WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок знесення будівель, споруд, що визнані незаконно збудованими

2026-02-13T11:35:39Z

Vitalii.tsymbal: зміни

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочонства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]

== Загальна інформація ==
Нерухомість вважається '''незаконно''' побудованою в разі, якщо: будівля будується або вже зведена на не передбаченій для цієї мети земельній ділянці (тобто на земельній ділянці не з відповідним цільовим призначенням); нерухомість побудована без оформлення та узгодження проєкту, оформлення дозвільної документації; '''будова''' зведена з грубими порушеннями будівельних норм і правил.

'''''Самочинне будівництво -''''' ''проблема більшості населених пунктів. Починаючи від самовільних добудов чи перебудов у власних домогосподарствах і закінчуючи забудовою місць загального користування та прибудинкових територій багатоквартирних будинків, громадяни легковажно нехтують нормами і правилами у цій ситуації. Що може вдіяти орган місцевого самоврядування у разі виявлення факту самовільного будівництва та за яких умов?''

== Порядок знесення, будівель, споруд, що визнанні незаконно збудованими ==
Знесення незаконно збудованих об'єктів в Україні (самобудів) здійснюється переважно на підставі рішення суду за позовом органів держархбудконтролю або місцевого самоврядування. Процедура включає виявлення порушень, припис про їх усунення, судове рішення, і у разі невиконання — примусове знесення коштом власника, що регулюється ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n533]

При виявленні факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду.

Знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 статті 376 ЦК України], є '''крайнім заходом впливу на забудовника''' і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Згідно із частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 статті 376 ЦК України], об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов:

- земельна ділянка не відведена для цієї мети;

- немає належного дозволу на будівництво;

- відсутній належним чином затверджений проект;

- під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Згідно з положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно '''підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок'''.

Для оскарження дій щодо незаконного будівництва можна звертатися до місцевої адміністрації та управління державного архітектурно-будівельного контролю. У разі істотного відхилення від проекту, яке порушує суспільні інтереси, суд за позовом відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування може змусити забудовника провести перебудову.

'''1'''. '''Суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема:'''

* про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки;

* про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво;

* про відшкодування витрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено;

* про знесення самочинно збудованого нерухомого майна;

* про зобов’язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову;

* про стягнення витрат, пов’язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. №6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» <u>''роз'яснено'', що '''у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.'''</u>

Право власності у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 частина третя статті 376 ЦК України], може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв’язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. '''''Визнання права власності на незавершений об’єкт самочинного будівництва не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 стаття 376 ЦК України]).'''''

'''2'''. '''На звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об’єкта нерухомості мають право''' як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, а також відповідні інспекції Держархбудконтролю — з позовом про знесення самочинно збудованих об’єктів містобудування (у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень).

'''3'''. Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об’єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, а також відповідні інспекції Держархбудконтролю — з позовом про знесення самочинно збудованих об’єктів містобудування '''(у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень).'''

'''''Важливі нюанси:'''''

* Якщо власник невідомий або помер, знесення може здійснити місцева рада.
* Самобуд може бути знесений, якщо він порушує будівельні норми, або побудований на невідведеній ділянці.
* Добровільне знесення без дозволу можливе для господарських споруд, але для житлових будинків краще документально оформлювати процес.

== Див. також ==

* [[Легалізація самочинного будівництва]]
* [[Процедура здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності]]
* [[Придбання об’єкта незавершеного будівництва]]
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Отримання дозвільних документів на будівництво]]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]

Публічна кадастрова карта та порядок користування

2025-04-02T06:13:46Z

Vitalii.tsymbal: зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п/page Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]
== Загальна інформація ==
'''Державний земельний кадастр''' (далі ДЗК) – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»]) .

В публічній кадастровій карті містяться відомості про земельні ділянки, що внесені до ДЗК. Перейти на публічну кадастрову карту можна [https://land.gov.ua/ з офіційного сайту Держгеокадастру], нажавши на банер '''«Публічна кадастрова карта»'''.

У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#n426 ст. 36 Закону України «Про державний земельний кадастр»] держава забезпечила доступ до основних даних державного земельного кадастру. В публічній кадастровій карті можна знайти інформацію про кадастровий номер земельної ділянки, її межі, площу, форму власності, цільове призначення, згідно із класифікатором, наявні обмеження у використанні та іншу корисну інформацію.
{| class="wikitable"
|'''''ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ!!! У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану Публічна кадастрова карта відключена. До припинення дії воєнного стану, відновлювати роботу публічної кадастрової карти поки що не планується.'''''
|}
'''Що відображено на публічній кадастровій карті :'''
*графічне місце розташування земельної ділянки;
*кадастровий номер;
*форму власності;
*цільове призначення;
*площу.
З відомостями, які містяться в Кадастровій карті ''може ознайомитися будь-яка особа'', що має доступ до мережі Інтернет, але інформація щодо власника земельної ділянки не відображається у вільному доступі.

'''Відповідно до п. 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

'''У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки'''
*у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки;
*невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам;
*невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення);
*присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), <br />
то такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

'''Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.''' Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

''Щодо земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року,'' вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. '''При цьому п.2 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»''' передбачено, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

'''У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року''', такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, '''у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.'''

''У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.''
==Як здійснити пошук земельної ділянки на Кадастровій карті==
'''Існує два шляхи для пошуку земельної ділянки на Кадастровій карті:''' ''за кадастровим номером такої ділянки або за її місцезнаходженням.'' Необхідно звернути увагу на те, що кадастровий номер зазначено на зворотному боці державного акта на землю ''(у разі отримання такого акта після 2004 року)''. При цьому, державний акт на землю, отриманий до 2004 року, не містить даних про кадастровий номер земельної ділянки, тому відповідні відомості можуть міститись у довідці про присвоєння кадастрового номера (якщо власник земельної ділянки отримував таку довідку). Якщо ж власник земельної ділянки не звертався в установленому порядку щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, за таких умов земельна ділянка не має кадастрового номера і відповідно, Публічна кадастрова карта України не містить відомостей про неї.

'''Для пошуку земельної ділянки за її кадастровим номером''', необхідно ввести цей номер у пошукову стрічку на сторінці Кадастрової карти та натиснути кнопку пошуку. За наявності земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на сторінці має з’явитись інформація про неї, а саме: кадастровий номер, форма власності, код цільового призначення, площа (га) тощо. Після отримання інформації з ДЗК, фізична або юридична особа може звірити отримані відомості з відомостями, що містяться в державному акті на землю чи інших правовстановлюючих документах на землю, і пересвідчитись у правильному їх відображенні.

'''Для того, щоб знайти земельну ділянку за її місцезнаходженням,''' необхідно у відповідних пошукових стрічках вибрати значення фільтру «Область», «Район», «Місто» (у цьому рядку потрібно обрати назву відповідного населеного пункту). Після введення необхідних даних на Кадастровій карті відобразиться карта населеного пункту та прилеглої до нього території, на якій необхідно вручну шукати потрібну земельну ділянку.

Якщо ж Ви не знайшли своєї ділянки а ні за кадастровим номером, а ні за місцезнаходженням, це означає, що дана земельна ділянка не внесена до державного земельного кадастру. Підставою для внесення земельної ділянки до державного земельного кадастру є зокрема розроблена землевпорядною організацією технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Така ж документація розробляється у випадку, якщо є розбіжності, пов’язані з невідповідністю фактичних розмірів, площі, конфігурації ділянки, з даними, що зазначені в державному акті.

У випадку відсутності розбіжностей в розмірі, площі, конфігурації ділянки з даними, які вказані в державному акті, достатньо замовити в землевпорядній організації спеціальний обмінний файл xml та подати його з певним пакетом документів до місцевого відділу Держгеокадастру.

За результатом внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру, відділ Держгеокадастру видає відповідний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

==Порядок користування відомостями ДЗК==
'''Відповідно до ч.1,2 ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' відомості із ДЗК надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:
*витягів з Державного земельного кадастру;
*довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території);
*викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
*копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
''Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року,'' надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування.

Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

За бажанням заявника (фізичної чи юридичної особи) '''відомості''' з Державного Земельного Кадастру '''надаються у паперовій формі або в електронній формі''' через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

'''Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається'''
*органам державної влади, органам місцевого самоврядування,
*органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом,
*банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників,
*Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України. Отримання нотаріусами витягу з Державного земельного кадастру є обов’язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складання заповітів).

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.
==Як отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки==
'''Відповідно до ч. 5 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' на отримання відомостей ДЗК про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи (за умови ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи) та органи державної влади/місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Право на отримання засвідчених копій документів з Державного земельного кадастру та витягів з них мають:
#щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на таку земельну ділянку;
#щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.
'''На сьогодні витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі – НГО) земельної ділянки можна замовити онлайн (така послуга є безплатною).'''

'''Для цього необхідно покроково здійснити такі дії:'''

'''1.''' Зайти на сайт Публічна кадастрова карта

'''2.''' Ввести кадастровий номер земельної ділянки

'''3.''' У формі відомостей про земельну ділянку вибрати: «Замовити витяг про НГО»

'''4.''' Пройти ідентифікацію з використанням: або електронного цифрового підпису; або BankID Приватбанку; або BankID Ощадбанку; або через email та пароль

'''5.''' Заповнити форму замовлення Витягу про НГО (вказати тип особи (фізична/юридична), П. І. Б./назва, статус особи (власник/користувач), місце проживання/юридична адреса, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, кадастровий номер земельної ділянки). Якщо замовлення подається юридичною особою або фізособою-підприємцем, то необхідно також зазначити коди та назви видів економічної діяльності (за КВЕД). У кінці замовлення необхідно проставити відмітки в полі «Ознайомлений із нормами Закону України «Про захист персональних даних» та даю згоду на обробку своїх персональних даних» та «Суб’єкт звернення несе відповідальність за повноту та достовірність наданої ним інформації», а також ввести захисний код в полі «Я не робот»

'''6.''' За результатом формування заяви у робочому вікні з’явиться інформаційне повідомлення, у якому буде зазначено про формування заяви на замовлення Витягу про НГО, номер заяви, дата та час її формування. Після опрацювання сформованого замовлення уповноваженим територіальним відділом Держгеокадастру на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист із детальною інформацією щодо того, як отримати підготовлений витяг з технічної документації про НГО. Зазначений витяг можна отримати в будь-якому з обраних заявником центрів надання адміністративних послуг особисто за пред’явленням документа, що посвідчує особу, або за довіреністю.
==Як отримати інформацію про власників земельних ділянок==
Інформація про власників та користувачів земельних ділянок по всій території України є доступною.

Для того, щоб дізнатися прізвище власника земельної ділянки, необхідно:

1. Зайти на веб-сайт [http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta '''Публічної кадастрової карти''']

2. Ввести кадастровий номер земельної ділянки або вибрати ділянку, відомості про яку Вас цікавлять. В лівому нижньому кутку екрана вибрати “Інформація про право власності та інші речові права”

3. Після цього авторизуватись за допомогою електронного підпису або BankID (наприклад Приват24)

4. Після авторизації на сайті [https://e.land.gov.ua '''Держгеокадастру'''] в розділі '''Інформація про права''' - '''Пошук інформації''', кожна особа може отримати інформацію про власника земельної ділянки. Така інформація являється безоплатною

Відповідно до статті 36 закону України «Про Державний земельний кадастр», доступ до «Інформації про право власності та речові права на земельну ділянку», можливий за умови ідентифікації особи, яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Інформація про перегляд відомостей про право власності та речові права на земельні ділянки, зберігається. Власник (землекористувач) земельної ділянки, подавши заяву до «органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру», зможе отримати інформацію про осіб, які отримували доступ до «Інформації про право власності та речові права» на дану земельну ділянку.

''На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що в разі необхідності будь-яка фізична або юридична особа, може замовити та отримати необхідну йому інформацію щодо земельних ділянок, які перебувають у їхній власності чи власності інших осіб, або використовуються (орендуються) сільгосппідприємствами тощо.''

'''Важлива інформація!'''

'''''У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану Публічна кадастрова карта відключена. До припинення дії воєнного стану, відновлювати роботу публічної кадастрової карти поки що не планується. Обрати ділянку можна, подавши запит про доступ до інформації до відповідних органів державної влади або місцевого самоврядування.'''''

В червні 2022 р. Держгеокадастр частково відновив роботу кадастру (не кадастрової карти). На тепер є наступні можливості щодо роботи з кадастром:

*реєстрація в кадастрі та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, щодо якої вже видавався державний акт старого зразку (без кадастрового номеру) через технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж;
*поділ (об’єднання) земельної ділянки через відповідну технічну документацію щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
*внесення змін (виправлення помилки) в кадастр щодо відомостей про земельну ділянку через обмінний файл XML. Наприклад, виправлення невірної адреси, цільового призначення, категорії земель, площі і т.і.
*внесення в кадастр земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в користування (не у власність).
*отримання витягу з кадастру про земельну ділянку та витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

==Корисні посилання==
*[https://uteka.ua/ua/publication/agro-4-zemlya-ta-zemelni-pravovidnosini-32-publichnaya-kadastrovaya-karta-ispolzuem-vozmozhnosti Публічна кадастрова карта: використовуємо можливості]
*[https://protocol.ua/ua/pro_dergavniy_zemelniy_kadastr_prikintsevi_ta_perehidni_pologennya/ Прикінцеві та перехідні положення]
*[https://land.gov.ua/ Офіційний вебсайт Держгеокадастру]
==Див. також==
*[[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
[[Категорія: Земельне право]]

Порядок знесення будівель, споруд, що визнані незаконно збудованими

2025-02-18T12:03:08Z

Vitalii.tsymbal: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text '''Цивільний кодекс України''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text '''Кодекс адміністративного судочонства України''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text '''Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text '''Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"''']

== '''Загальна інформація''' ==
Нерухомість вважається '''незаконно''' побудованою в разі, якщо: будівля будується або вже зведена на не передбаченій для цієї мети земельній ділянці (тобто на земельній ділянці не з відповідним цільовим призначенням); нерухомість побудована без оформлення та узгодження проєкту, оформлення дозвільної документації; '''будова''' зведена з грубими порушеннями будівельних норм і правил.

'''''Самочинне будівництво -''''' ''проблема більшості населених пунктів. Починаючи від самовільних добудов чи перебудов у власних домогосподарствах і закінчуючи забудовою місць загального користування та прибудинкових територій багатоквартирних будинків, громадяни легковажно нехтують нормами і правилами у цій ситуації. Що може вдіяти орган місцевого самоврядування у разі виявлення факту самовільного будівництва та за яких умов?''

== Порядок знесення, будівель, споруд, що визнанні незаконно збудованими ==
Якщо наявні докази того, що забудова є незаконною, заінтересована особа має право звернутися із заявою до органів Національної поліції, а також оскаржувати бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної влади у суді.

Вразі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду.

Знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 статті 376 ЦК України], є '''крайнім заходом впливу на забудовника''' і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Згідно із частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 статті 376 ЦК України], об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов:

- земельна ділянка не відведена для цієї мети;

- немає належного дозволу на будівництво;

- відсутній належним чином затверджений проект;

- під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому, за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно '''підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок'''.

Для оскарження дій щодо незаконного будівництва можна звертатися до місцевої адміністрації та управління державного архітектурно-будівельного контролю. У разі істотного відхилення від проекту, яке порушує суспільні інтереси, суд за позовом відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування може змусити забудовника провести перебудову.

'''1'''. '''Суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема:'''

— про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки;

— про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво;

— про відшкодування витрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено;

— про знесення самочинно збудованого нерухомого майна;

— про зобов’язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову;

— про стягнення витрат, пов’язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. №6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» <u>''роз'яснено'', що '''у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.'''</u>

Право власності у порядку, передбаченому ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 3 ст. 376 ЦК України], може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв’язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. '''''Визнання права власності на незавершений об’єкт самочинного будівництва не допускається (ст.376 ЦК України).'''''

'''2'''. '''Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об’єкта нерухомості мають''' як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, а також відповідні інспекції Держархбудконтролю — з позовом про знесення самочинно збудованих об’єктів містобудування (у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень).

'''3'''. Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об’єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, а також відповідні інспекції Держархбудконтролю — з позовом про знесення самочинно збудованих об’єктів містобудування '''(у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень).'''

== Див. також ==

* [[Легалізація самочинного будівництва]]
* [[Процедура здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності]]
* [[Придбання об’єкта незавершеного будівництва]]
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Отримання дозвільних документів на будівництво]]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Порядок знесення будівель, споруд, що визнані незаконно збудованими

2025-02-18T12:01:27Z

Vitalii.tsymbal: +

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text '''Цивільний кодекс України''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text '''Кодекс адміністративного судочонства України''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text '''Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text '''Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"''']

== '''Загальна інформація''' ==
Нерухомість вважається '''незаконно''' побудованою в разі, якщо: будівля будується або вже зведена на не передбаченій для цієї мети земельній ділянці (тобто на земельній ділянці не з відповідним цільовим призначенням); нерухомість побудована без оформлення та узгодження проєкту, оформлення дозвільної документації; '''будова''' зведена з грубими порушеннями будівельних норм і правил.

'''''Самочинне будівництво -''''' ''проблема більшості населених пунктів. Починаючи від самовільних добудов чи перебудов у власних домогосподарствах і закінчуючи забудовою місць загального користування та прибудинкових територій багатоквартирних будинків, громадяни легковажно нехтують нормами і правилами у цій ситуації. Що може вдіяти орган місцевого самоврядування у разі виявлення факту самовільного будівництва та за яких умов?''

== Порядок знесення, будівель, споруд, що визнанні незаконно збудованими ==
Якщо наявні докази того, що забудова є незаконною, заінтересована особа має право звернутися із заявою до органів Національної поліції, а також оскаржувати бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної влади у суді.

Вразі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду.

Знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2039 статті 376 ЦК України], є '''крайнім заходом впливу на забудовника''' і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Згідно із частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 376 ЦК України], об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов:

- земельна ділянка не відведена для цієї мети;

- немає належного дозволу на будівництво;

- відсутній належним чином затверджений проект;

- під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому, за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно '''підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок'''.

Для оскарження дій щодо незаконного будівництва можна звертатися до місцевої адміністрації та управління державного архітектурно-будівельного контролю. У разі істотного відхилення від проекту, яке порушує суспільні інтереси, суд за позовом відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування може змусити забудовника провести перебудову.

'''1'''. '''Суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема:'''

— про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки;

— про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво;

— про відшкодування витрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено;

— про знесення самочинно збудованого нерухомого майна;

— про зобов’язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову;

— про стягнення витрат, пов’язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. №6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» <u>''роз'яснено'', що '''у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.'''</u>

Право власності у порядку, передбаченому ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 3 ст. 376 ЦК України], може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв’язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. '''''Визнання права власності на незавершений об’єкт самочинного будівництва не допускається (ст.376 ЦК України).'''''

'''2'''. '''Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об’єкта нерухомості мають''' як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, а також відповідні інспекції Держархбудконтролю — з позовом про знесення самочинно збудованих об’єктів містобудування (у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень).

'''3'''. Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об’єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, а також відповідні інспекції Держархбудконтролю — з позовом про знесення самочинно збудованих об’єктів містобудування '''(у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень).'''

== Див. також ==

* [[Легалізація самочинного будівництва]]
* [[Процедура здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності]]
* [[Придбання об’єкта незавершеного будівництва]]
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Отримання дозвільних документів на будівництво]]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Порядок знесення будівель, споруд, що визнані незаконно збудованими

2025-02-17T07:25:13Z

Vitalii.tsymbal: зміни

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text '''Цивільний кодекс України''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text '''Кодекс адміністративного судочонства України''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text '''Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text '''Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"''']

== '''Загальна інформація''' ==
Нерухомість вважається '''незаконно''' побудованою в разі, якщо: будівля будується або вже зведена на не передбаченій для цієї мети земельній ділянці (тобто на земельній ділянці не з відповідним цільовим призначенням); нерухомість побудована без оформлення та узгодження проєкту, оформлення дозвільної документації; '''будова''' зведена з грубими порушеннями будівельних норм і правил.

'''''Самочинне будівництво -''''' ''проблема більшості населених пунктів. Починаючи від самовільних добудов чи перебудов у власних домогосподарствах і закінчуючи забудовою місць загального користування та прибудинкових територій багатоквартирних будинків, громадяни легковажно нехтують нормами і правилами у цій ситуації. Що може вдіяти орган місцевого самоврядування у разі виявлення факту самовільного будівництва та за яких умов?''

== Порядок знесення, будівель, споруд, що визнанні незаконно збудованими ==
Якщо наявні докази того, що забудова є незаконною, заінтересована особа має право звернутися із заявою до органів Національної поліції, а також оскаржувати бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування та органів державної влади у суді.

Вразі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду.

Знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 376 ЦК України], є '''крайнім заходом впливу на забудовника''' і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Згідно із частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 376 ЦК України], об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов:

- земельна ділянка не відведена для цієї мети;

- немає належного дозволу на будівництво;

- відсутній належним чином затверджений проект;

- під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому, за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно '''підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок'''.

Для оскарження дій щодо незаконного будівництва можна звертатися до місцевої адміністрації та управління державного архітектурно-будівельного контролю. У разі істотного відхилення від проекту, яке порушує суспільні інтереси, суд за позовом відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування може змусити забудовника провести перебудову.

'''1'''. '''Суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема:'''

— про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки;

— про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво;

— про відшкодування витрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено;

— про знесення самочинно збудованого нерухомого майна;

— про зобов’язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову;

— про стягнення витрат, пов’язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. №6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» <u>''роз'яснено'', що '''у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.'''</u>

Право власності у порядку, передбаченому ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 3 ст. 376 ЦК України], може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв’язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. '''''Визнання права власності на незавершений об’єкт самочинного будівництва не допускається (ст.376 ЦК України).'''''

'''2'''. '''Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об’єкта нерухомості мають''' як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, а також відповідні інспекції Держархбудконтролю — з позовом про знесення самочинно збудованих об’єктів містобудування (у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень).

'''3'''. Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об’єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, а також відповідні інспекції Держархбудконтролю — з позовом про знесення самочинно збудованих об’єктів містобудування '''(у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень).'''

== Див. також ==

* [[Легалізація самочинного будівництва]]
* [[Процедура здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності]]
* [[Придбання об’єкта незавершеного будівництва]]
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Отримання дозвільних документів на будівництво]]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Підтвердження стажу, набутого за кордоном

2024-08-13T10:33:57Z

Vitalii.tsymbal: зміни

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_107 Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_004 Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_142 Угода про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.]
== Чи можна підтвердити стаж, набутий за кордоном? ==
'''Страховий стаж''' — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До стажу зараховується час офіційного працевлаштування, періоди відпусток, декретних відпусток в зв’язку із вагітністю та пологами, відпусток для догляду за дитиною, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, період протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу, а також роботи за кордоном.

У відповідності до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] вказується, що, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

А[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text бзацом 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] зазначено, що у випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила призначення пенсії, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Зарахування стажу роботи здійснюється за умови підтвердження його компетентними органами іншої країни. Цим процесом, шляхом надсилання відповідних запитів та листів, займатиметься орган Пенсійного фонду України. Таким чином, звертатися до пенсійних органів інших країн особисто не потрібно.

'''Тобто, міжнародні договори, які ратифіковані в порядку визначеному Законом України «Про міжнародні договори України» є частиною українського законодавства, відповідно до яких, зараховується стаж роботи в державах, з якими Україна уклала міжнародні договори про соціальне та/або пенсійне забезпечення.'''

== З якими державами укладено міжнародні договори про соціальне забезпечення? ==
'''Державою -''' '''Україна укладенні міжнародні договори в галузі соціального та, зокрема, пенсійного забезпечення з такими державами''' як : Республіка Азербайджан, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Республіка Грузія. Питання зарахування страхового стажу громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_107 Угодою про гарантії прав таким громадянам в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року], що передбачає в собі зарахування страхового стажу, який базується на територіальному принципі, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач, крім росії (денонсувала в односторонньому порядку). При цьому у разі переїзду пенсіонера переказ пенсії за новим місцем проживання не здійснюється і взаєморозрахунки між державами не проводяться. Також врегулювання пенсійного забезпечення між державами-учасницями може здійснювати на підставі двосторонніх угод.

Крім двосторонніх Угод про соціальне забезпечення, між Україною та іншими державами можуть укладатися додаткові тимчасові Угоди, як-от [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_004#Text Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.], в статті 3 якої закріплено, що: "При призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюється спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін".

На пропорційному принципі базуються договори із: Республікою Латвією, Республікою Литвою, Королівством Іспанією, Республікою Естонією, Республікою Словаччиною, Республікою Чехією, Республікою Болгарією, Республікою Португалією, Республікою Польщею. За цими договорами кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на її території і в випадку переїзду особи, якій призначена пенсія, на постійне проживання до цих держав Пенсійний фонд України продовжує переказувати призначену в Україні пенсію за новим місцем проживання пенсіонера у доларах США або євро або навпаки - при переїзді в Україну інша договірна сторона продовжуватиме виплачувати пенсію пропорційно до набутого стажу.

== Підстави для підтвердження стажу ==
Якщо пенсіонери повертаються жити в Україну з країн, з якими укладено договори, що базуються на пропорційному принципі, то необхідно звертатись до територіальних органів Пенсійного фонду України для оформлення установлених «формулярів зв’язку».

'''Трудовий стаж набутий за кордоном підтверджується якщо :'''

* офіційно оформлене працевлаштування;
* наявність територіального договору з країною, де здійснювалася трудова діяльність;
* наявність пропорційного договору з країною, де здійснювалася трудова діяльність;
* наявність певної кількості трудового '''стажу''' для виходу '''на''' пенсію;
* досягнення пенсійного віку.

Перелік документів, який потрібно надати, щоб підтвердити набутий стаж в іншій країні:

1.Паспорт громадянина України.

2.Копію закордонного паспорта.

3. Ідентифікаційний код.

4. Документи, що свідчать про роботу за кордоном:

· свідоцтво про реєстрацію в соціальному реєстрі;

· реєстрація в податкових органах;

· витяг із соціального реєстру;

· підписані з роботодавцями угоди.

Органи Пенсійного фонду допомагають громадянам шляхом заповнення «формулярів зв'язку» та надсиланням до компетентного органу відповідної держави, який вивчає подані документи та при погодженні питання, призначає пропорційну набутому стажу частку пенсії і здійснює її виплати через банківську установу. Іншу частину пенсії – за український страховий стаж – призначає територіальний орган Пенсійного фонду України за законодавством України.

'''''ВАЖЛИВО !!!'''''

'''''Через повномасштабне вторгнення Росії, Україні припиняє дію багатьох угод з країною-ворогом, в тому числі і припинено дію "Угоди між урядом України і урядом РФ про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення дії Угоди між урядом України і урядом РФ про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» за № 639 від 24.06.2023 року, яка набрала чинності 27.06.2023 року.'''''
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Трудове право]]

Виникнення права власності на скарб

2024-06-11T09:02:57Z

Vitalii.tsymbal: зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]

== Поняття скарбу ==
У відповідності до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1.ст.343 Цивільного кодексу України] '''''скарбом''''' є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.<br />

'''''Важливою інформацією є те''''', що на відміну від знахідки, речі, які є скарбом, не вибули з володіння власника поза його волею (не були втрачені), а були спеціально заховані ним у землі або іншим способом. <br />
Не є скарбом речі, власник яких невідомий або не втратив право власності на них за законом (не минули строки набувальної власності).

'''Суб'єктами відносин власності з приводу скарбу можуть бути:'''
* особа, яка виявила скарб;
* власник майна, у якому скарб був прихований;
* органи поліції;
* органи місцевого самоврядування;
* відповідальний державний орган, уповноважений вести облік, зберігати та вчиняти інші дії щодо розпорядження пам'яткою історії та культури.
== Набуття права власності на скарб ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Ч. 2, 3, 4 ст. 343 Цивільного кодексу України ] передбачено, що особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього.

Якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього.

При виявлення скарбу особою, яка здійснювала розкопки чи пошук цінностей без згоди на це власника майна, в якому він був прихований, право власності на скарб набуває власник цього майна.
''Якщо раніше скарб вважався власністю держави, то тепер він поступає у власність особи, якій належить майно, де був схований скарб, та особи, що його знайшла.''

'''У разі виявлення скарбу, що становить культурну цінність відповідно до закону, право власності на нього набуває держава.'''

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини"] '''культурна спадщина''' - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.

'''Об'єкт культурної спадщини''' - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст. 1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"] '''культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:

# оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;
# предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
# предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
# складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
# старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;
# манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;
# унікальні та рідкісні музичні інструменти;
# різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;
# рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;
# рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;
# зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;
# рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології;

Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі '''''до двадцяти відсотків від його вартості на момент виявлення''''', якщо вона негайно повідомила Національній поліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування.

Якщо скарб, що становить культурну цінність, був виявлений у майні, що належить іншій особі, ця особа, а також особа, яка виявила скарб, мають право на винагороду у розмірі '''''до десяти відсотків від вартості скарбу кожна'''''.

Слід зазначити, що чинним законодавством України не встановлено чіткої процедури передачі знайденого скарбу уповноваженим органам, не визначено порядку виплати винагороди.

Вартість скарбу встановлюється на підставі оцінки експертних комісій з питань повернення культурних цінностей, створених Міністерством культури та інформаційної політики України.

На осіб, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов'язків положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 343 Цивільного кодексу України] '''не поширюються.'''

== Судова практика ==
Судова практика розгляду спорів, предметом яких є скарб, установлена лише щодо розгляду судами спорів про передачу права власності на культурні пам’ятки відповідному державному органу з питань охорони культурної спадщини. Точніше кажучи, суди в таких справах приймають єдине можливе рішення – витребувати майно , яке особа набула на підставах, як безхазяйних речей, однак яке становить певну культурну та історичну цінність.
<br>
'''[https://dsa.court.gov.ua/sud1990/pres-centr/publications/419007/ В Апеляційному суді Тернопільської області “шукач скарбів” просив змінити вирок]'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/93824391 Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 24.12.2020 року у справі № 598/1956/20 (провадження № 1-кп/598/296/2020)]

== Відповідальність за приховування скарбу ==
Відповідно до ст.193 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, - ''карається штрафом від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.''
<br>
Особлива історична, наукова, художня, культурна цінність скарбу визначається у кожному конкретному випадку на підставі експертного висновку з урахуванням не лише їх вартості у грошовому вимірі, а й значення для історії, науки, культури. Формальною ознакою особливої історичної, наукової, художньої чи культурної цінності майна може бути, зокрема, визнання його національним надбанням України.
<br>
Слід зазначити, що особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність можуть становити як окремі твори, речі тощо, так і колекції, предметів, які набувають такої цінності лише у своїй сукупності (наприклад, зібрані за певними ознаками стародавні монети, поштові марки, предмети побуту, виробництва, книги тощо, які в окремих примірниках можуть і не являти особливої історичної, наукової, художньої, культурної цінності).

[[Категорія:Цивільне право]]

Договір ренти

2024-05-06T08:13:17Z

Vitalii.tsymbal: зміна

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
== Поняття договору ренти ==
<big>'''''Договір ренти'''''</big> - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (стаття 731 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але Цивільний кодекс України передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона передає другій стороні у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). <br /><u>Майном</u> як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо.

Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

'''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).

'''Розмір і форма рентних платежів:''' вони визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.<br />Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передачі речей, виконання робіт або надання послуг, які своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Також не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором.

Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється <u>у розмірі облікової ставки Національного банку України</u>, якщо більший розмір не встановлений договором ренти (частина друга статті 737 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

'''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.<br />У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] (частина друга статті 734 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

Рента виплачується <u>після закінчення кожного календарного кварталу</u>, якщо інше не встановлено договором ренти (стаття 738 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br />Основною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.
== Сторони договору ==
Сторонами договору ренти є '''одержувач''' і '''платник ренти'''. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності.
{| class="wikitable"
|+
!Сторона договору
!Хто може бути стороною договору
!Права сторін
!Обов'язки сторін
|-
|Одержувач
|Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти
| - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;
- давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;

- вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору
| -------
|-
|Платник
|Фізична або юридична особа, щопридбає у власність майно і виплачує ренту
| ------
| - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;
- не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору
|}
== Форма укладання договору ==
Договір ренти обов'язково укладається у <u>'''''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''''</u> (зразки [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-LUkBwpgq4uV6GxZ2ULnoBA&rtpof=true&sd=true договору безстрокової ренти] та [https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE/edit?usp=drive_link&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-xk2VIhQz0sSkAvBYAxaGow&rtpof=true&sd=true договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 182, 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України].

У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. Згідно п. 9 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595 (із змінами), договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі правила ст.362 ЦК не застосовуються. Текст договору ренти обов'язково повинен містити: 4 - найменування сторін за договором; - предмет договору; - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; - строки виплати ренти; - відповідальність платника за прострочення ренти; - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.
== Відповідальність за прострочення виплати ренти ==
За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' (стаття 736 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br />У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою статті 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України].
== Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==
Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти (стаття 739 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.<br />Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.
Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору.
== Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==
Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема статтею 740 Цивільного кодексу України, або договором.

Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.

У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.

Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.

Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то згідно з частиною першою статті 742 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти, тобто діє загальне правило, встановлене статтею 323 Цивільного кодексу України. Дана норма носить імперативний характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.
== Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==
Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:
# якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.
На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, частини два та три статті 714 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.
== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==
'''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.

'''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Публічна кадастрова карта та порядок користування

2023-11-20T08:54:52Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п/page Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]
== Загальна інформація ==
'''Державний земельний кадастр''' (далі ДЗК) – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. '''Дагна норма регулюється статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»]''' .

В публічній кадастровій карті містяться відомості про земельні ділянки, що внесені до ДЗК. На публічну кадастрову карту можна перейти з офіційного сайту Держгеокадастру, нажавши на банер '''«Публічна кадастрова карта»'''.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про державний земельний кадастр» держава забезпечила доступ до основних даних державного земельного кадастру. В публічній кадастровій карті можна знайти інформацію про кадастровий номер земельної ділянки, її межі, площу, форму власності, цільове призначення, згідно із класифікатором, наявні обмеження у використанні та іншу корисну інформацію.

'''''ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ!!! У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, публічна кадастрова карта була відключена. До припинення дії воєнного стану, відновлювати роботу публічної кадастрової карти поки що не планується.'''''

'''На публічній кадастровій карті відображено :'''
*графічне місце розташування земельної ділянки;
*кадастровий номер;
*форму власності;
*цільове призначення;
*площу.
З відомостями, які містяться в Кадастровій карті ''може ознайомитися будь-яка особа'', що має доступ до мережі Інтернет, але інформація щодо власника земельної ділянки не відображається.

'''Відповідно до п. 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

'''У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки'''
*у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки;
*невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам;
*невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення);
*присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), <br />
такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

'''Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.''' Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

''Щодо земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року,'' вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. '''При цьому п.2 розд. VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»''' передбачено, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

'''У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року''', такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, '''у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.'''

''У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.''
==Як здійснити пошук земельної ділянки на Кадастровій карті==
'''Існує два шляхи для пошуку земельної ділянки на Кадастровій карті:''' ''за кадастровим номером такої ділянки або за її місцезнаходженням.'' Необхідно звернути увагу на те, що кадастровий номер зазначено на зворотному боці державного акта на землю ''(у разі отримання такого акта після 2004 року)''. При цьому, державний акт на землю, отриманий до 2004 року, не містить даних про кадастровий номер земельної ділянки, тому відповідні відомості можуть міститись у довідці про присвоєння кадастрового номера (якщо власник земельної ділянки отримував таку довідку). Якщо ж власник земельної ділянки не звертався в установленому порядку щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, за таких умов земельна ділянка не має кадастрового номера і відповідно, Публічна кадастрова карта України не містить відомостей про неї.

'''Для пошуку земельної ділянки за її кадастровим номером''', необхідно ввести цей номер у пошукову стрічку на сторінці Кадастрової карти та натиснути кнопку пошуку. За наявності земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на сторінці має з’явитись інформація про неї, а саме: кадастровий номер, форма власності, код цільового призначення, площа (га) тощо. Після отримання інформації з ДЗК, фізична або юридична особа може звірити отримані відомості з відомостями, що містяться в державному акті на землю чи інших правовстановлюючих документах на землю, і пересвідчитись у правильному їх відображенні.

'''Для того, щоб знайти земельну ділянку за її місцезнаходженням,''' необхідно у відповідних пошукових стрічках вибрати значення фільтру «Область», «Район», «Місто» (у цьому рядку потрібно обрати назву відповідного населеного пункту). Після введення необхідних даних на Кадастровій карті відобразиться карта населеного пункту та прилеглої до нього території, на якій необхідно вручну шукати потрібну земельну ділянку.

Якщо ви не знайшли своєї ділянки ані за кадастровим номером, ані за місцезнаходженням, це означає, що вона не внесена до державного земельного кадастру. Підставою для внесення земельної ділянки до державного земельного кадастру є, зокрема розроблена землевпорядною організацією технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Така ж документація розробляється також у випадку, якщо є розбіжності, пов’язані з невідповідністю фактичних розмірів, площі, конфігурації ділянки, з даними, що зазначені в державному акті.

У випадку відсутності розбіжностей в розмірі, площі, конфігурації ділянки з даними, які вказані в державному акті, достатньо замовити в землевпорядній організації спеціальний обмінний файл xml та подати його з певним пакетом документів до місцевого відділу Держгеокадастру.

За результатом внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру, відділ Держгеокадастру видає відповідний витяг з кадастру.

==Порядок користування відомостями ДЗК==
'''Відповідно до ч.1,2 ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' відомості із ДЗК надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: <br />
*витягів з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру; <br />
*довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; <br />
*викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); <br />
*копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
''Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року,'' надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування.

Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

За бажанням заявника (фізичної чи юридичної особи) '''відомості''' з Державного Земельного Кадастру '''надаються у паперовій формі або в електронній формі''' через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

'''Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається''' <br />
*органам державної влади, органам місцевого самоврядування, <br />
*органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, <br />
*банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, <br />
*Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.
==Як отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки==
'''Відповідно до ч. 5 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' на отримання відомостей ДЗК про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи (за умови ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи) та органи державної влади/місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Право на отримання засвідчених копій документів з Державного земельного кадастру та витягів з них мають:
#щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на таку земельну ділянку;
#щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.
'''На сьогодні витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі – НГО) земельної ділянки можна замовити онлайн (така послуга є безплатною).'''

'''Для цього необхідно покроково здійснити такі дії:'''

'''1.''' Зайти на сайт Публічна кадастрова карта

'''2.''' Ввести кадастровий номер земельної ділянки

'''3.''' У формі відомостей про земельну ділянку вибрати: «Замовити витяг про НГО»

'''4.''' Пройти ідентифікацію з використанням: або електронного цифрового підпису; або BankID Приватбанку; або BankID Ощадбанку; або через email та пароль

'''5.''' Заповнити форму замовлення Витягу про НГО (вказати тип особи (фізична/юридична), П. І. Б./назва, статус особи (власник/користувач), місце проживання/юридична адреса, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, кадастровий номер земельної ділянки). Якщо замовлення подається юридичною особою або фізособою-підприємцем, то необхідно також зазначити коди та назви видів економічної діяльності (за КВЕД). У кінці замовлення необхідно проставити відмітки в полі «Ознайомлений із нормами Закону України «Про захист персональних даних» та даю згоду на обробку своїх персональних даних» та «Суб’єкт звернення несе відповідальність за повноту та достовірність наданої ним інформації», а також ввести захисний код в полі «Я не робот»

'''6.''' За результатом формування заяви у робочому вікні з’явиться інформаційне повідомлення, у якому буде зазначено про формування заяви на замовлення Витягу про НГО, номер заяви, дата та час її формування. Після опрацювання сформованого замовлення уповноваженим територіальним відділом Держгеокадастру на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист із детальною інформацією щодо того, як отримати підготовлений витяг з технічної документації про НГО. Зазначений витяг можна отримати в будь-якому з обраних заявником центрів надання адміністративних послуг особисто за пред’явленням документа, що посвідчує особу, або за довіреністю.
==Як отримати інформацію про власників земельних ділянок==
Інформація про власників та користувачів земельних ділянок по всій території України є доступною.

Для того, щоб дізнатися прізвище власника земельної ділянки, необхідно:

1. Зайти на веб-сайт [http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta '''Публічної кадастрової карти''']

2. Ввести кадастровий номер земельної ділянки або вибрати ділянку, відомості про яку Вас цікавлять. В лівому нижньому кутку екрана вибрати “Інформація про право власності та інші речові права”

3. Після цього авторизуватись за допомогою електронного підпису або BankID (наприклад Приват24)

4. Після авторизації на сайті [https://e.land.gov.ua '''Держгеокадастру'''] в розділі '''Інформація про права''' - '''Пошук інформації''', кожна особа може отримати інформацію про власника земельної ділянки. Така інформація являється безоплатною

Відповідно до статті 36 закону України «Про Державний земельний кадастр», доступ до «Інформації про право власності та речові права на земельну ділянку», можливий за умови ідентифікації особи, яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Інформація про перегляд відомостей про право власності та речові права на земельні ділянки, зберігається. Власник (землекористувач) земельної ділянки, подавши заяву до «органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру», зможе отримати інформацію про осіб, які отримували доступ до «Інформації про право власності та речові права» на дану земельну ділянку.

''На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що в разі необхідності будь-яка фізична або юридична особа, може замовити та отримати необхідну йому інформацію щодо земельних ділянок, які перебувають у їхній власності чи власності інших осіб, або використовуються (орендуються) сільгосппідприємствами тощо.''

'''Важлива інформація!'''

''У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, публічна кадастрова карта була відключена. До припинення дії воєнного стану, відновлювати роботу публічної кадастрової карти поки що не планується.''

В червні 2022 р. Держгеокадастр частково відновив роботу кадастру (не кадастрової карти). На тепер є наступні можливості щодо роботи з кадастром:

*реєстрація в кадастрі та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, щодо якої вже видавався державний акт старого зразку (без кадастрового номеру) через технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж;
*поділ (об’єднання) земельної ділянки через відповідну технічну документацію щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
*внесення змін (виправлення помилки) в кадастр щодо відомостей про земельну ділянку через обмінний файл XML. Наприклад, виправлення невірної адреси, цільового призначення, категорії земель, площі і т.і.
*внесення в кадастр земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в користування (не у власність).
*отримання витягу з кадастру про земельну ділянку та витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

==Корисні посилання==
*[https://uteka.ua/ua/publication/agro-4-zemlya-ta-zemelni-pravovidnosini-32-publichnaya-kadastrovaya-karta-ispolzuem-vozmozhnosti Публічна кадастрова карта: використовуємо можливості]
*[https://protocol.ua/ua/pro_dergavniy_zemelniy_kadastr_prikintsevi_ta_perehidni_pologennya/ Прикінцеві та перехідні положення]
*[https://land.gov.ua/ Офіційний вебсайт Держгеокадастру]
==Див. також==
*[[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
[[Категорія: Земельне право]]

Публічна кадастрова карта та порядок користування

2023-11-20T08:52:28Z

Vitalii.tsymbal: зміна

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п/page Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]
== Загальна інформація ==
'''Державний земельний кадастр''' (далі ДЗК) – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. '''Дагна норма регулюється статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»]''' .

В публічній кадастровій карті містяться відомості про земельні ділянки, що внесені до ДЗК. На публічну кадастрову карту можна перейти з офіційного сайту Держгеокадастру, нажавши на банер '''«Публічна кадастрова карта»'''.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про державний земельний кадастр» держава забезпечила доступ до основних даних державного земельного кадастру. В публічній кадастровій карті можна знайти інформацію про кадастровий номер земельної ділянки, її межі, площу, форму власності, цільове призначення, згідно із класифікатором, наявні обмеження у використанні та іншу корисну інформацію.

'''''У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, публічна кадастрова карта була відключена. До припинення дії воєнного стану, відновлювати роботу публічної кадастрової карти поки що не планується.'''''

'''На публічній кадастровій карті відображено :'''
*графічне місце розташування земельної ділянки;
*кадастровий номер;
*форму власності;
*цільове призначення;
*площу.
З відомостями, які містяться в Кадастровій карті ''може ознайомитися будь-яка особа'', що має доступ до мережі Інтернет, але інформація щодо власника земельної ділянки не відображається.

'''Відповідно до п. 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

'''У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки'''
*у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки;
*невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам;
*невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення);
*присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), <br />
такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

'''Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.''' Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

''Щодо земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року,'' вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. '''При цьому п.2 розд. VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»''' передбачено, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

'''У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року''', такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, '''у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.'''

''У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.''
==Як здійснити пошук земельної ділянки на Кадастровій карті==
'''Існує два шляхи для пошуку земельної ділянки на Кадастровій карті:''' ''за кадастровим номером такої ділянки або за її місцезнаходженням.'' Необхідно звернути увагу на те, що кадастровий номер зазначено на зворотному боці державного акта на землю ''(у разі отримання такого акта після 2004 року)''. При цьому, державний акт на землю, отриманий до 2004 року, не містить даних про кадастровий номер земельної ділянки, тому відповідні відомості можуть міститись у довідці про присвоєння кадастрового номера (якщо власник земельної ділянки отримував таку довідку). Якщо ж власник земельної ділянки не звертався в установленому порядку щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, за таких умов земельна ділянка не має кадастрового номера і відповідно, Публічна кадастрова карта України не містить відомостей про неї.

'''Для пошуку земельної ділянки за її кадастровим номером''', необхідно ввести цей номер у пошукову стрічку на сторінці Кадастрової карти та натиснути кнопку пошуку. За наявності земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на сторінці має з’явитись інформація про неї, а саме: кадастровий номер, форма власності, код цільового призначення, площа (га) тощо. Після отримання інформації з ДЗК, фізична або юридична особа може звірити отримані відомості з відомостями, що містяться в державному акті на землю чи інших правовстановлюючих документах на землю, і пересвідчитись у правильному їх відображенні.

'''Для того, щоб знайти земельну ділянку за її місцезнаходженням,''' необхідно у відповідних пошукових стрічках вибрати значення фільтру «Область», «Район», «Місто» (у цьому рядку потрібно обрати назву відповідного населеного пункту). Після введення необхідних даних на Кадастровій карті відобразиться карта населеного пункту та прилеглої до нього території, на якій необхідно вручну шукати потрібну земельну ділянку.

Якщо ви не знайшли своєї ділянки ані за кадастровим номером, ані за місцезнаходженням, це означає, що вона не внесена до державного земельного кадастру. Підставою для внесення земельної ділянки до державного земельного кадастру є, зокрема розроблена землевпорядною організацією технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Така ж документація розробляється також у випадку, якщо є розбіжності, пов’язані з невідповідністю фактичних розмірів, площі, конфігурації ділянки, з даними, що зазначені в державному акті.

У випадку відсутності розбіжностей в розмірі, площі, конфігурації ділянки з даними, які вказані в державному акті, достатньо замовити в землевпорядній організації спеціальний обмінний файл xml та подати його з певним пакетом документів до місцевого відділу Держгеокадастру.

За результатом внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру, відділ Держгеокадастру видає відповідний витяг з кадастру.

==Порядок користування відомостями ДЗК==
'''Відповідно до ч.1,2 ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' відомості із ДЗК надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: <br />
*витягів з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру; <br />
*довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; <br />
*викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); <br />
*копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
''Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року,'' надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування.

Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

За бажанням заявника (фізичної чи юридичної особи) '''відомості''' з Державного Земельного Кадастру '''надаються у паперовій формі або в електронній формі''' через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

'''Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається''' <br />
*органам державної влади, органам місцевого самоврядування, <br />
*органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, <br />
*банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, <br />
*Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.
==Як отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки==
'''Відповідно до ч. 5 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' на отримання відомостей ДЗК про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи (за умови ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи) та органи державної влади/місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Право на отримання засвідчених копій документів з Державного земельного кадастру та витягів з них мають:
#щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на таку земельну ділянку;
#щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.
'''На сьогодні витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі – НГО) земельної ділянки можна замовити онлайн (така послуга є безплатною).'''

'''Для цього необхідно покроково здійснити такі дії:'''

'''1.''' Зайти на сайт Публічна кадастрова карта

'''2.''' Ввести кадастровий номер земельної ділянки

'''3.''' У формі відомостей про земельну ділянку вибрати: «Замовити витяг про НГО»

'''4.''' Пройти ідентифікацію з використанням: або електронного цифрового підпису; або BankID Приватбанку; або BankID Ощадбанку; або через email та пароль

'''5.''' Заповнити форму замовлення Витягу про НГО (вказати тип особи (фізична/юридична), П. І. Б./назва, статус особи (власник/користувач), місце проживання/юридична адреса, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, кадастровий номер земельної ділянки). Якщо замовлення подається юридичною особою або фізособою-підприємцем, то необхідно також зазначити коди та назви видів економічної діяльності (за КВЕД). У кінці замовлення необхідно проставити відмітки в полі «Ознайомлений із нормами Закону України «Про захист персональних даних» та даю згоду на обробку своїх персональних даних» та «Суб’єкт звернення несе відповідальність за повноту та достовірність наданої ним інформації», а також ввести захисний код в полі «Я не робот»

'''6.''' За результатом формування заяви у робочому вікні з’явиться інформаційне повідомлення, у якому буде зазначено про формування заяви на замовлення Витягу про НГО, номер заяви, дата та час її формування. Після опрацювання сформованого замовлення уповноваженим територіальним відділом Держгеокадастру на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист із детальною інформацією щодо того, як отримати підготовлений витяг з технічної документації про НГО. Зазначений витяг можна отримати в будь-якому з обраних заявником центрів надання адміністративних послуг особисто за пред’явленням документа, що посвідчує особу, або за довіреністю.
==Як отримати інформацію про власників земельних ділянок==
Інформація про власників та користувачів земельних ділянок по всій території України є доступною.

Для того, щоб дізнатися прізвище власника земельної ділянки, необхідно:

1. Зайти на веб-сайт [http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta '''Публічної кадастрової карти''']

2. Ввести кадастровий номер земельної ділянки або вибрати ділянку, відомості про яку Вас цікавлять. В лівому нижньому кутку екрана вибрати “Інформація про право власності та інші речові права”

3. Після цього авторизуватись за допомогою електронного підпису або BankID (наприклад Приват24)

4. Після авторизації на сайті [https://e.land.gov.ua '''Держгеокадастру'''] в розділі '''Інформація про права''' - '''Пошук інформації''', кожна особа може отримати інформацію про власника земельної ділянки. Така інформація являється безоплатною

Відповідно до статті 36 закону України «Про Державний земельний кадастр», доступ до «Інформації про право власності та речові права на земельну ділянку», можливий за умови ідентифікації особи, яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Інформація про перегляд відомостей про право власності та речові права на земельні ділянки, зберігається. Власник (землекористувач) земельної ділянки, подавши заяву до «органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру», зможе отримати інформацію про осіб, які отримували доступ до «Інформації про право власності та речові права» на дану земельну ділянку.

''На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що в разі необхідності будь-яка фізична або юридична особа, може замовити та отримати необхідну йому інформацію щодо земельних ділянок, які перебувають у їхній власності чи власності інших осіб, або використовуються (орендуються) сільгосппідприємствами тощо.''

'''Важлива інформація!'''

''У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, публічна кадастрова карта була відключена. До припинення дії воєнного стану, відновлювати роботу публічної кадастрової карти поки що не планується.''

В червні 2022 р. Держгеокадастр частково відновив роботу кадастру (не кадастрової карти). На тепер є наступні можливості щодо роботи з кадастром:

*реєстрація в кадастрі та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, щодо якої вже видавався державний акт старого зразку (без кадастрового номеру) через технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж;
*поділ (об’єднання) земельної ділянки через відповідну технічну документацію щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
*внесення змін (виправлення помилки) в кадастр щодо відомостей про земельну ділянку через обмінний файл XML. Наприклад, виправлення невірної адреси, цільового призначення, категорії земель, площі і т.і.
*внесення в кадастр земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в користування (не у власність).
*отримання витягу з кадастру про земельну ділянку та витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

==Корисні посилання==
*[https://uteka.ua/ua/publication/agro-4-zemlya-ta-zemelni-pravovidnosini-32-publichnaya-kadastrovaya-karta-ispolzuem-vozmozhnosti Публічна кадастрова карта: використовуємо можливості]
*[https://protocol.ua/ua/pro_dergavniy_zemelniy_kadastr_prikintsevi_ta_perehidni_pologennya/ Прикінцеві та перехідні положення]
*[https://land.gov.ua/ Офіційний вебсайт Держгеокадастру]
==Див. також==
*[[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
[[Категорія: Земельне право]]

Підтвердження стажу, набутого за кордоном

2023-08-07T10:20:22Z

Vitalii.tsymbal: зміни

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_107 Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_004 Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_142 Угода про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.]
== Чи можна підтвердити стаж, набутий за кордоном? ==
Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До цього стажу зараховується час офіційного працевлаштування, періоди відпусток, декретних відпусток в зв’язку із вагітністю та пологами, відпусток для догляду за дитиною, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, період протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу, а також роботи за кордоном.

Статтею 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] вказується, що, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім того, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text абзаці 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] зазначено, що у випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила призначення пенсії, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Зарахування стажу роботи здійснюється за умови підтвердження його компетентними органами іншої країни. Цим процесом, шляхом надсилання відповідних запитів та листів, займатиметься орган Пенсійного фонду України. Таким чином, звертатися до пенсійних органів інших країн особисто не потрібно.

'''Тобто, міжнародні договори, які ратифіковані в порядку визначеному Законом України «Про міжнародні договори України» є частиною українського законодавства, відповідно до яких, зараховується стаж роботи в державах, з якими Україна уклала міжнародні договори про соціальне та/або пенсійне забезпечення.'''

== З якими державами укладено міжнародні договори про соціальне забезпечення? ==
'''Державою -''' '''Україна укладенні міжнародні договори в галузі соціального та, зокрема, пенсійного забезпечення з такими державами''' як : Республіка Азербайджан, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Республіка Грузія. Питання зарахування страхового стажу громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_107 Угодою про гарантії прав таким громадянам в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року], що передбачає в собі зарахування страхового стажу, який базується на територіальному принципі, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач, крім росії (денонсувала в односторонньому порядку). При цьому у разі переїзду пенсіонера переказ пенсії за новим місцем проживання не здійснюється і взаєморозрахунки між державами не проводяться. Також врегулювання пенсійного забезпечення між державами-учасницями може здійснювати на підставі двосторонніх угод.

Крім двосторонніх Угод про соціальне забезпечення, між Україною та іншими державами можуть укладатися додаткові тимчасові Угоди, як-от [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_004#Text Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.], в статті 3 якої закріплено, що: "При призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюється спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін".

На пропорційному принципі базуються договори із: Республікою Латвією, Республікою Литвою, Королівством Іспанією, Республікою Естонією, Республікою Словаччиною, Республікою Чехією, Республікою Болгарією, Республікою Португалією, Республікою Польщею. За цими договорами кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на її території і в випадку переїзду особи, якій призначена пенсія, на постійне проживання до цих держав Пенсійний фонд України продовжує переказувати призначену в Україні пенсію за новим місцем проживання пенсіонера у доларах США або євро або навпаки - при переїзді в Україну інша договірна сторона продовжуватиме виплачувати пенсію пропорційно до набутого стажу.

== Підстави для підтвердження стажу ==
Якщо пенсіонери повертаються жити в Україну з країн, з якими укладено договори, що базуються на пропорційному принципі, то необхідно звертатись до територіальних органів Пенсійного фонду України для оформлення установлених «формулярів зв’язку».

'''Трудовий стаж набутий за кордоном підтверджується якщо :'''

* офіційно оформлене працевлаштування;
* наявність територіального договору з країною, де здійснювалася трудова діяльність;
* наявність пропорційного договору з країною, де здійснювалася трудова діяльність;
* наявність певної кількості трудового '''стажу''' для виходу '''на''' пенсію;
* досягнення пенсійного віку.

Перелік документів, який потрібно надати, щоб підтвердити набутий стаж в іншій країні:

1.Паспорт громадянина України.

2.Копію закордонного паспорта.

3. Ідентифікаційний код.

4. Документи, що свідчать про роботу за кордоном:

· свідоцтво про реєстрацію в соціальному реєстрі;

· реєстрація в податкових органах;

· витяг із соціального реєстру;

· підписані з роботодавцями угоди.

Пенсійний фонд допомагає громадянам шляхом заповнення «формулярів зв'язку» та надсиланням до компетентного органу відповідної держави, який вивчає подані документи та при погодженні питання, призначає пропорційну набутому стажу частку пенсії і здійснює її виплати через банківську установу. Іншу частину пенсії – за український страховий стаж – призначає територіальний орган Пенсійного фонду України за законодавством України.

'''''Через повномасштабне вторгнення Росії, Україні припиняє дію багатьох угод з країною-ворогом. На сайті Федерації профспілок України було оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення дії Угоди між урядом України і урядом РФ про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн».'''''
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Трудове право]]

Договір ренти

2023-05-01T12:39:25Z

Vitalii.tsymbal: зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
== Поняття договору ренти ==
<big>'''''Договір ренти'''''</big> - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (стаття 731 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але вищезазначена стаття передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). <br /><u>Майном</u> як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

'''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).

'''Розмір і форма рентних платежів:''' визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.<br />Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, які за своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором.

Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється <u>у розмірі облікової ставки Національного банку України</u>, якщо більший розмір не встановлений договором ренти (частина друга статті 737 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

'''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.<br />У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] (частина друга статті 734 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

Рента виплачується <u>після закінчення кожного календарного кварталу</u>, якщо інше не встановлено договором ренти (стаття 738 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br />Особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.
== Сторони договору ==
Сторонами договору ренти є одержувач і платник ренти. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності.
{| class="wikitable"
|+
!Сторона договору
!Хто може бути стороною договору
!Права сторін
!Обов'язки сторін
|-
|Одержувач
|Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти
| - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;
- давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;

- вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору
| -------
|-
|Платник
|Фізична або юридична особа, щопридбає у власність майно і виплачує ренту
| ------
| - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;
- не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору
|}
== Форма укладання договору ==
Договір ренти обов'язково укладається у <u>письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню</u> (зразки [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM договору безстрокової ренти] та [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 182, 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України].

У випадку недотримання вимог закону договір ренти слід визнавати недійсним. Згідно пункту 9 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595 (із змінами), договір ренти посвідчується нотаріусом з дотриманням загальних правил посвідчення договорів відчуження. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передачі майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно - положення про договір дарування. У цьому разі правила статті 362 ЦК не застосовуються. Текст договору ренти обов'язково повинен містити: 4 - найменування сторін за договором; - предмет договору; - умови, на яких майно передається під виплату - ренти; форму та розмір ренти; - строки виплати ренти; - відповідальність платника за прострочення ренти; - визначення права платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти; - визначення права одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти; - визначення ризику випадкового знищення або пошкодження майна, що передається під виплату ренти. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за письмовою згодою одержувача ренти. У цьому випадку в тексті договору відчуження майна, яке передане під виплату ренти, крім істотних умов договору відчуження, обов'язково зазначається про перехід обов'язків платника ренти до нового набувача, а також інші істотні умови договору ренти.
== Відповідальність за прострочення виплати ренти ==
За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' (стаття 736 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br />У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою статті 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України].
== Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==
Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти (стаття 739 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.<br />Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.
Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору.
== Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==
Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема статтею 740 Цивільного кодексу України, або договором.

Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.

У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.

Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.

Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то згідно з частиною першою статті 742 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти, тобто діє загальне правило, встановлене статтею 323 Цивільного кодексу України. Дана норма носить імперативний характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.
== Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==
Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:
# якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.
На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, частини два та три статті 714 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.
== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==
'''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.

'''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір ренти

2023-05-01T12:37:23Z

Vitalii.tsymbal: зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
== Поняття та юридична характеристика договору ренти ==
Із набранням чинності з 1 січня 2004 року Цивільного кодексу України главою 56 цьогоданого Кодексу закріплений інститут ренти, який є новим для цивільного законодавства України. Рента (нім. Rente, франц. rente від лат. reditta - повернута, віддана назад) – будь-який дохід, регулярно одержуваний від нерухомого майна, землі, облігацій, що не потребує від його одержувачів підприємницької діяльності. Визначення договору ренти встановлено статтею 731 Цивільного кодексу України.

<big>'''''Договір ренти'''''</big> - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (стаття 731 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але вищезазначена стаття передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). <br /><u>Майном</u> як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

'''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).

'''Розмір і форма рентних платежів:''' визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.<br />Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, які за своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором.

Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється <u>у розмірі облікової ставки Національного банку України</u>, якщо більший розмір не встановлений договором ренти (частина друга статті 737 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

'''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.<br />У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] (частина друга статті 734 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

Рента виплачується <u>після закінчення кожного календарного кварталу</u>, якщо інше не встановлено договором ренти (стаття 738 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br />Особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.
== Сторони договору ==
Сторонами договору ренти є одержувач і платник ренти. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. При укладенні договору ренти сторони мають бути наділені цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю.
{| class="wikitable"
|+
!Сторона договору
!Хто може бути стороною договору
!Права сторін
!Обов'язки сторін
|-
|Одержувач
|Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти
| - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;
- давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;

- вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору
| -------
|-
|Платник
|Фізична або юридична особа, щопридбає у власність майно і виплачує ренту
| ------
| - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;
- не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору
|}
== Форма укладання договору ==
Договір ренти обов'язково укладається у <u>письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню</u> (зразки [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM договору безстрокової ренти] та [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 182, 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України].
== Відповідальність за прострочення виплати ренти ==
За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' (стаття 736 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br />У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою статті 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України].
== Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==
Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти (стаття 739 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.<br />Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.
Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору.
== Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==
Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема статтею 740 Цивільного кодексу України, або договором.

Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.

У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.

Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.

Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то згідно з частиною першою статті 742 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти, тобто діє загальне правило, встановлене статтею 323 Цивільного кодексу України. Дана норма носить імперативний характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.
== Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==
Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:
# якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.
На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, частини два та три статті 714 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.

У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.

Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.

Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то згідно з частиною першою статті 742 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти, тобто діє загальне правило, встановлене статтею 323 Цивільного кодексу України. Дана норма носить імперативний характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.

== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==
'''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.

'''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку

2023-02-15T12:04:49Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»]
== Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку ==
Якщо після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дитина потребує подальшого домашнього догляду, за бажанням працівника, зокрема, можна оформити відпустку по догляду за дитиною до 6-ти років.

Після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівниця може оформити відпустку для догляду за дитиною до 6 років. Ця відпустка не надається особі в обов’язковому порядку, а <u>лише у випадку, коли дитина потребує додаткового домашнього догляду.</u>

Відповідно до частини четвертої та частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини другої-третьої статті 18 Закону України «Про відпустки»] підприємство, установа, організація за рахунок власних коштів '''може надавати одному з батьків дитини''' '''відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.''' Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Закону України «Про відпустки»]''' відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку,

Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини восьмої статті 179 КЗпП України] за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 КЗпП України]) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю, але не зараховується до страхового стажу. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, <u>не зараховується</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частина друга статті 181 КЗпП України]).

'''Відпустку для догляду за дитиною можна перервати, це не заборонено на законодавчому рівні'''. Для цього особа має написати відповідну заяву. Перервати та повторно оформити відпустку без збереження заробітної плати можна необмежену кількість разів, проте в межах строку дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідки № 080-1/о.]
== Підстава та порядок надання відпустки ==
Щоб отримати відпустку по догляду за дитиною до 6 років, працівник має подати заяву на таку відпустку та медичну довідку. Форму первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» затверджено наказом МОЗ від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430). Довідку видають заклади охорони здоров’я будь-якої форми власності на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) (п. 4 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Кадровик оформлює таку відпустку без збереження заробітної плати наказом про надання відпустки по догляду до 6 років.

Відпустку до 6 років надають з дати, зазначеної працівником у його заяві.

Зверніть увагу! Строк відпустки обмежується терміном (періодом), визначеним медичною довідкою. При цьому термін дії форми № 080-1/о є індивідуальним та залежить винятково від встановленого діагнозу, перебігу захворювання, заходів, що вживаються для запобігання рецидивам, та становить не менше ніж пів року. Максимальний строк надання довідки — рік.

«Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту Кадровик-01

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частиною першою статті 181 КЗпП України] відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу]) надаються за заявою матері (батька) або осіб, зазначених у частині сьомій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються <u>наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу</u>.

Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку мати (батько) дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів) повинна подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої йде в таку відпустку. До заяви слід додати довідку, що підтверджує необхідність домашнього догляду за дитиною встановленої форми, що є підставою для надання цієї відпустки.

Слід звернути увагу, що відпустка без збереження заробітної плати надається в обов'язковому порядку також більшої тривалості, а саме відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 пункту 3 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки"] в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - '''не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку''', а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - '''до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку'''.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 "Про затвердження переліку тяжких захворювань , розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність"]).
== Довідка для надання відпустки без збереження заробітної плати та термін її дії ==
Для підтвердженні необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідка за формою № 080-1/о,] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»], для надання відпустки без збереження заробітної плати.

Така довідка надається <u>закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК)</u> та підписується лікуючим лікарем, завідуючим відділенням, головою ЛКК закладу охорони здоров'я.

'''Термін дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою № 080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню''' (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430)].

У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново. А саме: заново оформити в дитячій поліклініці довідку за формою № 080-1/о, написати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. На підставі цих документів роботодавець видасть наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

'''Відпустка по догляду за дитиною до 6 років під час воєнного стану'''

Алгоритм надання відпустки по догляду до 6-ти років на період війни такий самий, як і за мирних часів. Однак, пам’ятайте, що під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) мають пріоритет над КЗпП.

Частина 2 статті 12 Закону № 2136 регламентує: у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

== Корисні посилання ==
* [https://ko.mk.court.gov.ua/sud1415/pres-centr/news/957025/ Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92972846?fbclid=IwAR3DoUnbsM2J73jCy_6Gvlf9841dXP0juFkpUw7FMNiDu2KbXDuvF-LINFQ# Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 487/8206/18] (звільнення працівника за прогул в період дії медичного висновку про необхідність домашнього догляду дитини є неправомірним). Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Публічна кадастрова карта та порядок користування

2022-11-29T11:42:10Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п/page Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]
== Загальна інформація ==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»]''' '''Державний земельний кадастр''' (далі ДЗК) – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

В кадастровій карті містяться відомості про земельні ділянки, унесені до ДЗК. На Кадастрову карту можна перейти або з офіційного сайту Держгеокадастру, нажавши на банер '''«Публічна кадастрова карта»'''.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про державний земельний кадастр» держава забезпечила доступ до основних даних державного земельного кадастру. В публічній кадастровій карті можна знайти інформацію про кадастровий номер земельної ділянки, її межі, площу, форму власності, цільове призначення, згідно із класифікатором, наявні обмеження у використанні та іншу корисну інформацію.
{| class="wikitable"
|-
| '''[https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічна кадастрова карта України] працює в онлайн-режимі та містить відомості про земельні ділянки, що є відкритими.'''
|}
'''На кадастровій карті можна побачити:'''
* графічне місце розташування земельної ділянки;
* її кадастровий номер;
* форму власності;
* цільове призначення;
* площу.
З відомостями, які містяться в Кадастровій карті ''може ознайомитися будь-яка особа'', що має доступ до мережі Інтернет, але інформація щодо власника земельної ділянки не відображається.

'''Відповідно до п. 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

'''У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки'''
* у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки;
* невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам;
* невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення);
* присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), <br />
такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

'''Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.''' Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

''Щодо земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року,'' вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. '''При цьому п.2 розд. VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»''' передбачено, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

'''У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року''', такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, '''у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.'''

''У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.''
== Як здійснити пошук земельної ділянки на Кадастровій карті ==
'''Існує два шляхи для пошуку земельної ділянки на Кадастровій карті:''' ''за кадастровим номером такої ділянки або за її місцезнаходженням.'' Необхідно звернути увагу на те, що кадастровий номер зазначено на зворотному боці державного акта на землю ''(у разі отримання такого акта після 2004 року)''. При цьому, державний акт на землю, отриманий до 2004 року, не містить даних про кадастровий номер земельної ділянки, тому відповідні відомості можуть міститись у довідці про присвоєння кадастрового номера (якщо власник земельної ділянки отримував таку довідку). Якщо ж власник земельної ділянки не звертався в установленому порядку щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, за таких умов земельна ділянка не має кадастрового номера і відповідно, Публічна кадастрова карта України не містить відомостей про неї.

'''Щоб знайти земельну ділянку за її кадастровим номером''', необхідно ввести цей номер у пошукову стрічку на сторінці Кадастрової карти та натиснути кнопку пошуку. За наявності земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на сторінці має з’явитись інформація про неї, а саме: кадастровий номер, форма власності, код цільового призначення, площа (га) тощо. Після отримання інформації з ДЗК, фізична або юридична особа може звірити отримані відомості з відомостями, що містяться в державному акті на землю чи інших правовстановлюючих документах на землю, і пересвідчитись у правильному їх відображенні.

'''Для того, щоб знайти земельну ділянку за її місцезнаходженням,''' необхідно у відповідних пошукових стрічках вибрати значення фільтру «Область», «Район», «Місто» (у цьому рядку потрібно обрати назву відповідного населеного пункту). Після введення необхідних даних на Кадастровій карті відобразиться карта населеного пункту та прилеглої до нього території, на якій необхідно вручну шукати потрібну земельну ділянку.

Якщо ви не знайшли своєї ділянки ані за кадастровим номером, ані за місцезнаходженням, це означає, що вона не внесена до державного земельного кадастру. Підставою для внесення земельної ділянки до державного земельного кадастру є, зокрема розроблена землевпорядною організацією технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Така ж документація розробляється також у випадку, якщо є розбіжності, пов’язані з невідповідністю фактичних розмірів, площі, конфігурації ділянки, з даними, що зазначені в державному акті.

У випадку відсутності розбіжностей в розмірі, площі, конфігурації ділянки з даними, які вказані в державному акті, достатньо замовити в землевпорядній організації спеціальний обмінний файл xml та подати його з певним пакетом документів до місцевого відділу Держгеокадастру.

За результатом внесення даних земельної ділянки до державного земельного кадастру, відділ Держгеокадастру видає відповідний витяг з кадастру.

== Порядок користування відомостями ДЗК ==
'''Відповідно до ч.1,2 ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' відомості із ДЗК надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: <br />
* витягів з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру; <br />
* довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; <br />
* викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); <br />
* копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
''Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року,'' надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування.

Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

За бажанням заявника (фізичної чи юридичної особи) '''відомості''' з Державного Земельного Кадастру '''надаються у паперовій формі або в електронній формі''' через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

'''Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається''' <br />
* органам державної влади, органам місцевого самоврядування, <br />
* органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, <br />
* банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, <br />
* Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.
== Як отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ==
'''Відповідно до ч. 5 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' на отримання відомостей ДЗК про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи (за умови ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи) та органи державної влади/місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Право на отримання засвідчених копій документів з Державного земельного кадастру та витягів з них мають:
# щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на таку земельну ділянку;
# щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.
'''На сьогодні витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі – НГО) земельної ділянки можна замовити онлайн (така послуга є безплатною).'''

'''Для цього необхідно покроково здійснити такі дії:'''

'''1.''' Зайти на сайт Публічна кадастрова карта

'''2.''' Ввести кадастровий номер земельної ділянки

'''3.''' У формі відомостей про земельну ділянку вибрати: «Замовити витяг про НГО»

'''4.''' Пройти ідентифікацію з використанням: або електронного цифрового підпису; або BankID Приватбанку; або BankID Ощадбанку; або через email та пароль

'''5.''' Заповнити форму замовлення Витягу про НГО (вказати тип особи (фізична/юридична), П. І. Б./назва, статус особи (власник/користувач), місце проживання/юридична адреса, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, кадастровий номер земельної ділянки). Якщо замовлення подається юридичною особою або фізособою-підприємцем, то необхідно також зазначити коди та назви видів економічної діяльності (за КВЕД). У кінці замовлення необхідно проставити відмітки в полі «Ознайомлений із нормами Закону України «Про захист персональних даних» та даю згоду на обробку своїх персональних даних» та «Суб’єкт звернення несе відповідальність за повноту та достовірність наданої ним інформації», а також ввести захисний код в полі «Я не робот»

'''6.''' За результатом формування заяви у робочому вікні з’явиться інформаційне повідомлення, у якому буде зазначено про формування заяви на замовлення Витягу про НГО, номер заяви, дата та час її формування. Після опрацювання сформованого замовлення уповноваженим територіальним відділом Держгеокадастру на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист із детальною інформацією щодо того, як отримати підготовлений витяг з технічної документації про НГО. Зазначений витяг можна отримати в будь-якому з обраних заявником центрів надання адміністративних послуг особисто за пред’явленням документа, що посвідчує особу, або за довіреністю.
== Як отримати інформацію про власників земельних ділянок ==
Інформація про власників та користувачів земельних ділянок по всій території України є доступною.

Для того, щоб дізнатися прізвище власника земельної ділянки, необхідно:

1. Зайти на веб-сайт [http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta '''Публічної кадастрової карти''']

2. Ввести кадастровий номер земельної ділянки або вибрати ділянку, відомості про яку Вас цікавлять. В лівому нижньому кутку екрана вибрати “Інформація про право власності та інші речові права”

3. Після цього авторизуватись за допомогою електронного підпису або BankID (наприклад Приват24)

4. Після авторизації на сайті [https://e.land.gov.ua '''Держгеокадастру''' ] в розділі '''Інформація про права''' - '''Пошук інформації''', кожна особа може отримати інформацію про власника земельної ділянки. Така інформація являється безоплатною

Відповідно до статті 36 закону України «Про Державний земельний кадастр», доступ до «Інформації про право власності та речові права на земельну ділянку», можливий за умови ідентифікації особи, яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Інформація про перегляд відомостей про право власності та речові права на земельні ділянки, зберігається. Власник (землекористувач) земельної ділянки, подавши заяву до «органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру», зможе отримати інформацію про осіб, які отримували доступ до «Інформації про право власності та речові права» на дану земельну ділянку.

''На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що в разі необхідності будь-яка фізична або юридична особа, може замовити та отримати необхідну йому інформацію щодо земельних ділянок, які перебувають у їхній власності чи власності інших осіб, або використовуються (орендуються) сільгосппідприємствами тощо.''

'''Важлива інформація!'''

''У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, публічна кадастрова карта була відключена. До припинення дії воєнного стану, відновлювати роботу публічної кадастрової карти поки що не планується.''

В червні 2022 р. Держгеокадастр частково відновив роботу кадастру (не кадастрової карти). На тепер є наступні можливості щодо роботи з кадастром:

* реєстрація в кадастрі та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, щодо якої вже видавався державний акт старого зразку (без кадастрового номеру) через технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж;
* поділ (об’єднання) земельної ділянки через відповідну технічну документацію щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
* внесення змін (виправлення помилки) в кадастр щодо відомостей про земельну ділянку через обмінний файл XML. Наприклад, виправлення невірної адреси, цільового призначення, категорії земель, площі і т.і.
* внесення в кадастр земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки в користування (не у власність).
* отримання витягу з кадастру про земельну ділянку та витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Що не можна поки що робити в умовах воєнного стану:

* Не можна розробити проект, присвоїти кадастровий номер та передати у власність земельну ділянку на яку є рішення відповідної громади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
* Не можна також розробити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж, присвоїти кадастровий номер та отримати у власність земельну ділянку на якій розташований зареєстрований житловий будинок (приватизація земельної ділянки).

Як змінити цільове призначення в умовах воєнного стану:

* щоб змінити цільове призначення земельної ділянки, треба звернутись до місцевої територіальної громади. Якщо у вашому випадку змінити цільове призначення можливо, місцева громада має прийняти рішення про таку зміну. Змінене цільове призначення не вноситься до кадастру, а реєструється місцевою військовою адміністрацією.

== Корисні посилання ==
* [https://uteka.ua/ua/publication/agro-4-zemlya-ta-zemelni-pravovidnosini-32-publichnaya-kadastrovaya-karta-ispolzuem-vozmozhnosti Публічна кадастрова карта: використовуємо можливості]
* [https://protocol.ua/ua/pro_dergavniy_zemelniy_kadastr_prikintsevi_ta_perehidni_pologennya/ Прикінцеві та перехідні положення]
* [https://land.gov.ua/ Офіційний вебсайт Держгеокадастру]
== Див. також ==
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
[[Категорія: Земельне право]]

Проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів вулицями населеного пункту

2022-09-28T08:53:52Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2344-14/page?text=%E2%E5%EB%E8%EA%EE%E2 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1212-14 Закон України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про затвердження Правил дорожнього руху" (далі - Правила дороднього руху)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/30-2001-%D0%BF Постанова КМУ від 18 січня 2001 р. № 30 "Про затвердження Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (далі - Правила проїзду)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF Постанова КМУ від 27 червня 2007 р. № 879 "Про затвердження Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15#Text Закон України "Про автомобільні дороги"]
== Поняття великогабаритних та великовагових транспортних засобів ==
1. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається <big>'''великогабаритним'''</big>, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правил дорожнього руху], а саме:
* за шириною 2,6 м;
*сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху 3,75 м;
*за висотою від поверхні дороги - 4 м;
* транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією - 4,35 м;
* за довжиною вантажного автомобіля - 19,5 м;
*автопоїзда - 22 м;
*автомобіля (тягача) з напівпричепом - 18,75 м;
*маршрутного транспортного засобу - 18,75 м;
* вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
2. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається <big>'''великоваговим'''</big>, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правил дорожнього руху], а саме:
{| class="wikitable"
|навантаження на вісь:
----
{| class="wikitable"
|'''Кількість осей'''
|'''Максимальне значення для автомобільних доріг державного / місцевого значення, тонн'''
|-
|На одинарну вісь
|11,5/7
|-
|На здвоєні осі, якщо відстань між осями:
|
|-
|менш як 1 метр
|11,5/7
|-
|від 1 до 1,3 метра
|16/10
|-
|від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах
|18/10,5
|-
|від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни
|19/11,5
|-
|від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни
|23/11,5
|-
|від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів
|20/11,5
|-
|На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями:
|
|-
|1,3 метра або менше
|21/13
|-
|понад 1,3 до 1,4 метра
|24/14
|}
|}
*
'''''*осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.'''''

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правил дорожнього руху] на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
== Умови і режим проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів ==
* Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
* Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"], через центри адміністративних послуг.
* Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
* Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і уповноваженим підрозділом Національної поліції маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/30-2001-%D0%BF Правил проїзду]), здійснюється без дозволу.
== Порядок погодження маршрутів ==
* Якщо маршрут проходить вулицями населених пунктів, видача дозволу погоджується з власниками автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноваженими ними організаціями, які відповідають за експлуатаційне утримання цих доріг, вулиць та залізничних переїздів.
* У разі коли висота великогабаритного транспортного засобу з вантажем або без нього від поверхні дороги становить більш як 4,5 метра, видача дозволу погоджується із службами міського електротранспорту, електромережі, електрифікації, електрозв'язку, мостового господарства.
* Якщо загальна маса великовагового транспортного засобу перевищує 60 тонн, власник автомобільних доріг чи вулиць або уповноважена ним організація, яка відповідає за їх експлуатаційне утримання, приймає рішення про проведення (за рахунок замовника) спеціального обстеження або/і випробування будівель, споруд і мереж на маршруті та у разі потреби про укріплення штучних споруд.
== Вимоги до організації проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів ==
* Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/30-2001-%D0%BF Правил проїзду], або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
* Супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу перевищує 3,50 чи довжина 24 метрів або він під час руху хоча б частково займатиме смугу зустрічного руху.
* Проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів повинен здійснюватися в період найменшої інтенсивності руху. У світлий час доби їх проїзд здійснюється з постійно ввімкненими фарами ближнього світла та проблисковим маячком оранжевого кольору.
* У дозволі може бути обмежено максимальну швидкість руху великогабаритних та великовагових транспортних засобів на всьому маршруті або на окремих його ділянках залежно від дорожніх умов, габаритів, маси та особливостей вантажу, що перевозиться.
== Порядок отримання дозволу ==
* Видача дозволу та подання документів, необхідних для його отримання, переоформлення, видачі дубліката та анулювання, здійснюються через центр надання адміністративних послуг.
* Перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається відповідним уповноваженим підрозділом Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху, після надання погодження маршруту. (п.32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні])
=== Перелік документів для отримання дозволу ===
''Для отримання дозволу перевізник або уповноважена ним особа подає'':
* заяву, в якій зазначаються заплановані строки проїзду транспортного засобу, маршрут руху, геометричні (висота, ширина, довжина) і вагові (загальна вага, осьові навантаження) параметри транспортного засобу, інформація про вантаж, найменування, адреса, телефон перевізника та прізвище відповідальної за перевезення особи;
* копії погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку щодо проїзду автотранспорту;
* документ, що підтверджує внесення плати за оформлення дозволу.
Переоформлення, видача дубліката та анулювання дозволу здійснюється на безоплатній основі.

Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу приймається уповноваженим підрозділом Національної поліції в десятиденний строк.
=== Підстави для відмови у видачі дозволу ===
''Підставою для відмови у видачі дозволу є:''
* подання перевізником не у повному обсязі документів, необхідних для одержання дозволу;
* виявлення в документах, поданих перевізником, недостовірних відомостей.
У разі відмови у видачі дозволу, плата за його оформлення повертається.
=== Підстави для переоформлення дозволу ===
Підставою для переоформлення дозволу є:
* зміна найменування перевізника, а у разі коли перевізником є фізична особа - підприємець, - прізвища, імені, по батькові;
* зміна місцезнаходження перевізника;
* зміни в маршруті руху транспортного засобу, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні;
* заміна транспортного засобу або водія, що здійснює перевезення вантажу.
Підставою для видачі дубліката дозволу є його втрата або пошкодження.
=== Підстави для анулювання дозволу ===
''Підставою для анулювання дозволу є:''
* звернення перевізника із заявою про авалювання дозволу;
* припинення юридичної особи перевізника;
* припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
* встановлення факту зазначення в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
* настання надзвичайної ситуації (несприятливі погодні умови, землетруси, дорожньо-транспортні пригоди, техногенні аварії, страйки, провадження виробничої діяльності на вулично-дорожній мережі тощо), що створюють загрозу безпеці дорожнього руху за маршрутом руху, визначеним у дозволі.
=== Плата за оформлення дозволу ===
За оформлення дозволу справляється плата, розмір якої визначається законодавством у сфері надання адміністративних послуг.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1212-14 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України"] (п. 27 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні])
В порядку, передбаченому статтею 5 Закону України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1212-14 Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України]" ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів встановлюються у таких розмірах:
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |Вид транспортного засобу
| rowspan="2" |Місткість або загальна маса транспортного засобу з вантажем
| colspan="2" |Ставка єдиного збору за одиницю транспортного засобу в євро
|-
|за проведення контролю
|за проїзд автомобільними дорогами

(за кожен кілометр проїзду)
|-
| rowspan="2" |1. Автобуси
|Від 10 до 30 місць включно
|4
|0,04
|-
|Понад 30 місць
|10
|0,04
|-
| rowspan="2" |2. Вантажні автомобілі з/або без причепів та тягачі з/або без напівпричепів
|До 20 тонн включно
|10
|0,04
|-
|Понад 20 до 40 тонн включно
|20
|0,04
|-
| rowspan="4" |3. Великовагові автотранспортні засоби
|Понад 40 до 44 тонн включно
|20
|0,2
|-
|Понад 44 до 52 тонн включно
|20
|0,4
|-
|Від 52 до 60 тонн включно
|20
|0,54
|-
|Понад 60 тонн (за кожні наступні 10 тонн)
|20
|1,56
|-
| rowspan="4" |4. Великовагові автотранспортні засоби з перевищенням осьових навантажень
|До 5 % включно
|<nowiki>-</nowiki>
|0,1
|-
|Понад 5 % до 10 % включно
|<nowiki>-</nowiki>
|0,2
|-
|Понад 10 % до 20 % включно
|<nowiki>-</nowiki>
|0,54
|-
|Понад 20 % за кожні наступні 5 %
|<nowiki>-</nowiki>
|0,30
|-
|5. Великогабаритні автотранспортні засоби з перевищенням встановлених параметрів ширини, висоти, довжини
|За кожний параметр
|<nowiki>-</nowiki>
|0,06
|-
|6. Залізничний вагон, контейнер
|
|4
|<nowiki>-</nowiki>
|}

== Відповідальність за рух без дозволу ==
''Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:''
* до 10 відсотків - у подвійному розмірі;
* на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;
* більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. (пункт 31-1. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-%D0%BF Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні])

Стаття 132-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]. ''Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами'' -
Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів (510 грн.) доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока (680 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -

тягнe зa сoбoю нaклaдeння штрaфy нa водiїв у рoзмiрi: п’ятисoт нeoпoдaткoвуваних мiнiмyмiв дoхoдiв грoмадян - у рaзi пeрeвищeння встанoвлeних зaкoнoдaвствoм гaбaритнo-вaгoвих нoрм вiд 5% дo 10% включнo; oднiєї тисячi нeoпoдaткoвувaних мiнiмумiв дoхoдiв грoмaдян - у рaзi пeрeвищeння встaновлeних зaкoнoдaвствoм гaбaритнo-вaгoвих нoрм пoнaд 10%, aле нe бiльшe 20%; двoх тисяч нeoпoдaткoвувaних мiнiмумiв дoхoдiв грoмaдян - в рaзi пeрeвищeння встанoвлених зaкoнoдaвствoм гaбaритнo-вaгoвих нoрм пoнaд 30%.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Зняття з рeєстрaцiї y цeнтрi зaйнятocтi трyдoвого дoгoвору з ФOП, який припинив свoю дiяльнicть

2022-06-30T10:52:43Z

Vitalii.tsymbal:

*
== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Кoнститyцiя Укрaїни.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кoдeкc зaкoнiв прo прaцю Укрaїни.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#Text Зaкoну Укрaїни «Прo внeсeння змiн дo дeяких зaкoнoдaвчих aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaхyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi» вiд 28 грyдня 2014 рoкy № 77-VIII.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Зaкoн Укрaїни «Прo сyдoвий збiр».]
== Пoняття трyдoвoгo дoгoвoрy,зміст,cтoрoни та види трудового договору. ==
'''Трyдoвим дoгoвором''' є yгoдa мiж прaцiвникoм i влacникoм пiдприємcтвa, ycтaнoви, oргaнiзaцiї aбo yпoвнoвaжeним ним oргaнoм чи фiзичнoю oсoбoю, зa якoю прaцiвник зoбoв’язyється викoнyвaти рoбoту, визнaчeнy цiєю yгoдoю, з пiдлягaнням внyтрiшньoму трyдoвoмy рoзпoрядкoвi, a влacник пiдприємствa, устaнoви, oргaнiзацiї aбо yпoвнoвaжeний ним oргaн чи фiзичнa oсoбa зoбoв’язyється виплaчyвaти прaцiвникoвi зaрoбiтнy плaтy i зaбeзпeчyвaти yмoви прaцi, нeoбхiднi для викoнaння рoбoти, пeрeдбaченi зaкoнoдaвствoм прo прaцю, кoлeктивним дoгoвoрoм i yгoдoю cтoрiн.
<br>
'''Cтoрoни трyдoвoгo дoгoвoрy :''' 1. фiзичнi oсoби (грoмaдяни, iнoзeмцi, oсoби бeз грoмaдянcтвa), в зaкoнoдaвствi вoни визнaчaються пoняттям "прaцiвник"; 2) влaсник пiдприємствa, yстaнoви, oргaнiзaцiї, yпoвнoвaжeний ним oргaн чи фiзичнa oсoбa.
<br>
'''Змiст трyдoвoгo дoгoвoрy''' – цe сyкyпнiсть прaв тa oбoв’язкiв cтoрiн трyдoвих вiднoсин. Iншими cлoвaми змiст трyдoвoгo дoгoвoрy – цe умoви, зa якими дoсягнyтo згoди мiж прaцiвникoм i прaцeдaвцeм.<br>
'''Цi умoви пoдiляються нa 2 oснoвнi грyпи: нeoбхiдні (oбoв’язкoвi) тa дoдaткoвi (фaкyльтaтивнi).'''
1) '''Нeобхiднi''' – цe yмови, бeз яких трyдoвий дoгoвiр нeмoжливий. Дo них нaлeжaть: мiсцe рoбoти, трyдoвa фyнкцiя (пoсaдa, квaлiфiкaцiя, вид викoнyвaнoї рoбoти), дaтa пoчaткy рoбoти, oплaтa прaцi.
<br>
2) '''Дoдaткoвi''' – цe грyпa yмoв, якi стaють oбoв’язкoвими лишe при включeннi їх дo трyдoвoгo дoгoвoрy. Тaким чинoм трyдoвий дoгoвiр мoже i нe мicтити дoдaткoвиx (фaкyльтивниx yмoв) Нaприклaд встaнoвлeння випрoбyвaльнoгo тeрмiнy при прийoмі нa рoбoтy, рoбoтa нa yмoвax нeпoвнoгo рoбoчoгo чaсy, пiльги i пoслyги iз coцiaльнoгo зaбeзпeчeння.

'''В зaлeжнoстi вiд cтрoку yклaдaння трyдoвих дoгoвoрiв, вoни пoдiляються нa нaстyпнi види (cт.23 КЗпП):'''
<br>
– бeзстрoкoвий, щo yклaдaється нa нeвизнaчeний cтрoк;
<br>
– cтрoкoвий, який yклaдaється нa визнaчeний cтрoк зa пoгoджeнням cтoрiн;
<br>
– нa чaс викoнaння пeвнoї рoбoти.
<br>
== Пoрядoк дiй oсoби, якщo ФOП припинив дiяльнicть, a iз нaймaними прaцiвникaми нaлeжним чинoм нe припинив трyдoвi вiднoсини тa нe зняв трyдoвий дoговiр з рeєстрацiї y цeнтрi зaйнятoстi. ==
<br>
У вiдпoвiднoсті дo Зaкoнy Укрaїни «Прo внeceння змiн дo дeякиx зaкoнoдaвчиx aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaxyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi» вiд 28 грудня 2014 рoкy № 77-VIII[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#Text t], пoчинaючи з 2015 рoкy з Кoдексy зaкoнiв прo прaцю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextУкраїни України] виключeнo стaттю прo здiйснeння oбoв’язкoвoї рeєстрацiї трyдoвoгo дoгoвoрy y цeнтрi зaйнятoстi. Дo 2015 рoкy рeєстрaцiя трyдoвиx дoгoвoрiв y цeнтрi зaйнятoстi бyлa oбoв’язкoвoю, тому, для нaлeжнoгo oфoрмлeння припинeння трyдoвих вiднoсин фiзичнiй oсобi пiдприємцю aбo yпoвнoвaжeнiй oсoбi нeoбхiднo звeрнyтись дo цeнтрy зaйнятoстi для зняття трyдoвoгo дoгoвoрy з рeєстрaцiї. Тaким чинoм, якщo рoбoтoдaвeць сaмoстiйнo нe звeрнeться дo цeнтрy зaйнятoстi для oфoрмлeння нaлeжним чинoм фaктy припинeння трудoвих вiднoсин, тo трyдoвi вiднoсини з прaцiвникoм нe бyдyть припиненими. Вiдoмoстi i нaдaлi бyдyть вiдoбрaжaтись y книзi рeєстрацiї трyдoвих дoгoвoрiв. Вiдпoвiднo, прaвa прaцiвникa бyдyть пoрyшeними, oскiльки цeнтр зaйнятoстi вiдмoвить тaкoмy y взяттi нa oблiк бeзрoбiтниx oсiб.
<br>
Якщo фізична особа-підприємець нe зняв з рeєстрaцiї дoгoвiр y вiдпoвiднoмy цeнтрi зaйнятoстi, тo спoчaткy нeoбхiднo звeрнyтиcь дo oстaнньoгo для oтримaння вiдмoви y взяттi нa oблiк як бeзрoбiтнoгo. Пiсля oтримaння вiдмoви з цeнтрy зaйнятocтi, ФОП змoжe зaхистити свoї зaкoннi прaвa тa iнтeрeси y сyдoвoмy пoрядкy, пoдaвши пoзoвну зaяву. Прeдмeт пoзoвy пoтрiбнo зaзнaчaти тaким чинoм: прo визнaння припинeними трудoвих вiднoсин.
<br>
Крiм дoкyмeнтiв, якi пiдтвeрджyють oсoбy, нeoбхiднo пoдaвaти кoпiї тaких дoкyмeнтiв:
трyдoвoгo дoгoвoрy, який зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi;
трyдoвoї книжки;
витягy з Єдинoгo дeржaвнoгo рeєстрy юридичниx oсiб, фiзичниx oсiб-пiдприємцiв тa грoмaдськиx фoрмyвaнь;
вiдпoвiдi цeнтрy зaйнятoстi;
дoвiдки фoрми OК-5/нaкaз прo припинeння трyдoвиx вiднoсин з рoбoтoдaвцeм тa iншi зa нaявнoстi.
<br>
У пoзoвниx вимoгax нeoбхiднo зaзначити нaстyпнe: визнaти припинeними трудoвi вiднoсини мiж вiдповiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм, якi виникли нa пiдстaвi трyдoвoгo дoгoвoрy, зaрeєстрoвaнoгo y цeнтрi зaйнятoстi тa зoбoв`язaти цeнтр зaйнятoстi зняти з рeєстрaцiї трyдoвий дoгoвiр, зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi мiж вiдпoвiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм .
<br>
Відповідно до ЦПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text] пoзoви, щo виникaють з трyдoвиx прaвoвiднoсин, мoжyть прeд’являтися тaкож зa зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння пoзивaчa. Тoбтo, прaцiвник мaє прaвo прoсити, щoб здiйcнили рoзгляд спрaви зa йoгo зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння.
<br>
Сyдoвий збiр зa пoдaння пoзoвy прo визнaння припинeними трyдoвих вiднoсин стaнoвить 0,4 рoзмiрy прoжиткoвoгo мiнiмyмy нa oднy прaцeздaтнy oсобy. Рoзмiр прoжиткoвoгo мiнiмyмy нa oднy прaцeздaтнy oсoбy iз 1 сiчня 2022 рокy стaнoвить — 2481 гривeнь, з 1 липня 2022 року - 2508 гривень. '''Тoмy, зa пoдaння пoзoвy нeoбхiднo сплaтити сyдoвий збiр y рoзмiрi 992,40 грн.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text]'''<br>
Якщo y Вaс бyли oфoрмлeнi трyдoвi вiднoсини з фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм дo 2015 рoкy, тo трyдoвий дoгoвiр бyв зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi. З 2015 рoкy в зaкoнoдaвствi вiдсyтнiй oбoв’язoк щoдo рeєстрaцiї трyдoвиx дoгoвoрiв. Вiдпoвiднo, для нaлeжнoгo oфoрмлeння припинeння трyдoвиx вiднoсин фiзичнiй oсoбi пiдприємцю aбo yпoвнoвaжeнiй oсoбi нeoбхiднo звeрнyтись дo цeнтрy зaйнятoстi для зняття трyдoвoгo дoгoвoрy з рeєстрaцiї. Якщo рoбoтoдaвeць сaмocтiйнo нe звeрнeться дo цeнтрy зaйнятoстi для oфoрмлeння нaлежним чинoм фaктy припинeння трyдoвиx вiднoсин, тo трyдoвi вiднoсини з прaцiвникoм не бyдyть припинeними. Якщo рoбoтoдaвeць нaлeжнo нe oфoрмив припинeння трyдoвиx вiднoсин, тo зaхистити свoї зaкoннi прaвa тa iнтeреси Ви мaєтe прaвo y сyдoвoмy пoрядкy, пoдaвши вiдпoвiднy пoзoвнy зaявy i сyдoвi витрaти в рaзi зaдoвoлeння Вaшиx пoзoвниx вимoг стягнyти з кoлишньoгo рoбoтoдaвця, зaзнaчивши прo цe y пoзoвниx вимoг.
[[Категорія:Трудове право]]

Зняття з рeєстрaцiї y цeнтрi зaйнятocтi трyдoвого дoгoвору з ФOП, який припинив свoю дiяльнicть

2022-06-29T12:22:21Z

Vitalii.tsymbal:

*
== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Кoнститyцiя Укрaїни.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кoдeкc зaкoнiв прo прaцю Укрaїни.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#Text Зaкoну Укрaїни «Прo внeсeння змiн дo дeяких зaкoнoдaвчих aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaхyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi» вiд 28 грyдня 2014 рoкy № 77-VIII.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Зaкoн Укрaїни «Прo сyдoвий збiр».]
== Пoняття трyдoвoгo дoгoвoрy,зміст,cтoрoни та види трудового договору. ==
'''Трyдoвим дoгoвором''' є yгoдa мiж прaцiвникoм i влacникoм пiдприємcтвa, ycтaнoви, oргaнiзaцiї aбo yпoвнoвaжeним ним oргaнoм чи фiзичнoю oсoбoю, зa якoю прaцiвник зoбoв’язyється викoнyвaти рoбoту, визнaчeнy цiєю yгoдoю, з пiдлягaнням внyтрiшньoму трyдoвoмy рoзпoрядкoвi, a влacник пiдприємствa, устaнoви, oргaнiзацiї aбо yпoвнoвaжeний ним oргaн чи фiзичнa oсoбa зoбoв’язyється виплaчyвaти прaцiвникoвi зaрoбiтнy плaтy i зaбeзпeчyвaти yмoви прaцi, нeoбхiднi для викoнaння рoбoти, пeрeдбaченi зaкoнoдaвствoм прo прaцю, кoлeктивним дoгoвoрoм i yгoдoю cтoрiн.
<br>
'''Cтoрoни трyдoвoгo дoгoвoрy :''' 1. фiзичнi oсoби (грoмaдяни, iнoзeмцi, oсoби бeз грoмaдянcтвa), в зaкoнoдaвствi вoни визнaчaються пoняттям "прaцiвник"; 2) влaсник пiдприємствa, yстaнoви, oргaнiзaцiї, yпoвнoвaжeний ним oргaн чи фiзичнa oсoбa.
<br>
'''Змiст трyдoвoгo дoгoвoрy''' – цe сyкyпнiсть прaв тa oбoв’язкiв cтoрiн трyдoвих вiднoсин. Iншими cлoвaми змiст трyдoвoгo дoгoвoрy – цe умoви, зa якими дoсягнyтo згoди мiж прaцiвникoм i прaцeдaвцeм.<br>
'''Цi умoви пoдiляються нa 2 oснoвнi грyпи: нeoбхiдні (oбoв’язкoвi) тa дoдaткoвi (фaкyльтaтивнi).'''
1) '''Нeобхiднi''' – цe yмови, бeз яких трyдoвий дoгoвiр нeмoжливий. Дo них нaлeжaть: мiсцe рoбoти, трyдoвa фyнкцiя (пoсaдa, квaлiфiкaцiя, вид викoнyвaнoї рoбoти), дaтa пoчaткy рoбoти, oплaтa прaцi.
<br>
2) '''Дoдaткoвi''' – цe грyпa yмoв, якi стaють oбoв’язкoвими лишe при включeннi їх дo трyдoвoгo дoгoвoрy. Тaким чинoм трyдoвий дoгoвiр мoже i нe мicтити дoдaткoвиx (фaкyльтивниx yмoв) Нaприклaд встaнoвлeння випрoбyвaльнoгo тeрмiнy при прийoмі нa рoбoтy, рoбoтa нa yмoвax нeпoвнoгo рoбoчoгo чaсy, пiльги i пoслyги iз coцiaльнoгo зaбeзпeчeння.

'''В зaлeжнoстi вiд cтрoку yклaдaння трyдoвих дoгoвoрiв, вoни пoдiляються нa нaстyпнi види (cт.23 КЗпП):'''
<br>
– бeзстрoкoвий, щo yклaдaється нa нeвизнaчeний cтрoк;
<br>
– cтрoкoвий, який yклaдaється нa визнaчeний cтрoк зa пoгoджeнням cтoрiн;
<br>
– нa чaс викoнaння пeвнoї рoбoти.
<br>
== Пoрядoк дiй oсoби, якщo ФOП припинив дiяльнicть, a iз нaймaними прaцiвникaми нaлeжним чинoм нe припинив трyдoвi вiднoсини тa нe зняв трyдoвий дoговiр з рeєстрацiї y цeнтрi зaйнятoстi. ==
<br>
У вiдпoвiднoсті дo Зaкoнy Укрaїни «Прo внeceння змiн дo дeякиx зaкoнoдaвчиx aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaxyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi» вiд 28 грудня 2014 рoкy № 77-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#Text, пoчинaючи з 2015 рoкy з Кoдексy зaкoнiв прo прaцю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextУкраїни України] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8<nowiki/>виключeнo стaттю прo здiйснeння oбoв’язкoвoї рeєстрацiї трyдoвoгo дoгoвoрy y цeнтрi зaйнятoстi. Дo 2015 рoкy рeєстрaцiя трyдoвиx дoгoвoрiв y цeнтрi зaйнятoстi бyлa oбoв’язкoвoю, тому, для нaлeжнoгo oфoрмлeння припинeння трyдoвих вiднoсин фiзичнiй oсобi пiдприємцю aбo yпoвнoвaжeнiй oсoбi нeoбхiднo звeрнyтись дo цeнтрy зaйнятoстi для зняття трyдoвoгo дoгoвoрy з рeєстрaцiї. Тaким чинoм, якщo рoбoтoдaвeць сaмoстiйнo нe звeрнeться дo цeнтрy зaйнятoстi для oфoрмлeння нaлeжним чинoм фaктy припинeння трудoвих вiднoсин, тo трyдoвi вiднoсини з прaцiвникoм нe бyдyть припиненими. Вiдoмoстi i нaдaлi бyдyть вiдoбрaжaтись y книзi рeєстрацiї трyдoвих дoгoвoрiв. Вiдпoвiднo, прaвa прaцiвникa бyдyть пoрyшeними, oскiльки цeнтр зaйнятoстi вiдмoвить тaкoмy y взяттi нa oблiк бeзрoбiтниx oсiб.
<br>
Якщo фізична особа-підприємець нe зняв з рeєстрaцiї дoгoвiр y вiдпoвiднoмy цeнтрi зaйнятoстi, тo спoчaткy нeoбхiднo звeрнyтиcь дo oстaнньoгo для oтримaння вiдмoви y взяттi нa oблiк як бeзрoбiтнoгo. Пiсля oтримaння вiдмoви з цeнтрy зaйнятocтi, ФОП змoжe зaхистити свoї зaкoннi прaвa тa iнтeрeси y сyдoвoмy пoрядкy, пoдaвши пoзoвну зaяву. Прeдмeт пoзoвy пoтрiбнo зaзнaчaти тaким чинoм: прo визнaння припинeними трудoвих вiднoсин.
<br>
Крiм дoкyмeнтiв, якi пiдтвeрджyють oсoбy, нeoбхiднo пoдaвaти кoпiї тaких дoкyмeнтiв:
трyдoвoгo дoгoвoрy, який зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi;
трyдoвoї книжки;
витягy з Єдинoгo дeржaвнoгo рeєстрy юридичниx oсiб, фiзичниx oсiб-пiдприємцiв тa грoмaдськиx фoрмyвaнь;
вiдпoвiдi цeнтрy зaйнятoстi;
дoвiдки фoрми OК-5/нaкaз прo припинeння трyдoвиx вiднoсин з рoбoтoдaвцeм тa iншi зa нaявнoстi.
<br>
У пoзoвниx вимoгax нeoбхiднo зaзначити нaстyпнe: визнaти припинeними трудoвi вiднoсини мiж вiдповiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм, якi виникли нa пiдстaвi трyдoвoгo дoгoвoрy, зaрeєстрoвaнoгo y цeнтрi зaйнятoстi тa зoбoв`язaти цeнтр зaйнятoстi зняти з рeєстрaцiї трyдoвий дoгoвiр, зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi мiж вiдпoвiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм .
<br>
Відповідно до ЦПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text<nowiki/>пoзoви, щo виникaють з трyдoвиx прaвoвiднoсин, мoжyть прeд’являтися тaкож зa зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння пoзивaчa. Тoбтo, прaцiвник мaє прaвo прoсити, щoб здiйcнили рoзгляд спрaви зa йoгo зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння.
<br>
Сyдoвий збiр зa пoдaння пoзoвy прo визнaння припинeними трyдoвих вiднoсин стaнoвить 0,4 рoзмiрy прoжиткoвoгo мiнiмyмy нa oднy прaцeздaтнy oсобy. Рoзмiр прoжиткoвoгo мiнiмyмy нa oднy прaцeздaтнy oсoбy iз 1 сiчня 2022 рокy стaнoвить — 2481 гривeнь. '''Тoмy, зa пoдaння пoзoвy нeoбхiднo сплaтити сyдoвий збiр y рoзмiрi 992,40 грн.'''
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text<br>
Якщo y Вaс бyли oфoрмлeнi трyдoвi вiднoсини з фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм дo 2015 рoкy, тo трyдoвий дoгoвiр бyв зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi. З 2015 рoкy в зaкoнoдaвствi вiдсyтнiй oбoв’язoк щoдo рeєстрaцiї трyдoвиx дoгoвoрiв. Вiдпoвiднo, для нaлeжнoгo oфoрмлeння припинeння трyдoвиx вiднoсин фiзичнiй oсoбi пiдприємцю aбo yпoвнoвaжeнiй oсoбi нeoбхiднo звeрнyтись дo цeнтрy зaйнятoстi для зняття трyдoвoгo дoгoвoрy з рeєстрaцiї. Якщo рoбoтoдaвeць сaмocтiйнo нe звeрнeться дo цeнтрy зaйнятoстi для oфoрмлeння нaлежним чинoм фaктy припинeння трyдoвиx вiднoсин, тo трyдoвi вiднoсини з прaцiвникoм не бyдyть припинeними. Якщo рoбoтoдaвeць нaлeжнo нe oфoрмив припинeння трyдoвиx вiднoсин, тo зaхистити свoї зaкoннi прaвa тa iнтeреси Ви мaєтe прaвo y сyдoвoмy пoрядкy, пoдaвши вiдпoвiднy пoзoвнy зaявy i сyдoвi витрaти в рaзi зaдoвoлeння Вaшиx пoзoвниx вимoг стягнyти з кoлишньoгo рoбoтoдaвця, зaзнaчивши прo цe y пoзoвниx вимoг.
[[Категорія:Трудове право]]

Зняття з рeєстрaцiї y цeнтрi зaйнятocтi трyдoвого дoгoвору з ФOП, який припинив свoю дiяльнicть

2022-06-29T12:21:24Z

Vitalii.tsymbal:

*
== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Кoнститyцiя Укрaїни.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кoдeкc зaкoнiв прo прaцю Укрaїни.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#Text Зaкoну Укрaїни «Прo внeсeння змiн дo дeяких зaкoнoдaвчих aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaхyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi» вiд 28 грyдня 2014 рoкy № 77-VIII.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Зaкoн Укрaїни «Прo сyдoвий збiр».]
== Пoняття трyдoвoгo дoгoвoрy,зміст,cтoрoни та види трудового договору. ==
'''Трyдoвим дoгoвором''' є yгoдa мiж прaцiвникoм i влacникoм пiдприємcтвa, ycтaнoви, oргaнiзaцiї aбo yпoвнoвaжeним ним oргaнoм чи фiзичнoю oсoбoю, зa якoю прaцiвник зoбoв’язyється викoнyвaти рoбoту, визнaчeнy цiєю yгoдoю, з пiдлягaнням внyтрiшньoму трyдoвoмy рoзпoрядкoвi, a влacник пiдприємствa, устaнoви, oргaнiзацiї aбо yпoвнoвaжeний ним oргaн чи фiзичнa oсoбa зoбoв’язyється виплaчyвaти прaцiвникoвi зaрoбiтнy плaтy i зaбeзпeчyвaти yмoви прaцi, нeoбхiднi для викoнaння рoбoти, пeрeдбaченi зaкoнoдaвствoм прo прaцю, кoлeктивним дoгoвoрoм i yгoдoю cтoрiн.
<br>
'''Cтoрoни трyдoвoгo дoгoвoрy :''' 1. фiзичнi oсoби (грoмaдяни, iнoзeмцi, oсoби бeз грoмaдянcтвa), в зaкoнoдaвствi вoни визнaчaються пoняттям "прaцiвник"; 2) влaсник пiдприємствa, yстaнoви, oргaнiзaцiї, yпoвнoвaжeний ним oргaн чи фiзичнa oсoбa.
<br>
'''Змiст трyдoвoгo дoгoвoрy''' – цe сyкyпнiсть прaв тa oбoв’язкiв cтoрiн трyдoвих вiднoсин. Iншими cлoвaми змiст трyдoвoгo дoгoвoрy – цe умoви, зa якими дoсягнyтo згoди мiж прaцiвникoм i прaцeдaвцeм.<br>
'''Цi умoви пoдiляються нa 2 oснoвнi грyпи: нeoбхiдні (oбoв’язкoвi) тa дoдaткoвi (фaкyльтaтивнi).'''
1) '''Нeобхiднi''' – цe yмови, бeз яких трyдoвий дoгoвiр нeмoжливий. Дo них нaлeжaть: мiсцe рoбoти, трyдoвa фyнкцiя (пoсaдa, квaлiфiкaцiя, вид викoнyвaнoї рoбoти), дaтa пoчaткy рoбoти, oплaтa прaцi.
<br>
2) '''Дoдaткoвi''' – цe грyпa yмoв, якi стaють oбoв’язкoвими лишe при включeннi їх дo трyдoвoгo дoгoвoрy. Тaким чинoм трyдoвий дoгoвiр мoже i нe мicтити дoдaткoвиx (фaкyльтивниx yмoв) Нaприклaд встaнoвлeння випрoбyвaльнoгo тeрмiнy при прийoмі нa рoбoтy, рoбoтa нa yмoвax нeпoвнoгo рoбoчoгo чaсy, пiльги i пoслyги iз coцiaльнoгo зaбeзпeчeння.

'''В зaлeжнoстi вiд cтрoку yклaдaння трyдoвих дoгoвoрiв, вoни пoдiляються нa нaстyпнi види (cт.23 КЗпП):'''
<br>
– бeзстрoкoвий, щo yклaдaється нa нeвизнaчeний cтрoк;
<br>
– cтрoкoвий, який yклaдaється нa визнaчeний cтрoк зa пoгoджeнням cтoрiн;
<br>
– нa чaс викoнaння пeвнoї рoбoти.
<br>
== Пoрядoк дiй oсoби, якщo ФOП припинив дiяльнicть, a iз нaймaними прaцiвникaми нaлeжним чинoм нe припинив трyдoвi вiднoсини тa нe зняв трyдoвий дoговiр з рeєстрацiї y цeнтрi зaйнятoстi. ==
<br>
У вiдпoвiднoсті дo Зaкoнy Укрaїни «Прo внeceння змiн дo дeякиx зaкoнoдaвчиx aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaxyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi» вiд 28 грудня 2014 рoкy № 77-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#Text, пoчинaючи з 2015 рoкy з Кoдексy зaкoнiв прo прaцю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#TextУкраїни України] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8<nowiki/>виключeнo стaттю прo здiйснeння oбoв’язкoвoї рeєстрацiї трyдoвoгo дoгoвoрy y цeнтрi зaйнятoстi. Дo 2015 рoкy рeєстрaцiя трyдoвиx дoгoвoрiв y цeнтрi зaйнятoстi бyлa oбoв’язкoвoю, тому, для нaлeжнoгo oфoрмлeння припинeння трyдoвих вiднoсин фiзичнiй oсобi пiдприємцю aбo yпoвнoвaжeнiй oсoбi нeoбхiднo звeрнyтись дo цeнтрy зaйнятoстi для зняття трyдoвoгo дoгoвoрy з рeєстрaцiї. Тaким чинoм, якщo рoбoтoдaвeць сaмoстiйнo нe звeрнeться дo цeнтрy зaйнятoстi для oфoрмлeння нaлeжним чинoм фaктy припинeння трудoвих вiднoсин, тo трyдoвi вiднoсини з прaцiвникoм нe бyдyть припиненими. Вiдoмoстi i нaдaлi бyдyть вiдoбрaжaтись y книзi рeєстрацiї трyдoвих дoгoвoрiв. Вiдпoвiднo, прaвa прaцiвникa бyдyть пoрyшeними, oскiльки цeнтр зaйнятoстi вiдмoвить тaкoмy y взяттi нa oблiк бeзрoбiтниx oсiб.
<br>
Якщo фізична особа-підприємець нe зняв з рeєстрaцiї дoгoвiр y вiдпoвiднoмy цeнтрi зaйнятoстi, тo спoчaткy нeoбхiднo звeрнyтиcь дo oстaнньoгo для oтримaння вiдмoви y взяттi нa oблiк як бeзрoбiтнoгo. Пiсля oтримaння вiдмoви з цeнтрy зaйнятocтi, ФОП змoжe зaхистити свoї зaкoннi прaвa тa iнтeрeси y сyдoвoмy пoрядкy, пoдaвши пoзoвну зaяву. Прeдмeт пoзoвy пoтрiбнo зaзнaчaти тaким чинoм: прo визнaння припинeними трудoвих вiднoсин.
<br>
Крiм дoкyмeнтiв, якi пiдтвeрджyють oсoбy, нeoбхiднo пoдaвaти кoпiї тaких дoкyмeнтiв:
трyдoвoгo дoгoвoрy, який зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi;
трyдoвoї книжки;
витягy з Єдинoгo дeржaвнoгo рeєстрy юридичниx oсiб, фiзичниx oсiб-пiдприємцiв тa грoмaдськиx фoрмyвaнь;
вiдпoвiдi цeнтрy зaйнятoстi;
дoвiдки фoрми OК-5/нaкaз прo припинeння трyдoвиx вiднoсин з рoбoтoдaвцeм тa iншi зa нaявнoстi.
<br>
У пoзoвниx вимoгax нeoбхiднo зaзначити нaстyпнe: визнaти припинeними трудoвi вiднoсини мiж вiдповiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм, якi виникли нa пiдстaвi трyдoвoгo дoгoвoрy, зaрeєстрoвaнoгo y цeнтрi зaйнятoстi тa зoбoв`язaти цeнтр зaйнятoстi зняти з рeєстрaцiї трyдoвий дoгoвiр, зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi мiж вiдпoвiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм .
<br>
Відповідно до ЦПК України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text<nowiki/>пoзoви, щo виникaють з трyдoвиx прaвoвiднoсин, мoжyть прeд’являтися тaкож зa зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння пoзивaчa. Тoбтo, прaцiвник мaє прaвo прoсити, щoб здiйcнили рoзгляд спрaви зa йoгo зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння.
<br>
Сyдoвий збiр зa пoдaння пoзoвy прo визнaння припинeними трyдoвих вiднoсин стaнoвить 0,4 рoзмiрy прoжиткoвoгo мiнiмyмy нa oднy прaцeздaтнy oсобy. Рoзмiр прoжиткoвoгo мiнiмyмy нa oднy прaцeздaтнy oсoбy iз 1 сiчня 2022 рокy стaнoвить — 2481 гривeнь. '''Тoмy, зa пoдaння пoзoвy нeoбхiднo сплaтити сyдoвий збiр y рoзмiрi 992,40 грн.'''
<br>
Якщo y Вaс бyли oфoрмлeнi трyдoвi вiднoсини з фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм дo 2015 рoкy, тo трyдoвий дoгoвiр бyв зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi. З 2015 рoкy в зaкoнoдaвствi вiдсyтнiй oбoв’язoк щoдo рeєстрaцiї трyдoвиx дoгoвoрiв. Вiдпoвiднo, для нaлeжнoгo oфoрмлeння припинeння трyдoвиx вiднoсин фiзичнiй oсoбi пiдприємцю aбo yпoвнoвaжeнiй oсoбi нeoбхiднo звeрнyтись дo цeнтрy зaйнятoстi для зняття трyдoвoгo дoгoвoрy з рeєстрaцiї. Якщo рoбoтoдaвeць сaмocтiйнo нe звeрнeться дo цeнтрy зaйнятoстi для oфoрмлeння нaлежним чинoм фaктy припинeння трyдoвиx вiднoсин, тo трyдoвi вiднoсини з прaцiвникoм не бyдyть припинeними. Якщo рoбoтoдaвeць нaлeжнo нe oфoрмив припинeння трyдoвиx вiднoсин, тo зaхистити свoї зaкoннi прaвa тa iнтeреси Ви мaєтe прaвo y сyдoвoмy пoрядкy, пoдaвши вiдпoвiднy пoзoвнy зaявy i сyдoвi витрaти в рaзi зaдoвoлeння Вaшиx пoзoвниx вимoг стягнyти з кoлишньoгo рoбoтoдaвця, зaзнaчивши прo цe y пoзoвниx вимoг.
[[Категорія:Трудове право]]

Договір міни житла

2022-06-24T06:25:24Z

Vitalii.tsymbal: Створена сторінка: == Зміст == * 1Нормативна база * Договір міни земельної...

== Зміст ==

* [[Договір міни земельної ділянки|1Нормативна база]]
* [[Договір міни земельної ділянки|2Поняття договору міни]]
* [[Договір міни земельної ділянки|3Набуття права власності на земельні ділянки]]
* [[Договір міни земельної ділянки|4Предмет договору міни]]
* [[Договір міни земельної ділянки|5Вимоги щодо укладення договору міни земельної ділянки]]
* [[Договір міни земельної ділянки|6Державне мито за нотаріальне посвідчення договору міни земельної ділянки]]

== Нормативна база[ред. | ред. код] ==

* Цивільний кодекс України
* Житловий кодекс України
* Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»
* Закон України «Про житловий, фонд соціального призначення».
* Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5

== Поняття договору міни[ред. | ред. код] ==
У відповідності до статті 715 Цивільного кодексу України за '''договором міни (бартеру)''' кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором '''може бути встановлена доплата''' за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

== Набуття права власності на житло[ред. | ред. код] ==
'''''Будівництво житла.''''' Завершення будівництвом житла і його реєстрація є однією із найпоширеніших ознак права власності й визначальним для віднесення його до об’єктів житлового права. Право власності на житло в процесі будівництва може виникати на підставі договору будівельного підряду, пайової (дольової) участі у будівництві, сумісної діяльності.

'''''Отримання безхазяйної нерухомої речі.''''' Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої ne відомий. Нерухомі безхазяйні речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Не має господаря, перш за все, майно померлих людей, у яких немає нащадків, осіб, які покинули своє життя у регресних районах України.

'''''Купівля житла'''''. Одним із найпоширеніших засобів забезпечення житлових потреб громадян є купівля житла. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

'''''Договір міни та обміну жилими приміщеннями.''''' За змістом договору міни (бартеру), визначеного у ст. 715 ЦК України, кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

'''''Договір дарування житла.''''' Право власності на жиле приміщення може виникнути на підставі договору дарування. Відповідно, до ч. 1 ст. 717 за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно житло (дарунок) у власність.

'''''Довічне утримання (догляд) та рента житла.''''' Договір довічного утримання, хоча і схожий з договором купівлі-продажу, але отримав законодавче закріплення в ЦК як самостійний вид договору, що має свої специфічні риси. Суть його не у відчуженні житла, а в наданні утримання. Договір довічного утримання є оплатним, оскільки згідно ст. 744 ЦК за договором довічного утримання одна сторона передає другій стороні у власність майно, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати утриманням та доглядом довічно. Договір з умовою довічного утримання є двостороннім, оплатним.

'''''Договір застави (іпотеки) житла.''''' Особливості укладання договорів застави житла полягають у тому, що предмет застави (квартира, будинок) залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Цей договір застави отримав назву іпотека, що є окремим видом застави, під яким розуміється застава будь-якого нерухомого майна. Стаття 572 ЦК України розкриває поняття застави. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

'''''Приватизація державного житлового фонду.''''' Приватизація державного житлового фонду ставить за мету створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення їх потреб у житлі, залучення значної кількості громадян до участі в утриманні існуючого житла. Приватизація має сприяти ефективності збереження житлового фонду.

== Предмет договору міни[ред. | ред. код] ==
За змістом договору міни (бартеру), визначеного у ст. 715 ЦК України, кожна із сторін передає інший стороні у власність один товар в обмін на інший, при цьому кожна із сторін є одночасно і продавцем і покупцем, оскільки за договором міни застосовуються правила договору купівлі-продажу.

За таким визначенням начебто не виникає суперечностей, слід зазначити, що основного різницею договору міни житла від договору купівлі-продажу житла є те, що в одному випадку сплатним еквівалентом, який надається покупцем продавцю за річ, є інша річ, а в другому випадку таким еквівалентом виступають гроші, тобто форми еквівалента відрізняються.

Як випливає зі ст. 715 ЦК України договір міни житла є двостороннім, де кожна із сторін, що бере участь у міні житла, вважається продавцем того майна, яке вона міняє, і покупцем того майна, яке вона отримує. Отримання житла в одному випадку та грошей – в іншому становить правову мету для відчужувача.

За змістом Цивільного кодексу України договір міни житла є оплатним. Хоча обмінюване жиле приміщення може бути нерівноцінним, у випадку розходження в оцінці майна, що обмінюється, сторона, що надала майно за нижчою ціною, сплачує різницю до моменту державної реєстрації, тобто до моменту переходу права власності. За змістом цивільного законодавства житло можна обміняти на інше житло або на інші рухомі та нерухомі речі, товар, а також роботи (послуги), які не мають матеріальної форми.

У той самий час термінологічно необхідно підкреслити різницю між цивільно-правовим договором міни житла і договором обміну житла в контексті житлового права. Відповідні норми Житлового кодексу УРСР та правил обміну жилих приміщень в Український PCP мають обов’язкову силу при обміні для наймачів державного та колективного житлового фонду. В юридичній літературі наголошувалося на виокремленні договору обміну як окремого виду договору.

Договори міни та обміну жилих приміщень за своєю правовою природою є схожими правовими конструкціями, різними за метою, суб’єктним складом, обсягом суб’єктивних прав і обов’язків, механізмом правового регулювання. Для обміну характерно те, що суб’єктом виступає не власник житла, а наймач – житло (квартира, будинок) державного, комунального житлового фонду чи житлово-будівельного кооперативу. Суб’єктом правовідносин при міні виступає власник майна (квартири, будинку), а правовідносини, що при цьому виникають, регулюються нормами Цивільного кодексу України. Міна приватизованих жилих приміщень, квартир у житлових і житлово-будівельних кооперативах громадянами, що повністю сплатили свої пайові внески, іншого житла, що належить на праві власності, здійснюється на підставі цивільно-правових норм.

Цивільно-правові відносини в житловій сфері характеризуються рівністю сторін, в яких самі сторони беруть на себе всі суб’єктивні права і обов’язки.

За наймачем житла у будинках державного та комунального житлового фонду загального призначення закріплено право за письмовою згодою членів сім’ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим наймачем житла у фонді загального призначення, або з власником приватного житла за письмовою згодою наймодавця. Це право можна розглядати як привілейоване, оскільки воно спрямоване на поліпшення житлових умов.

Обмін житла допускається за наявності письмової згоди власника житла. Таке право закріплене ст. 25 Закону України «Про житловий, фонд соціального призначення». Орендар житла у фонді соціального призначення має право за письмовою згодою повнолітніх членів сім’ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін житла, яке вони займають, з іншим орендарем житла фонду соціального призначення за згодою власника цього житла. Обмін між житловими фондами різних форм власності, між власниками приватного житла з наймачами, орендарями житла у житловому фонді загального призначення не допускається, тому право на обмін жилих приміщень передбачено нормами як житлового, так і цивільного права, що виникають між учасниками обміну, має обмежене застосування залежно від виду житлового фонду та його призначення.

Обмін жилими приміщеннями може проводитися без обмеження кількості учасників, крім випадків обміну частини жилого приміщення, за якого згода на обмін може бути тільки двосторонньою.

Предметом договору обміну жилих приміщень може бути окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї або кількох кімнат, одноквартирний жилий будинок.

Важливе правило житлового права полягає у тому, що частина жилого приміщення, що припадає на частку наймача або члена його сім’ї, у тому числі суміжна кімната або частина кімнати не може становити предмет договору, хоча житлове законодавство допускає таку можливість, якщо учасники обміну є родичами. Наймач або член його сім’ї вправі провести обмін частини жилої площі, що припадає на його частку, з наймачем іншого жилого приміщення за умови, що в’їжджаючий у порядку обміну вселяється як член сім’ї тих, хто залишається проживати в цьому приміщенні.

Якщо предметом договору обміну може бути окрема квартира або інше ізольоване приміщення, цивільний договір міни не визначає вимог до майна, що обмінюється. Статті 715, 716 Цивільного кодексу України не містять вказівки на особливості обміну жилих приміщень, хоча і зазначається, що законом можуть бути передбачені особливості укладання і виконання договору міни.

Виходячи з правил ст. 63 ЖК УРСР жиле приміщення, що виділяється при зміні договору найму жилого приміщення на вимогу члена сім’ї наймача (ст. 104 ЖК УРСР), не може бути меншим за рівень середньої забезпеченості жилою площею в даному населеному пункті за загальним розміром, а не за часткою жилої площі, яка припадає на кожного із членів сім’ї, що виділяються.

Потребують додаткових змін нормативні акти, що визначають право одного із співвласників міняти частку в праві спільної часткової власності. У таких випадках у інших учасників не виникає переважного права на придбання частки у праві спільної часткової власності, оскільки ст. 362 Цивільного кодексу України надає переважне право на купівлю частки у праві спільної часткової власності тільки у випадку укладання договорів купівлі-продажу та їхньої згоди на укладення договору міни. Така згода має бути необхідною у випадках, коли об’єктом часткової власності є квартира з суміжними кімнатами. Це правило повинне поширюватися на всі договори, спрямовані на передачу права власності: дарування, пожертви, ренти, довічного утримання.

З цією метою ст. 361 Цивільного кодексу України слід доповнити ч. 2 наступного змісту: «Співвласник квартири має право розпорядження своєю часткою у праві спільної часткової власності тільки за згодою інших співвласників».

Якщо між членами сім’ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен член сім’ї вправі вимагати у судовому порядку примусового обміну займаного приміщення в різних будинках чи квартирах. При вирішенні спору суд повинен встановити, чи має позивач право на обмін. А після цього він приступає до оцінки варіантів обміну, які пропонують як позивач, так і відповідач. У разі примусового обміну жилого приміщення за правилами ч. 2 ст. 116 Житлового кодексу УPCP житлові умови особи, яка систематично порушує правила співжиття, можуть бути погіршені.

Правила ст. 80 ЖК УPCP щодо примусового обміну жилого приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між членами сім’ї не поширюються на обмін жилого приміщення, що належить їм на праві приватної власності. Вони регулюють тільки правовідносини між членами сім’ї наймача жилих приміщень у державному або комунальному житловому фонді.

== Державне мито за нотаріальне посвідчення договору міни житла[ред. | ред. код] ==
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» за посвідчення договорів відчуження, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження стягується державне мито у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17 грн.

Головна сторінка

2022-06-23T11:27:15Z

Vitalii.tsymbal:

__NOTITLE__
__NOTOC__

'''<seo title="Платформа правових консультацій" metakeywords="вікілегалейд, вікілегалайд, wikilegalaid, legalaid, wiki, БПД, БВПД, БППД" metadescription="Безоплатна правова допомога, Довідково-інформаційна платформа правових консультацій, 2019" google-site-verification="google636583f0190a85bd">
</seo>'''
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; text-align: center;">
<span style="font-size: 2.2em;">'''«WikiLegalAid»'''</span>
<span style="font-size: 1.5em;">'''довідково-інформаційна платформа правових консультацій'''</span></div>
{| style="width: 100%;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ1.6.jpg|link=WikiLegalAid:Про|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ2.6.jpg|link=Громадянам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ6.5.jpg|link=Консультантам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ5.6.jpg|link=https://legalaid.gov.ua/kontakty/|x18px]]
|}
</div>Зміст

1 Нормативна база

2 Основні ознаки договору

3 Форма договору міни

4 Сторони договору міни

4.1 Права покупця (продавця):

4.2 Обов'язки продавця (покупця):

5 Зміна або розірвання договору міни

== Нормативна база ==

* Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)
* Податковий кодекс України<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 3em 0em 2em 0em; padding: 1px;">За '''договором міни''' кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність одне житло в обмін на інше майно. Договір міни спрямований на безповоротне відчуження кожною із сторін належного їй майна. Договором міни може бути встановлена доплата за житло більшої вартості, що обмінюється на житло меншої вартості. Право власності на обмінюване житло переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами договору. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання (стаття 716 ЦК України).
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .4em .8em .5em; text-align: center;">
{| style="margin: auto;"
| style="text-align:center; padding:13px;" | <span style="font-size: 1.2em;"><inputbox>
type=fulltext
break=no
searchbuttonlabel=Пошук
placeholder=Пошук консультації
</inputbox></span>
|}
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 1em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Сімейні питання4.jpg|link=Категорія:Сімейне право
Файл:Житлові питання4.jpg|link=Категорія:Житлове_право
Файл:Земельні питання4.jpg|link=Категорія:Земельне право
Файл:Трудові питання4.jpg|link=Категорія:Трудове право
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Галузь права
</gallery>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Малозабезпеченим.jpg|link=Категорія:Малозабезпечені особи
Файл:Особам з інвалідністю4.jpg|link=Категорія:Особи з інвалідністю
Файл:ВПО5.jpg|link=Категорія:Внутрішньо переміщені особи
Файл:Ветеранам війни4.jpg|link=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Категорія клієнтів
</gallery>
</div>

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ тема: Воєнний стан в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">

* [[Правовий режим воєнного стану]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються]]
* [[Національний спротив та участь у територіальній обороні]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу]]
* [[Участь цивільних осіб у захисті України]]
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Державна допомога в рамках Програми "єПідтримка"]]
* [[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану]]
* [[Відповідальність за мародерство та інші кримінальні правопорушення проти власності під час воєнного стану]]
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
* [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності]]
* [[Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]
* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
*[[Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану]]
''Більше правових консультацій у [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD категорії "Воєнний стан"]''
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Обрана консультація'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
У зв'язку з введенням воєнного стану, чимало підприємств призупинили свою діяльність. [[Оформлення та оплата простою на підприємстві|Яким чином у даному випадку оформлюється простій і чи повинен роботодавець виплачувати працівникам грошове забезпечення?]]
</div>
| style="width: 4%; text-align:center;" |
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ 10 правових консультацій'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я|Який порядок та підстави звільнення з військової служби за станом здоров'я?]]
*[[Військовий облік та бронювання військовозобов'язаних і призовників в державних установах, на підприємствах, організаціях|Хто підлягає військовому обліку та бронюванню в державних установах, підприємствах, організаціях?]]
*[[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу|Чи можлива відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу?]]
*[[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон|Чи можуть уповноважені особи обмежети громадянину України право на виїзд за кордон?]]
*[[Відповідальність за непостановку на облік у військовому комісаріаті|Яка відовідальність загрожує громадянину України за непостановку на військовий облік?]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків|Чи потрібно отримувати дозвіл від другого з батьків для виїзду дитини за кордон?]]
*[[Право на отримання дозволу на зброю|Хто та як може реалізувати свої право на зброю?]]
*[[Умови введення надзвичайного стану|Що таке надзвичайний стан та в чому його суть?]]
*[[Інвалідність та порядок її встановлення|Які існують групи інвалідності та як її встановити?]]
*[[Строки військової служби та звільнення з військової служби|Які строки проходження військової служби та підстави для звільнення з такої служби?]]
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Зміни у законодавстві'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 0.5em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
03 квітня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-20#n5 Закон України від 24 березня 2022 року № 2155-ХІ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги"], який передбачає притягнення винної особи до кримінальної відповідальності незаконне використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги.

Ознайомитись з умовами притягнення до кримінально відповідальності, а також що робити у випадку вчинення таких дій іншими особами, можна в правовій консультації: [[Відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги]].
</div>
|}

Головна сторінка

2022-06-23T11:20:28Z

Vitalii.tsymbal:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<seo title="Платформа правових консультацій" metakeywords="вікілегалейд, вікілегалайд, wikilegalaid, legalaid, wiki, БПД, БВПД, БППД" metadescription="Безоплатна правова допомога, Довідково-інформаційна платформа правових консультацій, 2019" google-site-verification="google636583f0190a85bd">
</seo>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; text-align: center;">
<span style="font-size: 2.2em;">'''«WikiLegalAid»'''</span>
<span style="font-size: 1.5em;">'''довідково-інформаційна платформа правових консультацій'''</span></div>
{| style="width: 100%;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ1.6.jpg|link=WikiLegalAid:Про|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ2.6.jpg|link=Громадянам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ6.5.jpg|link=Консультантам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ5.6.jpg|link=https://legalaid.gov.ua/kontakty/|x18px]]
|}
</div>Зміст

1 Нормативна база

2 Основні ознаки договору

3 Форма договору міни

4 Сторони договору міни

4.1 Права покупця (продавця):

4.2 Обов'язки продавця (покупця):

5 Зміна або розірвання договору міни

== Нормативна база ==

* Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)
* Податковий кодекс України<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 3em 0em 2em 0em; padding: 1px;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .4em .8em .5em; text-align: center;">
{| style="margin: auto;"
| style="text-align:center; padding:13px;" | <span style="font-size: 1.2em;"><inputbox>
type=fulltext
break=no
searchbuttonlabel=Пошук
placeholder=Пошук консультації
</inputbox></span>
|}
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 1em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Сімейні питання4.jpg|link=Категорія:Сімейне право
Файл:Житлові питання4.jpg|link=Категорія:Житлове_право
Файл:Земельні питання4.jpg|link=Категорія:Земельне право
Файл:Трудові питання4.jpg|link=Категорія:Трудове право
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Галузь права
</gallery>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Малозабезпеченим.jpg|link=Категорія:Малозабезпечені особи
Файл:Особам з інвалідністю4.jpg|link=Категорія:Особи з інвалідністю
Файл:ВПО5.jpg|link=Категорія:Внутрішньо переміщені особи
Файл:Ветеранам війни4.jpg|link=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Категорія клієнтів
</gallery>
</div>

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ тема: Воєнний стан в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">

* [[Правовий режим воєнного стану]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються]]
* [[Національний спротив та участь у територіальній обороні]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу]]
* [[Участь цивільних осіб у захисті України]]
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Державна допомога в рамках Програми "єПідтримка"]]
* [[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану]]
* [[Відповідальність за мародерство та інші кримінальні правопорушення проти власності під час воєнного стану]]
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
* [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності]]
* [[Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]
* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
*[[Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану]]
''Більше правових консультацій у [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD категорії "Воєнний стан"]''
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Обрана консультація'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
У зв'язку з введенням воєнного стану, чимало підприємств призупинили свою діяльність. [[Оформлення та оплата простою на підприємстві|Яким чином у даному випадку оформлюється простій і чи повинен роботодавець виплачувати працівникам грошове забезпечення?]]
</div>
| style="width: 4%; text-align:center;" |
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ 10 правових консультацій'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я|Який порядок та підстави звільнення з військової служби за станом здоров'я?]]
*[[Військовий облік та бронювання військовозобов'язаних і призовників в державних установах, на підприємствах, організаціях|Хто підлягає військовому обліку та бронюванню в державних установах, підприємствах, організаціях?]]
*[[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу|Чи можлива відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу?]]
*[[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон|Чи можуть уповноважені особи обмежети громадянину України право на виїзд за кордон?]]
*[[Відповідальність за непостановку на облік у військовому комісаріаті|Яка відовідальність загрожує громадянину України за непостановку на військовий облік?]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків|Чи потрібно отримувати дозвіл від другого з батьків для виїзду дитини за кордон?]]
*[[Право на отримання дозволу на зброю|Хто та як може реалізувати свої право на зброю?]]
*[[Умови введення надзвичайного стану|Що таке надзвичайний стан та в чому його суть?]]
*[[Інвалідність та порядок її встановлення|Які існують групи інвалідності та як її встановити?]]
*[[Строки військової служби та звільнення з військової служби|Які строки проходження військової служби та підстави для звільнення з такої служби?]]
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Зміни у законодавстві'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 0.5em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
03 квітня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-20#n5 Закон України від 24 березня 2022 року № 2155-ХІ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги"], який передбачає притягнення винної особи до кримінальної відповідальності незаконне використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги.

Ознайомитись з умовами притягнення до кримінально відповідальності, а також що робити у випадку вчинення таких дій іншими особами, можна в правовій консультації: [[Відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги]].
</div>
|}

Головна сторінка

2022-06-23T11:18:19Z

Vitalii.tsymbal:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<seo title="Платформа правових консультацій" metakeywords="вікілегалейд, вікілегалайд, wikilegalaid, legalaid, wiki, БПД, БВПД, БППД" metadescription="Безоплатна правова допомога, Довідково-інформаційна платформа правових консультацій, 2019" google-site-verification="google636583f0190a85bd">Зміст
1 Нормативна база
2 Основні ознаки договору
3 Форма договору міни
4 Сторони договору міни
4.1 Права покупця (продавця):
4.2 Обов'язки продавця (покупця):
5 Зміна або розірвання договору міни
</seo>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; text-align: center;">
<span style="font-size: 2.2em;">'''«WikiLegalAid»'''</span>
<span style="font-size: 1.5em;">'''довідково-інформаційна платформа правових консультацій'''</span></div>
{| style="width: 100%;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ1.6.jpg|link=WikiLegalAid:Про|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ2.6.jpg|link=Громадянам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ6.5.jpg|link=Консультантам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ5.6.jpg|link=https://legalaid.gov.ua/kontakty/|x18px]]
|}
</div>

== Нормативна база ==

* Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)
* Податковий кодекс України<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 3em 0em 2em 0em; padding: 1px;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .4em .8em .5em; text-align: center;">
{| style="margin: auto;"
| style="text-align:center; padding:13px;" | <span style="font-size: 1.2em;"><inputbox>
type=fulltext
break=no
searchbuttonlabel=Пошук
placeholder=Пошук консультації
</inputbox></span>
|}
</div>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 1em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Сімейні питання4.jpg|link=Категорія:Сімейне право
Файл:Житлові питання4.jpg|link=Категорія:Житлове_право
Файл:Земельні питання4.jpg|link=Категорія:Земельне право
Файл:Трудові питання4.jpg|link=Категорія:Трудове право
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Галузь права
</gallery>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Малозабезпеченим.jpg|link=Категорія:Малозабезпечені особи
Файл:Особам з інвалідністю4.jpg|link=Категорія:Особи з інвалідністю
Файл:ВПО5.jpg|link=Категорія:Внутрішньо переміщені особи
Файл:Ветеранам війни4.jpg|link=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Категорія клієнтів
</gallery>
</div>

{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ тема: Воєнний стан в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">

* [[Правовий режим воєнного стану]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються]]
* [[Національний спротив та участь у територіальній обороні]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу]]
* [[Участь цивільних осіб у захисті України]]
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Державна допомога в рамках Програми "єПідтримка"]]
* [[Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного часу чи надзвичайного стану]]
* [[Відповідальність за мародерство та інші кримінальні правопорушення проти власності під час воєнного стану]]
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
* [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності]]
* [[Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]
* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
*[[Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану]]
''Більше правових консультацій у [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD категорії "Воєнний стан"]''
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Обрана консультація'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
У зв'язку з введенням воєнного стану, чимало підприємств призупинили свою діяльність. [[Оформлення та оплата простою на підприємстві|Яким чином у даному випадку оформлюється простій і чи повинен роботодавець виплачувати працівникам грошове забезпечення?]]
</div>
| style="width: 4%; text-align:center;" |
| style="width: 48%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Топ 10 правових консультацій'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я|Який порядок та підстави звільнення з військової служби за станом здоров'я?]]
*[[Військовий облік та бронювання військовозобов'язаних і призовників в державних установах, на підприємствах, організаціях|Хто підлягає військовому обліку та бронюванню в державних установах, підприємствах, організаціях?]]
*[[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу|Чи можлива відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу?]]
*[[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон|Чи можуть уповноважені особи обмежети громадянину України право на виїзд за кордон?]]
*[[Відповідальність за непостановку на облік у військовому комісаріаті|Яка відовідальність загрожує громадянину України за непостановку на військовий облік?]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків|Чи потрібно отримувати дозвіл від другого з батьків для виїзду дитини за кордон?]]
*[[Право на отримання дозволу на зброю|Хто та як може реалізувати свої право на зброю?]]
*[[Умови введення надзвичайного стану|Що таке надзвичайний стан та в чому його суть?]]
*[[Інвалідність та порядок її встановлення|Які існують групи інвалідності та як її встановити?]]
*[[Строки військової служби та звільнення з військової служби|Які строки проходження військової служби та підстави для звільнення з такої служби?]]
</div>
</div>

<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
<span style="font-size: 1.1em;"> '''Зміни у законодавстві'''</span>
</div>
<div style="padding: 0.5em 0.5em 0.5em 1.3em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
03 квітня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-20#n5 Закон України від 24 березня 2022 року № 2155-ХІ "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги"], який передбачає притягнення винної особи до кримінальної відповідальності незаконне використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги.

Ознайомитись з умовами притягнення до кримінально відповідальності, а також що робити у випадку вчинення таких дій іншими особами, можна в правовій консультації: [[Відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги]].
</div>
|}

Зняття з рeєстрaцiї y цeнтрi зaйнятocтi трyдoвого дoгoвору з ФOП, який припинив свoю дiяльнicть

2022-01-20T13:21:19Z

Vitalii.tsymbal: уточнення

*
== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Кoнститyцiя Укрaїни.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кoдeкc зaкoнiв прo прaцю Укрaїни.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-19#Text Зaкoну Укрaїни «Прo внeсeння змiн дo дeяких зaкoнoдaвчих aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaхyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi» вiд 28 грyдня 2014 рoкy № 77-VIII.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Зaкoн Укрaїни «Прo сyдoвий збiр».]
== Пoняття трyдoвoгo дoгoвoрy,зміст,cтoрoни та види трудового договору. ==
'''Трyдoвим дoгoвором''' є yгoдa мiж прaцiвникoм i влacникoм пiдприємcтвa, ycтaнoви, oргaнiзaцiї aбo yпoвнoвaжeним ним oргaнoм чи фiзичнoю oсoбoю, зa якoю прaцiвник зoбoв’язyється викoнyвaти рoбoту, визнaчeнy цiєю yгoдoю, з пiдлягaнням внyтрiшньoму трyдoвoмy рoзпoрядкoвi, a влacник пiдприємствa, устaнoви, oргaнiзацiї aбо yпoвнoвaжeний ним oргaн чи фiзичнa oсoбa зoбoв’язyється виплaчyвaти прaцiвникoвi зaрoбiтнy плaтy i зaбeзпeчyвaти yмoви прaцi, нeoбхiднi для викoнaння рoбoти, пeрeдбaченi зaкoнoдaвствoм прo прaцю, кoлeктивним дoгoвoрoм i yгoдoю cтoрiн.
<br>
'''Cтoрoни трyдoвoгo дoгoвoрy :''' 1. фiзичнi oсoби (грoмaдяни, iнoзeмцi, oсoби бeз грoмaдянcтвa), в зaкoнoдaвствi вoни визнaчaються пoняттям "прaцiвник"; 2) влaсник пiдприємствa, yстaнoви, oргaнiзaцiї, yпoвнoвaжeний ним oргaн чи фiзичнa oсoбa.
<br>
'''Змiст трyдoвoгo дoгoвoрy''' – цe сyкyпнiсть прaв тa oбoв’язкiв cтoрiн трyдoвих вiднoсин. Iншими cлoвaми змiст трyдoвoгo дoгoвoрy – цe умoви, зa якими дoсягнyтo згoди мiж прaцiвникoм i прaцeдaвцeм.<br>
'''Цi умoви пoдiляються нa 2 oснoвнi грyпи: нeoбхiдні (oбoв’язкoвi) тa дoдaткoвi (фaкyльтaтивнi).'''
1) '''Нeобхiднi''' – цe yмови, бeз яких трyдoвий дoгoвiр нeмoжливий. Дo них нaлeжaть: мiсцe рoбoти, трyдoвa фyнкцiя (пoсaдa, квaлiфiкaцiя, вид викoнyвaнoї рoбoти), дaтa пoчaткy рoбoти, oплaтa прaцi.
<br>
2) '''Дoдaткoвi''' – цe грyпa yмoв, якi стaють oбoв’язкoвими лишe при включeннi їх дo трyдoвoгo дoгoвoрy. Тaким чинoм трyдoвий дoгoвiр мoже i нe мicтити дoдaткoвиx (фaкyльтивниx yмoв) Нaприклaд встaнoвлeння випрoбyвaльнoгo тeрмiнy при прийoмі нa рoбoтy, рoбoтa нa yмoвax нeпoвнoгo рoбoчoгo чaсy, пiльги i пoслyги iз coцiaльнoгo зaбeзпeчeння.

'''В зaлeжнoстi вiд cтрoку yклaдaння трyдoвих дoгoвoрiв, вoни пoдiляються нa нaстyпнi види (cт.23 КЗпП):'''
<br>
– бeзстрoкoвий, щo yклaдaється нa нeвизнaчeний cтрoк;
<br>
– cтрoкoвий, який yклaдaється нa визнaчeний cтрoк зa пoгoджeнням cтoрiн;
<br>
– нa чaс викoнaння пeвнoї рoбoти.
<br>
== Пoрядoк дiй oсoби, якщo ФOП припинив дiяльнicть, a iз нaймaними прaцiвникaми нaлeжним чинoм нe припинив трyдoвi вiднoсини тa нe зняв трyдoвий дoговiр з рeєстрацiї y цeнтрi зaйнятoстi. ==
<br>
У вiдпoвiднoсті дo Зaкoнy Укрaїни «Прo внeceння змiн дo дeякиx зaкoнoдaвчиx aктiв Укрaїни щoдo рeфoрмyвaння зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoцiaльнoгo cтрaxyвaння тa лeгaлiзaцiї фoндy oплaти прaцi» вiд 28 грудня 2014 рoкy № 77-VIII, пoчинaючи з 2015 рoкy з Кoдексy зaкoнiв прo прaцю України виключeнo стaттю прo здiйснeння oбoв’язкoвoї рeєстрацiї трyдoвoгo дoгoвoрy y цeнтрi зaйнятoстi. Дo 2015 рoкy рeєстрaцiя трyдoвиx дoгoвoрiв y цeнтрi зaйнятoстi бyлa oбoв’язкoвoю, тому, для нaлeжнoгo oфoрмлeння припинeння трyдoвих вiднoсин фiзичнiй oсобi пiдприємцю aбo yпoвнoвaжeнiй oсoбi нeoбхiднo звeрнyтись дo цeнтрy зaйнятoстi для зняття трyдoвoгo дoгoвoрy з рeєстрaцiї. Тaким чинoм, якщo рoбoтoдaвeць сaмoстiйнo нe звeрнeться дo цeнтрy зaйнятoстi для oфoрмлeння нaлeжним чинoм фaктy припинeння трудoвих вiднoсин, тo трyдoвi вiднoсини з прaцiвникoм нe бyдyть припиненими. Вiдoмoстi i нaдaлi бyдyть вiдoбрaжaтись y книзi рeєстрацiї трyдoвих дoгoвoрiв. Вiдпoвiднo, прaвa прaцiвникa бyдyть пoрyшeними, oскiльки цeнтр зaйнятoстi вiдмoвить тaкoмy y взяттi нa oблiк бeзрoбiтниx oсiб.
<br>
Якщo фізична особа-підприємець нe зняв з рeєстрaцiї дoгoвiр y вiдпoвiднoмy цeнтрi зaйнятoстi, тo спoчaткy нeoбхiднo звeрнyтиcь дo oстaнньoгo для oтримaння вiдмoви y взяттi нa oблiк як бeзрoбiтнoгo. Пiсля oтримaння вiдмoви з цeнтрy зaйнятocтi, ФОП змoжe зaхистити свoї зaкoннi прaвa тa iнтeрeси y сyдoвoмy пoрядкy, пoдaвши пoзoвну зaяву. Прeдмeт пoзoвy пoтрiбнo зaзнaчaти тaким чинoм: прo визнaння припинeними трудoвих вiднoсин.
<br>
Крiм дoкyмeнтiв, якi пiдтвeрджyють oсoбy, нeoбхiднo пoдaвaти кoпiї тaких дoкyмeнтiв:
трyдoвoгo дoгoвoрy, який зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi;
трyдoвoї книжки;
витягy з Єдинoгo дeржaвнoгo рeєстрy юридичниx oсiб, фiзичниx oсiб-пiдприємцiв тa грoмaдськиx фoрмyвaнь;
вiдпoвiдi цeнтрy зaйнятoстi;
дoвiдки фoрми OК-5/нaкaз прo припинeння трyдoвиx вiднoсин з рoбoтoдaвцeм тa iншi зa нaявнoстi.
<br>
У пoзoвниx вимoгax нeoбхiднo зaзначити нaстyпнe: визнaти припинeними трудoвi вiднoсини мiж вiдповiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм, якi виникли нa пiдстaвi трyдoвoгo дoгoвoрy, зaрeєстрoвaнoгo y цeнтрi зaйнятoстi тa зoбoв`язaти цeнтр зaйнятoстi зняти з рeєстрaцiї трyдoвий дoгoвiр, зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi мiж вiдпoвiдним прaцiвникoм тa фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм .
<br>
Відповідно до ЦПК України пoзoви, щo виникaють з трyдoвиx прaвoвiднoсин, мoжyть прeд’являтися тaкож зa зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння пoзивaчa. Тoбтo, прaцiвник мaє прaвo прoсити, щoб здiйcнили рoзгляд спрaви зa йoгo зaрeєстрoвaним мiсцeм прoживaння чи пeрeбyвaння.
<br>
Сyдoвий збiр зa пoдaння пoзoвy прo визнaння припинeними трyдoвих вiднoсин стaнoвить 0,4 рoзмiрy прoжиткoвoгo мiнiмyмy нa oднy прaцeздaтнy oсобy. Рoзмiр прoжиткoвoгo мiнiмyмy нa oднy прaцeздaтнy oсoбy iз 1 сiчня 2022 рокy стaнoвить — 2481 гривeнь. '''Тoмy, зa пoдaння пoзoвy нeoбхiднo сплaтити сyдoвий збiр y рoзмiрi 992,40 грн.'''
<br>
Якщo y Вaс бyли oфoрмлeнi трyдoвi вiднoсини з фiзичнoю oсoбoю пiдприємцeм дo 2015 рoкy, тo трyдoвий дoгoвiр бyв зaрeєстрoвaний y цeнтрi зaйнятoстi. З 2015 рoкy в зaкoнoдaвствi вiдсyтнiй oбoв’язoк щoдo рeєстрaцiї трyдoвиx дoгoвoрiв. Вiдпoвiднo, для нaлeжнoгo oфoрмлeння припинeння трyдoвиx вiднoсин фiзичнiй oсoбi пiдприємцю aбo yпoвнoвaжeнiй oсoбi нeoбхiднo звeрнyтись дo цeнтрy зaйнятoстi для зняття трyдoвoгo дoгoвoрy з рeєстрaцiї. Якщo рoбoтoдaвeць сaмocтiйнo нe звeрнeться дo цeнтрy зaйнятoстi для oфoрмлeння нaлежним чинoм фaктy припинeння трyдoвиx вiднoсин, тo трyдoвi вiднoсини з прaцiвникoм не бyдyть припинeними. Якщo рoбoтoдaвeць нaлeжнo нe oфoрмив припинeння трyдoвиx вiднoсин, тo зaхистити свoї зaкoннi прaвa тa iнтeреси Ви мaєтe прaвo y сyдoвoмy пoрядкy, пoдaвши вiдпoвiднy пoзoвнy зaявy i сyдoвi витрaти в рaзi зaдoвoлeння Вaшиx пoзoвниx вимoг стягнyти з кoлишньoгo рoбoтoдaвця, зaзнaчивши прo цe y пoзoвниx вимoг.
[[Категорія:Трудове право]]

Підтвердження стажу, набутого за кордоном

2021-09-28T12:03:16Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_107 Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_004 Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_142 Угода про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_161 Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 05.09.2013р.]

== Чи можна підтвердити стаж, набутий за кордоном? ==
[[Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування|Страховий стаж]] — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До цього стажу зараховується час офіційного працевлаштування, періоди відпусток, декретних відпусток в зв’язку із вагітністю та пологами, відпусток для догляду за дитиною, період перебування на обліку в центрі зайнятості, а також роботи за кордоном.

Статтею 24 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] вказується, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог вищезгаданого Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 "Про пенсійне забезпечення"] у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила призначення пенсії, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

'''Тобто міжнародні договори є частиною українського законодавства, тому зараховується стаж роботи в державах, з якими Україна уклала міжнародні договори про соціальне забезпечення.'''

== З якими державами укладено міжнародні договори про соціальне забезпечення? ==
Якщо людина прагне проживати та отримувати пенсію в Україні, то потрібно дізнатися, чи укладені Україною договори з державою, в якій є намір працювати.

Державою [https://www.pfu.gov.ua/dokumenty/zakonodavstvo-pro-diyalnist/mizhnarodni-ugody/ '''Україна укладенні міжнародні договори в галузі соціального та, зокрема, пенсійного забезпечення із такими державами'''] з такими державами як : Азербайджан, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Королівство Іспанія, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Португалія, Російська Федерація, Словаччина, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Чехія.

Між Україною та такими країнами як: Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан - зарахування стажу роботи базується на <u>територіальному принципі</u>, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач. Ці відносини врегульовуються на підставі багатосторонньої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_107 Угоди про гарантії прав – громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року]. При цьому у разі переїзду пенсіонера переказ пенсії за новим місцем проживання не здійснюється і взаєморозрахунки між державами не проводяться. Також врегулювання пенсійного забезпечення між державами-учасницями може здійснювати на підставі двосторонніх угод.

Крім двосторінніх Угод про соціальне забезпечення, між Україною та іншими державами можуть укладатися додаткові тимчасові Угоди, як-от [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643_004 Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.], в статті 3 якої закріплено, що: "При призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюється спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін".

<u>На пропорційному принципі</u> базуються договори із Латвією, Литвою, Іспанією, Естонією, Словаччиною, Чехією, Болгарією, Португалією, Польщею. За цими договорами кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на її території і в випадку переїзду особи, якій призначена пенсія, на постійне проживання до цих держав ПФУ продовжує переказувати призначену в Україні пенсію за новим місцем проживання пенсіонера у доларах США або євро або навпаки - при переїзді в Україну інша договірна сторона продовжуватиме виплачувати пенсію пропорційно до набутого стажу.

== Підстави для підтвердження стажу ==
<u>В Україні зарахування страхового стажу, набутого за кордоном - в державах, з якими укладено двосторонні Угоди за пропорційним принципом, відбувається на підставі формулярів про підтвердження наявного стажу, які видає інша сторона Угоди.</u> Документи про стаж, видані установами, організаціями за місцям працевлаштування на території іншої держави без підтверджуючого формуляру не є підставою для зарахування страхового стажу.

Особа - громадянин України, що досягла [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсійного віку]], згідно законодавствазаконодавства країни, на території якої набуто стаж, для підтвердження цього стажу звертається до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання з заявою, документами, що посвідчують особу, про підтвердження стажу роботи на території іншої держави та іншими документами, в залежності від країни, де особа працювала. Пенсійний фонд допомагає громадянам шляхом заповнення "формулярів зв'язку" та надсиланням до компетентного органу відповідної держави, який вивчає подані документи та, при погодженні питання, призначає пропорційну набутому стажу частку пенсії і здійснює її виплати через банківську установу.

Частина 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_161 "Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення"], яка набула чинності для України 01.01.2014р., встановлює положення щодо різних видів допомоги: при безробітті, у випадку хвороби та материнства та призначенні пенсій. Зокрема, й у випадках, якщо страховий стаж менший, ніж 12 місяців:

"Якщо страховий стаж, набутий відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони менший, ніж 12 місяців, і на підставі цього стажу зацікавлена особа не набуває права на пенсію відповідно до цього законодавства, то компетентна установа цієї Договірної Сторони не призначає пенсію.

Не порушуючи положення пункту 1, страховий стаж менший ніж 12 місяців, набутий відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін, враховуються компетентною установою тієї Договірної Сторони, в якій при підсумовуванні цього стажу виникає право на пенсію".

<u>Якщо, наприклад, при підсумуванні страхового стажу в громадянина виникає право на пенсію за українським законодавством, то стаж менший, ніж 12 місяців, який набутий в Польщі, буде врахований органами Пенсійного фонду України.</u>

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Трудове право]]

Договір ренти

2021-06-30T09:33:15Z

Vitalii.tsymbal: внесення змін по тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]

== Поняття договору ренти ==
<big>'''''Договір ренти'''''</big> - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі (стаття 731 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але вищезазначена стаття передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно. Так, за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). <br /><u>Майном</u> як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою їхньої ідентифікації (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

'''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести [[Проведення оцінки майна та майнових прав|експертну грошову оцінку землі]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду земель»]).

'''Розмір і форма рентних платежів:''' визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.<br />Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, які за своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором.

Якщо одержувач ренти передав у власність платника ренти грошову суму, розмір ренти встановлюється <u>у розмірі облікової ставки Національного банку України</u>, якщо більший розмір не встановлений договором ренти (частина друга статті 737 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

'''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.<br />У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|договір купівлі-продажу]], якщо майно передається безоплатно – положення про [[договір дарування]] (частина друга статті 734 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).

Рента виплачується <u>після закінчення кожного календарного кварталу</u>, якщо інше не встановлено договором ренти (стаття 738 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br />Особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання зі сторони платника щодо виплати ренти.

== Сторони договору ==
Сторонами договору ренти є одержувач і платник ренти. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності.
{| class="wikitable"
|+
!Сторона договору
!Хто може бути стороною договору
!Права сторін
!Обов'язки сторін
|-
|Одержувач
|Фізична або юридична особа, що відчужує майно під виплату ренти
| - вимагати від платника ренти сплати передбачених договором платежів;
- давати згоду на відчуження майна, отриманого платником ренти за договором до його припинення;

- вимагати виконання інших зобов'язань від платника ренти згідно з законом і умовами договору
| -------
|-
|Платник
|Фізична або юридична особа, щопридбає у власність майно і виплачує ренту
| ------
| - сплачувати передбачені договором ренти платежі на користь одержувача ренти;
- не відчужувати отримане майно без згоди одержувача ренти до припинення договору
|}

== Форма укладання договору ==
Договір ренти обов'язково укладається у <u>письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню</u> (зразки [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM договору безстрокової ренти] та [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 182, 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України].

== Відповідальність за прострочення виплати ренти ==
За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' (стаття 736 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]).<br />У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою статті 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України].

== Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==
Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти (стаття 739 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України]). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.<br />Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.
Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору.

== Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==
Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема статтею 740 Цивільного кодексу України, або договором.

Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.

У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.

Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.

Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то згідно з частиною першою статті 742 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти, тобто діє загальне правило, встановлене статтею 323 Цивільного кодексу України. Дана норма носить імперативний характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.

== Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==
Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:
# якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.
На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, частини два та три статті 714 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2793 ЦК України] встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.

== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==
'''Безстрокова рента:''' ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.

'''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.

[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх

2020-07-15T16:57:16Z

Vitalii.tsymbal: Створена сторінка: == Нормативна база: == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] * [https://zak...

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211#Text Мінімальні стандартні правила Організації Об'єднаних Націй, які стосуються відправлення правосуддя по відношенню до неповнолітніх ("Пекінські правила")]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадські і політичні права]

== Загальна характеристика ==
Особливості проваджень щодо неповнолітніх у кримінальному процесі визначено положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text ч. 4 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], згідно з якою “стосовно неповнолітніх процес повинен бути таким, щоб враховувались їх вік і бажаність сприяння їх перевихованню”.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211#Text Мінімальні стандартні правила ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх (“Пекінські правила”, 1985 р.)] спрямовують на те, щоб кримінальні провадження щодо неповнолітніх здійснювались швидко і без будь-яких затримок; вимагають, щоб особи, які ведуть ці провадження, мали відповідну кваліфікацію; наказують поважати право неповнолітнього на конфіденційність, щоб уникнути заподіяння шкоди через непотрібну гласність; передбачають можливість закриття провадження за нереабілітуючими підставами для того, щоб обмежити негативні наслідки судового розгляду і вироку; рекомендують при виборі запобіжних заходів враховувати тяжкість, мотиви, причини вчинення злочину та особливості підлітка і виходити при цьому з принципу “мінімальної достатності”. Правила рекомендують створення спеціалізованих судів у справах неповнолітніх.

Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text гл. 38 КПК України].

=== При провадженні досудового розслідування та при судовому провадженні щодо неповнолітніх, крім обставин, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 91 КПК України], необхідно з'ясувати обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 485 КПК України], зокрема: ===
* повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;
* ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
* умови життя та виховання неповнолітнього;
* наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх враховує вікові, інтелектуальні, психологічні й інші особливості цих осіб, відсутність у них життєвого досвіду, певне обмеження загальної громадянської дієздатності і матеріальної відповідальності та ін. Крім того, беручи до уваги специфіку відповідальності суб’єктів, законом передбачені додаткові гарантії встановлення істини, охорони прав і законних інтересів неповнолітніх, попереджувального впливу судочинства.

В провадженні щодо неповнолітніх обов'язково беруть участь батьки або інші законні представники неповнолітнього в кримінальному провадженні за участю неповнолітнього підозрюваного або обвинуваченого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 488 КПК України)], а також представник служби у справах дітей і кримінальної поліції у справах дітей.

До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 176 КПК], може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 493 КПК України]). До того ж, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 492 КПК України] передбачає специфіку застосування таких запобіжних заходів, як затримання та тримання під вартою.

При постановленні вироку, крім питань, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 368 КПК України], суд зобов'язаний врахувати норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст.ст. 498-502 КПК України], які присвячені застосуванню примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності. До того ж, КПК України передбачає спеціальну підставу для закриття кримінального провадження судом - у зв’язку із застосуванням примусових заходів виховного характеру, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст.105 КК України] КПК України).

== Судова практика ==
'''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/69990427 Краснокутський районний суд Харківської області справа № 627/401/17 від 26.10.2017]'''
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]

Файл:Судова практика.docx

2020-07-15T16:29:37Z

Vitalii.tsymbal:

Судова практика

Договір у сфері надання готельних послуг

2020-03-28T10:15:40Z

Vitalii.tsymbal: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [https://zakon.rada.gov.ua/l...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про туризм»]
* [https://dnaop.com/html/29636/doc-%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3_4268_2003 ДСТУ 4268:2003]

== Загальна інформація ==
Відповідно до ст. 22 Закону України “ Про туризм”, за договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення) зобов'язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню (ночівлі) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов'язується сплатити за ці послуги встановлену плату.

Згідно Національного стандарту України ДСТУ 4268:2003 “ Послуги туристичні. Засоби розміщування “, засоби розміщування — це будь-які об'єкти, в яких регулярно або час від часу надають послуги розміщення для ночівлі, в тому числі орендовані засоби розміщуванн, неосновне власне житло тощо.

Відповідно до ст. 22 З.У. “Про туризм” до послуг, пов'язаних з тимчасовим розміщенням, належать послуги з обслуговування жилого приміщення (номера), харчування (ресторанного обслуговування), із збереження майна і багажу проживаючого, а також інші послуги, надані залежно від категорії готелю.

До відносин за договором на готельне обслуговування застосовуються норми цивільного законодавства(ст. 633, 638), цей Закон, законодавство з питань захисту прав споживачів та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до них. Цей Закон застосовується при наданні готельного обслуговування в мотелях, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, а також інших місцях, призначених для розміщення громадян.

Готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення, зобов'язаний до укладення договору надати необхідну і достовірну інформацію про послуги з готельного обслуговування, їх види і особливості, про порядок і терміни оплати послуг готелю та надати проживаючому на його прохання інші пов'язані із договором і відповідним готельним обслуговуванням відомості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством про захист прав споживачів.

== Форма договору ==
Договір на готельне обслуговування укладається як шляхом укладення письмового договору, так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка. У разі прийняття заявки договір на готельне обслуговування вважається укладеним з моменту отримання підтвердження готелю про прийняття замовлення та вказівки можливого початку надання готельного обслуговування з визначеного часу.

При цьому за своєю суттю подання заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи іншого зв'язку та підтвердження виконавця про прийняття замовлення є також вчиненням його у письмовій формі. Такий висновок можна зробити зі змісту ст. 207 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі , якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

В ст. 9 Міжнародної готельної конвенції щодо укладання контрактів власниками готелей та турагентами визначено, що початком укладення готельного контракту визначається направлення турагентом на адресу власника готелю запиту на бронювання готельних послуг.

Виходячи із буквального змісту наведеного, під бронюванням розуміється не що інше, як процес замовлення замовником готельних послуг, тобто процедура укладення договору.

== Відповідальність сторін ==
Згідно ст. 22 З.У. “Про туризм” відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю чи майну проживаючого, визначається відповідно до цивільного законодавства, якщо договором на готельне обслуговування не передбачена підвищена відповідальність готелю.

Права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором (турагентом) та готелем чи іншим суб'єктом, що надає послуги з розміщення, визначаються загальними положеннями про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними та цим Законом.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
{{DEFAULTSORT:Договір у сфері надання готельних послуг}}

Файл:Договір у сфері надання готельних послуг.odt

2020-03-26T14:04:24Z

Vitalii.tsymbal:

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2020-03-20T11:20:47Z

Vitalii.tsymbal: актуальний судовий збір

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99]

== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.<br>
'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.<br>

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.<br>
'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 420 грн. 40 копійок (станом на 01 січня 2020 року).

== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР затверджених Постановою від 11 грудня 1984 р. N 470] ) житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).

== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Метрологічний нагляд

2018-11-16T09:45:08Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2735-17 Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18 Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-19 Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2736-17 Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".]
== Поняття метрологічного нагляду та види метрологічного нагляду ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18 ст.20 Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність»], <big>'''метрологічним наглядом'''</big> є діяльність, яка провадиться у сфері законодавчо регульованої метрології з метою перевірки додержання суб’єктами господарювання вимог цього Закону, технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності.<br />

'''Видами метрологічного нагляду є:'''<br />

* державний ринковий нагляд за відповідністю законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів;<br />
* метрологічний нагляд за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;<br />
* метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках.<br />
Метрологічний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду;<br />
=== Державний ринковий нагляд за відповідністю законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів ===
Державний ринковий нагляд за відповідністю законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2735-17 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"] <br />

'''Державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд)''' - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.<br />

У відповідності до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2735-17 ч.1 ст.4 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"], метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні '''становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.'''
==== Права суб'єктів господарювання ====
'''Суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:'''
* вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;
* перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;
* одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів
* бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;
* одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і органів доходів і зборів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;
* вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України;
* оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, органів доходів і зборів та їх посадових осіб;
* звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;
* вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2736-17 Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".]<br />
==== Обов’язки суб’єктів господарювання ====

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2735-17 Стаття 8 Закону "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"] передбачає, що суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.<br />

Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:<br />

* будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;
* будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.<br />

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.<br />
=== Метрологічний нагляд за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації ===

Під час метрологічного нагляду за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, у суб’єктів господарювання проводиться перевірка щодо:
* стану та дотримання правил застосування засобів вимірювальної техніки;
* додержання вимог до періодичної повірки засобів вимірювальної техніки;
* застосування дозволених одиниць вимірювання під час експлуатації засобів вимірювальної техніки.<br />

Метрологічний нагляд за законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, здійснюється шляхом проведення перевірок відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"] <br />

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.<br />

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу '''не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу'''
Однією з підстав здійснення позапланової перевірки є ''звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення'', що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16 (абзац 4 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]<br />

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати '''десяти робочих днів''', а щодо суб'єктів малого підприємництва - '''двох робочих днів.'''<br />
=== Метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках ===
Метрологічному нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках підлягають готові упаковки будь-якого виду під час фасування і продажу товару в разі, коли вміст таких упаковок не може бути змінений без їх розкривання чи деформування, а кількість товару зазначена в одиницях маси, об’єму або іншої фізичної величини.<br />

На упаковці фасованого товару повинна бути зазначена номінальна кількість товару в одиницях маси, об’єму або іншої фізичної величини, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, а у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, - також інша інформація згідно з метрологічними вимогами до відповідних фасованих товарів.<br />

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-17 '''Метрологічні вимоги до фасованих товарів'''] , у тому числі вимоги до відхилень кількості фасованих товарів в упаковках від номінального значення, встановлюються технічними регламентами або іншими нормативно-правовими актами.<br />

Метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках здійснюється шляхом проведення перевірок відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]<br />
== Права та обов’язки державних інспекторів з метрологічного нагляду ==
Державні інспектори з метрологічного нагляду, якими є уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду (далі - державні інспектори), під час виконання своїх обов’язків '''мають право''':
* відповідно до вимог законодавства та за умови пред’явлення службового посвідчення відвідувати суб’єктів господарювання з додержанням встановлених у них порядку і режиму роботи;<br />

* за згодою суб’єктів господарювання, що перевіряються, використовувати під час проведення перевірки їх технічні засоби та залучати до перевірок їх працівників;<br />

* одержувати необхідні відомості та матеріали з метрологічної діяльності;<br />

* складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері метрології та метрологічної діяльності;<br />

* видавати приписи про усунення порушення метрологічних вимог;<br />

* вносити пропозиції щодо передачі до правоохоронних органів матеріалів про порушення метрологічних вимог.<br />

Справи про адміністративні правопорушення у сфері метрології та метрологічної діяльності розглядаються керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, його заступниками та іншими уповноваженими керівником посадовими особами за місцезнаходженням цього органу.<br />

Державні інспектори зобов’язані здійснювати метрологічний нагляд з додержанням вимог цього Закону, технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності.<br />

Права та обов’язки державних інспекторів у межах здійснення державного ринкового нагляду за відповідністю законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2735-17 Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"]<br />
== Відносини державних інспекторів з правоохоронними органами ==

Працівники правоохоронних органів повинні надавати допомогу державним інспекторам у виконанні ними службових обов’язків та припиняти незаконні дії осіб, які перешкоджають виконанню обов’язків, покладених на державних інспекторів.

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2018-11-16T09:34:10Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України “Про охорону земель”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
== Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
<br />
Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
<br />
Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 статтею 122 Земельного кодексу України].
== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===
'''Перший етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає необхідність розроблення та погодження проекту відведення земельних ділянок. <br />У разі зміни цільового призначення земельних ділянок ''державної або комунальної власності'' користувачі або зацікавлені особи мають звернутися до органу виконавчої влади або місцевої державної адміністрації за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо її відведення.<br />
У разі зміни цільового призначення земельних ділянок ''приватної власності'' власнику не потрібно отримувати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки - він сам на власний ризик замовляє цей проект. Якщо цей проект рада чи орган виконавчої влади не затверджує і зміна цільового призначення не відбувається, то чинне законодавство жодним чином не врегульовує відшкодування витрачених коштів на виготовлення проекту.<br />
Особливості зміни цільового призначення земельних ділянок при створенні об'єктів природоохоронного призначення викладено у розділі VII "Порядок створення й оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду" [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".]
<br />
Зміна цільового призначення земельних ділянок при створенні об'єктів історико-культурного призначення визначена п. 14 ст. 5 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закону України "Про охорону культурної спадщини"], що відносить "визначення меж територій пам'яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць" до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та інші норми названого закону, які визначають компетенцію щодо оголошення об'єктами історико-культурного призначення (ст. ст. 4, 5, 31, 33).<br />
Відповідно до статті 50 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* ''завдання на розроблення проекту землеустрою'';
* ''пояснювальну записку'';
* ''копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення земельної ділянки земель державної чи комунальної власності)'';
* ''рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (для державних чи комунальних земель);''
* ''копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);''
* ''розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);''
* ''розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);''
* ''перелік обмежень у використанні земельних ділянок;''
* ''кадастровий план земельної ділянки;''
* ''матеріали погодження проекту землеустрою.''
Порядок погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначає [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page8 стаття 186-1 Земельного кодексу України].<br />Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:<br />
* законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
* документації із землеустрою або містобудівної документації.<br />
З 1 січня 2013 року набрала чинності частина четверта статті 24 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.<br />
У деяких випадках, передбачених статтею 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»], проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення має бути поданий на обов'язкову державну експертизу. У цьому випадку погоджений проект подається замовником або розробником до Держземагентства України, чи його територіального органу для здійснення такої експертизи.<br />
Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
'''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:<br />
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;<br />
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br />
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.<br />
У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.<br />
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться (ч.3 ст. 20 Земельного кодексу України):
* щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;
* щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.<br />
Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
'''Третій етап''' законодавство передбачає лише для випадків, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, Верховна Рада України погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення.
Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):
* чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;
* лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;
* темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;
* бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;
* коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі;
* ґрунти Закарпаття.<br />
Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.<br />
Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.
=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.
<br />
До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.
<br />
Дана послуга надається безкоштовно!
<br />
Подана Вами заява на протязі 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.
<br />
Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельного кодексу України], є підставою для:
* ''визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;''
* ''визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;''''
*'' відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* ''притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.''

[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Соціальна та професійна адаптація ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени їх сімей, та інших осіб

2018-11-15T14:23:01Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативно правова база ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ]

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1197-18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» ]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 Закон України "Про освіту" ]

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про професійно-технічну освіту" ]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту" ]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закон України "Про професійний розвиток працівників"]

==
== Організація соціальної та професійної адаптації учасників АТО ==
==
Соціальна та професійна адаптація учасників антитерористичної операції охоплює всіх учасників АТО (працюючих, непрацюючих, безробітних, військовослужбовців, працівників усіх силових структур, тощо), яким встановлено один із таких статусів:
- учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту]»;
- інваліда війни відповідно до пунктів 1 та 11-14 частини другої статті 7 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;- учасника війни відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].
Реалізація заходів з соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції здійснюється з дотриманням норм законів України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 «Про освіту»], «[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Про професійно-технічну освіту]», «[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Про вищу освіту]», «[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Про зайнятість населення]», «[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1197-18 Про здійснення державних закупівель]», «[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Про професійний розвиток працівників]» та інших нормативно-правових актів з питань державних закупівель, зайнятості, освіти та реабілітації.
'''Професійна адаптація''' – залежно від професії – це спеціалізоване удосконалення наявних професійних знань, умінь і навичок або оволодіння новими та подальше успішне працевлаштування.
Відбір закладів на організацію професійного навчання здійснюється з дотриманням норм Закону України «Про здійснення державних закупівель».

'''Договори на професійне навчання''', перепідготовку кадрів та /або підвищення кваліфікації учасників АТО органи соціального захисту населення укладають з урахуванням вимог частини 5 статті 61 Закону України «[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Про освіту]».
Для укладання договору про надання послуг з професійного навчання підприємства, установи, організації різних форм власності подають:
копію дозвільного документа на право здійснення освітньої діяльності за відповідним напрямом;
кошторис витрат на професійне навчання для прогнозованої кількості слухачів за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), складений згідно із законодавством (з урахуванням положень спільного наказу МОН, Мінекономрозвитку та Мінфіна від 23.07.2010 № 736/902/758).
== Соціальна адаптація ==
Соціальна адаптація колишніх військовослужбовців передбачає:
- працевлаштування колишніх військовослужбовців, які не потребують перепідготовки за новими спеціальностями;
- перепідготовку колишніх військовослужбовців за цивільними спеціальностями і їх працевлаштування;
- співпрацю з громадськими організаціями та фондами, які займаються питаннями соціальної адаптації військовослужбовців.

Після успішного завершення повного курсу навчання учасники АТО отримують документи державного зразка, а після підвищення кваліфікації на курсах цільового призначення учасники АТО отримують посвідчення встановленого зразка.
== Документи для отримання послуг соціальної та професійної адаптації ==
Для отримання послуг соціальної та професійної адаптації особа повинна мати посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни або учасника війни) та документ, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Таким документом може бути один із нижчезазначених (оригінал або його копія)
– наказ Антитерористичного центру при Службі безпеки України або інший документ, який підтверджує залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
– довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, згідно з додатком до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413;
– рішення відомчої (міжвідомчої) комісії про встановлення особі статусу учасника бойових дій, як такій, що захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2018-11-13T09:32:29Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України « Про гуманітарну допомогу »]

== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''''Особою, з інвалідністю''''' є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню
Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.
Допомога подається за рахунок коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу.
Державна соціальна допомога на догляд <u>призначається</u>:
# '''Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності;
# '''особам з інвалідністю I групи''';
# '''особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду''';
# '''особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду'''

== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Особам з інвалідністю і дитина з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8 технічні та інші засоби реабілітації] (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.
особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів. Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.
Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.
Особам з інвалідністю по слуху надаються послуги із сурдоперекладу та сурдотехніка.
Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інваліднісю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.<br />
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.
Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків] їх вартості. <br />
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. <br />
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.

== Безоплатний проїзд осіб з інвалідністю ==
Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину інваліда (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі).<br />
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністюа або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня. <br />
Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування. Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах.<br />
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інваліднісю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія: Пільга на безоплатне забезпечення автомобілем]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Міністерства]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Звільнення з роботи працівника у разі встановлення його невідповідності займаній посаді

2018-11-13T09:28:07Z

Vitalii.tsymbal:

==Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян”]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основи законодавства України про охорону здоров'я]

==Поняття "Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі"==
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом з їх ініціативи у випадках, перелік яких є вичерпним. Зокрема, у разі встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято на підставі пункту 2 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]. <br />
'''''Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі''''' - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров’я. При цьому кодексом законів про працю не передбачено, яким чином повинна бути виявлена та засвідчена невідповідність стану здоров’я працівника виконуваній роботі.Тому у разі звільнення з цих підстав, з метою недопущення порушення трудових прав працівників, слід звернути увагу на наявність таких обов’язкових передумов:<br />
1) виявлення невідповідності стану здоров’я працівника виконуваній роботі, тобто наявність протипоказань продовженню роботи в існуючих умовах праці в період дії трудового договору;<br />
2) наявність медичного висновку, що підтверджує стан здоров’я працівника;<br />
3) існування спеціальних вимог до стану здоров’я працівника при виконанні певної роботи чи зайнятті посади;<br />
4) письмова відмова працівника від переведення на іншу роботу. <br />
Виявлена невідповідність займаній посаді за станом здоров’я полягає в тому що: працівник за станом здоров’я не може впоратися з трудовими обов’язками (при цьому відсутня провина працівника в неналежному виконанні обов’язків), або продовження даної роботи протипоказано працівникові за станом здоров’я (відповідно до карти умов праці на робочому місці) та створює загрозу його життю й здоров’ю, або через стан здоров’я подальше виконання працівником трудових обов’язків створює небезпеку для членів трудового колективу, або громадян, яких обслуговує працівник і це перешкоджає подальшому продовженню роботи.<br />
==Медична експертизи з тимчасової втрати працездатності==
Відповідно до статті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ законодавства України про охорону здоров'я] громадяни можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров’я до професійної або іншої діяльності, пов’язаної з підвищеною небезпекою для оточуючих, а також з виконанням певних державних функцій. Згідно з частиною 3 статті 69 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ законодавства України про охорону здоров'я], під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв’язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім’ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв’язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.<br />
Отже, на етапі медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється лише наявність чи відсутність тимчасової непрацездатності у працівника та надається висновок щодо його тимчасового переведення на іншу (легшу) роботу.<br />
Пунктом 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317] визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.<br />
Тому підставою для звільнення за пунктом 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] є або фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов'язки або стійке порушення функцій організму, визнання працівника інвалідом та наявність протипоказань щодо продовження ним трудової діяльності, підтверджені довідкою медико-соціальної експертної комісії. Інші медичні документи, що свідчать про неможливість виконувати роботу за станом здоров’я, без встановлення групи інвалідності, зумовленої стійким порушенням функцій організму не можуть бути підставою для звільнення за пунктом 2 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України].<br />
Отже, висновок лікарсько-консультативної комісії чи лікаря про необхідність тимчасового переведення на іншу роботу не є документом, на підставі якого можна звільняти працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі чи займаній посаді за станом здоров’я. За наявності такого медичного висновку у роботодавця виникає обов'язок перевести працівника, за його згодою, на легшу роботу стаття 170 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]. Залишати працівника працювати у попередніх умовах праці неможна, у зв’язку з тим, що це може спричинити погіршення стану здоров’я. Заяви працівників, яким за медичним висновком протипоказана виконувана робота, про залишення їх на попередній роботі на власний ризик, не мають юридичної сили.<br />
Відповідно до медичного висновку продовження даної роботи (в наявних умовах праці) протипоказане працівникові за станом здоров’я і створює загрозу для його життя і здоров’я (при цьому не має значення, справляється працівник з роботою чи ні).<br />
Звільнення допускається тільки у випадку, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, не протипоказану за станом здоров’я. Таке переведення оформлюється наказом (розпорядженням) із урахуванням положень частини 1 статті 32, частини 1 статті 114 і частини 2 статті 170 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України].<br />
Оскільки звільнення на підставі пункту 2 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] належить до випадків розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця або уповноваженого ним органу воно допускається лише за наявності попередньої згоди первинної профспілкової організації членом якої є працівник.

==Куди звернутись==
Не погоджуючись з прийнятим стосовно себе рішенням про звільнення працівник вправі звернутись з мотивованою заявою до власника або уповноваженого ним органу з проханням скасувати наказ та поновити працівника на роботі.
Мотивована заява про скасування наказу та поновлення на роботі на ім'я власника або уповноваженого ним органу.

==Вартість==
Така заява не оплачується.

==Строки розгляду питання==
Відповідно до ст.17, 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заява може бути подана до власника або уповноваженого ним органу протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів [ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про звернення громадян”].

==Підстави для відмови==
Підстави для відмови в скасуванні наказу передбачити неможливо, однак у будь-якому випадку це не є перешкодою для вирішення спору у судовому порядку.

==Позасудовий порядок==
Позасудовий порядок вирішення спору можливий виключно як добровільне скасування наказу про звільнення.

==Судовий порядок==
Відповідно до ст.233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] звільнений працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Згідно зі ст.234 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] у разі пропуску з поважних причин строків звернення до суду, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page7 Кодексу законів про працю України].
==Куди звернутися==
Відповідно до ч.1 ст.110 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 Цивільного процесуального кодексу України] позов подається до загального суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У разі, якщо спір про поновлення на роботі стосується публічної служби, то позивач відповідно до п.1 частини 2 ст.17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодексу адміністративного судочинства України] повинен звертатись до окружного адміністративного суду за місцем проживання. <br />
Якщо ж позивач поновлюється на службі в органах місцевого самоврядування, позов відповідно до п.1 частини 1 ст.18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодексу адміністративного судочинства України] подає позов до місцевого загального суду за своїм місцем реєстрації.<br />
Відповідно до п.1 частини 1 ст.5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]позивачу у справах про поновлення на роботі від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

[[Категорія: Індивідуальні трудові спори]]

Розрахунок платіжними картками

2018-11-13T08:50:47Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг]»
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0220-1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13]
* [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html Лист ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-05 Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22]

== Поняття платіжної картки ==
'''Платіжні картки''' — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під '''платіжною системою''' розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:
*- емітенти (організації, що випустили картки);
*- еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);
*- розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ. НБУ веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків – емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами – резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки.
Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної сумі на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-файлу. Стоп-файл – це файл, до якого заноситься інформація про втрачені чи викрадені картки.
#За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:
*- отримання готівки через банкомати;
*- отримання відповіді на запит про стан рахунку;
*- переказ коштів з одного рахунку на інший;
*- отримання виписки з поточного рахунку;
*- оплата мобільного зв’язку;
*- отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.

=== Пластикові картки класифікують за багатьма ознаками: ===

* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);
* за видом здійснюваних розрахунків:
* дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);
- кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);
* за характером використання:
- власну картку, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;
- корпоративну картку (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);
* за часом використання (строкові та безстрокові);
* за технічними параметрами:
*- картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);
*- картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.

== Розрахунок платіжною карткою ==

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
*Крім того, ст. 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр Закону] визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
*Розрахунок платіжною карткою за товар чи послугу вже став звичною справою. Як у сфері торгівлі здійснюються розрахунки через платіжні термінали і як це впливає на облік суб’єкта господарювання — продавця товарів Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали. Під терміном «платіжний термінал» розуміють електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 акону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346)]. Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).
*РРО дозволяється не використовувати: фізособам — платникам єдиного податку першої групи; фізособам — платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.; у випадках, перелічених у статті 9 Закону про РРО (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу). При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови КМУ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878]. Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств. Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
*'''Еквайринг''' — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі. Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором. Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі. За договором еквайрингу до кола обов’язків банка-еквайєра зазвичай входить навчання працівників суб’єкта господарювання технологій проведення та оформлення операцій із використанням платіжних терміналів, виконання техобслуговування, ремонту, заміни несправного обладнання тощо. За цей комплекс послуг банки отримують плату, розмір якої, як правило, обчислюють у відсотках суми проведених операцій. Розмір плати за розрахункове обслуговування, яку торговець сплачує еквайєру, встановлюють у договорі еквайрингу. Свого часу НБУ рекомендував комерційним банкам встановлювати комісійну винагороду за обслуговування торговців, які провадять господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у розмірі, що не перевищує 2% суми вартості товарів (послуг), проданих (наданих) із застосуванням спеціальних платіжних засобів.

== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення № 705]. Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Інформація щодо операцій, здійснених із застосуванням платіжних терміналів, може бути передана еквайєру в процесі авторизації або збережена в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайєру в узгоджені строки. Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток за допомогою імпринтерів, мають оформлюватися сліпом, форму якого визначає платіжна система. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають містити такі обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дату і час здійснення операції; суму та валюту операції; суму комісійної винагороди; реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі. Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0220-16 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13] (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (за наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

== Облік виручки, отриманої через термінал ==
Суми безготівкових коштів, отриманих за продані товари (послуги), на підставі первинних документів (копій квитанцій, сліпів) оприбутковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Інкасація цих документів у банку-еквайєра відображається за дебетом субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з кредитом субрахунку 331. Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» належить до адміністративних витрат. Тому суму комісійної винагороди, яку утримує банк-еквайєр, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Особливостей для відображення в обліку собівартості реалізованих товарів немає. Для цього користуються звичайним записом: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» із кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».

=== Оподаткування виручки ===
Об’єкт оподаткування податком на прибуток нині визначають за правилами бухгалтерського обліку на основі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК]). При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці для цього випадку розділом ІІІ ПК не передбачене. Податкові накладні за щоденними підсумками операцій складають у разі постачання товарів неплатникові ПДВ Щодо ПДВ у пункті 187.5 ПК визначено, що в разі постачання товарів (послуг) із використанням банківських карток датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає факт постачання покупцеві платником податку товарів (послуг) і яка відображена у податковій накладній, або дата оформлення квитанції термінала чи сліпа, залежно від того, яка подія відбулася раніше. Нагадаємо, що у разі постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ, розрахунки за які провадять через РРО або через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), дозволяється складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Причому платник ПДВ може прийняти рішення складати одну підсумкову податкову накладну за щоденним підсумком операцій із постачання товарів, здійснених через усі касові апарати цього платника. У верхній лівій частині податкової накладної, яку складають за щоденними підсумками операцій, роблять відповідну позначку «×» і записують тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний ІПН «100000000000». Розрахунок платіжною карткою та порядок проведення розрахунків через платіжний термінал та обліку виручки розглянемо на Прикладі 1. Приклад 1. Відображення в обліку операцій з продажу товарів з використанням платіжного термінала Торговельне підприємство провадить розрахункові операції як у готівковій, так і безготівковій формі через платіжний термінал із застосуванням платіжних карток. Сума виручки від реалізації товарів становить: за готівку — 7200 грн., у т. ч. ПДВ — 1200 грн.; через платіжний термінал — 36 000 грн., у т. ч. ПДВ — 6000 грн. Вартість послуг банку згідно з договором еквайрингу встановлено у розмірі 2% вартості товарів, за які було проведено розрахунки через платіжний термінал, — 720 грн. (36 000 грн. × 2%).

== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023). У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві.

=== Спосіб повернення коштів ===
На жаль, питання способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки, залишається дискусійним. Так, у статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі. Доповнює цю норму вимога пункту 2.9 глави 2 розділу IX Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620. У ньому сказано, що повернення коштів за повернений товар торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами. Податківці вважають, що, коли товар оплачено у безготівковій формі, повертати кошти теж належить у безготівковій формі через установу банку. Такий висновок викладено в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР (категорія 109.02). Як аргумент фахівці ДФС наводять норми статей 2, 3 Закону про РРО, а також пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. У згаданому пункті визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону про РРО є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону про РРО розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

=== Документальне оформлення ===
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 13 видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК». * Роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15. Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547), який набрав чинності з 26.07.2016. Порівняно зі старим Порядком, затвердженим наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417, нові правила щодо повернення коштів не зазнали змін.
#У разі видачі коштів покупцеві заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно» Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, окрім друкування видаткового чека, має скласти акт про видачу коштів.
#В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; *відомості про товар; *суму виданих коштів; *номер, *дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (п. 8 Порядку № 547). #Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій.

=== Облік повернення товару ===
Повернення товару, оплаченого через термінал платіжною карткою, відображають в обліку продавця шляхом зменшення доходу від реалізації проведенням: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції із кредитом субрахунку 301 «Каса» (якщо кошти повертають із каси торговельного підприємства) або 311 (якщо кошти перераховують із банківського рахунку торговельного підприємства на платіжну картку покупця). Коригування собівартості реалізованих товарів під час їх повернення, а також коригування податкових зобов’язань з ПДВ здійснюють методом «сторно».
Відображення в обліку операції з повернення коштів покупцеві Покупець (фізособа — неплатник ПДВ) повернув продавцеві (торговельному підприємству) неякісний товар, за який здійснено розрахунок платіжною карткою. Вартість товару — 3000 грн., у т. ч. ПДВ — 500 грн.
На підставі видаткового чека та акта про видачу коштів продавець повернув покупцеві кошти за товар, перерахувавши їх із власного банківського рахунку на платіжну картку покупця. Коригування податкових зобов’язань з ПДВ проведено на підставі розрахунку коригування, складеного до підсумкової податкової накладної та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) продавцем.

== Відповідальність продавця ==
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ДФС), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Держспоживінспекція). Це передбачено пунктом 14.19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону № 2346]. За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від '''100 до 200 нмдг''', а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг).<br />
Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (ч. 12 ст. 23 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону № 1023]).

[[Категорія: Банківське право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Фінансове право]]

Право власності на нерухомість, як об’єкт інвестування

2018-11-09T13:45:57Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України ]<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України "Про основи містобудування" ]<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України "Про архітектурну діяльність" ]<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1560-12 Закон України "Про інвестиційну діяльність" ]<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" ]<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0582-01 Наказ Держбуду України від 24.05.2001 р. № 127 ]

== '''Поняття суб'єкта та об'єкта інвестування''' ==
'''''Інвестори''''' — суб'єкти підприємницької діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Права у всіх інвесторів, незалежно від форм власності, однакові, і розміщення інвестицій у будь-які об'єкти є їх невід'ємним правом, яке охороняється законом. Інвестор визначає цілі, напрямки та обсяги інвестицій і залучає до їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі й шляхом організації конкурсів і торгів.<br />
'''''Об'єктами інвестиційної діяльності''''' можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
== '''Порядок реєстрації права власності на об'єкт інвестування''' ==
* Державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, проводиться за заявою власника такого майна або за умови уповноваження власником такого майна на підставі договору - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень].<br />
* Реєстрації підлягають права власності лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим органом, який проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Тож об'єкт інвестицій потрібно ввести в експлуатацію. Технічну інвентаризацію виконує за власний кошт Забудовник на підставі Інструкції про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0582-01 наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. №127.] Для цього Забудовник звертається до БТІ з проханням провести технічну інвентаризацію. Працівники БТІ зобов'язані провести таку інвентаризацію протягом одного місяця з дати звернення. На підставі результатів технічної інвентаризації на кожен відокремлений об'єкт інвестицій мають бути виписані технічні паспорти і заведені інвентаризаційні справи. В архітектурному паспорті міститься інформація про Забудовника, архітектора — автора проекту та інших розробників проекту, підрядника, місце та термін зберігання проектної документації, а також основні характеристики об'єкта архітектури та гарантійні зобов'язання виконавців проектних і будівельних робіт. Крім того, зазначаються особливі умови експлуатації об'єкта архітектури, а також його окремі елементи (деталі фасадів, інтер'єри, благоустрій, наявність творів монументального та декоративного мистецтва тощо), що не підлягають змінам без згоди архітектора — автора проекту та органу містобудування та архітектури, а за відсутності архітектора — автора проекту — органу містобудування та архітектури.<br />
* Об'єкти, будівництво яких уже закінчене, підлягають прийманню в експлуатацію згідно зі ст. 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закону України "Про основи містобудування"].<br />
* ''Експлуатація об'єктів, не прийнятих у встановленому законодавством порядку, забороняється.'' Процедура приймання в експлуатацію полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.<br />
* '''Надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”].<br />
* Далі Забудовник може оформлювати право власності на підставі отриманих технічних паспортів. Це здійснюється місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Нормативними документами органів місцевого самоврядування встановлено перелік документів, які повинні надати як Забудовник, так і Інвестор, для розгляду питання про реєстрацію права власності. Для цього Забудовник передає до відповідного виконкому місцевої ради пакет документів, пов'язаних з проведенням будівництва, а також перелік інвесторів і приміщень, що повинні їм належати в новозбудованому об'єкті. На підставі наданих документів на ім'я відповідних інвесторів видаються свідоцтва про право власності на конкретні приміщення в об'єкті.
Надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється:<br />
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;<br />
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;<br />
Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів;<br />'''<br />
* Останній етап реєстрації права власності Інвестором — це державна реєстрація права власності згідно з виданим органом місцевого самоврядування свідоцтвом про право власності. Реєстратор після прийняття рішення про внесення запису до реєстру прав власності на нерухоме майно робить відмітку на правовстановлюючому документі і надає витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа. Відтак Інвестор стає повноправним власником нерухомого майна.

== '''Особливості державної реєстрації нерухомого майна, прийнятого в експлуатацію''' ==

У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом з метою забезпечення державної реєстрації права власності кожного окремого власника нерухомого майна можуть бути подані для долучення до Державного реєстру прав:
* '''''документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна)'';'''<br />
* ''''затверджений особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва об’єкта нерухомого майна, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу'''';<br />
* '''''д''''''окумент, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об’єкт нерухомого майна)'''''.<br />
Для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються:<br />
# Документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об’єкта інвестування.<br />
# Передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).<br />
У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об’єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об’єкта інвестування.<br />
У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об’єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснилося закріплення відповідного об’єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).<br />
У разі придбання майнових прав на об’єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об’єкта будівництва, є:<br />
# ''''договір купівлі-продажу майнових прав'''';<br />
# ''''технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо)''.<br />
У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов’язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та подаються завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії:<br />
# ''документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна)'';<br />
# ''документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об’єкт нерухомого майна)''''.<br />
Для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, подаються:
документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об’єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).<br />
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.<br />
Для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу подаються:
довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;
технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).
У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов’язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та подаються завірені відповідним кооперативом копії:<br />
# ''документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна)'';<br />
# ''документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об’єкт нерухомого майна)''.<br />
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.<br />
Відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не зазначаються, а завірені кооперативом копії документів, передбачені цим пунктом, не подаються у разі, коли таким кооперативом подано зазначені відомості та документи для долучення їх до Державного реєстру прав.<br />
Для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

== '''Підстави для відмови у прийнятті докуменів''' ==

У прийнятті документів може бути відмовлено виключно у разі, коли у Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані речові права на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна.<br />
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.<br />
Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник.

[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]

Робота у вихідний день. Компенсація за роботу у вихідний день

2018-11-08T12:44:22Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативно-правова база. ==

*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про умови праці тимчасових робітників і службовців" від 24.09.1974р. N 311-09 (із змінами)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 р. N 9]

== Загальні положення про вихідний день ==
'''Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку.''' Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП) при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 2 статті 67 КЗпП] загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли з вихідним днем збігається святковий або неробочий день, перелік яких вказано в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 73 КЗпП], вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

== Специфіка роботи у вихідні дні ==
Згідно частини [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 1 статті 71 КЗпП] робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 КЗпП), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено. Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частині 2 статті 71 КЗпП]:
* для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
* для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
* для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
* для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

== Компенсація за роботу у вихідні дні ==
[[Файл:26198020 1551110468338636 7572265495581850294 o.jpg|міні|Компенсація за роботу у вихідний день (графіка)]]
Стаття 72 КЗпП регулює питання компенсації працівникам за їх роботу у вихідний день. Так, відповідно до вказаної статті робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 107 КЗпП] у подвійному розмірі:
* відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
* працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
* працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
За роботу у вихідні дні тимчасовим працівникам, що уклали трудовий договір на термін не більше шести днів, інші дні відпочинку не надаються, а оплата провадиться в одинарному розмірі. Зазначене передбачено пунктом 9 Указу Президії Верховної Ради СРСР [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974 р. N 311-09 (із змінами)].Вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується.
'''Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 221 КЗпП], це – комісії по трудових спорах та районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди.'''

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Договір ренти

2018-11-08T12:31:07Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]

== Поняття договору ренти ==
<big>''''''Договір ренти''''''</big> - це домовленість сторін, згідно з якою одна сторона (''''одержувач ренти'''') передає другій стороні (''''платникові ренти'''') у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

== Сторони договору ==
Сторонами договору ренти є одержувач і платник ренти. Як одержувачами, так і платниками ренти можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи в межах їх цивільної праводієздатності. Платником ренти також може бути й держава в особі відповідних фінансових органів, наприклад, казни або фонду державного майна. <br />

'''''Одержувач ренти''''' - це, як правило, особа, що відчужує майно у власність платника ренти взамін на виплату ренти. Одержувачем ренти також може бути й третя особа (вигодонабувач - бенефіціарій), на користь якої відчужувачем майна встановлено таке право вимоги ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 636 ЦК України]). З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони, якщо інше не передбачено договором, законом або іншими правовими актами не можуть розірвати або змінити укладений договір ренти без згоди третьої особи. <br />

Одержувачем ренти може бути будь-який правоздатний суб’єкт, у тому числі й громадянин іншої держави й особа без громадянства. Головне, щоб за ними національним і українським цивільним законодавством визнавалася цивільна правосуб’єктність у відповідній сфері майнового обороту. Видається, що можна навіть бути обмеженим у дієздатності й при цьому бути одержувачем ренти, оскільки для того, щоб скористатись правом на ренту, достатньо однієї правоздатності . <br />

Одержувачем ренти може бути будь-яка юридична особа, яка здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині. Головна вимога при цьому, щоб діяльність юридичних осіб не суперечила чинному законодавству.Одержувачем ренти може бути навіть та юридична особа, якій її уставом або положенням про неї взагалі заборонено відчужувати майно. Таку ренту на її користь може бути встановлено іншим відчужувачем майна шляхом укладення договору ренти на користь третьої особи . <br />

'''''Платник ренти''''' - це особа, яка в обмін на одержане майно зобов’язана виплачувати ренту одержувачу ренти. Його особисте ставлення до переданого майна як до своєї власності покладає на нього обов’язок по виплаті ренти. Отже, платник ренти - це, як правило, власник майна, переданого під виплату ренти. Він має абсолютні правомочності власника, що обтяжені періодичним обов’язком виплати ренти. <br />

Платником ренти не може бути фізична особа, яка в законному порядку визнана обмеженою в дієздатності або позбавлена дієздатності взагалі. У такому випадку одержувач ренти вправі вимагати припинення договору ренти шляхом його розірвання, так зазначає [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 3 ст. 740 ЦК України]. Припинений договір ренти може бути відновлено тільки за умови відміни спірного рішення суду або винесення нового рішення про скасування обмеження дієздатності. Після винесення судом рішення про обмеження чи позбавлення фізичної особи в дієздатності вона знову вправі укладати договір ренти. Отже, платником ренти може бути будь-яка фізична особа, що досягла віку 14 років і не обмежена або не позбавлена дієздатності[1].
Платниками ренти серед юридичних осіб можуть бути ті організації, які вправі від свого імені й на умовах самостійної майнової відповідальності набувати майно за договором ренти взамін на виплату ренти. Перш за все- це комерційні юридичні особи й, разом із тим, це некомерційні юридичні особи. <br />

Платником ренти також може бути юридична особа, єдиним власником якої є держава або одна фізична особа. У всіх випадках юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе цивільні обов'язки за договором ренти через свої органи, які діють відповідно до закону або установчих документів, якщо іншого не встановлено законом[17;11]. <br />

Фізичні та юридичні особи вправі вільно обирати різновид договору ренти, у якому вони бажають взяти участь, за умови, що особливості їх індивідуального й правового статусу дозволяють це робити. Так, наприклад, у строковому договорі довічної ренти одержувачем ренти може бути тільки фізична особа. Участь юридичних осіб у тому чи іншому різновиді договору ренти залежить від їх праводієздатності. <br />

== Істотні умови договору ==
'''Предмет:''' не вилучене із цивільного обороту майно (рухоме та нерухоме). <br />
<u>Майном</u> як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Під виплату ренти можлива передача нерухомого майна, майнових прав, інформації, результатів діяльності надання послуг тощо. Сторони в договорі повинні зазначити майно, що передається під виплату ренти, із зазначенням характеристик та ознак з метою ідентифікації (стаття 190 Цивільного кодексу України). <br />

'''Ціна:''' для встановлення необхідно попередньо провести оцінку вартості майна, що передається під виплату ренти (наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка, необхідно провести експертну грошову оцінку землі відповідно до Закону України «Про оренду земель»).<br />

'''Розмір і форма рентних платежів:''' визначаються на розсуд сторін і не залежить від вартості переданого майна.<br />
Договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, які за своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів може передбачати надання утримання в натурі. Розмір ренти встановлюється договором. Мінімальним розміром рентних платежів у договорі ренти грошових сум є облікова ставка Національного банку України. <br />

'''Строк виплати ренти:''' може бути встановлений обов'язок платника виплачувати ренту ''протягом встановленого строку'' або ''безстроково''.<br />
У випадку, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%E2%80%93_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83 договір купівлі-продажу], якщо майно передається безоплатно – положення про [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F договір дарування].<br />
Особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його після отримання згоди одержувача ренти, а одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов'язання з боку платника по виплаті ренти.

== Форма укладання договору ==
Договір ренти обов'язково укладається у <u>письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню</u> (зразки [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluTEVuU1BiYnFXcGM договору безстрокової ренти] та [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucm9KMVdqZDlYSkE договору ренти за плату]). Крім того, договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає державній реєстрації у зв'язку з тим, що правочини, пов'язані з відчуженням нерухомого майна, підлягають обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 182, 210 Цивільного кодексу України.

== Відповідальність за прострочення виплати ренти ==
За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти ''проценти'' (стаття 736 Цивільного кодексу України).<br />
У випадку, якщо сторони договору ренти не визначили розмір процентів, які підлягають сплаті за прострочення виплати ренти, для боржника наступає відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

== Право платника безстрокової ренти на відмову від договору ренти ==
Платник безстрокової ренти має право відмовитися від договору ренти (стаття 739 Цивільного кодексу України). Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Договором ренти можуть бути встановлені умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору ренти. Договір ренти припиняється ''після спливу трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти письмової відмови'' платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.<br />
Сторони договору ренти залишають за собою право встановити умови, відповідно до яких платник безстрокової ренти має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язання.
Зобов'язання з виплати ренти може бути припинене у випадку досягнення сторонами договору згоди про розірвання договору.

== Право одержувача безстрокової ренти на розірвання договору ренти ==
Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти у разі, якщо:<br />
1) платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на один рік;<br />
2) платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти;<br />
3) платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором (неплатоспроможність боржника або наявність обставин, які явно свідчать про неможливість виплати ним ренти у розмірі і в строки, що встановлені договором, як правило, повинні бути встановлені рішенням суду).<br />
Перелік підстав, що дають право одержувачу ренти розірвати договір ренти в односторонньому порядку, носить <u>не виключний характер</u> і може бути розширений угодою сторін. Зокрема, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.

== Розрахунки між сторонами у разі розірвання договору ==
Розрахунки за договором ренти у випадку його розірвання здійснюються наступним чином:<br />
# якщо договором ренти ''не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти'', розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''безоплатно'', у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.
# якщо майно було передано у власність платника ренти ''за плату'', одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.
На практиці встановлюються правила про викупну ціну ренти, яку сторони повинні самостійно визначити у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, частини два та три статті 714 Цивільного кодексу України встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти.

== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти ==
'''Безстрокова рента:'''ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник рента. Водночас, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.<br />

'''Строкова рента:''' при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого під виплату ренти на певний строк, платник ренти не звільняється від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.

[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2018-11-07T12:15:48Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12 лютого 2015 року № 191-VIII]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 року N 742-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр” 7 липня 2011 року № 3613-VI]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» 1 липня 2004 року № 1952-IV]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року N 1378-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового договору оренди землі» від 3 березня 2004 р. № 220]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
* [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/42F78B0BAAD38DCAC2257B7C0044DC05 Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Офіційний веб-сайт Верховного суду України]<br />

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==

Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою.<br />

Згідно ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»], '''''''договір оренди землі''''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.<br />
Порядок укладання договору оренди землі визначено ст. 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.<br />

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.<br />

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.<br />

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.<br />

Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).<br />

Відповідно до ст. 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
# Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
# Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
# Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
# Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
# Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
# Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.<br />

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br />

Згідно ст. 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК УКраїни].<br />

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.<br />

У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.<br />
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).<br />

Статтею 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачені правові наслідки недійсності правочину, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.<br />

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами які існують на момент відшкодування.<br />

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.<br />

Правові наслідки передбачені вище застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.<br />

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.<br />
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.<br />

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.<br />

Також ст. 217 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.<br />

Згідно статті 234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.<br />

Згідно статті 235 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.<br />
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />

== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==

Згідно з ч. 1 ст. 638 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.<br />

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.<br />

За змістом ч. 2 ст. 792 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.<br />

'''Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є''':<br />

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).<br />

Слід звернути увагу, що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.<br />

- строк дії договору;<br />

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.<br />

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.<br />

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін (ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»]).<br />

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт «у» пункту 3 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]).<br />

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.<br />

Відповідно до ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%E7%E5%EC%E5%EB%FC%ED Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.<br />
<br />

==Судова практика з розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними (нікчемними)==

=== Різниця термінів “недійсність” і “нікчемність” правочину ===

Термін «нікчемність правочину», передбачений Цивільним кодексом України, до прийняття цього Кодексу у вітчизняному законодавстві не вживався. Відповідно до ч. 2 ст. 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.<br />

Судам потрібно мати на увазі, що з огляду на ч. 2 ст. 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК України та іншими законодавчими актами, повинні мати імперативний характер. Тому за такими вимогами є неприпустимим укладення мирових угод як таких, що суперечать законодавству.<br />

При розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в цьому кодексі немає спеціальної підстави (норми) для цього.<br />

Визнання правочину недійсним пов’язане з анулюванням майнових наслідків його вчинення і встановленням наслідків, передбачених законом. Тому належне вирішення цього питання має велике значення не тільки для учасників таких правовідносин, а й для третіх осіб.<br />

Норма ч. 1 ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] є загальною. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] вона застосовується, якщо законом не встановлено особливі умови застосування наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.<br />

Згідно зі статтями 215 і 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], суди вправі з дотриманням правил підсудності розглядати позови: <br />
* про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; <br />
* про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності.<br />

Звернутися з вимогою про встановлення нікчемності правочину позивач вправі, якщо є спір про наявність або відсутність такого факту. Звернення окремо з такою вимогою, без застосування наслідків недійсності правочину, є правом позивача, тому у випадку пред’явлення такого факту вона підлягає розгляду, власне кажучи, з констатацією в резолютивній частині рішення факту нікчемності правочину, або відмови в цьому.<br />

Разом з тим, якщо позивач не заявляв окремо вимогу про встановлення нікчемності правочину, а посилається на її нікчемність при обґрунтуванні іншої пред’явленої вимоги, суди не вправі посилатися на відсутність рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинні дати оцінку таким доводам позивача в мотивувальній частині рішення або ухвалити додаткове рішення.<br />

Стосовно положення ч. 2 ст. 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] про те, що суд не вимагає визнання правочину недійсним, якщо його недійсність встановлена законом, необхідно зазначити, що така потреба може виникнути у разі, коли: сторони виконали певні умови нікчемного правочину, який нотаріально посвідчений; він порушує права третіх осіб; він зареєстрований у державних органах тощо. У таких випадках рішенням суду, який лише констатує недійсність правочину, можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов’язано державні органи скасувати його реєстрацію тощо.<br />

Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов’язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. <br />

Потрібно враховувати, що наслідком визнання правочину недійсним не може бути його розірвання. Застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину можливе лише за наявності рішення про визнання такого правочину недійсним.<br />

=== Порушення права позивача ===

Значну частину справ, що розглядають суди загальної юрисдикції, становлять справи у сфері орендних відносин, зокрема спори щодо визнання договорів оренди недійсними. Попри існування досить широкої законодавчої бази з вказаної категорії спорів, у правозастосовчій діяльності виникає чимало питань: <br />
* з якого моменту договір оренди слід вважати недійсним; <br />
* чи може визнаватися недійсним договір, який розірвано; <br />
* хто може звертатися до суду з відповідними позовами тощо?<br />

Про окремі аспекти судової практики, в питанні недійсності договорів оренди земельної ділянки, добре описується в статті Ніни Кучерук, «Jurimex, ЮК» яка опублікована в професійному юридичному виданні «Юридична газета» від 1 квітня 2016 року. А саме: необхідною умовою для звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного договору оренди недійсним є порушення вказаним правочином прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача. При цьому на сторони правочину вказані вимоги поширюються так само, як і на інших заінтересованих осіб, про що наголошується й у рішеннях Верховного Суду України.<br />

Так, у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54300969 постанові від 09.12.2015 р. у справі № 6-849цс15], у якій позивачем виступала сторона правочину, Верховний Суд України зазначає, що суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача та, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні. Суд вищої інстанції звертає увагу, що у справі про визнання недійсним договору оренди землі, з підстав відсутності у ньому істотних умов, суд має установити, чи дійсно порушуються права орендодавця, у зв’язку з відсутністю у договорі оренди таких умов, визначити істотність цих умов, а також з’ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.<br />

Найбільш складно у таких спорах довести (встановити) порушення прав інших заінтересованих осіб, що не є сторонами оспорюваного правочину. Як свідчить судова практика, у спорах про визнання недійсними договорів оренди суди встановлюють порушення переважних прав орендарів, корпоративних прав учасників господарського товариства тощо. Так, у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078534 постанові від 01.07.2015 р. у справі №3-327гс15] Верховний Суд України визнав можливим оспорення акціонером (учасником) господарського товариства договору оренди, вчиненого цим товариством, якщо відповідні позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав такого учасника (акціонера). У цій справі Верховний Суд України підтримав позицію попередніх судових інстанцій, які вбачали порушення оскаржуваним правочином корпоративних прав позивача як учасника з часткою 70% статутного капіталу щодо управління справами товариства та розподілу прибутку від господарської діяльності товариства.<br />

=== Предмет оспорювання ===

За чинним законодавством України недійсним може бути визнано договір, який містить усі істотні умови (укладений правочин). Винятки з цього правила становлять підписані до 05.04.2015 р. договори оренди землі, які за відсутності істотної умови можуть визнаватися недійсними, згідно зі ст. 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»] у відповідній редакції.<br />

Поряд з цим Верховний Суд України висуває додаткові вимоги до предмета оспорювання. Так, за позицією вказаного судового органу, недійсним може бути визнаний не лише укладений договір оренди, але й чинний (не розірваний тощо) на момент розгляду справи. Такий висновок випливає з [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46803652 постанови від 01.07.2015 р. у справі №3-195гс15], у якій Верховний Суд України вказує про відсутність підстав для визнання недійсним на майбутнє договору оренди, оскільки останній було розірвано сторонами.<br />

Тобто, якщо враховувати вказані висновки, незаконний договір оренди не завжди може бути визнано недійсним, навіть за наявності усіх передбачених законом підстав недійсності оспорюваного правочину. Така позиція викликає чимало питань, адже за законодавством України недійсним визнається правочин з підстав недодержання певних вимог на момент його вчинення. Подальше розірвання договору оренди на факт наявності (відсутності) таких підстав не впливає та чинності правочину у період з його укладення до розірвання не усуває, а отже, не може перешкоджати визнанню недійсним договору, який суперечить законодавству. Вочевидь, у протилежному випадку такий підхід призведе до «узаконення» протягом певного періоду неправомірних договорів, що у правовій державі є недопустимим.<br />

=== Момент недійсності ===

Неоднозначно у правозастосовчій діяльності вирішується питання щодо визначення моменту, з якого договір оренди слід вважати недійсним. На законодавчому рівні це питання регулюється ч. 1 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], відповідно до якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Незважаючи на те, що законодавець чітко визначає момент недійсності правочинів і не встановлює будь-яких особливостей, залежно від їх виду, у судовій практиці сформувалось декілька діаметрально протилежних підходів щодо визначення моменту недійсності договорів оренди.<br />

Так, у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/51990009 постанові від 29.09.2015 р. у справі №925/2375/14] Вищий господарський суд України дійшов висновку про визнання недійсним договору оренди з моменту його вчинення, зазначивши, що приписи ч. 1 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] щодо моменту недійсності правочину (будь-якого: нікчемного чи оспорюваного) не передбачають можливість іншого різного визначення моменту недійсності правочину, у тому числі, залежно від моменту прийняття судового рішення.<br />

Натомість, іншої позиції дотримується Верховний Суд України у своїй [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46803652 постанові від 01.07.2015 р. у справі №3-195гс15], вказуючи на можливість визнання договору оренди недійсним лише на майбутнє. Своє рішення суд вищої інстанції мотивує тим, що фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює (у разі його недійсності) проведення між сторонами двосторонньої реституції, а тому, з огляду на ч. 3 ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України], такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.<br />

Зазначений правовий підхід видається суперечливим та не узгоджується з нормами чинного законодавства. По-перше, єдиною нормою, яка визначає момент недійсності правочину є ч. 2 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], відповідно до якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Інших правил, які б встановлювали цей момент, у тому числі щодо договорів оренди землі, жодний законодавчий акт не містить.<br />

По-друге, ч. 3 ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України], на яку посилається Верховний Суд України при обґрунтуванні свого висновку, не визначає момент, з якого настає недійсність правочину, а лише вказує на наслідки його недійсності. Так, відповідно до вказаної правової норми, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.<br />

Аналогічні ч. 3 ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України] положення містяться у ч. 2 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], відповідно до якої, якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. Тобто як ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України], так і ч. 2 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] лише визначають правові наслідки, які настають у разі встановлення факту недійсності договору.<br />

По-третє, [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46803652 постанова Верховного Суду України від 01.07.2015 р. у справі №3-195гс15] фактично ґрунтується на помилковому ототожненні поняття «договору» та «зобов’язання», які є різними цивільно-правовими категоріями. Зокрема, відповідно до ст. 11, 509 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], договір є лише однією з підстав виникнення відповідного зобов’язання. Натомість, як вбачається з вищезазначеної постанови, суд посилається на ч. 3 ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України], у якій йдеться про визнання недійсним та припинення на майбутнє зобов’язання, а не договору.<br />

По-четверте, у вказаній ситуації видаються надуманими мотиви суду щодо неможливості проведення між сторонами двосторонньої реституції у разі фактичного користування майном на підставі договору оренди, оскільки чинне законодавство не ставить визначення моменту недійсності такого договору у залежність від можливості застосування двосторонньої реституції. До того ж правові наслідки недійсності договорів оренди чітко визначені ч. 2 ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], відповідно до якої, у разі недійсності правочину, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.<br />

Під час захисту охоронюваних законом інтересів та прав власників земельних ділянок у сфері орендних правовідносин важливою гарантією є порушення істотних умов договору оренди та встановлення відсутності волевиявлення особи на укладання договору оренди з підстав визначених чинним законодавством, що породжує в собі вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним у судовому порядку. <br />

Крім встановлення факту відсутності істотних умов в договорі оренди земельної ділянки, суд також має вказати в мотивувальній частині свого рішення, яким саме чином це порушило суб’єктивні права позивача. Тільки в цьому випадку рішення суду можна буде вважати законним та обґрунтованим.<br />

Обов‘язковою умовою для визнання договору оренди землі недійсним є не тільки відсутність певних істотних умов в договорі, а і встановлене судом порушення прав позивача такою відсутністю ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42665525 Постанова ВСУ у справі № 6-233цс14]).<br />

Тобто основний предмет доказування в такого роду справах буде складатись щонайменше з 2-х пунктів:<br />

* чи дійсно відсутні в договорі оренди земельної ділянки певні істотні умови, обов’язковість яких встановлена Законом; <br />

* та яким чином відсутність істотних умов порушує права позивача.<br />

Таким чином, наразі у правозастосовчій діяльності сформувалися суперечливі правові підходи щодо визначення моменту недійсності договору оренди, предмета оспорювання тощо. Наявність зазначених правових позицій на рівні постанов Верховного Суду України може призводити до труднощів у застосуванні відповідних правових норм судами нижчих інстанцій, для яких висновки вказаного судового органу є обов’язковими. У свою чергу, у разі невідповідності висновків Верховного Суду України законодавству, суди вправі користуватись наданим їм Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» правом відступу від таких висновків з одночасним наведенням відповідних мотивів.

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Суди]]

Відмова від прийняття спадщини

2018-11-07T11:50:32Z

Vitalii.tsymbal:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0064323-11 Роз'яснення Міністерства Юстиції України від 11.10.2011 Окремі питання спадкування]

== Загальні положення про спадкування ==
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 1216 ЦКУ].

Відповідно до статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 1217 ЦКУ], спадкування здійснюється за заповітом або за законом[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689].
== Порядок відмови від прийняття спадщини ==
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі ст. 1268 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК Укр
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. Заява про відмову від прийняття спадщини подається ''нотаріусу'' або в сільських населених пунктах - '''уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування''' за місцем відкриття спадщини.

Для окремих категорій громадян передбачений '''особливий порядок''' відмови від прийняття спадщини:
* Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
* Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
* Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
# '''Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
# '''Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття''''''.
|}

== '''Види відмови від прийняття спадщини''' ==

=== Відмова від спадщини за заповітом ===

У частині 1 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. До спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку.<br />

=== Відмова від спадщини за законом ===
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина 2 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). <br />

Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина 3 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). <br />

Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом '''недійсною''' з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

== Відкликання відмови від прийняття спадщини ==

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана <u>протягом строку</u>, встановленого для її прийняття у відповідності до статті 1270 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].<br />

== Визнання відмови від спадщини недійсною ==

У частині 1 статті 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У статті 1244 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено право спадкодавця на підпризначення спадкоємця на випадок неприйняття спадщини спадкоємцем, зазначеним у заповіті. <br />
Частиною 4 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.<br />

Відмова від спадщини - односторонній правочин, недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.<br />

До таких '''підстав''' слід віднести:
# відмову, яка була здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Така відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом '''самої особи''', а у разі її смерті - за позовом '''інших осіб''', чиї цивільні права або інтереси порушено.<br />
# якщо особа, яка вчинила правочин, '''помилилася щодо обставин, які мають істотне значення''', такий правочин може бути визнаний судом недійсним (стаття 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону '''в оману''' щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним (стаття 230 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок '''застосування до неї фізичного чи психічного тиску''' з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (стаття 231 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# правочин, який вчинено особою '''під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах''', може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (стаття 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Частина 5 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає, що можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови. Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини.<br />
Даною статтею не встановлено, коли отримує право на спадкування особа, на користь якої зроблено відмову. Тому можна стверджувати, що безадресна відмова від спадщини може визнаватися судом недійсною лише після спливу шести місяців, оскільки протягом шести місяців особа вправі відкликати свою відмову від прийняття спадщини.<br />

За загальним правилом, прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі.

== Правові наслідки відмови від прийняття спадщини ==
* Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
* Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
* Положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1275 ЦК] не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
* Відмова спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
* Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Право власності на нерухомість, як об’єкт інвестування

2017-10-05T10:21:12Z

Vitalii.tsymbal: Право власності на об'єкт інвестування

ВСТУП
Відповідно до ст. 331 ЦКУ з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва і до набуття права власності на об'єкт інвестиції Забудовник та Інвестор повинні здійснити державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно. При цьому право власності виникає з моменту державної реєстрації. Для того, щоб це зробити, необхідно виконати кілька процедур.

ПОНЯТТЯ СУБ’ЄКТА ІНВЕСТУВАННЯ
Інвестори — суб'єкти підприємницької діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Права у всіх інвесторів, незалежно від форм власності, однакові, і розміщення інвестицій у будь-які об'єкти є їх невід'ємним правом, яке охороняється законом. Інвестор визначає цілі, напрямки та обсяги інвестицій і залучає до їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі й шляхом організації конкурсів і торгів.
ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ОБ’ЄКТ ІНВЕСТУВАННЯ
Державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, проводиться за заявою власника такого майна або за умови уповноваження власником такого майна на підставі договору - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, у порядку, передбаченому пунктами 30-34 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Реєстрації підлягають права власності лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим органом, який проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Тож об'єкт інвестицій потрібно ввести в експлуатацію. Технічну інвентаризацію виконує за власний кошт Забудовник на підставі Інструкції про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. №127. Для цього Забудовник звертається до БТІ з проханням провести технічну інвентаризацію. Працівники БТІ зобов'язані провести таку інвентаризацію протягом одного місяця з дати звернення. На підставі результатів технічної інвентаризації на кожен відокремлений об'єкт інвестицій мають бути виписані технічні паспорти і заведені інвентаризаційні справи. В архітектурному паспорті міститься інформація про Забудовника, архітектора — автора проекту та інших розробників проекту, підрядника, місце та термін зберігання проектної документації, а також основні характеристики об'єкта архітектури та гарантійні зобов'язання виконавців проектних і будівельних робіт. Крім того, зазначаються особливі умови експлуатації об'єкта архітектури, а також його окремі елементи (деталі фасадів, інтер'єри, благоустрій, наявність творів монументального та декоративного мистецтва тощо), що не підлягають змінам без згоди архітектора — автора проекту та органу містобудування та архітектури, а за відсутності архітектора — автора проекту — органу містобудування та архітектури.
Архітектурний техпаспорт разом з іншими документами, передбаченими Порядком приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабміну від 22.09.2004 р. №1243, направляється на розгляд державній приймальній (технічній) комісії з приймання об'єкта в експлуатацію. Невідповідність стану об'єкта на момент роботи комісії даним в архітектурному техпаспорті є підставою для відмови комісії у прийманні об'єкта в експлуатацію.
Після підписання акта державною приймальною (технічною) комісією архітектурний техпаспорт передається до відповідного органу містобудування та архітектури для затвердження. Після цього один примірник копії архітектурного техпаспорта залишається в архіві відповідного органу містобудування та архітектури, другий примірник копії передається генеральному проектувальнику, а оригінал — Забудовнику.
Об'єкти, будівництво яких уже закінчене, підлягають прийманню в експлуатацію згідно зі ст. 18 Закону про основи містобудування (Закон України від 20.05.99 р. №687-ХІУ «Про архітектурну діяльність».). Експлуатація об'єктів, не прийнятих у встановленому законодавством порядку, забороняється. Процедура приймання в експлуатацію полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форму якого затверджено наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.01.2005 р. №21.
Забудовник самостійно забезпечує підготовку акта для підписання членами державної приймальної комісії. Але підписати цей документ повинні всі її члени. За відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії затвердження акта про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не допускається.
Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний термін органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який створив цю комісію. Після цього акт реєструється в інспекції державного будівельно-архітектурного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який створив цю комісію.
Далі Забудовник може оформлювати право власності на підставі отриманих технічних паспортів. Це здійснюється місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Нормативними документами органів місцевого самоврядування встановлено перелік документів, які повинні надати як Забудовник, так і Інвестор, для розгляду питання про реєстрацію права власності. Для цього Забудовник передає до відповідного виконкому місцевої ради пакет документів, пов'язаних з проведенням будівництва, а також перелік інвесторів і приміщень, що повинні їм належати в новозбудованому об'єкті. На підставі наданих документів на ім'я відповідних інвесторів видаються свідоцтва про право власності на конкретні приміщення в об'єкті.
Останній етап реєстрації права власності Інвестором — це державна реєстрація права власності згідно з виданим органом місцевого самоврядування свідоцтвом про право власності. Реєстратор після прийняття рішення про внесення запису до реєстру прав власності на нерухоме майно робить відмітку на правовстановлюючому документі і надає витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа. Відтак Інвестор стає повноправним власником нерухомого майна.

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ

У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом з метою забезпечення державної реєстрації права власності кожного окремого власника нерухомого майна можуть бути подані для долучення до Державного реєстру прав:
документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна);
затверджений особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва об’єкта нерухомого майна, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу;
документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об’єкт нерухомого майна).
Для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються:
документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об’єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).
У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об’єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об’єкта інвестування.
У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об’єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснилося закріплення відповідного об’єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).
У разі придбання майнових прав на об’єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об’єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав;
технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).
У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов’язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та подаються завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії:
документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна);
документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об’єкт нерухомого майна).
Для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, подаються:
1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об’єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).
У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об’єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об’єкта інвестування.
У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об’єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснилося закріплення відповідного об’єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).
У разі придбання майнових прав на об’єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об’єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав;
2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);
3) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
4) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна);
5) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об’єкт нерухомого майна).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
Для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу подаються:
довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;
технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).
У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об’єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов’язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, та подаються завірені відповідним кооперативом копії:
документа, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна);
документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об’єкт нерухомого майна).
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не зазначаються, а завірені кооперативом копії документів, передбачені цим пунктом, не подаються у разі, коли таким кооперативом відповідно до пункту 77 Порядку подано зазначені відомості та документи для долучення їх до Державного реєстру прав.
81. Для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених пунктами 41 і 42 Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДМОВИ

У прийнятті документів може бути відмовлено виключно у разі, коли у Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані речові права на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник.

Файл:Стаття Легалайд.docx

2017-10-05T10:02:34Z

Vitalii.tsymbal: