WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Спеціальне судове провадження

2023-08-03T13:59:26Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
== Загальні положення спеціального судового провадження ==
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 297-1 КПК України], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений в міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

'''Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.'''
== Порядок виклику обвинуваченого в судове засідання ==
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 297-5 КПК України] та на офіційному веб-сайті суду.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
== Особливості судового розгляду ==
Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази. Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 349 КПК України] щодо можливості дослідження частини доказів не застосовуються.

Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з’явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з’явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).
== Постановлення вироку за результатами спеціального судового провадження ==
У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
== Судова практика ==
<blockquote>У процесі розгляду у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд першої інстанції повинен уживати всіх необхідних заходів для реалізації захисником своїх процесуальних прав, забезпечувати сторонам рівні умови для реалізації їхніх прав та надавати кожній стороні розумну можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище щодо іншої сторони. Якщо у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд відмовив задовольнити клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи й надання часу для підготовки виступу в судових дебатах для належної організації та непорушення права на захист його підзахисного без належного і розумного обґрунтування своєї відмови, посилаючись виключно на необхідність забезпечення безперервності судового розгляду (ст. 322 КПК) і недоцільність витрачання прокурором бюджетних коштів на розміщення оголошення, він порушив принципи юридичної рівності, змагальності та справедливості судового розгляду, що не узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/105359481 постанова ВС від 19.07.2022 у справі № 727/13085/18]).</blockquote>

<blockquote>Під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia» суду належить перевіряти, чи вжив орган досудового розслідування всіх належних заходів для вручення підозрюваному повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обвинувачений вважається таким, що був належним чином повідомлений про наявність кримінального провадження стосовно нього та мав можливість отримувати інформацію щодо часу й місця судового розгляду кримінального провадження, якщо відповідні повістки було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Крім того, обвинувачений також мав можливість узяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якби мав таке бажання, однак для захисту інтересів обвинуваченого державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/88322620 постанова ВС від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к]).
</blockquote>
<blockquote>Розгляд судом першої інстанції клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності без участі підозрюваного, який перебував у розшуку й місце перебування якого не було встановлено, та без участі його захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia) може здійснюватися лише у кримінальних провадженнях щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903714 постанова ВС від 23.06.2021 у справі № 522/17014/20]).</blockquote>

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Спеціальне судове провадження

2023-08-03T13:55:12Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
== Загальні положення спеціального судового провадження ==
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 297-1 КПК України], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений в міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

'''Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.'''
== Порядок виклику обвинуваченого в судове засідання ==
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 297-5 КПК України] та на офіційному веб-сайті суду.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
== Особливості судового розгляду ==
Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази. Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 349 КПК України] щодо можливості дослідження частини доказів не допускається.

Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з’явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з’явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).
== Постановлення вироку за результатами спеціального судового провадження ==
У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
== Судова практика ==
<blockquote>У процесі розгляду у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд першої інстанції повинен уживати всіх необхідних заходів для реалізації захисником своїх процесуальних прав, забезпечувати сторонам рівні умови для реалізації їхніх прав та надавати кожній стороні розумну можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище щодо іншої сторони. Якщо у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд відмовив задовольнити клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи й надання часу для підготовки виступу в судових дебатах для належної організації та непорушення права на захист його підзахисного без належного і розумного обґрунтування своєї відмови, посилаючись виключно на необхідність забезпечення безперервності судового розгляду (ст. 322 КПК) і недоцільність витрачання прокурором бюджетних коштів на розміщення оголошення, він порушив принципи юридичної рівності, змагальності та справедливості судового розгляду, що не узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/105359481 постанова ВС від 19.07.2022 у справі № 727/13085/18]).</blockquote>

<blockquote>Під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia» суду належить перевіряти, чи вжив орган досудового розслідування всіх належних заходів для вручення підозрюваному повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обвинувачений вважається таким, що був належним чином повідомлений про наявність кримінального провадження стосовно нього та мав можливість отримувати інформацію щодо часу й місця судового розгляду кримінального провадження, якщо відповідні повістки було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Крім того, обвинувачений також мав можливість узяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якби мав таке бажання, однак для захисту інтересів обвинуваченого державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/88322620 постанова ВС від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к]).
</blockquote>
<blockquote>Розгляд судом першої інстанції клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності без участі підозрюваного, який перебував у розшуку й місце перебування якого не було встановлено, та без участі його захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia) може здійснюватися лише у кримінальних провадженнях щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903714 постанова ВС від 23.06.2021 у справі № 522/17014/20]).</blockquote>

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Спеціальне судове провадження

2023-08-03T13:53:43Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
== Загальні положення спеціального судового провадження ==
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 297-1 КПК України], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений в міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

'''Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.'''
== Порядок виклику обвинуваченого в судове засідання ==
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 297-5 КПК України] та на офіційному веб-сайті суду.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
== Особливості судового розгляду ==
Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази. Правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 349 КПК України] щодо можливості дослідження частини доказів не допускається.

Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з’явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з’явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).
== Постановлення вироку за результатами спеціального судового провадження ==
У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
== Судова практика ==
У процесі розгляду у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд першої інстанції повинен уживати всіх необхідних заходів для реалізації захисником своїх процесуальних прав, забезпечувати сторонам рівні умови для реалізації їхніх прав та надавати кожній стороні розумну можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище щодо іншої сторони. Якщо у спеціальному судовому провадженні (in absentia) суд відмовив задовольнити клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи й надання часу для підготовки виступу в судових дебатах для належної організації та непорушення права на захист його підзахисного без належного і розумного обґрунтування своєї відмови, посилаючись виключно на необхідність забезпечення безперервності судового розгляду (ст. 322 КПК) і недоцільність витрачання прокурором бюджетних коштів на розміщення оголошення, він порушив принципи юридичної рівності, змагальності та справедливості судового розгляду, що не узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/105359481 постанова ВС від 19.07.2022 у справі № 727/13085/18]).

Під час здійснення судового розгляду за процедурою «in abstentia» суду належить перевіряти, чи вжив орган досудового розслідування всіх належних заходів для вручення підозрюваному повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Обвинувачений вважається таким, що був належним чином повідомлений про наявність кримінального провадження стосовно нього та мав можливість отримувати інформацію щодо часу й місця судового розгляду кримінального провадження, якщо відповідні повістки було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавного значення та на інтернет-порталі судової влади. Крім того, обвинувачений також мав можливість узяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якби мав таке бажання, однак для захисту інтересів обвинуваченого державою був залучений захисник, касаційна скарга якого є предметом розгляду суду касаційної інстанції ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/88322620 постанова ВС від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к]).

Розгляд судом першої інстанції клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності без участі підозрюваного, який перебував у розшуку й місце перебування якого не було встановлено, та без участі його захисника є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia) може здійснюватися лише у кримінальних провадженнях щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903714 постанова ВС від 23.06.2021 у справі № 522/17014/20]).

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Спеціальне судове провадження

2023-08-03T13:41:10Z

Vitalii.solskyi:

Особливості проведення спеціального досудового розслідування

2023-07-11T12:03:23Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top Кримінальний кодекс України]
== Загальні положення спеціального досудового розслідування ==
Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], з урахуванням положень глави 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі '''ухвали''' слідчого судді.
=== Злочини, щодо яких можливе спеціальне досудове розслідування ===
Спеціальне досудове розслідування здійснюється щодо злочинів, передбачених такими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]:

'''109''' (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), '''110''' ([[Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави|Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України]]), '''1102''' (Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України), '''111''' ([[Державна зрада]]), '''111-1''' ([[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|Колабораційна діяльність]]), '''111-2''' ([[Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії|Пособництво державі-агресору]]), '''112''' (Посягання на життя державного чи громадського діяча), '''113''' ([[Диверсія: поняття та форми|Диверсія]]), '''114''' (Шпигунство), '''1141''' (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), '''114-2''' (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україні, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану), '''115''' ([[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|Умисне вбивство]]), '''116''' (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання), '''118''' (Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця), частиною другою статті '''121''' ([[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|Умисне тяжке тілесне ушкодження]]), частиною другою статті '''127''' (Катування), частинами другою і третьою статті '''146''' (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), статтями '''1461''' (Насильницьке зникнення), '''147''' (Захоплення заручників), частинами другою - п’ятою статті '''191''' ([[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]] (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), '''209''' ([[Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом|Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом]]), '''255-258''', '''2581''' (Втягнення у вчинення терористичного акту), '''2582''' (Публічні заклики до вчинення терористичного акту), '''2583''' (Створення терористичної групи чи терористичної організації), '''2584''' (Сприяння вчиненню терористичного акту), '''2585''' (Фінансування тероризму), '''2586''' (Перетинання державного кордону України з терористичною метою), '''348''' (Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця), '''364''' (Зловживання владою або службовим становищем), '''3641''' (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''365''' (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), '''3652''' (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги), '''368''' ([[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]]), '''3682''' (Незаконне збагачення), '''3683''' (Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''3684''' (Підкуп особи, яка надає публічні послуги), '''369''' (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), '''3692''' (Зловживання впливом), '''370''' (Провокація підкупу), '''379''' (Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя), '''400''' (Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги), '''408''' (Дезертирство), '''436''' ([[Пропаганда війни: поняття та форми|Пропаганда війни]]), '''4361''' (Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів), '''437''' (Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), '''438''' (Порушення законів та звичаїв війни), '''439''' (Застосування зброї масового знищення), '''440''' (Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення), '''441''' (Екоцид), '''442''' ([[Геноцид: поняття та характеристика|Геноцид]]), '''443''' (Посягання на життя представника іноземної держави), '''444''' (Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист), '''445''' (Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала), '''446''' (Піратство), '''447''' (Найманство) стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (стаття 2971 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).
=== Стосовно кого може здійснюватись спеціальне досудове розслідування: ===
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся (частина перша статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені вищевказані підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].
== Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом, крім передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7473 абзацом другим] частини другої статті 2971 цього Кодексу, зазначаються:
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
# стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук;
# виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
# перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання (стаття 2972 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).
У клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7473 абзацом другим] частини другої статті 2971 цього Кодексу, зазначаються:

# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на такі обставини;
# матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та факт обміну;
# перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

== Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею '''не пізніше десяти днів''' з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування (стаття 2973 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).
== Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для [[Повідомлення про підозру|підозри]] особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє '''ухвалу''', в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

'''Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].'''

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але '''не пізніше 24 годин''' після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
== Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування ==
Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Друкований орган, у якому публікуються протягом наступного року повістки про виклик підозрюваного, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому розміщуються, зокрема повістки про виклик підозрюваного, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування визначено '''газету “Урядовий кур’єр”''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1302-2020-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 1302 "Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2021 році розміщуються повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи"]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1425-2021-р#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1425 "Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2022 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості"]).

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Кримінальна відповідальність за службове підроблення

2023-01-27T09:15:52Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n_002700-09 Узагальнення судової практики Верховного Суду України від 19.10.2009 "Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0286740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2013 № 223-286/0/4-13 "Про практику застосування судами окремих норм матеріального права щодо кваліфікації ухилення від сплати податку, вчиненого шляхом службового підроблення"]

== Поняття службового підроблення ==
'''Службове підроблення''' – це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Відповідальність за службове підроблення передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 366 Кримінального кодексу України].

== Що є предметом службового підроблення ==
Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет — '''офіційні документи'''.

Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати низці ознак:
# документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо);
# ця інформація повинна бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом;
# інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її наступного зберігання, використання або розповсюдження;
# документ повинен бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службо¬вою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об'єднань, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;
# офіційним згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 статтею 366 Кримінального кодексу України] є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними)особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

== В який спосіб може бути вчинене службове підроблення ==
Це кримінальне правопорушення виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений одним з декількох альтернативних способів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України] дій:

а) '''внесення до документів неправдивих відомостей''' означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89733004 постанова Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 742/318/18]). Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

б) '''інше підроблення документів''' припускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього не¬правдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань та іншими подібними способами. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності.

в) '''складання неправдивих документів''' це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.

г) '''видача неправдивих документів''' означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа буде мати місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі.

== Хто є суб’єктом кримінального правопорушення ==
Суб'єктом службового підроблення може бути тільки '''службова особа'''.

Якщо передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 стаття 366 Кримінального кодексу України] дії вчиняє приватна особа, то відповідальність може наставати залежно від конкретних обставин справи, зокрема, за статтею 358 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків, передбачених частиною другою статті 366, може характеризуватись непрямим умислом або необережністю.

Мотиви службового підроблення не впливають на кваліфікацію вказаного злочину, проте з'ясування мети та мотиву таких дій є обов'язком суду для встановлення всіх елементів складу злочину за ч. 1 ст. 366 КК [http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=92021157&red=1000035cd15af526c135e7b007cc81d1d86663&d=5 (постанова ВС від 01 жовтня 2020 р. у справі № 759/7094/17]).

== Відповідальність ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 Статтею 366 Кримінального кодексу України] встановлено кримінальну відповідальність за службове підроблення, що карається:
* штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
* ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (щодо тяжких наслідків - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355250 постанова Верховного Суду України від 19.12.2011 у справі № 5-18кс11]), - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

2022-12-06T08:08:35Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1286-21#Text Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 року за № 1286/36908]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001700-02#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 "Про судову практику у справах про необхідну оборону"]

== Обставини, що виключають адміністративну відповідальність ==
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) наводить вичерпний перелік обставин, які виключають можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі вчинення нею адміністративного правопорушення:
# крайня необхідність (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# необхідна оборона (стаття 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# неосудність (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
Варто розуміти, що скоєне особою діяння містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], проте через вказані обставини не є адміністративними правопорушенням.

Вказані обставини, зокрема, враховуються уповноваженою особою, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, при винесенні рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
== Крайня необхідність ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин '''не могла бути усунута іншими засобами''' і якщо заподіяна школа є '''менш значною, ніж відвернена шкода'''.

Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії:
* з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління;
* якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами,
* якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
== Необхідна оборона ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Обов'язковими ознаками необхідної оборони є вчинення дії:
* з метою захисту державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди;
* якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, тобто, коли заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
За наявності цих двох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані необхідної оборони, підлягає закриттю.
== Неосудність ==
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Неосудність є юридичною категорією, а тому визнання особи неосудною належить виключно до компетенції суду.

Встановлення і засвідчення стану неосудності вимагає проведення комплексної медико-соціальної експертизи спеціалізованими уповноваженими на те установами відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закону України "Про психіатричну допомогу"].

Стаття 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] встановлює два критерії, сукупність яких дає підстави для визнання особи неосудною. Це медичний і юридичний критерії. ♦ Медичний критерій неосудності характеризується наявністю в особи одного з видів захворювань, зазначених у статті 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

'''''Хронічна душевна хвороба''''' - це важковиліковне психічне захворювання, що має тривалий характер і тенденцію до наростання хворобливих явищ: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч та ін.

'''''Тимчасовий розлад душевної діяльності''''' - це психічне захворювання, яке характеризується раптовим початком, швидким розвитком, відносно нетривалим протіканням і, як правило, закінчується повним одужанням особи: гострий алкогольний психоз, реактивний стан (хворобливий розлад внаслідок тяжкого душевного потрясіння), так звані виняткові стани (патологічне сп'яніння, патологічний ефект, тощо).

'''''Слабоумство''''' - це вроджений чи набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок іншого психічного захворювання, хворобливий стан психіки, який характеризується неповноцінністю розумової діяльності (ідіотія, імбецильність, дебільність).

'''''Інший хворобливий стан''''' - це важкі форми психопатії, душевні розлади, викликані інфекційними захворюваннями, аномалії психіки у глухонімих та ін.

Медичний критерій документується в медичному діагнозі, однак самого медичного висновку недостатньо для визнання особи неосудною. Для цього і потрібен другий, юридичний критерій.

♦ Юридичний критерій неосудності включає в себе інтелектуальну і вольову ознаки.

'''''Інтелектуальна ознака''''' вказує на нездатність особи усвідомлювати протиправний характер своєї дії (бездіяльності) на момент вчинення нею конкретного протиправного діяння.

'''''Вольова ознака''''' полягає в нездатності особи керувати своїми діями (бездіяльністю), передбаченими законом про адміністративну відповідальність як правопорушення.

Для визнання наявності юридичного критерію достатньо встановити одну із названих його ознак - інтелектуальну чи вольову.

Сукупність медичного критерію (одного із вищевказаних видів захворювань) і юридичного критерію (інтелектуальної чи вольової ознаки) дає підстави для визнання особи неосудною, і вона у зв'язку з цим не підлягає адміністративній відповідальності.
== Див. також ==
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
* [[Накладення адміністративних стягнень]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

2022-12-06T08:03:18Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1286-21#Text Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 року за № 1286/36908]
== Обставини, що виключають адміністративну відповідальність ==
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) наводить вичерпний перелік обставин, які виключають можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі вчинення нею адміністративного правопорушення:
# крайня необхідність (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# необхідна оборона (стаття 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# неосудність (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
Варто розуміти, що скоєне особою діяння містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], проте через вказані обставини не є адміністративними правопорушенням.

Вказані обставини, зокрема, враховуються уповноваженою особою, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, при винесенні рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
== Крайня необхідність ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин '''не могла бути усунута іншими засобами''' і якщо заподіяна школа є '''менш значною, ніж відвернена шкода'''.

Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії:
* з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління;
* якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами,
* якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
== Необхідна оборона ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Обов'язковими ознаками необхідної оборони є вчинення дії:
* з метою захисту державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди;
* якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, тобто, коли заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
За наявності цих двох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані необхідної оборони, підлягає закриттю.
== Неосудність ==
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Неосудність є юридичною категорією, а тому визнання особи неосудною належить виключно до компетенції суду.

Встановлення і засвідчення стану неосудності вимагає проведення комплексної медико-соціальної експертизи спеціалізованими уповноваженими на те установами відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закону України "Про психіатричну допомогу"].

Стаття 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] встановлює два критерії, сукупність яких дає підстави для визнання особи неосудною. Це медичний і юридичний критерії. ♦ Медичний критерій неосудності характеризується наявністю в особи одного з видів захворювань, зазначених у статті 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

'''''Хронічна душевна хвороба''''' - це важковиліковне психічне захворювання, що має тривалий характер і тенденцію до наростання хворобливих явищ: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч та ін.

'''''Тимчасовий розлад душевної діяльності''''' - це психічне захворювання, яке характеризується раптовим початком, швидким розвитком, відносно нетривалим протіканням і, як правило, закінчується повним одужанням особи: гострий алкогольний психоз, реактивний стан (хворобливий розлад внаслідок тяжкого душевного потрясіння), так звані виняткові стани (патологічне сп'яніння, патологічний ефект, тощо).

'''''Слабоумство''''' - це вроджений чи набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок іншого психічного захворювання, хворобливий стан психіки, який характеризується неповноцінністю розумової діяльності (ідіотія, імбецильність, дебільність).

'''''Інший хворобливий стан''''' - це важкі форми психопатії, душевні розлади, викликані інфекційними захворюваннями, аномалії психіки у глухонімих та ін.

Медичний критерій документується в медичному діагнозі, однак самого медичного висновку недостатньо для визнання особи неосудною. Для цього і потрібен другий, юридичний критерій.

♦ Юридичний критерій неосудності включає в себе інтелектуальну і вольову ознаки.

'''''Інтелектуальна ознака''''' вказує на нездатність особи усвідомлювати протиправний характер своєї дії (бездіяльності) на момент вчинення нею конкретного протиправного діяння.

'''''Вольова ознака''''' полягає в нездатності особи керувати своїми діями (бездіяльністю), передбаченими законом про адміністративну відповідальність як правопорушення.

Для визнання наявності юридичного критерію достатньо встановити одну із названих його ознак - інтелектуальну чи вольову.

Сукупність медичного критерію (одного із вищевказаних видів захворювань) і юридичного критерію (інтелектуальної чи вольової ознаки) дає підстави для визнання особи неосудною, і вона у зв'язку з цим не підлягає адміністративній відповідальності.
== Див. також ==
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
* [[Накладення адміністративних стягнень]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

2022-12-06T07:55:42Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1286-21#Text Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2021 року за № 1286/36908]
== Обставини, що виключають адміністративну відповідальність ==
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) наводить вичерпний перелік обставин, які виключають можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі вчинення нею адміністративного правопорушення:
# крайня необхідність (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# необхідна оборона (стаття 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
# неосудність (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
Варто розуміти, що скоєне особою діяння містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], проте через вказані обставини не є адміністративними правопорушенням.

Вказані обставини, зокрема, враховуються уповноваженою особою, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, при винесенні рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
== Крайня необхідність ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин '''не могла бути усунута іншими засобами''' і якщо заподіяна школа є '''менш значною, ніж відвернена шкода'''.

Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії:
* з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління;
* якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами,
* якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
== Необхідна оборона ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Обов'язковими ознаками необхідної оборони є вчинення дії:
* з метою захисту державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди;
* якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, тобто, коли заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
За наявності цих двох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані необхідної оборони, підлягає закриттю.
== Неосудність ==
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Встановлення і засвідчення стану неосудності вимагає проведення комплексної медико-соціальної експертизи спеціалізованими уповноваженими на те установами відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закону України "Про психіатричну допомогу"].

Стаття 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] встановлює два критерії, сукупність яких дає підстави для визнання особи неосудною. Це медичний і юридичний критерії. ♦ Медичний критерій неосудності характеризується наявністю в особи одного з видів захворювань, зазначених у статті 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

'''''Хронічна душевна хвороба''''' - це важковиліковне психічне захворювання, що має тривалий характер і тенденцію до наростання хворобливих явищ: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч та ін.

'''''Тимчасовий розлад душевної діяльності''''' - це психічне захворювання, яке характеризується раптовим початком, швидким розвитком, відносно нетривалим протіканням і, як правило, закінчується повним одужанням особи: гострий алкогольний психоз, реактивний стан (хворобливий розлад внаслідок тяжкого душевного потрясіння), так звані виняткові стани (патологічне сп'яніння, патологічний ефект, тощо).

'''''Слабоумство''''' - це вроджений чи набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок іншого психічного захворювання, хворобливий стан психіки, який характеризується неповноцінністю розумової діяльності (ідіотія, імбецильність, дебільність).

'''''Інший хворобливий стан''''' - це важкі форми психопатії, душевні розлади, викликані інфекційними захворюваннями, аномалії психіки у глухонімих та ін.

Медичний критерій документується в медичному діагнозі, однак самого медичного висновку недостатньо для визнання особи неосудною. Для цього і потрібен другий, юридичний критерій.

♦ Юридичний критерій неосудності включає в себе інтелектуальну і вольову ознаки.

'''''Інтелектуальна ознака''''' вказує на нездатність особи усвідомлювати протиправний характер своєї дії (бездіяльності) на момент вчинення нею конкретного протиправного діяння.

'''''Вольова ознака''''' полягає в нездатності особи керувати своїми діями (бездіяльністю), передбаченими законом про адміністративну відповідальність як правопорушення.

Для визнання наявності юридичного критерію достатньо встановити одну із названих його ознак - інтелектуальну чи вольову.

Сукупність медичного критерію (одного із вищевказаних видів захворювань) і юридичного критерію (інтелектуальної чи вольової ознаки) дає підстави для визнання особи неосудною, і вона у зв'язку з цим не підлягає адміністративній відповідальності.
== Див. також ==
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
* [[Накладення адміністративних стягнень]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Підстави та способи проведення контролю за вчиненням злочину як виду негласних слідчих дій

2022-11-15T10:37:36Z

Vitalii.solskyi: Судова практика щодо провокації злочину та її ознак за практикою ЄСПЛ

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12 Наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1678/5 "Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні"]

== Загальні положення ==

Контроль за вчиненням злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, що являє собою комплекс взаємопов’язаних правових, організаційно-тактичних дій, які полягають у перевірці уповноваженими суб’єктами відповідності наявності та достовірності підстав вважати, що вчиняється (вчинено) тяжкий або особливо тяжкий злочин, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Відповідно до ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], контроль за вчиненням злочину може проводитись у формі:
* контрольованої поставки;
* контрольованої і оперативної закупки;
* спеціального слідчого експерименту;
* імітування обстановки злочину.

=== Заборона провокування ===

Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Для визначення провокації злочину Європейський суд з прав людини встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій.

При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

=== Обмеження для проведення контролю за вчиненням злочину ===

Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:
# посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;
# поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;
# втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;
# екологічній або техногенній катастрофі.

== Форми контролю за вчиненням злочину ==

'''''Контрольована поставка.''''' 
Завдання контрольованої поставки такі:
# документування протиправної діяльності та
# виявлення усіх осіб, причетних до вчинення злочину;
# конфіскація, за результатами контрольованої поставки, товарів, предметів та речовин, заборонених для обігу;
# виявлення причин та умов вчинення злочинів;
# виявлення джерел фінансування незаконних операцій із товарами,
# предметами та речовинами, забороненими для обігу, та подальших шляхів “відмивання” отриманих
# кримінальних доходів;
# забезпечення доказів злочинної діяльності.

'''''Контрольована закупка''''' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який '''перебуває у вільному обігу''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила. Контрольну закупку, як правило, здійснює оперативний працівник або інша особа, якій він доручає це на підставі доручення слідчого.

''Відмінність між контрольованою та оперативною закупкою полягає у її предметі: в одному випадку це товар, який перебуває у вільному обігу, в іншому – товар, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством.''

'''''Оперативна закупка''''' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності '''товару, обіг якого обмежений чи заборонений законодавством''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.

'''''Спеціальний слідчий експеримент''''' полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
Характерною ознакою спеціального слідчого експерименту є штучне створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою здійснення доступними для об’єктивного сприйняття зовнішніх проявів злочинних діянь чи намірів осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створять в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.

'''''Імітування обстановки злочину''''' передбачає провадження уповноваженим суб’єктом системи дій, спрямованих на відтворення реальності події злочину в уявленні особи, яка вчинила усі необхідні підготовчі дії для його здійснення. Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення злочинних намірів. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) й ідентифіковані (помічені) засоби. При цьому варто зазначити, що законодавець до несправжніх (імітаційних) засобів відносить: спеціально виготовлені речі і документи та спеціально утворені підприємства, установи й організації.

== Фіксування результатів контролю за вчиненням злочину ==

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової,) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

== Судова практика ==

Велика Палата Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79298340 постанові від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15‑к] підтвердила висновок, викладений у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66203468 постанові Верховного Суду України від 16.03.2017 № 5‑364кс16], про те, що за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних (слідчих) розшукових дій та які не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 290 КПК України], оскільки тоді їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення, можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85174578 постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 640/6847/15‑к] Велика Палата відступила від свого ж правового висновку щодо наслідків несвоєчасного розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД та визначила, що якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, але такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі та процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, були розсекречені під час судового розгляду, а сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. У разі розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов'язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД у комплексі з процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

Касаційний кримінальний суд у складі ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87672583 постанові від 11.02.2020 у справі № 596/927/17] вказав, що під час вирішення питання щодо допустимості протоколів НСРД за умови невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення, суд має оцінювати процесуальну поведінку не тільки прокурора, але й сторони захисту.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок проведення обшуку

2022-10-05T12:02:42Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

У звʼязку з цим обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092КПК України].

Так, у разі введення воєнного стану при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії '''проводяться без залучення понятих.''' У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
|}

== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь кримінального правопорушення, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
# обшук територій (земельної ділянки, саду, городу тощо);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).

== Підстава для проведення обшуку ==
Підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.

<blockquote>Судова практика вказує, що обшук може бути проведено без постановлення ухвали слідчого судді на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи, а також до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що передбачено частинами 1, 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК] (п. 33 постанови ВС/ККС у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231 № 573/2028/19 від 08.04.2021]).</blockquote>

=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;
# обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), або за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]

== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.

=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором''.

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються належним чином.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

=== Методологія проведення обшуку ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності цих осіб.

Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

Особи, які володіють інформацією про зміст комп’ютерних даних та особливості функціонування комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. 

== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у '''протоколі'''.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

== Важливі поради при проведенні обшуку ==
Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:
* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;
* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;
* встановити, які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.

Також необхідно:
* встановити наявність незацікавлених понятих;
* вимагати виклику захисника;
* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 159/451/16-к] (докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у частині другій статті 234, частині другій статті 237, частині третій статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20210808#Text КПК України], а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102050968 Постанова ВС/ККС від 13 грудня 2021 року у справі № 754/2818/20] (законність проведення обшуку до внесення відомостей в ЄРДР залежить від того, чи законно проводилося затримання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162670 Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 310/4839/17] (звернення до слідчого судді за спливом тривалого строку після вчинення слідчої дії, яка здійснювалась як невідкладна, має наслідком недопустимість доказів отриманих у ході такої слідчої дії).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січня 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''"] (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок проведення обшуку

2022-10-05T12:01:16Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

У звʼязку з цим обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092КПК України].

Так, у разі введення воєнного стану при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії '''проводяться без залучення понятих.''' У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
|}

== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь кримінального правопорушення, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
# обшук територій (земельної ділянки, саду, городу тощо);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).

== Підстава для проведення обшуку ==
Підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.

Судова практика вказує, що обшук може бути проведено без постановлення ухвали слідчого судді на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи, а також до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що передбачено частинами 1, 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК] (п. 33 постанови ВС/ККС у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231 № 573/2028/19 від 08.04.2021]).

=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;
# обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), або за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]

== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.

=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором''.

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються належним чином.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

=== Методологія проведення обшуку ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності цих осіб.

Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

Особи, які володіють інформацією про зміст комп’ютерних даних та особливості функціонування комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. 

== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у '''протоколі'''.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

== Важливі поради при проведенні обшуку ==
Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:
* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;
* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;
* встановити, які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.

Також необхідно:
* встановити наявність незацікавлених понятих;
* вимагати виклику захисника;
* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 159/451/16-к] (докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у частині другій статті 234, частині другій статті 237, частині третій статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20210808#Text КПК України], а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102050968 Постанова ВС/ККС від 13 грудня 2021 року у справі № 754/2818/20] (законність проведення обшуку до внесення відомостей в ЄРДР залежить від того, чи законно проводилося затримання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162670 Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 310/4839/17] (звернення до слідчого судді за спливом тривалого строку після вчинення слідчої дії, яка здійснювалась як невідкладна, має наслідком недопустимість доказів отриманих у ході такої слідчої дії).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січня 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''"] (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок проведення обшуку

2022-10-05T11:55:24Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

У звʼязку з цим обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092КПК України].

Так, у разі введення воєнного стану при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії '''проводяться без залучення понятих.''' У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
|}

== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь кримінального правопорушення, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
# обшук територій (земельної ділянки, саду, городу тощо);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).

== Підстава для проведення обшуку ==
Підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.

Судова практика вказує, що обшук може бути проведено без постановлення ухвали слідчого судді на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи, а також до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що передбачено частинами 1, 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК] (п. 33 постанови ВС/ККС у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208231 № 573/2028/19 від 08.04.2021]).

=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;
# обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), або за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]

== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.

=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором''.

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються належним чином.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

=== Методологія проведення обшуку ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності цих осіб.

Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

Особи, які володіють інформацією про зміст комп’ютерних даних та особливості функціонування комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. 

== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у '''протоколі'''.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

== Важливі поради при проведенні обшуку ==
Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:
* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;
* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;
* встановити, які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.

Також необхідно:
* встановити наявність незацікавлених понятих;
* вимагати виклику захисника;
* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 159/451/16-к] (докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у частині другій статті 234, частині другій статті 237, частині третій статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20210808#Text КПК України], а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162670 Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 310/4839/17] (звернення до слідчого судді за спливом тривалого строку після вчинення слідчої дії, яка здійснювалась як невідкладна, має наслідком недопустимість доказів отриманих у ході такої слідчої дії).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січня 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''"] (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок проведення обшуку

2022-10-05T11:31:01Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

У звʼязку з цим обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092КПК України].

Так, у разі введення воєнного стану при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії '''проводяться без залучення понятих.''' У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
|}

== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь кримінального правопорушення, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук службових та інших приміщень (складських, службових і виробничих приміщень, підприємств, установ, організацій та інших сховищ);
# обшук територій (земельної ділянки, саду, городу тощо);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).

== Підстава для проведення обшуку ==
Єдиною підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.

=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням;
# обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), або за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]

== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.

=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором''.

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються належним чином.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

=== Методологія проведення обшуку ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності цих осіб.

Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп’ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.

Особи, які володіють інформацією про зміст комп’ютерних даних та особливості функціонування комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. 

== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у '''протоколі'''.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

== Важливі поради при проведенні обшуку ==
Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:
* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;
* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;
* встановити, які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.

Також необхідно:
* встановити наявність незацікавлених понятих;
* вимагати виклику захисника;
* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 Постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 159/451/16-к] (докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у частині другій статті 234, частині другій статті 237, частині третій статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20210808#Text КПК України], а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162670 Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 310/4839/17] (звернення до слідчого судді за спливом тривалого строку після вчинення слідчої дії, яка здійснювалась як невідкладна, має наслідком недопустимість доказів отриманих у ході такої слідчої дії).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січня 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''"] (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Втручання в діяльність захисника чи представника особи

2022-09-02T10:30:00Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (ЦПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] (ГПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text Постанова Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"]

== Загальна інформація ==
Втручання в діяльність захисника чи представника особи визнається кримінальним проступком відповідно до статті 397 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 КК України] та полягає вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

== Безпосередній об'єкт кримінального проступку ==
Об'єктом кримінального проступку є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на захист чи представлення її інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.
== Потерпілий від кримінального проступку ==
Потерпілим від кримінального проступку є:
* захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 45 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 271 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]);
* представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 58 - 60 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 58, 59, 63, 64, 64-1 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 270 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 56, 57 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 статті 56 - 58 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
== Об'єктивна сторона кримінального проступку ==
Об'єктивна сторона кримінального проступку характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності шляхом:

→ вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги;

→ порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

<blockquote>Такі перешкоди можуть створюватися, зокрема, шляхом відмови в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації.</blockquote>

<blockquote>Адвокат вказував на втручання в його адвокатську діяльність службовими особами ГУНП у Тернопільській області та прокуратури Тернопільської області, шляхом використання матеріалів НСРД у кримінальному провадженні №12017210000000203, щодо спілкування адвоката із законним представником неповнолітнього підозрюваного. ''(Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 13.08.2019 р. у справі №607/17667/19 за результатами розгляду скарги адвоката на постанову про закриття кримінального провадження)''</blockquote>

Склад кримінального проступку є '''формальним''', та визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.

Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної.

Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 46, 58, 63 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статя 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо).

На кваліфікацію кримінального проступку не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпорядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).

Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 398 КК України]), знищення чи пошкодженням майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 399 КК України]) або посягання на життя захисника чи представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 400 КК України]) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. Кваліфікація таких діянь ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за наявності реальної сукупності цих кримінальних правопорушень.

Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо.

Відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного кримінального правопорушення (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|сукупність кримінальних правопорушень]].

Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України]. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України].

За ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 астиною другою статті 397 КК України] караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 364 КК України]). Такі дії охоплюються ознаками складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 364 КК України] не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність кримінальних правопорушень і у першому випадку кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України], а у другому - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною третьою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України]. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 374 КК України].

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text постанові Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"] зазначено, що суди повинні гостро реагувати на факти безпідставного усунення захисника від участі у справі. Встановивши факти втручання будь-якої особи в діяльність захисника, суд зобов'язаний повідомити про це постановою чи ухвалою прокурора для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 397 КК України].

== Суб'єктивна сторона кримінального проступку ==
Суб’єктивна сторона кримінального проступку характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
== Суб'єкт кримінального проступку ==
Суб’єкт кримінального проступку за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 397 КК України] - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК Украни] - спеціальний - лише службова особа.

== Санкція (відповідальність) ==
1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

== Фіксація факту втручання в діяльність захисника чи представника особи ==
Про факт втручання в діяльність захисника чи представника особи необхідно повідомити раду адвокатів регіону, в якому трапилося подібне. І її представники мають допомогти вирішити проблему або ж від ради задокументувати факт порушення.

Окрім цього, можна зателефонувати на 102 і викликати наряд поліції. Поліційські можуть відібрати від вас пояснення щодо такого факту.

Поруч із вищенаведеним, можна самостійно задокументувати факт порушення професійних прав і гарантій діяльності як адвоката, шляхом складання відповідного акту.

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

2022-08-02T06:42:18Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності] 

== Загальні положення звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 Статтею 48 Кримінального кодексу України (далі - КК України)] встановлено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Загальною передумовою для обох видів звільнення є вчинення особою вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 стаття 12 КК України]). Тому вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (закінченого або незакінченого, однією особою або у співучасті) виключає застосування аналізованого виду звільнення від кримінальної відповідальності. Крім того, навіть вчинення особою проступку або нетяжкого злочину, але не вперше, а повторно, також унеможливлює застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 cтатті 48 КК України].

Звернення до цього виду звільнення від кримінальної відповідальності – право, а не обов'язок суду. У разі, коли суд дійде висновку про те, що, незважаючи на суттєву зміну зовнішньої обстановки, суспільна небезпечність вчиненого діяння не відпала або винна особа не перестала бути суспільне небезпечною, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 cтатті 48 КК України] не допускається.

=== Втрата діянням характеру суспільно небезпечного внаслідок зміни обстановки ===
Втрата діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки – це втрата ним зовсім суспільної небезпечності або втрата її в такій мірі, за якої діяння визнається не кримінально протиправним. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n58 статтею 11 КК України] суспільна небезпечність, що притаманна кримінальному правопорушенню, має місце там, де діяння заподіяло істотну шкоду або могло заподіяти таку шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Для застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] суд повинен встановити, що після вчинення кримінального проступку або нетяжкого злочину обстановка вчинення кримінального правопорушення змінилася таким чином, що раніше вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільне небезпечне. Така зміна обстановки може бути двох видів: масштабна або локальна. '''Масштабна зміна обстановки''' стосується змін у межах країни і може полягати, наприклад, у припиненні стану війни або скасуванні воєнного чи надзвичайного стану в країні, зміні економічного або політичного курсу країни, підходів держави до вирішення тієї чи іншої проблеми, зміні масштабу цін, високих темпах інфляції тощо.

'''Локальна зміна обстановки вчинення кримінального правопорушення''' – це зміна обстановки в певному регіоні, місті, підприємстві, сім'ї тощо і може виявлятися, наприклад, у прийнятті владою таких рішень, які істотно впливають на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного; ліквідації або реорганізації конкретного підприємства, на якому раніше був учинене кримінальне правопорушення; набуття згодом особою певного статусу чи документом офіційного статусу, які були відсутні саме на момент вчинення кримінального правопорушення; зміні природних умов або умов господарювання в певному регіоні, що впливає на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного тощо.

Масштабні та локальні зміни обстановки тягнуть за собою два види втрати суспільної небезпечності діяння. 
'''''Перший вид''''' пов'язаний з втратою суспільної небезпечності не тільки конкретно вчиненого діяння даною особою, а й певного виду таких діянь. Масштабні та швидкі зміни у тих або інших сферах життя суспільства та держави, можуть призвести до ситуації, за якої законодавець не встигає змінити ознаки відповідно складу кримінального правопорушення або зовсім виключити його із Кримінального кодексу України. Вочевидь, зміна обстановки повинна бути настільки суттєвою, щоб вплинути на суспільну правосвідомість, яка в нових умовах не сприймає суспільне небезпечним діяння, яке в іншій обстановці становило значну суспільну небезпеку. 
Визнання судом того, що раніше вчинений кримінальний проступок або нетяжкий злочин внаслідок масштабних змін обстановки в країні втратили суспільну небезпечність, свідчить про необхідність декриміналізації таких діянь взагалі. Звичайно, під час вчинення такого діяння (до зміни обстановки) існувала підстава кримінальної відповідальності, оскільки особа вчинила суспільне небезпечне діяння, що містило склад певного кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Разом з тим під час розгляду справи в суді встановлено, що внаслідок зміни обстановки таке діяння на даний час позбавлене суспільної небезпеки – однієї з необхідних ознак кримінального правопорушення. Інакше кажучи, суд констатує, що таке діяння лише формально містить ознаки певного складу кримінального правопорушення, а по суті не є суспільне небезпечним, тобто відсутня підстава кримінальної відповідальності. 
Передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статтею 48 КК України] вид звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від декриміналізації, коли на час розслідування або розгляду справи у суді те чи інше діяння було виключено законом з кола кримінальне караних. У таких випадках піддягають застосуванню правила про зворотну дію в часі кримінального закону, який скасовує кримінальну протиправність діяння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n30 стаття 5 КК України]). 
'''''Другий вид''''' втрати діянням характеру суспільне небезпечного має місце при локальній зміні обстановки вчинення кримінального правопорушення, що тягне за собою втрату суспільної небезпеки лише окремого, конкретного діяння, вчиненого даною особою, хоча в цілому даний вид діянь, як і раніше, визнається кримінально протиправним. Таким чином, локальна зміна обстановки не відміняє законодавчої оцінки відповідного кримінального правопорушення. У цих випадках раніше вчинене особою діяння в конкретних умовах зміни обстановки визнається судом таким, що не заподіяло істотної шкоди конкретному об'єкту кримінально-правової охорони. Наприклад, набуття спеціальної медичної освіти особою, яка раніше провела аборт (частини перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n855 статті 134 КК України] ); заборона певної політичної партії, діяльності якій раніше перешкоджала особа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n1125 стаття 170 КК України]), тощо. 
Звільнення від кримінальної відповідальності при втраті суспільної небезпечності діяння внаслідок зміни локальної обстановки треба відмежовувати від виключення кримінальної відповідальності згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n58 статті 11 КК України] (за малозначністю діяння). При застосуванні частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n58 статті 11 КК України ] малозначність діяння, вчиненого особою, має місце як на час такого діяння, так і на час прийняття рішення про виключення відповідальності. При застосуванні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] констатується, що особа спочатку вчинила проступок або нетяжкий злочин, а потім через певний час внаслідок зміни обстановки під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що раніше вчинене кримінальне правопорушення даною особою втратило характер суспільне небезпечного (хоча для інших осіб таке діяння, як і досі, визнається суспільне небезпечним, кримінально протиправним). 

=== Втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки ===
Особа, яка перестала бути суспільне небезпечною внаслідок зміни обстановки – це друга підстава звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статтею 48 КК України] . 
Суспільна небезпечність особи полягає, насамперед, у вчиненні кримінального правопорушення, а у подальшому визначається, у першу чергу, ступенем можливості вчинення нею нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. Висновок про таку можливість ґрунтується на основі характеристики даної особи (соціальної, психологічної, демографічної, кримінально-правової тощо), а також оточуючої її обстановки, тобто зовнішніх щодо даної особи умов (оточення в побуті, у сім'ї, на роботі тощо). Встановлення даної обстановки має значення для оцінки її зміни і впливу на суспільну небезпечність даної особи під час розслідування або розгляду справи в суді. На практиці до змін обстановки навколо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, відносять влаштування на роботу особи, яка вчинила кримінальне правопорушення з мотивів відсутності коштів для існування; тяжке захворювання, що позбавляє можливості вчинити певні кримінальны правопорушення; переїзд на інше місце проживання та розрив зв'язків з кримінальним середовищем, під впливом якого особа могла б вчинити нове кримінальне правопорушення; усунення тяжких особистих обставин, під впливом яких був вчинение кримінальне правопорушення; припинення подружніх відносин, що стали причиною кримінального правопорушення, тощо. 
Для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка перестала бути суспільне небезпечною, не має значення, що саме діяння на час розслідування або розгляду справи в суді зберігає характер суспільне небезпечного. 
Необхідною підставою для застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. 
Також, із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] випливає, що зміна обстановки повинна мати місце після дня вчинення кримінального правопорушення і до часу або в період розслідування чи розгляду в суді кримінальної справи щодо особи, яка вчинила це кримінальне правопорушення. 
Крім того, не відповідає вимогам закону застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] без зміни обстановки лише з мотивів недоцільності притягнення до кримінальної відповідальності певної особи, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 Стаття 48 КК України] передбачає безумовне і факультативне (необов'язкове) звільнення особи від кримінальної відповідальності. Якщо, наприклад, суд встановить, що хоча протягом певного часу і мала місце певна зміна обстановки, яка оточувала особу на час вчинення нею кримінального правопорушення, але така зміна не вплинула позитивно на цю особу, то звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48 КК України] не допускається.
<blockquote>Обвинувачена була звільнена з попереднього місця роботи, що підтверджується трудовою книжкою, і зміна обстановки в конкретному випадку саме й полягає в тому, що внаслідок офіційного працевлаштування обвинувачена отримала офіційні джерела доходів. У результаті цього вона, на думку суду, перестала бути суспільно небезпечною (''постанова ВС у справі № 953/21593/19 від 4 лютого 2021'').</blockquote>
<blockquote>Необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину (''постанова ВС від 02.07.2020 у справі № 613/1202/17'').</blockquote>
<blockquote>При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб`єкта та її впливу на його поведінку (''постанова ВС від 02.07.2020 у справі № 613/1202/17'').</blockquote>

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89369812 Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року у справі № 755/3590/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94623743 Постанова ВС у справі № 953/21593/19 від 4 лютого 2021]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90202741 Постанова ВС у справі № 613/1202/17 від 02 липня 2020]

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Спеціальне судове провадження

2022-08-02T06:25:29Z

Vitalii.solskyi:

Особливості проведення спеціального досудового розслідування

2022-07-15T13:18:39Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top Кримінальний кодекс України]

== Загальні положення спеціального досудового розслідування ==

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], з урахуванням положень глави 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі '''ухвали''' слідчого судді.

=== Злочини, що яких можливе спеціальне досудове ===
Статті '''109''' (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), '''110''' ([[Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави|Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України]]), '''1102''' (Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України), '''111''' ([[Державна зрада]]), '''111-1''' (Колабораційна діяльність), '''111-2''' (Пособництво державі-агресору), '''112''' (Посягання на життя державного чи громадського діяча), '''113''' ([[Диверсія: поняття та форми|Диверсія]]), '''114''' (Шпигунство), '''1141''' (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), '''114-2''' (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україні, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану), '''115''' ([[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|Умисне вбивство]]), '''116''' (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання), '''118''' (Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця), частиною другою статті '''121''' ([[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|Умисне тяжке тілесне ушкодження]]), частиною другою статті '''127''' (Катування), частинами другою і третьою статті '''146''' (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), статтями '''1461''' (Насильницьке зникнення), '''147''' (Захоплення заручників), частинами другою - п’ятою статті '''191''' ([[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]] (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), '''209''' ([[Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом|Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом]]), '''255-258''', '''2581''' (Втягнення у вчинення терористичного акту), '''2582''' (Публічні заклики до вчинення терористичного акту), '''2583''' (Створення терористичної групи чи терористичної організації), '''2584''' (Сприяння вчиненню терористичного акту), '''2585''' (Фінансування тероризму), '''348''' (Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця), '''364''' (Зловживання владою або службовим становищем), '''3641''' (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''365''' (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), '''3652''' (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги), '''368''' ([[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]]), '''3682''' (Незаконне збагачення), '''3683''' (Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''3684''' (Підкуп особи, яка надає публічні послуги), '''369''' (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), '''3692''' (Зловживання впливом), '''370''' (Провокація підкупу), '''379''' (Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя), '''400''' (Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги), '''408''' (Дезертирство), '''436''' ([[Пропаганда війни: поняття та форми|Пропаганда війни]]), '''4361''' (Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів), '''437''' (Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), '''438''' (Порушення законів та звичаїв війни), '''439''' (Застосування зброї масового знищення), '''440''' (Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення), '''441''' (Екоцид), '''442''' ([[Геноцид: поняття та характеристика|Геноцид]]), '''443''' (Посягання на життя представника іноземної держави), '''444''' (Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист), '''445''' (Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала), '''446''' (Піратство), '''447''' (Найманство) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (стаття 2971 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

=== Стосовно кого може здійснюватись спеціальне досудове розслідування: ===
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук (частина перша статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені вищевказані підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].

== Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

У клопотанні зазначаються:
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
# стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук;
# виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
# перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання (стаття 2972 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

== Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею '''не пізніше десяти днів''' з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування (стаття 2973 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

== Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для [[Повідомлення про підозру|підозри]] особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє '''ухвалу''', в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

'''Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].'''

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але '''не пізніше 24 годин''' після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

== Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування ==

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Друкований орган, у якому публікуються протягом наступного року повістки про виклик підозрюваного, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У 2021 році друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження визначено '''газету "Урядовий кур'єр"''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1302-2020-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 1302 "Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2021 році розміщуються повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи"].

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Особливості проведення спеціального досудового розслідування

2022-07-15T13:17:02Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top Кримінальний кодекс України]

== Загальні положення спеціального досудового розслідування ==

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], з урахуванням положень глави 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі '''ухвали''' слідчого судді.

=== Злочини, що яких можливе спеціальне досудове ===
Статті '''109''' (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), '''110''' ([[Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави|Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України]]), '''1102''' (Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України), '''111''' ([[Державна зрада]]), '''111-1''' (Колабораційна діяльність), '''111-2''' (Пособництво державі-агресору), '''112''' (Посягання на життя державного чи громадського діяча), '''113''' ([[Диверсія: поняття та форми|Диверсія]]), '''114''' (Шпигунство), '''1141''' (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), '''114-2''' (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україні, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану), '''115''' ([[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|Умисне вбивство]]), '''116''' (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання), '''118''' (Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця), частиною другою статті '''121''' ([[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|Умисне тяжке тілесне ушкодження]]), частиною другою статті '''127''' (Катування), частинами другою і третьою статті '''146''' (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), статтями '''1461''' (Насильницьке зникнення), '''147''' (Захоплення заручників), частинами другою - п’ятою статті '''191''' ([[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]] (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), '''209''' ([[Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом|Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом]]), '''255-258''', '''2581''' (Втягнення у вчинення терористичного акту), '''2582''' (Публічні заклики до вчинення терористичного акту), '''2583''' (Створення терористичної групи чи терористичної організації), '''2584''' (Сприяння вчиненню терористичного акту), '''2585''' (Фінансування тероризму), '''348''' (Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця), '''364''' (Зловживання владою або службовим становищем), '''3641''' (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''365''' (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), '''3652''' (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги), '''368''' ([[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]]), '''3682''' (Незаконне збагачення), '''3683''' (Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''3684''' (Підкуп особи, яка надає публічні послуги), '''369''' (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), '''3692''' (Зловживання впливом), '''370''' (Провокація підкупу), '''379''' (Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя), '''400''' (Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги), '''408''' (Дезертирство), '''436''' ([[Пропаганда війни: поняття та форми|Пропаганда війни]]), '''4361''' (Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів), '''437''' (Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), '''438''' (Порушення законів та звичаїв війни), '''439''' (Застосування зброї масового знищення), '''440''' (Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення), '''441''' (Екоцид), '''442''' ([[Геноцид: поняття та характеристика|Геноцид]]), '''443''' (Посягання на життя представника іноземної держави), '''444''' (Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист), '''445''' (Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала), '''446''' (Піратство), '''447''' (Найманство) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (стаття 2971 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

=== Стосовно кого може здійснюватись спеціальне досудове розслідування: ===
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук (частина перша статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені вищевказані підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].

== Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

У клопотанні зазначаються:
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
# стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук;
# виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
# перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання (стаття 2972 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

== Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею '''не пізніше десяти днів''' з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування (стаття 2973 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

== Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для [[Повідомлення про підозру|підозри]] особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє '''ухвалу''', в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

'''Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].'''

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але '''не пізніше 24 годин''' після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

== Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового ==

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Друкований орган, у якому публікуються протягом наступного року повістки про виклик підозрюваного, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У 2021 році друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження визначено '''газету "Урядовий кур'єр"''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1302-2020-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 1302 "Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2021 році розміщуються повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи"].

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Особливості проведення спеціального досудового розслідування

2022-07-15T13:16:07Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#top Кримінальний кодекс України]

== Загальні положення спеціального досудового розслідування ==

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], з урахуванням положень глави 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі '''ухвали''' слідчого судді.

=== Злочини, що яких можливе спеціальне досудове ===
Статті '''109''' (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), '''110''' ([[Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави|Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України]]), '''1102''' (Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України), '''111''' ([[Державна зрада]]), 111-1 (Колабораційна діяльність), 111-2 (Пособництво державі-агресору), '''112''' (Посягання на життя державного чи громадського діяча), '''113''' ([[Диверсія: поняття та форми|Диверсія]]), '''114''' (Шпигунство), '''1141''' (Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань), 114-2 (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україні, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану), '''115''' ([[Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки|Умисне вбивство]]), '''116''' (Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання), '''118''' (Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця), частиною другою статті '''121''' ([[Нанесення тяжких тілесних ушкоджень|Умисне тяжке тілесне ушкодження]]), частиною другою статті '''127''' (Катування), частинами другою і третьою статті '''146''' (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), статтями '''1461''' (Насильницьке зникнення), '''147''' (Захоплення заручників), частинами другою - п’ятою статті '''191''' ([[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]] (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), '''209''' ([[Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом|Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом]]), '''255-258''', '''2581''' (Втягнення у вчинення терористичного акту), '''2582''' (Публічні заклики до вчинення терористичного акту), '''2583''' (Створення терористичної групи чи терористичної організації), '''2584''' (Сприяння вчиненню терористичного акту), '''2585''' (Фінансування тероризму), '''348''' (Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця), '''364''' (Зловживання владою або службовим становищем), '''3641''' (Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''365''' (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), '''3652''' (Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги), '''368''' ([[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]]), '''3682''' (Незаконне збагачення), '''3683''' (Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми), '''3684''' (Підкуп особи, яка надає публічні послуги), '''369''' (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), '''3692''' (Зловживання впливом), '''370''' (Провокація підкупу), '''379''' (Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя), '''400''' (Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги), '''408''' (Дезертирство), '''436''' ([[Пропаганда війни: поняття та форми|Пропаганда війни]]), '''4361''' (Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів), '''437''' (Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), '''438''' (Порушення законів та звичаїв війни), '''439''' (Застосування зброї масового знищення), '''440''' (Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення), '''441''' (Екоцид), '''442''' ([[Геноцид: поняття та характеристика|Геноцид]]), '''443''' (Посягання на життя представника іноземної держави), '''444''' (Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист), '''445''' (Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала), '''446''' (Піратство), '''447''' (Найманство) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (стаття 2971 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

=== Стосовно кого може здійснюватись спеціальне досудове розслідування: ===
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук (частина перша статті 2974 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені вищевказані підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].

== Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

У клопотанні зазначаються:
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
# правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;
# стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук;
# виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
# перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання (стаття 2972 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

== Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею '''не пізніше десяти днів''' з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування (стаття 2973 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України]).

== Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для [[Повідомлення про підозру|підозри]] особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє '''ухвалу''', в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

'''Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5118 КПК України].'''

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але '''не пізніше 24 годин''' після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

== Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового ==

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Друкований орган, у якому публікуються протягом наступного року повістки про виклик підозрюваного, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У 2021 році друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження визначено '''газету "Урядовий кур'єр"''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1302-2020-%D1%80#Text розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2020 року № 1302 "Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2021 році розміщуються повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи"].

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту

2022-05-12T10:53:56Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]

== Підстави зупинення досудового розслідування ==
Одним з принципів кримінального судочинства, що закріплений в національному законі та в міжнародних актах, є право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до правосуддя та вирішення її справи судом в розумний строк. Кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (статті 21, 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

З метою реалізації вказаних принципів закон встановлює чіткі строки, в межах яких повинно бути завершено досудове розслідування (ст. 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), при цьому визначаючи строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру і строки досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру, та чітку процедуру продовження таких строків (ст.ст. 294-297 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Однак, існують об’єктивні причини, які зумовлюють неможливість провадження досудового слідства і вимагають його зупинення.

Перелік підстав є вичерпним. До них належать (ст. 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]):
# підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
# оголошено в розшук підозрюваного;
# слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
# наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва;
# наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Перелік названих підстав є вичерпним. Будь-які інші обставини, які також перешкоджають продовженню досудового розслідування (тривале проведення експертизи, від`їзд підозрюваного у відрядження або за кордон, хвороба потерпілого, свідка) не є підставами для зупинення досудового розслідування. У цих випадках, якщо строк досудового розслідування закінчується, вноситься клопотання про його продовження у встановленому законом порядку.

Зупинення розслідування на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2511 п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України] можливе лише після додержання таких умов:
# особа повинна бути повідомлена про підозру;
# слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2511 ч. 2 ст. 280 КПК України]);
# слідчий, прокурор оголосив розшук підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2520 ст. 281 КПК України]). Про оголошення розшуку виноситься або окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а копія постанови надсилається сторонам кримінального провадження.

Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

В окремих випадках підозрюваний може бути зацікавлений в зупиненні строку досудового розслідування.

Однак, з метою недопущення зловживань стороною обвинувачення та затягування строку досудового розслідування закон встановлює механізм протидії таким заходам.

Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, коли підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан), або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Зупинене досудове розслідування також відновлюється у випадку скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР.

== Оскарження постанови про зупинення досудового розслідування ==
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] предметом оскарження під час досудового розслідування є рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування. Відповідну скаргу може бути подано потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

=== Вимоги до скарги на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше '''п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею під час розгляду даної категорії справ є необхідність встановлення дотримання слідчим, дізнавачем, прокурором при прийнятті процесуального рішення про зупинення досудового розслідування порядку та умов такого зупинення встановлених главою 23 КПК.

Слід звернути увагу на питання зупинення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо декількох підозрюваних, оскільки зупинення розслідування у таких випадках з підстав, які стосуються лише одного підозрюваного, фактично можуть перешкодити реалізації своїх прав у кримінальному провадженні іншому підозрюваному. З огляду на це в судовій практиці розгляду аналізованої категорії справ трапляються випадки скасування постанов слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування, якщо таке зупинення було зумовлено підставами стосовно одного підозрюваного у провадженнях, які здійснюються щодо декількох підозрюваних.

==== ''Оголошено в розшук підозрюваного'' ====
Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

==== ''Тяжка хвороба підозрюваного'' ====
Необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.

{| class="wikitable"
|-
| ''Слідчим суддею Старобільського районного суду Луганської області від 25.04.2016 скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування із таких підстав. ''
Питання про зупинення досудового розслідування може вирішуватися за умови такого перебігу хвороби, котрий на даний момент вимагає госпіталізації хворого, про що має бути зазначено в медичних документах.
|}

При розгляді таких справ слідчим суддям також необхідно з’ясувати можливість виділення матеріалів досудового розслідування щодо особи, хвороба якої зумовила зупинення такого розслідування, оскільки цього вимагають положення ч. 3 ст. 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], у якій встановлено, що якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.

[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2022-04-20T09:48:33Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]

== Підстави та порядок закриття кримінального провадження ==
'''Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:'''
# встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
# встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
# не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 
# не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
# набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
# помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
# існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
# потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов’язаного з домашнім насильством;
# стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
# стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].
# існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
# після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. 

''Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.''

''Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову.''

''Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. ''

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

'''Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].'''

== Скасування постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження прокурором ==
Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. 
Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

== Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді ==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.

=== Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження ===
Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (п. 3 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. 
Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.

=== Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}

=== Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу. 
Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала. 
Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку. 
Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги. 
Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується. 
Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності. 
Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення ч. 2 ст. 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''

# '''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
# '''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження ===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
* невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
* необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
* непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
* непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.

== Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. 
Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею. 

{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29391878 № 757/2095/13-к] закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}

== Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження ==
Кримінальне провадження закривається судом: 
1) у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності; 
2) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі; 
3) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; 
4) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. 
''Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.''

[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2022-04-20T09:43:55Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]

== Підстави та порядок закриття кримінального провадження ==
'''Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:'''
# встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
# встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
# не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 
# не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
# набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
# помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
# існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
# потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов’язаного з домашнім насильством;
# стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
# стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].
# існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
# після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. 

''Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.''

''Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову.''

''Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. ''

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

'''Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].'''

== Скасування постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження прокурором ==
Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. 
Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

== Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді ==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.

=== Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження ===
Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (п. 3 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. 
Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.

=== Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}

=== Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу. 
Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала. 
Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку. 
Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги. 
Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується. 
Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності. 
Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення ч. 2 ст. 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''

# '''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
# '''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження ===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
* невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
* необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
* непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
* непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.

== Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. 
Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею. 

{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29391878 № 757/2095/13-к] закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}

== Оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження ==
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань

2022-04-20T09:33:14Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 Кримінальний кодекс України]

== Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу ==
Відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 ст. 384 Кримінального кодексу України] настає за:
# завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого;
# завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України;
# подання завідомо недостовірних або підроблених доказів;
# завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна;
# завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.

Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення досудового розслідування, виконавчого провадження, в суді, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України. 

'''Показання''' - це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи. 
Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. 
Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуально оформлені. 
 
Неправдивим є '''висновок експерта''', в якому неправильно викладені або .перекручені факти чи зроблена завідомо неправильна їх оцінка. 

'''Неправильний переклад''' полягає у перекрученні змісту усного чи письмового мовлення при перекладі з однієї мови на іншу документів, показань, промов, реплік учасників процесу. Неправильний переклад матиме місце і при замовчуванні перекладачем при здійсненні перекладу важливих фактичних обставин справи. 

== Кваліфікований склад злочину ==
Кваліфікований склад даного злочину становлять: ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів.

== Відмова свідка від давання показань ==
Відмова ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 ст. 385 КК України]) передбачає відкритий прояв небажання свідка давати показання, а експерта чи перекладача - виконувати покладені на них обов'язки за відсутності поважних причин. 

Форми відмови можуть бути різними - усна, письмова тощо. 

Злісне ухилення свідка, експерта чи перекладача від з'явлення в суд, органи досудового слідства чи органи дізнання, яке не має на меті відмовитись від виконання юридичного обов'язку щодо давання показань чи виконання обов'язків експерта або перекладача, не утворює складу цього злочину і тягне адміністративну відповідальність за ст. ст. 185-3 і 185-4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]. 

Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або а суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 63 Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 18 КПК]). 

[[Категорія:Кримінальне право‏‎‏‎]]

Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил

2022-04-20T09:20:41Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил"]

== Загальні положення ==
Особи, що вчинюють контрабанду та порушують митні правила, посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого завдають шкоду економіці держави, її культурній спадщині, здоров'ю населення та громадській безпеці, сприяють розширенню тіньового сектора економіки. 

Під '''порушенням митних правил''', за які особа притягається до '''адміністративної відповідальності''' розуміють дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 1 ст. 483 МК України]). 

Під '''контрабандою''', тобто дії, за які особа притягається до '''кримінальної відповідальності''' розуміють переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 201 КК України]).

== Що складає об’єктивну сторону контрабанди (порушення митних правил) ==
'''''Незаконним переміщенням предметів поза митним контролем''''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 201 КК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ст. 483 МК]) - переміщення через митний кордон України поза місцем розташування митного органу (тобто поза зонами митного контролю), або поза часом здійснення митного оформлення, або з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання посадовими особами митного органу своїм службовим становищем.

'''''Незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю''''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 201 КК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ст. 483 МК України]) - переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. 
Обов’язковою ознакою складу злочину є '''місце його вчинення''' – це митний кордон. Митний кордон збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України. 
Під '''''спеціально виготовленим сховищем''''' (тайником) розуміють сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо. 
'''''Використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів''''', можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо). 
Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. 
''Підробленими'' вважають як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. 
''Незаконно одержаними'' визнають документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. 
''Документами, що містять неправдиві дані'', є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. 
Якщо товари ввозяться в режимі тимчасового ввезення або під виглядом транзиту через територію України, але з метою їх реалізації в Україні, вчинене кваліфікують як контрабанду або порушення митних правил. 
Не можна розглядати як контрабанду дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. 
Злочин вважається ''закінченим'' з моменту незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України. 
'''''Замах''''' на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо). Незаконне переміщення на територію України (тобто ввіз на її територію) предметів контрабанди, які виявлено під час митного контролю, утворює '''закінчений склад цього злочину'''. 
'''''Добровільна відмова''''' від вчинення контрабанди чи порушення митних правил можлива до моменту прийняття митним органом митної декларації.

== Кваліфікуючі ознаки контрабанди==
Контрабанда вважається вчиненою '''за попередньою змовою групою осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 201 КК України]) тоді, коли в її здійсненні брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне її вчинення. Кожна з таких осіб, незалежно від того, яку роль вона виконувала, несе відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 201 КК України] як співвиконавець. У разі, коли особа вчинила контрабанду у співучасті з організатором, підбурювачем, пособником, зазначена кваліфікуюча ознака відсутня. 
'''Раніше судимою за злочин''', склад якого передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 201 КК України], слід вважати особу, яка вже засуджувалася за ч. 1 чи ч. 2 цієї статті, за умов, що вирок за попередній злочин набрав законної сили до вчинення повторного та що судимість
за попередній злочин не погашена і не знята. 
'''Вчинення контрабанди службовою особою з використанням свого службового становища''' потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів - за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 чи ч. 2 ст. 201 КК України] і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за вчинений службовий злочин. 

'''Окремими складами злочину''' законодавець виділяє: 
* "Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України", за яке настає кримінальна відповідальність на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 201-1 КК України] та 
* "Контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів", за що настає кримінальна відповідальність на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 305 КК України]. 

== Процесуальні аспекти розслідування правопорушень, пов'язаних з контрабандою та порушенням митних правил ==
Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 201-1, 305 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] здійснюється слідчими органів безпеки. 
Слідчий органу досудового розслідування України у разі виявлення ним контрабандної поставки при проведенні процесуальних дій, у тому числі за запитом про міжнародну правову допомогу, має право не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України з метою виявлення, викриття та документування злочинної діяльності міжнародних злочинних організацій (контрольована поставка). 
У разі закриття кримінального провадження про контрабанду за наявності в діях особи ознак порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності (ст. 496 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МК України]).

[[Категорія:Кримінальне право]][[Категорія:Адміністративне право]]

Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством

2022-02-08T13:12:33Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ст. 129 Кримінального кодексу України]погроза вбивством визнається окремим кримінальним правопорушенням.

За ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 цієї статті,] погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до 2 років.

Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ст. 129 Кримінального кодексу України]).

== Об’єкт кримінального правопорушення ==
Об'єктом кримінального правопорушення є особиста безпека особи.

== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ==
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення проявляється у залякуванні потерпілого позбавленням його життя.

Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстрації зброї тощо.

Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо.

Особливе значення має сприйняття погрози потерпілим, очевидцями погрози та іншими особами, які про неї дізналися.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим.

<blockquote>Погроза як злочин вважається закінченою з моменту сприйняття змісту погрози потерпілим. Для кваліфікації цих злочинів не має значення подальше здійснення чи нездійснення погроз, а їх реальність полягає у тому, що засуджений раніше засуджувався неодноразово за насильницькі злочини (постанова ККС ВС від 23.03.2021 у справі № 720/2182/18).</blockquote>

== Розмежування складів кримінального правопорушення ==

Погроза вчинити вбивство, висловлена під час розбою чи вимагання, повністю охоплюється диспозиціями статті 187 та частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 Кримінального кодексу України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статтею 129 Кримінального кодексу України] не потребує ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику про злочинах проти власності»]).

Якщо погроза вбивством була висловлена після [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом,] наприклад, з метою, щоб потерпіла особа не повідомила про вчинене щодо неї, дії винної особи за умови, зазначеної у диспозиції частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 129 Кримінального кодексу України], підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною цієї статті та відповідною частиною статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 152] або статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 153 Кримінального кодексу України].

Окремі склади злочину становить погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 342 КК України]), журналіста ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 345-1 КК України]), державного чи громадського діяча ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 346 КК України]), судді, народного засідателя чи присяжного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 377 КК України]).

== Суб’єкт кримінального правопорушення ==
Суб'єкт кримінального правопорушення загальний (осудна особа, якій на момент вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років).

== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ==
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що погрожує вбивством, що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя, і бажає цього.

== Кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення ==
Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення є вчинення його членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 129 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

При вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ч. 2 ст. 129 Кримінального кодексу України,] той факт, що погроза вбивством висловлюється членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, має усвідомлюватися як винним, так і потерпілим.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством

2022-02-08T13:08:55Z

Vitalii.solskyi: Розмежування кваліфікації

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ст. 129 Кримінального кодексу України]погроза вбивством визнається окремим кримінальним правопорушенням.

За ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 цієї статті,] погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до 2 років.

Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ст. 129 Кримінального кодексу України]).

== Об’єкт кримінального правопорушення ==
Об'єктом кримінального правопорушення є особиста безпека особи.

== '''Об’єктивна сторона кримінального правопорушення''' ==
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення проявляється у залякуванні потерпілого позбавленням його життя.

Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстрації зброї тощо.

Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо.

Особливе значення має сприйняття погрози потерпілим, очевидцями погрози та іншими особами, які про неї дізналися.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим.

<blockquote>Погроза як злочин вважається закінченою з моменту сприйняття змісту погрози потерпілим. Для кваліфікації цих злочинів не має значення подальше здійснення чи нездійснення погроз, а їх реальність полягає у тому, що засуджений раніше засуджувався неодноразово за насильницькі злочини (постанова ККС ВС від 23.03.2021 у справі № 720/2182/18).</blockquote>

== Розмежування складів кримінального правопорушення ==

Погроза вчинити вбивство, висловлена під час розбою чи вимагання, повністю охоплюється диспозиціями статті 187 та частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 Кримінального кодексу України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статтею 129 Кримінального кодексу України] не потребує ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику про злочинах проти власності»]).

Якщо погроза вбивством була висловлена після [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом,] наприклад, з метою, щоб потерпіла особа не повідомила про вчинене щодо неї, дії винної особи за умови, зазначеної у диспозиції частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 129 Кримінального кодексу України], підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною цієї статті та відповідною частиною статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 152] або статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 153 Кримінального кодексу України].

Окремі склади злочину становить погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 342 КК України]), журналіста ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 345-1 КК України]), державного чи громадського діяча ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 346 КК України]), судді, народного засідателя чи присяжного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 377 КК України]).

== Суб’єкт кримінального правопорушення ==
Суб'єкт кримінального правопорушення загальний (осудна особа, якій на момент вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років).

== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ==
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що погрожує вбивством, що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя, і бажає цього.

== Кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення ==
Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення є вчинення його членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 129 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

При вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ч. 2 ст. 129 Кримінального кодексу України,] той факт, що погроза вбивством висловлюється членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, має усвідомлюватися як винним, так і потерпілим.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством

2022-02-08T13:04:44Z

Vitalii.solskyi: Судова практика ВС

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ст. 129 Кримінального кодексу України]погроза вбивством визнається окремим кримінальним правопорушенням.

За ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 цієї статті,] погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до 2 років.

Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ст. 129 Кримінального кодексу України]).

== Об’єкт кримінального правопорушення ==
Об'єктом кримінального правопорушення є особиста безпека особи.

== '''Об’єктивна сторона кримінального правопорушення''' ==
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення проявляється у залякуванні потерпілого позбавленням його життя.

Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстрації зброї тощо.

Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо.

Особливе значення має сприйняття погрози потерпілим, очевидцями погрози та іншими особами, які про неї дізналися.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим.

<blockquote>Погроза як злочин вважається закінченою з моменту сприйняття змісту погрози потерпілим. Для кваліфікації цих злочинів не має значення подальше здійснення чи нездійснення погроз, а їх реальність полягає у тому, що засуджений раніше засуджувався неодноразово за насильницькі злочини (постанова ККС ВС від 23.03.2021 у справі № 720/2182/18).</blockquote>

== Розмежування складів кримінального правопорушення ==

Погроза вчинити вбивство, висловлена під час розбою чи вимагання, повністю охоплюється диспозиціями статті 187 та частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 Кримінального кодексу України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статтею 129 Кримінального кодексу України] не потребує ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику про злочинах проти власності»]).

Якщо погроза вбивством була висловлена після [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом,] наприклад, з метою, щоб потерпіла особа не повідомила про вчинене щодо неї, дії винної особи за умови, зазначеної у диспозиції частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 129 Кримінального кодексу України], підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною цієї статті та відповідною частиною статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 152] або статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 153 Кримінального кодексу України].

== Суб’єкт кримінального правопорушення ==
Суб'єкт кримінального правопорушення загальний (осудна особа, якій на момент вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років).

== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ==
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що погрожує вбивством, що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя, і бажає цього.

== Кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення ==
Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення є вчинення його членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 129 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).

При вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ч. 2 ст. 129 Кримінального кодексу України,] той факт, що погроза вбивством висловлюється членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, має усвідомлюватися як винним, так і потерпілим.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Кримінальна відповідальність за посів або вирощування снотворного маку чи конопель

2022-02-08T12:54:07Z

Vitalii.solskyi: Розмежування складів суміжних злочинів

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/863-14#Text Закон України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0512-00 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2000 № 188 "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів Постанова Пленуму Верховного Суду України"]

== Поняття кримінального правопорушення ==
Відповідно до статті 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''''відповідальність настає за незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку''''' в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин .

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту виконання дій, що утворюють посів (внесення насіння в ґрунт) чи вирощування (коли здійснюються заходи по догляду) рослинних культур, що містять наркотики, - незалежно від того, чи були вирощені снотворний мак або коноплі, чи був зібраний урожай і вироблено (виготовлені) наркотичні засоби.

За незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості до ста рослин чи конопель у кількості до десяти рослин настає адміністративна відповідальність, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 106-2 КУпАП] у виді штрафу в розмірі від 306 до 1 тис. 700 гривень.

== Ознаки кримінального правопорушення ==
''''' Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення''''' є незаконні посів або вирощування снотворного маку чи конопель:
* особою, яка була засуджена за цією статтею;
* особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. ст. 307, 309, 311, 317 КК України];
* за попередньою змовою групою осіб з метою збуту;
* у кількості п'ятисот і більше рослин маку снотворного чи п’ятдесят і більше рослин конопель.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''''Об'єктом кримінального правопорушення''''' є здоров'я населення.

'''''Предметом кримінального правопорушення''''' - це не власне наркотики, готові до вживання, а лише рослини (чи їх частини), що містять наркотичні засоби,- мак снотворний і коноплі.

'''Об'єктивну сторону''кримінального правопорушення''''' утворюють незаконний посів (внесення насіння в ґрунт) або вирощування снотворного маку чи конопель, тобто культивування цих рослин.

Поняття вирощування охоплює різні роботи з догляду за посівами і наркотиковмісними рослинами, зокрема, обробка міжрядь, боротьба зі шкідниками і хворобами, знищення бур'янів, підживлення добривами, поливання та інші дії, у т.ч. догляд за розсадою в закритому ґрунті.

'''''Суб'єкт кримінального правопорушення''''' загальний. Якщо наркотиковмісні культури були незаконно посіяні чи вирощувались службовою особою, яка для цього використала владу чи службове становище всупереч інтересам служби, вчинене за наявності підстав слід кваліфікувати за ст. ст. 364 і 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

'''''Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення''''' характеризується умислом, Якщо ці дії вчинюються за попередньою змовою групою осіб ч. 2 ст. 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], така група має діяти з метою збуту. Ця мета містить у собі намагання винних передати у володіння іншій особі (безоплатно чи за винагороду) врожай снотворного маку чи конопель, які посіяні або вирощені вказаною групою осіб. Виникнення такої мети можливе як до посіву снотворного маку чи конопель, так і на етапі їх вирощування.

Повторність утворюють лише діяння, передбачені ст. ст. 307, 309, 310, 311 і 317 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]. В інших випадках відповідальність за частиною другою ст. 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] настає незалежно від того, чи була особа засуджена за вчинення будь-якого з перерахованих кримінальних правопорушень. При цьому попередня судимість особи є важливою лише в одному випадку - у разі засудження за ст. 310 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Відповідальність ==
Діяння, передбачені ст. 310 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] передбачають відповідальність у виді:

штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;

особою, яка раніше вчиняла таке кримінальне правопорушення, за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості п'ятисот і більше рослин чи конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин - позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

== Розмежування складів кримінальних правопорушень ==
Склад кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 310 КК України] слід відрізняти від складу кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 320 КК України] (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів).

Виготовлення, зберігання, розподіл, реалізація наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, посів або вирощування маку снотворного чи конопель у складі кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n1273 ст. 320 КК України], здійснюються на законних підставах, але з порушенням правил обігу цих засобів, речовин або наркотиковмісних рослин.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Кримінальна відповідальність за службове підроблення

2022-01-20T13:16:23Z

Vitalii.solskyi: незначні уточнення щодо субєктивної сторони злочину

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n_002700-09 Узагальнення судової практики Верховного Суду України від 19.10.2009 "Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0286740-13#Text лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2013 № 223-286/0/4-13 "Про практику застосування судами окремих норм матеріального права щодо кваліфікації ухилення від сплати податку, вчиненого шляхом службового підроблення"]

== Поняття службового підроблення ==
'''Службове підроблення''' – це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів. 
Відповідальність за службове підроблення передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 366 Кримінального кодексу України].

== Що є предметом службового підроблення ==
Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет — '''офіційні документи'''. 

Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати низці ознак: 
# документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо); 
# ця інформація повинна бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, ци¬фровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом; 
# інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її наступного зберігання, використання або розповсюдження; 
# документ повинен бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службо¬вою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об'єднань, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності; 
# офіційним згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 ст. 366 Кримінального кодексу України] є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними)особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

== В який спосіб може бути вчинене службове підроблення ==
Цей злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений одним з декількох альтернативних способів, передбачених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України] дій: 

а) '''внесення до документів неправдивих відомостей''' 
означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89733004 див.постанову ВС]). Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам. 

б) '''інше підроблення документів''' 
припускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього не¬правдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань та іншими подібними способами. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності. 

в) '''складання неправдивих документів''' 
це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам. 

г) '''видача неправдивих документів''' 
означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа буде мати місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ. 

Злочин вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі.

== Хто є суб’єктом злочину ==
Суб'єктом службового підроблення може бути тільки '''службова особа'''.

Якщо передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 ст. 366 Кримінального кодексу України] дії вчиняє приватна особа, то відповідальність може наставати залежно від конкретних обставин справи, зокрема, за ст. 358 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинено лише з прямим умислом. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків, передбачених ч. 2 ст. 366, може характеризуватись непрямим умислом або необережністю.

== Відповідальність ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 Статтею 366 Кримінального кодексу України] встановлено кримінальну відповідальність за службове підроблення, що карається:
* штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
* ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (щодо тяжких наслідків [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355250 див. пост. Верховного Суду України від 19.12.2011 у справі № 5-18кс11]), - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[[Категорія:Кримінальне право]]

Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

2021-12-06T08:08:47Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1286-21#Text Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованого в Мінюсті 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908]
== Обставини, що виключають адміністративну відповідальність ==
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративну відповідальність] (далі - КУпАП) наводить вичерпний перелік обставин, які виключають можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі вчинення нею адміністративного правопорушення:
# крайня необхідність (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУАП]);
# необхідна оборона (стаття 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУАП]);
# неосудність (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУАП]).
Варто розуміти, що скоєне особою діяння містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливою частиною КУпАП, проте через вказані обставини не є адміністративними правопорушенням.

Вказані обставини, зокрема, враховуються уповноваженою особою, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, при винесенні рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
== Крайня необхідність ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин '''не могла бути усунута іншими засобами''' і якщо заподіяна школа є '''менш значною, ніж відвернена шкода'''.

Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії:
* з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління;
* якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами,
* якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
== Необхідна оборона ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Обов'язковими ознаками необхідної оборони є вчинення дії:
* з метою захисту державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди;
* якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, тобто коли заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
За наявності цих двох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані необхідної оборони, підлягає закриттю.
== Неосудність ==
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Встановлення і засвідчення стану неосудності вимагає проведення комплексної медико-соціальної експертизи спеціалізованими уповноваженими на те установами відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закону України "Про психіатричну допомогу"].

Стаття 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] встановлює два критерії, сукупність яких дає підстави для визнання особи неосудною. Це медичний і юридичний критерії. ♦ Медичний критерій неосудності характеризується наявністю в особи одного з видів захворювань, зазначених у статті 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

'''''Хронічна душевна хвороба''''' - це важковиліковне психічне захворювання, що має тривалий характер і тенденцію до наростання хворобливих явищ: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч та ін.

'''''Тимчасовий розлад душевної діяльності''''' - це психічне захворювання, яке характеризується раптовим початком, швидким розвитком, відносно нетривалим протіканням і, як правило, закінчується повним одужанням особи: гострий алкогольний психоз, реактивний стан (хворобливий розлад внаслідок тяжкого душевного потрясіння), так звані виняткові стани (патологічне сп'яніння, патологічний ефект, тощо).

'''''Слабоумство''''' - це вроджений чи набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок іншого психічного захворювання, хворобливий стан психіки, який характеризується неповноцінністю розумової діяльності (ідіотія, імбецильність, дебільність).

'''''Інший хворобливий стан''''' - це важкі форми психопатії, душевні розлади, викликані інфекційними захворюваннями, аномалії психіки у глухонімих та ін.

Медичний критерій документується в медичному діагнозі, однак самого медичного висновку недостатньо для визнання особи неосудною. Для цього і потрібен другий, юридичний критерій.

♦ Юридичний критерій неосудності включає в себе інтелектуальну і вольову ознаки.

'''''Інтелектуальна ознака''''' вказує на нездатність особи усвідомлювати протиправний характер своєї дії (бездіяльності) на момент вчинення нею конкретного протиправного діяння.

'''''Вольова ознака''''' полягає в нездатності особи керувати своїми діями (бездіяльністю), передбаченими законом про адміністративну відповідальність як правопорушення.

Для визнання наявності юридичного критерію достатньо встановити одну із названих його ознак - інтелектуальну чи вольову.

Сукупність медичного критерію (одного із вищевказаних видів захворювань) і юридичного критерію (інтелектуальної чи вольової ознаки) дає підстави для визнання особи неосудною, і вона у зв'язку з цим не підлягає адміністративній відповідальності.

== Див. також ==
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
* [[Накладення адміністративних стягнень]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

2021-12-06T08:02:05Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1286-21#Text Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512, зареєстрованого в Мінюсті 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908]
== Обставини, що виключають адміністративну відповідальність ==
Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративну відповідальність] (далі - КУпАП) наводить вичерпний перелік обставин, які виключають можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі вчинення нею адміністративного правопорушення:
# крайня необхідність (стаття 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУАП]);
# необхідна оборона (стаття 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУАП]);
# неосудність (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУАП]).
Вказані обставини, зокрема, враховуються уповноваженою особою, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, при винесенні рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
== Крайня необхідність ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин '''не могла бути усунута іншими засобами''' і якщо заподіяна школа є '''менш значною, ніж відвернена шкода'''.

Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії:
* з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління;
* якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами,
* якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
За наявності усіх трьох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
== Необхідна оборона ==
Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

Обов'язковими ознаками необхідної оборони є вчинення дії:
* з метою захисту державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди;
* якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, тобто коли заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
За наявності цих двох наведених вище обставин особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі статті 17 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а провадження по справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані необхідної оборони, підлягає закриттю.
== Неосудність ==
Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Встановлення і засвідчення стану неосудності вимагає проведення комплексної медико-соціальної експертизи спеціалізованими уповноваженими на те установами відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закону України "Про психіатричну допомогу"].

Стаття 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] встановлює два критерії, сукупність яких дає підстави для визнання особи неосудною. Це медичний і юридичний критерії. ♦ Медичний критерій неосудності характеризується наявністю в особи одного з видів захворювань, зазначених у статті 20 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].

'''''Хронічна душевна хвороба''''' - це важковиліковне психічне захворювання, що має тривалий характер і тенденцію до наростання хворобливих явищ: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч та ін.

'''''Тимчасовий розлад душевної діяльності''''' - це психічне захворювання, яке характеризується раптовим початком, швидким розвитком, відносно нетривалим протіканням і, як правило, закінчується повним одужанням особи: гострий алкогольний психоз, реактивний стан (хворобливий розлад внаслідок тяжкого душевного потрясіння), так звані виняткові стани (патологічне сп'яніння, патологічний ефект, тощо).

'''''Слабоумство''''' - це вроджений чи набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок іншого психічного захворювання, хворобливий стан психіки, який характеризується неповноцінністю розумової діяльності (ідіотія, імбецильність, дебільність).

'''''Інший хворобливий стан''''' - це важкі форми психопатії, душевні розлади, викликані інфекційними захворюваннями, аномалії психіки у глухонімих та ін.

Медичний критерій документується в медичному діагнозі, однак самого медичного висновку недостатньо для визнання особи неосудною. Для цього і потрібен другий, юридичний критерій.

♦ Юридичний критерій неосудності включає в себе інтелектуальну і вольову ознаки.

'''''Інтелектуальна ознака''''' вказує на нездатність особи усвідомлювати протиправний характер своєї дії (бездіяльності) на момент вчинення нею конкретного протиправного діяння.

'''''Вольова ознака''''' полягає в нездатності особи керувати своїми діями (бездіяльністю), передбаченими законом про адміністративну відповідальність як правопорушення.

Для визнання наявності юридичного критерію достатньо встановити одну із названих його ознак - інтелектуальну чи вольову.

Сукупність медичного критерію (одного із вищевказаних видів захворювань) і юридичного критерію (інтелектуальної чи вольової ознаки) дає підстави для визнання особи неосудною, і вона у зв'язку з цим не підлягає адміністративній відповідальності.

== Див. також ==
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
* [[Накладення адміністративних стягнень]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Підстави та способи проведення контролю за вчиненням злочину як виду негласних слідчих дій

2021-11-08T11:52:13Z

Vitalii.solskyi: додано розділ "Судова практика"

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12 Наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1678/5 "Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні"]

== Загальні положення ==

Контроль за вчиненням злочину – це негласна слідча (розшукова) дія, що являє собою комплекс взаємопов’язаних правових, організаційно-тактичних дій, які полягають у перевірці уповноваженими суб’єктами відповідності наявності та достовірності підстав вважати, що вчиняється (вчинено) тяжкий або особливо тяжкий злочин, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Відповідно до ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], контроль за вчиненням злочину може проводитись у формі:
* контрольованої поставки;
* контрольованої і оперативної закупки;
* спеціального слідчого експерименту;
* імітування обстановки злочину.

=== Заборона провокування ===

Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

=== Обмеження для проведення контролю за вчиненням злочину ===

Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:
# посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;
# поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;
# втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;
# екологічній або техногенній катастрофі.

== Форми контролю за вчиненням злочину ==

'''''Контрольована поставка.''''' 
Завдання контрольованої поставки такі:
# документування протиправної діяльності та
# виявлення усіх осіб, причетних до вчинення злочину;
# конфіскація, за результатами контрольованої поставки, товарів, предметів та речовин, заборонених для обігу;
# виявлення причин та умов вчинення злочинів;
# виявлення джерел фінансування незаконних операцій із товарами,
# предметами та речовинами, забороненими для обігу, та подальших шляхів “відмивання” отриманих
# кримінальних доходів;
# забезпечення доказів злочинної діяльності. 

'''''Контрольована закупка''''' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який '''перебуває у вільному обігу''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила. Контрольну закупку, як правило, здійснює оперативний працівник або інша особа, якій він доручає це на підставі доручення слідчого. 
''Відмінність між контрольованою та оперативною закупкою полягає у її предметі: в одному випадку це товар, який перебуває у вільному обігу, в іншому – товар, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством.'' 

'''''Оперативна закупка''''' полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності '''товару, обіг якого обмежений чи заборонений законодавством''', з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.

'''''Спеціальний слідчий експеримент''''' полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.
Характерною ознакою спеціального слідчого експерименту є штучне створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою здійснення доступними для об’єктивного сприйняття зовнішніх проявів злочинних діянь чи намірів осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи з використанням імітаційних засобів, які створять в оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.

'''''Імітування обстановки злочину''''' передбачає провадження уповноваженим суб’єктом системи дій, спрямованих на відтворення реальності події злочину в уявленні особи, яка вчинила усі необхідні підготовчі дії для його здійснення. Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення злочинних намірів. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) й ідентифіковані (помічені) засоби. При цьому варто зазначити, що законодавець до несправжніх (імітаційних) засобів відносить: спеціально виготовлені речі і документи та спеціально утворені підприємства, установи й організації.

== Фіксування результатів контролю за вчиненням злочину ==

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової,) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.

== Судова практика ==

Велика Палата ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79298340 постанові від 16.01.2019 р. у справі №751/7557/15‑к] підтвердила висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 16.03.2017 р. №5‑364кс16, про те, що за наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних (слідчих) розшукових дій та які не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 290 КПК України], оскільки тоді їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення, можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85174578 постанові від 16.10.2019 р. у справі №640/6847/15‑к] Велика Палата відступила від свого ж правового висновку щодо наслідків несвоєчасного розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД та визначила, що якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, але такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі та процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, були розсекречені під час судового розгляду, а сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. У разі розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов'язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД у комплексі з процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

Касаційний кримінальний суд у складі ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87672583 постанові від 11.02.2020 р. у справі №596/927/17] вказав, що під час вирішення питання щодо допустимості протоколів НСРД за умови невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення, суд має оцінювати процесуальну поведінку не тільки прокурора, але й сторони захисту.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Втручання в діяльність захисника чи представника особи

2021-10-05T09:04:49Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (КК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (ЦПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] (ГПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text Постанова Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"]

== Загальна інформація ==
Втручання в діяльність захисника чи представника особи визнається кримінальним проступком відповідно до статті 397 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 КК України] та полягає вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

== Безпосередній об'єкт кримінального проступку ==
Об'єктом кримінального проступку є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на захист чи представлення її інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.
== Потерпілий від кримінального проступку ==
Потерпілим від кримінального проступку є:
* захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 45 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 271 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]);
* представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 58 - 60 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 58, 59, 63, 64, 64-1 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 270 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 56, 57 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 статті 56 - 58 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
== Об'єктивна сторона кримінального проступку ==
Об'єктивна сторона кримінального проступку характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності шляхом:

→ вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги;

→ порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

Склад кримінального проступку - '''формальним''' складом, який визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.

Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної.

Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 46, 58, 63 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статя 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо).

На кваліфікацію кримінального проступку не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпорядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).

Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 398 КК України]), знищення чи пошкодженням майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 399 КК України]) або посягання на життя захисника чи представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 400 КК України]) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. Кваліфікація таких діянь ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за наявності реальної сукупності цих кримінальних правопорушень.

Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо.

Відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного кримінального правопорушення (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|сукупність кримінальних правопорушень]].

Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України]. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України].

За ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 астиною другою статті 397 КК України] караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 364 КК України]). Такі дії охоплюються ознаками складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 364 КК України] не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність кримінальних правопорушень і у першому випадку кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України], а у другому - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною третьою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України]. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 374 КК України].

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text постанові Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"] зазначено, що суди повинні гостро реагувати на факти безпідставного усунення захисника від участі у справі. Встановивши факти втручання будь-якої особи в діяльність захисника, суд зобов'язаний повідомити про це постановою чи ухвалою прокурора для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 397 КК України].

== Суб'єктивна сторона кримінального проступку ==
Суб’єктивна сторона кримінального проступку характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
== Суб'єкт кримінального проступку ==
Суб’єкт кримінального проступку за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 397 КК України] - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК Украни] - спеціальний - лише службова особа.

== Санкція (відповідальність) ==
1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Порядок проведення обшуку

2021-10-05T08:58:57Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]

== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь злочину, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук нежитлових приміщень (не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).

== Підстава для проведення обшуку ==
Єдиною підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.

=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===

Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]

== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.

=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором''.

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

=== Методологія проведення обшуку ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності власника (володільця) приміщення.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. 

== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у протоколі.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

== Важливі поради при проведенні обшуку ==

Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:

* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;

* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;

* встановити які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.

Також необхідно:

* встановити наявність понятих;

* викликати захисника;

* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.

== Судова практика ==
 
Докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237, ч. 3 ст. 233 КПК, а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 постанова ВС від 23.05.2018 року у справі №159/451/16-к]). 

Звернення до слідчого судді за спливом тривалого строку після вчинення слідчої дії, яка здійснювалась як невідкладна, має наслідком недопустимість
доказів отриманих у ході такої слідчої дії ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162670 постанова ВС від 26.11.2019 року у справі №310/4839/17]).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січгя 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''" (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).]
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок проведення обшуку

2021-10-05T08:58:25Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]

== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь злочину, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук нежитлових приміщень (не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).

== Підстава для проведення обшуку ==
Єдиною підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.

=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===

Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]

== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.

=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором''.

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

=== Методологія проведення обшуку ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності власника (володільця) приміщення.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. 

== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у протоколі.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

== Важливі поради при проведенні обшуку ==

Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:

* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;

* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;

* встановити які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.

Також необхідно:

* встановити наявність понятих;

* викликати захисника;

* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.

== Судова практика ==
 
Докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237, ч. 3 ст. 233 КПК, а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 постанова ВС від 23.05.2018 року у справі №159/451/16-к]). 
Звернення до слідчого судді за спливом тривалого строку після вчинення слідчої дії, яка здійснювалась як невідкладна, має наслідком недопустимість
доказів отриманих у ході такої слідчої дії ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/86162670 постанова ВС від 26.11.2019 року у справі №310/4839/17]).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січгя 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''" (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).]
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок проведення обшуку

2021-10-05T08:53:37Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]

== Поняття обшуку ==
'''Обшук''' - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь злочину, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб і їх затримання.

== Мета обшуку ==
Метою проведення обшуку є:
* виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення;
* відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення;
* встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (частина перша статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
== Види обшуків ==
Можна виділити такі види обшуків:
# обшук житла (житло - будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення);
# обшук іншого володіння особи (інше володінням особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи);
# обшук нежитлових приміщень (не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом);
# обшук особи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 208], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина п'ята статті 236 КПК України]).

== Підстава для проведення обшуку ==
Єдиною підставою для проведення обшуку є винесена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], '''ухвала слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який може винести її лише на підставі клопотання процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Не можуть звертатися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді сторона захисту чи потерпілий, які мають лише право подати таке клопотання особі, котра здійснює досудове розслідування.

=== Клопотання про проведення обшуку ===
Клопотання про проведення обшуку подається слідчому судді слідчим за погодження з прокурором або прокурором.

Клопотання про проведення обшуку повинно містити наступні відомості:
# найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
# короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
# правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
# підстави для обшуку;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

=== Розгляд в суді клопотання про проведення обшуку ===

Клопотання про обшук розглядається у суді '''в день його надходження''' за участю слідчого або прокурора.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
# було вчинено кримінальне правопорушення;
# відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
# відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
# відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи;
# за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

=== Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи ===
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], а також містити відомості про:
# строк дії ухвали, який не може перевищувати '''одного місяця''' з дня постановлення ухвали;
# прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
# положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
# житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
# особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
# речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
[[Файл:Проведення обшуку.png|міні]]

== Порядок проведення обшуку ==
Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи '''лише один раз'''.

=== Час проведення обшуку ===
Проведення обшуку у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

=== Особи, які беруть участь в обшуку та їх процесуальні права ===
Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана ''слідчим чи прокурором''.

Проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, обшуку особи здійснюються з обов’язковою участю не менше ''двох понятих'' незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений ''потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники'' кримінального провадження.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку ''осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені''.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

=== Методологія проведення обшуку ===
Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності власника (володільця) приміщення.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

'''Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту'''.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. 

== Фіксування результатів обшуку ==
Хід і результати обшуку фіксуються у протоколі.

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається також стороні захисту.

Протокол обшуку повинен відповідати вимогам, визначеним [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 104 КПК України].

Перед підписанням протоколу учасникам обшуку надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

== Важливі поради при проведенні обшуку ==

Після отримання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слід її уважно вивчити та встановити наступні відомості:

* встановити особу, якій надано дозвіл на проведення обшуку;

* перевірити яке житло чи інше володіння особи (їх частини) може бути піддане обшуку;

* встановити які саме речі та документи планується відшукати та вилучити.

Також необхідно:

* встановити наявність понятих;

* викликати захисника;

* вимагати виклику власника житла чи іншого володіння особи.

== Судова практика ==
 
Докази, отримані під час огляду та обшуку, які були проведені з порушенням правил, передбачених у ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237, ч. 3 ст. 233 КПК, а також, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, є недопустимими ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342648 постанова ВС від 23.05.2018 року у справі №159/451/16-к]).
* [https://www.echr.com.ua/oblichchyam-na-pidlogu-koli-maski-shou-pid-chas-obshuku-ye-zlovzhivannyam/?fbclid=IwAR2OoXQoMQnGPxmJGebz3l6S_UepfvPUDXikdglapZXst69gicnVRdmIL2E Рішення Європейського суду з прав людини від 30 січгя 2020 року у справі "''Vinks and Ribicka v. Latvia''" (щодо обшуку поліцією будинку заявників під час розслідування серйозних фінансових злочинів).]
[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Втручання в діяльність захисника чи представника особи

2021-09-07T08:42:30Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text Постанова Пленуму верховного Суду України №8 від 24.10.2003 року] "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"

== Поняття втручання в діяльність захисника чи представника особи ==
Втручання в діяльність захисника чи представника особи – вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.Втручання в діяльність захисника чи представника особи – вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
== Безпосередній об'єкт злочину ==
Об'єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на й захист чи представлення й інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.
== Потерпілий від злочину ==
Потерпілим від злочину є:
* захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 45 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 271 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»];
* представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 58 - 60 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.ст. 58, 59, 63, 64, 64-1 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 270 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 56, 57 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ст.ст. 56 - 58 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).
== Об'єктивна сторона злочину ==
Об'єктивна сторона злочину характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності. У назві [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] передбачене нею діяння позначається як втручання в діяльність захисника чи представника особи, а в диспозиції цієї статті зазначається, що таке втручання може бути здійснене шляхом: а) вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або б) порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці. 
Таким чином, за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] встановлено відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків. 
Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної. 
Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.ст. 46, 58, 63 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо). 
На кваліфікацію злочину не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпорядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо). 
Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 398 КК України]), знищення чи пошкодженням майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 399 КК України]) або посягання на життя захисника чи представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 400 КК України]) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. Кваліфікація таких діянь ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] можлива лише за наявності реальної сукупності цих злочинів. 
Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо. 
Відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного злочину (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює сукупність злочинів. 
Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України]. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 397 КК України] і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. 
За ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 астиною 2 ст. 397 КК України] караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 364 КК України]). Такі дії охоплюються ознаками складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 364 КК України] не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність злочинів і у першому випадку кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК України], а у другому - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК України]. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 374 КК України]. 
В своїй [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text постанові Пленум Верховного Суду України] вказав, що суди повинні гостро реагувати на факти безпідставного усунення захисника від участі у справі. Встановивши факти втручання будь-якої особи в діяльність захисника, суд зобов'язаний повідомити про це постановою чи ухвалою прокурора для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 397 КК].

== Суб'єктивна сторона злочину ==
Суб’єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.
== Суб'єкт злочину ==
Суб’єкт злочину за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 397 КК України] - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 397 КК Украни] — спеціальний - лише службова особа.
[[Категорія:Злочини]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Господарський процес]]

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки

2021-08-10T13:40:17Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності] 
== Загальні положення звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки ==
 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 Статтею 48] Кримінального кодексу України встановлено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Загальною передумовою для обох видів звільнення є вчинення особою вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 стаття 12] КК України). Тому вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (закінченого або незакінченого, однією особою або у співучасті) виключає застосування аналізованого виду звільнення від кримінальної відповідальності. Крім того, навіть вчинення особою проступку або нетяжкого злочину, але не вперше, а повторно, також унеможливлює застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 cтатті 48] КК України. Звернення до цього виду звільнення від кримінальної відповідальності – право, а не обов'язок суду. У разі, коли суд дійде висновку про те, що, незважаючи на суттєву зміну зовнішньої обстановки, суспільна небезпечність вчиненого діяння не відпала або винна особа не перестала бути суспільне небезпечною, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 cтатті 48] КК України не допускається.
=== Втрата діянням характеру суспільно небезпечного внаслідок зміни обстановки ===
Втрата діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки – це втрата ним зовсім суспільної небезпечності або втрата її в такій мірі, за якої діяння визнається не кримінально протиправним. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n58 статтею 11] Кримінального кодексу України суспільна небезпечність, що притаманна кримінальному правопорушенню, має місце там, де діяння заподіяло істотну шкоду або могло заподіяти таку шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Для застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48] КК України суд повинен встановити, що після вчинення кримінального проступку або нетяжкого злочину обстановка вчинення кримінального правопорушення змінилася таким чином, що раніше вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільне небезпечне. Така зміна обстановки може бути двох видів: масштабна або локальна. '''Масштабна зміна обстановки''' стосується змін у межах країни і може полягати, наприклад, у припиненні стану війни або скасуванні воєнного чи надзвичайного стану в країні, зміні економічного або політичного курсу країни, підходів держави до вирішення тієї чи іншої проблеми, зміні масштабу цін, високих темпах інфляції тощо. 
'''Локальна зміна обстановки вчинення кримінального правопорушення''' – це зміна обстановки в певному регіоні, місті, підприємстві, сім'ї тощо і може виявлятися, наприклад, у прийнятті владою таких рішень, які істотно впливають на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного; ліквідації або реорганізації конкретного підприємства, на якому раніше був учинене кримінальне правопорушення; набуття згодом особою певного статусу чи документом офіційного статусу, які були відсутні саме на момент вчинення кримінального правопорушення; зміні природних умов або умов господарювання в певному регіоні, що впливає на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного тощо.

Масштабні та локальні зміни обстановки тягнуть за собою два види втрати суспільної небезпечності діяння. 
'''''Перший вид''''' пов'язаний з втратою суспільної небезпечності не тільки конкретно вчиненого діяння даною особою, а й певного виду таких діянь. Масштабні та швидкі зміни у тих або інших сферах життя суспільства та держави, можуть призвести до ситуації, за якої законодавець не встигає змінити ознаки відповідно складу кримінального правопорушення або зовсім виключити його із Кримінального кодексу України. Вочевидь, зміна обстановки повинна бути настільки суттєвою, щоб вплинути на суспільну правосвідомість, яка в нових умовах не сприймає суспільне небезпечним діяння, яке в іншій обстановці становило значну суспільну небезпеку. 
Визнання судом того, що раніше вчинений кримінальний проступок або нетяжкий злочин внаслідок масштабних змін обстановки в країні втратили суспільну небезпечність, свідчить про необхідність декриміналізації таких діянь взагалі. Звичайно, під час вчинення такого діяння (до зміни обстановки) існувала підстава кримінальної відповідальності, оскільки особа вчинила суспільне небезпечне діяння, що містило склад певного кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Разом з тим під час розгляду справи в суді встановлено, що внаслідок зміни обстановки таке діяння на даний час позбавлене суспільної небезпеки – однієї з необхідних ознак кримінального правопорушення. Інакше кажучи, суд констатує, що таке діяння лише формально містить ознаки певного складу кримінального правопорушення, а по суті не є суспільне небезпечним, тобто відсутня підстава кримінальної відповідальності. 
Передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статтею 48] КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від декриміналізації, коли на час розслідування або розгляду справи у суді те чи інше діяння було виключено законом з кола кримінальне караних. У таких випадках піддягають застосуванню правила про зворотну дію в часі кримінального закону, який скасовує кримінальну протиправність діяння ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n30 стаття 5] КК України). 
'''''Другий вид''''' втрати діянням характеру суспільне небезпечного має місце при локальній зміні обстановки вчинення кримінального правопорушення, що тягне за собою втрату суспільної небезпеки лише окремого, конкретного діяння, вчиненого даною особою, хоча в цілому даний вид діянь, як і раніше, визнається кримінально протиправним. Таким чином, локальна зміна обстановки не відміняє законодавчої оцінки відповідного кримінального правопорушення. У цих випадках раніше вчинене особою діяння в конкретних умовах зміни обстановки визнається судом таким, що не заподіяло істотної шкоди конкретному об'єкту кримінально-правової охорони. Наприклад, набуття спеціальної медичної освіти особою, яка раніше провела аборт (частини перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n855 статті 134] Кримінального кодексу України); заборона певної політичної партії, діяльності якій раніше перешкоджала особа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n1125 стаття 170] КК України), тощо. 
Звільнення від кримінальної відповідальності при втраті суспільної небезпечності діяння внаслідок зміни локальної обстановки треба відмежовувати від виключення кримінальної відповідальності згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n58 статті 11 КК] України (за малозначністю діяння). При застосуванні частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20210417#n58 статті 11] КК України малозначність діяння, вчиненого особою, має місце як на час такого діяння, так і на час прийняття рішення про виключення відповідальності. При застосуванні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48] КК України констатується, що особа спочатку вчинила проступок або нетяжкий злочин, а потім через певний час внаслідок зміни обстановки під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що раніше вчинене кримінальне правопорушення даною особою втратило характер суспільне небезпечного (хоча для інших осіб таке діяння, як і досі, визнається суспільне небезпечним, кримінально протиправним). 
=== Втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки ===
Особа, яка перестала бути суспільне небезпечною внаслідок зміни обстановки – це друга підстава звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статтею 48] КК України. 
Суспільна небезпечність особи полягає, насамперед, у вчиненні кримінального правопорушення, а у подальшому визначається, у першу чергу, ступенем можливості вчинення нею нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. Висновок про таку можливість ґрунтується на основі характеристики даної особи (соціальної, психологічної, демографічної, кримінально-правової тощо), а також оточуючої її обстановки, тобто зовнішніх щодо даної особи умов (оточення в побуті, у сім'ї, на роботі тощо). Встановлення даної обстановки має значення для оцінки її зміни і впливу на суспільну небезпечність даної особи під час розслідування або розгляду справи в суді. На практиці до змін обстановки навколо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, відносять влаштування на роботу особи, яка вчинила кримінальне правопорушення з мотивів відсутності коштів для існування; тяжке захворювання, що позбавляє можливості вчинити певні кримінальны правопорушення; переїзд на інше місце проживання та розрив зв'язків з кримінальним середовищем, під впливом якого особа могла б вчинити нове кримінальне правопорушення; усунення тяжких особистих обставин, під впливом яких був вчинение кримінальне правопорушення; припинення подружніх відносин, що стали причиною кримінального правопорушення, тощо. 
Для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка перестала бути суспільне небезпечною, не має значення, що саме діяння на час розслідування або розгляду справи в суді зберігає характер суспільне небезпечного. 
Необхідною підставою для застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48] КК України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. 
Також, із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48] КК України випливає, що зміна обстановки повинна мати місце після дня вчинення кримінального правопорушення і до часу або в період розслідування чи розгляду в суді кримінальної справи щодо особи, яка вчинила це кримінальне правопорушення. 
Крім того, не відповідає вимогам закону застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48] КК України без зміни обстановки лише з мотивів недоцільності притягнення до кримінальної відповідальності певної особи, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 Стаття 48] КК України передбачає безумовне і факультативне (необов'язкове) звільнення особи від кримінальної відповідальності. Якщо, наприклад, суд встановить, що хоча протягом певного часу і мала місце певна зміна обстановки, яка оточувала особу на час вчинення нею кримінального правопорушення, але така зміна не вплинула позитивно на цю особу, то звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n207 статті 48] КК України не допускається.

[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]

Спеціальне судове провадження

2021-08-10T09:57:21Z

Vitalii.solskyi:

Спеціальне судове провадження

2021-08-10T09:56:59Z

Vitalii.solskyi:

Особливості проведення спеціального досудового розслідування

2021-07-06T08:23:45Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК)]

== Загальні положення спеціального досудового розслідування ==

Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], з урахуванням положень глави 24-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

=== Злочини, що яких можливе спеціальне досудове ===
ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; 
ст. 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; 
ст. 110-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України; 
ст. 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Державна зрада; 
ст. 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Посягання на життя державного чи громадського діяча; 
ст. 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Диверсія; 
ст. 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Шпигунство; 
ст. 114-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань; 
ст. 115 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Умисне вбивство; 
ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; 
ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; 
частинами другою - п’ятою статті 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУ] - Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем); 
статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

=== Стосовно кого може здійснюватись спеціальне досудове розслідування: ===
# щодо підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та
# оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені вищевказані підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

== Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==
З клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. 
У клопотанні зазначаються: 
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 
4) , стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук; 
5) виклад обставин про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 
6) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

== Розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше десяти днів з дня його надходження до суду за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Якщо підозрюваний самостійно не залучив захисника, слідчий суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для залучення захисника.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

== Вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування ==

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов’язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Повторне звернення з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування до слідчого судді в одному кримінальному провадженні не допускається, крім випадків наявності нових обставин, які підтверджують, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

'''Якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з’явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.'''

Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

== Порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового ==

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Друкований орган, у якому публікуються протягом наступного року повістки про виклик підозрюваного, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування

2021-06-07T08:25:04Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України])
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]
== Право сторони захисту ініціювати проведення процесуальних дій на етапі дізнання чи досудового слідства ==
Одним з принципів кримінального судочинства є змагальність сторін. Відповідно ч. 2 ст. 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Також реалізація відповідної засади забезпечується положеннями п. 12 ч. 3 ст. 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений має право заявляти клопотання про проведення процесуальних дій та ст. 220 КПК, якою встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй.

Таким чином, наведені законодавчі положення передбачають, з одного боку, право учасників кримінального провадження ініціювати здійснення процесуальних, у тому числі слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а з іншого – регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування.

== Оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій ==
Пункт 7 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] передбачене право на оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу ===
Скарга на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій подається до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.
=== Вимоги до скарги на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій ===

Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:

# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК;
# її подано після закінчення десятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій ===
Скарга на постанову про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій розглядається слідчим суддею '''не пізніше сімдесяти двох годин''' з моменту надходження скарги.

При розгляді таких скарг слідчі судді оцінюють обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та відмовляють у задоволенні скарг, якщо відповідні клопотання не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства.

Правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.

Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду аналізованої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, дізнавачем, прокурором рішення стосовно задоволеного клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами дізнання чи досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Розглядаючи скарги цієї категорії, слідчий суддя повинен враховувати те те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов’язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи – передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

За результатами розгляду скарги про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій слідчим суддею постановляється ухвала про:
# скасування постанови слідчого, дізнавача чи прокурора.
# відмову у задоволенні скарги.

Не відповідають вимогам процесуального законодавства ухвали слідчих суддів, якими за результатами розгляду скарг, пов’язаних з відмовою у вчиненні слідчих (розшукових) дій, приймається не конкретне рішення щодо зобов’язання вчинити слідчу (розшукову) дію, а приймається абстрактне рішення, наприклад зобов’язати прокурора, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні вжити необхідних процесуальних заходів, спрямованих на закінчення проведення досудового розслідування протягом розумного строку з прийняттям рішення, передбаченого ст. 283 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] тощо.

[[Категорія:Слідчі дії]]
[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]

Особливості здійснення негласного зняття інформації з електронних інформаційних систем

2021-06-07T07:59:58Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==

* [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодексу України (далі - КПК України)]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю"]
* Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О.М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. – Х.: Право, 2012.

== Загальні положення ==

'''Відповідно до ч.1 ст. 264 Кримінально процесуального кодексу України'''

''Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.''

Сутність такої негласної слідчої ( розшукової) дії полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частинах, без відома власника, володільця або утримувача системи.Зазначена негласна слідча (розшукова) дія проводиться у разі, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає в тому, що орган, який її здійснює, на підставі ухвали слідчого судді проводить запис певної інформації, якою обмінюються обвинувачений (підозрюваний) з іншими особами, або інші особи з підозрюваним (обвинуваченим), або підозрювані (обвинувачені) між собою, і повідомляє про це слідчого, який її досліджує.

Стаття 1 Закону України « Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» визначає, що під електронною інформаційною системою розуміється організаційно-технічна система, у якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Власником інформації у такому випадку слід вважати фізичну і юридичну особу, якій належить право власності на інформацію.

Підставами для проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем є відомості, що в електронній інформаційній системі або її частині є інформація, що має значення для досудового розслідування. Відомості можуть міститися як в електронній інформаційній системі, так і в її частинах. Частинами електронної інформаційної системи, як правило, можуть бути: база даних, система управління базою даних, клієнтське програмне забезпечення тощо.

Об’єктами зняття інформації з електронних інформаційних систем є: електронно-обчислювальні машини (комп’ютери), автоматизовані системи, комп’ютерні мережі, мережі електрозв’язку, які накопичують, обробляють, зберігають або передають відомості про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Проведення негласної слідчої дії, регламентованої цією статтею КПК, забезпечується зняттям інформації, що оброблялася, зберігається або зберігалася на персональному комп’ютері, або декількох персональних комп’ютерах, об’єднаних у локальну мережу, або ж зовнішніх накопичувачах інформації, що приєднувалися до електронних інформаційних систем. Проведення цієї слідчої дії відбувається негласно, у порядку, встановленому статтями 246, 248, 250 КПК.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин може здійснюватися як шляхом безпосереднього фізичного доступу до них фахівцями уповноважених підрозділів правоохоронних органів, так і шляхом програмного проникнення. Негласне зняття інформації із засобів електронно-обчислювальної техніки полягає у застосуванні засобів спеціальної техніки із великими ресурсами оперативної та довгочасної пам’яті, яка забезпечує повне копіювання інформації із жорсткого диска (дисків) та інших електронних носіїв інформації підозрюваного, обвинуваченого, що можуть містити інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні. Програмне проникнення до електронних інформаційних систем (їх частин) здійснюється шляхом застосування спеціальних програмних продуктів, які забезпечують копіювання інформації, що обробляється на ПЕОМ підозрюваного, обвинуваченого, на віддалений комп’ютер, що перебуває у користуванні уповноваженого органу, який проводить цю негласну (розшукову) дію.

Вказана негласна слідча (розшукова) дія проводиться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

== Рішення про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем ==

'''Відповідно до ч.2 ст. 264 Кримінально процесуального кодексу України.'''

''Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.''

Рішення про проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем приймає слідчий суддя за клопотання слідчого, погодженого з прокурором. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Уповноваженими органами у процесі збору і фіксації інформації, що має значення для кримінального провадження, може проводитись цілеспрямований пошук серед комп’ютерних систем та мереж відкритої інформації, у тому числі всесвітньої мережі Інтернет, з метою виявлення необхідних у справі відомостей. Серед великих масивів інформації, що локалізуються в соціальних мережах Інтернету, може бути отримана інформація щодо окремих осіб, які підозрюються в підготовці та вчиненні злочинів, їх зв’язків, та багато інших відомостей, що можуть сприяти вирішенню завдань досудового розслідування. Оскільки ця інформація є загальнодоступною, дозволу слідчого судді на її пошук та фіксацію кримінальний процесуальний закон не потребує, через те, що не відбувається обмеження приватності спілкування окремих осіб.

'''Відповідно до ч.3 ст. 264 Кримінально процесуального кодексу України'''

''В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.''

В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування ( найменування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових серверів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володілець або утримувач) та спосіб, яким обмежений доступ до неї.

В ухвалі для проведення зняття інформації з електронних інформаційних систем зазначається:
* орган, який звернувся з клопотанням;
* зміст клопотання, при цьому зазначається дата заведення оперативно-розшукової справи щодо особи;
* дані про особу;
* стаття [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], якою передбачено кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою, чи до якого вона готується;
* ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи;
* підстави надання дозволу (з посиланнями на них); точну назву даної негласної слідчої (розшукової) дії;
* термін застосування та його обґрунтування (не більше строків ведення справи);

У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення, який не може перевищувати '''двох місяців'''. Вказаний строк може бути продовженим.

* орган, який буде проводити зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на зняття інформації з електронної інформаційної системи, слідчий може письмово, у порядку п.2 ч.2 ст.40, ст.41, ч.6 ст.246 КПК доручити оперативному підрозділу проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

За результатами проникнення до електронної інформаційної системи складається протокол із дотриманням вимог статті 104-107, 252 КПК, до якого долучаються додатки у вигляді носіїв інформації, отриманої за результатами проведення цієї негласної слідчої дії.

== Фіксування результатів зняття інформації ==

'''Відповідно до ч.2 ст. 265''' '''Кримінально процесуального кодексу України'''

''Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов’язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації''.

Уповноважені працівники оперативних підрозділів у ході проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій відбирають ту інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні, фіксують її на матеріальних носіях, що можуть забезпечити подальше відтворення цієї інформації. Слідчий вивчає інформацію, складає протокол, до якого приєднує носії інформації як додатки. У протоколі за результатами зняття інформації з телекомунікаційних мереж звукова інформація розшифровується уповноваженою службовою особою, у необхідних випадках за участю спеціаліста, а ті фрагменти, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, вносяться до протоколу. Додатками до протоколу про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж можуть виступати носії з фонограмами запису розмов, друкованої інформації та зображень, що передавались засобами зв'язку. Додатками до протоколу про зняття інформації з електронних інформаційних систем можуть бути флеш-карти, жорсткі та гнучкі, оптичні диски та інші носії інформації, що забезпечують фіксацію та збереження інформації у вигляді електронних файлів. У протоколі також слід вказати на технічні засоби, вид програмного забезпечення, яке використовувалось для фіксації та відтворення отриманої за результатами негласних слідчих (розшукових) дій інформації, з метою забезпечення можливості ознайомлення із цією інформацією на подальших стадіях кримінального провадження.

У протоколі зазначається:
* дата його складання;
* посада, прізвище та ініціали особи, у провадженні якої перебуває справа;
* номер справи, за якою здійснювався захід;
* номер постанови;
* дата її прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення заходу;
* вид заходу та строки його здійснення;
* найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення заходу;
* дані про особу, стосовно якої здійснювався захід; результати здійснення заходу;
* відомості про матеріальні носії інформації та місце їх зберігання.

Протягом 24 годин після припинення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж або з інформаційних систем, відповідно до ч.3 ст. 252 КПК, уповноважена посадова особа оперативного підрозділу передає протокол прокурору для прийняття ним рішення про використання як доказ інформації, отриманої внаслідок застосування цих форм втручання у приватне спілкування, у цілому або певного її фрагмента.

Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути негайно знищені на підставі його рішення, викладеного в постанові (ст. 255 КПК України). Інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій до постановлення ухвали слідчого судді, якщо він постановив ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, повинна бути знищена ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 250 КПК України]).

Особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 253 КПК України]).

[[Категорія:Слідчі дії‏‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту

2021-05-14T08:31:40Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]
== Підстави зупинення досудового розслідування ==

Одним з принципів кримінального судочинства, що закріплений в національному законі та в міжнародних актах, є право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до правосуддя та вирішення її справи судом в розумний строк. Кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (статті 21, 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України).

З метою реалізації вказаних принципів закон встановлює чіткі строки, в межах яких повинно бути завершено досудове розслідування (ст. 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України), при цьому визначаючи строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру і строки досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру, та чітку процедуру продовження таких строків (ст.ст. 294-297 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України).

Однак, існують об’єктивні причини, які зумовлюють неможливість провадження досудового слідства і вимагають його зупинення.
Перелік підстав є вичерпним. До них належать (ст. 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України):
# підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
# оголошено в розшук підозрюваного;
# слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
# наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Перелік названих підстав є вичерпним. Будь-які інші обставини, які також перешкоджають продовженню досудового розслідування (тривале проведення експертизи, від`їзд підозрюваного у відрядження або за кордон, хвороба потерпілого, свідка) не є підставами для зупинення досудового розслідування. У цих випадках, якщо строк досудового розслідування закінчується, вноситься клопотання про його продовження у встановленому законом порядку.

Зупинення розслідування на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2511 п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України] можливе лише після додержання таких умов:
# особа повинна бути повідомлена про підозру;
# слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2511 ч. 2 ст. 280 КПК]);
# слідчий, прокурор оголосив розшук підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2520 ст. 281 КПК]). Про оголошення розшуку виноситься або окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а копія постанови надсилається сторонам кримінального провадження.

Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

В окремих випадках підозрюваний може бути зацікавлений в зупиненні строку досудового розслідування.

Однак, з метою недопущення зловживань стороною обвинувачення та затягування строку досудового розслідування закон встановлює механізм протидії таким заходам.

Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, коли підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Зупинене досудове розслідування також відновлюється у випадку скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР.

== Оскарження постанови про зупинення досудового розслідування ==

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] предметом оскарження під час досудового розслідування є рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування. Відповідну скаргу може бути подано потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

=== Вимоги до скарги на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК];
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше '''п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею під час розгляду даної категорії справ є необхідність встановлення дотримання слідчим, дізнавачем, прокурором при прийнятті процесуального рішення про зупинення досудового розслідування порядку та умов такого зупинення встановлених главою 23 КПК.

Слід звернути увагу на питання зупинення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо декількох підозрюваних, оскільки зупинення розслідування у таких випадках з підстав, які стосуються лише одного підозрюваного, фактично можуть перешкодити реалізації своїх прав у кримінальному провадженні іншому підозрюваному. З огляду на це в судовій практиці розгляду аналізованої категорії справ трапляються випадки скасування постанов слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування, якщо таке зупинення було зумовлено підставами стосовно одного підозрюваного у провадженнях, які здійснюються щодо декількох підозрюваних.
==== ''Оголошено в розшук підозрюваного'' ====
Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

==== ''Тяжка хвороба підозрюваного'' ====
Необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.

{| class="wikitable"
|-
| ''Слідчим суддею Старобільського районного суду Луганської області від 25.04.2016 скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування із таких підстав. ''
Питання про зупинення досудового розслідування може вирішуватися за умови такого перебігу хвороби, котрий на даний момент вимагає госпіталізації хворого, про що має бути зазначено в медичних документах.
|}

При розгляді таких справ слідчим суддям також необхідно з’ясувати можливість виділення матеріалів досудового розслідування щодо особи, хвороба якої зумовила зупинення такого розслідування, оскільки цього вимагають положення ч. 3 ст. 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], у якій встановлено, що якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.

[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Зупинення досудового розслідування. Тактика захисту

2021-05-12T12:58:52Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]
== Підстави зупинення досудового розслідування ==

Одним з принципів кримінального судочинства, що закріплений в національному законі та в міжнародних актах, є право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до правосуддя та вирішення її справи судом в розумний строк. Кожен має право щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (статті 21, 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України).

З метою реалізації вказаних принципів закон встановлює чіткі строки, в межах яких повинно бути завершено досудове розслідування (ст. 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України), при цьому визначаючи строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру і строки досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру, та чітку процедуру продовження таких строків (ст.ст. 294-297 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України).

Однак, існують об’єктивні причини, які зумовлюють неможливість провадження досудового слідства і вимагають його зупинення.
Перелік підстав є вичерпним. До них належать (ст. 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] України):
# підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
# оголошено в розшук підозрюваного;
# слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
# наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Можливість зупинення строків досудового слідства до дня повідомлення особі про підозру закон не передбачає.

До зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов’язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а копія постанови надсилається сторонам кримінального провадження.

Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

В окремих випадках підозрюваний може бути зацікавлений в зупиненні строку досудового розслідування.

Однак, з метою недопущення зловживань стороною обвинувачення та затягування строку досудового розслідування закон встановлює механізм протидії таких заходам.

== Оскарження постанови про зупинення досудового розслідування ==

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] предметом оскарження під час досудового розслідування є рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування. Відповідну скаргу може бути подано потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

=== Вимоги до скарги на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати скарга.

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК];
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу.

Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала.

Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про зупинення досудового розслідування ===
Скарга на постанову про зупинення досудового розслідування розглядається слідчим суддею не пізніше '''п’яти днів''' з моменту надходження скарги.

Предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею під час розгляду даної категорії справ є необхідність встановлення дотримання слідчим, дізнавачем, прокурором при прийнятті процесуального рішення про зупинення досудового розслідування порядку та умов такого зупинення встановлених главою 23 КПК.

Слід звернути увагу на питання зупинення досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо декількох підозрюваних, оскільки зупинення розслідування у таких випадках з підстав, які стосуються лише одного підозрюваного, фактично можуть перешкодити реалізації своїх прав у кримінальному провадженні іншому підозрюваному. З огляду на це в судовій практиці розгляду аналізованої категорії справ трапляються випадки скасування постанов слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування, якщо таке зупинення було зумовлено підставами стосовно одного підозрюваного у провадженнях, які здійснюються щодо декількох підозрюваних.
==== ''Оголошено в розшук підозрюваного'' ====
Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з’являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

==== ''Тяжка хвороба підозрюваного'' ====
Необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.

{| class="wikitable"
|-
| ''Слідчим суддею Старобільського районного суду Луганської області від 25.04.2016 скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування із таких підстав. ''
Питання про зупинення досудового розслідування може вирішуватися за умови такого перебігу хвороби, котрий на даний момент вимагає госпіталізації хворого, про що має бути зазначено в медичних документах.
|}

При розгляді таких справ слідчим суддям також необхідно з’ясувати можливість виділення матеріалів досудового розслідування щодо особи, хвороба якої зумовила зупинення такого розслідування, оскільки цього вимагають положення ч. 3 ст. 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК], у якій встановлено, що якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.

[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2021-04-08T12:27:04Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]

== Підстави та порядок закриття кримінального провадження ==
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:
# встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
# встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
# не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 
# не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
# набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
# помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
# існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
# потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов’язаного з домашнім насильством;
# стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
# стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].
# існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
# після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. 

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. 

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

'''Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].'''

== Скасування постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження прокурором ==
Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. 
Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

== Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді ==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.

=== Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження ===
Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (п. 3 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. 
Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.

=== Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}

=== Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу. 
Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала. 
Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку. 
Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги. 
Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується. 
Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності. 
Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення ч. 2 ст. 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''

# '''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
# '''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження ===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
* невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
* необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
* непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
* непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.

== Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. 
Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею. 

{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні № 757/2095/13-к закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}

[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2021-04-08T12:26:29Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]

== Підстави та порядок закриття кримінального провадження ==
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:
# встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
# встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
# не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 
# не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
# набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
# помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
# існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
# потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов’язаного з домашнім насильством;
# стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
# стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].
# існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
# після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. 

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України], якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. 

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті 284 КПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

'''Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].'''

== Скасування постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження прокурором ==
Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. 
Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

== Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді ==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.

=== Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження ===
Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (п. 3 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. 
Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.

=== Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}

=== Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу. 
Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала. 
Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку. 
Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги. 
Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується. 
Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності. 
Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення ч. 2 ст. 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''

# '''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
# '''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження ===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
* невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
* необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
* непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
* непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.

== Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. 
Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею. 

{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні № 757/2095/13-к закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}

[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Порядок оскарження постанови про закриття кримінального провадження

2021-04-08T12:24:14Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджене наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року №1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00212.html Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування"]

== Підстави та порядок закриття кримінального провадження ==
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:
# встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
# встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
# не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 
# не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі;
# набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
# помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
# існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
# потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов’язаного з домашнім насильством;
# стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
# стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].
# існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
# після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи. 

Слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. 

Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 284 КПК України].

'''Постанова слідчого, прокурора підлягає оскарженню в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].'''

== Скасування постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження прокурором ==
Копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. 
Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

== Оскарження постанови про закриття кримінального провадження до слідчого судді ==
Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні.

=== Особи, які вправі оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження ===
Рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником (п. 3 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено під час досудового провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (п. 4 ч. 1 ст. 303 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).
Відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], може бути оскаржено - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. 
Самостійне скасування прокурором рішення про закриття кримінального провадження, яке оскаржується до слідчого судді, тягне за собою закриття провадження за скаргою.

=== Строк оскарження постанови про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження може бути подана '''протягом десяти днів''' з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом, у такому випадку за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчі судді повинні розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови.
{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 5 лютого 2013 року повернуто скаргу Ткаченко Л.М. (справа № 1-кс/760/298/13), в якій особа, що подала скаргу, просила скасувати постанову слідчого СВ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Кулаєвої О.В. від 27 грудня 2012 року про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки вона, на думку Ткаченко Л.М. була незаконною. З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачалось, що постанова про закриття кримінального провадження була винесена 27 грудня 2012 року. Згідно з копією конверту, доданого до скарги, дана постанова була отримана особою, що звернулась зі скаргою 16 січня 2013 року Водночас, скарга, яка надійшла до суду 04 лютого 2013 року, була датована 01 лютого 2013 року - тобто з пропуском строку, передбаченого на оскарження ч. 1 ст. 304 КПК.
|}

=== Вимоги до скарги на постанову про закриття кримінального провадження ===
Закон не встановлює переліку вимог, яким повинна відповідати [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObilucnNsNmZUbFAyWkk скарга].

При цьому закон визначає, що скарга не відповідає вимогам закону, якщо:
# її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником);
# вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
# її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Закон не встановлює вимоги подачі копій скарги для інших учасників процесу. 
Скарга, яка не відповідає вимогам закону разом з усіма доданими до неї матеріалами та ухвалою слідчого судді про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала. 
Повернення скарги не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку. 
Ухвала про повернення скарги може бути оскаржена в апеляційному порядку '''протягом 5 днів''' із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Орган, уповноважений розглядати скаргу на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження подається до '''слідчого судді''' місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
Судовий збір за подачу скарги не сплачується.

=== Порядок розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження ===
Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядається слідчим суддею '''не пізніше п’яти днів''' з моменту надходження скарги. 
Розгляд скарг здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, постанова якого оскаржується. 
Висловлення позиції слідчого, дізнавача та прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення в законі обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності. 
Під час розгляду скарги слідчі судді повинні враховувати положення ч. 2 ст. 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Враховуючи те що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з’ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

''За результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження слідчим суддею постановляється ухвала про:''

# '''скасування постанови слідчого чи прокурора.''' Ухвала слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
# '''відмову у задоволенні скарги.''' Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

=== Підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження ===
Як свідчить судова практика, підставами скасування слідчими суддями постанов про закриття кримінального провадження здебільшого були такі:
* невжиття органом досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування;
* необґрунтованість висновків, які містяться в постанові, щодо обставин, які повинні бути встановлені слідчим, та завчасність висновку про відсутність в діянні складу злочину або відсутність події злочину;
* непроведення слідчим необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення істини у справі;
* непризначення та непроведення необхідних експертиз, ненадання експерту порівняльних зразків для проведення судової експертизи, що є підставою для надання експертом повідомлення про неможливість проведення експертизи, та деякі інші.

== Скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурором ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] передбачає альтернативний порядок оскарження постанов про закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 284 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] прокурор протягом '''20 днів''' з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. 
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом '''10 днів''' з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. 
Наслідком скасування постанови про закриття кримінального провадження прокурором є закриття провадження за скаргою слідчим суддею. 

{| class="wikitable"
|-
| Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2013 року в судовому провадженні № 757/2095/13-к закрито провадження з розгляду скарги Афанасьєва О.Ю. на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Іванова А.В. від 29.12.2012 року про закриття кримінального провадження №42012000000000261, у зв'язку із скасуванням прокурором оскаржуваної постанови.
|}

[[категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право‏‎‏‎]]

Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань

2021-04-08T12:02:01Z

Vitalii.solskyi:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 Кримінальний Кодекс України]

== Завідомо неправдиве показання ==
Відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 ст. 384 Кримінального кодексу України] настає за:
# завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого; 
# завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України; 
# подання завідомо недостовірних або підроблених доказів; 
# завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна;
# завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках. 

Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення досудового розслідування, виконавчого провадження, в суді, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України. 

'''Показання''' - це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи. 
Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. 
Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуально оформлені. 
 
Неправдивим є '''висновок експерта''', в якому неправильно викладені або .перекручені факти чи зроблена завідомо неправильна їх оцінка. 

'''Неправильний переклад''' полягає у перекрученні змісту усного чи письмового мовлення при перекладі з однієї мови на іншу документів, показань, промов, реплік учасників процесу. Неправильний переклад матиме місце і при замовчуванні перекладачем при здійсненні перекладу важливих фактичних обставин справи. 

== Кваліфікований склад злочину ==
Кваліфікований склад даного злочину становлять: ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів.

== Відмова свідка від давання показань ==
Відмова ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 ст. 385 КК] України) передбачає відкритий прояв небажання свідка давати показання, а експерта чи перекладача - виконувати покладені на них обов'язки за відсутності поважних причин. 

Форми відмови можуть бути різними - усна, письмова тощо. 

Злісне ухилення свідка, експерта чи перекладача від з'явлення в суд, органи досудового слідства чи органи дізнання, яке не має на меті відмовитись від виконання юридичного обов'язку щодо давання показань чи виконання обов'язків експерта або перекладача, не утворює складу цього злочину і тягне адміністративну відповідальність за ст. ст. 185-3 і 185-4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]. 

Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або а суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. 

[[Категорія:Кримінальне право‏‎‏‎]]