж земельних ділянок.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. (ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

'''а)''' завдання на складання технічної документації із землеустрою;

'''б)''' пояснювальну записку;

'''в)''' матеріали топографо-геодезичних робіт;

'''г)''' кадастровий план земельної ділянки;

'''ґ)''' перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

'''д)''' відомості про встановлені межові знаки.

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
=== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ===
== Відповідно до Постанови ВАКС по справі №619/1415/19 від 01.09.2022 року(щодо не підписання акту погодження меж сусіднім власником земельної ділянки, як підстава для скасування прийнятих органом місцевого самоврядування рішень). ==
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 580/168/16-ц.

Установивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права користування земельною ділянкою внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно врахувавши, що саме по собі не підписання позивачем як суміжним землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання цього рішення недійсним, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505221</nowiki>
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно зі статтею 158-1 є можливість врегулювання земельних спорів шляхом медіації

1. Земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

2. Органи, передбачені статтею 158 цього Кодексу, сприяють примиренню сторін земельного спору.

3. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

4. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Особливості нотаріального посвідчення довіреності

2025-08-12T12:42:00Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання на статтю 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" Змінено посилання на пункт 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито".

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. N 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена '''без використання спеціальних бланків''' нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом ''двох робочих днів'' '''видати довідку про підтвердження''' або спростування посвідчення ним такої довіреності.

В умовах воєнного стану довіреності, ''крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами,'' та заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть '''посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів''') або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів, довіреностей через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі. Начальник табору (установи, де створено дільницю) для військовополонених може посвідчувати заповіт військовополоненого.
|}
== Звернення до нотаріуса за посвідченням довіреності ==
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім'я однієї особи або кількох осіб за усним зверненням довірителя [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran410#n410 ( глава 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 )]

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1345#n1345 частина 1 статті 245 Цивільного кодексу України)].
== Вимоги до змісту довіреності ==
[[Файл:Довіреність.jpeg|міні]]
У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети.
Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.
У довіреності на укладання договору дарування обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною.
У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).
== Визначення строку дії довіреності ==
* Строк, на який може бути видана довіреність, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 статті 247 Цивільного кодексу України]. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
* Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події.
* Довіреність, у якій не зазначена дата її вчинення, є нікчемною.
== Посвідчення довіреності, виданої в порядку передоручення ==
Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.
При посвідченні довіреності в порядку передоручення нотаріус роз'яснює представнику довірителя вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1325 статті 240 Цивільного кодексу України].

У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення.
Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю.
Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.
У довіреності, виданій у порядку передоручення, мають бути вказані дата і місце посвідчення основної довіреності, та реєстровий номер, найменування нотаріального округу, прізвище, ім’я та по батькові нотаріуса, який її посвідчив, прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження.

На основній довіреності робиться відмітка про передоручення.
Копія основної довіреності додається до примірника довіреності, що залишається у матеріалах нотаріальної справи.
При наступному посвідченні довіреності, виданої за передорученням тим самим нотаріусом, копія основної довіреності не залишається.
На примірнику такої довіреності, що залишається у справах нотаріуса, робиться відмітка із зазначенням реквізитів довіреності, виданої у порядку передоручення, до якої прикріплено копію основної довіреності.
== Порядок скасування довіреності ==
Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної, може у будь-який час скасувати довіреність або довіреність, видану в порядку передоручення.
Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві.
Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності може бути оформлено нотаріусом згідно з цим Порядком шляхом передавання відповідної заяви.

Посвідчені нотаріусами довіреності, а також передоручення за ними, припинення їх дії підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252].
== Довіреності які прирівнюються до нотаріально посвідчених ==
До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
* довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;
* довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів;
* довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;
* довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.
* Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. (стаття про документи, що підтверджують повноваження представників у процесуальних кодексах).
== Оплата вчинюваних нотаріальних дій ==
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 пункт 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Приватні нотаріуси за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, справляють плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.
== Звільнення від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n44 Стаття 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] регламентує звільнення від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами:
* громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - '''не менше трьох років''';
* громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні '''не менше чотирьох років;'''
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* інваліди I та II груп;
* всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації
* особи з інвалідністю, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - '''за вчинення всіх нотаріальних дій;'''
* Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;
* Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,
* Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Особливості нотаріального посвідчення довіреності

2025-08-12T12:02:00Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання на частину 1 статті 245 Цивільного кодексу України

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. N 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-v-umovah-voyennogo-stanu-ta-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-28-lyutogo-2022-r-164-209 постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена '''без використання спеціальних бланків''' нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом ''двох робочих днів'' '''видати довідку про підтвердження''' або спростування посвідчення ним такої довіреності.

В умовах воєнного стану довіреності, ''крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами,'' та заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть '''посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів''') або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів, довіреностей через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі. Начальник табору (установи, де створено дільницю) для військовополонених може посвідчувати заповіт військовополоненого.
|}
== Звернення до нотаріуса за посвідченням довіреності ==
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім'я однієї особи або кількох осіб за усним зверненням довірителя [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran410#n410 ( глава 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 )]

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1345#n1345 частина 1 статті 245 Цивільного кодексу України)].
== Вимоги до змісту довіреності ==
[[Файл:Довіреність.jpeg|міні]]
У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети.
Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.
У довіреності на укладання договору дарування обов'язково зазначаються прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування обдаровуваного. У разі невиконання такої умови довіреність є нікчемною.
У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання).
== Визначення строку дії довіреності ==
* Строк, на який може бути видана довіреність, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 статті 247 Цивільного кодексу України]. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
* Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події.
* Довіреність, у якій не зазначена дата її вчинення, є нікчемною.
== Посвідчення довіреності, виданої в порядку передоручення ==
Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.
При посвідченні довіреності в порядку передоручення нотаріус роз'яснює представнику довірителя вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1325 статті 240 Цивільного кодексу України].

У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення.
Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю.
Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.
У довіреності, виданій у порядку передоручення, мають бути вказані дата і місце посвідчення основної довіреності, та реєстровий номер, найменування нотаріального округу, прізвище, ім’я та по батькові нотаріуса, який її посвідчив, прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження.

На основній довіреності робиться відмітка про передоручення.
Копія основної довіреності додається до примірника довіреності, що залишається у матеріалах нотаріальної справи.
При наступному посвідченні довіреності, виданої за передорученням тим самим нотаріусом, копія основної довіреності не залишається.
На примірнику такої довіреності, що залишається у справах нотаріуса, робиться відмітка із зазначенням реквізитів довіреності, виданої у порядку передоручення, до якої прикріплено копію основної довіреності.
== Порядок скасування довіреності ==
Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної, може у будь-який час скасувати довіреність або довіреність, видану в порядку передоручення.
Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву при одержанні заяви про скасування довіреності або передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.
Якщо особа, яка видала довіреність, подасть примірник довіреності, що є у неї, напис про скасування довіреності або передоручення робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою додається до примірника, що зберігається у справах нотаріуса, в державному нотаріальному архіві.
Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності може бути оформлено нотаріусом згідно з цим Порядком шляхом передавання відповідної заяви.

Посвідчені нотаріусами довіреності, а також передоручення за ними, припинення їх дії підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1378/13252].
== Довіреності які прирівнюються до нотаріально посвідчених ==
До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
* довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями;
* довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або військово-навчальних закладів;
* довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів;
* довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.
* Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. (стаття про документи, що підтверджують повноваження представників у процесуальних кодексах).
== Оплата вчинюваних нотаріальних дій ==
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених законодавством ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пункт 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Приватні нотаріуси за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, справляють плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.
== Звільнення від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами ==
Стаття 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"] регламентує звільнення від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами:
* громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - '''не менше трьох років''';
* громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні '''не менше чотирьох років;'''
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* інваліди I та II груп;
* всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації
* особи з інвалідністю, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - '''за вчинення всіх нотаріальних дій;'''
* Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;
* Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,
* Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
* Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Присвоєння почесного звання мати-героїня та виплата одноразової винагороди

2025-07-15T13:03:14Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено абзац 2, 3, 4, 5 у підтемі Отримання одноразової допомоги жінками, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 268 "Про виплату одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня"

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n713 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закон України "Про державні нагороди"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/476/2001 Положення про почесні звання України, затверджене Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1254/2007 Указ Президента України від 25 грудня 2007 року № 1254 "Про одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 268 "Про виплату одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", та одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"]

== Поняття звання "Мати-героїня" ==
Почесне звання "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до 8-ми річного віку 5-ох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

Звання "Мати-героїня" є почесним званням України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 ст.10 Закону України "Про державні нагороди"]).

Присвоєння почесного звання "Мати-героїня" провадиться указом Президента України.

== Порядок присвоєння почесного звання "Мати-героїня" ==
Представлення до почесних звань висунення кандидатур до присвоєння здійснюється за місцем роботи кандидатки, у трудових колективах установ, організацій, підприємств. Якщо жінка не працює, висунення кандидатури може проводити сільська (селищна) рада, організація багатодітних сімей чи місцева служба у справах дітей та сім'ї.

Клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації.

Клопотання про присвоєння почесного звання "Мати-героїня", що порушуються органами місцевого самоврядування згідно із заявою жінки, яка претендує на присвоєння такого почесного звання, розглядаються відповідними місцевими державними адміністраціями '''протягом місяця з дати надходження такої заяви''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#o108 п.12 положення])'''.'''

=== Перелік необхідних документів ===
'''Жінка до заяви також подає такі документи:'''
# копія паспорта громадянина України, копія паспортного документа іноземця та документа, що підтверджує місце перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України на законних підставах;
# копії свідоцтв про народження дітей;
# копії документів про освіту дітей;
# характеристики дітей з навчального закладу, якщо дитина навчається, або з місця роботи, якщо працює (щодо кожної дитини окремо);
# виданий органом внутрішніх справ документ про наявність чи відсутність відомостей стосовно дітей, які перебувають на обліку правопорушників, що не досягли 18 років, у тому числі звільнених зі спеціальних виховних установ;
# довідка про наявність або відсутність судимості в особи, яку представляють до нагородження,та в кожного з дітей, яким виповнилося 14 років;
# за наявності та за бажанням матері - копії грамот, дипломів, подяк, свідоцтв, листів для визначення внеску жінки у розвиток творчих здібностей дітей, формування в них високих духовних і моральних якостей.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#o108 п.17 положення])'''.'''
Особі, удостоєній почесного звання, вручаються нагрудний знак та посвідчення до почесного звання встановленого зразка.

У нагородному листі про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», до якого додаються підтверджуючі документи, зазначаються дані про кількість дітей, дати народження дітей, місце проживання або місце перебування кожної дитини із зазначенням адреси житла, конкретні заслуги матері у вихованні дітей, а також у відповідних випадках - причини, обставини та дати смерті дітей.

Вручення нагрудного знака та посвідчення до почесного звання проводиться в обстановці урочистості і широкої гласності. Перед врученням оголошується указ Президента України про присвоєння відповідного почесного звання.

Особи, удостоєні почесних звань, повинні дбайливо ставитися до схоронності нагрудних знаків і посвідчень до почесних звань. У разі втрати нагрудного знака або посвідчення удостоєному почесного звання може бути видано дублікати, якщо Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України буде визнано, що втрата нагрудного знака або посвідчення сталася внаслідок стихійного лиха, бойових дій або з інших причин, що не залежать від нагородженого.

Після смерті удостоєного почесного звання, за наявності спадкоємців, нагрудні знаки та посвідчення до почесних звань залишаються у сім'ї померлого як пам'ять. Якщо у померлої особи, яку удостоєно почесним званням, відсутні спадкоємці, нагрудні знаки та посвідчення мають бути передані на зберігання до Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.

== Порядок оскарження ==
У випадку відмови органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації у вчиненні дій для отримання жінкою почесного звання "Мати -героїня", вона має право звернутися до суду [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 в порядку адміністративного судочинства] з метою оскарження відповідних дій/бездіяльності.

== Отримання одноразової допомоги жінками, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня" ==
Жінка, якій присвоєно почесне звання «Мати-героїня» має право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому присвоєно почесне звання.

Винагорода виплачується органами Пенсійного фонду України з дотриманням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”. Для отримання винагороди жінка, якій присвоєно почесне звання, або уповноважена нею особа подає за місцем реєстрації зазначеної жінки '''такі документи''':
# заяву про виплату винагороди із зазначенням способу виплати;
# копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, місце реєстрації;
# нотаріально засвідчений документ, що підтверджує право уповноваженого представника представляти жінку, якій присвоєно почесне звання (за необхідності) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 268 "Про виплату одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", та одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми"]).
Заяви з необхідними документами для виплати винагороди приймаються від заявників органом Пенсійного фонду України, а також можуть бути надіслані засобами поштового зв’язку або за технічної можливості в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Єдиний державний веб-портал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”).

Виплата винагороди здійснюється через рахунки одержувачів в уповноважених банках, або за місцем фактичного їх проживання.

Звіт про виплату винагороди Пенсійний фонд України складає на підставі даних органів, що призначають та виплачують допомогу, про її виплату та подає Мінсоцполітики до 15 числа наступного місяця за затвердженою ним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0276-12#n9 формою].

У разі коли жінка, якій присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”, не отримала винагороди протягом відповідного бюджетного періоду з поважних причин, вона має право звернутися за її отриманням у наступному бюджетному періоді і отримати винагороду виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого з 1 січня року, в якому жінці було присвоєно таке звання.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Присвоєння почесного звання мати-героїня та виплата одноразової винагороди

2025-07-15T12:03:00Z

Vladyslav.Yavirskyi: Додано посилання у підтемі Порядок присвоєння почесного звання "Мати-героїня", на п.12 Положення про почесні звання України, затверджене Указом Президента України Додано посилання у підтемі Порядок присвоєння почесного звання "Мати-героїня", на п.17 Положення про почесні звання України, затверджене Указом Президента України

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n713 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закон України "Про державні нагороди"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/476/2001 Положення про почесні звання України, затверджене Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476];
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1254/2007 Указ Президента України від 25 грудня 2007 року № 1254 "Про одноразову винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 268 "Про виплату одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", та одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги"]

== Поняття звання "Мати-героїня" ==
Почесне звання "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до 8-ми річного віку 5-ох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

Звання "Мати-героїня" є почесним званням України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 ст.10 Закону України "Про державні нагороди"]).

Присвоєння почесного звання "Мати-героїня" провадиться указом Президента України.

== Порядок присвоєння почесного звання "Мати-героїня" ==
Представлення до почесних звань висунення кандидатур до присвоєння здійснюється за місцем роботи кандидатки, у трудових колективах установ, організацій, підприємств. Якщо жінка не працює, висунення кандидатури може проводити сільська (селищна) рада, організація багатодітних сімей чи місцева служба у справах дітей та сім'ї.

Клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації.

Клопотання про присвоєння почесного звання "Мати-героїня", що порушуються органами місцевого самоврядування згідно із заявою жінки, яка претендує на присвоєння такого почесного звання, розглядаються відповідними місцевими державними адміністраціями '''протягом місяця з дати надходження такої заяви''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#o108 п.12 положення])'''.'''

=== Перелік необхідних документів ===
'''Жінка до заяви також подає такі документи:'''
# копія паспорта громадянина України, копія паспортного документа іноземця та документа, що підтверджує місце перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України на законних підставах;
# копії свідоцтв про народження дітей;
# копії документів про освіту дітей;
# характеристики дітей з навчального закладу, якщо дитина навчається, або з місця роботи, якщо працює (щодо кожної дитини окремо);
# виданий органом внутрішніх справ документ про наявність чи відсутність відомостей стосовно дітей, які перебувають на обліку правопорушників, що не досягли 18 років, у тому числі звільнених зі спеціальних виховних установ;
# довідка про наявність або відсутність судимості в особи, яку представляють до нагородження,та в кожного з дітей, яким виповнилося 14 років;
# за наявності та за бажанням матері - копії грамот, дипломів, подяк, свідоцтв, листів для визначення внеску жінки у розвиток творчих здібностей дітей, формування в них високих духовних і моральних якостей.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#o108 п.17 положення])'''.'''
Особі, удостоєній почесного звання, вручаються нагрудний знак та посвідчення до почесного звання встановленого зразка.

У нагородному листі про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», до якого додаються підтверджуючі документи, зазначаються дані про кількість дітей, дати народження дітей, місце проживання або місце перебування кожної дитини із зазначенням адреси житла, конкретні заслуги матері у вихованні дітей, а також у відповідних випадках - причини, обставини та дати смерті дітей.

Вручення нагрудного знака та посвідчення до почесного звання проводиться в обстановці урочистості і широкої гласності. Перед врученням оголошується указ Президента України про присвоєння відповідного почесного звання.

Особи, удостоєні почесних звань, повинні дбайливо ставитися до схоронності нагрудних знаків і посвідчень до почесних звань. У разі втрати нагрудного знака або посвідчення удостоєному почесного звання може бути видано дублікати, якщо Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України буде визнано, що втрата нагрудного знака або посвідчення сталася внаслідок стихійного лиха, бойових дій або з інших причин, що не залежать від нагородженого.

Після смерті удостоєного почесного звання, за наявності спадкоємців, нагрудні знаки та посвідчення до почесних звань залишаються у сім'ї померлого як пам'ять. Якщо у померлої особи, яку удостоєно почесним званням, відсутні спадкоємці, нагрудні знаки та посвідчення мають бути передані на зберігання до Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.

== Порядок оскарження ==
У випадку відмови органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації у вчиненні дій для отримання жінкою почесного звання "Мати -героїня", вона має право звернутися до суду [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 в порядку адміністративного судочинства] з метою оскарження відповідних дій/бездіяльності.

== Отримання одноразової допомоги жінками, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня" ==
Жінка, якій присвоєно почесне звання «Мати-героїня» має право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року, в якому присвоєно почесне звання.

Для отримання винагороди жінка, якій присвоєно почесне звання, або уповноважена нею особа подає Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - органи соціального захисту) за місцем реєстрації '''такі документи''':
# заяву про виплату винагороди із зазначенням способу виплати;
# копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, місце реєстрації;
# нотаріально засвідчений документ, що підтверджує право уповноваженого представника представляти жінку, якій присвоєно почесне звання (за необхідності) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2011-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року № 268 "Про виплату одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", та одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми"]).
Заяви з необхідними документами, також можна надіслати поштою або у електронній формі (через офіційний веб-сайт Міністерства соціальної політики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Також, заяви про виплату допомоги можна подати до сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів відповідному органу соціального захисту населення.

Виплата винагороди здійснюється через відділення поштового зв'язку Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" або шляхом перерахування коштів на особистий банківський рахунок.

Органи соціального захисту надсилають щокварталу до 10 числа наступного місяця засвідчені в установленому порядку копії відомостей про виплату винагороди структурним підрозділам, які до 15 числа зазначеного місяця подають Мінсоцполітики звіт про виплату винагороди за затвердженою ним формою.

У разі коли жінка, якій присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”, не отримала винагороди протягом відповідного бюджетного періоду з поважних причин, вона має право звернутися за її отриманням у наступному бюджетному періоді і отримати винагороду виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого з 1 січня року, в якому жінці було присвоєно таке звання
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом

2025-06-19T14:35:00Z

Vladyslav.Yavirskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 "Про деякі питання забезпечення громадян доступним житлом"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/219-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей"]
== Основні поняття ==
'''''Договір про придбання житла''''' - договір, що укладається між одержувачем державної підтримки і відчужувачем (продавцем, управителем, замовником, забудовником тощо) відповідно до вимог законодавства з метою забезпечення фінансування будівництва (придбання) житла. 
'''''Кандидати''''' - громадяни України, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку] та претендують на отримання державної підтримки. 
'''''Нормативна площа''''' - максимальна площа житла, з розрахунку якої надається державна підтримка, яка становить 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. 
'''''Одержувачі державної підтримки''''' - громадяни України, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], та отримують державну підтримку. 
'''''Члени сім’ї''''' - особи, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], дружина (чоловік), їх неповнолітні діти (до 18 років), неодружені повнолітні діти.
== Право на державну підтримку ==
Право на державну підтримку мають:
* особи, які перебувають на [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA,_%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов], та члени їх сімей, які перебувають на такому обліку;
* особи, у яких відсутня на праві власності житлова площа, та члени їх сімей, у яких відсутня на праві власності житлова площа, за умови, що такі особи та члени їх сімей не мали у власності житлової площі протягом останніх трьох років до моменту звернення;
* особи, які мають у власності житлову площу (крім власності, розташованої на території, що є тимчасово окупованою відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], на території населених пунктів, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення], що не перевищує 13,65 кв. метра, та члени їх сімей, які мають у власності житлову площу, що не перевищує 13,65 кв. метра на одну особу;
* особи, відомості про яких відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, якщо такі особи не мають у власності та не мали у власності протягом останніх трьох років іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на території, визначеній тимчасово окупованою територією відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], та на території населених пунктів, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення], або житло яких зруйноване чи непридатне для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції.
Середньомісячний грошовий дохід кандидатів зазначених вище (заробітна плата, пенсія, соціальна та матеріальна допомога, стипендія та інші соціальні виплати, дохід від підприємницької, наукової, викладацької, творчої діяльності та іншої незалежної професійної діяльності, усі види винагород, грошове забезпечення військовослужбовців, дивіденди, відсотки, роялті, дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав), разом з доходом членів їх сімей з розрахунку на одну особу не повинен перевищувати '''''трикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні,''''' [http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm розрахованого згідно з даними, визначеними Держстатом.]

Внутрішньо переміщена особа отримує державну підтримку для забезпечення доступним житлом з урахуванням місця проживання, засвідченого довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.9 Постанови] ).

== Види державної підтримки==
Забезпечення доступним житлом здійснюється шляхом надання державної підтримки, яка полягає у сплаті державою:
* 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту;
* 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія пунктів [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 10-14 частини другої статті 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];
* 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.3 Постанови] ).
Державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла.

Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.4 Постанови] ).

== Розмір державної підтримки ==
Державна підтримка надається виходячи з нормативної площі житла.

Розмір державної підтримки розраховується:
* виходячи з нормативної площі (21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю). При цьому, якщо члени сім’ї одержувача державної підтримки мають право на отримання державної підтримки у різному розмірі (30 або 50 відсотків), обсягу державної підтримки на 10,5 кв. метра розраховується пропорційно кількості членів сім’ї, які мають право на державну підтримку в розмірі 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла відповідно до загальної кількості членів сім’ї, яким надається державна підтримка;
* виходячи з ринкової вартості 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на будівництво (придбання) якого надається державна підтримка, але не більше граничної вартості 1 кв. метра. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.6 Постанови] ).
Для розрахунку обсягу державної підтримки вартість 1 кв. метра загальної площі житла не повинна перевищувати граничну вартість 1 кв. метра житла. Гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова не може перевищувати опосередковану вартість, яка визначається Мінрозвитку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1185-05#Text Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України], збільшену в 1,75 раза, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб - 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - 1,25 раза, для інших населених пунктів - опосередковану вартість у відповідній області, а для населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 кілометрів від меж обласних центрів та м. Києва, - 1,5 раза.

Вартість загальної площі житла, що перевищує нормативну площу, сплачується одержувачами державної підтримки за вартістю, визначеною у договорі про придбання житла. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.5 Постанови] ).

Державна підтримка для будівництва (придбання) доступного житла надається сім’ям та одиноким особам лише один раз.

Право на отримання державної підтримки вважається використаним з дати отримання одержувачем державної підтримки такого житла у власність. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.7 Постанови] ).
{| class="wikitable"
|-
| Розмір державної підтримки = Площа (21 м2 на 1 члена сім'ї + 10,5 м2 на сім'ю, але не > за фактичну) <big>*</big> Вартість (не > граничної вартості 1 м2 )
Гранична вартість = опосередкована вартість 1 м2 ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0270945-25#Text наказ Мінрозвитку від 18 лютого 2025 року № 270]) <big>*</big> коєфіцієнт: 
1,75 - для м. Київ, Дніпро, Львів, Одеса, Харків; 
1,50 - для міст-обласних центрів та міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб; 
1,25 - для міст обласного значення з населенням 100-300 тис. осіб; 
1,00 - для інших населених пунктів.
|}
== Порядок обрання об’єкта фінансування ==
Одержувачі державної підтримки самостійно обирають об’єкти, на будівництво яких можуть спрямовуватися кошти державної підтримки, а також новозбудовані об’єкти.

При цьому забудовники, продавці, управителі, замовники (далі - забудовники) повинні відповідати таким критеріям:
* щодо забудовників не порушено провадження у справі про банкрутство/забудовники не перебувають у стані припинення;
* наявність дозвільних документів на виконання будівельних робіт відповідного об’єкта, що відповідають вимогам законодавства (повідомлення про початок виконання будівельних робіт/дозвіл на виконання будівельних робіт тощо), або наявність сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (декларації про готовність об’єкта до експлуатації);
* наявність документів, що підтверджують право (власності, користування тощо) на земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво відповідного житлового об’єкта;
* строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта житлового будівництва підтверджено забудовником документально та '''не перевищує 12 місяців''' з дати укладення одержувачем державної підтримки із забудовником договору про придбання житла;
* вартість будівництва або продажу 1 кв. метра не перевищує граничну вартість, визначену [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF пунктом 5 Порядку].
== Куди звертатися? ==
Подання документів здійснюється до відповідного регіонального [https://www.molod-kredit.gov.ua/kontakty/kontakty відділення Держмолодьжитла].
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання державної підтримки;
# копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;
# у разі відсутності у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, відомостей про зареєстроване місце проживання - довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"] (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);
# витяг з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно про наявність, або відсутність у власності житла;
# довідку про перебування на квартирному обліку (у разі перебування на обліку, крім внутрішньо переміщених осіб і членів їх сімей);
# документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї одержувача державної підтримки, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї одержувача державної підтримки);
# письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір державної підтримки щодо включення їх у розрахунок державної підтримки (у довільній формі);
# документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір державної підтримки, які разом з ним проживають або зареєстровані;
# лист від забудовника про намір подальшого укладення з одержувачем державної підтримки договору про придбання житла, в якому визначається вартість та площа житла, що буде придбано, зокрема за рахунок державної підтримки;
# копії документів, отримані від забудовника відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF пункту 8 Порядку], завірені в установленому законодавством порядку;
# акт технічного стану житла (для внутрішньо переміщених осіб, житло яких розташоване на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі та яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції).
=== Додатково===
Внутрішньо переміщена особа також подає копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], подають копію посвідчення учасника бойових дій та довідку з Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції.

Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктів 10-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], подають копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], також подають копію посвідчення члена сім’ї загиблого.

У разі звернення уповноваженої особи також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені громадянина.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо'''
Під час подання заяви громадяни повинні пред’явити паспорт та інші документи, копії яких додаються до заяви про надання державної підтримки.

На кожному аркуші копій документів, не посвідчених нотаріально, громадяни у присутності представника відповідного регіонального управління/іпотечного центру Держмолодьжитла роблять відмітку: "З оригіналом згідно" (із зазначенням дати), яка засвідчується їх підписом.
|}
'''У разі наявності розбіжностей між відомостями та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно''' кандидат подає письмові пояснення щодо таких розбіжностей протягом '''не більше ніж семи робочих днів''' після отримання ним від регіонального управління Держмолодьжитла письмового повідомлення про факт наявності розбіжностей. 
'''У разі коли документи, подані кандидатом/одержувачем державної підтримки та членом його сім’ї, не відповідають вимогам''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], інформація про відмову з обґрунтуванням її причин зазначається на [https://kyiv.molod-kredit.gov.ua/ офіційному веб-сайті Держмолодьжитла] та надсилається відповідному кандидату/одержувачу державної підтримки у письмовому вигляді '''протягом семи днів''' після отримання таких документів.

Кандидат/одержувач державної підтримки '''протягом семи робочих днів''' після отримання зазначеної відмови може підготувати пакет необхідних документів з урахуванням зауважень (заміна/внесення змін тощо). '''Протягом зазначеного періоду реєстраційний номер кандидата в черзі не змінюється.'''
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/zayava-anketa/manual.pdf Інструкція по заповненню та порядку подання документів про намір отримати державну підтримку для будівництва (придбання) доступного житла.]
|}
== Строк розгляду ==
Регіональні управління Держмолодьжитла розглядають документи, подані особами, які виявили бажання отримати державну підтримку, перевіряють їх та '''не більше ніж протягом 15 робочих днів''' інформують заявника про результати розгляду щодо можливості отримання державної підтримки.
== Порядок отримання державної підтримки==
{| class="wikitable"
|-
| 1. || Після отримання повідомлення про надання державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла одержувач державної підтримки звертається із заявою до банку та відкриває на своє ім’я поточний рахунок.
|-
| 2. || Одержувач державної підтримки, регіональне управління Держмолодьжитла укладають [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла (далі - договір про обслуговування коштів)], відповідно до якого одержувач державної підтримки доручає регіональному управлінню Держмолодьжитла розпоряджатися коштами на поточному рахунку, які складаються із суми вартості об’єкта фінансування та суми винагороди (відшкодування), з метою будівництва (придбання) доступного житла. Сума винагороди (відшкодування) Держмолодьжитлу за обслуговування коштів, яка визначається у кожному із зазначених договорів, становить 0,7 відсотка розміру державної підтримки.
|-
| 3. || Після укладення договору про обслуговування коштів одержувач державної підтримки вносить на поточний рахунок, відкритий в банку, кошти у розмірі та у строк, що встановлені таким договором.
|-
| 4. || Регіональне управління Держмолодьжитла після сплати одержувачем державної підтримки у строки та у розмірі, що визначені [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf у договорі про обслуговування коштів], частини вартості житла подає до територіальних органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, платіжне доручення про перерахування державної підтримки на поточний рахунок громадянина, відкритий в банку.
|-
| 5. || '''Протягом п’яти робочих днів''' після надходження на поточний рахунок одержувача державної підтримки коштів державної підтримки та всієї суми коштів на будівництво (придбання) доступного житла (накопичення на поточному рахунку одержувача державної підтримки повної вартості об’єкта фінансування) між одержувачем державної підтримки та забудовником укладається договір про придбання житла, в якому повинна бути передбачена відповідальність забудовника за порушення строку введення в експлуатацію об’єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло.
|-
|}
Обов’язковою умовою [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf договору про обслуговування коштів] є зобов’язання одержувача державної підтримки щороку протягом трьох років з моменту укладення такого договору надавати підтвердження права власності на придбане або збудоване житло шляхом подання у паперовій формі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла на кожного члена сім’ї, що бере участь у програмі, отриманої '''не раніше ніж за три дні''' до подання такої інформації до регіонального управління Держмолодьжитла, про підтвердження права власності на придбане або збудоване житло. 
'''У разі відчуження одержувачем державної підтримки житла, придбаного ним із залученням коштів державної підтримки, за умови перебування такого житла у власності одержувача державної підтримки менше трьох років кошти отриманої державної підтримки підлягають поверненню до державного бюджету.'''
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні"''''' </center>
|}
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом

2025-06-19T14:16:08Z

Vladyslav.Yavirskyi: Додано посилання у підтемі Види державної підтримки, на п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 "Про деякі питання забезпечення громадян доступним житлом Додано посилання у підтемі Види державної підтримки, на п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 "Про деякі питання забезпечення громадян доступним житлом Додано посилання у підтемі Розмір державної підтримки, на п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 "

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 "Про деякі питання забезпечення громадян доступним житлом"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/219-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей"]
== Основні поняття ==
'''''Договір про придбання житла''''' - договір, що укладається між одержувачем державної підтримки і відчужувачем (продавцем, управителем, замовником, забудовником тощо) відповідно до вимог законодавства з метою забезпечення фінансування будівництва (придбання) житла. 
'''''Кандидати''''' - громадяни України, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку] та претендують на отримання державної підтримки. 
'''''Нормативна площа''''' - максимальна площа житла, з розрахунку якої надається державна підтримка, яка становить 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. 
'''''Одержувачі державної підтримки''''' - громадяни України, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], та отримують державну підтримку. 
'''''Члени сім’ї''''' - особи, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], дружина (чоловік), їх неповнолітні діти (до 18 років), неодружені повнолітні діти.
== Право на державну підтримку ==
Право на державну підтримку мають:
* особи, які перебувають на [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA,_%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов], та члени їх сімей, які перебувають на такому обліку;
* особи, у яких відсутня на праві власності житлова площа, та члени їх сімей, у яких відсутня на праві власності житлова площа, за умови, що такі особи та члени їх сімей не мали у власності житлової площі протягом останніх трьох років до моменту звернення;
* особи, які мають у власності житлову площу (крім власності, розташованої на території, що є тимчасово окупованою відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], на території населених пунктів, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення], що не перевищує 13,65 кв. метра, та члени їх сімей, які мають у власності житлову площу, що не перевищує 13,65 кв. метра на одну особу;
* особи, відомості про яких відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, якщо такі особи не мають у власності та не мали у власності протягом останніх трьох років іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на території, визначеній тимчасово окупованою територією відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], та на території населених пунктів, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення], або житло яких зруйноване чи непридатне для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції.
Середньомісячний грошовий дохід кандидатів зазначених вище (заробітна плата, пенсія, соціальна та матеріальна допомога, стипендія та інші соціальні виплати, дохід від підприємницької, наукової, викладацької, творчої діяльності та іншої незалежної професійної діяльності, усі види винагород, грошове забезпечення військовослужбовців, дивіденди, відсотки, роялті, дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав), разом з доходом членів їх сімей з розрахунку на одну особу не повинен перевищувати '''''трикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні,''''' [http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm розрахованого згідно з даними, визначеними Держстатом.]

Внутрішньо переміщена особа отримує державну підтримку для забезпечення доступним житлом з урахуванням місця проживання, засвідченого довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.9 Постанови] ).

== Види державної підтримки==
Забезпечення доступним житлом здійснюється шляхом надання державної підтримки, яка полягає у сплаті державою:
* 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту;
* 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія пунктів [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 10-14 частини другої статті 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];
* 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.3 Постанови] ).
Державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла.

Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.4 Постанови] ).

== Розмір державної підтримки ==
Державна підтримка надається виходячи з нормативної площі житла.

Розмір державної підтримки розраховується:
* виходячи з нормативної площі (21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю). При цьому, якщо члени сім’ї одержувача державної підтримки мають право на отримання державної підтримки у різному розмірі (30 або 50 відсотків), обсягу державної підтримки на 10,5 кв. метра розраховується пропорційно кількості членів сім’ї, які мають право на державну підтримку в розмірі 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла відповідно до загальної кількості членів сім’ї, яким надається державна підтримка;
* виходячи з ринкової вартості 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на будівництво (придбання) якого надається державна підтримка, але не більше граничної вартості 1 кв. метра. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.6 Постанови] ).
Для розрахунку обсягу державної підтримки вартість 1 кв. метра загальної площі житла не повинна перевищувати граничну вартість 1 кв. метра житла. Гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова не може перевищувати опосередковану вартість, яка визначається Мінрозвитку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1185-05#Text Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України], збільшену в 1,75 раза, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб - 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - 1,25 раза, для інших населених пунктів - опосередковану вартість у відповідній області, а для населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 кілометрів від меж обласних центрів та м. Києва, - 1,5 раза.

Вартість загальної площі житла, що перевищує нормативну площу, сплачується одержувачами державної підтримки за вартістю, визначеною у договорі про придбання житла. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.5 Постанови] ).

Державна підтримка для будівництва (придбання) доступного житла надається сім’ям та одиноким особам лише один раз.

Право на отримання державної підтримки вважається використаним з дати отримання одержувачем державної підтримки такого житла у власність. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.7 Постанови] ).
{| class="wikitable"
|-
| Розмір державної підтримки = Площа (21 м2 на 1 члена сім'ї + 10,5 м2 на сім'ю, але не > за фактичну) <big>*</big> Вартість (не > граничної вартості 1 м2 )
Гранична вартість = опосередкована вартість 1 м2 ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0270945-25#Text наказ Мінрозвитку від 18 лютого 2025 року № 270]) <big>*</big> коєфіцієнт: 
1,75 - для м. Київ, Дніпро, Львів, Одеса, Харків; 
1,50 - для міст-обласних центрів та міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб; 
1,25 - для міст обласного значення з населенням 100-300 тис. осіб; 
1,00 - для інших населених пунктів.
|}
== Порядок обрання об’єкта фінансування ==
Одержувачі державної підтримки самостійно обирають об’єкти, на будівництво яких можуть спрямовуватися кошти державної підтримки, а також новозбудовані об’єкти.

При цьому забудовники, продавці, управителі, замовники (далі - забудовники) повинні відповідати таким критеріям:
* щодо забудовників не порушено провадження у справі про банкрутство/забудовники не перебувають у стані припинення;
* наявність дозвільних документів на виконання будівельних робіт відповідного об’єкта, що відповідають вимогам законодавства (повідомлення про початок виконання будівельних робіт/дозвіл на виконання будівельних робіт тощо), або наявність сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (декларації про готовність об’єкта до експлуатації);
* наявність документів, що підтверджують право (власності, користування тощо) на земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво відповідного житлового об’єкта;
* строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта житлового будівництва підтверджено забудовником документально та '''не перевищує 12 місяців''' з дати укладення одержувачем державної підтримки із забудовником договору про придбання житла;
* вартість будівництва або продажу 1 кв. метра не перевищує граничну вартість, визначену [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF пунктом 5 Порядку].
== Куди звертатися? ==
Подання документів здійснюється до відповідного регіонального [https://www.molod-kredit.gov.ua/kontakty/kontakty відділення Держмолодьжитла].
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання державної підтримки;
# копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;
# у разі відсутності у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, відомостей про зареєстроване місце проживання - довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"] (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);
# витяг з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно про наявність, або відсутність у власності житла;
# довідку про перебування на квартирному обліку (у разі перебування на обліку, крім внутрішньо переміщених осіб і членів їх сімей);
# документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї одержувача державної підтримки, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї одержувача державної підтримки);
# письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір державної підтримки щодо включення їх у розрахунок державної підтримки (у довільній формі);
# документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір державної підтримки, які разом з ним проживають або зареєстровані;
# лист від забудовника про намір подальшого укладення з одержувачем державної підтримки договору про придбання житла, в якому визначається вартість та площа житла, що буде придбано, зокрема за рахунок державної підтримки;
# копії документів, отримані від забудовника відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF пункту 8 Порядку], завірені в установленому законодавством порядку;
# акт технічного стану житла (для внутрішньо переміщених осіб, житло яких розташоване на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі та яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції).
=== Додатково===
Внутрішньо переміщена особа також подає копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 
Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], подають копію посвідчення учасника бойових дій та довідку з Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції.

Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктів 10-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], подають копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], також подають копію посвідчення члена сім’ї загиблого.

У разі звернення уповноваженої особи також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені громадянина.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо'''
Під час подання заяви громадяни повинні пред’явити паспорт та інші документи, копії яких додаються до заяви про надання державної підтримки.

На кожному аркуші копій документів, не посвідчених нотаріально, громадяни у присутності представника відповідного регіонального управління/іпотечного центру Держмолодьжитла роблять відмітку: "З оригіналом згідно" (із зазначенням дати), яка засвідчується їх підписом.
|}
'''У разі наявності розбіжностей між відомостями та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно''' кандидат подає письмові пояснення щодо таких розбіжностей протягом '''не більше ніж семи робочих днів''' після отримання ним від регіонального управління Держмолодьжитла письмового повідомлення про факт наявності розбіжностей. 
'''У разі коли документи, подані кандидатом/одержувачем державної підтримки та членом його сім’ї, не відповідають вимогам''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], інформація про відмову з обґрунтуванням її причин зазначається на [https://kyiv.molod-kredit.gov.ua/ офіційному веб-сайті Держмолодьжитла] та надсилається відповідному кандидату/одержувачу державної підтримки у письмовому вигляді '''протягом семи днів''' після отримання таких документів.

Кандидат/одержувач державної підтримки '''протягом семи робочих днів''' після отримання зазначеної відмови може підготувати пакет необхідних документів з урахуванням зауважень (заміна/внесення змін тощо). '''Протягом зазначеного періоду реєстраційний номер кандидата в черзі не змінюється.'''
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/zayava-anketa/manual.pdf Інструкція по заповненню та порядку подання документів про намір отримати державну підтримку для будівництва (придбання) доступного житла.]
|}
== Строк розгляду ==
Регіональні управління Держмолодьжитла розглядають документи, подані особами, які виявили бажання отримати державну підтримку, перевіряють їх та '''не більше ніж протягом 15 робочих днів''' інформують заявника про результати розгляду щодо можливості отримання державної підтримки.
== Порядок отримання державної підтримки==
{| class="wikitable"
|-
| 1. || Після отримання повідомлення про надання державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла одержувач державної підтримки звертається із заявою до банку та відкриває на своє ім’я поточний рахунок.
|-
| 2. || Одержувач державної підтримки, регіональне управління Держмолодьжитла укладають [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла (далі - договір про обслуговування коштів)], відповідно до якого одержувач державної підтримки доручає регіональному управлінню Держмолодьжитла розпоряджатися коштами на поточному рахунку, які складаються із суми вартості об’єкта фінансування та суми винагороди (відшкодування), з метою будівництва (придбання) доступного житла. Сума винагороди (відшкодування) Держмолодьжитлу за обслуговування коштів, яка визначається у кожному із зазначених договорів, становить 0,7 відсотка розміру державної підтримки.
|-
| 3. || Після укладення договору про обслуговування коштів одержувач державної підтримки вносить на поточний рахунок, відкритий в банку, кошти у розмірі та у строк, що встановлені таким договором.
|-
| 4. || Регіональне управління Держмолодьжитла після сплати одержувачем державної підтримки у строки та у розмірі, що визначені [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf у договорі про обслуговування коштів], частини вартості житла подає до територіальних органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, платіжне доручення про перерахування державної підтримки на поточний рахунок громадянина, відкритий в банку.
|-
| 5. || '''Протягом п’яти робочих днів''' після надходження на поточний рахунок одержувача державної підтримки коштів державної підтримки та всієї суми коштів на будівництво (придбання) доступного житла (накопичення на поточному рахунку одержувача державної підтримки повної вартості об’єкта фінансування) між одержувачем державної підтримки та забудовником укладається договір про придбання житла, в якому повинна бути передбачена відповідальність забудовника за порушення строку введення в експлуатацію об’єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло.
|-
|}
Обов’язковою умовою [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf договору про обслуговування коштів] є зобов’язання одержувача державної підтримки щороку протягом трьох років з моменту укладення такого договору надавати підтвердження права власності на придбане або збудоване житло шляхом подання у паперовій формі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла на кожного члена сім’ї, що бере участь у програмі, отриманої '''не раніше ніж за три дні''' до подання такої інформації до регіонального управління Держмолодьжитла, про підтвердження права власності на придбане або збудоване житло. 
'''У разі відчуження одержувачем державної підтримки житла, придбаного ним із залученням коштів державної підтримки, за умови перебування такого житла у власності одержувача державної підтримки менше трьох років кошти отриманої державної підтримки підлягають поверненню до державного бюджету.'''
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні"''''' </center>
|}
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом

2025-06-19T13:45:59Z

Vladyslav.Yavirskyi: Додано посилання у підтемі Право на державну підтримку, на п.9 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 "Про деякі питання забезпечення громадян доступним житлом

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 "Про деякі питання забезпечення громадян доступним житлом"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/219-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 214 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей"]
== Основні поняття ==
'''''Договір про придбання житла''''' - договір, що укладається між одержувачем державної підтримки і відчужувачем (продавцем, управителем, замовником, забудовником тощо) відповідно до вимог законодавства з метою забезпечення фінансування будівництва (придбання) житла. 
'''''Кандидати''''' - громадяни України, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку] та претендують на отримання державної підтримки. 
'''''Нормативна площа''''' - максимальна площа житла, з розрахунку якої надається державна підтримка, яка становить 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. 
'''''Одержувачі державної підтримки''''' - громадяни України, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], та отримують державну підтримку. 
'''''Члени сім’ї''''' - особи, що відповідають вимогам [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], дружина (чоловік), їх неповнолітні діти (до 18 років), неодружені повнолітні діти.
== Право на державну підтримку ==
Право на державну підтримку мають:
* особи, які перебувають на [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA,_%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов], та члени їх сімей, які перебувають на такому обліку;
* особи, у яких відсутня на праві власності житлова площа, та члени їх сімей, у яких відсутня на праві власності житлова площа, за умови, що такі особи та члени їх сімей не мали у власності житлової площі протягом останніх трьох років до моменту звернення;
* особи, які мають у власності житлову площу (крім власності, розташованої на території, що є тимчасово окупованою відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], на території населених пунктів, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення], що не перевищує 13,65 кв. метра, та члени їх сімей, які мають у власності житлову площу, що не перевищує 13,65 кв. метра на одну особу;
* особи, відомості про яких відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] внесені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, якщо такі особи не мають у власності та не мали у власності протягом останніх трьох років іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на території, визначеній тимчасово окупованою територією відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], та на території населених пунктів, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80#n8 переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення], або житло яких зруйноване чи непридатне для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції.
Середньомісячний грошовий дохід кандидатів зазначених вище (заробітна плата, пенсія, соціальна та матеріальна допомога, стипендія та інші соціальні виплати, дохід від підприємницької, наукової, викладацької, творчої діяльності та іншої незалежної професійної діяльності, усі види винагород, грошове забезпечення військовослужбовців, дивіденди, відсотки, роялті, дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав), разом з доходом членів їх сімей з розрахунку на одну особу не повинен перевищувати '''''трикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні,''''' [http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm розрахованого згідно з даними, визначеними Держстатом.]

Внутрішньо переміщена особа отримує державну підтримку для забезпечення доступним житлом з урахуванням місця проживання, засвідченого довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF#n10 п.9 Постанови] ).

== Види державної підтримки==
Забезпечення доступним житлом здійснюється шляхом надання державної підтримки, яка полягає у сплаті державою:
* 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту;
* 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія пунктів [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 10-14 частини другої статті 7 та абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];
* 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту для осіб, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"].
Державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла.

Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.
== Розмір державної підтримки ==
Державна підтримка надається виходячи з нормативної площі житла.

Розмір державної підтримки розраховується:
* виходячи з нормативної площі (21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю). При цьому, якщо члени сім’ї одержувача державної підтримки мають право на отримання державної підтримки у різному розмірі (30 або 50 відсотків), обсягу державної підтримки на 10,5 кв. метра розраховується пропорційно кількості членів сім’ї, які мають право на державну підтримку в розмірі 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла відповідно до загальної кількості членів сім’ї, яким надається державна підтримка;
* виходячи з ринкової вартості 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на будівництво (придбання) якого надається державна підтримка, але не більше граничної вартості 1 кв. метра.
Для розрахунку обсягу державної підтримки вартість 1 кв. метра загальної площі житла не повинна перевищувати граничну вартість 1 кв. метра житла. 
Гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова не може перевищувати опосередковану вартість, яка визначається Мінрозвитку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1185-05#Text Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України], збільшену в 1,75 раза, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб - 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - 1,25 раза.

Вартість загальної площі житла, що перевищує нормативну площу, сплачується одержувачами державної підтримки за вартістю, визначеною у договорі про придбання житла.

Державна підтримка для будівництва (придбання) доступного житла надається сім’ям та одиноким особам лише один раз.

Право на отримання державної підтримки вважається використаним з дати отримання одержувачем державної підтримки такого житла у власність.
{| class="wikitable"
|-
| Розмір державної підтримки = Площа (21 м2 на 1 члена сім'ї + 10,5 м2 на сім'ю, але не > за фактичну) <big>*</big> Вартість (не > граничної вартості 1 м2 )
Гранична вартість = опосередкована вартість 1 м2 ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0270945-25#Text наказ Мінрозвитку від 18 лютого 2025 року № 270]) <big>*</big> коєфіцієнт: 
1,75 - для м. Київ, Дніпро, Львів, Одеса, Харків; 
1,50 - для міст-обласних центрів та міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб; 
1,25 - для міст обласного значення з населенням 100-300 тис. осіб; 
1,00 - для інших населених пунктів.
|}
== Порядок обрання об’єкта фінансування ==
Одержувачі державної підтримки самостійно обирають об’єкти, на будівництво яких можуть спрямовуватися кошти державної підтримки, а також новозбудовані об’єкти.

При цьому забудовники, продавці, управителі, замовники (далі - забудовники) повинні відповідати таким критеріям:
* щодо забудовників не порушено провадження у справі про банкрутство/забудовники не перебувають у стані припинення;
* наявність дозвільних документів на виконання будівельних робіт відповідного об’єкта, що відповідають вимогам законодавства (повідомлення про початок виконання будівельних робіт/дозвіл на виконання будівельних робіт тощо), або наявність сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (декларації про готовність об’єкта до експлуатації);
* наявність документів, що підтверджують право (власності, користування тощо) на земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво відповідного житлового об’єкта;
* строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта житлового будівництва підтверджено забудовником документально та '''не перевищує 12 місяців''' з дати укладення одержувачем державної підтримки із забудовником договору про придбання житла;
* вартість будівництва або продажу 1 кв. метра не перевищує граничну вартість, визначену [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF пунктом 5 Порядку].
== Куди звертатися? ==
Подання документів здійснюється до відповідного регіонального [https://www.molod-kredit.gov.ua/kontakty/kontakty відділення Держмолодьжитла].
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання державної підтримки;
# копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство повнолітніх членів сім’ї;
# у разі відсутності у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, відомостей про зареєстроване місце проживання - довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"] (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу доходів і зборів і мають відмітку в паспорті);
# витяг з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно про наявність, або відсутність у власності житла;
# довідку про перебування на квартирному обліку (у разі перебування на обліку, крім внутрішньо переміщених осіб і членів їх сімей);
# документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідки з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються органами доходів і зборів, повнолітніх членів сім’ї одержувача державної підтримки, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї одержувача державної підтримки);
# письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір державної підтримки щодо включення їх у розрахунок державної підтримки (у довільній формі);
# документи, що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір державної підтримки, які разом з ним проживають або зареєстровані;
# лист від забудовника про намір подальшого укладення з одержувачем державної підтримки договору про придбання житла, в якому визначається вартість та площа житла, що буде придбано, зокрема за рахунок державної підтримки;
# копії документів, отримані від забудовника відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF пункту 8 Порядку], завірені в установленому законодавством порядку;
# акт технічного стану житла (для внутрішньо переміщених осіб, житло яких розташоване на території України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі та яке зруйноване чи непридатне для проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції).
=== Додатково===
Внутрішньо переміщена особа також подає копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 
Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], подають копію посвідчення учасника бойових дій та довідку з Єдиного реєстру учасників антитерористичної операції.

Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 пунктів 10-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], подають копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Особи, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n153 абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], також подають копію посвідчення члена сім’ї загиблого.

У разі звернення уповноваженої особи також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені громадянина.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо'''
Під час подання заяви громадяни повинні пред’явити паспорт та інші документи, копії яких додаються до заяви про надання державної підтримки.

На кожному аркуші копій документів, не посвідчених нотаріально, громадяни у присутності представника відповідного регіонального управління/іпотечного центру Держмолодьжитла роблять відмітку: "З оригіналом згідно" (із зазначенням дати), яка засвідчується їх підписом.
|}
'''У разі наявності розбіжностей між відомостями та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно''' кандидат подає письмові пояснення щодо таких розбіжностей протягом '''не більше ніж семи робочих днів''' після отримання ним від регіонального управління Держмолодьжитла письмового повідомлення про факт наявності розбіжностей. 
'''У разі коли документи, подані кандидатом/одержувачем державної підтримки та членом його сім’ї, не відповідають вимогам''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-2018-%D0%BF Порядку], інформація про відмову з обґрунтуванням її причин зазначається на [https://kyiv.molod-kredit.gov.ua/ офіційному веб-сайті Держмолодьжитла] та надсилається відповідному кандидату/одержувачу державної підтримки у письмовому вигляді '''протягом семи днів''' після отримання таких документів.

Кандидат/одержувач державної підтримки '''протягом семи робочих днів''' після отримання зазначеної відмови може підготувати пакет необхідних документів з урахуванням зауважень (заміна/внесення змін тощо). '''Протягом зазначеного періоду реєстраційний номер кандидата в черзі не змінюється.'''
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/zayava-anketa/manual.pdf Інструкція по заповненню та порядку подання документів про намір отримати державну підтримку для будівництва (придбання) доступного житла.]
|}
== Строк розгляду ==
Регіональні управління Держмолодьжитла розглядають документи, подані особами, які виявили бажання отримати державну підтримку, перевіряють їх та '''не більше ніж протягом 15 робочих днів''' інформують заявника про результати розгляду щодо можливості отримання державної підтримки.
== Порядок отримання державної підтримки==
{| class="wikitable"
|-
| 1. || Після отримання повідомлення про надання державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла одержувач державної підтримки звертається із заявою до банку та відкриває на своє ім’я поточний рахунок.
|-
| 2. || Одержувач державної підтримки, регіональне управління Держмолодьжитла укладають [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла (далі - договір про обслуговування коштів)], відповідно до якого одержувач державної підтримки доручає регіональному управлінню Держмолодьжитла розпоряджатися коштами на поточному рахунку, які складаються із суми вартості об’єкта фінансування та суми винагороди (відшкодування), з метою будівництва (придбання) доступного житла. Сума винагороди (відшкодування) Держмолодьжитлу за обслуговування коштів, яка визначається у кожному із зазначених договорів, становить 0,7 відсотка розміру державної підтримки.
|-
| 3. || Після укладення договору про обслуговування коштів одержувач державної підтримки вносить на поточний рахунок, відкритий в банку, кошти у розмірі та у строк, що встановлені таким договором.
|-
| 4. || Регіональне управління Держмолодьжитла після сплати одержувачем державної підтримки у строки та у розмірі, що визначені [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf у договорі про обслуговування коштів], частини вартості житла подає до територіальних органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, платіжне доручення про перерахування державної підтримки на поточний рахунок громадянина, відкритий в банку.
|-
| 5. || '''Протягом п’яти робочих днів''' після надходження на поточний рахунок одержувача державної підтримки коштів державної підтримки та всієї суми коштів на будівництво (придбання) доступного житла (накопичення на поточному рахунку одержувача державної підтримки повної вартості об’єкта фінансування) між одержувачем державної підтримки та забудовником укладається договір про придбання житла, в якому повинна бути передбачена відповідальність забудовника за порушення строку введення в експлуатацію об’єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло.
|-
|}
Обов’язковою умовою [https://www.molod-kredit.gov.ua/images/DOCUMENTS/ZhYTLOVI-PROHRAMY/DostupneZhytlo/Dodatok-11.pdf договору про обслуговування коштів] є зобов’язання одержувача державної підтримки щороку протягом трьох років з моменту укладення такого договору надавати підтвердження права власності на придбане або збудоване житло шляхом подання у паперовій формі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла на кожного члена сім’ї, що бере участь у програмі, отриманої '''не раніше ніж за три дні''' до подання такої інформації до регіонального управління Держмолодьжитла, про підтвердження права власності на придбане або збудоване житло. 
'''У разі відчуження одержувачем державної підтримки житла, придбаного ним із залученням коштів державної підтримки, за умови перебування такого житла у власності одержувача державної підтримки менше трьох років кошти отриманої державної підтримки підлягають поверненню до державного бюджету.'''
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Сприяння розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні"''''' </center>
|}
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2025-05-16T12:54:52Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у підтемі Судова практика, на Постанову Верховного Суду України від 22.03.2023 року у справі №290/289/22 Додано посилання у підтемі Судова практика, на частину першу статті 58 Конституції України Додано посилання у підтемі Судова практика, на статтю 74 СК України

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану розпорядженнями Верховного суду змінено територіальну підсудність судових справ:
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_25_05_2022.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у звязку з неможливістю здійснювати правосуддя];
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/25_05_2022_Vidnovleno_pidsudnist.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких відновлено.]

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ.]
|}
== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.
Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III]).

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

'''У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116512563 постанові від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21], Велика Палата Верховного суду''' зазначила, що справи про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень.

Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата ВС звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України] суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8385 стаття 316 ЦПК України]).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 605 грн. 60 копійок (станом на 01 січня 2025 року).
== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України].

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 статтею 318 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''
== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109854993 Постанова Верховного Суду України від 22.03.2023 року у справі №290/289/22];
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4359 частина перша статті 58 Конституції України]) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n375 статтею 74 СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено);
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17];
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю);
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 Постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц];
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/101873317?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.107798785.2006317620.1652681297-297709705.1610620702 Постанова Верховного Суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу)].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2025-05-16T10:44:07Z

Vladyslav.Yavirskyi: Видалено неактуальне посилання у підтемі Вартість, на судову владу України Змінено посилання у підтемі Вартість, на статтю 4 Закону України «Про судовий збір» Змінено рік у підтемі Вартість, з 2024 на 2025 Змінено посилання у підтемі Перелік необхідних документів, на статтю 175, 177 ЦПКУ Змінено посилання у підтемі Перелік необхідних документів, на статтю 318 ЦПКУ

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану розпорядженнями Верховного суду змінено територіальну підсудність судових справ:
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_25_05_2022.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у звязку з неможливістю здійснювати правосуддя];
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/25_05_2022_Vidnovleno_pidsudnist.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких відновлено.]

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ.]
|}
== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.
Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III]).

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

'''У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116512563 постанові від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21], Велика Палата Верховного суду''' зазначила, що справи про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень.

Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата ВС звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України] суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8385 стаття 316 ЦПК України]).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 605 грн. 60 копійок (станом на 01 січня 2025 року).
== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України].

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 статтею 318 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''
== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

== Судова практика ==
* Постанова Верховного Суду України від 22.03.2023 року у справі №290/289/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109854993
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 Постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/101873317?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.107798785.2006317620.1652681297-297709705.1610620702 Постанова Верховного Суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу)].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2025-05-16T08:43:02Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено посилання у підтемі Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, на статтю 315 ЦПКУ Додано посилання у підтемі Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, на Сімейний кодекс України Додано посилання у підтемі Куди звернутись, на постанову Велика Палата Верховного суду від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21. Змінено посилання у підтемі Куди звернутись, на статтю 316 ЦПКУ

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану розпорядженнями Верховного суду змінено територіальну підсудність судових справ:
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_25_05_2022.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у звязку з неможливістю здійснювати правосуддя];
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/25_05_2022_Vidnovleno_pidsudnist.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких відновлено.]

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ.]
|}
== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.
Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III]).

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

'''У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116512563 постанові від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21], Велика Палата Верховного суду''' зазначила, що справи про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень.

Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата ВС звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України] суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8385 стаття 316 ЦПК України]).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 605 грн. 60 копійок (станом на 01 січня 2024 року).
== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''
== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

== Судова практика ==
* Постанова Верховного Суду України від 22.03.2023 року у справі №290/289/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109854993
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 Постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/101873317?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.107798785.2006317620.1652681297-297709705.1610620702 Постанова Верховного Суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу)].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Виплата разової грошової допомоги (компенсації) колишнім радянським військовослужбовцям (військовополоненим)

2025-05-15T13:16:45Z

Vladyslav.Yavirskyi: Розілено слова у абзаці 6 підтеми Хто мав право на разову грошову допомогу (компенсацію)

== Хто мав право на разову грошову допомогу (компенсацію) ==
Німецький Бундестаг 21 травня 2015 року ухвалив рішення про те, що '''колишні радянські військовополонені (військовослужбовці) мають отримати символічну грошову допомогу (компенсацію) як визнання завданої їм моральної шкоди'''.

Посольство ФРН в Україні [https://drive.google.com/file/d/0B0pJYHPnCmA3UW0xaU5mNF9HNmc/view вербальною нотою] поінформувало МЗС України про виплату грошової допомоги (компенсації) радянським військовослужбовцям, які перебували в полоні у роки Другої світової війни.

Відповідно до Директиви від 30 вересня 2015 року про виплату одноразової грошової допомоги колишнім радянським військовополоненим, яка була опублікована 14 жовтня 2015 року в федеральному віснику Німеччини, '''''право отримати відшкодування мали радянські військовослужбовці, що перебували в період Другої світової війни з 22 червня 1941 року по 8 травня 1945 року в якості військовополонених Німеччини'''''.

Вказана грошова допомога виплачувалась на добровільних засадах, а не на підставі законного домагання. Зазначене відшкодування було персональним і видавалось лише за заявою (Antragsformular) потерпілого або уповноваженої ним особи (грошова допомога не виплачувалась третім особам або спадкоємцям).

Виплата проводилась тільки за поданою заявою шляхом перерахування коштів на особистий банківський рахунок правомочного претендента.

Заяву про виплату може подати відповідна особа, яка має право на виплату особа або уповноважена нею особа.

Виплата відбувається без визнання правового зобов’язання. Правових претензій щодо виплати не може бути.

== Розмір одноразової грошової допомоги (компенсації) ==
Згідно з прийнятим ФРН рішенням, радянські військовослужбовці, що перебували в період Другої світової війни з 22 червня 1941 року по 8 травня 1945 року в якості військовополонених Німеччини, мали змогу отримати одноразову допомогу в розмірі '''2500 євро'''.

== Кому не надавалась разова грошова допомога (компенсація) ==
У відповідності із пунктом 4 параграфа 5 Директиви Федерального міністерства фінансів Федеративної Республіки Німеччина про виплату одноразової грошової допомоги колишнім радянським військовополоненим, '''до кола осіб, що негідні грошової допомоги''', належали особи, які:
* скоїли військові злочини або злочини проти людяності або приймали у них участь;
* знаходячись у полоні або після звільнення з полону, вступали в період із 22 червня 1941 року по 8 травня 1945 року на службу до німецької поліції, охоронної поліції (SIPO), таємної державної поліції (гестапо), службу безпеки (СД), охоронні загони (СС), включаючи війська СС, або штурмові загони (СА);
* співробітничали в період із 22 червня 1941 року по 8 травня 1945 року із Германським рейхом (наприклад у вигляді служби в його військових силах (вермахті) або в інших військових або воєнізованих підрозділах на стороні або під контролем Германського рейху та союзних із ним держав) і у зв’язку із цим скоїли військові злочини або злочини проти людяності або приймали в них участь.
Спадкоємці колишніх військовополонених не мали правових підстав на отримання компенсації.

==Перелік обов’язкових документів, які необхідно було подати для призначення компенсації==
* [http://www.badv.bund.de/SiteGlobals/Forms/Suche/Expertensuche_Formular_neu.html?nn=32824&cl2Categories_ThemenOffeneVermoegensfragen=anerkennungsowjetischekriegsgefangene&documentTypeSuche=formular Формуляр заяви] (Antragsformular) німецькою, англійською та російською мовами.
* Закордонний паспорт.
* Відкритий валютний рахунок в Євро.
* Підтверджуючі документи (військовий квиток, особистий розпізнавальний знак, свідоцтва) − за наявності.

==Порядок заповнення та подачі заяви (Antragsformular) ==
'''''Зверніть увагу!'' <big>Термін подачі заяв закінчився</big>'''.
Заява ('''Antragsformular''') заповнювалась особисто або за сприяння працівника центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за [https://drive.google.com/open?id=0B0pJYHPnCmA3MHF3Nm40eFpONDA зразком].

Заяву ('''Antragsformular''') необхідно було подати '''до 30 вересня 2017 року''' до консульств та посольств Федеративної республіки Німеччини або до Федерального відомства централізованих служб і невирішених майнових питань на адресу: '''Bundesamt für zentrale Dienste und offene Vermögensfragen (BADV), DGZ Ring 12, 13086 Berlin'''.

Якщо дійсну заяву було подано і протягом шести місяців після смерті правомочної особи ніхто з правонаступників в сенсі Директиви про виплату одноразової грошової допомоги колишнім радянським військовополоненим не звернувся з повідомленням про своє правонаступництво в Федеральне відомство централізованих служб і невирішених майнових питань (BADV), то право на одержання допомоги припиняло свою дію.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]] [[Категорія: Одноразова грошова допомога]] [[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Порядок стягнення надміру виплачених коштів отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2025-04-18T13:05:59Z

Vladyslav.Yavirskyi: Додано посилання на постанову КМУ у підтемі Заходи органів соціального захисту населення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1035-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1035 <abbr>"Деякі питання здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей"</abbr>]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]

== Загальні положення ==
Якщо малозабезпеченою сім’єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення мають право вимагати повернення таких коштів, в тому числі і в судовому порядку.

== Повернення бюджетних коштів ==
'''Повернення бюджетних коштів проводиться у випадку:'''
* виявлення подання громадянами свідомо неправдивими відомостями у документах або приховання достовірних даних про доходи, майновий стан та інші обставини, що впливають на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру;
* виявлення помилки у розрахунку розміру призначеної соціальної допомоги;
* у разі коли особами, які входять до складу сім'ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний період допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

== Припинення виплати раніше призначеної соціальної допомоги ==

'''Виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:'''

* якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості,''' що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, або '''встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід ('''винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
* '''у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості''' або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни. Виплата державної соціальної допомоги продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання на підставі електронної особової справи отримувача такої допомоги, а для отримувачів державної соціальної допомоги, які зверталися за її призначенням раніше та на яких не сформовано електронної особової справи, - на підставі особової справи в електронному вигляді, зокрема сформованої з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;
* '''за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї''' - з місяця, що настає за місяцем її подання;
* '''якщо реєстрацію особи (включеної до складу малозабезпеченої сім’ї) як безробітної припинено''' з причин, передбачених абзацами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим - двадцять першим, двадцять четвертим і двадцять п’ятим підпункту 1, підпунктами 2-4 пункту 32 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446] , - з місяця, що настає за місяцем, в якому надійшла інформація з центру зайнятості;
* у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
* якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 16 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям)].

== Заходи органів соціального захисту населення ==
Якщо малозабезпеченою сім’єю приховано або подано недостовірні дані про доходи та майновий стан або органом соціального захисту населення отримано інформацію про обставини, що вплинули на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення:

# визначають обсяг надміру виплачених коштів з місяця призначення державної соціальної допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану малозабезпеченої сім’ї;
# повідомляють уповноваженому представнику малозабезпеченої сім’ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення.

Суми надміру виплаченої державної соціальної допомоги повертаються:

# отримувачем державної соціальної допомоги самостійно;
# за згодою отримувача державної соціальної допомоги у повному обсязі за рахунок її наступних виплат;
# за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок суми наступних виплат державної соціальної допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру виплачених сум державної соціальної допомоги такі суми стягуються в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункт 25 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям)].

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[Категорія:Малозабезпечені особи]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2025-03-17T19:27:24Z

Vladyslav.Yavirskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29 травня 2023 року № 3124-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження''' (ч.1 ст.365 Митного кодексу України)'''.'''

Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України (ч.1 ст.369 Митного кодексу України).

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація за формою єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text п.8 Постанови]).

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації за формою єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A#n166 формою] згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
♦ особисті речі згідно з переліком, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3182 статтею 370 Митного кодексу України]: товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи на період поїздки; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина

♦ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 частина перша статті 374 Митного кодексу України]).

''Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;''

♦товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; ♦культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.2 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);

♦товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.3] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч.10 ст.] 374 Митного кодексу України);

♦товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.4 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);;

♦товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів;

♦транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами;

♦пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 стаття 374 Митного кодексу України]).

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 п.32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України]):

- спеціальних засобів індивідуального захисту;

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9669 підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України] , що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- товарів оборонного призначення визначених такими згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-20#n8 з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі"];

- товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, інші суб’єкти, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 (частина 32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4365 пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України]).

За рішенням Кабінету Міністрів України дозволяється пропуск через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети окремих товарів, щодо яких відповідними законами встановлені обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, без надання відповідних дозвільних документів та/або за відсутності відомостей про включення (виключення) таких товарів до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України - ''не застосовуються до товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, товарів військового призначення або товарів подвійного використання, радіоактивних матеріалів, небезпечних відходів.''

== Лікарські засоби ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
* у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті або інформаційній довідці на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та обов’язково засвідчених підписом та особистою печаткою лікаря. Печатка закладу охорони здоров’я на зазначених документах проставляється за її наявності; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 458]).

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

* в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.
Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 434]).

== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3265 підпункт 1 пункту 2 статті 376 Митного кодексу України]).

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівкову валюту і банківські метали

* в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
* в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19#Text Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверждене постановою правління Національного банку України 02 січня 2019 року № 3])

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян. Порядок ввезення в Україну товарів гуманітарної допомоги встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text Законом України "Про гуманітарну допомогу"].

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2025-03-17T17:22:55Z

Vladyslav.Yavirskyi: Додано посилання на законодавство у абзац 1 підтемі Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану Змінено підпункт 2 у підтемі Лікарські засоби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 458

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29 травня 2023 року № 3124-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження''' (ч.1 ст.365 Митного кодексу України)'''.'''

Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України (ч.1 ст.369 Митного кодексу України).

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація за формою єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text п.8 Постанови]).

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації за формою єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A#n166 формою] згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
♦ особисті речі згідно з переліком, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3182 статтею 370 Митного кодексу України]: товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи на період поїздки; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина

♦ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 частина перша статті 374 Митного кодексу України]).

''Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;''

♦товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; ♦культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.2 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);

♦товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.3] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч.10 ст.] 374 Митного кодексу України);

♦товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.4 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);;

♦товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів;

♦транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами;

♦пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 стаття 374 Митного кодексу України]).

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 п.32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України]):

- спеціальних засобів індивідуального захисту;

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9669 підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України] , що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- товарів оборонного призначення визначених такими згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-20#n8 з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі"];

- товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, інші суб’єкти, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 (частина 32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4365 пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України]).

За рішенням Кабінету Міністрів України дозволяється пропуск через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети окремих товарів, щодо яких відповідними законами встановлені обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, без надання відповідних дозвільних документів та/або за відсутності відомостей про включення (виключення) таких товарів до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України - ''не застосовуються до товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, товарів військового призначення або товарів подвійного використання, радіоактивних матеріалів, небезпечних відходів.''

== Лікарські засоби ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
* у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті або інформаційній довідці на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та обов’язково засвідчених підписом та особистою печаткою лікаря. Печатка закладу охорони здоров’я на зазначених документах проставляється за її наявності; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 458]).

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

* в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу
* без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 434]).
== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3265 підпункт 1 пункту 2 статті 376 Митного кодексу України]).

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівкову валюту і банківські метали

* в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
* в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19#Text Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверждене постановою правління Національного банку України 02 січня 2019 року № 3])

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян. Порядок ввезення в Україну товарів гуманітарної допомоги встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text Законом України "Про гуманітарну допомогу"].

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2025-03-17T14:17:41Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено абзац 6 підтемі Порядок ввезення товарів, відповідно до п.2 постанови КМУ Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій Змінено абзац 1 у підтемі При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування), відповідно до ст. 370 Митного кодексу України Розділено абзац 1 на 2 підпункти у підтемі При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) Додано посилання до підпунктів у підтемі При в

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29 травня 2023 року № 3124-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження''' (ч.1 ст.365 Митного кодексу України)'''.'''

Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України (ч.1 ст.369 Митного кодексу України).

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація за формою єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text п.8 Постанови]).

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації за формою єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A#n166 формою] згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
♦ особисті речі згідно з переліком, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3182 статтею 370 Митного кодексу України]: товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи на період поїздки; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина

♦ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 частина перша статті 374 Митного кодексу України]).

''Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;''

♦товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; ♦культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.2 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);

♦товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.3] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч.10 ст.] 374 Митного кодексу України);

♦товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 п.4 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України]);;

♦товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів;

♦транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами;

♦пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 стаття 374 Митного кодексу України]).

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- спеціальних засобів індивідуального захисту;

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9669 підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Податкового кодексу України] , що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- товарів оборонного призначення визначених такими згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-20#n8 з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі"];

- товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, інші суб’єкти, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 (частина 32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4365 пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України]).

За рішенням Кабінету Міністрів України дозволяється пропуск через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети окремих товарів, щодо яких відповідними законами встановлені обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, без надання відповідних дозвільних документів та/або за відсутності відомостей про включення (виключення) таких товарів до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України - ''не застосовуються до товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, товарів військового призначення або товарів подвійного використання, радіоактивних матеріалів, небезпечних відходів.''

== Лікарські засоби ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
* у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я. Печатка закладу охорони здоров’я на зазначених документах проставляється за її наявності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 458]).

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

* в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу
* без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 434]).
== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3265 підпункт 1 пункту 2 статті 376 Митного кодексу України]).

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівкову валюту і банківські метали

* в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
* в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19#Text Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверждене постановою правління Національного банку України 02 січня 2019 року № 3])

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян. Порядок ввезення в Україну товарів гуманітарної допомоги встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text Законом України "Про гуманітарну допомогу"].

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону

2025-03-17T13:02:40Z

Vladyslav.Yavirskyi: Додано посилання на ч.1 ст. 365 Митного кодексу України Змінено абзац 1 у підтемі Порядок ввезення товарів, відповідно до ч.1 ст. 365 Митного кодексу України Змінено абзац 1 у підтемі Порядок ввезення товарів, відповідно до п.8 постанови КМУ Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій та додано посилання Додано посилання у підпункт 3 абзацу 5 підтемі Порядок ввезення товарів, відповідно до п.2 постанови КМУ Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 458 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 960 “Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 “Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій“]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text Закон України від 24 березня 2022 року №2142 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3124-20#Text Закон України від 29 травня 2023 року № 3124-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів оборонного призначення, товарів для потреб виробництва та/або ремонту безпілотних систем"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Митне оформлення в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
09 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236-2022-п#Text постанову № 236 «Деякі питання митного оформлення окремих товарів, що ввозяться на митну територію України у період дії воєнного стану».]

Так, на період дії воєнного стану під час ввезення на митну територію України товарів їх декларування та митне оформлення відповідно до митного режиму імпорту може здійснюватися шляхом подання попередньої митної декларації, яка містить всю необхідну інформацію для випуску товарів, без пред’явлення таких товарів митному органу відповідно до частини п’ятої статті 259 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2140 Митного кодексу України], або за місцем перетину митного кордону України шляхом подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку, або в будь-якому митному органі в установленому законодавством порядку. Митне оформлення товарів здійснюється без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю).

Державна митна служба чи визначений нею митний орган можуть здійснювати відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів за переліком згідно з додатком до цієї постанови на підставі письмової заяви платника податків, поданої одночасно з митною декларацією.

'''Увага!''' 11 квітня 2022 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/426-2022-п#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації"], відповідно до якої заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації.
|}
== Порядок ввезення товарів ==
'''Громадяни за умови дотримання вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] та інших законодавчих актів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які особисті речі та товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження''' (ч.1 ст.365 Митного кодексу України)'''.'''

Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України (ч.1 ст.369 Митного кодексу України).

'''Усне декларування''' – форма декларування, яка передбачає при митному оформленні повідомлення власником-громадянином в усній формі на вимогу посадової особи митного органу точних даних про валютні цінності, цінності, даних, що стосуються кількісних, якісних та вартісних характеристик предметів, що переміщуються ним через митний кордон України.

Під час переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України громадянами митна декларація за формою єдиного адміністративного документа заповнюється у разі, коли такі товари відповідно до Митного кодексу України та цього Положення декларуються з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також для декларування товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), що ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text п.8 Постанови]).

Товари декларуються шляхом подання митному органу:
* митної декларації за формою єдиного адміністративного документа;
* або митної декларації М-16;
* або письмової заяви за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8+%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A#n166 формою] згідно з додатком 1;
* або митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності;
* або декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей;
* або іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватись замість митної декларації.

'''Митна декларація''' на бланку єдиного адміністративного документа для декларування товарів (крім тих, що пересилаються через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях), що переміщуються через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється на:

* товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну '''150 євро''';
* товари, які підлягають державному експортному контролю та переміщення яких через митний кордон України згідно із законодавством потребує надання відповідного дозволу чи висновку;
* товари, які ввозяться на митну територію України і підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства;
* товари, які поміщуються в митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території України, переробки за межами митної території України та після перебування у таких митних режимах поміщуються в інші митні режими.

== При ввезенні на митну територію України не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) ==
♦ особисті речі згідно з переліком, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3182 статтею 370 Митного кодексу України]: товари особистої гігієни у кількості, що забезпечують потреби однієї особи; одяг, білизна, взуття, особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були у користуванні; індивідуальне письмове та канцелярське приладдя; один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера; бінокль; один переносний радіоприймач; стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук; переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук; індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні; одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки; спортивне спорядження, призначене для використання однією особою; інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 частина перша статті 374 Митного кодексу України]).

''Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;''

♦товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у несупроводжуваному багажі; ♦культурні цінності за відповідними кодами, виготовлені 50 і більше років тому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 пункт 2 частина десята статті 374 Митного кодексу України]);

♦товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні;

♦товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України;

♦товари (включаючи транспортні засоби особистого користування), що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів; транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами/

♦пальне, що міститься у стандартних баках транспортного засобу особистого користування, та пальне, що міститься у переносній каністрі обсягом не більше 20 літрів, що переміщується разом із таким транспортним засобом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 стаття 374 Митного кодексу України]). 

== Порядок ввезення товарів на період дії воєнного стану ==
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- спеціальних засобів індивідуального захисту;

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9669 підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Податкового кодексу України] , що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації для надання медичної допомоги фізичним особам зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я;

- товарів оборонного призначення визначених такими згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-20#n8 з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі"];

- товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, інші суб’єкти, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8035 (частина 32 Підрозділу 2 (Особливості справляння податку на додану вартість) перехідних положень податкового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4365 пункт 4-1 розділу ХХІ Митного кодексу України]).

За рішенням Кабінету Міністрів України дозволяється пропуск через митний кордон України та/або випуск відповідно до заявленої мети окремих товарів, щодо яких відповідними законами встановлені обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України, без надання відповідних дозвільних документів та/або за відсутності відомостей про включення (виключення) таких товарів до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України - ''не застосовуються до товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, товарів військового призначення або товарів подвійного використання, радіоактивних матеріалів, небезпечних відходів.''

== Лікарські засоби ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
* у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
* у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я. Печатка закладу охорони здоров’я на зазначених документах проставляється за її наявності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/458-2012-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 458]).

== Ввезення продуктів харчування ==
Громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

* в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу
* без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;
* без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2012-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 434]).
== Ввезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів ==
Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
* 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
* 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3265 підпункт 1 пункту 2 статті 376 Митного кодексу України]).

== Переміщення готівки ==
Фізична особа має право ввозити в Україну готівкову валюту і банківські метали

* в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу;
* в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003500-19#Text Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затверждене постановою правління Національного банку України 02 січня 2019 року № 3])

Ввезення в Україну товарів волонтерами, які не зареєстрували юридичну особу (благодійний фонд), здійснюється за правилами, встановленими законодавством для громадян. Порядок ввезення в Україну товарів гуманітарної допомоги встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text Законом України "Про гуманітарну допомогу"].

== Громадянам забороняється ввозити в Україну ==
# наркотики, наркотичні та психотропні речовини;
# холодну, вогнепальну, газову (балончики) зброю без дозволу МВС;
# вибухонебезпечні та отруйні речовини;
# друковані та відеоматеріали, що пропагують насильство, расизм і війну, порнографію;- харчові продукти без сертифіката;
# неідентифікованих тварин;
# культурні цінності, оголошені в розшук.
'''Також заборонено:'''
Ввезення на територію України живих патогенних мікроорганізмів (у тому числі бактерій, вірусів, грибків, рикетсій, мікоплазми, інших патогенних мікробів) та патологічного матеріалу, що містить збудників хвороб тварин, за винятком ввезення на територію України з метою проведення наукових досліджень чи для інших дозволених цілей. 
Забороняється ввезення на територію України ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів, не зареєстрованих згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону України "Про ветеринарну медицину"]. 
Ввезення в Україну електроловильних систем (електровудок), монониткових (волосінних) сіток, мисливських капканів та інших засобів добування об'єктів тваринного світу, заборонених законом.

[[Категорія: Митне право]]

Випробувальний термін при прийнятті на роботу

2025-02-17T13:23:51Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено абзац 1 у підтемі Вирішення спору комісією по трудових спорах, відповідно до ст. 224 КЗпП України Розділено абзац 3 на 5 абзаців у підтемі Вирішення спору комісією по трудових спорах, відповідно до ст. 226 КЗпП України Розділено абзац 11 на 4 абзаців у підтемі Вирішення спору комісією по трудових спорах, відповідно до ст. ст. 229, 230 КЗпП України Доповнено абзац 1 у підтемі Вирішення трудових спорів в суді, відповідно до ст. 231 КЗпП України та додано посилання Доповнено абзац 2 у підт

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (ст. ст. 21, 24, 26, 27, 28, 40, 221-238, 241-1)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України "Про прокуратуру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України "Про судоустрій та статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-19#n7 Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. ( ч.2 ст.2 Закону[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"])

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
|}
==Встановлення випробувального терміну==
При укладеннi трудового договору угодою сторiн може бути обумовлене випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

'''Випробувальний термін (строк)''' — це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи.

Умова про випробування працівника під час прийняття на роботу відноситься до додаткових умов трудового договору. Таку умову сторони можуть ввести незалежно від кваліфікації та досвіду особи, яка приймається на роботу.

Уклавши трудовий договір з найманим працівником, роботодавець зобов’язаний виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. А працівник своєю чергою зобов’язаний виконувати роботу, визначену цією угодою, та всі правила внутрішнього трудового розпорядку (ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
Встановлення випробування є виключно правом, а не обов’язком для роботодавця.

'''Важливо!''' В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
==Чи потрібно в письмовій формі (заява, наказ) зазначати, що працівнику встановлено випробувальний термін? ==
Трудове законодавство дозволяє встановлення випробувального терміну для працівника під час укладення трудового договору.
Випробування працівнику встановлюється лише при прийнятті на роботу, воно не може бути передбачене як умова до укладення трудового договору.

Згідно з ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

==Кому випробувальний термін не встановлюється? ==
Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] випробувальний термін не встановлюється у разі прийняття на роботу:
* осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
* молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
* молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
* осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до законодавства;
* осіб, обраних на посаду;
* переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
* осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
* вагітних жінок;
* одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
* осіб на тимчасові та сезонні роботи;
* внутрішньо переміщених осіб.
Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

'''Важливо!''' При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану").]

Строк випробування і його умови необхідно прописати у наказі про прийняття працівника на роботу. Працівник своїм підписом підтверджує факт ознайомлення з цим документом.
==Який випробувальний строк можна встановити робітникові? ==
Умова про випробувальний термін встановлюється за угодою сторін у трудовому договорі. Тривалість випробувального терміну визначає роботодавець у межах максимальних строків, наведених у законодавстві.

Відповідно до ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], строк випробування у разі прийняття на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати '''трьох місяців''', а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — '''шести місяців''', у разі прийняття на роботу робітників — '''одного місяця'''. У спеціальному законодавстві може бути передбачено більш тривалий період випробування. Строк початку випробування відлічується з першого дня роботи працівника.

До ст. 27 КЗпП України внесено зміни на підставі Закону України від 17 травня 2016 р. № 1367-VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-19#n7 Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу] та визначено, що до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Отже, обчислюючи випробувальний термін, треба виходити з реально відпрацьованого часу і не враховувати дні, коли працівник був відсутній на роботі з поважних причин.
Однак загальна тривалість випробування не має перевищувати строку, визначеного у трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу.
==Результат випробування==
Протягом випробувального терміну роботодавець повинен прийняти рішення щодо працівника. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення (ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Р

Аби уникнути спірних питань при звільненні за ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], підприємство має належно оформити документи, які підтверджують невідповідність працівника посаді. Втім, у законодавстві не визначено, які саме документи мають бути у цьому разі. Радимо самостійно розробити для свого підприємства форми документів для внутрішнього користування, які б показували, чи пройшов випробування новий працівник. Це, наприклад, може бути завдання на період випробування, з яким під підпис ознайомлюється працівник, прийнятий з випробувальним терміном, а також висновок керівника щодо результатів випробування. Якщо результати незадовільні, наприкінці випробувального строку безпосередній керівник працівника має направити керівнику підприємства відповідну заяву, додавши до неї підтверджувальні документи. Щоб уникнути суб’єктивізму з боку керівника, остаточне рішення про невідповідність працівника дорученій роботі краще ухвалювати колегіально, спеціальною комісією. Після чого видається наказ про звільнення працівника.

У разі необхідності провести документальне оформлення звільнення працівника за непроходження випробувального терміну (підготовки наказу про звільнення працівника, а також внесення запису в трудову книжку), необхідно посилатися на п. 11 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. При цьому, роботодавець зобов'язаний письмово попереджати працівників про звільнення протягом іспитового строку — не пізніше, ніж за 3 дні до дати звільнення.

У разі відсутності у роботодавця письмових доказів щодо не проходження випробувального терміну, а також порушення ним строків повідомлення, працівник має право оскаржити своє звільнення в судовому порядку. І якщо суд прийме сторону працівника, останній буде поновлено на роботі з виплатою всіх належних компенсацій за незаконне звільнення.

Якщо строк випробування закінчився, а працiвник і далі працює, вiн вважається таким, що витримав випробування. У такому разі розірвання трудового договору допускається лише на загальних пiдставах.

Видавати спеціальний наказ про остаточне прийняття особи, що пройшла випробування, не потрібно.

Не варто забувати, що строк випробування — це час, коли не лише роботодавець придивляється до нового працівника, а й сам працівник оцінює нове місце роботи. Отже, роботодавець має створити такі умови, за яких адаптація нового працівника пройде успішно, і він матиме можливість реалізувати свої професійні та особисті якості.
==Порядок оскарження==
Будь-які спори щодо проходження чи непроходження строку випробування вирішуються як і будь-який інший трудовий спір. Згідно із ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], трудові спори розглядаються:
# комісіями по трудових спорах;
# районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Згідно із ст. 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Таким чином існує два варіанти вирішення спору, жоден із яких не виключає іншого.

'''Варіант 1.'''
=== Вирішення спору комісією по трудових спорах ===
'''Комісія по трудових спорах''' є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України]. Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем (ст. 224 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

'''Працівник''' може звернутися до комісії по трудових спорах у '''тримісячний''' строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації(ст 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у '''десятиденний строк з дня подання заяви'''(ст. 226 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від роботодавця необхідні розрахунки та документи.

Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.

Працівник і роботодавець мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід.

На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.

На підставі ст. 227 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Рішення повинно містити мотивування. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, роботодавцю.

Оскарження рішення комісії по трудових спорах передбачено ст. 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Таке право мають працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду в '''десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії'''. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Рішення комісії по трудових спорах, згідно із ст. ст. 229, 230 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] виконується власником або уповноваженим ним органом у '''триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження''' (стаття 228), за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою статті 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся у встановлений статтею 228 строк із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

'''Варіант 2.'''
=== Вирішення трудових спорів в суді ===
У районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівника чи роботодавця, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу) (ст. 231 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначені у ст. 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], це:

# працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
# домашніх працівників;
# працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України];
# керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу;
# роботодавця про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
# працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.
# працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.
Строки звернення з позовом до суду передбачені ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], та становлять '''три місяці''', а спори щодо звільнення з роботи – '''один місяць''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Строки можуть бути поновлені судом в разі пропуску їх з поважної причини, в порядку ст. 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].

Порядок вирішення трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини встановлюється спеціальним законодавством ( законом щодо діяльності відповідної категорії працівників ). Рішення відповідних органів по справі можуть бути оскаржені у окружних адміністративних судів, в порядку ст. ст. 17-18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України.]
== Див. додатково ==
* [[Відмова у прийнятті на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей]]
* [[Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]]
* [[Працевлаштування випускників закладів вищої освіти]]
* [[Працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Працевлаштування осіб з інвалідністю]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Суди]]

Випробувальний термін при прийнятті на роботу

2025-02-17T10:36:42Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінено абзац 2 у підтемі Чи потрібно в письмовій формі (заява, наказ) зазначати, що працівнику встановлено випробувальний термін?, відповідно до ч.4 ст. 24 КЗпП України Видалено абзац 3 у підтемі Чи потрібно в письмовій формі (заява, наказ) зазначати, що працівнику встановлено випробувальний термін?, відповідно до ст. 24 КЗпП України Змінено підпункт 4 у підтемі Кому випробувальний термін не встановлюється?, відповідно до ст. 26 КЗпП України Видалено абзац 4 у підтемі Встановлення випробувально

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (ст. ст. 21, 24, 26, 27, 28, 40, 221-238, 241-1)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України "Про прокуратуру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України "Про судоустрій та статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-19#n7 Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. ( ч.2 ст.2 Закону[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"])

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
|}
==Встановлення випробувального терміну==
При укладеннi трудового договору угодою сторiн може бути обумовлене випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

'''Випробувальний термін (строк)''' — це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи.

Умова про випробування працівника під час прийняття на роботу відноситься до додаткових умов трудового договору. Таку умову сторони можуть ввести незалежно від кваліфікації та досвіду особи, яка приймається на роботу.

Уклавши трудовий договір з найманим працівником, роботодавець зобов’язаний виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. А працівник своєю чергою зобов’язаний виконувати роботу, визначену цією угодою, та всі правила внутрішнього трудового розпорядку (ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
Встановлення випробування є виключно правом, а не обов’язком для роботодавця.

'''Важливо!''' В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
==Чи потрібно в письмовій формі (заява, наказ) зазначати, що працівнику встановлено випробувальний термін? ==
Трудове законодавство дозволяє встановлення випробувального терміну для працівника під час укладення трудового договору.
Випробування працівнику встановлюється лише при прийнятті на роботу, воно не може бути передбачене як умова до укладення трудового договору.

Згідно з ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

==Кому випробувальний термін не встановлюється? ==
Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] випробувальний термін не встановлюється у разі прийняття на роботу:
* осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
* молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
* молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
* осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до законодавства;
* осіб, обраних на посаду;
* переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
* осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
* вагітних жінок;
* одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
* осіб на тимчасові та сезонні роботи;
* внутрішньо переміщених осіб.
Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

'''Важливо!''' При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану").]

Строк випробування і його умови необхідно прописати у наказі про прийняття працівника на роботу. Працівник своїм підписом підтверджує факт ознайомлення з цим документом.
==Який випробувальний строк можна встановити робітникові? ==
Умова про випробувальний термін встановлюється за угодою сторін у трудовому договорі. Тривалість випробувального терміну визначає роботодавець у межах максимальних строків, наведених у законодавстві.

Відповідно до ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], строк випробування у разі прийняття на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати '''трьох місяців''', а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — '''шести місяців''', у разі прийняття на роботу робітників — '''одного місяця'''. У спеціальному законодавстві може бути передбачено більш тривалий період випробування. Строк початку випробування відлічується з першого дня роботи працівника.

До ст. 27 КЗпП України внесено зміни на підставі Закону України від 17 травня 2016 р. № 1367-VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-19#n7 Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу] та визначено, що до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Отже, обчислюючи випробувальний термін, треба виходити з реально відпрацьованого часу і не враховувати дні, коли працівник був відсутній на роботі з поважних причин.
Однак загальна тривалість випробування не має перевищувати строку, визначеного у трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу.
==Результат випробування==
Протягом випробувального терміну роботодавець повинен прийняти рішення щодо працівника. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення (ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Р

Аби уникнути спірних питань при звільненні за ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], підприємство має належно оформити документи, які підтверджують невідповідність працівника посаді. Втім, у законодавстві не визначено, які саме документи мають бути у цьому разі. Радимо самостійно розробити для свого підприємства форми документів для внутрішнього користування, які б показували, чи пройшов випробування новий працівник. Це, наприклад, може бути завдання на період випробування, з яким під підпис ознайомлюється працівник, прийнятий з випробувальним терміном, а також висновок керівника щодо результатів випробування. Якщо результати незадовільні, наприкінці випробувального строку безпосередній керівник працівника має направити керівнику підприємства відповідну заяву, додавши до неї підтверджувальні документи. Щоб уникнути суб’єктивізму з боку керівника, остаточне рішення про невідповідність працівника дорученій роботі краще ухвалювати колегіально, спеціальною комісією. Після чого видається наказ про звільнення працівника.

У разі необхідності провести документальне оформлення звільнення працівника за непроходження випробувального терміну (підготовки наказу про звільнення працівника, а також внесення запису в трудову книжку), необхідно посилатися на п. 11 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. При цьому, роботодавець зобов'язаний письмово попереджати працівників про звільнення протягом іспитового строку — не пізніше, ніж за 3 дні до дати звільнення.

У разі відсутності у роботодавця письмових доказів щодо не проходження випробувального терміну, а також порушення ним строків повідомлення, працівник має право оскаржити своє звільнення в судовому порядку. І якщо суд прийме сторону працівника, останній буде поновлено на роботі з виплатою всіх належних компенсацій за незаконне звільнення.

Якщо строк випробування закінчився, а працiвник і далі працює, вiн вважається таким, що витримав випробування. У такому разі розірвання трудового договору допускається лише на загальних пiдставах.

Видавати спеціальний наказ про остаточне прийняття особи, що пройшла випробування, не потрібно.

Не варто забувати, що строк випробування — це час, коли не лише роботодавець придивляється до нового працівника, а й сам працівник оцінює нове місце роботи. Отже, роботодавець має створити такі умови, за яких адаптація нового працівника пройде успішно, і він матиме можливість реалізувати свої професійні та особисті якості.
==Порядок оскарження==
Будь-які спори щодо проходження чи непроходження строку випробування вирішуються як і будь-який інший трудовий спір. Згідно із ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], трудові спори розглядаються:
# комісіями по трудових спорах;
# районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Згідно із ст. 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Таким чином існує два варіанти вирішення спору, жоден із яких не виключає іншого.

'''Варіант 1.'''
=== Вирішення спору комісією по трудових спорах ===
'''Комісія по трудових спорах''' є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України]. Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом(ст. 224 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

'''Працівник''' може звернутися до комісії по трудових спорах у '''тримісячний''' строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації(ст 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у '''десятиденний строк з дня подання заяви'''(ст. 226 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.

На підставі ст. 227 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Рішення повинно містити мотивування. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

Оскарження рішення комісії по трудових спорах передбачено ст. 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Таке право мають працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в '''десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії'''. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Рішення комісії по трудових спорах, згідно із ст. ст. 229, 230 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] виконується власником або уповноваженим ним органом у '''триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження''' (стаття 228), за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою статті 235 цього Кодексу.У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся у встановлений статтею 228 строк із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

'''Варіант 2.'''
=== Вирішення трудових спорів в суді ===
У районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначені у ст. 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], це:

# працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
# працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України];
# працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.
# працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Строки звернення з позовом до суду передбачені ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], та становлять '''три місяці''', а спори щодо звільнення з роботи – '''один місяць''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Строки можуть бути поновлені судом в разі пропуску їх з поважної причини, в порядку ст. 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].

Порядок вирішення трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини встановлюється спеціальним законодавством ( законом щодо діяльності відповідної категорії працівників ). Рішення відповідних органів по справі можуть бути оскаржені у окружних адміністративних судів, в порядку ст. ст. 17-18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України.]
== Див. додатково ==
* [[Відмова у прийнятті на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей]]
* [[Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]]
* [[Працевлаштування випускників закладів вищої освіти]]
* [[Працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Працевлаштування осіб з інвалідністю]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Суди]]

Випробувальний термін при прийнятті на роботу

2025-02-17T09:33:16Z

Vladyslav.Yavirskyi: Доповнено абзац 1, 4 у підтемі Встановлення випробувального терміну відповідно до ст. 26 КЗпП України

==Нормативна база==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] (ст. ст. 21, 24, 26, 27, 28, 40, 221-238, 241-1)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України "Про прокуратуру"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України "Про судоустрій та статус суддів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-19#n7 Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. ( ч.2 ст.2 Закону[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"])

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
|}
==Встановлення випробувального терміну==
При укладеннi трудового договору угодою сторiн може бути обумовлене випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. (ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

'''Випробувальний термін (строк)''' — це період часу, протягом якого роботодавець перевіряє працівника на придатність до виконання певної роботи.

Умова про випробування працівника під час прийняття на роботу відноситься до додаткових умов трудового договору. Таку умову сторони можуть ввести незалежно від кваліфікації та досвіду особи, яка приймається на роботу.

Відповідно до частини 3 ст. 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих закладів освіти; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до законодавства; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Уклавши трудовий договір з найманим працівником, роботодавець зобов’язаний виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. А працівник своєю чергою зобов’язаний виконувати роботу, визначену цією угодою, та всі правила внутрішнього трудового розпорядку (ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).
Встановлення випробування є виключно правом, а не обов’язком для роботодавця.

'''Важливо!''' В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
==Чи потрібно в письмовій формі (заява, наказ) зазначати, що працівнику встановлено випробувальний термін? ==
Трудове законодавство дозволяє встановлення випробувального терміну для працівника під час укладення трудового договору.
Випробування працівнику встановлюється лише при прийнятті на роботу, воно не може бути передбачене як умова до укладення трудового договору.

Згідно з ч. 4 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Умова щодо встановлення випробування при прийнятті на роботу має бути зафіксована у заяві працівника, трудовому договорі (при укладенні його в письмовій формі), а також у наказі про прийняття на роботу. Відсутність відповідної умови у зазначених документах дає підстави вважати, що працівника прийнято на роботу без випробування.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

==Кому випробувальний термін не встановлюється? ==
Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України] випробувальний термін не встановлюється у разі прийняття на роботу:
* осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
* молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
* молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
* осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
* осіб, обраних на посаду;
* переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
* осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
* вагітних жінок;
* одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
* осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
* осіб на тимчасові та сезонні роботи;
* внутрішньо переміщених осіб.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

'''Важливо!''' При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану").]

Строк випробування і його умови необхідно прописати у наказі про прийняття працівника на роботу. Працівник своїм підписом підтверджує факт ознайомлення з цим документом.
==Який випробувальний строк можна встановити робітникові? ==
Умова про випробувальний термін встановлюється за угодою сторін у трудовому договорі. Тривалість випробувального терміну визначає роботодавець у межах максимальних строків, наведених у законодавстві.

Відповідно до ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], строк випробування у разі прийняття на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати '''трьох місяців''', а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — '''шести місяців''', у разі прийняття на роботу робітників — '''одного місяця'''. У спеціальному законодавстві може бути передбачено більш тривалий період випробування. Строк початку випробування відлічується з першого дня роботи працівника.

Якщо працiвника в перiод випробування не було на роботi через тимчасову непрацездатнiсть або з iнших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на вiдповiдну кiлькiсть днiв, протягом яких вiн був вiдсутнiй (ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Продовження строку випробування в такому разі є правом роботодавця, а не його обов’язком. Воно має оформлюватися наказом роботодавця, і про це треба повідомити працівника. Порядок обчислення строків визначено в ст. 241-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].

До ст. 27 КЗпП України внесено зміни на підставі Закону України від 17 травня 2016 р. № 1367-VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-19#n7 Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо випробування при прийнятті на роботу] та визначено, що до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Отже, обчислюючи випробувальний термін, треба виходити з реально відпрацьованого часу і не враховувати дні, коли працівник був відсутній на роботі з поважних причин.
Однак загальна тривалість випробування не має перевищувати строку, визначеного у трудовому договорі та наказі про прийняття на роботу.
==Результат випробування==
Протягом випробувального терміну роботодавець повинен прийняти рішення щодо працівника. Якщо під час випробування встановлено невiдповiднiсть працiвника роботi, на яку його прийнято, роботодавець протягом цього строку має право розiрвати трудовий договiр (ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Розiрвання трудового договору з цих пiдстав працiвник може оскаржити в порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв з питань звiльнення.

Аби уникнути спірних питань при звільненні за ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], підприємство має належно оформити документи, які підтверджують невідповідність працівника посаді. Втім, у законодавстві не визначено, які саме документи мають бути у цьому разі. Радимо самостійно розробити для свого підприємства форми документів для внутрішнього користування, які б показували, чи пройшов випробування новий працівник. Це, наприклад, може бути завдання на період випробування, з яким під підпис ознайомлюється працівник, прийнятий з випробувальним терміном, а також висновок керівника щодо результатів випробування. Якщо результати незадовільні, наприкінці випробувального строку безпосередній керівник працівника має направити керівнику підприємства відповідну заяву, додавши до неї підтверджувальні документи. Щоб уникнути суб’єктивізму з боку керівника, остаточне рішення про невідповідність працівника дорученій роботі краще ухвалювати колегіально, спеціальною комісією. Після чого видається наказ про звільнення працівника.

У разі необхідності провести документальне оформлення звільнення працівника за непроходження випробувального терміну (підготовки наказу про звільнення працівника, а також внесення запису в трудову книжку), необхідно посилатися на п. 11 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. При цьому, роботодавець зобов'язаний письмово попереджати працівників про звільнення протягом іспитового строку — не пізніше, ніж за 3 дні до дати звільнення.

У разі відсутності у роботодавця письмових доказів щодо не проходження випробувального терміну, а також порушення ним строків повідомлення, працівник має право оскаржити своє звільнення в судовому порядку. І якщо суд прийме сторону працівника, останній буде поновлено на роботі з виплатою всіх належних компенсацій за незаконне звільнення.

Якщо строк випробування закінчився, а працiвник і далі працює, вiн вважається таким, що витримав випробування. У такому разі розірвання трудового договору допускається лише на загальних пiдставах.

Видавати спеціальний наказ про остаточне прийняття особи, що пройшла випробування, не потрібно.

Не варто забувати, що строк випробування — це час, коли не лише роботодавець придивляється до нового працівника, а й сам працівник оцінює нове місце роботи. Отже, роботодавець має створити такі умови, за яких адаптація нового працівника пройде успішно, і він матиме можливість реалізувати свої професійні та особисті якості.
==Порядок оскарження==
Будь-які спори щодо проходження чи непроходження строку випробування вирішуються як і будь-який інший трудовий спір. Згідно із ст. 221 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], трудові спори розглядаються:
# комісіями по трудових спорах;
# районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Згідно із ст. 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Таким чином існує два варіанти вирішення спору, жоден із яких не виключає іншого.

'''Варіант 1.'''
=== Вирішення спору комісією по трудових спорах ===
'''Комісія по трудових спорах''' є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КзпП України]. Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом(ст. 224 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

'''Працівник''' може звернутися до комісії по трудових спорах у '''тримісячний''' строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації(ст 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у '''десятиденний строк з дня подання заяви'''(ст. 226 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.

На підставі ст. 227 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Рішення повинно містити мотивування. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

Оскарження рішення комісії по трудових спорах передбачено ст. 228 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. Таке право мають працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в '''десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії'''. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Рішення комісії по трудових спорах, згідно із ст. ст. 229, 230 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] виконується власником або уповноваженим ним органом у '''триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження''' (стаття 228), за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою статті 235 цього Кодексу.У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.Посвідчення не видається, якщо працівник чи власник або уповноважений ним орган звернувся у встановлений статтею 228 строк із заявою про вирішення трудового спору до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

'''Варіант 2.'''
=== Вирішення трудових спорів в суді ===
У районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначені у ст. 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], це:

# працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
# працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України];
# працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.
# працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

Строки звернення з позовом до суду передбачені ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], та становлять '''три місяці''', а спори щодо звільнення з роботи – '''один місяць''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Строки можуть бути поновлені судом в разі пропуску їх з поважної причини, в порядку ст. 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].

Порядок вирішення трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини встановлюється спеціальним законодавством ( законом щодо діяльності відповідної категорії працівників ). Рішення відповідних органів по справі можуть бути оскаржені у окружних адміністративних судів, в порядку ст. ст. 17-18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України.]
== Див. додатково ==
* [[Відмова у прийнятті на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей]]
* [[Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]]
* [[Працевлаштування випускників закладів вищої освіти]]
* [[Працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]]
* [[Працевлаштування осіб з інвалідністю]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Суди]]

Військовий облік жінок

2025-01-17T17:40:31Z

Vladyslav.Yavirskyi: Видалено підтему «Винятки щодо постановки на військовий облік жінок»

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11.10.2021 №313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 Наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]
== Загальні положення ==
Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів] (далі - Порядок), затвердженим [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.]

Відповідно до частини одинадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

передбачено, що обов'язковому військовому обліку підлягають '''жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.'''

А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, окрім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''

Жінки, які перебувають на військовому обліку, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період у добровільному порядку на підставі власноруч написаної заяви на ім’я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), керівника відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n378 додатком 13] до пункту 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560] (пункт 87).
== Перелік спеціальностей та професій ==
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]

* '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть);'''
* щороку до 01 березня здійснення Генеральним штабом Збройних Сил України заходів щодо внесення (за необхідності) змін до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з урахуванням першочергових потреб у мобілізаційних ресурсах та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями.

== Уточнення облікових даних ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#n398 Абзац 6 ч. 3 ст. 22 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] передбачає , що інші військовозобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов’язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у ТЦК та СП за місцем свого перебування або знаходження (''тобто до 17 липня 2024 року'').

Отже, військовозобов'язані жінки зобов'язані уточнити свої облікові дані через ТЦК та СП або ЦНАП або через електронний кабінет.

== Постановка на військовий облік ==
◆ Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку ''жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю'', '''за два місяці''' до завершення навчання подають список щодо таких жінок до районних (міських) ТЦК та СП, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам '''тимчасового посвідчення військовозобов’язаного''' (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов’язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень — 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного '''повинні в семиденний строк''' '''з дня отримання таких посвідчень''' прибути до районного (міського) ТЦК та СП, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа. (п.50 Порядку)

◆ Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки '''про жінок, які працюють у зазначених органах''', на підприємствах, в установах та організаціях '''та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку''' у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

◆ Непрацевлаштовані жінки '''прибувають самостійно''' до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.

Для постановки на військовий облік жінкам, які мають спеціальність та /або професію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхіно надати документи:
# заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);
# паспорт або ID-картка;
# ідентифікаційний номер;
# документ про здобуття спеціальності/професії;
# довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;
# свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);
# свідоцтво про шлюб;
# фотокартки 3х4.
'''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.

Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.
== Військова служба жінок ==
Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ж'''інки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.'''

У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

== Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.

'''<big>Адміністративна відповідальність</big>'''

За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн). ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 5100 до 8500 грн).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 17000 до 25500 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].

''Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.''

'''<big>Кримінальна відповідальність </big>'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 Частина 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]

Військовий облік жінок

2025-01-17T15:35:41Z

Vladyslav.Yavirskyi: Додано абзац 2, у підтемі «Загальні положення» відповідно до ст. 1 Закону України " Про військовий обов'язок і військову службу" Додано номер пункту в абзаці 4, у підтемі «Загальні положення»

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Наказ Міністерства оборони України від 11.10.2021 №313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 Наказ Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]
== Загальні положення ==
Правовідносини, пов'язані з військовим обліком, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n10 Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів] (далі - Порядок), затвердженим [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.]

Відповідно до частини одинадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

передбачено, що обов'язковому військовому обліку підлягають '''жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.'''

А жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, окрім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних '''за їхнім бажанням.'''

Жінки, які перебувають на військовому обліку, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період у добровільному порядку на підставі власноруч написаної заяви на ім’я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), керівника відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n378 додатком 13] до пункту 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560] (пункт 87).
== Перелік спеціальностей та професій ==
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 № 313 (далі - Перелік).]

Військово-облікова спеціальність визначається не лише дипломом, але й записом у трудовій книжці: досвідом роботи та КВЕДами фізичної особи-підприємця. Остаточно приналежність до військово-облікової спеціальності визначається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-22#n2 наказом Міністерства оборони України від 07.02.2022 №35 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313"]

* '''з 1 жовтня 2023 року Головнокомандувач Збройних Сил України повинен забезпечити взяття до військового обліку жінок''' певних професій та спеціальностей та '''щороку до 1 березня здійснювати відповідні заходи щодо внесення змін до опублікованого переліку (якщо вони будуть);'''
* щороку до 01 березня здійснення Генеральним штабом Збройних Сил України заходів щодо внесення (за необхідності) змін до Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з урахуванням першочергових потреб у мобілізаційних ресурсах та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями.

== Уточнення облікових даних ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#n398 Абзац 6 ч. 3 ст. 22 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] передбачає , що інші військовозобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов’язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або у ТЦК та СП за місцем свого перебування або знаходження (''тобто до 17 липня 2024 року'').

Отже, військовозобов'язані жінки зобов'язані уточнити свої облікові дані через ТЦК та СП або ЦНАП або через електронний кабінет.

== Постановка на військовий облік ==
◆ Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку ''жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю'', '''за два місяці''' до завершення навчання подають список щодо таких жінок до районних (міських) ТЦК та СП, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам '''тимчасового посвідчення військовозобов’язаного''' (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов’язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов’язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень — 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов’язаного '''повинні в семиденний строк''' '''з дня отримання таких посвідчень''' прибути до районного (міського) ТЦК та СП, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа. (п.50 Порядку)

◆ Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки '''про жінок, які працюють у зазначених органах''', на підприємствах, в установах та організаціях '''та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку''' у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

◆ Непрацевлаштовані жінки '''прибувають самостійно''' до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.

Для постановки на військовий облік жінкам, які мають спеціальність та /або професію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#Text Переліком], необхіно надати документи:
# заява про взяття на облік (надає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки);
# паспорт або ID-картка;
# ідентифікаційний номер;
# документ про здобуття спеціальності/професії;
# довідку з роботи із зазначенням спеціальності за якою працює на даний час;
# свідоцтво про народження дітей/документ про опіку (у разі наявності);
# свідоцтво про шлюб;
# фотокартки 3х4.
'''Зверніть увагу!''' Якщо особа підлягає взяттю на військовий облік, її спрямують на медкомісію, яка визначає придатність до військової служби.

Після цього зібраний пакет документів та висновок військово-лікарської комісії необхідно надати до центру комплектування за місцем реєстрації. Якщо з документами все гаразд, отримаєте військово-обліковий документ.
== Військова служба жінок ==
Відповідно до частини 12 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ж'''інки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.'''

У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

== Винятки щодо постановки на військовий облік жінок ==
Винятком із загального правила є вагітні жінки та ті, які перебувають у декретній відпустці.

За статтею 73 розкладу хвороб згідно з Положенням про ВЛК, вагітні жінки визнаються непридатними до військової служби, незалежно від терміну й перебігу вагітності.

Вже призвані під час мобілізації жінки-військовослужбовиці мають право на звільнення зі служби у зв'язку з вагітністю (незалежно від перебігу й терміну) та у зв'язку із перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення нею шестирічного віку.

Медики-матері отримують право на відстрочку, якщо виховують дітей самостійно, мають 3 і більше неповнолітніх дітей або виховують дитину з інвалідністю, а також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ.

Для цього необхідно відвідати свій ТЦК та СП та надати усі підтверджуючі документи.

== Відповідальність за ухилення від постановки на військовий облік ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність'''.

'''<big>Адміністративна відповідальність</big>'''

За порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, на них може бути накладено штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн). ''Повторне протягом року вчинення порушення'', передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 5100 до 8500 грн).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (від 17000 до 25500 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення)].

''Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.''

'''<big>Кримінальна відповідальність </big>'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 Частина 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]

Порядок дострокового виходу на пенсію військовослужбовця

2024-12-20T17:07:30Z

Vladyslav.Yavirskyi: Доповнено пункти «а», «б», «в» та видалено пункт «г» у підтемі за «вислугу років» відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Доповнено підпункт 2 у підтемі «по інвалідності» відповідно до ст. 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Доповнено підпункт «мінімальний розмір пенсії» у підтемі «по інвалідності» відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійн

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07#Text Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393]
== Пенсійне забезпечення ==
Особи, з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), органів внутрішніх справ України, Служби судової охорони, податкової міліції, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, громадян інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, та деякі інші особи, які мають право на пенсію за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]", які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, - після досягнення '''чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.''' (п.4 ч.1 ст. 115 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"])

'''Зарахування періодів військової служби до страхового стажу''' осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб інших військових формувань, що утворюються відповідно до законів України, провадиться шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду.

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону Украни "Про військовий обов'язок і військову службу"] передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 6 вказаної статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
==== Обчислення пенсій ====
Пенсії, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".(ч.1 ст. 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"])

'''Для обчислення пенсії враховуються''' всі види грошового забезпечення, що отримували військовослужбовці перед звільненням зі служби та складається з нарахувань залежно від посади, звання, вислуги років. Страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків, а заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
== Куди звертатися ==
'''Куди звертатися за призначенням пенсії: '''

Заява подається в електронній або паперовій формі до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. Документи про призначення пенсії розглядаються '''не більше ніж у 10-денний строк''' з дня їх надходження, і приймається рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

'''Перелік документів необхідних для отримання пенсії:'''
* заява про призначення пенсії;
* паспорт або інший документ, що засвідчує особу, якій призначається пенсія, місце її проживання та вік;
* документи про стаж;
* довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію;
* документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державноїподаткової служби і мають відмітку у паспорті);
* довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк».
== Види пенсій ==
''Встановлюються відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] та бувають:''
=== за вислугу років (призначається відповідної категорії осіб довічно) ===
призначається довічно особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службам в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України:

а) '''особам з числа військовослужбовців''' (крім військовослужбовців строкової служби) '''рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу''', особам, які мають право на пенсію за цим Законом, я'''кі мають вислугу 20 років і більше''': за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров’я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) о'''собам з числа військовослужбовців''' (крім військовослужбовців строкової служби) '''рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу''', особам, які мають право на пенсію за цим Законом, '''які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України:''' за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення;

в) '''особам з числа військовослужбовців''' (крім військовослужбовців строкової служби) '''рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу''', які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей": за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення;

'''Важливо!''' '''Максимальний розмір пенсії''', обчислений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n321 статті 43], не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

'''Мінімальний розмір пенсії''' за вислугу років, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
=== по інвалідності: ===
* призначається якщо інвалідність настала в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби;
* інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва, тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються: особам з інвалідністю внаслідок війни з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 5025 гривень, II групи - 4610 гривень, III групи - 4396 гривень;

іншим особам з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 4605 гривень, II групи - 4396 гривень, III групи - 4186 гривень;

особам з інвалідністю з числа старших солдатів, старших матросів, сержантського і старшинського складу строкової служби - у розмірі 110 відсотків, з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського і старшинського складу, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб молодшого складу Національної поліції, Служби судової охорони, осіб молодшого начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України - 120 відсотків, з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України і державної пожежної охорони, осіб середнього і вищого складу Національної поліції, Служби судової охорони, осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу Державного бюро розслідувань - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для осіб з інвалідністю з числа рекрутів, солдатів і матросів строкової служби.

=== у разі втрати годувальника: ===
Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім’ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Розмір пенсії становить на одного непрацездатного члена сім'ї - 70% грошового забезпечення годувальника; на двох і більше - 90% грошового зебезпечення годувальника, але не менше 40% на кожного. Мінімальний розмір пенсії по втраті годувальника - 2 прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність.
=== Надбавки до пенсій ===
'''До пенсій нараховуються надбавки та підвищення, а саме:'''
* надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених статтею 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”];
* надбавки і підвищення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”];
* підвищення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”]. 
'''Важливо!''' До пенсій за вислугу років та по інвалідності нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, – на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Зверніть увагу!''' Для всіх видів пенсій максимальний розмір (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
=== Перерахунок пенсії ===
Пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]).

'''''Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям'',''' особам, які мають право на пенсію за вислугу років та членам їх сімей '''провадиться''' за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07#Text Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]).

'''Чи продовжується виплата пенсії за вислугу років для осіб, які мають право на таку пенсію у разі їх повторного прийняття/призову на військову службу до Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань?'''
* ''Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за вислугу років, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України '''виплата пенсій на час їх служби припиняється.'''''
'''Важливо!''' При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
* ''Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за , у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту'' '''під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.'''
'''Важливо!''' Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
== Дії у разі відмови в призначенні дострокової пенсії ==
Рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або у судовому порядку (ст.66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]).

Також, органи Пенсійного фонду можуть відмовити учасникам антитерористичної операції у призначенні дострокової пенсії, посилаючись на постанову правління Пенсійного фонду України " Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”].

'''Зверніть увагу!''' У такому разі учасники бойових дій мають право <big>'''звернутись до суду'''</big>, де вони будуть звільненими від сплати судового збору.

'''Важливо!''' Учасники бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, мають право на дострокове призначення пенсії за віком як учасники бойових дій з часу звернення - такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77665164 591/3086/16-а] від 06 листопада 2018 року за позовом до Пенсійного фонду України.
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії‎]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок дострокового виходу на пенсію військовослужбовця

2024-12-18T17:00:17Z

Vladyslav.Yavirskyi: Доповнено абзац 1 у підтемі Обчислення пенсій відповідно до ч.1 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " та додано посилання Доповнено абзац 1 у підтемі Куди звертатися

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07#Text Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393]
== Пенсійне забезпечення ==
Особи, з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), органів внутрішніх справ України, Служби судової охорони, податкової міліції, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, громадян інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, та деякі інші особи, які мають право на пенсію за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]", які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, - після досягнення '''чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.''' (п.4 ч.1 ст. 115 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"])

'''Зарахування періодів військової служби до страхового стажу''' осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб інших військових формувань, що утворюються відповідно до законів України, провадиться шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду.

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону Украни "Про військовий обов'язок і військову службу"] передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 6 вказаної статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
==== Обчислення пенсій ====
Пенсії, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".(ч.1 ст. 43 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"])

'''Для обчислення пенсії враховуються''' всі види грошового забезпечення, що отримували військовослужбовці перед звільненням зі служби та складається з нарахувань залежно від посади, звання, вислуги років. Страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків, а заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
== Куди звертатися ==
'''Куди звертатися за призначенням пенсії: '''

Заява подається в електронній або паперовій формі до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. Документи про призначення пенсії розглядаються '''не більше ніж у 10-денний строк''' з дня їх надходження, і приймається рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

'''Перелік документів необхідних для отримання пенсії:'''
* заява про призначення пенсії;
* паспорт або інший документ, що засвідчує особу, якій призначається пенсія, місце її проживання та вік;
* документи про стаж;
* довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію;
* документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державноїподаткової служби і мають відмітку у паспорті);
* довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк».
== Види пенсій ==
''Встановлюються відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] та бувають:''
=== за вислугу років (призначається відповідної категорії осіб довічно) ===
призначається довічно особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службам в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України:

а) '''''кадровим військовослужбовцям та військовослужбовцям за контрактом, які мають вислугу 20 років і більше''''' встановлюється пенсія у розмірі 50% сум грошового забезпечення; '''''військовослужбовцям, звільненим у відставку за віком або станом здоров'я''''' - 55% відповідних сум грошового забезпечення за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) '''''військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України''''' встановлюється пенсія у розмірі 50% сум грошового забезпечення за страховий стаж 25 років та додатково 1 процент за кожен рік страхового стажу понад 25 років.

в) '''''військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України відповідно до законодавства''''', встановлюється пенсія у розмірі 50 процентів сум грошового забезпечення за 20 років вислуги та додатково 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

г) '''''час проходження служби, протягом якого військовослужбовці брали участь в АТО/ООС''''', зараховується до вислуги років на пільгових умовах — один місяць служби за три.

'''Важливо!''' '''Максимальний розмір пенсії''', обчислений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n321 статті 43], не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

'''Мінімальний розмір пенсії''' за вислугу років, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
=== по інвалідності: ===
* призначається якщо інвалідність настала в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби;
* інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва, тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником.
Пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються: особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 120 відсотків, II групи - 110 відсотків, III групи - 105 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

іншим особам з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 110 відсотків, II групи - 105 відсотків, III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
=== у разі втрати годувальника: ===
Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім’ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Розмір пенсії становить на одного непрацездатного члена сім'ї - 70% грошового забезпечення годувальника; на двох і більше - 90% грошового зебезпечення годувальника, але не менше 40% на кожного. Мінімальний розмір пенсії по втраті годувальника - 2 прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність.
=== Надбавки до пенсій ===
'''До пенсій нараховуються надбавки та підвищення, а саме:'''
* надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених статтею 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”]; Розмір доплат за цим Законом складає від 20 до 40 відсотків прожиткового мінімуму ( від 405,40 до 810,80 грн). Є військові, Герої України, яким починаючи з 2014 року вручено орден «Золота Зірка», особи, нагороджені орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, орденом княгині Ольги трьох ступенів. Зараз за цей статус доплачують до пенсії 70% прожиткового мінімуму, тобто 1418,90 грн (2027 х 70%). З 1 січня 2023 року розмір цієї доплати мають суттєво підняли. Залежно від нагороди доплати тим, хто має особливі заслуги перед Батьківщиною, складатимуть щомісяця від однієї до трьох мінімальних зарплат. Зараз мінімальна зарплата в Україні становить 6700 грн.
* надбавки і підвищення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”];
* підвищення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”].

'''Важливо!''' До пенсій за вислугу років та по інвалідності нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, – на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Зверніть увагу!''' Для всіх видів пенсій максимальний розмір (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
=== Перерахунок пенсії ===
Пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]).

'''''Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям'',''' особам, які мають право на пенсію за вислугу років та членам їх сімей '''провадиться''' за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07#Text Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]).

'''Чи продовжується виплата пенсії за вислугу років для осіб, які мають право на таку пенсію у разі їх повторного прийняття/призову на військову службу до Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань?'''
* ''Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за вислугу років, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України'' '''виплата пенсій на час їх служби припиняється'''.
'''Важливо!''' При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
* ''Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію для військовослужбовців, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту'' '''виплата пенсій на час такої служби не припиняється'''.
'''Важливо!''' Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період. Такий порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію для військовослужбовців, прийнятих на службу на посади начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до підрозділів патрульної служби міліції особливого призначення.
== Дії у разі відмови в призначенні дострокової пенсії ==
Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду (ст.66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]).

Також, органи Пенсійного фонду можуть відмовити учасникам антитерористичної операції у призначенні дострокової пенсії, посилаючись на постанову правління Пенсійного фонду України " Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”].

'''Зверніть увагу!''' У такому разі учасники бойових дій мають право <big>'''звернутись до суду'''</big>, де вони будуть звільненими від сплати судового збору.

'''Важливо!''' Учасники бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, мають право на дострокове призначення пенсії за віком як учасники бойових дій з часу звернення - такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77665164 591/3086/16-а] від 06 листопада 2018 року за позовом до Пенсійного фонду України.
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії‎]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Порядок дострокового виходу на пенсію військовослужбовця

2024-12-18T13:44:21Z

Vladyslav.Yavirskyi: Доповнено абзац 1 у підтемі Пенсійне забезпечення відповідно до ст. 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Доповнено абзац 3 у підтемі Пенсійне забезпечення відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та додано посилання Змінено номер пункту статті 2 Закону України " Про військовий обов'язок і військову службу" з 4 на 6

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3668-17#Text Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07#Text Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393]
== Пенсійне забезпечення ==
Особи, з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), органів внутрішніх справ України, Служби судової охорони, податкової міліції, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, громадян інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, та деякі інші особи, які мають право на пенсію за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]", які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, - після досягнення '''чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.''' (п.4 ч.1 ст. 115 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"])

'''Зарахування періодів військової служби до страхового стажу''' осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб інших військових формувань, що утворюються відповідно до законів України, провадиться шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду.

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону Украни "Про військовий обов'язок і військову службу"] передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 6 вказаної статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
==== Обчислення пенсій ====
Пенсії обчислюються у відсотках від розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

'''Для обчислення пенсії враховуються''' всі види грошового забезпечення, що отримували військовослужбовці перед звільненням зі служби та складається з нарахувань залежно від посади, звання, вислуги років. Страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків, а заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
== Куди звертатися ==
'''Куди звертатися за призначенням пенсії: '''

До територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки, який '''не пізніше ніж у 10-денний строк''' з дня надходження документів ухвалює рішення про призначення пенсії.

'''Перелік документів необхідних для отримання пенсії:'''
* заява про призначення пенсії;
* паспорт або інший документ, що засвідчує особу, якій призначається пенсія, місце її проживання та вік;
* документи про стаж;
* довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;
* клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію;
* документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державноїподаткової служби і мають відмітку у паспорті);
* довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк».
== Види пенсій ==
''Встановлюються відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] та бувають:''
=== за вислугу років (призначається відповідної категорії осіб довічно) ===
призначається довічно особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службам в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України:

а) '''''кадровим військовослужбовцям та військовослужбовцям за контрактом, які мають вислугу 20 років і більше''''' встановлюється пенсія у розмірі 50% сум грошового забезпечення; '''''військовослужбовцям, звільненим у відставку за віком або станом здоров'я''''' - 55% відповідних сум грошового забезпечення за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) '''''військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України''''' встановлюється пенсія у розмірі 50% сум грошового забезпечення за страховий стаж 25 років та додатково 1 процент за кожен рік страхового стажу понад 25 років.

в) '''''військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України відповідно до законодавства''''', встановлюється пенсія у розмірі 50 процентів сум грошового забезпечення за 20 років вислуги та додатково 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

г) '''''час проходження служби, протягом якого військовослужбовці брали участь в АТО/ООС''''', зараховується до вислуги років на пільгових умовах — один місяць служби за три.

'''Важливо!''' '''Максимальний розмір пенсії''', обчислений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n321 статті 43], не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

'''Мінімальний розмір пенсії''' за вислугу років, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
=== по інвалідності: ===
* призначається якщо інвалідність настала в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби;
* інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва, тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником.
Пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються: особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 120 відсотків, II групи - 110 відсотків, III групи - 105 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

іншим особам з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 110 відсотків, II групи - 105 відсотків, III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
=== у разі втрати годувальника: ===
Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім’ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Розмір пенсії становить на одного непрацездатного члена сім'ї - 70% грошового забезпечення годувальника; на двох і більше - 90% грошового зебезпечення годувальника, але не менше 40% на кожного. Мінімальний розмір пенсії по втраті годувальника - 2 прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність.
=== Надбавки до пенсій ===
'''До пенсій нараховуються надбавки та підвищення, а саме:'''
* надбавка особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, у порядку і на умовах, передбачених статтею 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – у порядку і на умовах, передбачених статтею 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”]; Розмір доплат за цим Законом складає від 20 до 40 відсотків прожиткового мінімуму ( від 405,40 до 810,80 грн). Є військові, Герої України, яким починаючи з 2014 року вручено орден «Золота Зірка», особи, нагороджені орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, орденом княгині Ольги трьох ступенів. Зараз за цей статус доплачують до пенсії 70% прожиткового мінімуму, тобто 1418,90 грн (2027 х 70%). З 1 січня 2023 року розмір цієї доплати мають суттєво підняли. Залежно від нагороди доплати тим, хто має особливі заслуги перед Батьківщиною, складатимуть щомісяця від однієї до трьох мінімальних зарплат. Зараз мінімальна зарплата в Україні становить 6700 грн.
* надбавки і підвищення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”];
* підвищення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”].

'''Важливо!''' До пенсій за вислугу років та по інвалідності нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, – на кожного непрацездатного члена сім’ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Зверніть увагу!''' Для всіх видів пенсій максимальний розмір (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
=== Перерахунок пенсії ===
Пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]).

'''''Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям'',''' особам, які мають право на пенсію за вислугу років та членам їх сімей '''провадиться''' за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07#Text Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]).

'''Чи продовжується виплата пенсії за вислугу років для осіб, які мають право на таку пенсію у разі їх повторного прийняття/призову на військову службу до Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань?'''
* ''Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за вислугу років, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до органів внутрішніх справ, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України'' '''виплата пенсій на час їх служби припиняється'''.
'''Важливо!''' При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
* ''Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію для військовослужбовців, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту'' '''виплата пенсій на час такої служби не припиняється'''.
'''Важливо!''' Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу повторного прийняття їх на службу до дня демобілізації або звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період. Такий порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію для військовослужбовців, прийнятих на службу на посади начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до підрозділів патрульної служби міліції особливого призначення.
== Дії у разі відмови в призначенні дострокової пенсії ==
Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду (ст.66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-2008-%D0%BF#Text Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]).

Також, органи Пенсійного фонду можуть відмовити учасникам антитерористичної операції у призначенні дострокової пенсії, посилаючись на постанову правління Пенсійного фонду України " Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”].

'''Зверніть увагу!''' У такому разі учасники бойових дій мають право <big>'''звернутись до суду'''</big>, де вони будуть звільненими від сплати судового збору.

'''Важливо!''' Учасники бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, мають право на дострокове призначення пенсії за віком як учасники бойових дій з часу звернення - такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77665164 591/3086/16-а] від 06 листопада 2018 року за позовом до Пенсійного фонду України.
[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Припинення виплати пенсії‎]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Списання боргів фізичним особам-підприємцям

2024-11-20T10:30:51Z

Vladyslav.Yavirskyi: Змінив п. 9-15 розділу VIII Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” на актуальний Видалив підтему «Перелік документів для списання суми недоїмки» Дана стаття втратила свою актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text Закон України від 04.12.2020 № 1072-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/592-20#Text Закон України від 13.05.2020 № 592-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/786-20#Text Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців"]
== Хто має право на списання боргу: ==
* фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування);
* особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
== Строк для списання боргу ==
Встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – '''це можна зробити до 1 березня 2021 року''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/786-20#Text п.9-15 розділу VIII Прикінцеві положення Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]).
== Куди звертатись ==
З питань обчислення і сплати (списання) єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, погашення існуючої заборгованості, припинення підприємницької діяльності тощо звертатись до органів [https://tax.gov.ua/ Державної податкової служби] на відповідній території.
== Який податковий борг підпадає під списання? ==
Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня), сукупний розмір якого за усіма податками і зборами '''не перевищує 3 060 грн (включно)''', що обліковувався '''станом на 1 листопада 2020 року''' та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу. Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків.

Підлягають списанню за заявою платника, '''несплачені станом на 1 грудня 2020 року''', суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства].

Під списання попадають усі категорії платників податків, крім осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексом України з процедур банкрутства], та осіб, які мають податковий борг з митних платежів.
== Порядок списання боргу ==
Для списання боргу ФОПу слід дотримуватися вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п. 9-15 розділу VIII Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”].

Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”], несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

== Списання недоїмки з ЄСВ ==
Списання суми недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки фізичним особам – підприємцям на загальній системі оподаткування та фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/592-20#Text Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»]).

'''Важливо!''' Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/592-20#Text Прикінцеві положення Закону України від 13.05.2020 № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»]).
== Механізм врегулювання податкового боргу ==
'''Механізм врегулювання податкового боргу, залежить від його суми та категорії платників податків - боржників, а саме:'''
# списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів;
# відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків фізичних-осіб;
# прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”])
== Інформація про списання податкового боргу ==
Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній часині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”)].

Також інформацію про таке списання щодо суб’єктів господарювання після його проведення буде оприлюднено на вебпорталі ДПС. Крім того, інформація про проведене списання надаватиметься платнику податків у разі його звернення до контролюючого органу із відповідним запитом.

Здійснити перевірку свого статусу можна на сайтах [https://usr.minjust.gov.ua/content/home Мін’юсту] та [https://cabinet.tax.gov.ua/ ДПС]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Відповідальність за непостановку на облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки

2024-11-19T17:43:17Z

Vladyslav.Yavirskyi: Доповнено пункт 1 у підтемі Перевірка інформації щодо перебування на обліку Доповнено пункт 4 у підтемі Перевірка інформації щодо перебування на обліку Доповнено абзац у підтемі Адміністративна відповідальність Доповнено статтю 307 КУпАП у підтемі Адміністративна відповідальність Доповнено частину 2 статті 337 ККУ у підтемі Кримінальна відповідальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 Наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#n357 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів] (додаток 2), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 - '''Призовники''', '''військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на [[Військовий облік|військовому обліку]].'''

Одним із видів військового обліку є '''персонально-якісний''' - покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – '''ТЦК та СП'''), органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів та передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (п. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період]).

Взяттю на [[Військовий облік жінок|військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки]], які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text (ч.2 ст. 37 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]).

== Перевірка інформації щодо перебування на обліку ==
У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники ТЦК та СП або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби '''мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ''' (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу:

# у ході перевірки документів перевіряється: приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
# у '''разі встановлення, що громадянин порушує Правила військового обліку''', або Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення '''пропонує резервісту або військовозобов'язаному''' (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) '''прослідувати до районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік''', проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. ''Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка!''
# якщо резервіст або військовозобов’язаний відмовляється від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як 2 членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину;
# '''у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК та СП''' поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить '''адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n9 пункт 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період)].

== Відповідальність за правопорушення, пов'язані з військовим обліком ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність.'''

==== Адміністративна відповідальність ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу:

* у мирний час - ('''3400 - 5100 грн''');
* повторно протягом року вчинення порушення - ('''5100 - 8500 грн''');
* в особливий період - ('''17000 - 25500 грн''').

'''''Керівники ТЦК та СП мають право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.'''''

Крім того, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК та СП, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП підтвердних документів про отримання особою такого виклику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n509 частина 5 статті 258 КУпАП]).

Це означає, що ТЦК має право одразу виносити постанову про накладення штрафу.

Бланк постанови затверджений І[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0036-24#Text нструкцією зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення №3 від 1 січня 2024 року] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0036-24#n59 додаток № 4]). Такий штраф повинен бути сплачений '''протягом 15 днів'''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n956 частини другої статті 307-308 КУпАП] у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення '''буде стягнуто у подвійному розмірі (від 34 000 до 60 000 грн).'''

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом 3-х місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (Стаття 38 КУпАП).

==== Кримінальна відповідальність ====
Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України:

* карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.

Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 2 статті 337 Кримінального кодексу України] Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів:

* карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 11900 грн) або виправними роботами на строк до двох років.

Судова практика: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/118230730 Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2024 № 556/767/24]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]

Відповідальність за непостановку на облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки

2024-11-19T14:30:22Z

Vladyslav.Yavirskyi: У першому абзаці додав слово «призовники» Відредаговано пункт 16 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період та додано посилання додано посилання на ч.2 ст. 37 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-21#n13 Наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313 "Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-п#n357 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів] (додаток 2), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 - '''Призовники''', '''військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на [[Військовий облік|військовому обліку]].'''

Одним із видів військового обліку є '''персонально-якісний''' - покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – '''ТЦК та СП'''), органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів та передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (п. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період]).

Взяттю на [[Військовий облік жінок|військовий облік військовозобов’язаних підлягають жінки]], які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text (ч.2 ст. 37 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]).

== Перевірка інформації щодо перебування на обліку ==
У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники ТЦК та СП або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби '''мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ''' (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу:

# у ході перевірки документів перевіряється: приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
# у '''разі встановлення, що громадянин порушує Правила військового обліку''', або Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення '''пропонує резервісту або військовозобов'язаному''' (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) '''прослідувати до районного (міського) ТЦК та СП для взяття на військовий облік''', проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. ''Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка!''
# якщо резервіст або військовозобов’язаний відмовляється від отримання повістки уповноваженим на вручення повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як 2 членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину;
# '''у разі відмови прослідувати до районного (міського) ТЦК та СП''' поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить '''адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n9 пункт 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період)].

== Відповідальність за правопорушення, пов'язані з військовим обліком ==
Чинним законодавством України за правопорушення, пов'язані з військовим обліком, встановлено '''адміністративну та кримінальну відповідальність.'''

==== Адміністративна відповідальність ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу:

* у мирний час - ('''3400 - 5100 грн''');
* повторно протягом року вчинення порушення - ('''5100 - 8500 грн''');
* в особливий період - ('''17000 - 25500 грн''').

'''''Керівники ТЦК та СП мають право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.'''''

Крім того, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК та СП, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП підтвердних документів про отримання особою такого виклику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n509 частина 5 статті 258 КУпАП]).

Це означає, що ТЦК має право одразу виносити постанову про накладення штрафу.

Бланк постанови затверджений І[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0036-24#Text нструкцією зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення №3 від 1 січня 2024 року] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0036-24#n59 додаток № 4]). Такий штраф повинен бути сплачений '''протягом 15 днів'''.

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n956 частини другої статті 308 КУпАП] у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення '''буде стягнуто у подвійному розмірі (від 34 000 до 60 000 грн).'''

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом 3-х місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (Стаття 38 КУпАП).

==== Кримінальна відповідальність ====
Частина [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 1 статті 337 Кримінального кодексу України] передбачає, ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн) або виправними роботами на строк до одного року.
Крім цього слід зазначити що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення] передбачає окремі штрафи на посадових осіб органів влади, керівників підприємств, організацій, установ, які своєчасно не повідомили в військкомат інформацію про наявність потенційних призовників.

Судова практика: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/118230730 Вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2024 № 556/767/24]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]