WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

2018-01-31T16:01:00Z

Vitalii.herasika: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == # [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України № 2947-III від 10.01...

== '''Нормативна база''' ==

# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України № 2947-III від 10.01.2002.]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18.03.2004].
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003.]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Закон України “Про державний бюджет України на 2017 рік” № 1801-VIII від 21.12.2016]

== '''Вступна частина''' ==

Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. (ст. 189 СК України). 

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. 

Наголошуємо, що укладення цього правочину є правом, а не обов’язком батьків.

== '''Договірні відносини батьків щодо сплати аліментів''' ==

Сімейним кодексом України передбачено такі договірні відносини щодо сплати аліментів: 

* шлюбний договір (ст. 93 СК України);
* договір про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України). 

В ст. 93 СКУ є положення, згідно з якими подружжя має право визначити свої майнові права та обов’язки як батьків у шлюбному договорі. 

Відповідно до ч.1 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпечення умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. У відповідності до ч.2 ст. 109 СК України договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Наявність такого договору обов’язкова та невід’ємна частина заяви, яка є її додатком. Така вимога розглядається у порядку окремого провадження (ч. 3 ст. 293 ЦПК України) шляхом пред’явлення заяви, де подружжя буде заявниками. Тобто батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, а якому визначити не лише розмір а й строки їх сплати. 

Різниця між вказаними договорами може стосуватися не їх змісту, а конкретних умов, за яких договори укладаються. Так, якщо договір укладає подружжя, яке за спільною заявою хоче розірвати свій шлюб, то сторони керуються ч. 2 ст.109 СКУ. Якщо мова йде про батьків дитини, які ніколи не перебували у шлюбі, або навпаки, перебувають у шлюбі і не бажають його розривати, то ці особи при укладені договору звертаються до ст. 189 СКУ. Нарешті, подружжя або особи, які реєструють шлюб, можуть включити положення про сплату аліментів у свій шлюбний договір. 

При визначенні місця проживання дитини треба враховувати правила ст. 160 СКУ. Так, батьки за спільною згодою визначають місце проживання дитини, яка не досягла десятирічного віку. Місце проживання дитини, якій виповнилось десять років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцятирічного віку, визначається нею особисто. Таким чином, включити в договір про виховання дитини умови щодо місця її проживання подружжя може не завжди. Якщо дитина перебуває у віці від 10 до 14 років, то батьки в своєму договорі повинні зазначити, що місце проживання дитини визначається за взаємною згодою як батьків так і самої дитини.

== '''Окремі положення договору про сплату аліментів на дитину''' ==

Договори про сплату аліментів на дитину можуть встановлювати виплати аліментів у частці від заробітку (доходу) платника; виплату аліментів у твердій грошовій сумі, про погашення заборгованості за минулий час, тощо. Щодо розміру і строків виплати аліментів, то це істотні умови договору, які мають бути чітко прописані в договорі. Відсутність однієї з перелічених умов є підставою для визнання договору неукладеним (ст. 638 ЦК). 

Крім того, у договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо. Зокрема, у ст. 196 СК України визначено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Отже, навіть при відсутність цієї умови у договорів, неустойка може нараховуватися згідно з вимогами законодавства. 

Слід також враховувати положення ч.2 ст.182 СК України, а саме – розмір аліментів у договорі має встановлюватися не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум, як правило, встановлюється законом „Про державний бюджет України” на відповідний рік. Так, ст. 7 Закону „Про державний бюджет України на 2017 рік” встановлені наступні прожиткові мінімуми для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні. Крім того, якщо мова не йде про сплату загальної суми аліментів повністю наперед до досягнення дитиною повноліття (це необхідно, наприклад, якщо батько, який зобов’язаний сплачувати аліменти, виїжджає на постійне місце проживання в країну, з якою в Україні не існує договорів про правову допомогу в сімейних справах), доцільно в договорі вказати про можливість індексації аліментних виплат, в зв’язку з інфляцією та збільшенням прожиткового мінімуму. 

Чинним законодавством не встановлено інших критеріїв, тому нотаріус не може вимагати довідку про доходи платника аліментів, хоча така процедура була б корисною, оскільки не завжди один з батьків знає про реальні доходи платника аліментів. Але в нашій країні не завжди і суд здатен встановити реальні доходи громадян, особливо підприємців, доходи яких не знає навіть податкова інспекція. 

== '''Перелік документів, для нотаріуса щодо укладення договору''' ==

# Паспорти сторін;
# Довідки про присвоєння ідентифікаційних номерів;
# Свідоцтво про народження дитини

== '''Зразок договору про сплату аліментів на дитину''' ==

ДОГОВІР 

ПРО СПЛАТУ АЛІМЕНТІВ НА ДИТИНУ 

місто ____________, першого серпня дві тисячі сімнадцятого року. 

Ми: з однієї сторони – _______________, який проживає в ___________________, реєстраційний номер облікової картки платника податків 1234567890, надалі за текстом «БАТЬКО» та з другої сторони – ________________, проживаю в ________________, реєстраційний номер облікової картки платника податків 0987654321, надалі за текстом «МАТИ», разом надалі за текстом «БАТЬКИ» або «СТОРОНИ», діючи добровільно, відповідно до власного вільного волевиявлення, що відповідає нашій внутрішній волі, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів,
уклали даний договір про наступне:
1. Даний договір укладено батьками малолітньої дитини ______________________, 11.11.2003 (одинадцятого листопада дві тисячі третього) року народження (свідоцтво про народження № __________, видане відділом _______________), надалі за текстом – дитина. 
2. За домовленістю Батьків, даним договором встановлюється обов’язок Батька/Мати сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок щомісяця. 
Аліменти повинні бути сплачені Батьком/Матір'ю не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім’я Батька/Матері рахунок №87654321 в _____________ в м. __________, МФО 254675. 
3. Крім сплати суми аліментів, зазначених в п. 2 даного договору, Батько/Мати зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). 
За домовленістю Батьків, додаткові витрати на дитину сплачуються Батьком/Матір'ю щомісяця в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок шляхом перерахування суми додаткових витрат за реквізитами, вказаними в п. 2 даного договору. 
Додаткові витрати на дитину сплачуються Батьком/Матір'ю не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного поточного місяця за наступний місяць. 
4. Батьки домовились, що до досягнення дитиною десятирічного віку дитина буде проживати разом з Батьком/Матір’ю за адресою: м. _________. 
Після досягнення дитиною десятирічного віку місце проживання дитини буде визначатися за спільною згодою Батьків та дитини. 
Нотаріусом роз’яснено Батькам положення ч. 3 ст. 160 Сімейного кодексу України, відповідно до якої, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. 
5. Аліменти, одержані на дитину, є власністю Батька/Матері і мають використовуватися за цільовим призначенням. 
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання. 
У разі смерті Батька/Матері аліменти є власністю дитини. 
6. Згідно з ч. 2 ст. 189 Сімейного кодексу України у разі невиконання Батьком/Матір'ю своїх обов’язків за даним договором, аліменти та/або додаткові витрати на дитину з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. 
7. Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). 
8. Розмір аліментів та/або розмір додаткових витрат на дитину, визначений в даному договорі, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом Батька або Матері у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. 
9. У разі невиконання, неналежного або несвоєчасного виконання Батьком/Матір'ю умов даного договору та виникнення заборгованості з вини Батька/Матері, він зобов’язаний сплатити неустойку (пеню) в розмірі 3 (трьох) відсотків від несплаченої суми аліментів та/або додаткових витрат на дитину за кожен день прострочення зобов’язання. 
10. Сплата Батьком/Матір'ю неустойки не звільняє від виконання зобов’язань за даним договором. 
11. Батько/Матір має право перевіряти цільове використання аліментів та додаткових витрат на дитину. 
Нотаріусом роз’яснено положення ст. 186 Сімейного кодексу України, відповідно до якої за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. 
У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. 
12. Даний договір вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку, а саме до __________ (________________) року. 
13. Витрати, пов’язані з нотаріальним посвідченням цього договору, несе Батько/Матір. 
14. Нотаріусом роз‘яснено Сторонам положення чинного законодавства щодо порядку укладення договорів про сплату аліментів на дитину, підстав та наслідків визнання їх недійсними зміст ст. 203 Цивільного кодексу України, статей 157, 160, 180-197 Сімейного кодексу України. 
15. Ми, Батьки, підтверджуємо, що цей договір відповідає нашим дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається нами у відповідності зі справжньою нашою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для нас умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається нами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, ми однаково розуміємо значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажаємо настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчимо, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать наші особисті підписи на договорі. 
16. Батьки підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного договору. 
17. Договір складено в трьох примірниках, один з яких зберігається в справах приватного/державного нотаріуса _____________ міського нотаріального округу ______ПІБ_____, інші видаються Батькам.. 

ПІДПИСИ: ПІДПИС (____ПІБ________.) 
ПІДПИС (_______ПІБ______) 

ПОСВІДЧУВАЛЬНИЙ НАПИС НОТАРІУСА

[[Категорія:Стягнення аліментів‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Повернення коштів за невикористаний авіаквиток

2018-01-31T15:25:24Z

Vitalii.herasika:

== Нормативна база ==
 
1. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z2219-12 Наказ Міністерства Інфраструктури “Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу” № 735 від 30.11.2012]. 
2. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України № 3393-VI від 19.05.2011].

== '''Вступна частина''' ==

Порядок повернення коштів за невикористаний авіаквиток регламентується Наказом Міністерства Інфраструктури “Про затвердження Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу” (далі - Правила) та Повітряним кодексом України (далі - Кодекс). Пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов'язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов'язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення. 

Повернення квитка можливе за такими умовами: 

1) добровільне повернення квитка — за власним бажанням; 
2) повернення квитка за потреби — вимушене повернення квитка.

=== '''Добровільне повернення квитка''' ===

Відповідно до п. 1 глави 8 розділу IV Правил квиток може бути пред’явлений перевізнику для повернення сплачених сум за частково або повністю не використане перевезення, '''якщо таке повернення дозволяється правилами застосування тарифів:''' 

- до початку перевезення, або 
- протягом усього строку чинності квитка для перевезення, або 
- протягом 30 днів після закінчення строку чинності квитка для перевезення. 

Відповідно до п. 2 глави 8 розділу IV Правил повернення сум за невикористані квитки проводиться з дотриманням вимог правил застосування тарифів, встановлених перевізником. 

Отже, беручи до уваги вищезазначені норми, '''повернення коштів за невикористаний авіаквиток за власним бажанням''' можливе перевізником, якщо передбачено правилами перевізника. Найчастіше авіаперевізники повертають кошти, якщо повернення квитка сталося до початку перевезення (за 3 години, за 12 годин, за добу, тощо), але зі зменшенням вартості самого квитка.

=== '''Повернення квитка за потреби''' ===

Порядок виплати компенсаці за не використаний авіаквиток регулюється Повітряним кодексом України. 

Відповідно до п. 2 ст. 103 Повітряного кодексу України положення розділу ХІІІ застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами авіаперевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення, чи забронював рейс, який затримано/перенесено авіаперевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс незалежно від причин затримки/перенесення. 

Існує наступні види виплат: 

# компенсація пасажирам у разі відмови у перевезенні;
# компенсація пасажирам у разі скасування рейсу;
# компенсація пасажирам у разі затримки рейсу;
# компенсація пасажирам за зміну класу обслуговування.

==== '''Компенсація пасажирам у разі відмови у перевезенні''' ====

Вищезазначена компенсація регулюється ст. 104 Кодексу, відповідно до якого авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов'язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду. 

Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов'язаний запропонувати пасажиру на вибір: 

* '''відшкодування''' впродовж семи днів повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано;
* '''зміна маршрута до кінцевого пункту призначення''' - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць. 

Якщо пасажирів, які б виявили бажання відмовитися від подорожі цим рейсом, не виявлено або їх кількість є недостатньою, перевізник має право відмовити пасажиру у перевезенні проти його волі. 

Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 

* 250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів. 

Перевізник має право зменшити розмір компенсації на 50 відсотків, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого: 

* на дві години - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* на три години - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* на чотири години - для рейсів, не зазначених у абзацах другому та третьому цієї частини.

==== '''Компенсація пасажирам у разі скасування рейсу''' ====

У разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано на вибір: 

# зміна маршрута до кінцевого пункту призначення;
# відшкодування повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано. 

Компенсація за відшкодування повної вартості квитка відбувається на тих же умовах: 

* 250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів. 

Перевізник має право зменшити розмір компенсації на 50 відсотків, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого: 

* на дві години - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* на три години - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* на чотири години - для рейсів, не зазначених у абзацах другому та третьому цієї частини. 

Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу: 

* '''щонайменше за два тижні''' до запланованого часу відправлення;
* '''тиждень-два тижні''' — якщо запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття ;
* '''менше ніж за тиждень''' — якщо запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття. 

Відповідно до п. 5 ст. 105 Кодексу, у разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безплатно запропоновано та забезпечено: 

# харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;
# місця в готелі у разі, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування відправлення більший, ніж передбачалося;
# наземний трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт;
# два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

==== '''Компенсація пасажирам у разі затримки рейсу''' ====

Авіаперевізник повинен надати пасажирам харчування та прохолодні напої, а також здійснити два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, у разі затримки рейсу: 

* до двох годин - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* до трьох годин - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* на чотири години і більше від запланованого часу відправлення - для інших рейсів, не зазначених у другому і третьому абзацах цієї частини. 

Якщо рейс затримано на день, наступний за днем його виконання, передбаченим розкладом і зазначеним у квитку, перевізник повинен надати пасажирам номери у готелі, харчування та забезпечити трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт. 

Якщо затримка рейсу перевищує п'ять годин, то пасажирам має бути запропоновано: 

* відшкодування впродовж семи днів повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано;
* зміна маршрута до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

==== '''Компенсація пасажирам за зміну класу обслуговування''' ====

Авіаперевізник не має права вимагати будь-якої додаткової плати, якщо він розміщує пасажира у класі, вищому за зазначений у квитку, якщо ж авіаперевізник розміщує пасажира у класі, нижчому за зазначений у квитку, то він впродовж семи днів повинен відшкодувати пасажиру: 

* 30 відсотків тарифу - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
* 50 відсотків тарифу - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
* 75 відсотків тарифу - для інших рейсів, не зазначених у другому і третьому абзацах цієї частини.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Повернення коштів за невикористаний авіаквиток

2018-01-31T15:16:16Z

Vitalii.herasika:

Повернення коштів за невикористаний авіаквиток

2018-01-31T13:56:58Z

Vitalii.herasika:

Повернення коштів за невикористаний авіаквиток

2018-01-31T13:55:03Z

Vitalii.herasika:

Повернення коштів за невикористаний авіаквиток

2018-01-31T13:34:45Z

Vitalii.herasika: Створена сторінка: == Нормативна база == 1. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z2219-12 Наказ Міністерства Інфраструктури “...

Порядок проведення військової підготовки громадян України

2017-10-27T13:30:15Z

Vitalii.herasika: Створена сторінка: == НОРМАТИВНА БАЗА == 1) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/48-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів Укр...

== НОРМАТИВНА БАЗА == 

1) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/48-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу» від 01.02.2012, № 48]; 
2) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 грудня 2008 року № 1153/2008];

== ВСТУП ==

Процедуру проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу визначається Порядком проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу (далі - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/48-2012-%D0%BF Порядок]) затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2012 р. за № 48. 
Військову підготовку на добровільних засадах проходять громадяни України (далі - громадяни), які мають або здобувають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров’я. 
''Метою проведення військової підготовки'' є забезпечення Збройних Сил, інших військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби (далі - Збройні Сили та інші військові формування) необхідною кількістю військовонавчених громадян для виконання військового обов’язку в запасі, проходження військової служби за контрактом або за призовом осіб офіцерського складу, проходження служби у військовому резерві Збройних Сил та інших військових формувань, а також забезпечення реалізації права громадян на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для належного виконання військового обов’язку в запасі у мирний час, обов’язків військової служби у воєнний час та для майбутньої професійної діяльності. 
Військова підготовка проводиться у військових навчальних підрозділах, вищих навчальних закладів та у вищих військових навчальних закладах. Здобувачі вищої освіти вищих навчальних закладів, що не мають військових навчальних підрозділів, можуть проходити військову підготовку у вищих навчальних закладах, що мають такі підрозділи, та у вищих військових навчальних закладах.
Військова підготовка проводиться у межах ліцензованої послуги: 
# за державним замовленням за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на утримання Збройних Сил та інших військових формувань;
# для надання фізичним особам платних послуг у галузі вищої освіти, пов’язаних з військовою підготовкою, для забезпечення реалізації права таких осіб на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для належного виконання військового обов’язку в запасі у мирний час, обов’язків військової служби у воєнний час та для майбутньої професійної діяльності. 
Розподіл військово-облікових спеціальностей та визначення обсягів підготовки за ними для кожного військового навчального підрозділу та вищого військового навчального закладу здійснюється Міноборони за поданням Генерального штабу Збройних Сил за погодженням з МОН, а для підготовки офіцерів запасу медичної служби - також з МОЗ. 
Для проведення військової підготовки у військовому навчальному підрозділі між Міноборони та вищим навчальним закладом укладається договір про проведення такої підготовки з визначенням умов її фінансування. Для проведення військової підготовки студенти, які навчаються у вищому навчальному закладі, що не має військового навчального підрозділу, укладається договір про проведення такої підготовки та умови її фінансування між зазначеним вищим навчальним закладом та вищим навчальним закладом, на базі військового навчального підрозділу якого проводиться військова підготовка.

== ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ==

Військова підготовка включається до освітніх програм підготовки та навчальних планів вищого навчального закладу, студенти якого проходять військову підготовку, як окрема навчальна дисципліна. 
Планування військової підготовки та її проведення у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі для студентів може також здійснюватись у строк від двох до шести тижнів поточного семестру (навчального року) строком до двох років навчання, що передбачається відповідним договором про організацію такої підготовки та умови її фінансування. 
Для громадян, які вже мають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, планування та проведення військової підготовки може здійснюватись у строк, передбачений відповідним контрактом про військову підготовку громадянина, що укладається між громадянином, який зарахований для проходження військової підготовки, та ректором вищого навчального закладу, на базі якого проводиться військова підготовка.

== ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ ГРОМАДЯН ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ==

Зарахування громадян для проходження військової підготовки здійснюється наказом ректора вищого навчального закладу, на базі військового навчального підрозділу якого проводиться військова підготовка та за результатами конкурсного відбору та медичного огляду. 
Порядок проведення медичного огляду визначається Міністерством оборони України разом з Міністерством охорони здоров'я України, а порядок конкурсного відбору визначається Міністерством оборони України разом з Міністерством освіти і науки України. 
Між громадянином, який зарахований для проходження військової підготовки, та ректором вищого навчального закладу '''протягом одного місяця''' з дня зарахування '''укладається контракт''' про військову підготовку студента. Контрактом про військову підготовку громадянина визначаються права та обов’язки сторін, порядок розрахунків, строк дії контракту та інші умови військової підготовки громадянина. 
Громадяни, які зараховані для проходження військової підготовки, розподіляються керівником військового навчального підрозділу чи вищого військового навчального закладу за лекційними потоками і навчальними групами. (згідно п.п. 9-12 Порядку)

== ПОРЯДОК ВІДРАХУВАННЯ З ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ПІДРОЗДІЛУ ЧИ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ==

Відповідно до п. 12 Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу від 01.02.2012 р. за № 48, громадяни, які проходять військову підготовку, відраховуються з військового навчального підрозділу чи вищого військового навчального закладу наказом ректора вищого навчального закладу, до складу якого входить зазначений військовий навчальний підрозділ, або керівника вищого військового навчального закладу за таких умов: 
1) невиконання навчального плану або відсутність без поважної причини на заняттях з військової підготовки (понад 20 відсотків загальної кількості годин навчальних занять, що заплановані в семестрі); 
2) за власним бажанням; 
3) ухилення без поважної причини від навчального збору; 
4) порушення дисципліни та громадського порядку під час навчання у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі; 
5) порушення умов контракту; 
6) за станом здоров’я; 
7) порушення правил військового обліку. 

Військова підготовка здійснюється у формі навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, навчального збору, контрольних заходів. 
Практична підготовка проводиться після закінчення студентами першого року навчання за програмою військової підготовки у військових частинах чи навчальних центрах військових навчальних підрозділів або вищих військових навчальних закладів за рахунок часу, відведеного на їх канікулярну відпустку. 
Студенти, які мають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли теоретичний і практичний курс навчання з військової підготовки у відповідному військовому навчальному підрозділі, залучаються до проходження '''навчального збору''', передбаченого програмою військової підготовки. 
Навчальний збір організовується після закінчення навчання у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі у поточному році або за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку студента та проводиться у військових частинах (на кораблях) або у вищих військових навчальних закладах (військових інститутах), які мають відповідну матеріально-технічну базу для проведення практичного навчання. 
'''Тривалість навчального збору''' за всіма військово-обліковими спеціальностями '''становить 30 діб'''. 
Завершальним етапом проведення військової підготовки — це складання студентом випускного екзамену (випускний екзамен приймається екзаменаційною комісією, до складу якої включаються представники органів військового управління Збройних Сил України та інших військових формувань.) та Військової присяги в урочистих умовах згідно з порядком, установленим Статутом внутрішньої служби Збройних Сил. 
Студенти, які пройшли повний курс військової підготовки та склали Військову присягу, оформлюються атестаційні матеріали. Порядок і строк подання керівниками військових навчальних підрозділів та вищих військових навчальних закладів атестаційних матеріалів до органів військового управління Збройних Сил та інших військових формувань визначаються Міністерством оборони України. 
Відповідно до п. 22 Порядку громадянам, які пройшли повний курс військової підготовки та атестовані до офіцерського складу, присвоюється первинне військове звання '''молодшого лейтенанта запасу''', що також підтверджується ст. 53 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 грудня 2008 року № 1153/2008]

[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО‎]]

Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності

2017-10-26T15:19:36Z

Vitalii.herasika:

== НОРМАТИВНА БАЗА ==

1) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17.11.2009 р. № 1559-VI]; 
2) [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. за № 2747-IV]; 
3) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III]. 

== Вступ ==

В статті 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності є непорушним. Однак у ній же зазначається і про наявні можливості у влади примусово забирати в людей земельні ділянки, які є об'єктами їх права приватної власності. Таких випадків є декілька і всі вони чітко виписані в статті 143 Земельного кодексу України. Зокрема, серед них є і така підстава, як примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності. Як вказується в статті 147 зазначеного кодексу, підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом. Таким актом є Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (далі — [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон]). 

Стаття 1 цього Закону передбачає, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (наприклад, житлових будинків і господарських споруд), з мотивів суспільної необхідності - це перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду. Тобто, без рішення суду відібрати в людини земельну ділянку, право власності на яку вона оформила в належний спосіб, ніхто не може. 

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені із мотивів суспільної необхідності – це перехід права власності на земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду. '''Тобто, без рішення суду відібрати в людини земельну ділянку, право власності на яку вона оформила в належний спосіб, ніхто не може'''. 

Примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності можливе лише земельних ділянок, які перебувають у приватній власності фізичних чи юридичних осіб. Таке відчуження є підставою припинення права приватної власності на землю та виникнення права комунальної чи державної власності на відчужену земельну ділянку. Підставою для примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності є неотримання згоди власника земельної ділянки на її викуп для суспільних потреб. 

== Об'єкти відчуження ==

Згідно ст. 3 Закону об'єктом відчуження є земельна ділянка (її частина), житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження, що на ній розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. 

У разі якщо власник (власники) земельної ділянки (її частини), що відчужується, є також власником (власниками) житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, вимога про відчуження земельної ділянки розглядається разом з вимогою про припинення права власності на зазначені об'єкти та розглядається з кожним із власників окремо. 

У разі якщо відчужується частина земельної ділянки, а решта її площі не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, за вимогою власника земельної ділянки відчуженню підлягає вся земельна ділянка. 

Варто відзначити, що згідно зі статтею 15 цього Закону, в примусовому порядку забрати в людини земельну ділянку до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності можуть виключно під розміщення на ній: 

1) об'єктів національної безпеки і оборони; 
2) лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації; 
3) об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; 
4) об'єктів природно-заповідного фонду; 
5) кладовищ. 

Разом з цим, таке примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається винятково тільки за рішенням суду з мотивів суспільної необхідності і лише у разі, якщо будівництво зазначених вище об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанту з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників. Тобто, не може бути такого, що сьогодні в особи через суд вилучили її земельну ділянку для того, щоб на ній збудувати кладовище, а завтра цю ж ділянку просто надали у власність чи користування іншій особі з тим, щоб вона на ній побудувала власний будинок чи займалася садівництвом. 

Також доречно зауважити, що згідно зі статтею 16 згаданого вище Закону примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності може здійснюватися лише тоді, коли орган виконавчої влади (місцева адміністрація) чи орган місцевого самоврядування (місцева рада) не досяг з власником земельної ділянки чи інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, згоди щодо їх викупу для суспільних потреб. Тобто, вилученню земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності повинен передувати процес отримання згоди на її викуп для суспільних потреб. 

== Порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності включає ==

1) звернення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником такої ділянки щодо її викупу для суспільних потреб; 
2) прийняття рішення адміністративним судом про примусове відчуження земельної ділянки. Задоволення позову є можливим у разі, якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника; 
3) державна реєстрація права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка здійснюється на підставі рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, а також документів, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого. 

Відповідно до ст. 183¹ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем її розташування. У постанові адміністративного суду про задоволення позову зазначається інформація про: об'єкт примусового відчуження, його місцезнаходження, площу, кадастровий номер, цільове призначення, категорію земель; умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та їх розмір, визначений відповідно до закону; строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені; джерело фінансування витрат, пов'язаних із примусовим відчуженням. 

Аналіз ст. 16 Закону та ст. 183¹ Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що право на звернення із подібними позовами до адміністративного суду мають лише ті суб’єкти владних повноважень, за якими закон визначив повноваження на викуп таких об’єктів, тобто визначені статтями 8, 9 Закону. 

== Судова практика у справах з мотивів суспільної необхідності ==

Показовою у цьому відношенні є постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2012 р.у справі № 2а-2/12/9104. Суд, виходячи з того факту, що Кабінетом Міністрів України 17 березня 2011 р. прийняте розпорядження № 195-р «Про викуп земельних ділянок з мотиву суспільної необхідності», тобто прийняте рішення про викуп, дійшов висновку, що саме Кабінет Міністрів України має виключне право на звернення із адміністративним позовом про примусове відчуження таких земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності. Крім того, обґрунтовуючи своє рішення, суд послався на частину четверту ст. 8 Закону України «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні», згідно з якою зверненню із адміністративним позовом про примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності має передувати прийняття органом, що прийняв рішення про викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, рішення про примусове відчуження об’єкта права приватної власності з мотиву суспільної необхідності. Відтак у разі відмови власника об’єкта права приватної власності від укладення договору купівлі-продажу або іншого правочину щодо відчуження такого об’єкта орган, що прийняв рішення про його викуп, зобов’язаний прийняти рішення про примусове відчуження об’єкта права приватної власності з мотиву суспільної необхідності. Однак, як видно із матеріалів справи, таке рішення органом, що прийняв рішення про викуп у відповідачів спірних земельних ділянок, не приймалось, а тому суд дійшов висновку, що звернення до суду Львівської обласної державної адміністрації із даним позов здійснено з порушенням встановленої Законом процедури та є передчасним. 

Адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом за місцем її розташування, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, розміщених на земельній ділянці, що підлягають примусовому відчуженню. 

Суд вирішує зазначені адміністративні справи протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого. Одночасно із задоволенням позовних вимог щодо примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності суд може задовольнити вимоги щодо знесення житлового будинку. 

'''Якщо ж потреба у використанні земельної ділянки, примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності, відпала, орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, <big>протягом місяця</big> із дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення.''' Примусово відчужена земельна ділянка (її частина) може бути викуплена попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. 

У постанові адміністративного суду про задоволення позову обов'язково повинна зазначатися наступна інформація: 

* об'єкт примусового відчуження,
* його місцезнаходження,
* площу,
* кадастровий номер,
* цільове призначення,
* категорію земель;
* умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки,
* збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження,
* їх розмір, визначений відповідно до закону;
* строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку,
* інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені;
* джерело фінансування витрат, пов'язаних із примусовим відчуженням. 

У разі задоволення позовних вимог рішенням суду визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого. Викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв'язку з достроковим припиненням його зобов'язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. 

У випадку надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається за договором на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг із рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів. 

Якщо власник виступає проти відчуження своєї ділянки за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник земельної ділянки. 

Одночасно із задоволенням позовних вимог щодо примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності суд може задовольнити вимоги щодо знесення житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, розміщених на земельній ділянці, що підлягають примусовому відчуженню. 

Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки або перерахування коштів на зазначений власником цих об'єктів банківський рахунок. 

У разі примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності припиняється дія обмежень (обтяжень) прав на такі об'єкти, що унеможливлюють їх використання для таких потреб. Особи, на користь яких були встановлені обмеження (обтяження) прав на відчужену земельну ділянку, мають право вимагати відшкодування збитків або встановлення обмежень (обтяжень) прав для користувача відчуженого об'єкта у встановленому законом порядку. 

Якщо ж потреба у використанні земельної ділянки, примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності, відпала, орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, протягом місяця із дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення. Примусово відчужена земельна ділянка (її частина) може бути викуплена попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Судом апеляційної інстанції у справах про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є Вищий адміністративний суд України, який розглядає справу у двомісячний строк із дня надходження апеляційної скарги. 

Крім того, аналізуючи ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» можемо дійти висновку, що закон передбачає два можливі варіанти викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а саме: ''1) шляхом визначення викупної ціни або 2) шляхом передання у власність іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено із власником відчужуваної земельної ділянки''. 
Прикладом такої судової справи є Постанова Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року за № 872/2а-7/15 http://reyestr.court.gov.ua/Review/63433037

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок зняття з реєстрації громадянина України, що помер за кордоном

2017-07-03T12:36:12Z

Vitalii.herasika:

== Нормативна база: ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/ Постанова Кабінета Міністрів України від 02.03.2016 р. № 207]

== Куди звернутися: ==
У разі зняття з реєстрації особи('''громадянина України'''), що померла за кордоном, необхідно звернутися до компетентного органу або підрозділу ДМС.
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/ на підставі абзацу 5 ст. 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 02.03.2016 р. за № 207])

'''Перелік необхідних документів:'''
- заява ; 

- документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання; 

- квитанцію про сплату адміністративного збору. 

'''У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:''' 

-документ, що посвідчує особу представника 

-документ, що підтверджує повноваження особи як представника , крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини — батьками ( усиновлювачами )

== Розгляд питання ==

Працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві. 
Працівник органу реєстрації '''у день звернення''' особи приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи.

'''Підстави для відмови''' 

Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли:

1) особою не подано необхідних документів; 

2) у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; 

3) звернулася особа, яка не досягла 14 років. 
 

== Зняття з реєстрації в судовому порядку ==
У разі якщо органи ДМС України не приймають документ, що був виданий органами зарубіжних країн, звертатись до суду за місцезнаходження жилого приміщення.
Більш детальна інформація щодо зняття з реєстрації в судовому порядку вказана в статті [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Зняття з реєстрації за місцем проживання]

[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок зняття з реєстрації громадянина України, що помер за кордоном

2017-07-03T12:34:43Z

Vitalii.herasika:

== Нормативна база: ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/ Постанова Кабінета Міністрів України від 02.03.2016 р. № 207]

== Куди звернутися: ==
У разі зняття з реєстрації особи('''громадянина України'''), що померла за кордоном, необхідно звернутися до компетентного органу або підрозділу ДМС.
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/ на підставі абзацу 5 ст. 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 02.03.2016 р. за № 207])

'''Перелік необхідних документів:'''
- заява ; 

- документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання; 

- квитанцію про сплату адміністративного збору. 

'''У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:''' 

-документ, що посвідчує особу представника 

-документ, що підтверджує повноваження особи як представника , крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини — батьками ( усиновлювачами )

== Розгляд питання ==

Працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві. 
Працівник органу реєстрації '''у день звернення''' особи приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи.

'''Підстави для відмови''' 

Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли:

1) особою не подано необхідних документів; 

2) у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; 

3) звернулася особа, яка не досягла 14 років. 
 

== Зняття з реєстрації в судовому порядку ==
У разі якщо органи ДМС України не приймають документ, що був виданий органами зарубіжних країн, звертатись до суду за місцезнаходження жилого приміщення.
Більш детальна інформація щодо зняття з реєстрації в судовому порядку вказана в статті [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Зняття з реєстрації за місцем проживання]

[[Категорії: Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорії: Вирішення житлових спорів]]
[[Категорії: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок зняття з реєстрації громадянина України, що помер за кордоном

2017-07-03T12:34:00Z

Vitalii.herasika:

== Нормативна база: ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/ Постанова Кабінета Міністрів України від 02.03.2016 р. № 207]

== Куди звернутися: ==
У разі зняття з реєстрації особи('''громадянина України'''), що померла за кордоном, необхідно звернутися до компетентного органу або підрозділу ДМС.
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/ на підставі абзацу 5 ст. 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 02.03.2016 р. за № 207])

'''Перелік необхідних документів:'''
- заява ; 

- документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання; 

- квитанцію про сплату адміністративного збору. 

'''У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:''' 

-документ, що посвідчує особу представника 

-документ, що підтверджує повноваження особи як представника , крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини — батьками ( усиновлювачами )

== Розгляд питання ==

Працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві. 
Працівник органу реєстрації '''у день звернення''' особи приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи.

'''Підстави для відмови''' 

Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли:

1) особою не подано необхідних документів; 

2) у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; 

3) звернулася особа, яка не досягла 14 років. 
 

== Зняття з реєстрації в судовому порядку ==
У разі якщо органи ДМС України не приймають документ, що був виданий органами зарубіжних країн, звертатись до суду за місцезнаходження жилого приміщення.
Більш детальна інформація щодо зняття з реєстрації в судовому порядку вказана в статті [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Зняття з реєстрації за місцем проживання]

[[Категорії: Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорії: Вирішення житлових спорів]]
[[Категорії: Суди
[[Категорії: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок зняття з реєстрації громадянина України, що помер за кордоном

2017-07-03T12:32:13Z

Vitalii.herasika:

Порядок зняття з реєстрації громадянина України, що помер за кордоном

2017-07-03T12:24:45Z

Vitalii.herasika: Створена сторінка: == Нормативна база: == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/ Постанова Кабінета Міністрів України...

== Нормативна база: ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/ Постанова Кабінета Міністрів України від 02.03.2016 р. № 207]

== Куди звернутися: ==
У разі зняття з реєстрації особи('''громадянина України'''), що померла за кордоном, необхідно звернутися до компетентного органу або підрозділу ДМС.
Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/ на підставі абзацу 5 ст. 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 02.03.2016 р. за № 207])

'''Перелік необхідних документів:'''
- заява ; 

- документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання; 

- квитанцію про сплату адміністративного збору. 

'''У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:''' 

-документ, що посвідчує особу представника 

-документ, що підтверджує повноваження особи як представника , крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини — батьками ( усиновлювачами )

== Розгляд питання ==

Працівник органу реєстрації у день звернення особи приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи.

Працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.
Працівник органу реєстрації '''у день звернення''' особи приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи.

'''Підстави для відмови''' 

Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли:

1) особою не подано необхідних документів; 

2) у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; 

3) звернулася особа, яка не досягла 14 років. 
 

== Зняття з реєстрації в судовому порядку ==
У разі якщо органи ДМС України не приймають документ, що був виданий органами зарубіжних країн, звертатись до суду за місцезнаходження жилого приміщення.
Більш детальна інформація щодо зняття з реєстрації в судовому порядку вказана в статті [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Зняття з реєстрації за місцем проживання]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2017-07-03T09:17:43Z

Vitalii.herasika:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова КМУ від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/251-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251 “Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1335-13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15 липня 2013 року № 681 “Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання”.]

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

- іноземці та особи без громадянства, які досягли шістнадцятирічного віку.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіальних органів або підрозділів Державної міграційної служби України (далі - ДМС) за місцем проживання.

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі 34 грн. (відповідно до пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»);
* вартість адміністративної послуги у розмірі 156,46 грн. (відповідно до Переліку адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»);
* вартість бланку у розмірі 21,30 чи 28,50 чи 57,0 грн. (залежно від накладної).
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) дозвіл на використання праці іноземців та осіб без громадянства (після пред’явлення повертається) та його копію; 

5) клопотання (подання) приймаючої сторони (роботодавця) із зобов’язанням повідомити територіальний орган чи підрозділ ДМС України за місцем оформлення посвідки та територіальний орган Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (державної установи, підприємства або організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги); 

5) копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги, виданої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, завірена печаткою реципієнта; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідної релігійної організації); 

5) погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, щодо оформлення іноземцеві або особі без громадянства посвідки на тимчасове проживання; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про реєстрацію такого представництва; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про акредитацію філії або представництва; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності волонтерських організацій, зареєстрованих в Україні в установленому порядку, подає:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну, або волонтерської організації); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про державну реєстрацію волонтерської організації (для волонтерських організацій); 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) звернення іноземного засобу масової інформації; 

5) подання Державного комітету телебачення та радіомовлення України щодо оформлення іноземцеві або особі без громадянства посвідки на тимчасове проживання в Україні; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (навчального закладу) із зобов’язанням повідомити ДМС України про відрахування з такого закладу; 

5) документ, що підтверджує факт навчання в Україні; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — дванадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», уклали шлюб з громадянами України, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (громадянина України, який перебуває в шлюбі з іноземцем або особою без громадянства); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію документа, що підтверджує факт перебування в шлюбі з громадянином України (документи, видані компетентними органами іноземних держав легалізуються в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — дванадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (особи, зазначеної в частинах другій – дванадцятій статті 4 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію документа, згідно з яким вони, відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства, вважаються членами сім’ї вказаної особи. Документ, що підтверджує належність до членів сім’ї, визнається дійсним в Україні в разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом чи міжнародними договорами України.
6) Документи про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні. 

7) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

8) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

9) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

10) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, яких до завершення граничного строку перебування в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не було примусово видворено з України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, що не залежать від таких осіб, подають:''' 

1) заяву; 

2) за наявності паспортний документ (після пред’явлення повертається) і копії сторінок паспорта з особистими даними; 

3) довідку про тримання іноземця (особи без громадянства) у ПТПІ; 

4) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

5) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах).

== Термін розгляду заяви ==
Протягом 15 робочих днів з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

== Строк дії документу, що є результатом отримання послуги ==
Видається строком до одного року з можливістю його продовження.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==
Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:

1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 

2) необхідності охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 

3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 

4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; 

5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); 

6) інших випадках, передбачених законами.

== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Не пізніше ніж за 15 днів до закінчення дозволеного строку перебування на території України. Для іноземців та осіб без громадянства, які прибули з країн з візовим порядком в'їзду, обов'язкова наявність довгострокової візи типу Д.

== Порядок оскарження ==
Іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства‏‎]]

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2017-07-03T09:13:34Z

Vitalii.herasika:

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2017-07-03T09:08:57Z

Vitalii.herasika:

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2017-07-03T09:04:10Z

Vitalii.herasika:

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2017-07-03T08:51:04Z

Vitalii.herasika:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова КМУ від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/251-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251 “Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1335-13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15 липня 2013 року № 681 “Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання”.]

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

- іноземці та особи без громадянства, які досягли шістнадцятирічного віку.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіальних органів або підрозділів Державної міграційної служби України (далі - ДМС) за місцем проживання.

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі 34 грн. (відповідно до пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»);
* вартість адміністративної послуги у розмірі 156,46 грн. (відповідно до Переліку адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»);
* вартість бланку у розмірі 21,30 чи 28,50 чи 57,0 грн. (залежно від накладної).
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) дозвіл на використання праці іноземців та осіб без громадянства (після пред’явлення повертається) та його копію; 

5) клопотання (подання) приймаючої сторони (роботодавця) із зобов’язанням повідомити територіальний орган чи підрозділ ДМС України за місцем оформлення посвідки та територіальний орган Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (державної установи, підприємства або організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги); 

5) копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги, виданої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, завірена печаткою реципієнта; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідної релігійної організації); 

5) погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, щодо оформлення іноземцеві або особі без громадянства посвідки на тимчасове проживання; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про реєстрацію такого представництва; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про акредитацію філії або представництва; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності волонтерських організацій, зареєстрованих в Україні в установленому порядку, подає:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну, або волонтерської організації); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про державну реєстрацію волонтерської організації (для волонтерських організацій); 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) звернення іноземного засобу масової інформації; 

5) подання Державного комітету телебачення та радіомовлення України щодо оформлення іноземцеві або особі без громадянства посвідки на тимчасове проживання в Україні; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (навчального закладу) із зобов’язанням повідомити ДМС України про відрахування з такого закладу; 

5) документ, що підтверджує факт навчання в Україні; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — дванадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», уклали шлюб з громадянами України, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (громадянина України, який перебуває в шлюбі з іноземцем або особою без громадянства); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію документа, що підтверджує факт перебування в шлюбі з громадянином України (документи, видані компетентними органами іноземних держав легалізуються в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — дванадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) клопотання (подання) приймаючої сторони (особи, зазначеної в частинах другій – дванадцятій статті 4 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”); 

5) оригінал (після пред’явлення повертається) та копію документа, згідно з яким вони, відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства, вважаються членами сім’ї вказаної особи. Документ, що підтверджує належність до членів сім’ї, визнається дійсним в Україні в разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом чи міжнародними договорами України.
6) Документи про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні. 

7) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

8) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

9) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

10) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, яких до завершення граничного строку перебування в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не було примусово видворено з України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, що не залежать від таких осіб, подають:''' 

1) заяву; 

2) за наявності паспортний документ (після пред’явлення повертається) і копії сторінок паспорта з особистими даними; 

3) довідку про тримання іноземця (особи без громадянства) у ПТПІ; 

4) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

5) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах).

== Термін розгляду заяви ==
Протягом 15 робочих днів з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

== Строк дії документу, що є результатом отримання послуги ==
Видається строком до одного року з можливістю його продовження.

== Підстави для відмови у наданні послуги ==
Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:

1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;
2) необхідності охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);
6) інших випадках, передбачених законами.

== Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення ==
Не пізніше ніж за 15 днів до закінчення дозволеного строку перебування на території України. Для іноземців та осіб без громадянства, які прибули з країн з візовим порядком в'їзду, обов'язкова наявність довгострокової візи типу Д.

Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України

2017-07-03T08:03:49Z

Vitalii.herasika: Створена сторінка: == Нормативна база: == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус інозе...

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова КМУ від 04.06.2007 №795 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/251-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251 “Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983”;]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 N 7-93;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1335-13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15 липня 2013 року № 681 “Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання”.]

== Хто має право на отримання посвідки на тимчасове проживання: ==

- іноземці та особи без громадянства, які досягли шістнадцятирічного віку.

=== Куди звернутися: ===

- Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіальних органів або підрозділів Державної міграційної служби України (далі - ДМС) за місцем проживання.

== Вартість послуги та пільги ==
* державне мито у розмірі 34 грн. (відповідно до пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»);
* вартість адміністративної послуги у розмірі 156,46 грн. (відповідно до Переліку адміністративних послуг у сфері міграції та їх вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»);
* вартість бланку у розмірі 21,30 чи 28,50 чи 57,0 грн. (залежно від накладної).
''Від сплати мита звільняються: громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди І та ІІ групи.''

== Необхідні документи ==
'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування, подають:''' 

1) заяву; 

2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності); 

3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 

4) дозвіл на використання праці іноземців та осіб без громадянства (після пред’явлення повертається) та його копію; 

5) клопотання (подання) приймаючої сторони (роботодавця) із зобов’язанням повідомити територіальний орган чи підрозділ ДМС України за місцем оформлення посвідки та територіальний орган Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства; 

6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 

7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 

8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах); 

9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності). 

'''Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:'''
1) заяву;
2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) клопотання (подання) приймаючої сторони (державної установи, підприємства або організації, що є реципієнтом проекту міжнародної технічної допомоги);
5) копію реєстраційної картки проекту міжнародної технічної допомоги, виданої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, завірена печаткою реципієнта;
6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи іншої канонічної діяльності за запрошенням релігійних організацій та погодженням з державним органом, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, подають:
1) заяву;
2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3) переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідної релігійної організації);
5) погодження державного органу, який здійснив реєстрацію відповідної релігійної організації, щодо оформлення іноземцеві або особі без громадянства посвідки на тимчасове проживання;
6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7) квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
8) чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
9) копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для участі в діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових). організацій іноземних держав, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:
1. заяву;
2. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3. переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4. клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідної філії, відділення, представництва або іншого структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні);
5. оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про реєстрацію структурного осередку громадської (неурядової) організації іноземної держави в Україні;
6. поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7. квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
8. чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
9. копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб’єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:
1. заяву;
2. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3. переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4. клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідного представництва іноземного суб’єкта господарювання в Україні);
5. оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про реєстрацію такого представництва;
6. поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7. квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
8. чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
9. копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи у філіях або представництвах іноземних банків, зареєстрованих у встановленому порядку, подають:
1. заяву;
2. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3. переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4. клопотання (подання) приймаючої сторони (відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні);
5. оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про акредитацію філії або представництва;
6. поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7. квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
8. чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
9. копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності)
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для провадження культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності волонтерських організацій, зареєстрованих в Україні в установленому порядку, подає:
1. заяву;
2. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3. переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4. клопотання (подання) приймаючої сторони (державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну, або волонтерської організації);
5. оригінал (після пред’явлення повертається) та копію свідоцтва про державну реєстрацію волонтерської організації (для волонтерських організацій);
6. поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7. квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
8. чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
9. копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації, подають:
1. заяву;
2. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3. переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4. звернення іноземного засобу масової інформації;
5. подання Державного комітету телебачення та радіомовлення України щодо оформлення іноземцеві або особі без громадянства посвідки на тимчасове проживання в Україні;
6. поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7. квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
8. чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
9. копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання, подають:
1. заяву;
2. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3. переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4. клопотання (подання) приймаючої сторони (навчального закладу) із зобов’язанням повідомити ДМС України про відрахування з такого закладу;
5. документ, що підтверджує факт навчання в Україні;
6. поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7. квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
8. чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
9. копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій — дванадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», уклали шлюб з громадянами України, подають:
1. заяву;
2. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3. переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4. клопотання (подання) приймаючої сторони (громадянина України, який перебуває в шлюбі з іноземцем або особою без громадянства);
5. оригінал (після пред’явлення повертається) та копію документа, що підтверджує факт перебування в шлюбі з громадянином України (документи, видані компетентними органами іноземних держав легалізуються в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України);
6. поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7. квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
8. чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
9. копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї з особами, зазначеними у частинах другій — дванадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», подають:
1. заяву;
2. паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред’явлення повертається), з візою типу Д, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України, та копії сторінок паспорта з особистими даними і візою (у разі наявності);
3. переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4. клопотання (подання) приймаючої сторони (особи, зазначеної в частинах другій – дванадцятій статті 4 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”);
5. оригінал (після пред’явлення повертається) та копію документа, згідно з яким вони, відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства, вважаються членами сім’ї вказаної особи. Документ, що підтверджує належність до членів сім’ї, визнається дійсним в Україні в разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом чи міжнародними договорами України.
6. Документи про наявність у приймаючої сторони достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім’ї в Україні.
7. поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
8. квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
9. чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах);
10. копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі її наявності).
Для оформлення посвідки на тимчасове проживання іноземець або особа без громадянства, яких до завершення граничного строку перебування в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, не було примусово видворено з України з причин відсутності проїзного документа, транспортного сполучення з країною їх походження або з інших причин, що не залежать від таких осіб, подають:
1. заяву;
2. за наявності паспортний документ (після пред’явлення повертається) і копії сторінок паспорта з особистими даними;
3. довідку про тримання іноземця (особи без громадянства) у ПТПІ;
4. квитанцію про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати;
5. чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з’являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах).

Термін розгляду заяви
Протягом 15 робочих днів з дати прийняття територіальним органом або підрозділом ДМС України документів від іноземця або особи без громадянства

Строк дії документу, що є результатом отримання послуги
Видається строком до одного року з можливістю його продовження.

Підстави для відмови у наданні послуги
Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:

1. необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;
2. необхідності охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
3. коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;
4. подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
5. коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);
6. інших випадках, передбачених законами.

Строк звернення до ДМС України та відповідальність у разі його порушення
Не пізніше ніж за 15 днів до закінчення дозволеного строку перебування на території України. Для іноземців та осіб без громадянства, які прибули з країн з візовим порядком в'їзду, обов'язкова наявність довгострокової візи типу Д.

Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)

2017-03-31T15:08:04Z

Vitalii.herasika: Створена сторінка: == НОРМАТИВНА БАЗА: == 1) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів Украї...

== НОРМАТИВНА БАЗА: ==

1) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1045] 
2) [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/1556-18 Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 року № 1556-VII]; 
3) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 року № 2342-IV]; 
4) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII]; 
5) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/345-17 Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI]; 
6) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII]; 
7) [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" 01.06.2000 № 1768-III]. 

== ХТО МАЄ ПРАВО НА ОТРИМАННЯ СТИПЕНДІЇ ==

28 грудня 2016 р. постановою Кабінету міністрів України № 1045 затверджений Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів.
На соціальні стипендії мають право студенти (курсанти), які не отримують академічних стипендій, які не перебувають на державному утриманні (крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків) та не перебувають в академічній відпустці, з числа:

1) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/1556-18 статті 62 Закону України "Про вищу освітуту"] статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"];

2) особи, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

3) шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/345-17 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"];

4) осіб, батьки яких є шахтарями, які мають стаж підземної роботи не менше 15 років або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/345-17 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"] — протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти;

5) осіб, які визнані учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], та їх дітей (до закінчення навчання в такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/1556-18 статті 44 Закону України "Про вищу освіту"];

6) дітям, один з батьків яких загинула (пропав безвісти) в районі проведення АТО, бойових дій або збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих в районі проведення АТО, бойових дій або збройних конфліктів (до закінчення навчання в такому закладі, але не більше ніж до досягнення ними 23 років);

7) дітей, один з батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення ними 23 років);

8) дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання в такому закладі, але не більше ніж до досягнення ними 23 років).

9) осіб, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 р. N 218-IV.

10) дітей-інвалідів та осіб з інвалідністю I - III групи;

11) студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

Але потрібно звернути увагу на деякі тонкощі студентам (курсантам), які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, '''надається один вид стипендії за їх вибором''', натомість дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, а також студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, '''може виплачуватися одночасно соціальна стипендія та академічна стипендія'''.

== КУДИ ЗВЕРНУТИСЯ ТА ПЕРЕЛІК НЕОБХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ. ==

Звертатися необхідно до вищого навчального закладу або його структурного підрозділу за місцем їх навчання із заявою, в якій зазначаються такі відомості:

-прізвище, ім'я та по батькові; 
-число, місяць, рік народження; 
-зареєстроване та фактичне місце проживання; 
-підстава для отримання соціальної стипендії. 

До заяви додаються копії таких документів: 

- паспорт громадянина України; 
- свідоцтва про народження дитини; 
- довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (не додається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті); 
- студентський квиток; 

До заяви також додаються додаткові документи, у відповідності від категорії особи, яка звертається, даний перелік зазначений у п. 5 Порядку «використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів» затверджений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1045]

== СТРОКИ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ ТА ВИПЛАТИ СТИПЕНДІЇ ==

Після надходження заяви з додатками уповноважена особа, призначена керівником вищого навчального закладу та формує на кожного студента (курсанта), який звернувся за призначенням соціальної стипендії, особову справу. Завірена копія особової справи в десятиденний строк з дня звернення студента (курсанта) передається до органу соціального захисту населення за місцезнаходженням відповідного вищого навчального закладу або його структурного підрозділу, що має статус юридичної особи. 
У разі коли структурний підрозділ вищого навчального закладу не має статусу юридичної особи, документи передаються до органу соціального захисту населення за місцезнаходженням вищого навчального закладу. 
Орган соціального захисту населення в п'ятиденний строк з дня отримання завіреної копії особової справи вносить відомості про студента (курсанта), який має право на отримання соціальної стипендії, до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Соціальна стипендія студентам (курсантам) вищих навчальних закладів призначається на весь період навчання починаючи з місяця звернення за її наданням та має такий розмір: 
- студентам (курсантам) вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації-750 грн.; 
- студентам (курсантам) вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації-1000 грн. 
- студентам (курсантам) вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, - 2000 гривень.

Але розміри соціальної стипендії можуть бути зменшені таким категоріям студентів(курсантів): 
- студентам індустріально-педагогічних вищих навчальних закладів I - II рівня акредитації, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання і забезпечуються безоплатним триразовим харчуванням, - 50 відсотків, а тим, що забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням, - 20 відсотків; 
- курсантам вищих навчальних закладів, які перебувають на державному утриманні, крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів (курсантів) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, - 50 відсотків.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Малозабезпечені особи‎]]
[[Категорія:Малозабезпечені особи‎]]

Трудові пенсії

2016-12-19T15:42:37Z

Vitalii.herasika: /* Куди звертатися для оформлення трудової пенсії? */

'''Трудові пенсії''' — ''це державний вид пенсії, що передбачає щомісячну грошову виплату для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.''

== Нормативно-правова база: ==
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України “Про пенсійне забезпечення”]

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”]

== Види трудових пенсій: ==

1) за віком;

2) по інвалідності;

3) в разі втрати годувальника;

4) за вислугу років.

== Хто має право на трудові пенсії? ==

1) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;

2) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

3) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

4) інші особи, які підлягають державному соціальному страхуванню;

5) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби;

6) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

7) особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

8) особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

9) члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з числа цих осіб - у разі втрати годувальника.

== За яких умов призначаються трудові пенсії? ==
1. Право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років та жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

2. Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок:

- трудового каліцтва або професійного захворювання;

- загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

3. Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік/дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

4. Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Право на пенсію за вислугу років мають:

1) окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

2) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

3) водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

4) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення);

5) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

6) робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

7) деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів;

8) працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів;

== Куди звертатися для оформлення трудової пенсії? ==
Для отримання пенсії по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугою років, а також пенсії за віком для непрацюючих осіб — заява подається до відділення Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації особи). Для отримання пенсії за віком для працюючих осіб заява про призначення пенсії подається через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де така особа працює або за бажанням працівник може подати заяву особисто за місцем проживання.

[[Категорія:Призначення пенсії]]

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири

2016-12-19T12:55:43Z

Vitalii.herasika: /* Перша дія: */

Затоплення квартири – один із ризиків мешканців багатоквартирних будинків, якому може піддатися кожна особа і якому неможливо запобігти заздалегідь.

== Нормативно правова база: ==

1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України];

2. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/ Житловий кодекс Української РСР.]

3. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.]

4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"].

=== Дії постраждалого при затопленні квартири: ===

== Перша дія: ==
по-перше, не намагайтеся “привести до ладу квартиру”, а саме зафіксуйте найбільш яскраві місця при затопленні (фото та відеофіксація);

по-друге, зверніться до ЖЕКу і запросіть інженера для складання спеціального акту (це найважливіший документ!). Звертаючись по телефону, завжди запитуйте, ім'я і прізвище людини, що приймає вашу скаргу, в подальшому це буде доказом безвідповідальності працівників ЖЕКу. Акт складається у трьох примірниках (у разі наявності винної сторони) з представниками ЖЕКу та сусідів-свідків – для сторін інциденту і для ЖЕКу. Акт може бути довільної форми, однак у ньому в обов’язковому порядку має бути зазначено: '''дата складання акта, адреса квартири, причина затоплення'''.

'''''Важливо'''! Якщо ви не дочекалися співробітників ЖЕКу, то складайте акт самостійно з залученням кількох свідків події. Без цього документа, складеного в день, коли сусіди затопили квартиру, або, в крайньому випадку, на наступний день неможливо відстояти свої права в суді на відшкодування збитку. Про факт відсутності викликаних представників ЖЕКу на місці події необхідно обов'язково вказати в акті.''

== Друга дія або досудове врегулювання: ==

Отже у вас на руках є факт фіксації пошкодження вашого майна (акт) в результаті затоплення квартири, тому ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або наданні послуг щодо ремонтних робіт.

== Третя дія або судове врегулювання: ==

Якщо все ж таки сусіди добровільно відмовились відшкодовувати збитки завдані при залитті квартири звертаєтесь до суду. Згідно п. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При зверненні до суду Вам необхідно буде:

- написати позовну заяву (згідно ст. 119 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуального кодексу України]);
до позовної заяви обов`язково додаються такі документи:

а) акт про затоплення квартири, бажано з інформацією про причини затоплення;

б) документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою ;

- сплатити державне мито (згідно ЗУ “Про державне мито”)

На думку деяких фахівців, ще до суду має сенс провести незалежну експертизу, за свій рахунок, яку необхідно замовити в організації, що спеціалізується на складанні проектно – кошторисної документації, яка має відповідну ліцензію.
Але як показує практика, Вам краще вказати самому суму яку ви вважаєте отримати від позивача, оскільки проведення незалежної експертизи “дуже дороге задоволення”, а також інша сторона може бути не згодна з даним рішенням та в самому судовому засіданні заявити клопотання, щодо проведення незалежної експертизи назначеною судом. Якщо така експертиза буде призначена судом, її висновки будуть мати для суду набагато більшу силу і витрати понесені на “досудову” експертизу можуть виявитися безглуздими.

Крім того, згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В п. 3 ч. 2 ст 23 ЦК України вказано, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна

Цивільний кодекс України містить вказівку на те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Але в той же час законодавець не дає чіткої відповіді, які обставини є істотними, і це, у свою чергу, призводить до того, що суди в одних і тих же справах визначають різний розмір компенсації завданої шкоди.
У п. 9 постанови Пленуму ВСУ N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин...
Також судами враховуються такі критерії, умови, які впливають на розмір компенсації: вік потерпілого, його матеріальне становище, об'єктивні фактори, рівень доходів на теперішній час та інші.

[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири

2016-12-19T12:54:33Z

Vitalii.herasika: /* Перша дія: */

Затоплення квартири – один із ризиків мешканців багатоквартирних будинків, якому може піддатися кожна особа і якому неможливо запобігти заздалегідь.

== Нормативно правова база: ==

1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України];

2. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/ Житловий кодекс Української РСР.]

3. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.]

4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"].

=== Дії постраждалого при затопленні квартири: ===

== Перша дія: ==
по-перше, не намагайтеся “привести до ладу квартиру”, а саме зафіксуйте найбільш яскраві місця при затопленні (фото та відеофіксація);

по-друге, зверніться до ЖЕКу і запросіть інженера для складання спеціального акту (це найважливіший документ!). Звертаючись по телефону, завжди запитуйте, ім'я і прізвище людини, що приймає вашу скаргу, в подальшому це буде доказом безвідповідальності працівників ЖЕКу. Акт складається у трьох примірниках з представниками ЖЕКу та сусідів-свідків – для сторін інциденту і для ЖЕКу. Акт може бути довільної форми, однак у ньому в обов’язковому порядку має бути зазначено: '''дата складання акта, адреса квартири, причина затоплення'''.

'''''Важливо'''! Якщо ви не дочекалися співробітників ЖЕКу, то складайте акт самостійно з залученням кількох свідків події. Без цього документа, складеного в день, коли сусіди затопили квартиру, або, в крайньому випадку, на наступний день неможливо відстояти свої права в суді на відшкодування збитку. Про факт відсутності викликаних представників ЖЕКу на місці події необхідно обов'язково вказати в акті.''

== Друга дія або досудове врегулювання: ==

Отже у вас на руках є факт фіксації пошкодження вашого майна (акт) в результаті затоплення квартири, тому ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або наданні послуг щодо ремонтних робіт.

== Третя дія або судове врегулювання: ==

Якщо все ж таки сусіди добровільно відмовились відшкодовувати збитки завдані при залитті квартири звертаєтесь до суду. Згідно п. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При зверненні до суду Вам необхідно буде:

- написати позовну заяву (згідно ст. 119 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуального кодексу України]);
до позовної заяви обов`язково додаються такі документи:

а) акт про затоплення квартири, бажано з інформацією про причини затоплення;

б) документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою ;

- сплатити державне мито (згідно ЗУ “Про державне мито”)

На думку деяких фахівців, ще до суду має сенс провести незалежну експертизу, за свій рахунок, яку необхідно замовити в організації, що спеціалізується на складанні проектно – кошторисної документації, яка має відповідну ліцензію.
Але як показує практика, Вам краще вказати самому суму яку ви вважаєте отримати від позивача, оскільки проведення незалежної експертизи “дуже дороге задоволення”, а також інша сторона може бути не згодна з даним рішенням та в самому судовому засіданні заявити клопотання, щодо проведення незалежної експертизи назначеною судом. Якщо така експертиза буде призначена судом, її висновки будуть мати для суду набагато більшу силу і витрати понесені на “досудову” експертизу можуть виявитися безглуздими.

Крім того, згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В п. 3 ч. 2 ст 23 ЦК України вказано, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна

Цивільний кодекс України містить вказівку на те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Але в той же час законодавець не дає чіткої відповіді, які обставини є істотними, і це, у свою чергу, призводить до того, що суди в одних і тих же справах визначають різний розмір компенсації завданої шкоди.
У п. 9 постанови Пленуму ВСУ N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин...
Також судами враховуються такі критерії, умови, які впливають на розмір компенсації: вік потерпілого, його матеріальне становище, об'єктивні фактори, рівень доходів на теперішній час та інші.

[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири

2016-12-19T12:52:24Z

Vitalii.herasika: /* Нормативно правова база: */

Затоплення квартири – один із ризиків мешканців багатоквартирних будинків, якому може піддатися кожна особа і якому неможливо запобігти заздалегідь.

== Нормативно правова база: ==

1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України];

2. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/ Житловий кодекс Української РСР.]

3. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.]

4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"].

=== Дії постраждалого при затопленні квартири: ===

== Перша дія: ==
по-перше, не намагайтеся “привести до ладу квартиру”, а саме зафіксуйте найбільш яскраві місця при затопленні (фото та відеофіксація);

по-друге, зверніться до ЖЕКу і запросіть інженера для складання спеціального акту (це найважливіший документ!). Звертаючись по телефону, завжди запитуйте, ім'я і прізвище людини, що приймає вашу скаргу, в подальшому це буде як ще один доказ відповідальності за безвідповідальність працівників ЖЕКу. Акт складається у трьох примірниках з представниками ЖЕКу та сусідів-свідків – для сторін інциденту і для ЖЕКу. Акт може бути довільної форми, однак у ньому в обов’язковому порядку має бути зазначено: '''дата складання акта, адреса квартири, причина затоплення'''.

'''''Важливо'''! Якщо ви не дочекалися співробітників ЖЕКу, то складайте акт самостійно з залученням кількох свідків події. Без цього документа, складеного в день, коли сусіди затопили квартиру, або, в крайньому випадку, на наступний день неможливо відстояти свої права в суді на відшкодування збитку. Про факт відсутності викликаних представників ЖЕКу на місці події необхідно обов'язково вказати в акті.''

== Друга дія або досудове врегулювання: ==

Отже у вас на руках є факт фіксації пошкодження вашого майна (акт) в результаті затоплення квартири, тому ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або наданні послуг щодо ремонтних робіт.

== Третя дія або судове врегулювання: ==

Якщо все ж таки сусіди добровільно відмовились відшкодовувати збитки завдані при залитті квартири звертаєтесь до суду. Згідно п. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При зверненні до суду Вам необхідно буде:

- написати позовну заяву (згідно ст. 119 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуального кодексу України]);
до позовної заяви обов`язково додаються такі документи:

а) акт про затоплення квартири, бажано з інформацією про причини затоплення;

б) документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою ;

- сплатити державне мито (згідно ЗУ “Про державне мито”)

На думку деяких фахівців, ще до суду має сенс провести незалежну експертизу, за свій рахунок, яку необхідно замовити в організації, що спеціалізується на складанні проектно – кошторисної документації, яка має відповідну ліцензію.
Але як показує практика, Вам краще вказати самому суму яку ви вважаєте отримати від позивача, оскільки проведення незалежної експертизи “дуже дороге задоволення”, а також інша сторона може бути не згодна з даним рішенням та в самому судовому засіданні заявити клопотання, щодо проведення незалежної експертизи назначеною судом. Якщо така експертиза буде призначена судом, її висновки будуть мати для суду набагато більшу силу і витрати понесені на “досудову” експертизу можуть виявитися безглуздими.

Крім того, згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В п. 3 ч. 2 ст 23 ЦК України вказано, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна

Цивільний кодекс України містить вказівку на те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Але в той же час законодавець не дає чіткої відповіді, які обставини є істотними, і це, у свою чергу, призводить до того, що суди в одних і тих же справах визначають різний розмір компенсації завданої шкоди.
У п. 9 постанови Пленуму ВСУ N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин...
Також судами враховуються такі критерії, умови, які впливають на розмір компенсації: вік потерпілого, його матеріальне становище, об'єктивні фактори, рівень доходів на теперішній час та інші.

[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири

2016-12-19T12:45:46Z

Vitalii.herasika: Створена сторінка: Затоплення квартири – один із ризиків мешканців багатоквартирних будинків, якому може...

Затоплення квартири – один із ризиків мешканців багатоквартирних будинків, якому може піддатися кожна особа і якому неможливо запобігти заздалегідь.

== Нормативно правова база: ==

1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України];

2. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/ Житловий кодекс Української РСР.]

3. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Закон України “Про державне мито”.]

4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"].

=== Дії постраждалого при затопленні квартири: ===

== Перша дія: ==
по-перше, не намагайтеся “привести до ладу квартиру”, а саме зафіксуйте найбільш яскраві місця при затопленні (фото та відеофіксація);

по-друге, зверніться до ЖЕКу і запросіть інженера для складання спеціального акту (це найважливіший документ!). Звертаючись по телефону, завжди запитуйте, ім'я і прізвище людини, що приймає вашу скаргу, в подальшому це буде як ще один доказ відповідальності за безвідповідальність працівників ЖЕКу. Акт складається у трьох примірниках з представниками ЖЕКу та сусідів-свідків – для сторін інциденту і для ЖЕКу. Акт може бути довільної форми, однак у ньому в обов’язковому порядку має бути зазначено: '''дата складання акта, адреса квартири, причина затоплення'''.

'''''Важливо'''! Якщо ви не дочекалися співробітників ЖЕКу, то складайте акт самостійно з залученням кількох свідків події. Без цього документа, складеного в день, коли сусіди затопили квартиру, або, в крайньому випадку, на наступний день неможливо відстояти свої права в суді на відшкодування збитку. Про факт відсутності викликаних представників ЖЕКу на місці події необхідно обов'язково вказати в акті.''

== Друга дія або досудове врегулювання: ==

Отже у вас на руках є факт фіксації пошкодження вашого майна (акт) в результаті затоплення квартири, тому ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або наданні послуг щодо ремонтних робіт.

== Третя дія або судове врегулювання: ==

Якщо все ж таки сусіди добровільно відмовились відшкодовувати збитки завдані при залитті квартири звертаєтесь до суду. Згідно п. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При зверненні до суду Вам необхідно буде:

- написати позовну заяву (згідно ст. 119 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуального кодексу України]);
до позовної заяви обов`язково додаються такі документи:

а) акт про затоплення квартири, бажано з інформацією про причини затоплення;

б) документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою ;

- сплатити державне мито (згідно ЗУ “Про державне мито”)

На думку деяких фахівців, ще до суду має сенс провести незалежну експертизу, за свій рахунок, яку необхідно замовити в організації, що спеціалізується на складанні проектно – кошторисної документації, яка має відповідну ліцензію.
Але як показує практика, Вам краще вказати самому суму яку ви вважаєте отримати від позивача, оскільки проведення незалежної експертизи “дуже дороге задоволення”, а також інша сторона може бути не згодна з даним рішенням та в самому судовому засіданні заявити клопотання, щодо проведення незалежної експертизи назначеною судом. Якщо така експертиза буде призначена судом, її висновки будуть мати для суду набагато більшу силу і витрати понесені на “досудову” експертизу можуть виявитися безглуздими.

Крім того, згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В п. 3 ч. 2 ст 23 ЦК України вказано, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна

Цивільний кодекс України містить вказівку на те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Але в той же час законодавець не дає чіткої відповіді, які обставини є істотними, і це, у свою чергу, призводить до того, що суди в одних і тих же справах визначають різний розмір компенсації завданої шкоди.
У п. 9 постанови Пленуму ВСУ N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин...
Також судами враховуються такі критерії, умови, які впливають на розмір компенсації: вік потерпілого, його матеріальне становище, об'єктивні фактори, рівень доходів на теперішній час та інші.

[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎]]