WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану

2026-04-10T09:49:56Z

Vitalii.havryliuk:

==Нормативна база==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2024-п#n17 Порядок бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 року № 650]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/36-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2025 року № 36 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час"]
==Загальні положення==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n458 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

'''Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:'''

◆ в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

- державної служби категорії "А", голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов'язані;

- державної служби категорій "Б", "В", в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов'язаних цих категорій у зазначених органах;

◆ в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, ''юрисдикція яких поширюється на всю територію України'';

◆ на підприємствах, в установах і організаціях, ''яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення)'', у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

◆ на підприємствах, в установах і організаціях, ''які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення'' в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.
{| class="wikitable"
|+
!Зверніть увагу!
|-
|Бронюванню також підлягають військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій, незалежно від кількості заброньованих, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу:

# у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи,
# та/або які не перебувають на військовому обліку,
# та/або які не уточнили персональні дані,
# та/або які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Строк бронювання таких військовозобов’язаних працівників '''не може перевищувати 45 календарних днів''' з дня укладення трудового договору. При цьому бронювання надається такому військовозобов’язаному працівнику не більше одного разу на один календарний рік. У разі усунення таким військовозобов’язаним працівником протягом строку бронювання порушень правил військового обліку він підлягає бронюванню на загальних підставах.
|}
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, '''зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних''', які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, '''у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки''', на території відповідальності якого вони розміщуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n460 стаття 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

Механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76] (далі - '''Порядок''').
{| class="wikitable"
|+
|''Перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначені пунктами'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 5-10 Порядку.]
|}
Заброньованим військовозобов’язаним ''надається відстрочка від призову на військову службу'' під час мобілізації.

'''Строк дії відстрочки не може перевищувати''':

'''строку проведення мобілізації''' - для військовозобов'язаних в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування; в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

'''строку дії контракту (договору)''' '''на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг''', необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;

'''12 місяців''' - для військовозобов'язаних, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства;у Товаристві Червоного Хреста України, інших українських неурядових організаціях, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів;

'''строку договору (контракту)''' '''або строку, на який їх обрано (призначено)''' - для військовозобов'язаних у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України (пункт 3 Порядку).

==Подання списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання==
Бронювання військовозобов'язаних, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 пункті 1 Порядку], здійснюється '''засобами Порталу Дія''' за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 пункт 25 Порядку]).

У разі відсутності у критично важливого підприємства, критично важливої установи коду згідно з ЄДРПОУ або технічної можливості формування списку засобами Порталу Дія, останні ''подають список до відповідного державного органу, який прийняв рішення про визначення їх критично важливим підприємством, критично важливою установою.''

'''У списку зазначаються такі відомості щодо:'''

* ''державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи'':

# повне найменування юридичної особи або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи;
# код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи (у разі наявності) або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи (у разі наявності);
# місцезнаходження юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи (крім критично важливих підприємств, а також критично важливих установ, які визначені Мінстратегпромом);
# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи;

* ''військовозобов'язаного'':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
# строк дії відстрочки;
# відмітка про виконання вимог щодо розміру нарахованої щомісячної заробітної плати працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ (не нижче за розміру мінімальної заробітної плати помноженої на коефіцієнт 2,5 (21617,5 грн - 2026 році) – не стосується державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50%акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 %.

Формування списку засобами Порталу Дія '''завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу''', критично важливого підприємства, критично важливої установи або особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або керівника державного органу, який прийняв рішення про визначення відповідного підприємства, установи, організації критично важливим підприємством чи критично важливою установою, або уповноваженої ним особи та '''надсилається до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF/ed20260131#n14:~:text=27.%20%D0%A3%20%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83,%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8. пункти 27, 28 Порядку]).
== Рішення про бронювання військовозобов’язаних ==
'''Протягом 72 годин''' з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення військовозобов’язаного (крім військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, зокрема в оборонно-промисловому комплексі, які мають проблеми з військовим обліком) на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов’язаний:

* перебуває на військовому обліку;
* перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
* уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11 квітня 2024 р. N 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку";
* не перебуває у розшуку.
'''Без урахування 72''' '''годин''' здійснюється бронювання військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах, в критично важливих установах, якщо:

* їхнє підприємство або установа офіційно має статус критично важливих (до закінчення дії відповідного рішення державного органу);
* цей статус надано для забезпечення роботи економіки, життєдіяльності населення або потреб Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період;
* строк їхнього бронювання ще не закінчився ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF/ed20260131#n14:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2072%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD,%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%3A пункт 29 Порядку]).

'''Протягом 24 годин з моменту формування списку''' засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично військовозобов’язаного працівника підприємства, установи і організації, незалежно від кількості заброньованих, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу:

# у якого відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи,
# та/або який не перебувають на військовому обліку,
# та/або який не уточнив персональні дані,
# та/або який перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF/ed20260131#n14:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2024%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE. пункт 29-1 Порядку]).

Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) '''''відображається у військово-обліковому документі в електронній формі'''''.

'''Підстави для анулювання відстрочки:'''

Надана відстрочка підлягає анулюванню в разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою;

4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;

5) звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи);

6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;

7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія;

8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, критично важливої установи, але не частіше ніж один раз на п’ять календарних днів засобами Порталу Дія;

9) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності;

12) невідповідності військовозобов’язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку (щомісячна заробітна плата не нижче за розмір мінімальної помноженої на коефіцієнт 2,5)

13) звільнення з посади священнослужителя (за заявою ДЕСС в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, що формується на основі інформації, поданої юридичною особою - релігійною організацією);

14) виключення суб’єкта господарювання з переліку, зазначеного в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку, або працівника суб’єкта господарювання із складу бригади, зазначеної в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку;

16) припинення укладеного договору (контракту), закінчення строку призначення або звільнення з посади, та/або закінчення строку реалізації гуманітарних проектів за кошти міжнародних партнерів, виключення з переліку, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 9 цього Порядку, - для військовозобов’язаних працівників Товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 пункт 31 Порядку]).
== Визначення підприємства, установи і організації критично важливими ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-п#n111 Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76] затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 Критерії та Порядок,за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період] (далі - '''Критерії та порядок''').

Ці Порядок та критерії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”] встановлюють механізм визначення підприємств, установ і організацій (далі — підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період,

'''Визначення здійснюється за такими критеріями:'''

▶ загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство,установа, організація;

▶ сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

▶ стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/83-2015-%D0%BF#n10 постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83];

▶ важливе значення підприємства, установи, організації для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади) за погодженням з Мінекономіки та Міноборони;

▶ відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації;

▶ розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на

- підприємстві, установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством - для державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств;

- підприємстві, установі, організації за останній календарний місяць становить не менше розміру мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією.

▶ підприємство є резидентом Дія Сіті;

▶ підприємство є постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 200 млн. гривень або постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж фіксованого зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 20 млн. гривень, що підтверджується звітом про фінансові результати з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав фінансову звітність, із зазначенням дати її отримання.

'''До критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств належать:'''

* спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, закордонні дипломатичні установи України, представництва міжнародних організацій згідно з переліком, затвердженим МЗС;
* представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги згідно з переліком, затвердженим Секретаріатом Кабінету Міністрів України;
* Дослідницька служба Верховної Ради України, а також підприємства, установи та організації, що перебувають у сфері управління органів, які здійснюють управління державним майном, що забезпечує діяльність відповідно Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, згідно з переліками, затвердженими відповідними органами управління;
* юридичні особи - релігійні організації згідно з переліком та критеріями, затвердженими ДЕСС;
* оператори протимінної діяльності, які визначені Мінекономіки критично важливими для функціонування економіки в особливий період та проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (пункт 2 Критеріїв та порядку).

'''Підстави для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, критично важливими'''

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є '''''відповідність двом або більше критеріям''''', зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, а саме для таких підприємств, установ, організацій:

* підприємства, установи та організації паливно-енергетичного комплексу, управителі багатоквартирних будинків - юридичні особи (суб'єкти господарювання), казенні підприємства пробірного контролю та підприємства, установи, організації, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади;
* підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у сфері охорони здоров'я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту (з включенням до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг) та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;
* лінійні аудіовізуальні медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійовані особи, а також державні та комунальні заклади культури;
* підприємства, установи та організації, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, підприємства, установи та організації, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та/або вантажів, перевізники міського електричного транспорту.
Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, (крім вищезазначених) критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 пункт 3 Критеріїв та Порядку]).

'''Для визначення підприємства, установи, організації критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період потрібно звернутися до:'''

* центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, - щодо підприємств, установ, організацій, що провадять діяльність у галузі національної економіки або сфері, у якій такий орган забезпечує формування та/або реалізує державну політику; або
* обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) - щодо підприємств, установ, організацій комунальної форми власності, а також підприємств, установ, організацій, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та провадять діяльність у сфері:

# сільського, лісового або рибного господарства;
# добувної промисловості і розроблення кар’єрів;
# переробної промисловості;
# постачання електричної енергії, газу, пари та кондиційованого повітря;
# водопостачання; каналізації, поводження з відходами;
# будівництва;
# оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів;
# транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (пункт 4 Критеріїв та порядку).

'''До звернення додаються копії підтвердних документів''',інформація про загальну кількість військовозобов’язаних працівників підприємств, установ, організацій, а також інформація про подання підприємством, установою, організацією в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній податковий період (крім підприємств, які набули статус резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”), що підтверджується:

* копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання; або
* квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку; або
* квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків; або
* поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.
'''Підприємство, яким набуто статус резидента Дія Сіті до звернення додає:'''

* підтвердні документи щодо виконання ним вимог, визначених пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, а також засвідчені керівником копії правочинів та первинних документів, що підтверджують отримання підприємством за підсумками трьох повних місяців, наступних за місяцем набуття статусу резидента Дія Сіті, доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті (якщо такі суми роялті не враховано у дохід від реалізації продукції), та/або грантів, та/або інвестицій - у розмірі не менше ніж еквівалент 20000 (двадцять тисяч) євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня поточного календарного року; або
* підтвердні документи щодо виконання ним вимог, передбачених частиною третьою статті 13 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” (пункт 5 Критеріїв та порядку).

Розгляд документів здійснюється '''не більш як 10 робочих днів з дня отримання звернення''' за результатами якого приймається одне з таких рішень:

# про відповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, і визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (''повинне містити інформацію про код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ; повне та скорочене найменування підприємства, установи, організації; критерії, яким відповідає підприємство, установа, організація, інформацію про кількість військовозобов’язаних'');
# про невідповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку (повинне містити інформацію про обґрунтування невідповідності критеріям).

Підтвердження статусу підприємства, установи, організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, здійснюється підприємством, установою, організацією '''не рідше ніж один раз на рік''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 пункт 8 Критеріїв та порядку]).

==== Визначення критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період підприємств, установ та організацій ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 пункту 9 Критеріїв та порядку] до критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань можуть бути визначені:

'''Міноборони:'''

* державне підприємство Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” та державне підприємство Міністерства оборони України “Державний оператор тилу”, уповноважені Міноборони на виконання функцій служби державного замовника у сфері оборони, з метою здійснення оборонних закупівель та укладення державних контактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг;
* підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) про закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, укладені з Міноборони (у тому числі його службами державного замовника) або Держспецтрансслужбою (у тому числі її службами державного замовника), або розвідувальним органом Міноборони (у тому числі його самостійними структурними підрозділами);
* підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) з виробництва безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів), озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів оборонного призначення на замовлення Адміністрації Держспецзв’язку, інших державних замовників у сфері оборони (у тому числі їх служб державного замовника);
* підприємства, установи та організації, що залучені як співвиконавці та беруть участь у виконанні державних контрактів (договорів) про закупівлю, постачання, ремонт та модернізацію озброєння, військової та спеціальної техніки, зброї і боєприпасів за погодженням відповідно з Міноборони (у тому числі його службами державного замовника) або Держспецтрансслужбою (у тому числі її службами державного замовника), або розвідувальним органом Міноборони (у тому числі його самостійними структурними підрозділами);
* підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних роботизованих систем та зовнішніх екіпажів безпілотних роботизованих систем в інтересах сил безпеки та оборони України, якщо обсяг згаданих послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 100 підготовлених пілотів безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів, зокрема типу FPV) I та II класів або не менше 200 пілотів безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів) І класу “мікро” (за винятком типу FPV) на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з радіоелектронної боротьби в інтересах сил безпеки та оборони України, якщо обсяг згаданих послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 150 підготовлених спеціалістів на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації військовослужбовців з домедичної допомоги в інтересах сил безпеки та оборони України за програмами, затвердженими Генеральним штабом Збройних Сил або Міноборони, з розрахунку 96 проведених курсів з домедичної допомоги за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, або з розрахунку 24 проведених курси з базового рівня домедичної допомоги розширеної за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* юридичні особи приватного права, установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”,] які здійснюють виробництво/закупівлю товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, якщо їх обсяг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 10 млн. гривень допомоги на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* підприємства, установи та організації, що здійснюють розробку інновацій у сфері оборони, зокрема спрямованих на розвиток озброєння та військової техніки, без використання бюджетних коштів, на підставі відповідних договорів (контрактів), укладених з Міноборони;
* підприємства, установи та організації, що виконують контракти (договори) про закупівлю послуг з перевезення військових вантажів, ремонту, утримання, експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також закупівлю товарів оборонного призначення, необхідних для ремонту, утримання, експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки, укладені з командуваннями видів, окремих родів сил Збройних Сил;
'''центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво відповідним військовим формуванням (крім Збройних Сил), утвореним відповідно до законів України, СБУ''':

підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) для забезпечення потреб інших військових формувань, укладені з державними замовниками у сфері оборони, визначеними в а[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/363-2021-%D0%BF#n15:~:text=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%3B бзаці четвертому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”], в інтересах яких вони здійснюють виробництво цих товарів, виконують роботи, надають послуги.
{| class="wikitable"
|+
!Важливо!
|-
|Підприємства, установи чи організації, а також юридичні особи приватного права, зазначені у пункті 9 цих Критеріїв та порядку, можуть бути визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період за умови відсутності у їх статутному капіталі частки держави, визначеної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом.
|}
Розгляд документів здійснюється '''не більш як 10 робочих днів''' з дня отримання звернення за результатами якого приймається одне з таких рішень:

* про визначення підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період і включення його до переліку;
* про відмову у визначенні підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.

==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
==Див. також==

* [[Військовий облік]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації]]

[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Перебування громадян в психоневрологічному інтернаті

2026-03-05T11:26:24Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/957-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 957 "Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#n437:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%2C%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83 Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2026 р. № 64 "Деякі питання організації надання соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1462-2022-п#n93 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1462 "Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я"]
== Завдання та напрями діяльності інтернату==
Психоневрологічний інтернат (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті (далі - підопічні).
=== Основні завдання інтернату ===
* забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) та надання медичної допомоги підопічним;
* надання соціальних послуг підопічним (стаціонарний догляд, соціальна реабілітація, представництво інтересів).
Інтернат може надавати послуги з підтриманого проживання, паліативного/хоспісного та денного догляду, соціальної адаптації, кризового та екстреного втручання, консультування. Інтернат може надавати безоплатні та платні соціальні послуги (в межах наявних можливостей) відповідно до законодавства. Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються інтернатом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"] і затверджуються засновником;
* проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1462-2022-п#n151 індивідуального плану реабілітації, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики] .
=== Забезпечення підопічних===
'''Підопічні відповідно до встановлених норм забезпечуються:'''
* приміщенням (житловими кімнатами) для проживання/перебування та усіма комунально-побутовими послугами;
* предметами, матеріалами та інвентарем (одягом, взуттям, постільною білизною, засобами особистої гігієни, столовим посудом);
* раціональним не менше ніж чотириразовим харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням віку та стану здоров’я у межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні перевищувати чотирьох годин, останнє приймання їжі здійснюється за дві години до сну);
* лікарськими засобами, технічними та іншими засобами і виробами медичного призначення у порядку, встановленому законодавством.
'''Підопічним гарантується:'''
* надання медичної допомоги, у тому числі екстреної, за наявності медичних показань, консультації, стаціонарне лікування на базі закладів охорони здоров’я відповідно до законодавства;
* створення умов для участі в культурно-масових заходах та комплексі реабілітаційних заходів;
* забезпечення денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) з урахуванням стану здоров’я та бажання підопічних;
* захист прав та підтримка, інформування щодо прав підопічних, представництва їх інтересів.
Адміністрація інтернату зобов’язана '''не менше ніж один раз на рі'''к організовувати огляд підопічних лікарсько-консультативною комісією за участю лікаря-психіатра з метою вирішення питань щодо доцільності їх подальшого перебування в інтернаті та необхідності встановлення чи припинення опіки або піклування над ними. У разі потреби адміністрація інтернату сприяє в оформленні документів та організовує оцінювання підопічного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення групи інвалідності або продовження її строку, а також у реєстрації органом опіки та піклування помічника підопічного за вибором дієздатного підопічного відповідно до законодавства.
=== Якість надання послуг інтернатом ===
Адміністрація інтернату забезпечує якісне надання послуг підопічним. Якість надання послуг '''контролюється громадськістю, в тому числі шляхом утворення громадської ради''', до складу якої входять представники громадських організацій, родичі (опікуни або піклувальники), підопічні та інші особи. '''Громадська рада сприяє:'''
* забезпеченню захисту прав та представництва інтересів підопічних, організації належних умов для проживання/перебування підопічних в інтернаті та подає адміністрації інтернату пропозиції щодо їх поліпшення;
* дотриманню інтернатом вимог законодавства з питань соціального захисту населення;
* упровадженню нових форм і методів надання соціальних послуг підопічним, підвищенню їх якості;
* організації культурно-масових заходів для підопічних.
При громадській раді можуть утворюватися тематичні комісії.

'''Громадська рада зобов’язана:'''
* здійснювати контроль за умовами проживання/перебування підопічних та подавати адміністрації інтернату пропозиції щодо їх поліпшення;
* брати участь у розгляді скарг підопічних і на підопічних, а також інших питань, що стосуються їх прав;
* подавати адміністрації інтернату пропозиції щодо використання інтернатом коштів, що надійшли на рахунки інтернату у вигляді добровільних пожертвувань, благодійних внесків та інших не заборонених законодавством джерел;
* заслуховувати звіти про використання зазначених коштів.
==Умови влаштування, переведення до інтернату та відрахування з інтернату==
=== Категорії громадян які приймаються до інтернату===
До інтернату приймаються громадяни похилого віку та особи з інвалідністю віком старше 18 років із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, надання медичної допомоги, комплексу реабілітаційних послуг і яким згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті, незалежно від наявності осіб, зобов’язаних за законом їх утримувати, або опікунів та піклувальників. '''До інтернату насамперед приймаються особи, зазначені вище, які:'''
* мають особливі заслуги перед Батьківщиною, є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 "Про жертви нацистських переслідувань"];
* постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;
* постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, 2 або 3 відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";]
* є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку, членами сімей загиблих військовослужбовців;
* потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про їх недієздатність чи обмеження цивільної дієздатності.
=== Влаштування до інтернату ===
У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду (стаціонарно), підтриманого проживання надаються особам з інвалідністю, особам похилого віку на підставі:

заяви про надання соціальних послуг, поданої особою з інвалідністю, особою похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

заяви про надання соціальних послуг особі, поданої законним представником (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);

повідомлення від уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях).

Зазначені заяви можуть подаватися до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації / безпосередньо до надавача соціальних послуг.

Заяви, подані до уповноваженого органу або до надавача соціальних послуг, протягом одного робочого дня передаються в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку до відповідної військової / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

Відповідна військова адміністрація / обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація протягом одного робочого дня з дати надходження заяви оформляє путівку та передає її в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку надавачу соціальних послуг.

Влаштування до інтернату здійснюється '''згідно з путівкою на влаштування до інтернату''', виданою особі, її опікуну або піклувальнику чи органу опіки та піклування (у разі коли недієздатній особі або особі, цивільна дієздатність якої обмежена, не призначений опікун чи піклувальник) органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
==== Куди звертатися?====
Документи для влаштування особи до інтернату подаються такою особою, опікуном або піклувальником чи органом опіки та піклування (у разі коли опіку або піклування над особою здійснює орган опіки та піклування) '''до місцевих структурних підрозділів з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання/перебування особи''', які передають їх на розгляд структурним підрозділам з питань соціального захисту населення.
==== Перелік необхідних документів ====
* письмова заява особи, яка виявила бажання проживати/перебувати в інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмова заява законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка влаштовується в інтернат;
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копії паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
* медична карта з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про можливість проживання/перебування в інтернаті за формою, встановленою МОЗ;
* довідка про розмір призначеної пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги, виданої органами Пенсійного фонду України та/або структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. У разі відсутності такої довідки органи Пенсійного фонду України та/або місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення запитують необхідну інформацію за місцем попереднього отримання зазначених виплат;
* довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявності інвалідності);
* довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернату за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (за наявності опікуна або піклувальника);
* копія паспорта опікуна або піклувальника особи, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (за наявності опікуна або піклувальника);
* пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
* копія договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності);
* довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
* трьох фотокарток розміром 3 x 4 сантиметри.
'''Особи, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи можуть прийматися до інтернату на підставі:'''
* письмової заяви особи, яка виявила бажання проживати/перебувати в інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмової заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка влаштовується в інтернат;
* медичної карти з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про необхідність проживання/перебування в інтернаті;
* довідки для направлення особи з інвалідністю до інтернату (за наявності інвалідності).
Адміністрація інтернату разом із структурними підрозділами з питань соціального захисту населення забезпечує '''протягом шести місяців''' оформлення відсутніх документів.
==== Порядок влаштування ====
На підставі путівки про влаштування до інтернату, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, та документів, видається наказ про прийняття підопічного до інтернату на постійне чи тимчасове проживання із зазначенням строку. За результатами визначення потреб підопічного складається індивідуальний план надання соціальних послуг, в якому зазначаються заходи щодо надання таких послуг, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки проведення таких заходів, особи, відповідальні за виконання, дані щодо результатів моніторингу надання соціальних послуг. На основі індивідуального плану надання соціальних послуг між підопічним чи його опікуном або піклувальником та уповноваженою особою інтернату укладається договір про надання таких послуг, в якому зазначаються права та обов’язки кожної із сторін, обсяг соціальних послуг, цілі та строки надання соціальних послуг. У разі коли опіку або піклування над підопічним здійснює інтернат, такий договір підписується уповноваженою особою інтернату та уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний. Під час влаштування до інтернату підопічні проходять санітарно-гігієнічну обробку із зміною одягу та взуття і розміщуються у приймально-карантинному відділенні '''на 14 днів''' для подальшого спостереження, після чого переводяться на постійне чи тимчасове проживання до відповідних кімнат. Підопічні, в яких виявлено ознаки інфекційних захворювань, підлягають направленню до закладів охорони здоров’я. Під час влаштування до інтернату адміністрація ознайомлює підопічного, його опікуна або піклувальника (під їх підпис) з правами та обов’язками підопічного, умовами проживання, розпорядком дня, умовами переведення до іншого інтернату та відрахування з інтернату та робить відповідний запис в особовій справі. '''Після прийняття підопічного до інтернату адміністрація у триденний строк повідомляє:'''
* структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, що видав путівку, про прийняття підопічного до інтернату;
* органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний, та за місцезнаходженням інтернату про прийняття підопічного до інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* органу Пенсійного фонду України про прийняття підопічного на державне утримання (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
=== Переведення підопічних до іншого інтернату===
'''Переведення підопічного до іншого інтернату аналогічного типу здійснюється відповідно до:'''
* письмової заяви (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності законного представника) за погодженням з відповідними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за наявності висновку лікаря інтернату про те, що переведення не зашкодить стану здоров’я підопічного, та згідно з путівкою на влаштування до інтернату, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем знаходження інтернату, до якого він переводиться.
'''Переведення підопічного до інтернату іншого типу, що відповідає стану його здоров’я, здійснюється відповідно до:'''
* письмової заяви підопічного;
* заяви його опікуна або піклувальника чи органу опіки та піклування (у разі коли опіку або піклування над підопічним здійснює інтернат);
* подання адміністрації інтернату на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про відсутність медичних показань для проживання/перебування підопічного в інтернаті та згідно з путівкою на влаштування до інтернату, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.
Під час переведення підопічного до іншого інтернату особова справа разом з витягом з медичної документації надсилається поштовим відправленням з повідомленням до іншого інтернату. Оригінал історії хвороби (медична справа) надсиланню не підлягає.
=== Тимчасове вибуття підопічного ===
Тимчасове вибуття підопічного, який постійно проживає/перебуває в інтернаті, '''на строк до шести місяців протягом календарного року''' здійснюється на підставі:
* письмової заяви підопічного чи письмової заяви опікуна або піклувальника;
* письмової заяви родичів підопічного або інших осіб, які мають намір тимчасово забрати підопічного, з урахуванням письмової згоди опікуна або піклувальника (у разі його наявності) - для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Адміністрація інтернату вживає заходів до розшуку підопічного у разі його вибуття з інтернату без урахування вимог, визначених абзацами другим та третім пунктом 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/957-2016-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 957 "Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат].
{| class="wikitable"
|-
| '''Витрати, пов’язані з поїздкою підопічного до родичів (опікуна або піклувальника) або інших осіб, інтернатом не відшкодовуються.'''
|}
Підопічні, які тимчасово вибувають з інтернату за особистим бажанням, відповідно до наказу керівника інтернату не забезпечуються харчуванням, необхідними лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, предметами, матеріалами та інвентарем з дня вибуття, але залишаються у списках підопічних і пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога за період відсутності виплачується їм у повному обсязі. Підопічні, які вибувають з інтернату на лікування (в разі госпіталізації) до закладів охорони здоров’я відповідно до законодавства за їх письмовою заявою, згодою їх законного представника (у разі їх наявності), згідно з наказом керівника інтернату не забезпечуються харчуванням, необхідними лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, предметами, матеріалами та інвентарем з дня вибуття, але залишаються у списках підопічних і пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога за період відсутності виплачується їм у повному обсязі. Під час повернення підопічного до інтернату заклад охорони здоров’я подає адміністрації інтернату витяг з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
=== Відрахування з інтернату ===
'''Відрахування підопічного з інтернату здійснюється у тижневий строк у разі:'''
* подання письмової заяви підопічного чи письмової заяви опікуна або піклувальника із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* подання письмової заяви родичів про можливість утримувати підопічного і забезпечувати догляд за ним, письмової згоди опікуна або піклувальника (у разі його наявності) - для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;
* закінчення строку перебування в інтернаті;
* переведення до іншого інтернату;
* неповернення без поважних причин та без погодження з адміністрацією інтернату з поїздки до родичів (опікуна або піклувальника) після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причин неповернення);
* наявності відповідного рішення суду;
* смерті підопічного або оголошення його померлим.
Під час відрахування з інтернату підопічному чи його опікуну або піклувальнику видаються особисті документи підопічного, довідка із зазначенням строку перебування в інтернаті, закріплені за підопічним одяг, білизна та взуття за сезоном і власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, цінні папери тощо), які зберігалися в інтернаті.

'''Про тимчасове вибуття, повернення, переведення та відрахування підопічного інтернат у триденний строк інформує:'''

* орган опіки та піклування за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* орган Пенсійного фонду України шляхом надсилання копії відповідного наказу (витягу з наказу) (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
== Показання та протипоказання для направлення особи до інтернату==
'''Медичними показаннями для направлення особи до інтернату є хронічні психічні розлади (в період ремісії).'''

'''Медичними протипоказаннями для направлення особи до інтернату є:'''
* гостра стадія психічних захворювань і хронічні психічні захворювання в стані загострення;
* туберкульоз в активній стадії та гострі інфекційні захворювання;
* заразні та невиліковні захворювання шкіри та волосся.
== Умови проживання/перебування в інтернаті ==
З огляду на стан і характер захворювання підопічних в інтернаті можуть функціонувати відділення (житлові кімнати) цілодобового проживання/перебування із забезпеченням відповідного режиму нагляду (постільний, спостережний та вільний), денного перебування, які розміщуються в окремому приміщенні, корпусі, на окремому поверсі. Для надання комплексу реабілітаційних послуг в інтернаті можуть утворюватися реабілітаційні відділення з кімнатами для проведення заходів щодо соціальної, фізкультурно-спортивної, фізичної, психологічної реабілітації.
=== Розміщення підопічних ===
Розміщення підопічних у житлових кімнатах, відділеннях відповідного режиму нагляду здійснюється медичним, педагогічним або соціальним працівником, до посадових обов’язків якого належить розміщення підопічних у житлових кімнатах, з урахуванням побажань, індивідуальних особливостей, віку, діагнозу та стану основного захворювання підопічних.

На вимогу підопічного його житлова кімната може бути змінена за рішенням особи, уповноваженої директором інтернату, з урахуванням рекомендацій громадської ради інтернату.

Підопічні з порушенням інтелектуального розвитку можуть розміщуватися окремо від підопічних із психічними розладами.

Режим нагляду повинен забезпечувати найбільш сприятливі умови для усвідомленого лікування та реабілітації підопічних, дотримання їх гідності, спонукання до самостійності та суспільно корисної ініціативи.
=== Власний одяг та інші особисті речі підопічного===
Власний одяг та інші особисті речі підопічного за його бажанням повертаються його родичам (опікуну або піклувальнику) або іншим особам.

Якщо родичі (опікун або піклувальник) або інші особи не забирають особистих речей, речі здаються до камери схову інтернату. Акт передачі особистих речей на зберігання до камери схову складається у чотирьох примірниках, один з яких видається родичам (опікуну або піклувальнику) або іншим особам, другий зберігається в бухгалтерії, третій - в особовій справі підопічного, четвертий - у коморі сестри-господині.

Речі з камери схову видаються на вимогу підопічного чи його опікуна або піклувальника.

Підопічні мають право користуватися власними речами, якщо це не заважає іншим підопічним, не порушує вимоги протипожежної безпеки, протиепідеміологічного режиму, охорони праці тощо.

Родичі, опікуни та піклувальники, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації або інші фізичні та юридичні особи можуть забезпечувати підопічних особистими речами. Речі повинні утримуватися у належному стані, відповідати вимогам санітарного законодавства та не заважати іншим підопічним.

Адміністрація інтернату у разі потреби та за бажанням підопічного приймає на зберігання гроші, цінності (коштовності, ощадну книжку або банківську платіжну картку, цінні папери тощо) підопічних відповідно до вимог законодавства.
=== Виплата пенсій (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державної соціальної допомоги===
Суми пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства, перераховуюся на поточні рахунки підопічних, що відкриті в установах банків відповідно до законодавства, або виплачуються та доставляються їм національним оператором поштового зв’язку в установленому законодавством порядку.

Перерахування органами Пенсійного фонду України зазначених виплат інтернату, в якому підопічний перебуває на державному утриманні, та їх використання здійснюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269-2004-%D0%BF#Text Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 269.]

Дієздатні підопічні витрачають належні їм кошти на власний розсуд. У разі потреби (відповідно до письмової заяви підопічного) адміністрація інтернату надає підопічному допомогу щодо витрачання власних коштів.

Для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, опіку або піклування над якими здійснює інтернат, порядок використання сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства, встановлюється Мінсоцполітики.

Перебування громадян в психоневрологічному інтернаті

2026-03-05T11:24:04Z

Vitalii.havryliuk:

Особливості використання “зеленого” тарифу

2026-02-09T14:13:49Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1540-19#Text Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1817874-19#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 року № 1817 "Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2263874-25#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.12.2025 № 2263 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#Text Постанова Національної комісії , що здійснює державне регулюввання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
== Поняття "зеленого" тарифу та види джерел==
"Зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

"Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#n143 (п. 1 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії").]

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії ( крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні-та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.
Постачальники електроенергії (енергоринком) зобов’язані придбати від наступних джерел:
*малі гідроелектростанції (встановленою потужністю до 10 МВт);
*вітрові електростанції;
*сонячні електростанції;
*електростанції, що використовують біомасу як паливо.
==Ставки "зеленого" тарифу==
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2263874-25#Text Постанова національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.12.2025 № 2263 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]встановлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену:
{| class="wikitable"
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію:
|
|
- з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року - 1771,03 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року - 1592,86 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 989,22 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 938,70 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року - 893,49 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2023 року - 803,08 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - 723,30 коп/кВт·год (без ПДВ).

- з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 651,50 коп/кВт год ( без ПДВ).

- з 01 січня 2026 року по 31 грудня 2029 року - 587,68 коп/кВт·год (без ПДВ).
|- з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025року - 630,24 коп/кВт год(без ПДВ).
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію
|
| - з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року - 574,39 коп/кВт год ( без ПДВ)
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд, та які введені в експлуатацію
| ||- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 893,49 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:
| ||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 574,39 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 515,88 коп/кВт·год (без ПДВ).

-з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року - 460,04 коп/кВт год (без ПДВ)
|- з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року - 445,03 коп/кВт(без ПДВ).
|з енергії вітру та сонця на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:
| ||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 808,40 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 606,30 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року - 526,52 коп/кВт год(без ПДВ).
|}
==Особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої приватними домогосподарствами, а також розрахунків за неї==
Електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками ) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВт, придбавається енергопостачальниками, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території провадження ліцензійної діяльності, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами. Виробництво електроенергії з енергії сонячного випромінювання приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї затверджується національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії] на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n11 Кодексом систем розподілу], та виконані вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії].

З метою продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#n3750 додатку 13] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії], до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об'єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії. У разі розміщення генеруючих установок у межах земельної ділянки приватного господарства споживач надає документ, яким визначено межі земельної ділянки (паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ, правоустановчий документ тощо). У заяві-повідомленні побутовий споживач обов'язково зазначає банківські реквізити рахунка для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства за "зеленим" тарифом електричну енергію. Побутовий споживач може подати заяву-повідомлення про встановлення генеруючої установки та паспорт точки розподілу (передачі) електричної енергії до постачальника універсальних послуг особисто або через уповноваженого представника чи надіслати його поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

Постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов'язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів.

У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації.

Побутовий споживач, який отримав відмову, має право після усунення причин відмови повідомити про це постачальника та надати підтверджуючі документи.

Після отримання повного пакета документів постачальник реєструє заяву-повідомлення (п. 11.3.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#n3494 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальної послуги, пов'язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються цими Правилами та договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Побутовий споживач зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня отримання від оператора системи паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії, але не пізніше закінчення календарного місяця, надати його копію постачальнику універсальних послуг, з яким має укладений договір про постачання електричної енергії.

Копія паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії є невід'ємною частиною договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством (п. 11.3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/conv/find?text=%E7%E5%EB%E5%ED%E8%E9+%F2%E0%F0%E8%F4#n3494 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальники універсальних послуг повинні розміщувати та щокварталу оновлювати на власних веб-сайтах інформацію про величину "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств, установленого НКРЕКП.

Величини "зеленого" тарифу затверджуються Регулятором та застосовуються постачальником універсальних послуг відповідно до дати подачі та реєстрації заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки побутовим споживачем.

Умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правилами роздрібного ринку електричної енергії], зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.
==Вимоги, яких необхідно дотримуватися при встановленні сонячної електростанції у приватних домогосподарствах==
*площа даху та/або фасаду має бути достатня для розміщення сонячних батарей загальною потужністю до 30кВт;
*орієнтація поля сонячних батарей на південь, як виняток: схід-захід або пд.схід-пд.захід;
*кут нахилу фотомодулів;
*характеристики покрівлі достатні для додаткових вагових навантажень.
*відсутність будівель, споруд, дерев та інших предметів, які б затіняли сонячні батареї.
==Стадії оформлення сонячної електростанції для використання "зеленого тарифу"==
** погодження місця встановлення СЕС;
** визначення потужності СЕС;
** погодження комплекту обладнання для будівництва СЕС;
** погодження типу конструкції на яку будуть монтуватись сонячні модулі;
** погодження марки та виробника мережевого інвертора;
** погодження з місцевим РЕМ виділеної потужності на будинок;
** поставка та встановлення обладнання для будівництва СЕС;
** написання заявки - повідомлення енергопостачальній компанії та підготування схеми підключення генеруючої установки з використанням мережевого інвертора;
** узгодження з енергопостачальником схеми підключення та укладання договору на влаштування вузлу обліку* , отримання рахунку на оплату цих послуг по улаштуванню автоматизованого обліку;
** протягом 5-ти днів з моменту оплати послуг енергопостачальник має привести систему автоматизованного обліку в активний стан для можливості обліку виробленої та спожитої електроенергії.
** між енергопостачальником та власником домогосподарства укладається додаткова угода купівлі - продажу електроенергії.

Особливості використання “зеленого” тарифу

2026-02-09T14:10:39Z

Vitalii.havryliuk:

Участь цивільних осіб у захисті України

2025-12-02T09:12:05Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2018-п#Text Порядок застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 828]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1739-24#n13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2024 №768 "Про затвердження Порядку декларування вогнепальної зброї і боєприпасів до неї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1737-24#n13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2024 №770 "Про затвердження Правил носіння, зберігання та перевезення вогнепальної зброї і боєприпасів до неї цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації або інших держав"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 березня 2022 № 175 "Про затвердження Порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1738-24#n13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2024 № 769 "Про затвердження Порядку проведення перевірки зданої вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, з числа отриманої, знайденої та задекларованої, їх зберігання, обліку та утилізації, приведення у відповідність (перероблення) знайденої та задекларованої вогнепальної зброї"]

== Загальна інформація ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до частини першої статті 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України.

Беручи до уваги прагнення цивільних осіб до активної участі у національному спротиві проти збройної агресії Російської Федерації проти суверенітету України та прагнучи захистити життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку людини як найвищої соціальної цінності,
Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” (далі - Закон)].

15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану" № 2124-IX], яким зокрема доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] новою статтею 43-1 (виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України).

'''''Цивільна особа, яка знайшла вогнепальну зброю, її основні частини або боєприпаси до неї, зобов’язана негайно повідомити Національну поліцію України про такий факт за телефонним номером екстреної служби 102 або єдиним телефонним номером 112 та впродовж 24 годин передати їх до органів Національної поліції України в будь-який зручний спосіб для подальшої здачі чи декларування або вказати на їх місцезнаходження для подальшого вилучення.'''''

== Особи, які можуть брати участь у захисті України ==
Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи) у період дії воєнного стану можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав.

'''Для відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у період дії воєнного стану:'''
* '''цивільні особи''' можуть отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.]
* '''громадяни України '''можуть застосовувати власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї. Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, '''що були знайдені цивільними особами та задекларовані''' відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#n58 цього Закону],
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, '''є державною власністю''' та можуть перебувати у володінні та користуванні цивільних осіб виключно на підставах і на період, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#n58 визначені цим Законом].

== Порядок видачі вогнепальної зброї ==
Рішення про видачу зброї і боєприпасів до неї приймаються керівниками головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установ забезпечення Національної поліції України (далі - уповноважених органів) в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів.

=== Перелік необхідних документів ===
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї можуть бути за наявності видані цивільним особам, які бажають брати участь у відсічі збройної агресії, відповідають вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядком] та іншими нормативно-правовими актами, та за своїми діловими якостями і наявним досвідом можуть застосовувати вогнепальну зброю.

Видача вогнепальної зброї і боєприпасів до неї здійснюється на підставі особисто поданої цивільною особою до уповноваженого органу '''письмової заяви''' про участь у відсічі збройної агресії та видачу вогнепальної зброї та/або боєприпасів до неї '''за наявності документу, що посвідчує особу,''' визначеного частиною першою статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»] або паспортного документу іноземця.

'''До заяви додаються:'''

* копія документу, що посвідчує особу, засвідчена власноруч особою, яка її подає;
* за наявності - копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу, копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України, посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, посвідчення про нагородження відзнакою «Вогнепальна зброя», посвідчення учасника війни, посвідчення учасника бойових дій.

Першочергово розглядаються заяви цивільних осіб, які надали один з вищезазначених документів.

Цивільній особі, яка отримала вогнепальну зброю та/або боєприпаси до неї, видається '''довідка''' (''форма, наведена в Додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку]''), в якій зазначаються дані про дату і місце видачі вогнепальної зброї, дані про особу, яка її отримала, вид (назва, модель) вогнепальної зброї, її ідентифікаційні номери, уповноважений орган, який видав вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

=== Строк розгляду заяви ===
Розгляд заяви здійснюється '''упродовж однієї доби''' з моменту її подачі.

=== У яких випадках вогнепальна зброя не видається ===
'''Видача вогнепальної зброї і боєприпасів до неї не здійснюється цивільним особам, які:'''

* не досягли повноліття,
* визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена рішенням суду, що набрало законної сили,
* у випадку встановлення уповноваженим органом на дату видачі вогнепальної зброї обставин, зазначених у абзацах другому-дев’ятому підпункту 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року № 170 «Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 березня 2022 року за № 273/37609.]

* вже отримали вогнепальну зброю згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку], окрім випадку втрати вогнепальної зброї під час відсічі збройної агресії та подання відповідної заяви.
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, отримані цивільними особами і відомості ''про які відсутні в реєстрах і базах (банках) даних'' Міністерства внутрішніх справ України, '''підлягають декларуванню в органах Національної поліції України.'''

''Знайдена вогнепальна зброя і боєприпаси до неї'' можуть бути задекларовані цивільною особою, яка знайшла вогнепальну зброю і боєприпаси до неї, у разі, якщо така особа виявила бажання залишити знайдені вогнепальну зброю і боєприпаси до неї на період дії воєнного стану відповідно до частини другої статті 1'''-1''' цього Закону.

Декларування цивільними особами отриманої вогнепальної зброї, відомості про яку відсутні в реєстрах і базах (банках) даних Міністерства внутрішніх справ України, і боєприпасів до неї '''не тягне за собою набуття права власності на них.'''

== Порядок застосування вогнепальної зброї ==
Застосування цивільними особами вогнепальної зброї, отриманої або знайденої та задекларованої відповідно до цього Закону, здійснюється аналогічно до застосування зброї військовослужбовцями під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України в порядку, з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2018-п#Text Порядку застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 828], про що роз’яснюється цивільній особі уповноваженим органом під час видачі їй вогнепальної зброї.

Під час видачі уповноваженим органом вогнепальної зброї цивільна особа попереджається в письмовій формі про кримінальну відповідальність за порушення правил обігу (користування) вогнепальною зброєю.

Уповноважений орган, який видав цивільній особі зброю і боєприпаси до неї, має право перевіряти дотримання такою особою вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку].

'''Забороняється передача''' цивільними особами вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, отриманих або знайдених та задекларованих відповідно до цього Закону, '''іншим особам''', крім передачі органам Національної поліції України.

== Відповідальність за застосування вогнепальної зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин ==
■ Цивільні особи не несуть відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована на підставі та в порядку, визначених статтями 1, 1-1, 2 і 4 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону].

Відповідно до пункту 22 "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону].

■ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3899 статті 43-1 Кримінального кодексу України] '''не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни,''' якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна.

'''При цьому, не вважається виконанням обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України діяння (дія або бездіяльність)''', спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, '''яке явно не відповідає небезпечності агресії або обстановці відсічі та стримування, не було необхідним''' для досягнення значної суспільно корисної мети у конкретній ситуації та створило загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи настання інших надзвичайних подій більшого масштабу.

== Обов'язок здати отриману вогнепальну зброю після припинення чи скасування дії воєнного стану ==
Цивільні особи '''не пізніше 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні зобов’язані''' здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України.

Цивільні особи '''не пізніше 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні зобов’язані''' здати знайдену та задекларовану ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України. Цивільна особа одночасно із здачею знайденої та задекларованої вогнепальної зброї і боєприпасів до неї письмово повідомляє орган Національної поліції України про свій намір набути таку зброю у власність у порядку, передбаченому цим Законом. У такому разі здана вогнепальна зброя підлягає перевірці на предмет наявності підстав, що унеможливлюють набуття такою цивільною особою права власності на неї.

Цивільна особа, яка знайшла та задекларувала вогнепальну зброю, '''набуває право власності на неї після спливу трьох місяців''' з дня здачі знайденої вогнепальної зброї для перевірки до органу Національної поліції України.

Право власності на знайдену та задекларовану вогнепальну зброю не набувається у таких випадках:

1) цивільна особа, яка знайшла та задекларувала вогнепальну зброю, не відповідає вимогам, встановленим законом до фізичних осіб для набуття права власності на вогнепальну зброю;

2) вогнепальна зброя не підлягає декларуванню;

3) вогнепальна зброя належить іншій фізичній або юридичній особі, у тому числі є державною власністю;

4) вогнепальна зброя відноситься до видів вогнепальної зброї, що не може перебувати у власності фізичної особи, крім випадків (якщо знайдена та задекларована вогнепальна зброя відноситься до видів вогнепальної зброї, що не може перебувати у власності фізичної особи, така вогнепальна зброя за рахунок цієї особи може бути приведена у відповідність (перероблена) з видом вогнепальної зброї, що може перебувати в її власності, або із станом макета вогнепальної зброї)

Якщо цивільна особа, яка знайшла вогнепальну зброю, не виявила бажання набути її у власність або не може набути право власності на неї знайдена вогнепальна зброя переходить у державну власність, а боєприпаси до неї підлягають вилученню та утилізації в установленому порядку.

За порушення цієї вимоги цивільні особи несуть відповідальність, визначену законом.

У разі втрати (крадіжки) вогнепальної зброї, невикористаних боєприпасів до неї, які підлягають поверненню цивільними особами, органи Національної поліції України приймають від цивільної особи відповідну заяву та вносять відповідну інформацію щодо розшуку зброї до інформаційно- телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

Участь цивільних осіб у захисті України

2025-12-02T08:12:44Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1739-24#n13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2024 №768 "Про затвердження Порядку декларування вогнепальної зброї і боєприпасів до неї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1737-24#n13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2024 №770 "Про затвердження Правил носіння, зберігання та перевезення вогнепальної зброї і боєприпасів до неї цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації або інших держав"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 березня 2022 № 175 "Про затвердження Порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2018-п#Text Порядок застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 828]

== Загальна інформація ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до частини першої статті 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України.

Беручи до уваги прагнення цивільних осіб до активної участі у національному спротиві проти збройної агресії Російської Федерації проти суверенітету України та прагнучи захистити життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку людини як найвищої соціальної цінності,
Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” (далі - Закон)].

15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану" № 2124-IX], яким зокрема доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] новою статтею 43-1 (виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України).

'''''Цивільна особа, яка знайшла вогнепальну зброю, її основні частини або боєприпаси до неї, зобов’язана негайно повідомити Національну поліцію України про такий факт за телефонним номером екстреної служби 102 або єдиним телефонним номером 112 та впродовж 24 годин передати їх до органів Національної поліції України в будь-який зручний спосіб для подальшої здачі чи декларування або вказати на їх місцезнаходження для подальшого вилучення.'''''

== Особи, які можуть брати участь у захисті України ==
Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи) у період дії воєнного стану можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав.

'''Для відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у період дії воєнного стану:'''
* '''цивільні особи''' можуть отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.]
* '''громадяни України '''можуть застосовувати власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї.
* Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, '''що були знайдені цивільними особами та задекларовані''' відповідно до положень цього Закону, можуть застосовуватися цивільними особами для відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації або інших держав.
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, '''є державною власністю''' та можуть перебувати у володінні та користуванні цивільних осіб виключно на підставах і на період, визначені цим Законом.

== Порядок видачі вогнепальної зброї ==
Рішення про видачу зброї і боєприпасів до неї приймаються керівниками головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установ забезпечення Національної поліції України (далі - уповноважених органів) в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів.

=== Перелік необхідних документів ===
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї можуть бути за наявності видані цивільним особам, які бажають брати участь у відсічі збройної агресії, відповідають вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядком] та іншими нормативно-правовими актами, та за своїми діловими якостями і наявним досвідом можуть застосовувати вогнепальну зброю.

Видача вогнепальної зброї і боєприпасів до неї здійснюється на підставі особисто поданої цивільною особою до уповноваженого органу '''письмової заяви''' про участь у відсічі збройної агресії та видачу вогнепальної зброї та/або боєприпасів до неї '''за наявності документу, що посвідчує особу,''' визначеного частиною першою статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»] або паспортного документу іноземця.

'''До заяви додаються:'''

* копія документу, що посвідчує особу, засвідчена власноруч особою, яка її подає;
* за наявності - копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу, копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України, посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, посвідчення про нагородження відзнакою «Вогнепальна зброя», посвідчення учасника війни, посвідчення учасника бойових дій.

Першочергово розглядаються заяви цивільних осіб, які надали один з вищезазначених документів.

Цивільній особі, яка отримала вогнепальну зброю та/або боєприпаси до неї, видається '''довідка''' (''форма, наведена в Додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку]''), в якій зазначаються дані про дату і місце видачі вогнепальної зброї, дані про особу, яка її отримала, вид (назва, модель) вогнепальної зброї, її ідентифікаційні номери, уповноважений орган, який видав вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

=== Строк розгляду заяви ===
Розгляд заяви здійснюється '''упродовж однієї доби''' з моменту її подачі.

=== У яких випадках вогнепальна зброя не видається ===
'''Видача вогнепальної зброї і боєприпасів до неї не здійснюється цивільним особам, які:'''

* не досягли повноліття,
* визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена рішенням суду, що набрало законної сили,
* у випадку встановлення уповноваженим органом на дату видачі вогнепальної зброї обставин, зазначених у абзацах другому-дев’ятому підпункту 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року № 170 «Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 березня 2022 року за № 273/37609.]

* вже отримали вогнепальну зброю згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку], окрім випадку втрати вогнепальної зброї під час відсічі збройної агресії та подання відповідної заяви.
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, отримані цивільними особами і відомості ''про які відсутні в реєстрах і базах (банках) даних'' Міністерства внутрішніх справ України, '''підлягають декларуванню в органах Національної поліції України.'''

''Знайдена вогнепальна зброя і боєприпаси до неї'' можуть бути задекларовані цивільною особою, яка знайшла вогнепальну зброю і боєприпаси до неї, у разі, якщо така особа виявила бажання залишити знайдені вогнепальну зброю і боєприпаси до неї на період дії воєнного стану відповідно до частини другої статті 1'''-1''' цього Закону.

== Порядок застосування вогнепальної зброї ==
Застосування цивільними особами вогнепальної зброї, отриманої або знайденої та задекларованої відповідно до цього Закону, здійснюється аналогічно до застосування зброї військовослужбовцями під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України в порядку, з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2018-п#Text Порядку застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 828], про що роз’яснюється цивільній особі уповноваженим органом під час видачі їй вогнепальної зброї.

Під час видачі уповноваженим органом вогнепальної зброї цивільна особа попереджається в письмовій формі про кримінальну відповідальність за порушення правил обігу (користування) вогнепальною зброєю.

Уповноважений орган, який видав цивільній особі зброю і боєприпаси до неї, має право перевіряти дотримання такою особою вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку].

'''Забороняється передача''' цивільними особами вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, отриманих або знайдених та задекларованих відповідно до цього Закону, '''іншим особам''', крім передачі органам Національної поліції України.

== Відповідальність за застосування вогнепальної зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин ==
■ Цивільні особи не несуть відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована на підставі та в порядку, визначених статтями 1, 1-1, 2 і 4 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону].

Відповідно до пункту 22 "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону].

■ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3899 статті 43-1 Кримінального кодексу України] '''не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни,''' якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна.

'''При цьому, не вважається виконанням обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України діяння (дія або бездіяльність)''', спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, '''яке явно не відповідає небезпечності агресії або обстановці відсічі та стримування, не було необхідним''' для досягнення значної суспільно корисної мети у конкретній ситуації та створило загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи настання інших надзвичайних подій більшого масштабу.

== Обов'язок здати отриману вогнепальну зброю після припинення чи скасування дії воєнного стану ==
Цивільні особи '''не пізніше 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні зобов’язані''' здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України.

Цивільні особи '''не пізніше 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні зобов’язані''' здати знайдену та задекларовану ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України. Цивільна особа одночасно із здачею знайденої та задекларованої вогнепальної зброї і боєприпасів до неї письмово повідомляє орган Національної поліції України про свій намір набути таку зброю у власність у порядку, передбаченому цим Законом. У такому разі здана вогнепальна зброя підлягає перевірці на предмет наявності підстав, що унеможливлюють набуття такою цивільною особою права власності на неї.

Цивільна особа, яка знайшла та задекларувала вогнепальну зброю, '''набуває право власності на неї після спливу трьох місяців''' з дня здачі знайденої вогнепальної зброї для перевірки до органу Національної поліції України.

За порушення цієї вимоги цивільні особи несуть відповідальність, визначену законом.

У разі втрати (крадіжки) вогнепальної зброї, невикористаних боєприпасів до неї, які підлягають поверненню цивільними особами, органи Національної поліції України приймають від цивільної особи відповідну заяву та вносять відповідну інформацію щодо розшуку зброї до інформаційно- телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)

2025-11-06T13:47:13Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text Закон України “Про фахову передвищу освіту”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
== Хто має право на отримання стипендії? ==
Право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти), які навчаються за державним замовленням у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці, із числа:
# дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n845 статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n964 статті 62 Закону України “Про вищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”];
#осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]”;
# осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
# шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"];
# осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”];
#осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
#осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення; дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули/померли (до закінчення такими дітьми навчання у відповідному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”];
# дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
#осіб, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15#Text постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 року № 218-IV “Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти”];
# дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю I-III групи;
# студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”];
# осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) учасників Революції Гідності, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни або Захисників і Захисниць України (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення (до закінчення дітьми навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”]. Такі особи набувають право на соціальну стипендію, якщо в день звернення за її призначенням населений пункт, в якому вони проживали на момент зарахування до закладу освіти, віднесено до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування.
Соціальні стипендії призначаються студентам (курсантам), які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу успішності з урахуванням вимог включення до такого рейтингу студентів (курсантів) першого року навчання до першого семестрового контролю, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-п#Text Порядком призначення і виплати стипендій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 “Питання стипендіального забезпечення”].

Студентам (курсантам), які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, '''виплачується тільки один вид стипендії за їх вибором''', крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та особам з їх числа, а також студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), яким одночасно виплачується академічна та соціальна стипендії відповідно до законодавства.
== Куди і з якими документами звертатися? ==
'''Звертатися необхідно до закладу освіти за місцем їх навчання із заявою в паперовій або електронній формі, в якій зазначаються такі відомості:'''
* прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);
* число, місяць, рік народження;
* задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) або фактичне місце проживання;
* серія та/або номер паспорта громадянина України або реквізити посвідки на постійне проживання (для особи, якій не виповнилося 14 років, - свідоцтво про народження);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* ким і коли виданий студентський квиток;
* підстава для отримання соціальної стипендії.
До заяви також додаються додаткові документи відповідно до належності особи, яка звертається, до певної категорії, відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#Text 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].

== Строки розгляду питання ==
Після надходження заяви з додатками уповноважена особа, призначена керівником вищого навчального закладу формує на кожного студента (курсанта), який звернувся за призначенням соціальної стипендії, особову справу. Завірена копія особової справи в десятиденний строк з дня звернення студента (курсанта) передається до органу соціального захисту населення за місцезнаходженням відповідного вищого навчального закладу або його структурного підрозділу, що має статус юридичної особи.

Орган соціального захисту населення в п’ятиденний строк з дня отримання завіреної копії особової справи вносить відомості про студента (курсанта), який має право на отримання соціальної стипендії, до інформаційної бази даних про студентів (курсантів) закладів фахової передвищої та вищої освіти шляхом формування персональної облікової картки.

'''Соціальна стипендія виплачується щомісяця починаючи з 1 числа місяця її призначення у розмірі:'''
* студентам (курсантам) закладів фахової передвищої освіти, які мають право на призначення соціальних стипендій (крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - '''890 гривень''';
* студентам (курсантам) закладів вищої освіти, які мають право на призначення соціальних стипендій (крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - '''1180 гривень''';
* студентам (курсантам) закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей''' '''віком від 6 до 18 років''', установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4794 грн.'');
* студентам (курсантам) закладів освіти, які є особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,''' установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4542 грн.'');
* студентам (курсантам) закладів освіти, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,''' установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4542 грн.''). 
Студентам (курсантам), які постійно проживають на території населеного пункту або навчаються у закладі освіти, що розташований у населеному пункті, якому надано ''статус гірського,'' розмір соціальної стипендії, ''збільшується на - 20 відсотків''. Зазначене збільшення соціальної стипендії не здійснюється, якщо фактичним місцем проживання стипендіата не є населений пункт із статусом гірського, крім канікулярного періоду.

Розміри соціальної стипендії '''можуть бути зменшені''' таким категоріям студентів(курсантів) на:
* студентам індустріально-педагогічних закладів фахової передвищої освіти, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання і забезпечуються безоплатним триразовим харчуванням, - 50 відсотків, а тим, що забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням, - 20 відсотків;
* курсантам закладів освіти, які перебувають на державному утриманні (крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років, осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - 50 відсотків. У разі коли заклад освіти не має можливості забезпечити державне утримання курсантам відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/506-2015-п#Text Порядку надання окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових закладах фахової передвищої та вищої освіти, статусу курсанта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 506], розмір призначеної соціальної стипендії не зменшується.
Виплата призначеної соціальної стипендії не припиняється, якщо у період дії воєнного стану закінчився строк дії паспорта громадянина України, який належить студенту (курсанту).
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Малозабезпечені особи]]

Правове регулювання програми «доступні ліки»

2025-10-03T11:56:58Z

Vitalii.havryliuk: законодавчі зміни

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/141-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 141 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/136-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 136 "Деякі питання щодо договорів про реімбурсацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/135-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 135 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення"]
*[https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-13-03-2025-440-pro-zatverdzhennya-perelikiv-likarskih-zasobiv-i-medichnih-virobiv-yaki-pidlyagayut-reimbursaciyi-za-programoyu-derzhavnih-garantij-medichnogo-obslugovuvannya-naselennya-stanom-na-26-lyutogo-2025-roku Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 серпня 2023 року № 1495 "Про затвердження Переліків лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на на 26 лютого 2025 року"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n125 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 липня 2005 року № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0496282-22#Text наказу Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2022 року № 496 "Деякі питання надання первинної медичної допомоги в умовах воєнного стану"] громадяни зі статусом внутрішньо переміщеної особи, для отримання медичної допомоги можуть звертатися у будь-який заклад охорони здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

Лікарі, надавачі медичних послуг, до яких звернулися переміщені особи, для отримання медичної допомоги, проведення вакцинації згідно з Календарем профілактичних щеплень, не мають права наполягати на необхідності подання їм декларації про вибір лікаря.

Також лікарі за потреби мають оформити рецепти на необхідні ліки, у тому числі за Урядовою програмою «Доступні ліки».

''[https://ombudsman.gov.ua/news_details/rozyasnennya-shchodo-deyakih-pitan-organizaciyi-medichnoyi-dopomogi-pid-chas-voyennogo-stanu Роз'яснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо деяких питань організації медичної допомоги під час воєнного стану]''

У період воєнного стану на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які включені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (далі - перелік)], з дня набрання чинності таким наказом (або внесення змін до нього) у разі відсутності технічної можливості виписування електронних рецептів на лікарські засоби та/або медичні вироби, які підлягають реімбурсації, '''виписування рецептів може здійснюватися в паперовій формі'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2021-%D0%BF#Text:~:text=2%2D1,2005%20%D1%80.%20%E2%84%96%20360. (Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення")]
|}
== Загальна інформація ==
З квітня 2017 року в Україні впроваджено програму реімбурсації «Доступні ліки» для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів та збільшення доступності ліків. Завдяки їй люди з хронічними захворюваннями мають змогу отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою.

З 1 квітня 2019 року програма реімбурсації "Доступні лікі" перейшла в адміністрування [https://www.nszu.gov.ua/ Національної служби здоров'я України] (НСЗУ) і стала працювати за новими правилами - відпуск лікарських засобів відбувається лише за електронними рецептами. [[Файл:Як отримати ліки за електронним рецептом?.png|міні|Як отримати ліки за електронним рецептом?]]
Перехід програми "Доступні ліки" до НСЗУ дозволив пацієнтам отримувати ліки '''''за рецептом''''' '''''у будь-якій аптеці в Україні,''''' без прив'язки до місця проживання пацієнта чи місця надання медичних послуг.

'''Реімбурсація''' - це повне або часткове відшкодування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, або медичних виробів, що були відпущені пацієнту на підставі медичного документа, виписаного відповідно до встановленого порядку, за рахунок коштів Державного бюджету України.

== Порядок отримання ліків за електронним рецептом ==
'''Крок 1.''' Пацієнт записується та приходить на прийом до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким у нього підписана декларація.

Важливо! Пацієнт має звернутися саме до свого лікаря. Якщо ви ще не підписали декларацію, це варто зробити. Без декларації скористатися програмою "Доступні ліки" буде неможливо.

'''Крок 2.''' Лікар проводить прийом і виписує електронний рецепт, що має містити усю інформацію, передбачену паперовим рецептурним бланком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n125:~:text=%D0%A4%D0%9E%D0%A0%D0%9C%D0%90%0A%D1%80%D0%B5%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%E2%84%96%201%20(%D1%84%2D1)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%2C%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E форми №1 (ф-1) Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 липня 2005 року № 360], а саме:
# Дані про пацієнта, лікаря та заклад охорони здоров’я:
# Інформація про призначений лікарський засіб:
- міжнародна непатентована назва лікарського засобу;

- джерело фінансування;

- кількість, одиниця виміру, об'єм та концентрація діючої речовини в одній дозі;

- лікарська форма;

- кількість доз;

- спосіб вживання ліків.

'''Крок 3.''' Під час виписування електронного рецепту лікар разом з пацієнтом мають перевірити, чи номер мобільного телефону, зазначений в декларації є актуальним і належить пацієнту. Лікар повинен назвати пацієнту код мобільного оператора та останні цифри номера.

'''Крок 4.''' Після перевірки номера телефону лікар виписує рецепт в електронній системі охорони здоров’я ([https://ehealth.gov.ua/ eHealth]).
'''Крок 5.''' На мобільний телефон пацієнта приходить смс з унікальним номером рецепта та кодом підтвердження для отримання ліків в аптеці. Зміст СМС: "Ваш рецепт : ХХХХ-ХХХХ-ХХХХ-ХХХХ. Код підтвердження: ХХХХ".[[Файл:Як отримати ліки за електронним рецептом - 2?.png|міні|
Як отримати ліки за електронним рецептом?
]]'''Крок 6.''' За необхідності або на прохання пацієнта лікар може роздрукувати консультаційний висновок, який містить розділ з призначеннями, зокрема призначенням ліків. В цьому розділі зазначається інформація про виписані ліки та номер електронного рецепта.
'''Крок 7.''' Пацієнт йде у будь-яку зручну для нього аптеку (знайти найближчу аптеку за [https://nszu.gov.ua/dashboards/elektronna-karta-misc-vidpusku-likarskix-zasobiv посиланням] на сайті НСЗУ), та називає працівнику аптеки номер рецепта.

'''Крок 8.''' Працівник (фармацевт) пропонує пацієнту лікарські засоби, які є в цій аптеці і входять в програму "Доступні ліки".

'''Крок 9.''' Пацієнт обирає один із лікарських засобів і називає чотиризначний код підтвердження та отримує свої ліки. Якщо необхідного препарату немає, пацієнт може піти в іншу аптеку і отримати ліки там.

Міжнародні непатентовані назви (діюча речовина), що входять до програми реімбурсації "Доступні ліки" відповідно до [https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-13-03-2025-440-pro-zatverdzhennya-perelikiv-likarskih-zasobiv-i-medichnih-virobiv-yaki-pidlyagayut-reimbursaciyi-za-programoyu-derzhavnih-garantij-medichnogo-obslugovuvannya-naselennya-stanom-na-26-lyutogo-2025-roku "Переліків лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 26 лютого 2025 року]
* Аміодарон (Amiodarone)
* Амлодипін (Amlodipine)
* Атенолол (Atenolol)
* Ацетилсаліцилова кислота (Acetylsalicylic acid)
* Беклометазон (Beclometasone)
* Бісопролол (Bisoprolol)
* Будесонід (Budesonide)
* Варфарин (Warfarin)
* Верапаміл (Verapamil)
* Гідроксихлорохін(Hydro xychloroquine)
* Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide)
* Глібенкламід (Glibenclamide)
* Гліклазид (Gliclazide)
* Дигоксин (Digoxin)
* Еналаприл (Enalapril)
* Ізосорбіду динітрат (Isosorbide dinitrate)
* Карведілол (Carvedilol)
* Клопідогрель (Clopidogrel)
* Лозартан (Losartan)
* Метопролол (Metoprolol)
* Метформін (Metformin)
* Нітрогліцерин (Glyceryl trinitrate)
* Ніфедипін (Nifedipine)
* Сальбутамол (Salbutamol)
* Симвастатин (Simvastatin)
* Спіронолактон (Spironolactone)
* Фуросемід (Furosemide) та інші медичні препарати відповідно до "Переліку лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 26 лютого 2025 року"
== Вимоги до аптеки-учасника програми ==
''Усі аптеки'', які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, ''зобов’язані укласти договір з НСЗУ'' та долучитися до програми реімбурсації «Доступні ліки».

* Якщо аптека не має договору з НСЗУ – повідомте на гарячу лінію МОЗ України за номером 0800 505 201. Ваше звернення буде передане до Держлікслужби, що проводитиме подальшу перевірку аптеки.
* Якщо аптека має договір, але не відпускає Доступні ліки за е-рецептом – розкажіть про це НСЗУ (за номером контакт-центру: 16-77)

== Які ліки пацієнт може отримати безкоштовно, а за які потрібно доплачувати? ==
[https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-13-03-2025-440-pro-zatverdzhennya-perelikiv-likarskih-zasobiv-i-medichnih-virobiv-yaki-pidlyagayut-reimbursaciyi-za-programoyu-derzhavnih-garantij-medichnogo-obslugovuvannya-naselennya-stanom-na-26-lyutogo-2025-roku Перелік лікарських засобів, які підлягають реімбурсації] визначає максимальну ціну препарату, який може взяти участь в урядовій програмі "Доступні ліки".

Держава компенсує вартість найдешевшого лікарського засобу, який подав заявку на участь в програмі "Доступні ліки". Тобто, такий препарат пацієнт матиме змогу отримати безкоштовно.

Дорожчий препарат, ціна на який не перевищує граничну референтну, пацієнт може отримати, доплативши різницю між мінімальною ціною та роздрібною ціною обраного препарату.

Ліки, ціна на які перевищує референтну ціну в 5 сусідніх країнах, не підпадають під програму відшкодування.
== Чи можна отримати безкоштовні ліки без рецепта? ==
Уряд не буде обмежувати вільний ринок ліків. Якщо пацієнт бажає придбати випробувані ним ліки, не маючи рецепта від свого лікаря, – він може це зробити у будь-якій аптеці.

Проте у такому випадку аптека не матиме підстав для того, щоб відпустити даний лікарський засіб безкоштовно або зі знижкою.
== Як працює механізм відшкодування вартості ліків (реімбурсації)? ==
Механізм відшкодування вартості ліків передбачає забезпечення пацієнтів безкоштовними ліками або значною знижкою на препарати.

В Україні відшкодування вартості ліків визначатиме Національний перелік основних лікарських засобів. У його склад входять рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я 21 міжнародна непатентована назва (МНН або діюча речовина) для лікування серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми та діабету ІІ типу.
== Див. також ==
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу]]
* [[Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів]]
* [[Особливості ввезення в Україну лікарських засобів]]
* [[Порядок укладення Декларації з сімейним лікарем]]
* [[Права онкологічно хворих на безоплатну допомогу та лікарські засоби]]
[[index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]
[[index.php?title=Категорія:Міністерства]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]

Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

2025-09-15T09:42:02Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій (далі - відповідні території).
* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.
*'''норми''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги”] (протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування '''не застосовуються, крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови)'''.
|}
== Обов’язок батьків утримувати дитину ==
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n85 (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства")].
Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
Цей обов’язок закріплений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] (статті 51, 52), а також в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейному кодексі України] (статті 180-201).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року], яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
== Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==
Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.

Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ випата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"] (далі – тимчасова державна допомога).

Відповідно до положень цієї постанови тимчасова державна допомога призначається у разі, коли:
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
* місце проживання(перебування) одного з батьків не встановлено.
При цьому слід зазначити, що така допомога призначається ''дитині віком до 18 років.''

Призначення і виплата тимчасової допомоги здійснюються ''органами Пенсійного фонду України незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.''

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 заяву] за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України;
# копію свідоцтва про народження дитини;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n65 декларацію про доходи осіб, які звернулися за призначенням окремих видів державної соціальної допомоги] за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”
# довідку про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу Пенсійного фонду України. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів.
Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:
# заява, викладена у довільній формі, що містить відомості, які дають змогу ідентифікувати одного з батьків (платника аліментів), а також відомості про єдиний унікальний номер судової справи або дату ухвалення судового рішення;
# копія рішення суду (виконавчого листа) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень);
# довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
# повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
Заява з необхідними документами та/або відомостями про призначення тимчасової допомоги (далі - заява з необхідними документами та/або відомостями) подається до органу Пенсійного фонду України ''незалежно'' від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та адміністраторами центру надання адміністративних послуг ''незалежно від адреси'' зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

'''Зверніть увагу!''' У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби / приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.

Тимчасова допомога призначається кожні '''''шість місяців''''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи та/або відомості, орган Пенсійного фонду України '''протягом трьох робочих днів''' з дня отримання заяви надсилає заявнику в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) повідомлення ''про зупинення строку розгляду заяви'', а в разі особистого звернення із заявою таке повідомлення вручається ''під розписку особі,'' яка подала заяву, безпосередньо посадовою особою виконавчого органу/адміністратором центру надання адміністративних послуг.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом Пенсійного фонду України '''протягом 10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.

== Розмір тимчасової державної допомоги ==
Тимчасова державна допомога призначається з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але '''не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''. Максимальний розмір такої допомоги може дорівнювати розміру одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом Пенсійного фонду України з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, отриманий ними протягом '''попередніх шести місяців''' (два квартали), що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632 на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

== Кому не призначається тимчасова державна допомога? ==
Тимчасова допомога не призначається, якщо:
* дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні;
* відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників;
* заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви;
* на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги,] затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”. У разі коли на дату звернення особі із складу сім’ї виплата базової соціальної допомоги припинена та особа звернулася за призначенням тимчасової допомоги, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу при призначенні такої допомоги до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається базова соціальна допомога, нарахована протягом періоду, за який враховуються доходи.
== Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
* встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
* виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
* досягнення дитиною 18-річного віку;
* виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
* влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
* скасування або визнання усиновлення недійсним;
* усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
* відмови від стягнення аліментів;
* добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
* скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
* смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
* смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
* позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
* відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
* встановлення над дитиною опіки чи піклування;
* сплати аліментів одним з батьків.
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити '''у десятиденний строк''' орган '''Пенсійного фонду України.''' Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк '''до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу Пенсійного фонду України, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.

Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк '''до трьох календарних днів''' після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган Пенсійного фонду України за місцем одержання допомоги.

Орган Пенсійного фонду України у строк '''до п’яти календарних днів''' повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.

Для підтвердження даних про смерть одержувачів або дітей використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Пенсійного фонду України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Пенсійним фондом України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган Пенсійного фонду України:
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок Пенсійного фонду України, '''протягом 10 календарних днів''' зараховуються на рахунок органу Казначейства.

Тимчасова допомога виплачується шляхом перерахування коштів одержувачу або через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем його проживання або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

2025-09-09T12:33:32Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій (далі - відповідні території).
* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.
*'''норми''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги”] (протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування '''не застосовуються, крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови)'''.
|}
== Обов’язок батьків утримувати дитину ==
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n85 (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства")].
Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
Цей обов’язок закріплений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] (статті 51, 52), а також в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейному кодексі України] (статті 180-201).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року], яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
== Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==
Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.

Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ випата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"] (далі – тимчасова державна допомога).

Відповідно до положень цієї постанови тимчасова державна допомога призначається у разі, коли:
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
* місце проживання(перебування) одного з батьків не встановлено.
При цьому слід зазначити, що така допомога призначається ''дитині віком до 18 років.''

Призначення і виплата тимчасової допомоги здійснюються ''органами Пенсійного фонду України незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.''

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 заяву] за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України;
# копію свідоцтва про народження дитини;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n65 декларацію про доходи осіб, які звернулися за призначенням окремих видів державної соціальної допомоги] за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”
# довідку про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу Пенсійного фонду України. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів.
Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:
# заява, викладена у довільній формі, що містить відомості, які дають змогу ідентифікувати одного з батьків (платника аліментів), а також відомості про єдиний унікальний номер судової справи або дату ухвалення судового рішення;
# копія рішення суду (виконавчого листа) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень);
# довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
# повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
Заява з необхідними документами та/або відомостями про призначення тимчасової допомоги (далі - заява з необхідними документами та/або відомостями) подається до органу Пенсійного фонду України ''незалежно'' від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та адміністраторами центру надання адміністративних послуг ''незалежно від адреси'' зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

'''Зверніть увагу!''' У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби / приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.

Тимчасова допомога призначається кожні '''''шість місяців''''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи та/або відомості, орган Пенсійного фонду України '''протягом трьох робочих днів''' з дня отримання заяви надсилає заявнику в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) повідомлення ''про зупинення строку розгляду заяви'', а в разі особистого звернення із заявою таке повідомлення вручається ''під розписку особі,'' яка подала заяву, безпосередньо посадовою особою виконавчого органу/адміністратором центру надання адміністративних послуг.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом Пенсійного фонду України '''протягом 10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.

== Розмір тимчасової державної допомоги ==
Тимчасова державна допомога призначається з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але '''не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''. Максимальний розмір такої допомоги може дорівнювати розміру одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом Пенсійного фонду України з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, отриманий ними протягом '''попередніх шести місяців''' (два квартали), що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги], затвердженого постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632 на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

== Кому не призначається тимчасова державна допомога? ==
Тимчасова допомога не призначається, якщо:
* дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні;
* відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників;
* заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви;
* на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги,] затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”. У разі коли на дату звернення особі із складу сім’ї виплата базової соціальної допомоги припинена та особа звернулася за призначенням тимчасової допомоги, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу при призначенні такої допомоги до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається базова соціальна допомога, нарахована протягом періоду, за який враховуються доходи.
== Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
* встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
* виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
* досягнення дитиною 18-річного віку;
* виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
* влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
* скасування або визнання усиновлення недійсним;
* усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
* відмови від стягнення аліментів;
* добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
* скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
* смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
* смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
* позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
* відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
* встановлення над дитиною опіки чи піклування;
* сплати аліментів одним з батьків.
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити '''у десятиденний строк''' орган '''Пенсійного фонду України.''' Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк '''до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу Пенсійного фонду України, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.

Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк '''до трьох календарних днів''' після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган Пенсійного фонду України за місцем одержання допомоги.

Орган Пенсійного фонду України у строк '''до п’яти календарних днів''' повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.

Для підтвердження даних про смерть одержувачів або дітей використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Пенсійного фонду України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Пенсійним фондом України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган Пенсійного фонду України:
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок Пенсійного фонду України, '''протягом 10 календарних днів''' зараховуються на рахунок органу Казначейства.

Тимчасова допомога виплачується шляхом перерахування коштів одержувачу або через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем його проживання або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

2025-09-09T08:37:37Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій (далі - відповідні території).
* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.
*'''норми''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги”] (протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування '''не застосовуються, крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови)'''.
|}
== Обов’язок батьків утримувати дитину ==
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n85 (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства")].
Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.
Цей обов’язок закріплений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] (статті 51, 52), а також в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейному кодексі України] (статті 180-201).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року], яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
== Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==
Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.

Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ випата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-2006-%D0%BF#Text Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме"] (далі – тимчасова державна допомога).

Відповідно до положень цієї постанови тимчасова державна допомога призначається у разі, коли:
* відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
* стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
* місце проживання(перебування) одного з батьків не встановлено.
При цьому слід зазначити, що така допомога призначається ''дитині віком до 18 років''. Питання щодо призначення і виплати тимчасової державної допомоги слід вирішувати за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), в управлінні праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, структурному підрозділі з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення).

При цьому слід зазначити, що у разі зміни місця проживання (перебування) одержувача виплата тимчасової державної допомоги продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання (перебування) з місяця звернення одержувача.

Варто звернути увагу на перелік документів, які необхідні для призначення тимчасової державної допомоги.
Для призначення тимчасової допомоги одержувач повинен подати до соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 заяву] за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України;
# копію свідоцтва про народження дитини;
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n65 декларацію про доходи осіб, які звернулися за призначенням окремих видів державної соціальної допомоги] за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”
# довідку про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу Пенсійного фонду України. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів.
Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:
# заява, викладена у довільній формі, що містить відомості, які дають змогу ідентифікувати одного з батьків (платника аліментів), а також відомості про єдиний унікальний номер судової справи або дату ухвалення судового рішення;
# копія рішення суду (виконавчого листа) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень);
# довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
# повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.
Заява з необхідними документами та/або відомостями про призначення тимчасової допомоги (далі - заява з необхідними документами та/або відомостями) подається до органу Пенсійного фонду України ''незалежно'' від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та адміністраторами центру надання адміністративних послуг незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

'''Зверніть увагу!''' У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби / приватних виконавців, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів.

Тимчасова допомога призначається кожні '''''шість місяців''''' починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами.

Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом Пенсійного фонду України '''протягом 10 календарних днів''' після надходження усіх необхідних документів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
На період карантину, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211] строк виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення (підпункт 1 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]) 
|}
== Розмір тимчасової державної допомоги ==
Тимчасова державна допомога призначається з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але '''не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку'''. Максимальний розмір такої допомоги може дорівнювати розміру одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом Пенсійного фонду України з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, отриманий ними протягом '''попередніх шести місяців''' (два квартали), що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632], на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

== Кому не призначається тимчасова державна допомога? ==
Тимчасова допомога не призначається, якщо:
* дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні;
* відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників;
* заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви;
* на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/371-2025-%D0%BF#n33 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги,] затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”. У разі коли на дату звернення особі із складу сім’ї виплата базової соціальної допомоги припинена та особа звернулася за призначенням тимчасової допомоги, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу при призначенні такої допомоги до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається базова соціальна допомога, нарахована протягом періоду, за який враховуються доходи.
== Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ==
Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:
* встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
* виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
* досягнення дитиною 18-річного віку;
* виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
* влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
* скасування або визнання усиновлення недійсним;
* усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
* відмови від стягнення аліментів;
* добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
* скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
* смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
* смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
* позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
* відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
* встановлення над дитиною опіки чи піклування;
* сплати аліментів одним з батьків.
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити '''у десятиденний строк''' орган '''Пенсійного фонду України.''' Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк '''до трьох календарних днів''' повідомляє про це одержувачу, органу Пенсійного фонду України, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.

Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк '''до трьох календарних днів''' після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган Пенсійного фонду України за місцем одержання допомоги.

Орган Пенсійного фонду України у строк '''до п’яти календарних днів''' повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.

Для підтвердження даних про смерть одержувачів або дітей використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Пенсійного фонду України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Пенсійним фондом України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган Пенсійного фонду України:
* визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);
* повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;
* у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.
Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок Пенсійного фонду України, '''протягом 10 календарних днів''' зараховуються на рахунок органу Казначейства.

Тимчасова допомога виплачується шляхом перерахування коштів одержувачу або через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем його проживання або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації

2025-08-08T10:51:48Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, постраждалих внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" від 1 квітня 2022 року № 2168-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 518 "Деякі питання протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом окремих категорій громадян, які втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/454-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 454 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб, постраждалих внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 року № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку" ]
== Хто може у разі отримання поранення, контузії, каліцтва або захворювання внаслідок збройної агресії російської федерації безоплатно отримати допоміжні засоби реабілітації? ==
У зв’язку із військовою агресією російської федерації проти нашої держави збільшилась кількість людей, які отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання, через які потребують технічних та інших засобів реабілітації.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321,]засобами реабілітації забезпечуються:
* військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби,
* військовослужбовці військових прокуратур,
* осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДПС, Держмитслужби,
* поліцейські, особи рядового та начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної пенітенціарної служби, інших утворених відповідно до законів військових формувань,
* особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, '''(незалежно від звільнення їх з військової або іншої служби чи припинення членства в добровольчому формуванні територіальної громади протягом періоду лікування, реабілітації та забезпечення допоміжними засобами реабілітації)''';
* а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів,
* особи, які в період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, перебуваючи безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій, отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - учасники бойових дій),
* а також мирні громадяни, які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проживали безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій або районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, і отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України,
* проживали в районах проведення антитерористичної операції, районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Вказані категорії осіб забезпечуються засобами реабілітації на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій державних і комунальних закладів охорони здоров’я чи рішень військово-лікарських комісій незалежно від встановлення їм інвалідності за умови, що такими особами не вчинено кримінальних правопорушень.

== Перелік допоміжних засобів реабілітації ==
До допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації), якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення, належать:

* протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття;
* спеціальні засоби для самообслуговування та догляду;
* засоби для пересування;
* допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому;
* меблі та оснащення;
* спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією.

== Порядок отримання допоміжних засобів реабілітації у разі отримання поранення , контузії, каліцтва або захворювання внаслідок збройної агресії російської федерації ==
=== Куди звернутись ===
Для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації особі або її законному представнику необхідно подати '''до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад або до центрів надання адміністративних послуг''' заяву про забезпечення засобом реабілітації або виплату компенсації за формою, затвердженою Мінсоцполітики, ''у паперовій'' (зокрема сформованій за допомогою засобів Єдиної системи (за технічної можливості) або ''електронній формі'' або через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи у банку даних (''електронний кабінет особи у банку даних'') або ''електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики'' або через ''Єдиний державний вебпортал електронних послуг'' (за наявності технічної можливості).

=== Перелік необхідних документів ===
До заяви необхідно додати такі документи:
* паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років);
* висновок МСЕК ЛКК, ВЛК, оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання ) - у разі, коли особа вперше звертається для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації або змінюється група і причина інвалідності;
* індивідуального реабілітаційного плану, що містить показання для забезпечення засобами реабілітації;
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* оригінал довідки з місця роботи, служби або навчання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (для осіб, які працюють, служать, навчаються) - для забезпечення протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортопедичним взуттям, активними кріслами колісними;
* посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги (за наявності).
[[Файл:Забезпечення засобами реабілітації.jpg|міні]]
'''Учасники бойових дій, постраждалі додатково подають такі документи:'''
* рішення ВЛК чи висновок ЛКК (для учасників бойових дій, постраждалих, яким не встановлено інвалідність);
* витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (повний) (для осіб, які досягли 14-річного віку, які є постраждалими з числа мирних громадян, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях);
* висновок експерта за результатами судово-медичної експертизи (для учасників бойових дій, постраждалих з числа мирних громадян України, які проживали в районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та яким не встановлено інвалідність);
* документ, що підтверджує відомості про зареєстроване (задеклароване) місце проживання (перебування) особи безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам під час військової агресії Російської Федерації проти України, в районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, виданий уповноваженим органом за місцем проживання такої особи (для постраждалих);
* витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або іншого документа з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (для осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n45 пунктами 19-25 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], яким не встановлено інвалідність)'''(за наявності)''';
* довідку з місця роботи (для працівників підприємств, установ, організацій, які отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій або районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам);
Законний представник особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи подає документи, що посвідчують його особу та підтверджують її спеціальний статус та повноваження (з пред’явленням оригіналу).

Через електронний кабінет особи у банку даних, електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики та Єдиний державний вебпортал електронних послуг заява про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) подається із накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”], особи або її законного представника

За наявності електронної інформаційної взаємодії органу соціального захисту населення з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами або організаціями, у володінні яких перебуває інформація, необхідна для надання послуги, така інформація заявником не подається.

Після подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) та вищенаведених документів, сформована електронна особова справа у банку даних опрацьовується протягом трьох робочих днів територіальними відділеннями Фонду за місцем проживання або перебування особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, що зазначений у заяві про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації).

У разі коли до заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) додані не всі документи, то територіальне відділення Фонду протягом трьох робочих днів з дати отримання такої заяви повідомляє особі або її законному представнику через орган соціального захисту населення, виконавчий орган, центр, за допомогою технічних засобів електронної комунікації (зазначених у заяві про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації), через електронний кабінет особи у банку даних, електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг про необхідність подання відсутніх документів.

Якщо всі необхідні документи, подано протягом ''14 днів'' з дати звернення, днем взяття особи на облік вважається дата подання або формування за допомогою засобів Єдиної системи заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації). Якщо необхідні документи подано після спливу 14 днів з дати звернення, днем взяття на облік вважається дата подання всіх необхідних документів.

Якщо в особи, яка переселилася з районів воєнних (бойових) дій та/або районів, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам під час військової агресії Російської Федерації проти України, з тимчасово окупованої території чи району проведення антитерористичної операції, району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або в її законного представника відсутні документи, територіальне відділення Фонду перевіряє дані про особу в банку даних, а за відсутності їх у банку даних сприяє отриманню за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (перебування):
* висновку ЛКК, ВЛК, мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану, оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;
* копії документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності).
Днем отримання засобу реабілітації вважається дата видачі його у користування особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі або їх законним представникам, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі робіт між підприємством та особою з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками, а в разі надсилання поштою - дата, зазначена у повідомленні про його вручення та акті приймання-передачі робіт між підприємством та особою з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками. Інформація про дату отримання засобу вноситься до електронної картки особи.

Подання документів, що містять завідомо неправдиві дані, є підставою для відмови особі з інвалідністю, дитині з інвалідністю, іншій особі у забезпеченні засобами реабілітації (виплаті компенсації).

Виявлення за результатами моніторингу стану засобів реабілітації, виданих за рахунок коштів державного бюджету (в тому числі тих, за які виплачено компенсацію), факту ''умисного пошкодження, втрати, продажу, обміну та/або дарування'' будь-якій особі протягом строку, на який засоби реабілітації видано, є підставою ''для відмови'' в забезпеченні особи засобами реабілітації (у виплаті компенсації) на наступний строк.

== Див.також ==
* [https://www.msp.gov.ua/files/pamyatka_dzr.pdf Памʼятка із забезпечення допоміжними засобами реабілітації, підготовлена Міністерством соціальної політики України.]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

2025-07-14T12:32:12Z

Vitalii.havryliuk:

[[rmc:Dinen avri ando vojakо buty ando mobilizacija]]

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#Text Постанова Кмбінету міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки"]

== Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації? ==
▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні 3 дітей і регулярно платять аліменти'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років,  крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які''''' '''''самостійно виховують дітей'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини записаний зі слів матері ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 4 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують важкохвору дитину'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я,але якій не встановлено інвалідність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 7 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують усиновлену дитину до 18 років'''''

усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми) , позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 8 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Один з подружжя, хто виховує дитину, якщо другий служить'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 15 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовослужбовці, які постійно доглядають хворих близьких'''''

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (підпункт 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"])

▶'''''Опікун особи, визнаної судом недієздатною''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 10 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 11 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи'''''

з причин:  встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 ''(пункт 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні батьків (своїх чи дружини) з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶ '''''Рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки,які доглядають особу з інвалідністю І або ІІ групи'''''

члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (''не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи''). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Викладачі та вчителі, наукові, науково-педагогічні працівники на 0,75 ставки і більше'''''

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Студенти денної чи дуальної форми навчання'''''

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Звільнені з полону'''''

військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина шоста статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов’язані які не досягли 25 років'''''

не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1713 статті 10-1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"] чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина п'ята статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані які втратили близьких родичів під час захисту України з 2014 року'''''

Під час АТО:

жінки та чоловіки, чиї чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
* військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
* працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 3 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

У Донецькій та Луганській областях під час воєнного стану

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 4 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

Члени сімей Героїв України посмертно

члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 5 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')''

Які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії

особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Також не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:'''''

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану|заброньовані]] на період мобілізації та на воєнний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 1 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 2 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 16 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 17 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 18 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Уповноважений Верховної Ради України з прав людини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 19 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Голова та інші члени Рахункової палати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 20 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 21 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 22 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 23 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 24 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'').''

== Куди потрібно звернутися для оформлення відстрочки? ==
▷'''Військовозобов’язаним''' – особисто до голови комісії ТЦК та СП, або його відділу з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n359 заявою] та підтверджуючими документами.
{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка)''', зазначають у заяві про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка).''
''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю''', не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.''

''Військовозобов’язані, '''які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', значають у заяві про відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків, а за умови наявності кількох військовозобов’язаних - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n422 додають заяву] особи з інвалідністю I або II групи, в якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.''

''Військовозобов’язані, зайняті '''постійним доглядом за рідним братом та сестрою, бабою дідом, онуком/-ю, дядьком, тіткою, племінником/-цею''' (члени сім’ї другого або третьго ступеня споріднення) які є особами з інвалідністю I або II групи зазначають у заяві про відсутність у особи за якою вони здійснюють догляд членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення.''
|}
▷'''Органам державної влади,''' іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям '''(щодо заброньованих військовозобов’язаних працівників (державних службовців), посадових (службових осіб)''' – до ТЦК та СП на території відповідальності якого вони розміщуються надавши документи, які підтверджують право на відстрочку, а щодо посадових(службових осіб) копію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n364 довідки] про надання відстрочки. Питання відстрочки стосовно цих осіб комісією не розглядаються.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"].

Особливості надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах та СБУ, визначаються зазначеними органами та цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n9 Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560] (далі - Порядок).
{| class="wikitable"
|+
!'''''Зверніть увагу!'''''
|-
|Військовозобов'язані, які звернулися до ТЦК та СП (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, '''''до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби''''', крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 пункт 63 Порядку]).
|}

== Документи, які потрібно подати для отримання відстрочки ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Перелік документів визначений Порядком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n362 додаток 5 )]
|-
|'''Категорія'''
|'''Документи'''
|-
|заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку
|список військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text Порядком бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. N 76] , або список військовозобов'язаних, на яких оформляється відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час відповідно до переліків посад і професій (додаток 13 до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'').
|-
|визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)
|довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, або постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або відомості про групу інвалідності, причину інвалідності, дату встановлення інвалідності, безстроковість установлення групи інвалідності чи дату наступного переогляду, отримані із Централізованого банку даних з проблем інвалідності засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
|свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов’язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов’язаного виник обов’язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним;письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов’язаного за категорією стягнення (характером зобов’язання) “стягнення аліментів” з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України
|свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України])
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 , та свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність
|'''для підтвердження захворювання дитини''' - довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0512-21#Text форма первинної облікової документації № 080-3/о]);
'''для підтвердження виховання дитини''' - довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) адміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги);

'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування, свідоцтво про народження дитини;

'''для усиновителів''' - рішення суду про усиновлення; свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565, свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564, свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
'''для підтвердження родинних стосунків''' - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного
|-
|усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років
|'''для підтвердження статусу дитини'''-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
'''для патронатних вихователів''' - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. N 893

'''для опікунів, піклувальників''' - рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування; для усиновлювачів - рішення суду про усиновлення;

'''для прийомних батьків''' - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 565

'''для батьків-вихователів''' - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564
|-
|зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду
|'''для особи, яка потребує постійного догляду''', - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка'''), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n369 додаток 8])
|-
|опікуни особи, визнаної судом недієздатною
|рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ,або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка):
довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності
|-
|які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю
|'''для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);

'''для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі
|-
|члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи
|'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

'''для особи, за якою здійснюється догляд''', - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”
|свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про проходження військової служби чоловіком (дружиною)
|-
|здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти;
для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров'я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров'я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб
|-
|наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|для наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій - довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь;
для педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти - довідка закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа зникла безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою
документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), які підтверджують загибель (смерть) особи під час участі у забезпеченні антитерористичної операції, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про оголошення особи померлою, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або витяг з відповідного наказу командира військової частини у порядку, визначеному Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави)
|-
|члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.)
|документи, що підтверджують родинні зв'язки, посвідчення, що підтверджує присвоєння звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.), або витяг з указу Президента України про присвоєння звання Герой України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації '''до досягнення 25-річного віку''' військовозобов'язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи базову військову службу
|документ, що підтверджує проходження базової загальновійськової підготовки відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи військово-обліковий документ з відміткою про проходження базової військової служби, а також паспорт громадянина України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані з числа '''громадян, які проходили військову службу та були звільнені із служби у запас у зв'язку із звільненням з полону'''
|витяг із наказу щодо виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави) чи витяг із наказу щодо звільнення з військової служби (із зазначенням підстави), або військово-обліковий документ з відміткою про звільнення з військової служби (із зазначенням підстави)
|}

== Строк розгляду документів для надання відстрочки ==
Комісія при ТЦК та СП зобов’язана розглянути отримані заяву та підтвердні документи '''протягом 7 днів''' з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
{| class="wikitable"
|+
!''Важливо!''
|-
|''До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 абз. 9 пункт 60 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560])''
|}
Перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період '''здійснюється протягом 5 днів''' у разі:

- подання військовозобов'язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

- надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

- отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

== Яке рішення приймається за результатами розгляду документів? ==
Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n364 додатку 6] Порядку.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n366 додатку 7]. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, '''заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів'''

- у день оформлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 довідки про надання відстрочки]

- або в день надсилання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 повідомлення про скасування відстрочки] засобами поштового зв’язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки,

- або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Якщо неможливо перевірити підстави для відстрочки від призову на військову службу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних ТЦК та СП (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) - військовозобов’язаному повідомляють засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

'''''У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки''''' від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n373 за формою], визначеною у додатку 10 Порядку.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов’язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

== Скільки діє відстрочка? ==
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
{| class="wikitable"
|+
!Кому
!На який строк
|-
|Заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 у підпункті 1 пункту 1 додатка 5]
|'''1)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76]:

* строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку;
* строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;
* 12 місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах п'ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку;
* строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.

'''2)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'')
|-
|Особам, визнаним в установленому порядку особами з інвалідністю, надається
Особам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я
|на строк дії відповідних законних підстав
на строк, зазначений у постанові (рішенні) військово-лікарської комісії, але не більше ніж на 12 місяців
|-
|Посадовим (службовим) особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5]
|на строк їх перебування на відповідній посаді
|-
|Іншим військовозобов’язані або окремим категоріям громадян у передбачених законом випадках
|на строк, визначений законодавством, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|на семестр, але не більше ніж на шість місяців
|-
|Науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|до завершення навчального року, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
Членам сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 п.п. 3 - 5 пункту 2 додатка 5])
|на строк дії відповідних законних підстав
|}

== Судова практика щодо розгляду заяв ТЦК та СП про надання відстрочки ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120632488 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 520/20806/24]

Військовозобовязаним було подано Голові комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП письмове звернення про надання відстрочки від призову '''''у зв'язку із зайняттям постійним доглядом за хворим батьком дружини'''''. До звернення заявником приєднано копії: власного паспорта громадянина України, довідки про присвоєння РНОКПП, військового квитка, паспорта громадянина України батька дружини, копію складеного посадовими особами Управління соціального захисту населення акту догляду, висновку лікарсько-консультативної комісії, акту про кількість громадян, які проживають у квартирі, свідоцтва про шлюб, паспорта громадянина України для виїзду за кордон дружини, документи про реєстрацію адреси проживання дружини на території Федеративної Республіки Німеччина. Перелічені документи були засвідчені лише власним підписом заявника. Комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП було відмовлено у наданні військовозобовязаному відстрочки від призову з причини невідповідності акту про встановлення факту здійснення особою постійного вимогам додатку №8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період].

Дане рішення комісії було оскаржене військовозобовязаним до суду та додано докази того, що його дружина ''має усталені та стійкі соціальні, економічні, психоемоційні зв'язки з новим постійним місцем проживання у Федеративній Республіці Німеччина, не планує повернутися до України та має намір продовжувати виховання та навчання дітей у Німеччині''.

В результаті судового розгляду позов було залишено без задоволення, оскільки здійснення постійного догляду за батьками іншого члена подружжя (чоловіка, дружини) у контексті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] для отримання військовозобов'язаним права на відстрочку від фізичного виконання військового обов'язку у формі проходження військової служби обумовлено одночасною наявністю сукупності таких факторів, як доведення факту потреби іншого члена подружжя у поточному догляді, смерть чи загибелі іншого члена подружжя, визнання іншого члена подружжя зниклим безвісті чи безвісно відсутнім оголошення іншого члена подружжя померлим (суд зауважує, що вказаний перелік є таким вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню). Суд зауважив, що ''залишення цими особами території України за власною вільною волею об’єктивно не здатне призвести до виникнення в іншого члена подружжя права на відстрочку від призводу'' на військову службу під час мобілізації, на особливий період

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112373342 Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 120/4459/23]

Військовозобов'язаний подав до ТЦК та СП заяву про надання йому відстрочки '''''у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю 2 групи''''' та додав копію паспорта, копію паспорта батька, копію свідоцтва про шлюб батьків, копію свідоцтва про народження, копію довідки до акта огляду МСЕК та пенсійного посвідчення батька.

ТЦК та СП не розглянув відповідну заяву по суті, а у відповідь повідомив про відсутність у наданому пакеті документів військово-облікового документа, акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та про необхідність з`явитись до ТЦК та СП з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов'язаний оскаржив такі дії ТЦК та СП до суду, в результаті чого дії ТЦК та СП були визнані протиправними, суд зауважив, що станом на дату звернення з відповідною заявою (квітень 2023 року) заявник не підлягав призову на військову службу та мав право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а ТЦК та СП безпідставно вимагав надання акта обстеження матеріальних-умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120692581 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі № 380/9669/24]

Військовозобов'язаний 13 лютого 2024 року звернувся із заявою до ТЦК та СП про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації '''''у зв`язку із здобуттям фахової вищої освіти за денною формою здобуття освіти''''' та додав нотаріально засвідчені копії паспорта громадянина України та РНОКПП, засвідчену вищим навчальним закладом копії договору про надання освітніх послуг, засвідчену копію студентського квитка, виданого на ім`я військовозобовязаного, оригінал витягу із наказу вищого навчального заходу про зарахування останнього на навчання.

Однак у відповідь ТЦК та СП повідомив про те, що для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому необхідно особисто прибути до ТЦК та СП та мати із собою паспорт громадянина України і військово-обліковий документ.

У результаті судового розгляду було визнано протиправною бездіяльність ТЦК та СП щодо нерозгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язано ТЦК та СП розглянути відповідну заяву, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки військовозобов'язаний дотримав процедуру особистого надання документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Також суд зазначив, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів № 1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

== Див. також ==

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
* [[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації

2025-06-11T13:37:42Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602 "Про затвердження Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України"]
== Загальна інформація ==
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України] (далі – '''Положення''').

⇒ '''Військово-лікарська експертиза визначає''' придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, установлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

⇒ '''Військово-лікарська експертиза''' передбачає:

''Медичний огляд'' для:
* призовників;
* військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу);
* військовозобов’язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
* громадян, які приймаються на військову службу за контрактом
* кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ),
* ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв;
* осіб, звільнених з військової служби;

* визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
* встановлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Медичний огляд проводиться військово-лікарськими комісіями '''(ВЛК )з метою визначення придатності''':

* до військової служби призовників,
* військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти):
* до військової служби;
* до військової служби за військовою спеціальністю;
* військовослужбовців, призовників, військовозобов'язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення;
* кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;
* кандидатів до військової служби за контрактом;
* кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;
* військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
* військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах;

а також '''з метою визначення:'''

* можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;
* потреби у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);
* необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я;
* потреби у тривалому лікуванні.
* Відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку.

== Організація діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) ==
Відповідно до Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

'''До штатних ВЛК''' належать:
* Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
* ВЛК регіону.
'''''ЦВЛК''''' є органом військового управління, який '''''здійснює керівництво ВЛК регіонів''''' у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Права ЦВЛК зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36:~:text=2.3.4.%20%D0%A6%D0%92%D0%9B%D0%9A%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A підпункті 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення].

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14:~:text=2.4.3.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%B7%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8. (підпункт 2.4.3 пункту 2.4. розділу І Положення).]

На '''''ВЛК регіону''''' покладаються '''''організація військово-лікарської експертизи''''', керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності, зокрема розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі. Права ВЛК регіону передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14:~:text=2.4.5.%20%D0%92%D0%9B%D0%9A%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення.]

Організація та проведення військово-лікарської експертизи у ''Військово-Морських Силах Збройних Сил Україн''и - покладено на '''18 регіональну ВЛК'''. Організація та проведення ''лікарсько-льотної експертизи'' - покладено на '''11 регіональну ВЛК.'''

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена до ЦВЛК або у судовому порядку.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення»].

'''До позаштатних''' постійно діючих '''ВЛК''' (ЛЛК) належать:

* госпітальні ВЛК;
* гарнізонні ВЛК;
* лікарсько-льотні комісії (''порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602]'');
* ВЛК Десантно-штурмових військ;
* ВЛК ТЦК та СП;
* ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
* ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
* ВЛК інших закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров’я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

== ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки ==
ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - '''ВЛК ТЦК та СП''') створюється при районному (міському) ТЦК та СП та має право приймати постанови відповідно до Положення.

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення]).

Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, '''не можуть перевищувати 4 днів.'''

За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об’єктивної інформації про стан її здоров’я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, '''не може перевищувати 14 днів.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 2.8 глави 2 розділу I Порядку]).

Медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться '''''не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування'''''.

У разі направлення військовослужбовців на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, безперервним перебуванням на лікуванні за кордоном вважається період надання медичних послуг в закладах охорони здоров’я іноземних держав, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими етапами лікування, реабілітації, протезування.

==== Постанови ВЛК ТЦК та СП ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n228:~:text=3.8.%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%92%D0%9B%D0%9A%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%A2%D0%A6%D0%9A%20%D1%82%D0%B0%20%D0%A1%D0%9F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%2020%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83. п.3.8 глави 3 розділу ІІ Наказу №402] Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов’язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов’язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), '''дійсна протягом п’яти років з дня закінчення медичного огляду'''.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов’язаного до військової служби за призовом '''під час мобілізації,''' на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану '''дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.'''

Про придатність до військової служби військовозобов’язаних оформлюються довідками ВЛК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2847:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%0A%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97 додаток 4] ).

У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов’язаним медичного огляду (''картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи'') доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов’язаного на обліку '''не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.''' ''Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов’язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.''

Якщо в стані здоров’я військовозобов’язаного '''''за його зверненням''''' або '''висновками лікарів''' закладу охорони здоров’я виникли зміни, то '''''за направленням керівника ТЦК та СП''''' проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2847:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%0A%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97 додаток 4]).

У разі прийняття постанови про ''непридатність'' або ''тимчасову'' непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов’язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), '''не пізніше п’ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду''' ''направляються на перевірку'' до ВЛК обласних, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП. Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється '''в цей же строк''' на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п’ятиденний строк з дня надходження всіх документів.

Про непридатність до військової служби військовозобов’язаних оформлюються '''свідоцтвами про хворобу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2880:~:text=2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20II)-,%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83,-%7B%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2011%20%D1%96%D0%B7 додаток 11]),

Після перевірки ВЛК обласних, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК ''про непридатність до військової служби'' направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов’язаним медичного огляду (к''артка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи'') направляються до відповідних штатних ВЛК '''не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.'''

Після ''затвердження постанови'', протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів '''не пізніше наступного дня після затвердження'''.

Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку '''не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.'''

'''УВАГА строки, протягом яких штатна ВЛК має затвердити постанову про непридатність, не визначені.'''

Паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом ''в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров’я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку.''

Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров’я, де проводився медичний огляд (у разі звернення до закладу охорони здоров’я), або ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП), та видається особі, що пройшла медичний огляд, з її підписом про ознайомлення та датою. Паперова копія документа з постановою, що потребує затвердження штатною ВЛК, видається за запитом особи, що пройшла медичний огляд, у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку у день звернення після отримання ТЦК та СП протоколу засідання штатної ВЛК.

Паперова копія документа з постановою засвідчується печаткою ТЦК та СП та видається особі з її підписом про ознайомлення та датою разом з паперовою копією електронного протоколу засідання штатної ВЛК, засвідченою печаткою штатної ВЛК.

== Медичний огляд призовників (допризовників) ==
'''Медичний огляд призовників (допризовників) проводиться:'''

на збірних пунктах (дільницях) районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які залучаються до складу ВЛК при ТЦК та СП.

'''''Медичний огляд призовників (допризовників) проводиться:'''''

хірург, терапевт, лікар з надання первинної медичної допомоги, невропатолог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог, дерматовенеролог, а за потреби - лікар-ортопед-травматолог та лікарі інших спеціальностей.

Персональний склад лікарів-спеціалістів (основний та резервний), які залучаються для проведення медичного огляду допризовників (призовників), порядок роботи комісії ''затверджуються щороку відповідним головою обласної (Київської та Севастопольської міських), районної державної адміністрації (міським головою).''

'''Щороку перед проведенням роботи із взяття громадян на військовий облік районними (міськими) ТЦК та СП подаються запити стосовно громадян, які підлягають взяттю на військовий облік, для отримання документів:'''

* від закладів охорони здоров’я (лікарів з надання первинної медичної допомоги) - виписки із медичних карт амбулаторних (стаціонарних) хворих ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n3 форма первинної облікової документації № 027/о]) згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text від 14 лютого 2012 року № 110] «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 027/о);
* від інтернатних закладів соціальної сфери, спеціальних шкіл (санаторних шкіл, шкіл соціальної реабілітації, навчально-реабілітаційних центрів) - психолого-педагогічні характеристики.
Перед проведенням роботи з направлення громадян для проходження базової військової служби районними (міськими) ТЦК та СП отримуються від закладів охорони здоров’я (лікарів з надання первинної медичної допомоги) - виписки із медичних карт амбулаторних (стаціонарних) хворих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n3 за формою № 027/о], дані медичного огляду, що характеризують стан здоров’я призовників. (''Медичні документи не вимагаються за наявності відповідних даних в електронній системі охорони здоров’я)''.

Оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n5978 графою I Розкладу хвороб] та графами таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі – '''ТДВ''').

Під час огляду призовників (допризовників) лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби.

При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, до стану здоров’я для виконання обов’язків на посадах у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ (сил), іншому військовому формуванні.

Під час проходження медичного огляду '''призовник (допризовник) може додатково надавати медичні документи щодо стану свого здоров’я'''. Дані, вказані в додатково наданих призовником (допризовником) медичних документах, мають бути враховані лікарями під час формування висновку про придатність до військової служби за станом здоров’я та внесені до електронній системі охорони здоров’я (далі - '''ЕСОЗ''').

Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених цим Положенням, дані про встановлений діагноз, висновок про придатність до військової служби, про обмеження призначення за видами (родами військ) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями, дату проходження медичного огляду і засвідчує своїм підписом та скріплює особистою печаткою.

До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов’язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань згідно з національним класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (далі - НК 025) та класифікатором медичних інтервенцій (далі - НК 026), затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0360930-21#Text наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів»]

Також лікарями вносяться медичні записи до відповідного реєстру ЕСОЗ.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норм, що визначають їх '''''тимчасово непридатними (непридатними) до військової служби''''', оформляється висновок лікаря у відповідності з ТДВ. Висновок підписується лікарем з обов’язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до військової служби, обмеженням за видами (родами) військ (сил), іншими військовими формуваннями та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

Призовники, визнані рішенням комісії з питань приписки (призовної комісії) '''''непридатними до військової служби''''', з метою контролю направляються на медичний огляд ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП.

За результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК при ТЦК та СП приймає постанови згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n726:~:text=20.1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%92%D0%9B%D0%9A,%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. главою 20 цього розділу.]

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби призовників оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), які '''не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду''' та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються засобами інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України» (далі - ІКС) на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення).

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п’ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Медичні документи призовника, які були надані ним в паперовій формі, у тому числі результати додаткових досліджень (рентгенограми, флюорограми, знімки КТ, знімки МРТ, результати ЕКГ, результати аналізів тощо) у повному обсязі, не пізніше ніж через 10 днів після закінчення направлення для проходження базової військової служби, а на вимогу призовника - негайно, повертаються призовнику. Результати вивчення медичних документів, додаткових обстежень, які мають значення при обґрунтуванні діагнозів, лікарями - спеціалістами відображаються у висновках лікарів та карті медичного огляду, які підшиваються до особової справи призовника. Дані про проведені профілактичні щеплення відповідно до календаря профілактичних щеплень в Україні та інші обов’язкові профілактичні щеплення, про групу крові та резус-належність заносяться у військово-обліковий документ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n7335:~:text=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0,%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82. пункт 2.16 глави 2 розділу II Положення]).

'''Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби за станом здоров’я''' надається '''на строк до 1 (одного) року призовникам''', яких визнано під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби. Після закінчення зазначеного строку проводиться повторний медичний огляд. Районні (міські) ТЦК та СП зобов’язані здійснювати контроль за своєчасним проходженням повторного медичного огляду призовниками, які одержали відстрочку від направлення для проходження базової військової служби за станом здоров’я. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n7335 пункту 2.11 глави 2 розділу II Положення]).

'''Під час дії воєнного стану відстрочка від направлення для проходження базової військової служби за станом здоров’я''' може надаватися призовникам '''на строк до 2 місяців.''' За медичними показаннями вона може бути продовжена '''на 2 місяці і втретє - на такий самий строк.''' Після закінчення відстрочки проводиться медичний огляд призовників для вирішення питання придатності до військової служби. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n7335 абзац п'ятий пункту 2.12 глави 2 розділу II Положення)].

У разі коли ВЛК приймає постанову щодо необхідності додаткового медичного обстеження призовника, за рішенням комісії з питань направлення для проходження базової військової служби він направляється до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності. Запис до ЕСОЗ про направлення призовника на додаткове медичне обстеження вносить один з лікарів, які залучаються для проведення медичного огляду із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.

Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров’я ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2878 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я комунальної або державної форм власності. Акт подається у ТЦК та СП на розгляд комісії з питань направлення для проходження базової військової служби.

'''У ТЦК та СП в день відправки призовників на збірний пункт''' організовується опитування останніх ''на предмет наявності гострих хвороб, травм, станів, які перешкоджають відправці.'' За результатами опитування проводяться консультації спеціалістів, госпіталізація до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, повторний огляд спеціалістами і приймаються рішення про направлення на збірний пункт або вилучення з команди на відправку.

== Медичний огляд військовозобов'язаних ==
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться '''на підставі направлення''', яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n374 за формою]''', наведеною у додатку 11 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], за рішенням:

* керівників ТЦК та СП,
* начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України.

Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

'''!!!''' ''При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.''

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n376 додатку 12 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення]).

'''Повторний медичний огляд''' військовозобов’язаних проводиться '''один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП'''. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

'''Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби''', можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я '''з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу'''. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 графою II] додатка 1 до Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 за графою III додатка 1 до Положення].

Медичний огляд резервістів та військовозобов’язаних може проводитися '''у закладах охорони здоров’я, що мають відповідний договір із НСЗУ''' за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 16 травня 2024 р. № 560] ''Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби'' ('''за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю''') - направляються на військово-лікарську комісію
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, ''прибули до'' ТЦК та СП '''для уточнення своїх облікових даних''' (адреси місця проживання, номерів засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути '''направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав''' для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (''зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством''), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни ''самостійно виявили бажання'' пройти медичний огляд.

|}
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов’язаний оглядається:

''хірургом; терапевтом; невропатологом; психіатром; офтальмологом; оториноларингологом; за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.''

'''Під час дії правового режиму воєнного стану''' проводиться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n319:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%95%D0%9A%D0%93%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2040%2D%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C.%20%D0%86%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8. пункт 3.4 глави 3 розділу II Положення]).

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

'''Військовозобов’язаний під час проведення медичного огляду зобов’язаний''' надати членам ВЛК ТЦК та СП:

* медичну карту амбулаторного хворого за формою '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n2 № 025/о]''', затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування»],;
* виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

'''Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП''' про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом '''під час мобілізації''', на особливий період '''дійсна протягом 1 року з дня закінчення медичного огляду'''.

Якщо в стані здоров’я військовозобов’язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров’я виникли зміни, то ''за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд'' з метою визначення ступеня придатності до військової служби'''У воєнний час та під час мобілізації,''' на особливий період '''відстрочка від призову за станом здоров'я''' надається військовозобов'язаному '''на строк від 1 до 6 місяців''' залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

'''У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного''', він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається '''Акт дослідження стану здоров’я''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Якщо військовозобов’язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що '''потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір)''', то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов’язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов’язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.

'''Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК''' або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням керівника районного, міського ТЦК та СП. ''Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення.''

У разі коли після звільнення пройшло більше 5 років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв'язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.

У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.

ТЦК та СП направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із закладів охорони здоров’я (установ), військовий квиток.

'''На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа (усі медичні документи з особової справи, постанови ВЛК за період служби), а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров’я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними до військової служби.''' Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров'я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 абзац шостий пункту 3.13 глави 3 розділу II Положення]).

== Постанови ВЛК ==
Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються:

* свідоцтвом про хворобу;
* довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.

==== Скасування або відміна постанови ВЛК ====
'''Постанова ВЛК скасовується''' у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

'''Постанова ВЛК відміняється''' у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%C2%BB пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення]).

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

ВЛК мають право приймати постанови '''на виїзних засіданнях''' та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - '''дистанційно''', на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Постанови ВЛК згідно з Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

При медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n726 абзац перший пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення])
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Придатний:'''
|
* до військової служби;
* до військової служби за контрактом;
* до служби у військовому резерві;
* для підготовки до участі у МО;
* до участі у МО;
* до служби (роботи) у національному персоналі;
* до навчання у ВВНЗ ______ (вказати назву ВВНЗ);
* до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;
* до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
* до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;
* до служби водолазом на глибині до _____ метрів, водолазом-глибоководником на глибині до ____ метрів, акванавтом на глибині до ____ метрів;
* до навчання (служби) за спеціальністю ... (вказати спеціальність. Постанова приймається щодо осіб, які відбираються для навчання, проходження військової служби за окремими військовими спеціальностями, вказаними у ТДВ);
* до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
* до військової служби за контрактом у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
|-
| colspan="2" |''Вищезазначені особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.''
|-
|▶'''Непридатний:'''
|
* до військової служби;
* до військової служби за контрактом;
* для підготовки до участі у МО;
* до участі у МО;
* до служби (роботи) у національному персоналі;
* до навчання у ВВНЗ;
* до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;
* до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;
* до підводного водіння танків;
* до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
* до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
* до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
* до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців ('''постанова приймається під час дії воєнного стану''');
* до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
|}
Постанова «'''Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців'''» приймається під час дії воєнного стану на підставі статей 2, 7, 11, 12г, 13г, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 77б, 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 Розкладу хвороб] у випадках, коли для відновлення придатності до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Потребує:'''
|
* звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів з перебуванням у лазареті медичного пункту частини (постанова приймається щодо військовослужбовців, які проходять базову військову службу у мирний час);
* звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів;
* відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на ___ календарних днів;
* відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на ___ календарних днів;
* звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду;
* звільнення від походів з переоглядом через 3-6 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);
* лікування у __________ (вказати заклад охорони здоров’я (установу) на строк не менше _________ календарних днів (вказати мінімальний орієнтовний строк лікування; постанова приймається після погодження госпіталізації пацієнта уповноваженими посадовими особами вказаного закладу охорони здоров’я (установи));
* стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у __________ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));
* направлення у батальйон (команду) видужуючих (постанова приймається під час дії воєнного стану);
* переведення до ___ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));
* додаткового харчування у межах половини продовольчого пайка на весь строк базової військової служби (навчання у ВВНЗ (крім курсантів випускного курсу) та у військовому (військово-морському, військово-спортивному) ліцеї);
* упроводжуючого (вказати кількість);
* проїзду ____ (вказати вид транспорту та категорію місць);
* звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів (на строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів);
* тривалого медичного спостереження (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);
* навчання (виховання) у спеціалізованих навчальних закладах (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);
* відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з ____________;
* протезування та/або ортезування;
* тривалого лікування протягом _____ календарних днів (постанова приймається щодо військовослужбовців після проведення лікування (за необхідності хірургічного), стабілізації стану хворого та у разі прийняття рішення, що військовослужбовець потребує тривалого строку безперервного перебування в закладах охорони здоров’я (установах) на лікуванні та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) в цілому чотирьох місяців підряд. Постанова приймається також щодо військовослужбовців, які потребують тривалого лікування за кордоном та направляються для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги, а також тих, які перебувають на такому лікуванні.
* реабілітації у __________ (вказати заклад охорони здоров’я (установу) на строк не менше _________ календарних днів (вказати мінімальний орієнтовний строк реабілітації; постанова приймається після погодження госпіталізації пацієнта уповноваженими посадовими особами вказаного закладу охорони здоров’я (установи)).
|-
|▶'''Тимчасово непридатний:'''
|
* до здійснення парашутних стрибків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк) (для військовослужбовців Десантно-штурмових військ);
* до служби у спеціальних спорудах;
* до служби водолазом з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);
* до підводного водіння танків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);
* до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);
* до служби на підводних човнах, надводних кораблях ВМС Збройних Сил України з переоглядом через 6 - 12 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);
* до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов'язаних, резервістів, яких призивають на збори);
* до військової служби (вказати дату повторного огляду).
* до служби у військовому резерві (вказати дату повторного огляду).
|}
▶'''У зв'язку з нетранспортабельністю переїзд до''' (вказати місцевість) ____________ протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу)).

▶'''Протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає'''.

▶На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ "____" '''вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний.'''

▶'''Не потребує тривалого лікування''' (постанова приймається у випадках відсутності потреби у продовженні тривалого лікування).

== Оскарження рішення ВЛК ==
Оскаржити рішення військово-лікарської комісії можна в досудовому та судовому порядку.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови '''''позаштатних ВЛК''''' подаються до '''''штатних ВЛК''''' згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».]

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК '''''районних (міських)''''' ТЦК та ''СП'' подаються за підпорядкованістю до - ВЛК Київського '''''міського ТЦК та СП''''', Севастопольського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті '''''ВЛК обласних''''' (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, '''''оскаржуються в штатних ВЛК'''.''

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень '''''ВЛК регіону''''', оскаржуються в '''''ЦВЛК.'''''

Щоб подати скаргу, треба мати такі документи:
* заяву про перегляд оскаржуваної постанови ВЛК нижчого рівня, у якій вказати причини перегляду постанови;
* всі наявні документи видані ВЛК, рішення якої переглядається;
* результати попередніх медичних досліджень (якщо є).
Якщо оскарження відбувається у досудовому порядку, комісія вищого рівня може призначити повторний або контрольний медичний огляд.
{| class="wikitable"
|[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/vlk_oskarzhennya_de66098626/vlk_oskarzhennya_de66098626.pdf Шаблон скарги на висновок ВЛК (підготовлено Правозахисним центром для військовослужбовців "Принцип")]
|}
==== Судовий порядок ====
До суду можна звертатися одразу, без попереднього використання досудового порядку або після отримання негативного висновку після досудового порядку.
Строк оскарження висновку ВЛК у судовому порядку:
* 3 місяці – якщо спочатку застосовано досудовий порядок. Відлік починається із дня вручення рішення щодо розгляду заяви про оскарження постанови;
* 6 місяців із дня винесення відповідної постанови ВЛК.
== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Див. також ==

* [[Порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії Збройних Сил України]]

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації

2025-06-11T13:05:07Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602 "Про затвердження Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України"]
== Загальна інформація ==
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України] (далі – '''Положення''').

⇒ '''Військово-лікарська експертиза визначає''' придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, установлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

⇒ '''Військово-лікарська експертиза''' передбачає:

# ''Медичний огляд'' для:
* призовників;
* військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу);
* військовозобов’язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
* громадян, які приймаються на військову службу за контрактом;
* кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв;
* осіб, звільнених з військової служби;

* визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
* встановлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

→ Медичний огляд проводиться військово-лікарськими комісіями '''(ВЛК )з метою визначення придатності''':

• до військової служби призовників,

• військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти):

• до військової служби;

• до військової служби за військовою спеціальністю;

• військовослужбовців, призовників, військовозобов'язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення;

• кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;

• кандидатів до військової служби за контрактом;

• кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;

• військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

• військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах;

а також '''з метою визначення:'''

можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;

• потреби у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

• необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я;

• потреби у тривалому лікуванні.

Відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку.

'''''У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби''''', документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров’я (установи).

Медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться '''''не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування'''''.

У разі направлення військовослужбовців на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, безперервним перебуванням на лікуванні за кордоном вважається період надання медичних послуг в закладах охорони здоров’я іноземних держав, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими етапами лікування, реабілітації, протезування.

== Організація діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) ==
Відповідно до Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

'''До штатних ВЛК''' належать:
* Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
* ВЛК регіону.
'''''ЦВЛК''''' є органом військового управління, який '''''здійснює керівництво ВЛК регіонів''''' у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Права ЦВЛК зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36:~:text=2.3.4.%20%D0%A6%D0%92%D0%9B%D0%9A%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A підпункті 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення].

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14:~:text=2.4.3.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%B7%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8. (підпункт 2.4.3 пункту 2.4. розділу І Положення).]

На '''''ВЛК регіону''''' покладаються '''''організація військово-лікарської експертизи''''', керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності, зокрема розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі. Права ВЛК регіону передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14:~:text=2.4.5.%20%D0%92%D0%9B%D0%9A%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення.]
{| class="wikitable"
|+
|'''''Зверніть увагу!'''''
Організація та проведення військово-лікарської експертизи у Військово-Морських Силах Збройних Сил України - покладено на '''18 регіональну ВЛК'''.

Організація та проведення лікарсько-льотної експертизи - покладено на '''11 регіональну ВЛК.'''
|}
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена до ЦВЛК або у судовому порядку.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення»].

'''До позаштатних''' постійно діючих '''ВЛК''' (ЛЛК) належать:

* госпітальні ВЛК;
* гарнізонні ВЛК;
* лікарсько-льотні комісії (''порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602]'');
* ВЛК Десантно-штурмових військ;
* ВЛК ТЦК та СП;
* ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
* ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
* ВЛК інших закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров’я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

== ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки ==
ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - '''ВЛК ТЦК та СП''') створюється при районному (міському) ТЦК та СП та має право приймати постанови відповідно до Положення.

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення]).

Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, '''не можуть перевищувати 4 днів.'''

За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об’єктивної інформації про стан її здоров’я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, '''не може перевищувати 14 днів.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 2.8 глави 2 розділу I Порядку]).

==== Постанови ВЛК ТЦК та СП ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n228:~:text=3.8.%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%92%D0%9B%D0%9A%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%A2%D0%A6%D0%9A%20%D1%82%D0%B0%20%D0%A1%D0%9F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%2020%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83. п.3.8 глави 3 розділу ІІ Наказу №402] Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов’язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов’язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), '''дійсна протягом п’яти років з дня закінчення медичного огляду'''.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов’язаного до військової служби за призовом '''під час мобілізації,''' на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану '''дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.'''

Про придатність до військової служби військовозобов’язаних оформлюються довідками ВЛК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2847:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%0A%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97 додаток 4] ).

У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов’язаним медичного огляду (''картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи'') доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов’язаного на обліку '''не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.''' ''Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов’язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.''

Якщо в стані здоров’я військовозобов’язаного '''''за його зверненням''''' або '''висновками лікарів''' закладу охорони здоров’я виникли зміни, то '''''за направленням керівника ТЦК та СП''''' проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2847:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%0A%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97 додаток 4]).

У разі прийняття постанови про ''непридатність'' або ''тимчасову'' непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов’язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), '''не пізніше п’ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду''' ''направляються на перевірку'' до ВЛК обласних, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП. Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється '''в цей же строк''' на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п’ятиденний строк з дня надходження всіх документів.

Про непридатність до військової служби військовозобов’язаних оформлюються '''свідоцтвами про хворобу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2880:~:text=2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20II)-,%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83,-%7B%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2011%20%D1%96%D0%B7 додаток 11]),

Після перевірки ВЛК обласних, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК ''про непридатність до військової служби'' направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов’язаним медичного огляду (к''артка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи'') направляються до відповідних штатних ВЛК '''не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.'''

Після ''затвердження постанови'', протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів '''не пізніше наступного дня після затвердження'''.

Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку '''не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.'''

'''УВАГА строки, протягом яких штатна ВЛК має затвердити постанову про непридатність, не визначені.'''

Паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом ''в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров’я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку.''

Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров’я, де проводився медичний огляд (у разі звернення до закладу охорони здоров’я), або ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП), та видається особі, що пройшла медичний огляд, з її підписом про ознайомлення та датою. Паперова копія документа з постановою, що потребує затвердження штатною ВЛК, видається за запитом особи, що пройшла медичний огляд, у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку у день звернення після отримання ТЦК та СП протоколу засідання штатної ВЛК.

Паперова копія документа з постановою засвідчується печаткою ТЦК та СП та видається особі з її підписом про ознайомлення та датою разом з паперовою копією електронного протоколу засідання штатної ВЛК, засвідченою печаткою штатної ВЛК.

== Медичний огляд призовників (допризовників) ==
'''Медичний огляд призовників (допризовників) проводиться:'''

на збірних пунктах (дільницях) районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які залучаються до складу ВЛК при ТЦК та СП.

'''''Медичний огляд призовників (допризовників) проводиться:'''''

хірург, терапевт, лікар з надання первинної медичної допомоги, невропатолог, психіатр, офтальмолог, отоларинголог, стоматолог, дерматовенеролог, а за потреби - лікар-ортопед-травматолог та лікарі інших спеціальностей.

Персональний склад лікарів-спеціалістів (основний та резервний), які залучаються для проведення медичного огляду допризовників (призовників), порядок роботи комісії ''затверджуються щороку відповідним головою обласної (Київської та Севастопольської міських), районної державної адміністрації (міським головою).''

'''Щороку перед проведенням роботи із взяття громадян на військовий облік районними (міськими) ТЦК та СП подаються запити стосовно громадян, які підлягають взяттю на військовий облік, для отримання документів:'''

* від закладів охорони здоров’я (лікарів з надання первинної медичної допомоги) - виписки із медичних карт амбулаторних (стаціонарних) хворих ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n3 форма первинної облікової документації № 027/о]) згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text від 14 лютого 2012 року № 110] «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 027/о);
* від інтернатних закладів соціальної сфери, спеціальних шкіл (санаторних шкіл, шкіл соціальної реабілітації, навчально-реабілітаційних центрів) - психолого-педагогічні характеристики.
Перед проведенням роботи з направлення громадян для проходження базової військової служби районними (міськими) ТЦК та СП отримуються від закладів охорони здоров’я (лікарів з надання первинної медичної допомоги) - виписки із медичних карт амбулаторних (стаціонарних) хворих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n3 за формою № 027/о], дані медичного огляду, що характеризують стан здоров’я призовників. (''Медичні документи не вимагаються за наявності відповідних даних в електронній системі охорони здоров’я)''.

Оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n5978 графою I Розкладу хвороб] та графами таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі – '''ТДВ''').

Під час огляду призовників (допризовників) лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби.

При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, до стану здоров’я для виконання обов’язків на посадах у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ (сил), іншому військовому формуванні.

Під час проходження медичного огляду '''призовник (допризовник) може додатково надавати медичні документи щодо стану свого здоров’я'''. Дані, вказані в додатково наданих призовником (допризовником) медичних документах, мають бути враховані лікарями під час формування висновку про придатність до військової служби за станом здоров’я та внесені до електронній системі охорони здоров’я (далі - '''ЕСОЗ''').

Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених цим Положенням, дані про встановлений діагноз, висновок про придатність до військової служби, про обмеження призначення за видами (родами військ) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями, дату проходження медичного огляду і засвідчує своїм підписом та скріплює особистою печаткою.

До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов’язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань згідно з національним класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (далі - НК 025) та класифікатором медичних інтервенцій (далі - НК 026), затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0360930-21#Text наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів»]

Також лікарями вносяться медичні записи до відповідного реєстру ЕСОЗ.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норм, що визначають їх '''''тимчасово непридатними (непридатними) до військової служби''''', оформляється висновок лікаря у відповідності з ТДВ. Висновок підписується лікарем з обов’язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до військової служби, обмеженням за видами (родами) військ (сил), іншими військовими формуваннями та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

Призовники, визнані рішенням комісії з питань приписки (призовної комісії) '''''непридатними до військової служби''''', з метою контролю направляються на медичний огляд ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП.

За результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК при ТЦК та СП приймає постанови згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n726:~:text=20.1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%92%D0%9B%D0%9A,%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. главою 20 цього розділу.]

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби призовників оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються засобами інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України» (далі - ІКС) на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення).

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п’ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Медичні документи призовника, які були надані ним в паперовій формі, у тому числі результати додаткових досліджень (рентгенограми, флюорограми, знімки КТ, знімки МРТ, результати ЕКГ, результати аналізів тощо) у повному обсязі, не пізніше ніж через 10 днів після закінчення направлення для проходження базової військової служби, а на вимогу призовника - негайно, повертаються призовнику. Результати вивчення медичних документів, додаткових обстежень, які мають значення при обґрунтуванні діагнозів, лікарями - спеціалістами відображаються у висновках лікарів та карті медичного огляду, які підшиваються до особової справи призовника. Дані про проведені профілактичні щеплення відповідно до календаря профілактичних щеплень в Україні та інші обов’язкові профілактичні щеплення, про групу крові та резус-належність заносяться у військово-обліковий документ. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n7335:~:text=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0,%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82. пункт 2.16 глави 2 розділу II Положення]).

'''Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби за станом здоров’я''' надається '''на строк до 1 (одного) року призовникам''', яких визнано під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби. Після закінчення зазначеного строку проводиться повторний медичний огляд. Районні (міські) ТЦК та СП зобов’язані здійснювати контроль за своєчасним проходженням повторного медичного огляду призовниками, які одержали відстрочку від направлення для проходження базової військової служби за станом здоров’я. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n7335 пункту 2.11 глави 2 розділу II Положення]).

'''Під час дії воєнного стану відстрочка від направлення для проходження базової військової служби за станом здоров’я''' може надаватися призовникам '''на строк до 2 місяців.''' За медичними показаннями вона може бути продовжена '''на 2 місяці і втретє - на такий самий строк.''' Після закінчення відстрочки проводиться медичний огляд призовників для вирішення питання придатності до військової служби. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n7335 абзац п'ятий пункту 2.12 глави 2 розділу II Положення)].

У разі коли ВЛК приймає постанову щодо необхідності додаткового медичного обстеження призовника, за рішенням призовної комісії (комісії з питань приписки) він направляється до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності. При цьому йому видається направлення за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n592 додатку 9] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n13 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352.]

Після проведення обстеження складається '''Акт дослідження стану здоров'я''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2878 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я комунальної або державної форм власності. Акт подається у ТЦК та СП на розгляд призовної комісії (комісії з питань приписки).

'''У ТЦК та СП''' '''в день відправки призовників на збірний пункт''' організовується опитування останніх ''на предмет наявності гострих хвороб, травм, станів, які перешкоджають відправці.'' За результатами опитування проводяться консультації спеціалістів, госпіталізація до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, повторний огляд спеціалістами тощо і приймаються рішення про направлення на збірний пункт або вилучення з команди на відправку.

== Медичний огляд військовозобов'язаних ==
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться '''на підставі направлення''', яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n374 за формою]''', наведеною у додатку 11 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], за рішенням:

* керівників ТЦК та СП,
* начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України.

Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

'''!!!''' ''При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.''

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n376 додатку 12 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення]).

'''Повторний медичний огляд''' військовозобов’язаних проводиться '''один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП'''. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

'''Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби''', можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я '''з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу'''. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 графою II] додатка 1 до Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 за графою III додатка 1 до Положення].

Медичний огляд резервістів та військовозобов’язаних може проводитися '''у закладах охорони здоров’я, що мають відповідний договір із НСЗУ''' за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 16 травня 2024 р. № 560] ''Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби'' ('''за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю''') - направляються на військово-лікарську комісію
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, ''прибули до'' ТЦК та СП '''для уточнення своїх облікових даних''' (адреси місця проживання, номерів засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути '''направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав''' для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (''зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством''), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни ''самостійно виявили бажання'' пройти медичний огляд.

|}
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов’язаний оглядається:

* хірургом;
* терапевтом;
* невропатологом;
* психіатром;
* офтальмологом;
* оториноларингологом;
* за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

'''Під час дії правового режиму воєнного стану''' проводиться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n319:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B8%2C%20%D0%95%D0%9A%D0%93%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2040%2D%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C.%20%D0%86%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8. пункт 3.4 глави 3 розділу II Положення]).

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

'''Військовозобов’язаний під час проведення медичного огляду зобов’язаний''' надати членам ВЛК ТЦК та СП:

* медичну карту амбулаторного хворого за формою '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n2 № 025/о]''', затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування»],;
* виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

'''Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП''' про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом '''під час мобілізації''', на особливий період '''дійсна протягом 1 року з дня закінчення медичного огляду'''.

Якщо в стані здоров’я військовозобов’язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров’я виникли зміни, то ''за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд'' з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

'''У воєнний час та під час мобілізації,''' на особливий період '''відстрочка від призову за станом здоров'я''' надається військовозобов'язаному '''на строк від 1 до 6 місяців''' залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

'''У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного''', він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається '''Акт дослідження стану здоров’я''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Якщо військовозобов’язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що '''потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір)''', то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов’язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов’язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.

'''Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК''' або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням керівника районного, міського ТЦК та СП. ''Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення.''

У разі коли після звільнення пройшло більше 5 років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв'язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.

У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.

ТЦК та СП направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із закладів охорони здоров’я (установ), військовий квиток.

'''На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа (усі медичні документи з особової справи, постанови ВЛК за період служби), а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров’я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними до військової служби.''' Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров'я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 абзац шостий пункту 3.13 глави 3 розділу II Положення]).

== Постанови ВЛК ==
Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються:

* свідоцтвом про хворобу;
* довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.

==== Скасування або відміна постанови ВЛК ====
'''Постанова ВЛК скасовується''' у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

'''Постанова ВЛК відміняється''' у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%C2%BB пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення]).

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

ВЛК мають право приймати постанови '''на виїзних засіданнях''' та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - '''дистанційно''', на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Постанови ВЛК згідно з Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

При медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n726 абзац перший пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення])
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Придатний:'''
|
* до військової служби;
* до військової служби за контрактом;
* до служби у військовому резерві;
* для підготовки до участі у МО;
* до участі у МО;
* до служби (роботи) у національному персоналі;
* до навчання у ВВНЗ ______ (вказати назву ВВНЗ);
* до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;
* до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
* до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;
* до служби водолазом на глибині до _____ метрів, водолазом-глибоководником на глибині до ____ метрів, акванавтом на глибині до ____ метрів;
* до навчання (служби) за спеціальністю ... (вказати спеціальність. Постанова приймається щодо осіб, які відбираються для навчання, проходження військової служби за окремими військовими спеціальностями, вказаними у ТДВ);
* до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
* до військової служби за контрактом у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
|-
| colspan="2" |''Вищезазначені особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.''
|-
|▶'''Непридатний:'''
|
* до військової служби;
* до військової служби за контрактом;
* для підготовки до участі у МО;
* до участі у МО;
* до служби (роботи) у національному персоналі;
* до навчання у ВВНЗ;
* до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;
* до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;
* до підводного водіння танків;
* до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
* до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
* до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
* до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців ('''постанова приймається під час дії воєнного стану''');
* до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
|}
Постанова «'''Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців'''» приймається під час дії воєнного стану на підставі статей 2, 7, 11, 12г, 13г, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 77б, 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 Розкладу хвороб] у випадках, коли для відновлення придатності до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Потребує:'''
|
* звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів з перебуванням у лазареті медичного пункту частини (постанова приймається щодо військовослужбовців, які проходять базову військову службу у мирний час);
* звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів;
* відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на ___ календарних днів;
* відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на ___ календарних днів;
* звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів з дня закінчення медичного огляду;
* звільнення від походів з переоглядом через 3-6 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);
* лікування у __________ (вказати заклад охорони здоров’я (установу) на строк не менше _________ календарних днів (вказати мінімальний орієнтовний строк лікування; постанова приймається після погодження госпіталізації пацієнта уповноваженими посадовими особами вказаного закладу охорони здоров’я (установи));
* стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у __________ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));
* направлення у батальйон (команду) видужуючих (постанова приймається під час дії воєнного стану);
* переведення до ___ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));
* додаткового харчування у межах половини продовольчого пайка на весь строк базової військової служби (навчання у ВВНЗ (крім курсантів випускного курсу) та у військовому (військово-морському, військово-спортивному) ліцеї);
* упроводжуючого (вказати кількість);
* проїзду ____ (вказати вид транспорту та категорію місць);
* звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів (на строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів);
* тривалого медичного спостереження (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);
* навчання (виховання) у спеціалізованих навчальних закладах (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);
* відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з ____________;
* протезування та/або ортезування;
* тривалого лікування протягом _____ календарних днів (постанова приймається щодо військовослужбовців після проведення лікування (за необхідності хірургічного), стабілізації стану хворого та у разі прийняття рішення, що військовослужбовець потребує тривалого строку безперервного перебування в закладах охорони здоров’я (установах) на лікуванні та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) в цілому чотирьох місяців підряд. Постанова приймається також щодо військовослужбовців, які потребують тривалого лікування за кордоном та направляються для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги, а також тих, які перебувають на такому лікуванні.
* реабілітації у __________ (вказати заклад охорони здоров’я (установу) на строк не менше _________ календарних днів (вказати мінімальний орієнтовний строк реабілітації; постанова приймається після погодження госпіталізації пацієнта уповноваженими посадовими особами вказаного закладу охорони здоров’я (установи)).
|-
|▶'''Тимчасово непридатний:'''
|
* до здійснення парашутних стрибків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк) (для військовослужбовців Десантно-штурмових військ);
* до служби у спеціальних спорудах;
* до служби водолазом з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);
* до підводного водіння танків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);
* до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);
* до служби на підводних човнах, надводних кораблях ВМС Збройних Сил України з переоглядом через 6 - 12 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);
* до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов'язаних, резервістів, яких призивають на збори);
* до військової служби (вказати дату повторного огляду).
* до служби у військовому резерві (вказати дату повторного огляду).
|}
▶'''У зв'язку з нетранспортабельністю переїзд до''' (вказати місцевість) ____________ протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу)).

▶'''Протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає'''.

▶На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ "____" '''вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний.'''

▶'''Не потребує тривалого лікування''' (постанова приймається у випадках відсутності потреби у продовженні тривалого лікування).

== Оскарження рішення ВЛК ==
Оскаржити рішення військово-лікарської комісії можна в досудовому та судовому порядку.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови '''''позаштатних ВЛК''''' подаються до '''''штатних ВЛК''''' згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».]

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК '''''районних (міських)''''' ТЦК та ''СП'' подаються за підпорядкованістю до - ВЛК Київського '''''міського ТЦК та СП''''', Севастопольського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті '''''ВЛК обласних''''' (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, '''''оскаржуються в штатних ВЛК'''.''

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень '''''ВЛК регіону''''', оскаржуються в '''''ЦВЛК.'''''

Щоб подати скаргу, треба мати такі документи:
* заяву про перегляд оскаржуваної постанови ВЛК нижчого рівня, у якій вказати причини перегляду постанови;
* всі наявні документи видані ВЛК, рішення якої переглядається;
* результати попередніх медичних досліджень (якщо є).
Якщо оскарження відбувається у досудовому порядку, комісія вищого рівня може призначити повторний або контрольний медичний огляд.
{| class="wikitable"
|[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/vlk_oskarzhennya_de66098626/vlk_oskarzhennya_de66098626.pdf Шаблон скарги на висновок ВЛК (підготовлено Правозахисним центром для військовослужбовців "Принцип")]
|}
==== Судовий порядок ====
До суду можна звертатися одразу, без попереднього використання досудового порядку або після отримання негативного висновку після досудового порядку.
Строк оскарження висновку ВЛК у судовому порядку:
* 3 місяці – якщо спочатку застосовано досудовий порядок. Відлік починається із дня вручення рішення щодо розгляду заяви про оскарження постанови;
* 6 місяців із дня винесення відповідної постанови ВЛК.
== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Див. також ==

* [[Порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії Збройних Сил України]]

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації

2025-06-11T08:11:15Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602 "Про затвердження Положення про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України"]
== Загальна інформація ==
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України] (далі – '''Положення''').

⇒ '''Військово-лікарська експертиза визначає''' придатність за станом здоров’я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, установлює причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

⇒ '''Військово-лікарська експертиза''' передбачає:

# ''Медичний огляд'' для:
* призовників;
* військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу);
* військовозобов’язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);
* громадян, які приймаються на військову службу за контрактом;
* кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв;
* осіб, звільнених з військової служби;

* визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
* встановлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

→ Медичний огляд проводиться військово-лікарськими комісіями '''(ВЛК )з метою визначення придатності''':

• до військової служби призовників,

• військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти):

• до військової служби;

• до військової служби за військовою спеціальністю;

• військовослужбовців, призовників, військовозобов'язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення;

• кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;

• кандидатів до військової служби за контрактом;

• кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;

• військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

• військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах;

а також '''з метою визначення:'''

можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;

• потреби у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

• необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я;

• потреби у тривалому лікуванні.

Відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку.

'''''У разі визнання військовослужбовця ВЛК непридатним до військової служби''''', документи про його звільнення з військової служби можуть бути надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення, до виписки військовослужбовця із закладу охорони здоров’я (установи).

Медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться '''''не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування'''''.

У разі направлення військовослужбовців на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, безперервним перебуванням на лікуванні за кордоном вважається період надання медичних послуг в закладах охорони здоров’я іноземних держав, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими етапами лікування, реабілітації, протезування.

== Організація діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) ==
Відповідно до Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

'''До штатних ВЛК''' належать:
* Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
* ВЛК регіону.
'''''ЦВЛК''''' є органом військового управління, який '''''здійснює керівництво ВЛК регіонів''''' у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Права ЦВЛК зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36:~:text=2.3.4.%20%D0%A6%D0%92%D0%9B%D0%9A%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A підпункті 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення].

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14:~:text=2.4.3.%20%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC,%D0%B7%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8. (підпункт 2.4.3 пункту 2.4. розділу І Положення).]

На '''''ВЛК регіону''''' покладаються '''''організація військово-лікарської експертизи''''', керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності, зокрема розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі. Права ВЛК регіону передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n14:~:text=2.4.5.%20%D0%92%D0%9B%D0%9A%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%3A підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення.]
{| class="wikitable"
|+
|'''''Зверніть увагу!'''''
Організація та проведення військово-лікарської експертизи у Військово-Морських Силах Збройних Сил України - покладено на '''18 регіональну ВЛК'''.

Організація та проведення лікарсько-льотної експертизи - покладено на '''11 регіональну ВЛК.'''
|}
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена до ЦВЛК або у судовому порядку.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення»].

'''До позаштатних''' постійно діючих '''ВЛК''' (ЛЛК) належать:

* госпітальні ВЛК;
* гарнізонні ВЛК;
* лікарсько-льотні комісії (''порядок створення ЛЛК визначається Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-17#Text наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602]'');
* ВЛК Десантно-штурмових військ;
* ВЛК ТЦК та СП;
* ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
* ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
* ВЛК інших закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров’я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

== ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки ==
ВЛК територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - '''ВЛК ТЦК та СП''') створюється при районному (міському) ТЦК та СП та має право приймати постанови відповідно до Положення.

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункту 1.2 глави 1 розділу I], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n229 пункту 1.4 глави 1 розділу II Положення].

У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення]).

Строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, '''не можуть перевищувати 4 днів.'''

За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об’єктивної інформації про стан її здоров’я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, '''не може перевищувати 14 днів.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 2.8 глави 2 розділу I Порядку]).

==== Постанови ВЛК ТЦК та СП ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n228:~:text=3.8.%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%92%D0%9B%D0%9A%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%A2%D0%A6%D0%9A%20%D1%82%D0%B0%20%D0%A1%D0%9F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%8E%2020%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83. п.3.8 глави 3 розділу ІІ Наказу №402] Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов’язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов’язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), '''дійсна протягом п’яти років з дня закінчення медичного огляду'''.

Про придатність до військової служби військовозобов’язаних оформлюються довідками ВЛК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2847:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%0A%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97 додаток 4] ).

У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов’язаним медичного огляду (''картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи'') доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов’язаного на обліку '''не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.''' ''Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов’язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.''

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов’язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану '''дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.'''

Якщо в стані здоров’я військовозобов’язаного '''''за його зверненням''''' або '''висновками лікарів''' закладу охорони здоров’я виникли зміни, то '''''за направленням керівника ТЦК та СП''''' проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2847:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%0A%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%2D%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97 додаток 4]).

У разі прийняття постанови про ''непридатність'' або ''тимчасову'' непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов’язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), '''не пізніше п’ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду''' ''направляються на перевірку'' до ВЛК обласних, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП. Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється '''в цей же строк''' на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п’ятиденний строк з дня надходження всіх документів.

Про непридатність до військової служби військовозобов’язаних оформлюються '''свідоцтвами про хворобу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2880:~:text=2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20II)-,%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83,-%7B%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2011%20%D1%96%D0%B7 додаток 11]),

Після перевірки ВЛК обласних, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК ''про непридатність до військової служби'' направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов’язаним медичного огляду (к''артка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи'') направляються до відповідних штатних ВЛК '''не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.'''

Після ''затвердження постанови'', протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів '''не пізніше наступного дня після затвердження'''.

Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку '''не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.'''

'''УВАГА строки, протягом яких штатна ВЛК має затвердити постанову про непридатність, не визначені.'''

Паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом ''в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров’я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку.''

Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров’я, де проводився медичний огляд (у разі звернення до закладу охорони здоров’я), або ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП), та видається особі, що пройшла медичний огляд, з її підписом про ознайомлення та датою. Паперова копія документа з постановою, що потребує затвердження штатною ВЛК, видається за запитом особи, що пройшла медичний огляд, у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку у день звернення після отримання ТЦК та СП протоколу засідання штатної ВЛК.

Паперова копія документа з постановою засвідчується печаткою ТЦК та СП та видається особі з її підписом про ознайомлення та датою разом з паперовою копією електронного протоколу засідання штатної ВЛК, засвідченою печаткою штатної ВЛК.

== Медичний огляд призовників (допризовників) ==
'''Медичний огляд призовників проводиться:'''

▷ на призовних дільницях районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності лікарями, які залучаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

▷ на збірних пунктах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського ТЦК та СП медичний огляд призовників проводиться лікарями медичного відділення тимчасового штату збірного пункту, які залучаються із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.

'''''Медичний огляд призовників (допризовників) проводиться:'''''

* хірургом,
* терапевтом (лікарем загальної практики - сімейним лікарем),
* невропатологом,
* психіатром,
* офтальмологом,
* отоларингологом,
* стоматологом,
* дерматовенерологом,
* за потреби - лікарями інших спеціальностей, які залучаються із закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.

Персональний склад лікарів затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації (міського голови).

'''Щороку перед проведенням приписки громадян до призовних дільниць районними (міськими) ТЦК та СП направляються запити для отримання таких документів від:'''

# закладів охорони здоров’я (лікарів з надання первинної медичної допомоги) - виписки із медичних карт амбулаторних (стаціонарних) хворих за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0682-12#n2 '''''формою № 027/о''''',] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування»], дані медичного огляду, що характеризують стан здоров’я призовників (''не вимагаються за наявності відповідних даних в електронній системі охорони здоров’я (далі - ЕСОЗ);''
# лікарів, які надають первинну медичну допомогу, з якими укладено декларації,- медичні характеристики на допризовників за формою, наведеною у додатку 3 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352] (''не вимагаються за наявності відповідних даних в електронній системі охорони здоров’я (далі - ЕСОЗ);''
# структурних підрозділів соціального захисту населення районних державних адміністрацій (органів місцевого самоврядування) - відомості про осіб з інвалідністю;
# спеціальних шкіл, санаторних шкіл, шкіл соціальної реабілітації, навчально-реабілітаційних центрів - стосовно отримання медично-педагогічних характеристик;
# структурних підрозділів охорони здоров’я районних державних адміністрацій (органів місцевого самоврядування) - стосовно надання списків закладів охорони здоров’я, до яких прикріплятимуться для медичного обстеження і лікування громадяни допризовного і призовного віку, та дані на осіб, які перехворіли протягом останніх шести місяців вірусним гепатитом, черевним тифом, паратифом, дизентерією, іншими інфекційними захворюваннями.
Оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n5978 графою I Розкладу хвороб] та графами таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі – '''ТДВ''').

Під час огляду призовників (допризовників) лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби.

При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, до стану здоров’я для виконання обов’язків на посадах у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ (сил), іншому військовому формуванні.

Під час проходження медичного огляду '''призовник (допризовник) може додатково надавати медичні документи щодо стану свого здоров’я'''. Дані, вказані в додатково наданих призовником (допризовником) медичних документах, мають бути враховані лікарями під час формування висновку про придатність до військової служби за станом здоров’я та внесені до електронній системі охорони здоров’я (далі - '''ЕСОЗ''').

Після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n13 Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352]:

* дані про встановлений діагноз;
* дату проходження медичного огляду;
* висновок про придатність до військової служби за станом здоров’я, призначення за видами, родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями;
* підписує та скріплює особистою печаткою.

Також лікарями вносяться медичні записи до відповідного реєстру ЕСОЗ.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норм, що визначають їх '''''тимчасово непридатними (непридатними) до військової служби''''', оформляється висновок лікаря у відповідності з ТДВ. Висновок підписується лікарем з обов’язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до військової служби, обмеженням за видами (родами) військ (сил), іншими військовими формуваннями та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

Призовники, визнані рішенням комісії з питань приписки (призовної комісії) '''''непридатними до військової служби''''', з метою контролю направляються на медичний огляд ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських ТЦК та СП.

'''За результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК ТЦК та СП приймає одну із постанов:'''

▶ придатний до військової служби;

▶ тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування у _______________ (''вказати заклад охорони здоров’я (установу) та орієнтовний строк лікування'');

▶ потребує направлення на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду _______________ (зазначити дату проведення медичного огляду);

▶ непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;

▶ непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Постанова ВЛК оформляється '''довідкою ВЛК'''. Постанова ВЛК вноситься лікарем - членом призовної комісії до облікової карти призовника (картки медичного огляду призовника на збірному пункті). Крім цього, '''довідка ВЛК''' з '''постановою про непридатність (тимчасову непридатність) призовника до військової служби''', зберігається в особовій справі призовника.

Призовникам, які включені до складу команд '''на відправку у війська''', надається довідка районного (міського) ТЦК та СП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 додаток 9]), яка разом з обліковими документами направляється до військової частини.

Медичні документи призовників, які були надані ним в паперовій формі, у тому числі результати додаткових досліджень (рентгенограми, флюорограми, КТ, МРТ, ЕКГ, результати аналізів тощо) у повному обсязі, не пізніше ніж через 10 днів після закінчення призову, а на вимогу призовника - негайно, повертаються призовнику звідки надійшли. Результати вивчення медичних документів, додаткових обстежень, які мають значення при обґрунтуванні діагнозів, лікарями - спеціалістами відображаються у висновках лікарів та карті медичного огляду, які підшиваються до особової справи призовника. Дані про останні профілактичні щеплення проти правця, дифтерії, кору, краснухи, паротиту, про групу крові та резус-належність заносяться у військовий квиток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 пункт 2.18 глави 2 розділу II Положення]).

'''Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров’я''' надається на строк '''до 1 року призовникам, яких визнано під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби'''. Після закінчення зазначеного строку проводиться повторний медичний огляд. Районні (міські) ТЦК та СП зобов’язані здійснювати контроль за своєчасним проходженням повторного медичного огляду призовниками, які одержали відстрочку від призову за станом здоров’я ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 пункту 2.11 глави 2 розділу II Положення]).

'''Під час дії воєнного стану відстрочка від призову за станом здоров'я''' може надаватися '''призовникам на строк до 2 місяців'''. За медичними показаннями вона '''може бути продовжена на 2 місяці і втретє - на такий самий термін'''. Після закінчення відстрочки проводиться медичний огляд призовників для вирішення питання придатності до військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2876 абзац п'ятий пункту 2.12 глави 2 розділу II Положення)].

У разі коли ВЛК приймає постанову щодо необхідності додаткового медичного обстеження призовника, за рішенням призовної комісії (комісії з питань приписки) він направляється до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності. При цьому йому видається направлення за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n592 додатку 9] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n13 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352.]

Після проведення обстеження складається '''Акт дослідження стану здоров'я''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2878 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я комунальної або державної форм власності. Акт подається у ТЦК та СП на розгляд призовної комісії (комісії з питань приписки).

'''У ТЦК та СП''' '''в день відправки призовників на збірний пункт''' організовується опитування останніх ''на предмет наявності гострих хвороб, травм, станів, які перешкоджають відправці.'' За результатами опитування проводяться консультації спеціалістів, госпіталізація до закладу охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, повторний огляд спеціалістами тощо і приймаються рішення про направлення на збірний пункт або вилучення з команди на відправку.

== Медичний огляд військовозобов'язаних ==
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться '''на підставі направлення''', яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n374 за формою]''', наведеною у додатку 11 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], за рішенням:

* керівників ТЦК та СП,
* начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України.

Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

'''!!!''' ''При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.''

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n376 додатку 12 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560], та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n36 пункт 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення]).

'''Повторний медичний огляд''' військовозобов’язаних проводиться '''один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП'''. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

'''Особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби''', можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я '''з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу'''. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 графою II] додатка 1 до Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 за графою III додатка 1 до Положення].

Медичний огляд резервістів та військовозобов’язаних може проводитися '''у закладах охорони здоров’я, що мають відповідний договір із НСЗУ''' за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 16 травня 2024 р. № 560] '''особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби''' - направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, '''прибули до''' '''ТЦК та СП для уточнення своїх облікових даних''' (адреси місця проживання, номерів засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних) - на медичний огляд не направляються. '''На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, ''викликаються повісткою'''''

Військовозобов’язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника ТЦК та СП видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n374 додатком 11]. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

|}
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов’язаний оглядається:

* хірургом;
* терапевтом;
* невропатологом;
* психіатром;
* офтальмологом;
* оториноларингологом;
* за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

'''Під час дії правового режиму воєнного стану''' кожний військовозобов’язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 пункт 3.4 глави 3 розділу II Положення]).

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

'''Військовозобов’язаний під час проведення медичного огляду зобов’язаний''' надати членам ВЛК ТЦК та СП:

* медичну карту амбулаторного хворого за формою '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-12#n2 № 025/о]''', затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0661-12#Text наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування»],;
* виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

'''Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП''' про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом '''під час мобілізації''', на особливий період '''дійсна протягом 1 року з дня закінчення медичного огляду'''.

Якщо в стані здоров’я військовозобов’язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров’я виникли зміни, то ''за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд'' з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

'''Під час дії особливого періоду''' '''постанови ВЛК ТЦК та СП''' '''про непридатність до військової служби військовозобов’язаних''' оформлюються свідоцтвами про хворобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2880 додаток 11 Положення]) у 3-х примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

'''Інші постанови ВЛК ТЦК та СП''', на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2847 додаток 4 до Положення]) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні '''''"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"''''' не пізніше п’ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

'''У воєнний час та під час мобілізації,''' на особливий період '''відстрочка від призову за станом здоров'я''' надається військовозобов'язаному '''на строк від 1 до 6 місяців''' залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

'''У разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров’я військовозобов’язаного''', він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається '''Акт дослідження стану здоров’я''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 додаток 10]), який підписується керівником закладу охорони здоров’я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Якщо військовозобов’язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що '''потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір)''', то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов’язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов’язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.

'''Громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК''' або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням керівника районного, міського ТЦК та СП. ''Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення.''

У разі коли після звільнення пройшло більше 5 років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв'язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.

У спірних та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.

ТЦК та СП направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із закладів охорони здоров’я (установ), військовий квиток.

'''На офіцерів запасу та у відставці подається особова справа (усі медичні документи з особової справи, постанови ВЛК за період служби), а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок закладу охорони здоров’я (установи) про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними до військової служби.''' Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров'я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через керівника районного, міського ТЦК та СП направляє його на огляд ВЛК районного, міського ТЦК та СП, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду особи, звільненої з військової служби оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на осіб, звільнених з військової служби з правом на пенсію - і пенсійну) справу, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 абзац шостий пункту 3.13 глави 3 розділу II Положення]).

== Постанови ВЛК ==
Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються:

* свідоцтвом про хворобу;
* довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.

==== Скасування або відміна постанови ВЛК ====
'''Постанова ВЛК скасовується''' у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

'''Постанова ВЛК відміняється''' у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі проводиться із застосуванням удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, електронної печатки та електронної позначки часу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n2877 пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення]).

Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

ВЛК мають право приймати постанови '''на виїзних засіданнях''' та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - '''дистанційно''', на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.

Постанови ВЛК згідно з Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

При медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n726 абзац перший пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення])
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Придатний:'''
|до військової служби;
до військової служби за контрактом;

до служби у військовому резерві;

для підготовки до участі у МО;

до участі у МО;

до служби (роботи) у національному персоналі;

до навчання у ВВНЗ ______ (вказати назву ВВНЗ);

до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення;

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;

до служби водолазом на глибині до _____ метрів, водолазом-глибоководником на глибині до ____ метрів, акванавтом на глибині до ____ метрів;

до навчання (служби) за спеціальністю ... (вказати спеціальність. Постанова приймається щодо осіб, які відбираються для навчання, проходження військової служби за окремими військовими спеціальностями, вказаними у ТДВ);

до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
|-
| colspan="2" |''Вищезазначені особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.''
|-
|▶'''Непридатний:'''
|до військової служби з виключенням з військового обліку;
до військової служби за контрактом;

для підготовки до участі у МО;

до участі у МО;

до служби (роботи) у національному персоналі;

до навчання у ВВНЗ;

до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;

до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;

до підводного водіння танків;

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до військової служби з переоглядом через 6 - 12 місяців ('''постанова приймається під час дії воєнного стану''');

до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
|}
Постанова '''''"Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців"''''' приймається на воєнний час на підставі статей 7, 11, 12г, 13д, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#n1523 Розкладу хвороб] у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.
{| class="wikitable"
|+
|▶'''Потребує:'''
|звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів з перебуванням у лазареті медичного пункту частини (постанова приймається щодо військовослужбовців строкової військової служби у мирний час);
звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів;

відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на ___ календарних днів;

відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на ___ календарних днів;

звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів;

звільнення від походів з переоглядом через 3 - 6 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);

лікування (реабілітації) у _______ (вказати заклад охорони здоров'я (установу) та орієнтовний термін лікування (реабілітації);

стаціонарного обстеження з подальшим переоглядом у __________ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));

направлення у батальйон (команду) видужуючих (постанова приймається під час дії воєнного стану);

переведення до ___ (вказати заклад охорони здоров'я (установу));

додаткового харчування у межах половини продовольчого пайка на весь термін строкової служби (навчання у ВВНЗ (крім курсантів випускного курсу) та у військовому (військово-морському, військово-спортивному) ліцеї);

упроводжуючого (вказати кількість);

проїзду ____ (вказати вид транспорту та категорію місць);

звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів (на строк, необхідний для оформлення та затвердження свідоцтва про хворобу, але не більше 30 календарних днів);

тривалого медичного спостереження (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);

навчання (виховання) у спеціалізованих навчальних закладах (постанова приймається щодо членів сімей військовослужбовців);

відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з ____________;

потребує протезування та/або ортезування;

тривалого лікування (постанова приймається щодо військовослужбовців після проведення лікування (за необхідності хірургічного), стабілізації стану хворого та у разі прийняття рішення, що військовослужбовець потребує тривалого строку безперервного перебування в закладах охорони здоров'я (установах) на лікуванні та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) в цілому чотирьох місяців підряд. Постанова приймається також щодо військовослужбовців, які потребують тривалого лікування за кордоном та направляються для лікування за кордон з метою отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги, а також тих, які перебувають на такому лікуванні. У випадку відсутності потреби у продовженні тривалого лікування приймається постанова у формулюванні "Не потребує тривалого лікування").
|-
|▶'''Тимчасово непридатний:'''
|до здійснення парашутних стрибків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк) (для військовослужбовців Десантно-штурмових військ);
до служби у спеціальних спорудах;

до служби водолазом з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);

до підводного водіння танків з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами з переоглядом через 3 - 12 місяців (вказати строк);

до служби на підводних човнах, надводних кораблях ВМС Збройних Сил України з переоглядом через 6 - 12 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України);

до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов'язаних, резервістів, яких призивають на збори);

до військової служби; служби у військовому резерві.
|}
▶'''У зв'язку з нетранспортабельністю переїзд до''' (вказати місцевість) ____________ протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби)).

▶'''Протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає'''.

▶На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ "____" '''вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний.'''

== Оскарження рішення ВЛК ==
Оскаржити рішення військово-лікарської комісії можна в досудовому та судовому порядку.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови '''''позаштатних ВЛК''''' подаються до '''''штатних ВЛК''''' згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до [https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/608_nm_2016.pdf наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».]

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК '''''районних (міських)''''' ТЦК та ''СП'' подаються за підпорядкованістю до - ВЛК Київського '''''міського ТЦК та СП''''', Севастопольського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті '''''ВЛК обласних''''' (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, '''''оскаржуються в штатних ВЛК'''.''

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень '''''ВЛК регіону''''', оскаржуються в '''''ЦВЛК.'''''

Щоб подати скаргу, треба мати такі документи:
* заяву про перегляд оскаржуваної постанови ВЛК нижчого рівня, у якій вказати причини перегляду постанови;
* всі наявні документи видані ВЛК, рішення якої переглядається;
* результати попередніх медичних досліджень (якщо є).
Якщо оскарження відбувається у досудовому порядку, комісія вищого рівня може призначити повторний або контрольний медичний огляд.
{| class="wikitable"
|[https://storage.googleapis.com/b-legal-navigator/vlk_oskarzhennya_de66098626/vlk_oskarzhennya_de66098626.pdf Шаблон скарги на висновок ВЛК (підготовлено Правозахисним центром для військовослужбовців "Принцип")]
|}
==== Судовий порядок ====
До суду можна звертатися одразу, без попереднього використання досудового порядку або після отримання негативного висновку після досудового порядку.
Строк оскарження висновку ВЛК у судовому порядку:
* 3 місяці – якщо спочатку застосовано досудовий порядок. Відлік починається із дня вручення рішення щодо розгляду заяви про оскарження постанови;
* 6 місяців із дня винесення відповідної постанови ВЛК.
== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Див. також ==

* [[Порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії Збройних Сил України]]

[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного

2025-05-15T08:27:46Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку" (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2019 року № 1208 "Про організацію забезпечення окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2024 року № 80 - Н "Про затвердження форм документів з обліку та забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]
== Суб'єкти забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації ==
Згідно зі статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації, медичні вироби, а також автомобілі, '''крісла колісні''' з електроприводом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п#Text Порядком] встановлюється механізм безоплатного забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) (далі - засоби реабілітації) осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю. Проте, за бажанням особи можуть самостійно придбати засоби реабілітації, призначені їм відповідно до показань, та отримати компенсацію в межах граничної ціни на відповідний засіб реабілітації, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text:~:text=%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%86%20%D0%A6%D0%86%D0%9D%D0%98%0A%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Мінсоцполітики].

== Перелік документів для отримання крісла колісного ==
Облік осіб, які мають право на безоплатне забезпечення засобами реабілітації або на виплату компенсації, ведеться в банку даних шляхом формування електронної особової справи особи (далі - електронна особова справа), зокрема з відомостей, отриманих за допомогою засобів Єдиної системи.

Для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації особа або її законний представник подають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації)] за формою, затвердженою Мінсоцполітики, незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) особи.

Заява про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) у паперовій (зокрема сформованій за допомогою засобів Єдиної системи (за технічної можливості) або електронній формі може бути подана:

* до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її утворення) ради (далі - органи соціального захисту населення);
* до уповноваженої посадової особи з питань соціального захисту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - виконавчий орган);
* до центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП);
* [https://ek-cbi.msp.gov.ua/reg-info через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (далі - електронний кабінет особи) у банку даних;]
* [https://soc.gov.ua/welcome через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики;]
* [https://my.gov.ua/info/news/348/details через Єдиний державний вебпортал електронних послуг] (за наявності технічної можливості);
* [https://www.ispf.gov.ua/pro-fond/regionalni-viddilennya до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.]

''Для взяття на облік особа або її законний представник під час подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) подають копії таких документів (з пред’явленням оригіналів)'':

* паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту (далі - документ, що посвідчує особу), свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#n1489:~:text=%D0%92%D0%98%D0%A1%D0%9D%D0%9E%D0%92%D0%9E%D0%9A%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8F%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97) висновку] (з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#n1259:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. абзацу десятого пункту 5] цього Порядку);
* документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги (за наявності).

''Військовослужбовці додатково подають копії таких документів '''(з пред’явленням оригіналів)''':''

* довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або іншого документа з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (для осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20(%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96,%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пунктами 19-25 частини першої статті 6] Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яким не встановлено інвалідність) ''(за наявності);''
* військового квитка (для військовослужбовців, які є іноземцями та особами без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах, Держспецтрансслужбі, Національній гвардії).
'''''Постраждалі з числа працівників підприємств, установ, організацій,''''' які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ''додатково подають '''копію документа (з пред’явленням оригіналу) з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебування безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебування безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.'''''

'''Постраждалі з числа мирних громадян,''' які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, '''а також осіб, які в період воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території '''отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання''' внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, додатково подають копії таких документів:

* висновку судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів;
* [https://diia.gov.ua/services/vityag-pro-nesudimist витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”] про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством ''(повний)'' (для осіб, які досягли 14-річного віку, які є постраждалими з числа мирних громадян, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях);
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів та/або інших документів, які підтверджують залучення особи до кримінального провадження як потерпілої;
* інших документів ''(за наявності),'' які можуть засвідчити одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

''Постраждалі з числа осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи'' внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, додатково подають '''копію (з пред’явленням оригіналу)''' '''виписки з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0138-25#Text за формою, затвердженою Мінреінтеграції.]

У разі подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) через електронний кабінет особи у банку даних з метою формування електронної особової справи особа або її законний представник завантажують до нього дані та/або скановані копії документів. За наявності електронної інформаційної взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які володіють інформацією, необхідною для надання послуги із забезпечення засобами реабілітації, така інформація особою або її законним представником '''не подається.'''

== Ремонт і технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#n1431:~:text=%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83. Порядком], а саме п. 37, передбачений механізм ремонту і технічного обслуговування технічних та інших засобів реабілітації.

Ремонт засобів реабілітації проводиться суб’єктом господарювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text заявкою] особи або її законного представника, поданою до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. '''На підставі поданої заявки територіальне відділення Фонду протягом трьох робочих днів формує електронне направлення для проведення ремонту.'''

''Суб’єкт господарювання, який отримав заявку на проведення ремонту засобу реабілітації, до формування попереднього замовлення повинен скласти калькуляцію вартості такого ремонту та завантажити її до електронної особової справи.''

Особа або її законний представник можуть звернутися із заявкою про проведення післягарантійного ремонту засобу реабілітації за кошти державного бюджету в разі дотримання умов його експлуатації, зазначених у договорі про обслуговування засобу реабілітації, укладеному між суб’єктом господарювання та особою або її законним представником.

Ремонт засобу реабілітації, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, за рахунок коштів такого суб’єкта (крім випадку заміни приймальної гільзи (куксоприймача) у разі зміни антропометричних даних). Якщо засіб реабілітації зазнав пошкоджень внаслідок дій непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус, бомбардування, авіаудари та інші збройні напади під час військової агресії Російської Федерації проти України тощо), на підставі ''витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань'' ремонт засобу реабілітації, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, за рахунок коштів державного бюджету.

У разі неможливості проведення ремонту засобу реабілітації суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, у зв’язку з припиненням діяльності суб’єкта господарювання на період надзвичайного або воєнного стану, оголошеного в Україні або окремих її місцевостях, ремонт засобу реабілітації, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться іншим суб’єктом господарювання за рахунок коштів державного бюджету.

Особа або її законний представник зобов’язані '''надавати крісло колісне''' підвищеної надійності та функціональності суб’єкту господарювання для технічного обслуговування '''кожні два роки після закінчення гарантійного строку його експлуатації'''. Суб’єкт господарювання зобов’язаний взяти (у разі потреби) крісло колісне підвищеної надійності та функціональності в особи або її законного представника для подальшого технічного обслуговування та ремонту (в разі потреби).

'''Строк проведення технічного обслуговування або ремонту засобу реабілітації становить не більш як один місяць з дня укладення договору між територіальним відділенням Фонду та суб’єктом господарювання.'''

Сумарний розмір видатків на ремонт і технічне обслуговування засобів реабілітації за весь період експлуатації '''не може перевищувати 70 відсотків граничної ціни засобу''', встановленої Мінсоцполітики на дату подання заявки про проведення ремонту, з урахуванням трикратного збільшення граничної ціни для військовослужбовців. При цьому до видатків на ремонт крісел колісних з електроприводом або електроскутерів ''вартість заміни акумуляторів не включається.''

Післягарантійному ремонту підлягають засоби реабілітації, гарантійний строк експлуатації або зберігання яких закінчився. Засоби реабілітації, отримані особою за кордоном, підлягають ремонту суб’єктами господарювання в Україні за рахунок коштів державного бюджету незалежно від строку, на який їх видано.

У разі отримання особою або її законним представником нового засобу реабілітації післягарантійний ремонт раніше виданого засобу за рахунок коштів державного бюджету не проводиться. Якщо особа або її законний представник відмовилися від забезпечення новим засобом реабілітації, післягарантійний ремонт раніше виданого засобу проводиться за рахунок коштів державного бюджету.

У разі виявлення протягом гарантійного строку експлуатації засобу реабілітації браку або поломки, які виникли не з вини особи, територіальне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вимагає розірвання договору із суб’єктом господарювання та повернення сплаченої за засіб реабілітації суми, якщо суб’єкт господарювання безоплатно не усунув браку або поломки засобу реабілітації.

'''Післягарантійний ремонт''' крісел колісних з електроприводом або електроскутерів у частині '''заміни акумуляторів''' проводиться суб’єктом господарювання '''один раз на два роки''' (залежно від їх моделі не більше однієї/двох одиниць).

== Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення ==
Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення [https://tro.mil.gov.ua/faq/perelik-pidpryyemstv-shho-zabezpechuyut-dopomizhnymy-zasobamy-reabilitacziyi-ta-nadayut-poslugy-z-yih-vygotovlennya/ на сайті]

== Корисні посилання ==
* [https://www.ispf.gov.ua Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
== Див.також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
*[[Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]

Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного

2025-05-15T08:13:23Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку" (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2019 року № 1208 "Про організацію забезпечення окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2024 року № 80 - Н "Про затвердження форм документів з обліку та забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]
== Суб'єкти забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації ==
Згідно зі статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації, медичні вироби, а також автомобілі, '''крісла колісні''' з електроприводом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п#Text Порядком] встановлюється механізм безоплатного забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) (далі - засоби реабілітації) осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю. Проте, за бажанням особи можуть самостійно придбати засоби реабілітації, призначені їм відповідно до показань, та отримати компенсацію в межах граничної ціни на відповідний засіб реабілітації, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text:~:text=%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%86%20%D0%A6%D0%86%D0%9D%D0%98%0A%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Мінсоцполітики].

== Перелік документів для отримання крісла колісного ==
Облік осіб, які мають право на безоплатне забезпечення засобами реабілітації або на виплату компенсації, ведеться в банку даних шляхом формування електронної особової справи особи (далі - електронна особова справа), зокрема з відомостей, отриманих за допомогою засобів Єдиної системи.

Для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації особа або її законний представник подають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації)] за формою, затвердженою Мінсоцполітики, незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) особи.

Заява про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) у паперовій (зокрема сформованій за допомогою засобів Єдиної системи (за технічної можливості) або електронній формі може бути подана:

* до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її утворення) ради (далі - органи соціального захисту населення);
* до уповноваженої посадової особи з питань соціального захисту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - виконавчий орган);
* до центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП);
* [https://ek-cbi.msp.gov.ua/reg-info через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (далі - електронний кабінет особи) у банку даних;]
* [https://soc.gov.ua/welcome через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики;]
* [https://my.gov.ua/info/news/348/details через Єдиний державний вебпортал електронних послуг] (за наявності технічної можливості);
* [https://www.ispf.gov.ua/pro-fond/regionalni-viddilennya до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.]

''Для взяття на облік особа або її законний представник під час подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) подають копії таких документів (з пред’явленням оригіналів)'':

* паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту (далі - документ, що посвідчує особу), свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років);
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#n1489:~:text=%D0%92%D0%98%D0%A1%D0%9D%D0%9E%D0%92%D0%9E%D0%9A%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8F%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97) висновку] (з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#n1259:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. абзацу десятого пункту 5] цього Порядку);
* документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги (за наявності).

''Військовослужбовці додатково подають копії таких документів '''(з пред’явленням оригіналів)''':''

* довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або іншого документа з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (для осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20(%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96,%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пунктами 19-25 частини першої статті 6] Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яким не встановлено інвалідність) ''(за наявності);''
* військового квитка (для військовослужбовців, які є іноземцями та особами без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах, Держспецтрансслужбі, Національній гвардії).
'''''Постраждалі з числа працівників підприємств, установ, організацій,''''' які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ''додатково подають '''копію документа (з пред’явленням оригіналу) з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебування безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебування безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.'''''

'''Постраждалі з числа мирних громадян,''' які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також осіб, які в період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території '''отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання''' внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, додатково подають копії таких документів:

* висновку судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів;
* [https://diia.gov.ua/services/vityag-pro-nesudimist витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”] про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (повний) (для осіб, які досягли 14-річного віку, які є постраждалими з числа мирних громадян, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях);
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів та/або інших документів, які підтверджують залучення особи до кримінального провадження як потерпілої;
* інших документів ''(за наявності),'' які можуть засвідчити одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

''Постраждалі з числа осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи'' внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, додатково подають '''копію (з пред’явленням оригіналу)''' '''виписки з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0138-25#Text за формою, затвердженою Мінреінтеграції.]

У разі подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) через електронний кабінет особи у банку даних з метою формування електронної особової справи особа або її законний представник завантажують до нього дані та/або скановані копії документів. За наявності електронної інформаційної взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які володіють інформацією, необхідною для надання послуги із забезпечення засобами реабілітації, така інформація особою або її законним представником '''не подається.'''

== Ремонт і технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#n1431:~:text=%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83. Порядком], а саме п. 37, передбачений механізм ремонту і технічного обслуговування технічних та інших засобів реабілітації.

Ремонт засобів реабілітації проводиться суб’єктом господарювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text заявкою] особи або її законного представника, поданою до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. '''На підставі поданої заявки територіальне відділення Фонду протягом трьох робочих днів формує електронне направлення для проведення ремонту.'''

''Суб’єкт господарювання, який отримав заявку на проведення ремонту засобу реабілітації, до формування попереднього замовлення повинен скласти калькуляцію вартості такого ремонту та завантажити її до електронної особової справи.''

Особа або її законний представник можуть звернутися із заявкою про проведення післягарантійного ремонту засобу реабілітації за кошти державного бюджету в разі дотримання умов його експлуатації, зазначених у договорі про обслуговування засобу реабілітації, укладеному між суб’єктом господарювання та особою або її законним представником.

Ремонт засобу реабілітації, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, за рахунок коштів такого суб’єкта (крім випадку заміни приймальної гільзи (куксоприймача) у разі зміни антропометричних даних). Якщо засіб реабілітації зазнав пошкоджень внаслідок дій непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус, бомбардування, авіаудари та інші збройні напади під час військової агресії Російської Федерації проти України тощо), на підставі ''витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань'' ремонт засобу реабілітації, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, за рахунок коштів державного бюджету.

У разі неможливості проведення ремонту засобу реабілітації суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, у зв’язку з припиненням діяльності суб’єкта господарювання на період надзвичайного або воєнного стану, оголошеного в Україні або окремих її місцевостях, ремонт засобу реабілітації, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться іншим суб’єктом господарювання за рахунок коштів державного бюджету.

Особа або її законний представник зобов’язані '''надавати крісло колісне''' підвищеної надійності та функціональності суб’єкту господарювання для технічного обслуговування '''кожні два роки після закінчення гарантійного строку його експлуатації'''. Суб’єкт господарювання зобов’язаний взяти (у разі потреби) крісло колісне підвищеної надійності та функціональності в особи або її законного представника для подальшого технічного обслуговування та ремонту (в разі потреби).

'''Строк проведення технічного обслуговування або ремонту засобу реабілітації становить не більш як один місяць з дня укладення договору між територіальним відділенням Фонду та суб’єктом господарювання.'''

Сумарний розмір видатків на ремонт і технічне обслуговування засобів реабілітації за весь період експлуатації '''не може перевищувати 70 відсотків граничної ціни засобу''', встановленої Мінсоцполітики на дату подання заявки про проведення ремонту, з урахуванням трикратного збільшення граничної ціни для військовослужбовців. При цьому до видатків на ремонт крісел колісних з електроприводом або електроскутерів вартість заміни акумуляторів не включається.

Післягарантійному ремонту підлягають засоби реабілітації, гарантійний строк експлуатації або зберігання яких закінчився. Засоби реабілітації, отримані особою за кордоном, підлягають ремонту суб’єктами господарювання в Україні за рахунок коштів державного бюджету незалежно від строку, на який їх видано.

У разі отримання особою або її законним представником нового засобу реабілітації післягарантійний ремонт раніше виданого засобу за рахунок коштів державного бюджету не проводиться. Якщо особа або її законний представник відмовилися від забезпечення новим засобом реабілітації, післягарантійний ремонт раніше виданого засобу проводиться за рахунок коштів державного бюджету.

У разі виявлення протягом гарантійного строку експлуатації засобу реабілітації браку або поломки, які виникли не з вини особи, територіальне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вимагає розірвання договору із суб’єктом господарювання та повернення сплаченої за засіб реабілітації суми, якщо суб’єкт господарювання безоплатно не усунув браку або поломки засобу реабілітації.

Післягарантійний ремонт крісел колісних з електроприводом або електроскутерів у частині заміни акумуляторів проводиться суб’єктом господарювання один раз на два роки (залежно від їх моделі не більше однієї/двох одиниць).

== Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення ==
Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення [https://tro.mil.gov.ua/faq/perelik-pidpryyemstv-shho-zabezpechuyut-dopomizhnymy-zasobamy-reabilitacziyi-ta-nadayut-poslugy-z-yih-vygotovlennya/ на сайті]

== Корисні посилання ==
* [https://www.ispf.gov.ua Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
== Див.також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
*[[Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]

Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного

2025-05-15T07:45:58Z

Vitalii.havryliuk: зміни законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку" (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2019 року № 1208 "Про організацію забезпечення окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2024 року № 80 - Н "Про затвердження форм документів з обліку та забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]
== Суб'єкти забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації ==
Згідно зі статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації, медичні вироби, а також автомобілі, '''крісла колісні''' з електроприводом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п#Text Порядком] встановлюється механізм безоплатного забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) (далі - засоби реабілітації) осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю. Проте, за бажанням особи можуть самостійно придбати засоби реабілітації, призначені їм відповідно до показань, та отримати компенсацію в межах граничної ціни на відповідний засіб реабілітації, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text:~:text=%D0%93%D0%A0%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%A7%D0%9D%D0%86%20%D0%A6%D0%86%D0%9D%D0%98%0A%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20(%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97)%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Мінсоцполітики].

== Перелік документів для отримання крісла колісного ==
Облік осіб, які мають право на безоплатне забезпечення засобами реабілітації або на виплату компенсації, ведеться в банку даних шляхом формування електронної особової справи особи (далі - електронна особова справа), зокрема з відомостей, отриманих за допомогою засобів Єдиної системи.

Для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації особа або її законний представник подають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації)] за формою, затвердженою Мінсоцполітики, незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) особи.

Заява про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) у паперовій (зокрема сформованій за допомогою засобів Єдиної системи (за технічної можливості) або електронній формі може бути подана:

* до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її утворення) ради (далі - органи соціального захисту населення);
* до уповноваженої посадової особи з питань соціального захисту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - виконавчий орган);
* до центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП);
* через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (далі - електронний кабінет особи) у банку даних;
* через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики;
* через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності технічної можливості);
* до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

''Для взяття на облік особа або її законний представник під час подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) подають копії таких документів (з пред’явленням оригіналів)'':

* паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту (далі - документ, що посвідчує особу), свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років);
* висновку (з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#n1259:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2. абзацу десятого пункту 5] цього Порядку);
* документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги (за наявності).

''Військовослужбовці додатково подають копії таких документів '''(з пред’явленням оригіналів)''':''

* довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або іншого документа з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (для осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n73:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20(%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96,%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пунктами 19-25 частини першої статті 6] Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яким не встановлено інвалідність) ''(за наявності);''
* військового квитка (для військовослужбовців, які є іноземцями та особами без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах, Держспецтрансслужбі, Національній гвардії).
'''''Постраждалі з числа працівників підприємств, установ, організацій,''''' які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ''додатково подають '''копію документа (з пред’явленням оригіналу) з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебування безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебування безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.'''''

'''Постраждалі з числа мирних громадян,''' які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також осіб, які в період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території '''отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання''' внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, додатково подають копії таких документів:

* висновку судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів;
* витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (повний) (для осіб, які досягли 14-річного віку, які є постраждалими з числа мирних громадян, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях);
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів та/або інших документів, які підтверджують залучення особи до кримінального провадження як потерпілої;
* інших документів ''(за наявності),'' які можуть засвідчити одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

''Постраждалі з числа осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи'' внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, додатково подають '''копію (з пред’явленням оригіналу)''' '''виписки з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0138-25#Text за формою, затвердженою Мінреінтеграції.]

У разі подання заяви про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) через електронний кабінет особи у банку даних з метою формування електронної особової справи особа або її законний представник завантажують до нього дані та/або скановані копії документів. За наявності електронної інформаційної взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які володіють інформацією, необхідною для надання послуги із забезпечення засобами реабілітації, така інформація особою або її законним представником '''не подається.'''

== Ремонт і технічне обслуговування технічних та інших засобів реабілітації ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#n1431:~:text=%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%83. Порядком], а саме п. 37, передбачений механізм ремонту і технічного обслуговування технічних та інших засобів реабілітації.

Ремонт засобів реабілітації проводиться суб’єктом господарювання за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text заявкою] особи або її законного представника, поданою до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. '''На підставі поданої заявки територіальне відділення Фонду протягом трьох робочих днів формує електронне направлення для проведення ремонту.'''

''Суб’єкт господарювання, який отримав заявку на проведення ремонту засобу реабілітації, до формування попереднього замовлення повинен скласти калькуляцію вартості такого ремонту та завантажити її до електронної особової справи.''

Особа або її законний представник можуть звернутися із заявкою про проведення післягарантійного ремонту засобу реабілітації за кошти державного бюджету в разі дотримання умов його експлуатації, зазначених у договорі про обслуговування засобу реабілітації, укладеному між суб’єктом господарювання та особою або її законним представником.

Ремонт засобу реабілітації, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, за рахунок коштів такого суб’єкта (крім випадку заміни приймальної гільзи (куксоприймача) у разі зміни антропометричних даних). Якщо засіб реабілітації зазнав пошкоджень внаслідок дій непереборної сили (пожежа, повінь, землетрус, бомбардування, авіаудари та інші збройні напади під час військової агресії Російської Федерації проти України тощо), на підставі ''витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань'' ремонт засобу реабілітації, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, за рахунок коштів державного бюджету.

У разі неможливості проведення ремонту засобу реабілітації суб’єктом господарювання, який забезпечив особу таким засобом, у зв’язку з припиненням діяльності суб’єкта господарювання на період надзвичайного або воєнного стану, оголошеного в Україні або окремих її місцевостях, ремонт засобу реабілітації, гарантійний строк експлуатації якого не закінчився, проводиться іншим суб’єктом господарювання за рахунок коштів державного бюджету.

Особа або її законний представник зобов’язані надавати крісло колісне підвищеної надійності та функціональності суб’єкту господарювання для технічного обслуговування кожні два роки після закінчення гарантійного строку його експлуатації. Суб’єкт господарювання зобов’язаний взяти (у разі потреби) крісло колісне підвищеної надійності та функціональності в особи або її законного представника для подальшого технічного обслуговування та ремонту (в разі потреби).

'''Строк проведення технічного обслуговування або ремонту засобу реабілітації становить не більш як один місяць з дня укладення договору між територіальним відділенням Фонду та суб’єктом господарювання.'''

Сумарний розмір видатків на ремонт і технічне обслуговування засобів реабілітації за весь період експлуатації '''не може перевищувати 70 відсотків граничної ціни засобу''', встановленої Мінсоцполітики на дату подання заявки про проведення ремонту, з урахуванням трикратного збільшення граничної ціни для військовослужбовців. При цьому до видатків на ремонт крісел колісних з електроприводом або електроскутерів вартість заміни акумуляторів не включається.

Післягарантійному ремонту підлягають засоби реабілітації, гарантійний строк експлуатації або зберігання яких закінчився. Засоби реабілітації, отримані особою за кордоном, підлягають ремонту суб’єктами господарювання в Україні за рахунок коштів державного бюджету незалежно від строку, на який їх видано.

У разі отримання особою або її законним представником нового засобу реабілітації післягарантійний ремонт раніше виданого засобу за рахунок коштів державного бюджету не проводиться. Якщо особа або її законний представник відмовилися від забезпечення новим засобом реабілітації, післягарантійний ремонт раніше виданого засобу проводиться за рахунок коштів державного бюджету.

У разі виявлення протягом гарантійного строку експлуатації засобу реабілітації браку або поломки, які виникли не з вини особи, територіальне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вимагає розірвання договору із суб’єктом господарювання та повернення сплаченої за засіб реабілітації суми, якщо суб’єкт господарювання безоплатно не усунув браку або поломки засобу реабілітації.

Післягарантійний ремонт крісел колісних з електроприводом або електроскутерів у частині заміни акумуляторів проводиться суб’єктом господарювання один раз на два роки (залежно від їх моделі не більше однієї/двох одиниць).

== Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення ==
Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення [https://tro.mil.gov.ua/faq/perelik-pidpryyemstv-shho-zabezpechuyut-dopomizhnymy-zasobamy-reabilitacziyi-ta-nadayut-poslugy-z-yih-vygotovlennya/ на сайті]

== Корисні посилання ==
* [https://www.ispf.gov.ua Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
== Див.також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
*[[Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2025-03-14T08:47:49Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).]

* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.
|}
== Що таке державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та кому вона надається ==
'''Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям''' - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

'''''Малозабезпечена сім’я''''' — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

До складу малозабезпеченої сім’ї включаються:

* чоловік, дружина;
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей - незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування);
* неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею;
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.

Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім’ї не включаються.

Права члена сім’ї має одинока особа.

Склад малозабезпеченої сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

'''''Середньомісячний сукупний дохід сім’ї''''' — обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632].

'''До середньомісячного сукупного доходу сім'ї враховуються такі доходи:'''
* заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
* грошове забезпечення військовослужбовців;
* пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
* стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
* соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах рад (у разі утворення);
* допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
* грошові перекази, отримані із-за кордону;
* розмір наданої внутрішньо переміщеним особам субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення;
* дивіденди від цінних паперів;
* інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 пункт 4 постанови КМУ від 22.07.2020 № 632])
'''До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі виплати:'''
* частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;
* державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;
* допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
* допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам;
*компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану;
* компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
* державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:
- за дитиною з інвалідністю підгрупи А;

- за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А.

* пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”;
* державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;
* житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);
* суми отриманих аліментів;
* спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
* оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;
* допомога громадських та благодійних організацій;
* допомога на поховання;
* матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;
* допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;
* вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
* суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків;
* одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;
* допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
* доходи від розміщення депозитів;
* суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;
* кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу;
* допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї;
* бюджетні кошти, отримані батьками (особами, які їх замінюють) для оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
* одноразова виплата коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників, отримана відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1383-2024-%D0%BF#Text Порядку одноразової виплати коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2024 р. № 1383 “Деякі питання використання коштів з рахунка для надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні, відкритого Міністерству соціальної політики в Національному банку, для додаткових заходів із соціальної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”
* одноразова державна грошова допомога '''“Зимова підтримка”''' в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/952-2024-%D0%BF#n14 Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання одноразової державної грошової допомоги “Зимова підтримка” в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні]”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 р. № 952 “Про реалізацію експериментальних проектів у рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”
* державна грошова допомога, яка нараховується у відсотковому співвідношенні від вартості придбаного безготівковим розрахунком з використанням платіжної картки товару українського виробництва відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”.
* суми виплати/допомоги, пов’язаної із забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відповідно до порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а саме:
* 1) придбання речей першої необхідності для забезпечення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх повернення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2024-%D0%BF#n203 додатка 1] до Порядку виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 551
* 2) компенсація вартості проїзду, добових, проживання депортованої або примусово переміщеної дитини, її законного представника або уповноваженої ним особи під час поїздки;
* 3) виплата законному представнику дитини одноразової грошової допомоги депортованій або примусово переміщеній дитині та вартості оренди житлових приміщень після її повернення за умови фактичного проживання в них строком не більш як три місяці (у разі потреби).
* до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім’ї у випадках, встановлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Прожитковий мінімум для сім’ї - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України "Про прожитковий мінімум"] для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення;

== Куди звертатися за допомогою ==
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється '''підрозділом соціального захисту населення''' ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)'' уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї, з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”]).

Заяву про призначення і виплату державної соціальної допомоги можна подати до:

# уповноваженої особи, визначеної виконавчими комітетами селищних, сільських рад;
# уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради територіальної громади;
# центру надання адміністративних послуг

Державна соціальна допомога за місцем проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги ). Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

== Які документи необхідні ==
Для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
# заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
#довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
#довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення;
#посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім’ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

'''Заява та декларація''' можуть бути надіслані органу соціального захисту населення поштою або в '''електронній формі''' (''після введення в експлуатацію відповідних технічних та програмних засобів'') через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування '''''з накладенням кваліфікованого електронного підпису''''' шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних заявника, підтверджених у процесі автентифікації із застосуванням електронної системи ідентифікації, в якій використовується база клієнтських даних банків.

У разі отримання надісланих з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви та декларації без кваліфікованого електронного підпису, державна соціальна допомога призначається лише '''''після підписання заявником таких документів у паперовій формі протягом місяця з дня їх подання в електронній формі.'''''

Рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Державна соціальна допомога призначається '''на шість місяців'''.

Державна соціальна допомога може бути призначена '''''на строк визнання особи непрацездатною''''':

# одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування;
# непрацездатному подружжю - за відсутності осіб, зобов'язаних їх утримувати.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця. Державна соціальна допомога виплачується щомісяця.

Слід звернути увагу, що визначений частиною першою статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n116 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"] строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яким вона була призначена раніше, '''продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)''', передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 пункт 1-2 статті 15 ЗУ "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).
== Розмір та особливості виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям ==
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C#Text частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям".]

==== На період воєнного стану ====
Державна соціальна допомога призначається на один 6-місячний період, якщо у складі сім'ї є особа працездатного віку, яка:
# є особою з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' і не працює або не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи; та/або
# '''повернулася після міграції/тривалого перебування (не менше ніж 90 календарних днів) за кордоном''', не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа і не працює або не сплатила/за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги не раніше ніж через 15 робочих днів після такого повернення.

Державна соціальна допомога може бути призначена на сім'ю, якщо у складі сім'ї '''є кілька непрацюючих працездатних осіб.''' Такі особи повинні на момент подання заяви на призначення допомоги бути зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або перебувати на обліку в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу.

'''Вимога щодо працевлаштування''' застосовується лише до інших працездатних осіб із складу сім'ї (крім одного отримувача допомоги), якщо сім'я:

- проживає на територіях для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), і одна з працездатних осіб доглядає за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю до 18 років, особою з інвалідністю, або особою, старше 80 років;

- проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти відсутні місця або навчання проводиться в режимі он-лайн (повністю або частково).

Для визначення права на отримання допомоги вищезазначеними особами проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном. Така перевірка проводиться щодо отримувачів державної соціальної допомоги, '''призначеної після 1 березня 2024 року''', під час проведення поточної верифікації.

==== Перебування за кордоном осіб зі складу малозабезпеченої сім'ї ====
Під час отримання допомоги проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї '''''більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном.'''''

''Якщо виявлено факт перебування зазначених осіб більше ніж 90 календарних днів'' підряд за кордоном і продовження перебування за кордоном на момент проведення перевірки орган соціального захисту населення шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу або за допомогою засобів електронного зв'язку (електронне повідомлення) або телефонного зв'язку '''повідомляє отримувачу про необхідність подання протягом 30 календарних днів підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування.'''

Такі документи повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально. Правильність/достовірність перекладу може бути засвідчена підписом особи, яка здійснила переклад, за умови наявності у неї відповідного свідоцтва (диплома) про кваліфікацію перекладача, що підтверджує володіння відповідною іноземною мовою та надає їй право провадити перекладацьку діяльність, копія якого додається.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується на підставі наданих підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування. Якщо зазначені документи не подані, розмір державної соціальної допомоги перераховується без урахування у складі малозабезпеченої сім'ї особи, яка виїхала.

Розмір державної соціальної допомоги на сім'ю перераховується автоматично без звернення з місяця, що настає за місяцем, в якому закінчився строк подання підтвердних документів, зазначених в абзаці другому цього пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункт 11-6 Порядку]).

== Випадки, коли допомога не призначається ==
* '''у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку''' станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункті 11 Порядку]). Вийняток: я''кщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: -сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;-доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;''
* особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги '''здійснили на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень''': - купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); - купівлю безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів; - платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); - внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; - благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); - надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
*особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, на перше число місяця, з якого призначається державна соціальна допомога, '''мають на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;
* '''у власності малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок)''' (''крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309 (далі - перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи'');
* у власності малозабезпеченої сім’ї '''є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб''', що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''.
''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.''

'''Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.'''

За наявності обставин, що зазначені вище (тобто умов коли допомога не призначається) державна соціальна допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:
# у складі сім’ї є особа з інвалідністю;
# у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
# неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
== Умови припинення виплати допомоги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункту 16 Порядку] виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:
# якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості''', що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, '''або встановлено фактичну зайнятість особи''', що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, — ''з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення.'' В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
# у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), —''з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни'';
# за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання;
# у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї.
#у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
#якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей (''після припинення дії зазначених обставини виплата державної соціальної допомоги поновлюється на підставі письмової заяви її отримувача та інформації від закладу загальної середньої освіти'').
== Безвідсоткова поворотна допомога для організації власної справи ==
'''З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї''' '''непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї''', яка бажає провадити підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державною службою зайнятості може надаватися одноразова безвідсоткова поворотна допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету. 
Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення визначаються Кабінетом Міністрів України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zib.com.ua/ua/119110-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_dopomogi_malozabezpeche.html Постанова Верховного Суду України від 07 липня 2015 року № 484/2551/14-а]
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям

2025-03-14T08:40:31Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:
* строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).]

* у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.
|}
== Що таке державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та кому вона надається ==
'''Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям''' - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n137 стаття 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).

'''''Малозабезпечена сім’я''''' — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

До складу малозабезпеченої сім’ї включаються:

* чоловік, дружина;
* рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей - незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування);
* неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками;
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів;
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею;
* жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей.

Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім’ї не включаються.

Права члена сім’ї має одинока особа.

Склад малозабезпеченої сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

'''''Середньомісячний сукупний дохід сім’ї''''' — обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632].

'''До середньомісячного сукупного доходу сім'ї враховуються такі доходи:'''
* заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
* грошове забезпечення військовослужбовців;
* пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
* стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
* соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах рад (у разі утворення);
* допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
* грошові перекази, отримані із-за кордону;
* розмір наданої внутрішньо переміщеним особам субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення;
* дивіденди від цінних паперів;
* інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#n15 пункт 4 постанови КМУ від 22.07.2020 № 632])
'''До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі виплати:'''
* частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;
* одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;
* державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;
* допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
* допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам;
*компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період дії воєнного стану;
* компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;
* державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд:
- за дитиною з інвалідністю підгрупи А;

- за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А.

* пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”;
* державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;
* житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
* суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);
* суми отриманих аліментів;
* спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;
* оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;
* допомога громадських та благодійних організацій;
* допомога на поховання;
* матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;
* допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;
* вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;
* суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків;
* одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;
* допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;
* доходи від розміщення депозитів;
* суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;
* кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу;
* допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї;
* бюджетні кошти, отримані батьками (особами, які їх замінюють) для оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей;
* одноразова виплата коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників, отримана відповідно до Порядку одноразової виплати коштів на дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім’ях опікунів, піклувальників,
* одноразова державна грошова допомога '''“Зимова підтримка”''' в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні” відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання одноразової державної грошової допомоги “Зимова підтримка” в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”,
* державна грошова допомога, яка нараховується у відсотковому співвідношенні від вартості придбаного безготівковим розрахунком з використанням платіжної картки товару українського виробництва відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”.
* суми виплати/допомоги, пов’язаної із забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відповідно до порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення здійснення заходів з повернення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а саме:
* 1) придбання речей першої необхідності для забезпечення дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх повернення відповідно до додатка 1 до Порядку виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 551
* 2) компенсація вартості проїзду, добових, проживання депортованої або примусово переміщеної дитини, її законного представника або уповноваженої ним особи під час поїздки;
* 3) виплата законному представнику дитини одноразової грошової допомоги депортованій або примусово переміщеній дитині та вартості оренди житлових приміщень після її повернення за умови фактичного проживання в них строком не більш як три місяці (у разі потреби).
* до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім’ї у випадках, встановлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Прожитковий мінімум для сім’ї - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Закону України "Про прожитковий мінімум"] для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення;

== Куди звертатися за допомогою ==
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється '''підрозділом соціального захисту населення''' ''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування)'' уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї, з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”]).

Заяву про призначення і виплату державної соціальної допомоги можна подати до:

# уповноваженої особи, визначеної виконавчими комітетами селищних, сільських рад;
# уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради територіальної громади;
# центру надання адміністративних послуг

Державна соціальна допомога за місцем проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги ). Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

== Які документи необхідні ==
Для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
# заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
#декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
#довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
#довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення;
#посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім’ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.

'''Заява та декларація''' можуть бути надіслані органу соціального захисту населення поштою або в '''електронній формі''' (''після введення в експлуатацію відповідних технічних та програмних засобів'') через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування '''''з накладенням кваліфікованого електронного підпису''''' шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних заявника, підтверджених у процесі автентифікації із застосуванням електронної системи ідентифікації, в якій використовується база клієнтських даних банків.

У разі отримання надісланих з використанням інформаційно-комунікаційних систем заяви та декларації без кваліфікованого електронного підпису, державна соціальна допомога призначається лише '''''після підписання заявником таких документів у паперовій формі протягом місяця з дня їх подання в електронній формі.'''''

Рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Державна соціальна допомога призначається '''на шість місяців'''.

Державна соціальна допомога може бути призначена '''''на строк визнання особи непрацездатною''''':

# одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування;
# непрацездатному подружжю - за відсутності осіб, зобов'язаних їх утримувати.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.

Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця. Державна соціальна допомога виплачується щомісяця.

Слід звернути увагу, що визначений частиною першою статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n116 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"] строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яким вона була призначена раніше, '''продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)''', передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 пункт 1-2 статті 15 ЗУ "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]).
== Розмір та особливості виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям ==
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C#Text частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям".]

==== На період воєнного стану ====
Державна соціальна допомога призначається на один 6-місячний період, якщо у складі сім'ї є особа працездатного віку, яка:
# є особою з числа '''внутрішньо переміщених осіб''' і не працює або не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом періоду, за який враховуються доходи; та/або
# '''повернулася після міграції/тривалого перебування (не менше ніж 90 календарних днів) за кордоном''', не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа і не працює або не сплатила/за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги не раніше ніж через 15 робочих днів після такого повернення.

Державна соціальна допомога може бути призначена на сім'ю, якщо у складі сім'ї '''є кілька непрацюючих працездатних осіб.''' Такі особи повинні на момент подання заяви на призначення допомоги бути зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або перебувати на обліку в центрі зайнятості як такі, що шукають роботу.

'''Вимога щодо працевлаштування''' застосовується лише до інших працездатних осіб із складу сім'ї (крім одного отримувача допомоги), якщо сім'я:

- проживає на територіях для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), і одна з працездатних осіб доглядає за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю до 18 років, особою з інвалідністю, або особою, старше 80 років;

- проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти відсутні місця або навчання проводиться в режимі он-лайн (повністю або частково).

Для визначення права на отримання допомоги вищезазначеними особами проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном. Така перевірка проводиться щодо отримувачів державної соціальної допомоги, '''призначеної після 1 березня 2024 року''', під час проведення поточної верифікації.

==== Перебування за кордоном осіб зі складу малозабезпеченої сім'ї ====
Під час отримання допомоги проводиться перевірка факту перебування осіб із складу малозабезпеченої сім'ї '''''більше ніж 90 календарних днів підряд за кордоном.'''''

''Якщо виявлено факт перебування зазначених осіб більше ніж 90 календарних днів'' підряд за кордоном і продовження перебування за кордоном на момент проведення перевірки орган соціального захисту населення шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу або за допомогою засобів електронного зв'язку (електронне повідомлення) або телефонного зв'язку '''повідомляє отримувачу про необхідність подання протягом 30 календарних днів підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування.'''

Такі документи повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально. Правильність/достовірність перекладу може бути засвідчена підписом особи, яка здійснила переклад, за умови наявності у неї відповідного свідоцтва (диплома) про кваліфікацію перекладача, що підтверджує володіння відповідною іноземною мовою та надає їй право провадити перекладацьку діяльність, копія якого додається.

Виплата державної соціальної допомоги продовжується на підставі наданих підтвердних документів про неотримання будь-яких виплат в країнах перебування. Якщо зазначені документи не подані, розмір державної соціальної допомоги перераховується без урахування у складі малозабезпеченої сім'ї особи, яка виїхала.

Розмір державної соціальної допомоги на сім'ю перераховується автоматично без звернення з місяця, що настає за місяцем, в якому закінчився строк подання підтвердних документів, зазначених в абзаці другому цього пункту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункт 11-6 Порядку]).

== Випадки, коли допомога не призначається ==
* '''у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку''' станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF#n9 пункті 11 Порядку]). Вийняток: я''кщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: -сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;-доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;''
* особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням державної соціальної допомоги '''здійснили на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень''': - купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування); - купівлю безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів; - платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування); - внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації; - благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів); - надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики.
*особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, на перше число місяця, з якого призначається державна соціальна допомога, '''мають на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;
* '''у власності малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок)''' (''крім житла, яке розташоване в населених пунктах, зазначених у переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309 (далі - перелік територій) (крім тих, які розташовані на територіях можливих бойових дій, а також тих, щодо яких зазначено дату припинення окупації), або житла, знищеного/непридатного для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або з інших причин за наявності відповідної інформації у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту знищення/пошкодження житлового приміщення (квартири, будинку), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках; житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності; житла, на яке оформлено право на спадщину, за умови, що жодне із житлових приміщень, яке перебуває у власності, зокрема на яке оформлено право на спадщину, не здається в оренду, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи'');
* у власності малозабезпеченої сім’ї '''є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб''', що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''.
''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.''

'''Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.'''

За наявності обставин, що зазначені вище (тобто умов коли допомога не призначається) державна соціальна допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:
# у складі сім’ї є особа з інвалідністю;
# у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
# неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
== Умови припинення виплати допомоги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF/ed20240301#Text пункту 16 Порядку] виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:
# якщо малозабезпеченою сім’єю '''подано недостовірні відомості чи приховано відомості''', що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, '''або встановлено фактичну зайнятість особи''', що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, — ''з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення.'' В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;
# у разі переїзду малозабезпеченої сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), —''з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни'';
# за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання;
# у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї.
#у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби;
#якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей (''після припинення дії зазначених обставини виплата державної соціальної допомоги поновлюється на підставі письмової заяви її отримувача та інформації від закладу загальної середньої освіти'').
== Безвідсоткова поворотна допомога для організації власної справи ==
'''З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї''' '''непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї''', яка бажає провадити підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державною службою зайнятості може надаватися одноразова безвідсоткова поворотна допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету. 
Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення визначаються Кабінетом Міністрів України.
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zib.com.ua/ua/119110-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_dopomogi_malozabezpeche.html Постанова Верховного Суду України від 07 липня 2015 року № 484/2551/14-а]
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Порядок призначення та виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги та винагороди

2024-05-15T13:59:42Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"] установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, ''виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно'', а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - ''розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць'' пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Поліцейським, які виконують бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій, за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань додатково до додаткової винагороди, визначеної абзацом першим цього пункту, виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
* у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

* захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

* загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Установити, що сім’ям загиблих осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n5 пункті 1] цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n321 статті 16-1] Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n5 пункті 1] цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n7 абзаці першому] цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n5 пункті 1] цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім’ям осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#n5 пункті 1] цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Якщо сім’я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

'''''Детальніше:''''' Інформація Міністерства оборони України за посиланням: [https://www.mil.gov.ua/news/2022/03/19/ministerstvo-oboroni-spryamuvalo-ponad-15-mlrd-grn-na-viplatu-groshovogo-zabezpechennya-ta-dodatkovu-vinagorodu-vijskovosluzhbovczyam/ Грошове забезпечення під час війни: що треба знати?]
|}
== Види одноразової допомоги учасникам АТО та членам їх сімей ==
# Одноразова грошова допомога у разі звільнення.
# Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності.
# Одноразова щорічна грошова допомога учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загіблих ветеранів війни до п’ятого травня.
== Одноразова грошова допомога у разі звільнення ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 ч 2. ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20#n464 пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку"], а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
== Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ==
=== Підстави призначення та розмір допомоги===
'''Одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, якщо смерть настала:'''
# під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
# внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби протягом року після звільнення з військової служби , - розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
# у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
# внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби протягом року після звільнення з військової служби, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
# під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім’ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста визначаються відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України,] а утриманці - відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".]
=== Куди звертатися? ===
За місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.
=== Перелік необхідних документів===
Члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають такі документи:
# заяву кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
# витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
# витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії:
# документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов’язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
# свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста;
# свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
# свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
# документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім’ї, з даними про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
# свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
# документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста);
# рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
# постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
== Одноразова грошова допомога у разі інвалідності або часткової втрати працездатності==
=== Підстави призначення та розмір допомоги у разі встановлення інвалідності===
♦ військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 
* 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності I групи;
* 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи;
* 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи;
♦ військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі:
* 120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності I групи;
* 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи;
* 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи;
♦ військовослужбовцю строкової служби, військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов’язаному чи резервісту під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі:
* 120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності I групи;
* 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи;
* 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.
=== Підстави призначення та розмір допомоги без встановлення інвалідності===
У разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від:
* 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
* 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
* 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
=== Куди звертатися? ===
До структурних підрозділів державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.
=== Перелік необхідних документів ===
Військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає такі документи:
# заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
# завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
# постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
# документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
# документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідка біженця. посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності);
# документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
=== Зміна розміру допомоги===
Якщо '''протягом двох років''' військовослужбовцю, військовозобов’язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності '''понад дворічний строк''' після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

При цьому, слід чітко розмежовувати «первинне встановлення групи інвалідності» та «встановлення відсотка втрати працездатності».
Тобто, якщо військовослужбовцю встановлено відсоток втрати працездатності, а через термін більше двох років йому встановлюють первинно групу інвалідності, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми.
{| class="wikitable"
|-
| '''Граничний розмір одноразової грошової допомоги не повинен перевищувати розміру допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста.'''
|}
== Терміни проходження документів==
Керівник уповноваженого органу подає '''у 15-денний строк''' з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи.

Розпорядник бюджетних коштів приймає '''у місячний строк''' після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
== Порядок виплати допомоги==
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати.

Особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів.
== Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються==
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:
* вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
* вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;
* навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
* подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
[[Категорія: Одноразова грошова допомога]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Військові повістки: види, порядок вручення

2024-04-03T12:49:59Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (ККУ)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» (Закон)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Згідно з пунктом 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію"] місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців доручено, зокрема організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
|}
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4384 Стаття 65 Конституції України] передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Основні положення щодо проходження військової служби визначенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу» (далі - Закон)].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n214 статті 15 Закону] на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу|звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу]].

Громадяни призовного віку в добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу [[Укладення контракту на проходження військової служби|за контрактом]] на умовах, передбачених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n335 статті 20 Закону], та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Призов громадян України на строкову військову службу включає:

* прибуття на медичний огляд,
* професійно-психологічний відбір та засідання призовної комісії;
* проходження медичного огляду (у тому числі, за необхідності, направлення на додаткове медичне обстеження);
* проведення професійно-психологічного відбору;
* засідання призовної комісії;
* прибуття за зазначеними у повістці районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки адресою та часом для відправки у військову частину для проходження строкової військової служби та знаходження у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (обласному збірному пункті) до відправлення у військову частину.

Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

== Види повісток ==
На даний момент існує чотири види документів, які можна назвати загальним терміном '''«повістка»'''.

▶ Повістка, яка вручається з метою уточнення облікових даних

Даний вид повістки вручається призовнику для внесення відомостей до бази щодо особи призовника, його сімейного стану, інформації про працевлаштування, наявність чи відсутність дітей. Результатом такої перевірки можуть бути виявленні підстави для звільнення від служби в армії, наприклад, за наявності дитини. Окрім того, можуть бути встановленні підстави для відстрочки від призову на строкову військову службу, якщо в призовника є захворювання, які унеможливлюють проходження військової служби.

▶ Повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК)

Повістка, яка зобов’язує призовника пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного, у якій зазначається, про придатність чи непридатність призовника до строкової служби.

▶ Повістка-призов на строкову військову службу

У такій повістці вказано термін, у який потрібно з’явитися до призовної дільниці. Окрім того в такій повістці зазначається, що при собі необхідно мати: паспорт, військовий квиток (тимчасове посвідчення) або посвідчення про приписку до призовної дільниці (для призовників), а також, обліково-послужну картку та мобілізаційне розпорядження (при наявності).

▶ Мобілізаційне розпорядження

Такий вид повістки вручається військовозобов'язаним особам, котрі пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Здебільшого мобілізаційне розпорядження вручається під час оголошення [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]]. У мобілізаційному розпорядженні зазначається про обов'язок з'явитися у визначений призовний пункт '''протягом 24 годин''' після оголошення мобілізації.

Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначено форму повістки, яка вручається на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 частини 10 статті 1 Закону] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n398 частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#n463 Додаток 11]), а для призовників – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#n615 додаток 18] Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом.
== Порядок вручення військових повісток ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF#Text пункту 56 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352] оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП).

Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Окрім того, повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

'''Повістка має бути вручена особисто або уповноваженими особами повинен бути складений акт про відмову від отримання повістки із підписами уповноважених осіб та свідків.'''

У разі надходження на підприємство листа з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідальний за ведення військового обліку зобов’язаний вручити повістку військовозобов’язаному працівнику під підпис.

Якщо працівник відмовляється від отримання повістки, то відповідальна особа за ведення військового обліку має скласти акт про відмову від підпису та отримання повістки і відправити його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Законодавством чітко не визначено де саме має відбуватися вручення повісток, а тому вручення повістки на вулиці, блокпостах, за місцем проживання тощо не є незаконним. Основна умова - встановлення особи, якій вручається така повістка, що здійснюється на підставі документів, що посвідчують особу (паспорт, посвідчення водія тощо).

=== Затримання особи для вручення повістки ===
'''Завдання ТЦК та СП''' визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#n9 пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154], серед яких '''відсутні повноваження на затримання''', привід і позбавлення волі будь-яких осіб, зокрема військовозобов’язаних.

'''ТЦК та СП можуть''' звертаються в установленому законом порядку '''до органів Національної поліції щодо доставлення до ТЦК та СП осіб''', які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 210, 210-1 КУпАП] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#Text абзац 36 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки]).

Об'єктивна сторона зазначених правопорушень виражається у порушенні законодавства України про військовий обов'язок і військову службу, а саме, ''у порушенні правил військового обліку, неявці на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасному поданні в обліковий орган відомостей про зміну свого місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також у порушенні порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах (формальний склад'').

Після чого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544 статті 262 КУпАП] працівники Національної поліції мають право здійснити адміністративне затримання.

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n539 стаття 261 КУпАП]).

Затримання особи і позбавлення її волі працівниками ТЦК та СП не відповідає чинному законодавству. Зокрема такий висновок відображено в ухвалі суду під час розгляду скарги на дії службових осіб ТЦК та СП в порядку статті 206 КПК України (Ухвала Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2023 року №348/2388/23)

== Відповідальність за нез’явлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ==
◇ За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути пртягнута до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП).

Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобовʼязаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n519 статті 259] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544 262 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n751 частина третя статті 38 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу"]).

◇ За [[ухилення від призову на строкову військову службу|ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу]], винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 статтею 335 Кримінального кодексу України].

◇ С[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 таттею 336 Кримінального кодексу України] передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
== Судова практика ==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/87424193 Постанова Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 759/5435/16-к] (за відсутності даних про вручення особі бойової повістки, а у разі відмови останньої у її отриманні - про фіксування цієї відмови у передбаченому законом порядку, - відсутні дані про доведеність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 статтею 336 Кримінального кодексу України]).
== Корисні посилання ==
* [https://zakhidne-minjust.gov.ua/news/viiskovi-povistki-khto-i-de-maie-pravo-vruchati/ Військові повістки: хто і де має право вручати]
* [https://helsinki.org.ua/articles/poriadok-mobilizatsii-do-zbroynykh-syl-ukrainy/ Порядок мобілізації до Збройних сил України (+інфографіка)]
== Див. додатково ==
* [[Ухилення від призову на строкову військову службу]]
* [[Відповідальність за непостановку на облік у військовому комісаріаті]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Порядок консервації земель

2024-03-11T13:25:07Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14#Text Закон України "Про меліорацію земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/35-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 19 січня 2022 р. № 35 "Про затвердження Порядку консервації земель"]

== Визначення понять ==
'''Консервація земель''' - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закону України "Про охорону земель"]).

До '''деградованих земель''' відносяться:
* земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
* земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.
До '''малопродуктивних земель''' відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 стаття 171 Земельний кодекс України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 169 Земельного кодексу України], до '''техногенно забруднених земель''' відносяться землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. Забруднення земель внаслідок господарської діяльності людини та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей може мати місце як у разі впливу антропогенних факторів (аварії, техногенні катастрофи тощо), так і у разі виникнення ситуацій, що знаходяться поза контролем людини (повені, землетруси і т. ін. у місцях розміщення шкідливих техногенних факторів).

'''Консервація земель здійснюється''' шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов’язаних із такою консервацією, забороняється.
== Категорії земель, які підлягають консервації ==
'''Консервація земель здійснюється за наявності:'''
* деградованих земель, зокрема земельних ділянок, поверхня яких порушена внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин, незаконної зміни рельєфу, та земельних ділянок з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, із забрудненими хімічними речовинами ґрунтами;

* малопродуктивних земель, зокрема земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;
* техногенно забруднених земель, зокрема радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або земель, забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
* ''земельні ділянки, забруднені хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану;''
* з''емельні ділянки, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди;''
'''ОРІЄНТОВНІ ПОКАЗНИКИ, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами'''
{| class="wikitable"
|'''Властивості й ознаки ґрунтів'''
|'''Одиниці виміру'''
|'''Показники ґрунтових властивостей (з урахуванням зонального місцеположення)'''
|-
|1. Еродованість (змитість та дефльованість)
|Ступінь еродованості ґрунтів
|Розмиті, сильно та середньо змиті, сильно та середньо дефльовані
|-
|2. Скелетність
|Уміст уламків гірських порід розміром 3 мм,%
|>26 % від об’єму ґрунту (у 30 см шарі ґрунту)
|-
|3. Легкий гранулометричний склад
|Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), %
|а) зона Полісся - до 3;
б) зона Лісостепу - до 7;

в) зони Степу і Сухого степу - до 10
|-
|4. Важкий гранулометричний склад поверхнево оглеєних ґрунтів
|Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), %
|Понад 50
|-
|5. Гумусованість
|Уміст гумусу, % від маси ґрунту
|а) на Поліссі - менше 0,5;
б) у Лісостепу, Степу північному і південному - менше 1,0;

в) у Сухому степу - 1,0
|-
|6. Реакція ґрунтового розчину
|pH (водний)
|В усіх зонах:
а) менше 4,0;

б) понад 8,5
|-
|7. Уміст рухомого алюмінію
|мг/екв на 100 г ґрунту
|Понад 3,0
|-
|8. Уміст увібраного натрію
|% від суми увібраних основ
|Понад 10
|-
|9. Засолення
|% від маси ґрунту, у перерахунку на токсичні солі
|а) содове - понад 0,1;
б) сульфатно-хлоридне - понад 0,2;

в) сульфатне - понад 1,0
|-
|10. Фізична деградація
|Об’ємна маса, г/куб. см
|а) понад 1,5 - для суглинкових і глинистих ґрунтів;
б) понад 1,7 - для супіщаних і піщаних ґрунтів
|-
|11. Спрацювання органогенних ґрунтів (торфових)
|Потужність органогенного шару, см
|Менше 30
|-
|12. Вторинна підтопленість (заболоченість)
|Рівень підгрунтових вод, м
|Менше 1,0
|-
|13. Хімічне забруднення
|Граничнодопустима концентрація (ГДК)
|Перевищення ГДК рухомих форм (амонійно-ацетатна витяжка)
|-
|14. Радіаційне забруднення
|щільність забруднення ґрунтів ізотопами цезію, стронцію, плутонію, Кі/кв. кілометр
|цезій - 15 і більше;
стронцій - 3 і більше;
плутоній - 0,1 і більше
|}

== Способи та методи консервації ==
У землевпорядній науці розрізняють '''консервацію-реабілітацію''' та '''консервацію-трансформацію:'''
* При '''консервації-реабілітації''' рілля після певного періоду відпочинку знов залучається у виробництво (після відновлення показників ґрунту);
* При '''консервації- трансформації''' деградовані та малородючі ґрунти вилучаються з ріллі безповоротно.
Вибір форми консервації залежить від конкретних характеристик земельної ділянки. Зокрема, залісення доцільно здійснювати у випадках із ярами, крутими схилами, земельними ділянками вздовж доріг, по берегах водойм. Залуження доцільно здійснювати тоді, коли в подальшому передбачається повернення земельної ділянки до сільськогосподарського обробітку тощо.
# '''Заліснення як форма консервації''' земель здійснюється за проектами землеустрою щодо визначення земельних ділянок, які підлягають залісненню, в розрізі сільських рад.Залісення регламентується положеннями лісового законодавства про лісорозведення (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 81 Лісового кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-%D0%BF#Text постанову КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів"]). При залісенні відповідна земельна ділянка переводиться до земель лісогосподарського призначення (див. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 20 Земельного кодексу України] та коментар до неї, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 ст. 81 Лісового кодексу України]).
# '''Залуження та залісення''' належать до меліоративних заходів, їхнє здійснення регламентується положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14#Text Закону України "Про меліорацію земель" (ст. ст. 5, 8 та ін.)]. Меліоративні заходи – це роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культур-технічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт.
# '''Припинення господарського використання земельних ділянок на визначений термін.'''
{| class="wikitable"
!На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
|}
== Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок ==
Організаційні засади щодо консервації земель та земельних ділянок, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#n389 ч. 1 ст. 51 ЗУ “Про охорону земель”] затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/35-2022-%D0%BF#top Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 35 "Про затвердження Порядку консервації земель"].

Під час визначення земель, що підлягають консервації, враховуються показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/35-2022-%D0%BF#n40 додатком].

* Консервація земель здійснюється незалежно від форми власності земельної ділянки відповідно '''до робочого проекту землеустрою щодо консервації земель''', яким визначаються види, способи консервації земель, строк консервації, напрями використання земель. Проект консервації земель складається розробником документації із землеустрою згідно з договором про розроблення проекту консервації земель, укладеним між замовником і розробником документації із землеустрою та затверджується в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.186 Земельного кодексу України].
Затверджений проект консервації земель в електронній формі подається розробником документації із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель.

=== Консервація земель приватної власності ===

Консервація земель приватної власності здійснюється за заявою власника такої земельної ділянки до суб’єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій”.
Консервація земель, що перебувають у заставі або користуванні, здійснюється за погодженням із заставодержателем та/або землекористувачем.

=== Консервація земель державної та комунальної власності ===

Консервація земель державної та комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 Земельного кодексу України].

Рішення уповноважених органів про консервацію земель державної та комунальної власності може прийматися за власною ініціативою або за поданням територіальних органів Держгеокадастру та/або територіальних органів Держекоінспекції.

'''''Рішення уповноважених органів про консервацію земель державної та комунальної власності може прийматися за їх власною ініціативою на підставі:'''''
* матеріалів, отриманих за результатами проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок;
* схем (карт), складених за результатами робіт із районування земель;
* технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;
* містобудівної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку;
* відомостей Державного земельного кадастру;
* матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
* регіональних програм використання та охорони земель.

На час здійснення консервації земель зміна цільового призначення земельної ділянки та її господарське використання, крім передбаченого проектом консервації земель, забороняється.
Після повернення земельної ділянки до господарського використання у разі потреби зміна її цільового призначення здійснюється в установленому порядку.

=== Припинення, продовження або зміна заходів з консервації земель ===
Дострокове припинення, продовження або зміна заходів з консервації земель, визначених проектом консервації земель, здійснюються після внесення змін до відповідної документації із землеустрою.

Після здійснення комплексу заходів та обсягу робіт з охорони земель, закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації земель, уповноважений орган або її власник (в залежності від форми власності) приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.

[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Охорона земель]]

Землі водного фонду

2024-02-14T14:37:02Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502-96-п#Text Порядок користування землями водного фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 502]

== Водний фонд України ==
До водного фонду України належать:

1) поверхневі води:

* природні водойми (озера);
* водотоки (річки, струмки);
* штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах;
* інші водні об'єкти;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море.

== Склад земель водного фонду ==
До земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів;

ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Для створення сприятливого режиму вздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водних об’єктів встановлюються водоохоронні зони, межі яких зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях. Відомості про межі водоохоронних зон вносяться до Державного земельного кадастру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n470 ч. 2 ст. 58 Земельного кодексу України]).

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в таких зонах встановлюються Кабінетом Міністрів України.
== Право на землі водного фонду ==
Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 1 ст. 59 Земельного кодексу України]).

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України]).

Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:

а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;

б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;

в) державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;

г) військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 3 ст. 59 Земельного кодексу України]).

''Громадянам та юридичним особам'' органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися ''на умовах оренди'' земельні ділянки:

* прибережних захисних смуг,
* смуг відведення і берегових смуг водних шляхів,
* озера,
* водосховища, інші водойми,
* болота та острови для сінокосіння,
* рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури),
* культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей,
* проведення науково-дослідних робіт,
* доглядо, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо,
* штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури
* інших об'єктів водного транспорту.

Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України]).

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ч. 5 ст. 59 Земельного кодексу України]).
== Користування землями водного фонд ==
На землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов’язані з:

* будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, інженерно-технічних і фортифікаційних споруд,
* огорож,
* прикордонних знаків,
* прикордонних просік,
* засобів навігаційного обладнання,
* поглибленням дна для забезпечення судноплавства, у тому числі експлуатаційне днопоглиблення (роботи, що проводяться з метою підтримання заданих навігаційних габаритів морських і внутрішніх водних шляхів, акваторій морських портів),
* видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок),
* розчисткою русел річок, каналів і дна водойм,
* прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій,
* організацією на береговій смузі внутрішніх водних шляхів будівництва тимчасових споруд і проведення інших необхідних робіт у разі непередбаченої зимівлі судна або аварійних подій з суднами,
* бурові та геологорозвідувальні роботи.

Дозволи на днопоглиблювальні роботи (крім експлуатаційного днопоглиблення), прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду видаються в установленому законодавством порядку.

Користування землями прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм і на островах здійснюється у режимі обмеженої господарської діяльності, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1054-20#n230 частиною другою] статті 12 Закону України “Про внутрішній водний транспорт”.

На зазначених землях забороняється провадження діяльності, що негативно впливає або може вплинути на їх стан чи суперечить їх призначенню, а саме:
* розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

* зберігання та застосування пестицидів і добрив;
* влаштування літніх таборів для худоби;
* удівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
* миття і обслуговування транспортних засобів та техніки;
* влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
* випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого '''''Міндовкіллям'''''.
''У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів.''

Під час користування землями прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:

* застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
* влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
* влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
* влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
* випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого '''''Міндовкіллям'''.''

Водокористувачі, які експлуатують споруди штучних водних об’єктів і водогосподарських систем, зобов’язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи, здійснювати відтворення, догляд, охорону та захист водоохоронних насаджень на берегах річок, навколо озер, водойм, у зонах відведення каналів відповідно до вимог законодавства.

Державний контроль за використанням та охороною земель водного фонду здійснюється '''''Держгеокадастром''''' та його територіальними органами, а також '''''виконавчими органами''''' сільських, селищних, міських рад у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю у межах повноважень, визначених законом.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства про охорону земель здійснюється '''''Держекоінспекцією''''' та її територіальними органами у межах повноважень, визначених законом.
== Прибережні захисні смуги ==
Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України]).

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України]).

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України]).

Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об’єктів - згідно з частиною другою цієї статті.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.

У межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані:
* гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди;
* об’єкти підвищеної небезпеки;
* пансіонати, об’єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та провадження відповідної діяльності;
* об’єкти природно-заповідного фонду, об’єкти культурної спадщини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 ч. 4 ст. 60 Земельного кодексу України]).
Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду.
[[Категорія:Земельне право]]

Індексація нормативно-грошової оцінки земель

2024-01-16T12:21:44Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"]
== Загальні положення ==
Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Про оцінку земель]» (далі – Закон) визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.

Відповідно до ст. 3 Закону '''об'єктами оцінки земель є''':

* територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин,
* території оціночних районів та зон,
* земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - це одна з кількох видів оцінок, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#top Законом], основою розрахунку якої є рентний дохід від використання земельної ділянки протягом певного періоду часу.Коефіцієнт індексаціі застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно-грошовоі оцінки землі.

'''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють''' '''для:'''
* визначення розміру земельного податку;
* державного мита при міні;
* спадкуванні (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок;
* орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;
* втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
* вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд;
* при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#top Закону]).
'''''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"].'''''

Суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель несуть відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері оцінки земель відповідно до закону.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть:

→ звернувшись до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг, уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування;

→ замовивши онлайн через [https://e.land.gov.ua/services Електронні сервіси земельного кадастру] чи [https://diia.gov.ua/services/vityag-pro-normativnu-groshovu-ocinku Порталу Дія].

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років, ділянок, розташованих за межами населених пунктів - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а ділянок несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

При цьому, '''нормативна грошова оцінка, яка використовується для визначення розміру податку та орендної плати, підлягає індексації.'''

Враховуючи положення статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] згідно якої для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Проте, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"] повідомлено, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків'''.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2023 рік становить 1,051.
== Порядок індексації ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] щороку за індексом споживчих цін за попередній рік розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року.

Із інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) можливо ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html

Розрахунок здійснюється за формулою:
{|
|-
| || '''Кi = І:100''', ||
|-
| || ''де І - індекс споживчих цін за попередній рік.'' ||
|}
Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких не виконана, але у якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються із застосуванням граничної величини індексу споживчих цін у розмірі 115 відсотків.

Якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 стаття 289 Подактового кодексу України]).
== Розміри коефіцієнтів індексації ==
Держгеокадастр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 289 Податкового кодексу України], '''не пізніше 15 січня''' поточного року інформують Державну податкову службу України і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

'''Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:'''
{| class="wikitable"
|-
! Рік !! Коефіцієнт індексації
|-
| 1996 || 1,703
|-
| 1997 || 1,059
|-
| 1998 || 1,006
|-
| 1999 || 1,127
|-
| 2000 || 1,182
|-
| 2001 || 1,02
|-
| 2005 || 1,035
|-
| 2007 || 1,028
|-
| 2008 || 1,152
|-
| 2009 || 1,059
|-
| 2010 || 1,0
|-
| 2011 || 1,0
|-
| 2012 || 1,0
|-
| 2013 || 1,0
|-
| 2014 || 1,249
|-
| 2015 || 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 
1,2 для сільськогосподарських угідь
|-
| 2016 || 1,06 (крім сільськогосподарських угідь) та 
1,0 для сільськогосподарських угідь
|-
| 2017 || 1,0
|-
| 2018 || 1,0
|-
| 2019 || 1,0
|-
| 2020 || 1,0
|-
| 2021 || 1,0
|-
| 2022 || 1,1
|-
|2023
|1,051
|}
{| class="wikitable"
|-
| '''''Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася'''''
|}
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88674065 Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 року у справі № 922/1658/19] (Індексація нормативно-грошової оцінки землі не призводить до автоматичної зміни умов договорів оренди щодо розміру орендної плати. Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, '''одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися''').
== Див. також ==
* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]
* [[Єдина база даних звітів про оцінку майна (оцінка online)]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Податкове право]]

Державний контроль за використанням та охороною земель

2023-12-15T11:04:53Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1787-23#Text наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 вересня 2023 року № 1625 «Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, та інших форм розпорядчих документів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_805600-12#Text Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 11 червня 2012 року № 01-06/805/2012 "Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних зі здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель"]

'''''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено '''режим воєнного стану'''!''

''Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.''

== Поняття охорона земель ==
Охорона земель- це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, направлених на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованого виключення земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]). Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

== Завдання державного контролю за використанням та охороною земель ==
Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text ст. 2 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* забезпечення дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;
* забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;
* запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;
* забезпечення дотримання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів в області охорони та використання земель, запобігання забруднення земель і зниження родючості ґрунтів, погіршення стану рослинного та тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

== Основні принципи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель ==
Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є: 
-забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави; 
-пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; 
-повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України; 
-поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.

== Державний, самоврядний та громадський контроль за використанням та охороною земель ==
'''Державний контроль''' ''за використанням та охороною земель'' усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''Державний контроль ''' ''за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель'' здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
<blockquote>УВАГА! З 26.05.2022 року державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю..</blockquote>
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через '''державних інспекторів''' з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначені с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text т. 10 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель"].

'''''Сільські, селищні, міські ради після прийняття ними рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зобов’язані:'''''
* протягом місяця забезпечити призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад;
* протягом 10 календарних днів після призначення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель відповідних рад письмово поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад починають виконувати повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель через 30 календарних днів після інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі якщо сільські, селищні, міські ради не прийняли рішення про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та не забезпечили призначення державних інспекторів відповідних рад, повноваження рад у зазначеній сфері виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до прийняття радами в установленому цим Законом порядку рішення про виконання радами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю. Обов’язковою умовою для реалізації таких повноважень '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1787-23#n19 є затвердження уніфікованих форм актів]'''''.

Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить ''центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики''.

'''Громадський контроль за використанням та охороною земель''' здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положень, затверджених відповідно центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відповідною радою.

Фінансування і матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

== Шляхи здійснення державного контролю за використанням земель та повноваження при здійсненні такого контролю ==
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
* проведення перевірок;
* розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
* участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
* розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель;
* проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

[[Файл:Позовна заява про визнання дій протиправними щодо проведення перевірок.odt|міні]]

== Відповідальність за порушення земельного законодавства ==
* Громадяни та юридичні особи несуть:
'''цивільну''', '''адміністративну''' (Стаття 52, 53, 53-1, 53-2,53-3, 53-4, 54, 55, 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]) та '''кримінальну відповідальність''' (Стаття 239, 239-1, 239-2, 240, 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]) за порушення земельного законодавства.

== Соціальний і правовий захист посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ==
Держава гарантує захист честі, гідності, здоров'я, життя, майна посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і членів їх сімей від кримінальних та інших протиправних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#n7 (Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").]

Шкода, заподіяна знищенням або пошкодженням майна посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель чи членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, компенсується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Охорона земель]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]

Особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення

2023-11-09T13:35:10Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-п#n9 Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 №650]

== Суб'єкти використання ==
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 1 ст.371 ЗКУ]).

''Відомості про масив земель сільськогосподарського призначення вносяться до Державного земельного кадастру безоплатно на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.''

== Обмін земельними ділянками ==
Власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 2 ст.371 ЗКУ]).

Обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється лише у разі, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.

Власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 3 ст.371 ЗКУ]).

== Оренда земельних ділянок ==
Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом України "Про оренду землі"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 4 ст.371 ЗКУ]).

Особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 5 ст.371 ЗКУ]).

Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

== Користування земельними ділянками під польовими дорогами та полезахисними лісовими смугами ==
Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 6 ст.371 ЗКУ]).

Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 7 ст.371 ЗКУ]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n9 Правила] утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України.

== Зміна межі ==
Межі земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть бути змінені у процесі консолідації земель на умовах та в порядку, визначених законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 ч. 8 ст.371 ЗКУ]).

Дія статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n2213 371 Земельного кодексу України] поширюється на використання та розпорядження земельними ділянками '''для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та особистого селянського господарства.'''

[[Категорія:Право користування землями‎]]

Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд

2023-10-18T04:58:52Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації''' '''забороняється'''. '''Вищезазначене не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом''' ''(підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)''
|}
Громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частини перша статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).]

За рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування громадянам України можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (стаття 40 ЗК України).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України] встановлено, що '''громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в таких розмірах''':
* у '''селах''' - не більше '''0,25 гектара''';
* в '''селищах''' - не більше '''0,15 гектара''';
* в '''містах''' - не більше '''0,10 гектара.'''
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Передача земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) провадиться безоплатно один раз.
|}
== Як знайти вільну земельну ділянку ==
Для того, щоб '''знайти вільну земельну ділянку даного виду, необхідно перейти на сторінку''' [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічної кадастрової карти офіційного сайту Держгеокадастру], зазначити населений пункт, обрати вільну земельну ділянку, яка не виділена синім кольором та роздрукувати дані з Публічної кадастрової карти.

Однак слід пам’ятати, що земельні ділянки можуть бути вільними, або перебувати в користуванні інших осіб, хоча інформація про них не внесена до Державного земельного кадастру.
== Порядок звернення за отриманням земельної ділянки ==
Для того, щоб отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) необхідно:

'''Звернутися''' '''до''' відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність, '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою''' щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Дане клопотання подається особисто до органу місцевого самоврядування або направляється поштою.

У '''клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (викопіювання з планово-картографічних матеріалів);
* погоджений органом місцевого самоврядування детальний план забудови земельної ділянки;
* копія документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності).
'''Детальний план території''' - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text (стаття 1 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон).]

'''Дані про вільну''' земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку '''можна отримати''' '''в''' уповноважених органах з питань містобудування та архітектури і центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, '''забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність''' на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади '''зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 (частина п'ята статті 24 Закону).]

'''Забороняється''' вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 ЗК України.]

Орган місцевого самоврядування розглядає дане клопотання у '''місячний строк''' і '''дає дозвіл (рішення)''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову''' у його наданні.

'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.''' На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою особа, яка подала клопотання, має '''право бути присутньою на сесії ради.'''
== Що робити, якщо відповіді не отримали, або отримали відмову ==
Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:
* законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
* генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
* схем землеустрою;
* техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель;
* проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті є вільною. Слід зазначити, що якщо '''у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні,''' то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку '''має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування.''' До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Однак '''недоліком в обрані такого способу вирішення питання''' можуть бути труднощі із погодженням суб’єкта господарювання на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту. Також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (частина третя статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»)].

Також заявник має право звернутися до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, а саме, розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
== Розробка документації із землеустрою ==
Після отримання рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''необхідно звернутися до розробника документації''' та замовити розроблення документації із землеустрою.

'''Хто може бути розробником документації із землеустрою'''

Розробники документації із землеустрою - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Положеннями статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n753 Закону України «Про землеустрій»] визначено, що сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, які склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Відповідно до частини восьмої статті 68 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n820 Закону України «Про землеустрій»] складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.

Тому, щоб переконатися, що суб’єкт господарювання є розробником документації із землеустрою відповідно до вимог частини другої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»], необхідно на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України знайти розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Сертифікація» та зайти у Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників й пересвідчитися, чи працюють у складі такого суб’єкта господарювання два сертифікованих інженери-землевпорядники (якщо розробником документації із землеустрою є юридична особа) або чи є відомості про фізичну особу-підприємця у цьому реєстрі.

На період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

Слід зазначити, що '''взаємовідносини замовників і розробників''' документації із землеустрою '''регулюються законодавством України і договором''', де зазначаються: вартість робіт із землеустрою і порядок їх оплати; строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою і т.д.

'''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (стаття 28 Закону України «Про землеустрій»).]

'''Документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується:'''
* у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
* в електронній формі - із використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
Розробники документації після проведення робіт видають замовнику документацію із землеустрою щодо формування земельних ділянок та '''можуть від імені замовника подавати документацію''' із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру, '''для внесення відомостей до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (стаття 26 Закону України «Про землеустрій»).]

Внесення даних відомостей здійснюється '''безоплатно протягом чотирнадцяти днів''' з дня отримання відповідних документів, в результаті чого видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Зазначений''' Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).]
== Затвердження документації із землеустрою ==
'''З метою затвердження технічної документації із землеустрою необхідно звернутися''' '''до''' органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на її розробку, '''з клопотанням''' про затвердження такої документації.

'''До клопотання додаються:'''
* технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
'''Дане клопотання розглядається''' '''у двотижневий строк''' з дня отримання погодженої технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. В результаті розгляду приймається '''рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність''' або про відмову у її затвердженні.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина одинадцята статті 118 ЗК України).]
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Рішення про затвердження документації із землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність.
|}
== Реєстрація земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ==
Після отримання вищезазначеного рішення, необхідно '''звернутися до суб’єкта надання адміністративної послуги (державного реєстратора, центр надання адміністративних послуг)''' з метою отримання '''Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності.'''

Для державної реєстрації прав на об’єкт нерухомого майна (земельної ділянки) заявник подає:
* '''рішення про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки''';
* '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку''';
* '''документ, що посвідчує особу''' ''(паспорт, ідентифікаційний код);''
* документ, що '''підтверджує сплату адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав;
* документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав (у випадку його наявності).
Станом на сьогоднішній день адміністративний збір стягується '''у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у '''строк, що не перевищує п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

'''З моменту проведення Державної реєстрації речового права власності на земельну ділянку Ви стаєте законним її володільцем.'''
== Див. також ==
* [[Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)]]
* [[Порядок отримання інформації про вільні земельні ділянки]]
* [[Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]]
* [[Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]]
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок проведення топографо-геодезичних робіт

2023-09-18T13:14:27Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#n133 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0395-14#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 лютого 2014 року № 65 «Про затвердження Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1344-99-%D0%BF#Text Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1999 року № 1344]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/938-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку топографо-геодезичних і картографічних робіт» від 1 вересня 2023 р. № 938]
== Поняття топографо-геодезичних робіт ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text ст. 1 ЗУ] '''топографо-геодезичні та картографічні роботи''' - процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції. 
Топографо-геодезичні процеси '''проводяться для дослідження поверхні ділянки та за результатами їх проведення розробляються графічні матеріали'''. 
Топографічна зйомка може виконуватись в різних масштабах, однак '''найбільш поширеним є зйомка у масштабі 1:500'''. Саме в такому масштабі є можливим визначення інженерних комунікацій та погодження їх з відповідними експлуатуючими організаціями. 
Топозйомки, проведені фахівцями, дають достовірну та повну інформацію, яка може використовуватись для проектування житлових, промислових чи інфраструктурних об’єктів, капітального будівництва та реконструкції, прокладання доріг і комунікацій чи інших потреб.
== Об’єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності є: ==
територія України, в тому числі водні об’єкти, міста та інші населені пункти, системи промислових, гідротехнічних та інших інженерних споруд і комунікацій, континентальний шельф і виключна (морська) економічна зона України.
Територія земної кулі, включаючи Антарктиду, Світовий океан, космічний простір, небесні тіла

Обов’язковому державному обліку підлягають астрономо-геодезичні, нівелірні, гравіметричні, картографічні, топографічні, аерозйомочні та інші роботи у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, крім робіт, які виконуються Міноборони та його спеціальними підрозділами або юридичними чи фізичними особами для потреб Міноборони чи його спеціальних підрозділів.
== Особи, які мають право займатись топографо-геодезичною і картографічною діяльністю ==
Професійною топографо-геодезичною і картографічною діяльністю за відповідними напрямами можуть займатися особи, які мають вищу освіту у сфері геодезії та/або землеустрою. 
Сертифіковані інженери-геодезисти несуть відповідальність за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. 
Виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт може здійснюватися за такими напрямами:
а) основні геодезичні роботи;
б) загальнодержавні топографічні знімання;
в) інженерні вишукування для будівництва та великомасштабні топографічні знімання.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, веде '''Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів''', які отримали кваліфікаційний сертифікат.
Інформація з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів у формі витягу надається фізичним і юридичним особам за їхнім письмовим зверненням на безоплатній основі.

Виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт зобов’язані повідомляти Держгеокадастр через національний геопортал національної інфраструктури геопросторових даних про:

- початок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт до початку їх виконання;

- завершення виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт після їх виконання.

== Види і умови здійснення топографо-геодизичної і картографічної діяльності ==
'''Під час здійснення топографо-геодезичних, картографічних робіт повинні забезпечуватися:'''
* додержання вимог нормативно-технічної документації;
* впровадження прогресивних технологій і методів організації топографо-геодезичного і картографічного виробництва;
* розроблення, впровадження та організація програмного, технологічного і технічного забезпечення ефективного використання цифрових карт і геоінформаційних систем;
* виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і здоров’я людей, стану довкілля та об’єктів, що мають історико-культурну цінність;
* графічне зображення на картах державних кордонів України та меж адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних держав та інших політико-адміністративних і географічних елементів;
* зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних, аерозйомочних і космічних матеріалів;
* систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на території України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану місцевості;
* виконання топографічних, картографічних, кадастрових зйомок та оновлення карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об’єктів в єдиній системі координат і висот.
'''Види топографо-геодезичних робіт'''
- загальнодержавного призначення;
- спеціального призначення.

'''До загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт належать:'''
* вивчення і визначення параметрів фігури Землі та гравітаційного поля для цієї мети;
* створення та оновлення державних топографічних карт і планів у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах, точність і зміст яких забезпечують вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань, видання цих карт і планів;
* створення, розвиток і підтримка в робочому стані державної геодезичної і висотної геодезичної мереж, у тому числі гравіметричної фундаментальної і першого класу, щільність і точність яких забезпечують створення державних топографічних карт і планів, вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань;
* створення та оновлення кадастрових карт (планів), надання їх, а також необхідної топографо-геодезичної інформації користувачам для ведення Державної реєстраційної системи землі та іншого нерухомого майна, ведення банку даних;
* визначення сталих географічних об’єктів на території України;
* дистанційне зондування Землі повітряними та наземними засобами, а також використання даних дистанційного зондування Землі із космосу з метою використання в топографо-геодезичній і картографічній діяльності, геодинамічні дослідження на основі результатів геодезичних вимірювань;
* формування і ведення державного та регіональних картографо-геодезичних фондів;
* створення і розвиток національної інфраструктури геопросторових даних;
* створення геоінформаційних систем;
* проектування, складання і видання загальногеографічних, політико-адміністративних, науково-довідкових та інших тематичних карт і атласів міжвідомчого значення, навчальних картографічних посібників;
* топографо-геодезичне, картографічне та гідрографічне забезпечення делімітації, демаркації і перевірки державного кордону України;
* картографування, включаючи створення топографічних карт Антарктиди, континентального шельфу, Світового океану і зарубіжних країн;
* здійснення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері геодезії, картографії, дистанційного зондування Землі та інших планет, метрологічне та нормативне забезпечення топографо-геодезичних і картографічних робіт;
* організація серійного виробництва геодезичної і картографічної техніки.
'''До топографо-геодезичних і картографічних робіт спеціального призначення належать:'''
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення кадастрової діяльності - створення, розвиток і підтримка в робочому стані геодезичних мереж спеціального призначення, створення і оновлення картографічної основи державного кадастру, створення місцевих систем координат, порядок ведення яких встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності - створення геодезичних та картографічних матеріалів і даних для планування території, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів капітального будівництва, створення інженерної та транспортної інфраструктури, а також проведення необхідних для цього інженерних вишукувань;
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності не потребують отримання замовниками та/або виконавцями таких робіт дозволу органів виконавчої влади та/або місцевого самоврядування на їх проведення;
* матеріали, складені за результатами виконання робіт із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності, не підлягають погодженню органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, затверджуються замовниками таких робіт та включаються до складу геопросторових даних містобудівного кадастру;
* створення географічних інформаційних систем спеціального (тематичного) призначення;
* створення тематичних карт, планів і атласів спеціального призначення в графічній, цифровій та іншій формах, видання таких карт, планів і атласів;
* геодезичні, топографічні, аерозйомочні та інші спеціальні роботи під час інших вишукувань і спеціальних робіт;
* виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у напрямах, зазначених у цій статті.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» від 12 травня 2022 р. № 2247-IX] передбачено створення правових передумов для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закону] на період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.
== Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0395-14#Text п. 2.1 Вимог] виконавець робіт повинен мати на праві власності чи інших законних підставах такі засоби обчислювальної та інформаційної техніки, технічні засоби, необхідні для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт:
* супутникові геодезичні ГНСС-приймачі, високоточні і точні електронні тахеометри, теодоліти та нівеліри, гравіметри, комп’ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання робіт зі створення Державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, геодезичних мереж спеціального призначення, інженерно-геодезичних вишукувань;
* цифрові аерокамери, аерофотоапарати, прилади для обробки аерофільмів та друку фотографій, сканери високої роздільної здатності, аналітичні та цифрові фотограмметричні прилади, точні та технічної точності тахеометри (електронні), теодоліти та нівеліри, комп’ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання аерофототопографічних робіт, топографічних зйомок, кадастрових зйомок, топографічних робіт для забезпечення основи різних кадастрів;
* сканери високої роздільної здатності, обладнання для підготовки карт до видання, комп’ютери та спеціалізоване ліцензоване програмне забезпечення (геоінформаційні системи, система управління банком даних тощо) для виконання робіт зі створення (укладання, поновлення, підготовка до видання) карт (планів) у графічному, цифровому та електронному видах, робіт зі створення та ведення геоінформаційних систем, баз та банків даних.
Геодезичні інструменти та обладнання, комп’ютерна, обчислювальна, інформаційна техніка і програмне забезпечення, які застосовуються для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, повинні забезпечувати необхідну точність вимірювань, автоматизацію процесів обробки даних, отримання геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів та даних у паперовому та електронному вигляді.
== Порядок користування топографо-геодезичними і картографічними матеріалами та даними ==
Юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами '''Державного картографо-геодезичного фонду України'''.
Користування геодезичними та картографічними даними в електронному вигляді здійснюється через геопортали:
[https://dgm.gki.com.ua/ Державної геодезичної мережі];
бази топографічних даних;
національної інфраструктури геопросторових даних.

На національному геопорталі національної інфраструктури геопросторових даних оприлюднюються геопросторові дані та метадані про прийняті на державний облік топографо-геодезичні і картографічні роботи та відомості, що містяться у повідомленнях про початок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт та повідомленнях про завершення виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.
[[Категорія:Земельне право]]

Національна інвентаризація лісів

2023-08-09T13:05:44Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n803 Лісовий кодекс України 21 січня 1994 року № 3852-XII]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-20#Text Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів» від 2 червня 2020 року № 643-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 квітня 2021 р. № 392]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/388-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення національної інвентаризації лісів у період воєнного стану» від 25 квітня 2023 р. № 388]
== Поняття національної інвентаризації лісів ==
'''25 червня 2020 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-20#Text Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів]'''» від 2 червня 2020 року № 643-IX, яким було внесено зміни до Лісового кодексу України, а саме доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n856 статтею 55¹], яка визначає поняття – національна інвентаризація лісів.

'''Національна інвентаризація лісів''' - система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України, спрямована на отримання обґрунтованої узагальненої інформації щодо лісів для потреб планування, у тому числі стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів.

Отже, дана система регулярних вибіркових обстежень слугує для отримання статистично обгрунтованої інформації про кількісні та якісні показники стану і динаміки лісів держави, їх ресурсного потенціалу для аотреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу довкілля, міжнародної звітності про ліси.

Порядок та організація проведення інвентаризації лісів затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 квітня 2021 р. № 392]

'''Організація проведення інвентаризації лісів здійснюється [https://forest.gov.ua Держлісагентством]''' та забезпечується організацією визначеною ним з числа підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Особами, уповноваженими на проведення інвентаризації лісів, які під час обстежень мають право перебувати на земельних ділянках лісового фонду України, крім випадків, передбачених законом, є особи, визначені організацією, що проводить інвентаризацію лісів, і включені до складу польових та контрольних інвентаризаційних груп, що проводять інвентаризацію лісів.

'''Цикл інвентаризації лісів становить шість років та включає п’ятирічний період збору інформації''' про показники інвентаризації лісів (далі - показники) шляхом проведення щорічних вибірково-статистичних обстежень на лісових інвентаризаційних ділянках на території лісового фонду України та один рік підготовки звіту. Останній рік циклу робіт з інвентаризації лісів є першим роком наступного циклу.

''На період дії правового режиму воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування, не поширюється на вимоги щодо встановлення шестирічного циклу на проведення національної інвентаризації лісів.''

'''Національна інвентаризація лісів проводиться для лісовпорядкування, а саме:'''

1) відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації;

2) виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів;

3) визначення породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів;

4) виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів;

5) обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій;

6) обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів;

7) визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення;

8) ландшафтні, ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів;

9) виявлення пралісів, квазіпралісів, природних лісів, типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі;

10) упорядкування мисливських угідь;

11) забезпечення первинного обліку лісів і державного лісового кадастру;

12) проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів;

13) складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням;

14) участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

16) інші лісовпорядні дії.
== Процедура проведення інвентаризації лісів ==
'''Інвентаризація лісів проводиться за такими етапами:'''
* '''підготовчі роботи''', під час яких здійснюється стратифікація земельного покриву засобами класифікації даних дистанційного зондування землі з наступним віднесенням інвентаризаційних ділянок до ''лісових, нелісових'' та ''індикативних'';
* '''польові роботи,''' які включають закладання лісових інвентаризаційних ділянок на території країни відповідно до визначеної схеми обстеження, перевірку індикативних ділянок та визначення національного набору ключових показників на лісових ділянках;
* '''камеральні роботи''' протягом яких виконують зведення та статистичну обробку польових даних і формування звітних таблиць,.
'''Підготовчі роботи включають:'''
* проектування системи вибірково-статистичних обстежень та формування мережі інвентаризаційних ділянок відповідно;
* перевірку наявності та якості даних дистанційного зондування Землі, їх попередню обробку;
* проведення стратифікації інвентаризаційних ділянок;
* планування маршрутів та складення графіка проведення польових робіт;
* вирішення питання щодо підбору нормативів для проведення інвентаризації лісів;
* уточнення розподілу інвентаризаційних ділянок між видами земельних угідь, категоріями земель, користувачами та власниками земель;
* проведення навчання та колективного тренування потенційних виконавців польових робіт.
'''За результатами підготовчих робіт складається звіт''', в якому зазначаються особливості природних та економічних умов проведення польових робіт.

'''Польові роботи''' з обстеження інвентаризаційних ділянок на місцевості проводяться польовими інвентаризаційними групами, що складаються щонайменше з двох інженерно-технічних працівників. Склад польових інвентаризаційних груп затверджується організацією, що проводить інвентаризацію лісів.
Період проведення польових робіт визначається організацією, що проводить інвентаризацію лісів, з урахуванням тривалості вегетаційного періоду та погодних умов відповідного календарного року. Технологія робіт на лісових інвентаризаційних ділянках передбачає виконання послідовно ряду пов’язаних технологічних операцій залежно від початкового або повторного їх обстеження.

До завдань '''камеральних робіт''' належить ведення бази даних інвентаризації лісів, статистична обробка зібраної інформації про показники, ведення документації, формування звітних таблиць та аналітичного звіту інвентаризації лісів.
Документація щодо інвентаризації лісів містить:
* мережу та перелік інвентаризаційних ділянок;
* звітні матеріали циклу інвентаризації лісів;
* технічну документацію щодо інвентаризації лісів.
* аналітичного звіту інвентаризації лісів.
Контроль за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється контрольними групами, утвореними у складі організації, що проводить інвентаризацію лісів.

Під час проведення інвентаризації лісів здійснюється контроль за результатами стратифікації інвентаризаційних ділянок; обсягами, змістом та якістю проведення польових робіт; процедурою підготовки та вмістом документації.

Усунення помилок за результатами контролю за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється виконавцями таких робіт у місячний строк після їх виявлення.
== Результати інвентаризації лісів ==
'''Результатами інвентаризації лісів''' є '''аналітичний звіт інвентаризації лісів''', до якого додаються звітні таблиці інвентаризації лісів.

Звітні таблиці інвентаризації лісів отримують шляхом статистичної обробки інформації про показники, зібраної під час обстеження лісових інвентаризаційних ділянок.

У звітних таблицях інвентаризації лісів інформація, що характеризує площу, наводиться у тисячах гектарів (з одним знаком після коми), а загальні запаси насаджень - у мільйонах кубічних метрів (з двома знаками після коми).

Значення показників у звітних таблицях наводяться як в цілому в межах території України, так і в розрізі окремих областей.

'''Організація, що проводить інвентаризацію лісів, складає звіт про результати інвентаризації лісів''' та подає його для затвердження '''Держлісагентству не пізніше 1 вересня року''', що настає після закінчення п’ятирічного періоду збору інформації про показники.

Для цілей планування обстежень та підготовки звітів про результати інвентаризації лісів відомості про земельні ділянки (цільове призначення, вид земельних угідь, форма власності, вид речового права власників і користувачів земельних ділянок) для мережі інвентаризаційних ділянок інвентаризації лісів Держлісагентство отримує в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами. 
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Національна інвентаризація лісів

2023-08-09T13:00:00Z

Vitalii.havryliuk: Зміни законодавства

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n803 Лісовий кодекс України 21 січня 1994 року № 3852-XII]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-20#Text Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів» від 2 червня 2020 року № 643-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 квітня 2021 р. № 392]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/388-2023-%D0%BF#n6 Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення національної інвентаризації лісів у період воєнного стану» від 25 квітня 2023 р. № 388]
== Поняття національної інвентаризації лісів ==
'''25 червня 2020 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/643-20#Text Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів]'''» від 2 червня 2020 року № 643-IX, яким було внесено зміни до Лісового кодексу України, а саме доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n856 статтею 55¹], яка визначає поняття – національна інвентаризація лісів.

'''Національна інвентаризація лісів''' - система вибірково-статистичних обстежень лісового фонду України, спрямована на отримання обґрунтованої узагальненої інформації щодо лісів для потреб планування, у тому числі стратегічного, ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу лісів.

Отже, дана система регулярних вибіркових обстежень слугує для отримання статистично обгрунтованої інформації про кількісні та якісні показники стану і динаміки лісів держави, їх ресурсного потенціалу для аотреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу довкілля, міжнародної звітності про ліси.

Порядок та організація проведення інвентаризації лісів затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення національної інвентаризації лісів та внесення зміни у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 квітня 2021 р. № 392]

'''Організація проведення інвентаризації лісів здійснюється [https://forest.gov.ua Держлісагентством]''' та забезпечується організацією визначеною ним з числа підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Особами, уповноваженими на проведення інвентаризації лісів, які під час обстежень мають право перебувати на земельних ділянках лісового фонду України, крім випадків, передбачених законом, є особи, визначені організацією, що проводить інвентаризацію лісів, і включені до складу польових та контрольних інвентаризаційних груп, що проводять інвентаризацію лісів.

'''Цикл інвентаризації лісів становить шість років та включає п’ятирічний період збору інформації''' про показники інвентаризації лісів (далі - показники) шляхом проведення щорічних вибірково-статистичних обстежень на лісових інвентаризаційних ділянках на території лісового фонду України та один рік підготовки звіту. Останній рік циклу робіт з інвентаризації лісів є першим роком наступного циклу.

''На період дії правового режиму воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування, не поширюється на вимоги щодо встановлення шестирічного циклу на проведення національної інвентаризації лісів.''

'''Національна інвентаризація лісів проводиться для лісовпорядкування, а саме:'''

1) відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації;

2) виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів;

3) визначення породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів;

4) виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів;

5) обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій;

6) обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів;

7) визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення;

8) ландшафтні, ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів;

9) виявлення пралісів, квазіпралісів, природних лісів, типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі;

10) упорядкування мисливських угідь;

11) забезпечення первинного обліку лісів і державного лісового кадастру;

12) проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів;

13) складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням;

14) участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

16) інші лісовпорядні дії.
== Процедура проведення інвентаризації лісів ==
'''Інвентаризація лісів проводиться за такими етапами:'''
* '''підготовчі роботи''', під час яких здійснюється стратифікація земельного покриву засобами класифікації даних дистанційного зондування землі з наступним віднесенням інвентаризаційних ділянок до ''лісових, нелісових'' та ''індикативних'';
* '''польові роботи,''' які включають закладання лісових інвентаризаційних ділянок на території країни відповідно до визначеної схеми обстеження, перевірку індикативних ділянок та визначення національного набору ключових показників на лісових ділянках;
* '''камеральні роботи''' протягом яких виконують зведення та статистичну обробку польових даних і формування звітних таблиць,.
'''Підготовчі роботи включають:'''
* проектування системи вибірково-статистичних обстежень та формування мережі інвентаризаційних ділянок відповідно;
* перевірку наявності та якості даних дистанційного зондування Землі, їх попередню обробку;
* проведення стратифікації інвентаризаційних ділянок;
* планування маршрутів та складення графіка проведення польових робіт;
* вирішення питання щодо підбору нормативів для проведення інвентаризації лісів;
* уточнення розподілу інвентаризаційних ділянок між видами земельних угідь, категоріями земель, користувачами та власниками земель;
* проведення навчання та колективного тренування потенційних виконавців польових робіт.
'''За результатами підготовчих робіт складається звіт''', в якому зазначаються особливості природних та економічних умов проведення польових робіт.

'''Польові роботи''' з обстеження інвентаризаційних ділянок на місцевості проводяться польовими інвентаризаційними групами, що складаються щонайменше з двох інженерно-технічних працівників. Склад польових інвентаризаційних груп затверджується організацією, що проводить інвентаризацію лісів.
Період проведення польових робіт визначається організацією, що проводить інвентаризацію лісів, з урахуванням тривалості вегетаційного періоду та погодних умов відповідного календарного року. Технологія робіт на лісових інвентаризаційних ділянках передбачає виконання послідовно ряду пов’язаних технологічних операцій залежно від початкового або повторного їх обстеження.

До завдань '''камеральних робіт''' належить ведення бази даних інвентаризації лісів, статистична обробка зібраної інформації про показники, ведення документації, формування звітних таблиць та аналітичного звіту інвентаризації лісів.
Документація щодо інвентаризації лісів містить:
* мережу та перелік інвентаризаційних ділянок;
* звітні матеріали циклу інвентаризації лісів;
* технічну документацію щодо інвентаризації лісів.
* аналітичного звіту інвентаризації лісів.
Контроль за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється контрольними групами, утвореними у складі організації, що проводить інвентаризацію лісів.

Під час проведення інвентаризації лісів здійснюється контроль за результатами стратифікації інвентаризаційних ділянок; обсягами, змістом та якістю проведення польових робіт; процедурою підготовки та вмістом документації.

Усунення помилок за результатами контролю за проведенням робіт з інвентаризації лісів здійснюється виконавцями таких робіт у місячний строк після їх виявлення.
== Результати інвентаризації лісів ==
'''Результатами інвентаризації лісів''' є '''аналітичний звіт інвентаризації лісів''', до якого додаються звітні таблиці інвентаризації лісів.

Звітні таблиці інвентаризації лісів отримують шляхом статистичної обробки інформації про показники, зібраної під час обстеження лісових інвентаризаційних ділянок.

У звітних таблицях інвентаризації лісів інформація, що характеризує площу, наводиться у тисячах гектарів (з одним знаком після коми), а загальні запаси насаджень - у мільйонах кубічних метрів (з двома знаками після коми).

Значення показників у звітних таблицях наводяться як в цілому в межах території України, так і в розрізі окремих областей.

'''Організація, що проводить інвентаризацію лісів, складає звіт про результати інвентаризації лісів''' та подає його для затвердження '''Держлісагентству не пізніше 1 вересня року''', що настає після закінчення п’ятирічного періоду збору інформації про показники.

Для цілей планування обстежень та підготовки звітів про результати інвентаризації лісів відомості про земельні ділянки (цільове призначення, вид земельних угідь, форма власності, вид речового права власників і користувачів земельних ділянок) для мережі інвентаризаційних ділянок інвентаризації лісів Держлісагентство отримує в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами. 
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2023-07-17T03:16:33Z

Vitalii.havryliuk: доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:
безоплатна передача земель державної,комунальної власності у приватну власність,надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі,розроблення такої документації забороняється.

Заборона '''не поширюється''' на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності Земельним кодексом України
|}
== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подавати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання, на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього).
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).

== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа, яка подала клопотання, має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n925 (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== Термін розгляду клопотання ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== Підстави відмови ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в судовому порядку. Строк для оскарження відмови - 6 місяців.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі, якщо орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні, '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку ненадання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 ЗК України]).

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== Судова практика ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18].
* Щодо принципу мовчазної згоди: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16].
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18].
* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'': [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а''].
* Щодо відсутності підстави відмови для отримання земельної ділянки у власність, як резервування земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей: [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77248168?from=%E2%84%96%20805%2F2296%2F17-%D0%B0 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року № 805/2296/17-а].
* Щодо визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування з вимогою вчинити певні дії та про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним (для учасників бойових дій): [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66709425 Постанова Бородянського районного суду Київської області по справі №360/554/17-а від 22.05.2017].

== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України

2023-06-08T06:20:22Z

Vitalii.havryliuk: зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302«Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №740 «Про затвердження Порядку надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 336 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів сімей Захисників і Захисниць України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2020 року № 674 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"]
== Категорії осіб, яким надається статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ==
=== Перелік осіб, яким надається статус члена сім'ї загиблого учасника АТО ===
Відповідно до статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] статус члена сім’ї загиблого учасника АТО поширюється на:
1) сім’ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів;

сім’ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов’язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з антигромадськими проявами;

сім’ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об’єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім’ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;

сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім’ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.

Дія абзацу четвертого цього пункту не поширюється на сім’ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з подіями Революції Гідності.

2) дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю;

3) дружина (чоловік), які не одружилися вдруге, батьки, неповнолітні діти померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та війни 1938-1939 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних);

4) діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
=== Перелік осіб, яким надається статус члена сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України ===
Відповідно до ст. '''10-1''' Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:

1) сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

2) сім’ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

3) сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

4) сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

5) сім’ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім’ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

6) сім’ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
=== Хто належить до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, ветеранів війни ===
До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, ветеранів війни зазначених вище, належать:

батьки;

один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.
== Порядок отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ==
Для встановлення статусу, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#n8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740] .

Рішення про встановлення статусу приймається структурними підрозділами місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у ''місячний строк'' з дати подання документів. Відсутність необхідних документів та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні зазначеного статусу особи.

Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці п’ятому статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статусу сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

а) '''клопотання про надання статусу сім’ї загиблого''' (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла.

До клопотання '''додаються документи або письмові свідчення''' не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;

б) '''витяг з наказу керівника''' Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) '''висновок судово-медичної експертизи'''.

Структурний підрозділ місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення позбавляє статусу особи члена сім’ї загиблого учасника АТО у разі:
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

* виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або надання недостовірних даних про особу;

* подання особою заяви про позбавлення її такого статусу.
Рішення структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого” видається відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.]
== Пільги членам сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ==
Відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни та сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України надаються такі пільги:
# безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
# безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
# безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України; '''!!!{Дію пункту 3 частини першої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page#n379 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710-IX від 03.11.2022}!!!'''
# 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
# 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
# 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
# позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир;
# користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
# щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
# першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
# виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
# використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
# переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
# позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею ''протягом двох років'' з дня взяття на квартирний облік.Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку;
# одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
# першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
# зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
# позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
# першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
# позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за ветераном війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
# вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.
Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Щороку до Дня Незалежності України''' членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пільга щодо вступу до закладів вищої та фахової передвищої освіти, передбачена пунктом 23 цієї статті, надається зазначеним у пункті 1 статті 10 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону] дітям учасників бойових дій на території інших держав, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, забезпечують безкоштовним харчуванням дітей, на яких поширюється чинність цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону].
== Виплата допомоги на поховання ==
Згідно з п. 4 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/page Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників. Розмір такої допомоги становить п’ять прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця (п. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 №829]).

Батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям з інвалідністю з дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження військової служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
== Одноразова грошова допомога у разі загибелі учасника АТО ==
Відповідно до п. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №336] , одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у підпункті 1пункту 3 цього Порядку, призначається та виплачується членам їх сімей '''''у розмірі 750 прожиткових мінімумів''''', установлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули (померли) особи, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, рівними частинами. До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, які мають на це право, належать:
* утриманці загиблого або особи, що пропала безвісти, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія;
* батьки;
* один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
* діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
* діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
* діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Якщо один із членів сім’ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім’ї, які мають право на її отримання, у рівних частинах. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.
== Доплата до пенсії родинам загиблих в АТО/ООС ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2020-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 № 674 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"] '''встановлено''' що з 1 серпня 2020 р., якщо '''розмір пенсії в разі втрати годувальника '''(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) '''у членів сім’ї осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції,''' забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або смерть яких пов’язана із захистом Батьківщини, а також у членів сім’ї осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов’язаних із безпосередньою участю в зазначених заходах, '''не досягає 7800 гривень''', а також якщо розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до допомоги, установлених законодавством) у дитини, якій відповідно до пунктів 3-5 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] надано статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не досягає зазначеного розміру, таким особам '''встановлюється адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги в сумі, що не вистачає до цього розміру'''.

'''Зверніть увагу!''' З 1 січня 2022 р. адресна допомога до пенсії установлюється кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловікові) незалежно від наявності інших членів сім’ї загиблого, померлого (такого, що пропав безвісти).

Якщо зазначені пенсія або державна соціальна допомога призначені на двох і більше членів сім’ї (крім непрацездатних батьків, дружини (чоловіка), адресна допомога встановлюється в сумі, що не вистачає до 6100 гривень, на кожного члена сім’ї.

'''Перерахунок пенсії та державної соціальної допомоги, за матеріалами пенсійних (особових) справ, відповідно до Постанови, має забезпечити Міністерство соціальної політики та Пенсійний Фонд України з 1 серпня 2020 року.'''
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎ ]]
[[Категорія: Територіальні органи‎]]

Право постійного користування земельною ділянкою у діяльності фермерських господарств України

2023-05-16T08:41:48Z

Vitalii.havryliuk: доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України «Про фермерське господарство»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"]
*
== Загальні поняття ==
'''Фермерське господарство '''є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

'''Право постійного користування''' земельною ділянкою у діяльності фермерських господарств – це безстрокове право особи володіти і користуватися земельною ділянкою державної (комунальної) власності, яка раніше була передана цій особі для цілей створення (ведення) фермерського господарства.
== Оформлення право постійного користування земельною ділянкою у діяльності фермерського господарства ==
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців], за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Для реєстрації юридичної особи фермерського господарства засновнику необхідно попередньо оформити право постійного користування земельною ділянкою для створення фермерського господарства. Оформлення права користування земельною ділянкою передує створенню та реєстрації фермерського господарства як юридичної особи. Отже, з моменту державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи відбувається автоматичний перехід право постійного користування земельною ділянкою до фермерського господарства.

Відповідно до порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державна реєстрація прав на земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, у зв’язку із створенням юридичної особи з організаційно-правовою формою фермерське господарство проводиться за відповідною юридичною особою на підставі документів, необхідних для такої реєстрації, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, іншими законами України та цим Порядком, виданих на ім’я засновника, члена такого фермерського господарства

Згідно зі ст. 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] землі фермерського господарства можуть складатися:
* із земельних ділянок, що перебувають у приватній власності фермерського господарства як юридичної особи;
* із земельних ділянок, що перебувають у приватній власності громадян — членів іфермерських господарства ;
* із земельних ділянок, що орендуються фермерськими господарствами.
== Перехід право постійного користування земельною ділянкою у діяльності фермерського господарства ==
Згідно Земельним Кодексом України право постійного користування земельною визначено за фізичними особами. Проте право користування, набуте у встановленому порядку до 1 січня 2002 року (коли почав діяти Земельний кодекс), не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, а зберігається за нею на термін, який потрібен для приведення прав і обов’язків щодо земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача. Згідно зі статями 104 та 108 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] встановлено, що у разі перетворення (зміни організаційно-правової форми) юридичної особи все її майно, права та обов’язки переходять до нової юридичної особи.
== Підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою ==
Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
* добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
* вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
* використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
* систематична несплата земельного податку або орендної плати;
* набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;}
[[ Категорія: Земельне право ]]

Укладення, зміна, розірвання договору

2023-05-15T05:30:47Z

Vitalii.havryliuk: доповнення

== Нормативна база ==
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
==Поняття договору==
'''Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків'''.
== Укладення договору ==
Загальні положення про укладення, зміну та розірвання договору містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2641 гл. 53 книги 5 Цивільного кодексу України]. На підставі принципу свободи договору учасники цивільного обороту вільні у вирішенні питання щодо укладення договору: 
-не допускається примушення особи до укладення договору; 
-винятком є обов'язкові договори, укладення яких є обов'язковим для певних учасників цивільного обороту зокрема:
*публічний договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 633 Цивільного кодексу України];
*основний договір на підставі попереднього договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3153 ст. 635 Цивільного кодексу України]
*державний контракт на поставку продукції для державних потреб щодо певних визначених законом суб'єктів;
*договір з переможцем торгів;
*договір, стороною якого є суб'єкт, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку тощо. 
Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

===Стадії укладення договору===
*пропозиція однієї сторони укласти договір ('''оферта''');
*'''розгляд пропозиції''' укласти договір другою стороною;
*'''узгодження''' сторонами умов договору;
*прийняття пропозиції укласти договір другою стороною ('''акцепт'''). 
Не завжди укладення договору відбувається з проходженням всіх зазначених етапів, однак '''обов'язковими''' (основними) '''стадіями укладення договору''' є: пропозиція однієї сторони ('''оферента''') укласти договір та прийняття цієї пропозиції другою стороною ('''акцептантом'''). 
'''Оферта''' - це пропозиція укласти договір. Усі дії осіб до моменту направлення пропозиції укласти договір, зокрема, переговори, переписка, складання протоколів про наміри тощо не породжують жодних правових наслідків.
Ініціювати укладення договору шляхом здійснення оферти може, як правило, будь-яка із сторін майбутнього договору. Однак не кожна пропозиція укласти договір вважається офертою, а лише та, що відповідає певним умовам.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. 
'''Офертою визнається така пропозиція укласти договір, яка''':
#однозначно виражає намір особи, яка зробила пропозицію, укласти певний вид договору і вважати себе зобов'язаною у разі прийняття цієї пропозиції іншою особою;
#містить істотні умови майбутнього договору;
#спрямована до конкретної особи або кількох осіб. У разі відсутності будь-якої з названих ознак пропозиція може розглядатися лише як виклик на оферту (пропозиція зробити оферту). 
Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3186 ч. 2 ст. 641 Цивільного кодексу України] визначено, що реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір. '''Рекламні та інші пропозиції вважаються офертою, якщо тільки це прямо зазначено в них. Від запрошення робити пропозицію укласти договір необхідно відрізняти публічну оферту'''. 
'''Публічна оферта''' - це пропозиція, що містить усі істотні умови майбутнього договору, в якій виражається воля особи, яка її зробила, укласти договір на вказаних умовах з будь-якою особою, яка відгукнеться. Публічній оферті не притаманна така ознака, як адресність пропозиції, тому що вона звернена не до конкретних осіб, а до будь-кого, хто виявить бажання укласти запропонований договір.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3186 ч. 3 ст. 641 Цивільного кодексу України] , пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. 
'''Акцепт''' - '''це відповідь особи, якій адресовано оферту''', про прийняття нею пропозиції укласти договір. Акцептом є позитивна відповідь на пропозицію укладення договору, тобто згода. Іноді особа, яка одержала оферту, '''погоджується укласти договір''', але разом з тим пропонує свої зауваження щодо певних умов договору. Така відповідь не вважається акцептом, а являє собою одночасно відмову від одержаної пропозиції й нову пропозицію укласти договір. 
'''Акцептом''' вважається тільки така згода, яка відповідає наступним умовам:
#''визначеності'' (відповідь має містити не тільки повідомлення про одержання оферти та заінтересованість пропозицією, а й вира-ження зобов'язання щодо прийняття оферти);
#'''повноти''' (схваленню всього, що вказано в оферті);
#'''безумовності''' (прийняттю пропозиції укласти договір без обумовлення будь- якими подальшими діями кожної із сторін). 
'''Акцепт''' може бути виражений '''різними способами'''. Найбільш розповсюдженим та універсальним способом є '''письмова відповідь''' про прийняття пропозиції укласти договір на запропонованих умовах (підписання запропонованого проекту договору, повідомлення про згоду укласти договір листом, телеграфом, факсом або за допомогою інших засобів зв'язку). 
Як правило, '''акцепт не може виражатися мовчанням'''. Це випливає із загальних положень про способи волевиявлення при здійсненні правочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 ч. З ст. 205 Цивільного кодексу України]). Юридичне значення надається виявленню волі мовчанням лише у випадках, встановлених договором або законом. Наприклад, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3728 ст. 764 Цивільного кодексу України], якщо після закінчення договору найму наймач продовжує користуватися майном, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця (мовчання), '''договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором'''. 
Оферта й акцепт зв'язують сторони, які їх направили, лише з моменту доведення їх до відома, відповідно, акцептанта чи оферента. І пропозиція укласти договір, і відповідь на цю пропозицію можуть бути '''відкликані особою''', яка їх здійснила, до моменту або в момент одержання їх адресатом. Особа, яка зробила пропозицію укласти договір іншій особі, '''зобов'язана певний час чекати відповіді на неї'''. Тривалість строку очікування відповіді та, відповідно, зв'язаності офертою залежить від виду останньої. 
За загальним правилом '''договір вважається укладеним з моменту одержання особою''', яка направила пропозицію укласти договір, ''відповіді про прийняття цієї пропозиції''. Однак '''це правило може бути застосовано тільки до договорів''', щодо яких закон '''не вимагає нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації'''. 
Для укладення певних договорів (реальних договорів) окрім досягнення домовленості з усіх їх істотних умов необхідно, '''щоб одна із сторін передала другій майно або вчинила інші дії, передбачені актами цивільного законодавства'''. Учинення дій, необхідних для укладення договору, як правило, засвідчується певними документами, зокрема, актом прийомки-передачі, складським документом, розпискою тощо. '''Отже, реальні договори (наприклад, договір позики) вважаються укладеними з моменту передання майна або вчинення певної дії'''. '''Якщо ж договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, він є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або держаної реєстрації'''. У разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації договору він вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.

==Форма договору==
'''Форма договору має відповідати загальним положенням щодо форми правочину''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 статті 205-209 Цивільного кодексу України]). 
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. 
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. 
Крім того, договір має укладатися у формі, встановленій законом для даного виду договору. У разі відсутності в законі спеціальних вимог щодо форми певного виду договору сторони можуть обрати будь-яку форму.
==Зміна та/або розірвання договору==
'''Як правило, укладений '''договір припиняється його виконанням:'''
*При цьому договір має виконуватися відповідно до умов, узгоджених при його укладенні.
*Стабільність договірних зобов'язань забезпечується, зокрема, положенням чинного цивільного законодавства, відповідно до якого, якщо після укладення договору прийнятий акт цивільного законодавства, який встановлює інші правила регулювання договірних відносин, ніж ті, що існували в момент укладення конкретного договору, умови укладеного договору, як правило, зберігають силу. Іншими словами, '''сторонам, які уклали договір, не потрібно змінювати його умови відповідно до положень нового акта цивільного законодавства'''. На практиці іноді виникають обставини, які викликають необхідність корегування (зміни) умов існуючого договору або взагалі дострокового його припинення. 
'''Зміна умов договору або розірвання договору''' може розглядатися, як:
*правовий наслідок порушення однією із сторін договірного зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 ст. 611 Цивільного кодексу України]);
*етап розвитку договірного зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ст. 651 Цивільного кодексу України]). 
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ст. 651 Цивільного кодексу України] '''зміна або розірвання договору можуть здійснюватися''':
#за згодою сторін;
#за рішенням суду на вимогу однієї із сторін '''у разі істотного порушення договору другою стороною''' та в інших випадках, '''встановлених договором або законом''';
# у разі '''односторонньої відмови''' від договору, якщо п'''раво на таку відмову встановлено''' договором або законом. 
'''Зазвичай будь-який договір може бути змінений або розірваний лише за згодою його сторін'''. У цьому відбивається принцип свободи договору, адже учасники цивільного обороту є вільними не тільки у вирішенні питань щодо укладення договору, вибору виду договору та визначення його умов. Особи, які досягли домовленості при укладенні договору, можуть також домовитися '''про зміну його умов або взагалі про дострокове розірвання договору'''. Деякі обмеження цього права сторін встановлюються законом, наприклад, щодо '''договору на користь третьої особи''' (ст. 636 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Так, з моменту вираження третьою особою, на користь якої був укладений договір, наміру скористатися своїм правом, сторони договору вже не можуть його розірвати або змінити без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом. 
'''Зміна або розірвання договору за рішенням суду''' на вимогу однієї сторони або в разі односторонньої відмови від договору мають місце, якщо тільки '''це прямо передбачено в конкретному договорі або в законі щодо даного виду договору'''. 
Зазвичай одна із сторін договору '''звертається до суду з вимогою про зміну або розірвання договору''' в разі його істотного порушення другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Критерій істотності порушення договору має оціночний характер. Отже, по кожній справі суд встановлює характер порушення умов договору, виходячи із конкретних обставин. При цьому для кваліфікації порушення як істотного '''має значення співвідношення між розміром завданої шкоди та обсягом того блага, що могло бути одержано стороною у разі належного виконання договірного зобов'язання''' контрагентом. Однак '''не тільки порушення договору може бути підставою для звернення однієї із сторін до суду''' з вимогою про зміну або розірвання договору. Така вимога може бути пред'явлена і в інших випадках за умов, що вони встановлені договором або законом. Так, позичкодавець має право вимагати розірвання договору позички і повернення йому речі, якщо у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4026 ч. 2 ст. 834 Цивільного кодексу України]). 
'''Специфіка порядку зміни або розірвання договору в разі односторонньої відмови від нього полягає в тому, що сторона, яка виявила бажання відмовитися від договору, не звертається до суду, а лише повідомляє другу сторону про відмову від договору. Друга ж сторона набуває права оспорити таку відмову від договору в судовому порядку. Одностороння відмова від договору можлива тільки у випадках, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. У чинному цивільному законодавстві норми, в яких закріплено право на односторонню відмову від договору, непоодинокі'''. 
Право сторони на односторонню відмову від певного виду договору зумовлено різними чинниками:
*Одностороння відмова від договору може бути правовим наслідком порушення договору (наприклад, відмова наймача від договору найму, якщо наймодавець не передає йому майно - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 766 Цивільного кодексу України]).
*Право сторін на односторонню відмову від договору може зумовлюватися характером самого договору (наприклад, право довірителя та повіреного на відмову від договору доручення - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1008 Цивільного кодексу України]).
*Можливість односторонньої відмови від договору може залежати від порядку визначення строку договору (наприклад, при укладенні договору найму на невизначений строк - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 763 Цивільного кодексу України]).
===Підстави зміни або розірвання договору===
Однією із підстав зміни або розірвання договору є '''істотна зміна обставин''', якими сторони керувалися при укладенні договору. Істотною вважається така зміна обставин, якщо '''вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах'''. За цієї підстави договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. 
Якщо сторони '''не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами''', які істотно змінились, або щодо його розірвання, '''договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов''':
*'''у момент укладення договору сторони виходили з того, що така''' '''зміна обставин не настане''';
*'''зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути''' після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
*'''виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін''' і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
*'''із суті договору''' або звичаїв ділового обороту '''не випливає''', що '''ризик зміни обставин несе заінтересована сторона'''.
===Форма оформлення зміни або розірвання договору===
'''Зміна або розірвання договору, як правило, оформлюється як додаткова угода до цього договору'''. Закон вимагає, щоб зміна або розірвання договору здійснювалися в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається. Однак інші правила щодо оформлення змін або розірвання договору можуть встановлюватися договором або законом чи випливати із звичаїв ділового обороту. 
===Момент з якого договір вважається зміненим або розірваним===
'''Істотне значення в разі зміни або розірвання договору має встановлення моменту, з якого договір вважається зміненим чи припиненим'''. 
У разі '''зміни або розірвання договору за згодою сторін''' зобов'язання, що випливає з цього договору, '''змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору''', якщо інше не встановлено договором чи не зумовлено характером його зміни. 
'''Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку''', зобов'язання змінюється або припиняється з моменту '''набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили'''. 
У разі односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3069 ст. 615 Цивільного кодексу України]) договір вважається зміненим або розірваним, як правило, з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову однієї із сторін від зобов'язання. 
У разі '''зміни договору зобов'язання''', що виникло з нього, '''не припиняється''', а продовжує діяти. '''Відбувається лише заміна певних умов договору''' щодо предмета, місця та строків виконання договору тощо. Якщо ж відбулося '''розірвання договору''', зобов'язання сторін, породжені цим договором, '''припиняються'''. При цьому правовий зв'язок між сторонами може припинитися взагалі або трансформуватися в обов'язок сторони, яка істотно порушила договір, відшкодувати другій стороні збитки, завдані розірванням договору.
== Корисні посилання ==
* [https://juristoff.com/resyrsi/biblioteka/civil-pravo/dogovirne-pravo/10171-g-l-a-v-a-2-ukladennya-zmina-ta-rozirvannya-dogovoru Підручник "Договірне право України", Глава 2. УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ - Правова біржа Juristoff.com]
== Див. також ==
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок

2023-04-14T07:47:59Z

Vitalii.havryliuk: зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Повноваження щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261 статті 20 Земельного кодексу України] при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:
* земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

* земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

'''Важливо!''' Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого ''затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту''.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися ''без додержання вищезазначених вимог'', у випадках:
* передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"];

* консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;

* віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

* віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення;

* зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами);

*віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.
'''Зверніть увагу!''' При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
== Класифікація видів цільового призначення земель ==
Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 статті 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія – це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);
# промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним Кодексом], до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

'''Важливо!''' Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати вищезазначеним класифікатору та правилам.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#n23 розділ 2 Класифікації видів цільового призначення земель]).
== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==
=== '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===
На сьогоднішній день, дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці. 1 липня 2021 року скасована заборона зміни цільового призначення та виду використання на земельні ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі власникам земельних часток для ведення особистого селянського господарства та земельних часток (паїв).

Частиною 6 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=6.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8). Земельного кодексу України] встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки '''не потребує''':
* розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);

* прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).
=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===
Згідно частини 1 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2050.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.07.2021%7D Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та ''у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом''. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20122.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного кодексу України], або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, у складі якої працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник або з ФОПом - сертифікованим інженером-землевпорядником. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру]. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.

Документація із землеустрою розробляється у строк, встановлений договором, який зазвичай становить від 1 до 2 місяців але не більше 6 місяців з моменту укладення договору. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.

Відповідно до статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n490:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D0%B4)%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8. Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
* пояснювальну записку;
* матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
* розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
* розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
* перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
* кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов’язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації або без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією.

'''Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі''':
* якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);
* якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;
* зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1505:~:text=%D0%B1)%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D1%83%20%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%20%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], - з Кабінетом Міністрів України.
* Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1505:~:text=%D0%B1)%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0%20%D0%B7,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктом "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
'''Зверніть увагу!''' Частиною четвертою статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n261:~:text=3.%20%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України].

Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===
'''Другий етап''' порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.
=== Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення ===
Зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом.

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії.

Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===
'''Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі''':
* розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;
* розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D1%96%20%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%3B пунктом "а" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України];
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=%D0%B0)%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2017.06.2021%7D пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 Земельного Кодексу України], до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.
Віповідно до статті 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1501:~:text=1.%20%D0%94%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2006.09.2012%7D Земельного Кодексу України] '''до особливо цінних земель відносяться''':

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

'''Важливо!''' Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони.

'''Зверніть увагу!''' У разі зміни цільового призначення ''земельної ділянки несільськогосподарського призначення'' з віднесенням такої земельної ділянки ''до категорії земель сільськогосподарського призначення'', власником якої є особа, яка відповідно до положень Земельного кодексу України не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про змінене цільове призначення земельної ділянки.
=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.

'''''Дана послуга надається безкоштовно!'''''

Подана Вами заява протягом '''14 днів''' розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу [https://land.gov.ua/ Держгеокадастру] у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n291 Земельного кодексу України], є підставою для:
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1438 Земельного кодексу України] використання земельної ділянки не за цільовим призначенням '''тягне за собою примусове припинення прав на земельну ділянку (як власності, так і користування) у судовому порядку.'''

Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n313 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.

Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1593 стаття 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1690 стаття 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1581 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.
== Судова практика вирішення спорів щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79300704 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 820/4219/17]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 640/13670/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81841970 Постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 346/3524/16-а]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77248268 Постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 809/963/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86565721 Постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 710/1099/12]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97926626?fbclid=IwAR0jSaqQOi1I_8SJDOFIKwuFwvc2PkyQpbAVmIgZne7vntvJsJov61r29Vk Постанова Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (12-11гс21)]. Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90465543 Постанова Верховного суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19]: висновок щодо поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням». Стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за призначенням, не передбаченим генеральним планом населеного пункту, іншою містобудівною документацією, планом земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян

2023-03-16T08:27:23Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text підпункту 5 пункту 27 '''розділу X Земельного кодексу України''']''',''' '''у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом".
|}
== Хто може звернутись ==
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''подає клопотання''' '''до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,''' що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 122 Земельного кодексу України.]
До клопотання додається розроблена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"] технічна документація із землеустрою щодо [[Встановлення меж земельної ділянки|встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]], '''що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина перша статті 118 Земельного кодексу України ).]
== Розмір земельної ділянки, що може бути приватизована ==
Незалежно від розміру земельної ділянки, якою фактично користується громадянин, по спрощеній процедурі він може приватизувати у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 стаття 121 Земельного кодексу України]).
== Підготовка документів для приватизації ==
=== 1. Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)===
==== Куди звертатися? ====
Перш за все, для оформлення права власності на земельну ділянку необхідно замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі - технічна документація). Розробником технічної документації, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] можуть бути:
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Процедура виготовлення технічної документації передбачає виїзд інженера-геодезиста зі спеціальним обладнанням для проведення кадастрової зйомки і встановлення межі поділу земельної ділянки в натурі.

'''За результатами проведених робіт замовнику видається:'''
* технічна документація на земельну ділянку;
* диск з технічною документацією у електронній формі та документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до [https://e.land.gov.ua/auth_select Державного земельного кадастру].
'''Розробники документації''' від імені замовника '''подають документацію із землеустрою''' '''до''' територіального органу '''[https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)]''', для внесення відомостей '''до Державного земельного кадастру''', якщо інше не встановлено договором (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України «Про землеустрій»]).
==== Вартість та строк розгляду ====
Вартість послуг, а також тривалість виготовлення технічної документації узгоджується між замовником та розробником. '''Максимальний строк складання документації''' із землеустрою '''не повинен перевищувати шести місяців''' з моменту укладення договору.
=== 2. Реєстрація технічної документації у Державному земельному кадастрі ===
==== Куди звертатися? ====
Після отримання технічної документації на земельну ділянку, її необхідно зареєструвати у [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ територіальному органі Держгеокадастр]. ''Для цього кадастровому реєстратору подаються наступні документи:''
# Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051].
# Технічна документація у паперовій та електронній формі.
# Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
# Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
У результаті наданої послуги замовник отримує '''витяг з Державного земельного кадастру''', який містить, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки. Відтепер земельну ділянку можна знайти на [https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta Публічній кадастровій карті України], ввівши відповідний кадастровий номер.
==== Вартість та строк розгляду ====
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру відбувається протягом 14 днів з моменту подачі необхідних документів, послуга безоплатна.
== Отримання рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ==
=== Куди звертатися? ===
Після реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування з заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність.

Орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) повинен прийняти рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

''До заяви додаються:''
* технічна документація;
* Витяг з Державного земельного кадастру.
У результаті прийнятого рішення, ви отримуєте рішення (витяг) органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

''Підставою для відмови у передачі земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.''
=== Вартість та строк розгляду ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування '''у місячний строк''' з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (частина друга статті 118 Земельного кодексу України)].

Дана послуга безоплатна.
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83 Реєстрація права власності на земельну ділянку] ==
=== Куди звертатися? ===
''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:''
* виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг;
* нотаріус.
''Державному реєстратору подаються наступні документи:'' - [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;] - документ, що посвідчує особу; - засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки; - витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; - документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
=== Вартість та строк розгляду ===
Реєстрація здійснюється у строк '''до 5 робочих днів'''.

За надану послугу стягується плата у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 рік - '''248 грн''') ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
== Дивись також: ==
* [[Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок накладення заборони на вчинення реєстраційних дій з земельною ділянкою

2023-03-02T13:00:17Z

Vitalii.havryliuk: зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 5 грудня 2019 року № 340-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Визначення основних термінів ==
'''Обтяження -''' заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

'''Реєстраційна дія -''' державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
== Порядок накладення заборони ==
Згідно з частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон)] державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об’єкт.

Встановлення заборони реєстраційних дій можливо шляхом внесення відповідного судового рішення або реєстрації заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій.

Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєструються судові рішення, заяви власників об’єктів нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості про заборону вчинення реєстраційних дій, судові рішення про скасування відповідних судових рішень, заяви власників об’єктів нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій. (абзац третій частини першої статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].)

Згідно із вимогами статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Відповідно до частини 7 статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] заборона вчинення реєстраційних дій, що виникла на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, припиняється автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.
Але, відповідно з абзацом другим частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
== Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій ==
Внесення заяви власника про заборону об’єкта нерухомого майна повинен особисто звернутися із заявою до суб’єкта державної реєстрації про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна. Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, електронною поштою чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login?return_url=/managers/services/asvp&to=/managers/services/zaborona.
== Суб’єкти державної реєстрації прав ==
Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

29.05.2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації». Зміни внесені вищевказаною постановою відобразились на Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема передбачено, що невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв, а саме:
# судові рішення про заборону (скасування заборони) на вчинення реєстраційних дій;
# заяви власників земельних ділянок про заборону вчинення реєстраційних дій;
# заяви про відкликання раніше поданих заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Також встановлено, що повторно подати заяву щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна власник зможе через п’ять календарних днів з дня завершення вищезазначеного п’ятнадцятиденного строку, а в разі відкликання попередньої заяви – через п’ять календарних днів з дня такого відкликання.

Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п’ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31¹ цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].
Внесення заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій / рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій в базу даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника чи на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login?return_url=/managers/services/asvp&to=/managers/services/zaborona.
== Порядок оскарження дій державного реєстратора ==
Разом з тим,частиною першою статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов’язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

2023-02-14T14:33:01Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
== Загальні положення ==
Глава 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] присвячена Відшкодуванню втрат лісогосподарського виробництва.

В даній главі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] норми щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони земель лісогосподарського призначення (лісових земель та чагарників) з метою збереження їх кількісного і якісного стану.

Поняття втрат лісогосподарського виробництва чинним законодавством не визначено.
Відповідно до ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], втрати лісогосподарського виробництва включають:
* втрати лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.
Відшкодуванню підлягають втрати лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Втрати лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення земель лісогосподарського призначення до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості цих земель.
== Порядок визначення втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню ==
Порядок визначення втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279]. Втрати лісогосподарського виробництва відшкодовуються за нормативами, затвердженими зазначеною постановою.

Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням лісових земель і чагарників (вкритих лісовою рослинністю земель, незімкнутих лісових культур, лісових розсадників, плантацій, рідколісся, згарищ, загиблих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів тощо), для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, визначаються на основі нормативів втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:
'''Рв = Пд х Нв х Кі,'''
де '''Рв''' - розмір втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Пд''' - площа ділянки лісових земель і чагарників, що вилучається, гектарів; '''Нв''' - норматив втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Кі''' - коефіцієнт продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (визначається за таблицею).
Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель, зумовленим впливом діяльності підприємств, установ і організацій, визначаються за формулою:
'''Рв = (1-К) х Нв х Пд,'''
де '''Рв''' - розмір втрат, тис. гривень; '''К''' - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя; '''Нв''' - середній розмір втрат з розрахунку на 1 гектар, що визначається відповідно до пунктів 1 або 2 цього Порядку; '''Пд''' - площа ділянки, гектарів. 
Для визначення показника зниження продуктивності лісових земель і чагарників - дані лісотаксації.
Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, лісових земель і чагарників для цілей, не пов'язаних із лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених земельних ділянок для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
'''Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють ''Держгеокадастр та його територіальні органи.'''''
Розмір втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) розраховується суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом України «Про землеустрій». Розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в тому числі розрахунок втрат), які надійшли до Державного фонду документації із землеустрою, надаються у користування за письмовим запитом відповідно до Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004р]. 
== Звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва ==
Відповідно до ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва '''звільняються:'''
* громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів,
* державних об’єктів охорони здоров’я,
* об’єктів культури, фізкультури та спорту,
* об’єктів соціального забезпечення,
* аеропортів та об’єктів інфраструктури аеропортів, аеродромів та аеродромних об’єктів,
* державних об’єктів дорожнього будівництва,
* культових споруд релігійних організацій,
* кладовищ,
* меліоративних систем,
* протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд,
* для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських будівель,
* для розміщення внутрігосподарських об’єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ,
* для розміщення індустріальних (промислових) парків,
* інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції,
* видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання,
* для створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду,
* для будівництва та обслуговування об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії,
* для лісорозведення, у разі використання земельних ділянок для будівництва,
* облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій,
* всеукраїнські громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю,
* об’єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю.
Здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами без зміни цільового призначення земельних ділянок провадиться '''без відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.'''

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення у випадках, для яких передбачено звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, '''протягом п’яти років''' зміна цільового призначення такої земельної ділянки для інших цілей допускається за умови відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від відшкодування яких був звільнений землевласник (землекористувач), крім зміни цільового призначення земельних ділянок, відчужених для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності. Положення цієї частини поширюються також на випадки зміни цільового призначення земельних ділянок, утворених внаслідок поділу, об’єднання земельних ділянок лісогосподарського призначення, цільове призначення яких було змінено із звільненням від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
== Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва ==
Втрати лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетним кодексом України].

Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для лісорозведення, у тому числі на здійснення лісовпорядкування, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на викуп самозалісених ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства, проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки земель. Використання зазначених коштів на інші цілі забороняється.
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/98533544 Рішення Рівненський міський суд Рівненської області від 21 липня 2021 р., справа №570/5237/20]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101401502 Рішення Господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2021 р., справа №925/1250/21]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101190543 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 18 листопада 2021 р., справа №822/619/15]
[[Категорія: Земельне право]]

Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

2023-02-14T14:16:59Z

Vitalii.havryliuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
== Загальні положення ==
Глава 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] присвячена Відшкодуванню втрат лісогосподарського виробництва.

В даній главі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] норми щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони земель лісогосподарського призначення (лісових земель та чагарників) з метою збереження їх кількісного і якісного стану.

Поняття втрат лісогосподарського виробництва чинним законодавством не визначено.
Відповідно до ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], втрати лісогосподарського виробництва включають:
* втрати лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.
Відшкодуванню підлягають втрати лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Втрати лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення земель лісогосподарського призначення до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості цих земель.
== Порядок визначення втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню ==
Порядок визначення втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279]. Втрати лісогосподарського виробництва відшкодовуються за нормативами, затвердженими зазначеною постановою.

Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням лісових земель і чагарників (вкритих лісовою рослинністю земель, незімкнутих лісових культур, лісових розсадників, плантацій, рідколісся, згарищ, загиблих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів тощо), для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, визначаються на основі нормативів втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:
'''Рв = Пд х Нв х Кі,'''
де '''Рв''' - розмір втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Пд''' - площа ділянки лісових земель і чагарників, що вилучається, гектарів; '''Нв''' - норматив втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Кі''' - коефіцієнт продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (визначається за таблицею).
Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель, зумовленим впливом діяльності підприємств, установ і організацій, визначаються за формулою:
'''Рв = (1-К) х Нв х Пд,'''
де '''Рв''' - розмір втрат, тис. гривень; '''К''' - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя; '''Нв''' - середній розмір втрат з розрахунку на 1 гектар, що визначається відповідно до пунктів 1 або 2 цього Порядку; '''Пд''' - площа ділянки, гектарів. 
Для визначення показника зниження продуктивності лісових земель і чагарників - дані лісотаксації.
Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, лісових земель і чагарників для цілей, не пов'язаних із лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених земельних ділянок для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
'''Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють ''Держгеокадастр та його територіальні органи.'''''
Розмір втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) розраховується суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом України «Про землеустрій». Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в тому числі розрахунок втрат), які надійшли до Державного фонду документації із землеустрою, надаються у користування за письмовим запитом відповідно до Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004р]. 
== Звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва ==
Відповідно до ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва звільняються:
* громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів,
* державних об’єктів охорони здоров’я,
* об’єктів культури, фізкультури та спорту,
* об’єктів соціального забезпечення,
* аеропортів та об’єктів інфраструктури аеропортів, аеродромів та аеродромних об’єктів,
* державних об’єктів дорожнього будівництва,
* культових споруд релігійних організацій,
* кладовищ,
* меліоративних систем,
* протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд,
* для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських будівель,
* для розміщення внутрігосподарських об’єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ,
* для розміщення індустріальних (промислових) парків,
* інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції,
* видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання,
* для створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду,
* для будівництва та обслуговування об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії,
* для лісорозведення, у разі використання земельних ділянок для будівництва,
* облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій,
* всеукраїнські громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю,
* об’єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю.
Здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами без зміни цільового призначення земельних ділянок провадиться без відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення у випадках, для яких передбачено звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, '''протягом п’яти років''' зміна цільового призначення такої земельної ділянки для інших цілей допускається за умови відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від відшкодування яких був звільнений землевласник (землекористувач), крім зміни цільового призначення земельних ділянок, відчужених для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності. Положення цієї частини поширюються також на випадки зміни цільового призначення земельних ділянок, утворених внаслідок поділу, об’єднання земельних ділянок лісогосподарського призначення, цільове призначення яких було змінено із звільненням від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
== Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва ==
Втрати лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетним кодексом України].

Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для лісорозведення, у тому числі на здійснення лісовпорядкування, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на викуп самозалісених ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства, проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки земель. Використання зазначених коштів на інші цілі забороняється.
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/98533544 Рішення Рівненський міський суд Рівненської області від 21 липня 2021 р., справа №570/5237/20]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101401502 Рішення Господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2021 р., справа №925/1250/21]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101190543 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 18 листопада 2021 р., справа №822/619/15]
[[Категорія: Земельне право]]

Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

2023-02-14T14:14:02Z

Vitalii.havryliuk: Vitalii.havryliuk перейменував сторінку з Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва на Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва: зміни у законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
== Загальні положення ==
Глава 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] присвячена Відшкодуванню втрат та лісогосподарського виробництва.

В даній главі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] норми щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони земель лісогосподарського призначення (лісових земель та чагарників) з метою збереження їх кількісного і якісного стану.

Поняття втрат лісогосподарського виробництва чинним законодавством не визначено.
Відповідно до ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], втрати лісогосподарського виробництва включають:
* втрати лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.
Відшкодуванню підлягають втрати лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Втрати лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення земель лісогосподарського призначення до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості цих земель.
== Порядок визначення втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню ==
Порядок визначення втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279]. Втрати лісогосподарського виробництва відшкодовуються за нормативами, затвердженими зазначеною постановою.

Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням лісових земель і чагарників (вкритих лісовою рослинністю земель, незімкнутих лісових культур, лісових розсадників, плантацій, рідколісся, згарищ, загиблих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів тощо), для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, визначаються на основі нормативів втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:
'''Рв = Пд х Нв х Кі,'''
де '''Рв''' - розмір втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Пд''' - площа ділянки лісових земель і чагарників, що вилучається, гектарів; '''Нв''' - норматив втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Кі''' - коефіцієнт продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (визначається за таблицею).
Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель, зумовленим впливом діяльності підприємств, установ і організацій, визначаються за формулою:
'''Рв = (1-К) х Нв х Пд,'''
де '''Рв''' - розмір втрат, тис. гривень; '''К''' - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя; '''Нв''' - середній розмір втрат з розрахунку на 1 гектар, що визначається відповідно до пунктів 1 або 2 цього Порядку; '''Пд''' - площа ділянки, гектарів. 
Для визначення показника зниження продуктивності лісових земель і чагарників - дані лісотаксації.
Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, лісових земель і чагарників для цілей, не пов'язаних із лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених земельних ділянок для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
'''Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють ''Держгеокадастр та його територіальні органи.'''''
Розмір втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) розраховується суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом України «Про землеустрій». Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в тому числі розрахунок втрат), які надійшли до Державного фонду документації із землеустрою, надаються у користування за письмовим запитом відповідно до Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004р]. 
== Звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва ==
Відповідно до ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва звільняються:

* громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів,
* державних об’єктів охорони здоров’я,
* об’єктів культури, фізкультури та спорту,
* об’єктів соціального забезпечення,
* аеропортів та об’єктів інфраструктури аеропортів, аеродромів та аеродромних об’єктів,
* державних об’єктів дорожнього будівництва,
* культових споруд релігійних організацій,
* кладовищ,
* меліоративних систем,
* протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд,
* для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських будівель,
* для розміщення внутрігосподарських об’єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ,
* для розміщення індустріальних (промислових) парків,
* інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції,
* видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання,
* для створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду,
* для будівництва та обслуговування об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії,
* для лісорозведення, у разі використання земельних ділянок для будівництва,
* облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій,
* всеукраїнські громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю,
* об’єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю.

Здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами без зміни цільового призначення земельних ділянок провадиться без відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення у випадках, для яких передбачено звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, '''протягом п’яти років''' зміна цільового призначення такої земельної ділянки для інших цілей допускається за умови відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від відшкодування яких був звільнений землевласник (землекористувач), крім зміни цільового призначення земельних ділянок, відчужених для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності. Положення цієї частини поширюються також на випадки зміни цільового призначення земельних ділянок, утворених внаслідок поділу, об’єднання земельних ділянок лісогосподарського призначення, цільове призначення яких було змінено із звільненням від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
== Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва ==
Втрати лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетним кодексом України].

Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для лісорозведення, у тому числі на здійснення лісовпорядкування, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на викуп самозалісених ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства, проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки земель. Використання зазначених коштів на інші цілі забороняється.
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/98533544 Рішення Рівненський міський суд Рівненської області від 21 липня 2021 р., справа №570/5237/20]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101401502 Рішення Господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2021 р., справа №925/1250/21]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101190543 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 18 листопада 2021 р., справа №822/619/15]
[[Категорія: Земельне право]]

Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва

2023-02-14T14:05:20Z

Vitalii.havryliuk: Зміни законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
== Загальні положення ==
Глава 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] присвячена Відшкодуванню втрат та лісогосподарського виробництва.

В даній главі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] норми щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони земель лісогосподарського призначення (лісових земель та чагарників) з метою збереження їх кількісного і якісного стану.

Поняття втрат лісогосподарського виробництва чинним законодавством не визначено.
Відповідно до ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], втрати лісогосподарського виробництва включають:
* втрати лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.
Відшкодуванню підлягають втрати лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із лісогосподарським виробництвом, а також внаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.

Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Втрати лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що наступають внаслідок переведення земель лісогосподарського призначення до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості цих земель.
== Порядок визначення втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню ==
Порядок визначення втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279]. Втрати лісогосподарського виробництва відшкодовуються за нормативами, затвердженими зазначеною постановою.

Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням лісових земель і чагарників (вкритих лісовою рослинністю земель, незімкнутих лісових культур, лісових розсадників, плантацій, рідколісся, згарищ, загиблих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів тощо), для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, визначаються на основі нормативів втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:
'''Рв = Пд х Нв х Кі,'''
де '''Рв''' - розмір втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Пд''' - площа ділянки лісових земель і чагарників, що вилучається, гектарів; '''Нв''' - норматив втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень; '''Кі''' - коефіцієнт продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (визначається за таблицею).
Втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель, зумовленим впливом діяльності підприємств, установ і організацій, визначаються за формулою:
'''Рв = (1-К) х Нв х Пд,'''
де '''Рв''' - розмір втрат, тис. гривень; '''К''' - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя; '''Нв''' - середній розмір втрат з розрахунку на 1 гектар, що визначається відповідно до пунктів 1 або 2 цього Порядку; '''Пд''' - площа ділянки, гектарів. 
Для визначення показника зниження продуктивності лісових земель і чагарників - дані лісотаксації.
Відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, лісових земель і чагарників для цілей, не пов'язаних із лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених земельних ділянок для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.
'''Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють ''Держгеокадастр та його територіальні органи.'''''
Розмір втрат лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) розраховується суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом України «Про землеустрій». Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в тому числі розрахунок втрат), які надійшли до Державного фонду документації із землеустрою, надаються у користування за письмовим запитом відповідно до Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-97-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004р]. 
== Звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва ==
Відповідно до ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва звільняються:

* громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів,
* державних об’єктів охорони здоров’я,
* об’єктів культури, фізкультури та спорту,
* об’єктів соціального забезпечення,
* аеропортів та об’єктів інфраструктури аеропортів, аеродромів та аеродромних об’єктів,
* державних об’єктів дорожнього будівництва,
* культових споруд релігійних організацій,
* кладовищ,
* меліоративних систем,
* протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд,
* для будівництва та обслуговування жилих будинків і господарських будівель,
* для розміщення внутрігосподарських об’єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ,
* для розміщення індустріальних (промислових) парків,
* інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції,
* видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання,
* для створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду,
* для будівництва та обслуговування об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії,
* для лісорозведення, у разі використання земельних ділянок для будівництва,
* облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій,
* всеукраїнські громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю,
* об’єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю.

Здійснення внутрігосподарського будівництва сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, а також громадянами без зміни цільового призначення земельних ділянок провадиться без відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

У разі зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення у випадках, для яких передбачено звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, '''протягом п’яти років''' зміна цільового призначення такої земельної ділянки для інших цілей допускається за умови відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від відшкодування яких був звільнений землевласник (землекористувач), крім зміни цільового призначення земельних ділянок, відчужених для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності. Положення цієї частини поширюються також на випадки зміни цільового призначення земельних ділянок, утворених внаслідок поділу, об’єднання земельних ділянок лісогосподарського призначення, цільове призначення яких було змінено із звільненням від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
== Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва ==
Втрати лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетним кодексом України].

Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для лісорозведення, у тому числі на здійснення лісовпорядкування, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на викуп самозалісених ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства, проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки земель. Використання зазначених коштів на інші цілі забороняється.
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/98533544 Рішення Рівненський міський суд Рівненської області від 21 липня 2021 р., справа №570/5237/20]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101401502 Рішення Господарського суду Черкаської області від 26 листопада 2021 р., справа №925/1250/21]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101190543 Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 18 листопада 2021 р., справа №822/619/15]
[[Категорія: Земельне право]]

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

2023-01-16T07:46:14Z

Vitalii.havryliuk: Vitalii.havryliuk перейменував сторінку з Відповідальність за самовільне заняття земельної ділянки на Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 800 «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/131-2022-%D0%BF#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 131 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963»]
== Загальна інформація ==
Згідно зі статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»] '''самовільне зайняття земельної ділянки''' - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Тобто, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).
== Відповідальність ==
'''Зверніть увагу! '''Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки залежить від розміру шкоди, завданої цим правопорушенням.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF#n13 Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963] затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 800] «Про внесення змін до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» '''передбачено збільшення розмірів штрафів за порушення земельного законодавства при використанні земель (які не переглядалися з 2007 року) у 4–5 разів, що сприятиме зменшенню кількості правопорушень у сфері охорони та використання земель та збільшенню обсягів надходжень до державного та місцевих бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації та від сплати платежів за землю.'''

Розрахунок розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:
* акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);

* протокол про адміністративне правопорушення.
Як свідчить статистка, самовільне зайняття земельної ділянки є досить поширеним видом порушення чинного земельного законодавства, за скоєння якого порушники згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1873 ст. 211 Земельного кодексу України] несуть '''адміністративну, кримінальну або цивільну відповідальність''' відповідно до законодавства.
=== Адміністративна відповідальність ===
Так, самовільне зайняття земельної ділянки є '''адміністративним правопорушенням''', відповідальність за яке передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 850 гривень) і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень)'''.'''
=== Кримінальна відповідальність ===
Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1322 статтею 197-1 Кримінального кодексу України] встановлена '''''кримінальна відповідальність''''' за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано '''''значної шкоди''''' її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене '''''кримінальне покарання''''' у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців. Слід зазначити, що '''''шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян''.'''

Відповідно до цієї ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті Кримінального кодексу України] самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за вищезазначений злочин, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, зокрема, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Самовільне '''''будівництво будівель або споруд''''' на самовільно зайнятій земельній ділянці, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Самовільне '''''будівництво будівель або споруд''''' на самовільно зайнятій земельній ділянці а саме: земельній ділянці ''особливо цінних земель'', землях в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель або вищезазначений злочин вчинений особою, раніше судимою за такий злочин карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

У разі виявлення порушення земельного законодавства, що має ознаки злочину, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1322 статтею 197-1 Кримінального кодексу України], громадянин, або представник юридичної особи має звернутись до органів поліції з відповідною заявою.

Однак, якщо особа не в змозі визначити характер та суть правопорушення, вона має можливість звернутись до відповідного органу, на який покладено функції і повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.
== Повернення самовільно зайнятої земельної ділянки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1893 Статтею 212 Земельного кодексу України] передбачено повернення самовільно зайнятих земельних ділянок:
# самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними;
# приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки;
# повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
== Дії особи, у разі виявлення використовування її земельної ділянки без згоди сторонньою особою: ==
- звернутись до правоохоронних органів;

'''- звернутися до мобільних точок доступу до системи надання безоплатної правової допомоги''' з метою повідомлення про факт [[Рейдерське захоплення землі|рейдерського захоплення]] земельної ділянки та консультування щодо подальших дій;

- звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки .
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/79590296 Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року] Користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.
[[Категорія:Земельне право]]

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

2023-01-16T07:39:39Z

Vitalii.havryliuk: внесено зміни до методики № 963

Поділ та об'єднання земельних ділянок

2022-12-07T08:58:22Z

Vitalii.havryliuk: доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] державна реєстрація, крім державної реєстрації в автоматичному режимі, проводиться виключно державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державні реєстратори), посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація (далі - перелік). Перелік може передбачати обмеження (умови) проведення (прийняття) включеними до нього державними реєстраторами, посадовими особами реєстраційних дій (рішень про державну реєстрацію прав).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.]

Державні реєстратори мають право приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Державна реєстрація проводиться '''невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

Державна реєстрація проводиться '''незалежно від місцезнаходження нерухомого майна''', якщо відповідні обмеження (умови) не передбачено переліком.

Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.
|}
==Загальні поняття==
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 ст. 79 Земельного кодексу України]).

За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 статті 79-1 Земельного кодексу України] формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

'''Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється: '''
*у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
*шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
*шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
*шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
*за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
*за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
'''Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.'''

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.
==Поділ та об’єднання земельних ділянок==
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей.

У більшості випадків він необхідний, наприклад, коли:

- необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;

- потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку;

- коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.

Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.
=== Варто розуміти, що:===
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
#Поділ чи об’єднння земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
#Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
#Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.
'''Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:'''
*усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
*у земельних ділянок спільна межа;
* всі об’єднувані землі мають однакове цільове призначення.
*якщо на земельну ділянку не накладено арешту.
Для об'єднання земельної ділянки необхідно зробити наступні кроки:
# Перевірте, чи зареєстрована Ваша земельна ділянка у Державному земельному кадастрі та чи зареєстровано право власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо ні – необхідно вчинити відповідні дії (покрокові інструкції із вчинення цих дій Ви можете знайти на сайті [https://zem.ua zem.ua]).
# Замовити у землевпорядної організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.
# Вам слід звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держземагентства України із заявами про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої у результаті об’єднання. Якщо інше не передбачено договором про розроблення землевпорядної документації, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.
До заяви додається:

• копія документа, що посвідчує особу;

• копія документа, що посвідчує повноваження діяти від Вашого імені (договір, довіреність);

• копія документа про присвоєння податкового номера;

• розроблена технічна документація із землеустрою у паперовому вигляді та у формі електронного документу;

• документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.
===Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки===
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

'''Розробниками документації із землеустрою є:'''
*юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
*фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Одним із рідновидів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Дана документація розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок

''' Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки необхідно надати землевпорядній організації : '''
*нотаріально засвідчену заяву власника ( співвласників) на поділ земельної ділянки;
*засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
*копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).
Якщо є декілька власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.

У випадку, якщо ділянка ділиться особливим чином, а не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то необхідно також кадастрова зйомка земельної ділянки.

За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.

'''Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:'''

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Ст. 50 Закону України "Про землеустрій"] також містить положення про те, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
===Державна реєстрація земельних ділянок державним кадастровим реєстратором===
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Впроваджено функціональну можливість в частині визначення державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів за '''принципом випадковості''' під час здійснення державної реєстрації земельних ділянок, утворених шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
*заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
*документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
*У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.
Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру.

'''Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж'''

1. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n299 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр."]
===Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу ===
'''У разі поділу або об’єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав,''' а її державна реєстрація скасовується. Тому, необхідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності на новостворені земельні ділянки.

'''Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись''' до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса '''з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену''' в результаті поділу чи або об’єднання '''земельну ділянку.''' Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

У разі, коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051], повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

У разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера. Одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо земельних ділянок, закінчених будівництвом об’єктів, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з таких об’єктів.

''Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).''

Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу. За нормою пункту 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051], відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
'''Обмеження прав на землю'''

Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
[[Категорія:Земельне право]]

Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2022-11-10T12:35:34Z

Vitalii.havryliuk: зміни у законодавстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Закон України «Про Генеральну схему планування території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Законом України "Про землеустрій"]
== Об’єкти та суб’єкти містобудівної діяльності ==
Стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначає, що об’єктами містобудівної діяльності можуть бути:
* об’єкти містобудування;
* об’єкти будівництва.
У свою чергу об’єкти містобудування можуть бути ''державного, регіонального та місцевого рівнів''.

'''Об’єктами містобудування на державному та регіональному''' рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів, територій територіальних громад, населених пунктів, їх частин.

'''Об’єктами містобудування на місцевому рівні''' є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об’ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об’єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
* у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем),

До об’єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції, та промислові трубопроводи для транспортування продукції.
== Суб’єктами містобудування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначає, що суб’єктами містобудування є:
* органи виконавчої влади,
* Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
* органи місцевого самоврядування,
* фізичні та юридичні особи.
== Містобудівна документація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n137 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] до містобудівної документації відноситься:
* генеральний план населеного пункту;
* план зонування території;
* детальний план території.
Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Генеральної схеми планування території України], схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження '''генеральних планів населених пунктів''', планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

'''На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою''', який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

'''Строк дії''' генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
== При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: ==
* розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
* розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів;
* раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
* охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
* урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
* урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
* інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;
* участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
* захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] особливостями регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності є те, що:
* зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
* забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
* у разі відсутності затвердженого плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:
# розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
# приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
# надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# надання земельної ділянки для розміщення технічних засобів та/або споруд електронних комунікацій, лінійних об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури (доріг, мостів, естакад);
# буріння, влаштування (облаштування) та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
# будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів;
#будівництва, експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту.
* передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, у вище визначених випадках, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
* зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_безоплатного_отримання_земельної_ділянки_для_будівництва_та_обслуговування_жилого_будинку,_господарських_будівель_і_споруд Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_будівельного_паспорта_забудови_земельної_ділянки Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки]
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок використання земель з меліоративними системами

2022-10-10T12:27:08Z

Vitalii.havryliuk: зміни у законодавстві

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр Водний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-вр Кодекс України про надра]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закон України "Про меліорацію земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього середовища"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2079-20#Text Законом України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду земель]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0153241-99#Text Державні будівельні норми України в.2.4-1-99 "Міліоративні споруди та системи", затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архутектури від 25 червня 1999 року № 153]
*[http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 Наказ Державного комітету України по водному господарству, Міністерства аграрної політики від 02 листопада 2006 року № 206/638 "Про порядок використання меліоративних фондів та меліоративних земель"]
==Загальна інформація==
*'''''меліорація земель''''' - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму грунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь;
*'''''меліоровані землі''''' - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації;
*'''''меліоративні заходи''''' - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей грунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт;
*'''''меліоративна система''''' - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях.
==Суб’єкти господарювання які використовують землі з меліоративними системами==
Суб’єктами господарювання які використовують землі з меліоративними системами є:
*сільськогосподарські підприємства, асоціації водо- та землекористувачів, кооперативи або окремі власники, інші фізичні та юридичні особи, що використовують у своїй діяльності меліоровані землі і внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що мають у комунальній власності внутрішньогосподарські меліоративні системи;
*організації, які надають послуги суб'єктам господарювання (подача та відведення води, технічне обслуговування та ремонт об'єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем тощо).
==Умови використання земельних ділянок з меліоративними системами==
Організаційно-правовою основою проведення меліорації земель є науково обгрунтовані державні цільові, міждержавні та місцеві (республіканська, обласні, районні, сільські, селищні, міські) програми меліорації земель, а також виробничі програми окремих суб'єктів господарювання та господарські договори, укладені відповідно до законодавства.

Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель зобов'язані забезпечувати:
*одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом застосування науково обгрунтованих технологій вирощування високоврожайних, стійких до захворювань та шкідників, адаптованих до грунтово-кліматичних умов сортів і гібридів сільськогосподарських культур;
*збереження та відтворення родючості грунтів, біологічне різноманіття і екологічну рівновагу в навколишньому природному середовищі, раціональне використання та охорону земель і водних ресурсів;
*цілісність використання масиву земель сільськогосподарського призначення;
*належну експлуатацію відповідних меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури таких систем, окремо розташованих гідротехнічних споруд, а також вжиття заходів щодо запобігання їх пошкодженню; додержання технологічної цілісності функціонування меліоративних систем. (частина 1 статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 Закону України "Про меліорацію земель"]).
Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель включають щороку до книг історії полів дані про призначення, розміри та основні характеристики меліорованих ділянок, якісні показники грунту, а також відомості про ефективність використання цих ділянок - урожайність сільськогосподарських культур, способи обробітку грунту, періодичність і кількість внесення добрив, здійснені меліоративні та природоохоронні заходи.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі меліорованих земель несуть відповідальність за стан їх використання та моніторинг навколишнього природного середовища в зоні впливу меліоративної системи згідно із законодавством.

Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, на якому здійснюється гідротехнічна меліорація, має право на компенсацію понесених витрат з гідротехнічної меліорації земельних ділянок, розташованих у такому масиві, або суміжних земельних ділянок, які не перебувають в її користуванні. Розмір компенсації та умови її сплати визначаються у договорі між цією особою та власником або користувачем земельної ділянки.

З метою забезпечення належного еколого-меліоративного стану угідь, належної якості зрошувальної води, біологічної потреби культур та запобігання ризику розвитку процесів деградації ґрунтів Кабінет Міністрів України встановлює нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

Власники, користувачі, у тому числі орендарі, земельних ділянок, на яких розташовані меліоративні системи, об’єкти їх інженерної інфраструктури та окремо розташовані гідротехнічні споруди, зобов’язані не чинити перешкод в експлуатації меліоративних систем та об’єктів інженерної інфраструктури та забезпечувати доступ працівників обслуговуючої (експлуатуючої) установи, організації до таких систем та їх експлуатацію.

''Обмеження і обтяження у використанні ділянок меліорованих та прилеглих до них земель здійснюються в порядку, що встановлюється'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації. (частина четверта статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n111 Закону України "Про оренду землі"]).
=== Встановлення земельних сервітутів для здійснення заходів з меліорації земель ===
Власники, землекористувачі меліорованих земель або інші особи мають право вимагати встановлення земельних сервітутів для забезпечення будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, зокрема для:
* будівництва та розміщення трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших споруд та об’єктів, що є складовими відповідної меліоративної системи;
* проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва та експлуатації трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних), гідротехнічних споруд і насосних станцій, захисних дамб, спостережних мереж, інших об’єктів інженерної інфраструктури відповідної меліоративної системи;
* руху (переміщення) пересувних об’єктів інженерної інфраструктури відповідно до її технологічних властивостей з метою забезпечення їх цілісного функціонування.
Власник, користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на одержання плати за його встановлення в розумному розмірі, крім випадків встановлення безоплатного земельного сервітуту.
==Екологічні та технологічні обмеження при використанні земель з меліоративними системами==
Використання меліоративних земель повинно здійснюватись без погіршення еколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовах відновлення або покращення екологічної ситуації та родючості ґрунтів. Забороняється застосування заходів, що призводять до погіршення якості земельних ділянок. Господарська діяльність на територіях підвищеного екологічного ризику, яка може завдавати шкоди іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути змінена або припинена.

Обмеження господарської діяльності на меліорованих землях стосується:
# використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;
# необґрунтовано інтенсивного використання земель;
# розорювання сіножатей та пасовищ на землях, ускладнених процесами шкідливої дії вод;
# використання земель спеціального призначення для сільськогосподарських потреб (землі охоронних зон, водного фонду, заповідних територій тощо).
Нормативи екологічно безпечного зрошення й осушення та управління поливами або водовідведенням встановлюються залежно від еколого-меліоративного стану угідь, біологічної потреби культур та стійкості земель до проявів процесів деградації або шкідливої дії вод.

''Виділяється п'ять категорій еколого-меліоративного стану земель: добрий, задовільний, задовільний із загрозою погіршення, незадовільний та дуже незадовільний.''
* ''Для земель з певною якісною категорією еколого-меліоративного стану'' обмеження встановлюють індивідуально з урахуванням: розташування об'єкта у межах масиву зрошення або осушення; геоморфологічних та морфометричних характеристик рельєфу; режимів зволоження або осушення, водного балансу території та агрокліматичних показників; проявів та інтенсивності процесів деградації або шкідливої дії вод.

* ''Землі з добрим і задовільним еколого-меліоративним станом'', не ушкоджені процесами деградації або шкідливої дії вод, використовуються без обмежень і не потребують додаткових природоохоронних або меліоративних заходів. На них застосовується загально рекомендований для даної зони та типу природних умов набір сільськогосподарських культур, комплекс агротехнічних прийомів та операцій з їхнього вирощування. За умови достатньої кількості та кондиційної якості води призначаються оптимальні режими зрошення. Проведення поливів обмежено придатними водами допускається за умови проведення заходів з хімічної меліорації або у критичні періоди росту рослин.

* ''На ділянках задовільного із загрозою погіршення стану'' земель використання угідь має супроводжуватись обов'язковим регулюванням технологічних впливів шляхом введення попереджувальних заходів або ґрунтозахисних технологій рослинництва, що включають протиерозійні заходи, поліпшення якості поливних вод і хімічну меліорацію ґрунтів, регулювання поверхневого стоку, водозберігаючі та ґрунтозахисні режими зрошення. Обмеження встановлюються індивідуально для земель з певним видом деградації або шкідливої дії вод:
- техногенно та природно підтоплювані землі використовуються за умови роботи горизонтального або вертикального дренажу, із застосуванням спеціалізованих сівозмін і агротехнічних заходів, заходів із регулювання поверхневого стоку, водозберігаючих режимів зрошення;

- засолені землі використовуються з застосуванням комплексу заходів із попередження або ліквідації засолення, адаптованого до конкретних характеристик природно-меліоративних умов території, засобів фітомеліорації із включенням до сівозмін солестійких культур. Використання мінералізованих вод для поливу таких земель забороняється;

- осолонцьовані землі використовуються за умови проведення заходів із хімічної меліорації ґрунтів і вод та застосування засобів фітомеліорації;

- ерозійно небезпечні землі використовуються за умови проведення протиерозійних заходів, водозберігаючих режимів зрошення із застосуванням спеціальної ґрунтозахисної технології вирощування сільськогосподарських культур. Не допускається зрошення поверхневим способом.
* ''На меліорованих угіддях з незадовільним еколого-меліоративним станом'' земель їх використання має здійснюватись на основі наукових рекомендацій із застосуванням комплексу природоохоронних і меліоративних заходів та технологій з покращення якості земель. Загальна система обмежень на використання земель даної категорії включає:
# обов'язкове застосування ґрунтозахисних режимів зрошення та осушення за умови постійної роботи вертикального або горизонтального дренажу;
# застосування ґрунтозахисних систем землекористування, науково обґрунтованих сівозмін, обробітку ґрунту, відповідних засобів і техніки поливу або водовідведення;
# застосування технологій змінних норм щодо поливів, хімічної меліорації ґрунтів і води, удобрення та догляду за посівами тощо.
* ''На ділянках з дуже незадовільним еколого-меліоративним станом'' земель сільськогосподарське використання меліорованих угідь слід вважати недоцільним. На таких територіях землі потребують виведення з обігу, консервації або, залежно від виду деградації, докорінної меліорації або ренатуралізації.
==Пробеми використання земель з меліорованими системами==
Під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-%D0%BF#Text Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177]).

Об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2003-%D0%BF#Text Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253]) Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи. На жаль, у цій ситуації власники вбачають більшу вигоду у здаванні труб системи на металобрухт, ніж в її утриманні. Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 року Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v206_574-06 наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель"]. Як видається, положення затверджене наказом мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення. Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 ЗУ "Про меліорацію земель"], [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0153241-99#Text ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди"] тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики". Ефективне використання земель за таких умов взагалі неможливе. Потрібно законодавчо заохочувати концентрацію земель з меліоративними системами в обмеженого кола власників (або хоча б користувачів) і не допускати подрібнення таких земель у майбутньому.

27 вересня 2022 року Уряд прийняв постанову № 1077 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо стимулювання меліорації земель» впроваджено нові об’єкти Державного земельного кадастру: «меліоративна мережа» та «складова частина меліоративної мережі»

Впровадження нових адміністративних послуг, які надаватимуться безоплатно, а саме:

- державна реєстрація меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру;

- державна реєстрація змін до відомостей про меліоративну мережу з видачею витягу з Державного земельного кадастру;

- державна реєстрація складової частини меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру;

- державна реєстрація змін до відомостей про складову частину меліоративної мережі з видачею витягу з Державного земельного кадастру.

Передбачено надання нової адміністративної послуги на платній основі – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі.

== Корисні посилання ==
* [https://legalexpert.in.ua/komkodeks/zku/86-zku/3002-26.html Стаття 26. Використання земельних ділянок з меліоративними системами]
[[Категорія: Земельне_право]]

Об'єднання юридичних осіб та його види

2022-09-13T12:21:24Z

Vitalii.havryliuk: незначна

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]
== Поняття об'єднання підприємств ==
'''Об'єднання підприємств''' - це добровільне об'єднання юридичних осіб, яке вони створили з метою координації діяльності, забезпечення їх прав та інтересів у державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях. 
Об'єднання діють на основі договору або статуту, який затверджують їх засновники чи власники. Об'єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об'єднання. В об'єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об'єднання підприємств, утворені на території інших держав. 
Об’єднання підприємств має статус юридичної особи, може мати самостійний і завершений баланс, розрахунковий та інші рахунки в балансах, печатку зі своїм найменуванням. 
Майно об’єднань підприємств класифікується на товaри, вироблену (готову) продукцію, виконaні роботи (роботи), послуги та цінні пaпери.
== Види об'єднання підприємств ==
Об'єднання підприємств можуть утворюватися, ''як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 119 ГК України]). 
'''Господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. 
'''Державне (комунальне) господарське об'єднання''' - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.
== Організаційно-правові форми об'єднань підприємств ==
Господарські об'єднання утворюються як ''асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 120 ГК України]). 
'''Асоціація''' - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. 
'''Господарські асоціації''' - договірні об'єднання підприємств і організацій, які створюються для спільного виконання однорідних функцій та координації загальної діяльності. Асоціації належать до м'яких форм об'єднання, мінімально обмежуючи дії членів асоціації, які входять до них. Учасники асоціації володіють правом входити до будь-яких інших асоціацій. 
'''Корпорація''' - це акціонерне товариство, що поєднує діяльність декількох фірм для досягнення спільних цілей. Як юридична особа, корпорація несе відповідальність за боргами і податками за всі підприємства, які входять до її складу, і є самостійним суб'єктом підприємницької діяльності 
'''Консорціум''' - форма тимчасового об'єднання підприємств з метою вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних, соціальних, екологічних проектів. Підприємства, які входять до консорціуму, зберігають повну самостійність, підпорядковуючись спільному керівництву лише в частині діяльності, що стосується цілей консорціуму. Консорціум - це потенційно ефективний організаційно-структурний спосіб тимчасової інтеграції кадрів, потужностей, матеріальних та фінансових ресурсів. 
'''Трест''' - монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки діяльності. 
'''Концерн''' - багатогалузевий комплекс підприємств, в якому структурні одиниці зберігають свою виробничу і господарську самостійність, але підпорядковуються єдиному керівництву шляхом контролю. В Україні концерни створюються на базі великих державних підприємств і об'єднань. 
'''Фінансово-промислова група (ФПГ)''' - це комплекс різногалузевих виробничих підприємств (промислових, транспортних, будівельних, наукових) і фінансових інститутів (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів), які об'єднані спільністю економічних і фінансових інтересів і здійснюють скоординовану господарську та інвестиційну діяльність з метою збереження домінуючих позицій на ринку. 
'''Синдикат''' - організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників об'єднання. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції (об'єднує однорідні підприємства, централізуючи збут і постачання продукції).. 
'''Картель''' -договірне об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції. 
'''Холдінг''' - специфічна організаційна форма об'єднання капіталів; державне інтегроване товариство, що само безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного об'єднання. Об'єднані у холдінгу суб'єкти мають юридичну і господарську самостійність. 
В Україні поряд із добровільними створюються й функціонують інституціональні об'єднання, діяльність яких започатковується в директивному порядку міністерствами (відомствами) чи безпосередньо Кабінетом Міністрів України. До таких належать виробничі, науково-виробничі (науково-технічні), виробничо-торговельні та інші подібні об'єднання (комплекси, центри), що інтегрують стадії створення (проектування), продукування, реалізації та після продажного сервісного обслуговування виробів тривалого використання.
Законом можуть визначатися й інші форми об'єднання інтересів підприємств (союзи, спілки, асоціації підприємців тощо), не передбачені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text статті 120 ГК України].

Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

== Статус підприємства - учасника об'єднання підприємств ==
Підприємства - учасники об'єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об'єднання, і на них поширюються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Кодексу] та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств. 
Підприємство - учасник господарського об'єднання має право: 
* • добровільно вийти з об'єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об'єднання;
* • бути членом інших об'єднань підприємств, якщо законом, засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання не встановлено інше;
* • одержувати від господарського об'єднання в установленому порядку інформацію, пов'язану з інтересами підприємства;
* • одержувати частину прибутку від діяльності господарського об'єднання відповідно до його статуту. Підприємство може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом господарського об'єднання відповідно до законодавства. 
Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об'єднання, не має права без згоди об'єднання виходити з його складу, а також об'єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб'єктами господарювання та приймати рішення про своє припинення. 
Рішення про утворення об'єднання підприємств (установчий договір) та статут об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.
Учасники об’єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об’єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об’єднання. Вартість майна об’єднання відображається у його балансі. 
Господарське об’єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об’єднанням підприємства діють відповідно до положень ГК України, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об’єднанням. 
Об’єднання підприємств не відповідає за зобов’язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об’єднання.
== Органи управління об’єднань підприємств ==
Господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Вищий орган господарського об'єднання: 
* затверджує статут господарського об'єднання та вносить зміни до нього; 
* вирішує питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та виключення учасників з його складу; 
* утворює виконавчий орган господарського об'єднання відповідно до його статуту чи договору; 
* вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів господарського об'єднання. 
Управління державним (комунальним) господарським об'єднанням здійснюють правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Склад правління визначається статутом об'єднання.
[[Категорія:Господарське право]]